visnik 2 13...У світі радіології / В мире радиологии 3 28-30...

Реєстраційне свідоцтво КВ №186857485ПР від"31" січня 2012 р.

СпіввидавціАсоціація радіологівУкраїниВсеукраїнська асоціаціярентгенологівНаціональна медичнаакадемія після-дипломної освіти імені П.Л. ШупикаХарківська медичнаакадемія післядипломноїосвітиІнформаційновидавничеоб'єднання "МедицинаУкраїни"

Адреса редакції02222, Київ�222, а/с192

“Радіологічний вісник”

Підготовка до друку:

ТОВ “ВІЦ” Медицина

України”

Адреса видавництва:

02094, вул. Попудренко, 34

тел./факс (044) 503-04-39.

E�mail:[email protected]

Ре дакція не завж ди поділяє

пог ля ди ав торів.

Ру ко пи си не по вер та ють ся.

За дос товірність інфор мації та

зміст рек лам них публікацій не -

суть відповідальність ав то ри

ста тей та рек ла мо давці.

Всі пра ва за хи щені. Пе ред рук

матеріалів проводиться

тіль ки зі зго ди ви давців.

Зміст номеру затвердже-

но на засідані вченої

ради НМАПО

(Протокол №6

від 13 червня 2018 р.)

Колонка головного редактора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .2

У світі радіології / В мире радиологии

VI Конгрес «Радіологія в Україні-2018» став наймасштабнішим заходом Асоціації радіологів України за всю її історіюЯлинська Т.А., Шармазанова О.П., Коваленко Ю.М. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3

Школа цифрових технологій, присвячена 20-річчю Центру рентгенівських технологій АРУ, поєднала корисне з приємним Дьолог М.І., Коваленко Ю.М. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .8

Як сучасні діагностичні та інформаційні технології можутьпокращити надання медичної допомоги на першому рівніЯлинська Т.А., Коваленко Ю.М. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .10

Навчальний семінар з медичної радіології для українських радіологівРункова О. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13

Оборудование XXI века для догоспитальной рентгенодиагностикиКоваленко Ю.Н., Мирошниченко С.М., Невгасимый А.А. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .15

Перспективи впровадження в клінічну практикурентгенівського томосинтезу в УкраїніДереш Н.В., Уріна Л.К., Коваленко Ю.М. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .19

Обговорення Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’яМечев Д.С., Щербіна О.В. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .25

Система непрерывного последипломного образованияв Украине и европейские кредиты в образовательных программах Европейской ассоциации радиологов(по материалам Европейского конгресса радиологов (ECR-2018))Бортный Н.А. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .27

Нові інформаційні технології для безперервногопрофесійного розвитку лікарівМечев А.Д., Мечев Д.С., Андрєєва В.В. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .30

Випадок з практики / Случай из практики

Болезнь ТревораУрина Л.К. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .33

Первично-множественные опухоли:синхронные и метахронные раки Балашова О.И., Петриченко А.Н., Шестакова Н.Н., Довбня А.А., Сало М.А. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .37

Вітання / Поздравления

До 100-річчя Національної медичної академії післядипломноїосвіти імені П.Л. Шупика і 25-річчя факультетупідвищення кваліфікації викладачівКафедра радіології НМАПО імені П.Л. Шупика: історія та здобутки . . . . . . .41

До 70-річчя Івчука Володимира Павловича . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .49

Матеріали Конгресу / Материалы Конгресса

Тези VI Національного конгресу з міжнародною участю«Радіологія в Україні», Київ, 26-28 березня 2018 року (закінчення) . . . . . . 50

Тези науково-практичної конференції з міжнародною участю Української асоціації фахівців ультразвукової діагностики (УАФУД) та Школи-семінару «Актуальні питання ультразвукової діагностики», 28-29 травня, Київ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53

Тези науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні досягнення ядерної медицини», 10-11 вересня, Чернівці . . . . . . .71

Тези науково-практичної конференції з міжнародною участю «Помилки променевої діагностики захворювань різних органів та систем», 20-21 вересня, Одеса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .77

інформаційно�аналітичний бюлетень 3-4(68-69) 2018

У номері:

РАДІОЛОГІЧНИЙ ВІСНИК3-4 (68-69)/2018

Редакційна колегія:

Головний редактор –

професор Д.С. Мечев

Заступники головного

редактора –

професор О.В. Щербіна (Київ)

професор О.П. Шармазанова

(Харків)

Відповідальний секретар –

Ю.М. Коваленко

Члени редколегії:

М.О. Бортний (Харків)

Ю.П. Вдовіченко (Київ)

Ю.В. Вороненко (Київ)

Л.Ю. Гладка (Київ)

Н.В. Дереш (Київ)

О.Б. Динник (Київ)

В.М. Кметюк (Івано�Франківськ)

С.І. Мірошниченко (Київ)

Ю.А. Миронова (Київ)

В.Б. Мякіньков (Херсон)

В.О. Рогожин (Київ)

М.М. Ткаченко (Київ)

Л.К. Уріна (Київ)

В.П. Шатайло (Дніпропетровськ)

В.В. Шаповалова (Харків)

Передплату журналу"Радіологічний вісник" можна оформити у редакції,зателефонувавши за номером:+38 (044) 5030439.

Дизайн та комп'ютерне макетування:

О.М. Олех

Переклад та редагування:О.Л. Французова

Фото: Ю.М. Коваленко, О.М. ОлехПідписано до друку 28.08.2018

Формат 60х84/18. Папір крейдований,Тираж 500.

Віддруковано з готових фотоформ ТОВ "Наш формат"

© ВІЦ "Медицина України", 2018

2

Колонка головного редактора

2018 р. є знаменним для медичної спільноти не тільки

України, а й багатьох інших країн, тому що в цьому році Національна

медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України

(у минулому Київський інститут удосконалення лікарів) буде відмічати

100-річчя з дня заснування.

Київський інститут удосконалення лікарів (КІУЛ) заснований у жовтні

1918 р. як лікувально-учбовий заклад; 24 липня 1919 р., згідно декрету

Ради Народних комісарів України, був націоналізований і реорганізова-

ний у вищий учбовий заклад КІУЛ і включений до системи учбових

закладів Народного Комісаріату охорони здоров’я України.

Упродовж десятиліть відбувалось становлення інституту (потім

КМАПО і НМАПО) як великого учбово-методичного, наукового і ліку-

вального центру: від 6 до 24 кафедр перед початком Другої світової

війни і до 81 з 3 навчально-науковими інститутами і 3 навчально-ліку-

вальними центрами – на сьогоднішній час.

Щорічно в НМАПО готується понад 25 тисяч лікарів і провізорів,

близько 3 тисяч інтернів та понад 250 іноземних громадян.

В академії працює 12 спеціалізованих вчених рад.

Кафедра радіології (тоді рентгенології) була заснована в 1936 році.

До 1941 р. проводились лише цикли спеціалізації з рентгенології; за

довоєнний період було підготовлено близько 250 лікарів. Кафедра від-

новила свою діяльність восени 1944 р., у1954 р. вона була реорганізова-

на в кафедру рентгенології і радіології, а остаточну назву «радіологія»

вона отримала в 1957 році. Першим завідувачем її став член-кор. АН

України, професор О.О. Городецький. В подальшому кафедру очолюва-

ли професор Ліпкан М.Ф. (6 років), професор Сиваченко Т.П. (27 років),

професор Мечев Д.С. (24 роки); з 2016 р. кафедрою завідує проф.

Щербіна О.В. Таким чином, на сьогодні в НМАПО працюють 2 кафедри:

променевої діагностики (опорна з рентгенології та УЗ-діагностики) і

радіології. Єдина в Україні (теж опорна), що готує на післядипломному

рівні спеціалістів з радіонуклідної діагностики, променевої терапії і

радіаційної гігієни.

Більш детально з історією кафедри радіології читачі мають змогу

ознайомитися в цьому номері нашого журналу.

Вітаючи колектив НМАПО імені П.Л. Шупика із цією славетною датою,

редколегія журналу «Радіологічний вісник» висловлює побажання бла-

гополуччя, миру і нових звершень на благо розвитку Української меди-

цини і здоров’я людей.

Іншою дуже важливою і давно очікуваною подією останнього часу є

проект постанови Кабінету міністрів України за № 302 від 28 березня

2018 р. «Про затвердження Положення про систему безперервного

професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я». Ця постано-

ва має відношення до кожного лікаря, починаючи з лікаря-інтерна (рези-

дента), і має мету максимальної інтеграції всіх медичних спеціально-

стей, включаючи радіологічні, в єдиний європейський простір.

Враховуючи надзвичайну актуальність цього документа, в даному

номері він буде наведений повністю з невеличким коментарем головно-

го редактора і проханням провести дискусію із цього приводу. Кожна

думка спеціалістів буде опублікована на сторінках «РВ».

З повагою, Д.С. Мечев,головний редактор, червень 2018

3У світі радіології / В мире радиологии

28-30 березня 2018 року в Конференц-холі«Ірпінь» пройшов VI Національний конгрес з міжна-родною участю «Радіологія в Україні-2018», якийстав наймасштабнішою радіологічною подією завсю історію незалежної України. Понад 600 учасни-ків із 9 країн світу взяли участь у найбільшому вкраїні радіологічному форумі. Серед гостейКонгресу були представники керівництва Євро-пейського товариства радіології (ЄОР) і національ-них радіологічних асоціацій та товариств іншихкраїн.

Організаторами Конгресу були Харківська медичнаакадемія післядипломної освіти, Асоціація радіологівУкраїни, Національна медична академія післядиплом-ної освіти ім. П.Л. Шупика. До організаційного коміте-ту Конгресу входили: голова комітету — ректорХМАПО проф. О.М. Хвисюк; заступники голови –д.м.н. Т.А. Ялинська; д.м.н., проф. О.П. Шармаза-нова; проф. В.С. Іванкова; проф. Д.С. Мечев; д.м.н. В.О. Рогожин; проф. О.І. Солодянникова; д.м.н. Т.М. Козаренко; к.м.н. О.Б. Динник; к.м.н. В.В. Шапо-валова; к.т.н. Ю.М. Коваленко.

У роботі Конгресу взяли участь понад 470 осіб із22 регіонів України та 136 доповідачів.

У Національному радіологічному форумі вже тра-диційно взяли участь радіологи з інших країн(Австрії, Бельгії, Японії, Хорватії, Туреччини,Польщі, Білорусі, Грузії, Росії). На Конгресі булопредставлено лекції, майстер-класи, наукові допо-віді різними мовами — українською, російською,англійською, що не стало на заваді творчому, заці-кавленому та конструктивному спілкуванню йогоучасників. Конгрес проходив у формі пленарних тасекційних засідань, які було проведено на високо-му науково-теоретичному рівні, у дусі дискусій ізпоміркованою полемікою та великим зацікавлен-ням як науковців, так і фахівців із різних напрямківрадіології.

У перший день форуму відбулись 3 пленарнихзасідання в рамках сесії під назвою «Українськірадіологи зустрічають колег з Європейського това-риства радіології», на яких розглядалась актуальнапроблематика різних напрямків променевої діаг-ностики та променевої терапії, що викликала вели-кий інтерес серед науковців, інтернів, практикую-чих радіологів України та зарубіжжя. Серед викла-дених питань слід виділити проблеми візуалізаціїчерепно-мозкової травми (пост-президент ЕSRPaul Parizel, Бельгія), МРТ-діагностики судиннихзахворювань мозку (голова секції нейрорадіологіїПМТР Agata Majos, Польща), використання сучас-ної МРТ у диференційній діагностиці вогнищевихуражень печінки (вице-президент Польськогомедичного товариства радіологів AndrzejCieszanowski, Польща), труднощів діагностикизахворювань печінки та підшлункової залози (пре-

зидент Турецького товариства з магнітного резо-нансу Mehmet Erturk, Туреччина), визначення кри-теріїв прийнятності для діагностичної візуалізації(міжнародний досвід та приклади практичноговикористання) (президент РОРР Valentin Sinitsyn,Росія), МРТ-діагностики захворювань грудної зало-зи (перший віце-президент ESR Boris Brkljacic,Хорватія). Уперше у роботі Українського конгресу

VI Конгрес «Радіологія в Україні-2018» став наймасштабнішим заходом Асоціації радіологів України за всю її історію

Ялинська Т.А., Шармазанова О.П., Коваленко Ю.М.Асоціація радіологів України, Київ – Харків

РАДІОЛОГІЧНИЙ ВІСНИК4 3-4 (68-69)/2018

радіологів взяла участь представник МАГАТЕ JeniaVassileva (Австрія), яка висвітлила питання якості табезпеки у медичній радіології.

І віце-президент ESR/ECR-2019 Boris Brkljacic(Хорватія) виступив із доповіддю про напрямкидіяльності Європейської асоціації радіологів таспівпрацю з Асоціацією радіологів України. Він від-значив збільшення активності українських радіоло-гів за останні роки, протягом яких кількість членівESR від України та українських учасниківЄвропейського конгресу радіологів (ECR) у Віднісуттєво збільшилась. Цього року в 17 представни-ків радіологічної спільноти України було прийнятоматеріали до публікації, 8 із них виступили з допові-дями на Європейському конгресі (ECR-2018) уВідні. Тобто, українські радіологи зробили помітнийрух у напрямку Європи, що було помічено та оціне-но європейськими колегами.

Другий та третій дні роботи Конгресу ознамену-вались проведенням школи з диференціальноїдіагностики в нейрорадіології «Топічна диферен-ційна діагностика в нейрорадіології», модератора-ми якої були А.В. Мангов (Харків) та Н.В. Дереш(Київ). У проведенні Школи взяла участь блискучаміжнародна команда спікерів: проф. Cem Зallı(Туреччина), Ірина Трофіменко та Ірина Кротенкова(Росія), Андрій Мангов (Україна). А.В. Манговвисвітлив питання ураження оболонок мозку і про-вів диференційний діагноз, а також майстер-клас ізрозбором складних клінічних випадків. Було прочи-тано 5 лекцій та проведено інтерактивний розбірклінічних випадків за 5 нозологічними одиницями.

Тематичні напрямки роботи Конгресу охоплюва-ли такі питання:

— Торакальна радіологія— Абдомінальна радіологія— Радіологія голови та шиї— Кардіорадіологія— Скелетно-м’язова радіологія— Урогенітальна радіологія— Ядерна медицина, променева терапія— Педіатрична радіологія— Радіологія грудної залози— Технології візуалізації, забезпечення якості та

радіаційна безпека в медичній радіології— Секція для молодих фахівців англійською

мовою (7 доповідей)На кожній секції були цікаві та актуальні лекції та

доповіді, і, відповідно, кожна з них ставала підста-вою для запитань та обговорень досліджуваноїтеми. Усього на Конгресі було прочитано 165 лек-цій та наукових доповідей, представлено 9 елек-тронних постерних доповідей, проведено 3 майс-тер-класи та 1 інтерактивний семінар.

Уперше за 26 років на Національному конгресі вУкраїні проведено:— Круглий стіл за темою «Медична фізика.

Актуальні питання регулювання використанняджерел іонізуючого випромінювання в медици-ні», де обговорено 5 доповідей.

— Майстер-клас «Що потрібно знати про МРТ-обстеження плечового суглоба. Теорія та прак-тика» (4 доповіді).

— Мультимодальні лекції для лікарів-інтернів (8 лекцій, 1 інтерактивний семінар).

— Секцію «Стадіювання онкозахворювань» (4 лек-ції та 2 доповіді).

— Майстер-класи на робочих станціях Vitrea. У фойє було організовано виставку сучасного

радіологічного обладнання.

РАДІОЛОГІЧНИЙ ВІСНИК 53-4 (68-69)/2018

В останній день Міжнародного форуму було підве-дено підсумок конкурсу молодих радіологів та визна-чено переможців. Фірма InMed Ukraine надала двасертифікати на навчання переможців на 7-th PragueEuropean Tutorial of Radiology PETRA 2018. ФірмиInMed Ukraine і IRISMED надали чотири сертифікатидля поїздки на IV Польсько-Українську конференцію зрадіології у м. Жешив, 18-20 травня 2018 р.

На заключному пленарному засіданні було при-йнято резолюцію Конгресу, текст якої наведенонижче, а також висловлено щиру подяку партнерамКонгресу — компанії Canon та її представнику внашій країні «Інмед Україна», компаніям «Телеоптик»,«Фармак», «Bayer», «Геосантріс», «Ulrich»,«Irismed», «Тakeda», «Укрмедекспер», «Радуніт»,«Дж.Бі.Кемікелз енд Фармас’ютікелз Лтд.»,«Медігран», а також Видавничо-інформаційномуцентру «Медицина України» та ін., які взяли активнуучасть у підготовці та проведенні Конгресу. Уже тра-диційно на Конгресі був представлений і стендЄвропейського товариства радіології (ЄТР), наякому українські радіологи цього року могли статичленом ЄТР і зареєструватися на Європейський кон-грес радіологів ECR-2019 за пільговими умовами.

Учасники VІ Національного конгресу з міжнарод-ною участю «Радіологія в Україні-2018» відзначиличітку взаємодію з організаторами даного заходу,отримуючи максимально повний супровід на всіхетапах підготовки до участі у Конгресі, а також їїнаукової частини. Крім того, якісно серед інших цейзахід виділяють продумана інформаційна підтримка,скоординована робота, оперативне розміщенняінформації про Конгрес на різних інформаційнихресурсах. Учасники Конгресу брали участь у диску-сіях, обговореннях доповідей та прийнятті резолюції.

Таким чином, є підстави вважати, що цього рокуКонгрес вдався, і будемо сподіватися, що наступно-го року ми зможемо виконати поставлені завдання,а кількість його учасників щороку зростатиме.

РЕЗОЛЮЦІЯVI Національного конгресу з міжнародною

участю «Радіологія в Україні»( м. Київ, 28-30 березня 2018 року)

Спеціалісти-радіологи лікувально-профілактич-них, наукових установ Міністерства охорони здо-ров'я та Академії медичних наук України, заслухав-ши та обговоривши лекції та доповіді учасниківКонгресу, констатують, що згідно зі статистичнимиданими кількість одиниць радіологічного обладнан-ня в країні збільшується, проте, незважаючи на пев-ний прогрес у використанні нових методик, наявнерадіологічне обладнання не відповідає сучаснимстандартам.

Рівень професійної підготовки українських радіо-логів щороку зростає, але потребує постійногоудосконалення. Основним завданням АРУ є просу-вання мультимодальності радіологічних дослід-жень, комплексного підходу до променевої діаг-


ностики та стандартизації радіологічних дослід-жень. Це питання постійно перебуває в центріуваги Асоціації радіологів України. Потребують сут-тєвих змін та узгоджень нормативні документи, якірегулюють діяльність радіологічної служби, та сис-тема підготовки радіологів.

КОНГРЕС ВИРІШУЄ:

1. Продовжити проведення щорічних Націо-нальних конгресів з міжнародною участю «Радіо-логія в Україні» та всеукраїнських профільнихнауково-практичних конференцій.

Наступний Конгрес провести 27-29 березня2019 року.

З метою покращення проведення радіологічнихзаходів провести опитування учасників VI Кон-гресу «Радіологія в Україні-2018»

Березень 2019 рокуВиконком АРУ

2. Виконкому АРУ проаналізувати перелік науко-во-дослідних, кандидатських та докторських робітта розробити план наукової роботи Асоціації нанаступні 5 років, відповідно до Закону України «Пронаукову і науково-технічну діяльність», європей-ських та світових стандартів, з метою підвищеннярівня наукових досліджень та підготовки науковихкадрів за напрямом «Променева діагностика, про-менева терапія» в Україні.

До 31 грудня 2018 р.Виконком АРУ

3. Сприяти впровадженню на рівні АРУ європей-ських програм додипломної та післядипломноїосвіти радіологів. Виконати їх переклади на україн-ську мову.

До 31 грудня 2018Виконком АРУ

4. АРУ та профільним асоціаціям приділяти біль-шу увагу роботі в регіонах. Проводити регіональніконференції, семінари та навчальні курси із залу-ченням провідних фахівців України та інших країн.

Протягом 2018-2022 рр. Виконкоми АРУ, ВАР, УАФУД, УТФЯМ, УТРО

5. Продовжити роботу щодо зміцнення зв’язківукраїнських радіологів з Європейським товарис-твом радіології та іншими міжнародними радіоло-гічними спільнотами, а також із національнимирадіологічними товариствами інших країн.

Виконкому АРУ та профільних асоціацій постійнопроводити агітаційну роботу щодо залучення спе-ціалістів до членства в АРУ, європейських профіль-них товариствах та асоціаціях, до участі в міжнарод-них радіологічних заходах та навчальних курсах.


6. Продовжити роботу із запровадження домедичної практики Національного керівництва длялікарів, які направляють пацієнтів на радіологічнідослідження, серед клініцистів і, насамперед,серед лікарів загальної практики через виступипровідних радіологів на конгресах (з`їздах, конфе-ренціях, тощо) асоціацій фахівців клінічного профі-лю, інформаційні листи виконкому АРУ до оргкомі-тетів таких заходів.

Почати перегляд Національного керівництва зметою підготовки другого видання з урахуваннямнових та переглянутих міжнародних та вітчизнянихнормативно-правових актів.


7. Сприяти впровадженню в клінічну практикуінформаційних технологій та телерадіології, зокре-ма електронної системи звітності, заміни плівковихархівів електронними та впровадження електрон-ного документообігу в радіології на основі цифро-вого підпису.

Довести до відома керівників охорони здоров’ящодо необхідності використання PACS-систем абовіддалених серверів для зберігання діагностичноїінформації та використання для захищених каналівзв’язку для їх передачі при переході до цифровоїтехнології візуалізації радіологічних зображень.

ПостійноВиконком АРУ

Голови регіональних осередків АРУ

8. Сприяти:— впровадженню в медицині приватно-держав-

ного партнерства, при якому бюджетні медичнізаклади закуповують послуги на радіологічнідослідження у приватних медичних закладів заумови наявності дієвого контролю з боку експер-тних груп, створених при регіональних департа-ментах охорони здоров'я;

— переходу від контролю дозоформуючих пара-метрів радіологічного обладнання до контролюйого якості з використанням спеціальних фантомів;

— передачі атестації спеціалістів профільнимАсоціаціям та АРУ.

До 27 червня 2019 р.Виконком АРУ

9. Доручити президенту АРУ організувати зустрічзацікавлених сторін з метою оптимізації регулю-вання використання джерел іонізуючого випромі-нювання в медицині.

До 27 червня 2019 р.Президент АРУ Ялинська Т.А.

10. Провести VII Національний конгрес з міжна-родною участю «Радіологія в Україні-2019» 27-29 березня 2019 року.

Президент АРУ д.мед.н. Ялинська Т.А. Виконавчий секретар АРУ

к.т.н. Коваленко Ю.М.


ЗАПРОШУЄМО ДО УЧАСТІ В VII НАЦІОНАЛЬНОМУ КОНГРЕСІ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ «РАДІОЛОГІЯ В УКРАЇНІ-2019»!

8

20-21 квітня у Тячеві на базі аквапарку «Марина»пройшла міжрегіональна Школа цифрових техноло-гій «Роль променевої діагностики у забезпеченніефективності первинної медичної допомоги», при-свячена 20-річчю Центру рентгенівських технологійАсоціації радіологів України, учасниками якої сталиблизько 50 рентгенологів та спеціалістів з ультразву-кової діагностики із Закарпатської, Львівської,Вінницької, Хмельницької, Рівненської, Одеської,Харківської, Київської областей та м. Києва.Організаторами конференції виступили Харківськамедична академія післядипломної освіти, Всеукра-їнська асоціація рентгенологів, Асоціація радіологівУкраїни та Національна медична академія післядип-ломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Місце проведення Школи було вибрано невипад-ково. Сьогодні особлива увага приділяється медич-ній допомозі першого рівня, особливо в сільській міс-цевості. А саме Тячевський район є найбільшим україні за кількістю сільських мешканців. Крім того, вЗакарпатті один із найактивніших регіональних осе-редків АРУ. Вже кілька років поспіль тут проводятьсякурси Української школи безперервної післядиплом-ної освіти в радіології. У Мукачево цього року відкрив-ся рентгенівський кабінет рентгенолога-підприємцяМисли І.І., який привіз до Тячева свій цифровий рет-генодіагностичний комплекс КРДЦ-03-АЛЬФА дляпроведення на ньому майстер-класів. І, нарешті,Закарпаття є чарівним та унікальним місцем для гар-монійного поєднання корисного з приємним!

Заняття Школи відкрив головний лікар ТячівськоїРЛ № 1 Федір Яринич, який розповів про реалії таперспективи медицини Тячівського району та поба-жав колегам плідної роботи. Лікар-рентгенологТячівської районної поліклініки Марія Дьолог підготу-вала для учасників заходу презентаційний відеоро-лик про Тячів, а заступник керівника Центру рентге-нівських технологій АРУ Юрій Коваленко познайомивїх із цифровим ретгенодіагностичним обладнанням,яке випускає генеральний партнер Школи – групакомпаній «Телеоптик».

Перший день роботи Школи складався з трьохлекційних курсів, перший з яких був присвяченийпроменевій діагностиці патології органів грудноїпорожнини. Учасникам заходу було прочитані лекції«Рентгенодіагностика пневмонії у дорослих»(Бортний М.О., Шаповалова В.В., Харків), «Рент-генодіагностика гострих запалень легень у дітей наетапі первинної діагностики» (Уріна Л.К., Київ),«Ультразвукова діагностика запальних захворюваньлегень» (Соломка А.О., Одеса) та «Ультрасоно-гра-фічні ознаки ураження магістральних артерій як мар-кери мозкових інсультів» (Лінська А.В., Харків).

Другий лекційний курс був присвячений техноло-гіям променевої візуалізації і включав такі лекції:«Особливості променевої діагностики на етапі пер-винної медичної допомоги. Використання інформа-

ШКОЛА ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ,ПРИСВЯЧЕНА 20-РІЧЧЮ ЦЕНТРУ РЕНТГЕНІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ АРУ,

ПОЄДНАЛА КОРИСНЕ З ПРИЄМНИМДьолог М.І., Коваленко Ю.М.,

Центр рентгенівських технологій АРУ, Тячів – Київ


ційних технологій для підвищення її ефективності»(Коваленко Ю.М., Київ), «Нові технології в ультразву-ковій діагностиці» (Лінська А.В., Харків), «Динамічніцифрові приймачі і їх застосування в рентгенодіаг-ностиці. Інтерфейси вітчизняних цифрових прийма-чів» (Балашов С.В., Київ) та «Комплексне рентген-ультразвукове дослідження на етапі первинної про-меневої діагностики» (Уріна Л.К., Київ).

У рамках третього лекційного курсу були прочи-тані лекції з променевої діагностики патології кіс-тково-м’язової системи та органів черевної порож-нини, а саме: «Променева діагностика остеопоро-зу» (Шармазанова О.П., Харків), «Променева діаг-ностика при больовому синдромі кульшового суг-лоба» (Шармазанова О.П., Харків), «Рентгенодіаг-ностика при больовому синдромі черевної порож-нини» (Бортний М.О., Харків) та «Ультразвуковадіагностика невідкладних станів черевної порожни-ни» (Соломка А.О., Одеса).

Після закінчення занять учасники Школи малиможливість гарно відпочити та прийняти водні про-цедури в аквапарку.

У другий день роботи Школи відбулися чотиримайстер-класи з розглянутих у лекційному курсі тем:«Рентгенодіагностика захворювань суглобів» (Шар-мазанова О.П., Харків), «Диференційна рентгенодіаг-ностика невідкладних станів черевної порожнини»(Бортний М.О., Харків), «Практичне знайомство зінтерфейсами ультразвукових апаратів. Ультразву-кова діагностика патологічних станів черевної порож-нини» (Соломка А.О., Одеса), «Практичне знайомствоз інтерфейсами цифрових рентгенівських апаратів.Помилки рентгенодіагностики патології органів груд-ної порожнини» (Балашов С.В., Уріна Л.К., Київ).

Майстер-клас з ультразвукової діагностики про-водився в районній поліклініці, а з інтерфейсом циф-рового рентгенівського апарату учасники Школизнайомилися в окремому приміщенні, де було вста-новлено привезений із Мукачево легкий цифровийрентгенодіагностичний комплекс КРДЦ-03-АЛЬФА.

Після закінчення занять учасники Школи вислови-ли бажання щодо проведення в цьому ж місці подіб-ного заходу восени, що свідчить про позитивне вра-ження від побаченого та почутого упродовж двох днів.

10

Це питання було в центрі уваги учасників міжна-родної конференції, присвяченої 20-річчю Центрурентгенівських технологій Асоціації радіологів України«Рентгенодіагностика ХХІ століття», яка 31 травня — 1 червня пройшла в м. Будва (Чорногорія). У нійвзяло участь понад 20 осіб. Організатором конфе-ренції виступив Центр рентгенівських технологійАРУ в партнерстві з Видавничо-інформаційним цен-тром «Медицина України» та Групою компаній«Телеоптик».

Для того, щоб обговорення головного питаннябуло різнобічним, крім радіологів, на конференціюбуло запрошено спеціалістів, які займаються функціо-нальною та лабораторною діагностикою, телемеди-циною, а також питаннями управління в системі охо-рони здоров’я. Напередодні конференції її учасникивідвідали медичні заклади Чорногорії, а саме регіо-нальну лікарню в м. Котор та медичну амбулаторію(аналог нашої поліклініки) в м. Будва, познайомилисяз наданням медичної допомоги в цій країні та обміня-лися думками із своїми чорногорськими колегами.

Оскільки більшу частину української делегації ста-новили радіологи, то і головна увага під час відвіду-вань місцевих медичних закладів приділялась органі-зації роботи радіологічних відділень. Слід відзначитите, що все побачене радіологічне обладнання пра-цює менше ніж 10 років. А місцеві радіологи працю-ють на всьому наявному обладнанні для променевоїдіагностики. Тобто в которській лікарні радіологвиконує дослідження на рентгенівському та ультраз-вуковому обладнанні, а також на комп’ютерномутомографі, а в медичній амбулаторії, що знаходитьсяв Будві, лікар-радіолог працює на рентгенівськомуапараті, ультразвуковому сканері та мамографі.Цікаво також те, що штатним розписом у будвінськійамбулаторії передбачено лише одну посаду радіоло-га. На час відпусток, відряджень його підміняє радіо-лог із которської регіональної лікарні. Але в дні прове-дення конференції в лікарні у 2 зміни працював тількиодин спеціаліст, виконуючи щоденно понад 20 рен-тгенографій, 15 комп’ютерних томографій та близь-ко 40 ультразвукових досліджень. Проте слід зазна-чити, що все побачене в медичних закладах рентге-нівське обладнання аналогове, ульразвукові сканерибез режиму еластографії і телемедицина в Чорногоріїпоки що не використовується, а про томосинтез міс-цеві радіологи навіть не чули, тобто в чомусь ми всеж випередили своїх чорногорських колег.

До програми конференції було включено 3 пле-нарних засідання та круглий стіл. Перше засіданнябуло присвячено питанням менеджменту діагности-ки на першому рівні медичної допомоги. До його про-грами було включено доповіді «Адаптація системинадання діагностичної допомоги населенню до змін усистемі охорони здоров'я з використанням сучаснихтехнологій. Оптимізація діагностики на першому рівнімедичної допомоги» (Мостіпан А.В., Курилівка,Україна), «Економічні аспекти надання діагностичноїдопомоги населенню» (Коваленко Ю.М., Київ,

Україна), «Досвід використання телемедицини дляпідвищення ефективності медичної допомоги пер-шого рівня» (Поліщук М.Є., Київ, Україна), «Актуальніпитання підготовки операторів рентгенівськогообладнання для першого рівня медичної допомоги»(Кметюк В.М., Івано-Франківськ, Україна), «Націо-

Як сучасні діагностичні та інформаційні технології можуть покращити надання медичної допомоги на першому рівні

Ялинська Т.А., Коваленко Ю.М.Асоціація радіологів України, Київ

Рис. 1. Которська регіональна лікарня

Рис. 2. Учасники конференції біля поліклінікиКоторської регіональної лікарні

Рис. 3. У радіологічному відділенні Которської регіо-нальної лікарні


нальне керівництво для лікарів, що направляють паці-єнтів на радіологічні дослідження, як основа длявпровадження належної радіологічної практики»(Ялинська Т.А., Київ, Україна), «Зовнішній аудит робо-ти рентгенівських відділень як необхідна умова для їхраціонального переоснащення новим обладнанням»(Балашов С.В., Київ, Україна), «Роль державних орга-нів і громадських організацій у поліпшенні медичноїдопомоги першого рівня» (Земсков І.В., Київ,Україна), «Переваги державно-приватного партнер-ства для впровадження в клінічну практику сучаснихметодів діагностики» (Рубіш Н.В., Ужгород, Україна).

Друге пленарне засідання було присвяченосучасним діагностичним та інформаційним техноло-

гіям, які дозволяють розмістити все необхідне длядіагностики лікарю первинної ланки обладнання не увеликій будівлі, а в одній-двох кімнатах. Про такі тех-нології йшлося у таких доповідях: «Оперативний кон-троль стану серцево-судинної системи пацієнтів»(Павлович Р.В., Харків, Україна), «Можливості сучас-ної лабораторної діагностики на першому рівнімедичної допомоги» (Peter Jenіk, Ужгород, Україна),«Розширення можливостей ультразвукової діагнос-тики на першому рівні медичної допомоги завдякизастосуванню нових технологій» (Соломка А.О.,Одеса, Україна), «Сучасні технології рентгенівськоївізуалізації для першого рівня медичної допомоги»(Мірошниченко С.І., Київ, Україна), «Перспективи

Рис. 4. Біля медичної амбулаторії м. Будва

Рис. 5. У рентгенівському кабінеті медичної амбула-торії

Рис. 6. У кабінеті керівника медичної амбулаторії

Рис. 7. Відкриття конференції

Рис. 8. Під час засідання круглого столу

Рис. 9. Після завершення конференції


розвитку легких мобільних рентгенодіагностичнихсистем» (Чернецов В.Б., Москва, Росія), «Досвідзастосування інформаційних технологій у рентгено-діагностиці» (Балашов С.В., Київ, Україна).

Третя частина конференції була присвяченадосвіду клінічного використання променевої діагнос-тики на першому рівні медичної допомоги:«Ультразвукова діагностика при невідкладних станах.FAST-протоколи» (Соломка А.О., Одеса, Україна),«Роль променевих методів діагностики при патологіїсерцево-судинної системи» (Ялинська Т.А., Київ,Україна), «Використання рентгенодіагностики дляраннього виявлення патології органів грудної клітки»(Дереш Н.В., Уріна Л.К., Київ, Україна), «Променевадіагностика при травмах та іншій патології опорно-рухового апарату» (Шармазанова О.П., Харків,Україна), «Роль комплексного рентген-ультразвуко-вого дослідження на етапі первинної променевоїдіагностики» (Уріна Л.К., Київ, Україна), «Комплекснапроменева діагностика захворювань молочної зало-зи на первинному рівні медичної допомоги»(Мякіньков В.Б., Херсон, Україна). Варто зазначити,що, незважаючи на те, що деякі доповідачі за різнихобставин не змогли поїхати до Будви, всі попередньовключені до програми презентації було надісланооргкомітету та представлено на конференції.

Під час круглого столу «Як сучасне діагностичнеобладнання та інформаційні технології можуть підви-щити ефективність надання медичної допомоги напершому етапі» , який проходив у другий день робо-ти конференції, було напрацьовано резолюцію кон-ференції, текст якої наводиться нижче. Про актуаль-ність питань, що обговорювалися на конференції,свідчить той факт, що її резолюцію в червні булонадруковано в газеті «Дзеркало тижня».

РЕЗОЛЮЦІЯМІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ, ПРИСВЯЧЕНОЇ

20-РІЧЧЮ ЦЕНТРУ РЕНТГЕНІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ АСОЦІАЦІЇ РАДІОЛОГІВ

УКРАЇНИ «РЕНТГЕНОДІАГНОСТИКА ХХІ СТОЛІТТЯ»(Будва, 31 травня – 1 червня 2018 р.)

Учасники конференції констатують:Доступність і якість променевої діагностики в

Україні не відповідають вимогам часу і реальнимможливостям сьогодення.

Продовжується сумна практика закупівлі дорого-вартісного застарілого обладнання для променевоїдіагностики з непотрібними функціями. Одночасноне більше ніж 10% сучасного рентгенівського облад-нання, що виробляється українськими підприєм-ствами (Київ, Харків), залишається в країні. Рештаекспортується, зокрема до Західної Європи, США таПівденної Кореї.

Ефективність використання обладнання в бага-тьох випадках низька.

Має місце численне призначення дороговартіс-ного обстеження, необґрунтованого міжнароднимипротоколами, що призводить не тільки до зайвихвитрат пацієнтів, а й надлишкового їх опромінення.

Кадрова забезпеченість променевої діагностикищороку погіршується. Конкурентоспро-можнамолодь, яка приходить у радіологію й успішно висту-пає на найбільших міжнародних радіологічних захо-дах, через низьку заробітну платно вимушена виїж-

джати за кордон або змінювати спеціальність. Вженепоодинокі випадки, коли в районах відсутні спе-ціалісти з променевої діагностики.

Перехід до сімейної медицини наблизив лікарівзагальної практики до пацієнтів, але віддалив їх віддіагностичної бази поліклініки.

Сьогодні виробляється, в тому числі в Україні,компактне недороге обладнання з можливостямиотримувати велику кількість діагностичної інформа-ції, яким потрібно забезпечити лікарів первинноїланки.

Аналіз цієї інформації може здійснюватися на від-стані завдяки використанню цифрових і інформацій-них технологій.

Амбулаторії сімейної медицини, особливо в сіль-ській місцевості, повинні мати подібне обладнання(новітні «стетоскопи») не тільки для променевої, а йфункціональної та лабораторної діагностики, під’єд-наним до телекомунікаційних мереж.

Персонал амбулаторій потрібно підготувати длявиконання функції операторів медичного устатку-вання.

Учасники конференції рекомендують:1. Проаналізувати:

А) ефективність витрачання бюджетних коштівна закупівлю обладнання для променевої діаг-ностики;Б) ефективність використання наявногообладнання;В) відповідність обстежень міжнародним про-токолам (зокрема «Керівництву», підготовле-ному Асоціацією радіологів України).

2. З урахуванням клініко-економічної доцільностіта логістики забезпечити медичні заклади першогорівня діагностичним обладнанням та телекомуніка-ційним зв’язком.

3. Впровадити систему оплати дистанційних кон-сультацій, налагодити взаємодію між медичнимизакладами різного рівня і форми власності.

4. Розвивати державно-приватне партнерстводля прискорення впровадження в клінічну практикуефективної діагностики та телемедицини, зокрема іна первинному рівні.

5. Організувати навчання операторів медичногоустаткування на базі медичних коледжів і забезпечи-ти оплату виконання ними цієї праці.

6. Оснащувати діагностичні кабінети рентгенів-ським обладнанням з режимом цифрової лінійноїтомографії (томосинтезу), який дозволяє усунутинеобхідність виконання рентгенологічних дослі-джень у різних проекціях.

7. Спростити процедуру відкриття діагностичнихкабінетів, усунути необхідність отримання центрамиПМСД інших дозвільних документів, крім ліцензії намедичну практику.

Для реалізації більшості вищеозначених заходівАсоціація радіологів України пропонує державнимкомпетентним органам свою допомогу, адже фахівці –члени Асоціації є громадянами України, зацікавлени-ми в її успішності.

Президент АРУ д.мед.н.Ялинська Т.А.

Виконавчий секретар АРУ к.т.н.Коваленко Ю.М.

13

16 червня в Києві у готелі Hilton для українськихрадіологів було проведено навчальний семінар"Сучасна візуалізація в онкології", присвячений Днюмедичного працівника. В рамках міжнародного спів-робітництва на нього приїхали та виступили з лекція-ми авторітетні фахівці з найбільшої європейської клі-ніки Charite, завдяки чому українські лікарі дізналисьпро останні досягнення, міжнародні дослідження,інноваційні методи діагностики та лікування раковихзахворювань.

Семінар відвідало понад 300 лікарів з усіх регіонівУкраїни. Організаторами заходу стала компаніяCanon Medical Systems спільно з Онко КонсалтингЦентром за підтримки Асоціації радіологів України,надавши вітчизняним фахівцям унікальну можливістьдізнатися про останні досягнення, а також набутинових знань «із перших рук».

Серед відвідувачів семінару були провідні україн-ські лідери думок, а саме Дикан Ірина Анатоліївна,Мечев Дмитро Сергійович, Щербіна Олег Воло-димирович, Розуменко Володимир Давидович, Чир-ков Юрій Едуардович, Дереш Наталія Володимирівната ін.

Сьогодні, на жаль, Україна перебуває на другомумісці в Європі за темпами поширення раку. Щорічновід цього захворювання в країні фіксують приблизно90 000 смертельних випадків, із них 35% становлятьлюди працездатного віку. «Наш організм щохвилинисам бореться з раком. Тому що кожні 20 хвилин у насвиникає ракова клітина, але наш організм імунноювідповіддю відразу видаляє ці ракові клітини. Коли ж

імунітет дає збій, ці клітини можуть накопичуватися.Рак не болить. І на найбільш ранніх етапах, коли вини-кає одна клітина, потім 10 клітин, ми не знаємо, що внас є таке захворювання», — зазначає ОлексійОмельченко, лікар-радіолог, біофізик, нейрофізіолог,заступник завідувача відділення радіології ОнкоКонсалтинг Центру.

Завдяки радіологічним дослідженням онкологічнадопомога стала більш різноманітною та повноцін-ною. Вона дає змогу здобути більш досконалі данідосліджень стану пацієнта, що впливає не тільки начітке встановлення діагнозів, але й на збереженняжиття. Спікерами семінару стали німецькі лікарі най-більшого шпиталю в Європі Charite, які мають міжна-родний досвід і досягнення у сфері діагностики талікування ракових захворювань. Шпиталь відомий усвіті як інноваційний центр, що складається з понад100 клінік та інститутів, які об’єднані в 17 центрів.Щорічно Charite приймає 128 000 пацієнтів у своїхстаціонарах і майже 1 000 000 амбулаторно.

Серед головних доповідачів були:Бернд Хамм — професор, президент Берлінсь-

кого товариства рентгенологів, почесний член Това-риства радіологів Японії, президент Європейськогоконгресу радіологів, голова Ради директорів Євро-пейського товариства радіології, почесний професорлікарні Японсько-Китайської дружби (Пекін), почес-ний член Корейського товариства радіології, керів-ник трьох об’єднаних відділень радіології клінікиCharite, член Консультативної ради клініки Charite;

навчальний семінар з медичної радіології для українсЬких радіологів

О.РунковаТОВ «Інмед», Київ


Домінік Гейзель — доктор медичних наук, Charite(Берлін);

Тімм Денеке — доктор медичних наук, Charite(Берлін);

Федеріко Коллетіні — доктор, рентгенолог радіо-логічного факультету Університетської лікарні Charite(Берлін);

Олександр Бауер — радіолог відділення радіологіїта кафедри ядерної медицини, Charite (Берлін);

Анжелос Гаціс — доктор, фахівець з інтервенцій-ної радіології, клініка St. Georg (Лейпциг).

Під час семінару доповіді європейських спікерівносили суто практичний характер і чергувалися здискусіями. Були розглянуті питання: диференцію-вання доброякісних і злоякісних уражень підшлунко-вої залози, візуалізація метастазування печінки,особливості інтервенційної радіології, нові можли-вості МРТ-діагностики простати тощо.

Обрана тематика є актуальною та важливою дляУкраїни. Впровадження стратегії ранньої діагностикираку є провідним питанням для громадського здо-ров’я, адже це суттєво підвищує ефективність ліку-вання. Перепони, що затримують діагностику рако-вих станів, повинні бути ідентифіковані й оцінені, аефективні стратегії, що включають інформуваннясуспільства про можливі методи покращення діаг-ностики та забезпечення доступу до своєчасного тависокоякісного лікування, мають бути впровадженіна різних рівнях надання медичної допомоги.

«Лікар повинен вчитися завжди — неважливо, чипочинає він практику або вже має багаторічнийдосвід, — стверджує відомий лікар-радіолог, доктормедичних наук, провідний фахівець Онко КонсалтингЦентру Володимир Рогожин. — Сьогодні медицинарозвивається стрімко, і тільки нові знання фахівців

можуть повернутися до пацієнтів новими ефективни-ми методами лікування».

Головним завданням радіологів спільно з лікаря-ми є підбір для кожного пацієнта найбільш придатно-го способу діагностики, який дозволить правильнооцінити характер патологічного процесу в організмілюдини. Також слід врахувати, що тут важливимпитанням є вибір обладнання, на якому працюєлікар-радіолог. Інноваційне медичне діагнос-тичне обладнання Canon Medical Systems дозволяєвстановити правильний діагноз пацієнту на ранніхстадіях захворювання, що, в свою чергу, дає можли-вість українським лікарям свєчасно розпочати йоголікування і таким чином не тільки врятувати, але йпокращити рівень його життя.

Однак найголовнішим питанням серед україн-ського населення, як і раніше, залишаються: культу-ра здорового способу життя, інформованості тасвоєчасних візитів до лікаря. Адже, як відомо, хворо-бу легше попередити, ніж вилікувати.

Більш детальну інформацію про конференцію можна отримати у її організаторів за телефоном +38 (044) 338 00 95 або написати листа за адресою [email protected] компанії ТОВ «ІНМЕД УКРАЇНА»

15

Развитие технологий в ХХІ столетии многократнорасширяет возможности окружающих нас вещей,оставляя порой старые названия. Так, телефон или«умный телефон» (смартфон), по существу, телефо-ном являются лишь в последнюю очередь. Он имечта прошлого века — видеотелефон, и карманныйтелевизор, и мощный калькулятор, и фотоаппарат, ивидеокамера, и многое другое, о чем взрослые непомышляют, а дети – уверенно пользуются (рис. 1).С этих позиций хотелось бы посмотреть на открыв-шиеся возможности для рентгенодиагностики пер-вичного обследования пациента. Успех такогообследования, как при первом свидании, определя-ет многолетнюю гармонию, а ошибки – мучительныегоды разочарований.

Первичное обследование, где бы оно ни прово-дилось, обычно обусловливается тремя ситуациями:

— пациент обращается за помощью из-за ухуд-шения здоровья, травмы и т.д.;

— при плановых профилактических осмотрах;— при несчастных случаях, природных или техно-

генных катастрофах, боевых ранениях.Общим для подобных ситуаций является малое

время для принятия решения, отсутствие сложногодиагностического оборудования, удаленность отврачей-специалистов. Условия напоминают поле-вую хирургию, где особо ценится высокий процентвозврата пациентов к работоспособности и полно-ценной жизни.

При этом следует отметить, что, по даннымВсемирной организации здравоохранения, почти80% диагнозов ставится при непосредственном

использовании результатов рентгенологическихисследований, при проведении малоинвазивныхвмешательств также чаще всего используется рент-генологический контроль [1, 2]. Несмотря на разви-тие высокотехнологических методов радиологичес-кой визуализации, рентгенодиагностика наиболеечасто используется в клинической практике дляпостановки диагноза [3-5].

Не будем обоснованно рассуждать о сегодняш-них трудностях догоспитальной рентгенодиагности-ки: дефиците квалифицированных кадров, который внастоящее время превышает 30%, и плачевном сос-тоянии материально-технической базы рентгеноло-гической службы страны [4, 6, 7]. Посмотрим на тоновое, что дают технологии ХХІ века. Составим рей-тинг из первых трех.

1. Прогресс в развитии рентгеновской техники.Так мощность рентгеновских моноблоков массовыхпалатных аппаратов увеличилась до 5 кВт и выше.Чувствительность рентгеновских приемников воз-росла примерно вдвое за счет относительно недоро-гих CsI преобразующих экранов, а сами цифровыеприемники стали как рентгенографическими, так имногокадровыми рентгеноскопическими [8]. В сово-купности энергетический потенциал системы «рент-геновский генератор – приемник» возрос более чемна порядок.

2. Интернет, позволяющий проводить удаленноедиагностирование с использованием ноутбуков ипланшетов, а также доступность «облачных» архивовхранения результатов рентгенологических исследо-ваний многократно увеличивают доступность иэффективность врачей-рентгенологов [9,10].

3. Введение микроконтроллеров и шаговых двига-телей в штативные системы рентгеновских систем –появление робот-штативов, позволяющих точноперемещать рентгеновские моноблоки и приемникив пространстве, что открывает новую эру малогаба-ритных и недорогих томографических систем.

Примечательно, что практически в полной меререйтинговые черты новой рентгенодиагностикипроявились в ветеринарных системах для обследо-вания лошадей. Так, разработанная в США система сробот-штативами была продемонстрирована в2015 году на выставке RSNA (США). В этой системе(рис. 2) четыре «руки» робота исполняли виртуозныйтомографический танец вокруг макета лошади. Две«руки» держали рентгеновские излучатели, а дведругие – рентгеновские приемники.

Важно отметить, что при обследовании на робот-системе не требуется обездвиживание лошади и ееукладка на рентгенопрозрачный стол. Нужно толькоуспокоить лошадь, а виртуальные укладки каждой изчастей тела животного будут сформированы преци-зионными движениями «рук» робота. Полученные 3D изображения имеют различную разрешающуюспособность в соответствии с обследуемой частьютела животного.

ОБОРУДОВАНИЕ XXI ВЕКА ДЛЯ ДОГОСПИТАЛЬНОЙ РЕНТГЕНОДИАГНОСТИКИКоваленко Ю.Н. к.т.н., Мирошниченко С.И., д.т.н., Невгасимый А.А., к.т.н.

Центр рентгеновских технологий АРУ, Киев

Рис.1. Смартфон как интегратор необходимыхчеловеку вещей


В 2016 году на выставке American Association ofЕquine Practitioners (США) была впервые продемон-стрирована разработанная в Украине мобильнаяробот-тележка, предназначенная для томосинтезаконечностей и дентального томосинтеза лошадей(рис. 3). Она выглядела более скромно по сравне-нию с упомянутым выше конусно-лучевым рентге-новским томографом, однако вызвала живой инте-рес у ветеринарных хирургов. При работе такойробот-системы сложное движение рентгеновскогомоноблока скрыто от наблюдения легким и прочнымуглепластиковым корпусом. Впервые томографи-ческая система подкатывается к стоящей успокоен-ной лошади, а не лошадь устанавливают внутри сис-темы. При томосинтезе конечностей тележка пере-мещается по полу, а при дентальном томосинтезе –поднимается мобильным лифтом на необходимуювысоту. Время экспозиции при использовании

робот-системы в режиме томосинтеза составляет2,5…3,3 с.

Обе робот-системы на сегодня находятся всерийном производстве и поставляются в ветери-нарные госпитали США и Европейского союза.

С использованием описанных выше возможнос-тей, которые предоставляют технологии нынешнегостолетия, построена простая в обращении универ-сальная цифровая рентгенодиагностическая систе-ма для первичного обследования пациентов, позво-ляющая выполнять рентгенографические, рентге-носкопические и томографические (томосинтез)исследования (рис. 4).

Робот-система состоит из двух подвижных стоеки стола-каталки. Рентгеновский моноблок устанав-ливается внутри углепластикового корпуса на пре-цизионную платформу робот-штатива с микрокон-троллерным управлением сдвига и вращения.Внешнее перемещение состоит только в подъемеуглепластикового корпуса оператором на нужнуювысоту и его направлении в сторону приемника, какэто выполняет оператор при использовании обычно-го рентгеновского моноблока.

Динамический рентгеновский приемник с рабо-чим полем увеличенного размера 43х60 см и высо-

Рис. 2. Конусно-лучевой рентгеновский томограф, состоящий из четырех «рук» робота

Рис. 3. Мобильная томографическая робот-система

Рис. 4. Универсальная цифровая рентгенодиагно-стическая система для первичного обследованияпациентов


кой кадровой частотой устанавливают на стойку сэлектромеханическим подъемом и тремя фиксиро-ванными положениями для обследования пациентастоя (2 положения) и лежа (рис. 5). При нахождениистойки в верхнем вертикальном положении (Рис.5а)могут выполняться рентгенологические исследова-ния головы, шеи и органов грудной клетки (ОГК), втом числе цифровая рентгенография и томосинтез.А при необходимости обследования области шей-ных позвонков в динамике дополнительно к первымдвум режимам может быть использована рентгенос-копия с частотой 8…25 кадров в секунду. При этомсоответствующая разрешающая способность соста-вит 1,2…3,2 пар линий на миллиметр (п.л./мм), авремя обследования — 2…4 с.

Одним из наиболее распространенных рентгено-логических исследований является рентгенографияОГК [5], которую при наличии универсальной рентге-нодиагностической системы целесообразно заме-нить томосинтезом, уже показавшим свою эффек-тивность для данного вида исследований [12-14].Диагностическая чувствительность патологий притомосинтезе органов грудной клетки в 2…3 раза

выше, чем при рентгенографии, и приближается квозможностям компьютерного томографа (КТ) [14].В то же время дозовая нагрузка на пациента сущес-твенно меньше, чем при КТ, а время обследованияне превышает 4…6 с.

В нижнем положении цифрового приемника (рис. 5б) можно проводить обследование нижнихконечностей под нагрузкой, используя для этого какрентгенографию, так и томосинтез.

При обследовании пациентов в положении лежатакже возможны режимы рентгенографии, кратков-ременной рентгеноскопии и томосинтеза. Для реа-лизации таких режимов стойка с приемником в гори-зонтальном положении (рис. 5в) скрепляется сробот-штативом моноблока, над которым размеща-ется рентгенопрозрачная дека каталки, где лежитпациент. Углепластиковый корпус робот-штативарентгеновского моноблока поворачивается рентге-нопрозрачным окном вниз – в сторону приемника.При этом все действия оператора практически небудут отличаться от управления обычным легкимцифровым рентгенодиагностическим (телерентге-нодиагностическим) комплексом.

Результаты всех проведенных рентгенологичес-ких исследований в полуавтоматическом режимеразмещаются на сервере, после чего доступ к нимполучают рентгенологи для их анализа, которые приэтом могут находиться на любом расстоянии отместа проведения исследований.

Основными преимуществами универсальныхцифровых рентгенодиагностических систем дляпервичного обследования пациентов является то,что для их работы не нужно больших помещений, ониподключаются к обычной электрической цепи и приэтом позволяют объединить два этапа рентгеноди-агностики: выявление патологии и ее дифференци-альный анализ, выполняемые на догоспитальномэтапе [6]. Еще одним преимуществом таких системявляется невысокая цена, которая сопоставима срациональными ценами на цифровые рентгеновскиеаппараты для обследования ОГК и на цифровые рент-генодиагностические комплексы на 2 рабочих места,что делает их доступными для медицинских учреж-дений первого уровня [15].

Внедрение в клиническую практику универсаль-ных цифровых рентгенодиагностических систем дляпервичного обследования пациентов дает возмож-ность коренным образом изменить алгоритм приме-нения рентгенодиагностики на догоспитальномэтапе, с помощью которой ставится до 80% диагно-зов. Установка такого оборудования в центрах пер-вичной медико-санитарной помощи (ЦПМСД)позволяет врачам общей практики не отправлятьпациентов на исследования в поликлиники и больни-цы для сбора необходимых для постановки диагнозадиагностических данных, а получать всю необходи-мую диагностическую информацию на месте, при-влекая для ее анализа при необходимости высоко-квалифицированных специалистов из медицинскихучреждений третьего уровня. Благодаря этомусущественно сокращается время на постановкудиагноза и и принятие решения о тактике леченияпациента, что, в свою очередь, дает возможностьзначительно повысить эффективность оказаниямедицинской помощи в ЦПМСД. Технологии XXI векадают нам уникальные возможности в улучшении ока-

Рис. 5. Три основных положения стойки с цифровымприемником: а и б – для проведения томосинтеза в положении пациента стоя, в – для проведениятомосинтеза в горизонтальном положении пациента,когда он лежит на подвижной каталке с рентгенопро-зрачной декой

а

б в


зания медицинской помощи населению страны.Перед нами стоит ответственная задача не упуститьих и суметь умело ими воспользоваться.

ЛИТЕРАТУРА1. Больницы и здоровье для всех: доклад

Комитета экспертов ВОЗ по роли больниц на первомлечебно-консультативном уровне. – Женева: ВОЗ,1988. – С. 4-5.

2. Вуори Х.В. Обеспечение качества медицинско-го обслуживания. – Копенгаген: ВОЗ, 1985. – 179 с.

3. Федько О.А., Коваленко Ю.М. Показники діяль-ності радіологічної служби України в 2008-2009 роках: довідник. – К.: Медицина України, 2010.— 80 с.

4. Ткаченко М.М., Морозова Н.Л. Стан та перспек-тиви розвитку рентгенологічної служби України //Радіологічний вісник. — 2012. — №4. – С.12-16.

5. Національне керівництво для лікарів, якінаправляють пацієнтів на радіологічні дослідження/МОЗ України, АРУ. — К.: Медицина України. — 78 с.

6. Ткаченко М.М., Морозова Н.Л. Удосконаленняслужби променевої діагностики на догоспітальномуетапі // Променева діагностика, променева терапія,2013. — № 1-2. – С. 64-66.

7. Мірошниченко С.І., Балашов С.В., Коваленко

Ю.М. Променева діагностика в Україні на рівні ХХІ сторіччя – реалії і можливості // Медичнийринок. — 2016. – С.7-13.

8. Мирошниченко С.И. Цифровые приемникирентгеновских изображений. — К.: МедицинаУкраины, 2014 – 100 с.

9. Suetens P. Fundamentals of medical imaging.Cambridge university press, 2011. – 253 p.

10. Коваленко О.С. Про впровадження телемеди-цини та телерадіології в Україні // Радіологічний віс-ник. — 2014. — №1. – С. 4-6.

11. Коваленко Ю.М. Інформаційні технології врадіології // Медичний ринок. — 2015. – С.15-18.

12. Endo K. The Possibilities Tomosynthesis Bringsto Lung Cancer Screening // JRC. — 2010. — 25 (6). –Р.1-6.

13. Chest Tomosynthesis: Technical Principles andClinical Update // European Journal of Radiology. — 2009. — 72 (2). — Р. 244–251. doi:10.1016/j.ejrad.2009.05.054.

14. Никитин М. Возможности цифрового томо-синтеза в диагностике различных форм туберкулезалегких // Russian Electronic Journal of Radiology. —2016. — № 6. — С.3 5-47.

15. Коваленко Ю.М., Василюк К.О. Особливостіринку радіологічного обладнання в Україні//Медичний ринок. — 2017. – С. 9-13.

УДК 616053.2073.7/ББК 57.3 У69Ури на Л.К. Опыт лу че вой ди аг нос ти ки в пе ди ат рии (наб лю де -

ния из прак ти ки). — К.: Ме ди ци на Ук ра и ны, 2009. — 124 с.В сбор ни ке обоб щен мно го лет ний опыт ра бо ты ав то ра, а так же дан -

ные оте че ст вен ной и за ру беж ной ли те ра ту ры в об лас ти при ме не ниярент ге но ло ги чес ко го и ульт раз ву ко во го ме то дов ди аг нос ти ки пре-и мущест вен но в пе ди ат ри чес кой прак ти ке.

Наз на че ние сбор ни ка — ока за ние прак ти чес кой по мо щи вра чам повоп ро сам ор га ни за ции ра бо ты в рент ген ка би не те детс ко го ле чеб но�п ро фи лак ти чес ко го уч реж де ния, вы бо ра не об хо ди мо го ме то да обсле -до ва ния де тей в конк рет ной кли ни чес кой си ту а ции, осо бен нос тей обс -ле до ва ния де тей и пу тей сни жения лу че вой наг руз ки во вре мя рент ге -но ло ги чес ко го обс ле до ва ния. В сбор ни ке предс тав лен опыт ра бо тыав то ра на пер вом оте че ст вен ном циф ро вом рент ге но ди аг нос ти чес комап па ра те.

Предс тав лен ные ра бо ты пос вя ще ны ди аг нос ти ке ост рых вос па ли -тель ных за бо ле ва ний лег ких и си нусоп нев мо па тий, по ро кам раз ви тияже лу доч но� ки шеч но го трак та, па то ло гии опор но�д ви га тель но го ап -пара та, в част нос ти дисп ла зии та зо бед рен ных сус та вов. Под роб но из -ло же на ме то ди ка обс ле до ва ния де тей при раз лич ных па то ло ги чес кихпро цес сах, об ра ще но осо бые вни ма ние на функ ци о наль ные из ме не -ния, а так же ошиб ки, ко то рое до пус ка ют ся при ди аг нос ти ке. При ве де -ны ре зуль та ты ульт раз ву ко во го скри нин га — дисп ла зии та зо бед рен -ных сус та вов.

Комп лек та ция ав то ма ти зи ро ван но го ра бо че го мес та вра ча �ре нт ге но ло га ульт раз ву ко вым ап па ра том поз во -ли ла ав то ру предс та вить пер вый опыт комп ле кс но го ис сле до ва ния па то ло гии опор но�д ви га тель ного ап па ра та.

Прак ти чес ки все лек ции и статьи бы ли опуб ли ко ва ны в жур на ле «Радіологічний вісник», три ра бо ты былипредс тав ле ны на меж ду на род ных фо ру мах.

Кни га рас счи та на на ши ро кий круг вра чей� пе ди ат ров, рент ге но ло гов, вра чей ульт раз ву ко вой ди аг ности ки,ор то пе дов, ра бо та ю щих в детс кой се ти на эта пе пер вич ной ди аг нос ти ки.

Заказать книгу можно по телефону: +38 044 503�04�39

НОВІ КНИГИ

19

Останніми роками все більше уваги приділяєтьсяновому методу рентгенівської візуалізації – томосин-тезу, який почав впроваджуватися в клінічну практикутрохи більше ніж десять років тому [1]. Дотепер проклінічні застосування томосинтезу йшлося лише віноземних статтях [1-6]. Проте з минулого року, колиу дитячій клінічній лікарні № 3 м. Києва було змонто-

вано першу вітчизняну рентгенівську систему з режи-мом томосинтезу, досвід використання цього методурентгенівської візуалізації почав накопичуватися і внашій країні.

У цій статті наведено клінічні випадки, коли самевикористання томосинтезу дозволило правильновстановити діагноз пацієнту.

Випадок 1. Хлопчик, 3 роки, черезвиростковийперелом лівої плечової кістки. На рис. 1 а, б наведе-но рентгенограми, виконані через тиждень після трав-ми: нашарування шарів вати та гіпсу перешкоджаєдетальній візуалізації кісткової структури. Для усунен-ня впливу артефактів виконано томосинтез (рис. 1 в).Через 3 тижні після травми зразу ж виконано томо-синтез (рис.1 г): на наведеному зображенні чіткопростежується консолідація перелому.

Випадок 2. Хлопчик, 11 років, травма: консо-лідований перелом великогомілкової кістки іззаходженням відламків по довжині.

Через 6 тижнів після травми пацієнту виконанорентгенографію в двух проекціях (рис. 2 а,б) та томо-

Перспективи впровадження в клінічну практику рентгенівського томосинтезу в Україні

Дереш Н.В., Уріна Л.К., Коваленко Ю.М.Центр рентгенівських технологій АРУ, Київ

Рис. 2. Хлопчик, 11 років, травма: а, б — рентгено-грами; в — томограма

Рис. 1. Хлопчик, 3 роки, черезвиростковий переломлівої плечової кістки: а, б — рентгенографія;в, г — томосинтез

б

в

а

а б

гв

РАДІОЛОГІЧНИЙ ВІСНИК20

синтез. На представленій томограмі (рис. 2 в)детально візуалізується консолідація кісток.

Випадок 3. Жінка, 68 років, перелом шийкилівого стегна

За допомогою наведеної на рис.3а рентгеногра-ми можна поставити вказаний вище діагноз, протетомосинтез (рис. 3 б) дозволяє побачити тонкі лініїперелому.

Випадок 4. Дівчинка, 9 років, хворобаПертеса 1.5 року

На рентгенограмі кульшових суглобів (рис. 4 а)справа спостерігається розширення суглобовоїщілини, сплющена головка стегнової кістки, скоро-чення і потовщення шийки; структура головки неод-норідна. За допомогою томосинтезу можна чіткопобачити та локалізувати місце некрозу – передняповерхня головки (рис. 4 б).

Випадок 5. Дівчинка, 13 років, ревматоїднийартрит

На представленій рентгенограмі колінних сугло-бів (рис. 5 а) зліва в місці прикріплення капсули ввеликогомілковій кістці утворилися узури, справавони не візуалізуються. Томосинтез дозволив вияви-ти крайові узури і в правому суглобі (рис. 5 б).

Рис. 3. Жінка, 68 років, перелом шийки лівого стегна:а — рентгенограма, б — томограма

а

б

а

б

а

б

Рис. 5. Дівчинка, 13 років, ревматоїдний артрит:а – рентгенограма колінних суглобів; б – томограма (70-й зріз)

Рис. 4. Дівчинка, 9 років, хвороба Пертеса 1.5 року:а – рентгенограма кульшових суглобів, б – томогра-ма (75-й зріз)


Випадок 6. Хлопчик, 11 років, контроль післяоперації з приводу остеогенної саркоми

Пацієнта було прооперовано півтора року тому вІталії. Магнітно-резонансна томографія йому проти-показана із-за наявного металевого імплантату (рис. 6 а). Комп’ютерна томографія буде в цьомувипадку також не показова зважаючи на наявністьартефактів. Тому пацієнту було виконано томосинтез(рис. 6 б), що дозволило максимально зменшитиартефакти від встановленого імплантату та оцінитиструктуру кісток на різних зрізах.

Випадок 7. Хлопчик, 11 років, остеоїд-остеома.

У пацієнта виявлено припухлість по переднійповерхні правої гомілки, болю немає. На рентгеног-рамах правої гомілки виявлено потовщення корково-го шару по передній поверхні великогомілкової кіс-тки. Пацієнту виконано томосинтез. На наведенихтомограмах чітко видно локальний набряк м’якихтканин, осередок деструкції розміром до 5 мм зізвапненням у середені.

Випадок 8. Жінка, 20 років, муковісцидоз,легенева форма.

Пацієнтці виконано томосинтез. На наведенихтомограмах (рис. 8) чітко візуалізуються потовщеністінки бронхів, бронхоектази, бронхоцеле (стрілки).

Випадок 9. Жінка, 35 років,периферична пух-лина S2 правої легені (порожниста форма).

Пацієнтці виконано томосинтез. На представле-них фрагментах томограм (рис. 9) добре видно ампу-тацію бронха, метастази в кореневі лімфовузли(стрілки). На рис.10 для порівняння наведено зобра-ження легені пацієнтки, отримані за допомогою різ-них методів рентгенівської візуалізації: рентгеногра-фії, томосинтезу та комп’ютерної томографії.

Рис. 7. Хлопчик, 11 років, остеоїд-остеома: а — рентгенограми правої гомілки в двох прекціях; б — томограми

а

б

а

б

Рис. 6. Хлопчик, 11 років, контроль після операції зприводу остеогенної саркоми: а – рентгенограмигомілки, б – томограми


Рис. 8. Жінка, 20 років, муковісцидоз, легеневаформа: результати томосинтезу

Рис. 9. Жінка, 35 років, периферична пухлина S2правої легені (порожниста форма): результати томо-синтезу

Рис. 10. Жінка, 35 років, периферична пухлина S2правої легені (порожниста форма): цифрові зобра-ження легені пацієнтки, отримані за допомогою рент-генографії (а), томосинтезу (б) та комп’ютерноїтомографії (в)

а

б

а

б

в


Зображення, наведені на рис. 10 та 11 наочнопоказують, що за інформативністю томосинтезнаближається до комп’ютерної томографії. Прицьому інформація надається рентгенологу у більш

звичній для нього формі. Томосинтез дозволяє вияв-ляти дрібні деталі на зображеннях та проводити вимі-рювання їх розмірів (рис.12).

Рис. 12. Чоловік, 65 років, профогляд: дрібні вузлики в легенях (розміри 3-5 мм), виявлені при томосинтезі

Рис. 11. Саркоїдоз внутрішньолегеневих лімфовузлів: цифрові зображення легень, отримані за допомогоюрентгенорфії (а), комп’ютерної томографії (б) та томосинтезу (в)

а в

б


Томосинтез усуває ефект сумації тіней, що дозво-ляє більш детально оцінити кісткову структуру (ерозії,тонкі лінії переломів), забезпечує якісне динамічнеспостереження за консолідацією переломів принизькій дозі опромінювання пацієнта, максимальноусуває артефакти за наявності металевих об’єктів удосліджуваних ділянках тіла пацієнта, дає змогудинамічного спостереження при онкологічній пато-логії після раніше проведеної КТ, а також можливістьоцінити співвідношення в суглобах С1-С2 без від-криття рота у дітей раннього віку.

При дослідженнях органів грудної клітки (ОГК)томосинтез дає можливість оцінити легеневу парен-хіму та патологічні зміни в ній на будь-якій глибині.Дозволяє виявляти ураження малої величини, якінепомітні на звичайній рентгенограмі, а також інфіль-трати, пухлини, розпади. Дозволяє детально оціни-ти елементи судинного малюнка – бронхи, легеневіартерії та вени, простежити їх хід і галуження, вико-ристовуючи відеопетлю. На одержаних зображеннячітко видно трахеобронхіальне дерево, можна оціни-ти прохідність просвітів, стенози, наявність сторонніхтіл, оцінити товщину стінок бронхів, виявити збільше-ні лімфовузли. Завдяки хорошій пошаровій візуаліза-ції можна простежити стан субсегментарних та дріб-ніших галужень бронхів. Також можлива хорошавізуалізація кісткових елементів грудної клітки (зок-рема, груднини, ребер, хребта).

Наведені клінічні випадки наочно показують, щотомосинтез суттєво полегшує рентгенологу виявлен-ня патології та точне встановлення її місце знахо-дження за рахунок пошарового перегляду об’єктудослідження. Це в рази підвищує ймовірність вияв-лення патології та, відповідно, встановлення правиль-ного діагнозу пацієнту, що, у свою чергу, зменшуєнеобхідність проведення пацієнтам високотехноло-гічних та дороговартісних радіологічних досліджень.

З іншого боку, використання томосинтезу дозво-ляє зменшити вимоги до оператора, що виконуєдослідження: тепер йому не потрібно знати не тількифотопроцес, а й різні складні укладки пацієнта, яківикористовуються при рентгенографії, щоб побачи-

ти без перешкод певну зону інтересу. Відповідно,спрощується завдання підготовки персоналу.

Усі наведені переваги томосинтезу свідчать продоцільність його використання у медичних закладахпершого рівня для своєчасного виявлення захворю-вань та якісного контролю за відновленням здоров’япацієнтів. Але це можливе лише в тому разі, якщообладнання для томосинтезу не буде потребуватиспеціальних приміщень і його ціна буде доступною.Крім того, рентгенівське обладнання з режимомтомосинтезу, на якому виконуються також рентге-нографічні та рентгеноскопічні дослідження, можнавстановлювати поруч із кабінетами комп’ютерноїтомографії як страхове у разі виходу комп’ютерноготомографу з ладу.

ЛІТЕРАТУРА1. Jeong M.P., Franken E.A., Garg M., Fajardo L.L.,

Niklason L.T. Breast tomosynthesis: Present considera-tions and future applications // Radiographics. — 2007. —Vol. 27 (Suppl. 1). — P. 231-240.

2. Chest Tomosynthesis: Technical Principles and Cli-nical Update // European Journal of Radiology. — 2009. —72 (2). — Р. 244–251. doi:10.1016/j.ejrad.2009.05.054

3. Digital Х-ray tomosynthesis: current state of the artand clinical potential // Physics in medicine and biology.— 2009. — 48 (19): R65–106. doi:10.1088/0031-9155/48/19/r01

4. Whole-Body Clinical Applications of DigitalTomosynthesis / Haruhiko Machida, Toshiyuki Yuhara,Mieko Tamura, Takuya Ishikawa, Etsuko Tate, EikoUeno, Katelyn Nye, John M. Sabol// RadioGraphics. —2016. — Vol. 36, No. 3.

5. A review of breast tomosynthesis. Part II. Imagereconstruction, processing and analysis, and advancedapplications // Medical Physics. — 2013. — 40 (1). —doi:10.1118/1.4770281

6. Digital Tomosynthesis to Evaluate FractureHealing: Prospective Comparison With Radiographyand CT / Ha, Alice; Lee, Amie; Hippe, Daniel; Chou, Shinn-Huey; Chew, Felix // American Journal ofRoentgenology.— 2015. — 205, — Р. 136–141.doi:10.2214/AJR.14.13833.

УДК: 616-074-076(07) ББК 53.4я7 Р15

Радіоімунологічний аналіз в клінічній практиці (Д.С. Мечев, О.І. Москалець, О.С. Бондарук, О.В. Щербіна, Н.М. Старчак). – К.: ІВО «Медицина України», 2014. – 102 с. – ISBN 978-966-8796-27-2.

У навчальному посібнику висвітлено питання проведення радіоімунологічного аналізу,зокрема особливості роботи з діагностичними наборами. Розглянуто аспекти клінічногозастосування визначення гормонів, пухлинних маркерів та інших біологічно активних речо-вин. Навчальний посібник розраховано на лікарів-слухачів циклів підвищення кваліфікаціїзакладів післядипломної освіти, а також на лікарів з радіонуклідної діагностики, лікарів-лаборантів, ендокринологів, онкологів та урологів.Рекомендовано до видання вченою радою Національної медичної академії післядипломноїосвіти ім. П.Л. Шупика (протокол № 10 від 11.12.2013).Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для організаторів

та викладачів післядипломної медичної освіти та лікарів-слухачів циклів підвищення кваліфікації закладів (факультетів)післядипломної освіти.Друкується згідно зі свідоцтвом про внесення Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупикадо Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції (серія ДК № 3617).

Замовити книгу можна за телефоном: +38 044 503�04�39

НОВІ КНИГИ

25

28 березня 2018 року вийшов у світ дуже важли-вий для лікарів усіх медичних спеціальностей доку-мент – Постанова (№ 302) Кабінету Міністрів України,яка підписана Прем’єр-міністром України В. Гройс-маном «Про затвердження Положення про системубезперервного професійного розвитку фахівців усфері охорони здоров’я».

Враховуючи надзвичайну актуальність цьогодокумента, метою якого є максимальна інтеграціяосвіти лікарів (у т.ч. радіологів) в єдиний Європей-ський простір, наводимо проект Постанови повністюз наступним обговоренням окремих його частин.

Обговорення-коментарЦей документ стосується виключно кожного ліка-

ря і визначає (думаю, на багато років) засади систе-ми БПР у нашій країні.

Що треба відмітити нового:— відсутність у системі БПР атестаційних циклів ПАЦ

(з 1 січня 2019 р.) і клінічної ординатури як нема-тивованого чинника БПР;

— введення, крім нарахування балів, кредитних оди-ниць – оцінки участі спеціалістів у заходах міжна-родного значення;

— різке підвищення мінімальної кількості балів:50/рік і 250/5 років (типові для Європи значення);

— можливість проведення БПР не тільки на базахвищих навчальних закладів і закладів післядип-ломної освіти, а й науково-дослідних установ тазакладів охорони здоров’я (?).Наявні питання:

— як і в якому обсязі будуть нараховуватися бали закредитні одиниці;

— потребує коректив наказ МОЗ України № 484 прокредитні бали, тому що перехід з 80 балів/5 роківдо 250 балів/5 років при однаковій оцінці діяль-ності лікаря буде дуже складний і навіть немож-ливий;

— потребує роз’яснення і відповідних положень проінтернатуру і резидентуру, — яка відмінність міжними;

— у Постанові відсутні посилання на передачу правприсвоєння (підтвердження) категорій, тобто кон-троль за проходженням БПР (аналіз балів, кре-дитних одиниць, форм самоосвіти тощо) під кон-троль Асоціації (у нашому випадку – АРУ);

— немає в Постанові і роз’яснення відносно серти-фікації закладів охорони здоров’я, які будутьбазами БПР лікарів (це дуже актуальна і болючапроблема України взагалі);

— питання щодо фінансування БПР, будучи якзавжди болісною темою, потребує конкретизаціїдля сьогоденних економічних умов країни.Питання (для радіологів), що не внесені до Постанови:

— потребує остаточного вирішення термінів інтер-натури (резидентури) у радіології з констатацієювідмінностей між ними;

— якщо Постанова максимально підводить медичнуспільноту до міжнародних стандартів у плані БПР,то й організаційно треба підводити назви радіоло-

гічних спеціальностей до них: замість 5 існуючихперейти до трьох – радіологія, радіаційна онколо-гія, ядерна медицина (як у всьому світі);

— при остаточному переході на 3 вищезазначеніспеціальності зберегти пільгові умови роботи,враховуючи економічну специфіку нашої країни іінших країн колишнього СРСР.

ПРОЕКТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИПОСТАНОВА

ВІД 28 березня 2018 р. № 302Київ

Про затвердження Положення про систему безперервного професійного

розвитку фахівців у сфері охорони здоров’яКабінет Міністрів України постановляє:1. Затвердити Положення про систему безпе-

рервного професійного розвитку медичних та фар-мацевтичних працівників, що додається.

2. Міністерству охорони здоров’я України,іншим центральним органам виконавчої влади при-вести у двомісячний строк власні нормативно-право-ві акти у відповідність до цієї Постанови.

Прем'єр-міністр УкраїниВ. ГРОЙСМАН

ЗАТВЕРДЖЕНОПостановою Кабінету Міністрів України

від 2018 р № 302Положення про систему безперервного профе-

сійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я1. Це Положення визначає основні організаційні

засади системи безперервного професійного роз-витку фахівців у сфері охорони здоров’я.

2. У цій Постанові терміни використовуються втакому значенні:

Безперервний професійний розвиток фахівців усфері охорони здоров’я (далі — БПР) — це безперер-вний процес навчання та вдосконалення професій-них компетентностей фахівців після здобуття нимивищої освіти у сфері охорони здоров’я та післядип-ломної освіти в інтернатурі, що дозволяє фахівцю під-тримувати або покращувати стандарти професійноїдіяльності відповідно до потреб сфери охорони здо-ров’я та триває впродовж усього періоду професій-ної діяльності.

Кредитна одиниця — одиниця вимірюваннянавчального навантаження здобувача. Обсяг однієїкредитної одиниці становить одну годину участі взаході у режимі реального часу, дистанційній участі урежимі онлайн, а також онлайн прослуховуваннявебінарів.

Особисте освітнє портфоліо — сукупність задоку-ментованих відомостей щодо персональних досяг-нень, проходження періодів підвищення кваліфікації,професійної самоосвіти фахівців у сфері охорониздоров’я у системі БПР.

Професійна самоосвіта — свідома самоорганізо-вана безперервна діяльність з удосконалення своєїособистості як фахівця у сфері охорони здоров’я:

Обговорення Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я

Мечев Д.С., Щербіна О.В.Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ


приведення своїх професійних якостей у відповід-ність до актуальних вимог щодо професійної діяль-ності, постійне підвищення професійної компетен-тності та неперервне вдосконалення.

Інші терміни і поняття, які вживаються в цьомуПоложенні, застосовуються у значеннях, визначенихЗаконами України «Про освіту», «Про вищу освіту»,«Про професійний розвиток працівників», Основамизаконодавства України про охорону здоров’я та нор-мативно-правовими актами, прийнятими відповіднодо них.

3. Усі фахівці у сфері охорони здоров’я маютьправо на БПР після здобуття вищої освіти у сферіохорони здоров’я та отримання кваліфікації, у томучислі після закінчення навчання в інтернатурі, дляподальшої атестації упродовж усього терміну профе-сійної діяльності.

Атестація фахівців у сфері охорони здоров’яздійснюється в порядку, затвердженому Міністер-ством охорони здоров’я, з метою оцінки їх професій-ного рівня та складності виконуваних робіт, відповід-ності кваліфікаційним вимогам і посадовим обов’яз-кам кожні п’ять років.

У системі БПР атестація здійснюється для при-своєння або підтвердження кваліфікаційної категоріїабо кваліфікації працівника чи продовження дії ліцен-зії на провадження господарської діяльності з медич-ної практики.

Система БПР включає періоди підвищення квалі-фікації фахівців та підготовки у лікарській резиденту-рі, аспірантурі, докторантурі, на циклах спеціалізації,тематичного удосконалення, курсах інформації тастажування після отримання (підтвердження) медич-ним або фармацевтичним працівником відповідноїкваліфікації, а також професійну самоосвіту.

4. Лікарська резидентура проводиться в уні-верситетах, академіях, інститутах, наукових устано-вах, закладах охорони здоров’я, визнаних Міністер-ством охорони здоров’я як бази лікарської резиден-тури.

Навчання на циклах спеціалізації, тематичногоудосконалення, курсах інформації та стажуванняздійснюється на базі вищих навчальних закладів,закладів післядипломної освіти, науково-досліднихустанов, закладів охорони здоров’я.

Положення про навчання в інтернатурі, лікарськійрезидентурі, на циклах спеціалізації, тематичногоудосконалення, курсах інформації та стажування;перелік спеціальностей інтернатури, лікарської рези-дентури та циклів спеціалізації затверджуютьсяМіністерством охорони здоров’я.

5. Професійна самоосвіта фахівців у сфері охоро-ни здоров’я є обов’язковою складовою системи БПР.

До основних форм професійної самоосвіти нале-жать: участь у фахових нарадах, семінарах, науково-практичних конференціях, симпозіумах, з’їздах, вис-тавках, у симуляційних тренінгах, майстер-класах,курсах з оволодіння практичними навичками під часпроведення конференцій, стажування в клінікахінших країн, дистанційне навчання, у тому числі елек-тронне через фахові інтернет-ресурси.

6. Усі періоди підвищення кваліфікації фахівців усфері охорони здоров’я в системі БПР, у тому числі упроцесі професійної самоосвіти, підлягають обліку,який здійснюється працівником шляхом створення таведення особистого освітнього портфоліо, а також

роботодавцем, вищим навчальним закладом тазакладом післядипломної освіти.

Зазначені періоди підвищення кваліфікації підля-гають щорічній оцінці, яка здійснюється вищимнавчальним закладом, закладом післядипломноїосвіти відповідно до балів, які отримав працівникупродовж усіх періодів навчання у системі БПР.

Щорічному обліку підлягають кредитні одиниці,які є елементом оцінювання участі в іноземних міжна-родних заходах системи безперервної медичноїосвіти та безперервного професійного розвиткуфахівців у сфері охорони здоров’я.

Порядок та критерії нарахування балів за кредитніодиниці, отримані за кордоном або в Україні на між-народних заходах, які акредитовані в міжнароднихорганізаціях, встановлюються Міністерством охоро-ни здоров’я.

Мінімальна кількість балів, отримана медичнимабо фармацевтичним працівником протягом одногокалендарного року у системі БПР, становить 50, аупродовж атестаційного періоду — 250.

Кількість балів за різні види науково-навчальноїдіяльності та форми професійної самоосвітимедичних та фармацевтичних працівників у системіБПР визначається та затверджується Міністер-ством охорони здоров’я та використовується здо-бувачами БПР для формування індивідуальноїосвітньої траєкторії.

7. Професійні самоосвітні заходи у системіБПР, які можуть бути рекомендованими для участіфахівців у сфері охорони здоров’я, повинні щорокувизначатися організаторами — Міністерством охо-рони здоров’я, Національною академією медичнихнаук, Міністерством охорони здоров’я АвтономноїРеспубліки Крим, структурними підрозділами зпитань охорони здоров’я обласних, Київської таСевастопольської міських державних адміністрацій,вищими навчальними закладами та закладами піс-лядипломної освіти, професійними асоціаціями таспілками, громадськими організаціями, науковимитовариствами тощо, відповідно до методичних реко-мендацій та критеріїв, які розробляються та затвер-джуються Міністерством охорони здоров’я.

8. Фінансування підвищення кваліфікації тапідготовки фахівців у лікарській резидентурі, аспі-рантурі, докторантурі, на циклах спеціалізації, тема-тичного удосконалення, курсах інформації та стажу-вання здійснюється державними замовниками умежах обсягів видатків, передбачених у державномубюджеті на відповідні цілі відповідно до ЗаконуУкраїни «Про формування та розміщення державно-го замовлення на підготовку фахівців, наукових,науково-педагогічних та робітничих кадрів, підви-щення кваліфікації та перепідготовку кадрів», атакож за регіональним замовленням та за коштифізичних або юридичних осіб.

Оплата послуг за участь у професійно-самоосвіт-ніх заходах та оплата за користування електроннимита інтернет-ресурсами в процесі самоосвіти здійс-нюється фахівцями у сфері охорони здоров’я зарахунок коштів фізичних та юридичних осіб, а зарішенням роботодавця — за рахунок його коштів.

9. Організація та координація методичногозабезпечення системи БПР, а також моніторинг їїефективності здійснюються Міністерством охорониздоров’я.

27

Важность повышения квалификации и профес-сиональной переподготовки является неоспоримойдля врачей. Поскольку медицина развивается всебыстрее, необходимость повышения квалификацииявляется еще более актуальной. Согласно оценкам,около половины всех медицинских знаний устарева-ют в течение пяти лет. Великий греческий философСократ сказал: «Если вы считаете, что образованиеслишком дорого, попробуйте узнать цену невежес-тва». Повышение квалификации (ПК) (ContinuingMedical Education (CME) можно определить как обра-зовательные мероприятия, которые направлены наподдержку, развитие и расширение знаний, навы-ков, профессиональной деятельности и отношений,которые врач использует для оказания услуг пациен-там, общественности или в рамках профессиональ-ной деятельности. Профессиональная переподго-товка (ПП) (Continuing Professional Development(CPD)) — это образовательные способы повышенияквалификации, развития и улучшения примененияврачами знаний, навыков и отношений, которыенеобходимы для трудовой деятельности. Болеепредпочтительным все же является ПП, а не ПК,поскольку врачи способны выполнять много ролей,которые имеют косвенное влияние на качество услугпо здравоохранению, как например, преподаватель-ская деятельность, проведение исследований иуправление. И повышение квалификации, и профес-сиональная переподготовка фактически начинаютсяс первого дня учебы в медицинском ВУЗе. Однакосамым длительным периодом в деятельности врачаявляется период после окончания учебного заведе-ния. Практическая важность ПК/ПП наиболее акту-альна в течение именно этого периода, которыйможет достигать, по мнению зарубежных специа-листов, до 30 лет. Главной задачей Европейскогосоюза медицинских специалистов (ЕСМС) (EuropeanUnion of Medical Specialists (UEMS)) является структу-рирование и помощь в аккредитации деятельностиПК/ПП, а также предоставление соответствующихкредитов (часов) отдельным медицинским специа-листам по всей Европе. UEMS создала Европейскийсовет аккредитации ПК (ЕСАПК) (European Accre-ditation Council for CME (EACCMER)), чтобы обеспе-чить Европу скоординированной системой дляподдержки такой деятельности, не нарушая деятель-ность и ответственность национальных советов поаккредитации медицинских специалистов.

С точки зрения данных органов, процесс аккреди-тации врачебной деятельности является менее

ресурсозатратным и более простым, поскольку нетнеобходимости обращаться в каждыйНациональный орган по аккредитации, чтобы полу-чить признание в каждой европейской стране, кото-рая признает и принимает европейские Кредиты ПК(European CME Credits (ECMECs). Разрешениенациональных советов по аккредитации, в стране, вкоторой осуществляется мероприятие, будет при-знано во всех других европейских странах, которыеучаствуют в данной программе.

Кабинет Министров Украины 28 марта 2018 г.принял Постановление КМУ № 302 «Об утвержденииПоложения о системе непрерывного профессио-нального развития специалистов в сфере здравоох-ранения», которое создает основные организацион-ные основы функционирования системы непрерыв-ного профессионального развития (НПР). Поста-новлением определено, что НПР специалистов всфере здравоохранения — это непрерывный про-цесс обучения и совершенствования профессио-нальных компетенций специалистов после получе-ния ими высшего образования в сфере здравоохра-нения и последипломного образования в интернату-ре, что позволяет специалисту поддерживать илиулучшать стандарты профессиональной деятельнос-ти в соответствии с потребностями здравоохране-ния и продолжается в течение всего периода егопрофессиональной деятельности. В данном Поста-новлении отдельно выделено понятие информаль-ного образования (самообразования) — обучение,которое медицинский работник организует и прохо-дит самостоятельно. Поскольку тренд современнос-ти в Украине — децентрализация многих сфержизни, самообразованию посвящено львиную долюсодержания Положения. В Положении впервые вво-дится в обиход понятие «личное образовательноепортфолио», которое должно быть накопителем пер-сональных профессиональных образовательныхдостижений врача. К этому портфолио должны вно-ситься все сведения о получении специалистом про-фессиональных компетенций (способности к выпол-нению определенного вида деятельности, знаний иумений работника). Предусмотрено, что отдельныекомпоненты содержания личного образовательногопортфолио в зависимости от их ценности будутпереводиться в количественные показатели (баллы),которые должны быть обязательно зачислены вовремя аттестации для присвоения или подтвержде-ния квалификационной категории или квалификацииврача. Учет достижений специалиста (в виде порт-

СИСТЕМА НЕПРЕРЫВНОГО ПОСЛЕДИПЛОМНОГО ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ И ЕВРОПЕЙСКИЕ КРЕДИТЫ

В ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ПРОГРАММАХ ЕВРОПЕЙСКОЙ АССОЦИАЦИИ РАДИОЛОГОВ(по материалам Европейского Конгресса Радиологов (ECR-2018)

Бортный Н.А.Харьковская медицинская академия последипломного образования, Харьков


фолио) проводит и он сам, и работодатель.Содержание портфолио ежегодно должна проверятьспециализированная аттестационная комиссия.Критерии начисления баллов БПР должны бытьстандартизированы и установленны Министерствомздравоохранения Украины. К основным формаминформального образования относятся: участие впрофессиональных совещаниях, семинарах, научно-практических конференциях, симпозиумах, съездах,выставках, симуляционных тренингах, мастер-клас-сах, курсах по овладению практическими навыками,стажировки в клиниках других стран, дистанционноеобучение, в том числе электронное через профес-сиональные интернет-ресурсы. Таким образом, осо-бенностью проведения образовательных мероприя-тий для врачей специалистов лучевой диагностики вэтом и в последующие годы является то, что врачи-радиологи смогут получать не только национальныебаллы (засчитываются при проведении аттестации),но и международные кредиты (European CME Credits(ECMECs)).

Важным инновационным развитием ECR сталареструктуризация форматов обучающих курсов. Заисключением курсов переподготовки большинствообразовательных семинаров в рамках ECR былисобраны в группу под названием «E3 – EuropeanExcellence in Education» — «Европейское совершен-ство в образовании» и упорядочены по разным уров-ням, определенным Европейской программойподготовки радиологов. Программа E3 разделена напять частей: «Восходящие звезды» («Rising Stars»),«Семинары подготовки для получения европейскогодиплома» («European Diploma Prep Sessions»),«Совершенство базовых знаний» («The Beauty ofBasic Knowledge»), «Высшее образование ECR»(«ECR Academies») и «Мастер-класс ECR» («ECRMaster Classes»), которые отражают разные уровнирадиологического образования, а также разныеэтапы профессиональной карьеры. Образова-тель-ные курсы ECR постоянно усовершенствуются. Запоследние годы к программе ECR добавились новыеинновационные образовательные курсы. Целью дан-ных нововведений является решение целого рядаобразовательных вопросов от неполного высшегомедицинского образования до дальнейшего узко-направленного профессионального развития, под-черкивая важность беспрерывного профессиональ-ного обучения врачей-радиологов. ECR-2018 озна-меновался следующими нововведениями.

MyT3 — это новый формат встречи, которыйадаптирует Европейский конгресс радиологов (ECR)в современных условиях. 240 молодых специалистовпредставили в этом году свои научные труды всегоза три минуты! Чтобы это было более впечатляю-щим, организаторы решили провести эти встречи наSky High Stage, с высоты которого видна практическився Вена, являясь символом того, что только небоявляется пределом для этого нового поколения спе-циалистов в области радиологии.

Кроме того, был создан еще один новый форматвстречи «Разговор за чашкой кофе» (‘Coffee & Talk’),который был высокоинтерактивным и предусматри-вал больше времени для обсуждения в непринуж-денной обстановке, с возможностью наслаждатьсякофе или другим горячим напитком. Интересныелекции на этих встречах обеспечивали захватыва-

ющий обмен информацией и мнениями за чашечкойвенского кофе.

The CUBE впервые открыл для радиологов своидвери: тематический парк интервенционной радио-логии, разработанный для людей, которые еще неопределились со специальностью. Задания, викто-рины, обучение и многое другое были сосредоточе-ны на инвазивной радиологии при неотложных сос-тояниях, а также на других повседневных темах,включая патологию аорты, онкологию, перифери-ческие сосуды и инсульт.


В заключение хотел бы отметить, что инновацион-ные программы обучения врачей-радиологов, пред-ставленные на ECR, являются хорошим базисом длябеспрерывного профессионального развития спе-циалистов лучевой диагностики. Одним из условийосуществления БПР является обязательное участиев работе съездов, конференций, симпозиумов и др.Украина четко определила ориентир на вхождение вобразовательное и научное пространство Европы,осуществляя модернизацию системы обучения вконтексте европейских требований. Важнейшейпедагогической основой вузовского образованияявляется конкурентоспособность на основе стан-дартов качества, что и обеспечивает на современ-ном этапе использование различных форм и мето-дов обучения, одним из вариантов которых являютсянаучные сессии Европейских конгрессов радиоло-гов. Становитесь членом Европейской ассоциациирадиологов (ESR), посещайте ECR, развивайтесь,повышайте свою квалификацию и станьте частьюэтого!

ЛИТЕРАТУРА1. Постанова КМУ № 302 від 28 березня 2018 р.

«Положення про систему безперервного професій-ного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я».

2. Закон України «Про освіту».3. Закон України «Про професійний розвиток пра-

цівників».

30

У плані конкретизації Постанови Кабінету Мініс-трів України від 25 березня 2018 р. за № 302 (дивисьпопередню публікацію в цьому номері «РВ») сліднавести узагальнені форми освіти при безперервно-му інформаційному розвитку (БПР) фахівців у сферіохорони здоров’я.

І. Інформальна освіта (самоосвіта) у сфері охо-рони здоров’я – самоорганізоване здобуття фахівця-ми професійних компетентностей під час повсякден-ної діяльності, пов’язаної з професійною, громад-ською або іншою діяльністю.

До основних форм інформальної освіти належать:участь у фахових нарадах, семінарах, науково-прак-тичних конференціях, симпозіумах, з’їздах, вистав-ках, симуляційних тренінгах, майстер-класах, курсахз оволодіння практичними навичками, стажування вклініках інших країн, дистанційне навчання, у томучислі електронне, через фахові інтернет-ресурси.

ІІ. Неформальна освіта у сфері охорони здо-ров’я – діяльність із підвищення власних знань тавмінь, яка проводиться за освітніми програмами тане передбачає присудження визнаних державоюосвітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але можезавершуватися присвоєнням професійних та/абоприсудженням часткових освітніх кваліфікацій.

За проходження БПР нараховуються бали, які під-лягають обліку, що ведеться працівником (лікарем,медсестрою, медичним лаборантом тощо), шляхомстворення та ведення особистого освітнього порт-фоліо, та роботодавцем.

Особисте освітнє портфоліо – сукупність задо-кументованих відомостей щодо персональних досяг-нень, проходження періодів підвищення кваліфікації,неформальної та інформальної освіти фахівців усфері охорони здоров’я впродовж БПР.

Насьогодні в Україні з успіхом працює Міжна-род-ний благодійний фонд «Здоров’я українського наро-ду», який було засновано в грудні 2009 р. з ініціативиамериканських та українських благодійників.

Постійно впроваджуючи інноваційні програмипрофесійного розвитку працівників сфери охорониздоров’я, на сьогодні фонд надає фахову та експер-тну підтримку в розробці онлайн-платформи для БПРлікарів – accemedin.com. – акселератор медичноїінформації.

Акселератор медичної інформації, Аксемедін –це освітньо-інформаційна онлайн платформа(accemedin.com.), що дозволяє:

Лікарю – зручно та безперервно отримуватипотрібний комплекс знань, зберегти і покращити свійпрофесійний профіль, складати своє особисте порт-фоліо.

Це означає, що медичні підручники, журнали, вяких детально описано симптоми і прояви різнома-нітних захворювань, оперативні втручання, найближ-

чим часом будуть доповнені якісними тривимірнимизображеннями і відеоконтентом.

Управлінцям ОЗ та лікарям – ефективно взає-модіяти з медичним персоналом та сприяти спільно-му професійному розвитку.

Медичним асоціаціям – легко впроваджуватиБПР, отримувати зріз знань своїх членів (портфоліо)та розвиватися в європейський простір.

Авторам публікацій та спікерам – збільшуватилегальну вигоду та власний рейтинг.

Дійсно, сьогодні ми повинні чесно зізнатися, щонеможливо швидко орієнтуватися у бурхливомупотоці інформації сучасного світу, за хвилину відок-ремити, зрозуміти та взяти на озброєння найважли-віше з величезного масиву даних та своєчаснодонести все це загалу медичних працівників усіх спе-ціальностей на місцях.

Але час вимагає оригінальних форм освіти, знань,подачі медичної інформації та її засвоєння. Однією зостанніх новацій у сфері охорони здоров’я та медич-ній освіті є запровадження в медицині інтерактивноїтехнології доповненої реальності (augmentedreality. AR). Завдяки широкому впровадженню цієїтехнології (за кордоном можна зустріти назву «аль-тернативна реальність») лікарі розвинутих країн вжесьогодні можуть оцінити результати досліджень удинаміці, ознайомитися з особливостями терапії йоперативних втручань, переймати досвід інших клі-нік, навчатися у зручний час у зручному місці. Якпоказує практика технології доповненої реальності,для успіхів у роботі з платформою потрібно 15-20хвилин на день і виконання щоденних та рекомендо-ваних завдань у зручний час – 3-7 завдань на день.Крім цього, це великий вклад як в інформальну, так інеформальну форми освіти з отриманням балів такредитів міжнародного рівня: можливість роботи наплатформі за умови виконання завдань, участі в опи-туваннях, знайомства з матеріалами іноземних пуб-лікацій тощо. (інформальна форма) плюс бали, якіпідтверджують кваліфікаційний рівень через відпо-відні кафедри і науково-дослідні інститути.

Виходячи з вищенаведеного, Аксемедін пропонуєтаке перспективне гасло «15 хвилин, які змінятьмедичну освіту».

На рис. 1 представлена схема, як стати користу-вачем освітньо-інформаційної платформи для лікарів(8 кроків до знань).

Початковий стан інтерактивної технології допов-неної реальності в Україні.

1. Проведення навчальних курсів1.1. Навчання (E-learning) – комплексно доно-

ситься інформація з максимальним охопленням ліка-рів – освітні наукові програми.

1.2. Інтерактив (E-detailing) – взаємодія лікарівчерез ігрові та інші механізми (медицина опитування,конкурси/вікторини, навчальні ігри тощо)

НОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ БЕЗПЕРЕРВНОГОПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ЛІКАРІВ

Мечев А.Д., Мечев Д.С., Андрєєва В.В.Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Київ


На рис. 2 представлено приклад одного з модулівучбового курсу «Пієлонефрит».

2. Спеціальності, за якими ця технологія вже поча-ла працювати в Україні (16): терапія, педіатрія, сімей-на медицина – загальна практика, неврологія, кар-діологія, ендокринологія, нефрологія, ортопедія ітравматологія, акушерство і гінекологія, онкологія,загальна хірургія, гастроентерологія, офтальмологія,пульмонологія, стоматологія, дерматовенерологія.

3. Вийшов із друку квітневий номер Дайджестспеціалізованої медичної преси (перший) з доповне-ною реальністю, який підтримали:

— Національна академія медичних наук України(академік В. Цимбалюк)

— Національна медична академія післядипломноїосвіти імені П.Л. Шупика (академік Ю. Вороненко)

— ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекологіїНАМН України» (академік Ю. Антипкін)

— ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмо-нології імені Ф.Г. Яновського (академік Ю. Фещенко)

— Міжнародний фонд «Здоров’я українськогонароду»

— Маркетингова агенція громадського здоров’я— Група компаній «МедЕксперт»— Товариство «Медіа-сервіс»— Товариство «Триліст»Нижче наводимо думку ректора НМАПО імені

П.Л. Шупика академіка Юрія Васильовича Воро-ненка з цього приводу (див. Дайджест, квітень 2018,стор. 7).

«Безперервне професійне вдосконалення та під-вищення кваліфікації є необхідною умовою ефектив-

Рис. 1.

Рис. 2.


ної лікарської практики. Адже відомо, що лікувальнемистецтво неможливе без постійного поглибленнятеоретичних знань та практичних умінь для лікарябудь-якої спеціальності.

Лікар, який вважає себе спеціалістом високогорівня, має бути обізнаний щодо всіх новітніх реко-мендацій з профілактики та лікування захворювань,проведення високотехнологічних оперативних втру-чань тощо. Він гостро потребує надійних джерелінформації.

Найбільш затребуваними, такими, що відповіда-ють запитам медичної спільноти, є сучасні інформа-ційні інтернет-платформи, які дають змогу у зручнийчас на робочому місці долучатися до досягнень нетільки у своїй, а й суміжній спеціальності, обмінюва-тися досвідом, отримувати кваліфіковані поради відекспертів.

Революційна технологія доповненої реальностівперше використовується в медичній освіті і нарештістала доступною українським лікарям. Вже сьогоднікожен із нас може побачити матеріали, виконані звикористанням технології доповненої реальності, насторінках наукових медичних видань НМАПО іменіП.Л. Шупика».

ВисновокЦе перша, початкова для радіології робота, яка

присвячена запровадженню інтерактивної технологіїдоповненої реальності. Метою даної роботи було нетільки знайомство з «азами» цієї супертехнології, а й,у світі рішень Програми Кабінету Міністрів України,поступове втілення її в учбову, наукову і практичнудіяльність радіологів України.

Сьогодні під егідою НМАПО імені П.Л. Шупика, якав цьому році святкує своє 100-річчя, і Асоціації радіо-логів України видаються 2 журнали – «Променевадіагностика, променева терапія» і «Радіологічний віс-ник». Вони чекають на продовження цієї статті увигляді особистих думок, перспектив розширюванняцієї технології, практичних прикладів, можливостейміжнародних зв’язків, етапів впроваджень у мед-закладах України тощо.

Головний редактор «РВ» запевняє вас, шановнічитачі, що всі ваші роботи із цього приводу будутьопубліковані без купюр з метою наступної професій-но-зацікавленої дискусії про шляхи і форми реалізаціїдоповненої реальності в радіології.

УДК 616.07.75.:24+616-007-053.1ББК 53.6ISBN 978-966-189-402-9

Шаповалова В.В.Променева діагностика порушень розвитку легень, бронхів та легеневих

судин: навчальний посібник / В.В. Шаповалова, О.П. Шармазанова, М.О. Бортний, А.В. Мангов. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2016. – 132 c.

У навчальному посібнику викладено аспекти комплексної проме-

невої діагностики та диференціальної діагностики аномалій та вад

розвитку легень, бронхів і легеневих судин. Використання сучас-

них променевих методів обстеження (МСКТ, КТ-ангіографія,

МРТ) дозволить із високою точністю визначити порушення роз-

витку легень, оцінити обсяг та точну локалізацію ураження, здоро-

ву легеню, структури середостіння, що дасть змогу запобігти роз-

виткові ускладнень і вдатися до своєчасного хірургічного лікуван-

ня, диспансеризації, працевлаштування та правильного професій-

ного орієнтування хворих.

Посібник призначено для лікарів-інтернів, клінічних ординаторів, рентгенологів, педіатрів, тера-

певтів, лікарів загальної (сімейної) практики, пульмонологів, студентів медичних ВНЗ.

Замовити книгу можна за телефоном: +038 057 751-11-81

НОВІ КНИГИ

33

Актуальность. Гемимелическая эпифизарнаядисплазия (болезнь Тревора) — довольно редкоеврожденное системное заболевание, относящееся кхондродисплазиям, характеризуется пролифераци-ей суставного хряща в виде избыточных хрящевыхразрастаний, выходящих за пределы эпифиза, сявлениями деформации сустава и развитием артро-за. Впервые заболевание под названием «тарзоме-галия» было описано в 1926 г. A. Monchet и J. Belot,наблюдавшими 18-месячного ребенка с односто-ронним поражением таранной кости. D. Trevor в 1950 г.опубликовал анализ 10 собственных наблюдений. Ав 1956 г. Т. Fair-bank дал наиболее подробную харак-теристику процесса и предложил название, исполь-зуемое до настоящего времени, — displasia epiphy-sealis hemimelika. На сегодняшний день в литературеописаны около 200 случаев.

Цель. В связи с редкостью патологии, затрудне-ниями в верификации диагноза считаем целесооб-разным поделиться клиническим наблюдениемболезни Тревора у мальчика 6 лет.

Материалы и методы.11.01.2018 мальчик подвернул ногу в колене,

появилась сильная боль при сгибании и разгибанииколенного сустава. В связи с наличием ветрянойоспы к ортопеду обратились только через неделю.На рентгенограммах правого коленного суставаобнаружено дополнительное образование по заднейповерхности эпифиза правой бедренной кости.Ребенок консультирован кардиоревматологомгородской больницы, диагностирован реактивныйартрит, назначено противовоспалительное лечение.

Ребенку в разных медицинских учрежденияхгорода выполнено: УЗИ, рентгенография, КТ, МРТколенных суставов.

Предварительные диагнозы: экзостоз, остеохон-дроматоз, остехондрома.

На эхограммах левого коленного сустава пато-логии не выявлено. На эхограмме правого коленногосустава в супрапателлярной сумке определяется до10 мм свободной жидкости, разрастание синовиаль-ной оболочки до 2 мм (рис. 1, стрелки). По заднеме-

диальной поверхности дистального эпифиза справаопределяется дополнительное образование с вол-нистым четким контуром, дающее акустическуютень, образование тесно связано с эпифизом (рис. 2,стрелка).

На рентгенограммах по заднемедиальнойповерхности дистального эпифиза правой бедрен-ной кости определяется дополнительное неодно-родное образование с волнистым четким контуром16х12 мм, выступающее над поверхностью кости(рис. 3, стрелки). Мягкие ткани не изменены, пери-остальная реакция отсутствует.

На серии КТ (рис. 4) коленных суставов в проек-ции эпифиза правой бедренной кости, по заднейповерхности медиального мыщелка определяетсякостно-хрящевой плотности образование, исходя-

Болезнь ТревораУрина Л.К.

Детская клиническая больница № 3, Киев

Рис.1. УЗИ коленных суставов 31.01.2018

Рис. 2. УЗИ коленных суставов 31.01.2018

Рис. 3. Рентгенограммы коленных суставов31.01.2018


щее из кости на широком основании, неправильнойформы, с четкими склерозированными контурами,условными размерами 21,2х9х14 мм (рис. 4, г,стрелка). Соотношения в суставе правильные. В верх-нем завороте суставной поверхности выявляетсянебольшое количество жидкости, на фоне которойвизуализируется неоднородной плотности включе-ние (рис. 4, ж, стрелка) (80-132HU), условными раз-мерами 15х5,3х10,4 мм. Задняя крестовидная связ-ка ангулирована, с четкими контурами. Передняякрестовидная связка имеет правильный ход и четкиеконтуры.

Заключение: КТ-признаки остеохондромы дис-тального эпифиза правой бедренной кости, синови-та, свободного внутрисуставного хрящевого тела?

Консультация ортопеда, МРТ правого коленногосустава.

На МРТ (рис. 5) отмечается дополнительноеобразование костных характеристик сигнала вобласти медиальных отделов эпиметафиза бедрен-ной кости до 1,7х1,0 см, окруженное хрящевой тка-нью толщиной около 0,8 см (рис. 5 в, ж), при в/в уси-лении равномерно интенсивно накапливающегоконтрастный препарат, без достоверных данных заповышение сигнала на DWI-секвенциях.

Субхондральные отделы бедренной кости прок-симальнее вышеописанного участка без видимыхпатологических изменений. В супрапателлярнойсумке по латеральному краю отмечается наличиеинородного (свободного) тела до 1,3х1,7 см, по сиг-нальным характеристикам соответствующее хряще-

вой ткани (рис. 5, а, б, г, д — стрелка). На остальномпротяжении: латеральный и медиальный менискинормальной высоты, структура их однородная гипо-интенсивная, достоверных данных за травматичес-кое повреждение не выявлено.

Передняя крестообразная связка несколькоповышенного сигнала, структура ее не изменена,прослеживается на всем протяжении, задняя крес-тообразная связка обычной структуры; со стороныколлатеральных связок, связок надколенника изме-нений не выявлено. В полости сустава и супрапател-лярной сумке определяется небольшое избыточноескопление жидкости.

Заключение: МРТ-образование правой бедрен-ной кости может соответствовать остеохондроме.

Рекомендована морфологическая верификациядиагноза. Свободное хрящевое тело в супрапател-лярной сумке правого коленного сустава.

Снимки консультированы в Европейской кли-нике — диагноз «болезнь Тревора».

Дифференциальный диагноз1. Экзостоз и остеохондрома исключаются, так

как локализуются в метафизе.2. Хондробластома локализуется в эпифизе, но

выглядит как округлый или овальный участок де-струкции внутри эпифиза, окруженный тонкой зонойсклероза, на фоне деструкции определяются извес-тковые включения.

3. Исключить специфицеский или пиогенныйабсцесс помогает отсутствие отека мягких тканей,периостальной реакции и очагов деструкции.

Рис. 4. КТ коленных суставов от 27.01.2018. а — 3D реконструкция (вид сзади), б — 3D-реконструкция (видсбоку), в — 3D-реконструкция (аксиальная проекция), г — MPR-реконструкция — вид сбоку (cтрелкой указа-но образование по задней поверхности эпифиза), д — аксиальная проекция, ж — MPR-реконструкция - видспереди (стрелкой указано суставное тело в супрапателлярной сумке)

а б в

г д ж


4. Для эозинофильной гранулемы характереночаг деструкции с четкими фестончатыми краями,периостальная реакция кости.

Классификация эпифизарной дисплазии1. Спондилоэпифизарная дисплазия.

2. Множественная эпифизарная дисплазия.3. Точечная эпифизарная дисплазия.4. Гемимелическая эпифизарная дисплазия.5. Диастрофическая эпифизарная дисплазия.6. Псевдоахондроплазия.

а б в

г д ж

Рис. 5. МРТ правого коленного сустава от 15.02 2018. а — T2W сагиттальный срез, б — PD FS сагитталь-ный срез (стрелкой указано суставное тело в супрапателлярной сумке), в — T2W аксиальный срез на уровнеобразования мыщелка, г — T1W vibe коронарный срез, д —T2W коронарный срез (стрелка — перемещенноесвободное тело), ж — T1W vibe аксиальный срез на уровне образования мыщелка

Рис. 6.Ретгено-графия пра-вых галено-стопного и тазобедрен-ного сустава

36

Для подтверждения локальной формы гемиме-лической эпифизарной дисплазии выполнены рент-генограммы тазобедренных и голеностопных суста-вов, дополнительных образований в них не выявле-но (рис. 6).

Выводы1. Болезнь Тревора является очень редкой фор-

мой эпифизарной дисплазии, в основе которойлежит гиперплазия хрящевой ткани.

2. Заболевание в 3 раза чаще поражает лиц муж-ского пола в возрасте 3-14 лет.

3. Поражение носит односторонний характер свовлечением одного или нескольких суставов однойили более конечностей (чаще нижней).

4. Основными методами диагностики являютсялучевые.

5. Морфологическая картина неспецифична.

ЛИТЕРАТУРА1. Андрианов И.Л., Шишкина Т.Н. Гемимеличес-

кая эпифизарная дисплазия / Актуальные вопросытравматологии и ортопедии. — М.,1973. — С. 48-51.

2. Котов В.Л., Батраков С.Ю. Гемимелическаяэпифизарная дисплазия — редкое системное забо-левание скелета // Вестник травматологии и орто-педии.— 1998. — №1. — С. 51-55.

3. Abrahams T.G., Whitten C.G., Jones M., DorfmanH.J. Case report 632. Parosteal osteochondromatoushamartoma associated with Trevor's disease (dysplasiaepiphyseal hemimelica) //Skeletal Radiology. —1991. —20(l). — P.47-52.

4. Andreasi A., Coppo M., Fumo G. A rare case ofdysplasia epiphysealis osteochondromatosa (dysplasiaepiphyseahs hemimelica).// Italian. Chirurgia DegliOrgani di Movimento. — 1982. — Jul-Dec. — 68(4-6). —P.777-784.

5. Фазилова Л.А. Диссертация «Гемиме-лическаяэпифизарная дисплазия у детей, диагностика илечение». — 2003.

УДК 616.728.4 -073.7+617.586-073.7ББК 53.6ISBN 978-966-97495-1-2

Лисенко Н.С.Стопа і надп’ятково-гомілковий суглоб. Вікова променева анатомія, рентгенодіагно-

стика вроджених та набутих захворювань: навчальний посібник / Н.С. Лисенко, О.П. Шармазанова, І.О. Вороньжев та ін. – Х.: Видавець Рожко С.Г., 2016. – 183 c.

У навчальному посібнику наведено дані про вікову рентгенанатомію,методи рентгенологічного дослідження стопи та надп’ятково-гомілковогосуглоба, висвітлені питання рентгенодіагностики вроджених та набутихзахворювань даного відділу опорно-рухової системи в дітей та дорослих.

Видання розраховано на лікарів-рентгенологів, ортопедів-травматологів,педіатрів тощо.

НОВІ КНИГИ

УДК 616.7 -073.75ББК 54.181-4ISBN 978-966-2445-95-4

Шармазанова О.П.Рентгенологічний атлас травматичних ушкоджень кінцівок: навчальний посібник /

О.П. Шармазанова, Н.С. Лисенко, О.В. Волковська та ін. – Х.: ФОП Бровін О.В.,2015. – 158 c.

У даному посібнику подана рентгенологічна картина та протоколи описурентгенограм різних травматичних пошкоджень кісток кінцівок у дорослих,представлені особливості травматичних пошкоджень кісток у дітей.

Навчальний посібник розраховано для самостійної роботи лікарів-рент-генологів, інтернів-рентгенологів та ортопедів-травматологів.

Замовити книгу можна за телефоном: +038 057 751-11-81

37

Введение. Изучению первично-множествен-ных опухолей в литературе уделяется большоевнимание.

Метаанализы показывают частоту вторичныхпервичных опухолей — как 3-5%, третичных опухо-лей — 0,5% и четвертичных опухолей — 0,3% в раз-ных органах и разного гистогенеза. Метахронныепервичные злокачественные опухоли становятся всеболее распространенными из-за увеличения про-должительности жизни пожилых людей, повышенияосведомленности населения и улучшения диагнос-тических возможностей [1].

Определение и критерии первичной множествен-ности были даны Бильротом в 1889 году [2] иподробно рассмотрены Уорреном и Гейтсом в 1932 го-ду [3], который предложил критерии для их диагнос-тики: 1) каждая опухоль должна быть злокачествен-ной, идентифицированной по гистологии; 2) каждаяопухоль должна иметь свою уникальную патологи-ческую морфологию; 3) опухоли должны иметь раз-ную локализацию без какой-либо связи; 4) исключа-лось метастазирование [4].

В практической работе при формировании кли-нического диагноза используются, как правило, ука-зание на последовательность выявления опухоли(синхронные, метахронные, синхронно-метахрон-ные) и их локализация — поражение органов илисистем. Дальнейшие разработки позволили выявитьнаиболее частые сочетания локализаций опухоле-вых процессов и дать рекомендации для обследова-ния онкологических пациентов при проведении дис-пансерного наблюдения.

Современные генетические, гистопатологичес-кие, эпидемиологические и статистические подходыдолжны использоваться для улучшений качестванаших знаний в скорости и закономерностей возник-новения множественных опухолей.

В КУ «Клинический онкологический диспансер»ДОС», по данным на 2017 год, из 1247 случаев свпервые выявленными злокачественными заболева-ниями: у 977 пациентов обнаружено две локализа-ции первично-множественных опухолей, что соста-вило 8%; у 40 пациентов – три первично-множес-твенные опухоли (0,3%); и у 2 – 4 первично-множес-твенные локализации; из них метахронные опухолисоставили 70%, синхронные – 30%.

Из 5000 пациентов, прошедших компьютерно-томографическое исследование (первичное либоповторное) на базе КУ «Клинический онкологическийдиспансер» ДОС» в 2017 году, у 69 (1,4%) выявиливторую локализацию опухоли и у четверых (0,01%) –третью локализацию.

Мы представляем случай пациентки 1954 г.р., укоторой были диагностированы два метахронныхпервичных злокачественных новообразования −

Ca gl mammae sin T1N2No после комбинированноголечения (2009). Ca желудка T3NxMx (2017).

В ноябре 2009 года пациентке после проведенно-го обследования был поставлен диагноз Ca gl mam-mae sin T1N2М0 и выполнена радикальная секто-ральная резекция левой молочной железы, одномо-ментно произведена пангистерэктомия I типа (поповоду лейомиомы тела матки).

Патогистологическое заключение: инфильтри-рующий дольковый рак II степени злокачественнос-ти. В шести лимфоузлах из семи выявлены метаста-зы рака с замещением лимфоидной ткани опухоле-вой от 45 до 90%.

Иммуногистохимичекие характеристики опухолимолочной железы: ER = -(H=0), PgR +(H=159), Her-2/Neu –(0), Ki-67 – 11%.

С января 2010 г. пациентка находилась на лече-нии в Национальном институте рака МЗ Украины сдиагнозом: Cr gl. mammae sin. pT1pN2M0 (2010),после комбинированного лечения (ШСР + 5 кПХТ +ДГТ). Лейомиома тела матки, где прошла 5 курсовхимиотерапии и лучевую терапию (41,3 Грей). Вдальнейшем на протяжении 5 лет принимала лет-розол.

Пациентке ежегодно проводили плановые КТ-обследования органов грудной и брюшнойполости, органов малого таза с в/в болюсным кон-трастированием, без признаков рецидива и продол-жения болезни.

После 4 лет динамического наблюдения, в апре-ле 2013 г., при очередном контрольном КТ-обсле-довании выявлено: в левом параколическом про-странстве гиперденсивное образование – 43х28мм,с четкими, неровными контурами, которое активнонакапливает контрастное вещество, интимно приле-жит к стенкам сигмовидной кишки и к переднейбрюшной стенке. Стенки желудка не утолщены, бездополнительных участков патологического накопле-ния контрастного вещества (рис. 1). Заключение:Susp. Mts в брыжейку сигмовидной кишки (рис. 1 а).Рекомендована консультация онколога; КТ-контрольв динамике.

В течение трех лет выявленное образование вдинамике не изменялось (рис. 2).

В ноябре 2015 г. у пациентки были выявлены мно-жественные метастатические очаги (Mts) во всехкостях (рис. 3); в костях таза множественные мелкиеостеобластические очаги — 2-5 мм.

В декабре 2015 г. была выполнена остеосцинти-графия, при которой участков патологическогонакопления радиофармпрепатара не выявлено.

В марте 2016 г. гиперденсивное образование влевом параколическом пространстве, в динамикеувеличилось в размерах – 47х28 мм (рис. 4).

ПЕРВИЧНО-МНОЖЕСТВЕННЫЕ ОПУХОЛИ: СИНХРОННЫЕ И МЕТАХРОННЫЕ РАКИ. Случай из практики

УДК: 616-006-021.3-033.2-07-085

Балашова О.И., Петриченко А.Н., Шестакова Н.Н., Довбня А.А., Сало М.А.КУ «Клинический онкологический диспансер» ДОС», Днепр


Пациентке была выполнена нижнесрединная лапа-ротомия, резекция сигмовидной кишки, наложениедесцендосигмоанастомоза по типу конец в конец;санация и дренирование брюшной полости.Патогистологическое заключение: в параколическойклетчатке хроническое продуктивное воспаление вок-руг инородных тел с образованием большого коли-чества гигантских многоядерных клеток. В регионар-ных лимфоузлах — хронический гранулематозно-некротический лимфаденит. Таким образом, предпо-ложение о метастатическом характере образованиябрыжейки сигмовидной кишки не подтвердилось.

В ноябре 2016 г. и августе 2017 г. при контрольныхисследованиях сохраняется генерализованное Mtsпоражение костей без отрицательных изменений вдинамике. Кроме этого, выявлено утолщение стенкижелудка по малой кривизне, с инфильтрацией окру-жающей клетчатки и сетью патологически извитыхсосудов — Susp. Cr (рис. 5). Рекомендовано ФГДС.

Больная повторно обратилась к онкологу через6 месяцев (февраль 2018 г.) после последнего КТ-исследования, когда появилось ухудшение сома-тического состояния.

Рис. 1. КТ-скани (апрель 2013 г.): а —Susp. Mts в брыжейку сигмовидной кишки; б, в — желудок без изме-нений.

Рис. 2. Динамическое КТ-наблюдение гиперденсного образования брыжейки сигмовидной кишки: а — октябрь 2013 г.; б — ноябрь 2014 г. Остеосклеротические изменения в костях таза

Рис. 3. Остесклеротические метастазы в грудномотделе позвоночника и грудине (а), в пояснично-крестцовом отделе позвоночника (б)

Рис. 4. Увеличение образования брыжейки сигмо-видной кишки, остеосклеротические метастазытазовых костей и крестца


При КТ-исследовании в феврале 2018 г. уста-новлено генерализованное Mts поражение костей.Susp. Cr. желудка (желудок деформирован, стенкисубтотально утолщены до 16 мм, активно контрас-тируются, с нечеткими контурами, инфильтрациейперигастральной клетчатки). Канцероматоз брюш-ной полости. Асцит.

Динамика изменений патологического процес-са в стенках желудка и окружающей клетчаткепредставлена на рис. 6.

В феврале 2018 г. выполнена видеоэзофагогас-тродуоденоскопия:

Пищевод не изменен. Желудок деформированза счет резкой инфильтрации на уровне н/3 и с/3тела желудка, суживая его просвет. Слизистаярезко гиперемирована на всем протяжении, нато-щак обилие желчи. Инфильтрация в области телажелудка представлена высокими фиксированнымискладками с эрозированными поверхностями вразных местах. Привратник и двенадцатиперстнаякишка без особенностей. Заключение: такую кар-тину может дать Cr ventriculi инфильтративнаяформа либо парапроцесс на желудок.

Патогистологическое заключение: низкодиф-ференцированный аденогенный рак желудка.

И только при получении результатов патогисто-логического заключения был верифицирован диаг-ноз – низкодифференцированный аденогенныйрак желудка, который за 1,5 года до этого былзаподозрен при КТ-исследовании на основаниикосвенных рентгенологических признаков.

Статистика первично-множественных злокачес-твенных опухолей требует дальнейшего изучениядля выявления наиболее частых сочетаний вторич-ных опухолей. Требуется разработка тактико-диаг-

Рис. 5. На КТ-сканах (ноябрь 2016 г.) — утолщениестенки желудка по малой кривизне

Рис. 6. Динамика изменений патологического процесса в стенках желудка и окружающей клетчатке2013-2018 гг.

2013 2017 2018


ностических алгоритмов обследования после излече-ния от первичной опухоли не только с учетом возмож-ного метастазирования, но и рисков возникновениявторых локализаций злокачественных опухолей.

ВыводыУ пациента прогноз обеих локализаций оказался

неблагоприятным и раннее проведение лечениямогло бы улучшить результаты и способствоватьлучшему качеству жизни. При обнаружении метах-ронной опухоли после лечения первой локализацииврач не должен делать выводы, что она представляетсобой метастаз, скорее, должен исследовать воз-можность того, что это вторая, потенциально изле-чимая опухоль. Поэтому крайне важно, чтобы боль-ной злокачественным новообразованием оставалсяпод непрерывным наблюдением до конца жизни,даже если он/она находится в состоянии ремиссии.

ЛИТЕРАТУРА1. Bittorf B., Kessler H., Merkel S., Bruckl W. A.,

Ballhausen W.G., Hohenberger W, Günther K. Multipleprimary malignancies: An epidemiological and pedigreeanalysis of 57 patients with atleast three tumours // Eur.J. Surg. Onocl. — 2001. — 27. — P. 302-313.

2. Billroth T. Die allgemeine chirurgische pathologieand therapie. Berlin, 1889.

3. Warren S., Gates O. Multiple primary malignanttumors: a survey of the literature and a statistical study.American Journal of Cancer. — 1932. — 16. — P. 1358-1414.

4. Warren R.F. Primary Malignant Tumours of theSmall Bowel: (A Review of 26 Cases from the TorontoGeneral Hospital) // Can. Med. Assoc. J. — 1944. — 51.— P. 451-457.

5. Lam A.K.Y., Chan S.S.Y., Leung M. Synchronouscolorectal cancer: Clinical, pathological and molecularimplications // World J. Gastroenterol. — 2014. —20(22).

6. Das S. Synchronous and Metachronous Cancers:An Update // Ann Clin. Case Rep. — 2017. — 2. — 1388.

7. Chakrabarti S., Chakrabatri P.R., Desai S.M.,Agarwal D., Mehta D.Y., Somanath S. Spectrum of sec-ond primary malignant neoplasms in central India: caseseries from a tertiary care centre // Niger. Postgard.Med. J. — 2015. — 22. — P. 233-236.

8. Goncharenko G.V. Primary multiple malignanttumors most common localizations cancer – cancerstudy clinics // Issled. prakt. med. — 2015. — 2(4). — P. 59-65. DOI: 10.17709/2409-2231-2015-2-4-59-65

УДК 611.1/.8:616-073.7ББK 53.6ISBN 978-966-8796-35-7

Г.Ю. КовальКлиническая рентгенoанатомия с основами КТ-анатомии/ Под ред. Г.Ю.

Коваль. — К.: Медицина Украины, 2014. — 652 с.: ил.

Данное руководство посвящено анатомическим особенностям строения орга-нов и систем человеческого организма в рентгеновском (РГ), в том числе и ком-пьютерно-томографическом (КТ) изображении.

Представлены сведения по рентген- и КТ-анатомии: костно-суставно-мышеч-ного аппарата (голова, позвоночник и шея, грудная клетка, верхняя и нижняяконечности), центральной нервной системы и органов чувств (головной и спин-ной мозг, глаз, ухо, нос и рот), органов полости грудной клетки (дыхательныйаппарат, сердце и крупные сосуды), брюшной полости (пищевой канал, печень ижелчные пути, поджелудочная железа, селезенка), таза и забрюшинного про-странства (органы мочеполовой системы и надпочечники).

Описаны укладки и методические приемы, позволяющие получить рентгенов-ское изображение определенных анатомических образований в оптимальныхусловиях для их изучения.

Внимание уделено возрастным особенностям строения и функционирования органов и систем. Акцентуированы анато-мические варианты строения в рентгеновском изображении, что очень важно для дифференциации нормальных индивиду-альных особенностей с начальными проявлениями патологических состояний. Представлены анатомические и метрическиепоказатели границ нормы начала патологии, знание которых позволяет раньше распознать заболевания.

Руководство переработано и дополнено.Книга полезна не только врачам-рентгенологам, но и специалистам смежных специальностей: хирургам, ортопедам-

травматологам, отоларингологам, окулистам, невропатологам и нейрохирургам, терапевтам и фтизиатрам.

НОВІ КНИГИ

Заказать книгу можно по телефону: +38044 503�04�39

41

Історична довідка. Кафедра радіології створена в1957 році. До складу кафедри в 1992 році увійшов курсрадіаційної гігієни. У різні роки кафедру очолювали:член-кор. АН України, проф. Олексій ОпанасовичГородецький (1957-1960); доктор біологічних наук,професор Микола Федорович Ліпкан (1960-1966);заслужений діяч науки і техніки, Лауреат Державноїпремії України, доктор медичних наук, професорТамара Порфиріївна Сиваченко (1966-1993); заслуже-ний діяч науки і техніки України, доктор медичних наук,професор Дмитро Сергійович Мечев (1993-2016). З2016 року – завідувач кафедри – доктор медичних наук,професор Щербіна Олег Володимирович.

Професорсько-викладацький склад кафедримедичної радіології в 1957 р. складався з 6 виклада-чів: проф. О.О. Городецького, доцентів М.Ф. Ліпкана,Б.Р. Киричинського та асистентів Т.П. Сиваченко,С.М. Одерій, Ю.О. Тація.

З 1966 р. під керівництвом проф. Сиваченко Т.П.на кафедрі розширився обсяг підготовки лікарів,збільшився професорсько-викладацький склад. Урізні роки тут працювали і працюють доктори медич-них наук, професори Т.П. Сиваченко, Д.С. Мечев, О.І. Авраменко, В.М. Славнов, О.В. Щербіна, Д.А. Лазар, О.І. Солодянникова; доктори медичнихнаук Г.В. Валуєва, В.В. Поцибіна, В.О. Рогожин, С.С. Макеєв; кандидати медичних наук, доценти

В.П. Іщенко, В.К. Калина, А.К. Бєлоус, В.В. Цвєткова,В.Г. Капустник, О.О. Зозуля, В.А. Романенко, Т.І. Чеботарьова, В.П. Івчук, М.П. Мащенко, В.О. Мурашко, Н.П. Бичкова, М.М. Фірсова, М.В. Соколовська, Л.В. Рущак; асистенти Д.О. Джужа,О.В. Сафронова, Ю.П. Северин; старші наукові спів-робітники, кандидати медичних наук Л.М. Калинник,А.Ф. Срібна, О.А. Федько; кандидати технічних наук,старші викладачі І.М. Крупка, Ю.М. Коваленко, стар-ший інженер Ю.О. Рибкін та ін.

Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р.виникла необхідність підготовки лікарів з радіаційноїмедицини. Колектив кафедри розробив програму ірозпочав проведення місячних циклів із цієї пробле-ми з щорічною підготовкою 80-100 лікарів.

У 1989 р. при кафедрі організована радіоімуноло-гічна лабораторія, хоча ці методики застосовувалисьу клініці і лікарі вивчали їх ще з 1975 р. Тут було роз-роблено і впроваджено в клінічну практику понад 50 радіоімунологічних методик з визначенням гормо-нів, пухлинних маркерів, стану обмінних процесів та ін.

Аспірантуру з радіології відкрито ще в 1951 році.Перший аспірант з радіології – С.М. Одерій, якастала потім провідним спеціалістом з променевоїтерапії. В аспірантурі в різні роки навчались біль-шість викладачів кафедри. З 1992 р. на кафедрі вве-дено інтернатуру.

До 100-річчя Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика і 25-річчя факультету

підвищення кваліфікації викладачівКафедра радіології НМАПО імені П.Л. Шупика: історія та здобутки

Щербіна О.В., Мечев Д.С.Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ

Ректор НМАПО імені П.Л. Шупика – академік НАМН України, доктор медичних наук,

професор Ю.В. Вороненко

Декан факультету підвищення кваліфікації викладачів – доктор біологічних

наук, доцент Л.Ю. Бабінцева


Аспіранти та пошукувачі кафедри успішно захи-щають дисертації. Професор О.О. Городецький під-готував 40 докторів та кандидатів наук, професорТ.П. Сиваченко – 7 докторів та 37 кандидатів наук,професор М.Ф. Ліпкан – 1 доктора та 4 кандидатівнаук, професор Д.С. Мечев – 5 докторів та 15 канди-датів наук.

Щорічно співробітники кафедри публікують усередньому 45-50 наукових праць. Такі монографії,посібники та підручники (всього 61), як «Радиоизо-топная диагностика», «Диагностическое и лечебноеприменение радиоактивных изотопов», «адиоизо-топная диагностика в онкологии», «Лечебное приме-нение открытых радионуклидов», «Руководство поядерной медицине», «Променеві методи в діагности-

ці та оцінці ефективності лікування раку передміхуровоїзалози», «Гормони та пухлинні маркери: клініко-мето-дичні аспекти», «Променева діагностика» (2 тома),«Radiology», «Променева терапія пухлин головногомозку» та ін., стали настільними книгами не тількидля лікарів-радіологів України, але й країн СНД.

За розробку і впровадження в клінічну практикувітчизняної радіодіагностичної апаратури трьох спів-робітників кафедри – Т.П. Сиваченко, В.П. Іщенка,В.К. Калину в 1972 р. відзначено Державною премієюУкраїни в галузі науки і техніки. У 1979 р. професорТ.П. Сиваченко удостоєна почесного звання«Заслужений діяч науки і техніки України». ДоцентуВ.К. Калині присвоєно почесне звання Заслуженийвинахідник та раціоналізатор СРСР». Професор Д.С.

Колектив кафедри радіології (2009 рік)



Мечев має золоту і срібну медалі ВДНГ СРСР (1979,1981), у 2003 році удостоєний почесного звання«Заслужений діяч науки і техніки України», у 2008 роціна четвертому міжнародному салоні винаходів інових технологій «Новий час» нагороджений золотоюмедаллю за сукупність відкриття і винаходів щодовивчення патогенезу місцевих променевих реакцій, у2011 р. нагороджений Верховною Радою Українимедаллю «20 років НКРЗУ». Професор О.І. Авра-менко — заслужений лікар України, кавалер багатьохдержавних нагород, у тому числі за участь у ліквідаціїнаслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З 1979 р. на базі кафедри разом із кафедроюмедичної радіології Центрального інституту удоско-налення лікарів (м. Москва) протягом 10 років прово-дилися міжрегіональні курси «Застосування ядернихметодів у медицині» для зарубіжних спеціалістів злінії ВООЗ – МАГАТЕ. За цей період підготовлено 320 лікарів із 32 країн світу.

Навчально-методична роботаКафедра є опорною з 4 спеціальностей:

«Радіонуклідна діагностика», «Променева терапія»,«Радіаційна гігієна», «Радіологія». Крім цього, вонаєдина в Україні проводить курси тематичного удоско-налення «Вибрані питання радіаційної медицини тарадіаційної безпеки».

Інтернатура. Типовим навчальним планом підго-товки лікаря-інтерна за спеціальністю «Радіологія»протягом 1,5 року навчання передбачено: 9 місяцівнавчання на кафедрах радіології, променевої діаг-ностики та суміжних кафедрах і 8 місяців на базахстажування.

Цикли спеціалізації з фаху «Променева терапія»,«Радіонуклідна діагностика», «Радіаційна гігієна» – 1 раз на рік (4 місяці, 4 місяці, 2 місяці відповідно).

Передатестаційні цикли з фаху «Променеватерапія» (2 рази на рік), «Радіонуклідна діагностика»(1 раз на рік), «Радіаційна гігієна» (1 раз на рік).

Цикли стажування з фаху «Променева терапія»,«Радіонуклідна діагностика», «Радіаційна гігієна».

Цикли тематичного удосконалення: «Вибраніпитання радіаційної медицини та радіаційної безпе-ки» (1,5 міс.), «Вибрані питання променевої терапії тарадіонуклідної діагностики пухлин окремих локаліза-цій» (1,5 міс.), «Радіаційний контроль за використан-ням джерел іонізуючих випромінювань» (1 міс.),«Додержання правил радіаційної безпеки при вико-ристанні джерел іонізуючого випромінювання вмедичних закладах» (0,5 міс.), «Додержання правилрадіаційної безпеки при використанні джерел іоні-зуючого випромінювання в медичних закладах сто-матологічного профілю» (0,25 міс.).

План проведення циклівЩороку план проведення циклів публікується в

журналі «Радіологічний вісник», а також розміщуєть-ся на сайті НМАПО імені П.Л. Шупика.

Контингент слухачівЦикли тематичного удосконалення: «Вибрані

питання радіаційної медицини та радіаційної безпе-ки» — лікарі лікувального профілю, що здійснюютькурацію учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕСта населення, що постраждало від Чорнобильськоїаварії.



Цикли тематичного удосконалення: «Вибраніпитання променевої терапії та радіонуклідної діагнос-тики пухлин окремих локалізацій» — лікарі з радіонук-лідної діагностики та променеві терапевти.

Цикли тематичного удосконалення: «Радіа-ційний контроль за використанням джерел іонізу-ючих випромінювань» — лікарі з радіаційної гігієни,що працюють у лабораторних центрах та Управлінняхсанепідслужби.

Цикли тематичного удосконалення: «Додер-жання правил радіаційної безпеки при використанніджерел іонізуючого випромінювання в медичних

закладах» — лікарі-рентгенологи, лікарі з променевоїтерапії, лікарі з радіонуклідної діагностики, головнілікарі та їх заступники з медичних питань, лікарі зрадіаційної гігієни, що працюють у лабораторнихцентрах та Управліннях санепідслужби.

Цикли тематичного удосконалення: «Додер-жання правил радіаційної безпеки при використанніджерел іонізуючого випромінювання в медичнихзакладах стоматологічного профілю» — лікарі-рен-тгенологи, лікарі-стоматологи, головні лікарі стома-тологічних фірм, приватних стоматологічних кабіне-тів та їх заступники.

Радіологія, англ. мова / Ковальський О.В., Мечев Д.С.,Данилевич В.П. Вінниця: Нова книга, 2013. – 502 с.ISBN 978-966-382-480-2

Променева діагностика / Коваль Г.Ю., Мечев Д.С.,Сиваченко Т.П. та ін.; За заг. ред. Г.Ю. Коваль. – К.:Медицина України, 2009. Т. 1. – 831 с., Т. 2. – 679 с.ISBN 978-966-8796-13-5, ISBN 978-966-8796-14-2

Навчально-методична література, видана кафедрою за останні 10 років

Радіологія. Підручник для студентів стоматологічнихфакультетів ВМНЗ / Каменецький М.С., Первак М.Б.,Мечев Д.С. та ін. — Донецьк: Ноулідж, 2013. – 260 с.ISBN 978-617-579-739-6

Радіаційна гігієна. Національний підручник /Мурашко В.О., Мечев Д.С. та ін. – Вінниця: Нова книга. – 2013. – 376 с.ISBN 978-966-382-456-7


Радіологія (Променева діагностика, променеватерапія) / Ковальський О.В., Мечев Д.С.,Данилевич В.П. – Вінниця: Нова книга. – 2013. – 518 с. ISBN 978-966-382-212-2 2-е видання: Вінниця: Нова книга, 2017. – 512 с.

Радіологія. Т. 2. Основи променевої терапії /Каменецький М.С., Первак М.Б., Мечев Д.С. –Донецьк: Ноулідж, 2014. – 126 с. ISBN 978-617-579-562-0

Мечев Д.С., Мурашко В.О., Коваленко Ю.М.Застосування джерел іонізуючих випромінювань у медицині та попередження надмірного опромі-нення персоналу і пацієнтів. – К.: МедицинаУкраїни, 2010. – 104 с. ISBN 978-966-8796-16-6

Радіоімунологічний аналіз в клінічній практиці /Мечев Д.С., Москалець О.І., Щербіна О.В. та ін. –К.: Медицина України, 2014. – 103 с.ISBN 978-966-8796-27-2

Навчальні посібники


Промислові радіаційні аварії з джерелами іоні-зуючого випромінювання, запобігання та порядок їхрозслідування / Мурашко В.О., Костенецький М.І.,Рущак Л.В. – К.: Поліграф, 2014. – 78 с.

Актуальні питання радіаційної медицини у практицісімейного лікаря: Навчальний посібник для лікарів-інтернів і лікарів-слухачів закладів (факультетів) піс-лядипломної освіти / Вороненко Ю.В., Шекера О.Г.,Мечев Д.С., Мурашко В.О., Щербіна О.В. та співавт. –К.: Видавець Заславський О.Ю., 2017. – 208 с. ISBN 978-617-632-071-5

Лазар Д.А., Мечев Д.С., Розуменко В.Д.,Чеботарьова Т.І. Променева терапія пухлин головно-го мозку. – К.: Медицина України, 2010. – 170 с. ISBN 966-8326-62-8

Макеєв С.С., Мечев Д.С., Розуменко В.Д.Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія в діагностиці пухлин головного мозку. – К.:Інтерсервіс, 2012. – 204 с. ISBN 978-966-2465-87-7

Монографії


Наукова діяльністьКолектив кафедри розробляв такі основні наукові

напрямки:— вивчення можливостей однофотонної емісійної

комп'ютерної томографії в діагностиці захворю-вань паренхіматозних органів;

— розробка і впровадження в клінічну практикусучасних методик радіонуклідної діагностики пух-лин різних локалізацій;

— радіонуклідна терапія раку щитоподібної залози івіддалених метастазів пухлин;

— оптимізація і стандартизація методик променевоїтерапії;

— радіомодифікація і супровідне лікування при про-меневій і радіонуклідній терапії;

— вивчення медичних аспектів наслідків аварії на ЧАЕС.Тема НДР з терміном виконання 2018-2022 р.р.

«Оптимізація радіонуклідно-медикаментозної терапіїмножинних віддалених метастазів у хворих на гормо-нозалежні пухлини».

За результатами виконання планових ініціативно-пошукових НДР за останні 5 років співробітникамикафедри отримано 1 патент на винахід та 9 патентівна корисну модель.

У 2004 р. професор Д.С. Мечев зі співавторамиотримав диплом № 241 на відкриття від РосійськоїАкадемії природознавчих наук «Закономерностипатогенеза поздних местных лучевых повреждениймягких тканей организма человека» із врученняммедалей ім. І. Павлова та П. Капіци. З 2008 року –кавалер ордена і звання «Le Chevalier» Бельгійськоїакадемії наук.

Науково-технічна кооперація здійснюється з:Науково-технологічним концерном «Інститут

монокристалів» НАН України (м. Харків).Національним науковим центром радіаційної

медицини НАМН України.Групою компаній «ТЕЛЕОПТИК».Національним інститутом раку МОЗ України.УДВП «Ізотоп».

Щорічно кафедра організує 1-2 та бере участь у 2-3 конференціях (з'їздах) радіологів-діагностів, про-меневих терапевтів і спеціалістів з ядерної медицини.

З 2004 року під егідою НМАПО імені П.Л. Шупикарозпочато видання журналу «Радіологічий вісник», депрофесор Д.С. Мечев є головним редактором; жур-нал виходить 4 рази на рік.

Під егідою НМАПО імені П.Л. Шупика видаєтьсяжурнал «Променева діагностика, променева тера-пія», головним редактором якого є доктор медичнихнаук В.О. Рогожин. Наказом МОН України від 7 жов-тня 2015 р. журнал внесено до Переліку наукових

Бабій Я.С., Бортний М.О., Мечев Д.С., Щербіна О.В.та співавт. Національне керівництво для лікарів, якінаправляють пацієнтів на радіологічні дослідження. –К.: Медицина України, 2016. – 78 с. ISBN 978-966-8796-40-1

Клиническая рентгеноанатомия с основами КТ-анатомии / Коваль Г.Ю., Рогожин В.А. и др.;Под общ. ред. проф. Г.Ю. Коваль. – К.:Медицина Украины, 2014. – 650 с. ISBN 978-966-8796-35-7

Керівництва


фахових видань України. Обидва журнали видає ВІЦ«Медицина України», директор – кандидат технічнихнаук Ю.М. Коваленко (за сумісництвом – старшийвикладач кафедри радіології).

Кафедра радіології має 6 офіційно зареєстрова-них клінічних баз:— КЗ КОР «Київський обласний онкологічний дис-

пансер»: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 1— Київський міський клінічний онкологічний центр:

03115, м. Київ, вул. Верховинна, 69— Національний інститут раку МОЗ України: 03022,

м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43— Національний науковий центр радіаційної медици-

ни НАМН України: 03115, м. Київ, проспектПеремоги, 119/121

— Центр онкології та радіохірургії «Кібер-клініка іменіакадеміка Ю.П. Спіженка»: 08114, Київськаобласть, Києво-Святошинский район, с. Капі-танівка, вул. Соборна, 21

— Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ»: 01135, м. Київ, вул. В. Чорново-ла, 28/1.Щорічно на базах кафедри проходять обстеження

(радіонуклідна in vivo та in vitro діагностика), консуль-тації та лікування (променева терапія, радіонукліднатерапія) близько 1500 пацієнтів.

На одній з основних баз у міському клінічномуонкологічному центрі проводиться променеве ліку-вання хворих на злоякісні пухлини практично всіхлокалізацій. На оснащенні є 5 лінійних прискорюва-чів, що дають змогу лікувати хворих за допомогоювисокоенергетичних електронів і фотонів. Плануван-ня променевої терапії здійснюється на КТ або іззастосуванням рентгенівського симулятора. У кібер-клініці Спіженка проводиться радіохірургічне лікуван-ня багатьох злоякісних пухлин, що є найсучаснішимметодом променевого лікування.

У променевому лікуванні хворих у разі потребишироко використовуються різні методи радіомодифі-кації – радіосенсибілізація пухлин, локальна гіпертер-мія, внутрішньопухлинне введення модифікаторів,нетрадиційне фракціонування добової дози тощо.

У клініці відкритих ізотопів проводиться лікуванняхворих на рак щитоподібної залози 131I та передміху-рової і грудних залоз із метастазами у скелет. Длялікування хворих із метастазами у кістки використо-вуються сучасні схеми з включенням радіонуклідноїтерапії 32Р, 89Sr і 153Sm (системна терапія), гормо-нальної терапії, бісфосфонатів, радіомодифікаторів,імунокоригуючих препаратів тощо.

У рамках конгресів, конференцій, шкіл кафедращорічно проводить 1-2 майстер-класи; публікує 2-3 лекції для лікарів та видає інформаційні листи.

Міжнародна діяльністьНа міжнародному рівні кафедрою здійснюються

зв’язки з: — Європейським товариством радіологів (ESR), — Товариством радіологів Північної Америки (RSNA), — Європейською асоціацією ядерної медицини

(EANM), — Європейським товариством радіаційних онкологів

(ESTRO).Інноваційна діяльністьБагато наукових розробок кафедри на її клінічних

базах отримали визнання не тільки в Україні і вжестали надбанням вітчизняної практики. Як прикладиможна відзначити методи інтеграції ОФЕКТ з іншимиметодами радіологічної візуалізації, розробку мето-дів ПЕТ/КТ-візуалізації в клінічній практиці, розробкуметодів медикаментозного супроводу радіонуклідноїтерапії, 3D-планування променевої терапії, лікуваль-ну оцінку методів високодозної брахітерапії з джере-лами іридію та кобальту та багато інших.

Уся ця діяльність відмічена багатьма медалями, утому числі В.К. Рентгена (Німеччина), грамотами (у томучислі НКРЗУ при Верховній Раді України), подяками, сві-доцтвами на міжнародному та вітчизняному рівнях.

У 2017 році кафедра разом з Асоціацією радіоло-гів України забезпечили проведення в КиєвіЄвропейської школи радіології «Візуалізація в онко-логії». Ця школа вперше проходила в нашій країні якосвітній захід для українських радіологів в рамкахпрограми підтримки України Європейським товарис-твом радіології. Більш детально про цю подію можнаознайомитися на сайтах НМАПО імені П.Л. Шупика таЄвропейської школи радіології:

https://nmapo.edu.ua/index.php/uk/vitaemo-koleg-z-dnem-narodzhennya/4921-evropejska-shkola-radiologiji-u-kievi-vizualizatsiya-v-onkologiji-berezneva-zustrich

http://www.esor.org/cms/website.php?id=/en/pro-grammes/visiting_professorship_programme_ukraine.htm

http://www.esor.org/html/img/pool/ESOR_2017_Professorship_Ukraine_web_final.pdf

Завідувач кафедри радіології професор Щербі-на О.В. та президент Асоціації радіологів Українидоктор медичних наук Рогожин В.О. отримали подя-ку та грамоту від директора з науки та освітиЄвропейської школи радіології пана NicholasGourtsoyiannis за організацію роботи цього заходу врамках інтеграції української радіології в єдинийєвропейський простір.

У рік 100-річчя Національної медичної академіїпіслядипломної освіти імені П.Л. Шупика і 25-річчяфакультету підвищення кваліфікації викладачів («рід-ний факультет») кафедра радіології впевнено руха-ється вперед визначеним курсом та готова до новихзвершень в усіх сферах своєї діяльності.

49

Івчук Володимир Павлович народився 15 червня1948 року в селянській сім’ї на Рівненщині. Післязакінчення середньої школи у 1966 році вступив доДубнівського медичного училища на фельдшерськевідділення, яке закінчив в 1969 році. Після закінченняпрацював фельдшером у номерній лікарні вСарненському районі Рівненської області.

У тому ж 1969 р. був призваний на дійсну військо-ву службу до лав Радянської Армії. Після звільнення злав Збройних Сил у 1971 р. вступив до Київськогомедичного інституту імені академіка О.О. Богомольцяна лікувальний факультет. У 1977 р. закінчив із від-знакою Київський медичний інститут за спеціальніс-тю «лікувальна справа» і вступив до клінічної ордина-туру на спеціальність онкологія.

Після закінчення клінічної ординатури (1979) пра-цював завідувачем диспансерного відділення вКиївському міському онкологічному диспансері.

У 1982 р. перейшов на роботу на кафедру онколо-гії Київського медичного інституту, де почав займати-ся науковою роботою, працюючи над виконаннямкандидатської дисертації.

У грудні 1985 р. був обраний за конкурсом напосаду асистента кафедри медичної радіологіїКиївського інституту удосконалення лікарів (ниніНаціональна академія післядипломної освіти іменіП.Л. Шупика). Захистив кандидатську дисертацію в1988 році і здобув науковий ступень кандидатамедичних наук.

Із 1994 р. по сьогоднішній час працює доцентомна кафедрі радіології в Національній медичній акаде-мії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.Працюючи на кафедрі радіології, займається питан-нями удосконалення методик променевого лікуванняхворих на злоякісні пухлини (застосування радіо-модифікаторів, 3D планування радіотерапії).

За багаторічну сумлінну працю доценту Івчуку В.П.оголошена подяка ректора НМАПО імені П.Л. Шу-пика (2018).

За плідну співпрацю з органами охорони здоров’яміста Києва Володимир Павлович у 2006 р. відзначе-ний грамотою Управління охорони здоров’я Київськоїміської адміністрації.

Івчук В.П. поєднує основну роботу із співпрацею зКиївським медичним університетом, громадськоюдіяльністю, бере активну участь у роботі Міжнарод-ного громадського об’єднання «Рівненське земляц-тво». У 2016 р. нагороджений почесною грамотоюРівненської обласної ради. Також відзначений подя-кою ректора Київського медичного університету(2018).

Шановний Володимире Павловичу! Приймітьнаші щирі привітання та побажання Вам і Вашійродині у зв’язку зі знаменною датою у Вашому житті.Бажаємо Вам міцного здоров’я, благополуччя, зла-годи, творчого натхнення і багатьох років життя.

До привітань приєднуються колектив кафедрирадіології НМАПО імені П.Л. Шупика, Українськетовариство радіаційних онкологів, Асоціація радіоло-гів України.

ДО 70-РІЧЧЯ ІВЧУКА ВОЛОДИМИРА ПАВЛОВИЧА

50

ОСОБЛИВОСТІ ПОСТПРОЦЕСІНГОВОГО АНАЛІЗУ МДКТ-ЗОБРАЖЕНЬ

НЕЙРОЕНДОКРИННИХ ПУХЛИНПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

Дикан І.М., Гордієнко К.П., Синюта С.Б.,Тарасюк Б.А., Шкарбан В.П.*

ДУ «Інститут ядерної медицини та променевоїдіагностики НАМН України»

*ДУ «Національний інститут хірургії та транс-плантології ім. О.О. Шалімова НАМН України»

Нейроендокринні пухлини (НЕП) є досить рідкіс-ною патологією, яка становить від 1,5 до 2% середусіх гастроінтестинальних та панкреатичних злоякіс-них утворень. За останні 40 років кількість випадківНЕП збільшилася. В основі появи цієї гетерогенноїгрупи неоплазм є проліферація клітин дифузної ней-роендокринної системи, що зумовлює широкийспектр клінічних проявів захворювання. НЕП потен-ційно є злоякісними і можуть метастазувати. НЕПрозподіляються на два види залежно від їхньої гор-мональної активності – активні та неактивні.Метаболічно активні виділяють гормони та аміни, якізумовлюють клінічні прояви. Нефункціонуючі пухли-ни (55-60% усіх нейроендокринних пухлин), для якиххарактерна стерта клінічна симптоматика, маніфес-тують як локальне захворювання з переважнимметастазуванням у печінку.

Діагноз встановлюється за даними клінічнихпроявів, біохімічного, радіологічного та морфологіч-ного обстеження. На сьогодні саме мультидетектор-на КТ (МДКТ) із контрастуванням є найбільш поши-реною методикою виявлення та дослідження морфо-логії пухлини, її стадіювання та прогнозування.Проте КТ-семіотика НЕП потребує подальшоговивчення для досконалого проведення диференцій-ної діагностики з іншими вогнищевими ураженнямипідшлункової залози (ПЗ).

Мета дослідження. Визначення перфузійнихособливостей НЕП (ПЗ) на основі застосуванняпостпроцесінгової обробки зображень.

Матеріал і методи. Перфузійна МДКТ була вико-нана за допомогою 640-зрізового мультидетекторно-го КТ-сканера (Aquilian One 640 зрізів, Японія,Toshiba). Застосовувалась програма Perfusion СТдля визначення показників кровотоку та кровонапов-нення тканин у процесі болюсного введення (ізшвидкістю 3,5-4,0 мл/с) рентгеноконтрастної речови-ни (40 мл препарату Томогексол 300). У ДУ «Інститутядерної медицини та променевої діагностики НАМНУкраїни» було розроблено методики оцінки неодно-рідності тканини та кластеризації, що базуються нарозрахунку середньоквадратичного відхилення зна-чення рентгенівської густини при проведенні КТ уділянці відносно середнього значення, розрахункузагальних індексів автокореляції, визначенні рівня

кластеризації та знаходженні градієнтів вищезазна-чених параметрів. Розраховувався коефіцієнт гете-рогенності, який являє собою стандартне відхиленняв ділянці та вираховується у ділянці фіксованоїплощі на нативних сканах та зрізах до введення кон-трасту та у фазі максимальної концентрації контрас-туючого засобу.

Обстежено 6 пацієнтів із нефункціонуючимиНЕП. Клінічна картина була типовою для пухлинногоураження: гепатопанкреатодуоденальної зони – більу животі (6 пацієнтів), прояви механічної жовтяниці(4), різке зменшення маси тіла (5). При ультразвуко-вому дослідженні у 4 випадках зареєстровано збіль-шення розмірів головки ПЗ та ознаки механічноїжовтяниці (розширення спільної) жовчної протоки, апри анамнезі хвороби понад 2 тижні – дольових тавнутрішньопечінкових жовчних ходів; збільшеннярозмірів жовчного міхура. У двох пацієнтів на першо-му етапі обстеження визначено метастатичне ура-ження печінки.

Результати та їх обговорення. Найбільш ціннаінформація була отримана при побудові гістограм,що відображали перерозподіл коефіцієнтів відповід-но до їх величин. Так, для незміненої паренхімизалози була характерною двопікова гістограма з рів-ними піковими показниками у різні фази контрасту-вання.

Нейроендокринні новоутворення відрізнялисьвисокими рівнями накопичення контрасту, що дозво-ляло чітко візуалізувати ці новоутворення, незва-жаючи на маленькі розміри (менше ніж 2 см).Гістограми були характерними однопіковими та від-різнялись від гістограм при аденокарциномі більшширокою основою і плавними схилами.

В одному випадку нейроендокринне новоутво-рення хвоста ПЗ мало нехарактерну щільність івізуалізувалось у вигляді гіподенсного фокусу. Тілозалози та головка рівномірно накопичували контрас-тну речовину, анатомічні розміри та структура булизбережені. Занепокоєння викликала розширена пан-креатична протока в проекції головки підшлунковоїзалози. Таким чином, було обрано три зони інтересу:головка залози, тіло та саме новоутворення. Зарезультатами обчислення було отримано три однопі-кових гістограми, що характерно для злоякісногоновоутворення. Таким чином, при незмінених анато-мічних показниках було встановлено факт тотально-го ураження підшлункової залози.

Висновки. Проведення постпроцесінгової оброб-ки зображень ПЗ при НЕП дає можливість визначатине лише особливості будови пухлини, але й додатко-ві прояви непластичного процесу.

ОФЕКТ/КТ ПРИ МЕТАСТАТИЧНИХ УРАЖЕННЯХ СКЕЛЕТА

Сатир М.В., Трегуб Л.С., Кундін В.Ю.

Тези VI Національного конгресу з міжнародною участю «Радіологія в Україні», Київ, 26-28 березня 2018 року

(закінчення)


ДУ «Інститут серця МОЗ України», м. Київ

Вступ. Суміщена технологія однофотонно-емісій-ної та рентгенівської комп’ютерної томографії(ОФЕКТ/КТ) широко впроваджується в практику призахворюваннях опорно-рухового апарату. Її застосу-вання створює широкі можливості для одночасноїоцінки морфологічних, функціональних та молеку-лярних процесів в організмі людини, що загалом під-вищує діагностичну точність методу порівняно зокремо проведеними сцинтиграфічним та рентгено-логічним обстеженнями. Особливого значення набу-вають можливості ОФЕКТ/КТ при метастатичномуураженні кісток скелета. Зокрема, літичні та бластич-ні вогнища мають різні метаболічні особливості, томуфіксація РФП у них може значно варіювати, щоускладнює визначення природи цих ділянок.Вивчення особливостей фіксації препарату в різнихвогнищах може сприяти розумінню патологічних про-цесів, які відбуваються у цих осередках.

Мета. Визначити особливості сцинтиграфічноговідображення різних видів метастатичних вогнищ укісткових структурах за допомогою ОФЕКТ/КТ.

Матеріали та методи. Обстежено 43 пацієнти зонкологічними захворюваннями, у яких рентгеноло-гічно було виявлено метастатичні вогнища в кісткахскелета. Серед них 22 жінки та 21 чоловік, середнійвік обстежуваних пацієнтів становив 61±8,2 року.

Обстеження проводили через 2 години після вве-дення 99mTc-метилендифосфонату на гамма-камеріGE Infinia Hawkeye (виробництва США). Після прове-дення стандартної ОСГ у режимі «все тіло» проводи-ли ОФЕКТ/КТ зони, у якій було виявлено ділянкупатологічної фіксації радіофармпрепарату (РФП).Обробку та аналіз отриманих даних проводили задопомогою системи обробки та перегляду функціо-нальних зображень Xeleris TM.

Результати. Усього на КТ було виявлено 55 діля-нок метастатичного ураження в досліджуваних кіс-ткових структурах. 25 (45,5%) вогнищ було класифі-ковано як літичні без чітких контурів, 4 (5,8%) – яклітичні зі склеротичним обідком, 15 (27,2%) – яксклеротичні чітко окреслені, 11 (20%) – склеротичнінеоднорідні без чітких контурів.

Після перегляду та аналізу отриманих суміщенихзображень відповідних зон було встановлено, щоплоща зони підвищеної фіксації РФП різною мірою,але в усіх випадках перевищувала площу рентгено-логічно виявлених структурних змін.

Було також проаналізовано залежність сцинтиг-рафічної картини від характеру структурних рентге-нологічних змін. Зокрема, 12 склеротичним чіткоокресленим ділянкам відповідали вогнища інтенсив-ної рівномірної фіксації РФП, решта 3 ділянки немали відповідних сцинтиграфічних змін, що булорозцінено як метаболічно неактивні особливості роз-витку кісткової структури («кісткові острівці»). Усім 11 склеротичним неоднорідним, без чітких контуріввогнищам відповідали осередки інтенсивної абопомірної нерівномірної фіксації РФП. Літичні ділянкибез чітких контурів відображались сцинтиграфічно якосередки зниженої фіксації РФП із нерівномірно під-

вищеним накопиченням препарату у прилеглих кіс-ткових структурах. Літичні вогнища з чітким склеро-тичним обідком візуалізувались як ділянки інтенсив-но-нерівномірно підвищеної фіксації РФП у проекціївогнища. Окрім цього, виявлено 3 ділянки помірнопідвищеної фіксації РФП, які не мали відповіднихрентгенологічних змін. При повторному обстеженні(через 6 місяців) ці вогнища було віднесено дометастатичних.

Висновки 1. За допомогою суміщення зображень ОФЕКТ та

КТ було визначено, що площа метаболічних змін уметастатичних кісткових вогнищах завжди переви-щує площу структурних порушень.

2. Сцинтиграфічна картина склеротичних талітичних вогнищ має певні відмінності, що свідчитьпро різну інтенсивність та особливості патологічногопроцесу в них.

3. Склеротичні вогнища в кісткових структурах,що не супроводжуються гіперфіксацією остеотроп-них РФП, зазвичай доброякісного походження.

4. Сцинтиграфічні ознаки метастатичного уражен-ня кісткової тканини можуть з’являтись значно рані-ше, ніж відповідні рентгенологічні зміни.

УЛЬТРАЗВУКОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩЕВИХ УТВОРЕНЬ ПЕЧІНКИ У ДІТЕЙ

ПЕРШИХ МІСЯЦІВ ЖИТТЯТарасюк Б.А.*, Головченко О.В.**,

Лук’янова І.С.**, Медведенко Г.Ф.***ДУ «Інститут ядерної медицини

та променевої діагностики НАМН України»**ДУ «Інститут педіатрії, акушерства

та гінекології НАМН України»

Вступ. Основними причинами призначення уль-тразвукового дослідження (УЗД) дітям перших міся-ців життя є така клінічна симптоматика: збільшеннярозмірів печінки, жовтяниця впродовж 14 діб віднародження та різноманітні травні розлади і субфе-рилітет. Матеріали та методи. Спостерігалося семе-ро дітей віком від 2 тижнів до 5 місяців (1 хлопчик і 6 дівчат) із ВУП, які були зареєстровано при УЗД. Вусіх випадках проводилося детальне клініко-лабора-торне обстеження. Абдомінальна ехографія викону-валася ультразвуковими датчиками частотою 3,5-5 МГц (оглядова) та в подальшому датчиками 10-12 МГц (деталізована).

Результати. В усіх обстежених на тлі збільшеноїпечінки визначалися овальної форми гіпоехогенніутворення діаметром від 3 до 16 мм. Варто зауважити,що при КДК васкуряризація утворень не визначалася.В осередках понад 10 мм, зазвичай у центрі, візуалі-зувалися «ніжні» сірого кольору структури. Кількістьвогнищ коливалася від 2 до 15. В однієї дитини в селе-зінці були аналогічні структури. Насамперед за наяв-ності вогнищевих утворень проводилася диференцій-на діагностика зі злоякісними пухлинними утворення-ми. Усім дітям після детального обстеження онкологіч-на патологія була виключена. У 2 дітей виявленацитомегаловірусна інфекція, у 3 – вірус Епштейна-Барр. Пацієнти отримували медикаментозне лікуван-


ня: противірусні препарати, дезінтоксикаційну терапіюта антигістамінні засоби. За даними УЗД репараціяпечінки проходила дуже повільно – протягом 6 міся-ців. Вогнищеві утворення зменшувалися у розмірах,ехогенність їх підвищувалася, васкуляризація відпові-дала незміненій паренхімі.

Слід зауважити, що утворення у селезінці з часомперетворилися у кістозні структури, які мали підвище-

ну васкуляризацію стінок. Тактика спостереженнявключала УЗД: протягом перших двох тижнів –щотижнево, з наступним оглядом – щомісячно.

Висновки. В усіх випадках виявлення осередковихутворень у печінці дітей молодшого віку варто насам-перед виключати онкологічну патологію та проводитидинамічне спостереження на тлі лікування за розміромі структурою утворень до повного їх зникнення.

Редакція просить вибачення в авторів, що тези не було надруковано в попередньому номері журналу!


УЛЬТРАЗВУКОВАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОТРУЗИЙ МЕЖПОЗВОНКОВЫХ ДИСКОВ

У ПАЦИЕНТОВ С ЦЕРВИКОГЕННОЙ ГОЛОВНОЙ БОЛЬЮ

Абдуллаев Р.Я., Калашников В.И., Пономаренко С.А., Ибрагимова К.Н.Харьковская медицинская академия

последипломного образования Вступление. Патофизиологической основой цер-

викогенной головной боли (ЦГБ) являются тесныесвязи первых трех шейных чувствительных кореш-ков с тройничным нервом, формирующие тригеми-но-цервикальную систему Наиболее распространен-ным местом локализации ЦГБ является затылочнаяобласть. Механизмы возникновения ЦГБ неодно-значны и нуждаются в дальнейших исследованиях сиспользованием современных методов диагностики.

Цель. Изучение состояния шейного отделапозвоночника (ШОП) у подростков и пациентовмолодого возраста с ЦГБ.

Материалы и методы. Было исследовано 86 пациентов в возрасте от 14 до 25 лет, в т.ч. в воз-расте 16-18 лет – 39 (девушек – 22, юношей – 17) –1-я группа, в возрасте 19-26 лет – 47 (женщин − 31,мужчин − 16) – 2-я группа. Ведущим клиническимсиндромом у обследованных пациентов являласьголовная боль в шейно-затылочной области одно-сторонней локализации, связанная с движениями вшейном отделе позвоночника. По данным магнитно-резонансной томографии выявлялись протрузиимежпозвонковых дисков (МПД). Контрольную группусоставили 28 практически здоровых добровольцевсоответствующего пола и возраста.

Ультразвуковое исследование (УЗИ) ШОП произ-водилась на ультразвуковом сканере Ultima PA(РАДМИР, Украина) на уровне дисков С2-С3, С3-С4,С4-С5, С5-С6, С6-С7, С7-Th1, в сагиттальной иаксиальной проекциях. Определялись количествен-ные соотношения размеров МПД и позвоночногоканала (ПК), переднего (ПДП) и заднего (ЗДП)дурального пространства, ПДП и ПК. Также ультраз-вуковым методом изучалось состояние пульпозногоядра и фиброзного кольца.

Результаты. У пациентов 1-й группы протрузиипреимущественно локализовались в МПД С3-4(37,4%) и С2-3 (23,8%), в меньшей степени − в МДС5-6 (16,8%). Во 2-й группе сохранялось количе-ственное преобладание локализации С3-4 (36,6%),вместе с тем распространенность локализации С2-3(34,9%) значительно превысила аналогичную в 1-й группе и практически уравнялась с показателямилокализации С3-4. По характеру в обеих группахпреобладали медианные протрузии (1-я группа –57,8%, 2-я группа – 52,4%). Повышение эхогенностипульпозного ядра отмечалось у 20,4% 1-й группы и у37,9% пациентов 2-й группы, неоднородность пуль-позного ядра – у 30,6% пациентов 1-й группы и у

38,6% пациентов 2-й группы, смещение пульпозногоядра − у 25,8% 1-й группы и у 36,4% 2-й группы.Признаки вовлечения фиброзного кольца у иссле-дуемых пациентов были статистически незначимы ине имели групповых различий. Количественнаяоценка протрузий в данном исследовании представ-лена индексами МПД/ПК, ПДП/ЗДП и ПДП/ПК.Индекс МПД/ПК в обеих группах достоверно превы-шал нормативные значения (1,17±0,06 − в 1-й груп-пе, 1,24±0,07 − во 2-й группе, 0,98±0,07 − в КГ)(р<0,05). Также отмечалось достоверное снижениеиндексов ПДП/ЗДП (0,57±0,04 − в 1-й группе,0,54±0,04 − во 2-й группе, 0,8±0,06 − в КГ) (р<0,05) иПДП/ПК (0,19±0,02 − в 1-й группе, 0,21±0,03 − во 2-й группе, 0,29±0,03 − в КГ) (р<0,05).

Выводы. 1. У подростков и пациентов молодоговозраста с ЦГБ по данным УЗИ ШОП преобладаютмедианные протрузии с наиболее частой локализа-цией в ПДС С2-3, С3-4.

2. Ведущими количественными признаками про-трузии МД являются увеличение индекса МПД/ПК,снижение индексов ПДП/ЗДП и ПДП/ПК.

3. У пациентов с ЦГБ на фоне протрузий обнару-живаются изменения пульпозного ядра с выражен-ным увеличением распространенности у лиц моло-дого возраста по сравнению с подростковой группой.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРУШЕННЯ ДІАСТОЛІЧНОЇ ФУНКЦІЇ

ЛІВОГО ШЛУНОЧКА ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ УРАЖЕННЯ КОРОНАРНИХ

АРТЕРІЙАвакумова О.М.*, Аносова Н.П.*,

Ланська Л.О.*, Романенко С.В.**, Хомич А.В.**КЗ «Дніпровський обласний клінічний центркардіології і кардіохірургії» Дніпровської

обласної ради**ДЗ «Дніпровська медична академія

МОЗ України»

Мета дослідження. Вивчення показників сегмен-тарної діастолічної функції (СДФ) лівого шлуночка(ЛШ) при обструктивній ішемічній хворобі серця (ІХС)порівняно з пацієнтами з інтактними коронарнимиартеріями (КА).

Матеріали та методи. 133 хворим із клінічнимиознаками ІХС проведена коронароангіографія (КАГ),стандартна ехокардіографія, тканинна імпульснадоплерографія (ТІД) із визначенням швидкості діас-толічного скорочення (Еm), усереднене по 12 сегмен-тах ЛШ та (е´) фіброзного кільця мітрального клапана(МК). Розраховували показники відношення глобаль-ної діастолічної функції (Е) до Еm та е´, IVRT, DT. Зарезультатами КАГ пацієнти були розподілені на двігрупи: стенозуючого ураження коронарних артерій(СКА) − 49 хворих, та група з інтактними КА – 84 паці-

Тези науково-практичної конференції з міжнародною участю Української асоціації

фахівців ультразвукової діагностики (УАФУД) та школИ-семінару «Актуальні питання ультразвукової діагностики»,

28-29 травня, Київ


єнти, порівнянні за статтю, віком, частотою виникнен-ня і тривалістю артеріальної гіпертензії. Перенесенийінфаркт міокарда без зубця Q був документований у18,4 і 18,1% хворих груп СКА та інтактними КА відпо-відно. Цукровий діабет і важка серцева недостатність(NYHAІІІ-ІV) у пацієнтів були відсутні.

Результати. У групі з обструктивною ІХС співвід-ношення E/A було 0,77, а у групі інтактних КА цейпоказник дорівював 0,81 відповідно, з низьким рів-нем достовірності (р=0, 22). В обох випадках спввід-ношення Е/А було менше за 1, що характеризує діас-толічну дисфункцію (ДДФ) за типом порушення роз-слаблення. Тривалість інтервалу DТ становила 220 ум. од. (умовних одиниць) у першій групі та 225 ум. од. у групі інтактних КА (р=0,85). Тривалістьінтервалу IVRТ – 108 ум. од. у хворих з обструктив-ною ІХС та 110 ум. од. у другій групі. (р=0,06).Аналізуючи дані порівняння глобальної діастолічноїфункції в обох групах, ми дійшли висновку, що хворів обох вибірках мали співставні порушення діасто-лічної функції, які відповідали першому типу пору-шення розлаблення, але у всіх випадках отриманіпоказники були недостовірними. При аналізі сегмен-тарної діастолічної функції ЛШ показник е’ у першійгрупі дорівнював 7,7 ум. од., а у групі інтактних хво-рих був значно вищий – 9,7 ум. од., статистичнодостовірним (р<0,0001). Такий самий рівень досто-вірності був пристутній для співвідношення Е/Еm, упершій групі співвідношення дорівнювало 11,4 ум.од, а у групі інтактних – 8,2 ум. од. відповідно.

Висновки. Порушення глобальної діастолічноїфункції ЛШ у нашому дослідженні в обох групах від-повідали першому типу порушення рослаблення ЛШі були недостовірними порівняно з показникамипорушення сегментарної діастолічної функції ЛШ,для яких були виявлені високодостовірні статистичнізначення. Це підтверджує доцільність додатковоговикористання ТІД для раннього виявлення порушеньдіастолічної функції міокарда ЛШ у хворих на ІХСнавіть з ангіографічно неураженими КА.

2D ЕХОКАРДІОГРАФІЯ ПРИ КОРЕКЦІІ ТЕТРАДИ ФАЛЛО ІЗ ЗБЕРЕЖЕННЯМ

КЛАПАНА ЛЕГЕНЕВОЇ АРТЕРІЇБородінова О.С.

ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії

МОЗ України», м. Київ

Вступ. Точна оцінка розміру клапана легеневоїартерії має вирішальне значення для планування таоцінки результатів корекції тетради Фалло із збере-женням клапана легеневої артерії.

Мета. Визначити чутливість трансторакальної 2Dехокардіографії в оцінці морфології клапана легене-вої артерії та виявити найбільш точну ехокардіогра-фічну позицію для вимірювання його розміру.Проаналізувати можливість росту кільця клапаналегеневої артерії у пацієнтів після корекції тетрадиФалло із збереженням клапана легеневої артерії.

Методи. Для оцінки морфології клапана легене-вої артерії була використана трансторакальна 2Dехокардіографія (2D TTE). Діаметри кільця клапаналегеневої артерії вимірювались парастернально покороткій осі на рівні аортального клапана та парас-тернально по довгій осі правого шлуночка і порівню-валися з інтраопераційним діаметром кільця клапа-на легеневої артерії, виміряним за допомогою роз-

ширювачів Hegar після пластики легеневої артерії.Результати. Були проаналізовані 2D TTE обсте-

ження 41 послідовного пацієнта з тетрадою Фаллодо та після корекції. Кількість стулок легеневого кла-пана була візуалізована у 28 (68,3%) пацієнтів, із від-повідністю хірургічним результатам у 92,9% випадків.Розмір кільця клапана легеневої артерії по довгій осіправого шлуночка був достовірно більшим, ніж роз-мір, виміряний парастернально по короткій осі нарівні аортального клапана (9,5±0,2 проти 8,5±0,3,р<0,005) та мав кращу кореляцію з інтраопераційни-ми даними (р<0,05). У середньому через 248±143 дніпісля операції кільце клапана легеневої артеріїдостовірно збільшувалось в розмірі (z-score = -0,9проти z-score = -0,2, р<0, 005) за умови відсутностіпідклапанного стенозу легеневої артерії.

Висновки. 2D TTE є достатньо точним методомдля оцінки розміру клапана легеневої артерії у хво-рих із тетрадою Фалло, але не є достатньо чутливимдля оцінки морфології клапана. Кільце клапана леге-невої артерії має тенденцію до росту після корекціїтетради Фалло із збереженням клапана легеневоїартерії за умови відсутності підклапанного стенозу.

ОПЫТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРОГРАММЫ«АСТРАЯ» ПРИ ПРОВЕДЕНИИ

1-ГО ПРЕНАТАЛЬНОГО КОМБИНИРОВАННОГО СКРИНИНГА

БЕРЕМЕННОСТИ ЗА 2012-2017 гг.Бут Г.Н., Луговская Т.В.

«Центр планирования семьи ТамарыЛуговской», г. Днепр

Вступление. Выявление хромосомных аномалий(ХА) при проведении первого комбинированногоскрининга беременности − общеизвестная мироваятенденция. В нашем Центре сформирован опти-мальный алгоритм выявления ХА плода. При разра-ботке алгоритма мы руководствовались приказамиМЗ Украины, рекомендациями Международногообщества ультразвука в акушерстве и гинекологии(ISUOG), Всемирной организации медицины плода(Fetal Medicin Foundation – FMF), результатами про-хождения аудита FMF.

Цель. Оценить эффективность используемоймодели 1-го пренатального комбинированного скри-нинга беременности.

Материалы и методы. В течение 6 лет (2012-2017 гг.) в Центре проведено 1010 исследований,пренатально при 1-м скрининге выявлены 7 из 8 слу-чаев ХА. В своей работе мы использовали следую-щий алгоритм проведения 1-го пренатального ком-бинированного скрининга:

1) в 11-12 недель биохимический скрининг (РАРР-А,свободная субъединица бета − ХГЧ);

2) в 12-13 недель УЗ-скрининг с последующиминдивидуальным расчетом риска ХА на программ-ном обеспечении «Астрая», рекомендованном FMF.

Условия проведения:1. Биохимические исследования проводились на

оборудовании, рекомендованном FMF- Сobas (реак-тивы Roche) и Kryptor (реактивы BRAHMS).

2. УЗИ − на аппаратах экспертного класса фирмыMedison Acuvix XG и Sonoace X8, позволяющих полу-чать изображение головы плода, занимающее 2/3 эк-рана, проводить измерения с точностью до 0,1 мм.

3. Индивидуальный расчет риска ХА проводилсяна программном обеспечении «Астрая» только спе-


циалистами, сертифицированными Фондом медици-ны плода и предоставившими на момент исследова-ния действующую лицензию FMF.

4. При расчете риска учитывалось более 20 пара-метров. В их числе параметры УЗИ (8), результатыбиохимического скрининга (РАРР-А, свободнаясубъединица бета ХГЧ).

Результаты. В группу высокого риска ХА прииспользовании комбинированного скрининга попали7 из 8 случаев ХА (7 случаев на 40 вероятных инва-зивных процедур); группа содержала наименьшееколичество беременных. 1 случай ХА, не выявлен-ный при первом скрининге, выявлен в ходе 2-го скри-нинга беременности (мозаичный вариант трисомии21 без ВПР − наиболее сложный для диагностикивариант синдрома Дауна).

Выводы. Это позволяет утверждать, что исполь-зуемая модель проведения первого пренатальногокомбинированного скрининга беременности наибо-лее эффективна и соответствует мировым стандар-там, требованиям украинского законодательства.

ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРВЕНЦІЙНОГО УЛЬТРАЗВУКУ ДЛЯ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОЇ

ДІАГНОСТИКИ ТА ВЕРИФІКАЦІЇ ДІАГНОЗУВОГНИЩЕВИХ УТВОРЕНЬ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ

ПОРОЖНИНИ ТА ЗАОЧЕРЕВИННОГО ПРОСТОРУВаршавер П.Л.1, Варшавер Н.Б.2

1 Чернігівський військовий госпіталь2 КЛПЗ «Чернігівська районна лікарня»

Вступ. Сучасні методи діагностики сприяють ран-ньому виявленню, вчасному радикальному опера-тивному лікуванню та подальшому нагляду онкохво-рих із верифікацією ускладнень у вигляді віддаленихметастатичних уражень (МТУ) або рецидивів пухлин.Але в деяких випадках сучасні методи неінвазивноїдіагностики (МРТ або КТ з контрастуванням, УЗ таін.) не в змозі забезпечити чітку диференціальнудіагностику вогнищевих утворень (ВУ) печінки абозаочеревинного простору. Виникає питання дифе-ренціювання між злоякісними та доброякісниминовоутвореннями або метастатичним ураженняморгана та виявленою первинною пухлиною у хворих,які перебувають на диспансерному обліку в онколо-га. Лікувальна тактика, яка буде застосовуватись утаких випадках, може кардинально відрізнятись.Саме тому в рекомендаціях ВООЗ при виявленні ВУоднією з основних діагностичних маніпуляцій є біо-псія з гістологічною верифікацією. У таких випадкахоперацією вибору може бути мініінвазивне втручан-ня під контролем УЗД.

Мета. Дослідити ефективність, доцільність тапереваги мініінвазивних втручань під контролем УЗДу пацієнтів із вогнищевими утвореннями внутрішніхорганів.

Матеріали та методи. Эхонавігацію виконувалилінійним чи конвексним датчиками. Біопсію ВУ про-водили голками гільйотинного типу діаметром 12-16 G, довжиною 150-200 мм, залежно від органа-мішені та розміру пухлини. Оскільки мініінвазивневтручання болісне для пацієнта, попередньо викону-вали місцеву анестезію та НПЗЗ. Абсолютних проти-показань (неконтрольованої коагулопатії, відсутностіУЗ-візуалізації, наявності порожнистих органів походу траси голки) у жодного пацієнта не було.Пацієнтам перед маніпуляцією внутрішньом’язово

вводилось 500 мг етамзилату натрію та впродовждоби після втручання 500 мг етамзилату натрію 3р/добу. УЗ-контроль після втручання виконувавсячерез 1, 3 та 12 годин після виконання біопсії.Біоптату проводилось гістологічне дослідження.

Результати. Упродовж 2017 року під контролемУЗД було виконано 51 трепан-біопсію: 16 ВУ печінки(2 випадки вогнищевого гепатоза, 2 – гепатоцелю-лярного рака, 14 – МТУ), 8 ВУ підшлункової залози(7 – аденокарцинома, 1 – клітини дисплазії епітелію,у подальшому встановлений діагноз «кістома ПЗ»),10 ВУ заочеревинного простору (2 − рак наднирковоїзалози, 1 − рак лівої нирки, 2 − саркоми заочеревин-ного простору та 5 − МТУ ЛВ), 2 ВУ плеври (1 − мезо-теліома, 1 − саркома плеври), 5 трепан-біопсійм’яких тканин. Жодних ускладнень після виконаннябіопсій не було.

Висновки. Таким чином, застосування мініінва-зивних біопсійних втручань з УЗ-асистенцією зподальшим гістологічним дослідженням є основноюпроцедурою для верифікації діагнозу у хворих із вог-нищевими ураженнями внутрішніх органів. Вчаснаверифікація вогнищевих утворень дозволяє обиратиоптимальний метод лікування пацієнтів.

ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРВЕНЦІЙНОГОУЛЬТРАЗВУКУ У ХВОРИХ ІЗ ГОСТРОЮ

ХІРУРГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮВаршавер П.Л.1, Варшавер Н.Б.2

1 Чернігівський військовий госпіталь2 КЛПЗ «Чернігівська районна лікарня»

Вступ. Із зростанням віку пацієнтів збільшуєтьсякількість супутніх захворювань, їх важкість тощо. Уразі госпіталізації до хірургічного стаціонару хворогоз важкою супутньою патологією (серцева абодихальна недостатність, наслідки порушень мозко-вого кровоообігу та ін.), важко визначити оптимальнутактику лікування. Навіть лапароскопічна операція втаких випадках є ризикованим для життя пацієнтавтручанням. Таким хворим операцією вибору можестати мініінвазивне оперативне втручання під кон-тролем УЗД.

Мета. Дослідити ефективність, доцільність тапереваги мініінвазивних оперативних втручань підконтролем УЗД у пацієнтів із гострою хірургічноюпатологією.

Матеріали та методи. Эхонавігацію виконувалилінійним або конвексним датчиками. Оперативневтручання проводилось під місцевою анестезією, якпремедикацію використовували ін’єкційно НПЗЗ.Дренування виконували катетерами ОСД («pig-tail»6F, 9F, 12F та 14F).

Результати. Упродовж 2017 року було виконано21 дренуюче оперативне втручання з УЗ-асистенці-єю. Абсолютних протипоказань (неконтрольованоїкоагулопатії та відсутності УЗ-візуалізації) у жодногопацієнта не було. Усі пацієнти отримували антибіоти-копрофілактику перед втручанням, а пацієнти з гній-ними ураженнями (12) додатково антибіотикотера-пію протягом 3-7 діб після.

Черезшкірна черезпечінкова мікрохолецистосто-мія виконана у 12 пацієнтів (8 − з приводу ЖКХ, 1 –гострого безкам’яного холециститу, 3 – механічноїжовтяниці некалькульозної етіології). Двох із нихбуло прооперовано в зоні АТО, на базі ЦРЛ м. Попасна. Були виписані з покращенням стану


11 пацієнтів, один хворий для подальшого лукуваннябув переведений у відділення торакоабдомінальноїхірургії м. Харкова.

Черезшкірне черезпечінкове дренування печінко-вих протоків було виконано 2 пацієнтам. Виписанийіз покращенням – 1 пацієнт. Лапаротомія та накла-дання холедоходуоденоанастомозу за Юрашемвиконана 1 хворій. Післяопераційний період прохо-див без ускладнень, хвора була виписана із відділен-ня на 10-у добу після лапаротомії.

Черезшкірне дренуваня кісти печінки великих роз-мірів було виконано 3 пацієнтам, усі були виписані на4-у добу без ускладнень.

Крім того, виконані по одному − черезшкірнечерезпечінкове дренування абсцесу печінки, пункціягематоми селезінки, пункція паранефральної гемато-ми, дренування псевдокісти підшлункової залози знагноєнням. Усі хворі були виписані з покращенням.

Усім пацієнтам протягом години після закінченняоперативного втручання виконувався УЗ-контрольділянки втручання для раннього виявлення післяопе-раційних ускладнень, таких як кровотеча або підтікан-ня вмісту в черевну порожнину, гематома дренажногоканалу. Контрольне періопераційне УЗ-дослідженнявиконували одразу після втручання, через 1, 3 та, запотреби, через 6 годин після операції.

Ускладнення виникло в 1 пацієнтки з механічноюжовтяницею – кровотеча в черевну порожнину (до150 мл протягом 1 години). Завдяки ранньому піс-ляопераційному УЗ-контролю ускладнення буловиявлено до клінічних проявів масивної крововтрати,у цієї хворої виконана екстрена лапаротомія, вида-лений дренаж, накладений біліодигестивний анасто-моз, виписана на 10-у добу. Летальних випадківпісля втручаннь не було.

Висновки. Таким чином, застосування мініінва-зивних оперативних втручань з УЗ-асистенцією мож-ливе у широкого кола хворих із гострою хірургічноюпатологією черевної порожнини та різними наслідка-ми перенесених захворювань. Найчастіше ця мето-дика використовується у хворих на гострий холецис-тит(55% за нашими спостереженнями). Особливуувагу до переваги цього методу, порівняно з тради-ційними хірургічними методами, привертає можли-вість його використання в умовах перебування хво-рих у зоні проведення АТО, за неможливості транс-портувати хворого до спеціалізованих медичнихзакладів за важкістю стану. Враховуючи наш досвідзастосування УЗ у практиці хірургічного стаціонару,вважаємо доцільним рекомендувати співпрацю ліка-рів УЗ-діагностики з лікарями-хірургами в лікуванніпацієнтів із гострою хірургічною патологією, а ліка-рям-хірургам отримувати досвід в УЗ-діагностіці длязастосування в повсякденній роботі.

МУЛЬТИПАРАМЕТРИЧЕСКОЕ УЛЬТРАЗВУКОВОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ

СЕЛЕЗЕНКИ У ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКИМИ ДИФФУЗНЫМИ

ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ПЕЧЕНИДиденко В.И., Михиенко Е.П., Коненко И.С.,

Ягмур В.Б., Дементий Н.П., Шантырь Л.И.ГУ «Институт гастроэнтерологии

НАМН Украины», г. Днепр

Введение. Проблема хронических диффузныхзаболеваний печени (ХДЗП) – одна из наиболееактуальных в современной гастроэнтерологии. Эта

патология становится все более распространенной,особенно среди лиц трудоспособного возраста.Результатом ее прогрессирования является фибрози цирроз печени, что неизбежно приводит к инвали-дизации и уменьшению продолжительности жизни.Ранняя диагностика ХДЗП и правильная лечебнаятактика способствуют предотвращению возможныхнеобратимых последствий. Ультразвуковое исследо-вание (УЗИ) широко распространено в диагностикезаболеваний печени в связи с доступностью, неин-вазивностью, отсутствием лучевой нагрузки. Однаковопрос диагностической ценности мультипараметри-ческого ультразвукового исследования (МПУЗИ)селезенки как органа, связанного с печенью посред-ством системы портального кровотока, у пациентов сХДЗП остается открытым.

Цель. Оценить состояние селезенки по результа-там МПУЗИ у пациентов с ХДЗП.

Материал и методы исследования. Результатысонографического исследования селезенки 72 паци-ентов с ХДЗП сравнивались с данными контрольнойгруппы, в которую вошли 15 здоровых лиц, репре-зентативных по возрасту и полу. По этиологии болез-ни больные были разделены на 4 группы: в первую(I) вошли 39 пациентов с неалкогольной жировойболезнью печени (НАЖБП), во вторую (II) − 13 боль-ных с хроническим вирусным гепатитом С (ХГС), втретью (III) – 15 пациентов с алкогольной болезньюпечени (АБП), и 5 больных с токсическим гепатитом(ТГ) составили четвертую (IV) группу. УЗИ селезенкипроводилось с помощью аппарата Toshiba Xario(Япония) по стандартным методикам. Сдвиговол-новая эластография (СВЭ) селезенки проводиласьна аппарате Ultima PA (Радмир, Украина).

Результаты. В результате соноэластографичес-кого исследования селезенки выявлено достоверноеувеличение ее длины у больных АБП по сравнениюс пациентами из группы НАЖБП – 124,07±7,28 мм и109,63±3,98 мм в среднем соответственно. Устано-влено достоверное увеличение ширины селезенки убольных с НАЖБП и ХГС по сравнению с группойпациентов, больных ТГ. Необходимо отметить, что убольных ТГ длина и ширина селезенки были мини-мальными – 93,40±7,33 и 38,80±3,81 мм соответ-ственно. При сравнении допплерометрических пока-зателей селезеночной вены III и IV групп выявленодостоверное увеличение Vmax у пациентов с АБП(р<0,05): 24,8 и 18,6 см/с соответственно. Диаметрселезеночной вены был в норме у всех исследуемыхпациентов, хотя установлено достоверное увеличе-ние его размеров у пациентов с АБП по сравнению сбольными в группе НАЖБП. Кроме того, при прове-дении СВЭ показатели жесткости паренхимы селе-зенки у больных с АБП были достоверно выше пока-зателей пациентов с НАЖБП (p<0,05): 25,92±4,34 и17,94±3,03 соответственно. Спектральная доппле-рография селезеночной артерии достоверных раз-личий между группами не выявила.

Выводы. 1. Наибольшие размеры селезенкинаблюдались у пациентов с алкогольной жировойболезнью (р<0,05), наименьшие – у больных с токси-ческим поражением печени. Возможно, ретикулоэн-дотелиальная ткань у пациентов этой группы неуспела гипертрофироваться в отличие от больныхдругих групп, где патологический фактор действовалзначительно дольше.

2. Алкогольная этиология ХДЗП способствуетросту жесткости паренхимы селезенки больше, чем


другие этиологические факторы. Это может приво-дить к более раннему развитию осложнений у паци-ентов с АБП по сравнению с пациентами, имеющимидругое происхождение ХДЗП.

НЕ НАШКОДЬ! АКТУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ВПРО-ВАДЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ

РЕКОМЕНДАЦІЙ «ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ ІНФЕКЦІЙ ПІД ЧАС

УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ (УЗД)»РОБОЧОЇ ГРУПИ УЗД ЄВРОПЕЙСЬКОЇ

СПІЛКИ РАДІОЛОГІЇДинник О.Б.1, Клименко І.В.2, Медведєв В.Є.3

1Інститут еластографії, м. Київ2Кафедра організації і економіки фармації

НМАПО імені П.Л. Шупика, м. Київ3Кафедра променевої діагностики НМАПО

імені П.Л. Шупика, м. Київ

Вступ. У боротьбі з інфекційними захворюван-нями (внутрішньолікарняними інфекціями − ВЛІ)особливу роль відіграють санітарно-гігієнічні та про-тиепідемічні заходи, оскільки вони розраховані наусунення збудників інфекцій на шляхах їх розпов-сюдження у навколишньому середовищі. За данимиМОЗ України, щорічно в нашій країні виконується до30 млн УЗД. У 2017 році EFSUMB (European federati-on of societies for ultrasound in medicine and biology)оприлюднила рекомендації «Infection prevention andcontrol in ultrasound» – best practice recommendationsfrom the European Society of Radiology UltrasoundWorking Group (US WG ESR) з метою стандартизаціїта розповсюдження практичних заходів щодо дезін-фекції при УЗД у клінічній практиці. У цьому доку-менті задекларовано, що інфекційна контамінаціяУЗ-апаратів може сягати рівня відповідного забруд-нення громадського транспорту та туалетів! Такимчином, масові УЗД-процедури можуть розглядатисьяк джерело масового інфікування населення!

Мета. Запропонувати шляхи впровадження впрактику рекомендацій US WG ESR «Попередженнята контроль інфекцій під час УЗД» для фахівців УЗДв Україні.

Результати та їх обговорення. Наш 30-річнийдосвід впровадження санітарно-гігієнічних та протие-підемічних заходів під час УЗД у роботі діагностич-них відділень багатопрофільних лікарень з урахуван-ням сучасних Рекомендацій US WG ESR свідчитьпро таке:

1. Персонал кабінетів УЗД (лікарі, середній тамолодший медперсонал) здебільшого повністю ігно-рують загальні санітарно-гігієнічні норми під час УЗД.

2. Фахівці УЗД не вивчають і не використовуютьрекомендації щодо санітарії і гігієни, які завждивикладені в керівництвах для користувачів фірм-виробників УЗ-обладнання.

3. Поширеним є уявлення, що для профілактикиВЛІ при ендокавітальних процедурах достатньовикористовувати презервативи як захисне покриття.Але за правилами, окрім цього, необхідно проводитидезінфекцію ендокавітальних датчиків шляхом зану-рення їх у грамотно підібрані дезрозчини з урахуван-ням режимів обробки та глибини занурення.

4. Більшість доступних деззасобів ушкоджуютьгуму апертури та навіть пластик корпусу УЗ-датчика.Безпечними для обладнання та ефективними є нетільки традиційні деззасоби на основі глутарового

альдегіду та четвертинних амонієвих сполук (ЧАС),але й сучасні деззасоби, що мають інноваційнірецептури, протестовані за Євростандартами, тапідтверджену сумісність із матеріалами.

5. При проведенні процедури з введенням УЗ-дат-чиків у порожнини тіла на першому етапі повиннівикористовуватися спеціальні стерильні захисніпокриття (чохли), стерильний гель під та над чохлом.Другий етап включає очищення датчиків від гелю тазабруднень із наступним зануренням їх у спеціаль-ний деззасіб із дотриманням режимів дезінфекції.

6. Усі інтервенційні УЗ-контрольовані процедуриповинні виконувати положення п. 5 із використаннямстерильних засобів: датчика, покриттів, гелю, навіга-ційних насадок, голок, катетерів, провідників.

7. Регулярно, після кожної процедури УЗД, необ-хідно:

— проводити дезінфекцію датчика, УЗ-апарата,кушетки та іншого медичного обладнання, яке вико-ристовувалось для обстеження пацієнта;

— гігієнічну антисептику рук персонала;— знешкоджувати біологічно забруднений відпра-

цьований матеріал.Висновки. Сьогодні безумовною потребою для

служби УЗД в Україні є санітарна просвіта адмініс-траторів ЛПЗ та персоналу кабінетів УЗД, а такожсуцільне впровадження санітарно-гігієнічних та про-тиепідемічних заходів при проведенні УЗД з ураху-ванням Європейських рекомендацій «Попередженнята контроль інфекцій під час ультразвукової діагнос-тики (УЗД)» робочої групи УЗД Європейської спілкирадіології.

СОВРЕМЕННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ УЛЬТРАЗВУКОВОЙ ДИАГНОСТИКИ

ХАМСТРИНГ-СИНДРОМА Дудник Т.А., Абдуллаев Р.Я.

ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава

Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков

Вступление. Хамстринг-синдром (син. ARS-син-дром, сокр. от Adduktor-Rectus-Symphysis Syndrome) –комплекс дегенеративно-дистрофических измене-ний и болезненных субъективных ощущений в пахо-вой области, этиопатогенетически связанный с трав-матизацией сухожильно-мышечного комплекса mm.adductor longus et (or) brevis, m. gracilis, дистальнойчасти m. rectus abdominis, а также передней части m.adductor magnus в местах их прикрипления к лоннойкости, который возникает вследствие перегрузкиопорно-двигательного аппарата. Данные причиныприводят к энтезопатии, тендинитам и тендинозамвышеуказанной локализации, которые при отсут-ствии коррекции тренировочного процесса приобре-тают хронический персистирующий характер и про-являются болью в паховой области, приводящей кчастичной или полной утрате работоспособностиспортсменом.

Цель исследования. Улучшить диагностику хам-стринг-синдрома с помощью ультразвукового иссле-дования.

Материалы и методы. Ультразвуковое исследо-вание проведено 25 пациентам, профессиональнозанимающихся спортом (5 женщин и 20 мужчин) ввозрасте от 17 до 29 лет, с жалобами на боли в пахо-вой области с иррадиацией по внутренней повер-


хности бедра вниз, боли внизу живота по ходу пря-мых мышц, которые возникают во время физическихнагрузок.

Ультразвуковое исследование проводилось насканерах ULTIMA PA EXPERT, ULTIMA SM (РАДМИР)и Simens Acuson X 300 (Simens) линейными датчика-ми с частотой 5-12 МГц с применением функцио-нальной ультрасонографии и энергетического доп-плеровского картирования. При УЗИ в режиме серойшкалы проводилась оценка сухожилий и зон инсер-ции приводящих мышц бедра, дистальной частипрямой мышцы живота (толщина, структура и эхо-генность), кортикального слоя в области прикрепле-ния сухожилий, наличия краевых остеофитов, сос-тояния близкорасположенных суставных сумок.Затем эти данные сравнивались с данными контрла-теральной асимптоматичной части таза (у пациен-тов с односторонним процессом). При УЗ-ангиогра-фии в режиме энергетического допплеровского кар-тирования оценивали степень васкуляризации походу сухожилий и в проекции их прикрепления.

Результаты. В результате комплексного ультра-звукового исследования было диагностировано:комбинированное поражение сухожилий в зонахинсерции – у 15 (60%) пациентов, поражение энтезасухожилия m. adductor longus – у 8 (32%) пациентов,поражение энтеза сухожилия m. adductor brevis – у 4 (16%) пациентов, сухожилия дистальной части m. rec-tus abdominis – у 5 (20%) пациентов, сухожилия перед-ней части m. adductor magnus – у 4 (16%) пациентов, m.gracilis – у 3 (12%) пациентов. Эхогенность сухожилий взонах инсерции была снижена у всех пациентов – 25 (100%). Структура сухожилий была однородной:мелкие кальцинаты в толще сухожилия − у 10 (40%)пациентов, диффузно неоднородная − у 15 (60%)пациентов. При УЗ-оценке состояния кортикальногослоя в 79% случаев отмечалась неровность различ-ной степени в проекции прикрепления сухожилий.

При УЗ-ангиографии в режиме энергетическогодопплеровского картирования по ходу сухожилий и вместах прикрепления отмечалась гиперваскуляриза-ция у 14 (56%) пациентов. При рентгенографииизменения выявлялись у 2 (8%) пациентов с остео-фитами в области инсерции. При магнитно-резонан-сной томографии определялось повышение МР-сиг-нала в волокнах сухожилий в местах их прикрепле-ния к лонной кости у 24 (96%) пациентов.

Выводы. Ультразвуковое исследование – неин-вазивный, доступный и высокоэффективный методдиагностики в оценке состояния сухожильно-мышеч-ного комплекса до и на фоне консервативного лече-ния хамстринг-синдрома, чувствительность которогов оценке выраженности процесса не уступает МРТ.Своевременная диагностика данного синдромапозволяет улучшить исход лечения.

ВОЗМОЖНОСТИ УЛЬТРАСОНОГРАФИИ В МОНИТОРИНГЕ КОНСЕРВАТИВНОГО ЛЕЧЕНИЯ

ЭПИКОНДИЛИТОВ ЛОКТЕВОГО СУСТАВАДудник Т.А., Абдуллаев Р.Я.

ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологи-ческая академия», г. Полтава

Харьковская медицинская академия последип-ломного образования, г. Харьков

Вступление. Ультразвуковая диагностика пато-логии мягких тканей и скелетно-мышечной системыпостепенно становится рутинным исследованием в

клинической практике. Метод ультразвуковогоисследования является надежным, неинвазивным инедорогим по сравнению с артроскопией, магнитно-резонансной и компьютерной томографией. Онпозволяет исследовать сухожилия мышц, нервы исуставы в нескольких проекциях во время проведе-ния функциональных двигательных тестов. В клини-ческой практике часто встречаются пациенты сболевым синдромом в локтевом суставе, которыйсвязан с патологическими изменениями в периарти-кулярных тканях. К наиболее частой патологии мяг-ких тканей в области локтевого сустава относитсялатеральный и медиальный эпикондилит.

Цель работы. Изучить возможности ультрасо-нографии (УСГ) в мониторинге лечения эпикондили-тов локтевого сустава.

Материалы и методы. Были обследованы 28 пациентов (16 женщин и 12 мужчин) в возрасте от25 до 60 лет с жалобами на боли в локтевом суставе,возникающие с медиальной, латеральной или собеих сторон преимущественно при движениях; дви-жения ограничены. Средняя продолжительностьболевого симптома и ограничений движений состав-ляла 2,6±1,5 мес. (от 3 нед. до 6 мес.). Всем боль-ным проводились МРТ и рентгенография локтевогосустава.

Ультразвуковое исследование проводилось насканерах ULTIMA PA EXPERT, ULTIMA SM (РАДМИР)и Logiq F8 (QE) линейными датчиками с частотой 5-12 МГц с применением функциональной ультрасо-нографии и энергетического допплеровского карти-рования. При УЗИ в режиме серой шкалы проводи-лась оценка сухожилий поверхностного сгибателя иразгибателя пальцев (толщина, структура и эхоген-ность), кортикального слоя надмыщелков, объемажидкости в сумках локтевого сустава, характеристиклоктевого нерва (толщина, структура и эхогенность).Затем эти данные сравнивались с данными дляконтрлатерального асимптоматичного локтевого сус-тава (у пациентов с односторонним эпикондилитом).Сухожилия оценивали в проекции прикрепления кнадмыщелкам, на уровне локтевого сустава, в вер-хней трети предплечья. При УЗ-ангиографии в режи-ме энергетического картирования оценивали сте-пень васкуляризации по ходу сухожилий и в проек-ции их прикрепления к надмыщелкам. УЗИ проводи-ли до и на фоне лечения (через 1 и 2 мес).

Результаты. В результате комплексного ультраз-вукового исследования было диагностировано: утол-щение сухожилия мышц разгибателя пальцев − всреднем до 9 мм – у 16 (57,1%) пациентов, утолще-ние сухожилия мышц поверхностного сгибателяпальцев − в среднем до 8 мм – у 9 (32,1%) пациен-тов. Эхогенность сухожилий была снижена у всехпациентов – 28 (100%). Структура сухожилий былаоднородной: мелкие калёьцинаты в толще сухожи-лия − у 13 (46,4%) пациентов, диффузно неоднород-ная − у 8 (28,6%) пациентов. При УЗ-оценке состоя-ния кортикального слоя в 75% случаев отмечаласьнеровность различной степени в проекции прикреп-ления сухожилий.

При УЗ-ангиографии в режиме энергетическогокартирования по ходу сухожилий и в местах при-крепления к надмыщелкам отмечалась гиперваску-ляризация: по ходу сухожилия мышц разгибателяпальцев у – 11 (39,3%) пациентов, по ходу сухожи-лия мышц поверхностного сгибателя пальцев – у 18 (64,3%) пациентов. Бурсит локтевого сустава по


данным УЗИ был выявлен у 19 (67,8%) пациентов.При оценке локтевого нерва у 17 пациентов с жало-бами на боль с медиальной стороны на уровне лок-тевого сустава определяли утолщение нерва до 3,2-3,5 мм и снижение его эхогенности. Структура нервабыла обычной.

При рентгенографии плечевого сустава измене-ния выявлялись у 8 (28,7%) пациентов с остеоартро-зом локтевого сустава. Результаты МРТ и УЗИ несовпадали в 2,3% случаев – при синовите сухожилиямышц разгибателя пальцев.

На фоне лечения положительная динамикаотмечалась у 27 пациентов. При УЗИ сухожилий врежиме серой шкалы определяли уменьшение ихтолщины, различное в зависимости от пола, повы-шение их эхогенности, изменение структуры. ПриУЗ-ангиографии степень васкуляризации сухожилийснижалась в зависимости от длительности лечения.Наблюдалось уменьшение толщины локтевогонерва, повышение его эхогенности. Выпот в сумкахлоктевого сустава после лечения не определялся.При отсутствии положительного эффекта на прово-димое лечение существенных изменений в характе-ристиках сухожилий (толщине, эхогенности, васкуля-ризации) и локтевого нерва (толщине и эхогенности)не отмечали.

Выводы. УЗИ позволяет неинвазивно оцениватьсостояние локтевого сустава и периартикулярныхтканей до и на фоне консервативного лечения лате-рального эпикондилита, что служит дополнительнойи важной информацией для клиницистов и дает воз-можность выбора тактики лечения. По чувствитель-ности не только не уступает, а и имеет некотороепреимущество перед магнитно-резонансной томо-графией.

УЛЬТРАЗВУКОВІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСУ ПАЦІЄНТІВ

ІЗ ГІНЕКОМАСТІЄЮІванов І.Ю.1, Церковнюк Р.Г.1, Біктіміров О.В.1,

Клекот А.І.1, Сміюха О.А.1, Шевчук В.І.1, Лозович В.А.2, Солоненко С.В.1

1Подільський регіональний центр онкології, м. Вінниця

2Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування, м. Могилів-Подільський

Вступ. Патологічна гінекомастія у чоловіківвикликана порушенням співвідношення тестостеро-ну та естрогенів в організмі, гіперпролактинемією,порушеннями обмінних процесів при дифузному ток-сичному зобі, цукровому діабеті та захворюванняхнеендокринної етіології, а також прийманням великоїгрупи медикаментів. Лікування гінекомастії вимагаєчітко встановити причини її розвитку.

Мета. Оцінити можливість додаткових УЗД зметою виявлення змін гормонального статусу пригінекомастії.

Матеріали та методи. Обстежено 62 пацієнтичоловічої статі віком від 19 до 36 років. УЗД груднихзалоз проводилось лінійним датчиком 3-13 МГц насканері MyLab Seven (Esaote). Крім цього, проводи-лось УЗД яєчок та трансректальне ультразвуковедослідження передміхурової залози (ТРУЗД) мікро-конвексним датчиком 3-9 МГц.

Результати. Під час проведення УЗД груднихзалоз були виявлені ділянки залозистої тканини тов-

щиною від 7 до 12 мм. При ТРУЗД простати об’ємизалози були в межах 21,4-24,2 см3 (середній об’єм22,8 см3). При УЗД яєчок сумарний об’єм обох яєчокбув у межах 17,6-23,6 см3 (середній сумарний об’єм20,6 см3). У всіх випадках гінекомастії у пацієнтівбуло зафіксовано порушення співвідношення міжоб’ємами передміхурової залози та сумарнимоб’ємом яєчок до 1,1:1 (у нормі 1:1,8), що засвідчилонаявність порушення гормонального статусу.

Висновки. При виявленні гінекомастії для оцінкипорушення гормонального статусу можливе викорис-тання додаткових УЗД яєчок та ТРУЗД передміхуро-вої залози.

ВАЖЛИВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ТРЕПАН-БІОПСІЇ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ

ПІД КОНТРОЛЕМ УЗД. ДОСВІД СУЧАСНОГООНКОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ

Іванов І.Ю.1, Біктіміров О.В.1, Клекот А.І.1,Шевчук В.І.1, Лозович В.А.2, Болюх Д.Б.1,

Солоненко С.В.11Подільський регіональний центр онкології,

м. Вінниця2Могилів-Подільська окружна лікарня

інтенсивного лікування, м. Могилів-Подільський

Вступ. Рак молочної залози (РМЗ) згідно із ста-тистичними даними Всесвітньої організації охорониздоров’я – злоякісна пухлина, яка найчастіше діаг-ностується у жінок. Рання діагностика РМЗ значнопокращує прогноз лікування. На сучасному етапіметод ультразвукової діагностики (УЗД) суттєводопомагає у виявленні РМЗ. Можливості методунеобхідно максимально адаптувати з метою гістоло-гічної верифікації діагнозу на догоспітальному етапі.

Мета. Підтвердити важливість застосування тре-пан-біопсії новоутворень молочних зал з метою гісто-логічної верифікації діагнозу.

Матеріали та методи. Проведено 54 трепан-біо-псії під ультразвуковим контролем молочних залоз,виявлених після мамографії та УЗД ділянок, підозрі-лих на злоякісні. Біопсії проводились із використан-ням лінійного датчика з частотою 3-13 МГц на сканеріMyLab Seven (Esaote) біопсійними голками довжиною10 см, товщиною 14G після попередньої анестезії.Проводився двократний забір фрагментів пухлини.

Результати. Після гістологічного дослідження у50 (92,6%) випадках отримано діагноз «рак», у 4 (7,4%)випадках – фіброаденома. Результати гістології під-тверджені після проведених оперативних втручань(табл.).

Таблиця. Результати гістологічних досліджень

Захворювання Рак ФіброаденомаПацієнти, кількість/% 50/92,6 4/7,4Всього, кількість/% 54/100

Висновки. Проведення трепан-біопсії молочнихзалоз під контролем УЗД із наступним гістологічнимдослідженням біопсійного матеріалу дозволило надоопераційному етапі отримати 100% морфологічнуверифікацію діагнозу.


РОЛЬ ЕХОГРАФІЇ В ДІАГНОСТИЦІ ПРИЧИНТАЗОВИХ БОЛЕЙ У ЖІНОК

Залога Н.М.Комарнівська міська лікарня,

Городоцька ЦРЛ, Львівська область

Вступ. Ехографія є одним із найбільш доступнихта достовірних методів обстеження у сучасній медич-ній діагностиці, який дозволяє отримати результатиобстеження уже за кілька хвилин. Висока роздільназдатність апаратів, неінвазивність методу та відсут-ність променевого навантаження створили переду-мови для застосування ультрасонографії в діагнос-тиці причин тазових болей у жінок. За даними ВООЗ,6 із 10 жінок, що звертаються до гінеколога, стражда-ють від болей у ділянці таза, що може бути симпто-мом серйозних захворювань. У 75% випадків про-блема зумовлена гінекологічними причинами, ще25% − захворюваннями інших органів та систем.

Мета. Визначити можливості ультразвуковогометоду дослідження (УЗД) у виявленні причин тазо-вих болей у жінок.

Матеріали та методи. Проведено ретроспектив-ний аналіз 250 пацієнток віком від 18 до 72 років ізболями в ділянці малого таза. Середній вік обстежу-ваних становить 45 років. УЗД ділянки таза проводи-лось за стандартним методом трансабдомінальноїта трансвагінальної сонографії у В-режимі на апаратіACUSON ASPEN (SIEMENS) мультичастотнимиконвексним із частотою 2-5 МГц та внутрішньопо-рожнинним із частотою 4-8 МГц датчиками.Доповнювалась візуалізація кольоровими режима-ми. Жінки були обстежені у різні фази менструально-го циклу, з наповненим сечовим міхуром та після мік-ції. Проводилася ехографія жіночих статевих органів,сечового міхура. Вивчалася структура ендометрія,міометрія, маткових труб, яєчників, стан фолікуляр-ного апарату, сечоводів, дугласів простір та навко-лишніх органів.

Результати. При УЗД жінок із тазовими болямибуло виявлено: кісти яєчників − у 35 (14%) випадках,параоваріальні кисти – 8 (3,2%), аденоміоз − 21 (8,4%),міома − 29 (11,6%), апоплексія яєчника – 16 (6,4%),спайковий процес – 8 (3,2%), наявність внутрішньо-маткових контрацептивів − 9 (3,6%), патологія матко-вих труб (гідросальпінкс) − 13 (5,2%), позаматковавагітність – 6 (2,4%), апендицит (тазове розташуван-ня) − 2 (0,8%), цистит – 18 (7,2%), дивертикул сечо-вого міхура – 6 (2,4%), уретероцеле – 5 (2%), конкре-мент сечового міхура – 8 (3,2%), конкремент нижньоїтретини сечовода – 10 (4%), рак сечового міхура – 13 (5,2%), пахова грижа – 3 (1,2%), варикозна хворо-ба – 8 (3,2%), рак тіла матки − 3 (1,2%), рак шийкиматки – 9 (3,6%), метастази в лімфатичні вузлималого таза – 5 (2%), постопераційні лімфоїдні кісти– 5 (2%). У 10 жінок із тазовими болями методом уль-тразвукової діагностики патології не виявлено, щостановить 4%, з одним захворюванням – 157 (62,8%)випадків. Одночасно поєднувалось 2 і більше вияв-лених патологій у 29 (11,6%) випадках.

Висновок. Таким чином, аналіз результатів пока-зав, що УЗД є ефективним методом виявлення мож-ливих причин тазових болів у жінок та супутньоїпатології (96%). УЗД є частиною комплексного обсте-ження жінок та повинна доповнюватися іншими про-меневими та клініко-лабораторними методамидослідження.

КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ВИЯВЛЕННЯ НЕВРИНОМИ ПРИ УЛЬТРАЗВУКОВОМУ

ОБСТЕЖЕННІ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВЗалога Н.М.

Комарнівська міська лікарня, Городоцька ЦРЛ,Львівська область

Вступ. Невринома – пухлина, що утворюється ізшваннівських клітин спинномозкових, черепних тапериферичних нервів, частіше доброякісна.Малігнізація виникає рідко, переважно при довготри-валому перебігу хвороби. Становить 8% від усіхінтракраніальних пухлин. Жінки хворіють частіше.Ультразвукова діагностика (УЗД) виявляє патологічнізміни м’яких тканин у зоні росту пухлини.

Мета. Аналіз випадку виявлення невриноми(шванноми) при УЗД жіночих статевих органів.

Матеріал і методи. Пацієнтка О., 20 років, звер-нулась на планове УЗД органів малого таза. Скаргнемає. Менструальний цикл регулярний. Останняехографія жіночих статевих органів 1 рік тому. УЗДвнутрішніх геніталій проводилось за стандартнимметодом трансабдомінальної та трансвагінальноїсонографії у В-режимі на апараті ACUSON ASPEN(SIEMENS) мультичастотними конвексним із часто-тою 2-5 МГц та внутрішньопорожнинним із частотою4-8 МГц датчиками. Доповнювалась візуалізаціякольоровими режимами.

Результати. У результаті УЗД виявлено: матказвичайних розмірів, середньої ехогенності, без струк-турних змін, ендометрій однорідний, відповідає днюменструального циклу. З боку шийки матки патологіїне виявлено. Правий яєчник у типовому місці, струк-турно не змінений. Лівий – звичайного розміру, дріб-нофолікулярної структури. Інтимно до його верхньо-го полюсу прилягає утвір розміром 39х36 мм, серед-ньої ехогенності, однорідної структури, округлоїформи, чітко простежується капсула на всьому про-тязі товщиною 3,5 мм. Кровотік утвору при кольоро-вому картуванні – середній по периферії, у цен-тральній частині – поодинокі локуси васкуляризації.Диференціальна діагностика проводилась між пух-линами яєчників та пухлинами заочеревинного про-стору. Була скерована на консультацію до онкогіне-колога. Від оперативного лікування відмовилася.Через 2 роки при УЗД: біля верхнього полюсу лівогояєчника візуалізується утвір, обмежений капсулою,розміром 111х82 мм, зниженої ехогенності, гетеро-генної структури: чергуванням солідного та рідинно-го компонентів, кровотік середній по периферії та вцентральній зоні. Регіонарні лімфатичні вузли невізуалізуються. На момент огляду з’явились скаргина тягнучі болі в лівій нозі. Пацієнтка прооперована уЛьвівському регіональному лікувально-діагностично-му онкологічному центрі, де проведено гістологічнедослідження післяопераційного матеріалу та вста-новлено висновок: невринома з явищами некрозу тадеструктивними змінами.

Висновок. При рутинному УЗД потрібно завждизвертати увагу на навколишні органи та тканини длявиявлення супутньої патології. Невриноми можутьутворюватися в будь-якій частині тіла людини ідовгий час не давати жодної клінічної картини.


ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ GIUS

З УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ШЛУНКОВО-

КИШКОВОГО ТРАКТУ Жайворонок М.М.1, Динник О.Б.2,

Федусенко О.А.31Медичне науково-практичне об’єднання

«МедБуд», м. Київ2Інститут еластографії, м. Київ

3Медичний центр «Доктор Лахман», м. Запоріжжя

Вступ. У жовтні 2014 року EFSUMB (Europeanfederation of societies for ultrasound in medicine andbiology) сформувала рекомендації GIUS (Gastro-intestinal Ultrasound) з ультразвукового дослідження(УЗД) шлунково-кишкового тракту (ШКТ) з метоюстандартизації та сприяння використанню методикив клінічній практиці.

Мета. Запропонувати впровадження в клінічнупрактику рекомендації GIUS для фахівців УЗД, ліка-рів первинної ланки та гастроентерологів, що ста-новлять сучасні докази для тлумачення нормальнихі патологічних соноанатомічних та фізіологічнихособливостей при використанні мультипараметрич-ного ультразвуку ШКТ.

Результати та їх обговорення. Наш досвід 15 років УЗД ШКТ та Рекомендації GIUS пропонуютьунікальну можливість неінвазивно вивчити структур-но-функціональний стан кишківника, включаючикишкові функції, а також можливість оцінити сплан-хнічні судини, брижу, чепець та лімфатичні вузли.Для підготовлених спеціалістів GIUS має високуінформативність і повторюваність не тільки в пер-винній діагностиці патології, але й спостереженні заперебігом гострих та хронічних захворювань ШКТ.

Рекомендації: 1) для обстеження кишківникаварто застосовувати як високочастотні, так і низько-частотні датчики; 2) при вимірюванні товщини стінкикишки необхідно використовувати датчик із частотоюне менше ніж 5 МГц; 3) кольорове доплерівське кар-тування інформативне при оцінці патологічної васку-ляризації стінки кишки; 4) УЗ-еластографія може бутикорисною для оцінки змін жорсткості патологічнопотовщеної стінки кишки та розвитку фіброзу; 5)необхідна спеціальна підготовка фахівців в УЗД киш-ківника на основі знань абдомінального УЗД; 6) стан-дартне обстеження кишківника не потребує спеціаль-ної підготовки; 7) вивчення спланхнічного кровотокурекомендовано натщесерце або не менше ніж через6 годин після вживання їжі; 8) пероральне застосу-вання діагностичного розчину корисне при УЗД захво-рювань тонкої кишки; 9) у нормі товщина стінки киш-ківника не перевищує 2 мм, за винятком дванадцяти-палої та прямої кишки; 10) товщина стінки кишківникаповинна вимірюватися перпендикулярно між сероз-ною та слизовою оболонками; 11) у верхній брижовійартерії (ВБА) слід вважати нормальними: індексрезистентності між 0,80 і 0,89, а пікову систолічнушвидкість між 80 і 220 см/с; 13) трансабдомінальнийультразвук (ТАУЗ) може використовуватися для оцін-ки нормальної анатомії, васкуляризації, діаметракишки, а також лімфатичних вузлів черевної порож-нини та позачеревинного простору.

Висновки. Застосування рекомендацій GIUSEFSUMB для фахівців ультразвукової діагностики талікарів-гастроентерологів буде сприяти стандартиза-

ції та широкому впровадженню трансабдомінальногоультразвукового дослідження шлунково-кишковоготракту в Україні.

СИНДРОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШКІВНИКА В ПРАКТИЦІ ЛІКАРЯ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ

ДІАГНОСТИКИЖайворонок М.М.1, Кушнеров О.І.2, Федусенко О.А.3, Садовніков С.А.4

1Медичне науково-практичне об’єднання«МедБуд», м. Київ

23-я міська клінічна поліклініка, м. Мінськ3Медичний центр «Доктор Лахман»,

м. Запоріжжя4Центр планування сім’ї Тамари Луговської,

м. Дніпро

Вступ. Синдром подразненого кишківника (СПК) −одне з найбільш поширених захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у світі, яке характеризуєтьсяабдомінальним болем, дискомфортом, здуттямживота та порушенням дефекації. Виділяють чотиритипи: СПК із діареєю (СПК-Д), СПК із болем або дис-комфортом і переважаючий закреп (СПК-З), зміша-ний СПК та непідтверджений СПК. Поширеність СПКстановить 10-20% у світі. На жаль, на даному етапі влітературі робіт, які присвячені ультразвуковій діаг-ностиці СПК, досить небагато. СПК − це поліетіоло-гічне захворювання, що представляє різні формифункціональних порушень моторики, всмоктуваннята секреції переважно товстої кишки. Захворюванняналежить до так званих функціональних розладівкишківника, що спонукає лікаря виключити більшсерйозні хвороби, перш ніж встановити цей діагноз.Трансабдомінальна ультразвукова діагностика киш-ківника (ТУДК), безперечно, є менш інформативною,ніж фіброколоноскопія, але є неінвазивною методи-кою, безболісною та може використовуватися длядинамічного спостереження.

Мета. Оцінити можливості використання ТУДК упацієнтів із СПК.

Матеріали та методи. Нами обстежено 58 паці-єнтів віком від 42 до 75 років, які були направлені наТУДК амбулаторно та стаціонарно з встановленимклінічно діагнозом СПК. Із них: 16 пацієнтів із СПК-Д(12 жінок та 4 чоловіка), 21 пацієнт із СПК-З (14 жінокта 7 чоловіків) та 29 пацієнтів контрольної групи (19 жінок та 10 чоловіків). Ультразвукові дослідження(УЗД) проводилося на апаратах Esaote Seven, PhilipsHD 11 з мультичастотними конвексними 3,5-5 МГц талінійними датчиками 7-12 МГц. Використовувалиметодику трансабдомінального обстеження товстоїкишки з наповненням її діагностичним розчином 500-700 мл дегазованої води. Під час ТУДК оцінювалиформу, будову та функціональний стан товстоїкишки.

Результати та їх обговорення. При ТУДК у 12 (75%) пацієнтів із СПК-Д були виявлені ознакифункціональних змін товстої кишки спастичногохарактеру, у яких під час дослідження визначалисяспазмовані відділи товстої кишки різної локалізації таінтенсивності. Спазмовані відділи ободової кишкибули як постійного характеру, що не розправлялисяпротягом дослідження, та й такі, що мали тимчасо-вий характер. Стінка кишки визначалась незміненою,якщо мала товщину стінки 3-4 мм із збереженнямдиференціації на шари. У 19 (90%) пацієнтів із СПК-З відзначалися додаткові петлі товстої кишки, най-


частіше це були подовжені сигмоподібний відділ обо-дової кишки (доліхосигма) та поперековий відділободової кишки (трансверзоколон) у 12 пацієнтів.Ознаки функціональних змін товстої кишки гіпотоніч-ного характеру було діагностовано у 17 (80%) пацієн-та. У контрольній групі відповідно функціональнізміни товстої кишки спастичного характеру було діаг-ностовано у 5 (17%) пацієнтів. Одною з преваг УЗДбуло те, що пацієнта обстежували як у горизонталь-ному, так і вертикальному положенні, що дало мож-ливість більш детально оцінити наявність трансвер-зоколоноптозу та інших додаткових петель.

Висновки. Застосування ТУДК дозволяє неінва-зивно отримати корисну діагностичну інформаціюстосовно синдрому подразненого кишківника.Стандартні можливості проведення ТУДК товстоїкишки у пацієнтів роблять його економічно вигідним,прийнятним для пацієнта та багаторазовим у вико-ристанні у разі потреби в процесі лікування.

ОСОБЕННОСТИ ЦЕРЕБРАЛЬНОЙ ВЕНОЗНОЙ ГЕМОДИНАМИКИ У ПОДРОСТКОВ

И ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА С ЦЕРВИКОГЕННОЙ ГОЛОВНОЙ БОЛЬЮ

Калашников В.И., Абдуллаев Р.Я., Сысун Л.А., Калашникова И.В.

Харьковская медицинская академия последипломного образования

Вступление. Цервикогенная головная боль(ЦГБ) является одной из наиболее значимых формголовной боли и приближается по распространен-ности к мигрени. Чаще всего ЦГБ возникает припатологических изменениях в шейном отделе позво-ночника дегенеративно-дистрофической природы,приводящих к компрессии или раздражению чув-ствительных нервных корешков, симпатическихнервов с последующим рефлекторным напряжени-ем мышц шеи и затылочной области, которое можетявиться субстратом боли. Изучение церебральной, вособенности венозной, гемодинамики является пер-спективным в разрезе исследования патофизиоло-гических механизмов ЦГБ.

Цель. Изучение состояния церебральной веноз-ной гемодинамики у подростков и пациентов моло-дого возраста с различными вариантами цервико-генной головной боли.

Материалы и методы. Было исследовано 86 пациентов в возрасте от 14 до 25 лет, в т.ч. в воз-расте 16-18 лет – 39 (девушек – 22, юношей – 17) –1-я группа, в возрасте 19-26 лет – 47 (женщин − 31,мужчин − 16) – 2-я группа. Ведущим клиническимсиндромом у обследованных пациентов являласьголовная боль в шейно-затылочной области одно-сторонней локализации, связанная с движениями вшейном отделе позвоночника. По данным магнитно-резонансной томографии и функциональной рентге-нографии шейного отдела позвоночника у пациентовотмечалось наличие протрузий верхнешейныхпозвоночно-двигательных сегментов и лестничнойнестабильности. Контрольную группу составили 28 практически здоровых добровольцев соответ-ствующего пола и возраста. Транскраниальноедуплексное сканирование (ТДС) позвоночных вен(ПВ), прямого синуса (ПС) и базальных венРозенталя (БВ) производилось на ультразвуковомсканере Ultima PA (РАДМИР, Украина).

Результаты. В подавляющем большинстве слу-чаев у пациентов с ЦГБ наблюдались нарушениявенозной гемодинамики. Данные изменения отмеча-лись преимущественно в ПВ в виде усиления систо-лической линейной скорости кровотока (СЛСК) до24,6±6,2 см/с в 1-й группе и до 28,8±5,6 см/с во 2-й группе (КГ – 19,8±3,4 см/с), чаще данные измене-ния носили односторонний характер и, как правило,сочетались с асимметрией систолической ЛСК поПВ (25-30%). Показатели потока в БВ в 1-й группепревышали показатели КГ (23,8±5,8 см/с и 17,7±3,5 см/с соответственно), во 2-й группе практическине отличались от нормативных (18,7±3,8 см/с). Такжеу пациентов 1-й группы были слегка усилены показа-тели потока по ПС (27,4±5,8 см/с), во 2-й группе дан-ные показатели не отличались от нормативных(23,7±4,9 м/с и 24,1±4,5 см/с соответственно). Приортостатической пробе в ПВ у пациентов 1-й группыотмечалось усиление кровотока на 55,7±5,9%, упациентов 2-й группы − на 53,6±7,1%, в контрольнойгруппе − на 85,5±8,4%. Кровоток в ПС при ортостати-ческой пробе снижался на 30,9±7,6% у пациентов 1-й группы, на 34,4±5,7% − у пациентов 2-й группы и на32,3±5,1% − в КГ. При проведении антиортостатичес-кой пробы скорость кровотока в ПВ снижалась на20,5±4,1% у пациентов 1-й группы (р<0,05), на22,3±3,5% − у пациентов 2-й группы (р<0,05) и на32,6±4,6% − в КГ. Скорость кровотока в ПС нараста-ла на 32,9±5,1% у пациентов 1-й группы, на 29,5±4,1% − у пациентов 2-й группы и на 30,6±4,5% − в КГ.

Выводы. 1. Церебральная венозная гемодина-мика у подростков и пациентов молодого возраста сЦГБ проявляется в виде одностороннего усиления иасимметрии кровотока по ПВ. 2. Гипореактивностьна орто- и антиортостатическую нагрузки в ПВ явля-ется характерной для пациентов с ЦГБ в обеих воз-растных группах. 3. У подростков с ЦГБ помимонарушений гемодинамики в ПВ отмечается перегруз-ка венозного кровотока в ПС и БВ, по-видимому,обусловленная первичной венозной ангиодистони-ей, характерной для данной возрастной группы.

МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ ТА ЕХОКАРДІОГРАФІЯ ПРИ ОЦІНЦІ

ВІДДАЛЕНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ У ПАЦІЄНТІВПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ РОССА

Климишин Ю.І.1, Ханенова В.А.1, Ялинська Т.А.1, 2,Таммо Раад1, Гальченко О.Г.1, Грицаюк А.Ю.1, Руденко Н. М.1, 2

1 ДУ «Науково-практичний медичний центрдитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України»,

м. Київ2 Національна медична академія післядипломної

освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Вступ. Магнітно-резонансна томографія дозво-ляє точно відтворити об’єми камер серця та оцінитифункцію шлуночків серця і є «золотим стандартом»діагностики. Було проведено оцінку віддаленихрезультатів у пацієнтів після операції Росса за допо-могою МРТ та співставлення отриманих даних ізданими ЕхоКГ-дослідження.

Мета. Оцінити віддалені результати операціїРосса методом магнітно-резонансної томографії тавизначити їх кореляцію з даними ЕхоКГ-обстеження.

Матеріал і методи. З 2014 по 2016 рік за допомо-гою МРТ та ЕхоКГ-дослідження проведена оцінка


віддалених результатів у 31 пацієнта після операціїРосса. Середній вік −180±89 міс. (79-428 міс.), серед-ня вага − 44±19 кг (14-94 кг). Середній віддаленийперіод після операції Росса становив 54 міс. (3-213міс). При обстеженні оцінювались функціональніпоказники лівого та правого шлуночків, параметрикровотоку через нео-АК та кондуїт ЛА.

Результати. За даними МРТ отримано такірезультати. Ліві відділи серця: середня ФВ ЛШ −61,1±9,5% (41-76%), КДО ЛШ = 107,9±57, 2 (47-217 мл), КСО ЛШ = 41±32 мл (14-117 мл), КДІ ЛШ =77, 7±25,7 (54-113 мл/м2). Серцевий індекс = 3,5±0,4 л/хв/м2 (2, 9-4л/хв/м2). Фракція регургітації нанео-АК = 16,5±14% (4-34%), середній Δр на нео-АК =8±2,6 мм рт. ст. Дані показники корелювали з показ-никами, отриманими за даними ЕхоКГ. Праві відділисерця: середня ФВ ПШ − 59±7,2% (47-70%), КДО ПШ= 93±58 (47-132 мл), КСО ПШ = 38±24 мл (16-60 мл).КДІ ПШ = 80±38 (21-127 мл/м2). Серцевий індекс = 4,0±1,5л/хв/м2 (1,9-5,9 л/хв/м2). Фракція регургітації наконд. ЛА = 31±19% (4-65%). Середній Δр на кон. ЛА= 17±8,7 мм рт. ст. Для визначення кореляції міжпоказниками МРТ та ЕхоКГ в оцінці систолічної функ-ції ПШ пацієнтам проводилось комплексне ЕхоКГ-обстеження із вимірюванням ФЗП ПШ, TAPSE та Teiindex та порівнювалось із ФВ ПШ, оціненою на МРТ.

Виявлена статистично значуща зворотна кореля-ція з Tei index (-0,513, р=0,043) та позитивна кореляціяз ФЗП ПШ (0,811, р=0,001). З іншими показниками невиявлено статистично значущого кореляційного зв’яз-ку. Тому при оцінці систолічної функції ПШ за данимикомплексної ЕхоКГ можемо орієнтуватись на показникTei index та ФЗП ПШ, адже саме з даними показника-ми виявлена статистично значуща кореляція.

Висновок. У пацієнтів після операції Росса у від-даленому періоді виявлено статистично значущийзв’язко між даним МРТ та ЕхоКГ в оцінці функціо-нальних показників лівого та правого шлуночків. Приоцінці функції ПШ виявлено, що ФВ ПШ, оціненої наМРТ, корелює з показниками систолічної функції ПШ(ФЗП, Tei index), розрахованими за допомогоюкомплексного ЕхоКГ обстеження. Тому комплекснеЕхоКГ-обстеження систолічної функції ЛШ та ПШ даєдосить точну оцінку їх функціонального стану.

РАДИОЧАСТОТНАЯ АБЛЯЦИЯ ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫХ ОПУХОЛЕЙ ПЕЧЕНИ

Красносельский Н.В., Балака С.Н., Гречихин Г.В.ГУ «Институт медицинской радиологии НАМН

Украины», г. Харьков

Вступление. Частота метастатического пораженияпечени при различных опухолях составляет 25-80%.При этом у каждого третьего больного с впервыевыявленным раком уже есть метастазы опухоли впечени. Наиболее эффективным методом леченияявляется хирургический, однако радикальная опера-ция возможна только у 20% пациентов. Хорошей аль-тернативой хирургического лечения является радио-частотная абляция (РЧА) как один из наиболеедоступных, простых в применении и высокоэффектив-ных методов локальной деструкции опухолевой ткани.

Цель. Изучение особенностей радиочастотнойабляции первичных и вторичных злокачественныхопухолей печени.

Материалы и методы. В исследование вошло27 больных в возрасте от 33 до 77 лет (средний воз-раст − 57,8), которым провели 31 сеанс РЧА 49 пер-вичных и вторичных опухолей печени. Метастати-ческое поражение выявлено у большинства (96,3)больных и наиболее часто исходило из толстогокишечника (18) и грудной железы (5). Размер опухо-левых узлов составил от 5 до 65 мм (средний – 23 мм). РЧА проводили с использованием CoolTip Eseries охлаждаемыми электродами с рабочей поверх-ностью 20 и 30 мм, а также кластерными электродамив режиме стандартной абляции и коагуляции.

Результаты и их обсуждение. Показанием к РЧАбыло наличие единичных очагов преимущественнонебольшого диаметра, которые располагались даль-ше 5 мм от крупных сосудов и желчных протоков.Радикальное лечение требует создания зоны терми-ческого некроза тканей, превышающей диаметр опу-холи на 5-10 мм. При примыкании опухоли к ветвямворотной вены диаметром более 3 мм РЧА выполня-ли после временной баллонной окклюзии сосудов,что позволяло избежать эффекта утечки тепла.

Субкапсулярная локализация опухолевых узлови прилегание полых органов требуют соблюденияряда правил для предотвращения их термическогоповреждения. При открытом вмешательстве петликишечника защищали с помощью марлевых салфе-ток. При перкутанном доступе защиту выполняли спомощью гидродиссекции 5% р-ром глюкозы илипромывания ободочной кишки и желудка охлажден-ной водой, что искусственно создавало эффектутечки тепла.

При отсутствии визуализации метастазов коло-ректального рака при УЗИ и нативном КТ выполнялипредварительную внутриартериальную эмболиза-цию ветвей печеночной артерии липиодолом по стан-дартной методике химиомасляной эмболизации. Приего введении в сегментарную артерию гиповаскуляр-ный метастаз колоректального рака выглядел на КТкак зона отсутствия контрастирования, что позволи-ло прецизионно позиционировать электроды под КТ-наведением и успешно выполнить РЧА.

В раннем послеоперационном периоде умеродин пациент при выполнении интраоперационнойРЧА совместно с удалением первичного очага и всвязи с послеоперационными осложнениями резек-ции основной опухоли. Всего за период наблюдения(до 2 лет) умерло 4 пациентов от диссеминации опу-холевого процесса. Локальных рецидивов невыявлено. Послеоперационный койко-день соста-вил 3,1 суток.

Выводы. Радиочастотная абляция являетсявысокоэффективным методом лечения одиночныхзлокачественных новообразований печени.

Применение методов защиты окружающих орга-нов и тканей от термического повреждения, селек-тивное масляное контрастирование ветвей печеноч-ной артерии и временная баллонная окклюзия при-лежащих крупных сосудов расширяет показания крадиочастотной абляции.


УЛЬТРАЗВУКОВАЯ ДИАГНОСТИКА ЗАБОЛЕВАНИЙ ТОНКОЙ КИШКИ Кушнеров А.И.1, Жайворонок М.Н.2, Федусенко А.А.3, Садовников С.А.4

1 3-я Центральная районная клиническая поликлиника, г. Минск

2 Медицинское научно-практическое объединение «МедБуд», г. Киев

3 Медицинский центр «Доктор Лахман», г. Запорожье

4 Центр планирования семьи Тамары Луговской,г. Днепр

Вступление. Технические достижения в областисонографии и накопление значительного практичес-кого опыта в ультразвуковом исследовании (УЗИ)желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) в течениепоследних 30 лет значительно расширило показанияк применению метода в клинике. В этой связи необ-ходимо обратить внимание на УЗИ тонкой кишки(ТК). Исследование ТК после приема небольшого(250-500 мл) количества изоосмолярного раствораполиэтилен гликоля (PEG) 3350-4000 (макроголь),аналогичное КТ- или МРТ-энтерографии, называютконтрастной УЗ-энтерографией. Эта техника позво-ляет визуализировать всю ТК от дуоденального угладо илеоцекального клапана.

Цель исследования. Стандартизация подходовк УЗИ ТК относительно технического оснащения,выбора методик исследования, интерпретации полу-ченных данных.

Материалы и методы. Нами обследовано 113 па-циентов в возрасте от 18 до 75 лет, которые былинаправлены на целенаправленное УЗИ ТК и в даль-нейшем, в комплексе исследования и лечения амбу-латорно и в стационаре, был установлен диагноз:синдром раздраженного кишечника − 58 (51,3%),локальный и распространенный неспецифическийентерит − 27 (23,9%), целиакия − 5 (4,4%), болезньУиппла – 3 (2,65%), болезнь Крона – 5 (4,4%), аска-ридоз – 4 (3,54%), дивертикули − 3 (2,65%), остраяи хроническая (частичная) обтурационная тонкоки-шечная непроходимость − 7 (6,2%), полипы − 3 (2,65%), карциноид − 2 (1,77%), неходжкинскаялімфома − 1 (1,13%). Аномалии развития кишечникавыявлены у 3 (2,65%) пациентов. УЗИ большогосальника, мезентериальных сосудов и лимфатичес-ких узлов полноценно включались в объем исследо-вания. Интерпретация и документация полученныхрезультатов проводились в сочетании с даннымиУЗИ внекишечных изменений, клиническими данны-ми. Для УЗИ ТК использовали датчики как высоко-,так и низкочастотные (3,5-5 МГц, 7-12 МГц) на аппа-ратах Esaote Seven, Philips HD11. Цветовое доппле-ровское картирование применялось при оценке вас-куляризации патологически измененной кишечнойстенки. Эластография оказалась полезной в оценкепатологического утолщенного кишечника, в диффе-ренциальной диагностике между фиброзным и вос-палительным стенозом (при болезни Крона).

Результаты и обсуждение. Энтерит давалхарактерную УЗ-семиотику, которая выражалась визменениях моторной деятельности, секреторнойфункции и рельефа слизистой ТК. Весьма важнымультразвуковым признаком энтерита было наличиеодновременно газа и жидкости в ТК, проявляющихсяв результате раздражения воспаленной слизистой. Вболее легких случаях такая картина обнаружива-

лась через некоторое время после приема контрас-тной эхо-массы в виде отдельных эхонегативныхучастков с горизонтальными уровнями жидкости.Наличие их натощак является показателем тяжестипроцесса. Гипермоторная и гипомоторная дискине-зии соответственно характеризовались ускорениемили замедлением прохождения эхо-контрастноймассы по ТК. При острых и хронических заболевани-ях, при опухолевых заболеваниях ТК эхогенностьбрыжеечного жира была значительно увеличена, апри болезни Крона и опухолях он носит «ползущий»,«окутывающий» и фиксирующий характер. В каждомслучае патологии (при воспалении, опухоли, непро-ходимости) толщина стенок ТК была более 3 мм. Вовсех случаях при нарушении проходимости ТК диа-метр ее просвета был более 25-30 мм.

Выводы. Знание нормальной эхоанатомиикишечника, физических основ ультразвука, включаяфеномены артефактов, а также допплерогафии иэластографии лежат в основе УЗД тонкой кишки.

НЕЙРОСОНОГРАФИЯ − КОРРЕЛЯЦИЯ С КЛИНИКОЙ ПЕРИНАТАЛЬНОГО

ПОРАЖЕНИЯ ЦЕНТРАЛЬНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ

Лихачева Н.В., Каратай О.С., Сошко Т.В.Харьковская медицинская академия

последипломного образованияХарьковский городской перинатальный центр

Введение. Отклонения в развитии нервно-психи-ческих функций у детей раннего возраста в боль-шинстве случаев своими корнями уходят в перина-тальный период. Проблема тяжелых перинатальныхпоражений ЦНС остается актуальной в Украине всвязи с высокой летальностью и инвалидизациейдетей. Клиническая диагностика поражений нервнойсистемы у новорожденных сложна в связи с одно-типным патологическим ответом незрелой централь-ной нервной системы. В клиническую практику внед-рены современные методы диагностики состояниянервной системы плода и новорожденного: нейросо-нография (НСГ), допплерометрия сосудов головногомозга, компьютерная томография, магнитно-резо-нансная томография (МРТ), электроэнцефалогра-фия (ЭЭГ), нейро-иммунохимическая идентифика-ция церебральных белков. Первый успешный опытнейросонографии − диагностика интраперивентри-кулярных кровозлияний в далекие 70-е годы про-шлого века открыл качественно новую возможностьвизуализации живого мозга, стремительно разви-вающуюся в течение полувека и обогатившуюсядопплерометрией сосудов, что дало возможностьдиагностировать как структурные изменения голов-ного мозга у детей, так и оценить в динамике состоя-ние церебральной гемодинамики.

Цель исследования. Провести корреляцию кли-нических и нейросонографических данных у ново-рожденных при перинатальном поражении ЦНС раз-личной степени тяжести.

Материалы и методы. Проведен аудит 20 случа-ев рождения детей с тяжелым перинатальным пора-жением ЦНС, 20 детей − с перинатальным поражени-ем ЦНС средней степени и 20 детей − с легкой сте-пенью перинатального поражения ЦНС, находивших-ся на лечении в 2017 году в Харьковском городскомперинатальном центре. Использованы методы: кли-нического наблюдения, нейросонографии, допплеро-


метрии, МРТ, рентген- исследование шейного отделапозвоночника, электроэнцефалография.

Результаты исследования. При тяжелом пора-жении ЦНС по данным НСГ с допплерометриейсосудов головного мозга у 100% детей диагностиро-ван отек головного мозга, сочетающийся у 38%детей с интрацеребральными кровоизлияниями,тяжелым ишемическим поражением головного мозгаи status marmoratus. Проведение у детей МРТ даловозможность верифицировать субдуральные крово-излияниями по ходу намета мозжечка, в затылоч-ных, теменных, височных областях.

Ультразвуковая картина тяжелых диффузныхишемических поражений проявляется повышениемэхогенности корковых структур, паренхимы мозга ибазальных ганглиев, нечеткостью извилин и бороздпо конвекситальной поверхности полушарий, отсут-ствием пульсации сосудов. На ранних стадиях про-цесса боковые желудочки мозга плохо определяют-ся. По мере формирования кист головного мозга,развития атрофии паренхимы желудочковая систе-ма и подоболочечное субарахноидальное простран-ство, а также межполушарная щель расширяются.

Ультразвуковое сканирование позволяет оценитьхарактер ишемического поражения, его локализа-цию и стадийность при различной тяжести перина-тального поражения ЦНС. Нейросонография − этовысокочувствительный и высокоинформативныйметод диагностики кист головного мозга различнойлокализации. Средняя степень поражения ЦНС кор-релирует с отеком головного мозга, ишемическимпоражением ЦНС, ВЖК І, ІІ степени. Легкая степеньпоражения ЦНС коррелирует с визуализацией суб-эпендимальных кист и кист сосудистых сплетений.

Выводы. Используемые методы нейровизуали-зации в диагностике поражений ЦНС высокоинфор-мативны и дополняют друг друга. Нейросонографияс допплерометрией позволяет диагностироватьтяжелый отек головного мозга и интрацеребральныекровоизлияния, проведение МРТ выявило наличиесубдуральных кровоизлияниями по ходу намета моз-жечка, в затылочных, теменных, височных областях.Результаты проведения рентгенологического иссле-дования шейного отдела позвоночника позволяютдумать об этиологии патологического процесса.

КЛІНІКО-УЛЬТРАСОНОГРАФІЧНАДІАГНОСТИКА ХРОНІЧНИХ ТЕНОСИНОВІЇТІВ

У ДІЛЯНЦІ КИСТІ ТА КИСТЬОВОГО СУГЛОБАЛогвиненко В.В., Білий С.І., Кондрашова І.А.,

Давлєтова Н.О., Ступакова К.О.ДЗ «Дніпропетровська медична академія

МОЗУ», м. ДніпроКЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня

ім. І.І. Мечникова», м. ДніпроКЗ «Дніпропетровська клінічна лікарня № 16»

ДОР», м. Дніпро

Вступ. Хронічні теносиновіїти ділянки кисті такистьового суглоба є поширеними ураженнями, яківикликають біль, обмеження рухів та значно знижу-ють працездатність хворих. Найбільшу поширеністьзахворювання мають серед жінок репродуктивноговіку. Частота звернень по спеціалізовану медичнудопомогу становить 12% серед усіх дегенеративно-дистрофічних захворювань кисті.

Велика кількість анатомічно значущих структурна кисті та передпліччі, неоднозначність клінічних

проявів при диференціюванні хронічних теносиновії-тів та низки інших захворювань (пухлиноподібні утво-рення, ганглії та їх поєднання) потребують об’єктиві-зації для вибору правильної тактики лікування.

На сьогодні серед сучасних методів діагностикинайбільш поширеними у клінічній практиці є магніт-но-резонансна томографія та ультрасонографія(УСГ), які є методами вибору променевого дослід-ження кисті та дозволяють уточнити клінічні даніщодо локалізації, поширеності та вираженості пато-логічного процесу, наявності судинного кровообігу, адинамічна УСГ – ще й оцінити функцію суглоба таекскурсію сухожилків.

Проте велика собівартість та довготривалістьмагнітно-резонансної томографії, необхідність спеці-альних котушок обмежують його застосування уширокій практиці.

Мета. Показати можливості ультразвукової діаг-ностики хронічних теносиновіїтів кисті як об’єктивноякісного, доступного та результативного сучасногометоду дослідження.

Матеріали та методи. За 2014-2017 роки набазах КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікар-ня ім. І.І. Мечникова» та КЗ «Міська клінічна лікарня№ 16» ДОР» нами обстежено та прооперовано 92 пацієнта із хронічними теносиновіїтами кисті тапередпліччя, серед них у 6 пацієнтів теносиновіїтвиступав проявом загального захворювання: у 3 пацієнтів – подагри, 1 пацієнта – системної склеро-дермії, у 2 − псоріазу.

Як окрема нозологічна одиниця у 39 пацієнтівдіагностована та пролікована хвороба, де Кервена –стеноз першого тильного каналу зап’ястка, в якомупроходять сухожилок довгого абдуктора та короткогоекстензора першого пальця.

УСГ проводилось на апараті Voluson 730 Proмультичастотним датчиком 6-12 мГц.

Результати ультрасонографічного дослідженняпідтвердилися інтраопераційно.

Результати. Клінічними проявами теносиновіїтівбули набряклість у проекції сухожилка, крепітація заходом сухожилка або оболонок, специфічна болю-чість у місці прикріплення або за ходом сухожилка,біль при активному скороченні та опорі.

Клінічні прояви хвороби де Кервена: біль прирухах першим пальцем, втрата ліктьової девіаціїзап’ястка, заклацювання сухожилка довгого абдукто-ра, біль при активному розгинанні першого пальця зопором, набряклість і болісність над першим тиль-ним каналом, позитивний тест Finkelstein.

З точки зору ультразвукової діагностики хронічнітеносиновіїти можна розділити на теносиновіїти яксамостійні захворювання (теносиновіїти розгиначів,теносиновіїти згиначів) та теносиновіїти як проявзагальних захворювань (подагра, склеродермія, псо-ріаз та ін.). Теносиновіїти як самостійні захворюван-ня розвиваються внаслідок надмірного навантажен-ня, травми чи наявності невидаленого чужорідноготіла, що ініціює асептичний характер запалення. Наультрасонограмах вони проявляються потовщеннямсухожилків та їх синовіальних оболонок, незначноюкількістю рідини в синовіальній піхві. Потовщенесухожилля в поперечному перетині набуває круглоїформи за рахунок збільшення товщини. Хронічнітеносиновіїти як прояв системних захворюваньмають свої особливості.

Так, для подагричних теносиновіїтів характернестоншення сухожиль, відкладення солей сечової кис-


лоти, для склеродермії − лізис сухожилків у місцяхприкріплення до фаланг пальців.

Висновки. Теносиновіїт − поширене захворюван-ня, що обмежує рухливу спроможність пальців кистіта кистьового суглоба, якісно діагностується за допо-могою ультрасонографічного методу.

Можливості УЗД при правильному трактуваннісонографічної картини дозволяють провести чіткийдіференційний діагноз як серед гострого та хронічно-го процесу, так і розпізнати теносиновіїт як проявзагального захворювання, що дає можливість пра-вильно спланувати тактику лікування пацієнта.Ультрасонографічні дані при різних видах теносино-віїтів мають свої особливості та досить чітко підтвер-джуються інтраопераційною картиною, а отже,мають входити до алгоритму досліджень при патоло-гіях кисті.

УЛЬТРАСОНОГРАФІЧНА ДІАГНОСТИКА ПАТОЛОГІЇ СУХОЖИЛЛЯ ДОВГОЇ

ГОЛОВКИ БІЦЕПСА Логвиненко В.В., Литвин Ю.П., Литвин В.В.,

Давлєтова Н.О., Городецький С.Г., Ступакова К.О. ДЗ «Дніпропетровська медична академія

МОЗУ», м. ДніпроКЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня

ім. І.І. Мечникова», м. ДніпроКЗ «Дніпропетровська клінічна лікарня № 16»

ДОР», м. Дніпро

Вступ. Сухожилля довгої головки біцепса (СДГБ),поряд із сухожиллями обертаючої манжети плеча, єдинамічними стабілізаторами плечового суглоба, і їхтравматизація та запалення є найчастішою причи-ною «плече-лопаткового больового синдрому». Доприкладу, гостра травма СДГБ, за сучасними спосте-реженнями, становить 1,2-1,5 випадку на 100 тис.населення. Ультрасонографія (УСГ), поряд із магніт-но-резонансною томографією, є методом вибору длядіагностики м’якотканинної патології взагалі і гостроїта хронічної патології СДГБ зокрема.

Матеріали та методи. Обстежено 54 особи зпатологією СДГБ, із них: 31 − із нестабільністю, 8 − зрозривом, 15 − із теносиновіїтом. Усім проведено клі-нічне та УСГ-обстеження. МРТ проведено 17 осо-бам. УСГ проводилось на апараті Voluson 730 Proмультичастотним датчиком 6-12 мГц.

Результати. Патологія сухожилля довгої головкибіцепса включала в себе: ізольовані розриви СДГБ,розриви СДГБ, поєднані з пошкодженням сухожилківобертаючої манжети плеча, теносиновіїти СДГБ,нестабільні пошкодження (вивихи, підвивихи).

Особливості візуалізації СДГБ: неможливістьвізуалізації проксимальної частини СДГБ, а також їїпошкоджень, у тому числі поєднаних із розривомверхньої суглобової губи (SLAP), унаслідок наявнос-ті кісткового екрана від акроміону і ключично-акромі-ального суглоба, складність візуалізації через неве-ликі розміри і наявність артефакту анізотропії.

УСГ-ознаками теносиновіїта СДГБ були: потов-щення сухожилля, збільшення передньозадньогорозміру і набуття СДГБ круглої форми, потовщеннясиновіальної оболонки, наявність рідини в синові-альній піхві СДГБ.

Ультрасонографічні ознаки розриву СДГБ: відсут-ність сухожилля в ділянці розриву і візуалізація кінціврозірваного сухожилля, візуалізація у верхній третинім’яза довгої головки біцепса скорочених м’язових

пучків, розділених анехогенними проміжками, прови-сання й увігнутість поперечної зв’язки і субдельтопо-дібної сумки над міжгорбиковою борозною.

Нестабільність СДГБ. При вивиху СДГБ зміщуєть-ся медіально. Виділяють такі види зміщень: медіаль-не поверхневе/переднє відносно сухожилля підло-паткового м’яза (спостерігається при розриві попе-речної зв’язки), медіальне зміщення глибоке/заднєвідносно сухожилля підлопаткового м’яза (спостері-гається при розриві поперечної зв’язки і сухожилляпідлопаткового м’яза), медіальне зміщення всереди-ну сухожилля підлопаткового м’яза (за даними літе-ратури, трапляється вкрай рідко, у нашій практиці неспостерігалося).

При підвивихах СДГБ зміщується медіально і вста-новлюється на функціональних ультрасонограмах.

Висновок. За допомогою ультрасонографії мож-ливо візуалізувати запальні зміни і травматичніпошкодження СДГБ, котрі проявляються відповідни-ми ультразвуковими ознаками.

ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗІОЛОГІЧНОГО ОБ’ЄМУРУХІВ У ПЛЕЧОВОМУ СУГЛОБІ ЗА ДОПОМОГОЮ

УЛЬТРАСОНОГРАФІЇ Логвиненко В.В., Литвин Ю.П., Неханевич О.Б.,

Давлєтова Н.О., Литвин В.В., Городецький С.Г.ДЗ «Дніпропетровська медична академія

МОЗУ», м. ДніпроКЗ «Дніпропетровська обласна клінічна

лікарня ім. І.І. Мечникова», м. ДніпроКЗ «Дніпропетровська клінічна лікарня № 16» ДОР», м. Дніпро

Вступ. Ультрасонографія (УСГ) є одним із небага-тьох методів, які дозволяють оцінити не тільки морфо-логію, а й функцію суглобів. У літературі останніх роківвисвітлені питання щодо проведення функціональнихпроб при таких захворюваннях, як імпінджмент-син-дром та адгезивний капсуліт плечового суглоба (ПС).При цьому в наукових працях здебільшого приділя-ється увага відображенню на ультрасонограмах пору-шень відведення та ротації. Питання щодо визначен-ня фізіологічного об’єму рухів у ПС при проведенніультрасонографіїї вивчені недостатньо.

Мета. Визначити фізіологічний об’єм рухів унезміненому ПС за допомогою УСГ.

Матеріали та методи. Досліджено 30 осіб віком20-25 років. Із них − 15 чоловіків, 15 жінок. Пацієнтине мали скарг на біль та обмеження рухів у ділянціПС. Досліджувалися обидва ПС. Усім проведена ста-тична та функціональна УСГ і рентгенографія ПС упрямій проекції. УСГ проводилася на апараті Voluson730 Pro із застосуванням лінійного мультичастотногодатчика частотою 6-12 МГц.

Результати. Для визначення фізіологічної рухли-вості у плечовому суглобі ми застосовували такуметодику: обирали 2 точки − нерухому (малорухому)і рухому. Нерухома (малорухома) точка розташову-валася на лопатці, рухома – на плечі. Визначали:об’єм активних рухів при внутрішній та зовнішнійротації, відведенні та згинанні. При внутрішній рота-ції нерухомим орієнтиром був дзьобоподібний від-росток лопатки, рухомим – сухожилля довгої головкибіцепса. При зовнішній ротації нерухомим орієнтиромбув дзьобоподібний відросток лопатки, рухомим –медіальний край міжгорбикової борозни. При дослід-женні відведення і згинання – нерухомим орієнтиромбув акроміон, рухомим – великий горбик плечової кіс-


тки та сухожилля надостного м’яза, що прикріплю-ється до нього.

При проведенні проби із зовнішньою та внутріш-ньою ротацією датчик розташовувався поперечно попередній поверхні плеча під кутом 90° до довгої осіплечової кістки. При відведенні датчик розташову-вався паралельно довгій осі плечової кістки по боко-вій поверхні плеча, при згинанні – по передній.

Було встановлено такий фізіологічний об’єм рухів уПС: при максимальній зовнішній ротації внутрішнійкрай міжгорбикової борозни зміщувався назовні, асухожилля підлопаткового м’яза повністю виходило з-під дзьобоподібного відростка. При максимальнійвнутрішній ротації сухожилля довгої головки біцепсадоходило або занурювалося під дзьобоподібний від-росток. При відведенні та згинанні великий горбикразом із сухожиллям надостного м’яза повністю і без-перешкодно занурювався під акроміон. Таким чином,за допомогою методики функціональної УСГ, яказаснована на зміщенні рухомої точки відносно нерухо-мої, можливо визначити фізіологічний об’єм активноїротації, відведення і згинання у плечовому суглобі.

Висновок. Визначення фізіологічного об’ємурухів у плечовому суглобі за допомогою УСГ станевідправною точкою для об’єктивізації рухових пору-шень, які виникають при адгезивному капсуліті,імпінджменті і нестабільності.

ЗНАЧЕННЯ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ

СИСТЕМИ. КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ДІАГНОСТУВАННЯ НЕВРИНОМИ

ПЛЕЧОВОГО СПЛЕТЕННЯНовікова Г.А.

ХКЛ «ЗТ»№ 1, філія «ЦОЗ» ПАТ «Укрзалізниця»,м. Харків

Вступ. Електрофізіологічні методи, такі як елек-троміографія і нейроміографія, традиційно визнають-ся «золотим стандартом» для виявлення патологіїпериферичної нервової системи. Проте необхідновідмітити, що інформація, отримана в ході переліче-них вище обстежень, не дає уявлення про станнавколишніх тканин, не вказує на характер і причинуушкодження нервового ствола і не завжди точно від-биває локалізацію змін. Ультразвукова діагностика(УЗД) нервів верхніх і нижніх кінцівок, а також плечо-вих нервових сплетень стала можливою завдяки УЗ-апаратам нового покоління, що мають датчики висо-кої частоти. Можливості датчика дозволяють виразнобачити не лише нервовий ствол, але й пучки нервовихволокон, що утворюють його. Завдяки цьому прово-диться оцінка товщини нерва, його структури, контурів,кровопостачання. При обстеженні патологічних зміннервових сплетень перевагу традиційно віддаютьядерно-магнітній резонансній томографії (ЯМРТ).

Мета. Визначити можливості УЗД у патологіїпериферичної нервової системи. Аналіз випадкувиявлення невриноми при УЗД нервового сплетення,порівняння з даними ядерно-магнітної резонансноїтомографії (ЯМРТ). Аналіз значення УЗД перифе-ричної нервової системи як первинної ланки дослід-ження, так і при уточненні характеру патологічногоураження в комплексному обстеженні з електрофі-зіологічними методами і даними томографії.

Матеріал і методи. Пацієнтка Л., 46 років, зверну-лась на ультразвукову доплерографію (УЗДГ) судиншиї за направленням лікаря-невропатолога. УЗДГ

проводилось стандартною методикою сонографії у В-режимі з використанням доплерівських режимів наапараті Aplio XG виробництва TOSHIBA мультичас-тотним лінійним датчиком із частотою 8-12 МГц.

Результати. У результаті УЗДГ при обстеженнілівої хребетної артерії в проекції нервового корінцяС6 виявлений об’ємний утвір пониженої ехогенності,однорідної структури, неправильної веретеноподіб-ної форми, з нечіткою капсулою, розмірами18х22х36 мм. Судинний малюнок утвору при коль-оровому картуванні змішаного типу, помірно підви-щений, кровотік артеріальний, переважно середньо-та низькорезистивний. Із попереднім діагнозом «нев-ринома нервового сплетення» пацієнтка була скеро-вана на ЯМРТ. Діагноз невриноми був підтвердженийпри дослідженні ЯМРТ. Направлена на консультаціюдо лікаря-нейрохірурга. Від оперативного лікуваннявідмовилася.

Висновок. Ультразвукове дослідження перифе-ричної нервової системи з кожним роком набуває всебільшого значення в клінічній практиці. УЗД перифе-ричної нервової системи має низку важливих переваг:відносно низька вартість порівняно з МРТ, відсутністьіонізуючої дії, безпека при будь-якій частоті проведен-ня досліджень, висока візуалізація структур нервовихстволів, оцінка усіх характеристик у режимі реальногочасу, можливість використання додаткових методик(наприклад, доплерографії, панорамного сканування).У процесі обстеження фахівець може оцінити структу-ру нервового ствола на протязі і стан навколишніх тка-нин, провести низку динамічних проб.

ВЫЯВЛЕНИЕ ХРОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИПОЧЕК ПРИ ЕЖЕГОДНЫХ ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ

УЛЬТРАЗВУКОВЫХ ОБСЛЕДОВАНИЯХ В УСЛОВИЯХ НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКОГО

ЦЕНТРА ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ И КЛИНИЧЕСКОЙ МЕДИЦИНЫ

Погодаева Г.А.ГНУ «Научно-практический центр профилак-

тической и клинической медицины» ГУД, г. Киев

Вступление. Хроническая болезнь почек (ХБП,chronic renal disease) – термин, принятый в нефроло-гии, применяется как для обозначения хроническихзаболеваний почек, так и для различных патологи-ческих состояний, влияющих на функцию почек.

Актуальность данной проблемы обусловленапрогрессивным ростом больных с различными забо-леваниями почек, приводящими, при отсутствииадекватной терапии, к развитию хронической почеч-ной недостаточности, инвалидизации пациентов,зависимости их от постоянного гемодиализа.Основные причины развития ХБП можно условноразделить на сосудистые, гломерулярные, тубуло-интерстициальные и кистозные поражения почек.Немалая роль в диагностике ХБП отводится визуа-лизационным методам, в частности УЗД.

Цель работы. Показать актуальность раннеговыявления паренхиматозных и сосудистых заболе-ваний почек при профилактических осмотрах, важ-ность обнаружения минимальных изменений вструктуре, эхогенности, васкуляризации почек уль-тразвуковыми методами, с последующей клинико-лабораторной дифференциацией хронических забо-леваний почек.

Материалы и методы. Ежегодно в отделении УЗДклинико-консультативного центра ГНУ «НПЦ ПКМ»


ГУД проводится до 6 тысячи обследований почек.Исследования проводятся на эхосканерах Philips HD11 XE и Pro Focus B-K Medical с использованиемэлектронных конвексных мультичастотных датчиков2-6 Мгц, в серошкальном режиме и в режимах цвето-вого и энергетического допплеровского картирова-ния. Пациенты обоих полов, в возрасте от 18 до 90лет. Исследования проводятся полипозиционно,полипроекционно, в трансабдоминальном доступе.Во время исследования изучались форма, положе-ние, размеры, контуры, структура, наличие дополни-тельных образований, состояние полостной систе-мы. Особое внимание обращалось на истончениетолщины паренхимы, повышение ее эхогенности,неровность контуров почки, уплотнение стенок сосу-дов, снижение или усиление васкуляризации в техили иных сегментах.

Результаты. При профилактических УЗ-исследо-ваниях почек были выявлены самые разнообразныесостояния, такие как аномалии развития почек, объем-ные образования, а также хроническая болезнь почек,в том числе дисметаболические, хронические диф-фузные заболевания почек, мочекаменная болезнь.

Выводы. Профилактические УЗ-обследованияпочек позволяют выявлять хроническую болезньпочек, своевременное лечение которой улучшитпрогноз и продолжительность жизни пациентов.Значимость ультразвукового метода заключается вего доступности и безвредности для пациента.

ЕХОКАРДІОГРАФІЧНА ОЦІНКА ЄДИНОГОШЛУНОЧКА СЕРЦЯ ЗА ПРАВИМ ТИПОМ

У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ НАКЛАДАННЯ ТОТАЛЬНОГО КАВАПУЛЬМОНАЛЬНОГО

СПОЛУЧЕННЯ Позняк Ю.В.1, Руденко Н.М.1, 2, Ханенова В.А.1,

Лебідь І.Г1., Байрамов Є.М.11ДУ «Науково-практичний медичний центр

дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», м. Київ

2Національна медична академія післядипломноїосвіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ

Вступ. Складність оцінки функції правого шлу-ночка (ПШ) полягає в особливостях його анатомії тарозташування, значно вираженій трабекулярності,неправильній формі камери, що не має аналогів гео-метричній моделі. Тому актуальним є використання«класичних» методів дослідження ПШ у пацієнтів зєдиним шлуночком серця (ЄШС) за правим типом.

Мета. Оцінити методом комплексної ЕхоКГ фун-кцію шлуночка у пацієнтів з ЄШС за правим типомпісля накладання тотального кавапульмональногосполучення (ТКПС) та співставити з показникамифункціонування ПШ у здорових пацієнтів.

Матеріал і методи. За період з 2003 по 2016 рік137 хворим з ЄШС віком від 3 до 28 (9,17±4,14) роківбула виконана операція ТКПС у модифікації екстра-кардіального кондуїту. До І групи дослідження увій-шов 31 (22%) пацієнт з ЄШС за правим типом:подвійне відходження магістральних судин від пра-вого шлуночка (n=10), ЄШС із синдромом гіпоплазіїлівих відділів (n=3), атрівентрикулярна комунікація,незбалансована форма (n=4), пацієнти із синдромомгетеротаксії (n=8), хворі з різними варіантами функ-ціонально ЄШС за правим типом (n=6). До ІІ, кон-трольної групи, увійшло 57 здорових дітей віком від1 до 18 (7, 33±3,25) років.

Результати. Систолічну функцію шлуночка оці-нювали за допомогою фракційної зміни площі (FAC),систолічної екскурсії тристулкового клапана(TAPSE). За допомогою тканинної доплерографіївиміряно (TDI): пікову швидкість (S), ранньодіасто-лічну (E), пізньодіастолічну (A), співвідношення діас-толічних швидкостей (E/A), міокардіальний індекспродуктивності (MPI). У пацієнтів І групи FAC − 39,71±1,33%, TAPSE − 16,85±3,14 мм, S − 6,48±1,62 см/с, E − 9,89±2,45 см/с, A − 7,4±2,16 см/с, E/A − 1,81±0,73,MPI − 0,62±0,12, що свідчить про систолічну та діас-толічну дисфункцію. У пацієнтів ІІ групи: FAC −54,81±3,53%, TAPSE − 20,75±1,81 мм, S − 12,38±1,07 см/с, E − 15,7±2,45 см/с, A − 12,4±2,16 см/с,E/A − 1,41±0,43, MPI − 0,28±0,04.

Висновок. Було виявлено достовірне зниженнясистолічної функції ЄШС за правим типом у пацієнтівпісля накладання ТКПС порівняно з контрольною гру-пою, що вказувало на необхідність подальшогоретельного обстеження таких хворих у динаміці.Комплексна ЕхоКГ оцінка показала, що ЄШС за пра-вим типом у пацієнтів після ТКПС є чинником ризикуміокардіальної недостатності. Прогресуюча міокарді-альна дисфункція є основною причиною у виникненнісерцевої недостатності. Доклінічна діагностика міо-кардіальних розладів та об’єктивізація клінічного ста-тусу безсимптомних пацієнтів необхідна для визна-чення оптимальних термінів призначення медика-ментозної терапії та підвищення її ефективності.

КЛИНИЧЕСКИЙ СЛУЧАЙ ДИАГНОСТИКИ РАКАПРЯМОЙ КИШКИ МЕТОДОМ УЛЬТРАЗВУКОВОЙ

ИРРИГОСКОПИИСадовников С.А., Луговская Т.В.

Центр Планирования семьи Тамары Луговской,г. Днепр

Вступление. В настоящее время отмечаетсязначительный рост заболеваемости раком толстойкишки, причем у 60-80% больных с впервые установ-ленным диагнозом определяется III-IV стадия забо-левания.

Ультразвуковая диагностика (УЗД), в связи сдоступностью, часто выполняется как первая диаг-ностическая процедура. До недавнего времени счи-талось, что с помощью эхографии осмотреть орга-ны, содержащие газ, нельзя в связи с полным отра-жением ультразвуковых волн. Однако с развитиемультразвуковой техники и появлением новых мето-дик исследования появилась возможность визуали-зации толстой кишки.

Цель. Показать диагностические возможностиобследования толстой кишки с применением ретро-градного контрастирования – ультразвуковой ирри-госкопии.

Материалы и методы. Исследование проводи-лось на аппарате Medison Sonoace X8 конвексным ивагинальным датчиками с частотой 2-8 и 4-9 МГцсоответственно, трансабдоминальным и трансваги-нальным доступами, с применением ЦДК и с ретро-градным контрастированием толстой кишки диагнос-тическим раствором.

Результаты. Пациентка Г., 60 лет, обратилась вкабинет УЗИ по поводу незначительного дискомфор-та в надлобковой области. Ранее УЗИ органов мало-го таза (ОМТ) не проводилось. Менопауза 11 лет.

При трансабдоминальном и транвагинальномУЗИ ОМТ за маткой выявлено гетерогенное несме-


щаемое, бугристое образование размерами66х32х43 мм, неправильной формы, с четким неров-ным контуром, без акустических эффектов. При ЦДКполучены умеренные внутренние цветовые локусы.Органную принадлежность образования установитьне удалось. После ретроградного заполнения прямойкишки диагностическим раствором установлено, чтоэта опухоль исходит из задней стенки прямой кишкис инвазией в параректальную клетчатку. Расстояниеот дистального контура образования до анальногосфинктера − 60 мм. Внутренний просвет прямойкишки − 33 мм. Прилегающие к новообразованиюстенки прямой кишки толщиной 2 мм, не изменены,дифференциация на слои сохранена. Также былиосмотрены печень и прилежащие лимфоузлы.Очаговой патологии при УЗИ выявлено не было.

При активном опросе выяснилось, что у пациен-тки около месяца назад появились склонность кзапорам и прожилки крови в кале, которые она свя-зывала с геморроем. Заключение УЗИ: Эхо-признакиновообразования прямой кишки с инвазией в пара-ректальную клетчатку. Рекомендована срочная кон-сультация онкопроктолога, КТ малого таза и ОБП,фиброколонокопия (ФКС).

Проведена ФКС с биопсией. По результатампатогистологического исследования − аденокарци-нома. В настоящее время пациентка проходит курсхимиотерапии в качестве подготовки к операции.

Выводы. С помощью ультразвуковой ирригоско-пии можно выявить рак прямой кишки на доклини-ческой стадии, определить степень распростране-ния опухолевого процесса в параректальную клет-чатку и соседние органы, что в значительной степе-ни поможет выбрать способ хирургического лечения.

EХОКАРДІОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКАСУПУТНІХ ВАД СЕРЦЯ ПРИ КОРИГОВАНІЙТРАНСПОЗИЦІЇ МАГІСТРАЛЬНИХ АРТЕРІЙСтогова О.В.¹, Ханенова В.А.1, Руденко Н.М.1, 2

1ДУ «Науково-практичний медичний центрдитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ

України», м. Київ 2НМАПО ім. П.Л. Шупика, м. Київ

Вступ. Вроджена коригована транспозиція магіс-тральних артерій (КТМА), Congenitally CorrectedTransposition of the Great Arteries (CCTGA) – вродже-на вада серця, основною характеристикою якої єподвійна атріовентрикулярна та вентрикулоартері-альна дискордантність. Ізольована вада, без супут-ніх внутрішньосерцевих аномалій, трапляється, заданими літератури, у 9% випадків. Серед супутніхвад, характерних для КТМА, є дефект міжшлуночко-вої перегородки, стеноз або атрезія легеневої арте-рії, аномалії тристулкового клапана, коарктаціяаорти тощо.

Мета роботи. Дослідити анатомічні особливостіКТМА із супутніми вадами серця за допомогоюЕХОКГ.

Матеріали та методи. За період 2003-2017 рр. уНПМЦДКК МОЗ України спостерігалися 90 пацієнтівіз КТМА віком від 3 міс. до 69 років. Усім пацієнтамвиконувалася трансторакальна ЕХОКГ у стандар-тних проекціях парастенально (праворуч при дек-строкардії), із субкостального доступу та супрастер-нального.

Результати. Нормальне положення серця (situssolitus) було діагностовано у 78 (86,6%) пацієнтів,

дзеркальне розташування (situs inversus) – у 8 (8,8%)пацієнтів, у 4 пацієнтів – невизначене положення –situs ambiguous. Лівокардія була визначена у 63 (70%)пацієнтів, декстрокардія – у 23 (30%). 63 (70%) паці-єнти мали дефекти міжшлуночкової перегородки.Серед них притічні − у 15 (16,6%) пацієнтів, пери-мембранозні − у 39 (43,3%), м`язові – у 6 (6,6%) паці-єнтів, підлегеневі – у 3 (3,3%). Стеноз легеневоїартерії (клапанний або підклапанний) мав 21 (23,3%)пацієнт. Атрезія легеневої артерії І або ІІ типу буладіагностована у 14 (15,5%) пацієнтів, із них одинпацієнт мав множинні великі аорто-легеневі колате-ралі. Патологія тристулкового клапана виявлена у 20 (22,2%) пацієнтів: виражена тристулкова недос-татність − у 12 (13,3%), ебштейноподібна дисплазіятристулкового клапана – у 12 (13,3%), серед них у 4 пацієнтів виявлена виражена регургітація тристул-кового клапана на тлі ебштейноподібної дисплазії.Коарктація аорти діагностована у 5 (5,5%) пацієнтів.

Висновки. Вроджена коригована транспозиціямагістральних артерій – складна вада серця, яка упереважної більшості пацієнтів має супутні внутріш-ньосерцеві аномалії. Спектр супутніх вад широкий івимагає вчасної і точної діагностики для визначенняпоказань для проведення певного типу хірургічноїкорекції.

УЛЬТРАЗВУКОВОЙ СКРИНИНГИ ДИНАМИЧЕСКИЙ КОНТРОЛЬ

ГЕПАТОЦЕЛЛЮЛЯРНОЙ КАРЦИНОМЫ (US LI-RADS)

Федусенко А.А.1, Дынник О.Б.2, Жайворонок М.Н.3, Кориченский А.Н.4,

Федусенко А.А. (мл.)5, Макарова Ж.Н.11 МЦ «Доктор Лахман», г. Запорожье2 Институт эластографии, г. Киев3 Медицинское научно-практическое

объединение «МедБуд», г. Киев4 НМАПО им. П.Л. Шупика, кафедра лучевой

диагностики, г. Киев5 Центр диагностики и томографии

«Медкор Юг», г. Одесса

Введение. Гепатоцеллюлярная карцинома (ГЦК)и асцит – основные осложнения хронических гепати-тов и цирроза печени. По данным литературы, вевропейских странах частота встречаемости ГЦКсоставляет до 5% от опухолей всех локализаций. Вбольшинстве случаев ГЦК диагностируется случай-но при проведении УЗД органов брюшной полости.До недавнего времени отсутствовали систематизи-рованные программы скрининга, диагностики ипоследующего динамического наблюдения ГЦК.Скрининг и дальнейший диагностический алгоритмведения пациентов с инсиденталомами печени(впервые выявленными неспецифическими очага-ми) имеют важную клиническую значимость и тре-буют дифференцированного подхода относительноотбора пациентов из групп риска по ГЦК для прове-дения мультифазной контрастной визуализационнойдиагностики. Первая редакция клинических реко-мендаций US LI-RADS (v.2017) представленаАмериканским колледжем радиологов (ACR).

Цель рекомендаций: представить современныйалгоритм УЗ-скрининга и динамического наблюденияпациентов группы риска развития ГЦК путем увеличе-ния чувствительности нативного УЗ-метода в выявле-нии очагов, подозрительных на первичную ГЦК.


Контингент обследуемых с высоким риском ГЦКвключает больных с циррозом печени любой этиоло-гии или с хроническим гепатитом В (даже при отсут-ствие цирроза), пациентов с хроническим гепатитомС с высокой степенью фиброза печеночной паренхи-мы (F3-4 по METAVIR).

Материалы и методы. Система описания иобработки данных УЗИ печени (The Ultrasound LiverImaging Reporting And Data System, US LI-RADS)представляет собой стандартизованную системудля обработки УЗ-изображений, их интерпретации,отчетности и сбора данных для скрининга и динами-ческого наблюдения пациентов с риском развитияГЦК. Алгоритм системы US LI-RADS применяетсятолько к пациентам с риском развития ГЦК.

US LI-RADS предполагает два типа оценочныххарактеристик: 1 − показатель качества визуализа-ции печени; 2 – УЗ-категория выявленной очаговойпатологии.

Показатель оценки качества визуализациипечени (ПОКВП) предполагает три оценочных сте-пени (A, B, C). ПОКВП отражает технические и дру-гие персональные факторы (затухание УЗ-луча,тенеобразование, индивидуальный акустическийимпеданс, объем визуализируемой печени и диа-фрагмы), которые могут повлиять на качество визуа-лизации печени или обнаружение очагов. ПОКВПпомогает прогнозировать ожидаемый уровень чув-ствительности скринингового УЗ-исследования дляобнаружения ГЦК у каждого конкретного пациента.

УЗ-категория выявленной очаговой патологиитакже имеет три степени градации (US LR1-3).Категория US LR суммирует основные визуализа-ционные результаты и помогает определить наибо-лее подходящую дальнейшую диагностическую так-тику.

Скрининговые и контрольные исследованиядолжны обладать высокой чувствительностью,широкой доступностью, необременительностью дляпациента и низкой себестоимостью.

Заключение. Проанализированы возможностискрининга и динамического УЗ-контроля пациентовгруппы риска развития ГЦК в свете рекомендацийUS LI-RADS. Система US LI-RADS предназначенадля улучшения коммуникации, менеджмента паци-ентов, образования и исследований, связанных спроблемами ГЦК. Данные рекомендации являютсядинамичным документом, который по мере накопле-ния информации, по всей видимости, будет уточ-няться и расширяться. Исходя из принципов мульти-модальности, она дополняет LI-RADS CT/MRI иCEUS LI-RADS, которые являются стандартизован-ными системами для мультифазной диагностикиГЦК с контрастным усилением. Обоснована целесо-образность введения системы US LI-RADS в повсе-дневную практику врача-сонолога.

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ОБСТЕЖЕННЯ

ДЛЯ ОЦІНКИ РЕЖИМУ ХАРЧУВАННЯ В МЕДИЧНОМУ ЗАКЛАДІ

Шманько В.І., Шманько Н.С. ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», с. Поляна,

Свалявський район, Закарпатська область

Вступ. Важливим елементом лікувального про-цесу в медичному закладі є дієтичне харчування.

При цьому, окрім суто дієтологічних характеристик,значення має й режим приймання їжі, особливо дляпацієнтів із хворобами органів травлення, а ультраз-вукове обстеження − найбільш поширений методоцінки стану гепатобіліарної системи.

Мета. Об’єм жовчного міхура може слугуватипоказником готовності організму до перетравленняїжі, тому його заміри у пацієнтів у різні часові проміж-ки дозволяють оцінити оптимальність режиму харчу-вання в медичному закладі.

Матеріали та методи. Вивчено показник об’ємужовчного міхура у 21 пацієнта гастроентерологічноговідділення ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття» приобстеженні до сніданку (8:00 к.ч.), через п’ять годинпісля сніданку − перед обідом (13:00 к.ч.), через п’ять(18:00 к.ч.), шість (19:00 к.ч.) і сім (20:00 к.ч.) годинпісля обіду − перед сніданком. З метою чистоти екс-перименту й усунення можливих зовнішніх впливівпацієнтам було запропоновано не приймати в деньобстеження протягом п’яти годин до кожного замірулікувальних процедур, обмежити фізичні наванта-ження, заборонено приймання додаткової їжі танапоїв, за винятком прісної води. Обстеження прово-дилося ультразвуковим сканером Aloka ProsoundSSD-3500 з конвексним секторним датчиком UST-9123.

Результати. Статистично упосереднений показ-ник об’єму жовчного міхура натще у хворих при пер-шому замірі до 8:00 к.ч. становив 38,48±2,61 мл, щосвідчить про хороше наповнення жовчного міхура.Після сніданку об’єм жовчного міхура передбачуванозменшувався внаслідок його скорочення на їжу.Заміри перед обідом (до 13:00 к.ч.) показали, щооб’єм жовчного міхура практично відновлювався −34,23±2,13 мл (р>0,05) з наступним повторним ско-роченням після приймання їжі. Але під час обсте-жень о 18:00 к.ч. показник об’єму жовчного міхірасуттєво і статистично вірогідно відрізнявся відрезультатів попередніх двох замірів і становив14,23±0, 89 мл (р<0,001), тобто не проходило повно-цінного накопичення жовчі для перетравлення їжі.Уже на шостій годині після обіднього приймання їжі(19:00 к.ч.) помічено динаміку до підвищення об’ємужовчного міхура до 17,16±2,01 мл, а на сьомій годиніпісля обіду (20:00 к.ч.) ці зміни набули чіткої статис-тичної вірогідності − 24,32±2,61 мл (р<0,05) і об’ємжовчного міхура досяг достатнього упосередненогорівня готовності до повноцінного травлення.Отримані результати узгоджуються також із клінічни-ми спостереженнями.

Висновки. Підтведжується раціональність часусніданку та обіду в медичному закладі, але є підставирекомендувати більш пізнє вечірнє приймання їжі абож розподіл вечері на два прийоми меншими порціями −у стандартний час та через дві години додатково. Прицьому скорочення часового проміжку між вечерею тасніданком також сприятиме зменшенню ранковихпоказників об’єму жовчного міхура, які в нашомувипадку мали тенденцію до завищення − схильністьдо «застою» жовчі.

71

РАДІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЛІКУВАННЯ КІСТКОВИХ МЕТАСТАЗІВ

Солодянникова О.І., Даниленко В.В., Сукач Г.Г.,Саган Д.Л.

Національний інститут раку, м. Київ

Вступ. Незважаючи на значний прогрес, якийзумовлений модернізацією променевої терапії, роз-робкою і застосуванням нових хіміопрепаратів, вдос-коналенням гормонотерапії, широким використан-ням бісфосфонатів, появою таргетних препаратів,лікування на стадії кісткового метастазування інадалі є важливою проблемою.

Найчастіше метастазує в кістки рак простати(ураження становить 45-50%) та рак грудної залози(метастатичне ураження кісток становить 38-42%).Меншою мірою метастазує в кістки рак легені, нирки,колоректальний рак.

Матеріали та методи. У відділенні ядерної меди-цини НІР проліковано 68 пацієнтів з ураженням кістокпри раку передміхурової залози. У всіх хворих ура-ження кісток підтверджене сцинтиграфічно і мав місцевиражений больовий синдром. До лікування інтенсив-ність болю (відповідно до шкали «ЛАКОМЕД») відпо-відала 7-9 балам у переважної кількості хворих.

Результати. До порівняльного аналізу включенірезультати лікування 32Р, 89Sr та 153Sm. Дані спів-ставлення показників інтенсивності болю до та післялікування різними РФП наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка болю під впливом лікування різними РФП

РФП До лікування Після лікування32Р (n=40) 7,1±1,5 5,0±3,1*89Sr (n=40) 8,0±2,2 4,8±1,5*153Sm (n=70) 8,4±1,3 3,5±1,8*

* − різниця достовірна (р<0,05).

До лікування рівень больового синдрому коли-вався в межах 7-8 балів за шкалою «ЛАКОМЕД». Підвпливом радіонуклідної терапії відмічалось знижен-ня рівня болю до 3-5 балів, що становило 47%.

Результати порівняльного аналізу переносимостівикористовуваних для лікування РФП наведені втабл. 2.

Таблиця 2

Динаміка переносимості різних РФП під часлікування кісткових метастазів

РФП Після лікування32Р (n=40) 1,9±0,7*89Sr (n=40) 2,6±1,1*153Sm (n=70) 3,5±1,6*

* − різниця достовірна (р<0,05). Наведені дані свідчать, що за бальною оцінкою

найкраща переносимість характерна для 153Sm і від-повідає рівню «хороша» за шкалою CTCNCA(v)4.3.При використанні 89Sr переносимість препаратубула дещо нижчою, але теж не потребувала відмінипрепарату. Найгірша переносимість була властивадля 32Р і лише наближалась до «задовільної». Прицьому в 11 хворих відмічались побічні ефекти, якізначно впливали на стан хворого і потребували де-яких додаткових заходів. Рішення про подальшу від-міну препарату не приймалось.

Таким чином, одержані дані та їх аналіз дозволя-ють підсумувати, що найбільш ефективним при ліку-ванні кісткових метастазів за знеболювальною дієюта переносимістю препарату є 153Sm оксабіфор,який забезпечує найвищий рівень якості життя хво-рих із кістковим метастатичним ураженням.

ЗНАЧЕННЯ ДИНАМІЧНОЇ РЕНОСЦИНТИГРАФІЇВ ОЦІНЦІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК

У ДІТЕЙ ІЗ ВРОДЖЕНИМИ ВАДАМИОРГАНІВ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ

Новерко І.В., Кундін В.Ю., Сатир М.В.Державна установа «Інститут серця МОЗ

України», м. Київ

Вступ. У структурі аномалій розвитку вади нирок ісечовивідних шляхів становлять 10-35%. Пошире-ність вродженої патології органів сечової системиваріює від 0,5 до 7,5 на 1000 новонароджених. Клініч-на діагностика дозволяє виявити не більше ніж 25%випадків патології нирок у дітей першого року життята близько 55% — до 5 років. Хірургічна корекціясвоєчасно виявлених вроджених вад нирок із супутні-ми уродинамічними порушеннями сприяє максималь-ному збереженню їх функціонального стану та покра-щенню якості життя. Фізіологічність, неінвазивність табезпечність методів радіонуклідної діагностикисприяли широкому їх впровадженню в урологічнупрактику для динамічного моніторингу, оцінки прогно-зу захворювання та ефективності лікування дітей усіхвікових категорій. Динамічна реносцинтиграфія(ДРСГ) дозволяє визначити положення, стан паренхі-ми, сегментів нирок, порушення гемо- та уродинамі-ки, ступінь порушення сумарної ниркової функції.

Метою нашої роботи було вивчення можливос-тей ДРСГ в оцінці функціонального стану нирок привроджених вадах із супутніми уродинамічними пору-шеннями.

Матеріали та методи. Проаналізовані результа-ти ДРСГ у 138 дітей віком від 1 до 17 років із такоювродженою патологією органів сечової системи: під-ковоподібна нирка – 15 (10,9%), L-подібна нирка – 3 (2,2%), гіпоплазія нирки – 24 (17,4%), мультикістоз –9 (6,5%), полікістоз – 16 (11,6%), поперекова дисто-пія нирки – 11 (7,9%), тазова дистопія нирки – 7 (5,1%), агенезія нирки – 8 (5,8%), подвоєння нирки –14 (10,1%), мегауретер – 8 (5,8%), уретерогідронеф-

Тези науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні досягнення ядерної медицини», 10-11 вересня, Чернівці


роз – 23 (16,7%). ДРСГ виконували на дводетектор-ній гамма-камері Infinia-HawkeyeTM виробництвафірми GE (США). Положення пацієнта лежачи наспині. Режим збору інформації: непряма радіонуклід-на ангіографія (НРАГ) – 30 с; ДРСГ − 20 хв з експо-зицією 1 кадр/1 хв. ДРСГ проводили з 99mTc-ДТПАвиробництва Polatom, який вводили внутрішньовен-но болюсно активністю 2 МБк/кг. Променеві наванта-ження не перевищували гранично допустимих.Обробку та аналіз отриманих даних виконували здопомогою системи обробки та перегляду функціо-нальних зображень XelerisTM. При ДРСГ визначалишвидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) окремо накожну нирку, стандартизовану (ШКФСТ) (мл/хв) таекскреторну здатність нирок. Покадровий перегляддозволяв визначити положення і будову нирок, їх від-носні розміри, рівномірність поглинання 99mTc-ДТПАпаренхімою, виявити ділянки гіпофіксації та дефектифіксації радіофармпрепарату (РФП), попередньооцінити ступінь та асиметрію функціонування нирок,уродинаміку верхніх сечових шляхів, своєчасністьнадходження сечі в сечовий міхур.

Результати та їх обговорення. При ДРСГ вобстежених дітей на боці ураження визначались пору-шення фільтраційно-екскреторних процесів різногоступеня та компенсаторне прискорення ШКФ у контр-латеральній нирці при агенезії та гіпоплазії нирки.

У пацієнтів із мультикістозом та полікістозомнирок при візуальній оцінці зображень були виявленідефекти фіксації РФП у паренхімі нирок, які відпові-дали кістам, попередньо виявленим при УЗД, у гідро-нефротично трансформованих нирках візуалізува-лась вогнищево-нерівномірна фіксація РФП (чергу-вання ділянок нормальної та зниженої фіксації пре-парату). При цьому мало місце зниження ШКФ тауповільнення екскреторних процесів різного ступенявираженості.

Сцинтиграфічними ознаками подвоєння ниркибули збільшення її розмірів та наявність ознак роз-щеплення чашково-мискового комплексу. За рахунокзбільшення об'єму паренхіми в подвоєній нирці спос-терігалось прискорення ШКФ, а за рахунок порушен-ня співвідношення судин та сечоводу мало місцепомірне або виражене сповільнення екскреторнихпроцесів. Підковоподібна нирка сцинтиграфічнохарактеризувалася сполученням обох нирок нижнімиполюсами, при цьому ниркова паренхіма малавигляд підкови, в обох сегментах якої була достатняабо помірно знижена ШКФ та сповільнені екскреторніпроцеси різного ступеня вираженості.

L-подібна нирка зумовлена сполученням вер-хнього полюса однієї з нирок із нижнім полюсоміншої таким чином, що сформований орган сцинти-графічно нагадував латинську літеру L, при цьомугоризонтальний сегмент був менших розмірів тафункціонально неповноцінний, зі зниженою ШКФ тапомірним або вираженим сповільненням екскретор-них процесів.

У пацієнтів із мегауретером сцинтиграфічно візуа-лізувались розширені звивисті сечоводи, при цьомумало місце зниження ШКФ та виражене уповільнен-ня екскреторних процесів нирки на боці ураження.

Висновки. ДРСГ – неінвазивний, безпечний та

об’єктивний метод оцінки функціональної здатностінирок дітей усіх вікових категорій із вродженою пато-логією органів сечової системи, при виконанні якогоможливо об'єктивно оцінити структурні та гемодина-мічні порушення, функцію клубочкового апарату кож-ної нирки окремо та сумарно, стан внутрішньонирко-вого транзиту РФП, уродинаміку верхніх та нижніхсечових шляхів.

ДІАГНОСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ТРЬОХФАЗОВОЇ ОСТЕОСЦИНТИГРАФІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ МЕТАБОЛІЧНОГО СТАНУ

ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ РІЗНОЇ ПРИРОДИ

Сатир М.В.1, Солодянникова О.І.2, Ніколов М.О.3, Кундін В.Ю.1, Новерко І.В.1

1ДУ «Інститут серця МОЗ України»2 Національний інститут раку

3Національний технічний університет України«Київський політехнічний інститут

імені Ігоря Сікорського»

Вступ. Остеосцинтиграфія (ОСГ) є високочутли-вим методом діагностики уражень кісткової тканини(КТк), що дозволяє виявити до 95% патологічних вог-нищ. Недоліком методу є те, що специфічність ОСГзалишається нижчою відносно структурно-морфоло-гічних променевих методів обстеження, однак засто-сування додаткових режимів сцинтиграфії дозволяєзначно підвищити можливості методу без збільшен-ня його вартості. Визначення кількісних характерис-тик метаболічних процесів у вогнищах патологічноїфіксації РФП у різні фази дослідження може надативажливу інформацію для диференційно-діагностич-ної оцінки патологічних змін КТк. Отримати такі данідозволяє трьохфазова остеосцинтиграфія (3-фОСГ), яка включає ангіографічну (АГ), ранню статич-ну (РСФ) та відстрочену статичну (ВСФ) фази.

Мета. Підвищити можливості диференційної діаг-ностики патологічних вогнищ у КТк шляхом застосу-вання 3-ф ОСГ.

Матеріали та методи. 3-ф ОСГ була проведена92 пацієнтам із різними онкологічними (61 особа,66,3%) та неонкологічними (31 особа, 33,7%) захво-рюваннями, серед них 45 жінкам та 47 чоловікамвіком від 35 до 83 років. Середній вік обстежуванихпацієнтів становив 58,6±9,2 року. Усім пацієнтамвиконали 3-ф ОСГ за стандартним протоколом.

Результати та їх обговорення. Після проведен-ня візуальної оцінки досліджуваних зон виявлено205 ділянок підвищеної фіксації РФП. Їх первинневизначення проводилось на зображенні ВСФ, тобтопри максимальному контрастуванні КТк.

Природа кожного з осередків була чітко визначе-на за результатами клініко-інструментальних(вивчення анамнезу, об’єктивного статусу, лабора-торних даних) та променевих (конвенційна рентге-нографія, КТ, МРТ) методів, підтверджена повторни-ми сцинтиграфічними обстеженнями.

З метою аналізу інформації усі вогнища розподі-лили на 3 групи: 1 – дегенеративно-дистрофічнізміни кістково-суглобових структур (33 вогнища,


16,1%); 2 – артритичні процеси (37 вогнищ, 18%); 3 –метастатичні вогнища (135 вогнищ, 65,9%).

Для статистичної обробки даних ми визначилинизку кінетичних параметрів та дослідили їх інфор-мативність для диференційної діагностики різнихгруп вогнищ.

За результатами дослідження, найбільш інфор-мативними показниками АФ виявились: коефіцієнтвідносного накопичення (Р1), який відповідав артері-альному притоку в досліджуваний осередок, площапід ангіографічною кривою (FI∑), що характеризува-ла інтегральну перфузію ділянки, та швидкість радіо-активного рахунку, що встановлювалась після завер-шення венозного відтоку. За даними РСФ та ВСФ,найбільш інформативними були показник асиметрії(А), показник питомого накопичення РФП (F), якийхарактеризував інтенсивність фіксації препарату увогнищі, нормовану на площу та введену активність,та індекс ретенції (Іr), що кількісно характеризувавзатримку препарату в КТк.

При аналізі кінетичних параметрів були виявленізакономірності фіксації РФП у динаміці в патологіч-них осередках КТк різної природи, визначені статис-тично достовірні їх відмінності при різних патологіч-них станах.

Висновки 1. Використання 3-ф ОСГ є ефективним для оцін-

ки метаболічного стану виявлених патологічних вог-нищ у КТк.

2. Обчислення кількісних показників кінетики РФПна різних етапах 3-ф ОСГ дозволило визначити ста-тистично достовірні відмінності метаболічних змінпри вогнищевих ураженнях КТк і тим самим підвищи-ти диференційно-діагностичні можливості радіонук-лідного методу обстеження КТк.

3. У метастатичних вогнищах відбувається віро-гідне зростання показників артеріального притоку(критерій достовірності Стьюдента = (3,31±0,35);p<0,05) та інтегральної перфузії (критерій Стьюдента =(2,83±0,15); p<0,05) за рахунок інтенсифікації в нихостеобластичної активності й ангіогенезу порівняно здегенеративно-дистрофічними та артритичними осе-редками.

4. Кінетика остеотропних радіофармпрепаратів уметастатичних вогнищах характеризується статис-тично достовірним переважанням ретенції (критерійСтьюдента = (3,22±1,16); p<0,05) і питомого накопи-чення препарату в ранній статичній фазі (критерійСтьюдента = (2,7±0,59); p<0,05) та відстроченій ста-тичній фазі (критерій Стьюдента = (4,15±0,2); p<0,05)порівняно з доброякісними осередками, що корелюєз відмінностями деструктивно-репаративних проце-сів у них.

РАДІОЙОДТЕРАПІЯ ТА СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗАХВОРИМИ З МІКРОКАРЦИНОМАМИ

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Солодянникова О.І., Саган Д.Л., Трацевський В.В., Сукач Г.Г.,

Даниленко В.В.Національний інститут раку,

м. Київ

Вступ. Мікрокарциноми диференційованого ракущитоподібної залози (ДРЩЗ) виявляють у 5-25%аутопсій, однак покращення діагностики призвело дозбільшення кількості мікрокарцином, які підлягаютьхірургічному лікуванню. У літературі існують значніпротиріччя щодо тактики лікування, адже перебіг цієїформи ДРЩЗ вивчено недостатньо. Незважаючи насприятливий прогноз, у деяких випадках – мультицен-тричний ріст, реґіонарне і віддалене метастазування –мікрокарциноми можуть бути більш агресивними.

Матеріали та методи. З метою оцінки результа-тів лікування було проведено аналіз ефективностікомплексної терапії у 153 хворих віком від 19 до 70 ро-ків (12 чоловіків і 141 жінка). Діагноз мікрокарциномиДРЩЗ встановлювався на підставі клінічного обсте-ження, УЗД, тонкоголкової аспіраційної пункційноїбіопсії. На етапі хірургічного лікування гемітиреоїдек-томія проводилась у 11 пацієнтів, розширена резек-ція − у 3, субтотальна резекція − у 15, в інших випад-ках, що становили 81,7 %, виконувалась тиреоїдек-томія.

Результати. Радіойодтерапія (РЙТ) проводилась57 хворим. За даними післяопераційного патогісто-логічного дослідження у 16,2% визначались метаста-зи в реґіонарні лімфовузли. При проведенні діагнос-тичної сцинтиграфії – у 5,2%.

У інших 96 хворих проводилась тільки супресив-на гормонотерапія, адже при обстеженні ознак поши-рення процесу виявлено не було.

Із 57 хворих із показаннями для РЙТ 45 закінчилилікування і спостерігалися понад рік.

Із 96 хворих, яким проводилась тільки супресивнагормонотерапія, наявність залишкової тканини зало-зи і термін спостереження понад рік були у 33.

Разом з даними діагностичної сцинтиграфії булопроведено порівняння рівнів тиреоглобуліну (ТГ) усироватці крові у хворих першої і другої груп.Середня концентрація ТГ після операції в першійгрупі становила 48,4±11,8 мкг/л, у другій групі −19,1±4,4 мкг/л. Рівні ТГ у першій групі були підвищен-ні у 16 (41,0%) з 39 пацієнтів із залишковою ткани-ною, у другій – у 8 (24,2%) з 33. У хворих із залишко-вою тканиною щитоподібної залози і метастазами вреґіонарні лімфовузли першої групи рівні ТГ були під-вищеними у 2 із 6 (28,6%) і становили 43,7 і 300 мкг/лвідповідно. Середня концентрація ТГ у осіб першоїгрупи з підвищеними рівнями становила 104,3±23,6 мкг/л, у хворих другої групи − 55,0±7,7 мкг/л.Імовірно, більш високі середні концентрації ТГ у пер-шій групі зумовлювались більш агресивним перебі-гом пухлинного процесу і наявністю реґіонарногометастазування.


Висновки. 1. Оскільки реґіонарне метастазуван-ня виявлялося як при морфологічному дослідженніопераційного матеріалу, так і при проведенні діагнос-тичної сцинтиграфії, можна вважати, що проведенняпісляопераційної діагностичної сцинтиграфії єобов’язковим для вирішення питання про РЙТ.

2. Призначення супресивної гормонотерапії можеприводити до девіталізації залишкової тканини, атерміни при цьому визначаються обсягом, функціо-нальною активністю, а також типом проведеної опе-рації, радикальністю її виконання і ступенем гормо-нальної супресії.

РАДИОНУКЛИДНАЯ ТЕРАПИЯ КОСТНЫХ МЕТАСТАЗОВ

С ПРИМЕНЕНИЕМ РАДИЯ-223Сукач Г.Г., Даниленко В.В., Солодянникова О.И.

Национальный институт рака, г. Киев

В 2013 году были опубликованы результаты пер-вых рандомизированных исследований, посвящен-ных выживаемости пациентов с кастрационно-резис-тентным раком предстательной железы (РПЖ), сметастазами в кости и без висцерального метастати-ческого поражения, получавших лечение радием-223.Доказано статистически достоверное повышениепоказателя общей и безрецидивной выживаемости уданной категории больных.

Начиная с 2014 года в европейских клиникахначинает использоваться новый препарат Xofigo.Исследования также показали, что терапия с помо-щью Ra-223 (Xofigo) увеличивает выживаемостьбольных с костными метастазами кастрационно-резистентного рака предстательной железы, лече-ние которых методами гормоно- и химиотерапиибыло неэффективным.

С мая 2013 года Ra-223 получил лицензию FDA(федеральное агентство пищевой и лекарственнойпродукции США) для лечения костной боли у паци-ентов с кастрационно-резистентным раком предста-тельной железы. В настоящее время терапия ради-ем-223 считается одним из вариантов лечения РПЖвместе с химио- и лучевой терапией.

Признание радия-223 в качестве радиометкибыло продиктовано рядом преимуществ для получе-ния лечебного эффекта как на метастатическиеочаги в костях, так и на раковые клетки в самой пред-стательной железе. 223Ra является α-эмиттером.Средняя энергия α-частиц при распаде 223Ra состав-ляет 5,7 МэВ. Комбинированная энергия для полнойцепи распада 223Ra, включая дочерние радионукли-ды, составляет 28,2 МэВ. Это намного выше, чем урадиофармацевтических препаратов, применяемыхдля симптоматической терапии костной боли приметастатическом поражении скелета, таких как 89SrCl2и 153Sm-EDTMP (соответственно 0,58 и 0,22 МэВ).

Высокая таргетность воздействия на бластныепоражения костей, так как через 24 часа послеинъекции 223Ra активность в очаге составляет от 44 до 77% введенной активности. Излучение 223Raимеет γ-компонент, позволяющий регистрироватьраспределение препарата при помощи γ-камеры.

223Ra имеет относительно длительный период полу-распада − 11,7 суток. Это позволяет транспортиро-вать РФП на значительные расстояния.

Помимо выраженного противоболевого эффекта223Ra-терапии, доказано повышение общей выжи-ваемости по сравнению с пациентами, получавшимиплацебо или радионуклидную терапию β-эмиттера-ми (89SrCl2, 153Sm-EDTMP, 32P).

Учитывая эффективность радионуклидной тера-пии костных метастазов с использованием препара-тов, меченных бета-излучающими радионуклидами,такими как стронций-89, самарий-153 и фосфор-32,лечение препаратами радия-223 представляетсявесьма перспективным в плане возможности одно-временного лечения множественных метастатическихпоражений, легкости администрирования, повторнос-ти и интегрированности с другими видами лечения.

ЗАСТОСУВАННЯ РЕНТГЕНЕНДОВАСКУЛЯРНОГО МЕТОДУ

В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ МІСЦЕВОПОШИРЕНОГО РАКУ

ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ (МП РГЗ)Супруненко О.А., Солодянникова О.І.,

Смоланка І.І., Досенко І.В., Ляшенко А.О.,Лобода А.Д., Іванкова О.М.

Актуальність. Особливої актуальності набуваєпошук нових методів локорегіонарної дії на пухлинудля підвищення ефективності лікування хворих наМП РГЗ.

Мета. Оптимізувати суперселективну поліхіміо-терапію (СПХТ) як метод лікування з метою макси-мальної локорегіонарної дії на МП РГЗ. Оптимізу-вати метод пункції магістральних судин за допомо-гою ультрасонографії. Розробити алгоритм веденняхворих даної категорії.

Матеріали та методи. Таргетна селективнахіміотерапія була проведена 105 хворим із МП РГЗза методом Сельдингера 30 пацієнтам трансфемо-ральним і 75 трансаксилярним доступами. Для кате-теризації аферентних артерій використовувалинабори інструментів: пункційна голка 19 G довжиною7 см, металеві провідники 0,32 або 0,35 J конфігура-ції, інфузійні катетери F-4-5 типу Соbra, JR-4,0-5довжиною 100-105 см, інтрод'юсери 5F. Використо-вувані хіміопрепарати: циклофосфан 600 мг/м2, кар-боплатин 450 мг/м2, доксорубіцин 60 мг/м2.

Результати та їх обговорення. Проведенасуперселективна хіміотерапія протягом 2 діб і кон-трольне ангіографічне дослідження таргетних судинпухлини і метастазів у регіонарних лімфовузлах дляоцінки безпосереднього ефекту СПХТ. Проаналі-зовано ускладнення в період і після проведення хі-міоінфузії. Виконували селективну катетеризаціюбасейнів: бічної грудної, внутрішньої грудної, підло-паткової артерій, а також атипових джерел кро-вопостачання пухлини залежно від локалізації пух-лини для візуалізації тканини пухлини і метастазів улімфатичних вузлах. Оптимізували метод пункціїмагістральних судин за допомогою ультрасоногра-


фії. Розроблено алго-ритм ведення хворих даноїкатегорії. Описано основні положення ангіографічноїсеміотики МП РГЗ.

Висновок. Селективна поліхіміотерапія дозволяєдосягти значного клініко-рентгеноморфологічногоефекту, збільшує девіталізацію місцевопоширено-гопроцесу, дозволяє зменшити можливість дисемінаціїклітин пухлини під час оперативного втручання, під-вищує його радикалізм, збільшує вижи-ваність паці-єнтів.

НЕОБХІДНІСТЬ ОЦІНКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГОСТАНУ ВРОДЖЕНОЇ ЄДИНОЇ НИРКИ У ДІТЕЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ДИНАМІЧНОЇ

РЕНОСЦИНТИГРАФІЇ Ткаченко М.М.*, Романенко Г.О.*,

Макаренко А.В.***Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця, кафедра радіології та радіаційної медицини, м. Київ

**Київська міська клінічна лікарня № 14, відділення радіонуклідної діагностики,

м. Київ

Вступ. За даними багатьох дослідників вважаєть-ся, що компенсаторні можливості дитячого організмувищі, ніж у дорослих. Тому адаптація до навантаже-ної роботи вродженої єдиної нирки (ЄН) у дітейвикликає жвавий інтерес через широкий спектр спос-тережуваних при цьому компенсаторних змін і роз-біжностей в їхньому трактуванні. Поширеність цьогостану як вродженого становить від 0,7 до 0,9%. Відправильності оцінки функціонального стану ЄН бага-то в чому залежать прогноз життя пацієнта, вибіртактики лікування та якість життя дитини.Стандартно функціональний стан і адаптацію ЄН удітей оцінюють, загалом, за клініко-лабораторнимиданими, що недостатньо для всебічної оцінки і дина-мічного спостереження. До динамічної реносцинти-графії (ДРСГ) вдаються вже при порушенні клініко-лабораторних показників, хоча такі дослідженнянеобхідні для оцінки функціонального стану ЄН,вибору тактики ведення хворих, від чого залежатьпрогноз і якість подальшого життя дитини.

Мета. Вивчити функціональний стан єдиної ниркияк вродженої вади розвитку у дітей до 16 років задопомогою радіонуклідного методу – динамічноїреносцинтиграфії.

Матеріал і методи. Були проаналізовані даніДРСГ 35 дітей віком від 4 до 16 років, середній вікстановив 8,4±3,2 року. Усі пацієнти були обстежені накафедрі радіології та радіаційної медицини НМУімені О.О. Богомольця (відділення радіонуклідноїдіагностики КМКЛ № 14) за допомогою радіонуклід-ного дослідження з РФП клубочкового механізму елі-мінації − 99mTc-ДТПО і 99mTc-MDP за стандартноюметодикою.

Спочатку проводили якісну оцінку визначенняформи, розмірів і площі сцинтиграфічного зображен-ня нирки. Гемодинаміку та функцію ЄН оцінювалипри проведенні непрямої ренангіографії (НРАГ) та

ДРСГ, які виконували при однократному введенніРФП, з двома режимами запису інформації: НРАГ –1 кадр за 1 с протягом перших 30 с і наступні 20 хви-лин ДРСГ − 1 кадр за 1 хвилину.

Результати та їх обговорення. При оцінці сцин-тиграфічного зображення середні розміри ЄН булидосить варіабельними, але незначно відрізнялисьвід показників вікової норми (від 12,7±1,2 до 5,0±0,9).Більш інформативним показником була площа сцин-тиграфічного зображення, яка становила в серед-ньому 74,0±3,0 см2 і була більшою за середні віковіпоказники. У 3 дітей була виявлена дистопія нирки, уоднієї – дистопія в комбінації з ротацією.

За даними НРАГ у більшості досліджених дітей зЄН спостерігалось сповільнення часу артеріального тавенозного кровотоку (Та (с) = 7,2±0,5; Тв (с) = 7,4±0,6).

Стандартизована швидкість клубочкової фільтра-ції (ШКФст) становила 74,6±4,7, що вказує на функ-ціональне перенавантаження нирки при вродженихвадах розвитку. Ці дані підтверджуються і зменшен-ням секреторної ємності ЄН у хворих (Тmах стано-вить 8,4±0,4 хв). Також відмічалось і уповільненняекскреторних процесів (Т1/2 у середньому становитьвід 18 до 20 хв).

У 2 дітей з ЄН візуалізувався розширений сечовідбез реєстрації міхурово-сечовідного рефлюксу(МСР). Зображення сечоводу і наявність активногоМСР було зареєстровано в одному з досліджень.

Висновки. Таким чином, на підставі проведенихдосліджень були визначені особливості функціо-нального стану ЄН у дітей до 16 років із вродженоювадою:

1. ЄН у дітей працює в посиленому режимі, прощо свідчить порушення всіх основних функціональ-них параметрів роботи нирки.

2. Основними показниками для динамічного спос-тереження за функцією ЄН слід вважати ШКФ, Тmах іТ1/2.

3. Слід звертати увагу не лише на функціональнуздатність ЄН, але й на розміри та топографічнеположення нирки і стан сечоводів.

4. Люди з ЄН потребують постійного моніторингуза допомогою динамічної реносцинтиграфії протягомусього життя, а діти віком до 16 років − не рідше ніж1 раз на рік.

СУЧАСНІ ЗМІНИ У ВИКЛАДАННІ РАДІОЛОГІЇНА ДОДИПЛОМНОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ

Ткаченко М.М., Романенко Г.О., Миронова О.В., Морозова Н.Л.

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, кафедра радіології

Вступ. Ефективна реалізація реформ у сучасніймедичній освіті України, які нині охопили галузь охо-рони здоров’я, можлива за умов підвищення якостінавчання, широкого впровадження самостійноїроботи, дистанційної освіти та підготовки студентівдо вимог безперервного професійного розвитку.Сьогодні актуальним є поглиблення рівнів засвоєнняпрофесійних знань і практичних навичок та підготов-ка студентів до «КРОК 2» та «КРОК 3».


Для цього необхідно використовувати у навчаль-но-виховному процесі інноваційних технологійнавчання і залучення студентів до практичної інаукової роботи. Необхідно провести індивідуаліза-цію процесу навчання, мотивувати студента, оцінитийого особистісні здібності. Унікальність і особливістьпроцесу навчання студентів радіології полягає внавчанні студента самостійно обирати найбільшдоцільні методи променевої діагностики для досяг-нення мети, виявляти на різних променевих зобра-женнях ознаки патології, навчитись проводити дифе-ренційну діагностику. Отже, на занятті кожен студентповинен переглянути та обдумати велику кількістьпроменевих зображень, а викладач переконатися управильності інтерпретації представленої промене-вої картини.

Мета роботи. Довести необхідність використаннясучасних засобів викладання для засвоєння радіо-логії на додипломному етапі.

Матеріали та методи. Для вдосконаленнянавчального процесу на кафедрі радіології та радіа-ційної медицини Національного медичного універси-тету імені О.О. Богомольця розроблені й успішновпроваджені спеціалізовані мультимедійні презента-ції та відеоролики з кожного заняття, згідно знавчальною програмою. Навчальна презентаціявключає в себе теоретичний матеріал у вигляді алго-ритмів і схем, інтерактивні клінічні задачі з потрійнимрівнем запитань, стандартні демонстраційні зобра-

ження, контрольні наочні завдання. Відповідно докожного практичного заняття з презентацією розроб-лено практикум (робочий зошит), який викладено насайті кафедри у розділі «Методичні матеріали длястудентів», де відображені ключові теоретичні питан-ня і завдання. Таким чином, студент має можливістьвивчати збільшене зображення за допомогою проек-тора і проводити опис променевої картини у практи-кумі. Наочність, аудіосупровід у поєднанні з тексто-вим поясненням створюють сприятливі умови длязасвоєння інформації та набуття необхідних практич-них навичок. Зараз створюється цифровий набір клі-нічних задач з променевими зображеннями, що вхо-дять у програму курсу, у тому числі включених домодульного набору зображень за прикладом «КРОК 2»і «КРОК 3».

Висновки. Проведений аналіз навчання студен-тів за останні два роки довів, що створені співробіт-никами кафедри інтерактивні презентації та робочізошити сприяють ефективному засвоєнню навчаль-ного матеріалу, роблять процес більш наочним іметодичним, дозволяють більш активно використо-вувати науковий та освітній потенціал кафедри ізбільшувати корисність матеріалу. Таким чином, устудентів з'являється можливість самостійно удоско-налювати практичні навички аналізу променевихзображень, тим самим підвищувати фаховий освіт-ній рівень і готувати їх до подальшої фахової діяль-ності.

77

ЭФФЕКТИВНОСТЬ КИНЕЗИТЕРАПИИ ДЕГЕНЕРАТИВНО-ДИСТРОФИЧЕСКИХ

ЗАБОЛЕВАНИЙ ПОЗВОНОЧНИКА (С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ПРОФИЛАКТОРА

ЕВМИНОВА)Афанасьева И.А.1, Хайтович Н.В.1, Андрущенко И.В.1,2, Безгодов Т.В.³

1Национальный медицинский университетимени А.А. Богомольца, г. Киев

2ДУ «Институт ядерной медицины и лучевойдиагностики НАМН Украины», г. Киев

³Вертебрально-оздоровительный центр Евминова, г. Никополь

После 30 лет каждый пятый человек в мире стра-дает дискогенным радикулитом, являющимся однимиз синдромов дегенеративно-дистрофических забо-леваний позвоночника. Это приводит к значитель-ным трудопотерям, а нередко и к инвалидности.

Целью работы было оценить эффективностькинезитерапии дегенеративно-дистрофических забо-леваний позвоночника на профилакторе Евминова.

Материал и методы исследования. На базевертебрально-оздоровительного центра Евминоваобследовано 105 пациентов (63 женщины и 42 муж-чины) в возрасте от 20 до 55 лет с различными деге-неративно-дистрофическими изменениями позво-ночника. Верификацию диагноза проводили с уче-том рентгенографии и магнитно-резонансной томо-графии (МРТ). При этом протрузия межпозвоночногодиска отмечалась у 82 (78,1%), а грыжа диска – у 36 (34,3%) пациентов. Всем пациентам с учетоминдивидуальных особенностей и сопутствующихзаболеваний назначены персонально подобранныефизические упражнения на профилактореЕвминова, охранительный режим дня.

Результаты исследования и их обсуждение.Через 2-3 месяца терапии отмечалась положитель-ная динамика: ликвидация боли в поясничном отде-ле, иррадиирующая в ногу у 39,1% пациентов, болив грудном отделе − у 50,5% пациентов (р<0,01).Лишь у 21 пациента (20% против 37,1%) осталосьчувство снижения чувствительности в конечностях.При объективном обследовании после курса тера-пии не отмечались симптом Ласега у 77,2%, симптомВассермана и симптом Фенца соответственно у 44,8 и 49,5% (р<0,01). Результаты повторного МРТ у49 пациентов через 7-12 мес. от начала терапиипоказали уменьшение в 1,5 раза размера межпозво-ночной протрузии и межпозвоночной грыжи (р<0,05).

Выводы. Выполнение пациентам с дегенератив-но-дистрофическими изменениями позвоночника

кинезитерапии на профилакторе Евминова позво-ляет существенно уменьшить интенсивность боле-вого синдрома и трофических изменений.

ДЖЕРЕЛА ХИБНОПОЗИТИВНИХ ТА ХИБНОНЕГАТИВНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

ПРИ 18F-ФДГ ПЕТ/КТ У ОНКОЛОГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ

Бабкіна Т.М.1, Новіков М.Є.21Національна медична академія

післядипломної освіти імені П.Л. Шупика 2Клініка Ізраїльської Онкології LISOD, м. Київ

Вступ. Метаболічна позитронно-емісійна томо-графія, поєднана з комп’ютерною томографією(ПЕТ/КТ), на сьогодні є високоефективним та широ-ко застосованим методом стадіювання та рестадію-вання багатьох злоякісних пухлин. Радіофармпре-парат, що застосовується при метаболічній ПЕТ/КТ, єміченим 18F аналогом глюкози (ФДГ), що активнонакопичується багатьма пухлинними процесами.Проте ФДГ також акумулюється нормальними тка-нинами та низкою непухлинних патологічних проце-сів, а деяким злоякісним пухлинам властивий низь-кий рівень метаболізму та відповідно незначнепоглинання ФДГ. Ці особливості створюють підґрун-тя для виникнення як хибнопозитивних, так і хибно-негативних результатів та інтерпретацій даних мета-болічної ПЕТ/КТ.

Мета. Висвітлити найбільш часті та поширеніджерела виникнення хибнопозитивних і хибнонега-тивних результатів та інтерпретації даних метаболіч-ної ПЕТ/КТ, що виникають при обстеженні онкологіч-них хворих, розділити та систематизувати їх запоходженням та механізмом виникнення, проілюс-трувати за допомогою даних клінічних випадків.

Матеріали та методи. З метою формуванняматеріалів доповіді використані множинні літератур-ні джерела за темою та низка власних клінічних ірадіологічних спостережень з діагностичних метабо-лічних ПЕТ/КТ-досліджень, проведених за допомо-гою сканера Philips Gemini 16 на базі ЛікарніІзраїльської Онкології LISOD (Київ, Україна) заперіод з 2014 по 2018 рік.

Результати дослідження. За даними проведено-го аналізу літературних джерел та ревізії архіву діаг-ностичних обстежень сформовано проілюстрованийперелік найбільш частих хибнонегативних та хибно-позитивних результатів та інтерпретацій даних мета-болічної ПЕТ/КТ у сценарії обстеження онкологічнихпацієнтів. Виділено декілька груп джерел потенційнохибних результатів, а саме: артефакти та технічно

Тези науково-практичної конференції з міжнародною участю

«Помилки променевої діагностики захворювань різних органів та систем», 20-21 вересня, Одеса


зумовлені обмеження (зумовлені особливостями тех-нології та методики збору даних), фізіологічні тапатофізіологічні процеси-конкуренти поглинанняФДГ, що імітують пухлинний процес (хибнопозитив-ні), пухлинні процеси, що за своїми біологічнимивластивостями демонструють низьку метаболічнуактивність (хибнонегативні) та ефекти різноманітнихспеціальних методів лікування, застосованих в онко-логічній практиці, що впливають на розподіл ФДГ тагенерують низку реактивних змін (як хибнопозитивні,так і хибнонегативні). Окремо наголошується важли-вість поєднання метаболічної (ПЕТ) та структурної(КТ) інформації, а також інтеграція клінічних та анам-нестичних даних в оцінку результатів дослідженнязадля мінімізації ризику некоректної інтерпретації тапідвищення діагностичної цінності методики в ціломупри обстеженні онкологічних хворих.

Висновки. Беручи до уваги все ширше застосу-вання методики метаболічної ПЕТ/КТ в онкологічнійпрактиці, зокрема і в Україні, систематизація, аналізта розуміння механізмів виникнення хибнонегатив-них та хибнопозитивних результатів дослідження єважливими не тільки для підвищення діагностичноїцінності методу, але й для більш ефективного вико-ристання його в цілому в радіологічному діагностич-ному алгоритмі обстеження онкологічних пацієнтів.

ОШИБКИ В ТРАКТОВКЕ ДИФФУЗИОННО-ВЗВЕШЕННЫХ ИЗОБРАЖЕНИЙ

ПРИ РАКЕ МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯБерезовский А.В.

МЦ «Юнимед», г. ЗапорожьеMEDCENTER, г. Батуми

Вступление. Выбор терапевтической или хирур-гической тактики при раке мочевого пузыря зависитот адекватного стадирования процесса. Существую-щая проблема неточности стадирования рака моче-вого пузыря с помощью трансуретральной резекцииили цистоскопии вполне решаема с помощью МРТ.

Диффузионно-взвешенная визуализация (DWI)представляет собой неинвазивный метод молеку-лярной визуализации. Высокий тканевой контрастмежду опухолевыми образованиями и окружающимитканями на DWI обусловлен различием диффузиимолекул воды. DWI является потенциально полез-ным инструментом для выявления, характеризациии стадирования рака мочевого пузыря. Также DWIможет использоваться для контроля лечения.

Несмотря на бурное развитие методики (DWI), атакже использование количественного анализа дляоценки значений коэффициента диффузии (ADC),существуют некоторые ограничения при интерпрета-ции DWI, связанные с относительно низким про-странственным разрешением, отсутствием специ-фичности различных типов образований и стандар-тизованных протоколов обследования, что в целомограничивает применение DWI и воспроизводимостьколичественных значений ADC.

Цель. Проанализировать ошибки в трактовкедиффузионно-взвешенных изображений при ракемочевого пузыря.

Материалы и методы. Рассмотрены 20 клини-ческих случаев верифицированного рака мочевогопузыря, для стадирования которых использоваласьМРТ с применением DWI. Исследования проводи-лись на 1.5T сканнерах (Hitachi Echelon, PhilipsAchiva, Philips Infinion). Протокол сканирования: CORT2 широкий, HI-RES T2 в трех плоскостях по пузырю,AX T1 широкий, две последовательности AX DWI −одна 22-24 FOV по зоне поражения, вторая − широ-ким FOV по тазу 36-44 см для лимфоузлов, b-factor 0и 1000. Опционально выполнялось DCE с времен-ным разрешением 13-17 секунд с последующимрисованием графика накопления в DCE tools вHoros. Аксиалы и коронарны ориентированы подпрямым углом к тому участку стенки, который пора-жен, чтобы избежать суммационного артефакта.

Результаты представлены в виде демонстрацииМРТ-изображений, в частности DWI с картами ADC иразбором ошибок в конкретных клинических случа-ях. Неадекватное растяжение мочевого пузыря,артефакты, тонкость стенки мочевого пузыря, атакже различные процессы, симулирующие рак,приводят к ложноположительным и ложноотрица-тельным заключениям.

Выводы. Знание «подводных камей» и ограни-чений метода поможет свести к минимуму их влия-ние при интерпретации диффузионно-взвешенныхизображений, а тщательный анализ полученныхрезультатов вместе с морфологической верифика-цией и клиническим стадированием помогут выб-рать наиболее адекватный лечебных подход.

ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ БІОПСІЙ ПІД КОНТРОЛЕМ КТ-ФЛЮОРОСКОПІЇ

В ОНКОЛОГІЇГорошенко О.В., Крулько С.І.

Український центр томотерапії, м. Кропивницький

Вступ. У час персоніфікованого підходу до ліку-вання онкологічних захворювань верифікація вузлівта утворів, розташованих у грудній, черевній порож-нинах, таза, є важливим питанням, що стоїть передонкологічною командою. За даними літератури, КТ-флюороскопія дозволяє впевнено верифікуватиутвори ОГК, ОЧП, ОМТ, у тому числі невеликих роз-мірів та складних локалізацій,

Мета роботи. Показати можливості КТ-флюоро-скопії для верифікації вузлів та утворів різних локалі-зацій.

Матеріали та методи. Біопсії проводились на базіУкраїнського центру томотерапії за допомогою КТ-сканера TOSHIBA Aquilion 16 з використаннямфлюороприставки в режимі постійної візуалізації. Ізсічня 2017 р. по червень 2018 р. було виконано біопсії55 пацієнтам (із них 40 з приводу утворів легенів).

Результати. Із 55 біопсій були технічно вдалими53. У 3 випадках результати першої біопсії було неін-формативними, при повторній біопсії у 2 випадкахбуло отримано валідні зразки тканини.

Висновки. КТ-флюороскопія дозволяє впевненоверифікувати вузли та утвори, що, у свою чергу,


дозволяє онкологічній команді більш ефективно пла-нувати лікування пацієнта.

ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ МЕТАСТАТИЧНОГО УРАЖЕННЯ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ

ЗА ДОПОМОГОЮ КТ ТА МРТГорошенко О.В.

Український центр томотерапії, м. Кропивницький

Вступ. МРТ та КТ широко застосовуються дляоцінки метастатичного ураження лімфатичних вузлівз метою стадіювання онкологічного процесу, оцінкивідповіді на лікування.

Мета роботи. Провести огляд використовуванихнаразі підходів до оцінки лімфатичних вузлів напредмет метастатичного ураження за допомогою КТта МРТ, з оцінкою переваг та недоліків данихмодальностей у певних клінічних сценаріях.

Матеріали та методи. Проведено огляд літера-тури, що стосується даного питання, співставленняданих літератури з досвідом, отриманим за часроботи в Українському центрі томотерапії.

Результати. Оцінка метастатичного ураженнялімфатичних вузлів – дуже складне завдання, з час-тими помилками, що відбуваються через об’єктивніта суб’єктивні причини. Чутливість та специфічністьКТ залишаються відносно невисокими, МРТ маєпереваги за рахунок використання ДЗЗ та інших фун-кціональних методик. Використання ДЗЗ і некритич-на оцінка отриманих зображень призводить до гіпер-діагностики.

Висновки. Оптимальною стратегією для визна-чення ураження лімфатичних вузлів наразі є комбі-нований підхід, із всебічною оцінкою як характерис-тик розмірів, форми, структури лімфатичних вузлів,так і їх характеристик на ДЗЗ; у сумнівних випадкахварто виконувати верифікацію.

ПОМИЛКИ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ,ОСНОВАНІ НА АРТЕФАКТАХ

ЗСУВНОХВИЛЬОВОЇ ТА КОМПРЕСІЙНОЇЕЛАСТОГРАФІЇ

Динник О.Б.1, Баранник Є.О.2, Линська Г.В.3,Марусенко А.І.4, Жайворонок М.М.5

1ТОВ «Інститут еластографії», м. Київ2ДУ «Харківський національний університет

ім. В.М. Каразіна, м. Харків3ДУ «Інститут неврології, психіатрії і нарколо-

гії НАМН України», м. Харків4ТОВ «Ультрасайн», м. Харків

5Медичне науково-практичне об’єднання«МедБуд», м. Київ

Вступ. Ультразвукове дослідження (УЗД) в будь-якому режимі (В-, Доплер, контрастне підсилення)супроводжується артефактами. Не є винятком іновітні режими зсувнохвильової (ЗХЕ) та компресій-ної еластографії (КЕГ), причому для кожної з нихартефакти відрізняються.

Мета. Ідентифікація артефактів зсувнохвильовоїта компресійної еластографії як джерела помилок

при ультразвукових дослідженнях оцінки жорсткостіпаренхіматозних та поверхневих органів.

Матеріали та методи. Проаналізовано 76 літера-турних джерел, універсальний еластофантом дляЗХЕ та КЕГ, а також 10 267 протоколів власних елас-тографічних досліджень печінки та нирок (7354),щитоподібної (ЩЗ, 712), молочних (МЗ, 623), перед-міхурової (ПрЗ, 415) та лімфатичних (ЛЗ, 313) залоз,дерми та білкової оболонки пеніса (58). У роботізастосовували конвексний С −1,5-5 МГц, лінійний –5-12 МГц, капітальний − 3,6-9 МГц датчики на апара-ті Soneus P7 (фірма Ultrasign, Харків, Україна).

Результати досліджень та їх обговорення.Визначили такі найбільш часті артефакти режимуЗХЕ й ознаки, що дозволяють їх ідентифікувати. Цеоператорозалежні артефакти: вади навігації та вибо-ру оператором адекватного «акустичного вікна»,надмірна компресія тканин датчиком, недостатнійконтакт датчика зі шкірою пацієнта, нехтуваннязастосуванням «гелевої подушки» при ЗХЕ дерми,рухи датчика при скануванні.

Апаратні артефакти ЗХЕ: електричні радіочастот-ні поміхи і шуми ведуть до вад еластовізуалізації.Неадекватні алгоритми обробки сигналу апаратом –«еластографія у квазі-реальному часі».

Артефакти, що пов’язані з фізикою УЗ-хвиль:ширина УЗ-зондуючих пучків хвиль, спектральнерозширення сигналів відгука та інші можуть вплива-ти на точність виміру в режимі ЗХЕ. Еласто-ревербе-рації супроводжують їх у В-зображенні. Результативимірів у цих зонах зображення в режимі ЗХЕ будутьзавищені в рази. Затухання УЗ-хвиль збільшує силурадіаційного тиску (ARFI) на тканини, щo зменшуєвеличину сигналу відгуку і тим самим зменшує точ-ність визначення жорсткості. Оператор, щоб запобіг-ти помилкам, мусить завжди проводити УЗД у пев-ному «коридорі» по глибині. Надмірне ослабленнясигналу УЗ-відгука з глибиною (у хворих із гепатос-театозом) може спотворювати параметр жорсткості вбік його регулярного збільшення/зменшення абонавіть до хаотичних змін оцінки жорсткості.

Акустична тінь при ЗХЕ. У зоні тіні сигнали відгукарізко зменшуються і призводять до ефектів, подібнихпри затуханні УЗ-хвиль.

Підсилення сигналу може виникати за рідиннимиутворами у напрямку «перед-зад». На межі розділуміж тканиною і рідиною швидкість розповсюдженнязсувних хвиль зростає, що призводить до завищенняоцінки жорсткості. Межі, що орієнтовані поперечнодо напрямку розповсюдження зсувних хвиль, орієн-тація «бік-бік», призводять до руйнування та інтер-ференції зсувних хвиль і є джерелом хибноговисновку, наприклад, про наявність десмопластичноїреакції навколо утворів. Цей артефакт легко визна-чити на «неживому» еластофантомі. Важливо врахо-вувати орієнтацію шарів тканин (дерми, м’язів) – ані-зотропію.

Інтерференція зсувних хвиль. Відсутність карту-вання або різке зменшення параметрів жорсткостівсередині жорстких об’єктів. Наприклад, у карциноміМЗ це пов’язано з тим, що зсувні коливання всереди-ні таких об’єктів не є, по суті, зсувними хвилями, що


в нормі мусять рухатись у певному напрямку. Тут«стоячі» зсувні хвилі і мала амплітуда переміщенняв зсувних хвилях, що «біжать», призводять до визна-чення занижених параметрів жорсткості.

Спеклові шуми призводять до випадкових зна-чень жорсткості тканин для деяких точок вимірів.Цей фактор значною мірою визначає розкид значеньвід мінімальних до максимальних у контрольномуоб’ємі виміру.

Для режиму КЕГ характерні інші артефакти.Артефакт «мальтійський хрест» (виникнення тінінавколо жорсткого утвору), пов’язаний із переміщен-ням при компресії граничних м’яких тканин, що ото-чують жорсткий утвір, і м’які тканини маркуються якжорсткі. Із цим же пов’язано виникнення артефактунадлишкового підкреслення контурів жорсткогоутвору. Артефакт надлишкової компресії призводитьдо «вислизання» жорсткого утвору з площини скану-вання. Слабке натиснення не дає достатньої дефор-мації, і картування не формується зовсім чи з розри-вами. Артефакт великих рідинних утворів імітує назависі часточок солідну еластограму.

Висновки. Артефакти є невід’ємною частиноюрежимів еластографії − як ЗХЕ, так і КЕГ. Для кожно-го із цих режимів еластоартефакти мають різнуфізичну суть. Знання і управління артефактамидозволяє лікарю УЗД запобігти помилкам еластові-зуалізації і упередити хибні висновки. Адаптація при-нципу бічного розповсюдження зсувних хвиль дозво-ляє враховувати анізотропію живих тканин і отрима-ти достовірні дані про жорсткість тонких паралель-них шарів у нормі і при патології (шаруваті фантоми,дерма, білкова оболонка статевого члена). Навігаціяу В-режимі є запорукою якості еластовізуалізації.Еластофантоми-тренажери є основою знань лікарівУЗД про еластоартефакти.

НЕОБХІДНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ

РЕКОМЕНДАЦІЙ З УЛЬТРАЗВУКОВОЇДІАГНОСТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ

ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ В УКРАЇНІЖайворонок М.М. 1 , Динник О.Б.2,

Федусенко О.А.31Медичне науково-практичне об’єднання

«МедБуд», м. КиївІнститут еластографії2, м. Київ

3Медичний центр «Доктор Лахман»,м. Запоріжжя

Вступ. У жовтні 2014 року EFSUMB (Europeanfederation of societies for ultrasound in medicine andbiology) сформувала робочу групу для розробкиGIUS (Gastrointestinal Ultrasound) з ультразвуковогодослідження (УЗД) шлунково-кишкового тракту(ШКТ) з метою стандартизації та сприяння викорис-танню методики в клінічній практиці. У 2017 роцірекомендації GIUS були надруковані в журналі«Ultraschall in der Medizin». Наш досвід УЗД ШКТ вУкраїні сягає 15 років, і видано керівництво у 2008 р.

Мета. Впровадження в клінічну практику лікарівпервинної ланки та гастроентерологів рекомендації

EFSUMB з GIUS, що представляють сучасні доказидля тлумачення нормальних і патологічних соноанато-мічних та фізіологічних особливостей при використаннімультипараметричного ультразвуку (мп-УЗД) ШКТ.

Результати та їх обговорення. Наш досвід таРекомендації GIUS пропонують унікальну можливістьнеінвазивно вивчити структурно-функціональний станкишківника, зокрема кишкові функції, оцінити крово-обіг у спланхнічних судинах, брижу, чепець та лімфа-тичні вузли. Для підготовлених спеціалістів GIUS маєвисоку інформативність і повторюваність як у первин-ній діагностиці патології, так і в спостереженні за пере-бігом гострих та хронічних захворювань ШКТ.

Рекомендації: 1) для обстеження кишківникаварто застосовувати як високочастотні, так і низько-частотні датчики; 2) при вимірюванні товщини стінкикишки необхідно використовувати датчик з частотоюне менше ніж 5 МГц; 3) кольорове доплерівське кар-тування інформативне при оцінці патологічної васку-ляризації стінки кишки; 4) УЗ-еластографія може бутикорисною для оцінки змін жорсткості патологічнопотовщеної стінки кишки та розвитку фіброзу; 5) необхідна спеціальна підготовка фахівців в УЗДкишківника на основі знань абдомінального УЗД; 6)стандартне обстеження кишківника не потребує спе-ціальної підготовки; 7) вивчення спланхнічного крово-току рекомендовано натщесерце або не менше ніжчерез 6 годин після вживання їжі; 8) пероральнезастосування діагностичного розчину корисне приУЗД захворювань тонкої кишки; 9) у нормі товщинастінки кишківника не перевищує 2 мм, за виняткомдванадцятипалої та прямої кишки; 10) товщина стінкикишківника повинна вимірюватися перпендикулярноміж серозною та слизовою оболонками; 11) у верхнійбрижовій артерії (ВБА) слід вважати нормальними:індекс резистентності між 0,80 і 0,89, а пікову систо-лічну швидкість між 80 і 220 см/с; 13) трансабдомі-нальний ультразвук (ТАУЗ) може використовуватисядля оцінки нормальної анатомії, васкуляризації, діа-метра кишки, а також лімфатичних вузлів черевноїпорожнини та позачеревинного простору.

Висновки. Застосування рекомендацій GIUSEFSUMB для фахівців ультразвукової діагностики талікарів гастроентерологів буде сприяти стандартиза-ції та широкому впровадженню трансабдомінальногоультразвукового дослідження шлунково-кишковоготракту в Україні, скринінгу запальних захворюванькишківника.

КОМПЬЮТЕРНАЯ ТОМОГРАФИЯ В ДИАГНОСТИКЕ АБДОМИНАЛЬНОГО

СПЛЕНОЗА (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ И СОБСТ-ВЕННЫЕ НАБЛЮДЕНИЯ)

Зайцев А.А., Веселый А.Л., Мощенко В.Л.г. Харьков

Вступление. Спленоз – это доброкачественноесостояние, при котором эктопированная селезеноч-ная ткань может локализоваться в любом отделебрюшной полости или за ее пределами вследствиеаутотрансплантации и имплантации фрагментов


селезенки после травматического разрыва илиспленэктомии (СЭ).

Спленоз может имитировать различные патоло-гические процессы, включая первичную опухоль илиметастатическое поражение, быть причиной диагно-стических ошибок и необоснованных хирургическихвмешательств.

Цель. Оценить на основе данных КТ вариантылокализации абдоминального спленоза и причины свя-занных с этим состоянием диагностических ошибок.

Материалы и методы. Проанализированы дан-ные абдоминальных КТ-обследований 11 пациентовв возрасте от 25 до 72 лет, в анамнезе которых былаСЭ после травматического разрыва селезенки. Всепациенты были направлены на КТ после УЗИ: 6пациентов с подозрением на неопластический про-цесс, 5 пациентов – на острую хирургическую пато-логию.

Результаты и обсуждение. У 3 пациентов былдиагностирован диссеминированный абдоминаль-ный спленоз. У 1 пациента выявлено солитарноеобразование тонкой кишки, предположительно, экто-пированная селезенка. В последующем ему былопроведено оперативное вмешательство с гистологи-ческой верификацией.

Выводы. При обследовании пациентов с подо-зрением на неопластический процесс, при наличии ванамнезе СЭ, радиолог должен учитывать веро-ятность спленоза во избежание неоправданныххирургических вмешательств.

ОСОБЕННОСТИ ПРЕДОПЕРАЦИОННОГО СТАДИРОВАНИЯ И КРИТЕРИИ

НЕРЕЗЕКТАБЕЛЬНОСТИ У ПАЦИЕНТОВ С РАКОМ ЖЕЛУДКА ПО ДАННЫМ МДКТ

С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ КЛАССИФИКАЦИИ TNM8

Кульпина Е.А., Мангов А.В., Завгородняя В.А.,Инюточкина И.А., Куркчи В.С.,

Суховей В.В., Калашников Д.В., Папин Д.Н.,Холод Ю.А.

«Европейский радиологический центр», г. Харьков

Вступление. Рак желудка занимает одно из веду-щих мест в структуре заболеваемости и смертностив мире. Оценка стадии рака желудка по даннымМДКТ с учетом классификации TNM8 позволяетподобрать необходимую схему химиотерапии иизбежать нецелесообразных оперативных вмеша-тельств.

Цель исследования. Оптимизировать КТ-стади-рование рака желудка с указанием стадии по ТNМ8,определить критерии нерезектабельности ракажелудка по данным МДКТ, сопоставить данныеМДКТ с интраоперационными данными.

Материалы и методы. С 01.01.2017 г. по01.06.2018 г. в «Европейском радиологическом цен-тре» обследован 231 пациент с раком желудка. Всемпациентам была проведена 64-срезовая КТ с в/вконтрастированием в позднюю артериальную (на 35-40-й секунде от начала в/в введения контрастного

вещества), портальную (на 70-й секунде) и отсрочен-ную (на 3-5-й минуте) фазы исследования, с колли-мацией 0,6 мм. Объем в/в неионного контраста рас-считывался индивидуально для каждого пациента,из расчета 500-600 mg йода на кг массы тела.Скорость в/в введения контраста варьировалась изависела от его объема; весь объем вводился за 30 секунд. Перорально пациентов поили водойперед исследованием.

Определялись: локализация опухоли с оценкойлокального распространения по категории Т согласноклассификации TNM 8. Категории Т1 и Т2 по даннымМДКТ дифференцировать не представлялось воз-можным. Категория Т3 выставлялась при поражениивсей толщины стенки желудка без наличия экстраму-рального компонента; наличие экстрамуральногокомпонента расценивалось как инвазия висцераль-ной брюшины и приравнивалось к категории Т4а; приинвазии прилежащих органов выставлялась катего-рия Т4b. Также оценивалось распространение опухо-ли на пищеводно-желудочный переход, наличиерегионарных и отдаленных метастатических лимфо-узлов, отдаленных метастазов (печень, легкие, кости,яичники), наличие карциноматоза брюшины.

Результаты. У 110 (48%) пациентов опухоль лока-лизовалась в теле и выходном отделе желудка. У 72 (31%) пациентов был поражен кардиальный отдел.У 32 (14%) пациентов выявлено распространениеопухоли на пищеводно-желудочный переход; у 16 (7%) пациентов поражение имело распространен-ный характер по типу linitis plastica. У 2 (0,8%) пациен-тов с подозрением на рак желудка верифицированагастроинтестинальная стромальная опухоль. У 5 (2,1%) пациентов верифицирована лимфома. У 7 (3%) пациентов опухоль Т1/Т2, верифицированнаяпри ФГДС, не визуализировалась по данным МДКТ. У95 (41%) пациентов выявлено опухоль Т3 (по класси-фикации TNM8). У 106 (56%) пациентов выявленаопухоль Т4а/b (по классификации TNM8). 176 (76%)пациентов при первичном стадировании имели регио-нарные метастатические лимфоузлы. 143 (62%) паци-ента имели отдаленные метастазы в печень, легкиеили забрюшинные лимфоузлы. У 74 (32%) пациентовимелись признаки карциноматоза брюшины.

По данным МДКТ потенциально резектабельны-ми были признаны 76 (33%) пациентов, им былопроведено лапароскопическое стадирование споследующей неоадъювантной химиотерапией приотсутствии визуальных признаков карциноматоза иатипичных клеток в смывах, с последующим КТ-ре-стадированием и оценкой динамики по критериямRECIST 1.1.

Радикально прооперировано 54 пациента (71%от потенциально резектабельных согласно первич-ному КТ-стадированию). Паллиативные анастомозыналожены у 16 пациентов.

У 17 (23%) потенциально резектабельных паци-ентов признаков карциноматоза брюшины по дан-ным МДКТ не определялось, однако, милиарныйкарциноматоз брюшины был выявлен при лапаро-скопическом стадировании/оперативном лечении. У9 (12%) пациентов признаков визуального карцино-


матоза брюшины выявлено не было, однако цитоло-гически были найдены атипичные клетки в перитоне-альных смывах, произведенных при лапароскопиче-ском стадировании. Наличие атипичных клеток вперитонеальных смывах приравнивалось к катего-рии M+. При повторной ретроспективной оценке КТ-изображений с прицельным осмотром областей,пораженных карциноматозом, визуализированномпри лапстадировании/оперативном лечении, мили-арных узелков выявлено не было. Нерезекта-бель-ными были признаны пациенты с отдаленнымиметастазами и распространенным карциноматозомбрюшины. Пациентам с милиарным карциноматозоми атипичными клетками в перитонеальных смывах,выявленные при стадировании, была рекомендова-на консультация в НИР для решения вопроса о про-ведении HIPEС.

Выводы. МДКТ с определением стадии заболе-вания по TNM8 является эффективным методом влокальном стадировании рака желудка и выявленииметастазов. Наличие метастазов и распространен-ного карциноматоза являются критериями нерезек-табельности рака желудка. Выявление милиарногокарциноматоза по данным МДКТ во многих случаяхневозможно и требует лапараскопического стадиро-вания с перитонеальными смывами.

НЕТИПИЧНЫЕ СЛУЧАИ ПОРАЖЕНИЯ АППЕНДИКСАКоротков П.Б.

МАУ «Городская клиническая больница № 40» г. Екатеринбурга, клиника «УГМК-Здоровье»

г. Екатеринбурга

Острый аппендицит является одной из самыхчастых причин т.н. «острого живота». СуществуютКТ-критерии, позволяющие его заподозрить у симп-томных пациентов, основанные на диаметре аппен-дикса, толщине жидкости в нем, толщине стенкиаппендикса и степени ее васкуляризации, отекемезаппендикса.

В докладе демонстрируются случаи пораженияаппендикса, которые способны вызвать сложности втрактовке даже у опытных радиологов, когда присут-ствуют формальные рентгенологические критерииострого аппендицита, но нет типичной для негосимптоматики, равно как и обратное, когда соблюде-ны формальные клинические и рентгенологическиекритерии острого аппендицита, но аппендикс изме-нен по иной причине.

КТ-ДИАГНОСТИКА АЛЬВЕОКОККОЗА ПЕЧЕНИКураева Л.Г.

«Гемо-Луцк», г. Луцк

Альвеококкоз является зоонозом с преимуще-ственным поражением печени. Возбудитель –Echinococcus multilocularis, 90% заболеваний в миреприходится на Китай. На территории СНГ поражениеальвеококкозом чаще встречается в Киргизии,Казахстане, России (Сибирь, Башкирия, Татарстан).Данная работа основана на описании случаев аль-

веококкоза печени у пациентов Нижнего Новгорода,преимущественно направленных на КТ с диагнозомновообразования печени.

Цель исследования. Краткий обзор видов эхи-нококкоза, различия в КТ-картине поражений,вызванных Echinococcus granulosus (кистознаяформа эхинококка), Ech. multilocularis (альвеоляр-ный эхинококкоз), Ech. vogeli (поликистозный эхино-кокк). Примеры осложнений эхинококкоза (разрывыкист, инфицирование кист, экстрапеченочный рост,вовлечение магистральных сосудов и желчных про-токов). Изучение КТ-картины поражения печени, сте-пени вовлечения анатомических структур, метаста-тическое распространение. Выявление контактнойсосудистой инвазии помогает определиться с такти-кой ведения пациентов и позволяет оценить объемпредстоящего оперативного вмешательства. Обсуж-дение вопросов дифференциальной диагностикиальвеококкоза печени. Рассматриваются возможно-сти лучевой диагностики в оценке постоперацион-ных изменений, возможность выявления признаковрецидива.

Выводы. Выбор вида оперативного леченияпациента зависит от степени распространения аль-веококкоза, наличия внепеченочного распростране-ния, вовлечения диафрагмы, сосудов, желчныхпутей. Первичная КТ-диагностика позволяет опреде-лить осложнения заболевания и степень его распро-странения. Контрольные лучевые исследованияпомогают оценить эффективность лечения ивыявить признаки рецидива.

ПУХЛИННІ ТА НЕПУХЛИННІ УТВОРИ КІСТОК КІНЦІВОК:

КЛІНІКО-РЕНТГЕНОЛОГІЧНИЙ ПОШУК,ПОМИЛКИ, ДІАГНОЗ

Лисенко Н.С., Шармазанова О.П.,Вороньжев І.О., Черепов Д.В.

Харківська медична академія післядипломноїосвіти, м. Харків

Об’ємні процеси у кістках є патологічними проце-сами різноманітної етіології (пухлинної, диспластич-ної, дистрофічної, а також запальної), які проявля-ються деструктивними змінами у кістках та супро-воджуються синдромом утвору, що експансивноросте, в різних відділах скелета, найчастіше у кісткахкінцівок. Частота різних видів пухлиноподібних ура-жень кісток серед первинних пухлин, дисплазій тадистрофічних утворів скелета становить від 2,5%(Волков М.В., 1974) до 10% (Зацепін С.Т., 2001;Тарасов А.Н. та ін., 2012). Сучасний перебіг даноїгрупи захворювань нерідко характерізується доситьсвоєрідною, дещо атиповою локалізацією та перебі-гом, що потребує проведення диференційної діаг-ностики. Верифікація діагнозу належить патоморфо-логічному методу, однак рентгенологічне досліджен-ня також залишається одним із важливих етапів діаг-ностичного пошуку при об’ємних утворах кістковоїсистеми.

Метою дослідження було проаналізувати особ-ливості рентгенологічної картини патологічних утво-


рів пухлинної та непухлинної етіології у кістках кінці-вок у дітей.

Матеріал і методи. Проаналізовано результатирентгенологічного та клініко-лабораторного дослі-джень 24 пацієнтів віком 2-17 років (середній вік9,4±3,7 року). Досліджувані хворі скаржились нанаявність щільного утвору у кістці кінцівки, помірнийбіль, обмеження функції кінцівки, іноді – припухлістьта почервоніння шкіри в ураженій ділянці. Частинапацієнтів пов’язувала початок захворювання з трав-мою або фізичним перевантаженням. Спосте-ріга-лась така локалізація патологічного процесу: довгікістки (стегнова, плечова, променева, кістки гомілки,плеснова та п’ясткова кістки) – 20 осіб, клубова кіс-тка – 1 пацієнт, короткі кістки (кубоподібна, п’ятковакістки) – 3 особи. Усім хворим була проведена рен-тгенографія ураженої ділянки кінцівки у стандартнихпроекціях, серед них 12 пацієнтам проводиласькомп’ютерна томографія (КТ).

Результати досліджень. На рентгенограмах таКТ-зображеннях досліджуваних ділянок визначалисьосередки деструкції округлої, овоїдної або непра-вильної форми. Структура патологічних ділянок булагомогенною або з наявністю кісткових перетинок,щільних включень. Потовщення кістки за рахунокздуття мало місце у 18 (75,0%) випадках, від незнач-ного до вираженого із збільшенням кістки у попереч-нику у 2-3 рази, при цьому кортикальний шар частко-во не візуалізувався. Після комплексного клініко-рен-тгенологічного та патоморфологічного дослідженнябуло встановлено діагнози: аневризмальна кістковакіста (АКК) – 5 (20,8%) осіб, солітарна кісткова кіста –3 (12,6%) особи, вогнищева форма фіброзної дис-плазії – 2 (8,3%) особи, гігантоклітинна пухлина(ГКП) – 5 (20,8%) осіб, пухлина Кодмена – 1 (4,2%)особа, еозинофільна гранульома – 1 (4,2%) особа,осередкова форма патологічної перебудови – 2 (8,3%)особи, остит – 5 (20,8%) осіб. У більшості хворихпатологічні процеси мали звичайний вигляд та лока-лізацію. Однак у процесі діагностичного пошуку миспостерігали низку особливостей. Аневризмальнакісткова кіста у 4 із 5 пацієнтів характеризуваласьдосить атиповим розташуванням: у І плесновій, Vп’ястковій та у п’ятковій кістках; окрім того, у пацієн-тки з АКК великогомілкової кістки утвір супроводжу-вався вираженою літичною деструкцією, гіперваску-ляризацією на КТ-зображеннях із контрастним підси-ленням, що надало підставу запідозрити злоякіснупухлину. Гігантоклітинна пухлина розташовувалась уепіфізах та епіметафізах довгих кісток, у клубовійкістці; у 1 хворого з патологічним утвором у головцістегнової кістці, схожим на ГКП, виявилась пухлинаКодмена. З 5 випадків верифікованих запальних про-цесів кісток у 4 (80,0%) пацієнтів спочатку було діаг-ностовано: осередок патологічної перебудови (укубоподібній кістці стопи, великогомілковій кістці),солітарну кісту, а також лімфому великогомілковоїкістки. Повторний ретельний клініко-рентгенологіч-ний аналіз із виявленням губчастих секвестрів,характерного переходу через зону росту та патомор-фологічне дослідження дозволили встановити пра-вильний діагноз та запобігти хірургічному втручанню.

На контрольних рентгенограмах та КТ-зображенняхвідмічалась позитивна динаміка у вигляді зменшен-ня осередків запального процесу, поступова осифі-кація ділянок деструкції на тлі лікування антибактері-альними препаратами.

Висновки. 1. Патологічні утвори кісток пухлинної,дистрофічної, а також запальної етіології маютьдосить схожі рентгеносеміотичні ознаки.

2. Урахування рентгенологічних особливостей тихабо інших патологічних процесів поряд із даними клі-ніко-лабораторного обстеження та динамічного спос-тереження надають можливість запобігти помилко-вій діагностиці та, як наслідок, неефективному ліку-ванню.

КЛИНИЧЕСКАЯ ЦЕННОСТЬ МСКТ В ПРЕДОПЕРАЦИОННОЙ ОЦЕНКЕ КОСТНОГО

МАССИВА ВЕРТЛУЖНОЙ ВПАДИНЫ В УСЛОВИЯХ ДИСПЛАСТИЧЕСКОГО

КОКСАРТРОЗАЛоскутов А.Е.*, Ковбаса Е.А.*,

Олейник А.Е.*, Стрыженый В.Г.***ГУ «Днепропетровская медицинская

академия МЗ Украины», г. Днепр**КЗ «Областная клиническая больница

им. И.И. Мечникова», г. Днепр

Актуальность. Предоперационное планирова-ние с тщательной рентген-морфометрической оцен-кой геометрии вертлужной впадины (ВВ) являетсяосновополагающим в подготовке к тотальному эндо-протезированию тазобедренного сустава (ТЭТС) придиспластическом коксартрозе (ДК). Одним из ключе-вых параметров, определяющих возможности хирур-гической тактики, является истинная толщина меди-альной стенки вертлужной впадины (acetabular medi-al wall bone stock) в проекции формированияимплантационного ложа вертлужного компонентаэндопротеза. Исходя из недоступности оценки дан-ного показателя при помощи рутинной двухплоскост-ной рентгенографии, применение МСКТ тазобедрен-ных суставов с дальнейшим морфометрическимисследованием является перспективным как с пози-ции улучшения клинико-функциональных результа-тов, так и снижения частоты осложнений ТЭТС.

Цель работы. Определить абсолютные значе-ния костного массива медиальной стенки ВВ внорме и при диспластическом коксартрозе в зонеформирования имплантационного ложа на основеМСКТ-морфометрического исследования.

Материалы и методы. Группу нормы составили32 тазобедренных сустава: 2 мужчин (4 сустава)(6,3%), 14 женщин (28 суставов) (93,7%). В группупатологии были включены 64 тазобедренных суста-ва: 3 мужчин (4 сустава) (6,1%), 46 женщин (60 суставов) (93,9%), которым было выполненототальное эндопротезирование тазобедренногосустава в клинике КЗ «ОКБ им. И.И. Мечникова» впериод с января 2017 г. по апрель 2018 г. в соответ-ствии с хирургической тактикой, опирающейся нарасширенную программу предоперационного обсле-дования. I тип ДК отмечался в 17 (26,6%) клиниче-


ских случаях, II тип – в 26 (40,6%) случаях, III тип – в21 (32,8%) случае. Исследуемые группы были сопо-ставимы по основным значимым характеристикам(p>0,05). Расширенная программа предоперацион-ного обследования включала проведение МСКТобласти тазобедренных суставов и пояснично-крест-цового отдела позвоночника на 128-срезовом ком-пьютерном томографе ТМ General Electrics с приме-нением протокола исследования «Pelvis».Реконструкцию производили по топограмме, выпол-ненной на уровне центральных отделов ямы верт-лужной впадины под углом 65º, открытым кпереди,образованным сагиттальной осью и линией, прове-денной через биомеханический центр вертлужнойвпадины. Дальнейшую реконструкцию выполняли всагиттальной плоскости под углом 30º к горизонталь-ной оси с измерением толщины медиальной стенкина уровне ложе круглой связки и в точке на 11 ммкраниальнее последней, что соответствует центрупогружаемой фрезы импланта. Реконструкция КТ-сканов с послеующими измерениями проводились всреде программного продукта Myrian 2.0. Статисти-ческая обработка данных проводилась при помощипрограммного продукта Statistica 8.0. и надстройкиMicrosoft Windows Excel AtteStat.

Результаты. Выявлено, что при использованиистандартного КТ-скана толщина кости на уровнеложе круглой связки являлась проекционной и несоответствовала истинному размеру (меньше«истинной» толщины кости в 1,3-1,5 раза). В ходепроведенных измерений после реконструкции КТ-сканов по предложенной методике среди пациен-тов группы нормы выявлены следующие значенияпараметров костного массива ВВ, которые следуетрассматривать как эталонные: истинная толщинамедиальной стенки ВВ на уровне ложа круглой связ-ки − 4,3 мм с 95% ДИ [3,3; 4,8], истинная толщинамедиальной стенки ВВ в проекции формированияимплантационного ложа − 7,4 мм [6,9; 8,1]. Данные,полученные в группе патологии, свидетельствуют озакономерном увеличении истинной толщины меди-альной стенки вертлужной впадины в зоне формиро-вания имплантационного ложа в сравнении с норма-тивными в 2,2 раза, 2,5 и 3,7 раза при I-III типе ДК поCrowe соответственно (I тип − 12,3 мм [10,1; 13,4], II тип – 13,5 мм [12,2; 15,2], III тип – 18,7 мм [15,7;20,8]). Следует отметить отсутствие статистическизначимых различий между значениями при ДК I и ДК II(p=0,02), что не согласуется с литературными дан-ными, основанных на стандартных рентген-морфо-метрических измерениях. Кроме того, несмотря назакономерное прогрессирование толщины медиаль-ной стенки ВВ в зависимости от типа ДК, отмечаетсязначительная внутригрупповая дисперсия показате-лей (по данным ANOVA Краскела-Уоллиса), что ука-зывает на необходимость внедрения принциповиндивидуализации в практику рутинного планирова-ния ТЭТС.

Выводы. Таким образом, предоперационнаяоценка костного массива медиальной стенки ВВ наосновании МСКТ-морфометрии является преци-зионной в силу мультимодальности реконструкции и

нивелирования погрешностей, свойственных стан-дартной двухплоскостной рентгенографии. Полу-ченные истинные значения толщины ВВ в зоне фор-мирования ложа эндопротеза определяют возмож-ности применения той или иной имплантационнойтехники, а также потребность в проведении пластикидна вертлужной впадины в ходе ТЭТС, что позво-ляет предусмотреть возможные технические слож-ности вмешательства и, следовательно, улучшитьклинико-функциональных результаты ТЭТС при ДК.

ПРЕДОПЕРАЦИОННАЯ ОЦЕНКА СЕКТОРАЛЬНОГО ДЕФИЦИТА ВЕРТЛУЖНОЙ

ВПАДИНЫ В УСЛОВИЯХ ДИСПЛАСТИЧЕСКОГОКОКСАРТРОЗА НА ОСНОВАНИИ

МСКТ-МОРФОМЕТРИИЛоскутов А.Е.*, Ковбаса Е.А.*, Олейник А.Е.*,

Стрыженый В.Г.***ГУ «Днепропетровская медицинская академия

МЗ Украины», г. Днепр**КЗ «Областная клиническая больница

им. И.И. Мечникова», г. Днепр

Актуальность. Тотальное эндопротезированиетазобедренного сустава (ТЭТС) при диспластиче-ском коксартрозе (ДК) относится к сложному инестандартному, что в значительной мере обуслов-лено трудностями имплантации ацетабулярногокомпонента в условиях секторального дефицитавертлужной впадины. Предоперационное планиро-вание, основанное на рутинной рентген-морфомет-рии, не позволяет качественно всесторонне оценитьтопографию и объем дефекта стенок ВВ, что несетриск выбора неадекватной хирургической тактики.Применение МСКТ с последующей морфометрией входе предоперационной подготовки может являтьсяценным источником качественной, количественнойинформации о геометрии ВВ, что целесообразноиспользовать в расчетах позиции импланта и ауг-ментационных техник при ТЭТС.

Цель работы. Определить нормативные значе-ния секторального покрытия головки бедреннойкости и выявить характер формирования деформа-ции ВВ в зависимости от типа ДК с позиции секто-рального дефицита стенок на основании МСКТ-мор-фометрического исследования.

Материалы и методы. Группу нормы составили32 тазобедренных сустава: 2 мужчин (4 сустава)(6,3%), 14 женщин (28 суставов) (93,7%). В группупатологии были включены 64 тазобедренных суста-ва: 3 мужчин (4 сустава) (6,1%), 46 женщин (60 суставов) (93,9%), которым было выполненототальное эндопротезирование тазобедренногосустава в клинике КЗ «ОКБ им. И.И. Мечникова» впериод с января 2017 г. по апрель 2018 г. в соответ-ствии с хирургической тактикой, опирающейся нарасширенную программу предоперационного обсле-дования. I тип ДК отмечался в 17 (26,6%) клиниче-ских случаях, II тип – в 26 (40,6%) случаях, III тип – в21 (32,8%) случае. Исследуемые группы были сопо-ставимы по основным значимым характеристикам


(p>0,05). Расширенная программа предоперацион-ного обследования включала проведение МСКТобласти тазобедренных суставов и пояснично-крест-цового отдела позвоночника на 128-срезовом ком-пьютерном томографе ТМ General Electrics с приме-нением протокола исследования «Pelvis».Исследуемые параметры включали: угол переднегосектора ВВ (Anterior Sector Angle, ASA), угол заднегосектора ВВ (Posterior Sector Angle, PASA), угол гори-зонтального сектора ВВ (Horizontal Sector Angle,HASA), сектор покрытия головки вертлужной впади-ной, угол Шарпа, угол Виберга.

Результаты. По литературным данным, норма-тивные значения секторального покрытия головкисоставляют: ASA ≥ 50º, PASA ≥ 90º, HASA ≥ 140º, уголВиберга ≥ 25º, угол Шарпа ≤ 40º. В нашей работезначения данных показателей для суставов группынормы были определены на уровне 63,5º [57; 68],105º [97; 115], 166º [163; 178], 40º [39; 43] и 37º [35; 38]соответственно. Отмечается прогрессирующая утра-та покрова головки вертлужной впадиной за счетдефицита передней, задней и верхней стенки ВВ, вразличной степени и комбинации в зависимости оттипа ДК. Дефицит верхней стенки, нашедший своеотражение в показателях углов Виберга и Шарпа,оказался наиболее динамичным: -57,5% − при ДК I, -72,5% − при ДК II, -138% − при ДК III, именно уголВиберга оказался более чувствительным для вери-фикации дефекта данной локализации. Выявленонарастание дефицита передней стенки в сравнениис нормативным показателем на -25,9, -37,5, -52,8%при I-III типах ДК соответственно. Покров заднейстенки оказался более устойчивым: -20; -22; -34%соответственно, причем, угол заднего сектора(HASA) при I и II типах статистически значимо неотличался (p=0,08). Показатель угла секторальногопокрытия головки коррелирует (n=0,90, прямая силь-ная связь) с углом горизонтального сектора (HASA),являясь интегральными показателями переднезад-него дефицита стенок вертлужной впадины и отра-жающими способность ВВ обеспечивать нормаль-ные биомеханические взаимоотношения сустава.Так, выявлено закономерное прогрессированиеутраты горизонтального покрова ВВ: -24,7, -29,8, -39,5% HASA при I-III типах ДК. Следует отметитьболее динамичное снижение угла секторальногопокрытия головки (-33,1; -43,6; -62,7% соответствен-но), который учитывает не только дефицит стенок,но и степень латерального смещения (вывиха)головки, что обосновывает клиническую ценность ицелесообразность учета данного показателя в ходепредоперационного планирования.

Выводы. Проведенное исследование позволилоопределить как нормативные значения секторально-го покрытия ВВ, так и закономерности формирова-ния его дефицита в ходе естественного течения ДК.Неоспоримыми являются клиническое преимуще-ство и практическая ценность предоперационногопланирования с МСКТ-морфометрической оценкойгеометрии ВВ как такового, позволяющего верифи-цировать топографию и количественные характери-стики секторального дефицита ВВ, что является

ключевым в выборе имплантационной и аугмента-ционных техник ТЭТС.

ПОМИЛКИ ПРОМЕНЕВОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ СТАТУСОМ

«ІНВАЛІДНІСТЬ ІЗ ДИТИНСТВА»В ПРАКТИЦІ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

НА ПРИКЛАДІ КЛІНІЧНИХ ВИПАДКІВ Мирончук Л. В., Олефіренко О.В.

ДУ «УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України», м. Дніпро

Актуальність. За оцінкою експертів Всесвітньоїорганізації охорони здоров’я, майже у 25% інвалідіву віці до 50 років інвалідизація спричинена уродже-ним або набутим захворюванням, перенесеним удитячому віці. Первинна інвалідність осіб за катего-рією «інвалідність із дитинства» по Україні за 2017 рікстановила 7,8% серед інших причин інвалідності. Уструктурі дитячої інвалідності перше місце посідаютьприроджені вади розвитку, серед яких переважнабільшість – захворювання кістково-суглобової систе-ми. Згідно із законодавчою нормативно-правовоюбазою, встановлення інвалідності у даної категоріїосіб ґрунтується, як і «доросла», на визначенні сту-пеня функціональних порушень різних органів тасистем. Якісна експертна оцінка кожного випадку,яка потребує об’єктивізації результатами промене-вих методів досліджень, покликана відновити пра-цездатність особи з інвалідністю.

Мета. Об’єктивізувати помилки клінічних випадківзахворювань різних органів та систем методами про-меневої візуалізації у пацієнтів із статусом «інвалід-ність із дитинства» в практиці медико-соціальної екс-пертизи.

Матеріали та методи. У клініці інституту ДУ«УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України» було проаналізо-вано 14 експертних випадків пацієнтів із вродженоюабо набутою в дитячому віці патологією різних орга-нів та систем, які мали статус «дитина-інвалід» до 18 років та були направлені медико-соціальними екс-пертними комісіями на обстеження з метою уточнен-ня ступеня вираженості функціональних порушеньта обмеження життєдіяльності. Помилки променевоївізуалізації розглянутих експертних випадків булипредставлені переважно: вродженою аномалією (увигляді хвороби Шпренгеля, недосконалого остеоге-незу, хондродистрофії, хондродисплазії верхніх танижніх кінцівок, проксимального радіоульнарногосиностозу, двосторонньої клишоногості, тетрадиФалло, сполученої аномалії сечостатевої та кістково-суглобової систем, атрезії стравоходу); дисплатични-ми захворюваннями (кіфосколіотичної деформаціїхребта, наслідків хвороби Пертеса). Окрім експер-тного аналізу наданої рентгенархівної документації,кожному з пацієнтів окремо було додатково прове-дено дообстеження (рентгенографія в ортостатично-му та торохоскопічному положеннях при сколіотичнійдеформації хребта; функціональна рентгенографіяшийного відділу хребта при конкресценції тіл хреб-ців; поліпозиційна контрастна рентгенографія стра-воходу, шлунка, дванадцятипалої кишки при захво-


рюванні суміжних органів черевної порожнини), утому числі за розробленими та впровадженими в клі-ніці інституту методиками (патенти на корисні моделі№ 40818, 2009 р; № 5420, 2010 р.).

Результати. В окремому випадку пацієнта звродженою аномалією кісток таза, за результатамидодатково проведеної за клінічними показаннямиекскреторної урографії, було діагностовано поєдна-ну патологію кістково-суглобової та сечовидільноїсистем у вигляді гіпоплазії та діастазу лонних кісток,дивертикулу сечового міхура; на етапі діагностики доприбуття пацієнта в клініку інституту була виконанастандартна конвенційна оглядова рентгенографіясечовидільних органів, екскреторна урографія нарівні дотичної нижнього контуру контрастованогосечового міхура, що послужило причиною помилко-вого висновку − не були відображені гілки лонногозчленування в повному обсязі. Об`єктивно підтвер-джені виявлені стійкі необоротні морфологічні пору-шення (наприклад, конкресценція хребців тілами тавідростками; торсія тіл хребців 3 ступеня при сколіо-тичній деформації хребта) та функціональні зміни (увигляді обмеження згинання в крупних суглобах кін-цівки, нестабільності в хребетно-рухових сегментахшийного відділу хребта) дозволили підтвердитипомірно виражені зміни з боку кістково-суглобовоїсистеми та встановити III групу інвалідності, інвалід-ність із дитинства, без строку переогляду. Виявленізміни кісткових структур у кутовому співвідношеннісуміжних суглобових поверхонь (наприклад, привродженій клишоногості, оперованій у дитинстві; ско-ліотичній деформації хребта) довели незначні функ-ціональні порушення опори та ходьби, що не надалопідстав для визначення групи інвалідності.

Висновки1. За наявності невідповідності клінічних даних

застосованим методам променевої діагностикинеобхідно виконувати рентгенографію суміжнихорганів та систем із застосуванням контрастної речо-вини з метою виявлення вторинних морфологічнихзмін, що має експертне значення при визначенні сту-пеня функціональних порушень.

2. Визначення критеріїв життєдіяльності пацієнтівз вродженими або набутими захворюваннями, пере-несеними у дитячому віці, базується на рентгеног-рамметричних показниках за допомогою методівконвенційної або цифрової рентгенографії.

3. За даними променевої візуалізації найбільшімовірно уникнути діагностичних помилок при вине-сенні експертного рішення в практиці медико-соці-альної експертизи.

ОШИБКИ ПРИ МАММОГРАФИИМякиньков В.Б.

КУ «Херсонский областной онкологический диспансер»

Рак молочной железы (РМЖ) – одно из самыхраспространенных онкологических заболеваний уженщин. Из 10 млн новых случаев злокачественныхопухолей, ежегодно выявляемых в мире, более

1,2 млн приходится на это заболевание. В Европе укаждой десятой женщины в течение жизни развива-ется РМЖ. По мере старения населения все большеи больше женщин будет поражено этой болезнью.Удельный вес РМЖ в женской популяции составляет22%, а в промышленно развитых странах − до 27%.При этом в структуре смертности от РМЖ состав-ляет более 17%. Основными методами инструмен-тального обследования молочной железы являютсямаммография и ультразвуковая диагностика.

Основными причинами ошибок в диагностикезаболеваний молочных желез при маммографииявляются: низкое качество маммограмм и непра-вильные укладки. Правильная методика маммогра-фического обследования имеет решающее значе-ние для получения качественной маммограммы.Укладка и компрессия являются важнейшими еекомпонентами. Неверная укладка может привести кневыявлению имеющейся патологии. Делаютсяснимки обеих молочных желез для изучения симмет-ричных участков. В обязательном порядке осу-ществляется маркировка рентгенограмм с указани-ем стороны и проекции исследования.

Общие критерии оценки качества изображениямолочной железы: правильное расположениеустройства автоматического контроля экспозиции;адекватная компрессия; отсутствие на экране кож-ных складок, заслоняющих частей тела, таких какплечи; отсутствие движений, а также постороннихобъектов, например пыли; правильная идентифика-ция; правильный выбор параметров экспозиции;правильная техника проявления снимков; симмет-ричность изображений.

Одной из причин снижения информативности примаммографии является рентгенологически плотнаягрудная железа, что требует применения ультразву-ковой диагностики для дообследования.

К снижению числа диагностических ошибок приво-дит: проведение исследований на современном обо-рудовании; проведение контроля качества оборудо-вания; методологически правильное проведениеисследований; подготовка квалифицированных рент-генлаборантов; подготовка врачей-лучевых диагно-стов, владеющих широким спектром методов лучевойдиагностики, включая МГ, УЗИ, инвазивные манипу-ляции как под контролем МГ, так и УЗИ; комплексноеприменение лучевых методов исследования.

ЦИФРОВА РЕНТГЕНОГРАФІЯВ ДІАГНОСТИЦІ ПЕРЕЛОМІВ НИЖНЬОЇЩЕЛЕПИ В МЕЖАХ ЗУБНОГО РЯДУ

Нестуля К.І.1, Шармазанова О.П.2 , Васько Л.М.11ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна

академія», м. Полтава2Харківська медична академія

післядипломної освіти

Актуальність теми. Діагностика, лікування тареабілітація була і залишається одним з актуальнихзавдань у щелепно-лицевій хірургії. Аналіз літера-турних джерел підтверджує перспективність вико-ристання комп’ютерних технологій і телемедицини


для поліпшення якості діагностики та лікуванняпостраждалих із травмами ЩЛД.

Мета дослідження. Вивчити можливості цифро-вої рентгенографії в діагностиці переломів нижньоїщелепи в межах зубного ряду.

Об’єкт і методи дослідження. Для досягненняпоставленої мети нами було обстежено 19 пацієнтів,із них 15 чоловіків віком від 18 до 65 років та 4 жінкивіком від 26 до 48 років із переломами нижньої щеле-пи в межах зубного ряду.

Цифрова рентгенографія було проведена цимпацієнтам на апараті JUMONG E за стандартнимиукладками.

Результати досліджень та їх обговорення. Заперіод 2017-2018 рр. на базі щелепо-лицевого відді-лення Полтавської обласної клінічної лікарні наданомедичну допомогу 284 хворим із переломами ниж-ньої щелепи в межах зубного ряду .

Під час первинної діагностики переломів нижньоїщелепи в межах зубного ряду методом цифровоїрентгенографії ми виявили обмеженість цього мето-ду, а саме 8 пацієнтів із підозрою на переломи ниж-ньої щелепи в зоні кута було відправлено на дооб-стеження методом конусно-променевої комп’ютерноїтомографії. Крім того, при рентгенологічному дослі-дженні вкрай мізерна одержувана діагностичнаінформація про стан м’яких тканин ЩЛД, хрящових ісполучнотканинних структур. Також у 3 випадкахпацієнтам було виконано додаткове обстеження длявизначення зсуву відламків методом КЛТ.

При виконанні знімків для контролю консолідаціїпереломів у 2 випадках діагностика була ускладненанаявністю іммобілізаційної шини, яка перекривалалінію перелому.

Безумовними перевагами цифрової рентгеногра-фії є доступність методу, досить низька доза проме-невого навантаження, швидкість процедури, здат-ність запису знімків на цифрові носії, передача зоб-ражень мережею.

Висновки. Основна роль у діагностиці ушкодженьНЩ належить традиційній рентгенографії, оскількитакі сучасні методики, як комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія, дорогі і практично не застосо-вуються на первинному етапі обстеження пацієнтів, атакож рідко використовуються при динамічному спос-тереженні за процесами репаративного остеогенезу.

Незважаючи на недоліки методу та визначаючиможливості методики цифрової рентгенографії,необхідно підкреслити, що вона може і повинна вико-ристовуватися як скринінговий метод під час діагнос-тики будь-яких захворювань зубо-щелепної системи,у тому числі у разі переломів нижньої щелепи.

GOSSIPIBOMA: Радиологическая визуализация на КТ

Паламарь А.И., Шаповалов Т.Н.Лечебно-диагностический центр «Омега»,

г. Киев

Вступление. Госсипибома (син. текстилома) –редкое хирургическое осложнение, от латинского«gossypium» (хлопок) и с суахильского «boma»

(место укрытия), означает забытый в полостях и втканях перевязочный хирургический марлевый мате-риал (салфетки, тампоны и т.п.). Случаи госсипибо-мы встречаются в гинекологии, урологии, привыполнении ортопедических операций, при вмеша-тельствах на брюшной и грудной полостях, могутвстречаться случаи и при лапароскопических интер-венциях. Но наиболее часто − в абдоминальнойхирургии. Это обусловлено наличием большого про-странства для потери салфеток и тампонов в брюш-ной полости. Дифференциальный диагноз госсипи-бомы включает интраабдоминальные массы, такиекак абсцессы, опухолевые поражения, гематомы,ограниченные перипанкреатические скопления,паразитарные поражения. При лучевой диагностикеважно учитывать: анамнез пациента, проведенныеоперативные вмешательства. Также следуетпомнить о других состояниях, таких как послеопера-ционные спайки, инвагинация кишечника, мезенте-риальный панникулит и оставленный рассасываю-щийся гемостатический материал, которые могутбыть сходны с госсипибомой. Мультиспиральнаякомпьютерная томография (МСКТ) — наиболееинформативный метод выбора для обнаружениягоссипибомы и ее осложнений. Специфическойнаходкой на МСКТ является неоднородная массанизкой плотности с внешней капсулой высокой плот-ности, которая умеренно усиливается при контрас-тировании, также может иметь вид завихрения спузырьками воздуха. Тампоны выглядят как массыгубчатого вида низкой плотности с вторично захва-ченными пузырьками газа из-за волокон салфетки.Застарелые образования могут проявляться обыз-вествлением стенок. Также госсипибома можетвизуализироваться в виде кистозного образования сналичием пузырьков воздуха, с плотной капсулой.Госсипибому не следует путать с жидкостным обра-зованием, несмотря на возможность развития вто-ричного абсцесса. Ввиду длительного пребывания втеле текстиломы могут не иметь пористой структурыи газа и окутаны грануляциями, что осложняет диаг-ностику с опухолями.

Цель. Оценить роль мультиспиральной компью-терной томографии в диагностике госсипибом.

Материалы и методы. За два года в центре«Омега-Киев» проведено более 2000 исследованийорганов брюшной полости и малого таза, из которыхв 10 случаях после оперативного вмешательствабыли выявлены текстиломы. МСКТ выполнялись накомпьютерном томографе Brilliance-64, Philips, муль-тифазное сканирование с внутривенным болюснымвведением контрастного вещества (ультравист-370,томогексол-350) со скоростью введения 4-5 мл/с. Впоследующем выполнялась обработка полученныхпервичных данных на рабочих станциях PhilipsExtended Brilliance TM Workspase V4.5, выполнялиськриволинейные и MIP-реконструкции с 3D-моделиро-ванием. Текстиломы выявлены после плановых иэкстренных хирургических вмешательств, таких как:паховая грыжа; резекция предстательной железы поповоду доброкачественной гиперплазии; неопласти-ческий процесс сигмовидной кишки с осложнением в


виде перфорации стенки кишки; оперативное лече-ние по поводу опухоли малого таза (гемангиоперици-тома) с осложнением и формированием пузырно-влагалищного свища.

Результаты исследований. Представлены ввиде КТ-изображений, 3D-моделей. Выявленныеслучаи текстилом имели разный вид, форму и лока-лизацию. Текстиломы представлены в виде ограни-ченных инкапсулированных округлых образований сгетерогенным содержимым, завихрений с пузырька-ми воздуха, гиподенсивных образований неправиль-ной формы с обызвествленными стенками.Локализировались в малом тазу в гипогастрии, вподвздошной области справа, в мезогастрии и эпи-гастрии.

Заключение. Госсипибома является редкой ииногда случайной находкой при МСКТ-визуализа-ции. Немаловажным для ее диагностики являетсясбор анамнеза с указанием всех проведенных опе-ративных вмешательств. При подозрении на нали-чие у пациента инородного тела МСКТ позволяетвизуализировать образование, пузырьки газа, оце-нивать степень изменений в окружающей жировойклетчатке, взаимоотношение инородного тела сприлежащими органами, сосудами, неоваскуляри-зацию. МСКТ позволяет преобразовывать изобра-жения в разных плоскостях и создавать трехмернуюреконструкцию, что облегчает диагностику. МСКТпозволяет провести дифференциальную диагности-ку между послеоперационными осложнениями,такими как абсцессы, гематомы, либо дифференци-ровать между ограниченными перипанкреатически-ми жидкостными скоплениями (инфицированными инеинфицированными).

МОЖЛИВОСТІ МРТ У ДОСЛІДЖЕННІ ПІЗНІХ УСКЛАДНЕНЬ

АУГМЕНТАЦІЙНОЇ МАМОПЛАСТИКИ (ВИПАДКИ З ПРАКТИКИ)

Скорик Г.Р.1, Федорович Б.О., Заможська О.О.1,21«МРТ-центр на Державинській», м. Харків

2ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор`єва НАМН України», м. Харків

Актуальність. Аугментаційна мамопластика(АМ), хірургічне збільшення об’єму та/чи формигрудних залоз (ГЗ), за даними Американської асоціа-ції пластичних хірургів, є найпопулярнішою операці-єю у сфері естетичної хірургії. За період 2000-2017 рр.частота виконання мамопластик зросла на 41%. ВУкраїні достовірної статистики виконаних АМ немає.Після АМ визначають загальнохірургічні та специфіч-ні ускладнення, за строком − ранні (до 6 міс.) та пізні(після 6 міс.). У результаті розвитку технологій таеволюції імплантів на сьогодні найчастіше спостері-гаються такі ускладнення: фіброзна капсулярна кон-трактура, розрив імпланту з утворенням сілікограну-льоми, запальні процеси, гематома тощо. Окреморозглядається складність діагностики новоутвореньпісля мамопластики. При цьому інформативністьУЗД та мамографії (МГ) у дослідженні як тканинизалози, так і стану самих імплантів для діагностики

ускладнень АМ і диференційної діагностики з пато-логією залози є недостатньою.

Мета. Визначити можливості та переваги МРТдля діагностики пізніх ускладнень аугментаційноїмамопластики та диференційної діагностики на при-кладі клінічних випадків.

Матеріали та методи. Обстежено 3 жінки післяАМ (косметичні операції). МРТ-дослідження викона-но на апараті GE Signa HD x 1,5Т, у режимах – Т1, Т2,STIR, DWI, Vibrant-dyn-post-Gd. При дослідженнізастосовували спеціальну мамографічну котушку(breast coil), на яку укладали пацієнток у положенніна животі з витягнутими вперед руками, попередньовиконували катетеризацію ліктьової вени. Динамікунакопичення контрастного препарату (гадовіст) уновоутвореннях оцінювали шляхом побудови кривих«інтенсивність сигналу – час».

У всіх використовуваних програмах у зону скану-вання повністю включалися обидві ГЗ і пахвовіділянки.

Результати. Перша пацієнтка віком 36 років.Строк після АМ – 2 роки. Звернулась зі скаргами надискомфорт у грудних залозах, переважно справа.При МРТ-дослідженні: цілісність імплантів не пору-шена, положення правильне, вміст однорідний. Понижньолатеральному краю правого імпланта – фор-мування фіброзних змін із легким плавним вдавлен-ням контуру до 8 мм, без порушення цілісності стінкита без запальної реакції оточуючих тканин. У правійзалозі виявлено нерівномірні перидуктальні фіброз-но-кістозні зміни. У верхньомедіальному квадрантіна глибині до 18 мм від поверхні шкіри – округлоїформи кістозне утворення з чітким поліциклічнимконтуром, однорідної структури, МР-сигнал гіперін-тенсиний у Т2 та STIR, гіпоінтенсивний − у Т1, безобмеження дифузії. Висновок: Капсулярна контрак-тура. Кіста правої ГЗ.

Друга пацієнтка віком 59 років. Строк після АМ –21 рік. Пред’являла скарги на тягнучі болі в обохзалозах, тривалий субфебрилітет, травму заперечує.При МРТ-дослідженні: у лівій грудній залозі візуалізу-ється неправильної округлої форми імплантаційнийматеріал неоднорідної структури, з неодноріднимгіпоінтенсиним сигналом у Т1 та ADC, неодноріднимгіперінтенсивним − у Т2 і DWI, з плавним накопичен-ням контрастної речовини по контуру при динамічно-му дослідженні. Контури поліциклічні за рахунок мно-жинних дефектів із включеннями фіброзної та жиро-вої тканини, а також із розповсюдженням фрагментівімплантаційного матеріалу у жирову клітковину.Висновок: запально-деструктивні зміни імпланта ГЗ.

Третя пацієнтка віком 25 років скарг не пред’явля-ла. Строк після АМ – 3 роки. При контрольному УЗДзапідозрений утвір ГЗ. При МРТ: цілісність імплантівне порушена, положення правильне, вміст однорід-ний. У верхньолатеральному квадранті на глубині 8 мм від шкіри визначається округлої форми утво-рення з кістозним компонентом, із досить чітким кон-туром, оточене помірно вираженим набряком, неод-норідної структури з МР-характеристиками – сигналнеоднорідний гіперінтенсивний у Т2 і STIR, гіпоінтен-сивний − у Т1, з ознаками різкого накопичення кон-


трастної речовини, плато та помірним посиленням увідсрочену фазу, без ознак швидкого «вимивання»(2-й тип кривої контрастування). Висновок: утворен-ня ГЗ на тлі стану після АМ.

Висновки. МРТ – найінформативніший метод длядіагностики стану ГЗ після АМ, оскільки дає макси-мальну візуалізацію тканин залози і зміни в них, атакож стану імплантів, що має ключову роль для дифе-ренційної діагностики ускладень АМ та патології ГЗ.

КОМПЛЕКСНЕ РЕНТГЕНОЕНДОСКОПІЧНЕДОСЛІДЖЕННЯ В ДИФЕРЕНЦІЙНІЙ

ДІАГНОСТИЦІ УРАЖЕНЬ ЛЕГЕНЬ ПРИ ЛІМФОПРОЛІФЕРАТИВНИХ

ЗАХВОРЮВАННЯХСпузяк Р.М.1, Панов О.В.2,

Стєпанов Е.П.1, Скорик А.Р.31Харківський національний медичний універси-

тет, м. Харків2«Інститут медичної радіології

ім. С.П. Григор`єва НАМН України», м. Харків3Харківська медична академія

післядипломної освіти, м. Харків

Вступ. При лімфопроліферативних захворюван-нях (ЛПЗ) ураження легеневої тканини виявляєтьсяв 0,5-40% випадків. При ходжкінській лімфомі (ХЛ)залучення у процес легень зазвичай визначаєтьсямісцевим проявом системного процесу; значнорідше діагностується самостійна локальна формалімфогранулематозу легень. У більшості випадківізольовані первинні лімфоми легень належать до B-клітинних неходжкінських лімфом (НХЛ) − так званіMALT-лімфоми. Вторинні лімфоми легень є метаста-тичними утвореннями, що поширюються прямим абогематогенним шляхом з інших вогнищ.

ЛПЗ з ураженням легень може перебігати в такихклініко-морфологічних формах: 1) вузлувата − зутворенням у легенях (частіше в нижній частці) оди-ничного або множинних вузлів (до 3-5); 2) периброн-хіальна − з утворенням тяжів, що тягнуться по ходубронхів; 3) ексудативна − з розвитком гранулематоз-ної часточкової або часткової пневмонії; 4) міліарна(субміліарна) − з дисемінованим розсипом грануле-матозних вузликів по легеневій тканині.

Згідно із сучасними вимогами, рентгенологічнідані, що свідчать за ЛПЗ, повинні бути обов’язковопідтверджені гістологічно. Для верифікації змін улегеневій тканині виконується трансбронхіальна(ТББ) або трансторакальна біопсія (ТТБ) легені зподальшим цитологічним і імуногістохімічним дослі-дженням біоптату. Труднощі ранньої і точної діагнос-тики ЛПЗ викликають необхідність раціональноговикористання сучасних діагностичних технологій, щов цілому визначає мету даного дослідження.

Мета дослідження. Визначення можливостейкомплексного рентгеноендоскопічного дослідженняв диференційній діагностиці специфічного ураженнялегень у хворих на ЛПЗ.

Матеріали та методи. Проведено комплекснепроменеве дослідження 2179 хворих із патологічни-

ми змінами легень віком від 18 до 79 років(59,5±21,2), із них 55,9% чоловіків та 44,1% жінок.Променеве дослідження включало традиційну рент-генографію та рентгеноскопію ОГК, селективну брон-хографію, МСКТ ОГК, черевної порожнини та малоготаза (для студіювання процесу). Для підтвердженнядіагнозу матеріал для морфологічного дослідженняотримували при ТББ, яку виконували під рентгеноло-гічним контролем у реальному масштабі часу.Морфологічну верифікацію патологічних змін легеньпроведено всім хворим.

Результати дослідження. Серед усіх обстеже-них ЛПЗ з ураженням легень було діагностовано у 27 (1,2%) хворих, серед них: 17 (51,9%) − ХЛ, 10 (37,0%) − НХЛ.

Рентгенологічні ознаки вузлуватої форми ура-жень легень визначалися у 19 (70,4%) хворих із ЛПЗта характеризувалися осередковими та/чи вузлови-ми тінями розмірами від 1 до 7 см. Структура вузлівбула неоднорідною за рахунок наявності порожниниз нерівними, поліциклічними внутрішніми контурами,яка визначалася при селективній бронхографії водо-розчинним контрастом та при МСКТ у 5 (18,5%) хво-рих. Вузли в легеневій тканині виявлялися однаковочасто у хворих із ХЛ і НХЛ. При цьому не зазначенопереважаючої локалізації виявлених вузлів з якогосьодного боку. Диференційну діагностику проводили забсцесом легень, грибковим ураженням та туберку-льозом. У наших спостереженнях мікстні процеси, якіописано в літературі, не спостерігалися.

Перибронхіальна форма визначалась у 3 (11,1%)хворих. При рентгенологічному дослідженні у прико-реневому відділі верхньої частки легені визначалисяфокуси інфільтрації легеневої тканини, які прилягалидо лімфатичних вузлів переднього середостіння,оточуючи сегментарні бронхи і судини, і поширюва-лись перибронховаскулярно. У 2 хворих цієї групипри МСКТ на тлі затемнення визначали симптом«повітряної бронхографії». Диференційну діагности-ку цієї форми проводили із центральним ракомлегень та туберкульозом.

При рентгенографії інфільтрація легеневої ткани-ни відзначена у 11,1% хворих. При МСКТ дифузнаінфільтрація легеневої тканини в поєднанні з вузло-вими змінами виявлена в 1 випадку. Дисеміновануформу ураження легень при ЛПЗ діагностовано у 2 (7,4%) пацієнтів із ХЛ у вигляді дрібновогнищевоїдисемінації на тлі потовщення періацинарного, інтер-і інтралобулярного інтерстицію.

У всіх хворих визначали збільшення внутрішньо-грудних лімфатичних вузлів. Плевральний випіт буввиявлений у 4 (14,8%) хворих, при МСКТ осередкипо ходу плеври виявлялися у 2 (7,4%) хворих.

Ендоскопічна картина при бронхоскопії буланеспецифічною і варіювала від незначних явищзапалення до стенозу бронхів. Вогнищевий тип змінпри бронхоскопії був виявлений у 2 хворих на НХЛ тапредставлений множинними вузловими дефектамислизової за типом «бруківки».

Висновки. Поєднання рентгенологічних таендоскопічного методів із морфологічним досліджен-


ням суттєво поширює можливість диференційноїдіагностики при ЛПЗ та підвищує інформативністьдослідження, що врешті решт є вирішальним у вибо-рі адекватної тактики лікування. Діагностична цін-ність трансбронхіальної біопсії значно вища за наяв-ності видимих при МСКТ і бронхоскопії змін.

ПОМИЛКИ ПРОМЕНЕВОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ У ПОСТРАЖДАЛИХ ІЗ НАСЛІДКАМИ ТРАВМПРОМЕНЕВО-ЗАП’ЯСТКОВОГО СУГЛОБА

І КІСТОК КИСТІ В ПРАКТИЦІ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Тарасенко О.М., Мирончук Л.В.ДУ «Український державний науково-дослідний

інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України»

Актуальність. Пошкодження кісток зап’ястка ста-новлять близько 10% з-поміж усіх переломів кисті. У18,5% випадків переломи кісток зап’ястка відміча-ються одночасно з переломами і вивихами інших кіс-ток зап’ястка, п’ястка, фаланг пальців кінцівки і посі-дають друге місце серед травм опорно-рухового апа-рату; при цьому в 31-48% випадків вони призводятьдо стійкої втрати працездатності. Застарілі пошко-дження кистьового суглоба є однією з причин трива-лої непрацездатності хворих унаслідок великої кіль-кості діагностичних і лікувальних помилок.

Мета. Об’єктивізувати помилки наслідків травмзап’ястка та кисті за допомогою променевих методівдослідження в практиці медико-соціальної експертизи.

Матеріали і методи. Проведено аналіз конвен-ційних та цифрових рентгенографічних досліджень138 хворих (із них – 90 чоловіків та 48 жінок) із заста-рілими пошкодженнями кісток променево-зап’ястко-вого суглоба і кісток кисті, які зверталися для лікуван-ня, обстеження і проведення медико-соціальної екс-пертизи в клініку на базі травматологічного відділен-ня ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» з I кварталу2013 по I квартал 2018 року. Середній вік хворих ста-новив 36,4±10,3 року. Для проведення більш ретель-ного аналізу матеріалу пацієнти із застарілимипошкодженнями травм зап’ястка та кисті були розді-лені на дві групи: до I групи увійшли хворі, яким буливиконані конвенційні рентгенограми (n=82) у прямійта бічній проекціях; у II групу відібрано пацієнтів(n=56), яким було проведено цифрове рентгеногра-фічне дослідження, окрім стандартної цифрової рен-тгенографії; поліпозиційна рентгенографія згинання-розгинання в кистьовому суглобі та п’ястково-фалан-гових зчленувань, у тому числі променевої та ліктьо-вої девіацій, безпосередньо кисть у супінації та про-нації при ортостатичному навантаженні, функційнестиснення в кулак пальців кисті розробленими тавпровадженими в клініці інституту методиками(патенти на корисні моделі, № 103147, 10.12.2015 р.).

Результати. В окремих випадках у пацієнтів іззастарілими пошкодженнями кистьового суглоба, зарезультатами додатково проведеної поліпозиційної

функціональної рентгенографії з променево-ліктьо-вою девіацією, було діагностовано функціональнепорушення, яке не відповідало діапазону рухів принормі (у середньому становить від 70º розгинання до70º згинання і від 25º променевої девіації до 40º лік-тьової девіації; питома вага елементу згинання-роз-гинання у функціональному елементі зап’ястя стано-вить 70%, а променево-ліктьової девіації − 30%).Запропоновані променеві функціональні цифровікритерії для діагностики карпальної нестабільності:зменшення човноподібної кістки (через ладоннийнахил ЛК (згинання) вона має вкорочений вигляд),або симптом кільця дистального полюса човноподіб-ної кістки; розширення човноподібно-півмісячногопроміжку; порушення паралельності суглобовихповерхонь півмісячно-човноподібного з’єднання;карпальна довжина (висота зап’ястка). Це відношен-ня відстані від променевої кістки до основи III п’яс-ткової кістки (L2) і довжини III п’ясткової кістки (L1), унормі цей показник дорівнює (0,54±0,03); півмісячно-човноподібний кут (у нормі від 30 до 60º) вимірював-ся між поздовжньою віссю човноподібної кістки (віддистального до проксимальному полюсу) і горизон-тальною віссю човноподібної кістки. У середньомувін дорівнює 47º. Збільшення кута більше ніж до 70ºрозцінювалося як човноподібно-напівмісячна дисо-ціація; кут головчасто-напівмісячної (у нормі від 0 до15º). Кут вимірюється між поздовжньою віссю голов-частої кістки і горизонтальною віссю півмісячної кіс-тки. Збільшення кута більше ніж на 15º розцінювало-ся як середньозап’ясткова нестабільність; наявністькісткових ерозій за стадією вторинного артрозу кис-тьового суглоба. Причиною розвитку вторинногоартрозу зап’ястка є не сам перелом човноподібноїкістки і пошкодження човноподібно-півмісячної зв’яз-ки, а порушення кінематики суглоба (колапс зап’яс-тка), яке виникає через зміщення уламків човнопо-дібної кістки. У 55% випадків тривале незрощенняперелому човноподібної кістки і човноподібно-півмі-сячної зв’язки призводить до колапсу зап’ястка іподальшого розвитку вторинного артрозу. Цей станназивається SLAC променево-зап’ясткового суглоба(човноподібно-напівмісячний колапс) і SNAC проме-нево-зап’ясткового суглоба (колапс при незрослихпереломах човноподібної кістки) і є найбільш частоюпричиною артрозу променево-зап’ясткового суглобаі кісток кисті.

Висновки1. Цифрова функціональна поліпозиційна рентге-

нографія економічно доцільно дозволяє з високоюдостовірністю об’єктивізувати оцінку функціональнихпорушень у постраждалих із наслідками травм про-менево-зап’ясткового суглоба і кісток кисті в практицімедико-соціальної експертизи.

2. За даними променевої візуалізації найбільшімовірно уникнути діагностичних помилок при вине-сенні експертного рішення в практиці медико-соці-альної експертизи.


РОЛЬ ПРОМЕНЕВИХ МЕТОДІВ У ДІАГНОСТИЦІ

СИНДРОМУ ГРУДНОГО ВИХОДУТретьяков Р.А.1, Третяк І.Б.2, Дзян Хао3,

Мазевич В.Б.4, Радченко К.А.51Відділення відновлювальної нейрохірургії

ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»,

м. Київ2Відділення функціональної діагностики з групою рентгенології ДУ «Інститут

травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ

Вступ. Синдромом грудного виходу (СГВ) позна-чають низку симптомокомплексів, що виникають урезультаті механічної компресії структур плечовогосплетення та (або) судин у ділянці верхньої апертуригрудної клітки. Виділяють істинний нейрогенний син-дром, артеріальний, венозний, неспецифічний (дис-кутабельний) неврологічний СГВ, поєднаний тапосттравматичний. Ця патологія складна як у діаг-ностиці, так і лікуванні. Результати електроміографіч-них (ЕМГ) досліджень, які є «золотим стандартом» удіагностиці патології периферичної нервової систе-ми, у більшості випадків не виявляють змін.

На сьогодні променеві методи, зокрема магнітно-резонансна томографія (МРТ), дозволяють оцінитибезпосередньо стан нервових структур та паранев-ральних тканин на рівні можливої компресії при СГВ,визначити анатомію нервового стовбура: форму, тов-щину і його хід; виявити компресію нервових волоконпатологічними утвореннями, виключити дискогеннукомпресію на нервові корінці.

Мета дослідження. Визначення діагностичноїінформативності МРТ для об’єктивізації патологічнихзмін у пацієнтів із синдромом грудного виходу.

Матеріали та методи дослідження. Проведеноретроспективний аналіз даних клінічного обстеження(з використанням діагностичних провокаційних тес-тів), нейрофізіологічної (НФ) і променевої діагности-ки, інтраопераційних знахідок у 55 пацієнтів із СГВ, зяких було 36 (65,5%) жінок. Середній вік обстеженихстановив 32,1±2,1 (від 10 до 59 років).

НФ показники оцінювали за даними стимуляцій-ної та голчастої ЕМГ; проводили УЗД судин верхньоїкінцівки і периферичних нервових стовбурів; рентге-нологічне дослідження шийного відділу хребта зфункціональними пробами; МРТ шийного відділухребта і плечового сплетення.

У 37 пацієнтів серед хірургічних методів лікуваннявикористовували декомпресію структур плечовогосплетення, скаленотомію, ангіоліз підключичноїартерії, резекцію додаткових ребер. У 16 хворихпісля проведеної декомпресії на структури плечовогосплетення встановлювалась нейростимуляційнасистема Ней-Сі 3М (ВЕЛ, Україна), котра забезпечу-вала проведення щоденної електростимуляції протя-гом тривалого часу після операції.

Результати. У ході комплексного клінічногообстеження виділені варіанти переважання симпто-мів: 1) із переважним нейрогенним компонентом

компресії (переважали неврологічні порушення чут-ливості або рухові порушення: біль, парестезії, оні-міння або випадання шкірної або глибокої чутливостіпевної зони верхньої кінцівки, періодична появасинюшності або вологість шкіри) − 46 (83,6%) випад-ків; 2) із переважним венозним компонентом пацієн-ти насамперед звертали увагу на набряк або появусинюшності шкірних покривів, варикозну трансфор-мацію поверхневих вен − 5 (9,1%) спостережень; 3) ізпереважним артеріальним компонентом компресії − 4 (7,3%) випадки, домінуючими симптомами були:блідість шкірних покривів, слабкість у руці на боцікомпресії у поєднанні з трофічними змінами в кінчи-ках пальців (картина характерна для синдромуРейно), слабкість під час тривалого навантаженняабо в разі перебування в піднятому стані.

Стимуляційна ЕМГ дозволяла виключити тунель-ний синдром карпального каналу, кубітальнийтунельний синдром. У 13 (23,6%) випадках зареєс-тровано зниження швидкості проведення збудженняпо сенсорних волокнах ліктьового нерва та медіаль-ного шкірного нерва передпліччя. За даними голчас-тої ЕМГ діагностовано зміни з боку м’язів, що іннер-вуються нижнім стовбуром плечового сплетення, щопідтвердило наявність нейрогенного компонентаСГВ. У 24 (43,6%) пацієнтів за наявності клінічнихпроявів сенсорних порушень і виключення за данимиМРТ корінцевої компресії змін показників функціїнервів у складі плечового сплетення не виявлено.

Анатомічні передумови та їх внесок у формуванняСГВ за даними стандартної рентгенографії шийноговідділу хребта (індивідуальні анатомічні особливостібудови розташування ключиці та 1-го ребра, збільше-ні поперечні паростки хребців, додаткові шийні ребраабо високе стояння перших ребр, що супроводжуєть-ся зменшенням висоти реберно-підключичного про-міжку) визначено у 12 (21,8%) пацієнтів.

Дані МРТ шийного відділу хребта дозволиливиключити можливість компресії корінців та наявнос-ті інших патологічних процесів. В одному випадкуМРТ-обстеження плечового сплетення виявилиособливість будови сплетення − нижні пучки форму-валися з грудного відділу спинного мозку. У 4 (7,3%)випадках спостерігалися аномалії і структурні змінидрабинчастих м’язів (гіпертрофія) або зміна звичай-ного місця їх кріплення до першого ребра; у 3 (5,5%)спостереженнях − звуження реберно-ключичногопростору, в 1 випадку − компресія пучків плечовогосплетення об’ємним утворенням.

За даними УЗД підключичної артерії з компресій-ними пробами у 41 (74,5%) випадку виявлені змінистану судин (просвіт, діаметр, товщина стінки), у режи-мі кольорового картування у доплерівському режимізміна характеру кровотоку і швидкісних показників.

Позитивних результатів хірургічного лікуванняхворих і СГВ досягнуто у 25 (67,3%) випадках післядекомпресії структур плечового сплетення і у 14 з 16 па-цієнтів після комбінації декомпресії і застосуванняметодики тривалої електростимуляції, в одного паці-єнта позитивна динаміка після хіміотерапії.

Висновки. Залишається необхідність у розробціузгодженого протоколу в діагностиці пацієнтів із СГВ.


Методи ЕМГ часто виявляються малоінформативни-ми, переважну роль у діагностиці мають клінічні дані,ультразвукові та МРТ-ознаки компресії або органічнізміни судин, що в сукупності з даними рентгеногра-фії (наявність додаткових ребер, збільшених попе-речних паростків) і дозволяє встановити діагноз.

Використання різних методів візуалізації, у томучислі МРТ шийного відділу хребта та МРТ плечовогосплетення, допомагає виявити випадки аномальнихзмін, деталізувати залучення структур, виключитиінші діагнози і мінімізувати ризики хірургічної деком-пресії.

ОШИБКИ УЛЬТРАЗВУКОВОЙ ДИАГНОСТИКИ ДИСПЛАЗИИ

ТАЗОБЕДРЕННЫХ СУСТАВОВУрина Л.К.1, Урина М.А.2

1Детская клиническая больница № 3, г. Киев2Украинский научно-практический центрэндокринной хирургии, трансплантацииэндокринных органов и тканей, г. Киев

Введение. Ультразвуковая диагностика диспла-зии тазобедренных суставов у детей была разрабо-тана Р. Графом с конца 70-х годов прошлого столетияи применяется во всем мире; опубликовано многостатей, посвященных этой патологии. Но, несмотряна это, исследование часто выполняется неправиль-но, что приводит к диагностическим ошибкам и недо-верию ортопедов к ультразвуковому методу.

Цель работы. Выявление наиболее типичныхврачебных ошибок при проведении методики ультраз-вукового исследования тазобедренных суставов удетей первого полугодия, оценке результатов иссле-дования. Выработать рекомендации для проведенияметодики с целью улучшения и своевременной диаг-ностики дисплазии тазобедренных суставов у детей.

Материалы и методы. В результате консульта-тивного приема в 2015-2017 годах проведен ретрос-пективный анализ 455 эхограмм и заключений тазо-бедренных суставов детей первого полугодия жизни,выполненных в лечебно-профилактических учреж-дениях города.

Результаты. В результате повторного ультразву-кового исследования тазобедренных суставов и ана-лиза предыдущего исследования выявлены следу-ющие типичные ошибки:

1. Отсутствие на эхограммах хотя бы одного изосновных анатомических ориентиров. В таком слу-чае сонограмма не пригодна для диагностики!

Отсутствовала на эхограмме :*костно-хрящевая граница в 90% случаев, кото-

рая необходима для идентификации других струк-тур. Это гиперэхогенная изогнутая структура на гра-нице костной части шейки бедренной кости и хряще-вого большого вертела, являющаяся результатомсильного отражения УЗ-волны от костной частишейки бедра;

*хрящевая губа в 30%. При наклоне датчика икосом прохождении звукового луча она чаще всегоне обнаруживается;

*нижний край подвздошной кости (костный эркер)

в 25% случаев. Он является основным показателемточной плоскости разреза и должен быть однознач-но видим на сонограмме с исключением децентри-рованных суставов.

2. На эхограмме плоскость разреза тазобедренно-го сустава проведена через вентральную частькрыши в 35% случаев, через дорзальную часть − в37% (не через сустав). В норме плоскость должнапроходить через среднюю часть, при этом контур телаподвздошной кости будет расположен горизонтально.

3. Неправильное проведение линий, образующихугол альфа и бета.

Линия хрящевой крыши в норме проводится откостного эркера через середину суставной губы.

Проведение костной крыши от тела подвздошнойкости, а не от костного эркера выявлено в 85% слу-чаев. Все три линии пересекались в одной точке приразных степенях дисплазии в 80% случаев.

4. Оценка результата исследования только поуглам альфа и бета без описания типа сустававыявлена в 55% случаев.

Выводы. 1. Выявленные ошибки при проведе-нии методики ультразвукового исследования тазо-бедренных суставов приводят как к гипердиагности-ке, так и пропускам патологии.

2. Пассивность врачей УЗД, которые не изучаютпервоисточник, где автор четко указывает на воз-можные ошибки, а учатся у коллег по работе, повто-ряя их ошибки.

3. Недостаточно уделяется внимания практичес-ким занятиям на кафедре лучевой диагностики.

4. Необходимость проведения мастер-класса дляврачей.

5. Необходимость издания кратких методическихрекомендаций по данной методике и их распростра-нения.

ОСОБЕННОСТИ ЛАБОРАТОРНО-ЛУЧЕВОЙДИАГНОСТИКИ МЕДУЛЛЯРНОЙ КАРЦИНОМЫ

ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫУрина М.А., Товкай А.А.

Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации

эндокринных органов и тканей МЗ Украины,г. Киев

Введение. Рак щитовидной железы являетсяобщей клинической проблемой. Эпидемиологичес-кие исследования показали, что распространен-ность пальпируемых узлов щитовидной железы сос-тавляет около 5% у женщин и 1% у мужчин.Клиническое значение узлов щитовидной железызаключается в необходимости исключить рак щито-видной железы, который возникает в 7-15% случав,в зависимости от возраста, пола, истории радиаци-онного облучения, семейного анамнеза и другихфакторов. В течение последнего десятилетия заре-гистрировано двукратное увеличение частоты ракащитовидной железы. Среди возможных причин дан-ного явления обсуждается фактор улучшения диаг-ностики опухолевых заболеваний за счет широкого


использования ультразвуковой диагностики (УЗД),тонкоигольной пункционной аспирационной биопсии(ТАПБ), цитологического исследования и методовмолекулярного тестирования. Медуллярный ракщитовидной железы – форма тиреоидного рака, воз-никающая из парафолликулярных клеток (С-клетки),которые выделяют гормон кальцитонин. Занимает 3-е место по распространенности среди онкологичес-ких поражений органа. Составляет от 1 до 3% отобщего количества злокачественных новообразова-ний щитовидной железы. Может быть одиночнымлибо сочетаться с новообразованиями других орга-нов (при синдроме множественной эндокриннойнеоплазии). Выделяют наследственную (страдаютдети и подростки) и спорадическую (развивается вовторой половине жизни) формы. Диагностическийалгоритм включает в себя проведение ультразвуко-вого исследования щитовидной железы, тонкоиголь-ную аспирационную пункционную биопсию узловщитовидной железы и лимфатических узлов шеи,лабораторные тесты (определение уровня сыворо-точного тиреокальцитонина, тиреоглобулина, парат-гормона, общего и ионизированного кальция), атакже компьютерную томографию органов шеи,грудной и брюшной полости. Компьютерная томогра-фия (КТ) может быть информативна при обнаруже-нии случайного узла щитовидной железы, изученииузловых метастазов щитовидной железы, предопе-рационной визуализации при инвазивном процес-се, для исключения наследственной формы медул-лярного рака как части синдрома множественнойэндокринной неоплазии (МЭН-2А, МЭН-2B) и оценкерецидива после лечения.

Цель. На основании случаев из практики (пациен-ты УНПЦЭХ, ТЭО и Т) оценить полученные результа-ты компьютерной томографии, проанализировать их,сопоставить с лабораторными изменениями, сфор-мулировать основные дифференциально-диагности-ческие критерии диагностики метастатического пора-жения лимфоузлов при различных гистологическихвариантах рака щитовидной железы.

Материалы и методы. Проанализированырезультаты исследований 30 пациентов в возрастеот 20 до 70 лет (16 женщин, 14 мужчин), которыенаходились на обследовании и лечении в центре.Пациентам была проведена КТ органов шеи, орга-нов грудной клетки и брюшной полости с внутривен-ным контрастированием. Анализ лимфатическихузлов включал такие критерии: локализация измене-ний (коллектор шеи), форма, размер, контуры, струк-тура, денситометрические характеристики, состоя-ние перинодулярных тканей. Изучалась областьтипичного и эктопического расположения паращито-видных желез. Проводилась оценка состояниянадпочечников, поджелудочной железы. Результатысравнивали с данными операций и гистопатологией.

Результаты исследования. В 30 (100%) случа-ях было выявлено метастатическое поражение лим-фатических узлов шеи. Во всех случаях были выяв-лены метастазы в одном или нескольких типичныхдля карцином щитовидной железы лимфатическихколлекторах шеи (III, IV, V, VI). Измененные лимфо-

узлы имели округлую и/или овальную форму, диа-метр от 5 до 25 мм, четкие и неровные (в большин-стве случаев) контуры, не содержали жировыхворот. Гиперваскулярные лимфоузлы определялисьв 30 случаях (в 27 случаях узлы содержали кальци-наты (90%), в 3 случаях − кистозный компонент(10%)). Аденома паращитовидной железы былавыявлена в 1 (3,3%) случае. Очаговые изменения влегких вторичного характера отмечены в 12 (40%)случаях. Метастатическое поражение печени выяв-лено в 5 случаях (гиперваскулярные очаги и кальци-наты − в 2 (6,7%) случаях, только кальцинаты − в 3 (10%) случаях).

Выводы. Компьютерная томография являетсяинформативным методом визуализации в случаеметастатического поражения органов шеи, так как наосновании характерных радиологических паттерновпозволяет выявить топическое расположения ипредположить гистологический вариант рака щито-видной железы, играет важную роль в предопераци-онной и послеоперационной оценке злокачествен-ности процесса, а также в дифференциальной диаг-ностике с поражениями лимфатических узлов шеи«нетиреоидного» генеза. Компьютерная томографиянеобходима для определения стадии заболевания,наличия отдаленных метастазов, опухолей надпо-чечников и других эндокринных желез.

К ВОПРОСУ СНИЖЕНИЯ ДИАГНОСТИЧЕСКИХОШИБОК ОЧАГОВОЙ ПАТОЛОГИИ ПЕЧЕНИ

У ПАЦИЕНТОВ С ГЕПАТИТАМИ. СИСТЕМА US LI-RADS

Федусенко А.А.1, Дынник О.Б.2, Жайворонок М.Н.3,

Федусенко А.А. (мл.)4, Макарова Ж.Н.11МЦ «Доктор Лахман», г. Запорожье2Институт эластографии, г. Киев 3Медицинское научно-практическое

объединение «МедБуд», г. Киев4Центр диагностики и томографии

«Медкор Юг», г. Одесса

Введение. Скрининг и дальнейший диагностиче-ский алгоритм ведения пациентов с неспецифически-ми печеночными очагами имеют важную клиниче-скую значимость, требуя дифференцированного под-хода относительно отбора пациентов из групп рискапо гепатоцеллюлярной карциноме (ГЦК) для прове-дения мультифазной контрастной визуализационнойдиагностики. ГЦК является одним из важнейшихосложнений хронических гепатитов и цирроза пече-ни. По данным литературы, в европейских странахчастота встречаемости ГЦК составляет до 5% от зло-качественных опухолей всех локализаций. Как пра-вило, ГЦК диагностируется случайно при проведенииУЗД, МДКТ, МРТ. До недавнего времени отсутствова-ли систематизированные программы скрининга,диагностики и последующего динамического наблю-дения (follow up) ГЦК. Первая редакция клиническихрекомендаций US LI-RADS (v2017) представленаАмериканским колледжем радиологов (ACR).


Цель рекомендаций: представить современныйалгоритм ультразвукового скрининга и динамическо-го наблюдения пациентов группы риска развития ГЦКпутем увеличения чувствительности нативного УЗ-метода в выявлении очагов, подозрительных на ГЦК.

Контингент обследуемых с высоким риском ГЦКвключает пациентов с циррозом печени любой этио-логии или с хроническим гепатитом В (даже приотсутствии цирроза), пациентов с хроническим гепа-титом С с высокой степенью фиброза печеночнойпаренхимы (F3-4 по METAVIR).

Материалы и методы. Система описания иобработки данных ультразвуковых исследованийпечени (The Ultrasound Liver Imaging Reporting AndData System, US LI-RADS) представляется собойстандартизованную систему для обработки УЗ-изоб-ражений, их интерпретации, отчетности и сбора дан-ных для скрининга или динамического наблюденияпациентов с риском развития ГЦК. Алгоритм систе-мы US LI-RADS применяется только к пациентам сриском развития ГЦК.

US LI-RADS предполагает две оценочных харак-теристики: 1 − показатель качества визуализациипечени; 2 − ультразвуковая категория выявленнойочаговой патологии.

Показатель оценки качества визуализациипечени (ПОКВП) предполагает три оценочных сте-пени (A, B, C). ПОКВП отражает технические и пер-сональные факторы (объем визуализируемой пече-ни и диафрагмы, аттенуация УЗ-луча, индивидуаль-ный акустический импеданс, тенеобразование ит.д.), которые могут повлиять на обнаружение оча-гов. Эта информация способствует оценке ожидае-мого уровня чувствительности скринингового иссле-дования для обнаружения ГЦК.

УЗ-категория выявленной очаговой патологиитакже имеет три степени градации (US 1-3). Кате-гория US суммирует полученные визуализационныерезультаты и помогает определить наиболее подхо-дящую дальнейшую диагностическую тактику.

Скрининговые или контрольные исследованиядолжны обладать высокой чувствительностью, широ-кой доступностью, высокой приемлемостью пациента.

Заключение. US LI-RADS − стандартизирован-ная система для скрининга или динамическогонаблюдения ультразвуковых исследований у паци-ентов с риском развития ГЦК. Система предназначе-на для улучшения коммуникации, менеджментапациентов, образования и исследований, связанныхс проблемами ГЦК. Исходя из принципов мультимо-дальности, она дополняет LI-RADS CT/MRI и CEUSLI-RADS, которые являются стандартизованнымисистемами для мультифазной диагностики ГЦК сконтрастным усилением. Обоснована целесообраз-ность введения системы US LI-RADS в повседнев-ную практику врача-сонолога.

ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ ПРИ НАПРАВЛЕНИИ ПАЦИЕНТОВ

НА ТОНКОИГОЛЬНУЮ АСПИРАЦИОННУЮПУНКЦИОННУЮ БИОПСИЮ

ПОСЛЕ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ИССЛЕДОВАНИЯЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

Чирков Ю.Э., Стоцкая Л.В., Доготарь В.Б.Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации

эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев

Вступление. Ультразвуковое исследование(УЗИ) щитовидной железы является основным мето-дом диагностики патологических изменений данногооргана. Несмотря на доступность метода, поверх-ностное расположение исследуемого органа, боль-шую частоту встречаемости патологических измене-ний, при УЗИ щитовидной железы нередко допус-каются диагностические ошибки, приводящие кнеоправданному назначению тонкоигольной пунк-ционной аспирационной биопсии (ТАПБ).

Цель данной работы: анализ частоты и причиндиагностических ошибок при УЗИ щитовидной железы.

Материалы и методы. За первое полугодие2018 года обследовано 986 пациентов обоих полов ввозрасте от 5 до 85 лет, направленных в центр эндо-кринной хирургии для проведения ТАПБ щитовиднойжелезы. Всем пациентам предварительно было про-ведено УЗИ щитовидной железы в лечебных учреж-дениях различных областей Украины. Для решениявопроса о необходимости проведения ТАПБ всемпациентам выполнялось мультипараметрическоеУЗИ щитовидной железы, лимфоузлов шеи и оценкаочаговых изменений по шкале THIRADS.

Результаты. В 16% случаев были выявленыдиагностические ошибки при первичном исследова-нии, которые позволили отменить проведение ТАПБ.Преобладала гипердиагностика, а именно: невернаятрактовка изменений в щитовидной железе припсевдоузловой форме аутоиммунного тиреоидита,ошибочное описание микрокальцинатов в коллоид-ных узлах, неверная трактовка ультразвуковой кар-тины щитовидной железы при подостром тиреоиди-те, «ложная» диагностика узлов в перешейке щито-видной железы при увеличении прегортанных лим-фатических узлов, ошибочное заключение о нали-чии узла в щитовидной железы при эктопии вилочко-вой железы у детей, переоценка типа кровотока вузлах при допплеровском картировании. Недооцен-ка данных УЗИ чаще встречалась при диагностикепервичного гиперпаратиреоза, шейно-медиасти-нального зоба и у пациентов после тиреоидэктомиипо поводу рака щитовидной железы.

ВыводыДиагностические ошибки при УЗИ щитовидной

железы чаще всего возникали при обследованиипациентов при помощи оборудования низкого исреднего класса.

Частота диагностических ошибок напрямую свя-зана с опытом, квалификацией и специализациейврача ультразвуковой диагностики.


Как гипердиагностика, так и недооценка данныхУЗИ обусловлена недостаточным уровнем знанийтиреоидологии у специалистов ультразвуковой диаг-ностики.

Применение шкал (TIRADS, THIRADS, ACR-TIRADS и др.) стратификации риска злокачествен-ности узлов щитовидной железы позволяет свести кминимуму количество диагностических ошибок приУЗИ щитовидной железы и избежать неоправданныхнаправлений на проведение ТАПБ.

ПОМИЛКИ В ДІАГНОСТИЦІ АБСЦЕСІВЛЕГЕНЬ

Чурилін Р.Ю., Вороньжев І.О., Сирота В.В., Сергеєв Д.В.

Харківська медична академія післядипломноїосвіти, м. Харків

Вступ. Однією з актуальних проблем сучаснихпульмонології і торакальної хірургії продовжує зали-шатись диференційна діагностика порожниннихутворів легень у зв’язку з труднощами при встанов-ленні правильного діагнозу та лікування. Суттєвезначення при цьому надається питанню своєчасноїдіагностики причин розвитку порожнин у легенях(пневмонія, рак, туберкульоз тощо).

Метою дослідження було встановлення причинпомилок у діагностиці абсцесів легень.

Матеріал і методи. Нами були вивчені дані рен-тгенологічного дослідження органів грудної клітки(ОГК) 248 хворих на гнійно-деструктивні захворюван-ня легень віком 18-78 років, 32 хворих на рак легень,28 хворих на туберкульоз, 24 хворих на емпіємуплеври, 17 із кістами легень. Виконувались рентге-нографія, скопія, комп’ютерна томографія (КТ) ОГК.Діагноз підтверджений клініко-лабораторними дани-ми і динамічним спостереженням або оперативно.

Результати. Усі хворі були госпіталізовані допульмонологічного центру м. Харкова з діагнозом«гострий абсцес легень». При аналізі даних надогоспітальному етапі дуже часто помилки були призборі анамнезу, клініки, трактовці рентгенологічнихзмін. Для гострих абсцесів легень характернимибули: товстостінна порожнина з рівнем рідини танечіткими контурами, перифокальним затемненням,зменшення порожнини в динаміці під впливом проти-запального лікування. Для порожнинної форми раку:порожнини мали чіткі нерівні внутрішні та зовнішніконтури, широку нерівномірну товщину стінки та вуз-луватий характер, рідко з невеликим рівнем рідини, уполовини хворих збільшення лімфатичних вузлівкореня легені. Дозволило підтвердити діагноз: від-сутність виражених скарг та динаміки, наявність рен-тгенархіву. Порожнини туберкульозного ґенезу часті-ше локалізувались у верхніх частках, були повітря-ними, з вогнищами навколо та на протилежномубоці, з доріжкою до кореня легені. Основними в діаг-ностиці їх були відсутність динаміки та наявністьмікобактерій туберкульозу в мокротинні. При емпієміплеври порожнини розташовувались широкою осно-вою субплеврально, вертикальний розмір був біль-шим за горизонтальний. Кісти легень, які нагноїлись,

проявлялись тонкостінними порожнинами з чіткимизовнішніми і внутрішніми контурами, іноді з незначновираженою перифокальною інфільтрацією, рівнемрідини.

Висновок. Променеві методи дослідження зали-шаються провідними в діагностиці та диференційнійдіагностиці порожнинних захворювань легень. Длявстановлення правильного діагнозу потрібно врахо-вувати клініко-лабораторні дані, анамнез захворю-вання, дані променевого дослідження та динамічнеспостереження.

КІЛЬКІСНА КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯВ СТАДІЮВАННІ ХРОНІЧНОГО

ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬШаповалова В.В., Шармазанова О.П.,

Жедей І., Катреча О.Харківська медична академія


Вступ. Своєчасне встановлення діагнозу ХОЗЛвідбувається лише у 25% випадків, незважаючи нашироке поширення захворювання (Global Initiative forChronic Obstructive Lung Disease (GOLD), 2017). Цяобставина несприятливо позначається на якості ліку-вання, адже терапія особливо ефективна на ранніхстадіях бронхіальної обструкції. Така ситуація зумов-лена пізнім зверненням пацієнтів за медичною допо-могою і низькою точністю діагностики на ранніх ста-діях. Діагностика ХОЗЛ, згідно з вимогами GOLD,базується на даних спірометрії. Діагноз встановлю-ється в тому випадку, якщо рівень індексу Тиффнонижчий за порогове значення 0,7. Однак для ранніхстадій захворювання характерна ізольованаобструкція дрібних бронхів і бронхіол, яка не виявля-ється методом спірометрії.

На сьогодні МСKT є одним із провідних діагнос-тичних методів при розпізнаванні морфофункціо-нальних змін легень при ХОЗЛ. Увага клініцистів іпроменевих діагностів прикута до рентгенофункціо-нальних методів, що дозволяють виявити вентиля-ційні порушення і причини їх формування аж до суб-сегментарного рівня. На часі − застосування денси-тометричних програм і колірного картування щіль-ності легенів на різних фазах дихання, що дозволяємаксимально наблизитися до виявлення причин,рівня і механізмів формування морфологічних змін івентиляційних порушень у легеневій тканині у хво-рих на ХОЗЛ на різних стадіях захворювання, а вико-ристання денситометрії дає можливість максималь-но об’єктивно підійти до питання стадіювання і моні-торінгу перебігу захворювання.

Мета дослідження. Визначення денситометрич-них показників кількісної КТ у стадіюванні ХОЗЛ.

Матеріали та методи. Обстежено 34 хворих наХОЗЛ. Серед обстежених переважали чоловіки − 25 (73,5%) осіб. Середній вік обстежуваних становив51,3±7,9 року. За результатами клінічного обстежен-ня і дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)відповідно до GOLD (2017) пацієнтів було розділенона 4 стадії: А – 2 (5,8%) хворих, В – 10 (29,4%), С –15 (44,1%), D − 7 (20,6%).


Усім пацієнтам, окрім рентгенографії грудної кліт-ки, виконано МСКТ. Технічні параметри скануваннябули такими: 120 KVp, 250 мА, швидкість обертаннятрубки 0,5 с, FOV 400x400 мм, матриця 512x512, тов-щина зрізу 1 мм. Сканування здійснювалося на мак-симальному вдиху (інспіраторне) і максимальномувидиху (експіраторне). Аналіз отриманої інформаціївключав такі етапи: 1) візуальну оцінку; 2) кількіснуоцінку; 3) порівняльну оцінку залежно від стадіїХОЗЛ.

Візуальна оцінка КТ-зображень здійснювалася зметою встановлення наявності ХОЗЛ, а також іншоїпатології. Кількісна оцінка базувалася на вивченнітомограм, отриманих на рівні верхніх та нижніх відді-лів легень на вдиху та видоху. Для цього використо-вували додаток фірми Canon для дослідження леге-нів «Lung density analysis». Обробка зображеньвключала в себе сегментацію легеневої тканини відоточуючих м’яких тканин із вирахуванням великихсудин і бронхів; колірне картування легеневої ткани-ни з щільністю нижче від встановленого порогу (-950 HU); розрахунок середньої щільності легеневоїтканини на вдиху та видиху (MDVi, MDVe) та емфізе-матозного індексу як відсотка вокселей із щільністюнижче від встановленої, також на вдиху та видиху(emphysema score – ESi, ESe); cпіввідношення щіль-ності верхніх та нижніх відділів легень (Upper/LowerLungD-VIndex Ratio) на вдиху – ІRi, на видиху –IRe; кольорове картування аксіальних зрізів і 3D-моделі. Отримані дані було представлено у виглядітаблиць та гістограм.

Результати дослідження. Порівняльний аналізденситометричних показників легень виявив такізакономірності: емфізематозний індекс у стадії Адорівнював ESi=18,6% та Ese=19,3%, у стадії Віндекс ESi збільшився в 2,7 раза, ESe – у 3,5 рази(р<0,05); у стадії С – у 3,1 і 3,8 раза відповідно (різ-ниця зі стадією В недостовірна); у стадії D − у 4,5 і4,6 раза порівняно зі стадією А (р<0,01); значенняіндексу також вірогідно відрізнялись від показників Ві С стадій (p<0,01 та p< 0,05 відповідно).

Різниця між щільністю правої і лівої легені буламінімальною і статистично невірогідною незалежновід стадії захворювання.

Висновки. Інспіраторно-експіраторна комп’ютер-на томографія дозволяє виявити у хворих на ХОЗЛранні ознаки бронхіальної непрохідності, а прове-дення колірного картування з кількісним аналізомтомограм дає можливість об’єктивно оцінити поши-реність емфіземи.

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ОЦІНКИ ЗАГОЄННЯ ДІАФІЗАРНИХ ПЕРЕЛОМІВ ВЕЛИКО-

ГОМІЛКОВОЇ КІСТКИ ПРИ ДИНАМІЧНОМУ РЕНТГЕНОЛОГІЧНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ

Шармазанова О.П., Моселіані Х., Кірік Г.А.Харківська медична академія


Вступ. Основна роль у діагностиці ушкодженькісткової тканини та контролю за її загоєнням нале-жить традиційній рентгенографії, оскільки такі сучас-

ні методики, як комп’ютерна і магнітно-резонанснатомографія, практично не застосовуються на пер-винному етапі надання допомоги пацієнтам із пере-ломами.

За даними травматологів, на частку діафізарнихпереломів великогомілкової кістки (ДПКГ) при монот-равмі припадає 8,1-36,6%, а при політравмах і поєд-наних ушкодженнях − 42-50% від числа всіх перело-мів довгих трубчастих кісток, причому найбільшчасто такі ураження відзначаються у працездатногонаселення (у осіб 20-45-річного віку). На сьогоднізапропоновано декілька рентгенологічних бальнихсистем для оцінки загоєння ДПКГ, серед яких най-більш надійною вважають «radiographic union scorefor tibia» (RUST, 2014 р.), за допомогою якої на зви-чайних рентгенограмах, враховуючи візуалізаціюлінії перелому і кісткового мозоля (КМ) при інтраме-дулярній фіксації перелому, визначається кількістьбалів, які вказують на загоєння перелому або йоговідсутність.

Мета дослідження. Удосконалити рентгенологіч-ну оцінку ступеня загоєння ДПКГ шляхом застосу-вання бальної характеристики рентгенологічнихознак формування кісткового мозоля.

Матеріал і методи. Було проаналізовано резуль-тати клініко-рентгенологічного дослідження 170 паці-єнтів (96 (56,5%) чоловіків і 74 (43,5%) жінок) вікомвід 18 до 60 років, які надійшли до травматологічноговідділення в різні строки після отримання гостроїтравми гомілки. Для аналізу виділено 4 види перело-мів: спіральний, косий, поперечний та осколкові ура-ження. Для відтворювання оцінці загоєння ДПКГвикористовували систему RUST при всіх видах фік-сації. При аналізі рентгенограм у прямій і бічній про-екціях за системою RUST на 4 поверхнях кістки вра-ховують 2 показника: візуалізація лінії перелому − 1 бал, її відсутність – 2 бали; утворення кісткової мозо-лі (КМ): немає – 1 бал, є – 2 бали; відсутність лініїперелому за наявності КМ – 3 бали. У зв’язку з тим,що лінія перелому при ДПКГ може зникати протягом1-3 років, навіть при повному загоєнні перелому, топоказники RUST було доповнено характеристикою КМ(її інтенсивністю і з’єднанням із кортикальним шаром),кожну ознаку оцінювали за 4 балами, тому мінімаль-ний бал становив 4, максимальний – 16.

Результати дослідження. Повне зрощення ДПКГу строки до 4 місяців відзначено лише у 28,8±4,1%випадків (49 пацієнтів), у строки до 6 місяців – ще у27,7±6,3% (47 пацієнтів), тобто протягом 6 міс. ліку-вання формування повноцінної КМ відзначено лишеу 56,5% пацієнтів. До 8 місяців повне зрощення вста-новлено ще в 11,2±3,3% (30 пацієнтів). 49 пацієнтів, уяких утворення повноцінного КМ розвинулось до 4 місяців, становили групу порівняння для других під-груп. При косих і спіральних діафізарних переломахповне зрощення кісток формувалась частіше у строкидо 4 міс.: 55,5 і 53,3% відповідно (p<0,01). При попе-речних ДПКГ до 4 міс. зросталося лише 31,2%; приосколкових переломах повного зрощення кістокгомілки за 4 міс. не відзначено. За 6 міс. лікування (зврахуванням попередніх позитивних результатів за 4 міс.) ДПКГ повне зрощення при косих переломах


досягнуто в 79,0% випадків, при спіральних – у 73,3%(p<0,01); при поперечних – у 62,4%; при осколкових –лише в 32,9%. За середні значення строків повного зро-щення ДПКГ нині можна прийняти: при косих і спіраль-них переломах – 4±1 міс.; при поперечних – 6±1 міс.,при осколкових − 8±1 міс.

При своєчасному загоєнні ДПКГ кількість балівRUST дорівнює: через 2 міс. − 4-8; через 3 міс. – 8-10; через 4 міс. − 11-13 балів. Якщо після 3 міс. ліку-вання RUST не перевищує 8 балів, можна констату-вати повільне зрощення перелому; якщо після 6 міс.RUST не перевищує 10 балів, то це є ознакою йогонезрощення.

Висновки. Використання бальної системи оцінкизагоєння діафізарних переломів великогомілковоїкістки дозволяє стандартизувати результати дина-мічного рентгенологічного висновку, а також і своє-часно діагностувати затримку їх зрощення.

ЗАВДАННЯ ТА ПИТАННЯ СТАНОВЛЕННЯСЛУЖБИ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ

МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІШармазанова О.П., Бортний М.О.,

Шаповалова В.В., Волковська О.В., Мангов А.В.Харківська медична академія післядипломної

освіти МОЗ України

Вступ. Метою реформи охорони здоров’я єзабезпечення всім громадянам України рівногодоступу до якісних медичних послуг та перебудовасистеми охорони здоров’я так, щоб у її центрі бувпацієнт. В умовах реформування системи наданнямедичної допомоги організація своєчасної та якісноїпроменевої діагностичної допомоги пацієнтам відіг-рає важливу роль у збереженні здоров’я та життязначної кількості пацієнтів.

Результати обговорення. Теоретичною основоюобґрунтування та розробки концептуальних підходівдо побудови служби променевої діагностики в умо-вах реформування системи медичної допомогинаселенню можуть стати результати досліджень тарекомендації ВООЗ з організації діагностичнихслужб у системі охорони здоров’я населення.

На первинному рівні для реорганізації та розвит-ку системи первинної медико-санітарної допомоги назасадах сімейної медицини проведено юридичне тафінансове розмежування первинної та вторинноїмедичної допомоги; створено мережу закладів пер-винного рівня, переважно у вигляді амбулаторійзагальної практики/сімейної медицини з формуван-ням центрів первинної медико-санітарної допомоги.

На вторинному рівні, на основі даних доказовогоменеджменту та з урахуванням найкращого світово-го досвіду, для поліпшення якості медичної допомогиз одночасним підвищенням ефективності викорис-тання наявних ресурсів, усунення невиправданогодублювання медичних послуг заплановано прове-дення диференціації лікарень за інтенсивністюмедичної допомоги, яка в них надається шляхомстворення госпітальних округів, які об’єднують опти-мізовані заклади охорони здоров’я на нових адмініс-

тративних територіях. Структура госпітального окру-гу включає: багатопрофільну лікарню інтенсивноголікування (першого та другого рівнів); лікарні віднов-лювального лікування – відповідно до потреби; хос-піс – один на округ; заклади медико-соціальної допо-моги/сестринського догляду; лікарні планового ліку-вання хронічних хворих. Діагностичні дослідженнядля потреб первинної ланки та надання плановоїамбулаторної спеціалізованої допомоги забезпечу-ються в поліклінічно-консультативних відділенняхлікарень планового лікування та консультативно-діагностичних центрах лікарень інтенсивного ліку-вання.

Тому актуальним завданням є підвищення ефек-тивності медичної допомоги на першому рівні зарахунок забезпечення лікарів первинної ланки необ-хідним обладнанням для оперативного встановлен-ня правильного діагнозу пацієнту та своєчасногопризначення лікування.

Рішення цього завдання має відбуватися у двохнапрямках: з одного боку, у місці звернення пацієнтаза медичною допомогою повинна отримуватися мак-симально можлива діагностична інформація пройого стан, а з іншого боку, до аналізу цієї інформаціїмають бути оперативно залучені експерти длявизначення діагнозу та тактики лікування пацієнта.

Матеріально-технічна складова у вирішенні даноїпроблеми полягає у забезпеченні служби промене-вої діагностики апаратами, устаткуванням та облад-нанням відповідно до сучасних вимог клінічної прак-тики та досягнень науки і техніки. Забезпечення апа-ратурою вимагає впровадження сучасних методів татехнологій променевої діагностики. Важливою скла-довою рішення даного завдання є наявність відпо-відних приміщень для розміщення діагностичногопроменевого обладнання та апаратури. Це складнезавдання, адже воно потребує значних фінансовихресурсів. В умовах недостатнього фінансування сис-теми охорони здоров’я вирішити вказане питанняможливо шляхом запровадження механізму держав-но-приватного партнерства. При застосуванні меха-нізму державно-приватного партнерства на договір-ній основі між закладом охорони здоров’я та приват-ним сектором визначаються умови забезпечення тавикористання приміщень, обладнання та устаткуван-ня, медичних кадрів, витратних матеріалів, оплатипослуг тощо.

Сучасні цифрові та інформаційні технологіїдозволяють успішно вирішувати це завдання. На базіЦентрів первинної медико-санітарної допомоги(ПМСД) можуть створюватися діагностичні кабінети,оснащені сучасним обладнанням для променевої,функціональної та лабораторної діагностики, а такожапаратурою для передачі діагностичних даних доекспертів за допомогою телекомунікаційних мереж.Створення таких кабінетів передбачає налагодженнясистеми підготовки операторів медичного устатку-вання.

Рішення інформаційної складової полягає в ство-ренні на базі центру променевої діагностики з вклю-ченням до неї кожного закладу охорони здоров’яінформаційної системи променевої діагностики з


наявність головного серверу-архіву. Основними функ-ціями інформаційної системи слід вважати: цілодо-бову дистанційну консультативну-діагностичну допо-могу; створення архіву рентгенологічних дослід-жень; моніторинг та оцінка діяльності служби проме-невої діагностики; автоматизована підготовка таподача статистичних звітів.

Висновки. З метою виконання поставлених зав-дань, на наш погляд, необхідно: оцінити перелікобладнання, потенційно необхідного для первинноїмедико-санітарної допомоги; провести відповідніпереговори із зацікавленими асоціаціями; визначитиодним із пріоритетних завдань забезпечення медич-них закладів першого рівня сучасним обладнаннямдля діагностики та телекомунікаційного зв’язку та

впровадження в клінічну практику телемедицини;створити об’єднану експертну групу і випустити від-повідні рекомендації у вигляді окремого документа;скликати розширену прес-конференцію з представ-никами дружніх асоціацій і голосно заявити своюпозицію як єдину думку професійного співтоварис-тва; цільовим чином оповістити всіх керівників тери-торіальних громад різного рівня про те, що така екс-пертна група створена, розроблені відповідні реко-мендації для практичного використання; широковикористовувати державно-приватне партнерстводля прискорення впровадження в клінічну практикуефективної діагностики та телемедицини з метоюпідвищення якості надання медичної допомоги напершому рівні.

visnik 2 13...У світі радіології / В мире радиологии 3 28-30...

Documents