№ 2 (28)№ 2 (28)березеньберезень2013 рік2013 рік

Видає методичний кабінет відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту Решетилівської райдержадміністрації

Результати діагностування«Вивчення рівня психолого – педагогічної компетентності педагогів» серед вчителів ЗНЗ та завідуючих ДНЗ

Решетилівського району у 2012- 2013навчальному роціМета дослідження:з’ясувати рівень володіння педагогами району психолого – педагогічними ,навчально – методичними,гностичними,діагностично – проективними, аналітичними, рефлексивними, конструктивними, організаційними, комунікативнимиуміннями та знаннями Кількість респондентів – 284 , що становить 70% від загальної кількості педпрацівників.

Педагоги району добре володіють знаннями і умін-нями з таких напрямків:

- Вікова психологія (закономірності психічного розвиткулюдини на різних етапах онтогенезу життя). – 216 педа-гогів, що становить 76% від загальної кількості опита-них.- Загальна психологія (розуміння структури психічної ді-яльності людини, основних форм її прояву, розвитку таперебігу). – 207 (72%)- Теорія та методика виховної роботи (цілі, зміст, методи,форми виховання підростаючого покоління;знання су-часних виховних технологій, нетрадиційних форм роботиіз дітьми) – 201 (70%) - Виявляти проблеми учнівської молоді (уявлення учнівпро себе як особистість) – 203 (71%)- Визначити напрями самоосвіти та самовиховання. – 197(69%)- Аналізувати власну діяльність. – 191 (67%)- Планувати виховну діяльність на основі 4-х взаємоза-лежних рівнів інформації:уявлення учня про себе як осо-бистість (проблеми, інтереси учнів класу;реальний станфізичного, психічного, соціального та духовного рівнярозвитку учнів; - 200 (70%)- Вирішувати конфлікти в системі „учень-учень”, „учень-батьки”, „учень-учитель”. – 192 (67%)

Відчувають труднощі у вмінні :- Працювати з різними джерелами інформації - 184 педа-гоги (64%)- Користуватися новими інформаційними технологіями –167 педагогів (58%)- Використовувати основи філософії, політології, культу-рології – 120 педагогів (40%)- Проводити моніторинг зовнішніх проявів емоційного(внутрішнього) стану, поведінки особистості. – 150 пе-дагогів (50%)- Розробляти технологію вирішення педагогічних задач. –140 педагогів (48%)- Організовувати спілкування школярів. – 150 педагогів(50%)

Професійно-педагогічна компетентність– це сукупність особистісних якостей педагога,його загальної культури та кваліфікаційних знань,умінь, методичної майстерності, гармонійна інтег-рація яких в педагогічній діяльності дає оптималь-ний результат. Це потенційна готовність учителя доуспішного й продуктивного виконання професій-них обов’язків.

Шановні колеги!Після нескінченної зими, все ж таки весна шаленством новизни вривається в наше

життя. І ми радіємо змінам, адже вони завжди є запорукою оновлення.Ми прагнемо стабільності, але в невпинному русі вперед: щоб бути завжди

потрібними, цікавими, корисними і щоразу іншими.Відновлення сучасної школи відбувається завдяки педагогічній творчості вчителя.Проблема розвитку творчості педагогів є надзвичайно актуальною. Творчий педагог не може розвиватися без педагогічного колективу. Відповідальність

за діяльність навчального закладу, наслідування найкращого досвіду колег є каталіза-тором творчості.Сучасний зміст освіти, застосування новітніх технологій потребує якісно нового під-

ходу до підвищення фахової майстерності педагога. А тому вся методична робота району будеспрямовуватися на створення інформаційних, науково-методичних, організаційно-педагогічних умов дляпрофесійно-особистісного зростання педагогів району, тобто підвищення педагогічноїкомпетентності.Бажаю весняного настрою і натхнення у будь-яку пору року.Працюйте, творіть , надихайте!

А.М.Костогриз , завідуюча РМК

ККоо ннттаа кктт №2 (28)№2 (28) березень 2013березень 2013

2

«ЗАТВЕРДЖЕНО»науково-методичною радою Решетилівського РМК

Протокол № 1 від 05.09.2012р.

Основні напрямки реалізації районної науково - методич-ної проблемної теми: “Формування конкурентноспроможного учня в умовах

модернізації навчально-виховного процесу черезбезперервне підвищення професійної компетентності

педагогічних працівників”

І ЕТАП Діагностичний (травень - серпень 2012 р.)

1. Аналіз результатів педагогічного процесу для виявленнязагальних та окремих проблем науково-методичної роботи1.1. Дослідження реального рівня професійної майстерності,потреб та інтересів педагогів- аналіз науково-методичної роботи педагогічних колекти-

вів освітніх навчальних закладів;- вивчення рівня навчальних досягнень школярів, їх вихова-ності;- виявлення професійного рівня вчителів;- анкетування, діагностування вчителів з метою вивчення

рівня їх професійної компетентності, систематизації поба-жань учителів;- ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічної

науки, новими педагогічними технологіями.2. Обґрунтування актуальності науково-методичної про-блемної теми.3. Підготовка аналітичного матеріалу для обговорення.4. Проведення засідання круглого столу з метою опрацю-вання науково-педагогічної літератури з обраної теми.4. Створення ініціативної творчої групи з метою плануваннясистеми заходів, спрямованих на вирішення запропонованихзавдань.5. Складання плану роботи над проблемою, розподілобов’язків, забезпечення послідовності накреслених заходів,їх взаємодія з іншими елементами педагогічного процесу.

II ЕТАП Теоретичне обґрунтування, підготовка

до впровадження проблеми (вересень 2012 р. - липень 2013 р.)

1. Ознайомлення педагогічних колективів з аналітичним ма-теріалом щодо визначення проблемної теми.2. Вивчення науково-методичної літератури з проблеми.3. Ознайомлення педагогічних колективів з досягненнямипсихолого-педагогічної науки, існуючим педагогічним до-свідом з даної проблемної теми.4. Створення творчої групи з планування системи заходів,спрямованих на вирішення запропонованих завдань щодореалізації проблемної теми.5. Складання програми дослідження визначеної проблеми,забезпечення послідовності накреслених заходів, їх взаємо-дія з іншими напрямами педагогічного процесу.6. Підготовка та проведення районної науково-методич-ної конференції, засідань педагогічних та науково-методич-них рад з відповідною тематикою в закладах освіти.7. Визначення провідних напрямків діяльності структурнихпідрозділів методичної роботи з питань реалізації проблем-ної теми.8. Оформлення довідково-інформаційних матеріалів з ви-значеної проблемної теми в методичних кабінетах закладівосвіти та районному методичному кабінеті.

III ЕТАППрактичне дослідження проблеми,творчий етап

(серпень 2013 р. - травень 2016 р.)1. Спрямування всіх аспектів методичної роботи на розви-ток творчого потенціалу педагогів у контексті реалізації про-блемної теми, проведення засідань структурних підрозділівметодичної роботи і різних рівнів (шкільних, районних) з ви-значеної проблеми.2. Розробка методичними радами закладів освіти та науково-методичною радою районного методичного кабінету реко-мендацій, методів, заходів, технологій найбільш ефективнихпри реалізації проблемної теми.3. Обговорення запропонованих рекомендацій на засіданняхшкільних, районних структурних підрозділів методичної ро-боти, вироблення заходів стосовно їх реалізації.4. Підготовка та проведення педагогічних, методичних танауково-методичних рад з відповідною тематикою.5. Вивчення, апробація існуючого педагогічного досвіду.6. Створення банку інформації щодо впровадження про-блемної теми у навчально-виховний процес.7. Досягнення оптимальної реалізації впливу самоосвіти нарезультат діяльності педагога.8. Залучення педагогічних працівників закладів освіти до ро-боти в творчих групах.9. Аналіз навчально-методичної та матеріальної бази кабіне-тів, створення системи заходів щодо їх покращення.10. Проведення моніторингових досліджень.11. Аналіз та інтерпретація результатів моніторингових до-сліджень (рівнявихованості, ціннісних ставлень учнів, розвитку учнів, дітейдошкільного віку).12. Пропагандистсько-просвітницька діяльність з досвіду ро-боти над проблемою.

IV ЕТАППідсумки роботи над проблемною темою

(червень 2016 р. - травень 2017 р.)1. Узагальнення та аналіз роботи над проблемною темою, ви-роблення практичних рекомендацій. 2. Проведення творчих звітів структурних підрозділів мето-дичної роботи за наслідками роботи з науково-методичноїпроблемної теми.3. Проведення творчих майстерень кращих педагогів за ре-зультатами роботи над проблемною темою.4. Оформлення результатів дослідження у вигляді методич-них рекомендацій.5. Створення банку педагогічного досвіду.6. Підготовка та проведення ярмарку педагогічних ідей, па-норами методичних знахідок.7. Проведення моніторингу з метою вивчення рівня профе-сійної компетентності педагогічних працівників.8. Проведення за підсумками роботи над проблемною темоюпідсумкової науково-методичної конференції, педагогічноївиставки або колегії відділу освіти.9. Стимулювання і популяризація кращого досвіду.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ НАД НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЮ ПРОБЛЕМНОЮ ТЕМОЮ1. Підвищення педагогічної майстерності, творчого потен-ціалу педагогів.2. Використання набутого досвіду більшістю педагогіврайону.3. Вдосконалення змісту, форм і методів внутрішкільноїметодичної роботи.4. Високий рівень навчальних досягнень учнів.5. Сприятливий психологічний клімат у шкільних колекти-вах.6. Високий рівень вихованості та ціннісних ставлень учнів.

ККоонн ттаакктт №2 (28) №2 (28) березень 2013березень 2013

3

ЗЗ ддооссввіі ддуу ррооббоотт ииАндрончик С.Г., вчитель іноземноїмови Шамраївської та ПотічанськоїЗОШ І-ІІ ступенів.

«За фахом я вчитель іноземної мови тасвітової літератури. З певних обставин уквітні 2012 року була призначена ще й напосаду вчителя образотворчого мистецтваШамраївської школи, в якій найближчимчасом планувався семінар вчителів обра-зотворчого мистецтва. Наближалося Вели-

коднє свято, тому тему для відкритого уроку обрала «Писанка– вид народного мініатюрного живопису України». Мені по-трібні були знання, уміння та навички, щоб підготувати і про-вести урок для вчителів образотворчого мистецтва.

Cпочатку ознайомилась із книгами Оксани Білоус «Симво-лічна мова писанок», «Школа писанкарства», та «Світ у писан-ках Тараса Городецького» Вадима Манька. Писачки меніподарували зі Львова, інші - придбали в Інтернет – магазині.Переглянувши ряд майстер – класів, навчилася сама розпису-вати писанки символами і навчила дітей.

Українська писанка є шедевром декоративно-ужиткового ми-стецтва. Народження писанки – кропітка справа, але дивлячисьна зацікавлені та натхненні дитячі очі, зрозуміла, що вони за-хопилися новою творчістю. Учні засвоїли етапи роботи, навчи-лися розуміти і підбирати символіку та кольори. Націлювалавтілювати побажання в писанці, щоб воно відповідало змістударування. Матеріали з історії писанки та символіка її розпису,конспект уроку та інформаційна карта ввійшли до розробки«Писанка – вид народного мініатюрного живопису України».Вчителі образотворчого мистецтва , що зацікавилися історією

писанкарства маютьзмогу відроджувати на-родні традиції в усіх школах нашого району.

Писати писанки навчила дітей і в Потічанській ЗОШ І-ІІ сту-пенів, де викладаю німецьку мову. Провела позакласний захід,на якому діти спробували намалювати власні писанки та вірту-ально відвідати музей писанки в Коломиї.

Восени провела майстер – клас з писанкарства на районномуфестивалі мистецтв «Осінній дивограй» на базі СухорабівськоїЗОШ І-ІІІ.

Моє захоплення потребує постійного пошуку та вдоскона-лення умінь та навичок розпису .

Тому я відвідала майстер – клас, який проводив ПолтавськийОЕНЦ і познайомилася з різними техніками писанкарства Г. С.Педіш, директора Пирятинської СЮН. Я навчилася розписуватиписанки електричним писачком, який доступний навіть длядітей молодшого шкільного віку.

Поставила мету – відвідати фестиваль Писанки у Києві, якийвідбудеться 3 травня, вдосконалювати вміння і майстерність,познайомитися з майстрами і технікою писанкарства, придбатисучасний електрописачок, який дає змогу одночасно працюватишести учням і безпечний за ТБ.

Звичайно, ми з учнями знаходимося у творчому пошуку, го-туємо нові експонати до районного свята «Решетилівської весни2013».

Наш час вимагає від сільського вчителя уміння постійно са-мовдосконалюватися і самореалізовуватися, залежно від обста-вин і вимог часу.

Потрібно мати бажання, щоб пізнати нове і досягти мети.»

Гордівська Н.Б., вчитель початковихкласів Решетилівської ЗОШ І ступеня «Якість навчально-виховного процесушколи, його результати певною міроюзалежать від учителя, його теоретичноїпідготовки, педагогічної та методичноїмайстерності.Самоосвіта вчителя є необхідна умовапрофесійної діяльності педагога. Сус-пільство завжди висуває до освітян най-вищі вимоги. Для того щоб вчити іншихпотрібно знати більше, ніж всі інші. І цізнання не повинні обмежуватися предме-

том і методикою його викладання. Учитель має бути в курсі пе-редових технологій, мати знання в різних сферах суспільногожиття, орієнтуватися в сучасній політиці, економіці та інше. Пе-дагогу доводиться вчитися всьому постійно, тому що сама йогоробота пов'язана з постійним оновленням. Щороку до вчителяприходять нові учні. Це знову різні характери, нове спілку-вання, інші погляди на отримання знань. А для вчителя - цепошук нових шляхів і підходів до дитячих сердець.У 2011 р. до нас у школу прийшла дитина з особливими потре-бами. Керуючись нормативними документами про інклюзивнуосвіту, було створено інклюзивний клас. • На той момент ніякої спеціальної підготов ки я не мала;• бази теоретичних знань, які дав інститут, було недостатньо;• досвіду роботи з такими дітьми у вчителів нашої школи небуло.В школі працюю двадцятий рік, але з даною проблемою зі-ткнулася вперше, тому роботу потрібно було розпочинати з«чистого аркуша».Спершу я проконсультувалася із шкільним психологом та де-фектологом. Потім вирішила вивчити дане питання з точкизору медицини. Коли зрозуміла в чому саме полягає проблема,почала шукати шляхи її вирішення. Потрібно було дізнатисяпро методи роботи з такими дітьми, щоб швидше встановитиконтакт з дитиною і допомогти їй адаптуватися в соціумі. Явивчила теоретичний матеріал та ознайомилася із рекоменда-ціями фахівців з даного питання. Але учительська майстерність має дві складові: теоретичнізнання та уміння їх застосувати на практиці. Теоретичні знанняя мала, хотілося б більше дізнатися про досвід вчителів-прак-тиків. Тому що всі спеціалісти дають поради стосовно кон-кретно однієї дитини, а як ці методи можна застосовувати укласі, де навчається 30 чоловік, про це ніхто не говорить.Закладів освіти, які спеціалізуються з даної проблеми, дуже

мало і переважна більшість їх приватні. Всю інформацію насвоїх сайтах виставляють з метою реклами, а секретами роботине діляться. Тому прийшлося самостійно шукати шляхи роботиз своїми учнями. Спершу було страшно і важко. Але , як гово-рить народне прислів’я «Очам страшно, а руки роблять». Ме-тодом спроб відібрала ті методи і прийоми, які були дієві вмоєму класі, в конкретній ситуації.Свою роботу спрямувала в чотирьох напрямках.1. Встановити контакт з дитиною і допомогти їй адаптуватися вколективі.2. Робота з дитячим колективом, створення позитивного мікро-клімату. Сучасні діти інколи бувають жорстокі, можуть обра-жати, насміхатися з іншої людини. Тому моє завдання булодопомогти учням сприйняти свого однокласника таким як він є,не акцентуючи увагу на вадах, не ізолюючи дитину від інших,забезпечити йому повноцінне шкільне життя.3. Робота з батьками дитини з особливими потребами. Щоб до-сягти позитивного результату, ми маємо працювати у тісномуконтакті з батьками. Знання педагога і батьків щодо особливо-стей розвитку та поведінки дитини повинні доповнювати однеодного й бути підвалинами вироблення єдиної стратегії і так-тики щодо дитини і в освітній установі, і дома.4. Робота з батьками дітей класу. Більшість батьків є мало обі-знані в питанні інклюзії. А все нове сприймається з тривогою.Батьків хвилюють такі питання: «Чи не будуть їхні діти обді-лені увагою?»«Чи не буде це загрожувати здоров’ю їхніх дітей?» і т. д.Моє завдання було провести просвітницьку роботу серед бать-ків. Допомогти зрозуміти їм, що навчання для всіх учнів будеповноцінним, негативного впливу на їхніх дітей не буде, а на-впаки, на мою думку, учні стануть добріші, будуть вчитися спів-чувати, співпереживати, допомагати іншій людині в біді.На даний момент у навчанні і розвитку дитини є позитивна ди-наміка. Отже методи і прийоми роботи вибрано влучно і ми направильному шляху. Для вчителя немає нічого неможливого, при бажанні можна на-вчитися всьому. А самоосвіта допоможе реалізувати це на прак-тиці.В своїй роботі не бійтесь визнати, що чогось не вмієте чи не

знаєте, бо це перший крок до професійного зростання. Не ля-кайтесь труднощів і не чекайте всього й одразу, бо тільки тер-піння та щоденна праця дадуть потрібні результати. Якщо ж видосягли високого рівня професійної майстерності, то не забу-вайте, що його варто підтримувати постійно. Навіть найяскра-віший вогонь гасне, якщо в полум'я не підкидати дрова.»

ККооннттаакк тт відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту Решетилівської райдержадміністрації.Відповідальна за випуск Костогриз А.М., завідуюча РМККомп'ютерна верстка Лисенко О.О.

тел. (05363)21532e-mail: reshet_ele@ukr.net

www.rvo-resh.pp.net.ua

4

ККооннтт аакктт №2 (28) №2 (28) березень 2013березень 2013

Крамар І.Б., методист Решетилівського ДНЗ «Ромашка»Життєвою дорогою дитину ведуть

два розуми, два досвіди: сім’я і на-вчальний заклад.Новий контекст дошкільної освіти

змушує дорослих змінювати своюроль у реалізації освітніх програмсуспільства. Педагоги-дошкільникимають активізувати процеси самови-ховання та саморозвитку, ознайомлю-

ватися з новими ідеями, оволодівати новими освітнімитехнологіями. В цьому питанні наш дошкільний закладзавжди займав і займає активну позицію. Педагогічнийколектив завжди демонструє відповідний рівень осві-тянської культури й створює умови для розвитку особи-стості вихованців, що безперечно сприяє налагодженнювзаємодії та взаєморозуміння між усіма суб’єктами осві-тянського простору і, в першу чергу, з родинами.

Сім’я – це неізольований мікроколектив. Багатока-нальні зв’язки поєднують її з суспільством. Спілкуючисьз дитиною, педагоги ДНЗ, як ніхто, мають відчувати і ро-зуміти проблеми сучасної сім’ї. Ефективність співпрацібатьків і педагогів залежить в першу чергу від того, якскладається взаємодія дорослих у цьому процесі.

Різні родини мають свої цінності, інтереси, культурнийрівень, педагогічний досвід. І те, що добре для однієїсім’ї, може бути абсолютно непридатним, неефективним,нецікавим для іншої.

То ж, насамперед, налагоджуючи співпрацю, важливознати соціально-педагогічні чинники сімейного вихо-вання дітей. Склад сім’ї та її соціальний статус, поглядибатьків на виховання, становище дитини в сім’ї, станпсихолого-педагогічної підготовки батьків – це перелікпитань якими разом з вихователями в закладі безпосе-редньо опікуються соціальний педагог та практичнийпсихолог. На підставі отриманої інформації ними скла-даються соціальний паспорт кожної родини, групи, ДНЗ.Вихователі проявляють ініціативу та розуміють, якимчином взаємодіяти з кожною окремою родиною в інте-ресах дітей.

Налагодження співпраці з батьками у нашому закладіумовно можна розділити на наступні етапи:

І – пропаганда діяльності закладу: відвідуванняродин вихованців, (допомагає встановити контакт з ди-тиною, її батьками, з’ясувати умови виховання), дні від-критих дверей, висвітлення діяльності ДНЗ у засобахмасової інформації, розповсюдження серед батьків га-зети «Ромашковий світ», публікації на власному сайті,участь вихованців у культурно-масових та методичнихзаходах району, області, селища, проведення батьківсь-ких конференцій, щорічних звітів керівника закладуперед громадськістю селища.

ІІ – актуалізація потреб батьків: анкетування з ви-явлення запитів батьків в освітніх послугах, в якості хар-чування, аналіз результатів, підбір найбільш ефективних

форм і методів роботи.ІІІ – підвищення рівня психолого-педагогічних

знань батьків: створення інформаційних осередків уприймальних кімнатах, донесення інформації через фа-хові папки спеціалістів: практичного психолога «Психо-логія від А до Я», вчителя-логопеда «Батькам майбутніхпершокласників. Поради логопеда», соціального педа-гога «Спілкуємося і діємо», інструктора з фізкультури,медичної сестри «Хочете мати здорову дитину? Ми вамдопоможемо», наповнення інтернет-сайту, проведеннябатьківських зборів, дискусій, консультацій, викори-стання «скриньки довіри», використання психолого-пе-дагогічної літератури з бібліотеки методичної кабінету,діяльність консультативного центру «Діалог», вироб-лення пам’яток та порад для батьків.

ІV – партнерська взаємодія педагогів і батьків: ро-бота батьківських комітетів; оновлення предметно-роз-вивального середовища групових кімнат сучаснимифабричними осередками, наповнення іграшкових набо-рів, ремонти групових кімнат. Сьогодні вже можемовпевнено говорити, що спільно з батьками в групах дош-кільного закладу створене належне предметно-ігрове се-редовище, яке задовольняє потреби та інтересивихованців, відповідає їх віковим та індивідуальнимособливостям. Лише за останній рік виготовлено і вста-новлено 22 сучасних ігрових , розвиваючих модулі. Ак-тивна участь батьків у благоустрої території; ворганізації виставок, оглядів-конкурсів, екскурсій, за-нять, розваг, пошитті сценічних костюмів, підготовці тапроведенні спільних музичних виступів, спортивно-оздоровчих заходів, де вони є активними учасниками, со-юзниками і партнерами. Організація цих заходівдопомагає нам залучати до цікавої спільної діяльностібатьків і дітей, сприяє створенню в родинах добрози-чливих і довірливих стосунків.

V – аналіз проведеної роботи: відстеження результатівроботи проводиться за допомогою анкетування педаго-гів та батьків, діагностики використання педагогаминових форм взаємодії з батьками, діагностування рівняпсихолого-педагогічної культури батьків, їх активності упрактичній діяльності.

То ж говорячи саме про співпрацю нашого педагогіч-ного колективу з родинами вихованців, ми можемо впев-нено стверджувати, що нам вдається долати стереотипиу ставленні батьків до дошкільної освіти, привертатиїхню увагу до здатності дітей гармонійно адаптуватися йрозвиватися в умовах нашого ДНЗ. Педагоги активнішевикористовують в практиці роботи нові технології, вра-ховують соціальний запит, потреби та зацікавленістьбатьків.

Загалом показниками результативності та успішноївзаємодії батьків і педагогів-дошкільників має бути на-явність у ДНЗ доброзичливої атмосфери між виховате-лями та батьками, зорієнтованість батьків на вихованнята розвиток дітей, на створення умов для повноцінногорозвитку дошкільнят.

Черкун Н.А., методист Жовтне-вого ДНЗ

« Сучасний вихователь це людина,яка любить дітей так як мама. Яка:

Вчасно втішить, заспокоїть, носикаутре,

Цікаво казку всім розкаже й колис-кову заведе.

Навчить гратися й дружити,Навчить по совісті у світі жити.

Це психолог дитячих душ і батьківських сердець, якийне осудить, а порадить, словом не ранить, а підтримає.Який розуміє і враховує природні потреби та можливостідитини, який навчить розуміти себе і оточуючий світ.

Це лідер, а саме, лідер дитячого колективу, якийзгуртує дітей, зацікавить і поведе за собою без примусу.

І, звичайно, це професійні якості: володіє педагогічноюмайстерністю, має знання дошкільних методик, завждивідкрита для нового, швидко зреагує і почне втілюватинове в роботі, ерудована, прогресивна, йде в ногу з часом,генератор і реалізатор ідей.

Кажуть, що діти до дев’яти років – ангели. Томувихователь, це ще ангел-охоронець малих янголят.»