Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освітиКафедра корекційної освітиКабінет початкової освіти

Науково-дослідницька лабораторія модернізації початкової освіти

Випуск № 5

За матеріалами обласного семінару „Методичні особливості інтегрованих курсів «Математика, «Українська мова» та «Навколишній світ» за проектом „Росток”»

2012

1

УДК 373. 3 (05)ББК 74. 20

Вісник науково-дослідницької лабораторії модернізації початкової освіти. Випуск № 5 / [ упоряд. І. В. Фадєєва]. – Рівне: РОІППО, 2012. – с.

Рецензенти: Салтишева В.М., завідувач кабінету початкової освіти, старший викладач кафедри корекційної освіти РОІППО. Андрійчук В. В., методист кабінету початкової освіти, старший викладач кафедри корекційної освіти РОІППО.

Відповідальні за випуск: Віднічук М. А., ректор РОІППО, кандидат педагогічних наук, доцент, академік УААН, Фадєєва І. В., завідувач лабораторії модернізації початкової освіти РОІППО.

У віснику розміщені матеріали семінару науково-дослідницької лабораторії модернізації початкової освіти РОІППО з теми „Методичні особливості інтегрованих курсів «Математика, «Українська мова» та «Навколишній світ» за проектом „Росток”».

Рекомендовано вчителям, які цікавляться науково-педагогічним проектом „Росток” та проблемою модернізації початкової освіти.

Зміст

2

1.Програма обласного семінару з теми: „Методичні особливості інтегрованих курсів «Математика, «Українська мова» та «Навколишній світ» за проектом „Росток”…………………………………………………………………….…...…...4

2.Голиш І. М. Тренінг «Дидактична система діяльнісного методу»…...……….6

3.Фадєєва І. В. Модернізація початкової освіти та сутність науково- педагогічного проекту „Росток”…………………….……………………………11

4.Ткаченко А. В. Конспект уроку з математики за програмою «Росток»………………………………………………………………………….….18

5.Мороз О. В. Конспект уроку з навколишнього світу………………………………………………………………………………….21

6.Хрусюк О. В. Конспект уроку з української мови…………………………….25

7.Новоселецька Л. В. Методичні особливості інтегрованого курсу «Українська мова» за Комплексною програмою науково-педагогічного проекту«Росток»………………………………………………….………………………….28

8.Барабаш С. І. Особливості програми та методики викладання навчального курсу „Математика” початкової школи……………………………………….…32

3

Програма обласного семінару з теми „Методичні особливості інтегрованих курсів «Математика, «Українська мова» та «Навколишній

світ» за проектом „Росток”»

Мета семінару: розкрити особливості дидактичного процесу за комплексною програмою науково-педагогічного проекту «Росток».

Завдання: виявлення педагогічних умов підвищення фізичного, психічного і духовного розвитку учнів початкових класів; дослідження інноваційного підходу до організації навчально-виховного процесу, як засобу всебічного розвитку учнів початкових класів; ознайомлення з особливостями змісту, методів і педагогічних технологій Комплексної програми розвитку дітей у НПП „Росток”; розкриття особливостей змісту і методики інтегрованих курсів „Математика”, «Українська мова» та „Навколишній світ” за НПП „Росток”.

План роботи9:30-9:45 – заїзд учасників семінару та їх реєстрація. 9:45-9:55 – відкриття семінару. Вітальне слово.Пучко Тетяна Альфонасіївна, методист методичного відділу управління

освіти Рівненського міськвиконкому.Салтишева Вікторія Михайлівна, завідувач кабінету початкової освіти,

старший викладач кафедри корекційної освіти РОІППО.9:55-10:05 - Презентація навчально-виховного комплексу «Колегіум».Чабанюк Тетяна Вікторівна, заступник директора з навчально-виховної

роботи Рівненського навчально-виховного комплексу «Колегіум».10:05-10:15 - Тренінг «Дидактична система діяльнісного методу» І

частина.Голиш Ірина Миколаївна, старший вчитель початкових класів Рівненського

навчально-виховного комплексу «Колегіум». 10:15-10:25 - Модернізація початкової освіти та сутність науково-

педагогічного проекту „Росток”.Фадєєва Ірина Володимирівна, завідувач лабораторії модернізації

початкової освіти РОІППО.10:25-11:05 – Відкриті уроки з математики, української мови та

навколишнього світу за Комплексною програмою науково-педагогічного проекту «Росток»:

1) Математика: «Таблиця множення і ділення на 8 і 9»;Ткаченко Альона Вікторівна, вчитель початкових класів Рівненського

навчально-виховного комплексу «Колегіум».2) Навколишній світ: «Симетричні фігури»;

4

Мороз Оксана Василівна, вчитель початкових класів Рівненського навчально-виховного комплексу «Колегіум».

3) Українська мова: «Прийменники. Запис словосполучень за допомогою прийменників».

Хрусюк Оксана Василівна, вчитель початкових класів Рівненського навчально-виховного комплексу «Колегіум».

11:05-11:30 – Аналіз відкритих уроків та рекомендації щодо модернізації дидактичної системи.

Ткаченко Альона Вікторівна, Мороз Оксана Василівна, Хрусюк Оксана Василівна, Фадєєва Ірина Володимирівна.

11:30-11:45 – Тренінг «Дидактична система діяльнісного методу» ІІ частина.

Голиш Ірина Миколаївна, старший вчитель початкових класів Рівненського навчально-виховного комплексу «Колегіум».

11:45-12:00 - Методичні особливості інтегрованого курсу «Українська мова» за Комплексною програмою науково-педагогічного проекту «Росток».

Новоселецька Людмила Вікторівна, вчитель початкових класів Рівненського навчально-виховного комплексу „Колегіум”, член лабораторії модернізації початкової освіти РОІППО.

12:00-12:15 - Методичні особливості інтегрованого курсу «Навколишній світ» за Комплексною програмою науково-педагогічного проекту «Росток».

Прищепа Ольга Віталіївна, вчитель початкових класів Рівненської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 18.

12:15-12:30 - Особливості програми та методики викладання навчального курсу „Математика” початкової школи.

Барабаш Світлана Іванівна, вчитель початкових класів Рівненської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 8, член лабораторії модернізації початкової освіти РОІППО.

12:30-12:45 – Підведення підсумків. Закриття семінару.

5

ТРЕНІНГ

Дидактична система діяльнісного методу

Голиш Ірина Миколаївна, старший вчитель початкових класів Рівненського НВК «Колегіум».

1. Метод “Асоціативна квітка”. Визначення особистісного бачення

поняття “РОСТОК”.

Учасникам пропонується створити п’ять робочих груп за особистими

вподобаннями, обрати спікера групи. На дошці закріплюється “серцевина”

квітки з написом проект. Кожна група отримує “пелюстку”.

Кожній групі пропонується після трихвилинного обговорення записати на “пелюстках” кілька слів – асоціацій поняття “Росток” (або дати коротке визначення означеному поняттю). Спікери презентують результат обговорення і прикріплюють “пелюстки” навколо “серцевини”. Керівник-тренер узагальнює запропоновані спікерами визначення.

2.Метод “Мозаїка”. Вироблення робочими групами кооперативного визначення поняття “проект” на основі запропонованих наукових трактувань та власного бачення проблеми.

Робота відбувається у створених групах. Кожній групі пропонуються картки з кількома визначеннями означеної дефініції.

6

РОСТОК

Педагогічна технологія, яка передбачає інтегративно-діяльнісний підхід до формування інноваційного мислення учня і вчителя

Після п’ятихвилинного обговорення спікери презентують визначення, сформульованіі в групах (аналогічно з попереднім методом).

2. Метод “Збери пазли”.

Ознайомлення з дидактичними принципами системи діяльнісного методу. Учасники отримують аркуші з переліком дидактичних принципів діяльнісного методу та смужки паперу, на яких зазначено їх зміст. Потрібно узгодити назву принципу з його змістом.

на дошці розташовані картки з назвами принципів:

7

РОСТОК

Таке освітнє середовище, яке дає змогу виявити здібності, нахили конкретної індивідуальності, забезпечує потреби і можливості кожного учня, сприяє формуванню дитини, здатної бути суб’єктом розвитку своїх здібностей

Інноваційна технологія, яка забезпечує формування здібностей до саморозвитку та самореалізації особистості на засадах інтеграції, діяльнісного підходу до навчання та виховання.

Полягає в тому, що формування особистості учня і просування його в розвитку здійснюється не тоді, коли він сприймає готове знання, а в процесі його власної діяльності, яка направлена на відкриття ним нового знання

Означає таку організацію навчання, коли результат діяльності на кожному попередньому етапі забезпечує початок наступного етапу. Принцип забезпечується інваріативністю технології і наступністю між всіма ступенями навчання на рівні змісту і методики

учасники визначають у процесі колективного обговорення ймовірну

відповідність змісту назвам принципів;

керівник-тренер розташовує картки у такій послідовності, яку

запропонували учасники;

8

Зміст утворення повинен не тільки відображати нмову і структуру наукового знання, але й формування узагальненого уявлення про світ

(природу-суспільство-самого себе), про роль і місце кожної науки в системі наук

Школа пропонує кожному учню зміст навчання на творчому рівні і забезпечує його засвоєння на рівні державного стандарту знань

Передбачає зняття стресостворюючих факторів навчального процесу, створення в школі й на уроці спокійної доброзичливої атмосфери, орієнтованої на реалізацію ідей педагогіки

Передбачає розвиток в учнів варіативного мислення, тобто поняття можливості різних шляхів розв’язання проблеми, формування здатності до систематичного перебору варіантів і вибору оптимального

Максимально орієнтація на творчий підхід в навчальній діяльності школярів, набуття ними власного досвіду творчої діяльності

перевірка правильності вибору відбувається таким чином: керівник

вивішує на дошку стрічку з нумерацією етапів та з прорізами, які

повинні співпасти з виступами на картках.

3. Метод “Антивірус”.

Ознайомлення із структурою технології діяльнісного методу: на дошці у довільному порядку (“уражена вірусом інформація”)

розташовані картки з назвами етапів структури технології діяльнісного методу;

Алгоритм навчального дослідження

9

1. На даному етапі нове знання включається до системи знань. У разі потреби виконується завдання на тренування раніше вивчених алгоритмів і підготовки введення нового знання н наступних уроках.

учасники визначають у процесі колективного обговорення ймовірну

послідовність етапів технології діяльнісного методу (“лікування від вірусу”);

асистент розташовує картки у запропонованому порядку;

перевірка правильності вибору відбувається за допомогою методу

“Програмованого контролю”.

10

7. При проведенні даного етапу використовуються індивідуальна форма роботи: учні самостійно виконують завдання на застосуання нового способу дій; здійснюють самоперевірку, крок за кроком порівнюючи зі сзразком, і самі оцінюють її.

5. На даному етапі передбачається вибір учнями методу розв’язання проблемної ситуації іна основі обраного методу висування й перевірка ними гіпотез.

3. Учні у форму комунікативної взаємодії розв’язують типові завдання на новий спосіб дії з приговорюванням установленого алгоритму.

2. Даний етап передбачає підготовку мислення дітей до проектувальної діяльності:

Актуалізація знань, умінь і навичок, достатніх для побудови нового способу дій;

Тренування відповідних розумових операцій.

6. На даному етапі організується позитивне самовизначення учня до діяльності на уроці, а саме:

Створюються умови для виникнення внутрішньої потреби включення в діяльність (хочу);

Виділяється змістова область (можу).

4. На даному етапі організується самооцінка учнями діяльності на уроці. Фіксується ступінь відповідності поставленої мети й результатів діяльності та намічається мета наступної діяльності.

8. На даному етапі учні виявляють і фіксують у зовнішньому мовленні причину перешкоди, з’ясовують мету й формулюють тему уроку.

Модернізація початкової освіти та сутність науково-педагогічного проекту „Росток”.

Фадєєва Ірина Володимирівна, завідувач лабораторії модернізації початкової освіти РОІППО.

У даний час стрімко зростає обсяг інформації, яка використовується для

практичного життя і наукових досліджень. У цих умовах необхідна людина, що володіє не тільки певною фіксованою сумою знань, умінь і навичок, але, головне, вміє орієнтуватися в інформаційному просторі, здатна ставити перед собою мету, досягати її, вміє адекватно себе оцінювати і прогнозувати розвиток подальших подій. Іншими словами, у сучасному суспільстві сформувалися об'єктивні умови, що вимагають від людини здібностей до самореалізації на основі збереження цілісності соціальної структури. Історичний досвід розвитку педагогіки доводить, що реалізація сучасних цілей освіти можлива лише в діяльності самої дитини.

Пріоритет діяльнісних цілей вимагає нових підходів до організації процесу навчання, нової системи взаємодії між учителем і учнем, методу роботи, який реалізує поставлені цілі. Сучасною психолого-педагогічною наукою нагромаджено багатий досвід у вирішенні цілого ряду нових освітніх завдань.

Принциповою відмінністю дидактичної системи діяльнісного методу є її побудова на теоретичному рівні. Є два способи побудови систем: емпіричне узагальнення і теоретична розробка на основі понять. Теоретичний рівень дозволяє при побудові системи, у тому числі і системи освіти, усунути випадкові висновки та інтегрувати накопичений досвід. Суть теоретичного підходу полягає в інструментальному використанні повної, несуперечливої і незалежної системи понять, яка, найбільш адекватно фіксує і представляє вихідну цілісність людської діяльності.

Головна мета освіти на сучасному етапі – створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості, формування покоління, здатного навчатися протягом усього життя. Саме цю мету і реалізує науково-педагогічний проект «Росток». Основою цього проекту є інтегративно-діяльнісний підхід, сутністю якого є ідея включення учня у активну пізнавальну діяльність. Учні отримують необхідні знання за допомогою різних

11

способів активізації навчальної діяльності, що веде до формування у них готовності до саморозвитку. Мета проекту: на основі гуманітаризації, інтеграції, екологізації змісту освіти, створити необхідні соціальні, психологічні, педагогічні умови для всебічного розвитку творчого потенціалу учнів, становлення духовної, культурної особистості громадянина України і європейської спільноти. Для цього пропонується зосередити увагу, насамперед, на гармонійному розвитку учнів, формуванні цілісної картини світу та уявлення про місце людини в світі, як невід'ємної частини природи, формуванні загальнолюдських цінностей в гармонії з національним самоусвідомленням, розвитку основних здібностей, відповідних віку учня. Основні завдання проекту:         підвищення рівня фізичного, психічного, морального, інтелектуального, духовного і творчого розвитку учнів у процесі організації активної діяльності на основі інтеграції;        гуманітаризація й екологізація змісту, педагогічних технологій і методів навчання, реалізованих в науковому та навчально-методичному забезпеченні педагогічного процесу школи;

розробка технології підвищення професійної компетентності вчителя в процесі реалізації проекту „Росток”;

розробка комплексного моніторингу основних напрямів реалізації науково-педагогічного проекту „Росток”.

Реалізація проекту "Росток" здійснюється за такими основними напрямами:

– інтеграція знань учнів у процесі вивчення інтегрованих курсів початкової і середньої школи;

– наступність навчання під час переходу з дошкільного закладу до початкової школи і від початкової до середньої школи на основі інтеграції змісту навчання;

– виховання екологічної культури школярів на засадах інтегрованого підходу до навчальної діяльності;

– інтегрований підхід до формування здорового способу життя учнів; – естетичне виховання дітей на основі інтеграції предметів художньо-

естетичного, гуманітарного і природничо-математичного циклів у початковій і середній школі;

– профорієнтація учнів на основі комплексної діагностики їхнього розвитку в умовах профільного навчання;

12

– особистісно орієнтований підхід до формування творчої індивідуальності вчителя.

Нормативно-правове забезпечення. Дослідно-експериментальна робота з модернізації змісту, технологій та методів навчання і виховання дітей за науково-педагогічним проектом "Росток” проводиться відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 31.01.2005 р. № 62 "Про розвиток науково-педагогічного проекту "Росток” в Україні”, від 31.01.2005 р. № 63 "Про підготовку вчителів до роботи у науково-педагогічному проекті "Росток” і від 05.06.2006 р. № 430 "Про затвердження типових навчальних планів для навчальних закладів, які працюють за науково-педагогічним проектом "Росток”.

Основою даного проекту є інтегративно-діяльнісний підхід до формування інноваційного мислення учня і вчителя.  

Концепція науково-педагогічного проекту „Росток” успішно впроваджується в практику роботи шкіл України і постійно доопрацьовується за результатами дослідження та зауваженнями експертів і педагогів-практиків, які беруть участь в експерименті. Концепція науково-педагогічного проекту "Росток” базується на наступних принципах: принцип особистісного підходу до учня, вчителя, батьків потребує розглядати кожну людину як неповторну унікальну особистість, постійно розкривати і підкреслювати її досягнення в навчально-виховному процесі;  принцип системності освіти забезпечує цілісність освіти як єдиного взаємопов’язаного комплексу гуманітарних, природничих, технічних і суспільних наук;  принцип екологізації освіти полягає у необхідності побудови змісту освіти, спрямованого на формування уявлень учнів про взаємозв’язки процесів і явищ у природі, про її об’єктивну й універсальну цінність, місце людини в природі; принцип єдності національного та загальнолюдського в освіті допомагає запобігти як космополітичним, так націоналістичним збоченням в навчально-виховному процесі;  принцип пріоритету розвиваючого навчання та виховання стверджує безпосередній вплив навчання, виховання на розвиток дитини та формування у неї нових здібностей, сприяє усвідомленню того, що знання та вміння, які закладаються в зміст освіти – це не тільки мета, але і засіб розвитку сприйняття, мислення, пам’яті, емоцій, уваги, уяви особистості; принцип пріоритету творчої діяльності обумовлює необхідність створення технологій, методик навчання і виховання, побудованих на

13

діяльнісному, творчому підході, які активізують пошукову активність і створюють максимальні умови для творчої діяльності учнів;  принцип додатковості потребує, щоб нові технології, методики, навчальні посібники, підручники, становили єдиний навчально-виховний комплекс, який поєднує суспільно-гуманітарний, природничий, екологічний, художньо-естетичний аспекти сприйняття навколишнього світу;  принцип інтеграції поєднує всі попередні принципи з метою створення цілісної навчально-виховної системи, відображає глибокий взаємозв’язок гуманітарних, природничих, екологічних, загальнолюдських, національних, моральних аспектів розвитку, навчання та виховання дітей. Принцип передбачає реалізацію багаторівневої інтеграції змісту, технологій та методів освіти у комплексній Програмі розвитку дітей "Росток".  Реалізувати всі вищевказані принципи в повній мірі в межах конкретної педагогічної ініціативи – складне завдання, але важливо намагатися максимально враховувати їх в процесі створення виховних, навчальних, методичних матеріалів. Тому в процесі розробки науково-педагогічного проекту “Росток” вищевказані принципи стали тими орієнтирами, які вказують шляхи вирішення завдань даного педагогічного експерименту. Орієнтація Програми "Росток" на принцип пріоритету розвиваючого навчання та виховання спонукала авторів звернутись до наукової спадщини Л.С.Виготського, який одним з перших ввів у психологічну теорію поняття діяльності і виклав основи творчої діяльності дитини. Також вони спирались на дослідження Д.Б.Ельконіна, П.Я.Гальперіна, В.В.Давидова, праці яких стали основою теорії розвиваючого навчання.  Розвиваюче навчання є одним з важливих компонентів гуманізації освіти, та передбачає рішучий поворот освіти до особистості учня, забезпечення максимально сприятливих умов для виявлення та розвитку здібностей на основі прийняття особистісних цілей і запитів. Результатом розвиваючого навчання є формування пошукової активності як необхідного компоненту навчальної діяльності. Відомо, що притаманна людині форма пошукової активності – це її духовність. А саме формування духовності людини – і є основною метою гуманізації освіти. У молодшому шкільному віці, на який розрахована Програма "Росток", розвивальний характер навчальної діяльності пов’язаний з тим, що її зміст базується на теоретичних знаннях, відповідних віковим особливостям учнів. Навчальна діяльність дитини будується від абстрактного до конкретного, від загального до часткового. В основу Програми покладено діяльнісний підхід, який дає змогу організувати навчально-виховний процес через різноманітну творчу діяльність учнів в межах кожного навчального предмета, які інтегруюються в цілісну систему, де

14

використані напрями розвивальної роботи. Учні отримують необхідні знання через різноманітні способи активізації сприйняття об’єктів і явищ навколишнього світу: спостереження, досліди, самостійний пошук інформації та інші види розумової діяльності. Варіативності мислення сприяють спеціально розроблені вправи та завдання на розвиток уяви та літературної творчості: складання невеличких казок та оповідань про навколишній світ, поетичні та інші вправи з розвитку мовлення, вправи з моделювання, конструювання об’єктів та явищ навколишнього світу, вправи та завдання на оволодіння навчальними вміннями. 

Дана програма забезпечує педагогічний процес новою системою дидактичних принципів, яка передбачає:

- самостійне відкриття нового знання (принцип діяльності);- наступність навчання на рівні змісту, методів і технологій (принцип

безперервності);- формування у дитини єдиної картини світу: природу-суспільство-самого

себе ( принцип цілісного уявлення про світ); - різнорівневе навчання, можливість проходження кожної дитини своїм

темпом ( принцип мінімакса);- зняття стресоформуючих факторів навчального процесу, створення в

школі та на уроці доброзичливої атмосфери, яка орієнтована на створення педагогіки співробітництва (принцип психологічного комфорту);

- максимальну орієнтацію на творчість в навчальній діяльності (принцип творчості);

- формування в учнів здібності до вибору варіантів рішення проблем і знаходження оптимального варіанту (принцип варіативності).

Розвитку учнів також сприяють видані за програмою «Росток» підручники. Підручники – це безперервний єдиний комплекс з серії зошитів на друкарській основі. Вибрана форма підручника допомагає дітям самостійно добувати знання, реально формує у них головне уміння – уміння вчитися. Варіативність завдань дозволяє кожній дитині знайти в підручнику матеріал, який відповідає рівню її здібностей і спрямованості інтересів. Зручно, що матеріал підручника роздільний на короткі фрагменти - «уроки». Така структура зручна в практичній роботі вчителя: не обмежуючи його творчості, вона допомагає в тематичному і поурочному плануванні. Зручна вона і для дітей, оскільки дозволяє їм долати труднощі у навчанні, крок за кроком.

Особливості підручників:1.Підручники побудовані на основі діяльнісного підходу.

15

Підручник активізує різноманітні види діяльності учнів: - навчальну діяльність: робота з книгою та іншими джерелами інформації, розвиток мовлення (завдання на розкриття суті наукових понять, формулювання логічних висловів, своєї думки різними словами), робота з навчальним обладнанням;- пошукову діяльність: пропонуються пошукові дослідницькі завдання, які формують уміння формулювати гіпотезу, складати план дослідження, спостерігати, досліджувати об’єкти і явища навколишнього світу;- творчу та евристичну діяльність: застосування знань у нестандартних ситуаціях на високому рівні узагальнення;- діяльність із самореалізації і з самоконтролю, що сприяє саморозвитку особистості.2. Підручники реалізують особистісно орієнтований підхід до навчання.

Створені сприятливі умови для розкриття учнями своїх здібностей, цілеспрямованого позитивного впливу на ціннісно-орієнтаційну, вольову, емоційну сфери особистості учнів.

Особлива роль відводиться звертанням до учнів: «доведи», «змоделюй», «розроби»... Їх мета – зробити учня активним учасником навчального процесу.

Звертання використовуються у текстах і у системі вправ для активізації уваги до способів навчальної діяльності. Учні залучаються до спільного з автором пошуку і самостійної діяльності.3. Підручники реалізують індивідуальний підхід до учнів.

Підручник розроблений у інтерактивній формі - „підручник-зошит”, яка дозволяє учневі бути його “співавтором”, ефективно організовувати пошукову і творчу навчальну діяльність.

Підручник розвиває варіативне мислення. Передбачена можливість вибору завдань і їх творчого опрацювання. Пропонуються варіанти виконання завдань та їх оформлення, що дає змогу вільно обирати найбільш раціональні способи діяльності.

З метою виховання сучасного світогляду учнів у підручнику реалізується зв’язок з реальними проблемами довкілля. 4. Підручники реалізують розвивальний підхід до учнів.

Зміст підручника побудовано таким чином, що навчання ведеться в «зоні найближчого розвитку». В процесі роботи учень поставлений в ситуацію, яка потребує від нього продуктивних дій. Важливою особливістю підручника є завдання на формування пізнавальної мотивації на природничому матеріалі або історичному матеріалі, на сюжетах з повсякденного життя.

16

5. Для підвищення пізнавального інтересу учнів в підручнику використані різноманітні засоби:

· широко використовуються досліди, спостереження, практичні роботи, кросворди, бліц-турніри, творчі роботи;

· система завдань насичена іграми, пошуковими, експериментальними завданнями;

· оформлення підручника виконано відповідно віку учнів з використанням елементів гумору в малюнках.

Багато вчителів відзначають, що навчальний матеріал, поданий в підручниках, досить серйозний і складний, але форма подачі доступна розумінню учнів, враховуються вікові і індивідуальні особливості дітей, їх безпосередній життєвий досвід, інтереси. Виховується добре, людське відношення до навколишнього світу (екологія природи і екологія душі). Діти вчаться самостійно добувати знання, оскільки багато завдань (кросворди, ребуси і ін.) при їх рішенні дають назви міст, річок, країн, морів, озер і ін., імена міфологічних героїв, і діти хочуть дізнатися про них. Учні починають шукати відповіді на свої питання в бібліотеці, працюють з енциклопедіями, підключають досвід і знання батьків, переглядають телепередачі по темі, працюють з з комп'ютером. У результаті – підвищуєтся техніка читання учнів, зацікавлення книгою, предметом. Особливо подобається дітям, що в підручниках багато цікавих, творчих завдань – це: кросворди, ребуси, загадки, логічні завдання і завдання, бліцтурніри, творчі завдання, що вимагають виконання малюнків, виготовлення виробів і ін. Програма побудована так, що кожен учень активно включається в пізнавальну діяльність. Вчитель при вивченні нового матеріалу виконує роль управлінця, організатора процесу, а учень є суб'єктом діяльності, тобто прагне самостійно відкрити нові знання, дійти до істини, знайти правильне рішення, проявити свої здібності. Іншими словами, в учнів формується готовність до саморозвитк. Комплексна програма розвитку дітей «Росток» дає багато позитивного у навчанні, розвитку і вихованні учнів молодших класів. Учні-ростківці швидше своїх однолітків засвоюють програмовий матеріал з різних предметів; спокійніше і впевненіше відповідають, виконують самостійні роботи; уміють запропонувати свій спосіб діяльності, аргументувати свої думки; уміють відстоювати свою точку зору; краще володіють навичками самоконтролю й самооцінки. Вона відповідає новим вимогам, своєчасна, націлена на життєво важливі проблеми сучасного суспільства, сприяє гармонійному розвитку учнів.

17

Учні-ростківці швидше своїх однолітків засвоюють програмовий матеріал з різних предметів. Спокійніше і впевненіше відповідають, виконують самостійні роботи. Уміють запропонувати свій спосіб діяльності, аргументувати свої думки. Уміють відстоювати свою точку зору. Краще володіють навичками самоконтролю й самооцінки .

Основний плюс програми „Росток” в тому, що дитина вчиться нестандартно мислити і відходити від стереотипів. Із них виростають цікаві люди, які володіють логічним мисленням, вміють прорахувати будь-які життєві ситуації.

Література:1. Інструктивні матеріали. – Суми: ТОВ НВП „Росток А. В. Т.”, 2009. – 84 с.2. Навчально-методичне забезпечення. – НВП „Росток А. В. Т.”, 2007. – 60 с.3. Химинець В. В., Кірик М. Ю. Інновації в початковій школі. – Ужгород:

Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2008. – 344 с.

Конспект уроку з математики Ткаченко Альона Вікторівна,

вчитель початкових класів Рівненського НВК «Колегіум».

Клас: 2-ВТема: Таблиця множення і ділення на 8 і 9.Мета: вивчити таблиці множення і ділення на 8 і 9, розглянути

взаємозв’язок між компонентами ділення, вчити розв’язувати задачі на кратне порівняння. Розвивати логічне мислення, пам’ять, спостережливість. Виховувати любов до книг, бажання дізнаватися більше.

Обладнання: таблиця множення, малюнки казкових героїв, книга «Про Крокодила Гену та Чебурашку», презентація №1.

Хід урокуІ.Самовизначення до діяльностіЛюблю я свій розум,Увагу і пам’ять.Працює мій мозок,І вчусь я старанно.

18

― Діти, послухайте, яка сталася пригода із Крокодилом Геною, Чебурашкою та їхнім другом Тобиком.

Запросили крокодил Гена та Чебурашка у гості свого приятеля песика Тобика. Оскільки собачка жив в іншому місті, Крокодил Гена вислав поштою йому карту шляху до свого будинку. Побачила це Шапокляк і вирішила накапостити: викрала листа і сказала Тобику, що покаже будинок Гени та Чебурашки лише в тому разі, коли песик виконає усі її завдання. Однак Тобик не ходив до школи і не вивчав математики. Тому він звернувся до нас за допомогою.

― Допоможемо Тобику впоратися із завданнями?ІІ. Актуалізація знань і фіксація утруднень у діяльності1. Повторення вивчених випадків множення на 8 і 9― Перше завдання від Шапокляк: розв’язати приклади(презентація)2*8 2*9 5*94*9 4*8 7*86*8 6*9 5*83*9 3*8 7*9― Молодці, діти! Ми відкриваємо частину шляху.ІІІ. Виявлення причин утруднення і постановка навчальної мети.― Отже, наступне завдання від Шапокляк: написати її улюблені цифри – 8

і 9. Які двоцифрові числа можна скласти з 8 і 9? (89 і 98). Подивіться на екран, як пишемо правильно цифри.

Завдання для хлопчиків: написати рядок каліграфічно число 89.Завдання для дівчаток: написати рядок каліграфічно число 98.А от у завданні №1 у зошиті Шапокляк склала такі приклади на

множення, які ми ще не вчили. IV. Побудова проекту виходу з утрудненняЗнаючи, що 8*7=56, як дізнатися, скільки буде 8*8? (до 56 додати ще

8=64). Запишіть відповідь. Якщо 8*8 буде 64, то скільки буде 8*9? (72)Знаючи переставну властивість множення, скажіть, скільки буде 9*8? (72)Знаючи, що ділення є оберненою операцією до множення, скажіть, скільки

буде 64:8 (8), 72:8 (9), 72:9=8І залишився один приклад множення на 9. Користуючись таблицею,

знайдіть добуток 9*9 (81). А якщо ми 81 поділимо на 9? (буде 9)8*8=64 64:8=88*9=72 9*8=72 72:8=9 72:9=89*9=81 81:9=9― Можемо відкрити ще частину карти.V. Первинне закріплення у зовнішньому мовленні

19

― Яке завдання принесла Шапокляк у наступному номері? (алгоритм). Нам потрібно, користуючись алгоритмом, знайти х (біля дошки).А) а 3 4 5 6 7 8 9 Б) а 3 4 5 6 7 8 9 х 34 42 50 38 46 54 62 х 0 0 45 54 63 72 81― Ось і ще частину карти побачив Тобик!Валеопауза VІ. Самостійна робота із самоперевіркою за еталоном (зразком)

Прочитайте завдання у №4. Як будемо виконувати приклади? (Складаємо програму дій, а потім обчислюємо)

16:1-0*9-2*8=16-0-16=0100+ (4-4)*8-9*9=100+0-81=19(24:3+8*8): (3*3)=(8+64):9=80:42+48:6+(6*4+21):5=0+8+10=18― Молодці. Гарно впоралися. І ми вже відкрили карту.VІІ. Включення у систему знань і повторенняЗ нашою допомогою Тобик нарешті потрапив до будинку Гени та

Чебурашки. Друзі дуже раділи. Після пригощань, вирішили не сумувати, а відгадувати загадки.

Розв’язування задачі №7А) читання задачі мовчки. Про кого розповідається в задачі?Б) читання задачі 1 учнем. Позначення на схемі, що дано в умові.

― Що відомо про Тобика? (2 загадки)― Чи знаємо, скільки відгадав Чебурашка?(ні) А що відомо? (на 5більше, ніж Т.)Як це позначимо? (Т+5)― Що відомо про Крокодила Гену? (у 3рази більше, ніж Тобик і Чебурашка разом) Як це позначити? Що означає «разом» ? ((Т+Ч)*3)― Про що запитується в задачі? Це ціле чи частина? Як знайти ціле число? РОЗВ’ЯЗАННЯ1)2+5=7(з.) - Ч2)2+7=9(з.) – Ч і Т3) 9*3=27(з.) – КГ4)2+7+27=36(з.)Відповідь: всього 36 загадок.

20

(робота в парах)― Отже, сьогодні ми мандрували разом із казковими героями. А чи знаєте

ви, хто написав казку про Крокодила Гену і Чебурашку? Зараз кожна парта отримає літеру. Ви шукаєте приклад до цієї літери у номері 8. а коли розв’яжете, зможете поставити літеру на відповідне їй місце. Тоді ми прочитаємо ім’я та прізвище автора казки.

Молодці! Ви гарно працювали! А хочете дізнатися більше про сьогоднішніх наших казкових персонажів? Тоді обов’язково завітайте до книгарні або бібліотекиVІІІ. Рефлексія діяльностіРівняння №3 (повторення правил)8*n=72 81:t=9 k:8=8n = 72:8 t = 81:9 k=8*8 n = 9 t = 9 k= 64 ― Що нового вивчили сьогодні? Що дізналися цікавого? Д.з №5,6

Конспект уроку з навколишнього світу Мороз Оксана Василівна,

вчитель початкових класів Рівненського НВК «Колегіум».

Клас: 2 – ГТема: Симетричні фігуриМета : Закріпити поняття про дзеркальну і поворотну симетрію; розвивати творчу фантазію,уяву, спостережливість, мислення;вміння робити висновки на основі проведення дослідів; виховувати любов до праці, наполегливість,інтерес до пізнання нового;учити зображати на папері об’єкти з поворотною симетрією.Обладнання: презентація №2.

Хід урокуI .Організація класуНа уроці ми будемоНе просто слухати,а чути,Не просто дивитися,а бачити,Не просто відповідати,а міркувати,Дружно і плідно працювати.

21

Створення емоційного фону- Діти, яка зараз пора року? (весна)- Не дивлячись на те, що за вікном Весна бореться з Зимою, кожен з нас

вже в подумах уявляє як пригріває сонечко, розпускаються квіти. І все навколо оживає. Давайте здійснимо уявну мандрівку у світ чарівної весняної краси.

- Кого з представників тваринного світу ви побачили ? (метелики)- Сьогодні один із них завітав до нас на урок.

- А чому саме метелик , на вашу думку, є гостем нашого уроку? (Відповіді дітей).- Саме так,тому він про симетрію знає все і хоче перевірити наші знання за допомогою цікавих завдань.II . Актуалізація опорних знань- Першим з них буде невеличкий Бліц-турнір

- Які предмети називаються симетричними? (Предмети,у яких права й ліва, або верхня й нижня сторони збігаються).

- Що таке вісь симетрії?(Лінія ,якою можна розділити фігури на рівні праву та ліву,або верхню та нижню половини).

- Які ви знаєте види симетрії?(Горизонтальна,вертикальна,поворотна).- Яка вісь симетрії спостерігається у метелика? (вертикальна). НА ЕКРАНІ

- Що ви знаєте про дзеркальну симетрію? (Фігури, у яких одна половина , як дві краплі води схожа на другу половину, називають дзеркально-симетричними).

III . Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та завдань уроку.Розв’язання проблемної ситуації.(на столі вчитель ставить пакет із невідомими речами)- Діти ,наш гість підготував сюрприз , який знаходиться у цьому пакеті.- Як ви думаєте , що у ньому ?- Щоб дізнатися , вам потрібно прочитати тему уроку. Саме у ній прихована відгадка. В цьому вам допоможе люстерко. Чому? Запис теми у дзеркальному відображені.- Тож попрацюйте в парах із записом , що у вас на партах.

22

СИМЕТРИЧНІ ПРЕДМЕТИ- Отже, тема нашого уроку «Симетричні предмети»- Тож що знаходиться у пакеті? (Зображення кількох симетричних

предметів).- Сьогодні на уроці ми закріпимо знання про вивчені види симетрії;

навчимося визначати вид симетрії у різних предметах .IV. Вивчення нового матеріалуРобота в парах- Наступне завдання метелик пропонує виконати в парах .- На партах лежать картки із зображенням різних предметів. Вашим завданням буде вибрати малюнки предметів із поворотною симетрією.(Відповіді 2-3 учнів).- Чому поворотна симетрія дістала таку назву?- Давайте перевіримо правильність ваших відповідей . Відкрийте свої зошити на ст. 28 і вгорі прочитайте.- А щоб краще зрозуміти і запам’ятати зміст правила , ми зробимо дослідження.- Розглянемо завдання №1 на ст.28.Які інструменти потрібні для його виконання? (Ножиці , циркуль ) - Давайте пригадаємо правила безпечного користування цими інструментами.- Починаємо працювати . З чого розпочнемо роботу?(Виріжемо по контуру білу зірку). Покажіть.- Який наступний етап? (Поєднати її із сірою так , щоб співпали промені).- Що ви помітили ?(вони однакові). За допомогою голки циркуля обертайте навколо центра.- На одному із променів зірки поставте точку.(Вчитель працює із великими зірками на дошці). Починайте знову обертати білу зірку, рахуючи кількість обертів доти , поки точка не стане на своє місце.- Скільки разів при обертанні дві зірки співпадали?(5 разів)- Запишіть у квадраті .- А зараз , метелик пропонує уявити себе в зимовому лісі , де все закутане у пухку ковдру снігу .(Презентація) Та ось…Погляньте , погляньте , яка благодать!Дивіться метелики з неба летять!І квіти заснули усюди на дворі,-Морозець малює на шибках узори…Картиною гарною стане віконце ,Як трошки поблискає золотом сонце.

23

Погляньте , погляньте , яка благодать !Метелики з неба летять і летять .

- Про які метелики говориться у вірші ?(Сніжинки)- Сніжинки , діти , можуть бути дуже різними , але природа завжди

створює їх за законом симетрії.(Презентація)

- Які види симетрії мають сніжинки?(Поворотну , дзеркальну , горизонтальну, вертикальну)

- Зараз , у вас є можливість спробувати створити свою власну сніжинку . Памятайте , про закони симетрії . (Завдання 4,ст. 30)

V.ВалеопаузаVI. Закріплення матеріалуЗавдання 2.- Як одним словом можна назвати зображені предмети ?(Геометричні фігури).- Розфарбуйте фігури , які мають поворотну симетрію . (Діти виконують завдання у зошитах)- Поміняйтесь зошитами , і порівняйте із шаблоном на дошці. Творча робота в групах.

- У кожної групи шматочки геометричних фігур . Але вони є незвичайними.

- Вашим завдання буде скласти потрібну геометричну фігуру по відповідних осях і прочитати прислів’я.

ПРИСЛІВ’ Я 1. Пташка красна пір’ям , а людина – знанням.2. Хто більше читає,той більше знає.3. Знання злодій не вкраде,воно в огні не горить,в воді не потоне.

Завдання 5 ,ст.31VII. Підсумок уроку (РЕФЛЕКСІЯ). Домашнє завдання

- Пригадайте і намалюйте (ст. 31) у рамці (завдання 6) предмет,який має поворотну симетрію.

- Що нового ви сьогодні довідалися . чого навчилися , що краще зрозуміли?

Знов дзвенить шкільний дзвінокТож скінчився наш урок.

24

Конспект уроку з української мови Хрусюк Оксана Василівна,

вчитель початкових класів Рівненського НВК «Колегіум».

Тема: Прийменники. Запис словосполучень за допомогою прийменників.Тип уроку: урок відкриття нових знань.Мета: шляхом пошукової роботи підвести учнів до загального поняття про прийменники, з’єднувати між собою слова за допомогою прийменників, впізнавати прийменники серед інших частин мови, виховувати інтерес до мови, бажання більше дізнаватись про неї, розвивати уяву, фантазію, вміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне.Обладнання: індивідуальні картки для самостійної роботи, картки для роботи в групах, малюнок «Частини мови», підручники, кольорові олівці.

Хід уроку1. Самовизначення до діяльності- Є різні країни. Але цієї немає на жодній карті. Ця країна – величезне незвичайне царство, де у дружбі та злагоді живуть розумні сини і дочки однієї матері – мови. Цей фантастичний край - край української мови.

В чарівній Країні МовиВсе цікаво і загадково,А веселі і розумні чоловічки –Це частини мови.

2. Актуалізація знань і фіксація утруднень у діяльності- Які частини мови ми вивчили? Відгадайте, будь ласка, яка це частина мови? а)Це козак – такий собі чаклун, що вміє перевтілюватись в різні предмети. Він дає назви всім істотам, предметам, подіям. Звати його – іменник. - Що ж таке іменник?б) Це художник, який увесь час фантазує, щось малює, розфарбовує. Він завжди ходить з пензлем і олівцем. Щойно іменник перетвориться на якийсь предмет, він його відразу розмалює, вияскравить ознаку. Зразу стає зрозуміло, що його ім’я – прикметник.- Що ж таке прикметник?в) Це фокусник – спритний, жвавий, уміє одночасно виконувати безліч дій. Інколи він видається фантастичною стоніжкою і сторучкою. Без нього все лежить на місці і б’є байдики. Це – дієслово.- Що ж таке дієслово?

25

- Згадаймо казку «Де живуть слова?». У першому будиночку стали жити – іменники, в другому – прикметники, в третьому – дієслова. Ми з вами повторили знання про частини мови. Спробуємо завдання виконати практично. На дошці записана група слів, розподіліть слова на групи за частинами мови.Сніжинки,до,падають,у,сонячний,в,весна,пише,над,легенькі,дитина,із,червоне,для,дерева, смачний,сидіть,літають.1 група – іменники,2 група – прикметники,3 група – дієслова.Перевірка виконаної роботи.3. Виявлення причин утруднення і постановка навчальної мети- В нас залишилися зайві слова, які ми не віднесли до жодної групи слів. Як ми ці маленькі слова називали? (формулювання завдання і теми уроку дітьми)Тема уроку: Прийменники.Мета уроку: з’ясувати для чого нам вони потрібні, яку роль вони виконують, складати словосполучення, використовуючи прийменники. - Сьогодні ми з вами відкриємо ще одну таємницю мови.4. Побудова проекту виходу з утруднення- Давайте побудемо дослідниками. Можливо ми взагалі можемо без цих слів обійтися. В нас є речення. Учень іде… школи.- Чи вам зрозуміло куди йде учень? Ні. А коли ми маленькі слова покличемо на допомогу, зразу стане зрозуміло, що учень іде (до,із,біля) школи.Добираємо прийменник і записуємо речення в зошит.- Що роблять маленькі слова? Прислужують, тому їх назвали службові слова.- Біля якої частини мови вони стоять? При іменнику. Тому їх називають ще прийменниками.- Чи можемо ми до них поставити запитання? Ні.- Яку роль виконують в реченні? Служать для зв’язку слів.- Як пишуться зі словами? Пишуться окремо.

Складання схеми – опори. Службові словаПрийменникиДо,у,над,в,під,біляНе можна поставити запитанняДля зв’язку слів у реченні

26

Пишуться окремоДивлячись на цю схему ми можемо сказати, що ж таке прийменник.5. Первинне закріплення у зовнішньому мовленніЧитання правила ст. 38(самостійне читання, а потім хором). Поселимо ці маленькі слова в 4 будинок і розмалюємо його. Слухання віршика «Прийменник».6. Каліграфічна хвилинкаЩоб краще запам’ятати прийменники прочитаємо їх. Вони можуть бути односкладові, двоскладові слова, а може бути одна буква, яка також є прийменником.Каліграфічне прописування прийменників: в,у,до,під,для,над.7. Самостійна робота із самоперевіркою за еталоном (зразком)Щоб навчитися впізнавати прийменники, використовувати у мовленні потрібно тренуватися,виконувати завдання. Гра «Злови прийменник».Весна,до,грається,ліс,у,через,сонечко,діти,під,робити,в,смачний.(Діти оплесками визначають прийменники)Самостійна робота. Прочитай слова. Підкресли прийменники.1-варіант.Від,і,а,для,з,сам,по,я,про,ми,за.2-варіант.Нам,у,біля,але,за,ліс,з,на,під.8. Валеопауза9. Включення у систему знань і повторенняРобота з підручником, ст. 80-81 Вправа №207. Додайте до словосполучень прийменники, щоб слова були зв’язані між собою. Перепишіть їх(перевірка ланцюжком).-Ми виконуємо різноманітні завдання. Чи допускаємо ми помилки? Допоможемо хлопчику Віті виправити помилки.Вправа №208. Прочитайте вірш,виправивши помилки. Допишіть правильні відповіді (коментований запис словосполучень).Вулиця, на якій побудовані будиночки, має назву «Частини мови». Частини мови живуть на цій вулиці цікавим казковим життям. Прийменники також полюбляють казки. Гуляючи лісом, прийменники в пошуках казок, заблукали.Робота в групах. - Ти полюбляєш казки? Тоді маєш нагоду перевірити, чи добре ти їх знаєш. Встав замість крапок прийменники,що заблукали.З 1) От … віконця КолобокПід … долівку просто скок.Біля 2)Гуп-гуп,

27

На Взяв дід ріпку … чуб.За 3)Оселилися … річки

Сірий зайчик та лисичка.4)Стала Лиска … вікном,Манить Півника зерном.

(Перевірка роботи в групах)- Чи ми допомогли прийменнику? Так. Хоч прийменники службові, але дуже важливі. Без них важко було б висловити свою думку і не була б наша мова така мила і гарна людям.10.Рефлексія діяльностіСьогодні ми з вами відкрили ще одну таємницю мови, що маленькі слова називаються прийменниками.- Які цілі ми ставили перед собою?- Чи досягли їх?- Кому було легко виконувати всі завдання?- Хто зазнав певних труднощів?(Повідомити завдання для домашньої роботи,оцінювання учнів)

Особливості уроків української мови за діяльнісною технологією в НПП «Росток»

Новоселецька Людмила Вікторівна, вчитель початкових класів НВК «Колегіум»,

Доктор педагогічних наук, академік О.Я.Савченко зазначає, що реформа

освіти полягає у зміні змісту освіти, методів навчання, організації навчального процесу.

У цьому контексті вивчення української мови за науково-педагогічним проектом «Росток» має певні особливості.

Українська мова вивчається у науково-педагогічному проекті «Росток» з 2006 року за програмою і підручниками Кальчук М.І., Кучинського М.В. Підручники «Українська мова» мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» від 18.07.2003 р.

У традиційній школі навчальний матеріал з української мови подається у такій послідовності: текст — речення — слово — звуки. За проектом «Росток» вивчення української мови побудовано у зворотному напрямі: звуки — слова — речення — текст. Мета такої перестановки – показати учням послідовність утворення правильного усного і писемного мовлення: від утворення звуків, злиття їх в склади, утворення слів, речень до написання текстів. Така організація навчання дає можливість показати учням мову у вигляді стрункої,

28

взаємозумовленої системи лінгвістичних явищ і понять, сприяє цілісному, осмисленому і глибокому розумінню матеріалу, дозволить краще зрозуміти секрети правильного усного і писемного мовлення, побачити і відчути красу українського слова.

Провідним активним методом вивчення української мови у науково-педагогічному проекті «Росток» є лінгвістична казка. Абстрактні поняття мови представляються дітям у вигляді живих істот, які спілкуються між собою та дітьми, розповідаючи про свої властивості. Надзвичайна емоційна сила казки та її вплив на дітей створює умови для забезпечення мотивації навчання, дає позитивні емоції, дарує радість пізнання, розвиває зв'язне мовлення, збагачує активний словник школярів.

Засоби емоційної виразності в театралізованих іграх допомагають дітям висловлювати власні почуття, забезпечуючи самореалізацію.

Іще однією особливістю викладання української мови за НПП «Росток» є укрупнення дидактичних одиниць – вивчення теоретичного матеріалу інтегрованими логічно завершеними частинами (логічними блоками). Так, наприклад, за допомогою лінгвістичних казок блочно вивчаються в 2 класі такі теми: «Мова і мовлення» (казка «Як Зайчик навчився грамотно розмовляти»), «Культура мовлення» (казка «Зайчик у школі»), «Писемне мовлення. Вимоги до писемного мовлення» (казка «Як звірята навчились красиво писати»), «Звуки і букви» (казки «Як звірята вивчили чарівні звуки», «Алфавітна галявина букв»), основні правила орфографії (казка «Як здійснилося бажання Білочки»), словникові слова (казка «Як Білочка навчилась запам’ятовувати правопис слів»), частини мови («Де живуть слова»), «Речення. Члени речення» (казка «Як звірята навчились будувати речення»), «Текст» (казка «Як лісові учні знайомились з текстом»), що значно підвищує пізнавальну діяльність молодших школярів. При дедуктивному методі навчання виділяється менша кількість годин на вивчення основних мовних понять, зекономлений час використовуватиметься на реалізацію розвитку навичок мовленнєвої діяльності, розвиток техніки письма, культури оформлення письмових робіт.

В НПП «Росток» широко використовується проблемне навчання (проблемні ситуації), що активізує розумові здібності, пізнавальний інтерес учнів. Завдяки цьому дитина вчиться самостійно здобувати знання. Ось, наприклад, постановка проблеми в 1 -2 класі: чому у казкових героїв виникла проблема грамотно писати слова? В результаті розв’язання даної проблеми діти самостійно виводять правила і їх схематично зображують на аркушах (почергово). В 3 - 4 класі відбувається повторення вивчених правил і вивчення нових. Учні вже самостійно складають казки, їх інсценізують. Як результат, маємо освітній продукт - виведення правила, обґрунтування закономірності.Тема закінчується створенням творчої роботи: малюнок, казка та ін.

Ось деякі способи створення проблемної ситуації на уроці: Зіткнення учнів з суперечливими фактами: о, це так, а це не так. Чому?

(у словах лис, лисиця – корінь -лис-, а чому у слові листовий – корінь –лист-)

29

Показ помилок до яких призводить незнання даної теми. (Одного разу вовчик захотів помістити слово писати у будиночок Іменників. Воно туди не захотіло йти. Чому?).

Постановка перед учнями дослідницьких завдань. (Простежте і зробіть висновок, як слова поділили на групи).

Спонукання до узагальнення фактів. ( Тема: частини мови. Придивіться до слів, порівняйте і зробіть висновок про поділ їх на смислові групи).

Спонукання до аналізу фактів і явищ, які логічно суперечать учнівському життєвому досвіду: це так, а чому це не так. (Іменник квітка відповідає на питання що? А чому іменник учень не відповідає на питання що?).

Постановка проблемного питання на основі елементів дискусії. Створення ситуації, коли учні переконані в недостатності своїх знань і

відчувають потребу набути нових, щоб відповісти на поставлене запитання (Ось перед вами будиночки, де “проживають” слова, розмістіть їх у власні домівки. Або: виберіть слова одного кореня: лис, лисиця, лисий, листовий).

Вивчення і запам’ятовування словникових слів в НПП «Росток» відбувається методами ейдетики (эйдетизм — здатність людини запам'ятовувати яскраві образи та з легкістю їх відтворювати.) Система эйдетики — це гра, завдяки якій дитина швидко й легко запам'ятовує слова, числа, вірші, а пізніше — дати, складні визначення, іноземні мови. Спочатку діти ознайомлюються з казкою «Як Білочка навчилась запам’ятовувати правопис слів», розглядають малюнки, які намалювала Білочка, а потім і самі малюють малюнки до інших словникових слів, використовуючи методи ейдетики.

Програмою також передбачено систематичне використання словників. Лексичні, орфоепічні, орфографічні знання, уміння, навички набуваються, перевіряються,у удосконалюються і закріплюються за допомогою тлумачного, орфоепічного, орфографічного та етимологічного словників. Практичне засвоєння синонімів та антонімів проводиться за допомогою словника синонімів і словника антонімів. Так словники стають другим підручником для засвоєння української мови.

Зміст діяльнісної технології вимагає відповідних підручників. 1.Підручники побудовані на основі діяльнісного підходу. Підручник активізує різноманітні види діяльності учнів: - навчальну діяльність: робота з книгою та іншими джерелами інформації, розвиток мовлення (завдання на розкриття суті наукових понять, формулювання логічних висловів, своєї думки різними словами), робота з навчальним обладнанням;- пошукову діяльність: пропонуються пошукові дослідницькі завдання, які формують уміння формулювати гіпотезу, складати план дослідження, спостерігати, досліджувати об’єкти і явища навколишнього світу;- творчу та евристичну діяльність: застосування знань у нестандартних ситуаціях на високому рівні узагальнення;

30

- діяльність із самореалізації і з самоконтролю, що сприяє саморозвитку особистості.   2. Підручники реалізують особистісно орієнтований підхід до навчання.

Створені сприятливі умови для розкриття учнями своїх здібностей, цілеспрямованого позитивного впливу на ціннісно-орієнтаційну, вольову, емоційну сфери особистості учнів.

Особлива роль відводиться звертанням до учнів: «доведи», «змоделюй», «розроби»... Їх мета – зробити учня активним учасником навчального процесу.

Звертання використовуються у текстах і у системі вправ для активізації уваги до способів навчальної діяльності. Учні залучаються до спільного з автором пошуку і самостійної діяльності. 3. Підручники реалізують індивідуальний підхід до учнів.

Підручник розроблений у інтерактивній формі - „підручник-зошит”, яка дозволяє учневі бути його “співавтором”, ефективно організовувати пошукову і творчу навчальну діяльність: учні діють – розфарбовують, домальовують, з’єднують, порівнюють, вилучають зайве, знаходять спільне, підкреслюють, висловлюють власну думку, оформлюють власні проекти. У підручниках-зошитах передбачено спеціальний апарат орієнтування.

Наприклад, введена позначка ,,сонечко”. Учні проводять промінчики кольоровими олівцями до цікавих вправ і тих, які були чи є важкими. Оцінюють власну діяльність на уроці та роботу однокласників, дякують. Створюють продукт власної діяльності.

4. Підручник розвиває варіативне мислення. Передбачена можливість вибору завдань і їх творчого опрацювання. Пропонуються варіанти виконання завдань та їх оформлення, що дає змогу вільно обирати найбільш раціональні способи діяльності.

5. Підручники реалізують розвивальний підхід до учнів. Зміст підручника побудовано таким чином, що навчання ведеться в «зоні

найближчого розвитку». В процесі роботи учень поставлений в ситуацію, яка потребує від нього продуктивних дій. Важливою особливістю підручника є завдання на формування пізнавальної мотивації на природничому матеріалі або історичному матеріалі, на сюжетах з повсякденного життя.

6. Для підвищення пізнавального інтересу учнів в підручнику використані різноманітні засоби:

· широко використовуються досліди, спостереження, практичні роботи, кросворди, бліц-турніри, творчі роботи;

· система завдань насичена іграми, пошуковими, експериментальними завданнями;

· оформлення підручника виконано відповідно віку учнів з використанням елементів гумору в малюнках

До підручників створені окремі зошити з самостійними і контрольними роботами в двох варіантах: 19 самостійних робіт, 5 контрольних робіт, 2 підсумкових роботи за рік, 2 навчальних диктанти,

31

2 завдання для списування та 1 контрольний диктант. Оскільки учні мають різний рівень розвитку індивідуальний темп роботи, то до кожної теми розроблені додаткові завдання, які носять творчий характер і вимагають від учня гнучкого мислення.

Науково-педагогічний проект «Росток» довго вважався переважно пропедевтичним для поглибленого вивчення предметів природничо-математичного циклу — математики, фізики, хімії тощо. Поява курсу рідної мови, побудованого на основі діяльнісної технології навчання, викликала великий інтерес учителів та керівників шкіл. Усі вчителі, які працюють за названими підручниками, відзначають підвищення рівня навчальних досягнень учнів, розвиток їхніх творчих здібностей, кращі результати під час різноманітних конкурсів.

Література1. Кальчук М.І. Вивчення української мови у проекті «Росток».- «Початкова освіта»,.- №21, 2011.- с.30-35.2.Петерсон Л.Г., Куйбышева М.А., Мазурина С.Е., Зайцева И.В. Что значит «уметь учиться».- М: АПК и ППРО, УМЦ «Школа 2000…», 2008. – 80с.3. Програма початкової школи. 2-4 класи. Українська мова. – Суми: ТОВ НВП «Росток А.В.Т.», 2010. – 100с.4. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. — К.: Магістр-Б, 19975. Українська мова. 2 клас. Методичні рекомендації. – Суми: ТОВ НВП «Росток А.В.Т.», 2009. – 80с.

Особливості програми та методики викладання навчального курсу „Математика” початкової школи

Барабаш Світлана Іванівна, вчитель початкових класів ЗОШ І-ІІІ ст. №8

Базовий предмет науково-педагогічного проекту «Росток» – математика. Математика, що викладається в цій системі, відрізняється від класичного шкільного предмета. Вчать його за зошитами Л.Г. Петерсон, що були дороблені Тамарою Пушкарьовою, які навіть зовні не схожі на звичайні підручники, так як в них діти можуть малювати, писати, розв’язувати задачі. І діти, виконуючи завдання, і як би граючи, отримують базові знання і по іншим предметам. Мова йде не тільки про підручники, а й про технології, які дозволяють по іншому організувати процес навчання. А технологія ця – діяльнісний метод навчання, яка полягає в тому, що вчитель не пояснює дитині: «Я знаю, а ти – ні, тому я тобі розкажу», а допомагає побачити проблему і самому додуматись до її розв’язку. Математика тут – як матеріал, на якому тренуються здібності дітей до пошуку, до творчості, до спілкування. Адже саме вони повинні залишитись після того, як все вивчене буде забуте.

32

Ефективність і значимість даного методу підтверджується у висловах письменника Л.М. Толстого та Адольфа Дістервега – відомого німецького педагога-демократа, послідовника Песталоцці (див на екран слайди №2,3). Особливістю програми науково-педагогічного проекту «Росток» є ще її спрямування на використання методу моделювання, що дає можливість дітям зрозуміти практичну значимість теоретичних понять. Під час «відкриття» нових понять діти моделюють їх, створюючи «еталони», складають (вже під керівництвом вчителя) алгоритми їх використання. Створені «еталони» слугують для закріплення набутих знань і є основою для «відкриття» нових.

Оскільки частина знань початкового курсу математики має практичну спрямованість і застосовується в сучасному житті, програма включає такі поняття, як частина й ціле, взаємодія частин, оператор, алгоритм як об'єкт дослідження та як засіб навчання.

Продемонструю приклад оперування поняттям «ціле» і «частини», створення та використання моделей. Наприклад, у 1 класі учні докладно вивчають розбиття множин та величин на частини, взаємозв'язок цілого та його частин. Для прикладу представлю коментар одного із завдань підручника (слайд №4).

Діти з «каси фігур» викладають на столі зазначену групу предметів (цей дидактичний посібник використовується майже на кожному уроці в 1 класі;він складається 96 фігур трьох форм, двох розмірів і чотирьох кольорів), завдання виконують в такій послідовності:

- За якими ознаками можна розділити сукупність фігур на дві групи? (За розміром, кольором, формою)

- ЛК Розгляньте рівність. Вона допоможе з’ясувати групи, які нам потрібні (Т+К=Ф. За формою, бо Т- трикутники, К-квадрати, а Ф- фігури – вони ж представляють ціле. Ціле позначається кружечком, а частинки підкреслюються)

- ЛК Як дану рівність перекласти на мову чисел? (Трикутників -2, квадратів -3, а фігур – 5. Отже, утворюється рівність 2+3=5)

- ЛК На даний момент діти вже ознайомлені з переставною властивістю дії додавання, тому використовують її при складані наступних буквених та числових виразів. На основі виконаних дій та зроблених записів роблять висновок про знаходження «цілого».

- ЛК Далі робота проводиться на знаходження першої «частини» - кількості квадратів, ЛК а потім другої – кількості трикутників. Діти

33

визначають взаємозв’язок цілого та його частин. Роблять висновки, що частинку можна знайти віднявши від цілого другу його частину, зображують визначене у вигляді схеми-моделі, яка надалі слугує пам’яткою та еталоном міркування.

На основі понять «ціле» і «частини» вивчається склад числа, додавання і віднімання, їх взаємозв’язок в межах числа. Причому, все вивчається без труднощів одночасно. Оперування поняттями «ціле» і «частини», розуміння взаємозв’язку між ними є хорошим підґрунтям для усвідомленого засвоєння алгоритму розв’язування рівнянь, свідомого підходу до вибору ходу розв’язку задачі. Саме це наочно демонструють слайди №5,6. Метод моделювання ефективно використовується при вивчені усної нумерації чисел, при додаванні і відніманні багатоцифрових чисел з переходом і без переходу через розряд у 2 класі. Моделлю позначення одиниць є маленький кружечок, а 10 кружечків (т.б. десяток) зображується у вигляді трикутника. Тому

число 20 моделюється таким чином , а 35 - •••••Сотня складається з 10 маленьких трикутників, які теж утворюють модель. За допомогою таких моделей другокласники не тільки гарно засвоюють розряди багатоцифрових чисел, а й швидко навчаються додавати та віднімати в межах 1000. А це матеріал 3-4 кл. традиційної школи. Цікавим та неординарним моментом у програмі «Ростка» є використання принципу «мінімакс». Вчитель повинен дати максимальні знання для даного віку, але питати по мінімуму. Як це розуміти? Є Стандарт – мінімум для даного віку, який може засвоїти дитина. Але є діти більш обдаровані, які здатні засвоїти більше. В навчальному процесі рівень подачі матеріалу учневі повинен бути вищим, ніж рівень відтворення матеріалу дитиною. Тобто дітям пропонується багато і різне, а кожен засвоює стільки, скільки сьогодні він може, а саме те, що йому найбільш приємно та цікаво (слайд №7). Щоб зробити процес навчання цікавим для кожної дитини, використовуємо прийом, який можна назвати «випереджальною багатолінійністю». Після введення поняття, яке вимагає для опрацьовування тривалого часу, ми знайомимо учнів з такими математичними фактами, які не входять на даному віковому етапі до обов'язкових результатів навчання, а сприяють розвитку дітей, розширенню їхнього світогляду, формуванню інтересу до математики, готують подальше, більш глибоке, вивчення математичних понять. Таким чином, тренувальні вправи виконуються паралельно з дослідженням нових математичних ідей, тому вони не стомлюють дітей, тим більше, що вони

34

виконуються, як правило, у формі гри (кодування і вивчення, розшифровка, відгадування загадок та ін.). Наприклад, після прийомів додавання та віднімання в межах 9 приділяється значний час на формування відповідних навичок лічби, які доводяться до автоматизму, але при паралельному вивченні таких питань, як «Кубик Рубика», «Чарівні цифри», «Рівність фігур» тощо. Ці питання, як правило, безпосередньо пов'язані з досліджуваним матеріалом, розширюють і поглиблюють його або послідовно продовжують одну зі змістово-методичних ліній курсу. Так, наприклад, грань «Кубика Рубика» складається з 9 клітинок, що дозволяє запропонувати учням велике число цікавих для них вправ на лічбу в межах 9. Крім того, у формі гри продовжується знайомство з геометричною фігурою «куб» (слайд №8).

При знайомстві з «чарівними цифрами» узагальнюються знання дітей про додавання та віднімання чисел і властивості цих операцій, виникає можливість глибше усвідомити зміст понять «число» і «цифра», уперше розглядається історичний аспект розвитку поняття про число тощо. Таким чином, кожна дитина з невисоким рівнем підготовки має можливість «не поспішаючи» відпрацювати необхідні навички, а більш підготовлені діти постійно одержують більш складні завдання, що робить уроки математики привабливими для всіх дітей: і сильних, і слабких. Навчання ведеться у «зоні найближчого розвитку дитини» (Л.С. Виготський), що приводить до значного розведення рівня подачі матеріалу й рівня існуючих державних стандартів. При такому підході створюються умови для різнорівневої підготовки дітей, що забезпечує засвоєння необхідних стандартів знань усіма дітьми. Разом з тим, при неправильному розумінні задач навчання виникає небезпека формування у дитини негативної самооцінки («я не можу», «у мене не виходить»). Тому принципово важливо створити в класі атмосферу довіри, доброзичливості, захопленості, що дозволяє по-справжньому «розкритися» і повірити у свої сили кожному учню. У 2 класі при вивченні загального поняття операції розглядаються такі питання: над якими об'єктами виконується операція, у чому полягає операція, який результат операції. При цьому операції можуть бути як абстрактними (додавання чи віднімання даного числа, множення на дане число тощо), так і конкретними (розбирання і збирання іграшки, готування їжі тощо). При обговоренні будь-яких операцій ставиться питання про можливість їх послідовного виконання. Оскільки операції можуть виконуватися в різному порядку, ставиться також питання про їх перестановку та сполучення. У другокласників формуються уявлення про важливі загальнонаукові поняття: "операція", "обернена операція", "програма дій", "алгоритм", які набувають особливого значення у зв'язку з комп'ютерізацією навколишнього

35

світу і подальшим впровадженням інформатики у школу. В учнів формується узагальнений погляд на додавання і віднімання як на взаємообернені операції. Вони вчаться "читати" й самостійно складати блок-схеми неважких алгоритмів. Це дозволяє розширити коло цікавих для дітей завдань, у процесі розв'язання яких ефективно відпрацьовуються обчислювальні навички та одночасно засвоюється азбука спілкування з комп'ютером. Продемонструю декілька завдань при вивчені даної теми. У задачі відгадування задуманого числа здійснюється фіксуванням у таблиці операцій, які зазначені в її умові « поділив на 3, помножив на 2, потім до нього додав 37 і відняв 29 та одержав 26». Потім діти перетворюють ці операції в обернені та складають вирази. Послідовно обчислюючи їх, визначають задумане число (слайд №9). Слайд №10 демонструє обговорення питання про порядок виконання операцій у виразах, де і розкривається необхідність використання дужок на позначення цього порядку. У курсі програми «Ростка» розроблені й реалізовані нові методики вивчення багатьох важливих розділів шкільної програми з математики (формування обчислювальних навичок та геометричних уявлень, розв'язання рівнянь і текстових задач, у тому числі задач на рух, задач на частини й проценти і т.д.), які спрямовані на розвиток варіативності мислення, творчих здібностей дітей, їх емоційної сфери. Тому учні-ростківці швидше своїх однолітків засвоюють програмовий матеріал, спокійніше і впевненіше відповідають, можуть запропонувати свій спосіб діяльності, уміють відстоювати свою точку зору, вони краще володіють навичками самоконтролю та самооцінки… А основний плюс програми та методики в тому, що діти вчаться нестандартно мислити і відходити від стереотипів. Із них виростають цікаві люди, які володіють логічним мисленням, вміють прорахувати будь-які життєві ситуації (слайд №11).

Література:1. Інструктивні матеріали. – Суми: ТОВ НВП „Росток А. В. Т.”, 2009. –

84 с.2. Програми для початкової школи. 1 – 4 класи. Математика. – Суми:

ТОВ НВП „Росток А. В. Т.”, 2008. – 56 с.

36

37