Особливості вивчення світової літератури та російської мови в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013 - 2014 н.р.

Л.В.Коваленко,

завідувач відділу методики викладання української мови та літератури, 

мов національних меншин і світової літератури.

Світова література Предмет «Світова література»: мета, завдання, перспективи.

Відповідно до Концепції літературної освіти літературні курси у школі сприяють всебічному розвитку школярів, визначенню свого місця в широкому полікультурному й полімовному просторі, вихованню любові до книги, інтересу до духовних надбань своєї країни та людства, взаємоповаги до людей різних цивілізацій та національностей.

Світова література як навчальний предмет у загальноосвітніх навчальних закладах, синтезуючи в собі найвищі досягнення культури народів світу, має великий арсенал засобів для перетворення її фундаментальних цінностей в індивідуальний досвід учня, дає унікальну і необхідну можливість учитися жити в конкретному соціокультурному просторі, усвідомлюючи його різноманітність та неоднозначність.

В основу курсу світової літератури покладено особистісно зорієнтовану модель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв’язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької, творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня в процесі вивчення світової літератури.

Головною метою вивчення світової літератури у загальноосвітніх навчальних закладах є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної та літературної компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:- формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова,

важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;

- виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;

- відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального

1

стилю, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;

- давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

- навчати учнів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;

- розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, критичне, логічне тощо);

- формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури;

- виховувати повагу до книги як універсального носія інформації,- відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової

культури.Об’єктом вивчення в курсі світової літератури є художній твір, його

естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо.

Нормативно-правова база викладання світової літератури. Див. сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

(www . mon . gov . ua )

Кадрове забезпечення викладання предмета «Світова література» Навчальний предмет «Світова література» мають право викладати

педагогічні працівники, які здобули вищу філологічну освіту, зокрема спеціальності «Учитель російської мови та літератури», «Учитель української мови та літератури», мають спеціалізацію вчителя світової (зарубіжної) літератури, та які пройшли підвищення кваліфікації як вчителі світової літератури відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 за № 1255/18550 (із змінами, затвердженими наказом МОНмолодьспорту від 20.12.2011 № 1473) (пункти 3.21; 4.10 цього Положення).

Програмне та навчально-методичне забезпечення викладання світової літератури.

У 2013-2014 навчальному році вивчення світової літератури у 5 класі здійснюватиметься за новою навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 6.06.2012 р. № 664.

2

5 клас за новою навчальною програмою розпочинає новий етап літературної освіти – прилучення до читання (5-7 класи), який продовжує етап літературного читання, що здійснювався у початковій школі. У зв’язку із підготовкою школярів до входження в сучасний світ і життя в умовах інформаційного суспільства необхідно залучити сучасні інформаційні технології для формування якостей творчого читача (Інтернет-портали бібліотек, сайти письменників і т.д.).

Згідно з новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти передбачається реалізація чотирьох змістових ліній: емоційно-ціннісної, культурологічної, літературознавчої і компаративної.

З метою підвищення мотивації учнів до вивчення української та іноземних мов у програмі з 5 класу закладено можливість читання художніх творів зарубіжних авторів в українських перекладах і мовами оригіналів (англійською, німецькою, французькою, російською тощо – за умови достатньої підготовленості учнів і вчителя).

У програмі збільшено варіативний компонент (20% – 14 годин із 70 на рік): резервний час (6 годин), уроки розвитку мовлення (4 години), уроки позакласного читання (4 години), коли вчитель може обрати твір із переліку додаткової літератури, розподілити додаткові години у межах розділу або теми, врахувавши свої уподобання, інтереси учнів, особливості й рівень підготовки класу.

Новий розділ «Сучасна література» сприятиме активізації читацької активності учнів, реалізації їх особистісного вибору цікавої книжки. Відповідно до Концепції літературної освіти збережена орієнтація учнів на читання художніх текстів у повному обсязі (у програмі зменшено кількість і обсяг творів, але бажано, щоб учні їх прочитали повністю, що сприятиме формуванню поваги до книги).

У рубриці «Україна і світ» збережено українські культурні цінності в умовах глобалізованого світу, утвердження пріоритетів нашого суспільства: мораль, патріотизм, толерантність, проблеми, знання української мови та іноземних мов, входження в мультикультурний світ.

У 2013-2014 навчальному році вивчення світової літератури в 6-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством: Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. – К., Ірпінь: Перун, 2005. 

Вивчення світової літератури у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (наказ від 28.10.2010 № 1021). Ефективність практичного втілення системи профільного вивчення світової літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю трьох профільних програм із світової літератури.

3

Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2011. Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного

навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями. Академічний рівень / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2011. Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного

навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям. Профільний рівень / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2011.

Згідно з наказом Міністерства від 18.02.2008 р. № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму зі світової літератури.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням зарубіжної літератури. 8-9 класи. / За загальною науковою редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко; програму підготували: Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, Г.В. Бітківська, К.Н. Баліна. Для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням світової літератури можливим є заохочення школярів до вибору в старших класах філологічного профілю навчання, а відтак – до майбутнього опанування у вищих навчальних закладах фахів, пов’язаних із потребою в поглибленому знанні світової літератури (філолог, викладач вищого навчального закладу, учитель-словесник, журналіст, диктор телебачення, літературний редактор і/або коректор, офіс-менеджер тощо).

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах світова література вивчатиметься за програмами:

У 5-9 класах: Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. – К., Ірпінь: Перун, 2005. 

- У 10-11 класах: Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2011.

4

- У 10-12 класах: Зарубіжна література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2009.

Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити особистісні риси та фахові навички.

Програми курсів за вибором і факультативів, рекомендованих Міністерством, вміщено у збірнику:

Збірник програм курсів за вибором і факультативів зі світової літератури. 8–11 класи. Книга 1 / За загальною ред.: Таранік-Ткачук К.В., Дворницької І.П. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.–336 с.

Важливим залишається організаційний аспект щодо використання програм курсів за вибором або факультативів. Факультативи розраховані на 9 –17 годин опрацювання, мають «статус» необов’язковості, коли учень може перевірити власні нахили, здібності й уподобання, опановуючи факультативний курс. Відповідно до наказу Міністерства від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять у ЗНЗ міської місцевості становить 8 учнів, сільської місцевості – 4 учні.

Програма курсу за вибором розрахована на 35 годин на рік (одна година на тиждень), ці заняття є обов’язковими для відвідування учнями, які обрали курс, від початку навчального року до завершення, робота учнів у кінці навчального року має бути оцінена.

Однак, ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8–9 класи) та профільної (10–11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором.

У такому випадку скоригована програма має бути погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми

5

необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством), відповідно до якого посібника, схваленого Міністерством, розроблено скоригований варіант. Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства від 01.09.2009 р. №806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» ЗНЗ мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та посібники, що мають відповідний гриф Міністерства, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки.

Наукова та навчально-методична література. Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки і схвалена для використання у загальноосвітніх закладах: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством для використанням в ЗНЗ з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку кожного навчального року в «Інформаційному збірнику».

Однією із передумов якісної роботи вчителя і ефективності навчання учнів світової літератури є наявність підручників і навчально-методичних комплектів.

Вивчення світової літератури у 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2013-2014 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:

Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В., Зуєнко М.О., Кобзар О.І. Світова література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2013.

Волощук Є.В. Світова література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2013.

Представлені підручники відповідають вимогам нової програми зі світової літератури для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.

У підручнику авторського колективу Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В., Зуєнко М.О., Кобзар О.І. реалізовано змістові лінії нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти – емоційно-ціннісну, літературознавчу, компаративну, культурологічну. По-новому представлено життя і творчість письменників на підставі сучасних матеріалів, у тому числі з інших країн.

У виданні представлено найкращі класичні, а також зроблено нові переклади програмних творів. Здійснено міжпредметні зв'язки світової літератури з курсами української літератури, української та іноземних мов.

Рубрики «Порівнюємо», «Обговорюємо», «Творчі завдання» та ін. засвідчують застосування інтерактивних технологій вивчення художніх текстів.

6

У сучасний період обсяг інформації довкола учня постійно збільшується, це стосується й інформації щодо художньої літератури. У зв’язку з цим головне завдання підручника зі світової літератури – дати базові знання, основну інформацію про літературу як вид мистецтва, прилучити учнів до читання художньої літератури і водночас навчити їх вчитися, тобто працювати з іншими джерелами інформації, самостійно шукати потрібну книгу, читати та оцінювати її, вивчати іноземні мови і культурні здобутки різних країн, що сприяє розширенню кругогляду молоді.

Основна інформація, вміщена в підручнику, поглиблюється і поширюється з допомогою інших супровідних видань для учнів і вчителів, розроблених членами авторського колективу, що утворюють навчально-методичний комплект до підручника (робочий зошит, зошит для контрольного оцінювання, хрестоматії художніх творів (мовами оригіналів та в українських перекладах) із відповідним методичним супроводом, дисками додаткових мультимедійних матеріалів, навчально-методичними матеріалами для вчителів).

Дидактичний матеріал у підручнику Волощук Є.В. структурований за таким алгоритмом: стаття про літературне явище та/або про письменника – художній текст – вияскравлення контексту (культурного, мистецького, літературного тощо). Художні твори, передбачені програмою для текстуального вивчення, представлені найкращими українськими перекладами. Великі за обсягом твори подані у скороченому вигляді, який є достатнім для їх обговорення на уроках у межах визначеного програмою навчального часу.

У випадках зазначеного у програмі варіативного вибору художніх творів у підручнику для текстуального вивчення пропонується один твір, а решта інших презентуються у рубриці «Літературний навігатор», яка включає стислий анонс творів та запитання і завдання для їх самостійного опрацювання.

Для ефективної реалізації визначених Державним стандартом та навчальною програмою змістових ліній літературної освіти була розроблена система додаткових рубрик: «Словник Мудрої Сови», «Літературна кухня», «Довідка Кота Вченого», «Авторитетна цитата», «Український мотив», «У світі мистецтва».

Як інформаційні розділи, так і художні тексти супроводжуються у підручнику блоками запитань за завдань, серед яких є такі, що розраховані на роботу в парах та групах. Учні 6-9 класів будуть навчатися за минулорічними підручниками.

Підручники зі світової літератури для 6-9-х класів:6 клас• Клименко Ж.В. Зарубіжна література.- К.: Навчальна книга, 2006.-368 с.• Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В. Зарубіжна література.– К.: Грамота, 2006.– 296 с.• Півнюк Н.О., Чепурко О.М., Гребницька Н.М. Зарубіжна література. – К.: Освіта, 2006.-256 с.•Воло щук Є.В. Зарубіжна література. - К.: Ґенеза, 2006.- 240с.7 клас

7

• Фесенко В.І. ( вид-во „Вежа”, 2007 р.)• Півнюк Н.О., Чепурко О.М., Гребницька Н.М.( вид-во „Освіта”, 2007 р.)• Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В. ( вид-во „Грамота”, 2007 р.)• Міляновська Н.Р.( вид-во „ Підручники і посібники”, 2007 р.)8 клас•Півнюк Н.О, Чепурко Т.Ф., Гребницька Н. М.(вид-во «Освіта», 2008 р.)• Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В. ( вид-во „Грамота”, 2008 р.)•Фесенко В.І., Григір О.Г. (тов. «Навчальна книга», 2007 р.)• Ніколенко О.М. Столій І.Л. (вид-во «Ранок», 2009 р.)9 клас•Ковбасенко Ю.І.. ( вид-во „Грамота”, 2009 р.)• Півнюк Н.О, Гребницька Н.М., Строганова Г.М..(вид-во «Освіта», 2009 р.)•Назарець В.М. (вид-во «Вежа», 2009 р.)•Ніколенко О.М. (вид-во «АН ГРО ПЛЮС», 2008 р.)

Підручники зі світової літератури для 10-11-х класів: 10 клас

Ковбасенко Ю.І. Зарубіжна література Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. – К.: Грамота, 2010.

Ковбасенко Ю.І. Зарубіжна література Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. – К.: Грамота, 2010.

Наливайко Д., Шахова К., Волощук Є., Нагорна Н., Кисельова Л., Білик Н. Зарубіжна література Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. – К.: Генеза, 2010.

11 клас • Ковбасенко Ю.І. Світова література. Підручник для 11 класу

загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. – К.: Грамота, 2011.- 336 с.

Ісаєва О.О., Клименко Ж.В, Мельник А.О. Світова література. Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. – Харків: «Сиция», 2011.- 320 с.

Звиняцьковський В. Світова література. Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. – К.: Генеза, 2011.- 240 с.

Контроль знань учнів зі світової літератури.З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом

навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення світової літератури у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

8

Обов’язкова кількість видів контролю5–9 класи

Класи 5 6 7 8 9Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІКонтрольні роботиу формі:

контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2

–

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

Уроки розвитку мовлення*(РМ)

2(у+п

)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п

)

2(у+п

)

2(у+п

)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п

)

Уроки позакласного читання(ПЧ)

2 2 2 2 2 2 2 2 1 1

Перевірка зошитів

4 5 4 5 4 5 4 5 4 5

У 8–9 класах з поглибленим вивченням світової літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

10–11 класиКласи 10 11 10 11 10 11

Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІРівні РІВЕНЬ

СТАНДАРТУАКАДЕМІЧНИ

Й РІВЕНЬПРОФІЛЬНИЙ

РІВЕНЬКонтрольні роботиу формі:

-контрольного класного твору;

2

1

1

2

1

1

2

1

1

2

1

1

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

4

1

3

4

1

3

4

1

3

4

1

3

9

- виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

Уроки розвитку мовлення*(РМ)

2у+п

2у+п

2у+п

2у+п

2у+п

2у+п

2у+п

2у+п

31у+2

п

32у+1

п

31у+2

п

32у+1

п

Уроки позакласного читання(ПЧ)

1 1 1 1 2 2 1 1 2 2 2 2

Перевірка зошитів

4 5 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5

* У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).* Звертаємо увагу на те, що домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю зі світової літератури. Ураховуючи розвиток інформаційних технологій і рівень володіння ними сучасними учнями, написання домашнього контрольного твору, який потім має перевірити учитель, перетворюється на формальність і не дозволяє об’єктивно визначити знання учнів з певної теми.

Якщо такий вид контролю навчальних досягнень учнів, як домашній контрольний твір, залишений учителем, необхідно обрати таку форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання.

Можливі види контрольних робіт: тест; відповіді на запитання; контрольний літературний диктант; анкета головного героя; комбінована контрольна робота тощо; письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення: складання оповідання (казки) за прислів’ям;

10

добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

усний переказ оповідання, епізоду твору; твір-характеристика персонажа; написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом; написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо; твір-опис за картиною; складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника); підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних

технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

написання реферату; ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору; написання листа авторові улюбленої книжки; інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Уточнення потребують вимоги щодо структури і особливостей проведення уроків виразного читання.

Виразне читання – це мистецтво відтворення в живому слові думок і почуттів (якими насичений художній твір), а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору. Для визначення цього мистецтва користуються також термінами художнє читання, декламація (можна вживати ці терміни як синонімічні). Виразне читання на уроках світової літератури – це не лише мистецтво виконання художнього тексту, а й предмет навчання цьому мистецтву, і метою такого навчання є формування естетично розвиненого читача, здатного відчувати художнє слово, вміти насолоджуватися прочитаним (О.О. Ісаєва). Декламації, мелодекламації та художньому виконанню на уроках світової літератури приділяється багато уваги. Завдання вчителя – допомогти відчути велику силу слова, що впливатиме на почуття, думки, волю, характер й здатність отримувати морально-естетичне задоволення від художнього твору. Мистецтвом усного виконання будь-якого тексту є виразне читання (від імені оповідача), напам‘ять – декламація (від ліричного героя), а майстерність володіння виконавським словом називають художнім читанням.

Художнє читання – публічне виконання творів літератури (віршів, прози, публіцистики; особливий вид естрадного мистецтва. Процес навчання майстерного виконання творів складний, тому вчителеві бажано на кожному уроці з літератури вдосконалювати ті вміння, якими учні оволодівають на уроках виразного читання. Процес підготовки вчителя до уроку виразного читання проходить у такій послідовності:1. Сприйняття тексту. Відчуття краси і одержання естетичної насолоди від

прочитаного через уяву і почуття.

11

2. Аналіз тексту. Розмірковування над твором, відтворення в уяві створені автором картини, перечитування окремих епізодів, знову переживаючи їхню красу, зіставлення своїх міркування з висновками дослідників.

3. Визначення виконавських задач і шліфування своєї манери виконання.4. Тренування в декламації.

5. Визначення і уточнення запитань, які треба пояснити.

Структура уроків виразного читання Готуючи учнів до уроку виразного читання, треба пропонувати їм переписати текст твору (уривок) у робочий зошит (через рядок, залишаючи місце для позначок).

Хід уроку складається з таких етапів:1. Вступна бесіда (слово). Створення атмосфери зацікавленості твором (історичний, соціальний, біографічний, лексичний коментар).

2. Зразкове читання (показ). Взірцеве читання вчителя або підготовленого завчасно учня, прослуховування звукового запису.

3. Читання учнями тексту про себе («мовчазне», «німе» читання). Заглиблення в текст, відчуття звучання, підготовки до бесіди.

4. Поділ тексту на ланки. Для загострення уваги на композиції твору чи окремої її частини і підготовки до наступного читання кожної частини зокрема.

5. Читання окремих частин тексту. Включає коментар до тексту, вправи у вимові важких слів, словосполучень, зворотів, розмітка найважчих частин тексту знаками партитури, обговорення інтонації, техніки мовлення, логіки читання та емоційно-образної виразності.

Прийоми навчання читати виразно1. Урахування інтонаційного забарвлення кожного розділового знака.2. Прийом показу як наочна ілюстрація для того, щоб викликати в уяві

живі картини, бажання прочитати твір.3. Прийом зіставлення спонукає до обговорення, оцінки і вибору

потрібної інтонації, запобігає помилкам (зіставлення виконання учнів і вчителя, двох учнів, відтворення інтонації з відтінком шаржування тощо).

4. Усне малювання сприяє розвитку творчої уяви, допомагає наблизитися до розуміння образів.

5. Бесіда за продуманими запитаннями (мета – зрозуміти смисл, уявити картину, визначити почуття автора, ставлення учнів, знайти кращі інтонації).

6. Хорове читання (позбавити дискомфорту й знайти найоптимальніше звучання).

7. Читання в особах (пошук варіантів виконання, випробування здібностей у різних ролях).

12

8. Аналіз досягнень і недоліків у техніці мовлення, орфоепії, наголосах, логіці читання, емоційно-образній виразності (конкретні, суттєві зауваження, співчуття, щира доброзичливість).

9. Уважне слухання (використовуючи грамзапис як зразок, доцільно давати додаткові завдання:

1) вдумливо, уважно прочитати текст очима;2) прочитати голосно, вслухаючись у власне виконання, або читати текст очима так, щоб відчути, як він звучить;3) прослухати цей текст у виконанні артиста і зіставити його інтонаційну редакцію зі своєю).

Вимоги до виразного читання 1. Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота

творчої уяви читця – особливо поетичного тексту).2. Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту

тексту.3. Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій

слухачам. Процес підготовлення до виразного читання може включати складання

партитури, що є сукупністю умовних знаків, за допомогою яких роблять розмічування тексту, щоб запобігти можливим помилкам у процесі його читання.

Партитура художнього тексту – це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Партитурні позначки допоможуть учителеві в процесі навчання учнів, особливо коли треба показати, як здійснити інтонаційну фігуру, що не визначена розділовим знаком. Скласти партитуру – означає розмітити текст умовними позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі повторних читань.

Складання партитури розпочинається із розчленування тексту на частини, періоди, ланки, мовні такти.

Реєстр основних партитурних знаків:Знак Значеннявесна пряма лінія під словом – для позначення логічного наголосу/ коротка пауза // середня пауза/// довга пауза↑ підвищення тону→ рівний тон↓ зниження тонузасумувала пунктир під словом (словами) – для позначення уповільнення

вимови∩ лігатура вгорі між словами – для зв’язки слів, вимовлених на

одному диханні{ «Я твій!..» } фігурні дужки вказують на зміну адресата

13

Учитель може запропонувати учням такі пам’ятки для вироблення навичок виразного читання віршових творів.

Пам’ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори»1. Вдумливо прочитай вірш.2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто

слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).

5. Познач олівцем паузи:а) кома – ледь помітна пауза (позначка – /);б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка – //).в) крапка – явна пауза із інтонацією завершеності (позначка – ///).6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:а) підвищення тону – стрілка вгору (↑);б) зниження тону – стрілка вниз (↓);в) рівний тон – горизонтальна стрілка (→).7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх

послідовність.9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і

з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

Пам’ятка декламатора1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно,

розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.

3. Назви автора й твір, який читатимеш.4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають

бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час

пауз.6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і

настроєм передавай їх.7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні

художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.

Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть. Уся робота з виразного читання в школі (порівняно з іншими видами робіт з художнім текстом) ґрунтується на високій майстерності вчителя-словесника і його педагогічному такті.

14

Рекомендуємо вчителям самим визначати уривки прозових творів (один раз на рік). Орієнтовна кількість слів для вивчення напам’ять уривків прозових текстів за класамиКлас 5 6 7 8 9 10 11Кількість слів

50-60 60-70 70-80 80-90 90-100 100-110 110-120

Для вивчення уривка прозового тексту напам’ять краще вибирати пейзажі, описи зовнішності (характеру) літературного героя чи описи інтер’єру (екстер’єру) будівлі. Зазначаємо критерії оцінювання виразного читання напам’ять художніх творів (О.О. Ісаєва)Рівні навчальних досягнень

Критерії оцінювання

Початковий

1 Учень монотонно читає напам’ять лише окремі фрази художнього тексту.

2 Учень невиразно читає напам’ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення твору.

3 Учень читає напам’ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок.

Середній

1 При читанні напам’ять твору учень допускає значну кількість помилок різного характеру.

2 Учень читає вивчений напам’ять твір зі значними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення.

3 Учень читає напам’ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами.

Достатній

1 При читанні напам’ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно.

2 Вивчений напам’ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами.

3 Учень виразно читає напам’ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові неточності.

Високий

1 Учень виразно, без помилок та неточностей, декламує твір напам’ять.

2 Вивчений напам’ять твір учень декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного.

3 Читання напам’ять твору учнем відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і висловити своє «надзавдання» (мету) читання твору.

15

На сьогодні розроблено програму курсу за вибором для 10 класу «Виразне читання» (авт. Сипко Л.М.), яка увійде до Збірника програм курсів за вибором та факультативів із світової літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К.В., Дворницької І.П. ( Тернопіль: Мандрівець, 2010). У цьому ж видавництві готується до друку посібник з методичними матеріалами до програми курсу за вибором.

Оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури здійснюється відповідно до наказу МОН України від 05.05.2008 р. № 371 “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 13-14-15 за 2008 р., стор. 20-45).

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів зумовили перегляд вимог до виконання письмових і усних робіт зі світової літератури, визначення видів і кількості контрольних робіт у І й ІІ семестрах, перевірки зошитів зі світової літератури.

1. Види робіт зі світової літератури1.1.Основними видами класних і домашніх письмових робіт зі світової

літератури є:- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;- написання навчальних класних і домашніх творів;- виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе;

створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);- тестування;- складання планів (простих і складних);- складання таблиць, схем римування, написання конспектів (у старших

класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для базової та профільної школи тощо.

1.2.Основними видами класних і домашніх усних робіт із світової літератури є:

- виразне читання художніх текстів;- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;- складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і

обсягу;- читання напам'ять;- переказ (докладний і стислий) тощо.2. Види та кількість контрольних робіт2.1. Кількість та зміст контрольних робіт зі світової літератури

визначається вчителем відповідно до програм зі світової літератури та календарно-тематичних планів, але не може бути менше у 5-9 кл. п’яти (у 5 класі) – шести на рік; у 10-11 кл. – не менше чотирьох (рівень стандарту) або шести на рік (академічний (профільний) рівень). 2.2. Основними видами контрольних робіт зі світової літератури є:

16

- тест;- розгорнуті відповіді на запитання;- твір.3. Аналіз контрольних творів

Аналіз контрольних творів виконують у робочому зошиті.4. Кількість і призначення учнівських зошитів4.1. Кількість робочих зошитів зі світової літератури – по одному в

кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1.).4.2. Для контрольних робіт зі світової літератури в усіх класах

використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунті 2.2.).

4.3. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.

5. Порядок перевірки письмових робіт 5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт зі світової

літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі. Оплата за перевірку зошитів для навчальних класних і домашніх робіт із світової літератури має здійснюватися відповідно до п. 37 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», що затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.05.1993 р. за № 56.

5.2. Оцінку за ведення зошита зі світової літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

5.3. Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати такі критерії: - наявність різних видів робіт; - грамотність (якість виконання робіт); - охайність; - уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

6. Орфографічний режим6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи

його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

6.3. Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з літератури у 5-9 записують так: у першому рядку дату записують словами, а в другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:

17

Перше жовтня Класна роботау 10-11 класах у робочих зошитах зі світової літератури – інше оформлення: на березі зазначають дату цифрами.

У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота: Перше жовтня Від романтизму до реалізму

6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.6.5.Зразок підпису зошита:

Зошитдля робіт зі світової літературиучня 8-А класуСЗШ № 24 м. КиєваКучеренка Захара

Зошитдля контрольних робітзі світової літературиучениці 10-А класуПолтавського НВК № 10Косенко Ганни

7. Правила перевірки контрольних письмових творів зі світової літератури7.1. Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.7.2. Виявлені помилки позначають так:

- у 5-11 кл. – орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки ( | - орфографічна, v - пунктуаційна, г – граматична); помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки;

- у 10-11 кл., особливо в класах філологічного напряму, зазначати лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки ( логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).

За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.

Відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5–11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів» (Інформаційний збірник МОНУ. – №

18

16–17. – 2008. – С. 40-46) поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учнів.

Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці «Твір» не робиться. У 9-11 класах оцінка за контрольний домашній твір виставляється у колонці після проведення уроку, на якому було задано домашній твір і проведено інструктаж щодо його виконання. На сторінці журналу вгорі робиться запис «Домашній твір».

Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці – «Напам'ять»), з метою накопичення оцінки за читання учнями напам’ять до виставлення найближчої тематичної.

Надпис «Зошит», як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка (а не «за зошит»; І семестр (а не «за І семестр») і т. д.

Відповідно до наказу МОН України від 05.05. 2008 р. № 371 “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 13-15. – 2008) тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку.

Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми (частини теми, сукупності тем). Тематичний бал виставляють за результатами поточного оцінювання, враховуючи всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється).

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н\а (не атестований(а)).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань.

Отже, за І семестр, наприклад, у 9 класі з кількістю 2 годин на тиждень, семестровий бал виводять на основі трьох тематичних. При цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.

Наприклад, за відсутності 1 тематичної оцінки (учень був не атестований (н\а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а».

Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Напроти прізвища такого учня в колонці І семестр має стояти запис – не атестований(а) – (н\а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

19

Підвищення семестрової оцінки учнями:- 9-х класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;-10-11-х класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження

золотою „За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями. Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо

посібник має гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст»,

повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в «Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою» для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України».

Пропонуємо календарно-тематичне планування уроків світової літератури для 5 класу.

Орієнтовне календарно - тематичне планування уроків світової літератури у п’ятому класі

70 годин на рік, 2 години на тиждень

Авторський колектив: Бохун І.Г., вчитель світової літератури ЗШ І-ІІІ ст. №3 Вінницької міської ради; Шепета А.В., вчитель світової літератури школи І-ІІІ ст.-гімназії №6 Вінницької міської ради.Рецензент: Коваленко Л.В., завідувач відділу української мови та літератури, мов національних меншин та світової літератури ВОІПОПП.

20

Орієнтовне планування уроків розроблено за новою навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, створеною на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 6.06.2012 р. № 664.

Підручники: 1) «Світова література. 5 клас» (авт. Ніколенко О. М., Конєва Т. М., Орлова О. В., Зуєнко М. О., Кобзар О. І.); 2) «Світова література. 5 клас» (авт. Волощук Є. В.).

Усього – 70 годин:текстуальне вивчення творів – 56 годин; розвиток мовлення – 4 години; позакласне читання – 4 години; резервний час – 6 годин.

№ уроку

Клас(А,Б…)

Дата Зміст програмового матеріалу Примітка

І семестрВступ (2 години)

1 Світова література – скарбниця духовних багатств людства.

2 Фольклор – усна народна творчість. Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів (прислів’я, приказки, загадки, пісні). Гуманістичні цінності, втілені у фольклорних творах різних народів. Література і фольклор.

Казки народів світу (16 годин)3 Жанрова специфіка фольклорної і літературної казки.

Різновиди казок (про тварин, чарівні, соціально-побутові та ін.), їх характерні ознаки. Індійська народна казка «Фарбований шакал». Викриття в образах тварин негативних людських якостей. Філософський зміст казки.

4 Японські народні казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик», «Момотаро, або Хлопчик-Персик» (1 за вибором учителя). Відображення любові до праці, кмітливості, сміливості, ставлення до природи в образах Іссумбосі, Момотаро. Національний колорит японських казок.

5 Китайська народна казка «Пензлик Маляна». Поетизація мистецтва й уславлення образу митця в казці.

6 Значення фантастичних елементів.

7 Арабська народна казка «Сіндбад-Мореплавець»

21

(третя подорож). Утвердження жаги відкриття світу, мужності й людяності в казці.

8 Втілення в образі Сіндбада-Мореплавця віри в перемогу людини над обставинами. (Характеристика образу Синдбада-мореплавця).

9 Брати Я. і В. Грімм - збирачі німецьких фольклорних казок. Найвідоміші казки братів Грімм. Виразне читання казки «Пані Метелиця», «Бременські музиканти» (1 за вибором учителя). Значення діяльності братів Грімм у збиранні й збереженні фольклору.

10 Моральні цінності в казках. Характеристика образів персонажів. Антитези у пропонованих творах.

11 Контрольна робота (І частина) за розділами «Вступ». «Казки народів світу».

12 О.С. Пушкін. Уславлення народної казки у вступі до поеми «Руслан і Людмила».

13 1 рез.

Читання напам’ять вступу до поеми Пушкіна «Руслан і Людмила».

14 Світ казок О. С. Пушкіна. Виразне читання. «Казка про рибака та рибку», «Казка про мертву царівну і сімох богатирів» (1 за вибором учителя). Синтез фольклорних і літературних елементів у творчості О. Пушкіна.

15 Традиція народної казки та багатство авторських елементів у казці. Система образів. Особливості поетичної мови пушкінських казок.

16 Розвиток мовлення. Складання характеристики літературного героя. . (Усно).

17 Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875). «Соловей», «Непохитний олов’яний солдатик», «Дикі лебеді». Протиставлення «справжнього» і «штучного» в казці «Соловей»; соловей як втілення сили природи й мистецтва; зміни в образі імператора. Утвердження сили кохання й відданості в казці «Непохитний олов’яний солдатик». Боротьба добра і зла в казці «Дикі лебеді». (1 за вибором учителя).

18 Розвиток мовлення. Усний переказ епізоду казки, що запам’ятався.

19 Оскар Уайльд (1854-1900). «Хлопчик-зірка». Казкові персонажі, їх характеристика. Ознайомлення з текстом твору.

20 Основний конфлікт. Зіставлення оригіналу (фрагменту) з українським перекладом. Символічний

22

зміст назви твору.21 Еволюція образу головного героя. (Характеристика

головного героя).22 Позакласне читання. Ш.Перро. (1-2 казки за

вибором: «Попелюшка», «Осляча шкура», «Спритна принцеса».)

23 Контрольна робота (І І частина) за розділами «Вступ». «Казки народів світу».

Природа і людина (10 год) + 1 РМ+ПЧ

24 Джон Кітс (1795-1821). «Про коника та цвіркуна». Поетизація образу природи у вірші, його ідея («Поезія землі не вмре ніколи…»). Початкове поняття про вірш. Пейзаж, тема, ідея, епітет, метафора.

25 Йоганн Вольфганг Гете (1749-1832). «Нічна пісня подорожнього». Зображення взаємозв’язку різних сфер природи й людини в поетичному творі.

26 Генріх Гейне (1797-1856). «Задзвени із глибини…». Втілення краси весняної природи у вірші. Зв'язок із фольклором (пісня).

27 Виразне читання напам’ять віршів Й.В.Гете «Нічна пісня подорожнього», Г. Гейне «Задзвени із глибини…»

28 Розвиток мовлення. Пейзаж у літературі й інших видах мистецтва. Опис за картиною (усно).

29 Ернест Сетон-Томпсон (1860-1946). «Снап», «Лобо», «Доміно» (1 за вибором учителя). Авторські спостереження за світом природи.

30 Утвердження любові до всього живого.

31 Зображення художніх образів, їх розкриття в подіях твору.

32 Позакласне читання. Бюргер Г. і Распе Р.Е «Дивовижні пригоди, подорожі й бойові подвиги барона Мюнхгаузена».

33 Контрольна робота. «Природа і світ».ІІ семестр

Світ дитинства (10год)10+2 РМ із них 1 год. Рез.) + 1ПЧ+1рез

34 Марк Твен (1835-1910). Знайомство з письменником. «Пригоди Тома Сойєра». Світ дорослих і світ дітей у повісті.

35 Цінності дитинства та їх доля в дорослому житті.36 Розвиток зв’язного мовлення. Усний переказ уривка

23

повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра».37 Ставлення автора до своїх героїв.38 Том Сойєр і Гекльберрі Фінн (порівняльна

характеристика).Провідні ідеї твору (дружба, кохання, людяність та ін.).

39 Елеонор Портер (1868-1920). «Поліанна».40 Щирість, мужність і оптимізм героїні твору, її вплив на

життя міста.

41 Поліанна та її друзі. Характеристика образів персонажів, їх еволюція. (Портрет, вчинки, мова, ставлення до інших).

42 Художні засоби розкриття образу Поліанни.

43 Ідея радості життя й відкриття світу у творі.

44 Втілення сюжетів творів Марка Твена і Е. Портер у кіно, живописі, графіці та інших видах мистецтва. Популярність образів улюблених книг серед дітей різних країн.

45 1рез Урок-гра «Радість».

46 Контрольна робота «Світ дитинства».

47 Позакласне читання. А. Лідгрен «Пеппі Довгапанчоха». Вміння дружити і шанувати друзів.

Сила творчої уяви (8 год)8+1РМ+1ПЧ+1рез

48 Льюїс Керролл (1832-1898). «Аліса в Країні Див». Творча історія книги, її зв’язок із біографією письменника та життям Англії «вікторіанської» доби. Початкові поняття про фантастику.

49 Образ Аліси, світ її уяви і захопливі пригоди.

50 Персонажі, які оточують героїню.

51 РМ Характеристика героїні (письмово).52 1 рез Марина Іванівна Цвєтаєва (1892-1941). «Книги в

червоній палітурці».53 Чарівний світ літератури й мистецтва у вірші М.І.

Цвєтаєвої. Знайомі образи з прочитаних книг (Том Сойєр, Гекльберрі Фінн та ін.).

54 Презентація улюбленого твору зі світової літератури.24

55 Контрольна робота за розділом «Сила творчої уяви

56 Позакласне читання. Дж.Родарі «Пригоди Джельсоміно в Країні брехунів»

Сучасна література (8 годин) +2 резУ колі добрих героїв (1-2 твори за вибором учнів і вчителя).

58 Роальд Дал (1916-1990). «Чарлі і шоколадна фабрика».

59 Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера Вонкі.

60 Доброта і щирість головного героя.

61 Образи дітей у творі. Власні судження щодо вчинків героїв (усно).

62 1 рез Туве Янсон (1914-2001). «Комета прилітає», «Капелюх чарівника», «Зима-чарівниця» (1 за вибором).

63 Чарівність художнього світу твору.

64 Його персонажі, втілення в них ідей доброти, щирості, сімейних цінностей.

65 Пауль Маар (нар. 1937). «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу».

66 1 рез Яскравість художнього світу твору. Оптимістичний образ Суботика, його віра в силу думки й фантазії. Зіставлення образу головного герояз образами дітей класичної літератури.

67 1 рез Реальне і фантастичне у творі. Елементи фольклору (казки) та їх значення для розкриття головної ідеї – реалізації мрій, бажань і прагнень особистості.

68 Контрольна робота «Сучасна література . У колі добрих героїв»

69-70

Повторення та узагальнення вивченого.

Оцінювання навчальних досягнень школярів зі світової літератури. Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне) державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до

25

вимог навчальної програми. Формами поточного оцінювання є виконання учнями різних видів усних і письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах тощо.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно відповідь або виконану роботу).

Перелік головних вимог щодо перевірки зошитів зі світової літератури, особливостей проведення уроків виразного читання, кількості, призначення та особливостей оформлення зошитів з предмета містяться у відповідному методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу зі світової літератури.Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури

Рівні навчальних досягнень учнів

Бал Оцінювання навчальних досягнень учнів

Початко-вий

1 Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.

2 Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.

3 Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).

Середній

4 Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст.

5 Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з тексту.

6 Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору.

Достатній

7 Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.

8 Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.

26

9 Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження.

Високий 10 Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал.

11 Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.

12 Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.

Вимоги до оцінювання контрольних творів

Рівень Бали

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів

ГрамотністьПрипуст

има кількість орфографічних і

пунктуаційних

помилок

Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичнихпомилок

27

Початковий

1 Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи

15-16і більше

9-10

2 Побудоване учнем (ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення

13-14

3 Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання

11-12

Середній 4 Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика

9-10

7-85 За обсягом робота учня (учениці) наближається до

норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим

7-8

6 За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції

5-6

Достатній

7 Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, вдало добирає лексичні засоби, але ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку

4 5-6

28

8 Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи

3

9 Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; вдало добирає лексичні засоби, проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати власну позицію і належно її аргументувати

1+1 (негруба)

Високий10 Учень (учениця) самостійно будує послідовний,

повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту

1 3

11 Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю

1 (негруба)

2

12 Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною довершеністю

– 1

29

Науково-методичний супровід педагогічної діяльності вчителів світової літератури в умовах розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних

технологій

З метою надання вчителям постійної практичної допомоги створено Консультативно-тренінговий центр «Педагог» (e-mail: kon . tr . center @ gmail . com ; тел.: (04733) 2 07 01), організатори якого здійснюють науково-методичний супровід педагогічної діяльності вчителів. Центр надає консультації з питань формування професійного портфоліо вчителя, застосування інноваційних технологій у навчально-виховному процесі, використання та апробації мультимедійних засобів навчання тощо.

На основі сучасних наукових досліджень з педагогіки та методики розробляються індивідуальні програми реалізації науково-методичної проблеми, над якою працює вчитель, з урахуванням його досвіду та професійної майстерності, профілізації школи та потреб учнів. Можливе здійснення супроводу науково-дослідницької роботи педагога, редагування матеріалів для друку, допомога в узагальненні та описі досвіду роботи.

З метою підвищення фахової майстерності вчителів Консультативно-тренінговий центр «Педагог» проводить авторські тренінгові заняття та семінари з питань практичного застосування новітніх технологій у роботі вчителя: «Використання методу проектів на уроках філологічного циклу», «Літературна гра як спосіб активізації пізнавальної діяльності учнів», «Активні методи та прийоми розвитку критичного мислення школярів», «Можливості використання інформаційних технологій на уроках літератури», «Аналіз та інтерпретація художнього тексту на сучасному уроці літератури», «Особливості проведення біографічних уроків», «Організація позакласної роботи із зарубіжної літератури» та ін.

На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання світової літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких значно сприятиме піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнівської молоді до найкращих надбань світового красного письменства. Одним із продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп'ютерної техніки, за допомогою якої передовсім якнайкраще вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та науково-методичною літературою.

Інноваційним рішенням сьогодні з урахуванням поліінформаційності освітнього поля є дистанційні форми педагогічних комунікацій, що дозволяють знівелювати відстань між вчителями-практиками, методистами та науковцями, залучаючи їх до творчого діалогу. З цією метою на базі платформи дистанційної освіти «Moodle» (http://moodle.ippo.dn.ua) створено Всеукраїнське віртуальне методичне об’єднання вчителів світової літератури . Організатори пропонують його відвідувачам форуми: «Лірики і фізики» ХХІ сторіччя: комп’ютер на уроці світової літератури», «Художній текст: новий ракурс інтерпретації», «Як активізувати читацьку діяльність учнів на уроках літератури: пошуки варіантів».

30

На Всеукраїнському віртуальному методичному об’єднанні вчителів світової літератури будуть втілюватися у практику такі освітні проети: Інтернет-конференції, віртуальні лабораторії, Інтернет-лекції, віртуальні майстер-класи, дистанційні тренінги, Інтернет-консультації, онлайн-заняття, віртуальні екскурсії, самостійні (лабораторні) та контрольні роботи тощо, до участі в яких запрошуються всі бажаючі вчителі світової літератури.

Віртуальна лабораторія – комп’ютерна модель учбової лабораторії, в якій справжнє учбово-дослідницьке обладнання представлене засобами моделювання. Така лабораторія є підрозділом учбової організації, оснащеним справжнім учбово-дослідницьким обладнанням з дистанційним доступом до нього за допомогою телекомунікаційних каналів зв’язку.

Віртуальна екскурсія – організаційна форма дистанційного навчання, що відрізняється від реальної екскурсії віртуальним відображенням реально існуючих об’єктів (музеї, парки, вулиці міст та ін.) з метою створення умов для самостійного спостереження, збору необхідних фактів.

Інтернет-лекція зберігає науковість, доступність, єдність форми й змісту, органічний зв’язок з іншими видами навчальних занять. Цілком задовольняється й вимога емоційності викладу, вона досягається в аудіо й відеоваріантах навіть в «електронних лекціях», представлених у вигляді текстових файлів, за допомогою спеціальних знаків (наприклад, посмішка відображається комбінацією знаків :- тощо).

Лекції в дистанційному режимі можуть проводиться в реальному й умовному часі, фронтально й індивідуально. Для фронтального проведення лекції застосовується телебачення. Комп’ютерні відеоконференції можуть використовуватися для індивідуального варіанту проведення занять, а при наявності проекційної техніки для проектування зображення з монітора комп’ютера на екран.

Спрощений варіант «електронної лекції» – це набір текстових навчальних матеріалів в електронному вигляді, що містить у собі крім тексту лекції ще додаткові матеріали – фрагменти з наукових статей, навчальних посібників і т.д., оформлені у вигляді текстових файлів).

Під час планування Інтернет-заняття (онлайн-заняття, онлайн-уроку) необхідно враховувати участь у ньому партнерів, тому й завдання, запитання тощо повинні розроблятися для двох чи трьох, залучених до зв’язку, аудиторій – власне ініціаторів онлайн-уроку та партнерів.

За допомогою Інтернет-консультації здійснюється методичний супровід навчальної самостійної діяльності учасника безперервного освітнього процесу. Для дистанційної освіти характерне проведення групових чи індивідуальних консультацій з використанням телефонного зв’язку, електронної пошти, відео та телеконференцій.

Інтернет-семінари є продуктивною формою дистанційного освітнього простору, що передбачає активний діалог, творчу взаємодію всіх учасників віддаленого доступу до координуючого центру. Найчастіше проводяться за допомогою комп’ютерних відео та телеконференцій. Семінари у вигляді телеконференцій (тобто за допомогою письмового, невербального спілкування)

31

можна називати віртуальними, адже його учасники не мають візуального контакту, а лише обмінюються текстовими повідомленнями.

Дистанційний педагогічний тренінг – інтерактивна модель навчання, яка дозволяє залучити учасників до активних форм пошуку продуктивних моделей освітнього середовища з використанням мережевих ресурсів.

Великим заохоченням до освоєння сучасними школярами літературних скарбів народів світу може стати використання в навчальному процесі можливостей Інтернету. Для цього доцільно активніше використовувати на уроках світової літератури та в позаурочній діяльності інформацію, розміщену на відповідних тематичних сайтах. Серед найцікавіших сайтів, матеріалом яких учитель світової літератури може скористатися найперше й рекомендувати їх школярам, слід назвати такі тематичні сайти Інтернету:

Бібліотека світової літератури (оригінали та переклади): http:// ae.lib.narod.ru Літературна iнтернет-бібліотека школяра: http:/ litbоок.bу.ru Антична література: http: pergam.chat.ru Електронна бібліотека "Джерело": http:// ukrlib.com Бібліотека Українського центру: http:// ukrcenter.com Національна бібліотека України для дітей з віртуальною бібліографічною довідкою: http:// chl.kiev.ua

Кожен з-поміж цих сайтів має свою специфіку щодо наповнення та використання в навчальному процесі. Окремо слід відзначити наявність на згаданих сайтах найкращих творів як в україномовних перекладах, так і мовою оригіналу. Це дозволяє в процесі вивчення світової літератури активніше використовувати мову оригіналу літературного твору, який вивчається. Така робота сприятиме не лише літературній, а й мовній освіті школярів, зростанню їхньої комунікативної компетентності.

Великий навчальний потенціал мають та ефективно можуть використовуватися й Інтернет-сайти, де розміщено біографічні відомості про письменників, і тематичні сайти (наприклад, "Персько-таджицька поезія"), де згруповано відомості з певних літературних тем, епох або напрямів. Використання можливостей таких сайтів сприяє зміцненню літературної та загальногуманітарної підготовки школярів, дає їм змогу зекономити час на підготовку до занять, посилює їхнє зацікавлення вивченням предмета.

Ще одним напрямом роботи, пов'язаної з оновленням методичної бази навчання світової літератури та покликаної піднести ефективність її вивчення школярами, є використання мультимедійних технологій, які являють собою скоординоване одночасне функціонування візуального й аудіорядів, використання фото- й кіноматеріалів, малюнків, таблиць, схем, текстів і т. ін., підпорядкованих певній навчальній темі. Учитель може використовувати готові мультимедійні навчальні програми, а може розробляти власні зразки таких програм.

Російська мова32

Головна мета вивчення російської та інших мов національних меншин в загальноосвітніх навчальних закладах – надати основи знань про мову, що дозволить забезпечити достатньо високий рівень спілкування та грамотного письма, необхідних для успішної індивідуальної та соціальної діяльності, міжкультурного взаєморозуміння. Ця мета реалізується через головний методологічний принцип – комунікативність навчання.

Вивчення російської мови і літератури у 5 класі буде здійснюватися за наступними навчальними програмами: Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (укладачі: Голобородько Є.П., Озерова Н.Г., Михайловська Г.О., Стативка В.І., Давидюк Л.В., Бикова К.І., Яновська Л.Г., Кошкіна Ж.О.); Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (укладачі: Баландіна Н.Ф., Синиця І.А., Фролова Т.Я., Бойченко Л.А.); Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу) (укладачі: Курач Л.І., Корсаков В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П. ).

У 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою за умови вивчення російської мови у початкових класах необхідно використовувати навчальну програму авторів Баландіної Н.Ф., Синиці І.А., Фролової Т.Я., Бойченко Л.А., коли мова починає вивчатися вперше з 5 класу – навчальну програму авторів Курач Л.І., Корсакова В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П.. При вивченні російської мови за рахунок варіативної складової типових навчальних планів необхідно користуватися навчальною програмою з факультативного курсу за редакцією Крюченкової О. Ю., навчальною програмою курсу за вибором автора Фролової Т.Я. ( див. на сайті Міністерства).

Порядок вивчення російської мови у 6-9 класах залишається таким, як і в попередні роки. Вона може вивчатися за двома варіантами типових навчальних планів (див. додатки 1 та 2), затверджених наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66. Одним із них передбачено вивчення російської мови (або інших мов національних меншин) як предмета в інваріантній складовій з 1 по 11 клас (по 2 години на тиждень); за другим – за рахунок варіативної складової, починаючи з 1 або 5 класів. В останньому випадку, форми вивчення російської мови (вона може вивчатися як предмет, курс за вибором, факультатив) та кількість годин на її вивчення визначає адміністрація загальноосвітнього навчального закладу, яка формує варіативну складову навчального плану, враховуючи при цьому побажання учнів та їх батьків. У випадку, коли російська мова вивчається за рахунок варіативної частини як предмет, необхідно користуватися навчальними програмами за ред. Баландіної Н. Ф. або Ґудзик І. П., Корсакова В. О., скоригувавши їх зміст на відповідну кількість годин, визначену у робочих навчальних планах загальноосвітнього навчального закладу. Скоригована програма має погоджуватися на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу та затверджуватися директором

33

навчального закладу. У такому ж порядку можуть вивчатися інші мови національних меншин.

У разі обрання російської мови замість другої іноземної в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин можуть бути використані перераховані вище навчальні програми.

Вивчення російської мови за рахунок варіативної частини здійснюватиметься за наступними програмами:

Російська мова (курс за вибором). Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. / Т.Я. Фролова. 2010;

Программы для средних общеобразовательных учебных заведений с обучением на украинском языке. Русский язык. Факультативный курс. 5-11 классы / Л.В. Давидюк. 2010.

Вивчення мов національних меншин у 5 класі здійснюватиметься за наступними програмами:

Кримськотатарська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою (укладачі: Алієва Л.А., Яяєва А.М., Берберова Р.А., Зіятдінова Д.М.)

Молдовська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою (укладачі: Кьося В.В., Фетеску Л.І.)

Польська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою (укладачі: Іванова М.С., Ільчук В.Т., Дудкевич Н.В., Куц М.І.)

Румунська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою (укладачі: Остафій О.Р., Говорнян Л.С., Бику А.М., Бурла О.К., Попа М.К., Сланіна З.І.)

Угорська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою (укладачі: Браун Є. Л., Бардош Н. С., Зикань Х.І., Кейс М.Ю., Пердук І. Е.).

Болгарська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Бузіян Н. С., Кора І.Ф., Пєєва В.Д.)

Гагаузька мова для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Мілков А. М., , Чебанова М.Ф., )

Кримськотатарська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською (російською) мовою (укладачі: Алідінова М. І., Аблякімова З. З., Люманова Ш. Я., Селяметова Д.У.)

Ромська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Бучацька Т. Г., Єрмошкін С. М., Семенова О. С., Мисик І. Г.)

Мова іврит для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Бакуліна Н. В., Сапіро В. Л.,)

34

Молдовська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Фєтєску Л. І., Кьося В. В., Страт Л. П.)

Польська мова для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Бучацька Т. Г., Войцева О. А.)

Польська мова: для 5–9 класів (1-й рік навчання) загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Бугера Л.Д., Мацькович М.Р., Пришляк Л.А.)

Словацька мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладач: Сливка Б. М..)

ОРІЄНТОВНІ ВИМОГИ ОЦІНЮВАННЯ

навчальних досягнень учнів з мов національних меншин

(основна школа)

Проект

Оцінювання результатів навчання мов національних меншин здійснюється на основі компетентісного підходу до шкільного мовного курсу, який, передусім, має забезпечити учням уміння ефективно користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, планування та організації самостійної діяльності; високу мовленнєву культуру особистості; сприяти формуванню громадської позиції та ціннісних орієнтацій.

У навчанні мови пріоритетним є формування комунікативної компетентності, передусім базових умінь і навичок мовленнєвої діяльності, культури усного і писемного мовлення.

Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку практичних мовних умінь і навичок, що є основою розвитку мовлення. Тому оцінювання (особливо у навчанні другої мови) передусім стосується усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма.

Комунікативна спрямованість шкільних курсів мов національних меншин обумовлює оцінювання результатів навчання з огляду на необхідність розвитку творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їх уміння працювати з інформацією, критично осмислювати її, застосовувати для вирішення життєвих проблем.

35

В оцінюванні результатів навчання мови слід враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, що підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.

Об'єктами регулярної перевірки та оцінювання є:

мовленнєві вміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності;

знання про мову; мовні, орфографічні та пунктуаційні уміння й навички;

досвід творчої діяльності.

Зазначені загальні підходи модифікуються залежно від типу мовного курсу:

I – для шкіл із навчанням мовою національних меншин;

II-A – для шкіл із навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу);

II-Б – для шкіл із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу).

Відмінності між варіантами оцінювання навчальних досягнень учнів із зазначених мовних курсів визначаються вимогами навчальних програм і полягають в обсягах і рівнях складності текстів, що пропонуються для аудіювання, читання, переказування, списування чи диктанту; в обсязі висловлювань, які складають учні. Зазначені варіанти відрізняються видами робіт з мовленнєвої діяльності, які перевіряються у тому чи іншому класі.

Для перевірки знань з мови і мовних, орфографічних і пунктуаційних умінь у різних варіантах курсу застосовують різні види контрольних робіт по класах (завдання тестового характеру, списування, зорово-слуховий диктант, слуховий диктант).

ОЦІНЮВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

I. Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)

1. Перевіряються уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти:

– тему тексту;

- тип і стиль мовлення;

– фактичний зміст;

- причиново-наслідкові звязки

– основну думку висловлювання;

36

– виражально-зображувальні засоби прослуханого твору.

Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально. Вчитель читає учням незнайомий текст:

у варіантах І та ІІ-А – один раз,

у варіанті ІІ-Б – два рази.

Після прослуховування учням пропонується серія запитань. Школярі повинні мовчки вислухати кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибрати один із варіантів і записати лише його номер поряд із номером запитання.

Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначається так.

Класи варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б

5–6-й 6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з двома варіантами відповідей

7–9-й 12 запитань з трьома варіантами відповідей

12 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

Завдання мають стосуватися теми тексту, фактичного змісту тексту, причиново-наслідкових зв’язків, його головної думки, типу і стилю мовлення, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, образні вирази тощо).

2. Матеріал для контрольного завдання: зв’язне висловлювання (текст добирається відповідно до вимог програми для кожного класу).

Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієнтовно визначається так.

У варіанті І.

Клас Обсяг та час звучання текстів, що належать дохудожнього стилю інших стилів

5-й 400–500 слів 4–5 хвилин 300–400 слів 3–4 хвилин6-й 500–600 слів 5–6 хвилин 400–500 слів 4–5 хвилин7-й 600–700 слів 6–7 хвилин 500–600 слів 5–6 хвилин8-й 700-800 слів 7–8 хвилин 600–700 слів 6–7 хвилин9-й 800–900 слів 8–9 хвилин 700–800 слів 7–8 хвилин

У варіанті ІІ-А.

Клас Обсяг та час звучання текстів, що належать дохудожнього стилю інших стилів

5-й 300–400 слів 3–4 хвилин 200–300 слів 2–3 хвилин6-й 400–500 слів 4–5 хвилин 300–400 слів 3–4 хвилин

37

7-й 500–600 слів 5–6 хвилин 400–500 слів 4–5 хвилин8-й 600–700 слів 6–7 хвилин 500–600 слів 5–6 хвилин9-й 700–800 слів 7–8 хвилин 600–700 слів 6–7 хвилин

У варіанті ІІ-Б.

Клас Обсяг та час звучання текстів, що належать дохудожнього стилю інших стилів

5-й 200–250 слів 2–2,5 хвилин 100–150 слів 1–1,5 хвилин6-й 250–300 слів 2,5–3 хвилин 150–200 слів 1,5–2 хвилин7-й 300–350 слів 3–3,5 хвилин 200–250 слів 2–2,5 хвилин8-й 350–400 слів 3,5–4 хвилин 250–300 слів 2,5–3 хвилин9-й 400–450 слів 4–4,5 хвилин 300–350 слів 3–3,5 хвилин

3. Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання за прослуханим текстом, одержані в результаті виконання тестових завдань.

4. Оцінювання.

У варіантах І та ІІ-А у 5–6 класах правильна відповідь на кожне з 6 запитань оцінюється двома балами; у 7–9 класах кожне з 12 запитань оцінюється одним балом.

У варіанті ІІ-Б правильна відповідь на кожне з 6 запитань оцінюється двома балами.

Оцінювання здійснюється, виходячи з того, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав завдання, він мусить пройти відповідну перевірку додатково з тим, щоб одержати той чи інший бал.

ІI. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)

При перевірці складених учнями висловлювань (діалогів, усних/письмових переказів та творів) враховується ступінь самостійності роботи і міра допомоги вчителя.

Усне діалогічне мовлення

Усне діалогічне мовлення в усіх варіантах курсів перевіряється у 5–9 класах.

1. Перевіряються вміння:

– виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; дотримуватися теми спілкування;

38

– складати, розігрувати діалог відповідно до запропонованої мовленнєвої ситуації й мети спілкування;

– знати й використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

– вміти аргументувати висловлені тези з метою бути зрозумілим, переконливим співрозмовником; розуміти можливість різних поглядів на ту саму проблему;

– дотримуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловити свою власну думку, зацікавлено і доброзичливо вислуховувати його, вміти висловити незгоду з позицією іншого так, щоб не образити його, тощо);

– дотримуватись норм літературної мови.

Перевірка сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином: учитель пропонує двом учням протягом 3–5 хвилин обдумати, підготувати діалог і розіграти його перед класом. Оцінка ставиться кожному з учнів.

2. Матеріал для контрольного завдання залежить від підготовки учнів і ступеня передбачуваної самостійності під час виконання завдання: від даного варіанту діалогу (передбачається повтор з невеликим доповненням) до загального формулювання теми (передбачається самостійне визначення змісту діалогу, його мовного оформлення).

3. Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями.

Обсяг діалогу орієнтовно визначається так (мінімальна кількість реплік для двох учнів).

Класи варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б5-й 6–7 реплік 5–6 реплік 4–5 реплік6-й 7–8 реплік 6–7 реплік 5–6 реплік7-й 8–10 реплік 7–8 реплік 6–7 реплік8-й 10–12 реплік 8–9 реплік 7–8 реплік9-й 12–14 реплік 9–10 реплік 8–9 реплік

4. Оцінювання.

Діалогічне мовлення оцінюють за такими критеріями:

початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які зуміли повторити запропонований матеріал і додати до нього 1–2 репліки (на кожного з учасників діалогу);

39

середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на певну кількість допоміжних матеріалів, що не являють собою закінчених фрагментів діалогу; склали – хоч і не дуже вправно – діалог, при цьому припустились відхилень від теми, окремі репліки співрозмовника залишились без відповідей, не склали вступної та підсумкової реплік; припустились значної кількості помилок у мовному оформленні реплік (понад 3-4 помилок на кожного учня);

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які самостійно в цілому вправно склали діалог, продемонстрували належну культуру спілкування, висловили, але недостатньо обґрунтували свої погляди на предмет, що обговорюється, в окремих випадках використовували репліки, зміст яких не був щільно пов’язаний із змістом висловлювання співрозмовника; припустились помилок у структурі діалогу (відсутні вступна та/чи підсумкова репліки) та мовному оформленні реплік (не більше 3-4 помилок на кожного учня);

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які самостійно склали діалог, продемонстрували високу культуру спілкування, вміння уважно й доброзичливо слухати співрозмовника, коротко формулювати свою думку, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; представили не лише свою думку, а й змогли зіставити різні погляди на той самий предмет, навести аргументи «за» і «проти» в їх обговоренні; побудувати діалог, структура, мовне оформлення якого відповідає нормам.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення діалогу, якості його мовного оформлення, додержання правил спілкування.

Монологічне мовлення

Усний/письмовий переказ, усний/письмовий твір

1. Перевіряються вміння:

– виявляти певний рівень обізнаності з теми висловлювання;

– будувати висловлювання певного обсягу, добираючи та впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал; відтворювати інформацію докладно, стисло, вибірково;

– викладати матеріал логічно, послідовно, враховуючи співвідношення основної та другорядної інформації; дотримуватися теми висловлювання;

– підпорядковувати виклад головній думці;

– враховувати ситуацію спілкування та адресата мовлення;

40

– виявляти своє ставлення до предмету висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми, вміти оцінити аргументи, сформулювати своє бачення проблеми;

– використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови, вдало користуючись лексичним, граматичним багатством мови.

У варіантах І та ІІ-А усний переказ та твір перевіряються протягом усіх років навчання.

У варіанті ІІ-Б усний переказ проводиться у 5–6 класах, а усний твір – у 7–9 класах.

Письмові перекази і твори як перевірні види роботи по класах здійснюються залежно від варіанту курсу.

Класи варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Бпереказ твір переказ твір переказ твір

5-й + – + – – –6-й + – + – – –7-й + + – + + –8-й + + – + + –9-й + + – + + –

Примітка. Під час визначення кількості слів у диктанті (тексті для списування) враховуються як самостійні, так і службові слова.

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації, були представлені 3–5 прикладами. Однак для списування добирають тексти, не обмежуючись вивченими правилами орфографії та пунктуації.

3. Одиниця контролю: текст, записаний учнем під диктування.

4. Оцінювання. Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

– орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

– помилка в одному й тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але у різних словах вважаються різними помилками;

– розрізняють грубі і негрубі помилки (перелік негрубих помилок визначається програмою з відповідної мови);

41

– п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки;

– орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються.

Списування оцінюється на тих самих підставах, але однаково враховуються помилки на вивчені та невивчені правила.

Нормативи оцінювання.

Бали Кількість помилокваріант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б

1 17–18 і більше 19–20 і більше 20–21 і більше2 15–16 17–18 і більше 18–193 13-14 15–16 16–174 11–12 13–14 14–155 9–10 11–12 12–136 7–8 9–10 10–117 5–6 7–8 8–98 3–4 5–6 6–79 1+1(негруба) – 2 3–4 4–510 1 1+1(негруба) – 2 2–311 1 (негруба) 1 1+1(негруба)12 – 1 (негруба) 1(негруба)

Нормативи для 1–9 балів передбачають певну можливість ураховувати поступ кожного учня у навчанні правопису, охайність оформлення роботи тощо (наприклад, 5 балів ставиться за 9–10 помилок). Для найвищих балів такого варіювання не передбачено.

Виведення підсумкового (семестрового) балу виставляється наприкінці кожного семестру (півріччя). Він узагальнено відображає підготовку учня з відповідної мови.

Семестровий бал є результатом оцінювання досягнень учня у таких аспектах:

– слухання-розуміння (аудіювання);

– говоріння (діалогічне мовлення; монологічне мовлення: усний переказ, усний твір);

– читання (вголос та мовчки);

– письмо (списування, диктант, письмовий переказ, письмовий твір);

42

– відомості про мову, мовні вміння;

– ведення зошитів.

Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання та вміння.

Фронтальні контрольні роботи з аудіювання та читання мовчки здійснюються лише один раз на рік наприкінці другого семестру.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) та читання вголос.

Оцінювання говоріння здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок – щоб кожний учень за семестр одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору.

Читання вголос оцінюється також індивідуально, оцінки накопичуються протягом семестру.

Протягом семестру учня треба оцінити за визначеними показниками, для кожного з яких у класному журналі відводиться окрема колонка. Кількість колонок із мовної теми залежить від кількості тематичних блоків.

При виведенні тематичної оцінки, яка визначає рівень опанування учнями тієї чи іншої мовної теми (звуки і букви, частини мови, просте речення тощо) слід враховувати таке. Фронтальною формою перевірки результатів навчання з цього аспекту мовного курсу є контрольна робота з теми, яка складається із завдань тестового характеру. Оцінки за цю роботу виставляють у класному журналі з позначенням дати її виконання. Окрім того, здійснюється поточне оцінювання успіхів учня у засвоєнні мовного матеріалу і його результати враховуються у виведенні підсумкової оцінки за тему. Рекомендується враховувати при виставленні поточних оцінок і вміння учнів працювати самостійно з навчальним матеріалом, у парах і групах у взаємодії з однокласниками під час розв’язання навчальних проблем.

Наприклад, якщо за контрольну роботу з теми учень отримав 8 балів, а серед поточних оцінок переважають значно нижчі (або значно вищі) бали, то підсумкову тематичну оцінку знижують (підвищують) на 1–2 бали (залежно від різниці між показниками поточного оцінювання та результатами перевірної роботи).

Крім того, у класному журналі повинні бути колонки: «диктант» («списування»), «аудіювання», «діалог»*, «усний переказ»* та/чи «усний твір»*, «письмовий

43

переказ» та/чи «письмовий твір», «читання вголос»*, «читання мовчки», «зошити». (Позначені зірочкою перевірні роботи у навчанні мов етнічних меншин, зважаючи на меншу кількість годин, здійснюються не раз на семестр, а раз на рік.)

За умови, коли учитель має можливість здійснити додаткову перевірку того чи іншого виду навчальної діяльності (наприклад, провести перевірку аудіювання не один раз, а двічі на рік, перевірку читання вголос у окремих учнів не один раз, а двічі), то для виведення підсумкової оцінки береться кращий показник з відповідного виду роботи.

Ведення зошитів оцінюється 12 балами щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботу.

Семестровий бал виставляють на основі тематичних оцінок за кожну тему, та оцінок за обов’язкові контрольні роботи з різних видів мовленнєвої діяльності.

Річний бал виставляється на основі семестрових балів.

Перелік контрольних робіт за різними варіантами курсу мови подано далі.

Для варіанта І

Параметриперевірки

Клас, семестр5-й 6-й 7-й 8-й 9-йI II I II I II I II I II

Знання з мовита мовні вміння 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3

Аудіювання – 1 – 1 – 1 – 1 – 1Говоріння:діалог – 1* 1* – 1* – 1* 1* 1*усний переказ – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*усний твір – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*Читання:вголос – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*мовчки – 1 – 1 – 1 – 1 – 1Письмо:слуховий диктант

- 1** - 1 1 1 1 1 1 1

зорово-слуховий диктант - 1** – – 1 – 1 – – –

списування 1 – 1 – – – – – – –письмовий – 1 – 1 1 – 1 – 1 –

44

переказписьмовий твір – – – – – 1 – 1 – 1Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал

5 12 4 11 5 11 5 11 6 11

Для варіанта ІІ-А.

Параметриперевірки

Клас, семестр5 кл. 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл.I II I II I II I II I II

Знання з мовита мовні вміння 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

Аудіювання – 1 – 1 – 1 – 1 – 1Говоріння:діалог – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*усний переказ – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*усний твір – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*Читання:вголос – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*мовчки – 1 – 1 – 1 – 1 – 1Письмо:списування 1 – 1 – – – – – – –зорово-слуховий диктант

– 1 – 1 1 – 1 – 1 –

слуховий диктант – – – – – 1 – 1 – 1письмовий переказ – 1 – 1 – – – – – –письмовий твір – – – – – 1 – 1 – 1Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал

3 10 3 10 3 10 3 10 3 10

Для варіанта ІІ-Б.

Параметриперевірки

Клас, семестр5 кл. 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл.I II I II I II I II I II

Мовні вміння 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2Аудіювання – 1 – 1 – 1 – 1 – 1Говоріння:діалог – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*усний переказ – 1* – 1* – – – – – –усний твір – – – – – 1* – 1* – 1*Читання:вголос – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*

45

мовчки – – – – – 1 – 1 – 1Письмо:списування 1 1 1 1 1 – 1 – – –зорово-слуховий диктант – – – – – 1 – 1 1 –

слуховий диктант – – – – – – – – – 1письмовий переказ – – – – – 1 – 1 – 1Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал

3 7 3 7 3 9 3 9 3 9

* Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом року; для них не виділяються окремі уроки.

** У 5-6 класі у другому семестрі вчитель проводить зорово-слуховий або слуховий диктант (з урахуванням підготовки класу –I варіант).

Даний матеріал укладено на основі Інструктивно-методичних рекомендацій МОН України щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2011-2012 навчальному році.

Надаємо копію наказу з додатком про надання грифа навчальній літературі та перелік підручників-переможців І етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ

м. Київ

№ 10 від 04.01.2013

Про надання грифа навчальній літературі

Згідно з рішенням колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.10.2012 (протокол № 10/5-19) «Про стан виконання державного замовлення на видання навчальної літератури в 2012 році, про підсумки І етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів та про затвердження Переліку навчальної літератури, що може видаватись за державним замовленням 2013 року»

НАКАЗУЮ:

1. Надати гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України» підручникам-переможцям І етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів

46

підручників для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів згідно з додатком.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Жебровського Б. М.

Міністр Д. В. Табачник

------------------------------------------

Додаток до наказу МОНМС України від 04. 01 2013 № 10

Перелік підручників-переможців І етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників

для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів

«Світова література. 5 клас» (авт. Ніколенко О. М., Конєва Т. М., Орлова О. В., Зуєнко М. О., Кобзар О. І.).

«Світова література. 5 клас» (авт. Волощук Є. В.).

«Російська мова (1-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 5 клас» (авт. Корсаков В. О.).

«Російська мова (1-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 5 клас» (авт. Полякова Т. М., Самонова О. І.).

«Російська мова (5-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 5 клас» (авт. Рудяков О. М., Фролова Т. Я., Маркіна-Гурджи М. Г.).

«Російська мова (5-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 5 клас» (авт. Давидюк Л. В.).

«Польська мова (1-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 5 клас» (авт. Войцева О. А., Бучацька Т. Г.).

«Польська мова (5-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 5 клас» (авт. Біленька-Свистович Л. В., Ковалевський Є., Ярмолюк М. О.).

«Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 5 клас» (авт. Тушніцка Н. Д., Пилип М. Б.).

«Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. 5 клас» (авт. Заболотний О. В., Заболотний В. В.).

47

«Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. 5 клас» (авт. Ворон А. А., Солопенко В. А.).

«Польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 5 клас» (авт. Іванова М. С., Іванова-Хмєль Т. М.).

«Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. 5 клас» (авт. Рудяков О. М., Фролова Т. Я., Маркіна-Гурджи М. Г.).

«Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. 5 клас» (авт. Бикова К. І., Давидюк Л. В., Снітко О. С., Рачко О. Ф.).

«Інтегрований курс «Література» (польська та світова). 5 клас» (авт. Лебедь Р. К.).

«Інтегрований курс «Література» (російська та світова). 5 клас» (авт. Бондарева О. Є., Ільїнська Н. І., Мацапура В. І., Бітківська Г. В.).

«Інтегрований курс «Література» (російська та світова). 5 клас» (авт. Ісаєва О. О., Клименко Ж. В.)

Директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти О. А. Удод

48