wspвиpraca miйdzyinstytucjonalna ukr

Центр транскордонного співробітницва

Громадянський діалог – співпраця органів самоврядування – вища якість публічних послуг.

PKWD/15/2015

І навчальний модуль: Чернігів, 26-28 квітня 2015 р.

Міжінституційна співпраця

Автор: Патрик Вільд

Міжінституційна співпраця

Умови, цілі, результати

Кооперація як вимога доброго управління

Рисами доброго управління є ефективність, результативність та цілісність діяльності.

Цілісність у децентралізований державі забезпечується наявністю координації та

співпраці між різними підрозділами адміністрації як в ієрархічній (вертикальній),

так і в горизонтальній системі влади.

Умови започаткування співпраці

• Масштаб або характер публічної послуги змушують вдатися до співпраці.

• Співпраця забезпечує покращення ефективності або якості надання послуг.

• Співпраця додатково преміюється (наприклад, установами, які надають фінансування, як фонди Євросоюзу)

Співпраця, вимушена характером проекту

• Цей випадок стосується ситуації, коли без такої співпраці між різними органами дана публічна послуга чи проект не

можуть бути правильно організована або взагалі реалізована.

• Приклад 1:Договір про співпрацю і фінансовий монтаж з метою реалізації одноразового інвестиційного проекту, який

можливо виконати тільки при поєднанні зусиль багатьох суб’єктів

Така співпраця відносно проста з огляду на одноразовий характер та чітко визначену конкретну мету.

Співпраця, вимушена характером проекту – приклади

• Дорога Свідніца – автострада A4 це найбільша дорожня інвестиція самоврядування повітового рівня у Польщі

• Збудована за моделлю фінансового монтажу органом самоврядування повіту за кошти, які внесли органи самоврядування гмін цього повіту, орган самоврядування воєводства та за кошти Євросоюзу.

• Гміни повіту мали високий рівень безробіття і готові інвестиційні ділянки та хотіли розвиватися, але погане сполучення із автострадою А4 обмежувало їхню інвестиційну привабливість.

• Повіт був готовий провести цей інвестиційний проект та отримати на цю мету кошти із ЄС, але він мав тільки 5% коштів на власний внесок (а було потрібно 50%).

• Тому гміни вирішили, що вони скинуться на власний внесок у розмірі 20%, повіт забезпечив 5%, а решту 25% доклав орган самоврядування воєводства, для якого теж було важливе це будівництво, оскільки воно дозволить привабити у регіон нових інвесторів.

• Інвестиційний проект вдався, незважаючи на те, що повіти у Польщі по суті не володіють фінансовою самостійністю. Його вдалося реалізувати саме завдяки співпраці самоврядування гмін та воєводського самоврядування, котрі забезпечили фінансування проекту.

Згода будує


• організація громадського транспорту на території міських агломерацій.

Такі території складаються із щонайменше кількох, а часто кількадесяти органів місцевого самоврядування. Жителі однієї гміни працюють в іншій гміні, а вільний час проводять у ще іншій. Складно уявити ситуацію, коли кожна гміна організовує свій внутрішній громадський транспорт із окремою системою квитків і за окремими правилами проїзду. Така система транспорту буде зовсім непривабливою для жителів. За такої ситуації гміни, які утворюють дану міську агломерацію, повинні спільно подбати про забезпечення послуги.


• Делегування одній гміні виконання завдання

Зазвичай, якщо певна міська агломерація має моноцентричний характер (тобто одне провідне місто, яке становить її «серце»), то завдання з організації громадського транспорту доручають органу самоврядування цього центрального міста. Решта органів самоврядування беруть участь у співфінансуванні цієї послуги. Завдяки цьому всі жителі мають сполучення із центром, можуть користуватися його послугами і діє єдина система квитків тощо. У Польщі так відбувається, наприклад, у Варшаві чи в Кракові.Принцип розрахунку витрат на ці послуги полягає у розподілі витрат на цю послугу між окремими органами самоврядування із врахуванням кількості населення гмін, після відмінусування надходжень від продажу квитків. Можливі інвестиційні проекти кожен із органів самоврядування здійснює у себе сам.


• Створення союзу гмін • в агломераційних утвореннях ми часто маємо справу із поліцентричною

міською агломерацією, тобто із кількома великими містами, жодне із яких не має однозначного провідного характеру. І тоді органи самоврядування, які входять до такої агломерації, не мають одного суб’єкта, який був би змушений взяти на себе функції організатора.

• У такому випадку органи самоврядування зазвичай утворюють союз гмін, завданням якого є організація громадського транспорту в міській агломерації.

• Так відбувається, наприклад, у двох найбільших польських міських поліцентричних агломераціях, якими є Сілезька конурбація (її обслуговує Транспортний комунальний союз Верхньосілезького промислового округу) та агломерація Гданської затоки (яку обслуговує Метрополітальний транспортний союз Гданської затоки).

• Принцип розрахунку витрат на ці послуги полягає у розподілі витрат на ці послуги (після відмінісування надходжень від продажу квитків) між окремими органами самоврядування із урахуванням кількості населення даних гмін. Набагато складнішими є справи фінансування інвестиційних проектів, які, зазвичай, не однаковою мірою стосуються усіх гмін союзу.

Співпраця не є необхідною, але покращує якість та ефективність послуг

• Цей випадок проявляється, коли характер публічної послуги зумовлює те, що співпраця забезпечує покращення ефективності та результативності цих послуг.

• Коли надання послуги можна забезпечити ефективнішим або дешевшим способом, поєднуючи зусилля, наприклад, з огляду на ефект масштабу або отримання доступу до дефіцитних ресурсів.

Співпраця не є необхідною, але покращує якість та ефективність послуг

• Створення гмінами союзу водоканалів з метою будівництва одного великого водозабору або одних очисних споруд замість багатьох окремих у кожному населеному пункті. (У Польщі налічується понад 300 союзів гмін, із яких близько 20% - це союзи водоканалів) • Долина Струґу – створення у чотирьох гмінах кооперативу за участю мешканців, який мав забезпечити загальні послуги телефонії та фінансову допомогу органам самоврядування з метою збору коштів на купівлю сучасних цифрових телецентралей. На початку 90-х років XX ст. це був піонерський проект, що мав характер державно-приватного партнерства.

Співпраця, яка покращує якість та ефективність послуг – приклади

• Договір з метою створення спільної взаємодоповнюючої пропозиції послуг для жителів

• У рамках кращої пропозиції (що взаємодоповнюється) публічних послуг від групи органів самоврядування декотрі з них відмовляються від частини заходів, які вже реалізують сусідні органи самоврядування, натомість будують проекти, які не становлять конкуренції існуючим у сусідів. Завдяки такій співпраці частина інфраструктури публічних послуг (як басейни, льодові катки) не мусить (а з економічної точки зору і не повинна) будуватись у кожному населеному пункті. Логічний розподіл завдань забезпечує те, що один орган самоврядування будує у себе басейн, а сусідній – льодовий каток, наприклад. Разом вони створюють привабливу пропозицію для своїх жителів, яким взаємно пропонують широку гаму послуг.

• Приклад 1: Вроцлав і Тшебніца – це сусідні міста. Кожна із цих гмін має свої принади. На основі підписаного договору жителі міста Вроцлав і міста Тшебніца, котрі мають картки великих сімей, видані їхніми органами самоврядування, користуються правом отримання безкоштовних або дешевших квитків до громадських закладів в обох цих містах (наприклад, зоопарк у Вроцлаві та аквапарк у Тшебніці). Заклади в обох містах рекламують пропозиції одне одного.

• Приклад 2: Клодзко і Стошовіце – це розташовані недалеко одна від одної гміни із великим туристичним потенціалом, у яких знаходяться великі фортифікаційні споруди XVII століття. Ці гміни розробили спільну стратегію туристичної популяризації, яка полягає у проведенні спільних заходів із реконструкції битв та у взаємній рекламі обох об’єктів. Терміни реконструкцій битв визначаються таким чином, щоби взаємно доповнювати одна одну, а в інсценізації беруть участь реконструкторські групи, створені при кожній із фортець.


• Поєднання туристичної популяризації на певній території.

• Шлях пам’яток техніки Сілезького воєводства створено шляхом поєднання кількадесяти інфраструктурних об’єктів різного виду. Такий захід утворив нову цінність, формуючи унікальний продукт, що базується на матеріальній та нематеріальній промисловій спадщині Сілезького регіону. Проект реалізується відділом популяризації індустріальної спадщини, що належить до структури Відділу культури Маршалківської адміністрації Сілезького воєводства. Проект повністю фінансується за бюджетні кошти самоврядування Сілезького воєводства.


Співпраця з метою об’єднання (ліквідації) органів самоврядування

• Приклад об’єднання міста Зєльона Ґура із гміною сільського типу Зєльона Ґура – співпраця гміни сільського типу Зєльона Ґура із містом з метою об’єднання двох органів самоврядування в одну гміну. Фактична і формальні ліквідація сільської гміни.

• Співпраця гмін повіту Любін та староства з метою фактичної ліквідації повіту Любін (при чому формально він залишається існувати – без функцій і за типовою структурою):- одне місце адміністративного обслуговування усіх жителів; - передача на виконання гміни більшості послуг повіту (наприклад, шкіл, центрів культури);- передача гмінам управління інфраструктурою повітових доріг

Співпраця формується штучно• ситуація, за якої співпраця зумовлена можливістю використання

фінансових засобів, тобто така ситуація, коли поєднання зусиль винагороджується з огляду на сам факт поєднання зусиль.

(Наприклад, проявляється у деяких проектах Євросоюзу)

Обмірковуючи започаткування такої співпраці, потрібно враховувати, що якщо вона має відбуватися виключно через таку мотивацію, то така

співпраця завершиться одразу ж після того, як закінчиться дія причин, через які її було розпочато.

Така причина започаткування співпраці, зазвичай, виявляється тупиком (і навіть пасткою), а не нормальною діяльністю, за якої

кооперація випливає не із реальних довгострокових, а із сформованих і одноразових потреб.

Визначення ЦІЛІ – ключ до успіху співпраці

• Добре сформульована ціль є абсолютно необхідним фактором, який визначає успіх або поразку кожної співпраці. Вона дозволяє долати бар’єри і вирішувати конфлікти, які цілком закономірно будуть з’являтися під час спільної діяльності. • Тому варто присвятити час, щоби сформулювати її правильним способом.

SMART – правильне визначення цілі співпраціЦілі повинні бути сформульовані у спосіб, який узгоджується із загальноприйнятою в управлінні методологією SMART. Згідно з нею, кожна поставлена ціль повинна бути:

• Проста – її розуміння не повинно становити клопоту, формулювання повинно бути однозначне і не залишати місця на довільну інтерпретацію;

• Вимірна – тобто сформульована таким чином, щоби можна було кількісно виразити ступінь досягнення цілі або принаймні уможливити однозначну «перевірку» її досягнення;

• Досяжна – інакше кажучи, реальна; надто амбітна ціль підриває віру у її досягнення і, тим самим, мотивацію до її досягнення;

• Важлива – ціль повинна бути важливим кроком уперед, одночасно вона повинна становити певну цінність для того, хто буде її досягати;

• Визначена у часі – ціль повинна мати чітко визначений часовий горизонт, у якому ми плануємо її досягти.

Конфлікти

• Конфлікти з’являються і супроводжують кожну співпрацю, та є її природним наслідком. Правильна співпраця повинна вести до ситуації, у якій кожна зі сторін співпраці виносить з неї певні переваги. Зазвичай, конфлікт з’являється тоді, коли переваги однієї сторони починають бути неспівмірні із перевагами інших сторін.

Управління і контролювання конфлікту

• Конфлікти, якими добре управляють, ведуть до розробки кращих рішень для кожної зі сторін, котрі беруть участь у конфлікті. Конфліктом завжди потрібно управляти.

• Конфлікт, яким погано управляють (або який взагалі не контрольований), замість вести до досягнення порозуміння та продовження вигідної для усіх співпраці, веде до її завершення (тобто поразки).

Види конфліктів• Конфлікт інтересів – зумовлений суперництвом за певні блага або випливає із різних потреб

сторін. Конфлікт такого виду виникає тоді, коли одна або більше сторін прагнуть задовольнити свої потреби коштом іншої сторони. Даний тип конфлікту стосується так званих речових питань (наприклад, грошей, часу, благ), процедурних справ (наприклад, способу, у який повинні відбуватися бори) чи психологічних потреб (наприклад, довіри, взаємоповаги, справедливості)

• Структурний конфлікт – може випливати із певних зовнішніх обмежень, які ускладнюють досягнення порозуміння. Тут ідеться переважно про такі фактори як: організаційна структура, відсутність повноважень приймати рішення, дефіцит якогось блага, відсутність часу, відстань.

• Конфлікт цінностей – зумовлений різними системами цінностей осіб, котрі залучені до даної ситуації. Звичайно, що сама відмінність у цінностях, яким надають перевагу, не мусить вести до конфлікту. Фактором, який вивільняє конфлікт, є сильне експонування власних цінностей без позиції толерантності щодо цінностей, які поважає інша сторона.

• Конфлікт стосунків – з’являється у результаті дії сильних негативних емоцій, стереотипів, помилкового трактування або нерозуміння, хибної комунікації між людьми або поведінки, що має ознаки помсти. Проблеми такого виду часто розглядаються як непотрібні, оскільки вони з’являються навіть без об’єктивних причин і неодноразово призводять до непотрібної ескалації конфлікту.

• Конфлікт даних – виникає, коли сторони не володіють потрібними даними, є недостатньо інформовані або інформація, яку вони отримують, є помилковою, коли вони роблять різні висновки із тих самих засновків. Більшість конфліктів у цій сфері виникають переважно із невміння порозумітися.

Коло конфлікту Ч. Мура Процес вирішення конфлікту

Зосередити увагу сторін на проблемах, шукати рішення, які базуються на їхніх інтересах;

сформувати згоду щодо рівня знань, необхідного для прийняття рішення;

Створити умови для спілкування, позбавленого стереотипів, упереджень та відсутності поваги до цінностей.

Вихід із конфлікту

• Кожен конфлікт потрібно вирішувати у такий спосіб, щоби зводити його до питання інтересів сторін та пов’язувати вирішення із ціллю, задля якої було започатковано співпрацю (тому настільки важливо правильно ідентифікувати ціль).

• У жодному випадку не дозволяється допускати до того, щоби відбувалася ескалація конфлікту і він перетворився в особистісну (часто амбіційну) антипатію, тобто конфлікт стосунків.

• Вихід із конфлікту стосунків набагато складніший, ніж вихід із конфлікту інтересів, бо інтереси, зазвичай, легше помирити між собою, ніж людей.

Презентація відображає виключно погляди автора і не може ототожнюватися із офіційною позицією Міністерства закордонних справ РП та Уряду Канади

Центр транскордонного

співробітницва

wspвиpraca miйdzyinstytucjonalna ukr

Government & Nonprofit