Н А Ш П Е Р Е Д П Л А Т Н И Й І Н Д Е К С – 3 3 5 4 5

2017 рікКвітень

Число 4 (374)Видання Історичного клубу “Холодний Яр”

СВЯТО, ЯКЕ ЗНЕХТУВАЛА ДЕРЖАВА, В І Д Б У Л О С Я Н А Д З В І Н К І Й Н О Т І

ХОЛОДНИЙ ЯР ВІДЗНАЧИТЬ 100-ЛІТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇУ КИЄВІ СТВОРЕНО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОРГКОМІТЕТ ІЗ

ВШАНУВАННЯ ГЕРОЇВ ХОЛОДНОГО ЯРУ. ЦЬОГОРІЧНІ ВШАНУВАННЯ ВИРІШЕНО ПРИСВЯТИТИ

100-ЛІТТЮ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА 100-ЛІТТЮ СТВОРЕННЯ ВІЛЬНОГО КОЗАЦТВА

Через недбальство праців-ників Інституту національної пам’яті до державної програми вшанування подій Української революції 1917 – 1921 рр. не було включено святкування 100-літ-тя Вільного козацтва. Відтак цей обов’язок узяв на себе Історичний клуб “Холодний Яр”.

17 – 19 березня він провів уро-чистості в с. Гусаковому, де в бе-резні 1917 р. було створено першу сотню Вільного козацтва, в с. Ко-зацькому (козачанський курінь очолював легендарний дід Шапо-вал), у м. Звенигородці, де у квіт-ні відбувся повітовий з’їзд Віль-ного козацтва, а також у колись вільнокозацьких містах Шполі та Корсуні. Участь взяли Роман Коваль, кобзарі Тарас Силенко і Василь Лютий, лідер гурту “Тінь Сонця” Сергій Василюк, автор пі-сень про Визвольну війну Валерій Мартишко, сотник Історичного товариства “Чорні запорожці” Ро-ман Боровик і курінний Козачан-ського куреня Вільного козацтва Олег Голуб.

У Гусакове на свято приїхали делегації з м. Тального, с. Кобри-ного та Звенигородки. У цей день (17 березня) гості поклали квіти та вінки на могилу Михайла Іван-ченка, автора “Думи про Вільне козацтво”, до пам’ятників Віль-ному козацтву і жертвам Голодо-мору, які п. Михайло спорудив ще 1990 року.

“Шановні козаки, дорогі ко-зачки! – почав Роман Коваль. – Щиро вітаємо вас зі 100-літтям відновлення Вільного козацтва, яке сталося у вашому селі – зав-дяки вашим дідам і прадідам. Зав-дяки їм ваше село стало історич-ним. У Гусаковому було створено першу у ХХ ст. українську бойову частину. Від неї і почалась Укра-їнська революція, відтак саме в Гусаковому відновлено перерва-ну українську історію. Тому ми й приїхали до вас сьогодні, приїха-ли, бо шануємо ваших дідів і пра-дідів”.

Виступ митців був натхнен-ний. І гусаківці, і школярі з Кобри-ного були щасливі.

Далі дорога стелилася до Зве-нигородки – фортеці вільноко-зацького духу. Про цю зустріч розповіла на своїй сторінці у ФБ Дарина Возна. Ось її емоція: “Я почуваюся надзвичайно щасли-вою. Святкування 100-річчя Віль-ного козацтва в моєму рідному містечку Звенигородці вдалося! Це було потужно і фантастич-но. Щиро дякую всім учасникам та організаторам! Я зустрілася з давніми знайомими, познайоми-

лася з новими чудовими людь-ми! Дякую Живосилові, Тарасові, Сергієві, панові Роману за такий чуттєвий і фантастичний вечір! Було відчуття, що зібралися дав-ні друзі. Такі свята надзвичайно єднають, стверджують силу бра-терства, надихають боротися та діяти, бо тебе охороняє незрима фортеця українського духу”.

“Надзвичайні враження зали-шились у молоді с. Козацького від цікавої та пізнавальної зустрічі з київськими митцями, – написала Оксана Федоренко. – Дуже при-ємно було зустрітися та спілку-ватися з давніми друзями – пись-менником Романом Ковалем та кобзарем Тарасом Силенком, по-знайомитись із чудовою та неор-динарною особистістю – поетом і музикантом Валерієм Мартиш-ком, а про особисте знайомство з моїми кумирами Василем Лю-тим та лідером гурту “Тінь Сон-ця” Сергієм Василюком я могла раніш тільки тихцем мріяти. А тут до всього ще й побачила їх у себе вдома у гостинах та пригощала всіх домашніми смаколиками! Хочу ще раз подякувати татові – Олегові Голубу, отаману Козачан-ського куреня Вільного козацтва, за організацію свята для всіх па-тріотів нашого краю та нашим друзям з Історичного клубу “Хо-лодний Яр” за чудову атмосферу ювілейного заходу!”

Організатором свята в Шполі став отаман Товмацького куреня Дмитро Вовк. Посприяли й рай-держадміністрація та районна рада, ВО “Черкащани” (Сергій Струк), Максим Доценко з партії “Солідарність”, свободівець В’я-чеслав Кишінько та Василь Коліс-ник з ВО “Батьківщина”. “Розпо-відь Романа Коваля, – написала Наталка Сторчак, – це живильна й рятівна правда, котра допома-гає вибудувати логічний ряд про-стому українцеві, для того щоб звільнитися від меншовартості й рабського мислення, і найголов-нішої вади – байдужості… Відбу-лася й презентація книги “Чорні перемагають. Спомини про пра-дідів козацтва 72-ї бригади”, в основу якої лягли спогади козаків та старшин Армії УНР. Пречудова творча ідея, яка поведе мільйони до переосмислення українсько-го буття! А ще я придбала книгу Романа Коваля “Філософія сили”, яку прочитала в той же вечір. До збірки увійшли його публікації початку 1990-х років. Здається, він один тоді знав причини пора-зок і шляхи до перемог, та до його голосу просовдепівська влада не дослухалася, а розчарованому та

обікраденому суспільству й пого-тів було не до вищих матерій… Приємним подарунком стало виконання в дуеті Тарасом Си-ленком і Василем Лютим відомої пісні “Мій друже Ковалю”, милої нашому серцю, адже сільського голову Товмача звати Сергієм Ко-валем (він був присутній на уро-чистостях у Шполі). Не залишили байдужими і пісні Валерія Мар-тишка та Сергія Василюка”.

У той день Історичний клуб “Холодний Яр” провів зустріч і в Корсуні-Шевченківському. Ось відгук учасниці вшанування Оксани Степаненко: “18 березня весняний вечір приніс на своїх крилах до нашого міста свято – в Корсуні відбулася презентація книги “Чорні перемагають. Спо-мини про прадідів козацтва 72-ї бригади”. Спочатку слово взяв Роман Коваль, і перед очима при-сутніх постали образи людей, які присвятили себе боротьбі за віль-ну Україну… Чарував магічним співом та віртуозною грою на бандурі Тарас Силенко. З трепе-том слухали глядачі пісні Валерія Мартишка. Захоплення присутніх викликала легендарна пісня “Меч Арея”, яка піднімає бойовий дух українців на фронті. Її на прохан-ня ветерана АТО Олега Собченка виконали автор Живосил Лютий та фронтмен гурту “Тінь Сон-ця” Сергій Василюк. Велика дяка гостям нашого міста за їхню святу справу, за те, що знаходять мож-ливість їздити від міста до міста, долаючи сотні кілометрів, витра-чають особистий час і енергію на справу духовного пробудження України”.

Спонсором урочистостей на Черкащині стало ВО “Черкащани”, яке, зокрема, придбало чимало книжок про Визвольну боротьбу для шкіл с. Гусакового, Козацько-го, Кобриного та музичної школи м. Звенигородки. Придбав книжки для шкіл рідного краю і Товмаць-кий курінь Вільного козацтва.

Вільні козаки і чорношлич-ники билися за вільну Україну з одержимістю фанатиків. Їх-нім гаслом було “Перемога або смерть”. І вони перемагали! І ра-дість їхніх перемог відлунює в на-ших серцях!

Продовження урочистостей з нагоди 100-ліття Вільного коза-цтва – 31 березня в Борисполі та 29 – 30 квітня в Холодному Яру на Чигиринщині.

Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”

Участь у нараді взяли керів-ники Історичного клубу “Холод-ний Яр”, Легіону Свободи, партії “Національний корпус”, ВО “Сво-бода”, партії “Правий сектор”, полку “Азов”, ВГО “Сокіл”, Центру спеціальної тактичної підготовки “Білий вовк”, сержантської школи ім. Євгена Коновальця, Північного округу Правої молоді.

Початок заходів – 29 квітня о 13.00 в с. Медведівці Чигирин-ського району Черкаської області біля пам’ятника Максимові Заліз-няку. Виступлять співорганізатори вшанування.

13.45. Виїзд у с. Івківці, на гору Семидубову, де згідно з легендою поховано Гетьмана України Бог-дана Хмельницького. Початок сходження сповістить козацька гармата. На горі відбудеться ко-роткий мітинг, а в її околицях – військово-спортивна гра, яку про-ведуть інструктори ВГО “Сокіл” та ДУК “Правий сектор”, а Центр спеціальної тактичної підготовки “Білий вовк” організує дитячий турнір зі стрільби з пневматичних рушниць і страйкбольних авто-матів ім. Василя Чучупаки. Призи переможцям вручатимуть леген-дарні вояки ДУК “Правий сектор”, полку “Азов”, ОДЧ “Карпатська Січ” та Легіону Свободи.

О 16.00 в Медведівці розпоч-неться Музичний фестиваль во-яцької пісні “Холодний Яр-2017” (відповідальний Роман Коваль), під час якого відбудеться презен-тація книжок “Чорні перемагають. Спогади про прадідів 72-ї брига-ди” та “Український календар Ви-звольної боротьби”.

Працюватиме польова кухня. Історичне товариство “Чорні за-порожці” (сотник Роман Боровик) та Історичний клуб “Холодний Яр” (Валерій Мартишко) частувати-муть гостей козацьким кулешем. За організацію книжкового ярмар-ку “Холодний Яр-2017” і ярмарок народних умільців у Медведівці відповідає Богдан Легоняк.

Уранці першого дня вшануван-ня делегації співорганізаторів по-кладуть квіти на братську могилу козаків Чорного Ворона на околи-ці с. Розумівки Олександрівського району Кіровоградської області (відповідальний Олег Куцин, ко-мандир Легіону Свободи).

30 квітня в с. Мельниках Чи-гиринського району о 10.00 роз-почнеться меморіальний мітинг на славу козакам і старшинам пол-ку гайдамаків Холодного Яру, а на цвинтарі с. Мельників будуть від-дані почесті Головному отаманові Холодного Яру Василеві Чучупаці та козакам-холодноярцям, похо-ваним у братській могилі (відпові-дальний Олег Куцин).

Потім буде вшановано могилу гайдамацького ватажка ХVІІ ст. Гна-та Голого (відповідальний Богдан Легоняк).

На берегах Гайдамацького ставу вояки полку “Азов”, Легіону Свобо-ди, ДУК “Правий сектор” та інших лицарських вояцьких формацій освятять зброю (відповідальний Олег Куцин). Після цього відбудеть-ся урочистий випуск сержантської школи ім. Євгена Коновальця (від-повідальний Андрій Дмитруха).

По завершенні урочистостей на берегах Гайдамацького ставу добровольці полку “Азов”, ДУК “Правий сектор”, Легіону Свобо-ди та інших лицарських формацій вшанують могилу холодноярсько-го сотника Івана Компанійця, по-хованого на території Мотриного монастиря (відповідальний Мико-ла Крук).

В обідню пору на хуторі Буда – продовження Музичного фестивалю вояцької пісні “Холодний Яр-2017”, книжкового ярмарку “Холодний Яр-2017” і ярмарку народних умільців, прогулянка до дуба Максима Заліз-няка, показові виступи шкіл бойо-вих мистецтв.

Територію свята оголошено бе-залкогольною зоною.

Закликаємо доброчинців допо-могти нам гідно вшанувати героїв Визвольної війни!

Картка Приватбанку 4149 4393 9605 9200, Олена ТРИГУБ (бухгалтер Всеукраїнського орг-комітету вшанування героїв Хо-лодного Яру). Або картка Приват-банку 4149 4978 4920 1811, Олена ТРИГУБ.

Пожертви можна здійснювати і в інший спосіб, зокрема послуга-ми та готівкою.

Усі жертводавці вважатимуть-ся співорганізаторами вшануван-ня в Холодному Яру. Їхні прізвища або назви установ будуть опублі-ковані.

Наперед щиро дякуємо жер-тводавцям, з допомогою яких ми сподіваємося високогідно вшану-вати борців за волю України.

Роман КОВАЛЬ, голова орг-комітету, президент Історичного клубу “Холодний Яр”, 067-726-30-36, 066-211-41-85, (044)-242-47-38

Дмитро КУХАРЧУК-“СЛІП”, співголова оргкомітету, відпові-дальний за зв’язки з ветеранськи-ми організаціями, голова Черкась-кого обласного осередку партії “Національний корпус”, 063-58-48-102, slipio1423@gmail.com

Олег КУЦИН, співголова орг-комітету, керівник Легіону Свобо-ди, 067-300-55-15, 099-73-66-707, kucyno@gmail.com

Леся ОСТРОВСЬКА, співго-лова оргкомітету, керівник фі-нансової секції, Історичний клуб “Холодний Яр”, 067-442-79-64, Dukujhytir2017@gmail.com

Богдан ЛЕГОНЯК, співголова оргкомітету, Історичний клуб “Хо-лодний Яр”, 095-069-07-74, 096-439-77-42, 047-30-95-33-1 (Мед-ведівський історичний музей), fholodniyyar@ukr.net

Андрій ТАРАСЕНКО, співголо-ва оргкомітету, голова партії “Пра-вий сектор”, 068-687-01-00, center.org.dep@gmail.com

Василина НАКОНЕЧНА, ке-рівник прес-служби оргкомітету вшанування героїв Холодного Яру, в. о. мистецького референта ВГО “Сокіл”, помічник командира Ле-гіону Свободи, 096-74-827-41, 050-623-30-27, vasilina2015@gmail.com

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ, член оргкомітету з питань зв’язків зі ЗМІ, Історичний клуб “Холодний Яр”, 050-82-867-28, sevtavr@gmail.com

Микола ТИХОНОВ, доброво-лець “Карпатської Січі”, захисник Донецького аеропорту, член ор-гкомітету зі зв’язків з військови-ми частинами і ветеранськими організаціями, Історичний клуб “Холодний Яр”, 099-296-76-15, tichonov@ukr.net

Люба КРИВОРОТ, член орг-комітету з питань зв’язків зі ЗМІ, Історичний клуб “Холодний Яр”, 097-233-95-24, 063-626-36-03, lybochka_bubochka@ukr.net

Олена ТРИГУБ, член оргкомі-тету з питань фінансування урочи-стостей, 097-69-188-56, trigublv@gmail.com

Сторінки нашої подіїhttps://www.facebook.com/

events/900188253457474/https://www.facebook.com/

KholodnyiYar/“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України

2 НЕЗБОРИМА НАЦІЯ Число 4 (374) 2017 р. Квітень

Село Матвіївка оспіване пись-менником Юрієм Горлісом-Гор-ським у культовому романі “Хо-лодний Яр”, який витримав понад 20 видань. Саме з опису Матвіїв-ки та її людей починає поручник Армії УНР Юрій Горліс-Горський розповідь про Визвольну боротьбу на Чигиринщині в 1920-х роках: “Під’їжджаємо до села Матвіївки. Перед селом, коло дороги, на висо-кому місці висока могила-курган. Злажу з коня і вдираюся на неї. На верху просторе заглиблення, ото-чене вінком валу з виходом у бік села. Немає сумніву – це старий козацький дозорчий курган. Вид-но з нього далеко. З боку, звідки йдемо, і праворуч видніються ліси; ліворуч, в напрямку Чигирина, теж смуга лісу, а посередині гола рівнина – широкий вихід у степи”.

У 1919 – 1920-х роках село по-стачало козаків і старшин до полку гайдамаків Холодного Яру Василя Чучупака. Матвіївська сотня пол-ку гайдамаків Холодного Яру мала понад 500 козаків – фактично п’ять сотень! Про войовничих матвіїв-ських селян свідчить більшовиць-кий документ: “Все мужское насе-ление села Цветной… и Матвеевка с вилами и лопатами присоедини-лось к бандитам Хмары”. Бандита-ми Москва завжди називала борців

за волю України. Отож за Укра-їнську державу в Матвіївці була кожна родина. Слід зазначити, що Матвіївка є батьківщиною холод-ноярських отаманів Орла і Сранди.

На вшанування подвигу мат-віївців у центрі села у 2010 році з ініціативи та за підтримки пре-зидента Історичного клубу “Хо-лодний Яр” Романа Коваля було встановлено величний пам’ятник. Автор монумента борцям за неза-лежність – заслужений художник України Валентин Сірий, автор ме-моріалу Холодноярським героям у селі Мельниках – колишній “столи-ці Холодноярської Республіки”.

У Матвіївці є ще один унікаль-ний об’єкт – Попова хата, в якій у лютому 1920 року кілька днів жив український полководець, гене-рал-полковник Армії Української Народної Республіки Михайло Омелянович-Павленко, коман-дарм Зимового походу Армії УНР. Тут, у Поповій хаті, розміщувався штаб українського війська, в на-радах якого брали участь визначні українські старшини, серед них і Юрій Горліс-Горський.

А ще через Матвіївку проля-гає шлях на таємничий Вовчий Шпиль – козацький форпост Війсь-ка Запорозького. За легендою, саме на Вовчому Шпилі Богдан Хмель-

ницький заховав свою булаву – як скарб для майбутніх українських поколінь. Таборувалися тут козаки і на початку ХХ століття. У 1919 році тут було створено Товариство коза-ків Вовчого Шпиля на чолі з отама-ном Юхимом Ільченком із чигирин-ського села Рублівки.

На початку 1920-х років тут та-борувалися козаки і старшини полку гайдамаків Холодного Яру, тут проходили повстанські з’їзди Холодноярської округи. Про все це можна дізнатися з книги Рома-на Коваля “Коли кулі співали”. На Вовчому Шпилі збереглися десят-ки землянок, у яких жили та пере-ховували свій скарб холодноярські партизани. Тут зберігся культур-ний шар епохи Національно-ви-звольної боротьби.

Маршрут з Матвіївки на Вовчий Шпиль проходить мальовничою місцевістю. Походити стежками на-ших героїв – унікальна нагода для тих, хто любить свій край, хто ша-нує борців Холодного Яру. Не дивно, що до цих історичних місць приїжд-жають вклонитися туристи з усіх куточків України. Час уже включити село Матвіївку в екскурсійно-турис-тичні маршрути Чигиринщини.

Юлія ЖАДАН, Історичний клуб “Холодний Яр”

В Ірпінському історико-краєз-навчому музеї оновлено експози-цію зали № 2. Висловлюю вдячність президенту Історичного клубу “Хо-лодний Яр” Романові Ковалю за наданий ілюстративний матеріал про нашого краянина – отамана Орлика (Федора Артеменка з Госто-меля). Тепер у нашому музеї є окре-мий стенд “Отаман Орлик – Федір Артеменко”. Стенд “За Самостійну Україну” присвячений подіям на території ірпінського краю в 1917 – 1920-х роках. Тут, зокрема, вміщено матеріал про сотника Павла Заба-рила (жителя с. Яблуньки, яке нині

є частиною міста Бучі). Він у складі Армії УНР боровся проти москов-ських окупантів.

Стенд “В боротьбі за незалежну Україну” присвячений тим нашим землякам, які відстоювали свободу Батьківщини під час і після Другої світової війни. Це оунівці Дмитро Паламарчук і Степан Мамчур. А Михтодь Волинець вже після війни був засуджений за створення під-пільної організації “Спілка вільної української молоді”. У 1980 р. був звинувачений в антирадянській пропаганді і засуджений знову. Проводив просвітницьку роботу.

Москалям ненависне україн-ське слово. Тому й був ув’язнений перекладач Григорій Кочур. Він зазнав цькувань і після звільнення.

Пам’ять про героїв бороть-би за свободу рідної української мови і Батьківщини надихає нові покоління борців за незалежність України.

Оформлення оновленої експо-зиції виконав архітектор Валерій Гуменюк.

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, директор Ірпінського істори-ко-краєзнавчого музею.

В Одесі триває протистоян-ня стосовно виконання Закону України “Про декомунізацію” між українською громадськістю міста та прихильниками “рускоґо міра”, що, за іронією долі, засіли в мер-ських кабінетах. Одіозний міський голова Труханов до останнього ігнорував нові українські назви одеських вулиць. Були неоднора-зові спроби проведення пропла-чених “громадських” слухань із метою відмінити законні назви та повернути “червоні”, що супро-воджувалося масовими бійками і сльозогінним газом. Все ж патріо-ти перемогли.

Але в місті ще є чимало кому-ністичних пам’ятників. Після так званого масового лєнінопаду на початку 2014-го в Одесі залишило-ся близько 40 об’єктів, що підляга-ють демонтажу згідно із Законом України “Про декомунізацію”. Се-ред них бюст та барельєф Г. Жуко-ва, меморіальна дошка Г. Жукову, дві меморіальні дошки червоному бандитові Григорію Котовському, пам’ятний камінь червоноармій-цям, що перемогли війська УНР, “стіна чекістів”, фрагменти орде-нів Лєніна, червоної зірки та інші.

Одеські свободівці направили звернення міській раді, Прези-

дентові України, Голові Верховної Ради України та прем’єрові, де звернули увагу на саботаж місько-го голови, який не бажає повною мірою виконувати Закон України “Про декомунізацію”. Тепер заяву про вчинення кримінального пра-вопорушення направлено до Гене-ральної прокуратури України.

Не здивуюсь, якщо в разі по-дальшого затягування процесу демонтажу радянського мотлоху Одеса згадає про лєнінопад.

Сергій СОЛТАСЮК, голо-ва Одеської міської організації ВО “Свобода”

24 лютого 2017 р. виповнилося 80 років великому українцю, по-етові, борцю за волю України, ко-лишньому політв’язневі російських тюрем і таборів, людині великого і доброго серця Олексі Різниківу.

Щиро вітаємо, дорогий батьку отамане!

Довгих-предовгих літ в Само-стійній Україні, за яку боролись Ви, Ваші друзі та наші попередники!

“Незборима нація”, Історичний клуб “Холодний Яр”

Вояка УПА Степана Петраша, якого “Незборима нація” нещодав-но вітала з 90-літтям, Президент України нагородив орденом “За заслуги”.

Щиро вітаємо, дорогий бать-ку отамане!

Перемагати – брати ініціативу у свої руки. Пропоную наступ на сепарсько-агітаційний простір ЗМІ м. Кривого Рогу та інших східних міст із допомогою патріотичної га-зети “Незборима нація”. Пропоную всім, кому не байдужа доля нації, передплатити це видання на адре-си шкіл, технікумів, ліцеїв, музеїв та інших освітніх закладів.

“Незборима нація” – це наша зброя!Іляна ГАЙДУК

19 березня мав честь і приєм-ність бути присутнім на презентації книжки “Чорні перемагають”. Вона укладена для бійців 72-ї бригади, що хочуть перебрати славетне ім’я Чорних запорожців. Цікаве й шля-хетне дійство відбулося в “Останній барикаді”. У книжці Роман Коваль розмістив спогади Петра Дяченка та Олекси Сім’янціва.

Що ми знаємо про Визвольну війну 1917 – 1920-х років? Майже нічого, – бо ми її програли, а пере-можці москалі зробили все мож-ливе, щоб зобразити наших героїв бандитами та ізгоями. А тут спога-ди очевидців – вояків нашої армії. Вони без прикрас описують те, що бачили, що творили, що згодом спотворили москалі.

Книжка складена з коротких, на один або декілька уступів, новел. Цікава вона ще й україн-ськими військовими термінами, наприклад: “Сурмач заграв “на сполох”, а не “тривогу”, як кажуть нині.

Книжка надихає, кличе нас пе-ремогти московських зайд, бо як не переможемо, то й нас москалі зроблять “бандітами”.

Надихали й пісні Тараса Силен-ка та Валерія Мартишка. Радувало й те, що на презентації були при-сутні командир роти розвідників майор Віктор Скатерний-“Скат”, доброволець 11-го батальйону “Київська Русь” Валерій Фесенко, доброволець ’“Карпатської Січі” Микола Тихонов та інші вояки. У виступі друг “Скат” сказав, що хлопці із 72-ї вже називаються себе чорними запорожцями.

Це наснажує. Чорним слава!

Петро БИЛИНА, ветеран АТО

На світлині – майор Віктор Ска-терний із членами Історичного клубу “Холодний Яр”. 19.03.2017.

ХОЛОДНОЯРСЬКЕ СЕЛО МАТВІЇВКА

П А М ’ Я Т Ь П Р О Г Е Р О Ї В Н А Д И Х А Є

О Д Е С А – Р А Д Я Н С Ь К Е М І С Т О ?

ОЛЕКСІ РІЗНИКІВУ – 80 РОКІВ! ПРОПОНУЮНАСТУПАТИ

“КНИЖКА ПРО ЧОРНИХ НАДИХАЄ”

К О З А К А М С Л А В А !

БАЖАЄМО ПЛІДНОЇ ПРАЦІ

У Р І К У П А П О Д А Р У Й В Е Т Е Р А Н О В І Г А З Е Т У !

Глава Адміністрації Президен-та України затвердив склад Орга-нізаційного комітету з підготовки проведення заходів з відзначення 100-річчя подій Української рево-люції 1917 – 1921 років та вшану-вання пам’яті її учасників.

Співголовами оргкомітету стали прем’єр-міністр та глава Ад-міністрації Президента України, співголовою – віце-прем’єр Павло Розенко, членами – заступники глави Адміністрації Президента Ростислав Павленко та Валерій Кондратюк, міністри Євген Ни-щук, Юрій Стець, Ігор Жданов, Микола Чечоткін, київський місь-кий голова Володимир Кличко, заступники міністрів, народні де-путати України, голова Київської ОДА, директор Інституту історії Валерій Смолій, д. і. н. Владислав Верстюк…

Є серед членів оргкомітету і люди, які заслужили на це своєю громадською працею, це насам-перед президент Історичного клу-бу “Холодний Яр” Роман Коваль, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, завідувач Музеї Укра-їнської революції 1917 – 1921 рр. Олександр Кучерук, директор Центру національного відроджен-ня Тарас Рондзістий, представник “Героїки“ Артур Шерстобистов. Хоч ці хлопці й у меншості, але, сподіваємося, що ми почуємо їх-ній голос!

Так чи інакше, бажаємо членам оргкомітету плідної праці на добро України!

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ, керівник прес-служби Істо-

ричного клубу “Холодний Яр”

З нагоди 75-ліття заснування УПА Організація українських наці-оналістів ініціює благодійну акцію “Передплати ветеранові патріо-тичну газету”.

ОУН звертається до українців із проханням передплатити часопис “Шлях перемоги” і газету “Незбо-рима нація” для ветеранів Визволь-них змагань, зокрема членів ОУН і вояків УПА.

Передплатний індекс газети “Шлях перемоги” – 30504.

Передплатний індекс газети “Незборима нація” – 33545.

Благодійникам – шана!

3НЕЗБОРИМА НАЦІЯ Число 4 (374) 2017 р. Квітень

4 березня в Києві відбувся вечір пам’яті добровольця ОДЧ “Карпат-ська Січ”, офіцера ЗСУ Мирослава Мисли-“Мисливця”. “Боги дарують нам надію на перемогу, а ми її здо-будемо навіть ціною власної смер-ті, бо Ідея – понад усе”, – казав він.

Мирослав завжди рвався на най-складніші ділянки фронту. Він по-требував ближнього бою з ворогом, щоб знищити його. Для нього війна

проти Росії була священною. Він мусив її перемог-ти або загинути.

М и р о с л а в загинув, але він продовжує жити в наших серцях і в наших вчинках.

С п о г а д а м и про товариша по-ділилися його бо-йові побратими та сокільці, для яких Мисла був братом і другом. Промовляли ко-мандир Окремої

добровольчої чоти “Карпатська Січ” Олег Куцин, очільник ВГО “Сокіл” Юрій Черкашин-“Чорнота”, лідер ВО “Свобода” Олег Тягнибок, волонтер, автор пісень військової тематики Валерій Мартишко, поет Дмитро Савченко, Орест Рись-“Залізняк” та лідер гурту “Широкий Лан” Святос-лав Бойко.

Юрій Руф, автор музики та вико-навець пісні “В рядах безсмертних”,

присвяченої Мирославу Мислі, ска-зав: “Якщо б мене спитали “а як жити гідно”, я б відповів: “Живи як Мисла!” Мирослав для нас – взірець та ідеал, приклад для наслідування”.

Так, Мирослав – це взірець і людина-символ. На прикладі Ми-рослава Мисли маємо виховувати нових борців за Україну. На його честь уже назвали музичний фес-тиваль “Голосіївська Криївка”, вишкільний табір “Простір Соко-ла”, школу бойових мистецтв Ма-дридського осередку ВГО “Сокіл” та Інститут національної освіти.

“Ти йшов на чолі колони зі штандартом. За тобою крокували довгі колони легіонерів. Це було востаннє? Ні! Ще будуть походи, ще будуть колони. На чолі першої з яких майорітиме чорний штан-дарт із золотим тризубом у твоїх руках”, – підсумував Юрій Черка-шин-“Чорнота”.

Матері героя товариші передали нагороди сина, а в Національний музей історії України у Другій сві-товій війні – його бойові обладунки.

Василина НАКОНЕЧНА

4 березня 2017 р. відлетіла у вічність душа обухівського хлопця Романа Кияниці, козака 72-ї ме-

ханізованої бригади. Він загинув біля м. Авдіївки Донецької облас-ті під час важких боїв. Йому було лише 24 роки.

Народився Роман Кияниця 10 травня 1992 р. в м. Українці. Про-живав у с. Макарівці Обухівського району. Після переїзду родини в Обухів навчався в Обухівській се-редній школі № 3, потім в Україн-ському ПТУ. 2010 року пішов слу-жити до ЗСУ. 2011 року проходив строкову службу в Севастополі на легендарному крейсері “Гетьман Сагайдачний”. Із 28 вересня 2016 р. у складі 72-ї механізованої бри-гади проходив військову службу за контрактом на посаді кулеметни-ка. До останнього подиху, жертву-ючи життям, він захищав незалеж-ність нашої країни.

Роман залишив у смутку бать-ків, у яких був єдиною дитиною, дружину та трирічного сина. Обу-хівщина провела в останню путь уже 14-го свого сина.

Проводжали героя, стоячи на колінах.

“Смерть першими ліпших хо-ває”.

Століттями триває війна з на-шим відвічним ворогом – Росією – за право жити на своїй землі. Гинуть наші чудові хлопці. Поки існуватиме імперська Росія, існуватиме загроза нашому буттю.

“Пімсти смерти великих ли-царів” – ця думка повинна щодня пульсувати в нашому серці й не да-вати спокою.

Люба КРИВОРОТ

У нього не було батьків. Він тільки почав збирати гроші на власну оселю, але не встиг створи-ти сім’ю. Доля дала йому так мало щастя!

Його життя тривало лише двадцять років, і обірвалось у бою за щастя інших.

“З Луганщини. Українець”, – написав він в автобіографії.

Ріс сиротою, освіту здобував у школі-інтернаті м. Сєвєродонецька.

29 липня 2016 р. підписав із ЗСУ контракт на три роки.

З 15 жовтня минулого року пе-ребував у зоні війни, переважно “на нульовій” позиції. Навіть не

відпрошувався до технікуму на час зимової сесії.

Матрос, гранатометник ба-тальйону морської піхоти 36-ї Окремої бригади морської піхоти Олександр Веремеєнко загинув близько 13:00 внаслідок кульового поранення.

У нього залишилася лише тіт-ка. З нею він охоче спілкувався по телефону.

Поховали козака 8 березня у с. Чмиріці Старобільського району Луганської області.

Вічна слава!

Ян ОСОКА

Володимир виховувався у ве-ликій, працьовитій й дружній ро-дині.

Він не міг дочекатися, коли йому виповниться 18 років, щоб піти захищати рідну українську землю від російських окупантів.

21 липня 2016 р. юнакові ви-повнилося 18 років, і він твердо вирішив піти добровольцем захи-щати Україну.

“Нещодавно Володимир був вдома у короткотерміновій від-пустці, – розповів начальник відділу Жидачівської РДА Олек-сій Хемій. – Він змужнів, став справжнім воїном”.

Залишив у смутку батьків Ми-хайла та Любов, братів Івана, Ан-дрія, Назара, сестру Ірину.

Вічна слава!

Чуєш, куле, я воюю за свою землю, це до мене прийшов во-рог, це по мені під Станицею били “Гради” та “Смерчі”, це я втрачав своїх хлопців серед вибухів поніве-ченої Савур-могили, це мої побра-тими падали на землю під Старо-бешевим, це моя мати здригається від кожної звістки про загибель когось на фронті, це я тут народив-ся, це я, виснажений і майже мер-твий, пробивався до своїх з оточе-ного 32-го блокпоста, це по наших

дорогах постійно їздять мікроав-тобуси з трунами, це лікарні моєї країни приймають важкопоране-них, це я несамовито хотів пити в соняшниках Іловайська, це мене пробирав до кісток холод у майже зруйнованому терміналі, це мої руки з гнітючою безнадією встав-ляли останній ріжок під Дебальце-вим, це моя дівчина посивіла у 20 років, це наші “коробочки” стоять спаленими біля Пісків, це з мене лилася кров на розжарену землю біля Попасної, це я ховав...

Стій! Тепер мені усе одно.Хоча ні, для історії напишу

ще кілька рядків. Я – столяр. Пра-цював в охоронній фірмі, супро-воджував вантажі за кордон. Як миротворець 5 років брав участь у спецопераціях в Іраку. Після по-чатку війни в Україні не зміг сиді-ти та чекати невідомо чого і пішов добровольцем. Присягу прийняв у батальйоні ОУН, з ним і потрапив в одну з найгарячіших точок – у Піс-ки. В ОУН був командиром взводу, кулеметником та гранатометни-

ком. У зіткненнях доводилося стрі-ляти з ДШК та гранатомета.

У ніч із 5-го на 6 липня в Пісках зав’язався дуже важкий, 2,5-годин-ний бій із сєпарами. З товаришем пліч-о-пліч провів цей бій на одній з позицій, яку ворог безнастанно штурмував. Вистояли, вижили, вгризлися в землю, але не віддали сєпарам і клаптика України.

Після цього бою мене переве-ли на іншу, безпечнішу, позицію, але я не хотів сидіти без діла, тому знову вирушив на “нульовку” вже у складі 1-ї ОШР ДУК “Правий сек-тор”. І тут був командиром взводу. Мене називали одним з найкра-щих штурмовиків ДУК.

Я загинув 30 серпня о 18.30 у промзоні Авдіївки від кулі снайпера.

Поховали мене 1 вересня в мі-сті Кам’янському на Алеї Слави.

Жаль мені моєї мами, брата й двоюрідної сестри. Сумую за ними!

Ян ОСОКА

ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ МИРОСЛАВА МИСЛИ

Р О М А Н К И Я Н И Ц Я

О Л Е К С І Й К О Н Д Р А Т Ю К (5.07.1995, М. КОСТОПІЛЬ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛ. –

17.03.2017, БІЛЯ М. МАРІУПОЛЯ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛ.)

С Е Р Г І Й В І К Т О Р О В И Ч М О К Р Е Н К О - “ К Р У К ”

(24.03.1993, СМТ ШАЦЬК ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛ. – 28.02.2017, БІЛЯ С. ЛУГАНСЬКОГО БАХМУТСЬКОГО Р-НУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛ.)

ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ ВЕРЕМЕЄНКО-“ФАРТОВИЙ”( 1 6 . 0 7 . 1 9 9 6 , М . С Т А Р О Б І Л Ь С Ь К Л У Г А Н С Ь К О Ї О Б Л . – 6 . 0 3 . 2 0 1 7 ,

Н Е П О Д А Л І К С . В О Д Я Н Е В О Л Н О В А С Ь К О Г О Р - Н У Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л . )

Є В Г Е Н І В А Н О В И Ч В О Р О Ш И Л О - “ Д Ж Е К ”(29.04.1981, М. КАМ’ЯНСЬКЕ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛ. – 30.08.2016, М. АВДІЇВКА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛ.)

В О Л О Д И М И Р К Н Я З Е В( 2 1 . 0 7 . 1 9 9 8 , С . Б О Р Т Н И К И Ж И Д А Ч І В С Ь К О Г О Р - Н У

Л Ь В І В С Ь К О Ї О Б Л . – 1 3 . 0 3 . 2 0 1 7 , Л У Г А Н Щ И Н А )

ДОПОМОЖЕМО РОДИНІ ГЕРОЯ

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України

12 квітня 1970 р. народився Андрій ШИРОКОВ-“СІМ’ЯНИН”, боєць Добровольчого українсько-го корпусу “Правий сектор”, потім 54-ї бригади ЗСУ, батько п’яти ді-тей. Загинув у бою на Світлодар-ській дузі в Донецькій області.

Друзі, не забувайте про наш обов’язок допомогти його родині. Номер картки Приватбанку його дружини 5168 7572 0125 7443, Ганна Григорівна Счасна.

На світлині Андрій ШИРО-КОВ-“СІМ’ЯНИН” з дочкою в Хо-лодному Яру під час вшанування героїв Холодного Яру.

У 2012 р. Олексій закінчив Сар-ненський професійний аграрний ліцей за професією тракторист-ма-шиніст сільськогосподарського ви-робництва, слюсар-ремонтник.

У травні 2016 р. призваний на військову службу за контрактом.

Матрос Олексій Кондратюк за-гинув під час виконання бойового завдання внаслідок розриву міни.

Залишив у смутку батьків, бра-та, дружину та дворічного сина.

Вічна слава!

В останній день останньої від-пустки він зробив своїй дівчині пропозицію одружитися, і та від-повіла згодою.

В останню відпустку він сказав батькам і сестричці, як сильно їх любить, і вони відповіли такими ж словами.

В останню відпустку він відві-дав усіх без винятку родичів, наче знав, що більше їх не побачить…

Бойове хрещення Сергій от-римав під час Революції Гідності, його контузило – поряд із ним ви-бухнув ящик зі світлошумовими гранатами.

Коли запалав Донбас, хло-пець добровольцем у складі ДУК “Правий сектор” вирушив на за-хист своєї країни. Попри числен-ні осколкові поранення обличчя, очей та шиї, йому пощастило вий-ти з Іловайського казана.

Деякий час провів у Пісках, а потім рік був волонтером. І тут страшна звістка: на війні загинув його друг, і “Крук” прийняв рішен-ня знову взяти до рук зброю.

На початку 2016-го записався до полку “Азов”, пройшов вишкіл, але його так офіційно й не офор-мили, а у запіллі він сидіти не звик.

14 вересня 2016 р. підписав контракт із ЗСУ, став стрільцем 3-ї роти 1-го батальйону 54-ї Окремої механізованої бригади.

У грудні на Світлодарській дузі Сергій дістав осколкові поранення та контузію. Його врятував броне-жилет, але осколками посікло об-личчя, шию, руки та ноги. Був до-правлений до шпиталю у Вінниці.

Після лікування приїхав на мі-сяць додому, приїхав в останню свою відпустку.

Дівчина сказала йому “Так”. Але він мусив повертатися на пе-редову. Весілля відклали, хто ж знав, що назавжди.

Загинув Сергій в останній день зими о 10.00 під час масованого мі-нометного обстрілу наших позицій.

Залишив у скорботі батьків, сестру та близько 30 двоюрідних братів і сестер.

“Навіщо чекати, коли зробить хтось, якщо це можу зробити я, – таке було його життєве правило. Це кредо виштовхнуло його із сірої маси на верхню сходинку, на якій вирує справжнє життя і вирішу-ються долі. На ту саму сходинку, де люди стають легендами.

Ян ОСОКА

ЯКІ ДОРОСЛІ НАШІ ДІТИ!

РедакторРоман Коваль

ВерсткаОлександр Литвин

КоректорНадійка Овчарук

Інформаційне забезпеченняМикола Владзімірський,

Іляна ГайдукТехнічний директорМаксим Селюзкін

Адреса для листування 03049, Київ,

вул. Курська, 20, пом. 14.Тел./факc: 242-47-38

koval_r@ukr.netkovalroman1@gmail.com

Редакція залишає за собою право редагувати та скорочувати тексти.

Видання зареєстровано 28.12.1993 р. у Державному комітеті України

у справах видавництв, поліграфії та кнгигорозповсюдження.

Серія КБ №325.Наклад 3000 примірників.

Видруковано 27.03.2017 р. ТОВ “Прес Корпорейшн

Лімітед”

ЗасновникРоман Миколайович Коваль

У редакції через “Укрпошту” можна придбати такі книги:(ціну вказано, враховуючи вартість пересилки книг поштою):“Чорні перемагають. Спогади про прадідів козацтва 72-ї бригади” – 44 грн.“Отаман Зелений” Романа Коваля – 85 грн.“Ренесанс напередодні трагедії” Романа Коваля – 34 грн.“Історія Холодноярської організації” Романа Коваля – 35 грн.“Філософія сили” Романа Коваля – 45 грн.“Прочитайте тую славу” Ольги Страшенко – 50 грн.“Подєбрадський полк” Армії УНР Романа Коваля і Віктора Моренця – 115 грн.“Отаман Орлик” Романа Коваля – 70 грн.“Сто історій Визвольної війни” Романа Коваля – 80 грн.“Похід Болбочана на Крим” Бориса Монкевича – 69 грн. “Крізь павутиння змосковщення” Романа Коваля – 68 грн.“Шевченкіана Михайла Гаврилка” Романа Коваля – 74 грн.“100 облич Самостійної України” Романа Коваля – 71 грн. “Свято, що кличе до бою. Вшанування героїв Холодного Яру” – 59 грн. “Історія України-Русі” Миколи Аркаса (2-ге, краківське, видання) – 82 грн.“Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” Романа Коваля – 325 грн. “Тиха війна Рената Польового” Романа Коваля – 175 грн.Аудіодиск “Солодко-гіркий романс” Люцини Хворост – 70 грн.Книги можна придбати, попередньо переказавши кошти електронним переказом на ім’я Р. М. Коваля, вул. Курська, 20, пом. 14, Київ, 03049.

HTTP://NEZBORYMA-NACIYA.ORG.UA/

Її редактор Роман Коваль – дослідник Визвольної боротьби українців за свою державу у 1-й по-ловині ХХ століття.

Ця газета – про долі Українських січових стрільців, вояків Галицької армії, Армії УНР, повстанських ота-манів та їхніх козаків, Карпатську Січ, ОУН, УПА, вояків АТО, а також про кобзарів, письменників, нові книжки про Визвольну боротьбу, які видає Історичний клуб “Холод-ний Яр”.

Наш індекс – 33545

Книжки можна придбати через “Нову пошту”, попередньо перека-завши кошти на картку Романа Ко-валя у ПриватБанку: 5168 7556 2267 7496. Переславши гроші, просимо зателефонувати до редакції.

Повідомлення можна зробити й електронним листом на адресу редакції. Окрім вартості книжки, замовник оплачує й доставку. Тел. (044) 242-47-38, 067-726-30-36.

“Чорні перемагають” Романа Коваля – 33 грн.

“Ренесанс напередодні траге-дії” Романа Коваля – 24 грн.

“Історія Холодноярської орга-нізації” Романа Коваля – 25 грн.

“Філософія сили” Романа Ко-валя – 30 грн.

“Отаман Зелений” Романа Коваля – 65 грн.

“Прочитайте тую славу” Ольги Страшенко – 35 грн.

“Подєбрадський полк” Армії УНР Р. Коваля і В. Моренця – 90 грн.

“Отаман Орлик” Р. Коваля – 45 грн. “Сто історій Визвольної війни” –

60 грн.“Похід Болбочана на Крим” Бо-

риса Монкевича – 47 грн.“Крізь павутиння змосковщен-

ня” Романа Коваля – 50 грн.“Шевченкіана Михайла Гаврил-

ка” Романа Коваля – 50 грн.“100 облич Самостійної Украї-

ни” Романа Коваля – 50 грн.“Солодко-гіркий романс”, аудіо-

диск Люцини Хворост, 50 грн.“Історія України-Русі” Миколи

Аркаса – 60 грн. “Свято, що кличе до бою. Вша-

нування героїв Холодного Яру” – 45 грн.

“Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” Романа Коваля – 300 грн.

“Тиха війна Рената Польового” Романа Коваля – 150 грн.

ЧЕРЕЗ “НОВУ ПОШТУ” МОЖНА ПРИДБАТИ

КВІТНЕВИЙ КАЛЕНДАР1 квітня 1905 р. народився Ігор ПО-

СПІЛОВСЬКИЙ, поручник дивізії “Га-личина”, “неустрашимий старшина”.

1 квітня 1907 р. народився Дми-тро ГРИЦАЙ-“ПЕРЕБИЙНІС”, гене-рал-хорунжий УПА, начальник Го-ловного військового штабу УПА.

1 квітня 1907 р. народився Зенон КОССАК, бойовий референт УВО, оборонець Карпатської України.

2 квітня 1921 р. у т. Вадовиці (Польща) від плевриту помер Степан РУЗСЬКИЙ, поручник Армії УНР.

2 квітня 1973 р. помер Володимир КЛОДНИЦЬКИЙ, командир батареї Сокальської бригади Галицької армії, священик, доктор політичних наук.

3 квітня 1888 р. народився Ва-силь ІВАНИС, прем’єр Кубанського уряду, професор УГА в Подєбрадах.

3 квітня 1903 р. народився Остап ПОЛЯКІВ-СКВИРСЬКИЙ, поручник Армії УНР, учасник Першого зимо-вого походу Армії УНР, соліст Львів-ської опери, хорунжий дивізії “Гали-чина”, “досвідчений, відважний та ініціативний старшина”.

3 квітня 1981 р. померла Ганна ДМИТЕРКО (РАТИЧ), сестра мило-сердя, десятник УСС та УГА, педагог.

4 квітня 1103 р. князь Володимир МОНОМАХ розбив половців.

4 квітня 1899 р. народився Юрій АРТЮШЕНКО, хорунжий Богданів-ського полку, старшина 1-го кінного полку Чорних запорожців, член УВО, просвітянин, редактор “Українсько-го вісника”.

4 квітня 1982 р. помер Роман БЖЕСЬКИЙ-МЛИНОВЕЦЬКИЙ, член Братства самостійників, співоргані-затор Дорошенківського полку, ота-ман, дослідник Визвольної боротьби, ідеолог українського націоналізму.

5 квітня 1894 р. народився Роман БЖЕСЬКИЙ (МЛИНОВЕЦЬКИЙ).

5 квітня 1896 р. народився Юрій ГІЛЬ, хорунжий УГА, інструктор Ра-ва-Руської бурси ім. М. Шашкевича.

5 квітня 1967 р. помер Дмитро ГУРИН, поручник Армії УНР, пов-станець, інженер-гідротехнік, лицар ордена Залізного хреста.

6 квітня 1890 р. народився Ми-кола БАРГАН, підхорунжий УСС, ко-мендант кулеметної чоти і сотні УГА, старшина Армії УНР.

6 квітня 1984 р. спочив банду-рист Григорій КИТАСТИЙ.

7 квітня 1891 р. народився Олек-сандр АРТЕМІЇВ, поручник Запороз-ької гарматної бригади Армії УНР.

7 квітня 1895 р. народився Юрко КОНОНІВ, командир 2-ї важкої бата-реї Запорозького важкогарматного дивізіону, актор, режисер, директор Українського театру ім. І. Франка (Станіславів, 1941), актор і художній керівник Українського музично-дра-матичного театру, сотник Армії УНР, майор 2-ї Української дивізії УНА.

7 квітня 1898 р. народився Борис ДЯДЮША, юнак Спільної юнацької школи Армії УНР, релігійний діяч.

7 квітня 1919 р. загинув Іван ЛУ-ЦЕНКО, лікар, член Центральної Ради, Генеральний хорунжий Віль-ного козацтва, командир 1-го Поділь-ського січового куреня Армії УНР.

7 квітня 1930 р. москалі розстрі-ляли Пилипа ДРАНИКА-“КОСАРЯ”, просвітянина, підпільника, отамана, голову повстанкому Київського по-віту та 10-го району ППШ, сотника Армії УНР.

7 квітня 1966 р. помер Осип БОЙДУНИК (БОЙДУНЕК), хорун-жий УГА та Армії УНР, оргреферент повітової команди УВО, член Крайо-вої екзекутиви ОУН на ЗУЗ, редактор тижневика “Голос нації”, член ПУН.

8 квітня 1709 р. укладено договір між Іваном МАЗЕПОЮ, Костем ГОР-ДІЄНКОМ і КАРЛОМ ХІІ про спільну боротьбу проти Московщини.

8 квітня 1891 р. народився Воло-димир КЛОДНИЦЬКИЙ, командир батареї Сокальської бригади УГА, священик, доктор політичних наук.

8 квітня 1892 р. народилася Олександра ЄФРЕМЕНКО, педагог, сестра-жалібниця 3-ї Запорозької ди-візії Армії УНР.

8 квітня 1903 р. народився Ле-онтій БЕРЕЗОВСЬКИЙ, вояк УГА, хорунжий Армії УНР, командир 2-ї сотні 30-го полку дивізії “Галичина”.

8 квітня 1920 р. загинув холодно-ярський отаман БОГДАН.

9 квітня 1638 р. загинув Павло ПАВЛЮК-БУТ, провідник козацького повстання 1637 року.

9 квітня 1899 р. народився Ми-кола ДОРОШЕНКО (“ЧУБЕНКО”), ад’ютант отамана Ананія Волинця, отаман, хорунжий Армії УНР.

10 квітня 1622 р. помер гетьман України Петро КОНАШЕВИЧ-СА-ГАЙДАЧНИЙ.

10 квітня 1887 р. (?) народився Семен ГРИЗЛО, звенигородський кошовий Вільного козацтва.

10 квітня 1889 р. народився Олек-сандр ЗАГРОДСЬКИЙ, командир 2-ї Волинської дивізії, генерал-хорун-жий Армії УНР.

10 квітня 1890 р. народився Юрій ОТМАРШТЕЙН, командир Сердюць-кого кінного Лубенського полку, начальник штабу Осадного корпусу Січових стрільців, начальник штабу УПА Другого зимового походу, шеф штабу Начальної команди УВО.

10 квітня 1898 р. народився Юрко ЗЕЛІНСЬКИЙ, хорунжий Армії УНР.

10 квітня 1898 р. народився Сте-пан СКРИПНИК (МСТИСЛАВ), хо-рунжий 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, Патріарх УАПЦ.

10 квітня 1903 р. народився Во-лодимир ЛЯХОЦЬКИЙ, вояк УГА, хо-рунжий дивізії “Галичина”.

10 квітня 1919 р. в Києві вибухну-ло Куренівське повстання.

10 квітня 1931 р. поляки заморду-вали Степана ОХРИМОВИЧА, крайо-вого провідника ОУН на ЗУЗ.

10 квітня 1969 р. помер Степан ВОЛИНЕЦЬ, підхорунжий УСС, стар-шина УГА, учитель, посол до поль-ського сейму, редактор газети “Укра-їнські вісті”, 2-й заступник канцелярії Військової управи дивізії “Галичина”.

10 квітня 1990 р. помер кобзар Олексій ЧУПРИНА.

11 квітня 1950 р. помер Осип БАБ’ЮК, хорунжий УГА, командант гарматного коша УГА.

11 квітня 1987 р. помер Олекса ЯВОРСЬКИЙ, вояк УСС, поручник УГА, старшина 3-го Окремого кінного полку Армії УНР, учасник Першого зи-мового походу Армії УНР, повітовий комендант УВО, посол до польського сейму, старший десятник дивізії “Га-личина”, адвокат, просвітянин.

12 квітня 1888 р. народився Ми-кола БУЄВСЬКИЙ-БРУНГОФ, на-чальник розвідчого відділу штабу корпусу Січових стрільців та Гене-

рального штабу Армії УНР, підпол-ковник Армії УНР.

12 квітня 1908 р. Мирослав СІ-ЧИНСЬКИЙ застрелив А. Потоцького.

12 квітня 1920 р. в бою з моска-лями загинув Василь ЧУЧУПАК, отаман полку гайдамаків Холодного Яру, вчитель.

12 квітня 1970 р. народився Ан-дрій ШИРОКОВ-“СІМ’ЯНИН”, боєць ДУК “Правий сектор”, потім 54-ї бри-гади ЗСУ, батько п’яти дітей. Загинув у бою на Світлодарській дузі.

12 квітня 1980 р. помер Оверко (Аверкій) ГОНЧАРЕНКО, командир Першої юнацької військової школи ім. Б. Хмельницького, полковник Армії УНР, сотник дивізії “Галичина”, педагог, кооператор.

13 квітня 1892 р. народився Ва-силь ВИНОГРАДНИК, командир кулеметної сотні УГА, сотник Армії УНР, член ЛУН, співзасновник ОУН.

13 квітня 1933 р. помер Степан ЕРАСТОВ, український самостійник Кубані, член РУП, учасник революції 1905 – 1907 рр., засновник Кубанської “Просвіти”, член Центральної Ради (делегат від Кубані), письменник.

14 квітня 1892 р. народився Віктор ДЯЧЕНКО, курінний полку Чорних запорожців.

14 квітня 1898 р. народився Ва-силь АБРАМОВИЧ, поручник Армії УНР, інженер-лісівник, член По-дєбрадської філії “Сокола”, лектор.

15 квітня 1920 р. в бою проти москалів загинув Олексій БАНДУРА, козак полку Чорних запорожців.

15 квітня 1936 р. народився Ва-лентин МОРОЗ, історик.

15 квітня 1944 р. загинув Андрій ОСЬМАЧКІВ, підстаршина полку Чорних запорожців, вояк протипан-церної бригади “Вільна Україна”, ли-цар Залізного хреста Армії УНР.

16 квітня 1897 р. народився Пе-тро ДУДА, поручник дивізії “Галичи-на”, командир сотні куреня фізілерів.

16 квітня 1898 р. народився Іван ТРЕЙКО (“НЕМО”), сквирський ота-ман, генерал-хорунжий УПА.

17 квітня 1895 р. народився Ми-кола ВАСИЛЕВСЬКИЙ, хорунжий Запорозької дивізії Армії УНР, інже-нер-гідротехнік.

17 квітня 1896 р. народився Дмитро ПАЛІЇВ, хорунжий УСС, чотар УГА , сотник дивізії “Галичи-на”, ад’ютант військового міністра ЗУНР та начального вождя УГА, член Начальної команди УВО, редактор часописів “Заграва”, “Наш шлях” і “Новий час”, зв’язковий Євгена Ко-новальця, посол до польського сей-му, редактор тижневика “Перемога”, щоденної газети “Українські вісті”, начальник персонального відділу ди-візії “Галичина”.

17 квітня 1901 р. народився Іван ВІТВИЦЬКИЙ, підхорунжий 1-го полку УСС УГА, козак Армії УНР.

17 квітня 1912 р. народилася Га-лина ДИДИК, діяч ОУН і підпільного УЧХ, зв’язкова Романа Шухевича, по-літв’язень.

17 квітня 1979 р. помер Михайло ОСТРОВЕРХА, вояк УСС, хорунжий УГА, начальник культурно-освітнього відділу Запорозької дивізії, член Вій-ськової управи дивізії “Галичина”, ре-дактор тижневика дивізії “До перемо-ги”, письменник, мистецтвознавець.

18 квітня 1882 р. народився В’я-чеслав ЛИПИНСЬКИЙ, історіософ, теоретик українського консерватиз-му, посол Української Держави в Ав-стро-Угорщині.

18 квітня 1896 р. народився Сава ЗЕРКАЛЬ, козак 5-ї Херсонської диві-зії Армії УНР, педагог, історик, редак-тор, видавець, інженер-агроном.

18 квітня 1967 р. помер Іван БЛУ-ДИМКО, сотник Запорозької дивізії Армії УНР, інженер-лісівник.

18 квітня 1967 р. помер Олек-сандр БОЙКО, козак 1-го куреня Ки-ївських січових стрільців, хорунжий Армії УНР, учасник Першого зимово-го походу Армії УНР, лицар Залізного хреста, інженер-технолог.

19 квітня 1898 р. народився Ва-силь ДЕЙНЕКА, хорунжий Армії УНР.

19 квітня 1902 р. народився Гав-рило ГОРДІЄНКО, бунчужний заго-ну отамана Чорної Хмари Катери-нославського повстанського коша, козак Армії УНР, інженер, професор ботаніки УТГІ, дійсний член УВАН.

19 квітня 1975 р. помер Олек-сандр УДОВИЧЕНКО, командир 3-ї Залізної дивізії, генерал-хорунжий Армії УНР.

19 квітня 1983 р. народився Ми-хайло СТАНІСЛАВЕНКО, боєць ДУК “Правий сектор”.

20 квітня 1890 р. народився Геор-гій ГУСЄВ, хорунжий Армії УНР.

20 квітня 1891 р. народився Юрій ТЮТЮННИК, заступник ко-мандувача Армії УНР під час Пер-шого зимового походу, командувач УПА Другого зимового походу, гене-рал-хорунжий Армії УНР.

20 квітня 1892 р. народився Іван БАБ’ЮК, сотник УГА та освітній діяч.

20 квітня 1996 р. помер Сава ЯСЬКЕВИЧ, сотник УГА та Армії УНР, поручник дивізії “Галичина”, коман-дир 4-го полку 1-ї Української дивізії УНА, генерал-хорунжий (в еміграції).

20 квітня 2014 р. в першому бою під м. Слов’янськом Донецької облас-ті загинув Михайло СТАНІСЛАВЕН-КО, боєць ДУК “Правий сектор”.

21 квітня 1597 р. ляхи закатували Северина НАЛИВАЙКА.

21 квітня 1890 р. народився Осип СТАНІМІР, сотник УГА, співорганіза-тор дивізії “Галичина” у Перемишль-ському повіті.

21 – 25 квітня 1944 р. в урочищі Гурби відбулася битва Південної гру-пи УПА-Північ “Богун” під команду-ванням Петра ОЛІЙНИКА-“ЕНЕЯ” та з’єднання “Холодний Яр” УПА-Пів-день на чолі з Миколою СВИСТУ-НОМ-“ЯСЕНЕМ” проти більшовиків.

22 квітня 1892 р. народився Юрко ГРИНЬ, старшина для доручень при штабі Директорії, член Цупкому та Київської міської військової органі-зації, уповноважений Цупкому.

22 квітня 1899 р. народився Все-волод ДІДКОВСЬКИЙ, козак Наддні-стрянського повстанського куреня та Армії УНР, член “Просвіти”, інже-нер-технолог.

22 квітня 1965 р. відійшов Петро ДЯЧЕНКО, командир полку Чорних запорожців, командир 2-ї Україн-ської дивізії УНА, полковник Армії УНР, командир Окремої української протитанкової бригади “Вільна Україна” (1945), генерал-поручник УНР (на еміграції).

22 квітня 1969 р. помер Юрій СИ-ДУРКО, січовий стрілець, бунчужний Армії УНР, вояк дивізії “Галичина”.

23 квітня 1896 р. народився Юрій КЛИМАЧ, командир 29-го куреня 10-ї бригади 4-ї Київської дивізії Ар-мії УНР, курінний і командир аван-гарду Волинської групи УПА Другого зимового походу, підполковник Ар-мії УНР, інженер-агроном.

23 квітня 1967 р. навіки спочив Іван ЛАЗОР, командир 2-го Самбір-ського куреня 11-ї бригади УГА та батареї полку Чорних запорожців, сотник Армії УНР, адвокат, учитель.

24 квітня 1897 р. народився Ва-силь ДЯДЮРА, козак Армії УНР, учас-ник Першого зимового походу Армії УНР, педагог.

24 квітня 1899 р. народився Ва-лентин СІМ’ЯНЦІВ (СІМЯНЦЕВ), козак кінної сотні Богданівського полку та 1-го кінного Чорних запо-рожців полку, учасник Першого зи-мового походу, лицар ордена Заліз-ного хреста, інженер, скульптор.

24 квітня 1918 р. Кримська група Армії УНР Петра БОЛБОЧАНА звіль-нила Сімферополь від більшовиків.

24 квітня 1945 р. загинув у бою з москалями Іван ТРЕЙКО, сквирський отаман, генерал-хорунжий УПА.

24 квітня 1975 р. спочив Воло-димир ГЕРАСИМЕНКО, старшина полку Чорних запорожців, командир кінного полку 6-ї Січової дивізії, ко-мандувач Українського (Волинсько-го) легіону самооборони (1944).

24 квітня 1984 р. народився Юрій ДУТЧАК-“ШУМАХЕР”, боєць ДУК “Правий сектор”.

25 квітня 1899 р. народився Юрій ГАРАСИМІВ (ГЕРАСИМІВ), січовий стрілець, старшина УГА, хорунжий ди-візії “Галичина”, співак хору “Думка”.

25 квітня 1900 р. народилася Єлизавета ЧУБЕНКО, повстанець, дружина отамана Петра ЄВСІЄВА, сотника Армії УНР.

25 квітня 1989 р. народився Дми-тро КОРЯК-“БРАТ”, доброволець полку “Азов”, командир Полтавської міської самооборони. Лицар ордена “За мужність” ІІІ ст. (посмертно).

25 квітня 1995 р. помер Лев ШАНКОВСЬКИЙ, вояк УГА і Армії УНР, співзасновник УГВР, історик.

26 квітня 1896 р. народився Степан РАДЗІЄВСЬКИЙ, отаман, командир Окремої гайсинської сотні, інженер.

26 квітня 1945 р. загинув Павло СКОРОПАДСЬКИЙ, гетьман України.

26 квітня 1971 р. відійшов у за-світи підполковник Армії УНР Віктор ДЯЧЕНКО.

27 квітня 1902 р. народився Дми-тро ВЕРБА, підпоручник Армії УНР, інженер-лісівник.

27 квітня 1929 р. москалі розстрі-ляли холодноярського отамана Яко-ва МАМАЯ-ЩИРИЦЮ.

27 квітня 1958 р. помер Олек-сандр ПЛІТАС, лікар Армії УНР Пер-шого зимового походу і Другого зимового походу УПА Юрка Тютюн-ника, лицар Залізного хреста.

28 квітня 1512 р. князь Костян-тин ОСТРОЗЬКИЙ розгромив татар-ське військо під м. Вишнівцем.

28 квітня 1943 р. у Львові поча-лося формування дивізії “Галичина”.

29 квітня 1648 р. Богдана ХМЕЛЬ-НИЦЬКОГО проголошено Гетьма-ном України.

29 квітня 1918 р. Павла СКОРО-ПАДСЬКОГО проголошено Гетьма-ном України.

29 квітня 1918 р. Чорноморський флот підняв українські прапори.

29 квітня 1981 р. народився Єв-ген ВОРОШИЛО-“ДЖЕК”, боєць ДУК “Правий сектор”.

30 квітня 1973 р. помер кобзар Михайло БАШЛОВКА, співець неско-реної України.

30 квітня 1982 р. помер Матвій ЗАЯЦЬ, хорунжий УГА та дивізії “Га-личина”, благодійник.

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України

4 НЕЗБОРИМА НАЦІЯ Число 4 (374) 2017 р. Квітень

Працював у Міністерстві культури, Спілці письмен-ників, Інституті мистецтва, фольклористики та етнології Академії наук, Центральній конструкторсько-експери-ментальній лабораторії Товариства охорони пам’яток історії та культури, у “Воднику” , “Зорі Полтавщини”, у Спілці майстрів народного мистецтва, Спілці художників України. Вів відділи художньої самодіяльності й профе-сійної музики в газеті “Культура і життя”. Брав участь у художньому керівництві київського громадського гурту “Гомін”, полтавського етногурту “Орта”. Вічна пам’ять!