стор. 10–16 ЯЯкщо «зайці» кщ «« . 19 · до України, відчув...

6 жовтня 2016 року №40 (19222)

Отримай безкоштовні СМС про перекриття руху!Газета Київської міської Ради

Заснована 3 січня 1906 року

Зручна програма

стор. 10–16 стор. 19

ТБТБЕкстремал під Господнім покровомВолодимир Вукста (Голтіс) – професійний мандрівник, спортсмен, спеціа-ліст із виживання в екстремальних умовах, командор української команди екстремалів «Еквітес», триразовий чемпіон Азії зі східних єдиноборств р

Якщо «зайці» Якщо «зайці» діють по-вовчомудіють по-вовчому

Із 1 жовтня уряд призупинив на три місяці дію постанови двадцятирічної давності, що визначає перелік продуктів харчування, ціни на які підлягають держрегулюванню – «з метою практичного дослідження дієвості цінового регулювання»

Скасовано державні ціни. Що подорожчає?

Грай, музико, грай!Сьогодні у столичному метрополітені можна почути музикантів, які розважають пасажирів, хоча офіційного дозволу вони на це не мають

ОСНи набувають досвідуПредставники київських органів самоорганізації населення (ОСН) на конференції, присвяченій питанням сприяння самоврядуванню та розвитку громадянського суспільства, обговорили не лише стан поточних справ, а й зосередили увагу на новаціях у проекті нової Програми до 2019 року

Стор. 18

Стор. 7

110 років із киянами і для киян • Передплатний індекс «ВК»: 37607

«Київпастранс» потребує законодавчих змін для покарання безбілетних пасажирів Стор. 6

Стор. 20

Колаж Наталії СЛІНКІНОЇ

кур’єр «ВК»2 Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

Фото Олексія ІВАНОВА

Де виховується еліта нації

Куточок Венеції на Рибальському

Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Т. Шевченка відсвяткував 25-річчя. На урочистостях в Театрі Франка зібралися вчителі, випуск-ники та друзі навчального закладу, серед яких високопосадовці, діячі культури, науки і освіти.

– Сьогодні у нас навчається 336 дітей, а за 25 років маємо 5697 ви-пускників. Необдарованих дітей не буває, важливо знайти і розкрити талант в кожній дитині. За рейтингом ЗНО, ліцеїсти завжди знаходяться в першій «трійці», «п’ятірці», менше – в «десятці». За всі 25 років не було жодного випадку, аби наш випускник не вступив у вищий навчальний заклад, – розповіла директор УГЛ, народний вчитель України Галина Сазоненко. – Найчастіше обирають рідний Київський національний університет імені Тараса Шевченка, КПІ і Києво-Могилянську академію. Ми є гуманітарним ліцеєм, тому наші випускники переважно стають економістами, юристами, філологами, міжнародниками.

Серед випускників ліцею – депутати Київради Андрій Странніков та Ганна Старостенко, депутати Верховної Ради України Леся Оробець та Леонід Ємець, відома правозахисниця Леся Матвійчук, журналісти Лідія Таран і Наталка Фіцич, Максим Буткевич і Максим Драбок, ди-ректор видавництва «Основи» Богдана Павличко та багато інших. Всі вони пригадують навчання в ліцеї з вдячністю.

– Ліцей є певним брендом, виховуючи справжніх професіоналів та патріотів. Можу порівнювати його з іншими школами, адже тут навча-ється мій старший син. В ліцеї він змінив своє ставлення до навчання, до України, відчув себе частиною нації, – поділився один з перших випускників, депутат ВР Юрій Павленко. – Особисто мене ліцей на-вчив не боятися, діяти і перемагати. В закладі завжди панувала свобода самовираження, однак всі відчували відповідальність за свої дії. Крім того, ми брали участь в олімпіадах, громадських рухах, зрештою, стали успішними людьми.

– Діяльність ліцею, в першу чергу, характеризує якість його ви-пускників, які вступають до провідних університетів. Ми пишаємося тим, що в нашій структурі є такий підрозділ, що готує справжні кадри для нашої держави, – зауважив ректор КНУ ім. Т. Шевченка Леонід Губернський і подарував сертифікат для комп’ютерного класу і картину з зображенням червоного корпусу, яка б постійно нагадувала, що двері університету завжди відкриті для випускників ліцею.

Марія КАТАЄВА

На минулому пленарному засіданні Київ-ради депутати затвердили детальний план території (ДПТ) у межах вулиці Електриків та Набережно-Рибальської дороги (Ри-бальський півострів).

Десятки років цей клапоть колись довгої коси, яка була лівим берегом річки Почайна, відокремлюючи її від Дніпра, вважався промисловою зоною, там розміщувався завод «Ленінська кузня». Тут же стояли кілька гуртожитків цього підприємства. А оскільки промисловість почала зане-падати, півострів вирішили перетворити на чималий житловий масив.

Проектом охоплено близько 130 гектарів території, де заплановано розмістити понад 30 кварталів середньо- та багатоповерхової

житлової забудови (4-9-поверхівки) та за-критих двориків з дитячими майданчика-ми. Також передбачене зведення дитячих садків, суміщених з початковими школами, та будівництво багатофункціонально-го торговельного центру зі спортивним комплексом.

Цей житловий масив, за задумом розробників проекту, складатиметься з мікрорайону з повним комплексом об-слуговування, двох кварталів з неповним комплексом і двох кварталів громадської забудови. Родзинкою проекту є те, що тут пропонують побудувати канали від Дніпра, як у Венеції. Щоправда, гондольєри на них не передбачені, проте за всією їхньою довжиною сформують мережу публічних просторів, де місцеві мешканці зможуть

відпочивати біля води. Розроблено також проекти набережних на Гавані з «Парком моряків» та з боку Дніпра.

Розробники цього проекту вважають, що розпочати його реалізацію можуть уже протягом місяця, а перша черга, до якої входять дев’ять житлових кварталів, може бути збудована щонайбільше за три роки. Що стосується другої черги, котра розміститься на території біля заводу «Ленінська кузня», то строки її будівни-цтва залежатимуть від процесу відселення мешканців зі старих будинків і гуртожитків у нові квартири.

Микола ПАЦЕРА

СИТУАЦІЯ

ПОДІЯ АНТИКОРУПЦІЯ

ПРОЕКТИ

Влада прозвітує киянам про виконання міських про-грам та переможців конкурсів на постачання товарів та послуг.

На засіданні постійної комісії Київради з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції підтримано Рамкову антикорупційну про-граму для міста Києва.

Як відомо, Рамкова програма, проект якої запро-поновано до розгляду, розрахована на 2016-2018 роки. Документ об’ємний та змістовний – на 174 сторінках викладено поетапні дії міської влади, такий собі календарний план з її виконання. Наприклад, на четвертий квартал поточного року заплановані розробка за участю громадськості та внесення змін і доповнень до Порядку розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм, в тому числі й щодо оприлюднення та звітування з цих програм, а на 2017 рік заплановано реалізацію пунктів програми

щодо публікації в інформаційній системі Департа-менту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА даних кінцевих бенефіціарів про переможців конкурсів на постачання товарів та послуг тощо.

– Опрацювання програми та зауваження до неї у робочій групі комісії – це приклад реальної роботи з пошуку компромісів для спільного рішення. Вне-сок депутатів комісії у цей процес є суттєвим. Ми підтримуємо внесені у програму правки у повному обсязі, – сказав член Антикорупційної ради при Київському міському голові Андрій Мірошни-ченко.

Для подолання корупції розробники програми пропонують ввести механізми контролю за діяльністю місцевої влади та комунальних підприємств, а також механізми упередження корупційних ризиків у рам-ках бюджетного процесу та регулярний моніторинг ефективності впровадження антикорупційних заходів.

Інф. «ВК»

За відкритість і прозорість

КОМЕНТАРОлександр Міщенко, голова постійної комісії Київради з питань містобудування, архітекту-ри та землекористування: – Цей ДПТ улітку розглядався на сесії Київради, але не набрав потрібної кількості голосів. Тож депутати вивчили його ґрунтовніше й затвер-дили на останньому засіданні Київради. Проте сам по собі він не є дозволом на будівництво, а лише концепцією, яка передбачає основні параметри того, що там має бути збудоване. Тому вести мову про строки початку, а тим паче завершення цього будівництва, поки що за-рано. Забудовники повинні одержати право на цільове використання землі під будівництво та оформити всю належну містобудівну й дозвіль-ну документацію, на що може піти кілька років. Окрім того, треба провести значну підготовчу роботу: винести завод за межі столиці, пере-селити людей у готове житло тощо. Та й коштів на реалізацію цього проекту в міста немає, тож потрібно активно шукати інвесторів.

Незабаром у столичному метропо-літені зменшиться кількість авто-матичних пропускних пунктів для проходу пасажирів за жетонами.

Проте не варто хвилюватися, що це обернеться незручностями. Адже в столиці майже щодня зрос-тає кількість людей, котрі корис-туються електронними картками для оплати проїзду в підземці. Тож, у зв’язку з реалізацією програми переходу на електронний квиток, Київський метрополітен і виведе з використання «зайві» турнікети.

Як повідомила «Вечірці» радник начальника метрополітену На-талка Макогон, за статистикою вже більше 50 відсотків пасажирів

користується картками для оплати проїзду або банківськими чи без-контактними картками – порівняно з минулим роком це майже вдвічі більше. Люди просто відчувають перевагу саме такого способу роз-рахунку, що значно зручніший.

– За спостереженнями нашої робочої групи, яка вивчає питання переходу на картковий розрахунок за проїзд, люди, котрі користу-ються жетонами, створюють певні незручності іншим пасажирам, оскільки часто починають шука-ти їх у своїх сумках чи кишенях безпосередньо біля турнікету, – розповіла пані Макогон. – До того ж, значну частину жетонів пасажири забирають із собою не-

використаними. У травні, напри-клад, цей показник сягнув аж 260 тисяч жетонів... Тож ми хочемо зменшенням кількості турнікетів, що приймають жетони, зробити перерозподіл пасажиропотоку і до кінця наступного року вза-галі перейти на обслуговування лише картками, як це робиться в багатьох європейських країнах.


Скоро жетони стануть дефіцитом?Народний вчитель України Галина Сазоненко (ліворуч) приймає вітання з ювілеєм УГЛ

Днями в рамках реалізації проекту «Розумна вулиця» було прийнято рішення про розміщення вздовж вулиці Мельникова паркувальних місць із зарядками для електро-мобілів. Для зручності водіїв їх будуть маркувати як місця для інвалідів.

Останнім часом столична влада все більше уваги приді-ляє розвитку екологічно чистого транспорту, зокрема, намітилася тенденція підтримки приватно-го електротранспорту. Київрада прийняла поправки до «Програми

розвитку єдиного паркувального простору в Києві до 2020 року», якими дозволила таким водіям безкоштовно ставити свої машини на майданчиках, а також заря-джати електромобілі на міських парковках. При цьому зобов’язали їх господарів обладнувати 5 від-сотків паркомісць зарядною інф-раструктурою для електрокарів. Хоча поки що ця тенденція не набула належного поширення.

Нагадаємо, у травні минулого року відбулося підписання мемо-рандуму між міською владою та компанією Shooter.ua, що займа-

ється розвитком і популяризацією електротранспорту в Україні, згідно з яким у розпорядженні Київради з`явиться кілька електромобілів. Це дасть змогу не лише зекономити бюджетні кошти, а й поліпшити екологічну ситуацію в столиці.

Крім того, під час проведен-ня тендеру на обслуговування маршрутів наземного транспорту, що мають оголосити в жовтні, пріоритет надаватиметься еколо-гічно чистим машинам, зокрема й електробусам та іншим видам електротранспорту..

Микола МИХАЙЛІВ

Столиця підтримає електромобілі НОВАЦІЯ

Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222 ) 3Фото Олексія ІВАНОВА

FOREIGN AFFAIRS

Україна у найближчі 25 років Цього року Украї-

на відзначила 25 ро-ків своєї незалежнос-ті. Річницю власного суверенітету українці

зустрічали у важких умовах: війною на сході країни, анексією Криму та економічною кризою.

Журналіст Fofeign Affairs пропонує свої варіанти того, як вижити Україні у най-ближчі 25 років – в епоху російської агресії, виходу Британії з ЄС і напливу біженців до Європи. По-перше, на думку автора, влада України має зосередитися на рішеннях своїх внутрішніх проблем. Це не означає визнати Донбас незалежним, а Крим російським, але намагатися вестернізувати частину країни, що залишилась під контролем. По-друге, Україна зобов’язана усвідомити, що лише вона одна відповідальна за свою незалеж-ність. Жодна західна країна не скерує своїх солдатів воювати за незалежність України. По-третє, виживання України ґрунтується на чотирьох взаємопов’язаних принципах: сильна армія, потужна економіка, сильна демократія і патріотичне населення. По-четверте, Україна має зробити все можливе, щоб викорінити корупцію, адже це ключ до генерації швидкого і стійкого еконо-

мічного зростання малого та середнього підприємництва.

«Перші 25 років Україна вижила, бо ніхто не загрожував її існуванню. Сьогодні вона повинна навчитися жити з постійною росій-ською загрозою і дедалі більшою західною байдужістю. Для цього Україна має стати Східноєвропейським економічним тигром. Якщо цього не відбудеться, вона не зможе вижити та не побачить своє 50-річчя як суверенна та незалежна держава», – кон-статує автор.

TIME

Навіщо приховують факти розслідування катастрофи MH17

Після двох років ретельного розслі-дування слідча група

прийшла до висновку, що «поза всяким сумнівом» ЗРК «Бук» був доставлений з Росії. А після того як літак було збито 17 липня 2014 року, ракетний комплекс від-правили назад в Росію. Фактично всі зібрані численні докази – в тому числі перехоплені телефонні розмови, фото і відео, на яких видно, як перевозять «Бук», і тисячі ящиків з уламками, зібраними на місці падіння літака. Але у конференц-залі в голландському місті Ньювегейн, де ці результати представили, журналісти російського телеканалу звинува-

тили слідчих в упередженості. Замість того, щоб розглядати докази російської провини, Кремль і його телевізійні канали пропо-нували цілий ряд альтернативних теорій, багато з яких суперечили одна одній, а деякі були явно абсурдними, – наприклад, версія, згідно з якою MH17 помилково обстріляв український винищувач, який намагався збити в цьому повітряному просторі літак Путіна.

Виявляється, для того, щоб і далі прихову-вати обставини цієї трагедії, Росії зовсім не потрібно спростовувати факти або докази, розкидані у полях пшениці й соняшнику на сході України. Потрібно лише кинути тінь і дискредитувати дискусію, використовуючи альтернативні істини власної вигадки.

THE SEATTLE TIMES

Викрадені електронні листи: повстанцями в Україні керує Росія

Викрадені електронні листи зі зламаної електронної скриньки міністра інформації самопроголошеної ДНР, які потрапили до німецьких журналу Die Zeit і телеканалу ZDF, є свідченням того, наскільки глибоко Росія залучена у сепаратистський рух, що стоїть в центрі так званої громадянської війни в Україні, у ході якої з 2014 року за-гинуло майже 10 тисяч осіб. Ці електронні листи спростовують ту версію, на якій на-полягає президент Росії Володимир Путін та інші російські чиновники. Зміст електро-нних листів з Росії був ясним: київський уряд необхідно називати фашистським і порівнювати з маріонетковими дикта-турами при будь-якій нагоді. У новинах потрібно якомога частіше говорити про те, що головним ляльководом є США.

Новинні репортажі мали зображати ро-сійську версію подій більш прямолінійно. У керівництві говорилося, що експерти повинні аналізувати ситуацію в Україні, оцінювати режим Порошенко, проводити паралелі з усіма відомими праворадикаль-ними режимами.

ЩО ПИШУТЬ ЗАРУБІЖНІ ЗМІ ДОКЛАДНІШЕ НА САЙТІ–VECHIRNIYKIEV.COM.UA

На стінах циркової академії з’явилися... акробатиЗ двох боків фасаду Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв зображені сюжети з життя циркових артистів: жонглерів, еквілібристів, акроба-тів, повітряних гімнастів та ілюзіо-ністів. Усі жанри, яким навчають тут майбутніх артистів, гармонійно поєдналися в одній виставі.

Автором стінопису став спів-робітник академії, талановитий київський художник Ілля Павелець.

– Уперше за 14 років, за підтрим-ки та фінансування міської влади, було здійснено капітальний ремонт фасаду нашого приміщення, якому вже понад 70 років. І під час робіт виникла ідея створити мистецький образ, який асоціюватиметься з

нашим унікальним закладом, – розповів помічник ректора Сергій Юрченко. – Це доречно ще й тому, що ми знаходимося в історичному кварталі, так званому Київському Парнасі, де мешкали і працювали Леся Українка, Микола Лисенко, Михайло Старицький, Панас Сакса-ганський. Сподіваємося, він стане туристичною візитівкою Києва.

Всередині академії також пра-цює картинна галерея на циркову тематику. В планах – екскурсії, створення власного музею. В рам-ках підготовки до 55-річчя Акаде-мії в оновленому глядацькому залі відбудуться репертуарні покази від кожної кафедри.


АКЦІЯ

А ВИ БАЧИЛИ?

14 жовтня, в день Покрови Пресвятої Богородиці, пройде виставка «Військовий України», присвячена Дню захисника України (Майдан Незалежності, торговий центр «Глобус», 3-я лінія).

Як поінформувала «Вечірку» представник Міністерства інформаційної політики Марина Соботюк, на виставці презентують документальні кінострічки, фотознімки, поштові марки та конверти за військовою тематикою, книги.

Заступник головного редактора газети «Народна армія» (один із організаторів заходу) полковник Андрій Задубінний розповів, що до свята українських військових редакція готує спеціальний випуск видання, розгорне змістовну фотовиставку та презентує вже третє видання книги «Вклонімося доземно українському солдату». А курсанти Військового інституту КНУ імені Т.Г. Шевченка візьмуть участь у яскравій презентації символа свята – Покрови Пресвятої Богородиці, яка ще з давньої пори оберігає захисників рідної землі від ворога.

Мета виставки – презентація військових України. Організатори виставки прагнуть зробити так, щоб усі усвідомили, що захист України – не просто конституційний обов’язок громадянина. Це ще і нагорода, честь для кожного українського чоловіка!

Інф. «ВК»

АНОНС

7 жовтня на Михайлівській площі відбудеться театралізований до-кументальний перформанс «Я – ветеран». 11 колишніх учасників АТО розкажуть, що вони пережи-ли та як починають нове життя.

– Ми започаткували новий ви-мір у своїй діяльності – публічну дипломатію. Це другий захід, реалізований нами у форматі Open Air, – зазначив начальник управління публічної дипло-матії МЗС України Анатолій Соловей. – Торік підтримували політичних в’язнів, яких неза-конно утримують у Російській Федерації. Цьогоріч обрали таку важливу соціополітичну тему, як фізична реабілітація й адаптація до мирного життя наших героїв, котрі брали участь в АТО. Цим заходом хочемо не лише при-вернути увагу суспільства, а й

подякувати нашим закордонним партнерам, які допомогли з лі-куванням поранених воїнів...

Учасники акції зустрінуться з українськими військовими, котрі повернулися з фронту, та дізнаються, чого вони зазнали на війні та що їх непокоїть.

– Наша організація здійснює психосоціальну адаптацію ве-теранів, і ми помітили прикру стигматизацію самого слова «ветерани» в українському сус-пільстві, – зауважила авторка ідеї, представниця ГО «Побра-тими» Івона Костина. – Їх досі сприймають як літніх людей, ветеранів Другої світової війни, Афганістану. Є чимало стереоти-пів щодо того, з чим стикається людина, повернувшись із війни, і суспільство рідко готове чути реальні історії. Тож ми вирішили показати той образ ветерана,

який бачимо в повсякденному житті.

У цьому експерименталь-ному форматі ветерани АТО розповідатимуть свої історії у супроводі оркестру почесної варти Окремого полку Прези-дента України.

Як вважає художниця й кура-торка проекту Дар’я Кольцова, колишні військові мають ви-нятковий досвід: вони збагнули цінність життя, не готові його марнувати й часто починають усе спочатку, здійснюючи свої давні мрії:

– Ви побачите людей, яких навіть уявити не могли. Їхні історії непрості, часом трагічні. Але всі вони, зрештою, про успіх чи початок пошуку своєї реалі-зації. І ця проблема стосується всього українського суспільства.

Інф. «ВК»

Ветерани АТО поділяться власними історіями

ДО РЕЧІ Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв – єдиний в Україні та Східній Європі унікальний вищий навчальний заклад, що готує циркових і естрадних артистів. Чимало випускників цього провідного профільного ВНЗ отримали міжнародне визнання та чимало нагород на престижних фестивалях-конкурсах, стали зірками вітчизняної та зарубіжної естради.

Доземний уклін українському солдату

комунікації4 Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

Олександр ХАРЧЕНКО,

депутат Київради

(фракція «Солідарність»)

Після останніх виборів до Київради, за новим законодавством, близько 20 округів столиці зали-шились без депутатів. Зокрема Комсомольський масив Дніпровського ра-

йону. Відтак люди змушені йти зі своїми клопотами до депутатів сусідніх округів. Отже, за ініціативою місцевих мешканців мною підготовлено проект рішення щодо на-дання статусу скверу території між вулицями Малишка та Бойченка. Даний проект спря-мований не лише на упорядкування зеленої зони, а і на унеможливлення будівництва у сформованій десятиліттями внутрішньоквар-тальній зоні. Нагадаю, що 2004 року Київрада проголосувала за спорудження житлового будинку з вбудовано-прибудованими (!) при-міщеннями та підземним паркінгом просто у дворі кількох багатоповерхових будинків.

Петро КУЗИК,

депутат Київради (фракція «ВО «Свобода»)

Бюджетна комісія Ки-ївради одностайно під-тримала мій проект рішення про надання статусу скверу земельній ділянці, на якій встанов-лено пам’ятник воїну-до-

бровольцю. Земельну ділянку на проспекті Маяковського, 2-б, на якій ТОВ «Бонус-П» планувало звести черговий розважальний центр, знищивши при цьому зелену зону, нео-дноразово боронили «свободівці» разом із мешканцями Деснян-ського району Києва. Впевнені – офіційний статус скверу забез-печить виконання волі громади та дасть змогу облагородити терито-рію, на якій встанов-лено пам’ятник.

Сергій МАЙЗЕЛЬ,

директор Департаменту транспортної

інфраструктури КМДА

Напередодні оголо-шення конкурсу на

обслуговування маршрутів відбулася робоча зустріч з приватними перевіз-никами. Нині у Києві працює 32 пере-візники, 31 з них – приватний. Тому нам необхідно спільними зусиллями створювати єдині стандарти та умови для пасажирських перевезень у столиці. Основною вимогою до пере-візників є забезпечення безпеки пасажирів. Для цього на вулиці міста повинен виїжджати якісний та новий транспорт, що має естетичний вигляд. Наступного місяця проведемо конкурс, на який буде виставлено 112 маршрутів наземного транспорту, 80 з яких – таксомотори. Також планується представити 5 нових та 3 нічні маршрути. Відповідно до умов конкурсу, узгоджених з представниками Світового банку, приватні перевізники мають укладати інвестиційні угоди строком не менше ніж на 5 років. Але основна умова – оновлення рухомого складу на 20 від-сотків щороку. В разі невиконання угоду буде розірвано. Перевізники, які дотримуватимуться всіх вимог, отримають преференції від міста.

Марина КОЧУР, депутат Київради

(фракція «ВО «Батьківщина»)

Виступила на черговому засіданні міськради щодо проекту детального плану території (ДПТ) в межах вулиці Електриків та Набережно-Рибальської дороги

у Подільському районі м. Києва. Цим ДПТ планується знесення гараж-ного кооперативу «Подільський», що знаходиться на земельній ділянці за адресою: вул. Електриків, 19-а. Нагадала розробнику про наявність рішення Київського міськвиконкому від 17.03.1981 року про надання земельної ділянки для влаштування автостоянки. Проте депутатському корпусу цієї інформації не вистачило для прийняття зваженого рішення.

Ярослав ГОЛОБОРОДЬКО,

прес-служба фракції «ВО «Свобода» у Київраді

Фракція ВО «Свобода» у Київраді за-реєструвала проект рішення, яким передбачається надання статусу бій-

ців-добровольців АТО особам, що проживають у Києві та перебувають або перебували у складі добровольчих формувань і брали участь у бойових діях на сході Укра-їни, але в подальшому не ввійшли до складу Збройних сил або правоохоронних органів. Питання визнання статусу бійців-добровольців є вкрай актуальним, враховуючи їх внесок у захист України в 2014–2015 роках. Наразі захисники Батьківщини, які не ввійшли до складу Збройних сил України, правоохоронних органів, не визнані державою, не мають жодних соціальних та правових гарантій. Утім Київська міська рада не є обмеженою у праві закріпити подібний статус на місцевому рівні та надати можливість добровольцям користуватися пільгами, що покриваються з міського бюджету в межах міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2016–2018 роки. Пропонується створити спеціальну комісію Київради, яка буде займатися питанням надання статусу бійця-добровольця. До проекту рішення додається відповідне положення про діяльність цієї комісії. Крім того, передбачається звернення до Верховної Ради України щодо законодавчого врегулювання та встановлення процедури надання статусу, обсягу соціальних пільг і гарантій бійцям-добровольцям, які не ввійшли до складу ЗСУ або правоохоронних органів.

Костянтин ЯЛОВИЙ,

депутат Київради (фракція «Єдність»)

У світі є багато чудових міст. Але такого, як наш Київ, немає. Зелені оази Києва створили йому світову славу міста-саду. Наше завдання – зберегти унікальний зелений фонд, не дозволити його

зруйнувати. Тому на засіданні постійної комісії Київради з питань екологічної політики погоджено збільшення кошторисів від-новної вартості, передбаченої для сплати за знесення суб’єктами господарювання зелених насаджень. Після того, як відповідний проект рішення буде підтримано на засіданні міськради, розмір відновлювальної вартості зелених насаджень зросте утричі, відтак забудовник не зможе, як раніше, сплачувати тільки адмінштраф. Також із 150% до 300% підвищиться і відсоткова ставка штрафу за свавільне знищення дерев, що має стати для «лісорубів» додатковим стримуючим чинником.

МАЙЗЕЛЬ

ІНІЦІАТИВА

Петро КУЗИ

СЛОВО–ДІЛО

ЧУР е а К

РЕАЛІЇДЬКО

ПРОПОЗИЦІЯ

Павло ТЕСЛЕНКО,

депутат Київради (фракція «Єдність»)

На прохання мешканців Дніпровського району встанов-люємо новий спортивний майданчик на території парку «Гродненський», поряд із будинком на вул. Новаторів, 2-а.

Спортивний майданчик включатиме 16 елементів, серед яких: поручень для пресу (позиція сидячі), поручень для віджимання (упор лежачи), поручень для тріцепсу (позиція сидячи), дві шведські стінки, урніки (високий), змійка горизонтальна, змійка вертикальна, акробатичні кільця, два турніки (середні), турнік (низький), паралельні бруси, снаряд для пресу (по-зиція на ліктях), дошка Євмінова та ру-кохід (великий). Дякую генеральному директору української фармацевтичної компанії «Кусум Фарм» Радживу Гупта за допомогу, а також ГО «Добробут та Безпека» та усім, хто долучився до реа-лізації проекту.

Людмила КОСТЕНКО,

депутат Київради (фракція «Солідарність»)

Ще влітку до мене прийшов небайдужий мешканець вул.Озерної, 30/51 Олександр стосовно газової заправки, що «випадково» розташувалась навпроти аварійного панельного

будинку, на шляху дітей, котрі йдуть до школи, дорослих, які поспішають на роботу, пенсіонерів, що відпочивають...

...Власники нелегальних газових заправок знають, що рано чи пізно їх комплекси неодмінно будуть знесені. Тому, встановлюючи свої цистерни, вони взагалі не думають про безпеку оточуючих, а лише про швидку вигоду. Я вже не кажу про

повну відсутність дозвільних документів та роботу «по-чорному», без сплати жодних податків. Зараз заправки вже немає. Для того, щоб її прибрати, знадобилося декіль-ка депутатських звернень, ініціація двох перевірок з оболонським «Благоустроєм» та майже два місяці часу. Місце дійсно «со-лодке». Для нелегалів. Тому обов’язково буду стежити, аби там не розпочали свою діяльність нові «підприємці».

Підготовлено за матеріалами особистих сторінок у Facebook

Ганна СВИРИДЕНКО, депутат Київради (фракція «ВО «Батьківщина»)

Нелогічна, незаконна та абсурдна забудова – величезна проблема столиці, яка нікуди не ділася із «папєрєднікамі». Інколи «цікаві» схе-ми забудовників проглядаються за цілком нібито благими ініціативами. Наприклад, на черговій сесії депутатам Київради пропонують проголо-

сувати за «будівництво дитячого дошкільного закладу по вулиці Попова,7». Нібито треба радіти – з’явиться садочок! Але справа у тому, що там садочок вже існує, хоча в занедбаному стані. Але сьогодні він належить киянам. Його пропонують знести, а приватний інвестор збудує новий. Ви вірите, що приватний інвестор захоче будувати комунальний садочок? А якщо це буде приватний заклад, недоступний киянам, то чому ми віддаємо комунальну землю, ще й рекламуємо це як інвестицію? Більше віриться, що таке «будівництво» садочка перетвориться на будівництво або автомийки, або торговельного центру.

КО депутат Київрад

ТРИВОГА

ЗА ДОРУЧЕННЯМ ВИБОРЦІВ

Механізм електронних петицій удосконалять Григорій МЕЛЬНИЧУК

Найближчим часом до порядку їх опрацювання внесуть зміни. Зокрема, за кожною петицією буде закріплено відповідальну особу.

Київ – велике місто, і чиновники міської адміністрації не завжди вчасно реагують на нові виклики. Аби реалізувати якісний зворотний зв’язок з мешканцями столиці, понад півроку тому Київрада започаткувала електронні петиції. Підставою для розгляду тієї чи іншої ініціативи є суспільна значущість і констатація факту підтримки її не менш ніж 10 тисячами підписами киян упродовж трьох місяців з дня оприлюднення.

На сьогодні вже 22 петиції набрали потрібну кількість голосів містян. Однак система їх опрацювання не повністю реалізована. Як удосконалити наявний механізм приймання та розгляду петицій, а головне, що слід зробити, аби вони виконувалися? З цього питання заступник міського голови – секретар Київради Володимир Прокопів зустрівся з авторами електронних звернень, представниками громадськості та КМДА. Він розповів «Вечірці» про майбутні зміни:

– Наразі ми маємо ситуацію, коли петиції, які набрали 10 тисяч голосів, не так швидко втілюються в життя, як хотілося б. У моєму розумінні звернення реалізоване тоді, коли і громада, яка його підписала, і влада задоволені результатом. Існуюча модель має свої недоліки, адже немає безпосереднього впливу на керівника робочої групи – депутата Київради, котрий не є посадовцем, а його відповідальність зводиться до політичної відповідальності на наступних виборах.

За виконання електронних петицій має відповідати конкретна особа – лише чітко знаючи виконавця, можна прискорити процес реалізації доручень громадян та налагодити комунікацію між робочою групою, виконавчим органом і громадськістю. Ми не боїмося визнавати певні прогалини в механізмі електронних петицій, уже не вперше готуємо зміни, роблячи це виключно разом із громадськістю.

Ми доручили експертам підсумувати озвучені на зустрічі пропозиції щодо поліпшення механізму електронних петицій. Зокрема, варто започаткувати онлайн трансляції засідань, запровадити та оприлюднювати стенограми. Київська міськрада – на сьогодні єдина в Україні інституція, яка постійно вдосконалює цей механізм.

СТАТИСТИКА Протягом півріччя до голосування

було допущено 2905 петицій, які підтримали 327 тисяч 780 киян. Загалом за ті чи інші електронні петиції проголосували 1 мільйон 395 тисяч 117 містян. Найактуальніші питання, порушені

в петиціях, стосуються транспорту та дорожнього господарства (майже третина зареєстрованих на сайті петицій). Дещо поступаються за популярністю теми благоустрою й довкілля столиці.

в центрі уваги 5Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

АКТУАЛЬНОВіталій КЛИЧКО:

«Питання метро на Троєщину залишається для нас важливим, і ми повинні цей проект реалізувати»

На минулому тижні Київський міський голо-ва Віталій Кличко в прямому ефірі радіо «Київ» і телеканалу NewsОne розповів про те, чим сьогодні живе місто, які проблеми його турбують, що слід зробити у най-ближчій перспективі. На прохання читачів «Вечірка» публікує відповіді на деякі за-питання, які мають суспільний резонанс.

ПРО ПІДГОТОВКУ ДО ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ

«Ми робимо все, щоб Київ гідно підготувався до опалюваль-ного сезону. Але є багато речей, які від нас не залежать. Зокрема йдеться про постачання газу, оскільки нині тривають непорозуміння між «Київенерго» та НАК «Нафтогаз». Уже протягом кількох місяців заблоковані рахунки 104 теплопостачаль-них підприємств, і це не дає можливос-ті повноцінно реалізувати підготовку до опалювального сезону та проводити необхідні роботи». Мер нагадав, що місто було змушене надати аванс «Київенерго» в обсязі 250 млн гривень на підготовку до опалювального сезону.

Водночас столична влада взяла на себе відповідальність та ухвалила рішення про встановлення частини лічильників інвес-тиційної програми «Київ енерго» за рахунок міських коштів: «На це було виділено 40 млн гривень. Це дає змогу економити 30-40 відсотків споживання тепла та відповідно зменшувати суми в платіжках. Столична влада не формує тарифи. Нам їх надають згори. І наше завдання – зробити, щоб люди якомога менше платили, а встановлення лічильників тепла сприяє цьому».

ПРО ПОДІЛЬСЬКО-ВОСКРЕСЕНСЬКИЙ МІСТ І ЯКІСТЬ ДОРІГ

«Я обіцяв тро-єщинцям, що Подільсько-Воскресенський міст у каденцію Кличка має бути запущений. У цьому ключі я і в Японії, і в Німеччині об-говорював питання співпраці. Розглядаємо багато варіантів, залучаємо інвесторів, щоб вони допомогли в реалізації цього проек-ту – будівництві мосту. Питання метро на Троєщину залишається для нас дуже важли-вим, і ми повинні цей проект реалізувати».

Мер також зазначив, що за 4 місяці у Ки-єві відремонтували 200 км доріг, а до кінця року планується відновити ще близько 50 кілометрів: «Про якість наших доріг і про ями не говорив тільки лінивий. Тому ми кардинально змінюємо ситуацію. Адже без європейських доріг Київ не зможе стати справді європейським містом. Із 1600 км доріг, які є у Києві, 250 км будуть відре-монтовані цього року. Це більше, ніж до Євро-2012… Ми взялися і за Кільцеву до-рогу. Нині триває ремонт Південного мосту і мосту Патона».

Він також зазначив, що під час ремонту доріг питання якості – одне з ключових: «Я говорив з «Київавтодором», із підрядни-ками, – вони дають гарантію на дороги 5 років… Щоб запобігти руйнуванню доріг ве-ликовантажними транспортними засобами, зараз на в’їздах до столиці встановлюють пункти зважування. Будемо зважувати і не пропускати великогабаритний транспорт, який може руйнувати дороги».

ПРО КРИМІНОГЕННУ СИТУАЦІЮ І КАМЕРИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ НА ВУЛИЦЯХ

«У зв’язку з бо-йовими діями на сході України велика кількість незареєстрованої зброї пере-буває на руках у громадян. Розуміючи, що криміногенна ситуація у Києві змінилася не на краще, ми збільшили фінансування програми «Безпечна столиця», в рамках якої спочатку буде встановлено 4 тисячі камер відеоспостереження, а загалом ми плануємо встановити 8 тисяч камер. Усі зо-браження виводитимуться на центральний сервер, який буде розташований у КМДА і у правоохоронців. Ця система достатньо ефективно зарекомендувала себе в Ізраїлі. Вона дозволяє розпізнавати обличчя, а отже робити повну ідентифікацію людей, які скоїли правопорушення.

Мер також зазначив, що більшість по-бутових правопорушень скоюють у стані алкогольного сп’яніння. Саме тому, за його ініціативою, Київрада ухвалила рішення про обмеження продажу алкоголю у нічний час: «Така практика щодо обмеження продажу алкогольних напоїв у нічний час існує у США, Німеччині та багатьох європейських країнах».

Коментуючи запитання щодо розши-рення повноважень українських полі-цейських, Віталій Кличко підкреслив, що це – необхідний крок: «Я переконаний, що у поліції повинно бути більше прав. Поліцейські відповідають за забезпечення правопорядку. Мене вивела з рівноваги ситуація, коли у Києві група молодиків їздила містом зі швидкістю 200 км на годину, поліцейські переслідували цю автівку, зверталися багато разів з вимогою зупинитися. Врешті-решт через поранення загинув один із хлопців, що перебував у автівці, а на лаві підсудних опинився поліцейський, хоча там має бути водій, який перевищував швидкість і наражав на небезпеку людей. З цього приводу я кон-сультувався з американцями та німцями, які працюють у правоохоронних органах. І вони кажуть, що поліцейські були неправі в тому, що достатньо пізно застосували зброю. У США давно б зупинили цю автівку всіма можливими засобами, оскільки вона становила загрозу для людей».

ПРО БУДІВНИЦТВО ТРЦ НА СТАНЦІЇ МЕТРО «ГЕРОЇВ ДНІПРА»

«Роботи на станції «Героїв Дніпра» сприймаються частиною мешканців негативно, деякі політики піді-грівають ситуацію. Хочу нагадати: наразі відбувається укріплення станції. Нам по-трібно її відремонтувати, укріпити. Роботи виконує компанія «Метробуд», яка будувала цю станцію. І всі спекуляції, що станція нібито завалиться, не мають жодних під-став», – зазначив мер.

Кличко нагадав, що дозвільну докумен-тацію забудовник отримав ще в 2003 році: «Ситуація складна: з одного боку, інвестор, за угодою, повинен відремонтувати станцію, зробити широкі виходи, провести роботи з благоустрою території та побудувати торговельний центр, щоб там не було ха-отичної торгівлі. Відбулися громадські слухання, зібралися прихильники та проти-вники будівництва. Хочу наголосити: нам потрібно здійснити укріплення станції, гідроізоляцію, а будівництво торговельного центру може проводитися лише тоді, коли громада буде згодна».

Віталій Кличко зауважив, що спілкуючись із забудовниками, постійно звертає увагу на те, щоб з мешканцями проводилася роз’яснювальна робота: «Вони повинні пояснювати, що кияни отримають від цьо-го будівництва. Якщо буде облаштована комфортна територія, з’являться спорт-майданчики, стадіони, об’єкти соціальної інфраструктури поряд з будівництвом – буде згода з громадою».

Мер висловив сподівання, що після затвердження нового генерального плану міста кількість протистоянь між грома-дою та будівельниками зменшиться. «І тоді кияни розумітимуть, як столиця буде розвиватися», – підкреслив Віталій Кличко.

ПРО МЕМОРІАЛ ЖЕРТВАМ «БАБИНОГО ЯРУ»

«Меморіали жертвам Го-локосту є у багатьох містах світу – у Відні, Варшаві, Єрусалимі, Вашингтоні, навіть в Лос-Анджелесі. А у Києві, в якому сталася трагедія Бабиного Яру, де переважно за етнічною ознакою були розстріляні понад 100 тисяч людей, не увіковічнено пам’ять жертв світової трагедії. І я взяв на себе зобов’язання, щоб у Бабиному Яру з’явився Меморіал жертвам Голокосту, адже ми маємо не лише вшанувати пам’ять загиблих, а й нагадати, що такі страшні події не повинні повторитися більше ніколи», – наголосив Віталій Кличко.

Мер Києва зазначив, що у Бабиному Яру вже проведені роботи з упорядкування території: «Це тільки початок, і наше за-вдання зробити на цьому сакральному місці музей-меморіал. Це недержавний проект, і роботи зі створення меморіалу будуть фі-нансуватися коштами благодійників через спеціально створений фонд».

Віталій Кличко також зазначив, що до створення музею-меморіалу «Бабин Яр» будуть залучені найкращі експерти та фахівці: «Ми використовуємо досвід створення меморіалу «Яд-Вашем» у Єру-салимі, Національного меморіального музею Голокосту у Вашингтоні, і невдовзі представимо концепт створення меморіалу у Києві. Ми представлятимемо цей проект і в Україні, і за кордоном, для того, щоб збирати кошти меценатів на створення меморіалу».

Радіо «Київ»:



Телеканал NewsOne:

Телеканал NewsOne:

Віталій Кличко в студії радіо «Київ»

особливий випадок6 Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

Фото Павла ПАЩЕНКАВалентин КОВАЛЬСЬКИЙ

Нещодавно на транспортній зупинці «Вулиця Стеценка» знахабнілий чолов’яга бризнув отруйною сумішшю в обличчя контролера, після чого ще й ударив його по голові важким предметом. Цей інцидент стався після того, як безбілетний пасажир відмовився сплачувати штраф і був виса-джений із тролейбуса.

На жаль, подібні конфлікти викликані не лише аморальністю деяких людей. Як з’ясувала «Вечірка», окрім порушення правил громадського порядку, зокрема в транспорті, існують законодавчі прогалини в покаранні таких осіб. А крайніми, на жаль, часто стають співробітники «Київпастрансу».

ШТРАФУВАТИ ЧИ ВИСАДЖУВАТИ?

Щодня столичні тролейбуси, трамваї та ав-тобуси перевозять близько півтора мільйона пасажирів. Увесь цей величезний людський потік знаходиться під «шефством» близько 80 контролерів. Звісно, у масштабах Києва така кількість – дуже мала. Особливо, якщо врахувати, що раніше список «мисливців» за «зайцями» був уп’ятеро більший (понад 400 співробітників).

Під час розмови нашого кореспондента з Олексієм Литвишком, першим заступни-ком керівника служби організації збору та обліку виручки КП «Київпастранс», «виплив» ще один малоприємний факт: контролери не наділені такими правами й повноваженнями, як їхні колеги в країнах Європи. Були випадки, коли на перевір-ку маршрутів громадського транспорту доводилося залучати навіть дільничних інспекторів. Адже тільки з допомогою пра-воохоронців можна ефективно боротися із численними «зайцями», які доволі часто ведуть себе по-вовчому. Саме тому пред-ставники «Київпастрансу» неодноразово зверталися до Верховної Ради з проханням терміново вирішити питання про внесення змін до Кодексу про адміністративні право-порушення (КУпАП), аби законно стягувати штраф із безбілетних пасажирів.

З огляду на це «Вечірка» вирішила з’ясувати: які саме законодавчі прогалини заважають співробітникам «Київпастрансу» притягувати винних до відповідальності та виконувати одне з першочергових завдань – здійснювати перевірку своєчасної оплати проїзду у громадському транспорті? Це питання виявилося не настільки простим, як здається на перший погляд.

Річ у тім, що процеси реалізації проїз-них квитків і контролю за оплатою проїзду встановлені різними нормативними актами, причому юридично недосконалими. Візьме-

мо для прикладу «Правила користування трамваєм і тролейбусом у містах України» – цей документ був затверджений ще десять років тому за наказом Мінжитлокомунгоспу (№ 329 від 09.10.2006 р.). Згідно з пунктом 6.3, штрафи за безквитковий проїзд «стягуються на місці». Водночас у п. 6.4 сказано: «У разі відмови пасажира сплатити штраф, він може бути висаджений на найближчій зупинці, а у разі злісної непокори – доставлений до най-ближчого органу внутрішніх справ для вжиття заходів відповідно до чинного законодавства».

На жаль, зазначені правила викликають більше запитань, аніж відповідей на них. Насамперед, незрозуміло – що таке «злісна непокора»? Небажання сплачувати штраф? А якщо у пасажира немає грошей, то як бути зі штрафами, котрі «стягуються на місці»? Також неясно: хто саме повинен доставляти «зайців» до поліції?

Права та обов’язки контролерів чинні лише в межах салону громадського тран-спорту. Вони не мають права затримувати «безбілетника», який після виходу на зупинці відразу ж перестає бути пасажиром.

КОЛІЗІЇ В АДМІНКОДЕКСІ

– Контролери трамвайно-тролейбусного управління не мають права штрафувати, згідно статті 135 КУпАП. Притягувати до такої відповідальності можуть лише органи Національної поліції, керуючись 222 статтею цього ж Адмінкодексу, – пояснює кандидат юридичних наук Олександр Єфімов. – У даному випадку контролери не в змозі поси-латися на «Правила користування трамваєм і тролейбусом у містах України», оскільки це – підзаконний акт, причому ще в редакції 2008 року. Тоді як Кодекс про адмінпору-шення має вищу юридичну силу і зазначена

стаття 222 КУпАП набула чинності значно пізніше – у 2015 році. Тож, у разі відмови від сплати проїзду, контролери мають право лише повідомити безбілетного пасажира про те, щоб він зійшов із тролейбуса чи трамвая на найближчій зупинці. Оце і все…

Парадокс у тому, що «зайці» можуть ско-ристатися навіть конституційними гарантіями на особисту недоторканність і свободу пере-сування. Порушити ці права можуть лише правоохоронні органи і, ясна річ, тільки на законних підставах. А чи є у поліцейських підстави для затримання безквиткового пасажира? Тим більше, що вони не займа-ються охороною правопорядку в салонах автобусів, тролейбусів і трамваїв. Зрештою, у таких випадках контролерам узагалі немає сенсу співпрацювати зі стражами порядку.

СТАВКА НА ІМІДЖ І ЯКІСТЬ

Поки що Верховна Рада не поспішає ви-рішувати юридичні колізії, що накопичилися у сфері контролю проїзду на громадському транспорті. Проте в КП «Київпастранс» не занепадають духом і не ловлять ґав. Ще торік запустили проект «Пасажирський контроль», щоб налагоджувати зворотній зв’язок із пасажирами. Таким чином, зроблено ставку не на штрафи, а на формування позитивного іміджу контролерів, покращення якості обслуговування громадського транспорту.

– Ми не беремо всіх підряд у контролери. Основні вимоги до кандидатів – толерант-ність, вміння спілкуватися і вирішувати конфліктні ситуації, – розповідає Вален-тина Штукерт, заступник голови служби організації збору та обліку виручки. – На нашому підприємстві працевлаштовуються колишні військовослужбовці, правоохорон-ці, юристи, працівники банків. Близько 80 відсотків контролерів мають вищу освіту, а майже 20 – навіть дві. Заробітна плата – від 4,5 тисячі до 14 тисяч гривень (в залежності від обсягів перевірки транспортних засобів).

До речі, столичні контролери проходять комплексну навчальну програму з основ ефективної комунікації. Заняття проводять викладачі Центру посередництва і модерації Національного університету «Києво-Моги-лянська академія». Головна мета – сприяння підвищенню рівня культури пасажирів щодо оплати проїзду та формування виваженої поведінки у конфліктних ситуаціях. На базі служби організації збору та обліку виручки створено команду тренерів, яка складається з 10 чоловік (6 контролерів та 4 контролери-касири з різних філій КП).

Якщо «зайці» діють по-вовчому «Київпастранс» потребує законодавчих змін для покарання безбілетних пасажирів

КОМПЕТЕНТНО Вікторія ЧЕРНЕНКО, адвокат: – У разі безквиткового проїзду протокол про адміністративне правопорушення відповідно

до частини 1 статті 258 КУпАП не складається. Розгляд відбувається у спрощеному порядку – штраф стягується на місці, а пасажиру видається квитанція встановленого зразка. Проте на практиці дуже рідко буває, щоб «заєць» визнав свою провину. Зазвичай починаються суперечки. Саме в цьому випадку частина 3 статті 258 КУпАП обумовлює: якщо правопорушник оспорює адміністративне стягнення, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол. Але проблема в тому, що орган, який повинен складати протоколи за статтею 135 КУпАП (безквитковий проїзд), узагалі не визначений. Тобто, хто б не склав протокол, це буде незаконно.

Ніхто не заперечує проти того, що платити за проїзд все ж таки потрібно. Адже ми платимо в маршрутках, незважаючи навіть на те, що довести несплату проїзду та притягнути до цивільної відповідальності — практично неможливо. Проте у приватних перевізників, як відомо, такого питання не виникає.

Дарина, студентка: – Гадаю, аби

подолати цю проблему, потрібна електронна система проїзду, як у європейських країнах.

Бо система, коли можна з контролером просто «домовитися», мало що змінить найближчим часом. А якщо брати глобально, то до сплати за проїзд необхідно привчати у навчальних закладах, вдома. Проблема «зайців», скоріше, у свідомості людей, а не у спроможності платити.

Ніна, киянка: – Часто спостерігаю в

тролейбусах контролерів. Мені здається, що цього достатньо. Коли бачиш, як когось висаджують на зупинці або ж штрафують, не хочеться опинятися на подібному місці. Проблема у вихованні людей. Особисто мене батьки привчили сплачувати усі рахунки, у тому числі й за проїзд.

Андрій Юрійович, науковий співробітник:

– Часто користуюсь міським транспортом, але «зайців» бачу рідко. Контролерів

бачу час-відчасу, їх стало помітно менше. Правильно зробили, коли їх повноваження частково передали кондукторам.

Юрій Михайлович, пенсіонер:

«Зайці» були, є і будуть. Від цього нікуди не дінешся. Ну хто з нас, будучи студентом, не їздив «зайцем»? Пам’ятаю, як молодим, бувало, їздив на навчання «на ковбасі» – чіпляючись позаду тролейбуса. А ще пам’ятаю, як Андріївським узвозом курсував трамвай №16 і ми чіплялися на нього не ззаду, а збоку – руками трималися за відчинене вікно, а ногами ставали на підставку біля колес. Ризиковано, але ж що подієш – молодість… І не сказати, що проїзд був дорогий, лише 3-5 копійок, але ж «зайцювали» все одно.

Олексій, курсант: В цілому, штрафи і

контролери – дієвий спосіб. Сплативши раз 60 гривень, наступного людині вже

не захочеться їздити без квитка. Але погодьтесь, у наших співвітчизників зовсім інший менталітет. Людина завжди шукає найлегший шлях. Якщо у пасажира є можливість не платити, він скористається нею, а далі будь-що буде.

Микита, курсант: А я гадаю, що

потрібно діяти більш радикально. У нас у законодавстві є великі прогалини. Наприклад, якщо пасажир вийшов з транспорту, то оштрафувати його вже неможливо. У таких випадках потрібно залучати поліцію. Правоохоронні органи повинні так само оперативно реагувати, як і на інші дрібні злочини.

Опитування провів

Олександр ПИРЛИК

Фото Григорія КУБЛАНОВА

Як, на вашу думку, слід боротися з безбілетниками в транспорті?

ОПИТУВАННЯ «ВК»

7Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222) суспільство

ТУРИЗМ

ОСНи набувають досвіду Михайло КАМІНСЬКИЙ

Представники київських органів самоорганізації на-селення (ОСН) на конферен-ції, присвяченій питанням сприяння самоврядуванню та розвитку громадянського суспільства, обговорили не лише стан поточних справ, а й зосередили увагу на новаціях у проекті нової Програми до 2019 року.

Зокрема, учасники конфе-ренції вели мову про розро-блення нормативно-правової бази для делегування повно-важень ОСНам, створення інформаційно-довідкової системи «ОСНи столиці» та Центру комунікації організацій громадянського суспільства. Ішлося також про капітальні щорічні видатки на придбання оргтехніки для ОСНів, спри-яння їм в отриманні грантів, заснування посад бухгалтерів у будинкових комітетах, стажу-вання студентів і слухачів ВНЗ на базі ОСНів тощо.

«Вечірка» поспілкувалася з кількома учасниками кон-ференції.

Олена Черевко, голова комітету мікрорайону «Дже-рело» (Деснянський район):

– Наш комітет є одним із найдавніших у столиці, ми пра-цюємо вже 26 років. Охоплює-мо чимало напрямів роботи з мешканцями – і соціальний, і комунальний. Цьогоріч, при-міром, узялися за ремонти під’їздів, оновили сходи біля входів. Контролюємо якість ремонтних робіт, які компа-

нії-підрядники виконують за кошти з тарифів чи за міською програмою.

Дуже важливим напрямом нашої діяльності є робота з ветеранами та людьми з інва-лідністю, яких ми навідуємо, за можливості підтримуємо матеріально.

У мікрорайоні мешкають приблизно 60 дітей-сиріт і напівсиріт дошкільного та шкільного віку. Як можемо, опікуємося їхнім життям. У нас діє Центр культури і спор-ту, де створено п’ять відділів за інтересами, які відвідують 450 дітей віком від трьох років. Будь-яка дитина з мікрора-йону може знайти там собі справу за талантом і вподо-банням.

Чи є проблеми? Звісно, є. Найгостріша – хронічний брак коштів. На жаль, від влади Деснянського району не маємо ніякої підтримки. Мусимо звертатися по допо-могу до міської влади, при-міром з питання опалення в нашому Центрі культури

і спорту, яке, на відміну від інших дитячих закладів міс-та, завжди вмикають із за-пізненням.

Ігор Мамула, заступник керівника ОСН «КМ «Берез-няки-Тельбін» (Дніпров-ський район):

– Уже багато років ми бо-ремося за те, щоб ОСНи стали представницькими органа-ми, як це існує в європейській практиці, а не лишалися же-браками. Чому? Тому, що деякі чиновники та представники депутатського корпусу Київра-

ди ніяк не можуть зрозуміти, що таке конституційно визна-чений орган самоорганізації населення. Що я маю на увазі? Наприклад, для забезпечення діяльності депутата Київської міськради в бюджеті передба-чено певні кошти. Територія роботи нашого ОСНу за пло-щею збігається з виборчим округом, полем діяльності де-путата, а то й перевищує його. Але депутат має значно більші фінансові й інші можливості. А керівник ОСНу, крім зарплати на рівні мінімальної, нічого не має. Про який повноцінний розвиток органів самоорга-нізації населення може йтися, про яке залучення до ОСНів молоді, людей креативних та ініціативних?

І річ навіть не в коштах, а в потенційних можливостях, у тих механізмах, які міг би використовувати ОСН. Їх про-сто не існує. Тому на нинішній конференції представники ОСНів обговорювали важливі моменти нової Програми, яка стане підґрунтям співпраці влади й органів самооргані-зації населення на наступні три роки.


З нагоди Міжнародного та Всеукраїнського Дня туризму відбулася церемонія вру-чення премії Кyiv Tourism Awards-2016. Лідерів турис-тичного ринку столиці визна-чили за 14–ма номінаціями.

За даними управління ту-ризму КМДА, нинішній рік став найефективнішим щодо реалізації спільних проектів із представниками бізнесу в сфері туризму. Для формуван-ня туристичної привабливості Києва було проведено понад 33 різні заходи, а приріст ту-ристичного потоку в порів-нянні з 2015 роком збільшився більш як удвічі.

На Кyiv Tourism Awards відзначили кращі ініціативи туристичного ринку. Усього на конкурс подали заявки понад 100 номінантів. Пере-можці визначалися онлайн голосуванням. Про перебіг конкурсу та перспективи Кyiv Tourism Awards «Ве-чірка» бесідувала з началь-ником управління туризму

Департаменту економіки та інвестицій КМДА Антоном Тараненком.

– Як виникла ідея запро-вадження цієї премії?

– Задум з’явився наприкін-ці травня. Хотілося нагадати всьому Києву, що у нас в ту-ризмі працюють талановиті люди, виділити найкращих. А з іншого боку показати учас-никам туристичного ринку, що влада міста бачить їхню працю, прагне їх якось відзначити. Сподіваюся, ця премія також стане певною можливістю під-няти на рівень вище сервіс і послуги в туристичній галузі.

– Чи планується такий захід зробити щорічним?

– Обов’язково. Ми будемо розширюватися, наступного року залучимо київський ре-гіон. З кожним роком рівень організації і критерії відбору Кyiv Tourism Awards підви-щуватимуться, бренд розви-ватиметься й охоплюватиме якомога більше галузей ту-ристичного ринку.

– Які були основні кри-терії оцінки у членів орг-комітету? На що звертали особливу увагу?

– Одним із найвагоміших критеріїв була наявність всіх

ліцензійних документів та звітів, сплата податків до бюджету, надання повної та достовірної інформації щодо кількості туристів, які отримали відповідні послуги. Також ми дослуховувалися до експертної думки представ-ників профільних асоціацій, які опікуються якістю сервісу та зростанням рівня надання послуг. Ми прагнемо, щоб усі учасники ринку плідно працювали цілий рік, аби отримати довгоочікувану номінацію чи перемогу на Кyiv Tourism Awards.

– Які ваші враження від учасників?

– Дуже позитивні, за всіма номінаціями були представ-лені дійсно найкращі. Але, приміром, не всі тризіркові готелі мали повну звітність і тому деякі посіли нижчі міс-ця, ніж могли б. Мені було дуже приємно зробити таку номінацію, як подієвий ту-ризм. А у сфері екстремаль-ного туризму варто виділити екстрим-парк X-Park, який влаштовує цікаві заходи і має амбітну мету наступного року зробити Київ містом серфінгу.

Фото Павла ПАЩЕНКА

Кyiv Tourism Awards: шлях до бренду

Світлана ВАСИЛЕНКО, автор і ведуча програми talk-проектів на радіо «Київ»: «Голос важливіший за зовнішність – у ньому є сила, що спонукає творити»

– Пані Світлано , запрошуючи до спілкування в ефірі радіо «Київ» своїх слухачів, чекаєте відповідей на запитання: «За що ви любите Київ?». Так ось, читачі «Вечірки» хочуть знати вашу відповідь на це запитання?

– Для мене Київ – це не місто. Це – людина. Часом весела і безшабашна. Іноді романтична та чуттєва. А, буває, і сувора, і принципова. Але завжди щира у своїх почуттях. Відкрита до всього нового. І неймовірно справедлива. Я люблю Київ за це. І звичайно ж, за його історію.

Якщо уявити, що Київ людина і мене попросили б його намалювати, це було б два портрети. На одному – стильний чоловік у діловому костюмі, але при цьому у модних кедах. Такий він для мене у робочі дні. Інший портрет – святково-вихідний. І тут Київ у вишитій сорочці з увімкненим телефоном... І посміхається широкою білосніжною посмішкою.

– Фраза з анонсу–презентації вашого радіопроекту – «Улюблений проект про Київ «Міські історії» виходить в люди!». Така програма вже виходила раніше?

– На радіо «Київ» за 12 років його існування виходила величезна кількість проектів про Київ. Ми з моїм колегою Олексієм Шевчуком проговорили найсильніші сторони майже кожного з них. І вийшли на оптимальний формат, який зараз є у «Міських історій». Він швидко став популярним. Що нам і підтвердили згодом рейтинги. . .

– А яка ваша улюблена історія про наше місто і його людей?

– Знаєте, я найбільше люблю історії наших слухачів, які телефонують на проект «Міські історії». Якось у нас була тема про найромантичніші місця Києва. Зателефонувала одна дівчина й розповіла свою історію і повернула нас у кінець березня 2013 року. Тоді у місті був страшний снігопад. Вона розповіла, як кілька годин простояла у заторі. І раптом у вікно її автівки постукав чоловік. Він змерз, а дорога до метро була неблизькою та ще й цей сніг. . . Вона відкрила йому двері. Так двоє незнайомих людей опинилися у сніговому полоні на кілька годин. Згодом він запропонував сходити за кавою неподалік. Невдовзі повернувся з двома стаканчиками, що пахли на всю вулицю і парували на морозі. Дівчина розповідає, що у неї в цю мить світ перевернувся. Їй здалося, що вона прожила з цією людиною вже не один десяток років. Що це її доля. . . Згодом, вони одружилися.

– Подаючи себе, як «автор і ведуча talk-проектів», ви свідомо підкреслюєте, що є майстром розмовного жанру?

– Радіоведучою я стала випадково. Мріяла, та що там мріяла, і досі мрію, бути телеведучою. Я спробувала все: вела і робила новини, була ді-джеєм, автором і ведучою різнопланових проектів, готувала людей до ефіру. Про радіо я знаю все. . . Що про мене не знають слухачі?! Певно те, що я не маю журналістської освіти. Я перекладач з англійської та болгарської мови. А ще я сертифікований міжнародний коуч – вчу інших людей говорити гарно і правильно, тобто красиво. Мої заняття – це те, що я випробувала на собі для того , щоб так звучати, як ви мене чуєте з ефіру. Я вважаю, що голос важливіший за зовнішність. У ньому є сила. Сила, яка здатна творити. У мене є пристрасть – перетворювати голос на Мистецтво.

– Як професінал – запитайте себе про щось важливе, і дайте коротку відповідь.

– Я часто ставлю собі запитання останні кілька місяців – у чому сила нашого міста? Здається, відповідь прийшла – у його людях!

Михайло КАМІНСЬКИЙ

КОМЕНТАР Марина ХОНДА, директор Департаменту

суспільних комунікацій: – Якщо казати конкретно про мережу

органів самоорганізації населення в місті Києві, то, відколи діє Програма, створено вже 141 ОСН (62%), зокрема 64 будинкові

комітети, 9 квартальних, 6 вуличних і 62 комітети мікрорайонів. Спостерігається серйозна тенденція зі створення саме будинкових і вуличних комітетів. Найактивнішими упродовж останніх двох років є громади Шевченківського, Подільського та Святошинського районів. Стрімко зростає кількість ОСНів у Голосіївському, Солом’янському й Деснянському районах.

ЗНАЙОМСТВО ЗБЛИЗЬКА

тиждень столиці8

Київ пам’ятає. До 75-річчя трагічних подій в Бабиному Яру в Національному історико-мемозаповіднику відкрили відреставровані пам’ятники та нові алеї

У Києві урочисто зустріли бійців 101-ї окремої бригади охорони ГШ ЗС України, які повернулися з АТО

На освітній виставці, що пройшла у Колонній залі КМДА під гаслом «Навчайся в Україні», абітурієнтам

презентували кращі вищі учбові заклади

Екологи б’ють на сполох: Дніпро втрачає здатність до самоочищення через завеликий забір води та хімічні викиди підприємств

На вихідних на Андріївському узвозі з традиційними грузинськими стравами, танцями та піснями святкували Тбілісобу

17Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

Фото Олексія ІВАНОВА.

Текстівки Марії БЄЛЯЄВОЇ

оріальному

Володимир Кличко допоміг придбати сучасний протез для учасника АТО Сергія

Романовського, який на війні втратив ногу. Ветеран випробував його на сучасній біговій доріжці

біля озера Тельбін

Відвідувачів також чекав приємний сюрприз – історична реконструкція різних епох від організаторів фестивалю «Цивілізація»

В столиці нагородили кращих рятувальників: лише за цей рік їм вдалося своєчасно витягнути з води понад 100 людей

В Дніпровському районі відкрилася оновлена їдальня для малозабезпечених, пенсіонерів та безхатченків. Щодня тут роздають 2500 порцій їжі

На фестивалі ретротехніки в столичному музеї авіації представили понад 700 вінтажних автомобілів, мотоциклів, мопедів

9Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222) мегаполіс

Євробачення-2017: як зробити, аби залишити добрі враження про Київ

Григорій МЕЛЬНИЧУК

«Вечірка» поспілкувалася з пред-ставницею громади Лівобереж-ного масиву, або ж Микільської Слобідки, Оленою Медведенко, яка назвала щонайменше п’ять найбільших викликів для міської влади, котрі ще можна виправити.

ЯК ДІСТАТИСЯ МЕТРО Нині, аби потрапити до МВЦ із

західного виходу метро, який ближ-че до майбутнього концертного залу, пасажирам доведеться пройти наскрізь торговельний центр, що збудували просто посеред площі, а далі перейти дві проїжджі частини через нерегульовані пішохідні пе-реходи на розв’язці Броварського проспекту. Шлях з іншого, східного виходу з підземки, ще складніший: тут треба перейти три проїжджі частини проспекту, втім, чимало людей просто перебігають дорогу, де немає жодного переходу.

– Влада начебто планує обла-штувати додатковий вихід з метро прямо до МВЦ, але залишається дуже мало часу. Враховуючи ре-конструкцію дорожнього полотна Броварського проспекту, Лівобе-режка зараз щодня перетворюється на один суцільний затор, – зазна-чила «Вечірці» Олена Медведенко. – Потяги метро переповнені, а до МВЦ жодного маршруту громад-ського транспорту немає – єдину зупинку на Микільсько-Слобідській вулиці закрито через відсутність пасажиропотоку...

ЗДОЛАТИ «ОЗЕРО» НА ТРАНСПОРТНІЙ РОЗВ’ЯЗЦІ

– Якщо природа у травні по-радує нас рясним дощиком, то на Євробачення не потрапить взагалі ніхто. Цієї весни нас повністю зато-плювало двічі, а зливоприймальна мережа у кварталах Лівобережного масиву і Микільської Слобідки місцями не працює взагалі, – додає Олена Медведенко. – На дорозі біля МВЦ між будинками №№ 2-В та 4-В по вулиці Микільсько-Слобідській щоразу під час дощу стоїть справжнє море на проїжджій частині, а біля Микільського Граду постійно провалюється асфальт – навіть зараз можна бачити на до-рожньому полотні провалля, яке поглиблюється.

Втім, маломобільні категорії потенційних глядачів, які вирі-шать скористатися громадським транспортом, не потраплять на концерт і без дощу: виходи з ме-тро для них не пристосовані, усі бордюри по 20–30 сантиметрів заввишки, а пандуси облаштовані під великим кутом.

ЗНАЙТИ МІСЦЕ ДЛЯ ПАРКОВКИ

Микільська Слобідка переваж-но дуже спокійний район, адже

він тупиковий, тут зовсім немає транзитного транспорту. Але при-близно щомісяця у МВЦ проходить якась велика виставка – і тоді ра-йон перетворюється на суцільну парковку, коли всі газони й на-віть роздільна смуга запарковані машинами відвідувачів. Поліція штрафує порушників, але це не надто допомагає.

На території МВЦ немає багато-рівневого паркінгу, а якщо його парковка буде зайнята автобусами представників країн-учасниць та машинами високих гостей, то глядачам доведеться залишати свої авто у дворах, які не захищені від такого варіанту. Вихід – швид-ке будівництво багаторівневого паркінгу.

ВБЕРЕГТИСЯ ВІД СТОКІВ У ДНІПРО

Однією з найболючіших про-блем берега Микільської Слобідки є стоки, що постійно скидаються у Дніпро в районі Русанівських садів з труби «Київводоканалу». Берег, що планує приймати Євробачення і який обіцяють перетворити на каз-ку, не можна використовувати для купання – навіть на супутникових знімках видно бурі плями витоків.

– Не дай Боже, за теплої трав-невої погоди іноземці полізуть у Дніпро, – каже Олена Медведенко. – На очисні споруди, передбачені Генпланом-2020, досі не розро-блено проектну документацію, а відкритого колектора «Київво-доканалу» в провулку Садовому, 2 взагалі немає на картах, хоча

саме з нього цілодобово у третю за величиною річку Європи скидають буру рідину з жахливим хімічним запахом…

Місцеві мешканці сподіваються, що проведення Євробачення на бе-резі Дніпра змусить звернути увагу міської адміністрації на екологічні та інші проблеми мікрорайону і шукати інвесторів для їх усунення. Адже зелений коридор Дніпра посеред мегаполіса – найбільша окраса Києва.

ЩОБ НЕ ПОМІТИЛИ ДОВГОБУДИ

Ще за часів СРСР на Лівобережжі планували збудувати громадський центр з низкою адміністративних споруд – однак з того проекту звели лише Лівобережний поштамт та величезний офісний центр, що так і не встигли запустити. Нині на тери-торії будівлі-примари, власником якої є НАК «Нафтогаз», розміщені якісь ангари.

– На загальних зборах мікрора-йону мешканцям було сказано, що власники будівлі мають бажання передати її на час Євробачення під арт-об’єкт і навіть продати у разі подовження оренди – зем-ля за парканом є комунальною власністю, – зауважує Олена Медведенко. – Також звучали пропозиції знести будівлю і на-решті облаштувати справжню Лівобережну площу, яку так і не створили з 70-х років, або пере-хоплюючий паркінг.

Ще один довгобуд – зупинене будівництво житлового комплек-су біля Патріаршого собору на вулиці Микільсько-Слобідській. Земельна ділянка тут резерува-лася під парк, у 2003–2005 роках продана, але 2010 року включена до історичної пам’ятки «Історич-ний ландшафт Київських гір і долини річки Дніпро». Сьогодні ж Ощадбанк відібрав у власника земельну ділянку через неповер-нення більш як 200 млн гривень, відтак дозвіл на будівництво був анульований.

Мешканці виступають пере-важно за створення тут спор-тивно-рекреаційного парку, хоча й припускають можливість громадської забудови навпроти МВЦ, де зараз стоять дві недо-будовані «коробки». Втім, це довга заплутана історія, а поки ж, за словами Олени Медведенко, скоріше за все, недобудови, мож-ливо, просто завісять рекламни-ми банерами і законсервують конфлікт…

Проведення в травні наступного року європейського пісенного конкурсу в Міжнародному виставковому центрі (МВЦ) на Лівому березі столиці вимагає якомога швидше вирішити ключові проблеми району

ВІД РЕДАКЦІЇ Ми впевнені – у міської влади

достатньо ресурсів, аби підготувати і провести Євробачення на найвищому рівні. Сподіваємося, що будуть враховані й побажання, зауваження та пропозиції громадських активістів, мешканців Києва, котрі щиро переживають не тільки за успішне його проведення, а й за те, як виглядатиме місто, чим запам’ятається воно його гостям і учасникам міжнародного співочого конкурсу. Адже всі зміни до Євробачення – це інвестиції в місто.

Ліце

нзія

Нац

іона

льно

ї Рад

и Ук

раїн

и з п

итан

ь те

леба

ченн

я та

рад

іо м

овле

ння

НР №

118

8-м

від

12.

11.2

010

р.

Фото Григорія КУБЛАНОВА

Реклама

проза життя18 Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

Скасовано державні ціни. Що подорожчає?Олег ПЕТРЕНКО

З 1 жовтня уряд призупинив на три місяці дію постанови двадцятирічної давності, що визначає перелік продуктів харчування, ціни на які підлягають держрегулюванню – «з метою практичного дослідження дієвості цінового регулювання».

До кінця року торгові мережі та виробни-ки мають право на свій розсуд встановлюва-ти цінники, зокрема на дитяче харчування, хліб, борошно, крупи, яйця, соняшникову олію, м’ясо-молочні вироби тощо. На думку прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, цей «антикорупційний крок ліквідує ще один інструмент тиску на бізнес» і не вплине на вартість найнеобхідніших харчів. А що прогнозують експерти?

«БИКИ» ХОЧУТЬ РОЗТЯГНУТИ «ПРОЦЕС СМАКУВАННЯ»

– Торговельні мережі радісно зустріли скасування державного ціноутворення і мають намір переглядати ціни в бік підвищення, бо досі торгували з малою рентабельністю, – заявив Олексій Доро-шенко, директор Асоціації постачальни-ків торговельних мереж. – Тепер на так звані соціальні продукти націнка зросте з 10–15 відсотків, встановлених владою, до «вільних» 25–40.

Треба зазначити, що подорожчання продуктів напередодні зими – сезонний чинник. Проте постанова Кабміну таки додасть своїх «п’ять копійок» (точніше, п’ятдесят відсотків) до сезонного росту.

– Усе залежить від того, як поведуться найбільші постачальники, так звані бики: якщо зразу ціну не піднімуть, аби не при-вернути уваги й не викликати обурення, то розтягнуть процес на весь період, – за-уважує експерт.

Єдине, можливо, ціна гречки впаде до 16–20 грн. Влітку, коли вона коштувала 40 грн за кілограм, її рентабельність

сягала трьохсот відсотків. Нині серед-ня ціна гречки, за даними Держстату, – 28 грн за кілограм. Але ще не вечір, бо гречані жнива тривають, а валовий ужинок очікується на 30–40 відсотків щедріший, ніж торік.

ХЛІБ І ДО ХЛІБА

Для подорожчання молочних продуктів, крім постанови Кабміну, експерти бачать ще три причини: восени підвищуються закупівельні ціни на молоко, піднявся тариф на електрику і падає курс гривні (а більшість заквасок та інших інгредієнтів при молокопереробці – імпортовані).

– Підвищення вартості молока не дуже позначиться на ціні сиру і масла, – вва-жає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. – Бо

ці вітчизняні продукти тепер тільки ми їмо, експорт твердого сиру, приміром, впав з 2014 року вчетверо. Головними покупцями нашого сиру і масла й надалі залишаються країни СНД (80 відсотків), але основний ринок – російський – закрито. Зайвий сир на наших полицях знижує не тільки його ціну, але, на жаль, і його ви-робництво. Подорожчає м’ясо. Хоча до новорічних свят ще далеко, але нині це світова тенденція.

Посперечалися експерти тільки про ціну на хліб. Олексій Дорошенко каже, що цей продукт найменше зросте в ціні –

держава не допустить, попри скасування держрегулювання. Та й урожай цьогоріч дорідний.

Натомість Олександр Охрименко за-явив, що хліб, макарони і борошно подо-рожчають на 40 відсотків, бо настільки ж зросли закупівельні ціни на зерно. Ця ж причина – ще одна для збільшення вартості м’яса, молока і яєць: дорожчають корми і для худоби, і для птиці.

Пекарі, на його думку, скористаються регуляторною «відлигою», адже випіка-ють хліб зі збитком у 10–20 відсотків, перекриваючи його ціною на печиво зі стовідсотковою націнкою. То, може, саме воно подешевшає?

З настанням холодів почнуть до-рожчати овочі, які влітку через гарний врожай подешевшали більше, ніж торік. Коли в Києві вартість капусти, примі-ром, опускалася до двох гривень за кіло уроздріб, то на Херсонщині її оптом продавали по 30 коп., багато фермерів просто переорювали незібрані поля. Картопля вже за вересень подорожчала на 50 копійок-гривню. Цього року, як кажуть аграрії, є проблема з її якістю через сухе літо. Надалі до ціни овочів і фруктів додаватимуться витрати на зберігання.

АПЕТИТ ВПАВ НА ТРЕТИНУ

За останні два роки товарообіг у роз-дрібній торгівлі продуктами харчування впав на тридцять відсотків, повідомляють в Асоціації постачальників торговельних мереж. Найбільше скоротилися продажі соків, олії, м’яса, легальної горілки, вина, цукру, риби, чаю. «Висновок однозначний: їсти українці стали менше», – констатує Олексій Дорошенко. А може, самих укра-їнців усе менше? Основа нашого раціону – дешеві продукти: крупи, макарони, карто-пля і хліб. Але навіть споживання хліба, без чого не можна обійтися, знизилося на 2 вітсотки.

МІЖ ІНШИМВолодимир ТАРЧИНСЬКИЙ, про-

відний аналітик «Публічного аудиту»: «Відпускаючи всі ціни у вільне плавання,

треба знати: на будь-якому ринку має бути регулятор. Скажімо, дієвим мусить стати Антимонопольний комітет. А він на ринку продуктів майже не працює. За останні півтора року відкрив тільки три справи на споживчому ринку. Штрафи просто смішні – 20–40 тисяч. Треба переглядати систему покарання».

Олег ПЕТРЕНКО

Передусім, впадає в око те, що знає, певно, кожна господиня: найвищі ціни у центрі (на Володи-мирському ринку) чи біля метро (на Лук’янівці), найнижчі – на околиці, скажімо, на Виноградарі. Ціни на продукти, що швидко псуються, також падають у другій половині дня.

На Володимирському ми побува-ли ще до опівдня. Покупців м’ясної продукції дуже мало – по одному на трьох-п’ятьох продавців. Але ціни тримають: свинина по сто гри-вень за кілограм, ребро – сімдесят, сало – вісімдесят. Молода телятина – по 140, «старша» яловичина – 120. Лопатка – 80-100 гривень, ре-бро теляче – 50-60. Баранина на кості – 100-120. Тут продавці не виставляють цінників, ціну... за-мовляють на око, визначаючи по-

глядом покупців: у центрі столиці багато заможного люду, чути гомін іноземців, їх здалеку, бува, видно й за різноколірним національним одягом. Вони не дуже торгуються...

На овочевих прилавках – як на виставці: все запашне, чистень-ке, помите, ще з росою (звісно, зі штучною – з бризгалок). Ціни ви-сокі: найдешевша ріпчаста цибуля, найпростіші помідори-сливки і морква – від червінця за кілограм. Помідор «Волове око» – тридцятка, червоний перець – двадцятка. Капуста пізня – від шести, молода салатна – двадцять гривень.

За рогом, через кільканадцять метрів від ринку, супермаркет ор-ганізував оптову торгівлю овочами в мішках-сітках: морква – 3,30, капуста – 2,90, буряк – 2,40, карто-пля – 3,50, цибуля – 4 гривні. Все не мите, не побризкане «росою», зате – копійчане, порівняно з ринком.

На Лук’янівському ринку по опівдні ціни були меншими, ніж

на Володимирському, але метро кожні три хвилини «постачало» сюди все нових і нових покупців – тож і тут продавці старалися не продешевити. Свиняча корейка з кістками – 85 гривень, ошийок – 90, підчеревина – 70-75, м’якоть і лопатка – 80-90, биток – 90-100, ре-бро – 70. Сало дешевше п’ятдесяти гривень й не просіть! Помідори від 7 до 25 гривень, цибуля, кар-

топля, морква, буряк – 5-8 гривень за кілограм. Часник –100, цибуля біла – 15, перець – від 10, капуста молода – 15, стара – від 5, огірок – 15-20.

А от ринок «Виноградар» поті-шив цінами. По-перше, околиця, по-друге, «Вечірка» побувала тут після третьої дня. Що свинина, що телятина – по 70-80 за кіло м’яса без кістки, на кості – 60, навіть

биток – від 80, сало – 35-55, бара-нина – 60-70 (майже наполовину дешевше, ніж на Володимирському зранку).

За кисломолочний домашній сир тут просять 35-40 гривень, а на Лук’янівці нижче 50 гривень за кг «з торгом» ціни не опускають. Усі сезонні овочі – від чотирьох гривень за кілограм. Навіть най-кращі несезонні огірки – по 15. Найдобірніша картопля – п’ятак! А по чотири гривні «другого хліба» в оптових мішках – хоч греблю гати!

«Візьму за 3,50», – просять по-купці з «кравчучками».

«По 3,50 я її в погребі потримаю, – відповідають продавці, – а зимою буде по 10, і черга кілометрова…»

Дешевшої, ніж по чотири гривні за кіло картоплі, в столиці навіть на околиці не буде. Такий висновок кореспондент «Вечірки» зробив, відвідавши наступного дня деякі села Київської, Житомирської та Вінницької областей – перекупники скуповують бульбу по три гривні. Або міняють її на кавуни чи капусту по такій же ціні за кілограм. Що ж, хай живе ринкова економіка!?

Далі від центру – дешевше ринок

Картопля вже за вересень подорожчала на 50 копі-

йок-гривню. Цього року, як кажуть аграрії, є проблема з її якістю через сухе літо.

Надалі до ціни овочів і фрук-тів додаватимуться витра-

ти на зберігання.

Почому сьогодні продукти? «Вечірка» побувала на трьох ринках столиці


19Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222) доля людини

Екстремал Екстремал під Господнім покровомпід Господнім покровом


Володимир Вукста (Голтіс) – про-фесійний мандрівник (побував у понад 100 країнах), спортсмен, спеціаліст із виживання в екс-тремальних умовах, командор української команди екстремалів «Еквітес», тренер з бодібілдингу, триразовий чемпіон Азії зі східних єдиноборств. Він організував академію Голтіса «Цілющий імпульс», розробивши унікальну методику оздоровлення, омоло-дження й активного довголіття для людей будь-якого віку та стану здоров’я. Але за всієї своєї неординарності Володимир зали-шається дуже скромним, това-риським і простим.

ДІВЧИНА, ЯКА ЗМІНИЛА ДОЛЮ

Голтіс приречено сидів на нарах у переповненій камері смертників іранської в’язниці й тихо молився. Раптом у пам’яті почали спливати епізоди короткого життя...

Ось він, семирічний хлопчик, гостює в бабусі Віри, і йому снить-ся дивний сон, у якому до нього спустилася біла хмаринка й про-мовила: «Твоє ім’я Володимир записане на небесах. Але тепер у тебе буде ще одне – Голтіс». І роз-танула. Прокинувшись, хлопчина розповів про це бабусі, на що вона відповіла: «Мені наснилося те саме. Мабуть, хтось на небесах хоче тебе перейменувати». Відтоді його так і прозвали, хоча ніхто не міг по-яснити, що те ім’я означає. Лише коли Голтіс став дорослим, одна поетеса розшифрувала його так: «Господь любит тебя и спасет»...

А от до худорлявого Володі під-бігла найвродливіша дівчинка Катя і сказала: «Голтісе, ти худий, як скелет». Після цих слів хлопець прокидався о четвертій ранку й біг до лісу, де лазив по деревах, плавав у озері… І вже за рік дівчинка, котра кепкувала з нього, захоплено ви-гукнула: «Голтісе, як ти розширився у плечах! Я тебе не впізнаю». І хоча згодом вона побралася з іншим та виїхала до Угорщини, Голтіс усе життя дякує їй за те, що став дужим екстремалом...

В армії він фанатично займався спортом – удосконалював май-стерність у східних єдиноборствах. Якось командир оголосив: «Хто ви-грає чемпіонат родів військ із бок-су, той поїде у відпустку». Володя виходив на ринг червоний від крові та все ж здобув звання чемпіона, провівши 43 безпрограшні бої. Тож через кілька місяців після призову він святкував Різдво вдома, що в ті часи було неймовірним…

У 25 років Голтіс кинувся ряту-вати цуценя, яке тонуло, і зламав шию. Три консиліуми лікарів ви-несли вердикт, що за такої травми виживає один із тисячі, та й той залишається паралізованим на все життя. Але Володя не змирився з долею інваліда й розробив методи-ку одужання «Цілющий імпульс», за якою тренувався по декілька годин на день. Він подумки по-силав у хворе місце лікувальні оздоровчі імпульси, робив дихальні вправи, спеціальну гімнастику. А ще хлопцю здавалося, що йому до-помагають янголи. І сталося диво… За три тижні хребет відновився, ніби після унікальної операції, а через півтора місяці Володя на «відмінно» склав іспит з гімнастики та вступив до Київського інституту фізкультури.

«ПОПРОШУ, ЩОБ ТЕБЕ ЗАРІЗАЛИ НЕБОЛЯЧЕ»

Він змалечку мріяв мандрувати, а книги про екстремалів зачитував до дірок. Дитяча мрія стала сенсом життя. 1996 року він із товари-шами здійснив першу подорож Саудівською Аравією, Іраном, Туркменістаном і Казахстаном, випробувавши на собі 54-денне голодування. Але життя змусило заробляти на хліб насущний. До-велося з друзями переганяти з-за кордону дорогі джипи. Під час од-нієї з таких поїздок він опинився в іранській камері смертників…

Вони вдало купили в Омані три джипи й рушили додому. Але Сирія не відкрила їм віз. Тоді Володя запропонував їхати через Іран. В’їжджаючи до країни, треба було здати фото- й відеоапаратуру в спеціальну скриню для багажу. Але Володя ризикнув узяти із собою придбану під час цієї подорожі

першу в житті відеокамеру, щоб зафільмувати дивовижні пейзажі. Захопившись зйомкою, поблизу міста Серахс він відстав від хлоп-ців. Раптом з’явилися поліцейські...

На допиті слідчий твердив, що він американський шпигун, який перевозив наркотики та знімав вій-ськові об’єкти. Таке обвинувачення загрожувало стратою. Володимир заходився благати через переклада-ча: «Я знімав лише природу вашого прекрасного краю». Це зізнання трохи розчулило полісмена, і він сказав: «Я бачу, що ти чесна лю-дина, і відпустив би тебе. Але твою

справу вже передали до центру, а там тебе не пожаліють, адже ти зняв три військові об’єкти». І показав на його відеозаписі ділянку залізниці, дроти високовольтної лінії та стовп. Дорогою до в’язниці Володимир розповідав йому про Україну й так зворушив іранця, що той пообіцяв: «Я попрошу свого друга-слідчого, аби тебе зарізали неболяче».

«Шпигуна» голим кинули до гли-бокої ями. Воду та юшку йому спус-кали на мотузці. Під час допитів били, вимагаючи зізнання. Потім перевели до камери смертників із 12 мусульманами, які давали йому їжу, але Володя відмовлявся, аби швидше закінчилися страждання.

Якось уночі йому наснила-ся горлиця. «Тримайся, Голтісе, – прошепотіла вона. – Невдовзі все зміниться на твою користь». Прокинувшись, він дивувався, як у камері без вікон може бути птах. Але саме того дня їх уперше вивели на прогулянку. Коли зняли з очей пов’язку, він глянув у небо, а там... горлиця. Співкамерники, яким роз-повів про свій сон, закричали: «Твій

Бог тебе почув!». А через два дні його привели на допит і поставили навколішки обличчям до стіни. Думав, тут йому й смерть. Раптом ніжний жіночий голос російською мовою почав розпитувати, хто вів машину, коли він знімав з проти-лежного вікна. Голтіс відповів, що сам кермував коліном. Його вивели на подвір’я, посадили до джипа, дали камеру. Він показав, як усе робив. Поліцейські здивувались. А коли він ще й проголосив палку промову, що всі люди – брати й Бог у нас один, перекладачка на-віть заплакала. І його… звільнили.

ЗА МЕЖЕЮ ЛЮДСЬКИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

Відтоді Голтіс цілковито віддався життю мандрівника-екстремала. 1998 року вони з другом здійсни-ли безпрецедентну велоподорож Африкою, протягом трьох тиж-нів подолавши 8000 км пустелею Калахарі та бездоріжжям, маючи лише по 2,5 кг харчів і 7 л води на людину. Наступного року він із Сашком Комаровим і Костею Мо-гильником їздили Кримом, де й вирішили заснувати команду «Екві-тес», назвавши її на честь римських вершників-першопрохідців (пізніше до них приєднався Андрій Супрун).

Щоб заробити гроші для по-дорожей, їхній продюсер Віктор Письменний запропонував ство-рити програму «Десять кроків до Африки», в якій екстремали вирішили показати неймовірне шоу – проплисти під кригою на озері Діамантовому в Києві. Але за тиждень до дійства настало потепління й лід розтанув. Хлопці одержали благословення на за-нурення у священика Іонинського монастиря, як робили перед усіма своїми виступами. І за два дні до пірнання взявся мороз. Вони про-рубали дві ополонки за 38 метрів одна від одної й перед очима по-над сотні журналістів пірнули у крижану воду, орієнтуючись лише на світло телекамер.

Усіма своїми подвигами ко-манда доводить, що людина в екстремальних умовах здатна долати страх і жити за межами можливого.

Зараз Голтіс активно пропагує це на своїх семінарах за методикою «Цілющий імпульс», що базується на щирості серця, фізичних впра-вах, голодуванні та психологічній підготовці. «Я просто допомагаю людям пізнати можливості їхнього організму», – каже екстремал.

Реклама

«Вечірка»: 110 років із киянами. Будьмо разом і надалі!

Передплата з доставкою газети у поштову скриньку

Купити газету «Вечір-ній Київ» можна у мережах «Союздру-ку», «Київоблпресі» (Київська обл., Жи-томир, Житомирська обл.), поштових відді-леннях Києва та області.

Оформити передплату можна у поштових відді-леннях та в редакції: Київ, вул. Володимирська, 51-б, 1-й поверх, кімн. 8. Тел.: 234-27-35

Передплатний індекс

37607

1 місяць 14 грн3 місяці 42 грнпівроку 84 грнрік 168 грн

ЛИШЕ14 грн

на місяць

укор 5102 янтвож 8№40 (19170)

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

facebook.com/vechirkanova

vechirniykiev.com.uatwitter.com/vechirkanovavk.com/vechirkanova

» 6

» 4

» 10–16

TVпрограмаНайз

ручн

іша

Жереб кинутоВіднині партії мають номери у виборчому бюлетені.

Боротьба за симпатії електорату стає все запеклішою

В гостях у медиків спеціального призначення «Вечірка» дізналася, як навчають надавати невідкладну допомогу

Подробиці на стор. 7

НІМЕЦЬКІ ФАХІВЦІ ГОТУЮТЬ РЕВОЛЮЦІЮ У СТОЛИЧНІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ

Політична реклама

ОЛЕКСІЙ РЕЗНІКОВ ПРО НОВИНИ ІЗ ФРОНТУ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

Подробиці на стор. 8, 17

Фото Григорія Кубланова

Голова Київської ТВК Михайло Терещенко

запевнив, що процедура жеребкування

є досконалою

кур’єр «ВК»2

Вечірній Киї В | 8 жовтня 2015 року | №40 (19170)

Фото Бориса Корпусенка

Леся КЕСАРЧУК

Часто чуємо: а що робить влада, щоб містяни сплачували менше за енергопослуги? Відповіда-ємо: нині у столичних будинках почали встановлювати тепло-регулятори. Це частина систе-ми індивідуальних теплових пунктів, розміщених у підвалах будинків. Погодні регулювання подачі тепла дозволять мешкан-цям заощаджувати енергію та кошти.

Адреса одного із таких техніч-них «див» – Теремківська, 19. І це лише перша ластівка. Місто планує обладнати подібними приладами півсотні будинків. А якщо вони себе виправдають, то наступного року їх будуть встановлювати скрізь.

Система теплорегулювання дороговартісна – приблизно 300 тисяч для одного об’єкта. Вигля-дає вона приблизно так: іззовні на стіні стоїть датчик, який ви-

мірює температуру, а в підвалі – індивідуальний тепловий пункт, де автоматизована система уже розподіляє тепло по квартирах. Мешканці цього будинку тепер зможуть заощаджувати на опален-ні й самі обирати собі необхідну температуру. «Ця система повністю запрогра-

мована. Усі жителі цього будинку колективно можуть прийняти рішення, щоб температура вночі була плюс 16 градусів. А коли вони прокидаються, наприклад з 7 до 8 ранку, – плюс 20. Це потрібно один раз налаштувати на контролері, й така температура буде постійно», – розповідає гендиректор компанії підрядника, що встановлювала погодні регулятори, Сергій Фіщук.

Оглянув нову установку і мер Віталій Кличко. «Багато киян скаржаться на

нестачу тепла в будинках чи, на-впаки, на спеку, коли через зміну погодних умов у квартирі надто тепло, що призводить до додатко-вої втрати енергії та додаткових рахунків, які отримують люди

за опалення. Щоб зробити ефек-тивнішим використання джерел енергії та зменшити суми нара-хованих коштів у платіжках, ми встановлюємо регулятори тепла у 50-ти будинках. Якщо на вулиці теплішає, подача тепла до квартир зменшується, холоднішає – тем-пература автоматично додається», – каже Віталій Кличко. Крім того, у рамках реконструк-

ції теплопункту встановлюються теплові насоси. Це дозволить зро-бити рівномірнішим та комфорт-нішим розподіл тепла у будинку. Тобто уникнути випадків, коли в одній квартирі спекотно, а в другій – холодно. Встановлені теплові лічильники допоможуть заощадити 30% тепла, а система погодного регулювання зеконо-мить додатково близько 20% те-пла, а отже і коштів. Нагадаємо, що в рамках енер-

гозбереження міська влада завер-шує програму щодо забезпечення 4000 будинків теплолічильниками, у більш ніж 3000 з яких прилади уже встановлено.

столиця за тижденьЄ комунальна Галерея мистецтв! Учора на Троєщині (вул. Драйзера, 6) відкрили першу районну Гале-

рею мистецтв комунальної власності. В експозиції «Творче розмаїття

осені» представлені роботи відомого живописця та скульптора Валерія

Франчука, народної майстрині Тетяни Протчевої, художниці Софії Книш,

доньки знаного українського митця Анатолія Криволапа Ганни, а також

учнів і педагогів закладів культури та освіти Деснянського району. Біля мерії та Кабміну – велопарковки Поблизу КМДА та Кабміну облаштували стійки для паркування вело-

сипедів. Парковка розрахована на 10 велосипедів, а дизайн розробив

архітектор та волонтер Асоціації велосипедистів Києва Сергій Смирнов. Нові тролейбусні маршрути

З 30 вересня за численними зверненнями пасажирів розпо-чав роботу новий тролейбусний маршрут №46 «Вулиця Маршаль-ська – Голосіївський парк» у Голо-сіївському районі, а з 2 жовтня запрацював новий тролейбусний

маршрут на Троєщині – №47 «Вулиця Милославська – стан-ція метро «Мінська». Ще одна новація – тролейбусний маршрут №29, що розпочинається від залізничної платформи «Зеніт»,

продовжено до станції метро

«Дарниця». А ось рух трамваїв №15 «Автогенний завод – вулиця Старо-

вокзальна» та №18 «Контрактова площа – вулиця Старовокзальна» має

відновитися 9 жовтня.

На Південному мосту завершили ремонт У столиці закінчено капремонт Південного мостового переходу. Зо-

крема, вже виконано роботи із влаштування верхнього шару асфальто-

бетонного покриття з литого гусасфальту, що здатен витримувати значні

навантаження та коливання споруди. «Середньовічні страти і покарання» у «Київській фортеці» У Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця»

(вул. Госпітальна, 24-а) відкрито найрезонанснішу виставку цього року

«Середньовічні страти і покарання». Глядачі здійснять історичний екс-

курс «сутінками Середньовіччя», побачать знаряддя тортур. Це науково-

популярна виставка, на якій представлено натуральні зразки з викорис-

танням звуку, світла та спецефектів. Названо кращих За підтримки Департаменту промисловості та розвитку підприємництва

КМДА у столиці відбулася урочиста церемонія нагородження перемож-

ців, лауреатів і фіналістів регіонального етапу всеукраїнського конкурсу

якості продукції «100 кращих товарів України». Міська влада відзначила

29 переможців, а саме: великі, середні та малі підприємства з виробни-

цтва продовольчих товарів, підприємства, що випускають промислові

товари, продукцію виробничо-технічного призначення, підприємства,

які надають послуги у побутовій та виробничій сферах. Тротуар на Хрещатику перекрили напівсферами Парний бік Хрещатика перекрили спеціальними обмежувачами, що до-

поможуть у боротьбі з хаотичною парковкою. З ініціативи мера Києва

Віталія Кличка та голови Шевченківської РДА Олега Гаряги весь тротуар

центральної вулиці столиці так само буде закритий для паркування

автомобілів.

Червоне – то двірник Двірників у центрі міста тепер видно здалеку – завдяки новій формі

червоного кольору, в яку прибиральників та робітників ремонтної служ-

би вдягнуло КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду

Печерського району міста Києва». Кожен новий комплект спецодягу

коштує близько 270 гривень. Двірникам обіцяють видати ще й бейджі з

фотографією, ім’ям та прізвищем працівника. «Неприпустимо, щоб у столиці України двірники мали неохайний

вигляд. Тому прийнято рішення забезпечити робітників новим спец-

одягом, в якому їм буде комфортно працювати за будь-яких погодних

умов», – заявив представникам ЗМІ голова Печерської РДА Сергій

Мартинчук і запевнив, що всі робітники служб району вже мають

такий одяг. Як повідомили кореспонденту «Вечірнього Києва» у прес-службі Пе-

черської РДА, згодом для холодної пори року для прибиральників буде

придбано зимовий варіант спецодягу: взуття, утеплені штани і куртки.

Як зменшити рахунки за тепло?

Хто очолив Зал офіційних делегацій У столиці обрали нового керівника особливого держпідприємства Леся КЕСАРЧУК

Економіст за освітою Андрій Ма-зур уже мав досвід керування ДП «ЗОД» (Зал офіційних делегацій) упродовж 2003–2006 років. Його обрали за конкурсом в Управлінні державними справами. За всю історію ЗОДу це вперше його ди-ректор обирається таким чином. Державне підприємство «Зал

офіційних делегацій» в аеропорту «Бориспіль» прославилося цього

року скандальними мітингами працівників. Профспілки під-приємства протестували проти скорочення. Пасажиропотік у Залі офіційних делегацій значно зни-зився, тож керівництво виріши -ло оптимізувати кількість його працівників. Конфлікт владнали і у вересні оголосили конкурс на посаду директора. Боротьба за крісло керівника

престижної установи у «Борис-полі» точилася між п’ятьма пре-тендентами. За словами Андрія Мазура, аби збільшити пасажи-

ропотік і надходження коштів до підприємства, планується приваблювати поважних пер-сон і бізнесменів різноманітним сервісом. А саме створити зону для відпочинку, ігрову зону для дітей, поліпшити харчування. Буде створено сайт в Інтернеті, де можна зробити замовлення на обслуговування без черги та у зручний час. Вартість послуг поки що не підвищуватиметься, а для постійних клієнтів у Залі офіційних делегацій діятиме система знижок.

Регулятори тепла встановлять у 50-ти будинках

Фото Олексія Іванова

акценти4

Вечірній Киї В | 8 жовтня 2015 року | №40 (19170)

Реклама

влада на зв’язку

– Пане Олексію, нещодавно у Києві пройшла міжнародна конференція на тему «Як подолати корупцію?», на якій ділилися досвідом представники різних країн. Що корисного має місто від цього заходу?

– По-перше, ми привернули увагу гро-мадськості до нашої роботи на антикоруп-ційному напрямку, розповіли про зроблене, поділилися планами. По-друге, отримали підтримку колег з інших країн. Наприклад, посол Німеччини в Україні Крістоф Вайл схвально висловився про створення елек-тронного урядування в Києві. Він визнав, що це дуже ефективний спосіб боротьби з корупцією. А голова місії USAID Україна Джед Бартон нагадав про те, що й Агенція з міжнародного розвитку допомогла у боротьбі з корупцією.

– А як саме допомогла? – Агенція виділила чимало коштів, які було направлено на заходи з подолання ко-рупції, – це 1,3 мільйона доларів. Окрім того, як я вже казав, одним із ключових заходів є впровадження електронного урядування. Зайшовши на портал КМДА у підрозділ «Відкритий бюджет», кожен може побачити видатки по школі, дитсадку… Ви можете контролювати видатки аж до закупівлі лам-почок чи фарбування стін.

– «Відкритий бюджет» – це лише один із пунктів. Розкажіть, будь ласка, доклад-ніше про саму програму. – У межах програми Smart City (у пере-

кладі з англ. мови – «Розумне місто». – Авт.) окрім «Відкритого бюджету» реалізовано ще й такі ініціативи: «Електронні закупівлі», «Електронні послуги», «Система управління майном», «Єдина система обліку», «Електрон-ні петиції» та «Бюджет участі». Завдяки електронному урядуванню буде зведено до мінімуму перебування громадян у кабінетах посадовців. Послуги будуть автоматизовані, і це виключить можливість вимагання хабара і «подяки» за той чи інший папірець. І дуже важливо, що проект передбачає передачу громаді повного контролю за використанням бюджетних коштів.

– Чи виправданим було створення Антикорупційної ради? – Так. Раду, до речі, очолює Віталій Кличко.

За останні місяці гучні звільнення (заступника директора Департаменту архітектури Андрія Вавриша, керівника «Київтранспарксервісу»

тощо), низка службових розслідуваньM– усе завдяки спільній роботі громадськості, екс-пертів і представників влади в цій Анти-корупційній раді. Усі ключові заходи ан-тикорупційної програми втілено в життя відповідними розпорядженнями Віталія Кличка як голови КМДА, моїми розпоря-дженнями та завдяки роботі депутатського корпусу Київради.

– Найболючішими корупційними галузями лишаються, мабуть, ЖКГ і освіта.

– Перевірка всіх керуючих компаній з об-слуговування житлового фонду на наявність корупційної складової уже розпочалася. Особливу увагу буде приділено тендерним закупівлям із надання всіх послуг у сфері ЖКГ. Така ж ситуація і в школах. Проблеми тендерів, побори з батьків, погана якість

харчування, махінації – все буде припи-нено. До речі, директорів деяких шкіл уже звільнено. Інколи ж у навчальних закладах до маразму доходить. Наприклад, в одній із шкіл були передбачені бюджетні кошти на заміну вікон. Їх замінили, але лише в кабінеті директора! Не корупція, ні. Але чи не нахабство?

– А прості громадяни можуть якось впливати на діяльність Антикорупцій-ної ради?

– Так. Будь-який киянин може надати пропозиції. Але боротьба з корупцією не обмежується лише роботою ради. Коли ми всі разом почнемо потрошки докладати зу-силь, тоді кожен із чиновників розумітиме, що й під ним хитається крісло. І перш ніж «попросити», сто разів подумає, чим то для нього може обернутися. Я розумію, що всі випадки корупційних дій

за одне засідання не розглянеш. Зараз, коли кияни все ще ходять кабінетами, стикаються з вимаганнями «віддячити» комусь,M– велике прохання звертатися щодо цього за телефо-ном гарячої лінії: +38 (096) 588-11-88.

Катерина СКРИПНІКОВА

Графік проведения особистих і виїзних прийомів громадян i прямих («гарячих») телефонних лiнiй першим заступником голови Київської міської державної адміністрації та заступниками голови КМДА на IV квартал 2015 року. У першого заступника голови КМДА Ігоря

Володимировича Ніконова особистий прийом громадян – першого вівторка з 16.00 до 18.00 на вул. Хрещатик, 36. • Телефон посадової особи, відповідальної за організацію особистого прийому громадян, 202-74-40. • Особистий виїзний прийом – третього вівторка

кожного місяця з 17.00 до 18.00 у Печерській РДА та у четвертий вівторок кожного місяця з 17.00 до 18.00 у Шевченківській РДА.

• День та час проведення прямих «гарячих» те-лефонних ліній – кожної другої середи з 17.00 до 18.00, тел. 202-76-76. У заступника голови КМДА Петра Олександро-

вича Пантелеєва особистий прийом – кожно-го другого четверга з 16.00 до 18.00 на вул. Хрещатик, 36. • Телефон посадової особи, відповідальної за організацію особистого прийому громадян, 202-74-56. • Особистий виїзний прийом – кожного першого

четверга з 16.00 до 18.00 у Святошинській РДА та кожного третього четверга з 16.00 до 18.00 у Солом’янській РДА. • День та час проведення прямих «гарячих» те-

лефонних ліній – кожного четвертого четверга з 16.00 до 17.00, тел. 202-76-76. У заступника голови КМДА Михайла Борисовича

Радуцького особистий прийом громадянK– кож-ної третьої п’ятниці з 12.00 до 14.00 на вул. Хрещатик, 36 (кімната 516). • Телефони посадової особи, відповідальної за організацію особистого прийому громадян, – 202-76-16, 202-77-21. • Особистий виїзний прийом – кожного першого

понеділка місяця з 16.00 до 17.00 в Голосіїв-ській РДА та третьої п’ятниці з 16.00 до 17.00 у Дарницькій РДА. • День та час проведення прямих «гарячих»

телефонних ліній – кожного першого вівторка з 11.00 до 12.00, тел. 202-76-76. Заступник голови з питань містобудування та

архітектури проводить особистий прийом гро-мадян кожної першої середи місяця з 16.00 до 17.00 на вул. Хрещатик, 36. • Телефони посадової особи, відповідальної за організацію особистого прийому громадян, – 202-77-04, 202-77-05. • Особистий виїзний прийом – у другу середу з

16.00 в Оболонській РДА, четвертої середи з 16.00 в Подільській РДА. • День та час проведення прямих «гарячих»

телефонних ліній – кожного другого четверга з 14.00 до 15.00, тел. 202-76-76. У заступника голови КМДА Ганни Вікторівни

Старостенко особистий прийом громадян – кожного другого вівторка з 16.00 до 17.00 на вул. Хрещатик, 36 (кімната 319). • Телефон посадової особи, відповідальної за організацію особистого прийому громадян, – 202-74-03. • Особистий виїзний прийом – кожного четвер-

того вівторка місяця з 16.00 в Деснянській РДА та третього вівторка з 16.00 у Дніпровській РДА.

• День та час проведення прямих «гарячих» телефонних ліній – кожного першого вівторка з 10.00 до 11.00, тел. 202-76-76.

Олексій Резніков: «Крісло хитається під кожним корупціонером» Заступник Київського міського голови – секретар міськради

Олексій Резніков розповів «Вечірці», що нового на фронті боротьби

з корупцією і які труднощі при цьому виникають

Послуги будуть автоматизова-ні, і це виключить можливість вимагання хабара і «подяки» за той чи інший папірець

Фото Павла Пащенка

погляд6

Вечірній Київ | 31 березня 2016 року | №13 (19195)

кава Гарантія додається

Вадим ПЕТРАСЮК

У «Макдональдсі» троє чоловіків хрумтіли картоплею. Перед ними на столі лежала велика професійна фото-камера об’єктивом догори, наче Пізан-ська вежа. Схоже, вона була головним предметом їхньої розмови. – … тож я кажу: камера вже геть

ніяка,K– кивнув на неї перший хло-пець. – Але у конторі не хочуть купляти нову. Кажуть, будемо ремонтувати. На ремонт гроші є, а на нову ні. Різні статті бюджету.

– І що? – спитав другий хлопець із набитим картоплею ротом. – Та замахався ходити по ремон-

тах. То камера глючить, то об’єктив, то камера, то об’єктив... Кажу шефові: що ви хочетеK– дев’ять років камері! Металобрухт! – І що? – знову поцікавився другий.

– Несу в ремонт. Не фокусується. Подивилися: у вас, кажуть, бек-фокус. За тиждень полагодили. Через два дні знову не фокусується. Несу назад. По-дивилися: у вас бек-фокус, треба ще на тиждень залишати. Я їм показую їхню ж гарантію на їхній ремонт: це ж ви, кажу, так наремонтували. Вони: ой-ой, зачекайте. За десять хвилин виносять камеру. Ось, мовляв, вже готове. При-кинь!

– І що? – Що-що?! Нічого! Усі засміялися. Настрій компанії по-

жвавішав. – А оце недавно об’єктив після

ремонту забрав. Майже та сама історія: дали місячну гарантію, а за тиждень він знову глючить. Я їм несу, а вони не беруть. Кажуть: у вас тут сліди втручан-ня – хтось його розбирав, – тож ремонт на платній основі. Якого втручання?! Кажу: хлопці, я, по-вашому, схожий на ідіота? На біса мені його розбирати, коли маю від вас гарантію, що ви це зробите професійно та безкоштовно? Де логіка?!

– А вони? – Уперлися. Я пішов до свого на-

чальства. Кажу: у нас з ними договір на обслуговування – от і вирішуйте. Наш юрист з ними гавкається. Схоже, по-міняємо сервісну майстерню. Тут обізвався третій з компанії, який

досі лише їв. Він був явно старший за двох перших. – Мені усе це нагадує «Фітіль». Там

був сюжет: годинниковий майстер у лупу роздивляється годинник. Каже: о-о, скільки бруду, шестерні геть зноси-лися, пружина ослабла – треба міняти. Приходьте за місяць. Ну й називає ціну. А власник годинника йому: ніяких гро-шей – годинник на гарантії. І показує через віконце гарантійний талон. Май-стер: а-а, ну так би одразу й казали! Щось там почаклував, усе, каже, заби-райте – годинник працює. Віддає і про-сить гарантійний талон. А клієнт йому: е, ні! Цей талон – від швейної машинки. Я по ньому ще телевізор відремонтую, холодильник і електробритву. Розповівши це, чоловік сам засмі-

явся. Але хлопці, схоже, не розуміли, в чому кумедність. – А як він відремонтує холодиль-

ник?K– спитав один. – Та це ж гумор! «Фітіль»! Був за «совка» такий кіножурнал сатиричний. Висміював усе, що партія дозволяла.

– Яка партія? Чоловік зміряв хлопців поглядом: – Жуй картоплю, філософ!

з бульбашкамимиииииии МАФи незгод Леонід ФРОСЕВИЧ

Якщо в середині 1990-х розгортала-ся жорстока конкурентна боротьба (з підпалюваннями та стріляниною) між кримінальними групами за право «МАФіо-зити», тобто тримати МАФи під контролем, торгувати тут, то сьогодні ситуація дещо іншого ґатунку. Рекетири давно легалізу-валися, стали «порядними», однак все одно тяжіють до сумнівної торговельної діяльності.

Старі Схеми на но Вий лад Нині вони використовують великий арсенал засобів, захищаючи свою вотчи-ну. Нацьковують «прикриття»: куплених деяких правоохоронців, чиновників… Проплачують та організовують мітинги-про-тести «ображе-них покупців» та «підприємців». Блокують роботу комунальників за допомогою тітушок, фаль-шивих учасни-ків АТО (сьогод-ні навіть діють деякі полігони, де тренуються такі бійці в балаклавах за викликом). Це вже щось схоже на «МАФіозну» імперію, яка, можливо, у 1980-х і не снилася

такому хрещеному батьку, як Могилевич. Екс-директор Департаменту міського

благоустрою та збереження природного середовища, а нині – народний депутат України Дмитро Білоцерковець розповів у Фейсбуку, що на лівому березі демонтовані МАФи «належали одному з найодіозніших мережевих мафовиків на призвісько «Х5» або «Качок», який неодноразово вико-ристовував вогнепальну зброю і так само організовував радикальний опір демонтажу незаконних кіосків». Отже маємо виклик… Утім, у цій справі

таких викликів для міста чимало. Один із найголовніших: упродовж багатьох років влада заганяла ці питання майже в тупик. Замість кардинального та продуманого вирішення дуже гострої і складної про-блеми – половинчасті рішення, бажання підіграти тій чи іншій бізнесовій групі (не безкоштовно, звісно), спроби й собі щось

урвати, а ще популістські обіцянки, перед-виборчі ігри… Типова картина: наприклад, сьогодні торговельні ряди ліквідували, а завтра на цьому ж місці копали фундамент під супермаркет.

Страждали про Сті люди Зазвичай страждали прості люди, які торгували у цих крамничках. 2012 року я був свідком демонтажу десятків кіосків біля метро «Дарниця». Підприємці, які орендували тут павільйони в однієї фірми, не знали, що вона має великі негаразди з документами. Комунальники викинули крам підпри-

ємців на вулицю, кіоски забрали на штраф-майданчик. Киянка Надія Дубкова «три-

мала» тут із чоловіком Ро-маном будочку «Ремонт взуття», самі й працювали. Після погрому жінка сиділа на купі взуття і гірко плакала. А поруч зграйками тусува-лися з яскравими плакатиками «Молодые регионы» хлопці та дівчата. Вони ще три-мали в руках гасла «Киев не рынок и н е мусорник!». Проти МАФів війною пішли вже й юні політики… З дозволу великих «рєшал».

Пригадую й інше. 2010 року прокуратура Голосіївського району порушила кримі-нальну справу стосовно керівника під-приємства, який незаконно встановив 40 МАФів, знищивши дерева, кущі. Згодом справа опинилася у довгій шухляді. Бо свої?! х то що пропону Ва В На фронті боротьби з МАФами упродовж

десятиліття напрацьовано чимало рішень і пропозицій. Чому б не провести ревізію: що варто узяти знову на озброєння, а від чого відмовитися? Сьогодні дехто пропо-нує цікавий експеримент: запровадити у центральній частині міста заборонну зону для усіх МАФів. І поступово розширювати її. Або ж інше: створювати тимчасові тор-говельні ряди, як це практи-кують у деяких європейських столицях, скажімо, Парижі. Було б бажання. Раніше цей пласт роботи в містобудівній сфері був закрі-плений за тими, хто умів біль-ше грати на публіку. Мовляв, «підприємці отримають ро-бочі місця і зарплати, бюджет – додаткові кошти, в тому числі на соціальні програми та благоустрій». Наприклад, ко-лись запевняли: «Міська влада створила системну програму з повернення комфортного публічного простору грома-дянам»... Пил в очі. До речі, обіцяли й підго-тувати єдину схему розташу-вання тимчасових споруд. Років чотири тому куратором цього напрямку в столиці працював такий собі чинов-ник із Одеси на прізвисько

«Міша-карман». Тому не дивно, що розумні пропозиції «зависали»… 2012-го прокуратура змушена була визнати: «Під час повторних перевірок з’ясовано, що на місці деяких демонтованих МАФів через певний час з’являлися нові, власники яких мали тимчасові ордери, отримані в Головному управлінні містобудування та архітектури КМДА». Прокуратура пообіцяла «викрити весь злочинний ланцюжок…». Насмішили. Сьогодні місту вельми важливо спра-

витися з усіма цими викликами. Хочеться вірити, що громада не проти цивілізованої торгівлі. Щоб у цій сфері торжествував закон і міський бюджет наповнювався. Ми наводимо порядок. Але ж як важливо не наступати на старі граблі, дати відсіч усім «рєшалам», які витягують на світ лихі схеми двадцятилітньої давнини. Білоцерковець захищатиме інтереси

киян у парламенті Повноваження депутатів від БПП Єгора Фірсова та Миколи Томенка припинені. Про це оголосив спікер Верховної Ради Володимир Гройсман. Їхніми наступниками в парламенті стали Олександр Бригінець та Дмитро Білоцерковець. Раніше Томенко і Фірсов

вийшли з фракції "Блок Петра Порошенка". У відповідь на з'їзді партії 25 березня було ухвалене рішення відібрати у них депутатські мандати.

ЦВК це рішення визнала і зареєструвала наступни-

ків – Олександра Бригинця та Дмитра Білоцерковця. У вівторок вони на засіданні парламенту склали присягу народного депутата. «Вечірка» поцікавилася у

пана Дмитра – якими питан-нями він опікуватиметься в пар-ламенті. Можливо, перший його законопроект стосуватиметься МАФів?

«Насамперед я представля-тиму у Верховній Раді - Київ, тож захищатиму інтереси мешканців столиці. Скоріш

за все це будуть питання бла-гоустрою. Окрім цього допо-магатиму меру Києва Віталію Кличку вирішувати у парла-менті столичні питання. До того ж працюватиму радником Київського міського голови на громадських засадах. А в мої обов`язки як і раніше входи-тимуть питання благоустрою та збереження природного середовища».

Підготував Віталій КУРІННИЙ

до речі

тема номера

Марина МАРЧЕНКО

Його називають моральним автори-тетом України. І кажуть, що, мабуть, волею долі так сталося, що день на-родження країни збігся з його днем народження. 24 серпня 1991 року він написав Акт про Незалежність України, за який проголосувала Верховна Рада. А до цього були і під-пільна антикомуністична діяльність, і камера смертників, і мордовські концтабори, і депутатська діяльність на благо вільної України… З Левком Лук’яненком спілкувалася корес-пондентка «Вечірки».

Раю у нас немає, але ми здатні на велике – Левку Григоровичу, ви усе життя присвятили тому, щоб не-залежність України відбулася. Які, на вашу думку, наші найбільші здобутки та цінності? – За 24 роки, на жаль, було багато

поганого, але є надзвичайно важливе явище – роки незалежності стали часом переучування цілої нації, і це дуже позитивний процес. Але спочатку Російська імперія ізолю-вала нашу націю від цілого світу. Найперше – цензурою. Ні листівка, ні газета, ні книжка не могли вийти без відповідного штампу. По-друге, навколо України стояли радіоглуш-ники, щоб наш народ не слухав із-за кордону «ворожі» голоси. По-третє,

як частина імперії, Україна була ото-чена кордоном. Ще до революції Україна також

була ізольована Російською імперією, але, принаймні, ця ізоляція не була такою суцільною, як за радянських часів. Крім того, нас ізолювали від наших попередників – художників, учених, літераторів. Від усього того, що творили наші духовні отці. Від того, що створила нація, цілі по-коління були ізольовані.

– І все це мало відповідні на-слідки...

– Ми думали так: якщо живемо погано, значить, у нас й інженери

погані, лікарі погані, вчителі погані. У нас був комплекс неповноцінності, бо ми вважали, що за кордоном усе дуже добре. Таке життя тривало 72 роки, тобто три покоління. Наша нація була зіпсована, бо не знала своєї історії і не мала уявлення про навколишній світ. І коли почала-ся горбачовська демократизація й Україна стала незалежною, зникли цензура, заборони і відкрився цілий світ. Українці ніби вперше з’явилися

на світ Божий і почали вивчати самі себе. Ми побачили: так, раю у нас не-має, і хоча жили в рабстві, однак не втратили здібності до чогось доброго. «інфо Рмп Рості Р як не був ук Раїнським, так і не став ним » – Ви часто наголошували, що

національно свідома молодь – одне із головних наших надбань. Що потрібно робити, щоб його зберегти та розвинути? – Згадаємо, що до 1991 року

Україна була територією, яку на-скрізь «прострілювали» російські засоби масової інформації. Вони нав’язували нам імперську ідеоло-гію. Коли у 1992 році Україну про-голосили незалежною і розпочали приватизацію, телевізійні та радіо-канали стали звичайним товаром. Охмакевич, директор Державної телерадіокомпанії, зателефонував мені й запропонував купити канал. «Тоді ваша Республіканська партія зможе 16 годин на добу говорити все, що вам хочеться», – сказав він при зустрічі. Я запитав, скільки це коштує. 50 тисяч доларів. Але наша партія не мала таких грошей. Їх мав тоді Лаудер – міжнародний магнат у сфері ЗМІ. Коли почала тріщати комуністична система, то він пішов у Польщу, Словаччину, Румунію, а потім і в Україну купувати ЗМІ. По-тім прийшли й інші. Вони не були зацікавлені у перевихованні укра-

їнської нації, вони були заробітча-нами. Купували в Америці фільми, крутили їх тут і на цьому заробляли. Інформаційний простір як не був українським, так ним і не став, бо потрапив до рук людей, яким Україна байдужа. Олігархи заснували свої газети, які писали, що їм потрібно. – Яким шляхом треба було йти,

щоб повернутися до справжніх духовних цінностей українців?

– Шляхом поширення українських шкіл з українською мовою, створю-вати свої кінофільми, телепередачі. Адже у нас багатюща історія – чотири століття боротьби за незалежність країни. Знаходились окремі журна-лісти, які робили коротенькі фільми, передачі. Але це були невеликі про-риви серед того антиукраїнського забамбулення людей.

– Але ж колишній президент Ющенко був патріотом. Чому він не зміг нічого зрушити з місця?

– Він відродив палац Розумовсько-го, відбудував фортеці у Батурині, домігся, щоб прийняли закон про Голодомор – це, безперечно, дуже добре, і він це робив щиро. Але були речі, які перетворили його на Кучму №2. Він не виправдав тих сподівань, які на нього покладалися. «к иївське віче або п Роганяло князя, або п Риймало його » – Хто для вас є авторитетом? – Бійці Української повстанської

армії та бойових груп ОУН, які во-ювали за незалежність України до 1956 року. Цей повстанський рух діяв 11 років, не отримуючи допо-моги із закордону, нізвідки. Його учасники не підняли білого прапора, їх просто Московія задушила своєю кількістю, і вони перестали існувати. З цього покоління ще залишилося кілька людей живих. Це Мирослав Симчич, який є для мене мораль-ним авторитетом. Я уже з іншого

ексклюзив до Дня Незалежності

8

Наше коріння. Пишаємося…Суперпопулярні у своїх країнах письменники й артисти не забувають нагадувати

про своє українське походження

Левко Лук’яненко: «Путін сприймає Україну як об’єкт»

«еней » з-над вісли. бРати п ет Ро та п авло с олодухи (п ольща ) Якими можуть бути насправді братні стосунки двох народів, показують на практиці учасники мегапопулярного польського рок-гурту «Еней», створеного 2002 року в Ольштині братами

Петром і Павлом Солодухами та

їхнім другом Лукашом Койрисом. Солодухи – етнічні українці, чиїх пращурів було вивезено під час операції «Вісла» до Ольштина. Там уже народилися їхні батьки, які змогли передати своїм «Льо-леку і Болеку» любов до укра-їнських традицій і мови. Навіть

назва гурту апелює до головного героя «Енеїди» Івана Котлярев-ського. У січні 2014 року на

сервісі YouTube презентували пісню «Брат за брата» – результат співпраці гурту «Еней» із гуртами Kozak System і Maleo Reggae Rockers як символ солідарності з

українським суспільством, яке бо-реться на Майдані Незалежності. У грудні 2014 року гурт заспівав пісню «Біля тополі», яку присвя-тив українським військовикам, котрі загинули за Україну.

Роки незалежності ста-ли часом переучування цілої нації, і це дуже по-зитивний процес

Наталка МИКОЛАЄНКО

чо Рний гумо Р і ук Раїнські т Ракто Ри. м а Рина л евицька

(великоб Ританія ) Українцям часто закидають, що це нація, яка дуже любить плакати-тужи-

ти. Відома британська письменниця українського походження Марина

Левицька категорично це спростовує. Її перший опублікований роман

«Коротка історія тракторів по-українськи» вийшов у Великобританії

2005 року та стрімко став бестселером, який сьогодні перекладено май-

же чотирма десятками мов. У тому числі й українською – мовою її бать-

ків. Народилася Левицька 1946 року в таборі для біженців у Німеччині.

Згодом переїхала з родиною до Англії, де проживає й нині. Навчалася

в Університеті Кіла в Англії. Працює доцентом в університеті Шеффілд

Халам у галузі наукових досліджень ЗМІ та комунікацій. Авторка кількох

десятків книжок.

Фото надані автором

1991 рік. Левка Лук’яненка вітають біля стін Верховної Ради після проголошення Незалежності

Володя не змирився з долею інваліда й

розробив методику одужання «Цілющий

імпульс», за якою тренувався по де-

кілька годин на день. І сталося диво…

У житті цього киянина було багато містичного, а його виняткові досягнення взагалі за межею людських можливостей

парк культури20 Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)


«Вираз» чи «вислів», «екземп-ляр» чи «примірник» – часто ми вагаємося, як сказати або написати правильно. «Вечірка» підібрала корисні книжки, які до-поможуть вдосконалити україн-ську мову.

ЯК ПОДОЛАТИ СТЕРЕОТИПИ

«Цікавинки укрмови» Автор: Ілько Лемко Видавництво «Апріорі», 180

стор. Що: роздуми львівського пись-

менника та публіциста про стан української мови, вимоги до куль-тури мови

Для кого: для охочих уникнути поширених помилок

«Фішка»: українсько-росій-ський етимологічний словник, дотепні ілюстрації та анекдоти

Автор розпочинає з аналізу мовної ситуації у країні. На його думку, в умовах новітньої росій-сько-української війни українська мова вже вкотре стає ознакою всьо-го, що асоціюється з демократією, людяністю, гуманізмом, світовим прогресом і надією на цивілізова-не європейське майбутнє. Однак говорити, що все гаразд, можна буде лише коли діти навіть росій-ськомовних батьків перейдуть на

українську. Аби позбутися меншо-вартості, наша мова має стати мо-вою нових технологій і суспільних тенденцій. На жаль, українська мова навіть засобів масової інфор-мації більшою чи меншою мірою

суржикізована чи русифікована. Ілько Лемко детально розбирає складні випадки вживання прий-менників, числівників, відмінків, порівнює вислови українською і російською. Для прикладу: «за-ставляють поличку книжками, шафу посудом, речі в ломбард, а людей щось робити змушують, примушують, вимушують». А та-кож розповідає про особливі риси української.

У книжці подано етимологічний словник – легкий і цікавий, який змушує замислитися, звідки ж насправді пішли ті чи інші слова.

ПОПОВНЮЄМО СЛОВНИКОВИЙ ЗАПАС

«Мова чудова» Автор: Ольга Уліщенко Видавництво «Vivat», 356

стор. Що: посібник із вивчення укра-

їнської мови Для кого: для всіх, хто прагне

вільно володіти українською «Фішка»: чітке і зручне подання

інформації Серед розділів книжки – «Сло-

во про мову» (літературні цитати), «Антисуржикові сторінки», «Швидка допомога», «Цікаві факти» тощо. А Кіт-воркіт і Мишка-побіганка з вір ша Андрія Малишка допоможуть граючись опанувати українську.

«Мова чудова» містить безліч пояснень і прикладів щодо вжи-вання крилатих висловів, омонімів, паронімів, допоможе розставляти наголоси. В українській мові є безліч слів, значення яких люди часто плутають, як-от: «танець» і «танок», «лівша» i «шульга», «ли-цар» і «рицар» тощо. Завдяки ви-данню читачі навчаться правильно вживати такі слова в контексті. Автор книжки – майстер слова Ольга Уліщенко, літературний редактор із багаторічним стажем, яка брала участь у створенні орфографічних, тлумачних та інших словників.

Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ, письменник, політичний діяч: – Останнім часом перечитав твори своїх друзів

– «Чорне сонце» Володимира Шкляра, спогади історика Тараса Гунчака про рухівський з’їзд, де він згадав і мене, як на трибуні зачитував Акт про незалежність України.

Зараз пишу історичний роман, котрий охоплює тисячоліття української історії – від часів княгині Ольги до Майдану. Тому ба-гато читаю історичної літератури. Відкрив для себе письменника з Одеси Богдана Сушинського, у якого безліч цікавих історичних розвідок, зокрема про київських князів.

Щойно завершив читати книгу «Варавва» Пера Лагерквіста – шведського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури. Колись почув уривок з цього роману по радіо і звернувся до нього вже вдруге. Варавва – це той чоловік, замість якого розіп’яли Ісуса. Зрештою його розіп’яли на тій самій горі й так само випадково, звинувативши у підпалі... Рекомендую цю книгу українцям – події в ній умовні, на рівні міфу, але водночас виписані дуже реалістично і сильно.

Щодо популяризації читання, вважаю, потрібно починати з пи-тання мови. Змусити російськомовну людину читати українською складно, потрібно, щоб українська мова була тотальною, нею володіли всі, тоді виникне бажання читати книжки українською.

ЩО ЧИТАЄТЕ?

Українська вищого ґатунку

Грай, музико, грай!Грай, музико, грай! Марія БЄЛЯЄВА

Сьогодні у столичному метропо-літені можна почути музикантів, які розважають публіку, попри відсутність офіційного дозволу. Нещодавно громадська організа-ція «Фонд інновацій та розвитку – Україна» запропонувала проект, за яким музику можна буде грати лише у спеціально відведених місцях, котрі виконавці оренду-ватимуть на аукціоні. «Вечірка» з’ясовувала, наскільки реально реалізувати цю ініціативу.

І ПРИЄМНЕ, І КОРИСНЕ

У переході з Хрещатика на Май-дан Незалежності лунає «Show must go on» у виконанні акордеона та скрипки. Пасажири, упізнаючи ме-лодію, кидають гроші музикантам. О 22.00 у них закінчується робочий день – час рахувати заробіток.

– Для нас виступи – і практика виконання перед великою ауди-торію, і робота. Загалом, це як наркотик: один раз спробував – і не можеш полишити. З іншого боку, працювати складно: щоб перекрити гул метро, інструменти доводиться використовувати на повну, – зізнаються хлопці.

Обоє музик навчаються в ін-ституті Глієра та викладають у музичній школі.

– Граю з перервами років 5-6, спочатку був сам, потім залучив друга. Починали з підземного пе-реходу на Майдані Незалежності. І нам сподобалось, і людям, – роз-повідає скрипаль. – Репертуар добираємо відповідний. Знаємо, що грають інші музиканти, що по-добається пасажирам, ураховуємо й власні смаки. Сьогодні викону-вали «Чорнобривці», «Мелодію» Скорика, «Марш» Мендельсона, «Вічну любов» Шарля Азнавура.

Їхній робочий день у метро триває кілька годин, найкращий заробіток – у години пік, у серед-ньому – 300-500 грн.

Створити умови для органічного співіснування пасажирів метро та музикантів, які грають у підземці, має проект Kyiv Metropolitan Music Spots. Основна його ідея – відвести для таких виконавців спеціальні місця, що відповідають нормам безпеки та не заважають пасажи-ропотоку. Вони будуть відповідно позначені.

Згідно із запропонованою кон-цепцією, музикант обиратиме music spot (місце) та певний час, братиме участь в аукціоні з орендування цього місця на дві години й у разі перемоги сплачуватиме орендну плату. Якщо виконавець подобається пасажирам, він зможе заробити більше, а отже, і запропонувати вищу ціну на аукціоні.

За результатами опитування, проведеного ініціаторами проек-ту, більшість респондентів готові платити, якщо матимуть реальну можливість грати відкрито.

АУКЦІОН ПРИБУТКОВИХ МІСЦЬ

- Наш проект має на меті дати людям змогу робити те, що їм хо-четься, без домовленостей, – за-значає Роман Яковлєв з «Фонду інновацій та розвитку – Украї-на». – Тут і спрацьовує принцип аукціону. Оплата за користування точкою на певній станції в певний час залежить від пасажиропотоку. І, крім самих музикантів, її ніхто не визначить. Саме тому стартова вартість може бути мінімальною, а далі ціна залежатиме від зазна-чених вище чинників. Що ж до відведення музичних місць у ме-тро, варто влаштувати громадське обговорення.

До нової ініціативи музики ставляться позитивно, але ідея аукціону не всім до вподоби.

– Музикант може сплатити 200 грн за годину, а заробити – 100. Ми боремося за легалізацію, звернули-ся до начальника метрополітену, щоб сплачувати податок, але це має бути реальна сума. Напри-клад, 2-2,5 тис. грн на місяць за умови, що на наших місцях не гратимуть інші. Оренда наразі сягає 2,5 тис. грн за квадратний метр, а нам потрібно два метри. Але ж це стосується торговельних точок, а ми нічого не продаємо й не стоїмо весь день.

– Такі ініціативи існують у світі, і ми їх схвалюємо. Однак українське законодавство не дозволяє реалі-зувати проект у вигляді аукціону, – пояснює начальник прес-служби Київського метрополітену Наталя Макогон. – Можливі лише разові музичні акції. Саме зараз плануємо повернути трансляції класичної музики на ескалаторах…

Проект Kyiv Metropolitan Music Spots у початковому варіанті не підтримали й у КМДА. За слова-ми заступника начальника відді-лу використання комунального майна управління формування та використання майна Депар-таменту комунальної власності м. Києва Олександра Римаренка, для оренди потрібно укладати до-говори, оформлювати страхування, а, крім орендної плати, суб’єкт буде змушений сплачувати ще й експо-зиційні видатки (за тепло, світло). Також необхідний відеонагляд, який контролюватиме час гри музикан-тів. Тобто стартова вартість оренди музичного місця може виявитись завеликою для виконавців.

– Ми спробуємо домовитись із метрополітеном про впровадження пілотного проекту, – зауважує Ро-ман Яковлєв. – Якщо він спрацює, я певен, що поїздки в метро стануть приємнішими й цікавішими.

А ЯК У НИХ БРЮССЕЛЬ: ВЛАСНИЙ ХІТ-ПАРАД

У брюссельському метро музика на платформах лунає від моменту його створення. До 2005 року це були класичні та інструментальні твори, але з часом керівництво компанії MIVB, котре володіє брюссельською підземкою, змінило стратегію, і з гучномовців заграли поп і рок. Плей-лист залежить від часу доби. Зранку для тих, хто їде на роботу, звучать відомі хіти минулого століття. З 15.30 до 18.30, коли школярі та студенти повертаються додому, лунають новинки поп-музики. До 21.30 плей-лист знову змінюється на ранковий, а потім звучить класика. Пісні визначає не конкретна людина чи компанія, а спеціальна програма, що вибирає популярні мелодії з міжнародних хіт-парадів.

ПАРИЖ: МОЖЛИВІСТЬ ДЛЯ МОЛОДІ У паризькому метрополітені грає виключно жива музика: так

оператор метро RATP не лише допомагає молодим музикантам, а й розважає пасажирів. Перша музична подія Métro Molto Allegro, сценою для якої стала одна зі станцій, відбулася 1997 року. Відтоді вуличні артисти вважають виступ у метро реальним шансом розкрутитися. Охочих стало так багато, що відкрили спеціальний підрозділ l’Espace Métro Accords (EMA), котрий добирає претендентів. Двічі на рік на великому прослуховуванні близько 350 музикантів отримують акредитацію, чинну впродовж шести місяців.

ЛОНДОН: КЛАСИКА ПРОТИ НАСИЛЬСТВА У метро Лондона за допомогою класичної музики (творів Баха,

Моцарта, Вівальді) не просто розважають пасажирів, а розв’язують вельми серйозне завдання – борються з насильством і безладами. Такий досвід лондонський метрополітен запозичив у Монреаля, де цей метод тестували ще в 1990-х. За півтора року реалізації проекту поліція зауважила, що кількість крадіжок зменшилася на 33%, нападів на співробітників – на 25%, а випадків вандалізму – на 37%.

Музикант може сплатити 200 грн за годину, а зароби-

ти – 100. Ми боремося за легалізацію, звернулися до начальника метропо-

літену, щоб сплачува-ти податок, але це має

бути реальна сума.


21дивакиВечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

Борис БАБКІН

Коли повз розкішні іномарки-ав-тівки вулицями столиці невиму-шено пропливає чотириметрова дивна посудина, зроблена чи то з човна, чи то з велосипеда, чи то з літака, бампер якої прикрашає пластмасова рожева квіточка, во-дії та пішоходи спочатку зупиня-ються, а потім біжать фотографу-ватися поруч з дивною амфібією та її господарем.

Киянин Володимир Халабурда вже до такого звик. Сорок років експериментів. 52 винаходи. 47 залишилися на папері, бо реє-струвати їх – «марудна справа», як стверджує винахідник. Але п’ять своїх веломобілів він постійно «вигулює» на київських трасах.

ТраВмуВаВся В диТинсТВі

Винахідником київський ху-дожник-портретист Володимир Халабурда, чиє прізвище занесене до Вікіпедії, став через… хвору ногу. Якось маленького Вовчика випадково впустили на підлогу,

після чого він міг пересуватися лише на милицях, бо травмована нога так і залишилася зігнутою під прямим кутом.

– Одного разу, коли мені випов-нилося 14 років, напік сонячними променями жили ззаду, і нога… розігнулася! – пригадує Володимир Романович. – Потім знову застигла під прямим кутом. З тріском, з болем, зі сльозами «розкатав» її на велосипеді. В 10-му класі вже більш-менш ходив. Після школи (ми тоді жили в Таганрозі), ви-рішив рвонути на навчання до Києва. Вступив до училища на території Києво-Печерської лав-ри, де в шістдесяті роки готували художників. Але з часом зрозумів, що картинами багато не заробиш, і перекваліфікувався у... електрики.

В ті роки мав і мопед, і мото-цикл. Коли починав на них їздити, пошкоджену ногу, незважаючи на наколінники, сильно обдувало, і вона починала боліти. Одного разу замислився: а чому б не зробити машину, в якій моя багатостраж-дальна нога була б захищена? Це було творіння з купи різного за-лізяччя. Передня частина – з роз-різаного авіаційного бака (мені

його один чоловік зі свого городу приніс), двигун і два колеса – з мопеду, а третє колесо – в передній частині – від дитячого велосипеда, оскільки там мале навантаження.

Загалом, якщо підрахувати ви-трати на перший автомобіль, то, без урахування старих запасів, він обійшовся мені десь у 800 гривень, на той час це було трохи більше ста доларів.

– У вас був «мандраж», коли ста-ли випробовувати своє творіння?

– Спочатку було страшнувато! (Сміється.) Керування тут не як в мопеді, а навпаки. Тобто якщо там газ направо, то тут – наліво. І під лівою рукою три функції:

кермування, газ і гальмо, і під пра-вою теж три – гальмо, зчеплення і перемикання передач. Але я до цього розташування швидко звик і вже виїжджати не боявся. Довжина мого веломопедомобіля, як я його називаю, сягала чотири з поло-виною метра, а ширина близько метра. Я навмисне його зробив такої ширини, щоб він знаходився на одній смузі поряд з будь-яким автомобілем. Водії, коли бачать, що я їду прямо, проїжджають поруч без остраху. Тому що моя вело-машина на трьох колесах, стійка. Та ще й швидко маневрує. Якщо в звичайному автомобілі поворот йде один до восьми, тобто тре-ба крутнути два рази, то я роблю

тільки один оберт і вже відлітаю в правий бік. Я навіть навколо себе можу розвернутися!

Злодії ледВе не ВКрали Винахід

На винаходи Володимира Рома-новича не раз невдало «полювали» злодії.

– Тупі вони якісь, ці хлопці. Ну вкрадуть, а завести не зможуть. А якщо і зможуть, довго не по-катаються, адже така машина єдина на всю Україну, а може, і на всю Європу! Її ж відразу зна-йдуть, – вигукує Халабурда. – А оця моя «красуня», яку ви бачите в гаражі, веломобіль, що здатний плисти по воді. Теж мій винахід! Колеса з допомогою спеціаль-них пристроїв піднімаються. На них одягається чохол, і ви спокійно їдете по річці, керуючи веслами, як на байдарці. Згодом, щоб веслами не махати, я додав туди ще й човниковий двигун. Шкода тільки, що на Святошин-ське озеро, яке за два кілометри, мене випробовувати мої амфібії чомусь не пускають. Треба їхати до Пущі-Водиці, а це дев’ять кілометрів...

– От би ваші веломобілі запус-тити у серійне виробництво!

– Якби авіазавод або мотоза-вод допоміг у виробництві моїх машин (до речі, на авіазаводі про мене вже чули), користь від них була б величезною! Якраз час для таких машин: і бензину мало ви-трачають – два з половиною літра 76-го на кожні сто кілометрів, і на дорогах займають мало місця, і швидкість достатня! Машину можна завантажувати до 200 кіло-грамів. Веломопедомобілі можуть купувати і ЖЕКи, щоб перевозити якісь малі вантажі. Їх можуть засто-совувати туристи – для тривалих подорожей. Єдиний мінус у моїх машин – вони довгі, – бідкається Халабурда. – Для них потрібен гараж не менше п’яти метрів.

– А як здоров’я – дозволяє вам ганяти?

– Я дотримуюся роздільного харчування, не п’ю, не палю, увесь час на свіжому повітрі, роблю ди-хальні вправи за системою йогів, ходжу з лижними палицями – це добре розвантажує хребет. Люди, звичайно, сміються. Думають, ди-вак якийсь чимчикує з палицями серед літа. «Іди, – сміються, – дід, йди!» – «А ти пали, – відповідаю, – пали! Подивимося, хто з нас довше проживе!»

На Березняках з’явився двокілометровий ексклюзив Олександр ПИРЛИК

Мешканці будинків біля озера Тельбін тепер матимуть привід для гордості – поблизу облаштували сучасну бігову доріжку. Відкрити спортивний об’єкт приїхав мер Києва Віталій Кличко з братом Воло-димиром. Кажуть, що цей витвір голландських технологій абсолютно безпечний і комфортний.

– Ті, хто займається спортом, знають, що бігати на асфальті складно й неприємно, адже він занадто навантажує суглоби. А ця доріжка має гумове покриття, тож бігати нею – саме задоволення. Виробники да-ють гарантію на п’ять років. Аналогів такої доріжки в Україні немає, – зауважив Віталій Кличко. …Як кажуть, краще один раз спробувати, ніж сто разів почути, і корес-пондент «Вечірки» вирішив узяти участь у легкоатлетичному забігу. Дистанція була невеликою: одне коло – 2 кілометри. Тож стартував у дружній компанії з мером та ще із сотнею спортсменів-аматорів. Як годиться, спочатку зробили активну розминку, аби не зазнати травми. І за кілька хвилин усі вийшли на доріжку. Одразу ж домовилися: біжи-мо не на результат, а в легкому темпі. Зізнаюсь, давно не бігав і дещо переживав, чи подужаю таку відстань. Утім, відчувши доріжку на дотик, зрозумів: вона сама мене «понесе». М’яке покриття справді приємно пружинить, і навантаження на ноги мінімаль-не, а навколишня природа взагалі не дає думати про втому. Перші двісті метрів були найтяжчими, а далі все пішло, як уторованим шляхом! Дорогою не забуваю про свої журналістські обов’язки: розмовляю зі своєрідним рекордсменом місцевого ґатунку. Роман пробіг 10 кіл, а це 20 кілометрів! – Бігаю, бо хочу бути здоровим, а тут така інфраструктура! Безліч спортивних майданчиків. Озеро, де можна купатись і влітку, а деко-му – і взимку. Тепер ще й професійна доріжка. Багато людей твердять, що бути здоровим – дорого, але це не так! Приходь сюди, бігай, стри-бай – тут усе безкоштовне, – ділиться враженнями хлопець… Були серед учасників дебютного пробігу й справжні герої. Учасник АТО Сергій Романовський на війні втратив ногу, але не жагу життя. Від-новився, активно займається спортом, а тут він для того, щоб випро-бувати не тільки доріжку, а й сучасний протез. Плани в нашого бійця грандіозні: участь у наступній Паралімпіаді, яка відбудеться в Токіо. – Це не лише новий протез, а й нова сторінка мого життя. У планах – посилені тренування, виступи на національних змаганнях, а також на чемпіонатах Європи та світу. А вінцем моєї праці стане медаль Паралімпіади, – мріє Сергій. Так за розмовою незчувся, як ми пробігли два кола. Таку саму дистан-цію подолали й брати Клички. Єдине, на що можна нарікати, – це ширина доріжки. Для ранкової пробіжки вона цілком підійде, а от для марафонських змагань, зда-ється, надто вузька. Але загалом – усе було класно!

спортА я сяду на веломобіль! 79-річний винахідник сорок років провів в гаражі, майструючи чудернацькі машини

Загалом, якщо підрахувати витрати на перший

автомобіль, то, без ура-хування старих запасів, він обійшовся мені десь у 800 гривень, на той час

це було трохи більше ста доларів.

АНоНс

На старт, марафонці! Цими вихідними у самому серці столиці, на Хрещатику, відбудеться один з найвідоміших українських легкоатлетичних заходів – Київ-ський міжнародний марафон Wizz Air Kyiv City Marathon-2016.

Вже всьоме поспіль змагання зберуть тисячі бігунів з усього світу. В рамках заходу – дистанції на будь-які смак та підготовку, зокрема плануються дорослі забіги: 42, 19,5, 10, 5 та 2 кілометри, а також дитячі забіги на 1000, 500 та 100 метрів.

Прикметно, що захід вперше пройде у статусі новоявленого члена Асоціації міжнародних марафонів і пробігів, до складу якої входить 260 бігових змагань, які відбуваються в більш, ніж 80 країнах світу. Тому результати учасників марафону будуть внесені до протоколів, а якщо комусь пощастить, зможе навіть встановити офіційний світовий рекорд.

Втім, організатори приготували ще один сюрприз… – Усі атлети матимуть можливість вигравіювати особистий

результат на здобутій медалі. Повірте, такої медалі не буде ні в кого, – розповів «Вечірці» генеральний менеджер Run Ukraine Дмитро Черницький.

Фото Олексія ІВАНОВА

афіша22 Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

Кінопрем’єри Дітям

«ДІМ ДИВНИХ ДІТЕЙ МІС САПСАН»

Êðà¿íà: ÑØÀ Ñòóä³ÿ: 20th Century Fox Ðåæèñåð: Ò³ì Áåðòîí Ó ðîëÿõ: ªâà Ãð³í, Ñåìþåë Ë. Äæåêñîí, Åéñà Áàòòåðô³ëä, Åëë³ñîí Äæåíí³, Äæóä³ Äåí÷, Êð³ñ Î’Äàóä, Ðóïåðò Åâåðåòò, Òåðåíñ Ñòåìï Òðèâàë³ñòü: 2 ãîä. 05 õâ. Äèòèíñòâî Äæåéêîáà ïðîéøëî ï³ä ðîçïîâ³ä³ ä³äóñÿ ïðî ïðèòóëîê äëÿ íåçâè÷àéíèõ ä³òåé. Ñåðåä éîãî ìåøêàíö³â ä³â÷èíêà, ÿêà âì³ëà òðèìàòè â ðóêàõ âîãîíü, ä³â÷èíêà, ÷è¿ íîãè íå òîðêàëèñÿ çåìë³, íå-âèäèìèé õëîï÷èê ³ áëèçíþêè, ÿê³ âì³ëè ñï³ëêóâàòèñÿ áåç ñë³â. Êîëè âìèðàº ä³äóñü, 16-ð³÷íèé Äæåéêîá îòðèìóº çàãàäêîâèé ëèñò ³ â³äïðàâëÿºòüñÿ íà îñò-ð³â, äå æèâ éîãî ä³ä. Òàì â³í çíàõîäèòü ä³òåé, ÿêèõ ðàí³øå áà÷èâ ëèøå íà ôîòîãðàô³ÿõ..

«ОСІННІ СПОГАДИ»

Êðà¿íè: ²ðàí, ×åõ³ÿ, Óêðà¿íà Ðåæèñåð: Àë³ Ôàõð Ìóñàâ³ Ó ðîëÿõ: Îëåêñàíäð ²ãíàòóøà, Äìèòðî Ë³íàðòîâè÷, Íàçàí³í Àõìàä³ Øàõïóðàáàä³, Òåòÿíà Þð³êîâà, Ãàëèíà ßáëîíñüêà, Îëåêñà Êðàâ÷óê Òðèâàë³ñòü: 1 ãîä. 41 õâ. Â³êîâ³ îáìåæåííÿ: 16 ðîê³â Öå ³ñòîð³ÿ êîõàííÿ ³ ñïîãàä³â ÷îòèðüîõ ëþäåé. Ïåðøèé ç íèõ – öå ìîëîäèé óêðà¿íñüêèé ìóçèêàíò Àíàòîë³é, ÿêèé äîáðîâ³ëüíî ï³øîâ ó â³éñüêî, ùîá

âçÿòè ó÷àñòü â ÀÒÎ ³ çàõèñòèòè ñâîþ ð³äíó çåìëþ. Ï³ñëÿ ïîðàíåííÿ â³í ïðè¿æäæàº íà ë³êóâàííÿ ó Çàõ³äíó Óêðà¿íó, äå çíàõîäèòü íîâèõ äðóç³â ³ çà-êîõóºòüñÿ â ìîëîäó ³ðàêñüêó ä³â÷èíó-á³æåíêó ²ìó. Àëå ¿¿ òàêîæ êîõàº éîãî íîâèé äðóã Îëåêñàíäð – ñòàðøèé çà â³êîì ÷îëîâ³ê, ì³ñöåâèé ñêóëüïòîð, ÿêèé ïåðåæèâ îñîáèñòó äðàìó ³ íàìàãàºòüñÿ ïî-÷àòè æèòòÿ ñïî÷àòêó. Ùå îäíà íåïðîñòà æ³íî÷à äîëÿ ó ÷åòâåðòî¿ ãåðî¿í³ ô³ëüìó – ð³äíî¿ ñåñòðè ïîê³éíî¿ äðóæèíè Îëåêñàíäðà. Âîíà âñå æèòòÿ ëþáèòü öüîãî ÷îëîâ³êà ³ ï³äòðèìóº éîãî â á³ä³ é ðàäîñò³, à çàðàäè ñâîãî êîõàííÿ ãîòîâà ä³ÿòè íå ò³ëüêè ð³øó÷å, à é ï³äñòóïíî. .

«НЕ ДИХАЙ»

Êðà¿íà: ÑØÀ Ðåæèñåð: Ôåäåðèêî Àëüâàðåñ Ó ðîëÿõ: Ñò³âåí Ëåíã, Äæåéí Ëåâ³, Ä³ëàí Ì³ííåòò, Åììà Áåðêîâ³÷³ Òðèâàë³ñòü: 1 ãîä. 28 õâ. Â³êîâ³ îáìåæåííÿ: 16 ðîê³â Ãðàá³æíèêè âäèðàþòüñÿ â îñåëþ ñàìîòíüîãî ñë³-ïîãî ÷îëîâ³êà, ùîá âèêðàñòè ÷èìàëó ñóìó, ÿêó òîé, í³áèòî, çáåð³ãàº â ñâîºìó ñåéô³. Îá³êðàñòè ä³äà çäàºòüñÿ çàáàâêîþ, îäíàê âîíè íå ï³äîçðþþòü, ùî ó ñâîºìó áóäèíêó íà îêîëèö³ ñòàðèé òðèìàº äåùî ñòðàøí³øå, í³æ êóïêà ãðîøåé. Íà éîãî òå-ðèòîð³þ êðàùå íå ñòóïàòè: â³í çíàº íàïåðåä âñ³ ¿õí³ êðîêè, â³ä÷óâàº ¿õí³é ñòðàõ ³ íå äàñòü æîäíîãî øàíñó íà ñïàñ³ííÿ.

КІНОТЕАТРИ «Êè¿â», âóë. Â. Âàñèëüê³âñüêà, 19, òåë.: (044) 234-73-81, 234-33-80, www.kievkino.com.ua « Æîâòåíü», âóë. Êîñòÿíòèí³âñüêà, 26, òåë. (044) 417-27-02, www.zhovten-kino.kiev.ua «Óêðà¿íà», âóë. Ãîðîäåöüêîãî, 5, òåë.: (044) 279-67-50, 279-82-32, www.kino-ukraina.com.ua «Ê³íîïàëàö», âóë. ²íñòèòóòñüêà, 1, òåë. (044) 490-70-60, www.kinopalace.net «Ñ³íåìà-Ñ³ò³ Êè¿â», ÒÐÖ «Îóøåí ïëàçà», âóë. Ãîðüêîãî, 176, òåë. (044) 230-72-30, www.cinemaciti.kiev.ua Ìåðåæà ê³íîòåàòð³â «Áàòòåðôëÿé», www.kino-butterfly.com.ua: «Á³ëüøîâèê», âóë. Ãåòüìàíà, 6, òåë. (044) 200-90-10 «Óëüòðàìàðèí», âóë. Óðèöüêîãî, 1-à, òåë.: (044) 206-03-62, 206-03-70 «DeLuxe», âóë. Ãîðüêîãî, 50, òåë.: (044) 206-13-22, 206-13-24 Ìåðåæà ê³íîòåàòð³â «Îäåñà ê³íî», www.kinoodessa.com: ÒÖ «Óêðà¿íà», ïðîñï. Ïåðåìîãè, 3, òåë: (044) 496-15-11, 496-15-51 ÒÖ «Êâàäðàò», áóëüâ. Ïåðîâà, 36, òåë: (044) 538-17-70, 538-17-71

ЦИРК

Àäðåñà: ïë. Ïåðåìîãè, 2 Òåë. (044) 486-39-27, www.circus.kiev.ua 8 æîâòíÿ (ñá.) — 12.00, 16.00, 9 æîâòíÿ (íä.) — 12.00, 16.00 Ïðîãðàìà «Åêñòðèì àðåíà», ä³òÿì äî 4-õ ðîê³â âõ³ä áåçêîøòîâíî áåç íàäàííÿ â³ëüíîãî ì³ñöÿ

ТЕАТР НА ЛИПКАХ

Àäðåñà: âóë. Ëèïñüêà, 15/17 Òåë. (044) 253-62-19, www.tuz.kiev.ua 8 æîâòíÿ (ñá.) — 12.00 «Äîáðèé Õîðòîí», ìó-çè÷íà âèñòàâà íà äâ³ ä³¿, Þõèì ×åïîâåöüêèé, 1 ãîä. 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 5-òè ðîê³â 9 æîâòíÿ (íä.) — 11.00 «Íå õî÷ó áóòè ñîáàêîþ», êàçêà-ãðà äëÿ ä³òåé íà îäíó ä³þ, Ñåðã³é Áºëîâ, Ñåðã³é Êóâàºâ, 1 ãîä. 10 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 5-òè ðîê³â 12 æîâòíÿ (ñð.) — 11.00 «Äîáðèé Õîðòîí», ìóçè÷íà âèñòàâà íà äâ³ ä³¿, Þõèì ×åïîâåöüêèé, 1 ãîä. 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 5-òè ðîê³â

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ І

БАЛЕТУ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА

Àäðåñà: âóë. Ìåæèã³ðñüêà, 2 Òåë. (044) 425-42-80, www.musictheatre.kiev.ua

7 æîâòíÿ (ïò.) — 14.00 «Á³ëîñí³æêà òà ñåìåðî ãíîì³â», áàëåò íà 2 ä³¿, Á. Ïàâëîâñüêèé, 1 ãîä. 45 õâ. 8 æîâòíÿ (ñá.) — 12.00 «ßê êîçàêè çì³ÿ ïðè-áîðêóâàëè», ìþçèêë – êàçêà íà 2 ä³¿, ²ãîð Ïîêëàä, ë³áðåòî Î.Âðàòàðüîâà òà Ã.Êîíüêîâî¿ çà êàçêîþ Î.Âðàòàðüîâà «Çì³þ÷êà-íåñì³þ÷êà», 1 ãîä. 30 õâ. 9 æîâòíÿ (íä.) — 12.00 «Ñïëÿ÷à êðàñóíÿ», áàëåò-ôåºð³ÿ íà 2 ä³¿, Ïåòðî ×àéêîâñüêèé, 2 ãîä.

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК

Àäðåñà: âóë. Ìèðîï³ëüñüêà, 1, ñò. ìåòðî «×åð-í³ã³âñüêà» Òðàìâà¿: ¹ 22, 23, 28, 35, 33 (äî çóïèíêè Àíäð³ÿ Ìàëèøêà) Òåë. (044) 513-15-00, puppet-theater.kiev.ua

8 æîâòíÿ (ñá.) — 11.00, 13.00, 15.00 «Â³íí³ Ïóõ», À. Ì³ëí, ³íñöåí³çàö³ÿ Ñ. ªôðåìîâà, êàçêà-êîìåä³ÿ, 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â 8 æîâòíÿ (ñá.) — 19.00 «Âîðîí», Ã. Êîöö³, êàçêà-òðàã³êîìåä³ÿ, 80 õâ. äëÿ ä³òåé â³ä 12-õ ðîê³â 9 æîâòíÿ (íä.) — 11.00, 13.00, 15.00 «Äèê³ ëåáåä³», ². Çàãðàºâñüêà, çà ìîòèâàìè êàçêè Ã.-Õ. Àíäåðñåíà, 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 4-õ ðîê³â 12 æîâòíÿ (ñð.) — 11.00 «Òåðåì òåðåìîê», Ñ. Ìàðøàê, êàçêà-çàáàâêà, 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â

ТЕАТР РОСІЙСЬКОЇ ДРАМИ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Àäðåñà: âóë. Á. Õìåëüíèöüêîãî, 5 Òåë. (044) 234-42-23, www.rusdram.com.ua 6 æîâòíÿ (÷ò.) – 19.00 «Ó ïîëîí³ ïðèñòðàñòåé (Êàì³ííèé ãîñïîäàð)», Ëåñÿ Óêðà¿íêà, äðàìà, âè-ñòàâà áåç àíòðàêòó, 2 ãîäèíè 7 æîâòíÿ (ïò.) — 19.00 «Äæóëüºòòà ³ Ðîìåî», Çà ï’ºñîþ Â³ëüÿìà Øåêñï³ðà, 2 ãîä. 30 õâ. 7 æîâòíÿ (ïò.) — 20.00 «Ïðîùàëüíå òàíãî», òðàã³êîìåä³ÿ ó äâîõ àêòàõ, 2 ãîä. 30 õâ. 8 æîâòíÿ (ñá.) – 12.00 «²ãðè íà çàäíüîìó äâîð³», Åäíà Ìàç³ÿ, 1 ãîä. 30 õâ. 8 æîâòíÿ (ñá.) – 18.00 «Îñòàííÿ ëþáîâ», Âàëåð³é Ìóõàðüÿìîâ, ìåëîäðàìà íà äâ³ ä³¿, 2 ãîä. 15 õâ. 8 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «Âèä ç ìîñòó», Àðòóð Ì³ëëåð 8 æîâòíÿ (ñá.) – 20.00 «Îëåêñàíäð Âåðòèí-ñüêèé. Áàë Ãîñïîäåíü...», âèñòàâà ïðî æèòòÿ ³ äîëþ âèäàòíîãî ñï³âàêà, ïîåòà ³ êîìïîçèòîðà, 1 ãîä. 25 õâ. 9 æîâòíÿ (íä.) – 12.00 «¹13 («Áîæåâ³ëüíà í³÷, àáî Îäðóæåííÿ Ï³ãäåíà»)», êîìåä³ÿ íàøèõ äí³â ó äâîõ ä³ÿõ, Ðåé Êóí³, 2 ãîä. 30 õâ. 9 æîâòíÿ (íä.) – 18.00 «Æ³íêè. Ôðàãìåíò. Ñêàíäàë áåç àíòðàêòó» 9 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Ó öüîìó ëþáîìó ñòàðîìó äîì³», Îëåêñ³é Àðáóçîâ 9 æîâòíÿ (íä.) – 20.00 «Äâîº, íå ðàõóþ÷è ñî-áàêè (²ñòîð³ÿ ñîáàêè)» 10 æîâòíÿ (ïí.) – 19.00 «Áàáèíå ë³òî», Àéâîí Ìåí÷åëë, ë³ðè÷íà êîìåä³ÿ ó äâîõ ä³ÿõ, 2 ãîä. 35 õâ. 10 æîâòíÿ (ïí.) – 20.00 «ßíãîëÿòêî, àáî Ñåê-ñóàëüí³ íåâðîçè íàøèõ áàòüê³â», Ëóêàñ Áåðôóñ, 1 ãîä. 50 õâ. 11 æîâòíÿ (âò.) – 19.00 «Ñ³ìåéíà âå÷åðÿ», Ìàðê Êàìîëåòò³, 2 ãîä. 30 õâ. 11 æîâòíÿ (âò.) – 20.00 «Æèðíà ñâèíÿ», Í³ë ËàÁóò 12 æîâòíÿ (ñð.) – 19.00 «Ïîòð³áåí áðåõóí», Ä³ì³òð³ñ Ïñàôàñ, êîìåä³ÿ, 2 ãîä. 10 õâ.

12 æîâòíÿ (ñð.) – 20.00 «Âàðøàâñüêà ìåëîä³ÿ», Ëåîí³ä Çîð³í, ë³ðè÷íà äðàìà íà îäíó ä³þ, 1 ãîä. 40 õâ.

ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Àäðåñà: ïë. ²âàíà Ôðàíêà, Ç Òåë.: (044) 279-59-21, 279-71-01, www.ft.org.ua 6 æîâòíÿ (÷ò.) — 19.00 «Êàéäàøåâà ñ³ì’ÿ», ²âàí Íå÷óé-Ëåâèöüêèé, ñöåí³÷íà âåðñ³ÿ Òåàòðó ³ì. ². Ôðàíêà 7 æîâòíÿ (ïò.) — 19.00 «Ê³í IV», òðàã³êîìåä³ÿ íà 2 ä³¿, Ãðèãîð³é Ãîð³í, ïåðåêëàä ßðîñëàâà Ñòåëüìàõà 8 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «Æîíà º æîíà», ³íñöåí³çàö³ÿ Âàëåíòèíà Êîçüìåíêà-Äåë³íäå çà îïîâ³äàííÿìè Àíòîíà ×åõîâà, ïåðåêëàä Í³íè Íîâîñåëèöüêî¿, âîäåâ³ëü íà äâ³ ä³¿ 9 æîâòíÿ (íä.) – 12.00 «Ïîïåëþøêà», ªâãåí Øâàðö, êîìïîçèòîðè Â³êòîð³ÿ Âàñàëàò³é, Þð³é Êîíäðàòþê, êàçêà-ìþçèêë íà äâ³ ä³¿ 9 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Ìàðòèí Áîðóëÿ», ²âàí Êàðïåíêî-Êàðèé, êîìåä³ÿ íà äâ³ ä³¿ 11 æîâòíÿ (âò.) – 19.00 «Íà ïîë³ êðîâ³», ³íñöåí³-çàö³ÿ Þð³ÿ Ðîçñòàëüíîãî çà ìîòèâàìè äðàìàòè÷íèõ ïîåì Ëåñ³ Óêðà¿íêè, âèñòàâà íà äâ³ ä³¿, 1 ãîä 50 õâ. 11 æîâòíÿ (âò.) – 19.00 «Íåçð³âíÿííà», Ï³òåð Êâ³ëòåð,ïåðåêëàä ç àíãë³éñüêî¿ Ñåðã³ÿ Áîðùåâ-ñüêîãî, êîìåä³ÿ íà äâ³ ä³¿

12 æîâòíÿ (ñð.) – 19.00 «Øâåéê», ³íñöåí³çàö³ÿ çà ìîòèâàìè ðîìàíó ßðîñëàâà Ãàøåêà «Ïðèãîäè áðàâîãî âîÿêè Øâåéêà», êîìåä³ÿ íà äâ³ ä³¿ 12 æîâòíÿ (ñð.) – 19.00 «Morituri te salutant», âèñòàâà çà òâîðàìè Âàñèëÿ Ñòåôàíèêà

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ УКРАЇНИ

ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Àäðåñà: âóë. Âîëîäèìèðñüêà, 50 Òåë. (044) 455-90-87 6 æîâòíÿ (÷ò.) – 19.00 «Âåñ³ëëÿ Ô³ãàðî», Âîëüôãàíã Àìàäåé Ìîöàðò, êîì³÷íèé áàëåò íà äâ³ ä³¿, 2 ãîä. 7 æîâòíÿ (ïò.) – 19.00 «À¿äà», Äæóçåïïå Âåðä³, îïåðà íà ÷îòèðè ä³¿, âèêîíóºòüñÿ ³òàë³éñüêîþ ìî-âîþ, 3 ãîä. 10 õâ. 8 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «Áàÿäåðêà», Ëþäâ³ã Ì³íêóñ, áàëåò íà òðè ä³¿, 2 ãîä. 40 õâ. 11 æîâòíÿ (âò.) – 19.00 «Ëåáåäèíå îçåðî», Ïåòðî ×àéêîâñüêèé, áàëåò íà òðè ä³¿, 2 ãîä 45 õâ. 12 æîâòíÿ (ñð.) – 19.00 «Çàïîðîæåöü çà Äó-íàºì», Ñåìåí Ãóëàê-Àðòåìîâñüêèé, îïåðà íà äâ³ ä³¿, âèêîíóºòüñÿ óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ, 2 ãîä. 25 õâ.

ТЕАТР ЗОЛОТІ ВОРОТА

Àäðåñà: âóë. Øîâêîâè÷íà, 7-à Òåë. (044) 253-92-76 6 æîâòíÿ (÷ò.) – 19.00 «Áðàêîâàí³ ëþäè», Âà-ñèëü Ñ³ãàðºâ, ñïåöèô³÷íà êîìåä³ÿ, îáìåæåííÿ ïî â³êó: 16+ 7 æîâòíÿ (ïò.) – 19.00 «Ì³ò³íå êîõàííÿ. Ùî-äåííèê», ²âàí Áóí³í, ïëàñòè÷íà äðàìà, îáìåæåííÿ ïî â³êó: 14+ 8 æîâòíÿ (ñá.) – 19.00 «Íàòàøèíà ìð³ÿ», ßðîñëàâ Ïóë³íîâè÷, ñïîâ³äü äâîõ ä³â÷àò, 95 õâ, îáìåæåííÿ ïî â³êó: 14+ 9 æîâòíÿ (íä.) – 19.00 «Çàáóòà ³ñòîð³ÿ êîõàííÿ», Îëåêñàíäð Êóïð³í, ì³ñòè÷íà ñàãà, 80 õâ., îáìåæåííÿ ïî â³êó: 14+

12 æîâòíÿ (ñð.) – 19.00 «ßê äâîº á³äíèõ ðóìóí³â ïîëüñüêîþ ðîçìîâëÿëè», Äîðîòà Ìàñëîâñüêà, ñó-÷àñíà êàçêà äëÿ äîðîñëèõ, îáìåæåííÿ ïî â³êó: 18+

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТЕАТРАЛЬНИЙ ЦЕНТР «КРАКІВ»

Àäðåñà: Ðóñàí³âñüêà íàáåðåæíà, 12 Òåë. (067) 754-74-57, http://etcentre.wix.com/etcentre 7 æîâòíÿ (ïò.) – 19.00 Áëàãîä³éí³ ôîíäè Îëåñÿ Ìàëÿðåâè÷à òà íàðîäíîãî àðòèñòà Óêðà¿íè Âàëåð³ÿ Íåâåäðîâà «Òåàòð. Ï³äòðèìêà. Òåàòð» ïðåäñòàâëÿ-þòü êîíöåðò çà ó÷àñòþ Îëåêñ³ÿ Ãîðáóíîâà òà ãðóïè «Ãðóñòü ïèëîòà». Ó ìóçè÷íî-õóäîæí³é êîìïîçèö³¿ «×îðíà øêàòóëêà» òàêîæ â³çüìóòü ó÷àñòü: Âàëåð³é ×èãëÿºâ – çàñëóæåíèé àðòèñò Óêðà¿íè, àêòîð, øîóìåí; ²ãîð Ðóäèé – çàñëóæåíèé àðòèñò Óêðà¿íè, âîëîäàð ãðàí-ïð³ òà ïðèçó ãëÿäàöüêèõ ñèìïàò³é íà ôåñòèâàë³ MusicWorld (²òàë³ÿ, 2002), çîëîòèé ñàêñîôîí Óêðà¿íè; Àíäð³é ²âàíîâ – êîìïîçèòîð, àâòîð-âèêîíàâåöü. Ìóçè÷íèé ñóïðîâ³ä – ãðóïà «Âñåãäà çåë¸íûé». Íà âàñ ÷åêàº ð³çíîñòèëüîâà âîêàëüíà ïðîãðàìà, ï³ñí³ Ëåîí³äà Óòüîñîâà, Â³êòîðà Öîÿ, Âîëîäèìèðà Âèñîöüêîãî òà ³íøèõ ó âèêîíàíí³ íàðîäíîãî àðòèñòà Óêðà¿íè, àêòîðà òåàòðó ³ ê³íî Îëåêñ³ÿ Ãîðáóíîâà. Êîøòè â³ä ïðîäàæó êâèòê³â áóäå ïåðåäàíî äèòÿ÷îìó ñàäêó «Ìð³ÿ», âèõîâàíö³ ÿêîãî ìàþòü ïîðóøåííÿ îïîðíî-ðóõîâî¿ ñèñòåìè.

Театри

АТР РОСІЙСЬКОЇ

äîáðî ë î

Ведуча рубрики Оксана БАРКІНА

6 – 12 жовтня

23Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222) асорті

ОВНИ, оголосіть бій поганим звичкам, орієнту-

ючись на харизматичних партнерів, вони для вас взірець моральності. Не вдавайтеся до диктаторства, ма-ніпуляцій, шліфуйте стосунки, при-стосовуючись один до одного.

ТЕЛЬЦІ , тиждень промайне під кармічні акор-

ди. Усе таємне стане явним, вовки в овечих шкурах покажуть своє справ-жнє обличчя, що вас шокує. Змиріть-ся й терпляче пливіть за течією, розв’язуючи чужі проблеми.

БЛИЗНЮКИ , дефілюйте на публіці –

отримаєте життєдайну підзарядку, створивши собі та іншим свято. Будь-те режисером, перевтілюйтесь у по-трібний образ і сяйте блискучим артистизмом.

РАКИ , доведеться розриватися між двома

царинами – сім’єю та роботою. Ат-мосфера вкрай наелектризована, намагайтеся з усіма знайти спільну мову.

ЛЕВИ , слід урізно-манітнити буття, додати

яскравих, емоційних барв на жит-тєву палітру. Рухайтесь, щастя не в далеких краях, а зовсім поряд. Вас скрізь зустрічатимуть з радістю та любов’ю.

ДІВИ, насолоджуйтесь повнокровним життям,

плекайте в серці радість. Реалізація потаємних задумів набирає успіш-них обертів, де «хочу» святкувати-ме перемогу. Слід терміново зро-бити ревізію прибутків і витрат, сплатити борги, виконати обіцянки.

ТЕРЕЗИ, ви центр гравітації, тож поза увагою

не залишитесь. Усе під контролем, жит-тя вирує. Презентуйте себе, ви яскравий публічний лідер, здатний надихнути людей на масштабні справи.

СКОРПІОНИ , тихіше їдеш – далі будеш.

Не варто влаштовувати бойкот обставинам. Смиренно робіть те, що від вас вимагається . Частіше усамітнюйтесь, і тоді інтуїція підкаже правильне рішення.

СТРІЛЬЦІ в зеніті популярності , енергія

фонтанує. Якщо мета поставлена правильно, ви її неодмінно досягнете разом із побратимами, з котрими вас єднають духовні інтереси. Активізуйте дружні зв’язки – то діаманти, які поповнять золотий братерський фонд.

КОЗЕРОГИ ма-невруватимуть між домом

і роботою, у родинних стосунках від-буваються невідворотні зміни. При-боркайте агресивного коня, на якому завзято гарцюєте, допікаючи домо-чадцям.

ВОДОЛІЇ, якщо хо-чете себе розрекламувати,

досягти своєї мети, демонструйте все, на що багаті, проте тільки в колі довірених людей, з якими маєте спільні справи чи інтереси.

РИБИ, якщо вас за-хльостують бурхливі праг-

нення, незадоволена душа страждає, а вимоглива реальність не пускає до раювання, шукайте золоту середи-ну між «хочу» та «треба».

Астролог Любов ШЕХМАТОВА

Просимо надсилати світлини в електронному форматі на адресу редакції: [email protected]. У листі обов’язково повідомте (для редакції, в газеті не публікується) номер свого телефону.

Фото Ірини ЦИКАДИ

Ск

ан

во

рд

«В

еч

ірк

и»

фотоконкурс «Вечірки» � «Київ – європейське місто»

Скла

ла Оксан

а БАРКІН

А

Як повідомили «Вечірці» в Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА, у п’ятницю–неділю у столиці відбудуться традиційні сільсько-господарські ярмарки.

Зокрема, 7 жовтня, торгува-тимуть у Голосіївському районі на просп. Голосіївському, 116, на просп. Академіка Глушкова, 17–31; у Дарницькому – на розі в у л . П .Ч у бин с ь к о г о т а Ю.Пасхаліна; в Деснянсько-му – на вул. Електротехнічній, 2-б, 4-б, 6-б, 16, 10, 26, 28 – на парному боці, 5, 5-а, 7, 11, 9, 9-а – на непарному боці, на вул. Шолом-Алейхема (в межах вул. Мілютенка та Маршала Жукова); у Дніпровському – на вул. Алма-Атинській, 64, на вул. Гродненській, 1/35–5; в Обо-лонському – на вул. Ф. Максимен-ка, 14–18; у Подільському – на вул. Світлицького, 31–35; у Свято-шинському – на вул. Підлісній, 8, на вул . Сільськ ій , 1 6 ; у Солом’янському – на вул. Кер-ченській (в межах вул. До-

нецької та Мартиросяна), на вул. П. Козицького (в межах вул. Єреванської та Уманської); у Шевченківському – на розі вул. Щусєва та Тираспільської, на вул. Бульварно-Кудрявській, 2–4, на вул. Ружинській, 16–18 (біля скверу), на вул. Деревлянській, 16, на вул. Ризькій, 1.

У суботу, 8 жовтня, ярмар-куватимуть у Голосіївському районі на вул. Паньківській, на вул. Голосіївській, 4–10; у Дар-ницькому – на вул. Ревуцького, на розі вул. П.Чубинського та Ю.Пасхаліна; у Деснянському – на вул. Лісківській (в межах вул. Милославської та Радун-ської), на вул. М. Цвєтаєвої (в межах вул. М. Закревського та просп. В. Маяковського), на вул. Електротехнічній, 2-б, 4-б, 6-б, 16, 10, 26, 28 – на парному боці, 5, 5-а, 7, 11, 9, 9-а – на не-парному боці; у Дніпровському – на вул. А. Бучми, 2–10; в Обо-лонському – на вул. П. Калнишев-ського, 1–5; у Печерському – на вул. Катерини Білокур; у Поділь-

ському – на просп. С. Бандери (біля Куренівського парку), на вул. Світлицького, 31–35; у Свя-тошинському – на вул. Булгако-ва, 10-13/1; у Солом’янському – на вул. Стадіонній (в межах вул. В. Липківського та Богданів-ської); у Шевченківському – на вул. Подвойського, 2–12.

У неділю, 9 жовтня, ярмарки відбудуться в Голосіївському районі на вул. Маршала Конєва (в межах вул. Академіка Вільямса та Ломоносова); у Дарницькому – на розі вул. П.Чубинського та Ю.Пасхаліна; в Деснянсько-му – на вул. Електротехнічній, 2-б, 4-б, 6-б, 16, 10, 26, 28 – на парному боці, 5, 5-а, 7, 11, 9, 9-а – на непарному боці; у По-дільському – на вул. Світлиць-кого, 31–35, в Оболонському – на вул. Дніпроводській, 13/1; у Печерському – на вул. І. Кудрі (в межах вул. П. Лумумби та Чи-горіна); у Святошинському – на бул. Академіка Вернадського, 79; у Шевченківському – на вул. Татарській, 32–38.

Де скупитисяярмарки

Архімандрит Лаврентій

(Віктор Живчик), благочинний

Свято-Михайлівського

Золотоверхого монастиря

6 жовтня – зачаття Пророка і Хрестителя Господнього Іоана Предтечі.

7 жовтня – преподобномучениці рівноапостольної Фекли.

8 жовтня – преподобного Сергія, ігумена Радонезького.

9 жовтня – неділя п’ятнадцята після П’ятидесятниці. Апостола та євангеліста Іоана Богослова.

Іоана Богослова назвали так через глибокий богословський зміст Євангелія, написаного ним. Це єдиний із дванадцяти апостолів, котрий помер своєю смертю, бо решта учнів Христа загинули, як мученики, у різних країнах, де проповідували. Апостол Іоан був у засланні на острові Патмос, де одержав одкровення від Бога щодо подальшої долі світу та написав книгу «Апокаліпсис, або Одкровення Іоана Богослова». Він також є автором трьох соборних послань, які входять до книг Нового Завіту.

10 жовтня – мученика Калістрата та воїнів його.

11 жовтня – преподобного Харитона Сповідника. Собор преподобних отців Києво-Печерських, що в Ближніх печерах нетлінно спочивають.

12 жовтня – преподобного Киріака, пустельника.

Якою мірою міряєте...Будь-яка дія в нашому житті

має безперечні наслідки: так чи інакше все, що ми робимо, накладає відбиток на наше подальше існування. Цей незмінний принцип багаторазово знаходить вираження у словах Священного Писання. Зокрема, Євангеліє дає нам зрозуміти, що рівень вимогливості, який ми застосовуємо до оточуючих, так само може й буде застосований до нас самих. Христос навчає: «Не судіть, щоб і вас не осудили, бо якою мірою міряєте, такою відміряється й вам». Народна мудрість черпає натхнення в Божественному Одкровенні, а тому подібні вислови зустрічаємо й у приказках та прислів’ях. Чому ж так суворо Писання засуджує нашу упередженість стосовно ближнього? Річ у тім, що кожен, хто бере на себе сміливість судити іншого, повинен бути досконалим принаймні в тій сфері, про яку робить висновки. Наприклад, злодію не може виносити вирок нечистий на руку суддя, бо хабар – це така ж крадіжка. А тому терпимість до недоліків ближнього – ключ нашого присуду в Бога.

православний

календаргороскоп

10 – 16 жовтня

особистий слуга при

королі

відгадав за-гадки Сфінкса

(міф.)

судова особа в Ст. Римі

богиня родю-чості (міф.)

прісноводна риба

біблійний герой

скандинавські боги

стародавнє місто в Сирії

корінь життя (кит.)

матрос у Туреччині

богиня світанку (міф.)

заклад

жіноче фран-цузьке ім’я

син Адама та Єви

программа каналу «1+1»

маса з кам’яного

вугілля

складаний капелюх - циліндр

дипломатичний представник

правило в грі «го»

мистецтво складання

букетів

верблюд

вогнедишне крилате стра-

ховисько

колюча тваринка

давня назва Британських

островів

за зроблене добро

Реклама

кіноманія24 Вечірній Київ | 6 жовтня 2016 року | №40 (19222)

В. о. головного редактораМаксим Філіппов

Заступник головного редактора Віталій Курінний

Секретаріат Володимир Савруцький, Олександр Баркін

Фоторедактор Павло Пащенко

Адреса: 01001, м. Київ–1,

вул. Володимирська, 51-бТелефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93

E-mail: [email protected]Свідоцтво:

КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 року

Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51б Тел.: 234-21-84, 234-27-39

Факс: 235-61-48 Е-mail: [email protected]

Відділ розповсюдження та реалізації: Тел.: 235-23-34

Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14

Замовлення: 50084 Заг. наклад: 96 000.

Редакція листується з читачами тільки на сторінках газети. Газета публікує також

ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції.

При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Що хвилює» публікуються на правах реклами.

Рукописи не рецензуються. Передплатний індекс: 37607

Онлайн-передплата на сайті ДП «Преса»

засновник: Київська

міська рада

facebook.com/vechirkanova

За останні десять років у світі з’явилися й активно працюють кі-нокомісії – спеціальні організації, які сприяють роботі кіновиробни-ків. Створення Київської кінокомі-сії обговорювалося представника-ми столичної влади та вітчизняної кіноіндустрії на круглому столі «Столиця України – столиця кіно» в рамках VI міжнародного медіа-форуму Kiev Media Week.

Про функції такої комісії та можливості, які вона відкриває місту, «Вечірці» розповіла голо-ва Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук.

– Комісія має виконувати три основні завдання. Це – інформа-ційна підтримка, тобто надання продюсерам повної інформації про всі локації, ресурси, послуги, які є в місті, зокрема готелі та кейтеринг.

По-друге, це робота з владою, державними органами щодо префе-ренцій, зокрема, знижок на дозволи для зйомок. Впроваджуються так звані ребейти – програми фінан-сової підтримки кіно, що гаранту-ють повернення певного відсотка

виробничого бюджету і витрат на підготовку до зйомок для проектів, які знімаються на території країни. Така система вигідна продюсерам, котрі витрачають менше коштів, але і державі, місту – в економіку повернеться вже в 3–5 разів більше за рахунок інвестицій на увесь про-ект. А це заробітна плата, робочі місця, гонорари, готелі, оренда транспорту, техніки.

І третя функція – це маркетинг, тобто представлення міста як гарної локації для зйомок. За-

рубіжне кіно знімається у Києві й сьогодні, але продюсери зі-штовхуються з низкою проблем – складною дозвільною системою і навіть просто незнанням, до кого звернутися за наданням цієї чи іншої послуги.

Комісія дасть змогу створити «єдине вікно» входу в місто – від допомоги у виборі локації до мак-симального спрощення процесу дозвільних процедур для знімаль-них груп. Її створення в Києві під-тримує і міська влада.

На екрани столичних кінотеатрів вийшов український документальний фільм «Жива ватра», який знайомить з життям карпат-ських вівчарів у сучасному світі.

Режисер Остап Костюк багато років до-сліджував гуцульську музику, подорожуючи гірськими селами. Показати ж народні традиції вирішив через образ уже зникаю-чої професії пастуха. За чотири роки було відзнято понад чотириста годин відеома-теріалу, до остаточного варіанту увійшло лише 52 хвилини.

У картині глядач має змогу спостерігати за трьома поколіннями горян: досвідченим 82-річним Іваном, 39-річним Василем, який на той час опікувався єдиною з 80 колись існуючих у районі полонин, та 10-річним Іванком, який лише засвоює ази вівчарства. Щороку чоловіки покидають рідні домівки й на чотири місяці вирушають з отарами у гори. Така робота потребує чималої мужності та витривалості.

– Я намагався показати, як живуть гу-цули сьогодні – на перехресті минулого

і сучасного. Герої нашої стрічки займа-ються улюбленою справою своїх батьків, відкривають і знаходять у ній свої сен-си, – розповів Остап Костюк. – В умовах глобалізації народне господарство і стара культура відходять у минуле. І така ситуація по всьому світу. Наприклад, щороку 300 американських фермерських господарств продається. З іншого боку є й нове явище,

дауншифтинг, коли молодь із міста тікає в село – до гармонії, до природи...

Українська прем’єра фільму «Жива ва-тра» відбулася в рамках кінофестивалю «Молодість» ще восени 2014 року. За цей час стрічка побувала на багатьох кінофестивалях, отримала спеціальний приз журі престиж-ного Канадського фестивалю документаль-ного кіно HotDocs як кращий міжнародний

повнометражний фільм, дипломи Одеського МКФ і мінського кінофестивалю «Лістапад», нагороду за кращу операторську роботу на американському Salem Film Fest.

– На відміну від численних картин про традиційні народні промисли, в яких фоль-клорна старовина постає чимось сентимен-тальним і тужливим, «Жива ватра» виразно розкриває вплив професії на людський характер, – поділився враженнями кіно-критик Олександр Гусєв.

Сторінку підготувала


Експертна комісія рекомендувала Держкіно включити до Програми виробництва і розповсюдження національних фільмів на 2016-2017 рр. проекти, що отримали середню оцінку понад 35 балів. Торік прохідний бал становив 37,5.

Про деякі з них розповів голова експертної комісії з питань кінематографії Андрій Дончик.

– Які ваші враження від конкурсу? – На сьогодні він наймасовіший. Якщо на перших конкурсах було

враження, що немає із чого вибрати, то зараз дуже багато цікавих про-ектів. На жаль, ми не можемо підтримати ще більше з них, але ті, що пройшли, додають оптимізму, що ми нарешті матимемо касові збори.

– Які фільми, на вашу думку, матимуть успіх у глядачів? – Наприклад, «Егрегор» Любомира Левицького, сюжет якого закручений

навколо загадкової речовини, що виділяється під час великого скупчення людей і дає владу. У картині наш Майдан використовують лихі сили, щоб виділити цю речовину. Костюмовану драму «Захар Беркут» збираються знімати масштабно, як «300 спартанців», де Захар Беркут жертвує власним сином, щоб заманити ворогів у пастку. Нашій історії також присвячені бойовик «Крути 1918. Захист», екранізація «Аеропорту» за твором Сергія Лойка. А ще зніматимуть блокбастер за романом Василя Шкляра «Чорний ворон», сценарій якого адаптував Андрій Кокотюха.

Серед переможців варто відзначити й жанрові стрічки: мюзикл у стилі українського танго «Гуцулка Ксеня» за оперетою Ярослава Барнича, фільм жахів «Морена», детектив Дмитра Томашпольського «Сторонній».

– А який із проектів може презентувати Україну на міжна-родних фестивалях?

– «Атлантида» Валентина Васяновича. Це апокаліптична постінду-стріальна історія. Дія відбувається в Маріуполі, коли руйнується вироб-ництво й головний герой, котрий практично все життя пропрацював на заводі, втрачає роботу та починає шукати нове призначення. Ця тема актуальна нині в усьому світі.

«Захара Беркута» знімуть як «300 спартанців»На українське кіно дадуть півмільярда

Київ «відкритий» для іноземних кінопродюсерів

ПРЯМА МОВА Ганна СТАРОСТЕНКО, заступник голови КМДА:

– Кіноіндустрія в Україні розвивається досить жваво. Наш кінопродукт якісний, і я тішуся, що багато фільмів сьогодні знімають саме в Києві. Але кіноіндустрія – це не лише створення певного

культурного продукту, а й можливість залучати додаткові інвестиції та активізувати суміжні сектори господарства – туризм, ринок праці та сервісу. Місто готове надати орендні пільги, створити умови та допомогти з вибором локації для кінозйомок. Уже є певні напрацю-вання в цьому напрямі, зокрема, домовлено про подання електро-нної заявки на проведення зйомок, що значно пришвидшить процес оформлення дозволів.

Наприкінці вересня Верхо-вна Рада України ухвалила у другому читанні законопроект 3081-д «Про державну підтрим-ку кінематографії в Україні». Серед нових норм – реальні механізми повернення частини кваліфікованих витрат на ви-робництво фільмів. В Україні вони на рівні 25 відсотків, а найбільше коштів серед єв-ропейських країн повертає Швейцарія – 60 відсотків.

ДО РЕЧІ

Там, на далеких полонинах А ВИ ЗНАЄТЕ?

Жива ватра – вогонь, добутий тер-тям дерева і підтримуваний упродовж 4-місячного сезону на полонині. Обряд запалювання ватри здійснювався на Гу-цульщині до середини ХХ сторіччя. Його згадка у фільмі є символом сьогоднішнього занепаду вівчарського ремесла. Адже за-йматися цією справою нині нерентабельно.

За результатами 9-го конкурсного відбору кінопроектів державне фінансування отримають 48 філь-мів. Для цього виділять рекордну за увесь час проведення конкур-су суму – півмільярда гривень. Принаймні, така цифра значиться у проекті бюджету на 2017 рік, який уряд вніс на розгляд Верхо-вної Ради.

Кадр з фільму «Жива ватра»

стор. 10–16 ЯЯкщо «зайці» кщ «« . 19 · до України, відчув...

Documents