БЕЗПЕКА. «Урядовий кур’єр» досліджує питання, як запобігтипроявам насильства на матчах Євро-2012

ПРЯМА МОВА

ТАБЛО

ЧЕТВЕР, 7 ЛИПНЯ 2011 РОКУ №14

СПЕЦІАЛЬНИЙ ВИПУСК

«Для українців, які захочуть

потрапити наматчі чемпіонату

Євро в Польщі,будуть створені

всі необхідні умови.Проблем з тим,

щоб потрапитидо Польщі,

не буде».Директор польського оргкомітету Євро-2012про готовність Польщі прийняти українськихуболівальників під час ЧЄ-2012

Всі — на фіналПЕРСПЕКТИВА. Найбільшою популярністю серед матчів Єв-

ро-2012 у фанів, які замовили і викупили квитки, користувавсяфінальний матч чемпіонату, який відбудеться в Києві. «Фіналзавжди користується підвищеним попитом. І на Євро-2012 та-кож, — повідомив Інформаційному центру «Україна-2012» опе-раційний директор УЄФА Мартін Каллен. — Але до числа най-більш популярних матчів цього разу додались ігри за участю по-льської збірної. Щодо фіналу, тут УЄФА ніколи не має проблем— всі тікети швидко продаються».

До слова, під час кампанії з продажу квитків було вста-новлено рекорд — понад 12 мільйонів замовлень на євроті-кети. Близько 80 відсотків замовлень надійшло з України таПольщі.

Георгій КОСИХ, «Урядовий кур’єр»

Турецька поліція затримала у12 містах понад 40 осіб, які

замішані в організації «договір-няків». Серед них президент чин-ного чемпіона країни «Фенербах-че» Азіз Йилдирим, представни-ки клубів «Трабзонспор» і «Ескі-шехірспор», низка гравців, вклю-

чаючи членів збірної країни ідвох легіонерів, три функціонерифедерації футболу Туреччини,кілька тренерів.

Поліцейська операція, спрямо-вана на виявлення осіб, причетнихдо подібних корупційних діянь,триває вже кілька місяців. Вонавсіляко підтримується вищим ке-рівництвом країни, яке ініціювалопроходження у квітні через пар-

ламент закону, що перед-бачає до 12 років позбав-лення волі за організаціюдоговірних матчів. Теперслово за Фемідою.

Ось що сказав в ек-склюзивному коментарі«УК» відомий в минуло-му футбольний арбітр, нині тех-нічний директор ФФУ Костян-тин Вихров:

— Ділкам від футболустає дедалі важче робитибрудні справи. Ще свіжі впам’яті «очисні» процеду-ри, вжиті щодо них в Іта-лії, Німеччині. Пройшлачерез це й батьківщинафутболу — Англія. Навела

належний порядок, і нині ми бачи-мо там повні стадіони, бо футболіс-ти віддаються грі, чесній спортив-

ній боротьбі з першої до останньоїхвилини. Тому те, що сталося вТуреччині, слід тільки вітати.

У боротьбі з «договірняками»мають об’єднати зусилля як гро-мадські організації, передусімфедерації футболу і їх спеціалі-зовані комітети, так і державніоргани правопорядку, які знаютьформи і методи стеження, зби-рання доказів.

Феміда покаже «червону картку» футбольним корупціонерам ДОГРАЛИСЯ. Дедалі більше країн долучаються до боротьби з договірними матчами

3460км доріг,що в основному зв’язують Львів, Київ,

Харків, Донецьк і пункти пропускуна кордонах, передбачено програмоюпідготовки до Євро-2012 побудувати,

реконструювати та капітальновідремонтувати

АДАМ ОЛЬКОВИЧ:

Подібні інциденти на спортивних змаганнях краще попередити, щоб потім не гасити у пожежному порядку

Фот

о з

сайт

у ya

plak

al.c

om

12-13

З ПЕРШИХ ВУСТ

11Мирон Маркевич має бути впевнений, що йому ніхто не заважатиме

ЕКСКЛЮЗИВ

15 Віктор Серебряников:«Віктору Маслову я був як син»

Такий футбол нам не потрібен!

www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єр10

ПРОГНОЗИ

Валерій РЕКУНОВ,«Урядовий кур’єр»

Після того, як націо-нальна збірна не ви-

тримала випробуванняФранцією, погляди уболі-вальників сфокусувалисяна підопічних Павла Яко-венка. Очікування від фі-нального турніру чемпіо-нату Європи серед моло-діжних команд були вели-чезними. Спеціалісти щезадовго до стартовогосвистка називали нашихмолодих талантів ледь ненайперспективнішими завсю історію незалежності.Семеро виконавців уженадягали синьо-жовтуформу головної командикраїни, троє з них вважа-лися гравцями основногоскладу національної дру-жини.

Випромінював оптимізм іголовний тренер «моло-діжки».

— Я б рекомендувавОлегу Блохіну перевіритина серйозному рівні всіхмоїх гравців, — заявив Па-вло Яковенко. — Будущасливий, якщо підопічнідосягнуть успіху на турні-рі в Данії, а за рік захища-тимуть честь країни на Євро-2012. Не можу ствер-джувати, що ми обов’язко-во переможемо, але хлопціборотимуться за це.

Подивитися на власніочі, як наші 22–23-річніфутбольні надії вигляда-тимуть на фоні своїх іс-панських, англійських тачеських однолітків, уСкандинавію вирушивтренерський штаб націо-нальної збірної практичнов повному складі. Наврядчи Олег Блохін, АндрійБаль та Юрій Калитвин-цев залишилися задово-леними побаченим. Одинзабитий м’яч, одне набра-не очко з дев’яти можли-вих — найгірші показникине тільки в квартеті А, алей серед усіх восьми учас-ників. Такі невтішні під-сумки виступу ТарасаСтепаненка та його пар-тнерів.

На літніх Іграх–1988 вСеулі молодіжну збірнуколишнього Союзу до олім-пійського золота вели за

собою беззаперечні лідери— Олексій Михайличенкота Ігор Добровольський. Напереможному для нас Євро-2009 серед юнаківприклад партнерам пока-зували кияни Кирило Пет-ров, визнаний кращимфутболістом фінальноготурніру, його одноклубникДенис Гармаш та СергійКривцов із запоріжського«Металурга».

На полях Віборга таХернінга ми розраховува-ли побачити у всій красіпотенційних зірок конти-нентальної першості —

Євгена Коноплянку, Ан-дрія Ярмоленка, ЯрославаРакицького. Перші двоєстали ледь не головним

розчаруванням ярмаркифутбольних талантів. На-приклад, у стартовомуматчі проти Чехії один ізлідерів «Дніпра» за 90хвилин спромігся зробитилише сім передач уштрафну суперника, зп’ятнадцяти індивідуаль-них мікродуелей посту-пився в десяти, а загаломприпустився 34% браку. УЯрмоленка цей показниквиявився більшим на двавідсотки, у динамівськогофорварда Романа Зозулівзагалі зашкалював —47% програних двобоїв.

— Склалося враження,що футболісти вийшли не збажанням битися за пере-могу, а немов на прогулян-ку, — зазначив один із тре-нерів національної збірноїЮрій Калитвинцев. — На-передодні старту багато го-ворилося про те, що Украї-на серед фаворитів турні-ру. Однак ці розмови необ-хідно підкріплювати відпо-відною грою та самовідда-чею. На жаль, цього хлопціне продемонстрували. На-шим «зіркам» потрібно ду-мати не про якісь зарубіж-ні клуби, а насамперед проте, як покращити свій зіп-сований імідж.

Ще різкіше висловивсяоглядач однієї з іспанськихгазет. На його думку, Ук-раїна вважалася перспек-тивною командою на чолі зучнем Валерія Лобанов-ського — Павлом Яковен-ком. А насправді виявила-ся восковою фігурою.

Як оцінив побачене вСкандинавії Олег Блохін,ми дізнаємося на початкусерпня. Саме тоді тренероголосить список гравців,запрошених на контрольнузустріч зі Швецією.

Урок Яковенку,застереження для БлохінаПІСЛЯМОВА. Провальний виступ національної «молодіжки»розчарував навіть зарубіжних фахівців

Богдан Бутко з партнерами склали зброю перед майбутніми чемпіонами Європи

ТАБЛО «УК»

Чемпіонат Європи серед молодіжних командЧехія — Україна — 2:1 (Дочкал, 49, 56 — Білий, 88)Україна — Англія — 0:0Іспанія — Україна — 3:0 (Мата, 10, 72, з пенальті, Адріан, 27)

ПІВФІНАЛИІспанія — Білорусь — 3:1 (у додатковий час)Швейцарія — Чехія — 1:0 (у додатковий час)

ФІНАЛІспанія — Швейцарія — 2:0

Фот

о з

сайт

у da

ylife

.com

ПРЯМА МОВАЛеонід БУРЯК,екс-тренер збірної України:

«Висновок однозначний: останнє міс-це в групі — це провал. Зараз у лавах«молодіжки» зібрані всі найкращі, хто єв Україні. Коноплянка, Ракицький і Ярмо-ленко — справді дуже талановиті хлопці.

Але на полях Данії з’ясувалося, що наша молодь ще не доросладо рівня справжнього європейського футболу. Які шанси ліде-рів «молодіжки» зіграти на Євро-2012? Передусім, це залежитьвід них самих. Головне, щоб вони пам’ятали: у тихому болотінасправді нічого вартісного не утвориться».

Євген КОТЕЛЬНІКОВ,заслужений тренер України:

«Виступ наших хлопців на полях Ві-борга і Хернінга показав: розраховуватина значне підсилення тренерському шта-бу національної збірної не доводиться.Що ми могли протиставити тим же іспан-

цям? Практично нічого. Увесь футбольний світ ламає головунад тим, як протистояти «Барселоні». Але нічого придумати неможе. Така сама картина і на юнацькому рівні. У складі іспан-ської «молодіжки» грав нападаючий «Атлетика» Ікер Муніанін,якому лише 18 років. Ми про таке можемо тільки мріяти».

Ігор ЯВОРСЬКИЙ, заслужений тренер України:

«На мій погляд, наші футбольні надіїотримали добрий урок. Можливо, заразфутболісти спустяться з небес на землю.Адже для всіх неупереджених спостері-гачів очевидно: майбутніх зірок розбес-тили в клубах, де вони виступають. Павлу Яковенку в даномувипадку важко було щось змінити. З іспанцями нам конкурува-ти проблематично. Але Чехія та Англія були цілком до снаги. Тіж чехи продемонстрували справжній чоловічий характер, — те,чого не було в нас».

Олександр СОПКО,екс-захисник донецького «Шахтаря»:

«Напередодні фінального турніру підо-пічні Павла Яковенка грали контрольніматчі проти колективів фізкультури рай-центрів Київської області. Такі «прогу-лянкові» спаринги не дозволили визна-чити кістяк молодіжної збірної. Ось чому наш склад проти Чехіїта Англії відрізнявся майже на 50%. До затвердження ОлегаБлохіна говорилося про перспективи очолити національну дру-жину Яковенком. Євро-2011 довів: один з учнів Лобановськогодо цього не готовий».

Є за що змагатися!Віктор КАЛІНІЧ

для «Урядового кур’єра»

КОШТОРИС. Загальний призовий фонд фінальної частиниЄвро-2012 становитиме €196 млн. Це на 12 млн більше по-рівняно з турніром в Австрії та Швейцарії. Таке рішення булоприйняте під час засідання виконавчого комітету УЄФА вНьоні.

Кожний учасник турніру заробить €8 млн (на Євро-2008 —7,5). За вихід з групи команди отримають по €2 млн, за вихід допівфіналу — по три. Фіналіст чемпіонату стане багатшим на€4,5 млн, а переможець вирішального поєдинку — на €7,5 млн.За кожну перемогу на груповому етапі командам буде перера-ховано по мільйону євро, за нічию — вдвічі менше. Максималь-ний прибуток майбутнього чемпіона Старого Світу становитиме€23,5 млн.

Серед нововведень Євро-2012 — премії збірним, що займутьтреті місця на груповій стадії фінального турніру. Ці команди от-римають по €1 млн.

Члени виконкому затвердили місце та час проведення жереб-кування плей-офф ква лі фі ка ції Євро-2012. Воно відбудеться вКракові 13 жовтня. Ухвалено процедуру жеребкування фіналь-ної частини турніру, що пройде 2 грудня о 19.00 за київськимчасом у палаці мистецтв «Україна» в Києві.

— Місяць тому я особисто відвідав Україну та Польщу, — за-значив генеральний секретар УЄФА Джанні Інфантіно. — Мипобачили світло в кінці тунелю — робота кипить. Потрібно щебагато чого зробити, однак ми позитивно налаштовані. Вже за-раз ми побачили зміни настрою в обох країнах. Із наближеннямЄвро-2012 кожен прагне зробити свій внесок у підготовку дотурніру.

Були змінені дати проведення фінальної частини чемпіонатуЄвропи-2013 серед молоді в Ізраїлі — з 15–29 червня на 5–18червня. Таким чином вдалося уникнути збігу з проведеннямКубку конфедерацій ФІФА у Бразилії, що пройде 15–30 червнятого ж року.

Виконком УЄФА підтримав пропозицію вшановувати грав-ців, які досягають позначки у 100 матчів за національну збір-ну. Їм будуть вручати спеціальні медаль та кепку під час юві-лейного матчу (або одного з наступних) на домашньому ста-діоні.

Україна у третьомукошику

Андрій САВЧУК для «Урядового кур’єра»

КВАЛІФІКАЦІЯ. Збірна України перебуватиме у третьому ко-шику при жеребкуванні відбірних груп чемпіонату світу 2014 ро-ку, яке відбудеться 30 липня у Бразилії.

Принцип європейської кваліфікації на світову першість зви-чайний: вісім груп по шість команд і одна з п’яти. Дев’ять пере-можців автоматично кваліфікуються у фінальну частину турніру,а вісім збірних, що посіли другу позицію, у плей-офф розіграютьміж собою ще чотири путівки. Гірша друга команда з усіхдев’яти груп у плей-офф не потрапляє.

Розподіл збірних по кошиках:

1 Іспанія, Нідерланди, Німеччина, Англія, Португалія, Італія,Хорватія, Норвегія, Греція

2 Сербія, Словенія, Росія, Франція, Чорногорія, Швейцарія,Словаччина, Данія, Швеція

3 Туреччина, Чехія, Ізраїль, Ірландія, УКРАїНА, Бельгія, Румунія, Боснія-Герцеговина, Болгарія

4 Литва, Албанія, Угорщина, Білорусь, Грузія, Вірменія, Північна Ірландія, Шотландія, Польща

5 Австрія, Естонія, Латвія, Фінляндія, Македонія, Молдова,Кіпр, Азербайджан, Уельс

6 Ісландія, Люксембург, Фарерські острови, Казахстан, Ліхтенштейн, Мальта, Андорра, Сан-Марино.

Лондон — футбольна столиця

ПЕРСПЕКТИВА. Визначені стадіони, які 2013 року прийма-тимуть фінали двох головних єврокубкових турнірів. Вирішаль-ний матч Ліги чемпіонів УЄФА відбудеться на лондонському«Уемблі», а в столиці Нідерландів — на «Амстердам Арені» —відбудеться фінал Ліги Європи УЄФА. Переможці цих двох по-єдинків битимуться за Суперкубок УЕФА на стадіоні «Еден» уПразі.

— Футбольна асоціація Англії (ФАА) була заснована в 1863році, і 2013 р. вона святкуватиме своє 150-річчя, — пояснив Мі-шель Платіні. — Враховуючи важливість цього історичного мо-менту, а також те, що ми святкуватимемо 150 років з часу появина світ правил футболу, ми визнали необхідним, щоб УЄФА до-поміг ФАА відсвяткувати свій ювілей особливим чином. Саметому ми вирішили, що фінал Ліги чемпіонів в 2013 році повер-неться до Англії.

Нагадаємо, що в сезоні 2011/12 фінал Ліги чемпіонів відбу-деться 19 травня на «Мюнхен Арені», а за десять днів до цьогона Національному стадіоні у Бухаресті буде зіграний вирішаль-ний поєдинок Ліги Європи.

117 липня 2011 року, четвер, № 121 www.ukurier.gov.ua

З ПЕРШИХ ВУСТ

Свого часу Мирон Богдановичпрацював у львівських

«Карпатах» і «Кривбасі», «Во-лині» і запорізькому «Металур-зі». З 2005 року очолює харків-ський «Металіст» — команду,яка під його керівництвом стала«третьою силою» українськогофутболу. Зустрівшись із заслу-женим тренером країни, нашкореспондент звернулася донього з проханням поділитисясекретами успіху та спрогнозу-вати гру нашої збірної під часЄвро-2012.

Батьківська наукане пройшла даром

Мироне Богдановичу, з чогопочинався ваш шлях у великийфутбол?— Мій батько був дитячим тре-нером у містечку, де я народився.Тільки-но почав ходити, він по-клав біля мене м’яч. На той час, аце були 56-й — 57-й роки, шкіря-на куля скоріше нагадувала ди-ню. Але відтоді й до сьогодні яможу правильно ударити пом’ячу. Батьківська наука непройшла даром.

Чим захоплювалися в дитин-стві, окрім футболу?— Мама ніяк не могла змиритисяз першою моєю пристрастю, ос-кільки мала витончену натуру.Вона мріяла, аби я грав на фор-тепіано. Скажу чесно, вісім роківя вчився в музичній школі із за-доволенням. То було моє першезахоплення музикою. Пізнішебула англійська школа — єдина уЛьвові. Не знаю, як мене при-лаштували туди батьки, але і досьогодні мені вистачає здобутихзнань. Ще одне моє захоплення— рибалка. Коли випадає віль-ний час, намагаюсь посидіти звудкою.

Які батьківські настанови до-помогли вам у дорослому житті?— Тато і мама завжди повторю-вали: якщо не працюватимеш —нічого з тебе не вийде. Отожкожний день розписувався похвилинах: то футбол, то музика,то англійська чи репетитори зрізних предметів. До роботибатьки привчили мене з дитин-ства, за що їм щиро вдячний. За-раз намагаюся донести до моло-дих гравців просту істину — ужитті не варто шукати легкихшляхів.

Що для вас головне у тренер-ському процесі?— Футбол — це гра, в якій всеоднаково важливе — фізична го-товність, тактика і техніка. Алена першому місці — психологіч-на підготовка. Інколи можна обіг-рати найсильнішу команду, аможна програти найслабшій. Ми-нулого сезону ми, на жаль, не разце демонстрували.

Усе пізнаєтьсяв порівнянні

Ви прийняли «Металіст»,прямо скажемо — далеко не зір-кову команду, і зуміли створитиміцний колектив. Зараз йому підсилу боротьба не лише за «брон-зу», яку ваші підопічні завоюва-ли вп’яте поспіль, а й за медалівищої проби. Отже, президентклубу не помилився у виборітренера?— Я вдячний Олександру Ярос-лавському за довіру та можли-

вість працювати з таким колекти-вом. У свою чергу намагаюсь сум-лінно виконувати свою роботу.

Який із матчів за тривалутренерську кар’єру запам’ятав-ся вам найбільше?— Я пам’ятаю усі матчі. Але най-яскравіші, напевно, ті, коли хар-ків’яни починали грати в євро-пейських клубних турнірах.Приміром, першим нашим су-перником був англійський«Евертон» — дуже серйозна ко-манда.

Нещодавно мені потрапила наочі статистика, де зафіксованасота перемога «Металіста» підмоїм керівництвом у чемпіона-тах країни. Трапилося це у мат-чі з київським «Арсеналом».Буду радий, коли буде й двох-сота.

У «Металісті», як і в більшос-ті українських команд, виступа-

ють чимало іноземних гравців.Як вдається долати мовнийбар’єр з легіонерами?— Із сербами проблем немає —вони розуміють російську мову.Папа Гуйе з Сенегалу також ви-вчив російську. З аргентинцямиспілкуємося іспанською черезперекладачів.

Ще зовсім недавно у складі«Металіста» виблискував бра-зильський віртуоз Жажа Кое-льо, який став справжнім улюб-ленцем харківських уболіваль-ників. Чи втратила команда відйого переходу?— Жажа зараз у Туреччині граєза «Трабзонспор», де також за-биває красиві м’ячі. Інколи теле-фонує мені. Зізнається, що дужесумує за Харковом. У цьому не-має нічого дивного: кожен футбо-ліст, який іде з команди, забираєз неї якусь свою частинку. Ми ба-гато втратили не тільки від пере-ходу бразильця, а й ВалентинаСлюсара. Напевне, я дещо поспі-шив з 33-річним півзахисником,який підписав контракт з київ-ською «Оболонню», і визнаю це.

Щодо Коельо, то він не приховуєбажання повернутися в «Мета-ліст». Усе, як-то кажуть, пізна-ється в порівнянні.

Суддівство сталооб’єктивнішим

Як ви оцінюєте сезон, що за-кінчився?— Ми завоювали бронзовийкомплект нагород — результатне можна вважати провальним.Але вболівальники бронзоювже наситилися. Їм хочетьсязначно більшого, як, до речі, інам. Цьогоріч через об’єктивніпричини не вдалося зробитикрок уперед. Травми ключовихгравців (у лазарет одночаснопотрапили Папа Гуйе, Вільягра,Пшеничних, Бор діян, Березов-чук, Романчук) підкосили ко-манду. Адже без надійного за-хисту розраховувати на серйоз-

ний результат не доводиться. Зподібною проблемою за всюсвою тренерську кар’єру сти-каюся вперше.

Нещодавно «Металіст» при-дбав двох перспективних грав-ців з Аргентини. Чи задоволеніви їхньою віддачею, бо за слова-ми вболівальників вона не від-чутна?— По-перше, це молоді футбо-лісти. Коли вони прилетіли вУкраїну, на той час у них набатьківщині була спека, а у нас— 25 градусів морозу. Ви розу-

мієте їхній стан — непростозвикнути до такої різкої змінитемператур. Слід нагадати, щотой же Бланко на тренувальнихзборах серйозно травмувався.Тож допомогти команді він змо-же хіба що восени. На все потрі-бен час. Особливо, це стосуєтьсяфутболістів з Латинської Аме-рики. Їм для адаптації необхіднохоча б півроку. Тому раджу вбо-лівальникам набратися терпін-ня і зачекати.

Ви якось сказали: для того,аби гідно виступати на євроаре-ні, «Металістові» потрібно матидва повноцінних склади…— Скажу так — півтора вже є.Залишилося ще трохи підсили-тися.

Не так давно в українськомуфутболі з’явився відомий іта-лійський арбітр П’єрлуїджіКолліна. Чи вплинула його по-

ява на вітчизняний суддівськийкорпус? — Однозначно суддівство сталооб’єктивнішим. Настільки язнаю, Колліну колеги не тількиповажають, а й побоюються. Зви-чайно, кожен арбітр може поми-литися. Важливо, щоб не булоупередженості. Настільки виста-чить ентузіазму у куратора на-ших служителів Феміди, я незнаю. Скажу лише, що з його по-явою тренерам стало значно спо-кійніше.

В одну річкудвічі не вступають

Як ви ставитесь до призна-чення головним тренером націо-нальної збірної Олега Блохіна?— Нормально. Напевно він досяг-не найкращого результату длягосподарів турніру. На мій по-гляд, Юрій Калитвинцев несправився зі своїм завданням.Тому Блохін — найоптимальні-ша кандидатура. Я щиро бажаюйому успіху.

А самі не шкодуєте, що від-мовилися тренувати Шевченката його партнерів?— Звичайно шкодую. Але тодімені треба було залишити хар-ківський клуб. На жаль, існувалий інші підводні течії, незалежнівід мене. Розумієте, я мав на100% бути упевненим, що менініхто не заважатиме, я робитимуте, що вважаю за потрібне. Протезі мною два місяці не підписува-ли контракт. Схоже, чекали, щоми програємо комусь. Зрештою,мої стосунки з Федерацією фут-болу були оформлені офіційно.Але я побачив, що каші там незварити, і вирішив тренувати ли-ше «Металіст».

А якщо Олег Блохін запропо-нує місце в тренерському штабі,ви погодитесь?— Ви справді думаєте, що я пі-шов з посади головного тренеразбірної, аби потім бути чиїмсь по-мічником? В одну річку двічі невступають.

Чи ризикнете дати прогноз наЄвро-2012 щодо виступу підо-пічних Блохіна? — Для іміджу держави дужеважливо, щоб збірна України,принаймні, вийшла з групи. Я ду-же того хочу. Але як Бог дасть —подивимось. Поки що стабільногоосновного складу я не бачу. А дофінального турніру залишилосяменше року. Гадаю, сім-вісім то-вариських матчів наша збірназіграє. Сподіваюсь, Блохінувдасться такий дивовижнийстрибок, який він зробив на чем-піонаті світу в Німеччині. Надіялише на це.

Світлана ГАЛАУР,«Урядовий кур’єр»

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

«Наших уболівальників «бронза» вже не задовольняє»

Головний тренер «Металіста»Мирон МАРКЕВИЧ

ДОСЬЄ «УК»Мирон МАРКЕВИЧ. Народився 1 лютого 1951 р. у Винниках (Львівщина).

Заслужений тренер України.Перший тренер — Богдан Маркевич. Виступав за команди: «Карпати»

(Львів, дублери) — 1970–72 рр., СКА (Львів) — 1973, «Спартак» (Орджоні-кідзе) — 1974, «Торпедо» (Луцьк) — 1976–77 рр.

Закінчив Львівський інститут фізкультури та Вищу школу тренерів у Мос-кві. У «Карпатах» на тренерській посаді працював з липня 1992 р. з пере-рвами. Тренував команди «Волинь» (Луцьк), «Поділля» (Хмельницький),«Кривбас» (Кривий Ріг), «Металург» (Запоріжжя), «Анжи» (Махачкала, Ро-сія).

З 2005 р. — головний тренер харківського «Металіста».

Мирон Маркевич має бути впевнений, що йому ніхто не заважатиме у роботі з командою

Фот

о О

лекс

андр

а Л

ЕП

ЕТ

УХ

И

www.ukurier.gov.ua 13www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єр, 7 липня 2011 року, четвер, № 12112

БЕЗПЕКА

Ганна РОМАШКО для «Урядового кур’єра»

Футбол вберігає людствоне лише від міжетніч-

них зіткнень озброєнихгруп, а й від глобальнихконфліктів, здатних пере-рости у війни. Такий висно-вок зробила група чеськихучених наприкінці минуло-го століття. Вони зокремазазначали, що футбольніфанати найагресивніші,причому агресія притаман-на їм у життєвих ситуаціяхне менше, ніж на трибуні.

Камінь від фанівЦі спостереження, які не

лише не втратили своєї ак-

туальності, а навпаки сталище злободеннішими, вкотрепідтвердилися торік, коли уМоскві сталася трагедія зіспартаківським вболіваль-ником Єгором Свиридовим,а за нею низка надзвичай-них ситуацій, які на влас-ний розсуд тлумачили сто-рони, причетні до подій наМанежній площі російськоїстолиці.

Вперше на власні очі пе-реконатися у правдивостівисновків чеських науков-ців мені довелося в день ви-рішального матчу відбірно-го циклу Євро-2000 росія —Україна 9 жовтня 1999 рокубіля готелю, в якому мешка-ла наша молодіжка. Хлопцітільки-но розмістилися вавтобусі, щоб їхати на гру,аж тут повз нього прохо-дить група агресивно на-лаштованих російських мо-лодиків з викриками «рос-сия, вперед!». Один із цихзбуджених горе-фанатів нероздумуючи жбурнув у вік-но автобуса камінь. Скалкирозбитого скла поранилигравця молодіжної збірноїСергія Даценка.

Після того, що сталося,проходження кількох рівнівконтролю перед «Лужника-ми» було досить логічним.Хоч нам, звиклим до того,що в Україні жінок на під-ступах до трибун, як прави-ло, не обшукували, при-

скіпливе обмацування ро-сійського правоохоронця,щоправда гендерно іден-тичного, видалося дещо на-дмірним.

Розширте,зрештою,коридор

До речі, чи знаєте ви, чо-му в «Лужниках» наприкін-ці жовтня тривалий час непроводили футбольнихматчів? Причина, ретельнозамовчувана в СрСр, кри-ється у тому, що можнов-ладці боялися побачити кві-ти на футбольному полі —на пам’ять про загиблих20 жовтня 1982 року, колиматч кубка УЄФА між мос-

ковським «Спартаком» іголландським «Харлемом»закінчився тиснявою. Тоді упідтрибунних приміщенняхзагинуло 66 осіб.

Почалося все з того, щоквитків на гру з голланд-ським середнячком продалимало, тому, аби полегшитироботу правоохоронцям,розмістили всіх уболіваль-ників на одній трибуні. Зіб-рали молодь в окремі секто-ри, а потім оточили її як«потенційно неспокійний

елемент» подвійним мілі-цейським кільцем. І за мож-ливі заворушення на стадіо-ні можна було не хвилюва-тися.

емоцій, щоправда, й такбуло небагато. Змерзлі вбо-лівальники вервечкою по-прямували до виходу, а мі-ліція одразу створила жи-вий коридор. Фатальною

стала саме дев’яноста хви-лина. У Сергія Швецова, ав-тора другого м’яча, в бесідіз журналістами вирвалось:«краще б я не забивав тойгол!..»

Пізніше один з міліцей-ських чинів в інтерв’ю за-явив: такий коридор — за-хід вимушений. І єдина йогомета — убезпечення людей.Адже пропускна спромож-ність метро обмежена. Осьнаші фахівці і зробили точ-ний підрахунок, якої шири-

ни має бути цей коридор,аби метро працювало спо-кійно…

Стадіонне гумовий

Список трагедій на фут-больних стадіонах чима-лий. Навіть якщо опустититі, що сталися з більш-менш об’єктивних причин,він, на жаль, істотно нескоротиться. Немало при-крих випадків сталося самечерез неспроможність аре-ни вмістити всіх охочих ди-витися матч. А коли у сек-тор набивається критичнамаса людей, неминуче ви-никає тиснява.

Хоч би що казали про од-наково гарячу кров і вибу-ховий темперамент уболі-вальників, проте в різнихчастинах світу він, безу -мовно, істотно відрізняєть-ся. Згадуються події в Не-

аполі на стадіоні «Сан-Па-уло». Після призначенняпенальті у матчі чемпіонатуІталії «Наполі» — «Боло-нья» у ворота господарів наполі і на трибунах почавсямасовий безлад зі стріляни-ною. Було поранено 152 осо-би, з яких 52 поліцейських ікарабінерів.

Це не єдиний випадок за-стосування зброї. Стрілялив червні 1968 року в Буенос-

Айресі, а в червні 1969-го втурецькій кіріхалі. Але целише квіточки порівняно зтак званою війною Гондура-су і Сальвадору після по-разки гондурасців у липні1969 року у відбірному мат-чі чС-1970 — 3 000 убитих,6 000 поранених.

Що з них питати, з цихкраїн, що розвиваються,скажете? То повернімося уЄвропу.

Висновки замість бананів

Один із найрезонансні-ших епізодів стався на бать-ківщині родоначальниківфутболу. 15 квітня 1989 ро-ку в англійському Шеффіл-ді перед початком півфі-нального матчу кубка Ан-глії «Нотингем Форест» —«Ліверпуль» поліція впус-тила до перегородженогорешіткою сектора стадіону«Хіллсборо» більше вболі-вальників, ніж він можевмістити. Задні ще підштов-хували тих, хто попереду, атам вже було гаряче. В ре-зультаті в тисняві загинуло96 осіб, найменшому хлоп-чикові було лише десять ро-ків. Після цього прискіпливібританці видали настановувсім командам вищого диві-

зіону мати лише сидячі три-буни. Правило виконуєтьсябездоганно і, сподіваємося,врятувало життя не однійгарячій голові.

Та попри те, що ХХІ сто-річчя вже розміняло другийдесяток, не всі вболівальни-ки, на жаль, злізли з… паль-ми. Інакше хіба могли бкілька днів тому в Самарівлучити бананом у капітана«Анжи», уславленого бра-зильця роберто карлоса,навіть зважаючи на перева-гу його команди над місце-вими «крильцями»…

Після кожного повідом-лення про такі інцидентивиникає запитання: чомусписок трагедій на аренах інавколо них поповнюється?Звісно, футбол — гра мі-льйонів, а наймасовішийвид спорту і фанатів маєнайбільше. Шкода, що ча-сом цим користуються різнісили, зокрема політичні.

Хоча вболівальники —переважно звичайні цілкомадекватні люди, і часом ли-ше «ефект натовпу» зму-шує їх чинити безлад слі-дом за кількома призвідни-ками. Та й охоронцям слідставитися до людей по-людськи, бо лише спільни-ми зусиллями можна навес-ти лад на стадіонах і довко-ла них.

Аби ніщо не затьмарило яскравівраження від футбольного свя-

та, робота правоохоронних та ек-стрених служб має бути узгодженоюі досконалою. Особлива роль у підго-товці до турніру відведена медикам.Наскільки доступним та зручнимдля гостей Євро буде медобслугову-вання, що необхідно вдосконалити уцьому напрямку — про це розмова зрадником міністра охорони здоров’яВолодимиром ЮрчеНкОМ.

Володимире Дмитровичу, вжевизначено, як медики працювати-муть під час Євро? — В Україні розроблена концепціямедобслуговування Євро-2012. Вцьому документі визначено всі нор-ми, необхідні для медичного забез-печення заходу такого рівня, зокре-ма співвідношення медичних пра-цівників до кількості уболівальниківна стадіоні, місце спортивного ліка-ря, травматолога і кардіолога, які об-слуговуватимуть учасників матчів.

Один із найголовніших аспектів —доступність медичної допомоги. Згід-но з вимогами УЄФА, лікарні, що об-слуговують учасників чемпіонату,мають бути розташовані на мінімаль-ній відстані від стадіону, аби за необ-хідності госпіталізувати пацієнтапротягом 15 хвилин. У кожному з чо-тирьох міст визначено базові лікарні,які виконуватимуть певні функції, —

надання медичної допомоги ВІП-персонам, спортсменам і уболіваль-никам. За рекомендацією УЄФА, ціпотоки не повинні перетинатися. Настадіонах, аеропортах, вокзалах, ав-тотрасах ми організуємо пункти ме-дичної допомоги. Бригади «швидкої»чергуватимуть на ділянках автодорігміж містами проведення чемпіонату.За потреби менше ніж за годину будеповністю розгорнутий мобільний гос-піталь. Загалом на чемпіонаті працю-ватимуть понад 4 тисячі медичнихпрацівників, які надаватимуть всі ви-ди медичної допомоги — від першоїневідкладної на місці події до висо-коспеціалізованої у стаціонарі.

Як відбувається підготовка ме-дичного персоналу до роботи вумовах чемпіонату?— Тренування проходять вже дру-гий рік поспіль у всіх приймаючих

містах. Щонайменше двічі на рікмедики спільно з працівникамиМНС і ДАІ моделюють надзвичайніситуації на стадіонах, у фан-зонах,на автошляхах. Передбачається на-вчити англійської мови понад 5 тис.медиків і підвищити рівень їхньоїкваліфікації відповідно до міжна-родних стандартів.

В яку суму оцінюються витратина підготовку медичної галузі доЄвро-2012?— Медичне забезпечення Євро-2012в Україні обійдеться державі в 1,3

млрд грн. Основну частину коштів —понад 600 млн грн — планується ви-тратити на технічне оснащення таремонт лікарень у києві, Донецьку,Львові та Харкові, де будуть прохо-дити матчі чемпіонату. У києві доос-настять міські лікарні, розташованінедалеко від НСк «Олімпійський», —№12, 17, 14, 18 і Олександрівську клі-нічну лікарню. Буде докуповуватисяобладнання, необхідне для наданняекстреної медичної допомоги, — ди-хальні апарати, діагностичне та рен-

тгенівське обладнання. На організа-цію роботи медпунктів на стадіонах ітренувальних базах, в аеропортах іна залізничних вокзалах, на пунктахпропуску через держкордон і на за-купівлю 304 реанімобілів плануєтьсявиділити понад 200 млн грн.

Це величезна сума. Адже віт-чизняна медицина потребує роз -в’язання безлічі проблем, проте наце постійно не вистачає коштів…— Якраз Євро зможе дати ключ дорозв’язання багатьох проблем. Мі-ністерство охорони здоров’я розро-

било проект закону «Про єдину сис-тему екстреної медичної допомоги вУкраїні». Ми сподіваємося, що за-кон буде прийнятий до початкучемпіонату. Це дасть можливістьстворити єдину структуру екстре-ної медичної допомоги на рівні об-ласного центру. чинна сьогодні мо-дель не відповідає сучасним вимо-гам. По-перше, це підпорядкова-ність відділень швидкої медичноїдопомоги центральним районнимлікарням. По-друге, розташуваннябригад «швидкої» на станціях і під-станціях, що в умовах великих містне дає змоги виконати вчасний до-їзд до місця виклику і економічно недоцільне. По-третє, це практика ур-гентного чергування профільнихвідділень, що іноді перешкоджаєвчасній передачі хворого до про-фільного стаціонару лікувально-профілактичного закладу. Тожцентр екстреної допомоги буде фі-нансувати і контролювати роботувсіх підрозділів швидкої допомогина території області. крім того, за-кон передбачає створення в стаціо-нарах обласних лікарень відділеньневідкладної медичної допомоги,які відповідатимуть європейськимнормам. До речі, в Польщі така сис-тема діє з 2006 року. На Євро-2012 унаших сусідів будуть задіяні лишелікарні з такими відділеннями.

Наталія ДОЛИНА,«Урядовий кур’єр»

УК

УК

УК

УК

Павло КУЩ,«Урядовий кур’єр»

Цікаву ідею зараз вино-шують співробітники

служби безпеки донецькогостадіону. Як підтвердив на-чальник цієї служби СергійБургела, тут мають наміроблаштувати міні-музей,експонатами якого cтанутьречі, відібрані в уболіваль-ників. Серед експонатів мо-жуть з’явитися навіть…звичайний хлібний батон і«батон» ковбаси. Утім, усепо порядку.

Фаєри у батоніУ Правилах поведінки на

«Донбас Арені» чітко вказа-ні предмети, які забороненопроносити на трибуни (начас матчу ці речі можна за-лишити в спеціальних ка-мерах схову). Проте ще є чи-мало вболівальників, які

йдуть на стадіон не з порож-німи руками. Особливо ті,хто приїжджає до Донецькаразом зі своєю командою.Цю категорію глядачів, якправило, співробітникислужби безпеки стадіону тастюарди оглядають на входінайретельніше, і отой про-цес «роззброєння» дає на-лежні результати. Примі-ром, перед одним із недавніхматчів «Шахтаря» в уболі-вальників гостьової командивилучили 21 ніж (складані,кухонні та викидні), 28 газо-вих балончиків (переважноу дівчат), 10 півкілограмо-вих металевих пластин,призначених для метання, 8саморобних димових при-строїв…

Ці та інші речі, відібрані вуболівальників, тепер мо-жуть опинитися в отому мі-ні-музеї. А чому поряд ізними експонуватимутьсяхліб та ковбаса? Бо винахід-

ливі фани намагалися захо-вати в ці харчі фаєри, якізаборонено проносити настадіон.

Замість грошей —платіжнакартка

Можливість створенняколоритного музею тількизайвий раз підтверджує, щона «Донбас Арені» роблятьвсе можливе, аби гаранту-вати спортсменам і футбо-лістам приємне та безпечнеперебування на спортивнійарені. Цього вдається дося-гати насамперед завдякитому, що «Донбас Арена» —перший у Східній Європістадіон, де застосовують ве-личезну кількість передо-вих інформаційних техно-логій. А задля безпеки при-сутніх тут прораховано вседо найменших дрібниць. На-приклад, на території ста-

діону замість звичних гро-шей використовують спеці-альні платіжні карти, при-дбані на вході. «Це такожпитання безпеки, — зазна-чає директор департаментуінформаційних технологій«Донбас Арени» ДмитроТепляков. — Адже персо-нальна карта дозволяє від-відувачу доступ тільки доодного із 20 секторів, в яко-му його місце. Тому за непе-редбачуваних ситуацій миможемо евакуювати всіхвідвідувачів стадіону лишеза 8 хвилин».

Як «терористів»викурювали

Під час підготовки містадо Євро-2012 тут не развлаштовували спільні на-вчання, в ході яких коорди-нували дії місцевої влади тасилових структур на випа-док виникнення на стадіоні

небажаних ситуацій. Зокре-ма на нещодавніх коман-дно-штабних та тактико-спеціальних навчаннях від-працьовували дії відповід-них служб безпосередньопісля терористичного акту.В «репетиції» взяли участь300 стюардів стадіону та1200 студентів Донецькогоюридичного інституту, якіімітували НС.

Учасникам навчань дове-лося евакуювати глядачів ізчотирьох секторів на різнихрівнях стадіону. А тим ча-сом «терористи» в барі «Sil-ver» захопили 20 заручни-ків і вимагали подати авто-бус у підземний паркінг. Ащоб робота була ще й дляслужби пожежної безпеки,«лиходії» влаштували по-жежу в барі…

«Загалом вдалося відпра-цювати взаємодію всіхслужб — стадіону, МНС таСБУ, — поділився вражен-

нями від навчань начальникштабу координаційної гру-пи Антитерористичногоцентру при управлінні СБУв Донецькій області полков-ник Віктор Пуцев. — Намдуже допомогла в організа-ції навчань служба безпекита технічні служби «ДонбасАрени». Над чим ще вартопрацювати, то це над робо-тою стюардів, оскільки

хлопці ще не мають досвідувзаємодії з силовими струк-турами, хоча це вирішуємо».

Навчання подібного мас-штабу на «Донбас Арені»проводитимуть щокварталуй надалі. Це гарантуватимебезпеку учасникам та гля-дачам матчів Євро-2012 ідасть можливість уникнутинепередбачуваних випадківі ситуацій.

Василь БЕРТАШ для «Урядового кур’єра»

ІНІЦІАТИВА. Одним з лауреатів Всеукраїнського конкурсу-за-хисту науково-дослідних робіт учнів-членів Малої академії наук,що проходив під патронатом президента та за підтримки уряду,став десятикласник запорізької гімназії №6 Олексій Ренгевич.перше місце у секції «правознавство» відділення «Філософія тасуспільствознавство» хлопець отримав за науково-дослідну ро-боту «Імплементація поняття «футбольне хуліганство» як видуправопорушення до чинного законодавства».

Олексій дослідив причини виникнення футбольного хуліганства.Хлопець запевняє, що в українському законодавстві поки що немаєтакого терміна, але законодавчо врегулювати боротьбу з уболіваль-никами, які демонструють неправомірну поведінку, необхідно.

тож ліцеїст пропонує ввести термін «футбольне хуліганство»в Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримі-нальний кодекс. На думку школяра, за футбольне хуліганство по-трібно ввести низку покарань у вигляді штрафу від трьох до семинеоподаткованих мінімумів громадян, громадських або виправ-них робіт та адміністративного арешту на 15 діб. причому поруш-нику можуть заборонити відвідувати спортивні заходи до 3 роківабо й довічно. Щодо кримінальної відповідальності юнак пропо-нує серйозніші заходи: хулігану «світитиме» штраф у розмірі від500–1000 неоподаткованих мінімумів, до півроку арешту або об-меження волі строком до 5 років.

До речі, тема виникла на перетині двох найбільших уподобаньОлексія: правознавства і футболу. Юнак уболіває за англійський«Ліверпуль» і рідний запорізький «Металург».

Такий футбол нам не потрібен!ПОГЛЯД. Чому список трагедій на аренах і навколо них щороку поповнюється?

дОвідкА «Ук»

пРямА мОвА

ОснОвні мОменти ГАРАнтУвАння безпекинА стАдіОнАх, РекОмендОвАні УЄФА:

Радник міністра охорони здоров’яВолодимир ЮРченКО

Мішель ПЛАТІНІ, президент УЄФА:

— У мене накопичилось надто багато пога-них вражень, пов’язаних з насильством у фут-болі. УЄФА не має наміру миритися з безладомна стадіонах, тому проситиму допомоги у владитих країн, які є найпроблемнішими щодо цього.

сучасна система відеоспостереження;зручна інфраструктура: облаштування входів — виходів, про-ходів та сходів;стюарди замість міліціонерів, передовсім у секторах; повна заборона на спиртне;дотримання елементарних правил поведінки на стадіонах:вболівальники не повинні вибігати на поле, кидати туди будь-які предмети, курити на трибунах. Не можна дивитися матчстоячи. підхоплюватися з місць можна лише у разі гола абоякоїсь цікавої ситуації на полі. плакати не повинні містити об-разливих або провокаційних написів. Це саме стосується і ви-гуків уболівальників.

5 квітня 1902 р. Глазго. Шотландія. Матч Чем-піонату Великобританії. Обвалилася трибунастадіону «Айброкс парк». 25 осіб загинуло, 517поранено.

9 березня 1946 р. Болтон. Англія. ЧемпіонатАнглії «Болтон» — «Сток-Сіті». тисячі безквит-кових вболівальників прорвали загороджувальнібар’єри, створивши тисняву. 33 людини загину-ло, понад 400 поранено.

4 квітня 1954 р. тбілісі. Чемпіонат СРСР, матч-відкриття сезону «Динамо» тбілісі — «Спартак»Москва. Багатотисячний безквитковий натовпзніс залізні ворота стадіону. Загинуло 20 осіб.

24 травня 1964 р. Ліма. перу. Стадіон «Еста-ду, Насіональ». Матч олімпійських збірних перуй Аргентини. Атака поліції на глядачів із засто-суванням сльозогінного газу. У тисняві загинуло318 осіб, понад 500 поранено.

2 січня 1971 р. Глазго. Шотландія. Стадіон«Айброкс парк». На останніх секундах матчу«Глазго Рейнджерс» — «Селтік» виникла тисня-ва. Загинуло 66 людей, 140 поранено.

12 березня 1988 р. Катманду. Непал. під часматчу внутрішньої першості раптово почаласязлива, глядачі кинулися до виходів, але всі во-рота окрім одних виявилися замкненими — утисняві загинуло 93 глядачі.

16 жовтня 1996 р. Відбір до ЧС-98: Гватемала— Коста-Рика. У заворушеннях, що супровод-жували матч, загинуло 82 людини.

2 червня 2008 р. У Ліберії під час матчу відбір-ного циклу ЧС-2010 на стадіон, розрахований на33 тисячі, зайшло майже 45 тисяч глядачів. Вер-хня трибуна не витримала навантаження і впа-ла, роздавивши тих, хто був унизу. точну кіль-кість жертв не встановлено.

Найрезонансніші трагедіїна світових аренах

Інцидент з побиттям стюардів — яскравий приклад антивболівальництва

Фот

о О

лекс

андр

а Л

Еп

Ет

УХ

И

Зона комфорту починається на підступах

Євро «підлікує» вітчизняну медицину

1,3млрдгрн. У таку сумуобійдеться Україні медичнезабезпечення Євро-2012.

в україні розроблено концепцію медобслуговуванняєвро-2012, яка чітко визначає всі норми, необхідні длямедичного забезпечення заходу такого рівня.

Із зброєю й алкоголем вхід забороненоПРОФІЛАКТИКА. На «Донбас Арені» піклуються про безпечне перебування футболістів та вболівальників

Вразливе місце футболіста не лише ноги, а й голова

Вустами ліцеїстаглаголить істина?

Наталія БІЛОВИЦЬКА, «Урядовий кур’єр»

ОХОРОНА ПОРЯДКУ. Хоча Дніпропетровськ і не прийматимеЄвро-2012, тамтешня міліція теж готується до чемпіонату: складаєсписки вболівальників, які «засвітилися» поганою поведінкою нафутболі.

До Єдиної інформаційної бази даних МВС України «проблем-ний вболівальник» (в якій наразі 1645 осіб) вже внесено майже200 осіб з Дніпропетровщини, яким на футбольні матчі єврочем-піонату не потрапити. З них 40 вболівальників «Дніпра», що бралиучасть у бійці в Запоріжжі в 2008 році.

За словами старшого інспектора сектору громадсько-масовихзаходів управління громадської безпеки МУ МВС Дніпропетров-ської області Артема Лисогора, загалом в цю базу вносять інфор-мацію про осіб, які здійснили правопорушення під час проведенняматчів, а також про радикально налаштованих уболівальників, якіпропагують рух футбольних хуліганів і підбурюють до бійок з фа-натами команд-супротивників.

«Наше завдання — гарантувати безпеку людей, — підкреслюєАртем Лисогор. — Ми вважаємо, що краще небезпеці запобігти,ніж потім боротися з наслідками. Законодавчий вплив на про-блемних вболівальників в Україні слід посилювати».

Хуліганам на стадіон — зась

Фот

о з

сайт

у u.

goal

.com

Фот

о di

c.ac

adem

ic.r

u

www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єр14

РЕГІОН

Євро-2012 — подія, доякої Чернігів причет-

ний «по дотичній». Але ітут очікується багато гос-тей, і не скористатися та-кою нагодою для розвиткутуризму було б вкрай не-розважливо.

Ліворуч підеш…— Щоб людина виявила

бажання ближче ознайо-митися з місцевою історі-єю, яка у нас багатюща, во-на має почуватися тут ком-фортно, — зауважила ке-рівник Чернігівського ту-ристично-інформаційногоцентру Тетяна Коржин-ська. — Перший крок доцього — легко і без зусильодержана інформація, зок-рема дорожні знаки з кож-ної точки в’їзду до міста,що супроводжують йогогостей до центральних іс-торичних частин.

Фінансово це дорогийпроект, тому його втілю-ють у життя поетапно. Ро-бота над ним розпочаласяще торік.

Здавалося б, що може бу-ти простіше — підписатидощечки і вкопати їх накожному перехресті чи накожній зміні руху. Однак, якз’ясувалося, є чимало нюан-сів, точніше, законодавчихвимог до цього процесу. На-приклад, розмір шрифтумає бути чітко визначений.Але одна справа написатиукраїнською і англійськоюмовою «Вал», і зовсім інша— скажімо, «Троїцько-Іл-

лінський монастир». У дру-гому випадку виходить ці-лий білборд, який або пере-криває рух транспорту, абопорушує інтереси приватноїтериторії. Та з цим врешті-решт впорались.

Перший напрямок— київський

Звісно, було б дуже зруч-но зробити вказівники, ска-жімо, на коричневому ко-льорі, аби вони відрізняли-ся від загальноінформацій-

них біло-синіх дорожніхзнаків. Це був би ідеальнийваріант. Але, на жаль, цьо-му на заваді стали правиладорожнього руху.

— Ми зв’язувалися на-віть з Державним департа-ментом ДАІ. Там розповіли,що готують зміни до пра-вил дорожнього руху, —говорить Тетяна Коржин-ська. — Але цей процес по-ки що затягується, тому,щоб не гаяти дорогоціннийчас, ми вирішили робитибіло-сині вказівники.

Зараз на 100% зробленообрахунок метражу, пере-клад текстів англійськоюмовою, визначено місцявстановлення знаків. Єди-не питання, що вирішуєть-ся не так швидко, — цекошти. Втім, перша сума,яка надається з міськогобюджету, — 100 тис. грн.Цього вистачить на пер-ший крок. Ним буде київ-ський напрямок, далі — го-мельський і т. д.

Мапа для мандрівників

Щоб пасажири автівокстали гостями Чернігова, ане просто проїжджими, умісті планують встановитиінформаційні термінали.Першу партію вже закуп-лено, і незабаром вони

з’являться у місцях масо-вого скупчення людей.

Термінали плануєтьсявстановити двох типів:внутрішні — для примі-щень і зовнішні — розра-ховані для вулиць. Оскіль-ки текстовий варіант незовсім комфортний длялюдей, які не знають міста,вирішили надати інформа-цію про всю його інфрас-труктуру на мапі. Якщолюдині треба, приміром,готель — натискає на сен-сорному екрані відповіднупапку, після чого відкрива-ється карта і висвітлюють-ся всі готелі. Справді,швидко і зручно. Та вті-люючи цей проект у жит-тя, туристично-інформа-ційний центр натрапив нанесподівану перепону: ви-готовлення такої індивіду-

альної мапи коштує прак-тично недосяжні десяткитисяч умовних одиниць.

Оскільки в Україні дієєдине підприємство, якемає офіційний дозвіл накартографічні роботи таексклюзивне право на дру-кування мап, було узгод-жено спільну з ним участьу цьому проекті. Отже,карта зараз є, як і надія, щодо початку Євро-2012справу буде успішно за-вершено. Це стосується івстановлення інформерів,або так званих сіті-лайтів упішохідних зонах, і від-криття туристично-інфор-маційних пунктів, де гостіміста зможуть безкоштов-но отримати туристичнуінформацію та за бажан-ням придбати мапи, букле-ти, сувеніри.

Чернігів готується приймати гостей Євро-2012НА ЧАСІ. У місті вирішили підписати маршрути до історичних зон

Нинішні туристи доситьвибагливі. Вони ман-

дрували світом, бачили ба-гато цікавого й дивовижно-го. Аби здивувати їх, по-трібне щось особливе. Щосаме? Трохи фантазії і…

Містом водитьаудіогід

Погодьтеся, не всі полюб-ляють ходити містом з ек-скурсоводом, який весь часнамагається вкластися уграфік. До того ж, тихий,спокійний, зелений Черні-гів спонукає до неквапногоспоглядання своїх чарівнихкуточків старовини. У Чер-нігівському туристично-ін-формаційному центрі роз -в’я зали цю проблему до-сить оригінально: відтепершанувальники пішохіднихекскурсій зможуть пройти-ся центральною історичноючастиною міста з гідом, го-лос якого спрямує у потріб-ному напрямку і надасть усінеобхідні пояснення, а забажання затриматись і всеуважно роздивитися йоголегко вимкнути. Аудіопле-єр з такою екскурсією мож-на взяти напрокат або за-писати її текст на мобіль-ний телефон чи будь-якийінший електронний носій.

Зрозуміло, ця послуга на-дається безкоштовно. А длябільшої впевненості пропо-нується ще й друкованасхема руху за маршрутом.

Костюмованаекскурсія

Чернігів оповитий леген-дами. Ніщо не викликає та-кого адреналіну, як думкапро зустріч із привидомченця в Антонієвих пече-рах чи прогулянка білястародавніх курганів наБолдиних горах: кажуть,там і зараз розгулює Соло-вей-Розбійник. Та ще ніхтоне постраждав від його на-падів, бо з’являється би-линний герой Ілля Муро-мець і проганяє злодія. Аще є люди, які бачили пе-реслідувану хозарамикняжну Чорну і навіть ро-мантичну й прекраснуМотрю Кочубей, яка, на-певне, шукає й не знахо-дить стару алею — місцетаємних зустрічей зі своїмкоханим гетьманом… І незнайде, бо тут — Чернігів,а не Батурин.

Очевидці тих див — гостіміста, котрі обрали костю-мовану екскурсію, під часякої демонструються теат-ралізовані постановки,

сценки та діалоги. Колилюдина стає мимохітьучасником дійства, зви-чайний історичний оглядперетворюється на захоп-люючу подорож у минуле.

Така ідея назрівала вжедавно. Втілити її в життядопомогли студенти Черні-гівського вищого училища

побутового обслуговуван-ня, яке кілька років томуотримало ліцензію на під-готовку фахівців-організа-торів з туризму. Фонта-нуюча ідеями молодь нелише заглибилась в істо-рію легенд і костюмів пер-сонажів, а й створила їхніпереконливі образи.

Міські головигратимуть у футбол

ГОЛ! Перед фінальною частиною Євро-2012 має відбутисядругий Європейський чемпіонат з футболу серед міських голів.Перше таке змагання пройшло в Австрії у 2008 році. В ньомубрали участь збірні команди міських очільників дев’яти європей-ських країн. Тоді українці посіли третє місце.

Оргкомітет з підготовки чемпіонату, що відбудеться наступ-ного року, очолює Чернігівський міський голова Олександр Со-колов. Він оголосив конкурсний відбір до збірної команди мерів.Щодо місця проведення цього змагання, то півфінал, ймовірно,відбудеться у Польщі, а фінал — в Україні.

Прогнозується, що містом, яке прийматиме фінальний матч,буде Чернігів, оскільки тут належна спортивна база, туристичнапривабливість і розташований він недалеко від Києва… Хочаце ще не остаточно: стати центром футбольної події виявляютьбажання також Одеса і Дніпропетровськ.

На теплоході музика лунає…

МІНІ-ГОТЕЛІ. Прогнозується чимала кількість гостей, які підчас Євро-2012 захочуть зупинитися в Чернігові, звідки недалекоїхати на футбольні матчі до Києва. Зрозуміло, що в цей періодзбільшиться попит на готельні послуги. На сьогодні в місті їх на-дають 12 суб’єктів господарювання. Це великі й маленькі готелі,гуртожитки, міський і обласний дитячі Центри туризму та ек-скурсій, бази відпочинку підприємств.

Та найпопулярніші нині — міні-готелі. У передмісті Чернігова ді-ють чотири приватні садиби, що можуть із комфортом розміститивід 5 до 30 осіб одночасно. Мало хто відмовить собі у задоволенніоселитися, приміром, у міні-готелі, чи краще сказати — ботелі наводі «Гайдамак». Переобладнаний теплохід має всі умови для по-вноцінного відпочинку, крім того, пропонує своїм гостям цікавірозваги: катання на моторному човні, риболовлю, водні лижі…

Садиба біля Святого урочища, де, за переказами, відбулосяхрещення чернігівців, доступна за ціною навіть студентам. Сос-новий ліс із цілющим повітрям робить це місце особливо при-вабливим.

Турист ловиться на новинкиЕКЗОТИКА. Прогулянки з «родзинкою» — найпривабливіші

Чернігівські жартівниці призначають побачення під тринадцятою гарматою. Але на Валу їх лише дванадцять

КОМПЕТЕНТНОВіктор ТКАНКО, заступник голови обласної державноїадміністрації з гуманітарних та політико-правових питань:

— Чернігівщина має величезну історико-архітектурну спадщину, чим вигідно відріз-няється від багатьох інших областей Украї-

ни. Тож недаремно для брендингу області обрано саме сферутуризму, адже його потенціал обіцяє стати важливою складо-вою соціально-економічного розвитку регіону. Потужний по-штовх цьому має дати проведення в Україні Євро-2012.

Це, звісно, великий пласт роботи, але сьогодні ми вже може-мо говорити про напрацювання: створення нових туристичнихмаршрутів, облаштування придорожніх місць харчування дляподорожніх. В області функціонують 49 закладів розміщенняготельного типу різної форми власності, 25 сільських садиб на-дають послуги «зеленого туризму». Дедалі більшої популяр-ності набуває сімейний туризм — під час проведення Євро-2012 очікується збільшення кількості гостей, які подорожуютьродинами, тож робимо все можливе для їхнього комфорту.

Беремо курс на створення в області цікавих приватних му-зеїв — торік відкрито два таких заклади, цього року запрацюєще один. Важливий момент: ми розробляємо календарнийплан подій, за яким передбачається, що гості Чернігівщини, ог-лядаючи її пам’ятки старовини, можуть водночас взяти участьу низці заходів, починаючи з весняного фестивалю «Коровель»у Шестовиці й завершуючи «Седнівською осінню».

Сторінку підготувала Євдокія ТЮТЮННИК, «Урядовий кур’єр»

Мотря Кочубей — реальний історичний персонаж

Фот

о ав

тора

Фот

о з

архі

ву Ч

ерні

гівс

ьког

о Т

ІЦ

157 липня 2011 року, четвер, № 121 www.ukurier.gov.ua

ЕКСКЛЮЗИВ

Цьогоріч виповнюється пів-століття з тієї пори, коли ки-

ївське «Динамо» порушило геге-монію московських клубів і впер-ше в історії завоювало золоті ме-далі чемпіонів Радянського Сою-зу. Більше всіх матчів у складі бі-ло-блакитних зіграв правий ін-сайд Віктор Серебряников — 29із 30.

У столичний клуб він пере-йшов у 1959-му і понад десятьроків залишався одним із провід-них виконавців у динамівськомуансамблі. А знаменитий ударфорварда, який отримав назву«дуга Серебряникова», свого ча-су був відомий так само, як і «су-хий лист» Валерія Лобановсько-го. Ветеран київського «Динамо»люб’язно погодився поспілкува-тися з нашим кореспондентом.

Кожен матч на вагу золота

Вікторе Петровичу, переду-сім хотів би поцікавитися ва-шим здоров’ям...— Для своїх років почуваюся до-бре. Тільки ноги болять — дають-ся взнаки старі травми. У молодіроки різноманітних ушкодженьнамагався не помічати. Тоді ко-жен матч був для нас на вагу зо-лота, перемог усі навколо чекалиу кожному турі. Якщо трапляла-ся травма, лікар робив ін’єкціюновокаїну. Нога набухала так, щобутси доводилося взувати на дварозміри більші. Виходиш на поле— і однієї ноги в повному сенсіслова не відчуваєш. Але гратитреба. Тренер зазвичай говорив:«Суперник остерігається саметебе — виручай».

У вас було багато травм?— А в кого їх не було! Моїм най-вразливішим місцем були коліна.Лікарі час від часу збиралися рі-зати, але кожен раз радили по-терпіти ще. Пам’ятаю, коліно«полетіло» в мене 1962 року вКоста-Риці. Збірна СРСР прово-дила тоді турне Південною Аме-рикою, щоб краще адаптуватисядо місцевого клімату. Здавалося,у товариській зустрічі ніщо не ві-щувало неприємностей — ми ве-ли в рахунку — 7:0.

Я виходжу один на один з во-ротарем, він намагається вибитим’яч, але з усієї сили влучає менів коліно. Той матч багато хто змоїх партнерів запам’ятав на-довго. Володимиру Маслаченку

місцевий футболіст так зацідив уголову, що шрам залишився навсе життя. Зламали також і Ген-надія Гусарова. Через це усім

нам не довелося зіграти жодногоматчу на чилійському чемпіонатісвіту.

Цей рік виявився пам’ятнимдля вас не тільки світовою пер-шістю…— Так, тогорічне літо запам’ята-лося і першим у моєму життітрансатлантичним перельотом.Він ледь не коштував життя нетільки мені, а й усій збірній Ра-дянського Союзу. З то часу як ли-ше побачу літак, так і згадую тістрашні хвилини. Летіли ми зви-чайним пасажирським рейсом ізМоскви. Остання зупинка передАтлантикою була в Лісабоні. По-переду — ціла ніч над океаном.Більшість пасажирів заснула.Раптом наш «Боїнг» затрусився,як навіжений. Я сидів біля ілюмі-натора, дивлюся: там, де булокрило, щось відірвалося. Вибіглав салон стюардеса. Почала роз-давати рятувальні жилети зісвистками. Цієї сцени не забудуніколи в житті. Поруч зі мною си-діло подружжя з Бразилії. Вониповерталися зі Старого Світу, депроводили весільну подорож.Чомусь рятувальний жилет їм

дістався один на двох. Тоді я зро-зумів, що таке відчуття смер-тельної небезпеки: молодята по-чали виривати жилет один в од-ного.

Чим же, врешті-решт, усескінчилося?— Бог милував: сіли на військовубазу США на якомусь з островів.Усіх пасажирів випустили, а нас— «радянських шпигунів», зали-шили в літаку. Єдина втіха — усалон стюардеси вивезли візок зміцними напоями. Мене усьоготрусить, а Лев Яшин спокійносидить у кріслі.

— Що з тобою? Візьми, випийграм 150 для підняття тонусу.

— Леве Івановичу, а ми цим желітаком мандруватимемо далі?

— Звичайно, а ти як думав.— Скажіть, акули п’яних

їдять?— Ні, вони ними закушують.

Удар з подвійноюпідкруткою

Свого часу термін «дуга Се-ребряникова» вперше з’явився вспортивній пресі завдяки відо-мому журналісту Аркадію Га-лінському…

— Цей удар я перейняв у бра-зильців під час турне ПівденноюАмерикою. Щоразу залишавсяпісля тренувань, бив по воротах— відпрацьовував цей прийомкілька років. Треба різко пробитивнутрішньою стороною стопи —м’яч рухається з подвійною під-круткою в двох площинах — го-ризонтальній і вертикальній. Во-ротарі у цій ситуації нічого не мо-жуть вдіяти. Їм здається, що м’ячлетить вище воріт, а він тим ча-сом «знімає павутиння» в самі-сінькому верхньому куті.

У сезоні-1969 мені вдалося ра-зів десять вразити ворота супер-ників ударами зі штрафних.Щоправда, в матчі, де вирішува-лася доля золотих медалей чем-піонату країни, мій секрет розга-дав московський спартаківецьАнзор Кавазашвілі. Він поділив«стінку» на дві частини, а сам за-лишився в центрі воріт. Мій удартоді він парирував. Тієї осенімосквичі перервали переможнутрирічну чемпіонську серію ди-намівців під керівництвом Вікто-ра Маслова.

Лобановськийвважав себеювеліром

Розповідають, у вас склалисянапрочуд теплі стосунки з то-дішнім наставником киян?— Це дійсно так. Я дуже рановтратив батька. Тож Віктор Мас-лов для мене був як рідний. Го-ловний тренер теж охоче спілку-вався зі мною на будь-які теми.Ось один з прикладів. Наприкінці1969 р. «динамівська машина» по-чала зменшувати оберти. Ключо-ві виконавці виступали в незмін-ному складі кілька років поспіль.Тим часом у дублюючому складі

з’явилися талановиті молодігравці, але шансів потрапити до«основи» в них було небагато.

Якось я знайшов зручний мо-мент і сказав тренерові, що на-став час поступово оновлюватиколектив: ветерани, включаючимене самого, вже не тягнуть, якколись. Але він на це не пішов:настільки прикипів душею донас, що йому важко було пере-горнути цю сторінку. А між тимп’ять років тому Дід, як називалийого в команді, кардинальнимчином оновив динамівську дру-жину. Маслов ризикнув піти навідкритий конфлікт із тодішнімикумирами вболівальників — Ва-лерієм Лобановським і ОлегомБазилевичем.

В одному з перших матчів підкерівництвом Віктора Олексан-дровича кияни зіграли внічию вЯрославлі з місцевим «Шинни-ком» — 2:2. Мене від ніщивноїкритики врятувало тільки те, щовдалося забити обидва м’ячі у во-рота господарів. Усім іншим, щоназивається, дісталося на горіхи.

— Валерію, що ти сьогодні ро-бив на полі? — дійшла черга доЛобановського.

— Розумієте, у кожній командіє ювеліри, а є різноробочі. Так осья — ювелір, — відповів знамени-тій форвард.

— Запам’ятай, у моїй командігратимуть тільки різноробочі.

Згодом, коли Валерій Лобанов-ський сам почав опановувати тре-нерську справу, він зрозумів, на-скільки був правий його опонент.Гра змінювалася на очах. Увесьсвіт захоплювався так званим то-тальним футболом. Спеціалістипрекрасно розуміли, наскількивеличезною в цьому процесі булазаслуга Віктора Маслова.

Юрій ТРОХИМЧУКдля «Урядового кур’єра»

УК

УК

УК

УК

УК

УК

«Віктору Маслову я був як син»

Учасник чемпіонатів світу з футболу

Віктор СЕРЕБРЯНИКОВ

ДОСЬЄ «УК»Віктор СЕРЕБРЯНИКОВ. Народився 29 березня 1940 р. Заслужений майстер спорту. Починав грати в Запоріжжі в юнацькій

команді «Металурга». Перший тренер — Микола Доморацький. З 1956 —1959 рр. захищав кольори клубу «Металург» (Запоріжжя). У київському «Ди-намо» — серпень 1959 — червень 1971 рр. Чемпіон СРСР — 1961, 1966,1967, 1968 рр. Срібний призер — 1960, 1965, 1969 рр. Володар Кубка СРСР— 1964, 1966 рр.

У чемпіонатах СРСР провів 299 матчів, забив 70 м’ячів. У єврокубках —14 матчів, 4 м’ячі. У збірній СРСР — 21 гра, 3 м’ячі. Капітан олімпійської збір-ної СРСР (1964 р). Учасник чемпіонатів світу 1966 і 1970 рр. Входив до збір-ної СРСР на ЧС — 1962.

Бронзовий призер чемпіонату світу — 1966.

Динамівське дербі. Киянин Віктор Серебряников проти москвича Юрія Сьоміна

У складі збірної СРСР Віктор Серебряников (у першому ряду другий ліворуч) став 1966 року бронзовим призером чемпіонату світу

Фот

о з

сайт

у fo

otba

llhib

logg

er.n

et

Фот

о з

сайт

у no

wa.

cc

ПРЯМА МОВА

«Краще я біля мартенавідпрацюю»

Згадує Олександр Серебряников, брат популярного футболіста:«Наш дядько, який у мартенівському цеху «Запоріжсталі» працював, роз-

повів таке. Поїхав він якось у Київ до Віктора і попросив взяти його на тре-нування динамівців. А потім ще запитав: «А можна й мені з вами побігати?»

«Можна!» — з посмішкою хором відповіли футболісти. Через двадцять хвилин дядькова футболка була мокра, хоч викручуй, і він

зійшов з дистанції. А футболістам сказав: «Ні, замість вашого тренування якраще дві зміни біля мартенів відпрацюю!»

www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єр16

ТАЙМ-АУТ

Георгій КОСИХ,«Урядовий кур’єр»

Сам король футболубразилець Пеле за-

явив два роки тому, щовважає найкращим фут-болістом в історії не себе йне Марадону, а аргентин-ця Альфредо ді Стефано.Президент ФІФА ЙозефБлаттер назвав його філо-софом футбольного газонуі визнав, що в роки йогоюності ді Стефано був йогонайбільшим ідолом. А ке-рівник європейського фут-болу Мішель Платіні, ого-лошуючи у лютому 2008року аргентинця почеснимпрезидентом УЄФА, на-звав його найвеличнішим звеликих у світовому фут-болі і зазначив, що беззробленого ним видатноговнеску не можна уявитиісторію спорту.

Услід за батьком

Народився Альфредо діСтефано в Буенос-Айресі.Глава родини, який мавтаке саме ім’я, на початку

минулого століття грав упопулярному клубі «РіверПлейт», що певною міроювизначило життєвий ви-бір його нащадка. Уже 18-річним юний Альфредобув зарахований до ко-манди своєї мрії. З нею1947-го став чемпіономкраїни. Тоді ж заклика-ний до збірної виборов знею Кубок ПівденноїАмерики.

Два роки по тому черезстрайк аргентинськихфутболістів ді Стефаноопиняється в Колумбії, де,граючи разом з багатьмаземляками в команді «Мі-льйонаріос», стає триразо-вим чемпіоном. Встигаєодержати громадянство ці-єї країни і провести чотириматчі за її збірну.

1952 року «Мільйона-ріос» запрошують до Іспа-нії на піввіковий ювілеймадридського «Реала».Гості не виявили належ-ного пієтету до ювілярів і

завдали їм болючої пораз-ки — 4:2. Власник «Реа-ла», знаменитий СантьягоБернабеу, поклав око на діСтефано, який за колірволосся і стрімкість діставпрізвисько Білява Стріла,і доручив придбати йогоза будь-яку ціну. На тойчас полювали за арген-тинцем і вічні суперникимадридців з «Барселони».Зрештою конфлікт завер-шився на користь «Галак-тикос».

Під прапорамитрьох держав

Історію Ла Ліги — фут-больного турніру іспан-ських клубів найвищогорівня — багато хто поді-ляє на періоди до і післяпояви в ній Альфредо діСтефано. На той час«Реал» ніяк не міг по-вернути собі чемпіон-ський титул, востаннєздобутий 1933 року. Зпоявою у її складі арген-тинця команда різко піш-ла вгору. Вона вже домінуєне лише в Іспанії, а й у Єв-ропі. За 11 сезонів, які ді

Стефано відіграв у коман-ді, вона вісім разів фінішу-вала першою в лізі.

1955 року за ініціативоюфранцузького журналістаі редактора газети «Екіп»Габріеля Ано був заснова-ний континентальнийтурнір — Кубок європей-ських чемпіонів. Мадрид-ський клуб, у нападі якогопоряд з ді Стефаноз’явився видатний угор-ський футболіст ФеренцПушкаш, п’ять разів по-спіль завойовував приз,який після цього ставвласністю «Реала». Укожному з фіналів БіляваСтріла неодмінно забиваєсвій гол, а в останньому зних 1960 року робить хет-трик, підбиваючи підсу-мок неабиякої результа-тивності в єврокубковихзмаганнях — 49 забитихм’ячів. Згадуючи в своїйавтобіографії «Прощай,старий» мадридськийклуб того часу, ді Стефано

написав: «Велич «Реала»полягала в тому, що угравців уселявся дух пе-реможців, а у 80 — 90 від-сотках перемагає саме такоманда, в якої присутнійцей дух… «Реал» являвсобою таку згуртовану ко-манду, що й тепер, черезстільки років, мені ні зким порівняти. Один завсіх, і всі за одного».

Виступаючи за «Реал»,ді Стефано забив загалому різних турнірах 307 го-лів. Показник, який зали-шався неперевершеним45 років. Отримавши 1956року іспанське громадян-ство, він одержав можли-вість виступити і за збір-ну країни. Таким чиномаргентинець зумів погра-ти під прапорами трьохдержав — теж рідкіснедосягнення. Двічі — 1957 і1959 років — він стававволодарем «Золотогом’яча» кращого футболіс-та Європи.

На тренерськійлаві

Повісивши у сорок бутсина цвях, ді Стефано зали-шився у футболі, однак пе-ремістився із зеленого га-зону на тренерську лаву.Щоправда, зібрати такогоужинку, як у кар’єрі грав-ця, не зумів. Хоча три ко-манди під його орудою —«Бока Хуніорс», «РіверПлейт» і «Валенсія» —стали чемпіонами, а остан-ня ще й виборола Кубокволодарів кубків європей-ських країн. Стояв білякерма й мадридського су-перклубу, але, здавалося,кликали його туди лише вкритичні дні, коли швидконе могли найняти бажано-го наставника.

Тоді навертається надумку сумне: «Бути го-ловним тренером дужеважко. Не знаю, чи є місіяважча. Ти — з одного боку,а з другого — керівники,

їхні помічники, журналіс-ти, гравці, лікарі, зрештою,члени клубу і прихильни-ки. Ти завжди винний. Ітой, хто каже, що йому по-добається професія трене-ра, обманює себе й інших.Він став тренером, бо вжене може бути футболістом,завадили вік, травми».

Проте активності ді Сте-фано не втрачає. Зали-шаючись тривалий час по-чесним президентом «Реа-ла», продовжує служитифутболові — справі свогожиття. «Я часто запитуюсебе, що таке футбол, і що-разу знаходжу різні відпо-віді. Наприклад, футбол —це дійство. У доброму вико-нанні — це мистецтво. Гля-дачі бачать комбінації йдістають задоволення.Гравці ті комбінації тво-рять, і їм це теж робитьприємність. Але лише в то-му разі, якщо дійство, рухтворчі, якщо вони таять усобі несподівану й гострурозв’язку».

«Найвеличніший з великих у світовому футболі»ДАТА. Три дні тому виповнилося 85 років з дня народження Альфредо ді Стефано

Відповідальні за випуск Володимир ДЕХТЯРЕНКО, Георгій КОСИХ і Валерій РЕКУНОВ, «Урядовий кур’єр»

Як буде «хюндай» по-українськи?

КОНКУРС. Укрзалізниця оголосила про старт творчого зма-гання на кращу назву підприємства, що забезпечуватиме швид-кісний рух між приймаючими містами Євро-2012, його логотип,а також назви електропоїздів, виготовлених південнокорей-ською корпорацією «Хюндай».

Як передає кореспондент Інформаційного центру «Україна-2012», про старт конкурсу на прес-конференції в Києві оголосивзаступник генерального директора Укрзалізниці Леонід Лобой-ко. Перераховуючи вимоги до робіт, він підкреслив, що назви ілоготип мають асоціюватися із залізничним транспортом, Украї-ною та швидкісним рухом. Він також наголосив, що підприєм-ство, відповідальне за швидкісне сполучення, працюватиме ускладі Укрзалізниці і матиме статус державного підприємства.

Згідно з умовами конкурсу, участь у ньому можуть взяти і гро-мадяни України, й іноземці. Свої пропозиції учасники можутьнадсилати до 23 липня 2011 року включно. Кількість варіантівназв від одного учасника необмежена.

Переможці кожної позиції отримають грошову премію розміром10 тисяч гривень, а також запрошення на презентацію швидкіс-ного руху на маршрутах між приймаючими містами Євро-2012.

Пропозиції можна надсилати на електронну адресу euro2012@uz.gov.ua або на фізичну адресу: м. Київ-150,вул.Тверська, 5, МСП 03680 з поміткою «На конкурс».

«Бомжосховищем»проблеми не розв’яжеш

Павло КУЩ, «Урядовий кур’єр»

ПРОЕКТ. На час проведення матчів Євро-2012 донецькихбомжів вирішили поселити до спеціального наметового містеч-ка — на території колишньої військової частини між Донецькомі Макіївкою. «Там задовільні умови — в казармі є вода і опален-ня, — каже директор Донецького притулку тимчасового прожи-вання і реабілітації бездомних осіб Микола Федорук .— На літнійперіод можна організувати там харчування».

Нині в області на обліку в правоохоронців перебувають понад16 тисяч бездомних, і щороку їх кількість збільшується на 1,5 —2 тисячі — здебільшого за рахунок тих, хто звільнився з в‘язни-ці. Зокрема торік пенітенціарні заклади регіону залишило понад3,5 тисячі осіб, з яких понад 600 не прибули до обраного місцяпроживання, а пішли жебракувати. А в цілому причини, черезякі люди опиняються викинутими на вулицю, ті самі — еконо-мічні труднощі, закриття підприємств, сумнівні оборудки з жит-лом, жертвами яких стали бідолахи.

Неважко здогадатися: переважна їх більшість зосереджуєть-ся в обласному центрі, де значно більше шансів знайти місцедля нічлігу та розжитися коштами на харчування і спиртне.

«Контингент бездомних формує так звану групу ризику, —зазначає начальник відділу дільничних інспекторів міліції управ-ління громадської безпеки ГУМВС України в Донецькій областіОлександр Мацков. — Люди, яким нічого втрачати, легко йдутьна кримінал. Вони й самі нерідко стають жертвами злочинів».

Пошук бездомних нині проходить завдяки так званому соці-альному патрулюванню, в якому задіяні представники кількохслужб та відомств. Утім, відшукати та направити їх до центруобліку чи спеціалізованих закладів це тільки половина справи.Бо де їх розташувати? Адже на Донеччині діють лише п‘ять при-тулків для бездомних, які можуть запропонувати дах на головоютільки 115 особам із усіх отих 16 тисяч «людей вулиці».

На цьому проблемному фоні ініціатива про створення більш-менш нормальних умов для безхатченків бодай на момент про-ведення в Донецьку Євро-2012 видається привабливою. А післязакінчення Євро-2012? Невже на вулицях знову стане тісно віднедавніх мешканців наметових «бомжосховищ»?

Про футбол з гумором

— Чому ви любите фут-бол?

— Не знаю, звик, напевне.— А от я знаю. Удома на ме-

не кричить дружина, в магази-ні — продавець, на роботі —начальник, а на футболі — яна всіх!

***Учителька на уроці:— Діти, хто назве слово, в

якому було б якомога більшелітер «о»?

Петрик:— Болото.— Молодець. Хто більше?Марійка:— Молоковоз.— Дуже добре, розумниця.

Хто ще більше?Вовочка:— Гоооооооооол!

***— Уявляєш, директор по-

збавив мене премії за те, що в

робочий час я був на футболь-ному матчі.

— А від кого він довідався? — Та сидів поруч зі мною.

Фот

о з

сайт

у fo

otba

ll-fa

nat.i

nfo

Дует форвардів Пушкаш –ді Стефано був длясуперників рівнозначнийсмертній карі

Альфредо ді Стефано відкриває рахунок з пенальті у фіналі Кубка чемпіонів 1957 року

Фот

о з

сайт

у fo

otba

ll.hi

blog

ger.

net

Раціоналізатор

Мал

юно

к із

сай

ту c

aric

atur

a.ru