Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях

почуття гордості, власної гідності — це перша заповідь виховання.

У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить

думка, що вони ні на що не здібні Успіх у навчанні — єдине джерело

внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів,

бажання вчитися.

(В. О. Сухомлинський)

Тема: «Створення ситуації успіху на уроках»

План.

І.Вступ. Наочний приклад ситуації успіху.

ІІ. Основна частина.

1.Коротко з історії.

2. Прийоми, які забезпечать учневі впевненість.

3. Очікуваний результат.

ІІІ.Висновок.

Перш, ніж ми розглянемо запропоновану тему, давайте уявимо себе учнями і постараємось виконати завдання:

А) Прослухайте, будь-ласка, теоретичний матеріал і дайте відповідь на питання:

Мікропроцесори

Мікропроцесор (МП) – це спеціальна надвелика інтегральна схема, що встановлюється на материнській платі. До материнської плати мікро-процесор під’єднується за допомогою спеціальних рознімних з’єднань Сучасні мікропроцесори – це є одна мікросхема, яка виготовлена з напів-провідникового кристалу кремнію з щільним пакуванням фізичних елементів, завдяки чому на кристалі площею близько 1 см2 можна

- 1 -

розмістити велику кількість елементів: транзисторів, конденсаторів тощо. Так схеми сучасних процесорів Pentium містять понад сотню мільйонів транзисторів. Остання модель Itanium 2 містить 410 млн транзисторів. Але оскільки для електронних пристроїв властиво нагріватися під час роботи, то над корпусом МП розміщають невеликий вентилятор та радіатор, які забезпечують охолодження МП у процесі роботи.

Мікропроцесор – це пристрій, що виконує такі функції:

1.Обчислення згідно з програмою, яка зберігається в ОП.

2. Забезпечує загальне керування апаратурою комп’ютера та обчислю-вальними процесами. При цьому МП виконує:

Для того, щоб МП знав, що робити, він неперервно повинен отри-мувати потік команд. Ці команди складають програми. Завдяки програмі обчислення в ЕОМ відбуваються автоматично. В програмі складний обчислювальний процес розбивається на множину елементарних команд, які може виконувати МП. Число команд сучасного МП – 220. У кожної команди є свій код.

МП відрізняються такими характеристиками:

1.тактовою частотою і

2.типом (моделлю).

Тактова частота визначає швидкодію процесора. Кількість команд, які процесор може виконати за 1 секунду залежить від тактової частоти.

Кожна команда, що виконується в ЕОМ, займає декілька тактів, тому час виконання команди вимірюється в тактах. Тривалість одного такту залежить від тактової частоти. Вимірюється тактова частота у мегагерцах (1 МГц відповідає 1 мільйону тактів за секунду). Чим більша тактова частота тим менша тривалість такту і тим швидше працює ПК. Наприклад, МП Intel 8086 працював на тактовій частоті 4,7 МГц, Pentium III на 230 – 400 МГц, сучасні МП перейшли рубіж 3 Гц (3000 МГц). Тактова частота генерується тактовим генератором.

Ще однією важливою характеристикою процесорів є їхня розрядність. Процесор оперує з двійковими числами, що подані як послідовність нулів та одиниць. Розрядність МП – це кількість розрядів у двійкових числах, які обробляються процесором за один такт в паралель. Мікропроцесори перших ПК були 8-розрядними, а всі сучасні моделі МП вже 32-розрядні й 64-розрядні.

- 2 -

Питання:

1. Які функції виконує мікропроцесор?

2. Які характеристики МП були перераховані?

3. Що таке тактова частота?

4. Що таке розрядність?

Б) Розшифруйте у запропонованих фразах відомі вислови:

1.Допускается вероятность ливневых бурь после кончины некоторых индивидов (после нас – хоть потоп)

2. Наблюдается бесцельное передвижение по определенной части света галлюцинации, причем не простой, а партийной (призрак коммунизма бродит по Европе)

В) Запустіть программу Word і виконайте завдання за поданим зразком.

Я дуже хочу відвідати концерт,

який відбудеться сьогодні у

бо вважаю, що там буде дуже цікаво

- 3 -

Отже, як ви самі переконались, виконувати цікавіше завдання, які поставлені таким чином, що з ними цілком реально справитись.

Відповідно, людина почувається впевненішою; працює плодотворніше, коли сподівається, що досягне успіху у своїй діяльності; коли має підстави вважати, що поставлене завдання їй під силу.

Тим більше це стосується учнів, які ще формуються як особистості зі всіма властивими особистості характеристиками.

Отже, як же створювати ситуації успіху на уроках?

1.Коротко з історії.

Народження педагогічної технології "Створення ситуації успіху" було зумовлено самим життям. У своїй педагогічній діяльності А. С. Макаренко розробляв ідею "завтрашньої радості", а В. О. Сухомлинський розвинув цей прийом у створеній ним "Школі радощів". Результати діяльності цих педагогів підводять нас до усвідомлення можливостей упровадження у навчально-виховний процес сучасної школи такої педагогічної технології, яка була б націлена саме на те, як викликати у дітей почуття радощів, забезпечити успіх у навчанні.

2. Прийоми, які забезпечать учневі впевненість.

Педагогічна технологія "Створення ситуації успіху" включає створення різноманітних видів радості, використання прийомів, за допомогою яких розгортається робота з різними категоріями учнів.

Про деякі прийоми детальніше:

1.Прийом "Невтручання" — максимальне надання самостійності у вирішенні проблем. Краще залишити учня на деякий час у спокої і дати можливість самому розібратися в собі та ситуації, що склалася.

2. Прийом "Холодний душ". Учитель не поспішає з поліпшенням оцінок, навпаки, дещо відтягує час. Він не тільки не "поливає бальзамом" зачеплене самолюбство, ущемлені амбіції рідних, але й трохи "підсипає солі" (за А.С. Макаренком). 3.Сенс прийому "Емоційне поглажування" — вселити дитині віру в себе, похвалити за будь-що, навіть незначне; усмішкою, поглядом дати зрозуміти уч-ню, що серце, душа вчителя розкриті і готові піти на емоційний контакт.

- 4 -

4.Сутність прийому "Анонсування" — спершу обговорити з учнем, що йому потрібно буде зробити. Це мовби репетиція майбутньої події. Певній категорії учнів така попередня підготовка створить психологічну установку на можливий успіх, дасть впевненість у своїх власних силах. 5. У прийомі "Гидке каченя" важливо вчасно побачити, впізнати таку дитину, яка зневірена в собі, створити всі можливі умови для її розквіту. Необхідно, щоб хтось повірив у неї, забажав допомогти особистості удосконалитися. 6. Велика роль учителя і в ситуації типу "Миша у сметані". Підходить для учнів, які потрапили в складну ситуацію, проте не перестають прагнути до перемоги. Отут потрібно, щоб вчасно надійшла допомога як з боку викладачів, так і з боку учнів, потрібно підтримати прагнення дитини стати на ноги, вселити впевненість у власні сили, показати учню, що і вчитель, і діти бачать в ньому особистість, яка здатна здолати труднощі. 7. Неочікувана радість — це психологічний стан задоволення від того, що результати діяльності людини виявилися вищими від очікуваних. З педагогічної точки зору неочікувана радість є результатом спланованої діяльності вчителя. 8. Сутність прийому "Сходи", або "Стань у стрій" вчитель веде вихованця поступово вгору, крок за кроком підіймаючись разом з ним сходинками знань, психологічного самовизначення, знаходження віри в себе та оточуючих. 9.Прийом "Даю шанс" — раніше підготовлена педагогом ситуація, за якої дитина дістає можливість неочікувано для самої себе розкрити власні можливості, здібності. Але якщо ситуація виникла поза планом учителя, то його головне завдання — не пропустити такий шанс, правильно відреагувати, оцінити вчинок учня. 10.Прийом "Сповідь" — розкриття перед учнями стану своєї душі, щире звернення до найкращих дитячих почуттів. Однак він може дати очікуваний ефект лише в разі правильного прогнозування вчителем відповідної реакції учнів.

Психологічний супровід створення ситуації успіху

1. Прийом „Сповідь” рекомендують застосовувати в тих випадках, коли є надія, що щире звертання вчителя до найкращих почуттів учнів матиме успіх і відповідний відгук. Як його застосувати – справа досвіду і техніки, тут треба все прорахувати, спрогнозувати можливі реакції.

2. Прийом „Загальна радість” – це емоційний відгук навколишніх на успіх члена свого колективу. Важливо, щоб у досягненнях кожного учня всі бачили результати своєї праці, а сама учень розумів, що її радість – це радість підтримки, отримання статусу „свій серед своїх”. Зрештою у тому, як реагує учнівський колектив на успіхи або невдачі своїх учителів, особливо помітно виявляється його моральна сутність.

3. Прийом „Лінія обрію”. Перший успіх учня вчитель відразу ж підтримує, пропонує нові засоби для стимулювання думки учня, виводить дитину на обрій самостійного мислення, причому лінія обрію постійно відсувається.

- 5 -

Як свідчить практика, через індивідуальні відмінності, учні по-різному реагують на запропоновані вчителем ситуації. Для деяких учнів ситуація успіху доведеться створити кілька разів, доки не буде реалізоване завдання: учень відчуває почуття задоволення не лише від результату діяльності, але від самого процесу здобуття знань.

Роль ситуації успіху в навчальній діяльності

За останні роки словосполучення „ситуація успіху” стало звичним для педагогів. Ніхто не заперечує, що саме позитивні емоції можуть стати для дитини одним з найважливіших стимулів у навчанні. Але при цьому іноді забувають про те, що в педагогів не існує єдиного рецепта чи правила, як саме створювати ситуації успіху. Бо роботи це слід на основі індивідуального підходу, зважено, з урахуванням багатьох факторів.

Діти прощають багато чого, але не вибачають байдужість. За відгуками дітей, найкращі їхні вчителі вели уроки так, що здавалося, ніби весь урок вони зайняті саме тобою. Як цього досягти? Іноді це „Іскра Божа”, а частіше – майстерність, доведена до мистецтва.

Перш за все необхідно зрозуміти психолого-педагогічні механізми ситуації успіху. Слід зрозуміти почуття „успіх” та „ситуація успіху”. „Ситуація – це поєднання умов, які забезпечують успіх, а власне успіх – результат впливу цієї ситуації. Ситуація – це те, що здатний організовувати учитель”.

Важливо мати на увазі, що навіть одноразове переживання успіху може докорінно змінити психологічне самопочуття дитини. Ситуація успіху може стати пусковим механізмом подальшого розвитку особистості.

Безперечно, переживання успіху навіює людині впевненість у власних силах. З`являється бажання знову досягти хороших результатів, виникає відчуття внутрішнього благополуччя, що, у свою чергу, покращує ставлення до навколишнього світу.

На перший погляд здається, що вчитель, кілька разів давши учню можливість відчути успіх, далі вже само собою забезпечує високий рівень мотивації, інтересу, пізнавальної активності. Але може бути й протилежний результат: постійна успішність здатна сформувати індиферентне, байдуже ставлення до навчання. Крім того, постійне очікування лише позитивного результату згубно впливає на розвиток вольових якостей учня: він ухиляється від подолання труднощів, губиться в складних ситуаціях (навчальних та життєвих), у його поведінці починає домінувати мотив „уникнення невдач”.

Досвідчені психологи та педагоги попереджують про можливість негативних наслідків пережитого успіху. Чому ж виникає такий парадокс?

- 6 -

По-перше, успіх, що діставався ціною незначних зусиль, може призвести до переоцінки, точніше, до завищеної оцінки своїх можливостей. По-друге, за сильним переживанням будь-якої емоції обов`язково настає релаксація. І якщо в цей період запропонувати людині якусь діяльність, то, швидше за все, ця діяльність буде менш успішною, ніж попередня.

По-третє, переживання успіху може бути потьмареним, якщо результат, важливий і значимий для самого учня, не буде адекватно оцінений іншими людьми.

І нарешті: емоція успіху не стане сильним переживанням, якщо результати діяльності не значимі для її суб`єкта. Дитина, особливо на початку навчання, однаково інтенсивно переживає успіх у „головних” і „неголовних” навчальних предметах. Але часто знижують цю інтенсивність: „12 балів з образотворчого мистецтва! Краще б ти отримав 12 балів з читання”. Знижуючи значимості успіху, що переживається дитиною, ми, дорослі, впливаємо на формування у дитини ставлення до навчального процесу в цілому.

Ось чому, оцінюючи дітей, необхідно виходити з індивідуальних особливостей кожного учня. Просування вперед треба заохочувати, підбадьорювати, щоб дитина не відчувала невдачу, порівнюючи свої результати з раніше встановленими нормами, особливо якщо вони для неї недосяжні.

Отже, ситуація успіху у навчальній діяльності створюється педагогом або психологом. Як і будь-яку іншу діяльність, навчання можна уявити у вигляді простого ланцюжка дій:

       установка на діяльність (емоційна підготовка учнів на вирішення навчального завдання) – мотиваційний етап;

       забезпечення діяльності (створення умов для успішного вирішення навчального завдання) – результативний етап;

       порівняння отриманих результатів з очікуваними (усвідомлення ставлення до результатів своєї навчальної праці) – результативний етап.

Отже, якщо ситуація успіху створюється вчителем послідовно і свідомо, її структура повинна врахувати всі перелічені компоненти.

Особистісно-орієнтовані засади створення ситуації успіху 

Етап Педагогічне

завдання

Диференціація учнів Діяльність учителя

I.Мотиваційно-цільовий

Сформувати мотив досягнення: націлити учнів на успішне виконання завдання

Учні, які мали в минулому невдачу у виконанні аналогічного завдання

Нейтралізувати пам`ять про негативні емоції в попередній діяльності; настроїти на те, що дане завдання посильне і може бути виконане

- 7 -

Учні, які не знайомі із завданнями подібного типу

Завбачити позитивну емоційну реакцію; накреслити позитивну перспективну в досягненні успіху

Учні, які успішно виконали завдання подібного типу

Актуалізувати позитивну емоційну пам`ять дітей, підтримати мотив до роботи

II.Організаційний Забезпечити умови успішної діяльності, зацікавити пізнавальним процесом

Учні, які потребують організаційного контролю

Організаційний контроль початку й завершення роботи, забезпечення інтелектуального та емоційного підкріплення навчальної роботи

Учні, які потребують допомоги в процесі виконання роботи

Емоційне підбадьорення та інтелектуальна стимуляція навчальної діяльності

Учні, які працюють активно і самостійно

Забезпечення права вибору завдань, емоційне та інтелектуальне стимулювання пізнавальної діяльності

III.Результативний Сформувати свідоме ставлення до результату навчальної діяльності; перетворити результат на мотив для нової пізнавальної діяльності

Результат, адекватний зусиллям

Учні, які отримали незадовільні оцінки

Необхідне повернення до мотиваційно-цільового етапу, повтор всього ланцюжка з початкових позицій 

Учні, які отримали добрі і відмінні оцінки

Емоційне схвалення та установка на подальшу успішну роботу

Результат, не адекватний зусиллям

Учні, котрі отримали незадовільні оцінки

Позитивно-перспективна оцінка роботи, аналіз помилок та індивідуальна робота з подолання прогалин у знаннях

Учні, які отримали добрі та відмінні оцінки

Перевірка умов навчальної роботи на попередньому етапі, організація ситуації подолання в майбутній діяльності

 

Створення ситуації успіху на мотиваційному етапі навчальної діяльності

Дослідження психологів свідчать, що рівень засвоєння людиною знань істотно залежить від рівня сформованості її мотивації навчитися. Нам всім добре відома теза про те, що робота мотивації учнів та без їх особистісних підстав – рівнозначна роботі в порожньому класі!

Тож давайте проаналізуємо, як провести мотиваційний етап уроку так, щоб створити ситуацію успіху для того учня.

Перед учителем стоїть завдання сформувати в учня настанову на успішне виконання завдання, відчути себе „творцем обставин”, подолати труднощі, які

- 8 -

можуть виникнути в процесі роботи. Інакше кажучи, вчитель повинен сформувати мотив досягнення. Але тут він зустрічається з неадекватною реакцією учнівського колективу: хтось уже виконував подібне завдання, і його результати виявились невдалими, так що у цієї категорії учнів уже сформовано негативне ставлення; інша група учнів не стикалась з такою роботою, тому вони не знають, чого можна очікувати від майбутньої діяльності. Третя група, яка виконувала потрібні завдання і успішно з ними впоралася, знаходиться у стані мобілізації, готова виконувати навчальне завдання.

Зрозуміло, що найлегше вчителю буде працювати з учнями третьої групи, де необхідно лише активізувати позитивні емоції, які діти пережили раніше. У другої групи учнів слід передбачити емоційну реакцію, намалювати перспективу вдалого виконання завдання, пов`язавши її з тими чи іншими умовами діяльності, які в минулому забезпечували успіх. Найбільш клопітною буде робота першою групою учнів. Перш за все доведеться нейтралізувати спогади про невдачу в попередній діяльності, а потім створити перспективу для нової. Зробити це можна, наприклад, підкресливши, щоб учень попрацював над своїми помилками, або переконавши, що, наприклад, завдання змінено порівняно з попереднім і т. д.

Учитель може запропонувати різні варіанти мотивів досягнення:

        прагнення самостійно розв`язати цікаві задачі;

        завоювати авторитет у своїх товаришів;

        стати першим;

        розглядати свою діяльність з точки зору її корисності для інших людей;

        встановити нові контакти у ході виконання завдання тощо.

Отже, на етапі мотивації навчальної діяльності учитель, спираючись на емоційну пам`ять учнів, організовує певні ситуації з метою актуалізувати чи нейтралізувати емоції для наступної діяльності. На цьому етапі створення ситуації успіху більшою мірою визначається психологічними аспектами.

Тут доречним буде використання в роботі вчителя таких психолого-педагогічних прийомів, як:

1. Ефект Розенталя, або „Ефект навіювання”: „Ти це можеш”, „Тобі це вдається” тощо.

Якщо педагог буде переконувати учнів у реальності успіху, то успіх прийде. Англійський учений Стоуенс довів, що учні, яких заохочували, досягли значно більших успіхів, ніж ті, кого ніяк не заохочували.

- 9 -

2. Прийом „Емоційне прогладжування” – констатація будь-якого факту успіху, прищеплювання дитині віри в себе, відкритість учителя для  довіри і співчуття.

3. Прийом „Анонсування” – репетиція майбутньої дії, яка створює психологічний настрій на успіх перед класом. Це можуть бути додаткові індивідуальні заняття з окремими учнями. Добре заздалегідь оголосити запитання самостійної роботи чи назвати прізвища учнів, яких не передбачається опитувати на наступному уроці, можна провести пробу контрольну роботу тощо.

4. Прийом „Шикуйсь!” містить такі кроки:

        психологічна атака;

        емоційне блокування;

        вибір головного напрямку;

        вибір рівних можливостей;

        несподіване порівняння;

        стабілізація.

Цей прийом полягає в тому, щоб учителям блокувалось припущення на невдачу в одній галузі діяльності учня, відволікалася його увага від чергового неуспіху, вчитель повинен знайти ту може реалізувати себе набагато краще, тим самим забезпечити їй успіх.

Створення ситуації успіху на організаційному етапі навчальної діяльності

Завдання вчителя: враховуючи індивідуальні здібності та особистісні якості учня, створити йому умови для успішного виконання завдання, закінчити його самим пізнавальним процесом.

На цьому етапі деякі діти переживають внутрішній конфлікт: з одного боку, необхідно виконати роботу, а з іншого – відчувається брак знань чи умінь для її виконання. Тут особливо важлива допомога вчителя. Необхідно допомогти дитині правильно включитися в роботу, подолати втому, стимулювати діяльність.

В учнів, які потребують організаційного контролю, вчитель повинен проконтролювати початок та завершення роботи, інтелектуально та емоційно підтримати навчальну роботу.

- 10 -

Учням, які потребують допомоги в процесі виконання роботи, необхідні схвалення та інтелектуальна стимуляція навчальної діяльності.

Учням, котрі працюють активно і самостійно, - слід забезпечити право вибору завдань, емоційно та інтелектуальне стимулювання пізнавальної діяльності.

Конкретні обставини зумовлюють використання тих чи інших прийомів створення ситуації успіху. До них, зокрема, належить емоційне розвантаження, зміна завдання за бажанням учня, допомога класу, „швидка допомога” (тобто звернення за допомогою до вчителя, до сильного учня), „підказка” – тобто робота з підручником, з адаптаційною карткою і таке інше.

Розглянемо деякі види ситуацій успіху та методику їх реалізації:

1. Прийом „Даю шанс” – це заздалегідь підготовлена педагогом ситуація, в якій учень отримує можливість зненацька для себе розкрити свої можливості.

2. Прийом „Рушай за нами”. Алгоритм цього прийому такий:

        діагностика інтелектуального фону колективу;

        вибір інтелектуального спонсора;

        фіксація результату та його оцінка.

Наприкінці цей прийом реалізується за допомогою окремих учнів, які „ведуть” за собою невстигаючих.

3. Прийом „Емоційний сплеск”  корисний дітям, які емоційно реагують на похвалу і критику. Завдання вчителя – у кожного учня вивільнити енергію, ініційовану теплим словом підтримки вчителя.

4. Прийом „Навіювання” побудований на точному розрахункові, в якому головне – вибір гносеоносія, тобто джерела інтелектуального збудження. Алгоритм прийому такий:

        реалізована або несподівана радість учня;

        підтримка педагога;

        „збудження” окремих членів колективу (наприклад, створення ситуації змагальності);

        підтримка вчителем „збуджених”;

        поява нових стимулів для саморозвитку кожного.

- 11 -

5. Прийом „Еврика”. Створюються умови, за яких дитина, виконуючи навчальне завдання, несподівано відкриває в собі невідомі досі здібності. Завдання вчителя – помітити це глибоко особисте відкриття, всіляко підтримати дитину, поставити нову мету і надихнути на її досягнення. Допомога вчителя у створенні ситуації відкриття має бути ненав`язливою, прихованою.

6. Прийом „Навмисна помилка” можна застосувати з урахуванням віку і знань учнів на відомому матеріалі, що використовується як опорні знання.

3.Очікуваний результат

Створюючи ситуації успіху на етапі організації навчальної діяльності, слід пам`ятати кілька основних правил:

        у кожній дитині є задатки, які можуть розвинутися у здібності. Побачити їх, відчути, розвити – це справа педагога;

        ставлення до дитини як до рівної, як до себе, спілкування, що повністю включає грубість, різкість, образливий тон, має стати обов`язковою нормою всієї педагогічної діяльності;

        чим більше напрямків діяльності, в яких бере участь дитина, тим більше в неї можливостей знайти себе;

        кількість і різноманітність позитивно і діяльнісно забарвлених, у тому числі і спеціально створених педагогами, ситуацій і обставин, у які може потрапити дитина, визначають шляхи її сьогодення і віддаленого інтересу та можливі шляхи успіху.

Зрозуміло, що всі ці прийоми і правила керовані метою сформувати впевнену у собі, у своїх можливостях, особистість. Досягти такої обстановки підчас проведення уроків, коли всі учні працюють, знаючи, що можуть справитисб

ІІІ. Висновок

В кожній дитині можна розгледіти або розвити бажання до отримання знань.

Для створення ситуації успіху на своїх уроках я часто використовую такі висловлювання: Це дуже важливо, і у тебе неодмінно вийде... Саме ти і міг би зробити таку справу... І це зовсім не складно. Навіть якщо не вийде — нічого страшного. Я впевнена, що ти пам'ятатимеш про... Починай же! Ти це добре зробиш! Ось ця деталь (елемент, частина) вийшла дуже гарно!

- 12 -