2012-2013 навчальний рік

І знову ми раді зустрічі з вами на сторінках художньо-літературного альманаху «Оксамитці»! Щоб вшанувати мистецтво, кожен автор приніс із собою неоціненний скарб – любов до поетичного слова, образотворчого мистецтва. А ще – доброзичливість у серці, бажання творити.

Сьогодні у спільний «Вінок творчості юних талантів» школи вплетуть свої творіння Ботвінцева Анна, Лисенко Вікторія, Дмитенко Злата, Шатровська Єлизавета, Дюдюк Наталія, Шевченко Маргарита

Вдивися

Вдивися у небо,Побачиш ти зорі

Вони усміхнутьсяВони не самотні.

Вдивися у поле,Жовтеньке колосся

Вітрець колихає,В косу заплітає.

Вдивися у річку, Почуєш, хлюпоче

І плаче верба ,Похмуро буркоче.

А я помилуюся, Цим краєвидом

Помрію, хоч трошки,Під небом блакитним.

Піду до берези,Спитаю про сонце

Піду до тополі,Помрію, ще трошки.

Ботвінцева Анна, 11А

Дюдюк Наталія 9А

Дмитренко Злата 2А

Летіли гуси

Летіли гуси через Україну,Побачила ту зграю в хмарах я.

Один з птахів мені такеє слово крикнув:«Не кину я свій дім, це ж рідная

земля!»

І після слів цих серденько зомліло...Ще довго стояла й дивилась в небо я…

Немов на довгу хвилю оніміла…Згадала те, що й в мене є сім`я!

Що є родина, рідна і єдина,Що є матуся, батько, рідний двір…

І що ніколи я їх не покину-Я вірю в це, і ти в це, пташко, вір!

Лисенко Вікторія, 11А

Осіння розповідь дощу

Понуре чорно-сіре небо:Багряна осінь наступає,

Дощі осінні розливаєБайдужість в серці заросла.

А я сиділа і з вікнапочула пісню неймовірну,Що написала крапелька,

мелодію не веселу, не сумну

То розповідь, що дощ співав,То ніжність громових акордів.

Хто сум осінній викликав?Хто полум’я з сердець забрав…

Чудові інтервали для душі Та легендарні дощові картини.

Час сплинув, дощ скінчився, геть пішов,

Але цю розповідь мені залишив.

Ботвінцева Анна, 11А

Дюдюк Наталія 9А

Шатровська Ліза 6А

От жажды умираю над ручьем

От жажды умираю над ручьем -Его воды я не могу напиться.

И все идет теперь своим путем,Но в памяти размытые страницы.

От жажды умираю над ручьем,Не зная, что в потоке дней пропала.Он не чарует вновь своим питьем,А я не помню то, о чем мечтала.

От жажды умираю над ручьем -Глоток воды тревожит память.А жизнь с начала, новый день,

подъем!Лишь так сомнения оставят.

Ботвінцева Анна, 11А

Узнать тебя…

Узнать тебя средь миллиона лиц,В толпе прохожих распознать твой взгляд,

Влюбиться в очертание ресниц-И мне неважно, что там люди говорят.

И с взгляда первого влюбиться, как в кино,Хотя и взгляд тут вовсе не при чём…

Мне никогда не видеть тебя, но…Уж очень близко мне твое плечо.

Нет, далеко, сижу здесь я одна…Не в километрах дело, вовсе нет!

И я кричу Вселенной: « Я сильна!!!»Но смелость далека, как свет комет.

Один лишь шаг нам нужно превозмочь.И будь, что будет- такова судьба.

Но мы с тобою, словно день и ночь,К чему меж нами вечная борьба?!

Лисенко Вікторія, 11А

Дюдюк Наталія 9А

Шевченко Маргарита 11А

Надейся! И надежда не покинет

Надейся! И надежда не покинет. в злой войне, и в миллионах мук.Упавшего с колен тебя подымет.

Но ты не опуская своих рук, держись

И верь. И вера не покинет,Не даст погибнуть в паутине лжи.

Ты верь! - И твоя вера не остынет.

Ты только веру эту удержи.Люби! Любовь не умирает.

Любовь бессмертна...Люди говорят,

Она от бед тебя оберегаетИ для любви нам нужен только

взглядЛисенко Вікторія, 11А

Мечтаний полон плен времен

Мечтаний полон плен времен.Незримый путник слов простых,Казненный век пустых знамен,

Забытый звон монет златых.

И солнца свет еще не греет,Не светит мрак огнем ненастным,

И неба луч уже не смеет,Не думать в ночь о нас несчастных.

Вставайте, люди! Счастье рядомОно идет своим путем,

Не дайте вы травить нас ядом,Освободимся от оков!

Свободны будем! Вольным воля!Страдать не станем от угрозВедь это есть вся наша доля,

И нас воспримут вновь всерьез!

И я иду, не страшно мне,Иду вперед, судьбе навстречу.

И вы идите не во сне,И верьте, счастье там вас встретит!

Ботвінцева Анна, 11А

Шатровська Єлизавета 6А

Шевченко Маргарита 11А

Творчі роботи для фестивалю – конкурсу “ “Собори наших душ ”

Дмитренко Злата 2А

Дмитренко Злата 2АШевченко Маргарита 11А

Шатровська Ліза 6А

Дюдюк Наталія 9А

Не мы распоряжаемся судьбой

В жизни много препятствий бывает,

И решенья у них не просты.Бог на свете всем нам все

прощает,Только будь человеком и ты.

Не мы распоряжаемся судьбой,И не судьба злорадствует над

нами…И если уж упал - вставай, не

ной,Давно уж решено все небесами.

Не плачь, что так судьба несправедлива,

Сценарий жизни сложно разгадать,

Но жизнь игра - конец счастливый…

Вот счастья мы и будем ждать…

Лисенко Вікторія, 11А

Любить – привычка или кара

Любить – привычка или кара, Нелепость, боль, обида, страх.

А что еще? – не надо дара. Любовь – проклятие и дар.

  Она не сходит с эшафота,

Но и не лезет на него. Любовь конечно недотрога,

Но не упустит своего.  

Она давно вошла в привычку, Мы жить не можем, не любя.

Вселяясь лишь в души частичку,Всецело поглотит тебя.

   Она нежна и не рискует,

Ведь мы не можем не любить. Она на сердце вальс танцует

И не дает спокойно жить. 

Порой не знаем то, что любим. И вновь, и вновь идем на старт,

Мы и себя, и близких губим, В любви никто не виноват.

Ботвінцева Анна, 11А

Дмитренко Злата 2А

Дмитренко Злата 2А

Цей світ, немов троянда

Цей світ, немов троянда десь у полі,Одна-однісінька живе і вижива.

Немає в світі гіршої за долю,Людина де самотність відчува.Коли й горе, і радість єдину,

Вона тихо трима у душі.І одна є лише тут провина:Утіка, наче звір, у кущі.

Не зневірюйтесь ви у долі,І не бійтесь всього навкруги!Бо у Всесвіті щастя доволі-

І на все вистачає снаги! Лисенко Вікторія, 11А

Боишься? - Не стоит бояться - Былое останется былью,

Укроется мраком и пылью. А может быть стоит признаться?

  Мечтаешь? - И небо склоняешь Под страхом любви звездопада Встаешь из кромешного ада - За что же себя ты пытаешь?

  Прощаешь? - А лучше б проститься,

Бежать от проклятого рая, Как будто бы жизни не зная -

Оставив желанье молиться.Ботвінцева Анна, 11А

Дмитренко Злата 2А

Маргарита Шевченко 11А

Немало горя я зазнала по дорозі,Але надія ще живе в думках.Стоячи на колінах, на порозі,Коли обличчя у гірких сльозах,Коли здається, що не стане краще,І світ не посміхнеться вже тобі,Ти пам`ятай: бува в житті і важче,Але ніколи не зневірюйся в собі.

Лисенко Вікторія, 11А

Столетние кроны качнулисьИ тень поползла по земле,И мы ото сна как очнулисьОставив свой след на песке.

И белые птицы летелиКурлыкали радо степям,И мы вспоминали, хотелиИ волю давали рукам.

Бесшумные волны катилисьИ громко об край грохочаСвоими мечтами делилисьТак сладко в любви хохоча.

А мы забывали про время,Летели куда-то вдаль.Амуры точили нам стрелы,А мы погубили наш рай.

Ботвінцева Анна 11А

Не забувай!

Я в тобі тону,Мов в безодні моря.

Не питай, чомуВ очах стільки горя.

Не даруй надійНа щастя, на волю….В серці стільки мрій -

Та нещасна доля.Тільки пам`ятай -

І я поруч буду.Ти не забувай -

І я не забуду!На небі зірки -

Світять наші очі,Де б я не була -

Ти дивись щоночі.

Лисенко Вікторія, 11А

Дмитренко Злата 2А