ПППБ 3.07. «КЛІНІЧНА...

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

Кафедра психології та соціальної роботи

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з науково-педагогічної роботи

__________________________ Колесник І.А.

« __29__» __________11_________ 2018 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НОРМАТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПППБ 3.07. «КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ»

ДЛЯ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ

заочної форми навчання

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА «ПСИХОЛОГІЯ»

ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 05 «СОЦІАЛЬНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ НАУКИ»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 053 «ПСИХОЛОГІЯ»

Київ - 2018

2

Робоча програма нормативної навчальної дисципліни «Клінічна

психологія» для підготовки бакалаврів спеціальності 053 - «Психологія».

Розробник: Калюжна Є.М.,кандидат психологічних наук, доцент кафедри

психології та соціальної роботи.

Рецензент: Пріб Г.А., доктор медичних наук, професор, завідувач

кафедри психології та соціальної роботи Інституту підготовки кадрів державної

служби зайнятості України.

Затверджено на засіданні кафедри психології і соціальної роботи.

Протокол № 2 від 11 вересня 2018 р.

Завідувач кафедри психології та соціальної роботи

Пріб Г.А. (прізвище, підпис)

Завідувач навчально-методичного відділу

Завиніченко Л.М. (прізвище, підпис)

© Калюжна Є.М., 2018

© Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості

України (ІПК ДСЗУ), 2018

3

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Найменування

показників

Галузь знань,

спеціальність,

освітній ступінь

Характеристика

навчальної дисципліни

форма навчання заочна

Кількість:

кредитів – 4;

модулів – 2;

змістових модулів – 2.

Галузь знань

05 «Соціальні та

поведінкові науки»

Нормативна

Рік підготовки

ІІІ

Індивідуальне

науково-дослідне

завдання:

заочна – 20 год. Спеціальність

053 «Психологія»

Семестр

7-й

Лекції

Загальна кількість

годин – 120 год.

8 год.

Практичні

Розподіл годин для

заочної форми навчання:

аудиторних – 14 год.;

самостійної роботи

студента – 86 год.

Освітній ступінь:

бакалавр

–

Семінарські

6 год.

Самостійна робота

86 год.

Індивідуальні завдання

20 год.

Вид контролю: залік

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та

індивідуальної роботи становить:

для заочної форми навчання – 16,3 %.

4

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Метою викладання навчальної дисципліни «Клінічна психологія» є

забезпечення особистісної готовності студентів до майбутньої професійної

діяльності через формування у них систематизованого уявлення щодо

теоретико-методологічного фундаменту клінічної психології як галузі

психологічного знання та її прикладного значення у вирішенні актуальних для

сучасної психологічної науки практичних завдань.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Клінічна психологія» є:

– ознайомлення із категоріальним апаратом, методологічними принципами,

методами та основними тенденціями розвитку клінічної психології;

– формування цілісного уявлення про специфіку клінічної психології як

прикладної галузі психології та її місце у структурі психологічного знання;

– вивчення загальних закономірностей змінення та відновлення психічної

діяльності при різних патологічних станах та аномаліях розвитку, роль

психічних факторів у виникненні та подоланні різних недуг, у зміцненні

здоров’я;

– оволодіння навичками застосування теоретичних знань у практичній

діяльності клінічного психолога: психодіагностика, психокорекція,

психотерапія, психогігієна, психопрофілактика, психореабілітація.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти набувають таких

компетентностей:

Загальні (універсальні) компетентності:

вільне володіння державною мовою;

креативні здібності;

уміння працювати у команді;

здатність працювати самостійно і автономно;

здатність до критики та самокритики;

знання теоретико-методологічних основ наукової творчості;

навички пошуку та опрацювання наукового матеріалу;

комп’ютерні навички (використання мережі Інтернет для опанування

рекомендованих електронних джерел, робота у Microsoft Office, Power Point

при виконанні індивідуальних завдань та самостійної роботи

уміння самостійно встановлювати й розв`язувати завдання, пов`язані з

власною дослідницькою роботою.

Спеціальні (фахові) компетентності:

знання теоретико-методологічного базису клінічної психології;

здатність до аналізу логіки становлення клінічної психології як сфери

наукового знання;

вміння визначати місце і значення клінічної психології в системі

психологічного знання;

5

сформованість цілісного уявлення про специфіку методології клінічної

психології;

знання теоретико-методологічних засад сучасної клінічної психології;

розуміння зв’язку клінічної психології з суміжними сферами знання

(психіатрією, психопатологією, патопсихологією, психофізіологією,

нейрофізіологією, нейропсихологією, психосоматикою, соматопсихологією,

неврозологією, віковою психологією, спеціальною психологією,

дефектологією, корекційною педагогікою);

обізнаність щодо принципів та методів сучасної клінічної психології;

орієнтація у базових поняттях та категоріях клінічної психології;

науково обґрунтоване оперування категоріально-понятійним апаратом

сучасної клінічної психології;

розуміння психологічної сутності станів хвороби та здоров’я;

знання закономірностей функціонування основних фізіологічних систем і

психічних функцій людини у нормі та патології;

обізнаність щодо практичних завдань і функцій клінічного психолога;

здатність до аналізу чинників зміни психічних якостей людини у результаті

впливу хвороби (соматичної, неврологічної, психічної);

знання критеріїв та підходів до диференціації психічної норми і патології в

клінічній психології;

орієнтування у виборі та специфіці застосування методів психологічного

дослідження хворої людини;

уміння визначати можливості, форми та методи психодіагностичної,

психокорекційної, психотерапевтичної, психогігієнічної,

психопрофілактичної, психореабілітаційної роботи клінічного психолога;

досвід застосовування методів психодіагностики, психокорекції,

психореабілітації та психопрофілактики в роботі з хворими з урахуванням

нозологічної, вікової та індивідуальної специфіки;

здатність реалізовувати на практиці принципи і методи клініко-

психодіагностичного дослідження;

усвідомлення значення комплексного підходу у наданні психодіагностичної,

психокорекційної, психотерапевтичної, психогігієнічної,

психопрофілактичної, психореабілітаційної допомоги;

сформованість уявлення про біоетику та деонтологію клініко-психологічного

дослідження.

6

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні основи

клінічної психології як галузі знання.

Тема 1. Загальна проблематика клінічної психології. Визначення клінічної психології. Об’єкт і предмет клінічної психології.

Проблематика клінічної психології. Основні завдання клінічної психології.

Місце клінічної психології в системі наукового знання. Інтегральний характер

сучасної клінічної психології. Структура (розділи) клінічної психології:

патопсихологія, нейропсихологія, соматопсихологія, психосоматика,

неврозологія. Міждисциплінарні зв’язки клінічної психології: психіатрія,

психопатологія, психофізіологія, нейрофізіологія, вікова психологія, спеціальна

психологія, дефектологія, корекційна педагогіка, педагогічна психологія.

Методологічні принципи клінічної психології. Практичне значення наукових

досліджень у галузі клінічної психології. Методи дослідження в клінічній

психології. Роль психолога в клініці. Акмеологічна модель діяльності

клінічного психолога. Методологічний фундамент діяльності психолога бюро

медико-соціальної експертизи (МСЕ). Методичні та інструментальні основи

роботи психолога у складі мультидисциплінарних клінічних бригад.

Деонтологічні та біоетичні принципи діяльності клінічного психолога.

Тема 2. Історія виникнення, становлення і розвитку клінічної психології.

Історичний аспект виникнення та становлення клінічної психології.

Формування клінічної психології у процесі розвитку медичної та психологічної

науки. Американська та європейська школи клінічної психології. Вклад

Вітмера і Крепеліна у розвиток клінічної психології. Рефлекторна теорія

психічної діяльності І.М.Сєченова. Теорія вищої нервової діяльності (ВНД)

І.П.Павлова. Вчення про дінамічну локалізацію психічних функцій

(І.П.Павлов). Теорія функціональних систем П.К.Анохіна. Вчення про

динамічний стереотип (І.П.Павлов, О.Р.Лурія). Гомеостатичний підхід. Теорія

інтрапсихічного конфлікту Александера. Алекситимічна теорія. Теорія

особистісних профілів. Селфпсихологія. Становлення клінічної психології за

кордоном. Становлення клінічної психології в Україні. Психосоціальне

значення клінічної психології. Клінічна психологія на сучасному етапі

розвитку. Роль і значення сучасної клінічної психології для психології та

медицини. Сучасні тенденції розвитку клінічної психології в умовах

глобалізаційного світоперетворення.

Тема 3. Концептуальні підходи до аналізу психопатологічних явищ і

феноменів.

Методологія сучасної клінічної психології. Теоретичні основи і

дослідницькі проблеми клінічної психології. Базові поняття, терміни та

категорії методологічного апарату клінічної психології. Феноменологічний

(Карл Ясперс), психодинамічний (Зігмунд Фрейд) та екзистенціальний (Віктор

Франкл) підходи до аналізу психопатологічних явищ і феноменів. Принципи

7

розмежування психологічних феноменів і психопатологічних симптомів в

клінічній психології. Діагностичні принципи - альтернативи: «хвороба -

особистість», «нозос - патос», «реакція - стан - розвиток», «психотичне -

непсихотичне», «екзогенне - ендогенне - психогенне», «дефект - одужання -

хроніфікація», «адаптація - дезадаптація», «компенсація - декомпенсація»,

«негативне - позитивне». Поняття «якість життя» (ЯЖ) як критерій вивчення

психологічних особливостей особистості в хворобі. Поняття «інвалід» та

«інвалідність» як крайня форма патології.

Тема 4. Критерії диференціації норми і патології в клінічній психології.

Визначення та співвідношення понять «норма» і «патологія» в клінічній

психології. Диференціація понять «психічна норма», «психічна патологія»,

«психічне здоров'я», «психічна хвороба», «психічне відхилення», «психічне

порушення», «психічний розлад». Підходи до визначення норми:

нормоцентричний, нозоцентричний, функціональний, середньо-статистичний,

культурально-соціологічний, культурно-релятивистський, описовий та ін.

Психологічні концепції психічного розладу. Класифікації психічних розладів.

Умови виникнення психічних розладів: генетичні, біохімічні,

нейрофізіологічні, психофізіологічні, психологічні, соціально-психологічні

чинники. Поняття психічної адаптації, неадаптації та дезадаптації.

Психологічне і психопатологічне значення тривоги. Поняття про

«інтрапсихічний конфлікт». Уявлення про систему психологічного захисту.

Захисні механізми як невід'ємна частина структури особистості. Види захисних

механізмів та їх характеристика. Взаємозв'язок особистісних рис, розладів

особистості та механізмів захисту. Свідомі і несвідомі стратегії долаючої

поведінки людини. Копінг-стратегії як модератори спрямованої на подолання

стресу поведінки.

Тема 5. Принципи і методи побудови клініко-психологічного

дослідження.

Методи дослідження в клінічній психології: клінічне інтерв’ю,

патопсихологічне дослідження, нейропсихологічне дослідження, тестування

індивідуально-психологічних особливостей. Принципи та етапи клінічного

опитування. Феноменологічний принцип обстеження пацієнта. Первинне

інтерв’ю, психологічне консультування. Психологічний анамнез. Основні

принципи діагностики в клінічній психології: синдромальний аналіз,

прогностична орієнтація, індивідуально-якісний підхід. Цілі психодіагностики:

нозологічна, топічна, експертна, функціональна, коректувальна, медико-

психологічна. Принципи та етапи побудови психодіагностичного дослідження в

умовах клініки. Оцінка латеральної організації функцій. Поняття вищих

психічних функцій (за Л.С.Виготським). Методики дослідження пізнавальних

психічних процесів. Методики дослідження мовлення. Методики дослідження

праксису. Мінесотський багатошкальний особистісний опитувальник (MMPI).

Методика дослідження рівня суб'єктивного контролю (УСК). Тест Кеттелла

(16РF-опитувальник). Оцінні шкали, їх конфігурація та інтерпретація. Клінічні

шкали та їх інтерпретація.

8

Тема 6. Стрес як фактор виникнення психічних і соматичних захворювань.

Визначення та співвідношення понять “напруження”, “стрес”, “емоційне

вигорання”. Ступені вираження психічної напруженості. Види психічної

напруженості. Типи напружених ситуацій (за М.І.Д’яченко, Л.А.Кандибовичем).

Стрес як адаптивна та дезадаптивня реакція організму людини. Поняття про

дистрес та еустрес (Г.Сельє). Гострі та відсторочені постстресові реації. Види

постресових розладів, їх роль у виникненні психосоматичних захворювань.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР): визначення, структура, чинники,

етапи розвитку. Стратегії психологічної допомоги при ПТСР. Хронічний стрес як

чинник синдрому “емоційного вигорання”. Компоненти синдрому “емоційного

вигорання”. Стадії синдрому “емоційного вигорання”. Ознаки (симптоми)

синдрому “емоційного вигорання”. Фактори стресу та емоційного вигорання. Роль

стресогенних чинників в етіопатогенезі психічних і соматичних захворювань.

Методи дослідження стресу та емоційного вигорання. Рівні профілактики і

подолання стресу та емоційного вигорання. Фасилітативна роль клінічного

психолога у подоланні пацієнтом негативних проявів постстресового стану.

Тема 7. «Внутрішня картина хвороби» як категорія клінічної психології.

Визначення та співвідношення понять «здоров’я» і «хвороба». Критерії

психічного та фізичного здоров’я, прийняті ВООЗ. Нормативні життєві кризи і

здоров’я. Взаємозв`язок та взаємовплив психічного і соматичного компонентів у

здоров`ї людини. Поняття внутрішньої картини хвороби. Вчення О.Р.Лурії про

«внутрішнє усвідомлення хвороби». Вклад Л.С.Виготського у розробку теорії про

внутрішню картину хвороби (ВКХ). Функціональна структура внутрішньої картини

хвороби. Типологія внутрішньої картини хвороби. Застосування моделі хвороби до

поведінки, яка відхиляється від норми. Типи ставлення особистості до хвороби:

адекватне, зневажливе, іпохондричне, нозофобне, утилітарне, заперечення.

Психологічне сприйняття гострих і хронічних захворювань, переживання хвороби в

часі. Етапи переживання втрати і болю. Основні типи реакції людини на хворобу.

Агравація. Симуляція. Граничні нервово-психічні розлади. Реактивні стани.

Неврози. Вплив преморбідних психологічних якостей людини на внутрішню

картину хвороби. Психологічні механізми формування «замкненого кола»

патологічного процесу і роль клінічного психолога в комплексному лікуванні

пацієнта. Особливості застосування собистісного опитувальника Бехтерівського

інституту для діагностики типів ВКХ (методика ЛОБІ).

Змістовий модуль 2. Прикладні аспекти клінічної психології.

Тема 8. Психологічні аспекти діяльності медичного персоналу.

Практичні задачі і функції медичного працівника. Етичні та деонтологічні

проблеми роботи медичного працівника. Професійно значущі психологічні

якості медичного працівника. Психологічні проблеми лікарів та молодшого

медичного персоналу. Психологічний клімат у медичному колективі, різновиди

конфліктів, їх профілактика та управління ними. Проблема професійного

вигорання медичних працівників. Методи профілактики синдрому

«професійного вигорання» у медичних працівників. Роль клінічного психолога

у попередженні та подоланні професійного вигорання медичних працівників.

9

Тема 9. Психологічні аспекти лікувального середовища.

Поняття про лікувальне середовище. Типи взаємовідносин «лікар-

хворий». Психологічні особливості взаємовідносин медиків із родичами

пацієнта. Психологічне значення медичного діагнозу. Поняття про ятрогенні

захворювання та психолого-деонтологічні механізми їх попередження.

Психолого-правові аспекти лікарської помилки. Сучасні уявлення про взаємини

лікаря та пацієнта – біоетична модель, концепція інформованої згоди.

Деонтологічні аспекти взаємостосунків між медперсоналом та пацієнтом.

Тема 10. Психологічні аспекти клініки. Психологічні аспекти клініки. Фахова компетентність психолога в терапії,

хірургії, акушерстві-гінекології, неонатології та педіатрії, геронтології,

психіатрії, онкології, трансплантології, сімейній та репродуктивній медицині

тощо. Психологія життя та смерті: планування сім’ї, невиліковні

захворювання, проблема евтаназії. Значення клінічної психології в розвитку

системи паліативної медицини (хоспіси). Проблеми організації наукових

досліджень в медицині та впровадження новітніх лікувальних технологій:

біоетичні, психологічні, правові аспекти. Роль клінічного психолога у

забезпеченні реалізації прав пацієнтів.

Тема 11. Напрямки практичної діяльності клінічного психолога. Консультативна робота клінічного психолога. Види та форми

консультативної допомоги. Етапи консультативної взаємодії. Актуальні

питання психодіагностики в клініці. Діагностичний інструментарій клінічного

психолога. Психологічний анамнез. Психологічний діагноз. Психологічна

експертиза. Психологічний висновок. Основи психотерапії: сучасні

психотерапевтичні напрямки, основні психотерапевтичні підходи та концепції.

Форми психотерапевтичної роботи клінічного психолога: індивідуальна і

групова психотерапія, сімейна психотерапія, психотерапія кризових станів,

екстремальна психотерапія. Етичні проблеми психотерапії. Роль клінічного

психолога у формуванні психологічно комфортного мікроклімату в медичному

закладі.

Тема 12. Психогігієна та психопрофілактика як превентивна

діяльність клінічного психолога. Поняття психогігієни та психопрофілактики. Завдання, методи та

напрямки психогігієни та психопрофілактики. Аспекти психопрофілактики:

психологічний, соціальний, медичний. Рівні психопрофілактики (первинна,

вторинна, третинна) та їх специфіка в умовах клініки. Психологічні аспекти

епідеміологічних та неепідеміологічних, інфекційних та неінфекційних

захворювань. Психологічні аспекти соціально значущих захворювань (ВІЛ-

СНІД) та аддиктивних станв (тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія тощо).

Реабілітація як сутність третинного рівня профілактики, її різновиди та

психологічні аспекти. Місце клінічної психології в системі організації охорони

здоров’я України та світу, ВООЗ.

10

Тема 13. Психологія медицини праці. Психологічні аспекти медико-соціальної експертизи та її нормативно-

правові основи (Положення про МСЕК; Закони України: «Про психіатричну

допомогу», «Про соціальний захист інвалідів», «Про реабілітацію інвалідів в

Україні», «Про зайнятість населення» тощо). Психологічні аспекти експертизи

осудності та дієздатності. Визначення понять «інвалід», «інвалідність».

Поняття підходящої роботи для інвалідів. Психологічні питання визначення

обмежень здоров’я і працездатності та їх компенсації, реабілітаційного і

трудового потенціалу, підбору підходящої роботи. Психологічні аспекти

професійних захворювань. Поняття симуляції, дисимуляції, агравації,

психодіагностичні засоби їх виявлення та соціально-психологічне значення.

Забезпечення психологічного супроводу лікувально-реабілітаційного процесу.

Тема 14. Організація наукових досліджень в галузі клінічної психології

та сфера їх впровадження. Актуальні напрямки клініко-психологічних досліджень. Особливості

організації та проведення наукових досліджень в клініці: нормативно-правові та

біоетичні аспекти. Поняття про етичну комісію, її склад, завдання, функції та

повноваження. Дослідницький інструментарій психолога. Організація наукових

досліджень: планування, патентний пошук, постановка проблеми, накопичення

та обробка теоретичного матеріалу, протоколи дослідження, статистична

обробка результатів досліджень, аналіз результатів досліджень, формулювання

висновків, практичне впровадження результатів наукових досліджень з

клінічної психології.

11

4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назва змістових модулів, тем

Кількість годин

заочна форма навчання

Усього в тому числі

Лекції Семі-

нарські

Прак-

тичні СРС

Індивід

робота

120 8 6 – 86 20

Модуль І

Змістовий модуль І. Теоретико-методологічні основи клінічної психології як галузі знання

Тема 1. Загальна проблематика

клінічної психології 7 1 – – 6 –

Тема 2. Історія виникнення,

становлення і розвитку клінічної

психології

7 1 – – 6 –

Тема 3. Концептуальні підходи до

аналізу психопатологічних явищ і

феноменів

7 1 – – 6 –

Тема 4. Критерії диференціації

норми і патології в клінічній

психології

7 1 – – 6 –

Тема 5. Принципи і методи побудови

клініко-психологічного дослідження 7 – 1 – 6 –

Тема 6. Стрес як фактор виникнення

психічних і соматичних захворювань 7 – 1 – 6 –

Тема 7. «Внутрішня картина хвороби»

як категорія клінічної психології 8 – 1 – 7 –

Разом за змістовим модулем 1 50 4 3 – 43 –

Змістовий модуль 2. Прикладні аспекти клінічної психології

Тема 8. Психологічні аспекти

діяльності медичного персоналу 7 1 – – 6 –

Тема 9. Психологічні аспекти

лікувального середовища 7 1 – – 6 –

Тема 10. Психологічні аспекти клініки 7 1 – – 6 –

Тема 11. Напрямки практичної

діяльності клінічного психолога 7 1 – – 6 –

Тема 12. Психогігієна та

психопрофілактика як превентивна

робота клінічного психолога

7 – 1 – 6 –

Тема 13. Психологія медицини праці 7 – 1 – 6 –

Тема 14. Організація наукових

досліджень в галузі клінічної психології

та сфера їх впровадження

8 – 1 – 7 –

Разом за змістовим модулем 2 50 4 3 – 43 –

Усього годин за модулем І 100 8 6 – 86 –

Модуль ІІ

ІНДЗ 20 – – – – 20

Усього годин: 120 8 6 – 86 20

Підсумковий контроль – залік

12

5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Загальна проблематика клінічної психології. 1. Визначення, об’єкт і предмет клінічної психології.

2. Проблематика і завдання клінічної психології.

3. Місце клінічної психології в системі сучасного наукового знання.

4. Методологічні принципи клінічної психології.

5. Методи клінічної психології.

6. Деонтологічні та біоетичні аспекти діяльності клінічного психолога.

Література: [1; 4; 8; 9; 12; 14; 15].


1. Історичний аспект виникнення та становлення клінічної психології як

сфери наукового знання.

2. Значення клінічної психології для медичної та психологічної науки.

3. Становлення клінічної психології за кордоном та в Україні.

4. Клінічна психологія на сучасному етапі розвитку.

5. Роль і значення сучасної клінічної психології для психології та

медицини.

6. Сучасні тенденції розвитку клінічної психології.

Література: [2; 3; 4; 5; 8; 12; 15].


феноменів.

1. Методологічний фундамент сучасної клінічної психології.

2. Теоретичні основи і дослідницькі проблеми клінічної психології.

3. Базові поняття і категорії методологічного апарату клінічної психології.

4. Феноменологічний, психодинамічний та екзистенціальний підходи до

аналізу психопатологічних явищ і феноменів.

5. Принципи розмежування психологічних феноменів і психопатологічних

симптомів в клінічній психології.

6. «Якість життя» як критерій вивчення психологічних особливостей

особистості в хворобі.

Література: [2; 4; 7; 8; 9; 11; 13].


1. Визначення та співвідношення понять «норма» і «патологія» в клінічній

психології.

2. Диференціація понять «психічна норма», «психічна патологія»,

«психічне здоров'я», «психічна хвороба», «психічне відхилення»,

«психічне порушення», «психічний розлад».

3. Критерії та підходи до визначення норми в клінічній психології.

4. Психологічні концепції психічного розладу.

5. Класифікації психічних розладів та чинники їх виникнення.

6. Уявлення про інтрапсихічний конфлікт, систему психологічного захисту

та копінг-стратегії особистості.

Література: [1; 3; 5; 8; 9; 11; 14].

13

Тема 5. Принципи і методи побудови клініко-психологічного дослідження.

1. Методи дослідження в клінічній психології: клінічне інтерв’ю,

патопсихологічне дослідження, нейропсихологічне дослідження,

тестування індивідуально-психологічних особливостей.

2. Принципи та етапи клінічного опитування.

3. Первинне інтерв’ю, психологічне консультування.

4. Основні принципи діагностики в клінічній психології

5. Психодіагностичні методи дослідження особистості.

6. Принципи та етапи побудови психодіагностичного дослідження в

умовах клініки. Література: [1; 4; 8; 9; 12; 14; 15].


1. Визначення та співвідношення понять “напруження”, “стрес”, “емоційне

вигорання”. Стрес як адаптивна та дезадаптивня реакція організму людини.

2. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР): визначення, структура,

чинники, етапи розвитку. Стратегії психологічної допомоги при ПТСР.

3. Види постресових розладів, їх роль у виникненні психосоматичних

захворювань.

4. Хронічний стрес як чинник синдрому “емоційного вигорання”: ознаки

та стадії.

5. Роль стресогенних чинників в етіопатогенезі психічних і соматичних

захворювань. Методи дослідження стресу та емоційного вигорання.

6. Фасилітативна роль клінічного психолога у подоланні пацієнтом

негативних проявів постстресового стану. Література: [2; 6; 7; 9; 12; 14; 15].


1. Визначення та співвідношення понять «здоров’я» і «хвороба».

2. Критерії психічного та фізичного здоров’я, прийняті ВООЗ.

3. Поняття внутрішньої картини хвороби.

4. Типологія внутрішньої картини хвороби

5. Основні реакції людини на хворобу, типи ставлення особистості до

хвороби.

6. Вплив преморбідних психологічних якостей людини на внутрішню

картину хвороби. Література: [1; 4; 8; 9; 12; 14; 15].


1. Практичні задачі і функції медичного працівника.

2. Етичні та деонтологічні проблеми роботи медичного персоналу.

3. Професійно значущі психологічні якості медичного працівника.

4. Психологічний клімат у медичному колективі. Конфлікти у медичному

колективі, їх профілактика та управління ними.

5. Проблема професійного вигорання та стратегії її подолання у медичних

працівників.

6. Роль клінічного психолога у попередженні та подоланні професійного

вигорання медичних працівників. Література: [1; 3; 4; 8; 10; 11; 12].

14


1. Поняття про лікувальне середовище.

2. Типи взаємовідносин «лікар-хворий».

3. Ятрогенні захворювання та психолого-деонтологічні механізми їх

попередження.

4. Психолого-правові аспекти лікарської помилки.

5. Сучасні уявлення про взаємини лікаря та пацієнта (біоетична модель,

концепція інформованої згоди).

6. Деонтологічні аспекти взаємостосунків між медперсоналом та

пацієнтом. Література: [2; 3; 4; 5; 8; 12; 15].

Тема 10. Психологічні аспекти клініки.

1. Психологічні аспекти клініки.

2. Фахова компетентність психолога в терапії, хірургії, акушерстві-

гінекології, неонатології та педіатрії, геронтології, психіатрії, онкології,

трансплантології, сімейній та репродуктивній медицині тощо.

3. Психологія життя та смерті: планування сім’ї, невиліковні

захворювання, проблема евтаназії.

4. Значення клінічної психології в розвитку системи паліативної медицини

(хоспіси).

5. Проблеми організації наукових досліджень в медицині та впровадження

новітніх лікувальних технологій: біоетичні, психологічні, правові

аспекти.

6. Роль клінічного психолога у забезпеченні реалізації прав пацієнтів. Література: [2; 3; 5; 8; 10; 11; 12].

Тема 11. Напрямки практичної діяльності клінічного психолога.

1. Види і форми консультативної роботи клінічного психолога.

2. Етапи і техніки консультативної взаємодії.

3. Діагностичний інструментарій клінічного психолога.

4. Психологічний анамнез. Психологічний діагноз. Психологічний

висновок.

5. Основи психотерапії: напрямки, підходи та концепції.

6. Форми психотерапевтичної роботи: індивідуальна і групова

психотерапія, сімейна психотерапія, психотерапія кризових станів,

екстремальна психотерапія. Література: [2; 6; 7; 9; 12; 14; 15].

Тема 12. Психогігієна та психопрофілактика як превентивна діяльність

клінічного психолога.

1. Завдання, методи і напрямки психогігієни та психопрофілактики.

2. Аспекти психопрофілактики: психологічний, соціальний, медичний.

3. Рівні психопрофілактики (первинна, вторинна, третинна) та їх специфіка

в умовах клініки.

4. Психологічні аспекти епідеміологічних і неепідеміологічних,

інфекційних та неінфекційних захворювань. Психологічні аспекти

соціально значущих захворювань (ВІЛ-СНІД) та аддиктивних станів.

15

5. Реабілітація як сутність третинного рівня профілактики, її різновиди та

психологічні аспекти.

6. Місце клінічної психології в системі організації охорони здоров’я

України та світу, ВООЗ. Література: [1; 3; 5; 7; 9; 11; 14].

Тема 13. Психологія медицини праці.

1. Психологічні аспекти медико-соціальної експертизи та її нормативно-

правові основи (Положення про МСЕК; Закони України: «Про

психіатричну допомогу», «Про соціальний захист інвалідів», «Про

реабілітацію інвалідів в Україні», «Про зайнятість населення» тощо).

2. Психологічні аспекти експертизи осудності та дієздатності.

3. Визначення понять «інвалід», «інвалідність». Поняття підходящої

роботи для інвалідів.

4. Психологічні питання визначення обмежень здоров’я і працездатності та

їх компенсації, реабілітаційного і трудового потенціалу, підбору

підходящої роботи.

5. Психологічні аспекти професійних захворювань.

6. Забезпечення психологічного супроводу лікувально-реабілітаційного

процесу. Література: [1; 2; 3; 6; 8; 13; 15].

Тема 14. Організація наукових досліджень в галузі клінічної психології та

сфера їх впровадження.

1. Актуальні напрямки клініко-психологічних досліджень.

2. Особливості організації та проведення наукових досліджень в клініці:

нормативно-правові та біоетичні аспекти.

3. Поняття про етичну комісію, її склад, завдання, функції та

повноваження.

4. Дослідницький інструментарій клінічного психолога.

5. Організація наукових досліджень: планування, патентний пошук,

постановка проблеми, накопичення та обробка теоретичного матеріалу,

протоколи дослідження, статистична обробка результатів досліджень,

аналіз результатів досліджень, формулювання висновків, практичне

впровадження результатів наукових досліджень з клінічної психології.

6. Значення клінічних досліджень для сучасної психологічної теорії і

практики. Література: [2; 3; 5; 8; 10; 11; 12].

16

6. САМОСТІЙНА РОБОТА

№

з/п Назва теми та завдання

Кількість

годин

1.

Тема 1. Загальна проблематика клінічної психології.

Завдання: Підготувати доповідь на тему: «Структура сучасної клінічної

психології».

6

2.


Завдання: Підготувати доповідь на тему: «Історичний аспект виникнення та

становлення клінічної психології».

6

3.


феноменів.

Завдання: Підготувати презентацію на тему: «Методологічний апарат

сучасної клінічної психології».

6

4.


Завдання: Підготувати презентацію на тему: «Підходи до визначення

норми в клінічній психології».

6

5.

Тема 5. Принципи і методи побудови клініко-психологічного дослідження.

Завдання: Підготувати доповідь на тему: «Методи дослідження в клінічній

психології».

6

6.


Завдання: Скласти психодіагностичний комплекс з дослідження стресу та

емоційного вигорання.

6

7.


Завдання: Дібрати діагностичний комплекс для дослідження внутрішньої

картини хвороби (ВКХ).

7

8.


Завдання: Розробити психологічні заходи з попередження синдрому

«професійного вигорання» у медичних працівників.

6

9.


Завдання: Підготувати доповідь на тему: «Ятрогенні захворювання та

психолого-деонтологічні механізми їх попередження».

6

10.

Тема 10. Психологічні аспекти клініки.

Завдання: Підготувати презентацію на тему: «Проблеми впровадження

новітніх лікувальних технологій».

6

11.

Тема 11. Напрямки практичної діяльності клінічного психолога.

Завдання: Підготувати есе на тему: «Специфіка психотерапевтичної роботи

клінічного психолога».

6

12.

Тема 12. Психогігієна та психопрофілактика як превентивна діяльність

клінічного психолога.

Завдання: Розробити рекомендації з попередження негативних

психоемоційних станів у діяльності клінічного психолога.

6

13.

Тема 13. Психологія медицини праці.

Завдання: Підготувати презентацію на тему: «Психологічні аспекти

медико-соціальної експертизи та її нормативно-правові основи».

6

14.

Тема 14. Організація наукових досліджень в галузі клінічної психології та

сфера їх впровадження.

Завдання: Підготувати презентацію на тему: «Актуальні напрямки клініко-

психологічних досліджень».

7

Разом: 86

17

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів (СРС) – це основна форма організації

навчання, яка включає різноманітні види індивідуальної і колективної навчальної

діяльності, що здійснюється на аудиторних і позааудиторних заняттях з

урахуванням індивідуальних особливостей і пізнавальних можливостей студентів

під керівництвом викладача або без його безпосередньої участі. Метою СРС є

формування у студентів уміння самостійно поповнювати свої знання та вільно

орієнтуватися у потоці інформації.

У процесі самостійної роботи студенти оволодівають вміннями і

навичками:

організації самостійної навчальної діяльності;

самостійної роботи в бібліотеці з каталогами, довідковою літературою;

роботи з навчальною, навчально-методичною, науковою літературою;

конспектування літературних джерел;

написання рефератів за проблематикою курсу.

Науково-інформаційні завдання як форма СРС покликані висвітлити

прогресивні способи добування й використання теоретичних знань з конкретної

проблемної теми курсу. Головна мета цього типу СРС – виявлення та доведення

фундаментальних залежностей у вигляді теорій, законів, понять, фактів.

Науково-проектні завдання як форма СРС спрямовані на розкриття

нормотворчої функції, подання наукової інформації у прийнятих соціальних

формах-взірцях, це – інструкції, програми, методики, технології, правила. Мета

цього типу завдань – залучення студентів до соціального нормотворення,

навчання їх теорії і практики наукового проектування.

Світоглядно-рефлексивні завдання як форма СРС являють собою засіб, за

допомогою якого відбувається розширення світобачення студентів, прискорення їх

духовного розвитку та виявлення шляхів професійного самоствердження. Метою

цього типу СРС є ціннісно-естетичне наповнення та розгортання процесів

критичної і творчої рефлексії здобутого у довірливих взаємостосунках з

викладачем.

Зміст навчального курсу передбачає сім складових: установчо-

мотиваційний; теоретико-пошуковий; консультативно-смисловий; соціально-

адаптивний; системно-довідковий; корекційно-рефлексивний; підсумковий.

Усі вище вказані форми навчання містять у собі самостійну роботу

студентів під керівництвом викладача, метою якої є закріплення засвоєних на

лекції знань, умінь та навичок, а також активізації науково-дослідної роботи

студентства, що повинно сприяти більш ґрунтовному засвоєнню достатньо

доступного матеріалу і додаткової інформації, а також виконання творчих робіт.

Методи самостійного навчання є системою цілеспрямованих дій викладача, які:

- організовують пізнавальну та практичну діяльність студентів;

- спрямовують студентів на засвоєння необхідних знань, умінь та навичок;

- сприяють розвитку уваги, пам’яті, мислення.

Зміст самостійної роботи з дисципліни складає:

1. Самостійне опрацювання тематичного матеріалу з навчального курсу.

2. Підготовка до семінарських та практичних занять.

3. Самостійна розробка тестових завдань відповідно до тематики курсу.

18

4. Конспектування першоджерел.

5. Написання рефератів.

6. Підготовка презентацій.

7. Ведення термінологічного словника

Самостійна робота передбачає написання рефератів з проблематики

курсу.

За своїм змістом реферат має відповідати обраній темі. Виклад матеріалу

має бути логічним, послідовним. Обсяг реферату, як правило, у межах 10-12

сторінок формату А4. Писати текст слід на одному боці аркуша, розбірливо, без

помилок. У разі потреби слід робити посторінкові виноски.

Останнім розділом реферату повинні бути висновки, в яких аспірант

узагальнює викладений матеріал і формулює свої думки з приводу опрацьованої

проблеми. До реферату має бути доданий список використаної літератури,

складений відповідно до існуючих вимог.

За структурою реферат складається із короткого вступу, двох або трьо

розділів основної частини, висновків та списку використаної літератури.

План написання реферату повинен мати внутрішню єдність і логіку, враховувати

актуальність проблеми, її наукову розробленість та практичну значимість.

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її

практична значимість; формулюються мета і завдання дослідження, вказується

структура реферату. Обсяг вступу не має перевищувати однієї сторінки

комп’ютерного тексту.

Основна частина обсягом до 10 сторінок комп’ютерного тексту,

викладеного у двох-трьох розділах, повинна містити виклад основних

теоретичних положень, що визначають сутність і зміст предмета досліджуваної

теми, з огляду на цілі й завдання реферату; розгляд різних точок зору провідних

фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу літературних та інших

інформаційних джерел; визначення пріоритетних питань, що підлягають

першочерговому розв’язанню; аналізуються практичні матеріали, тенденції

розвитку та особливості, притаманні сучасної психологічної науці. На основі

отриманих результатів розглядаються пропозиції, рекомендації, заходи щодо

досягнення цілей згідно з темою реферату. При цьому аспірант повинен виявити

самостійність та ініціативу.

Висновки є завершальним етапом виконаного аспірантом реферату. Вони

повинні містити короткі підсумки за результатами проведеного дослідження та

прикладного аналізу об’єкта дослідження з наведенням позитивних і негативних

сторін, а також нереалізованих можливостей; перелік заходів, спрямованих на

розв’язання проблеми, підвищення ефективності об’єкта дослідження; отримані

якісні та кількісні показники; варіанти реалізації запропонованих заходів.

Реферат виконується державною (українською) мовою. Викладення

повинно мати науковий характер, чіткий, без орфографічних і синтаксичних

помилок, логічно послідовний. Пряме переписування матеріалів з літератури

неприпустиме. Оформлення реферату має відповідати встановленим вимогам

(див. Патика Н.І. Стандарти на оформлення магістерських, дипломних,

бакалаврських, курсових, контрольних робіт та рефератів. – К.: ІПК ДСЗУ,

2008. – 26 с.)

19

7. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

для студентів заочної форми навчання

1. Скласти програму психологічного моніторингу процесу професійної

адаптації молодих клінічних психологів в умовах клініки.

2. Створити психодіагностичний комплекс з дослідження синдрому

«професійного вигорання» у медичних працівників.

3. Розробити психологічні заходи з попередження синдрому «професійного

вигорання» у медичних працівників.

4. Скласти психодіагностичний комплекс з дослідження стресостійкості

особистості.

5. Дібрати діагностичний комплекс для дослідження внутрішньої картини

хвороби особистості.

6. Розробити програму попередження і подолання конфліктних ситуацій у

діаді «пацієнт – медичний працівник».

7. Розробити рекомендації з попередження негативних психоемоційних станів

у діяльності клінічного психолога.

8. Скласти програму психологічного тренінгу, спрямованого на розвиток

емпатійності медичних працівників.

9. Скласти програму психологічного тренінгу, спрямованого на розвиток

толерантності медичних працівників.

10. Запропонувати програму психотренінгу з підвищення мотивації

професійного самовдосконалення медичних працівників.

ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота виконується державною (українською) мовою.

Обсяг контрольної роботи не повинен перевищувати 15 сторінок комп’ютерного

тексту.

Контрольна робота має бути оформлена належним чином (див. Патика Н.І.

Стандарти на оформлення магістерських, дипломних, бакалаврських, курсових,

контрольних робіт та рефератів. – К.: ІПК ДСЗУ, 2008. – 26с.).

Контрольна робота має бути виконана і направлена для перевірки протягом

міжсесійного періоду, тобто навчального року, протягом якого здійснюється робота

студента над засвоєнням навчального матеріалу як самостійно, так і під керівництвом

викладача, але не пізніше як за 30 днів до початку сесії, передбаченої навчальним

планом.

20

ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Контрольна робота оцінюється за чотирибальною національною шкалою та

в балах за кредитно-трансфертною системою:

Оцінка

ECTS

Оцінка

у національній шкалі

Бали

за ECTS

A ( відмінно) 5 (відмінно) 47 - 50

B (дуже добре) 4 (добре)

44 - 46

C (добре) 40 - 43

D (задовільно) 3 (задовільно)

35 - 39

E (достатньо) 30 - 34

FX (незадовільно) з можливістю

повторного складання 2 (незадовільно)

18 - 29

F (незадовільно) з обов’язковим повторним

вивченням 1-17

У разі отримання студентом незадовільної оцінки, останній повинен

усунути виявлені в роботі недоліки та недоробки і повторно захистити її в

установлений викладачем строк.

Студент, який не виконав контрольної роботи або якщо його робота не

зарахована за результатами її виконання, не допускається до семестрового

контролю з дисципліни.

21

8. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Для активізації процесу навчання студентів в ході вивчення дисципліни

застосовуються такі навчальні засоби і технології:

- лекція (ознайомлювальна, проблемно-пошукова, узагальнююча);

- евристична бесіда;

- «мозковий штурм»;

- моделювання (образно-символічне, концептуальне, структурно-логічне);

- опрацювання першоджерел;

- ведення термінологічного словника;

- індивідуальні консультації.

Основною формою проведення навчальних занять є лекція, при

проведенні якої чітко та зрозуміло структурується матеріал; зосереджується

увага студентів на проблемних питаннях; наводяться конкретні приклади

практичного застосування отриманих знань; звертаються до зарубіжного

досвіду вирішення окремих проблем; використовуються наочні матеріали,

схеми, таблиці, моделі, графіки; використовуються технічні засоби навчання:

мультимедійний проектор, слайди тощо.

Обов’язковими елементами активізації навчальної роботи студентів є

чіткий контроль відвідування занять та заохочення навчальної активності.

22

9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Накопичення балів студентами відбувається у період вивчення

дисципліни на підставі двох основних видів контролю:

1) поточного (перевірка рівня засвоєння студентами навчального

матеріалу з окремої теми чи модуля під час вивчення курсу):

усне тематичне опитування;

модульні контрольні роботи;

поточне тестування.

2) підсумкового (перевірка рівня засвоєння студентами навчального

матеріалу по завершенню курсу):

семестровий залік/екзамен;

підсумкові контрольні роботи;

підсумкове тестування.

Поточний контроль здійснюється у процесі вивчення дисципліни

відповідно до календарного плану.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння

теоретичного матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності

осмислити зміст теми, умінь публічно чи письмово представити певний

матеріал.

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

систематичність, активність, своєчасність та результативність

роботи над вивченням програмного матеріалу курсу;

виконання завдань для самостійного опрацювання;

виконання модульного завдання. Поточний контроль передбачає:

тестові завдання;

обговорення проблеми, дискусія;

аналіз конкретних ситуацій;

ділові ігри (кейс-методи);

презентації результатів роботи.

Підсумковий контроль (іспит) передбачає виконання усних та

письмових завдань. На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні

задачі, завдання, що потребують творчого підходу і вміння синтезувати

отримані знання.

23

10. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

для заочної форми навчання

Поточне тестування, самостійна та контрольна робота

Під

сум

ков

ий

тес

т

Сума Модуль І

Лекції та практичні заняття

Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Т

1

Т

2

Т

3

Т

4

Т

5

Т

6

Т

7

Т

8

Т

9

Т

10

Т

11

Т

12

Т

13

Т

14 50 100 50

Оцінювання знань здійснюється з метою одержання зворотної інформації

про навчальні досягнення студентів та про ефективність праці викладача.

Перевірка знань може здійснюватися в усній та письмовій формі.

Об’єктом оцінювання можуть виступати: результати написання тестових,

творчих завдань; реферативні доповіді, доповнення, участь у дискусії.

Оцінювання виконаних завдань і відповідей здійснюється з дотриманням

принципів систематичності, диференційованості, об’єктивності.

Під час оцінювання враховуються такі критерії:

характеристики відповіді: елементарна, фрагментарна, повна,

логічна, доказова, обґрунтована, творча;

якість знань: правильність, повнота, осмисленість, глибина,

системність;

рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати,

синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати,

підсумовувати.

У процесі перевірки знань використовується модульно-рейтингова

система оцінювання. Результати навчальної діяльності оцінюються за 100-

бальною шкалою. Критично-розрахунковий максимум для допуску до іспиту

–50 балів (заочна форма навчання).

За результатами вивчення дисципліни обов’язковим є підсумкове

накопичення розрахункового мінімуму балів – 60 балів.

Методи контролю плануються у письмовій формі. Невід’ємною частиною

контролю є наявність у студентів конспекту лекцій та відвідування занять, а

також своєчасне виконання індивідуальної та самостійної роботи. Модульні

контрольні роботи складаються з теоретичних питань, ситуаційних, і творчих

завдань, тестів різного рівня складності. Ці завдання поєднуються у пропорції,

яка логічно врівноважує теоретичну і практичну складову роботи.

Іспит здійснюється у формі письмової роботи, за яку можна одержати

максимально до 25 балів (денна форма навчання) та 50 балів (заочна форма

навчання), складається з теоретичних питань, практичних завдань, тестів

різного рівня складності, які поєднуються у пропорції, що логічно врівноважує

теоретичну і практичну частину екзамену. Студенти, які набрали сумарно

меншу кількість балів ніж розрахунковий мінімум – 60 балів, вважаються

такими, що не виконали навчальний план з дисципліни.

24

Шкала оцінювання: національна та ECTS

90-100 балів – відмінно (А);

82-89 балів – добре (В);

75-81 балів – добре (С);

68-74 балів – задовільно (D);

61-67 балів – задовільно (E);

35-60 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

Критерії оцінювання роботи на семінарських заняттях:

Оцінка «відмінно» (5 балів):

свідоме, глибоке і повне засвоєння і розуміння програмного матеріалу;

виклад матеріалу впевнений, логічний, лаконічний, аргументований;

уміння аналізувати відповідні положення, поняття, твердження;

самостійне, творче застосування знань.

Оцінка «добре» (4 бали):

свідоме з незначними помилками та прогалинами засвоєння

програмного матеріалу, які студент здатен виправити після зауважень або за

допомогою викладача;

самостійне репродуктивне застосування знань;

деякі порушення логіки та послідовності відповіді.

Оцінка «задовільно» (3 бали):

механічне, фрагментарне засвоєння матеріалу із великими

прогалинами;

порушення логіки та послідовності відповіді, несамостійність мислення.

репродуктивне застосування знань за вказівками викладача.

Оцінка «незадовільно»: (0-2 бали):

відсутність знань, умінь та навичок;

механічне, фрагментарне засвоєння матеріалу з великими прогалинами;

відсутність самостійності, неспроможність виправити помилки при

зауваженні чи додаткових запитаннях.

Критерії оцінювання індивідуального науково-дослідного завдання:

Оцінка «відмінно» (17-20 балів):

повне, правильне, змістовне виконання завдання;

самостійне, творче, ініціативне застосування знань;

поєднання повноти та лаконічності у виконанні завдання;

відмінна якість оформлення.

25

Оцінка «добре» (12-16 балів):

послідовне, лаконічне виконання завдання;

самостійне репродуктивне застосування знань за вказівками викладача;

старанність і вправність у застосуванні набутих знань;

добра якість оформлення.

Оцінка «задовільно» (6-11 балів):

механічність, фрагментарність виконання завдання;

порушення логіки та послідовності подання інформації;

недостатня самостійність мислення;

задовільна якість оформлення.

Оцінка «незадовільно» (0-5 балів):

неповне виконання завдання;

неповне висвітлення матеріалу;

фрагментарність подання інформації;

незадовільна якість оформлення.

11. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

- навчально-методичний комплекс дисципліни (навчальна програма,

робоча програма, комплекс контрольних робіт);

- навчально-методичні видання;

- комплекс тестових завдань;

- лекції-презентації;

- ілюстрації;

- допоміжний роздатковий матеріал.

26

12. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Предмет і структура клінічної психології.

2. Теоретико-методологічні основи клінічної психології.

3. Предмет і структура клінічної психології.

4. Дефініції клінічної, медичної, нейропсихології і патопсихології.

5. Історія зародження і становлення спеціальності.

6. Об'єкт і спрямованість клінічної психології.

7. Практичні задачі і функції клінічних психологів.

8. Етичні проблеми роботи клінічного психолога.

9. Клінічна психологія і суміжні дисципліни.

10. Сфера застосування клінічної психології.

11. Теоретичні підходи до аналізу психопатологічних явищ.

12. Теоретичні основи і дослідницькі проблеми клінічної психології.

13. Базові категорії теоретичного апарату.

14. Феноменологічний (Ясперс), психодинамічний (Фрейд) і екзистенціальний

підходи до аналізу психопатологічних явищ.

15. Принципи розмежування психологічних феноменів і психопатологічних симптомів.

16. Аналіз умов виникнення психологічних феноменів і психопатологічних симптомів.

17. Поняття внутрішньої картини хвороби.

18. Проблема теоретичного моделювання внутрішньої картини хвороби.

19. Функціональна структура внутрішньої картини хвороби.

20. Застосування моделі хвороби до поведінки, яка відхиляється від норми.

21. Модель хвороби в психіатрії і психоаналізі.

22. Критерії психічної норми.

23. Психічне здоров'я, психічна хвороба, психічний розлад.

24. Психологічні концепції розладу.

25. Системи класифікації індивідів за психічними розладами.

26. Аналіз умов виникнення психічних розладів.

27. Поняття психічної адаптації і дезадаптації.

28. Психологічне і психопатологічне значення тривоги.

29. Погляди З. Фрейда на психопатологію.

30. Порушення психічної адаптації з психодинамічної точки зору.

31. Історія розвитку уявлень про захисні механізми.

32. Захисні механізми як невід'ємна частина структури особистості.

33. Позиція вчених у вітчизняній психології і психотерапії з питання про роль

психологічного захисту.

34. Взаємозв'язок особистісних рис, розладів особистості і механізмів захисту.

35. Види і угрупування захисних механізмів.

27

36. Свідомі і несвідомі стратегії долаючої поведінки в індивідуальному

розвитку і процесі соціально-психологічної адаптації.

37. Стрес і копінг як модератори психічних розладів.

38. Типи відношення особистості до хвороби і аналіз умов їх виникнення.

39. Типи ставлення особистості до хвороби.

40. Психологічні реакції хворих на захворювання.

41. Агравація і симуляція.

42. Психологічні проблеми подолання хвороби, кризи особистості.

43. Прикордонні нервово-психічні розлади.

44. Неврози, реактивні стани.

45. Психосоматичні хвороби та моделі їх формування.

46. Психосоматичні співвідношення в нормі.

47. Соматопсихічні процеси.

48. Психосоматична патологія.

49. Теорія стресу Г. Сельє.

50. Теорія Александера про співвідношення певних типів дитячих конфліктів і

хвороб.

51. Компоненти: спадкоємний нахил, раннє дитяче формування, органічний нахил,

органічне ураження, символічне значення органу в індивідуальній психіці.

52. Типи психосоматичних розладів за М. Блейлером.

53. Принципи побудови діагностичних досліджень у клініці.

54. Мінесотський багатошкальний особистісний опитувальник (MMPI).

55. Основні принципи діагностики в клінічній психології.

56. Мета і методи діагностики.

57. Принципи побудови діагностичних досліджень.

58. Мінесотський багатошкальний особистісний опитувальник

(ММРІ).Загальна характеристика.

59. Опитувальник ММРІ.

60. Оцінні шкали ММРІ, їхня конфігурація і інтерпретація.

61. Алгоритм інтерпретації методики ММРІ.

62. Клінічні шкали, їхня інтерпретація.

63. Методи психологічного дослідження, орієнтовані на виявлення

характерологічного типу.

64. Проективні методи дослідження особистості.

65. Методи дослідження емоційно-вольової сфери і настрою.

66. Методи дослідження уваги.

67. Методи дослідження пам'яті.

68. Методи дослідження сприйняття.

69. Методи дослідження рівня і перебігу розумових процесів.

70. Психометричні методи дослідження інтелекту.

28

13. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти:

1. Конвенція про права осіб з інвалідністю (Конвенція про права інвалідів),

ратифікована Законом України N1767-VI (1767-17 ) від 16.12.2009. –

Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71

2. Конвенція про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів № 159,

ратифікована Законом України від 6 березня 2003 р. № 624-ІV. – Режим

доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_065

3. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» //

від 19.12.2017 № 2249-VIII (2249-19) // Відомості Верховної Ради України

(ВВР), 1991, N 21, ст. 252 / (із змінами і доповненнями). – Режим доступу:

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12

4. Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від

19.12.2017 № 2249-VIII (2249-19) // Відомості Верховної Ради України

(ВВР), 2006, N 2-3, ст. 36 / (із змінами і доповненнями). – Режим доступу:


5. Закон України «Про психіатричну допомогу» / Відомості Верховної Ради

України (ВВР), 2000. – №19, ст.143 (із змінами і доповненнями). – Режим

доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14

6. Закон України «Про зайнятість населення». – Режим доступу:


Основна:

7. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология / В.М.Блейхер. – Ташкент:

Медицина, 2006. – 328 с.

8. Гальчук О.Я. Клінічна психологія: навчальний посібник / О.Я.Гальчук. –

К.: Атіка, 2012. – 216 с.

9. Карвасарский Б.Д. Клиническая психология / Б.Д.Карвасарский. – СПб:

Питер, 2006. – 960 с.

10. Клінічна психологія: навчальний посібник / укл. Ю.П.Никоненко. – К.:

КНТ, 2016. – 369 с.

11. Клінічна психологія: словник-довідник / автор-уклад. С.В.Діденко. – К.:

Академвидав, 2012. – 320 с. (серія «Nota bene»).

12. Клиническая психология / под. ред. М.Перри, У.Баумана. – СПб: Питер,

2003. – 1312 с. (Серия «Мастера психологии»).

13. Клиническая психология / Сост. Н.В.Тарабрина. – СПб.: Питер, 2000. – 280 с.

14. Колесник И.Т. Клиническая психология. Учебник / И.Т.Колесник,

Е.А.Орлова / Под редакцией Г.И.Ефремовой. – М.: Издательство Юрайт,

2015. – 359 с. – (3-е издание, исп. и доп.).

15. Коляденко Н.В. Клінічна психологія: опорний конспект лекцій /

Н.В.Коляденко. – К.: ІПК ДСЗУ, 2006. – 133 с.

16. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое

руководство / В.Д,Менделевич. – М.: «МЕДпресс-информ», 2002. – 592 с.

17. Парценяк С.А. Клиническая психология: конспект лекций / С.А.Парценяк,

О.В.Леонтьев. – СПб: Изд-во Михайлова В.А., 2000. – 57 с.

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_065





29

18. Сидоров П.И. Введение в клиническую психологию: учебник для

студентов медицинских вузов / П.И.Сидоров, А.В.Парняков. – Т.1. – М.:

Академический проект, 2000. – 416 с.

19. Сидоров П.И. Введение в клиническую психологию: учебник для

студентов медицинских вузов / П.И.Сидоров, А.В.Парняков. – Т.2. – М.:

Академический проект, 2000. – 381 с.

20. Творогова Н.Д. Клиническая психология: энциклопедический словарь /

Н.Д.Творогова. – М.: «Практическая медицина», 2016. – 608 с.

21. Титова Н.М. Клиническая психология: конспект лекций / Н.М.Титова. –

М.: Приор издат, 2005. – 112 с.

Додаткова:

22. Анастази А. Психологическое тестирование: Пер. с англ. / А.Анастази,

С.Урбина. – СПб.: Питер, 2002. – 688 с.

23. Бурлачук Л.Ф. Основы психотерапии / Л.Ф.Бурлачук, И.А.Грабская,

А.С.Кочарян. – К, 2001. – 286 с.

24. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика / Л.Ф.Бурлачук. – СПб.: Питер, 2002. –

352с.

25. Зейгарник Б.В. Патопсихология / Б.В.Зейгарник. – М., 2002. – 347 с.

26. Классификация психических и поведенческих расстройств (с глоссарием и

исследовательскими диагностическими критериями) / Под ред.:

Дж.Э.Купера. – К.: Сфера, 2000. – 464 с.

27. Силуянова И. Этика врачевания / И.Силуянова. – М., 2001. – 319 с.

28. Марчук А. І. Судова психіатрія / А.І.Марчук. – К., 2003.

29. Менделевич В.Д. Психиатрия: учебник / В.Д.Менделевич. – М.: «Феникс»,

2017. – 412 с.

30. Психіатрія / Під ред. В.М.Козідубової, В.М.Кузнецова з співавт. – Харків:

Оберіг, 2013. – 1164 с.

31. Собчик Л.Н. Введение в психологию индивидуальности / Л.Н.Собчик. –

М.: ИПП-ИСП, 2000. – 512 с.

32. Тиганов А.С. Общая психопатология: Курс лекций / А.С.Тиганов. – М.:

«МИА», 2017 – 184 с.

33. Тиганов А.С. Психиатрия: Научно-практический справочник /

А.С.Титанов. – М.: «МИА», 2016. – 608 с.

34. Тодд Дж. Основы клинической и консультативной психологии: Пер. с англ. /

Дж.Тодд, А.К.Богарт. – СПб.: Сова, М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. – 768 с.

35. Філатова О. А. Хвороба як медико-психологічний і філософський феномен

/ О. А. Філатова // Медична психологія. – 2013. – No 4. – С. 14-16.

36. Хьелл Л. Теории личности: Пер. с англ / Л.Хьелл, Д.Зиглер. – СПб.: Питер,

2002. – 608 с.

30

Інформаційні ресурси:

37. Клиническая психология / В.Н.Дружинин // Психология. Учебник для

гуманитарных вузов / В.Н.Дружинин. – СПб.: Питер, 2001. – Ч.V. – Гл. 27.

– С. 342-377. – Режим доступа:

https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/drugin/08.php

38. Клінічна психологія: навчальний посібник / укл. Ю.П.Никоненко. – К.:

КНТ, 2016. – 369 с. – Режим доступу: https://inpleno.com.ua/product/71810-

Klinichna-psihologiya-Navchalniy-posibnik.html

39. Клиническая психология / Н.Т.Колесник, Е.А.Орлова. – Режим доступа:

https://stud.com.ua/28948/psihologiya/klinichna_psihologiya

40. Основы клинической психологии / Н.В.Репина, Д.В.Воронцов,

И.И.Юматова. – М.: Медицина, 2003. – Режим доступа:

http://www.kodges.ru/24799-osnovy-klinicheskojj-psikhologii.html

41. Клиническая психология / Урс Бауманн, Майнрад Перре. – Режим доступа:

http://www.e-

readinglib.org/bookreader.php/113348/Bauman__Klinicheskaya_psihologiya.ht

ml

42. http://www.eurolab.ua/balance-and-stress/3773/31460/

https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/drugin/08.php

https://inpleno.com.ua/product/71810-Klinichna-psihologiya-Navchalniy-posibnik.html

https://inpleno.com.ua/product/71810-Klinichna-psihologiya-Navchalniy-posibnik.html

https://stud.com.ua/28948/psihologiya/klinichna_psihologiya

http://www.kodges.ru/24799-osnovy-klinicheskojj-psikhologii.html

http://www.e-readinglib.org/bookreader.php/113348/Bauman__Klinicheskaya_psihologiya.html



http://www.eurolab.ua/balance-and-stress/3773/31460/

31

ЗМІСТ

1. Опис навчальної дисципліни 3

2. Мета та завдання навчальної дисципліни 4

3. Програма навчальної дисципліни 6

4. Структура навчальної дисципліни 11

5. Теми семінарських занять 12

6. Самостійна робота 16

7. Індивідуальні навчально-дослідні завдання 19

8. Методи навчання 21

9. Методи контролю 22

10. Розподіл балів, які отримують студенти 23

11. Методичне забезпечення 25

12. Орієнтовний перелік питань до підсумкового контролю знань 26

13. Рекомендована література 28

32

Навчально-методичне видання

Калюжна Євгенія Миколаївна

Робоча програма нормативної навчальної дисципліни

«КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ»

Відповідальний за випуск Л.М. Завиніченко

Комп’ютерний набір Є.М. Калюжна

Підписано до друку 29.11.2018 р. Формат 60×84/16. Папір офсетний.

Друк ротаційний трафаретний. Ум. друк. арк. 1,5.

Наклад 10 прим. Зам. № _____

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру

видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції.

Серія ДК №1805 від 25.05.2004.

Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ)

03038, Київ – 38, вул. Нововокзальна 17.

Тел./факс (044) 536-14-85

ПППБ 3.07. «КЛІНІЧНА...

Documents