ЛЕКЦІЯ 4

Тема: Застосування технологій розподіленого оброблення даних у

процесі фахової підготовки кваліфікованих робітників.

Мета: ознайомитися із можливостями та методиками застосування

технологій розподіленого оброблення даних у процесі фахової

підготовки кваліфікованих робітників.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, хмарні

технології, технології розподіленого оброблення даних,

професійно-технічні навчальні заклади.

Література

1. Кобися А. П. Методика застосування комп'ютерної техніки

при викладанні предметів шкільного курсу: навчально-методичний

посібник / А. П. Кобися. – Вінниця : ТОВ Ландо ЛТД, 2015. – 394 с.

2. Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании:

учеб. пособ. [для студ. высш. пед. учеб. заведений] / И.Г. Захарова. –

М. : Издательский центр «Академия», 2003. – 192 с.

3. Морзе Н. В. Основи інформаційно-комунікаційних

технологій / Н.В. Морзе. – К. : Видавнича група BHV, 2006. – 298 с.

4. Данилова О. Мультимедіа власноруч : текст, графіка, аудіо,

анімація, відео / О. Данилова, В. Монако, Д. Монако. – К. : Вид. дім

«Шкільний світ» : [вид. Л.Галіцина]. – 2006. – 120 с.

5. Освітні технології: навч.-метод. посібник / [О. М. Пєхота, А.

З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.]; за ред. О. М. Пєхоти. – К. :

А.С.К., 2003. – 255 с.

6. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання

: науково-методичний посібник / Пометун О., Пироженко Л. ; за

загальною редакцією. О. І. Пометун. – К. : Видавництво А.С.К., 2004.

– 192с.

7. Сучасні інформаційні технології та їхнє використання:

Навчальний посібник / Гуревич Р. С., Шестопалюк О. В., Кадемія М.

Ю. та ін. Київ, 2006. – 631 с.

8. Трайнев В. А. Новые информационные коммуникационные

технологи в образовании / В. А. Трайнев, В. Ю. Теплышев, И. В.

Трайнев. – М. : «Дашков и К», 2008. – 320 с.

Інформаційні ресурси

1. Віртуальна бібліотека електронних видань. [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: http://infomine.ucr.edu.

2. Довідково-інформаційний портал Грамота.RU. [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: http://www.gramota.ru.

5. Каталог освітніх ресурсів. [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://osvita.org.ua.

6. Літературний портал. [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://lit.portal.kharkov.ua/catalog.

7. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua.

8. Посилання на словники з культури та мистецтва.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pautina.net.

9. Пошукова система онлайнгазет та журналів «Виртуальная

библиотека». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.vlibrary.ru.

10. Ресурси українського слова. [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://lingresua.tripod.com/domivka.htm.

12. Сайт відділу освітніх проектів компанії «Кирил і Мефодій».

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://edu.km.ru .

13. Сайт програми «Навчання та доступ до Інтернет» програми

«Project Harmony, Inc». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://iatp.projectharmony.ru.

14. Світ енциклопедій: посилання на електронні

енциклопедичні ресурси Інтернет, російськомовні енциклопедичні

та псевдоенциклопедичні видання. [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://www.encyclopedia.ru/encyc.html.

15. Український сайт програми Intel® Навчання для

майбутнього». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.iteach.com.ua.

16. Intel® Teach to the Future. [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://www.intel.com/education/teach.

План лекції

1. Основні поняття про централізоване і розподілене

оброблення інформації.

2. Переваги використання хмарних технологій у

навчальному процесі.

3. Напрями використання хмарних технологій в педагогічній

діяльності.

1. Основні поняття про централізоване і розподілене

оброблення інформації.

До недавнього часу при організації комп’ютерної обробки

економічної інформації застосовувався підхід, при якому на основі

інформації одного і того ж об'єкту управління (наприклад,

матеріальних ресурсів) в залежності від її вигляду (нормативна.

розцінкова тощо) і ступеню постійності формувались масиви

лінійної структури двох типів: умовно-постійні (з інформацією, яка

використовувалась багато разів протягом довгого часу) і умовно-

перемінні з фактичною або поточною інформацією). Створення і

багаторазове використання масивів з умовно-постійною

інформацією має ті переваги, які дозволяють значно спростити

первинну документацію шляхом виведення з її складу ряд постійних

реквізитів. знизити трудомісткість робіт на стадії заповнення

первинних документів, підготовки і вводу фактичної або поточної

інформації в ІС. Недоліком таких масивів, які мають лінійну

структуру, є то що інформація одного і того я об'єкту управління

розосереджується поміж багатьох різних масивів (нормативних,

планових та ін.), що неминуче веде до дублювання деяких

реквізитів, ускладненню при спільній їх обробці тощо, а головне -

не дає змоги реалізувати принцип незалежності від прикладних

програм користувача. Лінійні масиви сформовані традиційним

способом, ефективні, як правило, а позиції одного застосування.

3 розвитком інформаційного забезпечення систем

автоматизованої обробки економічної інформації, прагненням

забезпечити виконання нових режимів обробки даних у реальному

часі і з мультидоступом до схованих даних позначилась нова

тенденція до складення інформаційного забезпечення розподілених

баз даних. В умовах використання таких баз створюються

комплексні масиви нелінійної структури, які мають усі дані про ту

чи іншу предметну область або про керований об'єкт як постійного,

так і перемінного характеру.

Взагалі база даних є сукупність даних на машинних носіях, які

використовуються при функціонуванні системи обробки інформації,

організовані по визначеним правилам, які передбачають загальні

принципи описування збереження і маніпулювання ними, а також

які незалежні від прикладних програм. В основі організації бази

даних є модель даних, яка визначає правила, у відповідності з

якими структуруються дані. За допомогою моделі представляється

велика кількість даних і описуються взаємно зв’язки між ними.

Найбільш поширені такі моделі даних: ієрархічна, сітьова,

реляційна.

В ієрархічній моделі зв'язок даних «один до одного» (1:1)

означає, що кожному значенню (екземпляру) елемента даних А

відповідає одне і тільки одне значення, пов'язаного з ним елемента

В. Наприклад, поміж такими елементами пар даних, як код готової

продукції і її найменуванням є вищезазначений зв'язок, так як тільки

кожному коду продукції відповідає одне її найменування.

Зазначимо, що ієрархічна модель даних будується на основі

принципу підпорядкованості поміж елементами даних і

представляє собою деревоподібну структуру, яка складається із

вузлів (сегментів) і дуг (гілок). Дерево у ієрархічній структурі

упорядковане за існуючими правилами розташування його

сегментів і гілок: на верхньому рівні знаходиться один, кореневий

(вихідний) сегмент, сегмент другого рівня, породжений, залежить

від першого, вихідного; доступ до кожного породженого (крім

кореневого) здійснюється через його вихідний сегмент; кожний

сегмент може мати по декілька екземплярів конкретних значень

елементів даних, а кожний елемент породженого сегменту

пов’язаний з екземпляром вихідного і створює один логічний запис;

екземпляр породженого сегменту не може існувати самостійно,

тобто без кореневого сегменту; при вилученні екземпляру

кореневого сегмента також вилучаються усі підпорядковані і

взаємопов'язані з ним екземпляри породжених сегментів.

Хмарні технології (хмарні обчислення) – технології, які надають

користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів серверу і

використання програмного забезпечення як онлайн-сервісу.

Хмара є об’єднанням комп’ютерів, які належать одному

власнику, при цьому користувачі можуть орендувати доступ до цих

розподілених ресурсів. Прикладами можуть бути Amazon’s Elastic

Compute Cloud, Google’s App, Engine, IBM’s Enterprise Data Centre,

Etc. Вперше заговорили про хмарні технології у 90-х роках XX

століття, а активне використання терміна починається приблизно з

2006 року.

Розподілені обчислення – це спосіб вирішення трудомістких

обчислювальних завдань з використанням декількох комп'ютерів,

найчастіше об'єднаних в паралельну обчислювальну систему.

Розподілені технології є об’єднанням комп’ютерів, які зазвичай

належать різним власникам і географічно розподілені, але

користувачі можуть розділяти доступ до цих об’єднаних ресурсів.

Прикладами можуть бути електронні інфраструктури EGEE (Enabling

Grids for E-sciencE) в Європі і OSG (Open Science Grid) в США.

Хмарні і розподілені обчислення розвиваються паралельно і

використовуються в сучасній електронній інфраструктурі

суспільства. Дослідження зв’язків між ними і тенденцій їх розвитку

дозволяють краще організувати розподілені обчислення в

академічних і комерційних електронних інфраструктурах,

об’єднуючи можливості цих двох існуючих сьогодні важливих

парадигм.

Розподілені обчислення і хмарні технології мають спільні риси:

вони забезпечують доступ до відділених комп’ютерних ресурсів і

забезпечують сервіси для користувачів, зменшуючи вартість

обчислень і покращуючи їх надійність та гнучкість. При цьому

розподілені обчислення орієнтовані більше на використання

прикладних застосувань, а хмарні технології – на використання

сервісів.

Вважають, що термін «хмарні технології» не зовсім точний,

адже «сloud» крім «хмара», перекладається і як «розсіяний»,

«розподілений». Ці технології є «розподіленими технологіями»,

тобто опрацювання даних відбувається не з використанням одного

стаціонарного комп’ютера, а розподіляється між комп’ютерами,

підключеними до мережі Інтернет. Відповідно до документів

Institute of Electricaland Electronics Engineers – світового лідера в

галузі розроблення стандартів з радіоелектроніки, електротехніки та

апаратного забезпечення обчислювальних систем і мереж, хмарна

обробка даних – це парадигма, у межах якої інформація постійно

зберігається на Інтернет-серверах та тимчасово кешується на

стороні клієнта, наприклад, на персональних комп’ютерах, ігрових

приставках, ноутбуках, смартфонах тощо.

Концепція розподілених технологій об'єднує багато понять:

інфраструктура, програмне забезпечення, платформа, дані, робоче

місце тощо. Головною функцією розподілених технологій є

задоволення потреб користувачів, що потребують віддаленого

оброблення даних. На думку В. Бикова за цією концепцією завдяки

спеціальному інтерфейсу користувача, що підтримується

системними програмними засобами мережного налаштування, в

адаптивних інформаційно-комунікаційних мережах (ІКМ)

формуються мережні віртуальні ІКТ-об’єкти. Такі об’єкти – мережні

віртуальні майданчики є ситуаційною складовою логічної мережної

інфраструктури ІКМ із тимчасовою відкритою гнучкою

архітектурою, що за своєю будовою і часом існування відповідає

персоніфікованим потребам користувача (індивідуальним і

груповим), а їхнє формування і використання підтримується хмаро

орієнтованими технологіями.

Основними характеристиками, що визначають ключові

відмінності хмарних сервісів від інших, є: самообслуговування за

потребою; універсальний доступ до мережі; групування ресурсів;

гнучкість тощо.

Поєднання таких характеристик значно урізноманітнюють

можливості користувачів, дозволяють отримувати різноманітні

послуги. Відкритість і доступність послуг збільшується за рахунок

того, що такі сервіси можуть підтримуватися різними за класом

пристроями: від персональних комп’ютерів до мобільних

телефонів. У свою чергу, це узгоджується з головними принципами

відкритої освіти: свободи вибору, інваріантності навчання,

незалежності в часі, екстериторіальності, гуманізації,

інтернаціоналізації, економічності, мобільності, рівноправності

доступу.

В сучасних умовах концепція хмарних технологій передбачає

надання кількох типів послуг своїм користувачам:

– Storage-as-a-Service («сховище як сервіс») – це, мабуть,

найпростіший з хмарних сервісів, що являє собою дисковий простір

на вимогу. Послуга SaaS дає можливість зберігати дані в

зовнішньому сховищі, в «хмарі». Для користувача, воно має вигляд

додаткового логічного диска чи папки. Сервіс є базовим для інших,

оскільки входить до складу практично кожного з них. Прикладом

можуть бути Google Drive, Dropbox, OneDrive та інші подібні сервіси.

– Database-as-a-Service («база даних як сервіс») – сервіс більше

для адміністраторів, бо надає можливість працювати з базами

даних, як ніби СУБД була встановлена на локальному ресурсі.

Причому, в цьому випадку набагато легше «розпорошувати»

проекти між різними виконавцями, не враховуючи того, скільки

коштів можна заощадити на комп'ютерному обладнання і ліцензіях,

необхідних для повноцінного використання СУБД у великій чи

навіть середній організації.

– Information-as-a-Service («інформація як сервіс») – надає

можливість віддалено використовувати будь-які види інформації,

яка може змінюватися щохвилини або навіть щомиті.

– Process-as-a-Service («управління процесом як сервіс») –

віддалений ресурс, який може зв'язати воєдино кілька ресурсів

(наприклад, послуги або дані, що містяться в межах однієї «хмари»

або кількох доступних «хмар»), для створення єдиного бізнес-

процесу.

– Application-as-a-Service («додаток як сервіс») або Software-as-

a-Service («програмне забезпечення як сервіс») – позиціонується як

«програмне забезпечення на вимогу», яке розгорнуте на віддалених

серверах і кожен користувач може отримувати до нього доступ за

допомогою Інтернету, причому всі питання оновлення та ліцензій

на дане забезпечення регулюються постачальником даної послуги.

Оплата, в даному випадку, проводитися за фактичне використання

програмного забезпечення. Як приклад можна розглянути Google

Docs, Office Web Apps та інші онлайн-програми.

– Platform-as-a-Service («платформа як сервіс») – користувачеві

надається комп'ютерна платформа з встановленою операційною

системою і деяким програмним забезпеченням.

– Integration-as-a-Service («інтеграція як сервіс») – це

можливість отримувати з «хмари» повний інтеграційний пакет,

включаючи програмні інтерфейси між додатками і управління їх

алгоритмами. До такого типу послуг відносяться відомі послуги і

функції пакетів централізації, оптимізації та інтеграції

корпоративних додатків (EAI), які надаються як «хмарний» сервіс.

– Security-as-a-Service ( «безпека як сервіс») – такий вид

послуги надає можливість користувачам швидко розгортати

продукти, що дозволяють забезпечити безпечне використання веб-

технологій, електронного листування, локальної мережі, що

дозволяє користувачам даного сервісу економити на розгортанні та

підтримці своєї власної системи безпеки.

– Management / Governace-as-a-Service («адміністрування і

управління як сервіс») – дає можливість керувати і задавати

параметри роботи одного чи кількох «хмарних» сервісів. Це в

основному такі параметри, як топологія, використання ресурсів,

віртуалізація.

– Infrastructure-as-a-Service («інфраструктура як сервіс») –

користувачеві надається комп'ютерна інфраструктура, зазвичай

віртуальні платформи (комп'ютери), пов'язані мережею, які він

самостійно налаштовує під власні потреби.

– Testing-as-a-Service («тестування як сервіс») – дає можливість

тестування локальних або «хмарних» систем з використанням

тестового програмного забезпечення з «хмари» (при цьому ніякого

обладнання або забезпечення на підприємстві, не потрібно).

Для наочності, відобразимо всі ці хмарні сервіси на одній схемі

(рис. 1).

Рис. 1. Візуальне відображення архітектури хмарних сервісів

Безсумнівно, на даний момент розподілені обчислення та

хмарні технології є однією з найбільш затребуваних і цікавих тем в

IT-сфері та все більше цікавих рішень, що з'являються в світі,

пов'язано саме з ними. Майбутнє хмарних технологій є досить

перспективним, бо такі відомі світові бренди як Microsoft, Apple і

Google – які займають лідируючі позиції у розробленні та

впровадженні хмарних сервісів активно пропонують нові сервіси і

послуги. Розподілені обчислення крім хмарних технологій

пропонують цілу низку новітніх методів і засобів оброблення та

зберігання інформації: грід-системи, кластерні обчислення, веб-

вервіси тощо.

2. Переваги використання хмарних технологій у

навчальному процесі.

Найголовнішою функцією хмарних технологій є задоволення

потреб користувачів, що потребують віддаленої обробки даних.

Хмарні технології широко використовується в навчальниз

закладах, для надання учням персонального доступу до мережевих

ресурсів, розміщених на сайтах. Вони мають можливість редагувати

свій розділ, не маючи доступу до інших сторінок. Це, з одного боку,

дає можливість педагогу контролювати інформацію, що надходить,

а з другого – розвиває самостійність і відповідальність учнів.

Таким чином, використання «хмарних обчислень» під час

розроблення та експлуатації мережевих продуктів у професійно-

технічних навчальних закладах відповідає всім вимогам

навчального процесу, дає змогу уникнути головних вад традиційних

програмних продуктів, зменшує їхню вартість та спрощує

функціонування. Тому їх застосування може сприяти поширенню

інформаційних технологій в навчальних закладах України з

урахуванням особливостей їх технічного та матеріального стану.

Основні переваги використ ання хмарних т ехнологій в

навчальному процесі:

– економія засобів на придбання програмного забезпечення

(використання технології Office WebApps (Office онлайн));

– зниження потреби в спеціалізованих приміщеннях;

– виконання багатьох видів навчальної роботи, контролю і

оцінки online;

– економія дискового простору;

– антивірусна, антихакреська безпека відкритість освітнього

середовища для вчителів і для учнів.

Система хмарних технологій навчання певного предмета,

складається з загально-навчальних хмарних технологій (технології

он-лайн-розроблення та он-лайн-збереження електронних

навчальних матеріалів, технології управління навчанням) та

вузькоспеціалізованих хмарних технологій – браузерні системи

програмування та моделювання (на підтримку вивчення

інформатики), мобільні математичні середовища (на підтримку

вивчення математики), віртуальні он-лайн-лабораторії та системи

моделювання (на підтримку вивчення фізики, хімії або біології).

Приклади використ ання хмарних т ехнологій у ПТНЗ :

1) використання Office Web Apps-додатків;

2) електронні журнали і щоденники;

3) он-лайн сервіси для навчального процесу, спілкування,

тестування;

4) системи дистанційного навчання, бібліотека, медіатека;

5) сховища файлів,спільний доступ;

6) спільна робота;

7) відеоконференції;

8) електронна пошта з доменом навчального закладу.

Найпоширеніші сервіси

Яндекс.Диск безкоштовно надає 10 ГБ, які можна безкоштовно

збільшувати до 20 ГБ (також, тимчасово, можна скористатися ще

більшим об’ємом диску).

Google Диск налає 15 ГБ (разом з поштою) місця на своєму

диску.

Microsoft SkyDrive – 7 ГБ.

Dropbox – 2 ГБ (безкоштовно можна більшувати до 16 ГБ).

Mega – надає безкоштовно 50 ГБ дискового простору.

eDisk – це доступне з будь-якої точки Землі персональне

сховище файлів. В цьому сховищі можна зберігати до 4 Гбайт

інформації (близько 40 000 документів).

Використання хмарних технологій у навчальному процесі

професійно-технічних навчальних закладів перш за все дозволить

вирішити проблему забезпечення рівного доступу учнів та

викладачів до якісних освітніх ресурсів як на уроках, так і у

позаурочний час.

Отже за допомогою хмарних технологій можна виконувати

велику кількість базових операцій. Тим не менш, майже кожен з цих

сервісів пропонує встановити спеціалізований клієнт для вашої

системи, що прискорить роботу із хмарою.

3. Напрями використання хмарних технологій в педагогічній

діяльності.

Викладачі можуть використовувати хмарні технології для

дистанційного навчання, на уроках та позакласній діяльності, а

також в методичній роботі.

При цьому реалізуються певні задачі: отримання оперативної

інформації, миттєва комунікація із колегами або учнями

(відбувається оптимізація часу навчального процесу), поширення

власного досвіду, підвищення кваліфікації, ознайомлення із

передовим досвідом вчителів.

Дистанційна самоосвіта вчителів. За останні декілька років

суттєво змінилася методична робота викладачів. Від складання

величезних паперових «папок» самоосвіти вони перейшли до

хмарних технологій. Викладачі дистанційно навчаються приймаючи

участь у вебінарах, майстер-класах, відвідуючи сайти МОН, МАН,

преси («Дистанційна Академія» видавництва «Основа», «Osvita.ua»

та інші) або блоги інших педагогічних працівників. Відбувається

швидкий обмін досвідом, стимулюється самоосвіта та

самовдосконалення викладачів. Вражає те, що цей процес

відбувається не через тиск адміністрації, а за власним бажанням.

Часто педагогічні працівники оплачують таке навчання власним

коштом, розуміючи наскільки важливо отримувати знання та не

відставати від учнів в питаннях використання гаджетів.

«Перевернутий клас» або «перевернене навчання» – це

зворотній метод навчання, коли лекції та вивчення предмета

відбувається онлайн, а домашнє завдання або закріплення матеріалу

виконується в реальному класі. Цей метод в Сінгапурі називають

методом «продуктивних провалів» («productive failure»). Його

запропонував голова Лабораторії досліджень навчальних процесів

Національного інституту освіти країни Ману Капур. За його ідеєю

учням пропонується спочатку спробувати розв’язати приклад або

рівняння, а тільки потім пояснюють як це зробити. Використовується

декілька сервісів для «перегорнутого навчання». Взагалі, всі хмарні

технології, про які далі піде мова можна використовувати для

даного методу. Викладачі можуть викладати навчальний матеріал,

відео, фотоматеріали у себе на блозі, на сайті навчального закладу,

Диску Google або на стіні в соціальних мережах, запропонувати

учням ознайомитися з темою, а вже на уроці проводити

обговорення, закріплення або опитування. Для контролю

навчальних досягнень також можна використовувати ці ресурси.

Онлайн-навчання. МВОК – масові відкриті онлайн курси.

Зараз у багатьох країнах світу університети та школи на своїх

сайтах та інших освітніх ресурсах завантажують відеолекції,

інтерактивний перелік літератури із пропозиціями масових

відкритих онлайн-курсів на таких Інтернет-платформах, як Udacity,

Coursera і EdX, створюючи, таким чином, дивовижно багатий банк

даних із різних освітніх напрямів.

З 2009 року в Україні впроваджується науково-педагогічний

проект «Дистанційне навчання школярів». В рамках науково-

педагогічного проекту «Обласна електронна школа «Школа,

відкрита для всіх» на порталі «Класна оцінка» вчителі

Дніпропетровської області з різних предметам створили відкриті

онлайн курси для учнів з особливими освітніми потребами.

Харківська компанія «Сміт» пропонує електронні засоби

навчання: віртуальні хімічні та біологічні лабораторії та підручники,

що включають сучасні мультимедіа-системи. Їх можна

використовувати on-line з планшета або ПК під час уроку при

виконанні лабораторних дослідів або вивчення нового матеріалу, як

домашнє завдання для закріплення знань або при використанні

методу «перегорнутого класу».

Хмарні платформи. Єдиний інформаційний простір в освіті

планується побудувати з використанням хмарних технології, які

надає компанія Microsoft Україна. Загальноосвітні навчальні заклади

для впровадження нових форм проведення уроків, безпечного

зберігання даних і електронного обміну даними будуть

застосовувати хмарний сервіс Office 365, базовий тарифний план

якого доступний для освітніх установ безкоштовно. В навчальних

закладах учні, викладачі, батьки та адміністрація використовують

цей сервіс для організації навчально-виховного процесу, миттєвої

передачі інформації, спільної роботи над проектами. Створюється

тісний зв’язок між учнями та викладачами, оптимізується та суттєво

полегшується координація роботи на уроці та позакласній

діяльності.

В листопаді 2015 року відбувся дистанційний майстер-клас

“Хмарне портфоліо педагогічної діяльності” в рамках ІІІ

міжнародної освітньої онлайн конференції INTEL для України та

країн СНД “Нові горизонти ІКТ для сталого розвитку та освіти”. В

результаті 67 вчителів України створили власне хмарне педагогічне

портфоліо на Google диску. Всі документи, презентації, фотографії

та відео необмежений час зберігаються, при роботі інформація

кожної секунди запам’ятовується і не може зникнути, як це буває на

комп’ютерах. Власник може за бажанням відкрити доступ до

перегляду або спільної роботи іншим користувачам.

Хмарна платформа Google Apps Education Edition надає такі

сервіси: календар Google, електронна пошта Gmail, диск Google,

сайти Google, диск Google, Google Docs.

Диск Google – сховище зберігання власних файлів та

можливість настройки прав доступу до них.

Google Docs – сервіс для створення документів, таблиць,

презентацій можливістю надання прав спільного доступу декільком

користувачам.

Зручність і універсальність доступу забезпечується широкою

доступністю послуг. Разом з тим, існують певні проблеми з боку

безпеки, коли хмарні Провайдери можуть роками зберігати важливу

інформацію на своїх серверах, а кібер – злочинці – перехоплювати

інформацію. Звісно, великі хмарні провайдери застосовують всі

можливі засоби для забезпечення максимальної безпеки інформації

і вкладають кошти в розробку нових, ще більш ефективних засобів

захисту, проте поки що не варто зберігати чи передавати особливо

важливі документи в «хмари».

Ведення блогу. Блог – (веб-щоденник) це сайт, який є

стрічкою записів (постів), які постійно доповнюються, сортуються

за часом та датами. Його створювати набагато легше, ніж сайти,

тому будь-який викладач здатний на це. На ньому можна

розміщувати текст, зображення, мультимедіа. Блог обов’язково

містить можливість залишати коментарі тими хто його відвідує, а

тому він є інтерактивним середовищем спілкування учнів та

викладача. За допомогою цього сервісу вчитель-предметник або

класний керівник може збирати інформацію, анкетувати учнів або

батьків, виконувати контроль знань, організовувати проектну

діяльність або проводити рефлексію після будь-яких заходів. Це

ефективний засіб популярізації предмета або своєї діяльності.

Використання гаджетів. Гаррет Ріттер керівник відділу

мистецтва в англійській школі Уїллоу, який у 2013 році отримав

престижну премію Пірсона за видатне використання технологій під

час уроків, підкреслює, що навіть у простому сучасному смартфоні

закладено набагато більше комп’ютерної потужності, ніж у

космічному кораблі, що доставив першу людину на Місяць.

На уроках хімії та основ здоров’я під час виконання

короткотривалих проектів учні використовують смартфони,

планшети, ноутбуки для пошуку в мережі Інтернет інформації,

малюнків, які ілюструють виступ їхньої групи перед класом. За

відсутності підручників в смартфонах та планшетах

використовується їх електронна версія. Учні навчаються усвідомлено

використовувати цифрові технології.

Відеоблогінг. Коли Гаррет Ріттер запропонував своїм учням

зробити серію навчальних відео з використанням студії звукозапису

та завантажити їх на YouTube, вони в результаті отримали 185 тисяч

переглядів: «Для моїх дітей із бідного району Кардіффа було

просто дивовижно використати широкі можливості Інтернету».

Учні також знімають на мобільні телефони або

планшети домашні досліди, а потім показують на уроці, або під час

перерви.

Соціальні медіа. Учні давно вже навчилися інтегрувати

соціальні мережі в навчання. Під час роботи над довготривалими

проектами вони в групі обмінюються інформацією для виступу або

створення презентації. Відбувається процес спільної роботи над

проектом.

Якщо використовувати соціальні медіа правильно, вони можуть

слугувати як корисний інструмент, а не як відволікаючий фактор, як

це буває зазвичай.

Група у Facebook або інших соціальних медіа дозволяє

забезпечити для учнів простір, де вони зможуть ставити запитання

та отримувати на них відповіді. Коли вони повернуться додому і

приступлять до виконання домашніх завдань, то зможуть поставити

запитання, що їх цікавить, на стіні групи, на яке викладач чи хтось з

однокласників зможете дати відповідь.

Таким чином, хмарні технології спричинили справжню

революцію в освіті, спонукають учнів та викладачів до самоосвіти і

самовдосконалення.

Контрольні питання

1. В чому особливість технології розподіленого оброблення

даних?

2. Які переваги технології розподіленого оброблення даних?

3. Які недоліки технології розподіленого оброблення даних?

4. Що називають хмарними технологіями?

5. Що розуміють під розподіленими обчисленнями?

6. Який зв'язом між хмарними технологіями і розподіленими

обчисленнями?

7. Яка головна функція розподілених технологій?

8. Які основні характеристики хмарних технологій?

9. Надання яких типів послуг користувачам передбачає

концепція хмарних технологій?

10. Які переваги використання хмарних технологій у

навчальному процесі?

11. Які надоліки використання хмарних технологій у

навчальному процесі?

12. Які напрями використання хмарних технологій у

педагогічній діяльності?