Творчий проект на виготовлення серветок

49
Відділ освіти Дубенської районної адміністрації Студянської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів Неймерик Віра Степанівна Метод проектів на уроках трудового навчання (обслуговуюча праця)

Upload: vikysa

Post on 28-Jul-2015

34.166 views

Category:

Documents


8 download

TRANSCRIPT

Відділ освітиДубенської районної адміністрації

Студянської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів

Неймерик Віра Степанівна

Метод проектів на уроках трудового навчання

(обслуговуюча праця)

-2009-Неймерик В. С. Метод проектів на уроках трудового навчання

(обслуговуюча праця) : метод. посіб. – Студянка, 2009–2010. – 50 c.

Даний посібник містить методичні рекомендації для створення навчального творчого проекту, самостійно розробленого і виготовленого учнем від ідеї до її втілення. Описано етапи розробки проекту на виготовлення виробу та зразки презентації до нього.

Рекомендовано вчителям обслуговуючої праці та учням старших

2

класів.

Схвалено науково – методичною радою Студянської ЗОШ І – ІІІ ступенів (протокол № 3 від 14 грудня 2009 року)

3

ЗмістПередмова. Метод проектів як засіб підвищення

творчого потенціалу учнів……………………………….4 1. Приклад розробки творчого проекту навиготовлення серветок………..……………………… 10 2. Приклад розробки творчого проекту навиготовлення сумочки для мобільного телефону…… 21 3. Приклад розробки творчого проекту навиготовлення краватки……………………………........31 4. Приклад розробки творчого проекту навиготовлення сувеніру…………………………………40

Список літератури……………………………………49

4

ПередмоваОсобистісно зорієнтована модель трудового навчання,

суттєвими ознаками якої є здійснення навчального процесу на засадах індивідуального підходу до учнів та створення умов для їх саморозвитку і самонавчання, осмислене визначення ними своїх потенційних можливостей і життєвих цілей, вимагає глибокого осмислення і розуміння педагогами необхідності здійснення навчально-виховного процесу на засадах проектної технології.

Проектна технологія — практика особистісно зорієнтованого трудового навчання в процесі конкретної навчально-трудової діяльності учня, на основі його вільного вибору та з урахуванням інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: «Я знаю, для чого мені потрібно все, що я пізнаю, і де я можу ці знання застосувати». Для педагога це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Навчальне проектування орієнтоване передусім на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групову, яку вони виконують протягом певного відрізка часу.

Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка полягає, з одного боку, у використанні різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — в інтегруванні знань, умінь із різних галузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів мають бути «відчутні»: якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до

5

впровадження. Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Метою проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом с індивідуальний досвід проектної діяльності.

Метод проектів (від грецьк. — шлях, дослідження) — це система навчання, за якої учні здобувають знання в процесі планування івиконання завдань, які поступово ускладнюються, — проектів.

Метод проектів на уроках трудового навчання — це комплексний процес, який формує в школярів загально-навчальні вміння, основи технологічної грамоти, культуру праці і спрямований на оволодіння ними способами перетворення матеріалів, енергії, інформації, технологіями їх обробки.

Учні особисто мають вибрати для себе об'єкт проектування, тему проекту, тобто виріб, який вони хотіли б справді удосконалити, внести в предметний світ, яким хотіли б задовольнити потреби людей.

Цінність проектування полягає в тому, що саме ця діяльність привчає дітей до самостійної, практичної, планової і систематичної роботи, виховує прагнення до створення нового або існуючого, але вдосконаленого виробу, формує уявлення про перспективи його застосування; розвиває морально-трудові якості, працелюбність. Готує їх до свідомого вибору професії. При цьому слід пам'ятати, що потрібно особливу увагу приділяти тому, щоб в учнів не згасав інтерес до цього

6

процесу, стежити, щоб вони доводили свої наміри, особливо в праці, до кінця.

Проектування — це вид діяльності, що синтезує в собі елементи ігрової, пізнавальної, професійно-трудової, комунікативної, навчальної, теоретичної і практичної діяльності. Проведений аналіз дозволяє нам сформулювати думку про те, що проектування як творча, інноваційна діяльність завжди націлене на створення виробів і послуг, що мають об'єктивну й суб'єктивну новизну та особистісну й суспільну значимість.

Проектна технологія дозволяє активно розвивати в учнів основні види мислення, творчі здібності, прагнення самому створити, усвідомити себе творцем. В учнів виробляється і закріплюється звичка до аналізу споживчих, економічних, екологічних і технологічних ситуацій, здатність оцінювати ідеї, виходячи з реальних потреб, матеріальних можливостей і вмінь, вибирати найбільш технологічний, економічний спосіб виготовлення об'єкта проектування, який відповідав би вимогам дизайну.

Крім того, під час роботи над проектом у школярів розвивається пізнавальна й трудова активність, формуються вміння самостійно використовувати свої знання, плідно розвиваються комунікативні здібності, навички лідерів та здатність до спільної роботи в групі, створюються можливості для реалізації міжпредметних зв'язків.

Нові навчальні плани і програми з трудового навчання значно розширили можливості школи у використанні проектної технології на уроках та в позакласній роботі з метою розвитку в дітей творчої активності.

7

Виконуючи творчі проекти від ідеї до її втілення, учні вчаться самостійно приймати рішення, визначати свої проблеми в знаннях і знаходити шляхи виправлення такого становища. У процесі проектно-технологічної діяльності в школярів розвиваються загальні і спеціальні здібності, формується проектно-технологічна культура.

Усе це дає змогу зробити висновок про те, що проектно-технологічна діяльність дозволяє здійснити перехід від «школи пам'яті» до «школи мислення». У першому випадку опора робитеся переважно на процеси сприйняття, уваги, запам'ятовування, у другому — враховується роль мислення.

Дуже важливим с питання про структуру проектно-технологічної діяльності. Ця діяльність, як будь-яка інша, має визначену структуру, що містить у собі мету, мотиви, функції, зміст, внутрішні і зовнішні умови, методи, засоби, предмет, результат та етапи виконання проектно-технологічної діяльності.

І. Організаційно – підготовчий етап. пошук проблеми; усвідомлення проблемної сфери; вироблення ідеї та варіантів; формування параметрів та вимог; вибір оптимального варіанту та обґрунтування; аналіз майбутньої діяльності.

ІІ. Конструкторський етап. Складання аналізу; добір матеріалів; вибір інструментів, обладнання; вибір технології обробки деталей, їх з’єднання,

8

оздоблення; організація робочого місця; економічне та екологічне обґрунтування; маркетингові дослідження.

ІІІ. Технологічний етап. виконання технологічних операцій, передбачених

технологічним процесом; самоконтроль своєї діяльності; дотримування технології, трудової дисципліни,

культури праці; контроль якості.

IV. Заключний етап. аналіз виконаного виробу в порівнянні з

прогнозованим; оформлення проекту; Захист проекту; самооцінка якості та аналіз результатів проекту; оцінка проекту за категоріями; реалізація проекту. Нижче подається приклад розробки кількох проектів, де відображені етапи та стадії проектно – технологічної діяльності учнів та презентації до них.

Презентація проекту (пояснювальна записка) починається з висвітлення проблеми , яка є спонукою до роботи над проектом. Якщо проект був замовленням, то його розробник повинен вказати, які проблеми чи практичні завдання можна вирішувати за допомогою даного проекту.

У змісті проекту мають бути представлені зображення зразків, які коротко розкривали б еволюцію об'єкта

9

проектування. Розвиток форми, конструктивних елементів, використовуваних матеріалів чи інструментів є свідченнями еволюції техніки на прикладі даного об'єкта проектування. Учасник проекту повинен це розуміти і обов'язково представити щонайменше один-два зразки виробів, що були прототипом його об'єкту. Під час презентації учень може показати, чи відбулись еволюційні зрушення в його об'єкті відносно їхніх історичних попередників. Якщо об'єкт не є технічним (наприклад вишивка чи інший декоративно - прикладний виріб), то принцип історичної детермінації реалізується через розкриття історико - культурних основ того регіону, для якого даний виріб є характерним.

Також пояснювальна записка (портфоліо) проекту має містити зображення зразків виробів (вироби-аналоги), на основі яких відбувалося комбінування конструкції чи форми проектованого виробу.

У змісті портфоліо також мають бути представлені чорнові замальовки та ескізи, на основі яких було обрано остаточний варіант форми чи конструкції об'єкту проектування. Ця частина процесу проектування на виробництві називається клаузулою. Клаузула створюється на основі зразків аналогів і показує безпосередньо процес народження форми майбутнього виробу, що його проектують. Об'єкт проектування повинен мати елементарне економічне обґрунтування. Тобто має бути доведено, що існує потенційний ринок збуту для таких об'єктів. Отож, якщо спроектований виріб ставити на серійне виробництво, то він знайде свого споживача. Звідси - проект в цілому повинен бути недорогим. Однак, якщо проект все-таки потребує значних коштів, то мас

10

бути зазначено у який спосіб можна знайти спонсорів чи інвесторів для такого проекту, які аргументи можуть переконати інвесторів вкладати кошти у даний проект тощо. Для цього можна презентувати результати мінімаркетингового дослідження, яке б переконувало, що виріб матиме свого споживача та рекламу, яка зацікавить потенційних споживачів.

Творчий проект на виготовлення серветок.І. Організаційно-підготовчий етап

Обґрунтування вибору проекту.Скатертини і серветки використовуються з незапам'ятних часів. Зображення столів, покритих скатертиною, можна знайти на стародавніх малюнках у багатьох народів світу. У придане будь-якої дівчини, і бідної, і багатої, входила столова білизна — скатертини, серветки, рушники, нерідко виткані самою нареченою.

Цікава історія серветок. Тлумачний словник російської мови пояснює, що так називають хустку для витирання губ або невелику скатертину. Серветки були відомі ще в Стародавній Греції: ними служило листя інжирного дерева, яким раби витирали губи після їжі своєму господарю. Полотняні серветки використовувалися в Стародавньому Римі. У епоху середньовіччя серветки набули поширення і в Європі. Цікаво, що особливою популярністю вони користувалися в країнах, де чоловіки носили бороду і вуса. В той же час в Англії, де чоловіки голилися, серветки були поширені мало. В даний час для сервіровки столу використовують два види серветок — тканинні і паперові.

11

Тканинними серветками, як правило, губи не витирають: їх кладуть на коліна. В цьому випадку на стіл ставлять паперові серветки. Іноді на урочистих прийомах сервірують тільки тканинними серветками. Тоді їх використовують і для захисту одягу, і для витирання губ.

Серветка - неодмінний предмет сервіровки столу. Адже без серветки неможливо дотримати чистоту і охайність за столом. Крім того, добре відпрасована і красиво складена серветка ще і прикрашає стіл.

Після опрацювання відповідної літератури та аналізу фото різних наборів серветок щодо їх кольорової гамми і матеріалів, з яких вони виготовлені, я відібрала наступні (Фото 1 – 3 ):

Фото 1 Фото 2

Фото 3

12

Проаналізувавши запропоновані варіанти виконання серветок я прийшла до висновку – серветки повинні відповідати наступним вимогам:

серветки прикрашені кольоровим узором повинні відповідати столовому посуду;

світлих тонів, які підходять до будь-якого випадку;

розмір великих серветок не повинен бути менше 30x70 см, щоб для

посуду (тарілки, келиху і приладу) було досить місця;

під тарілку – квадратні з тим же малюнком.ІІ. Конструкторський етап

Остаточно все обміркувавши і порадившись з учителем щодо наявності необхідних інструментів і матеріалів, я вирішила виготовити такий набір серветок (фото 4).

Фото 4.

Набір за конструкцією має дуже елегантний дизайн, витрата матеріалу незначна і для їх виготовлення буде потрібно небагато часу. А, отже, і собівартість набору серветок буде невисокою

13

№ з/п

Послідовність виконання роботи

Графічне зображення Інструменти і пристрої

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Виконати розмітку серветок на тканині згідно заданих розмірів.

Розкроїти виріб згідно ліній розмітки.

Обметати деталі виробу.

Перенести створений орнамент на другу деталь.

Вишити чотири деталі.

Вишиті смужки тканини пристрочити по краях середньої частини серветки.

Дві деталі скласти лицьовим боком в середину, з’єднати машинною строчкою три сторони.

Вивернути на лицьовий бік і прошити підшивним швом.

Виконати волого-теплову обробку виробів.

– 2 дет.

– 4 дет

- 2 дет.

– 2 дет.

Лінійка, кольорова крейда.

Ножиці.

Швейна машина.нитки №40.

Копіювальний папір, олівець.

Голка для вишивання, нитки Муліне DMC.

Швейна машина,нитки №40.

Швейна машина. нитки №40.

Швейна машина, нитки №40.

Праска.

Технологічна карта14

ІІІ. Технологічний етапНа технологічному етапі я здійснюю безпосереднє

виготовлення набору серветок, тобто виконую певні технологічні операції в такій послідовності. Розкрій, перенесення візерунку, вишивання, пошиття, волого-теплова обробка. При цьому використовую такі матеріали: тканину “Габардин” білого і гранатового кольору, нитки Муліне DMC гранатового кольору, голку для вишивання, голку для ручного шиття, швейну машину “Чайка”, копіювальний папір, олівець.

Для вишивки використала тамбурний шов, шов “вузлик”, мережку “одинарний прутик”. При виготовленні шов “зигзаг” і обшивний шов.

Вишиті білі смужки пришиваю по краях гранатового відрізу. Розпрасовую шви. Тоді кладу все це на підготовлену білу тканину лицьовим боком і прошиваю три сторони. Вивертаю на лицьовий бік, виправляю кути і підшиваю обшивним швом. Оздоблюю виріб швом “зигзаг”. Виготовляю дві такі серветки (фото 5).

Фото 5

15

Приступаючи до виконання малих серветок позначаю місце і розмір мережки. Висмикую з тканини по п’ять ниток з усіх сторін. Краї серветок підгинаю по периметру на 1,5см. і підшиваю. Закріплюю робочу нитку і виконую прутики, набираючи на голку три нитки і оплітаючи їх робочою ниткою справа наліво. Вколюючи голку в тканину на дві нитки зі споду, виводжу її на лицьовий бік справа від обкрученого прутика. Так роблю усі наступні прутики мережки. Відступивши 2см від країв одного із кутів копіюю візерунок вишивки. Вишивку виконую таку, як на великих серветках.

ІV. Заключний етапВиготовлений мною набір серветок має привабливий

естетичний вигляд. Його можна використовувати в оригінальному стилі для романтичної вечері для двох персон (див. фото 6).

Фото 6

16

Столові серветки оздоблені вишуканим візерунком мають переваги перед будь-якими виробами інтер’єрного призначення, оскільки є практичними. Виріб функціональний. Його можна прати, прасувати.

Вважаю, що виконані мною вироби є кращими у порівнянні з тими, які бачимо на фото 1-3.

така річ потрібна в домі, корисна, красива, тішить око своєю формою і обробкою;

серветки виконані в спокійних тонах, що стимулює процес травлення;

кольорова гама відповідає будь-якому столовому посуду;

серветки зручні у використанні; їх можна складати різними способами.

Фото 7

17

Економічні розрахункиНабір складається із чотирьох серветок. Для

виготовлення використовувалася тканина габардин білого кольору розміром 0,8м., гранатового розміром – 0,5м. Ціна такої тканини 38грн. за 1м. Нитки муліне гранатового кольору вартістю 7грн. Використано 2 мотки таких ниток. Нитки білого кольору для швейної машини №40 вартість яких 0,25грн.

Всі роботи виконувалися вдень, тому ми враховуємо витрати електроенергії тільки на праску. Вона сягає 0,20грн.

Загальні витрати на виготовлення серветок склали:Сзаг = 49,4 + 14 + 0,25 + 0,20 = 63,85грн.Зробивши нескладний арифметичний розрахунок

можна переконатися, що самостійне виготовлення серветок дає змогу заощадити для сімейного бюджету:

Секон = Смаг – Сзаг = 80 – 63,85 = 16,15грн.

Творчий проект на виготовлення сумочки для мобільного телефону.

І. Організаційно-підготовчий етапОбґрунтування вибору проекту. Мобільний телефон – річ недешева. Тому виникла

потреба захищати його від механічних пошкоджень і разом з тим створити умови для зручності у користуванні. Не забуваймо і про хороший смак, котрий можна проявити і в такій простій речі, як сумочка для мобільного телефону.

На перший погляд, завдання ніби не складне. Оскільки мені доводилося займатися цією справою неодноразово.

Вперше сумочку виготовили разом з мамою на телефон тата кілька років тому. Зшили її за схемою

18

пошиття чохла на сидіння машини (фото 1).

Фото 1 Фото 2 Фото 3 Пізніше, коли навчилась в’язати гачком, виготовила

кілька сумочок на подарунки друзям (Фото 2, 3, 4). Матеріалом служили залишки ниток, невеликі шматки тканини. Обираючи техніки виконання, кольорову гамму, оздоблення, враховувала смаки і вподобання майбутніх власників. Ці подарунки викликали справжнє захоплення! Оскільки зараз, як і раніше, найдорожчим вважають те, що створено власноруч.

19

Фото 4 Фото 5 помітила, що в холодну морозяну пору телефон іноді погано працює, швидко втрачає заряд акумуляторна батарея. Сумочку із залишків меланжевих ниток вив’язала спицями на свій телефон, щоб не переохолоджувався .

Експериментуючи мобільний телефон пошила сумочку із залишків оббивочної тканини і флізеліну. Для застібки використала звичайну блискавку (фото 5).

Проаналізувавши всі моделі, які виготовляла сама, бачила в торговельній мережі, на сторінках журналів, прийшла до висновку – сумочка повинна відповідати наступним вимогам:

матеріал для виготовлення – нитки, тканина, бісер;

кольорова гамма витримана в спокійних тонах; техніка виконання – в’язання гачком.

Одним із позитивних моментів є ще й те, що виготовляти ці сумочки можуть люди з обмеженими можливостями, які втратили слух та здатність вільно пересуватися, адже над їх створенням можна працювати і вдома.

ІІ. Конструкторський етапОстаточно все обміркувавши і порадившись з

учителем щодо наявності необхідних інструментів і матеріалів, я вирішила обрати найоптимальніший варіант сумочки, дотримуючись певних пропорцій. На даний момент це були розміри телефону Samsung X200.

Перевагу надала сріблясто-білому кольору сумочки, оскільки вона буде пасувати до будь якого одягу. Оздобити вирішила у блакитних тонах, оскільки це відображає

20

особливості декорування елементів одягу нашого краю(фото 7).

Фото 6Крім того, сумочка, виготовлена за даним проектом,

буде надійним захистом від різних пошкоджень, зручна у користуванні, а фольга, вставлена між підкладкою буде частковим захистом для власника телефону від електромагнітних випромінювань.

За конструкцією сумочка має дуже елегантний дизайн, витрата матеріалу незначна і для її виготовлення буде потрібно небагато часу. А отже, і собівартість буде невисокою.

Технологічна карта№ з/п

Послідовність виконання роботи

Графічне зображення Інструменти і пристрої

21

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

Виконати креслення схеми для сумочки.

Вив’язати полотно по схемі за вказаними розмірами.

Виконати розмітку підкладки.

Розкроїти згідно ліній розмітки.

З’єднати бокові зрізи сумочки гачком.

Обробити бокові зрізи підкладки.

З’єднати підкладку з сумочкою ручним швом "голку вперед", склавши обидві деталі виворітним боком всередину.Обробити краї виробу гачком.

Вив’язати ланцюжок прямокутної форми.З’єднати ланцюжок із сумочкою.Пришити застібку-липучку.

Виконати волого-теплову обробку.Оздобити виріб бутоньєркою.

Лінійка, олівець.

Нитки, гачок.

Ножиці.

Гачок, нитки.

Швейна машина, нитки №40.

Нитки №40, голка.

Гачок, нитки.

Нитки №40, голка.

Нитки №40, голка, застібка-липучка.

Праска.Нитки, голка, бісер, дріт для бісеру, пайєтки.

22

ІІІ. Технологічний етапНа технологічному етапі я здійснюю безпосереднє

виготовлення сумочки, тобто виконую певні технологічні операції. При цьому використовую нитки для в’язання, гачок №3, атлас білого кольору для підкладки, фольгу, нитки №40 для з’єднання деталей, бісер голубого кольору для бутоньєрки.

Сумочку виконую в техніці в’язання гачком – стовпчик з накидом, згідно схеми на технологічній карті.

Для оздоблення виконую бутоньєрку. Ці старовинні прикраси широко використовують у всіх країнах Європи. Та вік їм не перешкода. Невеличкий букетик із бісерних

23

квітів прикрасить будь-яку річ, отже і мою сумочку ІV. Заключний етап

Вважаю, що виготовлена мною сумочка (фото 8,9) є найкращою у порівнянні з тими, які бачимо на фото 1- 6.

Фото 7 Фото 8 сумочка захищатиме мобільний телефон від

механічних пошкоджень та потрапляння пилу; служитиме частковим захистом від

електромагнітних випромінювань; в мороз – від переохолодження; її можна носити на шиї, оскільки має спеціальний

ланцюжок; буде прикрасою до будь-якого одягу.

Економічні розрахункиДля виготовлення сумочки використовувалися нитки

для в’язання. Ціна використаних ниток 5грн. Тканина для підкладки. Ціна 0,3грн. Бісер - 1,25грн.

Всі роботи виконувалися вдень, тому ми враховуємо витрату електроенергії тільки на волого-теплову обробку.

Загальні витрати на виготовлення сумочки склали:Сзаг = 5 + 0,3 + 1,25+0,2 = 6,75грн.

24

Як бачимо собівартість виробу низька, оскільки, як кажуть в народі: “Зі своєю роботою ніхто не рахується”.

Зробивши нескладний арифметичний розрахунок можна переконатися, що самостійне виготовлення сумочки дає змогу заощадити для сімейного бюджету:

Секон = Смаг – Сзаг = 25 – 6,75 = 18,25грн. Щоб переконатися у тому, що виріб буде

користуватися попитом я провела невелике дослідження. Певній групі людей ( 30 чоловік) представила виготовлену сумочку та вищезазначені економічні розрахунки. Як результат – 98% респондентів побажали мати таку річ для власного користування або як подарунок близьким. І лише 2% дали негативну відповідь без достатньої мотивації.

Отож можна стверджувати, що виріб, матиме свого споживача: і це не тільки молодь, а й усі ті, кому подобаються ексклюзивні речі.

Творчий проект на виготовлення сувеніру.І. Організаційно-підготовчий етап

Обґрунтування вибору проекту. Я отримала завдання виготовити сувенір нашого

регіону. Перш ніж приступити до роботи довідалась що, сувенір - подарунок на згадку або річ, пов'язана зі спогадами, зазвичай про якусь приємну подію або подорож

З розвитком туризму як внутрішнього, так і іноземного, з'явилося навіть окреме поняття сувенірна промисловість.

25

Ще у не далекому минулому сувеніри виготовлялися виключно вручну.

В Києві українські сувеніри можна придбати як у спеціалізованих крамницях, так і в традиційному місці зібранні митців і торговців сувенірами — на Андріївському узвозі.

Традиційні українські сувеніри — писанки, дерев'яні булави, ляльки у національних строях, предмети традиційного ужитку — рушники, глиняні глечики, козацькі куманці тощо.

Рівненщина - дивовижний край, в який неможливо не закохатися! Розкішні смарагдові ліси, кришталево чисті озера, величні пам'ятки давнини - на Рівненщині все це поєдналося в органічний ансамбль.

Пошук сувенірів у Рівному - не проблема: вишукані прикраси та декоративні речі з бурштину в поєднанні зі сріблом і золотом стануть прекрасним спогадом про поїздку до краю. Виготовляють їх на фабриці ювелірних виробів "Бурштин". Місцевий самоцвіт цінується за світлу жовто-зелену кольорову гаму. Свого часу його навіть використовували для відновлення фрагментів знаменитої "Янтарної кімнати" в Росії. Підприємство має власний музей бурштину та фірмовий магазин, у якому за цінами виробника можна придбати ексклюзивне намисто, браслет чи оздоблену бурштином картину.

Дубенщина славиться розкішною природою та пам’ятками архітектури. Тут діє багато природоохоронних земель та лісових господарств, адже її значна частина покрито лісами! Немає людини яку б не вразили колосисті лани пшениці та безкраї квіткові луки.

Проаналізувавши вище згадане та сувеніри, які є в мене 26

та в моїх друзів (мал.1-5), та свої вміння і вподобання прийшла до висновку, що сувенір повинен нагадувати про літо, мою улюблену пору року, нести в собі радість і хороший настрій. Ідея виникла коли брат подарував корзинку квітів на День народження. Одним з моїх занять у вільний час є плетіння гачком. Отож, рішення прийшло саме по собі – букет квітів зробити нев’янучим!

Фото 1 Фото 2

27

Фото 3 Фото 4

Фото 5

Сувенір повинен відповідати наступним вимогам: матеріал для виготовлення – нитки, кошик з лози,

бісер; кольорова гамма витримана в яскравих тонах; техніка виконання – в’язання гачком.

Одним із позитивних моментів є ще й те, що виготовляти ці сувеніри можуть люди з обмеженими можливостями, які втратили слух та здатність вільно пересуватися, адже над їх створенням можна працювати і вдома.

ІІ. Конструкторський етапОстаточно все обміркувавши і порадившись з

учителем щодо наявності необхідних інструментів і матеріалів, я вирішила обрати найоптимальніший варіант

28

сувеніру, дотримуючись певних пропорцій. Перевагу надала яскравим літнім барвам, оскільки

вони створюють святковий настрій. За основу використала кошик плетений з лози та залишки кольорових ниток.

Фото 6 Фото 7Крім того, сувенір, виготовлений за даним проектом,

буде чудовим дарунком, який створюватиме затишок та приноситиме радість.

За конструкцією сувенір має дуже елегантний дизайн, витрата матеріалу незначна і для його виготовлення буде потрібно небагато часу. А отже, і собівартість буде невисокою.

ІІІ. Технологічний етапНа технологічному етапі я здійснюю безпосереднє

виготовлення сувеніру, тобто виконую певні технологічні операції. При цьому використовую нитки для в’язання білого, жовтого, червоного, фіолетового, синього та усіх

29

відтінків зеленого кольору, гачки №2, №3, мідний дріт, декоративну оздобу.

Квіти для польового букету виконую в техніці в’язання гачком – згідно схем (фото 8 - 13).

Фото 8 Ромашка Фото 9 Мак

Фото 10. Волошка.

30

Фото 11 Листочок Фото 12 Фіалка

Фото 13. Павутинка.

Зв’язавши всі елементи для букету по декілька штук, мал. 14, приступаю до монтажу сувеніра, використовуючи мідний дріт та пінопласт.

Фото 14.

31

ІV. Заключний етапВважаю, що виготовлений мною сувенір (фото 15, 16)

є найкращим у порівнянні з тими, які бачимо на фото 1- 5.

сувенір буде чудовим подарунком для друзів; створюватиме хороший настрій; чудово поєднується з вишивкою, мереживом; буде прикрасою до будь-якої оселі.

Фото 15 Фото 16

Економічні розрахункиДля виготовлення сувеніру використовувалися нитки

для в’язання. Ціна використаних ниток 7 грн., кошика – 12 грн.

Всі роботи виконувалися вдень, тому ми не враховуємо витрату електроенергії.

Загальні витрати на виготовлення сувеніру склали:Сзаг = 7 +12 = 19 грн.Як бачимо собівартість виробу низька.

32

Зробивши нескладний арифметичний розрахунок можна переконатися, що самостійне виготовлення сувеніру дає змогу заощадити для сімейного бюджету:

Секон = Смаг – Сзаг = 35 – 19 = 16 грн.

Щоб переконатися у тому, що виріб буде користуватися попитом я провела невелике дослідження. Певній групі людей ( 30 чоловік) представила виготовлений сувенір та вищезазначені економічні розрахунки. Як результат – 98% респондентів побажали мати таку річ в себе дома або як подарунок близьким. І лише 2% дали негативну відповідь без достатньої мотивації.

Отож можна стверджувати, що виріб, матиме свого споживача: і це не тільки молодь, а й усі ті, кому подобаються ексклюзивні речі.

Учні повинні усвідомити, що на всіх етапах проектування головним є самостійність в розробленні й виготовленні творчих проектних завдань. Це процес сприятиме формуванню власної думки, позиції, технологічної культури і етики.

Література

1. Проектно – технологічна діяльність учнів на уроках трудового навчання : теорія і методика . За заг. ред. О.М. Коберника. – К.: Наук. світ, 2003. - 172 с.

33

2. Шиян Н. І. Профільне навчання у загальноосвітній школі сільської місцевості. — Полтава: АСМІ, 2003. — 356 с.3. Ящук С. М. Виконання основних етапів

проектування на уроках трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. — 2003. — № 2, —С. 13—16.

Для нотаток

34