«Кожен із вас – промінчик сонця»

Ш.Амонашвілі

Невідповідність:

між стратегічною метою освіти і реальною

діяльністю загальноосвітнього навчального закладу

• Технологія - це сукупність прийомів, застосовуваних у якій-небудь справі, майстерності, мистецтві (тлумачний словник).

• Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу (Б. Лихачов).

• Педагогічна технологія - це змістовна техніка реалізації навчального процесу (В. Беспалько).

• Педагогічна технологія - це опис процесу досягнення планованих результатів навчання (І. Волков).

• Технологія - це мистецтво, майстерність, уміння, сукупність методів обробки, зміни стану (В. Шепель).

• Технологія навчання - це складена процесуальна частина дидактичної системи (М. Чошанов).

• Педагогічна технологія - це продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя (В. Ченцов).

• Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування й визначення всього процесу викладання та засвоєння знань із обліком технічних і людських ресурсів тай їхньої взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО).

• Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічних цілей (М. Кларін).

На основі гуманно-педагогічного мислення сформувалася й отримала розвиток і світове

визнання гуманно-особистісна педагогіка.

Біля її витоків поряд із корифеями світової педагогічної думки стоять такі видатні

педагоги, як

• С.Т. Шацький, • П.П. Блонський, • А.І. Макаренко,

• В.О. Сухомлинський.

"Здравствуйте, дети!"

"Как живете, дети?«

"Единство цели«

"Размышления о гуманной педагогике«

"Школа Жизни"

„Вищий духовний світ – це реальність. Душа кожної людини є безсмертна і спрямована до вдосконалення.

Земне життя – це лише відрізок шляху вдосконалення.

Звідси і принцип, який є стрижнем освітнього процесу в школі

Життя: розвивати і виховувати в

дитині життя за допомогою самого життя.

• "Кожна дитина з’явилася на цей світ не випадково: вона

народжується тому, що має народитися, вона прийшла

начебто на поклик людей. У неї своя життєва місія, якої ми не

знаємо, можливо, велика, і для того вона наділена величезною

енергією духу. І наш обов’язок — допомогти їй виконати цю місію".

Три принципи гуманної педагогіки:

• Одухотворення середовища навколо дитини;

• Утвердження у дитині її особистості;

• Вияв творчого терпіння, допомагаючи дитині у самопізнанні.

Три закони гуманної педагогіки:

• Любити кожну дитину;

• Розуміти і приймати її такою, якою вона є;

• Озброїтись оптимізмом по відношенню до будь-якої дитини.

Три заповіді педагогіки

• Віра у безмежність дитини;

• Віра у свою іскру Божу;

• Віра у силу гуманної педагогіки

Узагальнюючи свою роботу, автор виділяє по 10 питань,

на які він категорично відповідає “так” чи “ні”.

Питання, на які дається відповідь “ні!”: • 1. Чи можна використовувати в підготовчому класі досвід роботи з І

класом без змін?

• 2. Чи можна заставляти дитину одразу виконувати накази та розпорядження вчителя?

• 3. Чи можна дітям ставити оцінки?•

4. Чи можна давати дітям обов'язкові домашні завдання?

• 5. Чи можна говорити в класі хто з дітей вчиться краще?

• 6. Чи можна вимагати від дітей, щоб вони сиділи на уроках “не рухаючись”?

• 7. Чи потрібно забирати в дитини іграшки, які вона принесла до школи?

• 8. Чи можна залишати дітей на другий рік?

• 9. Чи можна вимагати дітей приходити в шкільній формі з портфелями?

• 10. Чи можна приймати в підготовчий клас дітей, яким до 6 років залишається 2-3 місяці?

Питання з відповіддю “так!”: • 1. Чи потрібна спеціальна методика для викладання в підготовчому класі?

• 2. Чи можна використовувати тут досвід виховної роботи з старшими дошкільнятами з дитячих садків?

• 3. Чи потрібно заохочувати дітей, щоб вони йшли попереду вчителя у вивченні матеріалу?

• 4. Чи може педагог спеціально робити помилки, щоб діти знаходили та виправляли їх?

• 5. Чи потребує педагог бути артистичним в роботі з дітьми?

• 6. Чи можна давати дітям різні завдання на їх вільний вибір?

• 7. Чи потрібно посилювати самостійну роботу дітей?

• 8. Чи потрібно давати батькам характеристики дітей та готувати для них пакети з роботами дитини?

• 9. Чи потрібно, щоб діти оцінювали урок?

• 10. Чи потрібно проводити відкриті уроки для батьків?

Із висловлень Шалви Амонашвілі:

• Любов – це істина. Радість – особлива мудрість. Ласка – частина правди.

• Кожен із вас – промінчик сонця.

• Я дам дітям лише одне, але так, що все інше вони відкриють самі.

• Сльози змінюють дух, якщо вони пролиті вчасно.

• Дитинство як двигун, рухає нами; ніби коріння, живить життя.

• • Учитель – сівач: сіє добре, прекрасне і відправляє у світ, не дочекавшись урожаю.

• • Хто піклується, той світиться.

• • Якщо книга виходить – потрібен читач. Створити образ себе самого – це необхідність.

• • У дитині закладена пристрасть до мудрої свободи.

• • Хто виховує себе, той виховує інших.

• • Діти – безмежність буття.

• • В общении с ребёнком нужна не речь, а доброречия, мудроречия (рос.)

Головне у навчанні – це заохочувати дітей до власного пошуку, власного

шляху пізнання світу, необхідно вчити їх самостійності, готувати до

дорослого життя.