Конкурс Конкурс

“Зелені перлини “Зелені перлини 2015”2015”

ВИКОНАВ:ХВОСТИК ЄВГЕНІЙ

учень 8 класу Гельмязівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Золотоніської районної ради Черкаської області

Кириків Кириків дубдуб Керівник:

Бобейка Л.Т. – учитель біології Гельмязівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Загалом на території Черкаської області сформовано загальну мережу природно-заповідного фонду, яка здебільшого охоплює найцінніші природні комплекси або їх ділянки.

На території Золотоніського району розташовано 26 об’єктів ПЗФ. Найбільшою питомою вагою характеризуються заказники. Збереження вікових поодиноких дерев охороняється у ботанічних пам’ятках природи. Проте ще не всі природні комплекси та об'єкти, які заслуговують на увагу, належать до ПЗФ.

Поблизу нашого населеного пункту, с. Гельмязів, не розміщується жоден із об’єктів ПЗФ. Але ми вважаємо, що й в нашому куточку славної Черкащини є творіння Матінки Природи, які заслуговують на те, щоб їх оберігали, зберігали, пам’ятали і поважали.

Тому ми хочемо Вам розповісти не про близький до нас природно-історичний комплекс Г.О. Сковороди (с. Каврай), але про власну пам’ятку, яка з’явилась спільними зусиллями всемогутньої Природи та турботливих людських рук.

І цією нашою гордістю є дуб. Кириків дуб.

Дуб звичайний, або черешчатий (Quercus robur

L..) — однодомна рослина родини букових (Fagaceae).

Основна лісоутворююча порода Лісостепу.

У багатьох європейських традиціях існував культ дуба, який

вважався священним деревом, оселею богів, небесними

воротами, крізь які божество може з'явитися перед людьми. Дуб

означав силу, мужність, витривалість, довголіття,

родючість, шляхетність, вірність. Дубові гаї були місцем здійснення

обрядів, важливих ритуалів (жертвоприношення, суду,

клятви), в них улаштовувалися свята. Дубова палиця в якості

зброї громовержця чи сонячного бога символізувала твердість

влади, суворість. Вінок із дубового листя виражав ідею сили, міцності,

гідності.

В давнину у слов'ян дуб був символом слов'янського язичницького верховного бога Перуна — володаря вогню та блискавки, покровителя вояків та ковалів. Було також поширене вірування, що у дубах мешкають душі померлих предків. У легендах і казках давніх слов'ян дуб найчастіше є сакральним місцем, із яким пов'язана доля людини і біля якого здійснюються вирішальні для героїв події.

Дуб шанували і як дерево родючості; зберігся звичай садити дубок при народженні дитини. Українці саджали дуб на могилах або в пам'ять про померлих чоловіків — старійшин роду, мудреців народу та полководців.

У карпатських слов'ян у старовинній пісні співається: «В той час, коли не було ні землі, ні неба, тільки одне синє

море — серед цього моря стояло два дуба, а на дубах сиділи два голуби; голуби спустилися на дно моря, дістали піску і каменю, з яких і створилися земля, небо і небесні світила».

Можна довго розповідати цікавинки про дуби, та повернемось до нашого, Кирикового, дуба.

Чим же він відрізняється від сотень і тисяч інших дубів, які зростають на території України? Чи має він якесь особливе значення та свою історію? Я вам скажу:

- Має!

ЛІСОВИЙ ЛІСОВИЙ ОБЕРІГОБЕРІГ

Багато років тому жив на селі чоловік. Звали його Федір Якович Петренко, а по вуличному - дід Кирик. Дуже вже полюбляв він рідні краї, особливо природу, тому пішов працювати лісником у нашому лісі. Слідкував за порядком, насаджував нові дерева, підживлював їх. Та ще посадив він дуба, як символ господаря цього лісу. Відчуваючи його любов, дерево виросло міцне та кремезне і стало свого роду лісовим оберегом.

Одного разу якісь нелюди хотіли знищити його, забивали цвяхи в стовбур, намагалися спиляти. Та дерево було настільки міцне, що ніяка пилка, ніякі знущання його не здолали. Навпаки, він став ще міцнішим. Відтоді люди приходили до нього та просили здоров'я, сили, захисту від хвороб.

Передав любов до лісу дід Кирик і своїм рідним. По його слідах пішов син Федір. Він теж працював лісником. Майже кожного дня, об'їжджаючи лісові володіння, навідувався

до «Кирикового» дуба, говорив з ним, набирався сил - і знову до праці.

А найцікавіше в цій історії те,що цими героями були мої прапрадідусь та прадідусь.

Мабуть, мені теж передалася від них любов до природи, до лісу, бо дуже подобається там відпочивати чи просто знаходитися, милуватися його казковою красою, розмовляти з ним. Тож запрошую всіх бажаючих відвідати це місце, набратися сили та здоров'я, відчути дух наших предків.

Урочище Полішки, де розміщений Кириків Урочище Полішки, де розміщений Кириків дубдуб

Який же той Кириків дуб і де його шукати? Село Гельмязів оточене посупійськими лісами: на

лівому березі – Березовий острів, Бурзаки, Дубова шия, Макаренків; на правому березі – Дунаєвський (Окаційовий), посаджений в 60-х роках ХХ століття Оболонський (Сосонки) та Полішки в яких і розташовується згадане дерево.

Як відомо, дуби — довговічні рослини, деякі з них доживають навіть до двох тисяч років.

Наш дуб значно молодший за своїх відомих тисячолітніх родичів, але може похвалитися перед іншими мешканцями лісу віком, який майже досяг позначки в 100 років.

Висота лісового красеня сягає 12 м. Діаметр стовбура – близько 40 см.

На дубі розміщена пам’ятна табличка з ім’ям Федора Петренка, котрий і посадив дуб.

На превеликий жаль, в наш час люди не надто свідомі і тому періодично місцевість урочища захаращується сміттям. Але завдяки лісникам і небайдужим односельчанам намагаємося підтримувати в чистоті і територію біля дуба, і саме урочище.

Періодично в урочищі проводяться санітарні обрізки.

Можливо колись, якщо вдасться вберегти цей витвір природи, наші нащадки будуть згадувати, що на Черкащині, крім відомого 1000-річного дуба Максима Залізняка, є ще старенький Кириків дуб, який за свій довгий вік багато чого побачив. І до нього будуть навідуватись не лише місцеві школярі, вивчаючи природу та історію рідного краю, а й всі хто захоче побачити могутнього, довговічного красеня-велетня в урочищі Полішки.

ДЯКУЮ ДЯКУЮ ЗА ЗА

УВАГУ!УВАГУ!