2012 р.

м. Миколаїв

1. ВСТУП.

2. ВИДИ РОСЛИН, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ДО ПЕРШОЇ КАТЕГОРІЇ СТУПЕНЯ ЗАХИСТУ.

3. ВИДИ ВРАЗЛИВІ, ІІ КАТЕГОРІЇ СТУПЕНЯ ЗАГРОЗИ ЗНИКНЕННЯ.

4. ВИДИ, ЩО ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ІІІ-ОЇ КАТЕГОРІЇ СТУПЕНЯ ЗАХИСТУ.

5. ВИСНОВОК.

6. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.

Рослинний світ України налічує понад 25 тисяч видів, утому числі приблизно і вищих рослин 4,5 тисяч, мохоподібних –800, водоростей – 4 тисячі, лишайників – 1 тисяча, грибів –15 тисяч. В останню Червону книгу занесено 541 вид (підвид,різновидність, форма) рослин, з яких вищих рослин – 439,мохоподібних – 28, водоростей – 17, лишайників – 27, грибів –30. Відносна кількість видів занесених в Червону книгу складає:всього 2,2 % рослин 9,7 %, мохоподібних 3,5 %, водоростей0,4 %, лишайників 2,7 %, грибів 0,2 %. З кількості видів, занесених в Червону книгу України, наМиколаївщині зустрічаються: рослин 29 видів, лишайників 2виду. За категоріями загрози зникнення види складають: Ікатегорія – 6, ІІ – 16, ІІІ – 7. Деякі з них занесені в Європейський червоний список.

Кожному жителю Миколаївщини доцільно ближчепознайомитись з цими рослинами для того, щоб у виробничій,побутовій, рекреаційній ситуаціях ненавмисно не нашкодитисередовищу, яке породило і виплекало людину.Основне джерело інформації щодо місцезнаходження іботанічної характеристики рослин – “Червона книга України.Рослинний світ.” – К.: Українська енциклопедія, – 1996 р.

ВИДИ РОСЛИН, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ДО ПЕРШОЇ КАТЕГОРІЇ СТУПЕНЯ

ЗАХИСТУ

ЕРЕМОГОНЕ ГОЛОВЧАСТА,піщанка головчаста

Eremogone сephalotes Fenzl Ця рослина являє ендемічний вид, тобто може існувати лишев дуже вузькому діапазоні екологічних умов, на визначенійобмеженій території. В межах Миколаївської області це південначастина міжріччя Південного Бугу і Інгулу. Крім того, воназустрічається на півдні Одеської області, в основному на березіТілігульського лиману. Це багаторічна трав’яниста рослиназаввишки 25-50 см. Прикореневі листки завширшки 1 мм,завдовжки – 18 см, стеблові листки відповідно – 1,5 мм і 16 см,квітки білі, сидячі, зібрані в густе суцвіття. Цвіте у червні – липні. Плодоносить у липні – серпні. Плоди – круглясто-яйцевидна

коробочка. Всього в цьому регіоні взято на облік 12 місць її існування, з

яких 5 знаходиться на Миколаївщині. Її можна зустріти навапнякових і лесових відслоненнях та осипищах, еродованихсхилах. Чисельність виду зменшується і досягла критичногорівня, коли природне відтворення її утруднене. Вимагаєобережності при проведенні господарської діяльності.

Рекомендується вирощувати рослину в ботанічних садах та на присадибних ділянках.

МЕРИНГІЯ БУЗЬКА,мерингія південнобузька

Moehringia hypanica Gryni et Klok.

Реліктовий ендемічний вид. Реліктовий – означає те, що

рослина є пережитком рослинного світу далеких епох.

Зустрічається на Правобережному Степу між селамиБогданівною і Прибужжям Доманівського району Миколаївської області на гранітних відслоненнях. Чисельністьдуже незначна, відомі три місця знаходження поодиноких особин виду.Це багаторічна трав’яниста рослина заввишки 4 – 5 см.Стебло тонке, листки завдовжки 8 – 12 мм. Квітки білі, зібраніпо 3 – 5 у верхівкові суцвіття, плід – коробочка. Цвіте у червні –липні, плодоносить у липні – серпні. Поселяється накам’янистих утвореннях. Зменшення чисельності пояснюється повільноюперебудовою генного апарату, який не встигає за зміноюекологічних умов. Рослину пригнічує тривала нестача вологи уповітрі та ґрунті.

СМІЛКА БУЗЬКА,смілка південнобузька

Silene hypanica Klok.

Реліктовий ендемічний вид. Зустрічається в зоні від м. Первомайська до м. Вознесенськ на гранітних відслоненнях ущілинах стель, біля окремих стель та поблизу джерел.Трапляється поодиноко лише у дощове літо. У долинахрічок Кодима та Ягорлина – зникла. Причина зникнення і зменшення чисельності – триваланестача вологи у повітрі і ґрунті, випасання овець.Занесена до Європейського Червоного списку (1991).інтродукована в умовах Центрального ботанічного саду НАНУкраїни (м. Київ).

ВИШНЯ КЛОКОВА

Gerasus klokovii Sobko

Реліктовий ендемічний вид. Зустрічається у степовій зоні воколиці с. Мінеї Первомайського району, скеля Висока і поберегах р. Чорного Ташлика, околиці с. Богданівка Доманівського району. Зростає на гранітних відслоненнях. Це деревце заввишки 30 – 180 см. Стебло розгалужено. Листкизавдовжки 16 – 38 м, завширшки 12 – 28 мм. Квітки білі, зібраніу зонтик. Плід – куляста, соковита, темно-червона костянка.Цвіте у квітні – травні. Плодоносить у червні – липні.Розмножується насінням і вегетативно. Зміначисельності викликана в основному антропогенним впливомзокрема видобутком каміння.

ГРОМОВИК ГРАНІТНИЙOnosma graniticola Klok

Ендемічний вид. Розповсюджений у Причорномор’ї таПриазов’ї. В Миколаївській області в околицях с. БузькогоАрбузинського району . Це дворічна рослина заввишки 40 см. Стебло пірамідальнорозгалужене. Має стрижневу кореневу систему. Листялінійнодовчасті, звужені біля основи. Цвіте у червні – липні.Плодоносить у липні – серпні. Переносить сухі кам’яніутворення. Причина зменшення чисельності – зниженняконкурентноздатності і непристосованість до сучасних умовсередовища.

Вид занесено до Європейського Червоного списку (1991 р.).охороняється у Провальському Степу, у Гранітно – СтеповомуПобужжі. Рекомендується провести реінтродукцію із зонивпливу Південноукраїнської АЕС.

ЦИМБОХАЗМА ДНІПРОВСЬКАCymbochasma borysthenica Klok. et Zoz.

Реліктовий ендемічний вид, поширений крім Миколаївськоїв Південно-Степовій зоні на території Дніпропетровської,Донецької, Запорізької, Херсонської областях та в Криму.Займає кам’янисті вапнякові та лесові відслоєння, степові схилиіз змивними ґрунтами. Це півкущик заввишки 4-12 см. Має довге розгалуженекореневище, густооблисне стебло. Квіти (2-4) розміщені біляоснови стебла, жовті, зовні біловатоопушені. Плодоносить учервні, розмножується насінням і кореневищем. Зниженню чисельності сприяє біологічне старіння, мала

кількість насіння, переваження вегетативного розмноження.Занесений до Європейського Червоного списку (1991 р.).охороняється в Запорізькій області у Алтагирському Заказнику іпам’ятки природи Балка Балканська. Вирощується у ботанічних садах.

ВИДИ ВРАЗЛИВІ,ІІ КАТЕГОРІЇ СТУПЕНЯ ЗАГРОЗИ

ЗНИКНЕННЯ

ЛІКОПОДІЄЛА ЗАПЛАВНАLycopodiella inundata (L.)

Рідкісний вид, поширений у Поліссі, лісостеповій тістеповій зонах, займає обводнені ділянки на торфових болотах,вологі піски. Це багаторічна трав’яна рослина, стебло завдовжки10-15 см. Розмножується спорами. Чисельність рослин впопуляціях незначна. Деякі популяції зникли. Охороняється в

національному природному парку Синевір, Поліськомузаповіднику та в Рівненській області. На Миколаївщині відомеодне місце знаходження на правобережжі Південного Бугу внижній його частині.

САЛЬВІНІЯ ПЛАВАЮЧАSalvinia natans (L.)

Реліктовий вид, поширений на всій території України вдолинах Дніпра, Десни, Південного Бугу, Сіверського Дінця таінших річках. Зустрічається спорадично на мілководдях прісноводних непроточних і малопроточних водойомів. Це однорічна трав’яниста рослина завдовжки 10 –20 см.Розмножується спорами, спороносить у серпні – вересні.Охороняється в багатьох природних заповідниках України. НаМиколаївщині зустрічається у нижній течії Південного Бугу іІнгулу.

СОН ЧОРНІЮЧИЙ,сон-трава чорніюча

Pulsatilla nigricans Störck

Це центральноєвропейський вид. На Україні поширений налівобережному Поліссі і частково на правобережному, а також влісостеповій і степовій зонах. Зустрічається в основному всоснових лісах, на вапнякових і гранітних схилах. НаМиколаївщині в міжріччі Південного Бугу і Інгулу. Багаторічна рослина заввишки 10 – 40 см, цвіте у квітні – травні, розмножується насінням. Зменшення чисельностіпопуляції під впливом розорювання степів, випасання худоби,зривання квітів.

ГІМНОСПЕРМІУМ ОДЕСЬКИЙ,голонасінник одеський

Gymnospermium odessanum Takht.

Реліктовий ендемічний вид спорадично поширений наПівдні Правобережного Причорномор’я, в основному уМолдавії Румунії. Зустрічається на вапнякових і гранітнихсхилах, лісових галявинах. Це багаторічна трав’яниста рослина завдовжки 5 – 20 см, зкулястою бульбою в ґрунті. На Миколаївщині зустрічається в Березнегуватсьокму

районі. Чисельність рослин в популяціях вище критичної, але поступово зменшується. Охороняється в заказниках, вирощується в ботанічних садах.

АСТРАГАЛ ДНІПРОВСЬКИЙAstragalus borysthenicus Klok.

Ендемічний вид поширений на узбережжях Чорного таАзовського морів, на пісках. Кількість популяцій незначна, алечисельність в них особин достатня для сталого відновлення.Це багаторічна трав’яниста рослина заввишки 50 – 80 см ізстрижневою кореневою системою. Квітки темно синьо-лілові.Цвіте у травні – серпні. Скорочення чисельності – під впливом рекреаційногонавантаження та господарського будівництва на морськихузбережжях.

Занесений до Європейського червоного списку (1991).Охороняється на косі Бірючий острів та на косі ОбіточнаЗапорізької області. На Миколаївщині зустрічається у двохмісцях в околицях м. Очаківа.

ВОДЯНИЙ ГОРІХ ПЛАВАЮЧИЙTrapa natans L.

Реліктовий вид, поширений спорадично по всій Україні упрісноводних непроточних або мало проточних водоймах.Популяції численні. Зменшення кількості рослин внаслідок пересихання, забрудненя та засолення водойомів, пошкодженняпід час збору плодів.

Охороняється у природних заповідниках. На Миколаївщиніє 6 існуючих популяцій в нижній течії Південного Бугу. Двіпопуляції загинули.

МОРКОВНИЦЯ ПРИБЕРЕЖНА,астродаукус прибережнийAstrodaucus littoralis Drude.

Ендемічний вид, поширений на Азово-Чорноморськомуузбережжі (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька,Донецька області і Крим) на галечниках і солонцях. НаМиколаївщині є три популяції в околицях м. Очаківа.Це дворічна рослина заввишки 40-100 см. Квіти зібрані узонтики 4-8 см у діаметрі. Зменшення чисельності внаслідок рекреаційного

навантаження, видобування піску, галечнику.

Заходи охорони не здійснюються.

БРАНДУШКА РІЗНОКОЛЬОРОВАBulbocodium versicolor Spreng.

Рослина європейської помірно субтропічної зони. На Україні зустрічається у лісостепу і степу. Чисельністьнезначна. На Миколаївщині відомі 4 популяції, з них 3 у нижній течії Інгула. Причини зменшення чисельності – розорювання, випасхудоби, зривання квітів.

РЯБЧИК РУСЬКИЙFritillaria ruthenica Wikstr.

Вид з дуже розірваним ареалом, поширений в лісостепу істепу, зустрічається відокремленими групами рослин на луках,кам’янистих схилах, обривах, лісових галявинах. Це багаторічна трав’яниста рослина заввишки 40 – 50 см,має кулясту цибулину. Цвіте у квітні – травні. Розмножуєтьсянасінням і цибулиною. Чисельність постійно зменшується під впливом

антропогенних факторів (розорювання, зривання квітів,викопування цибулин). На Миколаївщині зустрічається в трьохмісцях в середньої течії Південного Бугу. Охороняється вприродних заповідниках, вирощується в ботанічних садах.

ТЮЛЬПАН ШРЕНКАTulipa schrenkii Regel.

Вид знаходиться на північному заході свого природногоареалу, який розміщений у східній частині малої Азії, Ірані,Середній Азії. Місця зростання – степ, степові солонці,вапнякові та крейдяні відслоненнях. Низька чисельність впопуляціях, що не забезпечує їх стале існування. На території

України з 47-ми популяцій 20 зникло . Причини зникнення: розорювання степових схилів і балок, випасання худоби, зривання на букети, викопування цибулин. На Миколаївщині збереглись як пам’ятка природи 3 популяції в нижній частині міжріччя Південного Бугу і Інгулу, 4 популяції зникли.

КОВИЛА ШОРСТКАStipa asperella Klok.

Реліктовий ендемічний вид, зустрічається в Побужжі,Приазов’ї, Донецькому кряжі, на кам’янистих схилах,відслоненнях вапняку та кристалічних порід. Наслаборозвинених хрящуватих ґрунтах зустрічається у значнійкількості, на розвинутих ґрунтах – поодинці. Чисельність зменшується внаслідок випасання худоби та рекреаційного навантаження. Охороняється у природнихзаповідниках.

КОВИЛА ДНІПРОВСЬКАStipa borysthenica Klok.

Це представник південно європейсько – південно сибірсько-середньо азійського виду. На Україні розповсюджений більшніж в 60 місцях. На Миколаївщині – в 5. Причини зменшення чисельності : розорювання, випасанняхудоби (витоптування).

Охороняється в природних заповідниках.

КОВИЛА УКРАЇНСЬКАStipa ucrainica P. Smirn.

Характерний компонент південноукраїнських степів.Поширений від Дунаю до узбережжя Азовського моря,Донецька, Луганська області. Місця зростання: сухі типчановоковильові степи,

чорноземи і каштанові ґрунти. Чисельність незначна, за межами заповідників зустрічається рідко.

КОВИЛА ГРАНІТНАStipa graniticola Klok.

Ендемічний причорноморський вид. Поширення:Придніпровська та Приазовська височини, на степових схилах південних експозицій з малопотужними ґрунтамина гранітах і пісковинах. Чисельність незначна. Загрожує: надмірне випасання худоби, ерозія ґрунтів, видобування граніту.

ЦЕЛОКАУЛОН СТЕПОВИЙ,цетрарія степова

Coelocaulon steppae Barreno

Євроазійський арідний вид, розсіяно поширений влісостеповій та степовій зоні, в Криму. Розміщується наміждернинних проміжках. Трапляється досить великимигрупами або поодинці. На Миколаївщині – в середній течіїПівденного Бугу.

ПАРМЕЛІЯ ГРУБОЗМОРШКУВАТА,неофусцелія грубозморшкувата

Parmelia ryssolea (Ach.)

Арідний вид євразійського ареалу. Поширення: степовазона, Кримські гори. Росте на рівнинах в міждерниннихпроміжках, на кам’янистих схилах. Трапляється доситьвеликими групами.

Спостерігається тенденція до скорочення. На Україні 18 місць зростання, в тому числі,

на Миколаївщині – 2. Охороняється в природних заповідниках України.

ВИДИ, ЩО ВІДНОСЯТЬСЯДО ІІІ-ОЇ КАТЕГОРІЇ СТУПЕНЯ

ЗАХИСТУ

ЗІНОВАТЬ ГРАНІТНА,Chamaecytisus gtaniticus Rothm.

Реліктовий ендемічний вид, поширений у Степу: міжріччіПівденного Бугу і Дніпра – Дніпропетровська, Миколаївська таХерсонська області. Зростає на вапнякових, крейдових,мергелистих та гранітних відслоненнях на схилах балок ірічкових долин. Характеризується слабкою конкурентноздатністю.Занесений до Європейського Червоного списку (1991). ВМиколаївській області охороняється у Єланецькому заказникумісцевого значення.

ТЮЛЬПАН БУЗЬКИЙTulipa hypanica Klok.

Ендемічний західно причорноморський вид. Поширення:Причорномор’я, міжріччя Дністра і Дніпра (Одеська, Миколаївська, Херсонська області). Росте в степу на кам’янистих вапнякових схилах. Зменшення чисельності внаслідок випасання худоби, зривання на букети, викопування цибулин. В Миколаївській області охороняється у заказнику Добра Криниця (Баштанській район).

КОВИЛА ГРАФФАStipa grafiana Stev.

Євразійський степовий вид. Поширення: Лівобережнийлісостеп і Лівобережний степ (Запорізька, Донецька, Луганськаобласті). На Миколаївщині три популяції в середньої течіїПівденного Бугу. Охороняється у природних заповідниках.

КОВИЛА ВОЛОСИСТА,

Stipa capillata L.

Центрально євразійський степовий вид. Поширення: Степ,Лісостеп, Крим. На плакорах і верхніх частинах схилів, лісовихгалявинах, на глинястих, суглинистих, кам’янистих, супіщанихчорноземах і каштанових ґрунтах. Популяції численні,відновлення виду на заповідних територія стабільне.

Охороняється в чисельних природних заповідниках України.

БЕРЕЗА ДНІПРОВСЬКА

Betula borysthenica Klok.

Ендемічний нижньодніпровський вид, поширений впониззях Дніпра і Південного Бугу. Займає піщані арени,утворюючи невеличкі березові гаї – “колкі”. На Миколаївщинідві популяції, одна з них на Кінбурнській косі. Окремі популяціїчисельні, але кількість популяцій скорочується внаслідоквитіснення сосновими насадженнями.

Охороняється у чорноморському біосферному заповіднику.

ГВОЗДИКА БУЗЬКА,

гвоздика південнобузькаDianthus hypanicus Andrz.

Ендемічний вузько локальний вид, зустрічається у міжріччіПівденного Бугу та Інгулу на гранітних та гнейсовихвідслоненнях, у тріщинах скель. Трапляються локальніпопуляції чисельністю до 60 особин на 100 м2. На Миколаївщинів середньої течії Південного Бугу більше ніж шість популяцій.Загроза внаслідок будівництва гідроспоруд і видобуванняграніту в кар’єрах.

Занесено до Європейського Червоного списку (1991).Рекомендується вирощувати в ботанічних садах.

В и с н о в о к

Отже, рослинний світ Миколаївщини і взагалі - всього світу ще декілька десятиліть тому був надзвичайно багатим і гарним. Сьогодні ж все в рази змінилося, і до того ж не в кращий бік. Раніше природу цінували, їй присвячували пісні і вірші, її плекали, немов дитину і піклувалися про неї, а зараз нею тільки користються, не даючи нічого у відповідь. Поля розорюються, ниви палають в смертельнім вогні від чийогось однісінького недопалка, болота висушуються, ліси вирубуються… А що далі? Невже ситуація так і не зміниться на краще? Невже мало рослин занесено до Червоної книги? Невже ще недостатньо їх взагалі зникло з лиця Землі? Люди! Якщо прямо зараз не почати вживати рятувальні заходи щодо рослинного світу який нас оточує, то завтра може бути вже пізно. Задумайтесь…

Використана література

1. Азимов А. Краткая история биологии. – М.: Мир, 1967. – 175 с.

2. http://www.ukrtvory.com.ua/referaty/bio12.3.html

3. http://www.parta.com.ua/ukr/referats/view/3651/

4. http://khmschool8.wordpress.com/2011/03/18/hello-world/

5. http://uk.wikipedia.org/wiki/ Категорія:Рослини,_занесені_до_Червоної_книги_України