1

2

РЕФЕРАТ

Звіт з оцінки впливу на довкілля: 187 сторінка, у тому числі додатки –

34 стор., 5 рис., 25 табл., 33 літературні джерела.

Об’єкт дослідження - видобування корисної копалини - крейда, глина та

алеврит, в якості цементної сировини на родовищі Шебелинське-2, яке

розташоване на території Балаклійського району Харківської області, на

південно-східній околиці с. Мілова. Відстань від районного центру м. Балаклія

до родовища становить 15 кілометрів, від обласного центру міста Харків 125

кілометрів.

Мета роботи - даний звіт з оцінки впливу на довкілля (ОВД) підготовлений

на виконання вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від

23.05.2017 № 2059-VIII.

У звіті надається аналіз та оцінка впливу на довкілля видобування корисної

копалини на родовищі Шебелинське-2 (крейда, глина, алеврит). Проаналізовано

дані щодо впливу цієї діяльності на геоло-гідрогеологічні умови, землю, ґрунт,

рельєф, ландшафт, прилеглі території та стан об’єктів техногенного впливу

досліджуваної ділянки, а також соціальне середовище (населення).

Охарактеризовано та надано оцінку впливу планованої діяльності на

навколишнє природне середовище та населення.

Проаналізовано методи, технологічні параметри, основні технічні

характеристики обладнання для реалізації планованої діяльності з видобування

крейди, глини та алевриту, в якості цементної сировини та оцінено їх екологічні

показники.

Ключові слова: довкілля, крейда, глина, алеврит, цементна сировина,

порушені землі, повітря, вода, ґрунт, геолого-гідрогеологічні умови,

рекультивація.

3

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………...…… 8

1 Опис планової діяльності………………………………….……… 9

1.1 Опис місця провадження планової діяльності……………….….. 10

1.2 Цілі планової діяльності…………………………………….…….. 54

1.3 Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих

і будівельних робіт та впровадження планової

діяльності……………………………………………………….…..

54

1.4 Опис основних характеристик планової діяльності, зокрема

видів і кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель,

ґрунтів, біорізноманіття), які планується

використовувати……………………………………………………

59

1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів

(скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового,

вібраційного, світлового, теплового та радіаційного

забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті

виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження

планової діяльності…………………………………………………

71

1.5.1 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів у процесі

планованої діяльності………………………………………………

71

1.5.2 Оцінка за видами та кількістю очікуваних викидів (скидів)…… 75

1.5.3 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення води…. 78

1.5.4 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення повітря.. 79

1.5.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення ґрунту

та надр………………………………………………………………

85

1.5.6 Оцінка за видами та кількістю очікуваного шумового,

вібраційного, світлового, теплового та радіаційного

забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті

впровадження планової діяльності………………………………..

85

4

1.5.7 Оцінка впливу на кліматичні фактори у результаті провадження

планової діяльності…………………………………………………

90

1.5.8 Оцінка впливу на соціально-економічні умови………………… 90

2 Опис виправданих альтернатив планової діяльності, основних

причин обрання запропонованого варіанту з урахуванням

екологічних наслідків…………………………………………..….

92

3 Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його

ймовірної зміни без здійснення планової діяльності в межах

того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть

бути оцінені на основі доступної інформації та наукових

знань…………………………………………………………………

97

4 Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку

планованої діяльності та її альтернативних

варіантів…………………………………………………………….

103

5 Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої

діяльності, зокрема, величини та масштабів такого впливу,

характеру, інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного

початку, тривалості, частоти і невідворотності

впливу…………………………………………………………...…..

107

5.1 Вплив на атмосферне середовище………………………………... 107

5.2 Акустичний вплив………………………………………...…….…. 118

5.3 Вплив на геологічне середовище…………………………………. 119

5.4 Вплив на водне середовище……………………………………….. 120

5.5 Вплив на ґрунти …………………………………………………… 120

5.6 Вплив на рослинний та тваринний світ, заповідні території……. 121

5.7 Впливи планованої діяльності на навколишнє техногенне

середовище…………………………………………………………

122

5.8 Вплив планової діяльності на навколишнє соціальне

середовище………………………………………………..………..

122

6 Опис методів прогнозування, що використовувались для оцінки

впливу на довкілля, та припущень, покладених в основу такого

5

прогнозування, а також використовувані дані про стан

довкілля……......................................................................................

124

7 Передбачені заходи, спрямовані на запобігання, відвернення,

уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу

на довкілля, у т.ч. компенсаційні заходи…………………………

125

8 Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на

довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків

надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом’якшення

впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів

реагування на надзвичайні ситуації ………..................................

134

9 Визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності

достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі

підготовки звіту з оцінки впливу на

довкілля………………………………………………….................

139

10 Зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності,

обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає

включенню до звіту з оцінки впливу на

довкілля.……………..…………………………………………..…

140

11 Стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу

на довкілля під час провадження планової діяльності, а також (за

потреби) планів після проектного моніторингу………………….

141

12 Резюме нетехнічного характеру інформації, розраховане на

широку аудиторію…………………………………………………

144

13 Список посилань із зазначенням джерел, що використовуються

для описів та оцінок, які містяться у звіті з оцінки впливу на

довкілля…….………………………………………………….……

150

Додатки………………………………………………………….… 153

А Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці

впливу на довкілля, оприлюднене на сайті Міністерства екології

та природних ресурсів № 201810312053/5528, дата офіційного

оприлюднення: 05.11.2018 р………………………………………

154

6

Б Вимога про надання умов щодо обсягу досліджень

№ 201810312053/5529 дата офіційного оприлюднення:

05.11.2018 р…………………………………………………………

163

В Публікація повідомлення у ЗМІ: «Вісті Балаклійщини» від

02.11.2018 р. № 85 (стор.6). «Дані інфо» від 30.10.2018 р. № 19

(стор. 6)………………………..……………………………………

164

Г Листи Харківського регіонального центру з гідрометеорології

від 08.10.2018 р. № 36-09/1111 та № 36-12/1112 щодо короткої

характеристики кліматичних умов метеостанції Слобожанське

для району розташування об’єкту «Шебелинське-2» та фонові

концентрації забруднюючих речовин в повітрі

………………..……………………………………………………...

168

Д Протокол ДКЗ № 3282 від 04.12.2014 р………………………...… 170

Е Оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка

підлягає оцінці впливу на довкілля у громадських місцях……..

172

Є Спеціальний дозвіл на користування надрами № 3505 від

03.02.2009 р…………………………………………………………

175

Ж Угода № 23/08/13-36 н/п на створення (передачу) науково-

технічної продукції «визначення можливості використання

сировини родовища «Шебелинське-2» для виробництва

портландцементного клінкеру» від 23.08ю2013 р.......………..…

177

З Експертний висновок № з1432150-001 – 2014 р………………… 180

И Лист Міністерства екології та природних ресурсів України щодо

зауважень та пропозицій від громадськості до планованої

діяльності …………………………………………………………

181

І Лист Міністерства екології та природніх ресурсів України

стосовно умов щодо обсягу досліджень та рівня деталізації

інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на

довкілля…….……………………………………………………….

182

7

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ОВД Оцінка впливу на довкілля

СЗЗ Санітарно захисна зона

ЗР Забруднюючі речовини

ГДК Гранично допустимі концентрації

ГДВ Гранично допустимий викид

ГРШ Ґрунтово-рослинний шар

НПС Навколишнє природне середовище

КМУ Кабінет Міністрів України

ЗМІ Засоби масової інформації

ОБРД Орієнтовно безпечні рівні діяння

ОБРВ Орієнтовний небезпечний рівень впливу

ДБН Державно будівельні норми

ПР Промислова розробка

ППБ Правила пожежної безпеки

БНіП Будівельні норми та правила

ГОСТ Государственний стандарт

ТПВ Тверді побутові відходи

ПММ Паливно-мастильні матеріали

ОДК Орієнтовні допустимі концентрації

НМУ Несприятливі метеорологічні умови;

ДСТУ Державний стандарт України

ДКЗ Державна комісія запасів

ДВЗ Двигун внутрішнього згорання

8

ВСТУП

Планована діяльність - видобування корисної копалини - крейда, глина та

алеврит, в якості цементної сировини на родовищі Шебелинське-2, у

Балаклійському районі Харківської області (південно-східна околиця с. Мілова).

Добування корисної копалини на родовищі Шебелинське-2

здійснюватиметься в межах затверджених запасів ДКЗ України.

Ділянка робіт, площею 127,7 га, належить ТОВ «СХІД ЦЕМЕНТ».

Корисною копалиною родовища Шебелинське-2 є карбонатні породи

верхньої крейди (крейда), червоно-бурі і спільно залягаючі строкаті глини

неогенового віку та алеврит зеленувато-сірий обухівської світи, які придатні для

виробництва цементу. Потужність крейди (горизонт +70,0 м) в межах родовища

в середньому складає 34,1 м, червоно-бурих і строкатих глин – 8,8 м, алевритів -

7,1 м.

Розкривні породи на родовищі представлені ґрунтово-рослинним шаром,

суглинками четвертинного віку, глинистими пісками з лінзами пісковиків

межигірської та берецької світ, глинами зеленими, безкарбонатними обухівської

світи і мергелеподібними глинами київської світи та пісками нижньої частини

київської світи. Потужність розкривних порід складає: ґрунтово-рослинного

шару - 0,7 м, суглинків – 9,2 м, межигірсько-берецьких пісків –14,6 м, зелених

глин – 6,8 м, мергелястих глин - 8,3 м, та київських пісків – 3,8 м.

Якість карбонатних і глинистих порід оцінено згідно технічних умов

«Сировина для виробництва портландцементного клінкера» (ДНДІ

«Укрдіцемент») та цементу згідно ДСТУ Б В 2.7-46-96 «Будівельні матеріали.

Цементи загально-будівельного призначення».

Даний Звіт підготовлений для встановлення фактів, видів та масштабів

потенційних впливів планованої діяльності з видобування крейди, глини та

алевриту, в якості цементної сировини на родовищі Шебелинське-2 у

Харківській області.

Склад та зміст Звіту ОВД відповідає вимогам статті 6 Закону України «Про

оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VIII.

9

1 ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Планована діяльність - видобування корисної копалини - крейда, глина та

алеврит, в якості цементної сировини на родовищі Шебелинське-2, яке

розташоване у Балаклійському районі Харківської області (південно-східна

околиця с. Мілова). На рис. 1.1. представлений схематичний план розташування

родовищ цементної сировини.

Рис. 1.1. Схематичний план розташування родовищ цементної сировини

(масштаб 1: 50000)

10

Планова діяльність проваджується Товариством з обмеженою

відповідальністю «СХІД ЦЕМЕНТ» в рамках виконання Закону України «Про

оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23 травня 2017 року.

1.1. Опис місця провадження планованої діяльності

Видобування крейди, глини та алевриту, в якості цементної сировини

відбуватиметься на родовищі Шебелинське-2, яке розташоване на території

Балаклійського району Харківської області, на південно-східній околиці

с. Мілова.

Поблизу родовища, що описується на відстані 2 км на захід розташований

діючий крейдяний кар’єр Балаклійського цементного заводу, на віддалі 5 км на

південний захід від родовища - Глазунівський крейдяний кар’єр.

В адміністративному відношенні родовище цементної сировини

знаходиться за 15 кілометрів від районного центру м. Балаклія, обласного

(м. Харків) - 125 кілометрів, за 9 км розташований діючий цементний завод.

За 9 км на північ від ділянки планованих робіт проходить залізнична лінія

Харків-Ростов. Найближчі залізничні станції Балаклія, Вербівка та Янковський

знаходяться на відстані: 18 км. на північний-схід від родовища, 13 км. на північ

від родовища та 10 км на північ від родовища відповідно.

Територія планованої діяльності знаходиться у вигідних транспортних

умовах - зв’язок між населеними пунктами здійснюється, в основному, за

допомогою доріг з твердим покриттям.

Вздовж східної частини родовища проходить магістральний газопровід

Острогожськ-Шебелинка діаметром Ду 1000 мм з робочим тиском газу

55 кгс/см2.

В економічному відношенні Балаклійський район є одним з найбільш

промислових районів Харківської області, де, крім того, добре розвинене

сільськогосподарське господарство.

Площина кар’єру знаходиться в північно-східній частині Придніпровської

низовини, між Середньо-Руською височиною та Донецьким кряжем,

11

безпосередньо прилягаючи до східного флангу Шебелинського родовища (є його

продовженням), рис 1.2. - оглядова карта району робіт.

Рис. 1.2 Оглядова карта району робіт (масштаб 1:500000)

12

Площа ділянки робіт складає 127,7 га.

Родовище Шебелинське-2 має географічну прив’язку:

49°25’ – 49°27’ Пн. Ш.

36°41’ – 36°43’ Сх. Д.

Рельєф ділянки має вигляд хвилястої рівнини вододільного плато,

розмежованої щільною мережею балок і ярів. Абсолютні відмітки поверхні

коливаються в межах 150-203 м у межах вододілів та 75-80 метрів на границях

долини річки Сіверський Донець, яка протікає від родовища на відстані 2-3 км

(у північному напрямку) і є головною водною артерією району.

Коефіцієнт рельєфу місцевості - 1, коефіцієнт стратифікації - 200

(додаток Г).

Гідрогеологічні умови району планованої діяльності

Кар’єр, що описується (родовище Шебелинське-2) приурочений до

вододілу правобережного плато річки Сіверський Донець (за 4,0 км на південний

захід від річки), яка є основним базисом розвантаження водоносних горизонтів

у відкладах межигірської та обухівської світ та у верхньокрейдяних (відкладах).

У гідрогеологічному відношенні родовище розташоване в межах

Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну, що зумовлює умови

експлуатації ділянки простими, а корисну копалину в проектних контурах не

обводнену.

Правий приток Сіверського Дінця та річки Мілова протікає у північно

східному напрямку від родовища на відстані 2 км. Численні яри та балки правої

притоки річки Мілової та Сіверського Дінця верхів’ями наближаються до площі

родовища. Втім, безпосередньо на самій території родовища поверхневі водні

об'єкти відсутні. Річка Сіверський Донець перетинає район з північного заходу

на південний схід, з лівими її притоками – річки Крайня, Середня і Волоська

Балаклейка.

В цілому, гідрогеологічні та інженерно-геологічні умови родовища

сприятливі для його розробки відкритим способом.

Параметри бортів проектного кар'єру прийняті згідно «Норм

технологічного проектування гірничодобувних підприємств із відкритим

13

способом розробки корисних копалин» (Київ, Мінпром України, 2007 рік) з

урахуванням гідрогеологічних та інженерно-геологічних умов.

Основні водоносні горизонти родовища

Згідно з геологічною будовою на родовищі виділяються такі основні

водоносні горизонти:

1) водоносний горизонт у відкладах обухівської світи еоцену та

межигірської світи олігоцену (P2ob-P3mz);

2) водоносний горизонт у верхньокрейдяних відкладах (К2).

Гідрогеологічна карта водоносних горизонтів родовища цементної

сировини Шебелинське-2 відображена на рис 1.3.

Рис. 1.3. Схематична гідрогеологічна карта водоносних горизонтів району

робіт (масштаб 1:25000)

14

Гідрогеологічні умови родовища характеризуються наявністю двох

водоносних горизонтів, які містяться у глинистих пісках та тріщинуватій крейді.

Перший від поверхні водоносний горизонт у глинистих пісках залягає на

відмітках +130-140 м, що значно вище області розвантаження р. Сіверський

Дінець (+100 м) та у значному ступені здренований яружно-балочною мережею.

Крім того, у діючому кар’єрі на відмітці +40,0 м розташована водойма, вода з

якої відкачується в долину р. Сіверський Донець.

Відповідно до геологічної будови та літологічного складу порід в районі,

що описується, виділяють такі водоносні горизонти та комплекси:

- водоносний горизонт алювіальних відкладів заплав річок та днищ

балок (аН);

- водоносний горизонт верхньочетвертинних алювіальних відкладів І

та ІІ-ї надзаплавних терас (а1-2РІІІ);

- водоносний горизонт в алювіальних відкладах неогенових терас

(аN2);

- водоносний комплекс в полтавських та берецьких відкладах (P3br);

- водоносний горизонт у відкладах обухівської світи еоцену та

межигірської світи олігоцену (P2ob-P3mz);

- водоносний комплекс підмергельних відкладів палеогену

водоносний горизонт тріщинуватої зони мергельно-крейдяних відкладів

верхньої крейди (К2);

- водоносний комплекс альб-сеноманських відкладів (К1-2).

Водоносний горизонт алювіальних відкладів заплав річок та днищ

балок (аН) приурочений до алювію заплави та надзаплавних терас р. Сіверський

Дінець і днищ балок.

Водовмісні породи представлені дрібно-середньозернистими, часто

глинистими пісками з прошарками суглинків, супісків та глин. горизонт

відноситься до типу ґрунтових з вільною поверхнею. Рівень його знаходиться в

постійному взаємозв’язку з ріками та залежить також від атмосферних опадів.

Потужність обводненої товщі в середньому складає 10 м, на заплавних

терасах змінюється від 3-5 м до 20-25 м. Дебіти колодязів не перевищують

15

1,28 дм3/с. За хімічним складом води переважно гідрокарбонатні кальцієві з

мінералізацією до 1,0 г/дм3.

Живлення горизонту здійснюється, головним чином, за рахунок

атмосферних опадів, розвантаження – в річки та нижчезалягаючі водоносні

горизонти.

Водоносний горизонти в четвертинних алювіальних відкладах

характеризуються відсутністю екрануючих водотривких порід, внаслідок чого,

може легко зазнавати як органічного, так і хімічного забруднення.

Безпосередньо на ділянці планованих робіт даний водоносний горизонт

відсутній. На рис. 1.4. та 1.5 - оглядова карта району робіт четвертинних

утворень та дочетвертинних відкладів з умовними позначками значень,

відображених на карті.

Рис. 1.4. Оглядова карта району робіт четвертинних утворень

(масштаб 1:200000)

16

Рис. 1.5. Оглядова карта району робіт дочетвертинних відкладів

(масштаб 1:200000)

17

Водоносний горизонт верхньочетвертинних алювіальних відкладів

І-ої та ІІ-ї надзаплавних терас (а1-2РІІІ) поширений у вигляді смуг шириною

від 0,5-0,7 км до 1,0-1,5 км по долині р. Сіверський Донець. Верхньочетвертинні

алювіальні відклади характеризуються однорідним та порівняно стійким

дітологічним складом: піски дрібно- та середньозернисті, в основному

різнозернисті із незначними домішками гальки та гравію, з рідкими прошарками

та лінзами супісків та суглинків. Загальна потужність коливається від 3-5 м до

20-25 м.

Горизонт безнапірний. Глибина залягання не перевищує 5 м, не часто сягає

10 м.

Дебіти колодязів, що експлуатують даний горизонт, змінюються від

0,1 до 0,7 дм3/с.

Живлення горизонту здійснюється за рахунок атмосферних опадів.

Рівневий режим цих вод також пов’язаний з рівневим режимом річки.

За хімічним складом ці води гідрокарбонатні кальцієві із загальною

мінералізацією від 0,2 до 1 г/дм3.

Водоносний горизонт в алювіальних відкладах неогенових терас (аN2) в

межах району, що описується, розвинений тільки на лівому березі

р. Сіверський Донець, трохи північніше м. Балаклія.

Водовмісними породами є піски від дрібно- до середньозернистих з

прошарками суглинків та супісків.

Глибина залягання підземних вод горизонту становить 5-10 м.

Алювіальні води неогенових терас гідравлічно пов’язані з відкладами

нижчезалягаючого горизонту обухівської світи еоцену та межигірської світи

олігоцену.

Дебіти свердловин, що експлуатують даний горизонт, дорівнюють

0,83 дм3/с при зниженні 3 м. Живлення горизонту здійснюється за рахунок

атмосферних опадів. Води гідрокарбонатні кальцієві з мінералізацією

0,6-0,8 г/дм3.

Водоносний комплекс в полтавських та берецьких відкладах (P3br).

Відклади полтавської та берецької світ не поділені водотривом, тому утворюють

18

єдиний водоносний комплекс, водовмісними породами якого є піски дрібно- та

середньозернисті. Водотривом є глини берецької світи.

Середня потужність водоносного комплексу 15 м. Дебіти свердловин

змінюються від 0,4 до 3 дм3/с. Мінералізація води не перевищує 0,8-0,9 г/дм3. У

зв’язку із низькою водовіддачею пісків водоносний комплекс практичного

значення не має.

Водоносний горизонт у відкладах обухівської світи еоцену та

межигірської світи олігоцену (P2ob-P3mz) приурочений, в основному, до

тонкозернистих глауконітово-кварцових пісків, місцями глинистих, з

прошарками в нижній частині пісковиків. Розповсюджений даний горизонт в

межах вододільних плато та в значному ступені здренований яружно-балочною

мережею. Підстеляється водоносний горизонт глинистими відкладами київської

світи. Потужність обводнених пісків змінюється від 0,5 м (схили балок Копаної

та Мілової) до 25 м. Глибина залягання водоносного горизонту від 10 до 60 м.

Дебіт джерел по балках коливається від 0,05 до 0,2 дм3/с. На ділянці робіт,

при дослідній відкачці із свердловини № 1025 він склав 0,14 дм3/с при зниженні

8,68 м.

Водоносний комплекс підмергельних відкладів палеогену залягає під

мергелем київської світи та приурочений до піщаних відкладів київської,

бучацької, канівської та сумської світ. Відклади вказаних світ не мають

витриманих поділяючих водотривів, приурочені до них води гідравлічно

взаємопов’язані.

Водоносні піски київської світи поширені в районі спорадично. Водовмісні

породи сумської світи палеоцену також поширені не повсюдно. Представлені

вони тонко- та дрібнозернистими пісками з підпорядкованими прошарками

опокоподібних пісковиків.

Водовмісні породи бучацької та канівської світ представлені

різнозернистими, переважно дрібнозернистими, пісками.

Залягає підмергельний водоносний комплекс на розмитій поверхні

мергельно-крейдових відкладів верхньої крейди. Загальна потужність горизонту

коливається від 5 до 25 м. Водоносний комплекс напірний, величина напору

19

сягає 40-60 м. Дебіти свердловин через низьку водовіддачу порід невеликі та

змінюються в межах 0,1-0,5 дм3/с при зниженні 15-30 м.

Мінералізація води не перевищує 0,7-0,9 г/дм3. Загальна жорсткість

5-7 мг/екв/дм3.

Водоносний горизонт у верхньокрейдяних відкладах (К2) приурочений до

тріщинуватої зони мергельно-крейдяних відкладів та має повсюдне поширення,

але водозбагаченість горизонту неоднорідна. В долинах річок, тальвегах балок,

де водоносний горизонт залягає безпосередньо під обводненими алювіальними

відкладами, дебіти свердловин досягають 13 м3/годину при зниженні 10-15 м,

коефіцієнти фільтрації 5,0-10,0 м/добу. При зануренні горизонту на вододілах та

вододільних схилах, де мергельно-крейдяні відклади залягають на глибинах

більше, ніж 30-40 м, водозбагаченість горизонту різко знижується аж до повної

безводності. Але і тут є зони підвищеної тріщинуватості, які стають своєрідними

дренами, збираючи порову воду і воду мікротріщин зі значної площі.

Коефіцієнти фільтрації крейдяної товщі змінюються від 0,01 до 10 м/добу.

Живлення горизонту здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних

опадів в місцях ерозійних врізів та за рахунок перетоку вод з вищезалягаючих

водоносних горизонтів, розвантаження – в алювіальні відклади річок, балок.

За хімічним складом води горизонту гідрокарбонатні кальцієві з

мінералізацією до 1,0 г/дм3.

Водоносний горизонт верхньокрейдяних відкладів є одним з основних

джерел господарсько-питного водопостачання району.

Водоносний комплекс альб-сеноманських відкладів (К1-2) має широке

розповсюдження. Глибина залягання водоносного комплексу 400-500 м.

Водовмісні породи представлені дрібнозернистими, різнозернистими пісками,

які перешаровуються з прошарками кварцових тонко-, середньозернистих

пісковиків. Верхня частина розрізу (сеноманський ярус) складений пісками

кварцово-глауконітовими, переважно дрібно-середньозернистими, іноді

ущільненими або слабо зцементованими. Ефективна потужність водовмісних

порід 20-30 м.

20

Даний комплекс характеризується високим напором та дебітом. Дебіти

свердловин досягають 50 м3/годину при зниженні до 33 м. Більша частина

свердловин, що розкрили даний горизонт, - само виливні з дебітом до

140 м3/добу.

За хімічним складом води гідрокарбонатні кальцієві з мінералізацією до

1,0 г/дм3.

Водоносний комплекс є одним з основних джерел водопостачання

м. Балаклія.

Загалом, гідрогеологічні умови Шебелинського-2 родовища сприятливі

для відкритої розробки запасів (екскаватором із наступним навантаженням на

автотранспорт), не впливаючи на водне середовище.

Геологічна характеристика району планованої діяльності

У геологічному відношенні територія планованої діяльності відноситься

до добре вивченої.

Починаючі з 1957 р. в районі Шебелинки трестом «Укрпівденгеологнеруд»

виконувались пошукові розвідувальні роботи, пізніше – роботи з дорозвідки та

перерахунку запасів цементної сировини. У 2010-2011 рр. Харківською

комплексною геологічною експедицією проведені детальні

геологорозвідувальні роботи в межах ліцензійного контуру площі.

Родовище розвідане свердловинами колонкового буріння, таблиця 1. 1.

Таблиця 1.1.

Щільність розвідувальної мережі

Для крейди для глинистих порід

А – 100-150 м; А – 50-100 м; В – 200-400 м; В – 100-200 м; С1 – 400-600 м С1 – 200-300 м

За складністю геологічної будови розмірами, витриманістю потужності і

якості крейди та глинистих порід родовище відносяться до І-ї групи складності

з великими запасами корисної копалини.

21

Геологічна будова родовища складається з крейдових, палеогенових,

неогенових та четвертинних відкладів.

Відклади четвертинної системи представлені ґрунтово-рослинним

шаром (еН) та суглинками (e,vd РІ-ІІІ), неогенові відклади представлені товщею

червоно-бурих глин (N2cb), які залягають на товщі строкатих глин (N1sg).

Строкаті глини підстеляються палеогеновими відкладами, які

представлені нерозчленованими межигірсько-берецькими пісками, нижня

частина яких містить уламки пісковику (P3mz-br). Нижче за розрізом залягає

обухівська світа, яка представлена алевритами та глинами (P2ob). Обухівські

відклади підстеляються мергелястими глинами київської світи (P2kv).

Мергелясті глини залягають на пісках того ж віку.

Відклади крейдової системи представлені крейдою писальною з лінзами

мергелеподібної компанського та сантонського ярусів (K2). Карбонатна товща -

осадки глибоководного басейну, які макроскопічно та за хімічним складом, а

також за визначенням мікрофауни важко розчленовуються.

Геологічна будова й умови залягання різновидів порід представлені на

геологічних розрізах та колонках. Середній геологічний розріз порід родовища

представлений зверху вниз, таблиця 1.2.

Таблиця 1.2

Середній геологічний розріз родовища Шебелинське-2

№

з/п

Геологі

чний

вік

Опис порід Потужність, м

від до середня

1 2 3 4 5 6

Розкривні породи

1 еН Ґрунтово рослинний шар 0,4 1,5 0,7

2 e-vd РІ-ІІІ

Суглинки світло-бурі, жовто-бурі, до низу бурі,

місцями темно-бурі, пластичні, слабо

карбонатні

0,0 16,0 9,1

Корисна копалина (глиниста компонента для цементу)

3 N2cb-E

Глина бура, темно-бура, червоно-бура,

пластична, в’язка, з нальотами та гніздами

борошнистих карбонатів

0,0 18,0 7,7

4 N1sg

Глина строкатобарвна: охристо-жовта, темно-

бура, червона з гніздами зеленувато-сірої,

пластична, в’язка, сильно піщаниста

0,0 8,0 2,5

Розкривні породи (внутрішній розкрив)

22

5 P3mz-br

Пісок жовтувато-зелений, з лінзами сірувато-

зеленого, в нижній частині зеленувато-сірий,

тонко-дрібно зернистий, глинистий, в середині

шару з тонкими прошарками сильно залізистого

піску червоного та вишневого кольорів. У

нижній частині з прошарками пісковика

3,6 24,1 15,0

Корисна копалина (силікатна компонента для цементу)

6 P2ob Алеврит зеленувато-сірий, безкарбонатний, з

вохристими плямами та розводами озалізнення 3,8 13,5 7,4

Розкривні породи (внутрішній розкрив)

7 P2ob

Глина сірувато-зелена, безкарбонатна, щільна,

в’язка, пластична, сланцювата, по площинах

тріщин нальоти та гнізда озалізнення, в тому

числі з алевритом

3,7 8,7 6,4

8 P2kv Глина мергелеподібна сірувато-блакитна,

карбонатна, слюдиста 3,1 13,0 8,4

9 P2kv

Пісок блакитнувато-сірий, дрібнозернистий, в

верхній частині шару глинистий, кварц-

глауконітовий. У верхній частині шару з

уламками та галькою кременю

0,0 7,5 3,6

Корисна копалина (карбонатна компонента для цементу)

10 K2

Крейда біла, сіро-біла, писальна, щільна,

монолітна, місцями тріщинувата, з рідкими

включеннями гальки кременю та кварцу на

контакті з пісками київської світи, з рідкими

нальотами та плямами озалізнення.

17,4 70,0 29,9

Ґрунтово-рослинний шар (еН) повсюдно поширений; потужністю від 0,4

до 1,5 м, складаючи в середньому по родовищу 0,7 м.

Нижньо-верхньонеоплейстоценові відклади (e,vd РІ-ІІІ) представлені

суглинками світло-бурими, жовто-бурими, до низу бурими, місцями темно-

бурими, пластичними, слабо карбонатними. Цей шар зустрічається всіма

геологорозвідувальними виробками, крім декількох свердловин, які були

пробурені у попередні роки (свердловини № 27, 164, 166, 372) на заході ділянки.

Його потужність в межах родовища коливається від 0,0 до 16,0 м (свердловина

№ 591) у південно-східній частині родовища. Середня потужність шару

становить 9,1 м.

Абсолютні позначки покрівлі даного шару відповідають зміні рельєфу

поверхні ділянки. Характер зміни потужностей описаних суглинків

ілюструється геологічними розрізами.

Вміст SiO2 – 57,75-60,76 %, середнє – 58,81 %, Al2O3 – 12,13-12,47 %,

середнє – 12,32 %, Fe2O3 – 4,9-5,08 %, середнє – 4,99 %, вміст часток розміром

23

0,2 мкм коливається від 0,2 до 6,28 %, 0,08 мкм – від 0,27 до 7,4 %, число

пластичності – 6,16-26,03, природна вологість – 14,86 – 24,86 %.

Неогеново-четвертинні відклади представлені товщею червоно-бурих

глин (N2cb-Е), які в нормальному стратиграфічному розрізі залягають на товщі

строкатих глин, а в місцях, де вони відсутні – на палеогенових пісках

межигірської світи. Глина коричнево-бура, червоно-бура, щільна, пластична, у

нижній частині слабо піскувата.

Товща червоно-бурих глин поширена по всій площі родовища і відсутня

лише у західній частині родовища (свердловина № 27, 586, 601, 1029).

Потужність товщі червоно-бурих глин дуже мінлива і коливається від 0,0 м до

18,0 м у східній частині родовища (свердловина № 576), середня – 7,7 м.

Вміст SiO2 – 61,29-62,5 %, середнє – 62,07 %, Al2O3 – 12,44-12,89 %,

середнє – 12,69 %, Fe2O3 – 5,24-5,26 %, середнє – 5,25 %, число пластичності –

5,17-23,47, природна вологість – 16,22-25,81 %. Для всієї товщі характерна

значна неоднорідність гранулометричного складу. Вміст часток розміром 0,2

мкм коливається від 0,2 до 11,19 %; 0,08 мкм – 0,25-21,57 %.

Неогенові відклади представлені товщею строкатих глин (N1sg). Глина

строката (вохриста з червоними та сірими плямами та розводами), значно

запісочена до супіску, щільна, жирна на дотик. Поклад строкатих глин має

локальне розповсюдження, що підтверджується даними пробурених на родовищі

свердловин. Потужність товщі строкатих глин коливається від 0 м до 8,0 м у

південній (свердловина № 1028) частині родовища, середня – 2,5 м.

Максимальні відмітки покрівлі глинистих неоген-четвертинних порід

(174,4 м) приурочені до максимальних висот поверхні родовища у свердловині

№ 604, які поступово знижуються з південного сходу на захід-північний захід до

145,4 м. Мінімальні відмітки (144,8 м) спостерігаються в районі сверловини

№ 27, яка розташована у північно-західній частині родовища.

За хімічним, гранулометричним складом та пластичністю строкаті глини

мало чим відрізняються від червоно-бурих.

Палеогенові відклади представлені нерозчленованими межигірсько-

берецькими пісками (P3mz-br), нижня частина яких містить уламки пісковику

24

або кварц-глауконітові піски з глибами конкреційного кременистого пісковику.

Піщану товщу можна поділити на три частини, верхня і нижня з яких

відрізняються підвищеною глинистістю. Пісок сірий, жовтувато-сірий,

зеленувато-сірий, з вохристими плямами та розводами, тонкозернистий до

алевритистого, кварц-глауконітовий, в середній частині шару тонко-

дрібнозернистий. В межах ділянки цей шар зустрінутий всіма

геологорозвідувальними виробками.

Мінімальна потужність пісків (3,6 м) зафіксована на півночі родовища у

свердловинах № 602, 1008, максимальна (24,1 м) – на північному сході у

свердловині № 593, середня 15,0 м.

Модуль крупності коливається від 0,01 до 1,19, вміст глинистої складової

– від 8,47 до 38,63.

Обухівська світа (P2ob) представлена алевритами та нижче за розрізом

глинами.

Алеврит зеленувато-сірий, безкарбонатний з вохристими та червоними

плямами та розводами. Попередніми роботами обухівські породи представлені

тільки глинами зеленуватими. Детальними геологорозвідувальними роботами

алеврити були виділені окремим шаром. Це підтверджується результатами

геофізичних та лабораторних досліджень. Алеврити зустрічаються у всіх

свердловинах детальної розвідки.

Потужність алевритів коливається від 3,8 м на сході північної частини

родовища (свердловина № 1017) до 13,5 м (свердловина № 1008) південніше

попередніх, середня – 7,4 м.

Вміст для алевритів SiO2 – 70,0-70,28 %, середнє – 70,18 %, Al2O3 –

10,6-10,92 %, середнє – 10,74 %, Fe2O3 – 4,16-4,51 %, середнє – 4,28 %, природна

вологість – 20,0-42,3 %.

Глина сірувато-зелена, сланцювата, жирна на дотик, з нальотами

гідроокислів заліза по площинах тріщин, безкарбонатна. Глини обухівської світи

зустрічаються всіма геологорозвідувальними виробками. Потужність

коливається від 3,7 м (свердловина № 1012) до 8,7 м (свердловина № 1020) по

всій площі родовища, середня – 6,4 м.

25

Загальна потужність обухівських відкладів коливається від 10,8 м

(свердловини № 593, 604, 1000, 1021) до 20,0 (свердловина № 601) м, і складає в

середньому – 13,8 м.

Вміст для глин SiO2 – 62,04-67,05 %, середнє – 64,21 %, Al2O3 –

13,02-13,39 %, середнє – 13,21 %, Fe2O3 – 5,12-5,55 %, середнє – 5,39 %, вміст

часток розміром 0,2 мкм – 0,18-1,2; 0,08 мкм – 0,25-0,8, число пластичності –

11,23-23,97, природна вологість глин – 24,64-49,04 %.

Київська світа (P2kv) представлена глиною та пісками.

Глина мергелеподібна, сірувато-блакитна, блакитна, слюдиста,

карбонатна, з зеленими нальотами по площинах тріщин. Мінімальна потужність

глин (3,1 м) зафіксована на півночі родовища у свердловина № 1013,

максимальна (13,0 м) – в тій само свердловині № 1021, середня – 8,4 м.

Мергелеподібні глини зустрічаються всіма геологорозвідувальними виробками.

Для глини характерний вміст SiO2 – 48,97-51,78 %, середнє – 49,91 %,

Al2O3 – 10,44-11,03 %, середнє – 10,65 %, Fe2O3 – 4,29-4,48 %, середнє – 4,36 %,

вміст часток розміром 0,2 мкм – 0,1-4,0; 0,08 мкм – 0,27-2,3, число пластичності

– 10,34-16,72, природна вологість – 24,6-32,99 %.

Пісок блакитнувато-сірий, тонко-дрібнозернистий, кварц-глауконітовий,

глинистий, в нижній частині шару з дрібною галькою кременя. Піски

перешаровуються з вапнисто-піщаними глинами. Піски зустрічаються у всіх

свердловинах і відсутні лише у свердловинах № 581 та 1028.

Потужність пісків коливається від 0,0 до 7,5 м у північно-східній частині

родовища (свердловина № 593) і в середньому складає 3,6 м.

Для пісків характерний модуль крупності – від 0,47 до 1,1, вміст глинистої

складової – від 6,72 до 37,04.

Породи київської світи підстеляються відкладами крейдової системи.

Абсолютні відмітки підошви київських відкладів 90,1 (свердловина № 1014) –

126,1 м (свердловина № 1028).

Крейдова система (K2). За попередніми даними границя між відкладами

кампанського та сантонського ярусів проведена умовно (за мікрофауною) і при

оцінці крейди в якості карбонатної компоненти не враховувалася. Крейда біла,

26

писальна, щільна, у верхній частині м’яка, з рідкими малопотужними

прошарками сірувато-білої, тріщинувата. Тріщини вертикальні, по площинах

тріщин – нальоти та плями чорного та іржаво-бурого озалізнення, з рідкими

безформови кременистими включеннями.

В середній частині товщі крейди поступово набуває сірого і світло-сірого

кольору з рідкими дрібними вохристими плямами озалізнень і рідкими ходами

мулоїдів, із зернами глауконіту, міцна.

У нижній частині крейда сірувато-біла з рідкими прошарками білої, міцна,

з напівраковистим зламом, з рідкими крапчастими включеннями гідроокислів

заліза, місцями тріщинувата.

Під мікроскопом крейда однорідна, криптокристалічна карбонатна маса з

рідкими уламками мушель форамініфер, пелеципод, з численними

дископодібними рештками коколітів, вапнякових водоростей, одиничними

зернами кварцу розміром до 0,03-0,07 мм.

За хімічним складом крейда однорідна і витримана як за падінням так і за

простяганням.

Вміст СаО - 52,7-54,48 %, середнє – 53,58 %; SiO2 – 1,14-3,47 %, середнє –

2,34 %, Fe2O3 – 0,15-0,4 %, середнє – 0,27 %, MgO – 0,25-0,35 %, середнє –

0,3 %.

Пройдена потужність карбонатних порід коливається від 17,4 м у західній

частині (свердловина № 27) до 70,0 м у південній частині родовища (свердловина

№ 585), середня – 29,9 м.

Корисною копалиною прийнято горизонт крейди до абсолютної відмітки

+70,0 м.

В загальному плані поверхня верхньокрейдяних відкладів ділянки

занурюється з південного заходу на північний схід під кутом 2°.

Крейда моноклінального залягання північно-західного простягання із

падінням на північний схід під кутом 8-10°. Монокліналь ускладнена

тектонічними порушеннями збросового дрібноамплітудного характеру.

Варто зазначити, що територія району планованої діяльності розташована

у північній зоні антиклінальних піднять Дніпровсько-Донецької западини, у

27

перехідній зоні лінійно-складчастого Донбасу до ДДЗ. В межах площі

виділяються три лінії антиклінальних складок північно-західного простягання:

Шебелинська, Балакліївська та Червоно-Донецька, які поділені вузькими

синклінальними прогинами та відповідають основним напрямкам Донецької

складчастості.

Тектонічні процеси, що обумовили наявність названих структур, тривали

протягом всього кайнозою аж до теперішнього часу та визначили в значній мірі

основні риси скульптури поверхні площі.

В геоструктурному відношенні в межах площі проведених робіт виділяють

чотири структурні поверхи. З двома останніми – мезозойським та кайнозойським

і пов’язані утворення, які досліджуються.

Мезозойський структурний поверх – складений осадками від верхньої

пермі до маастрихтського ярусу включно. Породи, що складають його, присутні

в будові пологих брахискладок, іноді, в основному на підняттях, які розбиті

збройовими порушеннями.

Породи кайнозойського структурного поверху (починаючи з палеогенових

до четвертинних) з різким кутовим неузгодженням та крупною стратиграфічною

перервою залягають на відкладах мезозойського структурного поверху. Вони

складають систему досить пологих складчастих структур, для яких характерні

мілкоаплітудні порушення збросового характеру.

На території планованої діяльності виділяються такі основні

структурні елементи:

1. Шебелинське підняття:

2. Балаклійське підняття;

3. Червоно-Донецьке підняття;

4. Гусарівська мульда.

У звіті детально розглядається лише Шебелинське підняття, на північно-

східній перикліналі, де розташоване Шебелинське родовище цементної

сировини та ділянка Шебелинська-2, що примикає до нього зі сходу.

Шебелинське підняття розташоване на правобережжі р. Сіверський

Донець в районі с. Шебелинка. Ця брахиантиклінальна складка утворена

28

палеозойськими та мезозойськими відкладами. У своді підняття під осадками

палеогену залягають відклади нижньої крейди та сеноманського ярусу, які до

крил поступово змінюються більш молодими верхньокрейдяними відкладами до

кампанського ярусу включно.

Розміри структури по покрівлі світи в межах ізогіпсів – 2500 та сягають:

вищі 20 км вздовж довгої вісі та біля 8 км - короткої. В центральній частині

підняття вісь складки має субширотне простирання, а на периклиналях –

північно-західне.

Спостерігається зміщення вісі підняття на північний схід по більш

молодих відкладах.

На території, яка досліджується, північно-східна перикліналь

Шебелинського підняття, де розташоване Шебелинське родовище цементної

сировини, розбита серія розривних порушень збросового характеру. Останні

спостерігаються і в більш молодих відкладах (до четвертинного періоду

включно). Амплітуди молодих збросів коливаються в межах від декількох метрів

до декількох десятків метрів.

В цілому, для розривних порушень на Шебелинському піднятті

відзначається зменшення амплітуди вертикального переміщення від своду і

периферії та від древніх до більш молодих відкладів.

Дані порівняльного аналізу геоструктурних, геоморфологічних та

топографічних особливостей площі району робіт вказують на те, що численні її

тектонічні форми знаходять своє пряме відображення на загальній схемі та

загальних особливостях рельєфу її сучасної поверхні. Зокрема, це простежується

в плані річкової та балочної мережі, на розташуванні та конфігурації

вододільних площ, на морфологічному обліку долин рік та крупних балок,

кривих річкових русел тощо. Цей взаємозв’язок між тектонічними та

морфологічними формами особливо добре проявився на Шебелинському та

Олексіївському підняттях.

Територія геологорозвідувальних робіт вказує на численні сліди новіших

тектонічних рухів. Вони проявилися в аномально низькому заляганні відкладів

кайнозою в між купольних синклінальних прогинах, чітких ознак неодноразових

29

омолоджень ерозійних та акумулятивних процесів і недалекому минулому і,

нарешті, в диз’юктивних порушеннях осадків кайнозою (до полтавських

включно).

В геологічній будові території беруть участь породи кристалічного

фундаменту, які перекриті осадовим палеозойсько-кайнозойським чохлом

потужністю до 5-8 кілометрів.

Породи кристалічного фундаменту розкриті в районі м. Харкова

параметричними свердловинами на глибині 4-5 кілометрів і представлені біотит-

амфіболовими і біотитовими гнейсами, рожевими мігматитами та гранітами.

Осадовий комплекс представлений девонськими, кам’яновугільними,

пермськими, тріасовими, юрськими, крейдовими, палеогеновими, неогеновими

та четвертинними відкладами.

Крейдова система. Крейдова система в межах району робіт представлена

нижнім та верхнім відділом.

Нижній відділ. Нижньокрейдові відклади поширені на дослідженій

території повсюдно. Залягають вони із значною стратиграфічною перервою,

часто з деякою кутовою незгідністю, зазвичай на строкатобарвних відкладах

донецької світи, а подекуди, – на різних за віком верхньоюрських породах і

згідно перекриваються верхньокрейдовими або незгідно-палеогеновими

відкладами.

Аптський ярус складений глинами сірими, темно-сірими до чорних,

вуглистими, слюдистими, безкарбонатними, щільними, часто піщаними,

каолінистими, з великою кількістю обвуглених рослинних решток. Для даного

ярусу характерні більш піщані породи. Вище за розрізом на ділянках

неглибокого залягання збільшується кількість вуглистої домішки, з чим

пов’язана інтенсивність забарвлення порід.

Потужність даних порід коливається в широких межах від 10 до 100 м.

Найбільші потужності приурочені до заглиблених ділянок, найменші – до

бортової зони ДДЗ та до схилів купольних структур, де нижньо крейдові породи

в окремих випадках виклинюються.

30

Альбський - сеноманський яруси залягають з чіткою ерозійною і кутовою

незгідністю, найчастіше з базальним галечником у підошві, представлені

пісками кварцово-глауконітового складу, сірувато-зеленого, сірого чи вохристо-

бурого кольору, різнозернистими, ущільненими, місцями тонко- і

дрібнозернистими зі значною алеврито-пелітовою домішкою. В пісках часто

зустрічаються білясто-сіруваті прошарки і лінзи кварцитоподібних пісковиків з

численними спікулами губок і уламками окамянілої деревини. Закінчується

даний перехід між відділами піскуватими мергелями з карбонатними фосфорит-

глауконітовими пісками.

Описані вище породи потужністю від 8 до 60 м простежується на крилах і

склепіннях брахіантиклінальних піднять у південній частині аркуша

М-37-ХІХ, а в балці Мілова відслонюється на денній поверхні. На іншій частині

території і у міжкупольних прогинах зазначені відклади, зазвичай, заміщені

монотонною товщею пісків кварцово-глауконітових, темних, сірувато-зелених,

від тонко- до середньозернистих, нерівномірно озалізнених, слюдистих, що по

простяганню переходять у алевритові пісковики і алевроліти.

Верхній відділ. Верхньокрейдові відклади на території поширені

повсюдно, за винятком Шебелинської структури.

Виходи верхньокрейдових відкладів на поверхню встановлені на

невеликих площах по долині р. Сіверський Донець. У природних виходах

найбільш поширені розрізи верхньої крейди віком від верхнього коньяку до

маастрихту.

Потужність верхньокрейдових відкладів значно коливається і залежить від

рельєфу ложа, виникнення якого зумовлене тектонічними рухами та наступними

розмивами. Найбільша повнота розрізу і найбільша потужність

верхньокрейдових відкладів спостерігається в межах заглибленої частини

північного схилу ДДЗ і в міжкупольних прогинах на півдні району. Максимальні

потужності встановлені в центральних частинах Зміївського та Балаклійського

прогинів, де вони досягають 660 м.

Сеноманський ярус представлений мергельно-крейдяною товщею,

складеною зеленувато-сірими кварцово-глауконітовими, переважно вапнистими

31

пісковиками, вище по розрізу пісковики переходять в дуже піщані глауконітові

мергелі. На даній території товща поширена скрізь, крім найбільш підвищених

ділянок склепінних структур у південній її частині і згідно перекривається

мергелями і крейдою малосорочинської світи. Потужність товщі невелика і

зазвичай не перевищує 5 м.

Туронський ярус залягає на товщі крейди і мергелів, крім склепінних

частин купольних структур та має повсюдне поширення. Ярус представлений

сильно піщаним глауконітовим мергелем потужністю 0,5-2 м, що містить у

підошві первинні фосфорити. Вище за розрізом піщані мергелі поступово

переходять у крейдоподібні мергелі і білу крейду з невеликим вмістом

глауконіту, дрібних фосфоритових стяжінь і гравійних зерен кварцу. Далі

піскуватість зазвичай зменшується і у розрізі переважає білий крейдоподібний

грубий мергель нерівномірної щільності, іноді з кременевими конкреціями;

місцями їх скупчення утворюють непротяжні прошарки. Ще вище залягає

однорідна біла писальна крейда з прошарками крейдоподібних мергелів.

Потужність описаної товщі коливається в межах 60-150 м.

На писальній крейді всюди, крім присклепінних частин Шебелинської

структури, залягають відклади коньякського і сантонського ярусів, нижня

частина яких потужністю 45-90 м складена сизувато-білим крейдоподібним

мергелем або мергелистою крейдою з плитчастими, пальцеподібними чи

веретеноподібними сірими та темно-сірими, білястими стяжіннями кременів.

Часто кремінь виконує крупні ходи мулоїдів, а кременеві конкреції місцями

суцільно поцятковані дрібними слідами свердлувальних безхребетних.

Верхня частина потужністю 90-160 м представлена мергелями темно-

зеленими чи зеленувато-сірими, з тонкою горизонтальною шаруватістю, з

примазками більш тонкої пластичної глини і присипками алевритового

кварцово-глауконітового слюдистого матеріалу. На крилах купольних структур

ці мергелі залягають на підстеляючих відкладах верхньої крейди з різким

контактом і слідами перемиву.

Загальна потужність коньякського і сантонського ярусів на дослідженій

території змінюється в межах 135-250 м.

32

Кампанський ярус на вивченій території розвинутий повсюдно за

винятком Шебелинської структури. Породи ярусу потужністю від 80 до 235 м

перекривається незгідно кайнозойськими відкладами та відслонюється на

правобережжі р. Сіверський Донець у районі сс. Мілова, Першотравневе і далі

по правому береговому схилу аж до м. Балаклія.

Нижня частина представлена білою писальною крейдою і крейдоподібним

мергелем, із прошарками глинистого мергелю зеленувато-сірого або сірого

кольору. У середній частині світи білий щільний крейдоподібний мергель

чергується з 2-3 прошарками сильно глинистого сірого мергелю. Далі вгору за

розрізом мергель переходить у білу слабо глинисту крейду, що складає основну

частину ярусу на дослідженій території. У крейді часто зустрічаються зерна

піриту, халцедон і опал; характерна наявність значної кількості мусковіту і

майже повна відсутність глауконітового пеліту.

Кайнозойська ератема. Кайнозойські відклади поширені на дослідженій

території повсюдно, незгідно перекриваючи більш древні різновікові утворення.

Потужність їх значно змінюється в залежності від структурно-тектонічних і

геоморфологічних чинників від 0 до 200 м.

В межах дослідженої площі кайнозойська ератема складається з

палеогенової, неогенової і четвертинної систем.

Палеогенова система. Палеогенова система в межах дослідженої

території поширена практично повсюдно, складаючи більшу частину вододілів і

схилів річкових долин, балок та ярів. Відсутня вона лише на ділянках сучасних

ерозійних розмивів і на значних площах лівобережжя р. Сіверський Дінець, де

широко розвинені четвертинні тераси, під якими залягають переважно крейдові

породи. Палеогенові відклади поступово заглиблюються в південно-західному

напрямку, в тому ж напрямку збільшується їхня загальна потужність,

максимально до 275 м.

В межах дослідженої території палеогенова система представлена двома

відділами: еоценовим та олігоценовим.

Еоценовий відділ. Еоценовий відділ представлений середнім підвідділом,

який складений лютетським та бартонским ярусами, яким відповідають

33

бучацький та київський регіояруси, і верхнім підвідділом, представленим

приабонським ярусом, якому відповідає обухівський регіоярус.

Лютетський ярус. Бучацький регіоярус. Бучацькому регіоярусу і рівній

йому за обсягом бучацькій серії відповідає лише одна костянецька світа.

Бучацька серія. Костянецька світа (Р2 ks) поширена на північно-східній

частині площі робіт.

Костянецька світа незгідно залягає на крейдовій системі. Вона повсюдно

перекривається київською світою. Залягає костянецька світа майже

горизонтально, лише з незначним нахилом у бік грабена, успадкувавши, при

цьому структурні, особливості площі й окремі елементи древнього рельєфу.

Потужність костянецької світи змінюється в широких межах від 2 до 35 м.

Костянецька світа представлена пісками глауконіт-кварцовими, кварцовими,

рідко із незначними домішками польових шпатів. Піски переважають

зеленувато-сірі або світло-сірі, дрібнозернисті, рідше зустрічаються

середньозернисті та крупнозернисті, в нижній частині з домішкою гравію.

Бартонський ярус. Київський регіоярус. Київському регіоярусу за

обсягом відповідає київська світа.

Київська світа (Р2 kv) поширена на всій площі робіт. Сучасним розмивом

київська світа знищена по р. Сіверський Донець нижче за течією від

смт. Червоний Донець.

Київська світа залягає трансагресивно на розмитій поверхні бучацької

серії, а на деяких ділянках – на крейдовій системі і так само незгідно

перекривається обухівською світою. У випадках складного перешарування

різних типів порід у верхній частині київської світи контакт з перекриваючою

обухівською світою визначається умовно.

Потужність київської світи знаходиться в межах від 10 до 35 м. Найменші

потужності (10-15 м) характерні для південної частини території.

Для київської світи типовим є досить строкатий літологічний склад порід.

У підошві світи – піски кварцові, вапнисті, дрібно- та середньозернисті,

зеленувато-сірі, а місцями – конгломерати вапнисті зеленувато-сірі із жовнами

та конкреціями фосфоритів, які складають окремий шар. Середній вміст Р2О5 у

34

фосфоритових стяжіннях становить 11-19 %. Зустрічаються також дрібні зростки

кальциту.

Вище за розрізом київська світа представлена переважно мергелями,

вапнистими глинами блакитно-сірого і зеленувато-сірого кольору. Для світи

характерна наявність нижньої більш вапнистої частини та верхньої менш

вапнистої, а іноді і зовсім невапнистої. За ознакою вапнистості світа може в

деяких місцях поділятись на дві підсвіти, нижню – мергельно-піщану і верхню –

мергельно-глинисту.

Приабонський ярус.Обухівський регіоярус. Обухівському регіоярусу

відповідає нижня частина харківської серії в обсязі обухівської світи.

Харківська серія. Обухівська світа (Р2ob) поширена на площі робіт

всюдни, крім ділянок сучасного найбільш глибокого розмиву майже вздовж

р. Сіверський Донець.

Залягає обухівська світа незгідно на київській світі, контакт з якою в

крайовій північно-східній частині западини зазвичай чіткий, а в центральних

частинах прогинів – поступовий. Перекривається обухівська світа в повних

розрізах межигірською світою, а у випадках розмивів – алювіальними

відкладами пліоценового і антропогенового віку. Контакт між обухівською і

межигірською світами має явні ознаки перерви.

Потужності обухівської світи коливаються від 5 до 30 м.

Обухівська світа складена алевритами та алевролітами глауконіт-

кварцовими, глинами зеленувато-сірими, блакитно-сірими, іноді – світло-

сірими. Місцями спостерігаються прошарки пісковиків глауконіт-кварцових,

зеленувато-сірих, світло-сірих, тонко- та дрібнозернистих, окам’янілих. Для

обухівської світи взагалі є типовим окам’яніння різного ступню: від стяжінь

опокоподібного алевроліту в алевритах до справжніх опокоподібних.

Олігоценовий відділ. Олігоценовий відділ складається з нижнього і

верхнього підвідділів, яким відповідають рюпельський і хатський яруси.

Нижньому підвідділу відповідає рівні йому за обсягом межигірський регіоярус,

верхньому підвідділу – берецький регіоярус.

35

Рюпельський ярус. Межигірський регіоярус. Межигірському регіоярусу

відповідає верхня частина харківської серії в обсязі межигірської світи.

Харківська серія. Межигірська світа (Р3mž) збереглась від розмиву лише

на правобережжі р. Сіверський Донець. Відслонюється межигірська світа досить

добре, але нерівномірно. Більша частина природних виходів приурочена до

обривів правого корінного берега р. Сіверський Донець.

Потужність межигірської світи коливається в широких межах від 10 до

60 м. Межигірська світа представлена пісками кварцовими і глауконіт-

кварцовими, глинистими, зеленувато-сірими, тонко- та дрібнозернистими з

прошарками алевритів і глин. На окремих ділянках піски вміщують незначну

кількість глауконіту і тоді мають світло-сірий колір. Іноді через озалізнення

піски отримують жовтуваті і червонуваті відтінки.

Хатський ярус. Берецький регіоярус. Берецькому регіоярусу відповідає

нижня частина полтавської серії в обсязі берецької світи.

Полтавська серія. Берецька світа зустрічається виключно на вододілах

правобережжя р. Сіверський Донець.

Берецька світа залягає з чітким контактом на межигірській світі й так само

з чітким контактом перекривається більш молодими утвореннями.

Світа поділяється на дві підсвіти: нижню – континентальну зміївську і

верхню – морську сиваську.

Нижня (зміївська) підсвіта (Р3br1) Нижня підсвіта представлена глинами

сірувато-зеленими, місцями глини перешаровуються з пісками зеленувато-

сірими; іноді підсвіта повністю складена пісками глауконіт-кварцовими,

зеленувато-сірими, темно-сірими, дрібно- та середньозернистими, з прошарками

бурого вугілля. Останні місцями зустрічаються і серед глин, які в таких розрізах

мають темно-сірий, іноді чорний колір.

У верхній частині підсвіти залягають піски сірувато-зелені, іноді з

жовтими або вохристо-жовтими плямами. Піски глауконіт-кварцові (глауконіту

10-15 %), з лусочками слюди, слабоглинисті, в основному дрібно- і

тонкозернисті, з домішкою середньозернистих. Іноді серед пісків зустрічаються

прошарки глини зеленувато-сірого кольору, щільні, пластичні, сланцюваті з

36

тонкою горизонтальною шаруватістю, а також прошарки пісків вохристо-

жовтих, з невеликими стяжіннями пісковиків. Серед пісків, збагачених

гідроксидами заліза, нерідко зустрічаються залізисті стяжіння трубчастої і

сферичної форми. Піски зазвичай горизонтально- або косошаруваті, іноді

хвилястошаруваті, але нерідко шаруватість виражена дуже слабо. Потужність

нижньої підсвіти змінюється від 0,3 до 20 м.

Верхня (сиваська) підсвіта (Р3br2) Піски верхньої підсвіти світло-сірі,

білі, часто із слабким жовтуватим відтінком, зрідка з прошарками жовтого,

вохристо-жовтого кольору. В основній масі піски є скляною і формувальною

сировиною. Вони виключно однорідні, тонкозернисті, з дуже незначною

домішкою більш крупних зерен. Піски шаруваті, шаруватість переважно

горизонтальна чи коса, рідше хвиляста або перехресна.

Піски поділяються на дві пачки. Піски нижньої пачки складаються з

кварцу, незначної домішки зерен темноколірних мінералів, лусочок слюди і

надзвичайно малої кількості глауконіту і глинистої речовини, в чому і полягає

основна відмінність двох пачок. Верхня пачка менш однорідна за складом, зрідка

в ній зустрічаються тонкі прошарки глин, залізисті стяжіння різноманітної

форми, а також глинисті і кременисті пісковики різної щільності. Потужність

верхньої підсвіти коливається в межах від 5 до 30 м.

Контакт між нижньою і верхньою пачками пісків, як правило, поступовий,

лише іноді на межі між ними знаходиться прошарок більш грубих шаруватих

різнозернистих пісків потужністю до 1,2 м.

Неогенова система. Пліоценовий відділ. До пліоценового відділу

належать дві одновікові товщі – червоно-бурих глин і піщано-глиниста товща,

які відносяться відповідно до центральної і північно-східної структурно-

фаціальної зони.

Товща червоно-бурих глин (N2čb). Пліоценові відклади на дослідженій

площі плащоподібно, але одночасно і фрагментарно поширені на вододілах.

Субаеральні відклади представлені ґрунтовими, алювіально-делювіальними і

делювіальними генетичними типами – глинами цегельно-червоного і бурувато-

червоного кольору, суглинками, супісками, пісками. Для всієї товщі характерна

37

значна неоднорідність гранулометричного складу, наявність твердих

карбонатних стяжінь типу «дутиків», що досягають іноді 10 см в діаметрі, велика

кількість бобовин і дендритів гідроксидів Fe i Mn. Літологічно склад товщі

червоно-бурих глин знаходиться в певній залежності від складу підстеляючих

порід – строкатих глин, алювіальних відкладів верхньоміоценових терас,

палеогенових пісків.

Через поступові нечіткі контакти із нижче- і вищезалягаючими відкладами

точно визначити повну потужність товщі буває непросто. До того ж потужність

товщі дуже мінлива і знаходиться в залежності від характеру поверхні

підстеляючих відкладів, змінюючись від 2 до 18 м.

На всій території товща перекривається з чітким контактом алювіально-

делювіальними четвертинними відкладами, за винятком ділянок, де вона

виходить на денну поверхню.

Товща піщано-глиниста (N2pg) (новохарківська). Ймовірно одновіковою

із червоно-бурими глинами є піщано-глиниста товща алювіального походження,

розвинута на вододілі між рр. Сіверський Донець і Чепіль.

У верхній частині товща представлена пластичними глинами сірого

кольору з червоними і вохристими не дуже яскравими плямами, з дзеркалами

ковзання і «бобовинами» гідроксидів Fe i Mn. В нижній частині товщі

переважають піски кварцові, дрібнозернисті, світло-сірі. У пісках іноді

спостерігаються прошарки галечнику або крупнозернистого добре обкатаного

піску, а також перешарування пісків з тонкими прошарками сірих глин

алювіального, озерно-делювіального і алювіально-делювіального походження В

нижній частині товщі іноді зустрічаються також прошарки глинистого бурого

вугілля потужністю 0,5 м.

Потужність товщі дуже мінлива – від 1 до 20 м, максимальна потужність

30 м. Підстеляється товща різними палеогеновими або неогеновими відкладами,

перекривається, як правило, четвертинними відкладами з чіткими контактами.

Четвертинна система. Вся площа дослідження вкрита майже суцільним

чохлом континентальних четвертинних відкладів. Залягають четвертинні

відклади на верхньокрейдових, палеогенових та неогенових породах.

38

В генетичному плані четвертинні відклади досить різноманітні. Вони

представлені ґрунтовими, алювіальними, делювіальними, озерними, еоловими,

техногенними, болотними генетичними типами, а також комплексними

генетичними типами - колювіально-делювіальним, еолово-делювіально-

елювіальним, алювіально-делювіальним, пролювіально-алювіально-

делювіальним, еолово-делювіальним та озерно-болотним.

Більш широке розповсюдження мають субаеральні утворення, які у

вигляді майже суцільного чохла вкривають вододільні ділянки та їх схили, а

також схили долин. Потужність субаеральних відкладів коливається у широких

межах від 0,2 до 50 м, в середньому 25 – 30 м, в залежності від форм рельєфу,

геоструктурної будови району, в якому вони розповсюджені. На вододілах і у

місцях неотектонічних піднять потужність субаеральних відкладів скорочена

через більший розмив; на схилах і терасових утвореннях потужність

збільшується. Максимальні потужності спостерігаються на ділянках

акумулятивних рівнин. Абсолютні відмітки підошви четвертинних відкладів

змінюються від +70 м в долині р. Сіверський Донець до +190 м на вододілах.

Для суберальних утворень характерним є чітке перешарування еолових,

еолово-делювіальних лесоподібних порід та елювіальних викопних ґрунтів.

Чітка ритмічність в будові лесово-ґрунтової товщі вказує на чергування

кріохронів і термохронів при формуванні четвертинного покриву. Під час

зледеніння відбувалось накопичення лесів і лесоподібних суглинків, які ставали

субстратом для утворення ґрунтів при зміні клімату з холодного на теплий.

Кліматоліти теплих етапів (викопні ґрунти) представлені елювіальними

середніми і важкими суглинками, глинами. Еолово-делювіальні і ґрунтові

відклади кліматолітів холодних етапів представлені легкими і середніми

лесоподібними суглинками, потужністю 0,2-2,0 м, лише зрідка досягаючи 4,5 м.

Гранулометричний склад і потужність лесоподібних порід змінюється в

залежності від геоморфологічного положення розрізів. На вододілах із найбільш

високими абсолютними відмітками суглинки зазвичай середні і навіть важкі,

малої потужності. На схилах їх потужність збільшується завдяки акумуляції

39

знесеного з плакорів матеріалу, відклади стають піскуватими, а на річкових

терасах (нижче п’ятої) вони часто заміщуються пісками.

Внаслідок процесів ґрунтоутворення наступних етапів лесоподібні породи

можуть набувати більшої глинистості та нехарактерного для них кольору –

сірувато-бурого і світло-коричневого. В той же час вони зберігають низку

характерних рис, притаманних лише їм. Так, молодші за віком лесоподібні

суглинки відрізняються збільшеною вапнистістю, а древніші – навпаки більшим

вилуговуванням карбонатів, оглеєнням, озалізненням та омарганцюванням.

Глиниста складова четвертинних відкладів є переважно гідрослюдистою, лише

в теплих кліматолітах з’являється домішка монтморилоніту.

Субаквальні фації представлені відкладами переважно алювіального

походження, які накопичувались протягом двох етапів, теплого і холодного, і

відповідно складаються з двох частин. Нижню частину алювію річкової тераси,

як правило, представляють добре розчленовані на фації піщано-глинисті

утворення теплого етапу, а верхню - тонкі прошарки пісків, супісків, піщанистих

суглинків холодного етапу.

Алювіальні, озерні, озерно-болотні, болотні гідроморфні утворення теплих

етапів складені супісками, глинистими пісками, суглинками з рештками значної

кількості рослинності. Вони є продуктами процесів формування заплавно-

старичних фацій алювію. Потужність субаквальних утворень мінлива, у межах

від 5 до 30 м.

Кліматична характеристика району

Клімат району ведення планованих робіт помірно-континентальний

(найхолодніший місяць – січень, найтепліший – липень), таблиця 1.3.

Середньорічна температура – +7,3 °С, середньорічна кількість опадів

457-536 мм. На літній період припадає 170-180 мм опадів, один раз на 10 років

фіксуються опади з інтенсивністю 70 мм за 45 хв., один раз на рік випадають

зливи інтенсивністю 30-40 мм за 20-50 хв.

40

Таблиця 1.3

Кліматична характеристика району планованої діяльності

Кількість опадів

Середня за місяць

відносна

вологість повітря

о 13 год. (%)

Кількість

днів з

туманом

Повторюваність напрямків

вітру (чисельник), %;

Середня швидкість вітру за

напрямками (знаменник), м/с

за рік добовий

максимум

січень липень напрямок січень липень

529 82 81 51 35 Пн 7/2.0 16/1.5

ПнС 14/1.9 13/1.5

С 16/1.5 9/1.6

ПдС 12/1.9 8/1.7

Пд 8/2.9 5/1.8

ПдЗ 19/2.6 12/1.1

З 16/1.7 21/1.4

ПнЗ 8/1.8 16/1.4

Середня за місяць

температура

повітря (°С)

Пружність водяної пари по

місцях, гПа

Повторюваність штилів за

місяць (%)

1 -6.6 3.6 8

2 -6.5 3.8 7

3 0.0 5.2 8

4 9.1 7.6 10

5 15.7 10.4 15

6 19.1 13.9 17

7 20.5 15.5 19

8 19.5 14.2 21

9 14.1 11.1 19

10 7.5 8.1 13

11 1.7 6.2 9

12 -2.9 4.7 7

Швидкість вітру, повторюваність якого становить 5 %, відповідає 9 м/с,

таблиця 1.4.

Таблиця 1.4

Річна повторюваність напрямків вітру (%)

Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ

10 14 15 12 7 16 16 10

Середня максимальна температура повітря в липні становить 26.5 °С,

середня мінімальна температура повітря в січні становить -9.9 °С.

41

Фонові концентрації забруднюючих речовин у повітрі (для міст з

населенням до 50 тис. чоловік, де не проводяться регулярні спостереження за

забрудненням атмосфери) в районі родовища Шебелинське-2 (видобування

крейди, глини, алевриту), що розташоване на території Балаклійського району,

Харківської області, с. Мілова, наведено в таблиці 1.5

Таблиця 1.5

Забруднююча речовина Нормативи якості

атмосферного повітря

(ГДК),

мг/м3

Гігієнічні

нормативи

ОБРД,

мг/м3

Фонова

концентрація,

мг/м3

Пил 0,5 0,05

Азоту діоксид 0,2 0,018

Вуглецю оксид 5,0 0,4

Діоксид сірки 0,5 0,02

Слід відзначити, що кліматичні умови району розташування об’єкту

планованої діяльності сприятливі для провадження даної діяльності відкритим

способом (кар’єром).

Корисна копалина на родовища Шебелинське-2

Корисною копалиною на родовищі є карбонатні породи верхньої крейди

(крейда), червоно-бурі і спільно залягаючі строкаті глини неогенового віку та

алеврит зеленувато-сірий обухівської світи, які придатні для виробництва

цементу. Потужність крейди (горизонт +70,0 м) в межах родовища в середньому

складає 34,1 м, червоно-бурих і строкатих глин – 8,8 м, алевритів - 7,1 м.

Карбонатні породи – писальна крейда – відносяться до кампанського та

сантонського ярусів вехньокрейдяного відділу.

Глинисті породи представлені двома горизонтами:

- верхній горизонт - червоно-бурі та спільно залягаючі строкаті глини

неогенового віку,

- нижній горизонт - алеврит зеленувато-сірий обухівської світи.

Розкривні породи на родовищі представлені ґрунтово-рослинним шаром,

суглинками четвертинного віку, глинистими пісками з лінзами пісковиків

межигірської та берецької світ, глинами зеленими, безкарбонатними обухівської

42

світи і мергелеподібними глинами київської світи та пісками нижньої частини

київської світи.

Потужність розкривних порід складає: ґрунтово-рослинного шару - 0,7 м,

суглинків – 9,2 м, межигірсько-берецьких пісків –14,6 м, зелених глин – 6,8 м,

мергелястих глин - 8,3 м, та київських пісків – 3,8 м.

Обсяг розкривних порід на родовищі складає (тис. м3):

- ґрунтово-рослинний шар – 881,88;

- суглинки категорій А+В+С1 – 10931,31 (в т. ч. А – 914,93; В – 3082,37 та

С1 – 6934,01);

- пісок межигірсько-берецької світи категорій А+В+С1 – 15751,83 (в т. ч.

А – 1163,43; В – 4490,40 та С1 – 10098,00);

- зелена глина категорій А+В+С1 – 6852,83 (в т. ч. А – 398,23; В – 1811,25

та С1 – 4643,35);

- мергеляста глина категорій А+В+С1 – 7468,45 (в т. ч. А – 456,80; В –

2223,81 та С1 – 4787,84);

- пісок київської світи категорій А+В+С1 – 3372,02 (в т. ч. А – 189,29; В –

791,28 та С1 – 2391,45);

- гірничий коефіцієнт (м3/м3) – 1,02.

Подальший приріст запасів крейди можливий за рахунок позабалансових

запасів категорії С2.

За умовами залягання та витриманістю якості корисної копалини

Шебелинське-2 родовище крейди віднесено до І групи складності відповідно до

«Класифікації запасів ресурсів корисних копалин державного фонду надр».

Якість карбонатних і глинистих порід оцінена згідно технічних умов

«Сировина для виробництва портландцементного клінкера»

(ДНДІ «Укрдіцемент») та цементу згідно ДСТУ Б В 2.7-46-96 «Будівельні

матеріали. Цементи загальнобудівельного призначення».

Загальну оцінку придатності цементної сировини проводять згідно вимог

ТУ У 27-1-14085879-001-2008 «Сировина для виробництва портландцементного

клінкеру. Технічні умови», оцінюючи хімічний склад і фізико-механічні

властивості. Оскільки, при виробництві цементу визначальним критерієм якості

43

є хімічний склад клінкеру і кількості шкідливих домішок, вміст яких не повинен

перевищувати значень, які забезпечують відповідність отриманого цементу

нормативам ДСТУ.Б В.7-46 «Цементи загальнобудівельного призначення.

Технічні умови». Ці властивості є визначальними, але не остаточними умовами

ведення виробничого процесу одержання цементу.

Згідно вітчизняного та світового досвіду портландцементний клінкер за

хімічним складом повинен відповідати вимогам, наведеним у таблиці 1.6.

Таблиця 1.6

Найменування показників Позначення Раціональні

границі

Коефіцієнт насичення

2

3232

8,2

)35,065,1(

SiO

OFeOAlСаО

Кремнеземний (силікатний) модуль

3232

2

OFeOAl

SiO

Глиноземний (алюмінатний) модуль

32

32

OFe

OAl

Вміст шкідливих домішок:

магнію оксид (MgO), %

сульфуру триоксид (SO3), %

оксиди лужних металів (K2O+Na2O), %

титану діоксид (TiO2), %

фосфору оксид (P2O5), %

хлориди (Cl-), %

КН

n

р

-

-

-

-

-

-

0,88 ÷ 0,92

1,90 ÷ 2,60

0,90 ÷ 1,60

не більше 5,0

не більше 1,5

не більше 1,2

не більше 2,0

не більше 0,5

не більше 0,10

Примітка 1. Значення показників КН, n і р можуть дещо змінюватись при виготовленні

цементів, що потребують клінкеру нормованого складу (сульфатостійкі, тампонажні, цементи

для бетону дорожніх та аеродромних покриттів).

Примітка 2. За потреб одержання клінкеру з високим вмістом С3S, коефіцієнт

насичення КН може бути збільшений до 0,95.

Придатність сировини для виробництва портландцементу, крім хімічного

складу, визначає кінетика клінкероутворення, яка згідно Зміні № 1 до

ТУ У 27.1-14085879-001: 2008 характеризується наступними показниками

спікливості:

44

Критерій спікання сировинної суміші Ксс- це процент засвоєння

вільної СаО, який характеризується відношенням засвоєної СаО до її хімічного

вмісту в суміші у перерахунку на прожарювання і визначається за формулою:

К сс = СаО – СаО вільн / СаО х 100

Коефіцієнт спікання В – це відношення кількості СаО, яке

залишається для насичення С2S до C3S, до кількості клінкерного розплаву і

визначається за формулою:

В = CaO – (1.8 7SiO2 + 1.65 Al2O3 +0.35 Fe2O3 ) / 3Al2O3 + 2.25 Fe2О3

За значенням коефіцієнту В портландцементні клінкери відносять до

наступних категорій:

Таблиця 1.7

Коефеіцієнт спікання за категорією В

Значення коефіцієнту спікання В Категорія випалюваємості

≤ 0,5 Легка випалюваність

0,5 – 0,6 Добра випалюваність

≥ 0,6 Важка випалюваність

Допустимий вміст шкідливих домішок в карбонатних, мергельних і

глинистих породах при виробництві з них портландцементного клінкеру

змінюється в залежності від варіантів їх сумісного використання у складі

сировинної суміші.

Можливість одержання якісного цементу із сировини з підвищеним

вмістом шкідливих домішок встановлюється в кожному окремому випадку на

основі спеціальних досліджень.

Для глинистих порід, крім хімічного складу, визначальним показником є

також гранулометричний склад.

45

Придатними за гранулометричним складом вважають глинисті породи, в

яких кількість грубих фракцій (крупний кварцовий пісок, уламки польових

шпатів, слюд, карбонатних порід тощо) складає:

- крупніше 0,2 мм - не більше 10,0 %;

- крупніше 0,08 мм - не більше 20,0 % (включаючи фракцію

крупніше 0,2 мм).

При більш грубому гранулометричному складі глинистих порід питання

щодо їх придатності визначається за результатами технологічних випробувань

та досліджень.

Сировинні матеріал, які використовуються за сухим способом

виробництва мають наступні додаткові вимоги: вміст у сировинній суміші SО3

повинен складати 0,6 – 1,0 %, R2O – 0,2 % - 0,6 %, Cl - не більш 0,06 %.

Перелічені вище параметри використовувались при проведені досліджень

з оцінки можливості використання сировини родовища Шебелинське-2 для

одержання портландцементу.

На підставі аналізу геологічних матеріалів та технологічних проб

сировинних матеріалів родовища Шебелинське–2 Державним науково-

дослідним інститутом «Укрдіцемент» виконано розрахунки і комплексні

дослідження, які вказують на можливість використання цих корисних копалин

для виробництва портландцементного клінкеру за малоенергоємним сухим

способом при застосуванні в якості палива вугілля, відповідно з урахуванням

вимог ТУ У 27.1-14085879-001-2008 «Сировина для виробництва

портландцементного клінкеру. Технічні умови».

Коливання хімічного складу крейди писальної (середньозважене по

свердловині та середньозважене по родовищу) за даними геологічного звіту

наведені у таблиці 1.8

46

Таблиця 1.8

Коливання хімічного складу крейди писальної родовища Шебелинське-2

Показ

ники,

Оксид

и

Вміст, %

За категорією А За категорією В За категорією С1 Серед

ньозв

ажене

по

родов

ищу

від До серед

ньозв

ажене

від до серед

ньозв

ажене

від до серед

ньозв

ажене

Впп 42.52 43.59 43.07 40.10 43/17 42.70 40.10 43.25 41.54 42.27

SiO2 0,40 2.25 1.14 0/61 5.72 2.40 0.84 5.72 3.47 2.34

Al2O3 0.15 0.60 0.30 0.15 1.55 0.37 0.33 1.55 0.87 0.58

Fe2O3 0.10 0.27 0.15 0.10 0.54 0.25 0.16 0.54 0.40 0.27

CaO 53.73 55.18 54.48 50.16 54.60 53.56 50.16 54.13 52.70 53.58

MgO 0.13 0.44 0.25 0.21 0.42 0.31 0.20 0.42 0.35 0.30

SO3 0.02 0.34 0.16 0.02 0.40 0.16 0.06 0.46 0.26 0.19

Na2O 0.01 0.09 0.06 0.01 0.10 0.06 0.03 0.07 0.05 0.06

K2O 0.02 0.11 0.09 0.04 0.29 0.12 0.10 0.37 0.18 0.13

P2O5 0.02 0.07 0.06 0.04 0.10 0.07 0.04 0.21 0.09 0.07

Cl 0.0014 0.0099 0.0078 0.004 0.014 0.009 0.0095

Дані, наведені у таблиці, свідчать, що крейда родовища Шебелинське-2 за

хімічним складом однорідна за вмістом СаО.

В цілому, вся товща крейди характеризується високим вмістом СаО.

Вміст MgO та шкідливих домішок не перевищує вимог до карбонатного

компоненту для сухого способу виробництва.

За даними хімічних аналізів, наданих у геологічному звіті, вміст іону хлору

не перевищує існуючих нормативів.

У таблиці 1.9 наведено розподіл середньозваженої по свердловинах

масової долі СаО (%), по свердловинах для вапняків родовища Шебелинське-2.

Таблиця 1.9

Розподіл масової долі СаО крейди родовища Шебелинське-2

Масова доля СаО,

%

52.0 52.5 52.75 53.0 53.25 53.75 54.25 54.75 55

категорія А 4 14 50 18 14

категорія В 17 25 25 25 25 8

категорія С1 15 45 15 15

Дані, представлені у таблиці, свідчать, що вміст СаО у крейді за категорією

А найвищий і поступово знижується за категоріями В та С1.

47

Природна вологість крейди писальної родовища Шебелинське-2, згідно

даних геологічного звіту, коливається у межах 18.54 – 38.55 %, у середньому

значенні – 31,96 %.

Об’ємна вага крейди змінюється у межах 1,70 – 1.97 т/м3, у середньому

складає 1,83 т/м3 .

Глинисті породи на родовищі Шебелинське-2 представлені суглинками,

глинами червоно-бурими, алевритами, зеленими глинами та глинами

мергелястими.

Природна вологість глинистих порід складає: суглинки – 14.86 – 24.86 %

(у середньому – 18.79 %) %, червоно-бурі глини – 16.22 – 25.81 % (у середньому

– 22.21 %) %., алеврити – 20.0 – 42.3 % (у середньому – 27.94 %), глини зелені -

24.64 – 49.04 % (у середньому – 32.07 %), глини мергелясті – 24.6 – 32.99 % (у

середньому – 28.94 %).

Об’ємна вага суглинків коливається у межах - 1,84-2,01 т/м3, червоно-

бурих глин - 1,89 – 2,08 т/м3, алевриту - 1.63 – 1.84 т/м3, зелених глин – 1.59 –

1.92 т/м3, мергелястих глин - 1.83 – 1.9 т/м3.

Коливання хімічного складу глинистих порід (середньозважених по

свердловинах) та середньозважених по родовищу наведені у таблиці 1.10.

Таблиця 1.10

Коливання хімічного складу суглинків родовища Шебелинське-2 за

категоріями

Показ

ники,

оксид

и

Вміст, %

Категорія А Категорія В Категорія С1 Середнь

озважен

е

по

родови

щу

від до серед

ньоз

важе

не

від до середн

ьозва

жене

від до середн

ьозва

жене

Впп 8.55 14.65 11.82 6.28 15.98 12.69 6.28 14.41 10.07 11.53

SiO2 54.43 63.31 57.91 52.83 65.25 57.75 55.70 65.96 60.76 58.81

Al2O3 10.28 13.44 12.13 10.28 14.50 12.36 10.62 14.78 12.47 12.32

ТіО2 0.68 082 0.74 0.65 0.78 0.72 0.63 0.82 0.73 0.73

Fe2O3 4.25 5.82 5.01 4.24 6.50 4.90 4.18 6.09 5.08 4.99

CaO 3.48 8.90 6.67 4.47 12.00 7.20 2.03 9.28 6.81 6.89

MgO 1.04 2.03 1.77 1.26 2.34 1.79 1.09 2.42 1.77 1.78

SO3 0.03 0.16 0.12 0.04 0.52 0.15 0.05 0.70 0.39 0.22

Na2O 0.05 0.86 0.65 0.05 0.86 0.59 0.95 0.74 0.31 0.52

K2O 1.05 2.13 1.90 0.10 2.05 1.83 1.02 2.07 1.65 1.79

Cl 0.0019 0.020 0.0091 0.0091

48

Дані, які наведені у таблиці показують, що суглинки неоднорідні за

хімічним складом.

У таблиці 1.11 наведено розподіл середньозваженої масової долі Аl2O3 (%),

по свердловинах для суглинків родовища Шебелинське-2.

Таблиця 1.11

Розподіл масової долі Аl2O3 суглинку родовища Шебелинське-2

Масова часка Аl2O3 % ≤ 10.5 10.5-

11.0

11.0-

12.0

12.0-

12.5

12.5-

13.0

13.0-

14.0

14.0-

15.0

Категорія А - 9.0 24.0 18.0 27.0 9.0 3.0

Категорія В 12.0 6 25 16 17 18 6

Категорія С1 12.5 25.0 25.0 25.0 12.5

Дані, які наведені у таблиці свідчать, що доля суглинків з масовою часткою

Аl2O3 11-13 % (при такому значенні масової частки Аl2O3 суглинки можуть бути

використані в якості самостійного глинистого компоненту) складає 50 – 70 % по

родовищу.

Таблиця 1.12

Коливання хімічного складу червоно-бурої глини родовища

Шебелинське-2 за категоріями

Показн

ики

оксиди

Вміст оксидів, %

Категорія А Категорія В Категорія С1 Серед

ньозв

ажене

по

родов

ищу

від до серед

ньо

зваже

не

від до серед

ньозв

ажене

від до серед

ньозв

ажене

впп 6.45 13.64 11.26 7.09 13.88 10.74 6.19 14.41 8.78 10.26

SiO2 56.83 72.51 62.54 56.85 66.94 61.29 57.98 73.33 62.43 62.09

Al2O3 10.25 13.90 12.44 9.79 14.78 12.75 8.73 14.52 12.89 12.69

ТіО2 0.67 0.78 0.71 0.44 0.78 0.68 0.64 0.77 0.70 0.70

Fe2O3 4.28 6.22 5.26 3.96 6.41 5.26 4.42 6.04 5.24 5.25

CaO 0.81 6.26 4.19 1.67 9.93 4.89 3.07 8.08 5.70 4.93

MgO 0.82 1.73 1.55 0.82 2.18 1.66 0.72 2.37 1.58 1.60

SO3 0.03 0.16 0.11 0.05 0.46 0.12 0.05 0.62 0.42 0.22

Na2O 0.06 0.58 0.41 0.10 0.62 0.42 0.10 0.62 0.39 0.41

K2O 0.60 2.10 1.53 1.08 2.27 1.58 0.68 2.45 1.66 1.59

Cl- 0.0157 0.0157

49

Дані, які наведені у таблиці, показують, що червоно-бурі глини

неоднорідні за хімічним складом.

У таблиці 1.13 наведено розподіл середньозваженої масової частки Аl2O3

(%), по свердловинах для червоно-бурої глини родовища Шебелинське-2.

Таблиця 1.13

Розподіл масової долі Аl2O3 червоно-бурої глини родовища

Шебелинське-2

Масова часка Аl2O3 % 9-10 10.0-11.0 11.0-12.0 12.0-13.0 13.0-

14.0

14.0-

15.0

Категорія А 14 13 42 31

Категорія В 5 14 44 22 14

Категорія С1 - 7 14 29 29 21

Дані, які наведені вище у таблиці, свідчать про можливість використання

(у разі потреби) червоно-бурих глин в якості корегуючої алюмінатної добавки.

Таблиця 1.14

Коливання хімічного складу алевриту родовища Шебелинське-2 за

категоріями

Показник

и, оксиди

Вміст оксидів, %

Категорія А Категорія В Категорія С1 Середнь

озважен

е

по

родови

щу

від до середн

ьо

зваже

не

від до середн

ьо

зваже

не

від до середн

ьо

зваже

не

впп 7.36 10.51 9.03 7.36 10.83 9.14 8.01 10.04 8.56 8.91

SiO2 66.20 72.00 70.23 68.08 71.83 70.28 69.19 71.83 70.00 70.17

Al2O3 9.14 11.98 10.70 9.14 11.68 10.60 9.40 11.57 10.92 10.74

ТіО2 0.61 0.79 0.71 0.14 0.81 0.71 0.69 0.85 0.74 0.72

Fe2O3 3.39 4.86 4.17 3.39 4.90 4.16 3.45 4.81 4.51 4.28

CaO 0.64 1.23 0.92 0.60 1.60 0.90 0.73 1.27 1.04 0.95

MgO 1.20 1.81 1.43 1.15 1.67 1.42 1.20 1.77 1.55 1.47

SO3 0.07 0.36 0.17 0.04 0.37 0.17 0.04 0.29 0.20 0.18

Na2O 0.33 0.51 0.42 0.32 0.46 0.43 0.31 0.47 0.35 0.40

K2O 1.90 2.59 2.22 1.90 2.54 2.18 1.90 2.29 2.18 2.19

Cl 0.0036 0.020 0.0091 0.0091

У таблиці 1.15 наведено розподіл середньозваженої масової долі Аl2O3 (%),

по свердловинах для алевриту родовища Шебелинське-2.

50

Таблиця 1.15

Розподіл масової долі Аl2O3 алевриту родовища Шебелинське-2

Масова частка

Аl2O3 %

9-10 10.0-11.0 11.0-12.0

Категорія А 20 60 30

Категорія В 25 50 25

Категорія С1

Дані, які наведені у таблиці, характеризують алеврит як глинистий

компонент з низьким вмістом як такий, що можна використовувати, у разі

потреби, в якості кремнеземної добавки для червоно-бурої, зеленої та

мергелястої глин того ж родовища.

Таблиця 1.16

Коливання хімічного складу зеленої глини родовища Шебелинське-2 за

категоріями

Показник

и, оксиди

Вміст оксидів, %

За категорією А За категорією В За категорією С1 Серед

ньозва

жене

по

родов

ищу

від до середн

ьозва

жене

від до середн

ьозва

жене

від до середн

ьозва

жене

впп 9.07 12.58 11.13 5.31 16.28 10.23 5.31 16.28 7.06 9.47

SiO2 58.43 65.50 62.05 53.37 71.08 63.55 53.37 70.35 67.05 64.72

Al2O3 12.20 13.90 13.24 11.33 14.17 13.02 12.22 14.05 13.39 13.22

ТіО2 0.82 0.59 0.81 0.72 0.67 0.75 0.74 0.76

Fe2O3 4.48 6.20 5.50 4.12 6.48 5.12 4.48 10.00 5.55 5.29

CaO 1.09 6.29 2.02 1.07 7.73 2.17 1.28 6.35 1.85 2.01

MgO 1.65 2.19 1.99 1.58 2.53 2.01 1.33 2.39 1.93 1.98

SO3 0.06 0.21 0.12 0.06 0.87 0.18 0.06 0.87 0.36 0.22

Na2O 0.29 0.54 0.45 0.08 0.56 0.43 0.08 0.47 0.30 0.40

K2O 2.34 3.64 2.70 1.04 3.63 2.54 0.53 2.82 1.82 2.35

Дані, які наведені у таблиці, показують, що хімічний склад зелених глин

неоднорідний.

У таблиці 1.17 наведено розподіл середньозваженої масової долі Аl2O3 (%),

по свердловинах для зеленої глини родовища Шебелинське-2.

51

Таблиця 1.17

Розподіл масової долі Аl2O3 зеленої глини родовища Шебелинське-2

Масова частка Аl2O3 % 9-10 10.0-11.0 11.0-12.0 12.0-13.0 13.0-

14.0

≥ 14.0

% масової частки Аl2O3, за

категорією А

4 36 56 4

% масової частки Аl2O3, за

категорією В

30 60 10

% масової частки Аl2O3, за

категорією С1

100

Таблиця 1.18

Коливання хімічного складу глини мергелястої родовища

Шебелинське-2 за категоріями

Показн

ики,

оксиди

Вміст оксидів, %

За категорією А За категорією В За категорією С1 Середньо

зважене

по

родовищу

від до середн

ьозва

жене

від до середн

ьозва

жене

від до середн

ьозва

жене

впп 145.2

1

19.65 17.59 14.85 19.65 17.63 10.24 19.52 14.33 16.52

SiO2 44.92 52.81 48.97 44.92 51.94 48.09 46.15 56.54 51.78 49.91

Al2O3 8.36 11.93 10.43 9.77 11.86 10.49 9.84 13.20 11.03 10.65

ТіО2 0.62 0.68 0.65 0.56 0.62 0.58 0.52 0.63 0.58 0.60

Fe2O3 3.11 5.48 4.29 0.52 0.63 4.31 3.80 5.60 4.48 4.36

CaO 11.02 14.74 12.84 10.80 15.64 12.82 11.54 14.40 13.03 12.90

MgO 1.57 2.05 1.90 1.20 2.09 1.89 0.98 2.13 1.64 1.81

SO3 0.23 0.23 0.23 0.08 0.30 0.19 0.16 0.48 0.26 0.23

Na2O 0.32 0.54 0.40 0.17 0.54 0.40 0.04 0.45 0.29 0.36

K2O 1.92 2.98 2.30 1.89 2.89 2.31 0.20 2.48 1.71 2.11

Дані, які наведені у таблиці, показують, що мергелясті глини за категорією

А і В неоднорідні за хімічним складом. Мергелясті глини за категорією С2 більш

рівномірні за хімічним складом.

У таблиці 1.19 наведено розподіл середньозваженої масової часткиАl2O3

(%), по свердловинах для мергелястої глини родовища Шебелинське-2.

52

Таблиця 1.19

Розподіл масової частки Аl2O3 мергелястої глини родовища

Шебелинське-2

Масова частка Аl2O3

(%)

9-10 10.0-11.0 11.0-12.0 12.0-13.0 13.0-14.0 ≥ 14.0

% масової частки

Аl2O3, за категорією А

14 68 18

% масової частки

Аl2O3, за категорією В

14.5 71 14.5

% масової частки

Аl2O3, за категорією С1

50 50

Вміст природних радіонуклідів, як у сировинних компонентах, так і в

виготовленому портландцементі, коливається в межах 80,12-117,2 Бк/кг, що

відповідає допустимому рівню НРБУ-97 (370 Бк/кг) і відносить продукцію до

І класу застосування, яка може використовуватися у всіх видах будівництва без

обмежень.

За класами радіоактивність визначається у відповідності з ДБН В.1.4-1.01,

ДБН В.1.4-2.01.

Радіаційно-гігієнічна оцінка корисної копалини родовища Шебелинське-2

проводилася у відповідності до «Вимог до оцінки природної радіоактивності

корисних копалин при проведенні геологорозвідувальних робіт на родовищах

будівельної сировини», ДКЗ України, Київ, 1997р., будівельних нормам

ДБН В.1.4.-1.01.-97 «Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні, та

НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України».

У відповідності до проведених досліджень доведена придатність крейди

родовища Шебелинське-2 в якості основної сировини (78,7 %), червоно-бурих

глин (18,3 %), залізовміщуючої добавки (2 %) для виробництва цементу сухим

способом з використанням, у разі потреби, алевриту (родовища) у якості

силікатної домішки кількістю 5,7-6,2 %.

За всіма показниками цемент відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-46:2010

«Цементи загально будівельного призначення» і відноситься до І типу

портландцементу, за міцністю - до марки М–«500» (ПЦ І-500).

Дослідження виконані з використанням загальноприйнятих методик та

європейських норм і можуть, таким чином, бути підґрунтям для розгляду

53

Шебелинського-2 родовища, як бази для виготовлення портландцементу марки

500.

Корисна копалина в межах підрахунку запасів характеризується

наступними показниками:

– доведена придатність крейди і глинистих порід Шебелинського-2

родовища в якості сировини у виробництві цементу сухим способом.

Рекомендуються для використання у якості глинистої компоненти червоно-бурі

та строкаті глини неоген-четвертинного віку. Алеврит може використовуватися,

у разі потреби, у якості кремнеземної добавки до глинистих порід родовища;

– крейда характеризується однорідністю складу, основна маса якої

(близько 60 %) вміщує оксид кальцію більше 53 % і складає, у середньому,

3,8 % по родовищу;

– масова частка шкідливих домішок (R2O, MgO, Cl, SO3) міститься в

основних сировинних компонентах значно нижче установлених норм.

Запаси цементної сировини в межах контуру проектного кар’єру

складають (тис. тонн):

– крейди (горизонт +70,0 м) категорій А+В+С1 - 45189,1 (у т. ч.

А – 12960,0; В – 20998,74 і С1 – 11230,36) та позабалансові (горизонт +50,0 м)

категорії С2 - 21355,36.

– червоно-бурих та строкатих глин категорій А+В – 7087,47 (у т. ч.

А – 1247,84 і В – 5839,63) та умовно балансові категорії С1 – 15542,95.

– алевриту категорій А+В - 4182,94 (у т. ч. А – 974,75 і В – 3208,19) та

умовно балансові категорії С1 – 7832,81.

У меридіанальному напрямку родовище представлено розрізами І–І, ІІ-ІІ,

IIІ–ІII, ІV–ІV, V–V та VI – VI та в субширотному – розрізом VII – VII.

Варто зауважити, що підготовлені запаси крейди і глинистих порід при

річному видобутку крейди – 2049,2 тис. тонн, глинистих порід – 270,1 тис. тонн

та алевритів – 144,6 тис. тонн забезпечать діяльність проектного заводу по крейді

приблизно на 22 роки.

Варто підкреслити, що видобування корисної копалини на родовищі

Шебелинське-2 здійснюватиметься в межах затверджених запасів ДКЗ України.

54

1.2.Цілі планової діяльності

Ціллю даної планованої діяльності є видобування корисної копалини -

крейда, глина та алеврит, в якості цементної сировини. Розробка ділянки буде

здійснюватися на родовищі Шебелинське-2, яке розташоване на території

Балаклійського району Харківської області, на південно-східній околиці

с. Мілова. Відстань від районного центру м. Балаклія до родовища становить 15

кілометрів, від обласного центру міста Харків - 125 кілометрів.

1.3. Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих

і будівельних робіт та впровадження планової діяльності

Планованою діяльністю, в межах відведеної ділянки (родовище

Шебелинське-2, що розташоване на південно-східній околиці с. Мілова),

передбачається проведення дій, описаних вданому підрозділі.

Спосіб розробки кар’єру – відкритий. При виборі системи розробки кар'єру

за основу приймалися гірничо-геологічні умови залягання й фізико-механічні

властивості гірських порід, продуктивність кар'єру по корисних копалинах,

взаємне розташування кар'єру і заводу – споживача сировини, відвалу,

параметри застосовуваного гірничотранспортного устаткування.

Висота робочих уступів встановлена (обмежуються відповідно до вимог

«Правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом»

(НПАОП 0.00-1.24-10)) з урахуванням фізико-механічних властивостей порід,

виду та типу проектованого гірничотранспортного устаткування, раціонального

розподілу об’ємів гірничої маси в часі.

Розробка порід буде здійснюватися горизонтальними виїмковими шарами

послідовно зверху вниз висотою до 7 метрів при розробці екскаватором з прямою

лопатою та до 5 метрів при розробці екскаватором зі зворотною лопатою.

На кінцевому контурі уступи формуються висотою 15-21 м:

- уступи крейди з горизонтами +50 м, +70 м, +91 м, +112 м;

- уступи в надкрейдовій товщі з горизонтами +127 м, +142 м,+157 м.

Ширина виїмкової заходки екскаватора становить 14 метрів.

55

Видалення розкривних порід з кар'єру здійснюється селективною

розробкою ґрунтово-рослинного шару висотою від 0,4 до 1,5 м.

Породи розкриву придатні:

ґрунтово-рослинний шар - для рекультивації;

суглинки - для виробництва цегли;

пісок жовтувато-зелений, с прошарками пісковику - для

планувальних робіт та благоустрою;

глина зелена - для виробництва керамзиту;

глина мергеляста – для керамічних виробів.

Для мінімізації негативного впливу на довкілля передбачається розкривні

породи кар’єру складувати у виробленому просторі - це дозволяє раціонально

використовувати землі і створює найбільш сприятливі умови для відновлення

порушеного рельєфу місцевості. Відновлення порушених земель планується

виконувати в ході основної виробничої діяльності або не пізніше, ніж протягом

року після її завершення.

Рекультиваційні роботи будуть здійснюватися на підставі погоджених і

затверджених у встановленому порядку технічних умов на рекультивацію

земель і відповідно до проекту, що буде розроблений на наступних стадіях

проектування розробки Шебелинського-2 родовища.

Технологічна схема розкривних робіт включає:

- селективне відпрацьовування родючого шару ґрунту з випередженням

розкривних робіт не більше величини річного посування фронту гірничих робіт.

Зняття родючого шару ґрунту здійснюється в теплий і сухий період часу. Обсяг

родючого ґрунту, знятий у проектних контурах кар'єру і використовуваний для

потреб рекультивації, складає 881,9 тис. м3;

складування порід родючого ґрунту у відособлений відвал, за формою

зручною для наступного його навантаження і транспортування, розташований на

сухій ділянці на південному борту кар'єру, а згодом − на сплановану поверхню

внутрішнього відвалу. Поверхню відвалів родючого ґрунту при тривалому його

зберіганні необхідно зміцнювати посівом багаторічних трав для запобігання

розвитку ерозії укосів, руйнування гумусу і поширення бур'янистих рослин;

56

- необхідно планувати поверхню внутрішнього відвалу розкривних

порід, засипати знижені ділянки з метою недопущення утворення замкнутих

западин, ліквідації післяусадочних явищ. Нахил відновлюваної території

повинен виключати можливість розвитку ерозійних процесів. Оскільки, відвал

складений нетоксичними розкривними породами, його поверхня не вимагає

спеціальних технічних заходів, крім планування поверхні. Спосіб ведення робіт

– бульдозерний;

- планування поверхні дна кар'єру. Рельєф рекультивованої поверхні дна

кар'єру після проведення вертикального планування повинен наближатися до

рівнинного, не мати замкнутих заглиблень і бічних ухилів;

- покриття рекультивованих ділянок родючим шаром ґрунту. Відсипання

родючого шару ґрунту при використанні автомобільного транспорту варто

передбачати з найбільш далекого краю рекультивованої площі, що дозволить

розрівнювати його одночасно з відсипанням.

Кути укосів уступів у період розробки й на кінець розробки приймаються

відповідно до «Норм технологічного проектування гірничодобувних

підприємств із відкритим способом розробки родовищ корисних копалин»

(СОУ-НМПП 73.020-078-1:2007).

Крім того, при розробці кар’єру враховується розташування об'єктів, що

вимагають залишення охоронних ціликів та зон:

- охоронний цілик 100 метрів від устя газоносних свердловин № 482

і № 439 на південному заході і півдні земельної ділянки (згідно «Правил безпеки

в нафтогазодобувній промисловості України» (НПАОП 11.1-1.01-08);

- охоронний цілик 250 метрів від газопроводу з діаметром труби 1000

мм, розташованого вздовж східної межі ділянки (згідно «Правила безпеки в

нафтогазодобувній промисловості України» (НПАОП 11.1-1.01-08);

- дотримання санітарно-захисної зони (СЗЗ) відповідно до існуючої

житлової забудови (с. Мілова, південно-східна околиця).

Згідно Державних санітарних правил планування та забудови населених

пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.1996 р. № 173,

зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.1996 р. за № 379/1404 та із

57

змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони здоров’я

України від 02.07.2007 р. № 36, промислові, сільськогосподарські та інші

об’єкти, що є джерелами забруднення навколишнього природного середовища

хімічними, фізичними та біологічними факторами повинні відокремлюватися від

житлової забудови СЗЗ. Відповідно до вищевказаного документу санітарно

захисна зона навколо кар’єру складає 300 м.

Розмір нормативної СЗЗ витриманий відповідно до найближчої житлової

забудови, (с. Мілова).

Враховуючи вимоги ДБН А. 2.2-3:2014, а також на підставі Закону України

«Про об’єкти підвищеної небезпеки» та згідно з Постановою Кабінету Міністрів

України № 956 від 11.07.2002 р., НПАОП 0.00-6.21-02 «Порядок ідентифікації та

обліку об’єктів підвищеної небезпеки», НПАОП 0.00-6.22-02 «Порядок

декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки», кар’єр з видобутку

корисної копалини не відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки.

Повітрообмін в кар’єрі, враховуючи розташування і глибину, природний

між виїмкою і атмосферою.

Склад атмосферного повітря кар'єру повинний відповідати встановленим

нормативам по вмісту основних складових частин повітря і шкідливих домішок

(пил, гази) з урахуванням вимог ДСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні

вимоги до повітря робочої зони». У місцях провадження робіт повітря повинне

містити по обсягу 20 % кисню і не більше 0,5 % вуглекислого газу.

При розробці родовища Шебелинське-2 заходи з інженерної підготовки та

захисту проектованої території від несприятливих природних умов (зсуви, ерозія

схилів, підтоплення тощо) розробляються з урахуванням результатів інженерно-

геологічного вишукування.

Всі операції з підготовки родовища до роботи виконуються за допомогою

сучасних механізмів, які мають незначний негативний вплив на довкілля є

екологічно безпечні та відповідають чинному законодавству України у сфері

довкілля.

Інженерно-технічні рішення в період розробки та експлуатації родовища

мають забезпечити раціональне використання надр, а також необхідно

58

передбачити охоронні, відновлювані, захисні та компенсаційні заходи.

Проведення контрольно-аналітичних досліджень стану атмосферного повітря,

стану поверхневих ґрунтових вод, ґрунту, ландшафту на території, що перебуває

під впливом експлуатації родовища.

В даному звіті враховуються всі розкривні та видобувні роботи,

навантажувально-розвантажувальні роботи, зрошувальні роботи, зберігання

розкривних порід на відвалі, ремонтні роботи, а також враховується робота

двигунів внутрішнього згорання усієї наявної техніки, що експлуатується в

межах родовища.

Слід зазначити, що протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та

провадження планованої діяльності підприємство робитиме незначний

негативний вплив на навколишнє природне середовище.

Прийняті рішення з питань розробки родовища, місць складування

розкривних порід, технології здійснення гірничих робіт і транспортування

цементної сировини можна охарактеризувати як найбільш раціональні й

екологічно прийняті щодо можливого впливу на навколишнє природне

середовище.

1.4. Опис основних характеристики планової діяльності, зокрема,

види і кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель, ґрунтів,

біорізноманіття), які планується використовувати

Видобування корисної копалини - крейда, глина та алеврит, в якості

цементної сировини здійснюватиметься на родовищі Шебелинське-2, яке

розташоване на території Балаклійського району Харківської області, на

південно-східній околиці с. Мілова.

Територія планованої діяльності розташована в лісостеповій зоні і

характеризується помірно-континентальним кліматом із теплим тривалим літом

і помірно холодною зимою зі стійким сніговим покривом.

Основний вплив при розробці родовища відбуватиметься на атмосферне,

водне та геологічне середовище.

59

Виконання видобувних робіт на родовищі супроводжується порушенням

стану земельних ресурсів та надр, викидів в атмосферне повітря забруднюючих

речовин (від неорганізованих та пересувних джерел) та водовідведенням.

Відпрацювання запасів родовища приведе до зміни геологічного середовища.

Основними видами впливу на надра при здійсненні відкритих гірничих

робіт є:

− зміна природного залягання гірничих порід при виїмці корисної

копалини і розкривних порід;

− зміна геоморфологічного характеру ділянки.

У процесі розробки гірничих порід існуюча геодинамічна рівновага буде

порушена.

У геоморфологічному відношенні ділянка в період відпрацьовування буде

являти собою виїмку нагірно-глибинного типу.

Характеристика впливів на довкілля у процесі підготовчих робіт

Підготовчі роботи з розробки родовища супроводжуються наступними

впливами на довкілля:

- викиди при роботі двигунів кар’єрного автотранспорту, а також

кар’єрних механізмів під час проведення гірничих робіт, розкривних,

розвантажувально-навантажувальних - негативний вплив очікується в межах

затверджених нормативів;

- виникнення незначних шумів - негативний вплив очікується в

межах затверджених нормативів;

- викиди забруднюючих речовин в атмосферу – негативний вплив

очікується в межах затверджених нормативів;

- ймовірне забруднення верхнього шару ґрунту - прогнозується в

межах затверджених нормативів;

- -недотримання правил безпеки при роботі з паливно-мастильними

матеріалами - негативний вплив не очікується;

- утворення виробничих відходів - негативний вплив не очікується,

оскільки, передаватимуться на утилізацію спеціалізованим ліцензованим

підприємствам, заздалегідь підписавши угоду про надання відповідної послуги.

60

Повітряне середовище

При здійсненні гірничих робіт у кар'єрі основними джерелами

забруднення повітряного басейну є викиди пилу, утворені при проведенні

розкривних, добувних і екскаваторно-навантажувальних роботах, при

бульдозерному відвалоутворенні, транспортуванні гірничої маси, пилінні

відвалів і внутрішньокар'єрних доріг, а також при роботі двигунів внутрішнього

згоряння гірничого і транспортного устаткування.

При виконанні зазначених робіт в атмосферу викидаються наступні

забруднюючі речовини:

– пил;

– відпрацьовані гази двигунів внутрішнього згоряння (діоксид азоту,

сажа, сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, вуглеводні граничні).

Склад атмосферного повітря кар'єру має відповідати встановленим

нормативам із вмісту основних складових частин повітря і шкідливих домішок

(пил, гази) з урахуванням вимог ДСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні

вимоги до повітря робочої зони». У місцях провадження робіт повітря повинне

містити (обсяг) - 20 % кисню і не більше 0,5 % вуглекислого газу.

За даними геологічного звіту, природна вологість крейди на родовищі

коливається від 18,54 до 38,55 %. Виходячи з вказаного, пилоутворення при

добувних і навантажувальних роботах буде незначне.

Прийняті рішення з питань розробки родовища, місць складування

розкривних порід, технології здійснення гірничих робіт і транспортування

цементної сировини можна охарактеризувати як найбільш раціональні й

екологічно прийняті щодо можливого впливу на навколишнє природне

середовище.

Досвід експлуатації аналогічних кар'єрів показує, що такі гірничі роботи

істотно не впливають на екологію.

Запроектовані заходи щодо попередження забруднень навколишнього

природного середовища дозволяють провести розробку родовища відповідно до

вимог діючого природоохоронного законодавства і без порушень екологічної

ситуації в районі запланованої діяльності.

61

При експлуатації родовища забруднення повітряного середовища буде

зведено до мінімуму. Видобувні роботи будуть проводитись технічно справним

обладнанням, яке не забруднює повітря середовище, має сертифікат та

випускається серійно, а технічна характеристика відповідає чинному

законодавству у сфері навколишнього природного середовища.

Водне середовище

У контурі розвіданої площі родовища поверхневих водостоків та

водоймищ немає.

Головною водною артерією району родовища є ріка Сіверський Донець,

що перетинає район з північного заходу на південний схід, з її лівими притоками

– річками Крайня, Середня і Волоська Балаклейка.

Безпосередньо на території родовища поверхневі водні об'єкти відсутні.

Гідрогеологічні умови експлуатації родовища прості, характеризуються

наявністю двох водоносних горизонтів, які містяться у глинистих пісках та

тріщинуватій крейді, корисна копалина в проектних контурах не обводнена.

Перший від поверхні водоносний горизонт у глинистих пісках залягає на

відмітках +130-140 м, що значно вище області розвантаження р. Сіверський

Донець (+100 м) та у значній степені здренований яружно-балочною мережею.

Крім того, у діючому кар’єрі Шебелинського родовища на відмітці +40,0 м

розташована водойма, з якої вода відкачується в долину р. Сіверський Донець.

Гідрогеологічні умови Шебелинського-2 родовища сприятливі для

відкритої розробки, але вимагають додаткових заходів щодо кар'єрного

водовідливу і водовідведення.

Безпосередніх викидів забруднюючих речовин у поверхневі і підземні

води в ході реалізації планованої діяльності не передбачається.

Таким чином, розробка Шебелинського-2 родовища крейди не впливатиме

на водне середовище (поверхневі і підземні води).

Технологічні рішення з відкачки кар'єрних вод:

- в кар'єрі на горизонті + 50 м виконується додатковий водозбірник і

встановлюється насосна станція.

62

Робота насосної станції передбачається в автоматичному режимі по рівнях

води у водозбірнику.

Відкачка кар'єрних вод передбачається по двох взаємозамінних

трубопроводах діаметром 200 мм до борту кар’єру, а далі по трубопроводу

діаметром 300 мм до точки скидання в канал гідрозахисту проммайданчика

заводу.

Для відкачки можливих зливових притоків вода відкачуватиметься двома

електронасосними агрегатами.

Розвиток інженерно-геологічних процесів, які могли б ускладнити

проведення гірничих робіт, не передбачається.

Водоприток за рахунок опадів

За даними найближчої до родовища Шебелинське-2 метеостанції зливові

опади в кількості до 30 мм на добу спостерігаються 1 раз на рік, 45 мм – 1 раз на

5 років, 52 мм – 1 раз на 10 років, 70 мм – 1 раз на 25 років.

Водоприток за рахунок атмосферних опадів розраховується за

формулою:

Q = (F*A*0,7) /T

Де Q – розрахунковий водоприток м3/добу;

F - площа кар’єру по поверхні (127,7 м2);

A – середньорічні опади (0,521 м3);

T - час – (365 діб);

0,7 – коефіцієнт на випаровування.

Q = (127,7 * 0,521 *0,7) / 365 = 0,128 м3/добу./

Водоприток за рахунок злив 1 раз за 10 років:

𝑄злив =𝐻зл×𝐹

24

63

де, Нзл - середньостатистичний багаторічний шар опадів за рахунок злив,

м.

F - площа кар’єру по поверхні, м2.

Q = 127,7 *0,07/24 = 0,372 м3/добу

Загальний середній розрахунковий водоприток складе:

272,33 + 0,128 = 272,458 м3/добу

Максимальний добовий водоприток 1 раз на 10 років може скласти:

272,458 м3/добу + 0,372 м3/добу = 272,83 м3/добу

У кар’єрі площею 127,7 м2 середній водоприток на 1,0 м2 складе:

272,458 м3/добу / 127,7 м2 = 2,1 м3/добу * 365 = 766,5 м3/рік

Як бачимо, коливання у розрахунках невеликі. Тому, загальний середній

розрахунковий водоприток складе 272,458 м3/добу і 0,372 м3/добу (за одну добу)

один раз за 10 років.

Враховуючи значні коливання природної вологості при розробці

(природна вологість крейди становить 18,54–38,55 %, у середньому – 31,96 %,

глин червоно-бурих та строкатих – 16,22–25,81 %, у середньому – 22,21 %,

алевритів – 20,0–42,3 %, у середньому – 27,94 %), потрібно здійснювати

постійний контроль експлуатаційної вологості видобутої корисної копалини та

при необхідності робити її усереднення.

Розрахунок водопритоків із підземних вод

Приток підземних вод до кар’єру буде проходити по всьому периметру

кар’єра за рахунок вод водоносного горизонту у відкладах обухівської світи

64

еоцену та межигірської світи олігоцену та водоносного горизонту мергельно-

крейдяних відкладів.

Розрахункова формула:

Q = [1.37*K *H2] / [ lg(R – r0)]

де, H – потужність водоносного горизонту (12 м - для межигірського і 50

м для мергельно-крейдяного водоносних горизонтів);

K - коефіцієнт фільтрації (1,1 м/добу - для межигірського і 0,4 м/добу для

мергельно-крейдяного водоносних горизонтів);

S - зниження води від статичного рівня (12 м - для межигірського та 50 м

для мергельно-крейдяного водоносних горизонтів);

r0 - зведений радіус кар’єру, який дорівнює радіусу еквівалентної круглої

криниці, і визначається за формулою:

r0 = (F / )0.5

де, - константа, яка дорівнює 3,14;

F- площа кар’єру по поверхні (1281054,5 м),

rо = (1281054,54 / 3,14)0,5= 638,57 м

R – радіус впливу кар’єру, який обмежується основним базисом

розвантаження водоносних горизонтів - р. Сіверський Донець, і в середньому

складає 4000 м.

Q = [1,37 · 1,1 · 122] / [ lg (4000/638.57)] = 272,33 м3/добу.

Основні фактори впливу на ґрунт, надра

Поверхня родовища, де відбуватиметься видобування крейди, глини та

алевриту, в якості цементної сировини (родовище Шебелинське-2 -

Балаклійський район, Харківська область, південно-східна околиця с. Мілова)

65

має вигляд похилої ділянки із загальним зниженням рельєфу у північному та

західному напрямках, розмежована щільною мережею балок і ярів. Найнижчі

значення (+144 м) спостерігаються на західній межі родовища, найвищі (+174 м)

- на південній. Перевищення відміток із заходу на південь складає 30 м.

Корисна копалина на родовищі представлена карбонатними породами

верхньої крейди та глинистими породами палеоген-неогенового віку.

Карбонатні породи – писальна крейда – відносяться до кампанського та

сантонського ярусів вехньокрейдяного відділу.

Глинисті породи представлені двома горизонтами:

- верхній горизонт - червоно-бурі та спільно залягаючі строкаті глини

неогенового віку,

- нижній горизонт - алеврит зеленувато-сірий обухівської світи

Карбонатні породи (родовище Шебелинське-2), що розкриті кар’єром,

дуже тріщинуваті, посічені цілою низкою тектонічних порушень збросового

характеру і зім’яті в пологу антиклінальну складку північно-східного

простягання. Орієнтація тріщин різновидна з переважаючим вертикальним

напрямком. По площинах тріщин відзначають нальоти і плями гідроокислів

заліза червоного й іржаво-вохристо-бурого кольорів, які місцями пронизують

породу.

Незважаючи на високу тріщинуватість крейди в породі, відкриті

порожнини і прояви карсту не виявлені, що свідчить про слабкий їх розвиток на

родовищі.

В крейді кар’єру спостерігаються зразки з лускою риб, уламками

белемнітів, голками морських їжаків.

Закономірності напластування порід в зонах тектонічних контактів

порушені, що чітко простежується у запісоченості крейди. Макроскопічно за

визначенням фауни товща крейди не стратифікується.

У південній частині родовища складуються породи внутрішнього

розкриву. Внаслідок видобутку крейди утворилася водойма (горизонт +40,0 м),

вода з якої відкачується в долину р. Сіверський Донець.

66

Розкривні породи на родовищі представлені ґрунтово-рослинним шаром,

суглинками четвертинного віку, глинистими пісками з лінзами пісковиків

межигірської та берецької світ, глинами зеленими, безкарбонатними обухівської

світи і мергелеподібними глинами київської світи та пісками нижньої частини

київської світи.

Потужність розкривних порід складає: ґрунтово-рослинного шару - 0,7 м,

суглинків – 9,2 м, межигірсько-берецьких пісків –14,6 м, зелених глин – 6,8 м,

мергелястих глин - 8,3 м, та київських пісків – 3,8 м.

Породи розкриву передбачається використовувати для рекультивації

земель, порушених гірничими роботами.

Складування розкривних порід у виробленому просторі кар'єру дозволяє

раціонально використовувати землі і створює найбільш сприятливі умови для

відновлення порушеного рельєфу місцевості.

Місце розташування території планованої діяльності - лісостепова зона.

Інженерно-геологічні особливості порід, умови залягання корисної

копалин, потужність, фізико-механічні властивості, геологічні і гідрогеологічні

умови родовища визначили спосіб розробки родовища - відкритий. Прийнятий

спосіб відробки запасів (екскаватором із наступним навантаженням на

автотранспорт) не впливає на оточуюче середовище.

Основними факторами, що впливають на ґрунт, є механічні пошкодження

і забруднення. Механічні пошкодження пов’язані з необхідністю проведення

земельних робіт, роботою транспорту тощо.

Шумовий, вібраційний вплив, світлове, теплове, радіаційне

забруднення та випромінювання

Одним із впливів на атмосферне середовище є шумове забруднення.

Техніка та обладнання, що використовуватиметься у процесі планованої

діяльності створюватимуть певний рівень звукового тиску. Втім, згідно

проведених розрахунків загальні рівні звуку на ділянці та території житлової

забудови (найближча 3 км) значно нижчі граничних нормативних рівнів шуму.

Шумовий та вібраційний впливи очікуються в межах нормативних

показників в межах СЗЗ.

67

Світлове, теплове, радіаційне забруднення та випромінювання в процесі

планованої діяльності відсутні.

Вплив планованої діяльності на клімат і мікроклімат

Клімат району ведення планованих робіт помірно-континентальний

(найхолодніший місяць – січень, найтепліший – липень). Середньорічна

температура – +7,3 °С, середньорічна сума опадів 457-536 мм. На літній період

припадає 170-180 мм опадів, один раз на 10 років фіксуються опади з

інтенсивністю 70 мм за 45 хв., один раз на рік випадають зливи інтенсивністю

30-40 мм за 20-50 хв.

Середня (за місяць) відносна вологість повітря о 13 год у відсотковому

співвідношенні складає: січень - 81 %, липень 51 %.

Швидкість вітру, повторюваність якого становить 5 %, відповідає 9 м/с.

Співставивши суму атмосферних опадів з величиною сумарного

випаровування (по сезонах року), враховуючи температуру протягом року

випливає, що в зимку кількість опадів накопичується, згодом інфільтрується у

підземні води, а у весняний період року проявляється у вигляді поверхневих

стоків. Весною та влітку об’єм випаровування відносно опадів збільшується, що

свідчить про значну інфільтрацію грунтової вологи рослинами та випаровування

з поверхні грунтових вод. Осінню опади переважають на випаровуванням, що

сприяє додатковому живленню підземних вод.

У зв’язку з вищевказаним прогнозується, що у процесі планованої

діяльності на родовищі Шебелинське-2 не відбуватиметься негативного впливу

на клімат і мікроклімат.

Вплив планованої діяльності на рослинний та тваринний світ

Планована діяльність в районі ведення робіт матиме помірний вплив на

рослинний та тваринний світ (шум, викиди забруднюючих речовин – в межах

затверджених нормативів).

Варто зауважити, що у зоні виробництва гніздування рідкісних птахів,

тварин та лікарських рослин, занесених в Червону книгу немає.

68

Флора

Відповідно до Екологічного паспорту Харківської області (2017 р.) для

даного регіону характерними є як зональні, так і азональні типи рослинності, а

саме: нагірні діброви, байрачні дубові ліси, березові ліси, суходільні луки, лучні

степи, різнотравно-типчаково-ковилові степи, рослинність крейдових

відслонень; заплавні ліси, соснові і широколистяно-соснові ліси, заплавні луки,

галофітна рослинність, осоковозлакові і мохово-осокові болота, прибережно-

водна рослинність; рослинність антропогенного походження, агрофітоценози на

місці зведених зональних широколистяних лісів, азональних соснових лісів,

розораних зональних лучних та різнотравно-типчаково-ковилових степів,

синантропна рослинність.

За спектром основних життєвих форм флора цілком типова для областей

помірного клімату. В ній представлені наступні основні типи:

- дерева – 27 видів;

- чагарники – 48;

- чагарники і напівчагарники – 26;

- багаторічні трав’янисті рослини – 873;

- дворічні – 95;

- однорічні трав’янисті рослини – 188 видів.

У складі флори в Харківській області було відзначено:

- 349 кормових культур;

- 340 – декоративних;

- 337 – медоносних;

- 571 вид лікарських;

- 112 – харчових;

- 74 – отруйних;

- 64 – дубильних;

- 60 – вітаміновмісних;

- 59 – фарбувальних;

- 57 – технічних;

- 36 видів жиро- та ефіроолійних рослин.

69

Тваринний світ

Важливою складовою частиною навколишнього середовища області є

тваринний світ. Безхребетні тварини Харківської області заселяють два різко

відмінні між собою середовища: наземне і водне. Хоча існує значна частина

комах, яка належить до земноводних форм, що в доімагінальній стадії заселяють

водойми, а в стадії імаго ведуть наземний спосіб життя (бабки, одноденки,

веснянки, сизири, волохокрильці, комарі, мошки, мокриці, 48 хірономіди, гедзі,

львинки). Вони належать до метаценотичних груп тварин, що беруть участь у

міжбіоценотичних зв’язках наземних екосистем.

Наземні безхребетні у межах області заселяють різноманітні біотопи як

природні, так і антропогенні; як зональні (лісові, степові), так і азональні з

реліктовою фауною (крейдяні відслонення, піски, солончаки).

Тваринне населення водної біоти Харківської області налічує понад 2 000

видів і представлене різними систематичними групами (найпростіші, губки,

олігохети, п’явки, молюски, ракоподібні, водяні кліщі й павуки, водяні комахи),

які заселяють різноманітні біотопи (річки, стариці, водосховища, озера, ставки,

болота різних типів, струмки, степові поди, джерела типу реокрена чи

гелокрена).

Рідкісні види тварин виступають індикаторами фауністичного

різноманіття. Аналіз розподілу рідкісних видів безхребетних (в області) за

систематичним складом свідчить, що до класу комахи належить понад 97 %

вивченого біорізноманіття (із 229 видів – 223), по 2 види відносяться до класів

п’явки та ракоподібні, по 1 виду до класів дощові черви і молюски.

Сучасна орнітофауна Харківської області представлена видами, що

належать до 18 рядів. З них: 42 види занесено до Європейського Червоного

списку, 167 – до Червоної книги України та ін.

Вплив планованої діяльності на природно-заповідний фонд

В районі планованої діяльності по площі родовища та прилеглій території,

відсутні об’єкти природного заповідного фонду (ПЗФ) та курортної зони в районі

обєкту відсутні. Негативні фактори у зоні впливу планової діяльності не

очікуються.

70

Вплив планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище

Під час видобування корисної копалини на родовищі Шебелинське-2 не

прогнозується вплив на навколишнє техногенне середовище, в районі

планованої діяльності відсутні об’єкти техногенного середовища, які можуть

зазнати негативних впливів.

Вплив планованої діяльності на архітектурну, археологічну та

культурну спадщину

На території родовища об’єкти архітектурної, археологічної та культурної

спадщини на площі родовища не обліковуються, а тому видобування корисної

копалини не матиме негативного впливу на дане середовище.

Вплив планованої діяльності на навколишнє соціальне середовище

(населення)

Негативний вплив у процесі розробки родовища на дане середовище не

передбачається, експлуатація об’єкта позитивно впливає на рівень зайнятості

місцевого населення та розвиток економіки і промисловості району,

забезпечивши якісною сировиною.

При видобуванні крейди, глини та алевриту, в якості цементної сировини

на родовищі Шебелинське-2 не допускається порушення технологічних

процесів, що можуть призвести до виникнення аварійних ситуацій. Для ділянки

ведення планованих робіт повинен бути затверджений “План локалізації та

ліквідації аварійних ситуацій і аварій” (ПЛАС) з чітко визначеними обов’язками

кожного працівника, вказівками щодо попередження відповідних служб, перелік

необхідних технічних засобів тощо.

Виконання всіх запланованих заходів з охорони довкілля в ході

видобувних робіт дозволить повернути зазначену ділянку у первинне

користування без суттєвих негативних змін.

1.5. Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів

(скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового,

вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також

71

випромінення, які виникають у результаті впровадження планової

діяльності

1.5.1. Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів у процесі

планованої діяльності

У процесі експлуатації родовища Шебелинське-2 з видобування корисної

копалини - крейда, глина та алеврит, в якості цементної сировини, надра

використовуватимуться раціонально, в межах затверджених запасів ДКЗ.

Відповідно до технологічної схеми видобувних робіт розкривні породи

родючого ґрунту складуватимуться у відособлений відвал, форма якого зручна

для навантаження і транспортування, розташований на сухій ділянці на

південному борту кар'єру, а згодом − на сплановану поверхню внутрішнього

відвалу.

Поверхню відвалів родючого ґрунту при тривалому його зберіганні

планується зміцнювати за допомогою багаторічних трав (посів) для запобігання

розвитку ерозії укосів, руйнування гумусу і поширення бур'янистих рослин.

Планування поверхні внутрішнього відвалу розкривних порід, засипання

знижених ділянок відбуватиметься з метою недопущення утворення замкнутих

западин, ліквідації післяусадочних явищ. Нахил відновлюваної території

повинен виключати можливість розвитку ерозійних процесів. Оскільки, відвал

складений нетоксичними розкривними породами, його поверхня не вимагає

спеціальних технічних заходів, крім планування поверхні.

Спосіб ведення робіт – бульдозерний.

Кар’єрне поле приймається з урахуванням виду розносу (фіксації) бортів

кар’єру. Втрати корисної копалини на родовищі будуть розраховуватись

відповідно до «Отраслевой иструкции по определению и учету потерь нерудных

строительных материалов при добыче» (ВНИИ неруд., 1974 г.).

Експлуатаційні втрати виникають при видобутку корисної копалини у

процесі експлуатації кар’єру, щорічно розраховуються і уточнюються

маркшейдерською службою підприємства при створенні річних планів розвитку

72

гірничих робіт, але розраховані значення не повинні перевищувати проектних

значень.

Видобувні роботи мають проводитися за затвердженим проектним

рішенням та відповідними річними планами.

У процесі планованої діяльності ймовірне утворення виробничих відходів,

перелік яких наведено в таблиці 1.20, де також, вказується їхній клас небезпеки

із зазначенням місця утилізації.

Таблиця 1.20

Перелік та кількість відходів для розміщення та утилізації

№ п/п Найменування відходів за нормативно-

технологічною документацією або за ДК-005-96

Клас

небезп

еки

Поточне

поводження з

відходами

1

Шини, зіпсовані перед початком експлуатації,

відпрацьовані, пошкоджені чи забруднені під час

експлуатації

4

на

кін

ець з

віт

ного

пер

іод

у

пер

едаю

ться

сп

еціа

ліз

ован

им

під

при

ємст

вам

згі

дн

о п

ідп

иса

ни

х

дого

ворів

2 Матеріали обтиральні зіпсовані, відпрацьовані чи

забруднені 3

3 Масла та мастила моторні, трансмісійні інші зіпсовані

або відпрацьовані 3

4 Одяг захисний зіпсований, відпрацьований чи

забруднений 4

5 Відходи комунальні (міські) змішані, у т.ч. сміття з

урн 4

Варто зазначити, що відходи, які утворюються в процесі виробничої

діяльності повинні суб’єктом господарювання зберігатися у відповідних місцях,

обліковуватись, постійно контролюватись за кількістю їх утворення,

забезпечити спеціально відведеним місцем для тимчасового розміщення, а до

кінця кожного звітного періоду передаватися спеціалізованим ліцензованим

підприємствам для утилізації відповідно до чинного законодавства України.

Відходи, що утворюються на підприємстві регулюються Законом України

«Про відходи». Суб’єкт господарської діяльності у сфері поводження з

відходами зобов’язаний:

- запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;

73

- забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних

матеріалів та тари, в яких знаходиться продукція цих підприємств, установ та

організацій або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та

утилізацію;

- визначити склад і властивості відходів, що утворюються, а також

ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та

здоров’я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної

політики у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, за

погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує

формування державної політики у сфері охорони довкілля;

- на основі матеріально сировинних балансів виробництва виявляти і

вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що

утворюються збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються,

утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них

статистичну звітність у встановленому порядку;

- забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення

знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна

технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;

- брати участь у будівництві об’єктів поводження з відходами;

- здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для

максимальної утилізації відходів, а також забезпечувати за власний рахунок

екологічно обґрунтоване видалення відходів, що не підлягає утилізації;

- не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою

технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія

відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;

- не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих

місцях чи об’єктах;

- здійснювати контроль за станом місць чи об’єктів розміщення власних

відходів;

74

- своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок,

що справляється за розміщення відходів;

- надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого

самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони

навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов’язану з

ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання

відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи;

- призначити відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;

- забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів

організації роботи у сфері поводження з відходами;

- відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному

середовищу, здоров’ю та майну громадян, підприємствам, установам та

організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з

відходами;

- мати погоджений із уповноваженими органами виконавчої влади план

дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної з поводженням з

небезпечними відходами;

- виконувати інші обов’язки передбачені законодавством щодо

запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Також, у процесі виконання робіт передбачається утворення твердих

побутових відходів, обсяг яких вираховується за формулою:

Q= Va +Vb

де, Va – обсяг утворення ТПВ від кількості працюючих, м3/рік;

Vb – обсяг утворення ТПВ від проживання у вагон-будинках, м3/рік;

Va = Ka x n,

де, Ka – норма утворення ТПВ на одного працюючого (0,3 м3/рік);

n – кількість працюючих;

75

Vb – Kb x n,

де, Kb – норма утворення ТПВ на одного проживаючого (0,523 м3/рік).

Q= (0,3+0,523) x 23 = 18,929 м3/рік.

Варто зазначити, що для збирання твердих побутових відходіав

передбачено закритий металевий контейнер. Після проведення планованої

діяльності передбачається вивіз відходів на полігон згідно договору із

спеціалізованою організацією (наступний етап роботи).

1.5.2. Оцінка за видами та кількістю очікуваних викидів (скидів)

При здійсненні гірничих робіт у кар'єрі основними джерелами

забруднення повітряного басейну є викиди пилу, утворені при проведенні

розкривних, добувних і екскаваторно-навантажувальних роботах, при

бульдозерному відвалоутворенні, транспортуванні гірничої маси, пилінні

відвалів і внутрішньокар'єрних доріг, а також при роботі двигунів внутрішнього

згоряння гірничого і транспортного устаткування.

При виконанні зазначених робіт в атмосферу будуть викидатися наступні

забруднюючі речовини:

– пил;

– відпрацьовані гази двигунів внутрішнього згоряння (діоксид азоту,

сажа, сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, вуглеводні граничні).

Таблиця 1.21

Викиди забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від

автоспецтехніки, що працює на дизпаливі

Найменування

речовини

Потужність викиду забруднюючих

речовин, т

Діоксид азоту 0,4898

Неметанові леткі органічні сполуки 0,1339

Оксид вуглецю 0,8916

76

Сажа 0,1138

Ангідрит сірчистий 0,0706

Метан 0,0057

Оксид азоту 0,0019

Бензапірен 4,926 Е-04

Вуглекислий газ 51,5259

Таблиця 1.22

Викиди забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від

автоспецтехніки, що працює на бензині

Найменування речовини Потужність викиду забруднюючих

речовин, т

Оксид вуглецю 0,578

Неметанові леткі органічні сполуки 0,049

Метан 0,0019

Діоксид азоту 0,0334

Оксид азоту 6,02Е-05

Аміак 6,88Е-06

Вуглекислий газ 5,4748

Діоксид сірки 0,00172

З метою уникнення шкідливих викидів у повітря у процесі планованої

діяльності в результаті зберігання та використання паливно-мастильних

матеріалів (ПММ) передбачається система з надійною герметичністю систем

збору і транспортування ПММ.

Паливно мастильні матеріали передбачається зберігати у металевих

ємностях, які обладнуються рівнемірами і дихальними трубками та

встановлюються на бетонованому майданчику. Розрахунок кількості викидів в

атмосферу здійснюються згідно методичних вказівок, приведених в «Сборнике

методик по расчету содержания загрязняющих веществ в выбросах от

неорганизованных источников загрязнения атмосферы».

Викиди за рахунок випаровування з ємностей при зберіганні, кг/год:

Пр = 2,52 х Vжр х Рs(38) х Мn х (К5х +К5Т) х К6 х К7 х (1-п) х 10-9;

де, Vж р - об’єм рідини, що наливається у резервуар за період проведення

77

робіт - 65 м3/п.б.;

Рs(38) - тиск насичених парів дизельного пального при 38 °С - 1,9 гПа;

Мп - молекулярна маса парів дизельного пального в залежності від

температури початку кипіння - 152 г/моль;

К5х - при зберіганні в холодну пору року - 0,066;

К5Т - при зберіганні в теплу пору року - 0,568;

К6 - поправочний коефіцієнт, що залежать від тиску насичених парів і

обороту резервуарів, приймаємо - 1,26;

К7 - поправочні коефіцієнти, що залежать від технічної оснащеності та

режиму експлуатації приймаємо - 1,0;

п - коефіцієнт ефективності газоуловлюючого пристрою резервуару,

частки одиниць.

Пр = 2,52 х 65 х 1,9 х 152,0 х (0,066+0,568) х 1,26 х 1,0 х 10-9 = 3,78 х 10-5

кг/год

Викиди вуглеводнів із резервуарів дизельного пального (за весь період),

кг/п.б.:

Gр = Пр х п3б

де, п3б - кількість годин зберігання дизельного пального - 7917,6 год/п.б.

Gр = 2,62 х 10-5х 7917,6 = 0,32 кг/п.б. = 0,00032 т/п.б.

В зв’язку з мінімальними значеннями цих викидів, робимо висновок, що

забруднення атмосфери при наливанні та зберіганні ПММ незначний.

При проведенні розрахунків можна зробити висновки:

- локальних забруднень повітряного середовища від джерел існуючих на

території планованої діяльності не виникне;

- розсіювання шкідливих речовин, що виділяються в процесі видобувних

робіт, відбувається в незаселеній зоні.

Розрахунок кількості забруднюючих речовин, що викидаються в

78

атмосферу при під’їзді, розміщенні та від’їзді автоспецтехніки з майданчика

виконано на основі норм витрати палива згідно «Методики расчета выбросов

загрязняющих веществ от автомобильного транспорта».

Маса викиду шкідливої речовини (т) автоспецтехнікою визначається за

формулою:

Мі = ɡi х Gі х КTi

де ɡi - питомі викиди і-тої шкідливої речовини з одиниці маси палива для

сучасних автомобілів, кг/т;

Gі - витрати палива автомобілями, т;

КTi - коефіцієнт, що враховує вплив технічного стану автомобілів на

величину питомих викидів оксиду вуглецю, граничних вуглеводнів, оксидів

азоту та сажі, для оксиду сірки коефіцієнт дорівнює 1,0 (таблиця 2

«Методики…»).

Згідно з «Удельными показателями образования вредных веществ,

выделяющихся в атмосферу от основных видов технологического оборудования

предприятий машиностроения и военно-промышленного комплекса», питома

кількість бенз(а)пірену, що виділяється автоспецтехнікою, яка працює на

дизельному паливі складає 0,00031 г/кг.

Провівши розрахунки щодо очікуваних викидів забруднюючих речовин у

повітря у процесі планованої діяльності можна стверджувати, що не

відбуватиметься негативного впливу на дане середовище.

1.5.3. Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення води

В контурі розвіданої площі родовища Шебелинське-2 поверхневих

водостоків та водоймищ немає. Гідрогеологічні умови експлуатації родовища

сприяють відкритій розробці, хоч і потребують додаткових заходів щодо

кар'єрного водовідливу і водовідведення.

Водоприток у кар’єр очікується за рахунок середньорічних атмосферних

опадів і складатиме 129 м3/добу. Водоприплив за рахунок злив складе

5,3 тис.м3/добу.

79

Корисна копалина в проектних контурах не обводнена, враховуючи значні

коливання її природної вологості (крейда становить 18,54–38,55 %, у середньому

– 31,96 %, глини червоно-бурі та строкаті – 16,22–25,81 %, у середньому – 22,21

%, алеврити – 20,0–42,3 %, у середньому – 27,94 %) у процесі розробки потрібно

здійснювати постійний контроль експлуатаційної вологості видобутої корисної

копалини та при необхідності робити його усереднення.

З метою уникнення підтоплення кар’єру на горизонті + 50 м виконується

додатковий водозбірник і встановлюється насосна станція, яка працюватиме в

автоматичному режимі відповідно до рівнів води у водозбірнику.

У разі необхідності, при можливих зливових притоках вода

відкачуватиметься двома електронасосними агрегатами. Відкачані кар'єрні води

скидаються у канал гідрозахисту проммайданчика заводу.

Безпосередньо на території родовища поверхневі водні об'єкти відсутні.

Також, у ході реалізації планованої діяльності викидів забруднюючих

речовин у поверхневі і підземні води не передбачається.

Таким чином, експлуатація родовища з видобування крейди, глини,

алевриту не матиме негативного впливу на водне середовище (поверхневі і

підземні води). Усі заходи із захисту навколишнього природного середовища

виконуватимуться з дотриманням чинного законодавства та технологічних

процесів ведення видобувних робіт.

1.5.4. Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення

повітря

У процесі планованої діяльності на родовищі Шебелинське-2 атмосферне

середовище може зазнати тимчасового негативного впливу. Ці забруднення не є

довготривалими та масштабними за впливом, зокрема:

забруднення пилом у процесі проведення розкривних та видобувних

робіт, навантажувально-розвантажувальних, зрошувальних та ремонтних;

забруднення вихлопними газами двигунів внутрішнього згорання

технологічних транспортних машин;

80

запилення приземного шару атмосфери під час транспортування

корисної копалини.

Особливістю є те, що забруднення атмосфери виникає безпосередньо на

робочих місцях і в процесі здійснення технологічних операцій, тобто має

локальний характер та обмежену періодом ведення робіт тривалість.

Основними джерелами забруднення атмосфери є:

- викиди пилу з кар’єру (прогнозується в межах допустимих

нормативів);

- викиди токсичних газів при роботі обладнання в кар’єрі

(прогнозується в межах допустимих нормативів).

Кар’єр можна розглядати як єдине джерело рівномірно розподілених по

площі викидів від автотранспорту, добувного і навантажувального обладнання.

Найбільшою небезпекою є великовантажні транспортні засоби з

дизельним приводом, які при русі створюють велику кількість пилу. Ступінь

забруднення атмосфери простору родовища під час роботи різного

технологічного обладнання і транспортних машин визначається не тільки

особливостями самого обладнання і механізмів, але й гранулометричним

складом, фізико-механічними і хімічними властивостями, а також вологістю

самої видобутої сировини.

Пил, що утворюється при ручних роботах, вантажно-розвантажувальних

робота, транспортування й інших роботах, характеризується широким

діапазоном розмірів часток від 1-2 мм до часток мкм.

В атмосферу надходить пил, розмір часток якого менший 10 мкм. Великі

частки відразу падають на ґрунт, чи осідають через нетривалий час. Винос в

атмосферу дрібних часток пилу у вільному стані у виді аерозолей забруднює

повітряний простір, головним чином, поблизу підприємства та на нетривалий

час.

Санітарно-захисна зона підприємства витримана. У зону впливу

підприємства будинки відпочинку, санаторії, дитячі установи тощо не входять.

Тимчасового негативного впливу може зазнати повітряне середовище за

рахунок викидів вихлопних газів дизельних двигунів, зокрема бульдозера,

81

екскаватора, автосамоскида.

До розрахунку прийнято перелік техніки, яка буде застосовуватися

при виконанні робіт:

- зняття родючого ґрунту, розробка розкриву - екскаватор та

бульдозер;

- розробка кар’єру - екскаватор;

- відвалоутворення - бульдозер;

- транспортування корисної копалини і перевезення розкривних порід

- автосамоскиди;

- пригнічення пилу - поливальна машина.

Негативний вплив на повітряне та соціальне середовище у період розробки

родовища може здійснюватися за рахунок надходження продуктів згоряння

палива при роботі двигунів машин і механізмів. Розрахунковий показник викидів

складає 8,8 г/с. Розрахунок виконано з використанням програмного

забезпечення.

При розробці кар’єру з двигунами внутрішнього згорання застосовуються

автосамоскиди, бульдозер, екскаватор, що працюють на дизпаливі. Витрати

розраховуються за формулою:

Qpi=Aі х Nі, кг/рік

де Qpi - річні витрати дизельного палива певною машиною, кг/рік;

Aі - річна кількість годин роботи машини, год/рік (для автотранспорту -

кількість км пробігу в межах кар’єру, км/рік);

Nі, - нормативні витрати дизпалива на одиницю роботи, кг/год (для

автотранспорту - кг/км пробігу), прийняті згідно норм НТП-85;

1. Витрати дизпалива бульдозером:

Q6 = 53 зм х 7 год х 12,5 кг/год = 4637,5 кг/рік (7.1.1. НТП-85) витрати

дизпалива за 1 с: qб = 3,5 г/с

2. Витрати дизпалива на екскавацію корисної копалини і розкривних порід:

Qе = 146 зм х 7 год х 15 кг/год = 15330 кг/рік (7.1.1. НТП-85), витрати

82

дизпалива за 1 с: qe = 4,2 г/с.

3. Витрати дизпалива автосамоскидами обчислюються за формулою:

Аа= (nд + nр) х 1к, км

де Аа - загальна річна відстань пробігу автосамоскидів у межах кар’єру,

км/рік;

nд - кількість рейсів автосамоскидів для транспортування корисної

копалини, рейс/рік (якщо припустити 1949);

nр - кількість рейсів автосамоскидів для транспортування розкривних

порід, рейс/рік ГКР) (якщо припустити 2691);

1к - середня відстань пробігу автосамоскиду в межах кар’єру за 1 рейс

(якщо припустити 0,5 км);

Тоді: А = (1949+2691) х 0,5 = 2320 км/рік

Qа = 2320 х 0,4 = 928 кг/рік, (9.6.1. НТП-85)

витрати дизпалива за 1 с:

qа = Na x Vк, г/с

де Na - 0,4 кг/км (якщо припустити) - нормативні витрати дизпалива

автосамоскидом;

Vк - 10 км/год (якщо припустити) - середня швидкість руху автосамоскида

у кар’єрі (з врахуванням витрат часу на маневрування і очікування).

Тоді: qа = (1000 х 0,4 х 10): 3600 = 1,1 г/с.

4. Загальна річна кількість витрат дизпалива в кар’єрі обчислюється за

формулою:

Qр = Qб + Qе + Qа = 4637,5 + 15330 + 928 = 20895,5 кг/рік

за 1 с: qс = qб + qа = 3,5 + 4,2+1,1 8,8 г/с

Аналіз результатів розрахунків потенційних викидів забруднюючих

83

речовин в атмосферне повітря, показує, що у викидах кар’єру відсутні

перевищення гранично-допустимих нормативів.

Для розрахунку приземних концентрацій над поверхнею землі будуть

використані ДБН А.2.2-1-95 і «Методика расчета концентраций в атмосферном

воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий», ОНД-86,

Гидрометеоиздат, Ленинград, 1987 г.

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої

зони і в населених місцях наведені в таблиці 1.23.

Таблиця 1.23

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої

зони і атмосферному повітрі і в населених місцях

Код

речовини

Назва речовини Клас

небезпеки

ГДК або ОБРВ, мг/м3

ГДКр.з ГДК м.р. ГДК с.д.

301 Азоту оксид (в перерахунку на

NО2) 3 5,0 0,2 0,04

304 Азоту діоксид 3 2,0 0,4 0,06

328 Вуглецю пил (сажа) 3 4,0 0,15 0,05

330 Ангідрид сірчистий 3 10,0 0,5 0,05

337 Вуглецю оксид 4 20,0 5 3

2754 Вуглеводні аліфатичні граничні

(С1-С10) 4 300 1,0

703 Бенз(а)пірен 1 0,00015 2*10-5 1*10-6

123 Заліза оксид 4 6,0 0,4 0,04

143 Марганець в зварювальних

аерозолях (вміст до 20%) 2 0,2 0,01 не норм.

де ГДК р.з - ГДК робочої зони;

ГДК м.р. - ГДК максимально разова концентрація шкідливої речовини в

повітрі населених місць;

ГДК с.д. - середньодобова ГДК шкідливої речовини в повітрі населених

місць. Періодичність контролю згідно п.4.2.5 ГОСТ 12.1.005-88 в залежності від

84

класу небезпеки речовини.

Для мінімізації негативного впливу на приземний шар атмосферного

повітря необхідно враховувати порядок ведення робіт, розташування

обладнання відносно напрямку повітряних потоків, а також кліматичні умови.

Крім того, забруднення приземного шару атмосферного повітря

відбувається внаслідок зносу дорожнього покриття і гуми автомобільних шин

техніки та транспорту, а також на ґрунтових дорогах при пересиханні верхнього

шару ґрунту. Інтенсивність пилоутворення залежатиме від фізико-механічних

даних матеріалів і стану дорожнього покриття, швидкості руху транспорту та

автотракторної техніки, типу техніки, її габаритів та ваги, і значним чином від

погодно-кліматичних умов на території провадження планованої діяльності.

З метою запобігання перевищенню встановлених нормативів

граничнодопустимих викидів шкідливих речовин у повітря в процесі планованої

діяльності необхідно:

- здійснювати контроль за обсягом та складом забруднюючих речовин, що

викидаються в атмосферне повітря, шляхом їх постійного обліку в журналі

встановленого зразка.

У разі забруднення атмосферного середовища викидами забруднюючих

речовин для приведення місця діяльності у задовільний стан проводяться заходи.

Зокрема, при зміні форми власності чи припиненні діяльності пов’язаної з

викидами у місячний термін повідомити Міністерство екології та природніх

ресурсів України.

За умови несприятливих метеорологічних умов заходи щодо охорони

атмосферного повітря здійснюються відповідно до вимог Методичних вказівок

«Регулирование выбросов при неблагоприятных метеорологических условиях»

(РД 52.04.52-85), затверджених Державним комітетом СРСР по гідрометеорології

та контролю природного середовища 01.12.1986 р. для об'єктів які розташовані в

населених пунктах, де Державною гідрометеорологічною службою України

проводиться або планується проведення прогнозування несприятливих

метеорологічних умов.

85

1.5.5. Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення ґрунту

та надр

Гірничо-геологічні та гідрогеологічні умови розробки родовища

сприятливі для видобутку корисної копалини відкритим способом – кар’єром.

У процесі виконання видобувних робіт на родовищі Шебелинське-2

відбуватиметься порушенням стану земельних ресурсів та надр у вигляді:

− зміни природного залягання гірничих порід при виїмці корисної

копалини і розкривних порід;

− зміни геоморфологічного характеру ділянки.

У геоморфологічному відношенні ділянка в період відпрацьовування буде

мати вигляд виїмки нагірно-глибинного типу.

У зв’язку з тим, що відвал складений нетоксичними розкривними

породами, його поверхня не вимагає спеціальних технічних заходів, крім

планування поверхні.

У результаті проведення заходів вплив гірничих робіт на навколишнє

природне середовище буде зведено до мінімуму.

1.5.6. Оцінка за видами та кількістю очікуваного шумового,

вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також

випромінення, які виникають у результаті впровадження планової

діяльності

Шумове навантаження

Одним із впливів у процесі планованої діяльності на навколишнє природне

середовище є шумове забруднення, внаслідок роботи видобувної техніки,

автотранспорту та обладнання, що створюватиме певний рівень звукового тиску.

Основними джерелами шуму у процесі ведення видобувних робіт будуть:

- робота основного гірничого обладнання (екскаватори, бульдозери) - в

межах нормативних значень;

- робота технологічного обладнання - в межах нормативних значень;

- робота технологічного транспорту (автосамоскиди) - в межах

нормативних значень;

86

Прогнозується, що еквівалентні рівні шумового навантаження, яке

створюється під час роботи основного і допоміжного гірничого обладнання та

технологічного транспорту, не перевищуватимуть гранично допустимого рівня

– 80 дБА.

Шум класифікується як широкосмуговий.

За часовими характеристиками шум відноситься до непостійного,

коливається протягом зміни, в залежності від циклічності роботи основного

гірничого і допоміжного обладнання.

У процесі планованої діяльності передбачається застосування типового

гірничого і допоміжного обладнання провідних як вітчизняних, так і світових

виробників у цій сфері, що серійно випускається, і за шумовими

характеристиками відповідає нормативним параметрам. Шумові характеристики

обладнання або його граничні значення повинні вказуватися у відповідному

паспорті на обладнання та повинні контролюватися під час його експлуатації.

З метою визначення октавних рівнів шуму в розрахункових точках на

території житлової забудови та межі нормативної санітарно-захисної зони

виконано акустичний розрахунок.

Акустичний розрахунок включає:

- виявлення джерел шуму й визначення їхніх шумових характеристик;

- визначення рівнів звукового тиску в попередньо обраних

розрахункових точках;

- визначення необхідного зниження рівнів звукового тиску в

розрахункових точках.

При виконанні акустичного розрахунку використані наступні законодавчі,

нормативні й методичні документи:

- Державні санітарні правила планування та забудови населених

пунктів № 173 від 19.06.1996 р.;

- ДБН 360-92**. Містобудування. Планування і забудова міських і

сільських поселень;

- ДБН В. 1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму»

87

- ДСТУ-Н Б В. 1.1-35:2013 «Настанова з розрахунку рівнів в

приміщеннях і на територіях»;

- ДСТУ-Н Б В. 1.1-33:2013 «Настанова з розрахунку та проектування

захисту від шуму територій».

Нормативні рівні звукового тиску (еквівалентні рівні звукового тиску) у дБ

в октавних смутах частот, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку в дБ для

територій, що безпосередньо прилягають до житлових будинків, прийняті згідно

ДБН в. 1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму», таблиця 1.24.

Таблиця 1.24

Час роботи обладнання, що є джерелом шуму, прийнято цілодобово

Призначення

приміщень або

територій

Час

доби

Рівні звукового тиску, дБ, в октавних смутах із

середньо геометричними частотами, гЦ

Рівень

звуку

63 125 250 500 1000 2000 4000 8000

Території, що

безпосередньо

прилягають до

житлових

будинків,

будівель

поліклініки,

будинків

відпочинку

пансіонатів,

будинків-

інтернатів для

людей похилого

віку та інвалідів,

дитячих

дошкільних

установ, шкіл та

інших учбових

закладів,

бібліотек

Від

08:00 до

22:00

год

75 66 59 54 50 47 45 43 55

Від

22:00 до

08:00

год

67 57 49 44 40 37 35 33 45

Шум вважається в межах норми, якщо його рівні звукового тиску не

перевищують встановлених допустимих величин.

Рівень звуку LA mep в дБА у розрахунковій точці на території захищеного

від шуму об’єкту визначається за формулою:

LA тер = ΔLA екв - ΔLA рас - ΔLA екв - ΔLA зел

88

де, ΔLA екв - шумова характеристика джерела шуму в дБА, що

визначається шляхом інструментального вимірювання та розрахована в

залежності від часу впливу шуму;

ΔLA рас - зниження рівня звуку в дБА в залежності від відстані між

джерелом шуму та розрахунковою точкою;

ΔLA екв - зниження рівня звуку екранами на шляху розповсюдження звуку

в дБА;

ΔLA зел - зниження рівня звуку смугами зелених насаджень в дБА.

Також, зниження рівня звуку відбувається за рахунок смуг зелених

насаджень, які знаходяться на шляху розповсюдження звуку від працюючого

обладнання. При ширині смуги 21-25 м зниження рівня складає ΔLA зел = 10

дБА.

Допустимий еквівалентний рівень звуку в дБА для території

безпосередньо прилягаючої до житлових будівель складає 45 дБА, згідно ДСП

від 19.06.1996 р. № 173.

Відповідно проведених досліджень рівень шуму складає менше норми.

Розрахунок рівнів звукового тиску для джерел шуму проведено відповідно вимог

ДСТУ-Н Б В. 1.1-33:2013 перевищень не встановлено. Розрахунок рівнів звуку

виконувався на межі нормативної санітарно-захисної зони підприємства

розміром 300,0 м. Отже, шкідливого впливу шуму на межі найближчої житлової

забудови (с. Мілова), що знаходиться на південно-східній околиці

(Балаклійський район) не передбачається (рівень шуму буде рівний фоновому

шуму навколишнього природного середовища).

Вібраційне навантаження

Джерелами вібрації робочих місць, що впливає на працівників є:

- робота основного гірничого обладнання (екскаватори, бульдозери);

- робота технологічного транспорту (автосамоскиди).

Вібрація в даних випадках класифікується як загальна, яка передається

через опорні поверхні на тіло сидячої людини, і підрозділяється на категорії:

І категорія – транспортна вібрація, що діє на людину на робочому місці

під час руху кар’єрної техніки;

89

ІІ категорія – транспортно-технологічна вібрація, що діє на людину на

робочому місці екскаватора, автотранспорту, автонавантажувача, бульдозера.

За часовими характеристиками вібрація робочих місць відноситься до

непостійної, переривчастої, що утвориться під час виконання робіт.

Загальна вібрація розповсюджується на все тіло від вібрації поверхні, на

якій знаходиться працівник (підлога, сидіння, тощо). Для сидячого резонансна

частота знаходиться у межах 4 – 6 Гц, а для стоячого на вібруючій поверхні є два

резонансні піки – на частотах 5 – 7 і 17 – 25 Гц.

Основними організаційно-технічними заходами з метою зниження рівнів

вібрації на робочих місцях - постійний контроль вібраційних характеристик при

експлуатації обладнання з метою їх відповідності паспортним або нормованим,

а також своєчасне проведення планового й попереджувального ремонту

обладнання з обов’язковим післяремонтним контролем вібраційних

характеристик.

До роботи повинно допускатися тільки справне обладнання, що відповідає

вимогам санітарних норм вібрації робочих місць.

Для зменшення рівня вібрації у якості засобів індивідуального захисту для

працюючих використовується спеціальне взуття на масивній гумовій підошві,

рукавиці тощо.

При виконанні зазначених вище заходів досягаються нормовані рівні

виробничої вібрації.

Вібрація, яка виникає під час роботи гірничого обладнання та

технологічного транспорту в кар’єрах може передаватися через ґрунт на будівлі

і споруди, розташовані в безпосередній близькості, однак, враховуючи обмежену

відстань передачі коливань (не перевищує 10 м), а також відсутність будівель з

постійним або тимчасовим перебуванням людей в зоні проведення робіт, рівень

впливу не відбуватиметься.

Світлове, теплове, радіаційне забруднення та випромінення

В ході реалізації планованої діяльності не передбачається світлових та

теплових забруднень, а також не передбачає застосовувати обладнання, яке

використовує джерела іонізуючого випромінювання.

90

Радіаційно-гігієнічна оцінка корисної копалини родовища Шебелинське-2

проводилася у відповідності до «Вимог до оцінки природної радіоактивності

корисних копалин при проведенні геологорозвідувальних робіт на родовищах

будівельної сировини», ДКЗ України, Київ, 1997р., будівельними нормами ДБН

В.1.4.-1.01.-97 «Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні, та НРБУ-

97 «Норми радіаційної безпеки України».

За класами радіоактивність визначається у відповідності з ДБН В.1.4-1.01,

ДБН В.1.4-2.01.

Вміст природних радіонуклідів у сировинних компонентах (виготовлений

портландцемент), коливається в межах 80,12-117,2 Бк/кг, що відповідає

допустимому рівню НРБУ-97 (370 Бк/кг) і відносить продукцію до

І класу застосування, яка може використовуватися у всіх видах будівництва без

обмежень.

1.5.7. Оцінка впливу на кліматичні фактори у результаті провадження

планової діяльності

У процесі планованої діяльності не передбачається активних і масштабних

впливів на навколишнє природне середовище. Процес видобування корисної

копалини на родовищі Шебелинське-2 відбуватиметься відповідно до вимог

чинного законодавства України у сфері довкілля без порушення технологічних

процесів, а тому впливу на мікроклімат, в наслідок якого він буде змінений не

відбудеться.

1.5.8. Оцінка впливу на соціально-економічні умови

В адміністративному відношенні родовище цементної сировини

знаходиться за 15 кілометрів від районного центру м. Балаклія, обласного центру

міста Харків - 125 кілометрів, за 9 км розташований діючий цементний завод.

За 9 км на північ від ділянки планованих робіт проходить залізнична лінія

Харків-Ростов. Найближчі залізничні станції Балаклія, Вербівка та Янковський

знаходяться на відстані: 18 кілометрів на північний-схід від родовища, в 13

кілометрах на північ від родовища та 10 км на північ від родовища відповідно.

91

Територія планованої діяльності знаходиться у вигідних транспортних

умовах - зв’язок між населеними пунктами здійснюється, в основному, за

допомогою доріг з твердим покриттям.

Санітарно-захисна зона від джерел впливу до населених місць витримана.

В межах впливу відсутня житлова забудова. Види і ступінь захворюваності

місцевого населення не відрізняється жодними особливостями по відношенню

до загально статистичних даних.

Для запобігання та зменшення шкідливого впливу на соціальне

середовище передбачається, що:

- видобувна техніка, автотранспорт та обладнання, що

використовуються у процесі виконання робіт будуть сертифіковані, а за

характеристикою відповідатимуть вимогам законодавства України. У зв’язку з

чим у процесі планованої діяльності не відбудеться значного шкідливого впливу

на населення і довкілля;

- максимальні приземні концентрації шкідливих речовин в

атмосферному повітрі не перевищуватимуть гранично-допустимих

концентрацій (ГДК) для населених пунктів і становлять на межі СЗЗ близько 0,14

ГДК.

Успішна реалізація запроектованих робіт забезпечить:

- видобування корисної копалини;

- додаткові надходження грошових коштів у бюджет району

(державний Бюджет України), що сприятиме розвитку соціальних та інших

господарських програм;

- створення додаткових робочих місць в регіоні.

Розвиток нових технологій видобування корисної копалини та дотримання

вимог щодо охорони навколишнього природного середовища дає можливість

уникнути негативного впливу на соціальне середовище і стан здоров’я

населення.

92

2. ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВНИХ ПРИЧИН ОБРАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО

ВАРІАНТУ З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІД ЦЕМЕНТ» планує

видобувати крейду, глину та алеврит, в якості цементної сировини на родовищі

Шебелинське-2, яке розташоване на території Балаклійського району

Харківської області, на південно-східній околиці с. Мілова.

Ділянка робіт, площею 127,7 га, належить ТОВ «СХІД ЦЕМЕНТ»

(Приватне акціонерне товариство Промислова компанія «Укрцемент» з 2012 р. є

співвласником ТОВ «СХІД ЦЕМЕНТ»).

Добування корисної копалини на родовищі Шебелинське-2

здійснюватиметься в межах затверджених запасів ДКЗ України.

Корисною копалиною родовища є карбонатні породи верхньої крейди

(крейда), червоно-бурі і спільно залягаючі строкаті глини неогенового віку та

алеврит зеленувато-сірий обухівської світи, які придатні для виробництва

цементу. Потужність крейди (горизонт +70,0 м) в межах родовища в середньому

складає 34,1 м, червоно-бурих і строкатих глин – 8,8 м, алевритів - 7,1 м.

Розкривні породи на родовищі представлені ґрунтово-рослинним шаром,

суглинками четвертинного віку, глинистими пісками з лінзами пісковиків

межигірської та берецької світ, глинами зеленими, безкарбонатними обухівської

світи і мергелеподібними глинами київської світи та пісками нижньої частини

київської світи.

Потужність розкривних порід складає: ґрунтово-рослинного шару - 0,7 м,

суглинків – 9,2 м, межигірсько-берецьких пісків –14,6 м, зелених глин – 6,8 м,

мергелястих глин - 8,3 м, та київських пісків – 3,8 м.

Пройдена потужність карбонатних порід коливається від 17,4 м у західній

частині до 70,0 м у південній частині родовища, середня – 29,9 м.

Корисною копалиною прийнято горизонт крейди до абсолютної відмітки

+70,0 м.

93

В загальному плані поверхня верхньокрейдяних відкладів ділянки

занурюється із південного заходу на північний схід під кутом 2°.

Крейда моноклінального залягання північно-західного простягання із

падінням на північний схід під кутом 8-10°. Монокліналь ускладнена

тектонічними порушеннями збросового дрібноамплітудного характеру.

Висота робочих уступів встановлена (обмежуються відповідно до вимог

«Правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом»

(НПАОП 0.00-1.24-10)) з урахуванням фізико-механічних властивостей порід,

виду та типу проектованого гірничотранспортного устаткування, раціонального

розподілу об’ємів гірничої маси в часі

Розробка порід буде здійснюватися горизонтальними виїмковими шарами

послідовно зверху вниз висотою до 7 метрів при розробці екскаватором з прямою

лопатою та до 5 метрів при розробці екскаватором зі зворотною лопатою.

На кінцевому контурі уступи формуються висотою 15-21 м:

- уступи по крейді з горизонтами +50 м, +70 м, +91 м, +112 м;

- уступи в надкрейдовій товщі з горизонтами +127 м, +142 м,+157 м.

Ширина виїмкової заходки екскаватора становить 14 метрів.

Видалення розкривних порід з кар'єру здійснюється селективною

розробкою ґрунтово-рослинного шару висотою від 0,4 до 1,5 м.

За складністю геологічної будови, розмірами, витриманістю потужності і

якості крейди і глинистих порід родовище відносяться до 1-ї групи складності з

великими запасами.

Гідрогеологічні, інженерно-геологічні та гірничо-геологічні умови

родовища сприятливі для розробки його відкритим способом, кар’єрного типу,

передбачається використання транспортної системи розробки корисної

копалини (екскаватори, бульдозер, автосамоскид), прийнятий спосіб відробки

запасів – екскаватор із навантаженням на автотранспорт (не носить негативного

впливу на довкілля).

У зв’язку з вищевказаним інша технічна альтернатива планованої

діяльності не розглядалась, оскільки, технічна альтернатива, що аналізується в

94

даному звіті є найбільш доцільним варіантом технології ведення видобувних

робіт з оптимальним підбором необхідної техніки та устаткування.

Територіально родовище Шебелинське-2 з видобування крейди, глини та

алевриту, в якості цементної сировини, розташоване в межах ділянки, яка має

географічну прив’язку (географічні координати: 49°25’ – 49°27’ Пн. Ш.;

36°41’ – 36°43’ Сх. Д.) до ділянки надр та затверджені запаси.

Місце розташування родовища Шебелинське -2 (Балаклійський район,

Харківська область, південно-східна околиця с. Мілова) та наявність розвіданих

запасів корисної копалини є найбільш доцільним та ефективним варіантом

задоволення господарських потреб ТОВ «СХІД ЦЕМЕНТ» у видобутку корисної

копалини.

У зв’язку із зазначеним інша територіальна альтернатива планованої

діяльності не розглядалась.

У зв’язку з тим, що цементна сировина на родовищі представлена двома

різновидами: карбонатна компонента (крейда), глиста компонентна (глини і

алеврит), то підрахунок запасів проведено окремо для кожного різновиду

корисної копалини.

Запаси цементної сировини в межах контуру проектного кар’єру

складають (тис. тонн):

– крейди (горизонт +70,0 м) категорій А+В+С1 - 45189,1 (у т. ч.

А – 12960,0, В – 20998,74 та С1 – 11230,36);

– червоно-бурих та строкатих глин категорій А+В+С1 - 22630,42 (у т. ч. А

– 1247,84, В – 5839,63 та С1 – 15542,95);

– алевриту категорій А+В+С1 - 12015,75 (у т. ч. А – 974,75, В – 3208,19 та С1 –

7832,81).

Підготовлені запаси крейди і глинистих порід при річному видобутку крейди складають:

2049,2 тис. т.; глинистих порід – 270,1 тис. т.; алеврити – 144,6 тис. т. забезпечать діяльність

проектного заводу крейдою майже на 22 роки.

ТОВ «СХІД ЦЕМЕНТ» планує почати розробку родовища крейди глинистої

сировини в межах категорії А+В+С1.

Просторово родовище Шебелинське-2, в межах категорій А, В та С1 площею

95

127,7 га, обмежене кутовими точками з географічними координатами:

№ п/п

№

кутових

точок

Географічні координати

ПнШ СхД

1 2 3 4

1 Т-1 49˚26΄23˝ 36˚42΄23˝

2 Т-2 49˚26΄22˝ 36˚42΄38˝

3 Т-3 49˚26΄29˝ 36˚42΄54˝

4 Т-4 49˚26΄30˝ 36˚43΄12˝

5 Т-5 49˚26΄13˝ 36˚43΄16˝

6 Т-6 49˚25΄50˝ 36˚43΄14˝

7 Т-7 49˚25΄40˝ 36˚43΄02˝

8 Т-8 49˚25΄37˝ 36˚42΄49˝

9 Т-9 49˚25΄53˝ 36˚42΄30˝

За всіма показниками отриманий цемент відповідає вимогам ДСТУ Б

В.2.7-46:2010 «Цементи загально будівельного призначення» і відноситься до І

типу портландцементу, і за міцністю – до марки М–«500» (ПЦ І-500).

Якість карбонатних і глинистих порід оцінено згідно технічних умов

«Сировина для виробництва портландцементного клінкера» (ДНДІ

«Укрдіцемент») та цементу згідно ДСТУ Б В 2.7-46-96 «Будівельні матеріали.

Цементи загально-будівельного призначення».

Варто зауважити, що починаючи з 1968 по 1991 рр. на родовищі

неодноразово проводилися експлуатаційні розвідувальні роботи на різних

флангах ділянки, дорозвідка та переоцінка запасів і обсягів розкривних порід.

Втім, детальні геологорозвідувальні роботи в межах ліцензійного контуру (з

урахуванням охоронних зон) були проведені лише у 2011 році Харківською КГП

(з 2012 року КГЕ), зокрема: буріння свердловин, топографо-геодезичні,

опробувальні, гідрогеологічні, геофізичні, лабораторно-аналітичні та камеральні

роботи.

За результатами цих робіт підраховані запаси цементної сировини:

крейди та глинистих порід (червоно-бурих і строкатих глин в якості глинистої

компоненти та алевритів в якості силікатної домішки) родовища Шебелинське-

2 за категоріями А, В, С1, С2 і виконано техніко-економічне обґрунтування

постійних кондицій (ТЕО) для підрахунку їх запасів.

96

У період розробки та експлуатації родовища будуть прийматися технічні

та інженерні рішення, які забезпечать раціональне використання надр. Також,

планується передбачити охоронні, відновлювані, захисні та компенсаційні

заходи, провести контрольно-аналітичні дослідження стану атмосферного

повітря, поверхневих ґрунтових вод, ґрунту, ландшафту на території, що

перебуває під впливом експлуатації родовища. Експлуатаційні об’єкти

знаходяться в межах гірничого відводу на території, погодженій у

встановленому порядку.

Майданчик планованих робот відсутній від забудови. В межах

нормативної санітарно-захисної зони відсутня житлова забудова.

Технічні межі робочих горизонтів визначаються з урахуванням вимог:

«Норм технологічного проектування підприємств нерудних будівельних

матеріалів», «Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних

копалин відкритим способом», Закону України «Про охорону праці», «Кодексу

України про надра», вказівок відповідних розділів БНіПів, ДБН та інших

нормативних документів і довідникових матеріалів з охорони праці та охорони

надр.

Зонами впливу планованої діяльності в період ведення робіт

безпосередньо є лише територія майданчику виконання робіт.

Після відпрацювання родовища на повну потужність затверджених

балансових запасів планується виконувати відновлення порушених земель та їх

рекультивація. Роботи з рекультивації порушених розробкою земель

виконуються згідно з «Основними положеннями по рекультивації земель»,

затвердженими Радміном СРСР 16.05.77 р., Законом України “Про охорону

навколишнього природного середовища” і вимогами ГОСТів 17.5.3.04-83,

17.5.1.02-85.

У процесі планованої діяльності не передбачається активних і масштабних

впливів на навколишнє природне середовище.

97

3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ) ТА

ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ В МЕЖАХ ТОГО, НАСКІЛЬКИ ПРИРОДНІ ЗМІНИ ВІД

БАЗОВОГО СЦЕНАРІЮ МОЖУТЬ БУТИ ОЦІНЕНІ НА ОСНОВІ

ДОСТУПНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА НАУКОВИХ ЗНАНЬ

Родовище Шебелинське-2 (площею 127,7 га), де планується видобувати

крейду, глину та алеврит, в якості цементної сировини, розташоване у

Балаклійському районі Харківської області (околиця с. Мілова).

Територія планованої діяльності розташована в лісостеповій зоні і

характеризується помірно-континентальним кліматом із теплим тривалим літом

(найхолодніший місяць – січень, найтепліший – липень) і помірно холодною

зимою зі стійким сніговим покривом.

Перші морози спостерігаються у вересні, останні – наприкінці квітня і

початку травня. Стійкий сніговий покрив встановлюється зазвичай в другій

половині грудня і утримується до другої половини березня, середня його

потужність 20-23 см. Ґрунт промерзає на глибину від 0,4 до 1,05 м.

Спостерігаються короткочасні відлиги з дощем та мокрим снігом. Середня

максимальна температура повітря в липні становить 26.5 °С, середня мінімальна

температура повітря в січні становить -9.9 °С. Середньорічна температура –

+7,3 °С, середньорічна сума опадів 457-536 мм.

Швидкість вітру, повторюваність якого становить 5 %, відповідає 9 м/с. З

жовтня по квітень переважають вітри західного і південно-західного напрямів, з

травня по серпень – західного і північно-західного напрямів, що приносять

вологу з Атлантики і що обумовлюють максимальну кількість атмосферних

опадів в літні місяці.

Сумарна кількість річних опадів: 484-511 мм, 150-175 мм – в холодний

період, 334-389 мм – в літній. Середньо багаторічна сума опадів не перевищує

511 мм в рік, доля рідких опадів складає 75 %. На літній період припадає

170-180 мм опадів, один раз на 10 років фіксуються опади з інтенсивністю 70 мм

за 45 хв., один раз на рік випадають зливи інтенсивністю 30-40 мм за 20-50 хв.

98

Середньо багаторічна відносна вологість повітря характеризується

величиною 75 %, максимальна відносна вологість в грудні-січні (88-89 %)

мінімальна – в травні (45-49 %).

Серед несприятливих кліматичних явищ – зимова відлига, ожеледиця,

глибоке промерзання ґрунту без снігового покриву, весняні заморозки; сухі

східні вітри, які взимку обумовлюють морози і завірюху, влітку і навесні – спеку,

пилову бурю; а також літні зливи, град, часті тумани.

Фонові концентрації забруднюючих речовин у повітрі для району

планованої діяльності за даними метеостанції (Харківський регіональний

метеоцентр з гідрометеорології) складають:

- пил - 0,05 мг/м3 фонова концентрація (0,5 - нормативи якості

атмосферного повітря (ГДК), мг/м3);

- азоту діоксид - 0,018 мг/м3 фонова концентрація (0,2 - нормативи якості

атмосферного повітря (ГДК), мг/м3);

- вуглецю оксид - 0,4 мг/м3 фонова концентрація (5,0 - нормативи якості

атмосферного повітря (ГДК), мг/м3);

- діоксид сірки - 0,02 мг/м3 фонова концентрація (0,5 - нормативи якості

атмосферного повітря (ГДК), мг/м3).

З приведених даних видно, що поточний стан атмосферного повітря в

районі розташування кар’єру знаходиться в допустимих межах. По визначених

забруднюючих речовинах концентрації не перевищують 0,4 ГДК.

Сучасний стан біологічного різноманіття Харківської області визначається

сукупністю природних та антропогенних чинників. Насамперед географічним

положенням її території, розташованої в межах двох ланшафтно-кліматичних

зон – лісостепової та степової, а отже характерним ландшафтним різноманіттям,

що й обумовило відносне багатство біотопів, а разом і наявність відповідних

непорушених біоценозів, що збереглися лише поза межами населених пунктів.

Особливістю області також є те, що вона знаходиться в межах двох

річкових басейнів Сіверського Дінця (притоку Дону) та Дніпра.

На території Харківської області представлені як зональні, так і азональні

типи рослинності, а саме: нагірні діброви, байрачні дубові ліси, березові ліси,

99

суходільні луки, лучні степи, різнотравно-типчаково-ковилові степи,

рослинність крейдових відслонень; заплавні ліси, соснові і широколистяно-

соснові ліси, заплавні луки, загально з рослинність, осоково-злакові і мохово-

осокові болота, прибережно-водна рослинність; рослинність антропогенного

походження, агрофітоценози на місці зведених зональних широколистяних лісів,

азональних соснових лісів, розораних зональних лучних та різнотравно-

типчаково-ковилових степів, синантропна рослинність. По спектру основних

життєвих форм флора цілком типова для областей помірного клімату.

На сьогоднішній день заповідний фонд Харківської області налічує 243

об’єкти (в т.ч. 13 – загальнодержавного значення, 230 – місцевого значення)

загальною площею 74,437 тис. га, що становить 2,37% від загальної площі

області. Найбільший рівень заповідності має Печенізький район, який складає

23,5% від загальної площі району, на його території розташовано 5 об’єктів

природно-заповідного фонду, загальною площею 10,98 тис. га.

Варто зазначити, що в районі планованої діяльності по площі родовища та

прилеглій території, відсутні об’єкти ПЗФ та курортні зони. Негативні фактори

впливу у зоні планової діяльності відсутні.

Тваринне населення водної біоти Харківської області налічує понад 2000

видів і представлене різними систематичними групами (найпростіші, губки,

олігохети, п’явки, молюски, ракоподібні, водяні кліщі й павуки, водяні комахи),

які заселяють різноманітні біоти (річки, стариці, водосховища, озера, ставки,

болота різних типів, струмки, степові поди, джерела типу реокрена чи

гелокрена).

Загалом, в області спостерігаються такі лісові види, як синиця чубата,

дрізд-омелюх, чикотень, чиж, слуква, південніше не гніздится чечевиця,

журавель сірий.

Рельєф ділянки планованих робіт представляє собою хвилясту рівнину

вододільного плато, розмежовану щільною мережею балок і ярів. Абсолютні

відмітки поверхні коливаються в межах 150-203 м у межах вододілів та 75-80

метрів на границях долини річки Сіверський Донець, яка протікає від родовища

на відстані 2-3 км (у північному напрямку) і є головною водною артерією району.

100

У гідрогеологічному відношенні родовище Шебелинське-2 розташоване в

межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну, що зумовлює умови

експлуатації ділянки простими, а корисну копалину в проектних контурах не

обводнену. В контурі розвіданої площі родовища поверхневих водостоків та

водоймищ немає.

Розробка кар’єру не робитиме істотного впливу на водний режим

водоносних горизонтів району ведення гірничих робіт.

У геологічному відношенні територія планованої діяльності відноситься

до добре вивченої. За складністю геологічної будови розмірами, витриманістю

потужності і якості крейди та глинистих порід родовище відносяться до І-ї групи

складності з великими запасами корисної копалини.

Геологічна будова родовища складається з крейдових, палеогенових,

неогенових та четвертинних відкладів.

Площина кар’єру знаходиться в північно-східній частині Придніпровської

низовини, між Середньо-Руською височиною та Донецьким кряжем,

безпосередньо прилягаючи до східного флангу Шебелинського родовища (є його

продовженням).

Для мінімізації негативного впливу на довкілля передбачається розкривні

породи кар’єру складувати у виробленому просторі - це дозволяє раціонально

використовувати землі і створює найбільш сприятливі умови для відновлення

порушеного рельєфу місцевості. Відновлення порушених земель планується

виконувати в ході основної виробничої діяльності, або не пізніше, ніж протягом

року після її завершення.

Рекультиваційні роботи будуть здійснюватися на підставі погоджених і

затверджених у встановленому порядку технічних умов на рекультивацію

земель і відповідно до проекту, що буде розроблятися на наступних стадіях

проектування експлуатації родовища.

При нормальній експлуатації запроектованого об’єкту найбільш

вірогідними представляються впливи, що здійснюються ним на атмосферне

повітря, з урахуванням основних принципів:

101

- інтеграції технічних, екологічних, соціальних і економічних показників

проектованих господарських рішень;

- регіональних особливостей з позиції стану екосистеми і її стійкості до

прогнозованих впливів;

- соціально-економічного розвитку, а також історичних, культурних і

інших інтересів населення району – місця розташування кар’єру.

Джерела викидів забруднюючих речовин, що розглядаються в даній

роботі, не викидають в атмосферу значної кількості тепла і вологи. Кількість

тепла, що виділяється в атмосферу, порівняно невелика і не перевищує рівня,

визначеного нормативними документами, що діють на території України

(устаткування сертифіковане, проект відповідає будівельним нормам і правилам,

вимогам нормативних документів з енергозбереження).

Повітря в робочій зоні кар’єру і вміст у ньому шкідливих речовин повинні

відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.007.

У повітрі робочої зони кар’єру можуть мати місце наступні шкідливі

речовини: залізо та його сполуки (у перерахунку на залізо), манган та його

сполуки (у перерахунку на діоксид мангану), речовини у вигляді суспендованих

твердих частинок (пил неорганічний, з вмістом діоксид кремнію 20-70 %), сажа,

азот діоксид, ангідрид сірчистий, вуглецю оксид, НМЛОС (вуглеводні насичені

С12-С19), бенз(а)пірен.

Варто зауважити, що проектні рішення, при розробці родовища,

приймаються з урахуванням діючих екологічних обмежень, до числа яких

відносяться:

розробка ділянки проводиться в межах наданої площі з попередньо

оціненими запасами крейди;

збереження родючого шару ґрунту в окремих відвалах покривних

порід;

формування зовнішніх відвалів покривних порід з ув’язкою

проведення рекультиваційних робіт;

102

забезпечення нормативних концентрацій шкідливих речовин в

атмосфері кар’єру, під час роботи технологічного обладнання і автомобільного

транспорту;

збереження гідрологічного режиму межуючих із кар’єром площ;

забезпечення нормативних вимог до шуму;

створення нормальних нормативних умов праці на усіх робочих

місцях.

Кар’єрна ділянка родовища приймається в контурах розвіданої площі, в

межах підрахованих і затверджених запасів корисної копалини з урахуванням

повноти виїмки корисної копалини. Також, враховуються: стан діючих гірничих

виробок, фіксація бортів кар’єру та безпечне ведення гірничих робіт.

Прийняті до впровадження технологічні процеси з техніко-економічної

точки зору є оптимальні, створюючи в допустимих нормах навантаження на

довкілля.

Загалом, об’єкт не здійснюватиме наднормативних впливів на елементи

навколишнього природного середовища, тому альтернатива відмови від

планованої діяльності не розглядалась.

Геоботанічні дослідження проведені шляхом узагальнення літературних

даних, виконаних польових і камеральних робіт.

103

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ

ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ

АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ

Видобування корисної копалини на родовищі Шебелинське-2, що

розташоване в Балаклійському районі, Харківської області може мати незначний

вплив на навколишнє природне середовище.

Об’єктами впливу планованої діяльності є:

- повітряне середовище – забруднення атмосфери відбувається за рахунок

викидів в атмосферу забруднюючих речовин при проведенні видобувних робіт,

розкривних, розвантажувально-навантажувальних, при роботі двигунів

кар’єрного транспорту, а також безпосередньо на робочих місцях і в процесі

здійснення технологічних операцій, має локальний характер та обмежену

періодом ведення робіт тривалість;

- поверхневі води - існує ймовірність зміни рівня ґрунтових вод. Джерелами

впливу є кар’єрна техніка та автотранспорт. Рівень впливу оцінюється як

допустимий. Гідрогеологічні умови Шебелинського-2 сприятливі для відкритої

розробки.

Безпосередніх викидів забруднюючих речовин у поверхневі і підземні

води в ході реалізації планованої діяльності не передбачається.

Таким чином, експлуатація родовища не впливатиме на водне середовище

(поверхневі і підземні води), а також не вплине на індивідуальне водопостачання

населення навколишніх сіл;

- ґрунти – зміна природного залягання гірничих порід при виїмці корисної

копалини і розкривних порід; зміна геоморфологічного характеру ділянки;

зняття верхнього шару ґрунту, зміна водно-фізичних властивостей ґрунтів та

якості поверхневих вод, внаслідок видобувних робіт та руху автотракторної та

іншої техніки, що забезпечує процес видобутку корисної копалини. Рівень

впливу оцінюється як допустимий. У геоморфологічному відношенні ділянка в

період відпрацьовування буде мати вигляд виїмки нагірно-глибинного типу.

104

У зв'язку з цим передбачається ряд заходів, спрямованих на зниження

впливу гірничих робіт, раціонального використання природних ресурсів з метою

охорони навколишнього середовища:

– вивіз і тимчасове складування ґрунтово-рослинного шару з

подальшим використанням для рекультивації;

– розміщення розкривних порід у виробленому просторі кар'єру з

метою мінімального порушення денної поверхні;

- селективне відпрацьовування родючого шару ґрунту з

випередженням розкривних робіт не більше величини річного посування фронту

гірничих робіт;

- зняття родючого шару ґрунту здійснюється в теплий і сухий період

часу (обсяг родючого ґрунту, знятий у проектних контурах кар'єру і

використовуваний для потреб рекультивації, складає 881,9 тис. м3);

– складування порід родючого ґрунту у відособлений відвал, що має

форму зручну для наступного його навантаження і транспортування;

- розташування родючого шару ґрунту здійснюватиметься на сухій

ділянці південного борту кар'єру, а згодом − на сплановану поверхню

внутрішнього відвалу.

- поверхню відвалів родючого ґрунту при тривалому його зберіганні буде

зміцнюватись за допомогою посіву багаторічних трав для запобігання розвитку

ерозії укосів, руйнування гумусу і поширення бур'янистих рослин;

– планування поверхні внутрішнього відвалу розкривних порід,

засипання знижених ділянок з метою недопущення утворення замкнутих

западин, ліквідація післяусадочних явищ;

- нахил відновлюваної території повинен виключати можливість

розвитку ерозійних процесів;

- планування поверхні дна кар'єру, рельєф якого після проведення

вертикального планування повинен наближатися до рівнинного, не мати

замкнутих заглиблень і бічних ухилів;

- покриття рекультивованих ділянок родючим шаром ґрунту;

105

- відсипання родючого шару ґрунту при використанні автомобільного

транспорту варто передбачати з найбільш далекого краю рекультивованої площі,

що дозволить розрівнювати його одночасно з відсипанням;

- відновлення порушених земель виконувати, як правило, у ході основної

виробничої діяльності, а за неможливості – не пізніше, ніж протягом року після

її завершення;

- рекультиваційні роботи здійснювати на підставі погоджених і

затверджених у встановленому порядку технічних умов на рекультивацію

земель і відповідно до проекту, що буде розроблений на наступних стадіях

проектування розробки родовища Шебелинське-2.

У результаті цього вплив гірничих робіт на навколишнє середовище буде

зведено до мінімуму.

- рослинний та тваринний світ – помірний вплив (шум, викиди

забруднюючих речовин – в межах затверджених нормативів). Крім того, у зоні

виробництва гніздування рідкісних птахів, тварин та лікарських рослин,

занесених в Червону книгу немає.

- природно- заповідний фонд – об’єкти відсутні;

- вплив на клімат та мікроклімат – відсутній;

- вплив на техногенне середовище – відсутній;

- на здоров’я населення - не впливає.

Характеристика видів впливів планованої діяльності на фактори

довкілля

до кінця розробки родовища роботами буде порушено ґрунт;

порушення природного рельєфу земної поверхні з утворенням

кар’єрної виїмки;

внаслідок проведення розкривних та видобувних робіт,

навантажувально-розвантажувальних, зрошувальних та ремонтних може

виникати пилоутворення;

забруднення повітря пилом від вітрової ерозії;

запилення приземного шару атмосфери під час транспортування

корисної копалини;

106

утворення шкідливих газів при роботі машин і механізмів з

двигунами внутрішнього згорання;

підвищення рівня шумового навантаження внаслідок руху кар’єрної

техніки;

- виникнення виробничих відходів виробництва;

- забруднення ґрунту ПММ;

- зміна водно-фізичних властивостей ґрунтів та якості поверхневих

вод внаслідок технологічного видобувних робіт, руху кар’єрної техніки, що

забезпечує процес видобутку корисної копалини.

107

5. ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗОКРЕМА, ВЕЛИЧИН ТА МАСШТАБІВ

ТАКОГО ВПЛИВУ, ХАРАКТЕРУ, ІНТЕНСИВНОСТІ І СКЛАДНОСТІ,

ЙМОВІРНОСТІ, ОЧІКУВАНОГО ПОЧАТКУ, ТРИВАЛОСТІ, ЧАСТОТИ

І НЕВІДВОРОТНОСТІ ВПЛИВУ

Під час розробки родовища відбувається вплив на навколишнє природне

середовище. Об’єктами впливів планованої діяльності є:

5.1. Вплив на атмосферне середовище

Розглядаються наступні джерела викидів забруднюючих речовин в

атмосферне повітря:

№ 1 - робота екскаваторів;

№ 2 - робота бульдозера;

№ 3 - робота автосамоскиду (ів);

№ 4 - робота поливальної машини;

Неорганізоване джерело викиду № 1 - робота екскаваторів

Роботи гусеничних екскаваторів будуть проводитись з розробки розкриву

і зняття родючого ґрунту.

При роботі екскаватора в кар’єрі в атмосферне повітря виділяється пил

неорганічний, який містить SiO2 - діоксид кремнію кількістю 20-70 %.

Розкривні роботи

При роботі екскаваторів в кар’єрі виділяється пил. Кількість викидів

розраховується за формулою:

М = К1 · К2 · К3 · К4 · К5 · К6 · G · В · 106 / 3600,

де К1 – вагова доля фракції пилу в породі, К1 = 0,03;

К2 – доля пилу, яка переходить в аерозоль, К2 = 0,02;

К3 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру в кар’єрі, К3 = 1,2;

108

К4 – коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу, К4 = 1,0;

К5 – коефіцієнт, який враховує розмір шматків матеріалу, К5 = 0,1;

К6 – коефіцієнт, що враховує місцеві умови, К6 = 0,1;

G – продуктивність екскаватора, т/год, G = 41,3 т/год;

В – коефіцієнт, який враховує висоту розвантаження, В = 0,6.

Пил неорганічний, з вмістом діоксид кремнію 20-70 %

МС = 0,03 * 0,02 * 1,2 * 1,0 * 0,1 * 0,1 * 41,3 * 0,6 * 106/3600 = 0,050 г/с.

МР = 0,050 * 3600 * 5376 * 10-6 = 0,968 т/рік.

Видобувні роботи

При роботі екскаватора в кар’єрі виділяється пил. Кількість викидів

розраховується за формулою:

М = К1 · К2 · К3 · К4 · К5 · К6 · G · В · 106 / 3600,

де К1 – вагова доля фракції пилу в породі, К1 = 0,03;

К2 – доля пилу, яка переходить в аерозоль, К2 = 0,02;

К3 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру в кар’єрі, К3 = 1,2;

К4 – коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу, К4 = 1,0;

К5 – коефіцієнт, який враховує розмір шматків матеріалу, К5 = 0,1;

К6 – коефіцієнт, що враховує місцеві умови, К6 = 0,1;

G – продуктивність екскаватора, т/год, G = 35,1 т/год;

В – коефіцієнт, який враховує висоту розвантаження, В = 0,6.

Пил неорганічний, з вмістом діоксид кремнію 20-70 %

МС = 0,03 * 0,02 * 1,2 * 1,0 * 0,1 * 0,1 * 35,1 * 0,6 * 106 / 3600 = 0,042 г/с.

МР = 0,042 * 3600 * 5376 * 10-6 = 0,813 т/рік

109

Оскільки, у процесі планованої діяльності планується використання двох

екскаваторів, один для розробки розкриву інший для зняття родючого ґрунту, то

при розрахунку розсіювання враховуємо максимальні значення розраховані для

кожного виду робіт.

Пил неорганічний з вмістом діоксид кремнію

20-70 %:

0,050

г/с

0,968

т/рік

Питомий викид забруднюючих речовин, що виділяється при роботі

двигуна внутрішнього згоряння, становить:

– NOх – 0,04 т/т;

– СО – 0,1 т/т;

– вуглеводні граничні С12-С19 – 0,03 т /т;

– бенз(а)пірен – 0,32 г/т;

– сажа – 15,5 кг/т;

– ангідрид сірчистий – 0,02 т/т (значення приведено у відповідності до

діючого на момент розробки методики ГОСТу по дизельному паливу, що був

затверджений 1982 р. На підприємстві використовується дизельне паливо, що

відповідає ГОСТу, затвердженому в 2005 р., вміст сірки в якому становить

9,1 мг/кг, що в 2000 разів нижче вмісту сірки попереднього ГОСТу. Тому, для

розрахунку викидів діоксиду сірки приймаємо питомі викиди менші в 2000 разів

за приведені в методиці – 10 г/т ).

Максимальні викиди (г/с) забруднюючих речовин під час роботи двигуна

внутрішнього згоряння становлять:

МС = П · Р / 3600 · 106 (г/с),

де П – питомий викид забруднюючої речовини, т/т;

Р – годинна витрата палива, т/год.

МCNOx = 0,04 · 0,0117 · 106 / 3600 = 0,13 г/с;

МCCO = 0,1 · 0,0117 · 106 / 3600 = 0,325 г/с;

110

МCвуглеводні = 0,03 · 0,0117 · 106 / 3600 = 0,098 г/с;

МC бенз(а)пірен = 0,32 · 0,0117 / 3600 = 0,000001 г/с;

МCсажа = 15,5 · 0,0117 · 103 / 3600 = 0,050 г/с;

МCSO2 = 10 · 0,0117 / 3600 = 0,00003 г/с.

Річні викиди забруднюючих речовин, що утворюються при роботі двигуна

внутрішнього згоряння становлять:

МРNOx = 63 · 0,04 = 2,52 т/рік;

МРCO = 63 · 0,1 = 6,3 т/рік;

МРвуглеводні = 63 · 0,03 = 1,89 т/рік;

МРбенз(а)пірен = 63 · 0,32 · 10-6 = 0,00002 т/рік;

МРсажа = 63 · 15,5 · 10-3 = 0,98 т/рік;

МР SO2 = 63 · 10 · 10-6 = 0,0006 т/рік.

Неорганізоване джерело викиду № 2 - Робота бульдозера

Зняття родючого ґрунту, розробка розкриву та відвалоутворення буде

здійснюватися бульдозером.

Під час роботи бульдозера в кар’єрі виділяється пил неорганічний, який

містить діоксид кремнію у кількості 20-70 %.

Під час роботи бульдозера в кар’єрі виділяється пил. Кількість викидів

розраховується по формулі:

М = К1 · К2 · К3 · К4 · К5 · К6 · G · В · 106 / 3600,

де К1 – вагова доля фракції пилу в породі, К1 = 0,03;

К2 – доля пилу, яка переходить в аерозоль, К2 = 0,02;

К3 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру в кар’єрі, К3 = 1,2;

К4 – коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу, К4 = 1,0;

К5 – коефіцієнт, який враховує розмір шматків матеріалу, К5 = 0,1;

К6 – коефіцієнт, що враховує місцеві умови, К6 = 0,1;

G – продуктивність бульдозера, т/год, G = 2,2 т/год;

В – коефіцієнт, який враховує висоту розвантаження, В = 0,6.

111

Пил неорганічний, з вмістом діоксид кремнію 20-70 %

МС = 0,03 * 0,02 * 1,2 * 1,0 * 0,1 * 0,1 * 2,2 * 0,6 * 106 / 3600 = 0,003 г/с.

МР = 0,003 * 3600 * 5376 * 10-6 = 0,058 т/рік

Питомий викид забруднюючих речовин, що виділяються під час роботи

двигуна внутрішнього згоряння, становить:

– NOх – 0,04 т/т;

– СО – 0,1 т/т;

– вуглеводні граничні С12-С19 – 0,03 т /т;

– бенз(а)пірен – 0,32 г/т;

– сажа – 15,5 кг/т;

– ангідрид сірчистий – 0,02 т/т (значення приведено у відповідності до

діючого на момент розробки методики ГОСТу по дизельному паливу, що був

затверджений 1982 р. На підприємстві використовується дизельне паливо, що

відповідає ГОСТу, затвердженому в 2005 р., вміст сірки в якому становить 9,1

мг/кг, що в 2000 разів нижче вмісту сірки попереднього ГОСТу. Тому, для

розрахунку викидів діоксиду сірки приймаємо питомі викиди менші в 2000 разів

за приведені в методиці – 10 г/т ).

Максимальні викиди (г/с) забруднюючих речовин при роботі двигуна

внутрішнього згоряння становлять:

МС = П · Р / 3600 · 106 (г/с),

де П – питомий викид забруднюючої речовини, т/т;

Р – годинна витрата палива, т/год.

МCNOx = 0,04 · 0,0004 · 106 / 3600 = 0,004 г/с;

МCCO = 0,1 · 0,0004 · 106 / 3600 = 0,011 г/с;

МCвуглеводні = 0,03 · 0,0004 · 106 / 3600 = 0,003 г/с;

МC бенз(а)пірен = 0,32 · 0,0004 / 3600 = 0,00000004 г/с;

112

МCсажа = 15,5 · 0,0004 · 103 / 3600 = 0,002 г/с;

МCSO2 = 10 · 0,0004 / 3600 = 0,000001 г/с.

Річні викиди забруднюючих речовин, що утворюються при роботі двигуна

внутрішнього згоряння становлять:

МРNOx = 2,4 · 0,04 = 0,096 т/рік;

МРCO = 2,4 · 0,1 = 0,24 т/рік;

МРвуглеводні = 2,4 · 0,03 = 0,072 т/рік;

МРбенз(а)пірен = 2,4 · 0,32 · 10-6 = 0,0000008 т/рік;

МРсажа = 2,4 · 15,5 · 10-3 = 0,037 т/рік;

МР SO2 = 2,4 · 10 · 10-6 = 0,00002 т/рік.

Неорганізоване джерело викиду № 3 - робота автосамоскиду (ів)

Транспортування крейди і перевезення розкривних порід буде відбуватися

за допомогою автосамоскиду.

Викид пилу відбувається в результаті взаємодії коліс автосамоскиду з

полотном дороги і здуву пилу з поверхні матеріалу, навантаженого в кузов

машини.

Загальна кількість пилу, яка виділяється в межах кар’єру, обчислюється за

формулою:

G = С1 * С2 * С3 * N * L * q1 * С6 * С7 * / 3600 + С4 * С5 * С6 * F0 * n * q2 ,

г/с

С1 – коефіцієнт, який враховує середню вантажопід’ємність, С1 = 1,6;

С2 – коефіцієнт, який враховує середню швидкість руху автотранспорту в

кар’єрі, С2 = 2;

С3 – коефіцієнт, який враховує стан дороги, С3 = 1;

N – кількість ходів (туди і назад) всього транспорту за годину, N = 4;

L – середня довжина однієї ходки в межах кар’єру, км, L = 1 + 1 = 2;

С4 – коефіцієнт, який враховує профіль поверхні матеріалу на платформі,

С4 = 1,3;

113

С5 – коефіцієнт, який враховує швидкість здування матеріалу, С5 = 1,2;

q1 – пилевиділення в атмосферу на 1 км пробігу, приймається рівним

1450 г;

С6 – коефіцієнт, який враховує вологість матеріалу, С6 = 1,0;

С7 – коефіцієнт, який враховує долю пилу, що виділяється в атмосферу,

С7 = 0,01;

F0 – площа платформи, м2, F0 = 20;

n – кількість машин, що працюють в кар’єрі, n = 1;

q2 – пилевиділення з одиниці фактичної поверхні породи на платформі,

г / м2, q2 = 0,005,

Пил неорганічний, з вмістом діоксид кремнію в %:-70-20

GC = 1,6 * 2 * 1 * 4 * 2 * 1450 * 1,0 * 0,01 / 3600 + 1,3 * 1,2 * 1,0 * 20 * 1 *

0,005 = 0,259 г / с

G Р = 0,259 * 3600 * 5376 * 10-6 = 5,013 т / рік

Питомий викид забруднюючих речовин, що виділяється під час роботи

двигуна внутрішнього згоряння, становить:

– NOх – 0,04 т/т;

– СО – 0,1 т/т;

– вуглеводні граничні С12-С19 – 0,03 т /т;

– бенз(а)пірен – 0,32 г/т;

– сажа – 15,5 кг/т;

– ангідрид сірчистий – 0,02 т/т (значення приведено у відповідності до

діючого на момент розробки методики ГОСТу по дизельному паливу, що був

затверджений 1982 р. На підприємстві використовується дизельне паливо, що

відповідає ГОСТу, затвердженому в 2005 р., вміст сірки в якому становить

9,1 мг/кг, що в 2000 разів нижче вмісту сірки попереднього ГОСТу. Тому, для

розрахунку викидів діоксиду сірки приймаємо питомі викиди менші в 2000 разів

за приведені в методиці – 10 г/т ).

114

Максимальні викиди (г/с) забруднюючих речовин при роботі двигуна

внутрішнього згоряння становлять:

МС = П · Р / 3600 · 106 (г/с)

де П – питомий викид забруднюючої речовини, т/т;

Р – годинна витрата палива, т/год.

МCNOx = 0,04 · 0,0001 · 106 / 3600 = 0,001 г/с;

МCCO = 0,1 · 0,0001 · 106 / 3600 = 0,003 г/с;

МCвуглеводні = 0,03 · 0,0001 · 106 / 3600 = 0,0008 г/с;

МC бенз(а)пірен = 0,32 · 0,0001 / 3600 = 0,00000001 г/с;

МCсажа = 15,5 · 0,0001 · 103 / 3600 = 0,0004 г/с;

МCSO2 = 10 · 0,0001 / 3600 = 0,0000003 г/с.

Річні викиди забруднюючих речовин, що утворюються під час роботи

двигуна внутрішнього згоряння становлять:

МРNOx = 0,5 · 0,04 = 0,02 т/рік;

МРCO = 0,5 · 0,1 = 0,05 т/рік;

МРвуглеводні = 0,5 · 0,03 = 0,015 т/рік;

МРбенз(а)пірен = 0,5 · 0,32 · 10-6 = 0,0000002 т/рік;

МРсажа = 0,5 · 15,5 · 10-3 = 0,008 т/рік;

МР SO2 = 0,5 · 10 · 10-6 = 0,000005 т/рік.

Неорганізоване джерело викиду № 4 – робота поливальної машини

Для зменшення пилоутворення при навантаженні гірничої маси, під час її

перевезення передбачається подавлення пилу водою, а за необхідності з

пилозв’язуючими добавками за допомогою поливальної машини.

Рух поливальної машини в кар’єрі спричинює виділення пилу

неорганічного, що утворюється в результаті взаємодії коліс з полотном дороги.

115

Оскільки, поливальна машина не здійснює перевезення розкривних порід

та іншого матеріалу, то розрахунок проводимо лише при взаємодії коліс з

полотном дороги за формулою:

М = С1 · С2 · С3 · N · L · q1 · С7 · / 3600 (г/с),

де С1 – коефіцієнт, який враховує середню вантажопід’ємність, С1 = 1;

С2 – коефіцієнт, який враховує середню швидкість руху автотранспорту в

кар’єрі, С2 = 0,6;

С3 – коефіцієнт, який враховує стан дороги, С3 = 1,0;

N – кількість ходок (туди і назад) всього транспорту за годину, N = 4;

L – середня довжина однієї ходки в межах кар’єру, км, L = 2;

q1 – пилевиділення в атмосферу на 1 км пробігу, приймається рівним

1450 г;

С7 – коефіцієнт, який враховує долю пилу, що виділяється в атмосферу,

С7 = 0,01.

Пил неорганічний, який містить діоксид кремнію в 70-20 %

МC = 1 · 0,6 · 1,0 · 4 · 2 · 1450 · 0,01 / 3600 = 0,019 г/с;

М Р = 0,019 · 3600 · 5376 · 10-6 = 0,368 т/рік.

Проведення відповідних розрахунків за вищезазначеними формулами

вказує, що потенційними джерелами забруднення атмосфери, у повітряне

середовище буде викинуто забруднюючих речовин у допустимих межах, які не

мають негативного впливу на довкілля.

Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному

повітрі і аналіз результатів

Гігієнічним критерієм для визначення граничнодопустимих викидів

забруднюючих речовин в атмосферу є відповідність їх розрахункових

концентрацій на межі нормативної або фактичної СЗЗ гігієнічним нормативам.

116

Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення

атмосферного повітря здійснюється за даними результатів розрахунків

розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі

нормативної СЗЗ.

Щоб задовольнити умови п. 2.10 «Інструкція про загальні вимоги до

оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання

дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними

джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців»,

затверджена Міністерством охорони навколишнього природного середовища

України від 09.03.2006 р. під № 108 та зареєстрована в Міністерстві юстиції

України 29.03.2006 року за № 341/12215, для розрахунку розсіювання

забруднюючих речовин в атмосферному повітрі розмір розрахункового

майданчика обирається рівним 2000 х 2000 м з кроком сітки 100 м.

Максимальні приземні концентрації в районі впливу підприємства із

врахуванням фонових концентрації наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Максимальні приземні концентрації в районі впливу підприємства із

врахуванням фонових концентрації

№

п/п

Забруднююча

речовина

Макс. приземна

концентрація без

врахування фону

Фонові

концентрації

забруднююч

их речовин

Макс. Приземна

концентрація із

врахування

фону

кон

ц. м

г/м

3

дол

і Г

ДК

(О

БР

В)

кон

ц. м

г/м

3

дол

і Г

ДК

(О

БР

В)

кон

ц. м

г/м

3

дол

і Г

ДК

(О

БР

В)

1 Марганець та його

з’єднання 0,00019 0,019 0,004 0,4 0,00419 0,419

2 Азоту діоксид 0,0122 0,061 0,018 0,09 0,0302 0,151

3 Сажа 0,0048 0,032 0,06 0,4 0,0648 0,432

117

4 Вуглеводні граничні

С12-С19 0,0093 0,0093 0,4 0,4 0,4093 0,4093

5 Пил 0,085 0,17 0,05 0,1 0,135 0,27

6

Пил неорганічний з

вмістом діоксид

кремнію 20-70 %

0,084 0,28 0,12 0,4 0,204 0,68

Таким чином, максимальний внесок у рівень забруднення атмосфери за

найбільш несприятливих метеорологічних умов, коли концентрація

забруднюючих речовин в атмосферному повітрі найбільша, в районі впливу

родовища із врахуванням фонових концентрацій на межі нормативної СЗЗ,

становить 0,68 граничнодопустимої концентрації пилу неорганічного з вмістом

діоксид кремнію 20-70 % для населених місць, що менше нормативних значень.

Заходи щодо запобігання перевищенню встановлених нормативів

граничнодопустимих викидів у процесі виробництва:

- здійснювати контроль за обсягом та складом забруднюючих речовин, що

викидаються в атмосферне повітря та вести їх постійний облік в журналі

встановленого зразка.

Заходи щодо обмеження обсягів залпових викидів забруднюючих речовин

в атмосферне повітря не передбачені.

Заходи щодо остаточного припинення діяльності, пов’язаної з викидами

забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у

задовільний стан:

- при зміні форми власності чи припинення діяльності пов’язаної з

викидами у місячний термін повідомити Міністерство екології та природніх

ресурсів України.

Заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення

надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації

наслідків забруднення атмосферного повітря не передбачені.

Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих

метеорологічних умовах здійснюються відповідно до вимог Методичних

вказівок «Регулирование выбросов при неблагоприятных метеорологических

условиях» (РД 52.04.52-85), затверджених Державним комітетом СРСР по

118

гідрометеорології та контролю природного середовища 01.12.1986 р. для об'єктів

які розташовані в населених пунктах, де Державною гідрометеорологічною

службою України проводиться або планується проведення прогнозування

несприятливих метеорологічних умов.

5.2. Акустичний вплив

При розробці кар’єру спостерігатимуться типові шумові ефекти, яких

неможливо уникнути – шум від роботи спецтехніки. Проте, при дотриманні

технологічного регламенту рівень шуму не перевищуватиме допустимі значення

та відповідатиме вимогам санітарних правил.

Згідно Державних санітарних правил планування та забудови населених

пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.1996 р. № 173,

допустимий рівень звуку для територій житлових будинків становить 55 дБА у

денний період доби та 45 дБА у нічний.

Джерелами шуму на території кар’єру є:

екскаватори;

бульдозер;

автосамоскид (и);

поливальна машина.

Шумові характеристики прийняті згідно технічних характеристик

обладнання, наведених в паспортах кожного виду обладнання.

Для зниження виробничих шумів і вібрації на кар’єрі повинно

використовуватись тільки технічно справне обладнання, а також індивідуальні

засоби захисту і протишумові навушники.

Електромагнітні характеристики устаткування відповідають рівням, що

діють на території України нормативними документами. Кількість тепла, що

викидається, не може негативно вплинути на стан довкілля. Проведення яких-

небудь додаткових заходів щодо запобігання або зменшення фізичних видів дії

на довкілля недоцільно.

119

В районі родовища шляхів міграції тварин і птахів не спостерігається,

немає і нерестилищ риби, тому спеціальних заходів з охорони тваринного світу

й гідробіонтів, проектом не передбачається.

5.3. Вплив на геологічне середовище

Корисною копалиною на родовищі Шебелинське-2 є крейда біла писальна

щільна та червоно-бурі і спільно залягаючі строкаті глини та алеврит зеленувато-

сірий.

В геологічному розрізі родовища приймають участь: ґрунтово-рослинний

шар сучасного віку, суглинки, червоно-бурі та строкаті глини четвертинно-

неогенового віку, пісок межигірсько-берецького віку, алеврит та глина

обухівського віку, мергелясті глини і пісок київського віку та крейда біла

писальна щільна верхньокрейдяного віку.

В геологічній будові території планованої діяльності беруть участь породи

кристалічного фундаменту, які перекриті осадовим палеозойсько-

кайнозойським чохлом потужністю до 5-8 кілометрів.

У процесі виробничої діяльності геологічне середовище зазнає впливу на

площі і глибину затверджених запасів, зокрема порушення природного рельєфу

денної поверхні з утворенням кар’єрної виїмки та утворенням відвалу

розкривних порід.

При розробці родовища всі заходи з інженерної підготовки та захисту

проектованої території від несприятливих природних умов (зсуви, ерозія схилів,

підтоплення тощо) розробляються з урахуванням результатів інженерно-

геологічного вишукування.

Розвиток інженерно-геологічних процесів, які могли б ускладнити

проведення гірничих робіт, не передбачається.

120

5.4. Вплив на водне середовище

Головною водною артерією району родовища є ріка Сіверський Донець,

що перетинає район з північного заходу на південний схід, з лівими її притоками

– річками Крайня, Середня і Волоська Балаклейка.

Гідрогеологічні умови експлуатації родовища Шебелинське-2 прості та

сприяють відкритій розробці, корисна копалина в проектних контурах не

обводнена.

Гідрогеологічні умови родовища характеризуються наявністю двох

водоносних горизонтів, які містяться у глинистих пісках та тріщинуватій крейді.

Перший від поверхні водоносний горизонт у глинистих пісках залягає на

відмітках +130-140 м, що значно вище області розвантаження р. Сіверський

Дінець (+100 м) та у значному ступені здренований яружно-балочною мережею.

Крім того, у діючому кар’єрі Шебелинського родовища на відмітці +40,0 м

розташована водойма, вода з якого відкачується в долину р. Сіверський Дінець.

В контурі розвіданої площі родовища поверхневих водостоків та

водоймищ немає.

Безпосередньо на території родовища поверхневі водні об'єкти відсутні.

Безпосередніх викидів забруднюючих речовин у поверхневі і підземні

води в ході реалізації планованої діяльності не передбачається.

Таким чином, розробка Шебелинського-2 родовища не впливатиме на

водне середовище (поверхневі і підземні води).

5.5. Вплив на ґрунти

Територія планованих робіт з видобування корисної копалини - крейда,

глина та алеврит, в якості цементної сировини (родовище Шебелинське-2)

розташована у Балаклійському районі Харківської області (південно-східна

околиця с. Мілова).

Розкривні породи на родовищі представлені ґрунтово-рослинним шаром,

суглинками, глинистими пісками та зеленими і мергелястими глинами.

Породи розкриву передбачається використовувати для рекультивації

земель, порушених гірничими роботами.

121

Складування розкривних порід у виробленому просторі кар'єру дозволяє

раціонально використовувати землі і створює найбільш сприятливі умови для

відновлення порушеного рельєфу місцевості.

Потужність розкривних порід складає: ґрунтово-рослинного шару - 0,7 м,

суглинків – 9,2 м, межигірсько-берецьких пісків –14,6 м, зелених глин – 6,8 м,

мергелястих глин - 8,3 м, та київських пісків – 3,8 м.

Висота робочих уступів установлена з урахуванням фізико-механічних

властивостей порід, виду та типу проектованого гірничотранспортного

устаткування, раціонального розподілу об’ємів гірничої маси в часі та

обмежуються відповідно до вимог “Правил безпеки при розробці родовищ

корисних копалин відкритим способом” (НПАОП 0.00-1.24-10).

У процесі експлуатації родовища всі заходи з інженерної підготовки та

захисту проектованої території від несприятливих природних умов (зсуви, ерозія

схилів, підтоплення тощо) розробляються відповідно до вимог чинного

законодавства України враховуючи результати інженерно-геологічного

вишукування. У процесі ведення робіт надра будуть використовуватись

раціонально, відбуватиметься зняття верхнього шару ґрунту, раціональне

розміщення розкривних порід на місцевості, порушені розробкою землі

рекультивуються.

Таким чином, прийняті при проектуванні рішення забезпечать оптимальне

вилучення земель під розробку

5.6. Вплив на рослинний і тваринний світ, заповідні території

Планована діяльність в районі ведення робіт матиме помірний вплив на

рослинний та тваринний світ (шум, викиди забруднюючих речовин – в межах

затверджених нормативів).

Варто зауважити, що у зоні виробництва гніздування рідкісних птахів,

тварин та лікарських рослин, занесених в Червону книгу немає.

122

5.7. Впливи планованої діяльності на навколишнє техногенне

середовище

У зв’язку з відсутністю впливів проектованої діяльності на промислові,

сільськогосподарські, житлово-цивільні об’єкти, наземні і підземні споруди,

пам’ятки архітектури, історії і культури та інші елементи техногенного

середовища, розділ не розробляється.

5.8. Впливи планової діяльності на навколишнє соціальне середовище

Аналіз величин максимальних приземних концентрацій шкідливих

речовин показав, що вплив на здоров’я і умови проживання населення

знаходиться в межах допустимих нормативних значень.

Техніка та технологічне устаткування не є джерелами наднормативної

фізичної дії (шум, вібрація, електромагнітна дія). Технічні характеристики

устаткування, закладені в проект, відповідають рівням, визначеним

нормативними документами, що діють на території України.

Об’єкт, позитивно впливає на навколишнє соціальне середовище за

рахунок: створення додаткових робочих місць; здійснення грошових

надходжень у місцевий бюджет за рахунок сплати податків і, відповідно,

збільшуючи частину бюджету на соціально-економічні потреби.

Інженерне облаштування проектованого об’єкту передбачене з

врахуванням безпечної в екологічному відношенні діяльності і включає

організаційно-технічні заходи, основними з яких є:

- врахування екологічних, соціальних і економічних аспектів реалізації

запланованої діяльності: максимальне впровадження рішень, що виправдали

себе раніше на аналогічних об'єктах;

- рішення щодо екологічного використання енергетичних і природних

ресурсів та ін.;

- врахування вимог органів державної влади на місцях і відповідних міських

організацій, в т.ч. передбачених технічними умовами і висновками (питання

енергозабезпечення та ін.);

123

- вимоги будівельних норм і правил, в тому числі з питань фізико-

географічних особливостей району - місця розташування проектованого об'єкту,

кліматології, наявних антропогенних впливів, планування й забудови міської

території, санітарних та проти епідеміологічних вимог, підтверджені проектом

реконструкції.

Виходячи з класифікації об`єкту за характером діяльності, а також

передбачених архітектурно-планувальних, конструктивних, технологічних,

будівельних і організаційних рішень, можна вважати, що планована діяльність

не вплине на соціальне середовище в районі його розміщення і не сприятиме

погіршенню умов життєдіяльності місцевого населення та його здоров’ю.

На території, а також навколо промислового майданчика об’єкти

соціально-побутового, спортивно-оздоровчого, курортного та рекреаційного

призначення відсутні.

124

6. ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО

ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ, ТА

ПРИПУЩЕНЬ, ПОКЛАДЕНИХ В ОСНОВУ ТАКОГО

ПРОГНОЗУВАННЯ, А ТАКОЖ ВИКОРИСТОВУВАНІ ДАНІ ПРО СТАН

ДОВКІЛЛЯ

Для отримання об’єктивної інформації про стан довкілля під час планової

діяльності з розробки родовища Шебелинське-2, підприємство, застосовувало

наступні методи:

- аналіз та узагальнення літературних даних;

- стандартизовані методи дозиметричних, радіометричних,

спектрографічних, хімічних аналізів – для встановлення відповідних якісних і

кількісних показників компонентів НПС та інтерпретації отриманих результатів;

- класичні методи ґрунтознавства, польової геоботаніки, флористики,

порівняльної екології та лісознавства - для опису та аналізу сучасного стану

досліджуваного біоценозу та існуючих і прогнозованих екологічних умов

порушених лісових угідь;

- прогнозування, основною метою якого є оцінка можливої реакції

навколишнього природного середовища на прямий чи опосередкований вплив

планованої діяльності, вирішення задач раціонального природокористування у

відповідності з очікуваним станом природного середовища.

Крім того, при оцінці впливу на довкілля використовувались

розрахунково-аналітичний метод, та метод аналогії.

Метод аналогій полягає в тому, що закономірності розвитку одного

процесу з певними поправками можна перенести на інший процес, для якого

потрібно зробити прогноз.

125

7. ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАХОДИ, ЩО СПРЯМОВАНІ НА

ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ,

УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ, У

ТОМУ ЧИСЛІ КОМПЕНСАЦІЙНІ ЗАХОДИ

У процесі планованої діяльності ТОВ «СХІД ЦЕМЕНТ» з видобування

крейди, глини та алевриту, в якості цементної сировини, яке буде здійснюватися

на родовищі Шебелинське-2 навколишнє природне середовище може зазнати

тимчасового негативного впливу. Найбільший ймовірний вплив буде

здійснюватися на повітряне та водне середовище, а також ґрунт, земля.

Заходи спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення,

усунення значного негативного впливу на землю, ґрунт

З метою приведення навколишнього природного середовища у первинний

стан та мінімізації негативних впливів, підприємством передбачено ряд заходів.

Так, розкривні породи кар’єру будуть складувати у виробленому просторі, що

дозволяє раціонально використовувати землі і створює найбільш сприятливі

умови для відновлення порушеного рельєфу місцевості. Відновлення порушених

земель планується виконувати в ході основної виробничої діяльності, або не

пізніше, ніж протягом року після її завершення.

Роботи з рекультивації земель будуть проводитись на підставі погоджених

і затверджених у встановленому порядку технічних умов на рекультивацію

земель і відповідно до проекту, що буде розроблений на наступних стадіях

проектування розробки родовища Шебелинське-2.

Родючий шар ґрунту буде відпрацьовуватися селективно з випередженням

розкривних робіт не більше величини річного посування фронту гірничих робіт.

Зняття родючого шару ґрунту відбуватиметься в теплий і сухий період часу.

Форма відвалу, де складуватимуться породи родючого ґрунту, буде

зручною для наступного його навантаження і транспортування та розташована

на сухій ділянці (південний борт кар'єру), а згодом переміщена на сплановану

поверхню внутрішнього відвалу. Поверхню відвалів родючого ґрунту при

тривалому його зберіганні планується зміцнювати посівом багаторічних трав з

126

метою запобігання розвитку ерозії укосів, руйнування гумусу і поширення

бур'янистих рослин.

Поверхню внутрішнього відвалу розкривних порід буде сплановано так,

щоб недопустити утворення замкнутих западин, знижені ділянки будуть

засипатись з метою ліквідації післяусадочних явищ. Нахил відновлюваної

території буде спланований так, щоб виключати можливість розвитку ерозійних

процесів. Оскільки, відвал складений нетоксичними розкривними породами,

його поверхня не вимагає спеціальних технічних заходів, крім планування самої

поверхні.

Рельєф рекультивованої поверхні дна кар'єру після проведення

вертикального планування буде наближатися до рівнинного, не мати замкнутих

заглиблень і бічних ухилів.

Відсипання родючого шару ґрунту при використанні автомобільного

транспорту відбуватиметься з найбільш далекого краю рекультивованої площі,

що дозволить розрівнювати його одночасно з відсипанням.

Всі заходи з інженерної підготовки родовища Шебелинське-2 та захисту

проектованої території від несприятливих природних умов (зсуви, ерозія схилів,

підтоплення тощо) розроблятимуться з урахуванням результатів інженерно-

геологічного вишукування.

Відходи, що утворяться у процесі виробничої діяльності будуть

зберігатися у відповідних місцях, обліковуватись, постійно контролюватись за

кількістю їх утворення. Крім того, буде спеціально відведене місце для

тимчасового розміщення відходів, які до кінця кожного звітного періоду будуть

передаватися спеціалізованим ліцензованим підприємствам для утилізації

відповідно до чинного законодавства України.

Крім того, буде вестись первинний поточний облік кількості, типу і складу

відходів, що утворюються збираються, перевозяться, зберігаються,

обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються.

Слід зауважити, що технічну рекультивацію, спрямовану на збереження

родючого шару, виконує будівельна організація, біологічну рекультивацію,

спрямовану на відновлення родючого шару ґрунту (оранка, культивація, посів

127

трав, внесення органічних і мінеральних добрив), здійснює землекористувач. В

разі необхідності, суб’єкту господарювання необхідно передбачити

відшкодування землекористувачам збитків в порядку, зазначеному в «Інструкції

про порядок відшкодування землекористувачам збитків, заподіяних вилученням

або тимчасовим заняттям земельних ділянок, а також втрат

сільськогосподарського виробництва, пов′язаних з вилученням земель для

несільськогосподарських потреб».

Заходи спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення,

усунення значного негативного впливу на повітряне середовище

Для зниження кількості викидів і створення нормальних санітарно-

гігієнічних умов роботи в кар'єрі передбачаються наступні основні заходи:

– для зниження пиління під час руху автотранспорту полив кар'єрних

автодоріг у суху пору року буде здійснюватися за допомогою

поливозрошувальної машини;

– облаштування машин і механізмів із двигунами внутрішнього

згоряння пристроями для очищення вихлопних газів;

– герметизація кабін машиністів екскаваторів, бульдозерів;

– облаштування кабін екскаваторів і бульдозерів кондиціонерами, що

поставляються комплектно з гірничим устаткуванням;

– застосування гірничо-транспортного устаткування, що відповідає

нормам допустимої токсичності вихлопних газів Євро I – Євро III;

– злив паливно-мастильних матеріалів у спеціально відведених і

обладнаних для цих цілей місцях;

– площадки для стоянки і мийки автомобілів будуть мати тверде

покриття, а стічні води з їхньої території проходити попереднє очищення у

відстійниках;

– використання в роботі автотранспорту, який має офіційний

сертифікат державної екологічної служби на вміст оксиду вуглецю у вихлопних

газах;

128

- здійснення контролю за обсягом та складом забруднюючих речовин, що

викидаються в атмосферне повітря, шляхом їх постійного обліку в журналі

встановленого зразка.

- дотримання санітарно-захисної зони та меж гірничого відводу.

Заходи спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення,

усунення значного негативного впливу на водне середовище

Під час експлуатації родовища забруднення водного середовища буде

зведено до мінімуму. Видобувні роботи будуть проводитись з дотриманням

технологічних вимог та законодавства у сфері навколишнього природного

середовища. Для захисту водного середовища передбачається проведення

наступних заходів:

- на горизонті + 50 м (в кар'єрі) виконується додатковий водозбірник і

встановлюється насосна станція. Приток підземних вод до кар’єру буде

проходити по всьому периметру кар’єра за рахунок вод водоносного горизонту

у відкладах обухівської світи еоцену та межигірської світи олігоцену та

водоносного горизонту мергельно-крейдяних відкладів;

- відкачка кар’єрної води або зливових притоків здійснюватиметься за

допомогою двох електронасосних агрегатів. Робота насосної станції

передбачається в автоматичному режимі по рівнях води у водозбірнику;

- враховуючи значні коливання природної вологості корисної копалини

родовища при його розробці буде здійснюватися постійний контроль вологості

видобутої сировини, а за необхідності робити її усереднення;

- при роботі механізмів у процесі планованої діяльності будуть прийняті

заходи щодо запобігання попадання шкідливих речовин на відкриту поверхню;

- заправка і ремонт обладнання буде виконуватись у спеціально відведених

для цього місцях з метою уникнення попадання у водне середовище;

- проведення постійного контролю за недопущенням забруднення

поверхневих і підземних вод ПММ;

- попередження порушення природного стоку при складуванні розкривних

порід у відвали;

- ведення обліку водоспоживання та водовідведення;

129

- дотримання правил експлуатації джерел водопостачання та

водовідведення згідно діючих нормативних документів;

- регулярне здійснення лабораторного контролю якості води, що

скидається у водні об’єкти;

- дотримання порядку користування водним об'єктом;

- проведення лабораторного контролю якості стічних вод (в разі

необхідності).

Дотримуючись заходів з охорони водного басейну у процесі експлуатації

родовища не відбудеться негативного впливу на водне середовище (поверхневі і

підземні води), та індивідуальне водопостачання населення навколишніх сіл.

Поблизу кар'єру відсутні водозабори, на які може вплинути шкідливий

прояв розробки родовища. Безпосередніх викидів забруднюючих речовин у

поверхневі і підземні води в ході реалізації планованої діяльності не

передбачається.

Кар’єрні води планується використовувати в технологічних цілях, зокрема

для зниження пиління під час руху автотранспорту (пилезрошення).

Для питних потреб планується використовувати привізну воду, яка

відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.

Вищенаведене дозволяє стверджувати, що видобування корисної

копалини на родовищі, що описується не робитиме істотного впливу на водний

режим водоносних горизонтів району ведення гірничих робіт.

Заходи спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення,

усунення значного негативного впливу на геологічне середовище

В межах родовища, де здійснюватиметься планована діяльність, внаслідок

видобування крейди, глини, алевриту (Шебелинське-2) по площі і на глибину

відбуватиметься порушення геологічного середовища. Втім зміни будуть

незначні, оскільки, видобування корисної копалини відбуватиметься в межах

затверджених запасів.

У зв’язку із вказаним випливає, що порушення природного рельєфу денної

поверхні з утворенням кар’єрної виїмки та утворенням відвалу розкривних порід

не матиме глобального негативного впливу на довкілля.

130

Заходи з охорони надр суб’єктом господарювання розроблятимуться

згідно з «Гірничим законом України» та Кодексом України «Про надра» і

забезпечують високу ступінь добування корисної копалини, охорону прилеглих

площ від шкідливого впливу гірничих робіт, а також виконання всіх

нормативних вимог по охороні надр, зокрема:

- забезпечення постійного маркшейдеського контролю за веденням

видобувних робіт та якістю корисної копалини;

- детальне вивчення геологічної будови, тріщинуватості і

особливостей будови ділянки, що відпрацьовується з метою визначення

найбільш оптимальних напрямів ведення видобувних робіт;

- геологічний контроль за повнотою використання надр;

- застосування оптимальних напрямів ведення видобувних робіт;

- дотримання встановленого порядку надання надр в користування,

недопущення самовільного користування надрами;

- охорона родовища від затоплення, обводнення, пожарів й інших

факторів, що знижують промислову цінність родовища або утруднює його

розробку.

Приведені заходи і технічні рішення забезпечують зменшення негативного

впливу процесів геологічного і технологічного впливу на геологічне

середовище.

Заходи спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення,

усунення значного негативного впливу в результаті шумового

навантаження

У процесі розробки родовища Шебелинське-2 одним із впливів на довкілля

є шумове забруднення, яке виникає внаслідок роботи технологічного

обладнання, кар’єрного транспорту, автотранспорту, створюючи певний рівень

звукового тиску.

З метою уникнення шумового навантаження необхідно вжити наступні

заходи:

131

- використовувати сертифіковане технологічне обладнання, яке

випускається серійно, лише справне обладнання, що відповідає вимогам

санітарних норм вібрації робочих місць;

- у якості засобів індивідуального захисту працюючих з метою зменшення

рівнів вібрації передбачається використання спеціального взуття на масивній

гумовій підошві, рукавиць тощо.

- протестувати робочі місця для визначення рівнів шумових

характеристик за ГОСТ 12.4.095-80, ГОСТ 27435-87, ГОСТ 27436-87, та за ДСН

3.3.6.039-99 п.4, п.7, з метою встановлення раціонального режиму роботи

працівників під час розробки родовища відкритим способом.

- дотримуватись меж СЗЗ (це сприятиме уникненню шуму на

прилеглих територіях), згідно Державних санітарних правил планування та

забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерством охорони

здоров'я України № 173 від 19.06.96.

Заходи протипожежної безпеки

У процесі планованої діяльності можуть виникати різні непередбачувані

ситуації, внаслідок неправильної експлуатації родовища, недотримання правил

безпеки, правильного використання ПММ тощо.

Дотримання правил пожежної безпеки під час проведення робіт на

кожному робочому місці родовища, забезпечується шляхом здійснення вимог з

протипожежної експлуатації гірничодобувних машин, механізмів,

автотранспорту тощо, а також улаштування протипожежних постів, обладнаних

необхідними засобами пожежотушіння відповідно до ППБ.

Система оповіщення про аварію на об’єкті планованої діяльності

затверджується директором ТОВ «СХІД ЦЕМЕНТ».

У зв’язку з вказаним, суб’єкту господарювання необхідно передбачити

заходи з пожежної безпеки відповідно до Правил пожежної безпеки України, а

саме:

- місця тимчасового зберігання ПММ слід оснастити протипожежним

інвентарем;

132

- на території планованої діяльності забезпечити строгий

протипожежний режим, зокрема, обладнати місця для «Куріння»;

- автотранспорт на майданчиках розставляти відповідно до «Норм для

підприємства з обслуговування автомобілів»;

- забезпечити навчання і регулярну перевірку знань правил

протипожежної безпеки та їх суворе дотримання усіма працівниками;

- працівники кар’єру повинні бути проінструктовані щодо ліквідації

пожеж;

- первинні засоби пожежотушіння (вогнегасник, ємності з піском,

відра, лопати тощо) розташовуються на видному місці, підходи до яких повинні

бути завжди вільні;

- протипожежний захист кар’єру забезпечується силами працівників,

первинними засобами пожежотушіння, а в разі необхідності, в установленому

порядку терміново попередити підприємства, установи, організації та людей, які

можуть зазнати небезпечного впливу, у тому числі осіб, які беруть участь у

ліквідації пожежі.

Комплексні заходи з охорони навколишнього природного середовища

Комплексні заходи щодо забезпечення стану довкілля плануються для

зменшення або компенсацій впливів планованої діяльності на навколишнє

природне середовище.

Для цього буде проведено ресурсозберігаючі, захисні, відновлювальні

компенсаційні заходи.

Ресурсозберігаючі заходи:

- мінімальне вилучення земель під розробку родовища;

- видобування корисної копалини у межах затверджених ДКЗ запасів.

Захисні заходи:

- скорочення обсягів викидів забруднюючих речовин у повітря, полив

під’їзних і кар’єрних доріг, зменшення викидів забруднюючих речовин у межах

нормативів згідно з НПАОП 0.00-1.24-10 «Правила охорони праці під час

розробки родовищ корисних копалин відкритим способом» і відповідно до

Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» якщо

133

експлуатація об’єктів пов’язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферу

(постійний контроль за якісним і кількісним складом забруднюючих речовин, що

потрапляють у повітря);

- організаційно-технічні заходи зі зменшення викидів забруднюючих

речовин при настанні несприятливих метеорологічних умов;

- планувальні заходи щодо впорядкування санітарно-захисної зони,

озелененні прилеглих до родовища територій.

Відновлювальні заходи:

- селективне зняття та зберігання ґрунтово-рослинного шару і

подальше використання його при частковій рекультивації земель;

- рекультивація земель, порушених в процесі розробки родовища.

Компенсаційні заходи:

- компенсація втрат земель;

- сплата екологічного податку тощо.

Охоронні заходи:

- моніторинг території;

- спостереження, оцінка та прогнозування стану навколишнього

природного середовища.

При виконанні заходів з охорони повітряного басейну, виконанні правил

безпеки, охорони надр, вимог БНіПів та інших нормативних документів

забезпечується мінімальний вплив планованої діяльності на навколишнє

природне середовище, запобігається деградація довкілля, забезпечується

екологічно безпечна господарча діяльність розробки родовища, не порушуються

сприятливі перспективи соціально-економічного розвитку регіону,

виключається можливість загрози для життя і здоров’я місцевого населення.

134

8. ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ

ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ

ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЗАХОДІВ

ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ’ЯКШЕННЯ ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ

СИТУАЦІЙ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ РЕАГУВАННЯ НА

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

Відповідно до опису та оцінки ризиків для здоров’я людей та довкілля

внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій (розділ V даного звіту) у процесі

здійснення планованої діяльності, значного негативного впливу на навколишнє

природне середовище, зумовленого вразливістю до надзвичайних ситуацій не

прогнозується.

Оцінка виникнення надзвичайних, аварійних ситуацій та наслідки для

довкілля, включає аналіз розвитку таких станів, ймовірність їх виникнення та

заходи з охорони довкілля (оцінка проводиться на основі ретельного аналізу

діяльності об’єкту, що проектується у відповідності з нормативними

документами, а також з урахуванням надзвичайних, аварійних ситуацій, що мали

місце на аналогічних підприємствах).

Надзвичайними або аварійними ситуаціями можуть бути завищені в сотні

разів ГДК забруднюючих речовин, ураганний вітер, затоплення сельбищних

територій, пожежі тощо.

Радіаційно-гігієнічна оцінка корисної копалини родовища Шебелинське-2

проводилася у відповідності до «Вимог до оцінки природної радіоактивності

корисних копалин при проведенні геологорозвідувальних робіт на родовищах

будівельної сировини», ДКЗ України, Київ, 1997р., будівельними нормами ДБН

В.1.4.-1.01.-97 «Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні, та НРБУ-

97 «Норми радіаційної безпеки України».

Проведеними дослідженнями доведена придатність крейди родовища

Шебелинське-2 в якості основної сировини (78,7 %), червоно-бурих глин

(18,3 %), залізовміщуючої добавки (2 %) для виробництва цементу сухим

135

способом з використанням, у разі потреби, алевриту родовища у якості

силікатної домішки кількістю 5,7-6,2 %.

За всіма показниками цемент відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-46:2010

«Цементи загально будівельного призначення» і відноситься до І типу

портландцементу, за міцністю - до марки М–«500» (ПЦ І-500).

З метою запобігання, уникнення, попередження розвитку, обмеження

масштабів і наслідків будь-яких непередбачуваних, надзвичайних або аварійних

ситуацій, суб’єктом господарювання буде передбачена система заходів

безпеки, що включає:

- підвищені вимоги до якості технологічного обладнання, що

застосовується, а також робочої техніки;

- постійний нагляд та контроль за станом технологічного обладнання

та робочої техніки, що використовується в процесі експлуатації;

- дотримання та виконання вимог щодо технічної дисципліни та

техніки безпеки;

- наявність на території об’єкту пожежних постів з вогнегасниками та

набором необхідного пожежного інвентарю відповідно до вимог пожежної

безпеки МНС України;

- виключення джерел загоряння на складі ПММ;

- проведення періодичних оглядів місць використання мастильних

матеріалів, контроль герметичності резервуарів для зберігання палива.

Заходи щодо ліквідації аварійної ситуації будуть встановлені Планом

локалізації та ліквідації аварійних ситуацій на даному підприємстві, який

міститиме інформацію щодо негайного сповіщення керівництва підприємства,

відповідних служб та персонал.

Згідно з оцінкою ризиків для здоров’я людей та довкілля через можливість

виникнення надзвичайних ситуацій, значного негативного впливу від

провадження планованої діяльності на навколишнє природне середовище не

прогнозується.

При виконанні намічених заходів з охорони повітряного басейну,

рекультивації земель і виконанні правил безпеки, охорони надр, вимог БНіПів та

136

інших нормативних документів забезпечується мінімальний вплив гірничих

робіт на навколишнє природне середовище, запобігається деградація земель,

забезпечується екологічно безпечна господарча діяльність з розробки родовища,

не порушуються сприятливі перспективи соціально-економічного розвитку

регіону, виключається загроза для життя і здоров’я місцевого населення.

Крім того, розробка родовища пов’язана з нетоксичними породами. У

зв’язку з вказаним аварійні ситуації при видобуванні корисної копалини на

Шебелинському-2 малоймовірні.

Технічні та організаційні заходи щодо запобігання аваріям при

експлуатації родовища Шебелинське-2

суворе дотримання проектних рішень;

попередження аварій та організація чіткої роботи внутрішнього

кар’єрного транспорту;

додержання вимог пожежної безпеки.

Аварійні ситуації під час здійснення планованої діяльності можуть

виникати у процесі окремих виробничих процесів:

- при недотриманні безпечних умов видобування корисної копалини

відкритим способом;

- при експлуатації, ремонті, обслуговуванні техніки та транспорту, що

забезпечує процес видобутку;

- при забрудненні атмосферного повітря шкідливими газами;

- при роботі двигунів внутрішнього згорання машин і механізмів;

- при проливі нафтопродуктів за несправності техніки і механізмів;

- при пожежі.

Розробка родовища корисних копалин відкритим способом повинна

проводитися згідно з НПАОП 0.00-1.24-10 «Правила охорони праці під час

розробки родовищ корисних копалин відкритим способом» і затвердженим

проектом.

Керівництво підприємства повинно забезпечити дотримання технології

при виконанні робіт та вимог щодо техніки безпеки, передбачених робочим

проектом та забезпечити виконання робіт у відповідності з правилами технічної

137

експлуатації підприємств даної промисловості» та правилами безпеки на

підприємствах даної промисловості.

Технічне керівництво гірничими роботами при розробці родовища

відкритим способом можуть виконувати особи, які мають повну вищу чи

середню спеціальну освіту. Керівні та інженерно-технічні працівники

підприємств (розробка родовища корисних копалин відкритим способом), а

також організацій, які розробляють для цих підприємств, зокрема, проекти,

повинні не менше одного разу на три роки проходити перевірку знань правил

безпеки та інших нормативно-технічних документів згідно вимог органів

державного нагляду за охороною праці.

При впровадженні нових технологічних процесів або введенні нових

правил усі працівники проходять позаплановий інструктаж.

Кожне робоче місце перед початком робіт чи протягом зміни оглядається

майстром зміни або за його дорученням - бригадиром, а протягом дня -

начальником дільниці чи його заступником. У разі порушення правил безпеки

керівництво (майстер зміни, бригадир) повинне заборонити проведення робіт до

моменту усунення порушень.

Кожен робітник до початку виконання робіт має впевнитися, що його

робоче місце знаходиться у безпечному стані, перевіривши справність

запобіжних пристроїв, інструменту, приладів, механізмів. У разі виявлення

недоліків, які неможливо ліквідувати самотужки, працівник зобов'язаний

повідомити про це безпосереднього керівника чи особу, що відповідає за безпеку

робіт не розпочинаючи роботу.

Забороняється відпочинок чи перебування безпосередньо у центрі

проведення робіт та поблизу працюючих машин і механізмів, автошляхів.

Перед запуском механізмів чи початком руху транспорту необхідно

подати звуковий і світловий сигнали.

Попередження аварій на внутрішньокар’єрному автомобільному

транспорті забезпечується підтриманням устаткування, внутрішньокар’єрної

мережі автодоріг в належному стані та організацією роботи, пов’язаної з

138

перевезенням вантажів та людей на ділянці, де виконуються роботи, відповідно

до вимог нормативно-правових актів.

Додержання вимог пожежної безпеки під час проведення робіт на кожному

робочому місці кар’єру забезпечується шляхом виконання правил з

протипожежної експлуатації гірничодобувних машин, механізмів,

автотранспорту тощо, а також улаштуванням протипожежних постів,

обладнаних необхідними засобами пожежотушіння відповідно до ППБ.

Забороняється захаращувати робочі місця та підходи (під’їзди) до них.

У неробочий час робоча техніка та транспортні засоби повинні

знаходитися на спеціально відведених площадках, обезточена. Якщо процес

відкритої розробки супроводжується виділенням пилу чи газів, необхідно

щоквартально проводити вимірювання концентрації вмісту шкідливих речовин

на робочих місцях. Місця відбору проб визначаються згідно з планом,

затвердженим головним інженером підприємства. У випадках, коли

концентрація шкідливих речовин перевищує допустимі санітарні норми,

необхідно вжити заходи безпеки, перш за все, потрібно вивести людей із зони

небезпеки та зменшити концентрацію шкідливих речовин до гранично

допустимих величин.

Відповідальність за безпечну організацію виробничих процесів,

утримання технологічного обладнання, кар’єрної техніки, машин, механізмів

тощо, дотримання правил пожежної безпеки та норм виробничої санітарії,

покладається на керівника й інженерно-технічних працівників підприємства.

139

9. ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ,

ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ),

ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ

НА ДОВКІЛЛЯ

Труднощі пов’язані з екологічною оцінкою планової діяльності відсутні.

Наявність документації, матеріалів з геологічного вивчення родовища,

своєчасне проведення певних обсягів досліджень з вивчення впливу планової

діяльності на зміни факторів довкілля (атмосферне повітря, водне середовище,

ґрунти, біорізноманіття тощо) дозволило здійснити спеціальні розрахунки та

науково обґрунтувати ймовірний вплив на параметри довкілля та підготувати

звіт з оцінки впливу на навколишнє природне середовище суб’єктом

господарювання.

Вирішення питань матеріально-технічного забезпечення технологічного

процесу з видобування корисної копалини на родовищі Шебелинське-2,

проведення профілактичних робіт з підготовки технічного обладнання та

отримання дозвільних документів дало можливість усунути всі труднощі у

процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля. Підприємство готове

виконувати планову діяльність відповідно до завдань визначених статутом.

140

10. ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОБСЯГУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РІВНЯ

ДЕТАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЄ ВКЛЮЧЕННЮ ДО ЗВІТУ

З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

Суб’єкт господарювання ТОВ «СХІД ЦЕМЕНТ» в установленому порядку

забезпечив інформування населення про проведення планованої діяльності.

Зазначене повідомлення про плановану діяльність, що підлягає оцінці

впливу на довкілля (№ 201810312053/5528) оприлюднене на сайті Міністерства

екології та природних ресурсів України 05.11.2018 р., а також в місцевих газетах:

«Вісті Балаклійщини» № 85 від 02.11.2018 р. (стор. 6), газета «Дані інфо» № 19

від 30.10.2018 р. (стор. 16) (додаток В), а також у громадських місцях

(додаток Е).

У відповідності до п. 7 ст. 5 Закону України «Про оцінку впливу на

довкілля» протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення

повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля,

громадськість може надати уповноваженому органу зауваження і пропозиції до

планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що

підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля.

За час офіційного оприлюднення повідомлення про планову діяльність, яка

підлягає оцінці впливу на довкілля (05.11.2018 р.) зауваження і пропозиції від

громадськості щодо планованої діяльності не надходили (лист Міністерства

екології та природних ресурсів України № 7/6987-18 від 27.12.2018 р.,

додаток И).

141

11. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ

ЩОДО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ (ЗА ПОТРЕБИ) ПЛАНІВ

ПІСЛЯПРОЕКТНОГО МОНІТОРИНГУ

У процесі планової діяльності організація моніторингу та контролю за

параметрами довкілля є невід’ємною частиною контролювання за станом

навколишнього природного середовища та здійснюється суб’єктом

господарювання.

Під час здійснення моніторингу відбувається системне спостереження за

розробкою родовища, виконанням надрокористувавчем умов, передбачених

чинним законодавством України, оцінюється стан довкілля, моделюються й

прогнозуються зміни геологічного середовища.

Проведення моніторингу дає консультативно-методичну можливість

супроводжувати на всіх етапах роботи, а також розробити науково обґрунтовані

рекомендації щодо їх оптимізації під час видобування корисних копалин.

Результати моніторингу впливають на прийняття управлінських рішень в

частині дотримання природоохоронного законодавства та є важливою науковою

процедурою, яка допомагає вибирати найбільш ефективні та безпечні для

навколишнього природного середовища методи користування надрами.

Повсякденний контроль за станом обладнання і технічними засобами

запобігає забрудненню навколишнього природного середовища.

Загальне управління організацією робіт з виконання природоохоронних

заходів здійснюється під керівництвом начальника, який розподіляє обов’язки

між працівниками з метою контролю за станом окремих ділянок майданчика

ведення робіт й обладнанням, пошкодження якого може призвести до

забруднення довкілля.

Передбачається проведення інструктажів та роз’яснювальних робіт з

метою виконання вимог екологічної безпеки.

Згідно з проведеною оцінкою впливів на довкілля визначено, що під час

провадження планованої діяльності на родовищі Шебелинське-2 очікується

142

допустимий вплив як на компоненти навколишнього природного середовища,

так і на здоров’я населення (соціальне середовище). Значний негативний вплив

на довкілля під час провадження планованої діяльності не передбачається.

У процесі планованої діяльності підприємства не передбачає

обов’язкового створення лабораторії з охорони довкілля. Контроль за

забрудненням атмосфери та гідросфери буде виконуватись на договірних

засадах із акредитованою, спеціалізованою організацією, яка має право на

проведення даних робіт.

Досвід експлуатації аналогічних кар'єрів показує, що гірничі роботи

істотно не впливають на екологію.

Крім того, передбачається забезпечити періодичний відбір проб для

аналізу повітря на вміст шкідливих газів та пилу, котрі у повітрі робочої зони

родовища не повинні перевищувати нормативних значень, передбачених

санітарними нормами і «Правилами охорони праці під час розробки родовищ

корисних копалин відкритим способом», а також взяття проб води на вміст

шкідливих речовин відповідно до санітарних норм і правил.

Склад атмосферного повітря кар'єру повинен відповідати встановленим

нормативам з вмісту основних складових частин повітря і шкідливих домішок

(пил, гази) з урахуванням вимог ДСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні

вимоги до повітря робочої зони». У місцях провадження робіт повітря повинне

містити по обсягу 20 % кисню і не більше 0,5 % вуглекислого газу.

Об’єктами моніторингу в даній ситуації є запаси корисної копалини,

повітряне середовище, водне середовище, геологічне середовище, ґрунт, клімат,

здоров’я населення, що характеризуються інтегральними оцінками, які дають

цілісне уявлення про стан об’єкту, якісні та кількісні його зміни.

В моделі моніторингу виділяють чотири етапи:

- на першому - забезпечується чітке завдання;

- на другому – формують масив даних за період спостережень;

- на третьому – оцінюють стан і прогнозують зміни об’єктів узагальнення

на основі аналізу динаміки станів і синтезу інформації моніторингу;

143

на четвертому – підтримують контроль об’єкта моніторингу й планують

управлінські рішення на основі інтегральних оцінок

144

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ,

РОЗРАХОВАНЕ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІД ЦЕМЕНТ» планує

здійснювати видобування крейди, глини та алевриту, в якості цементної

сировини відбуватиметься на родовищі Шебелинське-2, яке розташоване на

території Балаклійського району Харківської області, на південно-східній

околиці с. Мілова.

В адміністративному відношенні родовище цементної сировини

знаходиться за 15 кілометрів від районного центру м. Балаклія, обласного центру

міста Харків - 125 кілометрів, за 9 км розташований діючий цементний завод.

За 9 км на північ від ділянки планованих робіт проходить залізнична лінія

Харків-Ростов. Найближчі залізничні станції Балаклія, Вербівка та Янковський

знаходяться на відстані: 18 кілометрів на північний-схід від родовища, в 13

кілометрах на північ від родовища та 10 км на північ від родовища відповідно.

Територія планованої діяльності знаходиться у вигідних транспортних

умовах - зв’язок між населеними пунктами здійснюється, в основному, за

допомогою доріг з твердим покриттям.

В економічному відношенні Балаклійський район є одним з найбільш

промислових районів Харківської області, де, крім того, добре розвинене

сільськогосподарське господарство.

Площина кар’єру знаходиться в північно-східній частині Придніпровської

низовини, між Середньо-Руською височиною та Донецьким кряжем,

безпосередньо прилягаючи до східного флангу Шебелинського родовища (є його

продовженням).

Клімат району ведення планованих робіт помірно-континентальний

(найхолодніший місяць – січень, найтепліший – липень). Слід відзначити, що

кліматичні умови району розташування об’єкту планованої діяльності

сприятливі для провадження даної діяльності відкритим способом (кар’єром).

Рельєф - представляє собою хвилясту рівнину вододільного плато,

розмежовану щільною мережею балок і ярів. Абсолютні відмітки поверхні

145

коливаються в межах 150-203 м у межах вододілів та 75-80 метрів на границях

долини річки Сіверський Донець, яка протікає від родовища на відстані 2-3 км

(у північному напрямку) і є головною водною артерією району.

У гідрогеологічному відношенні родовище розташоване в межах

Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну, що зумовлює умови

експлуатації ділянки простими, а корисну копалину в проектних контурах не

обводнену.

В контурі розвіданої площі родовища поверхневих водостоків та

водоймищ немає.

За складністю геологічної будови розмірами, витриманістю потужності і

якості крейди та глинистих порід родовище відносяться до І-ї групи складності

з великими запасами корисної копалини.

Геологічна будова родовища складається з крейдових, палеогенових,

неогенових та четвертинних відкладів.

Площа ділянки робіт складає 127,7 га.

Родовище Шебелинське-2 має географічну прив’язку:

49°25’ – 49°27’ Пн. Ш.

36°41’ – 36°43’ Сх. Д.

Корисною копалиною на родовищі є карбонатні породи верхньої крейди

(крейда), червоно-бурі і спільно залягаючі строкаті глини неогенового віку та

алеврит зеленувато-сірий обухівської світи, які придатні для виробництва

цементу. Потужність крейди (горизонт +70,0 м) в межах родовища в середньому

складає 34,1 м, червоно-бурих і строкатих глин – 8,8 м, алевритів - 7,1 м.

Карбонатні породи – писальна крейда – відносяться до кампанського та

сантонського ярусів вехньокрейдяного відділу.

Глинисті породи представлені двома горизонтами:

- верхній горизонт - червоно-бурі та спільно залягаючі строкаті глини

неогенового віку,

- нижній горизонт - алеврит зеленувато-сірий обухівської світи.

Розкривні породи на родовищі представлені ґрунтово-рослинним шаром,

суглинками четвертинного віку, глинистими пісками з лінзами пісковиків

146

межигірської та берецької світ, глинами зеленими, безкарбонатними обухівської

світи і мергелеподібними глинами київської світи та пісками нижньої частини

київської світи.

Потужність розкривних порід складає: ґрунтово-рослинного шару - 0,7 м,

суглинків – 9,2 м, межигірсько-берецьких пісків –14,6 м, зелених глин – 6,8 м,

мергелястих глин - 8,3 м, та київських пісків – 3,8 м.

Обсяг розкривних порід на родовищі складає (тис. м3):

- ґрунтово-рослинний шар – 881,88;

- суглинки категорій А+В+С1 – 10931,31 (в т. ч. А – 914,93; В – 3082,37 та

С1 – 6934,01);

- пісок межигірсько-берецької світи категорій А+В+С1 – 15751,83 (в т. ч.

А – 1163,43; В – 4490,40 та С1 – 10098,00);

- зелена глина категорій А+В+С1 – 6852,83 (в т. ч. А – 398,23; В – 1811,25

та С1 – 4643,35);

- мергеляста глина категорій А+В+С1 – 7468,45 (в т. ч. А – 456,80; В –

2223,81 та С1 – 4787,84);

- пісок київської світи категорій А+В+С1 – 3372,02 (в т. ч. А – 189,29; В –

791,28 та С1 – 2391,45);

- гірничий коефіцієнт (м3/м3) – 1,02.

Запаси цементної сировини в межах контуру проектного кар’єру

складають (тис. тонн):

– крейди (горизонт +70,0 м) категорій А+В+С1 - 45189,1 (у т. ч.

А – 12960,0; В – 20998,74 і С1 – 11230,36) та позабалансові (горизонт +50,0 м)

категорії С2 - 21355,36.

– червоно-бурих та строкатих глин категорій А+В – 7087,47 (у т. ч.

А – 1247,84 і В – 5839,63) та умовно балансові категорії С1 – 15542,95.

– алевриту категорій А+В - 4182,94 (у т. ч. А – 974,75 і В – 3208,19) та

умовно балансові категорії С1 – 7832,81.

У меридіанальному напрямку родовище представлено розрізами І–І, ІІ-ІІ,

IIІ–ІII, ІV–ІV, V–V та VI – VI та в субширотному – розрізом VII – VII.

147

Варто зауважити, що підготовлені запаси крейди і глинистих порід при

річному видобутку крейди – 2049,2 тис. тонн, глинистих порід – 270,1 тис. тонн

та алевритів – 144,6 тис. тонн забезпечать діяльність проектного заводу по крейді

приблизно на 22 роки.

Подальший приріст запасів крейди можливий за рахунок позабалансових

запасів категорії С2.

Якість карбонатних і глинистих порід оцінена згідно технічних умов

«Сировина для виробництва портландцементного клінкера» (ДНДІ

«Укрдіцемент») та цементу згідно ДСТУ Б В 2.7-46-96 «Будівельні матеріали.

Цементи загальнобудівельного призначення».

При виробництві цементу визначальне значення мають вимоги до

хімічного складу клінкеру і кількості шкідливих домішок, вміст яких не повинен

перевищувати значень, які забезпечують відповідність отриманого цементу

нормативам ДСТУ.Б В.7-46 «Цементи загальнобудівельного призначення.

Технічні умови».

Загальну оцінку придатності цементної сировини проводять згідно до

вимог ТУ У 27-1-14085879-001-2008 «Сировина для виробництва

портландцементного клінкеру. Технічні умови» за її хімічним складом і фізико-

механічними властивостями.

Під час експлуатації родовища Шебелинське-2 основний вплив

здійснюватиметься на атмосферне, водне та геологічне середовище. Виконання

видобувних робіт на родовищі супроводжуватиметься порушенням стану

земельних ресурсів та надр, викидів в атмосферне повітря забруднюючих

речовин та водовідведенням.

Джерелами можливого впливу на довкілля в результаті планованої

діяльності є:

повітряне середовище – викиди в атмосферу забруднюючих речовин при

проведенні видобувних робіт, розкривних робіт, розвантажувально-

навантажувальних робіт, при роботі двигунів кар’єрного транспорту, а також

кар’єрних механізмів. Негативний вплив очікується в межах затверджених

нормативів;

148

водне середовище – розробка родовища не робитиме істотного впливу на

водний режим водоносних горизонтів району ведення гірничих робіт та не

вплине на індивідуальне водопостачання населення навколишніх сіл;

обводнення кар'єру в основному відбуватиметься за рахунок атмосферних

опадів, які випадають на його площу. Скиди стічних вод у поверхневі водні

об’єкти та підземні водоносні горизонти - відсутні. Враховуючи гідрогеологічні

умови родовища, слід зазначити, що планована діяльність не вплине на

гідрогеологічний режим прилеглих територій. В контурі розвіданої площі

родовища поверхневих водостоків та водоймищ немає. Прийнятий спосіб

відробки запасів (екскаватором із наступним навантаженням на автотранспорт)

не впливають на оточуюче середовище. Негативний вплив очікується в межах

затверджених нормативів;

геологічне середовище - зміна природного стану геологічного середовища

в результаті вилучення корисної копалини і розкривних порід з надр, в межах

земельного відводу (відпрацювання запасів корисної копалини передбачається

в межах затверджених запасів по площі і на глибину), порушення природного

рельєфу денної поверхні з утворенням кар’єрної виїмки та утворення відвалу

розкривних порід. Складування розкривних порід у виробленому просторі

кар'єру дозволяє раціонально використовувати землі і створює найбільш

сприятливі умови для відновлення порушеного рельєфу місцевості. Негативний

вплив очікується в межах затверджених нормативів;

ґрунти – зняття верхнього шару ґрунту, кар’єрна техніка, автотранспорт та

технологічне обладнання виробничого процесу, утворення виробничих відходів,

раціональне розміщення розкривних порід на місцевості, після відпрацювання

родовища передбачається гірничо-технічна рекультивація порушених земель

відповідно до чинного законодавства України. Вплив на ґрунти має тимчасовий

характер;

клімат і мікроклімат – вплив відсутній;

рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти – прямого фізичного і

ландшафтно-формуючого впливу на флору і фауну району ведення робіт, а

також факторів зміни умов існування рослин і тварин на безпосередній території

149

планованої діяльності не очікується. У межах затверджених нормативів

очікується опосередкований вплив (незначні шуми, викиди забруднюючих

речовин) внаслідок роботи кар’єрної техніки, автотранспорту та технологічного

обладнання виробничого процесу;

природно-заповідний фонд – на площі родовища та прилеглій території,

об’єкти ПЗФ відсутні;

архітектурна, археологічна та культурна спадщина - об’єкти архітектурної,

археологічної та культурної спадщини на площі родовища не обліковуються;

навколишнє соціальне середовище (населення) – негативний вплив на

навколишнє соціальне середовище здійснюватися не буде. Найбільш важливим

соціально-економічним фактором є можливість поповнення місцевого бюджету,

а саме плата за користування надрами, орендна плата за землю та інші

надходження до бюджетів різних рівнів, зайнятість місцевого населення,

поліпшення соціально-економічної ситуації в районі, забезпечення якісною

сировиною. В цілому, вплив планованої діяльності об’єкту на соціальне

середовище можна оцінити як допустимий;

навколишнє техногенне середовище – вплив відсутній, в районі планованої

діяльності відсутні об’єкти техногенного середовища, які можуть зазнати

негативних впливів;

транскордонний вплив на довкілля - відсутній.

150

13. СПИСОК ПОСИЛАНЬ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ ДЖЕРЕЛ, ЩО

ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОПИСІВ ТА ОЦІНОК, ЯКІ МІСТЯТЬСЯ

У ЗВІТІ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

1. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017

№ 2059-VIII.

2. Закон України “Про охорону атмосферного повітря” від 16.10.1992

№ 2707-XII.

3. Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002

№ 2918-III.

4. Закон України «Про рослинний світ» від 09.04.1999 № 591-XIV.

5. Гірничий закон України (№1127-XIV, 6.10.1999 року із змінами,

внесеними згідно із Законами).

6. Закон України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР.

7. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992

№ 2456-XII.

8. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»

від 25.06.1991 № 1264-XII.

9. Кодекс України "Про надра" (№132/94-ВР, 27.07.1994 року із змінами і

доповненнями, внесеними Законами України).

10. Постанова КМУ від 28.08.2013 р. № 808 «Про затвердження переліку

видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну

небезпеку».

11. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

ДСП 173-96, затверджені наказом МОЗ України № 173 від

19.06.1996 р.

12. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів,

затверджені наказом МОЗ України від 19.06.1996 р., №173.

Додаток № 4.

13. ДБН А. 2.2-1-2003 “Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на

навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві

підприємств, будинків і споруд“, Держбуд України, Київ, 2004 р.

151

14. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище

(ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд.

ДБН А.2.2-1-2003/розроб. В.Г.Чуніхін [та ін.].

15. Державний комітет України з будівництва та архітектури. - Вид. офіц. -

К.: Держбуд України, 2004. - 23 с. - (Державні будівельні норми України).

16. Інструкція щодо оформлення та змісту проекту нормативів ГДВ

забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел,

м. Київ, 1996 р.

17. Список гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно

безпечних рівнів діяння (ОБРД) забруднюючих речовин в атмосферному

повітрі населених місць. Донецьк, 2006 р.

18. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных

веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД-86.

Госкомгидромет, 1987 г.

19. Шалупенко В.И. Отчет по доразведке Шебелинского месторождения

мела и глины. Укргеолстром, Киев, 1971.

20. Киселева Т.Е., Гуржий В.П., Николаева В.Ф. Отчет по поискам и

предварительной разведке мела в районе Шебелинского месторождения

цемсырья, ХКГП, Харьков, 1973. Т. – 87 с.

21. Киселева Т.Е. и др. «Отчет о предварительной разведке Шебелинского-2

и Савинского участков цементного сырья для Балаклеевского цементно-

шиферного комбината (Балаклеевский район Харьковской области

УССР) (по состоянию на 01.01.1975 г.)». Харьков, 1975 г.

22. Локшин В.С. Отчет по эксплуатационной разведке Шебелинского

месторождении мела и глин в Балаклейском районе Харькоской области

в 1987-88 годах. Укргеолстром, 1988 г.

23. Борисенко Ю.А. Звіт про геологічне довивчення площ масштабу

1:200 000 аркушів М-37-ХІІІ (Бєлгород ) в межах України, М-37-ХІХ

(Харків) і східної половини аркуша М-36-ХVIII (Богодухів) в межах

України. Харків, 2006 р.

152

24. ДСТУ Б В.2.7-46:2010 «Цементи загально-будівельного призначення.

Технічні умови».

25. ТУ У 27.1-14085879-001:2008 «Сировина для виробництва

портландцементного клінкеру. Технічні умови».

26. Інструкції із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних

копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід» ДКЗ

України від 01.01.2005.

27. Методичні вказівки щодо застосування класифікації запасів і ресурсів

корисних копалин Державного фонду надр до родовищ карбонатних

порід. Київ, 2012 р.

28. ДСТУ БВ. 2.7-29-95. Дрібні заповнювачі природні, із відходів

промисловості, штучні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій

та робіт. Класифікація. Київ, 1996 р.

29. ДБН В.1.4-4-2.01-97. Вимоги до оцінки природної радіоактивності

корисних копалин при проведенні геологорозвідувальних робіт на

родовищах будівельної сировини. Київ, 1997 р.

30. РБН 356-91 Положення про радіаційний контроль на об’єктах

будівництва і підприємствах будіндустрії будматеріалів України.

31. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за

качеством. М., Изд-во стандартов, 1983 г, 18 с.

32. «Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от

загрязнения» (СанПиН 4630-88).

33. Екологічний паспорт Харківської області, 2017 р.

153

Додатки

154

Додаток А

155

156

157

158

159

160

161

162

163

Додаток Б

164

Додаток В

165

166

167

168

Додаток Г

169

170

Додаток Д

171

172

Додаток Е

173

174

175

Додаток Є

176

177

Додаток Ж

178

179

180

Додаток З

181

Додаток И

182

Додаток І

183

184

185

186

187