Крізь граніти пробилась Кам’янка

Бондаренко Анастасія Олегівна,

Марганецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11 з поглибленим вивченням математики в 8-11 класах

Марганецької міської ради Дніпропетровської області

Зміст:1. Селище Токівське;

2. Токівський гранітний кар’єр;

3. Історія розробки кар’єру;

4. Вироби з токівського граніту;

5. Фонтан в Єкатеринбурзі;

6. Пам'ятник маршалу Жукову в Москві;

7. Пам’ятник І. Франку, Львів;

8. Шота Руставелі, Київ;

9. Погруддя Брежнєва, Дніпродзержинськ;

10. Чортомлицька січ;

11. Козацька кузня ;

12. Козацький пам’ятник;

13. Козацька тризна;

14. Річка Кам’янка;

15. Легенди Кам’янки;

16. Токівський водоспад;

17. Кам’янський заказник;

18. Загроза заказнику;

19. Флора кам’янського заказника;

20. Фауна кам’янського заказника;

21. На закінчення.

Селище ТоківськеІсторія Токівського розпочинається з початку 60-х років XIX ст., після проведення аграрної реформи та відміни кріпосного права в1861 році. За “ Маніфестом 19 лютого” поміщик Твердохлєбов виділив малородючі землі колишнім кріпакам. Хліба для прогодування сімей не вистачало і колишні кріпаки частково орендували землю в сусідніх поміщиків. За цю землю поміщики вимагали платити не натурою, а грошима. Для того, щоб оплатити її, селяни почали відкривати кар’єри, вручну колоти граніт і витісувати різні сільськогосподарські знаряддя з нього та продавати в навколишні поселення. Так у селян з’явився грошовий прибуток і було покладено початок розробки граніту в даній місцевості.

Токівський гранітний кар’єрРозробка Токівського кар'єру розпочалась у 1861 році після аграрної реформи. Колишні кріпаки почали відкривати кар’єри, вручну колоти граніт і витісувати сільськогосподарські знаряддя з нього. У селян з’явися грошовий прибуток, так було покладено початок розробці граніту в даній місцевості.

Історія розробки кар’єруПісля Великої Жовтневої революції було організовано Базавлуцьку артіль, яка проводила сезонні роботи по видобуванню та обробці граніту.

В 1925 – 1926 утворилась нова організація «Московська контора».

У часи Великої Вітчизняної війни добича граніту була припинена.

В 1952 році було організовано Токівське будівельно-монтажне управління тресту «Южстроймонтаж» міністерства промислових будівельних матеріалів УРСР-СМУ.

Обробка гранітних блоків

Вироби з токівського граніту

Так, Токівський граніт дійсно відомий на увесь світ. З Токівського граніту виготовлено такі пам’ятки архітектури:• Фонтан в Єкатеринбурзі; • Пам'ятник Г.К.Жукову в Москві;• Пам’ятник І. Франку, Львів;• Шота Руставелі, Київ; • Погруддя Л.І.Брежнєва, Дніпродзержинськ; • Погруддя Шевченка, Марганець.

Фонтан в Єкатеринбурзі

Фонтан був побудований в кінці 80-х років. За задумом архітектора Віталія Лоскутова, він символізує чисту планету, що омивається струменями прозорої води.

Пам'ятник Г.К.Жукову в Москві

Бронзова скульптура встановлена на масивному гранітному постаменті. Загальна вага пам'ятника - 100 тонн. Автори монумента - скульптор В. М. Кликов і архітектор Ю. Г. Григор'єв.

Пам’ятник І. Франку, Львів

Відкритий у 1964 році. Скульптори — В. Борисенко, Дмитро Крвавич, Е. Мисько, В. Одрехівський і Я. Чайка. Архітектор — А. Шуляр.

Шота Руставелі, КиївВідкритий 7 червня 2007р. Не має аналогів навіть в Грузії. Основою для пам’ятника стало єдине прижиттєве зображення Шота Руставелі, відбите на фресці Хрестового монастиря в Єрусалимі, де в чернецтві й закінчив свої земні дні автор «Витязя в тигровій шкурі».

Погруддя Л.І.Брежнєва, Дніпродзержинськ

Погруддя Л.І. Брежнєва встановлене в центральному сквері Дніпродзержинська на проспекті Леніна в 1976 році на честь 70-річчя генерального секретаря ЦК КПРС, уродженця міста.

Чортомлицька січЧортомлицька Січ  — осередок Запорізької Січі з кінця 16 століття. Згодом Січ назвали Сірковою, на честь славетного отамана Івана Сірка, який найдовше з усіх запорожців перебував на гетьманській посаді. 

Січ була заснована 1652 року, і проіснувала до 25 травня 1709 року. Її зруйнувало московське військо внаслідок репресії за підтримку запорожцями на чолі з Костем Гордієнком  самостійницької політики гетьмана Івана Мазепи.

Козацька кузня У 2011році селі Токівському було знайдено козацьку кузню. У розкопках траплялися гроші — татарські, польські, російські. Таке розмаїття може говорити і про переправу з митницею або просто про заможність господаря. Чимало було господарського краму: сокира для дров, дуже цікаві ваги, звичайно, багато уламків посуду. Знаходили також жіночі прикраси, кришечку від люльки, пряжку від паска, яка чудово діє...

Козацький пам’ятникНині на березі Кам’янки височить цілком пристойний монумент, та ще й з вибитими словами непоказної гідності «Душу Богу, серце Україні, честь нікому». Його було відкрито на свято Святої Покрови.

Козацька тризнаКозацька Рада Перевізської паланки одноголосно прийняла історичне рішення по проведенню Тризни по всім загиблим козакам за волю України.

У «Зелену суботу» здавна існує звичай поминати тих, що згинули без вісті десь на далеких дорогах, в чужих невідомих краях, а таких у нас в Україні завжди було багато. Були це переважно козаки, а пізніше вояки-герої, що гинули в боротьбі за честь, волю і славу своєї батьківщини — України.

 

Пізніше на конях з'явились козаки Апостолівської паланки, чим привернули до себе увагу всіх присутніх.Місцевий загін продемонстрував прийоми бойового мистецтва.Виступ сотника запам'ятався віршем про козацьку доблесть, честь та відданість Вітчизні.Козацькі пісні лунали у виконанні місцевих ансамблів художньої самодіяльності.

В 2014 році на мальовничих берегах Кам'янки відбулася козацька тризна.В гості завітали козаки Криворізької паланки війська Запорізького, які підняли свій прапор поряд з державним.

Вінок пам'яті загиблим…Урочиста хода до річки…В народі кажуть, що на кожному листочку клечання гойдається душа померлого козака.Вінок пускають на воду на середині річки. В глибокій тиші, зі сльозами на очах, проводжають його присутні В ці хвилини кожен молитвою згадує героїв нашої Вітчизни, що віддали життя за Україну.... довго на березі річки стояли козацькі загони…І тільки з пострілом козацької гармати вони знову піднялися до монументу... 

Річка Кам’янкаКам'янка —річка на Україні, правий приток Базавлука. Протікає по території Дніпропетровської області. Вона бере свій початок в селі Червоний Орлик. Найбільшим притоком Кам'янки є річка Жовтенька, що впадає в неї неподалік села Кам'янка Апостолівського району.  На ній знаходиться єдиний в області водоспад. Та не

лише водоспад прикрашає річку. Вниз за течією за селищем Токівське знаходиться мальовничий каньйон. Місцеві жителі називають його Яма, і потрапивши туди, насправді починаєш вірити, що в давнину цією річкою ходили козацькі чайки.

Легенди Кам’янкиОдна з легенд про Токівський водоспад (за О. Кравченко).Давно, коли нашу землю населяли племена чудових вершників та вправних лучників кіммерійців, жила у нашім краї юна Тамірис — донька хороброго царя Кімра. Якось Тамірис переслідували скіфи і на шляху дівчини з'явилася степова річка. Річка попрохала її подарувати їй своє намисто. Заради порятунку Тамірис кинула намисто у воду. Переправившись на інший берег, вона помчала далі, не сподіваючись на диво. Але кінь вже ледве скакав від утоми.

Дівчина озирнулася і побачила, що скіфи уже доїхали до річки і з розмаху скочили у неї, аж бризки полетіли у всі боки з-під копит коней. Та зненацька почувся страшенний грім, земля навколо річки затремтіла і здибилася камінням, котре накрило переслідувачів кіммерійки. Степом пронісся страшенний порив вітру, підсилюючи страхітливий гуркіт.

Ураз все стихло, і озирнувшись назад, Тамірис побачила, що води раніше тихої степової річки сяяли золотими іскрами, вигравали кришталем ніби й справді їх прикрасило її намисто.

Токівський водоспад Токівський водоспад —каскад водоспадів на річці Кам'янці. Розташований біля села Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області. Єдиний на Дніпропетровщині водоспад. Його загальна висота — близько 6 м. Він утворився на виступах червоного граніту. Розташований біля Токівського гранітного кар'єру.

Друга місцева назва Токівського водоспаду — Водоспад Калнишевського. Саме кошовий отаман Петро Калнишевський першим почав заселяти землі навколо Дніпра, що нижче порогів.Старожили розповідають, що на території нинішнього Червоного Току в Петра Калнишевського був маєток, поряд з яким було викопано глибокий колодязь із найсмачнішою в околиці водою, і про те, що біля колодязя зупинялися ночувати чумаки, прямуючи з Криму до Чигирина та Києва.А ще, за легендою, у Вовчій балці, що поблизу водоспаду заховано золото Нестора Махна.  

Меморіальний камінь на підході до водоспаду

Кам’янський заказник

У пониззі з 2005 р. існує найбільший на правобережжі області Кам'янський ландшафтний заказник. Найбільший заказник правобережжя Дніпропетровської області охоплює низку ділянок обабіч берегів річки Кам’янки, подекуди включає й річище річки, а нижче гирла Кам’янки – також ділянки заплави та берегів річки Базавлука.

Загроза заказнику

недоторканість, а крім цього навколо неї ще потрібно встановити охоронну зону з метою мінімізації впливу кар’єрів на екосистеми заказника. Ще одна серйозна проблема – недотримання режиму водоохоронних зон і прибережно-захисних смуг самої річки, через що продовжується замулення річища і органічне забруднення води. А в останні роки ще більшої руйнівної сили набирає рекреація: до водоспаду приїжджають численні групи бажаючих відпочити: звідси – забруднення побутове і шумове, пошкодження скель і спотворення їх вигляду. 

Постійною і дуже серйозною загрозою існуванню унікальної природи Кам’янки є гранітодобувні кар’єри. Територія заказника повинна мати гарантовану

Флора кам’янського заказникаКолись тут зростали віковічні дуби, та про них лишилися тільки згадки в історичних документах. Однак і нині буйність деревної флори вражає: глід і магалебська вишня, чорноклен, свидина і бузина, в’язи, різні види верб, дика груша, ясен, жостір і терен – усе це переплітається в непролазні хащі й чагарі. Слід додати, що в межах Кам’янського заказника ботаніками виявлено велику кількість видів шипшин.

Є величезна кількість рідкісних рослин різних категорій – від занесених до міжнародної Червоної книги до багатьох видів з Червоної книги України та регіонального Червоного списку.

Фауна кам’янського заказника• У балках заказника є

невеликі ставки, до яких тяжіють коловодні птахи, у степу можна зустріти зайців, лисиць, сліпаків, тхорів. На кам’янистих ділянках найбільшу цінність являють популяції видів плазунів. Із комах у фауні заказника рідкісні форми представлені в усіх основних рядах – серед жуків, метеликів, прямокрилих, перетинчастокрилих, клопів, бабок тощо.

Ось і підійшла до завершення наша подорож токівськими околицями.

Прекрасні водоспади на річці Кам’янка відомі на всю Україну, а граніт з Токівського кар’єру розходиться по всьому світі. Це земля справжніх козаків, сповнена таємниць минульщини і нерозгаданих загадок. Кожна поїздка сюди гарантує незабутні враження і, хто знає, можливо наступну загадку цієї землі розгадаєте саме Ви.