Журавель Наталя Михайлівна

формування самостійної й творчої особистості, яка

була б здатна і спрямовувала себе на розвиток

впродовж усього життя, де ключову роль відіграє також

викладач-консультант (тьютор), що скеровує студента

чи групу студентів.

Ефективність освіти завжди залежала від рівня підготовки викладачів,

яких вважають визначальною ланкою освітнього процесу.

1 • новий рівень професійних і комп’ютерних знань та умінь

2 • володіння концептуальними питаннями й дидактикою

дистанційної підготовки

3

• вміння працювати з електронною поштою; спілкування в реальному часі; надання власної інформації у вигляді Web-документів

4

• ВИКЛАДАЧ – консультант, кваліфікований опонент, розробник науково-методичного забезпечення дистанційних матеріалів

діагностувати цілі навчання

моделювати (цілі, зміст, організаційні форми, методи і засоби навчання) професійну діяльність спеціаліста;

формувати у студентів необхідний рівень знань, умінь і навиків

розробляти мультимедійне навчання, використання відеоінформації

вільно володіти сучасними методами, формами дистанційного навчання

повинен володіти інформаційно-освітнім середовищем

вміти подавати навчальний матеріал так, щоб забезпечити ефективну, індивідуальну, незалежно від місця і часу, роботу студентів

активно використовувати комунікативні можливості комп’ютерних мереж

володіти двома чи більше іноземними мовами

творча взаємодія викладачів і студентів

використання інформаційних технологій навчання

ефективна організація самостійної роботи студентів

розвиток у студентів самостійного творчого дослідницького стилю мислення

У високотехнологічному середовищі,

викладач є не тільки джерелом

інформації та академічних даних, але

й консультантом, який допомагає

студентам зрозуміти процес навчання

та виконує роль тьютора, наставника.

здатність викладачів, на яких покладається це завдання, змінити акценти в методиці викладання

готовність до видів діяльності, що базується на нових засадах

психологічна готовність викладача прийняти “нове”, сприйняти його і бути переконаним у правильності обраного шляху

знати можливості засобів навчання

вміти розподілити навчальний матеріал відповідно до різних засобів

формувати з них комплект засобів навчання (кейс) як систему передачі

навчальної інформації, призначену для виконання дидактичних завдань

У сучасній епосі розвитку суспільства на першому місці - знання. Ми

навчаємось протягом всього життя, навчання стало нагальною потребою.

Постійне зростання обсягу інформації та необхідність швидкого її

опрацювання, використання у роботі та й просто в побуті призвело до того,

що пересічна людина постійно вчиться, вчиться і ще раз вчиться. І нова форма

навчаня - дистанційна, задовольняє потребу особи в швидкому, недорогому та

суто раціональному отриманні знань.

Одразу зауважу: не слід плутати дистанційне навчання та навчання на

відстані.

Дистанційне навчання повязане з використанням ІКТ і співробітництва як

носіїв і способу переробки інформації людиною. Треба також мати на увазі,

що людина в цьому навчальному процесі є субєктом спілкування і

діяльності, а викладач, що керує і спрямовує процес навчання, називається

тьютором. Якщо узагальнити вищесказане, то дистанційне навчання -це

навчальний процес, при якому усі або частина занять здійснюється з

використанням сучасних інформаційних та комунікаційних технологій при

територіальній віддаленості вчителя та учня.

Моя рідна Миколай- Пільська школа збудована більше 100 років тому німцями -

менонітами. відповідно і дає знання діткам також більше століття. Раніше при

школі працював інтернат, де проживали школярики з ближніх сіл, тепер третина

учнів - підвізні. А це значить - за браку коштів на паливо а чи й просто за

несприятливої погоди старенький автобус учнів не привіз, у більшості батьків

можливості привезти свою дитину самостійно немає... А навчальний процес

триває. Згадаємо про хворобливіть наших сучасних дітей і невідвідування

школи через карантин, мороз і т.д...

З метою неперервного навчального процесу мною використовувалися різні

варіанти : телефонний звязок "вчитель- учень" з поясненням незрозумілого

матеріалу з математики чи інформатики, спілкування через соцмережу. Попри

свою ефективність, даний спосіб забирав багато особистого часу вчителя плюс

постійне повторення -проговорення одного й того ж матеріалу з різними

дітьми.

Як вихід - використання елементів та ресурсів дистанційної освіти.

В цьому навчальному році я спробувала розробити дистанційний навчальний курс

з інформатики, 8 клас,курс за вибором.

Вважаю це достатньо перспективним, так як всі учні навіть маленької сільської

школи мають доступ до Інтернету (а це найголовніша умова дистанційного

навчання). Ще один великий плюс вбачаю в модульності дистанційного

навчання: в одному модулі вчитель підбирає теоретичний матеріал,

відеоматеріал, складає тестові завдання для перевірки засвоєння

матеріалу, також виділяється певний, чітко обмежений час для спілкування

вчитель-учень чи то по скайпу, чи в телефонному режимі.

Звісно, офіційно таке навчання не можна вважати дистанційним, скоріше, це

змішане навчання в рамках класно-урочної системи, але надати дитині

додаткову можливість опанувати матеріал ми повинні, якщо дійсно є творчим

вчителем та дбаємо про розвиток творчої особистості дитини.

Мудро керуючи процесом вивчення певної теми, підбираючи цікавий

матеріал, відбираючи відеоуроки, яких так багато на теренах мережі, ведучи з

учнем діалог он-лайн ( а сучасна дитина дуже цінує вміння свого педагога йти

попереду та бути прогресивним), ми , вчителі , можемо повністю використати

можливості ІКТ та нових педтехнологій, практично реалізовувати

компетентнісний підхід .

Як на мене, то плюсів використання ресурсів дистанційного навчання у сільких

школах багато: дитина навчається ( надолужує згаяне ) в зручний час, у своєму

темпі, відчуває себе комфортно, має всі потрібні матеріали, оперативно

отримує у вчителя (тьютора) відповіді на свої запитання.

Все ж таки є й свої підводні камені: головним у дистанційному навчанні є його

самостійний характер. Але змусити себе сісти за ПК й поринути у світ знань,

коли можна цей час присвятити розвагам та багатьом іншим цікавим

інтернетівським речам, дитина 13-16 років часто не може, тим більше, що

навчатися слід послідовно.

Але якщо розглядати дистанційні курси як допоміжний засіб засвоєння та

закріплення навчального матеріалу, робота з яким ще й вдосконалює вміння

інтернет-орієнтування та навігації, то я вважаю просто необхідним створення

дистанційних курсів з різних предметів, або просто з окремих складних тем.