“Цікаві сторінки історії математики”
TRANSCRIPT
![Page 1: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/1.jpg)
““Цікаві сторінки Цікаві сторінки історії історії
математики”математики”
![Page 2: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/2.jpg)
1. Письмова нумерація. Цифри різних часів.
2. Числа – велетні.
3. Знаки додавання і віднімання, ділення і множення.
4. Букви та буквенні вирази.
5. З історії звичайних дробів.
6. З історії десяткових дробів.
7. Відсотки.
8. Здогадайся.
![Page 3: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/3.jpg)
1. Письмова нумерація. Цифри різних часів.
У Стародавньому Єгипті користувалися ієрогліфами, які зображені на рисунку:
![Page 4: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/4.jpg)
Починаючи з X ст., наші предки отримували цифри, ставлячи над буквами
алфавіту спеціальний знак - титло. Наприклад:
.
![Page 5: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/5.jpg)
Римська нумерація. Вона виникла близько 500 р. до н. е., широко використовувалась у Стародавньому Римі й застосовується в наш час для нумерації століть, розділів у книгах тощо.Походження деяких римських цифр.
![Page 6: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/6.jpg)
Вавилонська нумерація була першою відомою нам позиційною системою числення.
Числа в цій системі зображали за допомогою тільки двох знаків: вертикального клина (▼), який позначав одиницю, горизонтального клина ( ), який позначав число 10.
![Page 7: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/7.jpg)
За допомогою цих знаків записували числа від 1 до 59. Наприклад:
АЛЕ:АЛЕ:
![Page 8: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/8.jpg)
2.Числа-велетні2.Числа-велетні
1 000 000 - один мільйон;
1 000 000 000 - один мільярд;
1 000 000 000 000 - один трильйон;
1 000 000 000 000 000 - один квадрильйон;
1 000 000 000 000 000 000 - один квінтильйон.
![Page 9: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/9.jpg)
3. Знаки додавання і віднімання Знак додавання:
Знак віднімання:
![Page 10: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/10.jpg)
Знаки множення і діленняЗнак “х” як символ дії множення
трапляється у друкованих працях ще в XVII столітті, хоча його використовували й раніше.
Знак “•” як символ дії множення і знак “:” як символ дії ділення запропонував німецький математик Г. Лейбніц (1646 – 1716).
У XVIII столітті знак “•” став загальноприйнятим.
![Page 11: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/11.jpg)
4. Букви та буквенні вирази- Давньогрецький математик Діофант
III-IV століття
нашої ери увів
особливий знак
для позначення
невідомої величини.
![Page 12: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/12.jpg)
- Видатний математик і астроном VII століття Брамагупта для позначення невідомої величини користувався знаком “йа”.
Від індійського слова “айваттаван” - означає “стільки, скільки”.
![Page 13: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/13.jpg)
Наступні кроки у розвитку буквеної символіки були зроблені в Європі
![Page 14: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/14.jpg)
5. З історії звичайних дробів
У Київській Русі дроби називали У Київській Русі дроби називали частинами, найпоширенішими з яких частинами, найпоширенішими з яких були:були:
![Page 15: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/15.jpg)
6. З історії десяткових дробів
Десяткові дроби пов’язані з десятковою позиційною системою числення, яка має давню історію і знайшла широке застосування.
- Джемшид ібн-Масуд ал-Каші.
- Сімон Стевін.
3,7 записував так: 3 7.
- Йохан Кеплер.
0
![Page 16: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/16.jpg)
7. Відсотки
Слово Слово “відсоток(процент)”“відсоток(процент)” походить від латинського походить від латинського pro centumpro centum, , що означає що означає “на сто”.“на сто”.
Знак відсотка Знак відсотка (%)(%) з з’явився ’явився внаслідок скорочення виразу внаслідок скорочення виразу ““per per 100”.100”. Згодом це скорочення набуло вигляду Згодом це скорочення набуло вигляду
![Page 17: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/17.jpg)
8. ЗДОГАДАЙСЯ8. ЗДОГАДАЙСЯ
1. 1.
![Page 18: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/18.jpg)
2. 2.
![Page 19: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/19.jpg)
3. Знайди помилки Незнайки:3. Знайди помилки Незнайки:
![Page 20: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/20.jpg)
4. 4.
![Page 21: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/21.jpg)
5. Скільки всього прямокутників зображено на малюнку ?. .
![Page 22: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/22.jpg)
6. У сім’ї шість братів, у кожного по сестрі. Скільки дітей у сім’ї ?
7. Горіло 5 свічок. Дві з них загасили. Скільки свічок залишилося ?
8. Одне яйце варять 4 хв. Скільки часу треба варити 6 яєць ?
9. Скільки букв у числі 3564290 ?
![Page 23: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/23.jpg)
![Page 24: “Цікаві сторінки історії математики”](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/55cd9f2ebb61eb644d8b467b/html5/thumbnails/24.jpg)