СТАТИСТИКА

ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Підготувала учениця 11-А класу

Петренко Юлія

ВСТУП

Туберкульоз – це...

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, збудником якого

є мікобактерія туберкульозу (паличка Коха) , котра передається

переважно повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до

здорової.

Туберкульоз, у більшості випадків, уражає легені, але

захворювання може ушкодити будь-який орган, наприклад: нирки,

хребет, мозок, лімфатичні вузли, кишечник, шкірні покриви, статеві

органи тощо.

Туберкульозом можна заразитися при вдиханні повітря, в якому є

мікобактерія туберкульозу. Паличка Коха не схожа на інші

мікроби. Її унікальність, насамперед, полягає у тому, що вона є

стійкою до умов навколишнього середовища.

Паличка Коха була відкрита у 1882 році науковцем на ім’я

Роберт Кох.

У 90 % людей туберкульоз вражає легені. Розрізняють заразну

форму туберкульозу легень — «відкриту» і незаразну форму —

«закриту». Заразна форма захворювання характеризується тим, що

людина виділяє з харкотинням у навколишнє середовище

мікобактерії туберкульозу, за «закритої» форми туберкульозу в

харкотинні не виявляють мікобактерії туберкульозу і, зазвичай, такі

пацієнти взагалі не кашляють. Правильно поставлений діагноз – це

запорука успішного одужання і попередження помилок в лікуванні.

Туберкульоз – виліковний!

СТАТИСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ

УКРАЇНА

Однією з найактуальніших соціально-політичних та медичних

проблем суспільства на сучасному етапі є туберкульоз (ТБ). Стан з

ТБ та підхід до даної проблеми з боку влади в будь–якій державі

світу є показником соціального благополуччя. Україна у рейтингу

ВООЗ посідає друге місце у Європі після Росії із пріоритетності

боротьби з туберкульозом. Серед вперше виявлених хворих на

туберкульоз показник бацилярного туберкульозу збільшився з 27,0

до 39,3 на 100 тис.населення, при обласному показнику – 42,7 на

100 тис.населення, питома вага бактеріовиділювачів серед вперше

виявлених хворих зросла з 46% до 54,3%, що свідчить про

поліпшення лабораторної діагностики в місті

Захворюваність на туберкульоз в Україні у 2012 р. склала 68,1

випадки на 100 тис. населення. Протягом останніх п'яти років

рівень смертності від туберкульозу зменшився на 31% і складає за

підсумками 2012 року 15,2 випадка на 100 тис. населення.

Смертність населення від туберкульозу:

Боротьба з цією хворобою в Україні носить системний характер,

а Законом України від 16 жовтня 2012 р. прийнято Загальнодержавну

цільову соціальну програму протидії захворюванню на туберкульоз на

2012-2016 роки.

Кількість померлих від туберкульозу за 2013 рік становить 39

чол. (проти 37 в 2012 році), із них 9 осіб без певного місця проживання.

Показник смертності дещо збільшився і склав 16,3 на 100 тис.

населення проти 16,2 на100 тис. населення в минулому році. Показник

смертності хворих, померлих від ВІЛ асоційованого туберкульозу склав

5,0 на 100 тис. населення проти 4,6 в 2012 році.

УВЕСЬ СВІТ

Сьогодні туберкульоз є актуальною медико-соціальною

проблемою не тільки в Україні, а й в усьому світі. Згідно з даними

світової статистики щороку від туберкульозу гинуть 2 млн. людей.

За даними L.Savin, C.Ionescu половина населення світу

інфікована ТБ, і що він не ліквідований в жодній країні, тому

послаблення боротьби з ТБ в багатьох економічно розвинутих країнах

світу за останні 20-25 років було передчасним. У багатьох частинах

світу ця недуга вийшла з-під контролю, тому в квітні 1993 року

Всесвітня організація охорони здоров'я проголосила ТБ глобальною

небезпекою. Такого роду заява є першою в історії ВООЗ. Щорічно на

планеті виявляють 8-9 млн. осіб, які вперше захворіли на ТБ, у тому

числі 4-4,5 млн. із бактеріовиділенням. Щороку у світі ТБ вбиває 2-3

млн. людей, переважно молодих, і це більше ніж помирає від інших

інфекційних захворювань.

У деяких країнах, в тому числі і в Україні інфікованість

дорослого населення ТБ становить 80-90%.

Високі показники захворюваності на ТБ в багатьох країнах

зумовлені насамперед соціально–економічними і медичними

факторами, зокрема високим рівнем бідності та, як наслідок,

неповноцінним харчуванням, недостатньою кількістю медичних

установ та кваліфікованих медичних кадрів, епідемією ВІЛ/СНІДу та

поширенням стійких до антимікобактеріальних препаратів форм

мікобактерій туберкульозу (МБТ). Якщо система боротьби з ТБ у світі

й надалі не буде поліпшена, то за прогнозами фахівців до 2020р. може

бути зареєстровано більше 2млрд. інфікованих, 20млн. чоловік

захворіють на ТБ і близько 40млн. помруть від нього.

Погіршення епідемічної ситуації з ТБ у ряді країн світу

(особливо з недостатнім матеріальним забезпеченням) наприкінці

минулого тисячоліття зумовило ВООЗ в квітні 1993р. оголосити, що ТБ

є “глобальною загрозою”, яка вимагає негайного втручання і зазначила:

якщо уряди країн не вважатимуть ТБ першоосновою своєї політики і не

фінансуватимуть протитуберкульозні заходи, то пандемію ТБ не

вдасться зупинити.

Реалізація заходів прийнятих Законів, програм, наказів призвели

до низки позитивних зрушень у боротьбі з ТБ: зокрема, до збільшення

відсотку охоплення профілактичними флюорографічними оглядами з

37,2% у 1997р. до 55,5% до загальної кількості дорослого населення у

2007р., поліпшення мікробіологічної діагностики ТБ, ефективності

лікування (припинення бактеріовиділення з 81,0% у 1997 р. до 87,4% у

2007р.; загоєння каверн з 68,0% у 1997р. до 76,7% у 2007р.), стабілізації

рівня захворюваності (за останні 4 роки захворюваність на всі форми

туберкульозу склала в 2005р.-84.1, в 2006р.-83.2, в 2007р.-79.8, в

2008р.-77.8 випадків на 100 тис. населення)