Галушкіна Т.П. д.е.н., проф., Заслуженний економіст України

Київ -2013р.

«Зелена» економіка не віддає переваги будь-якій одній теорії. Вона можлива в умовах

будь-якої економіки, державної чи ринкової. Не служить вона й альтернативою

сталому розвитку. Швидше, це засіб реалізації курсу на такий розвиток на

національному, регіональному і світовому рівнях та засобами, які узгоджуються з

"Порядком денним на ХХІ ст. " і спрощують реалізацію її положень.»

Ахім Штайнер, Виконавчий директор ЮНЕП,

Заступник генерального секретаря ООН

НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ “ЗЕЛЕНОГО” НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ “ЗЕЛЕНОГО” ЗРОСТАННЯЗРОСТАННЯ

Активізація процесу “зеленого” зростання криється в:

екологізації політичних рішень та практичному вираженні масштабних урядових ініціатив щодо переходу від енергозалежної економіки до інноваційної;

трансформації законодавчо-нормативного підґрунтя на користь стимулювання динамічних процесів ресурсозбереження та впровадження більш чистих технологій;

розбудові економічного фундаменту зростання за рахунок «озеленення» ВВП та усунення природно-ресурсних субсидій, а також активному залученні бізнес-сектору;

налагодженні ефективного діалогу України з західними партнерами стосовно партнерської взаємодії в сфері «зеленої» економіки.

ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ТЕОРІЇ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

ТРАКТУВАННЯ СУТНОСТІ ТРАКТУВАННЯ СУТНОСТІ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ«ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ

Ідеологія «зеленої» економіки як сучасна парадигма економічного розвитку

Теорія « зеленої» економіки в контексті зміни доктрини державного управління

«Зелена» економіка як основна рушійна сила трансформації суспільних відносин

в Україні «Зелена» економіка є одним з

пріоритетних напрямків фундаментальних наукових досліджень

Відмінні риси «зеленої» економіки:

економічне зростання, яке має забезпечуватися при менш інтенсивному споживанні сировини та енергії в усіх секторах економіки за принципом «створювати більше вартості при мінімізації негативного впливу» (англ. «creating more value with less impact»);

державна політика стимулювання розвитку «зелених» видів діяльності, обмеження субсидій на підтримку забруднюючих довкілля «коричневих» виробництв, впровадження більш жорстких екологічних стандартів та відповідальності виробників і споживачів, продуманої системи державного регулювання та інвестицій;

впровадження більш чистих технологій, які відкривають нові можливості зростання у «зелених» напрямах, компенсуючи втрату робочих місць у «коричневих» секторах;

інвестування у підвищення енергоефективності, відновлювальну енергетику та управління відходами, що створює базу для розгортання підприємництва, інновацій та росту зайнятості на 20% до 2050 року в порівнянні зі звичайним сценарієм.

Ключові принципи розвитку «зеленої» економіки:

принцип екологізації економіки, який передбачає імплементацію екологічного фактору в моделі забезпечення економічного зростання країни та її регіонів;

принцип єдності та балансу суспільних та бізнес-інтересів щодо забезпечення сталого споживання та виробництва;

принцип партнерської взаємодії та консолідації зусиль щодо охорони довкілля та відновлення його стану;

принцип системності та комплексності в стратегії трансформаційних зрушень в природо-ресурсній сфері як на національному, так і на регіональному рівнях.

КРИТЕРІЇ РОЗВИТКУ «ЗЕЛЕНОЇ» КРИТЕРІЇ РОЗВИТКУ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

СКЛАДОВІ “ЗЕЛЕНОГО” ЗРОСТАННЯ СКЛАДОВІ “ЗЕЛЕНОГО” ЗРОСТАННЯ (1)(1)

Екологічна складова: Україна сама розорювана держава Європи

(55% території країни) Еродовані землі (близько 57,5% території) Забрудненні землі (близько 20% території) Процеси підтоплення (близько 12%

території) Лісистість становить 15,6%, що майже

втричі менше лісистості Західної Європи (43,2%)

Використання води в 4-6 разів більше на одиницю виробленого (ВВП), ніж в інших європейських країнах

За Індексом якості навколишнього середовища Україна посідає 87 місце серед 163 країн світу

СКЛАДОВІ “ЗЕЛЕНОГО” СКЛАДОВІ “ЗЕЛЕНОГО” ЗРОСТАННЯ ЗРОСТАННЯ (2)(2)

Тенденції соціально-економічного розвитку в Україні у 2010 році

Середня тривалість життя – 68 роківВВП на душу населення - приблизно

23863 гривніЗа тривалістю життя - 60 місце в світіЗа рівнем освіти – 32 місце у світіЗа рівнем соціального капіталу – 89 місцеРівень зростання ВВП за паритетом

купівельної спроможності (ПКС) 2005 року у 2010 році склав 4,2% до попереднього року

Згідно Індексу добробуту, Україна займає 59 місце серед інших країн світу за розвитком підприємництва та інновацій.

СЦЕНАРІЙ РОЗВИТКУ «ЗЕЛЕНОЇ» СЦЕНАРІЙ РОЗВИТКУ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

Визначення новітніх підходів та обґрунтування концептуально-

методологічного базису доктрини «зеленої» економіки в форматі державотворення, регіоналізації та подальших ринкових

трансформацій . Оцінка передумов та забезпечуючих

факторів реалізації доктрини «зеленої» економіки України.

Апробація організаційно-економічної моделі впровадження постулатів доктрини

«зеленої» економіки в контексті забезпечення ринкових, соціально-екологічних пріоритетів держави з

врахуванням сучасних міжнародних ініціатив.

НЕОБХІДНІ КРОКИ ДЛЯ НЕОБХІДНІ КРОКИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ “ЗЕЛЕНОЇ” ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ “ЗЕЛЕНОЇ”

ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ Україна повинна розробити єдину стратегію

переходу до “зеленого” економічного зростання (доктрину)

Стратегія переходу до моделі “зеленої” економіки повинна бути довгостроковою з

терміном дії не менше 10 років Прийняття стратегії повинно супроводжуватися

переглядом всіх без винятку діючих державних цільових програм, галузевих і регіональних

стратегій Забезпечення дієвості політики “зеленого”

зростання передбачає створення чіткої вертикалі її впровадження та єдиний

державний орган з координації дій усіх центральних і місцевих органів влади. При цьому доцільним є розробка «Глобального

зеленого курсу для України»

ДОКТРИНА ЗЕЛЕНОГО ЗРОСТАННЯДОКТРИНА ЗЕЛЕНОГО ЗРОСТАННЯДоктрина «зеленого» зростання - система

довгострокових дій, що деталізує: ресурсні можливості;

обґрунтування вагомості «зеленого» зростання економіки України;

формування сприятливого бізнес-середовища, як на державному, так і регіональному рівнях.

Доктрина базується на: аналізі можливостей більш ефективно

використовувати наявні природні блага на принципах міжрегіональної (транснаціональної) кооперації та

взаємної компенсації завданих збитків;практична площина Доктрини полягає:

в розробці наукового бачення щодо сприятливих інституційних передумов, які забезпечують

реалізацію доктрини «зеленої» економіки України та обґрунтуванні інноваційних шляхів її розвитку.

ВисновкиВисновкиПо-перше, необхідна більш чітка

концептуальна ясність в тому, що стосується взаємовідносин «зелена економіка» - сталий розвиток.

По-друге, виникає необхідність в проведенні подальшого аналізу кожного політичного «рецепту» з точки зору визначення впливу та наслідків в контексті забезпечення ув'язки економічних, соціальних та екологічних цілей «зеленої» економіки. Такий аналіз доцільно проводити в конкретних національних вимірах.

По-третє, поряд з проведенням досліджень на національному рівні необхідно забезпечити їх порівняння з глобальними моделями та сценаріями «зеленого» зростання.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ

ГАЛУШКІНА ТЕТЯНА ПАВЛІВНАДоктор економічних наук, професор, Заслужений економіст України,

зав. сектором прикладних проблем екологізації економіки регіону Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (м. Одеса)

Національний екоаудитор (Сертифікат Мінприроди 003 від 12.05.2005 року);

Тел.(0482) 700-91-75М.т 067-788-78-70E-mail: work_tp@ukr.net, pa2v@mail.ru