Представництво благодійної організації ‘Надія і житло для дітей’ в Україні

МАКАРІВСЬКИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ТА СІМЕЙ ‘ПРОМІНЬ НАДІЇ’

Макарівський район є типовим для України районом з населенням 45 тис. осіб, до його складу входять 69 населених пунктів. У 2006 році, коли розпочиналась ініціатива по відкриттю Центру, в районі проживала 141 дитина-сирота та дитина, позбавлена батьківського піклування, функціонував районний дитячий будинок ‘Барвінок’, де проживало 60 дітей від 3 до 15 років.

В районі не було створено жодної послуги тимчасового розміщення для дітей, жодної прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу. Вилучені діти у віці після 3 років направлялися до обласного притулку, а діти до 3 років – до обласного будинку дитини або жили в районній лікарні від півроку до півтора (у випадках, якщо не вдавалося швидко оформити документи). В середньому в рік в районній лікарні не за медичними показниками перебувало до 10 дітей та до 5 сімей (мами з дітьми, які не мали місця постійного проживання, випускники інтернатів, мами з дітьми, які потрапили в надзвичайні ситуації).

1 Всі дані подані за 2012 – 2013 роки, якщо не вказано інше.

2 10 з цих матерів мали досвід виховання в інтернатних закладах

БАГАТООБІЦЯЮЧА ПРАКТИКА

Метою Центру ‘Промінь надії’, створеного Представництвом благодійної організації ‘Надія і житло для дітей’ в Україні у 2011 році, є попередження розлучення дітей з їхніми сім’ями, забезпечення доступності соціальних послуг для дітей і сімей в громаді, усунення необхідності у направленні дітей в інтернатні заклади.

Центр включає різноманітні послуги, які охоплюють усі вразливі групи дітей та сімей в громаді, а саме: відділення термінового влаштування, відділення матері і дитини, відділення підтримки сім’ї та малий груповий будиночок.

Відділення матері і дитини розраховане на потреби дітей до 3 років та їх матерів. Відділення надає послуги цілодобового розміщення та догляду дітям, їхнім матерям та вагітним жінкам. Потужність відділення – до 3 сімей / 15 осіб одночасно. Типовими причинами влаштування є кризова ситуація у сім’ї, відсутність базових батьківських навичок, ризик відмови від новонародженого, насильство, нещасні випадки, непридатні для життя житлові умови. Хоча відділення розраховане у першу чергу на дітей до трьох років, якщо в сім’ї є також старші діти сім’я розміщується разом, щоб уникнути розлучення.

З часу відкриття1 у відділенні матері і дитини отримали послуги 24 матері2 і 39 дітей, включаючи 29 дітей до трьох років. В результаті одна дитина була влаштована під опіку родичів, решта – залишились із біологічною сім’єю у своїй громаді.

Відділення термінового влаштування (ВТВ) надає підтримку дітям, які потребують термінового влаштування. Найчастіше це діти, вилучені із своїх сімей, жертви насилля та діти, покинуті своїми батьками. ВТВ може одночасно розмістити 12 дітей. Серед 51 дитини, які перебували у ВТВ, 19 були віком до трьох років. Після виходу з Центру 35 дітей повернулися в біологічні сім’ї, решта влаштовані в сімейні форми виховання (опіка, дитячий будинок сімейного типу, прийомна сім’я, усиновлення).

Ключовим фактором успіху є використання технологій соціальної роботи, які передбачають індивідуальний підхід, персональну відповідальність соціального працівника за ведення випадку, роботу з особою, її сім’єю та середовищем, визначення та подолання першопричин виникнення кризової ситуації.

Середній термін перебування у відділенні матері і дитини – 2 місяці, у ВТВ – 3 місяці.

З дня відкриття Центру жодної дитини з району не було направлено до інтернатного закладу.

СТРАТЕГІЯ СТВОРЕННЯ ЦЕНТРУ

До 2006 року попередній досвід ПБО ‘Надія і житло для дітей’ в Україні зі створення сімейних форм виховання, запровадження роботи соціальних центрів матері і дитини, відпрацювання методик з проведення оцінки потреб в інтернатних закладах, вивчення історій дітей, які виховувалися в інтернатах підтвердив наше переконання, що послуги повинні надаватися в громаді, бути максимально наближеними до дітей і сімей того місця де вони проживають.

Саме тому було прийнято рішення про відпрацювання комплексної моделі з реформування інтернатного закладу з одночасним створення сімейно-орієнтованих послуг в громадах на прикладі одного району. Стратегія включала такі компоненти:

1) Підписання Угоди про співробітництво з Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту, Київською обласною та Макарівською районною адміністраціями;

2) Адвокація на національному рівні, в результаті чого проект був включений до планів заходів з виконання Загальнодержавної програми ‘Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини’ на період до 2016 року;

3) Оцінка потреб кожної дитини в інтернатному закладі, розробка плану роботи з кожною дитиною, пошук і підтримку контактів з родичами, вивчення можливості повернення дітей до батьків, медичне обстеження дітей, пошук сімей, які б могли взяти дітей на виховання, розвиток у дітей життєвих навичок. Результатом стало закриття Дитячого будинку ‘Барвінок’ в кінці 2010 року;

4) Детальний аналіз ситуації в районі, оцінка потреб сімей, що мають ризик розлучення, за результатами яких сформовано перелік послуг, який став основою для розробки структури Центру соціальної підтримки дітей та сімей;

5) Робота з сім’ями, в яких стояло питання про вилучення дітей, або діти були вже вилучені до обласного притулку з тим, щоб не допустити вилучення дітей із сімей, влаштування їх до інтернату та повернення дітей в сім’ї з притулку. Ця діяльність допомогла нам відпрацювати ефективні технології соціальної роботи;

6) Будівництво Центру соціальної підтримки дітей та сімей ‘Промінь надії’ впродовж 2010-2011 років. Завдяки адвокаційній роботі, Центр було передано у районну комунальну власність, його діяльність фінансується з районного бюджету.

7) Запровадження механізмів взаємодії з районною Службою у справах дітей, Центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, повна інтеграція Центру у роботу районної системи захисту дітей.

8) Розбудова спроможності команди Центру та спеціалістів з інших структур, дотичних до роботи з дітьми, що включало проведення навчань та розробку спільних процедур виявлення та направлення отримувачів послуг до Центру, організації підтримки дітей і сімей після вибуття із Центру;

9) Починаючи з 2013 року – активна підтримка у створенні послуг з підтримки сім’ї у селах Макарівського району, спрямованих на раннє виявлення кризових сімей, розвиток батьківських навичок, надання підтримки сім’ям.

Позитивні результати роботи Центру були широко визнані в Україні. Указ Президента від 1 червня 2013 року містить положення щодо вивчення та поширення відповідного досвіду. За останні два роки Центр відвідали понад 900 фахівців та чиновників різного рівня, включаючи Президента України, міністрів соціальної політики, Уповноваженого Президента з прав дитини, керівників обласних соціальних служб, представників НДО та ЮНІСЕФ

ПОТЕНЦІАЛ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ

Пілотна модель надання соціальних послуг для дітей та сімей апробована в Макарівському районі наразі слугує взірцем для реформування системи захисту дітей в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області. Проект, розпочатий ПБО ‘Надія і житло для дітей’ в Україні спільно з Фондом ‘Розвиток України’ передбачає закриття районного дитячого будинку, створення послуг соціальної підтримки для дітей та сімей, розвиток спроможності соціальних працівників району.

Багато експертів в Україні поділяють думку, що приклад Макарівського району має потенціал стати моделлю для реформи системи захисту дітей на національному рівні. Зокрема, це питання обговорювалось на засіданні Ради регіонів у грудні 2013 року за участі Президента України.

ПБО ‘Надія і житло для дітей’ в Україні отримало численні запити від місцевих адміністрацій щодо підтримки у реформуванні неефективних закладів для дітей та створення на їх основі соціальних послуг з підтримки дітей та сімей, розвитку сімейних форм виховання. Також ми сподіваємось, що невдовзі будуть прийняті положення про центр соціальних послуг для дітей та сімей, та зміни до бюджетного кодексу, які спростять процес їх створення та фінансування.

Протягом 2014 року ПБО ‘Надія і житло для дітей’ в Україні планує розробити Національну стратегію деінституціалізації, яка ґрунтуватиметься на нашому досвіді у Макарівському та Дніпропетровському районах, а також на результатах аудиту системи захисту дітей, запланованого на 2014 рік.

Ключові питання, які необхідно врахувати при застосуванні моделі соціальних послуг для дітей та сімей:

1) Фінансування: на сьогодні закриття інтернатів для дітей не робить автоматично кошти, які виділялися її утримання, наявними для надання нових послуг для дітей та сімей. Для вирішення цього питання необхідно внести зміни в бюджетний кодекс.

2) Низька мотивація до реформування та змін на місцевому рівні, переважно через надмірну централізацію системи влади: для ініціювання реформи необхідні значні адвокаційні зусилля.

3) Дефіцит кваліфікованого персоналу: слабка система підготовки у соціальній сфері, низькі зарплати та висока плинність кадрів ускладнюють пошук персоналу для нових послуг.

4) Застарілі норми і стандарти матеріального та фінансового забезпечення дітей, які не давно не переглядалися.

РЕЗУЛЬТАТИ

Дитячий будинок ‘Барвінок’ закрито. Процес закриття відбувався поступово з 2006 по 2010 рік і мав такі результати: усиновлено 16 дітей, влаштовано в сімейні форми виховання 10 дітей, повернуто в біологічну сім’ю 5 дітей, підготовлено до самостійного життя та влаштовано на професійне навчання в різні навчальні заклади 41 випускник, 4 дітей переведено до малого групового будиночку. Приміщення колишнього дитячого будинку використовується як дитячий дошкільний заклад.

Створено Макарівський центр соціальної підтримки дітей та сімей ‘Промінь надії’, який може надавати послуги до 500 особам на рік. З часу відкриття Центру:

у відділенні матері та дитини отримали послуги 24 матері та 39 дітей, включаючи 29 дітей до трьох років;

у відділенні термінового влаштування отримали послуги 51 дитина, включаючи 19 дітей до трьох років;

понад 400 осіб отримали послуги з підтримки сім’ї без цілодобового розміщення.

НАСЛІДКИ

Діти з Дитячого будинку ‘Барвінок’ виховуються у сім’ї або були адекватно підготовлені до самостійного життя. Діти та сім’ї Макарівського району мають доступ до якісних послуг соціальної підтримки у своїй громаді. Жодної дитини з Макарівського району не було направлено до інтернатного закладу після 2011 року, усі сім’ї та діти району, які потребували послуг соціальної підтримки, отримали їх поруч з місцем проживання.

ВПЛИВ

Центр інтегровано у районну систему захисту дітей, налагоджено тісне співробітництво з фахівцями та службами на рівні району та окремих сіл. Приклад Макарівського району розглядається як потенційна модель реформування системи захисту дітей на національному рівні.

ФАКТОРИ, ЯКІ СПРИЯЛИ ПРОГРЕСУ Репутація ПБО ‘Надія і житло для дітей’ в Україні, позитивний досвід попередніх проектів, наявність доказової бази, тісне співробітництво з центральними та місцевими органами влади, наполегливість команди.

ТРУДНОЩІ

Громадська думка та позиція багатьох фахівців на підтримку діючої системи інтернатних закладів, неприйняття можливості надання підтримки асоціальним сім’ям, опір змінам на всіх рівнях державної адміністрації, застаріле законодавство, зокрема бюджетне, брак кваліфікованого персоналу у соціальній сфері.

ПОКАЗНИКИ

Вплив/ефективність: з 90 дітей, які отримали послуги у Центрі, 73 залишились зі своїми біологічними сім’ями, решту влаштовано у сімейні форми виховання, усі проживають у своїй громаді.

Відповідність: Центр було створено за результатами оцінки потреб, із залученням сімей та дітей до процесу оцінки.

Життєздатність: Центр належить районній державній адміністрації і фінансується з місцевого бюджету. Проект типового положення про центр соціальної підтримки дітей, а також проект змін до бюджетного кодексу знаходяться на розгляді в уряді.

Партнерство та взаємодія: проект створив або посилив взаємодію усіх учасників системи захисту дітей Макарівського району, запровадив або вдосконалив процедуру ведення випадку та допоміг посилити систему захисту дітей району в цілому.

Лідерство і партнерство: ситуація в районі змінилася від повного неприйняття місцевими чиновниками, сільськими головами можливості роботи з сім’єю на попередження вилучення чи організації роботи з батьками при реінтеграції дитини із закладу до активної участі не тільки голів сіл, а і вчителів, лікарів в роботі з сім’єю. На початку реалізації проекту, під час нарад, зустрічей, навчань учасники, всі без винятку, пропонували для дітей одне рішення – влаштування в інтернат. Стосовно батьків сприймалася тільки одна форма впливу – покарання та позбавлення батьківських прав. На сьогодні стає нормою, коли вчителі, директори шкіл, медичні працівники напряму звертаються до Центру, направляють батьків, вже було декілька випадків самозвернень дітей до відділення термінового влаштування.

Соціальна, політична і фінансова мобілізація: проект сприяв актуалізації питання створення послуг соціальної підтримки для дітей та сімей в політичному порядку денному: Центр включено до програмних документів, указу Президента, результати його роботи обговорювались на зустрічах високого рівня. Центр також допоміг актуалізувати питання допомоги сім’ям та дітям на місцевому рівні, свідченням чому є допомога Центру з боку місцевих підприємців та бізнесменів.

Економічна ефективність: У таблиці нижче наведено порівняльний аналіз видатків на утримання дитячих будинків та новостворених центрів

Макарівський районний дитячий будинок ‘Барвінок’. (Закрито у 2011 році. Дані за 2010 рік)

Макарівський Центр соціальної підтримки дітей та сімей ‘Промінь надії’ (дані за 2013 рік)

Річний бюджет 1 300 тис. грн 1 136 тис. грн

Кількість отримувачів послуг (цілодобове перебування)

17 дітей

87 осіб (11 мам, 77 дітей)

Штатна чисельність 33 одиниці (18 посад адміністративно-технічний персонал)

30 одиниць (10 посад адміністративно-технічний персонал )

Видатки на одну людину, яка отримує послуги в умовах цілодобового перебування Рік/місяць

76,4 тис. грн/ 6,4 тис. грн 13 тис. грн/ 1,08 тис. грн

Веб-сторінка ПБО ‘Надія і житло для дітей’ в Україні: http://www.hopeandhomes.org.ua