Наше кредо

1«НАШЕ КРЕДО» №12 (32), грудень 2008 р.

www.

drea

mst

ime.c

omПереСТРАХувались...Ринки страхових і перестрахувальних послуг розвинутих країн світу переживають стрімке падіння. Чого чекати Україні?..

№12 (32), грудень 2008 року

щ о м і с я ч н и й д і л о в и й ж у р н а л

Звичайне диво чеської економічної стабільності

с. 12Соломія Крушельницька: весь музичний світ біля ніг українки

с. 32

Томаш МІРОНЧУК: «Депозити клієнтів КРЕДОБАНКу дуже добре захищені»

с. 4

2 «НАШЕ КРЕДО»№12 (32), грудень 2008 р.


Засновник: О. І. ХмільРеєстраційне свідоцтво: ЛВ №730 від 14.12.2005

Виходить з березня 2006 р.

Адреса редакції: 79026, Україна, м. Львів, вул. Сахарова, 78,Тел./факс: (032) 297-27-42

Е-mail: [email protected], www.kredobank.com.ua

Головний редактор — Олексій ХмільЗаступник головного редактора — Юлія Кулеба

Технічний редактор — Ігор ПолянськийЛітературний редактор — Наталія Топаль

Координатор випуску додатків «Кредо інвест» і «Кредобізнес» — Лев Кльоба

Журналісти — Лілія Миць, Лана Борисова, Михайло Стельмах, Олена Копій,

Олександра Колодрубець

Журнал «Наше кредо» виходить за сприяння ВАТ «КРЕДОБАНК», Інституту економічного розвитку

Журнал безкоштовно розповсюджується адресною розсилкою у державні адміністрації, торгово-промислові палати,

підприємства, банки і клієнтам КРЕДОБАНКу

Передрук матеріалів з журналу «Наше кредо» лише за згодою головного редактора.

За зміст реклами і рекламних текстів відповідає рекламодавець.

НОВИНИ КРЕДОБАНКу 15

НОВИНИ КОМПАНІЙ І РИНКІВ 30

БАНКІВСЬКА МЕРЕЖАФілії та відділенняВАТ «КРЕДОБАНК» .............................................................................18

МОБІЛЬНА НЕРУХОМІСТЬНова «фішка»:будинок на колесах ...............................................................................26

ІНВЕСТИЦІЇІноземні інвестиції в Україні:чи готова Україна до боротьби за інвестиціїв нових економічних умовах? ................................................................6

ТЕМА НОМЕРАСтрахування під натиском кризиРинки страхових послуг розвинутих країн світу«падають». Чого чекати Україні?.. ........................................................9

З ПЕРШИХ УСТТомаш МІРОНЧУК: «Депозити клієнтівКРЕДОБАНКу дуже добре захищені» ..................................................4

Друк: ДП «Видавничий Дім «УКРПОЛ»м. Львів, (032) 295-41-92

Тираж: 10 000 прим.Замовлення №25.

щомісячний діловий журнал

ЄВРО-2012Індустрія гостинності:Україна–Польща ................................................................................16

КОРДОНИ СПІВПРАЦІЧехія — лідер росту ВВП ......................................................................12

КОМПАНІЇ«Ruck Zuck» — і готово! ......................................................................28

КРЕДОБАНК розіграв два суперавтомобілі серед вкладників депозиту «СУПЕРВКЛАД»15

26Готельні пристрасті Євро-2012 16 Нова «фішка» —

житло на колесах

ЗМIСТНОМЕРА

ДОСВІД МЕНЕДЖЕРАЯк на дріжджахзростала кар’єра нинішнього президентаЗАТ «Ензим» Ореста Вовка .................................................................22

З АРХІВУВона світ підкорила...Соломія Крушельницька — найвидатнішаоперна співачка України і світу ...........................................................32

ІПОТЕКАІпотечний «ланцюжок»Системна криза економіки змушує будівельні компанії«заморожувати» будівництво й утримувати«дивні» ціни на житло ...........................................................................20


Світова фінансова криза не оми-нула нікого. Передусім її наслід-ки відчули на собі банківські системи. Як банки України та Польщі долають кризову ситуа-цію? Чого очікувати вкладникам КРЕДОБАНКу? Які зміни йому готує у найближчому майбутньо-му стратегічний інвестор РКО ВР SA? На ці запитання відповідає голова спостережної ради ВАТ «КРЕДОБАНК» і заступник голо-ви правління найбільшого поль-ського банку РКО ВР SA Томаш МІРОНЧУК.

ЗПЕРШИХУСТ

— Пане Томаше, розкажіть, будь ласка, про ті зміни, які вже відбулися у КРЕДОБАНКу.

— Для початку я хотів би розпові-сти про події, що відбулися 8 вересня, коли на позачергових загальних збо-рах акціонерів ухвалили рішення про оновлення складу спостережної ради КРЕДОБАНКу. Саме з цього дня я став головою спостережної ради, а заступ-ник голови правління РКО ВР Войцех Папєрак і радник голови правління РКО ВР Лукаш Дзяконьскі — новими членами ради. Ця зміна є початком нового співробітництва стратегічного інвестора із КРЕДОБАНКом і свід-чить про велику увагу, яку відводить РКО ВР розвитку українського банку.

Вісімнадцятого вересня відбулися позачергові загальні збори акціонерів

з метою збільшення капіталу КРЕ-ДОБАНКу. Це рішення сприятиме зміцненню позиції банку, дозволить швидко відреагувати на ринкові змі-ни. Вважаю, що це суттєва подія для КРЕДОБАНКу та для його акціонерів.

Спостережна рада КРЕДОБАНКу вирішила призначити новим головою правління Івана Феськіва. В оновлене керівництво банку входять заступни-ки голови правління Данута Сікора, Тарас Хома, Кшиштоф Мазур і Збіг-нєв Урбаняк. Рада вірить, що в такому складі нове правління зміцнить по-зиції КРЕДОБАНКу та підніме його у рейтингах на декілька позицій.

Під час приїзду в Україну прав-ління і спостережної ради РКО ВР відбулося декілька зустрічей із керів-ництвом Нацбанку України у Львові

та в Києві, на яких було обумовлено, як РКО ВР працюватиме на фінансо-вому ринку України. Вважаю, що ін-вестиції, які надав РКО ВР, свідчать про важливість КРЕДОБАНКу для стратегічного інвестора.

— В Україні непроста економіч-на та політична ситуація. Як у таких умовах поведе себе інвестор РКО ВР щодо українського банку?

— Складна ситуація на фінансових ринках стала загальною тенденцією для всіх національних ринків, оскіль-ки є відображенням глобальних явищ у світовій економіці. Тому PKO BP SA не розглядає складну економічну та політичну ситуацію в Україні як під-ставу для зміни стратегічних планів щодо розвитку присутності на україн-ському ринку.

Томаш МІРОНЧУК:

«Депозити клієнтів КРЕДОБАНКу дуже добре захищені»

РОЗМОВЛЯВФОТО

Олексій ХМІЛЬKaріна ЛОПЄНЬСЬКА


ЗПЕРШИХУСТ

— Наскільки вплинула світова фі-нансова криза на банківську систему Польщі й, зокрема, РКО ВР?

— У теперішній економічній си-туації РКО ВР є банком, що має хоро-ші позиції на ринку. Чинна стратегія стабільного розвитку, яка передба-чає кредитування на стабільній де-позитній базі, виявилася зараз дуже вдалою. РКО ВР, маючи постійних клієнтів, збільшив свою депозитну базу. Довіра, з якою ставляться до нас люди, в поєднанні з лояльністю до бренда і традицій дали в підсумку до-бре сприйняття нової депозитної про-позиції РКО ВР. З огляду на ці успіхи польський банк є дуже добре підго-товлений до можливих труднощів на фінансовому ринку.

— Як Ви ставитеся до зниження рейтингу КРЕДОБАНКу та до його нинішнього негативного фінансового результату і чи буде вжито якихось заходів для покращення ситуації?

— Насамперед зазначу, що між-народний кредитний рейтинг КРЕ-ДОБАНКу від рейтингової агенції Standard&Poor’s є на рівні, що мак-симально можливий для будь-якого банку чи підприємства в Україні. Це той рівень рейтингу, що має сама Україна як держава. До недавньо-го часу для України цей рейтинг був «В+», але наприкінці жовтня його було знижено до рівня «В» через зростання економічної нестабільності у світі та в національній економіці. Оскільки жоден рейтинг банку чи підприєм-ства в Україні не може перевищувати рейтинг держави, наступного дня піс-ля перегляду рейтингу України було переглянуто кредитний рейтинг усіх міст, банків і підприємств.

Іншими словами, частий перегляд кредитних рейтингів КРЕДОБАНКу зумовлений саме тим, що він є найви-щим із можливих і дорівнює рейтингу України. Як наслідок, на рейтингу бан-ку одразу відображаються всі зміни, що відбуваються із суверенним рей-тингом держави або з його прогнозом.

Аналогічно, підвищити кредитний рейтинг КРЕДОБАНКу можна лише разом із підвищенням кредитного

рейтингу України, а це є поза реаль-ним впливом як менеджменту, так і стратегічного інвестора банку.

— Якою мірою РКО ВР підтриму-ватиме КРЕДОБАНК і які плани щодо його подальшого розвитку?

— Незважаючи на складну еконо-мічну та політичну ситуацію в Украї-ні, PKO BP і надалі планує розвивати ВАТ «КРЕДОБАНК» за допомогою ін-вестицій у статутний капітал і пошу-ку додаткових джерел фінансування. Тож, згідно з основними параметрами фінансового плану банку на 2009 рік, у першому півріччі передбачено до-даткову капіталізацію КРЕДОБАНКу. Окрім того, розглядаємо питання про виділення додаткових кредитних лі-ній із боку PKO BP для фінансування кредитних операцій банку.

— Чи планують у КРЕДОБАНКу кардинальні зміни?

— Нині у банку працюють над пе-реглядом й оптимізацією організацій-

ної структури. Одним із результатів цієї роботи мають стати визначення резервів підвищення продуктивності роботи персоналу банку й оптимізації його чисельності. Це складна робота, проте зараз на ній зосередила увагу більшість банків, що реально оціню-ють економічну кон’юнктуру та відпо-відально ставляться до використання своїх ресурсів. Разом із тим, основним завданням, що стоїть перед менедж-ментом українського банку під час проведення зазначеної оптимізації, є збереження на високому рівні якості обслуговування клієнтів, а для пра-цівників — забезпечення адекватних ринкових умов рівня оплати праці та соціального захисту.

— Що чекає КРЕДОБАНК у най-ближчому майбутньому?

— Працюючи на фінансовому рин-ку та розпоряджаючись коштами клі-єнтів, ми, насамперед, повинні бути реалістами. Це означає, зокрема, ре-алістичний підхід до прогнозування економічної кон’юнктури. А ситуація така, що жоден із державних органів чи незалежних аналітичних центрів (чи то в Україні, чи в Польщі, чи у Спо-лучених Штатах) на цей час не може якісно спрогнозувати подальший перебіг фінансової кризи у світовій економіці. Достатньо ознайомитись із оцінками найавторитетніших фінан-сових інститутів світу, щоб зрозуміти відсутність єдиного бачення фактич-ного стану світової економіки та най-ближчих перспектив її розвитку.

У таких умовах я переконаний, що основним завданням як PKO BP SA, так і КРЕДОБАНКу є відповідальне й обережне управління коштами клі-єнтів і капіталом акціонерів. Тому в найближчому майбутньому слід очікувати більш консервативної по-літики КРЕДОБАНКу у кредитних операціях, робитимемо акцент на об-меженні ризиків, навіть і за рахунок динаміки розвитку.

КРЕДОБАНК входить до тридцят-ки найбільших українських банків, але, в порівнянні з масштабами опера-цій PKO BP SA, рефінансування діяль-ності українського банку зі сторони стратегічного інвестора не є проблемою у випадку появи більш негативних ви-явів фінансової нестабільності на рин-ку. КРЕДОБАНК може розраховувати на всебічну підтримку стратегічного інвестора. Відтак депозити клієнтів КРЕДОБАНКу дуже добре захищені.

— І наостанок, що Ви побажали б як клієнтам, так і працівникам КРЕ-ДОБАНКу?

— Всім нам, а зокрема Україні та клієнтам КРЕДОБАНКу, я бажаю, щоб стабілізувалася ситуація на фі-нансових ринках. n

Основним завданням як PKO BP SA, так і КРЕДОБАН-Ку є відповідальне й обережне управління коштами клієнтів і капіталом акціонерів. Тому в найближчому майбутньому слід очікувати більш консервативної політики КРЕДОБАНКу у кредитних операціях, ро-битимемо акцент на обмеженні ризиків, навіть і за рахунок динаміки розвитку.

«

»

ДОВІДКА «НК»Томаш Мірончук,заступник голови правління РКО ВР SA, голова спостережної ради ВАТ «КРЕДОБАНК»Вік: 38 років.Освіта:1994 р. — закінчив економічне відділення

Празького коледжу Центрального європей-ського університету.

1995 р. — закінчив економічне відділення Варшавського університету, філія у м. Бя-листок.

1994–2006 рр. — пройшов навчання та тренінги щодо безпеки, управління ризиком і фінан-сових інструментів.

Кар’єра: З 1994 р. працював у департаменті казначей-

ства Польського банку розвитку (Polski Bank Rozwoju). Був також директором департамен-ту обороту фінансовими інструментами.

1998–2001 рр. — віце-директор відділу похідних інструментів; керівник відділу управління активами i пасивами департаменту казна-чейства в АТ «BRE Bank».

2001–2008 рр. — виконавчий директор вертикалі казначейства в АТ «BPH».

2002–2006 рр. — член спостережної ради MTS CeTO, a із 2006 р. — голова спостережної ради MTS CeTO.


Дуже символічно, що, незва-жаючи на складний період

політичного й економічного станови-ща України та неблагополучні тенден-ції розвитку в галузях, які домінують у Донецькому регіоні, все-таки відбу-вається цей форум. Факт присутності на ньому лідерів двох держав і чи-сельної групи представників інвесто-рів і потенційних реципієнтів дає на-дію на продуктивні результати роботи та моральну підтримку українсько-польських бізнес-структур, що поста-ли перед загрозою фінансової кризи й економічної рецесії.

Я маю честь представляти КРЕ-ДОБАНК, який є найбільшою поль-ською інвестицією у фінансовий сектор України. Наша стратегія і становище зобов’язують протягом тривалого періоду моніторити, про-гнозувати, консультаційно та фінан-сово підтримувати співробітництво українсько-польського бізнесу. Май-

Деякі скептики-інвестори з досві-дом роботи в Україні зазначають, що традиційний український підхід — це цілковита підтримка процесу інвесту-вання у формі декларацій, зустрічей та економічних форумів, що поєдну-ється з неспроможністю (чи небажан-ням) робити практичні кроки щодо спрощення процедур іноземного ін-вестування та захисту іноземних ін-вестицій в Україні.

Протягом останніх трьох-чоти-рьох років могло скластися враження, що така «декларативно-бездіяльна» позиція деяких органів державної

влади не є критичною. Щорічно об-сяги прямих іноземних інвестицій в Україну динамічно зростали, що створювало уявлення, ніби іноземних інвесторів цілком задовольняє наяв-ний інвестиційний клімат в Україні.

З одного боку, інвестори начебто й скаржились на перепони, бюрокра-тизацію та низьку захищеність своїх інвестицій, а з іншого — постійно на-рощували обсяги інвестицій, що опо-середковано свідчило про те, що на-справді такий інвестиційний клімат їх влаштовує.

Однак тепер, коли вся світова еко-номіка зіткнулася з новими виклика-ми, із загрозою глобальної фінансової кризи та зумовленою цим рецесією, перевірений за останні роки україн-ський рецепт байдужості до проблем іноземних інвесторів дає збій.

Уповільнення динаміки іноземних інвестицій, за нашими даними, стає реальністю, а наступного року може набути вигляду різкого спаду інвести-ційної активності.

І причина не лише в тому, що укра-їнська економіка раптово стане менш

ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В УКРАЇНІ:чи готова Україна до боротьби за інвестиції в нових економічних умовах?

Виступ голови правління

ВАТ «КРЕДОБАНК»

Івана Феськіва

на ІХ Економічному форумі

«Україна-Польща»,

що відбувся 28–29 жовтня

в Донецьку

же 9% корпоративної клієнтської бази банку (близько 300 підпри-ємств) — це підприємства, створені за участю польського капіталу, що ста-новить 17% від загальної кількості українсько-польських підприємств, які працюють в Україні. Завдяки наявності спеціалізованих банків-ських продуктів (наприклад, програ-ма «Кредит-Україна») та швидкісних систем розрахунків («Польський експрес»), ринкова частка банку в обслуговуванні зовнішньої торгівлі між Україною і Польщею становить близько 4%.

Це дає базу та підстави проаналі-зувати стан і перспективи розвитку українсько-польського бізнесу і зро-бити висновки щодо чинників, які об-межують розвиток інвестицій і функ-ціонування українсько-польських підприємств. Тим паче, що економічні реалії поточного періоду, розкручу-вання спіралі кризових явищ у світо-вій економіці та фінансах змушують нас усвідомити: усталений україн-ський підхід до залучення іноземних інвесторів слід змінити.

ІНВЕСТИЦІЇ


привабливою для іноземних інвесто-рів (хоча це теж неминуче з огляду на очевидне зменшення темпів рос-ту внутрішнього попиту, інфляційні процеси та валютні ризики), але й у тому, що для багатьох іноземних ін-весторів фінансова криза означатиме різке скорочення власних інвестицій-них витрат, зміну стратегії з розвитку на внутрішню фінансову оптимізацію й оздоровлення. Як наслідок, багато інвесторів (незалежно від величи-ни — від міжнародних банківських груп до невеликих приватних компа-ній із сусідніх країн) змушені пере-глянути та призупинити реалізацію власних інвестиційних планів як у себе на батьківщині, так і на ринках, що розвиваються.

Ми розуміємо, що сфера інозем-ного інвестування перебуває у прямій залежності від загальних макроеко-номічних тенденцій української еко-номіки, хоча і з певною затримкою. А загальні макроекономічні тенденції не зовсім втішні: навіть якщо не звер-тати уваги на ситуацію на фінансово-му та валютному ринку (де емоційна та спекулятивна складова відіграє не останню роль), то проблеми у сфері реальної економіки вже очевидні.

У нових умовах знову актуаль-ним стає підвищення привабливості української економіки для інозем-них інвесторів і реальної конкуренції за інвестиції з економіками сусідніх держав (перш за все, країн Централь-ної та Східної Європи). Конкуренції, основними інструментами якої є ре-альне, а не декларативне покращення інвестиційного клімату, зменшення бюрократичних процедур, спрощення регуляторно-реєстраційних вимог і вживання радикальних заходів щодо дієвого захисту інвестицій.

При чому саме захист інвестицій, на мою думку, залишається однією із найпроблемніших елементів інвести-ційного клімату — сфери, в якій дер-жавним органам так і не вдалося до-сягти якогось помітного поступу.

КРЕДОБАНК, що безпосередньо є прикладом однієї із найбільших поль-ських інвестицій в Україну, а також тісно співпрацює й обслуговує велику кількість підприємств із польським капіталом, як ніхто інший, відчуває ту невпевненість у спроможності за-

ДОВІДКА

У 2007 році, порівняно із 2004 роком, річний обсяг прямих іноземних інвестицій зріс майже в 5 разів.

У першому півріччі 2008 року статистика ще не зафіксувала помітного зниження темпів приросту іноземного фінансування (прямі іно-земні інвестиції станом на 01. 07. 2008 р. стано-вили 36,5 млрд USD та зросли з початку року на 6,96 млрд USD, а за останні 12 місяців — на 51%). Прямі іноземні інвестиції з Польщі зросли за останні 12 місяців на 248 млн USD і досягли загальної величини у 730,5 млн USD, що становить 2,0% від загального обсягу пря-мих іноземних інвестицій в Україну.

Проте така статистика є оманливою — на практиці стандартний інвестиційний цикл триває не менше 9–12 місяців (у масштаб-

них проектах — і значно більше), а отже, інвестиції, вкладені в українську економіку в першій половині цього року, — це резуль-тат інвестиційних рішень, ухвалених іще у 2007 році.

Внаслідок зменшення попиту на світо-вих ринках і зміни світової кон’юнктури на основну експортну продукцію української промисловості, в серпні та вересні ВПЕРШЕ З ЖОВТНЯ 2002 року відбулося зменшення обсягів виробництва промислової продукції до відповідного місяця попереднього року (на 0,5% у серпні та на 4,5% у вересні 2008 року). Тож зростання реального ВВП у 2008 році дедалі більше забезпечується лише завдяки діяльності аграрного сектору та високому врожаю зернових.

Станом на 01. 09. 2008 року клієнтська база ВАТ «КРЕДОБАНК» налічує 293 корпоративні клієнти, які створені за участю польського капіталу. Це становить 9% від клієнтської бази банку та близько 17% від загальної кількості українсько-польських підприємств, які пра-цюють в Україні.

Серед найбільших корпоративних клієнтів банку, які створені за участю польського капі-талу, є: ВАТ СК «ПЗУ Україна», ТзОВ «Снєжка Україна», ТзОВ «Роквул Україна», АТ «Траско-Інвест Україна», ТзОВ «Інтер Карс Україна», ТзОВ «Пропет», група компаній «Факро».

Загальні обсяги обслуговування ЗЕД із Польщею через ВАТ «КРЕДОБАНК» за 9 місяців 2008 року становлять 106 656,8 тис. дол. США. Обсяги експортних операцій, що обслуговував КРЕДОБАНК між Україною та Польщею за 9 мі-сяців цього року досягли 42,1 млн дол. США, обсяги імпортних операцій — 64,6 млн дол. США. Ринкова частка банку в обслуговуванні зовнішньої торгівлі між Україною та Польщею становить 3,6% (за аналогічний період 2007 року — 3,8%, 2006 року — 3,9%).

Обслуговуючи зовнішньоекономічну діяльність, ВАТ «КРЕДОБАНК» забезпечує

швидкий та ефективний переказ коштів у будь-якій вільноконвертованій валюті. Від-повідно, за 9 місяців цього року клієнти банку на користь клієнтів РКО ВР S.A. здійснили переказів коштів:

Валюта Кількість, шт. Загальна сума у валюті

USD 83 1 640 522,11EUR 197 4 256 878,41PLN 188 11 985 835,47

Усі перекази КРЕДОБАНК здійснює через міжнародну систему банківського зв’язку SWIFT, що зменшує час на переказ коштів і гарантує високий рівень безпеки фінансових потоків.

ВАТ «КРЕДОБАНК» купить або продасть за дорученням клієнта іноземну валюту:

• на міжбанківському валютному ринку України;

• на міжнародних валютних ринках. Банк обслуговує платежі у формі інкасо та

документарних акредитивах, надає банківські гарантії та консультації щодо застосування різних форм розрахунків.

ØМакроекономічні показники

ØУчасть ВАТ «КРЕДОБАНК» в обслуговуванні ЗЕД

хистити свої інвестиції в Україні, на яку постійно скаржаться польські ін-вестори та підприємці. Як ми можемо говорити про сприятливий клімат в інвестиційній сфері, коли реєстрація іноземних позичок і капіталу згідно із встановленими процедурами три-ває місяцями! Прикро, але дедалі частіше українську економіку серед польських інвесторів і в діловій пресі сусідньої держави згадують «як вели-кий та цікавий ринок, на якому мож-на втратити свою інвестицію в один момент».

І якщо раніше, 2–3 роки тому, на піку світового попиту та за наявнос-ті надлишку дешевого позичкового капіталу, іноземні інвестори мали ви-соку схильність до ризику та йшли в Україну навіть за таких умов, то у 2009–2010 рр. про «інвестиції, які па-дають із неба», всім нам доведеться забути.

Тепер за увагу іноземних інвесто-рів, за високу оцінку перспективнос-ті саме нашої економіки, а не еконо-мік сусідніх країн треба боротися на практиці, а не декларативно покра-щувати інвестиційний клімат.

Якими ж мають бути реальні, а не декларативні кроки з боку орга-нів державного управління для по-кращення інвестиційного клімату? Їх небагато. Але, на жаль, їх втілення в Україні затягнулося на десятиріччя, зокрема:

— спрощення реєстраційних, лі-цензійних, сертифікаційних, митних

Економічні реалії поточного періоду, розкручування спіралі кризових явищ у світовій економіці та фінан-сах змушують нас усвідомити: усталений україн-ський підхід до залучення іноземних інвесто-рів слід змінити.

«»



й інших процедур, зниження бюро-кратизації економічної діяльності. Враховуючи кризову ситуацію та дефіцит ресурсів, терміново внести поправки до положень НБУ, Держав-ної комісії з цінних паперів й інших державних органів щодо скорочен-ня термінів розгляду документів про реєстрацію іноземних інвестицій (зо-крема, прямих позик і збільшення ка-піталу акціонерних товариств);

— забезпечення захисту інтересів і прав інвестора в судах, підвищення ефективності судової системи, ство-рення системи контролю за тим, щоб суди не ухвалювали відверто не пра-вові, рейдерські рішення;

— усунення корупційної складо-вої, що, крім відверто кримінального вимагання хабара, нерідко набуває форм добровільно-примусових вне-сків для розвитку населених пунктів;

— зменшення кількості податків і спрощення їх адміністрування, за-безпечення стабільності податкового законодавства, розв’язання питання податку на додану вартість (якщо він потрібен, тоді його треба вчасно від-шкодовувати експортерам; якщо не можемо відшкодовувати, то тоді він не потрібен);

— лібералізація ринку землі, ви-значення чітких і простих процедур її викупу й оренди для провадження господарської діяльності.

Всі ці заходи, які я перерахував, не є якимось новими й інноваційни-ми, але саме вони є найважливішими як для наявних, так і для потенційних інвесторів в економіку України. Про-те, незважаючи на їх очевидність, в Україні не вистачає політичної волі для їх належної практичної реаліза-ції. Зрозуміло, що організувати чер-говий економічний форум із питань залучення інвестицій набагато про-стіше, ніж провести судову реформу або уніфікувати та спростити подат-кове законодавство, проте іноземні інвестори чекають від української влади саме цього.

Те, що пробачали іноземні інвес-тори в часи загальної економічної ей-форії, може стати неподоланним рубе-жем для залучення нових іноземних інвестицій у період світової фінансо-вої кризи та рецесії. І що швидше всі ми це зрозуміємо, то більше буде в Україні шансів залишитися інвести-ційно привабливою в нових економіч-них умовах.

Бажаю всім невичерпної енергії та наполегливості у здійсненні спіль-них практичних кроків влади та біз-несу для покращення інвестиційного клімату, оптимізму та глибокої віри в реальність досягнення поставлених цілей. l

ДОВІДКА

ВАТ «КРЕДОБАНК» пропонує корпоративним клієнтам скористатись послугою «Польський екс-прес», яка передбачає швидкісні розрахунки між Україною та Польщею за допомогою міжнародної системи банківського зв’язку SWIFT.

Послуга передбачає:• переказ коштів на рахунок партнера в день відправлення; • можливість відправлення коштів у всі регіони Польщі; • вигідну ціну для клієнта; • оперативний супровід платежів;• високий рівень безпеки фінансових потоків, що забезпечує міжнародна система банківського

зв’язку SWIFT.ØПерекази коштів:

ØШвидкісні розрахунки між Україною та Польщею — «Польський експрес»

Види послуг банку Розмір тарифуПереказ коштів на користь клієнтів інших банків:

в польських злотих (PLN) 6,0 USD + 15 PLN (Комісія PKO BP S.A.) + комісія інших банків

в інших валютах (крім послуг за кодом 11030442) 0,25% від суми переказу (min 30 USD max 75 USD) + комісія іноземного банку

Переказ коштів на користь клієнтів PKO BP S.A.:в польських злотих (PLN) 6,0 USD + 15 PLN (Комісія PKO BP S.A.) Термінове виконання переказу в доларах США (USD), євро (EUR), польських злотих (PLN), російських рублях (RUR)

Комісія за переказ + 30 USD (в еквіваленті валюти переказу)

Зміна умов переказу 40 USD + комісія іноземного банкуАнуляція платежу за дорученням клієнта 50 USD + комісія іноземного банкуПереказ коштів з інвестиційного рахунка юридичної особи — нерезидента на поповнення (формування) статутного фонду — клієнта банку (філії), резидента

Безоплатно

Програма передбачає надання кредиту польській фірмі — клієнтові банку PKO BP S.A. для по-дальшого надання останнім позики українському підприємству, яке пов’язане капіталом із польською фірмою, для фінансування його діяльності в Україні.

У межах цієї програми передбачають такі умови фінансування:

ØФінансування діяльності українсько-польського бізнесу в межах програми «Кредит–Україна»

Для польського клієнта в РКО ВР SA

Для українського клієнтавід польського клієнта

об’єкт кредитування здійснення господарської ді-яльності українського клієнта

• поповнення обігових коштів,• здійснення інвестиційної діяльності, зо-крема формування статутного капіталу,• погашення наявної кредитної заборго-ваності

термін кредитування до 10-ти років до 10-ти років;валюта кредитування дол. США, ЄВРО, польські злоті дол. США, ЄВРО, польські злоті;

обсяг кредитуваннядо 470,0 млн дол. США на одного контрагента або групу споріднених до нього осіб

до 470,0 млн дол. США на одного контр-агента або групу споріднених до нього осіб

% ставка, комісіїLibor + (від 0,3% до 1,5%)комісії за:• розгляд кредитної заявки;• за видачу кредиту.

за домовленістю сторін, але не нижче відсоткової ставки, яку передбачає дого-вір «Кредит-Україна», що укладений між польським клієнтом і РКО ВР SA,комісія за: • обслуговування кредиту, отриманого від нерезидента.

порядок видачі коштів одноразово або траншами одноразово або траншами

порядок погашенняза умовами договору «Кре дит-Україна», укладеного між поль-ським клієнтом та РКО ВР SA

згідно з умовами договору «Кредит-Україна», укладеного між польським клієнтом і РКО ВР SA

Сьогодні це справді ексклюзивна програма фінансування діяльності польсько-українського бізнесу, яка дозволяє отримати на вигідних умовах кредит від нерезидента в доларах США, євро та польських злотих на термін до 10-ти років для поповнення обігових коштів, здійснення інвестиційної діяльності, погашення наявної кредиторської заборгованості.

Програма є дуже популярною серед корпоративних клієнтів КРЕДОБАНКу, бізнес яких пов’язаний із польськими підприємствами. Здебільшого це клієнти, які виробляють будівельні матеріали і торгують ними, виготовляють меблеву продукцію, продають медичне обладнання тощо.

Станом на 01. 10. 2008 року за програмою «Кредит-Україна» видано 5 кредитів на суму 2 216,0 тис. дол. США та 115,0 млн польських злотих.

Крім цього, свідченням довіри до КРЕДОБАНКу з боку міжнародних фінансових інституцій є::• виділення банкові з боку ЄБРР кредитних ліній від ЄБРР на загальну суму понад 200 млн грн;• кредитні лінії від банку РКО ВР S.A. (15 млн USD та 21 млн USD) на поповнення обігових коштів,

інвестиційні потреби та фінансування виплат за документарними операціями у формі акредитивів, які призначені для фінансування клієнтів сегментів великого, середнього та малого бізнесу;

• підписання в серпні 2008 року угоди про надання з боку німецького фонду KfW кредитної лінії на суму понад 70 млн грн для фінансування та рефінансування проектів клієнтів, пов’язаних із зов-нішньоекономічною діяльністю;

• позитивне закінчення переговорів з ЄБРР про надання банкові додатково кредитних ресурсів на суму понад 30 млн грн.



Першими вплив фінансової кризи відчули на собі представники таких сек-торів ринку, як страховий, банківський і фондовий. Адже саме вони вияви-лися залежними від курсу валют і його перепадів. Як приклад, банкрутство страхової компанії Yamato Life Insurance Co., яка втратила за перше пів-річчя 111 млн дол. Вона стала першою в Японії загальновизнаною жерт-вою кредитної кризи. Зрештою, страхові компанії страждають не від самої кризи, а від її негативного впливу на світову банківську систему. Західні економісти, прибічники циклічного розвитку світового господарства, про-гнозують повторення сучасної фінансової кризи через 10 років у 2018 році. Отже, щоб зменшити негативні наслідки впливу, спрогнозувати та передба-чити повторення кризи, потрібен комплексний аналіз об’єктивних причин і суб’єктивних передумов.

Страхування під натиском кризи

ТЕМАНОМЕРА

ТЕКСТФОТО

Лана БОРИСОВАDREAMSTIME.COM

Зародження кризиІпотечна криза у США, з якої й роз-

почалася світова економічна, виникла через нехтування ризиками ліквід-ності, тобто спроможності боржників відповідати за своїми зобов’язаннями. Крім того, під іпотеку банки випуска-ли фондові інструменти, тобто цінні папери (облігації, закладні, іпотечні сертифікати), які не мали під собою потрібного забезпечення. Серія бан-крутств банків, будівельних компаній, компаній із виробництва будівельних матеріалів на тлі інфляції та зрос-тання цін на сировину та на харчові продукти призвели до виникнення фондово-товарної кризи. Котируван-ня всіх фондових і товарних індексів світових бірж швидко знижувались. Найбільші світові компанії звернули-ся по допомогу до урядів своїх держав із проханням надати фінансову допо-

могу під заставу акцій, щоб підтри-мати власну ліквідність. Наприклад, потужна американська страхова ком-панія AIG отримала 87 млрд дол. США в обмін на 87% своїх акцій.

Як повідомив «Нашому кредо» Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні та Республіці Молдова Амангельди Жу-мабаєв: «Протягом 2007–2008 років на підтримку банківської системи респу-бліки з бюджету було виділено 4 млрд дол., щоб банки могли уникнути іпо-течної кризи. Нині Президент Казах-стану Нурсултан Назарбаєв доручив виділити 10 млрд дол. із національ-ного фонду уряду для подолання про-блем, пов’язаних із кризою. Зрештою, світова фінансова криза не завадила другому за розмірами банку Казах-стану — Казкоммерцбанк — розпоча-ти випуск кредитних карт міжнарод-ної платіжної системи, інкрустованих

діамантами й оздоблених золотом. По-дібні карти випускають в Дубаї (ОАЕ). Станом на 10 вересня 2008 року золо-товалютні резерви Республіки Казах-стан, включаючи обсяги національ-ного фонду, перевищили 51,5 млрд дол., що на 34% більше, аніж станом на 1 січня 2008 року».

Відомо, що страхові та перестра-хувальні ринки тісно пов’язані між собою, тому проблеми одного сектору неминуче впливають на діяльність іншого. Західні страхові компанії виявились неготовими до роботи в умовах знецінення активів через па-діння фондового і товарного ринку, зменшення попиту на страхові та пе-рестрахувальні послуги. Крім цього, показник комбінованої збитковості свідчив про те, що конкуренція се-ред західних страховиків нав’язувала правила представникам страхового бізнесу, за якими дозволялося мати збитки від страхової та перестраху-вальної діяльності понад 100%, при цьому мати позитивний фінансовий результат завдяки доходам від інвес-тиційних вкладень, які коливалися в консервативних страхових компаніях у межах від 10 до 25% річних.

Аналізуючи динаміку фінансо-вих показників страхових ринків за п’ятирічний період, який передував фінансовій кризі, слід відзначити, що обсяг премій у світі прямого стра-хування постійно зростав у середньо-


ТЕМАНОМЕРАму на 8% щорічно. Якщо казати про світовий ринок перестрахування, то його темпи зростання в середньому на 10% чергувалися з таким же періо-дичним зниженням. Український ри-нок страхування протягом останніх п’яти років мав загальну тенденцію до зростання, за винятком піку зборів премій завдяки схемному страхуван-ню у 2004 році (див. таблицю).

Українські корені кризи страхування

Україна після вступу 16 травня 2008 року до Світової організації тор-гівлі мала чудові перспективи для по-дальшого розвитку й інтеграції до сві-тового господарства. Курс гривні до долара в цей час не тільки залишався стабільним, але й трішки зміцнів. Але вже у жовтні 2008 року виникла полі-тична криза, наслідками якої скорис-талися валютні спекулянти: вони пе-рестали продавати готівковий долар, курс на який стрімко зріс до 6–7 грн за долар. Через зменшення валютних надходжень експортерів, спровоко-ване зниженням світового попиту на український експорт, виник брак валютних коштів. До того ж дався взнаки дефіцит зовнішніх державних і недержавних зобов’язань низки ві-тчизняних підприємств і банків.

Як наслідок, вкладники, передусім фізичні особи, які зберігали депозити у гривнях, почали масово достроко-во забирати строкові вклади. За два тижні достроково зняли із депозит-них рахунків коштів на суму 17 млрд грн. Національний банк України, щоб запобігти зниженню курсу гривні, вдається до валютних інтервенцій і вводить мораторій на видачу нових кредитів, через що страхові компанії, які збирали більшість премій через банківський канал продажу, стрім-ко втрачають обсяг зборів страхових платежів. І це суттєво вплинуло на ситуацію на страховому ринку зага-лом, який почав скорочуватися. Ста-більне становище залишилось тільки в тих страхових компаніях, які зазда-легідь запровадили в себе стратегічне управління із гнучкими підходами та стратегією діяльності за різними сце-наріями, зокрема й в умовах фінансо-вої кризи.

«Нині наш банк має укладені уго-ди про співробітництво з близько ста страховими компаніями. Незважаючи на фінансову кризу, акредитаційної кризи не спостерігається, та навряд чи хтось добровільно відмовиться від плідної співпраці з банками», — про-коментував начальник сектору стра-хування банківських ризиків ВАТ «КРЕДОБАНК» Зеновій Прус.

В українського страхового ринку були внутрішні причини, які й при-звели до фінансової кризи. По-перше, це протиріччя між високими темпами зростання страхових премій і відносно низькою капіталізацією страховиків. По-друге, протиріччя між високими темпами зростання страхової премії та низькою рентабельністю страхо-вих операцій, яке є наслідком непра-вильної методології під час аналізу фінансових результатів діяльності страхових організацій. По-третє, про-тиріччя між високими темпами роз-витку і нерозвинутою системою про-дажів страхових послуг. По-четверте, протиріччя між високими темпами розвитку страхових організацій і від-сутністю ефективних форм управ-ління, яке значною мірою породжено дефіцитом кваліфікованих фахівців, та відсутність пріоритетного інтересу з боку акціонерів страхової компанії до її результатів.

Основні симптоми впливу світо-вої фінансової кризи на вітчизняний ринок страхових послуг виявились в інвестиційному сегменті, коли страхо-вики, як інституціональні інвестори, втратили змогу надійно вкладати стра-хові резерви. Другим симптомом ви-явилась банківська криза: більшість банків використовували страховики як окремий потужний канал надання страхових послуг. З обмеженнями на видачу нових кредитів заставне майно, яке зазвичай страхували страхови-ки, як привабливий і вигідний об’єкт страхування, було втрачено. Згодом перестрахувальний ринок, який тісно пов’язаний із ринком страхування, та-кож зазнав стрімкого падіння.

Ринки страхових і перестраху-вальних послуг розвинутих країн переживають стрімке падіння. В цих умовах 20 найбільших країн світу зі-брались, щоб відпрацювати спільну стратегію заходів щодо подолання негативних наслідків світової еконо-мічної кризи. За оцінками аналітиків видання Financial Times, українська економіка є у кращому стані, ніж у її західних сусідів — Угорщини та Сло-ваччина. Незважаючи на це, лідери світового страхового сектору згорну-ли проекти з інвестування в україн-ський страховий ринок.

Під час фінансової кризи в Украї-ні ще більше загострилась конкурен-ція, знизились можливості щодо якіс-ного відбору привабливих ризиків до власного страхового портфеля. Все це сприяло створенню незбалансованого портфеля страховика, виникненню можливих небезпек: від зниження платоспроможності, порушення фі-нансової стабільності, стійкості стра-ховика до його банкрутства.

Стратегічні інвестори країн СНД, а саме Росії та Казахстану, виявляють інтерес до придбання часток капіталу вітчизняних страховиків. Донедавна країни-експортери нафти та газу че-рез зростання цін на сировину перебу-вають у привабливішому становищі, ніж інші сектори промисловості. Але останнім часом з’явилась стійка тен-денція до зниження світових цін на газ та нафту, і це, зрозуміло, хвилює основних нафтових експортерів. Зо-внішня кон’юнктура на світовому пе-рестрахувальному ринку продовжує перебувати в м’якій фазі. Це означає, що ціни на переукладання на 2009 рік на більшість облігаторних перестра-хувальних договорів буде знижено на 5–10%, порівняно з цінами 2008 року.

Шляхи подолання

За прогнозами фахівців, 60% кла-сичних українських страхових ком-паній через 3–4 місяці опиняться на межі банкрутства. Це, насамперед, ті компанії, які тісно зав’язані на банко-страхуванні та продажу полісів через автодилерів. Банки не кредитують. У дилерів — падіння продажів. У стра-хових компаній зростає збитковість. Окрім цього, нас очікує хвиля шах-райства. Клієнт, будучи не в змозі погасити банківський кредит, іні-ціюватиме знищення автомобіля. У Росії вже зафіксовано чимало таких випадків. А банк звертатиметься до страхової компанії за виплатою від-шкодування. Страховики, які не змо-жуть платити, оголосять дефолт.

Падіння ринку наступного року не прогнозують. Але на ринку відбудеть-ся дуже суттєвий перерозподіл. Низка компаній, які працювали з банками, дуже втратять у продажах. Середні та дрібні компанії затримуватимуть ви-

ДОВІДКА «НК»ØДинаміка збору премій страхування, перестрахування на світовому та вітчизняному ринках за період 2003–2007 рр. у млрд дол. США

Показники обсягів премій страхового ринку 2003 2004 2005 2006 2007Світове страхування 2958 3244 3445 3723 4060Світове перестрахування 172 170 180 173 192Українське страхування 1,827 3,886 2,570 2,758 3,601Українське перестрахування 0,663 1,411 0,933 1,012 1,123


КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Андрій ПАСІЧНИК,фінансовий директор страхового товариства «Гарантія»

Звичайно, що, як і решта фінансових установ в Україні та

у світі, ми відчули на собі вплив кризи. У чому вона виявляється? Помітний спад ділової активності, скорочення потоку клієнтів у на-прямку страхування заставного майна, яке є обов’язковим під час кредитування. Також від-бувається зменшення видатків юридичних осіб на страхуван-ня власного майна та медичне страхування працівників. Для подолання негативних наслідків ми переорієнтовуємо канали збуту наших продуктів, розро-бляємо економ-пакети, програми лояльності тощо. Стосовно про-гнозів тривалості кризи та шляхів виходу з неї, то за найоптиміс-

тичнішими підрахунками слід витратити 3–6 місяців. Це за умов чіткої взаємодії уряду, Нацбанку України, державної податкової адміністрації, митниці та профіль-них міністерств. Песимістичний прогноз — 1,5–2,5 року, коли реанімувати деякі галузі буде вже майже недоцільно та нереально. Шляхів виходу є декілька, але не всі вони дадуть миттєвий ефект. Насамперед треба заборонити валютні спекуляції, позбутися залежності від долара та євро за допомогою розрахунків за фіксо-ваним курсом Нацбанку України, реальними діями підтримати національного виробника.

ТЕМАНОМЕРАплати. Це вплине на весь ринок. Будь-яка криза призводить до перерозподілу та до олігопольного ринку, тобто домі-нування на ринку невеликої кількості підприємств. Потужні підприємства хочуть домовитися про ціни, встанов-люючи зручну торговельну націнку на благо кожного з підприємств, і дають один одному змогу конкурувати в не-цінових напрямах. Більше того, вони воліють домовитися про поділ ринку на зони впливу. Відбудеться багато злиттів і поглинань як на страховому, так і на банківському ринках. Настав сприятливий час для «лайфу»: можна залучити (частково, 20–30%) гроші, які сьогодні йдуть із банків.

Львівський співак і бізнесмен Ан-дрій Заліско в розмові зізнався, що негативний вплив фінансової кризи наразі не відчув, хоча й помітив спо-вільнення темпів розвитку підприєм-ницької діяльності країни. Стосовно співпраці зі страховими компаніями, то вона триває постійно, адже артист багато подорожує світом. Відомо, що для оформлення закордонної візи на-явність страхового поліса обов’язкова.

Страховики вже борються із кри-зою. Зокрема, страховий ринок почав брати активну участь у роботі держав-них органів, метою яких є вироблення антикризових заходів. Йдеться про зняття депозитних обмежень із боку НБУ. Тим паче, що в умовах знижен-ня рейтингів надійності окремих бан-ків нижче визначеного законом рівня страховики не мають права тримати в таких банках свої ресурси. Це, зо-крема, підкреслюють і представники регулятора — Держфінпослуг. Також в умовах кризи страховики пропону-ють дозволити тримати до 100% засо-бів на поточних рахунках, що дасть змогу проводити оперативні виплати.

Різкі коливання на валютному ринку завдають компаніям чималих збитків. Щоб уникнути втрат через курсову різницю, страхові компанії

вимушені переорієнтовувати клієн-тів на гривневі договори, погіршуючи умови за валютними полісами. Річ у тім, що клієнти, які уклали договори у валютному еквіваленті, вносять до компанії платежі у гривнях. Розмір внеску перераховують відповідно до офіційного курсу НБУ станом на дату внесення платежу. Оскільки страхові компанії зобов’язані формувати ре-зерви в тій валюті, в якій несуть від-повідальність перед клієнтом, тому їм доводиться купувати валюту за комер-ційним курсом, який останнім часом суттєво відрізняється від офіційного: маржа нерідко сягає 10% і більше. Пе-рекривати втрати від курсової різниці намагаються різними способами. Одні страховики вже знизили ставку гаран-тованого інвестдоходу за договорами в доларах і євро до 2–3%, залишивши при цьому 4-відсоткову дохідність за полісами в національній валюті.

Через нову політику більшість на-копичувальних страховок номінують саме у гривнях. Водночас експерти прогнозують, що українці й самі посту-пово відмовлятимуться від валютних договорів. Разом із зростанням курсу долара гривневий еквівалент плате-жів, які доведеться вносити до страхо-вої компанії, буде збільшуватися.

Впоратися зі фінансовим наванта-женням буде не під силу всім страхо-викам. Крім цього, свою роль відіграє й прихильність населення до високих доходів: як у випадку з депозитами, гривневі поліси пропонують вищу до-хідність, яка на 3–5% може перевищу-вати ставку за валютними договорами.

Ліга страхових організацій Укра-їни, за словами її президента Олек-сандра Філонюка, звернулася до про-фільного комітету Верховної Ради із пропозицією внести зміни до Закону України «Про страхування» щодо розширення переліку інвестиційних інструментів, які страховики могли б використовувати для розміщення за-

собів страхових резервів, насамперед довготермінових засобів компаній зі страхування життя. Також пропону-ють удосконалити систему нарахуван-ня отриманого інвестиційного доходу «лайфовими» компаніями і створити фонд гарантування страхових виплат за договорами страхування життя.

Великі страхові компанії поки що будуть обходитися поточними стра-ховими надходженнями, з яких в умовах депозитних обмежень будуть здійснювати виплати. Що стосується середніх і дрібних компаній, на дум-ку експертів ринку, вони постражда-ють більше і, в разі зниження обсягів платежів (що вже відбувається), стик-нуться із потребою у згортанні діяль-ності та продажу бізнесу.

У Лізі страхових організацій Укра-їни було створено тимчасовий Комітет з питань запобігання впливу світової фінансової кризи на страхові органі-зації країни. Комітет очолив прези-дент Ліги страхових організацій Укра-їни Олександр Філонюк. Основним завданням комітету є розробка і вжи-вання антикризових превентивних заходів для захисту страхового ринку України від впливу світової фінансо-вої кризи, сприяння їх реалізації, а також взаємодія з органами державної влади і керування в цьому напрямку. Зокрема, новий комітет працювати-ме над внесенням відповідних змін у чинні нормативні документи щодо розширення переліку інвестиційних інструментів, які б страховики мо-гли використовувати для розміщення страхових резервів; над удосконален-ням системи нарахування отриманого інвестиційного доходу компаніями зі страхування життя; над створенням фонду гарантування страхових ви-плат за довготерміновими договорами страхування життя; над встановлен-ням додаткових вимог до норм достат-ності капіталу, диверсифікованості та якості активів за допомогою ухвален-ня відповідної постанови Кабінету Мі-ністрів України тощо.

Як відзначив президент Ліги стра-хових організацій України Олександр Філонюк, «впливу світової фінансо-вої кризи може протистояти лише консолідована позиція страховиків і тісна взаємодія з органами державної влади». На довершення американські економісти Пол Кругман і Дені Родрік «потішили» своїм прогнозом: перший етап світової фінансової кризи вже за-кінчився, діставшись у США та Європі свого дна. За їхніми словами, світ сто-їть на порозі другої стадії кризи, яка охопить економіки, що розвиваються, і матиме негативніші наслідки, порів-няно з першою. Отже, шоу має триває! Поки що… l


Україна є дуже важливою скла-довою частиною чеської зовніш-ньої політики. Основну увагу відводять торгово-економічній і зовнішньополітичній співпраці між обома країнами. Протягом 2002–2007 рр. товарообіг між Україною та Чеською Республі-кою зріс майже в 4 рази, експорт з України до ЧР — майже у 2,5 разу, імпорт із ЧР до України — у 5,2 разу. Докладніше про двосто-ронню співпрацю розповів Над-звичайний і Повноважний По-сол Чеської Республіки в Україні Ярослав Башта.

КОРДОНИСПIВПРАЦI

Чехія — лідер росту ВВП

Чехія і ми

За обсягом товарообігу Україна посідає 21-ше місце серед торговель-них партнерів Чехії. ЧР займає 15-те місце серед торговельних партнерів України. У липні 2007 року уряд Чесь-кої Республіки затвердив програму «Стратегія просування торговельно-економічних інтересів Чеської Респу-бліки в Україні». Українсько-чеський товарообіг у 2007 році, в порівнянні з відповідним періодом 2006 року, збіль-шився на 17,0% і досяг 1 868 млн дол. При цьому український експорт збіль-шився на 6,0% і становив 677,1 млн

ДОВІДКА «НК»Ярослав Башта,Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в УкраїніНародився 15 травня 1948 р. у Пльзені.Закінчив середню школу в м. Жатец. У 1966–1967 рр. працював вихователем на підприємстві «Електро-

порцелан» м. Лоуни. Впродовж 1967–1970 рр. вивчав історичну археологію на філософському факуль-теті Карлового університету у Празі. У січні 1970 року і в 1971 році за участь у студентському русі в 1968–1969 рр. його було засуджено до позбавлення волі на 2,5 року. Після звільнення в липні 1972 року до 1988 року працював як кваліфікований робітник на будівництві мостів (підприємство «Будівництво мостів і залізниць»). У 1988–1989 рр. — техніком на тому ж підприємстві. Брав участь у дисидентському русі (підписант Хартії-77 від грудня 1976 року), його твори публікували в «Лістах», «Свєдецтві», у сам-видаві. У 80-ті роки займався науковою діяльністю в галузі археології, є автором понад 130-ти наукових статей і досліджень, надрукованих у престижних чехо-словацьких і німецьких часописах.

Після листопада 1989 року насамперед виграв конкурс на місце директора Районного музею Пльзень-північ, пізніше працював на посаді директора управління у Службі з охорони конституції і демократії. У грудні 1990 року обійняв посаду заступника директора цієї служби, а у другій половині 1991 року залишив цю посаду і став головою Незалежної комісії при ФМВС (так звана комісія з люстрацій), де працював до скасування комісії після розпаду ЧСФР. У 1993–1996 рр. провадив підприємницьку діяльність (будівельне проектування), брав участь у кількох міжнародних проектах, пов’язаних із проблемами декомунізації та розрахунків із минулим, читав курси лекцій у низці країн (в Угорщині, Росії, Італії, США, Польщі, Албанії).

На виборах у 1998 році його було повторно обрано до Палати депутатів парламенту Чеської Республі-ки, і в липні того ж року він став міністром уряду ЧР (міністр без портфеля). На цій посаді перебував до 23 березня 2000 року. Пізніше був депутатом ПД парламенту ЧР і членом Комітету з питань оборони та безпеки — повернув депутатський мандат 14. 09. 2000 р. Упродовж 2000–2005 рр. був Послом Чеської Республіки в Російській Федерації. 15 серпня 2005 року його призначили заступником міністра закордонних справ ЧР з актуальних політичних справ. Протягом 2005–2006 рр. — перший заступник міністра закордонних справ. 10 грудня 2007 року передав вірчі грамоти Президентові України на посаді Надзвичайного і Повноважного Посла Чеської Республіки в Україні.

Одружений, має сина Якуба (1997 р.); дружина Дара, археолог.

дол., а імпорт зріс на 24,0% і досяг 1191,6 млн дол. За січень-серпень 2008 року товарообіг досяг 1,365 млрд дол. США, експорт до Чехії становив по-над 462 млн дол. і зріс на 65% до від-повідного періоду попереднього року, імпорт із Чехії збільшився на 215% і досяг 903,3 млн дол.

В українському експорті протягом зазначеного періоду відбулося змен-шення постачання окремих сировин-них товарів. На цьому тлі зріс україн-ський експорт обладнання та машин,

продукції хімічної промисловості, а також різних промислових виробів. Товарний експорт України до Чехії мав таку структуру: 41,8% — сировина, за винятком палива; 28,6% — напівфа-брикати; 8,5% — мінеральне паливо та мастила; 4,8% — хімікати; 12,5% — обладнання та машини; 2,4% — різні промислові вироби; 1,2% — продо-вольчі товари.

Основу чеського товарного поста-чання до України становили облад-нання, машини і транспортні засоби (57,9% від усього імпорту), напівфа-брикати (17,2%), різні промислові ви-роби (8,3%) і хімікати (13,0%). Зростан-

ня обсягів чеського імпорту в Україну відбулося здебільшого завдяки збіль-шенню поставок таких товарних під-груп, як кузови для промислового складання легкових автомобілів, час-тини до автомобілів, пігменти, фарби готові, емалі, машини і механізми різ-ні, труби, трубки і шланги із пластма-си, двигуни внутрішнього згорання.

Крім цього, розвивається укра-їнсько-чеське міжрегіональне співро-бітництво. Зокрема, у 2004 році було налагоджено партнерські відносини між Харковом і Брно, які постійно підтримують та розвивають. Наступ-ного року було підписано Декларацію про наміри співробітництва між цими містами, а згодом — укладено широ-комасштабний договір про партнер-ські відносини. Станом на вересень 2008 року в Харківській області пра-цює три спільні українсько-чеські підприємства, чеські інвестиції ста-новлять майже мільйон доларів США.

Активно розвиває співробітни-цтво з Чехією Автономна Республіка Крим. Перспективним проектом дво-сторонньої співпраці є налагодження спільного виробництва (або модерні-зації) тролейбусів, зокрема, на базі ДП «Кримтролейбус». Для пропагування туристичних можливостей Криму Міністерство курортів і туризму АРК регулярно бере участь у роботі відо-мої міжнародної туристичної вистав-ки Holiday World, яка відбувається щороку в лютому у Празі. У листопаді 2006 року Рада Міністрів АРК підпи-сала з чеською фінансовою групою Penta Investment Угоду про рекон-струкцію аеропорту в Сімферополі. У 2008 році було підписано Меморандум про співробітництво між підприєм-ством Міноборони «Кримвійськбуд» Фо

то н

адал

о Пос

ольс

тво Ч

еськ

ої Р

еспу

бліки

в Ук

раїн

і


КОРДОНИСПIВПРАЦI

Чехія — лідер росту ВВП

та чеською будівельною компанією «Консалт інвест» щодо спорудження житла для українських військово-службовців у Севастополі. Передба-чають, що чеська сторона виділить для цього близько мільярда євро.

У лютому 2008 року відбувся ві-зит до адміністративного центру краю Височина — м. Їглава делегації За-карпатської області на чолі з головою обласної ради М. М. Кічковським. Під час візиту було підписано Угоду про співробітництво між Закарпатською областю та краєм Височина, проведе-но перше засідання Постійної конфе-ренції, на якому було розглянуто кон-

ментального фільму про Закарпат-ську область із відображенням, окрім іншого, її співпраці із краєм Височи-на, та щодо його презентації в межах Міжнародного кінофестивалю доку-ментальних фільмів у м. Їглава; сто-совно взаємного стажування студен-тів факультетів журналістики вищих навчальних закладів сторін, зокрема участі українських слухачів у роботі четвертої Літньої школи журналісти-ки ім. Карела Гавлічека Боровського.

Наприкінці липня 2008 року в Запорізькій області й Автономній Республіці Крим перебувала чеська делегація на чолі з першим заступни-ком міністра закордонних справ ЧР Т. Пояром. Під час перемовин йшлося, зокрема, про залучення чеських ін-вестицій в модернізацію промислових підприємств, в курортно-рекреаційну сферу, а також про активізацію куль-турного та гуманітарного обміну.

Іпотеки приносить відкрите демократичне суспільство

— Пане посол, які зміни у тради-ційних для Чеської Республіки галу-зях відбулися упродовж останніх ро-ків? Які галузі економіки вважають основними та провідними?

— Після 1989 року ми втратили деякі традиційні галузі — текстильну та взуттєву промисловість. Натомість стали відомими виробниками автомо-білів й автозапчастин. Однак чимале значення мають й електротехнічна, хімічна та харчова промисловість.

— У яких напрямках розвиваєть-ся економіка нині? Які види підпри-ємництва переважають?

— Чеська економіка наразі проти-стоїть кризі, залишається на другому місці в ЄС із росту ВВП. Специфікою нашої економіки є виробництво авто-мобілів й автомобільних запчастин, тобто транспортних засобів загалом. На незначній за площею території ЧР є незвично широкий асортимент вироб-ництва — автомобільна, машинобудів-на, електротехнічна, хімічна, харчова і фармацевтична промисловість.

— Чи є відмінність між чеською банківською системою й українською? Чи простежується співпраця в банків-ській діяльності, кредитних лініях?

— Банківська справа є стабілізова-ною і добре функціонує. У ЧР існує дво-рівнева банківська система європей-ського зразка, яка включає Чеський національний банк та мережу комер-ційних банків універсального зразка. Банківський сектор ЧР пропонує всі стандартні послуги — від здійснення платіжних операцій, операцій із внес-ків і кредитів, гарантій за торговими угодами до послуг у сфері ринку капі-

талу (збереження, консалтинг, торгів-ля фінансами), включаючи електрон-ні банківські послуги на сучасному рівні. Механізми банківського нагля-ду та керування ризиками діють на стандартному європейському рівні, як і система страхування внесків. Вона покриває широку шкалу вимог клі-єнтів (із внесків у чеських кронах і в іноземній валюті, з депозитних серти-фікатів й іншим облігацій, сумарний обсяг компенсації становить 90% від обсягу депозиту в конкретному бан-ку, але не вище за суму, еквівалентну 25000 євро). Вживають стандартних заходів щодо охорони банківської та-ємниці, заборони використання кон-фіденційної інформації, відокремлен-ня інвестиційних операцій від інших банківських угод, профілактики «від-мивання грошей», а також заходи, які перешкоджають зловживанню інфор-мацією про клієнтів.

Для зниження кредитних ризиків у ЧР формують цілу систему банків да-них, у яких реєструють як сумлінних, так і несумлінних клієнтів. Напри-кінці 2002 року в Чеському національ-ному банку запрацював Центральний реєстр кредитів, що містить дані про кредитоотримувачів-юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. Того ж року банківське співтовариство на комерційній основі створило реєстр позичальників-фізичних осіб. Ці банки даних доповнюють реєстром боржників лізингових компаній і фірм, які надають товари та послуги у кредит. Готують аналогічний реєстр і для сектору страхових компаній. Наявність цілого комплексу реєстрів про позичальників дозволяє банкам і фінансовим компаніям істотно знизи-ти ступінь ризику під час розміщення кредитних ресурсів.

На відміну від України, в нас дуже мало банків і майже в усіх значну частку становить іноземний капітал. Важливою відмінною рисою чеського банківського сектору можна вважати високий ступінь його монополізації, тому що в ньому домінує мала група великих банків. На частку чотирьох чеських банків припадає 65% акти-вів і понад 80% прибутку банківської системи. При цьому всі із зазначеної категорії банків перебувають у руках іноземних власників із країн-членів ЄС. Основними закордонними грав-цями на чеському фінансовому ринку є великі західноєвропейські й амери-канські фінансові інститути: австрій-ські ErsteBank і RaіffeіsenBank, бель-гійський КВС, французька Socіete Generale, німецький HVB, італійський UnіCredіtо, американські Cіtіbank і GECapіtal. Співпраця між наши-ми двома країнами існує, швидше, в

Надзвичайний і Повноважний Посол РК в Україні Амангельди Жумабаєв разом із Почесним консу-лом РК у Західній Україні Галиною Маслюк.

кретні проекти співпраці. Зокрема, досягнуто домовленостей щодо рекон-струкції двох навчальних закладів у Рахівському районі Закарпатської області й інвестування чеською сто-роною в цей проект 4 млн чеських крон; стосовно взаємних поїздок дітей із дитячих будинків і виступів фольк-лорних колективів, створення доку-


— Що слід знати українським під-приємцям, які мають намір вийти на ринок ЧР?

— Підприємницьку діяльність у ЧР регулюють закони і правила, які є спільними для всього ЄС. Чинне за-конодавство ЧР забезпечує повну рів-ність економічних умов для роботи на чеському ринку фірм, які створили як чеські, так і іноземні підприємці, що робить країну значно привабливішою для започаткування власного бізнесу.

Підприємство, зареєстроване в ЧР, може вигідно вести бізнес із понад 60-ма країнами, з якими ЧР уклала угоди про уникнення подвійного опо-даткування. Серед них — Україна, Ро сія, Німеччина, Франція, Італія та США.

— Потреба в яких професіях існує на ринку праці Чехії? Які фахівці з України можуть претендувати на ле-гальне працевлаштування в ЧР?

— Потрібні кваліфіковані пра-цівники машинобудівельних та буді-вельних професій.

— До речі, чи стикається Чехія з міграцією своїх громадян за кордон? Яких заходів вживаєте для того, щоб вони залишалися на батьківщині?

— За останні 4 роки «робоча мігра-ція» становила близько 0,5% жителів, більшість із яких повернулася. Не

треба жодних заходів, зрештою, вони й неможливі — свобода пересування є пріоритетною.

— Чи існує проблема працевлаш-тування молоді?

— Зважаючи на те, що ЧР упро-довж останніх 10-ти років переживала період небувалого процвітання, не було потреби у державному втручанні в цю сферу. Житлове питання вирішували доступністю іпотек, а їх приносить відкрите демократичне суспільство.

— Ознайомившись із чеською пре-сою останніх місяців, я помітила ба-гато матеріалів про те, що повсюди скорочують робочі місця, звільняють працівників й обмежують прийом на роботу нових. Чи підготовлені у вашій країні заходи для покращення ситуа-ції на ринку праці?

— Мінімальна заробітна плата в червні 2008 році становила 8000 чесь-ких крон, середня — приблизно 21 500 чеських крон. Рекордно низький по-казник безробіття поки що зріс менш ніж на 1%. Зважаючи на це, застосу-вання заходів у країні поки що не пе-редбачають.

— Наостанок нашої розмови — ваше побажання всім читачам.

— Багато щастя, оптимізму та рі-шучості. n

Розмовляла Лана БОРИСОВА

КОРДОНИСПIВПРАЦIмежах великих банків, які мають свої філіали в ЧР й Україні.

— Чи розроблено пакет документів і законодавчих актів для подолання нинішньої світової кризи та її негатив-них наслідків для чеської економіки?

— Ні, поки що такий пакет нам був не потрібен. Втім, ЧР має побоювання щодо економічної рецесії, яка настане після фінансової кризи.

— Якими законодавчими чинни-ками підтримуєте національного то-варовиробника? Пересічні громадяни надають перевагу товарам вітчизня-ного чи закордонного виробництва?

— У нас немає протекціоністських заходів. Ми — відкрита економіка. Чехи надають перевагу вітчизняним автомобілям («Шкода» охоплює понад 60% ринку) та пиву. Щодо решти това-рів, то покупці керуються співвідно-шенням ціна/якість.

— Чи могли б ви охарактеризувати розвиток українсько-чеських відно-син, адже історія відносин налічує не один десяток років? В яких галузях, окрім економіки, триває співпраця?

— Між нами склалися довготри-валі та дуже добрі відносини. Чеські інвестори виявляють інтерес до та-ких галузей української економіки: машинобудування, фармацевтика, будівництво, енергетика. Загалом, чеських інвесторів в Україні мало. Щодо українських інвесторів на чесь-кому ринку, то якщо не враховувати агентства із працевлаштування ро-бочої сили з України, то майже таких немає у ЧР. Крім економіки, ми маємо традицію наукової співпраці.

— Відомо, що основним чинником, який визначає привабливість інвес-тиційного клімату країни, є система пільг і преференцій для іноземних інвесторів. Чи існує така система у ва-шій країні?

— Система інвестиційних заохо-чень у минулих роках зарекоменду-вала себе добре. У ЧР інвестиційні пільги можуть надавати нещодавно утворені та вже наявні компанії, що належать чеським чи закордонним інвесторам. Фірмам-виробникам на-дають часткові або повні пільги зі сплати прибуткового податку на пе-ріод до 10-ти років разом із підтрим-кою у створенні нових робочих місць і службовців, із перекваліфікацією. Активно підтримують іноземні та внутрішні інвестиції з 1998 року, коли чеський уряд ухвалив рішення про інвестиційні стимули для закордон-них інвесторів. Нині ми перебуваємо на передовому місці в ЄС серед частки інвестицій на душу населення. Сьо-годні іноземний капітал підтримує понад 99 тисяч чеських фірм усіх сек-торів народного господарства країни.

ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА В ЦИФРАХØПлоща: 78,9 тис. кв. км.ØНаселення: 10,3 млн осіб.ØНаціональна валюта: 1 чеська крона дорівнює 100 гелерів.ØУчасть у міжнародних організаціях: Чеська Республіка є членом усіх важливих і регіонально

релевантних організацій, спрямованих на забезпечення політичного, гуманітарного й еконо-мічного розвитку. Зокрема, ООН, приєдналася до дій Організації економічного співробітництва та розвитку, увійшла до об’єднаної системи безпеки НАТО, стала членом ЄС.ØМакроекономічні показники Чеської Республіки

2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007Валовий внутрішній продукт (млдр чес. крон) 2352,2 2464,4 2577,1 2817,4 2987,7 3231,6 3557,7

ВВП у розрахунку на душу населення, (станд. купів. спроможність/людина) 13891 14419 15215 16257 17155 18504 не вка-

заноПриріст сукупної продуктивності праці (%) 2,2 1,6 4,7 4,1 5,4 4,8 не вка-

заноРівень безробіття (%) 8,9 9,8 10,3 10,3 9,7 7,7 6,0Інфляція (%) 4,7 1,8 0,1 2,8 1,9 2,5 2,8Ріст номінальної зарплати (%) 8,7 7,3 6,6 6,5 5,6 6,5 7,3Ріст реальної зарплати (%) 3,8 5,4 6,5 3,6 3,6 3,9 4,4Експорт (млн євро) 37229 40749 43053 54075 62961 75699 89145Імпорт (млн євро) 40694 43051 45236 54914 61647 74305 86092Торговельний баланс (млн євро) -3465 -2302 -2183 -839 1314 1394 3053Валютні резерви Чеського національ-ного банку (млрд євро) 16,4 22,6 21,4 20,9 25,1 23,9 не вка-

зано

ØРозвиток торговельно-економічних зв’язків між Україною та Чеською Республікою2002 2003 2004 2005 2006 2007

Обсяг товарообігу (млн дол.) 2352,2 2577,1 2817,4 2987,7 3231,6 3557,7Експорт із України до ЧР (млн дол.) 172,9 216,3 299,0 376,9 341,6 429,0Імпорт із ЧР до України (млн дол.) 223,2 314,2 419,7 593,9 825,1 1154,6

Джерела: Чеське статистичне управління та Чеський національний банк

Джерело: Держкомстат України


n28–29 жовтня 2008 року голова

правління ВАТ «КРЕДОБАНК» Іван Феськів, директор Донецької філії банку Микола Чотій і керівник Цен-тру сприяння залученню іноземних інвестицій Лев Кльоба взяли участь у роботі IX Форуму «Україна-Польща», який відбувся в Донецьку за участі Президента України Віктора Ющен-ка і Президента Республіки Поль-ща Лєха Качинські. Під час форуму керівництво КРЕДОБАНКу провело переговори щодо співпраці із заступ-ником міністра фінансів РП Міхалом Хичевскі, президентом Польсько-Української господарчої палати Яце-ком Пєхотою, з Надзвичайним та Повноважним Послом РП в Україні Яцеком Ключковскі, з Надзвичайним та Повноважним Послом України в РП Олександром Моциком, із керів-никами багатьох польських й україн-ських підприємств і представниками органів влади.

Посол РП в Україні Яцек Ключковскі (ліворуч), голова правління КРЕДОБАНКу Іван Феськів і Посол України в Польщі Олександр Моцик.

nСтаном на 1 листопада 2008 року

регулятивний капітал ВАТ «КРЕДО-БАНК» становить 538,7 млн грн, чисті активи — 5 496,9 млн грн, кредитний портфель брутто — 4 330,5 млн грн, сукупні зобов’язання — 5 108,6 млн грн, залучені кошти фізичних осіб — 2 134, 6 млн грн і юридичних осіб — 976,3 млн грн.

n5 листопада 2008 року комісія

Національного банку України своїм рішенням дозволила ВАТ «КРЕДО-БАНК» залучити до капіталу банку кошти, отримані на умовах суборди-нованої позики від стратегічного ін-вестора РКО ВР SА, у сумі 6 000 000 доларів США. Збільшення капіталу КРЕДОБАНКу сприятиме зміцненню позицій і конкурентоспроможності фінансової установи в банківському секторі України, надасть можливість швидко відреагувати та захистити кредиторів і вкладників від будь-яких коливань ринку, допоможе за-провадити нові продукти та послуги для клієнтів і забезпечить стабіль-ну роботу банку в період фінансової кризи.

n10 листопада 2008 року у Львові

відбулася презентація альбому «Вер-нись із спогадів… Володимир Івасюк», який видали за підтримки ВАТ «КРЕ-ДОБАНК». Як зазначив автор ідеї й упорядник фотоальбому Любомир Криса, основою книги, в якій надру-ковано понад 800 фотографій, стали світлини із сімейного архіву роди-ни В. Івасюка. Альбом присвячений 60-річчю відомого композитора і вий-шов тиражем у 3000 примірників.

Фотомитець Любомир Криса і художник Мирос-лав Откович під час презентації фотоальбому, присвяченого пам’яті Володимира Івасюка.

n11 листопада 2008 року міжнародне

рейтингове агентство Standard&Poor’s і Агентство фінансових ініціатив оприлюднили результати дослідження інформаційної прозорості 30-ти най-більших банків України у 2008 році. ВАТ «КРЕДОБАНК» посів четверте місце в рейтингу, збільшивши загаль-ний бал прозорості до 58,7%. Протягом цього року КРЕДОБАНК зміцнив свої позиції щодо інформаційної прозорос-ті, що дозволило підвищити загаль-ний бал із 55,7% у 2007 році до 58,7% у 2008 році та зайняти в підсумку чет-верту позицію в рейтингу. Цей резуль-тат є показником прозорості та прин-ципом побудови відкритих відносин КРЕДОБАНКу із суспільством, клієн-тами й акціонерами. Загалом питання прозорості банків фахівці оцінюють за 116-ма критеріями.

n20 листопада 2008 року ВАТ «КРЕ-

ДОБАНК» провів розіграш двох но-веньких автомобілів Mitsubishi Сolt серед клієнтів банку — вкладників акційного депозиту «СУПЕРВКЛАД». Учасниками розіграшу стали клієнти КРЕДОБАНКу з усіх куточків країни, які в період із 20 лютого по 20 квітня

2008 року розмістили свої кошти на депозиті «СУПЕРВКЛАД» і договір яких на день проведення розіграшу був чинним. Корінці із прізвищами та номерами депозитних договорів у щільних конвертах помістили в лото-трон. Переможців акції методом ви-падкового вибору визначили клієнти банку, які завітали на розіграш. Отож власником червоного Mitsubishi Сolt став львів’янин, а сірого — клієнтка Волинської філії. Переможців повідо-мили про результати рекомендовани-ми листами.

Визначення щасливих власників автомобілів від КРЕДОБАНКу.

nВАТ «КРЕДОБАНК» здобув пер-

ше місце в номінації «Корпоративний річний звіт» конкурсу «Найкращі кор-поративні медіа України 2008», який провели Асоціація корпоративних медіа, Український маркетинг-клуб MarketingJazzz і студія «PR-ключ». До складу журі конкурсу увійшли провідні журналісти, представники зв’язків із громадськістю, менедже-ри з управління персоналом і марке-тологи. Вони розглянули й оцінили 90 конкурсних робіт, що номінува-лись у семи категоріях.

n28 листопада 2008 року ВАТ «КРЕ-

ДОБАНК» підписав із РКО ВР SA кре-дитну угоду на суму 90 мільйонів до-ларів США на термін до 36-ти місяців.

Найбільший банк Польщі РКО ВР SA й основний інвестор ВАТ «КРЕДО-БАНК» надав кредитну лінію україн-ському банку для забезпечення виплат вкладів клієнтів у випадку подальшо-го поглиблення фінансової кризи в Україні. Ці кошти дозволять гаранту-вати вчасне проведення розрахунків і поліпшать ліквідність банку.

n15 грудня 2008 року запланова-

но проведення позачергових загаль-них зборів акціонерів ВАТ «КРЕДО-БАНК», на яких оголосять про те, що закінчують розміщення акцій банку вісімнадцятого випуску, і розглянуть проект звіту про результати розмі-щення, затвердять нову редакцію ста-туту банку, а також внесуть зміни до персонального складу спостережної ради КРЕДОБАНКу й озвучать ін-формацію про зміни в персональному складі правління банку.

НОВИНИКРЕДОБАНКу

Перед початком розіграшу.


У листопаді в Міністерстві еко-номіки України відбулася нарада з питань підготовки до фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. За останній рік міста й області вже втретє зму-шені вносити корективи до своїх програм — як щодо підготовки окремих заходів, так і щодо їх фінансування. Згідно з остан-ньою редакцією, вартість фінан-сування цих робіт за кошти дер-жавного бюджету не перевищить 20% від задекларованої.

Україна крокує до Євро

«Індустрія гостинності в Укра-їні — це сфера економіки, яка сьо-годні динамічно розвивається. Висо-кий рівень розвитку готельної сфери веде до пожвавлення всіх соціально-економічних контактів і зв’язків кра-їни, посилює економічний потенціал регіонів і підвищує рейтинг країни у світі», — зазначила Людмила Мещер-ських, експерт із питань розміщення та туризму Національного агентства

3110 санаторно-курортних й оздоров-чих закладів, а також 7521 готель й інші засоби розміщення, власниками яких є фізичні особи-підприємці.

«Національне агентство України з питань підготовки Євро-2012 роз-робило Генеральний план з інфра-структури та передало до УЄФА по-станову Кабінету Міністрів України від 22. 02. 2008 року №107 «Про затвер-дження Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу». Для покращен-ня інвестиційного клімату агентство розробило два законопроекти. Відпо-відно до Генерального плану з інф-раструктури, заплановано в містах і регіонах, в яких відбуватиметься цей захід, побудувати, реконструювати та здійснити переоснащення 326-ти го-телів і готельних комплексів, а також 64 гуртожитки. На реалізацію за-планованих заходів потрібно витра-тити 6,4 млрд євро, зокрема 98,9 млн євро — бюджетні кошти та 6,26 млрд євро — інвестиції», — пояснила Люд-мила Мещерських.

ділянок буде оформлено документи. Найцікавіший аспект, на думку Ігоря Гуменчука, це підготовка земельних ділянок до продажу на торгах. «З но-вого року провели тільки одні торги, і поки що питання аукціонів на найви-щому рівні ще не до кінця розв’язано. Попри це, ще цього року плануємо підготувати до продажу на торгах 3–4 ділянки під будівництво готелів і ще кілька на початку наступного року», — повідомив заступник на-чальника Управління природних ре-сурсів та регулювання земельних від-носин Ігор Гуменчук.

Наразі у Львові працює 36 готелів. Загальна кількість номерів становить 2115. Реконструкція гуртожитків, які сумарно у Львові мають 21700 місць, збільшить кількість місць одно- і двозіркового рівня. Місто видало 24 дозволи на будівництво готелів у Львові за останні шість місяців. Від-сутні п’ятизіркові готелі, проте здій-снюють реконструкцію та модерні-зацію, що значно підвищить рівень наявних готелів. На п’ять зірок пре-тендують готель «Леополіс», «Дніс-

Індустрія гостинності: Україна–Польща

ЄВРО2012

ТЕКСТФОТО

Лана БОРИСОВААвтора

України з питань підготовки та про-ведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футбо-лу. Підтвердження цьому — дані Все-світньої туристичної організації: за останні 17 років дохід від міжнарод-ного туризму щорічно зростає майже на 9%. Торік дохід становив 733 млрд дол. США (або 2 млрд дол. США на добу). Кількість міжнародних при-буттів туристів становила 898 млн, що на 6,2% більше, ніж у 2006 році. Зага-лом туризм охоплює 35% від експорт-них послуг світу.

За даними Держприкордонслужби України, у 2007 році нашу країну від-відало 23,1 млн іноземних громадян, що на 22% більше, ніж торік. Також відбувся перерозподіл структури ту-ристичного ринку України: внутріш-ній ринок збільшився вдвічі, виїз-ний скоротився на 61%, а показники в’їзного туризму не змінилися. Люд-мила Мещерських навела дані Держ-комстату, згідно з якими до послуг туристів представлено 1420 готель-них підприємств (юридичних осіб) і

Держкомстат України констатує, що завдяки будівництву 44-х нових готелів і реконструкції наявних вве-дено в експлуатацію близько 3800 місць. Майже половина з них введена у Львівській, в Одеській, Закарпат-ській і Сумській областях. Обсяг пря-мих іноземних інвестицій у розвиток діяльності готелів й інших місць для тимчасового проживання за 2007 рік збільшився на 48,3 млн дол. США і досяг на 1 січня 2008 р. 280,3 млн дол. США, що становить 1% від загального обсягу в економіку України. Ці кошти надійшли із 32-х країн, першу трійку посідають Швейцарія, Кіпр, Росій-ська Федерація.

У Львові готелів буде вдосталь

У Львівській міській раді роз-роблено схему розміщення готелів у місті, на якій зображено готелі, які іс-нують, ті, які будують, які розташова-ні у приміській зоні та під які запла-новано продаж земельних ділянок. До кінця року ще на 9–11 земельних


тер — Прем’єр Палас», «Опера» та го-тель на вул. Фредра, пл. Осмомисла та на вул. Герцена, які ще будуватимуть. Реконструюватимуть і наявні готель-ні комплекси: готель «Жорж», «Київ» («Асторія»), «Дністер», «Львів». Щодо чотиризіркових готелів, то зараз по-близу Львова працює чотири готелі в межах двох годин доїзду, в яких зага-лом налічується 1200 номерів. Окрім того, заплановано будівництво готе-лю на вул. Федорова, проект якого пе-ребуває на стадії розробки. За підра-хунками, цих номерів вистачить для того, щоб задовольнити потребу. Бе-ручи до уваги кількість тризіркових готелів і кількість тих, проекти яких розробляють, у Львові їх буде достат-ньо для прийняття гостей Євро-2012. Згідно з вимогами УЄФА до готель-ної інфраструктури, в місті має бути 180 номерів у тризіркових, 1330 номе-рів у чотиризіркових і 1530 номерів у п’ятизіркових готелях.

Польща теж готується

«Гості Євро-2012 мусять мати та-кож де спати. Йдеться як про команди, делегації УЄФА, спонсорів, так й про вболівальників. Тому в Польщі роз-ширюють базу готелів. Досвід УЄФА засвідчує, що на матчі приїжджають не тільки вболівальники, які раніше купили білети, а й значна кількість тих, хто просто хоче бути в місці про-ведення матчів. Тож створюють спе-ціальні зони для вболівальників, пло-ща яких перевищуватиме принайм ні втричі вміст стадіонів. Господарі відповідають за забезпечення місць ночівлі також для VIP-ів. Сьогодні Краків, Вроцлав і Хожув мають до-статню кількість таких номерів. Але бракує їх у Варшаві, Гданську і в По-знані, де дефіцит місць найбільший. У всіх містах заплановано будівництво нових готелів», — поділився Анджей Богуцький, заступник голови прав-ління спілки PL.2012, Національний координатор з питань інфраструк-тури з Польщі. До речі, компанія PL.2012 координує та наглядає за під-готовчими заходами до Євро-2012 у Польщі. У межах компанії визначено національних координаторів, які за-йняті окремими сферами дій. Створе-но команду із 30-ти експертів і квалі-фікованих менеджерів. PL.2012 тісно співпрацює з Міністерством спорту і туризму, УЄФА, Польським футболь-ним союзом, а також із представни-ками української сторони. Координує дії організаційних штабів міст, що приймають Євро-2012.

Комплексний проект підготовки до Євро-2012 у Польщі охоплює 350 інвестиційних проектів. За слова-

ми Анджея Богуцького, вирішаль-ною буде друга половина наступного року, адже тоді розпочнеться реалі-зація проектів. Відомо, що підготов-ка проектів з інфраструктури триває набагато довше, аніж реалізація. У Варшаві кількість місць у чотири-зіркових готелях має зрости майже в 4 рази, у Гданську — на половину, в Познані, Вроцлаві, Хожуві та Крако-ві — на 81%. Стосовно п’ятизіркових готелів, то в середньому різниця між пропозицією міст і новими вимогами коливається у межах збільшення від 115% до 500%.

«Євро-2012 — це великі можли-вість для наших міст у приваблюванні туристів на довший час. Досвід чемпі-онату 2006 року в Німеччині показав, що потреба в готелях вищого класу є більшою. УЄФА підвищила свої вимо-ги щодо готелів із багатьма зірками, і тут виникають проблеми. Не так лег-ко знайти інвесторів в наших країнах,

які хотіли б вкладати гроші в будів-ництво готелів. У Польщі ми почали працювати із власниками вже наяв-них готелів і заохочуємо їх до підви-щення «зірковості» власних закладів. Але слід пам’ятати про важливу річ: УЄФА не завжди звертає увагу на ви-ставлену кількість зірок, проте ціка-виться тим, що є всередині. У Польщі є такі готельні мережі, які не хочуть будувати готелі понад чотири зірки. Ми поспілкувалися із представни-ками декількох великих готельних мереж і зацікавили їх до підняття рівня сервісу без зміни «зірковості». Для того ж ми запроваджуємо звіль-нення від податків на термін аж до 10-ти років після Євро-2012, якщо вони підвищать свої стандарти. Те ж саме стосується й нових інвесторів. Також міста пропонують привабливі місця для будівництва готелів і низькі ціни на нерухомість», — розповів Ан-джей Богуцький. l


Микола КМІТЬ,Голова Львівської обласної державної адміністрації

Генеральний план із підго-товки та проведення чемпіонату Європи 2012 року з футболу схвалив виконком УЄФА 26 ве-ресня 2008 року. У структурі генерального плану з підготовки до чемпіонату передбачено 20 завдань, 5 із яких є ключовими. Водночас питання будівництва стадіону й аеропорту є життєза-безпечувальними у проведенні чемпіонату Євро-2012 у Львові. 12 листопада в Міністерстві еко-номіки України відбулася нарада з питань підготовки до фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу за участю керівни-ків управлінь і відділів Євро-2012 Мінекономіки, Львівської, Харків-ської та Одеської облдержадміні-страцій і міських рад. Основним питанням обговорення стало приведення обласних і міських програм у відповідність до По-станови Кабінету Міністрів Укра-їни від 16 жовтня 2008 р. № 937, якою внесено зміни до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. За останній рік міста й області уже втретє зму-

шені вносити корективи до своїх програм як у частині підготовки окремих заходів, так і в частині їх фінансування. Згідно з останньою редакцією, вартість фінансування цих робіт за кошти державного бюджету не перевищить 20% від задекларованої.

Загальна вартість заходів із підготовки до Євро-2012 у Львів-ській області становить майже 12,5 млрд грн. Із цієї суми 19% буде профінансовано з держав-ного бюджету, 18% — з місцевих бюджетів області та м. Львова і 63% — за кошти інвесторів. Осно-вними статтями витрат за кошти державного бюджету є видатки на транспортну інфраструктуру об-ласті та у Львові (будівництво та ремонт доріг державного значен-ня, реконструкція «Міжнародного аеропорту «Львів») — 1,9 млрд грн (80% видатків із держбюдже-ту); проведення реставраційних і ремонтних робіт у будівлях театрів, музеїв, у спорудах на території національних заповід-ників, парків культури і відпо-чинку у Львові, в містах і селах за маршрутом руху туристів — 152,9 млн грн (6,4%); створення систем безпеки, реагування на надзвичайні ситуації, запобігання їм й екстреної медичної допомоги територіальними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Міністерства надзвичайних ситуа-цій України і Міністерства охорони здоров’я України — 141,1 млн грн (5,9%); реконструкція гуртожит-ків вищих навчальних закладів у Львові — 92 млн грн (3,9%); закупівля апаратно-студійного блоку та пересувної телевізійної станції формату HD для потреб

Львівської обласної державної телерадіокомпанії — 45,1 млн грн (1,9%); реконструкція наявних і будівництво нових пунктів про-пуску на кордоні з Республікою Польща.

Основні видатки з місцевих бюджетів передбачені на бу-дівництво та ремонт автодоріг, трамвайних і тролейбусних ліній у Львові, закупівля нового електро-транспорту — 1,2 млрд грн (56,7% видатків бюджету м. Львова); будівництво нового стадіону у Львові — 670 млн грн (30,6%); проведення реставраційних і ремонтних робіт на пам’ятках архітектури — 133,7 млн грн (6,1%); ремонт і переоснащення медичних закладів Львова — 101 млн грн (4,6%).

За кошти інвесторів буде збу-довано та відремонтовано більше 50-ти готелів на території області та у Львові, а також з’явиться нова концесійна дорога від кордону з Республікою Польща до Львова. Для забезпечення учасник ів чемпіонату, відповідно до вимог УЄФА, потрібно 4670 номерів, із них: 5-зіркових — 2350 номерів, 4-зіркових — 2050, 3-зіркових — 270 номерів. Згідно з регіональ-ною програмою, 27 готелів на 3349 місць буде створено у Львові та 28 готелів на 3616 номерів — за межами міста. Фактична кількість буде 6965, що перевищує норму УЄФА. Звіт київських експер-тів засвідчив належний рівень підготовки готелів на території області та недостатню роботу у Львові. Згідно з висновками експертів, вже сьогодні готельна інфраструктура Львівщини на 50% готова до прийому гостей чемпіонату.

ЄВРО2012


Філії та відділення ВАТ «КРЕДОБАНК»

Назва філії (відділення) Поштова адреса Телефони

Перша Львівська філія

79007 м. Львів, вул. Наливайка, 6 (основна адреса), 79017 м. Львів, вул. К. Левицького, 67 (додаткова адреса)

(032) 297-20-70

(032) 297-20-47

Відділення №1 у м. Кам’янці-Бузькій

80400 м. Кам'янка-Бузька, вул. Гаватовича, 9 (03254) 2-37-07

Відділення №2 у м. Золочеві 80700 м. Золочів, вул. С. Бандери, 2 (03265) 7-01-24

Відділення №3 у м. Львові 79040 м. Львів, вул. Ряшівська, 9 (032) 295-31-80

Відділення №4 у м. Львові 79060 м. Львів, вул. Наукова, 7а79060 м. Львів, вул. Наукова, 96б (032) 297-27-64

Відділення №5 у м. Яворові 81000 м. Яворів, вул. Маковея, 62 (03259) 7-83-50

Відділення №6 у м. Жидачеві 81700 м. Жидачів, вул. Шашкевича, 23 (03239) 3-12-00

Відділення №7 у м. Червонограді

80100 м. Червоноград, вул. Шептицького, 1, прим. 239 (03249) 4-86-77

Відділення №8 у м. Львові 79005 м. Львів, пр. Шевченка, 32 (032) 298-90-26

Відділення №16 у м. Львові 79017 м. Львів, вул. Левицького, 67 (032) 297-20-50

Відділення №22 у м. Стрию 82400 м. Стрий, майдан Ринок, 17–18 (03245) 4-02-96

Відділення №24 у м. Радехові 80200 м. Радехів, вул. Львівська, 1а (03255) 4-10-60

Відділення №26 у м. Львові 79058 м. Львів, пр. Чорновола, 45 (032) 244-57-50

Відділення №29 у м. Львові 79007 м. Львів, вул. Шпитальна, 28 (032) 272-17-93

Відділення №30 у м. Буську 80500 м. Буськ, пл. Ринок, 21 (03264) 3-03-86

Відділення №31 у м. Ходорові

81750 м. Ходорів, вул. Б. Хмельницького 65/1 (03239) 5-07-27

Відділення №32 у м. Львові 79038 м. Львів, вул. Пасічна, 43 (032) 251-32-51

Відділення №36 у м. Сокалі 80000 м. Сокаль, вул. Шептицького, 51 (03257) 7-22-01

Відділення №35 у м. Львові-Винниках

79495, м. Львів-Винники, вул. Галицька, 113 (032) 296-19-16

Відділення №37 у смт Добротворі

80411 смт Добротвір, вул. І. Франка, 31, прим. 2 (03254) 3-19-65

Відділення № 38 у м. Львові

79011, м. Львів, вул. І. Франка, 109–111 (основна адреса),79057, м. Львів, вул. Антоновича, 130б (додаткова адреса)

(032) 295-63-75

Друга Львівська філія 79026 м. Львів, вул. Сахарова, 78а (осн.),79026 м. Львів, вул. Сахарова, 80 (дод.) (032) 297-27-55

Відділення № 9 у м. Львові 79000 м. Львів, вул. Січових Стрільців 8/10 (032) 296-67-15

Відділення №10 у м. Львові 79007 м. Львів, вул. Гнатюка, 16 (032) 297-27-58

Відділення №11 у м. Львові 79000 м. Львів, пр. Шевченка 12/1 (032) 297-27-76

Відділення №12 у м. Львові 79066 м. Львів, вул. Сихівська, 13 (032) 222-54-34

Відділення №13 у м. Львові 79019 м. Львів, вул. Городницька, 47 (032) 297-78-95

Відділення №14 у м. Львові 79013 м. Львів, вул. С. Бандери, 75 (032) 237-32-62

Відділення №15 у м. Львові 79011 м. Львів, вул. І. Франка 72/10 (032) 244-55-57

Відділення №17 у м. Львові 79039 м. Львів, вул. Шевченка, 80 (032) 233-72-80

Відділення №18 у м. Львові 79026 м. Львів, вул. Личаківська, 34 (032) 297-27-59

Відділення №19 у м. Львові 79060 м. Львів, вул. Наукова, 35 (032) 295-67-13

Відділення №20 у м. Львові 79053 м. Львів, вул. В. Великого, 51 (0322) 63-22-30

Відділення №21 у м. Львові 79008 м. Львів, вул. Личаківська, 6 (032) 276-19-04

Відділення №23 у м. Львові 79015 м. Львів, вул. Городоцька, 179 (032) 298-95-63

Відділення №25 у м. Львові 79000 м. Львів, вул. Коперніка, 18 (032) 261-15-63

Відділення №27 у м. Львові 79016 м. Львів вул. Городоцька, 82 (032) 237-98-76

Відділення №28 у м. Львові 79054 м. Львів, вул. Петлюри, 2 (032) 292-21-60

Відділення №33 у м. Львові 79008 м. Львів пл. Ринок, 19 (032) 236-72-62

Відділення №34 у м. Львові 79058 м. Львів, просп. Чорновола, 21 (032) 297-03-02

Відділення № 39 у м. Львові 79058 м. Львів, вул. Богданівська, 44 (032) 291-78-62

Дрогобицька філія 82100 м. Дрогобич, пл. Ринок, 5 (осн.) (03244) 5-10-29

Відділення №1 у м. Стебнику 82172 м. Стебник, вул. Мельника, 2 (03244) 4-02-57

Відділення №2 у м. Трускавці 82200 м. Трускавець, вул. Стебницька, 72а (03247) 6-61-00

Відділення №3 у м. Дрогобичі 82100 м. Дрогобич, вул. Стрийська, 163 (03244) 1-53-90

Самбірська філія 81400 м. Самбір, вул. Шевченка, 38 (03236) 6-03-33

Відділення № 1 у м. Самборі 81400 м. Самбір, вул. Сагайдачного 2/2 (03236) 6-05-54


Відділення №2 у м. Мостиськах

81300 м. Мостиська, вул. Грушевського, 16 (03234) 2-02-42

Відділення №3 у м. Рудках 81440 м. Рудки, вул. С. Бандери 2/3 (03236) 4-59-03

Відділення №4 у м. Старий Самбір

82000 м. Старий Самбір, вул. Д. Галицького, 98 (03238) 2-13-53

Відділення №5 у м. Городку 81500 м. Городок, майдан Гайдамаків, 12а (03231) 3-05-75

Закарпатська філія 88000 м. Ужгород, вул. Духновича, 2 (0312) 63-07-61

Відділення №1 у м. Мукачевому 89600 м. Мукачеве, вул. Пушкіна, 13 (03131) 3-12-83

Відділення №2 у м. Ужгороді 88015 м. Ужгород, вул. 8-го Березня, 46 (0312) 66-55-23

Відділ. №3 у м. Береговому 90200 м. Берегове, вул. І. Франка, 2 (03141) 2-32-61

Відділення №4 у м. Виноградові 90300 м. Виноградів, вул. Миру 30/2 (03143) 2-22-89

Відділення №5 у м. Рахові 90600 м. Рахів, вул. Миру, 22 (0312) 2-57-22

Відділення №6 у м. Хусті 90400 м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 3а (03142) 5-18-35

Відділення №7 у м. Ужгороді 88005 м. Ужгород, вул. Минайська, 16а, (0312) 67-10-60

Волинська філія 43025 м. Луцьк, вул. Л. Українки, 28а (0332) 77-65-04

Відділення №1 у м. Луцьку 43005 м. Луцьк, пр. Грушевського, 33 (03322) 3-25-00

Відділення №2 у м. Луцьку 43026 м. Луцьк, вул. Конякіна, 18а (0332) 78-76-00

Відділення №3 у м. Луцьку 43006 м. Луцьк, пров. Комунальний, 4 (0332) 71-96-27

Відділення №4 у м. Луцьку 43010 м. Луцьк, вул. Кременецька, 38 (0332) 72-94-88

Відділення №5 у м. Луцьку 43024 м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 17 (0332) 75-00-70

Відділення №6 у м. Нововолинську

45400 м. Нововолинськ, бул. Шевченка, 10 (03344) 4-07-09

Відділення №7 у м. Ковелі 45000 м. Ковель, вул. С. Бандери, 5 (03352) 3-15-04

Відділення №8 у м. Луцьку 43020 м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3 (0332) 76-73-23

Відділення №9 у м. Луцьку 43017 м. Луцьк, бул. Дружби Народів, 6 (0332) 76-65-16

Відділення №10 у м. Горохові 45700 м. Горохів, вул. Шевченка, 24 (03379) 2-23-97

Відділення № 11 у м. Ковелі 45000 м. Ковель, вул. Заводська, 9 (03352) 4-94-52

Тернопільська філія 46004 м. Тернопіль, вул. Дружби, 3 (0352) 47-52-82

Відділення №1 у м. Тернополі

46001 м. Тернопіль, вул. Б. Хмельницького, 14–16 (0352) 23-60-83

Відділення №2 у м. Тернополі 46001 м. Тернопіль, вул. Руська, 17 (0352) 43-40-36

Відділення №3 у м. Тернополі 46020 м. Тернопіль, вул. Рєпіна, 18 (0352) 51-18-14

Кримська філія 95000 м. Сімферополь, пр. Кірова, 19а (0652) 24-84-87

Відділення №2 у м. Судаку 98000 м. Судак, вул. Леніна, 35а (06566) 3-42-21

Відділення №4 у м. Севастополі 99007 м. Севастополь, вул. Гоголя, 28 (0692) 49-92-04

Відділення №6 у м. Ялті 98612 м. Ялта, вул. Дзержинського, 4 (0654) 34-26-42

Відділення №7 у м. Ялті 98600 м. Ялта, вул. Гоголя, 22 (0654) 23-03-87

Відділення №9 у м. Ялті 98600 м. Ялта, вул. Набережна ім. Леніна, 10А (0654) 23-01-23

Відділення №10 у м. Ялті 98600 м. Ялта, вул. Набережна ім. Леніна, 15А, (0654) 23-01-22

Відділення №11 у м. Євпаторії 97412 м. Євпаторія, вул. Гоголя, 17е (06569) 2-84-90

Відділення №14 у м. Сімферополі

99000 м. Сімферополь, вул. Севастопольська 20/1 (0652) 24-88-98

Відділення №15 у м. Севастополі 99011 м. Севастополь, вул. Одеська, 4 (0692) 55-43-57

Відділення №16 у м. Ялті 98600 м. Ялта, вул. Дзержинського, 35 (0654) 34-10-26

Відділення №17 у м. Севастополі

99000 м. Севастополь, пр. Героїв Сталінграда 63/14 (0692) 54-29-71

Відділення №18 у м. Севастополі 99042 м. Севастополь, вул. Сонячна, 4 (0692) 63-00-23

Відділення №19 у м. Ялті 98670 м. Ялта, смт Кореїз, вул. Севастопольське шосе, 18 (0654) 24-30-89

Відділення №20 у м. Феодосії

98100 м. Феодосія, вул. Українська, 12, прим. 2 (06562) 3-20-34

Відділення №21 у м. Щолкіному

98213 м. Щолкіне ринок кут вулиць №2 і №6 (06557) 5-21-05

Відділення №22 у м. Феодосії

98100 м. Феодосія, вул. Кримська, 66-А, прим. 2 (06562) 7-24-63

Відділення №23 у м. Євпаторії 97402 м. Євпаторія, вул. Революції 32/4 (06569) 2-35-30

Київська філія 03150 м. Київ, вул. Горького 91/14 (044) 230-12-31

Відділення №1 у м. Вишгороді 07300 м. Вишгород, пр. І. Мазепи 1/88 (04496) 2-56-81

Станом на 01. 12. 2008 р. — 27 філій і 154 відділення

у 22-х областях України та АР Крим

БАНКІВСЬКАМЕРЕЖА


БАНКІВСЬКАМЕРЕЖА

Філії та відділення ВАТ «КРЕДОБАНК»Назва філії (відділення) Поштова адреса Телефони

Відділення №2 у м. Києві 04210 м. Київ, вул. Мар. Тимошенка, 13а (044) 426-85-11

Відділення №3 у м. Києві 01034 м. Київ, вул. Лисенка, 3 (044) 278-21-16

Відділення №4 у м. Києві 03049 м. Київ, вул. Лукашевича, 15 (044) 520-11-38

Відділення №5 у м. Києві 01032 м. Київ, вул. Саксаганського, 99, приміщення 26а (044) 287-29-93

Відділення №6 у м. Києві 04071 м. Київ, вул. Нижній Вал, 39 (044) 425-31-31

Відділення №8 у м. Києві 02105 м. Київ, пр. Миру, 6 (044) 296-55-35

Відділення №9 у м. Києві 02002 м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2В (044) 541-11-03

Відділення №10 у м. Києві 02139 м. Київ, вул. Стальського, 20, прим. 98 (044) 512-71-09

Відділення №11 у м. Києві 02105 м. Київ, пр. Червонозоряний, 54 (044) 490-98-30

Відділення №12 у м. Біла Церква

09100 м. Біла Церква, вул. Таращанська, 191а, прим. 1 (04463) 3-25-71

Відділення №14 у м. Києві 02068 м. Київ, вул. Княжий Затон, 16б (044) 296-59-34

Відділення №15 у м. Києві 03134 м. Київ, вул. Симиренка/Григоровича-Барського 14/9, прим. 502 (044) 458-60-02

Відділення №16 у м. Києві 03062 м. Київ, пр. Перемоги, 96, прим. 75 (044) 442-12-56

Відділення №17 у м. Києві02097 м. Київ, вул. Бальзака, 80 (осн.)02093 м. Київ, вул. Бориспільська, 26Д (дод.)

(044) 520-31-91

Відділення №18 у м. Києві 02006 м. Київ, вул. Булаховського, 5Д (044) 424-02-38

Відділення №19 у м. Броварах

07400 м. Бровари, бульвар Незалежності, 7 (04494) 7-20-34

Відділення №20 у м. Києві 03191 м. Київ, вул. Вільямса, 13, корп. 2 (044) 251-36-69

Відділення №21 у м. Ірпіні 08200 м. Ірпінь, вул. Ленінградська, 8а, (04497) 6-35-81

Відділення №22 у м. Вишневому 08132 м. Вишневе, вул. Л. Українки, 58 (04498) 7-18-95

Відділення №23 у м. Василькові

08600 м. Васильків, вул. Володимирська, 22а (04471) 2-35-02

Відділення №24 у м. Бучі 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Пушкінська, 59-б, прим. 132 (04497) 4-86-01

Херсонська філія 73000 м. Херсон, вул. К. Маркса, 36 (0552) 32-65-55

Відділення №1 у м. Херсоні 73000 м. Херсон, вул. Леніна, 8 (0552) 32-65-69

Відділення №2 у смт Нововоронцовці

74200 смт Нововоронцовка, вул. Гагаріна, 9 (05533) 2-12-92

Відділення №3 у м. Херсоні 73000 м. Херсон, вул. Миру, 15 (0552) 51-90-91

Відділення №4 у м. Херсоні 73034 м. Херсон, пр. 200 років Херсону, 38, корп. 5 (055) 245-36-53

Відділення №5 у м. Херсоні 73021 м. Херсон, вул. Шенгелія, 3 (055) 247-09-63

Відділ. №6 у м. Скадовську 75700 м. Скадовськ, вул. Радянська, 12а (05537) 5-51-02

Відділення №7 у м. Херсоні 73026 м. Херсон, пр. Ушакова, 56 (055) 249-82-77

Відділення №9 у м. Херсоні 73035 м. Херсон, Кіндійське шосе, 30 (0552) 31-44-22

Відділення №8 у м. Гола Пристань

75600 м. Гола Пристань, вул. 1-го Травня, 26а (05539) 2-27-48

Хмельницька філія 29000 м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля 81/1 (0382) 70-22-91

Відділення №1 у м. Хмельницькому

29025 м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 1 (0382) 70-22-63


29013 м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 21 (0382) 78-53-39

Відділення №3 у м. Кам’янці-Подільському

32300 м. Кам’янець-Подільський, пр. Грушевського, 42 (03849) 5-18-84


29025 м. Хмельницький, вул. Курчатова 2/1б (0382) 70-22-93

Відділення №5 у смт Теофіполі

30600 смт Теофіполь, вул. Макаренка, 1 (03844) 3-05-88

Харківська філія 61024 м. Харків, вул. Петровського, 29а (0577) 58-61-61

Відділення №1 у м. Харкові 61168 м. Харків, вул. Ак. Павлова, 311 (0572) 65-51-92

Відділення №2 у м. Харкові 61001 м. Харків, вул. Кірова, 8 (057) 760-19-70

Відділення №3 у м. Харкові 61140 м. Харків, просп. Гагаріна 43/2 (057) 760-19-15

Відділення №4 у м. Харкові 61022 м. Харків, вул. Сумська, 67 (057) 714-98-43

Відділення №5 у м. Харкові 61001 м. Харків, пр. Московський, 133 (057) 760-26-91

Черкаська філія 18005 м. Черкаси, вул. Пастерівська, 25 (0472) 35-10-27

Відділення №1 у м. Черкасах 18008 м. Черкаси, вул. Вернигори, 4 (0472) 55-27-92

Відділення №2 у м. Черкасах 18006 м. Черкаси, бульвар Шевченка, 460 (0472) 71-00-75

Миколаївська філія 54001 м. Миколаїв, вул. Садова, 1а (0512) 35-03-26


Відділення №1 у м. Миколаєві 54017 м. Миколаїв, пр. Леніна, 71 (0512) 50-06-83

Відділення №2 у м. Миколаєві 54008 м. Миколаїв, пр. Леніна, 255 (0512) 55-34-95

Відділення №3 у м. Миколаєві 54034 м. Миколаїв, пр. Жовтневий 26/1 (0512) 67-46-16

Відділення №4 у м. Миколаєві 54050 м. Миколаїв, пр. Жовтневий 307/1 (0512) 67-07-15

Відділення №5 у м. Миколаєві 54056 м. Миколаїв, просп. Миру 56А/1 (0512) 67-46-21

Івано-Франківська філія 76000 м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 27 (0342) 71-50-01

Відділення №1 у смт Брошневі-Осаді

77611 смт Брошнів-Осада, вул. 22 Січня, 75 (03474) 4-62-34

Відділення №2 у м. Івано-Франківську

76018 м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 77 (0342) 50-15-61

Відділення №3 у м. Надвірній 78400 м. Надвірна, вул. Шевченка, 18 (0342) 50-19-29

Відділення №4 у м. Калуші 77300 м. Калуш, пр. Л. Українки, 1 (03472) 7-80-90

Відділення №5 у м. Рогатині 77000 м. Рогатин, пл. Роксолани, 6 (03435) 2-31-22

Дніпропетровська філія 49030 м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 15, (056) 756-90-71

Відділення №1 у м. Дніпропетровську

49000 м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 34 (056) 745-06-01


49000 м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 113 (056) 726-41-42


49000 м. Дніпропетровськ, вул. Гончара, 6, прим. 23 (056) 745-04-17

Відділення №4 у м. Кривий Ріг

50027 м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 4, прим. 19 (0564) 92-03-40

Донецька філія 83000 м. Донецьк, пр. Ілліча, 3 (062) 332-55-44

Відділення №1 у м. Горлівці 84617 м. Горлівка, пр. Перемоги, 28 (0622) 12-01-34

Відділення №2 у м. Донецьку 83055 м. Донецьк, пр. Гурова, 8 (062) 388-30-41

Відділ. №3 у м. Краматорську 84313 м. Краматорськ, вул. Марата, 6 (06264) 48-96-72

Відділення №4 у м. Донецьку 83017 м. Донецьк, бульв. Шевченка, 67 (062) 349-45-24

Відділення №5 у м. Донецьку 83048 м. Донецьк, вул. Артема, 116 (062) 349-45-21

Відділення №6 у м. Донецьку 83054 м. Донецьк, пр. Київський, 20 (0622) 57-78-72

Відділення №7 у м. Маріуполі 87532 м. Маріуполь, вул. Енгельса, 39, прим. 42, 51 (0629) 47-03-34

Рівненська філія 33028 м. Рівне, вул. Кавказька, 2 (0362) 62-32-60

Відділення №1 у м. Рівному 33016 м. Рівне, вул. Дундича, 30 (осн.), 33024 м. Рівне, вул. Млинівська, 23

(0362) 60-95-73

Відділення №2 у м. Рівному 33028 м. Рівне, вул. Соборна, 112 (0362) 62-11-66

Відділення №3 у м. Рівному 33027 м. Рівне, вул. Пухова, 85 (0362) 69-06-64

Одеська філія 65023 м. Одеса вул. Катерининська, 89 (048) 722-16-80

Відділення №1 у м. Одесі 65028 м. Одеса, вул. Запорізька, 30 (048) 733-64-22

Друга Київська філія 04107 м. Київ, вул. Багговутівська 17/21А (044) 481-21-40

Запорізька філія 69000 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 93 (061) 236-32-30

Вінницька філія 21000 м. Вінниця, вул. Пирогова, 78а (0432) 53-50-10

Чернівецька філія 58013 м. Чернівці, вул. Комарова, 33 (0372) 58-56-21

Житомирська філія 10001 м. Житомир, вул. Київська, 116 (041) 241-23-59

Чернігівська філія 14038 м. Чернігів, пр. Перемоги, 127 (0642) 65-37-61

Сумська філія 40030 м. Суми, вул. Горького, 22 (0642) 67-18-22

Кіровоградська філія 25006 м. Кіровоград, пров. Центральний, 1а (0522) 35-00-76

Головний офіс ВАТ «КРЕДОБАНК»79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78Телефон/факс: (032) 297-23-20, 297-23-26E-mail: [email protected]. kredobank.com.ua


Близький пік системної кризи змушує будівельні компанії «заморожувати» будівництво й утримувати старі ціни

ІПОТЕКАОб’єктивно оцінити ситуацію, що склалася останнім часом на українському ринку нерухомос-ті, зараз не наважиться жодний експерт, який себе поважає. На-самперед, через непрозорість цього сегменту економіки та від-сутність достовірної інформації. Ті ж статистичні дані, що опри-люднюють, украй дозовані й не спроможні відтворити реальної картини.

За відсутності фахового аналі-зу ринку нерухомості, що викликав би довіру, на перший план виходять різноманітні прогнози та «думки з приводу», які щедро роздають деве-лопери, ріелтори і представники кре-дитних організацій. Причому кожний із них зазвичай «передбачає» розви-ток подій у тому ракурсі, який йому вигідніший, і неминуче скаржиться на безліч проблем, що заважають розвиткові його бізнесу.

Тож у травні цього року чимало нарікань викликало начебто необ-ґрунтоване (як дехто вважав) знеці-нення долара і зміцнення гривні, що відбувалося в умовах високого рівня інфляції. Дарма що аналогічні про-цеси спостерігалися і в інших краї-нах світу — українські забудовники та ріелтори дружно забили на сполох. Мовляв, це спровокувало колосаль-ний відтік покупців із ринку нерухо-мості й низку об’єктів довелося просто «законсервувати» на невизначений термін. Причому частина банків, з огляду на непевність ситуації, мінімі-зувала свої ризики, припинивши ви-давати і будівельні, і навіть іпотечні кредити. На додаток, девальвація до-лара, який є основною ощадною ва-лютою нашого населення, примусила багатьох платоспроможних громадян зайняти вичікувальну позицію.

Проте через кілька місяців усе змінилося із точністю до навпаки. Долар в Україні зіп’явся на ноги, тоді як гривня відчутно втратила в ціні. І знову гравці ринку нерухомості в розпачі, оскільки це ще більше по-значилося на купівлі-продажу квар-тир. Світова економічна криза і не-стабільність, яку вона викликала, призвели до того, що в Києві ціни на вторинному ринку житла знизились, у порівнянні з початком року, майже на 10% і можуть впасти у грудні ще на стільки ж. У регіонах здешевлення помешкань було і є ще стрімкішим: у Харкові, Полтаві, Дніпропетровську, Львові, Донецьку та Полтаві воно становило приблизно 15–20%. І через брак доступних банківських креди-тів така тенденція може зберегтися й у 2009 році.

Втім, поки ще нічого страшного не трапилося: свої доходи зараз втрача-ють здебільшого посередники і ті де-велопери, які самі ж у січні-лютому цього року штучно завищили ціни на 10–20% і тим «перегріли» ринок. Ді-йшло до того, що українські «хрущо-би» стали коштувати приблизно стіль-ки ж, як значно пристойніше житло в низці європейських країн. Хоча, зви-чайно ж, не останню роль відіграє і

зниження купівельної спроможності громадян. В умовах значного курсо-вого коливання гривні до долара (від 4,55 влітку до майже 7 грн за долар у листопаді) мало хто із потенційних покупців хоче ризикувати.

Великі будівельні компанії ціл-ком могли б і знизити ціни на житло, які зазвичай перевищують собівар-тість його спорудження у 1,5–2 рази. Проте навряд чи вони вдаватимуть-

Іпотечний «ланцюжок»

ТЕКСТФОТО

Лілія МИЦЬDREAMSTIME.COM



Роман СТАШКІВ,директор департаменту іпотеки і фінансування нерухомості ВАТ «КРЕДОБАНК»

На жаль, іпотечне креди-тування тепер узагалі не здій-снюють. Причин тому декілька. Всім відомо, яка зараз ситуація із грошима і що відбувається на валютному ринку. Це перша при-чина, з якої випливають усі інші. Скажімо, питання щодо довго-терміновості кредитів і ліквідності майна, що беруть під заставу.

Окремі банки перестали видавати кредити вже наприкінці серпня цього року. В порівнянні з іншими, ми протрималися трохи довше — фактично до початку листопада. У нас були цільові

програми, й ми освоювали кошти, виділені для них.

Щодо перспектив, то вони наразі не втішні. Поновлення кредитування не слід чекати доти, доки не стабілізується загальна банківська система, а за нею — й інші сегменти ринку. Зокрема, будівельна галузь, яка через брак коштів «замо-розила» більшість проектів зі спорудження житла. Тобто після нормалізації банківської систе-ми знадобиться ще приблизно квартал, щоб кредитна система почала функціонувати.

ІПОТЕКАся до такого кроку, оскільки розумі-ють, що системна криза досягає свого піку й розраховувати на стабілізацію первинного ринку раніше, ніж через рік, немає сенсу. Тому вважають за краще «заморожувати» будівництво і тримати ціни на сталому рівні. Але якщо на первинному ринку девело-перам і вдасться це, то вторинний, за прогнозами експертів, може впасти протягом найближчих кількох міся-ців мінімум на 35% і нарешті набути реальних обрисів…

Виник цілком логічний ланцю-жок. Економічна криза вплинула на роботу банків, які почали значно обережніше працювати з іпотекою. Більшість із них просто перестала надавати житлові позики у гривнях. Щоправда, представники банків за-спокоюють: видачу кредитів потроху відновлюють, хоча в обмеженій кіль-кості та за не надто вигідними відсо-тковими ставками. Зокрема, середня ставка за кредитами на вторинному ринку житла терміном на 20 років у гривнях у середині листопада ц.р. уже

сягала майже 25% річних. Причому пропонувало їх лише кілька банків в Україні. І подорожчали позики не лише в національній, а й в іноземній валюті.

Зростання відсоткових ставок має також свої негативні сторони. Насамперед, це реальна передумова того, що такі кредити в майбутньому можуть стати проблемними, оскіль-ки існує велика вірогідність того, що позичальник не зможе обслуговувати борг. І тоді кредиторові доведеться реалізовувати нерухомість, яка є у заставі. У випадку, якщо таке явище стане масовим, це неминуче вплине на вартість житла в бік його здешев-лення…

Та, як кажуть, «мавр зробив свою справу». Коли на початку літа кре-дитування обмежили і запровадили жорсткіші умови отримання іпотеч-них позик, кількість покупців житла зменшилася майже удвічі. Для мо-лодих сімей із невисокими офіцій-ними доходами воно стало взагалі недоступним. До того ж після блоку-

вання дострокової видачі депозитів знизилася купівельна спроможність громадян. На всі ці перипетії ринок нерухомості відреагував болісно. І як він буде поводитися далі — наразі достеменно невідомо, бо ситуація змі-нюється ледь не щодня.

Моделюючи подальший розвиток тутешнього ринку нерухомості, зо-

крема в умовах кризи, навряд чи вар-то орієнтуватися на ринки США чи Європи. Якщо, скажімо, у Сполуче-них Штатах іпотечна криза почалася через «надвиробництво» житла, то в Україні показник забезпеченості ним іще надто низький і становить лише приблизно 20–22 кв.м. Крім того, у

Поки ще нічого страшного не трапилося: свої доходи зараз втрачають здебільшого посередники і ті девелопери, які самі ж у січні-лютому цього року штучно завищили ціни на 10–20% і тим «перегріли» ринок. Дійшло до того, що українські «хрущоби» стали коштувати приблизно стільки ж, як значно пристойніше житло в низці європейських країн.

«

»

США обвал стався через неадекватну оцінку потенційного зростання акти-вів, що спричинило ажіотажний по-пит на них. І під час досягнення край-ньої точки росту відбувся стрімкий спад цін. Щось схоже сталося також у Прибалтиці та Казахстані.

В Україні ж свої реалії. Ми маємо одну з найскладніших систем держав-ного регулювання будівельного ринку. Саме завдяки тривалим і непрозорим процедурам, що передують початкові спорудження багатоповерхівки чи ко-теджу, він зростав повільніше, ніж в інших державах. І це не допустило ви-никнення надмірної пропозиції жит-лової нерухомості.

За висновками окремих фахів-ців, ситуація на іпотечному ринку сьогодні доволі складна, але не без-перспективна. Й має нормалізуватися протягом року. Щоправда, якщо не поглибиться світова економічна кри-за. Адже попит на квартири в Украї-ні залишається на тому ж рівні, що й раніше. Поки найбільших збитків криза завдала сегменту житла серед-нього й нижчого класу, де важлива доступність кредитів. А на елітних помешканнях вона майже не позна-чилася. l


Євген МІЩАНЧУК,голова Львівського регіональ-ного відділення Асоціації фахівців із нерухомості України

Ринок нерухомості наразі справді нагадує нерухомість.

Ніхто нічого не купляє і не продає, всі вичікують, що буде далі. Ті, в кого є нагальна потреба в житлі, не можуть його придбати, оскіль-ки банки не надають кредитів. Ті, хто має готівку, не поспішають її вкладати в нерухомість, спо-діваючись на те, що станеться обвал цін, і тоді вони куплять її значно дешевше. Адже коли банки відновлять кредитування, вартість помешкань зросте, за прогнозами, принаймні удвічі, оскільки забудовники нині пере-бувають у вимушеній «відпустці» і на будмайданчиках роботи при-пинено. А попит на житло був, є і зростатиме надалі.

Ціни ж загалом поки три-маються. Певне їх зниження спостерігається, але я би не назвав це падінням. Просто вони повернулися в ті межі, які були до цьогорічного Великодня. Після того, як гривню зміцнили, дехто вирішив на тому заробити і різко підвищив ціни приблизно на 15–20%. Ось тепер і доводиться їх знижувати…

А загалом дуже влучно ви-словилися німецькі фахівці з нерухомості, які майже 4 місяці працювали у Львові. Вони зі здивуванням зауважили: «Це у вас економічна криза? Ні, криза в нас. А у вас — бардак…»


ДОСВІДМЕНЕДЖЕРА— Як ви, енергетик, стали харчо-

виком?— Із примусу. Коли я, випускник

Львівської політехніки, замість ске-рування на теплову чи атомну елек-тростанцію, отримав «путівку» у трест спирту та горілки Львівської області, то сприйняв це як гірке постінсти-тутське похмілля. Усі мої спроби за-кріпитися в Міністерстві харчової промисловості, яке замислило підви-щити технологічний рівень своїх під-приємств залученням спеціалістів-енергетиків, були безрезультатними. Єдине, чим я зміг себе втішити, — це те, що після трьох обов’язкових років відпрацювання за скеруванням усе ж повернуся до великої енергетики.

Але, як кажуть, не було б щастя, та нещастя допомогло. Я потрапив у середовище управлінських зубрів, наймолодший із яких був удвічі стар-шим за мене, котрі керували 15-ма спиртовими і кількома горілчани-ми заводами. У цих професіоналів я отримав величезну практичну базо-ву підготовку, про яку не прочитаєш у книжках. І за три роки забув про амбітні плани і пропрацював у тресті-об’єднанні майже два десятиліття: старшим інженером, головним енер-гетиком, начальником виробничого відділу. Оскільки багато проектів із газифікації, реконструкції підпри-ємств, автоматизації, які я втілював, треба було затверджувати в Москві у союзному Міністерстві харчової про-мисловості, то 1978 року я став членом наукової ради цього міністерства. А 1982 року навіть отримав запрошення на роботу до міністерства.

— Чому ж не переїхали в Москву?— Краще синиця в руці, аніж жу-

равель у небі. Сподівався на те, що мені на рідних теренах, нарешті, запропо-нують посаду керівника горілчаного або спиртового заводу, які тоді були престижною міністерською номенкла-турою. Але 1989 року несподівано мене скерували працювати на найбільш від-сталий не лише в нашому об’єднанні (раніше — тресті), але й у всій харчо-вій галузі Львівщини дріжджовий за-вод, який входив до об’єднання спир-тової промисловості. До цього за вісім років на дріжджзаводі змінилося ві-сім директорів. Я впродовж двох тиж-нів наполегливо відмовлявся від цієї безперспективної пропозиції. Однак гендиректор об’єднання сказав, що покладає на мене великі надії, і пообі-цяв, що скеровує мене на дріжджзавод лише до покращення справ. Тож цей «подарунок» я змушений був прийня-ти 2 січня, на свій день народження. Я й не здогадувався, що з цього момен-ту моя підприємницька кар’єра почне рости, як на дріжджах.

Як на дріжджах

Відомий львівський бізнесмен і клієнт ВАТ «КРЕДОБАНК», президент ЗАТ «Ензим» Орест Вовк вивів відсталий дріжджовий завод у четвірку євролідерів галузі й «посадив» частину Європи на «Львівські дріжджі»

ОРЕСТА ВОВКА

«Робити добро, знаходити порозуміння з людьми».РОЗМОВЛЯЛА

ФОТО Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК«НК»


ДОСВІДМЕНЕДЖЕРА— З чого ви розпочали роботу в но-

вій ролі ще «червоного» директора?— З адекватного аналізу ситуації і

пошуку шляхів виходу з неї. Я не був технологом дріжджового виробництва і, щоби вивести специфічне підпри-ємство із кризи, потребував допомоги фахівців. Тут згодилися старі відно-сини з науковими інститутами Києва і Москви. Я домовився, щоб їхні спе-ціалісти консультували нас як в ре-жимі, тепер би сказали, аутсорсінгу, так і безпосередньо на виробництві. Наприклад, упродовж трьох років раз на квартал у Львів приїжджала кон-сультант із Москви Тетяна Тулякова. Вона відстежувала недоліки в техно-логічному процесі й пояснювала, як їх виправляти. Але для виконання її настанов потрібні були кадри. Фахів-ці, які працювали на підприємстві, з одного боку, не мали потрібних знань і кваліфікації, а з іншого — заробля-ючи 80–90 рублів щомісяця, не були зацікавлені в результаті. Їх більше цікавило, як вкрасти, аніж як більше

й ліпше виробити. Тому за два роки я звільнив 70% персоналу і взяв на роботу нових людей — спеціалістів із пивоварні, кондитерської фірми, «Кока-коли», а також випускників Львівської політехніки і Технікуму харчової промисловості.

— І коли відбувся очікуваний про-рив?

— Коли я прийшов на підприєм-ство у 1989 році, то воно виробляло близько 20-ти тонн дріжджів на добу, тобто 6 тисяч тонн на рік. Перші пози-тивні результати ми отримали через 2–2,5 року. На тому ж обладнанні ви-пуск продукції з однієї тонни сирови-ни збільшився на 10–15%. На той час іти з цього заводу я вже не хотів. Тим паче, що тоді в Україні починалися ринкові процеси і законодавство до-зволяло взяти підприємство в оренду. Ініціативна група дріжджзаводу, до якої увійшли економісти, фінансисти, технічні керівники, розробила про-граму з його роздержавлення. Восе-ни 1993 року через Фонд держмайна колектив оформив оренду підприєм-ства. Пропрацювавши півроку, ми за-робили гроші і, доклавши приватиза-ційні сертифікати працівників заводу

та членів їхніх сімей, усім колективом викупили підприємство. Тож у липні 1994 року кілька сотень акціонерів стали власниками ЗАТ «Ензим».

— Що ви найперше зробили після того, як отримали завод у приватні руки?

— Топ-менеджмент розробив «обо-ронну» програму розвитку підпри-ємства на найближчі 2–3 роки. Бо із Заходу вже насувалася конкурентна продукція. Вона коштувала дорож-че, ніж українська, зате вирізнялася кращою якістю, і споживач, який хо-тів випекти гарний хліб, почав нада-вати перевагу імпорту. Найбільше це спостерігалося в західних областях України, які межували з Угорщиною, Польщею, Чехією, звідки й надходили європейські дріжджі. Щоби втрима-тися на ринку, «Ензим» змушений був випустити конкурентний продукт.

— Ви повірили в те, що можна було його виготовити?

— Ми мали дуже хороший ка-дровий потенціал, підготовлений за

останні три роки. Але персонал був навчений працювати на старих ві-тчизняних технологіях. Потрібні були європейські підходи до організа-ції виробництва. У цій ситуації можна було йти кількома шляхами. Найлег-ше — продати підприємство інозем-ним компаніям, які хотіли, до речі, його купити. Вони запровадили б тут технології, залишивши собі 90–95% власності, а колективові — 5–10%. Так вчинило тоді багато українських під-приємств. Можна було запросити за-хідних консультантів. А можна було й самим експериментувати. Але ми пішли ще іншим шляхом. Я доклав максимум зусиль, щоб легалізувати «Ензим» у Європі. Для цього в 1995 ро-ці став членом Берлінського інституту біотехнологій.

— Як це вам вдалося?— Колеги з Естонії, Польщі й ін-

ших країн, які відвідували «Ензим» і знали про наші наміри модернізувати підприємство, дали мені позитивну характеристику. Це був переконливий аргумент, щоб мене запросили в Бер-лінський інститут біотехнологій, де збиралися основні виробники дріж-джів усієї Західної Європи.

— Як вас зустріли в Берлінському інституті біотехнологій?

— У перший день зібрання на мене ніхто не звертав уваги. Зате на дру-гий день, коли всі ознайомилися зі списком учасників і побачили в ньому представника України, то інтерес до мене був не менший, аніж до кінозірки. Найбільше європейських виробників дріжджів здивувало те, що на Сході — не в Москві чи в Києві, а в українській «провінції» — є люди, які хочуть пра-цювати за світовими стандартами. Тоді я довідався, що при інституті є потуж-на база для стажування спеціалістів і можливості отримувати регулярні консультації. «Ензим» підписав угоду з цією структурою про комплексну до-помогу, в якій був, зокрема, розділ про стажування кадрів. Першим у Берлін поїхав завідувач виробництва — тех-нолог, потім — завлабораторії, старші хіміки, мікробіологи. За підготовку кожного спеціаліста, що тривала впро-довж кількох тижнів, «Ензим» платив по $ 5–6 тисяч.

— Що, крім підготовки кадрів, да-вав цей інститут?

— Багато інформації із правильно-го ведення дріжджового бізнесу: яки-ми мають бути сировина і матеріали, де їх закуповувати, яке нове облад-нання з’являється на ринку. Інститут був професійним полігоном, де ви-робники презентували всі ці новації. Тож «Ензим» безпомилково замовляв розробки нових технологічних лі-ній найвищого розряду. Переосна-щення заводу в підсумку коштувало близько 30 млн євро. Це були гроші, які ми заробили, а тоді реінвестува-ли їх у підприємство. Банківськими кредитами ми не користувалися. За-вдяки берлінському досвіду я також збагнув, яким повинно бути сучасне дріжджове підприємство. Невеликі виробники нашого рівня з Фінляндії, Швеції, Німеччини, Австрії, які були членами інституту, запрошували нас у гості. І ми використовували кожну таку нагоду. У Берлінський інститут також приїжджали колишні керівни-ки великих компаній, які вийшли на пенсію і перейшли на консультантські хліби. Тут я познайомився з голланд-цем Тобі де Ройтером і запросив його до Львова. Він допоміг нам пришвид-шити реконструкцію і модернізацію підприємства. Загалом майже триріч-на допомога Тобі де Ройтера коштува-ла нам півмільйона доларів.

— Які основні поради дав вам голландський консультант і чи не з’являлось у вас відчуття, що ці гро-ші пущено на вітер?

— Уроки технологічної дисципліни та санітарії. Наші працівники важко звикали до, здавалось би, елементар-

Нині ми утримуємо орієнтовно 30–35% ринку Чехії, 20% — ринку Нідерландів, з якого потіснили лідера в цій галузі — французьку компанію «Лісафр». На ринку Бельгії «ензимівські» дріжджі займають 10%. Два роки тому ми зайшли на болгарський ринок, зараз завойовуємо німецький.

«»


ДОСВІДМЕНЕДЖЕРАних, але засадничих у мікробіологіч-ному виробництві речей: чистого спец-одягу, миття рук після ремонту техніки і перед роботою із продуктом. Голлан-дець прищепив персоналові розуміння того, що ми народжуємо живу клітину і вона має бути здоровою та чистою. Щоби мінімізувати вплив людського чинника на виробничий процес, ми по-етапно автоматизували виробництво. Але не всі поради голландця, який приїхав із мірками іншого світу, були доречними в українських реаліях. Де-які з них, занадто рафіновані, ми від-кидали, покладаючись на власну інту-їцію, і, як виявилось, мали рацію.

— Скільки минуло часу від на-вчання до моменту, коли ваша про-дукція вперше «прорубала» вікно на європейський ринок?

— Упродовж 2000–2002 років на-шим підприємством жваво цікавилися французи — європейський виробник дріжджів №1 — компанія «Лісафр». «Ензим» міг стати зручним трамплі-ном для підкорення нею величезного українського ринку з тодішнім потен-ціалом у 100 тисяч тонн дріжджів на рік. Але й ми тоді вже виросли з ко-ротких штанців провінційного заводу та перетворилися на гравця, на якого доводилося зважати. «Ензим» збіль-шив потужність (до 150 тонн дріжджів на добу) й утвердився на східних рин-ках — Прибалтики, Росії, Молдови, Білорусії. Щоб не втратити позиції, за правилами військової науки, треба було наступати, і я вчинив як військо-вий стратег: слід не лише працювати на своєму ринку, але й почати атакува-ти ринок конкурентів, які дуже хотіли нас завоювати. У 2002 році наші дріж-джі подолали кордон й увійшли на єв-ропейський ринок. Після цієї операції керівництво «Лесафра» присвоїло мені неформальне звання «агресора», яке я з гордістю ношу дотепер.

— У якій країні спочатку з’явилася ваша продукція?

— У Польщі та Чехії. Те, що наша продукція з’явилась у Чехії, зокре-ма, спричинило закриття там двох чеських заводів. Штурму передувала артпідготовка дистрибуторів, яких ми зацікавили в супроводі нашої про-дукції. Спочатку ми запросили їх до Львова і дали змогу переконатися в тому, що «Ензим» не тільки випускає дріжджі європейського стандарту, але й сумлінно супроводжує свою про-дукцію до кінцевого споживача. Тоб-то ми оперативно відряджали — і ро-бимо це дотепер — фахівців із нашої сервісної служби «Хлібний дім» на будь-яке європейське хлібопекарське підприємство, якщо в його спеціаліс-тів виникали проблеми з випікан-ням хліба на не апробованих раніше

українських дріжджах. Бо випікання хліба — делікатна справа. Перший млинець гливкий, через технологіч-ні помилки пекаря може назавжди зникнути бажання працювати з на-шими дріжджами. Тоді як правильне замішування дасть хороший резуль-тат й економічний ефект.

До того ж ми запропонували дис-трибуторам більшу маржу, ніж вони мали її у європейських виробників. Позитивним для нас моментом також була монополізація західного ринку його основними гравцями. Споживач завжди хоче мати вибір, який ми йому й запропонували.

— Тобто основними аргумента-ми були висока якість і нижча, ніж у французів чи німців, ціна?

— Ціна не набагато нижча, а якість стабільна впродовж 365-ти днів на рік. Виготовлення дріжджів європейсько-го ґатунку — безперервний процес у прямому значенні цих слів. Без свят і вихідних, 24 години на добу.

— Чи були випадки, коли Європа забраковувала вашу продукцію?

— Були. Навіть бездоганна продук-ція може втратити свої характерис-тики в разі неправильного транспор-тування і зберігання у споживача. Дуже важко було знайти перевізника-рефрижераторника, який би довозив дріжджі без втрат. Бо вхідний конт-роль в Європі дуже жорсткий. Якщо ж ми отримували рекламації на товар, то наша служба гарантування якос-ті негайно реагувала на такі факти. На заводі завжди залишаються взі-рці експортної партії, і на місці мож-на оперативно провести експертизу, щоби знайти винного. Якщо помилка була наша, то ми замінювали некон-дицію і брали збитки на себе.

— Куди потрапляють ваші дріж-джі: на підприємства, в супермаркети, домашні магазини?

— У Європі ми робимо ставку тіль-ки на хлібопекарську галузь. Домашні господарства споживають дуже мало дріжджів і здебільшого використову-ють їх сушений аналог у дрібній, кіль-каграмовій пакетиковій розфасовці. Тому що європейці мають широку

смачну альтернативу — багато готової випічки — і цінують свій час.

— Якими є масштаби вашої сьо-годнішньої присутності на європей-ському ринку?

— Нині ми утримуємо орієнтов-но 30–35% ринку Чехії, 20% — ринку Нідерландів, із якого потіснили ліде-ра в цій галузі — французьку компа-нію «Лісафр». Основним споживачем українських дріжджів у Голландії є велика хлібно-кондитерська компанія «Беко». На ринку Бельгії «ензимівські» дріжджі займають 10%. Два роки тому ми зайшли на дуже відповідальний болгарський ринок. Бо у країні з теп-лим кліматом найдрібніші відхилен-ня в мікробіологічному виробництві можуть перетворитись на проблему — продукція швидко зіпсується. Зараз завойовуємо німецький ринок.

До речі, те, що наші дріжджі ви-тримують транспортні перевезення з непрогнозованими затримками на кордонах, є додатковим тестом на їхню якість. Одна справа — доставити то-вар, який швидко псується, за тисячу кілометрів і через кілька кордонів, а інша — привезти його, скажімо, із заво-ду у Страсбургу, звідки рукою подати до центральноєвропейського споживача.

— Ви возите в Європу лише свіжі дріжджі чи сушені також — з ними ж менше мороки?

— Уся Європа працює тільки зі свіжими дріжджами. Бо лише з них можна випекти духмяний якісний хліб. Робота на голландському, бель-гійському ринках нас багато навчила. Стара Європа надає харчовому продук-ту дуже велике значення. Він має бути натуральним, якісним, безпечним. В Україні, на жаль, цих контрольних вимог нема. Досить згадати продукцію українських сирзаводів, від якої від-мовився російський ринок. Бо умови, в яких виготовляли цей продукт, не ви-тримували жодної критики.

Коли ми почали поставляти дріж-джі у глибоку Європу, замовники дали нам півроку, щоб ми довели нашу про-дукцію до усіх вимог Євросоюзу. Тоді ми сертифікували дріжджі й отри-мали на них єесівський знак якос-

ДОВІДКА «НК»Орест ВОВК,президент ЗАТ «Ензим»Народився 2 січня 1948 р. у Львові.Освіта: закінчив Львівський політехнічний

інститут за спеціальністю «Автоматизація теплоенергетичних процесів» (1971 р.).

Хобі з віком змінюється. Раніше це були ганд-бол, футбол, теніс, а тепер — гірські лижі, вкладення коштів у реставрацію архітектур-них перлин Львова.


ДОСВІДМЕНЕДЖЕРАті — ISO-22000, що засвідчує високий рівень безпеки харчових продуктів. Із ним у європейців до нас тепер не ви-никає зайвих запитань.

Вони платять за наші дріжджі більше, ніж споживачі в Україні. Але якби ми заробляли там навіть менше, ніж удома, «Ензим» все одно розпо-всюджував би свою продукцію в Єв-ропі. Бо ми маємо резервні виробни-чі потужності, мусимо конкурувати і тримати в напрузі конкурентів.

— Як можна розпізнати ваші дріжджі з-поміж продукції інших ви-робників?

— За брендом. На нашому продук-ті є напис «Львівські дріжджі» різни-ми мовами, зокрема й у кириличному оригіналі.

— Чому ви виходили на європей-ський ринок, хіба вам було мало укра-їнського плюс ще й ринку країн СНД?

— Із 2002 року, як ми і прогнозу-вали, ринок України почав відчутно падати — щороку на 10%. Якщо в 90-х роках він споживав 120–125 тисяч тонн дріжджів, то сьогодні зупинився на позначці 60–65 тисяч тонн за рік. Причин кілька: відійшло самогонова-ріння, яке було основним споживачем низькоякісних радянських дріжджів, і прийшли інтенсивні технології ви-пічки, замішані на якісних дріжджах. Їх під час дозування треба було май-же на 50% менше, ніж низькосортних. Щоб не зменшувати виробництво, ми змушені були почати експансію в Єв-ропу. Це був також своєрідний рімейк. Бо до 1939 року, коли Галичина вхо-дила до складу Речі Посполитої, наше підприємство, яке називалося «Фаб-рика пресованих дріжджів та спир-ту», задовольняло 1/6 усього попиту на дріжджі в довоєнній Польщі.

— Скільки аналогічних вашому заводові підприємств було на карті України і на пострадянській терито-рії, коли ви почали виводити його на європейські терени?

— В Україні було 14–15 дріжджо-вих і спирто-дріжджових заводів. А у колишньому Союзі — не менше трьох сотень. Сьогодні ми — найпотужні-ший національний виробник в Укра-їні (утримуємо 70% ринку) і входимо до четвірки-п’ятірки найбільш по-тужних і високооснащених компаній у Європі.

— Як часто, зважаючи на такий результат, до вас звертаються із про-позицією продати підприємство?

— Усі світові конкуренти, які хо-тіли купити «Ензим», у нас побували: №1 дріжджового європейського ринку «Лесафр», №2 — «Ляляман» й інші. Ми регулярно спілкуємося з ними в офіційній обстановці та зустрічаємо-ся неформально, без краваток. Бо з конкурентом завжди краще бути на короткій нозі — так легше домовляти-ся. Але сьогодні «Ензим» — сімейний бізнес, і ми його не продаємо.

— Хто є власником «Ензиму»?— Я цілковито контролюю підпри-

ємство і багато інвестував у навчання своїх дітей, які нині підготовлені на-стільки, що найближчим часом змо-жуть перейняти від мене естафету. Донька закінчила міжнародну еконо-міку в Колумбійському університеті в

Нью-Йорку, а син — Львівський бан-ківський інститут. Вони працюють у компанії від 5-ти до 10-ти років. Доч-ка очолює київський офіс компанії. А син — другий наш, супутній, напря-мок — завод із виробництва кормів для домашніх тварин.

— Другий напрямок ви організу-вали для того, щоб створити робоче місце для сина?

— Ні, звичайно. Цю ідею — мою та наших топ-менеджерів — реалізову-вали лише в інтересах компанії, задля її прибутковості. Коли ми помітили падіння ринку дріжджів, то виріши-ли диверсифікувати бізнес. Вибрали дуже ризиковий новий напрямок, яко-го в Україні не було, — збудували пер-ший в державі завод із виробництва кормів для домашніх тварин під тор-говими марками «Гав!», «Мяу!» і «Клуб 4 лапи». А синові й без цього вистачало робочих місць. Він починав у компанії з робітника тарного цеху, працював кілька років у «Хлібному домі», а те-пер є директором заводу «Кормотех».

— Чому вибрали саме цей, кормо-вий, напрямок?

— По-перше, тому що виробни-цтво було ексклюзивним в Україні. А по-друге, це бізнес, що росте, як на дріжджах. Щороку приріст україн-ського ринку становить до 20%.

— Якщо ви не продаєте своє під-приємство, то, може, маєте амбітні плани когось купити?

— Є цікаві заводи, які би ми могли приєднати до своєї компанії. Недавно надійшла пропозиція з однієї із країн Євросоюзу купити дріжджовий завод. Зважуємо всі «за» і «проти». У червні цього року мене запросив у Білорусію їхній Кабмін із пропозицією взяти участь у тендері на будівництво за-воду в Мінську. Але білоруси наразі не погоджуються з нашими умовами: ми хочемо отримати контрольний па-кет у новому підприємстві, яке готові збудувати за два роки. Саме стільки коштують нові технології і створення дистрибуційної мережі, які «Ензим» бере на себе. Це мав би бути великий завод із урахуванням майбутнього просування дріжджів у Росію.

— Наскільки привабливим є ри-нок Росії?

— Дуже цікавим. Його місткість — 140–150 тисяч тонн. Там є потреба в якісних дріжджах і великому хлібо-печенні. Кілька заводів у Росії вже викупили французи і турки, наші конкуренти.

— Скільки часу вам потрібно, щоб ухвалити рішення, на якому можна заробити мільйони?

— Я звик заробляти від десятків мільйонів. Рішення про відкриття за-воду «Кормотех» зважували впродовж року. За кілька років ми вже відвою-вали 15% ринку кормів для домашніх тварин. Дріжджовий завод дешевше купити та модернізувати, ніж буду-вати, бо цих підприємств на європей-ському ринку достатньо. Є кілька за-водів, які я би вже купив у ЄС.

— Якою найбільшою сумою гро-шей ви ризикували?

— Десятками мільйонів євро, коли будували завод «Кормотех». Зараз реалізуємо новий проект, вартістю у 10 млн євро, — з очищення стоків й одержання з них побічних продуктів. Це ноу-хау дасть змогу покращити екологію й отримувати в результаті біогаз і міндобрива. В Європі проекту такого рівня з очищення дріжджових стоків немає на жодному профільному заводі. А ефективність цього проекту ми вивчали в Південній Америці.

— Яких помилок ви припустили-ся, розвиваючи дріжджовий бізнес?

— Запізно почав цікавитися дріж-джовими виробництвами в інших державах. Недостатньо працював над розробкою дріжджового бренда для Заходу. Не закінчив удосконалення структури управління компанією.

— А до чого, крім дріжджів, ви ма-єте вовчий апетит?

— До створення сучасного логіс-тичного центру та соціальних проек-тів. Але над цим працюватиму вже, як кажуть, на пенсії. n

www.kontrakty.com.ua

Сьогодні ЗАТ «Ензим» — найпотужніший національний виробник в Україні (утримуємо 70% ринку) і входимо в четвірку-п’ятірку найбільш потужних і високооснащених компаній у Європі.

«»


Мобільний відпочинок має неабияку популярність у всьому світі. Мільйони людей проводять відпуст-ку та вихідні в кемпінгах. Фахівці стверджують, що, придбавши автокемпер або житловий при-чеп, людина отримує свободу: вона вільно обирає напрямок руху, адже зручний пересувний готель з усіма вигодами завжди поруч. Останнім часом мода на автокемпери набуває більшого поширення і в Україні.

МОБІЛЬНАНЕРУХОМІСТЬ

Нова «фішка»: будинок на колесах

Від візка до трейлера

Скільки часу існує людство, стіль-ки ж воно й подорожує. Найперші візки кочових племен були, по суті, прототипами сучасних караванів і кемперів. Проте тоді їх сприймали лише як будинки, а не як споруди, з допомогою яких навіть під час дале-ких подорожей можна почуватися зручно. Тому справжнього розкві-ту цей вид транспорту набув лише у ХХ ст., коли весь світ «захворів» на караванінг.

Виникненню цього корисного ви-находу людство зобов’язане амери-канцеві Воллі Бьяму — колишньому морякові, який, попри мрію, так і не став адвокатом, проте реалізував свої здібності в рекламній і видавничій галузі. В одному з журналів він за-пропонував ідею побудувати жит-ловий трейлер, який можна було б транспортувати за допомогою автомо-біля. Незабаром американець зібрав трейлер у себе на подвір’ї. У 1930 році Воллі залишив видавництво і цілком захопився новим бізнесом, заснував-ши компанію Aіrstream Traіler Co. Поступово вибудувалась оптималь-на конструкція пересувних будин-ків. Класичний автодім має житлову зону та санвузол. Житлова зона авто-дому складається з кухні (з газовою плитою та холодильником), їдальні з повним набором меблів і додатково-го устаткування, спальної зони. Сан-вузол відокремлюється від житлової зони автобудинку за допомогою пере-городки.

У стандартний комплект входять умивальник, душова кабіна, біотуа-лет, баки для чистої і відпрацьованої води. У деяких конструкціях перед-бачене холодне та гаряче водопоста-чання. Воду подають за допомогою

насоса, що автоматично вмикається під час розкручування крана. Енер-гозабезпечення автобудинку двох ви-дів: автономне — від додаткової аку-муляторної батареї і від стаціонарної мережі. Акумулятори можна підза-ряджати від стаціонарної мережі чи від двигуна автомобіля. До речі, за-пасів газу, води, електрики та ємкість біотуалету дозволяють власникові автобудинку майже без зв’язку із зо-внішнім світом жити в середньому до двох тижнів. За бажанням клієнтів автодім можна оздобити телевізором з антеною, супутниковою навігацією, мікрохвильовою піччю тощо.

Сфера застосування автобудинків теж доволі широка. Окрім викорис-тання в якості житла, в ньому можна розташувати мобільні офісні примі-щення. До прикладу, під час прове-дення футбольних матчів автобуди-нок можна використовувати не лише як транспортний засіб, але й як місце відпочинку в перерві між матчами, як офіс штабу команди, пересувний прес-центр і медпункт. Будинки на колесах беруть участь навіть у спор-тивних змаганнях — автоперегонах. Не залишають поза увагою кемпери такі відомі зірки спорту, як Міхаель Шумахер, Дженсон Баттон, Нік Хайд-фельд і Жак Вільньов.

Автобудинки «засвітилися» і в кіно та телевізійних зйомках. Наприклад, автодім Hymer стояв на знімальному майданчику фільму «Глянець» режи-сера Андрія Кончаловського. Будин-ки на колесах припали до душі буді-вельним і нафтовим компаніям.

Україна на колесах

За словами Ірини Кассель, комер-ційного директора компанії «Авто-кемпер Україна», існує кілька видів

будинків на колесах. «Найпростіший і найдоступніший спосіб переночу-вати під час подорожі в автомобілі з мінімальним комфортом — причеп-палатка. За кордоном він має назву фолдінгу, або клапенкараван. Під час руху він майже не відрізняється від вантажного причепа, яким користу-ються водії легкових автомобілів. На стоянці дах відкидають убік, підлогу висувають, і навколо можна спору-дити палатку. Задня панель зазвичай містить невелику газову плиту, мийку та бак із водою. Спальня та кухня за-ймає площу до 15 кв. м. Через низьку морозостійкість узимку з таким при-чепом майже неможливо подорожу-вати», — поділилася моя співрозмов-ниця.

Великі стаціонарні причепи на-зивають дачами на колесах. За осна-щенням вони наближаються до ідеа-лу: два-три ліжка, кілька столиків, диван, газова плита, автономне водо-постачання з баком на 100 л води та бойлером для обігріву, холодильник, біотуалет і душ. Можна натрапи-ти навіть на двоповерхові моделі з майданчиками для гри в міні-гольф. Завдяки багатошаровим стінкам, подвійним склопакетам на вікнах й автономному газовому обігрівачу з таким наметом можна подорожувати навіть взимку за температури аж до сорока градусів нижче нуля. Можна знайти моделі від 8 тис. євро, середня ціна — 15 тис.

Напівпричепи, завдовжки біль-ші за 15 м, набули розповсюдження в Америці й Австралії. Ширина кузова дозволяє розмістити величезне ліжко та панорамне вікно, набагато більші шафи і столи. У багажному відділенні можна перевозити скутери, мотоци-кли та невеликі авто. В Європі вони коштують понад 100 тис. Інші, жит-

ТЕКСТФОТО



на 100 тис. гривень. Вартість автобу-динків на 3–7 спальних місць колива-ється від 340 тис. і до 640 тис. гривень. Щоправда, ми можемо запропонувати доволі багато моделей за ціною в ме-жах 300–400 тис.», — зазначила Ірина Кассель.

Комерційний директор компанії «Автокемпер Україна» повідомила, що для купівлі кемпера, виготовле-ного як на базі автомобіля, так і на базі житлового причепа, потрібні ті ж документи, що й під час купівлі авто-мобіля: «Клієнт приходить до нас із паспортом, ідентифікаційним кодом і потрібною для купівлі сумою гро-шей. Йде від нас із новим автокемпе-ром, який передають йому за актом прийому-передачі, з технічною до-кументацією на автодім, транзитним номером та довідкою-рахунком. На основі цих документів автобудинок реєструють в органах ДАІ, де його ставлять на облік». Незважаючи на те, що в Україні наразі відсутня культу-ра такого виду відпочинку та несфор-мований ринок будинків на колесах, протягом півроку молода компанія продала п’ять кемперів.

І кілька слів про страховку. Росій-ські страхові компанії не охоче мають справу з автокемперами. Зазвичай вони обмежуються відповідальністю за зіткнення причепа або мобільно-го будинку з іншими транспортними засобами. Якщо водій не розрахував габаритів власної машини та зачепив огорожу, будову тощо, то відшкодову-вати збитки він буде із власної кишені. Українські страхові компанії оформ-ляють страховку на кемпери. Ірина Кассель радить, щоби під час страху-вання кемпера автотурист наполягав на тому, що цей вид транспорту не під-

лові мінівени, по суті, є фундаторами розвитку будинків на колесах. Одну з перших моделей створив у 60-х роках минулого століття німецький концерн із Вольфсбурга. В машині лише два ряди крісел по 4–5 сидінь, а на даху облаштоване спальне місце за тентом на зразок палатки. Зручності додають відкидні столики, кілька шаф у ба-гажнику, плита й умивальник. Така модель може бути родинним авто. Се-редня ціна на мінівени коливається від 40 до 100 тис. євро. Кастенваген, що в перекладі з німецької означає «фургон», розвинув ідею мінівена. Щоправда, на даху стоїть повноцін-ний незмінний металевий кожух, ін-тегрований у загальну систему кузова автомобіля.

Інтегровані автомобільні будин-ки — найскладніші в розробці та ви-конанні моделі. У них житлова час-тина та водійські місця розташовані в одному автопросторі. Зовні він має вигляд звичайного будинку. Такі мо-делі оздоблюють пласкими телеві-зорами, потужними аудіосистемами, побутовою технікою вищого ґатунку, меблями з натуральної шкіри. Ціна на них становить близько 100 тисяч. Позашляхові кемпери створено для експедицій, адже споруджують їх на основі вантажних машин або поза-шляховиків. Дизайн приміщення не вирізняється ексклюзивністю мате-ріалів, проте містить максимальний запас води із провізією на два тижні автономної подорожі. Ціна — понад 130 тис.

Абсолютом у світі кемперів є так звані мотобудинки. Їх будують на основі звичайних автобусів, довжи-на яких перевищує 30 м. Усереди-ні — справжнє царське оздоблення аж до граніту, кришталю та шкіри з алькантарою, плазмові панелі на стінах, лазерне шоу, невеликий тан-цювальний майданчик і гаражі для справжніх легкових авто. Їх будують винятково на замовлення, адже най-простіші моделі коштують близько півмільйона євро. Наведений варі-ант оздоблення коштував власникам 2,5 млн євро.

Ціни, документи та страховки

«На українському ринку ціни на автопричепи модельного асортимен-ту 2009 року доволі демократичні. До прикладу, ціна на причеп, завдовжки 5,2 м, на 4–6 спальних місць зі стан-дартною комплектацією (опалення, біотуалет, душ, підігрів води, кухня, бак для питної води, бак для вико-ристаної води) коштує в середньому 170–300 тис. гривень. Дещо спрощена комплектація дозволяє знизити ціну

МОБІЛЬНАНЕРУХОМІСТЬлягає щоденному користуванню, тому ризики його пошкодження нижчі від звичайних легкових машин, і, зро-зуміло, мають бути знижки під час страхування.

Звернувшись до Назара Пасір-ського, фахівця із продажів страхо-вої групи «PZU Україна», я отримала докладну інформацію щодо страхо-вок. «Якщо стаж водія 5–10 років, а об’єм двигуна — 2300 куб. см, то під час реєстрації у Львові страховий та-риф становитиме 405,17 грн із нульо-вою франшизою 433,53 грн. Для Ки-єва аналогічний тариф становитиме 607,76 грн, нульова франшиза відсут-ня. За об’єму двигуна в 4600 куб. см страховий тариф для Львова буде 411,00 грн із нульовою франши-зою у 439,77 грн, для Києва — тариф 616,50 грн із відсутньою нульовою франшизою. Франшиза — це та сума грошей, яку не повертає страхова компанія. Вона стандартна на автоци-вілку в сумі 510 грн. Наша компанія також пропонує нульову франшизу. Наприклад, трапився страховий ви-падок на 2 тис. грн. Ви сплачуєте по-страждалому 510 грн, а решту — стра-хова компанія. За нульової франшизи ми виплачуємо постраждалому пов-ністю всю суму. Причепи також мож-на застрахувати. До легкових авто з реєстрацією у Львові тариф стано-витиме 63,75 грн, у Києві — 63,75 грн. До вантажних автомобілів (вагою понад 2 т) із реєстрацією у Львові — 166,15 грн, у Києві — 249,22 грн. Усім охочим застрахуватися наша компа-нія надає бонуси. Серед тих клієнтів, які придбали автоцивілку в нашій компанії, розігруватимуть путівки на двох у теплі краї», — заінтригував Назар Пасірський. l


Віктор ВИННИК,заступник директора Першої Львівської філії ВАТ «КРЕДОБАНК»

Одразу зазначу, що біль-шість українських банків нині не може запропонувати клієнтам кредитів. Ми належимо до тих банків, які досі мають стандартні кредитні продукти. «Гарячий кре-дит» має привабливі відсоткові ставки та термін кредитування

до двох років. Він не потребує згоди іншого члена подружжя та застави. До того ж є можливість оплатити комісію за видачу кре-диту за рахунок кредитних коштів. Отримувачем цього кредиту може бути особа, віком від 20-ти до 65-ти років. Видають його винят-ково готівкою у гривнях, макси-мальна сума кредиту — 5 тис. грн. Забезпечення: страхові компанії страхують фінансові ризики. Для отримання кредиту потрібен мінімальний пакет документів: паспорт, ідентифікаційний код, довідка про доходи за шість місяців. Оплачують його рівними частинами.

Наступний кредит — «Друж-ній» на поточні потреби під по-руку фізичних осіб. Максимальна сума — 50 тис. грн. Також є змога отримати кредит без зазначення конкретного напрямку викорис-

тання кредитних коштів. Забезпе-ченням кредиту є порука фізичних осіб: якщо сума кредиту до 30 тис. грн — порука однієї фізичної особи, якщо сума кредиту більша, ніж 30 тис. грн, — порука двох фізичних осіб. Його особливості: спрощена процедура отримання кредиту, відсутність авансового платежу, вигідна відсоткова став-ка, зручний термін кредитування до 3-х років (включно), погашення кредитної заборгованості за ануїтетною схемою. Для його отримання потрібен ще й інший документ, що засвідчує особу.

Маємо споживчий кредит під заставу майнових прав на депозитний вклад, але не більше, ніж на 50% від суми депозиту, в тій же валюті та на такий же термін. Його перевага — оплата кредиту наприкінці терміну кредитування, а не щомісячно.


КОМПАНІЇКонцерн Classen — провідний виробник виробiв із дереви-ни в Європi, який представляє клiєнтам комплексну, привабли-ву i вiдповiдну до їхніх запитів пропозицiю ламінованих підлог і дверей. Започаткувавши мережу клієнтоорієнтованих магазинів Ruck Zuck, фірма Classen мак-симально наблизила свою про-дукцію до покупців і мінімально скоротила витрати часу та ко-штів. Півроку тому європейські вироби разом із аксесуарами та комплектуючими з’явилися на ринку Західної України. Доклад-ніше про переваги продукції та запропонованого франчайзин-гового бізнесу розповів Богдан НЕСТОРОВИЧ, виконавчий ди-ректор із продажів ТзОВ «Файна хата» у Західному регіоні.

дзинкою сформованої мережі є прямі поставки товару із заводу-виробника. Окрім цього, покупцям надають ква-ліфікований супровід консультантів. Увесь товар, а це понад 40 видів дверей і 80 видів ламінату, можна ретельно переглянути у просторому приміщен-ні магазину. Індивідуальні консульта-ції допомагають створити неповторний стиль кожного помешкання, кожного офісу та кімнати зокрема.

«Ламінат виник близько 20-ти років тому. Не слід забувати, що він містить до 93% натуральної деревини: стружку під високим тиском і за високої температури пресують, а зверху покри-вають декорованою ламінованою плів-кою. Ламінат фірми Classen поєднав у собі неповторну функцiональнiсть, красу та стиль. Він вiдрiзняється еко-логічною чистотою, естетичністю, мiцнiстю i легкістю у догляді. Вели-ке розмаїття кольорів текстур задо-вольнить найвибагливіші смаки. Ви отримаєте підлогу, стійку до стирання (абразивна стійкість), до утворення по-дряпин i плям, впливу ультрафіоле-тового випромінення (світлостійкість), до впливу хiмiкатiв i барвникiв, не утримує пилюку (антистатичність), а також сигарет, що тліють, (термостій-кість). Ламіновану підлогу рекомендо-вано використовувати у приміщеннях, де перебувають алергетики. До висо-кої експлуатацiйної мiцності додайте гарантію від виробника до 30-ти ро-ків», — розповів Богдан Степанович.

Продумана конструкція ламінату дозволить використовувати таке по-

криття як у житлових приміщеннях, так i в офiсi. Метод складання підло-ги без клею Connect System запатен-тувала німецька фірма Classen, і він здобув популярність у всьому світі. Така система дозволяє не тільки за-ощаджувати час, коли здійснюють монтаж підлоги, але й за потреби ро-зібрати підлогу та покласти її в іншо-му мiсцi. Унікальний замок у системі Classen Megaloc гарантує найвищий рівень стабiльностi з’єднань на сти-ках ламінованої підлоги — вони не

ТЕКСТФОТО


«Ruck Zuck» – і готово!«Наша компанія є однією iз сві-

тових лiдерiв на ринку ламінованих підлог. Щорiчно Classen виробляє до 40 млн квадратних метрів. Ми нама-гаємося пропонувати нашим клієнтам комплексний i рiзноманiтний асорти-мент. Завдяки нашим знанням, якос-ті та розмаїтості нашої продукції ми заслужили довіру покупців в усьому свiтi», — почав розмову Богдан Несто-рович.

Варто зазначити, що три роки тому мережа клiєнтоорiєнтованих магази-нів Ruck Zuck фірми Classen з’явилася на ринку Польщі. Компанія вперше запровадила схему: один магазин — один власник. До співпраці почали долучати представників малого та се-реднього бізнесу на засадах франчай-зингу. За два роки в сусідній державі понад 100 магазинів відкрили свої двері покупцям. Нині національну ме-режу почали будувати і в Україні.

Півроку успішно працює на львів-ському ринку брендовий магазин Ruck Zuck. Нещодавно європейська продукція потрапила до Луцька. Не-забаром плануємо поповнити мережу магазинами в Тернополi та Хмель-ницькому. Загалом упродовж трьох років в Україні має запрацювати 200 магазинів: по декілька в облас-них і в усіх районних центрах. Тож продукція вищого ґатунку із заводу в Німеччині разом із європейським сервісом потраплятиме до українців, незалежно від місця проживання.

У перекладі з німецької «Ruck Zuck» означає «Раз, два — і готово!». Ро-


КОМПАНІЇроз’єднуватимуться під час експлу-атації навіть у найважчих умовах. Бiльшiсть ламінованої підлоги марки Classen має унікальний додатковий во-логостійкий захист швів — ІSOWAXX. Це спеціальна композиція воскових сумішей, яка під час з’єднання плас-тин ламінату переміщується нагору. Завдяки цьому мiсце з’єднання авто-матично ущільнюється та герметизу-ється.

Колекція ламінату класу Premium із V-подібним швом дедалі більше здобуває прихильність покупців. Це стійке покриття 33-го класу, завтовш-ки 10 мм, має гарантію 30 років, і його можна використовувати у всіх примі-щеннях, без обмежень. Верхнє покрит-

тя ламінату достеменно відтворює на-туральний вигляд дошки. Львівський магазин Ruck Zuck пропонує постійні знижки до 30%. Обраний ламiнат пра-цівники магазину доставляють за по-трібною адресою та допомагають змон-тувати.

Крім ламінату, в магазині RuckZuck представлено широку колекцію две-рей виробництва Classen. Вони по-вністю відповідають європейським стандартам щодо якості, надійності, стійкості та міцності. Ламіноване по-криття витримує перепади температу-ри та вологості. Зокрема, це актуально для ванної кімнати та кухні. «Ми має-мо п’ять видів дверних коробок з регу-льованою товщиною до 32 см на стіну. Ніхто з європейських виробників не може запропонувати такого. До того ж, двері та коробка виконані в одно-

му кольорі та покритті, що допомагає підтримати стильний дизайн кімнати. У листопаді ми отримали нові двері, розроблені спільно з італійцями. Їх характерною особливістю є новий ди-зайн і здешевлення на 30% без втрати якості. А ще — нова колекція дверей Iridium Сlassen містить покращене фі-нішне покриття — синтетичний шпон, наближений до натурального вигляду. Двері знайшли своє застосування в офісах, лікарнях і готелях», — заін-тригував Богдан Несторович.

Мій співрозмовник не лише захо-пливо розповідав про переваги про-дукції, але й звернувся із закликом до зацікавлених у співпраці україн-ських бізнесменів. Виявляється, що

високоякісною європейською про-дукцією можна не лише милуватись, але й долучитися до її просування на ринку, розвиваючи власний бізнес на основі франчайзингу. Особливо ак-туальна така пропозиція в нинішній економічній ситуації.

Витоки франчайзингу сягають 500-річної історії, щоправда, нинішня схема ведення бізнесу кардинально відрізняється від тогочасної. Фран-чайзинг — це система договірних від-носин між підприємствами, за якої одна сторона надає iншiй право на виробництво чи реалiзацiю визна-ченого виду продукції (товарів), на-дання певних послуг від iменi та під

товарним знаком франчайзера, а та-кож право на одержання технічної й органiзацiйної допомоги.

Якщо говорити про український ринок, то система франчайзингу до-волі нова для нас. Із 1 січня 2004 року в Україні набув чинності новий Ци-вільний кодекс, що передбачає такий вид договору, як комерційна концесія. Предметом цього договору є право на використання об’єктів інтелектуаль-ної власності (товарних знаків, про-мислових зразків, винаходів, комер-ційної таємниці тощо), комерційного досвіду та ділової репутації. Можна сказати, що договір франчайзингу отримав в Україні нову правову осно-ву у вигляді комерційної концесії. Сто-ронами такого договору можуть бути як юридичні, так i фiзичнi особи — суб’єкти підприємницької дiяльностi.

«Франчайзинг наполегливо i впев-нено привертає до себе увагу представ-ників українських ділових кіл. Світова практика довела, що франчайзинг — один із найефективніших способів розвитку бізнесу для фірм, які вже досягли успіху i хочуть розвиватися далі. Водночас це найкраща можли-вість організувати дуже надійну влас-ну справу для приватного підприємця, який починає бізнес, та навіть для лю-дей, які ніколи не провадили бізнес. Саме за такою схемою відкривають магазини Ruck Zuck. Ми саме шукаємо партнерів у районних центрах», — по-ділився Богдан Степанович.

Для започаткування власного ма-газину Ruck Zuck потрібні лише при-міщення, персонал і велике бажання розвиватися. Фірма висуває вимоги щодо площі приміщень: в обласних центрах — 200–250 кв. м, у районних центрах — 50–100 кв. м. Підприємець лише витрачає кошти на заробітну пла-ту працівникам (в середньому вистачає двох), платить за оренду приміщення, інші поточні витрати та половину від вартості рекламних послуг. Фірма за-безпечує зовнішнім і внутрішнім об-ладнанням, надає пакет програмного забезпечення, бізнес-схеми, посібники з ведення бізнесу, організовує тренінг працівників. Покупцям, як і підпри-ємцям, відтепер не потрібно далеко їздити по товар. Вони його отримають просто із заводу. Отже, кожен, хто хоче започаткувати власну справу у скрут-них економічних умовах сьогодення, зможе ефективно працювати на рин-ку, отримуючи постійну максимальну фахову підтримку. l

Мережа магазинів RUCK ZUCKм. Львів, вул. Луганська, 8

вул. Липинського, 50ател.: 8-067-925-4279, 8-068-105-3706

м. Луцьк, вул. Стрілецька, 31

У перекладі з німецької «Ruck Zuck» означає «Раз, два — і готово!». Родзинкою сформованої мережі є прямі поставки товару із заводу-виробника. Увесь товар, а це понад 40 видів дверей і 80 видів ламінату, можна ретельно переглянути у просторому приміщенні магазину.

«»


nПідсумки 2008-го прокатного року засвід-

чили, що український кіноринок продовжує розвиватись. Надходження від кінопрокату в Україні за перше півріччя цього року зросли на 4% до 151,5 млн грн, а прибуток із січня по листопад зріс на 23%, у порівнянні з анало-гічним періодом минулого року.

Учасники українського кінопрокатного ринку говорять про збільшення валового збору завдяки росту вартості квитків, які по-дорожчали приблизно на 21–28%. При цьому вони зазначають, що незначно зросла від-відуваність кінотеатрів за весь період.

За даними компанії Cinema Analytics, станом на кінець минулого року в Україні було 145 кінотеатрів і 245 кінозалів. До кінця ж цього року експерти прогнозують збільшення цих показників до 155-ти кінотеатрів і 297-х кінозалів.

nОбсяг продажів на ринку теплоізоляційних

матеріалів деяких фірм у вересні-жовтні зни-зився майже на 10%, у порівнянні із серпнем. Але, як вважають аналітики, підсумки року будуть такими ж, як і минулого. Це підтверджує офіційна статистика: в порівнянні з минулим роком, за 8 місяців приріст обсягів імпорту кам’яної вати становив майже 0%, скловати — +7,8%, а полістиролу — -10%.

Через падіння обсягу продажів виробники і постачальники почали знижувати ціни на продукцію. Тож на початку листопада вартість теплоізоляційних матеріалів зменшилась у середньому на 5–10%, у порівнянні з початком року.

Українські туристичні компанії цієї зими мо-жуть зазнати чималих збитків. «Сподіваючись на підвищення попиту, компанії викуповували готелі й бронювали чартери з розрахунком на ріст продажів, тоді як на практиці одержали його зниження на третину — фінансова криза змінила ставлення українців до відпочинку», — повідомляє «Ділова столиця».

Експерти стверджують, що перші підсумки новорічних продажів дозволяють говорити про зниження обсягів реалізації не менш ніж на 15%, хоча попередньо компанії планували приріст на рівні 20–30%. Найбільший спад спостерігається за масовими напрямками, зокрема в Єгипет — реалізація путівок знизилася на 40%. Водночас деякі напрями «не постраждали». Тож доволі активно бронюють путівки на гірськолижні курорти Австрії. Досить жваво розкуповують й карпатські гірськолижні бази, незважаючи на те, що деякі з них цьогоріч підвищили ціни,

як мінімум, на 15–20%. Натомість Крим може недобрати туристів через скасування багатьох корпоративних виїздів, під час яких традиційно бронювали готелі півострова.

n

n

За підсумками трьох кварталів продаж ноутбуків в Україні збільшився на 40,5%, у порівнянні з аналогіч-ним періодом минулого року, і становив 555 тис. шт. У грошовому еквіваленті ця сума становить 465,1 млн грн. Найбільшу популярність у користувачів мають ноутбуки Acer (29% ринку), Asus (25%), Samsung

(16%), HP (9%), Toshiba (7%), Dell (4%), Fujitsu Siemens (3%), MSI (3%), LG (2%), Sony (1%), інші — 1 % ринку.

Середня собівартість реалізованих цьогоріч ноутбуків становить 838 дол.

США. Собівартість більше, ніж половини про-даних пристроїв становить менше ніж 800 дол. США,

25% — 800–1200 дол. США, 18% — більше 1200 доларів США.

nПольська інвестиційна компанія

Abris Capital Partners придбала в ком-панії «Інтермаркет» контрольний па-кет мережі магазинів «Барвінок», яка складається із 24-х торгових точок загальною площею понад 10 тис. кв.м. Незважаючи на продаж контрольного пакета, компанія «Інтермаркет» зали-шиться акціонером «Барвінку».

Мережу магазинів очолить бри-танець Майкл Харрісон, який має по-над 10 років досвіду роботи в секторі роздрібної торгівлі в Центральній та Східній Європі.

nКомпанії ТзОВ «Елідор», ТзОВ

«Фортон Лімітед» (Дніпропетровськ), а також компанії Bracelos Properties Corp. і Epilmor Business Corp. (Панама) купи-ли по 24,98% акцій оператора послуг мобільного зв’язку стандарту CDMA «Телесистеми України» (PEOPLEnet). Раніше акціонерами підприємства були спільне україно-англійське підприєм-ство «Хімпром» (Дніпропетровськ) із часткою 20,02% акцій, компанія Seiba Ltd, Broswellio Ltd і S.T.C. Ltd із част-ками по 22,52% акцій.

НОВИНИКОМПАНIЙ&РИНКIВ

nРинок енергетичних напоїв в Україні побив

усі рекорди, збільшивши обсяг продажів на 90%, у порівнянні із 2007 роком. Якщо торік було продано 10 млн літрів на суму 280 млн грн, то цього року споживачі придбали 19 млн літрів, заплативши 500 млн грн. Незважаючи на кризу, компанії, що виготовляють такі напої, сподіваються на збільшення ринку у 2009 році на 40–45%.

Сьогодні кількість торгових марок енерге-тичних напоїв перевищила позначку в десять найменувань — Burn, Red Bull, Red Devil, Nescafe Xtreme, Battery, Energia, Non Stop, Revo energy, Shark, Tiger, Power Horse, B-52, «Ювента». І тільки перші три є старожилами ринку, і рівень їхніх продажів залишається доволі стабільним.

nФранцузький готельний оператор Accor

підписав з Універсальною інвестиційною групою погодження, згідно з яким компанії до 2012 року збудують в Україні мережу 2-зірко-вих готелів Etap на 2,8 тис. номерів. Готелі від вісімдесяти до двохсот номерів відкриють у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Донецьку та Львові. Готелі під брендом Etap будуть розташовані здебільшого біля авто-заправок «Галнафтогаз», що входить до «УІГ». Також розглядають питання про будівництво 3-зіркових готелів Ibis і 4-зіркових Novotel у центральній частині Львова. Зараз тривають проектні роботи щодо цих об’єктів.


НОВИНИКОМПАНIЙ&РИНКIВ

Добірку підготувала Олена КОПІЙ

n

Німецький концерн Volkswagen налагоджує виробництво комплектуючих для своїх автомобілів в Україні. Його партнером стала німецька компанія Leoni, яка має підприємство у Стрию, що на Львівщині, де укладатимуть кабельні ме-режі для машин.

На цей момент Leoni в Україні виконує за-мовлення компанії General Motors (облад-

нання для автомобілів Opel). Однак американський автовиробник че-

рез фінансову кризу різко знижує обсяги виробництва. У зв’язку з налагодженням нового виробни-цтва, Leoni перемістить в Україну

частину виробничих потуж-ностей із Польщі.

nЗа останні два місяці цього року імпорт автомобілів декількох іноземних ви-

робників в Україну знизився приблизно на 30%. Це пов’язано із зменшенням продажів транспортних засобів, вважають експерти.

«Сьогодні імпортери «заморози-ли» свої гроші так само, як і україн-ські покупці автомобілів, створивши так званий відкладений попит. Гово-рити про те, щоб розвивати імпорт у нинішній ситуації, неправильно, оскільки сьогодні умови не дозволя-ють імпортерові працювати так, як він працював місяць, три місяці тому», — зазначив президент Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Станіслав Щербина.

nBritish Airways Plc (BA) підтвердила чутки про те, що вона розглядає можли-

вість злиття з австралійською Qantas Airways Ltd. У результаті може бути створе-на корпоративна структура з подвійним лістингом. При цьому британський авіа-перевізник повідомив, що продовжить переговори про можливе злиття з Iberia.

ВА входить до трійки найбільших авіакомпаній Європи. Qantas є провідним австралійським авіаперевізником, Iberia — іспанським. Нагадаємо, в жовтні аме-

риканська Delta Air Lines купила конкурента Northwest Airlines за 2,6 мільярда доларів акціями і стала найбільшою

авіакомпанією у світі.

nСвітовий попит на метали різко знижується, що змушує найбільші гірничодобувні компанії

зменшувати обсяги виробництва, закривати заводи і скорочувати робітників.За останній місяць ціни на метали знизились на 35%. Ціни на паладій (використовують у

вихлопних системах для машин) упали на 70% із липня 2008 року. Це найрізкіше зниження, яке коли-небудь спостерігалося на ринку. В умовах нинішніх низьких цін на метали видобуток руди стає збитковим, оскільки вимагає більших витрат на енергоспоживання, оплату праці й устатку-вання. Гірничодобувні компанії уже скорочують виробництво у всьому світі, що призводить до звільнення тисяч робітників у ПАР, Австралії, Канаді й Росії.

В листопаді виробництво металопродукції в Україні зменшилось на 50%, до рівня листо-пада 2007 року. Тож, зокрема, виплавка чавуну скоротилася на 57%, до 1,2 млн тонн, сталі — на 55%, до 1,5 млн тонн, випуск прокату — на 51%, до 1,5 млн тонн.

nШведська компанія ІКЕА вирішила не

міняти запланованого курсу щодо виходу на український ринок й, окрім придбаної поблизу Одеси ділянки, продовжує пошук і в інших містах — у Києві, Донецьку, Дніпропетровську, Харкові та Львові. Наразі в Одеській області ще не розпочато будівництво запланованого багатофункціонального торгового центру MEGA.

Компанія ІКЕА повідомила про вихід на український ринок іще у 2005 році, однак цей процес затягнувся через проблеми з виділен-ням ділянок. У вересні минулого року ЄБРР надав 100 мільйонів доларів кредитних коштів на придбання землі та будівництво торгових центрів.

nКомпанія «Нібулон» і деякі інші українські

трейдери тимчасово згорнули постачання українського зерна на європейський ринок. Ра-ніше «Нібулон» постачав на ринок ЄС фуражні зернові й кукурудзу.

За даними операторів ринку, за останні десять місяців у ЄС постачали максимальні об-сяги українського зерна — 27,5%, у Саудівську Аравію — 15,9%, в Іран і Єгипет — по 7%.

nКерівники двох із трьох найбільших авто-

мобільних корпорацій США General Motors і Chrysler повідомили, що готові розглянути питання про об’єднання компаній, які вони очолюють.

«Ми, безсумнівно, готові це розглянути і розглянути дуже серйозно», — зазначив глава корпорації General Motors Рік Уагонер. Глава корпорації Chrysler Роберт Нарделлі також повідомив про можливість вивчити питання про об’єднання, якщо конгрес наполягатиме на цьому як на умові для надання бюджетної допомоги цим двом компаніям.


Її дзвінкий голос лунав у найвідо-міших театрах Європи та США.

Їй присвячували свої твори компози-тори. Її красою захоплювались чоло-віки. Вона стала ідеалом для багатьох модниць. Та всесвітня слава й успіх не змогли затьмарити її любов до бать-ківського краю. Соломія Крушель-ницька до останнього подиху була віддана музиці та Україні.

Соломія Крушельницька походи-ла із шляхетного і старовинного укра-їнського роду. Вперше її дзвінкий го-лосок пролунав 23 вересня 1872 року в селі Білявинцях Бучацького району на Тернопільщині.

Її батько Амвросій Крушельниць-кий був священиком. Почувши окса-митові співи свого маленького жай-воронка Солюні, переконався раз і назавжди, що їй судилося тішити весь світ своїм голосом. А мати Теодора Савчинська тим часом привчала своїх дітей любити та цінувати працю.

Завдячуючи своїй родині та во-лелюбному й непокірному характеру, Соломія зростала веселою і жвавою дівчинкою, і що б вона не робила, всю-ди лунала пісня. Вона цікавилась усім і запам’ятовувала легко як батьків-ські настанови, так і легенди, як фор-тепіанні ноти, так і народні пісні. У майбутньому її нестримна цікавість і бездоганна пам’ять стануть у нагоді — Соломія вивчить сім європейських мов, якими розмовлятиме і співатиме.

Початкову музичну освіту Соло-мія Крушельницька здобула в Тер-нопільській гімназії, іспити в якій складала екстерном. Тут вона потова-ришувала з гімназистами з музичного гуртка, членом якого був також Денис Січинський — згодом відомий компо-зитор, перший в Галичині музикант-професіонал. У Тернополі юна прима-донна ознайомилась із театральним мистецтвом.

Перший публічний виступ С. Кру-шельницької відбувся в 11 років у Тернополі, де вона співала на Шевчен-ківському концерті в хорі товариства «Руська бесіда». Через два роки її го-лос у складі хору лунав для І. Франка, О. Нижанківського, К. Устияновича, П. Думки.

У 17 років настав час Солі готува-тись до заміжнього життя і полишити думки «благородної діви» про музику як майбутню професію. Але її потен-ційний чоловік Зенон Гутковський не поділяв поглядів своєї обраниці, тому з гіркотою в серці красуня зізналась родині, що хоче для себе іншої долі. Батько, для якого щастя доньки було вищим, ніж загальноприйнята думка,

ЗАРХIВУ


відправив Соломію до сестри Осипи в польський Ниськ.

За два роки розчарування в першо-му коханні минуло, і у 1891 році Соло-мія приїхала на навчання у Львівську консерваторію Галицького музичного товариства. Після її прослуховуван-ня керівництво навчального закла-ду оцінило талант виконавиці: «Має всі дані, щоб стати окрасою навіть першорядної сцени. Обширної скалі дзвінкий і дуже симпатичний звук її мецо-сопрано, освіта музична, висо-

ке почуття краси, принадна поверхо-вість, сценічна постанова, словом, усі прикмети, якими обдарувала її при-рода, заповідають їй в артистичному світі найкращу будучість». Учителем Крушельницької став професор Ва-лерій Висоцький, вихованцями якого були знані польські й українські спі-ваки.

13 квітня 1892 року в консерва-торії відбувся перший сольний ви-ступ Соломії Крушельницької. Вона виконала головну партію в ораторії Г. Ф. Генделя «Месія», а через два мі-сяці виступила у «Львівському бо-яні», де виконала пісню Миколи Ли-сенка «Нащо мені чорні брови». Через рік після сольного дебюту відбувся й перший оперний виступ на сцені Львівського оперного театру, де спі-вачка зіграла роль Леонори у виставі італійського композитора Г. Доніцетті «Фаворитка». З великим успіхом про-йшли також її виступи в ролі Сантуци у «Сільській честі» П. Масканьї.

Соломія була старанною, пра-цьовитою, суворою до себе і завжди пам’ятала, що вчиться на гроші, які батько позичив. У консерваторії вона зрозуміла, що для досягнення мрії

потрібно долати всі перешкоди, на-віть діючи всупереч своєму серцю. Таке переконання поселилось у спі-вачці того дня, коли, виконуючи пе-ред професором арію, вона збилася, обдумуючи пропозицію руки та серця адвоката Теофіла Окуневського. Вона переборола свої почуття і в 1893 році успішно закінчила Львівську консер-ваторію, отримавши срібну медаль на публічному конкурсі та диплом.

Для того, щоб продовжити на-вчання, співачка вирішила поїхати

в Італію. Коли Соломія мандрувала в чужу країну за новими знаннями і вдосконаленням техніки, їй довело-ся розпочати все заново. Відома спі-вачка та пізніше вчителька українки Фауста Креспі визначила, що в пані Крушельницької не мецо-сопрано, як вважали досі, а лірико-драматичне сопрано. Соломія почала працюва-ти над собою, чим назавжди вразила серце пані Креспі та стала її найулю-бленішою ученицею.

С. Крушельницька підкорила Львів у 1894 році. Їй аплодували сто-ячи глядачі Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі. Це був по-чаток тріумфу — друга половина 90-х років ХІХ століття. Голос співачки захоплював слухачів силою звука, дзвінкістю, соковитістю, оксамитовіс-тю, гнучкістю, досконалою вокальною дикцією, віртуозною технікою, благо-родним тембром, далекозвучністю, лі-ризмом і драматизмом в оперних аріях «Фауст» Ш. Гуно, «Африканка» Д. Ме-йєроера, «Єврейка» Ф. Галеві, «Аїда», «Трубадур» Д. Верді, «Страшний двір» С. Монюшка, «Манон Леско» і «Чіо-Чіо-Сан» Д. Пучіні, «Кармен» Ж. Бізе,

Соломія Крушельницька (1872–1952)

Вона світ підкорила...

Соломія Крушельницька — найвидатніша оперна співачка України і світу

Вона йшла, і генії схилялись.Її монархи ждали і країни,Від оплесків гучних міста здригались,Але душа жадала України.

Олесь Дорінченко


ЗАРХIВУ


«Електра» Р. Штрауса, «Євгеній Онє-гін» і «Пікова дама» П. Чайковського й інших.

Соломія Крушельницька — єдина жінка, яка опинилась на п’єдесталі оперної слави зі своїми сучасниками Баттістіні, Тітто Руффо, Шаляпіним і Карузо. І де б вона не виступала, за-вжди пишалась тим, що вона укра-їнка. І для неї завжди був милішим відпочинок у батьківському селі Біла поблизу Тернополя, ніж розкішні єв-ропейські курорти.

ймала гостей: акторів, музикантів, шанувальників театру. Такі вечори невдовзі почав відвідувати тодішній міський голова Віареджо, адвокат Альфредо Чезаре Аугусто Річчоні, який захоплювався голосом гостин-ної господині, а ще більше — її кра-сою. Незважаючи на палку відданість сцені, у 1910 році Соломія вийшла за-між за Чезаре.

Подружжя проживало в будинку співачки в італійському Віареджо. Як свідчать перекази, що дійшли з

ймали концерти, присвячені пам’яті Т. Г. Шевченка.

У 1929 році в Римі відбувся остан-ній гастрольний концерт С. Крушель-ницької. У 1938 році помер чоловік Соломії Чезаре Річчоні.

У серпні 1939 року співачка відві-дала Галичину і через початок Другої світової війни не змогла повернутися до Італії. Із приходом СРСР у листопа-ді С. Крушельницька залишилась без будинку і переїхала до сестри Ганни в чотирикімнатну квартиру. Під час ні-

Соломія була красунею у будь-якій ролі.

Від першого і до останнього вихо-ду на сцену Соломія виступала лише у власних костюмах, пошитих під її керівництвом. Як зазначають сучас-ники красуні у своїх спогадах: «зран-ку, в день вистави, вона замовкала і не розмовляла ні з ким аж до виїзду в театр. Увесь день віддавалась зо-середженості і вживанню в образ… одягалася і за годину до вистави при-ходила чи приїздила у театр».

17 лютого 1904 року в міланському театрі «Ла Скала» Джакомо Пуччіні представив свою нову оперу «Мадам Баттерфляй». Композитор настільки був переконаний в успіху свого тво-ріння, що свист глядачів розбив йому серце. Скориставшись порадою дру-зів, він переробив оперу, а на головну партію запросив Соломію Крушель-ницьку. У кінці травня після дру-гої прем’єри опери театр «Ґранде» у Брешії здригався від аплодисментів. Глядачі сім разів викликали акторів і композитора на сцену. Після вистави Пуччіні надіслав С. Крушельницькій свій портрет із написом: «Найпрекрас-нішій і найчарівнішій Баттерфляй».

Як пише Володимир Лучканін, у своєму будинку співачка часто при-

того часу, мешканки містечка з не-терпінням очікували щоденної про-гулянки закоханої пари, щоб огля-нути зачіску та кожен нюанс в одязі Соломії Крушельницької, адже вона була сама бездоганність. Це була ди-вовижна жінка з почуттям гумору, яка любила азартні ігри, сама керу-вала машиною, була в добрій фізич-ній формі, невибагливою у побуті й мужньою до фізичного болю.

Через десять років після одружен-ня, в зеніті слави С. Крушельницька залишила оперну сцену, виступивши останній раз у неапольському театрі в улюблених операх «Лорелея» і «Ло-енгрін». Подальші її виступи відбува-лися на камерній концертній сцені.

Протягом усієї оперної кар’єри співачка була віддана українській землі. Щороку вона виступала з кон-цертами у Львові, Тернополі, Стрию, Бережанах, Збаражі, Чернівцях й інших містах Галичини. Вона това-ришувала з І. Франком, М. Павли-ком, О. Кобилянською, М. Лисенком, Д. Січинським і багатьма іншими культурними діячами Галичини і Наддніпрянщини. Особливе місце у творчій діяльності співачки за-

мецької окупації Львова С. Крушель-ницька бідувала, тому, щоб вижити, давала приватні уроки вокалу.

У післявоєнний час Соломія Амвросіївна почала викладати у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка. Однак їй інкримі-нували відсутність консерваторського диплома, і вона мало не залишилась без роботи. Пізніше диплом знайшли у фондах історичного музею.

Живучи в Радянському Союзі, С. Крушельницька довгий час не мог-ла отримати радянського громадян-ства, залишаючись підданою Італії. Лише після заяви про передачу іта-лійської вілли й усього майна радян-ській державі Соломія стала грома-дянкою СРСР.

У 1951 роцi Соломії Крушель-ницькій присвоїли звання заслуже-ного діяча мистецтв УРСР, а в жовтні 1952 року, за місяць до смерті, С. Кру-шельницька, нарешті, отримала зван-ня професора.

Гаряче співоче серце співачки пе-рестало битись 16 листопада 1952 ро-ку. Поховали Соломію у Львові на Личаківському цвинтарі поруч із мо-гилою Івана Франка.


РЕКЛАМА

ВСЕСВІТНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ INTERNATIONAL HOUSE Мовна школа Іnternational House у Львові

ВИВЧАЙТЕ МОВИ З ПРОФЕСІОНАЛАМИВ INTERNATIONAL HOUSE!

АНГЛІЙСЬКА:• для банківських працівників• для бізнесу• розмовна мова для дорослих та дітей• IELTS, TOEFL• перекладацькі послуги

ФРАНЦУЗЬКА

ІТАЛІЙСЬКА

Українська та російська для іноземців

Львів, вул.Зелена, 109, тел. 22 55 190, www.ihlviv.com, [email protected]

Незважаючи на те, що Соломія Амвросіївна більшу частину свого життя прожила за межами рідно-го краю, народ, який вона так люби-ла, не забув її сьогодні. У 1993 році у Львові іменем Соломії Крушельниць-кої названо вулицю, де вона прожила останні роки свого життя. У квартирі співачки відкрили меморіальний му-зей. Сьогодні її іменем названо Львів-ський оперний театр, Львівську му-зичну середню школу, Тернопільське музичне училище, 8-річну школу в селі Біла, вулиці у Львові, Тернополі, Бучачі. У дзеркальному залі Львів-

ського театру опери й балету співачці встановлено бронзовий пам’ятник. У 1997 році Національний банк України випустив в обіг пам’ятну монету і по-штову марку.

* * *Соломія Крушельницька прожила

довге і славне життя. Світ називав її «незабутньою Аїдою», «найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан», «ідеальною Брунгіль-дою», «найпрекраснішою Саломеєю», «вражаючою Валькірією», «винятко-вою Лорелеєю»... За свідченням Ар-туро Тосканіні, образи, які створила співачка в операх Вагнера, Штрауса, Піццетті, Каталані, Пуччіні, залиша-ються неперевершеними. Прославлені композитори, диригенти, співаки, му-зиканти і поети світу (Джакомо Пуччі-ні, Руджеро Леонкавалло, Артуро Тос-

каніні, Ріхард Штраус, Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Маттіа Баттістіні, Тіт-то Руффо, Джозуе Кардуччі, Елеонора Дузе та багато інших) були палкими шанувальниками її таланту. Творчість


Соломії Крушельницької мала вели-чезний вплив на розвиток вокального мистецтва в усьому світі. l

Підготувала Олександра КОЛОДРУБЕЦЬ

ЗАРХIВУ

Поштова марка України, присвячена С. Крушель-ницькій, 1997 р.

Соломія Крушельницька — єдина жінка, яка опини-лась на п’єдесталі оперної слави зі своїми сучасника-ми Баттістіні, Тітто Руффо, Шаляпіним і Карузо. І де б вона не виступала, завжди пишалась тим, що вона українка.

«»


ДВЕРІ ТА ПІДЛОГИ

Мережа магазинів RUCK ZUCK м. Львів, вул. вул. Луганська, 8, Липинського, 50ател.: 8-067-925-4279, 8-068-105-3706 м. Луцьк, вул. Стрілецька, 31 Здійснюється доставка і монтаж ПРЕД’ЯВНИКУ КУПОНА — ЗНИЖКИ ВІД 3%*

*акція дійсна до 31.12.2008 р.


Mercedes-Benz ML320 CDIMercedes-Benz GL320 CDI

Toyota Land Cruiser 200 4.5 TDIToyota Prado 3.0 TDI

Toyota Yaris 1.3 A/T hechbekToyota Yaris 1.5 A/T sedan

Toyota Corolla 1.8 A/T Toyota Camry 2.4 A/T Full

Toyota RAV4 2.4 A/T

Honda CRV 2.2 CRDIHonda Accord EXL 2.4 A/T Full

Honda Pilot 3.5 A/THyundai Sonata 2.4A/THyundai SantaFE 2.2D

Nissan Qashqai 2,0 А/Т, повн. пр.Nissan Tiida 1.6 А/Т

Suzuki Grand Vitara 2.0,4WD FullMitsubishi L200 2.5 TDI

на Сихів

вул. Зелена

вул. Луганська

вул. Пасічна

Цікаві умови кредитування!

Наше кредо

Documents