Космічна діяльність України: результати та...

КОСМІЧНАДІЯЛЬНІСТЬУКРАЇНИ:

КОСМІЧНАДІЯЛЬНІСТЬУКРАЇНИ:

20022002

результати та перспективи

результати та перспективи

�

Незалежна Україна впевнено увійшла до складу космічних держав світу завдяки сформованому науково-технічному та виробничому потенціалу космічної галузі.

Для реалізації державної політики у космічній діяльності у лютому �992 року створено Національне космічне агентство України (НКАУ).

Головними завданнями НКАУ було визначено: розробка концептуальних основ державної політики у галузі дослідження і використання космічного простору, забезпечення організації і розвитку космічної діяльності в Україні, сприяння підвищенню обороноздатності та національної безпеки держави, організація та розвиток співробітництва України з іншими державами та міжнародними організаціями у космічній галузі.

Сьогодні Україна володіє усіма складовими – науковою, технологічною, виробничою і кадровою – для здійснення повномасштабних космічних проектів.

НКАУ приділяє особливу увагу створенню в Україні конкурентоспроможних ракет-носіїв і космічних апаратів, сучасних космічних телекомунікаційних та інформаційних систем, використанню і поширенню інформації, отриманої в результаті дистанційного зондування Землі і досліджень космічного простору.

Космічна діяльність України протягом десяти років здійснюється відповідно до Національних космічних програм. Кожна з них вирішувала актуальні поточні проблеми збереження та розвитку космічного потенціалу держави.

Перша Програма (�993 - �997 рр.) була покликана зберегти науковий і виробничий потенціал космічної галузі в інтересах національної економіки й безпеки країни, а також сприяти виходу України на міжнародні ринки космічних послуг.

Друга Програма (�998 - 2002 рр.) – спрямована на формування внутрішнього ринку космічних послуг, вихід на міжнародний космічний ринок із власною продукцією і послугами (у тому числі ракетними комплексами і космічними апаратами, інформацією з космосу, елементами космічних систем), інтеграцію України в міжнародне космічне співтовариство.

Третя Програма (2003 - 2007 рр.) – є програмою розвитку космічних технологій, яка відповідає новим тенденціям космічної діяльності, потребам економічного та науково-технічного розвитку країни. Серед головних пріоритетів – орієнтація на конкретного споживача, забезпечення умов комерціалізації, сприяння інноваційному розвитку економіки.

Видання, яке Ви тримаєте у руках, є квінтесенцією наших здобутків і планів на найближче майбутнє, відображенням результатів праці, яка забезпечила Україні гідне місце у сузір’ї космічних держав світу.

Генеральний директор НКАУ Олександр Негода

�

1. УКРАЇНА КОСМІЧНА ДЕРЖАВА

1.1. Україна на світовому ринку пускових послуг

Українські ракетиносії впевнено вийшли на світовий ринок пускових послуг, а їх внесок у загальну кількість пусків зріс з 6% у 1999 році до 10% у �001 році. Це забезпечує Україні 4 місце у світі за кількістю пусків ракетносіїв вітчизняного виробництва.

Частки пусків, здійснених в 1999-2001 роках ракетами-носіями космічних країн-виробників

�


1.2. Ракети-носії українського виробництва

Сьогодні п’ять космічних ракетних комплексів українського виробництва “Циклон�”, “Циклон�”, “Зеніт�”, “Зеніт�SL” та “Дніпро” забезпечують запуски космічних апаратів з космодромів різних країн.

За роки незалежності України здійснено 67 пусків ракетносіїв і виведено на навколоземні орбіти 1�4 космічних апарата, у тому числі, чотири вітчизняної розробки і виробництва.

Ракетаносій “Циклон�” “Циклон�” “Зеніт�” “Зеніт�SL” “Дніпро”

Кількість пусків за типами

ракетносіїв

11 �6 �0 8 �

4


1.3. Формування та розвиток космічної галузі України

Україна успадкувала майже третину ракетнокосмічного промислового потенціалу, створеного за 45 років виконання космічних програм Радянського Союзу. Одним з заходів, спрямованих на формування та розвиток космічної галузі України, стало створення в 199� році Національного космічного агентства. До сфери його управління увійшло понад

�0 конструкторських бюро, промислових п і д п р и є м с т в , військових частин, наукових установ та організацій, які б е з п о с е р е д н ь о займалися космічною діяльністю.

Серед зазна чених закладів відомі всьому світові: ДКБ “Південне” та “Південний машино будівний завод” (Дніпро петровськ), “Комунар” і “Хартрон” (Харків), Київський радіозавод та “Київприлад”, Черні гівський завод “ЧеЗаРа”, Є в п а т о р і й с ь к и й Центр управління та випробувань космічних засобів тощо.

К о с м і ч н а галузь України стала однією з ключових галузей національної

економіки. Сьогодні вона забезпечує розробку й виробництво не тільки конкурентоспроможної космічної, а й цивільної продукції.

Наразі розпочато здійснення заходів із структурної перебудови космічної галузі, спрямованих на реалізацію інноваційної стратегії економічного зростання, утвердження України як високотехнологічної держави.

5


6


1.4. Створення Національного центру управління та випробувань космічних засобів

Для управління космічними апаратами на базі Євпаторійського Центру дальнього космічного зв`язку створено Національний центр управління та випробувань космічних засобів.

Свою роботу Центр розпочав 4 жовтня 1957 року прийомом сигналу з першого штучного супутника Землі, а 1� квітня 1961 року забезпечував радіозв’язок з першим космонавтом Ю.О. Гагаріним. Центр брав участь в управлінні, зборі та обробці інформації з

усіх радянських пілотованих космічних засобів та наукових космічних апаратів, зокрема в проектах дослідження Місяця та планет Сонячної системи, в міжнародних програмах “Венера”, “Марс”, ”Фобос”, “Вега”, “Гранат”, “Інтербол”.

У своєму розпорядженні Національний центр має унікальні радіотехнічні та оптичні засоби, зокрема один з найкращих у світі антенний комплекс РТ70.

Сьогодні наземний автоматизований комплекс Національного космічного центру здійснює управління вітчизняними супутниками “Січ1” та “ОкеанО”, приймає та обробляє телеметричну інформацію від космічного апарата “КоронасФ”, бере участь у міжнародних космічних програмах. Важливими та перспективними напрямками наукової діяльності Національного центру є участь у міжнародних програмах радіоінтерферометричних досліджень об’єктів Всесвіту, вирішенні проблем астероїдної небезпеки та “космічного сміття”.

7


1.5. Створення національної системи спостереження Землі

Запуском на орбіту першого вітчизняного космічного апарата “Січ1” за допомогою ракетиносія “Циклон�” у серпні 1995 року розпочалося створення багатоцільової космічної системи спостереження Землі “Січ”. Успішна реалізація цієї космічної місії дозволила здійснити повний життєвий цикл космічної системи – від розробки й виготовлення до експлуатації і розповсюдження обробленої інформації.

У липні 1999 року ракетоюносієм “Зеніт�” виведено на орбіту українськоросійський природоресурсний супутник “ОкеанО”, призначення якого дистанційне зондування поверхні Світового океану та континентів.

Дані дистанційного зондування, отримані з вітчизняних супутників, допомогли вирішити в Україні понад �0 актуальних природоресурсних, природоохоронних та метеорологічних завдань. Йдеться про пошуки нафтогазових покладів, оцінку екологічного стану та пожежонебезпечності лісів, класифікацію грунтів та видів сільськогосподарських культур, контроль сніготанення та льодового стану на морях і водоймищах, оцінку розмірів повеней,

виявлення забруднень суходолу та природних водоймищ.

У наступні роки передбачається запуск нового апарата “Січ1М”, а також мікросупутника. Розробка сучасних космічних апаратів серії “Січ“, модернізація наземної інфраструктури, використання нових інформаційних технологій закладає основи ефективного функціонування національної системи спостереження Землі з космосу.

8


1.6. Створення наземної супутникової мережі ретрансляції телевізійних каналів

Фахівцями космічної галузі розгорнуто наземну мережу для ретрансляції каналів національного телебачення через супутник на всю територію України та за її межі.

До складу мережі входять центральна передавальна супутникова станція у Києві і �6 прийомних станцій, розташованих у всіх обласних центрах України і приймаючих сигнал із супутників “LMI1”, “Intelsat604”, “Експрес6А”, а також 6 супутникових приймальних станцій в посольствах та консульствах України в інших країнах. Від приймальних станцій сигнал надходить до користувачів через місцеві ефірні передавачі та кабельну мережу.

Пробне мовлення українських телерадіопрограм через супутник “LMI1” розпочато з серпня �000 року. З початку �001 року здійснюється мовлення телепрограм каналу “УТ1” на постійній основі.

Наземна мережа для ретрансляції каналів національного телебачення через супутник дозволяє збільшити охоплення населення України телебаченням і радіомовленням, скоротити витрати на розподіл програм, впровадити сучасні цифрові технології мовлення та розповсюджувати програми національного телебачення на країни СНД та Європи.

9


1.7. Проведення досліджень на орбіті

У листопаді 1997 року громадянин України Леонід Каденюк у складі багатонаціонального екіпажу здійснив політ у космос на американському кораблі “Коламбія”.

Завданнями місії STS87 було здійснення серії виходів у відкритий космос, дослідження Сонця, проведення експериментів з фізики невагомості. У ході 16денного польоту український космонавт проводив наукові експерименти в галузі космічної біології, які поклали початок співробітництву США й України

у підготовці та проведенні наукових досліджень на борту орбітальних пілотованих комплексів.

Важливим напрямком участі України у пілотованій космонавтиці є співпраця з російськими колегами: підготовлено та затверджено програму спільних наукових досліджень та технологічних експериментів на російському сегменті Міжнародної космічної станції, розпочато наземне відпрацювання унікальних космічних експериментів з космічної біології, матеріалознавства та геофізики.

1.8. Участь в міжнародних наукових космічних проектах

Комплекс досліджень з космічної біології здійснено українськими науковцями на борту спеціалізованих космічних апаратів “Біон” та станції “Мир”.

Актуальні проблеми вивчення магнітосфери Землі вирішено у масштабному міжнародному проекті “Інтербол” (1997 �001 рр.). Українські вчені беруть активну участь у дослідженнях Сонця, зокрема за програмою міжнародних космічних проектів “Коронас І” (1994 р.) та “Коронас Ф” (�001 р.).

На борту українського супутника “Січ1М” розміщено наукову апаратуру для вивчення іоносфери Землі. Це перший міжнародний науковий космічний проект, очолений українськими науковцями.

Вчені та фахівці космічної галузі розпочали підготовку до участі у міжнародних проектах “Спектр

Радіоастрон” та “СпектрУФ”, метою яких є дослідження об`єктів Всесвіту за допомогою космічних обсерваторій.

10


1.9. Участь у міжнародній космічній кооперації

Українські підприємства спільно з провідними світовими компаніями беруть участь у міжнародних комерційних космічних проектах та програмах.

У рамках проекту “Морський старт” створюються ракетиносії “Зеніт�S”, які є головною складовою частиною плавучого ракетнокосмічного комплексу.

У проекті “Дніпро” здійснюється переобладнання бойової ракети стратегічного

призначення SS18 (“Сатана”) у мирну триступінчату ракетуносій “Дніпро”.

Створюються наукові прилади, апаратура стикування “Курс” для Міжнародної космічної станції (МКС).

Р о з п о ч а т о в и г о т о в л е н н я с у п у т н и к а “EgyptSat1” та наземної станції керування ним для Арабської Р е с п у б л і к и Єгипет.

В и р о б л я є т ь с я бортова та наземна апаратура систем

керування для російських космічних комплексів “Союз”, “Прогрес”, “Протон”.

Розробляється нова ракетаносій “Циклон4” для майбутніх пусків з бразильського приекваторіального космодрому Алькантара.

11


1.10. Міжнародне співробітництво в космічній сфері

Україна є членом престижних міжнародних організацій, які координують космічну діяльність. Серед них Комітет ООН із мирного використання космосу (COPUOS), Всесвітній комітет із космічних досліджень (COSPAR), Всесвітня організація з супутникових досліджень Землі (CEOS), Міжнародна астронавтична федерація (IAF).

Налагоджено двохстороннє співробітництво з космічними агентствами і відомствами США, Росії, Казахстану, Італії, Бразилії, Аргентини, Ізраїлю, Турції, Індії, Китаю та Європейським космічним агентством.

Українськими підприємствами космічної галузі встановлено партнерські стосунки з провідними світовими аерокосмічними компаніями: “Сі Лонч”, “Боїнг”, “Локхід Мартін”, “Даза”, “ФіатАвіа”, РКК “Енергія”, а також телекомунікаційними компаніями: “Панамсат”, “Інтелсат”, “Інтерсупутник”, “Євталсат”, “Інмарсат”, “Євметсат”.

1�


1.11. Правове забезпечення космічної діяльності

Космічна діяльність України забезпечується розвинутою правовою базою, яку складають зокрема такі документи:

• національні нормативно-правові акти;• багатосторонні міжнародні договори, ратифіковані

Україною;• міжнародні угоди в межах СНД;• міжнародні договори України з міжнародними

організаціями;• двосторонні міжнародні договори України.

Національне космічне право складають Закони України, Укази Президента України та Постанови Кабінету Міністрів України. Серед них Закони України “Про космічну діяльність” та “Про державну підтримку космічної діяльності”, Указ Президента України “Про заходи щодо використання космічних технологій для інноваційного розвитку економіки держави”.

Міжнародне космічне право України складають ратифіковані Україною багатосторонні договори, міжнародні угоди та двосторонні договори про співробітництво у космічній сфері. Найважливішими з них є: “Договір про принципи діяльності держав із дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла”, “Угода про створення спільного науковотехнологічного простору державучасниць Співдружності Незалежних Держав”, Угоди України про співробітництво в дослідженні та використанні космічного простору в мирних цілях з космічними державами світу.

13

2. НАЦІОНАЛЬНА КОСМІЧНА ПРОГРАМА УКРАЇНИ НА 19982002 РОКИ: ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Ухвалена 23 грудня 1997 року Верховною Радою України Загальнодержавна (Національна) космічна програма України на 1998-2002 роки законодавчо встановила основну мету, завдання, пріоритети та шляхи реалізації національної космічної діяльності.

Враховуючи світовий досвід космічної діяльності, динаміку та тенденції розвитку космічної галузі провідних країн світу, головними напрямами космічної діяльності в Україні на період 1998 - 2002 років встановлено:

наукові космічні дослідження;

розвиток космічних технологій;

розвиток ракетно-космічної техніки;

забезпечення завдань оборони та безпеки держави.

Розподіл бюджетного фінансування за головними напрямами космічної діяльності в Україні в 1998 - 2002 роках

Інші напрями7%

Забезпечення програми3%

Ракети�носії,космічні апарати

37%

Оборона і безпека9%

Наукові космічнідослідження

11%

Дистанційне зондуванняЗемлі, телекомунікації,

навігація33%

14


2.1. Програма наукових космічних досліджень

Міждисциплінарний характер космічної науки, унікальність наукового знання зумовлює винятково високу роль космічних досліджень у розвитку суспільства в цілому. Глобалізація проблем, що стоять перед людством (насамперед, екологічної безпеки, прогнозу природних і техногенних катастроф, забезпечення ресурсами та енергією), визначили космічним дослідженням вирішальну роль у прогресивному розвитку людства.

Цілеспрямоване здійснення наукової космічної програми забезпечує підвищення освітнього та науковотехнічного рівня суспільства, сприяє поступовому стабільному розвитку економіки, зростанню інтелектуального потенціалу нації, є умовою перспективного підвищення рівня життя.

Програма наукових космічних досліджень включає такі напрями:

1. Вивчення навколоземного простору та Землі з космосу.2. Астрофізика і позаатмосферна астрономія.3. Наукові та прикладні дослідження в умовах мікрогравітації.4. Космічна біологія та медицина.5. Підготовка технологічних та наукових експериментів на борту орбітальних

космічних комплексів.

2.1.1. Вивчення навколоземного простору та Землі з космосу

Завершено активну фазу масштабного міжнародного космічного проекту “Інтербол” з метою вивчення сонячноземних зв’язків та взаємодії окремих областей магнітосфери Землі. Дослідження сонячноземних зв’язків має велике значення для з’ясування характеру впливу навколоземних факторів на людину та її оточення. Енергія, що може вивільнюватися при спалахах на Сонці, сягає 20 мегатонн тротілеквіваленту. “Активне” Сонце може погіршити роботу систем зв’язку і енергозабезпечення та навіть вивести їх з

ладу, створити радіаційно небезпечну ситуацію на навколоземних орбітах, негативно вплинути на здоров’я людей.

Розроблено наукову програму експерименту “Варіант”, який є новим етапом у вивченні сонячноземних зв’язків. Для цього створено міжнародну кооперацію виконавців, узгоджено організаційні та технічні документи. Розроблено комплекс наукової апаратури, створено методики і бортову апаратуру для дослідження тонкої структури електричних струмів, низькочастотних електричних та магнітних полів іоносфери, програми та методики досліджень на борту космічного апарата “Січ1М”.

Виявлено закономірності зв’язку акустоелектромагнітних ефектів з геофізичними умовами в атмосфері, іоносфері та літосфері. Виконано комплексні наземні вимірювання електромагнітних сигналіввідгуків на акустичне збурення атмосфери. Створено підсупутникове забезпечення для

15


дослідження акустичного каналу зв’язку в системі “літосфераіоносфера” в інфразвуковому діапазоні.

У дослідженнях навколоземного простору (іоносфери, магнітосфери, верхнього шару атмосфери) настає новий етап. На порядку денному створення методів прогнозування стану навколоземного простору (“космічної погоди”), що впливає не тільки на працездатність технічних систем, а й на здоров’я людини.

2.1.2. Астрофізика та позаатмосферна астрономія

Астрофізичні дослідження з космічних апаратів стали джерелом нової інформації про далекий космос. Співпраця в міжнародних проектах дала можливість брати участь у сучасних астрофізичних дослідженнях.

Кримська астрофізична обсерваторія створює потужний космічний телескоп діаметром 1.7 м (у рамках проекту “СпектрУФ”).

Інший напрямок радіоінтерферо метричні дослідження є актуальним для України завдяки наявності одного

з найбільших у світі радіотелескопів РТ70, який доукомплектовується сучасною радіоприймальною та реєструючою апаратурою. Окрім завдання дослідження об’єктів Всесвіту з рекордною роздільною здатністю, закладаються основи навігаційного забезпечення польотів космічних апаратів в далекому і близькому космосі, а також координатночасове забезпечення з найвищою точністю визначення фундаментальних параметрів, локації планет, дослідження астероїдів та космічного сміття.

У проектах дослідження Сонця (“КоронасІ”, “КоронасФ”) українські вчені (ГАО НАНУ) разом з російськими колегами (ІЗМІРАН) вивчають великомасштабні

коливання сонячної фотосфери з використанням створеного в Україні фотометру “Дифос”. Такі дослідження дають змогу встановити внутрішню структуру Сонця.

Космічні дослідження Сонця підтримуються наземними спостереженнями, які виконувались Головною астрономічною обсерваторією (ГАО) НАНУ, Кримською АО, астрономічними обсерваторіями Київського та Харківського університетів. Проведення астрономічних і астрофізичних досліджень розвинуло уявлення про будову та еволюцію Всесвіту, об’єктів далекого та близького космосу. Нові знання в галузі фізики Сонця та

16


сонячноземних зв’язків, які впливають на техносферу і біосферу Землі, мають не тільки суто наукове, але й практичне значення.

2.1.3. Наукові та прикладні дослідження в умовах мікрогравітації

В умовах, які імітують орбітальні, проведено дослідження явищ у рідинах, процесів твердіння, тепломасопереносу тощо. Це викликано як практичними вимогами до службових систем космічних апаратів, так і перспективою отримання унікальних матеріалів в умовах орбітального польоту. Інтерес до цієї проблематики стимулюється можливістю удосконалення “земних” технологій і необхідністю отримання нових знань на підставі факторів, пов’язаних із гравітаційною конвекцією.

В результаті досліджень та експериментів у галузі фізики мікрогравітації отримано важливі наукові та прикладні результати. До них належать: розробка технологій,

отримання деяких напівпровідникових кристалів, композиційних матеріалів з поліпшеною структурою і властивостями, виявлення нових закономірностей тепломасопереносу.

2.1.4. Космічна біологія та медицина

Космічна біологія є однією з найактуальніших у системі космічних наук. Вона одержує принципово нову наукову інформацію щодо біологічних ефектів мікрогравітації на рівні організму, клітинному та молекулярному рівнях. Ця інформація є надзвичайно важливою для з’ясування фундаментальних проблем сучасної біології та є базовою для розробки систем життєзабезпечення космонавтів у космічних польотах, прогнозування їхньої надійності, створення ефективних космічних біотехнологій.

Основними результатами за цим напрямом є:

У біології клітини в умовах мікрогравітації

Медикобіологічні дослідження на космічних супутниках і станціях, у тому числі ті, які були проведені зі спеціалістами Росії, Нідерландів, США на біосупутниках серії “Біон”, показали, що кістковий скелет одна з основних мішеней дії мікрогравітації і радіації на організм. Встановлено, що в умовах космічного польоту відбувається зменшення маси кістки, щільності і мінеральної насиченості скелету, розвиваються захворювання, зокрема остеопороз. Остеопороз “хвороба цивілізації” системне захворювання скелету, котре призводить до підвищеного ризику переломів на сьогодні є одним з основних захворювань, обумовлених малорухливим способом життя, несприятливими екологічними та соціальними факторами.

17


У біології розвитку в умовах мікрогравітації

У 1998 році українські та американські вчені продовжували аналіз наукових даних, отриманих під час польоту українського космонавта Леоніда Каденюка на борту американського космічного корабля “Коламбія”.

Основним завданням українського космонавта було проведення спільного українськоамериканського експерименту (Collaborative Ukrainian Experiment, CUE) щодо вивчення особливостей життя рослин в умовах невагомості.

Спільний експеримент CUE являв собою комплекс із 10 окремих космічних експериментів, а також освітньої програми. Дослідна програма здійснювалася протягом практично всього польоту (14 діб) і була присвячена вивченню таких аспектів існування рослин у невагомості, як запилення квітів, процес вироблення кисню (фотосинтез), обмін речовин, орієнтація рослин в умовах відсутності вектора гравітації, а також іншим аспектам життєдіяльності рослин.

Внаслідок успішно проведеного українським космонавтом Леонідом Каденюком

запилення на орбіті квітів рапсу вперше досліджено розвиток зародків покритонасінних рослин на послідовних стадіях.

Обробка матеріалів цього експерименту надала нову наукову інформацію щодо росту та розвитку вищих рослин в умовах космічного польоту, зокрема, впливу мікрогравітації на структурнофункціональну організацію рослин на клітинному та молекулярному рівнях. Припускається, що реакція рослин на дію мікрогравітації на рівні генної активності подібна реакціям рослин на стрес. Гіпергравітаційний стрес здатний справити суттєвий вплив на різні біохімічні та фізіологічні системи, причому, при зростанні віку та розмірів, можливості організмів переносити гіпергравітаційні навантаження суттєво знижуються.

У проведенні досліджень взяли участь вчені з декількох науководослідних організацій України та університетів США.

У дослідженні взаємодії рослини, тварини, людини та вірусів в умовах мікрогравітації

Під час спільного українськоамериканського експерименту на космічному кораблі “Коламбія” показано підвищену обнасіненність бактеріями проростків сої в умовах мікрогравітації у порівнянні з наземним контролем. Помічено зростання агресивності

популяцій патогенних бактерій в умовах космічного польоту.

У розробці космічних клітинних біотехнологій та методів космічного рослинництва, утилізації відходів та моніторингу навколишнього середовища

Космічні біотехнології відкривають шлях до створення принципово нових білкових кристалів. Отримані під час космічних польотів дані з вивчення взаємозв’язку структури і властивостей ряду високомолекулярних сполук, дозволили значно

18


поповнити знання про терапевтичні властивості ряду медикаментів, особливо тих, у складі яких лежить білкова складова.

Вивчалася проблема утилізації відходів у системі життєзабезпечення космонавтів. З метою розробки системи біологічного контролю санітарногігієнічної безпеки середовища, життєдіяльності космонавтів в тривалих космічних польотах на орбітальних станціях, проведено модернізацію методу контролю токсичності об’єктів оточуючого космонавтів середовища води, повітря, їжі, фізіологічно активних речовин.

У космічній медицині Визначено вікові нормативи для показників,

що характеризують стан мікроциркуляції крові. Зроблено висновок, що тривалий вплив гіпоксії є дуже несприятливим для кровообігу мікросудин і може призвести до значних порушень забезпечення киснем тканин.

Розроблено та виготовлено передмакетний варіант медикопрофілактичного обладнання для створення ізометричних напружень опорнорухового апарату людини, придатного для використання на Міжнародній космічній станції.

Запропоновано методологічні підходи з використанням телемедичних та супутникових технологій і комп’ютерних систем діагностики, розроблених на моделі хронічного опромінення з метою вивчення всього комплексу факторів космічного польоту, включаючи вібрацію та прискорення, магнітне поле та електромагнітне випромінювання, гіпоксію та гіпокінезію, емоційний стрес тощо.

У розробці та створенні нового покоління космічного обладнання для проведення біологічних та біотехнологічних експериментів

Розроблено аванпроекти “Модульної оранжереї” змінної геометрії для вирощування нижчих та вищих рослин в умовах космічного польоту та комплекс “Біолабораторія” для проведення експериментів з культурами органів, тканин та клітин, мікроорганізмами та проростками вищих рослин в умовах мікрогравітації та штучної гравітації 1g, що створюватиметься за допомогою бортової центрифуги.

Розроблено технічні завдання на прилади “Біосорбент” для очищення крові в умовах космічного польоту та “Спектр” для визначення стану рослин на орбіті.

2.1.5. Підготовка технологічних та наукових експериментів на борту орбітальних космічних комплексів

Міжнародним космічним товариством у 80х роках прийнято рішення про створення на низькій навколоземній орбіті Міжнародної космічної станції (МКС) постійно заселеної наукової лабораторії. Перший модуль МКС було виведено на навколоземну орбіту у 1998 році.

19


В рамках програми наукових досліджень на борту МКС передбачається проведення спільних українськоросійських досліджень. НКАУ стало членом Міжнародної групи із планування космічних експериментів у галузях наук про життя та мікрогравітації.

НКАУ разом з НАНУ визначили наступні пріоритетні напрями науково

технологічних досліджень на МКС:• космічна біологія, біотехнологія і медицина;• космічна технологія і матеріалознавство;• фізико-хімічні процеси в умовах мікрогравітації;• астрофізика і позаатмосферна астрономія;• дослідження Землі і близького космосу;• космічна енергетика.

У жовтні 1997 року НКАУ та НАНУ сформували Координаційний комітет із наукових досліджень та технологічних експериментів на орбітальних космічних станціях, першочерговим завданням якого стала розробка наукової програми.

На основі відібраних проектів створено “Програму наукових досліджень та технологічних експериментів на орбітальних космічних комплексах”. Разом з російськими колегами протягом 2001 року підготовлено та затверджено “Довгострокову програму спільних російськоукраїнських наукових досліджень та технологічних експериментів на російському сегменті МКС”. Передбачається підготовка перших 6 проектів для виконання на російському сегменті МКС до кінця 2004 року.

2.2. Програма розвитку космічних технологій

Розвиток інформаційних і телекомунікаційних космічних технологій сьогодні відіграє суттєву роль у функціонуванні суспільних і державних інститутів, у житті кожної людини.

2.2.1. Космічні технології дистанційного зондування Землі

Особливе місце в космічній діяльності займає дистанційне зондування Землі (ДЗЗ). Це зумовлено, насамперед, оперативністю огляду значних площ земної

поверхні, можливістю спостереження за районами, малодоступними для вивчення наземними засобами, та забезпечення повторних спостережень необхідних районів.

20


Така інформація необхідна для:

• раціонального вико ристання природних ресурсів та землекористування;

• контролю за джерелами забруднення атмосфери, води і грунту;

• моніторингу особливо небезпечних природних явищ та техногенних об’єктів;

• вивчення факторів, які впливають на формування погоди і клімату.

Дані з космічних апаратів ДЗЗ мають важливе соціальноекономічне та наукове значення, насамперед у таких напрямах:

• метеорологія;• землекористування, • водні ресурси; • сільське та лісове господарство; • геологія і картографія;• охорона природи та екологія.

Розвиток космічного сегменту системи ДЗЗ

Створення та експлуатація космічного сегменту національної космічної системи спостереження Землі “Січ” має забезпечити безперервність отримання даних ДЗЗ у різних спектральних діапазонах завдяки періодичному запуску космічних апаратів типу “Січ” на полярні орбіти і поступове збільшення гарантованого терміну активного існування апаратів до 35, а в майбутньому і до 57 років.

На 2003 рік заплановано запуск апарата “Січ1М”, призначеного для отримання інформації одночасно в оптичному, інфрачервоному та мікрохвильовому діапазонах. Розроблено науковоприкладну програму використання даних “Січ1М”, орієнтовану на широке коло споживачів в Україні, Росії та інших країнах. Особливістю апаратного комплексу “Січ1М” є підвищені характеристики бортового сканера (з просторовим розділенням 24 м), розширення смуги огляду радіолокатора бокового огляду (з 450 до 700 км), а також оснащення радіолініями передачі даних на частотах

21


1,7 та 8,2 ГГц. На космічному апараті “Січ1М” розміщено також апаратуру для вивчення іоносфери в рамках міжнародного проекту “Варіант”.

Разом з “Січ1М” передбачено запуск мікросупутника “МС1ТК” з метою відпрацювання космічної платформи багатоцільового призначення. Встановлена на борту телекамера дозволить отримувати знімки з просторовим розділенням 160 м.

Використання даних з космічних аппаратів

Наземні центри проводили цілодобовий прийом первинних даних від супутників “Січ1”, “ОкеанО”, “NOAA”, “Meteosat”, “Метеор3М“ та інших.

У центрі “ОБРІЙ” було створено комплекс прийому та попередньої обробки інформації високої роздільної здатності з космічного апарату “ОкеанО”, запуск якого здійснено у 1999 році. До складу комплексу входить сучасна антенна система з дзеркалом діаметром 5 м та програмним наведенням, апаратнопрограмні засоби прийому, обробки та зберігання отриманої інформації.

Проведено 42 сеанси зв’язку з космічним апаратом “ОкеанО”. Прийнято, зареєстровано, попередньо оброблено та занесено до архіву 35,0 Гб даних дистанційних вимірювань, з яких 2,5 Гб використано для обробки та надання користувачам.

Результати використання отриманих методик тематичного дешифрування космічних знімків з космічного апарата “ОкеанО” та інших, а також складені на основі даних космічної зйомки тематичні карти України відображено в атласі “КосмосУкраїні”.

На основі отриманої інформації:• розроблено класифікації рослинного покриву та визначення екологічного стану

територій з використанням багатозональних знімків в оптичному діапазоні;

• розроблено класифікації земель лісового фонду з метою картографування, оцінки фітосанітарного стану та пожежонебезпечності, виявлення змін внаслідок пожеж та вирубок;

• показано можливості використання супутникової інформації в інтересах агропромислового комплексу України і для вирішення водогосподарських та водоохоронних завдань;

• використано інформацію космічного апарата “Океан-О” для вирішення нафтогазопошукових задач в Азовському і шельфі Чорного морів та в нафтогазових регіонах

22


на суходолі;• проведено визначення

температурних полів та контроль меж сніготанення;

• проведено аналіз зелених зон м. Дніпропетровська та його околиць;

• продемонстровано доціль ність використання радіофізичних даних для дослідження морів, океанів та атмосфери.

Тематична обробка даних ДЗЗ з вітчизняних та інших космічних апаратів виконувалась у межах українськоросійської “Програми наукових експериментів протягом дослідної експлуатації КА “ОкеанО”.

Результати вирішення цих завдань використані НАК “Нафтогаз України”, ВАТ “Укрнафта”, у Міністерстві надзвичайних ситуацій, Мінекоресурсів, НАН України для пошуку нафтогазових родовищ, оцінки екологічного стану та пожежонебезпечності лісів, класифікації грунтів та видів сільськогосподарських культур, контроль льодового стану та сніготанення в морях і водоймищах, оцінки розмірів повеней, виявлення забруднень суходолу та природних водоймищ, дослідження океанічних та метеорологічних процесів.

23


2.2.2. Космічні телекомунікаційні системи зв’язку і мовлення

Космічні телекомунікаційні системи зв’язку і мовлення створювалися в інтересах державних структур, міністерств, відомств і підприємств усіх форм власності. Одним із основних завдань в цьому напрямку було задоволення потреб населення у послугах зв’язку, теле і радіомовлення.

Створена цифрова супутникова розподільча мережа забезпечує передачу телевізійних та радіоканалів мовлення із використанням цифрового стандарту передачі телевізійного сигналу через супутник “DVBS” (digital video broadcasting satellite) та цифрового стандарту перетворення аналогового телевізійного сигналу до цифрового

потоку MPEG2.Створено центральну передавальну

станцію в Києві та 36 супутникових приймальних станцій в обласних та регіональних телевізійних центрах України, змонтовано та передано в експлуатацію 6 супутникових приймальних станцій в посольствах та установах України за кордоном.

За технічними показниками центральна передавальна станція та цифрова супутникова розподільча мережа відповідають сучасним вимогам до систем супутникового мовлення

і розповсюдження телерадіопрограм. Технічні показники мережі підтверджені в результаті пробної трансляції програм першого національного каналу УТ1 через супутники: “Intelsat604”, “LMI1”, “Експрес6А”, та сертифікатами для роботи у складі міжнародних систем супутникового зв’язку. Створена цифрова супутникова розподільча мережа дозволяє здійснювати трансляцію двох національних телевізійних каналів, з можливістю подальшого збільшення кількості каналів до восьми, та забезпечити розповсюдження національного каналу супутникового іномовлення на регіон Європи та країни СНД.

За допомогою аналогічних технічних рішень створено передавальне обладнання Європейської системи супутникового телебачення ASTRA та російської телекомпанії НТВ, які використовують для мовлення супутники “SESat” та “EutelsatW4”.

Виконання робіт протягом 19982002 років створило передумови для впровадження цифрових стандартів мовлення в державну систему розповсюдження та ефірнокабельного мовлення програм державного телебачення.

2.2.3. Системи космічного навігаційно-часового забезпечення

Виконано проектування системи космічного навігаційночасового забезпечення на території України, яка задовольняє вимогам споживачів навігаційної інформації в Україні в її національному повітряному просторі, а також в акваторіях прилеглих морів з необхідними характеристиками точності, надійності, доступності. При цьому забезпечується сумісність з міжнародними системами навігаційного обслуговування. Розпочато роботу з розгортання наземного

24


сегмента та його інтеграції до Європейської наземної інфраструктури системи EGNOS. Технологія формування навігаційного поля на регіональному рівні зробить можливим виконання комерційних проектів: при контролі та керуванні транспортними засобами, в будівництві, а також у наукових дослідженнях, у попередженні і ліквідації наслідків аварій та катастроф.

2.3. Програма розвитку технічних комплексів забезпечення космічної діяльності

Пріоритетним напрямком космічної діяльності є удосконалення наявної і створення нової ракетнокосмічної техніки.

Технічні комплекси створюються з метою ефективного вирішення завдань Програми, реалізації міжнародних проектів та надання космічних послуг на світовому ринку.

Програма розвитку технічних комплексів включає наступні науковотехнічні напрями:

• транспортні космічні системи;• базові космічні платформи;• наземна інфраструктура космічних ракетних комплексів;• космічне приладобудування і двигунобудування;• створення Центру керування польотами космічних апаратів.

Вітчизняна ракетнокосмічна техніка забезпечує участь України в міжнародних космічних проектах і програмах, а її конкурентоздатність на зовнішньому ринку приносить країні істотну вигоду.

Програмою передбачено зосередження зусиль щодо зменшення витрат та скорочення термінів виконання проектів при максимальному збереженні їх ефективності.

Розвиток космонавтики за останні десятиліття довів необхідність зниження вартості космічних місій за рахунок зменшення розмірів, ваги та енергоспоживання космічних апаратів , устаткування і бортових засобів радіоелектроніки. Перегляду з точки зору економії зазнали всі етапи розробки, виведення і експлуатації космічних апаратів. При цьому широко використовувалися інноваційні концепції, архітектурні рішення побудови систем, засновані на модульному принципі, вимоги універсалізації й уніфікації. Мініатюризація бортової апаратури досягається за допомогою використання мікро та нанотехнологій. Здешевлення експлуатації космічних апаратів здійснюється за рахунок впровадження роботизованих систем контролю і керування з елементами штучного інтелекту.

2.3.1. Транспортні космічні системи

Головною метою науковотехнічного напрямку розробок транспортних космічних систем є забезпечення космічних пусків національними засобами та вихід їх на світовий ринок.

Основні зусилля було зосереджено на наступних напрямах:

• виробництво та модернізація наявних ракетносіїв “Зеніт” і “Циклон”;• створення нових ракетносіїв на базі міжконтинентальних балістичних ракет,

конкурентоспроможних на світовому космічному ринку (проект “Дніпро”).

25


Ракетні комплекси “Зеніт” і “Циклон”, які знаходяться у виробництві, є найбільш ефективними транспортними космічними системами світового рівня. Вони здатні вирішувати практично всі завдання в інтересах України, а також при відповідній модернізації охопити більшу частину ринку комерційних запусків космічних апаратів.

Космічний ракетний комплекс “Зеніт” є одним з найкращих у світі за досконалістю конструкції і рівнем автоматизації підготовки до пуску. У цьому комплексі реалізовано концепцію, головними особливостями якої є:

• екологічна чистота;• повна автоматизація

передстартової підготовки і пуску ракети;• нетривалий цикл підготовки

ракети до пуску;• відсутність необхідності

проведення післястартового ремонту пускової установки;

• висока точність виведення на орбіту космічного апарата.Надійна робота цього ракетного комплексу на екологічно чистому паливі дозволила

його комерційне використання у проекті “Морський старт”.У ракетних комплексах

використовуються двоступінчата (“Зеніт2”) і триступінчата (“Зеніт3SL”) ракетиносії. Ракетаносій “Зеніт2” здатна виводити на низьку (Н=200км) кругову полярну орбіту корисне навантаження масою до 12,5 тонн, (її пуски здійснюються з космодрому Байконур). Ракетиносії “Зеніт3SL” забезпечують виведення супутників масою до 6 тонн на орбіту, перехідну до геостаціонарної. Триступінчата ракета “Зеніт3SL” розроблена в рамках програми “Морський старт” разом із російськими організаціями. В результаті створення комплексу посилено корпус ракети, створено нову систему прицілювання, розроблено нову систему керування. Розробку і реалізацію проекту здійснено цілком на комерційній основі. У березні 1999 року відбувся демонстраційний запуск космічного об’єкта на робочу орбіту, а в жовтні 1999 року перший комерційний запуск. На сьогодні за програмою “Морський старт” здійснено 8 пусків.

26


Космічний ракетний комплекс “Циклон” забезпечує виведення космічних апаратів на низькі та еліптичні орбіти. Космічний ракетний комплекс “Циклон” є високонадійним і безпечним в експлуатації, з високим ступенем автоматизації пускових операцій.

Пуски ракетносіїв здійснюються з космодрому Плесецьк.

Роботи щодо цього комплексу велись у двох напрямках:

• забезпечення серійного виробництва наявного варіанту ракетиносія для запусків національних космічних апаратів, а також збільшення терміну експлуатації ракетиносія;

• модернізація ракетиносія, зокрема, створення системи керування нового покоління на новій елементній базі вітчизняного виробництва для виходу на міжнародний ринок послуг та забезпечення національних космічних проектів.

Метою робіт щодо модернізації космічного ракетного комплексу “Циклон” є забезпечення подальшої експлуатації космічного ракетного комплексу з поліпшеними тактикотехнічними характеристиками.

Зокрема виконуються наступні заходи:

• відновлення виробничої бази та забезпечення виготовлення нових ракет-носіїв;

• збільшення терміну експлуатації ракет-носіїв;

• розробка системи запобігання руйну вання місткостей ІІІ ступеню від підвищення тиску після відокремлення супутника.

Космічний ракетний комплекс “Дніпро”

Принципово важливим кроком у використанні вітчизняних ракетнокосмічних технологій є створення космічних ракетносіїв на базі міжконтинентальних балістичних ракет української розробки і виробництва, що виводяться з експлуатації згідно з міжнародними угодами. Космічний ракетний комплекс “Дніпро” створено на основі наявної випробувальної інфраструктури ракетного комплексу SS18 на космодромі Байконур. Особливістю космічного ракетного комплексу “Дніпро” є можливість забезпечення масовості запусків, що є необхідним при розгортанні низькоорбітальних угруповань супутникового зв’язку, ДЗЗ та наукового призначення.

27


Триступінчата ракетаносій “Дніпро” може стартувати в будьякий час доби незалежно від погоди. Ця ракета має високу надійність і забезпечує виведення на низьку навколоземну орбіту супутників масою 1,74,5 тонн. При цьому, вартість її пуску менша, ніж аналогічних ракетносіїв. Тому ракетаносій “Дніпро” використовується для комерційних запусків, вже зроблено два її пуски. Всього ж планується для мирного космосу використати більше ніж 150 ракет SS18, придатних для переобладнання в ракетуносій “Дніпро”.

2.3.2. Базові космічні платформи

Стрімкий розвиток засобів телекомунікації, мобільного зв’язку, глобальної навігації та інших високотехнологічних засобів обумовив зростання попиту на космічні апарати різних класів.

Для ринку космічних послуг характерною є тенденція до інтенсивного зростання попиту на космічні апарати вагою від 50 до 350 кг (мікросупутники). Застосування малих супутників є особливо ефективним у створенні сучасних систем зв’язку і моніторингу довкілля.

Створення космічної платформи багатоцільового призначення Метою робіт цього напряму є створення експериментальної комплектації

космічної мікроплатформи багатоцільового призначення, в яку входять мікросупутник, наземні засоби підготовки до запуску, система керування, засоби прийому та обробки інформації.

Мікросупутники зі змінною конфігурацією передбачається використовувати в таких напрямках:

• глобальна навігаційна система швидкого розгортання;• супутникові комунікаційні мережі;• створення систем космічного базування для вирішення наукових задач (наприклад, космічні обсерваторії).

Внаслідок виконання цих робіт, Україна зможе брати участь у міжнародних проектах, а також вийде на світовий ринок послуг зі створення космічних апаратів.

28

3. МІЖНАРОДНОПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОСМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Виконання завдань Національної космічної програми передбачало забезпечення широкого міжнародного співробітництва в космічній галузі, розвиток національного космічного законодавства.

Протягом 19982002 років Національним космічним агентством України було підготовлено та подано до підписання наступні законодавчі та нормативноправові документи:

29


3.1. Міжнародно-правові документи

3.1.1. Двосторонні міжнародні договори України

З Російською Федерацією

• “Договір між Україною і Російською Федерацією про економічне співробітництво на 1998-2007 роки” (витяг, Заходи до Програми п.2.9.2 “Дослідження космосу”), 27.02.98 р.

• “Угода між Національним космічним агентством України, Національною академією наук України, Російським космічним агентством і Російською Академією Наук про створення Міжнародного центру космічного права”, 02.06.98 р.

• “Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про переміщення товарів у рамках співробітництва в освоєнні космічного простору, створенні та експлуатації ракетно-космічної та ракетної техніки”, 11.02.01 р.

• “Меморандум між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про наміри щодо співробітництва у сфері ліквідації стратегічних твердопаливних ракет РС-22 та РСМ-52”, 11.02.01 р.

• “Спільна заява Президентів України і Російської Федерації з питань розширення співробітництва у галузі ракетно-космічної та авіаційної техніки”, 12.02.01 р.

• “Меморандум про взаємодію Російського авіаційно-космічного агентства і Національного агентства України при проведенні робіт по стандартизації ракетно-космічної техніки”,12.02.01р.

• “Програма співробітництва між Національним космічним агентством України і Російським авіаційно-космічним агентством щодо забезпечення виготовлення, запуску та спільної експлуатації космічного апарата «Січ-1М»”,12.02.01р.

Зі Сполученими Штатами Америки

• “Угода між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про захист технологій, пов’язаних із запуском Україною ліцензованих США комерційних космічних апаратів”, 06.03.98 р.

• “Угода між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про захист технологій, пов’язаних з українськими ракетами-носіями, ракетним обладнанням та технічними даними для проекту “Морський старт”, 06.03.98 р.

• “Нота МЗС України щодо захисту технологій, пов’язаних з українськими ракетами-носіями, ракетним обладнанням та технічними даними для проекту “Морський старт”, 06.03.98 р.

30


• “Нота Посольства США щодо захисту технологій, пов’язаних з українськими ракетами-носіями, ракетним обладнанням та технічними даними для проекту “Морський старт”, 06.03.98 р.

• “Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки стосовно співробітництва в аерокосмічній галузі”, 29.09.99 р.

З Аргентинською Республікою

• “Рамкова угода між Національним космічним агентством України та Національною комісією з космічної діяльності Аргентини щодо співробітництва у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях”, 23.10.01р.

З Федеративною Республікою Бразилія

• “Рамкова Угода між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про співробітництво у використанні космічного простору в мирних цілях”, 18.11.99 р.

• “Меморандум між Національним космічним агентством України та Бразильським космічним агентством про співробітництво щодо використання українських ракет-носіїв на пусковому центрі Алькантара”, 16.01.02 р.

З Державою Ізраїль

• “Угода між Урядом України та Урядом Держави Ізраїль про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях”, 22.01.01 р.

З Турецькою Республікою

• “Угода між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях”, 19.12.01р.

• “Меморандум про взаєморозуміння між Національним космічним агентством України та Міністерством Національної оборони Турецької Республіки щодо спільної програми розробки та виготовлення комерційного аерокосмічного ракетного комплексу”, 19.12.01р.

31


3.1.2. Багатосторонні угоди та угоди про співробітництво з міжнародними організаціями

• “Резолюція, прийнята Третьою Конференцією Організації Об’єднаних Націй по дослідженню та використанню космічного простору в мирних цілях” (ЮНІСПЕЙС-ІІІ), 30.07.99 р.

• “Угода між Кабінетом Міністрів України та Міжнародною організацією космічного зв’язку “ІНТЕР СУПУТНИК“ про співробітництво у галузі використання мереж супутникового зв’язку”, 24.09.98 р.

• “Нота МЗС Франції Посольству України у Франції щодо приєднання України до Режиму контролю за ракетними технологіями”, від 25 листопада 1998 р., 1055/QA (як Контактний пункт (Секретаріату) РКРТ) щодо прийняття України членом Режиму).

• “Угода між Кабінетом Міністрів України та Підготовчою комісією Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, про проведення заходів, у тому числі післясертифікаційної діяльності, стосовно об’єктів з міжнародного моніторингу за Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань”, підписано у Відні 27.09.99р. та у Києві 17.09.99 р.

• “Угода між Національним космічним агентством України та Міжнародною організацією космічного зв’язку “ІНТЕРСУПУТНИК“ по забезпеченню координації та нотифікації супутникових мереж UKRSAT-2 (30 з.д.)”, 09.07.00 р.

• “Угода з користувачем між Європейською організацією з використання метеорологічних супутників (ЄВМЕТСАТ) та Національним космічним агентством України (НКАУ)”, 06.09.00 р.

3.2. Національні нормативно-правові акти

3.2.1. Закони України• Закон України “Про ратифікацію

Угоди про зустрічні гарантії між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку”, 04.03.98 р., 163/98-ВР.

• Закон України “Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору”, 11.09.98 р., 104-XIV.

• Закон України “Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про захист технологій, пов’язаних із запуском Україною ліцензованих США комерційних космічних апаратів”, 04.12.98 р., 299-XIV.

• Закон України “Про виконання базової угоди від 2 квітня 1996 року 329 між виробничим об’єднанням “Південний машинобудівний завод” і компанією “Sea Launch”, 17.02.00 р., 1465-ІІІ.

32


• Закон України “Про державну підтримку космічної діяльності”, 16.03.00 р., 1559-ІІІ.

• Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, 01.06.00 р., 1775-ІІІ.

• Закон України “Про ратифікацію Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань”, 16.11.00 р., 2107-ІІІ.

• Закон України “Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Підготовчою комісією Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, про проведення заходів, у тому числі післясертифікаційної діяльності, стосовно об’єктів з міжнародного моніторингу за Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань”, 16.11.00 р., 2108-ІІІ.

• Закон України “Про внесення доповнень до Закону України “Про страхування” від 04.10.01 р., 2745-III.

• Закон України “Про Загальнодержавну (Національну) космічну програму України на 20032007 роки”, 24.10.02 р., 203IV.

3.2.2. Укази Президента України

• “Про виконання базової угоди від 2 квітня 1996 року 329 між виробничим об’єднанням “Південний машинобудівний завод” і компанією “Sea Launch”, 04.03.98 р. 166/98.

• “Про деякі заходи щодо захисту інтересів держави в інформаційній сфері”, 22.04.98 р., 346/98.

• “Про представництво інтересів України в Підготовчій комісії Організації з Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань”, 17.07.98 р., 402/98-рп.

• “Про заходи щодо підвищення ефективності космічної діяльності”, 27.10.98 р., 1190/98.

• “Про державну підтримку космічної діяльності”, 27.10.98 р., 1191/98.

• “Про внесення змін і доповнень до Положення про Національне космічне агентство України”, 29.05.99 р., 594/99.

• “Про Міжвідомчу робочу групу з розроблення Концепції структурної перебудови та інноваційного розвитку космічної галузі”, 20.11.00 р., 355/2000-рп.

• “Про поліпшення інформаційного забезпечення на автомобільних дорогах України”, 22.01.01 р., 30/2001.

• “Про заходи щодо використання космічних технологій для інноваційного розвитку економіки держави”, 06.02.01 р., 73/2001.

• “Про внесення змін до Положення про Національне космічне агентство України”, 16.11.02 р., 1048/2002.

33


3.2.3. Нормативні акти Кабінету Міністрів України

• “Про заходи щодо стабілізації фінансово-економічного становища виробничого об’єднання “Південний машинобудівний завод”, 14.01.98 р., 23.

• “Про подання на ратифікацію Верховною Радою України Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору”, 19.03.98 р., 336.

• “Про забезпечення виконання Загальнодержавної (Національної) космічної програми України на 1998 - 2002

роки”, 30.03.98 р., 199-р.• “Про затвердження Угоди між Урядом України та Урядом Республіки

Казахстан про тимчасове використання земельної ділянки на території Республіки Казахстан в якості району падіння відокремлюваних частин ракет-носіїв “Зеніт”, 20.04.98 р., 515.

• “Про заходи щодо державного регулювання космічної діяльності”, 04.06.98 р., 798.

• “Про організацію роботи з підготовки до запуску космічних апаратів телекомунікаційної системи “Глобалстар” космічним ракетним комплексом К11К77”, 03.08.98 р., 1202.

• “Про схвалення і подання на ратифікацію Верховною Радою України Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про захист технологій, пов’язаних із запуском Україною ліцензованих США комерційних космічних апаратів”, 21.09.98 р., 1488.

• “Про заходи щодо подальшого розвитку космічної галузі та забезпечення її структурної перебудови”, 08.02.99 р., 171.

• “Про передачу до сфери управління НКАУ державних підприємств, що становлять основу космічної галузі”, 25.03.99 р., 236-р.

• “Про Положення про організацію виконання українськими підрядниками робіт з ліквідації в Україні стратегічних наступальних озброєнь і робіт, пов’язаних з реалізацією конверсійних проектів”, 30.11.99 р., 2185.

• “Про заходи щодо забезпечення функціонування, збереження та подальшого розвитку унікальних об’єктів космічної діяльності”, 26.02.00 р., 404.

• “Про затвердження переліку органів ліцензування”, 14.11.00 р., 1698.

• “Про забезпечення виконання Закону України “Про державну підтримку космічної діяльності”, 07.02.01 р., 131.

• “Про Міжвідомчу програму впровадження космічних технологій у створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього ринку і на експорт на 2001-2005 роки”, 27.06.01 р., 740.

34

4. МІЖНАРОДНІ КОМЕРЦІЙНІ КОСМІЧНІ ПРОЕКТИ

4.1. Проект “Морський старт”

У 1995 році українські підприємства ДКБ “Південне” та ВО “Південмаш” разом з американською компанією “Боїнг”, норвезькою ”Кварнер” та російською ракетно-космічною корпорацією “Енергія” створили спільне підприємство “Sea Launch” для реалізації унікального міжнародного проекту “Морський старт”.

Розробка та реалізація проекту здійснюється повністю на комерційній основі, без залучення державних коштів, але під контролем та при підтримці державних установ.

Проект вперше реалізує ідею використання морської платформи для здійснення комерційних космічних запусків з екваторіальної зони Світового океану. Головною перевагою плавучого космодрому є можливість його розміщення безпосередньо на екваторі, що дозволяє максимально використовувати ефект обертання Землі та з меншими витратами виводити вантажі на орбіту.

Програма “Морського старту” розрахована, перш за все, на запуски супутників на геостаціонарні орбіти.

У рамках проекту “Морський старт” побудовано ракетно-космічний комплекс у складі:

• морський сегмент;• ракетний сегмент;• сегмент космічного апарата.

Морський сегмент включає в себе складально-командне судно та стартову платформу. Відповідальною за їх будівництво та експлуатацію є норвезька фірма “Кварнер”.

Складально-командне судно “Сі Лонч Командер” є морським аналогом наземних технічних комплексів та Центру керування польотом.

Стартова платформа “Одисей”, що використовувалась для добування нафти, після ремонту та модернізації

була переобладнана у плавучий стартовий ракетний комплекс, оснащена стартовим столом та іншими системами, які забезпечують підготовку та пуск космічної ракети.

Головною складовою частиною ракетно-космічного комплексу “Морський старт”

35


є ракетний сегмент, за який відповідає російська Ракетно-космічна корпорація “Енергія”.

Ракетний сегмент складається з триступінчатої екологічно чистої ракети-носія та комплексів технологічного обладнання для підготовки та пуску ракети-носія.

До складу ракети-носія “Зеніт-3SL” входять:

• двоступінчата ракета-носій “Зеніт-2S”, розроблена Державним конструкторським бюро “Південне” та виготовлена Виробничим об’єднанням “Південмаш”;

• розгінний блок DM-SL (третій ступінь), створений Корпорацією “Енергія”; • блок корисного навантаження, розроблений компанією “Боїнг”.

Відповідальною організацією за створення ракети-носія “Зеніт-3SL” у цілому є Конструкторське бюро “Південне”.

Технологічне обладнання та системи підготовки і пуску ракети-носія створено російськими Конструкторським бюро транспортного машинобудування та Ракетно-космічною корпорацією “Енергія”.

До сегменту космічного апарату входить Базовий порт, який являє собою орендовану територію у місті Лонг-Біч (США), обладнану інженерними спорудами.

Він призначений для забезпечення підготовки космічних апаратів, швартування стартової платформи та складально-командного судна, заправлення компонентами палива, навантаження ступенів ракети-носія, розгінного блоку та блоку корисного навантаження на складально-командне судно. Відповідальною за створення Базового порту є компанія “Боїнг”.

28 березня 1999 року здійснено перший пуск нової ракети-носія “Зеніт-3SL” з морської платформи. Пуск підтвердив працездатність усієї системи, ракети-носія, якість пускових послуг.

На сьогодні вже здійснено вісім цільових стартів ракети з корисним навантаженням.

Очікується, що старти за програмою “Морський старт” будуть проводитися до 2015 року з темпом 5-7 пусків на рік.

36


Пуски РН “Зеніт-3SL” за програмою “Морський старт”

з/п

Дата пуску РН

Корисне навантаження

Маса Ка,кг

ЗаМовниК

1. 28.03.1999Макет супутника зв`язку DEMOSAT

4 500 Sea Launch

2. 10.10.1999 DIRECTV 1-R 3 447 DIRECTV (США)

3. 12.03.2000 ІСО F1 (не виведено) 2 750ICO Global Communications LTD

(Великобританія)4. 29.07.2000 PANAMSAT-9 3 650 Pan Am Sat (США)5. 21.10.2000 THURAYA 5 108 THURAYA (ОАЕ)6. 19.03.2001 XМ RADIO-2 4 682 XM Satellite Radio (США)7. 09.05.2001 XМ RADIO-1 4 672 XM Satellite Radio (США)8. 16.06.2002 КА «Galaxy IIIC». 4 850 Pan Am Sat (США)

4.2. Проект “Наземний старт”

Наявний ринок космічних послуг з використанням РН “Зеніт-3SL” дозволив розпочати роботу з розширення можливостей використання ракети-носія “Зеніт-2” у рамках проекту “Наземний старт”. Проект розробляється під егідою спільного підприємства “Sea Launch”.

“Наземний старт” передбачає надання пускових послуг з космодрому Байконур на базі ракети-носія “Зеніт-2”.

Планується здійснення модернізації ракети-носія “Зеніт-2” у “Зеніт-2М”.Напрямки модернізації ракети-

носія:• підвищення більше ніж удвічі

енергетичних можливостей ракетиносія на середніх кругових орбітах шляхом проведення дворазового запуску рульового двигуна другого ступіня;

• створення комфортних умов на рівні світових стандартів для космічних апаратів при наземній підготовці та в польоті;

• підвищення якості і надійності ракетиносія, що досягається застосуванням досконалішої системи керування та впровадженням удосконалень, відпрацьованих у рамках програми “Морський старт”;

• забезпечення сучасного рівня сервісу для фахівців, які приймають участь у запусках.

Обсяг виробництва та можливості космічного ракетного комплексу “Зеніт” дозволяють проводити до 5-6 пусків ракети-носія “Зеніт-2М” на рік.

37


4.3. Проект “Дніпро”

Проект “Дніпро” передбачає переобладнання міжконтинентальних балістичних ракет РС-20 (SS-18 “Сатана”), розроблених і виготовлених в Україні, у триступінчату ракету-носій “Дніпро”. Зараз ракети РС-20 знімаються з озброєння у Росії.

Роботи щодо створення ракетно-космічного комплексу “Дніпро” почалися у 1992 році. Для реалізації проекту створено російсько-українську міжнародну космічну компанію “Космотрас”, відповідальну за виготовлення та комерційну експлуатацію ракети-носія.

Виконання доробок на ракеті-носії і технічне супроводження виконують українські підприємства космічної галузі - ДКБ “Південне” ім. М.К. Янгеля і ДП “ВО “Південмаш”ім. О.М. Макарова. Пуски РН “Дніпро” здійснюються з космодрому Байконур.

Перший запуск ракети-носія “Дніпро” відбувся у квітні 1999 року, коли ракета РС-20,

що понад 20 років перебувала на бойовому чергуванні, з високою точністю вивела на орбіту англійський супутник “УоСат-12”.

Під час другого пуску “Дніпра” виведено на задану орбіту п’ять космічних апаратів: два супутника Саудовської Аравії - “SaudiSat-1A” і “SaudiSat-1B”, два італійських - “UniSat” і “MegSat-1” і малайзійський супутник “TiungSat-1”.

Ракета-носій “Дніпро” приваблює своєю надійністю (всього здійснено 159 пусків РС-20, з них 97% - вдалих), мінімальним рівнем впливу на космічний апарат під час запуску та невеликою вартістю.

Енергетичні можливості РН “Дніпро” дозволяють використати її для виведення систем низькоорбітального супутникового зв’язку, дистанційного зондування Землі, апаратів наукового призначення.

Спільний україно-російський проект “Дніпро” дозволив відродити тісні коопераційні зв’язки між десятками підприємств космічних галузей України і Росії, забезпечив появу на міжнародному ринку пускових послуг конкурентноздатної ракети-носія легкого класу.

Кількість та технічний ресурс ракет, що підлягають модернізації, дозволяють надавати пускові послуги до 2007 року.

38


4.4. Проект “Циклон-4”

Головна ідея спільного українсько-бразильського проекту “Циклон-4” - розробка принципово нового, сучасного, конкурентоспроможного, орієнтованого на довгострокове використання космічного ракетного комплексу “Циклон-4” з будівництвом наземної інфраструктури приекваторіального пускового центру в Алькантарі (Федеративна Республіка Бразилія).

Проект спрямовано на надання пускових послуг із запуску космічних апаратів в інтересах національних космічних програм України та Федеративної Республіки Бразилія, а також третім сторонам на комерційній основі.

Роботи зі створення комплексу включатимуть:- розробку нової ракети-носія “Циклон-4” з модернізованим третім ступенем

(збільшення у 3 рази запасів компонентів палива та багаторазове ввімкнення двигуна), та застосуванням високоточної системи керування на основі сучасних технологій і нового головного обтічника з розширеним об’ємом для корисного навантаження;

- створення спеціальної наземної інфраструктури пускового центру (технічні комплекси ракети-носія та космічного апарата, стартовий комплекс ракети-носія, технологічне обладнання);

- створення загальної інфраструктури пускового центру (морський порт, автомобільні дороги, системи енергопостачання, телекомунікації та телеметрії).

Енергетичні можливості ракети-носія “Циклон-4” дозволять перевищити основні характеристики зарубіжних аналогів і виводити на екваторіальну орбіту висотою 500 км космічні апарати або групу космічних апаратів масою до 5500 кг і космічні апарати масою 1700 кг на орбіту, перехідну до геостаціонарної.

Для створення спеціальної наземної інфраструктури пускового центру, здійснення замовлень на промислове виготовлення та пускові послуги ракети-носія, проведення маркетингу, створюється спільне українсько-бразильське підприємство.

Реалізація проекту “Циклон-4” надасть можливість здійснити біля 60 пусків ракети-носія “Циклон-4” у період з 2006 по 2013 рр.

Національне космічне агентство України вважає участь у реалізації проекту “Циклон-4” сприятливою в економічному відношенні для всього машинобудівного комплексу України, враховуючи, що у проекті буде задіяно наявний науково-технічний та виробничий потенціал України, а також надано можливість використовувати космічний ракетний комплекс “Циклон-4” як у державних інтересах України, так і з комерційною метою.

39

5. ПРОМИСЛОВА ПОЛІТИКА У КОСМІЧНІЙ ГАЛУЗІ

Згідно з Законом України “Про космічну діяльність” НКАУ в межах своєї компетенції здійснює керівництво у сфері управління і координації діяльності підприємств, установ і організацій космічної галузі.

Першим етапом створення космічної галузі стала передача до сфери управління НКАУ підприємств і організацій науково-промислового комплексу України, які забезпечують замкнуті технологічні етапи створення космічної техніки (дослідні роботи, розробку, створення експериментальних зразків, серійний випуск, забезпечення експлуатації).

У 1998-1999 роках згідно з Указами Президента України від 27.10.98 р. 1190 “Про заходи щодо підвищення ефективності космічної діяльності” та від 27.10.98 р. 1191 “Про державну підтримку космічної діяльності” було реалізовано низку заходів для розвитку космічної галузі, реалізації державної політики в сфері досліджень і використання космічного простору, виробництва та експлуатації космічної техніки, підвищення експортного потенціалу космічної галузі і конкурентноздатності продукції, створення економічних умов і надання відповідних гарантій для залучення інвестицій.

Сьогодні космічна галузь України є однією з ключових галузей національної економіки. Вона забезпечує розробку й виробництво конкурентоспроможної продукції космічного призначення та цивільної продукції з використанням космічних технологій.

Підприємства космічної галузі України створюють та виробляють космічну продукцію:

• сучасні ракетиносії; • космічні апарати та двигуни;• системи керування та телеметрії; • радіотехнічне обладнання.

Різноманітну продукцію загальногосподарського призначення:

• складну сільськогосподарську техніку, зернозбиральні комбайни, трактори, землеобробні комплекси;

• технологічне обладнання для харчової промисловості та перероблюючих галузей агропромислового комплексу (лінії морозива, карамелей, макаронів, печива);

• засоби комунального транспорту й комунальну техніку (тролейбуси, автобуси, снігоочисники);

• вітроелектричні установки для промислових вітроелектростанцій;• установки для спалення та газифікації низькоякісного вугілля;• лічильники електроенергії, газу, водопостачання;• медичну апаратуру;• телерадіоапаратуру.

Надають наступні космічні й некосмічні послуги:

• телекомунікаційні;• дистанційного зондування Землі;• космічні та геофізичні дослідження;• мобільний супутниковий зв’язок.

40


ДКБ “Південне” ім. М. К. Янгеля

ВАТ "Науково�виробниче підприємство "Орбіта"

ДНВО "Комунар"

ВАТ "Хартрон"

ДП “Харківський завод електроапаратури”

Державний науково�інженерний центрсертифікації космічної техніки

Національний центр управліннята випробуваннь космічних засобів

ВАТ "Чернігівський завод радіоприладів"

Державний Дніпровський проектний інститут

Інститут технічної механіки НАНУ�НКАУ

Національний центраерокосмічної освіти молоді

ВАТ "НДІ радіовимірювань"

НДТІ приладобудування

Науково�дослідний і проектний інститут "Союз"

Центр радіофізичного зондування Землі НАНУ�НКАУ

Державне підприємство "Укркосмос"

Державний науково�виробничий центр "Природа"

ВАТ "Елміз"

Міжнародний центр космічного права

Інститут космічних досліджень НАНУ�НКАУ

Львівський центр ІКД НАНУ�НКАУ

Державне науково�виробниче підприємство "Обрій"

Дніпропетровськ

Харків

Київ

Крим

Львів

Чернігів

ВАТ "УкрНДІ технології машинобудування"

НКАУ

ДП "ВО “Південний машинобудівний завод" ім. О. М. Макарова

ДП "Дніпрокосмос"

ВАТ "Гарантспецсервіс"

ВАТ "Науково�виробничий комплекс "Курс"

ДАХК "Київський радіозавод"

ВО "Київприлад"

41


Підприємства космічної галузі мають у своєму розпорядженні напрацювання з прогресивних технологічних напрямків:

• виготовлення точного литва, лазерний та плазмовий крій листових матеріалів;• механічна обробка матеріалів;• електронно–променеве зварювання, зварювання в середовищі вуглекислого

газу, зварювання вибухом, мікроплазмове та ультразвукове зварювання;• сучасні екологічно безпечні технології хромування, цинкування, нікелювання,

нанесення порошкових полімерних покриттів;• технології виробів із полімерних композитних матеріалів;• методи та засоби неруйнівного контролю.

У космічній галузі України з року в рік відбувається зростання загальних обсягів виробництва. Зокрема, у 2001 році в порівнянні з 1998 роком загальні обсяги виробленої продукції та наданих послуг збільшилися на 40%, у тому числі: космічної продукції - на 24%, цивільної – на 84%. При цьому зменшилася чисельність працюючих на 7%. Експорт продукції космічної галузі у 2001 році збільшився у порівнянні з 1998 роком у 2 рази.

У 2001 році Указом Президента України від 06.02.01р., 73/2001 “Про заходи щодо використання космічних технологій для інноваційного розвитку економіки держави” затверджено Концепцію структурної перебудови та інноваційного розвитку космічної галузі.

Головною метою реструктуризації є створення економічно рентабельної галузі, здатної виробляти конкурентоспроможну продукцію в умовах ринкової економіки.

Основні завдання реструктуризації:

• створення інтегрованих структур за головними напрямами діяльності;• переоснащення виробництв шляхом впровадження новітніх технологій;• удосконалення керування космічною галуззю, зокрема за рахунок впровадження

інформаційних технологій;• перегляд та зміна форм власності підприємств, які підлягають приватизації.

42


Реалізація планів реструктуризації підприємств й організацій галузі дозволить до 2005 року забезпечити:

• зростання обсягів виробництва і реалізації продукції в 2,2 рази;• збільшення завантаження виробничих потужностей у 1,5 рази;• зростання експорту продукції на 10%;• створення 4500 нових робочих місць;• підвищення середньої зарплатні більш ніж у 2 рази.

Національне космічне агентство України за участю міністерств та інших центральних органів виконавчої влади розробило “Міжвідомчу програму впровадження космічних технологій у створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього ринку і на експорт на 2001-2005 роки”, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2001 р., 740.

До цієї Програми включено 165 основних проектів підприємств космічної галузі щодо впровадження космічних технологій в інші галузі економіки України за шістьма напрямами:

• обладнання й технології для паливно-енергетичного комплексу;• машини, обладнання й технології для сільського господарства, харчової

промисловості й переробних галузей АПК;• обладнання й технології для машинобудування та інших галузей промисловості;• засоби телекомунікацій;• засоби транспорту;• медична апаратура й обладнання.

Загальні обсяги фінансування, необхідні для виконання проектів Програми на період її реалізації складають біля 600 млн. гривень.

Реалізація програми забезпечується заходами з виділенням бюджетних капіталовкладень, а також залучення інвестицій із внутрішніх та іноземних джерел.

43


Реалізація Програми дозволить :

• налагодити виробництво імпортозамінюючої продукції для забезпечення потреб внутрішнього ринку;

• організувати випуск продукції, спрямованої на енерго- та ресурсозбереження у галузях промисловості;

• зменшити споживання імпортованого газу, мазуту та витрати вугілля;• трансформувати високі, наукоємні технології у виробництво

високотехнологічної цивільної продукції;• зберегти висококваліфікований кадровий потенціал підприємств космічної

галузі.

44

6. НОВА КОСМІЧНА ПРОГРАМА УКРАЇНИ ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ

Загальнодержавна (Національна) космічна програма України на 2003 2007 роки (ЗНКПУ) (далі – Програма), прийнята Верховною Радою України 24 жовтня 2002 року, визначає основну мету, завдання, пріоритети та шляхи здійснення космічної діяльності в Україні.

Реалізація завдань Програми базується на таких концептуальних підходах: • орієнтація на конкретного споживача;• розробка та використання передових технологій, новітніх методів

проектування і конструювання;• створення умов для використання космічних технологій в інших галузях

економіки, комерціалізації космічної діяльності;• переоснащення технічної бази, створення єдиного технологічного

середовища в галузі;• багатопланове міжнародне співробітництво;• залучення додаткових позабюджетних джерел фінансування.

45


6.1. Наукові космічні дослідження

У межах цільової програми “Наукові космічні дослідження” пріоритетами є дослідження Землі та навколоземного простору, астрономічні та астрофізичні наземнокосмічні проекти, дослідження в галузі космічної біології, фізики невагомості. Зокрема, передбачається створення космічної системи моніторингу “космічної погоди”, вивчення проблем “космічного сміття” та астероїдної небезпеки, вивчення Місяця, малих тіл, планет Сонячної системи.

Дослідження Землі та навколоземного простору

створення космічної системи моніторингу “космічної погоди” (“Попередження”); проведення наукових досліджень на космічному апараті “Січ1М” (“Варіант”); вивчення глобальних та регіональних змін довкілля на основі дистанційних методів

(“Зондування”); наземний підсупутниковий моніторинг іоносфери (“Іоносфера”); створення спеціалізованих центрів обробки наукової інформації та моніторингу навколишнього

середовища (“Центр”); розробка нового покоління приладів та наукових методик для дослідження Землі та

навколоземного простору (“Простір”).

Позаатмосферна астрономія та астрофізика

астрофізичні дослідження за допомогою міжнародної навколоземної сонячної обсерваторії (“Коронас”);

астрофізичні дослідження за допомогою міжнародних орбітальних обсерваторій (“Спектр”); розробка комплексу апаратури для оснащення антенних засобів Національного центру управління

та випробувань космічних засобів, проведення наземнокосмічних радіоастрономічних досліджень (“Інтерферометр”).

Космічна біологія, фізика невагомості, технологічні дослідження

комплекс експериментів в умовах мікрогравітації, спрямований на створення перспективних космічних технологій, вивчення впливу космічних факторів на біологічні та фізикохімічні процеси;

створення наукової апаратури для використання на російському сегменті МКС.

6.2. Дистанційне зондування Землі

Цільова програма “Дистанційне зондування Землі” суттєвим чином зорієнтована на підвищення ефективності використання космічних засобів в інтересах раціонального природокористування, екологічної та техногенної безпеки. Передбачається розвиток національної системи спостереження Землі “Січ”, початок створення системи антикризового космічного моніторингу, модернізація наземних програмноапаратних засобів приймання та обробки інформації в інтересах широкого кола споживачів.

Створення та експлуатація космічної системи спостереження Землі “Січ”

створення та експлуатація космічної системи спостереження Землі “Січ1М”; експлуатація космічного апарату “МС1ТК”; створення космічної оптикоелектронної системи спостереження Землі “Січ2”.

Модернізація та експлуатація наземних програмно-технічних комплексів

модернізація наземного комплексу приймання, архівації, обробки та розповсюдження аерокосмічної інформації (“Моніторинг”).

Створення та експлуатація системи геоінформаційного космічного забезпечення

створення оперативного інформаційноаналітичного центру (“Антикриз”); створення української мережі використання даних аерокосмічних спостережень

Землі (“УМАКС”); відпрацювання аерокосмічних технологій ДЗЗ для вирішення задач споживачів (“Космокарта”).

46


6.3. Супутникові системи телекомунікацій

У цільовій програмі “Супутникові системи телекомунікацій” передбачається створення національного космічного сегмента систем супутникового зв’язку та мовлення, а також розвиток наземної інфраструктури супутникових систем зв’язку, передачі даних та телерадіомовлення.

Створення національного космічного сегмента систем супутникового зв’язку та мовлення

створення космічного сегмента геостаціонарної системи супутникового зв’язку (“ЛибiдьМ”); впровадження державної системи супутникового іномовлення (“ЛибідьР”); формування та міжнародноправове забезпечення національних супутникових мереж

(“ЛибідьГСО”).

Розвиток наземної інфраструктури супутникових систем зв’язку, передачі даних та телерадіомовлення

розвиток державної системи супутникового цифрового мовлення та інтегрованого обслуговування (“СигналТБ”);

створення відомчої телекомунікаційної мережі інтегрованого обслуговування космічної інфраструктури (“МережаВ”).

6.4. Розвиток наземної інфраструктури навігаційних та спеціальних інформаційних систем

Цільова програма “Розвиток наземної інфраструктури навігаційних та спеціальних інформаційних систем” передбачає створення та введення в дію системи космічного навігаційночасового забезпечення України, розробку апаратури та технологій оперативного інформаційного забезпечення безпеки рухомих і віддалених стаціонарних об’єктів за допомогою космічних систем навігації та зв’язку, створення та введення в експлуатацію автоматизованої системи збору та обробки геофізичної інформації, контроль та аналіз космічної обстановки, балістичне забезпечення польотів космічних апаратів.

Розвиток наземної інфраструктури навігаційних та спеціальних інформаційних систем

система космічного навігаційночасового забезпечення України (“Навігація”); розробка апаратури та технологій оперативного інформаційного забезпечення безпеки

рухомих і віддалених стаціонарних об’єктів за допомогою космічних систем навігації та зв’язку (“Безпека”);

автоматизована система збору та обробки геофізичної інформації (“Геомережа”); система контролю та аналізу космічної обстановки, балістичне забезпечення польотів

космічних апаратів, створюваних в Україні космічних систем (“Спостереження”); модернізація існуючих засобів функціональних центрів, комплексів та систем НКАУ

подвійного призначення для виконання завдань спеціального інформаційного забезпечення (“МодернізаціяС”).

47


6.5. Космічні комплекси

Цільова програма “Космічні комплекси” передбачає подальший розвиток засобів виведення космічних апаратів, зокрема, створення нового носія легкого класу, модернізацію наземної інфраструктури космічних комплексів, а також створення космічних апаратів для здійснення проектів З(Н)КПУ.

Засоби виведення космічних апаратів

створення нового космічного ракетного комплексу легкого класу “Циклон4”; подовження терміну експлуатації та відновлення виготовлення ракетносіїв “Циклон”; створення нової ракетиносія легкого класу “Маяк”; модернізація ракетиносія “Зеніт” (“ЗенітМ”); модернізація ракетиносія “Дніпро” (“ДніпроМ”).

Космічні апарати

створення космічного апарата “Січ1М”; створення мікросупутника МС1ТК (“Мікросупутник”); створення мікросупутника МС28 (“Січ2”).

Інші напрями щодо підтримки і розвитку наземної інфраструктури та нормативно-технічного забезпечення

6.6. Розвиток базових елементів та прогресивних технологій космічної техніки

У межах цільової програми “Розвиток базових елементів та прогресивних технологій космічної техніки” знайдуть подальший розвиток космічне приладобудування, двигунобудування, матеріалознавство та інші прикладні науковотехнічні та технологічні дослідження в інтересах створення ракетнокосмічної техніки.

Космічне приладобудування

створення сучасних систем керування космічних апаратів і ракетносіїв, вимірювальних приладів для ракетносіїв та космічних апаратів (“Хвиля“, “РСА“, “Прилад“, “Вимір“, “Рось1“).

Космічне двигунобудування

створення двигунів та двигунних установок для поліпшення енергомасових і маневрових характеристик верхніх ступенів ракетносіїв, розгінних блоків та космічних апаратів, розширення їх функціональних можливостей і підвищення комерційної цінності (“Полум’я“, “Форсаж“, “Аміак“, “ЕРДУ“).

Матеріалознавство та технології для створення ракетно-космічної техніки

розроблення нових та удосконалення існуючих конструкційних матеріалів, проведення досліджень, спрямованих на розроблення новітніх технологій виробництва матеріалів з унікальними властивостями та імпортозамінних матеріалів, на подолання несприятливого впливу умов космічного простору (“Крона”, “Техма“, “Технолог“, “Рось 4“).

Прикладні науково-технічні та технологічні дослідження

розроблення і впровадження нових технологічних рішень, пошук шляхів досягнення високого рівня технічних та експлуатаційних характеристик елементів космічних апаратів, а також забезпечення високого технологічного рівня їх виробництва і надійності (“Факел“, “Прогрес“, “Стерео“, “Модель“, “Енергетика“, “Композит“, “Автоматизація“, “Кластер“.)

48


6.7. Розвиток дослідно-експериментальної та виробничої бази галузі

Цільова програма “Розвиток дослідноекспериментальної та виробничої бази галузі” відображає нові підходи до ефективного використання потенціалу галузі. У межах програми передбачається створення базових дослідноекспериментальних комплексів та галузевих технологічних центрів у космічному машинобудуванні та приладобудуванні, адаптація космічних технологій для використання в інших галузях економіки.

Створення базових дослідно-експериментальних та виробничих комплексів у космічному машинобудуванні та приладобудуванні

забезпечення функціонування, збереження та подальший розвиток унікальних об’єктів космічної діяльності (“БазаУ”);

дооснащення, модернізація та розвиток експериментальної бази відпрацювання ракетнокосмічної техніки (“БазаР”);

модернізація та розвиток виробничої бази для виготовлення та відпрацювання ракетнокосмічної техніки (“БазаВ”).

Впровадження космічних технологій в інші галузі економіки

впровадження технологій космічного машинобудування та приладобудування в інші галузі економіки (“Адаптація”).

Створення організаційно-правових основ комерціалізації космічних послуг та технологій

розробка організаційноправових основ комерціалізації космічних послуг та технологій (“Комерціалізація”).

Системні дослідження щодо ефективності та структури виробництва ракетно-космічної техніки на підприємствах галузі

системні дослідження щодо ефективності та структури виробництва ракетнокосмічної техніки на підприємствах галузі (“Ефективність”).

Реалізація завдань Програми забезпечить:

• розвиток національної системи спостереження Землі з космосу в інтересах загальнодержавних потреб у соціально-економічній сфері, у сфері безпеки та оборони;

• впровадження в телекомунікаційну інфраструктуру держави супутникових систем і засобів зв’язку;

• отримання нових фундаментальних знань про навколоземний простір, Сонячну систему, далекий космос, біологічні та фізичні процеси в умовах мікрогравітації;

• створення і розвиток засобів доступу в космос для виконання національних та міжнародних проектів, сприяння використання вітчизняних ракетносіїв на світовому ринку транспортних космічних послуг;

• розробку перспективної космічної техніки;• інноваційний розвиток галузі на основі удосконалення її дослідно-

експериментальної та виробничої бази.

Космічна діяльність України: результати та...

Documents