Реєстраційне свідоцтво комітету інформації Дніпропетровської

облдержадміністрації ДП - 890 від 20 листопада 2001р.

Засновник: Дніпропетровська торгово-промислова палата,

вул. Шевченка, 4, м. Дніпропетровськ, 49044, Україна, т.: (0562) 36-22-58, ф.: 36-22-59

e-mail: dcci@dcci.org.ua www.cci.dp.ua

Над номером працювали: Олена Ягубець,

Анастасія Кривоножкіна, Анастасія Малишкіна,

Оксана Кременна, Олена Рославцева, Ольга Войцеховська

Підписаний до друку 25.02.2014р. Тираж 1500 прим.

Точки зору авторів і редакції можуть не співпадати. Автори несуть повну відповідальність за

достовірність фактів, цитат та інших даних

Адреса редакції: вул. Шевченка, 4, м. Дніпропетровськ, 49044, Україна

т./ф.: (056) 374-94-28, т.: (056) 374-94-27 e-mail: courier@dcci.org.ua

Надруковано: ТОВ Друкарня «Україна», пр. К. Маркса, 98,

м. Дніпропетровськ, Україна, 49036

За достовірність рекламної інформації відповідальність несе рекламодавець.

При використанні матеріалів посилання на «Дніпровий кур'єр» обов'язкове у відповідності

до Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993р.

Матеріали публікуються мовою оригіналу

ОсНОвНі мАтеРіАли НОмеРА

Рада ДТПП: обличчя, думки, ідеї .............................................................................................................Стор.2

О. Шпильова. Підсумки зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності. ..........................................Стор.8

М. Поляков. Міжнародні орбіти ДНУ...................................................................................................... Стор.12

Д. Самойлов. Попереднє митне декларування ...................................................................................... Стор.15

Є. Бородін. Підготовка та укладання ЗЕД контрактів ........................................................................ Стор.16

А. Кривоножкіна. Рецепт успішного бізнесу від Людмили Лупульчук ......................................................... Стор.18

І. Герасименко. Індустріальний парк ...........................................................................................................Стор.20

Т. Шаповалова. Електронна Дніпропетровщина ........................................................................................Стор.24

О. Ягубець. Портрет ...............................................................................................................................Стор.26

А. Кривоножкіна. Фейк на ринку. Мобілізуймося! .........................................................................................Стор.32

О. Войцеховська. Власне виробництво сільськогосподарської техніки – примха чи необхідність? .................................................................................................................Стор.34

А. Кривоножкіна. Портрет ...............................................................................................................................Стор.36

Нові члени ДТПП .....................................................................................................................Стор.39

О. Аліванцева. Сторінки історії .........................................................................................Стор.40

Комерційні пропозиції. ...................................................................................................Стор.43

1www.cci.dp.ua

Совет Днепропетровской торгово-промыш-ленной палаты одобрил ее деятельность в 2013 году и утвердил план работы на текущий пери-од. С отчетом выступил президент ДТПП Вита-лий Жмуренко.

Отчет ревкомиссии об итогах финансово-хозяйственной деятельности ДТПП в 2013 году сделал ее председатель Анатолий Косолапов.

В обсуждении докладов приняли участие ректор Днепропетровского национального уни-верситета железнодорожного транспорта име-ни академика Лазаряна Александр Пшинько, городской голова Кривого Рога Юрий Вилкул, заместитель начальника Главного управления Миндоходов в Днепро-петровской области Игорь Ломако.

В работе совета при-няли участие и высту-пили председатель Днепропетров ского обл-совета Евгений Удод, пре-зидент ТПП Украины Ген-надий Чижиков.

Члены совета были проинформированы о контрольных показателях экономического и соци-ального развития ДТПП,

а также об утвержденных президиумом ТПП Украины размере и порядке уплаты вступительных и членских взносов на 2014 год.

Виталий Жмуренко вручил символы, свиде-тельствующие о статусе вип-партнеров палаты, ру-ководителям торгово-про-изводственной корпорации «Ольвия», ЧАО «Днепропет-ровский комбинат пище-вых концентратов», ООО «Укртранзит», агрохолдин-га KSG Agro, ЧП «РИН», ООО «Симферопольский винно-коньячный завод».

Подписан мемо-рандум о стратеги-ческом партнерстве между региональ-ной торгово-про-мышленной пала-той и облсоветом. Документ скрепили подписями прези-дент ДТПП Виталий Жмуренко и пред-седатель облсовета Евгений Удод.

2 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

Итог

И И

пер

спек

тИвы

Виталий Жмуренко,президент Днепропетровской торгово-промышленной палаты

Взаимодействие – ключевой принцип нашей работы

2013-ый стал первым годом реализации продиктованной современными реалиями за-дачи коренного реформирова-

ния национальной системы торгово-промышленных палат.

О каких-то глобальных изменениях сегодня доло-жить еще сложно. Задача перед системой, формиро-вавшейся и нарабатывавшей свой опыт веками, по-ставлена не из простых.

Одно можно сказать со всей ответственностью: старт реформам дан, и обратного пути для нас нет.

Проект концепции реформирования, выработан-ный совместными усилиями региональных палат и ТПП Украины, главной своей целью ставит определе-ние направлений дальнейшего развития всей системы и региональных структур, в частности, укрепление по-зиций палат в качестве партнеров власти в реализа-ции экономической политики, консолидации для этого усилий предпринимательской среды и общественных организаций.

Мы сознательно стараемся избегать так назы-ваемого поверхностного, псевдореформирования, заключающегося в структурной перетасовке, смене названий и пр. Мы делаем упор на философию, смыс-ловое наполнение работы, расширяем перечень ус-луг, актуализируем их, углубляем взаимодействие с партнерами.

Первое. Взаимодействие на международном на-правлении.

Хозяйственный комплекс Днепропетровской об-ласти – экспортно ориентированный. Никого не нужно убеждать в важности для него связей с миром, расши-рения кооперации, притока инвестиций. Значительно потеряв в этом по причине известных геополитичес-ких изменений последних двух десятков лет, перма-нентных кризисных явлений, мы вполне закономерно подняли данную сферу на флаг, определили приори-тетом из приоритетов. Движение «Сделаем Днепро-петровщину инвестиционными воротами Украины» – это не идеологический бренд, а прагматичный расчет, насущная необходимость для того, чтобы придать региональной экономике устойчивость, дать стимул к развитию и, соответственно, получить возможности для решения социальных, научных, образователь-ных, культурных и прочих жизненно важных проблем. Так же, на мой взгляд, закономерно, что региональная торгово-промышленная палата оказалась в эпицент-ре этой работы.

Я хотел бы назвать главные события 2013 года в этой сфере, точки прорыва, благодаря которым укре-пился авторитет Днепропетровского региона и расши-рились внешнеэкономические возможности бизнеса. Это первое в Украине выездное заседание Ассамблеи европейских регионов, прошедшее в Днепропетров-

ске; специальные слушания Европарламента по воп-росам регионального развития на примере нашей об-ласти и безусловный успех – внесение петриковской росписи в список нематериального культурного на-следия человечества, сформированный ЮНЕСКО.

ДТПП – один из винтиков того механизма власти, бизнеса и общественности, который совместной сис-темной работой добился, чтобы они состоялись.

Частью этой системной работы стало продолжение палатой совместно с областной властью и бизнесом презентаций промышленного и инвестиционного по-тенциала области в ключевых регионах мира. В 2013 году они состоялись в Италии, Испании, Франции, Китае, Индии. Работая по собственному плану, в те-чение отчетного периода мы приняли 36 зарубежных деловых и дипломатических делегаций, в том числе из Германии, Македонии, Венгрии, Франции, Латвии, Бразилии, Чехии. Провели 46 расширенных бизнес-встреч, кооперационных бирж и экономических фору-мов, а также свыше 70 презентаций зарубежных фирм и образовательных семинаров для более чем 2 тысяч предпринимателей, где им были представлены эф-фективные современные инструменты ведения вне-шнеэкономической деятельности.

В отчетном периоде на 7 увеличилось количество договоров о международном сотрудничестве палаты. На сегодняшний день их 96. Задача ближайшего вре-мени – придать ускорение работе в рамках каждого из них.

В январе работу по созданию положительно-го имиджа и развитию международных связей Днепропетров ской области подробно анализировала коллегия облгос администрации. В повестке дня была и информация по этому вопросу региональной торго-во-промышленной палаты. В целом прилагаемые уси-лия одобрены. Но прозвучал также ряд замечаний и конструктивных предложений, которые мы, безуслов-но, учтем в своей дальнейшей деятельности.

Уже в первом полугодии 2014-го в развитие до-стигнутых ранее договоренностей планируется ор-ганизация масштабных экономических форумов с представителями итальянского, индийского, а также венгерского бизнеса. Ожидается проведение Дней Аджарской республики и российских предприятий в нашем регионе и Дней Днепропетровской области в Мадриде. Скорее всего, мы сможем предложить пред-ставителям регионального бизнеса деловые поездки в Чехию и Германию, участие в экономических фору-мах в Аргентине, Мексике, Перу, Таджикистане.

Планом социально-экономического развития об-ласти на текущий год предусмотрено расширение внешнеэкономической деятельности региональных производителей, заложен рост прямых зарубежных инвестиций на 4,5%. Для его достижения всем при-частным организациям, в том числе и торгово-про-

3www.cci.dp.ua

Итог

И И

пер

спек

тИвы

мышленной палате, необходимо приложить максимум усилий. От сотрудников управления внешнеэконо-мических связей, а также от созданных совместно с нашими зарубежными партнерами украинско-немец-кого и украинско-французского кооперационных бюро ожидаем больше креативных идей, работающих на результат.

второе. Взаимодействие в сфере оказания базо-вого пакета услуг бизнесу.

В 2013 году экспертами ДТПП оформлено более 73 тысяч сертификатов (на 4тыс. больше, чем в 2012-ом), в т.ч. свыше 13тыс. формы А (на 3тыс. боль-ше). Выполнено более 1,5тыс. товароведческих, свы-ше 6,5тыс. оценочных, 600 – из давальческого сырья, всего – больше 9 тыс. экспертиз.

В целях приближения наиболее востребованных экспертных услуг к потребителю палата практикует работу выездных постоянно действующих постов на крупных предприятиях региона. Сейчас полноценно действуют два из них – на ООО «Винил» и ПАО «Днеп-ропетровский металлургический завод им. Коминтер-на». В процессе реализации еще несколько заявок субъектов хозяйствования.

Выдано практически 3 тысячи свидетельств о при-своении штриховых кодов. Еще 55 днепропетров­ских предприятий зарегистрированы нами в меж-дународной Ассоциации товарной нумерации GS1.

Оформлено 58 свидетельств о регистрации то-варных знаков. Этот процесс, на мой взгляд, еще не набрал нужных оборотов, но можно с уверенностью прогнозировать, что интеграционные устремления Ук-раины способны придать ему ускорение, многократно умножат число желающих работать в цивилизованных рыночных отношениях.

Сектором учебных программ проведено почти 90 семинаров по актуальной экономической тематике. Их посетили около 3 тысяч предпринимателей.

Работая уже который год в неприспособленных условиях, Днепропетровская торгово-промышленная палата все же не сдала позиции главного операто-ра выставочной деятельности региона. Состоялись все запланированные экспозиции, в которых в общей сложности приняли участие свыше 850 экспонентов и более 150 тысяч посетителей.

Но неимение выставочных площадей не должно усугубляться неимением новых подходов к этому виду деятельности. Мы гордимся, что выставки ДТПП узнаваемы, но даже самые популярные бренды со временем приедаются, нужны свежие идеи. Если мы не можем взять количеством, должны брать качес-твом. Это главная задача 2014 года на данном на-правлении.

Она тем более актуальна, что, пользуясь отсутс-твием целевой программы развития регионального рынка выставочных услуг и, по большому счету, ко-ординирующего органа, у нас все чаще появляются операторы-однодневки, иногда «залетные» – из дру-гих областей. Они кое-как проводят акцию, забирают выручку и исчезают восвояси, не имея никаких обяза-тельств ни перед производителями, ни перед местным бюджетом. При этом своими непрофессиональными

действиями наносят существенный вред имиджу и палаты, и Днепропетровщины в целом.

Я предлагаю рассмотреть вопрос о создании на областном уровне выставочного комитета, сов-местными усилиями власти, палаты, других опе-раторов выставочной деятельности региона вы-работать программу действий и просить облсовет утвердить ее.

При участии ТПП Украины и народных депутатов от Днепропетровщины надо бы определиться, нужен ли все-таки закон о выставочной деятельности в Ук-раине? Проект его зарегистрирован в Верховной Раде еще в 2005 году, но так и не был принят. Возможно, стоит подумать о новом, более актуальном проекте, в котором будет разработан механизм комплексного развития выставочных услуг, определены перспекти-вы создания новых и модернизации существующих площадок, формирования многоуровневой системы подготовки кадров для отрасли, государственной под-держки операторов выставочной деятельности и экс-понентов.

В 2013 году ДТПП традиционно выступила соорга-низатором участия региональных предприятий в об-щенациональной выставочной акции «Барвиста Украї-на» и Всеукраинском конкурсе «Лучший товар года». 47 предприятий, большинство из которых являют-ся членами палаты, представили свою продукцию в 32 номинациях и заслужили признание. Второй год подряд награду конкурса получила и ДТПП.

В целом, несмотря на все сложности, нам удалось не только не снизить прошлогодние экономические показатели, а даже несколько превысить их.

В ближайшей перспективе необходимо углублять взаимодействие в хозяйственной сфере, искать пути перехода от моноуслуги по выдаче сертификатов про-исхождения, которая приносит большую часть дохо-дов, к другим видам сервисов, соответствующим вре-мени и реалиям. Именно это будет соответствовать духу начатых реформ. Определенные шаги в этом на-правлении уже сделаны. Предприятиям, являющимся членами палаты много лет, активно пользующимся ее сервисами, с нынешнего года предложен их расши-ренный и актуализированный пакет. Отныне они наши vip-партнеры.

третье. взаимодействие в рамках делового со-общества.

ежегодно палата принимает 80–100 новых чле-нов. Есть и такие, которые по разным причинам выбы-вают – это живой процесс. На сегодняшний день наше деловое сообщество насчитывает 850 «боевых штыков» и является крупнейшей деловой организаци-ей региона, реальным выразителем интересов бизне-са и партнером власти в реализации экономической политики.

Но это не значит, что наши позиции не нуждают-ся в укреплении. Один из путей этого – объединение усилий с другими организациями делового направле-ния. Днепропетровская ТПП последовательно идет по нему, протягивая руку потенциальным партнерам. В этом году мы заключили соглашение о сотрудничес-тве с Федерацией организаций работодателей нашей области. Перед самым Новым годом состоялось под-

4 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

Итог

И И

пер

спек

тИвы

писание договора с областным объединением про-фсоюзов. Готовы продолжать этот процесс.

На сегодняшний день палатой разработан проект договора о сотрудничестве с акцентом на содействие производителям и местным органам власти в бизнес-планировании, оказании экспертных услуг, монито-ринге рынков, продвижении на них продукции, при-влечении инвестиций. Он будет направлен в органы государственной власти и местного самоуправления, а также крупным производителям в городах и сельских районах области. Задача более активно обозначить свое присутствие на местах поставлена также перед представительствами ДТПП в Кривом Роге, Днепро-дзержинске, Никополе, Павлограде, Новомосковске, Верхнеднепровском районе.

К сожалению, надо признать: бизнес-среда в на-шей стране, а соответственно и на уровне регионов, не упорядочена. Зарегистрировано множество ассо-циаций, союзов, представительств, филиалов между-

народных организаций и т.п., позиционирующих себя в качестве выразителей интересов предприниматель-ства, а на деле преследующих цели узкого круга своих членов, пытаясь при этом дублировать функции ТПП. Я призываю региональные организации такого толка умерить свои амбиции и, как минимум, объединиться. Вместе мы сделаем гораздо больше. А инициатива Днепропетровщины в этом отношении, я уверен, пос-лужит примером для всей Украины.

Я благодарен руководителям предприятий, специ-алистам и экспертам, входящим в руководящие орга-ны ДТПП – комитеты, президиум, совет, – за работу. В ходе нашего общения рождаются хорошие иници-ативы, перспективные решения как локального, для отдельных субъектов хозяйствования, так и отрасле-вого масштаба. При этом я акцентирую внимание на необходимости повышения личной ответственности каждого сотрудника палаты за реализацию начатых реформ.

Анатолий Косолапов,проректор Национального горного университета,

председатель ревизионной комиссии ДТПП

Финансово-хозяйственная

деятельность эффективнаКонтрольные показатели финансово-хозяйственной

деятельности в отчетном периоде выполнены всеми подразделениями ДТПП. Объем реализации услуг по сравнению с 2012 годом вырос на 1,9млн.грн. Перечис-ления в бюджет и внебюджетные фонды за 2013 год составили 14млн. 335тыс.грн.

По всем социально-экономическим показателям па-лата занимает второе место в системе ТПП Украины.

В течение прошедшего года тарифы на услуги не повышались, несмотря на инфляционные процессы в экономике.

За счет дохода проведена автоматизация рабочих мест сотрудников, модернизировано ведение бухгалтерского и нало-гового учета, поддерживается и обновляется веб-сайт, разрабатываются базы данных для подразделений па-латы, осуществляются хозяйственные и социальные мероприятия.

Рекомендовано усилить работу с членами палаты в части уплаты членских взносов.

Александр Пшинько, ректор Днепропетровского национального университета железнодорожного транспорта, член совета ДТПП

У нас все должно быть лучшееПри непосредственном со-

действии ДТПП, украинской ТПП, министерства образова-ния мы устраивали выставку в Туркменистане. Без вашей под-

держки сложно работать на таком уровне. Теперь у нас есть эффективные партнеры. С палатой мы сумели реа-лизовать наши научные амбиции.

Мне кажется, нужно обратить внимание на усиле-ние поддержки вузам. Помощь есть, но ее пока не-достаточно. Все вузы у нас достойно работают, но сегодня остро ощущается нехватка денег. Даже орга-низовать выставку наших разработок – целая пробле-ма. Люди уже используют 3Д, визуализируют техно-логические процессы, а мы по старинке все клепаем

и думаем, что весь мир будет у наших ног. Надеюсь, что с помощью палаты научимся работать по-совре-менному.

Благодаря тесному сотрудничеству и взаимопо-ниманию мы сегодня имеем большой годовой объем договоров, 37% из них валютные – с американскими фирмами, немецкими. «Сименс», «Шкода», «Дженерал моторс», всем известный «Хюндай». Новые договора появляются потому, что партнеры видят нашу квалифи-кацию, доверяют ей.

Я высоко оцениваю работу палаты и президента, и ревизионной комиссии. Вы на правильном пути. Похо-же, что центр палат будет перемещаться в Днепропет-ровск, нам пора занимать уже первое место. У нас все должно быть лучшее и передовое.

5www.cci.dp.ua

Итог

И И

пер

спек

тИвы

Игорь Ломако,заместитель начальника Главного управления Миндоходов в Днепропетровской области

Развивается бизнес –

наполняется бюджетЯ хочу от себя лично и от

Главного управления поблаго-дарить нашу торгово-промыш-ленную палату. Она является

сильным партнером в решении проблем предприятий. Бизнес развивается, может быть, не такими темпами, как хотелось бы, но благодаря его работе наполняются бюджеты. Мы практически 99% собственных средств

собираем для выплат пенсионерам, это очень здорово, особенно в нынешней сложной экономической ситуа-ции. Непросто сегодня быть менеджером нашей про-дукции, которая производится на довольно устаревшем оборудовании. Сложно выходить на рынки, завоевы-вать их. Я думаю, что и торгово-промышленная палата, и Миндоходов, и бизнес постараются оставаться надеж-ными партнерами, совместно решать эти проблемы.

Евгений Удод,председатель Днепропетровского облсовета

Объединение усилийоткрывает хорошиеперспективы для региона

Лидерство Днепропетровской области в сфере привлечения инвестиций – это результат совместной системной работы торгово-промышленной палаты и областной власти. Сама сущность внешнеэкономичес-кой, инвестиционной деятельности объединяет ТПП и областную власть в единую команду. И это крайне важная деталь в совершенствовании регионального делового климата, повышении конкурентоспособнос-ти не только отдельных предприятий, но и области в целом.

В течение минувшего года областным советом в тес-ном сотрудничестве с торгово-промышленной палатой организован ряд важных мероприятий. Они стали точ-ками прорыва, благодаря которым укрепился авторитет региона и расширились возможности бизнеса. Вся эта работа проделана на благо людей.

Я благодарен торгово-про-мышленной палате за качест-венную работу в 2013 году, за серьезный вклад в развитие экономики и улучшение ин-вестиционного климата в нашем регионе.

Что касается планов международного сотрудни-чества на 2014 год, то в них тоже обозначен ряд сов-местных мероприятий: это экономические форумы с участием представителей ТПП Венгрии, воеводства Нижняя Силезия (Польша), бизнес-форум в г. Баку (Азербайджан).

Сообща нам предстоит решить и такие задачи, как повышение доли малого и среднего бизнеса в реги-ональном валовом продукте, создание модернизиро-ванных рабочих мест, развитие бизнеса преимущест-венно в инновационном направлении.

Юрий Вилкул,городской голова Кривого Рога

Палата нужна нашимпредприятиям

В 2013 году промышленные предприятия города про-извели продукции на сумму больше 80млрд.грн. Инвес-тиции в производство увеличились и на сегодняшний день достигли 5млрд.долл. Ежегодно регистрируются новые компании. Без помощи Днепропетровской торго-во-промышленной палаты, ее Криворожского предста-вительства предприятиям сложно.

Именно ДТПП выполняет важную миссию – ока-зывает содействие развитию предпринимательства. Инструменты, которые она предлагает, разнообраз-ны. Это и выставки, и семинары, и конференции, и другие меро приятия. Главное, умело ими пользовать-ся. Отдельное спасибо за экспертную, консультаци-

онную поддержку, за качество аналитических материалов и оперативность выполнения запросов.

Я уверен, в этом году мы реализуем все намеченное – планы уже сверстаны. Бу-дем и дальше продолжать работать на развитие новых идей, привлекать инвестиции. Проектов много, начиная от утилизации и переработки твердых отходов, закан-чивая построением логистических центров.

Предлагаю работу ДТПП за отчетный период при-знать удовлетворительной.

6 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

Итог

И И

пер

спек

тИвы

Пресс-служба ДТПП

На снимках: заседание совета ДТПП; вручение свидетельств вип-партнерам палаты; подписание меморандума между облсоветом и региональной торгово-промышленной палатой; встреча в облгосадминистрации

Перед заседанием совета в облгос-администрации состоялась рабочая встреча губернатора Дмитрия Колес-никова с президентами ТПП Украи-ны и ДТПП Геннадием Чижиковым и Виталием Жмуренко. Обстоятельный разговор касался путей углубления взаимодейст вия торгово-промыш-ленных палат, власти и бизнеса на национальном и региональном уров-нях, реформирования палат, а так-же конкретных совместных планов дальнейшего развития внешнеэконо-мической и инвестиционной деятель-ности, содействия малому и средне-му предпринимательству.

Геннадий Чижиков,президент торгово-промышленной палаты Украины

Философия работы палат – в достижении конкретных целей

Днепропетровская ТПП, как и все торговые палаты Укра-ины, находится в стадии ре-формирования. Процесс этот

долгий. Необходимо, чтобы в нем участвовал бизнес, чтобы была заинтересована власть. Тогда мы получим палаты, которые нужны стране, способны влиять на экономику.

Усилия ДТПП заслуживают однозначно положи-тельной оценки. Такую же оценку палата получила из уст губернатора, с которым мы сегодня встречались и обсуждали пути нашего дальнейшего сотрудничес-тва. Убедительна позиция в отношении палаты всех выступивших на заседании совета. Мне, как прези-денту национальной палаты, это очень приятно слы-шать.

Позитивных моментов могу отметить много. Один из них – ДТПП, несмотря на объективные сложности, удалось сохранить на региональном уровне лидиру-ющие позиции в такой важной для палат сфере, как выставочная деятельность. Многие не смогли этого сделать.

Виталий Жмуренко говорил о философии перемен. Она, на мой взгляд, – в достижении конкретных целей.

Какие задачи мы перед собой ставим на период до 2020 года? Создание конкурентных условий для пред-принимателей; содействие развитию бизнеса, росту инновационного и технологического уровня компаний, объемов экспорта и иностранных инвестиций; помощь в создании и модернизации рабочих мест, формирова-нии кадрового потенциала, повышении профессиона-лизма; сохранение лидерских позиций национальной системы торгово-промышленных палат среди украинс-ких организаций поддержки бизнеса.

Мы должны стать организацией, на которую смогут опираться члены нашего сообщества, сейчас их 10 ты-сяч. Мы должны уметь отвечать на современные вызо-вы. Мы должны быть эффективными, не плыть по тече-нию, а опережать события.

Моя позиция – браться за решение самых амбици-озных задач. Судя по всему, Днепропетровская палата двигается именно в этом направлении. Желаю палате, совету, днепропетровскому бизнесу удерживать ли-дерство.

Привлечению в регион частного капитала мы уделяем особое внимание. В этом вопросе торго-во-промышленная палата становится переговорной площадкой, где представители законодательной, ис-полнительной власти и бизнеса встречаются, находят общие интересы и пути их реализации.

Я уверен, что подписание Меморандума о со-трудничестве между областным советом и Днеп-ропетровской торгово-промышленной палатой по служит импульсом для наращивания наших уси-лий, что в итоге станет хорошей перспективой для области.

7www.cci.dp.ua

Итог

И И

пер

спек

тИвы

Ольга Шпильова,начальник Головного управління статистики у Дніпропетровській області, спеціально для «Дніпрового кур'єра»

Підсумки зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності

обсяги експорту товарів та послуг області у 2013р. стано­вили 10338,2млн.дол. сША, імпорту – 5850,5млн.дол., і

порівняно з 2012р. експорт зменшився на 1,7%, імпорт – на 16,1%. позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу дорівнювало 4487,7млн.дол. (у 2012р. – 3548,7млн.дол.).

У 2013р. обсяги експорту товарів складали 9795,3млн.дол., імпорту – 5346,4млн.дол., і проти попереднього року екс­порт зменшився на 3,3%, імпорт – на 18,2%. позитивне саль­до зовнішньої торгівлі товарами становило 4448,9млн.дол. (у 2012р. – 3591,4млн.дол.).

коефіцієнт покриття експортом імпорту 1,8 (торік – 1,5).Зовнішньоторговельні товарні операції область здійсню­

вала з партнерами зі 154 країн світу.проти 2012р. обсяги експорту зросли до країн Азії на

7,1%, Європи – на 6,3%, але зменшились до Америки на 36,3%, сНД – на 12,3%, Африки – на 5,7%. обсяги імпорту товарів скоротились з країн Америки на 43,7%, Африки – на 39,1%, сНД – на 24%, Європи – на 9,8%, Азії – на 6,5%.

У загальних обсягах експорту та імпорту області питома вага країн Азії становила відповідно 36,2% та 24,1%, сНД – 35,7% та 28,3%, Європи – 18,9% та 38,8%, Африки – 6,8% та 2,1%, Америки – 2,5% та 6,3%.

позитивне сальдо спостерігалось в зовнішній торгівлі з країнами Азії – 2252,3млн.дол., сНД – 1985,3млн.дол., Афри­ки –546,4млн.дол., від’ємним воно було з країнами Європи – 227,8млн.дол.та Америки – 88,2млн.дол.

Для економічного розвитку регіону важливою є торгівля з країнами Європейського союзу. У 2013р. до них експортова­но товарів на 1808,2млн.дол. (18,5% експорту області), з них імпортовано – на 1993,3млн.дол. (37,3% імпорту області), і по­рівняно з 2012р. обсяги експорту товарів збільшились на 5,3%, імпорту – зменшились на 10,2%. серед країн Єс значні обсяги експортних поставок здійснено до польщі – на 521млн.дол., Чехії – на 324,9млн.дол., словаччини – на 228млн.дол. Найбіль­ше отримано товарів з Німеччини – на 452,4млн.дол., польщі –на 360млн.дол. та Італії – на 182,5млн.дол.

обсяг поставок товарів до країн сНД становив 3496,5млн.дол., надходжень з них – 1511,2млн.дол. серед основних парт­нерів співдружності – російська Федерація (експортовано товарів на 2430,8млн.дол., імпортовано – на 1270млн.дол.), Азербайджан (на 343,3млн.дол. та на 7,5млн.дол), Білорусь (на 260,3млн.дол. та на 95,2млн.дол.).

Значну частку у товарній структурі експорту області склада­ли чорні метали (37,7% загального обсягу). До країн сНД спря­мовано 33,6% експорту цієї групи товарів, до країн Єс – 5,8%.

У вартісному виразі за 2013р. обсяг експорту чорних металів дорівнював 3696,7млн.дол., руд, шлаку і золи – 2516,4млн.дол., виробів з чорних металів – 1278млн.дол., за­лізничних локомотивів – 406,4млн.дол., машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання – 271,2млн.

дол., продуктів неорганічної хімії – 247,2млн.дол., паперу та картону – 203,9млн.дол.

проти 2012р. збільшились обсяги експортних поставок добрив (у 2,6 раза), овочів (у 2,2 раза), продуктів неорганічної хімії (на 43,8%); скоротились – залізничних локомотивів (на 47,2%), каучуку, гуми (на 40,9%), молока та молочних продук­тів; яєць птиці; натурального меду (на 28%), палива мінераль­ного; нафти і продуктів її перегонки (на 18,6%).

Товарна структура експорту у 2013 році(відсотків)

У товарній структурі імпортних надходжень значними були обсяги машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, яких отримано на 732,5млн.дол. (13,7% загально­го обсягу імпорту), палива мінерального; нафти та продуктів її перегонки – на 721,8млн.дол. (13,5%), полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них – на 661,2млн.дол. (12,4%), фармацев­тичної продукції – на 638,3млн.дол. (11,9%), чорних металів – на 507,5млн.дол. (9,5%), засобів наземного транспорту, літаль­них апаратів, плавучих засобів – на 237,9млн.дол. (4,4%), паперу та картону – на 166,4млн.дол. (3,1%).

порівняно з 2012р. зросли обсяги імпортних поставок взуття та готових продуктів із зерна у 2,3 раза кожної гру­пи, насіння і плодів олійних рослин – у 2,2 раза, їстівних плодів та горіхів – в 1,6 раза, зменшились – залізничних ло­комотивів у 4,6 раза, палива мінерального; нафти та про­дуктів її перегонки – на 32,3%, машин, обладнання та меха­нізмів; електротехнічного обладнання – на 31,9%, чорних металів – на 30,7%.

У структурі імпорту з країн сНД переважали палива мі­неральні; нафта та продукти її перегонки (32% імпорту з цих країн) і чорні метали (21,4%), з країн Єс – фармацевтична продукція (27,6% надходжень з них), палива мінеральні; наф­та та продукти її перегонки (10,9%).

У 2013р. обсяги експорту та імпорту послуг становили відповідно 542,9млн.дол. та 504,1млн.дол., і порівняно з попе­реднім роком експорт збільшився на 39,8%, імпорт – на 17%.

8 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

АНАл

ІтИЧ

НІ м

Атер

ІАлИ

позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами дорівнювало 38,8млн.дол. (у 2012р. було від’ємним – 42,7млн.дол.).

Зовнішньоторговельні операції послугами підприємства та організації області здійснювали зі 161 країною світу.

в експорті домінували послуги, пов’язані з фінансовою ді­яльністю, їх обсяг склав 304,5млн.дол. (на 44,8% більше, ніж у 2012р.). крім того, надано послуг у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних на 74,8млн.дол. (в 1,8 р.б.), транспортних – на 61,8млн.дол. (в 1,6 р.б.), ділових послуг – на 51,8млн.дол. (на 23,5% менше).

Структура експорту послуг у 2013 році(відсотків)

країнам Америки надано послуг на 172,7млн.дол. (31,8% загального обсягу області), Азії – на 135,2млн.дол. (24,9%), Європи –на 113,5 млн.дол. (20,9%), сНД – на 98,3млн.дол. (18,1%), Австралії та океанії – на 21,1млн.дол. (3,9%), Аф­рики – на 2,2млн.дол. (0,4%). У порівнянні з 2012р. їх обсяги зросли до країн Австралії і океанії у 2,7 раза, Азії – в 1,7 раза, Європи – на 33,7%, Америки – на 29,4%, сНД – на 26,2%; зменшились – до країн Африки на 25,4%.

Значними були обсяги експорту послуг до кіпру – на 97,6млн.дол. (18% загального обсягу експорту послуг), росій­ської Федерації –на 88,8млн.дол. (16,4%), вірґінських остро­вів (Брит.) – на 68,7млн.дол. (12,7%), сША – на 65,4млн.дол. (12%), Белізу – на 33,3млн.дол. (6,1%), великої Британії – на 28,4млн.дол. (5,2%).

У Дніпропетровщини тісні стосунки в зовнішній торгівлі послугами склалися з країнами Європейського союзу. екс­порт послуг до них становив 209,7млн.дол. (38,6% експорту області) і збільшився проти 2012р. на 36,9%. Зросли обсяги експорту до Австрії у 6,9 раза, люксембурґу – у 4,4 раза, лит­ви – у 3,3 раза, Фінляндії – у 2 рази, Німеччини – в 1,7 раза, кіпру – на 40,9%, проте, вони зменшились до Італії у 3,2 раза, Чехії – у 2,5 раза, Швеції – у 2,1 раза. У структурі експорту та імпорту послуг з країнами Євросоюзу переважали послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю (59% та 63,6% відповідно).

У 2013р. підприємствами області імпортовано послуг, пов’язаних з фінансовою діяльністю, на 309,7млн.дол. (на 33,3% більше, ніж у 2012р.), ділових послуг – на 71,1млн.дол. (на 4,7% менше), транспортних послуг – на 67млн.дол. (на 21,3% менше).

З країн Європи одержано послуг на 233млн.дол. (46,2% загального обсягу імпорту послуг), сНД – на 132,5млн.дол. (26,3%), Америки –на 77,1млн.дол. (15,3%), Азії – на 59,7млн.дол. (11,8%).

З великої Британії отримано послуг на 140,2млн.дол. (27,8%), російської Федерації – на 122,3млн.дол. (24,3% обся­гу імпорту послуг), вірґінських островів (Брит.) – на 38,7млн.

дол. (7,7%), кіпру –на 33,7млн.дол. (6,7%), Німеччини – на 18,3млн.дол. (3,6%). порівняно з 2012р. обсяги імпорту по­слуг збільшились з Білорусі у 6,6 раза, сент­кітс і Невісу – у 3,3 раза, латвії – у 2,7 раза, казахстану і литви – у 2,4 раза з кожної країни, Белізу – у 2,2 раза, Ізраїлю – у 2 рази; зменши­лись –з Австрії і португалії – у 3,1 раза з кожної країни, Швей­царії – у 2,6 раза, польщі – на 46,4%.

експортно­імпортні операції послугами здійснювали під­приємства 13 міст та 13 сільських районів області. Найактив­нішими були підприємства м.Дніпропетровська – 95,4% обся­гу експорту та 87,8% обсягу імпорту послуг (на 517,9млн.дол. та 442,5млн.дол. відповідно). експорт послуг здійснювався у 19 видах валют, за їх імпорт розраховувалися 31 видом валют. За долари сША надано 75,7% обсягу експорту та отримано 65,1% імпорту послуг області.

***У 2013р. в економіку Дніпропетровщини іноземними ін­

весторами вкладено 626млн.дол. сША прямих інвестицій (ак­ціонерного капіталу).

обсяг унесених з початку інвестування іноземних інвес­тицій на 31 грудня 2013р. становив 9092,1млн.дол. сША, що на 7,8% більше обсягів інвестицій на початок 2013 року, та в розрахунку на одну особу населення становить 2757,8дол. З країн Єс отримано 7998,1млн.дол. (88% обсягу прямих інвес­тицій), з інших країн світу – 1026,4млн.дол. (11,3%), з країн сНД – 67,6млн.дол. (0,7%)

Інвестиції надійшли з 62 країн світу. основними країнами­інвесторами є: Німеччина – 4644,3млн.дол., кіпр – 2656,4млн.дол., вірґінські острови (Брит.) – 784,5млн.дол., Нідерлан­ди – 185,1млн.дол, велика Британія – 162,2млн.дол., Австрія – 123,1млн.дол.

Структура імпорту послуг у 2013 році(відсотків)

Структура прямих іноземних інвестицій в область за основними країнами-інвесторами

(у відсотках)

9www.cci.dp.ua

АНАл

ІтИЧ

НІ м

Атер

ІАлИ

ДТПП провела семинар-практикум, главными темами которого стали импорт, экспорт, валюта, таможня; ВЭД – от заклю-чения контракта до составления отчетнос-ти. Он организован совместно с Киевским центром поддержки и развития бизнеса, руководитель департамента аудита и бух-галтерского обслуживания которого Алек-сандра Федак выступила лектором и глав-ным консультантом.

Основное внимание было уделено «тонким» местам при заключении субъек-тами хозяйствования валютных сделок.

Рассматривались также последние изме-нения в законодательстве по профильным темам.

Они оказались близки представителям ООО «Днепротест», ООО «НПП «Техэнер-гопром», ПАО завод «Павлоградхиммаш», ГП «НПО «Павлоградский химический за-вод», ООО «ТАЕГУТЕК УКРАИНА», ООО Гранитный двор «Комета» и другим, соста-вившим аудиторию мероприятия.

приріст іноземного акціонерного капіталу в економіці області, з урахуванням його утрат, курсової різниці тощо, за 2013р. становив 659,8млн.дол.

сталою є зацікавленість інвесторів до підприємств про­мисловості, в які вкладено 6439,8млн.дол. (70,8% загального обсягу), у т.ч. переробної – 5652,5млн.дол. (62,2%), добув­ної – 662,6млн.дол. (7,3%).

У переробній промисловості суттєві обсяги інвестицій зо­середжено на підприємствах металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, крім виробництва машин і устатковання –5078,9млн.дол. (78,9% обсягу прямих інвестицій у промисловість).

Значні вкладення іноземних інвестицій залучено також у підприємства оптової та роздрібної торгівлі, ремонту авто­транспортних засобів і мотоциклів – 938,9млн.дол. (10,3%), які займаються фінансовою та страховою діяльністю – 619,9млн.дол. (6,8%), операціями з нерухомим майном – 334,4млн.дол. (3,7%), адміністративним та допоміжним обслуговуванням – 331,4млн.дол. (3,6%).

про наявність прямих іноземних інвестицій за 2013р. зві­тувало 1291 підприємство 12 міст та 17 районів області. про­відні місця за обсягами інвестицій посідають міста кривий

ріг – 5229,9млн.дол. (57,5% обсягу прямих інвестицій в об­ласть) та Дніпропетровськ – 2703,4млн.дол. (29,7%).

Заборгованість підприємств області за кредитами та пози­ками, торговими кредитами та іншими зобов’язаннями (бор­гові інструменти) перед прямими іноземними інвесторами на 31 грудня 2013р. становила 742,6млн.дол.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонер­ний капітал та боргові інструменти) на початок року склав 9834,6млн.дол.

З області в економіку країн світу у вигляді прямих інвести­цій (акціонерного капіталу) було спрямовано 200,3млн.дол. (у т.ч. в країни Єс – 81,4млн.дол., в країни сНД – 75,2млн.дол., в інші країни світу –43,7млн.дол.). Значні внески капіталу здій­снено до підприємств російської Федерації та латвії (37,5% та 31,3% загального обсягу відповідно). основну частку інвес­тицій з області (87,7% загального обсягу на суму 175,6млн.дол.) вкладено підприємствами, що займаються фінансовою та страховою діяльністю.

_________

Примітка. Сформовано на підставі інформації юридичних осіб, ско-ригованої на величину різниці між ринковою та номінальною вартістю ак-цій, майна тощо. Дані про прямі інвестиції в Україну та з України є попере-дніми і використовуються Національним банком України для складання платіжного балансу та визначення міжнародної інвестиційної позиції.

Ново

стИ.

соБы

тИя.

ФАкт

ы

В Днепропетровской торгово-промышленной палате состоял-ся семинар-практикум, проведенный совместно с консалтинговой компанией «УКС», управляющий партнер и директор которой – Виктория Доценко рассказала собравшимся об эффективном воз-врате долгов и методах защиты от кредиторов.

Тематика вызвала интерес у представителей ГП «НПО «Пав-лоградский химический завод», ПАО «Интерпайп НТЗ», ПАО

«ДТЭК Днепрооблэнерго», ООО «ТД Щедро», ООО «Эликсир» и других.

Рассматривались безопасность договорных отношений в свете законодательных изменений наступившего года, организация ра-боты с задолженностью, составление документов с учетом нового УПК, тактика ведения процессов и судопроизводства, новшества исполнительного производства и т.д.

УчимСя заключаТь валюТные Сделки

В Днепропетровской торгово-промыш-ленной палате состоялась презентация продукции компании International Protective Coatings (www.international-pc.com), явля-ющейся частью концерна AkzoNobel NV

(www.akzonobel.com) – мирового лидера по производству и поставкам индустри-альных антикоррозионных и огнезащит-ных покрытий.

Презентовали продукцию предста-вители ООО «Интер Балтик Груп» (www.interbalticgroup.com.ua) – официально-го дистрибьютора International Protective Coatings в Украине.

А знакомились с ассортиментом, выяс-няли преимущества технологий и продук-ции, получали ответы на интересующие вопросы, обсуждали возможность и условия сотрудничества представители почти трех десятков предприятий Днепропетровского региона. Среди них ОАО «Электросталь-ский завод тяжелого машиностроения»

в Украине, ООО НПФ «ДХТИ-ГАЛТЭКС», ПАО «ИНТЕРПАЙП НТЗ», ООО НПО «Ни-кос», ЧПФ «МЛАД», ООО «ГАЛИС», Укра-инско-российское ООО «Комплект Эко-логия Украина», ПАО «Днепротяжмаш», ПАО «ДЗМК им. И.В.Бабушкина», ГП «ПО ЮМЗ им. А.М. Макарова».

В Украине продукция компании востре-бована на предприятиях металлургической и горнодобывающей промышленности, в строительстве и многих других отраслях. Покрытия International Protective Coatings – это европейское качество, индивидуальный подход, беспрецедентные инновационные решения, а ДТПП всегда способствует раз-витию именно таких, качественных коопе-рационных связей.

ВозВрат долгоВ и защита от кредитороВ

Против коррозии и огня

Пресс-служба ДТППНа снимках: рабочие моменты семинаров

10 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

АНАл

ІтИЧ

НІ м

Атер

ІАлИ

Цьогорічний бюджет є найбільш соціальним, бо перед­бачає підвищення прожиткового мінімуму, заробітної

плати, розширення мережі дитячих садків та спортивних май­данчиків, відкриття нових амбулаторій і лікарень. кошторис дозволить продовжити реалізацію соціальних програм, еко­номічних реформ, модернізацію виробничих потужностей, приведення технічних стандартів української продукції до єв­ропейських. головними статтями видатків бюд жету стануть, зокрема, реформування системи охорони здоров’я на місцях, будівництво та ремонт доріг місцевого значення та ін.

так, на соціально­економічний розвиток окремих те­риторій Дніпропетровщини передбачено 88,7млн.грн., на створення регіонального центру надання адміністративних послуг – 30млн.грн., на дослідження стану криворізького за­лізорудного басейну – 5млн.грн.

Необхідно об’єднати зусилля для того, щоб 2014­й став роком нових досягнень. стосується це й розвитку міжна­родних зв’язків.

як доповів начальник управління зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації олександр ракша, 2013 року основні зусилля були зосереджені на розширенні ін­формованості зарубіжної спільноти щодо економічного, промислового, інвестиційного потенціалу області, зміцнен­ні її міжнародного іміджу. можливості Дніпропетровщини були представлені в 10 країнах – Італії, Чехії, Німеччині, ки­таї, Індії тощо. Усі встановлені контакти наразі підтримують­ся і розвиваються, тепер важливо конкретизувати і закріпити досягнутий результат.

сьогодні основні показники зовнішньоекономічної ді­яльності демонструють впевнене зростання. підвищилась довіра інвесторів, вони вільніше почувають себе у регіоні, бо обласною владою забезпечується прозорість та ефек­тивність у роботі. Активно діють Дніпропетровське ін­вестиційне агентство, рада вітчизняних та зарубіжних ін­весторів, максимально спрощуються дозвільні процедури, впроваджується їх електронний варіант. Дніпропетровщи­на стала одним з найбільш привабливих регіонів для іно­земних інвестицій. На цей момент загальна сума вкладених коштів у економіку області склала 8,9млн.дол.

Не останню роль у зазначених процесах відіграла Дні­пропетровська торгово­промислова палата. Її президент віталій Жмуренко у співдоповіді розповів про внесок па­лати у розширення міжнародної кооперації, залучення ін­вестицій в економіку краю, сприяння суб’єктам ЗеД.

У партнерстві з обласною владою палата виступає спів­організатором масштабних міжнародних подій, зарубіж­них роуд­шоу з презентацією потенціалу області. Активно допомагаючи експортерам, щороку приймає від 30 до 50 за­рубіжних ділових та дипломатичних делегацій, проводить понад 50 розширених бізнес­зустрічей, коопераційних бірж, економічних форумів з організацією переговорів.

Започатковувати і підтримувати партнерські стосун­ки допомагають діючі при палаті українсько­німецьке та українсько­французьке коопераційні бюро, створені спільно із зарубіжними партнерами на найбільш затребу­ваних дніпропетровським бізнесом напрямках співробіт­ництва.

позитивно відзначивши роль палати у розширенні міжнародних зв’язків регіону, колегія наголосила на необ­хідності активніше співпрацювати з адміністративними територіями, районними і селищними радами, меріями міст, суб’єктами господарювання різних галузей, долуча­ти їх до презентації можливостей за кордоном, а також до участі у загальнодержавній виставковій акції «Барвиста Україна», зарубіжних виставках. Для цього Дтпп має необхідні важелі, а в результаті розпочатого реформуван­ня зможе посилити свій вплив на розвиток регіональної економіки.

Прес-служба ДТПП

На знімках: під час засідання колегії

ДТПП має важелі для формування міжнародних зв'язків регіону

Про це йшлося на засіданні колегії облдержадміністрації, у якому взяв участь президент Дніпропетровської торгово-промислової палати Віталій Жмуренко. До розмови приєдналися народні депутати України, керівники міст та районів області. Серед питань, що виносились на розгляд, – проект обласного бюджету на 2014 рік і стан виконання Програми формування позитивного іміджу та розвитку міжнародних зв’язків Дніпропетровської області на 2011-2015 роки.

11www.cci.dp.ua

НовИ

НИ

Міжнародні орбіти

За останні роки Дніпропетровщина стрімко підвищила свій міжнародний імідж. Вона все активніше

включається в конкурентну боротьбу на світовій арені, у тому числі в освітній сфері. Розвиток, інтернаціоналізація вищої

освіти потребують не лише серйозних інвестицій, а й тісної координації зусиль університетів. Як це досягається, говоримо з

ректором Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Миколою Поляковим.

ДНУ приймає делегацію посольства Китайської Народної Республіки в

Україні

– Миколо Вікторовичу, за якими напрямками розвивається співпраця з науково-освітніми закладами світу?

– вона є одним із пріоритетів у нашій діяльності та закономірно спрямована на інтеграцію університету до світового освітнього простору, розвиток і розши­рення наукових досліджень, підготовку висококласних конкурентних фахівців.

сприяють цьому укладені двосто­ронні договори із зарубіжними парт­нерами, що передбачають обмін на­вчальними програмами і технологіями, уніфікацію освітніх стандартів. У рамках таких угод ДНУ взаємодіє з 73 вНЗ, серед яких університети міст гренобль (Франція); кобленць­ландау, міттвай­да, Берлінський технічний університет (Німеччина); суррей (великобрита­нія); тренто, римський університет ла сапієнца (Італія), мережевий універси­тет сНД, російський університет друж­би народів та інші.

Що робимо конкретно. Зустрі­чаємось із зарубіжними партнерами, проводимо спільні науково­методичні конференції та семінари, реалізуємо міжнародні програми та проекти. лише за 2013р. прийняли 45 іноземних делега­цій, у тому числі й на рівні надзвичайних та повноважних послів, зокрема, Швей­царської конфедерації, латвії, Швеції, Угорщини та Бразилії. відбулося 13 між­народних конференцій.

Звичайно ж, здійснюємо взаємний академічний обмін викладачами та сту­дентами, стажування. минулого року до закордонних наукових установ і універ­ситетів для навчання, наукової роботи, участі у заходах направлено 92 співробіт­ника, 66 студентів та 2 аспіранти ДНУ.

– На що спрямовані академічні об-міни? Що вони дають викладачам та студентам?

– ми ставимо перед собою завдання, використовуючи міжнародне співробіт­ництво, підготувати фахівців, спромож­них працювати не лише в Україні, а й за кордоном. тому сприяємо отриманню

студентами паралельно з нашим дипло­мом дипломів престижних закордонних вузів, які вільно конвертуються в усьому світі.

скажімо, у межах договору з універ­ситетом прикладних наук міттвайда сту­денти факультетів міжнародної економі­ки і прикладної математики паралельно отримують бакалаврський ступінь з економічних дисциплін в обох країнах. Діють угоди про навчання студентів економічного факультету та захист дип­ломів під подвійним керівництвом й у Франції. Дехто з наших випускників вже захистив й кандидатські дисертації та здобув відповідний вчений ступінь.

У 2011 році розпочалась реалізація урядової програми у сфері освітнього стажування українських студентів, ас­пірантів та молодих вчених у провідних закордонних університетах. За період іс­нування незалежної України – це перша програма, яка широко відчинила двері для активної, талановитої молоді в су­часний науковий світ. гранти отримали більше десятка студентів, аспірантів та співробітників, спеціальність яких пов’язана з природничими, точними науками, з розвитком новітніх техно­логій. Наприклад, семеро представни­ків хімічного факультету стажувалися в окс фордському (великобританія), Джексонському (сША), віденському (Австрія) університетах, Університеті

ім. лунд (Швеція), Берлінському техно­логічному університеті (Німеччина).

стажування в оксфорді стало почат­ком нових можливостей для досліджень у галузі синтетичної органічної хімії, на­буття досвіду та розширення контактів. приєднавшись до наукової групи докто­ра Джеремі робертсона, наші хіміки пра­цювали на потужному найсучаснішому обладнанні, досліджували зразки нових речовин будь­якої складності. головним напрямком стала розробка нових мето­дів синтезу природних речовин, які ма­ють протипухлинну активність, а також вивчення методології органічного син­тезу, механізмів хімічних реакцій.

Цікавою є організація життя в за­кордонних університетах, де існують товариства, що об’єднують студентів з різних країн. Є й українські. вони ре­гулярно проводять заходи для молоді, зустрічі з відомими політиками, громад­ськими діячами, журналістами, допома­гають з мовною адаптацією.

все це – на користь фахівцям, яким жити в європейському просторі.

– Чим у свою чергу може поділитися з іноземними студентами ДНУ?

– перші слухачі з малі, Зімбабве, перу, Чехословаччини і лаосу прибу­ли до нас на навчання ще в 1989 році. У 1991­му для них було створене підготов­че відділення. На етапі довузівської під­готовки головною метою було і лиша­ється формування знань, умінь і навичок у тому обсязі, який забезпечує подальше успішне навчання, створення необхід­них умов для швидкої адаптації у ново­му соціально­культурному середовищі. вивчається мова, математика, фізика, хімія, основи економіки, інформатики та обчислювальної техніки, креслення, країнознавство, історія України, біоло­гія тощо.

З 1994­го ДНУ почав випускати ма­гістрів з історії, юриспруденції, хімії, фізики, систем та засобів масової кому­нікації, міжнародної економіки тощо.

12 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

ІНте

грАЦ

Ія

сьогодні у нас навчається близько 300 іноземних студентів із 28 держав. Найчисленнішими поки що лишаються групи з країн Близького сходу, зростає потік з китаю. протягом останніх 15 ро­ків університет підготував фахівців для 50 країн світу. За підсумками поточного навчального року дипломи бакалаврів, спеціалістів, магістрів отримають 84 іноземці.

– Повернімося до міжнародних проектів.

– перерахувати усі їх досить склад­но. тож зупинюсь на найбільш значу­щих. ДНУ є першопрохідцем в реаліза­ції програми темпус, долучившись до неї ще у 1993 році. Це освітня програма Європейського союзу, орієнтована на модернізацію системи вищої освіти не тільки в Україні, а й у Європі загалом, має на меті зближення освітянських систем різних країн. конкуренція серед претендентів досить висока, нині фі­нансування проектів становить від 500 тисяч євро до півтора мільйона. також безперечною перевагою є можливість інтенсивної співпраці між колегами з Західної та східної Європи: викладачів, науковців, адміністраторів. Залучаються й роботодавці, адже вони зацікавлені у покращенні рівня підготовки майбутніх фахівців.

результатом реалізації кількох вели­ких проектів у 1993­1996 роках стало відкриття факультету міжнародної еко­номіки, що користується стабільно ви­соким попитом у абітурієнтів. сьогодні університет офіційно визнаний експер­тами як регіональний лідер, а у рейтингу програми за кількістю та якістю вико­наних проектів нас випереджають лише два київські вНЗ.

У цілому вже виконано 14 темпус­проектів. серед них – «кризовий аналіз і прийняття рішень в Україні». після стажування в університеті ла сапієн­ца наші викладачі розробили навчальні програми у рамках спеціальності «по­літологія», кращі випускники отримали магістерський ступінь Дніпропетров­ського і римського університетів. А на базі факультету суспільних наук і між­народних відносин відкрили ресурсний центр з підготовки магістрів.

метою другого проекту – «мере­жева взаємодія університетів­партнерів у реалізації багаторівневої системи під­готовки та підвищення кваліфікації спе­ціалістів у галузі освітнього менеджмен­ту» – є створення міжнародної мережі університетів­партнерів для підготовки

та підвищення кваліфікації фахівців. У результаті почав роботу оснащений новітньою технікою компетентнісний центр, на базі якого створюється на­вчальна відеопродукція, проводяться відеоконференції. Уже проведено кілька on­line семінарів з колегами з росії та Німеччини. У перспективі центр стане осередком інтерактивного дистанційно­го навчання без відриву від виробництва за принципом «освіта впродовж всього життя».

Ще один цікавий проект – «ре­формування освітніх програм у сфері космічних технологій у республіках ка­захстан, росія, Україна». по його закін­ченню наш фізико­технічний факультет отримав устаткування для лабораторії космічного зв’язку, яка дозволяє встано­вити контакт з німецьким студентським супутником. Шість викладачів пройшли стажування в Бельгії та Німеччині.

До речі, ДНУ – єдиний в Україні ви­щий навчальний заклад, що готує спе­ціалістів для ракетно­космічної галузі, й пропозиції з підготовки студентів та спільної наукової діяльності надходять зі сходу і з Заходу. За останні двадцять років фізтех налагодив зв’язки з провід­ними університетами сША, Бразилії, китаю, Італії, туреччини. працюємо над спільними науковими проектами, наші науковці викладають лекційні кур­си в університетах­партнерах.

Досвід організації навчальної ро­боти, здобутки наукових шкіл фізтеху стали у нагоді багатьом країнам. Зо­крема, спільне українсько­бразильське підприємство здійснює зараз будівни­цтво космодрому Алкантара в Бразилії. міністерство освіти і науки цієї країни активно підтримує підготовку спеціа­лістів для розвитку галузі й делегує бра­зильських інженерів підвищувати свою кваліфікацію на фізико­технічному факультеті ДНУ.

З 2002 року уні­верситет і вНЗ Брази­лії реалізують проект будівництва космічного ракетного комплексу «Циклон­4» у пуско­вому центрі «Алкан­тара». Згідно з угодою з Федеральним універ­ситетом міста Бразиліа в ДНУ магістерську освіту у галузі ракетно­космічної техніки здо­були 10 інженерів. Четверта міжнародна конференція «Передові космічні

технології на благо людства» на базі ДНУ

вони навчалися на фізико­технічному факультеті та проходили стажування на Дп «во «південний машинобудів­ний завод імені о.м. макарова» та Дп «кБ «південне» імені м.к. янгеля». Науково­дослідні роботи бразильських магістрів, виконані спільно з науковця­ми фізтеху, були представлені на міжна­родних конференціях з аерокосмічної тематики. сьогодні підготовлено ще 7 бакалаврських та 9 магістерських про­грам для навчання студентів з Бразилії за програмою уряду цієї країни «Наука без кордонів».

плідно розвивається і співпраця з казахстаном. За підтримки урядів на­ших країн в Євразійському національ­ному університеті імені льва гумільова, в Астані, створено міжнародну кафедру космічної техніки та технології, співзас­новником якої є ДНУ ім. о. гончара. Фундаментальні дисципліни там викла­дають казахські, а спеціалізовані курси – дніпропетровські фахівці. вже кілька груп випускників бакалаврату закінчили у нас магістратуру фізико­технічного факультету.

такі високі показники обумовлені якісним виконанням програмних зав­дань нашим колективом і, відповідно, заслуженим визнанням у європейських університетів, які, вибираючи партнерів для реалізації наступних проектів, від­дають нам перевагу як вже досвідченим у цій справі.

Інтегруватися у європейську систе­му вищої освіти дає можливість і участь у програмі «еразмус мундус – вікно зовнішньої співпраці», яка повністю фі­нансується Євросоюзом. Це консорціум, до складу якого входять десять універси­тетів з країн колишнього сНД (шість – з України, по два – з Білорусі та молдови), десять з країн Єс (португалії, Італії,

13www.cci.dp.ua

ІНте

грАЦ

Ія

туреччини, литви, Нідерландів, Іспанії, польщі, Франції, греції, Німеччини). програма на конкурсних засадах надає можливість навчатися й стажуватися у європейському університеті­партнері або отримати ступінь магістра. Цією можливістю вже скористалися понад 30 студентів і 17 викладачів. приємно від­значити, що проект рекомендовано Єв­рокомісією до продовження.

перспективним є спільний проект ДНУ та середньо­східного технічного університету (м. Анкара, туреччина) під назвою «розробка, виготовлення та проведення випробувань електроси­лових систем для космічних апаратів». Фінансування передбачається як україн­ською (міністерство освіти і науки), так і турецькою стороною (тюбітек).

З 2008 року наші фахівці у галузі міц­ності конструкцій успішно співпрацю­ють з відомою компанією «Дженерал моторз», обидві сторони виявили ба­жання продовжити кооперацію.

– За кожним проектом стоять кон-кретні організатори і виконавці…

– ми залучаємо до них українських і європейських вчених зі світовими іме­нами. так, шестеро відомих іноземних професорів є почесними докторами ДНУ. серед них доктор політичних наук, спеціаліст із соціального програмуван­ня, професор університету кобленць­ландау клаус троіч; професор Бран­дебурзького технічного університету, спеціаліст у галузі теоретичної фізики конденсованих систем ернст Зігмунд; доктор­інженер, професор, ректор університету прикладних наук м. міт­

Випускники магістратури ДНУ з Федерального університету Бразиліа

твайди Іоханес отто лотар; фахівець із квантової хімії, керівник комп’ютерного центру з дослідження молекулярної структури при Джексонському універ­ситеті Єжи лещинський; професор еко­логії, член королівської академії наук м. кордоби Хосе мануель ресіо еспехо. Усі вони бувають в ДНУ на відповідних факультетах, працюють з нашими на­уковцями і молоддю.

Здобутки наших вчених теж визна­ні. лише у 2013 році шестеро науковців отримали Державну премію України в галузі освіти. серед них завідувач ка­федри технології виробництва, доктор технічних наук, професор Євген Джур; декан фізико­технічного факультету, доктор технічних наук, професор олек­сандр петренко; професор кафедри технології виробництва, доктор тех­нічних наук Анатолій санін; генераль­ний директор Національного центру аерокосмічної освіти молоді імені о.м.

макарова, кандидат технічних наук віктор Хуторний; доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри між­народних відносин максиміліан Шепе­лєв. мені також пощастило бути серед цієї когорти.

– Поділіться планами на найближче майбутнє.

– Усі наші плани пов’язані з укріп­ленням ДНУ як сучасного навчально­го закладу, який ставить за мету впро­вадження інновацій в освітній процес, підтримання постійного діалогу зі студентами і молодими науковцями, продовження розпочатих міжнарод­них проектів, започаткування нових. ми зацікавлені не лише в підвищенні кваліфікації майбутніх фахівців, а й у тому, щоб отриманий закордонний досвід, власні ідеї знайшли своє прак­тичне застосування.

Підготувала Алла Бахметьєва

Президент и первый вице-президент Днепропетровской торгово-промышленной палаты Виталий Жмуренко и Нина Алехнович

приняли представителей посольства Соединенных Штатов Аме-рики в Украине Кристофера Греллера и Тимоти Пергальски. Во встрече участвовали руководители управлений внешнеэкономи-ческой деятельности и внутренней политики облгосадминистра-ции Александр Ракша и Алексей Доброскок, директор региональ-ного инвестиционного агентства Иван Герасименко.

Виталий Жмуренко презентовал гостям Днепропетровскую об-ласть и региональную торгово-промышленную палату, предостав-ляемые ею услуги, отметив, у ДТПП пока только одно соглашение о сотрудничестве – с Украинско-Американской торговой палатой. Контакты необходимо развивать и с другими аналогичными струк-турами США. Он передал дипломатам проект соглашения с прось-бой посодействовать в поиске потенциальных партнеров.

Обсуждалась и другие направления совместной деятельности, в частности, возможность стажировки украинских специалистов на американских предприятиях, участия в грантовых программах, ор-ганизация визита бизнес-делегации США на Днепропетровщину.

Кристофер Греллер и Тимоти Пергальски пообещали оказы-вать всестороннюю помощь в реализации намеченных планов, используя полученную информацию.

В свою очередь дипломаты интересовались, как сказалось приостановление подписания соглашения об ассоциации с Евро-пейским Союзом на региональной экономике и бизнесе. Стороны сошлись во мнении, что любая нестабильность негативно влияет на развитие производства.

Пресс-служба ДТПП

На снимке: беседа с американскими дипломатами в Днепропетровской торгово-промышленной палате

Диалог с американскими

Дипломатами

14 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

ІНте

грАЦ

ІяНо

вост

И. со

БытИ

я. ФА

кты

Дмитро Самойлов, заступник начальника Дніпропетровської митниці Міндоходів

ПоПереднє митне декларування:зручний інструмент для бізнесу, що

гарантує надходження митних платежів

одним із пріоритетів міністерства доходів і зборів України є удосконалення адміністрування митних зборів і плате­

жів, а також спрощення митних процедур для стабільної робо­ти суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (ЗеД) країни.

станом на 1 січня 2014 року у Дніпропетровській області зареєстровано 3 тисячі 825 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Більшість з них активно працюють, наповнюючи Державний бюджет та підтримуючи стабільну роботу гірничо­металургійної, хімічної галузей, машинобудування. Загальний товарообіг суб’єктів ЗеД, зареєстрованих у регіоні, за підсум­ками минулого року склав більше 9 мільярдів доларів сША, при цьому область мала позитивне сальдо торговельного ба­лансу 2,1млрд. дол.

митне оформлення вантажів для таких підприємств – річ знайома. важливою його частиною є попереднє митне де­кларування, яке забезпечує гарантоване переміщення ванта­жів суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності через кордони України, контроль за цим процесом та надходженням митних платежів до Державного бюджету. Згідно статті 194 митно­го кодексу України попередня митна декларація подається до органу міндоходів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення особисто декларантом або уповноваженою ним особою. при цьому дані митної де­кларації – попередні відомості і характеристика вантажу, то­варів або транспортних засобів комерційного призначення – вводяться до Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІс) міндоходів. Це дає змогу на прикордонній митниці здійснити безперешкодний пропуск вантажів та проконтро­лювати їх переміщення до митниці призначення.

92% попередніх митних декларацій нині подаються в елек­тронній формі, що зручно для бізнесу і прискорює час митно­го оформлення. протягом минулого року їх кількість зросла на двадцять відсотків.

суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, що планово проводять експортно­імпортні операції у великих обсягах,

подають попередні, періодичні та тимчасові митні декларації. Це дозволяє підприємствам скоротити митні процедури при перетині вантажем митного кордону та при його надходженні. після отримання вантажу декларантом подаються до органів міндоходів додаткові митні декларації.

перелік товарів, ввезення яких на митну територію України та/або переміщення територією України про-хідним та внутрішнім транзитом здійснюється за умови обов’язкового надання митним органам забезпечення сплати митних платежів, визначеного постановами кабіне­ту міністрів України від 21 травня 2012р. №461 та від 4 грудня 2013р. №879. при оформленні попередньої митної декларації на такі товари, суб’єкти ЗеД повинні забезпечити сплату мит­них платежів.

Для комфортного ведення бізнесу суб’єктами зовнішньо­економічної діяльності митним кодексом України передба­чено оформлення попередніх митних декларацій, за якими вантаж можливо не пред’являти митниці призначення. якщо Єдина автоматизована інформаційна система міндоходів під час проходження вантажем митного кордону визначає його як не ризиковий, власник та перевізник вантажу отримують повідомлення в електронному вигляді, а попередня митна декларація вважається митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

У разі, якщо оформлення товару, що ввозиться на терито­рію України, ведеться безпосередньо у пункті пропуску (пунк­ті митного контролю) через Державний кордон, попередня митна декларація взагалі не подається. Декларант оформляє митну декларацію у звичайному порядку, за якою і отримує вантаж, товар або транспортний засіб.

Детальну інформацію щодо попереднього митного декла­рування можна отримати під час консультації з фахівцем на митному посту міндоходів або на Інтернет ресурсі міністер­ства доходів і зборів України за електронною адресою minrd.gov.ua, у розділі «митне оформлення».

Ново

стИ.

соБы

тИя.

ФАкт

ыОпыт и знанияподтверждены

Днепропетровская торгово-промышленная палата уделяет зна-чительное внимание поддержанию высокого уровня услуг, свя-

занных с сертификацией происхождения товаров, обучению специ-алистов. Да и сами эксперты знают, что любой опыт ничего не стоит, если его систематически не подкреплять новыми знаниями.

42 эксперта Днепропетровской ТПП и ее структурных подраз-делений повысили свой квалификационный уровень в Междуна-родной академии финансов и инвестиций, созданной при ТПП Украины. Соответствующие свидетельства вручил им президент ДТПП Виталий Жмуренко.

Теперь эксперты еще лучше ориентируются в законодательных актах, отечественных и международных стандартах, правилах пе-ревозок и оформления сопроводительных документов, знают все требования и условия, выдвигаемые тем или иным государством, прежде чем пропустить товар на свою таможенную территорию.

Пресс-служба ДТПП

На снимке: после вручения свидетельств

15www.cci.dp.ua

Конс

ульт

ація

спе

ціал

іста

Євгеній Бородін,юрисконсульт договірно-правового відділуДніпропетровської торгово-промислової палати

до договірно-правового відділу дніпропетровської торгово-про мислової

палати надходять замовлення на надання консультативних послуг щодо застосування

законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та, зокрема, складання

контрактів. особливо від представників середніх та малих підприємств, де, як

правило, відсутні власні юридичні служби. Мета цієї публікації відповісти на головні запитання, які виникають при складанні

зовнішньоекономічного контракту.

Підготовка та укладання контрактів

Зовнішньоекономічною діяль ніс-тю (далі – ЗеД) суб’єктів господа­

рювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує пере­тину митного кордону України майном та/або робочою силою.

зовнішньоекономічний договір – матеріально оформлена угода двох чи більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контраген­тів, спрямована на встановлення, зміну чи припинення їхніх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній ді­яльності. суб’єкти ЗеД мають право укладати будь­які договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено за­конодавством України. ЗеД контракт має бути «матеріально оформленим». Це дає змогу укласти його як у простій письмо­вій формі, так і за допомогою технічних засобів (телетайпного та факсимільного зв’язку). Найпоширенішою формою є виклад контракту друкарським спосо­бом. Достатньо сісти за стіл переговорів, досягти згоди, скласти в текст і – контр­акт готовий до підписання.

Форма ЗеД контракту визначаєть­ся правом місця її укладення. контр­акт, укладений за правом іноземної держави у формі, яка не передбачена законодавством України, не може бути визнаний недійсним. За загаль­ним правилом зов нішньоекономічні угоди укладаються відповідно до за­конодавства України, міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомен­дацій міжнародних органів і органі­зацій, якщо це не заборонено прямо та у винятковій формі законодавством України. сторони контракту можуть обрати право, що застосовується до контракту, враховуючи автономію волі (тобто самостійно) та наслідки обходу закону (застосування до пра­вовідносин з іноземним елементом права іншого, ніж право, передбачене відповідним законодавством), крім випадків, коли вибір права прямо за­боронено законами України.

коли ж вони не дійшли згоди або така можливість відсутня, застосовується право, яке має найбільш тісний зв’язок із правочином (контрактом). якщо інше не випливає з умов, суті та сукупності об­ставин за контрактом, то він більш тісно пов’язаний з правом держави, за місцез­находженням сторони, яка повинна здій­снити виконання. такою стороною може бути: продавець – за договором купівлі­продажу; дарувальник – за договором дарування; одержувач ренти – за до­

говором ренти; відчу-жувач – за договором довічного утримання (догляду); наймода-вець – за договорами найму (оренди); позикодавець – за дого­вором позички; підрядник – за догово­ром підряду; виконавець – за договора­ми про надання послуг; перевізник – за договором перевезення; експедитор – за договором транспортного експедируван­ня; зберігач – за договором зберігання; страховик – за договором страхуван­ня; повірений – за договором доручен­ня; комісіонер – за договором комісії; управитель – за договором управління майном; позикодавець – за договором позики; кредитодавець – за кредитним договором; банк – за договором банків­ського вкладу (депозиту), за договором банківського рахунку; фактор – за дого­вором факторингу; ліцензіар – за ліцен­зійним договором; правовласник – за договором комерційної концесії; заста-водавець – за договором застави; пору-читель – за договором поруки.

правом, з яким договір найбільш тісно пов’язаний, вважається: щодо до-говору про нерухоме майно – право держави, у якій це майно знаходиться, а якщо таке майно підлягає реєстра­ції, – право держави, де здійснена реє­страція; щодо договорів про спільну діяльність або виконання робіт – пра­во держави, у якій провадиться така ді­яльність або створюються передбачені договором результати; щодо договору, укладеного на аукціоні, за конкурсом або на біржі, – право держави, у якій проводяться аукціон, конкурс або зна­ходиться біржа.

підготовка до укладання зовнішньо­економічного контракту включає: вибір ринку та його вивчення; вибір контр­

агента; проведення попередніх перего­ворів.

Структура зовнішньоекономіч-ного контракту: преамбула (визна­чення сторін): назва та реєстраційний номер контракту; місце (нижче ліво­руч) та дата його укладання (нижче праворуч); визначення сторін (ще нижче через кілька інтервалів).

Предмет контракту: описання предмета контракту; назва об’єкта (то­вару); характеристика об’єкта (товару).

кількість товару: одиниці вимірю­вання кількості; порядок визначення кількості; система мір та ваги; чи вклю­чаються тара та упакування у кількість товару; які організації визначають кіль­кість товару; якими документами засвід­чується кількість товару.

Базові умови поставки: вид тран­спорту та умови постачання, які визна­чають обов’язки контрагентів щодо по­стачання товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поста­чання товару або окремих його партій.

Ціна та загальна сума контракту: валюта ціни; рівень та спосіб фіксації ціни товару; загальна сума контракту.

якість товару: технічний рівень та якість товару, що постачається; доку­менти та організації, які підтверджують якість товару; комерційні гарантії якос­ті; перевірка якості або приймання то­вару на підприємствах постачальників.

Строк та умови поставки: визначен­ня строку поставки; повідомлення екс­портером імпортера про готовність то­вару до відвантаження та про здійснене

16 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

Конс

ульт

ація

спе

ціал

іста

відвантаження; повідомлення імпорте­ром експортера про готовність прийняти товар; спеціальні застереження стосовно дострокової поставки; додаткові інструк­ції експортерам; визначення дати постав­ки; інші умови поставки товару.

Умови платежу: валюта платежу; курс перерахунку валюти ціни у валю­ту платежу; види, форми та засоби роз­рахунків за поставлений товар; перелік товаророзпорядчих документів; заходи проти необґрунтованої затримки плате­жу та інших порушень.

Умови передавання-приймання товару: вид (характер) здавання­прий­мання; місце та строки здавання­прий­мання; способи здавання­приймання за кількістю та якістю.

Гарантії, претензії: умови надання гарантій та пред’явлення претензій щодо товару, який поставляється.

Пакування та маркірування това-ру: вид та характер пакування; якість, порядок, розмір пакування; спосіб оплати пакування; повернення контей­нерів, зміст та реквізити маркірування; порядок нанесення маркірування.

відвантаження товару: взаємні зобов’язання продавця і покупця від­носно повідомлення про відвантажен­ня; порядок виконання зобов’язань.

Санкції: види санкцій, які можуть застосовувати покупці до продавців у зв’язку з невиконанням останніми умов контракту; види санкцій, які можуть застосовувати продавці до покупців у зв’язку з невиконанням останніми умов контракту; спосіб розрахунку конвен­ційного штрафу та/або збитків; макси­мальний розмір штрафу; умова про од­ностороннє анулювання контракту при невиконанні однією із сторін зазначених обов’язків.

Страхування: обов’язки продавця і покупця із страхування вантажу; три­валість і обсяг страхової гарантії; умови страхування; види ризиків, від яких має бути застрахований вантаж.

Форс-мажорні обставини: вплив на перебіг виконання контрактів обста­вин, передбачити настання яких зазда­легідь при укладенні контрактів сторо­ни не мали можливості, оскільки вони виникають внаслідок непередбачених та невідворотних подій надзвичайного характеру.

арбітраж: порядок вирішення су­перечок, що виникають між партнерами при виконанні контрактів, які вони не могли розв’язати договірним шляхом під час переговорів.

Інші умови: умови про те, що після укладення контракту усе попереднє лис­тування та переговори з питань конт­ракту втрачають силу; умови договору, що визначають порядок його зміни або анулювання; умови про те, що усі додат­ки до контракту є його невід’ємною час­тиною; застереження про те, право якої країни буде застосовано до контракту; умова про необхідність збереження у таємниці від третіх осіб комерційної та іншої інформації, одержаної під час ви­конання контракту.

юридичні адреси, поштові й пла-тіжні реквізити сторін: повні юри­дичні адреси сторін, які відповідають адресам, що містяться у зареєстрова­них статутах підприємств сторін; імена представників сторін; банківські рахун­ки та адреси обслуговуючих банків.

Наведена структура не є вичерпною і відповідає практиці укладання ЗеД контрактів.

Умови зовнішньоекономічного до­говору (контракту) поділяють ся на обов’язкові та додаткові. Обов’яз ко-вими (condition) умови зовнішньоеко­номічного договору (контракту) нази­ваються тому, що якщо одна із сторін не виконує їх, то інша сторона має право розірвати контракт і вимагати відшко­дування збитків. додаткові (warranty) умови зовнішньоекономічного дого­вору (контракту) передбачають, що при порушенні їх однією із сторін інша не має права розірвати угоду, проте може вимагати виконання контрактних зобов’язань і застосувати штрафні санк­ції, якщо це передбачено контрактом.

в Україні передбачена Державна ре­єстрація зовнішньоекономічних догово­рів (контрактів). ліцензування експорту (імпорту) товарів здійснюється у формі автоматичного або неавтоматичного лі­цензування.

автоматичне ліцензування визна­чається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності до­зволу на здійснення протягом визна­ченого періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти (кількісні або інші обмеження). Автоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністративна проце­

дура з оформлення та видачі ліцензії не справляє обмежувального впливу на то­вари, експорт (імпорт) яких підлягає лі­цензуванню. Автоматичне ліцензування імпорту має бути скасовано в разі при­пинення обставин, що були підставою для його запровадження, а також у разі існування інших процедур, за допомо­гою яких можна розв’язати завдання, для вирішення яких запроваджується автоматичне ліцензування.

неавтоматичне ліцензування сто­сується випадків щодо яких встановлю­ються певні квоти (кількісні або інші обмеження). У 2014 році отримання лі­цензії потребуватимуть такі зовнішньо­економічні операції: експорт золота та срібла; газу; цинковмісних та мідьвміс­них шлаків (на які встановлено квоти); окремих товарів з вмістом легованих чорних металів, кольорових металів та їх сплавів; експорт та імпорт фарб дру­карських із захисними властивостями, паперу з водяними знаками; оптичного полікарбонату та обладнання для ви­робництва дисків для лазерних систем зчитування; озоноруйнівних речовин і товарів, які їх містять; імпорт засобів захисту рослин тощо. Номенклатуру то­варів приведено у відповідність до нової редакції митного тарифу України, що набула чинності з 1 січня 2014 року.

Зовнішньоекономічний контракт має укладатися українською мовою та мо­вою іншої сторони, тобто – іноземною мовою. поширеними варіантами вибору є: мова, якою ведуться переговори; мова інших документів, наприклад, міжна­родних договорів, що дасть можливість безперешкодно та комфортно користу­ватися відповідною правовою базою, яка становить основу у контракті. міжнарод­ний комерційний арбітраж при торгово­промисловій палаті України рекомендує в частину арбітражного порядку вирі­шення спору включати не лише саму ар­бітражну інституцію, що буде розглядати справу, а і мову розгляду.

різноманітність зовнішньоекономіч­ної діяльності, природно, робить ЗеД контракт інструментом, з одного боку, досить «міцним» для вирішення пи­тань глобального порядку, а з іншого – досить гнучким, щоб постійно розвива­тися і вбирати кращі тенденції світової практики.

Юристи договірно-правового відділу Дніпропетровської торгово-промислової палати завжди готові надати

кваліфіковану допомогу при укладанні ЗЕД контракту.Звертайтеся за телефоном: 056-374-94-11; e-mail: jurist@dcci.org.ua

17www.cci.dp.ua

Конс

ульт

ація

спе

ціал

іста

Рецепт успешного бизнеса

от Людмилы Лупульчук

«Я сошью тебе жизнь из красивой меланжевой ткани…»

Нехитрое и может даже не совсем уместное к случаю, известное большинству женщин и тысячу раз переделанное ими «под себя» стихотворение стучится в сознание, когда смотришь, как нитка ровненьким швом пронизывает ткань.

вот так же, шов за швом, сшивает свою мечту людми­ла лупульчук – учредитель и директор ооо пкФ «ви­люта», чтобы дело всей жизни когда­то продолжили ее дети и внуки.

о собственной швейной фабрике она мечтала с детства. первые уроки получила в семье. Бабушка, мама и сестра об­шивали всю родню – получалось мастерски. процесс пре­образования материи и ниток в готовое изделие вызывал интерес, и маленькой девочке хотелось научиться делать это своими руками.

попытка поступить в киевский институт легкой про­мышленности провалилась, и людмила вернулась в Днеп­ропетровск. в швейном училище получила квалификацию мастера верхней мужской и детской одежды, работала в ателье, параллельно преподавала в учебно­производствен­ном комбинате. Затем закончила Днепропетровский по­литехникум министерства легкой промышленности и… криворожский педагогический институт. признается: «в душе я – педагог, но по­настоящему мое – это «швейка». Без нее себя не вижу». сейчас в людмиле Николаевне гар­монично уживается и наставник, и предприниматель. На­верное, именно последний и подсказал идею и пути откры­тия собственного дела.

в 1996 году ДпШо «Днепр», на котором тогда труди­лась людмила, реорганизовали. Заручившись поддержкой 10 профессиональных швей, менеджера и бухгалтера, она создала собственное предприятие по пошиву постельного белья «вилюта». лихой, надо сказать, был шаг!

легкую промышленность по тем временам называли «нелегкая». Или просто «тяжелая». Большинство пред­приятий работали по давальческим схемам, что их и по­губило: сложно было выдерживать конкуренцию с зару­бежной продукцией. вместе со швеями людмила кроила и шила, вместе с бухгалтером считала и писала отчеты, а на выходных, загрузив в «Запорожец» готовую продукцию, ехала торговать на рынок.

Фирма располагалась в цокольном этаже жилой много­этажки, где в вечерние часы работать было запрещено, что означало ограничение объемов производства. позже арен­довали отдельное помещение, но проблемы это не решило.

И лишь спустя 10 лет, когда на окраине города, на ж/м при­днепровский людмила Николаевна нашла подходящий зе­мельный участок, мечта о собственной полноценной фабри­ке начала приобретать осязаемые очертания. оформление документов, проектирование и строительство цеха заняло 6 лет. три из них ушло только на отвод земли. разрешить «непробиваемую» проблему помог тогда городской голова Иван куличенко, за что людмила Николаевна ему и сегодня благодарна. Не просто за поддержку, – за мечту, которая все же воплотилась в жизнь. при этом она прекрасно понима­ет: ее мечта – в русле интересов города, получившего новое производство, рабочие места, поступления в бюджет.

«Я сошью тебе жизнь, не солгу ни единой петли…»

А в продукции ооо пкФ «вилюта» (общество с ог­раниченной ответственностью «производственно­ком­мерческая фирма «вилюта») воплотились высокое ка­чество, красота, ценовая доступность. постельное белье, подушки, одеяла, пледы, наматрасники, покрывала, махро­вые полотенца и текстиль для кухни – вот неполный список товаров, выпускаемых компанией. продукция популярна, бренд узнаваем. представительства имеются во всех круп­ных городах Украины.

в мире бельевой моды – свои тенденции. «вилюта» не плетется за ними, она их задает. «Двигатель» фирмы – желания клиентов, выражаясь специальными терминами – покупательский спрос. На вопрос, откуда черпает идеи, людмила отвечает просто: приходят во время работы. На практике это сложнее. За развитием отрасли, мировых тен­денций необходимо пристально следить. Читать литера­туру. Бывать на текстильных выставках – в турции, китае, сША. выставлять свою продукцию. как член Днепропет­ровской торгово­промышленной палаты, «вилюта» – пос­тоянный участник ее специализированных экспозиций, да­ющих возможность напрямую общаться с поставщиками, торговыми организациями, потребителями.

Что с экономической точки зрения представляет собой воплощенная мечта людмилы лупульчук?

На фабрике в общей сложности работают чуть более ста человек. технологический процесс построен так, что На текстильной выставке в Лас-Вегасе

18 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

сотр

удни

чест

во

Рецепт успешного бизнеса

ответственность у людмилы Николаевны строго персо­нальная. И делиться она ею, судя по всему, не очень настро­ена. Уверена, что улучшить состояние отрасли возможно, вопреки мнению, что «легкую» в ближайшем будущем не поднять. Нужно только правильно распоряжаться имеющи­мися у национальной экономики ресурсами. основные уси­лия необходимо направить на завоевание устойчивых кон­курентных позиций на внутреннем рынке путем улучшения качества, повышения наукоемкости производства, снижения себестоимости продукции, обновления стандартов.

Для многих начинающих дело «с нуля» сотрудничество с «вилютой» – своего рода школа предпринимательства. приходят, смотрят, разговаривают… только вот на рынке новая продукция не появляется. трудностей боятся?

Человеческий фактор – проблема и для самой «вилю­ты». «Берем на практику молодых специалистов из тех­никумов и училищ, но на постоянную работу остаются единицы», – не скрывает директор. поэтому коллектив – «многоликий». профессиональные швеи составляют 30 процентов, остальные – и медики, и учителя, и экономис­ты, и парикмахеры. правда, с большим опытом практичес­кой работы. менеджмент – тоже высокой квалификации. в ближайших планах – создать участок производства товаров для дома – прихваток, фартуков, полотенец, – чтобы каж­дый клочок материала пустить в дело. открыли фирмен­ный мелкооптовый магазин – нужно уделить ему внимание. Занимаются и организацией экспорта продукции.

30 швей могут выдавать 1,5тыс. комплектов постельного белья в смену. оборудование и технологии – самые сов­ременные. Это у людмилы Николаевны – дело принципа. внедрены новейшие системы контроля качества. особое внимание уделяется сырью: составу, экологичным, сани­тарным характеристикам.

Именно за отменное качество продукция «вилюты» неоднократно отмечалась дипломами и почетными грамо­тами престижных национальных конкурсов.

людмила Николаевна счастлива тем, что ее дело под­хватили дети. младший сын Андрей тонко чувствует проб­лемные моменты и находит выход из самых сложных ситу­аций. Например, в 2004 году «вилюта» попала в переплет: контракты имелись, но не все заказчики могли расплатить­ся. сырье закупали на внутреннем рынке, что было и оста­ется очень дорогим удовольствием. в общем, работали себе в убыток. выполнили крупный заказ для приднепровской железной дороги, а она предложила бартер – вагон песка и вагон цемента. как раз Андрей тогда и выручил. Бартер успешно реализовал, нашел выгодных поставщиков сырья. спад пережили, дела пошли в гору.

старшая дочь руслана в бизнесе почти с момента его основания. сейчас занята разработкой новых рынков сбы­та. А для души на берегу Азовского моря построила лагерь для детей.

Надеется людмила, что и внуки проникнутся швейным волшебством. соня часто бывает на фабрике, уверяет, что тоже будет шить. Аделина танцует в балете «тодес» и меч­тает пошить костюмы для этого танцевального коллектива.

«Я сошью тебе жизнь, где узором по полю молитвы – пожелания счастья в лучах настоящей любви»

в коллективе говорят, что без людмилы и нитка в иглу не заселится. Это точно. стенами кабинета она так и не на­училась отгораживаться от людей.

На фабрике атмосфера домашняя. светло, уютно. ор­ганизована доставка питания, звучит ненавязчивая музыка. считается, что это повышает производительность. как в былые времена, проводится физкультурная пауза. кажется, что вот так же, сообща, они решают и все сопутствующие бизнесу проблемы. Но это только кажется.

«Я сошью тебе жизнь и потом от души подарю…»

«Где я нитки беру – никогда не признаюсь. Чтобы сшить тебе жизнь, я тайком распускаю свою»

Щедро растрачивать себя – удел исключительно сильных людей. таких, как людмила лупульчук. кажется, сам господь возвращает им растраченную энергию сторицей. Чтобы снова могли растрачивать на благие дела. поэтому, когда ок­ружающие жалуются на трудности, она отвечает без особых мудрствований, как подсказывает сердце и жизненный опыт: а их не надо бояться, просто берите и делайте…

Анастасия Кривоножкина

Дочь Руслана и сын Андрей со своими семьями готовы принять эстафету из маминых рук

19www.cci.dp.ua

сотр

удни

чест

во

– На якому етапі перебуває процес створення індустріальних парків у нашій області?

– На Дніпропетровщині планується створення декількох індустріальних парків (Іп). У якості пріоритетної спеціалізації Іп визначені такі кластери, як машинобу­дування, будівництво та хімічна промисловість.

Найкрупніший проект на сьогодні – Іп «павлоград» у павлоградському райо­ні. Запланована площа парку – 250га.

Наприкінці минулого року криворізькою міською радою також прийняте рішення про створення індустріального парку. ведеться ро­бота з визначення придатної земельної ділянки і у Дніпропетровську. реалізацію цих проектів супроводжують фахівці Дніпропетровського інвестиційного агентства і регіонального цент­ру з інвестицій та розвитку.

виконано ряд важливих завдань:▪ сформована концепція створення індустріаль­ного парку на підставі аналізу кращих світових практик;▪ розроблено механізм створення Іп згідно з чинним законодавством України;▪ здійснюється пошук компаній­резидентів – потенційних учасників індустріального парку; ▪ проводяться консультації щодо створення ін­дустріальних парків в усіх зацікавлених містах і районах області.

під час візиту на Дніпропетровщину представники швейцарської компанії «GlassTrösch» висловили готовність підписати угоду щодо реалізації інвести­ційного проекту – будівництва підприємства з виготовлення плаского скла у складі індустріального парку в павлоградському районі. робота в рамках Іп цікавить також інших представників міжнародного бізнесу.

Надається інформаційна підтримка керівництву міста Дніпропетровська та павлоградського району. У кривому розі проведено ряд робочих зустрічей з профільними структурними підрозділами мерії, які надалі будуть задіяні у створенні індустріального парку.

Наприкінці 2013 року відбулася робоча зустріч з генеральним директо­ром турецької консалтингової компанії Orteksan Consultancy LLC Берксаном Бюйюлйилдизом, на якій були розглянуті конкретні кроки щодо створення індустріального парку на території Дніпропетровської області. пан Берк­сан розповів українським колегам про багаторічний досвід компанії, показав вплив кількості діючих у туреччині Іп на динаміку врп країни. Це дозволило туреччині за останні 10 років зробити колосальний прорив у розвитку еко­номіки.

Індустріальний парк Обласною владою разом з

Дніпропетровським інвестиційним агентством (DIA) ініційовано кілька

перспективних проектів індустріальних парків на території регіону, зокрема, у Кривому Розі та Павлограді. Які з них

найбільш привабливі для інвесторів? Що вже зроблено для реалізації проектів? З

цими та іншими профільними запитаннями «Дніпровий кур’єр» звернувся до

директора DIA Івана герасименка.

Довідка. КЗ «Дніпропетровське регіональне інвестиційне агент-ство» Дніпропетровської облас-ної ради» створене у 2011 році з метою надання адміністратив-ної підтримки у реалізації інвес-тиційних проектів приватного бізнесу на території регіону.

Функцією DIA є супровід про-ектів, сприяння потенційним інвесторам на всіх етапах – від вибору майданчика та прохо-дження дозвільних процедур до будівництва нового об’єкта і по-чатку роботи.

На даний момент DIA супро-воджує 16 проектів із загальним бюджетом в 754 млн. доларів, ведеться активний промоушн інвестиційного, економічного та культурного потенціалу Дніпро-петровської області. У 2013 році регіон був з успіхом представле-ний у таких країнах, як Франція, Туреччина, Китай, Індія та ін.

Довідка. У світі основним з ви-значень індустріального парку вважають наступне: industrial park, industrial area – це розмі-щений на окремій території виробничо-складський комплекс зі спільною інфраструктурою, юридично і технічно організо-ваний як спеціалізований об'єкт дохідної нерухомості, з розді-ленням права власності і тим-часового користування. Після придбання землі її власник ор-ганізовує розробку і прийняття для отриманої території відпо-відних будівельних регламентів, розробляє генеральний план її розвитку, створює транспортні та інженерні мережі, укладає до-говори на поставку інженерного забезпечення (електро-, тепло-, водопостачання, каналізації, лі-ній зв'язку), розбиває терито-рію на дільниці, будує виробничі та складські корпуси, після чого частинами або повністю продає або надає їх у оренду клієнтам. Досить часто власник або управ-ляюча компанія отримує також дохід від додаткового обслуго-вування орендарів, забезпечую-чи зовнішню охорону, технічне утримування цехів, транспорт-не обслуговування, поставку енергоресурсів та устаткуван-ня, матеріально-технічне забез-печення, вивіз відходів та ін.

20 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

експ

ертН

А ДУ

мкА

– Наскільки доцільним є створення індустріальних парків на Дніпропетровщині?

– економічна доцільність розвитку індустріальних парків як інструмен­ту регіонального розвитку доведена світовою практикою, зокрема, досвідом сусідніх з Україною держав. Наприклад, у туреччині закон про організовані промислові зони (індустрі­альні парки) був прийнятий ще у 2000р. і вже через 2 роки економічна си­туація у країні почала радикально змінюватись у бік макроекономічної ста­більності, суттєво поліпшилася динаміка залучення інвестицій. На сьогодні у туреччині діє понад 140 індустріальних парків, у кожному з яких працює від 100 до 500 інвесторів, які створили десятки тисяч нових робочих місць у регіонах присутності. За цей період до країни надійшло 130млрд. дол. ін­вестицій, ввп країни та експорт зросли більш ніж у 3 рази.

У Німеччині діють понад 200 технопарків, у сполучених Штатах їх по­над 400, у китаї мережа наукових та технологічних парків нараховує 52 об'єкти, більшість з яких об'єднані з університетами. останніми роками техно­ та індустріальні парки активно розвивались, у першу чергу, в азіат­ському регіоні, східній Європі та прибалтиці. так, наприклад, у багатьох країнах Азії спеціалізацію індустріальних парків сфокусовано навколо ве­ликих мультинаціональних компаній, виробництво яких орієнтоване на експорт.

в Україні процес створення таких об'єктів тільки починається. У червні 2012 року було прийнято Закон України «про індустріальні парки», який визначив критерії і законодавчі умови створення та існування індустріаль­них парків.

Дніпропетровщина вкрай зацікавлена запозичувати досвід інших країн, які успішно використовували цей інструмент у якості механізму для залу­чення інвестицій та прискорення економічного розвитку.

слід зазначити, що за підсумками виїзду на земельну ділянку інду­стріального парку у павлограді генеральний директор компанії Orteksan Consultancy LLC відзначив, що з точки зору логістики, у порівнянні з Іп мар'їно (росія, санкт­петербург), Іп «павлоград» має вигідне геогра­фічне розташування земельної ділянки, близькість до комунікацій, а також великий потенціал для розвитку транспортної інфраструктури.

Найближчим часом планується візит у туреччину делегації Дніпро­петровщини з метою відвідування індустріальних парків «коджаелі» та технопарку у м. гебзе, «Бурса» у м. Бурса, «остИм» і «Башкент» у Анкарі.

Цей візит дозволить більш детально ознайомитись з бізнес­моделями створення індустріальних парків та стане фундаментом для предметного діалогу з потенційними керуючими компаніями Іп на території Дніпропет­ровської області.

– Які різновиди індустріальних парків, на ваш погляд, най-більш придатні для реалізації на рідних теренах?

– За словами експертів, головна відмінність між індустріальним і тех­нологічним парком полягає у тому, що перші забезпечують підприємство

Довідка. Orteksan Consultancy LLC є зовнішньоторговельною, консалтинговою та інвестицій-ною компанією, яка надає послу-ги щодо створення індустріаль-них парків «під ключ». Компанія є координатором ORSIAD (Асоціа-ції підприємців індустріального парку ОСТИМ), найбільшої орга-нізованої індустріальної зони в Анкарі. З 2010 року компанія уповноважена надавати Асоціа-ції консалтингові послуги, крім того Orteksan Consultancy LLC є партнером зі створення інду-стріальних парків у Китаї, Росії та Туреччині.

Довідка. За світовою практикою, серед різновидів індустріальних парків, зокрема, можна визначи-ти:

■ логістичні центри – включа-ють складські будівлі і розподільчі центри, але, на відміну від інших видів, забезпечують основну робо-ту з обслуговування вантажів, сор-тування, перегрупування, оптових поставок, комплектації, упаковки та навіть збірки виробів. Часто включають оптово-торговельні центри, виставкові та демон-страційні зали для оптовиків;

■ технологічні парки – спеціа-лізовані індустріальні парки, що обслуговують великі високотех-нологічні компанії, де відпрацьо-вуються нові напрями та техно-логії, орієнтовані на конкретного виробника або групу виробників, їх завдання – випробовування та освоєння нових технологій перед впровадженням у виробництво;

■ бізнес-інкубатори – на-дають виробничі площі і пос-луги малим та середнім підприємствам-початківцям. Пе-реважно сти му люю ться фонда-ми підтримки і сприяння малому бізнесу, місцеви ми бюджетами, агенціями економічного розвитку. Часто мають у складі агентства сприяння, учбові курси, семінари та ін. Пропонують у оренду пере-важно недорогі площі з гнучкою системою планування приміщень, невеликими та недорогими по-тужностями інженерної інфра-структури.

Робоча зустріч з представниками Orteksan Consultancy LLC

21www.cci.dp.ua

експ

ертН

А ДУ

мкА

інфраструктурою для здійснення їх виробничої діяльності, а другі спри­яють розробці та впровадженню нових технологій у виробництво, тобто обов'язковою є присутність науково­дослідницької бази (НДІ, універси­тет, науковий центр та ін.)

На мій погляд, доцільність будь­якої реалізації повинна виходити з місцевих реалій, перш за все законодавчої бази, наявності відповідних те­риторій, нарешті готовності суб'єктів підприємництва. Щодо різновидів, то майже всі вони мають право на життя в Дніпропетровщині.

– Які особливі ознаки того, що територія є саме індустрі-альним парком, а не, наприклад, банальним заводом?

– по­перше, законодавчо визначено, що індустріальний парк не може бути внесений до реєстру індустріальних парків, якщо в його межах існує цілісний майновий комплекс, який дозволяє здійснювати виробництво продукції.

по­друге, серед відмінностей індустріального парку слід зазначити наступні: державна підтримка; надання комунікацій всіх типів, необхід­них для організації виробничого процесу; наявність складських, вироб­ничих та офісних приміщень; ефективна комплексна система організації роботи Іп (місця стоянки, під'їзні дороги і т.д.), у тому числі надання різ­них видів послуг компаніям­учасницям.

головним завданням індустріальних парків є створення умов для за­лучення інвестора. Це як на ринку комерційної нерухомості. ви обираєте ту нерухомість, яка найбільш зручна для вас, ваших партнерів та ринків збуту вашої продукції. Індустріальний парк створюється в умовах при­ватної власності на землю як об'єкт дохідної нерухомості, пропозиції якого формуються у відповідь на попит.

– У чому полягає, на ваш погляд, привабливість оренди підготовле-них виробничих площ в індустрі-альному парку?

– в можливості орендувати виробни­чі, офісні і складські площі в більш стислі терміни, ніж придбання землі з наступним самостійним будівництвом. А з огляду на проблеми, з якими зустрічаються компанії в процесі відведення й оформлення земель­ної ділянки, одержання дозволу на будівни­цтво, а також при спорудженні комунікацій необхідних потужностей, оренда в Іп є ра­ціональною альтернативою.

при цьому керуюча компанія Іп бере на себе всі зобов'язання з організації роботи і забезпечення орендарів/власників інженер­ними комунікаціями, електроенергією, во­дою, теплопостачанням. крім того керуюча компанія може надавати транспортні, охо­ронні, консультативні та інші види послуг. Зазвичай, вона забезпечує належний стан основних споруд (котелень, трансформато­рів, насосних станцій, колекторів тощо), а також доріг і під'їзних шляхів.

Інтерес компаній до індустріальних парків викликаний і поєднанням місця роз­ташування та агломерації, коли в одному місці зосереджуються великі постачальни­ки комплектуючих (напівфабрикатів) та їх споживачі. тим самим економляться тран­

спортні витрати й інженерні послуги, що дозволяє знизити собівартість ви­робленої продукції за рахунок більш ефективної логістики.

Довідка. Експерти визначають, що з огляду на світовий досвід, вступ партнерів у проект можна умовно розділити на кілька етапів:

■ придбання ділянки, об'єкту індустріальної нерухомості, роз-робка концепції, проектування – переважно підтримка державної, місцевої влади, кошти власників об'єкта нерухомості;

■ підвід комунікацій, зонування, здійснення будівельних робіт – можливе фінансування за участю комерційних банків, міжнародних кредитних ліній, проектне фінан-сування, іпотечні кредити, залу-чення коштів шляхом випуску об-лігацій, у межах співробітництва з ключовими учасниками, інвестиції від безпосередніх користувачів проекту вже на етапі будівни-цтва;

■ ввід у експлуатацію, управ-ління готовим бізнесом, про-даж бізнесу – залучення у якості інвесторів-покупців інвестицій-них фондів, в тому числі тих, що спеціалізуються на нерухомості, продаж будівель у якості об'єктів дохідної нерухомості недержавни-ми пенсійними фондами, страхо-вими компаніями.

В країнах Центрально-Східної Європи (Словаччина, Польща, Угор-щина) діє дещо відмінна система – ініціатором створення індустрі-ального парку є муніципалітет, а в статутному капіталі управ-ляючої компанії йому належить контро льний або найбільший мі-норитарний (дозволяє безпосе-редньо брати участь в управлінні) пакет акцій. Центральний уряд, проводячи політику стимулю-вання інвестицій, може викупити частину акцій для підтримки роз-витку проекту, якщо вважатиме його ефективним. Інша частина акцій розподіляється між учас-никами індустріального парку з метою забезпечення можливості впливати на діяльність керуючої компанії. Таким чином, через ін-струменти додаткової емісії здій-снюється підтримка управляючої компанії у реалізації нових заходів для якіснішого забезпечення діяль-ності індустріального парку.

Довідка. Першим у світовій іс-торії індустріальним парком вважають заснований у 1896 році у Манчестері (Англія) Trafford Park. Після придбання 10 гекта-рів землі, розташованих уздовж Манчестерського морського каналу, інвестор створив на них транспортну та інженерну інфраструктуру, після чого по-чав продавати та надавати в оренду промисловим компаніям інженерно підготовані ділянки. Активний попит підтвердив правильність обраної концепції. Так, у 1910 році Генрі Форд розміс-тив свій перший у Європі авто-мобільний завод саме у Trafford Park. Крім англійських компаній, до 1920 року близько 300 амери-канських корпорацій мали там виробничі та офісні площі. До речі, Trafford Park працює до сьо-годнішнього дня. З 1950-х років з'явились інноваційні технопар-ки, пов'язані з великими універ-ситетами. Приблизно у той же час виникають перші технопар-ки з універсальними виробничо-складськими корпусами, які швидко розповсюджуються та заміщують індустріальні, пере-важно пов'язані з машинобуду-ванням та металообробкою.

22 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

експ

ертН

А ДУ

мкА

– Аналітики наголошують, що з фінансової точки зору будівни-цтво іП площею менш ніж 100 гектарів не є доцільним, але ж чи набереться достатня кількість промислових ділянок такого роз-міру на Дніпропетровщині?

– У світі площа індустріальних парків, як правило, коливається від кількох де­сятків до кількасот гектарів у межах однієї територіально­адміністративної оди­ниці, що виділена для промислового розвитку. в останнє десятиліття з'явилась тенденція до розширення середньої площі індустріальних парків, що обумовле­но бажанням сконцентрувати в них всі промислові підприємства, а фактично – вивести їх за територію населеного пункту.

розвиток індустріальних парків дозволяє економічно, екологічно та естетич­но структурувати населені пункти. концентрація промислового виробництва на обмежених площах за межами житлових, історико­культурних та рекреацій­них територій не лише робить економіку громади більш ефективною, а й до­зволяє покращити якість життя та екологічний стан у відповідному населеному пункті. Для Дніпропетровщини, міста якої частіше являють собою конгломерат з житлових масивів та екологічно шкідливих підприємств, цей аспект є вкрай важливим.

– Що, на ваш погляд, може зробити держава для надання все-бічної підтримки підприємцям – потенційним учасникам інду-стріального парку?

– Для стимулювання участі підприємців малого та середнього бізнесу у інду­стріальних парках держава застосовує широкий перелік інструментів підтрим­ки. серед них можна виділити три типи:▪ співфінансування інвестиційних проектів (держава фактично бере на себе частину зобов'язання з фінансування інвестиційного проекту через різні спо­соби фінансової підтримки – умовні податкові пільги, прямий трансферт, піль­говий кредит і т.п.); ▪ опосередковане зменшення витрат інвесторів, крім обслуговування парку (держава може взяти на себе забезпечення підготовки земельної ділянки, про­живання та доставку необхідних кваліфікованих кадрів, охорону промислових об'єктів, частину соціального страхування, забезпечення постачання газу, елек­тричної та теплової енергії, води, функціонування системи водовідведення, про­ведення та налагодження транспортних комунікацій і т.п.);▪ надання податкових пільг (держава може надавати окремі податкові пільги на постійній основі, знижені податкові ставки, податкові канікули, перш за все з по­датків на прибуток і на майно, у тому числі на нерухомість, інвестиційний по­датковий кредит, податкову знижку, прискорений метод податкової амортизації, амортизаційну премію, звільнення від сплати пДв і мита для обладнання, яке не виробляється в країні).

отже, всі заходи державної підтримки зводяться до зменшення витрат інвес­торів.

Більш того, з початку 2013р. з набранням чинності Закону України «про сти­мулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» представники бізнесу отримали нові можли­вості для реалізації інвестиційних проектів з використанням таких інструментів державного стимулювання, як:▪ часткове звільнення від сплати податку на прибуток протягом 10 років – до 2017 року ставка податку становитиме 0%, з 2017 по 2022 роки – 8%, а з 2023 – 16%;▪ право на прискорену амортизацію окремих видів основних фондів;▪ звільнення від мита та відстрочка сплати податку на додану вартість при імпор­

ті обладнання та комплектуючих , необхідних для реалізації проекту.Індустріальні парки і у розвинутих країнах і в тих, що розвиваються, стають невід'ємною частиною еконо­

мічної системи. Це інструмент стимулювання промислового виробництва, залучення інвестицій, збільшен­ня зайнятості населення, вирівнювання економічного розвитку регіонів. Загалом ідея індустріальних парків є досить перспективною та економічно вигідною як для підприємств, так і для держави, тому створення найближчим часом індустріальних парків у кривому розі і павлограді є одним з пріоритетних проектів, які супроводжує Дніпропетровське інвестиційне агентство.

Підготувала Ольга Войцеховська

Довідка. Закон України «Про ін-дустріальні парки», зокрема, ви-значає, що:

«…індустріальний (промисло-вий) парк (далі індустріальний парк) – визначена ініціатором створення індустріального пар-ку відповідно до містобудівної документації облаштована …інфраструктурою територія, у межах якої учасники індустрі-ального парку можуть здійсню-вати господарську діяльність у сфері промислового виробни-цтва, а також науково-дослідну діяльність, діяльність у сфері інформації і телекомунікацій на умовах, визначених цим Законом та договором про здійснення господарської діяльності у меж-ах індустріального парку…»;

«…учасник індустріального парку (далі – учасник) – суб'єкт господарювання будь-якої фор-ми власності, зареєстрований на території адміністративно-територіальної одиниці Украї-ни, в межах якої розташований індустріальний парк, який згідно із законодавством набув право на земельну ділянку у межах ін-дустріального парку та уклав з керуючою компанією договір про здійснення господарської діяль-ності у межах індустріального парку відповідно до концепції ін-дустріального парку…»;

«…З метою державної під-тримки створення та функціо-нування індустріальних парків керуючим компаніям та ініціато-рам створення – суб'єктам гос-подарювання за рахунок коштів, передбачених законом про Дер-жавний бюджет України на відпо-відний рік, надаються безвідсо-ткові кредити (позики), цільове фінансування на безповоротній основі для облаштування інду-стріальних парків…».

23www.cci.dp.ua

експ

ертН

А ДУ

мкА

Електронне урядування або урядування з широким ви­

користанням різноманітних інформаційних технологій зі своєї появи було спрямоване на підвищення ефективності роботи органів влади з грома­дянами, підприємствами та іншими адміністраціями, тобто скорочення спільних витрат часу та коштів. Це не є допов­ненням або аналогом традиційного уряду, а лише визначає новий спосіб взаємодії на основі активного використання інформаційно­комунікаційних технологій (Ікт) з метою підвищення ефективності надання державних послуг.

У цьому плані регіональна програма «електронна дніпропетровщина» (далі – програма), що була запро­понована ще у 2002 році, стала інноваційною, адже впер­ше розвиток інформаційних технологій був представлений у вигляді комплексу пріоритетних завдань, які спрямовані насамперед на комунікаційне та інформаційно­аналітичне забезпечення діяльності органів влади і місцевого само­врядування, задоволення потреб громадян та сприяння соціально­економічному розвитку регіону.

реалізація програми – це шлях до покращення взаємодії держави і громадян, залучення громадськості до формуван­ня та реалізації державної політики, забезпечення доступу до публічної інформації, підвищення якості надання публічних послуг, введення технологій електронного урядування та розвиток електронної демократії.

Тетяна Шаповалова, начальник управління інформаційних технологій та електронного урядування Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Електронна Дніпропетровщина

Інформаційно-ресурсний центр «Відкрита влада»

багатьма іншими послугами може скористатися кожен жи­тель, завітавши до приймальні «відкритої влади», що знахо­диться у приміщенні Дніпропетровської обласної державної адміністрації. окрім того, діє веб­портал з такою ж назвою, де розміщені найбільш актуальна інформація, дані про робо­ту органів місцевого самоврядування, закладів освіти, охоро­ни здоров’я, транспорту тощо.

Інформація постійно оновлюється. створено 21 руб­рику з важливими для жителів області новинами: від кіль­кості місць у дошкільних закладах, інноваційної діяльності шкіл, гуртків, питань усиновлення до тарифів на житлово­комунальні послуги, графіків роботи медичних установ, по­рядку одержання субсидій тощо.

ДоступністьНа сьогодні 95,4% підприємств області мають доступ до

Інтернету, з них використовували мережу для банківських та фінансових послуг – 91,4 %, отримання податкових форм – 83,2%, виконання адміністративних процедур – 45,8 %. Це – наша цільова група, для якої вдосконалення системи надання послуг і відбувається.

отримувати необхідну інформацію про електронні сервіси, дозвільні процедури та центри, скористатися адмі­ністративними і соціальними послугами в режимі он­лайн надає можливість проект «Регіональний віртуальний офіс електронних послуг дніпропетровської області» (http://e-services.dp.gov.ua).

проект працює у трьох «вимірах». перший – система веб­порталів – внутрішнього (для працівників органів вла­ди) та зовнішнього (для заявників). Другий – центри на­дання адміністративних послуг (ЦНАпи), які розміщені у адміністраціях районів та міст обласного значення. третій – «поштовий проект» – перелік послуг, які пропонуються у відділеннях «Укрпошти».

проект об’єднує всі адміністративні території Дніпропет­ровської області, тобто користувач може вибрати зі списку місто або район, який його цікавить, і отримати необхідну інформацію. Для отримання послуги кожен може зареєстру­ватися в «особистому кабінеті» на офіційному веб­порталі «віртуального офісу», де додатково пропонуються такі сер­віси, як надання інформації про хід розгляду справи, у тому числі за допомогою SMS­повідомлень, яких вже було від­правлено понад 15тис., електронні консультації уповноваже­ного представника дозвільного органу. До бази даних «вір­туального офісу» внесено 2500 технічних карток дозвільних документів та автоматизовано процес їх надання, понад 70 тис. справ з видання дозвільних документів.

Даний проект є важливим інструментом антикорупцій­ної політики, адже відтепер клієнт, по­перше, має доступ до інформації, у тому числі про вартість і процедуру отримання послуги, перелік необхідних документів, по­друге, можли­вість скористатися електронною системою подання заявки,

ВіДкритістьДля визначення того, що саме зробить Дніпропетровщи­

ну інвестиційно привабливою, було проведено анкетування більше 10тис. підприємців. переважна більшість опитаних наголошує на потребі змінити методи і засоби взаємодії між органами влади, підприємцями та жителями області.

З цією метою був створений інформаційно-ресурсний центр «відкрита влада» (http://www.openpower.dp.gov.ua). Це – центр і прийому громадян, і відкритого доступу до пуб­лічної інформації, і безкоштовної правової допомоги. Цими та

24 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

інно

ваці

ї

(http://om.moodle.dp.ua/), віртуальна аерокосмічна школа (http://aerospace.klasna.com/). відтак вдалося забезпечити доступ до програмного та додаткового матеріалу для учнів і викладачів незалежно від їх місця проживання – у великому місті чи селі.

За проектом «електронний дитячий садок» розпоча­ли роботу веб­сайти всіх 927 дошкільних установ регіону. На них розміщена необхідна інформація про навчальні програ­ми, вихователів тощо. У тому числі створена 3D­презентація кожного садка. Батьки можуть здійснити віртуальну екскур­сію конкретним дитсадком та обрати для своєї дитини той дошкільний заклад, який найбільше підходить за місцем про­живання, місцем роботи, навчально­виховною програмою.

Співробітниці регіонального контакт-центру

головною його особливістю є те, що процедури відправки та доставки документів виконує листоноша, який приходить безпосередньо до клієнта, що суттєво скорочує навантажен­ня на органи влади, а також черги. тобто тепер не потрібно особисто нести документи до установи. Це важливо. в першу чергу, для соціально незахищених верств населення, жителів сільських територій області (понад 600тис. осіб) та пенсіо­нерів (1,22млн. осіб). сьогодні через «Укрпошту» надаєть­ся 57 адміністративних послуг у 658 відділеннях області.

проекти «електронний щоденник», «електронний журнал» та «електронна бібліотека» дозволили бать­кам в он­лайн режимі отримувати інформацію про успіш­ність своїх дітей, а школярам – читати програмну художню і навчальну літературу в електронному вигляді. працює перший в Україні унікальний інтерактивний проект «Об-ласна електронна школа», до складу якої входять Інтернет­школа для обдарованих дітей (http://eschool.dnepredu.com/), Інтернет­школа для дітей з особливими потребами

що знімає питання людського фак­тору, по­третє, заявник в змо­

зі контролювати хід розгляду справи.

До речі, проект став пере­можцем першого Національ­ного конкурсу впроваджених

проектів у сфері електронного урядування на регіональному

рівні у номінації «електронні сер­віси», організованому Державним

агентством з питань науки, інновацій та інформатизації за підтримки міжнародного фонду «від­родження». За оцінкою експертного журі, безперечним до­сягненням Дніпропетровщини стало те, що вона, на відміну від політики інших областей щодо впровадження проектів переважно тільки у великих містах, реалізує його у масштабі всього регіону, демонструючи по­справжньому комплекс­ний підхід.

«адміністративні послуги: спрощений доступ че-рез пошту» («Поштовий проект») – спільний проект Дніпропетровської облдержадміністрації та «Укрпошти», який дозволяє громадянину зекономити час на оформлення субсидій, отримання довідок і посвідчень, зменшити розрив у якості надання адміністративних послуг в залежності від території та подолати інформаційну нерівність між містами та районами області.

пЕршочЕргоВістьтільки через вирішення проблем кожної окремої людини

можна досягти добробуту суспільства в цілому. робота регі-онального контакт-центру «Гаряча лінія дмитра колєс-нікова» спрямована на вирішення нагальних проблем жите­лів Дніпропетровщини.

громадянин може зателефонувати на багатоканальний номер і залишити електронне звернення на офіційному сайті «гарячої лінії». Дзвінок або електронний запит фіксується спеціалістами, що дозволяє швидко визначити мету звернен­ня і направити його відповідальному підрозділу або установі. можна залишити звернення і в електронному вигляді. Цей сервіс працює цілодобово.

У вирішенні гострих питань «гаряча лінія» займає перше місце, адже за її допомогою встановлюється прямий зв’язок між громадою Дніпропетровщини та підрозділом органу влади, відповідальним за вирішення того чи іншого питання, а спеціаліст контакт­центру, в свою чергу, стає безпосереднім союзником у ліквідації проблем громадян. контакт­центр набирає все більшої і більшої популярності. так, з початку його роботи зареєстровано понад 63тис. звернень, з них по­над 3тис. надійшли через веб­портал «гарячої лінії».

точка нЕпоВЕрнЕнняЦе далеко не всі проекти, які впроваджуються. процес по­

дальшого розширення переліку сервісів та дозвільних органів не зупиняється ні на хвилину, але він потребує поступового та уважного ставлення, адже ми маємо справу з вкрай уразливи­ми персональними даними, які захищаються законом.

всі дії в рамках програми «електронна Дніпропетровщи­на» спрямовані на удосконалення якості, прозорості, доступ­ності надання необхідних послуг громадянам та підвищення рівня довіри до влади. І зараз система працює ефективно.

Хоча існують певні проблеми, які потребуються нагаль­ного вирішення. Здебільшого вони стосуються матеріально­технічного забезпечення органів виконавчої влади та місце­вого самоврядування, обмеженого фінансування. Але точка неповернення, коли можливо згорнути проекти, вже пройде­на. тепер ми маємо рухатися тільки вперед, і саме проблеми дозволяють чітко визначити цілі та пріоритетні напрями роз­витку на 2014­2016 роки.

Є всі підстави оптимістично дивитися в майбутнє та бути впевненим у тому, що набуті досягнення у сфері інформацій­них технологій нададуть можливість надійно закріпити за Дні­пропетровщиною звання «регіона­лідера».

25www.cci.dp.ua

інно

ваці

ї

Столько всего интересного открывается перед тобой, выучи ты лишь еще один язык.

они были героями нашего журнала ровно десять лет назад (см. «дніпровий кур’єр» №2(18) 2оо4). Пере-водчики днепропетровской торгово-промышленной палаты, уже тогда лучшие в системе тПП Украины. В этом году отделу иностранных переводов исполняется 4о лет. Сменилось несколько поколений сотрудников и руководителей. В коллективе с теплотой вспоминают тех, кто стоял у истоков: аллу ельцову, Светлану ко-ленченко, Владимира Мельника, Михаила Бондаря.

С 1991 года отделом руководит Сергей Безкоровайный (на снимке). На несколько лет дольше трудится в нем ведущий редактор галина Безкоровайная, супруга. Больше двадцати лет работает редактор Виктор Пирлик. Совсем недавно в коллектив пришла ирина зубченко. Это штатные специалисты. Специфика отдела такова, что с ним вплотную сотрудничают еще около сотни внештатных переводчиков.

их «фронт работ» – письменные и устные переводы с иностранных и на иностранные языки, редактиро-вание и экспертиза переводов, оформление сертификатов происхождения товаров на иностранных языках.

В ходу – английский, немецкий, французский, испанский, итальянский, польский, чешский, словацкий, венгерский, болгарский, румынский, норвежский, голландский, турецкий, персидский, китайский.

«орудия» труда – знания и интеллект. а еще высокая самодисциплина и уважительное отношение ко всем, с кем приходится общаться.

основные заказчики – производственные предприятия, конструкторские бюро, административные органы, учебные и научные учреждения, частные лица.

26 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

порт

рет

– на первый взгляд, сегодня, вроде бы, все как и тог-да, десять лет назад. но что-то все-таки меняется в отделе, Сергей Григорьевич? Больше самостоятельности, выше ответственность?

– растем вместе с палатой, даже более того, – со всей систе­мой торгово­промышленных палат страны. Хотя, когда я воз­главил отдел, самостоятельным подразделением его, впрочем, как и Днепропетровское отделение тпп Украины, вряд ли можно было назвать. все бюро переводов торгово­промыш­ленной палаты советского союза работали в теснейшей связ­ке, уровень централизации зашкаливал. Дейст вовала сложная бюрократическая цепочка согласований со всесоюзным цент­ром переводов, контролировался каждый шаг. представьте, все переводы выполнялись (кстати, на пишущих машинках!) в трех экземплярах и направлялись, соответственно, в моск­ву, киев, последний хранился у нас. в «плюс» шел тот факт, что от заказов практически не было отбоя. государственным предприятиям, кБ, НИИ нужно было осваивать бюджетные средства и они, как говорится, ни в чем себе не отказывали.

радикальные изменения начались с обретением Украиной независимости. они коснулись каждого и нас в том числе. Большинство предприятий поменяли форму собственности, некоторые закрылись, прекратилось государственное финан­сирование. после короткой эйфории наступил сложнейший период перехода к рыночной экономике. какое­то время не­определенной оставались роль и полномочия торгово­про­мышленных палат. отдельные штатные сотрудники в поисках более перспективных мест покинули отдел. такая же ситуация наблюдалась с внештатными, часть из которых выехала за гра­ницу, другая отказалась от сотрудничества, получив более ин­тересные предложения. появилась конкуренция.

пришлось организовывать дело практически с нуля. Да, на моей памяти это был самый сложный период в жизни отдела и коллектива палаты в целом.

Когда думаю об этом, почему-то вспоминаются боевые действия в Эфиопии, в которых мне

приходилось участвовать переводчиком в составе контингента советских войск. Утром принимает

бой полнокровная дивизия из 10-12 тысяч «штыков», а к вечеру остается 3-4 тысячи.

Линия фронта трещит по швам. Из находившихся в моем подчинении 56 военных переводчиков

четверых потеряли убитыми, еще 7 были ранены. 9 человек выбыли из строя по болезни – гепатит С, малярия, психические расстройства – нелегко

каждый день видеть кровь и смерть, знать, что и ты не заговорен от них. Я сам дважды

подрывался при движении на бронетранспортере по заминированным сепаратистами дорогам,

был контужен, приходилось и бой вести, и прорываться к своим из окружения.

опыт работы в сложных условиях пригодился мне в этот период жизни региональной тпп. в первую оче­редь, занялись поиском новых заказчиков. предложения о сотрудничест ве рассылали почтой, рекламировали свои ус­луги на радио и телевидении. откликались поначалу немно­гие – о какой внешнеэкономической деятельности возникаю­щих на руинах госпредприятий фирм можно было говорить? впрочем, так продолжалось недолго. пустоты начали запол­няться. И в экономике. И в нашей работе. сформировали

Галина Безкоровайная

Ирина Зубченко и Виктор Пирлык

новый штат специалистов. я был знаком со многими выпуск­никами Днепропетровского университета, сам его закончил и даже успел поработать преподавателем. лучших из них и приглашал к сотрудничеству.

к середине 90­х удалось сформировать хороший коллектив профессиональных редакторов и подобрать квалифицирован­ных внештатных переводчиков. серьезной вехой в развитии нашего дела стало принятие Закона Украины «о торгово­промышленных палатах в Украине». У нас появился статус ор­ганизации, которая обладала определенными правами, в том числе и в выполнении официальных переводов документов. к тому же начиналась эпоха радикального технического перево­оружения. появились компьютеры. Наш отдел был одним из первых, начавших использовать их в работе. создавались элек­тронные информационные базы. Это позволило автоматизи­ровать учет и существенно облегчить труд переводчика.

тогда многое приходилось делать впервые. в 1992­ом Днепропетровск впервые принимал иностранного дипло­мата. Это был Чрезвычайный и полномочный посол Италии в Украине витторио сурдо. с международным протоколом приема таких высоких гостей мало кто был знаком. Но все прошло благополучно. с тех пор в городе бывают не только послы, но и президенты, премьеры, министры других стран, представители бизнеса, науки, культуры. И отдел переводов Дтпп зачастую помогает в проведении таких встреч. Из чис­

27www.cci.dp.ua

порт

рет

ла последних – форумы восточного партнерства и «Инвести­ционная волна» в 2012 году, выездное заседание Ассамблеи европейских регионов в 2013­ом.

первые международные визиты руководителей города и региона тоже состоялись на заре 90­ых. помню, тогдашний председатель Днепропетровского горисполкома валерий пав­лович пустовойтенко (впоследствии ставший премьер­мини­стром Украины) был приглашен в осло для участия в конг­рессе международного союза местных властей. тогда встал вопрос о выборе переводчика, имевшего опыт международ­ных контактов. с этого момента и началось новое направле­ние сотрудничества палаты с местными властями. в 1994­ом – выставка в лондоне, позже – слушания в европарламенте в Брюсселе, выставки в ганновере и Чикаго.

сегодня область целенаправленно презентует свой эко­номический и инвестиционный потенциал во многих странах мира, завоевывая международный авторитет и зарубежных партнеров, привлекая капитал в различные отрасли хозяйст­венного комплекса. лично мне не раз приходилось участво­вать в подобных роуд­шоу. в декабре 2013 года на заседании комитета ЮНеско в Баку наша петриковская роспись была официально включена в список нематериального культурного наследия человечества. с гордостью могу сказать, что не без посильного участия Днепропетровской торгово­промышлен­ной палаты, которая помогала организовывать презентации народного бренда, сопровождала их переводом, внесла вклад в подготовку необходимых документов.

в 2000 году мы впервые вышли на первое место в системе торгово­промышленных палат страны по объемам и качеству выполняемых переводов, которое сохраняем до сих пор. всем известно, что гораздо легче завоевать первенство, чем удержи­вать его, и в этом наша особая гордость. в последние годы ока­зываем услуг заказчикам не менее, чем на миллион гривен.

Большой вклад в становление отдела внесли редакторы олег Ческидов и виктор пирлик. профессиональный стаж каждого из них превышает 20 лет. виктор и сегодня незаме­ним в отделе. ведущий редактор галина Безкоровайная – душа, большая душа нашего маленького коллектива, вмещаю­щая безукоризненное отношение к обязанностям, активную общественную позицию в профсоюзном комитете палаты, многогранное творчество, трогательную заботу о коллегах. она и трудится в Днепропетровской торгово­промышленной палате дольше всех нас, с 1988 года.

галина – и моя душа, мать моих детей, верная спутница жизни на протяжении двадцати лет.

в кадровой политике нынешний президент Дтпп вита­лий Жмуренко делает ставку на молодежь, вчерашние выпуск­ники вузов трудятся практически на всех направлениях. в этом проявляется особая дальновидность руководителя, забо­тящегося о завтрашнем дне коллектива. я не то, что не дове­ряю молодым, но считаю, что в работе переводчика, как ни в какой другой, важен опыт – как профессиональный, так и жиз­ненный. его, к сожалению, не в состоянии дать ни один вуз, он приходит с годами. Но, понимая, что высокая квалификация не падает с неба, мы стараемся находить тех выпускников, кто, обладая трудоспособностью и настойчивостью, готов совер­шенствоваться и становиться полноценным внештатным со­трудником нашего отдела.

Это очень ответственная работа. если в системе бюро пе­реводов тпп ссср внештатный редактор помогал начинаю­щим переводчикам, проверяя их работы и устраняя ошибки, то в нынешней системе он должен выступать авторским гаран­том, самостоятельно обеспечивать качественным переводом.

Из нынешних внештатных сотрудников нашего отдела не могу не назвать специалистов английского языка михаила Бродского, елену волокито, Ирину Невзлину, Ирину тущен­ко, светлану каминскую, олега Зайцева, Юрия коломойца, гъерия Фортуну; немецкого языка – Эльвиру грибок, Нико­лая Бернадского, владимира Ножина (соавтора трех словарей, подготовленных и изданных нашим отделом); французского языка – любовь Землянову, Алексея войтовича; славянских языков – владимира врублевского, ярослава газду, владими­ра марченко, олега Ильина. всего, повторюсь, внештатных специалистов около сотни. многим из них именно мы дали путевку в жизнь, возможность установить контакты с заказчи­ками. А проявив себя в ходе выполнения переводов, они полу­чили выгодные предложения о долгосрочном сотрудничестве с крупными компаниями. Некоторые стали успешными ме­неджерами, часть трудится за рубежом.

кто­то скажет: интересная и перспективная у вас профес­сия! согласен. Но и ответст венности требует особой. ведь в какой­то степени, пусть зачастую безымянно, но ты представ­ляешь на международном уровне свой коллектив, город, реги­он, страну.

как в зеркале, отражается наш профессионализм в уст­ной работе с зарубежными гостями. Здесь недостаточно только знания языка, надо учитывать и особенности наци­онального менталитета, и личностные характеристики, ма­неру речи. многие приезжающие к нам официальные лица имеют большой опыт общения через переводчика и подают информацию короткими блоками. разговор получается жи­вым, а задача переводчика в этом случае, оставаясь на втором плане, давать возможность переговаривающимся сторонам создать эффект прямого общения, сделать его максимально непринужденным.

Некоторые иностранцы предпочитают высказываться бо­лее распространенно, их непрерывный монолог может длить­ся от пяти до десяти минут. Например, во время «круглого стола» на тему евроинтеграции, организованного областным советом, основным докладчиком был Чрезвычайный и полно­мочный посол Австрии вольф Дитрих Хайм. он же отвечал на вопросы аудитории. я, как обычно, приготовил несколько листов бумаги для заметок, которые закончились … после первого же ответа посла. Хорошо, сидевшие рядом представи­тели нашей стороны, заметив проблему, успевали передавать мне дополнительные листы. Дискуссия получилась довольно

Работа с зарубежными гостями во время выездного заседания Ассамблеи европейских регионов

28 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

порт

рет

препятствие … в лице официанта. Заметив, что ни к одному напитку и блюду я не притронулся, вышколенный подавальщик начал настойчиво интересоваться, почему, нравится или не нравится и какой напиток мне налить. Я, боясь потерять нить разговора, ответил «не надо ничего». Но это лишь раззадорило вопрошавшего. Совсем перестав слышать из-за его назойливого жужжания очередного выступающего, я не выдержал и негромко, но достаточно прямолинейно попросил его закрыть рот и оставить меня в покое. Не знаю, что он обо мне подумал, но это подействовало, официант не беспокоил меня до конца мероприятия.Этот визит был очень насыщенным, интересным. В Чикаго проживает самая большая в Соединенных Штатах украинская громада – около 250 тысяч человек. И перед ними, перед властью, бизнесом мы смогли достойно представить Украину.

ситуация, сложившаяся осенью про­шлого года в Днепропетровске, в плава­тельном бассейне «метеор», где проходил чемпионат европы по плаванию среди по­лицейских, даже меня, человека повидав­шего всякого, чуть не поставила в тупик. я работал на открытии в паре с ведущим. На­кануне состоялась генеральная репетиция. ведущий, я и режиссер за пультом находи­лись на одной стороне бассейна, все дейс­тво происходило на противоположной. по сценарию сначала выходили курсанты университета внутренних дел с нацио­нальными флагами, потом выстраивались команды­участницы с табличками, затем группа ребят на роликах, вокально­инстру­ментальный ансамбль, а после их ухода на трибуну приглашались официальные лица из многих стран. режиссер предупредил, что текстов у меня не будет, выступления ожидаются короткие, а проблем со звуком не предвидится, вся аппаратура работает нормально. поэтому во время репетиции озвучивания с противоположенной сторо­ны не было.

в день открытия аппаратуру тоже не проверяли и, как оказалось, зря. Звук с той стороны бассейна доходил настолько ис­каженно, что разобрать было невозможно даже отдельных слов. краткое содержание клятв спортсменов я знал, эту часть перевел без заминок, а вот что было делать дальше? Не срывать же торжественную церемонию!

интересной и оживленной. в конце оказа­лось, что проблема не ускользнула и от само­го посла. он сказал: «я много работаю по­добным образом и знаю, что такое хороший и что такое отличный перевод. сегодня вы обеспечили нам отличный перевод».

сложными для переводчика, даже опыт­ного, являются моменты неформального об­щения сторон. однажды пришлось работать во время дружеского ужина с членами пар­ламента Австралии. Звучали шутки, тосты, а один из депутатов выступил с целой одой в честь прекрасного пола, к тому же в стихо­творной форме. пришлось постараться, что­бы перевод прозвучал столь же литературно и возвышенно. судя по реакции аудитории, это удалось. Но чего стоило!

кроме областных и городских структур власти, правоохранительных и других ад­министративных органов, образовательных и научных организаций, отдел оказывает услуги устного и письменного перевода многочисленным предприятиям, которые сегодня ведут активную внешнеэкономичес­кую деятельность, имеют многочисленных зарубежных партнеров, часто общаются на международном уровне. крупнейшие из них – гп по «Южный машиностроитель­ный завод им. макарова», пАо «Днепро­тяжмаш», гп Нпо «павлоградс кий хими­ческий завод», оАо «павлоградхиммаш», пАо «Интерпайп­НтЗ», пАо «Днеп­ропетровский стрелочный завод», ооо «вольногорское стекло», орджоникидзев­ский гок и многие другие.

в структуре отдела инопереводов очень важной фигурой является редактор. он дол­жен обладать не только лингвистическими знаниями и профессиональными перевод­ческими навыками, но и умением общаться с людьми, эрудицией, быть хорошим психо­логом. Хотя, как в любой другой работе, слу­чаются и курьезы.

Скажем, во время визита в Чикаго деловой делегации региона во главе

с экс-губернатором Надеждой Деевой трудно было обеспечить

перевод на ланче, который давала всемирно известная юридическая

компания «Ди-Эл-Эй Пайпер». Присутствовало около тридцати

человек, микрофонов не было, столы располагались так, что

не со всеми выступающими был визуальный контакт, даже не все имена присутствующих я знал, а записывать оказалось не на чем.

Но, как выяснилось позже, это были цветоч ки, кое-как с этими

проблемами я справлялся, пока не возникло неожиданное

29www.cci.dp.ua

порт

рет

в общем, пришлось срочно вспомнить все, что слышал и видел при подготовке к мероприятию, а заодно и опыт работы бортпереводчиком во время армейской службы, где налетал 96 учебных часов и участвовал в 18 боевых вылетах.

Задача бортпереводчика перед началом работы – «погрузиться» в эфир. Приспособить слух к шуму,

научить его воспринимать беспорядочные помехи как фон, не содержащий полезной информации,

иначе мозг подсознательно будет конструировать ассоциативную иллюзию смысловых слов из како-

фонии шумов. А мне нужно было слышать реальный радиообмен, выделять без ошибки каждое слово.

Лишних слов там нет и цена каждого очень высока. Ведь командир корабля, выполняя ответственное

задание, принимает решения на основе докладов бортового переводчика. Моя ошибка может стоить

жизни всему экипажу.

в общем, перевоплощение удалось. все еле достигающие моего слуха выступления были переведены. публика улыба­лась и хлопала, официальные лица одобрительно кивали. я перевел дух.

я часто сравниваю ситуации, возникающие в процессе мирной работы, с пережитыми военными эпизодами. Навер­ное, так бывает со всеми, кто в силу обстоятельств баланси­ровал между жизнью и смертью и мог легко перешагнуть эту грань. Это ассоциации, которые возникают сами собой и их не стереть никогда. Это моя жизнь, мой опыт.

я думаю, что в сегодняшних трудовых буднях, в любой сфе­ре деятельности важно не допускать неоправданного экстрима. Для этого надо, чтобы каждый на своем месте четко и честно выполнял обязанности. Чтобы законодатели не лоббировали чьи­то сиюминутные интересы, а принимали мудрые правила, в которых выигрывала страна. Это важно и в нашем деле. Закон «о торгово­промышленных палатах в Украине» должен внят­но определить полномочия в плане переводов, в частности, пра­ва заверения выдаваемых заказчику документов.

Хотелось бы, чтобы в обществе формировалось более ува­жительное отношение к труду переводчика.

Хотелось бы, чтобы торговые палаты привлекали в качест­ве эксперта при оценке экономических и законодательных ак­тов, связанных с международной деятельностью и не только.

Хотелось бы в целом видеть возрастание их роли и автори­тета в нашей стране, а страны в мире.

говорят, 4о-летие не отмечается. так это, если прожито оно бесцельно. Переводчики дтПП на протяжении четырех десятилетий изо дня в день подтверждают свою нужность и полезность, способствуя расшире-нию связей с миром, внося существенный вклад в бюджет коллектива, демонстрируя высокие стандарты работы. а поэтому – искренне вас поздравляем, дорогие коллеги!

Подготовила Елена Ягубец

Днепропетровская торгово-промыш-ленная палата (ДТПП) представляет

интересы Торгово-промышленной палаты Украины в Днепропетровском регионе и действует на основании Закона Украины «О торгово-промышленных палатах в Украине» и Постановления Кабинета Ми-нистров Украины «О поддержке деятель-ности торгово-промышленных палат» от 1 апреля 1999 года №529. ДТПП является юридическим лицом, прошедшим госу-дарственную регистрацию согласно ст.9 Закона Украины «О торгово-промышлен-ных палатах в Украине», что подтверж-дено Свидетельством о государственной регистрации от 18.08.1998 года №254. Устав палаты зарегистрирован приказом Главного управления юстиции в Днепро-петровской области №563 от 23.04.2010 года. ДТПП является членом Торгово-промышленной палаты Украины, которая, в свою очередь, входит в Международ-ную торговую палату, Всемирную фе-дерацию торговых палат и ассоциацию торгово-промышленных палат Европы. ДТПП осуществляет свою деятельность в соответст вии с полномочиями, предостав-ленными региональным палатам статьей 11 Закона Украины «О торгово-промыш-ленных палатах в Украине», а именно:

удостоверять и выдавать сертифи-• каты о происхождении товаров, сер-тификаты определения продукции собст венного производства предпри-

ятий с иностранными инвестициями и другие документы, связанные с осу-ществлением внешнеэкономической деятельности;осуществлять иные полномочия, не • противоречащие законодательству Украины.Методические и экспертные докумен-

ты, выданные торгово-промышленной палатой в пределах ее полномочий, явля-ются обязательными для применения на всей территории Украины.

Таким образом ДТПП выполняет и под-тверждает переводы документов на осно-вании действующего законодательства Ук-раины, а также собственного Устава.

Поскольку переводы не относятся к видам деятельности, которые подлежат лицензированию в соответствии с Зако-ном Украины «О лицензировании опреде-ленных видов хозяйственной деятельнос-ти», их выполнение и удостоверение не требует дополнительных разрешитель-ных и лицензионных документов.

Согласно международной деловой практике именно торгово-промышленные палаты обеспечивают переводы докумен-тов, связанных с перемещением товаров и людей между странами.

В соответствии со ст. 4 Закона Укра-ины «О торгово-промышленных палатах в Украине», государственные органы со-действуют торгово-промышленным пала-там в выполнении ими уставных задач.

ДТПП давно и плодотворно сотруд-ничает со многими государственными учреждениями Днепропетровской облас-ти, выполняет по их поручению переводы документов, которые предоставляются в Комитет по вопросам культуры ЮНЕСКО, Международный валютный фонд, Евро-пейский банк реконструкции и развития, Европейский парламент и Европейскую комиссию по вопросам международного сотрудничества, в Интерпол и т.д. Все вышеприведенные уважаемые организа-ции безоговорочно принимают переводы, заверенные именно торгово-промышлен-ной палатой.

Согласно Закону Украины «О нотари-ате» существует нотариальное завере-ние переводов, но в случае нотариально заверенного перевода нотариус не несет ответственности ни за его правильность, ни за содержание, а лишь удостоверяет подлинность подписи переводчика.

По нашему мнению, оба варианта заверения перевода являются легитим-ными.

Считаем, что любой отказ прини-мать переводы, заверенные печа-тью торгово­промышленной палаты и требование предоставлять только переводы, заверенные нотариально, является неправомерным и не имеет законодательного обоснования.

Договорно-правовой отдел ДТПП

относительно легитимности переводов, выполненных и заверенных Днепропетровской торгово-промышленной палатой

Информационная справка

30 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

порт

рет

то традиционные экспозиции, не теряющие популярнос­ти из года в год. Их ждут производители и торгующие ор­

ганизации, а больше всего горожане. «Интертекстиль. Днепр» разместилась на более чем 50

стендах в театре оперы и балета. Богатый мир пуховиков и шуб, перчаток и шарфов, шапок и платков, свитеров и паль­то, утепленного белья и корсетов, пледов и одеял, ковров и штор, скатертей и полотенец. продукция отечественных и зарубежных производителей.

тамара, посетитель выставки: «Не покидает ощущение уместности и своевременности именно такого, энергетичес­ки положительного мероприятия. только представьте, про­хладным вечером постелить на пол новый ковер, накрыть стол скатертью, выпить чаю с медом, завернуться в плед, по­чувствовать тепло и умиротворение».

А выставка в Дк «Шинник» – «Дача. сад. огород» собрала приверженцев дачного образа жизни. организо­вывалась она так, чтобы у настоящего садовода­огородника при виде изобилия представленной продукции загорались глаза и хотелось купить все.

помогли зимние выставки Днепропетровской торгово-промышленной палаты

Несомненный многолетний интерес экспонентов и посе­тителей обусловлен и правильным местом проведения, ведь Дк «Шинник» расположен в непосредственной близости к тем самым дачам, садам, огородам, а театр оперы и балета – в самом центре Днепропетровска. как говорится, – мимо не пройдешь.

предложенная продукция быстро находит тех, кому она адресована. в этом проявляется точный расчет специалис­тов Дтпп.

Участники считают выставки палаты возможностью за­явить о себе. Им уже есть, что показать. они могут предо­ставить скидку, зная, что компенсируют это увеличением числа покупателей.

проверено – эти экспозиции обязательно дают ком­мерческий и имиджевый результат, это маркетинговый инструмент, решающий вопросы презентации продукции и торговых марок, ценового позиционирования, формиро­вания политики продаж и стратегии продвижения, изучения конкурентной среды. А еще выставки палаты всегда служат средством положительного взаимодействия, обмена опы­том, идеями и даже настроением.

Пресс-служба ДТПП

На снимках: экспозиции выставок

31www.cci.dp.ua

выст

авКи

Фейк на ринку. Мобілізуймося!словник термінівКонтрафактні товари – товари, ввезення яких на митну

територію України або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальної власності. Виробником контрафактної про-дукції вважається той, хто усвідомлено чи випадково зробив наз-ву, упакування і т.д. схожими на уже використовувані кимось.

Фальсифікована продукція – продукція, виготовлена з по-рушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовніш-нього оформлення, відтворенням товару іншої особи.

Контрабанда – незаконне переміщення через державний кордон товарів, цінностей та інших предметів з порушенням ви-мог митного законодавства України.

Фейк – (від англ. fake – підробка) у широкому значенні слова будь-яка підробка, котра видається за справжню річ.

Внутрішній ринок України переповнений неякісними товарами, до яких можна віднести одночасно і контрафакт, і контрабанду, і фальсифікат. Реалізація такої продукції сприяє недоотриманню коштів бюджетом України, стримує розвиток національних товаровиробників, а іноді загрожує здоров'ю і життю українців. Це найбільша проблема у сфері споживчої політики і тенденції невтішні. Про те, що робиться для її усунення, говоримо з експертами.

Сергій Орєхов, Голова Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів

На сторожі прав споживачівДержспоживінспекція України та її територіальні органи забезпечу­ють реалізацію державної політи­ки у сфері захисту прав споживачів і мають право перевіряти суб’єкти господарювання, якість продукції,

додержання обов’язкових вимог щодо її безпеки, правил тор­гівлі та надання послуг.

ми не робимо різниці між суб’єктами споживчого сектора економіки, не видаємо преференцій, не займаємося протекці­онізмом. Єдині інтереси, які захищає Держспоживінспекція, – це інтереси українських споживачів. так було і буде.

лише у 2013 році до органів захисту прав споживачів звер­нулося понад 65 тисяч осіб щодо купівлі ними неякісної про­дукції.

як тут працює Держспоживінспекція? спеціалісти здій­снюють планові та позапланові перевірки товарів суб’єктів господарювання. За певними характеристиками визначають, чи належить продукція до категорії неякісної. потім видаєть­ся припис щодо вилучення товарів з продажу, на підприємство накладається штраф, дані передаються до інших уповноваже­них органів, які вирішують подальшу долю продукції. Її мо­жуть утилізувати, повернути назад фірмі­відправнику тощо. реагуємо і на кожну скаргу від громадян.

Завдяки здійсненим перевіркам у 2013 році було поперед­жено придбання та використання населенням неякісних про­довольчих, непродовольчих товарів, а також послуг і робіт на суму понад 100млн.грн. споживачам повернуто кошти у роз­мірі майже 6млн.грн.

Засвідчився прикрий факт присутності на внутрішньому ринку країни великої кількості контрабандної та контра фактної продукції. Її найбільше на ринку автомобілів, комп’ютерної, побутової аудіо­ і відеотехніки, продуктів харчування, тютю­ну, алкоголю, виробів легкої промисловості, ювелірних, наф­топродуктів.

Наприклад, близько 60% електропобутових товарів, що продаються у нашій державі, є контрафактними. лише у ме­режі «ельдорадо» виявлено майже 200 найменувань товару, який не відповідав нормативним документам. компанії вида­

но припис щодо вилучення, скажімо, холодильників торгової марки «Samsung» за невідповідність вимогам технічного ре­гламенту безпеки.

У торгових мережах «комфі­трейд» і «Фокстрот» вияв­лена небезпечна продукція: електрочайники фірм «Kenwood» і «Philips», тепловентилятори «Delonghi», холодильники­морозильники «Indesit». всі вони були вилучені з продажу.

Ще один відпрацьований напрям – кабельна продукція. За нашими даними, протягом 2013 року на ринок потрапило контрабандних товарів на суму 100млн.дол.; імпортовано ка­бельної продукції на 350млн.дол., з якої 90% пройшло на ри­нок «сірими» схемами. Недопустимо, щоб ця продукція, при­значена до застосування майже на кожному виробництві, мала сумнівне походження.

Щодо такої гострої проблеми, як контрабанда тютюнових виробів, Держспоживінспекція внесла пропозицію відміни­ти попередження про перевірки. Адже, маючи у своєму роз­порядженні узаконені десять днів, суб’єкти господарювання встигають вивезти товар. І виявити його на споживчому ринку практично неможливо.

поширеним є продаж суб’єктами ресторанного бізнесу алкогольних напоїв власного виробництва. при цьому за­лишається невідомим, наскільки дана продукція відповідає нормативно­правовим документам. враховуючи важливість цього питання, я дав доручення територіальним органам ви­вчити його на місцях, провести відповідні перевірки і в най­ближчий термін повідомити про результати. ми маємо намір стовідсотково забезпечити право споживача бути обізнаним про товар, який він споживає, про його якість та безпеку.

подібних прикладів можна перерахувати багато. проблем вистачає. І вони зобов’язують створити об’єктивно нову все­українську систему захисту прав споживачів. Це можливо за умови тісної співпраці між державою, владою, громадськими організаціями, громадянами. саме тому Держспоживінспек­ція тісно взаємодіє з міністерствами промислової політики та економічного розвитку і торгівлі України, мвс, Українським науково­дослідним інститутом цивільного захисту та ін. Не­забаром буде розроблений спільний план ринкового нагляду з міністерством доходів і зборів.

32 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

вАЖ

лИво

ЗНАт

И

Кілька простих правил захисту від неякісного товару

Читайте! Перш ніж придбати товар, треба уважно ви-вчити етикетку. На ній, згідно із законом, мають бути подані вичерпні дані про все, що стосується обраного товару.

Цікавтеся! Споживач може вимагати у продавців супро-відні документи, які дають право реалізовувати продукцію, ді-знаватися інформацію про виробника, переглянути документ, який підтверджує якість товару. Якщо продавець ухиляється від надання бодай частини таких документів, краще відмови-тися від придбання обраного товару.

Вимагайте і зберігайте! Споживач має законне право ви-магати розрахунковий документ при покупці. Чек за придба-ний товар ні в якому разі не можна викидати. У разі виникнення спірних питань обміняти чи повернути товар без нього й до-

вести свою правоту буде практично неможливо. Покупка на ринку взагалі унеможливлює повернення товару.

Шукайте правду! Споживач, збагнувши, що його права були порушені, має зробити відповідний запис у книзі скарг і пропозицій. І обов’язково отримати відповідь. А далі – шукати захисту у відповідних інстанціях.

Куди звертатися?▪ Державна інспекція з питань захисту прав споживачів.▪ Державна санітарно-епiдемiологiчна служба.▪ Міліція.Фахівці служби, до якої звернувся скаржник, перевірять під-

приємство і з’ясують причини порушення прав споживача з боку тих, хто реалізував товар неналежної якості. Зазвичай рішення ухвалюється на користь покупця.

Микола Бесєда, начальник Держспоживінспекції у Дніпропетровській області

Перевірили, забракували, повернули. Робіть висновки!

До неякісної та небезпечної належить продукція,яка не відповідає вимогам чинних в Україні нормативно­ –правових актів і нормативних документів стосовно відпо­відних видів продукції щодо її споживчих властивостей, безпеки для життя і здоров’я людини, майна і довкілля;якій з метою збуту споживачам виробником (продавцем) –навмисне надано зовнішнього вигляду та (або) окремих властивостей певного виду продукції, але яка не може бути ідентифікована як та, за котру вона видається;під час маркування якої порушено встановлені законодав­ –ством вимоги щодо мови маркування та (або) змісту і по­вноти інформації, що має при цьому повідомлятися;строк придатності якої до споживання або використання –закінчився;на яку немає передбачених законодавством відповідних до­ –кументів, що підтверджують якість та безпеку.У 2013 році під час здійснення заходів державного контро­

лю за додержанням законодавства про захист прав споживачів нашими спеціалістами перевірено якість та безпеку товарів (робіт, послуг) на загальну суму більш ніж 12,5млн.грн. Для проведення досліджень якості товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів відібрано зразки від 83 партій, за результатами – забраковано 30. Знято з реалізації товарів на загальну суму більш ніж 5,4млн.грн., або 43,1% від перевірених.

До інспекції надійшло 2419 звернень жителів області, з них – 816 зі скаргами на якість придбаних продовольчих та не­продовольчих товарів. За них споживачам повернуто 608,4тис.

грн. та проведено обмін товарів на загальну суму 84,5тис.грн. лише протягом першого місяця поточ­ного року ми отримали 232 звер­нення споживачів. За ними здійснено 53 позапланові перевір­ки, до адміністративної відповідальності притягнуто 15 осіб, на яких накладено штрафи на загальну суму понад 2,8тис.грн., та до 12 суб’єктів господарської діяльності застосовано санкції на загальну суму понад 199,3тис.грн. громадянам повернуто майже 64,2тис.грн. за придбані ними неякісні товари і послуги та проведено обмін товарів на 11,65тис.грн.

рекомендуємо споживачам бути уважними при виборі товарів, вивчати, знати свої законні права та користуватися ними.

Зокрема, статтею 8 Закону України «про захист прав спо­живачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встанов­леного гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифі­кації товару, підтверджених за необхідності висновком екс­пертизи, споживач в порядку та у строки, що встановлені за­конодавством, і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; заміни товару на такий же або анало­гічний з числа наявних у продавця (виробника). статтею 16 того ж закону встановлено, що шкода, завдана внаслідок недо­ліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відпо­відно до законодавства України.

З метою створення цивілізованої компромісної політики щодо наведення порядку на ринку, захисту вітчизняного спо­живача минулого року ми підписали меморандум про взаємо­розуміння з компаніями­імпортерами і розповсюджувачами в Україні електропобутової техніки. Це допоможе проти­стояти контрафактній та контрабандній продукції. Учасни­ки – компанії «Фокстрот», «Comfy», «Bosch­Siemens», «Indesit», «Gorenje», «Samsung», «Delonghi» і «Philips», а також Українська асоціація «Укрелектрокабель». У цьому

кроці я вбачаю, насамперед, визнання ролі Державної інспек­ції з питань захисту прав споживачів у житті українського суспільства. Адже перевірки та санкції – не свавілля, а ви­мушений захід, покликаний захистити не лише виробників і реалізаторів їхньої продукції, а й громадян.

Єдиною великою національною торговельною мережею, яка відмовилася підписувати документ, стала «ельдорадо». таку позицію можна оцінювати як небажання вести чесний, прозорий бізнес.

Підготувала Анастасія Кривоножкіна

33www.cci.dp.ua

вАЖ

лИво

ЗНА

тИ

Випуск техніки для обробітку землі традиційно був однією з пріоритетних спеціалізацій регіону. Ще не згасла в пам’яті слава комбайнового заводу – провідного виробника засобів для збирання і очистки буряків у Радянському Союзі, а потім СНД. За час існування з його цехів вийшло понад 50тис. самохідних буря-козбиральних комбайнів і 30тис. буряконавантажувачів, які працювали, крім України, й у Болгарії, тодішній Югославії, Сирії, Швеції та інших країнах. Завод виробляв ще й дискові борони і культиватори.

Навіть наш космічно-промисловий гігант «Південмаш» взяв на себе забезпечення господарств відносно недорогими та якісними тракторами.

Сьогодні на ринок сільгосптехніки прийшли й нові компанії, які займаються як виробництвом, так і поста-чанням сучасних автоматизованих знарядь для АПК. Зокрема, це члени торгово-промислової палати ТОВ «Апостоловагромаш», яке випускає борони, культиватори, катки польові. Добре відоме ТОВ «Агро-Союз-Україна» – виробник інноваційних сіялок, широкозахватних посівних комплексів та ін.

власне виробництво сільськогоспоДарської техніки – примха чи необхіДність?

Олена Гула,генеральний директор ТОВ ВО «Восход»

європейська якість за прийнятні коштитм «восход» представлена на українському ринку по­

над десять років. На наших підприємствах виробляється сіль­ськогосподарська техніка, що вже отримала визнання корис­тувачів. Є три основи нашого успіху – висока якість, доступні ціни і адаптованість під вимоги сучасного Апк. виготовляємо двох­ і трьохрядні дискові борони на окремій стійці та важкі секційні борони, глибокорозпушувачі, катки зубчасто­кільчасті та кільчасто­шпорові, комбіновані агрегати, культиватори п’ятирядні від 4м до 16м захвату зі шлейфборонами та катками.

переваги перед аналогічними європейськими виробами? Наші значно дешевші за наявності практично рівних спожив­чих характеристик. тому користування ними на сьогодні є оптимальним варіантом для сільгоспвиробників, який дозво­ляє зберегти конкурентоспроможність та збільшити рента­бельність виробництва.

Ще одним важелем успіху вважаю згуртований колектив висококласних спеціалістів і багаторічний досвід роботи на ринку.

власником тм «восход» є товариство з обмеженою від­повідальністю во «восход». воно володіє контрольним паке­том акцій пАт «во «восход» і координує основні напрями планування і розвитку виробництва, рівень цін на продукцію.

Зазвичай, ми пропонуємо техніку за ціною завода­виробника, а у ви­падках, передбачених дилерським договором, значно дешевше.

відділ маркетингу з урахуван­ням нових технологій і тенденцій зміни кон’юнктури ринку досліджує актуальність продукції, тому ми пропонуємо тільки якісні зразки сучасної техніки та обладнання. крім того, покупець отримує професійне обслу­говування, оригінальні запчастини, а також безкоштовне кон­сультування.

відділ транспортної логістики швидко доставить техні­ку, запчастини і комплектуючі до місця призначення. маємо сервісні автомобілі, оснащені технологіями GPS і всім необ­хідним для того, аби швидко виїхати для комплектації техніки, налаштування її для експлуатації, гарантійного та післягаран­тійного обслуговування.

Завдяки інноваційним технологіям наша ґрунтообробна техніка адаптована до різних за складом ґрунтів і пристосова­на для роботи в багатьох кліматичних зонах, а модельний ряд представленої продукції постійно розширюється. продовжує­мо шукати й нові конструкторські рішення.

Довідка. виробники сільгосптехніки дніпропетровщини

34 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

ЗроБ

леНо

НА

ДНІп

ропе

тров

ЩИН

І

Вадим Удовицький, директор департаменту агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Дніпропетровської облдержадміністрації

«агро» потребує «техно»Нині агропідприємства що­

річно списують 2,6 – 6,5% наяв­них машин, а закуповують лише 2,3–4,6%, в основному, енергоємні трактори і широкозахватні посівні

та ґрунтообробні комплекси. Для нормального ж відтворення технічних засобів з урахуванням впровадження інноваційно­інвестиційних моделей розвитку аграрної галузі їх необхідно оновлювати на 18–20%.

в 2013 році аграріями закуплено 1216 одиниць техніки віт чизняного та іноземного виробництва на суму 505млн.грн., в тому числі тракторів – 488 одиниць на суму 185,3млн.грн., комбайнів – 166 одиниць на суму 161,1млн.грн. Але ж пробле­ми залишаються.

особливо низький рівень фондооснащеності спостеріга­ється в господарствах населення, малих та середніх сільсько­господарських підприємствах з площею посівів до 250га.

власне Дніпропетровщина сама має всі умови для вироб­ництва якісної, потужної і різноманітної сільськогосподар­ської техніки, але за різних причин переважають технологічно нескладні вироби – культиватори, сівалки, борони, зерноочис­ні машини, навантажувачі та ін.

моніторинг свідчить, що до двох десятків підприємств ре­гіону виготовляють техніку сільськогосподарського призна­

чення, трохи більше – запасні частини, вузли та механізми для неї. Наявні технологічні потужності можуть забезпечити ви­готовлення такої продукції на суму близько 1,3млрд. грн.

великих корпорацій з виготовлення технічних засобів для села в державі небагато, інші нарощують виробництво надто повільно.

З метою проведення модернізації та технічного переосна­щення підприємств регіону можливе налагодження власного виробництва інноваційної техніки.

розглядається, зокрема, питання виробництва тракторів мтЗ та комбайнів гомсільмаш (Білорусь) на Дп во «півден­ний машинобудівний завод», вже підписано протокол намірів щодо виробництва тут тракторів потужністю до 80к.с. та від 250к.с., а також зернозбиральних комбайнів – на Дп «павло­градський механічний завод».

На сьогодні головним завданням Апк області є форму­вання повноцінного ринку сільськогосподарської техніки та обладнання на основі машин нового покоління, які відпові­дають вимогам енерго­, ресурсо­ та природоохоронних тех­нологій, незалежно від того, де вони створені. Хоча хотілося б, і це економічно вигідно, закуповувати техніку власного ви­робництва.

галузь переходить на кластерне господарювання. тому, вважаю, що це питання у перспективі буде вирішуватись.

Дніпропетровська торгово-промислова палата в рамках своєї компетенції співпрацює з машинобудів-никами, пропонуючи їм послуги з налагодження партнерства, у т.ч. зарубіжного, проведення експертиз, юридичної допомоги, запрошення до участі в освітніх програмах тощо.

Підготувала Ольга Войцеховська

Довідка. За офіційними даними, законодавчі умови для покращення інвестиційної привабливості вітчизняних машино-будівних підприємств із виробництва у т.ч. сучасної сільгосп-техніки забезпечені внесенням змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу». Встановлено ступінь локаліза-ції вітчизняної сільгосптехніки на рівні 60%, при цьому перед-бачено, що Кабінет Міністрів України матиме можливість за-тверджувати ступінь локалізації тракторів, комбайнів та інших енергетичних засобів. Прийнято відповідну постанову, яку ілю-струє наступна таблиця:

Найменування вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу

Показник ступеня

локалізації, відсотків

1. Трактори з потужністю двигуна до 89 кВт, (до 120 к.с). 20

2. Трактори з потужністю двигуна понад 89 кВт, (понад 120 к.с). 35

3. Інші самохідні енергетичні засоби сільськогосподарського призначення:самохідні оприскувачі. 25

4. Спеціальні автомобілі. 355. Комбайни:

самохідні; 35причіпні. 35

Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України» підприємства вітчизняного сільгосп-машинобудування до 1 січня 2017 року звільнені від сплати мита за ввезення матеріалів, вузлів, агрегатів та комплектувальних виробів з метою налагодження власного виробництва техніки та обладнання для агро-промислового комплексу. Перелік таких товарів налічує 194 позиції.

Державною цільовою програмою реалізації техніч-ної політики в агропромисловому комплексі на період до 2015 року передбачено впровадження ресурсозбе-рігаючих технологій і засобів для інноваційного розвит-ку АПК, забезпечення відповідних науково-дослідних, конструкторських робіт, переоснащення заводів про-фільного машинобудування обладнанням для виготов-лення пріоритетної техніки. За офіційними джерелами, виконання програми дасть змогу підвищити рівень ін-формованості виробників через доступ до баз даних про прогресивні технології, прискорити модернізацію, сформувати сучасну, інтегровану у світову промисло-вість галузь сільськогосподарського машинобудування.

З 1 січня 2011 року підприємства сільгоспмашино-будування на 10 років звільняються від сплати податку на прибуток. Це дає можливість модернізувати вироб-ництво, забезпечує державну фінансову підтримку при-дбання сільськогосподарської техніки вітчизняного ви-робництва.

35www.cci.dp.ua

ЗроБ

леНо

НА

ДНІп

ропе

тров

ЩИН

І

Вы, конечно, видели человека, изо всех сил старающегося подняться по едущему вниз эскалатору.

И помните Мюнхгаузена, отчаянно вытаскивающего себя за волосы из болота. Сегодня этих

безумцев все больше напоминают наши предприятия, в сложившейся ситуации использующие

малейшие возможности не только выжить, но и развиваться.

Выставочная деятельность, зеркально отражающая состояние экономики, тоже не далеко ушла.

Кому, как не сотрудникам отдела выставок и ярмарок Днепропетровской торгово-промышленной

палаты, это знать. В своем становлении они проходят всего два этапа: подъем – падение. Но с

завидной повторяемостью. Можно даже хронологическую таблицу составлять.

Удержать синицу,

мечтая о журавле

Сидят: Марина Демина и Дмитрий Мирошник;

стоят: Дмитрий Козаченко и Елизавета Федоренко

36 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

порт

рет

1995 год. Начинать отделу международных и ино­странных выставок под руководством вадима Дроздова было нелегко. специалисты только нарабатывали навыки и бра­лись делать буквально все, пользуясь в своей работе, скорее, внутренним чувством «правильно­неправильно», чем четко отточенными инструментами. собственных выставочных ак­ций палата тогда еще не проводила. предоставляли услуги по техническому обеспечению мероприятий. Брались за монтаж­демонтаж площадей оборудованием, организовывали поездки предприятий региона на экспозиции в Украине, странах сНг и дальнего зарубежья. И уже конкурировали со стремительно развивающимися частными компаниями – операторами вы­ставочной деятельности.

когда обязанности начальника были возложены на веру селиверстову, ситуация несколько изменилась. от идеи про­ведения партнерских выставочных мероприятий палата пе­решла к ее практической реализации. в течение года удалось организовать выставку оборудования для пищевой промыш­ленности на… автовокзале. Увы, блин оказался комом – не угадали ни с местом, ни с тематикой.

1999 год. кризис. в его условиях проблема укрепле­ния отношений с партнерами, многоплановая кооперация выходят на первое место. А выставки занимают лидирующие позиции среди инструментов, позволяющих наладить сотруд­ничество. Но предприятиям не до этого. о выставках, как об инструменте маркетинга, никто не думает. парадоксально, но именно в это сложное время в Дтпп начинается эра выста­вочной деятельности.

палату возглавляет виталий Жмуренко, а в отделе появля­ется новый менеджер – Дмитрий мирошник.

он, как и многие в коллективе, начинал с экспертизы. с 1996 года трудился сначала внештатным, а потом и штатным экспертом. прижился, зарекомендовал себя ответственным и креативным специалистом. к тому же рос он в семье, где зна­чимость отечественного производителя и уважение к нему культивировались с рождения. отец, Жорж семенович, со­здатель и руководитель на протяжении многих лет успешного производственного коллектива – Днепропетровской мака­ронной фабрики – внушил, что почетнее звания, чем человек труда, и весомее результата, чем выпущенная им продукция, нет и быть не может. производителю надо помогать, его надо поддерживать, а продукцию всячески продвигать. тем более, если в твоих руках такой перспективный инструмент, как ор­ганизация выставок.

Дорогого стоит, когда должностная ответственность за­мешана на таком вот семейном постулате. Это в значительной степени и послужило толчком, с которого при поддержке пре­зидента Дтпп началась работа не просто над проведением тех или иных экспозиций, а, по большому счету, над созданием бренда – выставка Днепропетровской торгово­промышлен­ной палаты.

– первую самостоятельную выставку­ярмарку «Интертек­стиль. Днепр. осень» мы готовили долго, ездили, набирались опыта в одессе, киеве, Запорожье, Харькове. в театре оперы и балета организовали торжественное открытие с перерезани­ем ленточки, привлекли представителей местной власти. ме­роприятие сопровождалось благотворительными акциями и конкурсной программой, – вспоминает Дмитрий мирошник.

Это была первая победа. Дтпп быстро осваивала новое направление. тематика выставок расширялась, масштабы рос­

ли. отражением развивающихся отраслей хозяйствования и естественной реакцией на потребительский спрос стали экспозиции «охота и рыбалка», «гостиничный бизнес», «пищевая переработка. продукты питания», «Новогодний сюрприз», «Интертекстиль. Днепр», «Домашний уют», «планета красоты и здоровья». 90% участников выставочных мероприятий – производители, а не торгующие организации, практически все отечественные. претенденты с сомнениями отсеялись, остались надежные партнеры, которые и сформи­ровали костяк постоянных экспонентов, связавших свою ра­боту с Дтпп если не навсегда, то надолго.

появлялись уже и первые зарубежные клиенты. они инте­ресовались нашими рынками, готовы были к долгосрочному сотрудничеству, понимали, что кратчайший путь к этому – через торгово­промышленную палату. параллельно отдел формирует базы данных, ищет новые формы взаимодействия. проводит даже вечера неформального общения. после про­дуктивной работы на выставке потенциальных парт неров приглашали прогуляться на корабле по Днепру, где в неофи­циальной обстановке обсуждались проблемы, завязывались контакты и даже подписывались контракты.

организация такого объемного мероприятия, как выстав­ка, требует от устроителей скрупулезной работы как в предвы­ставочный период, так и во время ее проведения и даже после. привлечь, договориться, позвонить, доставить, собрать, про­анализировать… И это далеко не полный перечень обязатель­ных глаголов, за каждым из которых стоит действие.

с техническим оснащением 90­х такая работа равнялась не месяцу и не двум. коммуникативные возможности были не­сравнимы с нынешними, «достучаться» до потенциального экспонента было непросто.

по статистике из 100 предприятий, которые могут экс­понировать свою продукцию или услуги, фактически делают это 3­5. поэтому, чтобы акция состоялась, нужно пригласить к ней, примерно, 2 тысячи возможных участников. по тем временам – написать и огромными пачками разослать при­глашения. На этапе «повторение – мать учения» отправить факсы и лично «прозвонить» руководителей предприятий. «в отделе было три факса, – больше, чем во всех остальных подразделениях палаты, и к вечеру они были красными, а мы заговаривались», – вспоминают «первопроходцы». о самой выставке специалисты говорят так: один день на ней равен ме­сяцу работы в офисе.

в период с 2000 по 2004 отдел выставок и ярмарок Дтпп записал на свой счет более 50 масштабных отраслевых акций. в каждой из них участвовали от 350 до 500 украинских экс­понентов со всех регионов, а также от 10 до 50 иностранных. общее количество посетителей достигло 2млн. человек.

«Ювелирный салон» побил все рекорды зрелищности

37www.cci.dp.ua

порт

рет

едва ли полученные результаты можно списать только на «попадание в струю». Успех стал возможен благодаря настой­чивой работе коллектива, когда все – ответственные едино­мышленники и каждому интересно то, что он делает.

с Дмитрием мирошником начинала построение «направ­ления экспо» марина Демина, сейчас ведущий специалист отдела. Именно в ее руках ключ к планированию выставок, разработке дизайна экспозиции. Дмитрию козаченко, специ­алисту первой категории, доверен сегмент, требующий осо­бой скрупулезности и ответственности – оформление доку­ментов. Но, признается, больше всего по душе ему застройка выставок. есть какая­то особая магия в том, как из банальных конструкций рождается привлекательная экспозиция – лицо предприятия.

Для лизы Федоренко отдел выставок и ярмарок Дтпп – первое место работы. Инженер­гидротехник по образованию, она неожиданно нашла себя в рекламном обеспечении. все, что в городе светится, печатается, показывается с пометкой «выставки Дтпп» – в основном, ее рук дело.

с благодарностью вспоминают нынешние сотрудники татьяну гребневу, виктора пшеничного, олега Щедрова, евгения Хроменкова, павла Чернушенко, ксению семенову, елену Бибик. каждый из них в разное время внес свою лепту в развитие общего дела.

2008 год. Успех сопровождал специалистов отдела на протяжении нескольких лет, пока его не накрыла волна очеред­ного экономического кризиса. Но именно на ее гребне Днеп­ропетровская торгово­промышленная палата организовала в экспоцентре «метеор» международную выставку «Ювелир­ный салон», которая побила все корпоративные рекорды и зрелищности, и популярности, и коммерческой выгоды. в ней приняли участие около 60 компаний. продукцию представили лидеры ювелирной отрасли страны – лучшие разработчики и исполнители их идей.

в длинном шлейфе общественного резонанса этого собы­тия сами палатовцы поверили: им многое под силу! Но реа­лизовать свою веру, увы, не смогли. в кризисное время спрос на выставки резко упал, производители вновь замкнулись на выживании, предпочитая не заглядывать в будущее.

Пока все эти идеи обсуждаются, лоббируются, приобретают сторонников и противников, отдел выставок и ярмарок Днепропетровской торгово-промышленной палаты выбор имеет небольшой: продолжать экспериментировать, пытаясь внедрять (скорее, теоретически!) креативные идеи или идти по наезженной тропе, беречь и приумножать постоянных экспонентов, преследуя коммерческие цели – их и свои. Ведь, как ни крути, а палата – субъект хозяйствования, финансовая сторона для нее тоже не последняя. В общем, дилемма известная: или журавль в небе или синица в руках.

… Дмитрий Мирошник и его коллеги держат свою синицу крепко. И мечтают о журавле.Анастасия Кривоножкина

рецессия «съела» много интересных и зрелищных экс­позиций палаты. Но один на один со своими проблемами она региональных производителей не бросила. просто борьбу за партнеров пришлось начинать практически с нуля. контин­гент участников выставок резко изменился. производителей понемногу вытеснили торгующие организации, отечествен­ную продукцию – турецкие, китайские и прочие товары. рез­ко сократилось и количество зарубежных экспонентов. они переживали те же проблемы. обострилось и то, что раньше старались не замечать, компенсировать качеством выставок. Например, нехватку, а точнее, полное отсутствие специали­зированных выставочных площадей. палата и раньше арендо­вала под свои экспозиции фойе местных театров или дворцов культуры. А в разгул кризиса это стало особенно накладно. Арендодатели взвинтили цены, стараясь поправить этим соб­ственные бюджеты. к тому же, появились так называемые фир­мы­гастролеры, готовые предложить за аренду плату поболь­ше, перехватить площадку под незатейливую акцию, а собрав выручку, убраться восвояси, не имея никаких обязательств ни перед производителями, ни перед городской казной.

2014 год. ситуация особо не улучшилась, но, работая уже который год в неприспособленных условиях, Днепропет­ровская торгово­промышленная палата все же не сдала пози­ции главного оператора выставочной деятельности региона. 5­7 экспозиций, заточенных, в основном, на легкую промыш­ленность и сельское хозяйство, проводятся ежегодно. они объединяют в общей сложности свыше 850 экспонентов и бо­лее 150 тысяч посетителей.

все акции узнаваемы, в активе палаты – знание рынка, пос­тоянные партнеры в экспобизнесе. Участники и организаторы выставок ценят время и усилия друг друга. Экспоненты предан­ны Дтпп: чего только стоит самостоятельно найти приличную презентационную площадку, говорят. И они стопроцентно правы.

Настоящего выставочного комплекса в регионе до сих пор нет. И пока все причастные решают, быть ему или не быть, Дмитрий мирошник вместе с виталием Жмуренко отвоевыва­ют «свои даты» для выставок в учреждениях культуры област­ного центра.

А еще прилагают все усилия, чтобы сделать украинский выставочный бизнес цивилизованным, соответствующим мировым стандартам. скажем, президент Дтпп уже неод­нократно акцентировал внимание властных структур, обще­ственных организаций, других операторов экспобизнеса на необходимости создать выставочный комитет, скоординиро­вать усилия для выработки и последующей реализации целе­вой региональной программы.

требуется урегулирование и на законодательном уровне. Закон о выставочной деятельности в Украине нужен такой, в котором будет содержаться механизм комплексного раз­вития данного вида услуг и решения всех, связанных с ним вопросов.

Президент ДТПП Виталий Жмуренко на выставке «Охота и рыбалка»

38 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

порт

рет

ТОВ «Симферопольський вино-■■коньячний завод»

Виробництво та продаж алкогольної продукціїІванов Сергій Володимирович – генеральний директорвул.Чкалова, 12, оф. 528, м.Дніпропетровськ, 49030т./факс: (056)3709583e-mail: sekretar@svkz.uaweb-site: www.svkz.ua

ТОВ «Спецсплав-строй»■■Ремонт та технічне обслуговування імпортної важкої будівельної та сільськогосподарської технікиТкачов Сергій Володимирович – директорвул.Берегова,210, м.Дніпропетровськ, 49080т.: (056)3756278e-mail: hard_truck@email.uaweb-site: www.importpart.com.ua

ТОВ «Тепличний комбінат ■■«Дніпровський»

Виробництво та оптова торгівля овочамиШкольний Володимир Вікторович – директорвул.Теплична,1, с.Єлизаветівка, Петриківський район, Дніпропетровська область, 51831т./факс: (05692)92136, 91176e-mail: info@tkdneprovskiy.com.uaweb-site: http://tkdneprovskiy.com.ua

ТОВ «ЮФ «Легарт»■■Надання юридичних послугТолстих Андрій Володимирович – директорпр.Карла Маркса,27-А, м.Дніпропетровськ, 49044т.: (056)7900620, факс: (056)7900621e-mail: info@legart.net.uaweb-site: www.legart.net.ua

ТОВ «Сенко-груп»■■Оптова торгівля плодоовочевою продукцієюСевріков Сергій Михайлович – директорвул.Коцюбинського,1, оф.51/1, м.Дніпропетровськ, 49000т.: (0562)340752, факс: (0562)340751e-mail: sencogroup.ua@gmail.comweb-site: www.sencogroup.jimdo.com

ТОВ «Ледум»■■Продаж медичного обладнання та виробівКоваленко Наталія Борисівна – генеральний директорвул.Героїв Сталінграда,17, м.Дніпропетровськ, 49069т.: (056)3707073, факс: (056)3705472e-mail: ledum@optima.com.uaweb-site: www.ledum.com.ua

ТОВ «Підприємство Українського ■■Агропромислового Холдингу №2»

Виробництво, зберігання, переробка та продаж сільгосппродукціїМазін Сергій Вікторович – директорвул.Комсомольська,40-Б, м.Дніпропетровськ, 49000т./факс: (0562)311276, 311251e-mail: pellets@ksgagro.comweb-site: www.ksgagro.com

ТОВ «Рігель і К»■■Торгівля італійськими меблями, приладами освітлення, товарами для домуРаберова Діана Ігорівна – директорпр.Кірова,129-Б, м.Дніпропетровськ, 49055т.: (056)7700910 (11), факс: (056)7700914e-mail: info@rigel.com.uaweb-site: www.rigel.com.ua

ТОВ «НВП «Діва пром»■■Виробництво та оптова торгівля металопрокатомЩеглов Дмитро Вадимович – директорвул.Саранська,59, оф.5, м.Дніпропетровськ, 49000т.: (056)3725529, (093)9515959e-mail: 24diamond06@mail.ru

Приватне підприємство «Лист»■■Продаж медичного обладнання та виробівТупчій Ігор Павлович – директорвул.Клари Цеткін,6-А, м.Дніпропетровськ, 49044т.: (0562)351187, (056)7945615 (14)e-mail: listdp@mail.ru

ФОП Тихоступ Вікторія ■■Михайлівна

Роздрібна торгівля виробами з хутраТихоступ Вікторія Михайлівна – фізична особа підприємецьвул.Тихона Бондарєва,24, м.Дніпропетровськ, 49035т./факс: (056)3712907e-mail: vm_2005@ukr.net

ТОВ «Інженерне підприємство ■■РУТ»

Оптова торгівля верстатами та хімічними продуктамиКожедуб Михайло Олегович – директорвул.Щорса,4, оф.401, м.Дніпропетровськ, 49070т./факс: (0562)320940e-mail: info@rosler.com.uaweb-site: www.rosler.ru

ТОВ «Мир Альфа»■■Тури за кордон, бронювання та продаж квитківГорб-Грігор Жасмін-етен Вікторовна – директорвул.Артема,3-А, прим.31, м. Дніпропетровськ,49000т./факс: (056)7340402web-site: www.miralfa.com.ua

з ПИТАНь ВСТУПУ В ЧЛЕНИ ДНіПРОПЕТРОВСьКОї ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВОї ПАЛАТИ зВЕРТАйТЕСЯ зА ТЕЛЕфОНОМ:

(056) 374-94-09e-mail: members@dcсi.org.ua

ТОВ «ВКФ «Промвентиляція»■■Будівельні, проектні та ремонтні работиКорольчук Олександр Борисович – директорвул.Книжна,1/11, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50007т.: (0564)746430e-mail: pv.kr@mail.ru

ТОВ «Біотех сістемс»■■Харчова промисловість, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, виробництво біопаливаТертичний Сергій Петрович – директорвул.Баумана,10, м.Дніпропетровськ, 49000т./факс: (056)7350118, 7350104, (0562)344848e-mail: st.group@ukr.netweb-site: http://biotech-system.com.ua

ТОВ «Алан»■■Виробництво ковбасних виробів та м'ясних делікатесів, м'ясної сировини та субпродуктівКрихта Володимир Миколайович – директорвул.Стартова,26, м.Дніпропетровськ, 49041т.: (056)7771845e-mail: trade@alan.dp.uaweb-site: www.alan.ua

ТОВ «ВП «Нафтомаш»■■Виробництво обладнання для нафтобаз, АЗС та нафтопереробних заводівКорнієнко Юрій Борисович – генеральний директорвул.Стартова,18, м.Дніпропетровськ, 49041т.: (056)3712202, 3712222, факс: (056)3712223e-mail: peo@neftemash.comweb-site: www.neftemash.com

ТОВ НВП «Поліпак»■■Вироби з пластмасиШваб Павло Леонідович – директорвул.Героїв Сталінграда,106-А, м.Дніпропетровськ, 49000т.: (056)7631986, факс: (056)7630022e-mail: polypack.dp@gmail.comweb-site: http://polypack.in.ua

ТОВ «ЮК «Ексанте»■■Консультації з питань комерційної діяльності та управлінняСегеда Юлія Анатоліївна – генеральний директорвул.Білостоцького,36, кв.1, м.Дніпропетровськ, 49098т./факс: (056)3756530e-mail: info@exante.com.uaweb-site: www.exante.com.ua

ТОВ «Укртранзит»■■Оптова торгівля металомІванусь Сергій Лукич –директорвул.Ливарна,11, м.Дніпропетровськ, 49000т./факс: (0562)362412, (056)7780252e-mail: isl_@ukr.net, n_myxin@ukr.net, ulc1@yandex.ru, eleman@ukr.net

НОВі ЧЛЕНИ ДТПП

39www.cci.dp.ua

спів

робі

тниц

тво

Олена Аліванцева,завідуюча музеєм «Літературне Придніпров'я»,

спеціально для «Дніпрового кур'єра»

Перебування т.г. Шевченка на катеринославщині припа­дає на кінець серпня і, головним чином, на першу поло­

вину вересня 1843р. пізніше у вірші «сестрі» він згадував, як мандрував:

Минаючи убогі села, Понаддніпрянські невеселі…

під час подорожі поет не розлучався зі своїм альбомом, зро­бив десятки малюнків. полонили його чудові краєвиди придні­провського степу, величного Дніпра та його красуні­донечки – річки орелі. З тих замальовок збереглися лише декілька: «На орелі», «На орелі (село)», «краєвид з кам’яними бабами». Є припущення, що на всіх трьох, зроблених буквально «з ко­ліна», зображене одне й те ж місце: пейзаж біля села турово (нині Царичанський район Дніпропетровської області). Але ж деякі дослідники припускають і те, що ці малюнки могли бути виконані у липні 1845р. у селі Шедієвому на полтавщині.

Чи був поет у катеринославі? Невідомо. Найчастіше вчені­шевченкознавці пишуть: «…імовірно». А дослідник петро Жур у книжці «літо перше» стверджує: «прямуючи до Дні­прових порогів, на Хортицю, тарас Шевченко неминуче по­винен був проїхати через верхньодніпровськ у катеринослав: так пролягала поштова дорога, а в подорожній для проїжджих було вказано, які головні станції минати і скільки платити про­гонів».

яким був катеринослав у ті роки? містом, в якому меш­кало близько десяти тисяч чоловік і нараховувалось усього півсотні кам’яних будинків та до півтори тисячі звичайних хат­мазанок. в катеринославській гімназії вчителем малю­вання, креслення та краснопису з 1840р. служив співучень Шевченка по Академії мистецтв Іван городницький. Є при­пущення, що поет міг зустрічатися з ним, проїжджаючи че­рез катеринослав.

Далі подорож пролягла на південь. Шлях вів через старі кодаки, де поет міг оглянути історичні місця, зокрема, рештки

«Він був сином мужика – і став володарем у царстві духу. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури». «Тарас Шевченко! Трижди дороге і трижди священне ім’я!.. це гордість наша, це слава…». Так писали про генія, національного пророка, 2OO-річчя якого нині відзначається, Іван Франко і Дмитро Яворницький.

Великий Кобзар по праву належить всьому світу, але він належить і нашому краю. Доля Тараса Шевченка пов’язана з Придніпров’ям, його ім’я назавжди вписане в нашу історію, його духовна спадщина є важливою частиною нашого життя.

У 2OO7р. «Дніпровий кур’єр» (№1(29) в статті «…пороги серед степу». Маловідомі факти перебування Тараса Шевченка на Придніпров’ї» вже розповідав про перебування поета у нашому краї. Коротко нагадую той матеріал, аби, відштовхуючись від нього, продовжити розповідь.

Це гордість наша, це слава

Т. Шевченко. На Орелі. Олівець. [IV-X 1845]

фортеці кодак. Згадується ця місцевість у шевченківській п’єсі «Назар стодоля». герой твору каже: «Знаєш, як приїдемо ми у Кодак… Се запорозький город. От як приїдемо, мерщій у церкву, повінчаємось. Тоді і сам гетьман нас не розлучить».

У першій половині вересня 1843р. Шевченко об’їхав міс­ця, пов’язані з історією Запорізької січі, побував на Хортиці, в Нікополі, в селі покровському. він багато знав про Запо­ріжжя, овіяне думами і піснями про славу і волю, і вже в ран­ніх поетичних творах («тарасова ніч», «перебендя», «До основ’яненка», «Іван підкова», «гайдамаки», «гамалія») оспівував Запорізьку січ. 26 листопада 1844р. Шевченко пи­сав своєму товаришу я.кухаренку: «Був я уторік на Україні – був у Межигорського спаса. І на Хортиці, і скрізь був і все плакав, сплюндрували нашу Україну…». поет бачив, як «латану сви-тину з каліки знімають, з шкурою знімають», як «під тином опухла дитина голодная мре, а мати пшеницю на панщині жне». пізніше його почуття вилилися у збірку «три літа». тяжко було бачити на місці колишньої козацької вольниці – неволю, замість великої слави народної – народну неславу. гнівом і протестом сповнюються його вірші.

1843-45 роки. Понаддніпрянські подорожі

40 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

стор

ІНкИ

Іст

орІЇ

Безумовно, побував Шевченко і біля Дніпровських поро­гів: Ненаситецького, вовнизького та інших. Бачив їхню грізну красу, слухав могутній рев:

… А пороги Меж очеретами Ревуть, стогнуть, розсердились, Щось страшне співають. Послухаю, пожурюся, У старих спитаю: «Чого, батьки, сумуєте?» «Невесело, сину! Дніпро на нас розсердився, Плаче Україна...».

про запорізьке козацтво Шевченко писав як до, так і після своєї подорожі на придніпров’я. в одному з віршів, створено­му на засланні, поет мріяв:

…А піду я одружусяЗ моїм вірним другом,З славним батьком запорозькимТа з Великим Лугом.На Хортиці у матеріБуду добре жити…

З Хортиці поет, як гадають дослідники, поїхав до села по­кровського. Цілком можливо, що дорогою відвідав і місця ста­рої січі біля капулівки, де знайшов останній свій спочинок славетний козак Іван сірко. в селі покровському міг бачити могили з кам’яними хрестами, «уступ» – причал запорізьких човнів–чайок, які збереглися й до нашого часу.

Шлях Шевченка придніпровськими степами відтворився в його поезіях «розрита могила», «Іржавець», «сліпий» та інших.

козацьке селище покровське було останнім, куди завітав поет на цьому шляху. Звідси Шевченко вирушає у зворотну до­рогу до кирилівки. Їхав він, мабуть, через Нікополь – катери­нослав – кременчук – Чигирин – Черкаси – Звенигородку.

Шевченкознавець Дмитро Яворницький

Протягом життя вчений з великим захопленням збирав матеріали про життя і творчість тараса Шевченка. в

його колекції, згодом розміщеній у катеринославському му­зеї (Д.І. яворницький був його фундатором і директором у 1902–1933рр.), зберігались безцінні матеріали. Це рукопи­си тараса Шевченка: автобіографія, власноруч написана у 1860р.; лист поета до друга, відомого артиста м.с. Щепкіна від 4.01.1858р.; листи до лікаря А.о. козачковського; «коб­зар», який Шевченко з власноручним написом подарував дружині лікаря. Це також документи про перебування поета у засланні. просто експонування цих унікальних матеріалів не влаштовувало яворницького. він розумів, що їх треба опублікувати, бо, як він писав, «кожна рисочка, кожна сто­рінка і кожне слово поета варто уваги статечного ученого видавця». Й 1909 року у катеринославі на кошти мецената в.м. Хрєнникова накладом 500 примірників вийшла праця Д.І. яворницького «матеріали до біографії т.г. Шевченка». Автором було зазначено, що гроші від продажу книги підуть на пам’ятник поету.

Унікальна Шевченкіана яворницького в 1930­ті була пере­дана в Інститут літератури Академії наук України, але тематич­на колекція продовжувала збиратися в музеї.

Дмитро яворниць­кий глибоко, протягом років досліджував тему Запоріжжя в творчос­ті тараса Шевченка. результатом цього до­слідження стала праця «Запорожці в поезії т.г. Шевченка», опу­блікована в 1912р.

Дуже важливою була роль вченого в пе­ріод підготовки і про­ведення в катеринославі двох ювілеїв т.г. Шевченка: 100­річчя від дня народження і 50­річчя від дня смерті. в фондах Дніпро­петровського національного історичного музею зберігається лист­повідомлення катеринославського губернатора до прав­ління місцевого українського літературно­артистичного това­риства про дозвіл святкувати ювілеї за умови, що відповідаль­ність за це візьме на себе почесний голова ювілейного комітету Д.І. яворницький. Урочисте засідання, присвячене 100­річчю від дня народження поета, відбулося 25 лютого 1914р. в при­міщенні Англійського клубу. яворницький виголосив допо­відь «т.г. Шевченко – народний український поет». Доповідь було опубліковано в місцевій газеті «Южная зоря» 1 березня 1914р. в тексті є такі слова: «Увесь свій вік поет болів за рід­ний край, за бідний, зневолений народ; він плакав його слізь­ми, він страждав його стражданням; він радів його радощами. Україну поет завжди звав ніжно, ласкаво ненькою, матір’ю рід­ною, милою, любою, дорогою Україною, світом тихим, раєм Божим». У підсумку доповіді вченого звучало: «Але це було б мало, якби ми сказали, що він був тільки народний поет: ні, він був всеслов’янський, він був всесвітній поет».

окрім зібраних матеріалів та статей, яворницький в різні роки написав кілька поезій, присвячених Шевченку. У збірці його поетичних творів «вечірні зорі» (катеринослав, 1910) вміщено три вірші: «т.г. Шевченкові» (1899, на могилі Шев­ченка), «Шевченкові» (без дати) та «поклик до тараса Шев­ченка» (1897). Їх великий адресат – той,

Хто вкраїну любив,Хто душею болів за безщасну,той, хто в думах своїх,Думах чистих, святих,виславляв її так бідолашну.

Шевченкіана професора А.К. Фоменка

Серед колекцій Дніпропетровського національного істо­ричного музею ім. Д.І. яворницького Шевченкіана є, без

сумніву, особливо цінною. протягом багатьох десятиліть у її складі з’являлися нові документи, серед яких раритетні ви­дання творів генія, книги про нього; образотворчі матеріали та багато інших експонатів. У 1999р. Шевченкіана збільшилася водночас майже на дві тисячі одиниць. того року професор Анатолій кузьмович Фоменко, продовжуючи справи відомих меценатів придніпров’я, подарував музею свою безцінну шев­ченківську колекцію.

Анатолій Фоменко – відомий в Україні колекціонер, який збирав матеріали, присвячені т.г. Шевченку, багато десяти­літь. Шевченкіана для професора всі роки була не засобом

Дмитро Іванович Яворницький. 1890-і роки

41www.cci.dp.ua

стор

ІНкИ

Іст

орІЇ

власного інтелектуального збагачення та самозадоволення, а можливістю поширення тарасової спадщини, популяризації його слова серед широкого загалу.

т.г. Шевченко увійшов у життя А.к. Фоменка ще в ди­тячі роки. майбутній колекціонер народився 24 листопада 1925р. в родині залізничника. Завдяки батькам в сім’ї панува­ла атмосфера великої поваги до поета. Навчався Анатолій в українській школі­семирічці при солеруднику ім.т.г. Шевчен­ка на Донбасі. Школа також носила ім’я великого кобзаря. в 1943р., коли А.к. Фоменко став солдатом, він узяв з собою із домівки найдорожчу реліквію – «маленький кобзар», надрукований 1917р. у московському видавництві «відрод­ження» й придбаний юнаком під час окупації на ринку міс­та Артемівськ. Ця книга­воїн збереглася, незважаючи на те, що «пройшла» з Фоменком фронтові випробування (тяжке поранення в бою під Запоріжжям, тривале лікування в гос­піталях та інше). після війни вчорашній солдат, який назав­жди став її інвалідом, навчався на філософському факультеті київського університету. Цей університет, як відомо, також носить ім’я кобзаря. тоді й почав майбутній професор, не­зважаючи на обмежені студентські фінансові можливості, збирати свою Шевченкіану. він продовжував поповнюва­ти колекцію і коли працював викладачем, а після захисту кандидатської дисертації – доцентом кафедри філософії Дніпропет ровського університету. Й потім, коли завідував кафедрою філософії Дніпропетровського металургійного інституту. так було до останнього року життя. скарби своєї Шевченкіани колекціонер збирав ретельно й нелегко по всьому світу. Знаходив у букіністичних книгарнях та анти­кварних магазинах у тих місцях, які відвідував в Україні та за її межами; через обмін із знайомими колекціонерами киє­ва, львова, Івано­Франківська, одеси, москви, петербурга та інших міст. Іноді йому дарували дуже цінні шевченківські раритети друзі та знайомі. так, «кобзар» 1860р. А.к. Фо­менку подарував відомий філолог­шевченкознавець василь семенович ващенко, який завідував кафедрою української мови Дніпропетровського університету. А втім, за кожним експонатом Шевченкіани професора своя історія.

в подарованій Дніпропетровському національному істо­ричному музею ім.Д.І. яворницького колекції А.к. Фоменка 350 книжок з творами поета і присвячених його життю та творчості. серед них понад 30 видань ХІХст., 593 листівки (понад 100 дореволюційних видань) з портретами Шевчен­ка, репродукціями його живописних та графічних творів, а

також листівки, створені на теми його віршів, із зображенням пам’ятників йому, місць перебування тощо. До цього щиро­сердного дарунка входять також 220 значків, 56 медалей, 230 екслібрисів, 150 філателістичних експонатів, бандура, на теці якої є зображення поета, та інші речі.

Найбільшу цінність колекції складають раритетні видання творів Шевченка. Це прижиттєвий «кобзар», виданий 1860р. завдяки меценатству відомого українського садівника платона семиренка. «кобзар» празького видання 1876р. «поезії т.г. Шевченка заборонені в росії», які були видрукувані в Женеві 1890р. Це також видані у 1886р. в петербурзі «гайдамаки» з гравюрами відомого художника о.г. сластіона та з його авто­графом (передмову для унікального по красі видання написав Д.І. яворницький). Це й «твори тараса Шевченка. кобзар» у двох томах під редакцією Івана Франка (львів, 1908р.). З без­цінних видань ХХ століття – «кобзар» 1931р. з ілюстрація­ми василя сідляра, репресованого в сталінські часи, а також «кобзар» в трьох книжечках, видрукуваних 1947р. україн­цями в Західній Німеччині, в таборі для переміщених осіб, зі словами на обкладинці «На чужині».

особливо цінні для придніпров’я книги з колекції профе­сора А.к. Фоменка, у різні роки видані у нашому місті. серед них катеринославське ювілейне видання поета 1914р. «по­вний збірник творів т.г. Шевченка під редакцією Д. Дорошен­ка. З портретом поета, його біографією, критичною статтею і 50 малюнками художника Б. смірнова. катеринослав, видання л.м. ротенберга». серед шевченківських видань, які побачи­ли світ у нашому краї, й «кобзар», який видало з передмовою п. Щукіна «Українське видавництво у січеславі» у 1919р. Й ще одна дуже рідкісна книга, котра відображає драматичні ре­волюційні часи та долю української інтелігенції, яка вимушено опинилася в еміграції. Її назва говорить сама за себе: «тарас Шевченко. кобзар. Народне видання з поясненнями і приміт­ками василя сімовича. Заходами Євг. вирового. Українське видавництво в катеринославі. – катеринослав – кам’янець – ляйпціг, 1921».

З числа експонатів подарованої професором­меценатом колекції можна виділити присвячену т.г. Шевченку радянську бронзову медаль 1939 року, французькі та польські бронзові медалі, таборові марки переміщених українців у Західній Ні­меччині 1947–1948рр., настінну тарілку миргородської школи, виготовлену ще в дореволюційний час у Німеччині, декілька живописних та графічних портретів, численне та цікаве зі­брання екслібрисів, цікаві філателістичні та філокартичні ма­теріали тощо.

А.к. Фоменко був впевнений, що такі, як його, колекції створюються, щоб служити людям. тому він робив внески й у зібрання інших музеїв світу. так, у 1989 році професор пода­рував Національному музею т.г. Шевченка у києві колекційну підбірку з дореволюційних листівок, значків і філателістичних експонатів, присвячених кобзарю. в тому ж році, коли в місті палермо (канада) згорів будинок музею т.г. Шевченка і по­стало питання його відновлення, А.к. Фоменко переслав туди значну колекцію дореволюційних і радянських листівок, зна­чків і маркованих конвертів, присвячених поету.

вже після того, як були зроблені такі цінні подарунки му­зеям, професор А.к. Фоменко за десять останніх літ життя зі­брав нову шевченківську колекцію, яка вражає кількістю і якіс­тю. Це більше 250 старих і нових видань творів т.г. Шевченка й книг про нього, близько 400 давніх і сучасних листівок, сотні значків та екслібрисів, 50 медалей, чимало інших речей.

Професор А.К. Фоменко у своєму кабінеті

42 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

стор

ІНкИ

Іст

орІЇ

КОММЕРЧЕСКИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯУКРАИНА

ООО «Биотех системс»,■■ официальный представитель «Syngenta Bioline» (Англия) и «Andermatt Bioсontrol» AG (Швейцария) в странах СНГ, занимается внедрением биологической защиты растений от вре-дителей в закрытом и открытом грунте, в частности, IPM методом, значительно увеличивающим урожайность. Сопровож-дает тепличные комплексы, а также ведет защиту в промышленных садах и на полях, занимается авиапоставками, приемкой ка-чества, консалтингом, обучением персона-ла, разработкой индивидуальных проектов. Данный сервис является бесплатным для партнеров компании и направлен на много-летнее сотрудничество.

ЧП НПП «Кривбассэнергосервис»■■ предлагает услуги по предпосевной обра-ботке семян озимых сельскохозяйственных культур с уничтожением вредителей и их личинок экологически чистым методом за 1-120 дней до начала посева с помощью мобильного оборудования ДСЛ-3М без ис-пользования ядохимикатов. Мощность от 0,02 до 200 тонн/час.

Туроператор ■■ «Мир Альфа» специа-лизируется на предоставлении семейного отдыха в апартаментах. Основные направ-ления: материковая и островная Испания (Канарские острова, Майорка), Таиланд, Индия, Черногория, Индонезия (о.Бали).

Выставлена на продажу■■ 1/3 часть зе-мельного участка (3га) на берегу р.Сура в 20км от Днепропетровска в с. Сурс-ко-Клевцево. Участок предназначен для разведения нутрий и кроликов. Здание площадью 400м² нуждается в ремонте с последу ющим строительством 2-го этажа. Первоначальный взнос 100тыс.грн. с офор-млением права собственности.

ООО «Интер-мол»■■ предлагает продук-цию собственного производства:

спред сладкосливочный 72,5% (рас- –фасовка 10-20кг);продукт сырный 45%; –сыр твердый в ассортименте. –

Компания «Сенко Групп»■■ предлагает широкий ассортимент высококачественной картонной и деревянной тары из Украины, РФ и стран ЕС вместимостью от 4 до 20кг для упаковки овощей, фруктов и ягод. На всю поставляемую тару предоставляются сертификаты качества, товаросопроводи-тельные и другие документы.

Одновременно может поставить обору-дование в ассортименте для автоматической и полуавтоматической сборки и поклейки картонных коробок и деревянных ящиков. Также с предоставлением необходимых до-кументов: сертификата фитосанитарного контроля, сертификата качества, справки о происхождении товара и т.п.

Компания формирует дистрибьютор-скую сеть продаж качественной брендовой тары для упаковки плодоовощной продук-ции в различных регионах Украины.

ООО НПП «Полипак» ■■ осуществляет следующие виды деятельности:

производство методом экструзионно- –выдувного формования полимерных хозяйственных изделий бытового на-значения, изделий группы «Сад. Ого-род», полимерной тары и упаковки вместимостью от 100мл до 15л.;изготовление методом литья под дав- –лением полимерных изделий, деталей и комплектующих;разработка дизайна, создание кон- –структорской документации на изде-лия и техоснастку.

Компания заинтересована в сотрудни-честве с производителями пищевых и не-пищевых продуктов, а также в расширении рынков сбыта пластмассовых изделий, об-мена оснасткой, приобретении оборудова-ния.

ООО «Алан»■■ – производитель высоко-качественных колбасных изделий и мясных деликатесов.

Основные виды продукции:колбасы (сырокопченые, варено-коп- –ченые, полукопченые, вареные) выс-шего сорта;сосиски и сардели высшего сорта; –мясное сырье; –свиные субпродукты; –полутуши свиные 1 и 2 категории. –

Вся продукция сертифицирована. При-меняется система менеджмента качества производства ISO 22000:2005 и HACCP.

ООО «Спецсплав-Строй»■■ осущест-вляет поставки как оригинальных, так и лицензионных запасных частей высшего качества, американского и европейского производства, для всего модельного ряда сельскохозяйственной техники: Caterpillar, Challenger, Cummins, KTA, CASE, John Deere, NEW HOLLAND, CLAAS, Valtra, Valmet, Massey Ferguson, KUHN и др.

Спецпредложения:гусень резиновые фирмы –CAMOPLAST (США) для техники: JOHN DEERE (8000T, 9000T, 9030T), CATERPILLAR Rowcrop, Tillage, VFS Trailer), AGCO (Challenger MT700, Challenger MT800), CASE IH (Quadtrac STX series, Quadtrac 9300 series);лицензионные приводные рем- –ни (США) для техники: CASE IH, CLAAS, DEUTS-FAHR, JOHN DEERE, MASSEY FERGUSON, NEW HOLLAND и др.;фильтры Baldwin Filters, Donaldson, –Luber-Finer для техники CASE IH, CLAAS, DEUTS-FAHR, JOHN DEERE, MASSEY FERGUSON, NEW HOLLAND и др.;

предочистители воздуха Sy-Klone –(США), позволяющие увеличить срок службы воздушного фильтра в 40 раз.

Специалисты компании на выезде вы-полняют следующие работы по всей терри-тории Украины:

ремонт дизельных двигателей, замена –поршневой группы, коленчатого вала;ремонт топливной аппаратуры и ее –регулировка;ремонт гидравлической системы –(главный гидравлический насос, глав-ный распределительный клапан и т.д.), настройка гидравлической сис-темы;ремонт электрической системы, заме- –на проводки, датчиков, соленоидов и т.д.;ремонт редукторов хода и поворотных –редукторов;ремонт коробки передач, мостов, диф- –ференциалов и т.д.;ремонт и замена ходовой системы; –замена пальцев и втулок, восстанов- –ление отверстий;установка дополнительной гидрав- –лической линии (гидроразводка) для навесного оборудования;техническое обслуживание. –

ДАЛьНЕЕ зАРУБЕЖьЕ

фРАНЦИЯ

Предприниматели■■ заинтересованы в сотрудничестве с украинскими предпри-ятиями-экспортерами, специализирую-щимися на торговле промышленной дре-весиной или древесиной для отопления, а именно колод деревьев лиственных пород (в больших количествах). Наладят также сотрудничество с деревообрабатывающи-ми предприятиями и столярными мастер-скими, которые изготавливают полуфаб-рикаты тесаные и/или из клееного бруса деревьев лиственных пород.

Компания■■ установит деловые контак-ты с предприятиями-импортерами олив-кового масла, оливок, сушеных томатов, фиников.

ВЕНГРИЯ

«Blue Stream Mobil Kft.»■■ – проекти-рование, производство и монтаж микро-гидроэлектростанций. Ищет партнеров в сфере энергетики.

ЕГИПЕТ

Компания «El Baraka»■■ – производи-тель и экспортер соли, кварца и полевого шпата. Заинтересована в поставках своей продукции.

43www.cci.dp.ua

сотр

удни

чест

во

Компания «Excel Pharma»■■ , произво-дитель и экспортер фармацевтической кос-метики, заинтересована в сотрудничестве.

ИСПАНИЯ

Компания «IRURENA GROUP»■■ спе-циализируется на разработке, развитии, производстве лаков и продуктов для обра-ботки древесины. Предлагает:

лаки для деревообрабатывающей –промышленности;лакокрасочные материалы для про- –фессионалов;специализированные лаки для дере- –вянных полов;широкую гамму лакокрасочных мате- –риалов для бытового использования.

Ищет потребителей, агентов и дистри-бьюторов своей продукции на территории Украины.

ОАЭ

Компания «Apex»■■ закупит живых овец и мясо крупного рогатого скота.

Компания «ABDULLA Group»■■ заин-тересована в сотрудничестве с поставщи-ками охлажденной и замороженной куря-тины.

Компания «ARGOL Food&Beverage» ■■Co LLC заинтересована в сотрудничестве с производителями аграрной продукции.

ПОЛьША

«Ziołolek» Sp. z o.o. ■■ специализируется на производстве лекарств в области дерма-тологии, соли для ванн, а также выпускает линию детских косметических средств под ТМ «LINOMAG». Имеет сертификат GMP (Good Manufacturing Practice) и сертифи-кат соответствия системы управления ка-чеством ISO 9001:2008.

«DFME» Sp. z o.o.■■ – производство гене-раторов и электродвигателей промышлен-ного назначения, которые используются в добывающей промышленности, на элект-ростанциях и т.п. Предлагает комплексные решения по проектированию, производ-ству и обслуживанию средних и крупных электрических машин любого типа.

Компания «S&W Verpackung Polska» ■■Sp. z o.o. осуществляет деятельность по следующим направлениям:

упаковочные услуги для морского, –авиационного, железнодорожного и др. видов транспорта, а также упаков-ка из термосжимающей фольги;производство деревянных ящиков, –лорзинов и клеток, палитр и подста-вок.

Ищет поставщиков:мягкой древесины (сосна, ель, пих- –та);балок и досок для производства ящи- –ков и подставок – длина 2,5-13m;балок и досок для производства па- –литр – длина 0,8-2,4m

зА ДОПОЛНИТЕЛьНОй ИНфОРМАЦИЕй ОБРАщАйТЕСь ПО ТЕЛЕфОНАМ:

(056) 374-94-12, 374-94-09 e-mail: mes@dcсi.org.ua

Компания «Lico-Mix» Sp. z o.o.■■ пред-лагает штукатурку, фасадные краски, комнатные краски, клеи, грунтовки, деко-ративные системы, самоклеющиеся шаб-лоны. Установит деловые контакты с пос-тавщиками натурального и синтетического гипса, цемента.

Фирма «ALDA» S.A.■■ , производитель бытовой техники и посуды из нержавею-щей стали и алюминия, заинтересована в сотрудничестве.

«Omeko» Sp. z o.o.■■ – ведущий постав-щик широкого спектра полиграфической продукции и бумажных расходных матери-алов. Производит различного рода чеки, бу-магу для кассовых аппаратов и банкоматов.

ТУРЦИЯ

Компания «Adania Investment & ■■Trade Inc.», специализирующаяся на стро-ительстве промышленных и гражданских объектов, ищет партнеров и инвесторов с целью реализации строительных проектов на территории Турции.

ЧЕхИЯ

Компания «Моя Чехия»■■ специализи-руется на:

финансовых инвестициях: ведение –бизнеса в Чехии, инвестиционные инструменты, недвижимость и юри-дические консультации;инвестициях в здоровье: лечение в –клиниках и восстановление на курор-тах;инвестициях в незабываемые впечат- –ления: организация свадеб и других семейных и корпоративных меропри-ятий.

БЛИЖНЕЕ зАРУБЕЖьЕ

БЕЛАРУСь

ОАО «Гродно Азот»■■ – производство минеральных удобрений (КАС, карбамид, сульфат аммония), капролактама кристал-лического, гидроксиламинсульфата крис-таллического (ГАС), метанола, двуокиси углерода жидкой, метиловых эфиров жир-ных кислот (МЭЖК).

ПТК «Химволокно» ОАО «Гродно ■■Азот» предлагает полиамидные и поли-эфирные нити и волокна, нити BCF для производства напольных ковровых пок-рытий, полиамида-6 (ПА-6) и полимерных композиционных материалов на его осно-ве; товары народного потребления.

ОАО «Слонимский мясокомбинат»■■ – переработка мяса и производство готовой

продукции (мясорастительные и мясные консервы, колбасные изделия в ассорти-менте).

ОАО «Рогозницкий крахмальный ■■завод» – производство крахмала сухого картофельного высшего сорта, упакован-ного в полипропиленовые мешки весом 40 и 25кг.

ЗАО «Могилевская швейная фирма ■■«Вяснянка» предлагает женскую одежду (зимние и демисезонные пальто, куртки, костюмы, жакеты, брюки, юбки, платья, сарафаны), одежду для учащихся, широ-кий выбор моделей для женщин крупных размеров (р.120-140).

ОАО «Обувь»■■ предлагает ботинки, по-луботинки, сапоги, валенки, туфли, туфли летние (босоножки) – для детей всех воз-растов, от ясельной до школьной группы.

ОАО «Могилевлес»■■ предлагает:пиломатериал: обрезной, необрезной –естественной влажности хвойных пород СТБ 1713-2007, необрезной ес-тественной влажности мягколиствен-ных пород СТБ 1714-2007; брус;щепу топливную: полуфабрикат, по- –лучаемый путем измельчения древес-ного сырья преимущественно хвой-ных пород. Размеры: длина – от 5 до 50мм, толщина – до 30мм. Массовая доля общей влаги 40% и выше.топливные брикеты стандарта RUF/ –РУФ (кирпичики).

ОАО «Слонимский картонно-бумаж-■■ный завод «Альбертин» предлагает сле-дующую продукцию:

картон полиграфический, коробоч- –ный, для изготовления гильз, водо-стойкий, для наружных слоев гофро-картона;бумага пачечная, упаковочная, пара- –финированная, для внутренних слоев гофрокартона, бумага санитарно-ги-гиенического назначения, бумага для производства салфеток;товары санитарно-гигиенического на- –значения – салфетки, туалетная бума-га, полотенца бумажные и др.

КАзАхСТАН

ТОО «Вертекс-Инициатив»■■ – про-изводство и реализация неэлектрических систем инициирования взрыва. Внедре-ние новых технологий в буровзрывных работах. Имеет возможность поставлять взрывчатые вещества и средства иници-ирования на горнодобывающие предпри-ятия, независимо от их местоположения, как вагонами, так и небольшими партия-ми с базисных складов в регионах респуб-лики.

44 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014

сотр

удни

чест

во