Из опыта работы

Формування знань, умінь, навичок,

творчих здібностей

учнів за допомогою інтеграції предметів

гуманітарного циклу

з досвіду роботи

вчителя російської мови та літератури, світової літератури,

вчителя вищої категорії,

«Старшого вчителя»

Т. М. Татариної

м. Макіївка

2012р.

Досвід роботи вчителя російської мови та літератури, світової

літератури. Вчителя вищої категорії, «Старшого вчителя» Т. М. Татариної

Ухвалено науково-методичною радою Макіївського навчально-методичного

центру (протокол №6 (15) від 24.12.2012 р.

Актуальність досвіду

Спостереження дозволили виявити відсутність у багатьох учнів цілісної картини

знань про світ, що призводить до виникнення труднощів при зіставленні матеріалу,

який вивчається в межах дотичних гуманітарних дисциплін – світової літератури,

української, англійської мов, історії, етики, музики, образотворчого мистецтва.

Зокрема, нами виявлені такі труднощі учнів:

невміння цілісно аналізувати текст літературного твору, спираючись на

знання з історії, зарубіжної літератури;

невміння застосовувати метатекст(контекст світової літератури – від рідної

української до зарубіжної) як один із доказів висунутої тези під час

написання власного зв’язного висловлювання, яке сьогодні є частиною

незалежного зовнішнього оцінювання;

при доборі аргументів з історії під час розкриття висунутої тези усного чи

письмового зв’язного висловлювання;

при розкритті закономірностей духовного життя представників різних

країн;

До того ж останнім часом спостерігаємо зниження культурного рівня учнів,

захоплених стільниковими телефонами та комп’ютерними іграми, що часто несуть

агресію в дитячу душу. Сучасний школяр також важко орієнтується в реаліях і

перспективах соціокультурної динаміки, бо розвивається в раціоналістичному світі,

в логічно впорядкованому оточенні. На нашу думку, саме гуманітарні дисципліни,

особливо література з її образною системою та спорідненістю з образотворчим й

музичним мистецтвом, природознавством, етикою, здатні вихопити дитину з

інтелектуального контексту й розвинути її культурну сферу життя.

Сучасне суспільство в умовах глобалізації (єдності світу) також вимагає від

нинішньої школи формування особистості, яка усвідомлює свою належність до

рідного народу, сучасної європейської цивілізації, світу та орієнтується в

реальному і майбутньому розвитку соціуму. Ще в 90-х роках розпочалися дебати

про роль освіти у формуванні Європи, а головним терміном, який

використовували в дискусії, був європейський вимір навчання(див. додаток 1).

На формування цілісного світогляду знань про світ нас націлюють і чинні

навчальні програми. Так, наприклад, концепція нової програми зі світової

літератури передбачає світовий і національний культурологічний контексти,

міжпредметні зв’язки, втілення ключових компетентностей, загальноосвітніх

процесів глобалізації .

Нові програми з іноземної мови передбачають зіставлення іноземної мови з

рідною; оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країни, мова

якої вивчається; залучення учнів до діалогу культур (іншомовної та рідної),

позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування , поваги до народу,

носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, життя.

Таким чином, з усього сказаного можна висунути думку про те, що школа має

розробити систему здійснення інтеграції знань і форм їхнього освоєння, яка

сприятиме розширенню світогляду школярів, піднесенню їхнього культурного

рівня, «інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів за рахунок

залучення цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище,

поняття, досягти цілісності знань».

Зумовлена суспільно, викликана життєвою необхідністю, інтеграція знань і форм

їхнього освоєння, на наш погляд, має будуватися на основі інтегрованого принципу

гуманітарної освіти, сутність якого - в об’єднанні знань з різних суміжних і

несуміжних з гуманітарними дисциплін з метою усунення фрагментарності й

порізненості одержуваної учнями інформації, розвитку їхніх життєвих

компетентностей, вихованню духовно багатих особистостей із планетарним типом

мислення.

Науково-теоретична база Сучасний тлумачний словник української мови подає таке значення слова

«інтеграція» - доцільне об’єднання та координація дій різних частин цілісної

системи.

У науковій літературі інтеграція тлумачиться як «об’єднання в єдине ціле

раніше ізольованих частин, елементів, компонентів, що супроводжується

ускладненням і зміцненням зв’язків та відношень між ними».

Під інтеграцією знань учені-дослідники розуміють «цілісний процес взаємодії і

взаємопроникнення різних систем, що виражається у виникненні їх інтегральних

форм, узагальнюючих теорій і методів, ущільненні і взаємообміні інформації,

діалектизації, фундаменталізації та прикладнизації знання, посиленні його

міждисциплінарності й комплексності, у результаті чого створюється нова

цілісність, що проявляється через єдність з протилежним процесом –

диференціації).

Серед найхарактерніших ознак інтеграції знань виділяють такі:

«взаємопроникнення ідей, понять, методів, структурних елементів наук;

виникнення численних стикових і суміжних галузей знання;

порушення комплексних проблем;

розробка комплексних програм».

Ідея інтегрованої освіти не є цілком новою для сучасної школи. Її висували,

обґрунтовували й розробляли такі вчені-педагоги та психологи, як

Я. А. Коменський, Й. Песталоцці, Дж. Локк, Ф. Буслаєв, М. Пирогов. До новітніх

теоретичних розробок інтеграції знань треба віднести дослідження М. Скаткіна,

О. Бандури тощо.

Заслуговують на увагу й практичні напрацювання в цій царині освіти, наприклад,

інтегровані уроки рідної мови Л. Варзацької та Л. Дворецької для учнів 5 – 6

класів; інтегровані уроки літератури Л. Фурсової, інтегровані ігрові проекти

В. Федоренка.

Науково-теоретичну базу досвіду становить і Регіональна програма впровадження

компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес (2004 р.),

мета якої є формування самодостатньої особистості випускника школи,

життєспроможного, здатного до творчої самореалізації та саморозвитку.

Технологічне підґрунтя Технологічне підґрунтя досвіду становлять інноваційні компетентнісно

орієнтовані технології. Перевагу віддаємо інтерактивним, які в сучасній дидактиці розробляються

та пропагуються О.І. Пометун, Л.В. Пироженко, О.М. Пєхотою тощо.

Інтерактивне навчання не є повністю новим для сучасної школи, бо було

поширено в її практиці та взагалі в педагогіці ще в 20-х роках ХХ ст.

Елементи інтерактивних технологій використовували В.О. Сухомлинський,

Ш. Амонашвілі, В.Шаталов, Є. Ільїна, С. Лисенкова та інші. Форми й методи

цих технологій допомагають залучити до роботи всіх учнів класу.

Використовуємо елементи комп’ютерної технології з метою розвитку

вміння здобувати інтегровані знання за допомогою ПК (персонального

комп’ютера).

Індивідуалізацію процесу навчання реалізуємо за допомогою

особистісно орієнтованої технології, розробленої І.С. Якиманською.

Для розвитку творчих здібностей учнів застосовуємо технології

формування творчої особистості, які були теоретично розроблені вченими -

педагогами В.І. Андреєвим, Ю.К.Богоявленською, Р.М. Грабовською, Н.В.

Кузьміною, С.О. Сисоєвою, В.О. Сухомлинським тощо.

На основі проектної технології залучаємо учнів до створення

інтегрованих проектів.

Під час позаурочної інтегрованої діяльності застосовуємо методику

проведення КТС (колективної творчої справи), розроблену І. П. Івановим.

Зазначені вище технології допомагають у виборі оптимальних форм та

методів навчання, спрямованих на формування цілісного світогляду учнів.

Так, наприклад, під час цілісного аналізу літературного тексту

організовуємо роботу воб’єднаних відповідно до аспектів аналізу малих

групах, де учні виконують роль істориків, літературознавців чи

мистецтвознавців, що працюють на досягнення поставленого спільного

завдання перед ними.

Створення комп’ютерних презентацій про особливості життя та творчості

російських та зарубіжних письменників, письменників-перекладачів,

допомагає організувати творчу співпрацю вчителя й учнів уже на

підготовчому етапі до інтегрованого уроку, а їх використання робить такий

урок яскравим, цікавим і таким, що запам’ятовується.

Сутність пропонованих нами шляхів реалізації інтегрованого

принципу освіти

Серед розроблених, узагальнених і практикованих нами шляхів реалізації

інтегрованого принципу освіти виділяємо такі інтегровані форми урочної та

позаурочної роботи: інтегровані уроки, інтегровані позакласні заходи та

інтегровані учнівські проекти. Таким чином складається чітка система освоєння

інтегрованих форм, що відображена у схемі:

Інтегровані уроки

Ми вважаємо, що інтегровані уроки – найдієвіша форма, яка забезпечує

одержання різнобічних і цілісних знань з певної теми шляхом залучення знань із

інших суміжних чи несуміжних галузей.

Принципи їх організації та проведення:

діагностичність;

систематичність;

науковість;

цілісність;

інтерактивність;

співтворчість;

емоційність.

Пропонуємо таку, оптимальну, на наш погляд, типологію інтегрованих

уроків за сукупністю основ:

предметної (з яких навчальних предметів доцільно інтегрувати знання

навколо однієї теми);

світова література – російська мова;

світова література – англійська мова;

світова література – українська мова;

світова література – українська література;

світова література – історія;

світова література – образотворче мистецтво;

світова література – природознавство;

світова література – етика;

світова література – математика;

Шляхи реалізації предметної інтеграції

Інтегровані уроки Інтегровані

позакласні заходи

Інтегровані проекти

Урочна діяльність Позаурочна діяльність

світова література – музика;

світова література – географія.

Іноді можливе поєднання трьох навчальних предметів, наприклад, світової

літератури, музики та образотворчого мистецтва.

цільової (на якому етапі оволодіння предметними знаннями з теми є

доцільною інтеграція);

урок вивчення нового матеріалу;

урок закріплення знань, умінь, навичок;

урок узагальнення та систематизації вивченого.

організаційної (тривалість інтегрованого уроку; кількість фахівців, що

ведуть урок; варіативність організаційних форм – колективної, групової,

індивідуальної діяльності; застосування компетентнісно орієнтованих

технологій – інтерактивних, ЧПКМ (читання та письмо для розвитку

критичного мислення), нових інформаційних, проектної.

Розглянемо детальніше особливості пропонованих нами інтегрованих уроків на

предметній основі:

Світова література – українська література

Основний принцип організації таких уроків –

компаративний аналіз художніх творів української та зарубіжної

літератур.

Наочно представимо його сутність на діаграмі Вена:

Світова Українська

література тема, література

ідея,

образи,

сюжет,

жанр,

композиція,

проблематика

Мета інтегрованих уроків світової та української літератур:

Навчальна:

визначити спільне й відмінне в художньому змісті та формі аналізованих

творів;

виявити загальнолюдське й типове в образах творів;

з’ясувати закономірності життя людей різних країн.

Розвивальна:

розвивати вміння компаративного (порівняльного) аналізу;

розвивати, критичне мислення й життєві компетентності учнів:

полікультурну, інформативну, комунікативну, соціальну, творчу;

сприяти розвитку національної свідомості учнів й відчуття приналежності

себе до

європейської спільноти.

Виховна:

виховувати повагу до літературної творчості різних народів;

виховувати гуманну, толерантну людину з естетичними потребами та

високими

моральними якостями.

Світова література – англійська мова

Основні принципиорганізації таких уроків –

осмислення навчального матеріалу із залученням знань із англійської

мови;

робота із твором-оригіналом: попередня словникова робота, переклад,

художній переклад.

Наочно представимо інтеграцію цих двох дисциплін на діаграмі Вена:

Світова Англійська

література теми мова

переклад,

художній

переклад

Мета інтегрованих уроків української літератури та англійської мови:

Навчальна:

осмислювати навчальний матеріал, залучаючи знання з англійської мови;

визначати мовно-виражальні особливості виучуваних творів;

розширювати словниковий запас учнів.


розвивати комунікативну, полікультурну компетентності учнів;

розширювати кругозір учнів;

розвивати креативне мислення учнів.

Виховна:

виховувати повагу до мови, культурних надбань англійського народу;

виховувати зацікавленість високохудожніми перекладами та бажання самому

бути перекладачем.

Світова література – історія


аналіз літературного твору із залученням знань із історії.


Література Історія

історичні

події,

історична факти, історична

правда + особи правда

художній

вимисел

Мета інтегрованих уроків літератури та історії:

Навчальна:

навчати аналізувати літературний твір, залучаючи знання з історії;

розуміти важливість наукових історичних знань для письменника.


розвивати навички аналізу художнього твору, спираючись на історичні

факти;

сприяти розвитку культурного рівня учнів;

розвивати життєві компетентності учнів: інформативну, полікультурну,

соціальну,

творчу, комунікативну.

Виховна:

виховувати духовні цінності;

виховувати усвідомлення того, що за будь-яких історичних часів треба

залишатися духовно багатою людиною.

Література – образотворче мистецтво


аналіз літературного та твору образотворчого мистецтва у їх

взаємозв’язках.


Література Образотворче

мистецтво

виражальні (живопис)

засоби,

мистецтво жанри, мистецтво

слова образи, кольору

теми

Мета інтегрованих уроків літератури та образотворчого мистецтва:

Навчальна:

навчати аналізувати літературний твір у взаємозв’язках із твором

образотворчого мистецтва;

осмислити надбання національної мистецької спадщини.


розвивати вміння «читати картину»;

розвивати творчі здібності учнів, естетичний смак;

розвивати полікультурну компетентність учнів.

Виховна:

Література - природознавство


аналіз літературного твору із залученням знань із природознавства;


Література Природознавство

екологічні

проблеми,

природні

об’єкти

Мета інтегрованих уроків літератури та природознавства:

Навчальна:

осмислювати навчальний матеріал, залучаючи знання із природознавства;

усвідомлювати важливість знань про природу для письменника;


розвивати навички аналізу літературного твору, спираючись на знання про

природу;

розвивати творчі здібності учнів;

підвищувати їх загальний культурний рівень;

Виховна:

виховувати екологічну культуру учнів;

виховувати вміння бачити й цінувати красу природи, бажання оберігати її.

Література - етика


аналіз літературного твору із залученням знань з етики;


Література Етика

морально-

етичні

проблеми,

людські

чесноти

Мета інтегрованих уроків літератури та етики:

Навчальна:

осмислювати навчальний матеріал, залучаючи знання з етики;

визначати своєрідність літературного твору в контексті народної моралі та

морально-етичних норм поведінки у суспільстві;


розвивати вміння бачити морально-етичні проблеми, порушувані

письменником у літературному творі, що вивчається;

розвивати життєві компетентності учнів: соціальну, комунікативну,

полікультурну;

Виховна:

сприяти вихованню в учнів духовних цінностей;

виховувати розуміння ними того, що за будь-яких обставин треба залишатися

Людиною, зберігати в собі найкращі людські чесноти.

Література – математика

Основний принцип організації таких уроків:

аналіз літературного твору із залученням знань із математики.


Література Математика

математичні

величини,

числа

Мета інтегрованих уроків літератури й математики:

Навчальна:

формувати уявлення учнів про зв’язок математики й літератури;

осмислювати літературний твір, залучаючи знання з математики.


розвивати уяву, математичне мислення учнів;

розвивати , інформативну компетентність (уміння у множині різноманітних

властивостей ідентифікувати математичні).

Виховна:

виховувати математичне світобачення в гармонійному поєднанні з розвитком

естетичного сприймання літературної творчості.

Інтегровані позаурочні заходи

Наступний шлях реалізації нами інтегрованого принципу освіти – це позаурочні

заходи, що втілюються в таких формах, як інтегрований літературний вечір,

інтегровані ігри-змагання.

Вони мають епізодичний характер (організовуються 1 – 2 рази на рік) і

побудовані на принципах:

доступності;

емоційності;

творчості;

співтворчості;

науковості;

змагальності.

Для учнів і середніх, і старших класів розробляємо й проводимо інтелектуальні

інтегровані ігри-змагання. Матеріалом для них слугують відомості із 2-4 предметів

шкільного курсу. Найчастіше ці заходи організовуються до Дня писемності,

Міжнародного дня рідної мови, Дня Європи, проводяться під час Тижня мов.

Так, інтегрована гра-змагання «Пізнаємо Європу» (для учнів 8-9 класів) об’єднує

зміст зарубіжної літератури, іноземних мов, географії, історії. Інтегрована

літературно-мовна гра «По-різному про все» (для учнів 10 класу) об’єднує зміст

української мови й літератури та російської мови й літератури.

Ігри-змагання передбачають залучення до них усіх учнів класу, що утворюють 2 -3

команди. Ці позаурочні заходи вимагають чіткого плану проведення (хоч не

заперечують імпровізації на певних етапах).

План організації та проведення таких ігор може бути таким:

1. Підготовчий етап.

підготовка приміщення для проведення гри;

формування команд гравців;

рекомендації щодо опрацювання необхідної інформації;

визначення складу журі;

презентація команд.

2. Власне гра.

конкурси-змагання здійснюються за чітко визначеними умовами, з

дотриманням часових меж та визначенням кількістю балів за перемогу.

3. Підбиття підсумків.

визначення й нагородження переможців.

Такі ігри не тільки є пізнавальними, але й розвивальними (розвивають соціальну,

комунікативну компетентності, творчі здібності) і виховними (виховують

відповідальність, почуття взаємодопомоги, товариськість).

Інтегрований літературний вечір – це така форма позакласної роботи,

матеріалом для якої слугують цікаві для старшокласників спільні теми, проблеми,

що порушуються у творах світової літератури – російської, англійської,

німецької,французької. Такий захід вимагає значної попередньої підготовки,

високого рівня творчості й співтворчості його учасників – учнів й учителів.

Інтегровані літературні вечори ми проводимо, як правило , у старших класах (9,

10, 11), учні яких – випускники – вже мають достатньо сформовану літературну

компетентність. В основу організації й проведення інтегрованих літературних

вечорів ми поклали методику КТС (колективної творчої справи). Тому вони

мають таку структуру, що складається з шести послідовних кроків:

1. Підготовчийетап. Цілепокладання.

2. Колективнепланування.

2.1. «Ярмарок ідей».

2.2.Очікувані результати.

3.Колективнапідготовкасправи.

4. Проведення КТС.

5. Колективнийаналізза круглим столом.

6. Найближча післядія.

Під час проведення таких заходів важливим є створення сприятливої

психологічної атмосфери (затишна класна кімната або актова зала, певне

розташування меблів, декорацій, розміщення учнів, чаювання).

Наші спостереження і спільний аналіз з учнями проведених інтегрованих

літературних вечорів дозволили прийти до висновку, що така форма позаурочної

діяльності позитивно позначається на знаннях учнів, впливає на формування у

них цілісності світогляду, збагачує їхнє мовлення, акторські здібності, збуджує

інтерес не тільки до рідної мови й літератури, а й інших народів.

Інтегровані проекти

Серед інноваційних шляхів реалізації інтегрованого принципу освіти

практикуємо учнівські інтегровані проекти.

Інтегрований проект ми розуміємо як комплекс пошукових, дослідницьких

дій, що виконуються учнями самостійно (в парах, групах, індивідуально) з

метою практичного чи теоретичного вирішення значущої проблеми і для

розв’язання передбачають застосування методів і засобів навчання та

інтегрованих знань з різних галузей науки, творчості.

Інакше, інтегрований проект – це проектування шляхом інтеграції знань

суміжних і несуміжних навчальних дисциплін.

Завдання такого проекту –

виконання корисної роботи;

розширення учнями світогляду;

набуття цілісних теоретичних знань.

Проектна діяльність проводиться нами в позаурочний та урочний час.

Так, на початку вивчення теми відбуваються підготовчо-організаційний етап

проекту:

обговорення предмета проектування з учителем;

рекомендація щодо використання необхідної літератури;

мотивація пошуку, в тому числі й інформації з інших дисциплін;

сумісне визначення мети і завдань.

У позаурочний час триває планово-прогностичний та організаційно-

виконавчий етапи проекту, які включають:

вироблення плану дій щодо визначення джерел інформації, вибору

способів збирання інформації, методів її аналізу, вибору засобів та

форми презентації результатів, розподіл завдань між членами групи;

дослідження: збирання інформації, вирішення проміжних завдань,

спостереження за об’єктами, анкетування, робота з літературою;

результати: аналіз інформації, формулювання висновків;

оформлення звіту: узагальнення зібраних матеріалів, підготовка

інформативних та ілюстративних презентаційних матеріалів, складання

сценарію презентації.

На цих етапах ми непрямо керуємо діяльністю учнів: даємо поради,

консультації, коригуємо підсумкові й презентаційні матеріали.

Власне презентація та оцінювання проектної діяльності і результатів проекту

відбувається на останньому уроці вивчення теми.

Як правило, такі проекти оцінюються високими балами.

Корекцію результатів здійснюємо безпосередньо на уроці та позаурочний час.

У нашій сумісній діяльності (учень-учитель, учитель-учитель) особливе місце

посіли інтегровані проекти у вигляді комп’ютерних презентацій, що

створюються учнями 8-11 класів за допомогою програми PowerPoint.

Результати цих проектних дій потім застосовуємо у своїй урочній роботі як

засоби навчання.

Пропонуємо учням такі інтегровані інформаційно-дослідницькі проекти:

6клас

Н.В.Гоголь та Україна

Міфи Давньої Греції та давніх слов’ян

8 клас

Мій улюблений англійський письменник (англійська мова – зарубіжна

література).

Тема козацтва в літературі та образотворчому мистецтві (історія – світова

література - образотворче мистецтво - музика).

Образ Прометея у світовій літературі (світова література – українська література -

живопис).

9 клас

«Слово о полку Ігоревім» як пам’ятка давньоруської літератури (світова

література – історія – українська література – образотворче мистецтво).

Романтизм у світовій літературі (світова література – українська література –

художня культура).

Відслідковування творчого розвитку учнів відбувається за рахунок кількості

виконаних учнями інтегрованих проектів та якості виконання.

Ми вважаємо, що інтегрований проект як один із шляхів реалізації

інтегрованого принципу навчання має майбутнє і потребує більшої системної

методичної розробки та її апробування.

Таким чином, на наш погляд, інтеграція знань та навчальної діяльності учнів

через інтегровані уроки, інтегровані позакласні заходи та інтегровані проекти

забезпечує формування в учнів цілісності світогляду, розвиток життєвих

компетентностей, виховання громадянина України, жителя Європи й світу.

Додаток 1

Літературно

компетентний

випускник

уміння працювати в команді

уміння спілкуватися з людьми

уміння знаходити потрібну

інформацію та використовувати її

у вирішенні життєвих завдань

Літературознавець

Інтерпретатор

Дослідник

Творець

Критик

Читач

Знання

Уміння

Творчі здібності

Додаток 2

Модель літературно компетентного випускника

(за Л. Фурсовою)

Навички

Література

Баранкевич З., Бобінська Є. Україна в Європі //Освітній пакет. – Варшава. - 2006. –

200 с.

Варзацька Л., Дворецька Л. Методика інтегрованого уроку мови// Дивослово. –

К., 2004. - № 3. – С. 31 – 50.

Варзацька Л. Інтегровані уроки рідної мови і мовлення у 6 класі// Дивослово. – К.,

2007 . № 9. – С. 2 – 9.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. – 2004. – С. 401.

Жулинський М. Українська література 5 – 12 класи. Програма для загальноосвітніх

навчальних закладів. – К., 2005 – 201 с.

Івасюк О. М., Гуйванюк Н. В., Бузинська В. Є. Українська література 5 – 12 класи.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами

національних меншин. – К., 2005.

Редько В. Г. Іноземні мови 2 -12 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних

закладів. – К., 2005.

Родигіна І. В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Харків. – 2005.

Савченко О. Дидактика початкової школи. – К. – 2002. – С. 260.

Сова М. Філософсько-культурологічна основа інтеграції знань// Рідна школа. –

2002 . - № 5. – С. 33-34.

Федоренко В.Л. Авторські ігрові проекти. – К., 2007. – 224 с.

Фурсова Л. Інтегровані уроки літератури. Тернопіль. – 2004. - 80 с.

Фурсова Л. Від літературної компетенції – до життєвої компетентності //

Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.

– К., № 5 – 2005.

Школа// Інформаційно-методичний журнал. – К., № 5. – 2006.

Из опыта работы

Career