Щоб історію писати, треба так багато знати:І літопис прочитати, що монах давно писав,Документи повивчати, ті, що князь колись складав,І послухати легенди, давні вірші і казки,Сиві думи, що складались всім народом залюбки,Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття,Дивний одяг, що носили наші предки за життя.Все зробив історик вправно, все читав і розглядавІ завзято та докладно нам історію писав.Що ж йому допомогло?Історичне ...

Речові історичні джерела. Музеї

Очікувані результатиПісля цього уроку учні зможуть:

– розповідати про те, як історики дізнаються про минулі часи на основі археологічних розкопок, речових джерел, монет і грошей;

– пояснювати, що таке історичні джерела й які вони бувають;

– наводити приклади історичних пам’яток, речових джерел, з яких можна довідатися про давні часи;

– висловлювати судження щодо ролі музеїв у збереженні пам’яті про минуле.

03.05.23 3

Історичні джерелаІсторичні джерела

Речові Писемні Усні

03.05.23 5

Археологія

03.05.23 6

Трипільська культура

Розкопки під Городищем

Кухонний посуд трипільців

Трипільська культура

Реконструкція житла трипільців Статуетки богині родючості

03.05.23 11

допоміжні історичні дисципліниСфрагістика  Геральдика

В даний час фахівці в області сфрагістики вивчають зовнішній вигляд печатки, написи на ній, визначають, до якого історичного періоду вона належить і кому належить, будь то конкретна історична особистість чи один з органів влади. Виходячи з отриманих даних, вченими дається оцінка друку як історичної пам'ятки. 

Нумізматика

Монетне виробництво в свою чергу поділяється на два основні етапи: ручне (у добу античності та середньовіччя) та машинне (з XVI століття). Існували дві відмінні техніки виготовлення монет: лиття та карбування. Більшість монет виготовлено у техніці карбування; лиття використовувалося у Давній Греції і Римі.

На монетах, прапорах, предметах побуту і картинах, зброю і т. п. нерідко зустрічаються особливі, схематичні зображення. Іноді такі зображення вигадливі і складні: леви, що спираються на міські стіни, чорні, білі або жовті орли з розпростертими крилами і гострими кігтями, дракони і змії, шаблі та списи, лілії і троянди, ключі та ворота, лінії й хрести … А іноді – дуже прості, наприклад звичайні багатокутники.

Сфрагістика (від грец. — сфрагіс, печатка), також сіґілографія (від латинської — 

сіґіллюм, печатка)

• печаткове мистецтво (виготовлення печаток);

• печаткове право (правні норми вжитку печаток)

• печаткознавство (наука про печатки)

03.05.23 12

охоплює три поняття:

Сфрагістика

03.05.23 14

Печаткове мистецтво з'явилося вперше у сх. народів (Єгипет, Вавилон), від них перебрали його греки й римляни, далі воно перейшло на укр. землі до скіфів, сарматів, антів, ґотів й ін. Печаткове право (спершу звичаєве, а пізніше держ.) було впорядковане за ранньої доби Київ. Русі. Печаткознавство почалося в 13 ст. на нім. землях (в Україні з сер. 18 ст.).

Термін «печатка» (П.) охоплює два поняття:прилад (камінний, металевий тощо) до витискування чи прикладання (т. зв. матриця);відтиск (на металі, воску тощо) або відбитка мастилом (на пергамені, папері тощо).

У 19 ст. з'явився т. зв. «штемпель» (укр. «печатка»), виготовлений з ґуми чи ін. еластичної речовини, який залишає не рельєфне зображення, а лише відтиск, подібний до друкованого. Приблизно до 12 ст. П. були однобічні й прикладні, а згодом переважно двобічні (лицевий та зворотний бік) і привісні. Найдавніші згадки про староукр. П. знаходимо в літописах: «Ношаху сли печати злати, а гостье сребрени» (договір кн. Ігоря з греками 945; П. послів були золоті, а купців срібні) і «написахом на харатья сей й своими печатьми запечатахом» (договір кн. Святослава Ігоревича з греками 971).

Нумізма́тика (від лат. numisma, грец. nómisma — монета) — історична дисципліна, що вивчає монети, гроші та медалі

•  Монети є джерелом історичних, економічних, політичних і культурних знань. 

• Історія грошового обігу та монетного виробництва

03.05.23 15

Об'єктом вивчення нумізматики є також бони (таким чином, боністика як наука є підрозділом нумізматики)

Нумізматика

Герáльдика

•  (від лат. heraldus, heraldica, ars — «опові́сник», «герольд») — гербознавство, допоміжна історична дисципліна, що вивчає герби, кольорові емблеми, які належать особам, родам чи спільнотам; досліджує історію виникнення та розвиток гербової традиції, закони складання гербів та їх використання

03.05.23 17

клич

Нашоломник

ВінокШолом

Корона

Намет

Гербові фігури

КольориЩитотримачЩитотримач

Щит

ОрденДевіз

Постамент

Геральдика

Герб Речі Посполитої 

• Герб Львівської обл.

• М. Битинський. Великий герб України, затверджений урядом УНР в екзилі 1939р

• Герб м. СокальДніпропетровська обл.

19

• Проект Великого державного герба Г. Герман, О. Білозір та К. Ващук (2009)

• М.О. Івахненко і ін. Проект Великого герба, затвердженого

Кабміном 2009р. 03.05.23 20

• стаття 20 Конституції

• «Державний герб України — золотий тризуб на синьому щиті»

03.05.23 21

03.05.23 22

03.05.23 23

03.05.23 24

03.05.23 25

У музеїУ музеї

• Для когось ці колекції не більш ніж химерна екзотика. Для інших - справжні скарбниці. Але не можна забувати, що в історії є свої таємниці, і вона готова відкрити їх не всім. Лише самий уважний і чуйний зможе почути шепіт минулого, прихованого за сімома печатками