Міністерство освіти і науки України

Головне управління освіти і науки облдержадміністрації

Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Екологічні проблеми річки Прут та їх

вирішення

                                                                                Роботу виконала:

                                                                                Козар О.В.

                                                                               Снятинська ЗОШ №2

І-ІІІ ступенів

                                                                                Науковий керівник:

                                                                                Дмитрієва Т.Р.

                                                                                Вчитель біології та екології

м. Снятин

2016 рік

2

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………….……….......3

РОЗДІЛ 1

ХАРАКТЕРИСТИКА І ОХОРОНА РІЧКИ ПРУТ

1.1. Раціональне використання і охорона малих річок…………………..……..8

1.2. Характеристика річки Прут …..……………………………………………..8

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ

2.1. Забруднення річок ……………………………....…..……………….……..11

2.2. Механічне очищення ……………………………………..…………….......13

2.3. Хімічне очищення ……………………………..…………………...............13

2.4. Електроліз………………………………………..………………………….14

2.5. Біологічний фільтр ………………………………………………………… 14

2.6. Класифікація біофільтрів……...………..……………..……………….........15

ВИСНОВКИ ……………………………………………………….…….....…….17

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ ……………….…………………………….18

ДОДАТКИ …………………….……………………………………………….....19

3

ВСТУП

ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ

Забруднення води – це основний процес, що викликає деградацію річок,

водосховищ, озерних систем і погіршення якості води. Хоча головною

причиною цього процесу є відходи господарської діяльності, що надходять у

водойми з водозбору.

Забруднення водойм токсичними речовинами техногенного походження

часто ускладнює або робить неможливим використання води для питних цілей.

Крім того, забруднюючі речовини накопичуються в донних відкладеннях, а

також у фіто- і зоопланктоні, вищій водній рослинності і рибах. При цьому

нерідко утворюються нові, більш токсичні сполуки і виникають вогнища

вторинного забруднення води. Коли вміст у воді фосфору, азоту, калію

перевищує критичний рівень, прискорюються життєві процеси водних

організмів. Як наслідок, починається масовий розвиток планктонних водоростей

("цвітіння" води), вода набуває неприємного запаху і присмаку, її прозорість

знижується, збільшується кольоровість, підвищується вміст розчинених і

завислих органічних речовин. Перенасичення води органічними сполуками

стимулює розвиток сапрофітних бактерій (у тому числі особливо небезпечних

хвороботворних), водних грибів, різко загострюючи епідеміологічну обстановку

на водних об'єктах.

ПИТНЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ

Забруднення води в джерелах обумовлене високим антропогенним

навантаженням на водозбори, відсутністю або слабкою інженерною

облаштованістю водоохоронних зон, скиданням стічних вод.

В умовах сучасних міст очищаються величезні об'єми води. Однак через

постійний дефіцит реагентів відбувається повсюдне порушення технології

очищення. Через великі об’єми оброблюваної води застосування фізико-

хімічних методів очищення від важких металів стає неможливим. Використання

хлору в якості знезаражуючого засобу призводить до того, що взаємодіючи з

4

водою, насичено органічними речовинами, він утворює високотоксичні

хлорорганічні сполуки.

Водопостачання міст перетворилося в погано кероване гігантське

господарство. Довести такий об’єм води до питної якості практично неможливо.

В умовах жорстко централізованої системи водопостачання складно

експлуатувати десятки кілометрів водопровідних мереж, побудованих з

металевих труб. Їх поступовий знос і корозійне обростання, низька якість

санітарно-технічної арматури призводять до частих аварій, перебоїв в подачі

води, її витоків. У результаті лише 30-40% води, що проходить очистку на

станціях водопідготовки призначено для господарсько-питних потреб населення,

але і ця вода вдруге забруднюється у мережах водопроводів на шляху до

споживача.

Тема. Екологічні проблеми річки Прут та їх вирішення

Тип проекту:

за метою проектної діяльності – дослідницький;

за кількістю учасників – індивідуальний;

за тривалістю – довготривалий.

Мета проекту:

дослідити якість води;

вести просвітницьку роботу щодо збереження та раціонального

використання водних ресурсів місцевості;

Актуальність:

Питання раціонального використання і охорона вод малих річок в останній

час набуває все більшого значення, так як водний і якісний склад води великих

річок залежить від всіх впадаючих в них річок і струмків.

Прут – це друга за величиною річка Івано-Франківської області, яка в її

межах бере початок. Русло ускладнено великою кількістю порогів і водоспадів.

5

У природних умовах біогенні елементи відіграють надзвичайно важливу роль у

життєдіяльності водних організмів, від їх концентрації залежить і якість води.

Прикрим є факт антропогенного забруднення берегів та води річки Прут.

Стічні води фермерських господарств, стихійні смітники у відпочинковій зоні є

основним джерелом забруднення. Тому свідоме ставлення людей до проблеми

якості води є важливим і актуальним на даному етапі і потребує нагального

вирішення.

Основні завдання проекту:

Вдосконалити уміння та навички ефективно представляти результати

досліджень за допомогою презентацій, публікації;

уміння ілюструвати ідеї, висновки, комбінуючи текст і зображення;

вдосконалити вміння збирати й обробляти інформацію, ресурси Internet;

розвивати навички критичного мислення та уміння аргументовано

доводити власну думку;

дослідити основні причини забруднення річки Прут;

звернути увагу місцевої влади та населення Снятинського району на цю

проблему;

запропонувати заходи по забезпеченню її очищення.

Термін (тривалість):

довготривалий – 07.09.2015р.-20.02.2016р.

Етапи реалізації:

• Підготовчий – з 07.09.2015р. – 26.09.2015р.;

• Організаційний – з 27.09.2015р. – 26.10.2015р.;

• Практичний – з 27.10.2015р. – 25.12.2015р.;

• Заключний – 20.01.2016р. – 20.02.2016р..

Результативність:

розширення кругозору і поглиблення знань з екології;

набуття знань, умінь і навичок роботи з інформаційними сайтами;

6

розвиток навичок створення текстових документів, публікацій та

презентації;

набуття вміння підготовки та проведення опитування.

Ресурси:

інформаційні;

людські;

фінансові.

Етапи реалізації проектуПідготовчий етап:

визначення теми проекту;

вивчення даної теми;

обговорення її значимості;

контрольне опитування серед учнів школи(анкетування).

Організаційний етап:

збір матеріалів по даній темі;

аналіз результатів опитування.

Практичний етап:

створення презентації;

підготовка тексту звернення;

виступи на загально-шкільних зборах та лінійці.

Заключний етап:

обговорення результатів роботи;

оформлення проекту;

підготовка тексту для захисту проекту;

створення презентації.

7

Кошторис проекту

№п/п

Найменуванняробіт

Матеріали Вартістьгрн.

Використаннякоштів

1. Комп’ютерний набір

Друк опитувальників,

листівок

Папір

фарба чорна

фарба кольорова

80

140

140

8

РОЗДІЛ 1

ХАРАКТЕРИСТИКА І ОХОРОНА РІЧКИ ПРУТ

1.1Раціональне використання і охорона малих річок.

Водні ресурси є одним з життєво важливих компонентів гідросфери земної

кулі та невід'ємною складовою соціально-економічного розвитку країни в

цілому. Збільшення водоспоживання та забруднення водних джерел стічними

водами призводить до суттєвих якісних та кількісних змін водних ресурсів. Тому

забезпечення оптимального використання вод, захист ресурсів прісної води - є

пріоритетним напрямком розвитку сучасної економіки. 

Охорона та раціональне використання водних ресурсів - є одним із

головних пріоритетів діяльності нашого краю.

1.2. Характеристика річки Прут.

Довжина річки Прут становить 967 км (з них на території України – 272

км); відстань по прямій лінії між його витоком і гирлом – тільки близько 437,5

км. При впаданні в Дунай Прут розділяється на два рукави, з яких один

вливається у велике озеро Братиш, а інший – безпосередньо в Дунай за 15 км від

м. Галац і за 105 км від Чорного моря.

Від витоків і майже до міста Чернівці ріка Прут має яскраво виражений

гірський характер, русло дуже розгалужене, правий берег стрімкий, подекуди

поперечний профіль русла має вигляд урвища. Ширина Прута тут коливається

від 50-70 до 150 м, на розгалужених ділянках – 500-800 м. Глибина в межень

становить не більше 0,5-1,5 м, а при найбільших рівнях води – до 6 м. Швидкість

течії у верхів’ї дуже велика – до 1-1, 2 м/с, під час паводків сягає 4 м/с. Дно

кам'янисте. Береги дуже порізані, лісисті. Нижче міста Чернівці ріка виходить на

рівнину. Тут її русло часто міняє свій напрямок, а швидкість течії

сповільнюється.

Площа басейн річки Прут – 27,5 тис. км². Басейн Прута порівняно

невеликий, за своєю площею далеко не відповідає загальній довжині річки. Це є

наслідком того, що остання з обох сторін на близькій відстані супроводжується

9

вододілами: на сході – вододілом річки Дністер, на заході – річок Серет і Бирлат.

Похил річки змінюється від 100 м/км (біля г. Говерла – у Верхній течії) до

0,05м/км (біля гирла). Різниця рівнів витоку (931 м) і гирла (22 м) – 909 м,

середнє падіння становить майже 1,1 м на кілометр.

Середня витрата біля міста Леова становить 69,2 м³/с.

Річка Прут характеризується підвищеним зимовим стоком і часто виходить з

берегів під час весняних паводків або літніх дощових паводків.

Географія річки Прут

Річка Прут бере початок у Східних Карпатах, біля підніжжя найвищої точки

українських Карпат – гори Говерла, протікає через дві області в Україні (Івано-

Франківську та Чернівецьку), а також по кордону з Молдовою та Румунією.

Від Говерли річка Прут тече на схід в сторону Яремче та Чернівців. Через 100

км нижче за течією річка повертає на південь і утворює природний кордон між

Молдовою та Румунією. Починаючи з міста Ясси, річка Прут стає

судноплавною і впадає біля м. Галаца в Дунай, недалеко від місця впадання

самого Дунаю в Чорне море.

Прут є другою за величиною річкою Молдови. Його басейн займає понад 24

% площі країни. Якщо у своїй верхній течії річка Прут – гірська, то в межах

Молдови її течія стає спокійною, долина сильно розширюється, береги

невисокі, тераси добре виражені. Річка мандрує (меандри – плавні річкові

звивини), а її звивисте русло місцями поділяється на рукави. Заплава стає

сильно заболочена в нижній частині. Під час підвищення рівня води у Дунаї

швидкість течії Прута сповільнюється, і ріка розливається, покриваючи широку

(до 8-10 км) заплаву. У 1976 році біля селища Костешти Ришканського району

МРСР разом з Румунією були побудовані гребля, водосховище і ГЕС, це дало

можливість врегулювати стік річки та оросити великі площі.

На ріці Прут розташовані такі відомі міста як Ворохта, Яремче, Коломия,

Чернівці, Новоселиця, Унгени, Леово.

10

Прут і його притоки

Основні притоки на території Україні: Пістинька, Рибниця, Черемош,

Жижия, Турка, Тлумачик, Чорнява, Черлена, Рингач, Рекітнянка. Права притока

Прута – річка Черемош (завдовжки 80 км) – утворюється в результаті злиття

річок Білий Черемош (50 км) і Чорний Черемош (37 км). Цим рікам властиві

швидка течія, високі скелясті береги і дрібні перекати з кам'янистим дном.

Річка Черемош добре придатна для сплавів. Схожі характеристики течії і

берегів має й інша права притока річки Прут – річка Рибниця завдовжки 54 км.

11

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ

2.1. Способи очищення води.

Сьогодні в багатьох водоймищах природні умови порушені людиною.

Побутові і промислові стоки часто перетворюють річки на каламутні, такі, що

погано пахнуть, наповнені отрутою, хворобливі канави. Найбільшою «стічною

канавою» Землі стали океани. Джерелами забруднення визнаються об’єкти, з

яких здійснюється скидання або інше надходження у водні об’єкти шкідливих

речовин, якості поверхневих вод, що обмежують їх використання, а також

негативний вплив на стан дна і берегових водних об’єктів, що погіршуються. Багаторічні спостереження динаміки якості поверхневих вод виявили тенденцію

до зростання їх забруднення. У минулому ґрунтові води були менш забрудненим

джерелом, чим поверхневі. Проте небезпечна практика розміщення відходів, а

також добування води зі все більш глибоких водоносних горизонтів приводить до

збільшення концентрації хімічних сполук і мінеральних солей в ґрунтових водах.

Рівень забруднення води визначається присутністю органічних відходів.

Джерелом таких забруднень можуть бути фабрики і заводи, сільські господарства

і міста До складу відходів входять головним чином вуглець, водень, кисень і

азот. Окислення вказаних елементів обумовлює багато не сприятливих ситуацій,

що створюються в забруднених річках і озерах. Люди скидають в річки і озера

нафтопродукти, напівфабрикати і інший бруд, не замислюючись про те, що потім

цю воду їм треба пити.

Види способів очищення:

12

Механічні(подрібнення, розділення, дистиляція, усереднення, вилучення,

відстоювання, фільтрація)

Фізичні(випаровування, виморожування, магнітна і електромагнітна

обробка)

Хімічні(окиснення, нейтралізація, відновлення, хлорування)

Біологічні(озонування, опромінення, нагрівання, біологічна обробка,

електроліз)

Інформація стосовно результатів досліджень забруднення води

відкритих водоймищ за ІІІ кв. 2015 року

13

2.2. Механічне очищення

Механічне очищення полягає в механічному видаленні нерозчинних речовин

шляхом відстоювання, проціджування і фільтрування.

Для затримки великих часток воду проціджують через ґрати і сітки; для

затримки більш дрібних зважених у воді домішок застосовують відстійники,

14

фільтри з зернистим завантаженням (кварцовий пісок, гранітний щебінь,

керамзит, гранульований доменний шлак), із завантаженням, що плавають,

(пінополістирол) чи сітчасті фільтри і мікрофільтри, а також сепаратори й

осаджувальні центрифуги.

Механічне очищення в основному є попереднім, рідше — остаточним способом

очищення стічних вод. З побутових стічних вод вона дозволяє видалити до 60%, а

з до 95% нерозчинних домішок.

2.3. Хімічне очищення

Хімічне очищення складається в додаванні в забруднену воду різних хімічних

речовин, що вступають у реакцію з забруднювачами й осаджують їх у виді

нерозчинних опадів.

Як самостійний метод хімічне очищення проводиться перед подачею

виробничих стічних вод у систему оборотного водопостачання, а також перед

спуском вод у чи водойми в каналізаційну мережу. Як попередній метод, хімічне

очищення проводиться перед біологічною чи фізичною. Основні види очищення

наступні: нейтралізація й окислювання.

Хімічну нейтралізацію проводять трьома способами:

а) взаємна нейтралізація кислих і лужних стічних вод;

б) нейтралізація реагентами (розчини кислот, вапно, сода,аміак);

в) фільтрування через нейтралізуючі матеріали (вапно,вапняк, доломіт, магнезит,

крейда).

Окислювання застосовують для знешкодження стічних вод машинобудівної,

гірничодобувної, целюлозно-паперової, нафтової промисловості. Стічні води цих

підприємств містять технічні домішки (ціаніди) чи з'єднання, що недоцільно

очищати іншими методами (сульфіди). Як окиснювачі використовують хлор,

гіпохлорид кальцію, хлорне вапно, азот, кисень і ін. При хімічному очищенні

стічні води, що містять токсичні домішки, надходять у резервуар, у якому вони

змішуються між собою (кислі з лужними) чи з реагентами. Під дією хімічних

реакцій стічні води знешкоджуються і нейтралізуються. Знешкоджені стоки

15

направляються у відстійники, де відбувається випадання нерозчинного осаду.

2.4. Електроліз

Електроліз — це руйнування органічних речовин у стічних водах, витяг з них

металів, кислот і інших неорганічних з'єднань за допомогою електричного

струму.

Зворотний осмос заснований на молекулярному поділі розчинів шляхом їхнього

фільтрування під тиском через напівпроникні мембрани, що затримують чи

цілком частково молекули розчинної речовини.

Біологічний метод у даний час застосовується найчастіше для очищення

комунально-побутових стічних вод і стоків целюлозно-паперових,

нафтопереробних, харчових підприємств. Сутність біологічного методу полягає в

мінералізації органічних забруднювачів бактеріями і мікроорганізмами.

Біологічне очищення здійснюється на полях зрошення, фільтрації, у біологічних

ставках і аеротенках.

2.5. Біологічний фільтр.

Біологічний фільтр - споруда, в якій стічна вода фільтрується через

завантажувальний матеріал, покритий біологічною плівкою, утвореної

колоніями мікроорганізмів. Біофільтр складається з наступних основних частин:

а) фільтруючого завантаження (тіло фільтра) із шлаку, гравію, керамзиту,

щебеню, пластмас, азбестоцементу, вміщеній зазвичай в резервуарі з

водопроникними або водонепроникними стінками;

б) водорозподільчого пристрою, забезпечує рівномірне з невеликими

інтервалами зрошення стічною водою поверхні завантаження біофільтра;

в) дренажного пристрою для видалення профільтрованої води;

г) повітророзподільного пристрою, з допомогою якого

ступає необхідний для окисного процесу повітря.

2.6.Класифікація біофільтрів

Біофільтри класифікуються за різними ознаками.

16

1. За ступенем очищення-на біофільтри, що працюють на повну і неповну

біологічну очистку. Високопродуктивні біофільтри можуть працювати на повну

або неповну очистку в залежності від необхідної ступеня очищення.

Малопродуктивні біофільтри працюють тільки на повну очищення.

  2. За способом подачі повітря - на біофільтри з природної і штучної подачею

повітря. У другому випадку вони часто носять назву аерофільтрів. Найбільше

застосування в даний час мають біофільтри з штучної подачею повітря.

3. За режимом роботи - на біофільтри, що працюють з рециркуляцією і без неї.

Якщо концентрація забруднень в поступають на біофільтр стічних водах

невисока і вони можуть бути подані на біофільтр в такому обсязі, що достатній

для мимовільної його промивання, то рециркуляція стоку не обов'язкова. При

очищення концентрованих стічних вод рециркуляція бажана, а в деяких

випадках обов'язкова. Рециркуляція дозволяє знизити концентрацію стічних вод

до необхідної величини, так само як і попередня їх обробка в аеротенках - на

неповну очистку.

4. За технологічною схемою - на біофільтри одноступеневі та двоступеневі.

Схеми роботи одноступеневих біофільтрів з рециркуляцією і без неї наведені на

4.91, а, а двоступеневих з рециркуляцією - на 4.91,6. Двоступеневі біофільтри

застосовуються при несприятливих кліматичних умовах, при відсутності

можливості збільшувати висоту біофільтрів і при необхідності більш високого

ступеня очищення.

Іноді передбачається перемикання фільтрів, тобто періодична експлуатація

кожного із них в якості фільтра першої та другої щаблі.

5. За пропускної здатності - на біофільтри малої пропускної здатності

(краплинні) і великої пропускної здатності (високо-навантажуються).

6. По конструктивним особливостям завантажувального матеріалу - на

біофільтри з об'ємною завантаженням і з площинним завантаженням.

17

ВИСНОВКИ

Надходження у водойми різних забруднювачів різних забруднювачів у

кількостях і концентраціях, здатних порушити нормальні умови середовища.

Серед забруднення водойм розрізняють фізичне, хімічне, біологічне, механічне

18

забруднення і електроліз. До найстійкіших і найпоширеніших забруднювачів

водойм належать нафтопродукти, стічні води целюлозно-паперової

промисловості, відходи хімічної, гірничодобувної промисловості, пестициди,

нітрати, фосфати, калійні добрива, синтетичні мийні засоби. Найбільшу

небезпеку становить радіоактивне забруднення.

Прут – це друга за величиною річка Івано-Франківської області, яка в її

межах бере початок. Русло ускладнено великою кількістю порогів і водоспадів.

У природних умовах біогенні елементи відіграють надзвичайно важливу роль у

життєдіяльності водних організмів, від їх концентрації залежить і якість води.

Прикрим є факт антропогенного забруднення берегів та води річки Прут.

Стічні води фермерських господарств, стихійні смітники у відпочинковій зоні є

основним джерелом забруднення. Тому свідоме ставлення людей до проблеми

якості води є важливим і актуальним на даному етапі і потребує нагального

вирішення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Інтернет джерела:

19

диск (документи Word, Excel, Publisher, Power Point, таблиці)

фотографії

Blogger

Література

Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань

Царик Л.П., Царик П.Л., Вітенко І.М. Екологія 11 клас

Бобильов Ю.П., Бригадиренко В.В. Екологія

Мусієнко М.М., Серебряков В.В. Екологія Словник-Довідник

ДОДАТКИКласифікація відходів

20

Критичний стан річки Прут

Основні чинники забруднення води

21

Вода – це

життя

22