Боротьба з броньованими та повітряними цілями

Богославський К.Г.

Призначений для боротьби з рухомими та нерузомими цілями, повітряними цілями та живою силою супротивника.

Танк Оплот

БроняБроня - захисний шар матеріалу , що володіє досить великий міцністю , в'язкістю і іншими

механічними параметрами, що стоять на високому рівні показників, що виконує в

тому чи іншому випадку функцію перепони від різного за силою і інтенсивності впливу

на об'єкт, що оточують цим шаром. Поняття «броня» має досить широке тлумачення, але

в цілому основним значенням є захист.

Боротьба с ТанкамиПри пересуванні танків у колоні на обмеженій

для маневру місцевості,мають бути вражені головна та остання машини, тоді їх знищення

дозволяє закоркувати, а потім знищити всю нерухому танкову колонну.

Броне об’єкти противника й особливо танки найдоцільніше вражати у верхню частину

корпуса і башти при подоланні ними підйомів та крутих поворотах.

Гусениця танка

Вогонь на ураження танків ведуть протитанковими керованими ракетними снарядами,гранатометами.

.

Боротьбу з танками та іншими рухомими бронеоб’єктами можна вести з

використанням протитанкових мн.

Протитанкові міни на місцевості встановлюються за допомогою

мінних загороджувачів,а солдатом – вручну.

Якщо закрити прилади спостереження танка підручними засобами(шинель,плащ,або намет),то танк

стає ,,сліпим,,.Тому пропустивши танк,солдат має сміливо стрибнути на його броню і закрити оглядові щілини.

Механік-водій буде вимушений зупинити танк. А коли член екіпажу відкриє

люк,то є можливість кинути всередину танка гранату і закрити люк згори.

Головною ударною силою військово-повітряних сил є

тактична авіація.

Сучасний винищувач-бомбардувальник F-15E

Боротися з літаками,що низько летять,і вертольотами противника є

одним з важливих завдань не тільки авіації, протиповітряної оборони,але і підрозділів усіх

родів військ.

Механізовані підрозділи здатні вогнем зі штатної зброї успішно знищувати літаки і вертольоти

противника,що летять на невеликій висоті. По повітряних цілях вогонь

стрілецької зброї солдатами відділення застосовується по

літаках і вертольотах,що низько летять,на відстані до 500м.

На відкритій місцевості стрільба по повітряних цілях проводиться з положень

лежачи,з коліна і стоячи. Стрільба з бойової машини піхоти по повітряних цілях ведеться

через відкриті люки для десантного відділення.

Солдат приймає найбільш зручне положення

(стоячи,напівзігнувшись,ставши колінами на сидінні),

Спираючись передпліччям на краї люка.

По літаку,пікіруючому в бік стрільця,стрільбу ведуть безперервно,прицілюючись у головну

частину або корпус літака.

Вогонь відкривається з дальності 700-900 м. по літаку,що летить збоку або над

тим,хто стріляє,вогонь ведеться загороджувальним або супровідним

способом.

Вогонь загороджувальним способом ведеться по літаках,що низько летять,коли висота

польоту не перевищує 500м, а швидкість перевищує 150 м/с

Стрільба ведеться безперервним вогнем до виходу літака із зони

вогню.

При веденні вогню супровідним способом солдат утримує лінію прицілювання попереду Літака ( вертольота) на величину потрібного упередження і стріляє довгими чергами.