формування й розвиток літератуно-художніх...

№ 30 (430) жовтень 2015 р. ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ЛІТЕРАТУРУ2

УРОК ЛІТЕРАТУРИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ

ОСВІТИ: ПРОБЛЕМИ Й ПЕРСПЕКТИВИ

Завдання переходу від авторитарного навчан-ня до формування системи компетентностей як основи загальної освіченості особистості вимага-ють перегляду підходів до основних методів, при-йомів, форм здобуття освіти. Досить важливою в цьому контексті є проблема вимог до сучасного уроку української літератури як основної форми навчально-виховного процесу в школі.

Для того щоб урок літератури спонукав до самостійних пошуків учнів у царині мистецтва слова, необхідно з’ясувати його специфіку й ви-робити оптимальну стратегію, завдяки якій він пробуджуватиме в школярів бажання не лише навчатись, але й самовдосконалюватись, щоб від-крити для себе якомога більше таємниць літера-турної творчості.

Сьогодні гостро стоїть проблема формування літературо-художніх компетенцій. Учителі го-ворять про те, що не всі учні читають твори, які становлять освітній мінімум. Учні не мають ґрунтовних теоретико-літературних знань, без яких неможливо вивчати літературу як мистецтво слова; немає чіткого уявлення про зв’язок конкретних творів з історико-літера-турним процесом.

ФОРМУВАННЯ Й РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІХ КОМПЕТЕНЦІЙ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Т. А. Шинкаренко, учитель української мови та літератури вищої категорії,

учитель-методист Іллічівської ЗОШ І–ІІІ ст. № 4, Одеська обл.

МОЯ МЕТОДИКА

Соціологічні та психолого-педагогічні дослі-дження підтверджують, що далеко не всі учні ви-являють готовність постійно вивчати твори мис-тецтва: кожний третій підліток є пасивним чита-чем. Це викликає занепокоєння.

У багатьох учнів не сформовані правильні кри-терії оцінки художнього твору, тому вони не вміють глибоко сприймати справжнє мисте-цтво, насолоджуватися ним, розумно викорис-товувати його для свого духовного збагачення. Більшість учнів не лише середніх, а й старших класів недостатньо володіють технікою вираз-ного читання.

У статті Тетяни Чорної «Читати чи не читати? Ось у чому питання…» на сайті OSVITA.UA ці не-втішні наслідки названі «гіркими плодами „гума-нітарної катастрофи”».

Усе це зумовлено багатьма факторами, серед яких — недосконалість і невисока педагогічна результативність уроків літератури, відсутність у навчальному процесі динамізму, атмосфери мистецтва, високого інтелектуального та емоцій-ного фону.

У Державному стандарті базової і повної серед-ньої освіти, затвердженому 23 листопада 2011 р., визначена мета освітньої галузі «Мови і літера-тури»: розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, кому-нікативної та літературної компетентності, гума-ністичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Пропоную декілька шляхів формування та розвитку літературно-художніх компетенцій учнів на уроках української літератури.

Твір, який читають, має теперішнє; твір, який перечитують, має майбутнє.

О. Дюма-син

ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ЛІТЕРАТУРУ № 30 (430) жовтень 2015 р.3


АКТИВНІ ФОРМИ РОБОТИ

З ХУДОЖНІМ ТЕКСТОМ

«Найкорисніші ті книги, які змушують чита-ча доповнювати», — наголошував Вольтер. Вдум-ливе читання — основна умова розуміння учнями твору, позиції автора. Ніяка розповідь учителя про книгу не замінить спілкування з авторським текстом. Тому набагато цінніші знання учнів, здо-буті ними самими, хоча, звісно, діяльність учнів повинна бути спроектована вчителем.

Коли я лише розпочинала свою педагогічну ді-яльність, я вважала, що знайшла чи не найкращу форму роботи учнів із текстами творів. Наприклад, щоб мотивувати учнів до прочитання повного варі-анта твору, пропонувала їм або виписати всі стра-ви, які трапляються в «Енеїді» І. Котляревського, або навести приклади малих фольклорних жанрів з «Кайдашевої сім’ї» І. Нечуя-Левицького.

Звичайно, я досягала своєї мети — учні читали твори повністю, але зараз я розумію, що мета по-винна бути іншою. Завдання літератури як роду мистецтва — спонукати читача думати; завдан-ня літератури як предмета в школі — навчити висловлювати свої думки про прочитане. Робота учня не має обмежуватися текстом, навпаки, вона починається там, де закінчується твір.

Глибоко сприйняти художній текст означає не лише уявити і запам’ятати те, про що пише ав-тор. Треба відчути й пережити весь твір в його гармонійній єдності: зміст окремих частин не вичерпує художньої цілісності. Справді тала-новитий твір завжди виходить за межі життє-вих конфліктів, які зображені в ньому.

Література — одна з форм суспільної свідо-мості, акумулятор морального досвіду народу, на-копиченого в процесі його багатовікової історії. І завдання словесника — зробити кожен свій урок уроком життя, формувати учня як особистість ідейно, морально, естетично.

«Урок літератури, — відзначав В. Сухомлин-ський, — це таке слово про твір, слухаючи яке, підліток думає про свій життєвий шлях, про своє сьогодення і майбутнє. Урок літера-тури повинен бути безпосереднім звернен-ням до людини, яку виховують».

Сучасний урок української літератури перед-бачає художню комунікацію. Художній твір, як і будь-який текст, уведений одночасно у дві ситуа-ції — ситуацію автора, у якій його створюють (сис-тема знань, поглядів, переконань автора, його уяв-лення про адресата, розуміння предмета мовлення тощо), і ситуацію адресата, у якій його інтерпре-тують (особистісні характеристики читача, влас-ні знання адресата про проблему, що викладають у тексті, знання особливостей сфери спілкування та ін.). Учнів треба навчити «заговорити мовою» твору, який вивчають, перейняти певною мірою манеру письменника. Внаслідок створення таких умов здійснюється й розвиток емоційно-естетичної чутливості до творів мистецтва та всього естетич-ного загалом, творчого мислення та спостережли-вості, вимогливості естетичного смаку, активності у проявах оцінної діяльності, бажання створювати красу, що є завданнями літературної освіти.

Пропоную конкретні активні форми роботи з тек-стом художнього твору, які використовую у своїй роботі та вважаю ефективними для формування та розвитку літературно-художніх компетенцій учнів.

Активні форми роботи

з текстом художнього твору

1) Виписування цитат з їх тлумаченням. Літе-ратурно-художня компетентність: здатність до інтелектуально-чуттєвого сприймання тексту, навички цитування тощо.

2) Дослідження творчої лабораторії митця: зі-ставлення остаточного варіанту тексту з його рукописними варіантами, аналіз авторських правок. Літературно-художні компетентності: навички вдумливого аналітичного читання, розу-міння мовностильових особливостей тексту, від-стежування зв’язків і біографічних моментів з улю-бленими темами митця, з’ясування психологічних причин вибору тематики творчості.

3) Дослідження редакторських і цензурних втру-чань в авторський текст. Проблемним при цьо-му є таке питання: що твір набув або втратив внаслідок зміни слова? Літературно-художня ком-петентність; навички художнього спостереження.

4) Робота зі словником: учень знаходить у словни-ку певного типу статтю, яка відповідає автор-ському слову чи афористичному виразу. У ре-зультаті зіставлення інформації зі словника з художнім текстом він доходить висновку про використання письменником одного з відомих значень слова, про поетичне новоутворення



митця, застосування ним багатства національ-ної синонімії чи фразеології та інше. Літератур-но-художні компетентності: навички художньої спо-стережливості, аналіз мовних явищ тощо.

5) Зіставлення авторського мовлення з мовлен-ням іншого письменника. Його проводять не всебічно, а в певному аспекті, доступно для школяра — так вияскравлюється риса індиві-дуального стилю. Літературно-художня компе-тентність: навички лексичної роботи.

6) Стилістичний експеримент. Учитель вносить певні зміни у фрагмент художнього тексту (прибирає епітети чи інші художні вирази, за-мінює їх на слова, вжиті в прямому значенні або на інші, не характерні для творчої манери саме цього митця) і пропонує дітям, які вже прочитали твір, знайти «помилку» — спочат-ку не заглядаючи в книгу, а потім відкривши відповідну її сторінку. Літературно-художні компетентності: навички активного слухання, ху-дожньої спостережливості.

7) Система завдань, які спонукають до проведен-ня діалогу між художнім текстом і епохою, літературною традицією, іншими текстами, біографією автора, власним «Я» читача. Літе-ратурно-художні компетентності: здатність до діалогу з літературним героєм, твором, готовність до уявної зустрічі з особистістю автора.

8) Завдання від тексту: назвати епізод з твору, навести вірш або цитата з епосу чи драми, які треба відповідно пояснити.

9) Завдання до тексту: пропоную підтвердити або проілюструвати текстом якесь теоретич-не судження чи поняття. Літературно-художні компетентності: здатність синтезувати переко-нання на основі читацького досвіду, здатність до узагальнення конкретно-чуттєвих даних, уміння бачити художнє ціле через зображення конкретно-го, здатність до абстрагування від конкретного до типового у художньому образі, здатність долати стереотипи та конформні інтерпретації тексту, здатність до доказової естетичної оцінки прочи-таного, уміння знаходити аналогії.

Отже, основною формою навчальної діяль-ності на уроці літератури є не розповідь учи-теля про книгу, не пояснення вчителем книги, а спільна — учнів та учителя — робота над художнім твором, їх діалог, спрямований на розуміння твору.

ПРОБЛЕМНИЙ ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ —

МОТИВАЦІЯ УЧНІВ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ

ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІХ КОМПЕТЕНЦІЙ

На етапі мотивації навчальної діяльності учнів часто використовую проблемні питання чи ситуації.

Наприклад, перший урок вивчення творчості В. Симоненка в 11 класі розпочинаю віршем «Я…», який до цього з учнями не розглядаю. Читаю його напам’ять, на останньому рядку зупиняюсь і про-поную учням завершити вірш. Звичайно, учнівські пропозиції бувають різними, але близькими до Си-моненкового «Хто поважає мільйони Я».

У такий спосіб розвиваю в учнів таку специ-фічну літературно-художню компетенцію при ви-вченні лірики, як здатність до інтуїтивного про-никнення в текст. У кінці уроку, побудованому з орієнтацією на порушену проблему, учні, до-бре ознайомлені із кредо митця, підходять дуже близько до авторського рядка. Після цього легко підбити підсумки уроку.

Часто власне тему уроку трансформую у про-блемне питання. Наприклад, спочатку на дошці запис є таким: «Василь Стус — вільний поет Укра-їни». Але коли в кінці цього речення з’являється знак питання, починається цікавий процес аналі-зу, спостереження причиново-наслідкових зв’яз-ків, занурення у творчість і життя поета.

Маю ще одну пропозицію щодо початку уро-ку вивчення творчості Василя Стуса. Учні роз-глядають картину М. Кушніра «Духовна єдність України», яку він закінчив у 2004 році. На ній — 280 історичних облич, серед яких і Ярослав Му-дрий, і Руслана Писанка. Всі вони різні за роз-міром. Портрет В. Стуса за розміром однаковий із портретом Т. Шевченка. Проблемне питання: «Стус — другий Шевченко?».

Інколи ставлю проблему перед читанням тво-ру учнями. Наприклад, урок, що передує розбору твору М. Хвильового «Я (Романтика)», закінчую проблемним питанням: «Ідея та людина: що/хто переможе?»

Бажання учнів знайти відповідь на поставлене запитання виконує роль мотивації до активної по-шукової діяльності, заглиблення в матеріал, який вивчаємо.

Це сприяє і розвитку таких

літературно-художніх компетенцій:

здатність до художнього осмислення історії; здатність розпізнавати та враховувати значен-

ня соціально-психологічного фону тексту;



розпізнавання людських психотипів через конкретних персонажів твору;

віднайдення в тексті архетипів долі тощо.

Проблемний метод розвиває критичне мис-лення учнів, учить самостійно набувати зна-ння, вдосконалює їхні вміння аналізувати ху-дожній твір, критичні статті, інші суміжні ма-теріали, зацікавлює їх предметом вивчення та спонукає до роздумів та пошуків.

НАОЧНІСТЬ, ЩО СПОНУКАЄ ДО РОЗВИТКУ

(ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ)

Зараз учителі активно використовують на сво-їх уроках мультимедійні системи. Але дуже часто презентації, створені в програмі PowerPoint, до-дають уроку лише ефектності, а не бажаної ефек-тивності. Нагромадження зайвих картинок, ані-мацій, що лише відвертають увагу учнів, текстові слайди з інформацією, яку можна знайти в під-ручнику, — усе це не дає право вчителеві говори-ти, що на своїх уроках він використовує іннова-ційні технології. Педагог має оцінити доцільність та виправданість залучення техніки до підготовки та проведення уроку.

Зупинюсь спочатку на таблицях та схемах. Якщо учні розглядають їх у підручнику чи на-віть на слайді, то вони вже мають готовий про-дукт. Інша справа, коли таблиця чи схема буду-ється поступово. Учні можуть простежити логічні зв’язки, причиново-наслідкові зв’язки. Процеси аналізу та синтезу, порівняння та узагальнення, конкретизації, індукції, дедукції, аналогії зрозу-мілі усім учням, адже вони беруть у них найак-тивнішу участь. Наприклад, таблиця «Трагічне та комічне в «Кайдашевій сім’ї» І. Нечуя-Левицько-го» спочатку має такий вигляд:

комічнекомічне ліричнеліричне

СМІХ КРІЗЬ СЛЬОЗИ

іронія

гум

ор

Чорний гумор, сатира

Життєрадісне переживаннякраси людини і світу

Але, поступово заповнюючи таблицю необхід-ною інформацією, на завершальному етапі роботи з нею учні мають свій спільний продукт:

комічнекомічне

Бійка Карпа з батьком.

Мотрявиколює окоКайдашисі.

Набожність духовенства у Києві.

«Пані еко-номша» (Кай-дашиха)переверта-ється на возі, коли їде на оглядини до Бієвиць.

Баба Палажка замовляє ста-рого Кайдаш від п’яних марень.

Задивившись на Мотрю, Карпо не пильнує воза — і вісь у ньому лама-ється.

Прийшовши напідпитку з шинку, Омелько Кай-даш не втра-пляє у двері.

Портретні характерис-тики старих і молодих Кайдашів.

Пейзаж (природа над Россю).

Поетичні описи праці.

Парубоцькі мрії Лавріна і Карпа про кохання.

Побачення Лавріна з Мелаш-кою (алюзія з народних пісень про кохання).

ліричнеліричне

СМІХ КРІЗЬ СЛЬОЗИ

іро

нія гу

мо

р

Чорний гумор, сатира

Життєрадісне переживаннякраси людини і світу

Попри розвиток літературно-художніх компе-тенцій, така наочність впливає й на розвиток об-разного мислення дітей. За відгуками моїх учнів, вони краще запам’ятовують матеріал, якщо урок супроводжувався мультимедійною презентацією. Адже серед дітей дуже багато візуалів, яким на-багато легше буде відтворити матеріал, згадавши, наприклад, такі таблиці:

ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРАВід гр. polemicos — войовничий,

ворожий, протилежний

Католики й уніати Православні

Іпатій Потій Бенедикт Гербест Кирило Терлецький Петро Скарга

Іван Вишенський Герасим Смотрицький Клірик Острозький Христофор Філарет Стефан Зизаній

№ 30 (430) жовтень 2015 р. 6 ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ЛІТЕРАТУРУ


Ці таблиці створені мною особисто. Але я набагато ціннішими вва-жаю ті, які створюють мої учні. Вони самі знаходять образи-символи для таких схем, тож зрозуміло, що їхні знання з теми, яку вони «па-кували» у схему, глибокі та ґрунтовні. Наприклад, шлях до щастя за Г. Сковородою учні подали у вигляді сходинок:

Під час створення таких таблиць в учнів формуються

літературно-художні компетентності:

здатність до інтуїтивного проникнення в текст; продуктивність внутрішнього зору; навички асоціативного зображення; аналіз та синтез набутих знань тощо.

Результат такого виду роботи, як «Асоціативне гроно», має ефектні-ший вигляд на екрані, ніж на дошці. Прочитавши роботу Г. А. Могиль-ницької «...Свята земелько, божа ти донечко!..» До проблеми адекват-ного прочитання української класики», запропонувала учням створи-ти асоціативне ґроно до поняття «гроші» і зраділа, що серед асоціацій дуже багато було й позитивних (рис. 1–2).

«Сродна» праця, гармонія із собою і світом приведе тебе до щастя

Присвяти своє життя справі, що відповідає твоїй «натурі», — «сродній» праці

Пізнавши себе, свою внутрішню «натуру», вдосконалюйся

Пізнай себе — і ти пізнаєш Бога. Дух людини = Бог (його присутність у людині)

Пізнай себе! Самопізнання — це пізнання добра і зла

Шлях до щастя(за Г. Сковородою)

Рис. 1 Рис. 2

ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ЛІТЕРАТУРУ 7


Зрозуміло, що аналіз твору «Хазяїн» та його героїв після цього був різнобічним та об’єктивним.

Дуже допомагають презентації Power Point під час встановлення міжпредметних зв’язків. Ви-вчаючи твір В. Стефаника «Кам’яний хрест», не можна не розповісти учням про історичні причи-ни еміграції та її хвилі.

А ще краще — показати у вигляді слайдів.

Використання наочності не заради наочнос-ті, а заради підвищення ефективності уроку приносить певні плоди. Урок стає більш наси-ченим, яскравішим, емоційнішим, матеріал — доступнішим, ілюстративним. Час, збережений на кресленні схем на дошці, використовую для проведення різноманітних видів роботи, що позитивно впливає на розвиток літературно-художніх компетенцій учнів.

Сформовані літературно-художні компе-тенції — інтеграційний результат навчальної діяльності, який базується на сумі знань, здо-бутих у процесі літературної освіти; виявляєть-ся в уміннях, необхідних для сучасного життя: активно приймати рішення; бути готовим брати на себе відповідальність; уміти регулювати кон-флікти мирним шляхом; опановувати важливе в суспільному житті усне і письмове спілкування; здобувати, критично осмислювати й використо-вувати різноманітну інформацію; самовдоскона-люватись; бути здатним до раціональної продук-тивної творчої діяльності. Мета вчителя — роз-вити ці компетенції в учнів. Але це можливо тільки тоді, коли педагог готовий розуміти учня, бачити його не лише сьогодні, а й завтра, вміти проникати в його внутрішній світ. Це серйозне мистецтво, яке необхідно опановувати кожному словесникові.

Пропоную розробку уроку в 11 класі з ураху-ванням викладених вище положень.

ТЕМА. ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО

«УКРАЇНА В ОГНІ». ТРАГЕДІЯ

УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Мета уроку:

належно опрацювати вершинний твір О. Довжен-ка — «Україна в огні», закріпити вивчене про жанр кіноповісті, характеротворення, поетику;

ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ЛІТЕРАТУРУ8


розвивати в учнів такі літературно-художні ком-петенції: відстежування зв’язків і біографічних мо-ментів з темами прозаїка, з’ясування психологічних причин вибору тематики творчості спостереження й відтворення оповідного дискурсу, готовність до читацької комунікації, уміння виділяти вузлові мо-менти тексту, уміння характеризувати героїв, здат-ність до художнього осмислення історії, здатність розпізнавати та враховувати значення соціально-психологічного фону тексту, розвивати компе-тенцію розпізнавання людських психотипів через конкретних персонажів твору; розвивати уміння знаходити необхідну інформацію і творчо її вико-ристовувати;

виховувати любов до рідного краю, національну гідність і свідомість, розвинути творчу уяву і вміння оптимістично сприймати оточуючий світ.

Очікувані результати

Після цього уроку учні мають знати: творчу біографію митця, розуміти її трагізм; текст твору, розуміти особливості жанру кінопо-вісті, специфіку публіцистичного тексту.

Після цього уроку учні повинні вміти: переказувати історію написання та опублікуван-ня «України в огні»;

вдумливо читати текст, коментувати найосновні-ші фрагменти, публіцистичні відступи;

виокремлювати провідні мотиви, проблеми, об-говорювати їх з позицій сьогодення, дискутувати про їхню актуальність.

Тип: комбінований урок з елементами проектної діяльності.

Обладнання: презентація в PowerPoint, уривки фільму Ю. Солнцевої «Незабутнє».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розвиток асоціативного мислення, активація

емоційної чутливості

На столі — запалена свічка.

Які асоціації у вас виникають зі словом вогонь? Коли вогонь несе тепло? Коли спопеляє?

Ми знаємо, що людина часто керує вогнем. Сьогодні ми продовжимо розбирати твір Олексан-дра Довженка «Україна в огні». Твір, який роз-повідає про те, наскільки жорстокою може бути людина, якою керує спопеляючий вогонь її серця і яка керує вогнем-винищувачем.



ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

Проблемне питання:

У чому трагедія українського народу?

Протягом уроку учні мають відповісти на це питання.

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ

НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда

Нагадайте, з чого починається твір. Чого бажала мати Запорожчиха своїм дітям?

На екрані — монтаж уривків фільму Ю. Солнцевої «Незабутнє». Учитель читає вірш Віктора Геращенка «Війна».

Доля орана, переорана,Зморшки-борозни на лиці.Щастям збіднена, горем зморена,Від осколків — одні рубці.З смерті вирватись поталанило,Спогад траурний, геть гіркий.Все калічило, било, ранило —Пережовано дні, роки…Доля мічена, покалічена,А виною всьому вона —Тричі проклята, в смерть приречена,Душогубка людей — війна.

Евристична бесіда

про долю твору «Україна в огні»

Якого жанру твір О. Довженка «Україна в огні»?

Ви переглянули кадри з фільму «Незабутнє», знятого російською мовою за твором О. До-вженка режисером Юлією Солнцевою. Яке міс-це вона посідала в долі Олександра Довженка?

Фільм побачив світ у 1968 році. А яка доля спіткала твір «Україна в огні» після його ство-рення?

Чому його було заборонено? Як ми можемо дізнатись про почуття самого

Довженка з цього приводу? Твір «Україна в огні» суперечив офіційній

ідеології. Чи вважаєте ви доцільною зміну Ю. Солнцевою назви «Україна в огні» на «Не-забутнє»?

Я пропоную вам об’єднатися в групи (по ря-дах). Перша група буде підбирати аргументи на користь думки, що твору більше підходить назва «Україна в огні». Друга група спробує довести, що назва «Незабутнє» — більш вдала.

А третя група поміркує, чому Юлія Солнцева вирішила замінити назву «Україна в огні» на «Незабутнє».

Групова робота

Доповіді груп.

Який період війни зображено у творі? Як ставиться до втікачів народ? Усіх, хто залишався в окупації, офіційна про-

паганда оголосила зрадниками і запроданця-ми. А як почувалися солдати, які відступа-ли? З вуст якого героя ми про це дізнаємося і в якій ситуації?

Як ви розцінюєте вчинок Олесі? А я, наприклад, згадую слова Ліни Костенко

«…це була любов, а не розпуста». А як розці-нив вчинок Олесі Василь, ми дізнаємось від нього самого. Я вже вам говорила, що фільм «Незабутнє» знятий російською мовою. Група ваших однокласників реалізувала незвичний проект. Вони здійснили дубляж уривку з цьо-го фільму українською мовою.Уривок фільму показують без звуку. Грає фоно-

ва музика, учень читає монолог Василя, починаючи зі слів «Ні, я не забуду тебе, Олесю» (текст О. Довженка набув незначних змін для того, щоб слова збігалися із мімікою актора).

Надзвичайно емоційний момент! Чи можемо ми почати відповідати на проблемне питання?

Трагедія українського народу — у трагедії української жінки.

Де ще у творі порушується ця проблема? (Ли-манчук і Христина Хуторна).

Що доводить, що Довженко не просто написав про такий факт, а керувався реальними випад-ками? (Звернення до «Щоденника» О. Довженка).

Подивіться на дошку. Це кадр з кінофільму (демонструємо без звуку). Як ви вважаєте, хто ці два німці? Про що вони розмовляють?

До Довженка німців зображували примітив-ними, тупими. Вперше в українській літерату-рі Довженко виводить в образах Ернста й Отто фон Краузів ворогів інтелектуальних, розваж-ливих, хитрих, гідних супротивників, які зна-ють, що саме є ахіллесовою п’ятою в українців і мудро використовують цю мічену карту.

Чи можемо ми визначити другу проблему? У чому ще трагедія українського народу?

Було багато зрадників, але більше було людей високої моралі. Які герої твору можуть висту-пати антиподами?



Аналіз образів Лавріна Запорожця

та Максима Заброди

Чи є актуальною проблема нерозвиненості національної свідомості українців сьогодні? Чому?

Сьогоднішня війна — наслідок того, що в Україні багато тих, хто не знає своєї історії і не прагне долучитися до неї. Ми знаємо, що знання — це основа переконань. Яка ж націо-нальна свідомість, які ж переконання будуть у тих, хто формує свою думку лише на почуто-му? Відомі слова Ісуса Христа: «Пізнайте істи-ну, і Вона зробить вас вільними». Істина! А не штучні висновки зацікавлених сторін.

Звернімось знову до фільму (епізод «Солдат і мертва мати» демонструємо зі звуком).

Про яку трагедію кричать ці страшні кар тини? Назва «Україна в огні» містить візуальну кар-

тину, у якій домінує червоний колір. Ваша од-нокласниця, яка отримала випереджальне за-вдання (індивідуальний проект), поділиться із результатами свого дослідження. Їй потрібно було відстежити, скільки разів трапляються назви певних кольорів у творі, яке смислове навантаження вони несуть, і зробити певні ви-сновки.Доповідь учениці. Проблема цінності загальнолюд-

ських ідеалів.

ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Ця свічка — символ вогню, який не є руй-нівним, спопеляючим. А який вогонь палає в ва-ших душах?

— Звернімось до продукту нашого спільного проекту — «Книги пам’яті», у яку ми помістили

спогади ветеранів нашого мікрорайону. У кінці цієї книги є звернення ветеранів до вас, до моло-ді, до тих, хто жив у мирний час, а зараз стоїть перед загрозою нової війни. Я попрошу вашого од-нокласника прочитати це звернення.

Учень читає звернення ветеранів, яке супроводжу-ється фотокартками учасників війни, що мешкають у м. Іллічівську.

Звернення учасників бойових дій

до своїх дітей і внуків

Дорогі діти, ви повинні пам’ятати, що ми за-хищали на полях битв честь, славу, гідність і не-залежність нашої Батьківщини.

Будьте справедливими, об’єктивними та чес-ними. Шануйте старших. Пам’ятайте, що завдяки їм, їхній мужності, героїзму, самовідданій праці та любові до Батьківщини вони здобули перемогу.

Будьте господарями своєї країни. Боріться і добивайтеся! У вас є все: і сили, і знання, і мо-лодість, а ще повинна бути стійка національна позиція. Навчайтесь, думайте — це необхідно, як повітря.

Будьте чесними із собою, виховуйте свій дух! Будьте щасливими!

V. ОЦІНЮВАННЯ

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти тестові завдання «Творчість Олексан-дра Довженка»;

написати звернення до сучасників «Будь гід-ним!» (за бажанням).

ЛІТЕРАТУРА

1. Державний стандарт базової і повної загальної се-редньої освіти http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education.

2. Лізинський В. М. Прийоми та форми в навчальній діяльності. — Х. : Веста : «Ранок», 2007. — 160 с.

3. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / Упорядники : В. М. Андрєєва, В. В. Григораш. — Х. : Вид. група «Основа», 2009. — 352 с.

4. Савчук Н. Формування та розвиток літературно-художніх компетенцій учнів у процесі шкільної літературної освіти // Українська мова та літерату-ра. — 2010. — № 13. — С. 9–15.

5. Чорна Т. Читати чи не читати? Ось у чому питан-ня... http://osvita.ua/school/school_today/4238.

Кадр із фільму «Незабутнє»

формування й розвиток літератуно-художніх...

Education