ЄВРОПЕЙСЬКА ДОСЛІДНИЦЬКА АСОЦІАЦІЯ

Впровадження медіа-освіти та медіа-грамотності в загальноосвітніх школах України

Аналітичний звіт

за результатами комплексного дослідження 2014-2016 рр.

на замовлення Українського медійного проекту («У-Медіа») Інтерньюз Нетворк

Київ

Червень 2016 року

стор.2

Зміст

МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ................................................ 3

РЕЗЮМЕ .................................................................................................................................................. 7

РОЗДІЛ 1. МЕДІАОСВІТА В ОІППО ......................................................................................10 1.1. Організація навчання з медіа-освіти в ОІППО ...................................................................................... 10 1.1.1.Підготовка координаторів ....................................................................................................................... 10 1.1.2. Формати викладання медіа-освіти в ОІППО ...................................................................................... 10 1.1.3. Програми навчання ................................................................................................................................. 11 1.1.4.Слухачі курсу медіа-освіти в ОІППО ..................................................................................................... 11 1.1.5. Теми, що викладаються .......................................................................................................................... 12 1.1.6.Творчі групи ............................................................................................................................................... 13 1.1.7.Збір інформації про викладання МО в школах ................................................................................... 13

РОЗДІЛ 2. МЕДІАОСВІТА В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ (ЗОШ) .................14 2. 1. Статус впровадження медіа-освіти в ЗОШ ........................................................................................... 14 2.1.1. Тенденції і зміни ....................................................................................................................................... 14 2.1.2. Зміни ........................................................................................................................................................... 14 2.2. Організація навчання з медіа-освіти у загальноосвітній школі ........................................................ 15 2.2.1.Участь у експерименті .............................................................................................................................. 15 2.2.2.Форми впровадження МО/МГ ................................................................................................................. 18 Експертна думка: особливості викладання ........................................................................................... 19 2.2.3.Назва курсу і теми, які викладаються .................................................................................................. 20 2.2.4.Підручники .................................................................................................................................................. 21 2.2.5.Навички та вміння учнів .......................................................................................................................... 23 Експертна думка: зацікавленість учнів................................................................................................... 24 2.2.6. Залучення батьків до медіа-освіти ....................................................................................................... 24 2.3. Особистий досвід вчителів ........................................................................................................................ 25 2.3.1.Навчання ..................................................................................................................................................... 25 2.3.2. Досвід викладання МО ............................................................................................................................ 26 2.3.3.Використання ресурсів АУП .................................................................................................................... 28 2.3.4.Основні проблеми викладання МО в ЗОШ .......................................................................................... 29 Експертна думка. бар’єри до впровадження медіа-освіти та можливості їх подолання ............. 30 2.3.5.Оцінка стану впровадження МО в Україні ........................................................................................... 31 2.3.6.Допомога для подальшого розвитку ..................................................................................................... 32 Експертна думка: перспективні напрямки розвитку медіа-освіти .................................................... 33

РОЗДІЛ 3. ФОКУС-ГРУПОВІ ДИСКУСІЇ З УЧНЯМИ РІЗНИХ КЛАСІВ, ЯКІ ВИВЧАЮТЬ КУРС МО ....................................................................................................................34

3.1. Сприйняття термінів та понять з курсу медіаосвіти ............................................................................ 35 3.2. Розуміння школярами мети і завдань курсу медіа - освіти ................................................................ 36 3.3. Досвід медіа-освіти ..................................................................................................................................... 37 3.4. Усвідомлення користі від МО/МГ ............................................................................................................. 40 3.5. Зацікавленість у розповсюдженні інформації про медіа-освіту ........................................................ 41

стор.3

МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою дослідження, проведеного в дві хвилі у 2015 та 2016 роках, є оцінка ефективності та вивчення досвіду впровадження медіаосвіта в загальноосвітніх школах (ЗОШ) у різних регіонах України. Дослідження 2016 року мало зафіксувати зміни у викладанні медіаосвіти, які відбулись протягом 2015-1016 учбового року.

Завдання дослідження:

огляд методів і способів впровадження медіаосвіта;

вивчення наявних та необхідних ресурсів;

фіксація та оцінка новацій та змін у впровадженні медіа-освіти/медіа- грамотності (МО/МГ);

визначення та аналіз труднощів, з якими стикаються загальноосвітні школи під час викладання курсу;

аналіз ефективності існуючих методів викладання медіа грамотності

Дизайн дослідження

Телефонне опитування координаторів Обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (ОІППО), які скеровують впровадження МО в своїх областях.

Телефонне опитування вчителів, які викладають курс МО в ЗОШ,N=100 (2015 рік), N=133 (2016 рік)

Глибинні інтерв’ю з представниками адміністрації шкіл (директори, завучі),N=6 (2015), N=8 (2016 р.)

Фокус-групові дискусії з учнями різних класів, які вивчають курс МО, N=6 (2015 рік), N=8 (2016 рік).

Методологія кількісного етапу дослідження

З метою вивчення ефективності та якості впровадження експерименту з впровадження медіа-освіти/ медіа-грамотності (МО/МГ) в загальноосвітніх школах (ЗОШ) та специфіки організації навчального процесу з курсу медіаосвіта на першому , кількісному етапі було проведено два телефонних опитування: координаторів Обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (ОІППО) та вчителів, які особисто викладають МО в школах (90 вчителів у 2015 та 2016 роках).

Для проведення телефонного опитування вчителів загальноосвітніх шкіл було розроблено двомовний (українська та російська мова) опитувальник, який складався з двох частин («Особистий досвід слухача» та «Організація навчання з МО/МГ в школі»). Порівняно з 2015 роком опитувальник майже не змінився. До 26 питань було додано питання щодо змін та потреб вчителів. Опитувальник був розрахований на проведення 10-15 хвилинного інтерв’ю (див. Додаток 1).

Формування баз даних для проведення опитування

Оскільки опитування проводилось як серед координаторів ОІППО, так і вчителів ЗОШ, бази даних для опитування формувались наступним чином:

База координаторів ОІППО, які направляють впровадження медіа-освіти в своїх

областях, була надана АУП. До неї увійшли 17 координаторів (двоє з однієї області).

До бази вчителів включені викладачі, які причетні до впровадження МО/МГ і

проходили навчання з медіа-грамотності в Академії української преси (АУП) та ОІППО.

стор.4

База респондентів складалась з:(1) учасників літніх та зимових шкіл з медіа-освіти АУП;

(2) переліку шкіл, що беруть участь в експерименті з впровадження медіа культури,

розробником і куратором якого є Інститут соціальної та політичної психології НАПН; (3)

учасників конференцій та інших заходів з МО/МГ; (4) контактів вчителів, що були надані

кураторами експерименту в регіонах; (5) контактів вчителів, які надавали директори шкіл,

що впроваджують МО/МГ; (6) контактів вчителів що були надані їхніми колегами.

Початковий список респондентів у 2016 році налічував 165 контактів, після першого контакту кількість опитаних склала 128 особи (див. Додаток №2). База контактів вчителів значно оновилась, оскільки в деяких ЗОШ змінились вчителі, які починали викладання курсу, а потім з різних причин передали цей курс своїм колегам (таких виявилось 13 осіб). Іноді викладання курсу в таких школах було зупинено через брак нових навчених викладачів. В деяких школах, що були включені до експерименту, експеримент зупинено і курс МО/МГ не викладається, а в деяких, навпаки, з’явились ентузіасти, які самотужки займаються або планують впроваджувати медіа-освіту.

Портрет респондентів

Координатори

Опитані координатори є співробітниками Обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (ОІППО) з Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської , Одеської , Полтавської , Сумської, Харківської, Хмельницької , Черкаської, Чернігівської, Чернівецької областей. Здебільшого за посадою вони є старшими викладачами/ викладачами.

Зауважимо, що у двох областях, де курс МО викладається в ОІППО, експеримент в школах не проводився.

Вчителі

Опитані шкільні вчителі проживають та працюють у південних (Херсонська, Запорізька, Миколаївська області), центральних (Київська, Черкаська, Полтавська області), південних (Чернігівська, Сумська області) , східних (Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Луганська області) України, а також на заході - у Львівській області.

Анкета містила два питання щодо викладання МО в школі: перше давало відповідь на те, чи викладається МО/МГ в школі. З’ясувалося, що в 30 школах з опитаних 128 МО не

10

4

0

1

3

2

8

1

3

0

2

2

Старший викладач/Викладач/асистент

Доцент/професор

Завідувач кафедрою

Завідувач навчально-методичного кабінету

Директор/методист центру (ЗАПИШІТЬ, ЯКОГО)

Проректор

Діаграма 1.Посада координаторів ОІППОПит.1. На якій посаді в ОІППО Ви працюєте?

2016

2014

N=20, 2014 р, N=16, 2016 р.

стор.5

викладається. Головна причина, на яку вказують 59% з них, як в у 2015 році - це брак навчальних годин. 17% опитаних вказали на те, що не вистачає підготовлених вчителів.

Друге питання було спрямоване на те, щоб з’ясувати, чи має вчитель особистий досвід викладання курсу. Щодо досвіду самих вчителів, то 13 з них не викладають курс з різних причин, але назвали 8 своїх колег, які були опитані. В результаті до бази 2016 року як і у 2015 році, увійшло 90 вчителів, які викладають курс особисто.

Опитування показало, що викладачами МО/МГ стали різні за фахом вчителі - гуманітарії, викладачі природничих та точних дисциплін. При порівнянні даних 2015 та 2016 років, можна помітити, що кількість вчителів певних спеціальностей майже однакова. Однак найбільшу групу в цілому становлять вчителі гуманітарного профілю – вчителі літератури/ мови, кількість яких у 2016 році значно збільшилась (на 15 осіб), та історії /суспільних дисциплін (загалом у 2015 році їх частка складала 29%, а у 2016 році – 42%).

За гендерним розподілом серед опитаних переважали жінки. Як і у 2015 році вони склали 84% опитаних вчителів, що в цілому відображує гендерний розподіл української вчительської спільноти.

Методологія якісного етапу

Для проведення фокус-групових дискусій (ФГД) та глибинних інтерв’ю (ГІ) на другому етапі дослідження були розроблені окремі сценарії, які враховували особливості цільових груп якісного етапу дослідження (див. Додаток 3-4).

Відбір шкіл для проведення ФГД здійснювався з урахуванням наступних критеріїв:

14

14

16

13

12

9

29

17

14

10

6

18

Вчитель літератури та мови

Директор (заступник директора, завуч)

Вчитель інформатики/математики

Вчитель історії/суспільних дисциплін

Психолог, педагог-організатор, соціальний педагог

Інше

Діаграма 2.Посада вчителів ЗОШПит. 6. На якій посаді в школі Ви працюєте?

2016

2015

N=90 (2015 р.), N=90 (2016 р.)

Жінки84%

Чоловіки16%

Діаграма 3. Гендерний розподіл респондентів

N=128

стор.6

Регіональне охоплення. Включені школи з Дніпропетровської, Миколаївської, Київської, Черкаської, Полтавської, Чернігівської та Львівської областей.

Включення шкіл з різними формами викладання медіа-освіти - а саме обов’язковий урок, інтеграція в різні предмети, гурток або факультатив, кіноклуб.

Рекомендації кураторів ОІППО та експертів АУП.

Дані опитування, які вказують на зміни, що відбулись в школах протягом 2015-1016 учбового року.

Відповідно до дизайну дослідження, були проведені 8 глибинних інтерв’ю (ГІ) із представниками шкільної адміністрації та вчителями, які викладають цей предмет. Інтерв’ю було проведено в школах Дніпропетровська, Миколаєва, Полтави та містах Київської (м.Хотів), Львівської (м.Новояворівськ), Миколаївської (м.Погорілово), Чернігівської (м.Козелець) та Черкаської (м.Сміла) областей.

Структура звіту

Звіт включає висновки та три розділи, в яких представлено: (1)порівняльні кількісні дані опитування координаторів ОІППО у 2014 та 2016 роках (2)порівняльні кількісні дані опитування вчителів загальноосвітніх шкіл у 2015 та 2016 роках, які супроводжуються якісними даними - інформацією, отриманою від експертів – викладачів МО та адміністраторів ЗОШ у 2016 році; (3) аналіз фокус-групових дискусій, проведених з учнями шкіл, де вивчається МО.

стор.7

РЕЗЮМЕ

Впровадження медіа-освіти (МО) в школах України відбувається поступово, динаміка розвитку існує, хоча й не така помітна. Очікується, що в перспективі – за два-три роки - вона набуде більш помітних рис. Дослідження зафіксувало новий досвід, що ним оволоділи вчителі з медіа грамотності, а також вдосконалення методик викладання та розробку нових ідей з складання практичних завдань для учнів, способів заохочення та включення максимально широкої аудиторії до навчання. Особливістю останнього року стала успішна інтеграція медіа-освіти у різні предмети, включення елементів курсу медіа-грамотності у виховний процес, поширення медіа-освіти на різні вікові аудиторії - починаючи з молодшої й до старшої школи. Вчителі, що викладають медіа грамотність, - є відкритими до нових ідей, обміну досвідом та власними напрацюваннями, й вважають медіа освітні уроки однією з ознак сучасною української школи.

З огляду на викладання МО протягом останнього року, 79% опитаних вчителів помітили посилення МО за трьома головними напрямками: збільшення кількості викладачів МО/МГ в школі (15%), інтеграцію МО в суспільні предмети (10%), участь та перемогу учнів в конкурсах/фестивалів з МО (10%); по 9% відповідей стосувались поширення МО на старші класи, запровадження навчання для батьків, участь вчителів в міжнародних обмінах/конкурсах/навчання. 21% опитаних вчителів не побачили суттєвих змін у викладанні медіа-освіти у 2015-2016 учбовому році.

Оцінюючи рівень впровадження МО в школах за десятибальною шкалою, найбільша кількість - 25 з опитаних вчителів зупинилися на оцінці в «5» балів. Основне пояснення – «ще багато чого треба зробити». Всі інші вчителі поставили оцінки від 7 до 10 балів.

Медіаосвіта в загальноосвітніх школах

За минулі п’ять років медіаосвіта в Україні набула сталого розвитку. Виокремилась група шкіл-лідерів, які розвинули власні програми й запровадили курс з медіаосвіта завдяки поєднанню ентузіазму вчителів/ адміністрацій шкіл та постійній підтримці з боку Академії української преси, яка опікується навчанням вчителів, розробкою методичних матеріалів та підручників, забезпечує обмін набутим досвідом.

Курс медіа-освіти під різними назвами («медіа-культура», «медіа-грамотність», «медіаосвіта») і в різних форматах викладають в школах 14 областей України (за підрахунком координаторів таких шкіл більше 300). У 50% шкіл, які були опитані, медіаосвіта викладається чотири або більше 4-х років.

Експеримент з викладання курсу медіа-освіти під назвою «Медіа-культура», що був започаткований Інститутом соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук в 10 областях України для десятих класів, завершився в 2016 році. У 30 школах з опитаних 128 шкіл МО не викладається. Головна причина, на яку вказують 59% вчителів з цих шкіл - це брак навчальних годин. 17% опитаних вказали на те, що не вистачає підготовлених вчителів. Успішність та ефективність впровадження медіа-освіти залежить від рівня підготовки вчителів, їхньої здатності до підвищення кваліфікації та набуття нових знань, та активності та мотивації керівництва шкіл, які виділяють навчальні години на викладання медіаосвіта. Найбільшого успіху досягають школи, що намагаються інтегрувати МО в якомога більшу кількість навчальні предметів й залучають всіх членів педагогічного колективу до навчання з медіаосвіта. За умов ефективної співпраці долаються всі перешкоди і бар’єри: для МО знаходяться години в щільному графіку навчальної програми, з'являється додаткове фінансування і залучаються гроші на покращення матеріально-технічної бази, в тому числі через переконання батьків учнів.

стор.8

Школи, де працюють опитані вчителі, підключилися до експерименту на різних етапах, у зв’язку з чим демонструють різний рівень розвитку шкільної медіаосвіта. Умовно представлені в опитуванні школи можна розділити на декілька груп:

a. Перша - долучилися до викладання медіа-освіти у 2014-2015 навчальному році , знаходяться на рівні адаптації навчальних програм, пошуків можливостей використання практичних завдань, відносно невеликої інтегрованості медіа-освіти в навчальні предмети. Учні цих шкіл хоча й демонструють навички критичного мислення, проте не виявляють значного захоплення предметом.

b. Друга група шкіл – мають досвід викладання медіа-освіти 2-4 роки, знаходять підтримку як адміністрації шкіл, так і координаторів ОІППО. Проте через ротацію вчителів-викладачів МО ці школи потребують обміну досвідом і допомоги у впровадження нових методів та практик, зокрема, інтеграції в різні предмети.

c. Третя група шкіл мають вже не менш ніж п’ятирічну історію викладання медіа-освіти, розробили власні навчальні програми, широко використовують можливості її інтеграції не тільки в навчальні предмети, але й у виховну роботу з дітьми (проведення щорічних тематичних фестивалів у Дніпропетровську) та батьками (відкриті лекції з медіа-гігієни для батьків у Миколаєві та Погорілово). Такі школи у майбутньому можуть стати не лише прикладом, але й майданчиком для навчання викладачів-новачків й подальшого розвитку впровадження медіа-освіти в Україні.

Різні рівні викладання МО в школах мають бути враховані при проведенні тренінгів та майстер класів; також рекомендовано залучати вчителів з великим практичним досвідом як тренерів.

Форми викладання

Протягом останнього року зменшилась кількість шкіл, де медіаосвіта викладалась як обов’язковий урок - одна учбова година на тиждень, водночас збільшилась число шкіл, де обов’язковий урок інтегровано у природничі та гуманітарні предмети, впроваджено факультатив за бажанням учнів, або функціонує гурток з МО / медіа клуб.

Все більше школи комбінують форми викладання медіа-освіти, що приводить до поєднання теорії і практики: теоретичні знання з розвитку критичного мислення вчителі підкріплюють напрацюванням практичних навичок учнів з створення медіа-продуктів.

Водночас експерти і вчителі наполягають на обох формах впровадження медіаосвіта - інтеграції медіа-освіти в різні дисципліни й викладанні окремої дисципліни з власної системою контролю і оцінювання, що дозволить дисциплінувати роботу учнів.

Підручники та інші джерела інформації

Підручників для учнів з медіа-освіти в школах не вистачає, тому на уроках використовуються електронні роздруківки й презентації, підготовлені вчителем тощо.

Серед підручників та методичних посібників, які вже напрацьовані Інститутом соціальної та політичної психології НАПНУ і Академією української преси, вчителі обирають ті, що будуть цікаві/ доступні школярам. Також з підручників/програм для викладання обираються теми, що можуть бути представлені в школі з огляду на наявне технічне оснащення та спеціальності вчителя.

Підручники використовуються вибірково через те, що деякі з них занадто теоретизовані. Експерти знову вказують, що для підготовки підручників для учнів

стор.9

необхідно створювати творчі колективи з науковців і практикуючих вчителів, які здатні розробляти кейси з врахуванням віку школярів.

Навички та уміння учнів

Формування критичного самостійного мислення у учнів залишилось основним пріоритетом медіа-освіти, на якому вчителі роблять акцент. Водночас зросла кількість тих, хто на відкрите запитання обрав «свідоме ставлення до інформації», «вміння захищатись», «здатність протистояти маніпуляціям». Зміна фокусу у навчанні МО з боку вчителів пояснювалась відповіддю на інформаційні виклики часу. Вони вважають за необхідне допомогти учням розібратися у навалі інформаційних маніпуляцій та захиститися від них.

Залучення батьків Посилилась тенденція до залучення батьків до вивчення медіа-освіти за минулий

навчальний рік: 68 з 90 опитаних вчителів використовують різноманітні форми залучення батьків: найчастіше - презентації вчителів під час батьківських зборів класу (49%), та загальношкільних батьківських зібрань (7%), презентації учнів для батьків під час батьківських зборів (20%). Батьківській лекторій з МО як стислий курс з медіа-освіти використовує 24% опитаних вчителів.

Фактори, що можуть прискорити впровадження МО

Більшість опитаних вчителів (83 особи з 90) та всі 17 координаторів вважають Наказ Міністерства освіти та науки щодо обов’язкового викладання медіаосвіта запорукою успішного поширення медіа-освіти в Україні. Такий наказ відкрив би можливості для поширення медіа-освіти на всі школи України, оскільки передбачає оплачувані години, а відтак фінансування для вчителів, розробку відповідних підручників й інших супроводжуючих матеріалів, відповідне обладнання шкіл тощо.

На друге місце вчителі поставили фінансову підтримку для розробки матеріалів з МО. Це може бути додаткова платня за підготовку методичних посібників/ підручників, що наближені до реальних потреб шкіл та практикуючих вчителів, додаткові гуртки та міжшкільну діяльність. Фінансове стимулювання також сприятиме більшій кількості спільних заходів та об’єднанню вчителів в творчі групи, що приведе до узагальнення кращого досвіду в нових учбових матеріалах. Водночас експерти і вчителі зазначають, що в них бракує досвіду підготовки конкурсних заявок на гранти та очікують допомоги в цій сфері з боку АУП та міжнародних організацій.

Систематичне підвищення кваліфікації було названо третім з найвпливовіших факторів для успішного поширення медіа - освіти. Регулярні обміни досвідом, семінари та конференції для вчителів, а також можливості переймати міжнародний досвід шкільної медіаосвіта стануть додатковим чинником активізації впровадження медіа-освіти в школах України та піднімуть фаховий рівень вчителів.

Подальші перспективи

Серед основних напрямків і перспектив розвитку медіа-освіти, можна визначити три головних: 1) Організаційний, що полягає у всебічній адміністративній підтримці впровадження МО в освітній процес в різних формах (як окремої дисципліни, інтеграції, поширення на молодші класи) з боку адміністрацій шкіл та Міністерства освіти та науки. 2) Методичний, що полягає у розробці та розповсюдженні методичних матеріалів – підручників, навчальних програм, зошитів для учнів, методичних розробок та інтерактивних додатків, мультимедійного матеріалу та практичних кейсів для викладання МО в школах. 3) Комунікативний – створення умов і можливостей для інтенсивного обміну досвідом, навчання, професійного спілкування професіоналів, що викладають МО.

стор.10

РОЗДІЛ 1. Медіаосвіта в ОІППО

1.1. Організація навчання з медіа-освіти в ОІППО

1.1.1.Підготовка координаторів

Для впровадження медіа-освіти в середню освіту України координатори та керівники Академії української преси знайшли найбільш потужний та, як показала практика, сталий підхід до підготовки вчителів ЗОШ до викладання медіа-освіти. На першому етапі були проведені тренінги для викладачів ОІППО, які в подальшому стали джерелом інформації та викладачами курсу медіа-освіти та координаторами в областях. Вони постійно оновлюють свої знання, про що свідчить дані опитування 2016 року – 8 з опитаних 17 координаторів протягом 2015-2016 року пройшли перенавчання на літніх (зимових) школах АУП, троє стали учасниками міжнародних конференцій та обміну досвідом з міжнародними партнерами. Інші навчались самостійно. Координатори ОІППО не тільки викладають курс МО в своїх учбових закладах. Серед нових тенденцій – залучення вчителів до наукової роботи (10 викладачів у 2016 році), лекції з МО в школах області (5 викладачів проти одного у 2015 році).

1.1.2. Формати викладання медіа-освіти в ОІППО

5

0

14

18

7

9

4

1

5

3

0

1

17

8

5

4

10

5

Розробив(ла) робочу навчальну програму з медіаграмотності для ОІППО

Розробив(ла) навчальну програму для загальноосвітніх шкіл

Розробив (ла) авторські модельні уроки/лекції для курсу медіаграмотності

Брав(ла) участь у розробці ІНТЕГРОВАНИХ уроків з МО/МГ

Викладаю курс медіаграмотності у ОІППО

Проводжу позакласну роботу з учнями/гуртки/ фестивалі/шкільна газета/шкільне …

Читаю лекції з медіа грамотності у вищих навчальних закладах (регіону, інших регіонів)

Займаюсь науковою роботою, виступаю на наукових конференціях з тематики медіа …

Читаю лекції з медіа грамотності в школах області

Діаграма 1.1. Використання знань з медіа-освіти а педагогічній діяльності в ОІППО

Пит. 4. Як Ви скористувались Вашими знаннями у сфері МО/МГу викладацькій практиці з медіа грамотності?

2016

2014

N=18, 2014 р., N=17, 2016 р.

стор.11

Найчастіше, як і у 2014 році головним форматом викладання курсу медіа-освіти в ОІППО є 2-4 години на курсах підвищення кваліфікації (про це заявили у 2016 році 10 координаторів). Проте, як іу 2014 році існують різі формати, які зорієнтовані на потреби слухачів та відповідають їх фаху. Координатори називають:

заочні курси та двотижневі денні курси, по 3-4 лекції, практичні заняття кожного

дня (Луганська область);

4-6 годинний курс вчителям інформатики и 28 – годинний дистанційний курс

(Запорізька область);

одно-дводенні семінари з лекціями та практичними заняттями (Полтавська та

Дніпропетровська області);

8-12 годин на очному курсі підвищення кваліфікації (Сумська та Миколаївська

області).

1.1.3. Програми навчання

Як і у 2014 році, координатори здебільшого спираються на програму, розробленої МОН для слухачів курсу підвищення кваліфікації в ОІППО (7 осіб), або використовують власну програму, розроблену на основі програми МОН (10 осіб).

1.1.4.Слухачі курсу медіа-освіти в ОІППО

За оцінкою координаторів, протягом 2015-2016 навчального року курс з медіа-освіти прослухали 35 824 слухача, серед яких всі категорії вчителів складають 23%, директори та завучі – 21%, вчителі-організатори, методисти, психологи тощо – 15-16%. Ці дані майже не відрізняються від результатів 2014 року, тобто цільові аудиторії ОІППО розподілені рівномірно.

Директори та завучі

загальноосвітніх шкіл21%

Всі категорії вчителів

23%

Вчителі начальної школи

12%

Вчителі дошкільної освіти 13%

Вчителі-організатори

позакласної роботи та інші

(вихователі, психологи, соціальні

педагоги тощо)16%

Методисти, бібліотекарі15%

Діаграма 1.2. Слухачі курсуПит.19. Хто є слухачами курсу з медіаграмотності у вашому ОІППО?

N=17, 2016

стор.12

1.1.5. Теми, що викладаються

Результати опитування 2016 демонструють певні зміни щодо найбільш цінних для викладачів ОІППО тем курсу. Зросла кількість тих, хто вказав на теми, пов’язані з теорією та методикою викладання МО; маніпуляції в медіа , як і в 2014 році є популярними. Можливо, спираючись на ці дані, АУП треб переглянути програму тренінгів та зосередитись більше на темах, які набирають більшу підтримку за рахунок тих, які майже не цікавлять координаторів. Діаграма 1.3. Найбільш цінні для викладання теми

Пит. 5. Які з тем, що були запропоновані АУП для викладання на курсах ОІППО, виявились для Вас найбільш цінними в педагогічній діяльності? N=18, 2014 р., N=17, 2016 р.)

Цікаво відзначити, що теми, які координатори назвали цінними, обов”язково включаються в курс медіа-освіти. І хоча назви звучить дещо формально , наприклад, «Медіа в навчально-виховному процесі загальноосвітніх та вищих навчальних закладів», за нею ховається практично зорієнтована цікава лекція, яка має надихнути вчителя на викладання МО в своїй школі.

Доповнюючи список обов’язкових тем, координатори назвали: «Маніпуляція свідомістю, медіа ризики і робота з різними медіа текстами», «Маніпуляційні технології», «Мова ворожнечі» тощо. Отже, координатори, не відкидаючи донесення до слухачів обов’язкових методичних та теоретичних засад викладання МО, звертаються до тем, які цікавлять слухачів і є нагально необхідними. Цікаво навести коментар координатора з Запоріжжя: «На базе философии конструктивзма, мы представляем поиск информации, виртуальные карты, инттелектуальные блокноты, метакогнитивные моменты (отслеживание свого индивидуального процесса получения знаний) . Мы учим рефлексии над собой. Цель - педагог должен научить ребенка самостоятельно получать знания и сформировать критическое мышление»).

6

6

5

5

2

5

11

3

3

3

4

6

0

0

5

12

8

12

6

3

9

0

1

4

2

0

2

1

Основи медіаосвіти. Методики МО

Як розпочати викладання медіаосвіти

Теоретичні основи медіаосвіти

Провідні методики медіаосвіти

Глобалізація і сучасні тенденції в медіа …

Маніпуляції в медіа

Художнє мислення Фотокамера як творчий …

Рекламні стратегії та безпека особистості

Практична медіаграмотність. Сучасні …

Як Інтернет впливає на майбутні покоління

Вікові особливості впливу сучасних медіа на …

Історія екрану: історія мови – історія …

Професійні стандарти журналістики в …

2016

2015

стор.13

Діаграма 1.4. Обов’язкові теми

Пит.8. Які теми Ви обов’язково включаєте в свій курс медіа-грамотності ? (N=17, 2016 р.)

1.1.6.Творчі групи

На існування творчих груп протягом останніх декількох років , які об’єднують вчителів МО, вказали 6 координаторів з Дніпропетровської, Запорізької , Миколаївської Харківської, Черкаської, Чернігівської областей. Вони мають різний статус, які працювали або ще працюють при ОІППО. Зауважимо, що деякі групи через закінчення експерименту, зменшили свою активність або розпалися.

1.1.7.Збір інформації про викладання МО в школах

10 координаторів (двоє з однієї області) збирають дані про школи, в яких впроваджується медіаосвіта, 5 не збирають інформацію, в 2 областях експериментальних шкіл нема, а за своїм власним бажанням школи ще не долучилися до МО. Дані, які надали координатори, свідчать про те, що в 9 областях України до експерименту або самостійного впровадження медіа-освіти долучилися 323 школи. Ця цифра потребує критичного ставлення, оскільки деякі дані виглядають не дуже достовірними (наприклад, у Львівській області, де МО розпочалося лише у 2014-1015 учбовому році , за звітом координатора, МО викладається у 132 школах. Для порівняння , у Дніпропетровській області, де МО впроваджується більше 4-х років, учасниками національного експерименту є 50 шкіл, регіонально беруть участь 41 школа). Поясненням може служити (1) координатори плутають участь у національних конкурсах шкільних медіа, до яких іноді долучається до 200 шкіл з області з викладанням курсу медіа-освіти в школах; (2) використання технічних засобів на уроках сприймається як медіаосвіта; (3)відсутні чіткі критерії щодо того, що насправді є медіа-світою в школі. ;(4) цифри відображують кількість «паперових» учасників експерименту, реально їх значно менше (коментар координатора з Полтави: «18 закладів, де є експеримент по області, але 10 точно, де є заняття з медіа-освіти»). Кількість навчених школярів координатори оцінити не беруться

26%

20%

9%

21%

12%

12%

Медіа в навчально-виховному процесі загальноосвітніх та вищих навчальних закладаів

Медіакомпетенція педагогічних та науково-педагогічних працівників

Філософія медіа культури/Філософські засади медіаграмотності

Формування компетентності медіа грамотності педагога

Медіаграмотність як світоглядна основа компетентності педагога

Теорія впливу

стор.14

РОЗДІЛ 2. Медіаосвіта в загальноосвітніх школах (ЗОШ)

2. 1. Статус впровадження медіа-освіти в ЗОШ

2.1.1. Тенденції і зміни

Особисті інтерв’ю з керівником Академії української преси професором Валерієм Івановим та керівником програми Оксаною Волошенюк, були спрямовані на те, щоб виявити зміни, які помітили експерти, тісно пов’язані з впровадженням МО/МГ в Україні з перших кроків.

Основні зміни, на які сказали експерти, було в подальшому враховані при розробці анкети для опитування вчителів та сценаріїв глибинних інтерв’ю. Серед них:

Систематизація курсу МО.

Розширення кола шкіл, в яких викладається або планується викладання МО/МГ.

Залучення нових аудиторій – учнів класів різних рівнів та дошкільнят.

Інтеграція курсу в різні предмети.

Створення тимчасових творчих груп, які об’єднують вчителів МО/МГ.

Налагодження програми міжнародного обмінів вчителів.

Проведення конкурсів для школярів як регіональних, так і національних.

Серед недоліків, які потрібно подолати, на думку експертів, є: Брак підготовлених вчителів, які могли б впроваджувати МО/МГ в ЗОШ по всій Україні

Відсутність постійного механізму передачі досвіду та практичних навичок викладання

МО/МГ.

Застарілість концепції, покладеної в основу експерименту, який проводив Інститут

соціальної та політичної психології АПН України.

Нарратив та теоретизування, характерні для деяких підручників та методичних

матеріали, необхідність наблизити їх до потреб вчителів та учнів.

2.1.2. Зміни

Для здійснення великих та помітних змін в шкільній системі, яка відрізняється консерватизмом, рік – досить короткий строк. Однак до анкети дослідження -2016 було включено питання про зміни, на яке могли відповісти тільки вчителі – ті, хто втілював ці зміни та міг їх відзначити.

21% вчителів сказали, що змін не було.

79% вчителів підтвердили різні зміни, які відбулися в їхніх школах у 2015-2016 учбовому році.

Серед багатьох варіантів змін відзначимо 3 головні: збільшення кількості викладачів МО/МГ (15%), інтеграцію МО в суспільні предмети (10%), участь та перемогу учнів в конкурсах/фестивалів з МО (10%).

По 9% набрали опції, які відображають запровадження МО в старших класах, навчання для батьків, участь вчителів в міжнародних обмінах/конкурсах/навчання.

стор.15

Деякі показники поки що досить незначні, однак вони свідчать про реальність змін, на які вказали експерти – інтеграція МО в різні предмети, поширення МО на різні рівні класів в школах, розширення контактів як серед учнів, так і серед вчителів, які займаються МО.

Діаграма 2.1. Зміни у впровадженні МО в ЗОШ Пит.7. Підтвердить або спростуйте наступні твердження щодо змін у провадженні МО/МГ в ВАШІЙ школі? (ТАК), можливість обрати декілька відповідей, (N=90, 2016 р.)

2.2. Організація навчання з медіа-освіти у загальноосвітній школі

2.2.1.Участь у експерименті

ЗОШ, і яких викладається медіаосвіта, мають різний статус, який майже не змінився з 2015 року: у 2016 році 39% респондентів відповіли, що школа є учасником національного експерименту, 41% зазначили, що бере участь у регіональному експерименті. Завершення експерименту у 2016 році здебільшого не вплинуло на ті школи, де МО вже стало частиною «шкільного світу».

Зауважимо, що з 12% до 16% збільшилась група шкіл , які впроваджують МО/МГ самостійно. Декілька респондентів не могли відповісти на це питання, і можна припустити, що вони скоріш за все не є учасниками експерименту.

стор.16

У 46% шкіл МО/МГ викладається більше 4-х років, наступні великі групи – це школи, де МО впроваджується 3 роки (22%) та 2 роки (17%) (діаграма 1.2).

Діаграма 2.3. Кількість років викладання МО в школі (Пит.15 /21.Скільки років викладається МО/МГ у Вашій школі?)

N=90, 2015 рік

N=90, 2016 рік

Вчителі, які долучилися до викладання МО/МГ нещодавно, складають 7%. Зменшилась частка тих, хто не знає, скільки років викладається МО в їхній школі (3% проти 14% в 2015 році).

Експертна думка: мотивація до участі в експерименті та його продовженні1= зрозуміла всім респондентам, які представляють школи, що були учасниками експерименту або впроваджують МО самостійно. Саме тому вони висловлюють стійкі наміри незалежно від того, чи буде експеримент продовжений/поновлений офіційно чи ні, продовжувати роботу у цьому напрямі. Тим більше, що опитані мають вже багато напрацювань в рамках впровадження медіа-освіти з якими вони готові поділитися із колегами.

Одне із важливих досягнень експерименту – це сама його проблематика, те, що йому вдалося вийти і виявити ті проблеми, які є актуальними як для шкільної освіти, так і для українського суспільства в цілому. Це проблеми пов’язані із появою та розповсюдженням медійних технологій, які стають невід'ємною частиною нашого повсякденного життя.

1 Тут и далі блок «Експертна думка…» є результатом аналізу глибинних інтерв’ю з викладачами МО.

36

37

11

6

34

36

14

4

Так, наша школа є учасником національного експерименту

Так, наша школа є учасником регіонального експерименту

Ні, ми не беремо участі у експерименті, впроваджуємо МО\МГ …

Не Знаю

Діаграма 2.2. Участь в експерименті (Пит.14 (20) Чи є ваша школа учасником експерименту з впровадження

медіа-освіти? N=90, 2015-2016 рр.

2016

2015

26%

22%20%

18%

14% Чотири роки

Два роки

Три роки

Один рік

Не Знаю

46%

22%

17%

7%5% 3%

Більше 4-х років

Три роки

Два роки

Один рік

Чотири роки

Не знаю

стор.17

Розуміння важливості включення цих аспектів у навчальний процес – це те, що відрізняє учасників експерименту, те, що стимулює їх активний творчий пошук у напрямку впровадження медіа-освіти і зобов’язує його продовжувати й далі: "Це те, що потрібно, що є на часі" (Хотів), "без МО сьогодні не можливо. Але займатися цим має не тільки інститут соціальної психології, це має бути на рівні держави" (Миколаїв).2

Проте рівень реалізації впровадження медіа-освіти за роки експерименту виявився доволі різним у різних регіонах і школах. Не зважаючи на те, що у всіх школах, в яких проводились інтерв’ю із вчителями та шкільною адміністрацією, викладається курс медіа-освіти, ефективність включення в процес впровадження МО в шкільне навчання доволі різна.

При цьому важливим є не стільки сама наявність уроку медіа-освіти (медіа-культури чи медіа-грамотності) у учнів старших класів або підготовленість викладача - фахівця з МО (прослуховування спеціальних курсів, участь в семінарах). Успішність та ефективність реалізації експерименту все більше залежить від масштабності інтегрування МО в інші навчальні предмети в школах, залучення всього педагогічного колективу, включаючи активну зацікавленість і допомогу з боку шкільної адміністрації – директора, завучів. За умов загальної включеності у співпрацю долаються всі перешкоди і бар’єри: для МО знаходяться години в щільному графіку навчальної програми, з'являється додаткове фінансування і гроші на покращення матеріально-технічної бази.

Підтримка з боку шкільної адміністрації, знаходження однодумців у педагогічному колективі стають важливими складовими досягнення успіхів у впровадженні МО. Звичайно, важливим є і залишається індивідуальний ентузіазм і захоплення самого викладача. Проте без колективної підтримки, без можливостей для розвитку і вдосконалення успішна реалізація проекту впровадження МО стала б не можливою. Як зазначила викладачка в одному з інтерв’ю: "Нужно людям создавать ситуацию успеха. Когда он почувствует, что это нужно, что есть отдача – у него вырастают крылья" (Дніпропетровськ).

За часи проведення експерименту різні викладачі пройшли свій шлях. Хтось зазначає, що лише став "краще орієнтуватися в предметі", що "учні стали більш зацікавленими" (Львів). Інші демонструють значні досягнення.

Так, наприклад у Миколаєві була розроблена і впроваджена власні модель медіа-освіти, яка визначається такими принципами: медіа імунітет - критичне мислення – медіа-грамотність - медіа-творчість. При цьому наголошується, що медіа-творчість може бути лише останнім етапом формування медіа-кільтури особистості. Якщо рухатись у зворотному боці, то ми лише збільшимо кількість неякісної продукції. Перед тим, як включити медіа-освіту в навчальний процес, вчителі миколаївського ліцею цілий рік обговорювали на педрадах механізми і способи впровадження такої дисципліни, до обговорення був долучений весь педагогічний колектив.

У м. Погорілово Миколаївської області, вчитель МО, визнаючи, що на перших етапах викладання мав багато методичних труднощів, стикнувшись із різноманітними моделями викладання, що пропонувалися на семінарах, та відсутністю чітких методичних рекомендацій, розробив і запропонував власну навчальну програму, яка була захищена і затверджена у миколаївському ОІППО. У цій програмі – "Практична медіа-культура" основний акцент зроблений на практичний аспект викладання: "я зрозумів, що дітям потрібні практичні навички. Діти важко запам’ятовують великий масив інформації" . Одне із завдань цієї програми презентувалось на відкритому уроці учнями, - круглий стіл за результатами проходження учнями веб-квесту.

2 Тут і далі пряма мова респондентів наводиться курсивом із збереженням лексики та синтаксису.

стор.18

Вчителі взагалі демонструють значну відкритість і готовність ділитися своїми методичними напрацюваннями із колегами. Так, вчителька з Миколаївського ліцею регулярно проводить відкриті уроки МО в школах міста й області.

У Дніпропетровську щорічно організовують та проводять шкільні фестивалі, тематично пов’язані із МО. У таких фестивалях беруть участь всі класи школи, навіть ті, в яких медіаосвіта не викладається. Це дає можливість зацікавити та залучити до МО учнів різних класів. Так, за ініціативою викладачів у цьому році був проведений фестиваль соціальної реклами, в якому перемогли учні молодших класів. У минулому році школа стала базою для проведення міського шкільного фестивалю буктрейлерів, що дозволило їй сформувати певний імідж у місті як медіа-орієнтованої школи.

Стає все більш зрозумілим, що одного особистого ентузіазму та ініціативи в успішній реалізації проекту недостатньо. Потрібна підтримка всього шкільного колективу, потрібне включення і захоплення ідеєю, потрібне відчуття віддачі та розуміння перспектив.

Такою віддачею, за словами респондентів, стають реальні досягнення їх учнів – перемоги у міських, всеукраїнських конкурсах, створення власної шкільної газети, радіо, новин. Реальні досягнення, готовий медіа-продукт, стимулюють до подальшої роботи і вдосконалення.

2.2.2.Форми впровадження МО/МГ

Школи обрали різні форми навчання з МО/МГ, проте в 2015-2016 учбовому році відбулися важливі зміни, які відображують насамперед пошук можливості подолання обмеженості формальних годин шкільної програми. Якщо у 2015 році найбільш поширеним був обов’язковий урок - одна учбова година на тиждень (49 шкіл), то в 2016 році кількість таких шкіл зменшується до 31 із зростанням групи шкіл, де обов’язковий урок інтегровано у природничі та гуманітарні предмети (до 26 проти 9 шкіл у 2015 році).

Збільшилась кількість шкіл, де впроваджено факультатив за бажанням учнів, функціонує гурток з МО або медіа клуб (складають 27% та 19% відповідно проти 15% та 13% у 2015 році).

21% у 2015 році складали школи, де ентузіасти - вчителі ініціювали та підтримували шкільні медіа – газети, радіо, Інтернет–сторінку. Їхня частка скоротилась до 6% у 2016 році.

9

49

17

14

24

26

31

33

23

7

Обов’язковий урок з МО/МГ, інтегрований в інші предмети (гуманітарні і природничі)

Обов’язковий урок щотижнево

Факультативне навчання за бажанням учнів

Гурток з МГ/МО

Медіа клуб (шкільна газета, радіо, Інтернет-сторінка для донесення основ МГ)

Діаграма 2.4. Форми викладання МО/МГ в школі (Пит.17 /23. Як організовано навчання МО/МГ у вашій школі?

можливість обрати декілька відповідей)

2016 2015 N=90, 2015-2016 рр

стор.19

Як свідчить діаграма 2.4., МО/МГ здебільшого викладається в старших 9-11 класах (83% у 2015 році , 60% у 2016 році). Водночас курс «переміщується» у середні класи (25% у 2016 проти 10% у 2015 році). Зауважимо, що 6% опитаних зауважили, що МО/МГ викладається у молодших класах, чого не було зафіксовано у 2015 році.

Діаграма 2.5. Класи, в яких викладається МО/МГ Пит.18/24. Учні яких класів долучаються до навчання з МО/МГ? ( Декілька відповідей, N=90, 2015 та 2016 р.)

N=90, 2015 рік

N=90, 2016 рік

Вчителі оцінили кількість учнів, які пройшли курс медіа-освіти у 2016 році , у 5410 учнів, що становить 10% від загальної кількості учнів у 90 школах , що брали участь в опитувані (50 490).

Якщо згадати, що у 2016 році за даними Міністерства освіти та науки загальна кількість випускників українських шкіл склала 200,5 тисяч учнів,а кількість шкіл складає 17 337, можна уявити масштаб роботи, необхідної для впровадження МО в школах.

Експертна думка: особливості викладання

Викладання курсу медіа-освіти в школах, де були проведені глибинні інтерв’ю, відбувається в старших класах (10 клас – Хотів, Козелець, Сміла,Львів, 8-9 класи у Полтаві, 10-11 класи – Миколаїв, Погорілово, 8,9,10 класи у Дніпропетровську) за рахунок варіативної частини навчального плану 1 раз на тиждень.

Більшості викладачів довелось переробляти запропоновані програми, адаптуючи їх як до умов навчального плану (у початкових програмах передбачалось і розраховувалось викладання курсу на 4 години на тиждень), так і до потреб учнів (посилити практичну складову, щоб максимально включити їх в роботу та зацікавити).

Якщо адаптація до адміністративних умов і скорочення першопочаткової програми, за словами респондентів, відбулося практично в усіх школах, то переробка відповідно до потреб учнів стала для вчителів тим випробуванням, вирішення якого потребувало значних особистісних творчих зусиль. Вчителі, які змогли це зробити за допомогою власної ініціативи, а також за підтримки адміністрації та колег-педагогів, демонструють як значні напрацювання, так і досягнення у цьому напрямку.

Так, у Погорілово Миколаївської області, вчителем медіа-освіти розроблена і затверджена власна навчальна програма "Практична Медіа-культура", яка розрахована на 10-11 класи навчання. У Миколаївському ліцеї розроблена власна модель викладання МО та інтеграції МО в навчальні предмети. Основу цієї моделі складають такі принципи: Медіа імунітет -

83%

10%

7%

0%

старші класи

середні класи

молодша школа

всі класи 60%25%

9%6%

стор.20

критичне мислення – медіа-грамотність – медіа-творчість. Учні дніпропетровської школи постійно беруть участь у фестивалях, присвячених медіа-грамотності, презентуючи власні проекти. Як зазначають самі вчителі, завдяки МО їм вдалось сформувати особливий привабливий імідж школи в районі та місті, не останню роль у якому відіграла її медійна спрямованість.

Отже, впровадження курсу медіа-освіти стало як випробуванням, так і можливістю для вчителів реалізувати свій творчий потенціал за межами власної предметної діяльності.

Окреме питання у викладанні медіа-освіти – це співвідношення теоретичних і практичних знань.

Опитані вчителі дуже добре розуміють важливість і необхідність надання учням теоретичного матеріалу з дисципліни. Але також вони розуміють важливість практичної складової, яка за словами респондентів, стає тим механізмом, завдяки якому відбувається включення учнів у навчальний процес: "Нужны и теоретические знания, но также они должны быть творческими людьми, поэтому они должны делать практические задания" (Дніпропетровськ).

Поєднання теорії та практики, важливість практичних завдань відмічається всіма вчителями. В школах, де медіаосвіта знаходиться на початковому етапі розвитку (Хотів, Львів), і навіть досвідчені (Полтава) вчителі визнають, що їм не вистачає досвіду організації практичних занять і завдань, іноді суто технічного знання про можливості реалізації медіа-навчання: як працювати із відео матеріалом, програмним забезпеченням тощо: "Не вистачає – технічної підготовки для практичних занять" (Полтава).

Від ефективного технічного супроводу залежить також успішна інтеграція МО в усі навчальні предмети в школі. Такі можливості активно використовуються в школах Миколаєва та Дніпропетровська. Вчителі - предметники готують презентації, фільми, активно використовуючи медійні засоби. Так, у Дніпропетровську вчителька хімії самостійно підготувала для учнів фільм про Д.Менделеєва. У Миколаєві вчитель фізкультури пояснював користь від фізичних вправ, демонструючи в презентації які м'язи включаються під час тренування. Звичайно, такий підхід далекий від класичного розуміння медіа-освіти, спрямованого на розвиток критичного мислення, проте стимулює творчий підхід учнів при вивченні предметів.

Це означає, що інтеграція МО – це не лише перспектива, для багатьох шкіл це вже реалії повсякденної роботи і організації навчального процесу.

Разом із цим більшість експертів вважають, що уроки МО мають бути окремим предметом у навчальній програмі. Має бути власна система оцінювання, а не як факультатив або спецкурс: "Лучше развивать как предмет – т.к. это больше дисциплинирует. Кружковая работа более свободна. Заставить ходить не можем. А МО – как предмет, нужно готовиться, выполнять задания. В итоге – это играет только в плюс" (Дніпропетровськ), "Якщо ми хочемо, щоб був результат, то це має бути окремий предмет, з оцінюванням" (Львів). З іншого боку, саме відсутність формального оцінювання, більш вільна форма спілкування, можливість дискусій та висловлення своїх думок є тими рисами, які приваблюють учнів до вивчення курсу медіа-освіти.

2.2.3.Назва курсу і теми, які викладаються

Майже половина опитаних вчителів визначили курс, який вони викладають, як «Медіа культура» (46 осіб) або «Медіаосвіта» (17 вчителів). Існують також інші назви - «Основи медіа-грамотності», «Сходинки до медіа- грамотності» «Елементи медіа- грамотності» або «Медіа-грамотність» (13 вчителів) та більш вузькі «Основи мультимедійних технологій», «Візуальна медіа- культура». 11 вчителів визначили свій курс як «Інтегрований курс в

стор.21

суспільні предмети», «Інтегрований курс МО с в українську мову». Гуртки носять різні назви – «Гурток медіа-освіти», «Гурток медіа-грамотності», «Гурток медіа-технологій», «Гурток журналістики». В деяких школах курс для 10-го класу називається «Медіа-культура», а для 8-го «Основи медіа-грамотності».

Як правило, на питання про теми, які вони обов’язково розглядають із своїми учнями, вчителі відповідають – «ідемо за програмою», і тому розподіляються за наступними напрямами (модулями):

1. Історія медіа (фото, кіно, телебачення, газети, журнали, Інтернет) та аналіз

текстів/матеріалів/інших медіа продуктів (наприклад, телешоу)

2. Візуальна медіа-культура. Практика створення медіа продуктів, реклами,

розробка сюжетів, репортажів, кіно- та фотоматеріалів.

3. Основи інформаційної безпеки. Інтернет безпека. Медіа-гігієна.

4. Маніпулятивні технології. Інформування та пропаганда, мова ненависті,

стереотипи. Психологічний вплив медіа та способи протидії маніпуляціям.

Вчителі вказували, що в ситуації, яка склалася в Україні, важливість протидіх маніпуляціям та пропаганді є дуже важливими темами медіа-курсу.

2.2.4.Підручники

Порівняно з 2015 роком дещо зменшилась кількість вчителів, які використовують програми та посібники, розроблені в Інституті соціальної та політичної психології НАПНУ, зокрема, підручник «Медіа-культура особистості: соціально-психологічний підхід: навчально-методичний посібник за ред. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця назвали 13 вчителів; 6 вчителів сказали, що використовують підручник «Медіаосвіта та медіа-культура учнів в ЗОШ: візуальна медіа-культура» Н.І. Череповської , а 10 назвали «Практикум «Медіа-культура» Л.А. Найдьонової , О.Т. Баришполець.

Підручники та методичні матеріали, які розробили або видали в АУП, використовуються досить активно. На першому місці – «Основи медіа- грамотності. Навчально-методичний посібник для вчителя 8 (9) клас Плани-конспекти уроків», «Медіа-грамотність. Підручник для вчителя» (Сінді Шайбе) – ці підручники біли обрані 64 та 51 вчителем відповідно з 90 опитаних. Завойовує популярність «Медіа-грамотність на уроках суспільних дисциплін» (обрали 49 вчителів).

Діаграма 2.6. Використання підручників та методичних матеріалів

Пит.27. Чи використовуєте Ви наступні підручники/матеріали при викладанні МО/МГ? (ТАК), N=90, декілька відповідей

стор.22

В цілому вчителі не обмежуються названими підручниками («Ми використовуємо все, що нам давали на школах АУП»), активно використовують Інтернет у пошуках новинок.

Експертна думка: навчально-методичні матеріали

Спілкування з експертами надало пояснення, чому деякі підручники стали користуватися меншою популярністю, ніж це було у 2015 році. Наприклад, підручники з медіа-освіти за ред. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця, Н.І. Череповської, з одного боку, стали основою для викладання курсу медіа-культури під час експерименту, однак є складними для учнів , потребують значної адаптації і здебільшого використовуються вибірково ("Медіа-культура особистості" заскладний для сприйняття учнями, тому беремо теми вибірково (Дніпропетровськ)». З іншого боку, вчителі вже набули власного досвіду в викладання МО і тому розробляють власні методичні та практичні матеріали, іноді просто відмовляючись від підручників.

Популярністю серед вчителів при викладанні МО користується робочий зошит, розроблений Н.Череповською. Проте і він використовується вибірково, оскільки кількість годин, виділених на МО у навчальних планах, надзвичайно невелика (1 год на тиждень).

Схвально сприймаються деякі навчально-методичні рекомендації/підручники , підготовлені або видані в Академії української преси.

Водночас експерти зазначають, що їм було б дуже цікаво ознайомитись і можливо впроваджувати в навчальний процес методичні розробки колег з інших міст. У зв’язку із чим респонденти наголошували на необхідності посилення зв’язків і комунікацій із колегами – проведення круглих столів, семінарів, або створення форумів і віртуальних платформ для обміну досвідом та матеріалами.

На думку опитаних, ідеальний підручник з медіа-освіти має готуватися спільно науковцями, які розуміються на предметі, із залученням до його підготовки вчителів, які мають напрацьовані практичні рекомендації щодо організації і впровадження курсу.

Контроль знань

Серед методів контролю знань переважає підготовка творчих завдань та проектів. Так, у м.Погорілово Миколаївської області вчитель намагається дати такі завдання, які будуть і цікавими, і актуальними для учнів, максимально їх включаючи у вивчення предмету. Наприклад, зробити нарізку музичних треків, які учні прослуховують протягом дня, або по темі фотографія – сфотографувати та зробити фото-колажі, по темі телебачення –

27

37

39

49

51

64

Медіаосвіта та медіаграмотність для вищих навчальних закладів.

Практична медіаосвіта: авторські уроки. Збірка.

Медіаосвіта та медіаграмотність. Короткий огляд

Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: Посібник для вчителя

Основи медіаграмотності: Навчально-методичний посібник для вчителя 8 (9) …

стор.23

розробити власне теле-меню вихідного дня. За підсумками навчання учні готують "портфоліо" – приклади реалізації завдань із дисципліни.

Завдання контролю знань, таким чином, на думку респондентів, полягає у наданні учням можливості продемонструвати отримані знання. Вчителі все більше відходять від традиційних форм контролю, зосереджуючи увагу на розкритті творчого потенціалу учнів.

2.2.5.Навички та вміння учнів

Учні, за свідченням вчителів, найбільш зацікавлені практичною стороною курсу, а саме створенням власних медіа продуктів там, де це можливо. В школах, які не мають власних медіа (газети, радіо) або доступу до Інтернет, вчителі зосереджуються на критичному аналізі медійних матеріалів, що, за їх словами , також дуже приваблює учнів.

Кількісний аналіз даних, які були зібрані у відповідь на питання про те, на чому саме роблять акцент вчителі курсу МО/МГ в школі, показав, що формування критичного самостійного мислення було основним пріоритетом у 2015, і залишилось у 2016 році (обрано 76 та 66 відповідей відповідно). «Здатність до креативного мислення» - у 2016 році цю навичку назвало 27 вчителів проти 54 у 2015 році.

Водночас зросла кількість тих, хто обрав «свідоме ставлення до сприйняття та розповсюдження інформації» (36 відповідей у 2016 проти 11 у 2015 році) та «вміння психологічно захищатися від непотрібної інформації» (18 відповідей у 2016 проти 7 у 2015 році). Кількість випадків, коли навичка «здатність протистояти медіа маніпуляціям» була обрана вчителями, залишилась без змін. Варто зауважити, що обираючи саме ці відповіді - «свідоме ставлення», «вміння захищатись», «здатність протистояти» - вчителі реагують на інформаційні виклики часу, коли медіа простір заповнився фейками, маніпулятивною інформацією, агресивною та дискримінаційною лексикою. Вони вважають за необхідне допомогти учням розібратися у навалі нових інформаційних викликів та захиститися від них.

Діаграма 2.7. Основні навички та вміння учнів

(Пит.23/30. Які навички/вміння з МО/МГ Ви намагаєтесь розвинути у Ваших учнів? Можливо 3 відповіді N=90, 2015 та 2016 р.)

стор.24

Експертна думка: зацікавленість учнів

За визнанням всіх респондентів, учні демонструють доволі високий рівень зацікавленості в предметі особливо там, де вчителі намагаються максимально їх включити не лише в навчальний, але й у творчій процес. Як зазначають учасники інтерв’ю, завжди є такі, кому це може бути не цікаво.

Але формування інтересу у учнів – це також завдання для вчителя, який вміє підібрати і подати матеріал, дати такі завдання, щоб зацікавити учні: "Детей нужно заинтересовать, тогда они будут делать даже самые сложные задания. Чтобы у них глазки загорелись" (Дніпропетровськ).

Як відмічають опитані, включеність учнів стає ще більшою, коли вони починають виконувати практичні завдання: "коли починаємо конкретно аналізувати, дивитися, отримують завдання зробити презентацію, то учні включаються у роботу. Їм це близьке, вони знають комп’ютер, як робити відео" (Полтава).

Найбільший інтерес викликають теми, пов’язані із рекламою, медіа гігієною. Менш цікаві – історія медіа, цифрова нерівність. На думку експертів, сам предмет є надзвичайно цікавим, оскільки він відповідає викликам і вимогам сучасності: "Большинство тем интересно, предмет попал в струю, вовремя его ввели." (Дніпропетровськ).

Підготовка та проведення проекту про статус та важливість вивчення української мови були одним з тих завдань, які викликали зацікавленість учнів у м. Козелець ( «Ми витратили багато часу на обрання теми, діти дискутували, доводили свою правоту і врешті решт вирішили зупинитися на цій темі і здійснили цей проект. Нікого не треба було примушувати, бо вони відчули себе соціологами, журналістами , операторами, аналітиками…»).

2.2.6. Залучення батьків до медіа-освіти

Дослідження 2015 року зафіксувало нову рису впровадження медіа-освіти в ЗОШ – залучення батьків. Учні-учасники фокус-групових дискусій кепкували над батьками і говорили, що їхній рівень медіа-грамотності дуже низький, хоча часто допомагає життєвий досвід. Освітня робота з батьками розпочалась лише в декількох школах, де, на думку

76

11

41

43

54

30

7

66

35

31

42

27

36

18

Критичне самостійне мислення

Свідоме ставлення до сприйняття та розповсюдження інформації

Вміння читати, аналізувати, оцінювати і …

Здатність протистояти медіа маніпуляціям та агресивній рекламі

Здатність до креативного мислення в інформаційному просторі

Здатність створювати медіапродукти самостійно

Вміння психологічно захищатися від непотрібної інформації та агресії в …

2016

2015

стор.25

адміністрації , важливим було не тільки розповісти батькам про важливість медіа-освіти для учнів, але й залучити їх до співпраці.

Процес розвивався, і тому до учительської анкети - 2016 року було додано питання «Чи долучаєте Ви батьків учнів до вивчення/знайомства з курсом МО/МГ?», на яке позитивно відповіли 68 вчителів з 90 опитаних.

Вчителі і адміністрація шкіл використовують різноманітні форми медіа-просвіти з батьками. Поширеною є інформація під час батьківських зборів як на рівні класу (49%), так і на рівні школи (7%). Інформаторами виступають класні керівники або викладачі курсу МО/МГ.

Цікавою є форма презентація учнів для батьків під час батьківських зборів (20%). Стислий курс - батьківській лекторій з МО – як форму медіа-освіти використовує майже чверть опитаних вчителів.

2.3. Особистий досвід вчителів

2.3.1.Навчання

Більшість опитаних (84% у 2015 та 69% у 2016 році) проходили навчання з методики викладання курсу МО/МГ. Збільшилась група вчителів, які навчалися самостійно (з 16% до 31% у 2016 році) (діаграма 2.7.). До цієї групи, зокрема, належать, вчителі з тих шкіл, де відбулася заміна викладача МО/МГ, та більшість вчителів зі Львова і Львівської області, які долучилися до МО/МГ відносно недавно.

Діаграма 2.7. Підготовка вчителів до викладання МО/МГ

Пит.1. Чи проходили Ви спеціальне навчання з методики викладання курсу МО/МГ?

49%

20%

24%

7%

Діаграма 2.8. Форми залучення батьків Пит. 32. В якій формі Ви долучаєте батьків до

вивчення/знайомства з курсом МО/МГ?(N=90, 2016 р.)

Інформація під час батьківських зборів класу від класного керівника або викладача МО/МГ

Інформація (презентація) під час батьківських зборів, яку готують учні

Стислий курс з МО/МГ для батьків, батьківський лекторій

Інформація (презентація) під час батьківських зборів школи від викладачів курсу МО/МГ

стор.26

N=115, 2015 р.

N=128, 2016 р.

Відповідаючи на питання про форми навчання, респонденти могли обрати всі запропоновані варіанти. Як показано на діаграмі 2.8, шлях, запропонований АУП – діяти через ОІППО, та одночасно проводити літні та зимові школи з МО, дав свої результати.

У 2016 році 44 вчителя долучилися до МО/МГ на курсах підвищення кваліфікації в ОІППО, 57 осіб (40% у 2016 році порівняно із 24% у 2015) навчалися на літніх /зимових школах АУП. Незначна кількість отримали знання на курсах для учасників експерименту (10 осіб) до курсів, організованих безпосередньо в школах, долучились у 2016 році лише 2 вчителя. З’явилась нова форма навчання –обмін досвідом з закордонними партнерами, якого не було у 2015 році. Про це заявили 16 вчителів.

2.3.2. Досвід викладання МО

Як і у 2015 році опитані вчителі викладають курс МО/МГ у своїй школі (90 осіб). На жаль, треба констатувати, що у 2016 році зменшилась кількість тих, хто долучався до наукової роботи ( з 26 до 20 осіб) або проводить позашкільну роботу, пов’язану з шкільними медіа ( з 26 до 13 осіб).

84%

16%

69%

31%Так

Ні, навчався (навчалась) самостійно

35

35

40

20

14

57

44

16

15

10

2

На літніх (зимових) школах Академії української преси

На курсах підвищення кваліфікації в ОІППО

Міжнародні конференції, обмін досвідом з закордонними партнерами

На курсах або семінарах, що організовані ОІППО або департаментом освіти обласної

адміністрації додатково до курсів підвищення …

На курсах (семінарах), організованих для вчителів (координаторів), які беруть участь у

експерименті Національної Академії пед. Наук

На курсах, організованих в нашій школі

Діаграма 2.8. Форми навчання з МО/МГПит.3 . Де Ви проходили навчання з методики викладання кусу

МО/МГ? (N=97, 2015 р., N=128, 2016 р.)

2016

2015

стор.27

Проте є і позитивні тенденції, які свідчать про те, що група вчителів вже напрацювала досвід викладання МО,який може і хоче передавати в інших школах. 18 вчителів вказали, що вони передають свої знання в тих школах, де експеримент не проводиться, чого у 2015 році не було. 13 вчителів проти 3 у 2015 році допомагають своїм колегам у інших школах, де МО викладається. Невелика група вчителів долучилася до підготовки авторських модельних уроків (6 осіб), інтегрованих уроків (5 осіб), практичних завдань (2 вчителів).

Підтвердження тези про те, що фаховий рівень вчителів, які вже більше чотирьох років викладають в школах медіа-освіту, є потужним, є відповіді на наступне питання (діаграма 2.10.). Відчуваючи брак знань вчителі намагаються подолати проблеми самотужки, звернувшись до Інтернету, і кількість їх значно зросла (про це заявили у 2016 році 79 вчителів проти 54 осіб у 2015 році) . Велика група перечитує матеріали та рекомендації , що отримали в ОІППО або на курсах АУП (50 вчителів проти 7 у 2015 році). Обласні координатори , експерти АУП та Інституту соціальної та політичної психології НАПН також є надійним джерелом підтримки (35 , 24 та 14 опитаних обрали ці опції).

4

8

3

26

31

26

90

2

3

5

6

10

13

13

18

20

20

90

Розробив(ла) практичні завдання з МО/МГ

Розробив(ла) навчальну програму з МО/МГ для гуртка (факультативного курсу)

Брав(ла) участь у розробці ІНТЕГРОВАНИХ уроків з МО/МГ

Розробив (ла) авторські модельні уроки з курсу МО/МГ

Розробив(ла) робочу навчальну програму з МО/МГ для своєї школи

Проводжу семінари та навчання з медіаосвіти для інших вчителів/ методичних працівників у інших …

Займаюсь позашкільною факультативною роботою з шкільними медіа (шкільне радіо, шкільне …

Читаю лекції з МО/МГ для вчителів інших шкіл міста/району/області, де НЕ проходить …

Проводжу теоретичні факультативні позашкільні заняття з МО/МГ (гурток, курси)

Займаюсь науковою роботою, виступаю на наукових конференціях з тематики медіа освіти

Викладаю курс МО/МГ у своїй школі

Діаграма 2.9. Використання знань у позакласній/практичній роботі з учнямиПит. 8. Як Ви скористались отриманими під час навчання знаннями у

шкільній практиці з медіаосвіти? (N=90, 2015 р., N=90, 2016 р.)

2016

2015

стор.28

2.3.3.Використання ресурсів АУП

86 респондентів знають про існування ресурсу АУП, більшість з них – 83 особи – використовують матеріали порталу. Четверо з опитаних сказали, що про існування порталу не знають, ще троє з тих, хто знає, до матеріалів не звертаються.

Більшість користувачів порталу АУП абсолютно задовольняють матеріали, якими вони користуються (65 осіб), 17 заявили, що «скоріше задовольняють», один вчитель висловився негативно («скоріше не задовольняють»).

Діаграма 2.11. показує, що найбільшою популярністю у 2016 році користувалися програми лекцій та уроків, презентації, відеоматеріали . Навчальні програми та збірки статей/публікацій склали другу групу рейтингу. На жаль, перекладені з англійської підручники для учнів майже зовсім не користуються популярністю.

54

7

48

45

6

4

79

50

35

24

17

14

5

Самостійно шукаю інформацію в Інтернет

Перечитую рекомендації/підручники/лекції, що отримав(ла) під час навчання в АУП/курсах ОІППО

До координатора (керівника) експерименту в області

До експертів Академії української преси

До колег з інших шкіл

До керівників експерименту з Інституту політичної та соціальної психології

До керівництва школи

Діаграма 2.10. Звернення по допомогу(Пит.12 /9. Якщо відчуваєте, що вам бракує знань або є сумніви

щодо викладання, то до кого Ви звертаєтесь за порадою? N=90, 2015 та 2016 рр.)

2016

2015

23

45

36

20

47

29

38

5

50

47

47

44

41

27

24

2

Програми лекцій / уроків

Презентації

Відеоматеріали

Навчальні програми / програми МОН

Календар подій

Модельні уроки з різних предметів для …

Перекладені з англійської підручники для учнів

Діаграма 2.11. Рейтинг популярності матеріалів порталу АУП (Пит.9 /14. Які матеріали з розміщених на порталі Ви використовуєте при

викладанні курсу медіа грамотності? N=86, 2015 р., N=83, 2016 р.)

2016

2015

стор.29

2.3.4.Основні проблеми викладання МО в ЗОШ

На питання про проблеми впровадження МО в школах відповідали як координатори, так і вчителі з МО Порівняємо їхні відповіді для основної трійки проблем.

На перше місце у 2016 році координатори поставили «обмеженість годин в навчальних планах шкіл», і їхня думка повністю співпала з думкою 66 вчителів.

«Брак підручників для школярів різних класів» поставили вчителі на друге місце (51 особа), і тільки 8 координаторів погоджуються з ними.

«Нестача сучасного обладнання» обрали 44 вчителя ( в 2015 році їх було 62 – чи означає це, що проблема майже вирішена ?), і 12 координаторів з ними згодні.

У підсумку бачимо майже збіг в оцінці проблем організації та наповнення навчання з МО/МГ у ЗОШ з точки зору вчителів та викладачів ОІППО.

9

11

14

12

5

7

1

16

8

2

1

12

2

6

Брак базових програм курсу МГ/МО для різних рівнів навчання у школі

Обмеженість годин в навчальних планах шкіл на викладання курсу МГ/МО

Брак підручників з МГ/МО для школярів різних класів

Брак методичних матеріалів з курсу МГ/МО на допомогу вчителю

Обмеженість обміну досвідом між вчителями курсу МГ/МО

Нестача сучасного обладнання (мультімедіа) для проведення курсу з МГ/МО

Незацікавленість (протидія) адміністрації школи

Байдужість держави (МОН) до проведення експерименту

Діаграма 2.12. Основні проблеми організації та наповнення навчання з МО/МГ в ЗОШ на думку координаторів МО

Пит. 16/29. З яким проблемами щодо організації на наповнення процесу навчання з МО/МГ стикаються вчителі ЗОШ при викладанні МО/МГ ?

2016 2014N=19, 2014, N=17, 2016

стор.30

Експертна думка. бар’єри до впровадження медіа-освіти та можливості їх подолання

Бар’єри, зазначені експертами-викладачами МО в школах в дослідженні 2015, згадувались в інтерв’ю вчителів, які прийняли участь у дослідженні у 2016. Проте, респонденти на власному досвіді скоріше демонструють можливості їх подолання, ніж вважають зазначені і виявлені проблеми нездоланними.

Серед представлених у дослідженні шкіл, що брали участь в експерименті, можна виділити дві групи за результатами реалізації впровадження МО та сприйняттям бар’єрів до впровадження медіа-освіти в школах.

Представники першої групи - вчителі , які тільки почали викладати МО (школи Львова та Львівської області (Новояворівськ), Хотова (Київська область). Вони самі зізнаються, що для успішного впровадження їм "не вистачає достатньо знань та ентузіазму". Впровадженням МО в цих школах займається 1-2 особи. Для представників цієї групи характерною є відсутність явної підтримки з боку педагогічного колективу, а індивідуального ентузіазму видається замало, щоб реалізувати задум експерименту повною мірою. Серед основних проблем впровадження у представників цієї групи визначається:

відсутність наукового керівництва та чітких вказівок щодо проведення

експерименту

відсутність методичного забезпечення (існуюче і розроблено потрібно додатково

адаптувати, що викликає складнощі)

відсутність достатнього обсягу годин варіативної складової навчальних програм для

реалізації викладання МО

відсутність можливості взяти участь у семінарах, тренінгах для кращої підготовки

проблеми із матеріально-технічним забезпеченням шкіл

Представники другої групи (Сміла Черкаської області, Козелець Черніговської області, Полтава) - вже мають досвід викладання МО у школі, з ентузіазмом працюють з учнями,

45

41

62

17

5

10

11

3

66

51

44

20

17

14

6

6

1

1

1

Обмеженість годин в навчальних планах шкіл на …

Брак підручників з МГ/МО для школярів різних класів

Нестача сучасного обладнання (мультімедіа) для …

Брак базових програм курсу МГ/МО для різних рівнів …

Брак методичних матеріалів з курсу МГ/МО на допомогу …

Брак наглядних прикладів, практичних матеріалів для …

Байдужість держави (МОН) до проведення експерименту

Обмеженість обміну досвідом між вчителями курсу …

Брак контрольних матеріалів з курсу МО/МГ

Незацікавленість (протидія) адміністрації школи

Незацікавленість, байдужість учнів

Діаграма 2.13. Основні проблеми організації та наповнення навчання з МО/МГ в ЗОШ на думку вчителів МГ

(Пит. 24 /33. З якими проблемами щодо організації та наповнення процесу навчання з МО/МГ ви стикаєтесь? (N=90, 2015 та 2016 р.)

2016 2015

стор.31

але зміна викладачів в деяких школах порушує інституціональну пам’ять і потребує додаткових зусиль для підтримки належного рівня викладання. Вчителі з цієї групи не можуть скаржитися на байдужість шкільної адміністрації або брак уваги/допомоги координаторів ОІППО, але школи мають проблеми з матеріальним оснащенням/підручниками, яке в сучасних школах здебільшого забезпечують батьки. Долаючи ці проблеми, вчителі допомагають своїм учням завойовувати почесні місця в конкурсах медіа-продукції.

Представники шкіл третьої групи (Миколаїв, Погорілово, Дніпропетровськ) при впровадженні експерименту також мали всі названі вище проблеми. Проте, їм вдалося і вдається їх постійно долати: розробляти власні програми, адаптуючи їх до умов навчальних планів (з запланованих 4 годин занять на тиждень, скорочувати до 1-2 год), залучати більше практичних завдань у навчальний процес, опановуючи нові знання, відвідуючи семінари та тренінги, знаходити можливості для фінансування та технічного забезпечення. За останні роки, як відмічають респонденти цієї групи, МО стало охоплено більше вчителів, які використовують елементи МО в своїх предметах. Самі школи перетворилися на своєрідні медіа-холдинги із власними газетами, радіо, відео-новинами. Школярі активно знімають власну відео-продукцію, беруть участь у міських та всеукраїнських конкурсах.

Цікаво, що при оцінці результатів впровадження МО у власній школі, яку просили дати вчителям за 10-бальною шкалою, представники першої групи об’єктивно оцінювали ситуацію і давали доволі низький бал (3 бали). У той час як представники шкіл другої групи, з усім розумінням складностей такого оцінювання ("как любимого ребенка сложно оценить" Дніпропетровськ), ставили оцінки близькі до 10 балів (9 – Дніпропетровськ, Миколаїв, 8 - Погорілово). Експерти з другої групи зупинялись на середньому балі – 6-7 («Ще багато треба зробити, вчитись та вчити»).

2.3.5.Оцінка стану впровадження МО в Україні

Ми попросили координаторів та вчителів оцінити за десятибальною шкалою стан впровадження МО в Україні та пояснити їхню думку. Середній бал успішності впровадження медіаосвіти серед вчителів – 6,5 балів з можливих 10-ти, серед координаторів – 5,5.

Жоден з координаторів не виставив оцінку 10 балів, 11 вчителів поставили таку оцінку («вчителі стараються, учням подобається», «все, що зроблено , це виключно ентузіазм вчителів», «там, де йде експеримент, 10 балів»).

2

0

3

1

2

1

3 3

2

0

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Діаграма 2.14. Оцінка координаторівПит.31. Оцініть, будь ласка, за 10-ти

бальною шкалою, стан розвитку МО/МГ в Україні ? (N=17,2016 р.)

кількість координаторів, які надали таку оцінку

0 03

8

25

10

1613

4

11

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Діаграма 2.15. Оцінка вчителів Пит.36. Оцініть, будь ласка, за 10-ти

бальною шкалою, стан розвитку МО/МГ в Україні ? (N=90,2016 р.)

# вчителів, які поставили таку оцінку

стор.32

Високі оцінки (8-9 балів) координатори пояснювали ситуацією в країні («8-9 балів бо це актуалізовано політичною ситуацією») або тим, що «є перспективи». Думка двох вчителів співпадає з думкою координаторів. До цієї групи залучилися 13 вчителів («9 ну……на 10 ещѐ не тянем»).

Лише один координатор зупинився на оцінці в 5 балів. На п’ять балів оцінили стан розвитку МО в українських школах 25 вчителів. Серед пояснень:” ще треба багато робити”, “ще недостатньо, дуже важливо впроваджувати, але в більшості шкіл цього курсу немає», «не бачу структури», «тому що є ентузіасти, а так проблеми»…) .

Два координатори оцінили МО в Україні на 2 бали, а три – на 3 бали («В начале выбран был неверный курс, то что хотели, не получилось, но теперь все отчитываются по медиаобразованию, хотя никто толком не разобрался, что это. Создавать через медиа свой образ мира и нести за это отвественность. Тогда это личность», «По Україні недостатньо, комп’ютерів не вистачає, кадрів не вистачає, ще багато роботи»). Таких низьких оцінок серед вчителів не було.

Підбиваючи підсумок, можемо констатувати, що вчителі краще володіють ситуацією і більш критично налаштовані щодо оцінки своє роботи. І безсумнівно, вони потребують допомоги.

2.3.6.Допомога для подальшого розвитку

Діаграма 2.16. Види підтримки вчителям (думка координаторів) Пит. 30. На Вашу думку, які види підтримки вчителям сприятимуть більш швидкому поширенню курсу з МО/МГ в середній школах? (N=17, 2016 р.)

Діаграма 2.17. Види підтримки вчителям ) ( на думку вчителів)

Пит.34. На Вашу думку, які види підтримки вчителям сприятимуть більш швидкому поширенню курсу з МО/МГ в середній школах? (N=90, 2016 р.)

Відповіді на питання про допомогу, якої потребують вчителі для подальшого поширення МО в Україні, не викликали здивування. Багато разів вчителі та експерти вказували не те, що без наказу Міністерства освіти та науки широке впровадження МО в українських школах буде стояти на місці. Але наказу нема, оскільки за наказом має слідувати

3

3

8

9

12

17

24

22

30

42

33

83

Фінансова підтримка (особисті гранти вчителів) на проведення

позакласних навчальних заходів з МО/МГ …

Створення професійного об’єднання/асоціації для обміну досвідом та обговорень учбових

матеріалів з МО/МГ

Наявність підручників з МО/МГ у достатній кількості у кожній школі

Фінансова підтримка (особисті гранти вчителів) на розробку

матеріалів для МО/МГ

Систематичні курси підвищення кваліфікації з МО/МГ в

регіоні/міжрегіональні, відвідування майстер-класів

Наказ Міністерства освіти та науки про обов’язкове запровадження

МО/МГ

стор.33

фінансування та пошук додаткових годин. Проте 83 вчителя назвали наказ запорукою поширення МО, їз підтримали 17 координаторів.

Систематичне підвищення кваліфікації посіло друге місце за версією 12 координаторів , для вчителів це – третій вибір (33 вчителя).

На друге місце 42 вчителі поставили фінансову підтримку на розробку матеріалів для МО, з ними погодились 9 координаторів.

Підручники у достатній кількості вважають важливим чинником поширення МО 30 вчителів, і лише 8 координаторам це здається важливим.

І нарешті, створення професійного об’єднання та фінансова підтримка вчителів на проведення позакласної роботи у сфері медаосвіти,майже не знаходить підтримки у координаторів (3 та 3особи), в той час як 24 та 22 вчителі з 90 опитаних вважають таку допомогу необхідною. Водночас у коментарях вони додають, що зовсім не мають досвіду підготовки конкурсних пропозицій і очікують допомоги і в цій сфері («а далі ми все зможемо…»).

Експертна думка: перспективні напрямки розвитку медіа-освіти

Перспективи у розвитку медіаосвіти істотним чином не змінились у порівнянні із результатами попереднього дослідження. Як і рік тому, респонденти визначили такі пріоритетні напрямки:

Організаційний:

Адміністративна та організаційна підтримка та супровід впровадження МО. "МОН має поставити чіткі завдання, Академія УП – розробити чіткі критерії, за якими можна створювати цей курс, забезпечити роботу експертів" (Полтава).

Інтеграція в інші предмети, яка хоча і відбувається дуже часто не свідомо, але потрібні більш широкі її масштаби

Методичний:

Створення і розповсюдження необхідних методичних матеріалів – підручників, програм, зошитів.

Створення інтерактивного електронного підручника для учнів

Комунікативний:

Обмін досвідом між вчителями, що викладають МО, ознайомлення з найкращими взірцями її впровадження в школах

Активна співпраця із батьками, які можуть бути долучені до викладання МО, особливо, якщо серед них є фахівці у сфері медіа.

Що стосується грантової підтримки, то всі опитані виявили зацікавленість у отриманні такої можливості. Бар’єрами на шляху звернення до грантодавців стає відсутність досвіду написання та подання запитів на гранти, та дуже часто – суто психологічні перепони, невпевненість у власних можливостях.

стор.34

РОЗДІЛ 3. Фокус-групові дискусії з учнями різних класів, які вивчають курс МО

Фокус-групові дискусії із учнями шкіл, які мають досвід вивчення медіа-освіти та є учасниками національного/регіонального експерименту, були проведені у 8 містах України: Дніпропетровську, Миколаєві, Полтаві, Львові, м. Хотів Київської області, м. Погорілово Миколаївської області, м. Козелець Чернігівської області та м. Сміла Черкаської області.

У Новояворівську Львівської області (середня загальноосвітня школа №3) медіаосвіта викладається у 9 класі як окремий урок раз на тиждень. Предмет, за словами опитаних, особливо не визначається серед інших і не виділяється як важливий і значущий. Виявляють доволі високий рівень медіа залежності, яку не сприймають критично. Як зізнаються діти, вони проводять 2-3 і більше годин в мережі Інтернет, шукаючи інформацію для навчання, переглядаючи фільми, роліки, спілкуючись із друзями в соціальних мережах. Телебачення меншою мірою цікавить підлітків, за словами респондентів – не більше 1 години на день віддається телебаченню. Перевага надається розважальним програмам (ТВ-шоу) та фільмам. Серед соціальних мереж домінує Вконтакте та Фейсбук. Згадуються також Скайп, Інстаграм, Вайбер.

У Хотові (Київська область) медіаосвіта викладається у 10 класі один семестр (весняний) один раз на тиждень як окрема дисципліна. Учні виявляють зацікавленість предметом, хоча й визнають, що знайомі із ним мало. У викладанні переважає теоретичний підхід. Респонденти визнають, що користуються мережею в середньому близько 5-6 год. на день. У той час як телебачення фактично не цікавить школярів. Лише окремі учні зазначають, що дивляться телебачення не більше 1-2 год. на добу. Інтерес привертають здебільшого розважальні програми, серіали, меншою мірою - новини.

У Полтаві (гімназія №28) курс медіа-освіти викладається раз на тиждень у 8 та 9 класах як окрема дисципліна. Пріоритет віддається теоретичному навчанню у зв’язку із чим включеність та інтерес учнів до предмету скоріше декларативний. В Інтернеті школярі проводять від 1 до 4 годин на добу. Телебачення займає менше місця в житті підлітків – 2-3 години на тиждень. Серед інтересів з якими респонденти звертаються до інформаційних каналів переважають розваги, соціальні мережі, перегляд фільмів та серіалів, ігри.

У Дніпропетровську (Навчально-виховний комплекс №122) медіаосвіта викладається вже 5 років у 10 класі 2 рази на тиждень, 2 семестри. У школі є необхідне технічне забезпечення, учні дуже зацікавлені і включені у творчий процес розробки медіа-продукції. В Інтернеті респонденти проводять 1-2 години на добу, в основному віддають перевагу спілкуванню в соціальних мережах та перегляду фільмів і серіалів.

У Миколаєві (економічний ліцей №2) медіаосвіта викладається з 8 класу 3 роки (8, 9, 10 класи) один раз на тиждень. Інтегрована в інші дисципліни як підготовка проектів (відео та презентацій) по різним темам. Учні активно використовують знання, отримані в межах курсу МО, на практиці, з легкістю наводять конкретні приклади. Інтернетом користуються фактично постійно від 3 до 8 годин на добу, переглядаючи соціальні мережі, фільми, серіали.

У м. Погорілово Миколаївської області (школа-інтернат) медіаосвіта викладається у 10 класі як спецкурс раз на тиждень. Учні демонструють зацікавленість предметом та вміння застосовувати знання на практиці. У викладанні основний акцент робиться на практичні знання та технічні особливості медіа. Як і інші учні активно користуються Інтернет, меншою мірою – телебаченням. У мережі пріоритет надається спілкуванню в соціальних мережах, ніж іграм.

стор.35

В м. Козельці Чернігівської області (гімназія №1) медіа-освіту викладають в 10-му класі як спецкурс раз на тиждень. Всі учні користуються Інтернет та соціальними мережами і проводять за комп’ютерами досить багато часу не тільки з навчальними цілями, а передивляючись фільми, слухаючи музику, спілкуючись с друзями («одна година минула, друга година минулі…а я й не помічаю…»). Телебачення не користується авторитетом, оскільки сприймається як нецікаве і неправдиве, співвідношення користування ТВ та Інтернет становить 10% до 90% («великий дядько на ТВ надає нам ту інформацію, яку він хоче, а в Інтернеті все більш вільно…»)

У м. Сміла Черкаської області (ЗОШ №7) МО викладається раз на тиждень в рамках варіативної частини програми у 8-их та 10-х класах. Для учнів це обов’язковий факультатив. Рівні викладання МО різні для різних вікових груп. Для початківців МО освіта починається з правил безпеки в Інтернеті, знайомства з особливостями спілкування в соціальних мережах. Водночас в школі працює кіноклуб, до якого залучаються всі зацікавлені старшокласники. Такий підхід допомагає поєднувати теоретичні знання з медіа-освіти з практикою аналізу художніх та документальних фільмів («коли є час, класний керівник показує нам історичні фільми, документальні, хроніки…І ми їх обговорюємо…»).

3.1. Сприйняття термінів та понять з курсу медіаосвіти

Спонтанна реакція учнів на запропоновані терміни демонструє сформовані традиційні штампи сприйняття та асоціацій. Істотних змін у порівнянні із результатами попереднього дослідження не відбулося. Так само як і раніше, більш складні терміни (наприклад, кібербулінг)3 сприймаються скоріше асоціативно, ніж стають результатом отриманого знання.

Якщо охарактеризувати асоціативні ряди, запропоновані учнями більш детально, то:

Медіаосвіта асоціюється переважно зі школою, уроками та вчителями: школа, наука, освіта, урок, світ. Також згадуються терміни, пов’язані із ЗМІ та технічними засобами передачі інформації: телебачення, преса, газети, журнали, журналістика, інформація, камера, студія, комп’ютерні технології, Інтернет.

Кібербулінг викликає складнощі у наведенні спонтанних асоціацій, для переважної більшості – це незнайомий термін. Доволі показова фраза, викликана реакцією на його сприйняття: "Ми не вчили такого". Асоціації виникають скоріше у зв’язку із власними уявленнями про те, що таке кіпербулінг , тому доволі часто згадуються - спорт, гра, Інтернет, комп’ютерна програма, робот, новітні технології. У деяких учнів слово викликає негативно забарвлені асоціації: знущання над людьми, термінатор, Інтернет - залежність, щось велике, хакер, кіборг. Була висловлена здогадка, що «це щось образливе через Інтернет».

Медіа-технології асоціюються з комп’ютерами, телебаченням, Інтернет, програмуванням, камерою , оператором за пультом – тими технічними засобами, які забезпечують функціонування сучасних медіа. У той же час особливий акцент робиться на сучасності цих технологій та їх майбутніх перспективах – сучасність, нові знання, нові винаходи, майбутнє.

Інформація породжує асоціації зі газетою,новинами, ТБ, знанням, освітою, чимось новим, що передається за допомогою ЗМІ. Саме тому у асоціативних рядах часто зустрічаються не стільки визначення характеру самої інформації (хоча такий термін як новини, нова неодноразово згадується), як інформаційні канали - радіо, ТБ, Інтернет, газети, книга, підручники, тексти, відео.

3 «Кібербулінг – це новітня форма агресії з використанням інформаційно-комунікаційних засобів»(Л.А.Найдьонова)

стор.36

Інтернет викликає асоціації у першу чергу із можливостями зв’язку і передачі інформації - соціальні мережі, мережа зв’язку, спосіб спілкування, знайомства, ВКонтакте, пошта, пошук інформації. Присутні і такі асоціації як «брехня», «бруд», «недостовірність», тобто негативні конотації , яких у 2015 році було значно більше. Аакцент робиться скоріше на можливостях. Відчувається, що Інтернет перетворився на повсякденну необхідну річ.

Спілкування – це переважно люди (батьки, родина, друзі, знайомі), і те, що викликає задоволення , є цінним , але також і засоби спілкування, серед яких домінують ті, що надаються сучасними технічними засобами – Інтернет, соціальні мережі, комп’ютер, мобільний зв'язок, телефон.

Мережа – асоціюються з соціальними мережами , пов’язані із спілкуванням, розповсюдженням інформації, об’єднанням , а також необхідними технічними засобами для забезпечення її функціонування - телефон, роутер, схема , кабель, електромережі, Інтернет.

Таким чином, спонтанна реакція на терміни та поняття медіа-освіти демонструє активне залучення сучасної молоді до інформаційного простору, з акцентом на використанні сучасних технічних засобів. Інтернет, соціальні мережі фактично охоплюють повсякденне життя та спілкування учнів, займаючи місце звичайних повсякденних засобів існування сучасної людини. Медіаосвіта тому стає не просто одним із уроків у переліку інших, але потребою і вимогою самою сучасності, де вивчення медіа і технологій займає провідне місце.

3.2. Розуміння школярами мети і завдань курсу медіа - освіти

Більшість учнів дізнались про медіа-освіту безпосередньо від класного керівника/викладачів під час уроків медіа-освіти, які з'явились в їх розкладі («класний керівник прийшла і запропонувала цей факультатив»). Проте у школах, де медіаосвіта викладається вже не перший рік (Миколаїв, Дніпропетровськ), учні дізнались про медіа-освіту від старшокласників, які готували проекти, розповідали про них, а іноді звертались за технічною допомогою до молодших.

Практично всі респонденти (з тією чи іншою мірою відвертості) визнають, що мають інтерес до цієї дисципліни: "Спецкурс дуже сподобався, відкрив багато нового" (Погорілово), «Це ж нові знання, навіщо відмовлятися ? (Сміла). Проте учні зізнаються, що високий інтерес до медіа-освіти спостерігається не у всіх учнів, оскільки завжди є ті, кому цікаво вчитися, а кому не цікаво.

Респонденти доволі легко формулюють мету і завдання вивчення курсу: "Більше знати про ЗМК, як ними користуватися, щоб ми володіли ними, а не вони нами" (Погорілово). У всіх групах учні розуміють та визнають необхідність й актуальність такого знання: "Ми постійно знаходимось у медіа-середовищі, а тому повинні розбиратися у цих речах" (Хотів), "Без цього зараз ніяк. Ми йдемо у ногу із часом, за МО – майбутнє" (Дніпропетровськ).

Серед тих переваг, які має медіаосвіта, учнями визначаються наступні:

Вміння працювати із інформацією: "відсіювати, вибирати, обробляти інформацію"

(Хотів).

Правильно поводитись із інформацією: "Предмет, на якому здобуваємо навички і

знання про те як поводитись із інформацією" (Хотів).

Вміння захищатись від неправдивої інформації: "Щоб на тебе не впливала реклама,

не піддаватися спокусам" (Львів), «Вміння фільтрувати те, що треба, і те, що не

треба»(Сміла).

стор.37

Розвиток критичного мислення: "Це розвиток критичного мислення та його

ставлення до інформаційного середовища" (Полтава).

Формування медіа-культури: "Це спосібність людини використовувати медіа

продукти, робить людину більш медіа грамотною" (Дніпропетровськ).

Аналіз медіа-продукції та її технічних властивостей: "аналізувати медіа-продукти,

відрізняти те, що створено у віртуальній реальності від того, що існує насправді"

(Дніпропетровськ).

Можливість творчої самореалізації: "можна творчо себе реалізувати – як спосіб

самовираження, знімати відео, писати сценарії" (Миколаїв), «Це – розвиток

особистості» (Козелець).

Можливість дізнатися про історію медіа – кіно, фотографії («як це все виникало и

почало діяти…». Сміла).

Знати та використовувати правила поводження в Інтернеті та користування соціальними мережами.

Деякі учні радились з батьками, чи вивчати такий курс. З’ясувалося, що здебільшого батьки підтримували дітей :«йди, це цікаво і тобі знадобиться…»(Сміла).

Істотна різниця між групами учнів, які визначали мету та переваги медіа-освіти, відзначалась у тому, в якому форматі викладається у них ця дисципліна.

Так, у Миколаєві та Дніпропетровську, де учнів активно залучають до практичних аспектів функціонування медіа та знайомлять із технічними можливостями створення медіа-продукції, учні крім загальних переваг медіа-освіти (таких як розпізнання правдивої інформації та формування критичного мислення), часто згадували можливості самовдосконалення, підвищення власних навичок роботи із медіа-продуктами та самореалізацією: "Це і саморозвиток. Вчишся чомусь новому, новим програмам", "щоб правильно подавати інформацію" (Миколаїв).

Порівняння із висновками попереднього дослідження лише підтверджує ідею того, що привабливість медіа-освіти для учнів виявляється не лише в актуальності та сучасності тематики нової шкільної дисципліни. Важливим фактором успішного впровадження медіаосвіти стає відкриття можливостей для творчого пошуку та самореалізації у підготовці учнями власних медіа-продуктів. Чим більше залучається практичний і прикладний аспект у викладанні дисципліни, тим більший рівень включеності та захоплення учнями предметом: "Теорія не дуже цікава. Більше зацікавила практика, коли почали робити самостійні проекти, відео матеріали, створення рекламних сюжетів та роликів" (Дніпропетровськ).

Проте це не означає, що теоретичні знання не потрібно давати, але потрібно шукати і знаходити можливості для адекватного поєднання теоретичного та практичного знання у рамках викладання предмету.

3.3. Досвід медіа-освіти

Формати навчання

Урок медіаосвіти у більшості шкіл проходить 1 раз на тиждень, зазвичай першим чи останнім уроком. Учні визнають, що такої кількості занять недостатньо, але збільшити кількість занять з предмету, який цікавить, за рахунок інших навряд чи погодились би. Лише в школах, де активно залучають учнів до практичних завдань (Дніпропетровськ, Миколаїв), інтерес до збільшення кількості занять надзвичайно високий.

" МО – це те, з чим ми маємо йти в ногу "

середня школа в Дніпропетровську

стор.38

Це також підтверджує думку попереднього дослідження про те, що для успішного впровадження медіа-освіти у школах потрібна зацікавленість і включеність самих вчителів, які своїм інтересом та ентузіазмом зможуть зацікавити учнів.

Здебільшого учні приєднуються до думки, висловленій у попередньому дослідженні, щодо більш раннього впровадження медіа-освіти, починаючи із молодших (5 кл.) класів. Ті, хто почав вивчати медіа-освіту з 8 класу і має вже 3 річний досвід навчання, демонструють набагато кращі знання та обізнаність у предметі.

Поступовий рух отримання учнями знання від загальних теоретичних, історичних основ знайомства із медіа до реалізації власних знань на практиці у підготовці медіа-продукції, підтверджується кращим володінням матеріалом, демонстрацією обізнаності в різних аспектах функціонування медіа тими учнями, які пройшли такий шлях отримання медіа-освіти.

Форми подачі та домашні завдання

Слід зазначити, що більшість уроків медіа-освіти відбуваються у форматі проблемних дискусій та обговорень. На уроках активно залучаються технічні засоби – комп’ютери, медіа-проектори, інтерактивні дошки, в залежності від рівня технічної оснащеності та можливостей школи. Часто й у великому обсязі використовуються фото і відео-матеріали із подальшим їх аналізом та обговоренням у класі. Пошук інформації по темі, підготовка презентацій, аналіз відео-сюжетів, розробка власної медіа-продукції – звичайні завдання із дисципліни.

Активно застосовуються групові методики організації навчального процесу. Особливо при підготовці домашніх завдань, які найчастіше виглядають як розробка власних медіа-продуктів: рекламних роликів, стінгазет, відео-матеріалів, колажів, проведенні опитувань: «Ми знімали фільми, брали інтерв’ю, робили рекламу про школу.. А ще було завдання розповісти про те, чим займався клас, куди їздив і що робив за рік. Ми захищали цей проект перед всією школою…Там були всі від 5-го по 11 клас» (Сміла).

Як зазначають самі учні, вони перебувають у ситуації конкуренції не лише між собою, але й з попередніми поколіннями тих, хто вивчав медіа-освіту. Так, досвід попередніх учнів та їх проекти стимулюють до творчих пошуків.

Підручники

Підручників учні фактично не мають. Переважно це електронні копії, які є у вільному доступі для учнів, але до них вони майже не звертаються. Орієнтуються в основному на лекції вчителя і власні конспекти.

Такий незначний інтерес до методичної літератури учні пояснюють тим, що в навчальних матеріалах дуже багато незрозумілої термінології, яка потребує додаткових пояснень вчителя.

У Миколаєві і Смілі учні активно користуються тими презентаціями або роздруківками (малюнками, картинками), які готує вчитель до кожного уроку. Якщо урок проходить в комп’ютерному класі, учні можуть без проблем знайти той матеріал, який на уроці обговорюється.

Учні знають про існування спеціальних робочих зошитів з курсу медіа-освіти, переважна більшість має такі зошити в електронному вигляді. У Львові, Погорілово та Смілі такі зошити заповнюються і ведуться. Інші ними фактично не користуються. Вважають, що інформації з предмету цілком достатньо з лекцій вчителя. Все інше можна знайти за потребою в Інтернеті.

стор.39

Цікаві теми

Респонденти з легкістю згадують теми уроків, іноді відтворюючи чи не всю програму курсу. У тих учнів, у навчанні яких домінує теоретична підготовка, більший інтерес викликають теми, пов’язані із маніпуляцією інформацією та захистом від неї: "Засоби захисту від неправдивої інформації" (Львів). Учні, що отримують також практичну підготовку, із захватом пригадують власні проекти: "Найцікавіше – як робити новини", "Створення відео. Відкритий урок присвячений підготовці репортажу про сам урок" (Миколаїв), "Книга – наш друг" - як тема створення соціальної реклами"(Дніпропетровськ). «Робити політичну рекламу про Україну мені сподобалась найбільше» (Сміла). «Мені було цікаво робити соціальну рекламу про запобігання дитячого суїциду, пов’язаного з соціальними мережами і неувагою батьків» (Козелець). «Зробити кліп з малюнків як ілюстрацію поезії виявилось важко, але дуже цікаво» (Сміла). «Репортаж «Мовна проблема в Україні» дав нам можливість поспілкуватись з людьми на вулицях. Ми побачили, що люди бояться камер» (Козелець).

Серед інших тем також згадувались: Історія формування засобів масової інформації, походження радіо, ТБ, Інтернет, типи соціальної інформації, ефекти медіа культури, розвиток медіа-технологій, спецефекти в кінематографі, реклама та її спрямованість, реклама і пропаганда.

Респонденти відмічали, що особливо важко їм дається термінологія, складно запам’ятовуються спеціальні терміни.

Учні вважають, що сам предмет медіа-освіти є цікавим для всіх, але зазначають, що "дуже часто потрібно себе примусити щось робити, лише тоді можна отримати задоволення від творчого процесу" (Дніпропетровськ). Саме тому потрібен не лише ентузіазм і здатність запалити учнів бажанням навчатися від вчителя, але й вимогливість і контроль з його боку.

Оцінювання знань

Оцінка виставляється учням всіх класів, де викладається медіаосвіта. Проте вчитель сам визначає правила гри. В одних школах перевага надається оцінці за ведення зошитів, участі у дискусіях та підготовці презентації.

Так, у Львові та Полтаві учні пишуть самостійні контрольні роботи, що мають переважно теоретичний характер: "По кожній темі складається звіт, заповнюються зошити" (Львів).

У Миколаєві активно практикуються форми групової роботи. Основне завдання – підготовка власного портфоліо із самостійно розробленими медіа продуктами: "Маємо практичне завдання після кожної лекції – створення медіа-продуктів", "Робили завдання – готували порт фоліо" (Погорілово).

У Дніпропетровську результати підготовки спочатку оцінюються учнівським колективом, а потім свою оцінку роботі школярів дає вчитель.

У Смілі після кожної теми учні отримують проектне завдання, результати якого представляються всьому класу, обговорюються та оцінюються. Такий «вільний» підхід до оцінювання знань дуже подобається учням і підтримує в них налаштованість на вивчення курсу. Не дивлячись на те, що факультатив найчастіше буває останнім уроком, учні його не пропускають («МО – це не звичайний урок, оцінок у нас нема, і це спрощує наше спілкування» (Козелець).

Оцінювання сприймається учнями не стільки як стимул гарного виконання завдання або перевірки засвоєного матеріалу. На їхню думку більш важливою є можливість себе творчо проявити, зробити щось своє, власне.

стор.40

3.4. Усвідомлення користі від МО/МГ

Учні висловлюють різні думки з приводу того, яку користь вони отримують від вивчення курсу медіа-освіти. Частіше за все така користь пояснюється потребами і вимогами сучасності, в яких медіаосвіта перетворюється на "одну із найважливіших наук", "Без медіа-культури сьогодні не можливо вижити" (Миколаїв).

Найчастіше усвідомлення користі при вивченні медіа-освіти пов'язується учнями із такими можливостями:

Запобігання маніпулюванням інформацією: "Звертаю увагу на неточності та перебільшення у подачі інформації на ТБ та в Інтернет" (Хотів) "Основна мета – не піддаватися маніпулятивним засобам, які використовуються ЗМІ" (Полтава).

Запобігання кіберзлочинству: "Не потрапити на злочинців у мережі" "Не викладати фото, не викладати інформацію про себе, не погрожувати людям, не шантажувати, не переходити по невідомим посиланням" (Полтава).

Вміння шукати і працювати із інформацією: "Коли захожу в Інтернет, вмію шукати й сприймати інформацію" (Хотів), "Збільшується якість сприйняття інформації, збільшується кількість вільного часу" (Миколаїв).

Розрізнення видів і способів подачі інформації: "Під час перегляду новин цікаво дивитись і розуміти які способи передачі інформації застосовуються", "При спілкуванні з людьми, розрізняю різні типи інформації" (Хотів).

Вміння спілкуватись, дискутувати, висловлювати та аргументувати власні думки: "Вчимося висловлювати власну думку. Спілкуватись." (Хотів),

Стимул для створення чогось нового, творчого, власного: "Дуже захоплює, хочеться створювати щось нове, дуже цікаво" (Погорілово), "Брали участь у конкурсі журналістів. Був фестиваль медіа-шкіл, де виставлялись роботи школярів з усього міста" (Дніпропетровськ)

Отримання нового знання через освоєння комп'ютерних програм для обробки інформації: "знайомство із програмами для створення відео та реклами, освоєння фоторедакторів, створення колажів" (Погорілово).

Формування критичного підходу до аналізу інформації та критичного мислення: "Перевірка декількох джерел, дізнатися про те, хто цю інформацію готував" (Миколаїв), "Ті, хто не вивчає втрачають критичність мислення, об’єктивність, незахищеність від неправдивої інформації" (Миколаїв)

Співставляючи свої отримані знання з курсу медіа-освіти з знаннями своїх однолітків, які не мали можливості знайомства із таким курсом, учні визнають, що знають набагато більше, ніж інші школярі, але також розуміють, що знають ще недостатньо, набагато менше, ніж професіонали. Водночас висловлювались думки, що стати медіаграмотним можна і самотужки, не вивчаючи предмет в школі, важливо мати бажання: «Користь, звичайно, є, але все залежить від самої людини. Якщо вона зацікавлена чимось, не обов’язково це вивчати в школі. І учні тих шкіл, де МО нема, можуть стати медіа-освіченими і самі, знайти спосіб вивчити це…» (Козелець).

Серед учнів старших класів дуже чітко лунає думка про те, що вивчати і займатись медіа можна все життя, і не в останню чергу тому, що вони постійно змінюються і розвиваються: "Неосяжна кількість прийомів створення медіа-продукції. Медіа розвивається із кожним роком, це потрібно вивчати та вчитися застосовувати" (Дніпропетровськ).

"Ми маємо бути обізнаними в сфері інформаційних технологій, які оточують нас кожен день"

середня школа в м.Хотів

стор.41

Необхідність таких знань також дуже добре усвідомлюється учнями, оскільки медіа – це вже невід'ємна частина нашого повсякденного життя, від якого ми не зможемо позбавитись. Саме тому потрібно навчитись використовувати їх на власну користь.

З функціонуванням медіа пов’язана і більшість сучасних професій: "сучасні професії пов’язані із медіа та вмінням працювати із ним" (Дніпропетровськ). Але що ще більш важливо відзначити, це розуміння учнями того, що меж досконалості у вивченні і отриманні навичок роботи із медіа сферою фактично не має: "Кожен день з'являється щось нове, тому потрібно більше пізнавати, вдосконалювати свої вміння" (Миколаїв).

У цьому виявилась найбільша відмінність від результатів минулорічного дослідження, за яким перевага вивчення медіа-освіти концентрувалась навколо питання запобігання маніпулятивному впливу медіа.

3.5. Зацікавленість у розповсюдженні інформації про медіа-освіту

Респонденти, як і в минулорічному дослідженні висловлюють високий рівень готовності до розповсюдження інформації про медіа-освіту та її можливості. У той же час, представники різних міст і шкіл, по різному визначають те важливе, що дає медіаосвіта власно їх, і що про що вони готові розповісти іншим.

Так, у школах, де на уроках медіа-освіти переважає теоретична підготовка учнів, а практичні заняття і розробка власного медіа-продукту не практикуються (Львів, Полтава), основний акцент робиться на формуванні критичного мислення, висловлюється думка, що технічні аспекти функціонування медіа можуть бути цікавими для більш професійної підготовки (Львів). Приклади, які наводяться учнями цих шкіл, не завжди адекватно відображують можливості реалізації знань з медіаосвіта, головним чином зорієнтовані на формування недовіри та критичне сприйняття інформації, яка потрапляє в коло зору (рекламні, інформаційні повідомлення, новини).

Інша група шкіл, де теоретичні знання поєднуються із практичними завданнями (Хотів, Погорілово), у відповіді на питання про те, чим саме хотіли б поділитися учні із іншими людьми (батьками, друзями), значна увага приділяється тим технічним способам та ефектам, за допомогою яких відбувається маніпулювання інформацією: "Про ефекти, які використовуються на ТБ, за допомогою яких можна приховувати, змінювати та передавати інформацію", "Звертати увагу на пропаганду, правильно користуватися комп’ютером".

Третя група шкіл, учні яких активно залучені до створення і розробки власної медіа-продукції (Миколаїв, Дніпропетровськ, Сміла), акцентує увагу не тільки на формуванні критичного мислення або технічних особливостях медіа-продукції, але важливості творчого розвитку, при цьому роботі в групі та спілкуванні: "МК вчить не лише працювати із технікою, це також робота у команді, вміння спілкуватися з реальними людьми", "Це також корисно для саморозвитку. Вчить спілкуванню та взаємодії".

Певною мірою ці три групи демонструють етапи становлення і розвитку медіа-освіти в українських школах. Від перших років її впровадження як теоретичного курсу, спрямованого на формування критичного мислення, до формування технічних навичок і вміння їх використовувати на практиці разом із розумінням можливостей творчої реалізації школярів.

Ці школи, які знаходяться на різних етапах впровадження медіа-освіти, наочно демонструють, який шлях пройшла і яким шляхом йде медіаосвіта в Україні. Якщо результати такого впровадження будуть такими, якими їх демонструють учні третьої групи шкіл, то незважаючи на всі складнощі, експеримент можна вважати вдалим.

Медіаосвіта та художнє/документальне кіно

стор.42

Учні зазначають, що при перегляді фільмів їх сприйняття істотно змінилось. Хоча в більшості випадках такі зміни пов'язуються із більш детальним розумінням технічної сторони фільмів або точності відтворення історичних подій.

Так, у Львові учні згадують, що стали більше уваги приділяти музичному супроводу. У Полтаві, стали звертати більше уваги на достовірність відтворення історичних подій та ситуацій. У Дніпропетровську та Погорілово почали бачити технічні помилки та розуміти як знімають складні технічні ефекти. Учні також згадують та по іншому починають оцінювати акторську гру: "Завжди думав, що зможу так зіграти. Розумієш, що це не так просто, зіграти, щоб зацікавити тих, хто дивиться" (Дніпропетровськ).

Проте, як і в минулорічному дослідженні переносу критичного підходу не тільки на сприйняття інформації, але й на документальне та художнє кіно не відбувається, що залишається одним із перспективних напрямків розвитку медіа-освіти.

Медіаосвіта і батьки

Батьки деяких учнів, які вивчають курс медіа-освіти, за визнанням учасників фокус-груп цікавились предметом, просили пояснити, що саме там вивчається як у самих учнів, так і на батьківських зборах. За словами самих учнів, для батьків також цікавими виглядають теми та проблеми, що розглядаються в межах дисципліни. Іноді дисципліна викликає у них здивування, незвичайними і незвичними виглядають для них завдання з дисципліни. Це стає стимулом для пошуків і отримання нового знання, недоступного для них в часи їх навчання.

Загальна оцінка медіа грамотності батьків базується на усвідомленні, що «батьки більш досвідчені і мають життєвий досвід, хоча наші думки не завжди співпадають» (Козелець). Водночас учні плутають медіа-грамотність і вміння користуватись сучасними гаджетами, Інтернетом та соціальними мережами, в чому, як правило, батьки їм поступаються.

Але те, щ діти долучаються до медіа-освіти і обговорюють це з батьками, йде на користь обом сторонам : «Батьки самі розвиваються всебічно, і нам допомагають» (Сміла). Народжується більш тонкий рівень відносин між батьками ті дітьми: «Ми подивилися фільм, і я дуже хотіла пережити цю емоцію знову, але тепер разом з батьками…»(Сміла).

Обговорення залученості батьків до медіа-освіти іноді виводило розмову на політичні теми і тоді з’ясувалось, що батьки , а за ними і діти скептично ставляться до інформації телевізійних каналів: «Мої батьки можуть відрізнити , де брехня,а де – правда…Я не довіряю українським каналам, тому що у них є «дядько», який всім керує…» (Козелець).

У Миколаєві до медіа-освіти активно залучають батьків: проводяться інтерактивні батьківські збори, де демонструють учнівські презентації з дисципліни. Батькам цікаво, подобається, що такий спецкурс викладається дітям. Це також стимулює батьків не лише переглядати, але й обговорювати фільми після перегляду.

Звіт підготовлено Європейською Дослідницькою Асоціацією (ERA) в рамках «Українського медійного проекту «У-Медіа» (umedia.kiev.ua),

що здійснюється за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Думки та висновки є виключно відповідальністю ERA цього звіту не обов’язково

відображають думки Інтерньюз та USAID.