5treatmentмое обращениеmoyagazeta.com

№ 35-36 (487-488) (14-20.10.2010)

Как сахар влияет на здоровье:

Выпуск №6, ноябрь 2011

DENT HELP желает Вам красивой улыбки!В прошлом спецвыпуске

«Мое здоровье» был опубликован материал с хирургом - имплантологом стоматологического центра «Дент-Хелп» Павлом Перебейносом.

В этом номере мы продолжаем тему здоровья наших зубов, и предлагаем интервью с врачом-ортопедом того же центра Николаем Иванчуком и гигиенистом Натальей Филипчук.

– В нашем отделении работает 8 человек: 3 доктора, 3 ассистента и 2 техника. Здесь мы занимаемся восстановлением дефектов зубных рядов: как приобретенных, так и врожденных, выполняем прак-тически все виды зубопротезных работ - протезирование металлоке-рамическими конструкциями, оди-ночные коронки, протезирование на опорных зубах, на имплантах, а также выполняем протезиро-вание на диоксидцирконевых коронках - как прессованных, так и фрезерованных. Все виды работ выполняются с помощью ортикуляторов. Они служат для того, чтобы перенести движение нижней челюсти по отношению к верхней полости рта пациента на зуботехническую модель. Именно в этом залог успеха, потому что

все движения челюсти в точности переносится модель. Также мы делаем съемные протезы - бю-гельные, нейлоновые, съемные, на балочной конструкции с использо-ванием 3-4 имплантатов.

В наши задачи входит вос-становление не только функций, но и эстетики, поэтому хочу рас-сказать о том, как вообще прово-дится работа в нашем отделении. Зачастую, перед тем, как по-пасть к нам, пациент проходит

все прочие отделения, поскольку только слаженная работа всего коллектива клиники позволяет сделать красивую улыбку. Вначале - гигиенический кабинет, потом терапевтический, хирургический и только затем пациент попадает к нам, если, конечно, не нужно еще ортодонтного вмешательства. Пре-жде чем начинать протезирование, мы снимаем функциональные от-тиски, отливаем специальные мо-дели, на которых моделях доктор

с техником моделируют будущую работу из воска, и только после этого приступаем к протезирова-нию. Причем вначале работаем с временными конструкциями (пластмассовыми), а лишь затем с постоянными.

За последние годы возросли требования пациентов не только к функции протезов, но и к их эстетическому виду. Поэтому сейчас мы занимаемся в основном неметаллическими конструкциями

- винирами, вкладками, накладка-ми, неметаллическими коронками или коронками на основе диоксида циркония. Это цельные керами-ческие коронки, в которых отсут-ствует металлический каркас. Как известно, одним из недостатков металлокерамической работы есть само наличие металла, который, во-первых, окисляется, во-вторых, не проводит свет. Здесь же металл отсутствует, и подобный вид про-тезирования называется биоло-гически чистым. Оно не только более полезно для организма, но еще и смотрится очень эстетич-но. Все они – коронки, виниры, вкладки, накладки, ставятся на специальный цемент. В работе применяем поливинилселаксано-вые массы, которые не дают ника-кой усадки. При протезировании эстетически значимого участка особое внимание мы уделяем не только желанию пациента иметь белые зубы, но также смотрим, чтобы зубы соответствовали воз-растным параметрам. Возможны даже трещинки, прокрашивания, стертости, чтобы каждая работа соответствовала лицу пациента. Поэтому здесь очень важен подход не только доктора, но и техника, поскольку многое зависит от его вкуса и мастерства.

Могу смело сказать - у нас пре-красная команда и наши пациенты будут довольны!

Гигиена полости рта – один из разделов сто-матологии. Занимается она профилактикой забо-леваний - пародонтоза, кариеса и т.п., а также эстетическими процеду-рами.

Профессиональная гигиена со-стоит из профессиональной чист-ки рта, и укрепления зубной эмали после эстетических процедур, к которым относится отбеливание - изменение цвета эмали. На-шим пациентам мы рекомендуем проходить профессиональную гигиену 2 раза в год, причем за-тем мы обязательно рассказываем пациенту, как правильно ухажи-вать за зубами, как их чистить в домашних условиях, подбираем жесткость пасты, следим, чтобы в ней находились все необходи-мые именно для этого человека микроэлементы.

Если нужно, назначаем и диету. Дело в том, что не все правильно питаются. Между тем, существу-ет немало продуктов, в которых содержится кальций – самый необходимый элемент для форми-

рования зубной эмали. Продукты, богатые кальцием, особенно по-лезны в возрасте до 18 лет – когда эмаль еще формируется. Родители обязательно должны следить за тем, чтобы дети употребляли качественные продукты. Если же у пациента уже есть проблемы с эмалью, то мы проводим рем-терапию. Это профилактическое лечение для повышения твердости

и прочности эмали зуба. Мы по-могаем эмали, наносим на зубы специальные фтористые гели, лаки, кремы, содержащие полез-ные микроэлементы.

Также очень важно следить не только за зубами, но и за деснами. Если у человека зубы чувствитель-ны к горячей или холодной пище, кровоточат десны (в том числе и при незначительном надавлива-

нии на них щеткой), неприятный запах изо рта – это говорит о том, что проблема присутствует, и не-обходимо посетить специалиста. Возможно, как раз пора делать профессиональную чистку. Про-цедура отбеливания проходит у нас очень быстро, комфортно, пациенты весьма довольны ре-зультатом, а мы, в свою очередь, радуемся тому, что у человека по-

является белая красивая улыбка. Ну а если у пациента уже развился пародонтит, мы проводим паро-донтальную терапию, помогая бороться с этой болезнью. Это помогает предотвратить развитие заболевания на ранних стадиях, а если оно запущено, то наша терапия поддерживает десну в спокойном состоянии.

врач-ортопед Николай Иванчук

гигиенист Наталья Филипчук

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія6 № 1-2 (495-496) 29.01-4.02.2011

moyagazeta.comшкола журналистикимой мир

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія10 № 15-16 (510-511), ноябрь 2011

moyagazeta.com

«Правильне загартовування є невичерпним джерелом здоров’я» Крок 3. Загартування

Продовжуємо нашу бесіду щодо підвищення фізичного імунітету. Попередні кроки на шляху до фізичної досконалості стосувалися правильного харчування, зміцнення статури, розвитку фізичних якостей та естетики тіла (http://moyagazeta.com/news/a-6696.html).

Багатьом здається, що коли чуєш про загартування, то все начебто зро-зуміло – воно пов’язано з водою, ще й холодною, це корисно для здоров’я… Але, коли доходить до справи, ви-никають певні труднощі. Наприклад, якій спосіб загартування обрати та з чого почати? Як, загартовуючись, нарощувати навантаження? Що і як робити, щоб не захворіти від такого виду оздоровлення? І, взагалі, «чи варта овчинка вичинки»?

Отже, загартування організму – це система процедур, які сприяють підвищенню супротиву організму несприятливим впливам зовнішнього середовища, удосконаленню процесів його терморегуляції та очищення. У свою чергу, терморегуляція визначає здатність людини підтримувати «робо-чу» температуру тіла, незважаючи на коливання температури зовнішнього середовища.

У 1988 році Слиньком П. П., докто-ром медичних наук, співробітником Ін-ституту фізіології ім. А. А. Богомольця АН УРСР, було зроблено та зареєстро-ване відкриття в області фізіології, яке назвали «Явищем постперспераційної проникності шкірного покрову». Його автор довів: проникність шкіри для водних розчинів при різних температу-рах сильно змінюється, а у звичайних умовах вона практично непроникна в обох напрямках. Тобто, тільки за пев-них умов, навіть через неушкоджену поверхню шкіри, в організм прони-кають токсичні, корисні й нейтральні речовини, які розчиняються у воді і секреті потових залоз.

При цьому критичною є темпера-тура навколишнього середовища, яка близька до 29°С (фаза 1). Коли ж вона підіймається вище, інтенсивність по-тіння помітно зростає (фаза 2). Вода та надлишкові солі з крові поступають до потових залоз, і по потовим протокам виступають на поверхні шкіри. Випа-ровуючись, вода охолоджує поверхню шкіри і створює на ній електроста-тичні потенціали, під дією яких вода структурується – набуває корисних властивостей.

Як тільки припиняється потіння, наприклад, при зниженні температури, проникність шкіри (зовні всередину) різко зростає (фаза 3). Шкіра, можна сказати, робить вдих, і, перед закрит-тям потових проток, відбувається всмоктування водних розчинів з поверхні шкіри у внутрішні її шари, потові залози і далі – в тканинну рі-дину, лімфу та кров. Наприклад, за дві хвилини через поверхню тіла людини, яка пірнула після парильні в басейн, усередину організму може потрапити до 10 мл води.

Для більш чіткого розуміння даного процесу, візуалізуємо його.

Спрощена схема впливу температури навколиш-нього середовища на функціонування шкірного по-

криву («Ефект Слинько»)Фаза 1 «Рівновага» (мінімальне шкірнедихання):■ майже повна відсутність пропуску

водних розчинів;■ зосередження під шкірою шлаків,

токсинів тощо, а ззовні – нашкірного «бруду» (бактерій, вірусів, отрути різного походження, жирів, кремів,

розчинених газів, іонів ме-талів, миючих та пральних засобів).

Фаза 2 «Очищення» (шкірний видих):■ максимальний пропуск

водних розчинів у напрям-ку "назовні" з метою прискорення охолодження, виведення з організму "бруду";

■ при випаровуванні вода струк-турується, набуває бактерицидних та противірусних властивостей.

Фаза 3 «Всмоктування» (шкі-ряний вдих):

■ максимальний пропуск водних розчинів у напрямку "всередину" з метою прискорення висихання та зігрівання, всмоктування в організм нашкірного "бруду".

З описаного ефекту можна зрозумі-ти, що, зокрема, не є бажаним:

■ застосовувати процедури зака-лювання без попереднього очищення організму (щонайменше протягом 2-х місяців) шляхом дотримання правильного харчування (розкрита у попередній публікації);

■ швидко охолоджуватися після потіння (зіпріння) без попереднього очищення тіла ззовні або у забрудне-ному середовищі;

■ дихати холодним повітрям без попереднього змащення слизової обо-лонки носу засобами на основі рос-линних масел, пити холодні напої та їсти морозиво (особливо зі штучними домішками) не дотримуючись гігієни порожнини рота та горла (буде розкри-та у наступній публікації). Вдихання холодного повітря, вживання холодної води та їжі сприяють проникненню в кров бактерій і вірусів, що знахо-дяться на слизових оболонках рота і носоглотки. Це може привести до захворювання ГРВІ, хоча «контакту» з хворими людьми не було.

Разом із цим, можна рекомендувати

для досягнення більшої ефективності дії різноманітних складів корис-них речовин на водній та спиртовій основі, які наносяться на шкіру, попередньо очищати її та застосо-вувати термоконтрастні процедури. Наприклад, занурення в теплу (вище 32°С) мінеральну ванночку на кілька хвилин має перериватися коротко-часними (на кілька секунд) різкими

охолодженнями відповідних частин тіла, що дозволить значно скоротити час процедури та зменшити витрати профілактико-лікувальних засобів. Це ж стосується й процедур обгортання, аплікацій, компресів, грязелікування, нанесення косметичних та ін. засобів на водній та спиртовій основі.

Однак, для засобів, приготовлених на жировій основі, діють інші закони (дифузного проникнення жирових речовин у міжклітинні простори). У такому разі, навпаки, масаж та теплові процедури збільшують проникність шкіри (зовні всередину) завдяки роз-криттю пор.

Хочеться відмітити, що принципи та рекомендації щодо загартовування викладені у наукових дослідженнях доктора медичних наук, керівника лабораторії підвищення стійкості організму до факторів зовнішнього середовища Київського НДІ медичних проблем фізичної культури Подши-бякіна А. К. та його співробітника Кайра І. А. Ці вчені доказали, що головною причиною виникнення простудних захворювань є не сильна різка дія холоду, а уповільнене слабке охолодження частини шкірної по-верхні. Короткі, але різкі перепади температур (10-15°С) призводять до швидкого відновлення температури охолодженої ділянки і тому вони більш прийнятні, ніж поступове зни-ження температури води. Тобто, чим швидше здійснюється охолодження, тим швидше протікають адаптаційні процеси. До речі, методики поступо-вого зниження температури води лише на декілька градусів дуже складні для

використання в домашніх умовах.За рахунок адаптації, енергетична

потреба щодо підтримання температу-ри у загартованої людини знижується в середньому на 20%. Важливо від-значити, що підвищенню вироблення тепла організмом сприяє і м'язове скорочення – тремтіння, яке включає в роботу так звані м'язові насоси (від-криття Арінчіна Н. І.). Вони, в свою чергу, полегшують роботу серця, тому що самі виконують функцію серце-вого скорочення. Звичайно, бажано, щоби тремтіння на морозі з'являлося якомога пізніше. У м'язах тренованих до холоду людей виявляється під-вищення біоелектричної активності без розвитку напруження самих м'язів. Дослідження біоелектричних процесів показує, що при цьому під-вищується тонус судин і знижується тепловіддача.

Досконалість фізичного та ду-ховного росту через загартуван-ня довів на прикладі свого життє-вого шляху відомий на весь світ Порфирій Іванов – творець духовно-оздоровчої системи, засновник руху івановців. Але до 35 років він жив, як

і більшість оточуючих його людей: пив, курив, любив азартні ігри, бився. Потім він показав, що у загартованих людей змінюється система крові, підвищується імунітет, збільшується активність різ-

них функцій клітин крові. Враховуючі зазначене, кожен, хто

бажає укріпити своє здоров’я загар-туванням, повинен здійснити вибір методів загартовування з урахуванням індивідуальних особливостей.

Для загартування природа дарувала людству різноманітні джерела: сонце, повітря, воду. Інші ефективні засоби, як, наприклад, парильня, були винай-дені штучно. У результаті застосуван-ня джерел за певними обставинами «народжуються» відповідні способи загартування. Звичайно, деякі з них неможливо відділити один від одного, тому вони приймаються в комплексі, що підвищує їх ефективність.

Аеротерапія – це загартовування організму за допомогою повітря. Тут все дуже просто: повітряні ванни. Це найбільш м'яка і безпечна процедура, яку можна проводити навіть на балко-ні. З повітряних ванн і рекомендується починати систематичне загартовуван-ня. Гартуюча дія повітря залежить, го-ловним чином, від його температури, вологості та швидкості.

Дозування повітряних ванн здій-снюється двома шляхами: поступовим зниженням температури повітря або збільшенням тривалості процедури при одній і тій самій температурі.

Перші повітряні ванни при темпера-турі 10-15°С повинні бути не більше 15-20 хв. Під час них потрібно вико-нувати енергійні рухи.

Повітряні ванни можна приймати лежачи, але краще – в русі, при без-посередньому контакті незахищеного одягом тіла з повітряним середови-щем. У сиру і вітряну погоду їхню тривалість треба скоротити. При дощі,

тумані, сильному вітрі (понад 3 метри за секунду) проводити процедури на початкових стадіях загартування не слід.

Інший простий спосіб досягнення стійкого результату: у повсякденному житті намагайтеся вдягатися трохи легше, ніж «за погодою» на вулиці та у приміщеннях, і загартування буде відбуватися автоматично.

Геліотерапія – загартовування сонячними променями – прийняття сонячних ванн. Тут також головне – робити все «без фанатизму». Зна-ходження під променями може бути як дуже корисним, так і дуже шкідливим для людського організму.

Сонце випромінює енергію вели-кого спектру частот. Впливаючи на людський організм, випромінювання проникає у всі його структури, та впливає на всі функції.

Найкраще приймати сонячні ванни лежачи, розташувавшись ногами до сонця, зранку, коли повітря особливо чисте і ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора, коли сонце хилиться до заходу (бажано не менш, як через 30-40 хв. після прийому їжі).

Обтирання – це найбільш щадна процедура, з якої також можна по-чинати загартовування організму. Його можна проводити людям будь якого віку, не боячись завдати шкоди. Роблять його енергійно, за допомогою жорсткої мочалки або полотенця. У перші дні температура води повинна бути біля 35°С, а потім її слід посту-пово знижувати до 15 градусів. Краще для цього мати дві рукавички, одна з яких змочується холодною водою, а інша – гарячою.

Обливання проводиться, почи-наючи з температури води близько 33°С для дорослих. Згодом темпера-туру води слід поступово знизити до 15°С. Краще починати з омивання ніг (зранку – гарячою, увечері – холодною водою), а потім поступово підніматися догори, збільшуючи площу омивання. Звикають до цієї процедури при-близно тиждень, а потім Ви почнете отримувати від обливання справжнє задоволення.

Контрастний душ проводиться таким чином. Спочатку температура води повинна бути найбільш комфорт-ною. Потім ви підвищуєте темпера-туру до максимально можливої для вас приблизно на хвилину. Вимикаєте гарячу воду і стоїте близько двадцяти секунд під холодною. Далі вода знову робиться максимально гарячою (зо-всім ненадовго), але все тіло повинно трохи зігрітися, після чого треба вимкнути гарячу і постояти близько хвилини під холодною.

Ходіння босоніж – найдоступні-ший і простий спосіб загартовування. Можна почати ходити босоніж вдома, спочатку по 10-15 хв. двічі на день. По-ступово, по відчуттях, потрібно збіль-шувати час. Перед сном потопчіться у ванні по щиколотку в прохолодній воді в 20-17°С 1-2 хвилини, потім розітріть ноги долонею до гаряча. Оскільки стопи рефлекторно пов'язані з верхніми дихальними шляхами, од-ночасно з ходінням босоніж корисно полоскати горло водою, поступово знижуючи температуру від 20°С до 8°С (обов’язково при дотриманні гігієни горла – буде у наступній пу-блікації). Ці рекомендації підійдуть і дітям і дорослим.

Дмитро Купрієнко

Фаза 1 «Рівновага» Фаза 2 «Очищення»

Фаза 3 «Всмоктування»

11moyagazeta.com

№ 15-16 (510-511), декабрь 2011

Ультразвук на службі здоров’юмоя особистість

Кор.:У наш час, вважаю, мало знайдеться людей, які б не чули про ультразвукову діагностику. Але, все ж таки: яку роль вона грає у сучасній медицині?

Я.К.: Ультразвукова діагностика за останні 20-25 років стала одним із найбільш доступних інформативних методів у всьому світі. Вона займає одне із чільних місць у діагностиці захворювань серця, внутрішніх ор-ганів, судин.

Кор.: А чому? Вона менш шкідлива, ніж «класичний» рентген?

Я.К.: Так, якщо порівнювати з рентгенодіагностикою, то ультразвук, яким ми користуємося, для організму набагато менш шкідливий, ніж рент-генівське випромінювання. До речі, потужність «нашого» ультразвуку в 1000 раз менше, ніж той, що вико-ристовується у фізіотерапевтичному лікуванні. Вже шостий рік ми пра-цюємо на апараті фірми «Сіменс», який оснащений двома датчиками: один для обстеження черевної по-рожнини, другий - для поверхневих органів (щитовидна залоза, молочні залози, шкіра, підшкірна клітковина, м’язи, судини).

Кор.: І з чим до вас найчастіше звертаються?

Я.К.: Зранку, з 8.00 до12.00, на 5-мегагерцевому датчику ми натще-серце перевіряємо проблеми печінки, жовчного міхура, підшлункову. Після 12.00 ми переключаємося на висо-кочастотний датчик для поверхневих органів, тому що їхній стан не зале-жить від прийому їжі.

Кор.: Наскільки нам відомо, одна з головних проблем українців – щитовидна залоза. До «традиційних» проблем, пов’язаних із нестачею йоду, в останні чверть століття додалися післячорнобильські. Який на сьогодні стан щитовидної залози у хмельничан?

Я.К.: Щитовидку ми обстежуємо вже шостий рік поспіль. Кількість захворювань, на жаль, постійно збільшується. Проблеми виникають навіть у молоді. Зростає відсоток і онкохворих. На мою думку, тут винні і Чорнобиль (підвищення радіаційного фону), і погана еко-логія нашої країни. Не треба забу-вати і про постійні життєві стреси. Ендокринна система щільно зв’язана з нервовою, тому у медицині виді-

ляється окрема група захворювань - нейроендокринні проблеми. При хронічному стресі часто виникають ситуації, за яких порушується гор-мональний баланс організму (саме за це й відповідає щитовидна залоза), і починаються відхилення в гормо-нальному фоні.

Кор.: На одній медичній конференції я почула вислів: «Якби сучасна людина, особливо середнього віку, частіше тренувала свою психіку, контролюючи рівень адреналіну, то кількість захворювань суттєво знизилася б». Ви згодні?

Я.К.: Думаю, у цьому є раціональ-на суть. Адже рівень інсуліну, який виділяється підшлунковою, так само як і баланс гормонів щитовидної за-лози, дуже тісно пов’язані з балансом гормонів стресу.

Кор.: Тобто, людині просто треба слідкувати за своїм настроєм? Можливо, змінити спосіб життя, більше займатися спортом…

Я.К.: Звичайно! Адже при фізичному тренуванні організм виділяє ендорфіни, які по-кращують настрій. Він взаємодіє із здоровим адреналіном (саме здоро-вим, а не тим, який організм виділяє при сильних стресах), і життя стає кращим.

Кор.: Якщо вже згадали про ендорфін, то трохи зупинимося на ньому. Що треба робити, щоб його у нашому організмі побільшало?

Я.К.: У останніх статтях, які я читав, де згадувалося про ендорфі-ни, автори вважають, що найкраще для цього – це спорт, але не важкий професіональний, а невеликі фізичні навантаження, навіть проста фізза-рядка, тривала ходьба, елементарне обливання холодною водою…

Можливо. Контрастний душ є та-ким собі міні-стресом для організму, при якому відбувається своєрідний масаж судин.

Кор.: А що до свіжого повітря? Все-таки необхідно гуляти, чи достатньо просто провітрити приміщення?

Я.К.: Відкрити вікно і провітрити кімнату – це, звичайно, не завадить, але під час довгої ходьби на свіжому повітрі (мінімум 5 км) відбувається покращення кровообігу, до кожної клітинки нашого організму доходить

більше кисню, покращуються біо-хімічні реакції, виводяться шлаки… Отже, без прогулянки не обійтися.

Кор.: Деякі спеціалісти взагалі кажуть, що в нашому організмі вже є все необхідне для здорового життя, тому що він є унікальним суб’єктом. Потрібно просто підтримувати його у належному стані.

Я.К.: Ми завжди радимо всім паці-єнтам переходити на варені і парені продукти, бо вони більш корисніші.

Кор.: Але багато хто вважає, що здоров’я – привілей лише багатих. Бідному не до того, йому треба просто вижити…

Я.К.: Якщо людина захоче, то і бідний буде здоровим і щасливим. Я знаю багато таких людей, які не

мають великого достатку, але у них завжди на обличчі посмішка, і вони радіють життю.

Кор.: Ось саме це якраз дуже добре ілюструє наступне питання. Є дуже гарний вислів: «Не можеш змінити проблему, зміни своє ставлення до неї». А якщо людина все-таки захворіла? Одразу треба починати ковтати пігулки? Як Ви вважаєте, фармакология і здоров’я – речі тотожні?

Я.К.: На мою думку, на ранніх стадіях, коли в людини є лише функ-ціональні прояви захворювання, по-трібні дієта і фізичні навантаження. Якщо це не допомагає, тоді треба використати фармакологію, але дуже уважно слідкувати, щоб не було по-бічних дій.

Кор.: Але зараз дуже багато людей лікуються самостійно, побачивши рекламу по телевізору. Таких десь 80%-90%! Вони навіть до лікаря не звертаються…

Я.К.: Так, подібна ситуація існую, але я всім раджу - перед тим, як по-чати лікування, проконсультуйтеся з лікарем. А щоб не було пізно, необ-хідно перевіряти стан здоров’я хоча б раз на рік. Якщо людині більше 40 – можна і раз на 8-10 місяців.

Кор.: А якщо хтось навіть на день-два не може відірватися від свого ларка на Товкучці? Чим він ризикує?

Я.К.: Думаю, впродовж доби можна знайти хоча б півгодини, щоб зайнятися фізкультурою. Коли люди зрозуміють, що їх головне багатство - здоров’я, а не гроші, тоді вони будуть по-іншому дивитися на цю проблему, і виділяти час на відвідини лікаря.

Кор.: І ми плавно підійшли до особистої відповідальності за власне здоров’я…

Я.К.: Так, звичайно, адже ніхто не буде приходити на базар і запро-шувати на обстеження. Людина сама мусить себе контролювати. Ще було б дуже добре мати сімейного лікаря, який би постійно за цим дивився.

Кор.: Тобто, Ви прихильник сімейної медицини?

Я.К.: У цьому є раціональне зер-но. Багато хвороб передаються по генетичній лінії – цукровий діабет, ожиріння та ін. Якщо лікар знає, що у родині батьки чимось хворіли, він буде уважно слідкувати, щоб і діти не захворіли. Думаю, у майбутньому ми прийдемо до того, коли зі звичайних терапевтів потрібно буде зробити лікарів сімейного профілю. Хоча це буде нелегко.

Кор.: А у чому складнощі? У психологічному підході, чи відсутності звичної вузької спеціалізації?

Я.К.: Я ознайомлювався з деякою літературою по сімейній медицині. Звичайно, сімейний лікар мусить мати набагато більший багаж знань, ніж дільничний терапевт, адже він має вирішувати широкий спектр проблем - від педіатрії до геронтології.

Кор.: Чи можна сьогодні за 2 дні пройти повний курс обстежень? У вас довго сидять у черзі?

Я.К.: У нас дуже велике наван-таження. Нормою є 15-20 обстежень, а ми можемо і 50 в день зробити! Це, звичай-но, важко і фізично, і нервово, є великою в ідповідальністю, адже потрібно нічого не пропустити в своїй діагностиці. Багатьох

записуємо у плановому порядку, до трьох тижнів, якщо у пацієнта не гострі захворюванняя. Але якщо, на-приклад, ниркова чи печінкова коліка, чи у хворого знайшли якусь пухлину, ми стараємося таку людину приймати в першу чергу на протязі 1-2 днів.

Кор.: А судини ви обстежуєте?Я.К.: Так, ми проводимо на нашому

апараті обстеження венозної системи нижніх кінцівок.

Кор.: Тобто, слідкуєте за тромбофлебітом? Про цю небезпечну хворобу що можете сказати? Особливо про причину.

Я.К.: Виникнення ва-рикозної хвороби можливе навіть генетично, тому що велику роль грають анато-мічні властивості клапанів апарату вен. Якщо вони не-правильно працюють, при вертикальному положенні тіла стовп венозної крові буде тиснути на клапан, той не зможе втримати кров, тиск передається до дистальних відділів нижніх кінцівок, що призводить до розширення венозних судин. Потім починаються дистрофічні зміни в ото-чуючих тканинах, вторинні усклад-

нення і прояви тромбофлебіту, коли в цій розширеній вені формуються тромби - кров’яні згортки.

Кор.: Щоб вони не виникали, треба розріджувати кров, чи не так?

Я.К.: Тут треба дивитися на біохі-мічні показники крові. Для того, щоб вона ставала рідшою, треба пити більше води - близько 3 літрів.

Кор.: А як на подібні навантаження відреагують нирки?

Я.К.: Якщо їх функціональний стан нормальний, нічого страшного. Але все одно потрібно проконсульту-ватися у лікаря і перевірити артері-альний тиск, щоб це не призвело до гіпертонічної кризу.

Кор.: Я знаю, что деякі люди під час подібної чистки ще й п’ють сечогінне…

Я.К.: На мою думку, це «перебір». Краще замість звичайної мінеральної води пити відвари чи настої сечогін-них трав - споришу, толокнянки. Дуже добре і березовий сік навесні. А якщо пити мінералку, то краще Сатанівську, бо це маломінералізована вода з біо-органічними добавками, яка дуже до-бре діє на сечовивідні шляхи.

Кор.: Кажуть, що її можна набрати, і вона 40 діб не втрачає своїх лікувальних властивостей. Це правда?

Я.К.: Тут у мене є деякий досвід, хоча й невеликий, бо я починав пра-цювати саме у Сатанові, в санаторії «Збруч». Більше 3-4 діб її не треба тримати, тому що її біоорганічні ре-човини на сонці руйнуються. Краще все таки поїхати до санаторію і на місці пити воду за системою, яку призначить лікар.

Кор.: На Вашу думку, від чого більше залежить фізичний стан здоров’я - від духу, настрою чи життєвих установлень? Ви згодні із висловом Кашпировського, який казав: «Людина - це унікальний комп’ютер, який створив Бог. У ньому все є, треба лише правильно натиснути кнопку»?

Я.К.: Так, звичайно, від духовного стану людей залежить і фізичний стан. Недарма з’явилося: «У здоро-вому тілі здоровий дух». Всі ці явища взаємозв’язані, і над цим потрібно працювати кожному із нас.

Кор.: І, наостанок - Ваш секрет здоров’я?

Я.К.: Я теж є людиною, тому маю маленькі недоліки – навіть інколи палю, але намагаюся дотримуватись дієт та бути фізично активним. По-трібно цінити життя і кожен день, який у нас є. Хочу всім хмельнича-нам побажати: слідкуйте за своїм здоров’ям! Будьте уважні до нього і прислухайтеся до «сигналів», які нам подає організм.

СпілкуваласьЛюдмила Луніна

lunina@moyagazeta.com

Важко переоцінити роль діагностики в сучасній медицині. Саме від того, як точно буде встановлено захворювання, залежить не лише якість подальшого життя пацієнта, але й, без сумніву, і тривалість його життя. Тому ультразвукова діагностика посідає особливе місце в сучасній медицині, адже саме завдяки цьому методу обстеження людського організму вдається якомога точніше встановити проблему, яку в подальшому доводиться вирішувати лікарю.

Про це та не тільки ми вирішили поспілкуватися з Ярославом Ковалем, лікарем вищої категорії ультразвукової діагностики Хмельницької міської поліклініки № 1.

Потрібно цінити життя і кожен день, який у нас є. Хочу всім хмельничанам побажати - слідкуйте за своїм здоров’ям! Будьте уважні до нього і прислухайтеся до «сигналів», які нам подає організм.

11moyagazeta.com

№ 15-16 (510-511), ноябрь 2011

Практикуя жизнь, помни о смерти5

moyagazeta.com № 15-16 (510-511), декабрь 2011 моя проблема

Темпы, ценности и условия жизни цивилизованного челове-ка способствуют его разобще-нию с собственным жизненным ресурсом, разрастанию страхов различной природы и подмене подлинного суррогатом.

Одним из мощнейших психотера-певтических средств, позволяющих проработать свои страхи, разобраться в чувствах, наладить контакт с соб-ственным телом, достичь максималь-ной релаксации и создать основу для дальнейшего успешного развития является танатотерапия. Более подроб-но о ней расскажет Наталья Пухляк, практикующий психолог из Киева, телесно-ориентированный психоте-рапевт.

Н.П.: Танатотерапия – один из наи-более мягких, но мощных методов телесно-ориентированной психотера-певтической практики. Она позволяет решить проблему, не прибегая к дол-гим психологическим беседам, а лишь производя незначительные на вид воз-

действия на тело, поскольку в основе телесно-ориентированной психотера-пии лежит принцип единства телесных и психических проявлений человека. В свою очередь, такая комплексная ра-бота способствует достижению поло-жительных изменений в относительно короткие сроки и практически в любой жизненной ситуации. Во время сеанса в теле активизируются целительные биологические реакции, которые организуют и корректируют общий энергобаланс, запуская процессы физической и психической саморегу-ляции человека. Проис-ходит восстановление утраченного контакта с процессами смерти, уми-рания. Имеется в виду не физическая смерть, а её символические виды.

Корр.: Какие, напри-мер?

Н.П.: Мы, когда слы-шим слово «смерть», представляем себе уход из жизни. Однако ее сим-волические виды - то-тальное расслабление, сон, даже оргазм, находятся с нами постоянно, и связаны с рождением нового. Это может быть, окончание или заверше-ние любого значимого дела, оргазм и т.д. Происходит лишь моделирование реальной смерти через ее символи-ческое представление. В результате сеансов, дающих переживания смо-делированного опыта умирания, у их участников увеличивается стремление к автономии, самоутверждению, к преодолению ограничений, отмечает-ся уменьшение негативных чувств или

их трансформация, актуализируется стремление жить активно, без страхов и опасений.

Корр.: Какого рода проблемы ре-шаются методом танатотерапии?

Н.П.: Танатотерапия рассматривает 4 базовые человеческие проблемы, связанные с определенными частями тела. Первая из них – это проблема контроля, зависит от состояния голо-вы. На сегодняшний день многие из нас все уж слишком контролируют, что

часто принимает гипертрофированные формы, и скорее мешает, чем помогает, т.к. не дает возможности полноценно расслабиться, осмыслить что-то. «Расслабление» алкоголем только усугубляет ситуации.

Следующая проблема – комму-никации: контакты и чувства, наши руки и грудная клетка. Это то, что мы сдерживаем: невысказанные чувства и эмоции, извращенные социальные стереотипы, навязываемые с детства. Большинство людей скрывают и по-давляют свои эмоции, носят маску,

не выражая себя истинного. Но из-за этого формируются мышечные блоки, которые, в свою очередь, нарушают общую гармонию тела. Самый про-стой пример, которые все знают – мальчики не плачут. Можно подумать, они не умеют чувствовать и живут по-другому!

Следующая базовая проблема – сексуальная. К ней также относится спектр осложнений с беременностью, родами ребенка, потенцией.

И четвертая – опоры, наши ноги, то, как мы в этой жизни живем, насколько «заземлены здесь и сейчас», нахо-димся ли в контакте с реальностью. Ведь мы в большей степени живем либо прошлым, либо будущим, а настоящее пропускаем.

Корр.: А если более конкретно?

Н.П.: Танатотерапия, как особый метод воз-действия на широкий круг проблем человека,

предназначена для применения в са-мых различных случаях: при любых жизненных страхах; при нарушениях сна; для достижения максимального расслабления; в роботе с пострадав-шими, умирающими, их близкими людьми; для установления более пол-ного контакта с новой жизнью в теле у беременных; при лечении бесплодия и прерывании беременности; при слож-ностях в сексуальных отношениях и комплексном лечении сексуальных расстройств; при некоторых невроти-ческих и психических заболеваниях;

в реабилитационный период; при ДЦП; для более полного понимания и чувствования себя.

Корр.: Пациенты к Вам приходят сами? А если человек комплексу-ет?

Н.П.: По большей степени имен-но все и стесняются! В Украине, к сожалению, еще не выработалась культура обращения к психологам и психотерапевтам. Если и приходят к специалисту, то с ними в основном работают с помощью психоанализа, применяя классические приёмы те-рапии. О телесных практиках многие даже не слышали, хотя это самый первый путь к расслаблению. Людям самодостаточным, известным, не-сущим большую ответственность, как раз в первую очередь и нужно расслабляться. Их самая основная про-блема – бессонница и беспокойство, а именно с этим работает танатотерапия. Мне жаль людей, которые боятся к нам обратиться. Они волнуются, что о них «не так подумают», если он придет к специалисту – а ведь это абсолютно нормальное явление! Мы же ходим на массаж! Точно так и с психологом – нужно прийти, расслабится и раз-решить все свои проблемы.

Корр.: Ваше пожелание нашим читателям?

Н.П.: Главное – будьте всегда здоровы, физически и психически! Для этого все-таки нужно приложить определенные усилия, подумать о себе, любимом, принять и полюбить себя. А если возникает какая-то про-блема, то не нужно её откладывать на потом. Решайте ее сразу!

Людмила Лунина

Более подробная информация на сайте http://phenix.com.ua, а также в группе «Танатотерапия в Хмельниц-ком» http://vkontakte.ru/club25852325.

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія12 № 13-14 (508-509), ноябрь 2011

moyagazeta.comмой закон

Останніми роками підпри-ємці і власники компаній на-магаються якомога частіше з'являтися у засобах масової інформації – на шпальтах газет, у телерадіоефірах. Публічними стають не лише політики, зірки шоу-бізнесу, бізнесмени стати відомими жадають і люди, далекі від цих професій та занять. Осо-бливо палко мріє про славу молоде покоління у віці до 35 років. Мільйони блогів, сайтів, розсилок та акаунтів у соціальних мережах заполо-нили Інтернет. Завдяки Всес-вітній мережі, можливість стати відомою людиною і вес-ти публічне життя доступна навіть школярам.

Та чи безпечна гра у публічність? Які проблеми можуть виникати при цьому? Які є негативні і позитивні сторони такого життя? Ці за-питання ми поставили публічній людині, керівнику консалтингової компанії “Корисні поради”, бізнес-консультанту, практикуючому пси-хологу Любомиру Бованьку.

Кожна людина, що прагне пу-блічності, має усвідомлювати: такий спосіб поведінки приносить не тільки позитивні плоди, але й побічні негативні наслідки. Той, хто живе «на загал», однознач-но отримує не тільки додаткові можливості популяризації власної персони чи діяльності компанії, але й наражається на ряд ризи-ків і неприємних несподіванок.

Чи безпечна гра у публічність ? Частина 1зичливість. Це виражається у протистоянні їм, перешкоджанні діяльності, критиці. Багато людей сприймають чужий успіх як осо-бисту образу, адже якщо він зміг, то чому я не можу? Відповідь час-то знаходять не у власній низькій спроможності, а відшуковуючи недоліки в інших. Мовляв, це шах-раї, злодії, пристосуванці і т.д.

4. біля публічної людини завжди знайдуться облесники і шанувальники, які прагнуть особистої вигоди від спілкування із відомою людиною. Від по-хвали і лестощів часто публічні люди втрачають відчуття реаль-ності і адекватної самооцінки, з'являється "зіркова хвороба". Все це приводить до необдума-них рішень і неефективних дій. Не кожен здатен пройти "мідні труби".

5. як правило, у публічних персон завжди багато критиків, тому що, борючись із кимось відомим, автоматично стаєш знаменитим і сам. Це свідомо і несвідомо використовують люди. Така собі маркетингова технологія "приєднання до бренду".

6. публічна людина прива-блює увагу також і представни-ків злочинного світу, які пред-ставлені різноманітними здирни-ками, злодіями і шахраями. Вони можуть діяти як від свого імені, так і виконуючи чиєсь сплановане замовлення.

7. часто діяльність публічних людей привертає увагу різно-манітних державних контр-олюючих і силових органів, що

від зазіхань конкурентів і недобро-зичливців. Легше щось забрати чи “наїхати” на багатого, але нікому не відомого. Тоді як людина пу-блічна, яка має хороші стосунки зі ЗМІ, або ще краще - ними володіє, є більш важкою здобиччю для різ-номанітних рейдерів і нападників, адже ніхто не хоче негативного розголосу.

5. публічність допомагає біз-несменам ставати політиками. Україна належить до «третього світу», тому в нашій державі іс-нує повна залежність бізнесу від влади. Саме тому чи не най-вигіднішим бізнесом є політика. Неможливо мати більш-менш пристойний бізнес, не користую-чись підтримкою владних органів. Відповідно, найкращий крок - са-мому війти в ці владні коридори або привести у владу довірених людей. Щоб бути політиком, треба ставати публічною особою.

6. Тільки завдяки публічнос-ті можна створити бренд чи з власної персони, товарів, послуг, ідей, чи з діяльності. А брендо-вість дозволяє продавати товари і послуги за значно вищою ціною і підвищувати попит.

7. завдяки публічності значно зростає конкурентноздатність.

Отже, вирішуйте самі - чи варто бути публічними. У монети завжди є дві сторони. Будь-яке рішення завжди несе в собі як загрозу, так і можливість.

Далі буде Записала Наталія Рибачок

Отже, наводжу по сім аргументів, які можуть змінити думку пере-січного українця про те, варто чи не варто.

7 аргУМЕнТів, чоМУ нЕ варТо1. публічна персона прива-

блює до себе посилену увагу оточуючих. Тому кожна нега-тивна дія чи реакція відразу стає відомою широкому колу людей. Ніхто не є ідеальним, відповідно завжди "вилазять" різноманітні неприємні подробиці.

2. "назвався грибом, лізь у кошик", - так каже народна мудрість. Часто публічні люди стають заручниками свого пу-блічного іміджу, адже оточуючі чекають від відомої людини тільки те, що вписується у образ. Якщо у людини імідж серйозної і виваженої людини чи навпаки - “веселого балагура”, то все, що виходить за рамки цього, сприйматиметься оточуючими негативно і критично.

3. часто публічні люди ви-кликають заздрість і недобро-

може привести до дуже неперед-бачуваних наслідків.

Звичайно, не все так погано. У публічності і відомості є і багато позитивних сторін і переваг

7 аргУМЕнТів, чоМУ варТо 1. правильно вибудуваний

публічний імідж є запорукою тривалих позитивних стосунків із цільовою аудиторією, що забез-печить надійну підтримку. "Спо-чатку ти працюєш на ім'я, а потім ім'я працює на тебе", - твердить народна мудрість. Це нам усім відомо ще зі школи, головне, як ти спочатку зарекомендував себе, потім оцінки ставлять авто-матично.

2. бізнес сьогодні вимагає усе більшої публічності, адже люди більш схильні довіряти тому, що вони знають. Звичайно, коли ми відкриваємося, стаємо більш ураз-ливими, але саме ця вразливість викликає довіру, а довіра найкра-ще сприяє спочатку позитивному вибору, потім - довготривалим стосункам.

3. найвищим проявом від-критості є стиль спілкування “людина без маски”, що дозво-ляє підтримувати надзвичайно довірливі стосунки з цільовою аудиторією. Адже повна щирість публічної особи у спілкуванні викликає бажання також скинути “маску”. Найкраще стиль “людина без маски” підходить гармонійним і досвідченим у публічному житті людям. Але він вимагає водночас сміливості і високої самооцінки.

4. публічність допомагає біз-несменам захищати свій бізнес

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія12 № 15-16 (510-511), ноябрь 2011

moyagazeta.com