ББК 74.262 - torsing.uatorsing.ua/download/library-teacher/kniga_vchitelya_himii.pdf ·...

Документи подано станом на 15 липня 2005 р.

Книга вчителя хімії: Довідково-методичне видання / Упоряд. С. В. Василенко, О. В. Єресько.— Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005.— 272 с.

ISBN 966-670-607-5.

Видання містить чинні нормативно-правові акти вищих органів влади України, Міністерства освіти і науки України у сфері загальної середньої освіти, що регулюють впровадження державних стандартів освіти; мето-дичне забезпечення; оформлення документів про освіту; організацію нав-чально-виховного процесу; атестацію педагогічних працівників тощо.

Для вчителів хімії, студентів педагогічних навчальних закладів, слу-хачів інститутів післядипломної педагогічної освіти, науково-педагогічних працівників, широкого загалу громадян, які цікавляться питаннями нор-мативно-правового регулювання середньої освіти в Україні.

ББК 74. 262 4

© Василенко С. В., Єресько О. В., упорядкування, 2005

© ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005© Жубр М. С., дизайн обкладинки, 2005

ББК 74.262.4 К53

ISBN 966-670-607-5

К53

Автори-упорядники:завідувачка відділу навчально-методичного забезпечення

природничо-математичної і технологічної освіти Науково-методичного центру середньої освіти

Міністерства освіти і науки УкраїниС. В. Василенко;

головний спеціаліст відділу природничо-математичної освіти управління змісту освіти департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України

О. В. Єресько;

3

Зміст

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Нормативна база хімічної освіти в 11-річних

загальноосвітніх навчальних закладах

Про навчально-методичне забезпечення предмету «Хімія» . . . . . . . . . . 9Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії . . . . . . . . . . . 17Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів

на 2005/2006 навчальний рікЛист від 17.03.05 № 1/9-129 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19Додаток 1до листа Міністерства освіти і науки Українивід 17.03.05 № 1/9-129

Типовий навчальний план початкової школи з українською мовою навчання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20Типовий навчальний планпочаткової школи з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національної меншини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21Типовий навчальний планпочаткової школи з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини . . . . . . . . . . . . . 22

Додаток 2 до листа Міністерства освіти і науки Українивід 17.03.05 № 1/9-129

Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (основна школа у структурі 12-річної) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національних меншин (основна школа у структурі 12-річної) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням двох іноземних мов (основна школа у структурі 12-річної) . . . . . . . . . 25Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською чи іншими мовами національних меншин (основна школа у структурі 12-річної) 26

Додаток 3до листа Міністерства освіти і науки Українивід 17.03.05 № 1/9-129

Типовий навчальний план II ступеня загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (перехідний). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27Типовий навчальний план II ступеня загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини (перехідний) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

Про затвердження типових навчальних планів для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладахНаказ міністерства освіти і науки України від 20 травня 2003 р. № 306 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

4

Додаток 1до наказу Міністерства освіти і науки Українивід 20 травня 2003 р. № 306

Типовий навчальний план для профільного навчання на III ступені загальноосвітніх навчальних закладів (українська мова навчання). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30Додаток 2до наказу Міністерства освіти і науки Українивід 20 травня 2003 р. № 306Типовий навчальний план для профільного навчання на III ступені загальноосвітніх навчальних закладів (навчання мовами національних меншин). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34Додаток 3до наказу Міністерства освіти і науки Українивід 20 травня 2003 р. № 306Типовий навчальний план для профільного навчання на III ступені однокомплектних загальноосвітніх навчальних закладів (гуманітарний та природничо-математичний напрями). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38Додаток до наказу Міністерства освіти і науки Українивід 20 травня 2003 р. № 306. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40

Інструктивно-методичний лист про викладання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах у 2005/2006 навчальному році . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43

Перелік програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання у 2005/2006 навчальному році . . . . . 47

Апробація як засіб підвищення якості навчальної літератури. . . . . . . . 51Положення про апробацію навчальної літератури для

загальноосвітніх навчальних закладівЗатверджено наказом Міністерства освітиі науки України від 12 червня 2001 р. № 447. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53

Засоби навчання та обладнання для кабінетів хімії загальноосвітніх навчальних закладів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56

Про затвердження Базового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів загальноосвітніх навчальних закладів (з природничо-математичних і технологічних дисциплін)

Наказ Міністерства освіти і науки України від 03.02.2005 р. № 79. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58

Базовий перелік засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів хімії загальноосвітніх навчальних закладів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59

Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів

Наказ Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 р. № 601Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 р. за № 1121/9720 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72

Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів

Затверджено наказом Міністерства освіти і науки Українивід 20 липня 2004 р. № 601Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 р. за № 1121/9720 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73

5

Додаток 1до п. 4.9 розділу 4 ПоложенняФорма інвентарної книги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80Додаток 2до п. 4.10 розділу 4 ПоложенняФорма матеріальної книги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80

Педагогічні програмні засоби — електронні засоби навчального призначення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80

Про затвердження Положення про порядок організації та проведення апробації електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82

Наказ Міністерства освіти і науки України від 2 червня 2004 р. № 433Зареєстровано в Міністерстві юстиції України21 червня 2004 р. за № 757/9356 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82

Положення про порядок організації та проведення апробації електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів

Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 2 червня 2004 р. № 433Зареєстровано в Міністерстві юстиції України21 червня 2004 р. за № 757/9356 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83

Правила безпеки під час навчання у загальноосвітніх навчальних закладах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86

Про затвердження правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87

Міністерство праці та соціальної політики Комітет з нагляду за охороною праці України (держнаглядохоронпраці)Наказ від 16.11.98 № 222 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87

Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88

Додаток 1Рекомендації щодо нейтралізації відходів натрію . . . . . . . . . . . . .107Додаток 3Відомості про особливі властивості групи зберігання речовин (витяг із типових переліків навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для загальноосвітніх шкіл (І, II, III ступені), затверджених наказом Міністерства освіти України 15.05.96 № 131) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .108Додаток 4Рекомендації щодо знищення відпрацьованих реактивів і хімічних речовин, які не мають етикеток. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .114Додаток 5Перелік медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь для аптечки кабінету (лабораторії) хімії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .114

Підстава для надбавки за роботу з хімічними реактивами. . . . . . . . . . .115Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників

освіти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .115

ВитягЗатверджено наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 р. № 102Погоджено з Міністерством праці УкраїниЦентральним комітетом працівників освіти України, Міністерством фінансів України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115

6

Додаток 9До Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .117

Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників України

Наказ Міністерства освіти України № 310 від 20.08.93Зареєстровано в Міністерстві юстиції України2 грудня 1993 р. за № 176. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .119

Типове положення про атестацію педагогічних працівників України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .120

Додаток до Типового Положення про атестацію педагогічних працівників України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .130

Чому запровадили сучасну українську термінологію і номенклатуру в хімії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .132

ДСТУ 2439-94 Державний стандарт України. Елементи хімічні та речовини прості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .134

Учитель рокуУказ президента України про Всеукраїнський конкурс «Учитель року» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .148Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс«Учитель року» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .149Положення про Всеукраїнський конкурс «Учитель року» . . . . .149

Орієнтовне календарно-тематичне планування для 8–9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .152

Орієнтовне календарно-тематичне планування для 10–11-х класів фізико-математичного і технологічного профілю навчання . . . . . .182

Орієнтовне календарно-тематичне планування для 10–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів гуманітарного напряму навчання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .199

Орієнтовне календарно-тематичне планування для 10–11-х класів природничого (хіміко-біологічного) профілю навчання . . . . . . . . . .217

Нормативна база хімічної освіти у 12-річних загальноосвітніх навчальних закладах

Державний стандарт базової і повної середньої освітиЗатверджено постановою Кабінету Міністрів Українивід 14 січня 2004 р. № 24. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .246

Концепція хімічної освіти 12-річної школи. Проект . . . . . . . . . . . . . . . . .262Додаток Структура хімічної освіти 12-річної школи . . . . . . . . . . . . . . . . . . .266

Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .267

Наказ Міністерства освіти і науки України від 23 лютого 2004 р. № 132 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .267Типові навчальні плани для основної та старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів у структурі 12-річної школиЗатверджено наказом Міністерства освіти і науки Українивід 23 лютого 2004 р. № 132 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .267

Про внесення змін до наказу МОН № 132 від 23.02.2004 року «Про затвердження Типових навчальних планів загально-освітніх навчальних закладів 12-річної школи»

Наказ Міністерства освіти і науки України від 9 березня 2005 р. № 145 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .271

7

Шановний Колего!

Ми раді представити Вам книгу, що, сподіваємось, стане у нагоді при підготовці до занять та плідної праці не тільки цього навчального року.

Книга адресована, в першу чергу, вчителям хімії. Вона скла-дається з двох частин, що стосуються 11-річної та 12-річної шко-ли. Відповідно І частина містить нормативні документи, що виз-начають організацію навчально-виховного процесу 2005/06 та наступних навчальних років і коментарі до них.

Безперечно корисними будуть переліки рекомендованої літе-ратури: навчальні програми, підручники, посібники, методич-ні посібники для вчителів, що мають відповідні рекомендаційні грифи МОН України.

Перелік педагогічних програмних засобів на даний момент не дуже значний, проте свідчить про позитивні тенденції у напрям-ку модернізації методів здобуття хімічних знань учнями загаль-ноосвітніх навчальних закладів.

Кожному з нас необхідні оптимальні та безпечні умови праці. Створити такі умови у кабінеті хімії допоможуть розділи

• «Базовий перелік засобів навчання та обладнання навчаль-ного і загального призначення для кабінетів хімії загально-освітніх навчальних закладів»;

• «Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів»;

• «Нормативні документи щодо оплати за роботу з хімічними реактивами».

Останні роки педагогічною громадськістю бурхливо обговорю-валось введення сучасної української номенклатури в хімії Дер-жавним стандартом України «Елементи хімічні та речовини про-сті. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення» (ДСТУ 2439-94 чинний від 01.01.1995 року). Багатьох бентежило звучання «нових» назв хімічних елементів, але сьогодні це вже звичні слова. Та введений Стандарт поставив багато запитань пе-ред науковцями щодо номенклатури тепер уже складних речовин. У розділі «Чому запровадили сучасну українську термінологію і номенклатуру в хімії» коментуються деякі правила номенклатури неорганічних та органічних сполук.

Творчість притаманна тому, хто працює з дітьми. Уряд під-тримує педагогічну творчість. Ми хочемо познайомити із доку-ментами про Всеукраїнський конкурс «Учитель року». Можли-во, це спонукає Вас до участі у ньому і, звичайно, до перемоги.

У частині ІІ містяться матеріали щодо майбутнього вступу предмету «Хімія» у 12-річну школу:

• Державний стандарт базової та повної середньої освіти;• концепція хімічної освіти (проект); • типові навчальні плани.Вивчення хімії починається у 12-річній школі з 7 класу, тобто

з 2007/08 навчального року. Сподіваємось, що запропоновані матеріали не залишать Вас

байдужими і, можливо, виникнуть конструктивні пропозиції, що обов'язково будуть розглянуті творчими групами, у разі, якщо Ви їх надішлете.

Сподіваюсь, наші коментарі стануть у нагоду вчителю-прак-тику, керівнику кафедри природничих чи природничо-матема-тичних дисциплін, адміністрації навчального закладу, методистам та викладачам інститутів післядипломної педагогічної освіти, працівни-кам управлінь освіти.

Бажаємо творчих успіхів,хороших людяних учнів і міцного здоров'я

З повагою Автори-упорядники

9

НОРМАТИВНА БАЗА ХІМІЧНОЇ ОСВІТИ У 11-РІЧНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Про навчально-методичне забезпечення предмету «Хімія»

Організація навчально-виховного процесу є процесом складним і водночас прозорим. Молодому вчителю, що прийшов з вищого навчаль-ного закладу, важко одразу осягнути нюанси організації роботи вчи-теля-предметника та класного керівника. Попрацювавши деякий час, набувається розуміння, що процесом можна керувати і головне — слід планувати його. І тут починається пошук документів з найрізноманітні-ших джерел. Не завжди усе необхідне може бути знайдено, та й потрібно бути упевненим, що це останній діючий документ. Все потрібно робити відповідно до встановлених державою діючих норм і вимог:

• Закон України «Про освіту«;• Закон України «Про загальну середню освіту«;• Постанова Кабінету Міністрів України «Про перехід на новий

зміст та 12-річний термін навчання«;• Накази Міністерства освіти і науки України.

Які документи обов'язково слід брати до уваги вчителю при підготов-ці до роботи? Щорічно Міністерством освіти і науки України готується інструктивно-методичний лист про викладання предметів, що висвітлює стратегію та завдання на поточний рік, посилається на конкретні докумен-ти, що регламентують роботу системи освіти. Наказом про типові навчаль-ні плани загальноосвітніх навчальних закладів конкретизується Базовий план. Подається перелік шкільних предметів, якими реалізується певна галузь та розподіл годин по класам визначеного профілю чи напряму нав-чання з врахуванням інваріантної та варіативної частин Базового плану.

Сучасна освіта орієнтує весь навчально-виховний процес на осо-бистість учня. Важливо індивідуалізувати змістову складову та техно-логії навчання, що передбачає оптимізацію темпу зросту у на вчанні кожного учня, врахування типу мислення дитини (вербально-логічне, наочно-образне, зміша не), рівня її реального розвитку і навчальних можливостей. Для успішного вирішення ряду дидактичних завдань до-цільно, щоб навчальний заклад дав можливість вчителю організувати індивіду альні і групові заняття, а вже адміністрація в силі здійснюва ти у разі потреби тимчасовий поділ класу на групи при вивченні окре мих предметів, забезпечувати оп рацювання і реалізацію індивіду альних програм навчання і розвит ку школярів тощо. Щоб така мож ливість ста-ла реальністю, необхідно спла нувати відповідний резерв на вчального часу, наданий у розпо рядження школи, щоб можна було реалізувати зазначений підхід.

Інваріантна частина Базового навчального плану визначає за-гальнодержавний освітній компо нент, що є спільним для всіх за-гальноосвітніх навчальних закладів України.

10

Варіативна частина Базового навчального плану передбачає нав-чальні години для реалізації шкільного освітнього компонента, що фор-мується кожним навчальним закладом індивідуально, самостійно на ос нові врахування спрямованості пізнавальних інтересів, освітніх за-питів, життєвих планів, індивіду альних особливостей учнів та можли-востей педагогічного колек тиву і слугує створенню реальних умов для повноцінного розвитку кожної особистості, орієнтуючи таким чином навчальний процес на особистість кожного школяра.

Окремі години варіативної ча стини Базового навчального пла ну призначені для реалізації регіонального освітньо го компонента, зміст якого відоб ражає національну, економічну, природничо-географічну, соціокультурну своєрідність регіону, його історію, традиції та інші відо мості, які не увійшли або недостат ньо відображені у змісті загально-державного освітнього компонен та, але є суттєвими для формуван ня сві-тогляду, патріотичних по чуттів, необхідні для повноцінного вхо дження підростаючої особис тості в життя в умовах даного ре гіону.

Принципово важливим є розу міння того, що варіативна складова навчального плану є невід’ємною органічною складовою Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Повноцінна загальна освіта на кожному її етапі (початкова, ба зова, повна середня) досягаєть ся реалізацією як інваріантної, так і варіатив-ної частин навчального плану школи.

Для забезпечення варіативної складової можна використовувати:• курси за вибором, що слід розуміти як навчальний курс, який до-

повнює, поглиблює зміст певного курсу чи предмета дер жавного освітнього компонента і обирається учнем відповідно до його нав-чальних інтересів;

• факультативні курси, що є навчальними курсами, зміст яко го безпосередньо не пов'язаний із загальнообов'язковим навчальним змістом і який обирається уч нем для розширення свого загаль ного кругозору, прилучення до нових сфер знання і людської діяль-ності.

До серпневих педагогічних конференцій готуються накази про організацію апробації навчальної літератури. Лист із переліком лі-тератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України до використання у загальноосвітніх навчальних закладах. Щороку ці переліки поповнюються новою виданою літературою. Проте не вся лі-тература потрапляє до переліків, тільки ті назви, що пройшли науко-во-педагогічну експертизу та отримали рекомендаційні грифи МОН України.

Шкільний курс хімії добре забезпечений навчально-книжкови ми комплексами, що включають підручники, збірники задач і вправ, ро-бочі зошити учня, зошити для практичних робіт, зошити для творчих і самостійних робіт. Звер таємо увагу вчителів на доціль ності вико-ристання навчальної і навчально-методичної літератури, що має гриф Міністерства освіти і науки України, рекомендованої до використання в загально освітніх навчальних закладах

Хімія має глибокий зв'язок з практикою та побутом, з теперішнім і майбутнім життям випускників шкіл.

Програми різного спрямування, профілізації та рівня підготовки уч-нів загально освітніх навчальних закладів, які відповідають сучасним

11

науково-педагогічним вимогам та обов'язково враховують профільність старшої школи. Їх видано збіркою 2001 року видавництвом «Шкільний світ»:

• програма для середніх загаль ноосвітніх навчальних закладів. 8–11-ті класи [1];

• експериментальна програма для загальноосвітніх навчальних за-кладів. 8–11-ті класи [2];

• програми для загально освітніх навчальних закладів із поглибле-ним вивченням пред метів. 8–11-ті класи [3];

• програми для загально освітніх навчальних закладів хіміко-біоло-гічного профілю на вчання. 8–11-ті класи [4];

• програми для загально освітніх навчальних закладів гума нітарного напрямку навчання. 10–11-ті класи [5];

• програма для спеціалізованих класів хіміко-технологічного профі-лю середньої загальноосвіт ньої школи. Хімія 8–11-ті класи [6];

• програма для спеціалізованих класів агрохімічного профілю се-редньої загальноосвітньої школи. Хімія. 8–11-ті класи [7].

та видавництвом «Педагогічна преса» у 2004 р. :• програма для фізико-математичного і технологічного профілю

навчання [8];• програма для природничого (хіміко-біологічного) профілю нав-

чання [9];• програма для філологічного, суспільно-гуманітарного і художньо-

естетичного профілів навчання [10].У збірці подається календарно-тематичний план у вигляді об’ємної

таблиці, що допоможе вчителю при плануванні курсу, адже може за-знати змін відповідно обгрунтованих вчителем і адаптованих до потреб конкретного навчального закладу. Корисним цей розділ буде при скла-данні поурочних планів-конспектів, адже містить визначену авторами дидактичну мету кожного заняття.

8–9-ті класи основної школи навчаються за програмами [1] і [2], які відповідно до Наказу МОН України від 25.04.01 р. № 342 пе редбачають у цих класах 2 години на тиждень. Ці програми під кріплені такими під-ручниками (табл. 1).

Табл. 1

Назва Автор Клас Видавництво Роки видання

Хімія (підручник)

Буринська Н. М. 8 Перун 2003, 2004




Попель П. П., Слободяник М. С.

8 Академія 2001, 2003


Попель П. П. та ін. 9 Академія 2001–2003

У старшій школі наймасовіше навчаються діти за загальноосвіт-нім (універсальним) напрямом навчання. На реалізацію програм 1, 2 ви ділено по 2 год на тиждень. Підручники, відповідно, наведено у табл. 2, 3.

12

Табл. 2


Хімія(підручник)

Буринська Н. М.,Величко Л. П.

10 Перун 2001–2005



11 Перун 2001–2005

Табл. 3



Домбровсь -кий А. В., Лукашова Н. І.,Лукашов С. М.

10–11 Освіта 2003


Попель П. П. та ін. 10 Академія 2002, 2005


Савченко І. О., Крикля Л. С., Попель П. П.

11 Академія 2003, 2005

Значний відсоток учнів обирають філологічний, суспільно-гумані-тарний або художньо-естетичний профілі навчання. Для таких загаль-ноосвітніх навчальних закладів рекомендується програма [5], [10] та підручники табл. 2.

Профільне навчання у старшій школі спря моване на підвищення якості за гальної освіти. Воно є основою глибокої та спеціалізованої загаль ноосвітньої підготовки учнів, сприяє встановленню рівного до-ступу до повноцінної освіти для різних категорій школярів відпо відно до їхніх індивідуальних особ ливостей і потреб, забезпечує на ступність між середньою та вищою професійною освітою.

Старші класи формуються за різними напрямками і профілями: універсальним, філологіч ним, суспільно-гуманітарним, ху дожньо-естетичним, фізико-математичним, природничим, технологічним, спортивним. У тради ційному викладанні хімії вже дав но присутній диференцій ований підхід.

Для фізико-математичного на прямку навчання слід використо вувати програму [8] або [2] та підруч ники (табл. 3).

У спеціалізованих класах мо жуть використовуватись програми [9], за необхідності також [3], [4], [6], [7] та години варіатив ної складової відповідно до вимог обраної програми. Для використання в профільних класах та класах з поглибленим вивченням предметів пропонують ся такі підручники (табл. 3, 4).

13

Табл. 4


Органічна хімія (пробний підручник для класів (шкіл) хімічних профілів та з поглибленим вивченням хімії)

Боєчко Ф. Ф., Найдан В. М., Грабовий А. К.

10–11 Вища школа 2001

Органічна хімія (пробний підруч-ник для класів хімічного профілю та поглибленого вивчення хімії)

Величко Л. П. 10–11 Перун 2002

Основи агрохімії. Хімія в сільсько-му господарстві (підручник для агрохімічного профілю)

Гладюк М. М. 10–11 Перун 2003

Основи загальної хімії (підруч-ник для класів хімічного профілю та поглибленого вивчення хімії)

Чайченко Н. Н., Скляр А. М.

11 Освіта 1995

Основи загальної хімії (підруч-ник для класів хімічного профілю та поглибленого вивчення хімії)

Буринська Н. М. 11 Перун 1996

Основи біоорганіч-ної хімії (підруч-ник для класів хімічного профілю та поглибленого вивчення хімії)

Пивоваренко В. Г. 11 Освіта 1998

Основи хімічного аналізу (навчаль-ний посібник)

Романова Н. В. 10–11 Перун 2005

Продовжується активна робота щодо підготовки програмно-мето-дичного забезпечення різноманітних напрямків та профілів навчання. Модернізація змісту освіти, насам перед шкільної, є одним із завдань, визначених державними докумен тами щодо реформування освіти.

Можна використати додат кові підручники та навчальні по сібники, що наведено у табл. 5.

14

Табл. 5

Назва Автор Клас Видавниц-тво

Роки видання

Тести з неорганіч-ної хімії

Титаренко Н. В. 8–11 Перун 1998

Практичні роботи з хімії (навчальний посібник)

Буринська Н. М. 8–11 Перун 1998

Довідкові матеріа-ли з хімії (посібник)

Базелюк І. І., Величко Л. П. та ін.

8–11 Перун 1999

Завдання і вправи з хімії (збірник задач і вправ)

Ярошенко О. Г.,Новицька В. І.

8–11 Станіца 2000

Повторимо хімію (посібник)

Ярошенко О. Г. 8 Освіта 2001, 2003

Перевір, як ти знаєш органічну хімію (збірник задач і вправ)

Ярошенко О. Г. 10–11 Борисфен-М, ЛДЛ

1999, 2000

Органічна хімія (збірник задач і вправ)

Березан О. В. 10–11 АБРИС 2000

Методика скла-дання рівнянь окисно-відновних реакцій (навчаль-ний посібник)

Середа І. П. 8–11 Либідь-Пар-тнер

1999

Складання рівнянь хімічних реакцій (навчальний посіб-ник)

Попель П. П. 8–11 Рута 2000

Тестовий контроль з хімії (посібник)

Романенко Ю. А., Олійник М. М.

8–9 Перун 2005

Тестовий контроль з хімії (посібник)


10–11 Перун 2005

Контроль та оціню-вання навчальних досягнень учнів з хімії

Буринська Н. М., Титаренко Н. В.

8–9 Перун 2005

Хімічний експери-мент у школі

Ризванов А. К. 8–11 Ранок 2005

Збірник задач та вправ з неорганіч-ної хімії

Савчин М. М. 8–10 ВНТЛ 1999

Збірник задач та вправ з органічної хімії


1001 задача з хімії з відповідя-ми, вказівками, розв’язками

Слєта Л.О., Чорний А.В., Холін Ю.В.

8–11 Ранок 2000, 2005

15

Збірник задач з хімії

Крикля Л.С., Попель П.П.

8 Академія 2002

Тематичне оціню-вання з хімії (посіб-ник)

Дехтяренко С.Г., Хандожко І.М.

8 ЛІПС 2005


Дехтяренко С. Г., Хандожко І. М.

9 ЛІПС 2005



10 ЛІПС 2004



11 ЛІПС 2004

Цього року за побажаннями учителів, батьків, методистів та викла-дачів системи післядипломної освіти підготовлено перелік методичної та допоміжної навчальної літератури, що подано у табл. 6.

Табл. 6


Навчально-методична література

Дидактичні матеріа-ли з хімії (навчаль-ний посібник)

Гладюк М. М. 8 Підручники і посібники

1999

Викладання хімії у загальноосвітніх навчальних закла-дах


Викладання хімії у загальноосвітніх навчальних закла-дах

Буринська Н. М.,Величко Л. П

10–11 Перун 2004

Дидактичні матеріали з хімії

Базелюк І. І., Величко Л. П.

8 Педагогічна преса

1998

Уроки хімії у 8 класі (методичний посібник)

Савчин М. М. 8 ВНТЛ-Кла-сика

2001

Робочий зошитз хімії

Василенко С. В., Мальченко Г. І.

8, 9 Абрис 2000,2002

Робочий зошит з хімії

Агамова Р. І. 10, 11 Абрис 2000,2002


Савчин М. М. 8–11 ВНТЛ-Кла-сика

1999


Староста В. І. 8 Перун 1997

16


Лікарчук А. М. 8–11 Педагогіка 1998


Зав. заг. ред. Максимова І. О.

8–11 Педагогіка 2004

Зошит для практич-них робіт з хімії

Сергуніна Р. О. 8–11 Педагогіка 2000

Зошит для практич-них робіт з хімії (до підручників Попеля П. П. та ін.)

Василенко С. В., Лашевська Г. А.

8, 9 Мандрівець 2003, 2004

Зошит для лабора-торних та практич-них робіт з хімії

Рошаль О. Д. 8–11 Ранок 2005

В одно- чи двокомплектних школах можливе здійснення профіліза-ції старшої школи шляхом створення у класах різнопрофільних груп за рахунок часткового ущільнення інваріантної складової та використан-ня годин варіа тивної частини.

Проте на сьогоднішній день учням рекомендується зробити свідомий вибір у 10–11-х класах, зорієнтуватися в профілізації на вчального за-кладу для здобуття в майбутньому відповідної вищої освіти або прохо-дження підготов ки до продуктивної трудової діяль ності.

Наголошуємо колегам на необхідності наполегливої пропедевтичної роботи у навчальних закладах для залучення учнів до класів природни-чого профілю. Працюючи творчо у основ ній школі, а краще у 5–7 кла-сах, можна сформувати групу зацікавлених хімією дітей. Цього можна досягти, якщо:

• цілеспрямовано і заздалегідь проводити формування контин генту учнів для поглибленого вив чення хімії;

• поновити та вдосконалити профорієнтаційну роботу з учня ми 5–9-х класів (анкетування, про ведення групових та масових за ходів, екскурсій, залучення нау ковців та фахівців хімічних спе ціальностей, батьків, широкого громадського загалу тощо) з ме тою найбільш раннього вибору ними майбутньої професійної діяльності, пов’язаної з природни чими науками;

• розширити мережу хімічних та природничих факультативів, спецкурсів, гуртків та освітніх центрів;

• застосовувати та впроваджу вати спеціальні методики (форми, прийоми і методи навчання) для роботи з учнями, які мають сталу мотивацію до навчання;

• у сільських школах, де мож ливості організації профільного нав-чання значно менші, здійсню вати таке навчання шляхом відкрит-тя профільних класів на базі опорних загальноосвітніх на вчальних закладів із пришкільни ми інтернатами.

Учитель хімії повинен дати уч ням розуміння суспільної потре би в розвитку хімії, формувати в них ставлення до хімії як до кла сичної на-уки, так і галузі народ ного господарства, яка для бага тьох стане сфе-рою професійної діяльності в майбутньому; відро дити престиж хімії як шкільного предмета та необхідної компоненти цілісного сприйняття природничої картини світу.

17

Критерії оцінювання

навчальних досягнень учнів з хімії

Навчальні досягнення учнів з хімії обов’язково оцінюються після вивчення окремих тем і наприкінці семестрів. Поточне оцінювання не є обов’язковим, здійснюється на розсуд вчителя і не обов’язково фіксуєть-ся у журналі. Проте, беручи до уваги його важливі функції: навчальну, діагностично-коригуючу, стимулюючу, виховну та інші, вчитель може здійснювати його, враховуючи психологічні особливості учнів.

Основним видом оцінювання навчальних досягнень школярів є те-матичне (підсумкове). Тематична оцінка виставляється на підставі ре-зультатів опанування учнем матеріалу теми впродовж її вивчення після виконання ним відповідних підсумкових завдань з теми та з урахуван-ням поточного оцінювання (у разі його застосування) і навчальної ак-тивності учня. При цьому більшу вагу має оцінка, що отримана учнем за підсумкове завдання.

З метою регулярного здійснення атестації учнів з хімії великі теми розбиваються на логічно завершені за змістом фрагменти. Якщо вив-чення підтеми з якихось причин не завершується в першому семестрі, оцінювання за цією підтемою переноситься на другий семестр.

Підсумкова семестрова оцінка виставляється за результатами тема-тичного обліку знань, а оцінка за рік – на основі семестрових оцінок.

Учитель на власний розсуд вирішує, як оцінювати хімічний експе-римент (фронтально, по групах, індивідуально) та у якому вигляді його застосовувати: окремі досліди з числа демонстраційних можна викорис-товувати як лабораторні або включати їх у зміст практичних робіт. Від-працювання практичних робіт учнями, які не були присутні на уроці, вважаємо недоцільним.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою наведені у таблиці. При цьому слід зазначити, що розв’язання розрахункових задач на початковому рівні не передбачене.

Рівні навчаль-них досягнень

учнів

Бали Критерії навчальних досягнень учнів

1 2 3

І. Початковий 1 Учень пізнає деякі хімічні об’єкти і може назвати їх (на побутовому рівні);знає правила безпеки під час проведення практич-них робіт

2 Учень описує деякі хімічні об’єкти за певними озна-ками;знає призначення лабораторного обладнання

3 Учень має фрагментарні уявлення з предмета ви-вчення (обізнаний з деякими хімічними поняттями);виконує найпростіші хімічні досліди під керівниц-твом вчителя

18

ІІ. Середній 4 Учень знає окремі факти, що стосуються хімічних об’єктів, може відтворити їх за допомогою вчите-ля;складає прилади, виконує окремі хімічні досліди за допомогою вчителя;складає за допомогою вчителя скорочену умову за-дачі

5 Учень відтворює навчальний матеріал з допомогою вчителя, дає визначення деяких понять;описує хід виконання хімічних дослідів;самостійно складає скорочену умову задачі

6 Учень самостійно відтворює значну частину нав-чального матеріалу, з допомогою вчителя може порівнювати хімічні об’єкти;описує окремі спостереження за перебігом хімічних дослідів;самостійно робить обчислення за готовою хімічною формулою

ІІІ. Достатній 7 Учень самостійно і логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, уміє класифіку-вати хімічні об’єкти;самостійно виконує практичну роботу згідно інс-трукції, описує хід її виконання;наводить потрібні рівняння реакцій за умовою за-дачі

8 Учень виявляє розуміння основоположних хімічних теорій і фактів, уміє наводити приклади на підтвер-дження цього;описує спостереження за перебігом хімічних до-слідів;робить необхідні позначення до рівнянь реакцій за умовою задачі

9 Учень володіє навчальним матеріалом і застосовує знання у стандартних ситуаціях, уміє узагальню-вати й систематизувати надану інформацію, робити висновки;робить окремі висновки з практичної роботи;розв’язує за допомогою вчителя задачі

ІV. Високий 10 Учень володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами. Здатний до самостійного використан-ня інформації згідно з поставленим завданням;виконує хімічний експеримент, раціонально викорис-товуючи обладнання і реактиви;самостійно розв’язує задачі

11 Учень володіє глибокими знаннями з предмета, ар-гументовано використовує їх у нестандартних си-туаціях, уміє знаходити й аналізувати додаткову інформацію;

19

робить поетапні спостереження за перебігом хіміч-них дослідів; складає звіт про виконання практичної роботи;раціонально розв’язує задачі

12 Учень має системні знання з предмета, свідомо вико-ристовує їх, у тому числі й у проблемних ситуаціях, може самостійно оцінювати явища, пов’язані з ре-човинами та їх перетвореннями;робить обґрунтовані висновки з хімічного експери-менту;розв’язує експериментальні задачі за власним пла-ном; розв’язує комбіновані задачі

Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2005/2006 навчальний рікЛиствід 17.03.05 № 1/9-129

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим,

управління освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської міських

державних адміністрацій

Міністерство освіти і науки України доводить до відома місцевих ор-ганів управління освітою, методичних установ, керівників загальноос-вітніх навчальних закладів, що робочі навчальні плани на 2005/2006 навчальний рік розробляються:

для початкової школи – за Типовими навчальними планами початко-вої школи з навчанням українською мовою та мовами національних меншин, затвердженими наказом МОН України від 01.03.2004 р. № 162 (додаток 1); 5-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 року №132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 09.03.2005 року №145 (додаток 2); 6–9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 – 2004/2005 навчальні роки, за-твердженими наказом МОН України від 25.04.2001 р. № 342 (дода-ток 3); старшої школи – за Типовими навчальними планами для профільно-го навчання, затвердженими наказом МОН України від 20.05.2003 р. № 306;

•

•

•

•

20

гімназій, ліцеїв, колегіумів — за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 – 2004/2005 нав-чальні роки, затвердженими наказом МОН України від 25.04.2001 р № 342 (крім 5-х класів, для яких робочі навчальні плани розробля-ються відповідно до наказу МОН України від 23.02.2004 року №132, додаток 24); спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу – за Типовими навчальни-ми планами спеціалізованих шкіл цих типів, затвердженими нака-зом МОН України від 16.07.2001 р. № 516, з урахуванням сумарної кількості годин інваріантної та варіативної складових, визначеної базовим навчальним планом початкової школи: 1–2 класи — по 21го-дині, 3–4 класи — по 24 години (крім 5-х класів, для яких робочі на-вчальні плани розробляються відповідно до наказу МОН України від 23.02.2004 року №132, додаток 24); вечірніх (змінних) загальноосвітніх шкіл — за Типовими навчаль-ними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002–2004/2005 навчальні роки, затвердженими наказом МОН Ук-раїни від 25.04.2001 р. № 342, додатки 8, 9.

Заступник міністра В. О. Огнев’юк

Додаток 1до листа Міністерства освіти і науки України

від 17.03.05 № 1/9-129

Типовий навчальний план початкової школи з українською мовою навчання

Освітні галузіНавчальні предмети

Кількість годин на тиж-день

у класах

1 2 3 4

Мови і література Українська мова 8 7 7 7

Іноземна мова – 1 2 2

Математика Математика 3 4 4 4

Людина і світ Я і Україна 1 1 2 2

Мистецтво Музика 1 1 1 1

Образотворче мистецтво 1 1 1 1

Технології Трудове навчання / Художня праця

2 1 1 1

Здоров’я і фізична культура

Фізична культура 3 3 3 3

Основи здоров’я 1 1 1 1

•

•

•

21

Разом 20 20 22 22

Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття

1 1 2 2

Сумарна кількість годин інваріантної і варіатив-ної складових

21 21 24 24

Гранично допустиме навчальне навантаження на учня

20 20 22,5 22,5

Граничний обсяг домашнього завдання – 45 хв 70 хв 90 хв

Типовий навчальний планпочаткової школи з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національної меншини

Освітні галузі Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

1 2 3 4

Мови і література Українська мова 7 6 5 5

Російська чи інша мова на-ціональної меншини 1 1 2 2

Іноземна мова – 1 2 2




Образотворче мистецтво 1 1 1 1


2 1 1 1



Основи здоров’я 1 1 1 1

Разом 20 20 22 22


1 1 2 2

Сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових

21 21 24 24


20 20 22,5 22,5


22

Типовий навчальний планпочаткової школи з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини

Освітні галузі Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

1 2 3 4

Мови і література Мова навчання 6 5 5 5

Українська мова 3 3 4 4

Іноземна мова - 1 2 2




Образотворче мистецтво

1 1 1 1


2 1 1 1



Основи здоров’я 0,5 0,5 0,5 0,5

Разом 20,5 20,5 23,5 23,5


0,5 0,5 0,5 0,5

Сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових

21 21 24 24

Гранично допустиме навчальне наванта-ження на учня

20 20 22,5 22,5


23


від 17.03.05. № 1/9-129

Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (основна школа у структурі 12-річної)

Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах

5 клас

Мови і літератури

Українська мова 3,5

Українська література 2

Іноземна мова 3,5

Зарубіжна література 2

Суспільствознав-ство

Історія України 1

Етика 1

Естетична культура

Музичне мистецтво 1

Образотворче мистецтво 1

Математика Математика 4

Природо-знавство

Природознавство 1

Технології Трудове навчання 1


Основи здоров’я 1

Фізична культура 2,5

Разом 24,5

Додатковий час на навчальні предмети, факуль-тативи, індивідуальні заняття та консультації

2,5


24

Всього (без урахування поділу класів на групи)

27

Примітки: 1. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гра-

нично допустимого навантаження на учнів.

24

Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національних меншин (основна школа у структурі 12-річної)


5 клас




Російська чи інша мова на-ціональної меншини 2


Зарубіжна література* 2

Суспільство-знавство


Етика 1








Здоров’я і фізич-на культура


Фізична культура 2

Разом 26

Додатковий час на навчальні предмети, факуль-тативи, індивідуальні заняття та консультації

1


27

Всього (без урахування поділу класів на групи)

27


нично допустимого навантаження на учнів.2. У ЗНЗ з українською мовою навчання та вивченням російської чи

іншої мови національних меншин може вивчатися інтегрований курс «Література» або окремий курс «Зарубіжна література».

3. У ЗНЗ з українською мовою навчання та вивченням російської чи іншої мови національних меншин за рахунок загального наван-таження учнів збільшено гранично допустиме навантаження до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

25

Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням двох іноземних мов (основна школа у структурі 12-річної)


5




Друга іноземна мова 2


Зарубіжна література 2

Суспільствознавство Історія України 1

Етика 1










Фізична культура 2

Разом 26

Додатковий час на навчальні предмети, факультати-ви, індивідуальні заняття та консультації

1


27

Всього (без урахування поділу класів на групи) 27


нично допустимого навантаження на учнів.2. У ЗНЗ з українською мовою навчання та вивченням двох інозем-

них мов за рахунок загального навантаження на учнів збільшено гранично допустиме навантаження до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

26

Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською чи іншими мовами національних меншин (основна школа у структурі 12-річної)


5 клас


Українська мова 3

Іноземна мова 3

Російська чи інша мова націо-нальної меншини 3


Зарубіжна література та літера-тура національної меншини

2

Суспільство-знавство


Етика 1





Природознавство Природознавство 1




Фізична культура 2,5

Разом 26,5

Додатковий час на навчальні предмети, факульта-тиви, індивідуальні заняття та консультації

0,5


27

Всього (без урахування поділу класів на групи) 27


нично допустимого навантаження на учнів.2. У ЗНЗ з навчанням російською чи іншими мовами національних

меншин за рахунок загального навантаження на учнів збільшено гранично допустиме навантаження до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

27


від 17.03.05. № 1/9-129

Типовий навчальний план II ступеня загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (перехідний)

№з/п

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах

6 7 8 9

Інваріантна складова

1. Українська мова і література 5 5 5 4,5

2. Зарубіжна література 2 2 2 2

3. Іноземна мова 3 3 3 3

4. Математика 4,5 4,5 4,5 4,5

5. Історія України - 1 1 2

6. Всесвітня історія 2 1 1 1

7. Правознавство - - - 1,5

8. Довкілля* * - - -

9. Біологія 2 2 2 1,5

10. Географія 2 2 2 2

11. Фізика - 2 2 2,5

12. Хімія - - 2 2

13. Музика 1 1 1 -

14. Образотворче мистецтво 1 1 - -

15. Фізична культура 2 2 2 2

16. Основи безпеки життєдіяль-ності

0,5 0,5 0,5 0,5

17. Трудове навчання, креслення 2 2 2 2

Разом 27 29 30 31

Варіативна складова

Додаткові години на предмет інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття

5 5 6 6

Гранично допустиме навчаль-не навантаження на учня (без урахування факультативів, додаткових занять):

5-денний робочий тиждень 29 31 32 32


28

Всього фінансується покласно (без урахування поділу класів на групи)

32 34 36 37

* Інтегрований курс «Довкілля» може вивчатися у 6 класах за раху-нок предметів «Біологія» та «Географія».

Типовий навчальний план II ступеня загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини (перехідний)

№з/п

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах

6 7 8 9

Інваріантна складова

1. Українська мова і література 4,5 4 4 3,5

2. Мова навчання та література 4,5 4 4,5 4

3. Іноземна мова 3 3 3 3

4. Математика 4,5 4,5 4,5 4,5

5. Історія України - 1 1 2

6. Всесвітня історія 2 1 1 1

7. Правознавство - - - 1,5

8. Довкілля* * - - -

9. Біологія 2 2 2 1,5

10. Географія 2 2 2 2

11. Фізика - 2 2 2,5

12. Хімія - - 2 2

13. Музика 1 1 1 -

14. Образотворче мистецтво 1 1 - -

15. Фізична культура 2 2 2 2

16. Основи безпеки життєдіяль-ності

0,5 0,5 0,5 0,5

17. Трудове навчання, креслення 2 2 2 2

Разом 29 30 31,5 32

Варіативна складова

Додаткові години на предмет інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття

4 4 4,5 5

Гранично допустиме навчаль-не навантаження на учня (без урахування факультативів, додаткових занять):



29

Всього фінансується покласно (без урахування поділу класів на групи)

33 34 36 37

Примітки. 1. Курс літератури інтегрований (включає літературу відповідної на-

ціональної меншини і зарубіжну літературу).2.* Порядок вивчення інтегрованого курсу «Довкілля» такий, як і в за-

гальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання.

Про затвердження типових навчальних планів для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладахНАКАЗ Міністерства освіти і науки України від 20 травня 2003 р. № 306

На виконання статей 15 і 16 Закону України «Про загальну середню освіту» та положень Концепції загальної середньої освіти щодо створен-ня організаційно-методичних передумов для переве дення старшої шко-ли на профільне навчання наказую:

1. Затвердити Типові навчальні плани для профільного навчання на III ступені загальноосвітніх навчальних закладів (додатки 1—3, пояс-нювальна записка).

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Полянсь-кий П. Б.) спільно з Науково-методичним центром середньої освіти (За-валевський Ю. І.) і відповідними підрозділами Академії педаго гічних наук України забезпечити розроблення до 1 серпня 2003 року навчаль-них програм та методичних рекомендацій щодо здійснення профільного навчання у старшій школі.

3. Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням ос-віти і науки обласних, Київської і Севастопольської міських дер жавних адміністрацій відповідно до пункту 13 Положення про загаль ноосвітній навчальний заклад на основі Типових навчальних планів організувати підготовку робочих навчальних планів загальноосвітніх навчальних за-кладів та забезпечити необхідні умови щодо їх реа лізації у 2003/2004 навчальному році.

4. Типові навчальні плани для профільного навчання на III ступені загальноосвітніх навчальних закладів опублікувати в Інформацій ному збірнику Міністерства освіти і науки України.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника дер-жавного секретаря Огнев’юка В. О.

Міністр В. Г. Кремень

30

Дод

ато

к 1

до н

ак

азу

Мін

істе

рст

ва о

світ

и і

на

уки

Ук

ра

їни

від

20

тра

вня

20

03

р. №

30

6

Ти

пов

ий

на

вча

льн

ий

пл

ан

дл

я п

роф

ільн

ого

на

вча

нн

я н

а I

II с

туп

ені

зага

льн

оосв

ітн

іх н

авч

ал

ьни

х з

ак

ла

дів

(ук

ра

їнсь

ка

мов

а н

авч

ан

ня

)

Пр

офіл

і

Кіл

ькіс

ть г

оди

н н

а ти

жд

ень

за п

роф

іля

ми

нав

чан

ня

ун

івер

сал

.ф

ілол

огіч

-н

ий

сусп

ільн

о-гу

ман

іт.

худ

ожн

ьо-

есте

тич

н.

фіз

ик

о-м

ате-

мат

.п

ри

род

ни

-ч

ий

тех

нол

огіч

н.

спор

тивн

ий

12

34

56

78

9

Нав

ча

льн

і п

ред

мет

и10

1110

1110

1110

1110

113

011

1011

1011

Ук

ра

їнсь

ка

мов

а2

22+

(3)

2+(3

)2

22

22

22

22

22

2

Ук

ра

їнсь

ка

літ

ерат

ур

а2

22+

(1)

2+(1

)2

22

2,5

33

33

33

33

Зар

убі

жн

а л

ітер

ату

ра

22

2+(1

)2+

(1)

22

22

,5

Іноз

емн

а м

ова

22

3+

(2)

3+

(2)

22

22

22

22

22

22

Др

уга

ін

озем

-н

а м

ова

(3)

(3)

31

12

34

56

78

9

Мат

емат

ик

а4

43

33

33

36

64

43

33

3

Інф

орм

ати

ка

11

11

11

11

22

1+(1

)1+

(1)

1+{1

)1+

(1)

11

Істо

рія

Ук

-р

аїн

и2

1,5

1,5

1,5

34

22

11

11

11

11

Все

світ

ня

іс

тор

ія1,

51,

51,

51,

53

32

21

11

11

11

1

Лю

ди

на

і су

спіл

ьств

о /

Осн

ови

філ

о-со

фії

(1)

(1)

22

(1)

(1)

(1)

(1)

(1)

Гео

граф

ія1

11

11

12

1+(1

)1

1

Осн

ови

ек

оно-

мік

и1

12

11

11

11

Біо

лог

ія1

21

11

11

11

13

31

1+(1

)2

2

Фіз

ик

а3

3,5

22

22

22

55

44

33

,53

2,5

Аст

рон

омія

0,5

11

0,5

0,5

Хім

ія2

21

11

1.

12

23

32

1+(1

)1

1

Худ

ожн

я к

уль-

тур

а /

Осн

ови

ес

тети

ки

11

55

11

32

12

34

56

78

9

Фіз

ич

на

кул

ь-ту

ра

і зд

оров

’я,

ДП

Ю,

ОБ

Ж3

33

33

33

33

33

33

37

7

Тр

удов

е н

авч

анн

я /

те

хн

олог

ії2

25

+(1

)5

+(1

)

Кр

есл

енн

я1

1

Ра

зом

29

,53

03

03

031

313

03

03

031

3131

3131

29

28

Дод

атк

ови

й

час

на

пог

ли

б-л

ене

вивч

енн

я

пр

едм

етів

, вв

еден

ня

сп

ецк

ур

сів

та п

ред

мет

ів

за в

ибо

ром

, ф

акул

ьта-

тивн

і, і

нд

иві

-д

уа

льн

і та

гр

у-п

ові

зан

ятт

я

8,5

88

8

77

88

87

77

77

910

Гр

ани

чн

о до

пу

сти

ме

нав

ча

льн

е н

аван

таж

енн

я

на

уч

ня

:

33

12

34

56

78

9

5-д

енн

ий

роб

о-ч

ий

ти

жд

ень

33

33

33

33

33

33

33

33

33

33

33

33

33

33

33

33

6-д

енн

ий

роб

о-ч

ий

ти

жд

ень

36

36

36

36

36

36

36

36

36

36

36

36

36

36

36

36

Всь

ого

фі-

на

нсу

єтьс

я

пок

ла

сно

(без

ур

ах

ува

нн

я

под

ілу

кл

асі

в н

а г

руп

и)

38

38

38

38

38

38

38

38

38

38

38

38

38

38

38

38

При

міт

ки

:І.

За

ріш

енн

ям

нав

ча

льн

ого

зак

ла

ду

у к

лас

ах ф

ілол

огіч

ног

о п

роф

ілю

зап

ров

ад

жу

єтьс

я п

огл

ибл

ене

вивч

енн

я п

ред

мет

ів м

овн

о-л

ітер

а-ту

рн

ого

ци

кл

у а

бо і

ноз

емн

их

мов

(до

дат

ков

і го

ди

ни

поз

нач

ені

у д

уж

ках

).2

. Д

ру

га г

оди

на

з ін

фор

мат

ик

и в

ик

ори

стов

уєт

ься

за

ная

внос

ті к

омп

’юте

рн

ого

забе

зпеч

енн

я.

3. П

ред

мет

«Л

юди

на

і сус

піл

ьств

о» а

бо «

Осн

ови

філ

ософ

ії»

вво

дить

ся з

а н

аявн

ості

від

пов

ідн

ого

нав

чал

ьно-

мет

оди

чн

ого

забе

зпеч

енн

я.

34

Дод

ато

к 2

до н

ак

азу

Мін

істе

рст

ва о

світ

и і

на

уки

Ук

ра

їни

від

20

тра

вня

20

03

р. №

30

6

Ти

пов

ий

на

вча

льн

ий

пл

ан

дл

я п

роф

ільн

ого

на

вча

нн

я н

а I

II с

туп

ені

зага

льн

оосв

ітн

іх н

авч

ал

ьни

х з

ак

ла

дів

(на

вча

нн

я м

ова

ми

на

ціо

на

льн

их

мен

ши

н)

Пр

офіл

і

Кіл

ькіс

ть г

оди

н н

а ти

жд

ень

за п

роф

іля

ми

нав

чан

ня

ун

івер

сал

.ф

ілол

огіч

-н

ий

сусп

ільн

о-гу

ман

ітар

н.

худ

ожн

ьо

-ест

ети

чн

.ф

ізи

ко-

мат

емат

.п

ри

род

-н

ич

ий

тех

нол

огіч

н.

спор

тивн

ий

12

34

56

78

9

Нав

ча

льн

і п

ред

мет

и10

1110

1110

1110

1110

1110

1110

1110

11

Ук

ра

їнсь

ка

мов

а3

32+

(1)

2+ (2

)2

22

22

22

22

22

2

Ук

ра

їнсь

ка

літ

ерат

ур

а2+

(1)

3+

(1)

22

22

11

11

1‘

1

Рід

на

мов

а (м

ова

нав

чан

ня)

11

22

11

11

11

11

11

1

Літ

ерат

ур

а (р

ід-

на

і за

ру

біж

на)

33

3+

(1)

3+

{1)

22

23

22

22

22

22

Іноз

емн

а м

ова

22

3+

(2)

3+

(2)

22

22

22

22

22

2

35

12

34

56

78

9

Мат

емат

ик

а4

43

33

33

36

64

43

33

3

Інф

орм

ати

ка

11

11

11

11

22

1+(1

)1+

(1)

1+(1

)1+

(1)

11

Істо

рія

Ук

ра

їни

21,

51,

51,

53

3+

(1)

22

11

11

11

11

Все

світ

ня

іс

тор

ія1,

51,

51.

51,

53

32

21

11

11

11

1

Лю

ди

на

і су

с-п

ільс

тво

/ О

сно-

ви ф

ілос

офії

(1)

(1)

1+(1

)2

(1)

(1)

(1)

(1)

(1)

Гео

граф

ія1

11

11

12

1+(1

)1

1

Осн

ови

ек

оно-

мік

и1

11+

(1)

11

11

11

Біо

лог

ія1

21

11

11

11

13

31

1+(1

)2

2

Фіз

ик

а3

3,5

22

22

22

55

44

33

,53

2,5

Аст

рон

омія

0,5

11

0,5

0,5

Хім

ія2

21

11

11

12

23

32

1+(І

)1

1

Худ

ожн

я к

уль-

тур

а /

Осн

ови

ес

тети

ки

11

55

11

Фіз

ич

на

кул

ь-ту

ра

і зд

оров

’я,

ДП

Ю,

ОБ

Ж3

33

33

33

33

33

33

37

7

36

12

34

56

78

9

Тр

удов

е н

ав-

чан

ня

/ т

ехн

о-л

огії

22

5+

(1)

5+

(1)

Кр

есл

енн

я1

1

Ра

зом

30

,531

3131

313

231

3131

32

32

32

32

; 32

38

29

Дод

атк

ови

й ч

ас

на

пог

ли

блен

е ви

вчен

ня

пр

ед-

мет

ів,

введ

енн

я

спец

ку

рсі

в та

пр

едм

етів

за

ви

бор

ом,

фак

ульт

ати

вні,

ін

ди

від

уа

ль-

ні

та г

ру

пов

і за

ня

ття

7,5

77

77

67

77

66

66

!

68

9

Гр

ани

чн

о до

пу

сти

ме

нав

ча

льн

е н

аван

таж

енн

я

на

уч

ня

:

5-д

енн

ий

роб

о-ч

ий

ти

жд

ень

33

33

33

33

33

33

33

33

33

33

33

33

33

33

33

33

6-д

енн

ий

роб

о-ч

ий

ти

жд

ень

36

36

36

36

36

36

36

36

36

36

36

36

36

36

36

36

37

12

34

56

78

9

Всь

ого

фі-

на

нсу

єтьс

я

пок

ла

сно

(без

ур

ах

ува

нн

я

под

ілу

кл

асі

в н

а г

руп

и)

38

38

38

38

38

38

38

38

38

38

38

38

38

38

38

38

При

міт

ки

:1.

За

ріш

енн

ям

нав

ча

льн

ого

зак

ла

ду

у к

лас

ах ф

ілол

огіч

ног

о п

роф

ілю

зап

ров

ад

жу

єтьс

я п

огл

ибл

ене

вивч

енн

я п

ред

мет

ів м

овн

о-л

ітер

а-ту

рн

ого

ци

кл

у а

бо і

ноз

емн

их

мов

(до

дат

ков

і го

ди

ни

поз

нач

ені

у д

уж

ках

).2

. Д

ру

га г

оди

на

з ін

фор

мат

ик

и в

ик

ори

стов

уєт

ься

за

ная

внос

ті к

омп

’юте

рн

ого

забе

зпеч

енн

я.

3.

Пр

едм

ет «

Лю

ди

на

і су

спіл

ьств

о» а

бо «

Осн

ови

філ

ософ

ії»

вво

ди

ться

за

ная

внос

ті в

ідп

овід

ног

о н

авч

альн

о-м

етод

ич

ног

о за

безп

ечен

ня

.

38

Дод

ато

к 3

до н

ак

азу

Мін

істе

рст

ва о

світ

и і

на

уки

Ук

ра

їни

від

20

тра

вня

20

03

р. №

30

6

Ти

пов

ий

на

вча

льн

ий

пл

ан

дл

я п

роф

ільн

ого

на

вча

нн

я н

а I

II с

туп

ені

одн

оком

пл

ектн

их

за

гал

ьноо

світ

ніх

на

вча

льн

их

за

кл

аді

в (г

ума

ніт

ар

ни

й т

а п

ри

род

ни

чо-

ма

тем

ати

чн

ий

на

пр

ям

и)

№

з/п

К

лас

и,

нап

ря

ми

Кіл

ькіс

ть г

оди

н н

а ти

жд

ень

у к

лас

ах

10

кл

ас11

кл

ас

усі

м к

ла-

сом

в гр

уп

ах д

одат

ков

оу

сім

к

лас

ом

в гр

уп

ах д

одат

ков

о

гум

ані-

тар

н.

пр

ир.

- м

атем

ат.

гум

ані-

тар

н.

пр

ир.

-м

атем

ат.

12

34

56

78

Нав

ча

льн

і п

ред

мет

и

Мов

и і

літ

ерат

ур

а у

ЗН

З з

ук

ра

їнсь

кою

мов

ою н

авч

анн

я

1У

кр

аїн

ськ

а м

ова

і л

ітер

ату

ра

42

42

2З

ару

біж

на

літ

ерат

ур

а2

2

3Ін

озем

на

мов

а2

1 +

(1)

21

+ (1

)

Мов

и і

літ

ерат

ур

а у

ЗН

З з

нав

чан

ня

м м

овам

и н

аціо

на

льн

их

мен

ши

н

1У

кр

аїн

ськ

а м

ова

і л

ітер

ату

ра

31

31

2Р

ідн

а м

ова

(мов

а н

авч

анн

я) і

літ

ерат

ур

а (і

нте

гр.)

31

31

3Ін

озем

на

мов

а2

1 +

(1)

21

+ (1

)

39

12

34

56

78

Інш

і н

авч

ал

ьні

пр

едм

ети

4М

атем

ати

ка

32

+ (1

)3

2+(1

)

5Ін

фор

мат

ик

а1

11

1

6Іс

тор

ія У

кр

аїн

и,

всес

вітн

я і

стор

ія3

1 +

(1)

31

+ (1

)

7Л

юд

ин

а і

сусп

ільс

тво/

Осн

ови

філ

ософ

ії(1

)

3Г

еогр

афія

1(1

)

9О

снов

и е

кон

омік

и1

10Б

іол

огія

11

+ (1

)2

1

11Ф

ізи

ка,

аст

рон

омія

31

+ (1

)3

1 +

(1)

12

Хім

ія2

(1)

2(1

)

13Ф

ізи

чн

а к

ульт

ур

а і

здор

ов’я

, Д

ПЮ

, О

БЖ

33

14Т

ру

дове

нав

чан

ня

/тех

нол

огії

22

Раз

ом27

66

276

6

Заг

ал

ьне

нав

анта

жен

ня

на

уч

ня

33

33

Фак

ульт

ати

ви,

інд

иві

ду

ал

ьні

та г

ру

пов

і за

ня

ття

і к

он-

сул

ьтац

ії (в

ик

ори

стов

ую

ться

в г

ру

пах

)3

3

Всь

ого

фін

ансу

єтьс

я п

окл

асн

о3

93

9

При

міт

ки

:1.

Так

сам

о м

оже

зап

ров

ад

жу

вати

сь п

роф

ільн

е н

авч

анн

я з

а ін

ши

ми

нап

ря

мам

и:

гум

аніт

арн

им

і т

ехн

олог

ічн

им

, п

ри

род

ни

чи

м і

пси

-х

олог

о-п

едаг

огіч

ни

м т

ощо.

2.

За

так

им

нав

ча

льн

им

пл

аном

мож

е зд

ійсн

юва

тись

пр

офіл

ьне

нав

чан

ня

так

ож у

2-к

омп

лек

тній

шк

олі.

40

Пояснювальна запискадо наказу Міністерства освіти і науки України

від 20 травня 2003 р. № 306

Типові навчальні плани для профільного навчання на III ступе-ні загальноосвітніх навчальних закладів підготовлені в доповнення до діючих Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних за кладів на 2001/2002 — 2004/2005 навчальні роки (наказ МОН від 25.04.2001 р. № 342), Типових навчальних планів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу (наказ МОН від 16.07.2001 р. № 516), а також Типо-вих навчальних планів початкової школи (наказ МОН від 28.02.2001 р. № 96), за якими й надалі будуть працювати загальноосвітні навчальні заклади України.

Запропоновані варіанти Типових навчальних планів (додатки 1, 2) розроблені на реалізацію стратегії Національної доктрини розвитку освіти щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти, поло жень Концепції загальної середньої освіти щодо переорієнтації нав чально-виховного процесу на особистість дитини та з метою опра цювання й ап-робації методології переведення старшої школи на профільне навчання. Ці плани дають змогу в залежності від потреб учнів формувати старші класи за напрямами і профілями, зокрема: універсальним, філологіч-ним, суспільно-гуманітарним, художньо-есте тичним, фізико-матема-тичним, природничим, технологічним, спор тивним.

За необхідності загальноосвітні навчальні заклади можуть укла дати робочі навчальні плани з іншими профілями: хіміко-біологічним, пра-вовим, економіко-географічним, технічним, екологічним тощо. Про-те в шкільній практиці не слід захоплюватись вузькою спеціалізацією навчального процесу, оскільки основне завдання загаль ної середньої освіти — широка загальноосвітня підготовка учнів.

При неможливості чи відсутності потреб в організації профіль ного навчання використовується загальноосвітній варіант навчаль ного пла-ну — універсальний, у якому навчальний час рівномірно розподілений між базовими навчальними предметами.

Залежно від бажання учнів, кількості паралельних класів, кад рового та навчально-методичного забезпечення у старшій школі може вводи-тись один або декілька профілів (однопрофільна, багатопрофільна шко-ла). Близькі за змістом профілі можуть структуруватись у напрями диференціації навчального процесу: гуманітарний, природничо-мате-матичний, естетичний тощо.

Для недопущення перевантаження учнів має враховуватись їх на-вчання в інших типах навчальних закладів, зокрема позашкільних (ху-дожніх, музичних, спортивних школах тощо). В окремих випадках у загальноосвітніх навчальних закладах дозволяється зараховувати ре-зультати навчання з відповідних предметів (музика, основи есте тики, фізична культура тощо) у позашкільних закладах.

41

У сільській однокомплектній школі основними напрямами дифе-ренціації навчання є введення поглибленого вивчення окремих пред-метів, доповнення інваріантної складової навчальних планів додат-ковими предметами та курсами за вибором учнів, факультативами.

Ефективною формою диференціації навчально-виховного про цесу, організації профільного навчання у однокомплектній, а часто і двоком-плектній старшій школі є у класах різнопрофільні групи за рахунок часткового ущільнення інваріантної складової та використання годин варіативної складової навчального плану (до даток 3). При цьому базове ядро навчальних предметів (27 годин) вивчається разом усім класом за єдиними навчальними програмами, а частина часу (6 годин) — окремо групами за програмами відпо відних профілів (напрямів).

Для здійснення профільного навчання також використовуються Ти-пові навчальні плани спеціалізованих шкіл з поглибленим ви вченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу (наказ МОН від 16.07.2001 р. № 516), Типові навчальні плани за гальноосвітніх нав-чальних закладів на 2001/2002 — 2004/2005 нав чальні роки (наказ МОН від 25.04.2001 р. № 342 — додатки 5, 6, 7). За цими самими Ти-повими планами організовується навчальний процес у основній школі (додатки 3, 4), а також у вечірніх (змінних) загаль ноосвітніх школах (додатки 8, 9).

Робочі навчальні плани на 2003/2004 навчальний рік складають за-гальноосвітні навчальні заклади на основі Типових варіантів і затвер-джуються відповідним органом управління освітою. Експери ментальні та індивідуальні варіанти навчальних планів погоджуються з Мініс-терством освіти і науки України і затверджуються Мініс терством освіти Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. При складанні робочих навчальних планів спеціалізованих шкіл, загально-освітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням пред метів, крім Типових, можуть використовуватись також аналогічні варіанти нав-чальних планів, розроблених і затверджених Міністер ством освіти про-тягом 1993—1999 рр. (Інформаційний збірник МОН України. 1993 р. № 9–10, 1998 р. № 10, 1999 р. № 17, 2000 р. № 9). При цьому необхідно дотримуватись гранично допустимого навчального навантаження уч-нів, а також загальної покласної кількості годин, які не повинні переви-щувати меж, встановлених Типовими навчаль ними планами.

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реаліза-цією як інваріантної, так і варіативної частин навчального плану, які обов’язково фінансуються з відповідних бюджетів.

Особлива увага має приділятись вивченню учнями української мови як державної, а також іноземних мов, оволодінню комп’ю терною гра-мотністю.

Обсяг і глибина вивчення курсу інформатики залежить від умов ро-боти закладу, оснащення його комп’ютерною технікою. Час на його вив-чення може бути збільшений на одну годину.

Цикл суспільних предметів доповнюється обов’язковими курсами «Людина і суспільство» або «Основи філософії», які вводяться посту-пово, за наявності відповідного кадрового та навчально-методичного забезпечення.

За наявності навчально-методичного забезпечення і готовності вчи-телів у класах філологічного, суспільно-гуманітарного, спортив ного,

42

художньо-естетичного профілів замість предметів біології, фі зики, ас-трономії, хімії може вивчатись інтегрований курс «Природо знавство». Аналогічно, в класах фізико-математичного, природни чого, техноло-гічного профілів може вивчатись інтегрований курс «Література».

Курси з астрономії, креслення, основ безпеки життєдіяльності можуть вивчатись автономно або інтегровано з відповідними нав чальними предме-тами. Якщо курси з креслення, основ безпеки життєдіяльності вивчаються як окремі предмети, то на ці цілі вико ристовується час з варіативної складо-вої (в обсягах, передбачених навчальними програмами).

На виконання Закону України «Про фізичну культуру і спорт» та Указу Президента України від 09.10.2001 р. № 941/2001 «Про до даткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні» місцеві органи уп-равління освітою та педагогічні колективи мають здійснити заходи щодо створення умов для введення третьої години занять з основ здоров’я та фізичної культури. Залежно від особливостей роботи та можливостей навчального закладу реалізація цього зав дання може здійснюватись за рахунок варіативної складової навчаль ного плану, позакласних занять, додатково залучених коштів.

Допризовна підготовка та медично-санітарна підготовка учнів здій-снюється за удосконаленими навчальними програмами у 10 і 11-му класах (по одній годині на тиждень). За наявності мате ріально-техніч-ного та кадрового забезпечення ці заняття можуть проводитись у кінці навчального року в рахунок навчальної прак тики учнів, у т.ч. з вико-ристанням навчально-методичної бази війсь кових частин, відповідних кафедр вищих навчальних закладів, вій ськових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-патріотичних оздоровчих таборів тощо.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню ос-віту» 2003/2004 навчальний рік починається 1 вересня святом — День знань і закінчується, включаючи проведення навчальної прак тики, під-сумкового оцінювання і державної підсумкової атестації навчальних до-сягнень учнів, в 1—4 класах — 31 травня, 5—8, 10 класах — 18 червня, 9, 11(12) класах — 21 червня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І се-местр — з 1 вересня по 26 грудня, II семестр — з 12 січня по 31 травня.

Протягом навчального року для учнів проводяться канікули: орієн-товно осінні з 3 по 9 листопада, зимові з 29 грудня по 11 січня, весняні з 15 по 21 березня та протягом 2-х днів у травні (термін визначає на-вчальний заклад).

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встанов-люються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». Мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять у місь ких загальноосвітніх навчальних закладах становить вісім, сільських — чо-тири учні.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійсню ється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 р. № 128.

Згідно рішень місцевих органів виконавчої влади або органів місце-вого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюва-ності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додатко-вих коштів.

43

Навчальний рік завершується проведенням навчальних екскур сій, навчальної практики та підсумкової атестації учнів.

Навчальні екскурсії та навчальна практика учнів організовують-ся відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки від 07.03.2001 р. № 1/9–97. У загальноосвітніх навчальних за-кладах з професійним навчанням та навчально-виробничих комбі натах навчально-виробнича практика проводиться згідно з програ мами про-фільних дисциплін. У вечірніх (змінних) школах навчальна практика запроваджується лише для непрацюючої учнівської молоді.

Залежно від місцевих умов та специфіки навчального процесу нав-чальна практика частково або повністю може проводитись під час нав-чального року, а в окремих випадках — у літній період. Зокрема, при шестиденному режимі занять основні види і форми навчальної практи-ки можуть включатися у зміст навчальних програм і реалі зовуватися протягом навчального року.

У випускних 9 і 11 (12) класах з 3 по 21 червня проводиться держав-на підсумкова атестація навчальних досягнень учнів відпо відно до По-ложення про державну підсумкову атестацію, затвер дженого наказом Міністерства освіти і науки від 14.12.2000 р. № 588.

З урахуванням регіональних особливостей, кліматичних умов за погодженням з відповідними місцевими органами управління осві тою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівсь-ких канікул. При цьому залишається незмінною загальна кількість на-вчального часу, що зумовлюється виконанням навчаль них програм (у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня — 175 робочих днів, II—III ступенів — 190 робочих днів).

Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти

П. Б. Полянський

Інструктивно-методичний лист

про викладання хімії у загальноосвітніх

навчальних закладах у 2005/2006

навчальному році

Кількість навчальних годин, що відводиться на вивчення хімії у 2005/06 навчальному році, залишається незмінною у порівнянні з попереднім навчальним роком. Чинними залишаються навчальні про-грами: «Хімія. 8–11 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів» /Київ: «Шкільний світ», 2001 рік. Ті навчальні заклади, які здійснили перехід на профільне навчання, працюватимуть за програ-мами: «Хімія. 10–11 класи. Програми для профільних класів загаль-ноосвітніх навчальних закладів. К.: Педагогічна преса, 2004; журнал «Біологія та хімія в школі» №1, 2004. Спеціалізовані навчальні заклади з поглибленим вивченням хімії працюють за навчальною програмою: «Хімія. 8–11 класи. Програми для спеціалізованих шкіл (класів) з по-

44

глибленим вивченням хімії». Київ: «Шкільний світ», 2001 рік, із розра-хунку — по 5 годин на тиждень у 8–9 класах, по 3 у 10 та по 4 години на тиждень у 11 класах.

Хімія як природнича наука вивчає та пояснює навколишній світ і водночас забезпечує задоволення практичних потреб суспільства, розв’язання сировинної, енергетичної, екологічної та інших глобальних потреб суспільства. Хімічні знання про речовини – їхній склад, будо-ву, властивості, закономірності перетворень, способи добування і вико-ристання – дають змогу, з одного боку, керувати хімічними процесами і створювати речовини і матеріали з наперед заданими властивостями, а з іншого – розкривати сутність процесів у живій природі.

Хімічна освіта відіграє важливу роль у формуванні вмінь поводити-ся з хімічними речовинами. Нині дедалі ширше використовуються ре-човини, багато з яких, за умови невмілого поводження з ними, можуть завдати шкоди і користувачеві, і навколишньому середовищу. Тому ме-тою шкільної хімічної освіти є не лише забезпечити засвоєння учнями знань про речовини та їхні перетворення, а й розвинути експеримен-тальні уміння, виробити навички безпечного поводження з речовинами в побуті та на виробництві. Досягти цієї мети можливо лише за умови застосування хімічного експерименту на уроці.

Експериментальні уміння роботи учнів з речовинами починають формуватись при вивченні курсу природознавства. Під час вивчення хімії в основній школі учні мають самостійно виконувати передбачені хімічні досліди з дотриманням техніки безпеки, виготовляти розчини, описувати спостереження, робити висновки. У старшій школі зростає частка експериментальних хімічних задач, поглиблюється розуміння значення експериментального методу в наукових дослідженнях.

Найбільш поширеними формами хімічного експерименту в шкіль-ній практиці є: демонстраційний експеримент, лабораторні досліди та практичні роботи. Демонстраційний експеримент, який проводить учитель, сприяє формуванню в учнів теоретичних понять, унаочнює хімічні явища, забезпечує безпосереднє сприймання властивостей речо-вин. За допомогою цього виду експерименту вчитель має змогу ознайо-мити учнів з методами, за допомогою яких здобувають наукові знання й на основі яких роблять висновки, продемонструвати, як можна під-твердити наукове положення чи перевірити теоретичне припущення. Хімічний експеримент виконує роль критерію істинності теоретичних знань. Неабияке значення має виразність демонстраційного експери-менту, його технічне й естетичне виконання, що забезпечується ретель-ною попередньою підготовкою.

Лабораторні досліди учні виконують у процесі засвоєння нових знань. При цьому відпрацьовуються навички роботи з речовинами, ма-теріалами, обладнанням, вдосконалюється техніка хімічного експери-менту. Лабораторні досліди мають значні можливості щодо розвитку самостійної пізнавальної діяльності учнів.

Практичні роботи проводяться, як правило, наприкінці вивчення теми і мають на меті узагальнити, закріпити знання, творчо застосувати їх у процесі розв’язування експериментальних задач, а також удоскона-лити техніку хімічного експерименту.

Не зважаючи не величезне пізнавальне, розвивальне, виховне зна-чення навчального хімічного експерименту, упродовж останніх років у шкільній практиці спостерігається послаблення уваги вчителів до ви-

45

конання практичної частини навчальної програми. Найчастіше замість учнівського лабораторного експерименту учитель проводить демонстра-ції; практичні роботи виконують кілька учнів, а інші лише спостеріга-ють; звіти про практичні роботи перекладаються на домашню роботу; все частіше ігноруються експериментальні задачі. Відтак в умовах «не-довиконання» хімічного експерименту не може йтись про повноцінне формування навичок поводження з речовинами, що є одним із завдань курсу хімії.

Безперечно, сучасний стан матеріальної бази переважної більшості хімічних кабінетів не сприяє виконанню хімічного експерименту на ви-сокому науковому й методичному рівні. Певні обмеження накладають і вимоги щодо збереження здоров’я дітей, через що обсяг учнівського експерименту дещо скорочено порівняно з попередніми роками. Одним із шляхів виходу з цієї ситуації є оновлення змісту хімічного експери-менту через посилення його практичного (ужиткового) спрямування.

Хімічний експеримент ужиткового характеру має низку переваг порівняно з традиційним експериментом. По-перше, вони стосуються реактивів і матеріалів, які розширюють можливості проведення до-слідів, є доступними і переважно безпечними. Використання засобів побутової хімії, лікарських препаратів, харчових продуктів частково розв’язує проблему дефіциту хімічних реактивів.

По-друге, використання хімічного експерименту ужиткового харак-теру сприяє створенню близьких до реалій життя проблемних ситуацій, формулюванню експериментальних задач, для розв’язування яких учні мобілізують свої знання, уміння, досвід. Наприклад, експериментальна перевірка інформації з рекламного ролика, статті з журналу чи газети, етикетки чи інструкції до певного засобу дають змогу виявити проти-річчя, а для його розв’язання — застосувати дослідницький метод, по-передньо спланувавши дослідження, зробити висновки, важливі в осо-бистісному плані. У результаті знання перетворюються на переконання, формується життєва компетентність.

По-третє, хімічний експеримент з елементами ужиткової хімії формує навички екологічно грамотної поведінки в побуті й довкіллі, розвиває здатність реально оцінювати ситуацію, позбавляє «хемо-фобії».

По-четверте, інтеграція елементів ужиткової хімії до змісту навчаль-ного експерименту не потребує спеціальних знань, що виходять за межі традиційного шкільного курсу. З іншого боку, посилюється мотивація вивчення хімії через безпосереднє застосування предметних знань щодо звичних речовин і матеріалів. Через хімічний експеримент ужиткового характеру пролягає найкоротший шлях, що вводить учнів у світ речо-вин, поєднує теоретичні знання з життєвою практикою.

Методично грамотне виконання хімічного експерименту є ознакою професіоналізму вчителя. Він має виявлятись і під час підготовки ек-сперименту з ужиткової хімії. Досліди слід добирати такі, що не по-требують складного обладнання, є безпечними й результативними. Усі досліди учитель має попередньо виконати сам, щоб з’ясувати, з якими труднощами можуть зіткнутись учні. Для об’єктивного оцінювання ре-зультатів експерименту мають бути пред’явлені чіткі й зрозумілі учням вимоги до форми і змісту звіту.

Зміст хімічного експерименту з використанням засобів побутової хімії висвітлено на сторінках часопису «Біологія і хімія в школі».

46

Разом з упровадженням хімічного експерименту з елементами ужит-кової хімії потребує відродження майже забута практика проведення учнями дослідів під час усної перевірки знань та учнівський демонс-траційний експеримент, що його виконує учень за завданням учителя перед усім класом. У такий спосіб, повторно виконуючи чи спостеріга-ючи дослід, учні поповнюють і уточнюють свої знання, здобуті під час демонстраційного чи лабораторного досліду.

Оволодіння навичками дослідження відбувається переважно під час розв’язування експериментальних задач. Учні навчаються формулю-вати проблему, висувати гіпотезу, розробляти план експерименту й до-бирати потрібні реактиви й обладнання, складати прилади, проводити експеримент, оформляти результати й формулювати висновки. Експе-риментальними можуть бути задачі на добування, розпізнавання, вияв-лення якісного складу речовин, пояснення явища, що спостерігається під час певної хімічної реакції.

Дедалі актуальнішим є використання педагогічних програмних засобів (ППЗ), відеозаписів у поєднанні з реальним хімічним експериментом. До-цільність демонстрації відеофрагментів зумовлена тим, що віртуальний експеримент потребує менше часу, ніж реальний, і дає змогу виконати досліди, виконання яких обмежене часом, високою вартістю або й недо-ступністю реактивів, обладнання, є небезпечним для здоров’я чи з інших причин. У віртуальному режимі можна багаторазово повторити певні дії, відпрацювати навички, потренувати конструкторські вміння, здійснити самоконтроль, до того ж, виконати це не лише в класі, а й вдома.

Поєднанню віртуального й реального хімічного експерименту сприяє використання дидактичного потенціалу мережі ІНТЕРНЕТ. Представ-лені там матеріали освітнього й наукового характеру можна використа-ти для добору фотографій, малюнків, відеозаписів хімічних дослідів.

Окремим є питання оцінювання експериментальної роботи учнів, зокрема, виконання практичних робіт. Оскільки програмою не перед-бачено часу на відпрацювання цих робіт учнями, які їх не виконували, воно здійснюється на розсуд учителя.

З огляду на об’єктивні матеріальні умови, необхідність дотриму-вати безпеку дослідів, потребує перегляду зміст деяких практичних робіт. Зокрема, за програмою 10 кл. для загальноосвітніх навчальних закладів практичну роботу № 1 «Добування амоніаку і досліди з ним» можна обмежити вивченням властивостей водного розчину амоніаку. За програмою для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням хімії у 8 кл. практичну роботу № 5 «Обробка пробок і скля-них трубок» та практичну роботу № 7 «Відновлення міді з купрум(ІІ) оксиду доцільно замінити демонстраціями; практичну роботу № 11 «Визначення масової частки кристалізаційної води в мідному купоросі» та № 13 «Визначення відносної молекулярної маси вуглекислого газу або кисню» можна проводити лише в разі наявності точних ваг, а дослід «Фільтрування під вакуумом» з практичної роботи № 1 у 10 кл. – якщо лабораторія обладнана вакуумним насосом. Практика доводить доціль-ність проведення в 11 кл. демонстраційних дослідів замість практичної роботи № 5 «Окиснення толуену» та № 14 «Добування мила з жиру». Деякі інші роботи, що потребують застосування водяного холодильни-ка, не можуть проводитись на столах, не обладнаних проточною водою. Практичні роботи, що проводяться в заключній темі курсу, може обира-ти вчитель, виходячи з можливостей кабінету.

47

Перелік програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки Українидля використання у загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання у 2005/2006 навчальному році

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія

8–11 Шкільний світ 2001

Експериментальна програма для за-гальноосвітніх навчальних закладів. Хімія

8–11 Академія 2000

Програми для профільних класів за-гальноосвітніх навчальних закладів. Хімія

10–11 Педагогічна преса

2004

Основні підручники та навчальні посібники







10 Перун 2001–2005



11 Перун 2001–2005


Домбровський А. В., Лукашова Н. І.,Лукашов С. М.

10–11 Освіта 2003


Попель П. П., Слободяник М. С.

8 Академія 2001, 2003


Попель П. П. 9 Академія 2001-2003


Попель П. П. та ін. 10 Академія 2002, 2005

Органічна хімія (пробний підручник для класів (шкіл) хімічних профілів та з поглибленим вивченням)

Боєчко Ф. Ф., Найдан В.М., Грабовий А. К.

10–11 Вища школа 2001

48

Додаткові підручники та навчальні посібники

Програми для вечірніх (змінних) і за-очних загальноосвітніх шкіл. Мате-матика. Фізика. Астрономія. Хімія. Біологія

9–12 Перун 1996


Савченко І. О., Крикля Л. С., Попель П. П.,


Хімія (експе-риментальний підручник)





Буринська Н. М., Величко Л. П.

9 Перун 2005

Органічна хімія (пробний підруч-ник для класів хімічного профі-лю та поглиблено-го вивчення хімії)

Величко Л. П. 10–11 Перун 2002

Основи агрохімії. Хімія в сільсько-му господарстві (підручник для агрохімічного профілю)

Гладюк М. М. 10–11 Перун 2003

Хімія (навчаль-ний посібник)

Холін Ю. В., Слєта Л. О.

8 Фоліо 1999

Основи загальної хімії (підручник для класів хіміч-ного профілю та поглибленого вивчення хімії)

Чайченко Н.Н., Скляр А.М.

11 Освіта 1995

Основи загальної хімії (підручник для класів хіміч-ного профілю та поглибленого вивчення хімії)


Основи біоор-ганічної хімії (підручник для класів хімічно-го профілю та поглибленого вивчення хімії)

Пивоваренко В. Г. 11 Освіта 1998

49

Основи хімічної екології (навчаль-ний посібник)

Ясинська А. М. 8 АБРИС 1999

Основи хімічного аналізу (навчаль-ний посібник)

Романова Н. В. 10– 11 Перун 2005

Тести з неорганіч-ної хімії

Титаренко Н. В. 8–11 Перун 1998

Практичні роботи з хімії (навчаль-ний посібник)


Довідкові ма-теріали з хімії (посібник)

Базелюк І. І., Величко Л. П. та ін.

8–11 Перун 1999

Завдання і впра-ви з хімії (збірник задач і вправ)

Ярошенко О. Г.,Новицька В. І.

8–11 Станіца 2000

Повторимо хімію (посібник)

Ярошенко О. Г. 8 Освіта 2001, 2003

Перевір, як ти знаєш органічну хімію (збірник задач і вправ)

Ярошенко О. Г. 10–11 Б орисф ен-М, ЛДЛ

1999, 2000

Органічна хімія (збірник задач і вправ)

Березан О. В. 10–11 АБРИС 2000

Методика скла-дання рівнянь окисно-віднов-них реакцій (навчальний посібник)

Середа І. П. 8–11 Либідь-Партнер

1999

Складання рівнянь хіміч-них реакцій (навчальний посібник)

Попель П. П. 8–11 Рута 2000

Тестовий кон-троль з хімії (посібник)


8–9 Перун 2005

Тестовий кон-троль з хімії (посібник)


10–11 Перун 2005

Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії

Буринська Н. М., Титаренко Н. В.

8–9 Перун 2005

50

Хімічний експе-римент у школі

Ризванов А. К. 8–11 Ранок 2005

Збірник задач та вправ з неор-ганічної хімії


Збірник задач та вправ з органіч-ної хімії


1001 задача з хімії з відповідя-ми, вказівками, розв’язками

Слєта Л. О., Чорний А.В., Холін Ю. В.

8–11 Ранок 2000, 2005

Збірник задач з хімії

Крикля Л. С., Попель П. П.


Тематичне оці-нювання з хімії (посібник)


8 ЛІПС 2005



9 ЛІПС 2005



10 ЛІПС 2004



11 ЛІПС 2004

Навчально-методична література

Дидактичні матеріали з хімії (навчальний посібник)

Гладюк М. М. 8 Підручники і посібники

1999

Викладання хімії у загально-освітніх навчаль-них закладах


Викладання хімії у загально-освітніх навчаль-них закладах

Буринська Н. М.,Величко Л. П

10–11 Перун 2004

Дидактичні ма-теріали з хімії

Базелюк І. І., Величко Л. П.

8 Педагогічна преса

1998

Уроки хімії у класі (методич-ний посібник)

Савчин М. М.. 8 ВНТЛ-Класика 2001


Василенко С. В., Мальченко Г. І.

8, 9 Абрис 2000, 2002

51


Агамова Р. І. 10, 11 Абрис 2000, 2002


Савчин М. М. 8–11 ВНТЛ-Класика 1999


Староста В. І. 8 Перун 1997


Лікарчук А. М. 8–11 Педагогіка 1998


Максимова І. О. 8–11 Педагогіка 2004

Зошит для прак-тичних робіт з хімії

Сергуніна Р. О. 8–11 Педагогіка 2000

Зошит для прак-тичних робіт з хімії (до підруч-ників Попеля П.П. та ін.)

Василенко С. В., Лашевська Г. А.

8, 9 Мандрівець 2003, 2004

Зошит для лабораторних та практичних робіт з хімії

Рошаль О. Д. 8–11 Ранок 2005

Апробація як засіб підвищення якості

навчальної літератури

За неповних 10 років, що проводиться апробація навчальної літера-тури, в Україні створено відповідну нормативну базу:

Положення про апробацію навчальної літератури для загальноосвіт-ніх навчальних закладів; щорічно готуються накази про апробацію літератури; відпрацьовано технологію проведення апробації; механізм аналізу пробних та експериментальних підручників.До апробації залучається література, що видається як за державні

кошти, так і за обігові кошти приватних видавництв. За наказом Мініс-терства освіти і науки України, згідно заяв виробників підручників у навчальних закладах України організується експериментальне апро-бування літератури. Методисти спільно з авторськими колективами розробляють відповідні методичні матеріали і рекомендації. За спе-ціально розробленими анкетами проводиться опитування вчителів, учнів та їх батьків, щодо якості змістового наповнення, доступності теоретичного матеріалу, достатності завдань для тренування та конт-ролю рівня знань, можливості самоосвіти за підручником, доцільності структури підручника, зручності навігації по навчальній книзі, якості поліграфічного виконання та ін.

•

•••

52

Обов’язковими є діагностичні контрольні роботи за текстами авто-рів, звичайно погодженими із методистами, що відповідають за апро-бацію певного підручника. Вони проводяться з метою виявлення хибно складених розділів підручника, можлива відсутність розуміння заду-мок авторів і, через те, недостатній рівень засвоєння обов’язкового ма-теріалу відповідно стандарту. Це допомагає авторам при доопрацюванні виправити тексти, правильно використати методичний апарат, удоско-налити підручник.

До апробації навчальної літератури залучаються висококваліфіко-вані вчителі і методисти областей, які безпосередньо відповідають за проведення апробації. Результати апробації, що впливають на удоско-налення якості підручників і навчальних посібників, залежать від вчас-ного забезпечення видавництвами літературою шкіл (бо часто апроба-ція починається не з 1 вересня, а з жовтня, листопада і навіть з другого півріччя навчального року); вчасного надходження матеріалів, визна-чених за наказом, їх якості (обґрунтовані відгуки, поради, пропозиції, порівняльний аналіз тощо). Крім того, є проблема об’єктивності аналізу. Що мається на увазі: вчитель, отримавши новий привабливий підруч-ник на весь клас, кожному учню та ще й безкоштовно, просто не може не знайти у ньому позитиву. Але підручник повинен бути ретельно дослід-жений, опрацьований і проаналізований і важливим методом аналізу є порівняння. З чим повинні порівнювати отриманий підручник? Та з усі-ма існуючими для цього класу. Зрозуміло, що державі потрібно віднайти значні кошти. Бо забезпечити кожну шкільну бібліотеку, а їх приблизно 20 тис тими підручниками, що перемогли у конкурсі, — на це потрібно витратити велику суму. Хоча б райметодкабінети були забезпечені під-ручниками, тоді б і їх функції як осередків методичної роботи, допомоги вчителю в удосконаленні і підвищенні кваліфікації виконувались. Але це окрема проблема.

З метою підвищення ефективності апробації для вчителів та мето-дистів проводяться постійнодіючі семінари: на початку апробації — на-становчі, та підсумкові, перед написанням звітів про результати апроба-ції вчителями та методистами ОІППО. На таких семінарах обов’язково присутні автори. Вони безпосередньо спілкуються із учителями, пе-редають їм свої ідеї, доносять до них концепцію свого підручника, роз’яснюють особливості, підкреслюють відмінності та розтлумачують методику використання підручника у навчальному процесі. Дуже важ-ливим є також і отримання інформації, як то кажуть, з перших рук. Практика показує, що саме таке спілкування — доброзичливе, відверте і конструктивне, є найбільш цінним і корисним, бо до порад вчителів автори прислухаються найбільше. Адже до роботи по апробації навчаль-ної літератури, до творення підручників нового покоління залучаються кращі, досвідченіші педагоги.

За наказом кожен підручник має апробуватись у 5 областях. Як пра-вило, у цих областях працюють висококваліфіковані фахівці з певного предмета, для профільних підручників є відповідні класи, матеріальна база та бажання і готовність до співпраці.

За вибір навчального закладу відповідають інститути післядиплом-ної педагогічної освіти. Їх роль у цьому дуже важлива. В творчих лабо-раторіях вчителів методисти ІППО проводять наради, практичні семі-нари, обговорюють нові вітчизняні підручники з предметів інваріантної складової Базового навчального плану. Відповідність державному стан-

53

дарту освіти, якісному засвоєнню учнями знань, розвитку їх природ-них здібностей, набуття практичних умінь, навичок, передбачених від-повідними навчальними програмами є головним завданням апробації навчальної книги. А успішна реалізація змісту освіти можлива лише при якісному навчально-методичному забезпеченні.

Апробація стала надійним захистом від недоброякісної книги.

Положенняпро апробацію навчальної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів

ЗАТВЕРДЖЕНОнаказом Міністерства освіти

і науки Українивід 12 червня 2001 р. № 447

Дане Положення визначає зміст і порядок організаційної та науково-методичної роботи в системі загальної середньої освіти України, його відповідність психолого-педагогічним, дидактичним і методичним ви-могам. Воно ґрунтується на положеннях і нормах Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про видавничу справу», «Про авторське право і сумісні права» та ін-ших нормативно-правових актах, які регламентують діяльність Мініс-терства освіти і науки України щодо науково-методичного забезпечення системи загальної середньої освіти України.

1. Загальні положення1.1. Апробація навчальної літератури в системі загальної середньої

освіти – це процес перевірки якості навчальної літератури, який має на меті схвалення (відхилення) навчальних видань як таких, що відпові-дають (не відповідають) вимогам Державного стандарту загальної серед-ньої освіти, основним принципам навчання в загальноосвітніх навчаль-них закладах, віковим особливостям учнів.

1.2. Апробація здійснюється за наказом Міністерства освіти і науки України, який видається до початку навчального року і визначає:

перелік навчальної літератури, що підлягає апробації (назва видан-ня, його призначення, автори, видавництво, рік видання); термін апробації; відповідальних за проведення апробації та узагальнення її резуль-татів; регіони, де відбуватиметься апробація; кількість об'єктів апробації (шкіл, класів, учнів).1.3. Апробації підлягають: експериментальні програми (в комплексі з навчально-методичним забезпеченням, створеним для реалізації змісту цих програм); пробні підручники і навчальні посібники, видані за діючими нав-чальними програмами;

•

••

••

•

•

54

інші навчальні видання, яким передбачається надавати гриф «За-тверджено Міністерством освіти і науки України».1.4. Організаційні та науково-методичні заходи щодо апробації здій-

снює Науково-методичний центр середньої освіти Міністерства освіти і науки України (далі — НМЦ середньої освіти), Міністерство освіти і на-уки України спільно з науковими підрозділами Академії педагогічних наук України (далі — АПН), обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти, іншими науково-педагогічними і методичними ус-тановами.

1.5. Навчальній літературі, яка за результатами апробації отримала позитивну оцінку, рішенням колегії Міністерства освіти і науки Украї-ни надається гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки Украї-ни».

1.6. Апробація здійснюється на договірних засадах згідно з чинним законодавством за кошти фізичних або юридичних осіб (видавництв, авторів, навчальних закладів, фондів, інших установ і організацій), що ініціюють апробацію. Кошторис видатків на апробацію узгоджуєть-ся між сторонами при укладанні угоди і є невід’ємною її складовою. Апробація навчальної літератури може фінансуватися з інших джерел за погодженням сторін.

2. Організація апробації навчальної літератури2.1. Перелік навчальної літератури, що планується до апробації,

формується НМЦ середньої освіти на підставі клопотань видавництв, авторів, інших фізичних та юридичних осіб, які ініціюють апробацію. Перелік навчальної літератури, а також регіони, де відбуватиметься ап-робація, погоджуються з департаментом розвитку дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України.

2.2. Апробація навчальних видань здійснюється, як правило, про-тягом двох навчальних років. Обов’язковій апробації підлягають пробні підручники, видані за кошти Державного бюджету, яким надається ста-тус усталених (стабільних) з наданням відповідного грифа.

2.3. До апробації навчальної літератури залучаються високо-кваліфіковані вчителі (як правило, вчителі-методисти), які володіють прийомами дослідницької роботи. Навчальні заклади, в яких має відбу-ватися апробація, погоджуються з НМЦ середньої освіти, з обласними управліннями освіти і науки. При цьому можуть враховуватися пропо-зиції тих, хто ініціює апробацію.

2.4. Кількість вибраних об’єктів, де проходитиме апробація, визна-чається НМЦ середньої освіти з урахуванням вимог репрезентативності та вірогідності одержання результатів.

2.5. Організація апробації в реґіонах здійснюється обласними інс-титутами післядипломної педагогічної освіти або іншими методичними установами за наказом місцевих органів управління освітою. Ними кон-тролюється хід апробації у визначених навчальних закладах регіону, узагальнюються матеріали, і у визначені терміни подаються звіти про результати апробації до НМЦ середньої освіти. Заходи щодо проведення апробації навчальної літератури вносяться до планів роботи відповід-них обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти або мето-дичних установ.

2.6. Після завершення апробації НМЦ середньої освіти на підставі одержаних звітів узагальнює одержані матеріали і передає їх на розгляд відповідним предметним комісіям Науково-методичної ради з питань

•

55

освіти Міністерства освіти і науки України. Комісії вивчають подані ма-теріали і роблять висновок про доцільність надання відповідного грифа Міністерства та рекомендації щодо подальшого використання видань, які апробувалися.

2.7. Результати апробації навчальної літератури розглядаються ко-легією Міністерства освіти і науки України, яка приймає рішення про доцільність подальшого використання зазначеної навчальної літерату-ри в навчально-виховному процесі в загальноосвітніх навчальних за-кладах і можливість надання грифа «Затверджено Міністерством освіти і науки України». У разі негативних результатів апробації міністерство приймає рішення про скасування наданого раніше грифа, виведення навчальної літератури з Переліку рекомендованої літератури та вилу-чення її з навчального процесу.

2.8. НМЦ середньої освіти у місячний термін з дня прийняття рі-шення інформує тих, хто ініціював апробацію, про результати апробації та прийняте рішення.

2.9. Видавництво, автор чи інша установа, які ініціювали апроба-цію, у тримісячний термін повідомляють НМЦ середньої освіти про вжиті заходи щодо доопрацювання навчального видання. За їх резуль-татами колегією Міністерства освіти і науки України приймається від-повідне рішення.

3. Науково-методичні засади проведення апробації навчальної літе-ратури

3.1. Апробація навчальної літератури здійснюється за методични-ми рекомендаціями і матеріалами, що розробляє НМЦ середньої осві-ти спільно з АПН та іншими науковими і методичними установами. До розробки цих матеріалів можуть залучатися автори навчальних видань, що апробуються.

3.2. Обласні інститути післядипломної педагогічної освіти або ме-тодичні установи, яким доручено проводити апробацію, до 1 жовтня по-точного року надають НМЦ середньої освіти інформацію про навчальні заклади і вчителів, які будуть здійснювати апробацію навчального ви-дання, та відповідальну особу, що організовує апробацію в регіоні. На підставі цієї інформації з ними укладаються угоди та обумовлюються строки і форми звітності.

3.3. Респондентами апробації навчальної літератури виступають: учні, котрі навчаються за книгами, що апробуються; їхні батьки; вчителі, що проводять апробацію; методисти і науковці, які надають експертні висновки про навчальні видання, що апробуються. Їх вибір здійснюється відповідно до вимог статистичних досліджень.3.4. Апробація навчальної літератури передбачає: експертизу навчального видання вчителями, методистами, науков-цями, іншими респондентами, які визначають науково-методичний рівень навчального видання, що апробується; вивчення думки учителів, учнів, їхніх батьків, інших респондентів щодо якості навчального видання; проведення щонайменше двох контрольних зрізів засвоєння учнями навчального матеріалу за матеріалами НМЦ середньої освіти; оцінку видання згідно з санітарно-гігієнічними і психолого-педаго-гічними вимогами до навчальної книги.

••••

•

•

•

•

56

Залежно від специфічних особливостей навчальної літератури апро-бація може доповнюватися іншими формами і заходами, які визнача-ються для кожного навчального видання окремо.

3.5. Методичні рекомендації та матеріали для проведення науково-методичних заходів з апробації надсилаються в реґіони, де вона про-водиться згідно з наказом Міністерства, не пізніше 1 місяця до строку подання звіту.

Засоби навчання та обладнання для кабінетів хімії загальноосвітніх навчальних закладів

Технічні засоби навчання сьогодні є невід’ємною складовою того середовища, де розгортається навчальна діяльність, вони формують матеріальну та інформаційну складові навчального середовища, впли-вають на діяльність суб’єкту навчання і організацію дидактичного про-цесу, створюють умови для забезпечення можливості досягнення цілей навчання та виховання.

На кожному етапі розвитку педагогічної науки адекватно розви-ваються і засоби навчання, які акумулюють та відтворюють науково-технічні, психолого-педагогічні та методичні досягнення свого часу. Еволюція засобів навчання визначається потребами педагогічної прак-тики, а їх розвиток спрямовується на задоволення цих потреб. Засобам навчання завжди притаманна різноманітність форм реалізації та мето-дик їх використання, вони підпорядковуються тій парадигмі освіти, що склалася у суспільстві на даний час.

Зокрема, існуючий рівень науки і техніки формує технологічне та інформаційне середовище, в якому існує людина, впливає на відноси-ни між людиною та навколишнім природним та соціальним середови-щем, визначає рівень можливостей людини на конкретному етапі на-уково-технічного прогресу. Аналіз стану та тенденцій технологічного розвитку соціуму надає змоги прогнозування подальшого розвитку за-собів навчання, які мають формувати та розвивати у закладах освіти таке навчальне середовище, яке відповідає науковим, технологічним і соціальним умовам розвитку суспільства та потребам освіти.

Вплив наукових і технічних досягнень людства на зміст, структуру і організацію процесу навчання опосередковується і має матеріальний вираз в засобах навчання як знаряддях навчальної діяльності. Най-більш яскраво вплив продуктивних методів та способів пізнання, які вироблені людством у процесі розвитку технологічної цивілізації, на ре-зультати навчання, мають ті засоби, які використовуються у самостій-ній навчальній діяльності у процесі вивчення природничих дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах

Система розробки, виготовлення та впровадження у навчальний процес сучасних засобів навчання на сьогодні в Україні відсутня. Стан забезпеченості засобами навчання, які необхідні для проведення лабо-раторних і практичних робіт, виконання яких є обов’язковим згідно до затверджених Міністерством освіти і науки України навчальних прог-

57

рам з природничо-математичних дисциплін у загальноосвітніх навчаль-них закладах України, не може забезпечити виконання згаданих прог-рам у повному обсязі. Існуючі засоби навчання, у тому числі прилади, обладнання та устаткування, які ще є в загальноосвітніх навчальних за-кладах, в більшості застарілі як морально, так і змістовно, не відповіда-ють сучасному науковому та технологічному рівням, сучасним педаго-гічним вимогам. Відсутність у кабінетах-лабораторіях загальноосвітніх навчальних закладів необхідних засобів навчальної діяльності спонукає вчителів проводити лабораторні і практичні роботи, практикуми та де-монстрації з використанням нестандартного обладнання, устаткування та посуду. Однак такий підхід не завжди відповідає, в першу чергу, пра-вилам техніки безпеки.

Сьогодні в Україні формується множина вітчизняних підручників нового покоління з природничо-математичних дисциплін для загаль-ноосвітніх навчальних закладів, для яких не розроблено сучасного ла-бораторного та демонстраційного обладнання. Формуючи структуру і зміст навчальних програм, зокрема з предметів природничо-матема-тичного циклу середньої школи, їх автори враховують необхідність ек-спериментальної компоненти навчальної діяльності, яка реалізується, в першу чергу, через обов’язкове виконання учнями фронтальних ла-бораторних і практичних робіт. Педагогічну доцільність використання у дидактичному процесі природничих наук самостійного навчального експерименту доведено освітянською наукою та практикою. Не потре-бує доказів і той факт, що на результати навчання позитивно впливають ті продуктивні методи та способи пізнання навколишнього світу, які формуються в умовах самостійного навчального дослідження в процесі вивчення природничих дисциплін у загальноосвітніх навчальних за-кладах. Необхідними складовими навчального середовища є також при-лади, засоби та інше устаткування для демонстраційного експерименту, аудіовізуальні та комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання, дидактич-ні матеріали тощо.

Однак, навчальні дослідження, як самостійні, так й демон стра ційні, вимагають створення відповідного навчального середовища, складови-ми якого мають бути відповідні прилади, обладнання та устаткування, без яких принципово неможливо проводити навчальні дослідження в їх сучасному розумінні. Всі складові навчального середовища, які, від-повідно до педагогічної ситуації, залучаються до навчально-виховного процесу, набувають ознак засобів навчальної діяльності. Таким чином, ресурсне забезпечення навчального дослідження в процесі вивчення природничо-математичних і технологічних дисциплін визначається на-явністю цих засобів у навчальному закладі.

Налагодження виробництва та проведення експериментальної апро-бації нових і модернізованих навчальних засобів, їх поставки, технічно-го обслуговування та надання методичної допомоги щодо застосування в навчальному процесі передбачено Комплексною програмою забезпе-чення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-ма-тематичних і технологічних дисциплін (Постанова Кабінету міністрів України від 13 липня 2004 р. № 905).

Наведені проекти Базових переліків засобів навчання та обладнан-ня навчального і загального призначення для кабінетів фізики, хімії, біології, географії, математики, інформатики та трудового навчання за-

58

гальноосвітніх навчальних закладів розроблені на виконання завдань Комплексної програми з урахуванням основних положень Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) (Постанова Колегії МОН України та Президії АПН України № 12/5-2 від 22.11.2001), Держав-ного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету міністрів України № 24 від 14.01.2004), навчальних програм 12-річної школи.

В основу формування Базових переліків покладено системно-структурні і функціональні підходи, визначені у навчальних програ-мах відповідних дисциплін, з урахуванням їх специфіки, кількості фронтальних лабораторних і практичних робіт, демонстрацій і де-монстраційних експериментів. Окремими розділами виділено облад-нання загального призначення, дидактично орієнтовані комп’ютерні програмні засоби, таблиці. Прийнято до уваги, що номінали та тех-нічні характеристики виробів мають уточнюватися під час замовлен-ня і виготовлення відповідно до методик використання засобів нав-чання.

Про затвердження Базового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів загальноосвітніх навчальних закладів (з природничо-математичних і технологічних дисциплін)

НАКАЗ Міністерства освіти і науки Українивід 03.02.2005 р. №79

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року № 905 «Про затвердження Комплексної програми забезпе-чення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних за-кладів сучасними технічними засобами навчання з природного-матема-тичних і технологічних дисциплін»

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Базовий перелік засобів навчання та обладнання нав-

чального і загального призначення для навчальних кабінетів загально-освітніх навчальних закладів з природничо-математичних і технологіч-них дисциплін (додається).

2. Базовий перелік розроблено з урахуванням вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та відповідно до нових навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів в умовах переходу на новий зміст і 12-річний термін навчання і він є обов’язковим для загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності.

59

3. Базовий перелік засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів загальноосвітніх навчальних закладів з природничо-математичних І технологічних дис-циплін опублікувати в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України» та розмістити на сайті міністерства.

4. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типових переліків навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для загальноосвітніх навчальних, закладів (2-ге видання, до-повнене) від 20.06.2002р. № 367 вважати таким, що втратив чинність.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Огнев’юка В.О.

В. о. МіністраВ. Г. Кремень

Базовий перелік засобів навчання

та обладнання навчального і загального

призначення для кабінетів хімії

загальноосвітніх навчальних закладів

Хімія

Об’єкти натуральні. Колекції

Алюміній 1 компл.

Волокна 1 компл.

Кам’яне вугілля й продукти його переробки 1 компл.

Каучуки 1 компл.

Метали і сплави 1 компл.

Нафта і продукти її переробки 1 компл.

Скло і вироби зі скла 1 компл.

Пластмаси 1 компл.

Мінерали і гірські породи 15 компл.

Паливо 1 компл.

Чавун і сталь 1 компл.

Добрива 1 компл.

Сировина і найважливіші продукти хімічних виробництв 1 компл.

60

Естери 1 компл.

Амінокислоти 1 компл.

Карбонові кислоти 1 компл.

Неорганічні кислоти 1 компл.

Оксиди 1 компл.

Основи 1 компл.

Солі 1 компл.

Шкала твердості 1 компл.

Моделі

Кристалічні гратки:АлмазуГрафітуКарбон(IV)оксидуЗалізаМагніюМідіНатрій хлоридуЙодуЛьоду

1 компл.

Заводські апарати хімічних виробництв і металургії:Сульфатної кислотиСинтезу амоніакуВиробництва алюмініюКонвертораДоменної печіПереробки нафти

1 компл.

Моделі атомів зі стержнями для складання моделей молекул 15 наб.

Моделі атомів для складання об’ємних моделей молекул 1 наб.

Будова атомів і молекул 1 наб.

Моделі-аплікації

Моделі атомів 1 наб.

Прилади та пристосування

Апарат для дистиляції води 1 шт.

Баня комбінована лабораторна 1 шт.

Терези технічні з важками (або терези електронні) 1 шт.

Терези навчальні з різновагами 15 шт.

Випрямляч струму 1 шт.

Ареометри навчальні (20 шт. зі шкалами різних параметрів) 2 наб.

Прилад для перегонки (на шліфах)Прилад для вивчення електрохімічного ряду напруг металівПрилад для демонстрації ефекту Тіндаля

3 шт.1 шт.1 шт.

61

Холодильники 1 наб.

Насос водоструминний лабораторний (Ветцеля) 1 шт.

Термометри лабораторні 1 наб.

Термометр електронний 1 шт.

Мікроскоп 15 шт.

Комплект електропостачання для кабінету хімії з розетками на 42В і 220В

1 компл.

Нагрівачі:ЕлектронагрівачСпиртівкаПальник універсальний з термостійкого скла

1 наб.15 шт.15 шт.1 шт.

Шафа сушильна 1 шт.

Піч муфельна 2 шт.

Центрифуга 3 шт.

Апарат для добування газів (Кіппа) 1 шт.

Апарат для проведення хімічних реакцій 1 шт.

Газометр, 5 л 1 шт.

Джерело струму п’єзоелектричне 1 шт.

Прилад для добування розчинних речовин у твердому вигляді 1 шт.

Прилад для добування галогеналканів і естерів 15 шт.

Колонка адсорбційна 2 шт.

Хроматограф газовий навчальний 1 шт.

Перетворювач високовольтний з комплектом приладів 1 компл.

Прилад для ілюстрації залежності швидкості хімічної реакції від умов

1 шт.

Прилад для окиснення спирту над мідним каталізатором 1 шт.

Прилад для визначення складу повітря 1 шт.

Прилади для добування газів:для добування і збирання газів (витисненням повітря)для добування і збирання газів (над водою)

15 наб.15 наб.

Приладдя

Дошка для сушіння посуду 1 шт.

Штатив хімічний лабораторний 4 шт.

Штатив для демонстраційних пробірок 2 шт.

Штатив для пробірок 15 шт.

Столик підйомний 2 шт.

Екран фоновий 15 наб.

Екран захисний 2 шт.

Таган-триніжок 15 шт.

62

Трикутник для тигля 2 шт.

Трикутник для тигля №1 15 шт.

Приладдя для роботи з малими кількостями речовин (мікрола-бораторія)

15 наб.

Тримач для пробірок 15 шт.

Гумове приладдя:пробки різних розмірів з отворами і без нихшланги різних діаметрівгрушібалони для помпування повітря

1 наб.

Пробки гумові:з тримачем № 14,5з тримачем № 19

15 шт.2 шт.

Затискачі комбіновані:гвинтовийпружинний

1 наб.5 шт.5 шт.

Трубки пластикові 1 наб.

Підставка для переливання реактивів 2 шт.

Спираль мідна з держаком (тримачем) 20 шт.

Петля ніхромова з тримачем 20 шт.

Рукавички гумові медичніРукавички гумові хімічно стійкі

300 пар2 пари

Окуляри захисні 32 пари

Сітки вогнетривкі 1 наб.

Скельце синє 15 шт.

Паличка скляна 60 шт.

Промивалка пластмасова:250 мл500 мл

15 шт.2 шт.

Йоржики для миття посуду 1 наб.

Вузли, деталі, приладдя для монтажу приладів і установокЛожементи (укладки) для демонстраційного хімічного посудуЛожементи (укладки) реактивів і обладнання для учнівських дослідів

1 наб.1 наб.1 наб.

Етикетки-самоклейки до склянок і матеріальних банок:для демонстраційних дослідівдля лабораторних дослідівдля зберігання реактивів

1 наб.

Халат лабораторний бавовняний 34 шт.

Інструменти

Шпатель №2 2 шт.

Шпатель №3 2 шт.

63

Щипці тигельні 17 шт.

Ножиці шкільні із заокругленими кінцями 17 шт.

Ложка №1-дозатор 15 шт.

Ложка №2 2 шт.

Ложка №3 2 шт.

Металева ложка для спалювання речовин 20 шт.

Ніж для скла 2 шт.

Посуд лабораторний

Склянки з дозатором для зберігання розчинів, реактивів:з напівбілого скла (або пластмаси), 30-50 млз напівбілого скла, 250млз темного скла, 30-50 млз темного скла, 250 млз нижнім тубусом, 1500 мл

1 компл.400 шт.70 шт.60 шт.5 шт.25 шт.

Матеріальна банка з дозатором для кристалічних реактивів (250 мл)

20 шт.

Бюретки:з краном, 50 млпряма, 25 мл

1 компл.2 шт.15 шт.

Крапельниця для одноразового дозування розчинів:з притертою піпеткою (Тернера)з носиком (Шустера)


Пробірки: ПХ-14ПХ-16ПХ-21пробірка градуйованапробірка конічна центрифужна без поділок


Дзвони скляні:з тубусом зверхуз ґудзиком і рантом


Лійка конусоподібна:проста конусоподібна, діаметр 56 ммпроста конусоподібна з коротким стеблом, діаметр 75 ммпроста конусоподібна з коротким стеблом, діаметр 100 ммпроста № 2 для порошків

1 компл.15 шт.5 шт.3 шт.1 шт.

Лійка циліндрична:ділильна циліндрична, 100 млділильна циліндрична, 250 млкрапельна, 50 мл

1 компл.2 шт.2 шт.5 шт.

Колба конічна:КН-50-14,5КН-100-18,8КН-250-29КН-500-29КН-1000-29


64

Колба круглодонна:КК-50-14,5КК-250КК-500-29для перегонки круглодонна ПКВ-250для перегонки круглодонна ПКВ-500


Колба плоскодонна:П-50-14,5П-250П-500-34П-1000-34


Мензурка:50, мл250, мл500, мл1000, мл


Промивна склянка:двогорба С-2Г 500для промивання газу (Тищенка)з насадкою СН-200 (Дрекселя)

! комп.2 шт.1 шт.1 шт.

Стакани:високий ВН-50 млвисокий ВН-150 млвисокий ВН-600 млвисокий з носиком, 400 млвисокий з носиком, 1000 млвисокий з плечиками для зважування (бюкс)стакан низький НН-250

1 компл.15 шт.15 шт.5 шт.5 шт.2 шт.5 шт.5 шт.

Циліндри мірні:з носиком, 50 млз носиком, 100 млз носиком, 250 млз носиком, 500 млз носиком, 1000 мл


Ексикатор без крана 1 шт.

Алонж зігнутий 2 шт.

Чаша кристалізаційна:конічна з обручем ЧКО, 125 ммконічна з обручем ЧКО, 190 ммкристалізаційна, 310 м

1 компл.15 шт.1 шт.1 шт.

Пластина для крапельного аналізу 30 шт.

Фарфоровий і фаянсовий посуд:Чашка випарювальна Чашка випарювальна №1Ступка з товкачикомЛожка для набирання речовинПрокладка керамічнаТигель з кришкоюТигель №1 з кришкою

1 наб.2 шт.15 шт.2 шт.3 шт.2 шт.2 шт.2 шт.

65

Каструля фарфороваКухоль фарфоровийЛійка Бюхнера

15 шт.5 шт.5 наб.

Мірний посуд різного призначення 15 компл.

Посуд для реактивів (мікролабораторія) 15 компл.

Посуд для роботи з малими кількостями речовин (мікролабора-торія)

15 наб.

Трубки скляні (різних типів, діаметрів, прямих і зігнутих під різними кутами)

3 наб.

Крани:одноходовий 2,5 К1ХАспускний, 2,5


Матеріали

Папір фільтрувальнийФільтри (діаметр 55 мм, біла стрічка)Фільтри (діаметр 70 мм, червона стрічка)Фільтри (діаметр 70 мм, біла стрічка)Фільтри (діаметр 70 мм, синя стрічка)

200 г1 упаковка1 упаковка1 упаковка1 упаковка

Вата, 100 г 3 шт.

Бавовняна серветка 40 шт.

Рушники паперові 15 рул.

Суміш спиртів для спиртівки 10 л

Скіпки 300 шт.

Аптечка 1 шт.

Друковані таблиці

Портрети видатних вчених-хіміків 1 компл.

Періодична система елементів Д. І. Менделєєва:коротка формадовга формаХімічні елементиБудова атома і хімічний зв’язокБудова речовиниХімічні реакціїЕлектролітична дисоціаціяТеорії та закони хіміїНеорганічні речовини (склад, будова, властивості, добування, застосування)Номенклатура неорганічних сполукНоменклатура органічних сполукГенетичні зв’язки неорганічних речовинГенетичні зв’язки органічних речовинОрганічні речовини (склад, будова, властивості, добування, застосування)Гомологія та ізомеріяМеталургія Хімічні виробництваУжиткова хімія

1 шт.1 шт.1 компл.1 компл.1 компл.1 компл.1 компл.1 компл.1 компл.

1 компл.1 компл.1 компл.1 компл.1 компл.

1 компл.1 компл.1 компл.1 компл.

66

Хімія та екологіяХімія та енергетикаДисперсні системиДобрива КорозіяЕлектроліз: хімічні волокна Пластмаси КаучукиКомпозиційні матеріалиМетали і сплавиСинтези на основі вуглеводневої сировини

1 компл.1 компл.1 компл.1 компл.1 компл.1 компл.1 компл.1 компл.1 компл.1 компл.1 компл.

Довідково-інструктивні таблиці з хімії:Інструкція з безпеки праці в кабінеті хіміїПравила техніки безпеки під час роботи в кабінеті хіміїЛабораторне обладнання та робота з нимЕлектрохімічний ряд напругРозчинність кислот, основ, солей у водіВідносна електронегативність атомів хімічних елементів

1 компл.

Картки для індивідуальної роботи

Практичні роботи з неорганічної хімії 15 наб.

Практичні роботи з органічної хімії 15 наб.

Екранно-звукові

Відео-, (CD-) фільми, транспаранти

Хімічний експеримент 1 компл.

Будова речовин 1 компл.

Хімічний зв’язок 1 компл.

Будова і робота апаратів хімічних виробництв 1 компл.

Генетичний зв’язок між речовинами 1 компл.

Колообіги хімічних елементів і речовин в природі 1 компл.

Елементарій 1 компл.

Металургія 1 компл.

Хімічні виробництва 1 компл.

Промислові синтези на основі вуглеводневої сировини 1 компл.

Генетичний зв’язок органічних речовин 1 компл.

Будова органічних речовин 1 компл.

Теорії та закони хімії 1 компл.

Комп’ютерні програми навчального призначення

Електронна будова атомів хімічних елементів 1 шт.

Будова органічних сполук 1 шт.

Будова неорганічних сполук 1 шт.

Хімічні реакції неорганічних і органічних речовин 1 шт.

Промислове виробництво найважливіших хімічних речовин (8–11 кл.)

1 шт.

67

Віртуальна хімічна лабораторія 1 шт.

Конструктор хімічних дослідів 1 шт.

Тести з хімії для 8-го класу 1 шт.




Хімія у світовій історії 1 шт.

Віртуальні екскурсії з хімії 1 шт.

Бібліотека таблиць з хімії (8–11 кл.) 1 шт.

Інтерактивна періодична система 1 шт.

Бібліотека наочностей з хімії (8–9 кл.) 1 шт.

Бібліотека наочностей з хімії (10–11 кл.) 1 шт.

Шкільний експеримент з ужиткової хімії 1 шт.

Цікаві досліди з хімії 1 шт.

Розв’язування експериментальних задач 1 шт.

Віртуальний хімічний тренажер 1 шт.

Поліфункціональний обчислювально-вимірювальний комплект кабінету хімії

1 шт.

Аналітична хімія (якісний аналіз) 1 шт.

Аналітична хімія (кількісний аналіз) 1 шт.

Симулятори новітніх лабораторних приладів 1 шт.

Симулятори хімічних виробництв 1 шт.

Набори хімічних реактивів

Набір 1 «Кислоти»:Сульфатна кислотаХлоридна кислота

Набір 2 «Кислоти»:Нітратна кислотаОртофосфатна кислота

Набір «Гідроксиди»:Амоніаку розчин (w(NH3) = 0,25 (25 %))Барій гідроксид Калій гідроксид Кальцій гідроксид Натрій гідроксид

Набір «Оксиди металічних елементів»:Алюміній оксидБарій оксид Ферум(III) оксид Кальцій оксидМагній оксидКупрум(П) оксид (гранули)Купрум(П) оксид (порошок)

1 наб.4,800 кг2,500 кг1 наб.0, 300 кг0,050 кг1 наб.0,500 кг0,050 кг0,200 кг0,500 кг0,500 кг1 наб.0,100 кг0,050 кг0,050 кг0,100 кг0,050 кг0,100 кг0,100 кг

68

Цинк оксидНабір «Метали»:

Алюміній (гранули) Алюміній (порошок) Залізо (відн. порошок) Залізо (дріт, ошурки)Магній (порошок) Магній (стрічка) Мідь (гранули, ошурки) Цинк (гранули)Цинк (порошок) Олово (гранули)

Набір «Лужні й лужноземельні метали. Карбіди»:Кальцій Літій Натрій Кальцій карбід

Набір «Вогненебезпечні речовини»:Сірка (порошок) Сірка черенкова (в паличках)Фосфор червонийФосфор(V) оксид Гідроген пероксид

Набір «Галогени»:Бром Йод

Набір «Галогеніди»:Алюміній хлорид Амоній хлоридБарій хлорид Ферум(III) хлоридКалій йодидКалій хлорид Кальцій хлорид Литій хлорид Магній хлорид Купрум(II) хлоридНатрій бромід Натрій флуоридНатрій хлоридЦинк хлорид

Набір «Сульфати. Сульфіти. Сульфіди»:Алюміній сульфатАмоній сульфатФерум(П) сульфат Ферум(П) сульфат гептагідратКалій сульфат Магній сульфатКупрум(II) сульфат Купрум(II) сульфат пентагідратНатрій сульфід Натрій сульфіт Натрій сульфат Натрій гідрогенсульфат

0,100 кг1 наб.0,100 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,500 кг0,050 кг0,050 кг1 наб.10 амп.5 амп.20 амп.0,050 кг1 наб.0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,100 кг1 наб.2 амп.0,025 кг1 наб.0,050 кг0,100 кг0,100 кг0,100 кг0,100 кг0,050 кг0,100 кг0,050 кг0,100 кг0,100 кг0,100 кг0,050 кг0,100 кг0,050 кг1 наб.0,100 кг0,100 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,100 кг0,025 кг0,025 кг0,050 кг0,050 кг

69

Нікель сульфат Цинк сульфат

Набір «Карбонати»:Амоній карбонатКалій карбонатКалій гідрогенкарбонат Гідроксокупрум(II) карбонат (малахіт) Натрій карбонатНатрій гідрогенкарбонат

Набір «Фосфати. Силікати»:Натрій силікат наногідратНатрій ортофосфат Натрій гедрогенфосфітНатрій дигідрогенфосфат

Набір «Роданіди. Ацетати»:Калій гексаціаноферат(II) Калій гексаціаноферат(III)Калій ацетатКалій тіоціанат (або амоній тіоціанат)Натрій ацетат

Набір «Сполуки Мангану»:Калій перманганатМанган(IV) оксид Манган(II) сульфат Манган(II) хлорид

Набір «Сполуки Хрому»:Амоній дихромат Калій дихромат Калій хромат Хром(Ш) хлорид гексагідрат

Набір «Нітрати»:Алюміній нітратАмоній нітратКалій нітратКальцій нітратКупрум(II) нітратНатрій нітратАргентум(I) нітрат

Набір «Індикатори»:Лакмоїд Метиловий оранжевий Фенолфталеїн Універсальний індикаторний папірПапір лакмусовий фіолетовийПапір фенолфталеїновийПапір йодокрохмальний

Набір «Добрива»:Амофос Карбамід Натриєва селітра Кальцієва селітра Калійна сіль Амонію сульфатСуперфосфат гранульований

0,050 кг0,100 кг1 наб.0,050 кг0,050 кг0,100 кг0,100 кг0,100 кг0,100 кг1 наб.0,050 кг0,1000,050 кг0,050 кг1 наб.0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг1 наб.0,500 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг1 наб.0,500 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг1 наб.0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг1 наб.0,020 кг0,020 кг0,020 кг5 упак.3 упак.3 упак.2 упак.1 наб.0,250 кг0,250 кг0,250 кг0,250 кг0,250 кг0,250 кг0,250 кг

70

Суперфосфат подвійний гранульованийФосфоритне борошно

Набір «Вуглеводні»:Бензин БензенВазелін Гас Гексан НафтаТолуенЦиклогексан

Набір «Оксигеновмісні органічні речовини»:Ацетон Гліцерин Бутан-1-олБутан-2-олЕтанол Етиленгліколь Етилацетат Пропан-1-олПропан-2-олФенол Формалін

Набір «Кислоти органічні»:Кислота амінооцтова Кислота бензенкарбонова (бензойна)Кислота масляна Кислота мурашина Кислота олеїнова Кислота пальмітинова Кислота стеаринова Кислота оцтова

Набір «Вуглеводи. Аміни»:Феніламін (анілін)Метиламоній гідрогенхлорид Д-глюкоза Сахароза Фруктоза Крохмаль

Набір «Галогенопохідні вуглеводні»:Гексахлороциклогексан Дихлорометан ТрихлорометанТетрахлорометан

Набір «Зразки естерів і жирів»:Етиленаноат Етилметаноат Етилбутаноат Соняшникова оліяКукурудзяна оліяСоєва оліяМаслинова оліяЛляна оліяКокосове масло

0,250 кг0,250 кг1 наб.0,100 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг1 наб.0,050 кг0,200 кг0,100 кг0,100 кг0,500 кг0,050 кг0,100 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,100 кг1 наб.0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,100 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,200 кг1 наб.0,025 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг0,050 кг1 наб.0,025 кг0,025 кг0,025 кг0,025 кг1 наб.0,025 кг0,025 кг0,025 кг0,025 кг0,025 кг0,025 кг0,025 кг0,025 кг0,025 кг

71

Пальмове маслоРиб’ячий жир

0,025 кг0,025 кг

Обладнання загального призначення

Відеомагнітофон 1 шт.

Діапроектор універсальний 1 шт.

Графопроектор 1 шт.

Комп’ютер з комп’ютерним вимірювальним блоком та комплек-том датчиків:температуритиску-pHелектричної провідності

1 шт.

Мультимедійний проектор 1 шт.

Інтерактивна дошка 1 шт.

Принтер 1 шт.

Сканер 1 шт.

CD/RW 1 шт.

Копір 1 шт.

Комп’ютери для учнів 15 шт.

Телевізор 1 шт.

Пристрій для затемнення вікон 1 шт.

Екран 1 шт.

Обладнання спеціального призначення

Меблі

Витяжна шафа стаціонарна з комплектом водопостачання, водовідведення, електропостачання

1 шт.

Витяжна шафа пересувна 1 шт.

Щит керування електроживленням 1 шт.

Демонстраційна панель 1 шт.

Скринька переносна металева для зберігання легкозаймистих речовин

1 шт.

Щит експозиційний корковий 3 шт.

Стіл для нагрівних приладів 1 шт.

Стіл лабораторний демонстраційний 1 шт.

Стенд з комплектом протипожежного інвентарю:Вогнегасник піннийВогнегасник порошковийПісочниці з піском і совками до них Гумові рукавиці Кусачки електротехнічні Вогнетривка тканина (1400х2000мм)Килимок гумовий

1шт.1 шт.3 шт.1 пара1 пара1 шт.1 шт.

72

Стенди з безпеки праці 2 шт.

Дошка класна з п’ятьма робочими поверхнями 1 шт.

Стіл препараторський 1 шт.

Столи учнівські хімічні лабораторні з сантехнічним обладнан-ням

15 шт.

Столи комп’ютерні 16 шт.

Стільці 15 шт.

Шафи для зберігання реактивів 6 шт.

Сейф металевий 1 шт.

Шафи для зберігання навчального обладнання 12 шт.

Шафа для спецодягу 1 шт.

Положенняпро навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів

НАКАЗМіністерства освіти і науки Українивід 20 липня 2004 р. № 601

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 р. за № 1121/9720

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» з ме-тою підвищення рівня організації навчально-виховного процесу і осна-щення навчального середовища загальноосвітніх навчальних за кладів наказую:

1. Затвердити Положення про навчальні кабінети загальноосвіт ніх навчальних закладів (додається).

2. Міністру освіти і науки Автономної Республіки Крим, началь-никам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севасто польської міських державних адміністрацій довести наказ до відома керівників місцевих органів управління освітою та керівників за гальноосвітніх навчальних закладів.

3. Положення про навчальні кабінети загальноосвітнього нав чального закладу опублікувати в «Інформаційному збірнику Мініс терства освіти і науки України» та розмістити на сайті Міністерства.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника мі ністра Огнев’юка В. О.


73

Положенняпро навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів

Затвердженонаказом Міністерства освіти і науки України

від 20 липня 2004 р. № 601

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 р. за № 1121/9720

1. Загальні положенняПоложення про навчальні кабінети (далі — кабінети) розроблено від-

повіло до Закону України «Про загальну середню освіту».Дія цього Положення поширюється на навчальні кабінети, що існу-

ють і створюються у загальноосвітніх навчальних закладах.Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до мате-

ріально-технічного оснащення кабінетів згідно із санітарно-гігієнічни-ми правилами та нормами і є обов’язковим для їх організації в загаль-ноосвітніх навчальних закладах (далі — заклади) незалежно від типу та форми власності.

Кабінетом вважається класна кімната закладу зі створеним на -в чальним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням.

2. Мета, завдання та основні форми організації навчальних кабі-нетів

2.1. Основна мета створення кабінетів полягає у забезпеченні опти-мальних умов для організації навчально-виховного процесу та реаліза-ції завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної серед-ньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Мініст рів України від 14 січня 2004 року за № 24.

2.2. Завданням функціонування навчальних кабінетів є створення передумов для:

організації індивідуального та диференційованого навчання;реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;забезпечення в старшій школі профільного і поглибленого на -в чання;організації роботи гуртків та факультативів;проведення засідань шкільних методичних об’єднань;індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищення його на-уково-методичного рівня.2.3. Перед початком навчального року проводиться огляд кабіне тів з

метою визначення стану готовності їх до проведення занять.2.4. Державні санітарні правила і норми облаштування, утри мання

загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчаль но-вихов-ного процесу мають відповідати вимогам, затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63 (далі — ДСанПіН 5.5.2.008-01) та ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».

•••

•••

74

3. Типи навчальних кабінетів3.1. Організація навчальних кабінетів передбачає:визначення предметної специфіки;розміщення кабінетів;оснащення засобами навчання та шкільним обладнанням за єди ними

вимогами до упорядкування та удосконалення організаційно-педагогіч-них умов функціонування цих кабінетів.

3.2. У закладах можуть створюватись такі типи навчальних кабі-нетів:

кабінети з окремих предметів;комбіновані кабінети з декількох споріднених предметів — клас на

кімната з набором навчально-методичної інформації та матері ально-технічного забезпечення для декількох предметів.

3.3. У закладах створюються кабінети: фізики, інформатики, біо-логії, хімії, майстерень трудового навчання, обслуговуючої праці з лабо-раторними приміщеннями, що прилягають до цих кабінетів, спортивні, актові зали та інші кабінети відповідно до умов і потреб закладу.

Лабораторні приміщення повинні мати вихід до кабінету та окре мий вихід у коридор чи на подвір’я школи,

3.4. Переважно у початкових школах і загальноосвітніх навчаль них закладах з малою наповнюваністю класів можуть створюватися комбі-новані кабінети для викладання споріднених предметів.

Найбільш доцільним є поєднання предметів, що належать до однієї освітньої галузі, мають споріднене обладнання, наприклад, хімії та біо-логії, фізики й астрономії, біології і природознавства, право знавства та історії, мови й літератури тощо.

3.5. Майстерні для проведення занять з технічних та обслу говуючих видів праці і комбіновані кабінети розміщують на першому поверсі, як правило, ізольовано від інших основних при міщень, і вони повинні мати окремий вихід на шкільне подвір’я.

3.6. У загальноосвітніх навчальних закладах з допрофесійним або професійним навчанням обладнується кабінет з відповідних нав чальних дисциплін (за умови, що школа не обслуговується між шкільним на-вчально-виробничим комбінатом).

3.7. Фізкультурно-спортивні зали належить розміщувати не вище другого поверху, актові — не вище третього згідно з ДБН В.2.2-3-97 п.3.8.

3.8. Для дотримання безпечності руху учнів під час перерв, розмі-щення кабінетів (якщо у школі існує кабінетна система) на поверхах здійснюється шляхом поєднання на одному поверсі (в одному блоці або секції закладу) кабінетів для 5—9 класів, для 10—12 класів — на іншо-му (в іншому блоці або секції).

Класні кімнати для учнів І класів слід розміщувати не вище другого поверху, а 2—4 — не вище третього згідно з ДБН В.2.2-3-97 п.3.29.

3.9. Розташування кабінетів може змінюватись відповідно до зміни спеціалізації навчального закладу, співвідношення класів та кількості учнів у них чи з інших причин.

4. Матеріально-технічне забезпечення навчальних кабінетів4.1. Комплектація кабінетів обладнанням здійснюється відповідно

до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засо бів навчання та обладнання загального призначення для загально освітніх навчальних закладів.

75

4.2. Шкільні меблі та їх розміщення у кабінетах (класних кім натах) та майстернях має відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нор-мам (п. 8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01) і здійснюватися відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».

У класних кімнатах та кабінетах початкової, основної і старшої шко-ли встановлюються шкільні меблі: парти, (одно-) двомісні учнів ські сто-ли та стільці учнівські, в кабінетах хімії, фізики та біології — спеціаль-ні двомісні лабораторні столи, прикріплені до підлоги (трьох розмірів за 4, 5, 6 ростовими групами).

Шкільні меблі мають шість розмірів за ростовими групами та мар-куванням їх у вигляді ліній відповідного кольору. Зріст учнів до 115 см (1-а група) — лінія оранжевого кольору, 115—130 см (2-а гру -па) — фіолетового, 130—145 см (3-а група) — жовтого, 146–160 см (4-а гру -па) — червоного, 161—175 см (5-а група) — зеленого і більше 175 см (6-а група) — блакитного.

Парти (столи учнівські) повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи (п. 8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01).

У кожному кабінеті (класній кімнаті) слід передбачити наявність меблів двох-трьох розмірів з перевагою одного з них або трансформа-тивні столи зі зміною висоти згідно з антропомітричними даними шко-лярів. У класних кімнатах повинна бути нанесена кольо рова мірна вер-тикальна лінійка для визначення учням необхідного розміру меблів (п. 8.2 ДСанПіН 5,5.2.008-01).

4.3. Робочі місця вчителів фізики, хімії, біології та трудового навчан-ня монтуються на підвищенні, обладнуються демонстрацій ним столом (у кабінетах хімії та біології з препараторською частиною — висотою 75 см). Тумби стола оснащують спеціальними пристроями (ящиками) для зберігання інструментів, хімічного посуду, мікропрепаратів і при-ладів, що використовуються для проведення дослідів. До демонстрацій-ної частини стола (висотою 90 см) підводять елект ричний струм, воду і каналізацію. Робочі площі столів повинні бути покриті спеціальними матеріалами, стійкими до механічних та тер мічних пошкоджень, хіміч-них реактивів. У кабінеті хімії та біології робоче місце вчителя доцільно обладнати витяжною шафою з віль ним доступом до неї.

У кабінеті хімії необхідно обладнати демонстраційний стіл витяж-ною шафою (розміром 64 х 85 х 250 см) під кутом 45°, додатковим місце-вим освітленням, підведенням гарячої та холодної проточної води від-повідно до вимог ДСанПін 5.5,2.008-01.

4.4. Кабінет фізики забезпечується системою електрообладнання із загальних стаціонарних та спеціалізованих взаємозв’язаних елект-ричних пристроїв і джерел, які вмикаються до мережі змінного трифаз-ного струму (з фазною напругою 127 В або 220 В) та одно фазного (від 5 В до 250 В), постійного струму з напругою від 0 до 100 В. У лаборантській встановлюється центральний щиток, від якого подається однофазний і трифазний струм на розподільний щиток, з випрямлячем і регулятором напруги (розміщеним поряд з класною дошкою).

До учнівських столів у кабінеті фізики підводиться постійний елект-ричний струм (до 42 В).

4.5. У кожному кабінеті (класній кімнаті) розміщується класна (ау-диторна) дошка різних видів: на одну, три або п’ять робочих площ у роз-горнутому або складеному вигляді.

76

Середній щит класної (аудиторної) дошки на три або п’ять робо чих площ може бути використаний для демонстрації екранно-зву кових за-собів навчання на навісному екрані.

На окремих робочих площах залежно від специфіки предмета може бути:

розташовано набірне полотно для демонстрації розрізних карток зі словами, літерами, складами, реченнями, цифрами та лічильним ма-теріалом тощо — для початкових класів;нанесено контурну карту України або півкуль — для кабінету гео-графії;нанесено графічну сітку для проведення уроків каліграфічного пись-ма — для початкової школи;накреслено графічну сітку для побудови графіків — у кабінетах ма-тематики і фізики.Одна з робочих площ може мати магнітну основу з кріпленнями для

демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).

Робочі площі на звороті дошки можуть бути покриті білим кольо ром для нанесення написів за допомогою спеціальних фломастерів.

Поряд з класною (аудиторною) дошкою в кабінетах галузі техно логій і математики розміщують демонстраційні креслярські інстру менти.

4.6. Лабораторні приміщення відповідно до специфіки облад нуються: витяжною шафою, секційними шафами для збереження приладів та ла-бораторного посуду, металевими шафами або сейфами для збереження хімічних реактивів, рукомийником, столом для під готовки дослідів, приладів і навчально-наочних посібників для за нять, однотумбовим столом для роботи вчителя та лаборанта, столом з пристроями для збері-гання матеріалів та інструментів для ремонту приладів, пристроями для миття і сушіння посуду та дистилятором, які монтуються на стіні,

4.7. Хімічний посуд зберігається у лабораторних приміщеннях, роз-ташовується окремо у залежності від розміру, виду і матеріалу (пласт-маса, скло, метал), з якого він виготовлений.

Посуд для збереження реактивів повинен мати етикетки з чітким і яскравим написом їх назви. Усі шафи для зберігання хімічних реак-тивів повинні замикатися.

Хімічні реактиви зберігаються та розміщуються залежно від їх влас-тивостей (гігроскопічні реактиви, легкі, горючі і органічні речо вини, кислоти).

На посуді з отруйними речовинами має бути етикетка з написом «От-рута», з горючими — етикетка з написом червоного кольору та знаком оклику — «Вогненебезпечно!».

4.8. Місця зберігання засобів навчання нумеруються і позна чаються назвами на етикетках, що заносяться до інвентарної книги.

4.9. Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвентар-ній книзі встановленого зразка, яка повинна бути прошнурована, про-нумерована та скріплена печаткою (додаток 1).

4.10. Матеріальні об’єкти (предмети) і матеріали, що витрача ються в процесі роботи (хімреактиви, посуд, міндобрива тощо) зано сяться до матеріальної книги (додаток 2).

4.11. Облік та списання морально та фізично застарілого облад нання, навчально-наочних посібників проводиться відповідно до інст рукцій, затверджених Міністерством фінансів України.

•

•

•

•

77

4.12. Кабінети і майстерні мають бути забезпечені: аптечкою з набо-ром медикаментів для надання першої медичної допомоги;

первинними засобами пожежогасіння відповідно до Правил по-жежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти Ук-раїни.

4.13. Вимоги пожежної безпеки для всіх навчальних приміщень визначаються НАПБ В.О 1.050-98/920 Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених спільним наказом Міносвіти України і Головного управління Дер жавної пожежної охорони МВС України від 30.09.98 № 348/70, зареєстрова-ним у Міністерстві юстиції України 17.12.98 за № 800/3240 (із змінами і доповненнями).

5. Навчально-методичне забезпечення навчальних кабінетів5.1. Навчально-методичне забезпечення кабінетів складається з нав-

чальних програм, підручників, навчальних та методичних посібників (не менше одного примірника кожної назви) з предмету, типовими пе-реліками навчально-наочних посібників та обладнання загального при-значення, зразків навчально-наочних посібників, нав чального облад-нання у кількості відповідно до вимог зазначених переліків.

5.2. Розподіл та збереження засобів навчання і навчального облад-нання здійснюються згідно з вимогами навчальних програм за роз-ділами, темами і класами відповідно до класифікаційних груп, у кабі-неті (класній кімнаті), лабораторних приміщеннях по секціях меблів спеціального призначення.

5.3. У кабінеті (класній кімнаті) створюється тематична картотека дидактичних та навчально-методичних матеріалів, навчально-наоч них посібників, навчального обладнання, розподілених за темами та розділа-ми навчальних програм. Картки розміщуються в алфавітному порядку.

5.4. У кабінеті фізики, інформатики, хімії, майстернях трудового навчання, обслуговуючої праці має бути інструкція і журнали ввід ного та періодичного інструктажу з техніки безпеки, пожежної безпеки.

5.5. Додатково кабінети можуть бути оснащені:підручниками та навчальними посібниками для кожного учня;фаховими журналами;інформаційними збірниками Міністерства освіти і науки України;бібліотечкою суспільно-політичної, науково-популярної, довідко во-

інформаційної і методичної літератури;матеріалами перспективного педагогічного досвіду, розробками від-

критих уроків та виховних заходів;інструкціями для виконання лабораторних і практичних робіт, до-

слідів, спостережень, фізичного практикуму тощо;краєзнавчими матеріалами;інструментами і матеріалами для відновлення і виготовлення само-

робних засобів навчання.6. Оформлення навчальних кабінетів6.1. На вхідних дверях кабінету повинен бути відповідний напис на

табличці з назвою кабінету: «Кабінет фізики», «Кабінет хімії», «Кабі-нет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчан-ня» тощо.

Крім того, на вхідних дверях класної кімнати може бути цифрове позначення та літера класу, за якою закріплений даний клас по чаткової школи, наприклад «1-А клас».

78

6.2. Для оформлення кабінетів передбачено створення навчально-ме-тодичних експозицій змінного та постійного характеру.

6.3. До постійних експозицій відповідно до спеціалізації кабінету на-лежать:

державна символіка;інструкція з безпеки праці та пожежної безпеки, правила роботи в кабінеті;портрети видатних учених, письменників, композиторів;таблиці сталих величин, основних формул;еволюція органічного світу та його класифікація;таблиця періодичної системи елементів Д. Менделєєва, елект ро-хімічний ряд напруг металів, розчинність солей, основ і кислот;системи вимірювання фізичних одиниць;політична карта світу, політико-адміністративна карта України, фі-зична карта України тощо.6.4. У класних кімнатах початкової школи необхідно розмістити:правила пожежної безпеки та дорожнього руху;класний куточок, де записано права і обов’язки школярів, пра вила

поведінки учнів, органи самоврядування, відображено життя колекти-ву класу.

6.5. У секційних шафах кабінетів демонструються прилади, ко лекції, муляжі тощо.

6.6. До експозицій змінного характеру належать:виставка кращих робіт учнів;матеріали до теми наступних уроків, орієнтовні завдання тема-тичного оцінювання, державної атестації;додаткова інформація відповідно до навчальної програми, зо крема, про життєвий і творчий шлях письменників, учених, висвіт лення поточних подій у нашій країні та за її межами;матеріали краєзнавчого характеру;результати експериментальної та дослідницької роботи учнів;результати учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів тощо.Матеріали експозицій оновлюються при переході до вивчення нової

теми.6.7. Для розташування експозицій використовуються змінні плас-

тинчасті, перфоровані або решітчасті стенди, що розміщують на стінах.6.8. Навчальні кабінети загальноосвітнього навчального закладу по-

винні бути забезпечені настінними термометрами або психро метрами.7. Керівництво навчальним кабінетом7.1. Роботою кабінету керує завідувач, якого призначає директор з чис-

ла досвідчених учителів наказом по загальноосвітньому нав чальному закладу.

7.2. Завідувач кабінету несе відповідальність за упорядкування, зберігання й використання навчально-наочних посібників, облад нання та інших матеріальних цінностей.

7.3. До обов’язків завідувача кабінетом належать:складання перспективного плану оснащення кабінету;забезпечення умов для проведення уроків;сприяння оновленню та удосконаленню матеріальної бази ка бінету;систематизація та каталогізація матеріальних об’єктів;забезпечення дотримання в кабінеті правил електричної та по жежної безпеки, чистоти, порядку тощо;

••

••••

••

••

•

•••

•••••

79

систематичне ведення інвентарної книги із занесенням до неї від-повідних змін про нові надходження, витрати та списання мате-ріальних цінностей;керування і контроль за роботою лаборанта, надання йому прак-тичної допомоги та сприяння підвищенню рівня його кваліфікації.7.4. Розмір посадового окладу (ставки заробітної плати) завідувача

кабінетом (майстернею) загальноосвітніх навчальних закладів встанов-люється згідно з наказом МОН України від 29.03.2001 № 161, зареєст-рованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2001 за № 303/5494.

7.5. Перспективний план оснащення кабінету засобами навчання та шкільним обладнанням складає завідувач кабінету за погоджен ням з директором закладу, у разі необхідності (закупівля і встанов лення но-вого складного обладнання) — з місцевим органом управ ління освітою, органами державної санітарно-епідеміологічної служби та пожежної охорони.

У відповідності до Положення про піклувальну раду загально-освітнього навчального закладу, затвердженого наказом МОН Ук раїни від 05.02.2001 № 45 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2001 за № 146/5337 і в межах, що належать до компе тенції піклу-вальної ради, робота і матеріально-технічне оснащення навчальних ка-бінетів контролюються і спрямовуються піклувальною радою загально-освітнього навчального закладу.

7.6. За згодою директора (заступника директора) закладу примі-щення кабінетів можуть використовуватись для проведення уроків з інших предметів, виховних заходів, батьківських зборів.

7.7. Лаборант несе перед завідувачем кабінету відповідальність за належне зберігання навчального обладнання, навчально-наочних по-сібників, посуду, хімічних реактивів і матеріалів тощо.

7.8. До обов’язків лаборанта належать:систематичне вдосконалення своїх знань, практичних умінь і нави-чок із забезпечення викладання навчального предмета;забезпечення в приміщенні навчального кабінету чистоти повітря і порядку розміщення засобів навчання і шкільного обладнання;сприяння справності навчального обладнання;збереження в належному порядку протипожежних засобів і засо бів першої медичної допомоги;утримання навчального обладнання в робочому стані і забез печення безпеки під час виконання учнями лабораторних і прак тичних робіт, фізичного практикуму;дотримання вимог правил пожежної безпеки;допомога вчителю в організації проведення демонстраційних до-слідів, лабораторних і практичних робіт, позаурочної роботи з на -в чального предмета;щоденне наведення загального порядку в лабораторії, дотримання вимог з техніки безпеки під час закриття кранів для води, вимикання струму на розподільному щиті, освітлення, нагрівальних приладів, миття лабораторного посуду тощо.Перший заступник Директора Департаменту загальної середньої та

дошкільної освітиЯ. П. Корнієнко

•

•

•

•

••

•

••

•

80

Додаток 1до п. 4.9 розділу 4 ПоложенняФорма інвентарної книги

№з/п

Назва предмета

Інвентар-ний номер

Коли придбано

Кількість і вартість

Час і причи-на списання

Додаток 2до п. 4.10 розділу 4 ПоложенняФорма матеріальної книги

№з/п

Назва реакти-ву, матеріалу

Специфіка реакції (чистота,

концентрація)

Одиниці вимірювання

Наявність (за роками)

Педагогічні програмні засоби — електронні засоби навчального призначення

Україна прямує в інформаційне суспільство. Освітяни активно фор-мують початки інформаційної культури учнів та вчителів, підвищують науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу.

Досягти диференціації навчально-виховного процесу для забезпе-чення глибокого і різностороннього розвитку здібностей кожної дити-ни, розкриття їх творчого потенціалу вже не уявляється можливим без ефективного використання педагогами інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, без залучення комп’ютерних техно-логій навчання.

Урядом України заплановано продовження інформатизації та комп’ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів. Починаючи з 2000 року в Україні розроблено понад 20 найменувань педагогічних програмних засобів, що сприяє інтенсифікації навчального процесу з різних предметів. Адже комп’ютерні класи не використовуються у до-статній мірі вчителями-предметниками. Поряд із позитивним проявом процесу комп’ютеризації та інформатизації виникають і певні пробле-ми. Зокрема, не кожен посібник задовольняє потребам школи. А яким критеріям і стандартам він повинен відповідати взагалі? Наскільки припустимим може бути те, що учень читатиме друковані матеріали не з книги, а з екрана монітора, що недобре впливає на його зір. Скільки анімацій оптимально бути, щоб не перетворити урок з хімії на «пере-гляд мультиків», і т.ін.

Також важливими є кадрові проблеми. Не всі вчителі-предметники підготовлені до використання комп’ютерних технологій. Курси підви-щення кваліфікації на даний момент для вивчення комп’ютерних тех-нологій передбачають незначну і недостатню кількість годин. Все ж

81

ситуація змінюється. Відпрацьовується механізм організації роботи у кабінетах інформатики або, як правильніше їх слід тепер називати, у комп’ютерних класах — система лаборантів, інженерів, додаткова оп-лата завідувачам кабінетів за допомогу колегам і т.ін. Крім того, розроб-ляється технологічний стандарт для атестації вчителів та забезпечення умов неперервного навчання вчителів ефективному використанню ІКТ у навчальному процесі.

Наведений перелік містить засоби навчання з хімії, біології та за-гального призначення, що пройшли експертизу у відповідних комісіях Науково-методичної ради з питань освіти МОН України та рекомендо-вані до використання. Проте ці засоби придбати у вільному продажу поки, що не можна. Вони розіслані для апробації вчителями-практика-ми у загальноосвітні навчальні заклади.

№

з/п

Перелікпедагогічних програмних засобів навчання, що рекомендовані МОН України до використання у загальноосвітніх навчальних закладах

1. Дистанційний курс і методичні рекомендації для адміністраторів НКК-ДК «Адміністратор». (компакт-диск, настанова користувача)

2. ППЗ Бібліотека електронних наочностей «Біологія, 6–11 класи» (компакт-диск)

3. ППЗ «Біологія 8–9, Людина. 8–9 клас» (комплект: компакт-диск, настанова користувача, методичні рекомендації)

4. ППЗ «Бібліотека електронних наочностей. Хімія, 8–9 класи» (ком-пакт- диск)

5. ППЗ «Досліди з неорганічної хімії. 8–10 класи»

6. ППЗ «Методика використання комп’ютерних технологій навчання на заняттях з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома»

7. Програмне забезпечення для інтерактивного тестування учнів серед-ньої школи (компакт-диск)

8. ППЗ Система перевірки знань, проведення олімпіад та конкурсів (компакт-диск)

Ще готуються:1. ППЗ «Навчальне програмне забезпечення для викладання та вивчен-

ня хімії у 8 класі загальноосвітніх навчальних закладів» (АПНУ)2. ППЗ «Віртуальна хімічна лабораторія» (Квазар-Мікро)3. ППЗ «Дистанційна освіта» (КПІ)

82

Про затвердження Положенняпро порядок організації та проведенняапробації електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніхнавчальних закладів

НАКАЗ Міністерства освіти і науки Українивід 2 червня 2004 р. № 433

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України21 червня 2004 р. за № 757/9356

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.99 № 348 «Про затвердження комплексного плану заходів щодо роз витку загальної середньої освіти в 1999—2012 роках» та з метою впроваджен-ня в практику загальноосвітніх навчальних закладів Ук раїни сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і забез печення їх високо-якісними педагогічними програмними засобами наказую:

1. Затвердити Положення про порядок організації та проведен-ня апробації електронних засобів навчального призначення для загально освітніх навчальних закладів (додається).

2. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам уп-равлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести Положення про поря-док організації та проведення апробації електронних засобів на-вчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів до відома керівників навчальних закладів.

3. Даний наказ та Положення про порядок організації та прове дення апробації електронних засобів навчального призначення для за-гальноосвітніх навчальних закладів опублікувати в «Інформацій-ному збірнику Міністерства освіти і науки України» та розмістити на сайті Міністерства.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника мініст ра Огнев’юка В. О.


83

Положення про порядок організації та проведення апробаціїелектронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладівЗатвердженонаказом Міністерства освіти і науки Українивід 2 червня 2004 р. № 433

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України21 червня 2004 р. за № 757/9356

1. Загальні положення1.1. Це Положення розроблено відповідно до законів України«Про

освіту», «Про загальну середню освіту», «Про інноваційнудіяльність», Положення про порядок здійснення інноваційної освіт- ньої діяль-ності, затвердженого наказом Міністерства освіти і наукиУкраїни від 07.11.2000 № 522, зареєстрованим у Міністерстві юстиціїУкраїни 26.12.2000 за № 946/5167.

1.2. Положення визначає основні організаційні засади та порядо-кпроведення апробації електронних засобів навчального призначенняв загальноосвітніх навчальних закладах.

1.3. Апробація — перевірка електронних засобів навчальногопризна-чення (програмне забезпечення навчального призначення:імітаційні, мо-делюючі, контролюючі комп’ютерні програми; базиданих та бази знань; електронні підручники та посібники; електроннісловники, публікації у комп’ютерній мережі тощо) щодо їх педагогіч- ної доцільності, за резуль-татами якої виноситься рішення з упрова- дження зазначених засобів у навчально-виховний процес загально- освітніх навчальних закладів.

Електронні засоби навчального призначення — засоби нав чання, що зберігаються на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюються на електронному обладнанні.

1.4. Апробації підягають електронні засоби, призначені для тиражу вання на електронних носіях або публікації у комп’ютерній мережі,потребу в яких мають навчальні заклади.

1.5. Апробація здійснюється на базі навчальних закладів, які за-тверджуються наказом Міністерства освіти і науки України.

2. Основна мета апробації2.1. Основною метою проведення апробації є визначення педаго гічної

доцільності та ефективності використання електронних засобів навчаль-ного призначення для подальшого впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів.

2.2. Апробація передбачає: визначення науково-методичного рівня електронних засобівнав-чального призначення, що апробується; здійснення контрольних зрізів під час проведення апробації напред-мет засвоєння учнями навчального матеріалу на заняттях звико-ристанням електронних засобів навчального призначення;

•

•

84

оцінювання електронних засобів навчального призначеннящодо від-повідності їх психолого-педагогічним та ергономічним вимо гам до засобів навчання нового покоління; підбиття підсумків апробації електронних засобів навчальногопри-значення за висновками експертної комісії Міністерства освіти іна-уки України щодо доцільності їх упровадження у навчально-вихов-ний процес загальноосвітніх навчальних закладів.3. Організація проведення апробації3.1. Організаційні та науково-методичні заходи щодо організа-

ціїпроведення апробації в загальноосвітніх навчальних закладах здій-снює Науково-методичний центр організації розробки та вироб ництва засобів навчання Міністерства освіти і науки України спільноз науко-вими працівниками Інституту педагогіки, Інституту засобівнавчання та Інституту психології АПН України.

3.2. Апробація здійснюється за наявності документів, що підтвер-джують право власності на програмний засіб у цілому, і викорис таних для його створення матеріалів та інструментальних засобів.

3.3. Обов’язковій апробації підлягають електронні засоби, що-розроблені та виготовлені за кошти державного бюджету, замовни ком яких є Міністерство освіти і науки України.

3.4. Апробація здійснюється протягом навчального року.3.5. Кількість загальноосвітніх навчальних закладів для прове-

дення апробації визначається Науково-методичним центром орга нізації розробки та виробництва засобів навчання з урахуваннямвимог репре-зентативності і вірогідності одержаних результатів та запогодженням з Міністерством освіти і науки України.

3.6. Організація проведення апробації в регіонах здійснюєтьсяінсти-тутами післядипломної освіти педагогічних працівників та іншимиме-тодичними установами за наказом місцевих органів управлінняосвітою. Ними контролюється хід апробації у визначених навчальнихзакладах регіону і подаються звіти про результати апробації доМіністерства осві-ти і науки України.

Заходи щодо проведення апробації вносяться до планів роботи від-повідних інститутів післядипломної педагогічної освіти або мето дичних установ.

3.7. Інститути післядипломної педагогічної освіти або методичніус-танови, яким доручено проводити апробацію, подають до Науково-мето-дичного центру організації розробки та виробництва засобів навчання інформацію про навчальні заклади та педагогічних пра цівників, які здійснюватимуть апробацію та відповідальну особу, на яку покладено організацію апробації в регіоні.

3.8. Загальноосвітні навчальні заклади, де проводитиметься апро-бація, повинні мати відповідну матеріальну базу і кадрове забез печення. Перелік загальноосвітніх навчальних закладів формуєтьсята погод-жується з Міністерством освіти і науки України за поданнямобласного управліннями освіти і науки України.

3.9. Вимоги до загальноосвітніх навчальних закладів, де прово-дитиметься апробація:

наявність комп’ютерного класу, обладнаного сучасною мульти медій -ною комп’ютерною технікою з мультимедійним комплексом (комп’ю-тер і телевізор, комп’ютер, проектор та екран);

•

•

•

85

наявність технічної бази для забезпечення використання накомп’ютерах операційних систем Windows 98, 2000, ХР; на комп’ютерах має бути встановлено ліцензійне програмнезабезпе-чення; комп’ютери повинні мати доступ до мережі Інтернет (бажано звиді-леною лінією); високий рівень викладання навчальних дисциплін (покажчики-участі учнів загальноосвітнього навчального закладу у Всеукраїнсь-ких учнівських предметних олімпіадах II, III та IV етапів); наявність у загальноосвітньому навчальному закладі посадиінжене-ра або лаборанта з обслуговування комп’ютерної техніки.3.10. Респондентами апробації електронних засобів є учні, вчи телі,

методисти та науковці.3.11. Кваліфікаційні вимоги до вчителя, який виявив бажаннябрати

участь в апробації: високий рівень фахової майстерності (не нижче І кваліфіка ційної категорії); уміння працювати з комп’ютерною технікою; досвід використання електронних засобів навчального призна чення у навчально-виховному процесі.3.12. Узагальнення результатів апробації здійснюється експертною-

комісією, склад якої затверджується наказом Міністерства освіти іна-уки України.

До складу експертної комісії Міністерства освіти і науки України входять наукові працівники інститутів АПН України, практичні пра-цівники загальноосвітніх навчальних закладів та методисти обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

4. Етапи проведення апробації4.1. Апробація проводиться за наказом Міністерства освіти інауки

України, який визначає: перелік електронних засобів навчального призначення, щопідляга-ють апробації; термін проведення апробації; відповідальних за проведення апробації на місцях за поданням (за-явкою) обласних (міських) управлінь освіти і науки; склад експертної групи для узагальнення результатів апробації; регіони, навчальні заклади, установи та організації, підвідомчіМОН України, де проводитиметься апробація.4.2. Апробація здійснюється за такими етапами: організація проведення апробації (наказ про проведення апробації); робота вчителів із супроводжувальною документацією до елек-тронного засобу навчального призначення та проведення підготов-чоїроботи щодо організації апробації конкретного засобу; проведення апробації на базі загальноосвітніх навчальнихзакладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України; узагальнення отриманих результатів апробації членами екс пертної комісії; розгляд узагальнених результатів апробації, підготовленихспільно з АПН України, на колегії Міністерства освіти і науки України.

•

•

•

•

•

•

••

•

••

••

••

•

•

•

5. Підбиття підсумків апробації5.1. Підбиття підсумків результатів, отриманих у ході апробації,

проводиться експертною комісією Міністерства освіти і науки Украї ни протягом двох місяців після завершення апробації.

5.2. Експертна комісія здійснює аналіз матеріалів {анкет, резуль-татів зрізів знань учнів), надісланих з інститутів післядипломноїпеда-гогічної освіти за результатами апробації електронних засобівнавчаль-ного призначення в загальноосвітніх навчальних закладах.

5.3. За підсумками результатів апробації експертна комісія по-даєобґрунтовані висновки для розгляду на колегії Міністерства освіти інауки України.

5.4. Електронним засобам навчального призначення, що за резуль-татами апробації отримали позитивну оцінку, надається Міністерст вом освіти і науки України гриф «Рекомендовано Міністерствомосвіти і на-уки України» та приймається рішення щодо подальшого їхвикористан-ня у загальноосвітніх навчальних закладах.

Директор департаменту загальноїсередньої та дошкільної освіти

П. Б. Полянський

Правила безпеки під час навчання у загальноосвітніх навчальних закладах

Розроблено: Інститутом змісту і методів навчання (ІЗМН) Міністер-ства освіти України

Внесено: Управлінням організації державного нагляду Держнагляд-охоронпраці

Введено: З введенням в дію цих Правил вважати таким, що не засто-совується на території України, НАОП 9.2.30–1.06.79 «Правила по тех-нике безопасности для кабинетов (лабораторий) химии общеобразова-тельных школ систему Министерства просвещения СССР», затверджені Міністерством освіти СРСР у 1979 р.

Надруковано з урахуванням змін і доповнень щодо термінології, затвер-джених наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.05.99 № 93.

Про затвердження правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів

Міністерство праці та соціальної політикиКомітет з нагляду за охороною праці України(держнаглядохоронпраці)

НАКАЗвід 16.11.98 №222

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Правила безпеки під час проведення навчально-вихов-

ного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх закладів (далі — Правила), що додаються.

2. Зазначені Правила набирають чинності з 1 грудня 1998 р.3. З введенням в дію зазначених Правил вважати такими, що не за-

стосовуються на території України, «Правила по технике безопасности для кабинетов (лабораторий) химии общеобразовательных школ сис-темы Министерства просвещения СССР», затверджені Міністерством освіти СРСР у 1979 р. (НАОП 9.2.30–1.06.79).

4. Управлінню організації державного нагляду:4.1. Вжити заходів щодо вивчення вимог Правил державними інс-

пекторами та іншими посадовими особами Держнаглядохоронпраці, експертами Експертно-технічних центрів, працівниками установ, нав-чально-виховних закладів, організацій.

4.2. Установити постійний контроль за виконанням вимог Правил посадовими особами та працівниками.

5. Головному управлінню охорони праці подати замовлення на ви-дання цих Правил.

6. Начальнику управління організації державного нагляду Кирилен-ко В.М. подати протягом двох тижнів Головному управлінню охорони праці відповідні матеріали для включення Правил до Державного реєс-тру ДНАОП та банку даних автоматизованого інформаційного фонду нормативних актів про охорону праці.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Го-лови Комітету Сорокіна І.Д.

Голова КомітетуС. П. Ткачук

88

Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях хімії загальноосвітніх навчальних закладів

Введені в дію з 01.12.98

ДНАОП 9.2.30–1.06–98

1. Галузь застосуванняПравила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу

у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів (далі — Правила) поширюються на всіх учасників навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів Міністерства освіти України (далі — навчальні заклади), неза-лежно від форм власності.

Нормативний акт встановлює вимоги безпеки, які є обов’язковими для виконання керівниками навчальних закладів, завідувачами кабі-нетів (лабораторій) хімії, вчителями хімії, які несуть особисту відпові-дальність за порушення цих Правил.

З введенням в дію цих Правил вважати такими, що не застосовують-ся на території України, «Правила по технике безопасности для кабине-тов (лабораторий) химии общеобразовательных школ системы Минис-терства просвещения СССР», затверджені Міністерством освіти СРСР у 1979 р.

2. Нормативи посилання

№ з/п

Позначен-ня норма-тивного

акта

Назва Ким, коли затверджено, реєстрація в Мін’юсті

1 2 3 4

1 Закон України Про вне-сення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про освіту»

2 Закон України «Про охоро-ну праці»

3 Закон України «Про по-жежну безпеку»

4 Закон України «Про за-безпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»

5 ДНАОП 0.00-4 12-94

Типове положення про навчання, інструктаж і пе-ревірку знань працівників з питань охорони праці

Затверджено наказом Держна-глядохоронпраці від 04.04.94, № 30, зареєстровано в Мін’юсті 12.05.94 за № 95/304

89

5 ДНАОП 0.00-4 12-94

Зміни: Затверджені наказом Держ-наглядохоронпраці від 23.04.97 № 109

6 ДНАОП 0.00-4.26-96

Положення про порядок забезпечення працівни-ків спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивіду-ального захисту

Затверджено наказом Держ-наглядохоронпраці України від 29.10.96 № 170, зареєст-ровано в Мінюсті 18.11.96 за № 667/1692

7 ДИАОП 0.01-1.01-95

Правила пожежної безпеки в Україні

Затверджені Управлінням пожежної охорони МВС України 14.06.95, зареєст-ровані в Мін’юсті України 14.07.95 за № 219/755

8 ДИАОП 0.00-1.21-98

Правила безпечної експлу-атації електроустановок споживачів

Затверджено наказом Держ-наглядохоронпраці України від 09.01.98, № 4, зареєстро-вано в Мін‘юсті України 10 02.98 за № 93/2533

9 ДБН В.2.2-3-97

Будинки і споруди навчаль-них закладів

Затверджено наказом Держ-коммістобудування від 27.06.96 № 117

10 ГОСТ 11015 - 93

Столи учнівські. Типи і функціональні розміри

11 ГОСТ 11016-93

Стільці учнівські. Типи і функціональні розміри

12 ГОСТ 18607-93

Столи демонстраційні. Функціональні розміри

13 ГОСТ 18666-86

Шафи для учбових посіб-ників. Функціональні розміри

14 ГОСТ 12.4.026-81

ССБП. Кольори сигнальні і знаки безпеки

15 ГОСТ 22360-86

Шафи демонстраційні і витяжні. Типи і функціо-нальні розміри.

16 ГОСТ 12.1.030-81

ССБП. Електробезпека. Захисне заземлення, зану-лення

17 ГОСТ 6825-91

Лампи люмінесцентні трубчасті для загального використання

18 ГОСТ 3885-73

Реактиви і особливо чисті речовини. Правила приймання, відбір проб, фасування, упаковка, маркіровка

90

10 СНиП ІІ-4-79

Природне і штучне ос-вітлення

Затверджено Держбудом СРСР у 1979 р.

20 СНиП 2.04.05-91

Опалення, вентиляція і кондиціювання

Зміни:

Затверджено Держбудом у 1991 р.

Затверджені наказом Держ-коммістобудування України від 29.12.96 № 106

21 СП 11-86-а-74

Санітарні правила по влаштуванню і утриманню загальноосвітніх шкіл

Затверджено Мінздравом СРСР 29.04.74

22 Правила влаштування електроустановок

Зміни:

Затверджені Міненерго СРСР у 1985 р.Затверджені наказом Мін-енергетики і електрифікації України від 20.02.97 № 18

23 Положення про органі-зацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у на-вчально-виховних закладах

Затверджено наказом Міністерства освіти України від 30.11.93 № 429 Зареєст-ровано в Мін’юсті 03.12.93 за № 178

24 Положення про медичний огляд працівників певних категорій

Затверджено наказом Мініс-терства охорони здоров’я України від 31.03.97 № 45

25 Типові переліки навчаль-но-наочних посібників та технічних засобів навчання для загальноосвітніх шкіл (І, ІІ, ІІІ ступені)

Затверджені наказом Мініс-терства освіти України від 15.05.95 № 131

3. Загальні положення3.1. Враховуючи особливості курсу хімії, в першу чергу його прак-

тичну спрямованість, на заняттях використовують технічні засоби на-вчання, які наведені в Типових переліках навчально-наочних посібни-ків та технічних засобів навчання для загальноосвітніх шкіл (І, II, III ступені) (далі — Типові переліки).

3.2. Відповідно до Положення про організацію охорони праці та по-рядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закла-дах дозвіл на введення в експлуатацію кабінету (лабораторії) хімії під час приймання навчального закладу до нового навчального року дає дер-жавна комісія, створена за наказом місцевого органу виконавчої влади (держадміністрації), до якої входять представники районного (міського) відділу освіти, профспілки галузі, керівник навчального закладу, а під час введення в експлуатацію новоутвореного або переобладнаного ка-бінету (лабораторії) хімії — також і представники відповідних органів державного нагляду.

3.3. У кабінеті (лабораторії) хімії слід проводити заняття лише з цьо-го предмета. Використовувати приміщення з іншою метою (проведення уроків з інших предметів, гуртків іншого напрямку, зборів тощо) не доз-воляється.

91

3.4. У кабінеті хімії проводяться експерименти, що передбачені на-вчальною програмою, та експерименти з хімії у хімічних гуртках та фа-культативах.

3.5. Практичні заняття в кабінеті хімії повинні проводитися тільки в присутності вчителя хімії та лаборанта, під їх керівництвом і постійним наглядом за виконанням робіт учнями відповідно до даних Правил.

3.6. До роботи з кіноапаратурою допускаються лише особи, які ма-ють посвідчення кінодемонстратора і посвідчення про проходження навчання з пожежно-технічного мінімуму.

3.7. До практичних робіт у кабінеті хімії допускаються учні, які пройшли медичний огляд та інструктаж з правил безпеки. Медичний огляд учнів проводиться один раз на рік на початку навчального року і фіксується у медпрацівника навчального закладу.

4. Вимоги до приміщення кабінету хімії та лаборантської (препара-торської)

4.1. Вимоги до розміщення кабінету (лабораторії) хімії та його облад-нання

4.1.1. Приміщення кабінету (лабораторії) хімії та лаборантської повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди на-вчальних закладів», СП 11-86-а-74 «Санітарні правила по влаштуванню і утриманню загальноосвітніх шкіл».

4.1.2. Рекомендується розміщувати кабінети (лабораторії) на верх-ніх поверхах будівлі.

4.1.3. Площа приміщення кабінету хімії має бути не менш як 72 м2, ла-борантської — не менш як 16 м2, висота приміщення — не менш як 3,3 м.

4.1.4. Розміщувати лаборантську слід поряд з кабінетом (лабора-торією) хімії з боку класної дошки і з’єднувати дверима.

4.1.5. Необхідно передбачити другий вихід з лаборантської у кори-дор, на сходи, в рекреаційне та інше суміжне приміщення.

4.1.6. Згідно з СП 11-86-а-74 «Санітарні правила по влаштуванню і утриманню загальноосвітніх шкіл» підлогу в кабінеті (лабораторії) хімії і лаборантській покривають негорючими матеріалами типу пластику. Дерев’яну дощату підлогу шпаклюють, щоб не було щілин, і покрива-ють фарбою. Підлога в кабінеті хімії має бути стійкою проти стирання, не повинна деформуватися від миття і дезінфекції. Не дозволяється по-кривати підлогу в кабінеті хімії паркетом, бо випадково пролиті хімічні реактиви потрапляють у щілини і стають джерелом бруду.

4.1.7. Розміщення лабораторних меблів і обладнання у кабінеті (ла-бораторії) хімії повинно забезпечувати зручність, безпеку роботи і від-повідати нормам ГОСТ 11015-93 «Столи учнівські. Типи і функціональ-ні розміри», ГОСТ 11016-93 «Стільці учнівські. Типи і функціональні розміри», ГОСТ 18607-93 «Столи демонстраційні. Функціональні роз-міри». ГОСТ 18666-86 «Шафи для учбових посібників. Функціональ-ні розміри», ГОСТ 22360-86 «Шафи демонстраційні й витяжні. Типи і функціональні розміри»,

4.5.8. Відстань між першим рядом лабораторних столів і демонстра-ційним столом встановлюється не менш як 0,8 м. Демонстраційний стіл установлюється на подіумі заввишки 0.15 м.

4.1.9. Відстань від останнього ряду лабораторних столів до дошки не повинна перевищувати 10 м.

4. 1.10. Відповідно до ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчаль-них закладів» кабінет (лабораторію) хімії та лаборантську забезпечують

92

вентиляцією, освітленням, опаленням, водопроводом і каналізацією. В кабінеті хімії мають бути встановлені раковини з підведенням холод-ної та гарячої води. Труби холодної та гарячої води, які підводяться на робочі місця учнів, фарбують в блакитний або синій колір.

Один з водопровідних кранів в кабінеті чи лаборантській обладнуєть-ся знімним шлангом з насадкою для змивання зі шкіри лугів (у випадку необережного поводження), на іншому крані має бути постійно закріп-лена гумова трубка з насадкою для промивання очей.

4.2. Освітлення4.2.1. Всі робочі місця, проходи й приміщення кабінету (лабораторії)

хімії мають бути добре освітленими. Освітлення не повинно утворюва-ти різких тіней на робочих місцях, зайвої яскравості й блиску в полі зору працюючих, а також контрастів між освітленим робочим місцем і навколишнім середовищем. Освітлення має бути рівномірним, давати напрям світлового потоку з лівого боку від учня.

4.2.2. Природне освітлення кабінетів (лабораторій) хімії повинно відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення».

Коефіцієнт природної освітленості в кабінетах хімії, який показує, у скільки разів освітленість у приміщенні менше освітленості ззовні будівлі, повинен бути не меншим за 1,5%.

4.2.3. Скло світлових отворів (вікон) потрібно очищати не рідше як 2 рази на рік. До цих робіт залучати учнів не дозволяється.

Не можна захаращувати світлові отвори обладнанням та іншими приладами як з внутрішнього, так і із зовнішнього боків будівлі.

4.2.4. Сонцезахист в кабінеті (лабораторії) хімії застосовують влітку в південних та інших кліматичних районах з підвищеною інсоляцією. Для цього рекомендується використовувати жалюзі.

4.2.5. Штучне освітлення кабінету повинне відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення».

4.2.6. Рекомендується застосовувати підвісні люмінесцентні світиль-ники розсіяного світла.

4.2.7. Як джерела світла рекомендується використовувати переваж-но люмінесцентні лампи білого кольору типу ЛБ, ЛХБ, ЛТБ відповідно до ГОСТ 6825-91 «Лампи люмінесцентні трубчасті для загального вико-ристання».

4.2.8. Для освітлення застосовують також світильники з лампами розжарювання повністю відбитого або переважно відбитого світлороз-поділу (ГОСТ 17677-82Е «Світильники. Загальні технічні умови»).

4.2.9. Світильники встановлюють рядами паралельно зовнішнім сті-нам з вікнами, вмикання передбачають роздільне (по рядах).

4.2.10. Найменша освітленість від загального освітлення робочих по-верхонь на висоті робочого місця (0,8 м від підлоги) в кабінеті (лабораторії) хімії та лаборантській має бути не менш як 300 лк незалежно від виду ос-вітлення відповідно до СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення».

4.2.11. Світильники треба утримувати в чистоті. Чистити їх потрібно не рідше одного разу на 3 місяці.

4.2.12. Лампи світильників у разі їх виходу з ладу необхідно заміню-вати лампами відповідної потужності. Особа, відповідальна за електро-господарство, здає на утилізацію використані люмінесцентні лампи до спеціалізованих установ згідно з чинним законодавством.

4.2.13. При освітленні лампами розжарювання світильники повин-ні мати арматуру, що захищає працюючого від надмірної яскравості

93

джерела світла, а світильники — від пилу, вологи, механічних пошко-джень.

4.2.14. Нагляд за станом та експлуатацією освітлювальних установок покладається на особу, відповідальну за електрогосподарство навчального закладу, яка має групу кваліфікації з електробезпеки не нижче третьої.

4.3. Опалення і вентиляція4.3.3. Кабінет (лабораторія) хімії та лаборантська забезпечуються

опаленням і припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91. «Опалення, вентиляція і кондиціювання» з таким розра-хунком, щоб у приміщеннях підтримувалися температура у межах 17–20 °С, вологість — 40–60 %.

4.3.2. Природна вентиляція здійснюється за допомогою фрамуг або кватирок із зручними пристроями, що дають змогу легко відчиняти і зачиняти їх, стоячи на підлозі. Площа фрамуг і кватирок, що відчиня-ються, повинна бути не менша, ніж 1/50 площі підлоги, і забезпечувати трикратний повітрообмін відповідно до СНиП 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція і кондиціювання».

4.3.3. Для проведення робіт, що супроводжуються виділенням шкід-ливо діючих газів і парів, кабінет (лабораторію) хімії та лаборантську забезпечують витяжними шафами відповідно до ГОСТ 22360-86 «Шафи демонстраційні витяжні. Типи і функціональні розміри».

Витяжні шафи виготовляють з металевих конструкцій, склити їх не-обхідно армованим склом або склопластиком. Якщо витяжні шафи ви-готовлені з деревини, то їх внутрішня поверхня оббивається жерстю або викладається керамічною плиткою для захисту від полум’я спиртівок або електронагрівальних приладів.

4.3.4. Витяжні шафи обладнуються верхніми і нижніми відсмокту-вачами, які мають регулятор-перегородку, що дає змогу регулювати ви-далення шкідливих речовин із робочої зони.

Примітка. Для вентиляції можна влаштовувати електричну витяж-ку подвійної дії. Це — канал, всередині якого встановлено трифазний мотор невеликої потужності (200–300 Вт) закритого обдувного типу з вентилятором. Канал виводиться через вікно на вулицю. Вентилятор забезпечує десятиразовий обмін повітря за годину. Двигун можна пус-кати і в зворотному напрямі, що і роблять у спеку. Тоді він не всмоктує повітря, а нагнітає його.

4.3.5. Витяжні пристрої розраховують так, щоб швидкість всмокту-ваного повітря в перерізі відкритих на 0,15–0,20 м стулок шафи була в межах 0,3–0,7 м/с. Під час роботи з органічними та іншими найбільш шкідливо діючими речовинами швидкість повітря потрібно збільшити до 1,0–1,5 м/с у перерізі робочої зони витяжної шафи.

4.3.6. Стулки витяжної шафи мають відчинятися — зачинятися лише у вертикальному напрямі. Щоб підтримувати стулки у потрібному положенні, влаштовують пристрої безпечної конструкції.

4.3.7. Витяжні шафи обладнуються всередині електричним освітлен-ням у вибухобезпечному виконанні відповідно до Правил влаштування електроустановок. Перемикачі встановлюють поза шафою.

4.3.8. До витяжної шафи мають бути підведені холодна і гаряча вода, каналізація.

4.3.9. Металеві деталі витяжних шаф, а також усі труби сантехніч-них підводів з метою захисту від корозії періодично покривають кисло-тостійким лаком або олійною фарбою.

94

4.4. Електрична мережаЕлектропроводка, встановлення електрообладнання та приладів у

кабінеті (лабораторії) хімії повинні відповідати вимогам Правил вла-штування електроустановок.

4.4.1. Усі доступні для торкання електротехнічні пристрої потрібно надійно ізолювати.

4.4.2. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної екс-плуатації електроустановок споживачів» електроприлади потужністю до 800 Вт можна вмикати в мережу через штепсельні розетки, що засто-совуються для звичайної мережі. Потужніші нагрівачі та інші прилади необхідно підключати до рубильників (закритого типу) або розподіль-них щитів.

4.4.3. Розподільні пристрої необхідно розміщувати у шафах, виго-товлених з негорючих або важкогорючих матеріалів.

4.4.4. Контрольно-вимірювальні прилади монтують на щитах у міс-цях, які зручні для спостереження і обслуговування.

4.4.5. Заземлення електрообладнання треба виконувати відповідно до ГОСТ 12.1.030-81 ССБП «Електробезпека. Захисні заземлення, за-нулення».

4.4.6. Вмикання і вимикання всієї електромережі кабінету (лабора-торії) хімії повинно здійснюватися одним загальним рубильником.

Не дозволяється подавати на лабораторні столи напругу змінного струму вище 42 В і постійного — вище 110 В.

Розетки для вмикання електричних приладів розміщують на торце-вому боці робочого столу або на стіні біля робочого місця, на розетках повинен бути напис: 42 В змінного. 110 В постійного. Штепсельні розет-ки мають бути закритого типу.

4.4.7. Для живлення переносних електроприймачів потрібно засто-совувати гнучкі проводи, спеціально призначені для цієї мети, з ураху-ванням можливих механічних дій. Жили зазначених проводів повинні бути в спільній оболонці.

4.4.8. Нагляд за правильною експлуатацією електричних пристроїв та станом електричної мережі покладається на особу, яка відповідає за електрогосподарство навчального закладу.

4.5. Пожежна безпека4.5.1. Забезпечення пожежної безпеки в кабінеті (лабораторії) хімії

визначається Правилами пожежної безпеки в Україні.4 5.2. В кабінеті (лабораторії) хімії повинні бути справні первинні

засоби пожежогасіння:вогнегасники вуглекислотні, пінні або порошкові, які розміщують безпосередньо в кабінеті (лабораторії) хімії і лаборантській;ящик або відро з піском (об’ємом близько 0,01 м3) і совком:покривало з вогнетривкого матеріалу.До них обов’язково необхідно забезпечити вільний доступ.4.5.3. Загоряння в кабінеті (лабораторії) хімії слід відразу ліквідува-

ти. У разі виникнення пожежі необхідно:повідомити пожежну охорону (тел. 01);вжити заходів щодо евакуації людей з приміщення;вимкнути електромережу.Легкозаймисті та горючі рідини і електропроводку необхідно гаси-

ти піском, вогнетривким покривалом, порошковими вогнегасниками; знеструмлену електропроводку можна гасити водою або будь-якими

•

••

•••

95

наявними вогнегасниками. Загоряння у витяжній шафі ліквідується вогнегасниками після вимкнення вентилятора.

5. Правила безпеки під час проведення практичних занять (демонс-траційних дослідів, лабораторних та практичних робіт) у кабінетах (ла-бораторіях) хімії

5.1. Загальні вимоги5.1.1. Хімічні досліди необхідно проводити в тих умовах і порядку,

з такими кількостями й концентраціями речовин і приладами, які за-значені в інструкції до проведення експерименту.

Всі досліди, призначені для проведення учнями, повинні бути попе-рєдньо виконані вчителем. При цьому всі реактиви мають використову-ватися з того лабораторного посуду, з якого їх одержують учні, і в таких кількостях, у яких їх застосовують учні.

5.1.2. Хімічні реактиви для дослідів відповідно до Типових переліків учням видає вчитель хімії у кількостях, необхідних для даного експе-рименту.

5.1.3. Доступ учнів до місця зберігання хімічних реактивів повинен бути виключений.

5. 1.4. Під час досліду залишати робоче місце учням не дозволяється.5. 1.5. Досліди, то супроводжуються виділенням шкідливих газів і

пари, треба проводити лише у витяжній шафі зі справною діючою вен-тиляцією.

5.1.6. Встановлені у витяжній шафи прилади, в яких проводять до-сліди з легкозаймистими або вибухонебезпечними речовинами, необ-хідно обгороджувати з боку стулок шафи захисним екраном. Досліди з такими речовинами виконує тільки вчитель.

5.1.7. Етикетку на склянках з рідкими реактивами слід закривати поліетиленовою липкою стрічкою або іншим прозорим матеріалом, що захищає етикетку від хімічної дії реактиву.

5.1.8 Визначаючи речовину за запахом, необхідно легким рухом до-лоні над горлом посудини спрямувати пару або газ до носа і вдихати обе-режно, не нахиляючись до посудини.

5.1.9. Не дозволяється брати реактиви незахищеними руками. Для цього слід використовувати ложки, шпателі або совочки.

5.1.10. Насипати або наливати реактиви необхідно на столі, сухі — над аркушем паперу, рідкі — над скляною посудиною. Просипаний або пролитий реактив не дозволяється зсипати або зливати назад у основну тару.

5.1.11. Для нейтралізації пролитих на стіл чи підлогу кислот або лугів у кабінетах хімії мають бути склянки зі заздалегідь приготовлени-ми нейтралізуючими розчинами (соди — для кислот та оцтової кисло -ти — для лугів).

Тверді відходи, які накопичуються у кабінеті (лабораторії) хімії, не-обхідно збирати в окрему тару і ліквідувати у місцях, узгоджених з ор-ганами санітарного і пожежного нагляду.

5.1.12. Закріплювати хімічний посуд (колби, стакани тощо) у три-мачах штатива слід обережно, обертаючи його навколо осі, поки не від-чується невелике затруднення в обертанні.

5.1.13. Нагрівати хімічні реактиви для дослідів необхідно тільки у тонкостінному скляному або фарфоровому посуді. Під час нагрівання рідин не можна заглядати згори в посудину для запобігання травмам внаслідок розбризкування нагрітої речовини.

96

5.1.14. Залишати без нагляду запалені спиртівки, увімкнені елект-ронагрівальні прилади не дозволяється.

5.1.15. Після закінчення роботи треба негайно вимкнути електро-прилади та перекрити водопровідні крани.

5.1.16. Під час проведення практичних занять у кабінеті хімії всі учні повинні бути безкоштовно забезпечені спецодягом і засобами ін-дивідуального захисту (халатами, гумовими рукавицями) за нормами, що передбачені для працівників хімічних лабораторій відповідно до ДНАОП 0.00-4,26-96 «Положення про порядок забезпечення працівни-ків спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами ін-дивідуального захисту» і ДНАОП 0.05-3.03-81 «Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуаль-ного захисту робітникам і службовцям крізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв». Відповідаль-ність за забезпечення засобами індивідуального захисту учнів і праців-ників в кабінеті хімії несе керівник навчального закладу.

Спецодяг та інші засоби індивідуального захисту зберігаються на ша-фах у кабінеті хімії, спеціально призначених для цієї мети.

Прати спецодяг необхідно в пральнях централізовано за направлен-ням від навчального закладу, відповідальність за прання спецодягу покладається на особу, призначену керівником навчального закладу. Прати спецодяг учням не дозволяється.

Використовувати спецодяг з іншою метою (під час прибирання клас-них приміщень тощо), а також забирати додому учням не дозволяється.

5.2 Правила безпечної роботи з кислотами і лугами5.2.1. Основні кількості кислот та інших агресивних речовин треба

зберігати в спеціально призначеному приміщенні.5.2.2. Концентровані кислоти, а також аміак необхідно обережно

розливати під витяжкою, щоб запобігти травмам.5.2.3. Розливати кислоти та інші агресивні рідини з великих ємкос-

тей у видаткові склянки слід за допомогою сифона з гумовою грушею, ручним насосом або ножною повітродувкою. Використовувати елект-ричні повітродувки з іншою метою не дозволяється.

5.2.4. Переносити склянки ємкістю більш ніж 5 л з реактивами необ-хідно в плетених корзинах, ящиках або іншій тарі, що гарантує безпеч-не транспортування.

Переносити або навіть підіймати склянки з агресивними реактивами за шийку посудини не дозволяється.

5.2.5. Доставлені у лаборантську реактиви розміщують у призначе-них для них місцях.

5.2.6. Для одержання розчинів із концентрованих кислот необхідно лити кислоту у воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Розчинення концент-рованої кислоти у воді (особливо сульфатної) супроводжується сильним на-гріванням, розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.

5.2.7. Для розбавлення концентрованих кислот, їх змішування, а також для змішування речовин; що супроводжується виділенням теп-лоти, потрібно користуватися хімічним тонкостінним скляним або фар-форовим посудом.

5.2.8. Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння, забо-роняється набирати розчини кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом. Для засмоктування цих речовин потрібно скористатися піпетками з різними пастками та гумовою грушею.

97

5.2.9. Розчиняти луги слід у фарфоровому посуді, повільно додаючи до води невеликі порції лугу при безперервному перемішуванні. Шма-точки лугу можна брати тільки пінцетом або щипцями.

5.2.10. Великі шматки їдких лугів потрібно розколювати на дрібні в спеціально відведеному місці.

5.2.11. Під час всіх операцій в кислотами і лугами треба обов’язково застосовувати засоби індивідуального захисту: халат та гумовий фар-тух, гумові рукавиці, захисні окуляри тощо.

5.2.12. Відпрацьовані кислоти і луги слід збирати в спеціально при-значений посуд окремо і зливати в каналізацію тільки після нейтралі-зації.

5.2.13. Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і після цього прибрати.

5.3 Правила безпечної роботи з металічним натрієм5.3.1. Лужний метал натрій енергійно взаємодіє з водою, при цьому

виділення водню супроводжується вибухом. Тому під час роботи з ме-талічним натрієм слід бути особливо обережним.

5.3,2. Не можна допускати, щоб натрій мав контакт з водою, воло-гими предметами, органічними сполуками, що містять хлор, твердим оксидом карбону (IV) (сухим льодом).

5.3.3. Всі роботи з металічним натрієм треба виконувати на піддонах у витяжній шафі, використовуючи захисні окуляри, гумові рукавиці, віддалік від джерел води і тепла.

5.3.4. Не дозволяється працювати з натрієм за вологості в приміщен-ні більш ніж 60%.

5.3.5. Зберігати металічний натрій необхідно в скляній тарі, яка щільно закрита пробкою, під шаром зневодненого гасу, парафіну або трансформаторного мастила. Банки зберігаються в металевому ящику з піском.

5.3.6. Виймати металічний натрій з тари, завантажувати його в апа-рати тощо треба лише сухим пінцетом або тигельними щипцями, Гас. парафін та трансформаторне мастило з поверхні; металу витирають фільтрувальним папером.

5 3.7. Різати металічний натрій подібно на фільтрувальному папері сухим і гострим ножем. Первинне різання натрію треба виконувати під шаром трансформаторного мастила для зняття верхнього пероксидного шару, оскільки внаслідок контакту пероксидних сполук з чистим мета-лом на відкритому повітрі може бути вибух.

5.3.8. Відходи (обрізки) металічного натрію необхідно збивати в ок-ремі банки із зневодненим гасом для наступного знищення в той самий день. Нагромаджувати залишки натрію не дозволяється.

5.3.9. Викидати залишки металічного натрію в каналізаційну рако-вину або тару для збирання сміття не дозволяється. Нейтралізація від-ходів натрію здійснюється відповідно до додатка 1.

5.3.10. Прилади і посуд, в яких можлива наявність частинок ме-талічного натрію, треба спочатку промити етиловим спиртом і тільки після цього, коли весь метал розчиниться в ньому, можна промивати водою.

5.3.11. Для гасіння металічного натрію, що загорівся, треба користу-ватися порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або ковдрою. Не дозволяється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та оксид карбону (IV) (вуглекислоту).

98

5.4. Правила безпечної роботи з органічними розчинникамиНа практичних заняттях в кабінеті хімії використовуються органіч-

ні розчинники, які мають значну токсичність і утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші: ацетон, бензин, бензол, етиловий, бутиловий і метиловий спирти тощо.

За ступенем небезпечності розчинники, що застосовуються в кабіне-тах хімії, належать до трьох груп:

розчинники, що зумовлюють здебільшого гострі отруєння з перева-жаючим явищем наркозу — бензин, етиловий і бутиловий спирти, ацетон;розчинники більш токсичні, що спричиняють гострі отруєння, — ме-тиловий спирт (метанол) тощо;розчинники, що мають високу токсичність, крім гострих отруєнь спричиняють стійкі зміни функції кровоносних органів і нервової системи — бензол тощо.За ступенем пожежної безпеки більшість з них належить до легкозай-

мистих.5.4.1. Під час роботи з органічними розчинниками слід бути особли-

во обережним, роботу виконувати обов’язково у витяжній шафі.5.4.2. Прилад, у якому демонструють дослід, пов’язаний з небезпе-

кою вибуху, з боку учнів повинен бути захищений екраном із органічно-го скла. Експериментатор захищає очі окулярами або маскою з козир-ком із оргскла.

5.4.3. Перед початком роботи з легкозаймистими розчинниками всі пальники, що є у витяжній шафі, де виконується дослід, треба загасити, а електричні нагрівники — вимкнути.

5.4.4. Роботу, пов’язану з небезпекою загоряння, спалаху або вибу-ху, треба виконувати стоячи.

5.4.5. Нагрівання і перегонку легкозаймистих і горючих органіч-них розчинників дозволяється виконувати лише на водяній або паровій бані, використовуючи електронагрівники.

5.4.6. Не дозволяється виливати в каналізацію органічні розчинники.Відпрацьовані рідини потрібно збирати у призначену тару, що гер-

метично закривається, і знищувати в місцях, погоджених із органами санітарного та пожежного нагляду.

5.4.7. Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не по-винна перевищувати потреби для уроку, що проводиться.

5.4.8. Зберігати розчинники слід в товстостінному скляному посуді з притертою пробкою. Зберігати ці рідини на тонкостінному посуді не дозволяється.

5.4.9. Якщо в кабінеті хімії розлито невелику кількість органічних розчинників (до 0,05 л), треба загасити відкрите полум’я у всьому при-міщенні і провітрити його.

5.4.10. У випадку аварії, коли розлито органічні розчинники у кіль-костях, більших за 0,05 л, необхідно:

негайно вивести учнів з приміщення;загасити у приміщенні всі пальники і вимкнути електричні при-лади;відчинити вікна або кватирки і зачинити двері;розлиту рідину засипати піском або тирсою, за допомогою дерев’яного совка або двох дерев’яних дощечок зібрати в тару і знешкодити в той самий день;

•

•

•

••

••

99

провітрювання приміщення припинити тільки після того, як повніс-тю зникне запах розлитого розчинника;під час прибирання користуватися захисними окулярами та гумови-ми рукавицями.5.5. Правила електробезпекиПоводження з електроприладами в кабінеті хімії потребує великої

обережності й безумовного виконання правил електробезпеки відповід-но до ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроус-тановок споживачів».

5.5.1. У кабінеті хімії треба використовувати електронагрівники за-критого типу та інше електричне обладнання тільки заводського виго-товлення. При експлуатації слід користуватись паспортом та інструк-цією заводу-виготовлювача.

5.5.2. Усі електронагрівальні прилади повинні мати теплоізоляцію знизу і з боку стін. Як теплоізоляцію можна використати керамічні пли-ти та інші негорючі матеріали з малою теплопровідністю.

5.5.3. Електроприлади, що перебувають в експлуатації, періодично оглядає особа, відповідальна за електрогосподарство; вона також пере-віряє захисне заземлення, електропроводку і загальний стан електроме-режі. Якщо є порушення в стані електромережі, подача струму до робо-чих місць не дозволяється.

Виявлені пошкодження і порушення необхідно негайно усунути.5.5.4. Подання струму через загальний рубильник до робочих місць

і вимикання його після закінчення робіт виконує лише вчитель або осо-ба, яка обслуговує електромережу навчального закладу.

5.5.5. Штепсельні розетки і встановлене обладнання можуть перебу-вати під струмом на час проведення дослідів. Після закінчення експери-менту подача струму негайно припиняється.

5.5.6. Шафи з розподільними пристроями повинні бути замкнені.5.6. Правила користування витяжною шафою5.6.1. Витяжну шафу вмикають не пізніше, ніж за 15 хв. до початку

роботи.5.6.2. Ступки витяжної шафи під час роботи мають бути максималь-

но закритими з невеликим зазором для тяги. Відкривати їх дозволяєть-ся тільки під час використання встановлених у шафі приладів або в разі іншої потреби на висоту, зручну для роботи, але не більш, як половина висоти отвору.

5.6.3. Підняті стулки на час роботи у витяжній шафі закріплюють за допомогою наявних для цього пристроїв.

5.6.4. Якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не ко-ристуються, повинні бути закритими. У разі порушення цього правила знижується ефективність вентиляції.

5.6.5. Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяж-ної шафи до приміщення кабінету, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалося невелике розрідження.

5.7. Правила роботи зі скляним лабораторним посудом ті іншими виробами зі скла.

5.7.1. Під час роботи на установці, виготовленій зі скла або з елемен-тами скла, в умовах, коли є хоч невелика ймовірність аварії, необхідно обгородити всю установку захисним екраном із оргстекла, а найнебез-печніші ділянки установки — металевою сіткою або металевим кожу-хом.

•

•

100

5.7.2. Під час збирання скляних приладів застосовувати підвищені зусилля не дозволяється. При з’єднанні окремих частин зі скла необхід-но захищати руки тканиною.

Щоб полегшити збирання приладів, кінці скляних трубочок змочу-ють водою, вазеліном або гліцерином.

5.7.3. Усі види механічної і термічної обробки скла слід виконувати з використанням захисних окулярів.

5.7.4. Щоб обрізати кусок скляної трубки або палички, необхідно зробити на ній надріз напилком або іншим інструментом, який ріже скло, після чого взяти трубку обома руками і легким натиском у напря-мі, протилежному надрізу, зламати її.

Після розлому гострі кінці слід оплавити або обробити наждачним папером.

Якщо хімічні реактиви надійшли до кабінету хімії в ампулах, не-обхідно обережно зробити надріз, як у випадку зі скляною паличкою, відламати шийку ампули, тримаючи ампулу над лотком або іншою по-судиною. Потім обережно пересипати або перелити вміст ампули у за-здалегідь заготовлену склянку (наприклад, бром чи йод необхідно три-мати в склянці з темного скла)

5 7.5. Кінці скляних трубок і паличок, що застосовують для розмішу-вання розчинів та іншої мети, мають бути оплавлені.

5.7.6. Для змішування або розбавляння речовин, то супроводжують-ся виділенням теплоти, а також для нагрівання хімічних речовин слід використовувати фарфоровий або тонкостінний скляний посуд.

Пробірки, круглодонні колби, фарфорові чашки можна нагрівати на відкритому вогні, плоскодонні колби і стакани слід нагрівати тільки на металевому розсікачі полум’я.

5.7.7. Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою пробкою доти, поки вона не охолоне.

5.7.8. Щоб відкрити пробку в посудині, яку заїло, необхідно спо-чатку обережно постукати по обводу пробки знизу догори дерев’яним молоточком або брусочком. Якщо це не допомагає, потрібно обережно підігріти шийку посудини так, щоб не нагрілась вся пробірка. Нагріва-ти можна рушником, змоченим гарячою водою, обгорнувши ним шийку посудини або над полум’ям спиртового пальника, обертаючи посудину навколо осі, не доторкуючись до полум’я. Не можна нагрівати посудину над відкритим полум’ям, якщо в посудині містяться легкозаймисті, ви-бухонебезпечні або отруйні речовини.

5.7.9. Великі хімічні стакани слід піднімати двома руками так, щоб відігнуті краї (бортики) спиралися на вказівний та великий пальці.

5.7.10. Установку або окремі частини її, що перебувають під вакуу-мом, слід захищати дротяним екраном (сіткою); під час роботи користу-ватися захисними окулярами.

5.7.11. Скляні посудини, призначені для роботи під вакуумом, зазда-легідь випробують на максимальне розрідження. Перед випробуванням посудину потрібно обгорнути рушником або натягнути на неї металеву сітку. Такі самі заходи безпеки застосовують під час проведення філь-трування під розрідженням. Застосовувати плоскодонний посуд (пере-гонну колбу, приймач) у вакуумних установках і приладах не дозво-ляється.

5.7.12. Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою (наприклад, при влаштуванні промивалки) тримають за верхню части-

101

ну/шийки, пробку злегка повертають, руки при цьому захищають руш-ником.

5.7.13. Роботу з отруйними, вогне- і вибухонебезпечними речовина-ми, а також роботи, що проводяться під тиском або вакуумом, слід вико-нувати в приладах і посуді з високоякісного, термостійкого скла.

5.7.14. Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, необхідно закріплю-вати їх так, щоб отвір пробірки або шийка колби були направлені в на-прямі від себе і сусідів по роботі: при цьому посуд наповнюють рідиною не більше, ніж на третину об’єму. Протягом усього процесу нагрівання не дозволяється нахилятися над посудиною і заглядати в неї.

5.7.15. При нагріванні хімічних речовин в пробірці або колбі не доз-воляється тримати їх руками, треба закріплювати в тримачі для про-бірок або в лапці штатива (зажим повинен бути біля отвору пробірки).

5.7.16. Під час миття скляного посуду треба пам’ятати, що скло крих-ке, легко ламається і тріскається від ударів, різкої зміни температури. Для миття посуду щітками («йоржами») дозволяється направляти дно посудини тільки від себе або вниз.

6. Правила зберігання хімічних реактивів6.1. Загальні вимоги6.1.1. Хімічні реактиви зберігають у приміщенні лаборантської (пре-

параторської) у кількостях і порядку, що передбачені цими Правилами та згідно з додатками 2, 3, і у відповідності із сертифікатом про термін зберігання заводу-виготовлювача.

Основні (запасні) кількості цих речовин, які визначаються відповід-но до Типових переліків, зберігають у спеціальному ізольованому при-міщенні за межами кабінету (лабораторії) хімії.

6.1.2. Кожний реактив потрібно зберігати в одному й тому самому відведеному для нього місці.

Хімічні реактиви груп зберігання 2–6 (додаток 2) необхідно зберіга-ти на окремих полицях в шафах у лаборантській.

Дозволяється розміщувати в кабінеті хімії реактиви 8-ї групи збері-гання і розчини, призначені для проведення практичних занять, за умови, що шафи зачиняються, а ключі від них зберігаються у вчителя хімії.

6.1.3. Слабкі розчини кислот дозволяється зберігати в товстостінно-му скляному посуді на нижніх полицях витяжної шафи або у спеціаль-ній шафі з природною вентиляцією на хімічно стійких піддонах.

У шафах, де зберігаються реактиви, не дозволяється зберігати роз-чини лугів у склянках з притертими пробками, легкозаймисті та горючі рідини — у посуді з полімерних матеріалів.

6.1.4. Рідкі хімічні реактиви зберігають у товстостінних склянках з притертими пробками, тверді — у товстостінних скляних банках також з притертими пробками.

6.1.5. На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною на-звою реактиву та його формулою, крім того, відповідно до ГОСТ 3885-73 «Реактиви і особливо чисті речовини, Правила приймання, відбору проб, фасування, упаковка, маркіровка» на тарі має бути етикетка з написом, що свідчить про наявність у речовини отруйних, вогне- та вибухонебез-печних властивостей: червона — «Вогненебезпечно», жовта — «Отрута», блакитна — «Вибухонебезпечно», зелена — «Берегти від води».

6.1.6. Зберігати хімічні речовини із нерозбірливими написами та без етикеток не дозволяється.

102

Речовини в склянках, що не мають етикеток, підлягають знищенню відповідно до додатка 4.

6.2. Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин6.2.1. Вогне- вибухонебезпечні речовини, що застосовують в кабіне-

тах хімії, відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, за правила-ми спільного зберігання можна поділити на такі групи:

речовини, що можуть утворювати вибухові суміші: нітрати калію, кальцію, натрію, барію та інші нітрати;самозаймисті від води й повітря речовини: натрій металічний, каль-цій металічний, карбід кальцію, пероксид барію;легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які легко спалаху-ють від дії відкритого полум’я; до них належать:1) рідкі речовини: бензин, бензен (бензол), ацетон, скипидар, гас,

спирти (етанол, метанол, бутанол та інші), діетиловий ефір (етер) тощо;2) тверді речовини: целулоїд, фосфор червоний та інші;речовини, що спричиняють спалахування: бром, нітратна і сульфат-на кислоти, оксид хрому (V), перманганат калію та інші;горючі речовини: сірка, вугілля та інші.Кожна з перелічених груп речовин повинна зберігатися окремо одна

від одної.6.2.2. Склянки й банки з легкозаймистими і вогненебезпечними

хімічними речовинами треба зберігати у лаборантській у залізних ша-фах або в спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, стінки й дно яких викладають із негорючих матеріалів. Для того щоб у ящику не утворювалась вибухонебезпечна концентрація парів, на кришці роблять 5–6 отворів діаметром 0,005–0,01м. Ящик фарбують у світлий колір, на кришці й стінках наносять знак1.1 або 2.1 ГОСТ 12.4.026–76 «Кольори сигнальні і знаки безпеки». Ящик має металеві ручки для транспортування на внутрішній поверхні кришки ящика пе-релічують усі легкозаймисті й вогненебезпечні хімічні речовини, що містяться в ньому. Ящики встановлюють на підлозі не ближче ніж 2 м від проходів і нагрівальних приладів.

6.2.3. При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, виходячи з фізико-хімічних властивостей, треба додержуватися додаткових за-ходів безпеки, а саме:

діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовин у холодному і темному місці, бо при його зберіганні на світлі утворюється вибухова речовина — пероксид етилу;металічний натрій повинен зберігатися в товстостінних скляних бан-ках з широкими шийками, які щільно закриваються пробкою під шаром сухого (без вологи і гасу), парафіну або трансформаторного мастила в ящиках з піском:перманганат калію, пероксид водню хлоратну (VІІ) кислоту (концен-тровану) та інші окисники не можна зберігати разом з відповідника-ми — вугіллям, сіркою, крохмалем тощо;металічний натрій і фосфор не можна зберігати разом з бромом і йо-дом;при зберіганні перманганату калію слід пам’ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерин спалахує внаслідок сти-кання з порошком перманганату калію при кімнатній температурі, при змочуванні порошку перманганату калію міцною сульфатною кислотою утворюється неміцний продукт (Mn2O2), який легко роз-

•

•

•

•

•

•

•

•

•

•

103

кладається з вибухом, при розтиранні порошку перманганату із сір-кою або фосфором відбувається ви6ух.6.2.4. Місткість скляного посуду для зберігання легкозаймистих рід-

ких речовин не повинна перевищувати 1 л, посуд розміщують у герме-тичному металевому футлярі.

6.2.5. Кристалічний йод треба зберігати в товстостінній, з темного скла банці з притертою пробкою.

6.2.6. У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасінняя: вогнегасники, ковдра із негорючих матеріалів, ящик або відро з піском.

6. 3. Зберігання токсичних речовинВсі хімічні речовини, які входять до групи 7 (згідно з додатком 2), ма-

ють фізіологічну активність у малих дозах і через те потребують особливо обережного ставлення. Усі досліди з ними проводить тільки вчитель.

Реактиви 7-ї групи зберігають окремо у металевому ящику (сейфі), який надійно зачиняється, ключі від нього повинні бути у керівника навчального закладу і завідувача кабінету хімії.

На внутрішній поверхні дверцят сейфа наводять перелік реактивів із зазначенням розміщених для зберігання максимальних мас або об’ємів речовин, який затверджений наказом по навчальному закладу.

Примітка. У сейфі зберігають:а) верхня полиця: бром, амонію дихромат, барію нітрат, оксиду хло-

рид, калію гідроксид, калію дихромат, роданід, хромат, кобальту суль-фат, натрію сульфат, нонагідрат, натрію фторид, натрію гідроксид, ні-келю сульфат, хрому (ІІІ) хлорид, плюмбуму ацетат, аргентуму нітрат, цинку сульфат, йод кристалічний;

б) нижня полиця: хлорметилен (метиленхлорид), фенол, анілін.Не дозволяється змінювати розташування реактивів у сейфі і пере-

фасовувати із заводської тари реактиви і матеріали, відмічені в додатку позначками х.хх.

Розчин формаліну з масовою часткою речовини вище 5% необхідно зберігати разом з легкозаймистими і горючими рідинами. Шар консер-ванту над металом повинен бути не менш 0,01 м.

Зберігання, використання і облік хімічних речовин 7-ї групи покла-дається на вчителя хімії, який веде спеціальний журнал.

7. Подання першої (долікарської) медичної допомога потерпілимПід час проведення практичних занять у кабінеті хімії можливі не-

щасні випадки (отруєння, хімічні й термічні опіки, травми осколками скла тощо). Слід пам’ятати, що чим швидше буде надано допомогу по-терпілому, тим менше буде негативних наслідків. У разі необхідності потрібно негайно викликати швидку допомогу.

У кабінеті (лабораторії) хімії повинна бути аптечка з набором меди-каментів, перев’язувальних засобів і приладь, основний перелік яких подано в додатку 5, а також інструкція щодо надання першої медичної допомоги.

7.1. Перша допомога у разі отруєнь7.1.1. Отруєння оксидом карбону (ІІ)Ознаки отруєння: запаморочення голови, головний біль, слабкість,

блювання, шум у вухах, судома і втрата свідомості.Перша допомога: негайно вивести потерпілого на свіже повітря,

звільнити від одягу, який заважає диханню, давати вдихати кисень (чистий або з добавкою вуглекислоти (CO2) з масовою часткою 5 %).

104

Потерпілого потрібно тримати в теплі, зігрівати грілками або теплими компресами до рук і ніг. У разі потреби — робити штучне дихання до прибуття лікаря.

7.1.2. Отруєння сірководнемОзнаки отруєння: запаморочення голови, головний біль, нудота,

загальна слабкість. У деяких випадках може настати раптова смерть внаслідок ураження дихальних шляхів.

Перша допомога: треба забезпечити потерпілому доступ свіжого повітря, дати вдихати кисень з добавкою вуглекислоти з масовою част-кою 5–7 %.

7.1.3 Отруєння оксидами нітрогенуОзнаки отруєння: оксиди нітрогену насамперед діють на слизову обо-

лонку і дихальні шляхи, потім зумовлюють подразнення очей, сухість у горлі, кашель, іноді нудоту і блювання. Отруєння оксидами нітрогену особливо небезпечне для осіб, які страждають захворюваннями серця.

Перша допомога: Потерпілому дати дихати чистим киснем. У зв’язку з можливим набряканням легень і порушенням кровообігу слід уникати всяких зусиль, потрібен повний спокій. Не допускати охолодження тіла.

7.1.4. Отруєння хлоромОзнаки отруєння: подразнювання верхніх дихальних шляхів, за три-

валої дії кашель посилюється і може завершитися спазмом окремих ді-лянок дихальних шляхів, а потім припиняється дихання. Навіть за ко-роткочасної дії хлору треба остерігатися гострого набрякання легень.

Перша допомога: негайно вивести потерпілого на свіже повітря, звільнити від одягу, що заважає диханню. Дати дихати киснем або вди-хати з ватки нашатирний спирт з етанолом, можна дати випити суспен-зію оксиду магнію (10 г на стакан води). Покласти до рук і ніг потерпі-лого теплі компреси.

7.1.5. Отруєння сірковим газомОзнаки отруєння: подразнення слизових оболонок, кашель і чхання.Перша допомога: потерпілого вивести на свіже повітря, вдихати з

ватки нашатирний спирт з етанолом, застосувати інгаляцію розчином питної соди з масовою часткою гідроген-карбонату натрію 2 %.

7.1.6. Отруєння амоніаком (аміаком)Ознаки отруєння: подразнення слизових оболонок, сльозотеча і за-

палення очей, сильний кашель, жар у горлі. Крім того, у потерпілого з’являються нудота і приступи задухи.

Перша допомога при отруєнні через вживання рідини з амоніаком: дати випити велику кількість води з добавлянням до неї оцтової кис-лоти, викликати блювання, дати молока, яєчний білок; при отруєнні внаслідок вдихання амоніаку вивести потерпілого на свіже повітря, вдихати з ватки пари розведеної оцтової кислоти.

7.1.7. Отруєння органічними рідинамиУ разі потрапляння в організм через харчовий тракт отруйних ор-

ганічних рідин: ацетон, формалін, метанол, анілін тощо, необхідно викликати блювання, а потім дати молока і яєчний білок.

7.1.8. При отруєннях в інших випадках необхідно:при отруєнні сірковуглецем: потерпілого вивести на свіже повітря, давати вдихати нашатирний спирт, дати валідол, напоїти міцним со-лодким чаєм;при отруєнні фторидом натрію: створити потерпілому повний спокій, поїти молоком з яйцевим білком або дати вапнякову соду;

•

•

105

при отруєнні сульфатною кислотою: дати проковтнути шматочок, йоду і покласти лід на живіт, прополоскати рот розчином перманга-нату калію з масовою часткою по речовині 2%, молоко, яєчний білок, розчин крохмалю.7.2. Перша допомога при опікахПід час роботи в кабінеті (лабораторії) хімії найбільш імовірними є

термічні і хімічні опіки.7.2.1. При термічних опіках першого ступеня уражене місце об-

робляють етиловим спиртом, після чого накладають суху стерильну пов’язку або чисту тканину і звертаються до дерматолога. Ні в якому разі не можна проколювати пухир, змочувати місця опіків водою, при-пікати їх розчином перманганату калію, бриліантової зелені, розчи-ном йоду, застосовувати «народні засоби», різні олії, вазелін, бо зони тільки підсилюють опіки, сповільнюють загоєння ран. При важких опіках необхідно негайно відправити потерпілого до лікувального за-кладу.

7.2.2. У разі хімічних опіків уражену ділянку шкіри треба промити великою кількістю прохолодної води протягом 15–20 хв., забороняєть-ся обробляти обпечені місця ватним тампоном; потім промивають роз-чином питної соди з масовою часткою гідрогенкарбонату натрію 2 % (при потраплянні кислоти) або розчином оцтової або лимонної кислоти з масовими частками по речовинах 1–2 % (при потраплянні лугу), ополіс-кують водою і накладають марлеву пов’язку з риванолем або фурацилі-ном.

7.2.3. При опіках під час роботи з металічним натрієм, а також фос-фором необхідно ватним тампоном зняти з поверхні шкіри ці речовини, а потім промити великою кількістю води.

7.3. Перша допомога при опіках очей7.3.1. При потраплянні в око будь-якої хімічної рідини необхідно ре-

тельно промити його великою кількістью води.Опіки очей під час роботи в кабінеті хімії найчастіше спричиняються

кислотами і лугами. При опіках кислотою безпосередньо після опіку видно ділянку і важкість ураження. Спостерігається почервоніння, у важчих випадках — відторгнення тканини і в подальшому — відторг-нення омертвілої тканини.

При опіках лугом не завжди видно відразу важкість ураження. Спос-терігається почервоніння кон’юнктиви, збліднення рогівки, хворі не завжди звертаються до лікаря. Проте через 1–2 дні стан погіршується, рогівка мутніє і людина може втратити зір. Усе це трапляється внаслі-док того, що при опіках кислота безпосередньо пошкоджує тканини, до яких дотикається, а луг просочується між клітинами і спричиняє руй-нівну дію на саму тканину.

7.3.2. При потраплянні в око кислоти найкраще відразу промити його чистою проточною водою, а потім накласти ватний тампон, змоче-ний розчином гідрогенкарбонату натрію з масовою часткою 3%.

7.3.3. Промивати очі при потраплянні лугу слід водою, а після цього — розчином боратної кислоти з масовою часткою 2% (1 чайна ложка бор-ної кислоти на склянку води). Після заключного ополіскування очей чистою водою під повіки вводять 2–3 краплі альбуциду з масовою част-кою розчиненої речовини 30%.

7.3.4. Промивати очі після опіку необхідно ретельно протягом 20–30 хв, а потім обов’язково звернутися до лікаря.

•

106

7.4. Перша допомога при пораненні7.4.1. Той, хто подає допомогу при пораненні, повинен з милом поми-

ти руки, а якщо це неможливо — змазати пальці йодною настоянкою. Доторкуватися до рани навіть вимитими руками не дозволяється. Не дозволяється обмивати рану водою.

7.4.2. При незначних порізах рану обробляють йодною настоянкою і накладають марлеву пов’язку, яка захищає організм від мікробів і сприяє швидкому зсіданню крові.

7.4.3. При пораненні склом або іншим предметом рану промивають великою кількістю дистильованої води або тампоном, змоченим етило-вим спиртом (етанолом); виймають осколки скла і знову промивають рану спиртом. Якщо рана забруднена, бруд видаляється лише навкру-ги, але ні в якому разі не з глибинних шарів рани. Шкіру навколо рани обробляють йодною настоянкою або розчином бриліантової зелені, перев’язують і звертаються в медпункт.

7.4.4. При серйозному порізі й сильній кровотечі необхідно накласти джгут вище рани, покрити рану стерильною марлею і негайно виклика-ти лікаря.

8. Відповідальність, обов’язки та права посадових осіб.8.1. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» і Положення

про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних ви-падків у навчально-виховних закладах керівник навчального закладу:

відповідає за створення безпечних умов праці в кабінеті (лабораторії) хімії;організовує навчання педагогічних працівників з питань безпеки життєдіяльності з наступною перевіркою знань відповідно до чинних нормативним актів;організовує роботу з розроблення інструкцій з безпеки для кабінету (лабораторії) хімії, а також їх періодичний перегляд один раз на три роки.8.2. Завідувач кабінету (лабораторії) хімії :несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо;забороняє використання обладнання, що не передбачено Типовими переліками;здійснює навчання та інструктаж учнів і вихованців з охорони праці під час робіт, що передбачені навчальними програмами.8.3. Вчитель хімії:відповідає за безпечне проведення навчально-виховного процесу, проводить інструктаж учнів на початку навчального року з реєст-рацією в журналі обліку навчальних занять, а під час проведення позакласних і позашкільних заходів — з обов’язковою реєстрацією в журналі встановленої форми відповідно до Положення про органі-зацію та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-ви-ховних закладах;несе особисту відповідальність за збереження життя і здоров’я учнів під час навчально-виховного процесу;повідомляє керівника навчального закладу про кожний нещасний випадок, організовує надання першої допомоги потерпілому, а за не-обхідності — спеціалізованої медичної допомоги;організовує евакуацію учнів із приміщення у разі пожежі та під час інших аварійних ситуацій.

•

•

•

•

•

•

•

•

•

•

107

8.4. Щоразу перед проведенням експерименту вчитель повинен про-інструктувати учнів про заходи безпеки під час проведення даного до-сліду, докладно розповісти про властивості хімічних речовин, що будуть використані, пояснити причини, що призводять до нещасних випадків, і засоби щодо їх запобігання.

8.5. Лаборант, який працює під керівництвом завідувача кабінету (вчителя хімії), стежить за дотриманням учнями правил безпеки і гігіє-ни праці, відповідає за:

зберігання та експлуатацію обладнання, підготовку його до лабора-торних і практичних робіт, демонстраційних дослідів;профілактичне обслуговування (видалення вологи, витирання пилу тощо) хімічного посуду, приладів та апаратури, пристроїв і приладдя;наявність засобів надання першої допомоги і протипожежного інвентарю.8.6. Завідувач кабінету, учителі хімії, керівники гуртків один раз

на три роки проходять навчання на курсах підвищення кваліфікації з безпеки життєдіяльності з наступною атестацією.

8.7. Відповідальність за стан електрообладнання, вентиляції, водо-провідної і каналізаційної мереж і сантехнічних споруд у кабінеті хімії несуть особи, призначені наказом керівника навчального закладу.

8.8. Вносити будь-які зміни, знімати або заміняти окремі елементи комунікацій (вмикати додаткові електроприлади тощо) можна тільки з дозволу особи, зазначеної в п. 8.7.

Додаток 1Рекомендації щодо нейтралізації відходів натріюВідходи (обрізки) натрію необхідно знищувати в той самий день,

коли вони одержані. Для цього обрізки натрію будь-яких розмірів за-гальною масою до 200 г розміщують в круглодонній колбі і заливають бензином так, щоб шар над верхнім шматочком металу був не менший, ніж 0,05 м. Колбу закріплюють на штативі і забезпечують зворотним водяним холодильником. Всередину колби через холодильник подають холодну воду. Об’єм разової порції становить близько 5 мл. Наступну порцію додають тоді, коли повністю прореагує попередня. Роль бензину і зворотного холодильника полягає в тому, щоб не припустити нагріван-ня рідини вище кімнатної температури. Колбу можна додатково охолод-жувати ззовні за допомогою водяної бані.

В цих умовах змінюється механізм взаємодії натрію з водою — ки-сень вже не бере участі в реакції, тому і тепловий ефект відносно малий. Добавляння води припиняють тоді, коли розчиняться останні шматоч-ки металу. Одержаний водний розчин гідроксиду натрію відокремлю-ють на розподільній воронці і використовують для будь-яких потреб.

Групи зберігання хімічних реактивів

Номер групи

Загальні властиво-сті даної групи

Приклади речовин із Типових переліків для загальноосвітніх шкіл

Умови зберігання

1 Вибухові речовини В Типових переліках немає

Заносити в на-вчальний заклад заборонено

•

•

•

108

2 Виділяють під час взаємодії з водою легкозаймисті гази

Літій, натрій, кальцій, карбід кальцію

У лаборантській, у шафі під за-мком або разом з легко займистими речовинами

3 Самозаймаються при неправильно-му зберіганні

У Типових переліках немає

4 Легкозаймисті рідини

Діетиловий ефір (етер), ацетон, бензол, спирти, етанол, бутанол

У лаборантській у металічному ящику

5 Легкозаймисті тверді речовини

Сірка, фосфор червоний У лаборантській, у шафі під замком

6 Займисті реактиви (окисники)

Перманганат калію, нітратна кислота, нітра-ти калію, натрію

У лаборантській, у шафі окремо від 4 і 5-ї груп

7 Підвищеної фізіо-логічної активності

Йод, бром, оксиди барію, кальцію, гідроксиди калію, натрію та каль-цію, діхромат амонію та інші наведені в п. 6.3. Правил

У лаборантській, у сейфі

8 Малошкідливі ре-човини і практич-но безпечні

Хлорид натрію, саха-роза, крейда, боратна кислота, сульфат магнію тощо

У кабінеті в закри-тих шафах або в лаборантській у шафі

Додаток 3Відомості про особливі властивості групи зберігання речовин (витяг із Типових переліків навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для загальноосвітніх шкіл (І, II, III ступені), затверджених наказом Міністерства освіти України 15.05.96 № 131)

Реактиви та матеріали хімічні, що визначені в Типовому переліку, мають такі властивості:

1. Особлива примітка (графа 2). Якщо мається знак х, то речовина використовується тільки вчителем. Учням можна видавати речовину у вигляді розбавлених розчинів.

Якщо у графі стоїть знак хх, то речовина потребує особливого став-лення через те, що має високу фізіологічну активність у відносно малих дозах, підвищену пожежну небезпеку.

Якщо особливої примітки немає, то речовина використовується без обмеження за умови виконання правил безпеки.

2. Групи зберігання речовин визначаються в першу чергу їх хімічною сумісністю: при випадковому змішуванні речовин однієї і тієї самої гру-

109

пи між ними не повинно бути взаємодії або, якщо це виникає, продукти реакції і тепловий ефект не повинні викликати небезпеку (графа 3).

3. Дія на організм визначається у графі 4. Якщо речовина безпечна за хронічної чи короткочасної дії, у графі ставлять прочерк.

Назва речовини згідно з Типовим

переліком

Особлива при-мітка

Група зберігання

Дія речовини на організм при роботі з масою, об’ємом із Типового

переліку

1 2 3 4

Неорганічні речовини

Алюміній металічний(гран.)

8 –

Бром в ампулах по 5 г

хх 7 Хімічний опік

Залізо відновлене (порош.)

8 –

Йод кристалічний хх 7 Хімічний опік

Кальцій металіч-ний (струж.)

х 2 Хімічний опік

Літій металічний х 2 Хімічний опік

Магній металія-ний (порош)

х 2 –

Натрій металіч-ний (плавл.)

х 2 Хімічний опік

Фосфор червоний х 5 Захворювання шкіри

Цинк металічний (гран.)

8 –

Цинк (пил) х 8 –

Мідь 8 –

Оксиди, гідроксиди

Алюміній оксид 8

Амоніак (аміак) 25%-ий водний розчин

7 Катар в. дих. шляхів

Барію оксид хх 7 0,2 г і вище — смертельна доза

Калію гідроксид хх 7 Хімічний опік

Кальцію гідрок-сид

хх 7 Язви на шкірі рук

Карбону оксид (вуглекислий газ)

8 –

Силіцію гідроксид (кремнезем)

8 –

110

Купруму (ІІ) оксид (порош.)

х 8 Ураження шкіри

Купруму (ІІ) оксид (гран.)

х 8 Алергія, лег. форма

Магнію оксид 8 –

Мангану (ІV) оксид (порош.)

6

Натрію гідроксид хх 7 Хімічний опік

Нікелю оксид 8 –

Сульфуру (ІV) оксид (сірковий газ)

8 –

Феруму(ІІІ) оксид 8 –

Цинку оксид 8 –

Солі

Алюмінію хлорид 8 –

Алюмінію фосфат 8 –

Алюмінію нітрат хх 6 Канцероген

Амонію карбонат 8 –

Амонію нітрат хх 6 Канцероген

Амонію хлорид 8 –

Амонію дихромат хх 7 На шкірі язви, 1 г внут-рішньо — смертельна доза

Амонію сульфат 6 –

Аргентуму нітрат хх 7 Канцероген

Барію нітрат хх 7 0, 2 г і вище внутріш -ньо — смертельна доза

Барію хлорид хх 7 0, 2 г і вище внутріш -ньо — смертельна доза

Кальцію карбонат 8 –

Кальцію дегідро-генфосфат

8 –

Кальцію гідроген-сульфат

8 –

Кальцію сульфат 8 –

Кальцію сульфат 8 –

Калію ацетат 8 –

Калію хлорид 8 –

Калію дихромат хх 7 1г внутрішньо — смертельна доза

111

Калію сульфат 8 –

Калію перман-ганат

хх 6 1 г і вище смертельна доза

Калію нітрат хх 6 Канцероген

Калію тіоціанат х 7 30 г внутрішньо — го-стрий психоз

Калію хромат хх 7 Див. амонію дихромат

Калію карбонат 8 –

Калію фосфат 8 –

Калію гексаціано-ферат (ІІ) (жовта кров’яна сіль)

хх 7 Під дією шлункового соку розкладається до ціанідів

Калію гексаціано-ферат (ІІІ) (черво-на кров’яна сіль)

хх 7 Під дією шлункового соку розкладається до ціанідів

Калію гідроген-фосфат

8 –

Калію йодид хх 8 –

Кобальту сульфат х 7 Гостре отруєння від 1 г і вище

Купруму карбонат 8 –

Купруму(ІІ) хлорид

8 –

Купруму сульфат пентагідрат (мід-ний купорос)

8 –

Купруму сульфат 8 –

Купруму нітрат хх 6 Канцероген

Магнію сульфат 8 –

Магнію хлорид –

Магнію карбонат 8 –

Марганцю (ІІ) сульфат

х 8 Погіршення заживлення мікротравм, подразнення ураженої шкіри

Марганцю (ІІ) хлорид

х 8 Погіршення заживлення мікротравм, подразнення ураженої шкіри

Натрію ацетат 8 –

Натрію карбонат 8 –

Натрію хлорид 8 –

Натрію гідроген-сульфат

8 –

112

Натрію карбонат декагідрат

8 –

Натрію сульфат декагідрат

8 –

Натрію сульфід нонагідрат

х 7 3–5 г і вище — смертельна доза

Натрію сульфат 8 Канцероген

Натрію сульфит хх 8

Натрію бромід хх 8

Натрію фторид х 7 0,2 г і вище — смертельна доза

Натрію фосфат 8

Нікелю сульфат хх 7 Канцероген

Плюмбуму суль-фат

хх 7 Канцероген

Феруму (ІІІ) хлорид (хлорне залізо)

х 8 –

Феруму (ІІІ) сульфат

8 –

Феруму (ІІ) суль-фат гептагідрат

8 –

Хрому (ІІІ) хлорид хх 7 Канцероген

Цинку сульфат х 8 Подразнення шкіри і шлункові розлади

Цинку нітрат 6 Канцероген

Цинку хлорид 8 Шлункові розлади

Кислоти

Нітратна кислота, густ. 1,42

7 Хімічний опік

Боратна кислота 8 Хімічний опік

Мурашина кис-лота


Ортофосфатна кислота


Сульфатна кисло-та (сірчана кисло-та), густ.1,84


Хлоридна кислота (соляна кислота), густ.1,19


Оцтова кислота льодяна, хч


113

Органічні речовини

Ацетон 4 Наркотик у великих дозах

Анілін+ ххх 7 Отруєння у вигляді пари і через шкіру

Гліцерин 8 –

Глюкоза 8 –

Гексан 4 –

Гексахлорцикло-гексан (гексахло-ран)

хх 7 Подразнення очей

Диетиловій ефір (етер)

хх 4 Наркотик

Кислота масляна+ хх 4 Подразнення очей

Кислота стеари-нова

5 –

Кислота пальмі-тинова

5 –

Кислота олеїнова 5 –

Кислота амінооц-това (гліцин)

5

Нафта (сира) 4 Легке подразнення

Спирт етиловий (етанол)

х 4 Наркотик

Спирт бутиловий (бутанол)

4 Подразнення очей

Сахароза 8

Оцтоетиловий ефір (етер)

х 4 Дерматити, екземи

Оцтоізоаміловий ефір (етер)

хх 7 Наркотик

Фенол+ хх 7 Отруєння при попаданні на шкіру

Бензен (бензол)+ хх 4 Отрута у всіх видах

Формалін 40% (формальд6егід)

х 4 Гострі отруєння

Фруктоза 8

Хлорметилен хх 7 У вигляді парів сильне отруєння

Матеріали

Активоване вугілля

5 –

Графіт 5 –

Пероксид водню (пероксоводень)

хх 6 Небезпечний при попа-данні в організм

Сірка 5 Алерген

114

Примітка. Знаком + позначені речовини, які потрапляють в ор-ганізм, крім інших шляхів, через шкіру у крапельно-зрідженому стані

Додаток 4Рекомендації щодо знищення відпрацьованих реактивів і хімічних речовин, які не мають етикеток

1. Випробувати розчини на наявність високотоксичних іонів Ba+2

і Pb+2 добавлянням сульфат-іона. Якщо випадає осад, додавати сульфат-іон до припинення випаду осаду. Осад відокремити декантацією і зни-щити з твердими відходами, рідину злити в каналізацію.

Якщо при добавлянні сульфат-іона осад не випадає, злити розчин в посуд для зберігання відпрацьованих розчинів.

2. Пробу твердого реактиву на кінчику ножа розчинити у воді і ви-пробувати на наявність іонів Ва+2 і Рb+2 (див. п. 1) Якщо реактив не дає реакції на ці іони і добре розчиняється у воді розвести його повністю у розчин і злити у посуд для відпрацьованих розчинів.

Якщо реактив у воді практично не розчиняється, його можна зни-щити разом з твердими відходами. Малорозчинні у воді реактиви оброб-ляють надлишком теплої води, переводять у розчин і зливають його у каналізацію.

3. Рідини органічного походження мають характерний запах (на від-міну від водних розчинів солей, кислот або лугів). Їх зливають в посуд для зберігання легкозаймистих рідин і знищують у місцях, які погод-жені з органами санітарного та пожежного нагляду.

Додаток 5Перелік медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь для аптечки кабінету (лабораторії) хімії

1. Бинт стерильний і нестерильний – по 1 шт.2. Серветки стерильні – 1 уп.3. Вата гігроскопічна (у банці з притертою пробкою) – 50 г4. Спирт етиловий – 30–50 мл5. Мазь від опіків (з анестезином тощо) – 1 уп.6. Перманганат калію – 15–20 г7. Розчин йоду спиртовий – 1 фл.8. Розчин борної кислоти 5%-ий спиртовий – 1 фл.9. Розчин оцтової кислоти 2%-ий – 100–150 мл10. Розчин аміаку 10%-ий – 1 уп11. Валідол – 1 уп.12. Вазелін борний – 1 уп.13. Розчин пероксиду водню 3%-ий – 50 мл14. Активоване вугілля в таблетках – 4 уп.15. Сульфацил натрію 30%-ий у тюбиках по 1,5 мл – 5 шт.16. Сода питна – 1 пачка17. Ножиці медичні – 1 шт.18. Пінцет – 1 шт.

115

19. Клей БФ-6 (або лейкопластир) – 25 мл (3 пак.)20. Джгут – 1 шт.

Комплектування аптечки й складання інструкції з подання першої медичної допомоги роблять з персоналом медпункту навчального зак-ладу.

Відповідальність за наявність медикаментів, перев’язувальних за-собів, а також за належний стан аптечки покладається на лаборанта ка-бінету.

Контроль за станом аптечки здійснює персонал медпункту.

Підстава для надбавки за роботу з хімічними реактивами

Вчитель хімії більшу частину свого життя проводить у хімічному ка-бінеті, препараторській. Майже кожен урок згідно з програмою перед-бачає практичну частину: чи то демонстрація чи лабораторний дослід, чи практична робота учнів. Перебуваючи у безпеосередньому контакті з хімічними реактивами цілком виправдано вчитель потребує соціаль-ного захисту з боку адміністрації, тобто нарахуванням надбавки до за-робітної плати вчителя хімії за несприятливі умови праці. Підставою для цього є пропоновані далі виписки з Інструкції про порядок обчис-лення заробітної плати.

Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти

ВитягЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 р. № 102

Погодженоз Міністерством праці України,

Центральним комітетом працівниківосвіти України, Міністерством

фінансів України

І. Загальні положення1. Умови оплати праці, ставки заробітної плати, посадові ок лади, пе-

редбачені цією Інструкцією, застосовуються при обчисленні заробітної плати таких категорій працівників:

педагогічних і керівних працівників загальноосвітніх шкіл, шкіл-ін-тернатів та дитячих будинків усіх типів та найменувань, ліцеїв, гім-назій, коледжів, училищ фізичної культури, шкіл-дитячих садків,

•

116

інтернатів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів трудового навчання та професійної орієнтації учнів, міжшкільних комп’ютерних центрів, центрів допризовної підготовки, приймальників-розподільни-ків для неповнолітніх, виправно-трудових колоній і спеціальних шкіл для дітей та підлітків, які потребують особливих умов виховання; педагогічних і керівних працівників дитячих дошкільних зак ладів; педагогічних і керівних працівників педагогічних училищ, середніх спеціальних та професійно-технічних навчальних закладів, курсів; навчально-курсових комбінатів (навчальних пунктів) технічних шкіл та інших навчальних закладів по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації (крім тих, які за оплатою праці прирівнені до вищих навчальних закладів); педагогічних і керівних працівників позашкільних закладів; педагогічних працівників установ охорони здоров'я й соціального забезпечення, культури та мистецтва, житлово-комунальних та ін-ших підприємств і організацій; керівників гуртків, концертмейстерів і акомпаніаторів, екс-курсоводів; педагогічних і керівних працівників інститутів удосконалення вчи-телів (підвищення кваліфікації), навчально-методичних та методич-них кабінетів (центрів); працівників фільмотек, які обслуговують установи освіти; службовців, інженерно-технічних працівників, робітників ус танов та закладів освіти.Зазначені в Інструкції тарифні розряди є державними га рантіями

мінімальних рівнів оплати праці для конкретних професійно-кваліфі-каційних груп працівників, які перебувають у трудових відносинах з установами та закладами освіти всіх форм влас ності, при додержанні встановленої законодавством про працю тривалості робочого часу та ви-конанні працівником посадових обов’язків (норм праці).

2. Умови оплати праці керівників, спеціалістів, службовців та робітників структурних підрозділів та окремих працівників установ, закладів і організацій освіти, для яких вони не передбачені цією Інс-трукцією (транспорту, зв’язку, сільського господарства, кому нального обслуговування та інших), встановлюються відповідно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників відповідних галузей народно-го господарства і виробництв.

3. Установам і закладам освіти надано право вирішувати такі питан-ня в галузі організації та оплати праці:

затверджувати структуру й штати, встановлювати посадові ок лади й ставки заробітної плати згідно з розрядами Єдиної тарифної сітки, визначеними цією Інструкцією, без дотримання середніх ок ладів і без урахування співвідносин чисельності керівників і спеціалістів у межах утвореного в установленому порядку фонду заробітної плати (фонду оплати праці); ...33. Керівники закладів і установ освіти за погодженням з профс-

пілковими комітетами можуть встановлювати доплати робіт нпкам, спеціалістам та службовцям, які зайняті на роботы з важ кими та шкід-ливими умовами праці у розмірі до 12 відсотків та рифної ставки (поса-дового окладу) і до 24 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) на роботах з особливо важкими та шкідливими умовами праці в порядку і на підставі переліку робіт, пері (бачених у додатку № 9.

••

••

•

•

••

•

117

Вказані доплати включаються до середньої заробітної плати у всіх випадках її обчислення.

34. У випадках, коли працівникам освіти передбачено підви-щення ставок і посадових окладів за двома чи більше підставами,ставки і посадові оклади спочатку збільшуються на розмір підвищень, передбачених у відсотках, а потім на розмір підвищень, пе редбачених у карбованцях. При цьому утворюються нові ставки (посадові оклади)...

Додаток 9До Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти

Порядок додаткової оплатиза несприятливі умови праці в установахі організаціях системи освіти

Положення про порядок встановлення доплат за несприятливі умови праці

Доплати за несприятливі умови праці встановлюються за ре-зультатами атестації робочих місць або оцінки умов праці особам, без-посередньо зайнятим на роботах, передбачених Переліком, а та кож галузевими Типовими переліками робіт з важкими і шкідливими, особ-ливо важкими і особливо шкідливими умовами праці, затвердженими в установленому порядку, і нараховуються за час фактичної зайнятості працівників на таких робочих місцях або в таких умовах праці.

При наступній раціоналізації робочих місць і поліпшенні умов праці доплати зменшуються або відміняються повністю.

На роботах з важкими і шкідливими умовами праці доплати встанов-люються до 12 відсотків посадового окладу (ставки), а на роботах з особ-ливо важкими і особливо шкідливими умовами праці — до 24 відсотків посадового окладу (ставки).

Атестація робочих місць або оцінка умов праці в установах і органі-заціях здійснюється експертною комісією стосовно до Рекомен дацій по оцінці умов праці на робочих місцях і встановленню доплат працівни-кам за несприятливі умови праці в наукових організаціях і в наукових підрозділах установ системи освіти.

Експертна комісія створюється спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з числа найбільш кваліфікованих працівни-ків, представників профспілкового комітету, служби охоро ни праці ус-танови і організації.

Для роботи членами експертної комісії можуть залучатись спеціаліс-ти інших організацій.

Експертну комісію очолює заступник керівника установи, ор-ганізації.

Керівник підрозділу спільно з профспілковим комітетом підрозді-лу складає характеристики робіт і умов праці конкретних працівників (груп працівників) з зазначенням діючих небезпечних і шкідливих ви-робничих факторів, передбачених ГОСТом 12.О.ОО3-74 «Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація», по кожному виду робіт.

118

Відповідальність за достовірність характеристик меж праці праців-ників, діючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робо-чих місцях несе керівник структурного підрозділу. Про всі зміни умов праці працівників керівник підрозділу повинен своєчасно подавати до-даткові матеріали в експертну комісію. На підставі вис новків експерт-ної комісії при наступній раціоналізації робочих місць, і поліпшенні умов праці доплати зменшуються або відміняються повністю.

На підставі висновків експертної комісії керівник установи, органі-зації за погодженням з профспілковим комітетом затверджує перелік конкретних робіт, на яких встановлюється доплата за не сприятливі умови праці і розміри доплат за видами робіт.

Конкретні розміри доплат та тривалість їх виплати встанов люється наказом по установі, організації.

Перелік робіт з несприятливими умовами праці, на яких встанов-люються доплати робітникам, спеціалістам і службовцям з важкими і шкідливими, особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці

І. Види робіт з важкими і шкідливими умовами праці, на яких вста-новлюються доплати в розмірі до 12 відсотків.

1.1. Роботи, пов’язані з аналізом, синтезом, переробкою, фасуван-ням, розливанням, вантажно-розвантажувальними та іншими опера-ціями з використанням шкідливих хімічних речовин 2—4 класів небез-печності.

1.2. Проведення робіт на мікроскопах з ультрафіолетовими дже-релами світла.

1.3. Дослідження, виготовлення спецсплавів тугоплавких порошків карбідів, силіцидів, боридів, фосфідів та інших виробів на основі рідких металів.

1.4. Відбір проб гарячих газів, гарячих розплавлених металівта інших хімічних речовин 2—4 класів небезпечності.

1.5. Виготовлення, вулканізація еластомірних і латексних ком-позицій, робота з клеями, адгезійними сполуками, смолами і гумамиз використанням хімічних речовин 2—4 класів небезпечності...

1.161. Роботи з використанням хімічних реактивів, а також з їх збе-реженням (складуванням)...

119

Про затвердження Типового положенняпро атестацію педагогічних працівниківУкраїниНАКАЗМіністерства освіти України№ 310 від 20.08.93Київ

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України2 грудня 1993 р.

за № 176

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти№ 419 від 01.12.98 )

Відповідно до Закону України «Про освіту» з метою активізації твор-чої діяльності, стимулювання неперервної фахової та загальної освіти педагогічних працівників, підвищення їх персональної відповідаль-ності за результати навчання і виховання дітей та молоді НАКАЗУЮ:

1. Затвердити і ввести в дію Типове положення про атестацію педа-гогічних працівників України, доопрацьоване з урахуванням пропози-цій, що надійшли в період дії Тимчасового положення про атестацію пе-дагогічних працівників навчально-виховних закладів і установ освіти України (додається). Текст Типового положення опублікувати в газеті «Освіта» та інформаційному збірнику Міністерства освіти України піс-ля державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

2. Вважати Тимчасове положення про атестацію педагогічних пра-цівників навчально-виховних закладів і установ освіти України, затвер-джене наказом Міносвіти України від 10 вересня 1992 року № 125 та-ким, що втратило чинність.

3. Міністру освіти Республіки Крим, начальникам управлінь освіти обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністра-цій, директорам технікумів, училищ, коледжів, професійних навчаль-но-виховних закладів забезпечити атестацію педагогічних кадрів у від-повідності до вимог даного Типового положення.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступників міністра Погрібного А. Г., Гондюла В. П., Зайчука В. О., Мороза О. Г., Шепотька В. П.

Міністр П. М. Таланчук

120

Типове положення про атестацію педагогічних працівників України

(У тексті Положення слова «загальноосвітні навчально-виховні заклади» замінено на «загальноосвітні навчальні заклади», «заклади освіти» — на «навчальні заклади»; «тарифний розряд» — «посадовий оклад (ставка заробітної плати)»; «педагогічні училища, технікуми» — «вищі нав-чальні заклади I-II рівня акредитації»; «керівник допризовної підготов-ки» — «викладач допризовної підготовки» згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98 )

I. Загальні положення1.1. Атестація педагогічних працівників — це визначення їх від-

повідності зайнятій посаді, рівню кваліфікації, залежно від якого та стажу педагогічної роботи їм встановлюється кваліфікаційна категорія та відповідний посадовий оклад (ставка заробітної плати) в межах схеми посадових окладів. ( Пункт 1.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № від 01.12.98 )

1.2. Атестація педагогічних працівників проводиться відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 54) з метою активізації їх творчої професійної діяльності, стимулювання безперервної фахової та загаль-ної освіти, якісної роботи, підвищення відповідальності за результати навчання і виховання, забезпечення соціального захисту компетентної педагогічної праці. ( Пункт 1.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98 )

1.3. Атестація базується на принципах демократизму, загальності, всебічності, систематичності, колегіальності, доступності та гласності, безперервної освіти і самовдосконалення, морального і матеріального заохочення. Умовою атестації педагогічного працівника є наявність фахової освіти та володіння ним державною мовою в обсязі, необхід-ному для виконання його професійних обов’язків, згідно з Консти-туцією України (ст.10) та із Законом «Про мови в Українській РСР» (Пункт 1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98 )

1.4. Атестація здійснюється на основі комплексної оцінки рівня кваліфікації педагогічної майстерності, результатів їхньої педагогіч-ної діяльності шляхом проведення контрольних робіт, «зрізів знань учнів», тестування; відвідування уроків, позакласних заходів; здійс-нення аналізу освітнього процесу в загальноосвітніх, дошкільних та по-зашкільних навчальних закладах з урахуванням думки батьків, учнів та вихованців. ( Пункт 1.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін-освіти № 419 від 01.12.98 )

1.5. Дане Типове положення діє на підставі Закону України «Про ос-віту» і визначає порядок атестації педагогічних працівників навчально-виховних закладів незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності.

II. Педагогічні працівники, які підлягають атестації2.1. Атестація на відповідність посаді з установленням однієї з

кваліфікаційних категорій, а за умов, зазначених у пункті 5.5. розділу V Типового положення, із присвоєнням педагогічного звання, підля-гають педагогічні працівники з вищою освітою: вчителі та викладачі

121

всіх спеціальностей, вчителі-дефектологи, вихователі, вихователі-ме-тодисти, логопеди, завідуючі логопедичними пунктами, методисти, музичні, художні керівники, інструктори з фізичної культури, пра-ці, слухових кабінетів, концертмейстери, педагоги-організатори, со-ціальні педагоги, практичні психологи дошкільних, загальноосвітніх, професійних, позашкільних навчально-виховних закладів, інтернатів при школах, шкіл-інтернатів різних типів, загальноосвітніх шкіл со-ціальної реабілітації, приймальників-розподільників для неповноліт-ніх, виховно-трудових колоній, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів і майстерень трудового навчання та професійної орієнтації учнів, міжшкільних комп’ютерних центрів, вищих навчальних за-кладів I-II рівня акредитації, коледжів, ліцеїв, навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів (крім тих, які за оплатою праці прирівняні до вищих навчальних закладів), районних, міських методичних кабінетів (центрів)(1), закладів охорони здоров’я, соціального забезпечення, культури, а також педагогічні працівни-ки підприємств та організацій, інших навчально-виховних закладів. ( Пункт 2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98 )

2.2. Педагогічні працівники, які закінчили вищі навчальні заклади I–II рівня акредитації та інші навчальні заклади еквівалентного рів-ня або мають загальну середню освіту, зазначені у пункті 2.1. розділу II Типового положення та незалежно від освіти: майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, культорганізатори, акомпаніатори, екскурсоводи, інструктори з туризму, старші вожаті атестуються на відповідність посаді, яку зай-мають, з визначенням посадового окладу (ставки заробітної плати).

Майстри виробничого навчання, старші вожаті, військові викладачі допризовної підготовки можуть атестуватись на присвоєння педагогіч-ного звання.

2.3. Керівники навчально-виховних закладів, працівники органів управління освітою, які мають педагогічне навантаження, працюючі пенсіонери, в тому числі на умовах строкового договору, педагоги, для яких навчально-виховні заклади не є основним місцем роботи, атесту-ються на загальних підставах.

2.4. Атестації не підлягають педагогічні працівники, які мають стаж безпосередньої педагогічної роботи до 3 років; перебувають на довго-тривалому лікуванні. Педагогічні працівники, які мають необхідний стаж безпосередньої педагогічної роботи й раніше проходили атестацію та прийняті на роботу в поточному навчальному році, а також ті, хто навчається у вищому навчальному закладі, атестуються за їхнім бажан-ням. Для педагогічних працівників, які прибули із зарубіжних країн, за наявності відповідних державних міжнародних угод з Україною, в порядку винятку, з ініціативи адміністрації навчального закладу та на підставі рішення атестаційної комісії можуть бути підтверджені рішен-ня атестаційних комісій за попереднім місцем роботи. ( Пункт 2.4 в ре-дакції Наказу Міносвіти № 419 від 01.12.98 )

2.5. За педагогічними працівниками, які знаходяться у відпус-тках по вагітності, і догляду за дитиною (ст.179 КЗпП України збері-гається кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, чинність яких продовжується після виходу на роботу до наступної атестації на за-гальних підставах. Час перебування в даних відпустках вилучається

122

з міжатестаційного періоду. (Пункт 2.5 в редакції Наказу Міносвіти № 419 від 01.12.98).

2.6. Педагогічні працівники, які викладають два й більше предметів, атестуються з того предмета, з якого мають педагогічне навантажен-ня за фахом освіти. Оплата у відповідності із встановленою внаслідок атестації категорією поширюється на все педагогічне навантаження до наступної атестації. ( Розділ II доповнено пунктом 2.6 згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98).

III. Види атестації та її періодичність3.1. Атестація педагогічних працівників поділяється на чергову та

позачергову.3.2. Чергова атестація проводиться один раз у п’ять років згідно з

графіком, складеним безпосередньо в навчально-виховному закладі.Педагогічним працівникам, які пройшли чергову атестацію, визна-

чається відповідність (відповідність за умови, невідповідність) посаді, яку займають, встановлюється або підтверджується (не підтверджуєть-ся) одна з кваліфікаційних категорій, визначається посадовий оклад (ставка заробітної плати), а також може бути присвоєне, підтверджене (не підтверджене) педагогічне звання.

Не розглянуті атестаційною комісією (не підтверджені або не змі-нені) протягом 5-ти років з дня встановлення (присвоєння) кваліфіка-ційні категорії, посадові оклади (ставки заробітної плати), педагогічні звання втрачають чинність. Якщо педагогічні працівники з поважних або незалежних від них причин не можуть пройти чергову атестацію, то за погодженням з атестаційною комісією вищого рівня термін дії попе-реднього рішення атестаційної комісії при навчальному закладі може бути подовженим на один рік. ( Пункт 3.2 доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98).

Педагогічним працівникам, які відмовились від чергової атестації, встановлюється кваліфікаційна категорія на ступінь нижча від тієї, яку вони мали за наслідками попередньої атестації (кваліфікаційна кате-горія «спеціаліст» у даному разі залишається без змін); працівникам, для яких не передбачені кваліфікаційні категорії, визначається оплата праці за нижчим посадовим окладом (ставкою заробітної плати); для працівників з педагогічним званням припиняється чинність відповід-ного звання. Не допускається відмова від атестації педагогічних пра-цівників, щодо яких постало питання про їх невідповідність займаній посаді.

3.3. Позачергова атестація проводиться не раніше як через рік з дня видання керівником навчального закладу, органом державного управ-ління освітою відповідного наказу за підсумками атестації після попе-редньої атестації для осіб, які: ( Абзац перший пункту 3.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98 )

виявили бажання підвищити раніше встановлену їм кваліфікаційну категорію (для працівників, яким не передбачені кваліфікаційні ка-тегорії, — підвищити посадовий оклад (ставку заробітної плати); порушили питання про присвоєння їм педагогічного звання за умов, зазначених у пункті 5.5 розділу V Типового положення;знизили в міжатестаційний період рівень своєї професійної діяль-ності (за наявності аргументованого подання керівника або ради нав-чально-виховного закладу).

•

•

•

123

Для осіб, які раніше не атестувались, позачергова атестація допус-кається за умови роботи в даному навчально-виховному закладі не мен-ше року. Ця вимога не поширюється на педагогічних працівників, які мають вчені звання або наукові ступені за наявності трирічного науко-во-педагогічного стажу.

За педагогічними працівниками загальноосвітніх, позашкільних, дошкільних навчальних закладів, які переходять на викладацьку ро-боту до вищих навчальних закладів I–II рівня акредитації або професій-но-технічних навчальних закладів, зберігається присвоєна їм кваліфі-каційна категорія, педагогічне звання до наступної атестації. Така ж умова поширюється й на викладачів вищих навчальних закладів I–II рівня акредитації, педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів, які переходять працювати до загальноосвітніх, позашкільних, дошкільних навчальних закладів. (Пункт 3.3 доповнено абзацом згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98).

3.4. Атестація педагогічних працівників, у тому числі зазначених у пункті 2.2. розділу II Типового положення, передбачає попереднє (не рідше одного разу на п’ять років) підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору змісту, програм, форм навчання, організацій та уста-нов, акредитованих в установленому порядку на здійснення підвищен-ня кваліфікації. ( Пункт 3.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін-освіти № 419 від 01.12.98).

3.5. Педагогічні працівники з науковим ступенем, вченим званням, які підлягають черговій атестації та працюють у навчальних закладах, мають право на підтвердження чи присвоєння кваліфікаційної кате-горії, педагогічного звання без проходження курсового підвищення кваліфікації. ( Розділ III доповнено пунктом 3.5 згідно з Наказом Мі-носвіти N 419 від 01.12.98).

IV. Кваліфікаційні категорії та педагогічні звання4.1. За наслідками атестації встановлюються такі кваліфікаційні ка-

тегорії:«спеціаліст», «спеціаліст II категорії», «спеціаліст I категорії», «спе-ціаліст вищої категорії»;присвоюються педагогічні звання: «старший учитель», «старший викладач», «старший військовий керівник», «майстер виробничого навчання I категорії», «майстер виробничого навчання II категорії», «вчитель-методист», «викладач-методист», «військовий керівник-методист», «вихователь-методист», «старший вожатий-методист». V. Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій та педагогічних звань5.1. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» встанов-

люється педагогічним працівникам, які виявили високий рівень про-фесіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіють ефективними формами і методами організації навчально-виховного процесу, забезпе-чують високу результативність, якість своєї праці. Стаж безпосереднь-ої педагогічної роботи — не менше 8 років. Як виняток цей стаж може бути скорочений до 5 років. Для педагогічних працівників з вченими званнями та науковими ступенями враховується стаж їх безпосередньої педагогічної роботи у вищому навчальному закладі.

5.2. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст I категорії» встанов-люється педагогічним працівникам, які виявили грунтовний рівень професіоналізму, добре володіють ефективними формами і методами

•

•

124

педагогічної діяльності, досягли значних результатів у вирішенні нав-чально-виховних завдань. Стаж безпосередньої педагогічної роботи — не менше 5 років.

5.3. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст II категорії» встанов-люється педагогічним працівникам, які виявили достатній рівень про-фесіоналізму, використовують сучасні форми і методи навчання та ви-ховання, досягли вагомих результатів у педагогічній діяльності. Стаж безпосередньої педагогічної роботи — не менше 3 років.

5.4. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст» підтверджується педаго-гічним працівникам, які професійно компетентні, забезпечують норма-тивні рівні і стандарти навчання та виховання.

5.5. Педагогічне звання «старший учитель» може присвоюватись педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спе-ціаліст вищої категорії» або «спеціаліст I категорії», а за наявності осві-ти в обсязі вищого навчального закладу I-II рівня акредитації та іншого навчального закладу еквівалентного рівня — стаж безпосередньої педа-гогічної роботи не менше 8 років та найвищий відповідний посадовий оклад (ставку заробітної плати).

Педагогічне звання «старший викладач» може присвоюватись пе-дагогічним працівникам, яким встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», «спеціаліст I категорії».

Педагогічне звання «військовий керівник-методист» може присво-юватись педагогічним працівникам з вищою освітою; педагогічні зван-ня «старший військовий керівник», «вихователь-методист», «старший вожатий-методист» — педагогічним працівникам з вищою освітою і освітою в обсязі вищого навчального закладу I–II рівня акредитації та іншого навчального закладу еквівалентного рівня.

Педагогічне звання «майстер виробничого навчання I категорії» може присвоюватись майстрам виробничого навчання, яким встанов-лено найвищий посадовий оклад (ставку заробітної плати) та які мають стаж безпосередньої педагогічної роботи не менше 8 років і, як правило, вищу освіту; педагогічне звання «майстер виробничого навчання II ка-тегорії» — майстрам виробничого навчання, яким встановлено вищий посадовий оклад (ставку заробітної плати) та які мають стаж безпосе-редньої педагогічної роботи не менше 5 років.

Зазначені педагогічні звання присвоюються педагогічним праців-никам, які досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують прогресивний педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу у становленні молодих педагогів, постійно працюють над своїм фаховим самовдоско-наленням.

5.6. Педагогічні звання «вчитель-методист», «викладач-методист» присвоюються педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», відповідають вимогам для при-своєння звань «старший учитель», «старший викладач», а також за-проваджують у навчально-виховний процес ефективні форми і методи роботи, узагальнюють передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у розробленні шкільного компонента змісту освіти, діяльності професійних педагогічних об’єднань, асоціацій, надають практичну до-помогу педагогічним працівникам інших навчально-виховних закладів в освоєнні досвіду провідних педагогів і мають власні методичні розроб-ки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установа-

125

ми відповідного рівня. ( Пункт 5.6 із змінами, внесеними згідно з Нака-зом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

5.7. При визначенні посадового окладу (ставки заробітної плати) має враховуватись професійна компетентність, стаж та якість педагогічної роботи.

5.8. При встановленні кожної із зазначених кваліфікаційних кате-горій або посадового окладу (ставки заробітної плати), присвоєнні пе-дагогічних звань враховуються державні нагороди, рівень моральних якостей та загальної культури педагогічного працівника, володіння дер-жавною мовою відповідно до Закону «Про мови в Українській РСР».

5.9. Педагогічним працівникам, які не мають відповідної фахової освіти й прийняті на роботу в навчальні заклади до 1996 р. (набуття чинності Законом України «Про освіту» в редакції від 23 березня 1996 р.) та володіють достатнім практичним досвідом роботи, якісно і в пов-ному обсязі виконують свої посадові обов’язки, за умови проходження відповідного підвищення кваліфікації (для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів з предмета викладання) за рішенням атестаційної комісії при Міністерстві освіти Автономної Республіки Крим, управлін-нях освіти обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, а також при відповідних центральних органах управлін-ня навчальними закладами, як виняток, може присвоюватись кваліфі-каційна категорія: вища — за наявності стажу роботи на займаній по-саді не менше 8 років; перша — 6 років; друга — 5 років.

З уведенням у дію нової редакції Закону України «Про освіту» даний пункт поширюється на працівників, запрошених у навчальні заклади для викладання курсів або предметів, з яких не готувалися або не готу-ються фахівці у вищих педагогічних навчальних закладах. ( Розділ V доповнено пунктом 5.9 згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

5.10. Педагогічним працівникам, які припинили педагогічну діяль-ність у зв’язку зі скороченням штатів, ліквідацією навчального закла-ду, виходом на пенсію, переходом на роботу до органів управління осві-тою чи методичну роботу в системі освіти, у випадках відновлення ними роботи за фахом у навчальних закладах зберігається кваліфікаційна ка-тегорія, педагогічне звання, набуте раніше, чинність яких подовжуєть-ся не більше ніж на один рік з наступною атестацією на загальних під-ставах. (Розділ V доповнено пунктом 5.10 згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98 )

VI. Атестаційні комісії6.1. Атестація педагогічних працівників проводиться атестаційними

комісіями, що створюються при:навчально-виховних закладах, незалежно від відомчої підпорядко-ваності та форми власності;місцевих органах державного управління освітою, Міністерстві осві-ти Республіки Крим, міністерствах і відомствах України, що мають навчально-виховні заклади.Атестаційні комісії створюються щороку до 20 вересня і наділяються

повноваженнями на весь навчальний рік.Кількість і персональний склад атестаційної комісії при навчально-

виховному закладі, органі державного управління освітою визначаєть-ся і затверджується наказом їх керівника за погодженням з радою та ко-мітетом профспілки навчально-виховного закладу, органу державного управління освітою.

•

•

126

Педагогічні працівники малокомплектних навчально-виховних закладів атестуються атестаційними комісіями при базових навчаль-но-виховних закладах або районних, міських органах державного уп-равління освітою. Перелік цих установ визначається відповідними міс-цевими органами державного управління освітою.

6.2. Атестаційна комісія створюється в складі: голови (керівника на-вчально-виховного закладу, органу управління освітою), його заступни-ка, секретаря, членів комісії (заступника керівника навчально-виховного закладу, представника органу управління освітою, методичної служби, члена профспілкового комітету навчального закладу або члена вибор-ного профспілкового органу відповідного рівня в районній, міській або обласній атестаційних комісіях, фахових асоціацій, голів методичних об’єднань, найбільш кваліфікованих і авторитетних педагогів, членів ор-ганів громадського самоврядування в системі освіти). (Пункт 6.2 із зміна-ми, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

VII. Повноваження атестаційної комісії7.1. Атестаційна комісія узагальнює результати вивчення про-

фесійної діяльності, підвищення фахової компетентності та загальної культури, педагогічного працівника, який атестується, забезпечує об’єктивність експертних оцінок, дотримання основних принципів атестації педагогічних працівників.

7.2. Атестаційна комісія при навчально-виховному закладі:атестує і приймає рішення про відповідність (відповідність за умови, невідповідність) педагогічного працівника займаній посаді, встанов-лює, підтверджує (не підтверджує) одну із кваліфікаційних категорій: «спеціаліст», «спеціаліст II категорії», «спеціаліст I категорії», визна-чає відповідний посадовий оклад (ставку заробітної плати);приймає рішення і порушує клопотання перед атестаційною комісією при районному (міському) органі державного управління освітою, а для педагогічних працівників професійних навчально-виховних за-кладів, коледжів, технікумів, освітніх установ підвищення кваліфі-кації та перепідготовки кадрів — перед атестаційною комісією при відповідних вищих органах державного управління освітою, що мають зазначені навчально-виховні заклади, про встановлення, під-твердження (не підтвердження) педагогічним працівникам кваліфі-каційної категорії «спеціаліст вищої категорії», присвоєння, під-твердження (не підтвердження) педагогічного звання, а також про відповідне моральне і матеріальне заохочення (нагородження грамо-тою, відзначення премією тощо).7.3. Атестаційна комісія при районному (міському) органі державно-

го управління освітою:атестує педагогічних працівників районного (міського) методичного кабінету (центру); приймає рішення про їх відповідність (відповід-ність за умови, невідповідність), посаді, яку займають; встановлює, підтверджує (не підтверджує) їм одну з кваліфікаційних категорій: «спеціаліст», «спеціаліст II категорії», «спеціаліст I категорії». За поданням атестаційних комісій при навчально-виховних закладах атестує педагогічних працівників на кваліфікаційну категорію «спе-ціаліст вищої категорії» та присвоює, підтверджує (не підтверджує) педагогічне звання;приймає рішення і порушує клопотання перед атестаційною комісією при відповідних вищих органах державного управління освітою, що

•

•

•

•

127

мають навчально-виховні заклади, про встановлення, підтвердження (не підтвердження) педагогічним працівникам районного (міського) методичного кабінету (центру) кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії»;у двотижневий термін розглядає скарги педагогічних працівників на рішення атестаційних комісій навчально-виховних закладів.Для компетентного здійснення своїх повноважень атестаційна ко-

місія при районному (міському) органі державного управління освітою може створювати експертні групи із числа фахівців тієї галузі освіти, педагогічні працівники якої атестуються.

7.4. Атестаційна комісія при Міністерстві освіти Республіки Крим, управліннях освіти обласних, Київської, Севастопольської міських держ-адміністрацій:

розглядає клопотання атестаційних комісій при районних (міських) органах державного управління освітою, професійних навчально-ви-ховних закладах, вищих навчальних закладах I-II рівня акредитації, коледжах, освітніх установах підвищення кваліфікації та перепідго-товки кадрів і приймає рішення про встановлення, підтвердження (не підтвердження) педагогічним працівникам кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та відповідного педагогічного звання;узгоджує пропозиції атестаційних комісій при районних (міських) органах державного управління освітою щодо подовження термі-ну дії попередніх рішень атестаційних комісій загальноосвітніх на-вчальних закладів; ( Пункт 7.4 доповнено абзацом третім згідно з На-казом Міносвіти № 419 від 01.12.98).приймає рішення і порушує клопотання перед Міністерством осві-ти, міністерствами і відомствами України про моральне заохочення атестованих педагогічних працівників; розглядає скарги педагогічних працівників на рішення атестаційних комісій при районних (міських) органах державного управління ос-вітою, професійних навчально-виховних закладах, вищих навчаль-них закладах I-II рівня акредитації, коледжах, освітніх установах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.Для компетентного здійснення своїх повноважень дані атестаційні

комісії можуть створювати експертні групи з числа фахівців тієї галузі освіти, педагогічні працівники якої атестуються.

Рішення цієї комісії є остаточним.Аналогічна компетенція атестаційних комісій міністерств, відомств,

що мають в своєму підпорядкуванні навчально-виховні заклади, визна-чається відповідними міністерствами, відомствами.

VIII. Порядок проведення атестації8.1. До 20 вересня поточного року керівник навчально-виховного за-

кладу знайомить педагогічний колектив з наказом про створення атес-таційної комісії та атестацію педагогічних працівників у поточному навчальному році.

8.2. До 10 жовтня атестаційна комісія приймає:заяву від педагогічних працівників щодо проходження чергової або позачергової атестації;заяву про відмову від чергової атестації.В заяві, крім основних даних, зазначаються результати поперед ньої

атестації та кваліфікаційна категорія або педагогічне звання, на яке претендує педагогічний працівник;

•

•

•

•

•

•

•

128

подання керівника або ради навчально-виховного закладу про по-зачергову атестацію педагогічних працівників, рівень навчаль-но-виховної або методичної роботи яких нижчий від вимог, що пред’являються до кваліфікаційної категорії, встановленої їм за ре-зультатами попередньої атестації.8.3. До 20 жовтня поточного навчального року атестаційна комісія

розглядає подані документи, затверджує графік проведення атеста-ції і доводить його під розписку до відома осіб, які атестуються. Пе-дагогічним працівникам, які підлягають черговій атестації, але не претендують на підвищення кваліфікаційної категорії чи посадового окладу (ставки заробітної плати), присвоєння більш високого педаго-гічного звання, визначених за результатами попередньої атестації, і не мають претензій до своєї роботи з боку керівників навчально-ви-ховного закладу, батьків, учнів, атестаційна комісія може підтвер-дити встановлену їм кваліфікаційну категорію або посадовий оклад (ставку заробітної плати), педагогічне звання, що оформляється про-токолом.

8.4. До 20 березня поточного навчального року атестаційна комісія при навчально-виховному закладі завершує вивчення роботи педагогіч-них працівників і оформляє атестаційні листи у двох примірниках за формою, що додається. Результати підвищення кваліфікації педагогіч-ним працівникам враховуються на підставі поданого посвідченя.

8.5. Керівники установ та органів освіти повинні не пізніше як за 10 днів до засідання атестаційної комісії ознайомити педагогічних праців-ників з їх атестаційними листами (під розписку).

8.6. До 20 квітня поточного навчального року атестаційна комісія розглядає атестаційні листи, заслуховує працівників, які атестують-ся. На підставі всебічного розгляду наслідків їх педагогічної роботи, рівня фахової підготовки і професійної компетентності, рейтингу серед працівників районного (міського) методичного об’єднання (асоціації), оцінки працівникам педагогічного колективу навчально-виховного закладу, думки батьків, учнів приймає одне з рішень: «відповідає по-саді, яку займає», «відповідає посаді, яку займає, за умови виконання певних рекомендацій», «не відповідає посаді, яку займає», встановлює (підтверджує, не підтверджує) відповідну кваліфікаційну категорію, присвоює (підтверджує, не підтверджує) педагогічне звання; встанов-лює (підтверджує, не підтверджує) посадовий оклад (ставку заробітної плати) працівникам, зазначеним у пункті 2.2 розділу II Типового поло-ження, вносить пропозиції до заохочення педагогічних працівників.

8.7. З усіх питань, пов’язаних з атестацією, атестаційна комісія приймає рішення таємним голосуванням, порядок якого визначаєть-ся самою комісією. Воно вважається дійсним, якщо в засіданні комісії брало участь не менше 2/3 її членів. Результати голосування визнача-ються простою більшістю голосів присутніх членів атестаційної комісії. У разі однакової кількості голосів «за» і «проти» приймається рішен-ня на користь працівника, який атестується. Якщо при голосуванні не підтверджена кваліфікаційна категорія або посадовий оклад (ставка заробітної плати), на який претендував педагогічний працівник, йому встановлюється кваліфікаційна категорія або посадовий оклад (ставка заробітної плати) до фактичного рівня професійної діяльності, визна-ченого атестаційною комісією. Працівник, який є членом атестаційної комісії, атестується на загальних підставах.

•

129

8.8. У випадку неявки педагогічного працівника, який атестується, на засідання атестаційної комісії без поважних причин комісія після з’ясування причин неявки може провести атестацію у його відсутності.

8.9. Результати атестації (рішення, рекомендації) повідомляються атестованому працівникові на даному засіданні, оформляються прото-колом за підписом голови та секретаря атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа.

Атестаційний лист, заява або подання адміністрації про позачер-гову атестацію, копія кваліфікаційного посвідчення про підвищення кваліфікації зберігається в особовій справі педагогічного працівника.

Другий примірник атестаційного листа не пізніше тижневого строку вручається (під розписку) атестованому працівникові.

IX. Реалізація рішень атестаційної комісії9.1. За результатами атестації керівник навчально-виховного закла-

ду, органу державного управління освітою видає наказ, який у тижне-вий строк доводиться до відома атестованого, колективу та подається в бухгалтерію для нарахування педагогічному працівникові заробітної плати згідно із встановленим посадовим окладом (ставкою заробітної плати) з дня прийняття рішення атестаційної комісії. При зміні місця роботи педагогічному працівникові атестаційний лист є підставою для тарифікації його за новим місцем роботи.

9.2. У разі незгоди з рішенням атестаційної комісії при навчально-виховному закладі педагогічний працівник має право у двотижневий строк з дня вручення йому атестаційного листа звернутись із скаргою до атестаційної комісії вищого рівня (відповідно до компетенції, визначе-ної у розділі VII Типового положення). Подана скарга розглядається в двотижневий строк від дня її надходження.

Рішення атестаційної комісії вищого рівня є підставою для скасу-вання попереднього і видачі нового наказу про встановлення (підтвер-дження, не підтвердження) працівникові відповідної кваліфікаційної категорії, посадового окладу (ставки заробітної плати) чи присвоєння (підтвердження, не підтвердження) педагогічного звання з дня прий-няття рішення атестаційною комісією навчально-виховного закладу (органу державного управління освітою), дії якої оскаржувались.

9.3. Питання, пов’язані зі звільненням або переведенням на іншу роботу педагогічного працівника за результатами атестації, вирішуються керівни-ком відповідного навчально-виховного закладу в двомісячний строк з дня прийняття рішення атестаційної комісії. В разі оскарження рішення атеста-ційної комісії розірвання трудового договору може бути здійснене лише піс-ля його розгляду атестаційною комісією вищого рівня, рішення якої є оста-точним. Строк розгляду скарги не враховується у визначений двомісячний термін реалізації рішення. Після закінчення зазначеного строку звільнення педагогічного працівника за результатами атестації не допускається.

9.4. У випадку звільнення педагогічного працівника за результатами атестації у його трудову книжку вноситься запис з посиланням на пункт 2 статті 40 Кодексу Законів про працю України. Трудові спори з питань звільнення з роботи педагогічних працівників за підсумками атестації розглядаються відповідно до чинного законодавства.

Положення розроблене авторським колективом у складі:Болтівець С. І., Ковганич В. В., Красноголовець О. М., Луговий В. І.,

Міненко А. М., Нікітенко О. І., Пушенко О. Г., Северчук Л. М.

130

Додаток до Типового Положенняпро атестацію педагогічнихпрацівників України

Атестаційний лист

1. Прізвище, ім’я, по батькові________________________________2. Рік народження__________________3. Освіта________________3. Спеціальність за дипломом________________________________4. Стаж безпосередньої педагогічної роботи_____________________5. Місце роботи____________________________________________6. Посада_________________________________________________7. Державні нагороди, звання__________________________________________________________________________________________________________________________________________________8. Форма та результати підвищення кваліфікації протягом останніх

5 років за посвідченням_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________9. Результати попередньої атестації_____________________________________________________________________________________________________________________________________________10. Характеристика якості виконання посадових обов’язків,результативності навчально-виховної роботи, загальної іпрофесійної культури адміністрацією установи______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Керівник установи__________________ _______________________ (підпис) (прізвище, ініціали)

11. Оцінка професійної діяльності, загальної культури, моральнихякостей:__________________________________________________а) педагогічною радою_______________________________________________________________________________________________

Голова педагогічної ради_____________ ______________________ (підпис) (прізвище, ініціали)

б) батьками учнями__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Голова ради установи_____________ __________________________ (підпис) (прізвище, ініціали)

131

в) методичним об’єднанням (асоціацією) _________________________________________________________________________________________________________________________________________

Голова методичного об’єднання (асоціації) _______ ______________ (підпис) (прізвище, ініціали)

I. Рішення атестаційної комісії_________________________________________________________ (найменування установи, органу освіти)

Атестаційна комісія вирішила:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Голова атестаційної комісії___________ _______________________ (підпис) (прізвище, ініціали)

Секретар атестаційної комісії ___________ ____________________ (підпис) (прізвище, ініціали)

II. Рішення атестаційної комісії(яка встановлює категорію «спеціаліст вищої категорії)_________________________________________________________ (найменування установи, органу освіти)

Атестаційна комісія вирішила:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Голова атестаційної комісії___________ _______________________ (підпис) (прізвище, ініціали)

Секретар атестаційної комісії ___________ ____________________ (підпис) (прізвище, ініціали)

М. П. Дата

132

Чому запровадили сучасну українську термінологію і номенклатуру в хімії

Державним стандартом України «Елементи хімічні та речовини прості. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення» (ДСТУ 2439-94 чинний від 01.01.1995 року) установлено терміни, ви-значення та літерні позначення для елементів Періодичної системи і простих речовин. Стандарт пропонується для виконання не тільки у науці, шкільній освіті, а також і в хімічній промисловості та сумісних з нею галузях. Цей стандарт поширюється на назви хімічних елементів, їхні ізотопи, групи хімічних елементів, номенклатуру простих речовин та їхні алотропні модифікації. Підручники з хімії написані у відповід-ності із цим стандартом. Проте у стандарт не включено правила, термі-ни та визначення, що стосуються номенклатури хімічних сполук. Тому провідні науковці України визначили кілька основних принципів, що стали причиною запровадження української наукової номенклатури:

• наближення до міжнародних стандартів (рекомендацій ІUРАС), до першоджерел термінів;

• внутрішня логіка і взаємозв'язок термінів, зрозумілість найваж-ливіших правил номенклатури навіть для початківців;

• підпорядкування термінів правилам українського правопису і уз-годження з ними;

• мінімум правил, мінімум винятків сприяють легкості укладання списків і покажчиків;

• холодний прагматизм, обережне реагування на новації, навіть на нові рекомендації IUРАС;

• одна сполука, одна хімічна реакція — одна і тільки одна система-тична назва і навпаки. Синонімія систематичних назв є небажа-ною;

• систематична назва хімічного елемента повинна узгоджуватися з його символом і з назвами його сполук.

• назви простих речовин залишаються без змін.Що розділяє залізо як елемент і залізо як речовину.Ви, напевне, чули таке: «Аналіз крові показав нормальний вміст за-

ліза». Хіба не дивно звучить це речення? Адже сотні років слово «залі-зо» означало метал і тільки метал. Нарешті хіміки знайшли, що метал можна перетворити на хімічні сполуки. Це добре, але в них вже немає металу! Дивіться: коли винороб перетворює виноград на вино, він ніколи не каже, що воно містить виноград. Вино містить спирт та інші речови-ни. То чому ж сполука повинна містити метал залізо? Вона містить еле-мент Ферум — і ніяких непорозумінь тепер не виникає! Це стосується також інших стародавніх металів — золота, срібла, міді, олова, свинцю, ртуті. Їхні назви люди придумали саме для металів, а не для хімічних сполук і тим більше не для хімічних елементів, про які вони тоді нічого не знали.

Ще один приклад — з органічної хімії: етиловий спирт можна пе-ретворити на ацетальдегід або оцтову кислоту, про це всі знають. Спирт можна спалити, утворивши СО2 і воду. Але хімік ніколи не ска -же —«СО2 є спалений спирт» або «оцтова кислота містить такий-то від-соток спирту». Чому ж можна казати, що кров має такий-то відсоток заліза? Дійсно, про кров так колись казали, і це викликало подив і не-

133

порозуміння. Нарешті було знайдено вихід — називати метал і хімічний елемент по-різному: залізо і Ферум. Це ж так просто — все одразу стало на свої місця. Головне, що слово «ферум» розуміє навіть школяр 7-го класу. Причому правильно його пише і правильно вимовляє, правильно усвідомлює зв’язок із символом хімічного елемента.

Правила сучасної номенклатури хімічних сполукНазви неорганічних кислотЗберігаються традиційні назви сірчана кислота, сірководнева кисло-

та, азотна кислота. Ці кислоти можна, звичайно, називати, як сульфат-на кислота, сульфідна кислота, нітратна кислота. В усіх інших випад-ках назви кислот утворюються від назв відповідних аніонів:

аніон кислота аніон кислота

сульфіт, сульфат (ІV)

сульфітна, суль-фатна (ІV)

нітрит, нітрат (III)

нітритна, нітратна (III)

фосфат,фосфат (V), гідрогенфосфат, дигідрогенфосфат

фосфатна, фос-фатна (V)

фосфіт, фосфат (III)

фосфітна, фосфатна (III)

карбонат, гідрогенкарбонат

карбонатна манганат (VII) манганатна (VII)

хлорид хлоридна ціанід ціанідна

хлорат (V) хлоратна (V) хлорат (VII) хлоратна (VII)

Від назв аніонів оксигеновмісних кислот і відповідних органічних залишків походять назви естерів: етилнітрит, трибутилфосфат, діетил-карбонат, гліцеринтринітрат.

Назви солейПри назвоутворенні солей виконується принцип: як пишеться фор-

мула, так називається сіль, тобто частини назви йдуть у тому самому по-рядку, що й частини формули. Назви катіонів і аніонів пишуть окремо.

NaС1 натрій хлорид KNO3 калій нітрат (V)

(NH4)2 SO4 амоній сульфат КМnO4 калій манганат (VII)

МgSОз магній сульфат (ІУ)

КАl(SО4)2 калій алюміній сульфат

Са(НСОз)2 кальцій гідрогенкарбонат

СаСl(ОСl) кальцій хлорид хлорат (І)

За відмінками змінюється лише назва аніона: 5 г натрій хлориду.Розташування локантів у назвах органічних сполукРаніше ми відокремлювали локант (цифрове позначення) від суфік-

са і писали його перед коренем: 2-пропанол, 1-бутен або після нього: пропанол-2, бутанол-1. При наявності кількох функцій локант першої з них писали перед коренем, інші — перед суфіксом: З-бутен-1-ол. За рекомендаціями ШРАС, тепер усі локанти треба писати безпосередньо перед суфіксом, до якого цей локант відноситься: пропан-2-ол, бут-1-ен, бут-3-ен-1-ол. Локанти алкільних груп, як і раніше, пишуть перед назвою відповідної групи: 2-метилбут-3-ен-1-ол. Звичайно, такі назви стало вимовляти важче. Але звертаємо увагу на те, що систематичні на-

134

зви призначені насамперед не для усної мови, а для письма. В усній мові такі назви треба замінювати на терміни типу «сполука 7», «структура 5а» тощо, посилаючись на відповідну формулу. Предметні покажчики і списки в базах даних тепер будуть більш послідовними, програмування назв значно спрощується.

Назви ароматичних вуглеводнівЗ метою уніфікації суфікс усіх ароматичних вуглеводнів -єн. Це сто-

сується насамперед найпростіших представників, у назвах яких писали -ол (бензол, толуол тощо) та -ін (нафталін). Зараз винятків не буде: бен-зен, толуен, ксилен, нафтален, стирен, антрацен, фенантрен, иітрен.

Тепер суфікс -ол відповідатиме спиртам (пропанол, бутанол), -ін (-ин) — вуглеводням з потрійним зв’язком (пропін, бутин). Як відомо, суфікси -ол і -ин застосовуються також у номенклатурі гетероцикліч-них сполук, але в курсі хімії середньої школі цього немає.

Правопис префіксів ди- (ді-) і суфіксів -ен (-єн), -ил (-іл, -їл)Перед приголосними пишемо ди-, перед приголосними ді-: диме-

тил, дипропіл, але діоктил, діаліл. Після приголосних пишемо -ен, піс-ля голосних -єн: бутен, бутадієн. Після б, л, м, н, п, ф пишемо -іл, після голосних -їл, в усіх інших випадках ил: пропіл, феніл, бензоїл, метил, бензил, децил. Так легше вимовляти. Це стосується також суфіксів -ин, -ит, -ид: бутин, пропін, кальцит, сульфіт, хлорид, бромід. Правило сто-сується не лише систематичних назв, але й інших термінів. У префіксі три- голосна не змінюється, тобто завжди пишемо и-: триол, триєн.

ДСТУ 2439-94Державний стандарт Україниелементи хімічні та речовини прості

Чинний від 1995.01.01

1. Галузь використанняЦей стандарт установлює терміни, визначення та літерні позначен-

ня для елементів Періодичної системи і простих речовин у галузі хімії, хімічної промисловості та сумісних з ними галузей.

Цей стандарт поширюється на назви хімічних елементи, їхні ізото-пи, групи хімічних елементів, номенклатуру простих речовин та їхні алотропні модифікації. Стандарт встановлює терміни і визначення по-нять у науці, промисловості та освіті.

У стандарт не включені терміни та визначення, що стосуються но-менклатури хімічних сполук.

Терміни, регламентовані в даному стандарті, обов’язкові для вико-ристання: у всіх видах нормативної документації, довідковій та навчаль-но-методичній літературі, що належать до хімії, хімічної промисловості та споріднених галузей, у процесі виконання робіт зі стандартизації чи використання результатів цих робіт, включаючи програмні засоби для комп’ютерних систем.

Вимоги стандарту обов’язкові для використання в роботі підпри-ємств, установ, організацій, що діють на території України, технічних

135

комітетів з стандартизації, науково-технічних та інженерних това-риств, міністерств (відомств).

Терміни та визначення, встановлені у цьому стандарті, відповідають міжнародним стандартам ISO та вимогам UIPAC.

Для кожного поняття встановлено один стандартизований термін.ДСТУ 2439—94Не дозволено вживати терміни-синоніми, наведені в круглих дуж-

ках після стандартизованого терміна з позначкою «Нд».Терміни-синоніми без позначки «Нд», що набрані у дужках, подані

як довідкові і не є стандартизованими.Подані визначення можна в разі необхідності змінювати, вводячи до

них похідні ознаки, розкриваючи значення використовуваних термінів, зазначаючи об’єкти, що вводять в обсяг визначуваного поняття. Зміни не повинні порушувати обсяг і зміст понять, визначених у стандарті.

Стандартизовані терміни набрано напівжирним шрифтом, а довід-кові синоніми — курсивом.

У стандарті, як довідкові, подані німецькі [de], англійські [en], фран-цузькі [fr] відповідники стандартизованих Термінів, узяті з національ-них стандартів інших країн.

Через відсутність відповідних термінів та визначень у чинних дер-жавних російськомовних стандартах, подано переклад термінів та виз-начень російською мовою [ru].

У стандарті наведені абеткові покажчики українських термінів, їх-ніх іншомовних відповідників та абеткові покажчики символів хіміч-них елементів за латинською абеткою.

ДСТУ 2439-94

1. Загальні терміни та визначення

2.1 атомНайменша, хімічна неподільна електронейтральна частинка ма-терії, що складається з позитив-но зарядженого ядра і негативно заряджених електронів

deenfrru

AtomatomatomатомМельчайшая химическая неде-лимая электроотрицательная частичка материи, которая состоит из положительно заряженного ядра и отрицательно заряженных электронов

2.2 протонне число (Нд порядковий номер)Кількість протонів в атомі

deenfrru

Protonenzahlproton numberprotoniquie nombersпротонное числоКоличество протонов в атоме

2.3 хімічний елементТип атомів, що характеризують-ся певним протонним числом

deenfrru

Chemische Element Chemical elementelement chimiqueхимический элементТип атомов, который характери-зуется определенным протонным числом

136

2.4 проста речовинаРечовина, утворена атомами одного елемента

deenfrru

einfache Verbrinduhgensimple substancecorpa simpleпростое веществоВещество, образованное атомами одного элемента

2.5 нуклонне число (масове число)Загальне число протонів та ней-тронів в атомі

deenfrru

NukJeonenzahlnuclon numbernucleonicui nombersнуклонное числоОбщее количество протонов и ней-тронов в атоме

2.6 ІзотопАтом одного елемента, що має певне нуклонне (масове) число

deenfrru

IsotopisotopeisotopeизотопАтом одного элемента, который имеет определенное нуклонное число

2.7 алотпопіяВластивість хімічних елементів утворювати декілька простих речовин, що відрізняються за будовою та властивостями

deenfrru

AllotropieallotropieallotropieаллотропияСвойство химических элементов образовывать несколько простых веществ, которые отличаются по строению и свойствам

2.8 електронні модифікації (алотпропні відозміни)Прості речовини одного хімічно-го елемента

deenfrru

Allotrope Formallotropic formforme allotropiqueаллотропные модификации (алло-тропические видоизменения)Простые вещества одного химичес-кого элемента

2.9 ІонЕлектронодефіцитний або елект-рононадлишковий атом чи група атомів

deenfrru

IonionionионЭлектронодефицитный или элект-роноизбыточный атом либо группа атомов

Назви та символи хімічних елементів подано в табл. 2.1

137

Наз

ва х

іміч

ног

о ел

емен

таС

им

вол

Пр

отон

не

чи

сло

Ук

ра

їнсь

кою

мов

оюen

de

ru

Ак

тин

ійac

tin

ium

Act

iniu

mак

тин

ий

Ac

89

Ал

юм

іній

alu

min

ium

Alu

min

ium

ал

юм

ин

ий

Al

13

Ам

ери

цій

am

eric

ium

Am

eric

ium

амер

иц

ий

Am

95

Ар

ген

тум

silv

erS

ilb

erсе

реб

ро

Ag

47

Ар

гон

arg

onA

rgon

арго

нA

r18

Ар

сен

ars

enic

Ars

enм

ыш

ьяк

AS

3

Аст

атa

stat

ine

Ast

atас

тат

At

85

Ау

ру

мg

old

Gol

dзо

лот

оA

u79

Бар

ійb

ari

um

Ba

riu

mба

ри

йB

a5

6

Бер

ил

ійb

eryl

liu

mB

eryl

liu

mбе

ри

ли

йB

e4

Бер

кл

ійb

erk

eliu

mB

erk

eliu

mбе

рк

ли

йB

k9

7

Біс

му

тbi

smu

thB

ism

ut

висм

ут

Bi

83

Бор

bor

onB

orбо

рB

5

Бр

омbr

omin

eB

rom

бром

Br

35

Ван

ад

ійv

an

adiu

mV

an

adiu

mва

на

ди

йV

23

Вол

ьфр

амtu

ng

aten

Wol

fra

mво

льф

рам

W74

Гаф

ній

ha

fniu

mH

afn

ium

гаф

ни

йH

f72

Гел

ійh

eliu

mH

eliu

mге

ли

йH

e2

Гід

рог

енh

yd

rog

enW

ass

erst

off

водо

род

H1

Гол

ьмій

hol

miu

mH

olm

ium

гол

ьми

йH

o67

138

Га

дол

іній

gad

olin

ium

Gad

olin

ium

гадо

ли

ни

йG

d6

4

Га

лій

ga

lliu

mG

all

ium

гал

ли

йG

a31

Гер

ман

ійg

erm

an

ium

Ger

ma

niu

mге

рм

ани

йG

e3

2

Ди

спр

озій

dy

spn

osiu

mD

ysp

nos

ium

ди

спр

ози

йD

y6

6

Евр

опій

euro

piu

mE

uro

piu

mев

роп

ий

Em

63

Ен

ште

йн

ійei

nst

ein

ium

Ein

stei

niu

mэн

ште

йн

ий

Es

99

Ер

бій

erbi

um

Erb

ium

эрби

йE

r6

8

Інд

ійin

diu

mIn

diu

mи

нд

ий

In4

9

Іод

iod

ine

Iod

йод

I5

3

Іри

дій

irid

ium

Irid

ium

ир

ид

ий

Ir7

7

Ітер

бій

ytt

erbi

um

Ytt

erbi

um

итт

ерби

йY

b70

Ітр

ійy

ttri

um

Ytt

riu

mи

ттр

ий

Y3

9

Ка

дм

ійca

dm

ium

Cad

miu

mк

ад

ми

йC

d4

8

Ка

лій

pot

ass

ium

Ca

liu

mк

ал

ий

K19

Ка

ліф

орн

ійca

lifo

rniu

mC

ali

forn

ium

ка

ли

фор

ни

йC

f9

8

Ка

льц

ійca

lciu

mC

alc

ium

ка

льц

ий

Ca

20

Кар

бон

carb

onK

ohie

nst

off

угл

ерод

C6

Коб

ал

ьтco

ba

ltC

oba

ltк

оба

льт

Co

27

Кр

ип

тон

kry

pto

nK

ryp

ton

кр

ип

тон

Kr

36

Ксе

нон

xen

onX

enon

ксе

нон

Xe

54

Ку

пр

ум

cop

pen

Ku

pfe

rм

едь

Cu

29

Кю

рій

curi

um

Cu

riu

mк

юр

ий

Cm

96

139

Лан

тан

lan

tha

nu

mL

anth

anл

анта

нL

a57

Літ

ійli

thiu

mL

ith

ium

ли

тий

Li

3

Лоу

рен

сій

law

ren

ciu

mL

awre

nci

um

лоу

рен

сий

Lr

103

Лю

тец

ійlu

teti

um

Lu

teti

um

лю

тец

ий

Lu

71

Маг

ній

mag

nes

ium

Mag

nes

ium

маг

ни

йM

g1

2

Ман

ган

ma

ng

an

ese

Ma

ng

an

мар

ган

ецM

a2

5

Мен

дел

євій

men

del

eviu

mM

end

elev

ium

мен

дел

еви

йM

d10

1

Мер

ку

рій

mer

cury

Qu

eck

silb

erр

туть

Hg

80

Мол

ібд

енm

olu

bd

enu

mM

olu

bd

aen

мол

ибд

енM

o4

2

Нат

рій

sod

ium

Nat

riu

mн

атр

ий

Na

11

Нео

ди

мn

eod

ym

iun

Neo

dy

mн

еод

им

Nd

60

Неп

тун

ійn

eptu

niu

mN

eptu

niu

mн

епту

ни

йN

p9

3

Нео

нn

eon

Neo

nн

еон

Ne

10

Нік

олn

ick

el,

nic

col

Nic

kel

ни

кел

ьN

i2

8

Ніо

бій

nio

biu

mN

iob

ин

оби

йN

b41

Ніт

рог

енn

itro

gen

Sti

ckst

off

азот

N7

Ноб

елій

nob

eliu

mN

obel

ium

ноб

ели

йN

o10

2

Ок

сиге

нox

yg

enS

auer

stof

fк

исл

ород

O8

Осм

ійos

miu

mO

smiu

mос

ми

йO

s76

Па

ла

дій

pa

llad

ium

Pa

llad

ium

па

лл

ад

ий

Pd

46

Пл

ати

на

pla

tin

um

Pla

tin

пл

ати

на

Pt

78

Пл

уто

ній

plu

ton

ium

Plu

ton

ium

пл

уто

ни

йP

u9

4

140

Пл

юм

бум

lead

Ble

iсв

ин

ецP

b8

2

Пол

оній

pol

oniu

mP

olon

ium

пол

они

йP

o8

4

Пр

азео

ди

мp

rase

ody

miu

mP

rase

ody

mп

раз

еод

им

Pr

59

Пр

омет

ійp

rom

eth

ium

Pro

met

hiu

mп

ром

ети

йP

m61

Пр

отак

тин

ійp

rota

ctin

ium

Pro

tact

iniu

mп

рот

акти

ни

йP

a91

Ра

дій

rad

ium

Rad

ium

ра

ди

йR

a8

8

Ра

дон

rad

onR

adon

ра

дон

Rn

86

Рен

ійrh

eniu

mR

hen

ium

рен

ий

Re

75

Род

ійrh

odiu

mR

hod

ium

род

ий

Rh

45

Ру

бід

ійru

bid

ium

Ru

bid

ium

ру

бид

ий

Rb

37

Ру

тен

ійru

then

ium

Ru

then

ium

ру

тен

ий

Ru

44

Сам

арій

sam

ari

um

Sa

ma

riu

mса

мар

ий

Sm

62

Сел

енse

len

ium

Sel

enсе

лен

Se

34

Си

ліц

ійsi

lico

nS

ilic

ium

кр

емн

ий

Si

14

Ск

анд

ійsc

an

md

ium

Sca

nm

diu

mск

анд

ий

Sc

21

Ста

ну

мti

nZ

inn

олов

оS

n5

0

Сти

бій

an

tim

ony

An

tim

onсу

рьм

аS

b51

Стр

онц

ійst

ron

tiu

mS

tron

tiu

mст

рон

ци

йS

r3

8

Сул

ьфу

рsu

lfu

rS

chw

efei

сер

аS

16

Та

лій

tha

lliu

mT

hal

liu

mта

ли

йT

l81

Тан

тал

tan

talu

mT

an

tal

тан

тал

Ta

73

Тел

ур

tell

uri

um

Tel

lur

тел

лу

рT

e52

141

Тер

бій

terb

ium

Ter

biu

mте

рби

йT

b6

5

Тех

нец

ійte

chn

etiu

mT

ech

net

ium

тех

нец

ий

Tc

43

Ти

тан

tita

niu

mT

ita

nти

тан

Ti

22

Тор

ійth

oriu

mT

hor

ium

тор

ий

Th

90

Тул

ійth

uli

um

Th

uli

um

тул

ий

Tm

69

Ун

ілге

ксі

йu

nil

hex

ium

—у

ни

лге

кси

йU

nh

106

Ун

ілк

вад

ійu

nil

quad

ium

—к

ур

чат

ови

йU

nq

104

Ун

ілок

тій

un

aloc

tiu

m—

ун

ил

окти

йU

no

108

Ун

ілп

енті

йu

nil

pen

tiu

m—

ни

льс

бор

ий

Un

p10

5

Ун

ілсе

пті

йu

nil

sep

tiu

m—

ун

ил

епти

йU

ns

107

Ур

анu

ran

ium

Ura

niu

mу

ран

U9

2

Фер

ум

iron

Els

enж

елез

оF

e2

6

Фер

мій

ferm

ium

Fer

miu

mф

ерм

ий

Fm

100

Фл

юор

flu

orin

eF

luor

фто

рF

9

Фос

фор

ph

osp

hor

us

Ph

osp

hor

фос

фор

P15

Фр

анц

ійfr

an

ciu

mF

ran

ciu

mф

ран

ци

йF

r87

Хл

орch

lori

ne

Ch

lor

хл

орC

l17

Хр

омch

rom

ium

Ch

rom

хр

омC

r2

4

Цез

ійca

esiu

mC

aesi

um

цел

ий

Cs

55

Цер

ійce

riu

mC

erц

ери

йC

e5

8

Ци

нк

zin

cZ

ink

ци

нк

Zn

30

Ци

рк

оній

zirc

oniu

mZ

irco

niu

mц

ир

кон

ий

Zr

40

142

Назви найпоширеніших простих речовин подано в табл. 2.2Таблиця 2.3

Назва простої речовини Символ Назва відповідного елемента, від якого походить проста

речовина

Азот N3 Нітроген

Водень H3 Гідроген

Вуглець C Карбон

Залізо Fe Ферум

Золото Au Аурум

Йод I3 Іод

Кисень O2 Оксиген

Мідь Cu Купрум

Нікель Ni Нікол

Озон O3 Оксиген

Олово Sn Станум

Ртуть Hg Меркурій

Свинець Pb Плюмбум

Сірка S Сульфур

Срібло Ag Аргунтум

Фтор F3 Флюор

3. Назви груп елементівДля груп елементів використовують назви, наведені в табл. 3.1

Таблиця 3.1

Назва групи Елементи, що входять до групи

Легкі метали Літій(Li), Натрій (Na), Калій (K), Рубідій (Rb), Цезій (Cs), Францій (Fr)

Лужноземельні метали

Кальцій (Ca), Стронцій (Sr), Барій (Ba), Радій (Ra)

Рідкоземельні метали

Скандій (Sc), Ітрій (Y), Лантан (La), Церій (Ce), Празеодим (Pr), Неодим (Nd), Прометій (Pm), Самарій (Sm), Европій (Eu), Гадоліній (Gd), Тербій (Tb), Диспрозій (Dy), Гольмій (Ho), Ербій (Er), Тулій (Tm), Ітербій (Yb), Лютецій (Lu)

Актиноїди Актиній (Ac), Торій (Th), Протактиній (Pa), Уран(U), Не-птуній (Np), Плутоній (Pu), Америцій (Am), Кюрій (Cm), Берклій (Bk), Каліфорній (Cf), Ейнштейній (Es), Фермій (Fm), Менделевій (Md), Нобелій (No), Лоуренцій (Lr)

Халькогени Оксиген (O), Сульфур (S), Селен (Se), Телур (Te), Полоній (Po)

Галогени Флюор (F), Хлор(Cl), Бром (Br), Іод (I), Астат (At)

Інертні гази Гелій (He), Неон (Ne), Аргон (Ar), Криптон (Kr), Ксенон (Xe), Радон (Rn)

143

Найважливіші позначення4.1 Нуклонне число (масове число) елементів. Наводяться арабською

цифрою зверху зліва від символу елементівПриклад: 13O4.2 Протонне число елемента. Наводиться арабською цифрою знизу

зліва від символу елемента.Приклад: 7N4.3 Назва хімічного елемента завжди пишеться з великої літери, про-

стої речовини, що відповідає цьому елементу — з малої літери. Допус-кається використання традицийних назв для простих речовин, наведе-них у таблиці 2.2

Приклад:Гідроген — елемент, водень — проста речовина,Ферум — елемент, залізо — проста речовина,Калій — елемент, калій — проста речовина.4.4 Заряд іона наводиться зверху справа від символу іона арабською

цифрою зі знаком (+) або (–) після цифри.Примітка: Елементи від La до Lu називають латиноїдамиПриклад: Ca2+, Na1+

4.5 Стехіометричні співвідношення в молекулах — це число деяких атомів та їхніх груп, що зв’язані між собою чи з іншими атомами. Це число позначається арабською цифрою знизу справа від символу атома чи після дужок, що містить групу атомів.

Приклад: O3 ·4.6 Повний символПротонне, нуклонне число, заряд іона, стехіометричне число можна

за необхідності наводити одночасно

Приклад: 32 216 2·S −

4.7 Ступінь окисленняСтупінь окислення елемента зазначається як число електронів, що

перейшли б до більш електронегативного атома.У вільному стані ступінь окиснення елемента дорівнює нулю.

У разі написання формул лінійних сполук ступінь окиснення наводить-ся арабською цифрою над символом елемента зі знаком (+) чи (–) перед цифрою або римською цифрою без знака, а в тексті — у дужках після назви елемента

Приклад:

Хром (+6), Cl (+7), Cr(VI)4.8 ІзотопиІзотопи мають назви, що збігаються з назвою елемента, але їх розріз-

няють за нуклонним числом. При цьому нуклонне число наводиться зверху зліва від символу елемента (пп. 4.1, 4.6)

4.9 Алотропні модифікаціїДля позначення алотропних модифікацій, які можна розрізнити за

складом молекул, використовують числові префікси грецького похо-дження: моно, ди, три, тетра…

4.10 При невизначеному числі структурних одиниць використову-ють префікс полі-, поруч з префіксами катена (ланцюговий) та цикло (циклічний). Останні записують курсивом

H2

1

4

2+ −S O+6

144

Приклад:H — моноводень, моногідроген, атомарний водень;H2 — дигідроген, водень;O2 — диоксиген, кисень;O3 — триоксиген, озон;S2 — цикло-октасірка;Cn — катена-полікарбон, карбін4.11 Для твердих поліморфних модифікацій можна використовувати

їхні позначення грецькими літерами, а також назви за однією з ознак модифікації: кольором, кристалічним станом чи кристалічною струк-турою

Приклад:α-Sn — α-станум, α-олово, сірий станум;β -Sn — β-станум, β−олово, білий станум;γ -Sn — γ-станум, γ-олово, ромбічний (ромб) станум, крихкий станум.У найпростіших випадках можна вживати традиційні для українсь-

кої мови назви. Так, алатропні модифікації вуглецю називають — ал-маз, графіт, карбін, аформний вуглець.

4.12 У більш складних випадках кристалічні алатропні модифікації називають, додаючи у дужках після назви елемента символи Пірсона, які визначають кристалічний клас, тип елементарної комірки та число атомів у кожній комірці.

Приклад: α-Se — α-селен, селен (mP32)5. Абеткові покажчикиАбетковий покажчик символів хімічних елементів за латинською

абеткою

Символ Назва Символ Назва

1 2 3 4

Ac Актиній Gd Гадоліній

Ag Аргентум Ge Германій

Al Алюміній H Гідроген

Am Америцій He Гелій

Ar Аргон Hf Гафній

As Арсен Hg Меркурій

At Астат Ho Гольмій

Au Аурум I Іод

B Бор In Індій

Ba Барій Ir Іридій

Be Берилій K Калій

Bi Бісмут Kr Криптон

Bk Берклій La Лантан

Br Бром Li Літій

C Карбон Lr Лоуренцій

Ca Кальцій Lu Лютецій

145

Cd Кадмій Md Менделєвій

Ce Церій Mg Магній

Cf Каліфорній Mn Манган

Cl Хлор Mo Молібден

Cm Кюрій N Нітроген

Co Кобальт Na Натрій

Cr Хром Nb Ніобій

Cs Цезій Nd Неодим

Cu Купрум Nd Неон

Dy Диспрозій Ni Нікол

Er Ербій Ne Нобелій

Es Ейнштейній Np Нептуній

Eu Европій O Оксиген

F Флюор Os Осмій

Fe Ферум P Фосфор

Fm Фермій Pa Протактиній

Fr Францій Pb Плюмбум

Ga Галій Pd Паладій

Pm Прометій Tb Тербій

Po Полоній Tc Технецій

Pr Протактиній Te Телур

Pl Платина Th Торій

Pu Плутоній Ti Титан

Ra Радій Tl Талій

Rb Рубідій Tm Тулій

Re Реній U Уран

Rh Родій Unh Унілгексан

Rn Радон Uno Унілоктій

Ru Рутеній Unp Унілпентій

S Сульфур Unq Унілквадій

Sb Стибій Uns Унілсептій

Sc Скандій V Ванадій

Se Селен W Вольфрам

Si Силіцій Xe Ксенон

Sm Самарій Y Ітрій

Sn Станум Vb Ітербій

Sr Стронцій Zn Цинк

Ta Тантал Zr Цирконій

146

Абетковий покажчик українських термінівалотропія 2.7атом 2.1елемент хімічний 2.3ізотоп 2.6іон 2.9модифікації алотропні 2.8номер порядковий Нд 2.2речовина проста 2.4число масове 2.5число нуклонне 2.5число протонне 2.2

Абетковий покажчик німецьких термінівallotrope Form 2.8Allotropie 2.7Atom 2.7Chemische Element 2.3einfache Verbrinduhgen 2.4Ion 2.9Isotop 2.6NukJeonenzahl 2.5Protonenzahl 2.2

Абетковий покажчик англійських термінівallotropic form 2.8allotropie 2.7atom 2.1chemical element 2.3ion 2.9isotope 2.6nuclon number 2.5proton number 2.2simple substance 2.4

Абетковий покажчик французьких термінівallotropie 2.7atom 2.1corps simple 2.4element chimique 2.3forme allotropique 2.8ion 2.9isotope 2.6nucleonic nombers 2.5protonique nombera 2.2

Абетковий покажчик російських термініваллотропия 2.7аллотропные модификации 2.8атом 2.1изотоп 2.1ион 2.9

147

нуклонное число 2.5простое вещество 2.4протонное число 2.2химический элемент 2.3Л00УДК 54 + 001.4 + 083.74 + 54.121 + 541.43 – 23 + 541.7 + 541.9Ключові слова: елементи хімічні, речовини прості, назви та символи

хімічних елементів, назви груп елементів, атом, протонне число, нук-лонне число, ізотоп, алотропія, алотропні модифікації, іон, стехіомет-ричне співвідношення.

Учитель року

Учитель — карта зоряна в світи.І доки будуть існувати люди,Він стрічкою любові й добротиСерця дітей пов’язувати буде.

Ці слова написав Олексій Гиря, переможець Всеукраїнського кон-курсу «Учитель року-2002» у номінації «хімія», Заслужений учитель України.

Переглядаючи матеріали вчителів хімії, журі читали прозу і поезію. І зрозуміли — не тільки фізики, але й хіміки можуть бути ліриками, творцями свого життя, творчими особистостями, визначними, неорди-нарними і неповторними.

Згідно з положенням «Про Всеукраїнський конкурс «Учитель року» номінація хімія проводиться кожні 3 роки.

Роботи усіх конкурсантів цікаві і змістовні. Дуже різноманітні про-блеми, над вирішенням яких працюють передові вчителі України:

гуманітаризація процесу навчання на уроках хімії; розвиток пізнавальних інтересів і здібностей учнів у процесі вивчен-ня хімії; шляхи формування пізнавального інтересу учнів при вивченні хімії; впровадження особистісно орієнтованого навчання в процесі викла-дання хімії; навчання творчості учнів на уроках хімії; діагностика інтелекту в системі диференційованого навчання учнів здійснення науково-практичної підготовки з хімії талановитої і здіб-ної молоді в умовах школи нового типу; застосування розвивальних та здоров’я-зберігаючих технологій у процесі навчання хімії; використання принципу історизму при викладанні хімії; формування елементів екологічних знань на уроках хімії засобами нестандартних форм; рейтингова технологія оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії; формування системного знання та наукового мислення учнів на уро-ках хімії засобами інтегрованого підходу;

••

••

••

•

••

•

•

148

використання хімічного експерименту як засобу активізації нав-чально-пізнавальної діяльності учнів.

Журі оцінює актуальність проблеми, самостійність та результатив-ність учителя у впровадженні її у навчально-виховний процес.

Значна кількість претендентів друкуються у газеті «Хімія. Біоло-гія». Дуже приємно, що вчителі мають навіть цикли статей, наприклад з екологічної тематики.

Природно, що у творчих вчителів творять і учні. Майже всі з них ви-ховують учасників та призерів учнівських олімпіад, конкурсів-захистів наукових робіт різних рівнів, деякі учні навіть брали участь у республі-канських та міжнародних.

Важливими критеріями відбору є розробки циклів уроків та аналіз відеозаписів уроків: різні типи уроків, активні форми, сучасні педаго-гічні технології, зв'язок із життям, міжпредметні зв'язки.

Усі конкурсанти захищають свій педагогічний досвід: письмовий ек-замен з фахової підготовки, конкурсні уроки, творче завдання.

Проте оформлення багатьох матеріалів не завжди відповідає вимо-гам, що визначаються щорічно листами Міністерства освіти і науки України. Зокрема опис педагогічного досвіду, що передбачає розкрит-тя індивідуальних особливостей вчителя обсягом до 5-ти сторінок, мав значно більший обсяг та містив реферати або теоретичні відомості про педагогічні технології відомі і визнані в педагогіці, крім того, відомих науковців сучасності і минулого. Слід сказати, що час для роботи журі обмежений і перевантаження підбірки матеріалів претендентів 3–5 сце-наріями ускладнювало роботу журі. Тому на майбутнє необхідно враху-вати ці зауваження та чітко дотримуватись відповідних інструкцій, щоб не робити зайвого та не заводити журі у цейтнот.

Серед представлених друкованих робіт претендентів були розробки ро-бочих зошитів на друкованій основі, методичні рекомендації, розробки з правил техніки безпеки, що затверджені обласними ІППО, проте не було жодної з рекомендаційним грифом Міністерства освіти і науки України.

УказПрезидента Українипро Всеукраїнський конкурс «Учитель року»

З метою стимулювання активної участі вчителів у ста новленні і роз-витку національної системи освіти, популяриза ції кращих педагогіч-них здобутків і професійної майстерності постановляю:

1. Підтримати ініціативу Міністерства освіти України, Ака-демії педагогічних наук України, Творчої спілки вчителів Ук ра-їни, Педагогічного товариства України і заснувати щорічний все-український конкурс «Учитель року».

2. Кабінету Міністрів України затвердити у місячний строкПоложення про щорічний всеукраїнський конкурс «Учитель року», передбачивши, зокрема, що переможцям конкурсу при-своюється зван ня «Заслужений учитель України».

•

149

Про затвердження Положенняпро Всеукраїнський конкурс«Учитель року»

ПОСТАНОВАКабінету Міністрів Українивід 11 серпня 1995 р. № 638

м. Київ29 червня 1995 року № 489/95

На виконання Указу Президента України від 29 червня 1995 р. № 489 «Про всеукраїнський конкурс «Учитель року» Кабінет Міністрів Ук раїни постановляє:

1. Затвердити Положення про всеукраїнський конкурс «Учитель року», що додається.

2. Міністерству фінансів, Уряду Автономної Республіки Крим, облас-ним, Київській і Севастопольській міським державним адмі ністраціям передбачати у відповідних бюджетах кошти на проведення щорічного всеукраїнського конкурсу «Учитель року».

3. Установити, що перший всеукраїнський конкурс «Учитель року» проводиться у 1995/96 навчальному році.

Прем’єр-міністр України Є. Марчук

Перший заступник Міністра Кабінету Міністрів України

М. Селівон

Положенняпро Всеукраїнський конкурс «Учитель року»

Затвердженопостановою Кабінету Міністрів України

від 11 серпня 1995 р. № 638

1. Всеукраїнський конкурс «Учитель року» є одним із заходів ре-алізації Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI сто-ліття») і проводиться з метою виявлення і підтримання творчої праці вчителів, підвищення їх професійної майстерності, популяри зації педа-гогічних здобутків.

Завданнями конкурсу є:піднесення ролі вчителя у суспільстві і підвищення престижності цієї професії;привернення уваги громадськості, органів влади до проблем освіти;сприяння творчим педагогічним пошукам, удосконаленню фахо вої майстерності вчителя;поширення передового педагогічного досвіду;забезпечення незалежної експертної оцінки педагогічної діяльності.

•

••

••

150

2. Всеукраїнський конкурс «Учитель року» проводить Міносвіти ра-зом з Академією педагогічних наук, Творчою спілкою вчителів, Педаго-гічним товариством.

Міносвіти за поданням зазначених організацій затверджує щороку до 1 жовтня склад центрального оргкомітету конкурсу та фахові журі.

3. Центральний оргкомітет конкурсу визначає фахи (не більше ніж п’ять), з яких проводиться конкурс у поточному навчальному році, встановлює критерії відбору поданих на конкурс матеріалів, умови та порядок проведення заключної частини конкурсу і не пізніше як за мі-сяць до початку першого туру забезпечує їх доведен ня до відома педаго-гічної громадськості.

4. Всеукраїнський конкурс «Учитель року» проводиться щороку в три тури:

перший — районний (міський) — грудень;другий — Автономної Республіки Крим, обласний, Київський та Севас топольський міський — січень—лютий;третій — всеукраїнський — квітень.5. Для проведення першого і другого туру утворюються на місцях

оргкомітети конкурсу і журі з кожного фаху.Склад районного (міського) оргкомітету конкурсу і журі затвер-

джується районним (міським) відділом (управлінням) освіти за подан-ням районного (міського) методичного кабінету та фахових асоціацій учителів (за їх наявності).

Склад оргкомітету і журі конкурсу в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві і Севастополі затверджується відповідним органом управління освітою за поданням науково-методичної уста нови та фахо-вих асоціацій (за їх наявності).

6. Всеукраїнський конкурс «Учитель року» проводиться на добро-вільних засадах. У ньому можуть брати участь учителі — громадяни України незалежно від одержаної освіти, набутого фаху, педагогіч ного стажу, віку.

7. Дня участі в конкурсі претендент подає районному (міському) орг-комітету такі матеріали:

заяву про бажання брати участь у конкурсі «Учитель року»;опис власного досвіду, що розкриває оригінальність педагогічних

ідей, методів, технологій;аналіз результатів праці.За бажанням учитель може подати оргкомітету й інші матеріали (в

тому числі відгуки наукових установ, фахових асоціацій), що глибше розкривають його творчі здобутки.

8. До участі в кожному наступному турі допускаються переможці по-переднього туру з кожного фаху, на яких оргкомітет подає мате ріали, перелічені в пункті 7 цього Положення.

Якщо перший чи другий тур в окремих регіонах не проводився, ба-жаючі взяти участь у третьому турі можуть надіслати до централь ного оргкомітету матеріали, зазначені у пункті 7 цього Положення.

9. Центральний оргкомітет конкурсу приймає заяви з необхідни ми матеріалами з 1 березня до 15 квітня включно.

За результатами розгляду матеріалів претендентам надсилаються за-прошення для подальшої участі в конкурсі або обґрунтована відмова.

Третій тур всеукраїнського конкурсу проводиться в останній тиж-день квітня.

••

•

10. З кожного фаху центральний оргкомітет конкурсу визначає од-ного переможця.

Згідно із висновками фахових журі центральний оргкомітет кон-курсу приймає рішення про присудження переможцям звання «Учи-тель року».

Відповідно до рішення центрального оргкомітету Міносвіти в уста-новленому порядку подає документи для присвоєння переможцям кон-курсу звання «Заслужений учитель України», разом з Академією педа-гогічних наук, Творчою спілкою вчителів, Педагогічним това риством нагороджує їх дипломами та грошовими преміями в розмірі 30 неопо-датковуваних мінімумів доходів громадян кожна.

За пропозиціями фахових журі центральний оргкомітет може визна-чати в межах встановленого кошторису інші форми та види заохочення учасників конкурсу.

11. Фінансові витрати на підготовку і проведення першого і другого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року» провадяться за рахунок місцевих бюджетів, на організацію третього туру і забез печення наго-родження його переможців — за рахунок асигнувань Державного бюд-жету.

152

Ор

ієн

товн

е к

ал

енда

рн

о-те

ма

тич

не

пл

ан

ува

нн

я

для

8–

9-х

кл

асі

в за

гал

ьноо

світ

ніх

на

вча

льн

их

за

кл

аді

в

№

ур

оку

Дат

а

Тем

а у

рок

уМ

ета

ур

оку

Осн

овн

і п

оня

ття

Дем

онст

рац

ії,

лаб

орат

орн

і до

слід

иП

ри

-м

ітк

и

8 к

ла

с(2

год

на

тиж

ден

ь, р

азом

68

год

, з

ни

х 4

год

— р

езер

вни

й ч

ас)

Вст

уп

(3

год

)

1.П

ред

мет

хім

ії.

Кор

отк

і ві

дом

ості

з і

стор

ії р

оз ви

тку

х

іміч

ни

х з

нан

ь. З

нач

енн

я

хім

ії в

на р

одн

ому

гос

по-

дар

стві

та

поб

уті

, д

іал

ек-

тич

ни

й х

арак

тер

її

рол

і в

жи

тті

лю

ди

ни

Дат

и к

орот

кі

відо

мос

ті п

ро

істо

ри

чн

ий

ш

ля

х р

озви

тку

хім

ії в

ід «

єги

пет

ськ

ого

ми

стец

тва»

до

сьог

оден

ня

. Р

озк

ри

ти

міс

це

хім

ії с

еред

ін

ши

х н

аук

, її

зн

а-ч

енн

я в

жи

тті

сус п

ільс

тва

і го

спо-

дар

ськ

ій д

іял

ьнос

ті л

юд

ин

и

Пр

едм

ет х

імії

2.

Пр

ави

ла

пов

едін

ки

в к

абі-

нет

і х

імії

, п

рав

ил

а те

хн

іки

бе

зпек

и п

ід ч

ас р

обот

и в

х

іміч

ном

у к

абін

еті

Озн

айом

ити

уч

нів

з о

снов

ни

ми

пр

ави

-л

ами

тех

нік

и б

езп

еки

під

час

роб

оти

в

хім

ічн

ому

каб

інет

і та

пр

ави

лам

и

пов

едін

ки

в н

ьом

у

Хім

ічн

ий

каб

інет

,те

хн

іка

безп

еки

3.

Пр

акти

чн

а р

обот

а №

1.

Пр

ий

оми

пов

одж

енн

я з

л

абор

атор

ни

м ш

тати

вом

і

наг

рів

ал

ьни

ми

пр

ил

ад

ами

Озн

айом

ити

уч

нів

з б

удов

ою,

пр

изн

а-ч

енн

ям

і п

рав

ил

ами

роб

оти

з л

або-

рат

орн

им

шта

тиво

м і

наг

рів

ал

ь ни

ми

п

ри

ла

дам

и.

Нав

чи

ти п

рац

юва

ти з

н

им

и,

дод

ерж

ую

чи

сь п

рав

ил

тех

нік

и

безп

еки

Пр

акти

чн

а р

обот

а,х

іміч

ни

й п

осуд

, об

-л

ад

нан

ня

, п

ри

ла

ди

і

реа

кти

ви

Ск

ла

дан

ня

лаб

ора-

тор

ног

о ш

тати

ва,

за-

па

лю

ван

ня

і г

асін

ня

сп

ир

тівк

и (г

азов

ого

па

льн

ик

а, с

ух

ого

па

ли

ва)

153

І. П

очат

ков

і х

іміч

ні

пон

ятт

я (1

9 г

од)

(1 г

од з

а р

аху

нок

рез

ервн

ого

час

у)

4.

Реч

ови

на,

мат

еріа

л,

тіл

о.

Вл

асти

вост

і р

е чов

ин

Уза

гал

ьни

ти з

нан

ня

уч

нів

пр

о р

ечо-

вин

у, ф

ізи

чн

е ті

ло.

Роз

кр

ити

хім

ічн

у

суть

пон

ятт

я «

реч

ови

на»

. Ф

орм

ува

ти

вмін

ня

уч

нів

оп

ису

вати

вл

асти

вост

і р

ечов

ин

Фіз

ич

ні

влас

тиво

сті

реч

ови

н,

хім

ічн

і вл

асти

вост

і р

ечов

ин

Дем

онст

рац

ія.

Зр

азк

и р

ечов

ин

і т

іл.

Лаб

орат

орн

і до

слід

и.

Роз

гля

д р

ечов

ин

з

різ

ни

ми

фіз

ич

ни

ми

вл

асти

вост

ям

и

5.

Чи

сті

реч

ови

ни

і с

ум

іші.

О

снов

ні

спос

оби

роз

діл

енн

я

сум

ішей

Фор

му

вати

уя

влен

ня

пр

о ч

ист

і р

ечов

и-

ни

і с

ум

іші,

нав

чи

ти у

чн

ів р

озр

ізн

яти

їх

, ви

кор

ист

ову

юч

и з

нан

ня

пр

о м

оле-

кул

и.

Пов

тор

ити

сп

особ

и р

озд

ілен

ня

су

міш

ей,

роз

кр

ити

пр

акти

чн

е зн

ачен

-н

я о

чи

щен

ня

реч

ови

н

Чи

ста

реч

ови

на,

од

нор

ідн

а та

не-

одн

орід

на

сум

іш,

сту

пін

ь ч

ист

оти

. В

ип

арю

ван

ня

, к

ри

ста

ліз

ація

, д

ист

ил

яц

ія (п

е-р

егон

ка)

, ф

ільт

р,

філ

ьтр

ат,

філ

ьтр

у-ва

нн

я

Лаб

орат

орн

ий

дос

лід

. З

раз

ки

чи

сти

х р

ечо-

вин

і с

ум

ішей

. Д

е-м

онст

рац

ії.

Філ

ьтр

у-ва

нн

я,

вип

арю

ван

ня

, д

ист

ил

яц

ія

6.

Пр

акти

чн

а р

обот

а №

2.

Оч

ищ

енн

я з

абр

удн

еної

ку

хон

ної

сол

і

Ви

кор

ист

ову

юч

и з

нан

ня

пр

о вл

асти

-во

сті

сум

ішей

, ф

орм

ува

ти п

рак

тич

ні

нав

ич

ки

їх

роз

діл

енн

я.

Зак

ріп

ити

вм

інн

я п

овод

ити

сь і

з л

абор

атор

ни

м

обл

ад

нан

ня

м,

дод

ерж

ува

тись

пр

ави

л

тех

нік

и б

езп

еки

Роз

чи

нен

ня

,ф

ільт

ру

ван

ня

,ви

пар

юва

нн

я,

виго

товл

енн

яф

ільт

ра

7.Ф

ізи

чн

і я

вищ

а й

хім

ічн

і. Х

іміч

на

реа

кц

ія.

Озн

аки

хім

ічн

их

реа

кц

ій,

ум

ови

їх

ви

ни

кн

енн

я і

п

ереб

ігу

Нав

чи

ти у

чн

ів р

озр

ізн

яти

фіз

ич

ні

й

хім

ічн

і я

вищ

а. С

фор

му

вати

уя

влен

ня

п

ро

озн

аки

хім

ічн

их

реа

кц

ій т

а у

мов

и

їх п

ереб

ігу

Хім

ічн

а р

еак

ція

, оз

нак

и х

іміч

ни

хр

еак

цій

, у

мов

и в

и-

ни

кн

енн

я і

пер

ебіг

у

хім

ічн

их

реа

кц

ій,

вих

ідн

і р

ечов

ин

и (

реа

-ге

нти

), п

род

ук

ти

реа

кц

ії

Дем

онст

рац

ії.

Пр

ик

ла

ди

хім

ічн

их

яви

щ.

Лаб

орат

орн

ий

досл

ід.

Хім

ічн

ір

еак

ції

з р

ізн

им

иоз

нак

ами

154

8.

Хім

ічн

ий

ел

емен

т. А

том

и

як

фор

ма

існ

ува

нн

я х

іміч

-н

их

ел

емен

тів.

Пон

ятт

я п

ро

будо

ву а

том

а: я

др

о, е

лек

т-р

они

. П

оши

рен

ість

хім

іч-

ни

х е

лем

енті

в у

пр

ир

оді

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

хім

ічн

ий

ел

е-м

ент

як

ви

д а

том

ів.

Ви

кор

ист

ову

юч

и

знан

ня

уч

нів

з ф

ізи

ки

, уд

оск

она

ли

ти

знан

ня

пр

о бу

дову

ато

ма

Хім

ічн

ий

ел

емен

т,ат

ом,

яд

ро

атом

а,ел

ектр

они

9.Н

азви

і с

им

вол

и х

іміч

ни

х

елем

енті

в за

су

час

ною

н

аук

овою

ук

ра

їнсь

кою

н

омен

кл

ату

рою

Озн

айом

ити

уч

нів

з н

азва

ми

і с

им

во-

лам

и е

лем

енті

в, н

авч

ити

зап

ису

вати

і

вим

овл

яти

наз

ви і

си

мво

ли

20

хім

іч-

ни

х е

лем

енті

в

Наз

ви і

си

мво

ли

хім

ічн

их

ел

емен

тів

Пер

іод

ич

на

сист

ема

хім

ічн

их

елем

енті

вД

. М

енд

е лєє

ва

10.

Від

нос

на

атом

на

мас

ах

іміч

ног

о ел

емен

таЗ

акр

іпи

ти з

нан

ня

уч

нів

пр

о ат

ом.

Дат

и п

оня

ття

«м

аса

атом

а»,

«ат

омн

а од

ин

иц

я м

аси

», «

від

нос

на

атом

на

мас

а»

Мас

а ат

ома,

ато

мн

а од

ин

иц

ям

аси

, ві

дн

осн

аат

омн

а м

аса

11.

Мол

екул

яр

на

і н

емол

е-к

уля

рн

а бу

дова

реч

ови

н.

Мол

екул

и я

к н

айм

енш

і ч

асти

нк

и,

що

визн

ача-

ють

хім

ічн

і вл

асти

вост

і р

ечов

ин

Поч

ати

фор

му

вати

в у

чн

ів у

явл

енн

я

пр

о зв

’язо

к м

іж б

удов

ою т

а вл

асти

вос-

тям

и р

ечов

ин

Реч

ови

ни

мол

екул

яр

ної

та н

емол

екул

яр

ної

будо

ви

155

12

.П

рос

ті й

ск

ла

дн

і р

ечов

ин

и.

Хім

ічн

і ф

орм

ули

Сф

орм

ува

ти в

уч

нів

уя

влен

ня

пр

о п

рос

ті й

ск

ла

дн

і р

ечов

ин

и,

хім

ічн

і ф

орм

ули

. Н

авч

ити

зап

ису

вати

і в

им

ов-

ля

ти х

іміч

ні

фор

мул

и,

поя

сню

вати

я

кіс

ни

й і

кіл

ькіс

ни

й с

кл

ад

реч

ови

ни

за

фор

мул

ою

Пр

оста

реч

ови

на,

ск

ла

дн

а р

ечов

ин

а,

хім

ічн

а ф

орм

ула,

ін

дек

с, я

кіс

ни

й і

к

ільк

існ

ий

скл

ад

реч

ови

ни

Лаб

орат

орн

ий

досл

ід.

Роз

гля

дзр

азк

ів п

рос

тих

іск

ла

дн

их

реч

ови

н

13.

Від

нос

на

мол

екул

яр

на

мас

а. М

асов

а ч

астк

а ел

е-м

ента

в р

ечов

ин

і

Сф

орм

ува

ти у

явл

енн

я п

ро

від

нос

ну

м

олек

уля

рн

у м

асу,

вм

інн

я о

бчи

слю

-ва

ти в

ідн

осн

у м

олек

уля

рн

у м

асу

та

мас

ову

час

тку

ел

емен

та

Від

нос

на

мол

еку-

ля

рн

а м

аса,

мас

ова

час

тка

елем

ента

14.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№ 1

Ви

знач

ити

рів

ень

нав

ча

льн

их

дос

яг-

нен

ь у

чн

ів з

тем

и

15.

вал

ентн

ість

ато

мів

ел

емен

тів.

Ви

знач

енн

я

вал

ентн

ості

за

фор

мул

ами

бі

нар

ни

х с

пол

ук

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

вал

ентн

ість

як

пр

о вл

асти

віст

ь ат

омів

хім

ічн

их

ел

емен

-ті

в. Н

авч

ити

ви

знач

ати

ва

лен

тніс

ть з

а ф

орм

у лам

и б

інар

ни

х с

пол

ук

Ва

лен

тніс

ть

16.

Ск

ла

дан

ня

хім

ічн

их

фор

-м

ул з

а ва

лен

тніс

тю а

том

ів

елем

енті

в

Нав

чи

ти с

кл

ад

ати

фор

мул

и х

іміч

-н

их

сп

олу

к з

а ва

лен

тніс

тю х

іміч

ни

х

елем

енті

в

17.

Ато

мн

о-м

олек

уля

рн

е вч

ен-

ня

. В

нес

ок М

. Л

омон

осов

а і

Дж

. Д

ал

ьтон

а у

ств

орен

ня

ос

нов

ато

мн

о-м

олек

уля

рн

о-го

вч

енн

я

Си

стем

ати

зува

ти з

нан

ня

пр

о ат

оми

і

мол

екул

и.

Роз

гля

ну

ти о

снов

ні

пол

о-ж

енн

я а

том

но-

мол

екул

яр

ног

о вч

енн

я,

роз

кр

ити

йог

о зн

ачен

ня

Ато

мн

о-м

олек

уля

р-

не

вчен

ня

18.

Зак

он з

бер

ежен

ня

мас

и

реч

ови

н Х

іміч

ні

рів

ня

нн

яС

фор

мул

юва

ти з

акон

збе

реж

енн

я м

аси

р

ечов

ин

і п

оказ

ати

йог

о зн

ачен

ня

дл

я

кіл

ькіс

ної

хар

акте

ри

сти

ки

хім

ічн

их

п

роц

есів

. Ф

орм

ува

ти в

мін

ня

ск

ла

дат

и

рів

ня

нн

я х

іміч

ни

х р

еак

цій

, за

стос

ову-

юч

и з

акон

збе

реж

енн

я м

аси

ре ч

ови

н.

Нав

чи

ти р

озст

авл

яти

кое

фіц

ієн

ти

Зак

он з

бер

ежен

-н

я м

аси

реч

ови

н

Хім

ічн

е р

івн

ян

ня

, к

оеф

іціє

нти

, сх

ема

реа

кц

ії

Дем

онст

рац

ії.

Дос

лі-

ди

, щ

о іл

юст

ру

ють

за

кон

збе

реж

енн

я

мас

и р

ечов

ин

156

19.

Кіл

ькіс

ть р

ечов

ин

и.

Мол

ь —

од

ин

иц

я к

ільк

ості

р

ечов

ин

и.

Ста

ла

Аво

гад

ро.

М

оля

рн

а м

аса

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

кіл

ькіс

ть р

ечов

и-

ни

, м

оль,

ста

лу

Аво

гад

ро,

мол

яр

ну

м

асу.

Нав

чи

ти к

ори

сту

вати

ся ц

им

и

пон

ятт

ям

и

Кіл

ькіс

ть р

ечов

ин

и,

мол

ь, с

тал

а А

вога

д-р

о, м

оля

рн

а м

аса

Дем

онст

рац

ія.

Пок

аз

реч

ови

н к

ільк

істю

р

ечов

ин

и

1 м

оль

20

.О

бчи

слен

ня

мас

и р

ечов

ин

и

за в

ідом

ою к

ільк

істю

реч

о-ви

ни

і к

ільк

ості

реч

ови

ни

за

від

омою

мас

ою

Зак

ріп

ити

вм

інн

я з

асто

сову

вати

на

пр

акти

ці(

дл

я о

бчи

слен

ь) п

оня

ття

«м

оль»

, «м

оля

рн

а м

аса»

21.

Пов

тор

енн

я т

еми

«О

снов

ні

хім

ічн

і п

о ня

ття»

Уза

гал

ьни

ти н

абу

ті з

нан

ня

на

осн

ові

атом

но-

мол

екул

яр

ног

о вч

енн

я

22

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

2В

изн

ачи

ти р

івен

ь н

авч

ал

ьни

х д

ося

г-н

ень

уч

нів

з т

еми

«О

снов

ні

хім

ічн

і п

оня

ття»

II.

Пр

ості

реч

ови

ни

. П

овіт

ря

(13

год

)

23

.П

рос

ті р

ечов

ин

и —

мет

ал

и

і н

емет

ал

и,

пор

івн

ян

ня

їх

за

гал

ьни

х ф

ізи

чн

их

вл

ас-

тиво

стей

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

мет

ал

и і

нем

ета

ли

я

к п

рос

ті р

ечов

ин

и,

нав

чи

ти п

орів

ню

-ва

ти ї

х ф

ізи

чн

і вл

асти

вост

і

Мет

ал

, н

емет

ал

Дем

онст

рац

ія.

Зр

аз-

ки

дея

ки

х п

рос

тих

р

ечов

ин

24

.О

кси

ген

як

хім

ічн

ий

ел

е-м

ент.

Ки

сен

ь —

пр

оста

ре-

чов

ин

а. К

и се

нь

у п

ри

род

і.

Фіз

іол

огіч

на

дія

ки

сню

. Д

обу

ван

ня

в л

абор

а тор

ії,

реа

кц

ія р

озк

ла

ду.

Пон

ятт

я

пр

о к

ата

ліз

атор

. Ф

ізи

чн

і вл

асти

вост

і к

исн

ю

Нав

чи

ти у

чн

ів з

а п

лан

ом д

ават

и

хар

акте

ри

сти

ку

Ок

сиге

ну

та

ки

сню

, п

орів

ню

вати

ки

сен

ь і

Ок

сиге

н.

Роз

-гл

ян

ути

осн

овн

і л

абор

атор

ні

спос

оби

до

бува

нн

я к

исн

ю.

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

реа

кц

ію р

озк

ла

ду,

кат

ал

ізат

ор

Ок

сиге

н,

ки

сен

ь,

реа

кц

ія р

озк

ла

ду,

к

ата

ліз

атор

Дем

онст

рац

ія.

Доб

ува

нн

я к

исн

ю в

л

абор

атор

ії

157

25

.Х

іміч

ні

влас

тиво

сті

ки

сню

: вз

аєм

одія

з в

угі

лл

ям

, сі

рк

ою,

фос

фор

ом,

зал

і-зо

м.

Реа

кц

ія с

пол

уч

енн

я.

Пон

ятт

я п

ро

оки

снен

ня

і

окси

ди

Озн

айом

ити

уч

нів

з в

лас

тиві

стю

ки

с-н

ю о

ки

сню

вати

пр

ості

реч

ови

ни

. Д

ати

уя

влен

ня

пр

о р

еак

цію

’ ок

исн

енн

я,

окси

ди

. П

оясн

ити

осо

бли

вост

і р

еак

ції

сп

олу

чен

ня

Реа

кц

ія г

орін

ня

, ок

исн

енн

я,

оки

с-н

ик

, ок

сид,

реа

кц

ія

спол

уч

енн

я

Дем

онст

рац

ія.

Вза

є-м

одія

ки

сню

з п

ро-

сти

ми

реч

ови

нам

и

26

.П

овіт

ря

та

йог

о ск

ла

д. О

хо-

рон

а п

овіт

ря

від

заб

руд

нен

-н

я.

Гор

інн

я

і п

овіл

ьне

оки

снен

ня

. У

мо-

ви в

ин

ик

нен

ня

і п

ри

пи

нен

ня

гор

інн

я

Зак

ріп

ити

уя

влен

ня

пр

о п

овіт

ря

як

су

міш

газ

ів.

Роз

кр

ити

важ

ли

віст

ь ох

орон

и а

тмос

фер

ног

о п

овіт

ря

від

за

бруд

нен

ня

. П

оясн

ити

ум

ови

ви

ни

к-

нен

ня

і п

ри

пи

нен

ня

гор

інн

я,

зах

оди

за

поб

іган

ня

пож

ежам

Гор

інн

я,

пов

ільн

е ок

исн

енн

я,

тем

пе-

рат

ур

а за

йм

анн

я

Дем

онст

рац

ії.

Дос

лі-

ди

, щ

о іл

юст

ру

ють

у

мов

и г

орін

ня

реч

о-ви

н т

а п

ри

пи

нен

ня

го

рін

ня

27.

Пр

акти

чн

а р

обот

а №

3.

До-

бува

нн

я к

исн

ю і

ви

вчен

ня

й

ого

влас

ти во

стей

Зак

ріп

ити

зн

анн

я п

ро

добу

ван

ня

, вл

асти

вост

і к

исн

ю т

а у

мін

ня

доб

у ва

ти

і зб

ир

ати

ки

сен

ь, д

овод

ити

йог

о н

аяв-

ніс

ть,

удос

кон

ал

юва

ти в

мін

ня

роб

ити

ви

снов

ки

28

.З

асто

сува

нн

я к

исн

ю.

Кр

уго

обіг

ки

сню

в п

ри

род

і.

Доб

ува

нн

я к

исн

ю в

пр

о-м

исл

овос

ті

Пок

азат

и з

ал

ежн

ість

зас

тосу

ван

ня

к

исн

ю в

ід й

ого

влас

тиво

стей

. О

знай

о-м

ити

зі

спос

обам

и д

обу

ван

ня

ки

сню

в

пр

оми

слов

ості

Кр

уго

обіг

ки

сню

29.

Гід

рог

ен я

к х

іміч

ни

й е

ле-

мен

т. В

оден

ь —

пр

оста

ре-

чов

ин

а. В

о ден

ь у

пр

ир

оді.

Д

обу

ван

ня

вод

ню

в л

абор

а-то

рії

. Р

еак

ція

зам

іщен

ня

. Ф

ізи

чн

і вл

асти

вост

і во

дн

ю.

Зап

обіж

ні

зах

оди

під

час

р

обот

и з

вод

нем

Дат

и х

арак

тер

ист

ик

у х

іміч

ног

о ел

емен

та Г

ідр

оген

у і

пр

осто

ї р

ечов

и-

ни

вод

ню

. О

знай

оми

ти з

і сп

особ

ом

добу

ван

ня

і з

бир

анн

я в

одн

ю,

пр

а-ви

лам

и т

ехн

іки

без

пек

и п

ід ч

ас р

обот

и

з во

дн

ем.

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

реа

кц

ію

зам

іщен

ня

та

її о

собл

иво

сті

Реа

кц

ія з

аміщ

енн

я,

гри

му

чи

й г

азД

емон

стр

ація

. Д

обу

ван

ня

вод

ню

в

лаб

орат

орії

30

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

3В

изн

ачи

ти р

івен

ь н

авч

ал

ьни

х д

ося

г-н

ень

уч

нів

з п

ідте

ми

«О

кси

ген«

158

31.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і во

дн

ю:

взає

мод

ія з

ки

снем

, ок

си-

дам

и м

е та

лів

. П

оня

ття

пр

о ві

дн

овл

енн

я

Озн

айом

ити

уч

нів

з х

іміч

ни

ми

вл

асти

вост

ям

и в

одн

ю.

Дат

и у

явл

енн

я

пр

о ві

дн

овл

енн

я.

Фор

му

вати

вм

інн

я

поя

сню

вати

вл

асти

вост

і р

ечов

ин

на

пр

ик

ла

ді

ки

сню

і в

одн

ю

Від

нов

лен

ня

, ві

д-н

овн

ик

Дем

онст

рац

ії.

Гор

ін-

ня

вод

ню

на

пов

ітр

і й

у к

исн

і. В

заєм

одія

во

дн

ю з

ку

пр

ум

(II

) ок

си до

м

32

.О

ки

снен

ня

і в

ідн

ов л

енн

я

— д

ва б

оки

єд

и н

ого

оки

сно-

від

нов

ног

о п

роц

есу.

Зас

то-

сува

нн

я в

одн

ю

Роз

кр

ити

вза

ємоз

в’я

зок

пр

оцес

ів

оки

снен

ня

і в

ідн

овл

енн

я.

Пок

азат

и

зал

ежн

ість

зас

тосу

ван

ня

вод

ню

від

й

ого

влас

тиво

стей

Ок

исн

о-ві

дн

овн

і п

роц

еси

33

.М

оля

рн

ий

об’

єм г

азів

. З

акон

Аво

гад

ро

Роз

кр

ити

су

ть з

акон

у А

вога

др

о та

й

ого

пр

акти

чн

е зн

ачен

ня

. С

фор

му

вати

уя

влен

ня

пр

о м

оля

рн

ий

об’

єм г

азів

та

ум

інн

я р

озв’

язу

вати

роз

рах

ун

ков

і за

дач

і з

вик

ори

стан

ня

м ц

их

пон

ять

Мол

яр

ни

й о

б’єм

га

зів,

зак

он А

во-

гад

ро

34

.О

б’єм

ні

від

нош

енн

я г

азів

у

хім

ічн

их

реа

кц

іях

. В

ідн

ос-

на

густ

ин

а га

зів

Роз

кр

ити

су

ть з

акон

у о

б’єм

ни

х в

ідн

о-си

н і

пон

ятт

я «

від

нос

на

густ

ин

а га

зів»

Зак

он о

б’єм

ни

х в

ід-

нош

ень,

від

нос

на

густ

ин

а га

зів

35

.Т

рен

ува

льн

і вп

рав

и з

р

озв’

язу

ван

ня

роз

ра-

ху

нк

ови

х з

ад

ач

Фор

му

вати

вм

інн

я з

асто

сову

вати

н

абу

ті з

нан

ня

дл

я р

озв’

язу

ван

ня

р

озр

аху

нк

ови

х з

ад

ач

36

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

4

Ви

знач

ити

рів

ень

нав

ча

льн

их

дос

яг-

нен

ь у

чн

ів з

під

тем

и «

Гід

рог

ен»

III.

Ск

ла

дн

і р

ечов

ин

и.

Осн

овн

і к

лас

и

нео

рга

ніч

ни

х с

пол

ук

(18

год

)

37.

Ок

сид

и,

їх с

кл

ад,

наз

ви,

визн

ачен

ня

. О

кси

ди

в

пр

ир

оді.

Вод

а я

к н

айва

ж-

ли

віш

ий

пр

ир

одн

ий

ок

сид.

Ф

ізи

чн

і вл

асти

вост

і во

ди

.

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

окси

ди

як

кл

ас

нео

рга

ніч

ни

х с

пол

ук

, з’

ясу

вати

пош

и-

рен

ня

ок

сид

ів у

пр

ир

оді

та у

зага

льн

и-

ти з

нан

ня

уч

нів

пр

о п

оши

рен

ня

вод

и в

п

ри

род

і, ф

ізи

чн

і вл

асти

вост

і во

ди

Кл

аси

нео

рга

ніч

ни

х

спол

ук

, ок

сид

и,

Дем

онст

рац

ія.

Зр

аз-

ки

ок

сид

ів

159

38

.З

нач

енн

я в

оди

в п

ри

род

і,

нар

одн

ому

гос

под

арст

ві,

поб

уті

. К

ру

гооб

іг в

оди

в

пр

ир

оді,

ох

орон

а п

ри

род

-н

их

вод

ойм

від

заб

руд

нен

ня

Вст

анов

ити

зн

ачен

ня

вод

и в

пр

ир

оді

та н

арод

ном

у г

осп

одар

стві

. Д

осл

іди

ти

кр

уго

обіг

вод

и в

пр

ир

оді.

Роз

гля

ну

ти

пи

тан

ня

пр

о н

еобх

ідн

ість

рац

іон

ал

ь-н

ого

вик

ори

стан

ня

вод

ни

х р

есу

рсі

в і

їх о

хор

они

від

заб

руд

нен

ня

кр

уго

обіг

у п

ри

род

і,

охор

она

водо

йм

39.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

іво

ди

, вз

аєм

одія

зм

ета

лам

и,

окси

дам

им

ета

лів

і н

емет

ал

ів,

роз

кл

ад

анн

я в

оди

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

взає

мод

ію в

оди

з

мет

ал

ами

, ок

сид

ами

мет

ал

ів і

нем

е-та

лів

, п

ро

реа

кц

ію р

озк

ла

ду

вод

и т

а у

мов

и ї

ї п

ереб

ігу.

Роз

вива

ти в

мін

ня

ск

ла

дат

и ф

орм

ули

р

ечов

ин

за

вал

ентн

істю

, р

івн

ян

ня

х

іміч

ни

х р

еак

цій

Осн

ова,

лу

гД

емон

стр

ація

.В

заєм

одія

ки

слот

ни

х

і ос

нов

ни

х о

кси

дів

зво

дою

40

.К

исл

оти

, їх

ск

ла

д,н

азви

, к

лас

иф

ікац

ія.

Ки

снев

міс

ні

йбе

зок

сиге

нов

і к

исл

оти

Сф

орм

ува

ти у

явл

енн

я п

ро

ки

слот

и.

Пр

оан

ал

ізу

вати

їх

ск

ла

д, о

знай

оми

ти

із н

азва

ми

ки

слот

. Д

ати

уя

влен

ня

пр

о к

лас

иф

ікац

ію к

исл

от.

Нав

чи

ти в

изн

а-ч

ати

ва

лен

тніс

ть к

исл

отн

ого

зал

иш

ку

Ки

слот

а, к

исл

отн

ий

за

ли

шок

, ва

лен

т-н

ість

ки

слот

ног

о за

ли

шк

у, о

снов

-н

ість

ки

слот

Дем

онст

рац

ія.

Зр

азк

и к

исл

от

41.

Фіз

ич

ні

й х

іміч

ні

влас

тиво

сті

ки

слот

: д

іян

а ін

ди

кат

ори

,вз

аєм

одія

з м

ета

лам

и т

аїх

ок

сид

ами

. Р

еак

ція

обм

іну.

Пон

ятт

я п

ро

вити

ску

вал

ьни

й р

яд

ме-

тал

ів

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

фіз

ич

ні

й х

іміч

ні

влас

тиво

сті

ки

слот

. О

знай

оми

ти у

чн

ів

з п

рав

ил

ами

тех

нік

и б

езп

еки

під

час

р

обот

и з

ки

слот

ами

. С

фор

му

вати

уя

в-л

енн

я п

ро

інд

ик

атор

і в

ити

ску

вал

ьни

й

ря

д м

ета

лів

. З

’ясу

вати

су

ть р

еак

ції

об

мін

у. Ф

орм

ува

ти в

мін

ня

ск

ла

дат

и

рів

ня

нн

я х

іміч

ни

х р

еак

цій

Інд

ик

атор

,ви

тиск

ува

льн

ий

р

яд

мет

ал

ів,

реа

кц

ія о

бмін

у, с

іль

Дем

онст

рац

ія.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

ік

исл

от

160

42

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

5В

изн

ачи

ти р

івен

ь н

авч

ал

ьни

х д

о-ся

гнен

ь у

чн

ів з

під

тем

и «

Ок

сид

и.

Ки

слот

и»

43

.С

оля

на

ки

слот

а:вл

асти

вост

і, д

обу

ван

ня

,за

стос

ува

нн

я

Озн

айом

ити

уч

нів

зі

скл

адо

м,

влас

тиво

стя

ми

і з

асто

су-

ван

ня

м с

оля

ної

ки

слот

и.

Роз

вива

ти

вмін

ня

ск

ла

дат

и х

іміч

ні

рів

ня

нн

я.

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

як

існ

ур

еак

цію

на

сол

ян

у к

исл

оту

та

її с

олі

Хл

оров

оден

ь,х

лор

ид

на

(сол

ян

а)к

исл

ота,

як

існ

ар

еак

ція

,ін

гібі

тор

Дем

онст

рац

ія.

Доб

ува

нн

я с

оля

ної

ки

слот

и і

дос

лід

и з

нею

.Л

абор

атор

ни

йдо

слід

. В

заєм

одія

сол

ян

ої к

исл

оти

зм

ета

лам

и

44

.О

снов

и,

їх с

кл

ад,

наз

ви,

кл

аси

фік

ація

,до

бува

нн

я,

фіз

ич

ні

влас

тиво

сті.

Лу

ги

Сф

орм

ува

ти у

явл

енн

я п

ро

осн

ови

як

к

лас

нео

рга

ніч

ни

х с

пол

ук

, їх

ск

ла

д,

наз

ви.

Озн

айом

ити

з ф

ізи

чн

им

и в

лас

тиво

с-тя

ми

, к

лас

иф

ікац

ією

та

спос

обам

и

добу

ван

ня

осн

ов.

Ви

яви

ти с

піл

ьне

між

осн

овам

и т

а л

уга

ми

. С

фор

му

вати

вм

інн

я с

кл

ад

ати

фор

мул

и о

снов

Роз

чи

нн

і й

нер

озч

ин

ні

осн

ови

Дем

онст

рац

ії.

Зр

азк

и о

снов

.Х

іміч

ні

влас

тиво

сті

осн

ов

45

.Х

іміч

ні

влас

тиво

сті

осн

ов:

дія

на

інд

ик

атор

и,

взає

мод

ія з

ки

слот

ами

. Р

еак

ція

ней

тра

ліз

ації

. В

заєм

одія

лу

гів

з ок

сид

ами

н

емет

ал

ів.

Роз

кл

ад

анн

я

нер

озч

ин

ни

х о

снов

під

час

н

агр

іван

ня

Озн

айом

ити

з в

лас

тиво

стя

ми

лу

гів

у

пор

івн

ян

ні

з н

ероз

чи

нн

им

и о

снов

ами

. З

вер

ну

ти у

вагу

на

пр

ави

ла

тех

нік

и

безп

еки

під

час

роб

оти

з л

уга

ми

. Д

ати

уя

влен

ня

пр

о р

еак

цію

ней

тра

ліз

ації

, р

озви

вати

вм

інн

я с

кл

ад

ати

рів

ня

нн

я

хім

ічн

их

реа

кц

ій

Реа

кц

ія н

ейтр

ал

і-за

ції

Дем

онст

рац

ія.

Хім

іч-

ні

влас

тиво

сті

осн

ов.

Лаб

орат

орн

і до

слід

и.

Дія

лу

гів

на

інд

и-

кат

ори

і в

заєм

одія

з

ки

слот

ами

. В

зає-

мод

ія н

ероз

чи

нн

ої

осн

ови

з к

исл

отою

, р

озк

ла

дан

ня

не-

роз

чи

нн

ої о

снов

и п

ід

час

наг

рів

анн

я

161

46

.П

оня

ття

пр

о ам

фот

ерн

і гі

др

окси

ди

та

окси

ди

(на

пр

ик

ла

ді

спол

ук

ци

нк

у)

Зак

ріп

ити

зн

анн

я у

чн

ів п

ро

окси

ди

, к

исл

оти

, ос

нов

и.

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

амф

отер

ніс

ть і

роз

гля

ну

ти в

лас

тиво

сті

ци

нк

ок

сид

у т

а гі

др

окси

ду.

Роз

вива

ти

вмін

ня

ск

ла

дат

и р

івн

ян

ня

реа

кц

ій

Ам

фот

ерн

ість

, ам

фот

ерн

іок

сид

и,

гід

рок

сид

и

Дем

онст

рац

ія.

Дов

е-д

енн

я а

мф

отер

нос

ті

ци

нк

гід

рок

сид

у

47.

Сол

і, ї

х в

изн

ачен

ня

, ск

ла

д,

наз

ви,

знач

енн

яС

фор

му

вати

уя

влен

ня

уч

нів

пр

о со

лі

як

кл

ас н

еор

ган

ічн

их

сп

олу

к.

Поя

сни

-ти

ск

ла

д і

наз

ви с

олей

Сол

і, ї

х н

азви

Дем

онст

рац

ія.

Зр

аз-

ки

сол

ей

48

.Х

іміч

ні

влас

тиво

сті

сол

ей:

взає

мод

ія з

мет

ал

ами

, к

ис-

лот

ами

, ос

нов

ами

, со

ля

ми

Озн

айом

ити

уч

нів

з х

іміч

ни

ми

вл

ас-

тиво

стя

ми

сол

ей.

Уза

гал

ьни

ти з

нан

ня

п

ро

ум

ови

пер

ебіг

у р

еак

ції

обм

іну

Дем

онст

рац

ії.

Хім

іч-

ні

влас

тиво

сті

сол

ей.

Лаб

орат

орн

і до

слід

и.

Вза

ємод

ія с

олей

з

мет

ал

ами

і л

уга

ми

. Р

еак

ція

обм

іну

між

д

вом

а со

ля

ми

49.

Пра

кти

чна

робо

та №

4.

Роз

в’я

зува

нн

я

ек сп

ери

мен

тал

ьни

х з

ад

ач

Зак

ріп

ити

зн

анн

я у

чн

ів п

ро

хім

ічн

і вл

асти

вост

і ос

нов

ни

х к

лас

ів н

еор

-га

ніч

ни

х с

пол

ук

. Ф

орм

ува

ти в

мін

ня

сп

осте

ріг

ати

і р

оби

ти в

исн

овк

и

50

.К

лас

иф

ікац

ія н

еор

га-

ніч

ни

х р

ечов

ин

В

ивч

ити

кл

аси

фік

ацію

нео

рга

ніч

ни

х

реч

ови

н.

Удо

скон

ал

ити

вм

інн

я к

лас

и-

фік

ува

ти р

ечов

ин

и з

а їх

фор

мул

ами

. Р

озви

вати

вм

інн

я с

кл

ад

ати

рів

ня

нн

я

хім

ічн

их

реа

кц

ій

Кл

аси

фік

ація

, к

лас

и н

еор

ган

ічн

их

сп

олу

к

Дем

онст

рац

ії.

Гор

інн

я к

ал

ьцію

в

ки

сні.

Дос

лід

жен

ня

до

буто

го о

кси

ду.

Г

орін

ня

сір

ки

в

ки

сні.

Дос

лід

жен

ня

до

буто

го о

кси

ду

51.

Уза

гал

ьнен

ня

зн

ань

пр

о ос

нов

ні

кл

аси

нео

рга

ніч

ни

х

спол

ук

, ге

не т

ич

ни

й з

в’я

зок

Си

стем

ати

зува

ти з

нан

ня

пр

о ск

ла

д,

кл

аси

фік

ацію

, х

іміч

ні

влас

тиво

сті

осн

овн

их

кл

асів

нео

рга

ніч

ни

х с

пол

ук

. В

ия

вити

зв’

язо

к м

іж к

лас

ами

нео

р-

ган

ічн

их

сп

олу

к.

Роз

вива

ти в

мін

ня

ск

ла

дат

и р

івн

ян

ня

хім

ічн

их

реа

кц

ій

Ген

ети

чн

ий

зв’

язо

к

162

52.

Роз

рах

ун

ки

за

хім

ічн

им

и

рів

ня

нн

ям

иР

озк

ри

ти к

ільк

існ

ий

бік

хім

ічн

их

р

івн

ян

ь. Ф

орм

ува

ти в

мін

ня

зас

то-

сову

вати

зн

анн

я д

ля

роз

в’я

зува

нн

я

роз

рах

ун

ков

их

за

дач

53

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

4В

изн

ачи

ти р

івен

ь зн

ань,

ум

інь

та н

а-ви

чок

уч

нів

з т

еми

«О

снов

и,

сол

і»

IV.

Хім

ічн

і р

еак

ції

(11

год

)

54

.К

лас

иф

ікац

ія х

іміч

ни

х

реа

кц

ій.

Реа

кц

ії с

пол

уч

ен-

ня

, р

озк

ла

ду,

зам

іщен

ня

, об

мін

у

Си

стем

ати

зува

ти з

нан

ня

пр

о ти

пи

х

іміч

ни

х р

еак

цій

, за

кр

іпи

ти в

мін

ня

ск

ла

дат

и р

івн

ян

ня

реа

кц

ій

55

.Е

нер

гети

чн

ий

еф

ект

хім

ічн

их

реа

кц

ій,

ендо

- та

ек

зоте

рм

ічн

і р

еак

ції

Сф

орм

ува

ти у

явл

енн

я п

ро

теп

лов

ий

еф

ект

хім

ічн

ої р

еак

ції

на

ос н

ові

по-

ня

ття

пр

о зм

іну

вн

утр

ішн

ьої

енер

гії

реч

ови

ни

. Д

ати

уя

влен

ня

пр

о ен

до-

та

екзо

тер

міч

ні

реа

кц

ії

Ен

до-

та е

кзо

тер

-м

ічн

і р

еак

ції

, те

пл

ови

й е

фек

т р

еак

ції

56

.Т

ерм

охім

ічн

і р

івн

ян

ня

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

тер

мох

іміч

ні

рів

ня

нн

я я

к в

ідоб

раж

енн

я з

акон

у

збер

ежен

ня

і п

ерет

вор

енн

я е

нер

гії.

Н

авч

ити

роб

ити

роз

рах

ун

ки

за

тер

мо-

хім

ічн

им

и р

івн

ян

ня

ми

. П

озн

айом

ити

із

тер

мод

ин

аміч

ни

м с

пос

обом

хар

акте

-р

ист

ик

и р

івн

ян

ь р

еак

цій

Тер

мох

іміч

не

рів

-н

ян

ня

, те

рм

оди

на-

міч

ни

й п

ідх

ід

Дем

онст

рац

ії.

Вза

є-м

одія

маг

нію

, ц

ин

ку,

за

ліз

а із

сол

ян

ою

ки

слот

ою

57.

Заг

ал

ьне

уявл

енн

я п

ро

шви

дк

ість

хім

ічн

их

реа

к-

цій

; ф

акто

ри

, ві

д я

ки

х в

она

зал

ежи

ть

Сф

орм

ува

ти у

явл

енн

я п

ро

шви

дк

ість

р

еак

ції

, п

оказ

ати

вп

ли

в р

ізн

их

фак

-то

рів

на

шви

дк

ість

хім

ічн

ої р

еак

ції

, ф

ор м

ува

ти в

мін

ня

по я

сню

вати

вп

ли

в р

ізн

их

фак

тор

ів н

а ш

вид

кіс

ть х

іміч

ної

р

еак

ції

Шви

дк

ість

хім

ічн

ої

реа

кц

іїЛ

абор

атор

ні

досл

і-д

и.

Вп

ли

в п

лощ

і п

овер

хн

і зі

ткн

енн

я,

кон

цен

трац

ії і

тем

пе-

рат

ур

и н

а ш

вид

кіс

ть

реа

кц

ії

163

58

.П

оня

ття

пр

о к

ата

лі з

атор

и.

Реа

кц

ії к

ата

літ

ич

ні

і н

екат

ал

іти

чн

і. З

нач

енн

я

кат

ал

іти

чн

их

пр

оцес

ів

Пог

ли

бити

зн

анн

я у

чн

ів п

ро

кат

ал

іза-

тор,

йог

о вп

ли

в н

а ш

вид

кіс

ть х

іміч

ної

р

еак

ції

. П

оказ

ати

зн

ачен

ня

кат

ал

іти

ч-

ни

х п

роц

есів

Кат

ал

із,

кат

ал

іза-

тор,

кат

ал

іти

чн

а р

еак

ція

Дем

онст

рац

ії.

Роз

-к

ла

дан

ня

пер

окси

ду

во

дн

ю в

пр

ису

тнос

ті

кат

ал

ізат

ора

або

взає

мод

ія ц

ин

ку

з

йод

ом п

ри

кат

ал

іти

ч-

ній

дії

вод

и

59.

Хім

ічн

а р

івн

оваг

а. Р

еак

ції

об

орот

ні

й н

еобо

рот

ні

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

хім

ічн

у р

івн

оваг

у,

пр

о об

орот

ну

й н

еобо

рот

ну,

пр

ям

у і

зв

орот

ну

реа

кц

ії

Хім

ічн

а р

івн

оваг

а,

пр

ям

а і

звор

отн

а р

еак

ція

, об

орот

ні

й

нео

бор

отн

і п

роц

еси

60

.Ф

акто

ри

, щ

о вп

ли

ваю

ть

на

стан

хім

ічн

ої р

івн

оваг

и.

Пр

ин

ци

п Л

е Ш

ател

ьє

Роз

кр

ити

вп

ли

в р

ізн

их

фак

тор

ів н

а зм

іщен

ня

хім

ічн

ої р

івн

оваг

и.

Роз

кр

и-

ти с

уть

пр

ин

ци

пу

Ле

Шат

ельє

і й

ого

пр

акти

чн

е за

стос

ува

нн

я

Пр

ин

ци

п

Ле

Шат

ельє

61.

Роз

рах

ун

ки

за

рів

ня

нн

ям

и

хім

ічн

их

реа

кц

ійЗ

акр

іпи

ти в

мін

ня

уч

нів

роз

в’я

зува

ти

роз

рах

ун

ков

і за

дач

і за

рів

ня

нн

ям

и

хім

і чн

их

реа

кц

ій

62

.Р

озр

аху

нк

и з

а р

івн

ян

ня

ми

х

іміч

ни

х р

еак

цій

Зак

ріп

ити

вм

інн

я у

чн

ів р

озв’

язу

вати

р

озр

аху

нк

ові

зад

ачі

за р

івн

ян

ня

ми

х

імі ч

ни

х р

еак

цій

63

.С

ист

емат

иза

ція

й у

зага

ль-

нен

ня

зн

ань

уч

нів

з т

еми

«Х

іміч

ні

реа

кц

ії»

Уза

гал

ьни

ти з

нан

ня

уч

нів

пр

о х

іміч

ні

реа

кц

ії,

фак

то р

и,

що

впл

ива

ють

на

ум

о ви

пер

ебіг

у х

іміч

ни

х р

еак

цій

64

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

8

Ви

знач

ити

рів

ень

нав

ча

льн

их

дос

яг-

нен

ь у

чн

ів з

тем

и «

Хім

ічн

і р

еак

ції

»

164

65

.К

орек

ція

зн

ань.

Уза

гал

ь-н

енн

я в

ивч

еног

о у

8 к

лас

іК

ори

гува

ти з

нан

ня

уч

нів

, ви

явл

енн

і п

ри

тем

ати

чн

ому

оц

іню

ван

ні.

Під

го-

тува

тись

до

під

сум

ков

ого

сем

естр

овог

о оц

іню

ван

ня

66

.П

ідсу

мк

ове

сем

естр

ове

оцін

юва

нн

я

9 к

ла

с(2

год

на

ти

жде

нь,

ра

зом

68

год

, з н

их

4 г

од —

рез

ервн

ий

ча

с)

Пов

тор

енн

я о

снов

ни

х п

ита

нь

ку

рсу

хім

ії 8

-го

кл

асу

(2 г

од)

1.О

снов

ні

кл

аси

нео

рга

ніч

-н

их

сп

олу

к.

Пов

тор

ити

ск

ла

д, к

лас

иф

ікац

ію,

ном

енк

лат

ур

у о

кси

дів

, ос

нов

, к

исл

от

і со

лей

Кл

аси

фік

ація

, ок

сид

и,

осн

ови

, к

исл

оти

, со

лі

2.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і ок

-си

дів

, ос

нов

, к

исл

от,

сол

ейП

овто

ри

ти х

іміч

ні

влас

тиво

сті

ок-

сид

ів,

осн

ов,

ки

слот

і с

олей

. Р

озви

вати

вм

інн

я п

овод

ити

ся з

реч

ови

нам

и,

скл

ад

ати

рів

ня

нн

я х

іміч

ни

х р

еак

цій

, щ

о х

арак

тер

изу

ють

вл

асти

вост

і ос

нов

-н

их

кл

асів

нео

рга

ніч

ни

х с

пол

ук

Хім

ічн

і вл

асти

-во

сті,

рів

ня

нн

я

реа

кц

ій

І. П

еріо

ди

чн

ий

за

кон

і п

еріо

ди

чн

а с

ист

ема

хім

ічн

их

ел

емен

тів

Д.М

енде

лєє

ва

. Буд

ова

ато

ма

(17

год

)

165

3.

Сп

роб

и к

лас

иф

ікац

ії х

іміч

-н

их

ел

емен

тів

Роз

кр

ити

нео

бхід

ніс

ть н

аук

ової

кл

аси

-ф

ікац

ії х

іміч

ни

х е

лем

енті

в і

пок

азат

и

нед

оск

онал

ість

пер

ши

х с

пр

об к

лас

иф

і-к

ації

ел

емен

тів.

Зак

ріп

ити

зн

анн

я п

ро

хім

ічн

ий

ел

емен

т, х

арак

тер

ні

озн

аки

п

рос

тих

реч

ови

н,

утв

орен

их

ел

емен

та-

ми

-мет

алам

и і

ел

емен

там

и-н

емет

ала-

ми

, ам

фот

ерн

ість

. Р

озви

вати

вм

інн

я

скл

адат

и р

івн

ян

ня

реа

кц

ій н

а п

ри

кл

а-да

х а

мф

отер

ни

х о

кси

дів

і г

ідр

окси

дів

Си

стем

а, к

лас

иф

і-к

ація

4.

Пон

ятт

я п

ро

лу

жн

і м

ета

ли

, га

лог

ени

, бл

агор

одн

і га

зиД

ати

уч

ня

м п

ерш

е уя

влен

ня

пр

о п

ри

род

ні

гру

пи

ел

емен

тів

на

пр

ик

ла

ді

лу

жн

их

мет

ал

ів,

гал

оген

ів,

благ

ород

-н

их

газ

ів.

Роз

кр

ити

зак

оном

ірн

ість

у

зм

іні

фіз

ич

ни

х і

хім

ічн

их

вл

асти

-во

стей

лу

жн

их

мет

ал

ів т

а га

лог

енів

за

леж

но

від

зн

ачен

ня

їх

від

нос

ни

х

атом

ни

х м

ас.

Фор

му

вати

вм

інн

я

пор

івн

юва

ти х

іміч

ні

влас

тиво

сті

лу

ж-

ни

х м

ета

лів

як

пр

ости

х р

ечов

ин

(на

пр

ик

ла

ді

взає

мод

ії з

вод

ою і

ки

снем

),

гал

оген

ів я

к п

рос

тих

реч

ови

н (н

а п

ри

кл

ад

і вз

аєм

одії

з в

одн

ем і

мет

ал

а-м

и),

ск

ла

дат

и р

івн

ян

ня

від

пов

ідн

их

р

еак

цій

Гр

уп

а л

уж

ни

х

мет

ал

ів,

гру

па

гал

оген

ів,

гру

па

благ

ород

ни

х г

азів

5.

Пер

іод

ич

ни

й з

акон

Кор

отк

о ви

світ

ли

ти і

стор

ію в

ідк

ри

ття

П

еріо

ди

чн

ого

зак

ону

та

ство

рен

ня

пе-

ріо

ди

чн

ої с

ист

еми

хім

ічн

их

ел

емен

тів.

Н

а ос

нов

і зн

ань

пр

о вл

асти

вост

і ос

-н

овн

их

кл

асів

нео

рга

ніч

ни

х р

ечов

ин

, п

ри

род

ни

х г

ру

п е

лем

енті

в п

ідве

сти

у

чн

ів д

о р

озу

мін

ня

су

ті П

еріо

ди

чн

ого

зак

ону.

Фор

му

вати

вм

інн

я з

асто

сову

-ва

ти П

еріо

ди

чн

ий

зак

он д

ля

поя

снен

-н

я ф

акти

чн

ого

мат

еріа

лу

Пер

іод

ич

ніс

ть,

Пер

іод

ич

ни

й з

акон

, П

еріо

ди

чн

а си

стем

а х

іміч

ни

х е

лем

енті

в

Дем

онст

рац

ії.

Вза

ємод

ія н

атр

ію,

маг

нію

, ву

глец

ю,

фос

фор

у з

ки

снем

. Г

ідр

атац

ія д

обу

тих

ок

сид

ів т

а до

слі-

дж

енн

я в

лас

тиво

стей

п

род

ук

тів

реа

кц

ії

166

6.

Пер

іод

ич

на

сист

ема

хім

іч-

ни

х е

лем

енті

в —

гр

афіч

не

вир

ажен

ня

Пер

іод

ич

ног

о за

кон

у. П

оня

ття

пр

о п

еріо

-д

и і

гр

уп

и

Озн

айом

ити

уч

нів

зі

стр

ук

тур

ою

пер

іод

ич

ної

си

стем

и е

лем

енті

в. Д

ати

уя

влен

ня

пр

о м

ал

і й

вел

ик

і п

еріо

ди

, гр

уп

и і

під

гру

пи

. П

род

овж

ува

ти ф

ор-

му

вати

зн

анн

я у

чн

ів п

ро

пер

іод

ич

ну

зм

іну

вл

асти

вост

ей х

іміч

ни

х е

лем

ен-

тів

та ї

х с

пол

ук

Пер

іод,

ма

ли

й і

ве

ли

ки

й п

еріо

ди

, п

арн

ий

і н

епар

ни

й

ря

ди

, гр

уп

а, г

олов

-н

а і

поб

ічн

а гр

уп

и,

тріа

да,

род

ин

а Ф

еру

му,

род

ин

а п

лат

ин

ови

х м

ета

лів

(п

лат

ин

оїд

и),

ро-

ди

на

лан

тан

оїд

ів,

род

ин

а ак

тин

оїд

ів,

діа

гон

ал

ьна

под

іб-

ніс

ть

7.П

оня

ття

пр

о бу

дову

ато

ма

і р

ад

іоак

тивн

ість

Роз

ши

ри

ти з

нан

ня

уч

нів

пр

о бу

дову

ат

ома,

ра

діо

акти

вніс

ть,

здоб

уті

на

ур

оках

фіз

ик

и

Зар

яд

яд

ра

атом

а,

яд

ерн

а м

одел

ь ат

ома.

Ра

діо

акти

в-н

ість

, р

ад

іоак

тивн

і ел

емен

ти, α

-, β

-,

γ-п

ром

ені

8.

Ск

ла

д а

том

ни

х я

дер

. Із

о-то

пи

(ста

біл

ьні

й р

ад

іоак

-ти

вні)

Пог

ли

бити

зн

анн

я у

чн

ів п

ро

скл

ад

ат

омн

их

яд

ер.

Фор

му

вати

вм

інн

я

визн

ачат

и ч

исл

о п

рот

онів

і н

ейтр

онів

у

яд

рі.

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

ізот

опи

і

на

йог

о ос

нов

і п

огл

иби

ти з

нан

ня

пр

о х

іміч

ни

й е

лем

ент

як

ви

д а

том

ів з

од-

нак

ови

м з

аря

дом

яд

ра.

Дат

и у

явл

енн

я

пр

о ст

абіл

ьні

й р

ад

іоак

тивн

і із

отоп

и

Пр

отон

, н

ейтр

он,

ну

кл

они

, н

ук

лон

не

(мас

ове)

чи

сло,

ну

к-

лід

, я

дер

ні

сил

и,

ізот

опи

, П

рот

ій,

Дей

тер

ій,

Тр

иті

й,

стаб

ільн

і із

отоп

и,

ра

діо

акти

вні

ізот

о-п

и (

ра

діо

ну

кл

іди

)

9.П

оня

ття

пр

о р

ад

іоак

тив-

ни

й р

озп

ад

хім

ічн

их

ел

е-м

енті

в і

шк

ідл

иви

й в

пл

ив

на

жи

ві о

рга

ніз

ми

ра

діо

ак-

тивн

ого

вип

ром

іню

ван

ня

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

ра

діо

акти

вни

й

роз

па

д х

іміч

ни

х е

лем

енті

в. О

знай

о-м

ити

уч

нів

із

зап

обіж

ни

ми

зах

одам

и

щод

о р

ад

іоак

тивн

ого

вип

ром

іню

ван

-н

я.

Роз

кр

ити

вза

ємоз

в’я

зок

ел

емен

тів

у п

ри

род

і, ї

х с

пор

ідн

еніс

ть

Яд

ерн

а р

еак

ція

, п

еріо

д н

апів

роз

па-

ду,

пер

етво

рен

ня

х

іміч

ни

х е

лем

енті

в

167

10.

Ру

х е

лек

трон

ів у

ато

мі

Ак

тиві

зува

ти з

нан

ня

уч

нів

пр

о бу

дову

ат

омів

(з к

ур

сів

фіз

ик

и і

хім

ії).

Дат

и

уявл

енн

я п

ро

под

вій

ну

пр

ир

оду

ел

ект-

рон

а, ф

орм

у р

ух

у е

лек

трон

ів у

ато

мі

та

роз

под

ілен

ня

по

орбі

тал

ям

Ор

біта

ль,

ел

ектр

он-

на

хм

ара.

Ел

ектр

он-

на

густ

ин

а, с

пін

, ан

тип

ара

лел

ьні

спін

и,

одн

оел

ект-

рон

на

орбі

тал

ь, 5

-,

р-,

й-е

лек

трон

и

11.

Бу

дова

ел

ектр

онн

их

об

олон

ок а

том

ів е

лем

енті

в п

ерш

их

тр

ьох

пер

іод

ів

3’я

сува

ти р

озм

іщен

ня

ел

ектр

онів

н

авк

оло

атом

ни

х я

дер

. Р

озгл

ян

ути

ел

ектр

онн

у б

удов

у а

том

ів х

іміч

ни

х

елем

енті

в п

ерш

их

тр

ьох

пер

іод

ів з

ме-

тою

роз

кр

итт

я ф

ізи

чн

ого

зміс

ту п

еріо

-д

ич

нос

ті.

Фор

му

вати

вм

інн

я с

кл

ад

ати

ел

ектр

онн

і ф

орм

ули

ато

мів

ел

емен

тів

пер

ши

х т

рьо

х п

еріо

дів

і г

раф

ічн

о зо

б-р

ажу

вати

роз

міщ

енн

я е

лек

трон

ів з

а ен

ерге

тич

ни

ми

ком

ірк

ами

Ел

ектр

онн

ий

шар

, ел

ектр

онн

а об

о-л

онк

а, е

лек

трон

на

фор

мул

а, з

авер

ше-

ни

й е

лек

трон

ни

й

шар

, ен

ерге

тич

на

ком

ірк

а, е

лек

трон

-н

а к

онф

ігу

рац

ія

Дем

онст

рац

ія.

Мо-

дел

і ат

омів

ел

емен

тів

1-го

і 2

-го

пер

іод

ів,

наб

ори

тр

афар

етів

м

одел

ей а

том

ів

12

.Ф

ізи

чн

ий

зм

іст

Пер

іод

ич

-н

ого

зак

ону

На

осн

ові

знан

ь п

ро

будо

ву а

том

а р

озк

ри

ти ф

ізи

чн

ий

зм

іст

пр

отон

ног

о ч

исл

а (п

оря

дк

овог

о н

омер

а) х

іміч

ног

о ел

емен

та.

Під

вест

и у

чн

ів д

о р

озу

мін

ня

су

час

ног

о ф

орм

улю

ван

ня

Пер

іод

ич

но-

го з

акон

у

Пр

отон

не

чи

сло

(пор

яд

ков

ий

ном

ер)

елем

ента

13.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№ 1

Ви

знач

ити

рів

ень

нав

ча

льн

их

дос

яг-

нен

ь у

чн

ів

168

14.

Пон

ятт

я п

ро

ра

діу

с ат

ома,

ел

ектр

онег

ати

вніс

тьД

ати

уч

ня

м у

явл

енн

я п

ро

ра

діу

с ат

ома

і ел

ектр

онег

ати

вніс

ть.

Роз

вива

ти

вмін

ня

кор

ист

ува

тися

пер

іод

ич

ною

си

стем

ою д

ля

пор

івн

ян

ня

ел

емен

тів,

р

озм

іщен

их

в о

дн

ій п

ідгр

уп

і, п

еріо

ді

Ра

діу

с ат

ома,

ел

ектр

онег

а ти

в-н

ість

15.

За

леж

ніс

ть в

лас

тиво

стей

ел

емен

тів

від

пер

іод

ич

ної

зм

іни

ел

ектр

онн

их

стр

ук

-ту

р а

том

ів

Ви

яви

ти п

ри

чи

ну

зм

іни

вл

асти

вост

ей

елем

енті

в і

їх с

пол

ук

, а

сам

е п

еріо

ди

ч-

ну

зм

іну

бу

дови

ел

ектр

онн

их

обо

лон

ок

атом

ів.

Роз

вива

ти в

мін

ня

ви

явл

яти

п

ри

чи

нн

о-н

асл

ідк

ові

зв’я

зки

між

я

вищ

ами

16.

Хар

акте

ри

сти

ка

хім

ічн

их

ел

емен

тів

ма

ли

х п

еріо

дів

за

їх

міс

цем

у п

еріо

ди

чн

ій

сист

емі

і бу

дово

ю а

том

а

Зак

ріп

ити

зн

анн

я п

ро

змін

у в

лас

ти-

вост

ей е

лем

енті

в у

пер

іод

ах і

гр

уп

ах.

Фор

му

вати

вм

інн

я к

ори

сту

вати

ся

Пер

іод

ич

ною

си

стем

ою д

ля

хар

акте

-р

ист

ик

и х

іміч

ни

х е

лем

енті

в м

ал

их

п

еріо

дів

17.

Нау

ков

е зн

ачен

ня

Пер

іод

ич

ног

о за

кон

уР

озк

ри

ти з

нач

енн

я н

аук

овог

о п

одви

гуД

. М

енд

елєє

ва,

уза

гал

ьню

юч

е і

п

рог

нос

тич

не

знач

енн

я П

еріо

ди

чн

ого

зак

ону

18.

Жи

ття

і д

іял

ьніс

тьД

. М

енд

елєє

ваО

знай

оми

ти з

жи

ття

м і

нау

ков

ою

дія

льн

істю

Д.

Мен

дел

є -єв

а —

уч

еног

о, г

ром

ад

ян

ин

а, л

юд

ин

ивс

ебіч

ни

х і

нте

рес

ів

169

19.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№ 2

Ви

знач

ити

рів

ень

зн

ань,

ум

інь

та н

ав -

ча

ль н

их

дос

ягн

ень

уч

нів

з т

еми

«Пер

іо-

ди

чн

ий

зак

он і

пер

іод

ич

на

сист

ема

хім

ічн

их

ел

емен

тів

Д.

Мен

де л

єєва

»

II.

Хім

ічн

ий

зв’

язо

к і

буд

ова

реч

ови

ни

(8

год

)

20

.П

ри

род

а х

іміч

ног

озв

’язк

у. К

ова

лен

тни

йзв

’язо

к,

йог

оу

твор

енн

я н

ап

ри

кл

ад

ах м

олек

улво

дн

ю і

гід

рог

енф

тор

ид

у.П

оля

рн

ий

ін

епол

яр

ни

йк

ова

лен

тни

й з

в’я

зок

Пов

тор

ити

від

омос

ті п

ро

будо

ву а

том

ів

елем

енті

в 1-

го т

а 2

-го

пер

іод

ів,

їх е

лек

-тр

онег

ати

вніс

ть.

Озн

айом

ити

уч

нів

зу

твор

енн

ям

і р

ізн

ови

дам

и к

ова

лен

-тн

ого

хім

ічн

ого

зв’я

зку.

Фор

му

вати

у

мін

ня

ск

ла

дат

и с

хем

и у

твор

енн

як

ова

лен

тног

о зв

’язк

у (н

ап

ри

кл

ад

ах м

олек

ул в

одн

юі

гід

рог

енф

тор

ид

у).

Поя

сни

ти в

ідм

ін-

ніс

ть п

оля

рн

ого

ков

ал

ентн

ого

зв’я

зку

від

неп

оля

рн

ого,

впл

ив

хім

ічн

ого

зв’я

зку

на

влас

тиво

сті

реч

ови

н

Хім

ічн

ий

зв’

язо

к,

ков

ал

ентн

ий

зв’я

зок

, сп

ільн

аел

ектр

онн

а п

ара,

неп

оля

рн

ий

іп

оля

рн

ий

ков

ал

ентн

ий

зв’я

зок

. П

оля

рн

ам

олек

ула

або

ди

пол

ь,ч

астк

ови

й з

аря

д

170

21.

Іон

ни

й з

в’я

зок

На

осн

ові

елек

трон

егат

ивн

ості

хім

іч-

ни

х е

лем

енті

в р

озк

ри

ти с

уть

іон

ног

о х

іміч

ног

о зв

’язк

у. Ф

орм

ува

ти в

мін

ня

скл

ад

ати

ел

ектр

онн

і ф

орм

ули

іо

нн

их

сп

олу

к,

вмін

ня

ви

явл

яти

вз

аєм

озв’

язо

к м

іж в

лас

тиво

стя

ми

р

ечов

ин

і т

ип

ом х

іміч

ног

о зв

’язк

у (н

а п

ри

кл

ад

і н

атр

ій х

лор

ид

у)

Іон

, п

ози

тивн

о і

нег

ати

вно

зар

яд

жен

ий

іон

,іо

нн

ий

зв’

язо

к,

іон

на

спол

ук

а

22

.К

ри

ста

ліч

ні

ґрат

ки

. А

том

ні,

мол

екул

яр

ні,

іон

ні

кр

ист

ал

и

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

кр

ист

ал

ічн

і ґр

атк

и.

Озн

айом

ити

з р

ізн

им

и т

и-

пам

и к

ри

ста

ліч

ни

х ґ

рат

ок (а

том

ні,

м

олек

уля

рн

і та

іон

ні)

. Р

озк

ри

ти

взає

моз

в’я

зок

між

ти

пом

хім

ічн

ого

зв’я

зку,

ти

пом

кр

ист

ал

ічн

их

ґр

аток

і

фіз

ич

ни

ми

вл

асти

вост

ям

и р

ечов

ин

Кр

ист

ал

ічн

і ґр

атк

и,

іон

ні,

ато

мн

і, м

оле-

кул

яр

ні

кр

ист

ал

іч-

ні

ґрат

ки

23

.П

оня

ття

пр

о ст

уп

інь

оки

снен

ня

ато

мів

хім

ічн

их

ел

емен

тів

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

сту

пін

ь ок

исн

енн

я

і р

озм

ежу

вати

пон

ятт

я «

вал

ентн

ість

»

та «

сту

пін

ь ок

исн

енн

я».

Фор

му

вати

вм

інн

я в

изн

ачат

и с

туп

інь

оки

снен

-н

я е

лем

енті

в за

хім

ічн

ою ф

орм

улою

р

ечов

ин

и

Сту

пін

ь ок

исн

енн

я

171

24

.О

ки

сно-

від

нов

ні

реа

к-

ції

. П

оня

ття

пр

о м

етод

ел

ектр

онн

ого

бал

ансу

(на

най

пр

ості

ши

х п

ри

кл

ад

ах)

Ак

туа

ліз

ува

ти з

нан

ня

пр

о су

ть п

ро-

цес

ів о

ки

снен

ня

і в

ідн

овл

енн

я т

а їх

вз

аєм

озв’

язо

к.

Ви

знач

ити

міс

це

оки

с-н

о-ві

дн

овн

их

реа

кц

ій с

еред

осн

овн

их

ти

пів

хім

ічн

их

реа

кц

ій.

Зак

ріп

ити

зн

анн

я п

ро

пон

ятт

я:

«сту

пін

ь ок

исн

ен-

ня»

, «о

ки

сни

к»,

«ві

дн

овн

ик

», «

оки

с-н

енн

я»,

«від

нов

лен

ня

». В

ідп

рац

юва

ти

вмін

ня

ви

знач

ати

сту

пен

і ок

исн

енн

я

елем

енті

в за

фор

мул

ами

реч

ови

н.

Нав

чи

ти с

кл

ад

ати

рів

ня

нн

я п

рос

тих

ок

исн

о-ві

дн

овн

их

реа

кц

ій з

а м

етод

ом

елек

трон

ног

о ба

лан

су

Ок

исн

о-ві

дн

овн

а р

е-ак

ція

, м

етод

ел

ект-

рон

ног

о ба

лан

су

25

.З

нач

енн

я о

ки

сно-

від

нов

ни

х

реа

кц

ій у

пр

ир

оді

й т

ехн

іці

Роз

кр

ити

рол

ь ок

исн

о-ві

дн

овн

их

реа

к-

цій

у п

ри

род

і, ж

итт

і л

юд

ин

и,

тех

ніц

і

26

.У

зага

льн

енн

я і

си

стем

ати

-за

ція

зн

ань

з те

ми

Пов

тор

ити

, у

зага

льн

ити

і с

ист

ема-

тизу

вати

зн

анн

я п

ро

тип

и х

іміч

ни

х

зв’я

зків

, к

ри

ста

ліч

ни

х ґ

рат

ок,

вих

о-д

яч

и з

буд

ови

ато

ма.

Си

стем

ати

зува

ти

знан

ня

пр

о за

леж

ніс

ть в

лас

тиво

стей

р

ечов

ин

від

їх

буд

ови

. П

оказ

ати

м

ожл

иві

сть

пр

огн

озу

вати

вл

асти

вост

і р

ечов

ин

и н

а ос

нов

і її

буд

ови

і н

авп

аки

27.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№3

Ви

яви

ти р

івен

ь н

авч

ал

ьни

х д

ося

гнен

ь у

мін

ь з

тем

и «

Хім

ічн

ий

зв’

язо

к і

буд

о-ва

реч

ови

н»

172

III.

Роз

чи

ни

(16

год

)

28

.З

нач

енн

я р

озч

ин

ів у

жи

тті

й п

рак

тич

ній

дія

льн

ості

лю

ди

ни

.П

оня

тгя

пр

о р

озч

ин

и

Роз

кр

ити

зн

ачен

ня

роз

чи

нів

уп

ри

род

і, п

ром

исл

овос

ті,

сіл

ьськ

ому

гос

под

арст

ві,

мед

иц

ин

і й

поб

уті

. Д

ати

уявл

енн

я п

ро

роз

чи

ни

та

їхк

лас

иф

ікац

ію (з

а р

озм

іром

час

тин

ок р

озч

ин

еної

реч

ови

ни

,за

агр

егат

ни

м с

тан

ом р

озч

ин

у)

Роз

чи

н,

одн

орід

ніс

тьр

озч

ин

у, з

ави

сь,

емул

ьсія

,су

спен

зія

,си

стем

а,к

омп

онен

т,р

озч

ин

ни

к,

роз

чи

нен

ар

ечов

ин

а

29.

Рол

ь во

ди

як

роз

чи

нн

ик

а в

жи

вій

ін

ежи

вій

пр

ир

оді.

Буд

ова

мол

екул

иво

ди

. В

ода

як

пол

яр

ни

й р

озч

ин

ни

к

Уза

гал

ьни

ти з

нан

ня

пр

о р

оль

вод

и я

к р

озч

ин

ни

ка.

Пог

ли

бити

зн

анн

я п

ро

пол

яр

ни

й к

ова

лен

тни

й з

в’я

зок

на

пр

ик

ла

ді

будо

ви м

олек

ули

вод

и.

Озн

айом

ити

уч

нів

зос

обл

иво

стя

ми

ціє

ї бу

дови

,зо

кр

ема

пол

яр

ніс

тю м

олек

улво

ди

, зд

атн

істю

утв

орю

вати

вод

нев

і зв

’язк

и.

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

вод

нев

ий

зв’

язо

к.

Пр

одов

жи

ти ф

орм

ува

тиуя

влен

ня

пр

о за

леж

ніс

тьвл

асти

вост

ей р

ечов

ин

від

їх

будо

ви.

Зак

ріп

ити

вм

інн

яск

ла

дат

и е

лек

трон

ні

йст

ру

кту

рн

і ф

орм

ули

Вод

нев

ий

зв’

язо

к

173

30

.П

роц

ес р

озч

ин

енн

я,

йог

о ф

ізи

ко-

хім

ічн

асу

ть.

Пон

ятт

я п

ро

кр

ист

ал

огід

рат

и.

Роз

чи

ни

нас

ич

ені

йн

енас

ич

ені,

кон

цен

тров

ані

йр

озве

ден

і

Пр

одов

жи

ти ф

орм

ува

тиуя

влен

ня

пр

о р

озч

ин

як

фіз

ик

о-х

іміч

ну

си

стем

у,

роз

кр

ити

су

тьп

роц

есу

роз

чи

неч

нн

я.

Ох

арак

тер

изу

вати

пр

оміж

нем

ісц

е р

озч

ин

ів м

іжм

ехан

ічн

им

и с

ум

іша-

ми

іх

іміч

ни

ми

сп

олу

кам

и.

Дат

и-

уявл

енн

я п

ро

кр

ист

ал

огід

рат

и.

Роз

меж

ува

ти п

оня

ття

:«н

аси

чен

ий

р

озч

ин

»,«к

онц

ентр

ован

ий

р

озч

ин

»,«н

енас

ич

ени

й

роз

чи

н»,

«роз

вед

ени

й р

озч

ин

»

Роз

чи

нен

ня

,гі

др

ати

,гі

др

атац

ія,

кр

ист

ал

огід

рат

и,

кр

ист

ал

ізац

ійн

аво

да,

нас

ич

ени

й,

нен

аси

чен

ий

,к

онц

ентр

ован

ий

,р

озве

ден

ий

,р

озч

ин

и

Дем

онст

рац

ія.

Теп

лов

і я

вищ

ап

ід ч

аср

озч

ин

енн

яр

ечов

ин

у в

оді

31.

Пон

ятт

я п

ро

роз

чи

нн

ість

.З

ал

ежн

ість

роз

чи

нн

ості

від

різ

ни

х ф

акто

рів

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

роз

чи

нн

ість

реч

ови

н у

вод

і. Ф

орм

ува

тиуя

влен

ня

пр

о за

леж

ніс

тьр

озч

ин

нос

ті в

ід п

ри

род

ир

ечов

ин

і п

ри

род

и р

озч

ин

ни

ка,

тем

пер

ату

ри

і т

иск

у

Роз

чи

нн

ість

,р

ечов

ин

и д

обр

ер

озч

ин

ні,

ма

лор

озч

ин

ні

йп

рак

тич

но

нер

озч

ин

ні

32

.М

асов

а ч

астк

ар

озч

ин

еної

реч

ови

ни

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

мас

ову

час

тку

роз

чи

нен

ої р

ечов

ин

иМ

асов

а ч

астк

а р

оз-

чи

нен

ої р

ечов

ин

и,

мас

а р

ечов

ин

и в

роз

чи

ні

33

.Р

озв’

язу

ван

ня

роз

рах

ун

ков

их

за

дач

зд

аної

тем

и

Нав

чи

ти о

бчи

слю

вати

мас

ову

час

тку

і м

асу

роз

чи

нен

оїр

ечов

ин

и в

роз

чи

ні,

34

.В

иго

товл

енн

яр

озч

ин

ів з

пев

ною

мас

овою

час

ткою

роз

чи

нен

ої р

ечов

ин

и

виго

товл

яти

роз

чи

ни

з п

евн

оюм

асов

ою ч

астк

ою р

озч

ин

еної

реч

ови

ни

. П

ідго

тува

ти у

чн

ів д

оп

рак

тич

ног

о за

ня

ття

174

35

.П

рак

тич

на

роб

ота

№ 1

. В

иго

товл

енн

я р

озч

ин

у с

олі

з п

евн

ою м

асов

ою ч

астк

ою

роз

чи

нен

ої р

ечов

ин

и

Пер

евір

ити

ум

інн

я к

ори

сту

вати

ся

пон

ятт

ям

«м

асов

а ч

астк

а р

озч

ин

еної

р

ечов

ин

и»

дл

я р

озр

аху

нк

ів,

виго

тов-

ля

ти р

озч

ин

сол

і з

пев

ною

мас

овою

ч

астк

ою р

озч

ин

еної

реч

ови

ни

36

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

4В

изн

ачи

ти р

івен

ь н

авч

ал

ьни

х д

ося

г-н

ень

уч

нів

37.

Роз

чи

ни

ки

слот

, л

угі

в,

сол

ей у

вод

і. Е

лек

трол

іти

і

нее

лек

трол

іти

На

осн

ові

знан

ь з

ку

рсу

фіз

ик

и п

о-гл

иби

ти з

нан

ня

пр

о ел

ектр

оліт

и і

не-

елек

трол

іти

. В

стан

ови

ти з

в’я

зок

між

ви

дом

хім

ічн

ого

зв’я

зку

в с

пол

ук

ах і

ел

ектр

ич

ною

пр

овід

ніс

тю ї

х р

озч

ин

ів

і р

озп

лав

ів

Ел

ектр

оліт

, н

еел

ек-

трол

ітД

емон

стр

ація

. В

и-

пр

обу

ван

ня

реч

ови

н

та ї

х р

озч

ин

ів н

а ел

ектр

ич

ну

пр

овід

-н

ість

38

.П

роц

ес д

исо

ціа

ції

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

елек

трол

іти

чн

у д

и-

соц

іац

ію,

з’я

сува

ти о

снов

ну

пр

ич

ин

у

цьо

го ф

ізи

ко-

хім

ічн

ого

пр

оцес

у, щ

о п

оля

гає

в гі

др

атац

ії і

онів

і з

ум

овл

ени

й

особ

ли

вою

буд

овою

мол

екул

и в

оди

. В

ия

вити

су

ттєв

у р

ізн

иц

ю м

іж м

е-х

аніз

мом

ди

соц

іац

ії і

онн

их

і п

оля

рн

их

к

ова

лен

тни

х с

пол

ук

Ел

ектр

оліт

ич

на

ди

соц

іац

ія,

гід

рат

о-ва

ні

іон

и,

пол

яр

и-

зац

ія

39.

Ди

соц

іац

ія к

исл

от,

осн

ов і

со

лей

у в

одн

их

роз

чи

нах

Пог

ли

бити

уя

влен

ня

пр

о х

іміч

ни

й

скл

ад

ки

слот

, ос

нов

і с

олей

. О

знай

о-м

ити

уч

нів

з п

роц

есом

їх

ди

соц

іац

ії.

Роз

поч

ати

фор

му

вати

вм

інн

я с

кл

ад

ати

р

івн

ян

ня

ел

ектр

оліт

ич

ної

ди

соц

іац

ії

ки

слот

, ос

нов

і с

олей

у в

одн

их

роз

чи

-н

ах.

Роз

кр

ити

пр

ич

ин

но-

нас

лід

ков

у

зал

ежн

ість

вл

асти

вост

ей р

озч

ин

ів

елек

трол

ітів

від

лас

тиво

стей

Іон

и г

ідр

оксо

нію

, к

исл

оти

, ос

нов

и

і со

лі

з п

ог л

яд

у

елек

тро л

і ти

ч н

ої д

и-

соц

іац

ії;

осн

ов н

ість

к

исл

от,

ки

с лот

ніс

ть

осн

ов,

гід

ро к

сид

и;

сер

едн

і, к

исл

і й

ос

нов

ні

сол

і

Лаб

орат

орн

а р

обот

а.

Ви

явл

енн

я і

онів

Г

ідр

оген

у і

гід

рок

-си

д-іо

нів

у р

озч

ин

і

175

іон

ів.

Удо

скон

ал

ити

вм

інн

я в

ик

ону-

вати

хім

ічн

і до

слід

и,

дод

ерж

ую

чи

п

рав

ил

тех

нік

и б

езп

еки

під

час

роб

оти

з

роз

чи

нам

и к

исл

от і

лу

гів

40

.С

туп

інь

ди

соц

іац

ії.

Си

льн

і й

сл

абк

і ел

ектр

оліт

иД

ати

уя

влен

ня

пр

о ст

уп

інь

ди

соц

іа-

ції

, з’

ясу

вати

, ві

д ч

ого

зал

ежи

ть ц

ей

сту

пін

ь. О

знай

оми

ти з

пр

ик

ла

дам

и

сил

ьни

х і

сл

абк

их

ел

ектр

оліт

ів.

Вк

азат

и п

ри

чи

ни

існ

ува

нн

я с

лаб

ки

х

елек

трол

ітів

Сту

пін

ь д

исо

ціа

ції

, си

льн

і й

сл

абк

і ел

ектр

оліт

и,

елек

-тр

оліт

и с

еред

ньо

ї си

ли

•

41.

Реа

кц

ії о

бмін

у м

іж р

озч

и-

нам

и е

лек

трол

ітів

. Іо

нн

і р

івн

ян

ня

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

реа

кц

ії о

бмін

у н

а я

кіс

но

нов

ому

іон

ном

у р

івн

і. Р

озк

ри

ти

суть

реа

кц

ій і

онн

ого

обм

іну,

з’я

сува

ти

пр

ич

ин

и т

а у

мов

и ї

х п

ереб

ігу.

Нав

чи

-ти

уч

нів

ск

ла

дат

и п

овн

і й

ск

ороч

ені

рів

ня

нн

я р

еак

цій

іон

ног

о об

мін

у і

по-

ясн

юва

ти ї

х с

уть

з п

ози

цій

ел

ектр

олі-

тич

ної

ди

соц

іац

ії,

пр

огн

озу

вати

хід

р

еак

цій

і п

ідби

рат

и в

их

ідн

і р

ечов

ин

и

за с

кор

очен

им

и р

івн

ян

ня

ми

дл

я з

дій

-сн

енн

я в

ідн

овн

их

реа

кц

ій.

Фор

му

вати

вм

інн

я п

ров

оди

ти х

іміч

ні

досл

іди

і р

оби

ти у

зага

льн

юю

чи

й

висн

овок

пр

о у

мов

и,

за я

ки

х р

еак

ції

іо

нн

ого

обм

іну

від

бува

ють

ся д

о к

інц

я.

Під

готу

вати

уч

нів

до

пр

акти

чн

ої

роб

оти

Іон

на

реа

кц

ія,

мо-

лек

уля

рн

а та

іон

на

фор

ми

рів

ня

нн

я

реа

кц

ії,

пов

не

іон

не

рів

ня

нн

я,

скор

оче-

не

іон

не

рів

ня

нн

я

Дем

онст

рац

ія.

Реа

к-

ції

обм

іну

між

роз

-ч

ин

ами

ел

ектр

оліт

ів.

Лаб

орат

орн

а р

обот

а.

Реа

кц

ії о

бмін

у м

іж

роз

чи

нам

и е

лек

т-р

оліт

ів,

що

від

бува

-ю

ться

з у

твор

енн

ям

ос

ад

у, в

ид

ілен

ня

м

газу

, у

твор

енн

ям

во

ди

176

42

.П

рак

тич

на

роб

ота

№ 2

. Р

еак

ції

обм

іну

між

роз

чи

-н

ами

ел

ектр

оліт

ів

Зак

ріп

ити

зн

анн

я п

ро

реа

кц

ії о

бмін

у

між

роз

чи

нам

и е

лек

трол

ітів

, щ

о ві

дбу

ваю

ться

до

кін

ця

. Р

озви

вати

ек

спер

им

ента

льн

і вм

інн

я з

а у

мов

и

доде

рж

анн

я п

рав

ил

тех

нік

и б

езп

еки

. П

ерев

іри

ти в

мін

ня

ск

ла

дат

и м

оле-

кул

яр

ні

та і

онн

і п

овн

і й

ск

ороч

ені

рів

ня

нн

я х

іміч

ни

х р

еак

цій

43

.П

рак

тич

на

роб

ота

№ 3

. Іо

нн

і р

еак

ції

Зак

ріп

ити

зн

анн

я п

ро

реа

кц

ії і

онн

ого

обм

іну,

вм

інн

я п

рог

ноз

ува

ти х

ід

реа

кц

ій і

під

бир

ати

ви

хід

ні

реч

ови

ни

за

ск

ороч

ени

ми

іон

ни

ми

рів

ня

нн

ям

и

дл

я з

дій

снен

ня

від

пов

ідн

их

реа

кц

ій,

добу

вати

реа

кц

ією

обм

іну

за

дан

і р

ечов

ин

и,

скл

ад

ати

рів

ня

нн

я р

еак

цій

у

мол

екул

яр

ній

, п

овн

ій і

ск

ороч

еній

іо

нн

их

фор

мах

. В

доск

она

лю

вати

ек

с-п

ери

мен

тал

ьні

вмін

ня

44

.Р

озв’

язу

ван

ня

роз

рах

ун

ко-

вих

за

дач

На

осн

ові

ана

ліз

у н

асл

ідк

ів п

рак

-ти

чн

их

роб

іт п

овто

ри

ти й

уза

гал

ь-н

ити

зн

анн

я з

тем

и,

зак

ріп

ити

вм

інн

я с

кл

ад

ати

рів

ня

нн

я р

еак

цій

у

мол

екул

яр

ній

, п

овн

ій і

ск

ороч

еній

іо

нн

их

фор

мах

, а

так

ож р

озв’

язу

вати

р

озр

аху

нк

ові

зад

ачі

з ви

кор

ист

анн

ям

п

оня

ття

«р

озч

ин

»

45

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

5В

изн

ачи

ти н

авч

ал

ьны

дос

ягн

енн

я

уч

ны

в з

тем

и «

Роз

чи

ни

» і

вм

інн

я в

и-

кор

ист

ову

вати

здо

буті

зн

анн

я

177

IV.

Заг

ал

ьні

відо

мос

ті п

ро

мет

ал

и (2

1 г

од)

46

.М

ісц

е ел

емен

тів-

мет

ал

ів

у п

еріо

ди

чн

ій с

ист

емі

хім

ічн

их

ел

емен

тів

Д.М

енд

елєє

ва й

осо

бли

-во

сті

будо

ви ї

х а

том

ів.

Ме-

тал

ічн

ий

хім

ічн

ий

зв’

язо

к.

Заг

ал

ьні

фіз

ич

ні

влас

тиво

-ст

і м

ета

лів

Пов

тор

ити

й у

зага

льн

ити

від

омос

ті

пр

о м

ісц

е ел

емен

тів-

мет

ал

ів у

пер

іо-

ди

чн

ій с

ист

емі,

хар

акте

рн

і ос

обл

и-

вост

і бу

дови

їх

ато

мів

. А

кц

енту

вати

у

вагу

на

ум

овн

ості

под

ілу

ел

емен

тів

на

мет

ал

и і

нем

ета

ли

. Р

озви

ну

ти у

явл

ен-

ня

пр

о р

ечов

ин

у, з

окр

ема

пр

о м

ета

ліч

-н

ий

її

стан

. Р

озгл

ян

ути

осо

бли

вост

і бу

дови

й в

лас

тиво

сті

кр

ист

ал

ічн

их

ґр

аток

мет

ал

ів п

орів

ня

но

з ат

омн

им

и,

мол

екул

яр

ни

ми

й і

онн

им

и ґ

рат

кам

и

дл

я п

оясн

енн

я з

ага

льн

их

фіз

ич

ни

х

влас

тиво

стей

мет

ал

ів.

З’я

сува

ти с

уть

м

ета

ліч

ног

о зв

’язк

у п

орів

ня

но

з ві

до-

ми

ми

уч

ня

м т

ип

ами

хім

ічн

ого

зв’я

зку

—

іон

ни

м і

ков

ал

ентн

им

. Ф

орм

ува

ти

вмін

ня

хар

акте

ри

зува

ти б

удов

у а

том

ів

мет

ал

ів,

вик

ори

стов

ува

ти з

нан

ня

пр

о м

ета

ліч

ни

й з

в’я

зок

і к

ри

ста

ліч

ні

ґрат

-к

и м

ета

лів

дл

я п

оясн

енн

я ї

х з

ага

ль-

ни

х ф

ізи

чн

их

вл

асти

вост

ей

Мет

ал

ічн

і к

ри

с-та

ліч

ні

ґрат

ки

, м

ета

ліч

ни

й з

в’я

зок

, ел

ектр

онн

ий

газ

, ч

орн

і й

кол

ьор

ові

мет

ал

и,

лег

коп

лав

-к

і й

ту

гоп

лав

кі

мет

ал

и,

пл

асти

ч-

ніс

ть,

спл

ав,

лег

кі

й

важ

кі

мет

ал

и

47.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і м

е-та

лів

: вз

аєм

одія

з к

исн

ем,

гал

оген

ами

, сі

рк

ою;

взає

-м

одія

з в

одою

, к

исл

отам

и,

сол

ям

и

Роз

гля

ну

ти х

іміч

ні

влас

тиво

сті

мет

ал

ів я

к п

рос

тих

реч

ови

н з

поз

иц

ій

знан

ь п

ро

оки

сно-

від

нов

ні

реа

к-

ції

і в

ити

ску

вал

ьни

й р

яд

мет

ал

ів

М.Б

екет

ова,

усв

ідом

ити

хім

ічн

у

фу

нк

цію

мет

ал

ів я

к в

ідн

овн

ик

ів.

Фор

-м

ува

ти у

мін

ня

пор

івн

юва

ти х

іміч

ну

ак

тивн

ість

мет

ал

ів,

скл

ад

ати

рів

ня

н-

ня

хім

ічн

их

реа

кц

ій,

що

хар

акте

ри

-

Мет

ал

и-в

ідн

овн

ик

иД

емон

стр

ація

. Х

іміч

ні

влас

тиво

сті

мет

ал

ів.

Лаб

орат

орн

і р

обот

и.

Пор

івн

ян

ня

х

іміч

ної

ак

тивн

ості

м

ета

лів

. В

заєм

одія

м

ета

лів

з р

озч

ин

ами

к

исл

от

178

зую

ть в

лас

тиво

сті

мет

ал

ів (в

заєм

одія

з

нем

ета

лам

и:

ки

снем

, га

лог

енам

и і

сі

рк

ою;

водо

ю,

ки

слот

ами

і с

оля

ми

);

поя

сню

вати

вл

асти

вост

і м

ета

лів

у

світ

лі

уявл

ень

пр

о ок

исн

о-ві

дн

овн

і р

еак

ції

; ви

кор

ист

ову

вати

ви

тиск

у-ва

льн

ий

ря

д м

ета

лів

дл

я п

оясн

енн

я і

п

рог

ноз

ува

нн

я р

еак

цій

між

мет

ал

ами

та

роз

чи

нам

и к

исл

от і

сол

ей.

Зак

ріп

и-

ти у

мін

ня

пов

оди

тися

з л

абор

атор

ни

м

обл

ад

нан

ня

м і

реа

кти

вам

и,

дод

ерж

ую

-ч

ись

пр

ави

л т

ехн

іки

без

пек

и

48

.М

ета

ли

в п

ри

род

і. З

ага

льн

і сп

особ

и д

обу

ван

ня

мет

ал

івО

знай

оми

ти у

чн

ів з

пош

ир

енн

ям

м

ета

лів

у п

ри

род

і у

ви

гля

ді

різ

ни

х

спол

ук

і у

віл

ьном

у с

тан

і. Д

ати

уя

в-л

енн

я п

ро

зага

льн

і сп

особ

и д

обу

ван

ня

м

ета

лів

з о

кси

дн

их

і с

ульф

ідн

их

руд

Мін

ера

л,

руд

а,

пу

ста

пор

ода,

мет

а-л

ур

гія

, зб

агач

енн

я

руд

и,

кон

цен

трат

, м

ета

лот

ерм

ія,

сил

і-к

отер

мія

, а

лю

мін

о-те

рм

ія

49.

Ел

ектр

оліз

роз

пл

авів

сол

ей

і л

угі

в, й

ого

суть

і з

асто

су-

ван

ня

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

елек

трол

із я

к

оки

сно-

від

нов

ни

й п

роц

ес.

Нав

чи

ти

скл

ад

ати

сх

еми

ел

ектр

оліз

у р

озп

лав

ів

сол

ей б

езк

исн

еви

х к

исл

от і

лу

гів.

У

доск

она

лю

вати

вм

інн

я с

кл

ад

ати

р

івн

ян

ня

ок

исн

о-ві

дн

овн

их

пр

оцес

ів,

що

від

бува

ють

ся п

ід ч

ас е

лек

трол

ізу.

О

знай

оми

ти і

з за

стос

ува

нн

ям

ел

ект-

рол

ізу

в п

ром

исл

овос

ті д

ля

доб

ува

нн

я

мет

ал

ів,

вод

ню

, х

лор

у, л

угі

в

Ел

ектр

оліз

, к

атод

, ан

од,

кат

іон

, ан

іон

, те

рм

ічн

а д

исо

-ц

іац

ія,

інер

тни

й

елек

трод

в г

ал

ьва-

ноп

лас

тик

а

Дем

онст

рац

ія.

Ел

ектр

оліз

роз

чи

ну

к

уп

ру

м (

II)

хл

ори

ду

179

50

.К

ороз

ія м

ета

лів

і с

пос

оби

за

хи

сту

від

кор

озії

З’я

сува

ти п

ри

чи

ни

ви

ни

кн

енн

я

кор

озії

та

зби

тки

від

неї

. О

знай

оми

ти

з к

ороз

ією

мет

ал

ів я

к о

ки

сно-

від

нов

-н

им

пр

оцес

ом н

а п

ри

кл

ад

і к

ороз

ії

зал

іза.

Роз

гля

ну

ти с

пос

оби

зах

ист

у

мет

ал

ів в

ід к

ороз

ії (з

ахи

сні

пов

ерх

нев

і п

окр

итт

я м

ета

лев

их

ви

роб

ів,

заст

осу-

ван

ня

ін

гібі

тор

ів,

ство

рен

ня

сп

лав

ів з

ан

тик

ороз

ійн

им

и в

лас

тиво

стя

ми

) та

їх

н

арод

ног

осп

одар

ськ

е зн

ачен

ня

Кор

озія

, л

удін

ня

, бі

ла

жер

сть,

ін

гібі

-то

р

51.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№ 6

Ви

знач

ити

рів

ень

нав

ча

льн

их

дос

яг-

нен

ь у

чн

ів

52П

оня

ття

пр

о сп

лав

и.

Чав

ун

і

ста

ль

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

спл

ави

, п

ро

суть

п

роц

есу

їх

утв

орен

ня

, зм

іну

вл

асти

во-

стей

сп

лав

ів з

ал

ежн

о ві

д к

омп

онен

тів.

Ф

орм

ува

ти в

мін

ня

пор

івн

юва

ти с

кл

ад

і

влас

тиво

сті

спл

авів

за

ліз

а —

чав

ун

у

і ст

ал

і

Сп

лав

, м

ельх

іор,

ст

ал

ь, д

юр

ал

ю-

мін

ій,

твер

ди

й

роз

чи

н,

мех

аніч

на

сум

іш,

інте

рм

е-та

ліч

ні

спол

ук

и

(ін

тер

мет

ал

іди

), ц

е-м

ент,

м’я

ке

зал

ізо,

ч

аву

н

53

.Д

омен

не

вир

обн

иц

тво

чав

ун

уД

ати

пер

ше

уявл

енн

я п

ро

хім

ічн

е ви

роб

ни

цтв

о н

а п

ри

кл

ад

і до

мен

ног

о ви

роб

ни

цтв

а ч

аву

ну.

Озн

айом

ити

із

сир

ови

ною

дл

я д

омен

ног

о п

роц

есу,

з

хім

ізм

ом п

роц

есів

дом

енн

ої п

лав

ки

, з

роб

отою

дом

енн

ої п

ечі.

Фор

му

вати

вм

інн

я с

кл

ад

ати

рів

ня

нн

я х

іміч

ни

х

реа

кц

ій,

що

леж

ать

в ос

нов

і ви

роб

-н

иц

тва

чав

ун

у, п

оясн

юва

ти у

мов

и

здій

снен

ня

дом

енн

ого

пр

оцес

у

Дом

енн

а п

іч,

ши

х-та

, ф

лю

си,

па

ли

во,

гор

и,

шл

ак,

ли

вар

-н

ий

і п

ерер

обн

ий

ч

аву

н,

дом

енн

ий

га

з, к

ауп

ери

180

54

.С

пос

оби

ви

роб

ни

цтв

а ст

ал

іО

знай

оми

ти з

пр

ин

ци

пов

ою в

ідм

ін-

ніс

тю п

роц

есу

ви

пл

авл

енн

я с

тал

і ві

д

дом

енн

ого

пр

оцес

у. Ф

орм

ува

ти в

мін

ня

ск

лад

ати

хім

ічн

і р

еак

ції

, щ

о л

ежат

ь в

осн

ові

пер

ероб

ки

чав

ун

у н

а ст

аль;

п

орів

ню

вати

різ

ні

спос

оби

ви

роб

ни

цтв

а ст

алі

(ки

снев

о-к

онве

рте

рн

ий

, м

ар-

тен

івсь

ки

й і

ел

ектр

отер

міч

ни

й),

хар

ак-

тер

изу

вати

їх

пер

еваг

и і

нед

олік

и

Лег

ую

чі

доба

вки

, л

егу

ван

ня

, к

исн

е-во

-кон

вєр

тер

ни

й,

мар

тен

івсь

ки

й,

елек

трот

ерм

ічн

ий

сп

особ

и в

ир

обн

иц

-тв

а ст

ал

і, к

онве

р-

тер,

ел

ектр

опіч

Дем

онст

рац

ія.

Мо-

дел

ь бе

сем

ерів

ськ

ого

кон

вер

тер

а

55

.П

роб

лем

а бе

звід

ход

ни

х

вир

обн

иц

тв у

мет

ал

ур

гії

та о

хор

она

нав

кол

иш

ньо

го

сер

едов

ищ

а

Роз

кр

ити

пр

обл

ему

без

від

ход

ни

х в

и-

роб

ни

цтв

у м

ета

лу

ргі

ї та

ох

орон

и н

ав-

кол

иш

ньо

го с

еред

ови

ща.

Фор

му

вати

у

мін

ня

нав

оди

ти к

онк

рет

ні

пр

ик

ла

ди

з

дан

ої п

роб

лем

и

Без

від

ход

на

мет

а-л

ур

гія

, ок

ати

ші

56

.З

асто

сува

нн

я м

ета

лів

і

спл

авів

у с

уч

асн

ій т

ехн

іці.

Р

озви

ток

мет

ал

ур

гії

в У

кр

аїн

і

Ви

світ

ли

ти р

оль

мет

ал

ів і

їх

сп

лав

ів

у н

аук

ово-

тех

ніч

ном

у п

рог

рес

і. Д

ати

уя

влен

ня

пр

о іс

тор

ію р

озви

тку

чор

ної

м

ета

лу

ргі

ї в

Ук

ра

їні

57.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№ 7

Ви

знач

ити

рів

ень

нав

ча

льн

их

дос

яг-

нен

ь у

чн

ів

58

.Н

атр

ій і

ка

лій

як

пр

ед-

став

ни

ки

лу

жн

их

мет

ал

ів:

будо

ва а

том

ів,

пош

и-

рен

ість

у п

ри

род

і. Ф

ізи

чн

і вл

асти

вост

і н

атр

ію т

а к

ал

ію.

Хім

ічн

і вл

асти

во-

сті:

вза

ємод

ія з

ки

снем

, га

лог

енам

и,

сір

кою

, во

дою

. Д

обу

ван

ня

, за

стос

ува

нн

я

нат

рію

та

ка

лію

На

осн

ові

знан

ь п

ро

Пер

іод

ич

ну

си

с-те

му

хім

ічн

их

ел

емен

тів

пр

одов

жи

ти

фор

му

вати

ум

інн

я в

стан

овл

юва

ти

пр

ич

ин

но-

нас

лід

ков

і зв

’язк

и м

іж б

удо-

вою

і в

лас

тиво

стя

ми

мет

ал

ів

Кам

’ян

а сі

ль,

си

ль-

він

, си

льв

ініт

, к

ар-

на

літ

, п

ерок

сид

и

Дем

онст

рац

ія.

Вза

є-м

одія

нат

рію

і к

ал

ію

з во

дою

і с

ірк

ою

181

59.

Кал

ьцій

: бу

дова

ато

ма,

п

оши

рен

ість

у п

ри

род

і. Ф

і-зи

чн

і вл

асти

вост

і к

альц

ію.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і: в

зає-

мод

ія з

ки

снем

, га

лог

енам

и,

сір

кою

, во

дою

. до

бува

нн

я,

заст

осу

ван

ня

кал

ьцію

На

пр

ик

ла

ді

ка

льц

ію р

озгл

ян

ути

х

арак

тер

ист

ик

у п

рос

тої

реч

ови

-н

и —

мет

ал

у

Си

лік

ати

, а

лю

мо-

сил

ікат

и,

ка

льц

ит,

до

лом

іт,

фл

юор

ит,

ф

осф

ори

ти,

апат

ити

Дем

онст

рац

ія.

Вза

є-м

одія

ка

льц

ію

з во

дою

60

.К

ал

ьцій

ок

сид

і г

ідр

окси

д,

їх в

лас

тиво

сті

й з

асто

су-

ван

ня

Озн

айом

ити

з н

айва

жл

иві

ши

ми

п

ри

род

ни

ми

сп

олу

кам

и к

ал

ьцію

, їх

вл

асти

вост

ям

и і

зас

тосу

ван

ня

м

Нег

ашен

е, а

бо п

а-л

ене,

вап

но,

гаш

ене

вап

но,

вап

ня

на

вод

а

Дем

онст

рац

ія.

Вза

є-м

одія

ка

льц

ій о

кси

ду

з

водо

ю

61.

Роз

в’я

зува

нн

я р

озр

аху

нк

о-ви

х з

ад

ачФ

орм

ува

ти в

мін

ня

обч

исл

юва

ти з

а х

іміч

ни

ми

рів

ня

нн

ям

и м

аси

од

ног

о з

добу

тих

пр

оду

кті

в за

від

омою

мас

ою

вих

ідн

их

реч

ови

н,

що

міс

тить

пев

ну

м

асов

у ч

астк

у д

оміш

ок

62

.П

рак

тич

на

раб

ота

№ 4

. Р

озв’

язу

ван

ня

ек

спер

и-

мен

тал

ьни

х з

ад

ач з

тем

и

«Мет

ал

и»

Пер

евір

ити

й з

акр

іпи

ти з

нан

ня

тео

ре-

тич

ног

о м

атер

іал

у з

тем

и і

вм

інн

я с

ві-

дом

о за

стос

ову

вати

їх

дл

я р

озв’

язу

ван

я

експ

ери

мен

тал

ьни

х з

адач

63

.У

зага

льн

еня

зн

ань

з те

ми

«

зага

льн

і ві

дом

ості

пр

о м

ета

ли

«

Уза

гал

ьни

ти з

нан

ня

уч

нів

з т

еми

та

зак

ріп

ити

вм

інн

я ї

х з

асто

сову

вати

на

пр

акти

ці

64

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

8В

изн

ачи

ти р

івен

ь н

авч

ал

ьни

х д

ося

г-н

ень

уч

нів

з т

еми

65

.К

орег

ува

нн

я р

івн

я н

ав-

ча

льн

их

дос

ягн

ень

уч

нів

Ан

ал

із р

езул

ьтат

ів т

емат

ич

ног

о оц

і-н

юва

нн

я,

пов

тор

енн

я,

уза

гал

ьнен

ня

та

сист

емат

иза

ції

зн

ань

66

.С

емес

тров

е оц

іню

ван

ня

Ви

знач

ити

рів

ень

нав

ча

льн

их

дос

яг-

нен

ь у

чн

ів

67.

Річ

не

оцін

юва

нн

яВ

изн

ачи

ти р

івен

ь н

авч

ал

ьни

х д

ося

г-н

ень

уч

нів

182

Ор

ієн

товн

е к

ал

енда

рн

о-те

ма

тич

не

пл

ан

ува

нн

я д

ля

10

–1

1-х

кл

асі

вф

ізи

ко-

ма

тем

ати

чн

ого

і те

хн

олог

ічн

ого

пр

офіл

ю н

авч

ан

ня

10 к

ла

с(2

год

на

ти

жде

нь,

ра

зом

68

год,

з н

их

4го

д —

рез

ервн

ий

ча

с)

Пов

тор

енн

я о

снов

ни

х п

ита

нь

ку

рсу

хім

ії о

снов

ної

шк

оли

(3 г

од)

№

ур

оку

Дат

а

Тем

а у

рок

уМ

ета

ур

оку

Дем

онст

рац

ії,

лаб

о-р

атор

ні

досл

іди

Осн

овн

і п

оня

ття

Пр

им

іт-

ки

1.П

еріо

ди

чн

а си

стем

а х

іміч

ни

х е

ле-

мен

тів

у с

вітл

і те

орії

буд

ови

ато

ма

2.

Хім

ічн

ий

зв’

язо

к,

кр

ист

ал

ічн

а бу

-до

ва р

ечов

ин

, її

зв’

язо

к з

фіз

ич

ни

ми

вл

асти

вост

ям

и

3.

Ел

ектр

оліт

ич

на

ди

соц

іац

ія к

исл

от,

лу

гів,

сол

ей.

Йон

ні

рів

ня

нн

я

Тем

а 1.

Заг

ал

ьні

відо

мос

ті п

ро

нем

ета

ли

та

їх с

пол

ук

и (2

7 г

од)

4.

Міс

це

елем

енті

в-н

емет

ал

ів у

пер

іо-

ди

чн

ій с

ист

емі.

Заг

ал

ьна

хар

ак-

тер

ист

ик

а О

кси

ген

у і

Сул

ьфу

ру,

бу

до ва

їх

ато

мів

, вл

асти

вост

і,

пош

ир

енн

я в

пр

ир

оді.

По н

ятт

я п

ро

ал

отр

опію

. О

зон

, й

ого

влас

тиво

сті,

за

стос

у ва

нн

я.

Рол

ь оз

онов

ого

шар

у

дл

я ж

итт

я о

рга

ніз

мів

на

Зем

лі

Лаб

орат

орн

і до

слід

иО

знай

омл

енн

я з

і зр

азк

ами

сір

ки

та

її

пр

ир

одн

их

спол

ук

183

5.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і к

исн

ю і

сір

ки

: вз

аєм

одія

з м

е та

лам

и і

нем

ета

ла-

ми

. З

асто

сува

нн

я.

Сул

ьфу

р(І

V)

і су

льф

ур

(VІ)

ок

сид

и

Дем

онст

рац

ії1.

Вза

ємод

ія с

ірк

и з

м

ета

лам

и

6. 7.

Сул

ьфат

на

ки

слот

а. Ф

ізи

чн

і вл

асти

вост

і су

льф

атн

ої к

исл

оти

. Х

іміч

ні

влас

тиво

сті:

вза

ємод

ія

з м

ета

лам

и,

окси

дам

и м

ета

лів

, ос

нов

ами

, со

ля

ми

. Я

кіс

на

реа

кц

ія

на

сул

ьфат

-іон

. С

ульф

ати

. З

нач

енн

я

сул

ьфат

ної

ки

с лот

и і

сул

ьфат

ів у

н

арод

ном

у г

осп

одар

стві

(2 г

од).

Дем

онст

рац

ії2

. Х

іміч

ні

влас

ти-

вост

і р

озба

влен

ого

роз

чи

ну

сул

ьфат

ної

к

исл

оти

. Л

абор

атор

-н

і до

слід

иВ

ия

влен

ня

сул

ьфат

-й

онів

у р

озч

ин

і.

8.

Роз

в’я

зува

нн

я з

ад

ач н

а н

ад

ли

шок

Обч

исл

енн

я м

аси

, об

’єм

у,

кіл

ькос

ті р

ечов

ин

и з

аві

дом

им

и д

ани

ми

пр

о ви

хід

-н

і р

ечов

ин

и,

одн

а з

як

их

узя

та з

на

дл

иш

ком

.

9.Х

іміч

ні

реа

кц

ії,

пок

ла

ден

і в

осн

ову

ви

роб

ни

цтв

а су

льф

атн

ої к

исл

оти

, за

кон

омір

нос

ті ї

х п

ереб

ігу,

ох

орон

а п

рац

і й

дов

кіл

ля

10.

Роз

в’я

зува

нн

я з

ад

ач н

а ви

хід

пр

о-д

ук

туО

бчи

слен

ня

ви

ход

у п

род

ук

-ту

реа

кц

ії.

11.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№1

184

12

.Н

ітр

оген

і Ф

осф

ор,

їх м

ісц

е в

пе-

ріо

ди

чн

ій с

ист

емі,

буд

ова

атом

ів.

Ал

отр

опн

і м

оди

фік

ації

Фос

фор

у.

Азо

т і

фос

фор

як

пр

ості

реч

ови

ни

: бу

дова

мол

екул

, п

оши

рен

ня

в п

ри

-р

оді.

Фіз

ич

ні

влас

тиво

сті

азот

у і

ф

осф

ору.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і: в

зає-

мод

ія з

мет

ал

ами

(маг

ній

, л

ітій

),

вод

нем

, к

исн

ем.

Зас

тосу

ван

ня

13.

Ам

іак

: бу

дова

мол

екул

и,

добу

ван

ня

в

лаб

орат

орії

. Ф

ізи

чн

і вл

асти

вост

і ам

іак

у. Х

іміч

ні

влас

тиво

сті:

вза

є-м

одія

з к

исн

ем,

водо

ю,

ки

слот

ами

. З

асто

сува

н н

я

. 3

. Д

обу

ван

ня

ам

іа-

ку

в л

абор

атор

ни

х

ум

овах

і р

озч

ин

енн

я

йог

о у

вод

і.

14.

Сол

і ам

онію

. Ф

ізи

чн

і вл

асти

вост

і со

лей

ам

онію

. Х

іміч

ні

влас

тиво

-ст

і: в

заєм

одія

з л

уга

ми

, со

ля

ми

, р

оз к

ла

д п

ід ч

ас н

агр

іван

ня

. Я

кіс

на

реа

кц

ія н

а й

они

ам

о нію

. Д

обу

ван

ня

со

лей

ам

онію

в л

абор

атор

ії

Дем

онст

рац

ії4

. Д

обу

ван

ня

ам

оній

х

лор

ид

у. Л

абор

атор

-н

і до

слід

иВ

ия

влен

ня

йон

ів

амон

ію в

роз

чи

ні.

15.

Пр

акти

чн

а р

обот

аД

обу

ван

ня

ам

іак

у і

дос

лід

и з

ни

м

(1 г

од).

16.

Пр

оми

слов

ий

си

нте

з ам

іак

у:

вибі

р

опти

ма

льн

их

ум

ов с

ин

тезу

, бу

дова

і

роб

ота

кол

они

си

нте

зу

17.

Роз

в’я

зува

нн

я р

озр

аху

нк

ови

х з

ад

ач

185

18.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№ 2

19.

Ніг

рог

ен(І

І) і

ніт

рог

ен(І

V)

окси

ди

. Ф

осф

ор(V

) ок

сид,

їх

ні

фіз

ич

ні

й

хім

ічн

і вл

асти

вост

і (в

заєм

одія

з

водо

ю).

Зас

тосу

ван

ня

20

. 21

.Н

ітр

атн

а й

ор

тоф

осф

атн

а к

исл

ота.

їх

ні

влас

тиво

сті.

Вза

ємод

ія р

озба

в-л

еног

о і

кон

цен

тров

аног

о р

озч

ин

ів

ніт

рат

ної

ки

слот

и з

мід

дю

. З

асто

су-

ван

ня

(2 г

од).

Дем

онст

рац

ії5

. В

заєм

одія

роз

-ба

влен

ого

і к

онц

ен-

тров

аног

о р

озч

ин

ів

ніт

рат

ної

ки

слот

и з

м

ідд

ю

22

.Н

ітр

ати

і ф

осф

ати

. П

оня

ття

пр

о н

ітр

ати

, п

роб

лем

а їх

вм

істу

в

пр

оду

кта

х х

арч

ува

нн

я.

Заг

ал

ьні

відо

мос

ті п

ро

азот

ні

й ф

осф

орн

і до

бри

ва.

Кр

уго

обіг

Ніт

рог

ену

в

пр

ир

оді

Лаб

орат

орн

і до

слід

иО

знай

омл

енн

я з

і зр

азк

ами

азо

тни

х і

ф

осф

орн

их

добр

ив

23

.К

арбо

н і

Си

ліц

ій,

їх м

ісц

е в

Пе-

ріо

ди

чн

ій с

ист

емі,

буд

ова

атом

ів.

Ал

отр

опн

і м

оди

фік

ації

Кар

бон

у.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і ву

глец

ю і

си

ліц

ію:

взає

мод

ія з

ки

снем

, во

д-н

ем,

від

нов

ні

влас

тиво

сті

24

.К

арбо

н (

ІІ)

і к

арбо

н(І

V)

окси

ди

. С

ил

іцій

(IV

) ок

сид,

їх

ні

влас

ти-

вост

і, з

асто

сува

нн

я.

Пон

ятт

я п

ро

на п

івп

ров

ідн

ик

и.

Доб

ува

нн

я

кар

бон

(IV

) ок

сид

у. П

оня

т тя

пр

о п

арн

ик

ови

й е

фек

т

Дем

онст

рац

ії6

. Д

обу

ван

ня

к

арбо

н(I

V)

окси

ду,

вз

аєм

одія

йог

о з

водо

ю і

роз

чи

ном

к

ал

ьцій

гід

рок

сид

у

186

25

.П

рак

тич

ні

роб

оти

Доб

ува

нн

я к

арбо

н(І

V)

окси

ду.

В

заєм

опер

етво

рен

н

я к

арбо

нат

ів і

гід

рог

енк

арбо

нат

ів .

26

.К

арбо

нат

на

ки

слот

а і

кар

бон

ати

. Я

кіс

на

реа

кц

ія н

а к

арбо

нат

-іон

и.

Пер

етво

рен

ня

кар

бон

атів

. П

оня

т-тя

пр

о к

исл

і со

лі.

Пон

ятт

я п

ро

твер

діс

ть в

оди

. К

ру

го об

іг К

арбо

ну

в

пр

ир

оді.

Си

лік

ати

як

сол

і си

лік

ат-

ної

ки

слот

и

Лаб

орат

орн

і до

слід

иВ

ия

влен

ня

кар

бо-

нат

-йон

ів у

роз

чи

ні.

27.

Пр

акти

чн

і р

обот

иР

озв’

язу

ван

ня

ек

спер

им

ента

льн

их

за

дач

28

.Р

озв’

язу

ван

ня

роз

рах

ун

ков

их

за

дач

29.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№ 3

30

.П

оня

ття

пр

о бу

дів

ельн

і м

атер

іал

и:

скл

о, ц

емен

т, б

етон

Тем

а 2

. О

рга

ніч

ні

спол

ук

и (3

4 г

од)

31.

Пон

ятт

я п

ро

орга

ніч

ні

спол

ук

и.

Ел

емен

ти-о

рга

ног

ени

. С

піл

ьні

і ві

дм

інн

і оз

нак

и н

еор

ган

ічн

их

та

орга

ніч

ни

х р

ечов

ин

(ел

емен

тни

й

скл

ад,

ти

пи

хім

ічн

их

зв’

язк

ів,

роз

чи

нн

ість

, те

рм

ічн

а ст

ійк

ість

).

Пр

ир

одн

і й

си

нте

тич

ні

орга

ніч

ні

реч

ови

ни

187

32

.М

етан

— н

айп

рос

тіш

а ор

ган

ічн

а сп

олу

ка.

Йог

о ск

ла

д, е

лек

трон

на

і ст

ру

кту

рн

а ф

орм

ули

, те

трае

др

ич

на

бу до

ва м

олек

ули

. Ф

ізи

чн

і вл

асти

во-

сті,

пош

ир

енн

я у

пр

и р

оді.

Дем

онст

рац

ії7.

Ви

з-н

ачен

ня

як

існ

ого

скл

ад

у м

етан

у з

а п

род

ук

там

и з

го-

ря

нн

я

33

.Х

іміч

ні

влас

тиво

сті:

гор

інн

я,

тер

міч

ни

й р

озк

ла

д, х

лор

ува

н-

ня

. З

асто

сува

нн

я м

етан

у т

а й

ого

гал

оген

опо х

ідн

их

34

.Г

омол

огіч

ни

й р

яд

мет

ану.

Заг

ал

ьна

фор

мул

а п

а раф

інів

. М

олек

уля

рн

і й

ст

ру

кту

рн

і ф

орм

ули

гом

олог

ів м

е-та

ну

(C

j -

С10

), г

омол

огіч

на

різ

ни

ця

. З

игз

агоп

одіб

на

будо

ва к

арбо

нов

ого

лан

цю

га

Дем

онст

рац

ії 8

. M

oдел

і м

олек

ул

вугл

евод

нів

35

.Ф

ізи

чн

і вл

асти

вост

і н

аси

чен

их

ву

глев

одн

ів

36

.Х

іміч

ні

влас

тиво

сті:

від

нош

енн

я

до р

озч

ин

ів к

исл

от,

лу

гів,

ка

лій

п

ерм

анга

нат

у, п

овн

е і

час

тков

е ок

исн

енн

я,

тер

міч

ни

й р

озк

ла

д,

гал

оген

ува

нн

я

Дем

онст

рац

ії 9

. В

ідн

ошен

ня

нас

и-

чен

их

ву

глев

одн

ів

до р

оз ч

ин

ів к

исл

от,

лу

гів,

ка

лій

пер

ман

-га

нат

у

37.

Пр

акти

чн

а р

обот

а №

4.

Ви

знач

ен-

ня

Кар

бон

у, Г

ідр

оген

у і

Хл

ору

в

орга

ніч

ни

х р

ечов

ин

ах

38

. 3

9.Я

вищ

е із

омер

ії.

Ізом

ери

нас

ич

ени

х

вугл

евод

нів

. М

іжн

арод

на

ном

енк

-л

ату

ра

(2 г

од).

188

40

. 41

.З

ал

ежн

ість

вл

асти

вост

ей р

ечов

ин

ві

д ї

х х

іміч

ної

буд

ови

. Т

еор

ія х

іміч

-н

ої б

удов

и о

рга

ніч

ни

х с

пол

ук

О.

М.

Бу

тлер

ова.

Роз

вито

к т

еор

ії б

удов

и,

її з

нач

енн

я (2

год

)

42

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

4

43

. 4

4.

Нен

аси

чен

і ву

глев

одн

і. Е

тил

ен т

а ац

ети

лен

як

пр

ед ст

авн

ик

и н

енас

и-

чен

их

ву

глев

одн

ів.

Ск

ла

д м

олек

ул,

елек

трон

ні

та с

тру

кту

рн

і ф

орм

ули

, к

рат

ні

зв’я

зки

. Г

омол

оги

ети

лен

у й

ац

ети

лен

у. З

ага

льн

і ф

орм

ули

ети

-л

енов

их

і а

цет

ил

енов

их

ву

глев

од-

нів

. Із

омер

ія к

арбо

нов

ого

скел

ета

і п

олож

енн

я к

рат

ног

о зв

’язк

у.

Пон

ят т

я п

ро

ном

енк

лат

ур

у а

лк

енів

і

ал

кін

ів (2

год

)

Лаб

орат

орн

і до

слі-

ди

.В

иго

товл

енн

я

мод

елей

мол

екул

п

араф

інів

45

.4

6.

Фіз

ич

ні

влас

тиво

сті

ети

лен

у й

ац

е-ти

лен

у. Х

іміч

ні

влас

тиво

сті:

пов

не

і ч

астк

ове

(без

зап

ису

рів

ня

нн

я р

еак

-ц

ії)

оки

снен

ня

, п

ри

єдн

анн

я в

одн

ю,

гал

оген

ів,

гал

оген

овод

нів

(2 г

од)

Дем

онст

рац

ії.

10.

Доб

ува

нн

я е

ти-

лен

у а

бо а

цет

ил

ену,

їх

гор

інн

я,

взає

-м

одія

з б

ром

ною

во

дою

і р

озч

ин

ом

ка

лій

пер

ман

ган

ату

47.

48

.Р

озв’

язу

ван

ня

за

дач

на

виве

ден

ня

м

олек

уля

рн

ої ф

орм

ули

реч

ови

ни

(2

год

)

189

49.

5

0.

Роз

в’я

зува

нн

я з

ад

ач н

а ви

вед

енн

я

мол

екул

яр

ної

фор

мул

и р

ечов

ин

и

(2 г

од).

51.

Пон

ятт

я п

ро

пол

імер

и н

а п

ри

кл

ад

і п

оліе

тил

ену.

Реа

кц

ія п

олім

ери

за-

ції

. З

ага

льн

а ф

орм

ула

пол

іети

ле-

ну.

Бу

дова

пол

імер

ног

о л

анц

юга

. З

асто

сува

нн

я п

олі е

тил

ену

Дем

онст

рац

ії 1

1.

Ви

явл

енн

я в

лас

ти-

вост

ей п

оліе

тил

ену

: ві

дн

ошен

ня

до

на-

грів

анн

я,

роз

чи

нів

к

исл

от,

лу

гів,

ок

исн

ик

ів.

52.

Ск

ла

д п

оліп

роп

ілен

у, п

олів

ініл

-х

лор

ид

у п

оліт

етр

афл

уор

ети

лен

у,

заст

осу

ван

ня

пл

астм

ас н

а їх

осн

ові

Лаб

орат

орн

і до

слід

иО

знай

омл

енн

я з

і зр

азк

ами

ви

роб

ів з

п

оліе

тил

ену

та і

нш

их

пл

астм

ас

53

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

5

54

.Б

ензе

н (б

ензо

л) я

к п

ред

став

ни

к а

ро-

мат

ич

ни

х в

уг л

евод

нів

. Й

ого

скл

ад,

ел

ектр

онн

а й

стр

ук

тур

на

фор

му л

и,

фіз

ич

ні

влас

тиво

сті

55

.Х

іміч

ні

влас

тиво

сті

бен

зен

у:

гор

ін-

ня

, р

еак

ції

зам

іщен

ня

(бр

ому

ван

-н

я),

пр

иєд

нан

ня

(вод

ню

, х

лор

у),

від

нош

енн

я д

о р

озч

ин

у к

ал

ій

пер

ман

ган

ату

Дем

онст

рац

ії

12

. В

ідн

ошен

ня

бе

нзе

ну

до

роз

чи

ну

к

ал

ій п

ерм

анга

нат

у,

бром

ної

вод

и.

13.

Гор

інн

я б

ензе

ну

190

56

.З

асто

сува

нн

я б

ензе

ну.

Пон

ятт

я п

ро

хім

ічн

і за

соби

зах

ист

у р

осл

ин

Дем

онст

рац

ії14

. Б

ензе

н я

к

роз

чи

н н

ик

.

57.

Вза

ємоз

в’я

зок

нас

ич

ени

х,

нен

аси

-ч

ени

х і

ар

ома т

ич

ни

х в

угл

евод

нів

(2

год

)

58

.Р

озв’

язу

ван

ня

за

дач

Роз

рах

ун

ков

і за

дач

і3

.Ви

вед

енн

я м

олек

уля

рн

ої ф

орм

ули

ор

ган

ічн

ої с

по л

ук

и (з

а м

асов

ою ч

ас-

ткою

ел

емен

тів,

від

нос

ною

гу

сти

-н

ою з

а во

дн

ем а

бо п

овіт

ря

м).

59.

Наф

та,

вугі

лл

я,

пр

ир

одн

ий

газ

як

ву

глев

одн

ева

сир

ови

на.

Ск

ла

д і

ви

кор

ист

анн

я п

ри

род

ног

о та

су

пу

т-н

ього

наф

тово

го г

азів

60

.С

кл

ад

і в

лас

тиво

сті

наф

ти.

Осн

овн

і п

роц

еси

пер

ероб

ки

: п

ерег

онк

а,

кр

екін

г. З

асто

сува

нн

я н

афто

пр

о-д

ук

тів

(2 г

од)

Дем

онст

рац

ії

15.

Мод

ель

наф

топ

е-р

егін

ної

уст

анов

ки

.Л

абор

атор

ні

досл

і-д

и.

Озн

айом

лен

ня

зі

зраз

кам

и н

афто

пр

о-д

ук

тів

191

61.

Пр

оду

кти

кок

сува

нн

я к

ам’я

ног

о ву

гіл

ля

, їх

зас

то су

ван

ня

Лаб

орат

орн

і до

слід

иО

знай

омл

енн

я з

і зр

азк

ами

пр

оду

кті

в к

оксу

ван

ня

вугі

лл

я т

а р

ізн

их

ви

дів

па

ли

ва.

62

.Р

озв’

язу

ван

ня

за

дач

Роз

рах

ун

ков

і за

дач

і3

.Ви

вед

енн

я м

олек

уля

рн

ої ф

орм

ули

ор

ган

ічн

ої с

по

лу

ки

(за

мас

овою

час

ткою

ел

емен

-ті

в, в

ідн

осн

оюгу

сти

ною

за

вод

нем

або

пов

ітр

ям

).

63

.О

хор

она

довк

ілл

я п

ід ч

ас п

ерер

об-

ки

і в

ик

ори

стан

ня

ву

глев

одн

евої

си

ров

ин

и

64

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

6

65

.К

орег

ува

нн

я р

івн

я н

авч

ал

ьни

х

дося

гнен

ь у

чн

івА

на

ліз

рез

ульт

атів

тем

ати

ч-

ног

о оц

іню

ван

ня

, п

овто

рен

-н

я,

уза

гал

ьнен

ня

та

сист

ема-

тиза

ція

зн

ань

66

.С

емес

тров

е оц

іню

ван

яВ

изн

ачи

ти р

івен

ь н

авч

ал

ь-н

их

дос

ягн

ень

уч

нів

67.

Річ

не

оцін

юва

нн

яВ

изн

ачи

ти р

івен

ь н

авч

ал

ь-н

их

дос

ягн

ень

уч

ні

192

11 к

ла

с (2

год

на

тиж

ден

ь, р

азом

68

год

, з

ни

х 4

год

— р

езер

вни

й ч

ас)

Пов

тор

енн

я о

снов

ни

х п

ита

нь

ку

рсу

хім

ії 1

0 к

лас

у (2

год

)

1.

2.

Буд

ова

і вл

асти

вост

і ву

глев

одн

ів.

Ізом

ерія

. Г

омо л

огія

.

Тем

а 1.

Ор

ган

ічн

і сп

олу

ки

(пр

одов

жен

ня)

(38

год

)

3.

Нас

иче

ні о

дноа

том

ні с

пи

рти

. Мет

а-н

ол і

етан

ол я

к п

ред

став

ни

ки

нас

и-

чен

их

одн

оато

мн

их

сп

ир

тів.

Ск

лад

їх

мол

екул

, ел

ектр

онн

і й с

тру

кту

рні

фор

мул

и. П

оня

т тя

пр

о ф

ун

кц

іон

аль-

ну

гідр

окси

льн

у гр

уп

у. Г

омол

о гіч

ни

й

ря

д сп

ир

тів,

заг

альн

а ф

орм

ула.

Ізо

-м

ерія

кар

бон

овог

о ск

елет

а і з

а м

ісц

ем

фу

нк

ціо

нал

ьної

гру

пи

. Пон

ятт

я п

ро

ном

енк

лат

уру

сп

ир

тів

4.

5.

Фіз

ич

ні

влас

тиво

сті

мет

анол

у й

ет

анол

у. Х

іміч

ні

влас

тиво

сті:

гор

ін-

ня

, вз

аєм

одія

з л

уж

ни

ми

мет

ал

а ми

, га

лог

енов

одн

ям

и,

вну

тріш

ньо

мол

е-к

уля

рн

а д

егід

рат

ація

(2 г

од).

Дем

онст

рац

ії

1. В

заєм

одія

ета

но-

лу

з н

атр

ієм

2.

Вза

ємод

ія е

тан

о-л

у з

бр

омов

одн

ем.

6.

Отр

уй

ніс

ть с

пи

рті

в, ї

х з

губн

а д

ія

на

орга

ніз

м л

юд

и н

и.

Зас

тосу

ван

ня

м

етан

олу

й е

тан

олу

7.Г

ліц

ери

н я

к п

ред

став

ни

к б

агат

о-ат

омн

их

сп

ир

тів.

Ск

ла

д й

ого

мол

е-к

ули

, ст

ру

кту

рн

а ф

орм

ула,

фіз

ич

ні

влас

тиво

сті

193

8.

Вза

ємод

ія з

нат

ріє

м,

ку

пр

ум

(ІІ)

гі

др

окси

дом

(без

зап

ису

рів

ня

нн

я

реа

кц

ії).

Зас

тосу

ван

ня

гл

іцер

ин

у

Лаб

орат

орн

і до

слід

и1.

Дос

лід

и з

гл

іце-

ри

ном

: р

озч

ин

енн

я

у в

оді,

вза

ємо д

ія з

к

уп

ру

м(І

І) г

ідр

ок-

сидо

м.

Дем

онст

рац

ії

3.

Вза

ємод

ія г

ліц

е-р

ин

у з

нат

ріє

м

9.Ф

енол

, ск

ла

д й

ого

мол

екул

и,

стр

ук

-ту

рн

а ф

орм

ула,

фіз

ич

ні

влас

тиво

сті

Дем

онст

рац

ії

4.

Роз

чи

нен

ня

фен

о-л

у у

вод

і за

кім

нат

-н

ої т

емп

ерат

ур

и і

п

ід ч

ас н

агр

іван

ня

10.

Вза

ємод

ія з

нат

ріє

м,

лу

гом

, бр

ом-

ною

вод

ою.

Ох

о рон

а до

вкіл

ля

від

п

ром

исл

ови

х в

ідх

одів

, щ

о м

істя

ть

фен

ол

Дем

онст

рац

ії

5.

Вза

ємод

ія ф

енол

у

з н

атр

ієм

, бр

ом н

ою

водо

ю.

6.

Вза

ємод

ія

фен

олу

з ф

еру

м(Ш

) х

лор

идо

м

11.

Роз

в’я

зува

нн

я з

ад

ач

12

.Р

озв’

язу

ван

ня

за

дач

13.

•Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

1

14.

Пон

ятт

я п

ро

ал

ьдег

іди

(на

пр

ик

ла

ді

оцто

вого

ал

ьде г

іду)

. С

кл

ад

мол

е-к

ули

, ел

ектр

онн

а і

стр

ук

тур

на

фор

-м

ули

. Ф

ун

кц

іон

ал

ьна

кар

бон

ільн

а гр

уп

а

Лаб

орат

орн

і до

слід

и2

.Ок

исн

енн

я с

пи

рту

до

ал

ьдег

іду

194

15.

Реа

кц

ії о

ки

снен

ня

і в

ідн

овл

енн

я.

Зас

тосу

ван

ня

оц

тово

го а

льд

егід

уД

емон

стр

ації

7.

Ок

исн

енн

я о

ц-

тово

го а

льд

егід

у

аміа

чн

им

роз

чи

ном

ар

ген

тум

(І)

окси

ду

та

ку

пр

ум

(П)

гід

рок

сидо

м

16.

Нас

ич

ені

одн

оосн

овн

і к

арбо

нов

і к

исл

оти

. Ф

ун

к ц

іон

ал

ьна

кар

бок

-си

льн

а гр

уп

а. О

цто

ва к

исл

ота

як

п

ред

став

ни

к к

арбо

нов

их

ки

слот

. С

кл

ад

мол

екул

и,

елек

трон

на

і ст

ру

кту

рн

а ф

орм

ули

, ф

ізи

чн

і вл

ас-

тиво

сті

17.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і: е

лек

трол

іти

ч-

на

ди

соц

іац

ія,

взає

мод

ія з

мет

ал

а-м

и,

лу

гам

и,

спи

рта

ми

. З

асто

сува

н-

ня

оц

тово

ї к

исл

оти

Лаб

орат

орн

і до

слід

и3

.Дія

оц

тово

ї к

исл

о-ти

на

інд

ик

атор

и.

4.В

заєм

одія

оц

тово

ї к

исл

оти

з м

ета

лам

и,

лу

гам

и

18.

Пр

акти

чн

а р

обот

а №

1. В

лас

тиво

сті

оцто

вої

ки

слот

и (1

год

).

19.

20

.В

заєм

озв’

язо

к м

іж в

угл

евод

ня

ми

, сп

ир

там

и,

ал

ь дег

ідам

и і

кар

бон

ови

-м

и к

исл

отам

и (2

год

).

195

21.

Ест

ери

. Р

еак

ція

ест

ери

фік

ації

. З

асто

сува

нн

я е

стер

івД

емон

стр

ації

8

. О

знай

омл

енн

я з

і зр

азк

ами

ест

ерів

9.

Доб

ува

нн

я е

стер

ів

оцто

вої

ки

слот

и

22

.Ж

ир

и я

к е

стер

и.

Гід

рол

із ж

ир

ів (н

а п

ри

кл

ад

і тр

и-с

теар

ин

у).

Пон

ятт

я

пр

о гі

др

ува

нн

я ж

ир

ів

Дем

онст

рац

ії

10.

Ом

ил

енн

я ж

ир

ів

23

.З

нач

енн

я ж

ир

ів у

жи

ттєд

іял

ьнос

ті

орга

ніз

мів

24

.С

кл

ад

ми

ла,

йог

о м

ий

на

дія

. П

о-н

ятт

я п

ро

син

те ти

чн

і м

ий

ні

засо

би,

охор

она

довк

ілл

я в

ід з

абр

удн

ен н

я

ни

ми

Лаб

орат

орн

і до

слід

и5

.Пор

івн

ян

ня

вл

асти

вост

ей м

ил

а і

син

тети

чн

их

ми

йн

их

зас

обів

25

.Р

озв’

язу

ван

ня

роз

рах

ун

ков

их

за

дач

26

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

2

27.

Гл

юк

оза

як

пр

едст

авн

ик

ву

гле-

вод

ів,

ал

ьдег

ідос

пи

рт.

Мол

еку-

ля

рн

а і

стр

ук

тур

на

(ал

ьдег

ідн

а ф

орм

а) ф

орм

ули

гл

юк

ози

. Ф

ізи

чн

і вл

асти

вост

і

28

.П

оши

рен

ня

у п

ри

род

і. С

пи

рто

ве

брод

інн

я г

лю

коз

и,

взає

мод

ія з

к

уп

ру

м(І

І) г

ідр

окси

дом

та

аміа

ч-

ни

м р

озч

ин

ом а

рге

нту

м(І

) ок

сид

у

6.Л

абор

атор

ні

досл

і-д

и.

Вза

ємод

ія г

лю

-к

ози

з к

уп

ру

м(П

) гі

др

окси

дом

196

29.

Сах

ароз

а, к

рох

ма

ль,

цел

юл

оза,

ск

ла

д ї

х м

олек

ул.

Пош

ир

енн

я у

п

ри

род

і, з

асто

сува

нн

я.

Заг

ал

ьна

схем

а ви

роб

ни

цтв

а ц

ук

ру

7.Л

абор

атор

ні

до-

слід

и.

Від

нош

енн

я

кр

охм

ал

ю д

о во

ди

(р

озч

ин

ніс

ть,

пр

иго

-ту

ван

ня

кр

охм

ал

ь-н

ого

кл

ейст

еру)

.8

.Вза

ємод

ія к

рох

ма-

лю

з й

одом

30

.П

рак

тич

на

роб

ота

Роз

в’я

зува

нн

я е

ксп

ери

мен

тал

ьни

х

зад

ач н

а р

оз п

ізн

аван

ня

ор

ган

ічн

их

р

ечов

ин

31.

Зн

ачен

ня

ву

глев

одів

у ж

итт

єдія

ль-

нос

ті о

рга

ніз

мів

32

.П

оня

ття

пр

о ш

туч

ні

вол

окн

а

33

.А

мін

оки

слот

и я

к с

кл

адо

ві б

ілк

ів,

фу

нк

ціо

на

льн

і гр

уп

и а

мін

оки

слот

. З

дат

ніс

ть а

мін

оки

слот

утв

орю

ва ти

п

олім

ерн

і м

олек

ули

Дем

онст

рац

ії

11.

Озн

айом

лен

ня

зі

зр

азк

ами

ам

і-н

оки

слот

34

.Б

ілк

и,

скл

ад

їх

мол

екул

, х

іміч

на

будо

ваД

емон

стр

ації

1

2.

Роз

чи

нен

ня

й

оса

дж

енн

я б

ілк

ів.

13.

Ден

ату

рац

ія

біл

ків

.Л

абор

атор

ні

досл

іди

9.К

ольо

ров

і р

еак

ції

бі

лк

ів

197

35

.З

нач

ен н

я а

мін

оки

слот

і б

ілк

ів у

ж

итт

єдія

льн

ості

ор

ган

ізм

ів

36

.П

оня

ття

пр

о си

нте

тич

ні

вол

окн

а н

а п

ри

кл

ад

і к

ап р

ону

Лаб

орат

орн

і до

слід

и10

.Озн

айом

лен

ня

зі

зраз

кам

и п

ри

род

-н

их

, ш

туч

ни

х і

си

н-

тети

чн

их

вол

окон

.11

.Від

нош

енн

я с

ин

-те

тич

ни

х в

олок

он

до р

озч

ин

ів к

исл

от

і л

угі

в

37.

Вза

ємоз

в’я

зок

між

ор

ган

ічн

им

и

спол

ук

ами

, їх

різ

ном

аніт

ніс

ть

38

.Р

озв’

язу

ван

ня

за

дач

39.

Роз

в’я

зува

нн

я з

ад

ач

40

.Р

озв’

язу

ван

ня

за

дач

41.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№ 3

Тем

а 2

. У

зага

льн

енн

я з

нан

ь п

ро

нео

рга

ніч

ні

та о

рга

ніч

ні

реч

ови

ни

(13

год

)

42

. 4

3.

Хім

ічн

ий

зв’

язо

к і

буд

ова

нео

рга

ніч

-н

их

та

орга

ніч

ни

х р

ечов

ин

(2 г

од).

44

. 4

5.

Вза

ємоз

в’я

зок

ск

ла

ду,

буд

ови

, вл

ас-

тиво

стей

і з

а сто

сува

нн

я н

еор

ган

іч-

ни

х т

а ор

ган

ічн

их

сп

олу

к (2

год

)

46

. 47

.К

лас

иф

ікац

ія х

іміч

ни

х р

еак

цій

та

зак

оном

ірн

ості

їх

пер

ебіг

у (2

год

)

48

. 4

9.Г

енет

ич

ни

й з

в’я

зок

між

нео

рган

ічн

и-

ми

та

орга

ніч

ни

ми

реч

ови

нам

и (2

год

)

198

50

.Р

озв’

язу

ван

ня

роз

рах

ун

ков

их

за

дач

(1

год

)

51.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№4

Тем

а 3

. Р

оль

хім

ії в

жи

тті

сусп

ільс

тва

(8 г

од)

52.

53

. 5

4.

Зн

ачен

ня

хім

ії у

ств

орен

ні

нов

их

м

атер

іал

ів,

роз

роб

ці

нов

ітн

іх т

ех-

нол

огій

, р

озв’

язу

ван

ні

сир

ови

н н

ої

та е

нер

гети

чн

ої п

роб

лем

, у

пов

сяк

-д

енн

ому

жи

тті

(3 г

од)

55

. С

уч

асн

і ф

ізи

чн

і м

етод

и д

осл

ідж

ен-

ня

хім

ічн

их

сп

олу

к

56

. 57

.Х

імія

та

екол

огія

(2 г

од)

58

.М

ісц

е х

імії

сер

ед н

аук

пр

о п

ри

ро-

ду.

Зн

ачен

ня

хім

ії д

ля

роз

ум

інн

я

нау

ков

ої к

арти

ни

сві

ту

59.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№5

60

. 61

. 6

2.

Пр

акти

ку

м (3

год

)Р

озв’

язу

ван

ня

ек

спер

им

ента

льн

их

, ек

спер

им

ен та

льн

о-р

озр

аху

нк

ови

х

та р

озр

аху

нк

ови

х з

ад

ач.

63

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

6В

изн

ачи

ти р

івен

ь н

авч

ал

ь-н

их

дос

ягн

ень

уч

нів

з т

еми

64

.К

орег

ува

нн

я р

івн

я н

авч

ал

ьни

х

дося

гнен

ь у

чн

івА

на

ліз

рез

ульт

атів

тем

ати

ч-

ног

о оц

іню

ван

ня

, п

овто

рен

-н

я,

уза

гал

ьнен

ня

та

сист

ема-

тиза

ція

зн

ань

65

.С

емес

тров

е оц

іню

ван

ня

Ви

знач

ити

рів

ень

нав

ча

ль-

ни

х д

ося

гнен

ь у

чн

ів

66

.Р

ічн

е оц

іню

ван

ня

Ви

знач

ити

рів

ень

нав

ча

ль-

ни

х д

ося

гнен

ь у

чн

ів

199

Ор

ієн

товн

е к

ал

енда

рн

о-те

ма

тич

не

пл

ан

ува

нн

я д

ля

10

–1

1-х

кл

асі

в за

гал

ьноо

світ

ніх

на

вча

льн

их

за

кл

аді

в гу

ма

ніт

ар

ног

о н

ап

ря

му

на

вча

нн

я

(1 г

од н

а т

иж

ден

ь, р

азо

м 3

5 г

од, з

ни

х 4

год

— р

езер

вни

й ч

ас)

10

кл

ас

№ у

рок

у

дат

аТ

ема

ур

оку

Мет

а у

рок

уД

емон

стр

ації

, л

абор

а-то

рн

і до

слід

иО

снов

ні

пон

ятт

яП

ри

міт

-к

и

Пов

тор

енн

я о

снов

ни

х п

ита

нь

ку

рсу

хім

ії 9

-го

кл

асу

(2 г

оди

ни

)

1.П

еріо

ди

чн

ий

зак

он т

а п

еріо

ди

ч-

на

сист

ема

хім

ічн

их

ел

емен

тів

Д.І

.Мен

дел

єєва

у с

вітл

і те

орії

бу

дови

ато

ма.

Від

нов

ити

в п

ам’я

ті у

чн

ів

знан

ня

пр

о ст

ру

кту

ру

пер

іо-

ди

чн

ої с

ист

еми

, п

еріо

ди

чн

у

зал

ежн

ість

вл

асти

вост

ей

елем

енті

в ві

д б

удов

и а

том

ів.

Зак

ріп

ити

вм

інн

я з

асто

сову

-ва

ти т

еор

ети

чн

і зн

анн

я д

ля

п

рог

ноз

ува

нн

я б

удо

ви а

том

а,

влас

тиво

стей

ел

емен

тів,

та

їх

спол

ук

.

ПС

, п

еріо

ди

, гр

уп

и,

будо

ва

атом

а

200

2.

Осн

овн

і к

лас

и н

еор

ган

ічн

их

сп

олу

к.

Хар

акте

рн

і вл

асти

вост

і м

ета

лів

Уза

гал

ьни

ти з

нан

ня

пр

о ос

нов

ні

кл

аси

нео

рга

ніч

ни

х

спол

ук

та

їх в

лас

тиво

сті,

зв

ерн

ути

ува

гу н

а ос

обл

и-

вост

і бу

дови

та

влас

тиво

сті

мет

ал

ів,

удос

кон

ал

ити

вм

інн

я с

кл

ад

ати

рів

ня

нн

я

реа

кц

ій

Кл

аси

фік

ація

, ос

нов

ні

кл

аси

сп

олу

к,

окси

ди

, ос

нов

и,

ки

слот

и,

сол

і

Тем

а 1.

Заг

ал

ьні

відо

мос

ті п

ро

нем

ета

ли

та

їх с

пол

ук

и (1

4го

ди

н +

2 г

оди

ни

рез

рвн

ого

час

у)

3.

Міс

це

елем

енті

в-н

емет

ал

ів у

п

еріо

ди

чн

ій с

ист

емі.

Заг

ал

ь-н

а х

арак

тер

ист

ик

а О

кси

ген

у і

C

ульф

ур

у. П

оши

рен

ня

у п

ри

род

і.

Фіз

ич

ні

влас

тиво

сті

ки

сню

і с

ір-

ки

. П

оня

ття

пр

о а

лот

роп

ію.

Озо

н,

йог

о р

оль

у п

ри

род

і.

Зак

ріп

ити

вм

інн

я х

арак

те-

ри

зува

ти х

іміч

ні

елем

енти

за

міс

цем

у П

еріо

ди

чн

ій с

ист

емі

та б

удов

ою а

том

ів,

поя

сни

ти

яви

ще

ал

отр

опії

. З

’ясу

вати

р

оль

озон

овог

о ш

ару

дл

я

жи

ття

ор

ган

ізм

ів н

а З

емл

і,

пок

азат

и в

пл

ив

дія

льн

ості

л

юд

ин

и н

а п

ри

род

ні

пр

оцес

и.

Лаб

орат

орн

ий

дос

лід

№

1. О

знай

омл

енн

я з

і зр

азк

ами

сір

ки

та

її

пр

ир

одн

их

сп

олу

к

p-е

лем

енти

, а

лот

роп

ія,

ал

о-тр

опн

і м

оди

фі-

кац

ії,

УФ

-ви

-п

ром

іню

ван

ня

, оз

онов

ий

шар

4.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і к

исн

ю і

сі

рк

и.

Ок

сид

и С

ульф

ур

у (

IV,

VI)

, їх

зас

тосу

ван

ня

, ф

ізіо

лог

ічн

а д

ія,

впл

ив

на

довк

ілл

я.

Рол

ь су

льф

ур

(I

V i

VI)

ок

сид

ів в

утв

орен

ні

ки

с-л

отн

их

дощ

ів.

Зас

тосу

ван

ня

.

Пор

івн

яти

хім

ічн

і вл

асти

во-

сті

ки

сню

і с

ірк

и.

Пор

івн

яти

ск

ла

д о

кси

дів

Сул

ьфу

ру,

їх

ф

ізи

чн

і та

хім

ічн

і вл

асти

-во

сті.

Озн

айом

ити

уч

нів

з

екол

огіч

ни

ми

пр

обл

емам

и,

вик

ли

кан

им

и н

аявн

істю

сп

олу

к с

ульф

ур

у в

нав

-к

оли

шн

ьом

у с

еред

ови

щі.

В

доск

она

лю

вати

вм

інн

я

скл

ад

ати

рів

ня

нн

я о

ки

сно-

від

нов

ни

х р

еак

цій

Роз

гля

ну-

ти п

рак

тич

не

знач

енн

я с

ірк

и

та с

пол

ук

Сул

ьфу

ру.

Заб

руд

нен

ня

н

авк

оли

шн

ього

се

ред

ови

ща,

ок

исн

о-ві

дн

овн

і р

еак

ції

201

5.

Сул

ьфат

на

ки

слот

а та

її

влас

ти-

вост

і. С

ульф

ати

. З

асто

сува

нн

я

сул

ьфат

ної

ки

слот

и т

а су

льф

атів

Уза

гал

ьни

ти і

си

стем

ати

-зу

вати

зн

анн

я п

ро

скл

ад

і

влас

тиво

сті

сул

ьфат

ної

к

исл

оти

, п

оясн

ити

ок

исн

і вл

асти

вост

і к

онц

ентр

ован

ої

сул

ьфат

ної

ки

слот

и,

пр

ави

ла

її р

озве

ден

ня

та

безп

еки

під

ч

ас р

обот

и з

нею

. Н

авч

ити

ек

спер

им

ента

льн

о р

озп

ізн

а-ва

ти с

ульф

атн

у к

исл

оту

та

її с

олі,

роз

кр

ити

їх

нар

од-

ног

осп

одар

ськ

е зн

ачен

ня

. В

доск

она

лю

вати

вм

інн

я

скл

ад

ати

ок

исн

о-ві

дн

овн

і та

й

онн

і р

івн

ян

ня

реа

кц

ій.

Дем

онст

рац

ія.

Ви

яв-

лен

ня

сул

ьфат

-йон

у в

р

озч

ин

і

Як

існ

а р

еак

ція

н

а су

льф

ат-й

он,

гіп

с, к

уп

орос

и

6.

Заг

ал

ьна

хар

акте

ри

сти

ка

Ніт

рог

ену

і Ф

осф

ору.

Пош

ир

ен-

ня

у п

ри

род

і. Ф

ізи

чн

і та

хім

ічн

і вл

асти

вост

і А

зоту

і Ф

осф

ору.

З

асто

сува

нн

я

Вдо

скон

ал

юва

ти в

мін

ня

за-

стос

ову

вати

зн

анн

я п

еріо

ди

ч-

ног

о за

кон

у д

ля

пор

івн

ял

ьної

х

арак

тер

ист

ик

и е

лем

енті

в,

пр

ости

х р

ечов

ин

та

спол

ук

, п

орів

ня

ти в

лас

тиво

сті

Азо

ту

і Ф

осф

ору,

пок

азат

и з

вя

зок

м

іж б

удов

ою а

том

ів т

а вл

ас-

тиво

стя

ми

реч

ови

н.

Обг

ово-

ри

ти а

лот

роп

ію Ф

осф

ору

Ал

отр

опн

і м

оди

фік

ації

Ф

осф

ору

: бі

ли

й,

чер

вон

ий

, ч

ор-

ни

й

7.А

міа

к,

йог

о ф

ізи

чн

і та

хім

ічн

і вл

асти

вост

і, ф

ізіо

лог

ічн

а д

ія,

заст

осу

ван

ня

.

Озн

айом

ити

уч

нів

зі

скл

а-до

м,

особ

ли

вост

ям

и б

удов

и

мол

екул

и т

а вл

асти

вост

ям

и

аміа

ку.

Роз

гля

ну

ти л

абор

а-то

рн

ий

сп

осіб

йог

о до

бува

н-

ня

. Н

авч

ити

ви

явл

яти

йон

ам

онію

в р

озч

ин

і. П

оказ

ати

р

оль

аміа

ку

у н

арод

ном

у

госп

одар

стві

.

Дем

онст

рац

ія.

Доб

у-ва

нн

я а

міа

ку,

йог

о р

озч

ин

енн

я у

вод

і,

взає

мод

ія з

хл

ори

дн

ою

ки

слот

ою.

Як

існ

а р

еак

ція

н

а й

он а

мон

ію

202

8.

Пр

акти

чн

а р

обот

а №

1.

Доб

ува

н-

ня

ам

іак

у і

дос

лід

и з

ни

мП

ерев

іри

ти в

мін

ня

пр

акти

ч-

но

добу

вати

і з

бир

ати

газ

, ек

спер

им

ента

льн

о до

вод

ити

, щ

о ц

е ам

іак

, ск

ла

дат

и з

віт

за

рез

ульт

атам

и с

пос

тер

ежен

ь

Пр

акти

чн

а р

обот

а №

1

9.Н

ітр

оген

(V

I) о

кси

д, н

ітр

атн

а к

исл

ота,

їх

фіз

ич

ні

та х

іміч

ні

влас

тиво

сті.

Ніт

рат

и.

Пр

обл

е-м

а вм

істу

ніт

рат

ів у

хар

чов

их

п

род

ук

тах

Пор

івн

яти

ск

ла

д і

вл

асти

-во

сті

оси

дів

ніт

рог

ену,

зве

р-

ну

ти у

вагу

на

їх о

тру

йн

ість

. О

знай

оми

ти у

чн

ів і

з вл

асти

-во

стя

ми

ніт

рат

ної

ки

слот

и т

а н

ітр

атів

, я

кіс

ною

реа

кц

ією

н

а н

ітр

ат-й

он,

звер

ну

ти

ува

гу н

а те

хн

іку

без

пек

и п

ри

р

обот

і з

ки

слот

ами

. В

доск

о-н

ал

ити

вм

інн

я с

кл

ад

ати

рів

-н

ян

ня

ок

исн

о-ві

дн

овн

их

та

йон

ни

х р

івн

ян

ь. О

бгов

ори

ти

пр

обл

еми

заб

руд

нен

ня

хар

чо-

вих

пр

оду

кті

в н

ітр

атам

и

10.

Фос

фат

и я

к с

олі

орто

фос

фат

ної

к

исл

оти

. З

ага

льн

і ві

дом

ості

пр

о аз

отн

і та

фос

фор

ні

добр

ива

. К

ру-

гооб

іг Н

ітр

оген

у у

пр

ир

оді

Озн

айом

ити

уч

нів

з в

лас

-ти

вост

ям

и о

рто

фос

фат

ної

к

исл

оти

, п

оказ

ати

мож

ли

-во

сті

її з

асто

сува

нн

я.

Зак

рі-

пи

ти з

нан

ня

пр

о вл

асти

вост

і со

лей

, оз

най

оми

ти з

як

існ

ою

реа

кц

ією

на

фос

фат

-йон

. О

знай

оми

ти і

з за

гал

ьни

ми

вл

асти

вост

ям

и м

інер

альн

их

до

бри

в та

їх

кл

аси

фік

аціє

ю,

роз

кр

ити

їх

зн

ачен

ня

у н

арод

-н

ому

гос

под

арст

ві.

Ви

знач

ити

р

оль

Ніт

рог

ену

і Ф

осф

ору

у

жи

вих

ор

ган

ізм

ах

Лаб

орат

орн

ий

дос

лід

№

2.

Озн

айом

лен

ня

зі

зр

азк

ами

азо

тни

х і

ф

осф

орн

их

доб

ри

в

203

11.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№ 1

Ви

знач

ити

рів

ень

нав

ча

ль-

ни

х д

ося

гнен

ь у

чн

ів з

тем

и:

«О

кси

ген

і С

ульф

ур.

Ніт

рог

ен

і Ф

осф

ор»

12

. З

ага

льн

а х

арак

тер

ист

ик

а К

арбо

-н

у і

Си

ліц

ію.

Ал

отр

опія

Кар

бон

у.

Фіз

ич

ні

та х

іміч

ні

влас

тиво

сті

вугл

ецю

і к

рем

нію

Ох

арак

тер

изу

вати

Кар

бон

та

Си

ліц

ій з

а м

ісц

ем у

Пер

іо-

ди

чн

ій с

ист

емі,

пог

ли

бити

уя

влен

ня

пр

о а

лот

роп

ію н

а п

ри

кл

ад

і К

арбо

ну,

роз

гля

ну-

ти ф

ізіч

ні

та х

іміч

ні

влас

-ти

вост

і ву

глец

ю і

кр

емн

ію.

Пов

тор

ити

пон

ятт

я о

ки

сни

к і

ві

дн

овн

ик

13.

Ок

сид

и к

арбо

ну

(II

, IV

), ї

х

фіз

ич

ні

та х

іміч

ні

влас

тиво

сті.

П

оня

ття

пр

о п

арн

ик

ови

й е

фек

т.

Кар

бон

атн

а к

исл

ота

і к

арбо

нат

и.

Пр

акти

чн

е зн

ачен

ня

кар

бон

атів

. П

оня

ття

пр

о тв

ерд

ість

вод

и

Пор

івн

яти

ск

ла

д т

а бу

дову

ок

сид

ів к

арбо

ну,

роз

кр

ити

їх

зас

тосу

ван

ня

у н

арод

ном

у

госп

одар

стві

, об

гово

ри

ти

яви

ще

пар

ни

ков

ого

ефек

ту.

Озн

айом

ити

уч

нів

із

влас

ти-

вост

ям

и к

арбо

нат

ної

ки

слот

и

та к

арбо

нат

ів,

дат

и п

оня

ття

п

ро

твер

діс

ть в

оди

, н

авч

ити

ви

знач

ати

кар

бон

ат-й

они

в

роз

чи

ні,

вдо

скон

ал

юва

ти

вмін

ня

сп

осте

ріг

ати

під

час

ек

спер

им

енту

та

роб

ити

ви

снов

ки

Дем

онст

рац

ії.

Доб

у-ва

нн

я о

кси

ду

кар

бон

у

(IV

). В

ия

влен

ня

кар

бо-

нат

-йон

у в

роз

чи

ні

204

14.

Пр

акти

чн

а р

обот

а №

2.

Доб

ува

н-

ня

ок

сид

у к

арбо

ну

(IV

). В

зає-

моп

ерет

вор

енн

я к

арбо

нат

ів т

а гі

др

оген

-кар

бон

атів

Пер

евір

ити

пр

акти

чн

і вм

інн

я д

обу

вати

та

зби

рат

и

вугл

еки

сли

й г

аз,

дово

ди

ти

йог

о н

аявн

ість

, п

ров

оди

ти

взає

моп

ерет

вор

енн

я к

арбо

-н

атів

і г

ідр

оген

кар

бон

атів

. В

доск

она

лю

вати

вм

інн

я

спос

тер

ігат

и п

ід ч

ас е

ксп

ери

-м

енту

та

роб

ити

уза

гал

ьню

ю-

чі

висн

овк

и

Пр

акти

чн

а р

обот

а №

2

15.

Ок

сид

си

ліц

ію(I

V),

си

лік

атн

а к

исл

ота

і си

лік

ати

, їх

вл

асти

во-

сті,

зас

тосу

ван

ня

. П

оня

ття

пр

о бу

дів

ельн

і м

атер

іал

и

Озн

айом

ити

уч

нів

із

влас

-ти

вост

ям

и о

кси

ду

си

ліц

ію

(IV

) ,

сил

ікат

ної

ки

слот

и т

а її

сол

ей.

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

най

важ

ли

віш

і бу

дів

ельн

і м

атер

іал

и,

охар

акте

ри

зува

ти

мож

ли

вост

і за

стос

ува

нн

я

ци

х м

атер

іал

ів у

нар

одн

ому

гс

под

арст

ві

Лаб

орат

орн

ий

дос

лід

. В

заєм

одія

пи

тної

сод

и

з оц

тово

ю к

исл

отою

. В

ид

ал

енн

я н

аки

пу

з

пос

уду

.

16.

Уза

гал

ьнен

ня

з т

еми

: »К

арбо

н і

С

ил

іцій

». П

оши

рен

ня

Кар

бон

у і

С

ил

іцію

у п

ри

род

і, ї

х з

нач

енн

я у

ж

иві

й т

а н

ежи

вій

пр

ир

оді.

Роз

гля

ну

ти р

оль

Кар

бон

у і

С

ил

іцію

та

їх с

пол

ук

у ж

иві

й

та н

ежи

вій

пр

ир

оді,

іст

орії

р

озви

тку

лю

дст

ва,

жи

тті

та

дія

льн

ості

лю

ди

ни

17.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№ 2

Ви

знач

ити

рів

ень

нач

ал

ь-н

их

дос

ягн

ень

уч

нів

з т

еми

: »В

лас

тиво

сті

нем

ета

лів

, К

арбо

н і

Си

ліц

ій»

205

Ор

ган

ічн

і сп

олу

ки

(14

год

ин

+ 2

год

ин

и р

езер

вног

о ч

асу)

18.

Пон

ятт

я п

ро

орга

ніч

ні

спол

ук

и,

їх о

собл

иво

сті

пор

івн

ян

о з

нео

р-

ган

ічн

им

и р

ечов

ин

ами

. П

ри

род

ні

та с

ин

тети

чн

і ор

ган

ічн

і сп

олу

ки

З’я

сува

ти п

ред

мет

ви

вчен

ня

ор

ган

ічн

ої х

імії

. О

знай

оми

ти

з р

ізн

оман

ітн

істю

ор

ган

ічн

их

р

ечов

ин

, їх

осо

бли

вост

ям

и.

Дов

ести

єд

ніс

ть ж

иво

ї та

н

ежи

вої

пр

ир

оди

§27

19.

Мет

ан –

най

пр

ості

ша

орга

ніч

на

спол

ук

а. Й

ого

скл

ад,

стр

ук

тур

на

фор

мул

а, б

удов

а м

олек

ули

, ф

і-зи

чн

і та

хім

ічн

і вл

асти

вост

і, п

о-ш

ир

енн

я у

пр

ир

оді.

Зас

тосу

ван

ня

м

етан

у т

а й

ого

гал

аген

опох

ідн

их

, їх

дія

на

орга

ніз

м л

юд

ин

и

Роз

гля

ну

ти с

кл

ад

та

будо

ву

мол

екул

и м

етан

у, й

ого

фі-

зич

ні

та х

іміч

ні

влас

тиво

сті,

р

озк

ри

ти м

ехан

ізм

реа

кц

ії

зам

іщен

ня

, р

озш

ир

ити

зн

анн

я п

ро

пош

ир

енн

я о

р-

ган

ічн

их

реч

ови

н у

пр

ир

оді.

О

знай

оми

ти у

чн

ів ї

з вл

асти

-во

стя

ми

та

заст

осу

ван

ня

м

гал

оген

опох

ідн

их

мет

ану

§28

20

. Г

омол

оги

мет

ану,

їх

мол

екул

яр

ні

та с

тру

кту

рн

і ф

орм

ули

, ф

ізи

чн

і та

хім

ічн

і вл

асти

вост

і

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

гом

оло-

гіч

ни

й р

яд,

озн

айом

ити

із

за-

гал

ьною

фор

мул

ою а

лк

анів

, їх

фіз

ич

ни

ми

та

хім

ічн

им

и

влас

тиво

стя

ми

Дем

онст

рац

ії.

Мод

елі

мол

екул

пар

афін

ів.

Гор

інн

я п

араф

інів

§29

21.

Ізом

ерія

гом

олог

ів м

етан

у. Х

іміч

-н

а бу

дова

. З

ал

ежн

ість

вл

асти

во-

стей

реч

ови

н в

ід х

іміч

ної

буд

ови

. П

оня

ття

пр

о н

омен

кл

ату

ру

ву

глев

одн

ів

Поя

сни

ти я

вищ

е із

омер

ії.

Фор

му

вати

вм

інн

я с

кл

а-д

ати

стр

ук

тур

ні

фор

мул

и.

Озн

айом

ити

з м

іжн

арод

ною

н

омен

кл

ату

рою

Лаб

орат

орн

ий

дос

лід

№

5.

Ви

гото

влен

ня

м

одел

ей м

олек

ул п

ара-

фін

ів

§30

206

22

. Т

еор

ія х

іміч

ної

буд

ови

ор

ган

іч-

ни

х с

пол

ук

. З

нач

енн

я Т

ХБ

, її

р

озви

ток

. Ж

итт

я і

дія

льн

ість

О

.М.Б

утл

еров

а.

Роз

ши

ри

ти і

пог

ли

бити

зн

ан-

ня

уч

нів

пр

о вз

аєм

озв’

язо

к

між

буд

овою

та

влас

тиво

с-тя

ми

реч

ови

н.

Озн

айом

ити

з

осн

овн

им

и п

олож

енн

ям

и

теор

ії О

.Бу

тлер

ова,

пр

осте

-ж

ити

її

роз

вито

к,

визн

ачи

ти

її н

аук

ове

знач

енн

я

§30

23

.П

рак

тич

на

роб

ота

№ 3

. В

ия

влен

-н

я К

арбо

ну,

Гід

рог

ену

та

Хл

ору

в

орга

ніч

ни

х с

пол

ук

ах.

Нав

чи

ти в

изн

ачат

и К

арбо

н,

Гід

рог

ен і

Хл

ор в

ор

ган

ічн

их

р

ечов

ин

ах,

удос

кон

ал

юва

ти

вмін

ня

вст

анов

лю

вати

ел

е-м

ентн

ий

ск

ла

д р

ечов

ин

Пр

акти

чн

а р

обот

а №

3§2

7–3

0

24

. Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

3В

изн

ачи

ти р

івен

ь н

авч

ал

ь-н

их

дос

ягн

ень

уч

нів

з т

еми

: «

Ал

кан

и».

Тем

а-ти

чн

ий

бл

ок І

ІІ

25

.Н

енас

ич

ені

вугл

евод

ні.

Ети

лен

я

к п

ред

став

ни

к а

лк

енів

, й

ого

скл

ад,

буд

ова,

фіз

ич

ні

та х

іміч

ні

влас

тиво

сті.

Сф

орм

ува

ти у

явл

енн

я п

ро

нов

ий

гом

олог

ічн

ий

ря

д

– а

лк

ени

. О

знай

оми

ти з

п

ри

род

ою п

одві

йн

ого

зв’я

зку,

ф

ізи

чн

им

и т

а х

іміч

ни

ми

вл

асти

вост

ям

и е

тил

ену,

р

озк

ри

ти м

ехан

ізм

реа

кц

ії

пр

иєд

нан

ня

.

§31

26

.А

цет

ил

ен я

к п

ред

став

ни

к

ал

кін

ів,

йог

о бу

дова

, ф

ізи

чн

і та

х

іміч

ні

влас

тиво

сті.

Зас

тосу

ван

-н

я е

тил

ену

та

ацет

ил

ену.

Пог

ли

бити

уя

влен

ня

пр

о к

рат

ні

зв’я

зки

та

реа

кц

ію

пр

иєд

нан

ня

на

пр

ик

ла

ді

ацет

ил

ену,

вдо

скон

ал

юва

ти

вмін

ня

ск

ла

дат

и с

тру

кту

рн

і ф

орм

ули

Дем

онст

рац

ія.

Доб

у-ва

нн

я а

цет

ил

ену,

йог

о го

рін

ня

§32

207

27.

Пон

ятт

я п

ро

пол

імер

и н

а п

ри

-к

ла

ді

пол

іети

лен

у. П

олім

ери

і

пл

астм

аси

. З

асто

сува

нн

я п

олі-

ети

лен

у т

а ін

ши

х п

лас

тмас

на

осн

ові

вугл

евод

нів

Озн

айом

ити

уч

нів

з р

еак

ціє

ю

пол

імер

иза

ції

, д

ати

уя

влен

-н

я п

ро

пол

імер

и т

а їх

вл

ас-

тиво

сті,

з’я

сува

ти п

ри

чи

ни

їх

ши

рок

ого

заст

осу

ван

ня

, об

гово

ри

ти п

роб

лем

у у

тил

і-за

ції

пол

імер

ів

Лаб

орат

орн

ий

дос

лід

№

6.

Озн

айом

лен

ня

зі

зр

азк

ами

ви

роб

ів з

п

оліе

тил

ену

та

інш

их

п

лас

тмас

§33

28

.Б

ензе

н я

к п

ред

став

ни

к а

ром

а-ти

чн

их

ву

глев

одн

ів,

йог

о ск

ла

д,

будо

ва,

фіз

ич

ні

та х

іміч

ні

влас

-ти

вост

і

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

нов

ий

го

мол

огіч

ни

й р

яд

– а

рен

и н

а п

ри

кл

ад

і бе

нзе

ну,

осо

бли

-во

сті

утв

орен

ня

ар

омат

ич

но-

го з

в’я

зку,

роз

кр

ити

за

леж

-н

ість

вл

асти

вост

ей б

ензе

ну

ві

д й

ого

будо

ви

§34

29.

Зас

тосу

ван

ня

бен

зен

у, й

ого

дія

н

а ор

ган

ізм

. П

оня

ття

пр

о х

іміч

ні

засо

би з

ахи

сту

рос

ли

н

Озн

айом

ити

уч

нів

із

заст

о-су

ван

ня

м б

ензе

ну

та

йог

о п

охід

ни

х,

з’я

сува

ти н

ега-

тивн

і та

поз

ити

вні

стор

они

х

іміч

ног

о за

хи

сту

рос

ли

н

§35

30

.Н

афта

, ву

гіл

ля

, п

ри

род

ни

й г

аз

як

ву

глев

одн

ева

сир

ови

на.

Ск

ла

д

і ви

кор

ист

анн

я п

ри

род

ног

о га

зу.

Зас

тосу

ван

ня

пр

оду

кті

в к

оксу

-ва

нн

я к

ам’я

ног

о ву

гіл

ля

Озн

айом

ити

уч

нів

з п

охо-

дж

енн

ям

гор

юч

их

коп

ал

ин

, п

оказ

ати

важ

ли

віст

ь їх

ви

кор

ист

анн

я я

к д

жер

ела

орга

ніч

ни

х с

пол

ук

, з’

ясу

вати

р

оль

пр

ир

одн

ого

газу

та

кам

’ян

ого

вугі

лл

я

§37,

39

31.

Пр

оду

кти

пер

егон

ки

наф

ти.

За-

стос

ува

нн

я н

афто

пр

оду

кті

вЗ

’ясу

вати

ск

ла

д і

вл

асти

-во

сті

наф

ти,

озн

айом

ити

з

осн

овн

им

и п

роц

есам

и

пер

ероб

ки

наф

ти,

пок

азат

и

ши

рок

і м

ежі

вик

ори

стан

ня

н

афто

пр

оду

кті

в

Лаб

орат

орн

і до

слід

и

№7,

№8

. О

знай

омл

енн

я

зі з

раз

кам

и н

афто

пр

о-д

ук

тів.

Озн

айом

лен

ня

зі

зр

азк

ами

різ

ни

х

вид

ів п

ал

ива

§38

208

32

Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

4В

изн

ачи

ти р

івен

ь н

а-вч

ал

ьни

х д

ося

гнен

ь з

тем

и:

«Нен

аси

чен

і та

ар

омат

ич

ні

вугл

евод

ні,

їх

дж

ерел

а»

Тем

а-ти

чн

ий

бл

ок V

33

.О

хор

она

довк

ілл

я п

ід ч

ас п

ере-

роб

ки

і в

ик

ори

стан

ня

ву

глев

одн

е-во

ї си

ров

ин

и

Уза

гал

ьни

ти т

а п

огл

иби

-ти

зн

анн

я п

ро

вугл

евод

-н

і, о

знай

оми

ти у

чн

ів з

п

роб

лем

ами

заб

руд

нен

ня

н

авк

оли

шн

ього

сер

едов

ищ

а п

ри

доб

ува

нн

і та

пер

ероб

ці

вугл

евод

нев

ої с

ир

ови

ни

§40

34

.К

орег

ува

нн

я р

івн

я н

авч

ал

ьни

х

дося

гнен

ь у

чн

івА

наз

іл р

езул

ьтат

ів т

емат

ич

-н

ого

оцін

юва

нн

я,

пов

тор

ен-

ня

, у

зага

льн

енн

я т

а си

стем

а-ти

зац

ія з

нан

ь

35

.С

емес

тров

е оц

іню

ван

ня

Ви

знач

ити

рів

ень

нав

ча

ль-

ни

х д

ося

гнен

ь у

чн

ів

35

.р

ічн

е оц

іню

ван

ня

Ви

знач

ити

рів

ень

нав

ча

ль-

ни

х д

ося

гнен

ь у

чн

ів

11 к

ла

с

Пов

тор

енн

я о

снов

ни

х п

ита

нь

ку

рсу

хім

ії 1

0-г

о к

лас

у (2

год

ин

и)

1.Б

удов

а ву

глев

одн

ів.

Ізом

ерія

. Г

омол

огія

Пов

тор

ити

та

уза

гал

ьни

ти

знан

ня

пр

о бу

дову

ву

гле-

вод

нів

, я

вищ

а із

омер

ії т

а го

мол

огії

, їх

су

ттєв

і оз

нак

и.

Зак

ріп

ити

вм

інн

я с

кл

ад

ати

ст

ру

кту

рн

і ф

орм

ули

ізо

мер

ів

різ

ни

х г

омол

огіч

ни

х р

яд

ів з

а н

азва

ми

, н

ази

вати

реч

ови

ни

за

між

нар

одн

ою н

омен

кл

а-ту

рою

209

2.

Вл

асти

вост

і ву

глев

одн

івП

овто

ри

ти т

а у

зага

льн

ити

зн

анн

я п

ро

влас

тиво

сті

вугл

евод

нів

. В

доск

она

ли

ти

вмін

ня

ск

ла

дат

и р

івн

ян

ня

х

іміч

ни

х р

еак

цій

, вс

тан

ов-

лю

вати

пр

ич

ин

но-

нас

лід

ков

і зв

’язк

и м

іж б

удов

ою т

а вл

ас-

тиво

стя

ми

реч

ови

н

Ор

ган

ічн

і сп

олу

ки

(пр

одов

жен

ня)

(16

год

+ 3

год

ин

и р

езер

вног

о ч

асу)

3.

Мет

анол

та

етан

ол я

к п

ред

став

ни

-к

и н

аси

чен

их

од

ноа

том

ни

х с

пи

р-

тів,

їх

ск

ла

д т

а бу

дова

. П

оня

ття

п

ро

фу

нк

ціо

на

льн

у г

ру

пу

Сф

орм

ува

ти у

явл

енн

я п

ро

окси

ген

овм

існ

і ор

ган

ічн

і сп

о-л

ук

и.

Дат

и п

оня

ття

сп

ир

тів

та ї

х ф

ун

кц

іон

ал

ьної

гр

уп

и,

гом

олог

ічн

ого

ря

ду

сп

ир

тів.

О

знай

оми

ти у

чн

ів з

ви

дам

и

стр

ук

тур

ної

ізо

мер

ії с

пи

рті

в,

вдос

кон

ал

юва

ти в

мін

ня

ск

ла

дат

и с

тру

кту

рн

і ф

орм

у-л

и р

ечов

ин

, н

ази

вати

їх

за

суч

асн

ою н

омен

кл

ату

рою

Буринська Н.М., Величко Л.П. Хімія

11 клас, §1

4.

Фіз

ич

ні

та х

іміч

ні

влас

тиво

сті

спи

рті

в З

акр

іпи

ти н

ави

чк

и с

кл

а-д

анн

я с

тру

кту

рн

их

фор

мул

сп

ир

тів.

Ви

знач

ити

вп

ли

в ф

ун

кц

іон

ал

ьної

гр

уп

и

спи

рті

в н

а ф

ізи

чн

і та

хім

ічн

і вл

асти

вост

і. П

огл

иби

ти

знан

ня

пр

о х

іміч

ні

влас

ти-

вост

і ор

ган

ічн

их

реч

ови

н н

а п

ри

кл

ад

і сп

ир

тів

Дем

онст

рац

ії.

Гор

інн

я

етан

олу

§1

210

5.

Отр

уй

ніс

ть с

пи

рті

в, ї

х з

губн

а д

ія

на

орга

ніз

м л

юд

ин

и.

Зас

тосу

ван

-н

я м

етан

олу

та

етан

олу

Роз

кр

ити

шк

ідл

иву

фіз

іол

о-гі

чн

у д

ію с

пи

рті

в н

а ор

ган

ізм

л

юд

ин

и.

Ви

яви

ти з

в’я

зок

м

іж з

асто

сува

нн

ям

сп

ир

тів

та ї

х в

лас

тиво

стя

ми

Дем

онст

рац

ії.

Сп

ир

ти

як

роз

чи

нн

ик

и§1

6.

Гл

іцер

ин

як

пр

едст

авн

ик

баг

а-то

атом

ни

х с

пи

рті

в. Й

ого

будо

ва,

влас

тиво

сті,

зас

тосу

ван

ня

Роз

ши

ри

ти з

нан

ня

пр

о сп

ир

ти.

З’я

сува

ти б

удов

у

гліц

ери

ну,

пор

івн

яти

фіз

ич

ні

та х

іміч

ні

влас

тиво

сті

одн

о-ат

омн

их

та

бага

тоат

омн

их

сп

ир

тів,

озн

айом

ити

з я

кіс

-н

ою р

еак

ціє

ю н

а ба

гато

атом

-н

і сп

ир

ти,

роз

гля

ну

ти ї

х

заст

осу

ван

ня

Лаб

орат

орн

а р

обот

а №

1. Р

озч

ин

ніс

ть г

ліц

е-р

ин

у у

вод

і

§2

7.О

цто

ва к

исл

ота

як

пр

едст

авн

ик

к

арбо

нов

их

ки

слот

, її

бу

дова

та

фіз

ич

ні

влас

тиво

сті.

Фу

нк

ціо

-н

ал

ьна

кар

бок

сил

ьна

гру

па

Озн

айом

ити

уч

нів

з о

собл

и-

вост

ям

и б

удо

ви к

арбо

нов

их

к

исл

от,

роз

гля

ну

ти ф

ун

кц

іо-

на

льн

у к

арбо

кси

льн

у г

ру

пу,

її

вл

асти

вост

і

§5

8.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і оц

тово

ї к

ис-

лот

и,

її з

асто

сува

нн

яД

осл

іди

ти х

іміч

ні

влас

ти-

вост

і к

арбо

нов

их

ки

слот

, з’

ясу

вати

под

ібн

ість

та

від

мін

ніс

ть н

еор

ган

ічн

их

та

орга

ніч

ни

х к

исл

от.

Фор

му

ва-

ти в

мін

ня

ск

ла

дат

и р

івн

ян

ня

р

еак

цій

, щ

о х

арак

тер

изу

ють

х

іміч

ні

влас

тиво

сті

кар

бон

о-ви

х к

исл

от

Лаб

орат

орн

і до

слід

и

№ 2

, №

3.

Дія

оц

тово

ї к

исл

оти

на

інд

ик

ато-

ри

. В

заєм

одія

оц

тово

ї к

исл

оти

з л

уго

м

§§5

, 6

211

9.П

рак

тич

на

роб

ота.

Вл

асти

вост

і оц

тово

ї к

исл

оти

.П

ерев

іри

ти в

мін

ня

зас

тосо

ву-

вати

тео

рет

ич

ні

знан

ня

пр

о вл

асти

вост

і оц

тово

ї к

исл

оти

п

ід ч

ас п

ров

еден

ня

пр

акти

ч-н

ої р

обот

и.

Вдо

скон

алю

вати

н

ави

чк

и п

овод

жен

ня

з х

іміч

-н

им

и р

ечов

ин

ами

, до

дер

жу-

юч

ись

пр

ави

л б

езп

еки

під

час

р

обот

и з

ки

слот

ами

§§5

, 6

10.

Ест

ери

. З

асто

сува

нн

я е

стер

ів.

Жи

ри

як

ест

ери

, їх

вл

асти

вост

і.

Зн

ачен

ня

жи

рів

у ж

итт

єдія

ль-

нос

ті о

рга

ніз

мів

.

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

утв

орен

-н

я е

стер

ів,

роз

гля

ну

ти п

оши

-р

енн

я е

стер

ів у

пр

ир

оді,

їх

за

стос

ува

нн

я.

Озн

айом

ити

з

пош

ир

енн

ям

, бі

олог

ічн

им

зн

ачен

ня

м,

скл

адо

м і

вл

асти

-во

стя

ми

жи

рів

, д

ати

уя

влен

-н

я п

ро

гід

рол

із т

а гі

др

ува

нн

я

жи

рів

, н

авч

ити

ск

ла

дат

и р

ів-

ня

нн

я в

ідп

овід

ни

х р

еак

цій

. О

знай

оми

ти з

вл

асти

вост

ям

и

нас

ич

ени

х т

а н

енас

ич

ени

х

жи

рів

, з’

ясу

вати

їх

зн

ачен

ня

я

к п

род

ук

тів

хар

чу

ван

ня

й

уч

асн

ик

ів м

етаб

оліз

му.

Р

озгл

ян

ути

мож

ли

ві з

амін

и

в те

хн

іці

хар

чов

их

жи

рів

н

ехар

чов

ою с

ир

ови

ною

Дем

онст

рац

ія.

Оз-

най

омл

енн

я з

і зр

азк

а-м

и е

стер

ів

§§7,

8

11.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№1

Ви

знач

ити

рів

ень

нав

ча

ль-

ни

х д

ося

гнен

ь у

чн

ів з

тем

и:

«С

пи

рти

, к

арбо

нов

і к

исл

оти

, ес

тер

и,

жи

ри

»

Тем

а-ти

чн

ий

бл

ок І

212

12

.Г

лю

коз

а я

к п

ред

став

ни

к в

угл

е-во

дн

ів.

Мол

екул

яр

на

фор

мул

а та

ф

ізи

чн

і вл

асти

вост

і. С

пи

рто

ве

брод

інн

я.

Пош

ир

енн

я у

пр

ир

оді

та з

асто

сува

нн

я г

лю

коз

и

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

вугл

евод

и

на

пр

ик

ла

ді

глю

коз

и.

Роз

-гл

ян

ути

сп

ир

тове

бр

одін

ня

я

к с

пец

иф

ічн

у в

лас

тиві

сть

глю

коз

и,

спос

оби

зас

тосу

ван

-н

я г

лю

коз

и

§9

13.

Сах

ароз

а. С

кл

ад

мол

екул

и т

а ф

і-зи

чн

і вл

асти

вост

і. П

оши

рен

ня

у

пр

ир

оді,

зас

тосу

ван

ня

, за

гал

ьна

схем

а ви

роб

ни

цтв

а ц

ук

ру

Озн

айом

ити

зі

скл

адо

м,

фіз

ич

ни

ми

вл

асти

вост

ям

и т

а п

оши

рен

ня

м у

пр

ир

оді

сах

а-р

ози

, її

зн

ачен

ня

м я

к х

арч

о-во

го п

род

ук

ту.

Роз

гля

ну

ти

пр

оцес

доб

ува

нн

я с

ахар

ози

із

цу

кр

ови

х б

ур

як

ів.

§10

14.

Кр

охм

ал

ь і

цел

юл

оза

як

пр

ед-

став

ни

ки

пр

ир

одн

их

пол

імер

ів.

Ск

ла

д ї

х м

олек

ул,

влас

тиво

сті

та

пош

ир

енн

я у

пр

ир

оді.

Вза

ємод

ія

кр

охм

ал

ю з

йод

ом

Озн

айом

ити

зі

скл

адо

м т

а бу

дово

ю к

рох

ма

лю

та

цел

ю-

лоз

и,

пог

ли

бити

уя

влен

ня

п

ро

пол

імер

и,

роз

гля

ну

ти

влас

тиво

сті,

як

існ

у р

еак

цію

н

а к

рох

ма

ль

Лаб

орат

аор

ні

досл

іди

№

4,

№ 5

. В

ідн

ошен

ня

к

рох

ма

лю

до

вод

и.

Вза

ємод

ія к

рох

ма

лю

з

йод

ом

§§11

, 1

2

15.

Зас

тосу

ван

ня

кр

охм

ал

ю й

це-

лю

лоз

и.

Зн

ачен

ня

ву

глев

одів

у

жи

ттєд

іял

ьнос

ті о

рга

ніз

мів

Пок

азат

и з

нач

енн

я в

уг-

лев

одів

у п

ри

род

і та

жи

т-ті

лю

ди

ни

. Р

озгл

ян

ути

вз

аєм

озв’

язо

к м

іж б

удов

ою т

а вл

асти

вост

ям

и

§§11

, 1

2

16.

Ам

інок

исл

оти

, їх

ск

ла

д, х

іміч

на

будо

ва,

влас

тиво

сті

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

ніт

рог

е-н

овм

існ

і ор

ган

ічн

і сп

олу

ки

н

а п

ри

кл

ад

і ам

інок

исл

от.

З’я

сува

ти ї

х с

кл

ад

і х

іміч

ну

бу

дову

як

сп

олу

к з

под

вій

ни

-м

и в

лас

тиво

стя

ми

§13

213

17.

Біл

ки

, їх

буд

ова

та в

лас

тиво

сті.

З

нач

енн

я б

ілк

ів у

жи

ттєд

іял

ь-н

ості

ор

ган

ізм

ів

Роз

ши

ри

ти у

явл

енн

я п

ро

різ

ном

аніт

ніс

ть о

рга

ніч

ни

х

спол

ук

на

пр

ик

ла

ді

біл

ків

я

к п

ри

род

ни

х п

олім

ерів

. П

оказ

ати

їх

ск

ла

д, б

удов

у,

особ

ли

ві в

лас

тиво

сті.

Ви

зна-

чи

ти в

ажл

иві

сть

амін

оки

с-л

от і

біл

ків

дл

я ж

итт

єдія

ль-

нос

ті о

рга

ніз

мів

. Р

озш

ир

ити

зн

анн

я п

ро

єдн

ість

жи

вої

та

неж

иво

ї п

ри

род

и.

Пок

аза-

ти у

нік

ал

ьніс

ть б

ілк

ів я

к

осн

овн

ої р

ечов

ин

и в

жи

вих

ор

ган

ізм

ах

§13

18.

Пон

ятт

я п

ро

шту

чн

і і

син

тети

чн

і во

лок

на

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

шту

чн

і та

си

нте

тич

ні

вол

окн

а, ї

х

поз

ити

вні

та н

егат

ивн

і р

иси

. В

ивч

ити

ск

ла

д к

апр

ону,

ац

етат

ног

о ш

овк

у, в

іск

ози

, їх

вл

асти

вост

і, з

асто

сува

нн

я

Лаб

орат

орн

ий

дос

лід

№

6.

Озн

айом

лен

ня

зі

зраз

кам

и п

ри

род

ни

х,

шту

чн

их

, си

нте

тич

ни

х

вол

окон

.

§ 14

19.

Уза

гал

ьнен

ня

з т

еми

: «Н

ітр

оге-

нов

міс

ні

орга

ніч

ні

спол

ук

и»

С

ист

емат

изу

вати

та

пог

ли

-би

ти з

нан

ня

пр

о н

ітр

оге-

нов

міс

ні

орга

ніч

ні

спол

ук

и,

їх в

заєм

озв’

язо

к з

ін

ши

ми

к

лас

ами

ор

ган

ічн

их

сп

олу

к,

пок

азат

и з

в’я

зок

між

вл

ас-

тиво

стя

ми

та

заст

осу

ван

ня

м

реч

ови

н

§§13

, 14

214

20

.Г

енет

ич

ни

й з

в’я

зок

між

різ

ни

ми

к

лас

ами

ор

ган

ічн

их

сп

олу

кЗ

акр

іпи

ти з

нан

ня

пр

о ор

-га

ніч

ні

спол

ук

и,

їх к

лас

иф

і-к

ацію

, вс

тан

ови

ти г

енет

ич

ні

зв’я

зки

між

ни

ми

§15

21.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№ 2

Ви

знач

ити

рів

ень

нав

ча

ль-

ни

х д

ося

гнен

ь у

чн

ів з

тем

и:

«Ву

глев

оди

. Н

ітр

оген

овм

існ

і сп

олу

ки

»

Тем

а-ти

чн

ий

бл

ок І

І

Уза

гал

ьнен

ня

зн

ань

пр

о ор

ган

ічн

і та

нео

рга

ніч

ні

реч

ови

ни

(3 г

оди

ни

)

22

.О

снов

ні

хім

ічн

і п

оня

ття

.О

снов

ні

зак

они

і т

еор

ії х

імії

Пов

тор

ити

осн

овн

і п

оня

ття

х

імії

, у

зага

льн

ити

й п

огл

и-

бити

зн

анн

я п

ро

заст

осу

ван

-н

я о

снов

ни

х з

акон

ів й

тео

рій

х

імії

. П

ерев

іри

ти в

мін

ня

у

чн

ів в

ик

ори

стов

ува

ти о

три

-м

ані

знан

ня

дл

я п

оясн

енн

я

яви

щ і

пр

оцес

ів х

імії

§§2

2,

23

23

.В

заєм

озв’

язо

к с

кл

ад

у, б

удов

и,

влас

тиво

стей

і з

асто

сува

нн

я

нео

рга

ніч

ни

х с

пол

ук

Пер

евір

ити

вм

інн

я п

рог

но-

зува

ти х

іміч

ні

влас

тиво

сті

нео

рга

ніч

ни

х р

ечов

ин

на

під

став

і бу

дови

і д

овод

ити

їх

за

доп

омог

ою х

іміч

ни

х р

еак

-ц

ій.

Уза

гал

ьни

ти з

нан

ня

пр

о ви

кор

ист

анн

я н

еор

ган

ічн

их

р

ечов

ин

, щ

о ба

зуєт

ься

на

їхн

іх в

лас

тиво

стя

х

§§2

4

– 2

6

24

.В

заєм

озв’

язо

к с

кл

ад

у, б

удов

и,

влас

тиво

стей

і з

асто

сува

нн

я

орга

ніч

ни

х р

ечов

ин

Удо

скон

ал

ити

вм

інн

я в

и-

знач

ати

вл

асти

вост

і ор

ган

іч-

ни

х р

ечов

ин

, ви

ход

яч

и з

їх

буд

ови

і б

удов

и р

ечов

ин

, ви

ход

яч

и з

ан

ал

ізу

їх

вл

асти

-во

стей

, п

ов’я

зува

ти в

лас

ти-

вост

і р

ечов

ин

із

шл

ях

ами

їх

ви

кор

ист

анн

я

§§2

5,

26

215

Рол

ь х

імії

в ж

итт

і су

спіл

ьств

а (4

год

ин

и)

25

.З

нач

енн

я х

імії

у с

твор

енн

і н

ови

х

мат

еріа

лів

П

огл

иби

ти і

роз

ши

ри

ти

знан

ня

уч

нів

пр

о р

оль

хім

ії

в н

арод

ном

у г

осп

одар

стві

, х

іміч

ній

пр

оми

слов

ості

. П

ро-

стеж

ити

роз

ши

рен

ня

мож

-л

иво

стей

зас

тосу

ван

ня

нов

их

си

нте

тич

ни

х м

атер

іал

ів.

§16

26

.З

нач

енн

я х

імії

у р

озв’

яза

нн

і си

-р

ови

нн

ої т

а ен

ерге

тич

ної

пр

обл

емО

знай

оми

ти у

чн

ів з

ен

ер-

гети

чн

им

и п

роб

лем

ами

в

Ук

ра

їні

і св

іті,

зі

спр

обам

и

їх р

озв’

яза

ти.

Дат

и у

явл

енн

я

пр

о п

онов

лю

вал

ьні

та н

епо-

нов

лю

вал

ьні

рес

ур

си

§§17

, 18

27.

Хім

ія т

а ек

олог

ія.

З’я

сува

ти п

ози

тивн

ий

і

нег

ати

вни

й в

пл

ив

хім

ічн

ої

пр

оми

слов

ості

, си

нте

тич

ни

х

мат

еріа

лів

і р

ечов

ин

на

еко-

лог

ічн

ий

ста

н с

еред

ови

ща.

П

роа

на

ліз

ува

ти н

егат

ивн

і гл

оба

льн

і зм

іни

на

Зем

лі.

По-

каз

ати

рол

ь х

імії

в р

озу

мін

ні

й р

озв’

яза

нн

і ак

туа

льн

их

ек

олог

ічн

их

пр

обл

ем

§20

28

.М

ісц

е х

імії

сер

ед н

аук

пр

о п

ри

ро-

ду.

Зн

ачен

ня

хім

ії д

ля

роз

ум

інн

я

нау

ков

ої к

арти

ни

сві

ту

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

міс

це

хім

ії с

еред

нау

к п

ро

пр

ир

оду,

п

ро

рол

ь х

імії

в р

озв’

яза

нн

і бі

олог

ічн

их

, ге

олог

ічн

их

, ф

ізи

чн

их

та

інш

их

за

дач

су

час

нос

ті.

Пр

одов

жи

ти ф

ор-

му

вати

в у

чн

ів д

іал

екти

чн

ий

св

ітог

ля

д

§21

216

Рол

ь х

імії

у п

овся

кд

енн

ому

жи

тті

(5 г

оди

н)

29.

Пон

ятт

я п

ро

як

ість

вод

и,

пр

и-

чи

ни

її

забр

удн

енн

я,

спос

оби

оч

ищ

енн

я в

поб

уті

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

вид

и

забр

удн

ень,

сп

особ

и ї

х у

су-

нен

ня

. Р

озгл

ян

ути

пр

ич

ин

и

забр

удн

енн

я в

одн

ого

сер

едо-

вищ

а, г

лоб

ал

ьні

пр

обл

еми

, я

кі

з ц

им

пов

’яза

ні

§§19

, 2

0

30

.С

кл

ад

ми

ла,

йог

о м

ий

на

дія

. П

оня

ття

пр

о си

нте

тич

ні

ми

йн

і за

соби

, їх

ви

ди

, ох

орон

а до

вкіл

ля

ві

д з

абр

удн

енн

я н

им

и

Озн

айом

ити

з іс

тор

ією

ви

най

-де

нн

я,

скл

адом

та

влас

тиво

с-тя

ми

ми

ла.

Ох

арак

тер

изу

ва-

ти С

МЗ

, їх

ск

лад

, р

ізн

ови

ди

та

ви

кор

ист

анн

я.

Пор

івн

яти

вл

асти

вост

і м

ил

а та

СМ

З.

З’я

сува

ти в

им

оги

, я

ки

м

пов

ин

ні

від

пов

ідат

и С

МЗ

з

пог

ля

ду

ох

орон

и п

ри

род

и

Лаб

орат

орн

ий

дос

лід

№

7.

Пор

івн

ян

ня

вл

асти

вост

ей м

ил

а і

син

тети

чн

их

ми

юч

их

за

собі

в

§§8

, 2

0

31.

Дом

ашн

я а

пте

чк

а. Н

асто

ян

ки

і

роз

чи

ни

в д

омаш

ній

ап

теч

ці

Ох

арак

тер

изу

вати

хім

ічн

і вл

асти

вост

і н

айва

жл

иві

ши

х

реч

ови

н,

що

вик

ори

стов

у-ю

ться

в м

еди

ци

ні.

Пов

тор

и-

ти і

зак

ріп

ити

зн

анн

я п

ро

роз

чи

ни

, м

асов

у ч

астк

у р

оз-

чи

нен

ої р

ечов

ин

и,

спос

оби

п

ри

готу

ван

ня

роз

чи

нів

Лаб

орат

орн

ий

дос

лід

№

8.

Ви

гото

влен

ня

р

озч

ин

ів ф

ур

аци

лін

у й

п

ерм

анга

нат

у к

ал

ію

§§9,

20

32

.П

обу

тові

хім

ікат

и.

Пр

ави

ла

пов

одж

енн

я з

ни

ми

Дат

и у

явл

енн

я п

ро

будо

ву т

а вл

асти

вост

і д

еяк

их

реч

ови

н,

що

вик

ори

стов

ую

ться

в п

о-бу

ті,

озн

айом

ити

з п

рав

ил

а-м

и б

езп

ечн

ого

пов

одж

енн

я

з н

им

и,

пр

одов

жи

ти ф

ор-

му

вати

вм

інн

я п

ов’я

зува

ти

вик

ори

стан

ня

реч

ови

н з

їх

вл

асти

вост

ям

и

§§19

, 2

0

217

33

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

яВ

изн

ачи

ти р

івен

ь н

авч

альн

их

до

сягн

ень

уч

нів

з т

еми

: «Р

оль

хім

ії в

жи

тті

сусп

іль с

тва

та

пов

сяк

ден

ном

у ж

итт

і»

Тем

а-ти

чн

ий

бл

ок I

V

34

.П

ідсу

мк

ови

й у

рок

з к

ур

су х

імії

(1

год

ин

а з

рез

ервн

ого

час

у)Р

озк

ри

ти р

оль

хім

ії у

фор

-м

ува

нн

і св

ітог

ля

ду,

кр

ити

ч-

ног

о м

исл

енн

я,

пок

азат

и

знач

енн

я х

іміч

ни

х з

нан

ь я

к ч

асти

ни

ін

тел

екту

ал

ьної

сп

ад

щи

ни

лю

дст

ва,

їх в

пл

ив

на

кон

ку

рен

тосп

ром

ожн

ість

та

ком

пет

ентн

ість

лю

ди

ни

35

.Р

ічн

е оц

іню

ван

ня

Воз

нач

ити

рів

ень

нав

ча

ль-

ни

х д

ося

гнен

ь у

чн

ів

Ор

ієн

товн

е к

ал

енда

рн

о-те

ма

тич

не

пл

ан

ува

нн

я д

ля

10

–1

1-х

кл

асі

в п

ри

род

ни

чог

о (х

імік

о-бі

олог

ічн

ого)

п

роф

ілю

на

вча

нн

я(3

год

на

тиж

ден

ь, р

азом

10

5 г

од, з

ни

х 3

год

— р

езер

вни

й ч

ас)

№

ур

оку

Дат

а

Тем

а у

рок

уМ

ета

ур

оку

Дем

онст

рац

ії,

лаб

орат

орн

і до

слід

иО

снов

ні

пон

ятт

яП

ри

міт

-к

и

НЕ

ОР

ГАН

ІЧН

А Х

ІМІЯ

Пов

тор

енн

я і

пог

ли

блен

ня

осн

овн

их

тео

рет

ич

ни

х п

ита

нь

ку

рсу

хім

ії о

снов

ної

шк

оли

(6 г

од)

218

1.Х

іміч

ні

елем

енти

і п

еріо

ди

чн

ий

за

кон

. Б

удов

а ат

ома.

Ел

ектр

онн

а к

онф

ігу

рац

ія а

том

ів (ч

исл

ова

і гр

а-ф

ічн

а).

Пон

ятт

я п

ро

спін

і п

ри

нц

ип

П

аул

і. З

в’я

зок

ел

ектр

онн

ої б

удов

и

атом

а з

міс

цем

ел

емен

та в

пер

іо-

ди

чн

ій с

ист

емі

Пов

тор

ити

і п

огл

иби

ти

знан

ня

пр

о бу

дову

ато

ма,

ел

ектр

онн

у т

а гр

афіч

ну

фор

-м

ули

ато

мів

, зв

’язо

к б

удов

и з

м

ісц

ем е

лем

ента

у п

еріо

ди

ч-

ній

си

стем

і

2.

Стр

ук

тур

а п

еріо

ди

чн

ої с

ист

еми

х

іміч

ни

х е

ле м

енті

в у

сві

тлі

уяв-

лен

ь п

ро

будо

ву а

том

а, к

орот

ки

й

і до

вги

й в

аріа

нти

, сп

ільн

е й

від

мін

-н

е в

ни

х

Пов

тор

ити

від

омос

ті п

ро

стр

ук

тур

у п

еріо

ди

чн

ої с

ист

е-м

и у

її

довг

ому

і к

орот

ком

у

вар

іан

тах

, зв

’язо

к б

удов

и

атом

а з

чи

сел

ьни

ми

дан

им

и

пер

іод

ич

ної

си

стем

и

Дем

онст

рац

ії1.

Пер

іод

ич

на

сист

ема

хім

ічн

их

ел

емен

тів

Д.

І. М

енд

елєє

ва (к

орот

-к

ий

і д

овги

й в

аріа

нти

)2

. П

ортр

ет Д

. І.

Мен

-де

лєє

ва

3.

Пер

іод

ич

ніс

ть в

лас

тиво

стей

хім

іч-

ни

х е

лем

енті

в. П

оня

ття

пр

о р

ад

іус

атом

ів.

Пер

іод

ич

ни

й х

арак

тер

за-

леж

нос

ті р

ад

іуса

ато

ма

від

зар

яд

у

яд

ра.

Пон

ятт

я п

ро

енер

гію

йон

іза-

ції

та

спор

ідн

еніс

ть д

о ел

ектр

она.

Е

лек

трон

егат

ивн

ість

хім

ічн

их

ел

емен

тів

Пр

ига

дат

и п

оня

ття

ра

діу

с ат

ома,

зар

яд

яд

ра,

ен

ергі

я

акти

вац

ії,

спор

ідн

еніс

ть д

о ел

ектр

она,

ел

ектр

онег

ати

в-н

ість

. В

ия

вити

вза

ємоз

в’я

зок

ц

их

хар

акте

ри

сти

к і

з м

ісц

ем

елем

енті

в у

пер

іод

ич

ній

си

стем

і

Дем

онст

рац

ії3

. М

одел

і ат

омів

ел

е-м

енті

в І–

ІІІ

пер

іод

ів.

4.

Ел

ектр

онн

а п

ри

род

а х

іміч

ног

о зв

’язк

у т

а ос

нов

ні

йог

о ти

пи

. Е

лек

трон

ні

та с

тру

кту

рн

і ф

орм

у-л

и р

ечов

ин

. В

ал

ентн

ість

і с

туп

інь

оки

снен

ня

ел

емен

тів

Пов

тор

ити

пон

ятт

я в

ал

ент-

ніс

ть,

сту

пін

ь ок

исн

енн

я,

тип

и х

іміч

ног

о зв

’язк

у. В

ста-

нов

ити

под

ібн

е та

від

мін

не.

В

ия

вити

за

леж

ніс

ть х

іміч

-н

ого

зв’я

зку

від

пр

ир

оди

ст

ру

кту

рн

их

час

тин

ок

219

5.

Сем

інар

ськ

і за

ня

ття

Пер

іод

ич

ни

й з

акон

і б

удов

а ат

омів

х

іміч

ни

х е

лем

енті

в

Зак

ріп

ити

зн

анн

я п

ро

пер

іо-

ди

чн

ий

зак

он і

буд

ову

ато

мів

х

іміч

ни

х е

лем

енті

в

6.

Сем

інар

ськ

і за

ня

ття

Ел

ектр

онн

а п

ри

род

а х

іміч

ни

х

зв’я

зків

Зак

ріп

ити

зн

анн

я п

ро

тип

и

хім

ічн

их

зв’

язк

ів,

їх е

лек

т-р

онн

у п

ри

род

у

7.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

1 Тем

а 1.

Заг

ал

ьні

відо

мос

ті п

ро

нем

ета

ли

та

їх с

пол

ук

и (3

5 г

од)

8.

Міс

це

елем

енті

в-н

емет

ал

ів у

п

еріо

ди

чн

ій с

ист

емі,

осо

бли

вост

і бу

дови

їх

ато

мів

. Ф

ізи

чн

і й

хім

ічн

і вл

ас ти

вост

і н

емет

ал

ів

Зак

ріп

ити

вм

інн

я х

арак

те-

ри

зува

ти х

іміч

ні

елем

енти

за

міс

цем

у п

еріо

ди

чн

ій с

ист

емі

та б

удов

ою а

том

ів,

поя

сни

ти

яви

ще

ал

отр

опії

. З

’ясу

вати

р

оль

озон

овог

о ш

ару

дл

я

жи

ття

ор

ган

ізм

ів н

а З

емл

і,

пок

азат

и в

пл

ив

дія

льн

ості

л

юд

ин

и н

а п

ри

род

ні

пр

оцес

и

9.З

ага

льн

а х

арак

тер

ист

ик

а ел

емен

-ті

в V

IIА

гр

уп

и (м

ісц

е в

пер

іод

ич

ній

си

стем

і, б

удо

ва а

том

а, п

оши

рен

ня

у

пр

ир

оді)

. Г

ал

оген

и я

к п

рос

ті

реч

ови

ни

(бу д

ова

мол

екул

, ф

ізи

чн

і й

хім

ічн

і вл

асти

вост

і, т

ок си

чн

ість

, до

бува

нн

я і

зас

тосу

ван

ня)

(2 г

од).

10.

Роз

в’я

зува

нн

я р

озр

аху

нк

ови

х

зад

ач

220

11.

Заг

ал

ьна

хар

акте

ри

сти

ка

елем

ен-

тів

VI

А г

ру

пи

(міс

це

в п

еріо

ди

чн

ій

сист

емі,

буд

ова

атом

а, п

оши

рен

ня

у

пр

ир

оді)

. А

лот

роп

ія О

кси

ген

у.

Озо

н,

йог

о вл

асти

вост

і, з

асто

сува

н-

ня

. Р

оль

озон

овог

о ш

ару

дл

я ж

итт

я

орга

ніз

мів

на

Зем

лі

12

.А

лот

роп

ія С

ульф

ур

у. С

ірк

а та

її

влас

тиво

сті,

за с

тосу

ван

ня

. О

кси

ди

С

ульф

ур

у. П

оня

ття

пр

о сі

рк

о ви

й

газ

як

заб

руд

ни

к а

тмос

фер

и,

сір

ко-

вод

ень,

сул

ь фіт

и й

сул

ьфід

и

Дем

онст

рац

ії4

.Вза

ємод

ія с

ірк

и з

м

ета

лам

и.

Лаб

орат

орн

і до

слід

и1.

Озн

айом

лен

ня

зі

зраз

кам

и с

ірк

и т

а її

п

ри

род

ни

хсп

олу

к

13.

Сул

ьфат

на

ки

слот

а, ф

ізи

чн

і й

х

іміч

ні

влас

ти во

сті.

Як

існ

а р

еак

-ц

ія н

а су

льф

ат-і

он

Дем

онст

рац

ії5

. Х

іміч

ні

влас

тиво

сті

роз

бавл

еног

ор

озч

ин

у с

ульф

атн

ої

ки

слот

и.

Лаб

орат

орн

і до

слід

иВ

ия

влен

ня

сул

ьфат

-,

сул

ьфіт

- і

сул

ьфід

-іон

ів

у р

озч

ин

і

14.

Хім

ічн

і р

еак

ції

, щ

о л

ежат

ь в

ос-

нов

і ви

роб

ни

цтв

а су

льф

атн

ої к

ис-

лот

и,

її з

нач

енн

я у

пр

оми

слов

ому

го

с под

арст

ві.

Ох

орон

а до

вкіл

ля

під

ч

ас в

ир

обн

иц

тва

та в

ик

ори

стан

ня

су

льф

атн

ої к

исл

оти

221

15.

Роз

в’я

зува

нн

я р

озр

аху

нк

ови

х з

адач

16.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№2

17.

18.

Заг

ал

ьна

хар

акте

ри

сти

ка

елем

ен-

тів

VА

гр

уп

и (м

ісц

е в

пер

іод

ич

ній

си

стем

і, б

удов

а ат

ома,

пош

и р

енн

я

у п

ри

род

і).

Азо

т і

фос

фор

як

п

рос

ті р

ечов

ин

и (б

удо

ва м

олек

ул,

ал

отр

опія

, ф

ізи

чн

і й

хім

ічн

і вл

ас-

тиво

сті,

дія

на

орга

ніз

м,

заст

осу-

ван

ня)

(2 г

од)

19.

Ам

іак

(буд

ова

мол

екул

и,

добу

ван

-н

я в

лаб

орат

орії

, ф

ізи

чн

і й

хім

ічн

і вл

асти

вост

і, д

ія н

а ор

ган

ізм

, за

-ст

осу

ван

ня)

Дем

онст

рац

ії6

. Д

обу

ван

ня

ам

іак

у в

л

абор

атор

ни

ху

мов

ах і

роз

чи

нен

ня

й

ого

у в

оді

7.Д

обу

ван

ня

хл

ори

ду

ам

онію

.Л

абор

атор

ні

досл

іди

2.В

ия

влен

ня

йон

ів

амон

ію в

роз

чи

ні.

20

.П

ром

исл

ови

й с

ин

тез

аміа

ку

: ви

бір

оп

тим

ал

ьни

х у

мов

си

нте

зу,

будо

ва

і р

обот

а к

олон

и с

ин

тезу

. О

хо р

она

довк

ілл

я п

ід ч

ас в

ир

обн

иц

тва

та

вик

ори

стан

ня

ам

іак

у

21.

Пр

акти

чн

а р

обот

а №

1.

Доб

ува

нн

я а

міа

ку

і д

осл

іди

з н

им

.

222

22

.Н

ітр

оген

(ІІ)

ок

сид

і н

ітр

оген

(ІУ

) ок

сид

як

заб

руд

ни

ки

атм

осф

ери

, їх

фіз

ич

ні

й х

іміч

ні

влас

тиво

сті,

за

стос

ува

нн

я

23

.Н

ітр

атн

а к

исл

ота,

фіз

ич

ні

й х

іміч

-н

і вл

асти

вост

і, з

асто

сува

нн

яД

емон

стр

ації

8.

Вза

ємод

ія р

озба

вле-

ног

о і

кон

цен

тров

аног

о р

озч

ин

ів н

ітр

атн

ої

ки

слот

и з

мід

дю

.

24

.Р

озв’

язу

ван

ня

роз

рах

ун

ков

их

за

дач

25

. 2

6.

Ніт

рат

и,

їх в

лас

тиво

сті.

Пр

обл

ема

вміс

ту н

ітр

атів

у п

род

ук

тах

хар

чу-

ван

ня

, за

поб

іжн

і за

ход

и п

отр

ап-

ля

нн

я н

ітр

атів

у о

рга

ніз

м л

юд

ин

и.

Кр

уго

обіг

Ніт

ро г

ену

в п

ри

род

і (2

год

)

27..

Фос

фат

ні

ки

слот

и й

фос

фат

и.

Заг

ал

ьні

відо

мос

ті п

ро

мін

ера

льн

і до

бри

ва

Лаб

орат

орн

і до

слід

иО

знай

омл

енн

я з

і зр

аз-

кам

и а

зотн

их

і ф

осф

ор-

ни

х д

обр

ив

28

.П

рак

тич

на

роб

ота

2.

Роз

в’я

зува

нн

я е

ксп

ери

мен

тал

ь-н

их

за

дач

(1 г

од).

29.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№3

30

. 31

.З

ага

льн

а х

арак

тер

ист

ик

а ел

емен

-ті

в IV

А г

ру

пи

(міс

це

в п

еріо

ди

чн

ій

сист

емі,

бу

дова

ато

ма,

пош

ир

енн

я

у п

ри

род

і).

Ал

отр

опія

Кар

бон

у.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і ву

г лец

ю,

заст

осу

ван

ня

(2 г

од)

223

32

.К

арбо

н(П

) ок

сид

і к

арбо

н(І

V)

ок-

сид,

їх

вл

асти

вост

і, з

асто

сува

нн

я,

добу

ван

ня

. П

оня

ття

пр

о п

арн

и-

ков

ий

еф

ект

Дем

онст

рац

ії9.

Доб

ува

нн

я

кар

бон

(ІУ

) ок

сид

у,

взає

мод

ія й

ого

з во

дою

і

роз

чи

ном

ка

льц

ій

гід

рок

сид

у.

33

.К

арбо

нат

на

ки

слот

а і

кар

бон

ати

. Я

кіс

на

реа

кц

ія н

а к

арбо

нат

-іон

. П

ерет

вор

енн

я к

арбо

нат

ів.

Пон

ят-

тя п

ро

твер

діс

ть в

оди

. К

ру

гооб

іг

Кар

бон

у в

пр

ир

оді

Лаб

орат

орн

і до

слід

и5

. В

ия

влен

ня

кар

бон

ат-

іон

ів у

роз

чи

ні.

34

.П

рак

тич

на

роб

ота

2.Д

обу

ван

ня

кар

бон

(ІV

) ок

сид

у,

взає

моп

ерет

вор

ен н

я к

арбо

нат

ів і

гі

др

оген

кар

бон

атів

(1 г

од)

35

.С

ил

іцій

у п

ри

род

і. С

ил

іцій

(ІV

) ок

-си

д, с

ил

ікат

на

ки

слот

а і

сил

ікат

и.

Пон

ятт

я п

ро

буд

івел

ьні

мат

е ріа

ли

: ск

ло,

кер

амік

у, ц

емен

т

36

. 37

.С

емін

арсь

кі

зан

ятт

я 3

.Г

ал

оген

и (2

год

)

38

. 3

9.С

емін

арсь

кі

зан

ятт

я 4

.С

ульф

ур

та

йог

о сп

олу

ки

(2 г

од).

40

.С

емін

арсь

кі

зан

ятт

я 5

.Н

ітр

оген

і Ф

осф

ор т

а їх

сп

олу

ки

(2

год

)

224

41.

42

.С

емін

арсь

кі

зан

ятт

я6

.Кар

бон

і С

ил

іцій

та

їх с

пол

ук

и

(2 г

од).

43

.Р

озв’

язу

ван

ня

роз

рах

ун

ков

их

за

дач

(1 г

од).

Обч

исл

енн

я м

аси

, об

’єм

у, к

ільк

ості

реч

ови

ни

за

відо

-м

им

и д

ани

ми

пр

о ви

хід

ні

реч

ови

-н

и,

одн

а з

як

их

узя

та з

на

дл

иш

ком

44

.С

емін

арсь

кі

зан

ятт

яР

озв’

язу

ван

ня

роз

рах

ун

ков

их

за

дач

(1 г

од).

Обч

исл

енн

я в

их

оду

п

род

ук

ту р

еак

ції

45

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

4 Тем

а 2

. З

ага

льн

і ві

дом

ості

пр

о м

ета

ли

та

їх с

пол

ук

и (1

4 г

од)

46

. 47

.З

ага

льн

а х

арак

тер

ист

ик

а ел

емен

-ті

в ІА

гр

уп

и (м

ісц

е в

пер

іод

ич

ній

си

стем

і, б

удо

ва а

том

а, п

оши

рен

ня

у

пр

ир

оді)

. Ф

ізи

чн

і й

хім

ічн

і вл

ас-

тиво

сті

пр

ости

х р

ечов

ин

— л

уж

ни

х

мет

ал

ів,

їх д

обу

ван

ня

і з

асто

сува

н-

ня

(2го

д).

Дем

онст

рац

ії10

.Вза

ємод

ія н

атр

ію

з во

дою

11.

Вза

ємод

ія

нат

рію

із

сір

кою

Лаб

орат

орн

і до

слід

и6

.Вза

ємод

ія м

ета

лів

з

роз

чи

нам

и к

исл

от

48

. 4

9.З

ага

льн

а х

арак

тер

ист

ик

а ел

емен

-ті

в II

А г

ру

пи

(міс

це

в п

еріо

ди

чн

ій

сист

емі,

бу

дова

ато

ма,

пош

и р

енн

я

у п

ри

род

і).

Фіз

ич

ні

й х

іміч

ні

влас

-ти

вост

і, д

о бу

ван

ня

, за

стос

ува

нн

я

(2 г

од)

Дем

онст

рац

ії1

2.В

заєм

одія

ка

льц

ію

з во

дою

14.

Вза

ємод

ія к

ал

ьцій

ок

сид

у з

вод

ою

225

50

. З

ага

льн

а х

арак

тер

ист

ик

а ел

емен

-ті

в II

IА г

ру

пи

(міс

це

в п

еріо

ди

чн

ій

сист

емі,

бу

дова

ато

ма,

пош

и р

енн

я

у п

ри

род

і).

Фіз

ич

ні

й х

іміч

ні

влас

тиво

сті

ал

юм

інію

, до

бува

нн

я,

заст

осу

ван

ня

Дем

онст

рац

ії15

. Д

овед

енн

я м

ехан

іч-

ної

міц

нос

ті о

кси

дн

ої

пл

івк

и а

лю

мін

ію.

Лаб

орат

орн

і до

слід

иД

обу

ван

ня

гід

рок

сид

у

ал

юм

інію

і д

овед

енн

я

йог

о ам

фот

ерн

ості

51.

Пр

акти

чн

а р

обот

аР

озв’

язу

ван

ня

ек

спер

им

ента

льн

их

за

дач

(1 г

од)

52.

53

.Ф

еру

м я

к п

ред

став

ни

к п

ерех

ідн

их

ел

емен

тів

(міс

це

в п

еріо

ди

чн

ій с

ис-

тем

і, б

удов

а ат

ома,

пош

и р

енн

я у

п

ри

род

і).

Фіз

ич

ні

й х

іміч

ні

влас

ти-

вост

і за

ліз

а. О

кси

ди

й г

ідр

окси

ди

Ф

еру

му,

як

існ

і р

еак

ції

на

йон

и

Fe

2+ і

Fе

3+ (2

год

)

Дем

онст

рац

ії16

. С

па

лю

ван

ня

за

ліз

а в

ки

сні.

17

. Я

кіс

ні

реа

кц

ії н

а F

e 2

+ і

Fе

3+.

Лаб

орат

орн

і до

слід

и7.

Доб

ува

нн

я ф

еру

м(І

ІІ)

гід

рок

сид

у і

роз

кл

ад

й

ого

пр

и н

агр

іван

ні.

8.

Доб

ува

нн

я і

вл

асти

-во

сті

фор

ум

(ІІ)

гід

рок

-си

ду

:ок

исл

енн

я і

вза

ємод

ія

йог

о з

ки

слот

ою.

54

.П

рак

тич

на

роб

ота

Роз

в’я

зува

нн

я е

ксп

ери

мен

тал

ьни

х

зад

ач (1

год

)

226

55

.С

емін

арсь

ке

зан

ятт

я 8

. Л

уж

ні

мет

ал

и (1

год

).

56

.С

емін

арсь

ке

зан

ятт

я 9

. Л

уж

ноз

емел

ьні

мет

ал

и (1

год

).

57.

Сем

інар

ськ

е за

ня

ття

10

.А

лю

мін

ій т

а й

ого

спол

ук

и

(1 г

од)

58

.С

емін

арсь

ке

зан

ятт

яФ

еру

м т

а й

ого

спол

ук

и (1

год

)

59.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№5

ОР

ГАН

ІЧН

А Х

ІМІЯ

Тем

а 1.

Вст

уп

. Т

еор

ія б

удов

и о

рга

ніч

ни

х с

пол

ук

(4 г

од)

60

.О

рга

ніч

на

хім

ія —

хім

ія с

по-

лу

к К

арбо

ну.

Сп

ільн

і й

від

мін

ні

озн

аки

нео

рга

ніч

ни

х і

ор

ган

ічн

их

р

ечо в

ин

. П

ри

род

ні

та с

ин

тети

ч-

ні

орга

ніч

ні

реч

ови

ни

. К

орот

кі

відо

мос

ті п

ро

істо

рію

ста

нов

лен

ня

і

роз

вит к

у о

рга

ніч

ної

хім

ії.

Пер

ші

син

тези

ор

ган

ічн

их

ре ч

ови

н

61.

Пер

еду

мов

и с

твор

енн

я т

еор

ії

хім

ічн

ої б

удов

и.

Тео

рія

хім

ічн

ої б

у-до

ви О

. М

. Б

утл

еров

а. З

ал

ежн

ість

вл

асти

вост

ей р

ечов

ин

від

ск

ла

ду

і

хім

ічн

ої б

удов

и м

олек

ул.

Ізом

ерія

. П

ри

кл

ад

и і

зом

ерії

нео

рга

ніч

ни

х

і ор

ган

ічн

их

реч

ови

н.

Роз

вито

к

теор

ети

чн

их

уя

влен

ь п

ро

будо

ву

орга

ніч

ни

х р

ечов

ин

. О

снов

ні

на-

пр

ям

и р

озви

тку

тео

рії

буд

ови

, її

зн

ачен

ня

. Ж

итт

я і

дія

льн

ість

О

. М

. Б

утл

еров

а

227

62

. 6

3.

Сем

інар

ськ

е за

ня

ття

1.Т

еор

ія б

удов

и о

рга

ніч

ни

х с

пол

ук

. Із

омер

ія (2

год

)

Тем

а 2

. Е

лек

трон

на

пр

ир

ода

хім

ічн

их

зв’

язк

ів (4

год

)

64

. С

тан

ел

ектр

онів

у а

том

ах е

лем

енті

в м

ал

их

пер

іод

ів;

з- т

ар-е

лек

трон

и,

фор

ми

ел

ектр

онн

их

хм

ар.

Утв

орен

-н

я к

ова

лен

тни

х з

в’я

зків

. О

снов

ні

хар

акте

ри

сти

ки

ков

ал

ентн

ого

зв’я

зку

: до

вжи

на,

ен

ергі

я,

пол

яр

-н

ість

, п

рос

тор

ова

нап

ря

мл

еніс

ть.

Гем

оліт

ич

ни

й і

гет

ерол

іти

чн

ий

р

озр

иви

ков

ал

ентн

ого

зв’я

зку

(2

год

).

Дем

онст

рац

ії1.

Мо д

елі

мол

екул

ву

глев

одн

ів т

а га

лог

е-н

опох

ідн

их

65

. 6

6.

Сем

інар

ськ

е за

ня

ття

2.

Утв

орен

ня

і р

озр

ив

ков

ал

ентн

их

зв

’язк

ів,

їх х

а рак

тер

ист

ик

и (2

год

).

Тем

а 3

. Н

аси

чен

і ву

глев

одн

і. Ц

ик

лоп

араф

іни

(14

год

)

67.

Нас

ич

ені

вугл

евод

ні

(ал

кан

и,

пар

афін

и).

Мет

ан,

йог

о ск

ла

д,

хім

ічн

а, е

лек

трон

на,

пр

осто

ров

а бу

до ва

мол

екул

и.

sp3-Г

ібр

ид

иза

ція

ел

ектр

онів

ато

ма

Кар

бон

у

Дем

онст

рац

ії2

. В

изн

ачен

ня

як

існ

ого

скл

ад

у м

етан

у з

а п

ро-

ду

кта

ми

зго

ря

нн

я

228

68

.Г

омол

огіч

ни

й р

яд

мет

ану,

гом

оло-

гіч

на

різ

ни

ця

, ф

ізи

чн

і вл

асти

вост

і го

мол

огів

, п

оши

рен

ня

у п

ри

род

і.

Пр

осто

ров

а бу

дова

нас

ич

ени

х в

уг-

лев

одн

ів.

Ізом

ерія

ал

кан

ів.

Пон

ят-

тя п

ро

кон

фор

мац

ії.

Си

с тем

ати

чн

а н

омен

кл

ату

ра

Лаб

орат

орн

і до

слід

и1.

Ви

гото

влен

ня

мод

е-л

ей м

олек

ул в

угл

евод

-н

ів т

а їх

кон

фор

мац

ій

69.

Пр

акти

чн

а р

обот

а Р

озд

ілен

ня

й о

чи

щен

ня

реч

ови

н.

Пер

егон

ка

за а

тмос

фер

ног

о ти

ску.

Ф

ільт

ру

ван

ня

під

вак

уу

мом

. П

ере-

кр

ист

ал

ізац

ія

70.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і а

лк

анів

: п

овн

е і

час

тков

е ок

исн

енн

я,

хл

ору

ван

ня

, н

ітр

ува

нн

я,

тер

міч

ни

й р

озк

ла

д,

ізом

ери

зац

ія.

Мех

аніз

м р

еак

ції

за

міщ

енн

я

Дем

онст

рац

ії3

. В

ідн

ошен

ня

нас

и-

чен

их

ву

глев

одн

ів д

о р

озч

ин

у к

ал

ій п

ерм

ан-

ган

ату,

лу

гів,

ки

слот

71Г

ал

оген

опох

ідн

і а

лк

анів

. Ін

ду

к-

цій

ни

й е

фек

т. Р

е ак

ції

з а

кти

вни

ми

м

ета

лам

и,

водо

ю,

лу

гам

и

72.

Пр

акти

чн

а р

обот

а 2

. В

ия

влен

ня

Кар

бон

у, Г

ідр

оген

у,

Хл

ору

в о

рга

ніч

ни

х р

ечов

ин

ах

(1 г

од).

73.

Доб

ува

нн

я п

араф

інів

. З

асто

су-

ван

ня

пар

афін

ів т

а їх

га

лог

еноп

о-х

ідн

их

. Д

обу

ван

ня

си

нте

з-га

зу і

во

дн

ю з

мет

ану

229

74.

Роз

в’я

зува

нн

я р

озр

аху

нк

ови

х

зад

ач (1

год

)

75.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№ 6

76.

Ци

кл

опар

афін

и (ц

ик

лоа

лк

ани

),

їх с

кл

ад,

буд

ова,

ізо

мер

ія.

Пон

ятт

я

пр

о к

онф

орм

ації

ци

кл

огек

сан

у. З

а-л

ежн

ість

вл

асти

вост

ей ц

ик

лоа

л-

кан

ів в

ід б

удов

и ц

ик

лів

. Д

обу

ван

-н

я і

зас

тосу

ван

ня

ци

кл

опар

афін

ів

77.

С

емін

арсь

ке

зан

ятт

я 3

. О

собл

и-

вост

і ор

ди

нар

ног

о к

арбо

н-к

арбо

-н

овог

о зв

’язк

у. Х

іміч

на,

пр

осто

-р

ова,

ел

ектр

онн

а бу

дова

мол

екул

п

араф

інів

(2 г

од)

78.

79.

Сем

інар

ськ

і за

ня

ття

4.

Гом

олог

ія,

ном

енк

лат

ур

а, ф

ізи

чн

і та

хім

ічн

і вл

а сти

вост

і а

лк

анів

і ц

ик

лоа

л-

кан

ів.

За

леж

ніс

ть в

лас

тиво

стей

р

ечов

ин

від

їх

буд

ови

(2 г

од)

80

.С

емін

арсь

кі

зан

ятт

я 5

. Р

озв’

язу

ван

ня

роз

рах

ун

ков

их

за

дач

. Р

озр

аху

нк

ові

зад

ачі

1. В

иве

ден

ня

мол

екул

яр

ної

фор

му-

ли

газ

ува

тої

реч

о ви

ни

81.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№7

230

Тем

а 4

. Н

енас

ич

ені

вугл

евод

ні

(14

год

)

82

.Е

тил

енов

і ву

глев

одн

і (ал

кен

и, о

ле-

фін

и).

Ети

лен

, йог

о ск

лад

, хім

ічн

а,

елек

трон

на,

пр

осто

ров

а бу

дова

мол

е-к

ули

. sp

2 -г

ібри

диза

ція

ел

ектр

онів

ат

ома

Кар

бон

у. П

одві

йн

ий

кар

бон

-к

арбо

нов

ий

зв’

язо

к, σ

-та

π-зв

’язк

и.

Гом

олог

ічн

ий

ря

д ет

ил

ену.

Фіз

ич

ні

влас

тиво

сті.

Ізо

мер

ія е

тил

енов

их

ву

глев

одн

ів, н

омен

кл

ату

ра

83

.Х

іміч

ні

влас

тиво

сті

ал

кен

ів:

пов

не

і ч

астк

ове

оки

снен

ня

, п

ри

єдн

анн

я

вод

ню

, га

лог

енів

, га

лог

енов

одн

ів,

вод

и,

пол

імер

иза

ція

. П

рав

ил

о В

. В

. М

арк

овн

ик

ова.

Мех

аніз

м

реа

кц

ії п

ри

єдн

анн

я з

а п

одві

йн

им

зв

’язк

ом

Дем

онст

рац

ії5

. Г

орін

ня

ети

лен

у,

взає

мод

ія з

бр

омн

ою

водо

ю,

роз

чи

ном

ка

лій

п

ерм

анга

нат

у

84

.Д

обу

ван

ня

та

заст

осу

ван

ня

ети

ле-

нов

их

ву

глев

од н

івД

емон

стр

ації

4.

Доб

ува

нн

я е

тил

ену

85

.П

рак

тич

на

роб

ота

8.

Доб

ува

нн

я

ети

лен

у т

а до

слід

и з

ни

м

86

.Д

ієн

ові

вугл

евод

ні

(ал

ка

діє

ни

). Б

у-до

ва м

олек

ул д

ієн

ови

х в

угл

евод

нів

зі

сп

ря

жен

им

и з

в’я

зкам

и.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і: о

ки

снен

ня

, п

ри

єдн

анн

я,

пол

іме р

иза

ція

. З

а-ст

осу

ван

ня

ал

ка

діє

нів

. П

ри

род

ни

й

кау

чу

к

231

87.

Ац

ети

лен

ові

вугл

евод

ні

(ал

кін

и).

А

цет

ил

ен,

йог

о ск

ла

д, х

іміч

на,

ел

ектр

онн

а, п

рос

тор

ова

будо

ва

мол

е кул

и.

sp-Г

ібр

ид

иза

ція

ел

ек-

трон

ів а

том

а К

арбо

ну.

Пот

рій

ни

й

кар

бон

-кар

бон

ови

й з

в’я

зок

Дем

онст

рац

ії6

. Д

обу

ван

ня

ац

ети

лен

у

кар

бід

ни

м с

по с

обом

.

88

.Г

омол

огіч

ни

й р

яд

ац

ети

лен

у.

Фіз

ич

ні

влас

тиво

сті,

ізо

мер

ія,

ном

енк

лат

ур

а а

лк

інів

89.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і: п

овн

е і

час

т-к

ове

оки

снен

ня

, за

міщ

енн

я,

пр

иєд

-н

анн

я в

одн

ю,

гал

оген

ів,

гал

оген

о-во

дн

ів,

пол

імер

иза

ція

. Д

обу

ван

ня

та

зас

тосу

ван

ня

ац

ети

лен

у

Дем

онст

рац

ії7.

Гор

інн

я а

цет

ил

ену,

вз

аєм

одія

з б

ром

ною

во

дою

, р

озч

ин

ом к

ал

ій

пер

ман

ган

ату

90

. 91

. С

емін

арсь

кі

зан

ятт

я 6

. О

собл

и-

вост

і к

рат

ни

х к

арбо

н-к

арбо

нов

их

зв

’язк

ів.

Хім

ічк

а, п

рос

тор

ова,

ел

ектр

онн

а бу

дова

мол

екул

, н

омен

-к

лат

ур

а н

енас

ич

ени

х в

угл

евод

нів

(2

год

)

92

.С

емін

арсь

ке

зан

ятт

я 7

. В

заєм

озв’

язо

к б

удов

и,

влас

тиво

-ст

ей з

асто

сува

нн

я н

енас

ич

ени

х

вугл

евод

нів

(2 г

од).

93

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

8

232

Тем

а 5

. А

ром

ати

чн

і ву

глев

одн

і (9

год

)

94

. Б

ензе

н,

йог

о ск

ла

д, х

іміч

на,

ел

ект-

рон

на,

пр

осто

ров

а бу

дова

мол

еку-

ли

, ф

ізи

чн

і вл

асти

вост

і (2

год

).

95

.Х

іміч

ні

влас

тиво

сті

бен

зен

у:

оки

с-н

енн

я,

пр

и єд

нан

ня

, за

міщ

енн

яД

емон

стр

ації

8.

Від

нош

енн

я б

ензе

ну

до

бр

омн

ої в

оди

і р

озч

и-

ну

кал

ій п

ерм

анга

нат

у.

10.

Гор

інн

я б

ензе

ну

11.

Ніт

ру

ван

ня

і б

ензе

ну

96

.Г

омол

оги

бен

зен

у. В

заєм

ни

й в

пл

ив

атом

ів у

мол

екул

і (н

а п

ри

кл

ад

і то

лу

ену)

. У

явл

енн

я п

ро

оріє

нта

цію

за

міс

ни

ків

у б

ензе

нов

ому

яд

рі

Дем

онст

рац

ії9.

Ок

исн

енн

я т

олу

ену

97.

Доб

ува

нн

я,

заст

осу

ван

ня

бен

зен

у.

Від

омос

ті п

ро

най

пош

ир

еніш

і за

соби

зах

ист

у р

осл

ин

, їх

ви

кор

и-

стан

ня

у с

ільс

ьком

у г

осп

одар

стві

н

а ос

нов

і ви

мог

щод

о ох

орон

и

пр

ир

оди

Дем

онст

рац

ії10

. Б

ензе

н я

к р

озч

ин

-н

ик

98

.С

емін

арсь

кі

зан

ятт

я8

. Б

удов

а м

олек

ули

бен

зен

у.

Реа

кц

ії з

аміщ

енн

я у

бен

зен

овом

у я

др

і

99.

Сем

інар

ськ

і за

ня

ття

9.П

орів

ня

льн

а х

арак

тер

ист

ик

а н

а-си

чен

их

, н

енас

ич

ени

х,

аром

ати

ч-

ни

х в

угл

евод

нів

, їх

вза

ємоз

в’я

зок

233

100

.П

рак

тич

на

роб

ота

4.

Ок

исн

енн

я

тол

уен

у (1

год

).

101.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№9

Тем

а 6

. Г

етер

оци

кл

ічн

і сп

олу

ки

(2 г

од)

102

.З

ага

льн

і ві

дом

ості

пр

о ге

тер

о-ц

ик

ліч

ні

спол

ук

и.

Гет

ероц

ик

ли

я

к с

кл

адо

ві б

іол

огіч

но

акти

вни

х

реч

ови

н,

бар

вни

ків

, л

іків

. П

іри

ди

н

як

пр

едст

авн

ик

ніт

рог

енов

міс

ни

х

гете

роц

ик

лів

103

.П

орів

ня

нн

я х

іміч

ни

х в

лас

тиво

стей

бе

нзе

ну

і п

іри

ди

ну

(пов

не

та ч

аст-

ков

е ок

исн

енн

я,

зам

іщен

ня

, п

ри

єд-

нан

ня

вод

ню

, у

твор

енн

я с

олей

)

11 к

ла

с (3

год

на

тиж

ден

ь, р

азом

10

5 г

од,

з н

их

3 г

од —

рез

ервн

ий

час

)

ОР

ГАН

ІЧН

А Х

ІМІЯ

(п

род

овж

енн

я)

Тем

а 7.

Пр

ир

одн

і д

жер

ела

вугл

евод

нів

та

їх п

ерер

обк

а (7

год

)

1.П

ри

род

ни

й і

су

пу

тній

наф

тови

й

гази

, їх

ск

ла

д, в

ик

ори

стан

ня

2.

Наф

та.

Ск

ла

д, в

лас

тиво

сті

наф

ти.

Фр

акц

ійн

а п

ерег

онк

а н

афти

. К

рек

інг.

Ар

омат

иза

ція

наф

топ

ро-

ду

кті

в. П

род

ук

ти н

афто

пер

ероб

ки

, їх

зас

тосу

ван

ня

.Д

етон

ацій

на

стій

кіс

ть б

ензи

ну

Лаб

орат

орн

і до

слід

и2

.Озн

айом

лен

ня

зі

зраз

-к

ами

наф

топ

род

ук

тів

і п

ро д

ук

тів

кок

сува

нн

я

кам

’ян

ого

вугі

лл

я (к

о-л

екц

ія).

Дем

онст

рац

ії11

. М

одел

ь н

афто

пе-

рег

інн

ої у

стан

овк

и.

234

3.

Ву

гіл

ля

, й

ого

пер

ероб

ка,

пр

оду

кти

п

ерер

обк

и

4.

Осн

овн

і ви

ди

па

ли

ва т

а їх

зн

ачен

ня

в

енер

гети

ці

кр

аїн

и.

Пр

обл

еми

до-

бува

нн

я р

ідк

ого

па

ли

ва з

ву

гіл

ля

. О

хор

она

нав

кол

иш

ньо

го с

еред

ови

-щ

а ві

д з

абр

удн

ень

пр

и п

ерер

обц

і ву

глев

одн

евої

си

ров

ин

и т

а ви

ко-

ри

стан

ні

пр

оду

кті

в п

ерер

обк

и

Лаб

орат

орн

і до

слід

и3

. О

знай

омл

енн

я з

різ

-н

им

и в

ид

ами

па

ли

ва

(кол

екц

ія)

5.

6.

Сем

інар

ськ

е за

ня

ття

10.

Осн

овн

і п

роц

еси

і п

род

ук

ти

пер

ероб

ки

ву

глев

од н

евої

си

ров

ин

и

(2 г

од).

:

7.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

1

Тем

а 8

. С

пи

рти

і ф

енол

(13

год

)

8.

Нас

ич

ені

одн

оато

мн

і сп

ир

ти,

їх

скл

ад,

хім

ічн

а бу

дова

. Е

лек

трон

-н

а бу

дова

фу

нк

ціо

на

льн

ої г

ру

пи

. Із

омер

ія,

ном

енк

лат

ур

а н

аси

чен

их

од

ноа

том

ни

х с

пи

рті

в; п

ерви

нн

і,

втор

ин

ні,

тр

ети

нн

і сп

ир

ти.

Ел

ек-

трон

на

пр

ир

ода

вод

нев

ого

зв’я

зку,

й

ого

впл

ив

на

фіз

ич

ні

влас

тиво

сті

спи

рті

в (2

год

)

9.Х

іміч

ні

влас

тиво

сті

спи

рті

в: п

овн

е і

час

тков

е ок

исн

енн

я,

дег

ідр

атац

ія,

взає

мод

ія з

лу

жн

им

и м

ета

лам

и,

гал

оген

овод

ня

ми

. Д

обу

ван

ня

та

заст

осу

ван

ня

сп

ир

тів.

Отр

уй

ніс

ть

спи

рті

в, ї

х з

губн

а д

ія н

а ор

ган

ізм

л

юд

ин

и

Дем

онст

рац

ії

12

. В

заєм

одія

ета

нол

у з

бр

омов

одн

емЛ

абор

атор

ні

досл

іди

4.П

орів

ня

нн

я в

лас

тиво

-ст

ей с

пи

рті

в у

гом

оло-

гіч

ном

у р

яд

і (р

озч

ин

-н

ість

у в

оді,

гор

інн

я,

взає

мод

ія з

нат

ріє

м)

235

10.

Пр

акти

чн

а р

обот

а 5

. С

ин

тез

бром

етан

у з

і сп

ир

ту

(1 г

од)

11.

Ети

лен

глік

оль

і гл

іцер

ин

як

пр

ед-

став

ни

ки

баг

ато а

том

ни

х с

пи

рті

вД

емон

стр

ації

13

. В

заєм

одія

гл

іцер

ин

у

з н

атр

ієм

.Л

абор

атор

ні

досл

іди

5.

Роз

чи

нн

ість

гл

іце-

ри

ну

у в

оді,

реа

кц

ія з

к

уп

ру

м(І

І) г

ідр

окси

-до

м.

12

. Ф

енол

, й

ого

скл

ад,

буд

ова.

Фіз

ич

ні

влас

тиво

сті

фе н

олу.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і: в

заєм

одія

з н

атр

ієм

, р

оз ч

ин

ом л

угу

, бр

омн

ою в

одою

, ф

еру

м(Ш

) х

лор

идо

м,

ніт

ру

ван

ня

. В

заєм

ни

й в

пл

ив

атом

ів у

мол

екул

і ф

е нол

у (2

год

)

Зас

тосу

ван

ня

фен

олу.

Ох

орон

а н

авк

оли

шн

ього

сер

е дов

ищ

а ві

д

пр

оми

слов

их

від

ход

ів,

що

міс

тять

ф

енол

Дем

онст

рац

ії

14.

Роз

чи

нн

ість

фен

олу

у

вод

і за

кім

нат

ної

те

мп

ерат

ур

и т

а н

агр

і-ва

нн

я.

15.

Вза

ємод

ія р

оз-

пл

авл

еног

о ф

енол

у з

н

атр

ієм

. 18

. В

иті

снен

-н

я ф

енол

у з

нат

рію

ф

енол

яту

кар

бон

овою

к

исл

отою

.Л

абор

атор

ні

досл

іди

5.6

. В

заєм

одія

фен

олу

з

бром

ною

вод

ою і

роз

чи

-н

ом л

угу

. Я

кіс

на

реа

к-

ція

на

фен

ол (в

заєм

одія

з

фер

ум

(Ш)

хл

о ри

дом

).

236

13.

Сем

інар

ськ

і за

ня

ття

11.

Вп

ли

в ел

ектр

онн

ої б

удов

и м

оле-

кул

сп

ир

тів

і ф

ено л

у н

а їх

фіз

ич

ні

й х

іміч

ні

влас

тиво

сті

(1 г

од)

14.

Сем

інар

ськ

і за

ня

ття

12

.Ген

ети

чн

ий

вза

ємоз

в’я

зок

між

ву

глев

одн

ям

и і

сп

ир

там

и (1

год

)

15.

Сем

інар

ськ

і за

ня

ття

13.Р

озв’

язу

ван

ня

роз

рах

ун

ков

их

за

дач

різ

ни

х т

ип

ів (2

год

)

16.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№ 2

17.

Ск

ла

д, х

іміч

на

й е

лек

трон

на

будо

-ва

ал

ьдег

ідів

і к

е тон

ів.

Кар

бон

іль-

на

гру

па,

її

особ

ли

вост

і. І

зом

ерія

, н

омен

кл

ату

ра

ал

ьдег

ідів

і’ к

етон

ів.

Фіз

ич

ні

влас

ти во

сті

18.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і а

льд

егід

іві

кет

онів

. Р

еак

ції

пр

иєд

нан

ня

за

кар

бон

-ок

сиге

нов

им

зв’

язк

ом. П

олі-

кон

ден

сац

ія ф

орм

ал

ьдег

іду

з ф

енол

ом

Дем

онст

рац

ії 1

6.

Ок

ис-

нен

ня

бен

зал

ьдег

іду.

Лаб

орат

орн

і до

слід

иО

ки

снен

ня

му

раш

ин

ого

(оц

тово

го)

ал

ьдег

іду

арге

нту

м(І

) ок

сидо

м і

к

уп

ру

м(И

) гі

др

окси

дом

19.

Доб

ува

нн

я а

льд

егід

ів і

кет

онів

. З

а-ст

осу

ван

ня

му

раш

ин

ого,

оц

тово

го

ал

ьдег

ідів

, ац

етон

у

Лаб

орат

орн

і до

слід

и8

.Ок

исн

енн

я с

пи

рту

до

ал

ьдег

іду.

20

.С

емін

арсь

ке

зан

ятт

я 1

4.

Вза

ємоз

в’я

зок

буд

ови

і в

лас

тиво

с-те

й а

льд

егід

ів і

кет

онів

237

Тем

а 10

. К

арбо

нов

і к

исл

оти

(9 г

од)

21.

Нас

ич

ені

одн

оосн

овн

і к

арбо

нов

і к

исл

оти

, їх

ск

ла

д, х

іміч

на

й е

лек

т-р

онн

а бу

дова

. К

арбо

кси

льн

а гр

уп

а,

її о

собл

иво

сті.

Фіз

ич

ні

влас

тиво

сті

ки

с лот

. Н

омен

кл

ату

ра

(2 г

од)

22

. 2

3.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і: е

лек

трол

іти

чн

а ди

соц

іац

ія, в

заєм

одія

з м

етал

ами

, л

уга

ми

, сол

ям

и, с

пи

рта

ми

. Ки

слот

-н

ість

кар

бон

ови

х к

исл

от, ї

ї зал

еж-

ніс

ть в

ід с

кл

аду

і буд

ови

. Вза

ємн

ий

вп

ли

в к

арбо

кси

льн

ої г

руп

и і

вугл

е-во

днев

ого

рад

ик

ала

(2 г

од)

Дем

онст

рац

ії17

. В

лас

тиво

сті

оцто

вої

та м

ур

аши

ної

ки

слот

24

.П

рак

тич

на

роб

ота

6.Д

обу

ван

ня

, ви

вчен

ня

вл

асти

вос-

тей

оц

тово

ї к

исл

оти

(1 г

од)

25

.П

оня

ття

пр

о ба

гато

ман

ітн

ість

кар

-бо

нов

их-

ки

сло

(ви

щі,

нен

аси

чен

і,

дво

осн

овн

і, а

ром

ати

чн

і).

Зас

то-

сува

нн

я і

доб

ува

нн

я к

арбо

нов

их

к

исл

от

Дем

онст

рац

ії18

. В

заєм

одія

сте

ари

-н

ової

та

олеї

нов

ої

ки

слот

з л

уго

м.

Лаб

орат

орн

і до

слід

и10

.Від

нош

енн

я о

леї

но-

вої

ки

слот

и д

о бр

омн

ої

вод

и і

роз

чи

ну

ка

лій

п

ерм

анга

нат

у.11

.Воз

гон

ка

бен

зой

ної

к

исл

оти

26

.П

рак

тич

на

роб

ота

Роз

в’я

зува

нн

я е

ксп

ери

мен

тал

ьни

х

зад

ач

238

27.

Сем

інар

ськ

і за

ня

ття

Бу

дова

і в

лас

тиво

сті

кар

бон

ови

х

ки

слот

. В

заєм

ни

й в

пл

ив

атом

ів у

м

олек

улах

кар

бон

ови

х к

исл

от

28

.С

емін

арсь

ке

зан

ятт

яГ

енет

ич

ни

й в

заєм

озв’

язо

к м

іж в

уг-

лев

одн

ям

и,

спи

р та

ми

, а

льд

егід

ами

і

ки

слот

ами

(1 г

од).

29.

Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

3

Тем

а 11

. Е

стер

и.

Жи

ри

(5 г

од)

30

.Р

еак

ція

ест

ери

фік

ації

. С

кл

ад,

х

іміч

на

будо

ва е

стер

ів.

Гід

рол

із

есте

рів

. З

асто

сува

нн

я е

стер

ів

31.

32

.Ж

ир

и,

їх с

кл

ад,

хім

ічн

а бу

до-

ва.

Гід

рол

із,

гід

ру

ван

ня

жи

рів

. Б

іол

огіч

на

рол

ь ж

ир

ів.

Ми

ло,

йог

о м

ий

на

дія

. В

ідом

ості

пр

о си

нте

-ти

чн

і м

ий

ні

засо

би,

їх з

нач

енн

я.

Зах

ист

пр

ир

оди

від

заб

руд

нен

ня

си

н те

тич

ни

ми

ми

йн

им

и з

асоб

ами

Лаб

орат

орн

і до

слід

и1

2.Д

осл

іди

з ж

ир

ами

: р

озч

ин

ніс

ть,

дове

ден

ня

їх

нен

аси

чен

ого

хар

ак-

тер

у, о

ми

лен

ня

13

.Пор

івн

ян

ня

вл

асти

-во

стей

ми

ла

і си

нте

тич

-н

их

ми

й н

их

зас

обів

.

33

.С

емін

арсь

ке

зан

ятт

я 1

7. Р

еак

ція

ес

тер

иф

ікац

ії,

її м

ехан

ізм

. Б

удов

а і

влас

тиво

сті

жи

рів

(1 г

од)

34

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

4

239

Тем

а 1

2.

Ву

глев

оди

(9 г

од)

35

.Г

лю

коз

а, ї

ї ск

ла

д, ф

ізи

чн

і вл

ас-

тиво

сті

й п

оши

рен

ня

у п

ри

род

і.

Буд

ова

глю

коз

и я

к а

льд

егід

о-сп

ир

ту.

Ци

кл

ічн

а ф

орм

а гл

юк

ози

. Х

іміч

ні

влас

тиво

сті

глю

коз

и:

пов

не

і ч

астк

ове

оки

снен

ня

, ві

дн

ов-

лен

ня

, вз

ає м

одія

з г

ідр

окси

дам

и

мет

ал

ів,

брод

інн

я (с

пи

рто

ве і

мо-

лоч

нок

исл

е),

есте

ри

фік

ація

Дем

онст

рац

ії19

. В

заєм

одія

гл

юк

ози

з

арге

нту

м(І

) ок

сидо

м

Лаб

орат

орн

і до

слід

и

14.

Вза

ємод

ія г

лю

коз

и з

к

уп

ру

м(І

І) г

ідр

окси

дом

36

.З

асто

сува

нн

я г

лю

коз

и,

її б

іол

огіч

-н

е зн

ачен

ня

. К

орот

кі

відо

мос

ті п

ро

фр

ук

тозу

, р

ибо

зу т

а д

езок

сир

и бо

зу.

Пон

ятт

я п

ро

опти

чн

у і

зом

ерію

37.

Сах

ароз

а, ї

ї ск

ла

д, б

удов

а. Ф

ізи

чн

і вл

асти

вост

і й

пош

ир

енн

я у

пр

и-

род

і. Х

іміч

ні

влас

тиво

сті:

гід

рол

із,

утв

орен

ня

сах

арат

ів.

Доб

ува

нн

я

цу

кр

у з

цу

кр

ови

х б

ур

як

ів (з

ага

ль-

на

схем

а)

Дем

онст

рац

ії2

0.

Гід

рол

із с

ахар

ози

.Л

абор

атор

ні

досл

іди

15.

Вза

ємод

ія с

ахар

ози

з

гід

рок

сид

ами

мет

ал

ів

38

.К

рох

ма

ль,

йог

о ск

ла

д. Б

удов

а к

рох

ма

лю

. Ф

ізи

чн

і вл

асти

вост

і.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і: г

ідр

оліз

(к

исл

от н

ий

, ф

ерм

ента

тивн

ий

), р

е-ак

ція

з й

одом

. Б

іол

огіч

не

знач

енн

я

кр

охм

ал

ю

Лаб

орат

орн

і до

слід

и16

. В

заєм

одія

кр

охм

ал

ю

з й

одом

17.

Гід

рол

із

кр

охм

ал

ю (к

исл

отн

ий

і

фер

мен

тати

вни

й)

39.

Цел

юл

оза,

її

скл

ад.

Буд

ова

цел

ю-

лоз

и.

Фіз

ич

ні

вла с

тиво

сті.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і: о

ки

снен

ня

, гі

др

оліз

, ес

тер

иф

ікац

ія,

тер

міч

ни

й р

озк

ла

д.

Зас

тосу

ван

ня

це л

юл

ози

та

її п

охід

-н

их

. П

оня

ття

пр

о ш

туч

ні

вол

окн

а н

а п

ри

кл

ад

і ац

етат

ног

о во

лок

на

Дем

онст

рац

ії21

. Г

ідр

оліз

цел

юл

ози

.

240

40

.С

емін

арсь

ке

зан

ятт

я 1

8.

Буд

ова

і вл

асти

вост

і ву

глев

одів

41.

Сем

інар

ськ

е за

ня

ття

19.

Уза

гал

ь-н

енн

я в

ідом

осте

й п

ро

окси

ген

ов-

міс

ні

спо л

ук

и

42

.П

рак

тич

на

роб

ота

11.

Роз

в’я

зува

нн

я е

ксп

ери

мен

тал

ьни

х

зад

ач (1

год

)

43

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

5

Тем

а 13

. Н

ітр

оген

овм

існ

і сп

олу

ки

(6 г

од)

44

.А

мін

и ж

ир

ног

о р

яд

у, ї

х с

кл

ад,

х

іміч

на,

ел

ектр

онн

а бу

дова

, к

лас

иф

ікац

ія.

Ам

іни

як

ор

ган

ічн

і ос

нов

и.

Вза

ємод

ія а

мін

ів з

вод

ою і

к

исл

отам

и

45

.А

ром

ати

чн

і ам

іни

. А

ніл

ін,

йог

о ск

ла

д, е

лек

трон

на

будо

ва м

олек

у-л

и,

фіз

ич

ні

влас

тиво

сті.

Хім

ічн

і вл

асти

вост

і ан

ілін

у:

взає

мод

ія з

м

інер

ал

ьни

ми

ки

слот

а ми

, бр

ом-

ною

вод

ою,

реа

кц

ія с

ульф

ува

нн

я.

Вза

ємн

ий

вп

ли

в ат

омів

у м

олек

улі

аніл

іну

Дем

онст

рац

ії2

2.

Дос

лід

и з

мет

и-

лам

іном

(або

з і

нш

им

л

етк

им

ам

іном

): г

орін

-н

я,

лу

жн

і вл

асти

вост

і р

озч

ин

у, у

твор

енн

я

сол

ей.

23

. В

заєм

одія

ан

ілін

у з

х

лор

ид

ною

ки

слот

ою т

а бр

омн

ою в

одою

.

46

.Д

обу

ван

ня

ам

інів

з н

ітр

осп

олу

к.

Реа

кц

ія М

. М

. З

інін

а. З

нач

енн

я

аніл

іну

в о

рга

ніч

ном

у с

ин

тезі

Дем

онст

рац

ії2

4.

Фар

бува

нн

я т

кан

и-

ни

ан

ілін

ови

м б

арвн

и-

ком

241

47.

Ам

інок

исл

оти

. С

кл

ад,

бу

дова

м

олек

ул.

Ізом

ерія

ам

і нок

исл

от.

Осо

бли

вост

і х

іміч

ни

х в

лас

ти-

вост

ей а

мін

о ки

слот

, зу

мов

лен

і п

оєд

нан

ня

м а

мін

о-і

кар

бок

сил

ьної

гр

уп

и.

Біп

оля

рн

ий

йон

. П

епти

ди

. П

епти

дн

ий

зв’

язо

к

Дем

онст

рац

ії2

5.

Дов

еден

ня

ная

в-н

ості

фу

нк

ціо

на

льн

их

гр

уп

у р

озч

ин

ах а

мін

о-к

исл

от.

48

.С

емін

арсь

кі

зан

ятт

я 2

0. Б

удов

а і

влас

тиво

сті

амін

ів.

Вза

ємн

ий

вп

ли

в ат

омів

у м

олек

улі

аніл

іну

(2 г

од)

49.

Сем

інар

ськ

і за

ня

ття

21.З

ал

ежн

ість

вл

асти

вост

ей а

мін

о-к

исл

от в

ід ї

х б

удов

и (1

год

)

Тем

а 13

. Б

ілк

и.

Ну

кл

еїн

ові

ки

слот

и (3

год

)

50

.Б

ілк

и я

к в

исо

ком

олек

уля

рн

і сп

о-л

ук

и.

Осн

овн

і ам

інок

исл

оти

, щ

о бе

ру

ть у

час

ть в

утв

орен

ні

біл

ків

. Р

івн

і ст

ру

кту

рн

ої о

рга

ніз

ації

біл

-к

ів.

Вл

асти

вост

і бі

лк

ів:

гід

рол

із,

ден

ату

рац

ія,

кол

ьор

ові

реа

кц

ії.

Усп

іхи

у в

ивч

енн

і і

син

тезі

біл

ків

. П

оня

ття

пр

о бі

отех

нол

огію

Дем

онст

рац

ії

26

. Р

озч

ин

енн

я й

ос

ад

жен

ня

біл

ків

. 3

2.

Ден

ату

рац

ія б

ілк

ів.

Лаб

орат

орн

ий

дос

лід

18.

Кол

ьор

ові

реа

кц

ії

біл

ків

.

51.

Ну

кл

еїн

ові

ки

слот

и.

Ск

ла

д н

ук

-л

еїн

ови

х к

исл

от.

Буд

ова

спір

ал

і Д

НК

. Р

оль

ну

кл

еїн

ови

х к

исл

от у

ж

итт

єдія

льн

ості

ор

ган

ізм

ів

52.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№ 6

242

Тем

а 15

. У

зага

льн

енн

я з

нан

ь з

ку

рсу

ор

ган

ічн

ої х

імії

(10

год

)

53

. 5

4.

Сем

інар

ськ

е за

ня

ття

22

. С

уч

асн

а те

орія

буд

ови

ор

ган

ічн

их

сп

олу

к.

Ел

ектр

онн

а п

ри

род

а х

іміч

ни

х

зв’я

зків

. З

ал

ежн

ість

вл

а сти

вост

ей

реч

ови

н в

ід х

іміч

ної

, п

рос

тор

ової

, ел

ек тр

онн

ої б

удов

и м

олек

ул (2

год

).

55

.С

емін

арсь

ке

зан

ятт

я 2

3.

Баг

ато-

ман

ітн

ість

ор

ган

ічн

их

реч

ови

н,

ізом

ерія

, го

мол

огія

, п

олім

ерія

. Г

енет

ич

ни

й з

в’я

зок

між

реч

ови

на-

ми

(2 г

од)

56

.С

емін

арсь

ке

зан

ятт

я 2

4.

Роз

в’я

зува

нн

я р

озр

аху

нк

ови

х

зад

ач

Пр

акти

ку

м

57.

1.Д

осл

іди

з к

арба

мід

ом:

роз

чи

нен

-н

я,

гід

рол

із,

роз

кл

ад

пр

и н

агр

іван

-н

і і

вия

влен

ня

пр

оду

кті

в р

озк

ла

ду

(1

год

)

58

.2

.Фу

нк

ціо

на

льн

ий

ан

ал

із о

рга

ніч

-н

их

реч

ови

н (1

год

).

59.

6

0.

3.

Роз

в’я

зува

нн

я е

ксп

ери

мен

-та

льн

их

за

дач

з в

ивч

еног

о к

ур

су

(ген

ети

чн

і зв

’язк

и м

іж о

рга

ніч

ни

-м

и р

ечов

ин

а ми

, до

слід

жен

ня

їх

вл

асти

вост

ей (2

год

)

243

61.

Ор

ієн

товн

і об

’єк

ти е

кск

ур

сій

,В

ир

обн

иц

тво

син

тети

чн

ого

й г

ід-

рол

ізн

ого

спи

рту

. З

авод

гід

ру

ван

ня

ж

ир

ів.

Цу

кр

ови

й з

авод

. З

авод

и з

ви

роб

ни

цт в

а п

лас

тмас

, си

нте

тич

-н

их

і ш

туч

ни

х в

олок

он.

62

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

7

УЗ

АГА

ЛЬ

НЕ

НН

Я З

НА

НЬ

З Х

ІМІЇ

(30

год

)

63

. 6

4.

65

.О

снов

ні

пон

ятт

я,

зак

они

, те

орії

, вч

енн

я х

імії

(З

год

).

66

. 67

.С

емін

арсь

ке

зан

ятт

я 1

. З

акон

и х

імії

(2 г

од).

68

.С

емін

арсь

кіе

зан

ятт

я 2

.Т

еор

ія б

удов

и.

Су

час

ні

уявл

енн

я

пр

о ст

ан е

лек

т рон

ів у

ато

мі

(1 г

од).

69.

70

.С

емін

арсь

кі

зан

ятт

яВ

ик

ори

стан

ня

осн

овн

их

хім

ічн

их

п

оня

ть і

зак

онів

дл

я п

ров

еден

ня

об

чи

слен

ь за

хім

ічн

им

и р

івн

ян

-н

ям

и т

а ви

вед

енн

я м

олек

уля

рн

их

ф

орм

ул р

ечов

ин

(2 г

од).

71.

72.

73.

Роз

вито

к н

аук

ови

х з

нан

ь п

ро

хім

ічн

ий

зв’

язо

к і

буд

ову

нео

р-

ган

ічн

их

та

орга

ніч

ни

х с

пол

ук

. П

оня

т тя

пр

о р

івн

і ор

ган

ізац

ії

реч

ови

ни

(3 г

од).

74.

Сем

інар

ськ

і за

ня

ття

. К

ова

лен

тни

й

зв’я

зок

, сп

особ

и й

ого

утв

орен

ня

.

244

75.

Сем

інар

ськ

е за

ня

ття

4.

Гіб

ри

ди

зац

ія а

том

ни

х о

рбі

тал

ей.

Пр

осто

ров

а бу

дова

мол

екул

76.

Сем

інар

ськ

е за

ня

ття

5.

Йон

ни

й і

мет

ал

ічн

ий

зв’

язо

к

77.

Сем

інар

ськ

і за

ня

ття

6.

Вод

нев

ий

зв’

язо

к

78.

Сем

інар

ськ

і за

ня

ття

7.

Сту

пін

ь ок

исн

енн

я і

ва

лен

тніс

ть

елем

енті

в у

сві

тлі

елек

трон

ної

те

орії

хім

ічн

ого

зв’я

зку.

Рів

ні

орга

ніз

ації

реч

ови

ни

79.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№ 8

80

. 81

. 8

2.

83

.Х

іміч

ні

реа

кц

ії,

їх к

лас

иф

ікац

ія

в н

еор

ган

ічн

ій т

а ор

ган

ічн

ій х

імії

(4

год

)

84

.П

рак

тич

на

роб

ота

1. В

ик

онан

ня

ок

исн

о-ві

дн

овн

их

реа

кц

ій і

вп

рав

н

а ск

ла

дан

ня

йон

ни

х р

івн

ян

ь (1

год

)

85

.П

рак

тич

на

роб

ота

2.

Реа

кц

ії о

бмін

у м

іж р

озч

ин

ами

ел

ектр

оліт

ів (1

год

)

86

. 87

. 8

8.

Шви

дк

ість

хім

ічн

их

реа

кц

ій.

За

леж

ніс

ть ш

вид

кос

ті р

еак

цій

від

у

мов

їх

пер

ебіг

у. К

ата

ліз

у н

еор

-га

ніч

ній

та

орга

ніч

ній

хім

ії (3

год

)

89.

90

.91

. 9

2.

Ген

ети

чн

ий

зв’

язо

к м

іж н

еор

ган

іч-

ни

ми

та

орга

ніч

ни

ми

реч

ови

нам

и

(4 г

од)

245

93

.П

рак

тич

на

роб

ота

3.

Як

існ

і р

еак

ції

на

дея

кі

нео

р-

ган

ічн

і та

ор

ган

ічн

і р

е чов

ин

и

(1 г

од)

94

.Т

емат

ич

не

оцін

юва

нн

я №

9

РО

ЛЬ

ХІМ

ІЇ В

ЖИ

ТТ

І С

УС

ПІЛ

ЬС

ТВ

А (

9 г

од)

95

.М

ісц

е х

імії

сер

ед н

аук

пр

о п

ри

-р

оду,

її

знач

енн

я д

ля

роз

ум

інн

я

нау

ков

ої к

арти

ни

сві

ту (1

год

)

96

. 9

7.З

нач

енн

я х

імії

у с

твор

енн

і н

ови

х

мат

еріа

лів

і р

озв’

язу

ван

ні

сир

о-ви

нн

ої п

роб

лем

и.

Рол

ь х

імії

у

роз

в’я

зува

нн

і ен

ерге

тич

ної

пр

обл

е-м

и т

а п

овся

кд

ен н

ому

жи

тті

(2 г

од)

98

.Х

імія

та

екол

огія

(1 г

од)

99.

Сем

інар

ськ

е за

ня

ття

1.

Хім

ія т

а ен

ерге

тик

а (1

год

)

100

.С

емін

арсь

ке

зан

ятт

я 2

. Х

імія

та

екол

огія

(1 г

од)

101.

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

№ 1

0

102

.У

зага

льн

енн

я і

кор

екц

ія р

івн

я

нав

ча

льн

их

дос

ягн

ень

уч

нів

103

.С

емес

тров

е оц

іню

ван

ня

246

НОРМАТИВНА БАЗА ХІМІЧНОЇ ОСВІТИ У 12-РІЧНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Державний стандарт базової і повної середньої освіти

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України

від 14 січня 2004 р. № 24

Загальна частинаДержавний стандарт базової і повної середньої освіти (далі — Дер-

жавний стандарт) визначає вимоги до освіченості учнів і випускників основної та старшої школи, гарантії держави у її досягненні.

Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристику інваріантної і варіативної складових змісту базової та повної середньої освіти, державні вимоги до рівня загальноосвітньої під-готовки учнів. Виконання вимог Державного стандарту є обов’язковим для всіх навчальних закладів, що надають загальну середню освіту.

Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови: для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах загаль-

нолюдських та національних цінностей, науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги між націями і народами, світського характеру школи;

для надання навчанню українознавчої спрямованості, що безпосеред-ньо забезпечується вивченням української мови, української літерату-ри, історії України, географії України, українського мистецтва тощо;

для індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності у старшій школі, запровадження особистісно орієнтованих педагогіч-них технологій, формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетентності учнів.

Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим на-вчальної діяльності. У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати спо-соби пізнавальної і творчої діяльності. Між ступенями шкільної освіти забезпечується наступність і перспективність змісту та вимог щодо його засвоєння учнями.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у Дер-жавному стандарті подано за галузевим принципом у семи освітніх галузях: мови і літератури, суспільствознавство, естетична культура, математика, природознавство, здоров’я і фізична культура, технології,

247

що є органічним продовженням змісту відповідних освітніх галузей Дер-жавного стандарту початкової освіти.

Зміст освітньої галузі структурується і реалізується в системі відповід-них навчальних предметів та курсів, програми яких затверджує МОН.

Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів; особистіс-но орієнтований підхід здійснюється через варіативність методик ор-ганізації навчання залежно від пізнавальних здібностей, а також через факультативні курси.

У старшій школі навчання, як правило, є профільним. У зв’язку з цим зміст освіти і вимоги до його засвоєння диференціюються за трьома рівнями: обов’язкові результати навчання, визначені Держав-ним стандартом, профільний, зміст якого визначають програми, затвер-джені МОН, та академічний, за програмами якого вивчаються дисциплі-ни, що тісно пов’язані з профільними предметами (наприклад, фізика у хіміко-біологічному профілі), а також здійснюється загальноосвітня підготовка учнів, які не визначилися щодо напряму спеціалізації.

Характеристика освітніх галузей5. Освітня галузь «Природознавство»Основною метою освітньої галузі є розвиток учнів за допомогою за-

собів навчальних предметів, що складають природознавство як наукову галузь, формування наукового світогляду і критичного мислення учнів завдяки засвоєнню ними основних понять і законів природничих наук та методів наукового пізнання, вироблення умінь застосовувати набуті знання і приймати виважені рішення в природокористуванні.

Відповідно до цієї мети в учнів формується система знань з основ природничих наук, необхідна для адекватного світосприймання та уяв-лення про сучасну природничо-наукову картину світу, вони опановують науковий стиль мислення, усвідомлюють способи діяльності і ціннісні орієнтації, які дають змогу зрозуміти наукові основи сучасного вироб-ництва, техніки і технологій, безпечно жити у сучасному високотехно-логічному суспільстві і цивілізовано взаємодіяти з природним сере до-вищем.

Зміст освітньої галузі ґрунтується на принципі наступності між по-чатковою та основною, основною і старшою школою, між загальною середньою і вищою освітою. Зокрема, він враховує природознавчу під-готовку учнів початкової школи за змістовими лініями освітньої галузі «Людина і світ». Зміст освітньої галузі в старшій школі ґрунтується на базовій загальноосвітній підготовці учнів основної школи з основ при-родничих наук. Цим забезпечується наступність навчання в початковій, основній і старшій школах.

Загальними змістовими лініями освітньої галузі є:рівні і форми організації живої і неживої природи, які структурно представлені в кожній компоненті освітньої галузі специфічними для неї об’єктами і моделями;закони і закономірності природи;методи наукового пізнання, специфічні для кожної з природничих наук;

•

••

248

значення природничо-наукових знань у житті людини та їхня роль у суспільному розвитку.Зміст освітньої галузі може реалізовуватися як окремими навчальни-

ми предметами (астрономія, біологія, географія, фізика, хімія та інші галузі природознавства), що відображають основи відповідних фунда-ментальних наук, так і завдяки інтегрованим курсам.

Зміст загальноприродничої компоненти забезпечує формування в свідомості учнів основи для цілісного уявлення про природу.

Зміст астрономічної компоненти зорієнтований на забезпечення за-своєння учнями наукових фактів, понять і законів астрономії, методів астрономічних досліджень, усвідомлення ними будови Всесвіту, уяв-лень про його утворення і розвиток, формування в них наукового сві-тогляду, використання астрономічних знань у практиці, розкриття зна-чення астрономії у цілісному світорозумінні на мегарівні.

Зміст біологічної компоненти зорієнтований на забезпечення засвоєн-ня учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою, формуван-ня уявлень про природничо-наукову картину живого світу, синтез ідей про живі системи, оволодіння елементами наукового пізнання живої природи, формування складових наукового мислення (класифікація, екологічність, еволюційність і історизм, системність і цілісність), усві-домлення біосферної етики, розуміння необхідності раціонального ви-користання та відновлення природних ресурсів, вироблення навичок застосування знань з біології у повсякденному житті.

Зміст географічної компоненти забезпечує засвоєння знань про компоненти природи, природні ресурси, удосконалення господарської діяльності людини, формування в учнів комплексного, просторового, соціально-орієнтованого уявлення про Землю на основі краєзнавчого, регіонального та планетарного підходів, сучасної географічної картини світу через закономірності розвитку географічної оболонки Землі, ус-відомлення цілісного образу своєї країни на основі розгляду та аналізу трьох її основних компонентів – природи, населення і господарства.

Зміст фізичної компоненти створює передумови для забезпечення ус-відомлення учнями наукових фактів, ознайомлення з історією розвитку фізичної науки, формування в учнів знання основних фізичних понять і законів, що дають змогу пояснити природні явища і процеси, розвиток експе ри ментальних умінь і дослідницьких навичок, умінь застосовува-ти набуті знання для розв’язування фізичних задач і пояснення фізич-них явищ і процесів, формування наукового світогляду і стилю мислен-ня учнів, уявлення про фізичну картину світу, розкриття ролі знання з фізики в житті людини та суспільному розвитку.

Змістове наповнення хімічної компоненти забезпечує засвоєння уч-нями знань про речовини та їх перетворення, найважливіші хімічні за-кони, методи дослідження в хімії, роль хімії в суспільному виробництві та житті людини, розвиток експериментальних умінь та формування на цій основі наукового світогляду, вироблення навичок безпечного пово-дження з речовинами у буденному житті.

Основна школаЗавданнями реалізації змісту освітньої галузі в основній школі є: ознайомлення учнів з науковими фактами природознавства та усві-домлення ними фундамен тальних ідей природничих наук;

•

•

249

оволодіння учнями понятійно-термінологічним апаратом природни-чих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основ-них законів і закономірностей, що дають змогу описати і зрозуміти перебіг природних явищ і процесів; набуття учнями досвіду практичної та експериментальної діяльності, застосування знань у пізнанні світу;формування в учнів ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, уміння екологічно виваже-но взаємодіяти з довкіллям.

Зміст освіти Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Загальноприроднича компонента освітньої галузі

Довкілля як частина природного та антропогенного середовища життя людини. Явища природи. Об’єкти природи і штучні сис-теми. Всесвіт. Методи пізнання природи. Загальні закономір-ності природи. Природничо-нау-кова картина світу

Уявлення про загальні закономірності природи та природничо-наукову картину світу, загальну будову Всесвіту, цілісність природи.Знання про довкілля людини, його компо-ненти та взаємозв’язок між ними. Природ-ні та штучні системи.Уміння спостерігати та описувати природ-ні явища, пояснювати на основі загальних закономірностей природи причини їх ви-никнення

Біологічна компонента освітньої галузі

Молекулярно-клітинний рівень.Особливості хімічного складу живих систем. Загальний план будови клітин еукаріотів

Уявлення про прояв закону збереження енергії в живій природі, про діагностику захворювань людини на основі вивчення клітин та тканин, про складові живлення організмів.Знання про значення неорганічних та ор-ганічних речовин в існуванні живої при-роди, клітину як елементарну структурно-функціональну одиницю живої природи. Уміння виготовляти прості мікропрепарати

Організмений рівень

Особливості будови, функціо-нування та розвитку організмів різних царств, їх пристосування до умов середовища. Будова та функції організму людини. Біо-соціальна природа людини

Уявлення про організм як відкриту само-регульовану систему, про біологічні основи розмноження, вирощування рослин і тва-рин та догляд за ними; антропогенез.Знання про будову, функціонування, роз-виток та поведінку організмів; принци-пи роботи регуляторних систем, зв’язок організмів різних царств та екологічних груп із середовищем існування, значення їх в природі, господарстві та житті люди-ни, місце і роль людини в світі. Уміння пояснювати процеси життєдіяль-ності та основні властивості живих систем, виявляти взаємозалежність організмів та їх пристосованість до умов існування, надавати першу допомогу при нещасних випадках, використовувати знання для ве-дення здорового способу життя

•

•

•

250

Надорганізмені рівні

Надорганізмені системи: популя-ція, вид, екосистема, біосфера. Взаємозв’язок організму і середо-вища. Людина і довкілля

Уявлення про стан довкілля в Україні та її регіонах, про природні та штучні екосис-теми.Знання основних типів зв’язків між ор-ганізмами та середовищем існування, еко-логічних факторів, значення умов довкіл-ля для життя людини.Уміння виявляти біотичні та абіотичні зв’язки в природі, застосовувати знання про екосистеми у господарській діяльності і охороні природи

Система та еволюція організмів.Різноманітність організмів.Еволюція

Уявлення про основи класифікації, сучас-ну систему органічного світу.Знання характерних ознак організмів ос-новних таксонів різних царств живої при-роди, їх ускладнення в процесі еволюції, систематичного положення людини в ор-ганічному світі.Уміння порівнювати організми різних таксонів, обґрунтовувати значення різно-манітності живих організмів у природі та господарській діяльності людини

Методи наукового пізнання

Спостереження, описовий, порів-няльний та експериментальний методи дослідження

Уявлення про джерела отримання біоло-гічних знань, методи вивчення організмів у природі.Знання про призначення збільшувальних та інших приладів (тонометр, термометр, електрокардіограф тощо) у біологічних до-слідженнях, правил безпеки під час прове-дення дослідів.Уміння користуватися збільшувальними приладами і досліджувати мікро- та мак-ропрепарати, проводити спостереження в природі і лабораторії, порівнювати організ-ми різних таксономічних груп, проводити антропометричні вимірювання, аналізува-ти фізичний розвиток і фізіологічний стан людини за різними показниками (темпера-тура тіла, артеріальний тиск тощо), про-водити прості досліди щодо вивчення про-цесів життєдіяльності організмів

Географічна компонента освітньої галузі

Географічний простір

Загальні закономірності геогра-фічної оболонки, особливості їх прояву і наслідки в різних оболонках: літосфері, атмосфері, гідросфері, біосфері. Вплив

Уявлення про місце Землі у Всесвіті, вплив Сонця на природу, загальні закономірності просторової організації географічної обо-лонки

251

природних факторів та законо-мірностей на життя і діяльність людей

Знання особливостей форми та рухів Зем-лі, структури та особливостей розвитку лі-тосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери як складових географічної оболонки.Уміння аналізувати взаємозв’язки між складовими географічної оболонки, наво-дити приклади взаємного впливу природ-них умов і діяльності людей

Регіональні географічні системи

Материки і океани як скла-дові географічної оболонки, її найбільші азональні комп-лекси. Основні особливості та взаємозв’язки компонентів при-роди в межах окремих материків і океанів. Загальні природні закономірності на материках і океанах.Просторова організація гео-графічної оболонки в межах території України і своєї місце-вості та її природно-ресурсний потенціал

Уявлення про загальні географічні законо-мірності на материках і в океанах. Знання основних особливостей та взаємо-зв’язків компонентів природи в межах ма-териків і океанів, географічних закономір-ностей та природно-ресурсного потенціалу України і своєї місцевості. Уміння складати географічні характерис-тики материків і океанів, території Украї-ни і своєї місцевості, розв’язувати пізна-вальні та практичні географічні задачі, застосовувати географічні знання в побуті та повсякденному житті

Просторова організація життя і діяльність людства.Материки як заселені частини земної кулі. Населення України та своєї місцевості. Господарська діяль-ність людини та її наслідки

Уявлення про географічні аспекти насе-лення і господарства на материках та в Ук-раїні, про проблеми сталого розвитку. Знання історії заселення материків у зв’язку з природними умовами та напрями господарської діяльності людини на них, особливостей формування державної тери-торії та населення України, її сучасні со-ціально-економічні проблеми.Уміння складати географічні характерис-тики населення материків і України, ви-значати, порівнювати й аналізувати основ-ні демографічні та соціально-економічні показники

Методи географії і джерела гео-графічної інформації.Об’єкт, предмет та завдання гео-графії. Історія пізнання Землі. Джерела географічних знань та методи географічних дослі-джень. Геоінформаційні систе-ми. План і карта. Картографічні проекції. Значення географічних знань

Уявлення про сучасну географічну карти-ну світу.Знання про джерела географічної інфор-мації та її роль в житті людини.Уміння користуватися планами, картами та іншими джерелами географічної інфор-мації, використовувати набуті географічні знання у повсякденному житті, користу-ватися комплектом приладів та інструмен-тів для пізнання географічних процесів і явищ

252

Географічні аспекти взаємодії людини і природиВзаємодія людини і природи, її наслідки. Основні планетар-ні проб леми, їх глобальність і прояв на окремих материках та на території України. Екологічні проблеми, їх регіональний про-яв, шляхи розв’я зання. Між-народна співпраця у вирішенні глобальних проблем

Уявлення про географічні аспекти взає-модії природи і суспільства у минулому та на сучасному етапі.Знання про основні проблеми взаємодії суспільства та природи, їх прояв в межах окремих материків і на території України. Уміння наводити приклади взаємовпли-ву людини і природи, пояснювати шляхи розв’язання геоекологічних регіональних проблем; виконувати правила поведінки в природі

Фізична компонента освітньої галузі

Речовина і полеБудова речовини. Будова атома. Радіоактивність. Агрегатні стани речовини. Всесвітнє тяжіння. Електричне і магнітне поля. Електромагнітна індукція.Світлове випромінювання. Прямолінійне поширення світла. Відбивання і заломлення світла

Уявлення про атомно-молекулярну будо-ву речовини, дискретність електричного заряду, електромагнітну індукцію, світ-ловий промінь, особливості поширення світла в різних середо вищах, активність радіонуклідів.Знання властивостей речовин в твердому, рідкому і газоподібному станах, способів зміни внутрішньої енергії тіла, будови ато-ма, видів радіоактивності, притягання тіл до Землі, прояви електричного і магнітно-го полів, спектр світла.Уміння розв’язувати задачі на розрахунок характеристик теплових процесів, кіль-кості теплоти згорання палива, побудову зображень, що дають плоске дзеркало та лінзи

Рух і взаємодіїМеханічний рух. Рівномірний прямолінійний рух. Рух по колу. Коливальний рух. Взаємодія тіл. Сили в природі. Деформація. Тертя. Елементи гідроаеростатики. Механічна робота та потуж-ність. Кінетична і потен ціальна енергія. Тепловий рух. Теплообмін. Види теплопередачі. Взаємодія заряджених тіл. Взає-модія магнітів. Постійний електричний струм

Уявлення про різні види механічного руху, гравітаційну та електромагнітну взає-модію, поширення механічних коливань у пружному середо вищі, взаємодію заряд-жених тіл і магнітів, природу електрич-ного струму та його механічну, теплову, хімічну і магнітну дії. Знання основних характеристик механіч-ного руху і взаємодії, видів теплопередачі і параметрів, що їх характеризують, харак-теристик електричного струму і ділянок кола.Уміння розв’язувати задачі на розрахунок характеристик механічного руху, умову рівноваги важеля, рівняння теплового ба-лансу, коефіцієнт корисної дії механізму чи пристрою, електричних кіл, роботи та потужності електричного струму

253

Закони і закономірності фізикиОсновні фізичні закони, що визначають перебіг механічних, теплових, світлових, електрич-них і магнітних явищ

Уявлення про загальні закономірності плину фізичних явищ різної природи, хід теплових процесів.Знання суті законів: збереження енергії, Архімеда, Паскаля, Гука, Ома для ділян-ки кола, Джоуля-Ленца, відбивання та за-ломлення світла; умов рівноваги важеля; рівняння теплового балансу.Уміння застосовувати вивчені закони для пояснення фізичних явищ і процесів та розв’язування задач

Фізичні методи наукового пізнанняЕкспериментальні і теоретичні методи наукового пізнання. Еле-менти метрології.Методи розв’язування фізичних задач

Уявлення про етапи пізнавальної діяль-ності в природничо-наукових досліджен-нях, елементи метрології.Знання алгоритмів спостереження, прове-дення досліду, вимірювання.Уміння планувати дослід, складати до-слідні установки, вимірювати фізичні ве-личини — довжину, масу, об’єм тіл, густи-ну речовини, температуру тіл, час, період, силу, тиск, силу струму, напругу, елек-тричний опір провідника, оптичну силу лінзи, радіоактивний фон, користуватися вимірювальними приладами, будувати таблиці і графіки, аналізувати та оформля-ти результати дослідження, розв’язувати фізичні задачі різними методами

Роль фізичних знань в житті лю-дини та суспільному розвитку.Фізичні характеристики стану природного середовища. Фізичні основи екології. Фізика і техні-ка. Фізичні основи сучасних тех-нологій і виробництва. Фізика і науково-технічний прогрес

Уявлення про історичний характер станов-лення фізичних знань, сфери застосування фізичних знань; про природничо-наукову картину світу.Знання параметрів нормальних умов життє діяльності людини та її безпеки, до-пустимих норм забруднення природного середовища та методів його очищення.Уміння застосовувати набуті знання для пояснення практичного використання за-конів фізики в технічних пристроях, на виробництві, у різних сферах життєдіяль-ності людини

Хімічна компонента освітньої галузі

Хімічний елементАтом. Будова атома. Хімічний елемент. Символи і назви хіміч-них елементів. Ступінь окис-нення. Валентність. Відносна атомна маса.Елементи-органогени.Періодичний закон і періодична система хімічних елементів

Уявлення про стан електронів у атомах, стабільні та радіоактивні нукліди, радіа-ційну безпеку.Знання будови атома, назв і символів хімічних елементів, періодичного закону, структури періодичної системи, відміннос-тей елементного складу органічних і неор-ганічних речовин.Уміння визначати ступінь окиснення еле-ментів у сполуках, складати формули за ступенем окиснення, пояснювати фізичну суть періодичного закону, характеризува-ти елемент за будовою атома та положен-ням у періодичній системі

254

РечовинаРечовина. Молекула. Йон. Хіміч-на формула. Відносна молеку-лярна маса. Кількість речовини. Молярна маса. Молярний об’єм. Прості та складні речовини.Будова речовини. Хімічний зв’язок.Основні класи неорганічних речовин.Органічні речовини.Розчини. Електролітична дисо-ціація

Уявлення про природу хімічних зв’язків, суть процесу розчинення, види розчинів, біологічну роль неорганічних і органічних сполук.Знання йонного, ковалентного та металіч-ного хімічних зв’язків; назв, складу і властивостей основних класів неорганіч-них сполук; дисоціації речовин у водних розчинах; назв, складу, хімічної будови, основних властивостей найважливіших органічних сполук.Уміння розрізняти фізичні тіла, речовини, матеріали, фізичні та хімічні властивості речовин, прості та складні, органічні та неорганічні речовини; пояснювати власти-вості речовин на основі їх складу і будови, складати відповідні рівняння хімічних реакцій; робити розрахунки за хімічними формулами, обчислювати масову частку розчиненої речовини

Хімічна реакціяОзнаки хімічних реакцій, умови їх перебігу. Типи хімічних реак-цій. Рівняння хімічних реакцій

Уявлення про ознаки та умови перебігу хімічних реакцій.Знання основних типів хімічних реакцій.Уміння розрізняти фізичні та хімічні явища, користуватися законом збережен-ня маси речовин для складання рівнянь хімічних реакцій, робити розрахунки за рівняннями реакцій

Методи наукового пізнання в хіміїМетоди дослідження речовин. Техніка безпеки під час роботи з речовинами

Уявлення про роль експерименту в хімії.Знання правил безпечного поводження з речовинами.Уміння виконувати прості хімічні досліди, виготовляти розчини, спостерігати та опи-сувати спостереження, робити висновки; розв’язувати експериментальні задачі

Хімія в житті суспільстваЗастосування речовин. Хімічні сполуки і довкілля

Уявлення про вплив хімічних сполук на здоров’я людини та довкілля.Знання основних галузей застосування ре-човин.Уміння безпечного поводження з речови-нами в побуті

Старша школаУ старшій школі зміст освітньої галузі спрямований на системне

вивчення основ природничих наук, розвиток здобутих знань і вмінь відповідно до обраного ними рівня програми, поглиблення їхньої ком-петентності в окремих предметних галузях знань, які визначають їх подальший життєвий шлях (продовження навчання, вибір професії тощо). Опанування змістом освітньої галузі здійснюється на засадах профільного навчання.

255

Основними завданнями реалізації змісту освітньої галузі в старшій школі є:

засвоєння учнями змісту навчального матеріалу на рівні теоретич-них узагальнень (гіпотез, моделей, концепцій, законів, теорій тощо), що дають змогу зрозуміти і пояснити перебіг різних явищ природи, наукові основи сучасного виробництва, техніки і технологій;оволодіння учнями науковим стилем мислення і методами пізнання природи, формування в них наукового світогляду, уявлень про сучас-ну природничо-наукову картину світу; формування екологічної культури учнів, уміння гар монійно взає-модіяти з природою і безпечно жити у високотехнологічному сус-пільстві, усвідомлення ціннісних орієнтацій щодо ролі і значення наукового знання в суспільному розвитку.

Загальноприроднича компонента освітньої галузі

Зміст освіти Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Історія розвитку природо-знавства. Природничо-наукові теорії як форми наукового знання. Природ-ничо-наукова картина світу, її зв’язок з розвитком тех-нічного прогресу та культури людства. Роль природничо-наукового світорозуміння в духовному та культурному розвитку людини

Уявлення про значення природничо-наукових теорій у формуванні наукової картини світу. Знання основ природничо-наукової картини світу, моделей та систем, природних об’єктів і явищ. Уміння застосовувати основні природничо-наукові знання для пояснення явищ природи, розпізнавати об’єкти природи та штучні сис-теми; використовувати методи дослідження природи

Астрономічна компонента освітньої галузі

Рух небесних світил

Небесна сфера. Обертання не-бесної сфери. Календар. Рух планет Сонячної системи. Рух Сонячної системи в Га-лактиці. Галактики і Всесвіт

Уявлення про координати світил на небесній сфері, зоряні карти і каталоги, типи календарів.Знання понять — сузір’я, планета, зоря, га-лактика. Уміння орієнтуватися на місцевості за Сонцем і Полярною зорею

Будова і розвиток Всесвіту

Сонячна система. Земля, Сонце, зорі, галактика «Молочний шлях», Всесвіт. Теорії виникнення Всесвіту та імовірні сценарії його розвитку. Життя у Всесвіті. Антропний принцип

Уявлення про фізичні характеристики планет Сонячної системи, існування інших планет-них систем, еволюцію зір, теорії походження Всесвіту.Знання про вплив Сонця на життя на Землі, можливих сценаріїв розвитку Всесвіту, суті антропного принципу

Методи астрономічних досліджень

Телескопи. Дослідження Землі і Всесвіту за допомогою космічних апаратів. Спект-ральний аналіз в астрономії

Уявлення про сучасні методи астрономічних спостережень, дослідження Всесвіту з вико-ристанням спектрального аналізу. Знання основ дії телескопів.Уміння вести прості астрономічні спостере-ження, користуватися картою зоряного неба

•

•

•

256

Астрономія в житті людини

Астрономічні знання і розви-ток цивілізацій. Астроно -мія – передовий рубіж приро-дознавства

Уявлення про розвиток астрономічного знан-ня в різних цивілізаціях; вплив астрономії на культуру та техніку, внесок астрономії в ста-новлення і побудову природничо-наукової кар-тини світу. Значення внеску найвідоміших астрономів у розвиток науки.Уміння розрізняти астрономію і астрологію

Біологічна компонента освітньої галузі

Молекулярно-клітинний рівень

Хімічні елементи. Неорганіч-ні та органічні речовини. Основні біохімічні процеси. Клітина як організм і структурно-функціональна одиниця живої природи. Про- і еукаріоти. Неклітинні форми життя

Уявлення про біохімічні реакції; взаємозв’язок клітин як основи цілісного організму, мін-ливість вірусів, формування стійкості до анти-біотиків у бактерій; про причини виникнення хвороб людини.Знання про рівні організації біологічних сис-тем, роль органічних і неорганічних речовин в обміні речовин, найважливіші біохімічні процеси клітин автотрофних і гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів, основні по-ложення сучасної клітинної теорії.Уміння розкривати значення різних форм життя в природі (про- і еукаріотів, вірусів), за-побігати вірусним та бактеріальним хворобам, розв’язувати елементарні задачі з молекуляр-ної біології

Організмений рівень

Структурна складність і упорядкованість організмів. Організм – відкрита саморе-гульована система. Влас-тивості організмів. Основні закономірності спадковості та мінливості. Розмноження та онтогенез. Біотехнології

Уявлення про механізми підтримання гомео-стазу організму; сучасні біотехнології, пози-тивні та можливі негативні наслідки їх засто-сування. Знання основних властивостей організмів, об-міну речовин, енергії, інформації, закономір-ностей спадковості, мінливості; роль генотипу і середовища існування у формуванні феноти-пу; форми розмноження; закономірності онто-генезу, регенерації; життєві цикли організмів, досягнення сучасної генетики, селекції, біо-технології, генетичної та клітинної інженерії.Уміння характеризувати організм як ціліс-ну структурну і функціональну систему, розв’язувати елементарні задачі з генетики, оцінювати небезпечність впливу факторів середовища і власної поведінки на особисте здоров’я та здоров’я наступних поколінь

Надорганізмені рівні

Організація та функціо-нування надорганізмених систем. Вплив діяльності

Уявлення про раціональне природокористу-вання; підвищення продуктивності штучних екосистем.

257

людини на біосферу, його наслідки. Заходи, спрямо-вані на збереження стану біосфери

Знання характеристики популяційного, еко-системного і біосферного рівнів організації біосистем; взаємодії екологічних факторів, ролі організмів у кругообігу речовин і енергії у біосфері, процесів саморегуляції в екосисте-мах, їх розвитку, основ законодавства з охоро-ни довкілля та його реалізацію в практичній діяльності людини.Уміння застосовувати біологічні знання для пояснення процесів і явищ, оцінювати наслід-ки впливу людини на природні екосистеми, використовувати екологічні знання у власній діяльності

Система та еволюція організмів

Сучасна система органічного світу як відображення його історичного розвитку. Ево-люційні гіпотези та теорії. Походження людини

Уявлення про розвиток природи у зв’язку з геологічною історією Землі; про походження людини.Знання принципів біологічної класифікації організмів; характеристики виду; сучасної системи органічного світу; гіпотез походження життя на Землі; основних етапів історичного розвитку органічного світу; сучасних еволю-ційних поглядів.Уміння пояснювати причини біологічного роз-маїття та вплив на нього діяльності людини, наслідки його скорочення

Методи наукового пізнання

Статистичні методи дослі-дження, моніторинг, моде-лювання

Уявлення про моніторинг, прогнозування ста-ну екосистем різних рівнів. Знання принципів використання експери-ментального і статистичного методів та моде-лювання у вивченні об’єктів живої природи; моральних і соціальних аспектів наукових досліджень.Уміння проводити біологічні спостереження і прості експерименти, оформляти досліджен-ня, аналізувати отримані дані, висловлювати припущення, робити висновки про ступінь їх відповідності результатам дослідження, роби-ти розрахунки показників об’єкта вивчення (варіаційного ряду), будувати графіки (варіа-ційні криві), користуватися шкільними ви-значниками біологічних об’єктів

Географічна компонента освітньої галузі

Географічний простір

Сучасний етап розвитку гео-графічної оболонки, прояв її закономірностей. Виникнен-ня географічного середовища та його просторово-часова

Уявлення про просторову неоднорідність процесів у географічній оболонці для обґрун-тування, прийняття рішень про виробничу діяльність.

258

диференціація. Географія світових природних ресурсів, забезпеченість, проблеми і перспективи використання

Знання просторово-часової структури і особ-ливостей розвитку географічного середовища, географії світових природних ресурсів, суті геополітичних, геоекономічних і геосоціаль-них процесів і явищ, що відбуваються в гео-просторі світу.Уміння складати характеристики географіч-них об’єктів

Регіональні географічні системи

Закономірності природних умов і ресурсів регіонів та країн світу. Природокористу-вання в епоху науково-тех-нічної революції, виник-нення і розвиток світової системи господарства, його регіоналізація. Закономір-ності територіальної органі-зації господарства в окремих регіонах і країнах світу

Уявлення про регіональний поділ світу.Знання особливостей природних умов і ре-сурсів та їх вплив на формування госпо-дарських комплексів окремих регіонів та країн світу, типів природокористування. Уміння пояснювати причини та виявляти наслідки впливу природних умов на госпо-дарський розвиток країн і регіонів, моде-лювати географічні ситуації регіонального розвитку в умовах глобалізації та інтеграції економічних і соціальних процесів розвитку суспільства

Просторова організація жит-тя і діяльності людейНаселення світу, його госпо-дарська діяльність, особ-ливості та проблеми тери-торіальної організації

Уявлення про демографічні проблеми світу як складові глобальних проблем. Знання про демографічні, національні, релігійні особливості регіонів світу та їх вплив на формування господарських комплексів і процесів глобалізації.Уміння виявляти взаємозв’язок між розміщен-ням населення, господарства, природними умовами та екологічною ситуацією на конк-ретних територіях, застосовувати географічні знання для аналізу сучасних демографічних проблем

Методи географії і джерела географічної інформації

Географічна картина світу. Антропосфера як об’єкт вив-чення географії. Традиційні і нові методи географічних до-сліджень. Види географічної та картографіч ної інформа-ції, їх роль в житті людини

Уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу та антропосферу як об’єкт вив-чення географії. Знання методів географічних досліджень.Уміння застосовувати методи географічних досліджень для характеристики сучасної гео-графічної картини світу

Географічні аспекти взає-модії людини і природи.Антропосфера. Сучасний стан географічної оболонки. Геоекологічні проблеми та шляхи їх розв’язання

Уявлення про виникнення і розвиток антро-посфери як результат взаємодії суспільства і природи, глобальні геоекологічні проблеми. Знання причин загострення стосунків у системі «людина – суспільство – природа»; сучасного стану антропосфери та шляхів розв’язання геоекологічних проблем.Уміння здійснювати прогноз прояву геоеколо-гічних проблем на різних рівнях (локальному, регіональному, глобальному); проводити не-складні моніторингові спостереження за ста-ном географічного середовища

259

Фізична компонента освітньої галузі

Речовина і полеГравітаційне поле. Основи молекулярної фізики. Кінетична теорія ідеального газу. Властивості речовини в різ-них агрегатних станах. Електричні та магнітні властивості речовини. Про-відники, напівпровідники та діелектрики.Електромагнітне поле. Ха-рактеристики електричного і магнітного полів. Електромагнітна природа світла. Хвильові властивості світла. Світлові кванти. Ядерна модель атома. Спектри випромінювання і поглинання. Модель атомного ядра. Радіо-активність. Ядерні реакції. Елементарні частинки та їх властивості

Уявлення про всесвітнє тяжіння, модель іде-ального газу, молекулярну будову рідин, кристалічну будову твердих тіл, механічні, електричні, магнітні, оптичні властивості ре-човини, електричне і магнітне поля як скла-дові єдиного електромагнітного поля, природу електричного струму в різних середовищах, електромагнітну природу та хвильові власти-вості світла, світлові кванти, корпускулярно-хвильовий дуалізм, моделі атома і ядра, види радіоактивного випромінювання.Знання основних фізичних величин – кіль-кість речовини, відносна вологість повітря, коефіцієнт поверхневого натягу, електричний заряд, напруженість і напруга електричного поля, електроємність, індуктивність, магнітна індукція, показник заломлення світла, часто-та і довжина хвилі, енергія зв’язку нуклонів, доза випромінювання, період напіврозпаду.Уміння досліджувати фізичні параметри дов-кілля, визначати характеристики приладів і установок

Рух і взаємодіїСучасні уявлення про простір і час. Рівномірний і рівноприскорений рухи. Взаємодія тіл. Гравітаційна взаємодія. Рівновага тіл. Пе-ретворення енергії в механіч-них процесах.Механічні коливання і хвилі. Електромагнітні коливання і хвилі. Вільні та вимушені коливання. Тепловий рух. Температура. Ізопроцеси. Теплові машини.Електромагнітна взаємодія. Рух заряджених частинок в електричному і магнітному полях. Електричний струм у різних середовищах. Взаємодія провідників з струмом. Квантові постулати Бора. Сильна і слабка взаємодії. Взаємні перетворення еле-ментарних частинок

Уявлення про види фундаментальних взає-модій, відносність руху, вільне падіння тіл, інертність, способи зміни внутрішньої енергії тіла, необоротність теплових процесів, умови поширення механічних і електромагнітних коливань, електромагнітну індукцію, радіо-активність, механізм випроміню вання і по-глинання світла, класифікацію елементарних частинок.Знання основних фізичних величин – приско-рення, кутова швидкість, період і частота ко-ливань, сила, вага, тиск, імпульс, кінетична і потенціальна енергії, коефіцієнт корисної дії, температура, внутрішня енергія, кількість теплоти, сила струму, напруга, електричний опір, електрорушійна сила, робота та потуж-ність електричного струму, магнітний потік, квант енергії.Уміння вимірювати прискорення вільного падіння, період коливань математичного ма-ятника, силу, тиск, температуру, силу струму, напругу, електричний опір провідника, елек-трорушійну силу джерела струму, довжину світлової хвилі, досліджувати фізичні пара-метри довкілля, характеристики приладів і установок

260

Закони і закономірності фізикиОсновні фізичні закони, що визначають перебіг механіч-них, теплових, світлових, електромагнітних явищ, плин теплових і ядерних процесів

Уявлення про загальні закономірності перебі-гу фізичних явищ і процесів різної природи, екологічні наслідки природокористування.Знання законів динаміки, всесвітнього тяжін-ня, збереження імпульсу, збереження енергії; газових законів, першого і другого законів тер-модинаміки; збереження електричного заря-ду, Кулона, Ома для повного кола, електро лізу, Ампера, електромагнітної індукції, заломлен-ня світла, радіоактивного розпаду; рівнянь рівномірного прямолінійного та рівноприско-реного рухів, гармонійних коливань, стану ідеального газу, фотоефекту, взаємозв’язку маси і енергії; принципу сталості швидкості світла у вакуумі.Уміння застосовувати зазначені закони і за-кономірності для пояснення фізичних явищ і процесів, розв’язування задач, проведення досліджень

Фізичні методи наукового пізнання Загальна структура науко-вого пізнання. Експеримент. Гіпотеза. Моделювання. Дослідження. Прямі і непря-мі вимірювання. Оброблення та інтерпретація результатів дослідження. Методи розв’язування фізич-них задач

Уявлення про структуру наукового пізнання, основні фізичні моделі, науковий стиль мис-лення, наближений характер вимірювання, екологічні наслідки впливу людини на довкіл-ля.Знання фундаментальних дослідів, основопо-ложних гіпотез і принципів фізики, способів обчислення похибок.Уміння досліджувати фізичні явища і проце-си адекватними засобами, використовувати в пізнавальній діяльності алгоритми спостере-ження, вимірювання; вимірювати відносну во-логість повітря, показник заломлення світла; розв’язувати фізичні задачі різними методами

Фізичне знання в житті людини та суспільному розвиткуІсторія розвитку фізичних теорій. Становлення сучас-ної фізичної картини світу. Фізичні основи екології. Фізичні методи і засоби вимірювання характе ристик дов кілля. Фізичні основи техніки, виробництва, су-часних технологій. Фізика і науково-технічний прогрес. Внесок українських вчених у розвиток фізики

Уявлення про природничо-наукову картину світу на різних етапах розвитку науки, місце фізичного знання в суспільному прогресі, фун-даментальний і прикладний характер фізич-ного знання. Знання історії становлення основних фізич-них ідей та їх творців, прикладів застосування фізичного знання в різних галузях людської діяльності, безпечних умов життєдіяльності людини.Уміння гармонійно взаємодіяти з навколиш-нім природним середовищем, приймати еко-логічно виважені рішення в природокористу-ванні

261

Хімічна компонента освітньої галузі

Хімічний елемент

Хімічні елементи у природі. Будова атомів елементів металів і неметалів

Уявлення про поширення, колообіг елементів у природі, їхню біологічну роль.Знання будови атомів елементів металів та не-металів, особливостей будови атомів Карбону.Уміння складати загальну характеристику елемента

РечовинаНеорганічні сполуки елемен-тів металів і неметалів.Органічні сполуки.Рівні організації речовини

Уявлення про багатоманітність, взаємні пере-творення неорганічних і органічних речовин, причини цієї багатоманітності; ієрархію рів-нів організації речовини. Знання назв, складу, будови, основних власти-востей найважливіших сполук елементів ме-талів і неметалів, основних класів органічних сполук, найпоширеніших полімерів.Уміння характеризувати властивості неор-ганічних та органічних речовин, установлюва-ти причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою і властивостями речовин, складати відповідні рівняння хімічних реакцій

Хімічна реакціяКласифікація хімічних реакцій

Уявлення про класифікацію хімічних реакцій за різними ознаками та особливості перебігу хімічних реакцій.Знання основних типів реакцій органічних ре-човин.Уміння робити розрахунки за рівняннями хімічних реакцій

Методи наукового пізнання в хіміїТеоретичні та експеримен-тальні дослідження в хімії.Історія розвитку хімічних знань

Уявлення про форми наукового пізнання (факт, модель, гіпотеза, закон, теорія тощо), внесок вітчизняних і зарубіжних учених у розвиток науки, проблеми сучасної хімії.Знання значення експерименту і теорії у вив-ченні речовин.Уміння самостійно виконувати хімічні дослі-ди, розв’язувати експериментальні задачі

Хімія в житті суспільстваРоль хімії у промисловості та сільському господарстві, розв’язанні глобальних про-блем людства, у побуті

Уявлення про значення хімії в житті люди-ни та розвитку суспільного виробництва, у розв’язанні сировинної, енергетичної, еколо-гічної проблем.Знання застосування речовин і матеріалів на їхній основі у різних галузях.Уміння запобігати шкідливому впливу хіміч-них сполук у повсякденному житті

262

Проект

Концепція хімічної освіти 12-річної школи

Хімія як природнича наука вивчає та пояснює навколишній світ і водночас забезпечує задоволення практичних потреб суспільства, розв’язання сировинної, енергетичної, екологічної та інших глобаль-них проблем. Хімічні знання про речовини – їхній склад, будову, влас-тивості, закономірності перетворень, способи добування і використан -ня – дають змогу, з одного боку, керувати хімічними процесами і ство-рювати речовини і матеріали з наперед заданими властивостями, а з ін-шого – розкривати суть процесів у живій природі.

Роль навчального предмета «Хімія» як одного з базових у системі за-гальної середньої освіти зумовлена значенням хімічної науки у пізнанні законів природи і розвитку виробничих сил суспільства.

Хімічна освіта відіграє важливу роль у формуванні ключових ком-петентностей особистості. Нині дедалі ширше використовуються речо-вини, багато з яких, за умови невмілого поводження з ними, можуть завдати шкоди і користувачеві, і довкіллю. Тому знання хімії з їх еко-логічною складовою потрібні кожній людині.

Вивчення хімії робить внесок у загальнокультурну підготовку ви-пускників школи незалежно від того, яку професію обиратимуть вони у майбутньому, оскільки хімія пов’язана з різними галузями науки і про-мисловості, сільським господарством, будівництвом, охороною здоров’я тощо. Зважаючи на те, що ці зв’язки розширюються і міцніють, значен-ня хімічної освіти у перспективі зростатиме.

Хімічна компонента є обов’язковою складовою системи загальної природничо-наукової освіти, а навчальний предмет «Хімія» належить до інваріантної частини навчального плану основної і старшої школи. Разом з іншими природничими предметами хімія покликана реалізу-вати мету загальної середньої освіти, зробити внесок у формування ін-телекту, національної самосвідомості, загальної культури особистості, зорієнтованої на загальнолюдські моральні та матеріальні цінності.

Мета і завдання шкільної хімічної освітиМетою навчання хімії є формування в учнів засобами навчального

предмета системи знань про речовини, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості та створення уявлення про природ-ничо-наукову картину світу, інтелектуальний розвиток учнів, вироб-лення екологічного стилю мислення і поведінки, виховання громадяни-на демократичного суспільства.

Вивчення курсу хімії в 12-річній школі зорієнтоване на розв’язування таких завдань:

розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, здатності до самоосвіти, формування ціннісних орієнтацій; формування наукового світогляду школяра на основі засвоєння сис-теми знань про речовини та їхні перетворення, основні хімічні зако-ни й теорії, методи наукового пізнання в хімії; формування життєвої і соціальної компетентностей учня, його еко-логічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у повсякденному житті.

•

•

•

263

Зміст шкільної хімічної освітиПринципово нові цілі загальної середньої хімічної освіти потребують

для їх досягнення і нових засобів. Актуальною стає проблема перегляду змісту шкільної хімічної освіти відповідно до сучасного рівня розвитку науки, виробнитва та суспільних потреб.

Методологічною основою визначення змісту є нова філософія освіти, яка сповідує ідею переходу від знання центричної до культуровідповідної школи як одну з центральних ідей культурно-освітнього і соціально-пе-дагогічного мислення. Згідно з цим зміст хімічної освіти 12-річної школи має розглядатися як галузь людської культури, національне і загально-людське надбання, оволодіти яким повинна кожна цивілізована людина.

Спрямування змісту хімічної освіти на культуру є виявом важливої міжнародної тенденції гуманізації системи освіти, однією з найваж-ливіших граней нової моделі освіти.

Важливими засадами побудови змісту хімічної освіти є його фунда-менталізація, науковість і системність знань, їх цінність для соціально-го становлення людини, культуровідповідність, гуманізація та гумані-таризація, урахування українознавчого аспекту.

Оновлення змісту шкільної хімічної освіти згідно з вимогами сучас-ного стану соціального розвитку і науково-технічного прогресу має від-буватися в таких напрямах:

генералізація та інтеграція знань на основі фундаментальних науко-вих ідей, понять, теорій, принципів; розвиток творчих здібностей та ціннісних орієнтацій учнів, їх науко-вого мислення; диференційований підхід до школярів з урахуванням їх інтересів, рівня інтелектуального і психічного розвитку, загальноосвітньої під-готовки, здібностей і задатків; варіативність навчальних планів і програм залежно від змісту і структури профільного навчання хімії.У доборі оновленого змісту хімічної освіти виходимо з таких концеп-

туальних позицій:по-перше, хімія, як природничо-наукова дисципліна, є похідною від

науки і має включати систему знань, достатніх для формування науко-вої картини світу, і таких, що мають практичне значення в житті люди-ни й суспільства в цілому та слугують формуванню ключових компетен-тностей учня;

по-друге, у 12-річній школі зміст курсу хімії мають становити основи загальної, неорганічної та органічної хімії, тобто система відомостей про матеріальні носії хімічної форми руху матерії;

по-третє, з усієї сукупності сучасних хімічних знань відбираються найзагальніші й фундаментальні закони і теорії, наукові факти, які дають змогу виконати завдання шкільної хімічної освіти і забезпечи-ти можливість подальшого вивчення хімії. Виходячи з цього, у змісті хімічної освіти виокремлюється базове (інваріантне) ядро, яке виконує системотвірну роль під час конструювання змісту в цілому.

Інваріантну складову хімічної освіти становлять знання про: основні поняття, закони і теорії хімії, деякі хімічні елементи та їхні прості і складні речовини; хімічні реакції, що відбуваються між речовинами; роль хімії в житті суспільства та розв’язуванні екологічної, енергетич-ної, сировинної проблем; основні методи хімічної науки; уявлення про розвиток хімічних знань та об’єктивну необхідність такого розвитку.

•

•

•

•

264

Інваріантне ядро змісту доповнюється варіативною складовою. Її зміст визначається профільністю старшої школи, освітніми потребами учнів.

Обсяг і глибина викладу матеріалу з хімії у старшій школі можуть бути різні: 1) на рівні стандарту, 2) академічному рівні, 3) рівні профіль-ної підготовки.

Структура шкільної хімічної освітиЗгідно зі триступеневою структурою 12-річної школи шкільна хіміч-

на освіта включає такі етапи: пропедевтичний, основний та профільний (Додаток ).

На пропедевтичному етапі (1–6 кл.) учні здобувають елементи хіміч-них знань, необхідні для формування первісного уявлення про ма-теріальний світ.

На основному етапі (7–9 кл.) вивчається курс хімії, який надає базо-ву підготовку з предмета і формує готовність до вибору профілю навчан-ня у старшій школі.

На профільному етапі (10–12 кл.) дається повна загальна середня ос-віта з предмета з урахуванням здібностей та інтересів учнів. Курс хімії формується на засадах диференціації, згідно з тим значенням, яке нада-ватиметься йому профілем школи.

В основній школі курс хімії вивчається у 7–9 класах на загальноос-вітньому рівні. Він будується на цьому етапі як відносно завершений. Відповідно структура цього курсу зазнає суттєвих змін. Враховується та обставина, що на пропедевтичному етапі навчання учні вже набули первісних уявлень про окремі хімічні елементи, їхні символи, хімічні формули, прості і складні речовини, хімічні явища тощо. Тому на основ-ному етапі після вивчення початкових хімічних понять розглядаються прості та складні неорганічні речовини, далі вивчається періодичний закон, періодична система хімічних елементів, будова атома, хімічний зв’язок і будова речовини, розчини. Після ознайомлення з найзагаль-нішими відомостями про неорганічні речовини вивчаються органічні сполуки на основі вчення про будову речовини, електронну природу хімічних зв’язків тощо. У результаті курс хімії основної школи, з одно-го боку, дає основи хімічних знань, необхідні для повсякденного життя і загальнокультурної підготовки тим школярам, які не збираються здо-бувати професії, пов’язані з хімією. З іншого боку, цей курс є підгрун-тям для подальшого вдосконалення хімічних знань як у старшій школі, так і в інших навчальних закладах.

Необхідність перенести початок вивчення хімії з 8-го класу у 7-ий пояснюється тим, що на етапі основної школи базові хімічні знання ма-ють здобути всі учні, незалежно від того, який профіль навчання вони обиратимуть далі. До того ж учні, які навчатимуться у старших (10–12) класах суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного напрямків вивчатимуть курс хімії ужиткового спрямування, що потребує базових знань з предмета. Саме тому базовий курс хімії основної школи надає мінімальну за обсягом, але функціонально повну систему знань з основ хімічної науки, достатню для подальшої освіти.

Більш раннє вивчення хімії дає змогу краще узгодити навчальні про-грами хімії і біології на основі міжпредметних зв’язків і, відповідно, краще структурувати зміст шкільної біологічної освіти.

У профільній старшій школі передбачається опанування змісту нав-чального предмета «Хімія» на різних рівнях:

265

1) рівень стандарту, або загальнокультурної підготовки – реалі-зується, наприклад, у суспільно-гуманітарному, художньо-естетично-му, філологічному та спортивному напрямах за програмою, що включає обов’язковий мінімум змісту навчального предмета.

Зміст курсу хімії становлять відомості про неорганічні й органічні речовини у природі, житті людини та суспільному господарстві (10–11) кл. У 12 кл. знання з природничих предметів, у тому числі хімії, уза-гальнюються в курсі «Людина і природа». Можливий також інтегрова-ний варіант природознавчих курсів у 10–12 кл;

2) рівень академічний, або загальноосвітньої підготовки – забезпе-чує достатню підготовку для подальшого вивчення хімії у ВНЗ з метою опанування споріднених спеціальностей. Може реалізуватись у безпро-фільній школі та в технологічному, фізичному, екологічному та інших профілях, де хімія є базовим предметом. Зміст становлять відомості з хімії елементів, органічної хімії та ролі хімії в житті суспільства.

3) рівень профільної підготовки — забезпечує спеціалізовану поглиб-лену підготовку, орієнтовану на набуття майбутньої професії, пов’язаної з хімією. Реалізується, зокрема, у біолого-хімічному, хіміко-техноло-гічному, агрохімічному, фізико-хімічному та інших профілях з хіміч-ною компонентою.

На цьому рівні поглиблено вивчаються основи неорганічної, органіч-ної та загальної хімії. Обов’язковими для профільної підготовки є також спецкурси, зміст яких визначається специфікою профілю (наприклад, «Біоорганічна хімія», «Хімія високомолекулярних сполук», «Основи хімічного аналізу», «Основи агрохімії», «Хімія і природа», «Основи хімічної технології»).

До складу хімічного та інших природничих профілів навчання вхо-дять курси за вибором, що мають на меті поглиблення і розширення курсу хімії і здійснення професійної орієнтації (наприклад, «Хімія і економіка», «Хімія і екологія», «Хімія у промисловості» тощо).

Як у старшій, так і в основній школах можуть проводитися факуль-тативні заняття з хімії та хімічні гуртки.

Для розвитку здібностей обдарованих дітей у спеціалізованих нав-чальних закладах поглиблене вивчення хімії може розпочинатися не лише в старшій, а й в основній школі.

Умови реалізації концепціїВажливою умовою реалізації концепції шкільної хімічної освіти в

Україні є впровадження Базового навчального плану 12-річної школи, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, Концепції про-фільного навчання в старшій школі.

Оновлений зміст шкільної хімічної освіти визначається навчальними програмами з основного курсу, спецкурсів, курсів за вибором, факуль-тативів і розкривається у підручниках нового покоління для основної і старшої (профільної) школи.

Нова філософія освіти, яка є методологічною основою концепції, що проголошує відмову від авторитарної педагогіки і перехід до педагогіки співробітництва, педагогіки гуманної, потребує від учителя відмови від старих стереотипів мислення. Отже, іншою умовою успішної реаліза-ції концепції є розробка сучасної методики навчання хімії та видання сучасних методичних посібників для вчителів. Неодмінною умовою залишається надання вчителю права вибору підручників і методичних посібників.

Нагальною потребою в реалізації концепції є розробка комп’ютерної підтримки навчання хімії в школі, наочних посібників, дидактичних матеріалів тощо.

Не менш важливою умовою є поновлення фондів шкільних кабінетів хімії, забезпечення їх реактивами, посудом, лабораторним обладнан-ням, без чого неможливо якісно реалізувати зміст хімічної освіти.

До стратегічних умов реалізації основних положень концепції нале-жить підготовка і перепідготовка кадрів учителів хімії, формування в них нового педагогічного мислення. Значну допомогу в цьому можуть надати ВНЗ, взаємні зв’язки з якими потрібно розвивати, аби забез-печити наступність хімічних знань, підвищення їх рівня, раннє вияв-лення обдарованої молоді, розуміння викладачами вищих навчальних закладів шкільних проблем та психологічних особливостей школярів різного віку.

Концепція розроблена лабораторією хімічної і біологічної освіти Інституту педагогіки АПН України

Додаток Структура хімічної освіти 12-річної школи

Початко-ва школа

Основна школа

Старша школа

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Рівні хімічної освіти

Хімія Людина і природа

Стандартний

Хімія Академічний

Хімія+ спецкурси+ курси за вибором

Профільний

Факультативи з хімії

Хімічні гуртки

Пропедевтичний етап

Я і Україна

Природознав-ство

Основний етап

Профільний етап

Хімія

267

Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школиНАКАЗ Міністерства освіти і науки України від 23 лютого 2004 р. № 132

На виконання Закону України «Про загальну середню освіту», поста-нов Кабінету Міністрів України «Про перехід загальноосвітніх навчаль-них закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» № 1717 від 16.11.2000 р. та «Про затвердження Державного стандарту базо-вої та повної загальної середньої освіти» № 24 від 14.01.2004 р. наказую:

1. Затвердити Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів для основної та старшої школи (додатки 1—24).

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Полянсь-кий П.Б.), Інституту навчальної літератури (Удод О.А.) та Науково-мето-дичному центру середньої освіти (Завалевський Ю.І.) спільно з відповід-ними підрозділами Академії педагогічних наук України забезпечити своєчасну підготовку та видання комплекту навчальної літератури для основної та старшої школи.

3. Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської міських держав-них адміністрацій, відділам (управлінням) освіти районних державних адміністрацій і виконкомів міських рад, керівникам загальноосвітніх навчальних закладів забезпечити необхідні умови щодо поетапного пе-реходу основної і старшої школи на новий зміст та структуру навчання.

4. Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів опублікувати в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України, газеті «Освіта України», розмістити на сайті міністерства.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника міністра Огнев’юка В. О.


Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України

від 23 лютого 2004 р. № 132

Типові навчальні плани для основної та старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів у структурі 12-річної школи

Пояснювальна запискаТипові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів II і

III ступенів розроблені на виконання Закону України «Про загальну се-редню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, постанов Ка-бінету Міністрів України «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» від

268

16.11.2000 р. № 1717 та «Про затвердження Державного стандарту ба-зової та повної загальної середньої освіти» від 14.01.2004р. № 24. Вони враховують вимоги Концепції загальної середньої освіти (12-річна шко-ла) та Концепції профільного навчання щодо організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.

Типові навчальні плани основної і старшої школи передбачають ре-алізацію освітніх галузей Базового навчального плану через на вчальні предмети і курси. Вони включають інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для усіх загальноосвітніх навчаль-них закладів незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіа-тивну складову, в якій передбачені додаткові години на предмети та курси за вибором, факультативи, індивідуальні та групові заняття.

Відповідно до основних типів загальноосвітніх навчальних закладів передбачено окремі варіанти типових навчальних планів основної школи (додаток 1), старшої школи (додатки 6—17), для навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин (додатки 4, 21), для навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням мов національних меншин (додатки 2, 19), для навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням двох іноземних мов (додатки 3, 20), спеціалізова-них шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів та класів з поглибленим вивченням окремих предметів (додаток 24), для однокомплектних загальноосвітніх навчальних закладів (додаток 18), для вечірньої (змінної) загальноосвіт-ньої школи (очна та заочна форми навчання) (додатки 22—23).

Інваріантна складова типового навчального плану основної школи (до-датки 1—4) забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Держав-ного стандарту. Типовий навчальний план старшої школи (додатки 6–17) реалізує зміст освіти у залежності від обраного профілю навчання.

Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів (додаток 5):

рівні стандарту — навчальні предмети не є профільними чи базовими (наприклад, математика у художньо-естетичному профілі, історія у фізико-математичному профілі);академічному рівні — навчальні предмети не є профільними, але є базовими чи наближеними до профільних (наприклад, хімія у фі-зичному профілі);профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповід-них предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію (напри-клад, мови та літератури на філологічному профілі).Водночас, в окремих навчальних планах передбачено вивчення пред-

метів на рівні, що розширює зміст рівня стандарту, або академічного рівня. Наприклад, вивчення фізики у хіміко-технологічному профілі, або математики — в економічному.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено від-повідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту». Від-повідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» годи-ни фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допус-тимого навантаження учнів.

У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою нав-чання з вивченням мов національних меншин, з вивченням двох інозем-них мов, з навчанням мовами національних меншин, спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах дозволяється за рахунок загаль-ного навантаження збільшувати гранично допустиме навантаження уч-нів до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм, встановле-них Міністерством охорони здоров’я України.

•

•

•

269

Ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі є про-фільне навчання, яке має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформу-вались стійкі інтереси і здібності.

З цією метою передбачені спеціальні навчальні плани (додатки 7—17), які дають змогу в залежності від потреб учнів комплектувати старші класи за напрямами диференціації: природничо-математичним, філологічним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, техно-логічним, спортивним. Напрями диференціації конкретизуються в ок-ремі профілі навчання:

фізичний, математичний, біолого-хімічний, економічний, геогра-фічний, екологічний, правовий, історико-філологічний, інформаційно-технологічний, тощо. При цьому недоцільною є вузька спеціалізація змісту навчального процесу, оскільки основне завдання загальної серед-ньої освіти — широка загальноосвітня підготовка учнів.

Одним із перспективних шляхів запровадження профільного навчан-ня є створення різнопрофільних гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), навчально-виховних комплексів та об’єднань — шкільних округів.

За неможливості організації профільного навчання використовуєть-ся варіант навчального плану, складеного відповідно до академічного рівня змісту освіти (додаток 6). Цей варіант навчального плану є універ-сальним. У ньому навчальний час рівномірно розподілений між базови-ми навчальними предметами. Тут основними напрямами диференціації навчання є незначне розширення вивчення окремих предметів, допов-нення інваріантної складової навчальних планів додатковими предме-тами та курсами за вибором учнів, факультативами; запровадження ін-дивідуальної форми навчання.

В одно-двокомплектній старшій школі (додаток 18) доцільним є ство-рення у класах різнопрофільних груп за рахунок використання годин варіативної складової. При цьому базове ядро навчальних предметів вивчається разом усіма учнями класу за єдиними навчальними програ-мами, а частина часу (близько 20%) — окремо у групах за програмами відповідних профілів (напрямів).

З метою недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в навчальних закладах іншого типу, зокрема в позашкіль-них (художніх, музичних, спортивних школах тощо). В окремих випад-ках у загальноосвітніх навчальних закладах дозволяється зараховувати учням результати їх навчання з відповідних предметів (музика, основи естетики, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану, які обов’язково фінансуються з відповідних бюджетів.

Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім на-вчальним закладом у межах гранично допустимого навчального наван-таження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчаль-но-методичного та кадрового забезпечення закладу. Крім профільних предметів інваріантної складової, можуть вивчатися: історія і культура рідного краю, довкілля, мови національних меншин, ділова англійська мова, друга іноземна мова, хореографія, креслення, валеологія, безпека життєдіяльності, громадянський вибір тощо.

Зазначений перелік таких предметів може доповнюватись з ураху-ванням профілю навчального закладу: логіка, риторика, латина, меди-цина, педагогіка тощо.

270

В основній школі освітня галузь «Естетична культура» може реалізу-ватись через окремі навчальні предмети «Музичне мистецтво» та «Обра-зотворче мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво».

За належного навчально-методичного та кадрового забезпечення у стар-ших класах природничо-математичного, технологічного напрямів та у навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин (додатки 7, 8, 9, 14) можуть вивчатися інтегровані курси «Література», «Історія».

Водночас, за таких же умов у старших класах суспільно-гуманітар-ного, філологічного та художньо-естетичного профілів навчання може вивчатися замість окремих предметів (астрономії, біології, фізики, хімії) інтегрований курс «Природознавство» (додатки 11, 13, 16).

Заняття з основ захисту Вітчизни та медично-санітарної підготов-ки можуть проводитись у кінці навчального року у рамках навчальної практики учнів, у т.ч. з використанням навчально-методичної бази вій-ськових частин, відповідних кафедр вищих навчальних закладів, вій-ськових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-патріотичних оздоровчих таборів тощо.

У типових навчальних планах для 12-річної школи передбачено вив-чення нових навчальних предметів.

Так, в основній школі у 5–6 класах вивчається етика — шкільний предмет про норми поведінки та загальнолюдські моральні цінності.

Також у 5–6 класах значно розширено пропедевтичний інтегрований курс «Природознавство», який передбачає формування в учнів пізна-вального інтересу до предметів природничого циклу та створення уяв-лення про цілісність світу.

У 5–9 класах загальноосвітніх навчальних закладів запровадже-но вивчення курсу «Основи здоров’я» — предмет, що інтегрує знання з валеології та безпеки життєдіяльності і має на меті навчити школярів бути здоровими.

У 5–8 класах вивчається новий інтегрований курс «Мистецтво», зміст якого побудований на основі поліхудожнього та полікультурного підходів до художньо-естетичної освіти.

Обов’язковим є вивчення у 9 класі інформатики — навчального пред-мета, покликаного сформувати в учнів уявлення про основні інформаційні процеси в природі, суспільстві, техніці, функціонування засобів інформа-ційних та комунікативних технологій, основні компоненти програмного забезпечення; виробити в школярів уміння та навички використання ін-формаційних технологій. Вивчення інформатики продовжується у стар-шій школі. Водночас, у 7 та 8 класах за наявності комп’ютерної техніки у межах галузі «Технологія» також може вивчатися інформатика.

Нові предмети у старшій школі, що їх реалізує галузь «Суспільство-знавство», об’єднуються в єдиний цикл громадянської освіти. Так, в 10, 11 класах вивчаються відповідно предмети «Правознавство та економі-ка», логічним продовженням яких у 12 класі є курс «Людина і світ». Він передбачає опанування школярами принципів демократії, формування якостей, притаманних громадянинові демократичного суспільства.

У профілях суспільно-гуманітарного художньо-естетичного напря-мів також передбачається вивчення філософії. Цей шкільний предмет покликаний познайомити школярів з найбільш загальними законами розвитку природи та людського суспільства. У профілях суспільно-гу-манітарного напряму доречним є вивчення курсу психології.

Щорічні робочі навчальні плани складаються загальноосвітніми навчальними закладами на основі Типових навчальних планів і затвер-джуються відповідним органом управління освітою. Експериментальні

271

та індивідуальні варіанти навчальних планів погоджуються Міністер-ством освіти Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адмініст-рацій і затверджуються Міністерством освіти і науки України.

У професійно-технічних навчальних закладах розподіл навчального часу з природничо-математичних та суспільно-гуманітарних дисциплін здійснюється на рівні стандарту типових навчальних планів загальноос-вітніх навчальних закладів (додаток № 5).

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюють-ся відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповід-но до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 р.№ 128.

Згідно рішень місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Затверджені навчальні плани запроваджуватимуться поступово, по-чинаючи з 2005/2006 навчального року.

Заступник міністра В. О. Огнев’юк

Про внесення змін до наказу МОН №132 від 23.02.2004 року «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи» НАКАЗ Міністерства освіти і науки України від 9 березня 2005 р. № 145

На виконання Закону України «Про загальну середню освіту», поста-нов Кабінету Міністрів України «Про перехід загальноосвітніх навчаль-них закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» № 1717 від 16.11.2000 р. та «Про затвердження Державного стандарту базо-вої та повної загальної середньої освіти» № 24 від 14.01.2004 р. наказую:

1. Внести зміни до Типових навчальних планів загальноосвітніх на-вчальних закладів для основної та старшої школи (додатки 1—25).

2. Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів опублікувати в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України», газеті «Освіта України», розмістити на сайті міністерства.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника міністра Огнев’юка В. О.

Міністр С. М. Ніколаєнко

ББК 74.262 - torsing.uatorsing.ua/download/library-teacher/kniga_vchitelya_himii.pdf ·...

Documents