Урок №1

Тема уроку. Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура

мовлення. Вживання слів відповідно до їх значення

Мета уроку: поглибити знання учнів про основні розділи науки про мову,

познайомити із розділом «Лексикологія» та поняттям

лексика, опрацювати відомості про лексичне значення слова;

ознайомити дітей із різними словниками, зокрема із

тлумачним словником, формувати вміння правильно

визначати лексичне значення слова;

виховувати любов до рідної мови.

Матеріал до уроку: таблиця «Основні розділи науки про мову»,

орфоепічний словник, орфографічний словник, перекладний

словник, фразеологічний словник, тлумачний словник,

Д.Білоус «Диво калинове»

На дошці слова Максима Рильського:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля...

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда про основні розділи науки про мову:

а) розгляд таблиці «Основні розділи науки про мову»;

б) запитання до учнів:

- Які розділи ми з вами вивчили? («Фонетика», «Графіка»)

- Що вивчає «Фонетика» та «Графіка»? ( Звуки мови та знаки письма)

- Які розділ допомагають

краще вивчити фонетику та

графіку? («Орфоепія» та

«Орфографія»)

в) вчитель демонструє орфоепічний словник.

- Про що можна дізнатися із орфоепічного словника? (Як слово

правильно вимовляти).

- Про що можна дізнатися з орфографічного словника? (Як слово

правильно писати)

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

- А сьогодні ми почнемо вивчати розділ «Лексикологія». Слово

лексикологія походить від слова лексика, а лексика – це сукупність всіх слів у

нашій мові, її словниковий склад.

То що вивчає «Лексикологія»?

Учні формулюють визначення.

Лексикологія – розділ науки про мову, що вивчає лексику.

Лексика – це сукупність слів нашої мови, її словниковий склад.

IV. Вивчення матеріалу уроку

1. Пояснення вчителя:

- Слів у нашій мові дуже багато, і майже всі слова мають якесь значення .

Наприклад, що означає слово сад? (Ділянка землі, засаджена фруктовими

деревами.)

- Слово школа? (Заклад, приміщення, де навчаються учні.)

- Слово черевики? (Взуття).

- Слово вишня? (Ягода)

- Слово червоний? (Колір).

- Слово сапати? (Процес праці)

- Так ось, саме розділ «Лексикологія» вивчає слова нашої мови і те, що вони

означають. Чому я перед цим сказала, що не всі слова, а майже всі слова нашої

мови мають лексичне значення? Візьміть слова і, до, але. Що вони означають?

Якійсь предмет? Ні! Якусь ознаку чи дію? Ні! Вони не означають нічого, тобто не

мають лексичного значення.

2. Ознайомлення із змістом, будовою та призначенням тлумачного

словника:

а) повідомлення вчителя про призначення тлумачного словника;

б) розгляд будови словника;

в) виконання вправи 332 (усно) .

V. Закріплення знань і вироблення вмінь

1. Пояснити лексичне значення слів ДРІМОТА, ЗАВБАЧАТИ,

ШЛЯХЕТНИЙ, користуючись тлумачним словничком.

2. Виконання вправ: 337 (ІІІ рівень), 335 (ІІ рівень), 338 (І рівень).

3. Бесіда про вживання слів відповідно до їх значення.

Фізкультхвилинка

Гра «Добери до підмета присудок»

Ластівки кують

Горобці тьохкають

Журавлі цвірінчать

Солов`ї щебечуть

Зозулі курличуть

Сороки каркають

Голуби скрекочуть

Ворони воркують

Півні ґелґочуть

Качки кукурікають

Гуси кахкають

Гра «Поясни назви місяців року»

Знайди підтвердження цьому у вірші Ф.Петрова

Січень січе, Травень під ноги

Лютий лютує, Стеле травицю

Березень плаче, Червень складає

Квітень квітує. Сіно в копицю

Липень медовий Вересень трусить

Бджілок чарує. Груші в садочку.

Серпень чудовий Жовтень гаптує

Булки дарує Клену сорочку.

Йде листопад

Застеля килими.

Грудень надходить –

Початок зими.

VI. Підсумки уроку

1. Бесіда-систематизація відомостей про лексику, лексичне значення слова:

- Що вивчає лексикологія?

- Як одним словом можна назвати словниковий склад мови?

- Що таке лексичне значення слова?

- Що не так зрозумів хлопчик у вірші Д.Білоуса «Тлумачний

словник»?

Звучить вірш Д.Білоуса «Тлумачний словник» («Диво калинове»)

2. Опрацювання рубрики «Весела вікторина» с. 152.

- Про які словники, крім тих, які ми згадували сьогодні на уроці,

розповідається у підручнику? (Етимологічний, перекладний, фразеологічний,

словник синонімів)

Вчитель демонструє словники, розповідає про їх укладачів і декламує

уривок із вірша М.Рильського:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте як розумний садівник

Достиглий овоч у Грінченка й Даля..

VIІ. Завдання додому

Вивчити визначення, виконати вправи 333 (І рівень), 334 (ІІ рівень),

336 (ІІІ рівень).

Урок 2

Тема уроку. Однозначні і багатозначні слова.

Культура мовлення. Користування тлумачним словником

Мета уроку: поглибити знання учнів про лексичне значення слова, дати

поняття про однозначні і багатозначні слова, формувати

вміння розрізняти такі слова, доречно використовувати їх у

мовленні, користуватися тлумачним словником.

Матеріал до уроку: тлумачний словник

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя

ІІ. Перевірка домашнього завдання:

1) Усне висловлювання про лексикологію, лексику, лексичне

значення слова.

2) Виконання домашніх вправ.

3) Пояснити лексичне значення слів ТАРІЛКА, СТАВОК, ТУФЛІ,

КОРОВА.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вивчення нового матеріалу

1) Гра «Мікрофон».

Розв`язати проблемне завдання: одне чи кілька лексичних значень

мають слова ШКОЛА, ВІДРО, СМОРОДИНА, ЛЕТІТИ, ЙТИ, КАРТОПЛЯ?

2) Спостереження за матеріалом вправи 334.

3) Формулювання висновку: одні слова мають одне лексичне

значення, інші – два і більше.

Слово, що має тільки одне лексичне значення, називається однозначним.

Слово, що має кілька лексичних значень, називається багатозначним.

ІV. Записування теми уроку

Мотивація вчителем навчальної діяльності

V. Закріплення знань і вироблення вмінь

1) Робота з тлумачним словником.

Виписати кілька багатозначних слів

2) Гра «Розумне перо»:

а) записати 10 слів з апострофом;

б) записати 5 слів з м’яким знаком.

Визначити якими вони є - однозначними чи багатозначними.

3) Гра «Спотиканочка»

- Яке те саме, але багатозначне слово треба вставити в кожне з цих

речень?

З перших літ дитину мати за рученьку... .

За кожним рухом олівця Василько ... ще й кінчиком язика.

А наймолодший вчиться ... літака.

(слово «водити»)

4) Склади речення, у яких би подані слова виступали у вказаних значеннях.

1. Хвилюватися: а) покриватися хвилями;

б) бути занепокоєним, збудженим

2. Захоплений: а) узятий, схоплений;

б) схвильований, сповнений радості

VІ. Підсумки уроку

Робота в парах: поставте одне одному запитання, дайте відповідь і

наведіть приклади.

- Які слова називаються однозначними?

- Які слова називаються багатозначними?

- Як у тлумачному словнику пояснюється багатозначність слова?

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити визначення, користуючись словниками, пояснити значення

двох однозначних і двох багатозначних слів (ІІ рівень), скласти речення з

багатозначними словами (ІІІ рівень).

Урок 3

Тема уроку. Пряме і переносне значення слів.

Культура мовлення. Вживання слів відповідно до їх значення.

Лексична помилка

Мета уроку: дати учням відомості про пряме і переносне значення слів,

вчити доречно користуватися ними у мовленні, знаходити

і виправляти лексичні помилки, виховувати чуття мови.

Матеріал до уроку: тлумачний словник, роздаткові картки, таблиця

«Лексичні помилки».

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Повторення вивченого на попередньому уроці:

1. Серед слів ВАЗОН, ЛІС, ЛАМПА, СЛОВО, ЛЕТІТИ, ЧАС, СТАКАН

відшукати багатозначні слова і обґрунтувати свій вибір.

2. Із багатозначними словами ДЕНЬ, ГРИМІТИ, ШОВКОВИЙ скласти

словосполучення.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Проблемне завдання: порівняти словосполучення:

золота обручка золота осінь

холодний вітер холодний погляд

кам’яний будинок кам’яне серце

Визначити, у яких словосполученнях багатозначні слова вживаються у

властивому їм значенні, а в яких у переносному.

Формулювання учнями висновку.

V. Записування теми уроку

Мотивація навчальної діяльності

VІ. Закріплення знань і вироблення вмінь

1. Виразне читання вчителем тексту.

З’ясувати значення багатозначних слів.

А злива так само швидко почала відходити, як надійшла. За річкою

Ведмежою умирали громи. Невидимі косарі якось ураз підкосили дощ, він,

зітхаючи , упав на поле і пагорби, назустріч онімілим блискавкам піднялися

долоні розквітлих гречок. Виглянуло свіжовмите сонце, і запарувала – закуріла

земля, наче б ото позбирала звідусіль косарів, а вони заходилися варити куліш.

(М.Стельмах)

Знайти в тексті слова, вжиті в переносному значенні.

2. Робота з тлумачним словником:

а) слово вчителя про практичну цінність словника;

б) виписати із словника три однозначні і три багатозначні слова,

розповісти про них за словниковими статтями;

в) конструювання речень із виписаними з тлумачного словника.

Фізкультхвилинка

3. Вправа «Порівняй і поясни»:

крила птаха – на крилах думки;

світло сонця – світло науки;

початкова школа – школа життя;

гострий ніж – гострий розум;

теплий день – тепле слово;

летять журавлі – летять години;

діти виглядають із хати – місяць виглядає з-за хмар.

4. Пояснити, яке значення має повторюване слово у словосполученнях:

свіжий хліб, свіжий вітер, свіжий комірець, свіже повітря, свіжа

сорочка, свіжа ідея.

Скільки значень має повторюване слово?

Добери антоніми.

5. Робота з таблицею «Лексичні помилки».

Суть помилки Приклади

Уживання слова в невластивому йому

значенні

Від імені колективу вручаю вам

вітальну адресу

Порушення лексичної сполучуваності На свята мама завжди виготовляє

смачну їжу

Уживання в одному реченні близьких

спільнокореневих слів, однакових

слів (тавтологія)

Письменник створив багато цікавих

творів

Дублювання змісту у двох словах Мама написала свою автобіографію.

Вживання слова, не властивого

описуваній епосі

Козаки до останньої краплі крові

відбивали фашистську атаку

Уживання слів, не властивих

українській літературній мові

Взяли участь у змаганнях веслярів і

ветерани цього виду спорту

Уживання русизмів На огороде росли арбузи

6. Знайти і виправити помилки.

До його коричневого волосся і коричневих очей чудово пасував костюм,

витриманий в коричневих тонах. Навіть сорочка була й нього коричневого

кольору, а темно-коричнева краватка мала світло-коричневий скісні полоски.

Обличчя було теж загоріле, коричневе, а волосся відбивало коричневим блиском.

Довідка: коричневий, кофейний, шоколадний, каштановий, брунатний.

VІІ. Підсумки уроку

1. Підсумкова бесіда про роль слів у переносному значенні.

2. Гра «Згоден – Не згоден – Обґрунтуй!»

- Однозначні слова можуть мати пряме і переносне значення.

(Не згоден).

- Слова ХВИЛЯ і СХВИЛЬОВАНИЙ мають спільне лексичне

значення. (Не згоден).

- Слова у переносному значенні збагачують нашу мову. (Згоден)

VІІІ. Домашнє завдання

Вправа 340 (І рівень), 343 (ІІ рівень), скласти твір-мініатюру за

малюнком (ІІІ рівень).

Урок 4

Тема. Загальновживані слова (нейтральні) і стилістично забарвлені

слова

Мета уроку: дати поняття про загальновживані слова і стилістично

забарвлені; пояснити особливості сфери їх вживання; формувати вміння і навички

вживати слова відповідно до стилю мови; збагачувати словниковий запас учнів;

виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

Хід уроку

1. Організація класу.

2. Ознайомлення учнів з темою, метою та завданнями уроку.

3. Актуалізація опорних знань.

Бліц – опитування

Однозначні слова – це…

Багатозначні слова – це…

Пряме значення слів – це…

Переносне значення слів – це…

Лексикологія – це…

Лексика – це…

4. Мотивація навчальної діяльності

Дослідження-спостереження

Знайдіть у реченнях слова, які вказують на ставлення автора до

зображуваного.

Літній ранок голоси пташині насипає місяцю в ріжок. Пролетіли знову гуси над

долиною, над туманом сивовусим, над калиною. Задрімали човни на притихлому

березі.

5. Опрацювання нового матеріалу

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.

6. Закріплення знань і вироблення вмінь

Вибіркова робота. Прочитайте поезію. Випишіть загальновживані слова.

Матусин заповіт

Раз мені казала мати:

«Можеш мов

Багато знати,

Кожну мову

Шанувати,

Та одну

Із мов усіх,

щоб у серці ти зберіг».

В серці

Ніжну і погідну

Збережу я мову

Рідну!

М. Хоросницька

Розподільна робота. Серед поданих слів знайдіть нейтральні і стилістично

забарвлені. Випишіть їх у дві колонки. Зі словами першої колонки складіть

речення.

Несерйозний, вітрогон, шибеник, шибайголова. Фальш, брехня, неправда.

Популярність, слава. Скупість, жадібність, скнарість. Суперечка, спір, дебати,

полеміка, дискусія, диспут. Огорожа, паркан, частокіл, пліт, тин, ліса, живопліт,

вориння.

Гра «Ланцюжок». Назвати загальновживані слова, так щоб наступне слово

починалось звуком попереднього слова.

Завдання на картці. Прочитайте і перепишіть прислів’я і приказки.

Підкресліть у них слова, що вживаються рідко або в розмовному стилі. Усно

доберіть до них загальновживане слово.

Трапляється і такий год, що на день сім погод. Як випадуть у маю три дощі

добрих, то дадуть хліба на три годи. Нащо вороні великі розговори, коли вона

знає своє «кра». Як колесо ламається, мужик ума набирається. Жить – не вола

кормить, вік ізвікувати – не пальцем перекивать.

7. Підсумок уроку

Бесіда. Які слова загальновживані, а які стилістично забарвлені ?

Яку роль виконують у мовленні емоційно забарвлені слова.

8. Домашнє завдання

Виписати з тлумачного словника стилістично забарвлені слова. Скласти з

ними кілька речень.

Урок 5

Тема уроку. Синоніми. Культура мовлення. Доречне використання

стилістично забарвлених слів, лексичних повторів і синонімів, як засобів зв`язку

речень у тексті, а також синонімів для запобігання невиправданих повторень слів

Мета уроку: домогтися засвоєння учнями загальних відомостей про

синоніми, навчити їх розрізняти змістові й емоційні

відтінки синонімів;

формувати вміння користуватися синонімами в усному і

писемному мовленні;

виховувати любов до мови.

Матеріал до уроку: підручники І.Ющук «Українська мова», 5 клас.

Г.Передрій «Українська мова», 5 клас.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя

На дошці вислів М. Рильського: «Багатство синонімів – одна з питомих

ознак багатства взагалі».

Звучить вірш О.Підсухи «Мова моя»

Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс – лісок – лісочок, пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс. Є і ще й байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна «звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль»

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...

ІІ. Повідомлення і записування теми уроку

Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Вивчення матеріалу уроку

1. Пояснення вчителя про синоніми на матеріалі вправи 186 (підручник

І.Ющук).

Вправу прочитати, виписати виділені слова і пояснити їх лексичне значення

йти – дія, рух людини;

простувати – йти навпростець, не вибираючи дороги;

прямувати – йти прямо, не звертаючи,

брести – йти повільно по болоті, воді.

Висновок: названі дієслова означають одну й ту ж саму дію, тільки

відрізняються одне від одного відтінками в лексичному значенні

Такі слова називаються синонімами.

2. Формулювання визначення синонімів учнями.

3. Розгляд таблиці на форзаці.

ІV. Закріплення знань та вироблення вмінь.

1. Виконання вправи 190 .

2. Вправа 195 (з`ясувати відмінності між синонімами і спільнокореневими

словами)

3. Дібрати синоніми до слів ЧЕРВОНИЙ, ХУРТОВИНА, СМІЯТИСЯ.

ЧЕРВОНИЙ – пурпурний, багряний, кумачевий;

ХУРТОВИНА – заметіль, хуга, метелиця, завірюха, хурделиця, віхола,

сніговійниця, снігопад, завія;

СМІЯТИСЯ – усміхатися, насміхатися, реготатися, завиватися сміхом,

хихикати.

Фізкультхвилинка

4. Бесіда про значення синонімів, їх роль у мовленні:

а) багатство мови (вправа 574 підручника Г.Передрій);

б) відповідність і невідповідність синонімів з різними відтінками (вправа

576);

в) наростання інтенсивності дії

- З якого оповідання ці речення?

1) Олена раз у раз заглядала у вікно, вибігала надвір і все зітхала та

бідкалася .

2) Олена плакала. І нащо було посилати дитину проти ночі?

3) - А де ж Василько? – поспитав він – сусід перегодом. Олена заголосила.

5) Олена зіскочила і почала припадати до саней та тужити на весь ліс.

(М. Коцюбинський «Ялинка»)

Виписати синоніми, пояснити їх лексичне значення та роль у поданому

тексті.

5. Виконання вправ

а) скласти речення із синонімами МОЛОДИЙ-ЮНИЙ, ВІЧЛИВО-

ПРИВІТНО, МИРНО-ТИХО, ВИЗВОЛЯТИ-ВИРУЧАТИ. (ІV рівень)

б) фразеологізми замінити словами-синонімами:

накивати п`ятами – втекти;

клювати носом – дрімати;

зарубай собі на носі – запам’ятай (ІІІ рівень)

в) скласти розповідь за малюнком і записати два-три речення, добираючи

відповідний синонім до слова ХОДИТИ з поданих у дужках (крокувати, сунути,

повзти, чалапати, чвалати, кульгати, плестися, лізти, дибати, чимчикувати)

(ІІ рівень)

г) Гра «Умій

розрізняти» (за

малюнками)

Березовий, липовий ліс – гай.

Сосновий,

ялинковий

ліс – бір.

Дубовий,

кленовий – діброва

Давній, старий ліс – праліс

V. Підсумки уроку

1. Підсумкова розповідь учнів про синонімічне багатство української мови,

потребу використовувати синоніми у нашому мовленні. (Приклади наводити з

виконаних вправ)

2. Підсумок уроку вчителем

Оцінювання роботи учнів.

VІ. Домашнє завдання

Вправи 356 (ІІ рівень), 358 (ІІІ рівень), 361 (ІV рівень).

Урок 6

Тема уроку. Омоніми

Мета уроку: домогтися засвоєння учнями поняття про омоніми, чіткого

усвідомлення їх відмінностей від багатозначних слів;

формувати вміння визначати омоніми, тлумачити

значення кожного з них;

виховувати чуття мови.

Матеріал до уроку: І.Ющук Українська мова, 5 кл.,

М.Стельмахович «Збірник вправ і завдань з

української мови»

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя

ІІ. Повідомлення теми уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

ІІІ. Засвоєння теоретичних знань

1. Спостереження за реченнями.

Дивлячись під ноги, щоб не наступити на міну, бійці підходили до траншей.

Розважаючи товаришів, бульдозерист скорчив таку міну перед об`єктивом,

що мимоволі всміхнешся.

- Однакові, близькі чи зовсім різні своїм лексичним значенням виділені

слова?

- А як вимовляються – по-різному чи однаково?

2. Виведення висновку і зіставлення його з матеріалом підручника.

Слова, що звучать і пишуться однаково, але мають різне лексичне значення,

називаються омонімами.

3. Доповнення вчителя.

Запропонувати учням записати такий різновиди омонімів:

запал і запал

приклад і приклад ОМОГРАФИ

засипати і засипати

вдень тепло – в день мого народження

потри мак – розкладай по три

коло криниці – велике коло

пожовкла трава – трава пожовкла

IV. Закріплення знань і вироблення вмінь

1. Виконання вправ 390, 391, 392, 393, 394 (усно)

2. Читання каламбурів (збірник Стельмахович, с.28)

Гей, стрільці!

Гей, стрільці, хапайте луки

Та й біжіть бігом на луки!

Комарня там вельми сита –

Настріляйте зо три сита!

Бровко і Ласка

Бровка вмовляла хитра Ласка:

- Злови курча мені! Будь ласка.

Бровка взяло тут за живе :

- Гей, волоцюжко! Хай живе!

Пригода з мулом

Ой пішов до ставу мул

І застряг по шию в мул.

Допоміг бульдозер мулу:

Впрів, а витяг – таки з мулу!

Дочитався

Про море читав я запоєм два дні,

Й приснилося, наче б у морі на дні

ОМОФОНИ

ОМОФОРМИ

Зустрів я дельфіна, питаюсь: «А як

Живе-поживає сусіда ваш як?»

На Прут

Я візьму легенький прут,

Пожену гусят на Прут.

Хоч капатиму не в милі,

Стануть чисті всі та милі .

Виписати та пояснити омоніми.

3. Розгадування загадок з омонімами.

Який вузол не можна розв`язати? (Залізничний)

Якою косою не можна косити? (Дівочою)

Які ключі до неба добираються? (Журавлині)

Яким ключем не можна відімкнути замок? (Нотним)

Яку річку можна переламати? (Прут)

Фізкультхвилинка

4. Конструювання речень з омонімами: МІСЯЦЬ – МІСЯЦЬ, ЛАВА –

ЛАВА, ЛІТНІЙ – ЛІТНІЙ, ДЗВОНИК – ДЗВОНИК, ОСВІЧЕНИЙ – ОСВІЧЕНИЙ.

5. Проблемне завдання: з`ясувати відмінності між омонімами і

багатозначними словами.

Виступ на зборах – виступ скель;

слово вчителя – незмінне слово;

моторна дівчина – моторний човен;

стан здоров`я – польовий стан ;

метати стріли – метати ікру.

Зробити висновок.

6. Робота з тлумачним словником

Відшукати слова КОСА І КОРПУС

Звернути увагу на те, як подаються в словнику омоніми (коса в кількох статтях,

корпус в одній, тільки кілька значень)

ІV. Підсумки уроку

1. Бесіда з метою систематизації основних відомостей про омоніми.

2. Гра «Згоден – Не згоден – Обґрунтуй!»

КЛЮЧ (журавлиний, нотний, дверний, гаєчний, ..) – багатозначне слово

(Не згоден)

ГОЛОВА (людини, тварини, колони, соняшника, комітету...) – омонім.

(Не згоден)

РУЧКА (дверна, дитяча, школярська...) – омонім

(Згоден)

V. Домашнє завдання

Вправа 374 (ІІ рівень), 376 (ІІІ рівень), 378 (ІV рівень).

Урок 7

Тема уроку. Антоніми

Мета уроку: поглибити знання учнів про синоніми, омоніми, дати поняття

про антоніми;

формувати вміння виділяти антоніми в реченнях і правильно

використовувати їх у мовленні;

виховувати уважність, кмітливість.

Матеріал до уроку: збірник загадок і прислів`їв «Народ скаже, як зав`яже»

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Повідомлення і записування теми уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІV. Засвоєння теоретичних знань.

1. Пізнавальне завдання.

Визначити спільні і різні частини у словах СИНОНІМИ, ОМОНІМИ,

АНТОНІМИ.

2. Робота з підручником.

Опрацювання матеріалу с. 165-167.

Вивчити визначення, добираючи приклади із вправи 365.

V. Закріплення знань і вироблення вмінь.

1. До слів ТВЕРДИЙ, ДАЛЕКО, ВДЕНЬ, ПОЧАТОК, ТЕМРЯВА. Добрати

антоніми, скласти з ними речення.

2. Виконання вправ підручника: 366 (ІІ рівень), 368 (ІІІ рівень),

370 (ІV рівень).

3. Виписати антоніми з прислів’їв:

Краще гірка правда, ніж солодка брехня.

Багатому свято, а вбогому діла багато.

Мала праця краща за велике безділля.

4. Відгадати загадки, підкреслити антоніми.

Вдень бідніє, а вночі ясніє. (Місяць)

Стара скриня, а нове віко. (Став і лід)

Голодна – мукає, сита – жує, всім дітям молоко дає. (Корова)

5. Складання речень з антонімами: СКУПИЙ – ЩЕДРИЙ, ДАЛЕКИЙ –

БЛИЗЬКИЙ. (ІІ рівень)

6. Усна розповідь про собаку з антонімами: ДОБРИЙ – ЗЛИЙ, ВЕЛИКИЙ –

МАЛЕНЬКИЙ, БІЛИЙ – ЧОРНИЙ, БІГТИ – СТОЯТИ, ЛЮБИТИ –

НЕНАВИДІТИ, ДРУГ– ВОРОГ. (ІІІ рівень)

Фізкультхвилинка

7. Твір-мініатюра за малюнком з використанням антонімів. (IV рівень)

8. Гра «Примхливі антоніми»

Добери відповідні антоніми.

Спокійний хлопець. – (Жвавий хлопець)

Спокійне життя – (Бурхливе життя)

Спокійне море – (Штормове море)

Свіжий хліб – (Черствий хліб)

Свіжий комірець – (Брудний комірець)

Свіже повітря – (Забруднене повітря)

Свіжий огірок – (Зів`ялий або солоний огірок)

Висока гора – (Мала гора)

Висока посада – (Низька посада)

Висока нагорода – (Невелика нагорода)

Обґрунтувати свій вибір.

9. «Згоден – Не згоден – Обґрунтуй!»

Слова ВОДОСТІЙКИЙ І СУХОСТІЙКИЙ, ПРЯМОЛІНІЙНИЙ І

КРИВОЛІНІЙНИЙ – антоніми.

VІ. Підсумки уроку

1. Підсумкова розповідь вчителя про стилістичну роль антонімів як засобу

контрастної характеристики образів, предметів, явищ.

2. Оцінювання роботи учнів на уроці.

VІІ. Домашнє завдання

Вправа 367 (ІІ рівень), 367 (ІІІ рівень), 371 (IV рівень).

Урок 8

Тема уроку. Етимологія. Етимологічний словник української мови

Мета уроку: ознайомити учнів з поняттям етимологія, з будовою

етимологічного словника;

формувати вміння працювати з етимологічним словником;

збагачувати лексикон учнів;

формувати інтерес до вивчення мови.

Обладнання: етимологічний словник

Хід уроку

І. І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

Мотивація діяльності учнів.

У нашій мові тисячі слів. Де, коли, ким вони придумані? Яких змін

зазнавали? На ці питання дає відповідь наука етимологія. Знання історії

походження слова, розуміння, якими шліхами воно прийшло у нашу мову,

допоможе учням правильно його розуміти, визначати будову, а, отже, і правильно

писати.

ІІІ. Засвоєння нових знань.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу:

Довідкове бюроЕтимологія грецьке слово, воно складається з двох

частин: етимон означає «істина», логос – «слово», «вчення»Отже, етимологія – це вчення про істинне, тобто

первісне значення слова. Це також розділ мовознавства, який вивчає походження слів. Про походження того чи іншого слова можна дізнатися в Етимологічному словнику.

2. Підготовлені учнями повідомлення, про речі, які нас оточують, про

походження їхніх назв.

Невідоме про відоме

Розводити к о н е й люди

почали дуже давно — ще у

бронзовому віці. На території України,

її степів, у VII—II I ст. до н. е. жили

скіфи, які вважалися визначними

спеціалістами в конярстві. Це була

найважливіша галузь їх господарства:

кінь був єдиним засобом пересування,

давав м'ясо, молоко, шкіру. Слово кінь

було в мові давніх слов'ян, тільки воно мало тоді трохи іншу форму: у «Слові о

полку Ігоревім» є ця форма — комонь (ще раніше було комнь, а до цього —

ковнь). У римлян кінь мав назву кабаллус (правда ж, близько до нашого

к о б и л а ? ) . Слово кінь — основна назва цієї тварини в українській мові, а

слово лошадь — у російській. Проте так було не завжди. Російське слово лошадь

з'явилося досить пізно й було створено на тюркській основі. У тюркських мовах

кінь — алаша. А оскільки початковий а в словах не властивий ні російській, ні

українській мовам, то й у цьому слові він загубився. В українській мові слід від

алаша теж залишився — це лоша, лошак

Здавалося б, уже хто-хто, але к і т, ота киця, що йшла

по водицю та й упала у криницю, не може бути чимось чужим,

привізним. Та все ж кіт — чужинець, гість з далеких країв.

Наша домашня кішка походить не від європейської дикої

кішки, а від єгипетської (нубійської), так званої буланої

кішки. Мабуть, перші свійські коти були у слов’янських

країнах великою дивиною. Вони привезли з собою й ім'я, яке походить з

народної латини. Там каттус означало «дика кішка». В інших народів Європи

теж немає власного найменування цієї тварини — усі назви запозичені. До речі,

кішка належить до «солідної» родини: лев, тигр, леопард, рись, гепард — її

родичі. Крім кішки, з усієї родини вдалося приручити лише гепарда: з ним

полювали на антилоп.

«Цариця квітів» — т р о я н д а має в

українській мові, в її говірках кілька назв: це і

троянда, і роза, і рожа, і ружа. Рослина — родом з

Передньої Азії. Звідти ж, з Ірану, походить і її

назва. Квітку розводили і культивували ще греки

і римляни, у них вона звалася рддон (грецьке),

роза (латинське). З латині слово прийшло в

німецьку мову, а з німецької — в російську. В

українську мову вживане на західних землях слово ружа прийшло через

польську (ружа) і чеську (руже) теж з латинської. Слово це в українській

мові прислужилося для називання двух квіток — троянди і мальви, яку

звуть ще й р о ж а . Слово троянда походить з грецької мови, де ця

квітка звалася тріандафіло — «тридцятипелюсткова». По дорозі до нас

пелюстки (філо) загубилися.

Значно пізніше — і прямо з

латинської мови прийшло до нас слово

р о м а ш к а . У російську мову воно

потрапило книжним, писемним

шляхом. У середньовічній латині ця

рослина звалася хамемелюм романа —

«ромашка римська» — і славилася

своїми лікувальними властивостями.

Швидке «вкорінення» назви у нас пояснюється величезною популярністю

ромашки як ліків, а дізнавалися про неї з різних «лікувальників» і «травників», де

її називали роман, романова трава, романовий цвіт. Частина наших назв,— а

в українській мові ця рослина має їх кілька,— прийшла з польської мови й

поширилася також на білоруську мову та на південні говірки російської мови. Це

рожен, ром’янок, роман, романець, ромнянок, руманець та ін. І в наш час

ромашка — лікувальний засіб; хоча чудес вона й не робить, а проте вірно

служить людині.

Земляки баклажанів — о г і р к и : вони також

родом з Індії, де їх культивують уже понад три

тисячі років. Наші огірки, а особливо ніжинські

— мізерна дрібнота порівняно з велетнями, які

ростуть на їх батьківщині: там вага огірка — до

4,5 кілограма, довжина — до метра. І хоча

огірок — це вода (96%), проте в ньому є вітамін А — вітамін росту, а також

мікроелементи, корисні для людини. Огірки дехто просто любить, а дехто без

них жити не може. Так було з римським імператором Тіберіем, який вимагав

цілий рік подавати йому на обід свіжі огірки. А де було їх узяти, коли ще

теплиць не винайшли? Довелося вдаватися до хитрощів: ящики з розсадою

ставили на колеса й повертали за сонцем, щоб на розсаду цілий день лилося

сонячне світло й тепло. Так пришвидшувався ріст розсади, а решту робив

клімат.

Назва огірок з'явилася у нас пізніше; спочатку це був огур, а вже звідси

й зовсім близько до грецької назви огірка — агурос. У грецькій мові агурос

пов'язане з аорос — «недозрілий»; адже огірки їдять саме недозрілимиЛЯк

правило, йому протиставляють диню, .яку їдять лише спілою.

Оті б у р я к и рядочками», що «стеляться листочками» і про які співається

в пісні, такі ж давні, як і людська цивілізація. Вони росли вже в саду

вавілонського царя Мардуканнал-Іддіна два

тисячоліття тому. Ця рослина звалася мангольд, з її

листя готували салати. Мала пройти ще тисяча

років, аж поки вавілонські, арабські й перські

селяни довели, що корінці цієї рослини солодші за

листя. І в той час як Схід уже вживав у їжу корені,

хоч дрібні й не дуже смачні, Європа продовжувала

їсти салати з бурякового листя. Східна порода

буряків стала відома європейцям лише після

хрестових походів. Ці нові буряки спочатку висівали

в садах, а потім і на городах, поряд з мангольдом. Від цих двох рослин і пішли

всі сучасні буряки (пригадаємо кольори сучасних буряків: оранжеві — кормові,

червоно-фіолетові — столові, білі — цукрові). Про батьківщину буряків єдиної

думки немає (називають Азію, Сіцілію). До нас буряки припливли торговельним

шляхом «з варягів у греки» (тільки навпаки) — по Чорному морю і Дніпру вони

були завезені в Київську Русь, звідси занесені в Польщу, Литву та інші країни. У

багатьох мовах буряки мають схожу назву, порівняйте: у візантійців севкла,

севкула, сеутлон, у старослов'янській мові свекль, у давньоруській севкль, у

російській мові свекла, в литовській мові — квіклось, в албанській — сфекла, в

угорській — цекла. Наша назва — буряк походить із середньовічної латині, де

ця рослина звалась бораго. Сліди цього слова знаходимо в чеській і польській

мовах (борак, бораг, бурак), у сербо-хорватській мові (борак).

Фізкультхвилинка

ІІІ. Закріплення знань і вироблення вмінь

1) На основі відомого спробуйте з`ясувати походження слова

1. По латині перо буде пенна. Яке слово походить від нього і є

обов'язково в кожного школяра?

2. Білу глину, що прийшла з острова Крит як будівельний матеріал в

Італію, римляни називали крета, а німці крайде. Назва якого необхідного в школі

предмета походить від цих слів?

3. Слово рука утворилося від праслов'янського renkti (ренкті) —

«збирати, загрібати», тобто рука — це те, що збирає, загрібає. А звідки по

ходить слово ручка і як воно пов'язане із значенням слова рука?

4. Слово азбука утворене від назв перших літер кирилиці азъ — «я» і

боукы — «буква»: аз+буква азбуква — азбука.

Поясніть, як утворилися слова алфавіт, абетка.

2) Завдання-гра «Назвіть ім’я і назву страви»

1. Сім славнозвісних подвигів здійснив цей герой давньогрецької

міфології. Греки його називали .... А втім, скажіть краще, як називали

його стародавні римляни? Бо саме з латинським іменем пов'язані назви

кінофільму "Подвиги ..." й улюблена страва англійців. Та й ваші мами щоранку

вас годують нею, щоб росли здоровими і сильними, як ....

2. Один англійський лорд, завзятий картяр, не бажаючи ні на мить

відриватися від улюбленої гри, винайшов спосіб повечеряти під час гри, не

забруднивши пальців: шматочки шинки чи сиру він клав між двома скибками

хліба. Страву почали називати його ім'ям - ....

IV.Підсумки уроку

- Що нового дізналися на уроці?

V. Завдання додому

Пояснити походження назви нашої країни.

Урок 9

Тема уроку. Урок-практикум. Повторення вивченого з теми

«Лексикологія»

Мета уроку: поглибити і систематизувати знання учнів про омоніми,

синоніми, антоніми, домогтися розуміння значеннєвих

відмінностей між ними, вдосконалювати вміння дітей

правильно вживати слова цих лексичних груп у мовленні,

користуватися тлумачним словником.

Матеріал до уроку: збірник Стельмахович,

підручник Ющук, роздаткові картки

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя

ІІ. Складання усного висловлювання про спільні і відмінні ознаки

омонімів, синонімів, антонімів.

ІІІ. Аналіз художнього тексту

(збірник Стельмахович)

Визначити у тексті однозначні і багатозначні слова, слова, вжиті у

переносному значенні.

IV. Робота з картками (дібрати синоніми)

V. Складання словосполучень (до синонімів додаються слова з дужок)

РАДО, ЗАЛЮБКИ (ЗУСТРІЧАТИ, НАПИСАТИ);

ПІДНЕСЕНИЙ, СВЯТКОВИЙ (НАСТРІЙ, ОДЯГ);

НЕ ЛЮБИТИ, НЕНАВИДІТИ (МОЛОКО, ВІЙНУ);

СТАРИЙ, СТАРОВИННИЙ (МОНЕТА, ТОПОЛЯ);

МІЦНИЙ, МОГУТНІЙ (КУЛАК, ДУБ)

VI. Доповнити або перебудувати речення, щоб висловлена в них думка

не була двозначною.

1. Діти йшли до балки.

2. Оленці дуже сподобалася байка.

3. Здалеку було видно ключ.

4. Кран не працював.

5. На столі лежав лист.

VII. Робота з картками

Переклад слів-антонімів, введення їх у словосполучення і речення.

VIII. Твір-мініатюра за малюнками (ІІІ рівень)

ІХ. Відредагувати текст уникаючи

повторення (роздаткові картки) (ІІ рівень)

Х. Підсумкова бесіда про значення

слова як основної одиниці мови, про

необхідність не тільки розуміти слово, але й доречно вживати його.

ХІ. Завдання додому: запитання для самоперевірки (с. 172-173).

Урок 10

Тема уроку. Узагальнення й систематизація вивченої теми «Лексикологія»

Мета уроку: систематизувати й узагальнити вивчене; вдосконалювати й

розвивати вміння і навички, користуватися багатством української лексики;

розвивати почуття колективізму, відповідальності за спільну справу, впевненості

у своїх силах; виховувати любов до рідної мови, свого народу, його традицій

Внутрішньопредметні зв’язки: культура мовлення і стилістика, граматика.

Міжпредметні зв’язки: українська література.

Тип уроку: повторення й узагальнення вивченого

Форма уроку: урок-змагання

Обладнання: комп’ютери, словники, дидактичний матеріал.

Методи, форми, прийоми: наочні, cловесні, практичні, інтерактивні ( «Мозковий

штурм», «Робота в групах»), групові, бесіда, повідомлення, робота зі словниками

Девіз:

Працюємо дружно, плідно, сумлінно,

Щоб вивчити мову свою на

«відмінно»!

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Вступне слово вчителя

Ми з вами вивчили розділ «Лексикологія». Навчилися розрізняти антоніми,

синоніми, омоніми та пароніми, визначати однозначні та багатозначні слова,

пряме та переносне значення слова. Сьогодні ми узагальнимо вивчене та

перевіримо, як ви підготувались до контрольної роботи.

Цей урок пройде в незвичайній формі – у формі змагання. Весь клас ділиться

на три команди, які будуть змагатися за звання кращих знавців лексикології.

ІІІ. Лексична розминка ( метод «Мозковий штурм»)

Відгадайте загадки:

1 команда

Я у дверях, у замку, я і в нотному рядку;

Можу гайку загвинтити і у вирій полетіти,

Телеграму передати, таємницю розгадати. (Ключ)

Яке місто літає? (Орел)

2 команда

Яку частину слова можна у землі знайти? (Корінь)

Яку країну влітку носять на голові? (Панама)

3 команда

Зрізаю я траву, колосся, в дівчат я сплетена в волосся.

А ще я суші довга стрічка, що забігає в море, річку. (Коса)

Яку річку можна переломити? (Прут)

Давайте згадаємо, як називаються ці слова. Омоніми – це…

IV. Тренувальні вправи

Вибірковий диктант

►  Послухайте поетичні рядки. Випишіть омоніми.

Думи мої, думи мої, 

Квіти, мої діти. 

Виростав вас, доглядав вас. 

Де ж мені вас діти?

Т. Шевченко

Поезії ясне світило. 

З тобою жить, тебе любить! 

Понад сто років ти світило, 

І будеш вічно з нами жить.

Т. Шевченко

Скільки років виповнилося з дня народження Великого Кобзаря?

Визначте лексичне значення слів за Тлумачним словником.

Творче завдання

► Складіть 2 речення зі словами так, щоб ці слова були омонімами:

1 команда 2 команда 3 команда

Ніс, ніс Бал, бал Череда, череда

► Прочитати каламбури. До якої частини мови належить кожне з виділених слів?

1 команда

Їжачиха сину ш и л а 

Чобітки без голки й ш и л а. 

2 команда

Не ховайсь, Бровко, у  б у д у, 

Я тебе сварить не б у д у. 

3 команда

Лева кинули за ґрати, 

Хочуть Лева з а к у в а т и. 

Просить Вовка він з а г р а т и, 

А Зозулю – з а к у в а т и.

Гра «Хто швидше?»

► До вказаних словосполучень доберіть синоніми та антоніми і заповніть

таблицю.Наприклад:

Словосполучення Синонім Антонім

Свіжий вітер холодний теплий

Свіжий колір насичений тьмяний

Свіжий погляд бадьорий заморений

Картка №1

Словосполучення Синонім Антонім

Свіжий хліб м′який черствий

Свіжа газета сьогоднішня вчорашня

Свіжа риба жива морожена

Свіжі огірки зелені солоні

Свіжа сорочка чиста брудна

Свіже обличчя бадьоре заморене

М’як…, сьогоднішн…, бадьор…, зелен…, чист…, жив…, черств…, солон…,

брудн…, заморен…, морожен…, вчорашн…

Пригадаймо, що таке синоніми та антоніми.

►   Розташувати синоніми в порядку наростання, знайти стрижневе слово.

САДИБА оселя, двір, дворище

СВІТИТИСЯ сяяти, виднітися, блищати

СВІТИТИСЯ (виражати радість, почуття) сіяти, іскритися, променіти.

Що становлять ці слова?

► Фізкультхвилинка

Трава низенька-низенька, ( Всі присіли)

Дерева високі-високі.(Піднімають руки вгору)

Вітер дерева колише-гойдає(Обертаються)

То вліво, то вправо нахиляє (Нахил вправо, вліво)

То вгору, то назад, (Потягуються вгору, назад)

То вниз нагинає. (Нагинаються вперед)

Птахи летять – відлітають, (Махають руками)

А учні тихенько за парти сідають.(Всі сідають)

►  Визначте, яке слово зайве. Чому? Доберіть до слова, що є третім зайвим,

антонім.

Картка №2

1 команда

День, ніч, ранок.

Веселий, швидкий, сумний.

Казати, мовчати, стояти.

2 команда

Любити, ненавидіти, радіти. 

Чужий, рідний, близький. 

Добро, зло, радість.

3 команда

Працьовитий, ледачий, корисний.

Радість, печаль, щастя.

Байдикувати, працювати, говорити.

►  Випишіть із прислів’їв антоніми

1. Вчення світ, а невчення — тьма. 2. Як є початок, то буде й кінець. 3. Правда

кривду переважить. 4. Взимку сонце так сміється, що вікна плачуть. 5. М'яко

стелить, та твердо спати.

Згадайте, що таке прислів’я?

Прислі́в’я — мала форма народної поетичної творчості, короткий,

ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок.

Проблемне завдання

► До поданих паронімів доберіть слова так, щоб утворилися нормативні

словосполучення. Запишіть їх у зошити.

Усім командамКартка №3

Виголошувати промову

Оголошувати закон

Адресат одержувач

Адресант відправник

Адрес ювілейне

привітання

Адреса місце проживання

Промову, закон; відправник, одержувач; місце проживання, ювілейне привітання.

Картка №4До слів, вжитих у прямому значенні, дібрати слова у переносному значенні.

Лист берези Поштовий, похвальний

Чисті руки Совість, небо

Золоті сережки Руки, пора

Робота зі словниками

► Виписати із словника 2 багатозначних слова і 2 омоніми з їх значеннями.

Картка №5

Крило ( з електронного тлумачного словника http://eslovnyk.com/)

-а. с.р.

1) Літальний орган птахів, комах та деяких ссавців (напр., кажанів).

Бра́ти під [своє́] крило́ — брати когось під свою опіку, захист.

2) діал. Плавець (у риб).

3) Нерухома відносно корпусу плоска поверхня літака (планера тощо), що

підтримує його в повітрі під час польоту.

4) тех. Обертальна лопать вітряка. || Обертальна лопать турбіни, колеса пароплава

тощо.

5) Підводна частина корпусу швидкоплавного судна, що утримує його в

максимальному надводному положенні під час руху.

6) Бляшаний дашок над колесом автомашини, екіпажа тощо для захисту від пилу,

болота.

7) Робоча частина мотовила жниварки, хедера комбайна тощо, яка нагинає

скошувану масу до різального апарата та відкидає її набік.

8) Бокова частина будівлі, споруди, якоїсь площини тощо.

9) Бокова частина бойового порядку; фланг.

10) Крайнє угруповання якої-небудь політичної організації, напрямку тощо.

Супутник ( з електронного тлумачного словника http://eslovnyk.com/)

-а, ч.р.

1) Той, хто йде, їде, подорожує і т. ін. разом із ким-небудь. || Той, хто постійно

перебуває, живе, працює і т. ін. з ким-небудь. || перен. Те, що завжди потрібне

кому-небудь і постійно супроводжує його.

Супу́тник життя́ — про чоловіка (у 2 знач.).

2) Те, що тісно пов'язане з чим-небудь. || Те, що росте, зустрічається і т. ін. разом

із чим-небудь або поблизу чогось.

Мі́сто-супу́тник — місто, яке розташовується в приміській зоні великого міста й

має з ним безпосередні виробничо-економічні та культурні зв'язки.

3) Небесне тіло, яке рухається навколо планети або зірки.

Шту́чний супу́тник — запущені у космос із дослідницькою метою снаряд,

пристрій, які рухаються за інерцією навколо небесного тіла.

4) Про філіал промислового підприємства.

Коса

Коса (заплетене волосся)

Коса (інструмент для косовиці, заготівлі сіна)

Коса (морська чи річкова мілина)

Кран

Кран (для підіймання і переміщення вантажів)

Кран (для перекривання води, газу тощо)

Кран ( умивальника)

Редагування речення

► Відредагуйте речення та запишіть їх у зошити

Картка №6

1 команда

Шевченко являється основоположником української літературної мови.

2 команда

Директор школи об’явив подяку учасникам спортивних змагань.

3 команда

На слідуючому тижні відбудеться конкурс читців.

Проба пера

►  Доберіть такі слова, щоб вони у вірші римувалися. Спишіть, розкриваючи

дужки.

Як виросту, збудую (дім, хату, будиночок),

На хаті колесо (прикріплю, приладнаю, приб'ю),

А там я поселю (крилату, летючу),

Лелечу, клекітну (пару, сім'ю, родину).

Нехай розводиться, (селиться, гніздиться).

По всіх деревах і (будинках, хатах, оселях),

Нехай мені щоночі (здається, сниться, вживається).

Що я літаю наче (птиця, птах).

Тест

► Підручник с. 172

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗМАГАННЯ

Оцінювання роботи учнів.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

► Учитель читає вірші, учні називають, про що (антоніми, синоніми, омоніми).

Три брати жили на світі, Був один з них працьовитий. Ну, а другий

хвальковитий. Третій був ледачий дуже. Слухай казку про них, друже. День і ніч

брати сварились І ніколи не мирились. Все, що перший будував, Другий миттю

руйнував. Той мовчить, а той кричить, Той хоробрий і правдивий. Той брехливий,

полохливий. Дуже горді й незалежні. Абсолютно протилежні. У мові вони

живуть, їх... (антонімами) звуть.

Хто порівнятися може зі мною: Я і прекрасний, чарівний, казковий. Роблю

все скоро, швидко, раптово. Є в мене хата, будинок і дім І звуть мене... (синонім).

Розрізняти нас не кожен може — Звуки всі і наголос в нас той же, А

приглянься: як поміж братами, Є відмінність і між нами. (Омоніми)

Рефлексія

На уроці я:

Повторив та узагальнив... Зрозумів... Що сподобалось або ні…

VІІ. Домашнє завдання.

Повторити параграф

Достатній рівень

►  Доберіть прислів’я, приказки, загадки, де були б використані групи слів за

значенням.

Високий рівень

►  Напишіть казку про синоніми, антоніми, омоніми у мові.

Урок 11

Тема: Групи слів за значенням (синоніми, антоніми, омоніми)

Мета: розширити уявлення учнів про групи слів за значенням; розкрити поняття

синонімічні ряди, навчити користуватися словниками; вчити п’ятикласників

свідомо підходити до розуміння значення і використання слова, добирати

синоніми й антоніми, доцільно вживати їх у власному мовленні; збагачувати

активний словник учнів, виховувати мовне чуття, увагу до слова, високу культуру

мовлення.

Тип уроку: урок-подорож

Обладнання: малюнки, таблиця, словники, підручник, мультимедійна презентація

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

1. Вступне слово вчителя

Діти, сьогодні ми вирушимо у міжпланетну подорож у країну «Лексикологію»

на планети Синонімів, Антонімів та Омонімів. Щоб потрапити на ці планети,

треба мати неабиякі знання про країну, до якої ми вирушаємо. У дорозі на нас

чекає багато перешкод і випробувань До речі, а хто пояснить мені значення назви

країни Лексикологія? (Один учень дає визначення поняття.)

А вирушимо ми у подорож на ракеті «Лексика». А що означає ця назва, скаже

мені хтось із вас. (Один учень дає визначення поняття лексика.)

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

1. Естафета «Космічний словник»

Щоб отримати допуск до нашої ракети ми проведемо естафету «Космічний

словник».

Ви повинні пояснити лексичне значення кожного слова (усно).

1. Космонавт (людина, яка літає в космос).

2. Космічний (той, що стосується космосу).

3. Космічний корабель (...).

4. Землянин (...).

5. Космос (...).

6. Космонавтика (...).

7. Супутник (...).

Ви досить добре знаєте «космічні слова», тому можна вирушати у

відкритий космос.

Планета Синонімів

Ми потрапили на планету Синонімів, тут живуть слова-побратими, тобто ті,

які в усьому готові стати за свого названого брата, прийти на допомогу.

Синоніми – слова різні за звучанням, але однакові або близькі за значенням:

швидкий, прудкий, хуткий, моторний. Два або кілька синонімів утворюють

синонімічний ряд. Синоніми допомагають точніше висловлювати думку,

уникнути повторення однакових або співзвучних слів.

2. Гра «П'ятий зайвий»

1. Вести мову, розмовляти, говорити, співати, виголошувати.

2. Смуток, журба, скорбота, сміх, печаль.

3. Сильний, дужий, слабкий, потужний, міцний.

4. Хуртовина, дощ, віхола, завія, хурделиця.

5. Чемний, привітний, грубий, люб'язний, делікатний.

3. Формування синонімічного ряду

Шановні друзі, на нас летить метеорит! Щоб уникнути зіткнення з ним, нам

потрібно повернути вбік. Завдання таке: складіть із поданих слів синонімічні

ряди. Кожне слово це крок від метеорита. Хто зробить найбільше кроків і складе

найдовший синонімічний ряд, той і звільнить нас від зіткнення.

— Дружити - приятелювати, товаришувати, ладити, брататися;

— сучасний - найновіший, нинішній, сьогоднішній, модерний, теперішній;

— минулий - дотеперішній, попередній, колишній, тодішній, пережитий.

— хуга - метелиця, хуртовина, заметіль, віхола, завія.

4. Гра «Знайди зайве слово»

Ми уникли зіткнення, але схоже збилися з курсу, щоб виправити ситуацію

нам потрібно знайти зайве слово є у синонімічному ряду:

а) відвертий, нелукавий, працьовитий;

б) чемний, ґречний, слухняний;

в) сміливий, безстрашний, мужній;

г) друг, приятель, товариш.

Планета Антонімів

5. До поданих слів доберіть протилежні за значенням слова. Прочитайте перші

літери дібраних слів і дізнаєтесь на яку планету ми потрапили. Яке вийшло

слово?

Пасивний – активний,

день – ніч,

голосно – тихо,

песиміст – оптиміст,

вчений – неук,

колективний – індивідуальний,

багато – мало

Антоніми – слова протилежні за значенням. Виступають парами і завжди

належать до однієї частини мови: світло – темрява, світлий – темний.

6. Творче списування

Записати прислів'я. Замість рисок вставити потрібні слова-антоніми.

1. Занедбаєш науку в _, пошкодуєш у старості.

2. Руки білі, а сумління _ .

3. Де багато слів, там _ діла.

7. Робота в зошиті

Запишіть текст, дібравши до нього заголовок. Вставте пропущені букви.

Доберіть до виділених слів антоніми.

З...ма. Чи всі рослини сплять у з...мовому лісі? Товста сні-гова ковдра і міцний

килим опалого листя надійно вкрили лісову з...млю від морозу. Вона волога і

ж..ва під снігом.

Сплять кущі і в...летні-д...рева. Але й тепер вони дихають. Глибоко в з...млі

кінчики їхніх коренів пот...хенько працюють.

Вони смокчуть ж...влющі з...мні соки (Крюкова).

Планета Омонімів

Омоніми – слова, однакові за звучанням, але різні за значеннями: лава – вид

меблів для сидіння; лава – бойовий порядок; лава – розплавлена маса, що витікає

з вулкана.

8. Гра «Уточни одним словом»

Ми з вами на планеті Омонімів. Щось тут нічого не зрозуміло. Жителі цієї планети

ставлять перед вами завдання: «Уточни одним словом».

Захід – іти на захід, важливий захід.

Лист – пожовклий лист, лист від товариша.

Літні – літні канікули, літні люди.

Лютий – лютий мороз, місяць лютий.

Мати – мати друзів, рідна мати.

Пара – пара голубів, водяна пара.

Лава – дерев'яна лава, вулканічна лава.

Балка – глибока балка, залізна балка.

Чайка – морська чайка, козацька чайка.

9. Складіть речення з поданими словосполученнями. Підкресліть омоніми.

Надпишіть, якими частинами мови вони виражені.

1. Важлива справа. Стати справа.

2. Рідна мати. Мати книгу.

3. Добре яблуко. Працювати добре

10. Прочитайте народні прислів'я, визначте в них омоніми

Дівчина без коси не має краси. Коси, коса, поки роса. Найшла коса на

камінь.

Усім козак, тільки оселедець не так. Заробив на сіль до оселедця.

Сім подорожніх на віз, аби тільки кінь віз.

Як голова сивіє, то людина мудріє. Не той голова, що дуже кричить, а той,

хто вміє навчить. Чоловік у домі голова, а жінка душа.

IV. Закріплення знань, умінь і навичок

11. Робота зі словничками

Отже, ми здійснили дуже цікаву подорож, але вже час повертатися додому. Але,

щоб це зробити, треба добре знати зоряну карту й гарно в ній орієнтуватися. А

картами стануть для вас словники антонімів і синонімів. Працювати з ними будуть

двоє учнів, яким потрібно дібрати антоніми до слів: ввічливий – нечемний, глибокий

– мілкий, захист – обвинувачення, зневажати – поважати, схвалювати –

заперечувати, щедрий – скупий.

Іншому учневі пропонується дібрати за словником синоніми до слів: балакучий

(говіркий, балакливий, гомінкий, гомінливий, язикатий, щебетливий, цокотливий),

грубощі (нечемність, грубість, грубіянство, брутальність), зичливий

(доброзичливий, прихильний, невимогливий, терпимий, поблажливий).

Доки двоє учнів працюють з картами-словниками, інші учні повинні

розібратися з умовними позначками на карті, а для цього їм потрібно пояснити

значення слів-омонімів: лисичка (тварина) – лисичка (гриб), байка (твір) – байка

(тканина), кран (водопровідний) – кран (підіймальний), боронити (орати) –

боронити (захищати).

V. Підсумок уроку

1.Чи сподобалась вам сьогоднішня подорож?

2.Про які групи слів за значенням ви можете розповісти?

3.Як називається наша ракета й що ця назва означає?

4.Складіть декілька речень про космічну подорож.

VІ. Домашнє завдання

Усно відповідати на запитання с. 173, підготуватися до контрольної роботи.

Урок 12

Тема уроку. Контрольна робота з теми «Лексикологія» (тести).

Читання мовчки художнього тексту

Мета уроку: перевірити знання учнів з лексики, вдосконалювати

вміння і навички застосовувати набуті знання практично

Матеріал до уроку: посібник «Тематична перевірка навчальних

досягнень учнів», текст для перевірки читання

мовчки.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Тести з теми «Лексикологій»

1. Виписати словосполучення, у яких є слова з переносним значенням.

Гримить грім. Гримить пісня. Солодкий сон. Солодкі яблука. Ліс дрімає.

Дитина дрімає. Золоті руки. Золотий перстень.

2. До поданих слів дібрати синоніми.

СМІЛИВИЙ –

АРОМАТНИЙ –

ПРИЯТЕЛЬ –

РОБИТИ –

3. Скласти по два речення з даними словами так, щоб ці слова були

омонімами.

КРАЙ, НІС.

4. Підібрати до поданих слів антоніми:

ДРУГ, РІДКО, ТАК, СТВЕРДЖУВАТИ, ВНИЗ, СУХИЙ, УБОГИЙ,

ШИРОКО, ЗЛО.

5. Скласти словосполучення зі словами МОРЕ, КЛЮЧ, у прямому і

переносному значенні.

6. Із поданих слів скласти синонімічні групи.

ВЕЛИКИЙ, ПЛАКАТИ, КОЛЕГА, ЗДОРОВЕННИЙ, ПРИКРАШАТИ,

ОСТАННІЙ, ХНИКАТИ, ДРУГ, КВІТЧАТИ, ГІГАНТСЬКИЙ, КВИЛИТИ,

ПРИЯТЕЛЬ, ОЗДОБЛЮВАТИ, ОСТАТОЧНИЙ, ГРАНДІОЗНИЙ, РАДИТИ,

ТОВАРИШ, КІНЦЕВИЙ, УКВІТЧУВАТИ, ЗАВЕРШАЛЬНИЙ.

7. У поданих реченнях підкреслити омоніми.

Щоб хліб мати, треба добре працювати. Мати сина виглядає. Діти

взялися за руки і утворили коло. Коло будинку зупинилась машина.

8. У наведених реченнях замінити неправильно вжиті слова.

У садку співали горобці. Додому брат приїхав літом. Туди можна

доїхати любим трамваєм.

9. У поданих словосполученнях визначити, де багатозначні слова, а де

омоніми.

Ключ від дверей – гірський ключ;

Солодке життя – солодка кава;

Уважна мати – мати гарний голос;

Мила руки – купила мила;

Вовчий слід – вовчий апетит

10. Переписати речення. Іменники з не замінити синонімами.

Несподіваність запитання вразила мене (Раптовість).

Почалася осіння негода (слякоть)

Український народ відстояв незалежність (свободу)

11. Вставити у запропонованих реченнях пропущені слова.

Дати визначення цих слів.

Занедбаєш науку в ... , пожалкуєш в старості.

Руки білі , а сумління ...

Треба нам радіти, бо в нас вчаться старі й ...

Де багато слів, там ... діла.

Добрий борщик, та ... горщик.

12. Пояснити значення фразеологізмів:

а) ні тепер ні в четвер – (ніколи)

ні сіло ні впало – (несподівано)

стояти над душею – (набридати)

як мокре горить – (повільно, ледве-ледве)

З одним фразеологізмом скласти речення

б) Дібрати синонімічні фразеологізми.

ПЛАКАТИ – нюні розпускати,

ЗАПАМ’ЯТАТИ – записати на чолі, зарубати на носі,

ПЕРЕМАГАТИ – давати відсіч, брати верх.

IV. Контрольне читання мовчки

Текст «Дружба» (за О.Копиленком)

V. Підсумок уроку