Проект “Створення потенціалу для низьковуглецевого...

1

Проект “Створення потенціалу для низьковуглецевого росту в Україні”

Аналітична записка №2

Консультант В. Ласкаревський

Підготовлено для

Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй

Київ

вересень 2013

2

Зміст

1. Технічний огляд національної системи моніторингу парникових газів і правил

моніторингу, звітності та верифікації в Україні .................................................................. 5

1.1 Визначення терміну «Установка» .................................................................................... 10

2. Відповідні зміни, вдосконалення і подальші заходи, що необхідні для цілей

розробки та планування політики низьковуглецевого розвитку ..................................... 12

3. Рекомендації з ідентифікації та вибору видів діяльності, та перелік парникових газів

для покриття системою МЗВ ............................................................................................... 14

3.1 Короткий огляд існуючих у світі систем МЗВ ................................................................ 14

3.2 Рекомендація щодо мінімальних значень щорічних викидів ПГ на установці для

включення у систему МЗВ в Україні ............................................................................... 17

3.3 Рекомендації щодо переліку ПГ і видів діяльності установок для включення в

систему МЗВ в Україні ...................................................................................................... 18

4. Проект структури звітних даних на рівні установки ......................................................... 27

4.1 Можливі методології моніторингу ................................................................................... 27

4.2 Розрахунок викидів за стандартною методологією ........................................................ 27

4.3 Розрахунок викидів згідно методології балансу мас ...................................................... 28

4.4 Методологія на основі вимірювання ................................................................................ 29

4.5 Комбінація методологій .................................................................................................... 29

4.6 Структура звітних даних для установок .......................................................................... 29

4.6.1 Стаціонарне спалювання палива - стандартна методологія .......................................... 31

4.6.2 Від діяльності - виробництво чавуну і сталі.................................................................... 31

4.6.1 Від діяльності - виробництво доменного коксу .............................................................. 35

4.6.2 Від діяльності - виробництво феросплавів ...................................................................... 36

4.6.3 Від діяльності - виробництво цементу ............................................................................. 37

4.6.4 Від діяльності - виробництво аміаку ................................................................................ 38

4.6.5 Від діяльності - виробництво вапна ................................................................................. 38

4.6.6 Від діяльності - виробництво азотної кислоти ................................................................ 39

4.6.7 Від діяльності - виробництво адипінової кислоти .......................................................... 40

5. Пропозиції щодо проекту шаблона плану моніторингу та шаблону звіту про

моніторинг для установок ................................................................................................... 41

5.1 Проект змісту плану моніторингу .................................................................................... 41

5.2 Проект змісту звіту про моніторинг ................................................................................. 43

6. Джерела інформації ............................................................................................................... 44

3

Список таблиць

Таблиця 1. Зведена таблиця: покриття видів діяльності та ПГ системами МЗВ [5] ................. 16

Таблиця 2. Список ключових категорій за рівнем викидів ПГ в 2011 р. ([1] Таблиця П1.7.) .. 18

Таблиця 3. Викиди ПГ від промислових процесів в Україні в 2011 р. ....................................... 19

Таблиця 4. Рекомендований перелік категорій МГЕЗК для пілотної стадії впровадження

системи МЗВ в Україні ................................................................................................. 20

Таблиця 5. Викиди в категорії «Нафтопереробка» ....................................................................... 22

Таблиця 6. Викиди в категорії «Викиди, пов'язані з витоками» ([1] Таблиця 3.16) .................. 23

Таблиця 7. Викиди ПГ в категорії «Транспорт» ([1] таблиця 3.10) ............................................ 23

Таблиця 8. Викиди ПГ в секторі відходи в Україні за 2011 р., тис. т ([1] CRF, Table6) ........... 23

Таблиця 9. Категорії викидів ПГ з відносно низькими викидами в процентному

відношенні до сумарному викиду ПГ в Україні ......................................................... 25

Таблиця 10. Джерела викидів ПГ, для яких викиди ПГ в Україні в 2011 р. були відсутні ...... 25

Список рисунків

Рисунок 1. Блок-схема повноваження центральних органів виконавчої влади щодо

системи МЗВ в Україні ................................................................................................... 8

Рисунок 2. Блок-схема функціонування системи МЗВ .................................................................. 9

Рисунок 3. Схематичне зображення стандартної методології ..................................................... 28

Рисунок 4. Схематичне зображення методології на основі балансу мас .................................... 28

Рисунок 5. Схематичне зображення методології на основі постійного вимірювання .............. 29

4

Скорочення

АЕС атомна електростанція

АПК агропромисловий комплекс

ВВП внутрішній валовий продукт

ВДЕ відновлювальні джерела енергії

ГАЕС гідроакумулююча електростанція

ГПЗ Газопереробні заводи

ДАЕІ Державне агентство екологічних інвестицій України

ДССУ Державна служба статистики України

ДП Державне підприємство

ЗФЗ Загальноприйнятий формат звітності. ЄК Європейська комісія

ЄС Європейський союз

СТВ ЄС Система торгівлі викидами Європейського Союзу

ККД коефіцієнт корисної дії

КМУ Кабінет міністрів України

МГЕЗК Міжурядова група експертів зі зміни клімату

МЕА Міжнародне енергетичне агентство

НАНУ Національна Академія наук України

НКО Національний координуючий орган

НПЗ Нафтопереробні заводи

НТЗ Нижча теплотворна здатність

ОЕС Об'єднана енергетична система

ПАТ Публічне акціонерне товариство

ПГ парникові гази

РКЗК ООН Рамкова Конвенція ООН зі зміни клімату

СЕС сонячна електростанція

ТЕС теплова електростанція

ТЕЦ теплоелектроцентраль

ТПВ тверді побутові відходи

туп тонни умовного палива

http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=28011575

5

1. Технічний огляд національної системи моніторингу парникових газів

і правил моніторингу, звітності та верифікації в Україні

Кабінет міністрів України (КМУ) Розпорядженням від 25 травня 2011 р. № 577-р

затвердив Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-

2015 роки (далі Національний план). Пункт 60 цього плану зазначає, що «Підготовка та

подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів актів щодо забезпечення

функціонування системи державного обліку, моніторингу, звітності та проведення перевірок

достовірності даних стосовно антропогенних викидів парникових газів, а також щодо

створення національної системи обігу та торгівлі вуглецевими одиницями відповідно до

законодавства та їх адаптації до вимог екологічного законодавства Європейського Союзу в

рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом». Строки виконання

цього пункту плану визначені як червень 2011 р. – грудень 2015 р.

Для виконання вище зазначеного пункту Національного плану Державне агентство

екологічних інвестицій України (ДАЕІ), яке згідно зі своїм Положенням відповідає за ці

питання, розробило у травні 2013 р. проект закону щодо впровадження в країні системи

моніторингу, звітності та верифікації парникових газів (МЗВ) та передало його на

узгодження до Міністерства екології та природних ресурсів України. Міністерство вже

надало свої зауваження, частина з яких була внесена до проекту закону. На поточний час

(серпень – вересень 2013 р.) проект закону знаходиться на доопрацюванні в Міністерстві

екології та природних ресурсів України. Цей закон має створювати рамкові умови для

функціонування системи МЗВ. Деталі її створення, впровадження та функціонування будуть

узгоджуватися підзаконними нормативно-правовими актами.

Наведемо основні положення проекту закону «Про засади організації та здійснення

моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів».

У цьому документі визначені основні терміни щодо системи МЗВ а саме:

верифікаційний звіт – документ, що складається незалежною експертною

організацією за результатами проведення нею верифікації викидів парникових газів;

верифікація – процес підтвердження даних щодо обсягів викидів парникових газів,

відображених у звіті про моніторинг викидів, який здійснюється незалежною експертною

організацією;

викиди парникових газів – надходження в атмосферне повітря парникового газу чи їх

суміші від установки, що підпадає під дію цього Закону;

звіт про моніторинг – документ, що складається оператором установки за

результатами виконання плану моніторингу по кожній установці окремо та містить,

зокрема, інформацію про обсяг викидів парникових газів за звітний календарний рік;

моніторинг – процес систематичного збору, обробки та архівування інформації

відповідно до плану моніторингу з метою визначення фактичних обсягів викидів парникових

газів від установки;

незалежна експертна організація – юридична особа або фізична особа –

підприємець, резидент чи нерезидент, якій в установленому порядку акредитованим органом

з оцінки відповідності надано право на надання послуг з верифікації звіту про моніторинг;

оператор установки – юридична особа або фізична особа-підприємець у власності

або законному користуванні якої на території України перебуває установка;

6

план моніторингу – комплекс заходів, що розробляється, затверджується та

здійснюється оператором установки, спрямований на відстеження, оцінку та/або

вимірювання фактичних обсягів викидів парникових газів у встановлений період часу на

установці;

установка – стаціонарний цех, агрегат чи будь-який інший об’єкт господарської

діяльності, функціонування якого зумовлює викиди парникових газів.

У статті 5 проекту закону визначені суб’єкти державного управління у сфері

здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів, а саме:

Державне управління у сфері здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів

парникових газів відповідно до цього Закону здійснюють:

Кабінет Міністрів України;

центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної

політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (на поточний час -

Міністерство екології та природних ресурсів України);

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зміни

клімату та забезпечує виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та

Кіотського протоколу до неї (на поточний час - Державне агентство екологічних

інвестицій України);

інші уповноважені Президентом України центральні органи виконавчої влади у

відповідних сферах діяльності у порядку, встановленому законом.

Наступні статті встановлюють повноваження центральних органів виконавчої влади

по впровадженню та функціонуванню системи МЗВ в Україні.

Стаття 6. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері здійснення

моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів

Кабінет Міністрів України координує формування та реалізацію державної політики у

сфері моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів.

Кабінет Міністрів України:

1. встановлює порядок державного обліку установок, які здійснюють викиди парникових

газів;

2. встановлює порядок здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів

парникових газів;

3. встановлює порядок державного контролю за моніторингом, звітністю і верифікацією

викидів парникових газів.

Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади що реалізує

державну політику у сфері зміни клімату та забезпечує виконання вимог Рамкової

конвенції ООН про зміну клімату і Кіотського протоколу до неї у сфері моніторингу,

звітності і верифікації викидів парникових газів

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зміни

клімату та забезпечує виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та

Кіотського протоколу до неї (надалі національний координуючий орган – НКО) у сфері

моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів:

вносить в установленому законодавством порядку пропозиції щодо:

nau://ukr/995_801/

nau://ukr/995_801/

nau://ukr/995_801/

7

1. здійснення державного обліку установок;

2. здійснення моніторингу і звітності викидів парникових газів;

3. порядку верифікації незалежною експертною організацією звіту про моніторинг;

4. державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері здійснення

моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів;

5. вимог до плану моніторингу;

6. вимог до звіту про моніторинг та верифікаційного звіту;

7. методик здійснення вимірів або розрахунків обсягу викидів парникових газів

установками;

здійснює:

1. державний облік установок;

2. розгляд та реєстрацію звіту про моніторинг та верифікаційного звіту;

3. за результатами оцінки з відповідності призначає незалежні експертні організації щодо

перевірки планів моніторингу та верифікації звітів про моніторинг;

4. створює та забезпечує функціонування електронної бази даних викидів парникових

газів наданих операторами установок за результатами моніторингу;

5. погоджує план моніторингу.

Стаття 9 визначає організацію та здійснення моніторингу, звітності та

верифікації викидів парникових газів, а саме:

Моніторинг здійснюється оператором установки відповідно до плану моніторингу,

погодженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у

сфері зміни клімату та забезпечує виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну

клімату та Кіотського протоколу до неї.

За результатами моніторингу оператор установки відповідно до плану моніторингу

готує звіт про моніторинг.

Звіт про моніторинг підлягає обов’язковій верифікації незалежною експертною

організацією.

Звіт про моніторинг, що пройшов верифікацію, та верифікаційний звіт подаються

оператором установки для розгляду та реєстрації до центрального органу виконавчої влади,

що реалізує державну політику у сфері зміни клімату та забезпечує виконання вимог

Рамкової конвенції ООН про зміну клімату і Кіотського протоколу до неї, щороку, але не

пізніше 31 березня року, наступного за звітним.

Таким чином проект закону України «Про засади організації та здійснення

моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів» встановлює загальні засади

впровадження системи МЗВ в Україні.

Повноваження центральних органів виконавчої влади в провадженні та

функціонування системи МЗВ в Україні проілюстровані на блок-схемі нижче.

8

Рисунок 1. Блок-схема повноваження центральних органів виконавчої влади щодо

системи МЗВ в Україні

9

Блок-схема функціонування системи МЗВ, запропонована у цьому проекті закону,

наведена нижче.

Рисунок 2. Блок-схема функціонування системи МЗВ

Таким чином, розроблена ДАЕІ перша редакція Закону України «Про засади

організації та здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів»

носить рамковий характер і встановлює основні принципи та процедури здійснення системи

МЗВ. Заплановано розроблення, узгодження та забезпечення прийняття низки підзаконних

актів для імплементації зазначеного законопроекту.

Особливо слід відзначити, що проектом закону не передбачається незалежна

верифікація плану моніторингу розробленого оператором установки. Це вимагатиме від НКО

10

значних фінансових, технічних та інституціональних витрат на погодження плану

моніторингу, особливо у перші роки впровадження системи МЗВ в Україні.

Виходячи з аналізу провідної світової практики щодо запровадження

адміністративних, фіскальних та ринкових інструментів державної політики у сфері

регулювання негативного антропогенного впливу на клімат, необхідним є створення та

забезпечення функціонування системи МЗВ викидів ПГ в Україні, що вже сьогодні потребує

належного правового регулювання.

1.1 Визначення терміну «Установка»

Нижче наведено визначення терміну Установка відповідно проекту закону «Про

засади організації та здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових

газів»:

установка – стаціонарний цех, агрегат чи будь-який інший об’єкт господарської

діяльності, функціонування якого зумовлює викиди парникових газів.

Нижче наведено визначення терміну Установка в деяких МЗВ що впроваджені в світі.

Система МЗВ Визначення

Директива Європейського

парламенту 2003/87/EC [7]

установка – стаціонарний технічний об'єкт де здійснюються

один або більше видів діяльності, що наведені у Додатку I, та

будь-які інші безпосередньо пов'язані види діяльності, які

мають технічні зв'язки з діяльностями, які здійснюються на

цьому місці і які могли б вплинути на викиди та забруднення

навколишнього середовища;

Казахстан [15]

установка – стаціонарний джерело або група стаціонарних

джерел, розміщених на одному промисловому майданчику що

експлуатується оператором установки з метою здійснення або

забезпечення технологічних процесів виробництва продукції і

(або) надання послуг

США, Каліфорнія [20] установка – будь-яка фізична власність: завод, будівля,

споруда, джерела або стаціонарне обладнання, розташовані на

одній або декількох суміжних ділянках які мають технічні

зв'язки та знаходяться у спільній власності або під спільним

контролем, що викидають або можуть викидати будь-які ПГ.

Австралія [14] установка – об'єкт діяльності або ряду діяльностей (у тому

числі допоміжних видів діяльності), які пов'язані з

виробництвом парникових газів, виробництвом енергії або

споживання енергії і, що:

(а) утворюють єдине підприємство задовольняють вимогам

правил звітності, або

(б) були оголошені відповідним службовцем департаменту

звітності по парникових газів та енергії бути об'єктом звітності

відповідно до статті 54;

Проект USAID [6]

«Вимірювання, звітність та

перевірка викидів

парникових газів на рівні

установка – стаціонарний цех, об’єкт або будь-яка інша

одиниця, яка спричиняє викиди парникових газів

11

підприємств енергетичного

сектору України»

Застосовність терміну установка в правилах МЗВ базується на терміні

«підприємство» (об'єкт) на яких відбуваються прями викиди парникових газів а не на

корпоративному рівні. Якщо корпорація володіє або управляє декілька ми установками

(підприємствами), повинно кожен об'єкт окремо визначити, до якого застосовуються правила

МЗВ. Кожна установка (об'єкт), що підпадає під правила МЗВ, повинен представити свій

річний звіт про моніторинг викидів ПГ.

Згідно з цим визначенням, об'єкт не може бути розділений на декілька об'єктів

виключно на основі то що мають власність різні промислові групи на одному промисловому

майданчику. Об'єкт включає в себе все обладнання на одній або декількох суміжних

ділянках, які перебувають під спільним володінням або управлінням .

Таким чином можна зробити наступні висновки щодо визначення терміну установка

у різних системах МЗВ у світі:

Установка включає стаціонарне джерело або декілька стаціонарних джерел

прямих викидів ПГ.

На установці відбуваються один або декілька видів діяльності що приводять

до прямих викидів ПГ.

Види діяльності що відбуваються на установці, що приводять до викидів ПГ,

визначені в переліку покриття видів діяльності системою МЗВ.

Границі установки визначаються єдиним підприємством, одній або декількох

суміжних ділянках, єдиною або спільною власністю, єдиним контролем одного

оператора (єдиний адміністративний апарат).

Слід зазначити, що австралійська система МЗВ допускає визначення певною

установкою відповідним співробітником НКО, у складних випадках до визначення певної

установки, що включається до системи МЗВ.

12

2. Відповідні зміни, вдосконалення і подальші заходи, що необхідні для

цілей розробки та планування політики низьковуглецевого розвитку

Проект закону України «Про засади організації та здійснення моніторингу, звітності і

верифікації викидів парникових газів» встановлює лише загальні (рамкові) вимоги до

впровадження системи МЗВ в Україні. Таким чином, головним завданням, запропонованих в

цьому розділі нормативних документів, є визначення обсягу предмета регулювання - МЗВ

викидів ПГ для установок, а також визначення основних правил і процедур такого

регулювання.

Перелік рекомендованих нормативно-правових документів для впровадження системи

МЗВ по викидах ПГ в Україні наведено нижче.

1. Закон України «Про засади організації та здійснення моніторингу, звітності і

верифікації викидів парникових газів»

Мета закону: встановити основні принципи та процедури впровадження системи МЗВ для

установок на яких відбуваються викиди ПГ.

2. Порядок здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових

газів

Мета: встановити вимоги та детальні процедури на рівні установок для розробки плану

моніторингу, проведення моніторингу, розробки звітів про моніторинг викидів ПГ та

верифікації незалежною експертною організацією звітів про моніторинг викидів ПГ.

Передбачити спрощені вимоги до плану моніторингу, звіту про моніторинг та

спрощену процедуру верифікації звітів про моніторинг для установок з незначними

викидами ПГ.

3. Порядок акредитації незалежних експертних організацій, що здійснюють

верифікацію звітів про моніторинг викидів ПГ

Мета:встановити вимоги для незалежних експертних організацій та процедури їх акредитації

для проведення верифікації звітів про моніторинг викидів ПГ на установках.

4. Порядок державного обліку установок, які здійснюють викиди ПГ

Мета: встановити вимоги та процедури державного обліку установок, які включені до

системи МЗВ в Україні.

5. Порядок державного контролю за моніторингом, звітністю і верифікацією

викидів ПГ

Мета: встановити вимоги та процедури державного контролю за моніторингом, звітністю і

верифікацією викидів ПГ на установках.

За основу для розробки вище наведених документів автор пропонує взяти за основу

відповідні документи, що регламентують роботу третьої фази системи торгівлі викидами

Європейського Союзу (СТВ ЄС) яка є найбільшою системою торгівлі квотами на викиди ПГ

в світі.

Перелік основних нормативних документів СТВ ЄС при розробці яких було

враховано досвід роботи перших двох фаз наведено нижче:

DIRECTIVE 2003/87/EC OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE

COUNCIL of 13 October 2003. Еstablishing a scheme for greenhouse gas emission

allowance trading within the Community and amending Council Directive 96/61/EC.

13

COMMISSION REGULATION (EU) No 601/2012 of 21 June 2012 on the

monitoring and reporting of greenhouse gas emissions pursuant to Directive

2003/87/EC of the European Parliament and of the Council

COMMISSION REGULATION (EU) No 600/2012 on the verification of

greenhouse gas emission reports and tonne-kilometre reports and the accreditation of

verifiers pursuant to Directive 2003/87/EC of the European Parliament and of the

Council

Для надійного, успішного та прозорого функціонування системи МЗВ в Україні

рекомендується також розробити і затвердити наступні додаткові нормативні документи:

1. Методологія визначення викидів ПГ (по видах діяльності установок включених до

системи МЗВ).

2. Шаблон плану моніторингу (бажано с прикладами по видах діяльності установок),

шаблон спрощеного плану моніторингу для установок з незначними викидами ПГ.

3. Шаблон звіту про моніторинг викидів ПГ, шаблон спрощеного звіту про моніторинг

для установок з незначними викидами ПГ.

Вище наведений список нормативних документів повинен бути уточнений відповідно

до вимог, які будуть включені в ухвалений «Порядок здійснення моніторингу, звітності и

верифікації викидів парникових газів» та інші відповідні документи щодо функціонування

системи МЗВ в Україні.

Оскільки на пілотній стадії функціонування системи МЗВ в Україні така діяльність

буде новою для всіх учасників системи МЗВ, тому вона потребує значних технічних,

інституційних, фінансових та інших витрат, як зі сторони установок, верифікаторів звітів про

моніторинг так і з боку національного координуючого органу. Тому дуже важливо розробити

керівні документи, які допоможуть операторам установок у розробці планів моніторингу,

проведення моніторингу, розробці звітів про моніторинг і в проходженні верифікації звітів

про моніторинг.

Попередній список таких керівних документів наведено нижче.

1. Приклад типової процедури з організації проведення моніторингу на рівні установки.

2. Загальне керівництво з моніторингу та звітності викидів ПГ.

3. Керівництво з інтерпретації видів діяльності установок.

4. Керівництво з частоти проведення лабораторних аналізів.

5. Керівництво з відбору та аналізу проб.

6. Керівництво по системі керування даними та системи контролю за даними.

7. Керівництво з оцінки невизначеності.

8. Керівництво з використання біомаси.

Вище наведений список документів повинен бути уточнений відповідно до

остаточних вимог до системи МЗВ в Україні.

Керівні документи що застосовуються у ЕСТ ЄС та можуть бути взяті за приклад для

розробки вище згаданих документів наведені на Інтернет сторінці «Моніторинг, звітність,

верифікація у СТВ ЄС»:

http://ec.europa.eu/clima/policies/ets/monitoring/documentation_en.htm

http://ec.europa.eu/clima/policies/ets/monitoring/docs/gd1_guidance_installations_en.pdf

14

3. Рекомендації з ідентифікації та вибору видів діяльності, та перелік

парникових газів для покриття системою МЗВ

3.1 Короткий огляд існуючих у світі систем МЗВ

Система торгівлі викидами Європейського Союзу (СТВ ЄС)

СТВ ЄС була першою багатонаціональною торговою системою на рівні установок та є

найбільшою системою торгівлі квотами на викиди ПГ в світі.

На першому етапі СТВ ЄС почала функціонувати з обмеженим охопленням ПГ та з

відносно невеликим охопленням видів діяльності зі значним внеском у загальний обсяг

викидів ПГ, щоб мати "критичну масу", а також:

мати достатньо просту систему МЗВ;

отримати достатньо ліквідний ринок.

Покриття: вибір парникових газів

СТВ ЄС охоплює близько 45% викидів CO2 ЄС. Головний принцип включення ПГ в

систему – надійність моніторингу. Тому на початку було включено до системи тільки один

ПГ, а саме CO2. З 2013 р. до СТВ додані перфторвуглеці при виробництві алюмінію і закис

азоту (N2O) від виробництва певних хімічних речовин.

Покриття: вибір видів діяльності установок

У СТВ ЄС почали з найбільших забруднювачів, включаючи виробників

електроенергії, тепла і пари, нафтопереробних та металургійних підприємств, целюлозно-

паперової промисловості та будівельних матеріалів (виробництво цементу і т.д.). З 2012 р.

додана авіація, а з 2013 р. – виробництво алюмінію і основні хімічні виробництва.

СТВ ЄС не поширюється на автомобільний транспорт, домашні господарства,

сільське господарство, лісове господарство, сектор відходів, для яких застосовуються інші

інструменти, які є більш ефективними для цих видів діяльності.

Поріг на викиди ПГ до включення до системи МЗВ

Можливість для установки відмовитися від участі в системі МЗВ є наявність умови

того, що викиди нижче, ніж 25 000 тонн СО2-екв в кожному з 3-х років, що передують року

подання заявки на включення до СТВ ЄС. Для установок спалювання викопного палива

встановлено додатковий поріг потужністю 20 МВт теплової потужності на вході в установку.

15

Австралія - Національна система звітності з ПГ та енергії (National Greenhouse

and Energy Reporting System (NGER))

Національна система звітності з ПГ та енергії введена в дію законом, прийнятим у

2007 році. Цілями закону є підтримка національного кадастру викидів ПГ та започаткування

системи торгівлі на викиди ПГ, а також вдосконалення збору даних для визначення викидів

ПГ.

Покриття: вибір парникових газів

CO2, CH4, N2O, HFCs, PFCs, SF6

Покриття: вибір секторів

Енергетика

Спалювання палива

Витоки

Індустріальні процеси

Відходи


Для установок - 25 000 т CO2 (100 TДж)

Програма звітності ПГ у США (US GHG Reporting Program)

Програма охоплює більше 40 категорій джерел для звітності, що становить 85-90% від

загального числа викидів ПГ в США.

Основні засади функціонування програми:

щорічна обов'язкова звітність парникових газів;

пряма електронна звітність перед Департаментом охорони навколишнього

природного середовища (EPA);

EPA перевіряє звіти про викиди.


Будь-яка установка викиді від якої встановлює 25 000 тонн CO2-екв. на рік або більше.

Нижче у таблиці наведена зведена інформація по існуючих у світі систем МЗВ.

16

Таблиця 1. Зведена таблиця: покриття видів діяльності та ПГ системами МЗВ [5]

СТВ ЄС CO2, деякі ПГ з 2013 р.

Енергетика та промисловість, авіація з 2012 р.

Приблизно 11 500 установок

Для установки > 25 000 т of CO2-екв (20MВт на входе в установку для

спалювання палива), конкретні порогові рівні виробництва для промислових

процесів

Австралія CO2, CH4, N20, HFCs, PFCs, SF6

поетапно покриють енергетику, транспорт, промисловість, відходи.

Добровільно для залісення

Поріг >25 000 т CO2екв на рік. Приблизно 1 000 установок

Каліфорнія CO2, CH4, N20, HFCs, PFCs, SF6, NF3

Енергетика, промисловість, витоки

Приблизно 600 установок, 85% від викидів в Каліфорнії

Поріг для промисловості >25 000 т CO2-екв на рік

Казахстан Для фази 1 тільки CO2, можливі додаткові ПГ у подальшому.

Покриття: видобування нафти, газу та вугілля; енергетика; металургія;

хімічна промисловість;

транспорт та сільське господарство (розглядається);

Для установки >20 000 т CO2-екв на рік

Регіональна

ініціатива щодо

ПГ (Regional

Greenhouse Gas

Initiative)

CO2

Тільки виробництво електроенергії

Потужність > 25 MВт

Альберта Енергетика та промисловість

Для установки > 100 000 т CO2 на рік

Нова Зеландія CO2, CH4, N20, HFCs, PFCs, SF6

Покриття: енергетика, транспорт, промисловість, відходи, лісове та сільське

господарство

Порогові значення визначаються для кожної промисловості

Західна

кліматична

ініціатива (Western

Climate Initiative)

CO2, CH4, N20, HFCs, PFCs, SF6, NF3

Покриття: енергетика, промисловість, нафтогазові сектора, приймається

рішенням окремих штатів

Порогові значення викидів >25 000 т CO2екв на рік

США H.R.2454

(Waxman Markey)

CO2, CH4, N20, HFCs, PFCs, SF6, NF3

На початку буде покривати енергетику, промисловість та нафтогазові

сектори. Сільське та лісове господарство та сектор відходів не включається.

Порогові значення викидів >25 000 т CO2-екв на рік. Покривається

приблизно 7 400 установок.

Об’єднане

Королівство (UK

CRC Energy

Efficiency Scheme)

CO2

Державний та приватний сектор (для викидів що не покриваються

кліматичними угодами або СТВ ЄС)

Установи що використовують >6 000 МВт*год електроенергії на рік

Висновки

На поточний час в світі існують системи МЗВ, які покривають всі ПГ та включають

види діяльності, які є складними для моніторингу, звітності та верифікації, а саме викиди,

пов'язані з витоками, транспортом, сільським господарством і відходами.

17

Більшість систем МЗВ передбачають пілотну фазу з обмеженим охопленням ПГ та

видів діяльності для спрощення та здешевлення впровадження системи МЗВ, напрацювання

досвіду, вдосконалення нормативно-правової бази, розширення інституційних можливостей

з подальшим розширенням покриття видів діяльності і ПГ.

Для всіх існуючих у світі систем МЗВ типово в першу чергу включення двох секторів

економіки з найбільшими викидами ПГ, а саме сектор енергетика (стаціонарне спалювання

викопного палива) і викиди ПГ від промислових процесів.

3.2 Рекомендація щодо мінімальних значень щорічних викидів ПГ на установці для включення у систему МЗВ в Україні

Більшість систем МЗВ, розглянутих у попередньому розділі, встановлюють нижню

межу викидів ПГ на установці в 25 тис. т СО2 на рік.

Пропонується застосувати нижню межу викидів ПГ на установці для включення у

впроваджувану систему МЗВ в Україні також 25 тис. т СО2 на рік.

Таким чином, пропонується що в систему МЗВ будуть включені установки, для

найбільш поширеного виду діяльності – стаціонарне спалювання викопного палива, які

спалюють на рік більше ніж:

13 млн. м3 природного газу, або

12 тис. т вугілля, або

8 тис. т мазуту.

18

3.3 Рекомендації щодо переліку ПГ і видів діяльності установок для включення в систему МЗВ в Україні

В даному розділі наведені основні підході до вибору ПГ і видів діяльності для

пілотної стадії впровадження системи МЗВ в Україні.

Впровадження системи МЗВ в Україні доцільно починати з пілотної фази з

обмеженим охопленням, як парникових газів, так і видів діяльності, тобто покриття відносно

невеликої кількості видів діяльності, для яких можливо розробити просту, прозору і надійну

систему моніторингу та зі значним внеском у загальний обсяг викидів ПГ в Україні. Це

дозволить з відносно невеликими витратами часу і фінансових ресурсів впровадити досить

просту та надійну систему МЗВ, напрацювати досвід, виявити всі недоліки збору та звітності

даних і відпрацювати основні елементи системи МЗВ. На другому етапі, використовуючи

отриманий досвід, можна буде поступово збільшувати покриття системою МЗВ видів

діяльності, однак, обов'язково беручи до уваги простоту і надійність моніторингу для

нововведених видів діяльності.

Аналіз обсягів викидів ПГ за видами діяльності (категоріями джерел викидів ПГ)

проведено за результатами національної інвентаризації викидів ПГ в Україні за 2011 р. [1].

Нижче у таблиці наведено список ключових категорій за рівнем викидів ПГ та їх внесок у

сумарний викид ПГ в Україні в 2011 р.

Таблиця 2. Список ключових категорій за рівнем викидів ПГ в 2011 р. ([1] Таблиця

П1.7.)

Категорії МГЕЗК Парникови

й газ

Викиди в 2011

році, тис. т СО2-

екв

Частка в

загальних викидах

в 2011 г. 1.А.1, 1.A.2, 1.A.4, 1.A.5

Стаціонарне спалювання

твердого палива CO2 123 500.65 31.0%

1.А.1, 1.A.2, 1.A.4, 1.A.5 Стаціонарне

спалювання

газоподібного палива

CO2 93 351.73 23.0%

1.A.3.b Дорожній транспорт CO2 30 620.91 8.0%

2.C.1 Виробництво чавуну і сталі CO2 23 716.70 6.0%

4.D.1 Прямі викиди від

сільськогосподарських грунтів N2O 22 066.17 6.0%

1.B.1.a Видобуток вугілля та

поводження з ним CH4 21 565.38 5.0%

1.B.2.b Природний газ CH4 19 557.00 5.0%

4.A Кишкова ферментація CH4 8 761.94 2.0%

1.А.1, 1.A.2, 1.A.4, 1.A.5 Стаціонарне

спалювання рідкого палива CO2 7 166.06 2.0%

2.B.1 Виробництво аміаку CO2 6 755.92 2.0%

6.А.2 Некеровані звалища ТБВ CH4 5 768.13 1.0%

1.A.3.e. Інші види транспорту CO2 4 856.18 1.0%

2.А.3 Використання вапняку і

доломіту CO2 4 018.70 1.0%

2.А.1 Виробництво цементу CO2 3 839.93 1.0%

2.В.2 Виробництво азотної кислоти N2O 3 231.26 1.0%

4.В Видалення, зберігання та

використання гною N2O 3 108.75 1.0%

19

Для пілотної стадії впровадження системи МЗВ в Україні пропонується запровадити

моніторинг та звітність про викиди CO2 від усіх ключових джерел викидів за винятком

транспорту (приймаючи до уваги складності впровадження системи моніторингу та звітності

для цього виду діяльності) і включити викид N2O від виробництва азотної кислоти.

Пропонується не включати до пілотної стадії впровадження системи МЗВ в Україні

наступні ПГ: СН4, ПФУ, ГФУ, SF6 через ускладнення і подорожчання її впровадження, а

також значних витрат для її налагодження і повного запуску в роботу.

Аналіз викидів ПГ від промислових процесів (таблиця нижче, CRF - Таблиця 2 (I) S1)

показує, що в Україні значні викиди СО2 відбуваються ще від двох видів діяльності (понад 2

млн. т на рік), що не увійшли до списку ключових джерел викидів ПГ, а саме виробництво

вапняку і виробництво феросплавів. Ці види діяльності пропонується включити в систему

МЗВ на пілотній стадії її впровадження.

Таблиця 3. Викиди ПГ від промислових процесів в Україні в 2011 р.

ПГ та Категорії МГЕЗК

CO2 CH4 N2O

(тис. т)

Усього індустріальні процеси 43 788.79 37.27 11.25

A. Виробництво мінеральної продукції 10 982.80 - -

1. Виробництво цементу 3 839.93

2. Виробництво вапняку 2 804.46

3. Використання вапняку і доломіту 4 018.70

4. Виробництво кальцинованої соди 166.43

7. Інші 153.28 - -

Виробництво скла 153.28 - -

B. Хімічна промисловість 6 824.69 11.28 11.25

1. Виробництво аміаку 6 755.92 - -

2. Виробництво азотної кислоти 10.42

3. Виробництво адипінової кислоти - 0.82

4. Виробництво карбіду 68.76 0.33

5. Інші - 10.95 -

Технічний вуглець 0.65

Етилен - 0.19 -

Метанол 0.32

Кокс - 9.80

C. Металургійна промисловість 25 981.30 25.99

1. Виробництво чавуну і сталі 23 716.70 25.99

2. Виробництво феросплавів 2 264.60

Також, оскільки в список видів діяльності для пілотної стадії впровадження системи

МЗВ пропонується включити викиди N2O від виробництва азотної кислоти, доцільно

проаналізувати можливість включити викиди N2O від виробництва адипінової кислоти, тому

що додаткові витрати на методологічний супровід та моніторинг незначні у зв’язку з

ідентичністю з методологією оцінки викидів ПГ від виробництва азотної кислоти.

20

Таким чином, нижче у таблиці наведено рекомендований перелік категорій МГЕЗК

для формування переліку видів діяльності для пілотної стадії впровадження системи МЗВ в

Україні.

Таблиця 4. Рекомендований перелік категорій МГЕЗК для пілотної стадії

впровадження системи МЗВ в Україні

№

Категорії МГЕЗК Парниковий

газ

Викиди в 2011 р.,

тис. т СО2-екв

1.

Стаціонарне спалювання палива 1.А.1, 1.A.2, 1.A.4, 1.A.5 Стаціонарне спалювання

твердого палива

1.А.1, 1.A.2, 1.A.4, 1.A.5 Стаціонарне спалювання

рідкого палива

1.А.1, 1.A.2, 1.A.4, 1.A.5 Стаціонарне спалювання

газоподібного палива

CO2 224 018

2. 2.C.1 Виробництво чавуну і сталі CO2 23 717

3. 2.B.1 Виробництво аміаку CO2 6 756

4. 2.А.3 Використання вапняку та доломіту CO2 4 019

5. 2.А.1 Виробництво цементу CO2 3 840

6. 2.В.2 Виробництво азотної кислоти N2O 3 231

7. 2.B.3 Виробництво адипінової кислоти N2O 254

8. 2.A.2 Виробництво вапна CO2 2 804

9. 2.C.2 Виробництво феросплавів CO2 2 265

Всього викиди ПГ від рекомендованого переліку категорій МГЕЗК для пілотної стадії

впровадження системи МЗВ в Україні за 2011 р. складають 271 млн. т СО2-екв., що

становить 68,7% від сумарного викиду ПГ. Таке покриття системою МЗВ джерел викидів ПГ

в Україні є значним і репрезентативним.

Треба відзначити що порогові значення для включення установок до системи МЗВ у 25 тис. т

СО2єкв на рік приведено до зменшення сумарного покриття системою МЗВ викидів ПГ в

Україні за рахунок перш за все за рахунок вилучення із системи установок з незначними

викидами ПГ у категорії «Стаціонарне спалювання палива».

Узгодження найменувань категорій МГЕЗК та видів діяльності для включення

до системи МЗВ в Україні

Усі найменування категорій МГЕЗК рекомендовані для включення до пілотної фази

системи МЗВ в Україні можливо використати для найменувань видів діяльності установок в

системі МЗВ окрім категорії 2.А.3 Використання вапняку та доломіту.

Відповідно МГЕЗК-2006 [7], Том 3: Промислові процеси і використання продуктів,

Розділ 2.1: за правилами ефективної практики викиди від використання вапняку, доломіту і

інших карбонатів відносять до тієї категорії промислових джерел, де вони відбуваються

(наприклад, до сталеливарної промисловості).

Таким чином викиди CO2 у категорії МГЕЗК 2.А.3 Використання вапняку та

доломіту на рівні установок будуть враховані у всіх видах діяльності де відбувається

використання вапняку та доломіту. Іншими словами, «Використання вапняку та доломіту»

21

не є окремим видом діяльності, а є окремим потоком «паливо, сировина – продукція» викиди

для якого оцінюються на установці якщо такий потік має місце. Нижче наведено для

прикладу перелік видів діяльності (технологічних процесів) де відбувається використання

вапняку та доломіту:

Виробництво чавуну і сталі.

Виробництво цементу.

Виробництво вапна.

Виробництво скла.

Виробництво доменного коксу

Згідно [1] в табл. П.5.1 наведена детальна інформація про категорії, в яких не

виконувалася інвентаризація ПГ в Україні. Причина не включення до кадастру оцінки

викидів СО2 для категорії «2.С.1.4. Виробництво коксу» зазначено: Відсутня методологія

МГЕЗК.

У розділі 4.2 виробництво чавуну, сталі і доменного коксу (Керівні принципи

національних інвентаризацій парникових газів МГЕЗК, 2006, Том 3: Промислові процеси і

використання продуктів) наводиться що при виробництві чавуну і сталі можуть виділятися

вуглекислий газ (CO2), метан (CH4) і закис азоту (N2O).

Чорна металургія в основному включає:

первинні підприємства з виробництва чавуну і сталі;

вторинні підприємства з виробництва сталі;

підприємства з виробництва чавуну, і

підприємства з виробництва доменного коксу поза межами металургійного

заводу.

Таким чином, у разі якщо облік викидів СО2 при виробництві доменного коксу буде

включений в методологію для виду діяльності «Виробництво чавуну і сталі», то системою

МЗВ не будуть охоплені підприємства з виробництва доменного коксу поза межами

металургійних заводів.

Відповідно [7] Глава 4: Викиди металургійної промисловості ТАБЛИЦА 4.1

КОЭФФИЦИЕНТЫ ВЫБРОСОВ СО2 ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА КОКСА, ЧУГУНА И СТАЛИ

– УРОВЕНЬ 1 наведено коефіцієнт викидів коксових печей та дорівнює 0,56 тонни CO2 на

тонну продукції коксу.

Для довідки: в Україні доменний кокс виробляється на 12 великих коксохімічних

підприємствах. Українські коксохімзаводи в 2011 р., за даними Державної служби

статистики України, виробили 19,6 млн. т. коксу. Таким чином попередня оцінка викидів

СО2 на коксохімічних підприємствах України у 2011 році встановлює біля 11 млн. т СО2.

Таким чином рекомендується включити вид діяльності Виробництво доменного

коксу до пілотної фази впровадження МЗВ в Україні.

22

Перелік категорій МГЕЗК / видів діяльності для додаткового аналізу

З метою скорочення витрат на впровадження системи МЗВ в Україні включення

інших ПГ та категорій МГЕЗК / видів діяльності для звітності доцільно зробити після

відповідного аналізу цих видів діяльності і з урахуванням отриманого досвіду роботи

системи МЗВ на пілотній стадії. Необхідно буде оцінити їх внесок у сумарний викид ПГ в

Україні, включаючи прогноз цих викидів, витрати на включення до системи МЗВ,

доступність і достовірність необхідних даних на рівні установок і складність впровадження

методології моніторингу.

Нафтопереробка (категорія 1.A.1.b ОФО)

До підприємств даної категорії відносяться нафтопереробні заводи (НПЗ) і

газопереробні заводи (ГПЗ). Відповідно [1] у даній категорії враховано спалювання як

похідних палив (нафтозаводській газ) так і викопних палив. На НПЗ і ГПЗ обидва види палив

використовуються для виробництва тепла та електроенергії, які необхідні головним чином

для здійснення технологічних процесів, а також для інших потреб підприємства. Таким

чином НПЗ та ГПЗ будуть звітувати відповідно виду діяльності «стаціонарне спалювання

палива».

Таблиця 5. Викиди в категорії «Нафтопереробка»

Категорії МГЕЗК Викиди в 2011 р.,


1.A.1.b Нафтопереробка 1.4

Відповідно до правил моніторингу та звітності ЄСТ для нафтопереробки наведено

наступні вимоги:

Оператор НПЗ повинен включати, як мінімум, наступні потенційні джерела викидів

СО2: котли, промислові нагрівачі / очисники, двигуни внутрішнього згорання /

турбіни, каталітичні та термічні окиснювачі, печі для випалення коксу, насоси

пожежогасіння, аварійні / резервні генератори, факела, сміттєспалювальні заводи,

крекери, установки виробництва водню, установки процесу Клауса, каталітичну

регенерацію (каталітичного крекінгу та інших каталітичних процесів) і коксування

(уповільнене коксування).

Оператор може використовувати методологію масового балансу для всього заводу або

окремих технологічних установок, таких як газифікація важкої нафти або випалу.

Якщо використовується поєднання стандартної методології та методології масового

балансу, оператор повинен представити до національного компетентного органу

докази повного покриття джерел викидів і відсутності подвійного обліку викидів.

Викиди від каталітичного крекінгу регенерації, іншої каталітичної регенерації і

коксування, повинні контролюватися за допомогою масового балансу, з урахуванням

стану повітря на вході і відведених газах.

Конкретна методика розрахунку має бути затверджена компетентним органом.

Тому рекомендується провести додатковий аналіз потенційних джерел та обсягів

викидів ПГ на українських НПЗ та можливості розробки та застосування методології

моніторингу для цих підприємств з достатнім рівнем точності даних.

23

Викиди, пов'язані з витоками

У першу чергу додатковий аналіз повинен бути проведений для сектора «Викиди,

пов'язані з витоками», які в Україні в 2011 р. склали 41,6 млн. т СО2-екв.

Таблиця 6. Викиди в категорії «Викиди, пов'язані з витоками» ([1] Таблиця 3.16)

Категорії МГЕЗК 2011р.

млн. т СО2-екв

1.B Викиди, пов'язані з витоками, всього, у тому числі 41.6

1.B.1 Тверді палива 20.1

1.B.2 Нафта и природний газ 21.5

Основним джерелом викидів в категорії 1.В.1 «Тверді палива» є викиди метану, які

відбуваються при видобутку вугілля в шахтах, вони становлять у середньому 88-90% викидів

ПГ в категорії за період 1990-2011рр. Головною метою додаткового аналізу повинно бути

визначення методології моніторингу яка надасть можливість отримати результати по

викидах метану з достатнім рівнем точності.

Транспорт

Нижче в таблиці наведені викиди СО2 на транспорті за 2011 р. Найбільший внесок у

викиди ПГ від транспорту вносять викиди від дорожнього транспорту – 84,5%.

Таблиця 7. Викиди ПГ в категорії «Транспорт» ([1] таблиця 3.10)


млн. т СО2-екв 1.А.3 Транспорт всього, 36.7

1.A.3.a Цивільна авіація 0.2

1.A.3.b Дорожній транспорт 31.0

1.A.3.c Залізничний транспорт 0.5

1.A.3.d Морський та річковий транспорт 0.1

1.A.3.e Інше транспортування, в тому числі 4.9

1.A.3.e.i Трубопровідний транспорт 4.9

Відходи

Нижче у таблиці наведені викиди ПГ від відходів у 2011 р. Згідно з [1] на 6000

існуючих в Україні звалищах щороку розміщується 10-12 млн. т твердих побутових відходів

(ТПВ).

Таблиця 8. Викиди ПГ в секторі відходи в Україні за 2011 р., тис. т ([1] CRF, Table6)

Категорії МГЕЗК CO2 CH4 N2O

4 Відходи, усього 0.48 473.03 3.59

4 A. Видалення твердих відходів - 346.83

1. Керовані звалища твердих відходів - 72.16

2. Некеровані звалища твердих

відходів NA 274.67

B. Очищення та скид стічних вод 126.19 3.59

1. Очищення та скид побутових

стічних вод 40.53 0.26

2. Очищення та скид промислових

стічних вод 85.67 3.33

C. Спалювання відходів 0.48 - 0.00

24

Нижче в таблицях наведено інформацію за видами діяльності, які не рекомендовані

для включення до пілотної стадії впровадження системи МЗВ в Україні, з причини відносно

невеликих обсягів викидів ПГ або відсутності.

25

Таблиця 9. Категорії викидів ПГ з відносно низькими викидами в процентному

відношенні до сумарному викиду ПГ в Україні



2.А.4 Виробництво та використання соди 166.43

2.А.7 Виробництво скла 153.28

2.В.4 Виробництво та використання карбіду 68.764

2.D.2 Виробництво харчових продуктів та напоїв ПГ прямої дії не

викидаються

У таблиці нижче наведені джерела, для яких викиди ПГ в Україні в 2011 р. були

відсутні.

Таблиця 10. Джерела викидів ПГ, для яких викиди ПГ в Україні в 2011 р. були відсутні

Категорії МГЕЗК Коментар

2.С.3 Виробництво алюмінію За даними єдиного виробника алюмінію в

Україні, з травня 2010 р., виробництво алюмінію

припинено

2.С.4 Використання SF6 в алюмінієвому

і магнієвому литті

За даними Мінпромполітики України,

гексафторид сірки при виробництві алюмінію і

магнію в Україні не застосовується

2.D.1 Виробництво целюлози та паперу С 2010 р. Виробництво целюлози в Україні

відсутнє. При виробництві паперу викиди ПГ

прямої дії не відбуваються

2.E Виробництво перфторвуглеців,

гідрофторвуглеців і SF6

ГФУ, ПФУ и SF6 в Україні не виробляються

2.F Використання перфторвуглеців,

гідрофторвуглеців і SF6

ГФУ, ПФУ та SF6 в Україні не виробляються.

Викиди незначні, менше 1% від усіх викидів в

промисловості

26

Висновки

Для пілотної фази функціонування системи МЗВ в Україні рекомендовано включити:

Покриття установок системою МЗВ

Пропонується встановити нижню межу викидів для установок, що включаються в

систему МЗВ в розмірі 25 тис. т СО2 екв. на рік.

Покриття ПГ системою МЗВ

У систему МЗВ на пілотній стадії рекомендується включити викиди:

СО2 від стаціонарного спалювання палива та індустріальних процесів

N2O від виробництва азотної і адипінової кислот.

Покриття видів діяльності системою МЗВ

Включити в систему МЗВ на пілотній стадії рекомендується дев’ять (9) видів

діяльності, а саме:

1. Стаціонарне спалювання палива

2. Виробництво чавуну и сталі

3. Виробництво феросплавів

4. Виробництво доменного коксу (підприємства з виробництва доменного коксу поза

металургійного заводу)

5. Виробництво цементу

6. Виробництво аміаку

7. Виробництво вапняку

8. Виробництво азотної кислоти

9. Виробництво адипінової кислоти

27

4. Проект структури звітних даних на рівні установки

У загальному випадку структура звітних даних на рівні установок згідно

запропонованій системі МЗВ в Україні залежить від обраної методології моніторингу для

участі в системі МЗВ та інших вимог до моніторингу та звітності, які належить розробити і

затвердити.

Вибір оператором методології моніторингу потребує затвердження національним

координуючим органом, як частини затвердження плану моніторингу.

4.1 Можливі методології моніторингу

Необхідно зазначити, що можливе застосування наступних методологій моніторингу:

1. Методологія на основі розрахунку:

Стандартна методологія (характерна для спалювання палива і

технологічних викидів); та

Методологія балансу мас.

2. Методологія на основі постійного вимірювання;

3. Методологія моніторингу, не заснована на рівнях точності даних

(альтернативна методологія);

4. Комбінація вище наведених методологій.

Важливо, що методології на основі розрахунку також вимагають проведення

вимірювань. Вимірювання тут зазвичай застосовуються до таких параметрів, як витрата

палива або сировини на вході в установку, у той час як методологія на основі постійного

вимірювання завжди включає в себе вимірювання безпосередньо викидів парникових газів.

У разі застосування методології на основі розрахунку, оператор в плані моніторингу

має визначити, яка методологія (стандартна або методологія балансу мас)

використовуватиметься, включаючи вибір відповідного рівня точності даних відповідно до

вимог системи МЗВ.

4.2 Розрахунок викидів за стандартною методологією

Відповідно до стандартної методології оператор повинен розрахувати викиди від

спалювання палива для кожного потоку «паливо, сировина – продукція» шляхом

перемноження даних про діяльність (обсяг спалюваного палива) на відповідний коефіцієнт

викидів, виражений в тоннах CO2 на тераджоуль (т СО2/ТДж), на нижчу теплотворної

здатность (НТЗ) палива та на коефіцієнт окислення.

Якщо коефіцієнт викидів для рівня 1 або 2 вже включає ефект неповноти хімічної

реакції, коефіцієнт окислення повинен дорівнювати 11.

1 Коефіцієнти викидів за замовчуванням згідно Керівництва МГЕЗК-2006 включають ефект неповної

хімічної реакції

28

Рисунок 3. Схематичне зображення стандартної методології

4.3 Розрахунок викидів згідно методології балансу мас

Методологія балансу мас, як і стандартна методологія, є методологією на основі

розрахунку викидів ПГ з установки. Стандартна методологія проста для застосування в тих

випадках, коли паливо або сировина чи продукція безпосередньо пов'язані з викидами ПГ.

Однак, для таких випадків, як металургійні заводи з повним циклом або процеси в хімічній

промисловості, часто буває важко пов'язати викиди безпосередньо з окремою сировиною на

вході установки, тому що продукція та відходи містять значну кількість вуглецю (наприклад,

сипучі органічні речовини, сажа, і т.д.). Таким чином, мало розрахувати обсяг не викинутого

в атмосферу вуглецю за допомогою коефіцієнта окислення або коефіцієнта викидів. Замість

цього використовується повний баланс вуглецю на вході і виході установки.

Рисунок 4. Схематичне зображення методології на основі балансу мас

29

4.4 Методологія на основі вимірювання

На відміну від методології на основі розрахунку викидів ПГ, для методології на основі

постійного вимірювання відведених газів з установки викиди ПГ самі по собі є об'єктом

вимірювання. Це важко в установках з багатьма точками викидів (димових труб) або

неможливо там, де повинні бути прийняті до уваги витоки. З іншого боку, перевагою

методології на основі постійного вимірювання є незалежність кількості різних видів палив та

сировини, що застосовуються у технологічному процесі (наприклад, де спалюється багато

різних видів відходів), та їх незалежність від стехіометричних відносин (саме тому викиди

N2O повинні контролюватися на основі постійного вимірювання).

Рисунок 5. Схематичне зображення методології на основі постійного вимірювання

4.5 Комбінація методологій

Оператор може поєднувати різні методології, описані вище, за умови, що немає

прогалин в даних і не відбувається подвійного розрахунку. У разі, якщо запропонований

підхід призведе до подібного рівня точності даних, оператор може використовувати інші

критерії для вибору методології, такі, як:

а) яка методологія дає більш надійні результати, тобто там, де є більш надійні

прилади вимірювання, чи необхідно менше спостережень, і т.п.?

б) який метод має нижчий невід'ємний ризик, тобто яка методологія дозволяє легше

керувати іншим джерелом даних, де менше можливостей зробити помилки або упущення?

4.6 Структура звітних даних для установок

У наступних підрозділах наведені приклади по структурі даних, необхідних для

визначення викидів ПГ за стандартною методологією на рівні установок для видів

діяльності, рекомендованих для включення до пілотної фази впровадження системи МЗВ в

Україні.

Структура звітних даних для установок, які виберуть методологію моніторингу -

баланс мас, структура даних для розрахунку викидів CO2 залежіть від конкретних

технологій, встановлених на установці, сировини і палива, що використовуються в

технологічних процесах, та виробленої продукції.

За основу методологій визначення викидів ПГ на рівні установок використані Керівні

принципи для національних інвентаризацій парникових газів, МГЕЗК, 2006 р.

30

Остаточна структура даних може бути визначена після затвердження методологій

моніторингу по видах діяльності для установок для участі в системі МЗВ в Україні.

До структури звітних даних для усіх видів діяльності установок повинно бути

включена контактна інформація та дані щодо виробництва продукції на уставці за звітний

період. Приклад структури інформації наведено у таблицях нижче.

Найменування та юридична адреса

Найменування оператора

Найменування установки

Код ЄДРПОУ

Державний класифікатор видів

економічної діяльності

(КВЕД)

Адреса

Тел

Факс

Електронна адреса

Звітній рік

Виробництво основних видів продукції за звітний рік

№ п/п Найменування продукції Одиниці виміру Значення

31

4.6.1 Стаціонарне спалювання палива - стандартна методологія

Структура даних для розрахунку викидів CO2 для виду діяльності стаціонарне

спалювання викопного палива

№ Параметр Одиниці виміру Значення

1. Використання палива типа i т/рік або м

3/рік

2. Нижча теплотворна здатність палива типа i ккал/кг або

ккал/м3

3. Коефіцієнт викидів СО2 для палива типа i т СО2/ГДж

4. Коефіцієнт окислення для палива типа i %

Короткий опис джерел значень «нижчої теплотворної здатності палив типу і», «Коефіцієнт

викидів СО2 для палива типу і (вміст вуглецю)», «Коефіцієнт окислення для палива типу і».

(Лабораторний аналіз, дані сертифіката постачальника палива, вимірювальні прилади, національна

інвентаризація і т.д.)

Підхід рівня 2 передбачає використання розрахункових коефіцієнтів конкретних для

країни (національний рівень).


установки (рівень підприємства).

4.6.2 Від діяльності - виробництво чавуну і сталі

Оператор повинен включати, як мінімум, наступні потенційні джерела викидів СО2:

сировина (випал вапняку, доломіту і карбонатних руд заліза, у тому числі FеCO3), традиційні

види палива (природний газ, вугілля і кокс), відновники (у тому числі кокс, вугілля і

пластмаси), технологічні гази (коксовий газ, доменний газ і газ, вироблений в кисневих

конверторах), споживання графітових електродів, інші види палива та очищення газів, що

відходять.

Для моніторингу викидів від виробництва чавуну і сталі, оператор може

використовувати баланс мас або стандартну методологію, уникаючи будь-якого не повного

обліку даних або подвійного обліку викидів.

Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництва чавуну і сталі


1. обсяг коксу, витрачений на виробництво

чавуну та сталі (не враховуючи агломерат) тонни

32


2. вміст вуглецю в коксі, витраченому на

виробництво чавуну та сталі (не враховуючи

агломерат)

тонни C/тонну

коксу

3. обсяг побічного продукту i коксового

виробництва, спожитий в доменних печах тонни

4. вміст вуглецю в побічному продукті i

коксового виробництва, спожитого в доменних

печах


продукту

5. обсяг коксового газу, який використовується в

доменних печах тонни

6. вміст вуглецю в коксовому газі, який

використовується в доменних печах


коксового газу

7. обсяг вугілля, безпосередньо вжитого в

доменних печах тонни

8. вміст вуглецю у вугіллі, безпосередньо

вжитому в доменних печах,


вугілля

9. обсяг вапняку, вжитого для виробництва

чавуну та сталі тонни

10. вміст вуглецю у вапняку, вжитому для

виробництва чавуну та сталі


вапняку

11. обсяг доломіту, вжитого для виробництва

чавуну та сталі тонни

12. вміст вуглецю у доломіту, вжитому для

виробництва чавуну та сталі


доломіту

13. кількість вуглецевих електродів, вжитих в

електродугових печах тонни

14. вміст вуглецю у вуглецевих електродах,

вжитих в електродугових печах

тонни

C/електрод

15. обсяг іншого карбономісткого продукту j,

спожитого для виробництва чавуну і сталі тонни

16. вміст вуглецю в іншому карбономісткому

продукті j, спожитому для виробництва чавуну

і сталі


продукту

17. кількість газу від камерних печей, спожитому

у доменній печі при виробництві чавуну та

сталі

м3 (ГДж)

18. обсяг виробництва сталі тонни

19. вміст вуглецю у сталі тонни C/тонну

сталі

20. обсяг чавуну, який не переробляється в сталь тонни

21. вміст вуглецю у чавуні, який не

переробляється в сталь


чавуну

22. обсяг доменного газу, який відпускається на

сторону тонни

23. вміст вуглецю у доменному газі, який

відпускається на сторону


доменного газу

24. обсяг накопичення вуглецю (шихта або

продукті x) тонни С/тонну

33

Короткий опис джерел вище наведених параметрів (Лабораторний аналіз, дані сертифіката постачальника палива / сировини, вимірювальні прилади і т.д.)

Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництва заліза прямого відновлення,

заснованому на споживанні палива і вуглецевому вмісту палив


1. обсяг коксового дріб’язку, купленого або

виробленого на металургійному підприємстві тонни

2. вміст вуглецю в коксовому дріб’язку,

проданому або виробленому на металургійному

підприємстві


коксового

дріб’язку

3. обсяг коксового газу, спожитого при

доменному виробництві агломерату тонни

4. вміст вуглецю в коксовому газі, спожитому при

доменному виробництві агломерату


коксового газу

5. обсяг побічного продукту i коксового та

агломератного виробництва, спожитий в

доменних печах

тонни

6. вміст вуглецю в побічному продукті i коксового

та агломератного виробництва, спожитого в

доменних печах


продукту

7. кількість доменного газу, спожитого для

виробництва агломерату м

3 (ГДж)

8. обсяг доменного газу, який відпускається на


9. вміст вуглецю у доменному газі, який



доменного газу

10. обсяг агломератного газу, який відпускається на


11. вміст вуглецю у агломератному газі, який



агломератного

газу

12. обсяг накопичення вуглецю (в шихті або

продукті x) тонни С/тонну

Короткий опис джерел значень вище наведених параметрів (Лабораторний аналіз, дані сертифіката постачальника палива / сировини, вимірювальні прилади і т.д.)

34

Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництва безпосередньо

відновленого чавуну


1. обсяг природного газу, який використовується

для виробництва безпосередньо відновленого

чавуну

ГДж

2. обсяг коксового дріб’язку, який

використовується для виробництва

безпосередньо відновленого чавуну

ГДж

3. обсяг металургійного коксу, який



ГДж

4. вміст вуглецю в природному газі, який



тонни C/ГДж

5. вміст вуглецю в коксовому дріб’язку, який



тонни C/ГДж

6. вміст вуглецю в металургійному коксі, який



тонни C/ГДж






Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництва коксу на місці

(металургійному підприємстві)


1. кількість коксового вугілля, використаного для

виробництва коксу тонни

2. вміст вуглецю у коксовому вугіллі тонни C/тонну

3. кількість матеріалу i (наприклад, природного

газу або мазуту), коксового вугілля,

використаного для виробництва коксу

тонни

4. вміст вуглецю в матеріалі i тонни C/тонну

5. кількість доменного газу, спожитого в

доменних печах м

3 (ГДж)

6. вміст вуглецю в доменному газі тонни C/тонну

7. кількість виробленого коксу тонни

35


8. вміст вуглецю в коксі тонни C/тонну

9. кількість коксового газу, переданого на


10. вміст вуглецю в коксовому газі, переданому на

сторону тонни C/тонну

11. кількість побічних продуктів j від коксових

печей, переданих на сторону тонни

12. вміст вуглецю в побічних продуктах j від

коксових печей, переданих на сторону тонни С/тонну


4.6.1 Від діяльності - виробництво доменного коксу

Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництва коксу, виробленого на

підприємствах інших галузей


1. кількість коксового вугілля, використаного для

виробництва коксу на підприємствах інших

галузей

тонни

2. вміст вуглецю у коксовому вугіллі,

використаного для виробництва коксу на



3. кількість матеріалу i (наприклад, природного

газу або мазуту), коксового вугілля,

використаного для виробництва коксу на


тонни

4. вміст вуглецю в матеріалі i, використаного для

виробництва коксу на підприємствах інших

галузей


5. кількість коксу, виробленого на підприємствах

інших галузей тонни

6. вміст вуглецю в коксі, виробленому на

підприємствах інших галузей тонни C/тонну

7. кількість коксового газу, виробленого на

підприємствах інших галузей, переданого на

сторону

тонни

8. вміст вуглецю в коксовому газі, виробленого

на підприємствах інших галузей, переданому

на сторону


9. кількість побічних продуктів j від коксових

печей, вироблених на підприємствах інших тонни

36


галузей, переданих на сторону

10. вміст вуглецю в побічних продуктах j від

коксових печей, вироблених на підприємствах

інших галузей, переданих на сторону

тонни С/тонну






4.6.2 Від діяльності - виробництво феросплавів

Викиди СО2 розраховуються виходячи із заводських даних про діяльність для

конкретних відновників, відпрацьованих газів та інших технологічних матеріалів і продуктів.

Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництва феросплавів


1. маса відновника i тонни

2. вміст вуглецю у відновнику і тонни CO2/тонну

відновника

3. маса руди і тонни

4. вміст вуглецю в руді i тонни CO2/тонну

руди

5. маса шлакового формуючого матеріалу і тонни

6. вміст вуглецю в шлаковому формуючому

матеріалі i

тонни CO2/тонну

шлаку

7. маса кінцевого продукту i тонни

8. вміст вуглецю в кінцевому продукті i тонни CO2/тонну

продукту

9. маса побічного продукту i тонни

10. вміст вуглецю в побічному продукті i тонни CO2/тонну

продукту




37



4.6.3 Від діяльності - виробництво цементу

Викиди CO2 відбуваються при виробництві клінкеру, який є проміжним продуктом в

процесі виробництва цементу. Сировиною для виробництва клінкеру є вапняк - осадова

гірська порода, що складається головним чином з кальциту з домішками глинистого

матеріалу, кремнезему, оксидів заліза та інших. Кальцит або вапняковий шпат - мінерал

кальцію класу карбонатів (CaCO3). Для отримання клінкеру вапняк, який містить головним

чином карбонат кальцію (CaCO3) нагрівають (кальцинують), що призводить до утворення

вапна (CaO) і CO2, як побічного продукту реакції. Вапно потім реагує з окислами кремнію,

алюмінію та заліза в сировині, утворюючи клінкер, але ці реакції вже не супроводжуються

викидами вуглекислого газу.

Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництва цементу


1. обсяг спожитого карбонату типу i тонни

2. частка карбонату типу i, який кальцинувався дріб*

3.

коефіцієнт викидів від карбонату типу i,

тонни

CO2/тонни

карбонату

4. маса втрат з цементним пилом тонни

5. частка карбонатів у втратах з цементним

пилом дріб

**

6. коефіцієнт викидів від карбонату у втратах,

який не кальцинувався,

тонни

CO2/тонни

карбонату

7. частка карбонату у втратах, який

кальцинувався дріб

*

8. обсяг сировини k, яка містить органічний

вуглець тонни

***

9.

коефіцієнт викидів керогену від сировини k

тонни

CO2/тонни

карбонату

10. частка органічного вуглецю в сировині k дріб***

* Ступінь кальцинування: за відсутності фактичних даних можна вважати, що при температурах і часах

знаходження в цементній (клінкерної) випалювальної печі, ступінь кальцинування для всіх матеріалів у складі

клінкеру дорівнює 100% або дуже близька до 100%.

** Оскільки карбонат кальцію практично завжди є переважаючим карбонатом у складі сировини, то можна

зробити припущення, що він становить 100% карбонату, що зберігається в ЦП, не повертаються в піч. Отже

можна прийняти рівним частці карбонату кальцію у завантаженні випалювальної печі.

*** Викиди CO2 від некарбонату вуглецю (наприклад, від вуглецю керогена, вуглецю зольного пилу) у складі

непаливних сировинних матеріалів можна проігнорувати якщо тепловий внесок керогена або іншого вуглецю

<5% від загальної кількості тепла (від палив).


38





4.6.4 Від діяльності - виробництво аміаку

Природний газ є сировиною для виробництва аміаку в Україні.

Якщо СО2 при виробництві аміаку використовується в якості сировини для

виробництва сечовини або інших хімічних речовин, або передається з установки для будь-

якого використання, але не для транспортування з метою довгострокового геологічного

зберігання, розраховується відповідна кількість CO2, що викидається установкою.

Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництва аміаку


1. виробництво аміаку з використанням палива

типа i в процесі типа j тонни

2. потреби палива на одиницю продукції для

палива типа i в процесі типа j

гДж/тонну

аміаку

3. загальна потреба в паливі типа i ГДж

4. рекуперований вуглець для виробництва іншої

продукції, наприклад, сечовини кг

5. вміст вуглецю в паливі типа i кг С/ГДж

6. частка окислювання вуглецю для палива типа i дріб






4.6.5 Від діяльності - виробництво вапна

Підхід до розрахунку викидів СО2 базується на даних про молекулярні маси та склад

усіх сировинних матеріалів, які містять вуглець, коефіцієнтах викидів для кожного джерела

надходження карбонатів і досягнутої частки кальцинування.

Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництво вапна


1. обсяг спожитого карбонату типу i тонни

2. коефіцієнт викидів від карбонату типу i тонни

CO2/тонни

карбонату

39

3. частка карбонату типу i, який кальцинувався дріб*

4. маса втрат з пилом тонни

5. частка карбонатів у втратах з пилом дріб*

6. частка карбонату у втратах, який кальцинувався дріб

7. коефіцієнт викидів від карбонату у втратах,

який не кальцинувався,

тонни

CO2/тонни

карбонату

* Ступінь кальцинування: за відсутності реальних даних роблять припущення, що ступінь кальцинування

становить 100% або дуже близька до 100%.






4.6.6 Від діяльності - виробництво азотної кислоти

В процесі виробництва азотної кислоти (HNO3), закис азоту (N2O) виділяється як

побічний продукт високотемпературного окислювання аміаку (NH3). Утворення N2O також

відбувається в інших промислових процесах, які використовують окисли азоту або азотну

кислоту, як сировину, наприклад, для виробництва капролактаму чи гліоксалю.

Структура даних для розрахунку викидів N2O від виробництва азотної кислоти


1. виробництво азотної кислоти для технології

типа i тонни

2. коефіцієнт руйнування для технології очистки

типа j дріб

3. коефіцієнт використання системи очищення по

технології j дріб


Слід зазначити, що вимоги Європейської системи торгівлі передбачають для

моніторингу викидів закису азоту (N2O) тільки використання методології вимірювання [8].

Оператор повинен проводити моніторинг викидів N2O від виробництва азотної

кислоти з використанням безперервних вимірювань викидів. Оператор повинен проводити

моніторинг викидів N2O від виробництва адипінової кислоти, капролактаму, гліоксалю і

гліоксилової кислоти використовуючи методологію на основі вимірів викидів, що проходять

через очищення і методологію на основі розрахунків (методологія балансу мас) для

тимчасових неочищених викидів.

40

4.6.7 Від діяльності - виробництво адипінової кислоти

Виробництво адипінової кислоти, яка є двохосновною карбоновою кислотою,

проходить в два етапи. При цьому закис азоту є побічним продуктом реакції окислення

циклогексану або циклогексанолу азотною кислотою.

Структура даних для розрахунку викидів N2O від виробництва адипінової кислоти


1. виробництво адипінової кислоти для технології

типа i тонни

2. коефіцієнт руйнування для технології очистки

типа j дріб

3. коефіцієнт використання системи очищення по

технології j дріб


41

5. Пропозиції щодо проекту шаблона плану моніторингу та шаблону

звіту про моніторинг для установок

5.1 Проект змісту плану моніторингу

План моніторингу викидів ПГ для установок повинен, як мінімум, включати

наступне:

1. Загальна інформація про установку:

1. Номер версії плану моніторингу;

2. Контактна інформація та ідентифікаційний номер оператора;

3. Опис установки, що підлягає моніторингу, та діяльності на установці

включаючи список джерел викидів і потоків "паливо, сировина - продукція",

що підлягають моніторингу, і відповідає таким критеріям:

опис має бути достатнім для демонстрації відсутності не повного

обліку або подвійного обліку викидів ПГ;

з метою спрощення опису установки повинна бути додана проста

схема джерел викидів ПГ і потоків "паливо, сировина - продукція" на

якій буде зазначено точки відбору проб і прилади вимірювання

параметрів моніторингу, будь-які інші частини установки, що мають

відношення до методології моніторингу, включаючи системи

управління даними для моніторингу та системи з контролю;

4. Опис процедури для управління розподілом обов'язків персоналу для

моніторингу та звітності з установки, підвищення кваліфікації відповідального

персоналу і т.п;

5. Опис процедури регулярної оцінки плану моніторингу, охоплюючи, як

мінімум, наступне:

перевірку списку та забезпечення повноти джерел викидів і потоків

"паливо, сировина - продукція", і те, що всі відповідні зміни в самій

установці та її роботу включено в план моніторингу;

оцінку дотримання порогових значень невизначеності для даних про

діяльність установки та інших параметрів, де це можливо, для

застосовуваних рівнів точності даних для кожного потоку "паливо,

сировина - продукція" і джерела викидів;

оцінку потенційних заходів щодо вдосконалення застосованої

методології моніторингу;

6. Опис письмових процедур відповідної системи управління даними включаючи

діаграми для роз'яснення, де це доречно;

7. Опис письмової процедури для діяльності із контролю;

8. якщо застосовано, взаємозв'язок письмових процедур з відповідними

процедурами, впровадженими на підприємстві відповідно до стандартів ISO

9001, ISO 14001, ISO 50001.

2. Детальний опис застосованої методології на основі розрахунку, включаючи:

1. Детальний опис застосованої методології на основі розрахунку, перелік використаних

вихідних даних і розрахункових формул, перелік рівнів точності даних, що

42

застосовуватимуться для вихідних даних та всі відповідні розрахункові коефіцієнти

для кожного з потоків "паливо, сировина - продукція", що підлягають моніторингу;

2. Коли це доречно і якщо оператор має намір скористатися спрощеннями для незначних

і мінімальних потоків "паливо, сировина - продукція";

3. Опис використаних систем вимірювання та діапазон їх виміру та невизначеності,

точне розташування вимірювальних приладів, які використовуватимуться для

кожного з потоків "паливо, сировина - продукція", що підлягають моніторингу;

4. Де це доречно, значення за замовченням, використані для розрахункових

коефіцієнтів, вказуючи джерело з якого було взято коефіцієнт, або відповідне

джерело, з якого коефіцієнт за замовченням буде періодично визначатися, для

кожного потоку "паливо, сировина - продукція";

5. Де це доречно, перелік методів аналізу проб, які будуть використовуватися для

визначення всіх відповідних розрахункових коефіцієнтів для кожного потоку "паливо,

сировина - продукція", а також письмовий опис процедури для проведення такого

аналізу;

6. Де це доречно, опис процедур плану відбору проб для аналізу палива і сировини, та

використаних процедур для перегляду відповідності плану відбору проб;

7. Де це доречно, список лабораторій, що займаються проведенням відповідних аналізів

і, якщо лабораторія не акредитована, опис процедури, що використовується для

демонстрації відповідності їх з еквівалентними вимогами;

3. У разі застосування альтернативної методології моніторингу, її докладний опис для всіх

потоків "паливо, сировина - продукція" або джерел викидів та опис письмової процедури

аналізу невизначеності.

4. Детальний опис застосованої методології на основі постійного вимірювання, включаючи

наступне:

1. Опис методу вимірювань, включаючи опис всіх відповідних письмових процедур для

вимірювання, а також:

розрахункові формули для агрегування даних і для визначення річних

викидів для кожного джерела викидів;

Метод для заміщення відсутніх даних для кожного параметра;

2. Перелік усіх відповідних точок викидів під час типової роботи, а також під час

обмежувальних і перехідних етапів, включаючи зупинки або введення в

експлуатацію, проілюстрований технологічною схемою, якщо це вимагає

компетентний орган;

3. Якщо у розрахунках враховуються гази, що відходять, то письмовий опис таких

розрахунків для кожного джерела викидів, що бере участь в моніторингу,

використовує методологію на основі постійного вимірювання;

4. Перелік всього відповідного обладнання, із зазначенням частоти вимірювань, робочий

діапазон і невизначеність;

5. Перелік застосовуваних стандартів і будь-які відхилення від цих стандартів;

6. Опис письмової процедури для проведення підтверджуючих розрахунків результатів

застосування методології на основі постійного вимірювання.

43

5.2 Проект змісту звіту про моніторинг

У щорічному звіті про моніторинг для установки повинна міститися наступна

інформація:

1. Контактна інформація та ідентифікаційний номер оператора;

2. Контактна інформація верифікатора звіту про моніторинг для установки;

3. Звітній рік;

4. Номер версії останнього затвердженого плану моніторингу для установки;

5. Відповідні зміни у функціонуванні установки, а також зміни і тимчасові відхилення до

плану моніторингу, які відбулися протягом звітного періоду, включаючи тимчасові або

постійні зміни рівнів точності даних, причини цих змін, дати початку і закінчення, таких

змін;

6. Інформація для всіх джерел викидів ПГ і потоків "паливо, сировина - продукція", що

включає:

1. Загальний обсяг викидів, т CO2екв;

2. Методологію на основі постійного вимірювання або методологію на основі

розрахунків;

3. Застосований рівень точності даних;

4. Дані про діяльність:

для палива обсяг споживання (в тоннах або нм3) та нижча теплотворна

здатність (ГДж/т або ГДж/м3);

для всіх інших матеріалів - в тоннах або нм3;

5. Коефіцієнти викидів, окислення та перерахунку;

6. Якщо застосовується методологія масового балансу, витрати і вміст вуглецю

для кожного потоку "пальне, сировина - продукція" в та із установки, при

необхідності нижча теплотворна здатність

7. Якщо застосовується методологія на основі постійного вимірювання:

середньогодинні концентрації ПГ і обсяги газів, що відходять за рік;

7. Якщо відбулися прогалини в даних і вони були доповнені заміщеними даними:

1. потік "паливо, сировина - продукція" або джерело викидів;

2. причини відсутності даних;

3. початкову та кінцеву дату і час кожної ситуації прогалини в даних;

4. обсяг викидів, розрахований на основі заміщених даних;

5. у разі, якщо ще не були включені в план моніторингу метод оцінки для заміщених

даних, докладний опис методу оцінки, в тому числі докази того, що методологія не

призводить до заниження обсягу викидів за відповідний період часу;

12. Будь-які інші зміни в установці протягом звітного періоду, що впливають на викиди ПГ

протягом звітного року.

44

6. Джерела інформації

1. Inventory 2011, Submission 2013 v1.1, UKRAINE

2. Presentation: ENERGY STATISTICS OF UKRAINE, Kyiv, 11 October 2011, Valentyna Kruglyak,

Deputy Director of the Trade Statistics Department, State Statistics Committee of Ukraine

3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПОЛОЖЕННЯ З ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ СТАТИСТИЧНИХ

СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВА ТА ЕНЕРГІЇ, Наказ Державного

комітету статистики України 03.10.2011 № 250

4. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ІЗ ФОРМУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО БАЛАНСУ,

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державного комітету статистики України 23.12.2011 № 374

5. Reviewing Existing and Proposed Emissions Trading Systems, OECD/IEA Nov 2010

6. «Вимірювання, звітність та перевірка викидів парникових газів на рівні підприємств

енергетичного сектору України», Агенція США з міжнародного розвитку (USAID). Лютий

2013 р

7. DIRECTIVE 2003/87/EC OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL

of 13 October 2003

8. COMMISSION REGULATION (EU) No 601/2012

9. COMMISSION REGULATION (EU) No 600/2012

10. Template No. 1: Monitoring plan for the emissions of stationary installations

Template No. 4: Annual emissions report of stationary source installations

http://ec.europa.eu/clima/policies/ets/monitoring/documentation_en.htm

11. Guidance Document, The Monitoring and Reporting Regulation – General guidance for installations

MRR Guidance document No. 1, Version of 16 July 2012

12. Guidance on Interpretation of Annex I of the EU ETS Directive (excl. aviation activities), 18 March

2010

13. Ukraine 2012, IEA, 2012

14. National Greenhouse and Energy Reporting Act 2007, No. 175, 2007, Australia

15. Постановление Правительства Республики Казахстан «Об утверждении Правил выдачи

квот на выбросы парниковых газов» от 7 мая 2012 года № 584

16. ENERGY POLICIES OF UKRAINE 2012 REVIEW, IEA, 2012

17. REVIEWING EXISTING AND PROPOSED EMISSIONS TRADING SYSTEMS, IEA, Nov 2010

18. EMISSIONS TRADING: TRENDS AND PROSPECTS, IEA, December 2007

19. Status of the Domestic Emissions Trading Scheme in Ukraine, THOMSON REUTERS, POINT

CARBON, February 2013

20. Mandatory Reporting of Greenhouse Gas Emissions: Instructional Guidance for Operators, California

Environmental Protection Agency, December 2008

21. Federal Register / Vol. 75, No. 106 / Thursday, June 3, 2010 / Rules and Regulations

45

22. Federal Register / Vol. 75, No. 242 / Friday, December 17, 2010 / Rules and Regulations

23. Federal Register / Vol. 74, No. 209 / Friday, October 30, 2009 / Rules and Regulations

24. Technical Support Document for Stationary Fuel Combustion Emissions: Proposed Rule for Mandatory

Reporting of Greenhouse Gases, Office of Air and Radiation U.S. Environmental Protection Agency,

January 30, 2009

25. Tool for Market Readiness Proposal (MRP), Guidance Document (Version 2)

26. Domestic Emissions Trading: Existing and Proposed Schemes, PMR Technical Note 2, April 10,

2012

27. The World’s Carbon Markets: A Case Study Guide to Emissions Trading – California, EDF, IETA,

May, 2013

28. The World’s Carbon Markets: A Case Study Guide to Emissions Trading – European Union, EDF,

IETA, May, 2013

29. The World’s Carbon Markets: A Case Study Guide to Emissions Trading – Kazakhstan, EDF, IETA,

May, 2013

30. Solving the MRV challenge for new market-based mechanisms: What can past experience teach us?,

Öko-Institut e.V., Institut für Politikwissenschaft (IPZ), 23 November 2011

31. Greenhouse Gas Monitoring Plan, (Template), McWane, Inc., December 8, 2009

32. Reviewing Existing and Proposed Emissions Trading Systems, OECD/IEA 2010

33. EU ETS : http://ec.europa.eu/clima/policies/ets/index_en.htm

34. NZ ETS : http://www.climatechange.govt.nz/emissions-trading-scheme/

35. RGGI : http://www.rggi.org/rggi

36. California ETS : http://www.arb.ca.gov/regact/2010/capandtrade10/capandtrade10.htm

37. Australia Carbon Pricing Mechanism: http://www.cleanenergyfuture.gov.au/

38. Tokyo Can and Trade Program: http://www.kankyo.metro.tokyo.jp/en/climate/cap_and_trade.html

39. ISO 14064-1:2006 Greenhouse gases - Part 1: Specification with guidance at the organizational

level for quantification and reporting of greenhouse gas emissions and removals (IDT)

40. ISO 14064-3:2006 Greenhouse gases - Part 3: Specification with guidance for

the validation and verification of greenhouse gas assertions (IDT)

Проект “Створення потенціалу для низьковуглецевого...

Documents