Робоча програма - eenu.edu.ua...виховання в Австро-Угорській...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Кафедра соціальної педагогіки та педагогіки вищої школи

ЗАТВЕРДЖЕНО

Проректор з науково-педагогічної і

навчальної роботи та рекрутації

проф. Гаврилюк С. В. ______________

_________________________2015 р.

Робоча програма

дисципліни « Теорія та історія соціального виховання »

професійної та практичної

підготовки бакалавра

напряму 6.01010601 „Соціальна педагогіка”

Луцьк 2015

2

Теорія та історія соціального виховання. Робоча навчальна програма курсу. –Луцьк:

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2015.– 25 с.

Розробник:

Кандидат педагогічних наук доцент, Мартіросян Л.А.

Рецензент:

Кандидат педагогічних наук доцент, Заремба Л.В.

Робоча навчальна програма розглянута

і затверджена на засіданні кафедри

соціальної педагогіки

протокол № _1__ від _26.08_. 2015 р.

Завідувач кафедри

Доктор пед.. наук, професор Гусак П.М.

Робоча навчальна програма схвалена

методичною радою факультету (інституту)

протокол № __1_ від 2.09. 2015 р.

Голова ради

Кандидат педагог. наук доцент Антонюк В.З.

3

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

“ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ”

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

Галузь знань, напрям

підготовки, спеціальність,

освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

Галузь знань: 0101

Педагогічна освіта

Напрям підготовки : 6.010106

Соціальна педагогіка

Освітньо-кваліфікаційний

рівень:

бакалавр

Кількість кредитів, відповідних ECTS : 3

Загальна кількість годин: 108

Тип курсу: цикл навчальних дисциплін

професійної та практичної підготовки

Рік підготовки: 2

Семестр: 3

Лекції: 36 годин

Практичні: 36 годин

Самостійна робота: 24 години

Індивідуальна робота: 12 годин

Модулів: 2

Змістових модулі: 2

Вид контролю: екзамен

2. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Історія та теорія соціального виховання – надзвичайно важлива і багатогранна за

своїми структурними компонентами вузівська наукова дисципліна. Вона розкриває

глибинний процес становлення особистості, діалектику її розвитку та особливостей

соціалізації від найдавніших часів до сучасності.

Історія та теорія соціального виховання охоплює історію розвитку родини,

сімейного виховання, народної педагогіки, навчально-виховних закладів усіх рівнів і

педагогічної думки як українського, так і інших народів світу.

Науковий курс історії та теорії соціального виховання вивчає в процесах виховання

і освіти ті предмети і явища, які пов’язані з включенням людини в життя суспільства,

входженням його у систему суспільних відношень; на численних прикладах, фактах з

життя всіх народів розкриває закономірності формування цілісної особистості, її

духовності, зокрема патріотизму і гуманізму, національного характеру і світогляду,

громадянської зрілості; переконує в тому, що загальнолюдські якості в різні епохи завжди

мали конкретний етнічний зміст і характер; що видатні здобутки світової педагогіки

завдячують оригінальним національним системам виховання, самобутньому

педагогічному генію того чи іншого народу, нації.

Навчальна дисципліна “Історія та теорія соціального виховання” належить до

циклу дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”. Вивчення навчального

курсу дасть можливість студентам цілісно і повно усвідомити взаємообумовленість

взаємодії держави, суспільства і особистості як основних суб’єктів процесу соціалізації;

єдність соціально-педагогічної теорії і практики.

У процесі вивчення зазначеної навчальної дисципліни студенти оволодіють

знаннями та вміннями, які їм знадобляться у викладацькій та практичній діяльності.

2.1 Мета і завдання, міждисциплінарні зв’язки курсу “Історія та теорія

соціального виховання”.

4

2.1.2. Завдання вивчення курсу:

розкрити основні етапи, тенденції і закономірності розвитку соціального

виховання і освіти в різні історичні епохи;

розкрити зв'язок соціального виховання з соціально-економічною і суспільно-

політичною структурами держави і суспільства;

формувати гуманістично орієнтований світогляд студентів як базовий компонент

їх майбутньої професійної діяльності та процесу їх власної соціалізації;

формувати у студентів критичність мислення, вміння переосмислювати історико-

педагогічне минуле в контексті сучасних умов сприяючи тим самим успіху в здійснені

ними самостійної науково-дослідної роботи і майбутньої професійної діяльності ;

застосовувати набуті знання у практичній соціально-педагогічній діяльності.

2.1.3. Міждисциплінарні зв’язки – історія, соціологія, історія педагогіки, соціальна

робота, соціальна педагогіка, загальна педагогіка.

2.1.4. Знання і уміння студента після опанування курсу:

знати основні етапи, тенденції і закономірності розвитку соціального виховання і

освіти в різні історичні епохи; ;

знати соціально-педагогічні теорії видатних педагогів, сучасні концепції і теорії

соціального виховання;

уміти аналізувати і переосмислювати історико-педагогічне минуле в контексті

сучасних вимог;

самостійно здійснювати науково-пошукову роботу;

застосовувати набуті знання у практичній діяльності.

3. СТРУКТУРА ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Тема

Кількість годин, відведених на

лек

ції

прак

тичн

і

сам

ост

ійн

а

роб

ота

кон

сульта

ці

ї

Змістовий модуль 1. Розвиток теорії та практики соціального виховання

у західноєвропейській цивілізації Тема 1. Становлення традицій

соціального виховання в античну епоху

4 4 4 2

Тема 2. Особливості розвитку традицій

соціального виховання в епоху раннього

і класичного середньовіччя

2 2 2 2

Тема 3. Зміни в теорії і практиці

соціального виховання в епоху

Відродження та Реформації

2 2 2

Тема 4. Зміна підходів до організації

практики і розробки теорій соціального

виховання в період зародження і

становлення індустріального суспільства

4 4 2

Тема 5. Теорія і практика соціального

виховання «індустріальної» людини

4 4 2

Тема 6. Розвиток теорії і практики

соціального виховання в кінці ХІХ –

поч.ХХ ст. Антропоорієнтована

4 4 2 2

5

парадигма соціального виховання у

пост-індустріальному суспільстві.

Контрольна модульна робота - - - -

Змістовий модуль 2. Теорія і практика соціального виховання в Україні

Тема 1. Особливості організації

соціального виховання в часи Київської

Русі.

2 2 2

Тема 2. Особливості організації

соціального виховання в Україні в

період розвитку феодального

суспільства (XVІ - XVIII ст.).

4 4 2

Тема 3. Організація соціального

виховання в Австро-Угорській імперії в

ХІХ - поч. ХХ ст.

2 2 2

Тема 4. Розвиток ідей соціального

виховання в педагогічній думці і

практиці в Україні в ХІХ - поч. ХХ ст.

4 4 2 2

Тема 5. Практика соціального виховання

в Радянській Україні.

4 4 2

Контрольна робота - - -

Екзамен 18

Всього годин 36 36 24 12

4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Розвиток теорії та практики соціального виховання

у західноєвропейській цивілізації

Тема 1. Становлення традицій соціального виховання в античну епоху. Виникнення і розвиток соціального виховання в країнах Стародавнього Сходу (Шумер,

Єгипет, Індія, Китай та ін.).

1. Моделі соціального виховання у Стародавній Греції.

2. Навчання і виховання в Стародавньому Римі. Становлення римської системи

виховання в VІ - І ст. до н.е.

3. Зародження педагогічних ідей у надрах філософі і Стародавньої Греції і Риму.

Основні поняття: соціальне виховання, модель виховання, ідеал гармонійно

розвиненої людини, спартанська модель виховання, афінська модель виховання, школа

граматистів, школа кіфаристів, дидаскали, педагоги, палестра, гімнасія, ефебії, плебеї,

патриції, риторика, школа риторів, «енциклопедична» освіта, «сім вільних наук»,

виховуючи навчання, розвиваюче навчання, філософія освіти і виховання.

Тема 2. Особливості розвитку традицій соціального виховання в епоху

раннього і класичного середньовіччя. 1. Зв’язок навчання і виховання із суспільно-політичними умовами в країнах Європи.

Зміна суспільного ідеалу людини.

2. Соціально-диференційований підхід до організації соціального виховання та освіти

в країнах Європи. Основні освітні ланки.

3. Типи церковно-монастирських шкіл.

4. Система лицарського виховання.

5. Міські (магістратські) школи. Середньовічні університети Європи.

6

Основні поняття: християнство, християнське виховання, принципи християнського

виховання, християнський ідеал людини, церковно-монастирські школи, міські школи,

лицарське виховання, університет, «тривіум», «квадріум», «сім вільних мистецтв»,

трактат, схоластика.

Тема 3. Зміни в теорії і практиці соціального виховання в епоху Відродження

та Реформації 1. Суспільно-економічні умови виникнення європейського Відродження (ХІV-ХVІ

ст.). Гуманізм епохи Відродження.

2. Розвиток міських шкіл. Виникнення шкіл підвищеного типу – гімназій, колегіумів,

нових університетів, державних і приватних шкіл для дівчаток,

3. Зародження гуманістичної педагогіки. Видатні педагоги-гуманісти.

4. Епоха Реформації (ХV-ХVІ ст.) та розвиток виховання, національного

шкільництва. Єзуїтське виховання, його особливості.

Основні поняття: гуманізм, рух Реформації, протестантство, лютеранство,

кальвінізм, протестантський ідеал людини, школи підвищеного типу, гімназії, чернечі

ордена, єзуїтські школи, єзуїтські методи виховання.

Тема 4. Зміна підходів до організації практики і розробки теорій соціального

виховання в період зародження індустріального суспільства. 1. Вплив ідей Відродження, Реформації на подальший розвиток вихованім, освіти.

Виділення педагогіки як окремої науки і мистецтва виховання.

2. Теорія соціального виховання А.Я. Коменського.

3. Буржуазна революція в Англії ХVП ст., її вплив на теорію і практику виховання.

Педагогічні ідеї Д.Докка (1632-1704 pp.).

4. Боротьба з абсолютизмом, підготовка до буржуазної революції у Франції.

Педагогічні ідеї французьких філософів, просвітителів.

5. Школа і педагогічна думка в період французької буржуазної революції кінця ХVШ

ст. (1789-1794 pp.).

6. Філософські, суспільні і педагогічні погляди Ж.-Ж. Руссо (1712-1778 pp.).

Основні поняття: пансофія, пампедія, принцип природовідповідності виховання,

буржуазія, теорія неперервної освіти цілісної особистості, класно-урочна система

навчання, «природний» метод навчання, буржуазна революція, теорія «виховання

джентльмена»,

Тема 5. Теорія і практика соціального виховання «індустріальної» людини. 1. Становлення індустріального суспільства у Західній Європі, його особливості та їх

вплив на формування суспільних ідеалів. Виникнення філантропічного напряму в

теорії і практиці соціального виховання.

2. Теорія соціального виховання Й.Г.Песталоцці.

3. Теорія соціального виховання А.Дістервега.

4. Соціальна сутність педагогічної теорії Й.Ф.Гербарта.

5. Теорія тотального соціального виховання Роберта Оуена.

6. Ідеї англійського філософа, педагога Г.Спенсера як представника "соціальної

педагогіки".

Тема 6. Розвиток теорії і практики соціального виховання в кінці ХІХ –

поч.ХХ ст. Антропоорієнтована парадигма соціального виховання у пост-

індустріальному суспільстві 1. Зародження в кінці XIX - на початку XX ст. нових тенденцій у теорії і практиці

соціального виховання: надання наукових і демократичних засад у розробці

підходів до навчання і виховання.

7

2. Розвиток національної системи виховання в розвинених країнах.

3. Різноманітні наукові напрямки в зарубіжній педагогіці: теорія "трудової школи" і

"громадянського виховання"; експериментальної педагогіки.

4. Зародження педології – наукового дитинознавства. Пізнання дитини як центру

навчально-виховного процесу.

5. Виникнення в США філософії і педагогіки прагматизму.

6. Педагогіка екзистенціалізму. Культ здорового індивідуалізму.

7. Педагогіка неотомізму, її філософські основи.

8. Антропоорієнтована парадигма соціального виховання у пост-індустріальному

суспільстві.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Теорія і практика соціального виховання в Україні.

Тема 1. Особливості організації соціального виховання в часи Київської Русі. 1. Наукові відомості, гіпотези про стародавність української мова. Стародавнє

виховання.

2. Практика здійснення соціального виховання у часи Київської Русі..

3. Перші педагогічні пам’ятки Київської Русі.

4. Ідеї Платона, Аристотеля, інших учених у перших педагогічних пам’ятках.

Високий рівень освіти ї науки в Київській Русі-Україні.

Тема 2. Особливості організації соціального виховання в Україні в період

розвитку феодального суспільства (XVІ - XVIII ст.) 5. Розвиток навчання і виховання в Україні в ХІV-ХV ст. Продовження в освіті,

вихованні педагогічних традицій Київської Русі-України.

6. Бурхливий розвиток українського національного шкільництва. Просвітницька

діяльність І.Федорова, його перший буквар 1574 p.

7. Січові (запорозькі) і козацькі інколи.

8. Перші українські академії: в Острозі (1576 p.), Києві (1616 p.).

9. Діяльність колегіумів, Глухівської музично-співацької школи.

10. Діяльність українських просвітителів і педагогів. Вплив здобутків науки, освіти і

культури України на розвиток школи і виховання в Росії.

11. Видатний український філософ, поет, просвітитель і педагог Г.Сковорода.

Тема 3. Організація соціального виховання в Австро-угорській імперії (ХІХ -

поч. ХХ ст.) 1. Імперсько-шовіністична політика російського та австрійського уряду, польського

чиновництва в галузі освіти.

2. Стан народної школи на Буковині, Закарпатті, Галичині.

3. Навчально-виховний процес у гімназіях, ліцеях, учительських семінаріях у Східній

Україні. Університетська освіта.

4. Розвиток ідей соціального виховання у діяльності недільних шкіл України.

Реформи навчально-виховних закладів в Росії, Східній Україні.

5. Громадський соціально-педагогічний рух на Україні.

6. Доба української революції 1917-1919 pp. і початок національного, культурного й

освітнього відродження.

Тема 4. Розвиток ідей соціального виховання у педагогічній думці і практиці в

Україні в ХІХ - поч. ХХ ст. 1. Соціально-педагогічна діяльність “народного будителя” О.В.Духновича.

2. Соціально-педагогічні ідеї К.Д.Ушинського.

3. Соціально-педагогічна сутність ідей Т. Шевченка, І.Франка, Лесі Українки.

4. Соціально-педагогічна діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Педагогічні

ідеї М.Костомарова, П Куліша.

5. М.Драгоманов - видатний український політик, мислитель, просвітитель,

громадський діяч.

8

6. Просвітитель, письменник, мовознавець, громадський діяч, педагог-теоретик і

практик українського шкільництва Б.Грінченко.

7. Видатний учений-енциклопедист, просвітник, історик, народознавець, громадський

і політичний діяч України М.Грушевський.

8. Просвітницька і педагогічна діяльність С.Русової – наукового, державного і

громадського діяча України.

Тема 5. Розвиток теорії і практики соціального виховання у радянському

суспільстві. 1. Розвиток теорії і практики соціального виховання в 20-30 рр.

2. Здобутки українських учених-педологів О.С.Залужного, Г.С.Костюка та ін.

Заборона педології як науки.

3. Соціально-педагогічний експеримент А.С.Макаренка.

4. Спроби поліпшити зміст освіти, навчальні плани і програми шляхом реформ освіти

в 50-80 рр.

5. Український педагог В.Сухомлинський. Соціальна сутність теорії

В.Сухомлинського.

5. ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ



Тема 1. Становлення традицій соціального виховання в античну епоху.

1. Суспільно-політичні, економічні умови в Стародавній Греції.

2. Розвиток Афінської держави. Афінська система виховання. Позитивні та негативні

риси афінської системи виховання.

3. Спартанська система виховання. Базові педагогічні традиції Стародавньої Греції.

4. Становлення римської системи виховання в VI – І ст. до. н. е. Школи риторів.

Розвиток освіти і виховання в період імперії.

5. Зародження педагогічних ідей в надрах філософії Стародавньої Греції і Риму.

Особливості базових педагогічних традицій Античності.

Додаткові запитання і завдання (для бесіди, дискусії, самоконтролю)

1. Зумовленість афінської і спартанської системи виховання суспільно-політичними і

культурними умовами..

2. Особливості виховання дівчат в Афінах і Спарті.

3. Педагогічні ідеї Платона, Сократа, Арістотеля, Демокріта.

4. Педагогічні погляди римського дидакта М.Квінтіліана.

5. Ідеї Сенеки про мораль людини, її формування.

Література

1. Андреева И.Н. Антология по истории и теории социальной педагогики. – М.,

ACADEMIA, 2000.

2. Джуринский А.Н. История педагогики. – М., ВЛАДОС., 2000

3. История социальной педагогики// Под ред. Беляева В.И. – М., ГАРДАРИКИ, 2003

4. Хрестоматія з історії вітчизняної педагогіки // За заг. ред. С.А.Литвинова. – К.,

1961.

Тема 2. Особливості розвитку традицій соціального виховання в епоху

раннього і класичного середньовіччя. 1. .Вплив християнства на зміну виховного ідеалу.

2. Структура освіти в період раннього середньовіччя в Європі.

3. Суть системи лицарського виховання.

4. Виникнення вищої освіти, середньовічні університети.

9


1. Обґрунтуйте негативні та позитивні впливи релігії на освіту і науку.

2. Значення діяльності вихідців з України для становлення європейської

університетської освіти.





1961.

Тема 3. Зміни в теорії і практиці соціального виховання в епоху Відродження

та Реформації. 1. Суспільно-економічні умови виникнення європейського Відродження, та його

вплив на педагогіку.

2. Зародження гуманістичної педагогіки.

3. Вплив Реформації (ХV–ХVІ ст.) на розвиток національного шкільництва.

4. Формування нового суспільного ідеалу людини в період Реформації.


1. Обґрунтуйте значення міських шкіл для розвитку національної системи освіти.

2. Розкрийте сутність єзуїтської системи виховання.





1961.

Тема 4. Зміна підходів до організації практики і розробки теорій соціального

виховання в період зародження і становлення індустріального суспільства.

Педагогічна теорія Коменського як завершальний етап педагогіки Середньовіччя.

1. Подвижницький життєвий шлях і світогляд Я.А. Коменського.

2. Принцип природовідповідності виховання Я.А.Коменського.

3. Коменський про вікову періодизацію дитини і систему шкіл.

4. Народна педагогіка в працях Коменського, його погляди на виховання.

5. Дидактичні принципи і правила Коменського. Вимоги до вчителя.

6. Обґрунтування Коменським класно-урочної системи навчання. Коменський і

Україна, її братські школи.

7. Коменський і сучасна школа та педагогіка. Яке ваше ставлення до спадщини

видатного педагога?


1. Охарактеризуйте сенсуалізм як філософську основу педагогічної теорії

Коменського.

2. Доведіть, що Коменський продовжує традиції народної педагогіки, великих

попередників у трактуванні головного принципу виховання –

природовідповіднооті.

3. Дайте наукове обґрунтування поглядів Коменського на роль рідної мови у навчанні

і вихованні дітей.

4. Які заслуги Коменського в обгрунтуванні, утвердженні класно-урочної системи

навчання? Які сучасні наукові погляди на класно-урочну систему?

5. Охарактеризуйте підручники Коменського, які принесли йому заслужену славу.

6. У чому полягав глибокий гуманізм педагогіки Коменського?

7. Які ідеї, досвід Коменського ви використаєте в своїй роботі?

10




3. Коменский Я.А. Великая дидактика //Избр. пед. соч. – М., 1982. – T. 1. – Гл.

7,9,17,19,23,26-31.

4. Коменский Я.А. Законы хорошо организованной школы // Там же. – Т. 2. – Гл.

1,4,10,11.

5. Кожик в. Ян Амос Коменский. – Прага, 1980.

6. Мітюров Б.Н. Педагогічні ідеї Я.А.Коменського на Україні. – К., 1971.

Тема 5. Теорія і практика соціального виховання „індустріальної „ людини.

Тема 5.1. Теорія “вільного виховання” Ж.-Ж. Руссо.

1. Філософські погляди Ж.-Ж. Руссо. Його життя та діяльність.

2. Теорія природного і вільного виховання Ж.-Ж. Руссо. Художньо-педагогічний

роман “Еміль, або про виховання”.

3. Періодизація життя дитини. Принцип природовідповідності виховання.

4. Ж.-Ж. Руссо про виховання дівчат та про особливості трудової діяльності кожної

людини.


1. Розкрийте особливості принципу природовідповідності виховання у працях

Платона, Аристотеля, Руссо.

2. Суперечності в поглядах Ж.-Ж. Руссо.

3. Ж.-Ж. Руссо як видатний просвітитель свого часу.

4. Особливості вікових періодів та розвитку дитини за теорією Ж.-Ж. Руссо.





1961.

Тема 5. 2. Теорія „елементарного навчання і виховання” Й.Г.Песталоцці.

1. Світогляд і педагогічна діяльність Й.Г.Песталоцці.

2. Розробка принципу природовідповідності виховання.

3. Ідея розвивального навчання, всебічного розвитку особистості.

4. Поєднання навчання з продуктивною працею учнів.

5. Праці Й.Г.Песталоцці “Лінгард і Гертруда”, “Як Гертруда вчить своїх дітей”,

“Книга матерів”, “Лебедина пісня” – як втілення гуманістичної педагогіки.


1. Чому Й.Г.Песталоцці надає пріоритетність родинному вихованню.

2. Суть теорії елементарної освіти Й.Г.Песталоцці.

3. Особливості морального, розумового і трудового виховання дітей.

4. Песталоцціанство в країнах Європи.



ACADEMIA, 2000.




1961.

11

Тема 6. Розвиток теорії і практики соціального виховання в кінці ХІХ – поч.

ХХ ст. Антропоорієнтована парадигма соціального виховання у постіндустріальному

суспільстві

1. Розробка Й.Ф. Гербартом філософських і психологічних основ навчання і

виховання.

2. Теорія "трудової школи" і "громадянського виховання".

3. Теорія вільного виховання

4. Філософія і педагогіка прагматизму.


6. Теорія соціального виховання Е. Дюркгейма, П. Наторпа.

7. Антропософська теорія виховання Р.Штайнера.

8. Антропоорієнтована парадигма соціального виховання у постіндустріальному

суспільстві. .


1. Педагогічний традиціоналізм та його представники

2. Основні теорії реформаторської педагогіки

3. Експериментальні школи початкового навчання на Заході.

4. Охарактеризуйте «нові школи».



ACADEMIA, 2000.

2. Бим-Бад Б.М. Педагогическая антропология. - М., 1998.


4. Дьюи Д. Школа и общество. - М., 1924.


6. Корнетов Г.Б. Всемирный историко-педагогический процесс: перспективы

цивилизационного подхода // Европейская педагогика от античности до нашего

времени. (Исследовательские материалы). - М., 1994. - Ч. 1. -С. 23-36.




8. Корнетов Г.Б. История педагогики: проблемы, предмет, подходы //

9. Корнетов Г.Б. Пути становления педагогической традиции западной цивилизации

//Там же. - С. 36-62.


1961.

КОНТРОЛЬНА (МОДУЛЬНА ) РОБОТА:

1. Становлення традицій соціального виховання в античну епоху.

2. Спартанська та афінська системи виховання.

3. Виховання та освіта у стародавньому Римі.

4. Теорії соціального виховання в античній філософії.

5. Особливості розвитку традицій соціального виховання в епоху раннього і

класичного середньовіччя .

6. Вплив християнства на зміну виховного ідеалу.

7. Зміни в теорії і практиці соціального виховання в епоху Відродження та

Реформації.

8. Я.А.Коменський – засновник педагогіки нової доби.

9. Теорія “вільного виховання” Ж.-Ж. Руссо.

10. Педагогічна система Й.Г.Песталоцці

11. Педагогічна система А.Г.Дістервега

12. Розробка Й.Ф.Гербартом філософських і психологічних основ навчання і

виховання.

13. Теорія "трудової школи" і "громадянського виховання".

14. Теорія вільного виховання

12

15. Філософія і педагогіка прагматизму.


17. Теорія соціального виховання Е. Дюркгейма, П. Наторпа.

18. Антропософська теорія виховання Р.Штайнера.

19. Антропоорієнтована парадигма соціального виховання у постіндустріальному

суспільстві. .


Тема 1. Особливості організації соціального виховання в часи Київської Русі. 1. Наукові гіпотези про стародавність української мови.

2. Школи “книжного навчання”. Системи освіти в часи князя Володимира.

3. Педагогічні пам’ятки Київської Русі.

4. Розвиток навчання і виховання в ХІV – ХV століттях.


1. Відомості про докириличне письмо наших предків.

2. Історичні дані і гіпотези про вищі навчальні заклади в Київській Русі.

3. Навчання жінок в Київській Русі.

4. Культурно-освітня діяльність Павла Русина і Юрія Дрогобича.

5. Просвітницька діяльність українських першодрукарів Ш.Фіоля, С.Дропана.


1. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Соот. Н.П.Калениченко. – М.,

1988.

2. Аркас М. Історія України–Русі. – К., 1990.

3. Бабашин С.Д. Школа та освіта Давньої Русі (IX – перша половина ХШ ст.). – К.,

1973.

4. Брайчевський М. Запровадження християнства на Русі. – К., 1988.

5. Бурлака Я.І., Руденко Ю.Д. Історія педагогіки України: витоки, пошуки, проблеми

// Рідна школа. – 1992. – № 1.

6. Гусак П., Мартіросян Л. Історія педагогіки України // Посібник для студентів вузів

України. – Луцьк: Вежа, 1996. – 161с.

7. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном

обществе до конца ХХ века.: Уч. пособие для педагогических учебных заведений

/Под. ред. академика РАО А.И.Пискунова. – 2-е изд., испр. и дополн. – М.: ТЦ

Сфера, 2001. – 512 с.

8. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки. Тернопіль, 1994. – 358 с.

9. Персоналії з історії національної педагогіки. 22 видатних українських педагога:

Підручник / А.М.Бойко, В.Д.Бардінова, та ін.; Під заг. ред. А.М.Бойко. – К.: ВД

„Професіонал”, 2004. – 576 с.

10. Сірополко С. Історія освіти в Україні. – Львів: «Афіша», 2001. – 662 с.

11. Ступарик В.М. Національна школа: витоки, становлення. – К., 1998. – 333 с.

Тема 2. Особливості організації соціального виховання в Україні в період

розвитку феодального суспільства (XVІ - XVIII ст.). 1. Суспільно-політичні умова, національно-визвольний рух в Україні. Висока

духовність козацтва - еліти українського суспільства.

2. Діяльність січових і козацьких шкіл. Козацька читанка. Ступені козацького

навчання і виховання.

3. Виникнення і розвиток братських шкіл в Україні.

4. Церковно - парафіяльні, монастирські школи.

5. Перші вузи на території східних слов’ян. Острозька (1676 p.) і Києво-Могилянська

(1615 p.) академії.

6. Розвиток народної і наукової педагогіки в епоху Відродження.

13


1. Яку роль відігравав український національно-визвольний, зокрема козацький, рух у

розвитку школи і педагогіки?

2. Яка була специфіка січових і козацьких шкіл України? Чи можна твердити, що в

них розвивалася козацька педагогіка як різновид української педагогіки?

3. Які елементи класно-урочної системи навчання вперше в світі виникли в братських

школах України і Білорусії?

4. Розкрийте принципи демократизму і гуманізму в навчально-виховному процесі

братських, січових і козацьких шкіл.

5. Які головні ознаки навчально-виховного процесу в перших академіях України?

6. Яких ви знаєте видатних учених, освітніх діячів епохи українського Відродження?

7. Які традиції навчання і виховання періоду Відродження необхідно творчо

застосовувати в сучасній школі і педагогіці?

8. Які ви виділяєте головні ознаки української національної системи виховання? Чи

мала вона європейський характер?





3. Мицько І.З. Острозька академія. – К., 1990.

4. Олійник О.С. Козацька читанка // Рад. шк. – 1989. – № 4.




6. Роль Києво-Могилянської академії в культурному єднанні слов’янських народів /

Відп. ред. В.М.Русанівський. – К., 1988.


8. Cтупарик В.М. Національна школа: витоки, становлення. – К., 1998. – 333 с.

9. Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. – К., 1988.

Тема 3. Організація соціального виховання в Австро-Угорській імперії в ХІХ -

поч. ХХ ст. 1. Освітні реформи Марії-Терезії та Йосипа II;

2. Історія розвитку Львівського університету;

3. Утворення державної системи освіти на західноукраїнських землях. Вплив

революційних подій 1848—1849рр. на розвиток освітньої справи.

4. Реформи 60—70 рр. XIX ст.

5. Педагогічні ідеї О. В. Духновича.

6. Педагогічна діяльність П.Д. Юркевича.

7. Боротьба західноукраїнської інтелігенції за народну школу. Просвітницька

діяльність І. Я. Франка.


1. Доведіть, що О.В.Духнович був засновником української наукової педагогіки на

засадах народності.

2. Проаналізуйте дидактичну систему О.В.Духновича, виділіть її основні складові.

3. Доведіть, що О.В.Духновича по праву називають одним із засновників родинного

виховання в Україні.

4. Напишіть анотацію на книгу О.В.Духновича „Народная педагогія в пользу училищ

і учителей сельських”.

5. Визначте сутність педагогічної концепції П.Д.Юркевича.

6. Які фактори формування особистості виділив П.Д.Юркевич?

7. Яку мету виховання ставив П.Д.Юркевич?

14

8. Охарактеризуйте педагогічну концепцію П.Д.Юркевич як частину його плану

реформування людського суспільства.



1988.


3. Духнович О.В. „Народная педагогія в пользу училищ і учителей сельських”. –

Львів, 1952. – Ч.1. – 216 с.

4. Духнович О.В. Вибране. – Пряшів, 1963. – 437 с.

5. Євнух М.Б. Видатний педагог і просвітитель // Шлях освіти. – 1998. – №2. – С. 39 –

43.

6. Жупанин С.І. Народознавча педагогіка О.Духновича // Рідна школа. – 1992. – №9-

10. – С. 89 – 91.


8. Кузмина С.Л. П.Д.Юркевич: История воспитания // Педагогика. – 1996. – №5. – С.

90 – 95.




10. Сисоєва С., Соколова І. Нариси з історії педагогічної думки. – К., 2003. – С. 112 –

116.

11. Сікорській Д. Виховний аспект посібників О.Духновича // Мандрівець. – 2000. –

№3-4. – С. 38 – 40.


13. Спадщина П.Юркевича: Світовий і вітчизняний контекст. – К.: Академія. – 1995. –

307 с.


15. Юркевич П.Д. Курс общей педагогики с приложением. – М., 1869. – 404 с.

16. Юркевич П.Д. Серце та його значення у духовному житті людини згідно з ученням

слова Божого. – Вибране. – К.: Абрис, 1993. – С. 73 – 114.

Тема 4. Розвиток ідей соціального виховання в педагогічній думці і практиці в

Україні в ХІХ –поч. ХХ ст. 1. Педагогічна спадщина К.Д.Ушинського: принцип народності виховання; розробка

національної системи виховання. Погляди К.Д.Ушинського на навчання, моральне,

розумове і трудове виховання.

2. Теорія морального соціального виховання В. П. Вахтерова.

3. Проблема організації соціального виховання в теорії П.Ф. Каптєрєва.

4. Соціальне виховання в педологічній теорії П.П. Булонського.


1. К.Д.Ушинський про значення рідної мови в житті, розвитку і вихованні кожної

дитини.

2. Обґрунтування К.Д.Ушинським необхідності формування в учнів національного

характеру, світогляду, моралі, духовності.

3. К.Д.Ушинський про національне і загальнолюдське виховання.

4. Наукові положення К.Д.Ушинського про спільність і відмінність мети, завдань і

засобів у кожній національній системі виховання.

5. Назвіть послідовників К.Д.Ушинського – представників різних народів.

6. Проаналізуйте “теорію еволюційної педагогіки” В. П .Вахтерова.

7. Що означає, на думку В.П.Вахтерова, прогрес людського суспільства?

8. Які філософські погляди лежать в основі педагогічних ідей П.Ф.Каптєрєва?

9. Проаналізуйте погляди П.Ф.Каптєрєва на сімейне виховання.

10. Прокоментуйте ставлення П.Ф.Каптєрєва до соціального виховання дітей.

11. Як розумів П.П.Блонський гуманістичне виховання?

15

12. Від чого, на думку П.П.Блонського, залежить ефективне навчання і виховання?

13. Проаналізуйте концепцію ”трудової школи” П.П.Блонського.



ACADEMIA, 2000.

2. Антология педагогической мысли России второй половины ХІХ –начала ХХ в. –

М., 1990.

3. Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения: В 2-х т. /

Под ред. А.В.Петровского. – М., 1979.

4. Блонский П.П. Педология. – М., 1934.







Сфера, 2001. – 512 с.

8. Каптерев П.Ф. Избр. пед. соч. / Под ред. А.М.Арсеньева. – М., 1982.


10. Олійник М. Родовід // Рад. шк. – 1989.

11. Педагогічні ідеї К.Д.Ушинського. – К., 1974.






15. Ушинський К.Д. Рідне слово. Про народність у громадському вихованні. Праця в її

психічному ї виховному значенні. Передмова до першого тому "Педагогічної

антропології" // Вибр. пед. твори: В 2 Т. – К., 1983. – Т. 1.

Тема 5. Розвиток теорії і практики соціального виховання у радянському

суспільстві.

Тема 5.1. Практика соціального виховання в Радянській Україні.

1. Розвиток національної системи виховання і педагогіки в роки УНР, Гетьманату і

Директорії.

2. Упровадження народної педагогіки, українознавства в навчально-виховний процес.

3. Політика радянської влади в галузі шкільництва в Україні.

4. Особливості навчально-виховного процесу в радянській школі (програми,

підручники тощо). Гальмування розвитку національної школи.

5. Постанови ЦК ВКП(б) про школу, педагогіку, ліквідацію педології та їх наслідки в

теорії, практиці та управлінні навчально-виховним процесом.


1. Які проблеми розвитку школи, педагогічної думки в 1917-1919 роках вважали

найголовнішими педагоги-демократи, патріоти?

2. Назвіть відомих діячів шкільництва, освіти в роки відродження Української

держави в 1917-1919 роках.

3. Якими шляхами відроджувалися в сім’ї та школі народна педагогіка,

українознавство?

4. Як ви оцінюєте ліквідацію радянською владою різних типів навчальних закладів

(гімназій, реальних училищ, ліцеїв та ін.) та заміну їх єдиною загальноосвітньою

школою?

5. Які навчальні програми, підручники діяли в Україні в 20-30-ті роки? Дайте їх

характеристику.

16

6. Якою була система народної освіти України в 20-ті роки?



ACADEMIA, 2000.


1988.

3. Гринько Г. Нариси радянської просвітницької політики. – Харків, 1922.




6. Дорошенко Д. Нарис історії України. – Львів, 1991.

7. Дорошкевич О. Огляд життя середньої школи // Вільна Українська Школа (Орган

Всеукраїнської Учительської Спілки). – 1918. – № 5-6.

8. Зеньковский В.В. Педагогика. - М., 1996.

9. Зеньковский В.В. Проблемы воспитания в свете христианской антропологии. - М.,

1993.

10. Зеньковский В.В. Социальное воспитание, его задачи и пути. - М., 1918.




Сфера, 2001. – 512 с.


13. Кодекс законів про народну освіту в УРСР. – К., 1922.


15. Луначарский А.В. О социальном воспитании // О воспитании и образовании. - М.,

1976. - С. 227.




17. План управління освітою на Вкраїні. Підвалини національної школи. Курси по

українознавству (постанови З’їзду діячів по народній освіті, який відбувся 15-20

грудня 1917 року в добу Української Народної Республіки) //Вільна українська

школа. – 1918. – № 5-6.

18. Положення про єдину трудову школу УРСР. – К., 1919.


20. Сірополко С. Історія освіти на Україні. – К., 1991.


Тема 5.2. Ідеї соціального виховання в педагогічній спадщині українських

педагогів радянської доби.

1. Особливості підходів до проблеми соціального виховання в 20-30 рр. в Україні.

2. Просвітницька і педагогічна діяльність відомих діячів українського Відродження

(М.Грушевського, С.Русової, І.Огієнка та ін.)






6. Педагогічна теорія Г.Ващенка

7. Станіслав Теофілович Шацький і концепція школи – центра виховання в

соціальному середовищі.

Додаткові запитання:

1. Охарактеризуйте погляди Г.С. Костюка на рушійні сили розвитку особистості.

2. Як Г.С. Костюк розумів співвідношення розвитку виховання і розвитку

особистості.

17

3. Охарактеризуйте систему морально-естетичного виховання учнів в педагогічній

теорії В.О.Сухомлинського.

4. Вкажіть педагогічні фактори формування дитячого колективу за А.С.Макаренком.

5. Охарактеризуйте метод „паралельної дії” запропонований А.С.Макаренком.

6. Охарактеризуйте педагогічні погляди С.Русової.

7. Охарактеризуйте погляди І.Огієнка на основні чинники виховання.



ACADEMIA, 2000.

2. Антология социальной работы.– Т.1.– М., 1994

3. Болтівець С. Софія Русова про психологію соціальної гармонії // Жива вода. – 1996.

– №7. – С. 2.

4. Грушевський М.С. Про українську мову й українську школу. – К., 1991.

5. Губко О.Т. Формування національної свідомості юнацтва у світлі ідей С.Русової //

Рідна школа. – 1991. – № 1.




8. Дорошкевич О. Огляд життя середньої школи // Вільна Українська Школа (Орган

Всеукраїнської Учительської Спілки). – 1918. – № 5-6.




Сфера, 2001. – 512 с.


11. Калениченко Н.П. Педагогічні ідеї С.Русової // Рідна школа. – 1991. – № 12.

12. Корюшко Н., Корюшко М. Особливості культурології І.Огієнка // Духовна і

науково-педагогічна діяльність в контексті національного відродження . –

Кам’янець-Подільський, 1992. – С. 45 – 56.

13. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.:

Рад. шк., 1989. – 608 с.


15. Макаренко A.С. Мета виховання // Твори. – К., 1953. – Т.5.

16. Макаренко А.С. Педагогічна поема // Там же. – Т. 1.

17. Макаренко А.С. Прапори на баштах // Там же. – Т. 2.




19. Проколієнко Л.М., Балл Г.О. Проблема співвідношення навчання, виховання і

психічного розвитку у науковій спадщині Г.С.Костюка. –Психологія. – Вип. 25. –

К.: Рад.шк., 1985. – С. 3 – 11.

20. Русова С. Нова школа. – 2-ге вид. – К., 1917.



23. Сухомлинский В.А. Идти вперед! // Нар. образование. – 1989. – № 8.

24. Сухомлинський В. Бачити себе // Там же. – Т. 5.

25. Сухомлинський В. Народження громадянина //Там же.

26. Сухомлинський В. Серце віддаю дітям // Вибр. твори: В 5 т. – К., 1976. – Т. 3.

27. Сухомлинський В. Сто порад учителеві // Там же. – Т. 2.

28. Хілліг Г. Подряпини на образі "видатного педагога" // Рад. шк. – № 3. – 1991.

29. Шацкий С.Т. “Бодрая жизнь” /Избр. пед. соч.: в 2 т.– Т.1.–М., 1980.– С.127-134.

30. Шацкий С.Т. „Задачи общества “, Детский труд и отдых” /Указ. соч.– С.121-127.

18

КОНТРОЛЬНА РОБОТА. МОДУЛЬ 2

1. Наукові гіпотези про стародавність української мови.

2. Школи “книжного навчання”. Системи освіти в часи князя Володимира.

3. Педагогічні пам’ятки Київської Русі.

4. Розвиток навчання і виховання в ХІV – ХV століттях.

5. Діяльність січових і козацьких шкіл. Козацька читанка. Ступені козацького

навчання і виховання.

6. Виникнення і розвиток братських шкіл в Україні.

7. Церковно - парафіяльні, монастирські школи.

8. Перші вузи на території східних слов’ян. Острозька (1676 p.) і Києво-Могилянська

(1615 p.) академії.

9. Розвиток народної і наукової педагогіки в епоху українського Відродження (ХVІ –

ХVІІ ст.).

10. К.Д.Ушинський про педагогіку як науку і мистецтво виховання. Національний

характер педагогіки.

11. Розробка К.Д.Ушинським принципу народності виховання, національної системи

виховання. Дидактичні погляди. Вимоги до вчителя, його підготовки.

12. К.Д.Ушинський про моральне, розумове і трудове виховання.

13. Розвиток національної системи виховання і педагогіки в роки УНР, Гетьманату і

Директорії.

14. Політика радянської влади в галузі шкільництва в Україні.

15. Особливості навчально-виховного процесу в радянській школі (програми,

підручники тощо). Гальмування розвитку національної школи.

16. Постанови ЦК ВКП(б) про школу, педагогіку, ліквідацію педології та їх наслідки в

теорії, практиці та управлінні навчально-виховним процесом.

17. Особливості підходів до проблеми соціального виховання в 20-30 рр. в Україні.

18. Просвітницька і педагогічна діяльність відомих діячів українського Відродження

(М.Грушевського, С.Русової, І.Огієнка та ін.)






22. Педагогічна теорія Г.Ващенка

6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ



Опрацювати першоджерела законспектувавши їх у формі тез:

1. Джон Локк "Думки про виховання"

2. Я.А. Коменський "Велика дидактика", гл. – 7, 9, 17, 19, 23, 26-31

3. "Закони добре організованої школи", гл. – 1, 4, 10, 11.

4. Ж.-Ж. Руссо "Еміль або про виховання"

5. Іоганн Генріх Песталоцці "Лінгард і Гертруда", Лебедина пісня"

6. Ф.-В.А. Дістервег "Керівництво до освіти німецьких учителів"

7. І.Ф. Гербарт "Загальна педагогіка виведена з мети виховання".

8. Г. Кершенштейнер "Школа майбутнього– школа праці".

9. Д.Дьюї "Школа і суспільство".


Опрацювати першоджерела законспектувавши їх у формі тез.

1. К. Ушинський "Праця в її психічному і виховному значенні",

2. "Рідне слово" ,"Про народність у суспільному вихованні".

3. А. Макаренко "Мета виховання", "Педагогічна поема", "Прапори на баштах".

4. М. Грушевський "Про українську мову і українську школу".

19

5. С. Русова "Дошкільне виховання".

6. В. Сухомлинський "Народження громадянина", "Сто порад учителю", "Серце

віддаю дітям"

7. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Кожному студенту необхідно опрацювати праці видатних педагогів і

представити результати своєї роботи у формі коротких письмових тез.

2. Обов’язковим додатком тез є висвітлення індивідуальної позиції студента щодо

проблеми яка розглядається автором, працю якого студент вивчає. Обґрунтування позиції

повинно бути здійснене на основі поглядів сучасної педагогічної науки.

3. Структурними компонентами письмового оформлення тез є: титульна сторінка (з

вказівкою кафедри, групи, прізвища та імені студента, року виконання).

8. ОЦІНЮВАННЯ

Форми оцінювання: усне опитування, поточне тестування, оцінка за індивідуальне

навчально-дослідне завдання, підсумковий письмовий тест.

Розподіл балів, що присвоюються студентам.

Модуль 1

(поточне опитування)

Модуль

2

(к/р № 1,

к/р № 2)

Модуль 3

(навч-ий

проект)

Сума

Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2

т.1

т.2

т.3

т.4

т.5

т. 6

Т.7

т. 8

т. 9

т.10

т.1

т.2

т.3

т.4

т.5

т. 6

т. 7

т. 8

к/р

№

1

к/р

№

2

18 балів 12 балів 30 30 10 100

3б. * 6р. 3 б. * 4 р.

Шкала оцінювання (підсумкова):

Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка Пояснення

90-100 Відмінно A відмінне виконання

82–89

Добре

B вище середнього рівня

75–81 C загалом хороша робота

67–74

Задовільно

D непогано

60–66 E виконання відповідає

мінімальним критеріям

35–59

Незадовільно

Fx необхідне перескладання

1–34 F необхідне повторне

вивчення курсу

Критерії поточного оцінювання виступу (доповіді) студента на практичному

занятті.

В оцінці теоретичних знань студентів враховуються наступні моменти:

достатність об'єму відповіді (повна, недостатньо повна, неповна); ґрунтовність

20

обізнаності з основними поняттями, принципами, законами, правилами; зрозумілість

основного завдання запитання; логічність викладу матеріалу; обґрунтованість основних

положень власних міркувань; нетрадиційність підходу до викладу відповіді; уміння

інтегрувати та диференціювати знання.

В оцінці практичних завдань враховується здатність студентів: усвідомлювати

вимогу завдань; перекладати їx на мову педагогічних понять; застосувати принципи,

закономірності, правила для вирішення конкретних завдань; прогнозувати очікувані

результати від запропонованих рішень; вибирати найраціональніші та неординарні

способи розв'язання завдань; логічно i аргументовано викладати суть власних суджень i

рішень.

Оцінка "чотири" бали виставляється студентам, які в повному об'ємі володіють

програмовим матеріалом з icтopiї соціального виховання, обізнані з yciмa поняттями та

термінами цього навчального курсу i адекватно оперують ними під час відповідей на

поставлені питання. А також посилаються на наукові педагогічні дослідження,

ознайомлені з спеціальною літературою. Для отримання вищого балу студенти повинні

продемонструвати творчу самостійність, здатність аналізувати факти, що стосуються

виховного процесу, приймати рішення щодо використання ефективних методів i форм

виховного процесу. При оцінюванні враховуються уміння аргументувати власне

судження теоретичними та фактичними положеннями.

Оцінка "три-два" бали виставляється також за умов достатньо повного

володіння знаннями з icтopiї соціального виховання. Відповідь студента має бути

правильною, обґрунтованою, демонструвати уміння теоретичного мaтepiaлy з технології

виховного процесу, вміння самостійної навчально-пізнавальної діяльності, здатність

викладати матеріал в певній логічній послідовності. Одночасно в роботі може бути

допущено дві-три несуттєві помилки чи деяка неповнота відповіді, кострубатість i

скутість у висловленій думці.

Оцінка "один" бал виставляється за знання, що продемонстрували в неповному

об'ємі Вони як правило носять фрагментарний i короткий характер. Теоретичні i фактичні

знання відтворюються репродуктивно, без глибокого осмислення, аналізу, порівняння,

узагальнення. Відчувається, що студент обізнаний з літературними джерелами з icтopiї

соціального виховання, але не всіма i не може дати достатньої критичної оцінки.

Оцінювання другого модуля передбачає оцінювання індивідуально-дослідного

завдання, ( основна мета якого - навчити студентів самостійно й творчо вирішувати

історико-педагогічні проблеми, аналізувати icтopико-педагогічну літературу з конкретної

проблеми та вміти и узагальнювати й систематизувати, робити власні логічні висновки та

аргументувати власну позицію - в 12 балів. Так, 9-12 балів виставляється студентам, які

аргументовано доводять актуальність обраної проблеми, проявляють творчу самостійність,

виявляють здатність аналізувати історико-педагогічні факти, що стосуються процесу

розвитку icтopiї соціального виховання. Матеріал індивідуального завдання є доказовим,

логічно викладеним, з самостійними висновками.

4-8 балів відповідають роботі, в якій на належному piвнi висвітлюється певна

проблема, однак відсутніми є судження студента, його висновки та узагальнення.

Висвітлення проблеми є неповним i не містить дослідницького компоненту. 0-3 балів

виставляється студентам, які виконали завдання не на належному piвнi: сучасний науковий

матеріал не відповідає проблемі історичного дослідження, опрацьована не повна кількість

джерел, не зроблено власних висновків.

Модульна контрольна робота передбачає 30 балів. Так, 25-30 балів - відповіді

належать до високого рівня засвоєння навчального матеріалу, є повною, логічною,

аргументованою та доказовою. 1 9 - 2 4 бали виставляється студентам, які мають базові

знання, знання літературних джерел з навчальної дисципліни, проте студент не може дати

ix достатньої критичної оцінки. 11-18 балів виставляється за відповіді студентів, які

носять фрагментарний i неповний характер; не завжди є логічними та науково

обґрунтованими, однак присутні власні судження та висновки. 0-10 балів - теоретичні i

фактичні знання відтворюються репродуктивно, без осмислення, аналізу, порівняння,

узагальнення, відповідь не містить елементів власного судження або взагалі відсутня.

21

Екзаменаційний тест - 60 балів: 55-60 балів - виставляється студентам, які в

повному обсязі виконали тестові завдання, продемонстрували обізнаність з yciмa

поняттями, фактами, подіями, термінами; адекватно оперують ними при розв'язанні

завдань; виявили творчу самостійність, здатність аналізувати факти, які стосуються

історико-педагогічних проблем. 45- 5 4 бали виставляється за умови достатньо повного

виконання тестових завдань. Розв'язання завдання має бути правильним, логічно

обґрунтованим, демонструвати знання теоретичного матеріалу, творчо-пізнавальні

уміння. Разом з тим у роботі може бути допущено декілька несуттєвих помилок. 25-48

балів виставляється за знання, які продемонстрували в неповному обсязі. Вони, як

правило, носять фрагментарний характер. Теоретичні i фактичні знання відтворюються

репродуктивно, без глибокого осмислення, аналізу, порівняння, узагальнення.

Відчувається, що студент недостатньо обізнаний з літературними джерелами з навчальної

дисципліни i не може критично оцінити історико-педагогічні факти, явища. 0-24 балiв

виставляється за неправильну або неповну відповідь, яка свідчить про неусвідомленість i

нерозуміння поставленого завдання. Літературу з навчальної дисципліни та понятійно-

категоріального апарату студент зовсім не знає. Відповідь вказує, що програмовим

матеріалом він не володіє

9. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Акт про державну незалежність України. Прийнятий Верховною Радою України 24

серпня 1991 року. – К., 1991.

2. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. – К., 1973.


ACADEMIA, 2000.


1988.

5. Антология социальной работы: В 3 т. /Сост. М.В.Фирсов. - М., 1994-1995.


7. Астафьев Я.У. Традиция социального знания в России // Магистр. -1995.-№4.-С.

58-64.

8. Бабашин С.Д. Школа та освіта Давньої Русі (IX – перша половина ХШ ст.). – К.,

1973.

9. Бехтерев В.М. Вопросы общественного воспитания // Антология педагогической

мысли России второй половины XIX - начала XX в. - М., 1990. -С. 501-509.

10. Бим-Бад Б.М. Педагогическая антропология. - М., 1998.

11. Блонский П.П. Трудовая школа // Избр. пед. и псих, соч.: В 2 т. -М., 1979.-Т. 1.-С.

86.

12. Богуславский В.М. Синергетика и педагогика//Магистр. - 1995.-№2.-С.89-95.

13. Бойко А. М. Григорій Ващенко: альтернатива поглядів і оцінок./А.М. Бойко - К.,

1998.-232 с.

14. Болотин И.С. Основы общей социологии. - М., 1993.

15. Брайчевський М. Запровадження християнства на Русі. – К., 1988.

16. Бурлака Я.І., Руденко Ю.Д. Історія педагогіки України: витоки, пошуки, проблеми

// Рідна школа. – 1992. – № 1.

17. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Вебер М. Избранные

произведения. - М., 1990. - С. 23-318.

18. Веркалець М.М. Педагогічні ідеї Б.Д.Грінченка. – К., 1990. –(Сер. "Педагогічна". –

№ 7).

19. Веркалець М.М. Педагогічні погляди Б.Д.Грінченка // Рад. шк. – 1988. – № 12.

20. Веркалець М.М. Про педагогічну спадщину П.О.Куліша // Рад. шк. – 1988. – № 8.

21. Вернадский В.И. Начало и вечность жизни. - М., 1989.

22. Винниченко В. Відродження нації. – К., 1990. – Ч. І-ІV.

23. Возняк М. Кирило-Мефодіївське братство. – Львів, 1921.

24. Волков Г.И. Этнопедагогика. – Чебоксары, 1974.

22

25. Воропай О. Звичаї нашого народу (етнографічний нарис): В 2 т. – К., 1991.

26. Вульфсон Б.Л. Современная буржуазная школа. – М., 1984. – (Сер. "Педагогика и

психология". – № 12).

27. Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М., 1991.

28. Гаврилюк И.К. Картографарование духовной культури (по материалам родильной

обрядности украинцев). – К., 1981.

29. Гессен С.И. Основы педагогики. - М., - 1995.

30. Горленко В.Ф. Нариси з історії української етнографії. – К., 1964.

31. Гринько Г. Нариси радянської просвітницької політики. – Харків, 1922.

32. Грінченко Б. На безпросвітнім путі. - К., 1906.

33. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К., 1990.

34. Грушевський М.С. Про українську мову й українську школу. – К., 1991.

35. Губко О.Т. Формування національної свідомості юнацтва у світлі ідей Софії

Русової // Рідна школа. – 1991. – № 1.

36. Декларація про державний суверенітет України. Прийнята Верховною Радою

Української РСР 16 липня 1990 року. – К., 1991.


38. Дорошенко Д. Нарис історії України. – Львів, 1991.

39. Дорошкевич О. Огляд життя середньої школи // Вільна українська школа. – 1918. –

№ 5-6.

40. Драгоманов М. Народні школи на Україні. – К., 1877.

41. Дьюи Д. Школа и общество. - М., 1924.

42. Заглада Н.ІІ. Побут селянської дитини. – К., 1929.

43. Закон України "Про освіту" // Освіта. – 1991. – 25 червня.

44. Закувала зозуленька. – К., 1989.

45. Зеньковский В.В. Педагогика. - М., 1996.

46. Зеньковский В.В. Проблемы воспитания в свете христианской антропологии. - М.,

1993.

47. Зеньковский В.В. Социальное воспитание, его задачи и пути. - М., 1918.

48. Ильин И. А. Основы христианской культуры // Школа духовности. -1999. -№ 1.-С.

2-5.


50. Ігнатенко П.Р., Руденко Ю.Д. Народознавство в школі. – К., 1990. – (Сер. 7.

Педагогічна. – № 13).

51. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури ХVІ-ХVШ ст. –

К., 1956.

52. Історія педагогіки / за ред. М. В. Левківського. – Х. : “ОВС”, 2002.- 240 с.

53. Історія педагогіки / За ред. М.С.Гриценка. – К., 1973.

54. Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія / Упоряд. О. Любар.; за ред. В.

Кременя - К.: Знання, 2003. - 766 с.

55. Калениченко Н.П. Педагогічні ідеї Софії Русової // Рідна школа. – 1991. – № 12.

56. Калинова сопілка (казки, легенди, перекази, оповідання). – К., 1989.

57. Кампанелла Фома. Город Солнца. - М.; Л., 1934.

58. Каптерев П.Ф. Об общественно-нравственном развитии и воспитании детей // Избр.

пед. соч. - М., 1982. - С. 232.

59. Карсавин Л.П. Культура средних веков. - Киев, 1995.

60. Ковальчук Л. О. Система освіти зарубіжних країн : навч. посіб. / Л. О. Ковальчук,

О. Б. Ковальчук. – Л. : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 136 с.

61. Кодекс законів про народну освіту в УРСР. – К., 1922.

62. Кон С. Ребенок и общество: историко-этнографические перспективы.-М., 1988.




23

64. Корнетов Г.Б. История педагогики: проблемы, предмет, подходы // Европейская

педагогика от античности до нашего времени. (Исследовательские материалы). -

М., 1994.

65. Корнетов Г.Б. Пути становления педагогической традиции западной цивилизации //

Европейская педагогика от античности до нашего времени. (Исследовательские

материалы). - М., 1994. - С. 36-62.

66. Корнетов Г.Б. Цивилизационный подход к изучению всемирного историко-

педагогического процесса. /Г.Б. Корнетов - М., 1994.

67. Костомаров M.I. Закон Божий (книга буття українського народу). – К., 1991.

68. Костомаров М. Про викладання південноруською мовою // Київська старовина. –

1992. – № 3.

69. Кравець В. Історія класичної та зарубіжної педагогіки та шкільництва : навч. посіб.

для студ. пед. навч. закл. / В. Кравець. – Т. : Тернопіль, 1996. – 436 с.


71. Кравець О.M. Сімейний побут і звичаї українського народу. – К., 1966.

72. Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів, 1990.

73. Лавров П.Л. Философия и социология: В 2 т. - М., 1965.

74. Левківський М.В. Історія педагогіки : підручник / М.В.Левківський. – К. : Центр

навч .літ-ри, 2003. – 360 с.

75. Лихачев Б.Т. Философия воспитания. - М., 1995.

76. Локк Д. Мысли о воспитании//Соч.: В 3 т.-М., 1998.-Т. 3.

77. Лузан П.Г. Історія педагогіки та освіти в Україні : навчальний посібник / П.Г.

Лузан, О.В. Васюк, О.М. Бернова. – К. : НАУ, 2006. – 302 с.

78. Луначарский А.В. О социальном воспитании // О воспитании и образовании. - М.,

1976. - С. 227.

79. Любар О.О. Історія української школи і педагогіки: навчальний посібник / О.О.

Любар, М.Г. Стельмахович, Д.Т. Федоренко ; За ред. О.О.Любара. – К. : Знання

КОО, 2003. – 456 с.

80. Макаренко А.С. Педагогічна поема // Твори. – К., 1953. – T. 1.

81. Малькова З.А. Школа и педагогика за рубежом. – М., 1983.

82. Мартіросян Л.А. Особливості організації навчально-виховного процесу у

вальдорфській школі // Науковий вісник Волинського національного університету

імені Лесі Українки. Педагогічні науки. – 2011. – № 8. – С. 78-83.

83. Мартіросян Л.А. Передумови становлення вищої освіти у Європі // СНУ ім.

Л. Українки. Сер. “Педагогічні науки”. – 2013. – № 8. – С. 8-14.

84. Мартіросян Л.А. Релігія як чинник формування традицій соціального виховання в

епоху античності: Стародавня Греція // ВНУ ім. Л. Українки. Сер. “Педагогічні

науки”. – 2012. – № 8. -С.14-20.

85. Мартіросян Л.А. Філософсько-педагогічний аспект еволюції аксіологічних змін

здоров’я в контексті історичного розвитку західноєвропейської цивілізації /

/Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Педагогічні науки. – 2010. – № 13. – С. 212-216.

86. Мартіросян Л.А., Мартіросян А.Г Виховний підхід до кримінальної

відповідальності неповнолітніх у західноєвропейській ювенальній юстиції //СНУ

ім. Л. Українки. Сер. “Педагогічні науки”. – 2015. – № 1. –С. 157-164.

87. Мартіросян Л.А.,. Мартіросян А.Г Виникнення та історична еволюція

пенітенціарних систем світу, як соціальних інституцій перевиховання і

ресоціалізації // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні

науки. Випуск 62. – К.: Ін-т держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України,

2013. - С.292-299.

88. Мартіросян Л.А.Становлення духовно-ціннісного комонента українського

виховання: історичний аспект // СНУ ім. Лесі Українки. Сер. “Педагогічні науки”.

– 2014. – № 8. –С. 8-13.

89. Медведков А.П. Краткая история педагогики в культурно-историческом освещении

для школы и самообразования. - СПб., 1914.

24

90. Мельничук О.С. Історія педагогіки України./ О.С. Мельничук. Навчальний

посібник. – кіровоград, Поліграфічно-видавничий центр ТОВ”Імекс ЛТД”, 2001, -

179с.

91. Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. – К., 1992.

92. Мицько І.З. Острозька академія. – К., 1990.

93. Мітюров Б.Н. Педагогічні ідеї Я.А.Коменського на Україні. – К., 1971.

94. Монтескье Ш. О духе законов // Избр. произведения. - М., 1955. -С. 159-734.

95. Мор Томас. Утопия. - М., 1978.

96. Мудрик А.В. Введение в социальную педагогику. - М., 1997.

97. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: навчальний посібник. – К. : Центр

навч. літ-ри, 2003. – 308 с.

98. Наторп П. Социальная педагогика. - СПб., 1911.

99. Нечуй-Левицький I.С. Світогляд українського народу. – К., І992.

100. Никандров Н.Д. Духовные ценности и воспитание человека // Педагогика. -

1998. - № 4. - С. 3-8.

101. Огієнко І. Українська культура. – К., 1991.

102. Олійник М. Родовід // Рад. шк. – 1989. – № 7.

103. Олійник О.С. Козацька читанка // Рад. шк. – 1989. – № 4.

104. Омельченко М. Шкільництво на Кубані. – Прага, 1927.

105. Омилии (беседы) святителя Григоря Паламы. - М., 1993. - Ч. 2.

106. Опыты православной педагогики / Сост. А.Стрижев, С.Фомин. -М., 1993.

107. Оуэн Р. Опыты об образовании человеческого характера // Педагогические идеи

Роберта Оуэна. - М., 1940. - С. 163.

108. Павецький А. Початок і розвій шкільництва на Русі. – Львів, 1990.

109. Педагогіка народознавства (концепція) // Пріоритетні напрямки організації

позаурочної виховної роботи з учнівською молоддю. – К., 1990.

110. Педагогічні ідеї Г.С.Сковороди. – К., 1972.




112. Пінчук Ю.А. Микола Іванович Костомаров. – К., І992.

113. План управління освітою на Вкраїні. Підвалини національної школи. Курси по

українознавству (постанови З’їзду діячів по народній освіті, який відбувся 15-20

грудня 1917 року в добу Української Народної Республіки) //Вільна українська

школа. – 1918. – № 5-6.

114. Положення про єдину трудову школу УРСР. – К., 1919.

115. Пономарев А.П. Развитие семьи й брачно-семейних отношений на Украине. –

К., 1989.

116. Приступа Є.Н., Пилат B.C. Традиції української національної фізичної

культури. – Львів, 1991. – Ч.1.

117. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (X- початок XX ст.) :

нариси./ За ред. Ярмасенка -К. : Рад. шк., 1991.- 381 с.

118. Роль Києво-Могилянської академії в культурному єднанні слов’янських народів

/ Відп. ред. В.М.Русанівський. – К., 1988.

119. Російщення України / Гол. ред. Д.Полтава. – К., І992.

120. Русова С. Дошкільне виховання // Україна. – 1991. – № 2-5.

121. Русова С. Нова школа. – 2-ге вид. – К., 1917.

122. Сбруєва А. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах : навч. посіб. / А.

Сбруєва, М. Рисіна. – Суми : СумДПУ, 2000. – 208 с.

123. Силин О. Київський коледж // Україна. – 1990. – № 32.


125. Сірополко С. Історія освіти на Україні. – К., 1991.

126. Січинський В. Чужинці про Україну. – Львів, 1991.

127. Скляренко В. Нитка життя, або Вузликове письмо у давніх слов’ян / /Україна. –

1990. – № 32.

25

128. Скуратівський В.Т. Берегиня. – К., 1987.

129. Скуратівський В.Т. Покуть. - К., 1998.

130. Скуратівський В.Т. Посвіт. – К., 1988.

131. Смаль В.З. Педагогічні ідеї І.Я.Франка. – К., 1966.

132. Сорока-Росинский В.Н. Путь русской национальной школы. Национальное и

героическое в воспитании // Пед. соч. /Сост. А.Т.Губко. – М., 1991.

133. Социальная философия /Подред. В.Н.Лавриненко. - М., 1995.

134. Спенсер Г. Воспитание интеллектуальное, моральное и физическое // Спенсер

Г. Статьи о воспитании. - СПб., 1914. - С. 7-212.

135. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. – К., 1985.

136. Стельмахович М.Г. Народне дитинознавство. – К., 1991. – (Сер. 7.

“Педагогічна”. – № 2).

137. Стельмахович М.Г. Українська етнопедагогіка // Рад. шк. – 1989. – № 8.

138. Стеценко Т. Історія класичної зарубіжної педагогіки / Т. Стеценко. – Херсон :

Вид-во ХДУ, 2002. – 40 с.

139. Ступарик Б. Національна школа: витоки, становлення / Б. Ступарик. - К. :

ІЗМН, 1998. - 336 с.


141. Сухомлииський В.О. Народження громадянина // Там же.

142. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К., 1978.

143. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / Вибр. твори: В 5 т. – К., 1976. – Т. 3.

144. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Там же. – Т. 2.

145. Сухонлинский В.А. Нити вперед! // Нар. образование. – 1989. – № 8.

146. Сухорський С.О. До проблеми педагогічних поглядів Михайла Драгоманова

//Штрихи до наукового портрета Михайла Драгоманова. – К., 1991.

147. Сявавко Є.І. Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку . – К., 1974.

148. Там же. - С. 6-23.

149. Україна XXI століття. Державна національна програма "Освіта" // Освіта. –

1992. – 2 груд.

150. Українська козацька педагогіка (концепція) //Освіта. – 1992, – І вер.

151. Українська національна система виховання (концепція). – К., 1991.

152. Ушинський К.Д. Про народність у громадському вихованні // Там же.

153. Ушинський К.Д. Рідне слово // Вибр. твори: В 2 т. – К., 1983.

154. Федоренко Д.Т. Школа і освіта Запорозької Січі. – Кривий Ріг, 1990.

155. Франкл В. Человек в поисках смысла. - М., 1990.

156. Франко І.Я. Педагогічні статті і висловлювання. – К., 1991.

157. Фребель Ф. Воспитание человека//Избр. соч.-М., 1906.-Т. 1.-С. 1.

158. Хілліг Г. Подряпина на образі "видатного педагога" //Рад. шк. – 1991. – № 3.


1961.

160. Христианское воспитание детей. - М., 1993.

161. Чавдаров О.Х., Грищенко М.М. Тарас Григорович Шевченко і народна освіта. –

К., 1961.

162. Чижевський Д. Нариси а історії філософії на Україні. – Мюнхен, 1988.

163. Шевченко Т.Г. Буквар південноруський. – К., 1992.

164. Ширинский А.Е. Проблемы образования в развивающихся странах. – М., 1985.

165. Янкович О. Історія соціальної педагогіки / соціальної роботи / О. Янкович, В.

Поліщук. - Тернопіль, 2004.

Робоча програма - eenu.edu.ua...виховання в Австро-Угорській...

Documents