Підготувала: студентка I курсу

групи К 12-14

Горешнякова Ганна

Викладач: Смолянкова Тетяна

Миколаївна

Скороход Анатолій ВолодимировичАнато́лій Володи́мирович Скорохо́д (10 вересня 1930, Нікополь, Дніпропетровська область — 3 січня

2011, Лансінг, Мічиган, США) — український математик. Доктор фізико-математичних наук

(1962), професор (1963), академік НАНУ (1985), член Американської академії мистецтв і наук (2000).

Брат академіка НАНУ Валерія Скорохода, вченого в галузі матеріалознавства та порошкової металургії.

Біографія Народився в сім'ї вчителів. З 1935 року сім'я мешкала в м. Марганець, а 1946-го — переїхала до

м. Ковель (Волинська область).

1948 — з золотою медаллю закінчив середню школу в Ковелі та вступив до Київського державного

університету ім. Т.Шевченка на фізико-математичний факультет.

Закінчив у 1953 році КДУ ім. Т.Шевченка, маючи на своєму рахунку 5 наукових праць, 3 з яких були

опубліковані в провідних журналах СРСР. Тоді ж вступив до аспірантури при КДУ ім. Т.Шевченка та

відбув продовжувати навчання в Москву.

1956 — отримав звання доцента.

1957–1964 — працював у КДУ ім. Т.Шевченка.

Кандидат фізико-математичних наук (1957), доктор фізико-математичних наук (1962), професор (1964).

1964–2002 — працював в Інституті математики НАН України, головний науковий співробітник (у1964

1992 рр. — завідувач відділу теорії випадкових процесів), водночас професор Київського університету.

1967 — став членом-кореспондентом Академії наук УРСР.

1968 — за участь у виступі групи українських інтелектуалів на захист конституційних прав громадян,

йому заборонили читати лекції студентам і керувати аспірантами.

У 1969–1982 роках був «невиїзним», не міг виступати на наукових конференціях за кордоном СРСР. За

цей період опублікував 12 наукових книг і 12 (частково в співавторстві) науково-популярних видань.

Відсутність вченого на міжнародних наукових форумах дала підставу для чуток, начебто «Скороход» —

це збірне ім'я радянських математиків, які працюють в області теорії випадкових процесів (на кшталт

французької групи Бурбакі).

Після повернення можливості виїзду за кордон брав участь у Міжнародному математичному конгресі

(США, 1986), Міжнародному колоквіумі пам'яті П.Леві (Париж, 1987), відвідав Університет імені П'єра і

Марії Кюрі (Париж, 1983) та Міжнародний інститут системного аналізу при ЮНЕСКО (Відень, 1984).

1985 — отримав звання академіка НАН України.

1988 — підтримав письмове звернення до міської адміністрації Києва з вимогою дозволити проведення першого екологічного мітингу в місті.

1989 — брав участь у висуненні перших альтернативних кандидатів у народні депутати СРСР.

Брав участь у I з'їзді НРУ (1989).

З 1993 року працював на посаді професора Мічиганського університету (США).

1996 — у Чилі відбулася наукова конференція, присвячена 40-річчю «простору Скорохода».

2007 — у Києві відбулася міжнародна наукова конференція «„Простір Скорохода―. 50 років потому».

Наукові праці з теорії стохастичних диференціальних рівнянь, граничних теорем для випадкових процесів, розподілів у нескінченновимірних просторах, статистики випадкових процесів, марківських процесів.

Автор понад 450 наукових праць, серед яких 23 монографії (більшість із них перекладені та видані за кордоном), понад 300 статей у провідних наукових журналах, підручники.

Головний редактор наукового журналу «Теорія ймовірностей та математична статистика», член редколегій низки вітчизняних і зарубіжних часописів.

Підготував 56 кандидатів і 17 докторів наук.

Нагороди

1.Державна премія України в галузі науки і техніки (1982, 2003).

2. Премія імені М. М. Крилова НАН України (1970).

3. Срібна медаль ім. М. В. Остроградського (2001).

Книги

Лекції з теорії випадкових процесів,

1990 (українська), Київ: Либідь.

Засідання семінару в Інституті математики присвячене пам’яті А.В.Скорохода

12 лютого 2011 року відбулося розширене засідання відділу теорії випадкових процесів, присвяченейого пам’яті.

Засідання відкрив директор Інституту математики академік А.М.Самойленко. У своїй вступнійпромові він підкреслив вагомий внесок А. В. Скорохода у розвиток математичної науки в Україні і в усьому світі.

1.Cлово взяв академік В.С.Королюк, який, починаючи із років аспірантури, дружив із Скороходом і протягом майже усього свого наукового життя працював в Інституті математики разом із Скороходом. Він охарактеризував А.В. Скорохода як геніального вченого, чудового вчителя, дивовижну людину: «Анатолий Владимирович Скороход - гениальный ученый, превосходный учитель, удивительный человек. Он создатель новых методов и теорий в области теории вероятностей, в частности, в области теории стохастических дифференциальных уравнений и в теории предельных теорем для случайных процессов. А.В. Скороход - создатель (совместно с И.И. Гихманом) превосходных монографий, обеспечивающих высокий уровень подготовки молодых специалистов по теории вероятностей…»

2.Канд. фіз-мат наук Г.М. Сита, яка студенткою мех-мат факультету слухала перші лекції Анатолія Володимировича Скорохода після його повернення з Москви, згодом під його керівництвом займалася науковою роботою і працювала у відділі теорії випадкових процесів з дня його заснування у 1964 році, поділилася спогадами про свого вчителя: «У 1957 році Анатолій Володимирович Скороход почав викладати у Київському університеті після свогоповернення з Москви, де він перебував в роки аспірантури. Мені пощастило бути серед перших слухачів лекцій А.В.Скорохода, а згодом – працювати під його керівництвом в Інституті математики, отже, протягом більше як 30 років (з кінця 50-х років) спостерігати за процесомнародження та становлення Київської школи з теорії ймовірностей, тої виняткової ролі, яку відіграли в цьому процесі наукові зацікавлення Скорохода, його оригінальні ідеї, сама неординарність його особистості…»

3.Із спогадами про А.В.Скорохода як вченого і вчителя виступив член-кор НАНУ професор М.І.Портенко:

«Щоб належно оцінити величне, треба бути на певній відстані від нього, бо, як сказав поет «большое видится

на расстоянии». Звичайно, з плином часу всі оцінки й наголоси в творчості Анатолія Володимировича будуть

розставлені прийдешніми математиками. Однак вже тепер можна сказати – теорія ймовірностей з доробком

Анатолія Володимировича – це якісно зовсім інша річ порівняно з тим, якою вона була до появи його робіт…»

4.Наступним виступив завідуючий відділом теорії випадкових процесів професорА.А.Дороговцев:

«Для меня Анатолий Владимирович был прежде всего учителем. Когда я аспирантом пришѐл в отдел теории

случайных процессов, там уже существовала построенная А. В. Скороходом система подготовки специалистов.

О некоторых особенностях этой системы, об отношении Анатолия Владимировича к воспитанию молодых

учѐных я хочу сказать несколько слов. По-видимому, одной из основных целей было формирование

ответственного подхода к своему делу. А. В. Скороход всегда смотрел мои заметки и заметки других

аспирантов до первой значимой ошибки. Неправильные математические вещи даже не обсуждались. Это

вынуждало нас, совсем молодых людей, стараться принести пусть маленький, но новый математический

результат, чѐтко записанный.»