1

Сумська обласна державна адміністрація

Департамент екології, природних ресурсів та

паливно-енергетичного комплексу

ДОПОВІДЬ

про стан навколишнього природного

середовища

в Сумській області

у 2015 році

Суми 2016

2

ВСТУПНЕ СЛОВО

На порозі XXI століття екологічні проблеми набули статусу глобальних.

Людство усвідомлює небезпеку скорочення життя на Землі із-за свого впливу

на масштаби природокористування, інтенсивність господарювання,

забруднення природного середовища. Земля, що живить нас, повітря яким ми

дихаємо, вода, яку п’ємо, щорічно зазнають величезних втрат від необдуманих

дій тих, хто ними користується.

На території Сумської області реалізується політика, спрямована на

збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього

середовища, захист життя і здоров’я населення від негативного впливу,

зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища,

досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне

використання і відтворення природних ресурсів.

Оцінка стану довкілля в Сумській області свідчить, що практично немає

природних компонентів екосистеми, які б не зазнавали постійного негативного

антропогенного впливу. З одного боку, екологічна ситуація в області загалом

задовільна, екологічні показники життєдіяльності кращі, ніж в більшості інших

регіонів країни і значно кращі, ніж в середньому по Україні. Це обумовлює

визначення Сумщини як досить сприятливого регіону для проживання та

роботи. З іншого боку можна зазначити, що в Сумській області наявні

екологічні ризики і проблеми щодо стану повітряного басейну, поверхневих

водних об’єктів та підземних вод, земель та лісів. Рівень забруднень

навколишнього середовища в області не є об’єктивно обумовленим, а наявні

екологічні ризики і проблеми, при умові ефективної і цілеспрямованої роботи в

цьому напрямку, можуть бути суттєво зменшені.

Пріоритети обласної екологічної політики:

реалізація державної політики України в галузі охорони навколишнього

природного середовища, забезпечення ефективності державного управління на

регіональному рівні;

збереження та відновлення природних систем, їх біорізноманіття та

здатності до саморегуляції;

забезпечення сприятливого стану навколишнього середовища як

необхідної умови гідної якості життя та здоров’я населення;

розвиток мережі природно-заповідних територій і формування на їх

основі регіональної екологічної мережі;

збереження та відновлення рідкісних та зникаючих живих організмів в

природних умовах їх проживання;

виконання міжнародних зобов’язань України у сфері охорони довкілля.

3

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості території

Сумська область утворилась 10 січня 1939 року. Вона розташована на

крайньому північному сході України і має площу 23,8 тис. км?. Територія

області витягнута з півночі на південь. Найбільша відстань між цими крайніми

точками – 210 км. Сумщина межує з трьома областями України – Полтавською,

Харківською, Чернігівською та трьома областями Росії – Брянською, Курською

та Бєлгородською.

Обласний центр – м. Суми. Відстань від міста Суми до столиці України –

міста Київ залізницею становить 350 км, шосейним шляхом – 359 км.

На території області утворено 18 районів. Їх можна поділити на чотири зони.

Середино-Будський, Ямпільський, Шосткинський, Глухівський і Кролевецький

– північні райони Сумщини. Путивльський, Буринський, Конотопський,

Білопільський, Сумський – райони центральної частини області. Роменський,

Липоводолинський, Недригайлівський – південно-західні райони.

Великописарівський, Тростянецький, Охтирський, Лебединський,

Краснопільський – південно-східні райони.

Сумська область розташована в межах двох природних зон – Лісостепової

та Поліської.

Рельєф області представлений рівниною із середніми відмітками

височини 140-180 метрів. До 90 % всієї площі області займає територія

низовини (до 200 метрів) і лише у східній частині спостерігаються окремі

масиви з абсолютними відмітками височини більше 200 метрів.

Поверхня території досить рельєфна, являє собою хвилясту рівнину,

розчленовану широкими долинами численних річок, ярами та балконами.

За особливостями рельєфу територію поділяють на 3 геоморфологічні

зони: Поліську низовину, Полтавську рівнину та Середньоросійську височину.

Поліська низовина, що займає крайню північну частину Сумщини – це знижена

рівнинна територія. Близько половини площі низовини в межах області

припадає на долину річки Десна. На Полтавській рівнині знаходяться

центральна та південно-західна частини області. З півночі рівнина обмежена

річкою Сейм, а на півдні та заході виходить за межі області. Південно-східна

частина області та територія між Поліською низовиною та річкою Сейм

розташована на схилах Середньоросійської височини.

Сумська область – край багатий на водні ресурси. Основною складовою

водних ресурсів області є досить розгалужена гідрографічна мережа, до складу

якої входять річки, озера, водосховища та ставки. У гідрографічному

відношенні Сумська область розташована в межах лівобережжя річки Дніпра.

Ріки області відносяться до басейнів лівобережних притоків Дніпра – Десни,

Сули, Псла та Ворскли.

Клімат в області м’який, помірно-континентальний. Зима прохолодна,

літо помірно жарке. Середня температура повітря в січні від -7,9°C на півночі

області, до -7,1°C – на південному заході, в липні - від +18,4°C на півночі, до

+19,9°C – на південному сході. Період з температурою понад +10°C становить

Полтавська область

4

150-160 днів. Абсолютний мінімум температури повітря -36°C, абсолютний

максимум +38°C.

Річна кількість опадів 527 – 600 мм на півночі, на решті території – 460-

520 мм. Найбільша кількість опадів припадає на липень. На крайньому сході

інколи випадає град. Узимку бувають заметілі. У цілому кліматичні умови

можна охарактеризувати як помірно комфортні.

Середня річна температура повітря у 2015 році становила 8–90, що на

2-2,50 вище за річну норму. Найвища температура повітря 35-35,5

0

зареєстрована на півночі області у липні-серпні, найнижча 21-240

морозу – у

січні-лютому. Річна сума опадів склала 476–659 мм або 74-109 % річної норми.

1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону

У 2015 році Сумська обласна державна адміністрація вживала всіх

можливих заходів, спрямованих на відновлення позитивних зрушень в

економіці регіону, ефективного використання економічного потенціалу області,

збалансованого розвитку сільських територій, створення нових робочих місць,

підвищення рівня життя населення тощо.

Основні зусилля Сумської обласної державної адміністрації було

спрямовано на реалізацію завдань і заходів Програми економічного і

соціального розвитку Сумської області на 2015 рік (далі – Програма), в основу

якої покладено ключові положення Державної стратегії регіонального розвитку

на період до 2020 року та Стратегії регіонального розвитку Сумської області на

період до 2020 року.

Незважаючи на події, що відбувались в країні та наклали свій відбиток на

життєдіяльність регіону, в області забезпечено зменшення негативних проявів

та уповільнення темпів економічного спаду, а також досягнуто конкретних

позитивних результатів соціально-економічного розвитку.

Використання промислово-технологічного потенціалу. Основним

завданням розвитку промисловості у 2015 році було визначено забезпечення

стабілізації розвитку галузі через диверсифікацію ринків збуту.

Протягом звітного року динаміка виробництва утримувалась на рівні

попереднього року. Індекс промислової продукції за 2015 рік склав 98,3 %

(5 місце по Україні) при запланованому Програмою показнику 100,2 %.

Позитивної динаміки досягнуто в переробній промисловості (+0,4%), зокрема, за

рахунок збільшення виробництва основних фармацевтичних продуктів і

фармацевтичних препаратів (+41,6 %), хімічних речовин і хімічної продукції

(+41,6 %), металургійного (+15,4 %) та текстильного (+13,3 %) виробництва.

Зменшили обсяги виробництва провідні галузі промисловості:

виробництво харчових продуктів, напоїв – на 23,1 %, добувна промисловість і

розроблення кар’єрів – на 14,1%, машинобудування – на 4,1 %.

Негативні тенденції у сфері видобутку вуглеводнів спостерігаються

щорічно, починаючи з 2008 року, що пов’язано з виснаженням родовищ,

складною процедурою відведення земельних ділянок під видобуток, постійним

зростанням рентних платежів, а останнім часом – стрімким зниженням цін на

нафту.

5

Найбільших втрат у 2015 році зазнала харчова промисловість області.

Попит на її продукцію зменшився як на зовнішньому, так і на внутрішньому

ринку. Галузь експортувала до 20 % виробленої продукції, у переважній

більшості – до Російської Федерації, ринки якої закрились.

Не досягнуто рівня 2014 року в галузі машинобудування. Основний

негативний вплив на розвиток галузі здійснили зовнішньоторговельні

обмеження з боку Російської Федерації, що була найголовнішим торговельним

партнером провідних машинобудівних підприємств. Зменшився попит

суміжних галузей, у тому числі будівництва. Крім того, негативним чинником

розвитку є розрив виробничо-збутових зв’язків із підприємствами,

розташованими на сході України.

Підприємства молочної промисловості області вийшли на нові ринки та

експортують свою продукцію до Китаю, Казахстану, Узбекистану, Молдови,

Єгипту.

Вживаються заходи, спрямовані на введення в дію нових виробничих

потужностей. У цілому протягом звітного року на нове будівництво та

реконструкцію промислових потужностей спрямовано до 1 млрд. гривень

інвестицій.

Розвиток агарного сектору. Сумська область демонструє стабільну,

планову роботу аграрного сектору, впевнено утримує лідируючі позиції в

державі за сільськогосподарськими показниками. Упроваджуються новітні

технології та модернізуються підприємства харчової переробки, будуються

сучасні тваринницькі комплекси та елеватори, відновлюється соціальна сфера

села, налагоджено конструктивний діалог з інвесторами.

Валове виробництво зернових та зернобобових культур склало

3740 тис. тонн у заліковій вазі (5 місце по Україні). За урожайністю зернових та

зернобобових культур, що становить 56,1 ц/га (по Україні – 41,9 ц/га), регіон

посідає 3 місце.

У галузі тваринництва вироблено 66,4 тис. тонн м’яса (-4,6 % до 2014

року та 97,6 % до плану), 417,3 тис. тонн молока (-2,3 % до 2014 року, 98 % до

плану), 415,3 млн. штук яєць (-5,9 %, 94,2 % до плану).

У розвиток інфраструктури аграрного ринку області інвестовано

193,1 млн. гривень, реалізовано 8 проектів, зокрема, проведено реконструкцію

зернового елеватора потужністю 16 тис. тонн у ТОВ

«Ньюсфера»Шосткинського району; будівництво додаткової лінії з приймання

та сушіння зерна у ТОВ «Урожайна країна» «Андріяшівський елеватор»;

уведено ІІ чергу елеватора потужністю 20 тис. тонн у ТОВ «Вітчизна»

Конотопського району.

Розвиток транспорту та зв’язку. За 2015 р. підприємствами транспорту

перевезено 6322,7 тис. т вантажів, вантажооборот склав 8790,8 млн. ткм, що

проти 2014 р. становило 99,6 % та 74,1 % відповідно. Це зумовлено

скороченням відстані доставок вантажів як залізничним, так і автомобільним

транспортом.

За 2015 р. залізничним транспортом відправлено 4808,3 тис. т вантажів,

вантажооборот склав 8471,4 млн. ткм, що проти 2014 р. становило 106,5 % та

6

74,2 % відповідно. Найбільше відправлено зерна і продуктів перемолу –

3253,5 тис. т, лісових вантажів – 686,7 тис. т та хімічних і мінеральних добрив –

368,9 тис. т. Проти 2014 р. зросли обсяги відправлення зерна і продуктів

перемолу – на 16,6 % та нафти і нафтопродуктів – на 15,8 %.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень,

виконаних фізичними особами-підприємцями) за 2015 р. перевезено 1514,4 тис.

т вантажів, вантажооборот склав 319,4 млн.ткм, що становило відповідно 83,0

% та 77,0 % обсягів 2014 р.

Послугами пасажирського транспорту у 2015р. скористалися 109457,5 тис.

пасажирів, пасажирооборот виконано в обсязі 2811,7 млн. пас. км, що проти

2014 р. становило 106,0 % та 98,1 % відповідно.

Енергозабезпечення та енергозбереження. У 2015 році забезпечено

безперебійне та відповідно до потреб постачання електроенергії та природного

газу для всіх сфер економіки та населення регіону.

За 2015 рік обсяги спожитої електроенергії в області склали

1996,7 млн. кВт-год. (-5,6 % порівняно з 2014 роком). Станом на 01.01.2016

рівень розрахунків за спожиту електричну енергію перед

ПАТ «Сумиобленерго» склав 97,2 %, загальний борг споживачів порівняно з

початком 2015 року зріс на 38,9 % і склав 162 млн. гривень.

За інформацією ПАТ «Сумигаз», за 2015 рік споживачами області

отримано 760,6 млн. куб. метрів природного газу, що на 17,6 % менше, ніж за

2014 рік. Станом на 01.01.2016 рівень розрахунків за спожитий природний газ

перед ТОВ «Сумигаз збут» з липня 2015 року склав 86 %, загальний борг

споживачів становить 140,4 млн. гривень.

У рамках виконання заходів з підвищення енергоефективності та

енергозбереження встановлено 115 котлів, що працюють на альтернативних

видах палива, 8 енергоефективних газових котлів, проведено утеплення

будівель шляхом встановлення 2643 сучасних енергозберігаючих вікон та 183

дверей.

Розбудова інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури

області. Протягом 2015 року завдяки залученню коштів державного бюджету

продовжувалось виконання будівельних робіт з розбудови інженерно-

транспортної та соціальної інфраструктури області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 р.

№ 766-р (зі змінами) затверджено 14 інвестиційних програм і проектів

регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2015 році за рахунок

коштів державного фонду регіонального розвитку (обсяг фінансування – понад

104 млн. гривень). Станом на 01.01.2016 освоєно 65,4 млн. гривень (63 % від

передбаченого обсягу).

У повному обсязі кошти використано в місті Глухів (1 проект),

Краснопільському (2 проекти), Кролевецькому, Путивльському, Середино-

Будському та Шосткинському (по 1 проекту) районах. Реалізація

інвестиційного проекту «Котельня Тростянецької центральної районної лікарні

по вул. Нескучанська, 7, м. Тростянець реконструкція шляхом дообладнання

котлами на альтернативних видах палива» здійснена з економією бюджетних

7

коштів понад 414 тис. гривень.

Вагома участь у розбудові регіону також належить і місцевим джерелам

фінансування. Протягом 2015 року на розвиток інженерно-транспортної і

соціальної інфраструктури спрямовано 8,6 млн. гривень коштів цільового

фонду розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури області у

складі спеціального фонду обласного бюджету на виконання будівельних робіт

по 110 об’єктах.

За рахунок коштів бюджету розвитку обласного бюджету у 2015 році

проводились будівельні роботи на 29 соціально-важливих об’єктах (виділено

41,4 млн. гривень).

Соціально – економічний розвиток області тісно і нерозривно пов’язаний

з екологічним станом довкілля, наявністю екологічних проблем та ризиків у

регіоні. Оцінка стану довкілля в області свідчить, що практично немає

природних компонентів екосистеми, які б не зазнавали постійного негативного

антропогенного впливу.

Детальна характеристика стану навколишнього природного середовища

наведена у відповідних розділах.

2. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів

навколишнього природного середовища. Діяльність кожного суб’єкта

господарювання має бути спрямована на збереження та відновлення

природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для

життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому

впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне

середовище.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони

атмосферного повітря визначає Закон України «Про охорону атмосферного

повітря».

2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Протягом 2015 р. в атмосферне повітря Сумської області викинуто 57,89

тис. т шкідливих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення,

що на 12,488 тис. т менше порівняно з попереднім роком. Стаціонарними

джерелами було викинуто 17,50 тис. т забруднюючих речовин.

В останні роки проблему забруднення повітря в області визначають, в

більшій частині, викиди від пересувних джерел, які складають майже 70 % від

загального обсягу викидів (40,39 тис. т). Тому проблема загазованості міст

області викидами від автотранспорту є основною.

2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та

пересувними джерелами

Починаючи з 2011 року у регіоні спостерігається поступове зменшення

обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Дані наведені у табл. 2.1

8

та на рис. 2.1. У 2015 р. в Сумській області загальна кількість викидів

забруднюючих речовин в атмосферне повітря становила 57,89 тис. т, у

порівнянні з 2014 р. загальні викиди зменшились на 12,488 тис. т або на 21,57

%.

Таблиця 2.1

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т Роки Викиди в атмосферне повітря, тис.т.1 Щільність

викидів у

розрахунку на 1

кв. км, кг

Обсяги викидів у

розрахунку на 1

особу, кг

Обсяг

викидів

на

одиницю

ВРП*

Всього у тому числі

стаціонарними

джерелами

пересувними

джерелами

2011 87,979 35,930 52,049 3691 76,0 0,004

2012 80,154 30,227 49,927 3363 70,1 0,003

2013 77,531 30,532 46,999 3252 68,4 *

2014 70,378 26,973 43,405 2953 62,6

2015 57,89 17,50 40,39 2429 52,0

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від

стаціонарних джерел свідчить, що протягом останніх років обсяги викидів

забруднюючих речовин в атмосферне повітря зменшуються, що обумовлено

зниженням обсягів виробництва промислових підприємств та впровадженню

ними природоохоронних заходів, які забезпечують утримання валових

показників.

0

10

20

30

40

50

60

2011 2012 2013 2014 2015

Стаціонарні

Пересувні

Рис. 2.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря від стаціонарних та

пересувних джерел, тис. тонн

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в

атмосферне повітря у містах

Серед населених пунктів Сумської області, як і раніше, найбільшого

антропогенного навантаження зазнала атмосфера міст Суми – 6,48 тис. т,

9

Охтирка – 0,59 тис. т, Шостка – 0,27 тис. т, Конотоп –0,28 тис. т ,Ромни – 0,18

тис. т. Дані наведені у табл. 2.2. Також однією з основних проблем міста щодо

охорони атмосферного повітря є питання морально та фізично застарілого

технологічного обладнання промислових підприємств. За останні роки майже

на всіх підприємствах області установки очистки газу, технологічне обладнання

не оновлювались (кількість обладнання з терміном експлуатації 40 років і

більше складає більше 70%). На промислових підприємствах області протягом

останніх років майже не впроваджувались найкращі доступні, екологічно чисті

технології.

Таблиця 2.2

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від

стаціонарних джерел забруднення по окремих населених пунктах, тис. т Назва

населених пунктів

2011 2012 2013 2014 2015

Всього, тис. т 35,93 30,23 30,53 26,97 17,50

м. Суми 12,888 10,93 9,86 8,855 6,48

м. Охтирка 0,631 0,654 0,68 0,594 0,59

м. Глухів 0,099 0,133 0,16 0,125 0,12

м. Конотоп 0,281 0,243 0,26 0,224 0,28

м. Лебедин 0,033 0,031 0,04 0,040 0,07

м. Ромни 0,393 0,265 0,24 0,163 0,18

м. Шостка 0,444 0,504 0,57 0,549 0,27

Протягом 2015 року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року

по області відбулося зменшення викидів по діоксиду сірки на 0,912 тис. тонн,

речовин у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна)

на 0,972 тис. тонн, оксидів азоту (в перерахунку на NO2) на 1,14 тис. тонн.

Більш детальна інформація наведена у табл. 2.3 Додатка.

За даними Головного управління статистики у Сумській області у містах

та районах, де розташовані основні забруднювачі атмосферного повітря області

(НГВУ «Охтирканафтогаз», філія управління магістральних газопроводів

«Київтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»,

ПАТ «Сумихімпром», Качанівський ГПЗ) спостерігаються найбільші обсяги

викидів в атмосферне повітря: м. Суми - 6,48 тис. тонн або 37,02 % від викидів

стаціонарних джерел по області, Охтирський р-н - 3,03 тис. тонн або 17,31 %,

Роменський р-н - 2,42 тис. тонн або 13,83 %, Сумський р-н - 1,71 тис. тонн або

9,77 %. Дані наведені у табл. 2.4. Додатка.

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за сферами

діяльності) Найбільшими забруднювачами повітря Сумської області у 2015 р. були

такі підприємства: філія управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз»

дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» – 1,53 тис. тонн

або 8,74 % від загального обсягу, Качанівський ГПЗ ПАТ «Укрнафта» – 3,09

тис. тонн або 17,66 %, ТОВ «Сумитеплоенерго» – 2,92 тис. тонн або 16,69 %,

ПАТ «Сумихімпром» – 2,05 тис. тонн або 11,72 %, НГВУ «Охтирканафтогаз»

ПАТ «Укрнафта» – 2,11 тис. тонн або 12,06 %. Дані наведено у табл. 2.5.

10

Таблиця 2.5

Основні забруднювачі атмосферного повітря

№

п/п

Підприємство

забруднювач Відомча приналежність

Валовий викид, т Зменшен

ня

збільшен

ня -/+

Причина зменшення/

збільшення 2015 р. 2014 р.

1.

Сумське ЛВУМГ (філія

управління магістральних

газопроводів

«Київтрансгаз»)

ДК «Укртрансгаз» УМГ

«Київтрансгаз»

1536,32

8532,7 _

Зменшення обсягів

виробництва

2. ТОВ «Сумитеплоенерго»

- 2920 4883,1 _

Зменшення обсягів

виробництва.

3. Качанівський ГПЗ ПАТ

«Укрнафта» ПАТ «Укрнафта» 3090,2 4516,9 -

Зменшення обсягів

виробництва.

4. НГВУ «Охтирканафтогаз»

ПАТ «Укрнафта» ПАТ «Укрнафта»

2110,0

2000,8 +

Збільшення роботи

технологічного обладнання

5. ПАТ «Сумихімпром» Мінпромполітики

України 2050,7 1964,2 +

Збільшення роботи

технологічного обладнання

У структурі промислового потенціалу області більшість викидів

забруднюючих речовин припадає на екологічно небезпечні виробництва

наступних галузей: добувна промисловість – 5,84 тис. т або 33,37 %, постачання

електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 3,3 тис. т або 18,86 %,

виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 2,2 тис. т або 12,57 %,

наземний і трубопровідний транспорт 1,62 або 9,26 % від загальних викидів

стаціонарними джерелами по області Дані наведено у табл. 2.6 Додатка та на

рис. 2.2.

Рис. 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

за видами економічної діяльності у 2015 році

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря

На території Сумської області відсутні пункти спостереження щодо

11

транскордонного забруднення атмосферного повітря.

2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах

За даними Сумського обласного центру з гідрометеорології загальний

рівень забруднення атмосферного повітря за останні роки по деяких шкідливих

речовинах у м. Суми стабілізувався, але залишається підвищеним.

Спостереження за вмістом пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду та

оксиду азоту, аміаку, формальдегіду проводились щоденно на 3-х стаціонарних

постах.

Середньомісячні концентрації в атмосферному повітрі перевищували

санітарні норми по пилу у 1,2-1,5 рази, діоксиду азоту у 1,4-1,7 рази,

формальдегіду – у 1,1-1,2 рази. Інші інгредієнти, що визначались, нижче або на

рівні санітарних норм. Відмічалось перевищення максимально разових ГДК

вмісту пилу у серпні та вересні у 1,2 рази та вмісту оксиду вуглецю у травні та

серпні у 1,2 рази.

За результатами середньомісячних концентрацій важких металів та

бенз(а)пірену у проб атмосферного повітря перевищення ГДК не відмічалось.

Високих та екстремальне високих рівнів забруднення атмосферного

повітря у м. Суми протягом останнього року не спостерігалось. Дані наведені у

табл. 2.7 та 2.8.

Таблиця 2.7

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Речовина Клас

небезпеки

Кількість міст, охоплених

спостереженнями

Середньорічний

вміст, мг/м3

Середньодобові

ГДК

Максимальний

вміст, мг/м3

Максимально

разові ГДК

Пил 3 1 0,20 0,15 0,46 0,50

Діоксид азоту 2 1 0,059 0,04 0,15 0,20

Формальдегід 2 1 0,0034 0,003 0,012 0,035

Примітка: * - в Сумській області стаціонарні пости спостережень знаходяться тільки в м. Суми

Таблиця 2.8

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин

(у кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча

речовина

Місто Середньо річна

концентрація

Максимально разова середньорічна

концентрацій

Пил Суми 1,29 0,92

Діоксид сірки Суми 0,47 0,095

Оксид вуглецю Суми 0,87 0,63

Діоксид азоту Суми 1,48 0,73

Оксид азоту Суми 0,51 0,20

Аміак Суми 0,37 0,15

Формальдегід Суми 1,15 0,34

2.4. Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря

Спостереження за рівнем радіаційного забруднення атмосферного повітря

щоденно проводили метеостанції Ромни, Глухів, Лебедин, Конотоп, Дружба та

авіаметеорологічна станція Суми. Радіаційний фон у 2015 р. складав: м. Суми -

12 мкР/год, м. Ромни – 12 мкР/год, м. Лебедин – 11 мкР/год, м. Конотоп – 12

мкР/год, м. Глухів – 12 мкР/год, смт. Дружба Ямпільського району – 10

мкР/год.

12

2.5. Використання озоноруйнівних речовин

Україна прийняла Монреальський протокол у 1988 р. тим самим

підтверджуючи свої наміри вжити необхідних заходів для захисту озонового

шару шляхом припинення виробництва та використання озоноруйнівних

речовин, які в Україні використовуються майже в усіх галузях господарства,

але не виробляються, а завозяться ззовні. На виконання рішення

Монреальського протоколу із 2002 р. посилено державне регулювання стосовно

ввезення в Україну та вивезення з України найбільш небезпечних речовин з

точки зору руйнування озонового шару.

У 2015 році відбулося збільшення викидів озоноруйнівних речовин у

порівнянні з 2014 роком на 2,337 тонн.

2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та

біорізноманіття

Науковцями Сумського державного педагогічного університету ім.

А.С.Макаренка Пташенчук О.О. та Степановой О.О. проводились дослідження

«Вплив факторів середовища на темпи старіння». Метою роботи було вивчити

залежність показника біологічного віку від впливу різних факторів

навколишнього середовища та способу життя.

Об’єктами дослідження були студенти І курсу СумДПУ ім.

А.С.Макаренка. В дослідженні взяли участь 251 студент (36 хлопців та 215

дівчат) середнього віку 17,29±0,72 років.

Виявлено, що у юнаків, які проживають біля шкідливих підприємств (50

% від загальної кількості, більший відсоток з різко прискореним (44,4 %) та

прискореним (27,8 %) темпами старіння (ТС). На відміну від хлопців, що не

проживають поблизу шкідливих підприємств, ці показники складають лише

27,8 % та 11,1 % відповідно.

Схожа ситуація прослідковується і у дівчат. З усіх представниць жіночої

статі 40,5 % проживають біля шкідливих підприємств. З них прискорений ТС

мають 43,7 %, а різко прискорений – 22,9 %. Для тих, що не живе поблизу

підприємств, дані відсотки мають менші значення – 16,4 % та 6,25 % відповідно

(за матеріалами IV Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю

для молодих учених «Актуальні проблеми дослідження довкілля»).

2.7. Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря

За 2015 рік підприємствами Сумської області виконано ряд

природоохоронних заходів:

На ПАТ «Сумихімпром» проведений ремонт корпусу вентилятора (поз.

VV-3 1006 від.), газоходу системи газоочистки газів, що відходять від

прожарювальної печі (поз. ES-1 1006 від.), системи газоочистки випарного

апарату (поз. 1-3), газоходів системи газоочистки відхідних газів від

прожарювальної печі (поз. 14/2) до абсорбційної башти (поз. 45/2), проведено

заміну полотна нетканого фторинового та сітки проволоченої тканої на касетах

фільтрів бризкоуловлювачів. Освоєно 355 тис. гривень.

13

На НГВУ “Охтирканафтогаз” відбулися: режимна наладка 4 парових

котлів; заміна, ревізія, ремонт запобіжних дихальних клапанів резервуарів і

апаратів (45 шт.), фарбування резервуарів, ємностей та обладнання

світловідбиваючими фарбами (60 шт.).

На Сумському ЛВУМГ зменшилися витоки газу за рахунок набивки

свічних кранів спеціальною пастою на КС Суми, проводилась промивка

вісьових компресорів, що зменшує викиди СО та NO.

На ТОВ «Сумитеплоенерго» виконано режимну наладку 51 котла на 27

котельних, проведено лабораторні дослідження по визначенню вмісту

забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в місцях розміщення відходів

ТЕЦ, цеху теплових мереж та котелень, виконано повірку ефективності роботи

ГОУ столярної дільниці цеху т/мереж та котелень по вул. Лебединська, буд. 7,

виконано повірку газоаналізатора TESTO та проведено контроль нормативів

ГДВ на джерелах викидів цеху теплових мереж та котелень.

На ПАТ «Сумське НВО» проведено ремонт витяжної вентиляції із

заміною повітроводу установок очистки газу від дробіметної камери цеху № 22,

проведено заміну циклонів ГОУ рег. № 322 від дробіметної камери цеху № 4,

проведено модернізацію камерної газової печі № 16 інв. 37495 цеху № 19,

виконано ремонт системи фільтрації повітря на малярній дільниці цеху № 12.

Освоєно 2366 тис. гривень.

За звітний період Державною екологічною інспекцією у Сумській області

проведено 57 перевірок суб’єктів господарювання за дотриманням

законодавства про охорону атмосферного повітря.

За результатами проведених перевірок до адміністративної

відповідальності притягнуто 54 посадові особи, накладено штрафів на загальну

суму 6,695 тис. гривень, з них сплачено 6,049 тис. гривень.

В ході проведених перевірок виявлено наступні основні порушення:

відсутній дозвіл на викиди - ТОВ «Сервісний центр регенерації масел»,

ПАТ «Шосткинський завод хімічних реактивів» (окремі типи обладнання),

ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина» (ливарна дільниця №2), ТОВ

«Фармхім» (окремі лікарські форми), ПАТ «Сумський завод продтоварів», ТОВ

«Сумська паляниця» (окремий період у 2014 р.), філія ГПУ

«Полтавагазвидобування» Новотроїцька УКПГ (окремий період у 2014 р.), ТОВ

«БВК Компанія «Федорченко» (окремий період у 2014 – 2015 рр.), КП

«Міськводоканал» (окремий період у 2013 – 2015 рр.), КП «Комбінат

благоустрою» м. Лебедин (на полігон ТПВ), філія ДП «Аромат» Сумський

молочний завод» (окремі типи обладнання), КП ВУВКГ м. Конотоп, ПрАТ

«Монделіс Україна» (очисні споруди), ДП «Охтирський комбінат

хлібопродуктів»;

не проводиться контроль нормативів ГДВ - ПАТ «Шосткинський завод

хімічних реактивів», ТОВ «Інея», ПАТ «Сумське НВО», філія ПАТ «ДПЗКУ

«Сумський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «БВК Компанія «Федорченко», ДП

«Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»;

порушення правил експлуатації ГОУ - ПАТ «Роменський завод

«Тракторозапчастина», ТОВ «Таланпром», ПАТ «Сумське НВО», філія ПАТ

14

«ДПЗКУ «Сумський комбінат хлібопродуктів», ПАТ «Сумський завод

продтоварів», Лебединська філія ДП «Укрветсанзавод», АТ «Сумський завод

«Насосенергомаш», ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», ДП «Охтирський комбінат

хлібопродуктів», ПАТ «Вирівське ХПП», ДП «Конотопський авіаремонтний

завод «Авіакон»;

перевищення встановлених нормативів ГДВ - ПАТ «Сумихімпром». По

даному факту розраховані збитки та пред’явлена претензія на суму 0,769 тис.

гривень.

Протягом січня-грудня 2015 року проведено реєстрацію чи

перереєстрацію паспортів 25 ГОУ на дев’яти об’єктах.

В рамках кримінального провадження здійснена перевірка на ТОВ

«Сервісний центр регенерації масел». Матеріали перевірки направлені до

правоохоронних органів.

За здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без

дозволу на викиди в окремі періоди розраховані збитки на ТОВ «Фармхім» -

2375,06 гривень, ТОВ «Сумська паляниця» - 137128,17 гривень, АТ

«Технологія» - 900,87 гривень, Прикарпатське УБР ПАТ «Укрнафта» - 58,25

гривень, на філію ГПУ «Полтавагазвидобування» Новотроїцька УКПГ –

53641,64 гривень.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ

3.1. Тенденції зміни клімату

В останні роки на Сумщині клімат змінюється. Зміну клімату прийнято

характеризувати за допомогою річної температури повітря.

Згідно проведеним Сумським обласним центром з гідрометеорології

аналізом даних спостережень метеостанцій області, за останні 13 років (2003-

2015 рр.) лише у 2003 р. середня річна температура повітря була в межах

норми, в решті років – вищою за норму на 1-2,50.

В середньому за останнє десятиріччя майже в усі місяці середня місячна

температура повітря виявилася на 1-2,50 вищою за норму, лише в лютому –

близькою до кліматичної норми. В більшості років лютий став холодніший, ніж

січень. Найбільший приріст температури повітря на 2-2,80 відбувся в січні та

липні.

Кліматичні зміни відбулися і по сезонах року. Весна, як правило, настає

на 2 тижні раніше, ніж звичайно, тривалість її в середньому також збільшилася,

але наростання тепла на її початку відбувається повільно, часто повертаються

холоди та інтенсивні снігопади. За нею іде в більшості випадків жарке, з

меншою за норму кількістю опадів літо. Однак в літній період збільшилася

кількість меридіональних вторгнень холодного арктичного повітря, що

спричиняє зростання інтенсивності таких явищ погоди, як шквали, сильні

зливи, град. Але зважаючи на те, що ці явища носять, як правило, локальний

характер, то часто метеостанціями не реєструються, або реєструються меншої

інтенсивності, ніж в центральній частині цього явища. Потім приходить довга і,

зазвичай, доволі тепла осінь. Далі настає коротша ніж раніше, дуже нестійка, як

15

правило, тепліша за норму, з частими відлигами і різкими коливаннями

температури повітря зима. На загальному підвищеному температурному фоні

зими з температурами повітря близькими або дещо нижчими за норму вже

сприймаються людьми, як щось надзвичайне.

За багаторічними даними у регіоні спостерігається дуже широкий спектр

небезпечних гідрометеорологічних явищ (НЯ), стихійних метеорологічних

явищ (СГЯ) та різких змін погоди (РЗП).

Динаміка небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ за

2010−2015 роки наведена у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Динаміка небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ Рік НЯ СГЯ РЗП

2010 98 14 10

2011 87 8 9

2012 119 10 13

2013 115 12 14

2014 210 29 10

2015 203 33 6

3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції

парникових газів

Як Сторона Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського

протоколу до неї, Україна виконує узяті на себе зобов'язання щодо скорочення

викидів парникових газів та діє в рамках зазначених міжнародних угод.

У Сумській області за 2015 р. викиди у атмосферне повітря від

стаціонарних джерел метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів,

становили відповідно 3000,088 т та 11,626 т (у 2014 р. – 10151,4 т та 15,6 т).

Крім цих речовин, у атмосферне повітря стаціонарними джерелами викинуто

1244,554 тис. т діоксиду вуглецю (у 2014 р. – 1509,3 тис. т), який також впливає

на зміну клімату.

3.3. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів

парникових газів та адаптації до зміни клімату

У 2015 році на Сумщині як і в Україні метеорологічні умови виявилися

аномальними щодо температурного режиму. Середньорічна температура

повітря виявилася на 2-2,5° вищою за норму. Найбільш несприятливим явищем

стала літньо-осіння посуха, особливістю якої було поєднання 3 її видів –

метеорологічної (повітряної), сільськогосподарської (ґрунтової) та

гідрологічної (маловоддя). Виникнення такої посухи було обумовлено

синоптичними процесами, що формували підвищений температурний фон

упродовж всього року, особливо теплого періоду, дефіцит опадів на більшій

частині території та нехарактерний їх просторовий розподіл.

Відповідно до опублікованої згідно статті 6 Кіотського протоколу

інформації про проекти спільного впровадження України станом на 25.07.2015

на території Сумської області впроваджується проект «Скорочення викидів

парникових газів шляхом застосування технології безоранкового обробітку

сільськогосподарських угідь ПрАТ «Райз-Максимко».

16

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ

4.1. Водні ресурси та їх використання.

4.1.1 Загальна характеристика.

У гідрологічному відношенні вся територія Сумської області розташована

межах басейну Дніпра. Річки області відносяться до річкових систем

лівобережних притоків Дніпра – Десни, Сули, Псел та Ворскли. По території

області протікає одна велика річка Десна та 6 середніх річок – Сейм, Клевень,

Сула, Псел, Хорол та Ворскла - загальна довжина яких у межах Сумської

області становить 838 км. Крім того, в області налічується 1536 малих річок

загальною довжиною 7182 км.

Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її становить

0,35 км/км2, що майже співпадає з середньою густотою річкової мережі в

Україні. Найбільш густа вона в басейні Сули – 0,44 км/км2, найменш густа – в

басейні Десни – 0,30 км/км2. Середньорічний сумарний стік річок області

становить 5,68 км3, в тому числі: стік сформований в межах області – 2,19 км

3,

транзитний стік – 3,49 км3.

Найбільшою у Сумській області є система Десни. Вона займає в межах

області площу 10860 км2, або 45,6 % її території. На басейни систем Сули,

Псла та Ворскли приходиться відповідно 4440 км2, 5580 км

2 та 2970 км

2, або

18,0 %, 23,4 % та 12,5 % території Сумської області.

По своєму режиму ріки області відносяться до рівнинних, переважно

снігового живлення, яке складає 50-65% річкового стоку. Помітну роль у їх

живленні відіграють також ґрунтові води та дощові води літньо-осіннього

періоду.

Річний хід рівнів води в річках характеризується високою весняною

повінню, слабо вираженими дощовими паводками і низькою літньо-осінньою

та зимовою меженню. Найбільша водність рік спостерігається весною,

найменша – у літньо-осінній період, а також зимою, коли основним джерелом

живлення рік являються ґрунтові води.

Станом на 01.01.2016 на території області налічується 2255 водних об’єкта,

з них за межами населених пунктів 1390. Між орендодавцями та орендарями

укладено 421 договорів оренди земельних ділянок під водними об’єктами (за

межами населених пунктів – 314, в межах - 107) та 262 договорів оренди

водних об’єктів (за межами населених пунктів – 189, в межах - 73).

На території Сумської області знаходиться 1817 гідроспоруд, з яких 772

мають власника, та 1045 гідроспоруд, власник яких не визначений. Загальна

площа водного дзеркала на території області складає 12943,7 га.

4.1.2 Водозабезпеченість територій та регіонів.

Основним джерелом водопостачання Сумської області є підземні води

Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну та поверхневі води басейну

Дніпро у межах басейнів чотирьох приток: Десни, Сули, Псла, Ворскли.

По своєму режиму ріки області відносяться до рівнинних, переважно

снігового живлення, яке складає 50-65 % річкового стоку. Помітну роль у їх

17

живленні відіграють також ґрунтові води та дощові води літньо-осіннього

періоду.

За даними Сумського обласного управління водних ресурсів прогнозні

ресурси підземних вод області становлять 1252,7 млн. м3 води на рік,

затверджені експлуатаційні запаси – 210 млн. м3 на рік. Щорічний сумарний

водозабір по області з підземних джерел складає приблизно 47,7 млн. м3/рік

(131 тис. м3/добу). Річний забір і споживання підземної води в області

становить відповідно 22,6% та 17,0% її експлуатаційних запасів. Споживання

підземної води в комунальному господарстві відбувається на рівні 12,6%, у

промисловості - 2,8%, сільському господарстві - 1% від її експлуатаційних

запасів.

4.1.3 Водокористування та водовідведення.

Найбільшими споживачами води в області є підприємства житлово-

комунального господарства (41,19 %), промисловості (13,81 %) та сільського

господарства, у т. ч. ставково-рибне господарство (39,72%). Динаміка забору та

використанню води наведені у табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Основні показники використання і відведення води, млн. м3

Показники 2000 2011 2012 2013 2014 2015

Забрано води з природних водних об'єктів - всього 127,5 113,9 120,3 115,6 109,5 93,25

у тому числі для використання 126,3 113,5 119,9 115,0 109,1 73,80

Спожито свіжої води ( включаючи морську ),

з неї на:

115,35 101,8 108,5 104,3 99,5 63,26

виробничі потреби 42,41 28,24 26,34 23,98 21,23 34,08

побутово-питні потреби 55,97 31,25 31,13 30,84 31,58 29,12

зрошення* 0,427 0,015 0,091 0,025 0,262 -

сільськогосподарські потреби 13,133 2,028 2,310 2,172 2,838 0,068

ставково-рибне господарство 3,407 40,28 48,63 47,25 43,56 53,56

Втрати води при транспортуванні* 10,7 11,50 11,37 10,71 9,54 -

Загальне водовідведення

з нього

84,42 54,59 60,95 62,42 51,54 48,8

у поверхневі водні об'єкти 75,39 51,84 57,77 60,09 48,50 45,59

у тому числі

забруднених зворотних вод 14,67 6,999 22,31 26,98 20,40 21,98

з них без очищення 0,044 0,069 0,067 0,066 0,055 0,061

нормативно очищених 46,47 20,35 6,283 7,300 6,710 2,215

нормативно чистих без очистки 14,24 24,49 29,18 25,82 21,39 21,40

Обсяг оборотної та послідовно використаної води 187,6 216,4 199,1 178,7 144,4 71,61

Частка оборотної та послідовно використаної води, % 82,0 88,0 88,0 88,0 87,19 67,80

Потужність очисних споруд 165,0 139,5 139,0 139,5 134,7 80,27

* - показник відсутній у зв’язку зі зміною форми 2 ТП на підставі наказу Мінприроди України від 16.03.2015 № 78 «Про

затвердження Порядку ведена державного обліку водокористування».

У промисловості найбільш водоємкими є такі галузі: хімічна – 58,12%;

енергетика – 19,39 %; машинобудівна – 13,58 %; харчова – 7,41 %.

У 2015 р. в області спостерігається зменшення загальної кількості

забраної води (на 16,25 млн. м3 менше у порівнянні з 2014 р.). Значно

зменшився об’єм використання води населенням з урахуванням комунально-

побутових потреб в порівнянні з 2000 р. - на 26,85 млн. м3. В свою чергу, з

передачею ставків в оренду під риборозведення обсяги використаної води для

18

ставково-рибного господарства в порівнянні з 2000 р. збільшились на 50,153

млн. м3.

Житлово-комунальні організації працюють над проблемою раціонального

використання води, але стан комунального господарства в цілому викликає

занепокоєння. На сьогодні питання щодо реконструкції водогінних та

каналізаційних мереж з причин з їх зношеності стоїть дуже актуально, але

практично не вирішується. На вкрай зношених водопровідних мережах

спостерігається значна кількість поривів, що призводить до непродуктивних

втрат питної води. Динаміка обсягів забору і використання води за останні

роки та у порівнянні із 2000 роком наведена на рис. 4.1

127,5 126,3

113,9

101,8

120,3

108,5

115,6

104,3

109,5

99,5

93,25

63,26

0

20

40

60

80

100

120

140

2000 2011 2012 2013 2014 2015

Забір, млн.куб.метрів Використання, млн.куб.метрів

Рис. 4.1. Динаміка обсягів забору і використання води

Обсяг оборотного та повторно-послідовного водопостачання по області

значно зменшився на 72,79 млн. м3 у порівнянні з 2014 р. Зокрема, зменшення

обсягів оборотного і повторно-послідовного використання води в

промисловості на 67,78 млн. м3

відбулося за рахунок зменшення обсягів

виробництва. У табл. 4.2 наведені об’єми забору, використання та відведення

води в розрізі басейнів річок.

Таблиця 4.2

Забір, використання та відведення води, млн. м3

Назва водного об’єкту Забрано води із

природних водних

об’єктів - всього

Використано води Водовідведення у поверхневі водні об’єкти

всього з них забруднених

зворотних вод

р. Ворскла 7,505 5,288 3,475 0,288

р. Псел 49,66 33,91 23,99 14,38

Р. Сула 7,670 4,589 3,438 0,814

19

р. Десна

у тому числі:

28,41 19,47 14,69 6,499

р. Сейм 18,03 11,74 7,913 2,234

р. Шостка 6,445 4,999 5,240 4,164

4.2. Забруднення поверхневих вод

4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка

стічних вод

Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується

антропогенним тиском суб’єктів господарювання, скидом недостатньо

очищених стоків, що щорічно надходить до них. Також причинами

незадовільного стану річок є надходження без очищення зливових (талих) вод

із значної території міст Суми, Ромни, Конотоп, Шостка та інші.

Основними причинами скиду забруднюючих вод є: неефективна робота

існуючих каналізаційних очисних споруд, недостатня кількість очисних споруд

каналізації. Також не сприяють поліпшенню екологічного стану водних

об’єктів існуючі технологічні схеми водоочисних споруд, застаріла технологія

очистки стічних вод, значна зношеність існуючих водопровідних і

каналізаційних мереж.

У 2015 р. загальний скид стічних вод у поверхневі водні об'єкти (рис. 2.2)

у порівнянні з 2014 р. зменшився на 2,91 млн. м3 з 48,50 до 45,59 млн. м

3, з них:

2,215 млн. м3

стічних вод забезпечувалось нормативною очисткою на

очисних спорудах перед скидом в водні об’єкти, що складає 4,86 %,

21,92 млн. м3 скинуто в поверхневі водні об’єкти недостатньо очищених

стічних вод, що складає 48,08 %;

0,061 млн. м3 зовсім без очистки, що складає 0,1%;

21,40 млн. м3 скинуто нормативно чистих вод без очистки, що складає

46,94 %.

51,84

6,999

57,77

22,31

60,09

26,98

48,5

20,4

45,59

21,99

0

10

20

30

40

50

60

70

2011 2012 2013 2014 2015

Скинуто стічних вод, млн. куб.метрів з них забруднених

Рис. 4.2. Динаміка обсягів скинутих стічних вод за 2011-2015 рр.

20

На території Сумської області налічується 66 комплекси очисних споруд

загальною потужністю 296 тис. м3/добу, 48 комплексів працюють в режимі

штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених чи недостатньо

очищених стічних вод в водні об’єкти. Загальна протяжність каналізаційних

мереж області складає – 1,0282 тис. км, з них ветхих та аварійних, що

потребують заміни – 0,3695 тис. км.

У зв’язку з моральним та фізичним зносом споруд та обладнання,

перевантаженням окремих технологічних ланцюгів продовжують неефективно

працювали очисні споруди в містах Конотоп, Ромни, Суми, Ямпіль, Буринь,

Лебедин, Тростянець, Недригайлів. Внаслідок порушень технологічного

режиму очистки стічних вод не вийшли на проектний режим роботи очисні

споруди ДКП “Недригайлівводосервіс”, КП «Водоканал» м. Лебедин, очисні

споруди КП Тростянецької міської ради “Тростянецькомунсервіс“, виправної

колонії № 56 (с. Перехрестівка Роменського району), КП «Водоканал»

м. Білопілля та інші. З цих підприємств до водних об’єктів поступають зворотні

води, які не відповідають нормативам по фосфатам, органічним речовинам та

біогенам.

4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)

Основними забруднювачами водних об’єктів в області є підприємства

комунального господарства, які підпорядковані органам місцевої виконавчої

влади, зокрема Сумське комунальне підприємство «Міськводоканал»,

молокопереробні та хімічні підприємства (ПАТ «Сумихімпром»). У табл. 4.3

наведені дані про використання та відведення води підприємствами за галузями

економіки.

У 2015 р. відбулося зменшення скиду забруднених стічних вод у водні

об’єкти на 2,91 млн. м3. Із стічними водами у поверхневі водойми скинуто

25,187 тис. т забруднюючих речовин.

Із загального об’єму скинутих у поверхневі водні об’єкти стічних вод по

області, а саме 45,59 млн. м3, об’єктами житлово-комунального господарства

скинуто 21,53 млн. м3 стічних вод, тобто 47,2 %. Скид неочищених та

недостатньо очищених стічних вод становить по цій галузі 92,99 % від

загального об’єму скиду.

Підприємством хімічної промисловості ПАТ «Сумихімпром» скинуто у

водні об’єкти області 2,393 млн. м3, у тому числі недостатньо очищених – 1,771

млн. м3, що становить 74,0 % від загального скиду по цьому підприємству.

Таблиця 4.3

Використання та відведення води підприємствами галузей економіки, млн. м3

Галузь економіки Використано

води

З неї на: Відведено зворотних вод у поверхневі

водні об’єкти

побутово-

питні потреби

виробничі

потреби

всього у тому числі

забруднених

з них без

очищення

Електроенергетика 0,348 0,210 0,138 0,049 - -

Металургійна

промисловість

0,007 0,003 0,004 - - -

Хімічна та нафтохімічна

промисловість

6,879 1,428 5,451 2,393 1,771 -

21

Машинобудування 1,740 1,049 0,691 0,128 - -

Нафтодобувна

промисловість

0,103 0,053 0,050 - - -

Житлово-комунальне

господарство

27,20 24,35 2,856 21,49 20,02 0,031

Сільське господарство 23,85 0,480 23,30 21,34 - -

Харчова промисловість 1,272 0,235 1,036 0,124 0,119 -

Транспорт 0,309 0,300 0,009 - - -

Промисловість

будівельних матеріалів

0,172 0,042 0,131 0,019 0,019 -

Інші галузі 26,983 2,027 0,414 0,047 0,051 -

Всього 63,26 29,12 34,08 45,59 21,98 0,061

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод

Сумська область має 498 км державного кордону з Курською, Брянською

та Білгородською областями Російської Федерації. Поверхневий стік водних

басейнів Сумської області майже на 60 % формується на території Російської

Федерації. «Програмою державного моніторингу довкілля у частині здійснення

Держводагенством України контролю якості поверхневих вод» (наказ

Держводагенства України від 30.12.2011 № 310) затверджені 25 створів на

відкритих поверхневих водоймах, з них 7 транскордонних. В рамках Угоди між

Урядом України та Урядом Російської Федерації «Про спільне використання і

охорону транскордонних водних об`єктів» тривалий час здійснювались

спостереження за якісним станом поверхневих вод на транскордонних створах,

проводився обмін екологічною та водогосподарською інформацією,

розроблювались єдині критерії оцінки екологічного стану басейнів річок та

відпрацьовувались спільні дії для ліквідації наслідків надзвичайних

екологічних ситуацій, аварій і катастроф. З 2014 року у зв’язку зі складними

політичними відношеннями між державами дію Угоди призупинено, обмін

інформацією не проводиться. Місце розташування створів змінено, створи

перенесені на територію Сумської області України у максимальній близькості

до кордону з Росією.

У 2015 році транскордонний моніторинг проводився щоквартально у

створах: р. Бобрик нижче м. Середина-Буда та р. Знобовка с. Нововасилівка

(кордон з Брянською областю), р. Сейм с. Піски, р. Псел с. Миропілля та р.

Клевень с. Заруцьке (кордон з Курською областю), р. Ворскла смт. Велика

Писарівка та р. Ворсклиця с. Пожня (кордон з Бєлгородською областю).

Гідрохімічні дослідження при здійсненні моніторингу поверхневих вод

проводились в порівнянні з гранично допустимими концентраціями (ГДК) для

водойм господарсько-побутового використання (СанПін-4630-88).

Аналіз гідрохімічних показників досліджених проб не виявив аномальних

перевищень гранично - допустимих концентрацій (ГДК).

У створі річки Знобівка (с. Нововасилівка) зафіксовано перевищення ГДК

по: ХСК – 1,4 ГДК, БСК5 – 2,3 ГДК, залізу загальному - 3,6 ГДК. Вміст

розчиненого кисню знаходився у межах 6,1 – 7,0 мгО2/дм3.

У створі р. Бобрик (м. С-Буда) перевищення ГДК зафіксовані по: БСК5 –

11,0 ГДК, ХСК – 7,8 ГДК, залізу загальному – 3,7 ГДК. Вміст розчиненого

кисню знаходився у межах 4,4 – 6,64 мгО2/дм3.

22

Характерним явищем для річок даного району області є високий рівень

кольоровості, вмісту органічних сполук та заліза.

У створі річки Клевень (с.Заруцьке) вміст хімічних показників залишився

у межах ГДК. У цьому створі спостерігається стабільний хімічний склад води з

незначними сезонними коливаннями. Кисневий режим річки задовільний, вміст

розчиненого кисню знаходиться у межах 7,7 – 10,4 мгО2/дм3.

У створі річки Сейм (с. Піски) концентрація забруднюючих речовин

знаходилися у межах норм ГДК. Кисневий режим річки в створі задовільний,

вміст розчиненого кисню знаходився у межах 8,2 – 10,9 мгО2/дм3.

Аналіз стану вод в створах річки Ворскла (смт. В. Писарівка) та річки

Ворсклиця (с. Пожня) свідчить, що якість води за контрольованими

показниками відповідає нормам ГДК. Кисневий режим річки був задовільний,

вміст розчиненого кисню знаходився у межах 6,5 – 12,5 мгО2/дм3.

У створі річці Псел (с. Миропілля) всі показники залишились у межах

минулих середньорічних значень і не перевищували ГДК. Кисневий режим

річки задовільний, вміст розчиненого кисню у 2015 році знаходився у межах

6,23 – 10,2 мгО2/дм3.

Результати проаналізованих проб води вказують на те, що стан водотоків

оцінюється як задовільний.

4.3. Якість поверхневих вод

Інструментально-аналітичний контроль за якістю поверхневих вод на

території області проводять Державна екологічна інспекція в Сумській області

(в контрольних створах скидів підприємств), Сумській облводгосп

(транскордонні водні об’єкти), ДУ «Сумський обласний лабораторний центр

Держсанепідслужби України» Головного управління Держсанепідслужби у

Сумській області (води відкритих водойм до початку і в період купального

сезону в місцях організованого водокористування (пляжах) ) та Сумська філія

ДУ «Держгрунтохорона» (на водоймах сільськогосподарського призначення).

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

Лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Сумської гідрогеолого-

меліоративної партії Сумського обласного управління водних ресурсів

протягом 2015 року відібрано та проаналізовано 100 проб води з 12 відкритих

поверхневих водойм. Гідрохімічні дослідження при здійсненні моніторингу

поверхневих вод проводились в порівнянні з гранично допустимими

концентраціями (ГДК) для водойм господарсько-побутового призначення

(СанПін-4630-88).

Басейн річки Ворскла.

Аналіз стану вод річок Ворскла та Ворсклиця проводився у 3 створах,

якість води за основними показниками відповідає нормам ГДК, перевищення не

зафіксовано. Кисневий режим річок протягом року задовільний, вміст

розчиненого кисню знаходився у межах 8,7-12,5 мгО2/дм3.

Басейн річки Псел.

23

Річка Псел Контроль річки у межах області ведеться на 5 створах

господарсько-побутового призначення. Всі показники, що контролюються,

знаходились у межах ГДК. Кисневий режим річки у створі задовільний, вміст

розчиненого кисню знаходився у межах 7,3-8,5 мгО2/дм3.

Річка Хорол, притока 1 порядку р. Псел – якісний стан води у 2

проконтрольованих створах за основними хімічними показниками не

перевищував норм гранично допустимих концентрацій. Відмічається

перевищення нормативів ГДК у створі с. Панасівка – по ХСК – 1,79 ГДК та по

БСК5 – 1,62 ГДК, у створі с. Лучки – по ХСК – 1,48 ГДК та по БСК5 – 1,26 ГДК.

Погіршення якості води у річці спричинено аномальними погодними умовами,

що призвели до зниження рівня води в водоймах та прискорили біохімічні

процеси. Кисневий режим річки задовільний, вміст розчиненого кисню

знаходився у межах 5,4 – 6,5 мгО2/дм3.

Басейн річки Сула.

Річка Сула Контроль за якістю води проводився у 2 створах. У створі

вище м. Ромни всі контрольовані показники якості води відповідають

нормативам ГДК за виключенням ХСК – 1,3 ГДК.

У межах Сумської області на стан якості води в р. Сула впливають

зворотні води очисних споруд КП «Недригайлівводосервіс», ДП «Сток –

Сервіс» ПП « Еліпс», які працюють недостатньо ефективно. Нижче м. Ромни

спостерігається, хоча й незначне, але погіршення якості води. Перевищення

ГДК зафіксовані в створі с. Чеберяки по: ХСК – 1,33 ГДК та по БСК5 – 1,1 ГДК.

Кисневий режим річки задовільний, вміст розчиненого кисню знаходився у

межах 7,3-8,2 мгО2/дм3.

Басейн річки Десна займає північну частину області та є найбільшим на

території області, дуже розгалужений, має густу річкову сітку. До нього

входять притоки I порядку: Шостка, Бобрик, Знобівка, Івотка, Сейм; притоки 2

та 3 порядку: Чаша, Вир, Єзуч, Есмань, Куколка та інші.

Річка Знобівка, притока 1 порядку р. Десна – контролювалась у 2 створах.

У створі смт. Зноб – Трубчевськ виявлено перевищення ГДК по залізу

загальному – 4,1 ГДК. У створі с. Нововасилівка виявлені перевищення ГДК по

залізу загальному -3,6 ГДК. Кисневий режим річки задовільний, вміст

розчиненого кисню знаходився у межах 6,1 – 6,2 мгО2/дм3.

Річка Бобрик, притока р. Десни І порядку - на якість води у р. Бобрик у

значній мірі впливають неочищені господарчо-побутові стоки м. Середино-

Буда та несанкціоновані скиди каналізаційних вод з приватних будинків

жителів міста. Крім того, через падіння рівня води у річці відбувся процес

концентрації забруднюючих речовин, спостерігались високі показники

лужності та жорсткості води.

У створі вище м. С-Буда перевищення ГДК зафіксовані по ХСК – 2,1 ГДК,

БСК5 – 1,6 ГДК.

У створі нижче м. С-Буда зафіксовано перевищення ГДК по ХСК – 1,48

ГДК, БСК5 – 1,51 ГДК.

Кисневий режим річки у жовтні задовільний, вміст розчиненого кисню

знаходився у межах 5,4 – 6,5 мгО2/дм3.

24

Якість води в р. Івотка - притока р. Десни І порядку - вище м. Ямпіль та с.

Івот по контрольованим показникам знаходилась у межах ГДК. Перевищення

ГДК фіксувалося тільки по ХСК – 1,13-1,38 ГДК та залізу загальному – 1,3 – 2,2

ГДК. Кисневий режим задовільний, вміст розчиненого кисню знаходився у

межах – 6,4 – 11,2 мгО2/дм3 .

Якість води в р. Шостка - притоки р. Десни 1 порядку, у створі вище

технічного водозабору м. Шостка істотно не погіршилась, вміст забруднюючих

речовин відмічався на рівні минулого року. Перевищення ГДК зафіксовано

тільки по ХСК – 1,2 ГДК та БСК5 – 1,2 ГДК.

Вміст розчиненого кисню знаходився у межах 11,0 мгО2/дм3.

Одною з найбільших притоків р. Десни є річка Сейм – притока I порядку.

Контроль якості води р. Сейм у звітному періоді проводився у 3 створах,

якість води по основним показникам відповідає нормам ГДК, перевищення

ГДК не зафіксовано. Кисневий режим річок протягом року був задовільний,

вміст розчиненого кисню знаходився у межах - 9,3-10,9 мгО2/дм3.

На території Конотопського району річка Сейм зазнає впливу зворотних

вод підприємств, що мають скиди в її притоку - річку Єзуч . Контроль якості

води в р. Єзуч - притоки р. Десни ІІ порядку - проводився у 2 створах. У створі

вище м. Конотоп якість води не відповідає нормативам ГДК по залізу

загальному – 1,43 ГДК, ХСК – 1,27 ГДК, БСК5 – 1,1 ГДК.

У створі нижче м. Конотоп спостерігалися перевищення ГДК по ХСК – 1,8

ГДК, залізу загальному – 1,47 ГДК, БСК5 – 1,44 ГДК. Кисневий режим річки у

створах задовільний, вміст розчиненого кисню знаходився у межах 6,3 – 6,6

мгО2/дм3. Кольоровість води перевищувала ГДК у 1,6 – 1,7 рази.

Річка Клевень - спостерігається стабільний хімічний склад води з

незначними коливаннями у залежності від пори року. Вміст хімічних

показників залишається у межах ГДК. Кисневий режим річки задовільний,

вміст розчиненого кисню – 10,4 мгО2/дм3.

Відібрані проби води із річок Клевень, Псел, Сейм. Ворскла. та Ворсклиця

були підготовлені до радіологічного контролю.

У цілому якісний стан поверхневих водойм області залишився на рівні

минулого року.

Державною екологічною інспекцією у Сумській області протягом 2015

року було проконтрольовано 16 водних об’єктів, в яких відібрано та

проаналізовано 54 проби води та виконано 487 визначень. Показники якості

проаналізованих проб поверхневої води річок в контрольних створах наступні.

Річка Псел - протягом року контролювалася в 3 створах господарсько-

побутового призначення. У створах вище та нижче скиду очисних споруд КП

«Міськводоканал» м. Суми всі контрольовані показники якості води

відповідають нормативам ГДК для водойм господарсько-побутового

призначення. У створі біля мосту по вул. Прокоф’єва м. Суми, були зафіксовані

перевищення по БСК5 – 1,2 ГДК та залізу загальному – 2,4 ГДК .

Річка Сумка– притока річки Псел 1 порядку контролювалася у 3 створах

господарсько-побутового призначення. Більшість проконтрольованих

показників якості води у всіх створах відповідають нормативам ГДК для

25

водойм господарсько-побутового призначення, зафіксовані перевищення тільки

по ХСК – 1,7-1,8 ГДК та БСК5 – 2,0-2,2 ГДК. У створі річки Сумка при впадінні

в р. Псел зафіксовані перевищення по залізу загальному – 2,4 ГДК.

Річка Стрілка – притока річки Псел 1 порядку контролювалася в 1 створі

господарсько-побутового призначення. Зафіксовані перевищення нормативів

ГДК по ХСК –1,4 ГДК, БСК5 – 1,8 ГДК та залізу загальному – 1,3 ГДК.

Річка Шостка - притока річки Десна 1 порядку перевірялась у 3 створах

господарсько-побутового призначення. В створах річки в межах міста Шостка

перевищень ГДК для водойм господарсько-побутового призначення не

відмічено.

Річка Єзуч - притока річки Десна 2 порядку контроль якості води

проводився у 2 створах господарсько-побутового призначення та 2 створах

рибогосподарського призначення. У створах вище та нижче випуску № 1

зворотних вод з очисних споруд КП ВУВКГ м. Конотоп якість води не

відповідає нормативам ГДК для водойм господарсько-побутового призначення

за такими показниками: БСК5 – 2,5 ГДК та залізу загальному – 1,8 ГДК. Якість

води у річці Єзуч вище та нижче скиду промислово-зливової води з очисних

споруд ТОВ «Мотордеталь» не відповідає нормативам ГДК для водойм

рибогосподарського користування за такими показниками: БСК5 – 3,2 ГДК;

амоній сольовий – 12,5 ГДК, фосфати – 2,5 ГДК, залізо загальне – 5,0 ГДК.

Кисневий режим був задовільний у всіх створах водойми і коливався в межах

5,8 – 8,1мгО2/дм3.

Річка Куколка – притока річки Десна 3 порядку у створах вище та нижче

випуску № 2 зворотних вод з очисних споруд КП ВУВКГ м. Конотоп якість

води не відповідає нормативам ГДК для водойм рибогосподарського

призначення за такими показниками: БСК5 – 3,2 ГДК та залізу загальному – 7,8

ГДК.

За даними досліджень Сумської філії ДУ «Держгрунтохорона» вміст

нітратів, пестицидів і важких металів в пробах води, відібраних у річках,

ставках і озерах області (всього відібрано 20 проб) не перевищував

граничнодопустимих концентрацій.

4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів

За даними управління охорони, використання і відтворення водних

біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області домінуючими

представниками річкової іхтіофауни виявились лящ, плітка, плоскирка, линь,

краснопірка, уклейка, окунь, щука. Рідше реєстрували такі види як в’язь, жерех,

бистрянка, сом, йорж. Слід зазначити, що в результаті проведених досліджень в

басейнах Ворскли, Псла, Сули та Сейму було зареєстровано циркуляцію

збудників епідеміологічно-небезпечних захворювань – опісторхідозів. Так

личинка Opisthorchis felineus (Ribolta, 1884) було виявлено у плітки та ляща з р.

Ворсклаця (с. Пожня), метацеркарії Metorchis bilis (Braun, 1898) – у бистрянки з

р. Псел (с. Запсілля), в’язя та уклейки з р. Сейм (с. Чумакове), уклейки з р. Сула

(с. Сурмачівка), у ляща та уклейки з р.Ворскла (нижче с. Вільне), збудника

Pseudamphistomum truncatum(Rudolphi, 1819) – у плоскирки з р. Сула (с.

26

Сурмачівка). Дослідження проведені у р. Псьол біля с. Боброве та у р. Ворскла

біля с. Климентове не виявили серед риб циркуляцію збудників захворювань,

небезпечних для людини. Сучасна епізоотична ситуація, що склалася на

території Сумської області відносно опісторхідозних інвазій, вимагає

необхідність проведення додаткових досліджень з моніторингу захворювань,

визначення джерел збудників та розробки заходів щодо локалізації і ліквідації

осередків інвазій. У 2013 році проводились іхтіологічні дослідження на р. Псел

на ділянці прилеглій до Михайлівської електростанції. Дослідження проведені

відділом іхтіології та екології річкових систем Інституту гідробіології НАН

України. Виявлено 18 видів риб,що належать до шести родин. Найбільш

чисельною (14 видів) була родина коропових, інші родини були представлені 1-

3 видами. На мілководних ділянках у період досліджень найбільш часто

зустрічалися краснопірка та гірчак, менш розповсюдженими були верховодка,

плоскирка, окунь, бичок пісочник та бичок цуцик.

Озер у Сумській області порівняно небагато (близько 500) майже всі вони

знаходяться у річкових долинах – у заплавах рік та на низьких надзаплавних

терасах. Кількісно переважають заплавні озера - стариці, які утворилися

внаслідок переміщення річкових русел. Переважна більшість озер у області

невелика за площею водної поверхні – до 10 га. Озер площею понад 10 га

налічується 25. Загальна площа озер в області 2042 га, у тому числі озер

площею понад 10 га – 623 га.

Глибина озер невелика і в більшості випадків не перевищує 1,5-2,0 м,

тому серед них багато заростаючих. Заростають навіть відносно великі за

площею озера (10 і більше га). Таких озер небагато, до того ж деякі з них

відіграють позитивну ландшафтоутворюючу, а також рекреаційну роль у

населених пунктах.

Переважна більшість озер має природне походження, і лише невелика їх

частина є штучними водоймами. Це вироблені торфокар’єри на річкових

заплавах, серед яких мають площу понад 10 га, а також заповнений водою

піщаний гідрокар’єр в заплаві р. Псел на східній околиці міста Суми площею

близько 150 га. Ці штучні водойми віднесені до озер у зв’язку з тим, що їх

гідрологічний режим майже не відрізняється від режиму озер природного

походження. Загальний об’єм води в озерах Сумської області порівняно

незначний – близько 25 млн. м3

Одним з основних факторів,що спричинили критичний стан річок є їх

тотальне зарегулювання водосховищами і ставками. Наслідками

функціонування руслових водосховищ і ставків є затоплення і підтоплення

родючих земель та населених пунктів,порушення гідрологічного,гідрохімічного

і гідробіологічного режиму річок;уповільнення водообміну призводить до

зростання втрат води та випаровування. Нижче гребель кардинально

змінюється характер русла та характер заливання заплави, порушуються

руслові процеси,річки втрачають рекреаційну цінність. Непоправна шкода

наноситься всьому річковому біоценозу. Через зміну умов існування в річці –

зміну паводкового режиму,швидкості течії,характеру донних відкладів і інших

параметрів річок суттєво зменшується біологічне різноманіття, у тому числі і

27

різноманіття туводних риб. Багаторазово збільшує негативний вплив руслових

водосховищ на річку їх використання для вирощування товарної риби за

технологією,що передбачає щорічний скид води,меліоративні роботи на ложі

водосховища і застосування хімічних речовин для дезінфекції. Періодичне

скидання у річку всього об’єму водосховища, вода якого містить підвищену

кількість біогенних елементів,розчинених органічних сполук,мулу, і т.п.,

спричиняє погіршення якості води на ділянці русла нижче водосховища та

призводить до руйнування сформованого у руслі біоценозу. Прикладом

подібного неприпустимого використання такої технології є експлуатація ПАТ

«Сумирибгосп» руслових ставків на р. Стрілка,що протікає по території м.

Суми. Такий режим використання річки призвів до її практично повного

знищення на розташованій нижче руслових ставків ділянці. Також в останні 10

років щорічно надаються дозволи на скиди води для відлову риби орендарям

ставків,що є небезпечним для інших річок. За такий незначний відлік часу вже

зараз спостерігається значне зменшення об’єму води в ставках,зникнення води

в колодязях та інші негативні наслідки тотальних скидів.

У Сумській області налічується 43 водосховища, з яких 5 побудовані на

середніх ріках – Пслі та Ворсклі і 41 – на малих ріках та струмках. Частина

водосховищ у Сумській області побудовані для риборозведення, частина – для

зрошення та зволоження сільгоспугідь, частина для забезпечення роботи

гідроелектростанцій, а також для інших цілей. Багато водосховищ мають

комплексне призначення. За площею водної поверхні та об’ємом води,

водосховища у Сумській області порівняно невеликі. До найбільших з них

відносяться Карабутівьке, Хорольське, Мало-Ворожбівське та Косовщинське.

Найбільше з водосховищ Карабутівське або Ромен розташоване на р. Ромен у

Конотопському районі. Воно має площу 502 га і повний об’єм 12,97 млн. м3,

Хорольське, Мало-Ворожбівське та Косовщинське водосховища за своїми

розмірами значно поступаються Карабутівському. Їх площі відповідно

становлять 167 га, 133 га та 240 га, а об’єми - 5,59 млн. м3, 4,35 млн. м

3, 4,10

млн. м3 .

У Сумській області налічується 2191 ставків загальною площею поверхні

11384 га та загальним повним об’ємом води 124,3 млн. м

3. Інтенсивне

будівництво середніх та великих ставків об’ємом понад 200 тис. м3

велося у

1960-1980 роках. Цільове призначення їх було різним: для технічного

водопостачання промислових підприємств, для зрошення та обводнення

сільгоспугідь, риборозведення, задоволення культурно-побутових потреб, з

протиерозійними цілями та інше. Багато ставків мають комплексне

призначення. Мережа ставків у області відіграє суттєву роль у регулюванні

річкового стоку.

У розміщенні ставків на території області є певна особливість. У

північних районах області – в межах Полісся, а також у широких долинах рік

Сейму та Ворскли їх кількість на одиницю площі території значно менше, ніж

на решті території області, де балкова мережа більш розвинута і умови для їх

будівництва більш сприятливі. Кількісно переважають невеликі та середні

ставки з площею водної поверхні до 10 га та повним об’ємом 150-200 тис. м3.

28

Більших ставків відносно небагато - близько 10% їх загального числа, у тому

числі великих – з об’ємом води понад 500 тис. м3 – 60.

Домінуючим видом аборигенної іхтіофауни сільськогосподарських ставів

виявився сріблястий карась. В більшості досліджених водних об’єктів він був

представлений тугорослими популяціями. Видами субдомінантами виявились

плітка, окунь, краснопірка, вівсянка. В окремих водних об’єктах були

зареєстровані популяції щуки, лина, а також довгопалого раку. Основним

промисловим видом з штучно-вирощуваних риб є короп, гібрид білого та

строкатого товстолобика. Недостатньо використовується у ставковому

рибництві області такі види-меліоратори як білий амур та європейський сом. В

результаті вивчення епізоотичної ситуації, спалахів інфекційних та інвазійних

захворювань у досліджених ставках зареєстровано не було. Достатньо часто у

водоймах області реєстрували такі захворювання як постодиплостомоз,

диплостомоз, лернеоз. Іноді, серед риб реєструвалось паразитоносійство

збудників іхтіофтіріозу, хілодонельозу, аргульозу, сінергазільозу, кавіозу.

Орендарі ставків своєчасно проводять профілактичні заходи (вапнування тощо)

та попереджують спалахи захворювань і поширення збудників.

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну

ситуацію

За даними Головного управління Держсанепідслужби у Сумській області

протягом 2015 року представниками ДУ «Сумський обласний лабораторний

центр Держсанепідслужби України» проаналізовано 63 постійних створів на

відкритих водоймах в місцях проживання і відпочинку населення. Було

відібрано та досліджено 450 проб води на хімічні показники. Із загальної

кількості досліджених проб на санітарно-хімічні показники досліджено на:

наявність пестицидів – 66 із них не відповідають санітарно-гігієнічним

нормативам 6, солі важких металів – 231, вміст фенолів - 165, СПАР – 223. Всі

проби відповідають санітарно-гігієнічним нормам «Санитарных правил и норм

охраны поверхностных вод от загрязнения» СанПіН №4630-88. Кількість

відібраних проб на мікробактеріологічні показники – 1013, з них 16 проб не

відповідали санітарним нормам. Для проведення паразитологічних досліджень

відібрано 203 проб, перевищень санітарних норм не виявлено. На наявність

холерного вібріона досліджено – 337 проб води, відібраних з відкритих водойм.

Холерний вібріон не виявлений, у 82 пробах виділений вібріон «неоl» На

наявність радіоактивних речовин відібрано 20 проб, перевищень не виявлено.

У цілому якісний стан поверхневих водойм області залишився на рівні

минулого року.

У табл. 4.4. наведені за даними Головного управління

Держсанепідслужби у Сумській області дослідження проб питної води на

санітарно-хімічні та радіологічні показники за 2015 р.

29

Таблиця 4.4.

Мікробіологічні, санітарно-хімічні та радіологічні показники питної води №

п/п

Джерела

водопостачання

Кількість досліджених проб

Санітарно - хімічні показники Бактеріологічні показники Радіологічні показники

Усього

Із них не

відповід.

сан-гіг.

нормативам

% Усього

Із них не

відповід.

сан-гіг.

нормативам

% Усього

Із них не

відповід.

сан-гіг.

нормативам

1 Джерела

централізованого

водопостачання 6647 1162 17,5 8787 574 6,5 84 0

2 Комунальні

водопроводи 3168 335 10,5 5043 180 3,7 43 0

3 Відомчі водопроводи 979 204 20,8 730 36 4,9 32 0

4 Сільські водопроводи 2500 623 24,9 3014 358 11,9 9 0

5 Шахтові колодязі 1811 904 45,2 2192 675 30,8 9 0

Підземні води області мають оптимальні органолептичні показники, не

містять шкідливих хімічних речовин, а вміст мікроелементів, за виключенням

заліза та фтору, має збалансований склад і відповідає вимогам санітарних норм

та правил. Крім того, ця вода при задовільному утриманні водозабірних та

водорозвідних споруд практично безпечна у епідемічному відношенні, так як

відсоток незадовільних проб по бактеріологічним показникам з комунальних та

відомчих водопроводів коливається в межах 3,7 – 4,9 % при допустимому рівні

згідно державного стандарту до 5%.

4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод

Радіологічні дослідження у 2015 р. проводились згідно Програми

державного моніторингу довкілля Держводагенством України. Відбір та

пробопідготовка до визначення Cs137

та Sr90

проводилась лабораторією

моніторингу вод та ґрунтів Сумської ГГМП, а вимірювання Cs137

та Sr90

– у

центральній басейновій лабораторії Дніпровського БУВР.

Протягом звітного року на радіологічні дослідження відібрано 20 проб

поверхневої води. Проби на радіологічний контроль відбиралися у створах

транскордонних річок та річок області (щоквартально): По кожній пробі

визначався вміст Cs137

та Sr90

.

Проби на радіологічні дослідження відбиралися у створах транскордонних

річок області (щоквартально):

р. Сейм, с. Пески Буринського району, на кордоні з Курською областю

Російської Федерації;

р. Псел, с. Миропілля Краснопільського району, на кордоні з Курською

областю Російської Федерації;

р. Клевень, с. Заруцьке Путивльського району, на кордоні з Курською

областю Російської Федерації;

р. Ворскла, смт. Велика Писарівка, на кордоні з Бєлгородською областю

Російської Федерації;

р. Ворсклиця, с. Пожня Великописарівського району, на кордоні з

Бєлгородською областю Російської Федерації;

Результати аналізів на визначення концентрація Cs137

та Sr90

у

30

поверхневих водах даних створів засвідчують, що їх вміст не перевищує

допустимі рівні, встановлені «Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-7)»

ДГН 6.6.1.-6.5.001-98.

4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення

За даними Головного управління Держсанепідслужби у Сумській області

централізованим водопостачанням в області охоплено 60 % населення області, з

них міського 97, а сільського лише 34. Якщо в м. Суми та містах обласного

підпорядкування цей показник складає від 80 до 97 %, то в Сумському,

Краснопільському, Буринському, Білопільському, Ямпільському районах цей

показник сягає близько 60%.

В області у 2015 році налічувалося 13042 джерел децентралізованого

водопостачання. Як свідчать результати моніторингу якості води громадських

шахтних колодязів, який здійснюється установами Головного управління

Держсанепідслужби області та ДУ «Сумський обласний лабораторний центр

Держсанепідслужби України», відсоток незадовільних проб води цієї категорії

по мікробіологічним показникам у 2015 році склав 30,8 %, по санітарно-

хімічним показникам коливався в межах 40 – 50 %, а по вмісту нітратів склав –

45 %.

Нітратне забруднення питної води надзвичайно небезпечне для дітей

віком до 3х

років. У минулому році питна вода громадських шахтних колодязів,

яка використовувалася для приготування їжі та в питних цілях для дітей віком

до трьох років по області не відповідала нормативу у 42,6 % колодязів із числа

обстежених, а з індивідуальних колодязів у 47,4 %.

Держсанепідслужба області тісно співпрацювала з сільською лікувально-

профілактичною мережею, складені списки дітей до 3х років, в разі отримання

негативних результатів лабораторного дослідження якості питної води з

громадських шахтних колодязів направлялися приписи керівникам органів

місцевого самоврядування щодо проведення чистки колодязів та контрольного

відбору води. До власників індивідуальних колодязів, вода з яких

використовується для споживання дітьми до 3-х років, доводяться результати

моніторингових досліджень води на вміст нітратів, проводиться

роз’яснювальна робота щодо до заборони споживання води з колодязів з

підвищеним вмістом нітратів для пиття та приготування їжі.

4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів З метою підвищення ефективності використання меліоративних систем

області, відновлення ролі меліорованих земель у продовольчому та ресурсному

забезпеченні держави, реалізації державної і регіональної політики в галузі

водного господарства, поліпшення екологічного стану сільських територій та

умов проживання населення, задоволення потреби населення і галузей

економіки області у водних ресурсах, оптимізації водопостачання, запобігання

та ліквідації наслідків шкідливої дії вод, екологічного оздоровлення басейну р.

Дніпро і відтворення водних ресурсів за кошти обласного фонду охорони

навколишнього природного середовища розроблено та рішенням Сумської

31

обласної ради від 16.08.2013 затверджено Регіональну програму розвитку

водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на

період до 2021 року. Інформація про виконання заходів програми у 2015 році

наведена у р. 15.4.

Підприємствами області за власні кошти виконувались наступні роботи

для запобігання забрудненню поверхневих та підземних вод:

КП «Міськводоканал» м. Суми проводились роботи капітального ремонту

зовніжніх мереж водопостачання загальною довжиною 463,4 м.п. на суму 56,4

тис. гривень; по установленню нових полімерних гумових та чавунних люків на

зовнішніх мережах водопостачання в кількості 150 одиниць придбаних коштів

підприємства витрачено в сумі 29,684 тис. гривень; проведений поточний

ремонт входу в сховище (ремонт покрівлі) на очисних спорудах на суму 3,725

тис. гривень, поточний ремонт покрівлі КНС – 6 на суму 15,242 тис. гривень,

поточний ремонт покрівлі КНС-9 на суму 19,146 тис. гривень; поточний ремонт

покрівлі КНС-2 на суму 11,174 тис. гривень, поточний ремонт покрівлі АБК

очисних споруд на суму 27,79 тис. гривень, поточний ремонт покрівлі

компресорної очисних споруд на суму 4,783 тис. гривень, поточний ремонт

покрівлі хлораторної очисних споруд на суму 5,729 тис. гривень. Крім цього,

КП «Міськводоканал» виконував аварійно-відновлювальні, профілактичні

роботи на мережах та спорудах. Виконано промивку та дезінфекцію резервуарів

чистої води на Токарівському водозаборі в кількості 2 одиниці, на

Лепеховському водозаборі – 3 одиниці, на Пришибському водозаборі – 3

одиниці, на Ново-Оболонському водозаборі – 2 одиниці, на Тополянському

водозаборі – 3 одиниці, на Лучанському водозаборі – 2 одиниці. За 2015 рік на

виконання профілактичних ремонтних робіт на об’єктах підприємства

використано матеріально-товарних цінностей на суму близько 1,9 млн. гривень.

КП ВУВКГ м. Глухів виконано ремонт аеротенки № 2 та № 3 із заміною

фільтросних труб повітря та щитів настилу; очищена мулова карта № 1-2 від

піску та мулу; відремонтовано огорожу санітарної зони станцій першого

підйому № 3 та № 4; виконаний капітальний ремонт глибинних насосів ЕЦБ-

12 160/65 та насосів ЕЦВ -10 120/60; капітально відремонтовані пожежні

гідранти по вул. 70 років Жовтня, 2, К.Московська, 27 та 51 та по вул.

Ціолковського, 17; зроблений ремонт колодязів водогону та їх запірної

арматури; проведена заміна запірної арматури по вулицям Терещенків та

Ж.Революції; виконанні роботи по запобіганню підтоплення машинного та

грабельного відділення КНС-1; проведений ремонт та очистка оглядових

колодязів по місту; відремонтовано самотічні колектори по вул. К.Московська,

Ковпака, Валова, 70 років Жовтня, Ціолковського; проведений капітальний

ремонт насосу СД 100/10-КНС-2 та СД 450/22–КНС-3; виконано

профілактичний огляд та поточний ремонт електрообладнання, виконано

капітальний ремонт АС машини № 02-36, відремонтовано самотічні колектори

по вул. Гоголя, Курлука, Терещенків, виконано профілактичний огляд

трансформатора на КОС, виконано капітальний ремонт АС машини № 35-04,

замінено дренажний насос на муловій насосній станції, на мулових картах

32

встановлено насосний агрегат. Всього підприємством освоєно 112,4 тис.

гривень.

ДП «Сток-сервіс» ПП «Еліпс» проведений монтаж, демонтаж насоса та

електродвигуна на КНС-2. За власні кошти була проведена профілактика

запірної апаратури в машинному відділенні насосної станції на КНС-1,

проведений капітальний ремонт насосного агрегату № 4 та виконані ремонтні

роботи в середині будівлі (штукатурка, обклейка шпалер, укладка

облицювальної плитки) на КНС -2, на очисних спорудах проведені ремонтні

роботи на вторинних відстійниках, заміна і профілактика апаратури, ремонт

покрівлі приміщення електропідстанції, ремонт компресора на повітряподувці

(заміна підшипників) та проведений ремонт фекального насоса, на очисних

спорудах проведений ремонт розсіючого водопроводу на вторинному

відстійнику, проведений ремонт приміщення насосної станції № 16,

відремонтований приймальний лоток в приймальній камері та проведений

ремонт в трансформаторній біля приймальної камери. Всього витрачено коштів

в сумі 12 тис. гривень.

ДП «Аква-Сервіс» ПП «Еліпс» проведений ремонт артезіанської

свердловини № 4 та № 7, артезіанської свердловини № 5 із заміною насосного

агрегату, відремонтовано насос СД 630 на насосній станції ІІ підйому (ремонт

валу та заміна підшипників), ремонт електродвигуна (75 кВт) на насосній

станції ІІ підйому, ремонт електролізної установки, запірної арматури Д 250 мм

на насосній станції ІІ підйому, виконаний ремонт водопроводу артезіанської

свердловини № 7, ремонт водопроводу Д 400 мм на Процівському водозаборі,

зроблено заміну арматури Д200 м (зворотного клапану), ремонт насосного

агрегату Д 630 (ремонт крильчатки), ремонт зворотного клапану Д100 мм на

артезіанській свердловині № 5, ремонт водопроводу в шахті артезіанської

свердловини № 7, постійно ведеться контроль за дотриманням зон санітарної

охорони свердловин та споруд в належному стані. Всього витрачено коштів в

сумі 17,8 тис. гривень.

КП «Водоканал» м. Лебедин відремонтовано 12 водозбірних колонок;

ліквідовано 26 проривів водогону; замінено 80 м труби діаметром 40 по вул.

Леніна, 19, 21 та 250 м труби по вул. Маршала Рибалко Д50 мм, проведено

хлорування водогону; замінена водяна труба 15 м Д32 по вул. Короленка,

проведений ремонт покрівлі на очисних спорудах по пр. Верстатників;

проведена промивка між квартальної мережі каналізації та колодязів;

відремонтовано один колодязь, промито та очищено 400 м самопливного

колектора каналізації по вул. Героїв Майдану та по вул. Леніна Д700 мм,

проведена промивка між квартальної мережі каналізації по ВКГ «Черемушки».

КП ВУВКГ «Водоканал» м. Шостка проведена заміна аварійних дільниць

водопровідної мережі довжиною 75 м, проведена очистка і дезінфекція

резервуарів чистої води на вул. Петровського, вул. Леніна та вул.

Дзержинського, проведений ремонт водорозбірних колонок у кількості 138 шт.,

відремонтовано водопровідних колодязів у кількості 11 шт., усунено поривів

водопровідної мережі у кількості 21 шт., проведена чистка водопровідних

колодязів у кількості 35 шт., технічне обслуговування водорозбірних колонок у

33

кількості 135 шт., відремонтовано відмостки з установкою водовідвідних лотків

на водорозбірних колонках у кількості 15 шт., проведені ремонті роботи на

свердловинах № 5 та № 19, змонтовані люки на свердловинах № 19 та № 5, на

насосних станціях 3-го підйому по вул. Мира, 11, та вул. Марата, 47;

відремонтовано 35 водопровідних колодязів; на насосній станції ІІ підйому по

вул. Дзержинського, усунено закупорок на каналізації в кількості 318 шт.,

відремонтовано каналізаційних колодязів у кількості 13 шт., проведений

ремонт відмостки КНС-6, побілка на КНС-9, вивезено осаду з мулових карт

масою 475 т, проведена промивка 13480 м водопровідної мережі. Освоєно

59,565 тис. гривень.

ТОВ «Водоторгприлад» м. Охтирка проведений частковий ремонт даху

насосної станції ІІ підйому на водозаборі «Гусинка»; ремонт водозбірних

колонок кількістю 38 шт.; ремонт будівель павільйонів управління

артезіанських свердловин № 5, № 6 водозабору «Гусинка», проведені роботи з

усунення свища на водогоні артезіанської свердловини № 9 водозабору

«Центральний», встановлено витратомір ИРКА 25454162.001РЄ на насосній

станції ІІ підйому водозабору «Гусинка», проведений ремонт водорозбірних

колонок у кількості 24 штуки. Освоєно 33,36 тис. гривень.

ДП «Водоочистка» ТОВ «Водоторгприлад» м. Охтирка проведений

ремонт даху каналізаційної насосної станції №1 та санація каналізаційного

колектора по вул. Петровського довжиною 9 м та по пров. Дачний, 9-10 м

Освоєно 10,8 тис. гривень.

ПАТ «Сумське НВО» проведені моніторингові дослідження стану

підземних вод; виконаний ремонт системи трубопроводів оборотної системи

стенду гідравлічних випробувань цеху № 8. Освоєно 38,361 тис. гривень.

ПАТ «Сумихімпром» проведений ремонт трубопроводу кислих стоків на

станції нейтралізації, замінено трубопровід сірчаної кислоти на ЦФК довжиною

100 п.м., проведення ремонту газоходу, проведено заміну трубопроводу

відкачки фосфорної кислоти. Освоєно 678,0 тис. гривень.

ТОВ «Сумитеплоенерго» зроблено очищення канави скиду липневих вод

з території підприємства в р. Псел, по вул. Чехова, з метою попередження

потрапляння засмічення з вулиць до річки; ремонтні роботи на теплових

мережах ТЕЦ та м. Суми з метою зниження обсягів технічної води на

підживлення теплових мереж, зроблене водолазне обстеження рибозахисних

пристроїв на водозаборі підприємства на р. Псел, використання оборотної води

із золошламонакопучувача підприємства з метою раціонального використання

води.

За кошти міського бюджету виконувались наступні роботи:

ТОВ «Водоторгприлад» м. Охтирка проведена очистка центральних

водопровідних мереж ВКГ «Черемушки», проведено роботи з закільцювання

міських систем водопостачання з вул. Левадної до вул. С.Щедріна та пров.

Каховського довжиною 500 м на суму 429,3788 тис. гривень.

КП «Міськводоканал» м. Суми проводились роботи по установленню

нових полімерних гумових та чавунних люків на зовнішніх мережах

водопостачання в кількості 198 одиниць на суму 109,56 тис. гривень,

34

установлено нових полімерпісчаних, гумових та чавунних люків на зовнішніх

мережах водовідведення в кількості 233 одиниць на суму 114,94 тис. гривень,

зроблено заміну пожежних гідрантів та оновлення покажчиків пожежних

гідрантів по місту, виконано влаштування 40 пожежних гідрантів та 132 знаків

ПГ на суму 150,27 тис. гривень, виконано капітальний ремонт зовнішніх мереж

водопроводу довжиною 333 п.м. на суму 2194,711 тис. гривень, надано послуги

з технічного обслуговування фонтану в сквері «Покровський» на верхній терасі

та фонтану «Садко» на суму 120,939 тис. гривень.

ДП «Водоочистка» ТОВ «Водоторгприлад» виконано капітальний ремонт

системи дворової мережі водовідведення між житловими будинками по пров.

Лісний,3 та 5- 2 колодязя. Освоєно 9,4668 тис. гривень.

ПП «Еліпс» ДП «Сток-сервіс» встановлений новий насос агрегат №1 в

машинному відділенні.

ПП «Еліпс» ДП «Аква-сервіс» зроблено заміну насосного агрегата на

артезіанській свердловині № 6.

Інспекторами Державної екологічної інспекції у Сумській області у 2015

р. проведено 78 перевірок суб’єктів господарювання за дотриманням ними

законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у

тому числі в галузі використання підземних вод - 49, поверхневих вод - 29.

За період січень-грудень 2015 року 34 особи притягнуто до

адміністративної відповідальності. Накладено адмінштрафів на загальну суму

3,383 тис. гривень, із них сплачено 2,822 тис. гривень.

Загальна сума розрахованих збитків та пред’явлених претензій 253,389

тис. гривень, сплачено з урахуванням раніше розрахованих 424,992 тис.

гривень.

В рамках кримінального провадження були перевірені наступні суб’єкти

господарювання: ТОВ «Компанія «Еко-Енергія», ТОВ АФ «Берегиня Агро»,

ТОВ «Зауер», ПАТ «Охтирський м’ясокомбінат», ТОВ «Краснопільське ХПП»,

ФОП Ольшанський, ПАТ «Іскра», ТОВ «Сервісний центр регенерації масел»,

ПАТ «Сумирибгосп», ДП «Лебединський моторобудівний завод ПАТ «Мотор

Січ», КП «Міськводоканал» СМР. За результатами проведених перевірок були

розраховані збитки, що заподіяні державі в результаті самовільного

користування надрами 3 суб’єктам господарювання на суму 946401,44 гривень

(ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» - 263101,44 гривень, ТОВ «Зауер» - 34258

гривень, ПАТ «Охтирський м’ясокомбінат» - 649042 гривень). Розраховані

збитки були передані до правоохоронних органів, якими були порушені

кримінальні справи.

Крім того, КП «Міськводоканал» СМР нараховані збитки по факту

самовільного водокористування підземними водами на суму 393922144,14

гривень, самовільний скид забруднюючих речовин зі зворотними водами на

суму 281127,73 гривень.

По виявленим фактам самовільного водокористування підземними

водами нараховані збитки ПІІ «Авіс-Україна» - 182,76 гривень, ДП «Авіакон» -

506,50 гривень, ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» - 489,40 гривень.

35

Також за результатами планової перевірки КП «Міськводоканал» СМР

нараховані збитки по факту скиду забруднюючих речовин зі зворотними

водами з перевищенням нормативів ГДС на суму 250931,50 гривень.

На підприємствах ТОВ АФ «Берегиня Агро», ПАТ «Сумирибгосп», ДП

«Лебединський моторобудівний завод ПАТ «Мотор Січ» факти порушення

природоохоронного законодавства не були підтверджені.

В ході проведення перевірок галузі охорони та раціонального

використання поверхневих вод встановлені наступні правопорушення:

відсутній дозвіл на користування надрами (ТОВ «Компанія «Еко-

Енергія», ТОВ «Зауер», ПАТ «Охтирський м’ясокомбінат»);

відсутній дозвіл на спецводокористування (ПАТ «Іскра», ТОВ

«Сервісний центр регенерації масел», КП «Міськводоканал» СМР, ПАТ

«Шосткинський завод хімічних реактивів», Роменська ВК № 56, ДП «Авіакон»

м. Конотоп);

відсутній облік води (ФОП Ольшанський, ТОВ «Зауер», ТОВ «Сервісний

центр регенерації масел», ПАТ «Сумський завод продтоварів», Роменська ВК

№ 56);

не винесена в натуру зона суворого режиму, порушена герметизація гирла

свердловини ТОВ «СК-Агро»;

скид зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС (ПАТ

«Сумихімпром» за результатами відомчого контролю, КП «Міськводоканал»

СМР, КП ВУВКГ м. Конотоп, ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» м. Конотоп);

перевищення ліміту використання природних ресурсів ПАТ СНВО;

порушення правил експлуатації водогосподарських споруд (ПАТ СНВО,

КП «Господар», ПАТ «Укрнафта», ДП «Авіакон» м. Конотоп).

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО

РІЗНОМАНІТТЯ, РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ТА

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ.

5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття,

формування національної екологічної мережі.

5.1.1. Загальна характеристика.

Біологічне різноманіття Сумської області, тобто сукупність усіх різновидів

рослин, грибів, тварин і мікроорганізмів разом з середовищами їх існування,

обумовлює нормальне функціонування та стан нашого довкілля, є

національним надбанням України.

Безсистемний техногенний вплив, особливо в останні 40-50 років, призвів

до значного руйнування навколишнього природного середовища. Господарська

діяльність людини та ряд пов’язаних з нею чинників замінюють звичні

природні ландшафти, призводять до багатьох негативних наслідків для

природного довкілля і загрожують втратою його гено-, цено- та екофонду, що

формує у населення деякий соціально-екологічний дискомфорт, бо людина

залишається невід’ємним елементом біологічного різноманіття і поза ним

існувати не може.

36

За час господарської діяльності людини площа природних угідь області

значно скоротилась. Більшість природних угідь, що залишилися, приурочені до

річкових долин. Стан природних угідь в цілому незадовільний, майже всі вони

перебувають на різних стадіях трансформації.

Найменшої зміни біологічного та ландшафтного різноманіття зазнали ліси,

хоча корінних деревостанів в них майже не залишилось. В останні роки мають

місце вирубки кращих за породним складом та бонітетом насаджень і окремих

дерев.

Досить відчутних змін зазнали екосистеми боліт на площі 62 тис. га та

річок і озер на площі 31 тис. га. Серед перших особливо помітно змінились

великі болотні масиви, в яких видобуток торфу вівся з попереднім осушенням

території, тобто зі зміною гідрологічного режиму, а з ним і втратою

відповідного біорізноманіття. З інтенсифікацією сільськогосподарського та

промислового виробництва, ростом великих міст значного впливу зазнали живі

організми водних об’єктів. У природних водоймах катастрофічно зменшились

рибні запаси, а через отруєння та забруднення води не ведеться належне їх

відтворення. Через нерегульоване використання значно зменшились запаси

лікарських рослин.

Майже повністю знищені степові екосистеми, продовжує зменшуватись

видова різноманітність.

І все ж природний потенціал біологічного різноманіття області сьогодні ще

значний. На даний час у Сумській області зростає 84 видів судинних рослин,

які занесені у природоохоронні списки. З них 3 занесені до Європейського

червоного списку та Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи

(МСОП). До додатку 1 Бернської конвенції включено 12 видів.

Найбільша кількість рідкісних і зникаючих видів, занесених у чинні

природоохоронні списки серед тварин. Серед риб до чинних природоохоронних

переліку включено 10 видів. Усі вони у Червоній книзі України, а стерлядь та

вугор річковий занесені до Червоної книги МСОП. Мінога українська, марена

звичайна та стерлядь – у Європейському червоному списку.

5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні

елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття.

Повномасштабна система моніторингу впливу антропогенних чинників на

структурні елементи екомережі і біорізноманіття тільки будується. Візуально

негативний антропогенний вплив спостерігається при спалюванні залишків

сухої рослинності на сільськогосподарських угіддях та в смугах відведення

автодоріг і залізниць. У лісовому фонді, прилеглому до населених пунктів,

через несанкціоноване складування побутових відходів і сміття, незаконну

заготівлю новорічних ялинок і підсочування беріз, погіршується санітарний

стан лісових насаджень.

5.1.3. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного

різноманіття.

Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття є обов’язковою

37

умовою сталого (збалансованого) розвитку кожної країни.

Протягом 2015 року за кошти обласного фонду охорони навколишнього

природного середовища придбано кормів для Конотопської популяції зубра на

суму 99 тис. гривень, розроблено проект по об’єкту «Проведення капітального

ремонту для поліпшення технічного стану та благоустрою водойми площею

0,4028 га на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Будинок-

музей А.П.Чехова».

4 березня 2015 року проведений науково-практичний семінар на тему:

«Роль природоохоронних територій у середній течії р. Десни у контексті їх

міжнародного значення», що відбувся у м. Новгород-Сіверській Чернігівської

області за участю представника Департаменту заповідної справи Мінприроди

України. За підсумками семінару підготовлено прес-реліз та телевізійний

репортаж. Виготовлені стенди для пересувної виставки про Деснянський

біосферний резерват (5 шт.), водно-болотне угіддя міжнародного значення

«Заплава Десни» (5 шт.). Стенди експонувалися на семінарі в м. Новгород-

Сіверський.

23 грудня 2015 року в приміщенні Конотопської районної державної

адміністрації відбулася чергова нарада з питання створення спеціальної

адміністрації регіонального ландшафтного парку «Сеймський».

Відсутність адміністрації Парку унеможливлює його повноцінне

функціонування відповідно до чинного законодавства. Крім того, його

територія піддається нерегульованому антропогенному тиску, а окремі земельні

ділянки передавались у приватну власність. Натомість, головні завдання Парку

– збереження мальовничих ландшафтів р. Сейм, відтворення біологічного

різноманіття, розвиток екологічного та краєзнавчого туризму, залишаються

невиконаними.

За результатами наради вирішили розглянути проект рішення Сумської

обласної ради «Про створення комунального закладу «Регіональний

ландшафтний парк «Сеймський» Сумської обласної ради», Положення про

нього, штатний розпис і кошторис утримання закладу на 2016 рік та внести

пропозиції щодо роботи майбутньої природно-заповідної установи.

Загалом, представники Буринської, Конотопської та Путивльської

райдержадміністрацій, голови сільських рад Конотопського району підтримали

ініціативу створення спеціальної адміністрації Сеймського РЛП.

З метою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття у

2015 році НПП «Деснянсько-Старогутський» проведено наступні заходи:

у Старогутській частині парку на площі 6354,5 га проведений зимовий

облікі тварин та тетерукових птахів;

державне підприємство «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна

станція» проводила науково-дослідну роботу на тему «Вивчити ефективність

рубок переформування та динаміку лісовідновних процесів хвойних лісостанів

НПП «Деснянсько–Старогутський». Проведені обстеження запідсочених

сосняків з визначенням змін таксаційних показників насадження, визначений

стан підліску, підросту і природного поновлення під наметом насаджень.

Проведений облік підросту підліску та живого надґрунтового покриву до та

38

після проведення рубок, сходів та самосіву на ділянках рубок переформування,

живого надґрунтового покриву та визначений його вплив на формування

природного відновлення. За результатами досліджень у зріджених сосняках

після проведення першого прийому рубок переформування підрахована

врожайність насіння у 2015 році та успішність природного поновлення.

Проведений аналіз розміщення самосіву підросту. За порівнянням параметрів

таксаційних показників соснових деревостанів з аналогічними показниками

2009 року встановлено, що протягом 7 років після проведення першого

прийому рубок відбулась зміна таксаційних показників за рахунок переходу

молодшого покоління лісу до групи старшого віку.

З метою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття у

2015 році Гетьманським національним природним парком проведені наступні

заходи:

з метою вивчення стану р. Ворскла зібрано нову інформацію стосовно

гідрології (гідрометрія, фізико-хімічна характеристика) річки та її приток, що

має важливе значення для довготривалого контролю за станом цієї водної

системи. Останніми роками мінімальні (меженні) витрати води збільшуються, а

максимальні значення весняного водопілля – зменшуються, тобто відбувається

внутрішньорічний перерозподіл стоку;

визначалося антропогенне навантаження на басейни малих річок – приток

річки Ворскла в межах Сумської області. Найбільш проблемними і

антропогенно навантаженими виявилися річки Боромля та Охтирка, адже

водовідведення і забруднюючі речовини потрапляють до головної річки

Ворскли;

проведено обстеження геологічного пам’ятника природи «Оголення

палеогеннеогенових пісків і пісковиків у с. Скелька Охтирського району».

Рекомендації щодо його збереження (відновлення охоронного статусу,

встановлення охоронних знаків тощо) на сьогодні реалізовуються.

На території Гетьманського НПП виготовлено та розміщено 300 штучних

гніздівель для дрібних дуплогніздих птахів і сов, проводиться моніторинг

чисельності птахів, також ця моніторингова лінія використовується сторонніми

науковими установами.

У рамках співпраці з Сумською обласною радою та з Сумською обласною

державною адміністрацією розроблено проект «Відновлення природної

популяції (реакліматизація) стерляді в р. Ворскла в межах Гетьманського

національного природного парку», перший етап якого (випуск у

контрольованих умовах 10 тис. малька стерляді; вартість реалізації – 68,5 тис.

грн.) успішно проведено у 2014р. Другий етап (випуск у контрольованих

умовах 6 тис. малька стерляді; вартість реалізації – 72,7 тис. грн.) реалізується у

2016 році. Проект фінансується за рахунок обласного фонду охорони

навколишнього природного середовища.

Для оцінки чисельності фауни та населення птахів Гетьманського НПП та

його околиць на Великописарівській ділянці на 3-х постійних маршрутах

(загальною протяжністю 16,1 км) проведено 27 обліків птахів. Результати

обліків представлені в Літописі природи.

39

Задокументовано факт зимівлі подорожника лапландського, що є першим

достовірним спостереженням цього виду в Сумській області.

Протягом 2015 року Державною екологічною інспекцією у Сумській

області здійснювався державний контроль у сфері охорони довкілля,

раціонального використання природних ресурсів, екологічної та в межах своєї

компетенції радіаційної безпеки на території області.

У ході здійснення державного контролю за дотриманням

природоохоронного законодавства інспекторським складом Держекоінспекції в

2015 році було здійснено 323 перевірки суб’єктів господарювання, місцевих

органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, фізичних осіб,

громадських організацій, ін., у тому числі – 259 планово та 64 позапланово.

Всього перевірено 137 об’єктів державного нагляду (контролю).

До правоохоронних органів передано 2 справи стосовно порушень

природоохоронного законодавства, що містять ознаки злочину.

За нанесені державі збитки через порушення вимог природоохоронного

законодавства до юридичних та фізичних осіб пред’явлено 99 претензій та

позовів на загальну суму 1074,181 тис. грн.

За завдані державі збитки всього протягом 2015 року, з урахуванням

раніше пред’явлених, стягнуто 598,279 тис. грн. Загальна сума розрахованих у

2015 році збитків становить 1074,181 тис. грн.

За порушення вимог природоохоронного законодавства у 2015 році до

адміністративної відповідальності згідно Кодексу України «Про

адміністративні правопорушення» притягнуто 587 осіб. Накладено штрафів на

загальну суму 112,337 тис. грн. Фактично стягнуто в добровільному порядку та

через державну виконавчу службу штрафів на суму 87,492 тис. грн. Відсоток

стягнення становить 78%.

5.1.4. Формування національної екомережі.

Стан природних складових довкілля у 2015 р. представлений у табл. 5.1.

Загальна площа екологічної мережі області складає 1524,05 тис. га, що

становить 63,9% від території області.

40

Таблиця 5.1.

Складові структурних елементів екологічної мережі

№

з/п

Одиниці

адмініс

тратив

но-

терито

ріальног

о

устрою

регіону

Загал

ьна

площа

, тис.

га

Загал

ьна

площа

екоме

режі,

тис.

га

Складові елементи екомережі, тис. га

об’є

кт

и П

ЗФ

вод

но

-бо

лот

ні

угід

дя

від

кр

ит

і за

бо

лочен

і зе

млі

вод

оохо

ронні

зони

пр

ибер

ежні

захи

сні

смуг

и

ліси

та

інш

і лі

совк

ри

ті

пло

щі

кур

ор

тні

та

лік

ува

льн

о-

озд

оро

вчі

тер

ит

орії

рек

реа

цій

ні

тер

ит

ор

ії

зем

лі п

ід к

онсе

рва

ціє

ю

від

кр

ит

і зе

млі

без

ро

слинно

го

по

кр

иву

або

з н

езна

чни

м

ро

сли

нним

по

кр

иво

м

па

сови

ща

, сі

нож

ат

і

ра

діо

акт

ивн

о з

аб

руд

нен

і зе

млі

,

що

не

вико

ри

сто

вую

тьс

я в

госп

од

ар

стві

1

Сумськ

а

область

2383,2 1524,0

5

176,

5 30,9 62,6

295,

5

38,5

6 460,4 0,1 1,5 4,49 5,7

447,

7 0,1

Усього 2383,2 1524,0

5

176,

5 30,9 62,6

295,

5

38,5

6 460,4 0,1 1,5 4,49 5,7

447,

7 0,1

Динаміка площ територій, що складають національну екологічну

мережу, наведена у табл. 5.2. за даними Головного управління Держгеокадастру

у Сумській області. Спостерігаєть незначне зменшення площ сіножатих і

пасовищ та земель водного господарства (рибні ставки).

Таблиця 5.2.

Площі земельних угідь – складових національної екомережі

за роками, тис. га Категорії землекористування 2010 2011 2012 2013 2014 2015

Землі природоохоронного

призначення 176,3 176,4 176,4 176,5 176,5 176,5

Сіножаті та пасовища 445,1 281,1 447,8 448,1 447,7 447,2

Землі водного господарства

(рибні ставки) 15,4 15,4 15,4 15,4 15,5 15,2

Землі водного фонду 24,5 24,5 24,5 30,9 30,9 30,9

у т.ч. площа рибних ставків 15,4 15,4 15,4 15,4 15,5 15,2

Землі оздоровчого

призначення 0 0 0 0,1 0,1 0,1

Землі рекреаційного

призначення 1,4 1,4 1,4 1,5 1,5 1,5

Землі історико-культурного

призначення 3,4 3,4 3,4 3,4 3,4 3,4

Ліси 448,5 459,4 460,0 460,2 460,4 460,9

5.1.5. Біобезпека та поводження з генетично модифікованими

організмами

На базі ДП "Сумистандартметрологія" діє випробувальна лабораторія

акредитована Національним органом України з акредитації (НААУ) який є повним

41

членом ІLАС - Міжнародної організації із співробітництва в галузі акредитації

лабораторій, відповідно до стандартів ІSО/ІЕС 17025, ДСТУ ІSО 17025 - на

технічну компетентність та незалежність у відповідності вимог ДСТУ ІSО/IЕС

17025. (Атестат акредитації № 2Н156 дійсний до 26 вересня 2019 р.).

Випробувальна лабораторія проводить дослідження зразків харчової продукції

всіх груп, сільськогосподарської сировини на відповідність державним і галузевим

стандартам, технічним умовам на продукцію за показниками якості, безпеки та ГМО.

Випробувальною лабораторією ДП «Сумистандартметрологія» у 2015

році було проведено випробування із визначення вмісту ГМО в харчових продуктах та

продовольчій сировині у 1274 зразках, вміст ГМО виявлено у 16 зразках.

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.

5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу.

Рослинний світ області налічує понад 2300 видів рослин, з яких судинні

рослини представлені 1100 видами. Відповідно висновків науково-дослідних

робіт, в області нараховується 55 видів судинних рослин і 10 видів грибів,

занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку, а

також 123 види рослин та 22 видів грибів, що є регіонально рідкісними. Дані

наведені у табл. 5.3.

Таблиця 5.3.

Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким

загрожує небезпека Назва виду Кількість

видів

Види, яким загрожує небезпека

2011 2012 2013 2014 2015

Судинні рослини 1100 55 55 55 55 55

Гриби 910 10 10 10 10 10

Водорості 197 - - - - -

Лишайники 100 - - - - -

Разом: 2300 65 65 65 65 65

5.2.2. Охорона, використання та відтворення лісів.

Ліси займають особливе місце в рослинному світі. Загальна площа земель

лісогосподарського призначення у 2015 р. у порівнянні з 2014 р. збільшилась і

становить 470,5 тис. га.

Станом на 01.01.2016 лісогосподарськими підприємствами області

здійснена посадка і посів лісів на площі 1916 га. За підсумками року

лісогосподарськими підприємствами області створено лісових культур на

площі 1606 га, у тому числі залишено під природне поновлення 250,5 га. За

2015 рік здійснено догляд за лісовими культурами на площі 10515,3 га та

закладено 13,5 га розсадників лісових культур.

Перелік земель лісогосподарського призначення регіону наведений у табл.

5.4.

42

Таблиця 5.4.

Землі лісогосподарського призначення регіону

Недостатніми є обсяги створення захисних лісових насаджень лінійного

типу – полезахисних, прибережних та інших лісових смуг.

Відновлення лісів та створення захисних лісонасаджень наведено в табл.

5.5. за даними Сумського обласного управління лісового та мисливського

господарства, ОКАП «Сумиоблагроліс».

Таблиця 5.5.

Лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень здійснено у 2015 році (га)

Відновлення лісів 1938

Лісорозведення , у т.ч.створено: 522

захисні лісові насадження 61

полезахисні лісові смуги -

У 2015 р. загинуло 158 га лісових насаджень, у т.ч. від несприятливих

погодних умов (посуха) загинуло 58 га лісових насаджень, від пожеж загинуло

33 га, хвороб та шкідників лісу – 49 га, господарської діяльності людини –

18 га. Динаміка загибелі лісових насаджень та незімкнутих лісових культур

наведені в табл. 5.6.

Таблиця 5.6.

Динаміка загибелі лісових насаджень та незімкнутих лісових культур Держліс-

агентство

Мінагро-

політики

Мін-

оборони

Мін-

природи

Інші Усього

1 2 3 4 5 6 7

1. усього загиблих лісових

насаджень, га

- 158 158

у тому числі від:

пожеж 33 33

несприятливих

погодних умов

58 58

хвороб та шкідників лісу 49 49

№ з/п Одиниця

виміру Кількість

1. Загальна площа земель лісогосподарського

призначення тис. га 470,5

у тому числі:

1.1 площа земель лісогосподарського призначення

державних лісогосподарських підприємств

тис. га

283,0

1.2 площа земель лісогосподарського призначення

комунальних лісогосподарських підприємств

тис. га

160,5

2. Площа земель лісогосподарського призначення,

що вкрита лісовою рослинністю тис. га 425,8

3. Лісистість (відношення покритої лісом площі до

загальної площі регіону) % 17,8

43

господарської діяльності

людини (забудова, ЛЕП,

кар’єри, газопроводи тощо)

18 18

1.1 з них загиблих лісових

культур, га

2,1 2,1

у тому числі від:

пожеж

2,1 2,1

несприятливих

погодних умов

хвороб та шкідників лісу

господарської діяльності

людини (забудова, ЛЕП,

кар’єри, газопроводи тощо)

Інше

Розподіл загиблих лісових культур за роком створення

2012 8 361 369

2013 13 134 147

2014 5 182 187

2015 - 158 158

Показники спеціального використання лісових ресурсів державного

значення у 2015 р. наведені в табл. 5.7. за даними Сумського обласного

управління лісового та мисливського господарства.

Таблиця 5.7.

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2015 р.

Район

Затверджен

а

розрахункова

лісосіка, тис.

м3

Фактичн

о зрубано

разом,

га/тис.м3

Зрубано по господарствах

хвойні твердолистяні м’яколистяні

розрахун

кова

лісосіка,

тис. м3

фактичн

о

зрубано,

га/тис. м3

розрахун

кова

лісосіка,

тис. м3

факти

чно

зрубан

о,

га/тис.

м3

розрах

ункова

лісосік

а, тис.

м3

фактич

но

зрубано,

га/тис.

м3

Сумське

ОУЛМГ 461,3 1234/434 242,15 235,79 146,42 146,11 72,93 52,159

5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів.

Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів на

території області не здійснювалось через відсутність затверджених нормативів

плати та порядку справляння платежів. Ресурсна база лікарських рослин

потребує додаткового вивчення.

5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної

книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів

України. Охорона рослин, занесених до Червоної книги України здійснюється в

44

основному шляхом заповідання територій, на яких виявляються відповідні

рослинні угрупування. Показники щодо охорони, невиснажливого

використання та відтворення дикорослих рослин наведені у табл. 5.8.

Таблиця 5.8

Охорона невиснажливого використання та відтворення

дикорослих рослин

Район

Усього видів

рослин, занесених

до Червоної книги

України, екз.

Усього

рослинних

угруповань,

занесених до

Зеленої книги

України, од.

Кількість видів

рослин, занесених

до Червоної книги

України,

відтворено на

територіях та

об’єктах ПЗФ,

екз., назва

Кількість

популяцій видів

рослин,

занесених до

Червоної книги

України, які

зникли , од.,

назва

Сумська область 84 21 1 вид – цибуля

ведмежа -

5.2.5. Адвентивні види рослин.

На території області виявлені і контролюються Державною фітосанітарною

інспекцією Сумської області такі експансивні адвентивні види: амброзія

полинолиста, розрив-трава дрібноквіткова, ехїноцистис шипуватий,

золотушник канадський та ін. Значні площі займають зарості кардарії

крупковидної, стенактиса однорічного, полинів однорічного та гіркого та

деяких інших. Вони швидко захоплюють значні території, продукують велику

біомасу, пригнічуючи та витісняючи при цьому аборигенні види.

Особливу тривогу викликає поширення амброзії полинолистої та

високотоксичних смертельно-отруйних рослин, таких як цикута отруйна,

болиголов плямистий, чорнощир звичайний, переступень білий, ваточник

сірійський. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів

флори потребує спеціальних досліджень.

5.2.6 Охорона, використання та відтворення зелених насаджень.

Розвиток зелених насаджень населених пунктів області зумовлений, як

правило, висадженням дерев та кущів, відновленням та реконструкцією

газонів, квітників та клумб. Динаміка стану зеленого господарства Сумської

області наведена в табл. 5.9.

Таблиця 5.9.

Озеленення населених пунктів, га

Заходи Рік

2011 2012 2013 2014 2015

Створено нових зелених насаджень, га 2,8 36,16 10,9 22,44 30,1

Проведено ландшафтну реконструкцію

насаджень, га 1,6 - 0,32 - -

Проведено догляд за насадженнями, га 2110 2259,6 2305,2 2343,95 2594,5

45

5.2.7. Використання та відтворення природних рослинних ресурсів на

території природно-заповідного фонду.

З метою вивчення динаміки лісової рослинності науковими

співробітниками Гетьманського національного природного парку продовжено

моніторинг ділянок лісових екосистем першого рівня. Пункти постійних

спостережень (всього їх 10) закладалися під методичним керівництвом

УкрНДІЛГА і є частиною загальнодержавної мережі ППС.

Також, проводилися регулярні дослідження на науковому полігоні в

урочищі «Литовський бір», що є ключовим для моніторингу за резерватними

сукцесіями рослинності. Площа полігону 952,3 га. У більшості

лісогосподарських виділів здійснено точкові описи деревостану, підросту,

чагарничкового та трав’яно-чагарничкового ярусів. Складено паспорт

наукового полігону, підготовлена карта рослинності «Литовського бору». На

основі цих досліджень висунута пропозиція віднести до складу заповідної зони

НПП високоцінну ділянку корінної рослинності – молінієвий дубняк.

У травні, вересні та листопаді місяці 2015 року тривав велопробіг

територією Деснянського біосферного резервату. У рамках велопробігу

проведено еколого-освітні заходи, спостереження за флорою, дослідження

лучної рослинності та синантропної флори, досліджено нові об’єкти, що

являють природоохоронну та історико-культурну цінність.

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу.

5.3.1. Загальна характеристика тваринного світу.

На сьогодні фауна Сумської області представлена 447 видами хребетних

тварин, а саме: міноги (круглороті) – 1, риби – 55, земноводні – 11, плазуни – 7,

птахи – 296, ссавці – 78 видів. Однією з головних причин багатства фауни

Сумщини є географічне розташування території області, що знаходиться на

північному сході країни в межах двох фізико-географічних зон – Полісся і

Лісостепу.

У 2015 році за матеріалами досліджень підтверджено перебування на

території Гетьманського НПП низки видів хребетних тварин, занесених до

Червоної книги України, а деякі з них виявлені тут уперше: нерозень, чернь

білоока, скопа, шуліка чорний, лунь польовий, лунь степовий, лунь лучний,

канюк степовий, орел-карлик, підорлик малий, орлан-білохвіст, журавель сірий,

кульон великий, голуб-синяк, сорокопуд сірий, вечірниця руда, горностай.

Натомість, у Придеснянській частині національного природного парку

«Деснянсько-Старогутський» на території Міжнародного водно-болотного

угіддя «Заплава Десни» відбувалось безперервне спостереження за міграціями

птахів. Вивчення Дніпровського прольотного шляху міграції птахів на півночі

України з отриманням даних за видовим та чисельним складом мігруючих

птахів, встановлення і уточнення фенологічних термінів і пікових дат прольоту

для кожного виду птахів у весняний і літньо-осінній міграційні періоди, а також

загальних термінів міграції (і її періодизацію) в даному районі досліджень,

уточнення характеру перебування кожного виду птахів на даній території в

сезонному аспекті. Отримані дані дадуть змогу отримати повну картину

46

міграцій, видовий склад, фенологію та динаміку прольоту птахів.

5.3.2. Стан та ведення мисливського та рибного господарства.

Мисливське господарство у Сумській області ведуть 39 юридичних осіб на

площі 2070,1 тис. га., з яких 1571,5 тис. га (76%) надано в користування

Українському товариству мисливців та рибалок (17 господарств), 260,6 тис. га

(13%) користувачам різної форми власності (9 господарств). На 238,0 тис. га

(11%) – ведуть господарство підприємства Сумського обласного управління

лісового та мисливського господарства (13 господарств).

Мисливські угіддя області нерівнозначні, є продуктивніші, наприклад

лісові, вони становлять 469,4 тис. га, і є менш продуктивні – це польові (1527,3

тис. га) та водно-болотні (102,9 тис. га).

У 2015 р. чисельність основних видів мисливських тварин істотних змін у

порівнянні з 2014 р. не зазнала, натомість у зв’язку з поширенням африканської

чуми свиней у деяких районах області, суттєво зменшилась чисельність кабана.

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) наведена в

табл. 5.10.

Таблиця 5.10

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин 2011 рік 2012 рік 2013 рік 2014 рік 2015 рік

Копитні

Зубр 41 41 42 42 43

Лось 191 196 221 255 254

Олень благородний 792 794 807 810 810

Олень плямистий 187 193 186 190 193

Козуля 5366 5335 5489 5707 5681

Кабан 2697 2825 2986 2987 2784

Хутрові

Заєць русак 35396 34341 34477 34553 34631

Білка 2096 2193 2259 2388 2483

Лисиця 2651 2612 2693 2247 2152

Вовк 78 91 83 63 60

Куниця 2284 2752 2940 3218 3221

Тхір чорний 15 15 10 11 10

Пернаті

Сіра куріпка 5857 5207 5141 5476 5661

За ліцензіями полювання здійснювалось на копитних мисливських тварин

(олень, кабан, козуля) в межах затвердженого ліміту добування та за

відстрільними картками на хутрових звірів. Заборона полювання в деяких

господарствах, несприятливі погодні умови, відсутність попиту на відлов

тварин – стали основними причинами невикористання лімітів.

Дані щодо добування основних видів мисливських тварин (голів)

наведені у табл. 5.16 Додатка.

Природні умови, наявність великої кількості водних об’єктів на території

області, забезпечення власними кормами – всі ці фактори сприяють розвитку

рибного господарства.

47

У Сумській області налічується 2191 ставків загальною площею поверхні

11384 га та загальним повним об’ємом води 124,3 млн.м

3 .

Інтенсивне будівництво середніх та великих ставків об’ємом понад 200 тис.м3

велося у 1960-1980 роках. Цільове призначення їх було різним: для технічного

водопостачання промислових підприємств, для зрошення та обводнення

сільгоспугідь, риборозведення, задоволення культурно-побутових потреб, з

протиерозійними цілями та інше. Багато ставків мають комплексне

призначення. Мережа ставків у області відіграє суттєву роль у регулюванні

річкового стоку.

Домінуючим видом аборигенної іхтіофауни сільськогосподарських ставів

виявився сріблястий карась. У більшості досліджених водних об’єктів він був

представлений тугорослими популяціями. Видами субдомінантами виявились

плітка, окунь, краснопірка, вівсянка. В окремих водних об’єктах були

зареєстровані популяції щуки, лина, а також довгопалого раку. Основним

промисловим видом з штучно-вирощуваних риб є короп, гібрид білого та

строкатого товстолобика. Недостатньо використовується у ставковому

рибництві області такі види-меліоратори як білий амур та європейський сом. У

результаті вивчення епізоотичної ситуації, спалахів інфекційних та інвазійних

захворювань у досліджених ставках зареєстровано не було. Достатньо часто у

водоймах області реєстрували такі захворювання як постодиплостомоз,

диплостомоз, лернеоз. Іноді, серед риб реєструвалось паразитоносійство

збудників іхтіофтіріозу, хілодонельозу, аргульозу, сінергазільозу, кавіозу.

Орендарі ставків своєчасно проводять профілактичні заходи (вапнування тощо)

та попереджують спалахи захворювань і поширення збудників.

У 2015 році виконано збільшення обсягу вирощеної в області товарної

риби, суб’єктами аквакультури вирощено 2 722109 кг, у 2014 році вирощено

2 180885 кг. Обсяг вирощеної риби збільшився на 541 224 кг. Також збільшився

обсяг виловленої риби у порівнянні з 2014 роком, так в 2014 році виловлено

1 766 717кг, у 2015 році виловлено 2 352744кг, що на 586 027 кг перевищує

показники минулорічні.

За результатами статистичної звітності за 2015 рік серед суб’єктів

аквакультури Сумська область зайняла перше місце за обсягами вирощеної та

виловленої риби.

Виявлених фактів браконьєрства у 2015 році - 472.

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної

книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів.

На Сумщині мешкає 31 вид хребетних тварин, занесених до Червоної

книги Міжнародного Союзу Охорони Природи (МСОП), 37 видів – до

Європейського червоного списку, 135 видів – до Бернської конвенції (додаток

ІІ), Червоної книги України – 108 видів. Показники щодо охорони та

відтворення тваринного світу наведені в табл. 5.11.

48

Таблиця 5.11.

Охорона та відтворення тваринного світу

Район Усього видів тварин,

занесених до Червоної

книги України, екз.

Кількість видів тварин,

занесених до Червоної книги

України, відтворено на

територіях та об’єктах

ПЗФ,

екз., назва

Кількість

популяцій видів

тварин,

занесених до

Червоної книги

України, які

зникли , од.,

назва

Сумська область 108 - -

Особливим раритетом Північного лісостепу Лівобережної України є

реліктовий вид, занесений як до Червоної книги України, так і до

Європейського Червоного списку – хохуля звичайна. Популяція цієї тварини,

що нараховує всього 100-300 особин розміщується в північно-східній частині

області в заплаві р. Сейм. У зв’язку з високим антропогенним тиском

збільшення і розповсюдження по р. Сейм популяції цієї тварини очікувати не

доводиться. Для стабілізації і збереження зазначеного виду необхідно

терміново створити національний природний парк «Середньосеймський»,

пріоритетним завданням якого стала б охорона і вивчення особливостей

біології реліктової тварини.

На території ДП «Конотопський лісгосп» мешкає 42 зубра, якими освоєно

понад 14 тис. га угідь. На території національного природного парку

«Деснянсько-Старогутський» спостерігаються заяць-біляк, горностай, скопа,

пугач, кулик-сорока та інші види червонокнижних тварин.

На території регіонального ландшафтного парку «Сеймський»

перебувають види, що занесені до Червоної книги України, а саме: зубр, рись

звичайна, хохуля звичайна, орлан-білохвост, орел-карлик, кулик-сорока,

кроншнеп великий, видра річкова, журавель сірий, лелека чорний, змієїд,

мідянка, борсук.

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека наведена у табл. 5.12.

Таблиця 5.12.

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека

Назва виду Кількість

видів

Види, яким загрожує небезпека

2012 2013 2014 2015

лось 1 лось лось лось лось

5.3.4. Інвазивні види тварин.

З представників хребетних тварин, які досить добре пристосувалися до

існування в місцевих умовах, можна назвати єнотовидного собаку, завезеного з

Далекого Сходу і ондатру, завезену з Північної Америки. Перший вид

запишається малочисельним, другий часто трапляється на річках і озерах. Ріст

його популяції стримується внаслідок оренди водогосподарських об’єктів для

риборозведення, пов’язаного з випуском води.

В історично сформованій іхтіофауні області відсутні види, що споживають

49

водну рослинність. Для боротьби з небажаною водною рослинністю в область,

починаючи із 1953 р., завозяться білий і строкатий товстолобики, білий амур.

Роботи з уселення цих риб у внутрішні водойми пов’язувалися з

вирішенням двох важливих проблем - підвищенням рибопродуктивності водойм

і зниженням рівня їх трофічності.

Очікується широке вторгнення на територію області інших інвазійних

видів: тахіцин печерний, або «коник оранжерейний» (Diestrammena (Tachycines

asynamora), який відомий у великих містах України, лубоїд ялівцевий

(Phloeosinus aubei) – інвазійний вид жуків, що активно пошкоджує поширені в

культурі види родини кипарисових; ротань амурський, «головешка» (Perccottus

glenii) – активно розселяється у річкових басейнах України.

Види чужорідних тварин представлені у табл. 5.13.

Таблиця 5.13.

Інформація про чужорідні види тварин (види-вселенці)

№

за

п/п

Назва виду (українська і

латинська (наукова) Поширення,

чисельність

Результати досліджень,

заходи контролю

чисельності

1 2 3 4

1

Монорій фараоновий, або

фараонова мурашка

(Monomorium pharaonis)

У населених пунктах.

Малочисельний

Окремі спостереження

2

Гіфантрія біла, або

американський білий метелик

(Hyphantria cunea)

У лісових

насадженнях.

Малочисельний

3

Лептинотарза десятисмуга, або

колорадський жук

(Leptinotarsa decemlineata)

В агроценозах.

Багаточисельний

Масовий шкідник

пасльонових культур.

Чисельність регулюється

місцевим населенням

4 Скутигера хатня (Scutigera

coleoptrata)

У населених пунктах.

Рідкісний

Окремі спостереження

5

Камерарія каштанова, або

каштанова міль (Cameraria

ohridella)

У населених пунктах.

Місцями

багаточисельний

6 Гармонія азійська (Harmonia

axyridis)

В деревних біотопах.

Рідкісний

7 Чебачок амурський

(Pseudorasbora parva)

Ставки, стариці.

Малочисельний

8 Білий товстолобик

(Hypophthalmichthys molitrix)

Ставки, річки

Малочисельний

9 Строкатий товстолобик

(Hypophthalmichthys nobilis)

Ставки, річки.

Малочисельний

10 Білий амур (Ctenopharyngodon

idella)

Ставки, річки

Малочисельний

11 Горлиця садова (Streptopelia

decaocto)

У населених пунктах.

Малочисельний

Обліки чисельності 12

Горихвістка чорна (Phoenicurus

ochruros)

У населених пунктах.

Малочисельний

13 Щедрик (Serinus serinus) У населених пунктах.

50

№

за

п/п

Назва виду (українська і

латинська (наукова) Поширення,

чисельність

Результати досліджень,

заходи контролю

чисельності

1 2 3 4

Рідкісний

14

Нетопир білосмугий, або

середземний (Pipistrellus

kuhlii)

У населених пунктах.

Рідкісний

15 Собака єнотовидний

(Nyctereutes procyonoides)

У заплавах річок.

Рідкісний

Окремі спостереження 16 Норка американська (Mustela

vison)

У заплавах річок.

Малочисельний

17 Ондатра (Ondatra zibethicus) У заплавах річок.

Малочисельний

5.3.5. Заходи щодо збереження тваринного світу.

Останнім часом все більшого поширення набувають інтенсивні методи

охорони видів тварин, що ґрунтуються, на відміну від екстенсивних (заборона

або обмеження добування, створення охоронюваних природних територій

тощо) на активному втручанні людини в життя врятованого виду. Біотехнічні

заходи - це спрямований вплив людини на ландшафти, який сприяє

поліпшенню, відновленню або появі місць існування, підвищенню або

стабілізації чисельності популяцій певних видів.

Усю різноманітність біотехнічних заходів з охорони тварин можна

об'єднати в кілька груп:

1. Оптимізація умов розмноження.

2. Оптимізація захисних умов середовища існування.

3. Оптимізація кормової бази.

4. Захист від стихійних лих і наслідків людської діяльності.

5. Штучне підвищення успішності розмноження.

6. Відновлення популяцій.

Протягом 2015 року за кошти обласного фонду охорони навколишнього

природного середовища придбано кормів для Конотопської популяції зубра на

суму 99 тис. гривень.

5.4. Природні території та об’єкти, що підлягають особливій охороні.

5.4.1. Стан і перспективи розвитку природно-заповідного фонду. Станом на 01.01.2016 природно-заповідний фонд (далі – ПЗФ) Сумської

області має в своєму складі 260 територій та об’єктів загальною (фактичною)

площею 176,5 тис. га, з них загальнодержавного значення – 19 об’єктів площею

– 50,5 тис. га (7,3 %), місцевого значення – 241 об’єкт площею – 126,0 тис. га.

(92,7 %). Відношення площі ПЗФ до площі області («показник заповідності»)

становить 7,4 %.

На сьогодні мережа природно-заповідних об’єктів області представлена 9

категоріями з одинадцяти, що існують в Україні. Серед об’єктів природно-

заповідного фонду загальнодержавного значення в області: два національні

51

природні парки, природний заповідник, 10 заказників та 6 об’єктів

загальнодержавного значення інших категорій. Серед об’єктів місцевого

значення: 1 регіональний ландшафтний парк, 90 заказників, 98 пам’ятки

природи, 20 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 3 ботанічних сади, 3

дендропарки, 26 заповідних урочищ.

Рішенням Сумської обласної ради від 09.04.2015 «Про зміни в мережі

територій та об’єктів природно-заповідного фонду Сумської області» скасовано

статус об’єкту природно-заповідного фонду місцевого значення заповідного

урочища «Литовський бір» площею 914,2 га на території Бакирівської сільської

ради Охтирського району.

23 грудня 2015 року в приміщенні Конотопської районної державної

адміністрації відбулася чергова нарада з питання створення спеціальної

адміністрації регіонального ландшафтного парку «Сеймський».

Відсутність адміністрації Парку унеможливлює його повноцінне

функціонування відповідно до чинного законодавства. Крім того, його

територія піддається нерегульованому антропогенному тиску, а окремі земельні

ділянки передавались у приватну власність. Натомість, головні завдання Парку

– збереження мальовничих ландшафтів р. Сейм, відтворення біологічного

різноманіття, розвиток екологічного та краєзнавчого туризму, залишаються

невиконаними.

За результатами наради вирішили розглянути проект рішення Сумської

обласної ради «Про створення комунального закладу «Регіональний

ландшафтний парк «Сеймський» Сумської обласної ради», Положення про

нього, штатний розпис і кошторис утримання закладу на 2016 рік та внести

пропозиції щодо роботи майбутньої природно-заповідної установи.

Загалом, представники Буринської, Конотопської та Путивльської

райдержадміністрацій, голови сільських рад Конотопського району підтримали

ініціативу створення спеціальної адміністрації Сеймського РЛП.

Інформація щодо площі та структури природно-заповідного фонду

Сумської області наведена в табл. 5.14 Додатка.

Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2016 р.

наведена в табл. 5.15 Додатка.

5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення.

Згідно рішення Бюро Конвенції від 29.07.2004 про водно-болотні угіддя,

що мають міжнародне значення, частині заплави р. Десна, площею 4270 га,

надано статус водно-болотного угіддя міжнародного значення.

Угіддя являє собою східну частину лівобережної заплави р. Десна з

численними старицями, заплавними озерами, заторфованими болотами і

луками, з добре розвинутою прибережно-водною та заплавною лучною

рослинністю, невеличкими ділянками заплавних лісів. Все це забезпечує

належні умови для відтворення місцевої водно-болотної орнітофауни,

насамперед видів родин - качачі, чаплеві і пастушкові, та іхтіофауни,

включаючи рідкісний вид з родини осетрових - стерлядь. Угіддя знаходиться у

межах національного природного парку «Деснянсько-Старогутський».

52

За 2013 рік на території водно-болотного угіддя міжнародного значення

«Заплава Десни» проведено ряд заходів спрямованих на охорону та збереження

водно-болотного угіддя, серед них:

щорічні дослідження весняної міграції птахів на постійному

стаціонарному пункті бази «Боровичанка». Уперше було проведено

спостереження за пізньовесняною та ранньоосінньою міграцією. Додаткові

спостереження за пізньовесняною міграцією птахів були проведені в районі

бази «Деснянка» і в лісопарковій зоні «Мірщина» у кінці III декади травня – I

декаді червня. В основу проведених досліджень, по вивченню візуальної

міграції птахів в заплаві Десни, використана методика Е.В. Кумарі (1955, 1979).

За рік відпрацьовано повних 150 діб;

взято участь у міжнародній науково-практичній конференції «Методи і

технології стратегічного планування розвитку територій. Розвиток системи

управління водно-болотними угіддями міжнародного значення в Україні».

Доповідь «Спостереження весняної міграції гідрофільних та хижих птахів у

«Деснянсько-Старогутському національному природному парку» включена до

збірника наукових статей «Екологія водно-болотних угідь і торфовищ;

у придеснянській частині національного природного парку «Деснянсько-

Старогутський» на території водно-болотного угіддя «Заплава Десни» з 2 по 8

листопада 2013 року під час осінніх канікул для школярів 6-8 класів м. Москви

(РФ) проведена екошкола по орнітології. Польові та приктичні заняття

проходили під керівництвом наукового співробітника НПП, який проводив

майстер класи по веденню польових щоденників, самостійному визначенню

птахів, підготовці звітів. Усьго в заході прийняло участь 12 чоловік;

на базі відпочинку «Деснянка» НПП «Деснянсько-Старогутський» 7-9

серпня 2013 року відбувся міжнародний науково-практичний семінар «Основи

спостережень за станом водно-болотних угідь» організований Українським

товариством охорони птахів – партнером міжнародної природоохоронної

асоціації BirdLife International в рамках Проекту «Збереження транскордонних

водно-болотних угідь Полісся в Білорусі, Росії, Україні» з метою організації

мережі Хранителів водно-болотних угідь в Україні, а також з нагоди 10-го

екологічного табору «Деснянські зорі». На Серединобудщині зібралися

представники громадських організацій Українське товариство охорони птахів

(Київ, Україна), «Птицы и люди» (Москва, Росія), керівники гурткової роботи

позашкільних навчальних закладів Сумської області, представники

Департаменту екології, паливно-енергетичного комплексу та природних

ресурсів Сумської обласної державної адміністрації. Метою семінару було

узагальнити та поширити досвід моніторингу стану водно-болотних угідь

громадськістю на прикладі водно-болотного угіддя «Заплава Десни» та

практичного використання одержуваних результатів в природоохоронній

діяльності. За підсумками науково-практичного семінару сформована мережа

Хранителів водно-болотних угідь в Чернігівській і Сумській областях.

5.4.3. Біосферні резервати та Всесвітня природна спадщина.

Рішенням 21 сесії Міжнародної координаційної ради з Програми

53

ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (МАБ) 26 травня 2009 р. створено біосферний

резерват «Деснянський». Його ядром є національний природний парк

«Деснянсько-Старогутський».

У межах території резервату проводяться заходи по збереженню

ландшафтів, екосистем та видів флори і фауни, які є репрезентативними для

Східного Полісся. Територія має надзвичайно важливе значення для

збереження заплавних комплексів басейну р. Десна та соснових і сосново –

дубових лісів.

Флора резервату налічує більше 800 видів вищих судинних рослин, а

дендрофлора складає понад 60% всіх дерев’янистих видів рослин Східного

Полісся. На території зростає 20 видів з Червоної книги України. Із 340 видів

фауни хребетних тварин майже 90 є такими, що охороняються, зокрема, 11

видів внесені до Європейського Червоного списку, до Червоної книги МСОП –

34 види, а 39 види ― до Червоної книги України. На території резервату

гніздяться чорний лелека (Ciconia nigra), сірий журавель (Grus grus), змієїд

(Circaetus gallicus), підорлик малий (Aquila pomarina), орел-карлик (Hieraaetus

pennatus), глухар (Tetrao urogallus), сич волохатий (Aegolius funereus), сичик-

горобець (Glaucidium passerinum). Досить звичайним є деркач (Сrex crex) ―

глобально вразливий вид. Крім того, територією проходять міграційні шляхи

низки видів птахів, зокрема, гусей, качок, куликів і мартинів, мігрують такі

види ссавців як ведмідь та рись.

У межах резервату вже зареєстровано понад 1300 видів безхребетних, з

яких до Червоної книги МСОП включено: Osmoderma eremita, Formica

polyctena; до Європейського Червоного списку - Osmoderma eremita, Hirudo

medicinalis, Formica polyctena, Formica rufa, Myrmeleon formicarius; до Червоної

книги України – Acherontia atropos, Anax imperator, Aromia moschata, Bombus

muscorum, Calopteryx virgo, Catocala sponsa, Limenitis populi, Lucanus cervus,

Nymphalis xanthomelas, Papilio machaon, Pericallia matronula, Scolіa hіrta,

Хyloсоpa valgа, Otis tarda, Hirudo medicinalis, Catocala fraxini, Cucullia argentea,

Staurophora celsia, Endromis versicolora, Apatura iris, Aglia tau, Emus hirtus,

Osmoderma eremita, Meleageria daphnis.

На території біосферного резервату здійснюється активна еколого-освітня

робота. Регулярно функціонує екологічний табір "Деснянські зорі" для

школярів, під час перебування в якому вони знайомляться з основами наукових

досліджень. Результати цих досліджень представляються на регіональному та

загальноукраїнському рівні. Це дозволяє розвивати і поширювати ідеї охорони

довкілля серед дітей та залучати їх до екологічного руху. Крім того, проведення

щорічних конференцій для вчителів – біологів та географів - також відіграє

важливу роль в екоосвіті школярів та обміні досвіду між вчителями. Окремі

еколого-освітні проекти здійснюються громадською екологічною організацією

"Деснянські зорі", яка діє з 2002 р.

Біосферний резерват має важливе значення для досліджень і моніторингу

довкілля регіону Східного Полісся, вивчення (у т.ч. спільно з російськими

колегами) рідкісних видів (насамперед, ведмедя, рисі, зубра та глухаря) та

впровадження заходів щодо їх збереження. Він є базою по проведенню

54

тренінгів для вітчизняних та іноземних фахівців, студентів і школярів (робота із

шкільною молоддю є уже традиційною), обміну досвідом із зарубіжними

фахівцями, впровадженню освітніх та навчальних програм щодо збереження

біорізноманіття і сталого розвитку.

5.4.4.Формування української частини Смарагдової мережі Європи.

Реалізація Смарагдової мережі в Україні почалася у 2001 р. з наданням

Радою Європи, за фінансової підтримки ЄС, пілотного проекту для апробації

процедури та визначення перших 15-ти Смарагдових об’єктів в Україні. На

даний час визначено більше 150 потенційних об’єктів Смарагдової мережі в

Україні. Серед цих об’єктів на території Сумської області знаходяться наступні:

- національний природний парк «Деснянсько-Старогутський»;

- Гетьманський національний природний парк;

- природний заповідник «Михайлівська цілина»;

- Середньосеймське водно-болотне угіддя;

- Верхньосульське водно-болотне угіддя;

- заказник «Шалигинський»;

- Верхньоесманський заказник;

- заказник «Богданівський»;

- Деснянський біосферний резерват.

5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.

В області функціонують Національний заповідник «Глухів», 2 історико-

культурних заповідники та 14 музеїв. Загальна кількість відвідувачів означених

закладів у 2015 році становила 236 тис. осіб.

За даними моніторингу 2013 року на території Сумської області

зареєстровано 17 сільських зелених садиб: у Лебединському районі – 7, у

Роменському – 1, Конотопському – 3, Середино-Будському – 2, Сумському – 1,

Путивльському – 2, Недригайлівському – 1.

У звітному періоді на території області діяли 3 туристичні маршрути:

«Золоте намисто Сумщини», «Слобожанські мандрівки» та спортивно-

оздоровчий маршрут «Рекреаційна водна подорож на байдарках по річці Псел».

Важливою складовою туристичного потенціалу є історико-культурна

спадщина, що нараховує більше 1430 пам’ятки історії, 680 пам’яток археології,

65 пам’ятників монументального мистецтва, 72 пам’ятки архітектури, 22 –

садово-паркового мистецтва. Збереглись 6 монастирських ансамблів.

За інформацією головного управління статистики у Сумській області у

2015 році на території області господарську діяльність з організації подорожей

здійснювали 53 суб’єкти господарювання, з них: 23 юридичні особи, 30 –

фізичні особи підприємці.

Разом з тим у зв’язку з втратою чинності нормативно-правового акта у

галузі статистики, а саме наказу Державного комітету статистики України від 4

березня 1998 року № 96 «Про затвердження форм державної статистичної

звітності з питань туризму та інструкцій щодо їх заповнення», дані щодо

55

якісних показників суб’єктів, що здійснювали господарську діяльність по

наданню послуг з організації подорожувань, відсутні.

5.6. Туризм.

Сумська область має значний потенціал для розвитку туристичної та

курортної галузей – це і унікальна історико-культурна спадщина, і сприятлива

екологічна ситуація, вигідне географічне розташування, наявність чудових

природних об’єктів. Популярністю користуються екскурсійні маршрути до міст

Ромни, Глухів, Путивль, заповідника «Михайлівська цілина», парку-пам’ятки

садово-паркового мистецтва «Тростянецький», та ін. Набуває поширення

сільський зелений туризм.

У 2015 році рекреаційно-туристична діяльність здійснювалась

національними природними парками (далі - НПП): «Гетьманський» та

«Деснянсько-Старогутський».

Фахівцями відділу екологічної освіти та рекреації Гетьманського

національного природного парку проведено 54 екскурсії (1248 чоловік) по

екологічних стежках «Дивосвіт Слобожанщини» Великописарівського району

та «Литовський бір» Охтирського району Сумської області.

Фахівцями НПП «Деснянсько-Старогутський» рекреаційна та туристична

діяльність провадилася рядом заходів, а саме:

25-27 березня — участь у Міжнародній виставці UITT «Україна –

подорожі та туризм», у м. Київ, де була презентована рекреаційна діяльність

НПП «Деснянсько-Старогутський»;

2 квітня – презентація весняної кампанії «Первоцвіт» та «Зустрічаймо

птахів навесні» в Середино-Будському центрі дитячої та юнацької творчості;

16 квітня – в школі № 2 м. Середина-Буда спільно з Середино-Будським

центром юнацької творчості проведений захід «Подаруй мамі весняну квітку

зроблену своїми руками», що проходив у рамках комплексу заходів «Врятуємо

первоцвіти»;

23 квітня – НПП «Деснянсько-Старогутський» спільно з Центром дитячої

та юнацької творчості м. Середина-Буда проведено свято зустрічі весни та

прильоту пташок;

6-8 липня — у дитячому таборі «Десна» (с. Очкине, Середино-Будський

район) проведені екскурсії екологічною стежкою «Візитівка Десни»;

14 серпня – проведений семінар на тему: «Розвиток туризму в Середино-

Будському районі», з представниками відділу культури;

29 вересня – для дітей 5-х класів, проведена екскурсія на тему «Тварини

нашого краю» та екологічні ігри.

З початку 2015 року скористувалося рекреаційними послугами

НПП «Деснянсько-Старогутський» 1504 відвідувача.

56

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ҐРУНТИ.

6.1 Структура та стан земель

6.1.1 Структура та динаміка основних видів земельних угідь

У сучасних межах область займає 2383,2 тис. га або 4 % території

України. По функціональному використанню земельний фонд області

поділяється на:

сільськогосподарські угіддя 1698,0 тис. га (71,3 %),

у т.ч. ріллі 1226,3 тис. га

лісові та лісовкриті площі 460,9 тис. га (19,3 %);

забудовані землі 84,6 тис. га (3,6 %);

відкриті заболочені землі 62,6 тис. га (2,6 %);

під водою 30,9 тис. га (1,3 %);

інші землі 5,8 тис. га (1,9 %).

На Сумщині значна частка земельних паїв знаходиться в оренді у

господарств, створених на базі колишніх колгоспів, або у їх правонаступників.

Органи державної влади в області працюють на підтримання сприятливого

клімату для розвитку і ведення сільського господарства та залучення інвесторів,

що сприяє освоєнню та залученню в обробіток всіх земель.

За інформацією Головного управлінні Держгеокадастру у Сумській

області нормативну грошову оцінку земель 1493 населених пунктів Сумської

області проведено повністю на загальній площі 241,99 тис. гектара, що складає

100% від кількості населених пунктів та 100% від їх загальної площі.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» та згідно із

погодженим головою Сумської обласної державної адміністрації Планом-

графіком проведення робіт у 2015-2016 оціночному році планується оновлення

нормативної грошової оцінки земель 191 населеного пункту Сумської області.

Станом на 01.01.2016 затверджено рішеннями відповідних рад технічну

документацію з нормативної грошової оцінки земель 9 населених пунктів

Краснопільського, Тростянецького та Ямпільського районів Сумської області.

Землеоціночні роботи виконуються ще по 89 населених пунктах

Білопільського, Краснопільського, Кролевецького, Тростянецького, Сумського

районів. Нормативна грошова оцінка земель міста Глухів розроблена, але не

затверджена рішенням Глухівської міської ради. На решту населених пунктів

укладаються договори на виконання робіт у першій половині 2016 року.

Протягом 2015 року органами виконавчої влади та місцевого

самоврядування в Сумській області здійснено продаж 93 земельних ділянок

несільськогосподарського призначення загальною площею 20,54 га. Також

протягом 2015 року Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській

області продано прав оренди на 69 земельних ділянок сільськогосподарського

призначення площею 1951,2089 га.

6.1.2 Стан ґрунтів.

Природні умови Сумської області, клімату, рослинності, порід, рельєфу

обумовили формування в її межах різноманітних типів ґрунтів. На

57

особливостях розвитку ґрунтового покриву позначилася й тривала

господарська історія їх використання. Внаслідок усіх цих факторів ґрунтовий

покрив області характеризується значною строкатістю. Та попри

різноманітність видів ґрунтів, які зустрічаються у межах області, простежується

низка чітких закономірностей їх географічного розподілу і топографічного

розміщення.

Територія області розташовується в межах двох фізико-географічних зон

мішаних лісів та лісостепу, що обумовлює характер поширення ґрунтів,

рослинності, тваринного світу й ландшафтів. Зона мішаних лісів

характеризується значним розвитком хвойних лісів, під якими сформувалися

дерново-підзолисті ґрунти, лісостепова — сірих лісових ґрунтів, які

сформувалися під дібровами, та чорноземів, характерних для степових

угруповань. Усі ці ґрунти нині практично повністю розорані й зайняті

сільськогосподарськими угіддями.

Повсюдно в області по заплавах річок розвинуті дернові, лучні, лучно-

болотні і болотні ґрунти. Болотні ґрунти зустрічаються в районах зниженнях

місцевості і на поза заплавних просторах Полісся. На перших надзаплавних

терасах під сосняками (борами) сформувалися дерново-підзолисті ґрунти

легкого механічного складу (піщані та супіщані). Внаслідок розвитку ерозійних

процесів ці ґрунти на схилах часто бувають певною мірою змиті. У нижніх

частинах схилів зустрічаються потужні намиті різновиди ґрунтів.

Найбільша північна частина області (Середино-Будський, Шосткінський,

Ямпільський райони), що входить до складу Лівобережного Полісся,

характеризується розвитком комплексу дерново-слабо- і середньо-підзолистих

ґрунтів, серед яких зустрічаються відносно невеликі масиви дерново-

підзолистих оглеєних ґрунтів, болотних та сірих лісових.

Дещо південніше (територія Глухівського, південь та південний схід

Кролевецького, північ Путивльського району) аж до р. Сейм під дібровною

рослинністю переважно на лесоподібних суглинках сформувалися сірі лісові

ґрунти. Серед них зустрічаються досить великі масиви опідзолених чорноземів

(наприклад, між селами Нова Слобода і Веселе), а також на значній площі —

дерново-підзолисті ґрунти. Сірі лісові ґрунти цього району представлені

переважно світло-сірими та сірими лісовим ґрунтами.

У ґрунтовому відношенні схожі масиви ґрунтів тут стрічаються й

південніше від Сейму: північніше та західніше від м. Ромни, Тростянець та в

районі с. В. Чернетчина.

На південь від р. Сейм Сумська область розташовується в межах

типового лівобережного лісостепу зі значним розвитком переважно потужних

та вилугованих середньо- і мало гумусних типових чорноземів. У межах цих

районів процеси ґрунтоутворення відбувалися в умовах добре дренованої

полого хвилястої рівнини, складеної карбонатними лесовидними суглинками.

На них під степовою рослинністю й утворюються чорноземи.

Своєрідні темно кольорові карбонатні ґрунти сформувалися в місцях

виходу на поверхню вапнякових порід, зокрема крейди (наприклад, поблизу сіл

В. Чернетчина Сумського району й Грунівка Краснопільського району).

58

Профіль цих ґрунтів вже з нижньої частини дернового горизонту збагачений

шматочками крейди (так званий крейдяний хрящ).

У межах області, у зв'язку з наявністю великої кількості річок, значного

розвитку набули заплавні ґрунти. Залежно від гідрологічного режиму річок та

їх розмірів на території області в загальному плані зустрічаються заплави двох

типів: розчленовані, в межах яких чітко простежується диференціація на

морфологічні частини, та нерозчленовані, з яких така диференціація відсутня

або виражена вкрай слабко. До перших належать заплави таких досить великих

річок області, як Сейм, Псел, Ворскла, а до других — заплави малих річок:

Сумки, Терну, Клевені.

На низовинних ділянках заплав, у безстічних, а також притерасних

зниженнях сформувалися лучно-болотні, дерново-болотні, торф'янисто-болотні

ґрунти та низовинні торф'яники.

Площа сільськогосподарських угідь області становить 1698,5 тис. га, з

яких рілля – 1226,3 тис. га; сіножаті та пасовища – 447,7 тис. га; перелоги – 0,1

тис. га; багаторічні насадження – 24,4 тис. га. Від родючості ґрунтів

сільськогосподарських земель значною мірою залежить продовольча безпека

регіону. Так як Сумщина є аграрним регіоном, то й захист ґрунтового покриву

знаходиться під постійним контролем.

6.1.3 Деградація земель

Сучасний екологічний стан земельних ресурсів області характеризується

як напружений, а подекуди кризовий, з тенденцією до погіршення, що суттєво

ускладнює соціально-економічний розвиток області та негативно впливає на

ландшафтне і біологічне різноманіття, здоров’я, умови проживання населення.

Надмірне розширення площі ріллі за рахунок схилових земель призвело

до порушення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь:

ріллі, природних кормових угідь, лісів та водойм, що негативно позначилося на

стійкості агроландшафтів і обумовило значну техногенну ураженість екосфери.

Особливу тривогу викликає зниження родючості ґрунтів області. Характерними

деградаційними процесами в ґрунтах є: щорічний від’ємний баланс гумусу,

зниження вмісту поживних елементів, декальцинація ґрунтів, підвищення

кислотності, погіршення фізичних, фізико-хімічних показників.

Одним із найсуттєвіших факторів зниження продуктивності земельних

ресурсів, деградації агроландшафтів є водна ерозія ґрунтів. Загальна площа

сільськогосподарських угідь, які зазнали згубного впливу водної ерозії, складає

305,1 тис. га, в тому числі 173,7 тис. га орних земель, що складає 14 відсотків

від загальної площі цих угідь. У складі еродованих земель обліковується 63,9

тис. га з середньо - та сильнозмитими ґрунтами.

Поряд з площинною ерозією досить інтенсивно розвиваються процеси

лінійного розмиву та яроутворення. Площа ярів складає 2,56 тис. га. Окремо

виділяються яружно-балкові системи з інтенсивністю ерозії, що перевищує

нормативи у 10-20 раз.

Таким чином, у структурі земельного фонду Сумщини значні площі

займають ґрунти, які характеризуються незадовільними властивостями (змиті,

59

дефльовані, засолені, солонцюваті, перезволожені) – це деградовані і

малородючі ґрунти. За розрахунками площа таких ґрунтів орних земель на

території Сумської області складає 222,5 тис. га, - це 18 % від площі ріллі по

області.

З метою охорони навколишнього природного середовища, подолання

основних дестабілізуючих факторів екологічної ситуації – ерозії ґрунтів,

збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх

екологічної стійкості та родючості ґрунтів визначені наступні завдання: захист

земель від ерозії (організаційно-господарські, агротехнічні, лісомеліоративні,

гідротехнічні заходи), рекультивація порушених земель, поліпшення

сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів, консервація

малопродуктивних і деградованих земель шляхом залуження та заліснення.

Реалізація зазначених завдань сприятиме раціональному використанню

природних ресурсів, зупиненню процесів деградації ґрунтового покриву,

мінімізації ерозійних процесів, збагаченню довкілля природними елементами

ландшафтів, забезпеченню техногенно-екологічної безпеки життєдіяльності

людини, зменшенню розораності земельного фонду та збільшенню лісистості

території.

6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси та

ґрунти.

Сучасний стан використання земельних ресурсів області не відповідає

вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме

співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, що негативно впливає

на стійкість агроландшафту. Сільськогосподарська освоєність земель

перевищує екологічно допустиму, і протягом років залишилась майже

незмінною. Так, із загальної площі області (2383,2 тис. га) 1698,0 тис. га або

71,3 % займають сільськогосподарські угіддя, в тому числі рілля – 1226,3 тис.

га (51,4 %).

У результаті незадовільного економічного становища

сільськогосподарських товаровиробників протягом 20 останніх років та у

зв’язку з відсутністю практичного застосування науково-обґрунтованих

сівозмін, необхідної кількості органічних добрив вирощування

сільськогосподарських культур в більшості випадків проводиться з

порушеннями ґрунтозахисної технології, що призводить до виснаження земель,

зменшення родючості ґрунтів та їх деградації. Детальніше про сільське

господарство області та його вплив на довкілля - у розділі 11 Доповіді.

Одним із чинників антропогенного впливу на земельні ресурси є

діяльність гірничодобувних підприємств області, технологічна діяльність яких

пов’язана із забрудненням земель, але рекультивація здійснюється

недостатніми темпами.

Також негативно впливають на стан земельних ресурсів та ґрунтів області

звалища твердих побутових відходів, у тому числі і несанкціоновані. Нових

полігонів для захоронення побутових і промислових відходів будується

60

недостатньо, а наявні не відповідають екологічним вимогам, оскільки не

дозволяють переробляти відходи.

6.3. Охорона земель

6.3.1 Практичні заходи

Сумською філією ДУ «Держгрунтохорона» агрохімічна паспортизація у

2015 році проводилася у 4-х районах: Великописарівському на площі 12,7 тис.

га, Конотопському – 42,2 тис. га, Липоводолинському – 2,1 тис. га та

Охтирському – 30,0 тис. га. Всього обстежено 87,0 тис. га

сільськогосподарських угідь. Результати досліджень наведено у табл. 6.1

Додатка.

При проведенні агрохімічної паспортизації в області було відібрано й

проаналізовано 1454 зразків ґрунту на вміст важких металів. Результати

досліджень свідчать, що вміст свинцю у ґрунтах господарств

Великописарівського, Конотопського, Липоводолинського та Охтирського

районів становить 0,20-1,81 мг/кг, вміст кадмію у ґрунтах становив – 0,05-0,29

мг/кг, міді – 0,05-0,32 мг/кг, цинку – 0,18 – 1,24 мг/кг, кобальту – 0,05-0,27 мг/кг і

марганцю 2,6-23,2 мг/кг.

Також було відібрано та проаналізовано 727 зразків ґрунту на вміст

залишкових кількостей ДДТ і ГХЦГ. Аналізи свідчать, що вміст ДДТ і ГХЦГ у

ґрунті впродовж років, які пройшли після відмови від їх застосування, значно

зменшуються. Випадки забруднення ґрунту ДДТ були виявлені у 29 пробах, а

вміст становив у середньому 0,032 -0,041 мг/кг і не перевищував ГДС.

Контроль за радіаційною ситуацією в області проводився на 29

контрольних ділянках, які закладені в усіх районах області. Радіаційна

обстановка в області залишається стабільною. Випадки забруднення грунту

відстежуються на 5 контрольних майданчиках Ямпільського та Шосткинського

районів. За даними уточнюючого обстеження 2006-2010 років площа

забруднених земель області зменшилась з 11,8 тис. га до 7,1 тис. га.

Радіологічний стан поліпшився завдяки природним реабілітаційним процесам

(радіоактивний розпад, фіксація і перерозподіл радіонуклідів в ґрунті).

Радіаційний фон по області становив 11-17 мкР/год.

За 2015 рік у сфері дотримання природоохоронного законодавства за

використанням і охороною земель Державною екологічною інспекцією у

Сумській області проведено 63 перевірки (в тому числі 3 перевірки проведені в

рамках кримінальних проваджень). Матеріали перевірок направлені до

правоохоронних органів.

За січень-грудень 2015 року до адміністративної відповідальності

притягнуто 24 особи на суму 11,115 тис. гривень

У рамках кримінального провадження були перевірені наступні суб’єкти

господарювання: ВАТ «Сумський рафінадний завод», ПАТ «Сумирибгосп», КП

«Комунсервіс Білопілля».

У ході перевірок виявлені основні порушення:

забруднення земельної ділянки поблизу КНС (ВАТ «Сумський рафінадний

завод»);

61

крапельне забруднення земель нафтопродуктами (Сумське ЛВУМГ Філії

УМГ «Київтрансгаз» ПАТ «Укрістгаз», ДП НАК «Надра України

«Чернігівнафтогазгеологія»);

не винесені в натуру межі земельної ділянки, на якій експлуатується полігон

(КП «Комунсервіс Білопілля»);

відсутні документи, що підтверджують законність використання земельної

ділянки (КП «Комунсервіс Білопілля»).

На підприємстві ПАТ «Сумирибгосп» факти порушення

природоохоронного законодавства не були підтверджені.

За результатами проведених у рамках кримінальних проваджень

перевірок були розраховані збитки, що заподіяні державі внаслідок

забруднення земель на загальну суму 967617,79 гривень Розраховані збитки

були передані до правоохоронних органів, якими були порушені кримінальні

справи.

Під час обстеження території з вільним доступом на землях водного

фонду в місті Суми встановлено псування земельної ділянки шляхом

незаконного перекопування.

У ході проведення перевірок суб’єктів господарювання виявлені основні

порушення:

крапельне забруднення земель нафтопродуктами (ПАТ "Сумський завод

продтоварів", Філія ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України

"Сумський комбінат хлібопродуктів", Філія ПАТ "Державна продовольчо-

зернова корпорація України "Сумський комбінат хлібопродуктів", НГВУ

"Охтирканафтогаз").

забруднення земель нафтопродуктами біля свердловин та внаслідок

аварійного витоку нафти з нафтопроводу (НГВУ "Охтирканафтогаз").

За результатами перевірок розраховані та пред’явлені збитки, що

заподіяні державі внаслідок забруднення землі на загальну суму 3200,3 гривень

(ТОВ «Агролайн-Трейд»), також, були розраховані та пред’явлені збитки, що

заподіяні державі внаслідок забруднення землі на загальну суму 3554,23

гривень (НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта»).

6.3.2 Нормативно-правове, фінансове та інституційне забезпечення,

міжнародне співробітництво

Основною формою залучення сільськогосподарських земель у

виробництво є оренда.

За 2015 рік опрацьовано 8404 звернення юридичних та фізичних осіб, з

них 1458 звернень щодо надання земельних ділянок у користування (оренду),

6946 – відповідно, щодо надання у власність.

Враховуючи лист Міністерства аграрної політики та продовольства

України від 03.04.2013 №37-13-5-13/6651, при поновленні договорів оренди

розмір орендної плати було встановлено на рівні 4 % від нормативної грошової

оцінки земельної ділянки, а термін дії договору подовжувався на 7 років. За

2015 рік видано 38 накази на площу 1941,5707 гектара.

62

Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області здійснюється

робота по наданню земельних ділянок сільським радам для створення

громадських пасовищ. З початку року по теперішній час надійшло 99 клопотань

від сільських рад різних районів. Розглянуто 26 клопотань та видано 46 наказів

про затвердження проекту на площу 776,6 га.

В області активно проводиться робота по наданню земельних ділянок у

власність військовослужбовцям, які беруть участь у виконанні завдань щодо

здійснення антитерористичної операції у східних та південно-східних областях

України. Так, станом на 31.12.2015 до Головного управління Держгеокадарстру

у Сумській області та органів місцевого сомоврядування подано 2767 заяв на

отримання земельних ділянок, з них по 1556 надано дозволи на розробку

проектів землеустрою, у тому числі: 612 - для ведення особистого селянського

господарства на площі 1184,42 га; 493 - для будівництва і обслуговування

жилого будинку господарських будівель і споруд на площі 48,8 га; 451 - для

ведення садівництва на площі 54,12 га.

Серед реформ, здійснених земельною службою, ефект яких став

очевидним одразу після впровадження, – переведення в електронний формат

найбільш популярних послуг у земельній сфері, а також надання доступу

нотаріусам до Державного земельного кадастру, що дозволило оптимізувати

процедуру здійснення правочинів з земельними ділянками і підвищило

комфорт громадян.

Перехід до ринкових відносин вимагає агроекологічного та

біоенергетичного обґрунтування можливостей отримання

сільськогосподарської продукції у агроекосистемах та визначення шляхів

енерго- і ресурсозбереження без зниження їх продуктивності. Серед важливих

завдань сучасної сільськогосподарської науки є науково обґрунтоване ведення

землеробства, підвищення рентабельності і стійкості агрофітоценозів,

отримання сталих врожаїв та продукції високої якості. Аналіз результатів

досліджень та виробничої діяльності господарств північно-східного Лісостепу

України показав, що вони не завжди дотримуються основних екологічних

вимог до систем землеробства, які, з одного боку, забезпечують одержання

стабільно високих врожаїв, а з іншого – гарантують потрібну якість

рослинницької продукції та охорону навколишнього природного середовища.

У традиційному землеробстві відомі наукові дослідження щодо

підвищення продуктивності культур, сівозмін, поліпшення родючості ґрунту

розроблено наукові рекомендації, проте залишається недостатньо вивчене

питання системного підходу до агротехнологій, пов’язаних з комплексом робіт

по обробітку ґрунту та сидерації. На кафедрі землеробства, ґрунтознавства та

агрохімії Сумського національного аграрного університету (СНАУ) Міщенком

Ю.Г. проводяться дослідження способів обробітку ґрунту для загортання

післяжнивних сидератів в умовах лівобережного Лісостепу України. За

результатами цих досліджень проводиться розробка ґрунтозахисних технологій

вирощування сільськогосподарських рослин, які передбачають поліпшення

структурно-агрегатного стану чорнозему типового з метою зростання

водопроникності та водостійкості ґрунту та формування сприятливої щільності

63

і будови ґрунту для оптимального забезпечення рослин вологою та повітрям на

протязі періоду вегетації. За результатами вивчення застосування післяжнивної

сидерації та способів основного обробітку ґрунту на чорноземних ґрунтах

північно-східного Лісостепу України встановлені:

а) перспективи насичення польової сівозміни культурами проміжного

вирощування на сидерат та використанням подрібненої соломи зер¬нових

культур на добриво;

б) можливості застосування диференційованого обробітку ґрунту, та

оптимально-мінімальних доз мінеральних добрив;

в) шляхи збереження екологічної рівноваги в агроекосистемі.

Для оптимізації використання земель треба приділити увагу щодо

створення сучасних ґрунтових карт, так як останнє ґрунтове обстеження в

Україні проводилося в 60-70-х роках минулого століття. Ґрунтові районні карти

знаходяться в Інституті ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського, в

більшості господарств вони взагалі відсутні, в Сумській філії Інституту

охорони ґрунтів є картографічний матеріал без кольорів. Суцільне обстеження є

дуже коштовним заходом на даний час, але розвиток водної ерозії переводить

частину орних продуктивних земель в змиті та намиті види. Є нагальна

потреба у створенні нового картографічного матеріалу для кращої

інформативності та контролю за використанням і управлінням якістю ґрунтів.

Співробітниками кафедри землеробства, ґрунтознавства та агрохімії СНАУ

розпочато роботи щодо оновлення ґрунтових карт, зокрема, робота почалася по

вивченню ґрунтів НПП «Деснянсько-Старогутський» Середино-Будського

району (Захарченко Е.А.).

Співробітниками кафедри землеробства, ґрунтознавства та агрохімії

СНАУ під керівництвом професора Харченко О.В. здійснюється оцінка шляхів

оптимізації та екологізації використання основних ресурсів у землеробстві в

умовах Північно-східного Лісостепу України. Обґрунтовано використання

соломи та сидератів в якості органічного добрива для кліматичних умов

Сумської області відповідно до сучасних еколого-економічних та соціальних

вимог, для забезпечення збереження родючості ґрунту та забезпечення

бездефіцитного балансу гумусу для умов Сумської області. При аналізі даних

агрохімічних обстежень встановлено, що інтенсивне використання призводить

до зменшення вмісту гумусу, і в разі відчуження соломи з поля для

використання як твердого палива, приведе до втрати органічної речовини в

ґрунті і в майбутньому до деградації ґрунтів за відсутності розвинутої галузі

тваринництва. Запропонований графоаналітичний метод порівняння дефіциту

балансу гумусу та основних елементів живлення під будь-яку культуру, що

дозволяє оперативно і достатньо точно визначитися з необхідними показниками

при різних рівнях урожайності.

Сільгоспвиробники в час кризи економлять на використанні мінеральних

добрив і вносять не компенсовані норми добрив, що приводить до збіднення

грунту на поживні елементи, сільгоспкультури використовують природні

запаси, що, в кінцевому рахунку, призведе до функціонування ґрунту.

Використання тільки мінімального обробітку або взагалі обробітку без

64

обертання пласта може призвести також до підвищення рівня внесення

пестицидів і накопичення в продуктах та ґрунтах їх продуктів розкладу.

Використання торфових ґрунтів на сьогодні через низку економічних

причин не є цікавим для сільськогосподарських виробників, і як наслідок,

зниження ефективності їх використання і незворотні екологічні збитки. Як вже

давно встановлено, лукопасовищне використання осушених торфових ґрунтів є

самим безпечним напрямком їх сільськогосподарського використання і

забезпечує збереження їх родючості та знижує деградаційні процеси. Натомість

критична ситуація в тваринництві не дає змогу їх використовувати в даному

напрямку. Значна частина господарств, не маючи поголів’я ВРХ, не має

потреби у вирощуванні багаторічних трав і, як наслідок, сільгоспвиробники

перенасичують сівозміни зерновими і просапними культурами, або взагалі не

використовують такі землі. У даній ситуації, як варіант використання осушених

торфових ґрунтів, є вирощування гідрофільної рослинності з подальшим

використанням їхньої біомаси на виробництво біопалива (паливні брикети,

пелети, біогаз), інтерес до чого наразі в Україні постійно зростає. У даному

напрямку можна успішно використовувати одновидові посіви очеретянки

звичайної, яка донедавна використовувалася у травосумішках як кормова

культура, що доказали дослідження Харченка О.В. і Петренка Ю.М.

Очеретянка звичайна може в майбутньому використовуватися як енергетична

культура на осушуваних торфових ґрунтах, що дозволить підвищити

ефективність використання даних ґрунтів та забезпечити їх збереження

(зменшення їх спрацювання та непродуктивних втрат азоту).

7. НАДРА

7.1. Мінерально-сировинна база

7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази

За інформацією Державного науково-виробничого підприємства

«Державний інформаційний геологічний фонд України» Державної служби

геології та надр України, корисні копалини Сумської області на 57,2 відсотка

складаються з паливно-енергетичної сировини (нафта, газ, конденсат, торф), на

31,86 відсотка - із сировини для виробництва будівельних матеріалів,

9,3 відсотка - питні та технічні підземні води, решта 1,63 відсотка - інші види

корисних копалин.

Газ горючий природний, нафта, конденсат.

Нафтогазовидобувний комплекс є важливим елементом національного

господарства, що поєднує технологічно споріднені види господарської

діяльності з видобутку нафти і природного газу від геологічної розвідки запасів

корисних копалин до виготовлення товарного продукту. Крім суто комерційної

діяльності, підприємства цього комплексу виконують важливу соціальну роль,

забезпечуючи населення, бюджетні установи та комунальних споживачів

природним газом.

Науково-технічний прогрес, підвищення якості продукції, поліпшення

умов праці, інтенсифікація всього суспільного виробництва визначаються

65

розвитком енергетики країни. Тому закономірно, що в усіх країнах світу з

розвиненою ринковою економікою інвестиції у паливно-енергетичний

комплекс становлять близько 40 % сумарних капітальних вкладень у

промисловість.

Родовища Сумської області розташовані в межах Дніпровсько-Донецької

западини (східний регіон). Східний нафтогазоносний регіон утворився на

Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області і наразі є найпродуктивнішим

за обсягами видобутку вуглеводнів в Україні. Він має близько 85 % запасів

природного газу та близько 61 % видобувних запасів нафти в Україні. У

Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області виявлено 45 продуктивних

горизонтів. Основні родовища нафти залягають на глибині до 4500 м, газу –

5000 … 5800 м. У межах Сумської області відкрито 21 родовище нафти та 41

родовище газу (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Родовища нафти і газу Сумської області Родовища Кількість родовищ Запаси,

млрд.м3

Відкрито Розробляється

Нафта 21 17 40,9

Газ 41 21 402,5

Родовища нафти і газу розташовані на півдні Сумської області в межах

Охтирського, Лебединського, Липоводолинського і Роменського районів та

приурочені до схилу Дніпровсько-Донецької западини.

Запаси нафти на 21 родовищі становлять 34 млн. т, газ видобувається на

15 родовищах (72,3 млрд. м3), газовий конденсат видобувається на 17

родовищах (12,5 млн. т, це 35 % загального видобутку в Україні). Більшість

родовищ газоконденсатні: Великобубнівське, Артюхівське, Коржівське,

Анастасівське (Роменський район), Куличихінське (Липоводолинський район),

Бєльське (Охтирський район), а також нафтогазоконденсатні - Качанівське,

Рибальське, Бугруватівське (Охтирський район). Нафтогазоконденсатні

родовища - Перекопівське, Василівське (Роменський район), газові -

Краснозаярське (Лебединський район), нафтові - Голиківське, Прокопенківське

(Охтирський район) та ін.

Сумська область з 1936 року стала давати близько 50 % української

нафти, основна частина якої видобувається в Охтирському районі. Видобуток

нафти, конденсату і газу забезпечується експлуатаційним фондом з 490

свердловин: 262 нафтових, 82 газових, 66 нагнітальних, 64 водозабірних та 16

поглинальних. Крім того, є 52 спостережні свердловини.

Геологорозвідувальні роботи останніх років підтвердили високу

перспективність надр області ( дані наведено у табл. 7.2). Якщо середньорічний

приріст нафти й газу в цілому по Україні складав за 2000-2005 роки 82,1 т

умовного палива на 1 м буріння, то для Сумщини цей показник становить 190 т

умовного палива на 1 м.

66

Таблиця 7.2.

Запаси нафтогазових родовищ Сумської області Родовища Нафта,

т

Газ супутній,

тис. м3

Газ природний,

тис. м3

Качанівське 140348 42026,4 30093

Рибальське 65530 83572 478765

Козіївське 56016 21168

Бугруватівське 217344 31782,2

Голиківське 29170 7835

Прокопенківське 9755 164

Артюхівське 17884 11883 45427

Вел. Бубнівське 17884 1711 70911

Анастасівське 604088 188010 100620

Перекопівське 229199 117413

Коржівське 208328 39843 33458

Ярмолинецьке 8486 2804

Сахалінське 10768 3381

Житнянське 24378 1884

Турутинське 3766 297

Південно-Афанасівське

Волошківське

165 72 56369

На родовищах Охтирського нафтогазопромислового району є 197

проектних свердловин (31 % загальної кількості по ПАТ "Укрнафта") з

обсягами експлуатаційного буріння 1085 тис. м (35,6 % від загальних обсягів по

ПАТ "Укрнафта"). Перспективними для дорозвідки є вже відкриті родовища:

Західно-Козіївське, Західно-Рибальське "глибинне", Східно-Рогинцівське,

Західно-Качанівське, Бугруватівське, Хухринське, Радянське, Ясенівське.

Ресурси вуглеводнів тут складають 8,58 млн. т (рис. 7.1).

0 1 2 3 4 5 6

Мітяєвсько-Овинівська

Іванівська

Вербівська

Рицинська

Остафіївська

Жолобківська

Черемхівська

Корживська

Анастасівська

Рис. 7.1. Нові високоперспективні площі, млн. т

67

Ресурсоефективність нафтогазового комплексу повинна розглядатися за

трьома базовими складовими:

ресурсоефективність видобутку та продуктування енергоресурсів;

ресурсоефективність систем транспортування енергоресурсів;

ресурсоефективність технологій ощадливого та ефективного витрачання

енергетичних ресурсів під час реалізації технологій та процесів використання

енергоносіїв споживачами.

Перспективи розвитку нафтогазовидобувної промисловості Сумщини в

першу чергу пов'язані з широким впровадженням заходів ресурсоефективності,

яка передбачає досягнення оптимального співвідношення між витратами й

результатами, що дає змогу на основі науково-обґрунтованої організації

розробки нафтогазових родовищ забезпечити конкурентні переваги

підприємствам нафтогазовидобувного комплексу, здійснювати раціональний

розподіл ресурсів із використанням інноваційних енергозберігаючих

технологій, а також забезпечує збалансоване вирішення соціально-економічних

завдань разом із проблемами збереження сприятливого навколишнього

середовища та природоресурсного потенціалу регіону.

На сьогодні в Україні немає механізму стимулювання зменшення

споживання енергоносіїв, який повинен включати державну систему

енергозбереження на довгострокову перспективу, систему стандартів і

нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів, звітність про

енергоспоживання. Саме тому основною стратегією на довгострокову

перспективу, щоб вирішити проблеми переходу народного господарства на

енергозберігаючий шлях розвитку, є подальше нарощування видобутку

природного газу з підвищенням його частки в енергобалансі країни.

Торф.

На території Сумської області розташовано 88 родовищ торфу, з

балансовим запасом А+В+С1 –53893 тис. тонн, з них:

експлуатаційні – 1, А+В = 202 тис. тонн,

резервні – 45, А+В = 45675 тис. тонн,

перспективні для розвідки – 17, С1 = 6452 тис. тонн,

решта – 25, А+В+С1 = 1564 тис. тонн.

охоронні – 1

осушені – 11,

зазолені – 3,

мілкопокладові – 10, А+В+С1 = 1564 тис. т.

Основні поклади торфу з запасами А+В+С1 розташовані на півночі і

заході області. Найбільшими є родовища Єзуцьке-74 Конотопський район –

7 250 тис. тонн, Мовчанське Путивльський район – 5 477 тис. тонн, Ретівське-

42 Кролевецький район – 4 020 тис. тонн, Есманське-ІІ-63 Глухівський район –

3 924 тис. тонн, Свигівське-5 Серединобудський район – 1 821 тис. тонн,

Есманське-ІІІ-52 Глухівський район – 1 473 тис. тонн, Осотівське

Шосткинський район – 743 тис. тонн, Бахичівське-9 Серединобудський район

– 735 тис. тонн. На сьогодні жодне з родовищ не розробляється.

68

На початку 90-х років в експлуатації знаходилось 53 родовища, що

розроблялись торфовидобувними підприємствами ВО «Сумиторф», що згодом

було реорганізовано в ДП «Сумиторф», до складу якого входило 5 дочірніх

підприємств ДП «Глухівторф», ДП «Конотопторф», ДП «Кролевецьторф», ДП

«Шосткаторф», ДП «Путивльторф».

У період з 1991 по 2007 рік видобуток торфу майже не проводився.

У 2007 році Державне підприємство "Сумиторф" отримало спеціальний дозвіл

на користування надрами від 13.06.2007 № 4277 на розробку родовища

Клевень (ділянка "Клевень - Обеста"), який на даний час анульовано.

З метою відновлення діяльності Державного підприємства «Сумиторф»

проведено ряд нарад, одна з виїздом у Глухівський район на місце

виробництва торфобрикетів. На цій нараді обговорені питання щодо

подальшого сприяння підприємству ДП «Сумиторф» у отриманні спеціального

дозволу на видобування торфу.

Неметалічні корисні копалини в області представлені піском, крейдою,

пісковиком кварцитовидним, суглинком, глиною, алевритом та мергелем,

родовища яких розробляються. Також на території області розвідані, але не

розробляються родовища кам’яної солі, сапропелю, каменю будівельного,

керамзиту тощо.

На території області користування надрами з метою розробки родовищ

неметалічних корисних копалин здійснюють 24 надрокористувачів, яким

видано 26 спеціальних дозволів, з них: 12 – на видобування суглинку, 10 – на

видобування піску, 3 – на видобування крейди, 1 – на видобування пісковику

кварцитовидного.

Води підземні

Сумська область в геоструктурному відношенні розташована в межах

Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Основні водоносні горизонти

питних і технічних підземних вод приурочені до четвертинних, пліоцен-

олігоценових, еоценових, верхньокрейдяних та сеноманських

нижньокрейдяних відкладів. Область забезпечена підземними водними

ресурсами у достатній мірі.

На території області розвідані та взяті на облік балансові експлуатаційні

запаси питних і технічних підземних вод, що затверджені ДКЗ СРСР, ТКЗ

України, ДКЗ України на 16 родовищах, на 15 родовищах проводиться

геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка. На питні та

санітарно-побутові потреби населення використовуються лише підземні води.

Видобуток мінеральних підземних вод в області ведеться на двох

родовищах – Михайлівському та Іволжанському.

7.2. Система моніторингу геологічного середовища

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.

За даними Сумського обласного управління водних ресурсів прогнозні

ресурси підземних вод області становлять 1252,7 млн. м3 води на рік,

затверджені експлуатаційні запаси – 210 млн. м3 на рік. Щорічний сумарний

водозабір по області з підземних джерел складає приблизно 47,7 млн. м3/рік

69

(131 тис. м3/добу). Річний забір і споживання підземної води в області

становить відповідно 22,6% та 17,0% її експлуатаційних запасів. Споживання

підземної води в комунальному господарстві відбувається на рівні 12,6%, у

промисловості - 2,8%, сільському господарстві - 1% від її експлуатаційних

запасів. Використання підземних вод по адміністративним районам Сумської

області наведено у табл. 7.3 Додатка.

Основною метою моніторингу підземних вод є спостереження за станом

підземних вод та змінами гідрогеологічної обстановки, як одного з важливіших

компонентів оточуючого середовища, з забезпеченням оперативної підготовки

необхідної інформації та прогнозів різного призначення та рівня, а також

розробки науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про

запобігання негативним змінам гідрогеологічної обстановки та дотримання

вимог екологічної безпеки.

Об'єктом досліджень системи моніторингу є підземні води, ґрунтові і

міжпластові, як корисні копалини та чинники геологічного перетворення

оточуючого середовища, що ускладнюють виробництво і експлуатацію

інженерних споруд тощо. При цьому як вихідні дані використовуються

первинні та узагальнені матеріали спостережень за елементами режиму підземних

вод та режимоутворюючими факторами.

У зв’язку із припиненням державного фінансування робіт по об’єкту

«Ведення АІС ДВК, державного обліку використання підземних вод,

моніторингу ресурсів та запасів підземних вод на території Сумської,

Полтавської, Харківської областей» звіт з державного обліку підземних вод по

території Сумської області за 2015 рік не складався, роботи по мережі

свердловин моніторингу підземних вод не проводились (лист Харківської

комплексної геологічної експедиції від 30.05.2016 № 41-г).

За даними Головного управління Держсанепідслужби у Сумській області

підземні води області мають оптимальні органолептичні показники, не містять

шкідливих хімічних речовин, а вміст мікроелементів, за виключенням заліза та

фтору, має збалансований склад і відповідає вимогам санітарних норм та

правил. Крім того, ця вода при задовільному утриманні водозабірних та

водорозвідних споруд практично безпечна у епідемічному відношенні, так як

відсоток незадовільних проб по бактеріологічним показникам з комунальних

та відомчих водопроводів коливається в межах 3,7 – 4,9 % при допустимому

рівні згідно державного стандарту до 5 %.

Проте, централізованим водопостачанням в області охоплено тільки

60 % населення. Якщо в містах обласного підпорядкування та м. Суми цей

показник складає від 80 до 96 %, то у Сумському, Краснопільському,

Буринському, Білопільському, Ямпільському районах цей показник сягає до

60%.

З урахуванням цього, значна частина населення області вимушена

використовувати воду громадських та індивідуальних шахтних колодязів.

В області у 2015 році налічувалося 13042 джерел децентралізованого

водопостачання. Як свідчать результати моніторингу якості води громадських

шахтних колодязів, який здійснюється установами Головного управління

70

Держсанепідслужби області та ДУ «Сумський обласний лабораторний центр

Держсанепідслужби України», відсоток незадовільних проб води цієї категорії

по мікробіологічним показникам у 2015 році склав 30,8 %, по санітарно-

хімічним показникам коливався у межах 40 – 50 %, а по вмісту нітратів склав

45 %.

Нітратне забруднення питної води надзвичайно небезпечне для дітей

віком до 3х

років. У минулому році питна вода громадських шахтних

колодязів, яка використовувалася для приготування їжі та в питних цілях для

дітей віком до трьох років по області не відповідала нормативу у 42,6 %

колодязів із числа обстежених, а з індивідуальних колодязів у 47,4 %.

Держсанепідслужба області тісно співпрацювала з сільською

лікувально-профілактичною мережею, складені списки дітей до 3х років, у разі

отримання негативних результатів лабораторного дослідження якості питної

води з громадських шахтних колодязів направлялися приписи керівникам

органів місцевого самоврядування щодо проведення чистки колодязів та

контрольного відбору води. До власників індивідуальних колодязів, вода з

яких використовується для споживання дітьми до 3х років, доводяться

результати моніторингових досліджень води на вміст нітратів, проводиться

роз’яснювальна робота щодо до заборони споживання води з колодязів з

підвищеним вмістом нітратів для пиття та приготування їжі.

З метою поліпшення якості питної води, що споживається населенням,

прийнято доручення голови Сумської обласної державної адміністрації від

10.09.2015 № 13-ОД «Про стан водопостачання в області та забезпечення

доброякісною питною водою на 2015-2020 роки».

Протягом року розглянуто 2 проекти землеустрою щодо встановлення меж

санітарної охорони артезіанських свердловин.

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси

Одним з основних природних чинників розвитку підтоплення в області є

наявність великих плоских безстічних вододільних просторів, які

характеризуються дуже низькою природною дренованістю та ускладненням

численними балками і ярами.

У Сумському обласному управлінні водних ресурсів наявні картосхеми в

масштабі 1:10000 зон можливого затоплення весняним паводком для річки

Сейм в межах Сумської області та для річки Сула в районі м. Ромни на ділянці

довжиною близько 17 км. Схеми розроблені для рівнів 25-, 10- та 5-відсоткової

забезпеченості. Ця інформація, а також дані багаторічних спостережень за

ходом повеней та паводків, зведена у табл. 7.4 Додатка із позначками рівнів

води та переліком місць затоплень, що уточнюється кожного року.

Перелік річок, для яких необхідно розробити технічну документацію

щодо визначення меж зон можливого затоплення, наведений у табл. 7.5

Загальна протяжність таких річок – 730 км.

71

Таблиця 7.5

Перелік річок, для яких необхідно розробити технічну документацію щодо

визначення меж зон можливого затоплення

Область

Розроблена технічна документація щодо

визначення меж зон можливого затоплення

Необхідність розробки технічної документації щодо визначення

зон можливого затоплення

перелік річок/ділянок

річок протяжність, км

перелік

річок/ділянок

річок

протяжність,

км

орієнтовна вартість

виготовлення необхідної

документації, тис. гривень

Сумська

р. Сейм 167,0

р. Сула 17,0 р. Сула 100,0 80,0

р. Терн 30,0 24,0

р. Псел 176,0 140,0

р. Стрілка 10,0 8,0

р. Вільшанка 38,0 31,0

р. Грунь 25,0 20,0

р. Хорол 40,0 32,0

р. Ворскла 122,0 98,0

р. Боромля 52,0 42,0

р. Дернова 32,0 26,0

р. Десна 37,0 30,0

р. Івотка 68,0 55,0

Всього 184,0 730,0 586,0

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр

Державною службою геології та надр України у 2015 році на території

Сумської області перевірено 7 суб’єктів господарської діяльності –

користувачів надр, щодо дотримання ними вимог законодавства у сфері

надрокористування за 11 спеціальними дозволами на користування надрами. З

них:

на видобування корисних копалин – 9;

на геологічне вивчення, у т.ч. ДПР з подальшим видобуванням нафти і

газу (промисловою розробкою родовища) – 2.

В ході проведених перевірок виявлено 22 порушень вимог законодавства

у сфері надрокористування.

За результатами перевірок складено 11 актів перевірок та надано 7

приписів про усунення виявлених порушень законодавства в сфері

надрокористування.

З метою забезпечення на території Сумської області дотримання чинного

законодавства у сфері геологічного вивчення, використання та охорони надр

головою Сумської обласної державної адміністрації видано розпорядження від

28.07.2015 № 372-ОД «Про утворення комісії з проведення інвентаризації

нафтогазових свердловин на території Сумської області» та від 01.09.2015 №

414-ОД «Про утворення робочої групи з проведення інвентаризації родовищ

та місць видобутку корисних копалин місцевого значення на території Сумської

області».

За звітний період Державною екологічною інспекцією у Сумській області

проведено 49 перевірок суб’єктів господарювання за дотриманням ними

законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у

галузі використання підземних вод.

По факту самовільного водокористування підземними водами нараховані

збитки КП «Міськводоканал» Сумської міської ради – 3922144,14 гривень, ПІІ

72

«Авіс-Україна» - 182,76 гривень, ДП «Авіакон» - 506,50 гривень, ТОВ

«Кролевецький комбікормовий завод» - 489,40 гривень

В ході проведення перевірок галузі охорони та раціонального

використання поверхневих вод встановлені наступні правопорушення:

відсутній дозвіл на користування надрами (ТОВ «Компанія «Еко-

Енергія», ТОВ «Зауер», ПАТ «Охтирський м’ясокомбінат»);

не винесена в натуру зона суворого режиму, порушена герметизація

гирла свердловини ТОВ «СК-Агро»;

скид зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС (ПАТ

«Сумихімпром» за результатами відомчого контролю, КП «Міськводоканал»

СМР, КП ВУВКГ м. Конотоп, ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» м. Конотоп);

порушення правил експлуатації водогосподарських споруд (ПАТ СНВО,

КП «Господар», ПАТ «Укрнафта», ДП «Авіакон» м. Конотоп).

В рамках кримінального провадження були перевірені наступні суб’єкти

господарювання: ТОВ «Компанія «Еко-Енергія», ТОВ АФ «Берегиня Агро»,

ТОВ «Зауер», ПАТ «Охтирський м’ясокомбінат», ТОВ «Краснопільське ХПП»,

ФОП Ольшанський, ПАТ «Іскра», ТОВ «Сервісний центр регенерації масел»,

ПАТ «Сумирибгосп», ДП «Лебединський моторобудівний завод ПАТ «Мотор

Січ», КП «Міськводоканал» СМР. За результатами проведених перевірок були

розраховані збитки, що заподіяні державі в результаті самовільного

користування надрами 3 суб’єктам господарювання на суму 946401,44 гривень

(ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» - 263101,44 гривень, ТОВ «Зауер» - 34258

гривень, ПАТ «Охтирський м’ясокомбінат» - 649042 гривень). Розраховані

збитки були передані до правоохоронних органів, якими були порушені

кримінальні справи.

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр

За інформацією Геоінформу України надрокористувачам, які здійснюють

свою господарську діяльність на території Сумської області, станом на

01.01.2016 видано 90 спеціальні дозволи на користування надрами. З них 33 –

вуглеводні (нафта, газ, конденсат); 32 – підземні води; 25- неметали (пісок,

крейда, суглинок).

Перелік спецдозволів на користування надрами по Сумській області

станом на 01.01.2016 наведено в табл. 7.5 Додатка.

8. ВІДХОДИ

8.1. Структура утворення та накопичення відходів

Однією з найгостріших екологічних проблем в області є поводження з

відходами. Станом на 01.01.2016 в області накопичено 33874644,4 т відходів

1-4 класів небезпеки.

Основними джерелами утворення відходів є підприємства хімічної,

машинобудівної, паливно-енергетичної, будівельної галузей, агропромислового

комплексу та сфери комунально-побутового обслуговування. Найбільша

кількість відходів утворюється на підприємствах хімічної та машинобудівної

73

галузей промисловості. Структура накопичення відходів за даними Головного

управління статистики у Сумській області наведена в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1.

Накопичення відходів станом на 01.01.2016 №

з/п

Показник Одиниця

виміру

Кількість

Примітка

1 Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких

пов’язана з утворенням небезпечних відходів од. 382*

2 Накопичено відходів, усього т 33874644,4

у тому числі:

3 відходи I -III класу небезпеки т 2130570,900

4 відходи IV класу небезпеки т 11744073,500 * - кількість підприємств, охоплених спостереженням

Майже 95 % накопичених відходів належить ПАТ «Сумихімпром», з них:

залізного купоросу - 2064,106 тис. т, фосфогіпсу (відходи 4 класу небезпеки) –

15654,109 тис. т, шламу промислових стоків – 14459,918 тис. т. Залізний

купорос частково використовується для виробництва залізоокисних пігментів,

активізатору (дехроматору) цементу. Крім того, побудована дослідно-

промислова установка з виробництва коагулянтів для систем водоочищення,

але повністю питання утилізації залізного купоросу не вирішене.

Найбільшим утворювачем гальваношламів в області залишається

ПАТ «Сумське НВО». На підприємстві відходи гальванічного виробництва

зберігаються у спеціально побудованому централізованому складі. Станом на

01.01.2016 на підприємстві накопичено 1,378 тис. т зазначених відходів.

Періодично відходи передаються на утилізацію спеціалізованим

підприємствам, але обсяги їх утворення значно більші від обсягів утилізації.

За інформацією Головного управління статистики у Сумській області

протягом 2015 року на території області утворилось 839,9 тис. т відходів І-ІV

класів небезпеки (89,5 % до 2014 р.), у тому числі 100,4 тис. т відходів І-ІІІ

класів небезпеки (115,6 % до 2014 р.).

Найбільші обсяги утворення відходів спостерігаються в промислово-

розвинених районах області, зокрема, містах Суми, Шостка, Конотоп, Ромни та

Сумському, Шосткинському, Конотопському та Роменському районах.

Структура утворення відходів за адміністративними одиницями за 2015

рік наведена на рис. 8.1.

74

Рис. 8.1. Структура утворення відходів за адміністративними одиницями за

2015 рік, %

8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та

видалення)

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відходи» суб'єкти

господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані

здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи

для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим

споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються

збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за

власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не

підлягають утилізації. Динаміка поводження з відходами в області наведена у

таблиці 8.2.

Таблиця 8.2.

Основні показники поводження з відходами I-IV класів небезпеки (тис. т) №

з/п

Показники 2013 рік 2014 рік 2015 рік

1 2 3 4 5

1 Утворено 768,2 938,2 839,9

2 Одержано від інших підприємств 261,5 274,0 241,3

3 у тому числі з інших країн - - -

4 Спалено 20,8 13,3 16,5

5 у т.ч. з метою отримання енергії 17,5 5,7 8,2

6 Використано (утилізовано) 253,8 245,4 188,2

7 Знешкоджено (знищено)

8 Направлено в сховища організованого складування (поховання) 537,1 644,1 697,3

9 Передано іншим підприємствам 156,8 190,3 267,6

10 у тому числі іншим країнам - - -

11 Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств 1,3 0,5 0,5

12 Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок - 9,5 0,07

13 Наявність на кінець звітного року у сховищах організованого складування та на

території підприємств

30391,1 30879,8 33874,6

Протягом звітного року підприємствами області було утилізовано

188,2 тис. т відходів, що на 22.4 % менше, ніж у 2014 році. У таблиці 8.3. наведені показники поводження з відходами у 2015 р. за класами небезпеки.

75

Таблиця 8.3.

Поводження з відходами в області у 2015 році 1 кл.

небезпеки

2 кл.

небезпеки

3 кл.

небезпеки

4 кл.

небезпеки

Всього

Утворено відходів, т 100430,600 739552,900 839983,500 Утилізовано, оброблено

(перероблено) відходів, т

0 367,800 48365,800 139500,600 188234,200

Отримано відходів, т 13,1 215,4 328,5 240762,9 241319,9

Видалено відходів у спеціально

відведені місця та об’єкти

0 3,1 46306,30 651021,5 697330,9

Станом на 01.01.2016 на підприємствах області обліковуються 45

спеціально відведених місць та об'єктів видалення відходів, об'єм та площа

яких складають 11681,645 тис. м3

та 530,002 тис. м2, залишкові – 7365,547 тис.

м3 та 228,777 тис. м

2 відповідно.

За даними статистичної звітності на підприємствах області налічуються

установки для поводження з відходами, а саме: 13 установок для спалювання

відходів з метою отримання енергії загальною потужністю 4523 т/рік, 8

установок для спалювання відходів з метою теплового перероблення

загальною потужністю 7369 т/рік, 11 установок для утилізації та перероблення

відходів загальною потужністю 189619 т/рік та 3 установки для видалення

відходів (крім спалювання) загальною потужністю 2 т/рік.

Станом на 01.01.2016 на території області накопичено у спеціально

відведених місцях чи об’єктах 33874,644 тис. т відходів І-ІV класів небезпеки, з

яких 2130,570 тис. т складають відходи І-ІІІ класів небезпеки. Значну частину

утворюваних промислових відходів м. Суми становить відпрацьована

формувальна суміш ливарного виробництва, що використовується для

рекультивації виробленого простору піщаного кар’єру, розташованого поблизу

с. Руднівка та виробленого простору кар’єру суглинків поблизу с. Писарівка

Сумського району (знаходиться в оренді у СРФ ТОВ «Рекультивація»).

Не повністю вирішене питання утилізації золошлакової суміші, що

утворюється в результаті функціонування Сумській ТЕЦ.

Золошлаконакопичувач на сьогодні вже практично заповнений. Враховуючи

висновки токсикологічної оцінки та рекомендації щодо поводження з

відходами Сумської ТЕЦ, виданої інститутом екогігієни і токсикології

ім. Л.І. Медведя, прийняте рішення про використання золошлаку для

рекультивації виробленого простору глиняного кар’єру в с. Верхнє Піщане

Сумського району.

Актуальною проблемою залишається поводження з твердими побутовими

відходами, обсяги накопичення яких щорічно зростають.

За даними Управління житлово-комунального господарства

облдержадміністрації в області за 2015 рік утворилось 728,5 тис. куб. метрів

твердих побутових відходів (ТПВ), що дорівнює близько 173 тис тонн, які

захороненні на 253 полігонах та сміттєзвалищах, загальною площею понад 262

га. Показники збирання та перевезення твердих побутових відходів області

наведені у таблиці 8.4 Додатка.

76

Близько 71 % населення області охоплено послугами з вивезення

побутових відходів. У той же час охоплення даним видом послуг у сільській

місцевості не перевищує 30 %. Найгірший показник охоплення населення

послугами з вивезення побутових відходів у Глухівському, Конотопському,

Липоводолинському, Лебединському, Охтирському, Роменському районах,

середній показник становить 6-12 %.

Кількість сміттєзвалищ, які перевантажені складає 13 одиниць, а 59 місць

видалення відходів не відповідають нормам екологічної безпеки.

Потреба у будівництві нових полігонів складає 30 одиниць загальною

площею 52,8 гектари.

Незадовільно проводилася робота з паспортизації, рекультивації та

санації сміттєзвалищ. З 156 полігонів сміттєзвалищ, що потребують

паспортизації, протягом 2015 року паспортизовано лише 1 сміттєзвалище

(Середино-Будський район). З 12 місць видалення відходів, що потребують

рекультивації, рекультивовано 1 (м. Глухів). Із 7 сміттєзвалищ, що потребують

санації, протягом 2015 року не сановано жодного.

Через відсутність системи поводження з твердими побутовими відходами

в сільській місцевості та приватному секторі міст і селищ області за рік

виявлено та ліквідовано 312 несанкціонованих звалища з загальним обсягом

біля 244 тис. куб. метрів відходів. Найбільше несанкціонованих сміттєзвалищ

виявлено у Білопільському - 72, Великописарівському – 79, Шосткинському

районах - 71.

У той же час виконавчими органами органів місцевого самоврядування не

вживаються заходи щодо упередження виникнення несанкціонованих звалищ

сміття. Унаслідок чого на місцях, де були ліквідовані сміттєзвалища, з часом

утворюються свіжі смітники.

Основними чинниками, що сприяють такому стану є невиконання

місцевою владою вимог чинного законодавства України в частині

недостатнього фінансування розвитку і утримання об’єктів галузі, встановлення

економічно - обґрунтованих тарифів, норм надання послуг з вивезення

побутових відходів та організації належного контролю за перевезенням,

розміщенням і використанням полігонів та сміттєзвалищ.

Разом з проблемами забруднення довкілля, останнім часом набули

актуальні питання оцінки ресурсного потенціалу пов’язаного з побутовими

відходами. Впровадження роздільного збирання побутових відходів є головним

чинником з цього приводу. У той же час органи місцевого самоврядування не

поспішають, а іноді і зволікають, з впровадженням сучасних методів та

технологій поводження з побутовими відходами.

Лише 2,3 тис. куб. метрів вторинної сировини вилучається з побутових

відходів, що складає біля 1 відсотка від загального обсягу. У табл. 8.5 наведено

впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів у Сумській

області станом на 01.01.2016.

77

Таблиця 8.5

Впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів (ТПВ) в

області у 2015 році Найменування

населеного

пункту

Загальна

кількість

мешканців в

населеному

пункті,

тис. чол.

Кількість

населення, яке

охоплено

роздільним

збиранням

побутових

відходів,

тис. чол.

Відсоток

населення

охопленого

роздільним

збиранням

побутових

відходів, %

Рік

впровадження

роздільного

збирання ТПВ

Об’єм ТПВ,

що

утворюється

у населеному

пункті,

тис. м3 на рік

Об’єм

ресурсоцінних

компонентів

побутових

відходів, що

збираються

роздільним

методом, тис. м3

на рік

Перелік

компонентів

ТПВ, які

збираються

окремо -

кількість

контейнерів

за видами

окремих

компонентів

м. Шостка 81,5 1,2 1,84 2004 67,1 1,04 Папір -2

Пластик – 3

Скло -1

м. Конотоп 92,5 2,0 2,3 - 137,9 1,8 Папір – 1

ПЕТ- 1

Скло - 1

м. Тростянець 20,9 0,75 3,6 2014 28,8 0,096 Скло-3

ПЕТ-3

м. Путивль 15,983 3,930 24,7 2014 13,687 0,74 ПЕТ-16

На фінансування розвитку та утримання сфери поводження з ТПВ у 2015

році було освоєно лише 5,658 млн. гривень, у тому числі на реконструкцію

полігонів 0,98 млн. гривень, оновлення парку спецавтотранспорту 1,474 млн.

гривень, оновлення контейнерів 0,545 млн. гривень, інші витрати 2,656 млн.

гривень.

Послуги по збиранню, вивезенню та захороненню твердих побутових

відходів здійснювалась 42 підприємствами різної форми власності та 402

працюючих, з них 20 комунальних підприємств, 21 приватні та 1 з часткою

комунальною власності.

Основні показники поводження з відходами 1-4 класів небезпеки по

містах та районах області наведено у табл. 8.6 Додатка.

Схеми санітарної очистки населених пунктів розроблені та затверджені у

250 територіально-адміністративних одиницях області. Затверджені схеми у

всіх містах обласного значення, містах Білопілля, Буринь, Путивль, Середино-

Буда, Дружба, Білопільському, Буринському, Глухівському, Конотопському,

Кролевецькому, Середино-Будському, частково у Лебединському,

Липоводолинському, Роменському, Краснопільському, Недригайлівському,

Путивльському, Сумському, Тростянецькому і Шосткинському районах. Не

затверджені схеми санітарної очистки населених пунктів у Охтирському районі.

Державною екологічною інспекцією у Сумській області протягом року в

галузі поводження з відходами здійснено 70 перевірок, в т.ч. поводження з

промисловими відходами – 57, з побутовими – 8, з пестицидами і

агрохімікатами – 3, з хімічними речовинами - 2 (в тому числі перевірка

проведена в рамках кримінальних проваджень).

До адміністративної відповідальності притягнуто 116 осіб: 106 осіб в

сфері поводження з промисловими відходами на суму 32640 гривень, 4 особи в

сфері поводження з побутовими відходами на суму 1275 гривень, 6 осіб у сфері

78

поводження з пестицидами та агрохімікатами на загальну суму 578 гривень

(роздрібна торгівля стимуляторами росту).

В ході проведених перевірок суб’єктів господарювання виявлені основні

порушення:

відсутній паспорт МВВ (КП «Комунсервіс Білопілля», Прилуцьке УБР,

ДП НАК «Надра України «Чернігівнафтогазгеологія»);

порушення правил експлуатації полігонів ТПВ, а саме пошкоджена

огорожа, не проводиться пошарова ізоляція та пересипка відходів, відсутній

дезбар`єр, інструкція з експлуатації полігону, відсутні спостережливі

свердловини шлагбаум та інформаційний щит про полігон (КП «Комунсервіс

Білопілля», КП «Комбінат благоустрою» м.Лебедин);

не ведеться облік відходів за затвердженою наказом Мінприроди України

формою 1-ВТ “Облік відходів, пакувальних матеріалів та тари” (КП

«Комунсервіс Білопілля», Прикарпатське УБР, Качанівський ГПЗ, Охтирське

УБР, ТОВ «СК-Агро», Роменська ВК № 56, ТОВ «Таланпром», КП

"Сумижилкомсервіс", ПАТ "Роменський завод "Тракторозапчастина", Філія

ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України "Сумський комбінат

хлібопродуктів", ПАТ "Сумський завод продтоварів", ТОВ «Сумська

паляниця», Лебединська філія ДП «Укрветсанзавод», Філія ДП «Аромат»

Сумський молочний завод, ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»,

ДП НАК «Надра України «Чернігівнафтогазгеологія»)

недостовірний облік відходів (ТОВ «Сервісний центр регенерації масел»,

ТОВ "Тандем-СВ", Прикарпатське УБР, НГВУ "Охтирканафтогаз", ФОП

Романчик Д.Г., ТОВ "Переробка технічних відходів", ПАТ «Шосткинський

завод хімічних реактивів», ТОВ "Фармхім", ПАТ "Сумихімпром", ТОВ

«Сумська паляниця», ДП «Завод обважених ведучих та бурильних труб», АТ

«Сумський завод «Насосенергомаш», ДП «Конотопський авіаремонтний завод

«Авіакон», КП ВУВКГ м. Конотоп, АТ «Технологія», Сумське ЛВУМГ Філії

УМГ «Київтрансгаз» ПАТ «Укрістгаз», КП «Комбінат благоустрою»

м.Лебедин, ТОВ «БВК Компанія Федорченко»);

недостовірне складання статистичної звітності №1-відходи (Качанівський

ГПЗ, Прилуцьке УБР, НГВУ "Охтирканафтогаз", ПАТ "Сумський завод

продтоварів", ДП «Завод обважених ведучих та бурильних труб»);

відсутні журнали обліку відходів, що завозяться на полігон (КП

«Комунсервіс Білопілля», ПАТ "Роменський завод "Тракторозапчастина");

не розрахований показник загального утворення відходів за підсумками

роботи підприємства в попередньому році (КП «Комунсервіс Білопілля»,

Прикарпатське УБР, Качанівський ГПЗ, КП "Сумижилкомсервіс", Філія ДП

«Аромат» Сумський молочний завод, КП ВУВКГ м. Конотоп, ДП НАК «Надра

України «Чернігівнафтогазгеологія»);

не складені реєстрові карти об’єктів утворення відходів (КУ «Сумський

міський клінічний пологовий будинок», Філія ДП «Аромат» Сумський

молочний завод, КП ВУВКГ м.Конотоп, АТ «Технологія»)

не подана у встановленому порядку декларація про утворення відходів

(Філія ДП «Аромат» Сумський молочний завод, КП ВУВКГ м. Конотоп)

79

передача небезпечних відходів підприємству, що не має відповідної

ліцензії (КУ «Сумський міський клінічний пологовий будинок», ДП

«Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»)

відсутні договори на передачу відходів (КП «Комунсервіс Білопілля»,

Роменська ВК № 56, ДП НАК «Надра України «Чернігівнафтогазгеологія»);

відсутній договір на перевезення твердих побутових відходів з

визначеним у встановленому порядку перевізником (ДП «Завод обважених

ведучих та бурильних труб», ТОВ «Мотордеталь-Конотоп»)

відсутні паспорти місць тимчасового розміщення відходів (КП

«Комунсервіс Білопілля», Прикарпатське УБР, КП "Сумижилкомсервіс", ПАТ

"Роменський завод "Тракторозапчастина", ДП НАК «Надра України

«Чернігівнафтогазгеологія»);

відсутній дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами

(ТОВ «Сервісний центр регенерації масел», ТОВ "Гуала Кложерс Україна",

Прикарпатське УБР, ТОВ "Переробка технічних відходів", ПАТ

«Шосткинський завод хімічних реактивів», КП "Сумижилкомсервіс", ПАТ

"Роменський завод "Тракторозапчастина", ПАТ "Сумихімпром", ПАТ "Сумське

машинобудівне науково-виробниче об'єднання", Філія ПАТ "Державна

продовольчо-зернова корпорація України "Сумський комбінат хлібопродуктів",

ТОВ «Сумська паляниця», ДП «Завод обважених ведучих та бурильних труб»,

Лебединська філія ДП «Укрветсанзавод», АТ «Сумський завод

«Насосенергомаш», ТОВ «БВК Компанія Федорченко», ДП НАК «Надра

України «Чернігівнафтогазгеологія», «Сумський міський клінічний пологовий

будинок», АТ «Технологія», ПраТ «Монделіс Україна», КП «Комбінат

благоустрою» м.Лебедин, Сумське ЛВУМГ Філії УМГ «Київтрансгаз» ПАТ

«Укрістгаз», ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», ТОВ

«Мотордеталь Конотоп» );

розміщення відходів в неустановлених місцях (КП «Комунсервіс

Білопілля», ТОВ «Сервісний центр регенерації масел», ТОВ «СК-Агро», ПАТ

«Шосткинський завод хімічних реактивів», ТОВ "Інея", ТОВ "Фармхім", ПАТ

"Роменський завод "Тракторозапчастина", ПАТ "Сумихімпром", ПАТ "Сумське

машинобудівне науково-виробниче об'єднання", Філія ПАТ "Державна

продовольчо-зернова корпорація України "Сумський комбінат хлібопродуктів",

ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», ДП «Завод обважених

ведучих та бурильних труб», Філія ДП «Аромат» Сумський молочний завод,

КП ВУВКГ м.Конотоп, Сумське ЛВУМГ Філії УМГ «Київтрансгаз» ПАТ

«Укрістгаз», ТОВ «БВК Компанія Федорченко», ДП НАК «Надра України

«Чернігівнафтогазгеологія»);

порушення вимог щодо поводження з відходами (ТОВ «Сервісний

центр регенерації масел», НГВУ "Охтирканафтогаз", ПАТ "Сумське

машинобудівне науково-виробниче об'єднання", ПАТ "Сумихімпром", Філія

ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України "Сумський комбінат

хлібопродуктів", ПАТ "Сумський завод продтоварів");

порушення вимог щодо експлуатації полігонів промислових відходів

(ТОВ "Переробка технічних відходів", ПАТ "Сумихімпром");

80

не проводиться ревізія паспорту МВВ в установленому порядку (КП

"Сумижилкомсервіс", ПАТ "Сумихімпром", ПАТ "Сумський завод

продтоварів", ТОВ «БВК Компанія Федорченко»).

Особливу категорію небезпечних відходів становлять непридатні та

заборонені до використання пестициди та агрохімікати (далі - НЗП).

Незадовільні умови їх зберігання несуть загрозу для навколишнього

природного середовища та здоров’я населення внаслідок забруднення ґрунту,

міграції токсичних компонентів шляхом інфільтрації в підземні і поверхневі

води, особливо у весняний період, коли непридатні ядохімікати можуть

потрапити до водних об’єктів разом із талими водами.

У зв’язку із забрудненням навколишнього природного середовища, що

сталося 30 квітня 2015 року у м. Шостка та Шосткинському районі, головою

Сумської обласної адміністрації підписано розпорядження від 08.05.2015

№ 243-ОД «Про вжиття заходів щодо унеможливлення створення небезпечної

ситуації для життя і здоров’я населення у зв’язку зі зберіганням на території

Сумської області непридатних та заборонених до використання пестицидів та

агрохімікатів» та розпорядження від 16.06.2015 № 311-ОД «Про здійснення

заходів реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані з поводженням із

непридатними та забороненими до використання пестицидами і агрохімікатами

та тарою від них».

На виконання протоколу виїзного засідання тимчасової контрольної

комісії Сумської обласної ради з контролю за додержанням вимог екологічної

безпеки у місті Шостка та Шосткинському районі у зв’язку із забрудненням

навколишнього природного середовища невідомою хімічною речовиною від

08.07.2015 районними державними адміністраціями, міськими радами

проведено інвентаризацію місць накопичення заборонених і непридатних до

використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин.

У зв’язку з цим кількість НЗП збільшилась (табл. 8.7).

Таблиця 8.7

Динаміка наявності непридатних або заборонених до використання

пестицидів за 2013 -2015 роки Сумська область 2013 рік 2014 рік 2015 рік

Наявність пестицидів, т 563,0886 468,898 557,377

Рішенням Сумської обласної ради від 22.05.2015 (зі змінами) «Про

кошторис витрат та план природоохоронних заходів обласного фонду охорони

навколишнього природного середовища на 2015 рік» на проведення робіт з

екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення,

утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів та небезпечних

хімічних речовин, у тому числі непридатних до використання хімічних засобів

захисту рослин, у місті Шостка та Шосткинському районі у сумі 2800,0 тис.

гривень. Станом на 01.01.2016 Шосткинською районною державною

адміністрацією використано коштів з обласного фонду охорони навколишнього

природного середовища у сумі 212923,87 гривень на проведення робіт,

81

пов’язаних з ліквідацією наслідків забруднення території Шосткинського

району, завданих ТОВ «Сервісний центр регенерації масел» та ТОВ «Елга», а

саме: оплата за збір, завантаження в тару, інвентаризацію викидів суміші

небезпечних хімічних речовин та забрудненого грунту.

Рішенням Сумської обласної ради від 22.05.2015 (зі змінами) «Про

кошторис витрат та план природоохоронних заходів обласного фонду охорони

навколишнього природного середовища на 2015 рік» на проведення робіт з

екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення,

утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів та небезпечних

хімічних речовин, у тому числі непридатних до використання хімічних засобів

захисту рослин, у Липоводолинському та Путивльському районах у сумі 1834

тис. гривень. Роботи протягом року не проводились у зв’язку із невизначенням

переможця при проведенні конкурсних торгів.

При проведенні робіт з перезатарювання та знешкодження пестицидів

постійно виявляються відхилення фактичної кількості непридатних пестицидів

від облікових даних, оскільки районними інвентаризаційними комісіями не

проводилося зважування отрутохімікатів під час інвентаризації.

На безгосподарних складах НЗП трапляються випадки грубого

порушення вимог природоохоронного законодавства: викрадення пестицидів,

розрізання металевих ємностей, в яких зберігаються НЗП, на незахищену

землю. Для вирішення зазначеної проблеми необхідно на законодавчому рівні

прийняти порядок визначення власників НЗП при банкрутстві

сільгосппідприємств та передбачити адміністративну відповідальність за його

порушення. Також необхідно залучати кошти – додаткові джерела

фінансування у сфері поводження з НЗП. Необхідне створення консолідованих

фондів для проведення робіт зі знешкодження непридатних та заборонених

пестицидів.

Узагальнена інформація про наявність на території області непридатних

та заборонених до використання використання хімічних засобів захисту рослин

(ХЗЗР) та тари від них станом на 01.01.2016 наведена у табл. 8.8.

Таблиця 8.8

Узагальнена інформація про наявність на території Сумської області

непридатних та заборонених до використання ХЗЗР та тари від них

станом на 01.01.2016

№ з/п Місце розміщення (район, місто) Кількість складів накопичення ХЗЗР та тари

Кількість ХЗЗР та тари від них Кількість складів ХЗЗР

1 Білопільський 1,0 1

2 Буринський 0,400 1

3 Краснопільський 3,1 2

4 Лебединський 15,500 4

5 Л-Долинський 37,2 3

6 Недригайлівський 0,067 1

7 Охтирський 22,783 5

8 Путивльський 10,05 7

9 Роменський 74,5 13

10 Сумський 279,176 28

11 Шосткинський 51,909 2

12 м. Шостка 40,0 1

13 м. Суми 21,692 1

Всього по області 557,377 69

82

8.3. Транскордонне перевезення небезпечних відходів

За даними Державної екологічної інспекції у Сумській загальна кількість

вантажів, що пройшли екологічний контроль на автомобільних, залізничних

пунктах пропуску, а також на постах екологічного контролю в зоні діяльності

митниць призначення та відправлення становить 7612 партій, 1717159 тонни.

Крім того, було проведено радіологічний контроль 98281 партії, 9478973

тонни.

Загальна кількість транспортних засобів, які пройшли екологічний та

радіологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та на

внутрішніх постах екологічного контролю становить 396556 одиниць.

8.4 Державне регулювання в сфері поводження з відходами

В області постійно вживаються заходи щодо ведення обласних реєстрів

об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. Станом на 01.01.2016 до

обласного реєстру ОУВ внесено 250 підприємств області, до реєстру ООУВ –

10 підприємств. До реєстру місць видалення відходів внесено 246 МВВ.

Протягом звітного періоду розглянуто та затверджено 75 реєстрових карт

об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та 17 паспортів місць

видалення відходів.

Питання поводження з твердими побутовими відходами знаходиться на

постійному контролі керівництва області. На відеоселекторних нарадах

16.03.2015 та 17.06.2015 з головами районних державних адміністрацій та

міськими головами розглянуто питання «Про забезпечення на території області

збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів», надані

відповідні доручення з конкретними термінами виконання.

З метою виконання наданих доручень районними державними

адміністраціями, міськими головами вживаються заходи щодо:

ліквідації стихійних та несанкціонованих сміттєзвалищ;

створення полігонів побутових відходів, в яких вони відсутні або

недостатньої потужності;

укладання населенням, яке проживає у сільській місцевості, договорів на

вивезення побутових відходів з підприємствами, які надають вказані послуги;

створення пунктів прийому для окремого збирання небезпечних відходів

(люмінесцентні лампи, прибори, які містять ртуть, свинцеві батареї тощо).

На виконання розпорядження голови облдержадміністрації від

19.03.2015 № 141-ОД «Про проведення щорічної всеукраїнської акції «За чисте

довкілля» та дня благоустрою територій населених пунктів області» заходи

здійснювалися разом з громадськістю. Підтримано ініціативу обласної

організації Українського товариства охорони природи по проведенню акцій

"Сумська весна" та "Чиста Україна – чиста Земля".

З метою забезпечення належного збирання, перевезення, утилізації,

знешкодження, захоронення відходів і обмеження їх шкідливого впливу на

навколишнє природне середовище та здоров’я людини розпорядженням голови

Сумської обласної державної адміністрації від 19.11.2015 № 536-ОД «Про

83

доопрацювання проекту Комплексної програми поводження з відходами в

Сумській області на 2014-2020 роки» утворено відповідну робочу групу.

На організацію території бувшого звалища ТПВ у м. Глухів з

урахуванням погашення кредиторської заборгованості минулих років з

обласного фонду охорони навколишнього природного середовища витрачено

1144463,25 гривень.

Розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від

18.12.2015 № 594-ОД «Про поновлення договору оренди землі за межами

населених пунктів на території Пустовійтівської сільської ради Роменського

району Сумської області» поновлено договір оренди земельної ділянки від

20.12.2006, площею 1,86 га, (кадастровий номер 5924187900:02:003:0440),

наданої управлінню житлово-комунального господарства Роменської міської

ради (код ЄДРПОУ 03352981) під полігон для складування побутових відходів,

зареєстрованого у Роменському відділенні Сумської регіональної філії ДЗК

(запис у Державному реєстрі земель від 21.12.2006 № 04.06.623.00004), що

розташований за межами населених пунктів на території Пустовійтівської

сільської ради Роменського району Сумської області на строк 1 рік з метою

проведення рекультивації земельної ділянки відповідно до проекту.

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки

Екологічна безпека регіону є складовою частиною національної безпеки,

що гарантує сприятливі умови для життя і продуктивної діяльності людей,

державних інститутів, захисту життєво важливих інтересів людини, суспільства

і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз. Як частина регіональної безпеки

екологічна сприяє гарантуванню безпеки населення, природи та економіки

регіону в процесі їх життєдіяльності, захисту життєво важливих інтересів

розвитку регіону та його населення від різноманітних загроз.

Основне навантаження на довкілля у промисловому секторі пов’язане з

підприємствами хімічної, металургійної, гірничодобувної галузей та

енергетики.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та

природного характеру, зменшення збитків і втрат у разі їх виникнення,

ефективна ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій є одним з головних

пріоритетів діяльності органів влади. Ці питання особливо актуальні в умовах

наявності на території області значної кількості нафто-, газопроводів, великої

кількості хімічно небезпечних підприємств.

З метою удосконалення територіальної підсистеми єдиної державної

системи цивільного захисту та створення ефективних сил цивільного захисту

для зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій та досягнення

гарантованого рівня захисту населення і території області від їх наслідків

рішенням сесії Сумської обласної ради від 16.08.2013 затверджена Регіональна

цільова програма захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій

техногенного та природного характеру на 2014-2018 роки.

84

Сумською обласною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та

надзвичайних ситуацій у ході засідання комісії від 28.10.2015 затверджені

Перелік потенційно небезпечних об’єктів Сумської області на 2016 рік (278

од.), Перелік потенційно небезпечних об’єктів, що підлягають паспортизації (76

од.) та Перелік потенційно небезпечних об’єктів, що необхідно вилучити з

Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів (4 од.).

9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

Державною екологічною інспекцією у Сумській області планування

діяльності здійснюється з урахуванням значення прийнятного ризику суб’єктів

господарювання. Залежно від ступеню ризику – високого, середнього,

незначного – визначається періодичність проведення планових заходів

державного нагляду (контролю). Особливому контролю підлягають суб’єкти з

високим ступенем ризику. До суб’єктів з високим ступенем ризику їх

господарської діяльності для навколишнього середовища відносяться, зокрема,

ті об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку відповідно до

постанови Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. №808 «Про

затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену

екологічну небезпеку», або потенційно небезпечні об’єкти, в обігу яких

перебувають небезпечні речовини І і ІІ класу небезпеки, або такі, що

забезпечують перевезення небезпечних вантажів.

Так у 2015 році зі 130 перевірених Держекоінспекцією суб’єктів

господарювання відповідно до затверджених планів та позапланово 88 %

становлять суб’єкти з високим ступенем ризику.

Щорічно проводяться перевірки підприємств Сумської області, які

віднесені до «Переліку 100 об’єктів, які є найбільшими забруднювачами

навколишнього природного середовища на загальнодержавному рівні».

Протягом звітного періоду проведено перевірки 5 підприємств Сумської

області, які віднесені до найбільших забруднювачів області.

ПАТ «Сумихімпром»

За результатами перевірки до адміністративної відповідальності

притягнуто 8 осіб на суму 3315 гривень В ході проведеної перевірки виявлені

основні порушення: скид стічних вод з перевищенням встановлених нормативів

ГДС по випуску № 1 по наступним інгредієнтам: завислим речовинам, ХСК,

мінералізації, сульфатам, амонію, фосфатам, залізу, фторидам; викид

забруднюючих речовин в атмосферне повітря з перевищенням встановленого

нормативу ГДВ; не забезпечується захист земель від заростання бур’янами,

чагарниками і дрібнолісся на територіях старих теплиць та артезіанському

водозаборі; крапельне забруднення земель хімічними речовинами та

нафтопродуктами; відсутня ліцензія на здійснення операцій у сфері поводження

з небезпечними відходами; відсутній договір обов’язкового страхування

відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення)

небезпечних відходів - відповідальна особа для притягнення до

адміністративної відповідальності під час перевірки не надана; уточнення

даних паспорту МВВ №7 від 09.02.2000 згідно діючого законодавства не

85

погоджено; розміщення промислових відходів в неустановлених місцях;

відсутній первинний облік шламу від очищення обладнання, що містить

залізний купорос; порушення вимог екологічної безпеки при експлуатації

полігону промислових відходів; відсутні паспорти місць зберігання відходів IV

класу небезпеки. Надано припис для усунення порушень

ПАТ «СНВО»

За результатами перевірки до адміністративної відповідальності

притягнуто 21 особу на суму 3060 гривень В ході проведеної перевірки

виявлені основні порушення: не у всіх цехах забезпечено ведення журналу 1-

ВТ; розміщення відходів у невстановленому місці; відсутні ліцензія на

здійснення операцій у сфері поводження з відходами для зберігання

гальваношламу; не ведуться журнали обліку часу роботи ГОУ; не

герметизовані місця відбору проб повітря; не забезпечується нормативна

очистка поверхневих зливових та талих стічних вод; збільшена концентрація

хлоридів та фторидів у спостережливих свердловинах шламонакопичувача

КППВ, перевищення ліміту по зливовим водам; порушення правил експлуатації

ГОУ; не проведений контроль нормативів ГДВ. Надано припис для усунення

порушень.

НГВУ "Охтирканафтогаз" ПАТ «Укрнафта»

За результатами перевірки до адміністративної відповідальності

притягнуто 18 осіб на суму 6205 гривень В ході проведеної перевірки виявлені

основні порушення: порушення правил експлуатації водогосподарських споруд;

крапельне забруднення ґрунтів; забруднення землі нафтопродуктами;

підтікання пластової води; розміщення відходів в невстановленому місці;

недостовірне складання статистичної звітності № 1 відходи; здійснення робіт з

утилізації шламонакопичувача з відхиленням від проекту утилізації, дозвіл на

здійснення операцій у сфері поводження з відходами відсутній; облік відходів

за типовою за формою 1-ВТ ведеться в неповному обсязі.

Качанівський ГПЗ ПАТ «Укрнафта»

За результатами перевірки до адміністративної відповідальності

притягнуто 2 особи на суму 408 гривень В ході проведеної перевірки виявлені

основні порушення: порушення правил експлуатації установок очистки газу;

надання неправдивої інформації; а також, не ведеться первинний облік відходів

за формою 1-ВТ «Облік відходів пакувальних матеріалів і тари»; не

розрахований показник загального утворення відходів за підсумками діяльності

у 2014 році; дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами

відсутній; недостовірне складання статистичної звітності № 1 відходи,

відповідальні особи для притягнення до адміністративної відповідальності під

час перевірки не надані.

Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів – філія

«Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз»

За результатами перевірки до адміністративної відповідальності

притягнуто 4 особи на суму 850 гривень В ході проведеної перевірки виявлені

основні порушення: крапельне забруднення землі нафтопродуктами;

розміщення відпрацьованих мастил не в установленому місці; дозвіл на

86

здійснення операцій у сфері поводження з відходами відсутній; не ведеться

облік твердих побутових відходів за формою 1-ВТ «Облік відходів пакувальних

матеріалів і тари»; невідповідність кількісних показників переданих відходів,

які зазначені в обліковій та звітній документації.

9.3. Радіаційна безпека

За інформацією Східної державної інспекції з ядерної та радіаційної

безпеки на території області станом на 01.01.2016 знаходяться 7 підприємств,

які використовують 168 джерел іонізуючого випромінювання у закритому та

відкритому вигляді і підлягають ліцензуванню.

Суб’єктами Сумської обласної системи моніторингу довкілля

здійснюються спостереження за радіологічним станом довкілля з метою

запобігання радіоактивного забруднення.

Сумським обласним центром з гідрометеорології продовжувались

щоденні стаціонарні спостереження на 6 метеостанціях області - Дружба,

Конотоп, Глухів, Ромни, Лебедин, АМСЦ Суми - за потужністю експозиційної

дози гамма-випромінювання, а також за щільністю радіаційних випадінь, що

характеризує рівень радіаційного забруднення атмосферного повітря на

місцевості, на метеостанції Глухів і авіаметстанції Суми. Результати

спостережень наведені у табл. 9.1.

Таблиця 9.1

Радіоактивне забруднення атмосферного повітря за 2014-2015 рр.

№

з/

п

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою

регіону

Радіаційний фон на терито-

рії,

мкР/год

2014 2015

1 Суми 12 12

2 Глухів 12 12

3 Конотоп 12 12

4 Лебедин 11 11

5 Ромни 12 12

6 Дружба 10 10

Середнє по Сумській області 11,5 11,5

Наведені рівні радіоактивного забруднення атмосферного повітря не

перевищують допустимих значень.

Дослідженнями проведеними Сумською філією ДУ

«Держгрунтохорона»» 1991 – 1992 рр. у Сумській області територіально було

визначено забруднення Cs137

на площі 11,8 тис. га і Sr90

на площі 20,9 тис. га.

Площа забруднення сільськогосподарських угідь в Шосткинському районі

Cs137

у 1991 р. становила 5274 га, в Ямпільському – 6235 га. В 2015 році

контроль за радіоційною ситуацією в області проводився на 29 контрольних

ділянках, які закладені в усіх районах області. Радіаційна обстановка в області

залишається стабільною. Випадки забруднення грунту відстежуються на 5

контрольних майданчиках Ямпільського та Шостинського районів, де за

даними уточнюючого обстеження у 2006-2013 років площа забруднених земель

зменшилась з 11,8 тис. га до 7,1 тис. га. Радіологічний стан поліпшився завдяки

87

природним реабілітаційним процесам (радіоактивний розпад, фіксація і

перерозподіл радіонуклідів в ґрунті).

Радіаційний фон по області становив 11-17 мкР/год.

Результати спостережень щодо забруднення радіонуклідами ґрунту

контрольних ділянок районів Сумської області у 2015 році за матеріалами

досліджень Сумської філії ДУ «Держгрунтохорона» наведені у табл. 9.2

Додатка.

10. ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ

10.1. Структура та обсяги промислового виробництва

Промисловість є основою економіки регіону. За даними Головного

управління статистики у Сумській області у 2015 році на території області

здійснювали діяльність 5842 підприємства, з яких великі підприємства – 6 (0,1

% до загального показника), середні підприємства – 357 (6,1 % до загального

показника), малі підприємства – 5479 (93,8 % до загального показника).

Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємств регіону у 2015

році склав 60186500,1 тис. гривень, з яких великі підприємства – 14297,69,9

тис. гривень (23,7 % до загального показника), середні підприємства –

31646757,2 тис. гривень (52,6 % до загального показника), малі підприємства –

14242673,0 тис. гривень (23,7 % до загального показника).

Структура реалізованої промислової продукції за основними видами

діяльності за 2015 рік наведена на рис. 10.1.

Металургійне

виробництво; 9,60%

Виготовлення виробів з

деревини, поліграфічна

діяльність; 2,60%

Постачання

електроенергії, газу, пари

15,60%

Виробництво хімічних

речовин і хімічної

продукції; 14,70%

Інші галузі промисловості

11,6 %

Виробництво харчових

продуктів та напоїв;

22,90%

Машинобудування;

22,50%

Добувна промисловість і

розроблення кар'єрів;

0,50%

Рис. 10.1. Структура реалізованої промислової продукції за основними

видами економічної діяльності у 2015 році, %

88

10.2. Вплив на довкілля

10.2.1. Гірничодобувна промисловість

Гірничодобувна промисловість і вироблювана нею продукція чинять

негативний вплив на природно-ресурсну базу, що виявляється в повному циклі,

який включає:

розвідувальні роботи і видобування сировинних матеріалів;

переробку сировинних матеріалів в готові вироби;

споживання енергії;

утворення відходів;

використовування виробів споживачем;

видалення відходів.

Цей вплив негативний, оскільки отримання чи переробка продукції

призводять до забруднення або виснаження і деградації ресурсів, або одночасно

за всіма чинниками.

Гірничотехнічна діяльність призводить до утворення техногенного

ландшафту. Гірничодобувні підприємства отруюють навколишню атмосферу

шкідливими викидами, забруднюють водне середовище, негативно впливають

на земну поверхню. Геологічні наслідки від видобутку нафти супроводжуються

винесенням на поверхню Землі значних кількостей різноманітних елементів та

їх з’єднань, викликають зміну рівнів і гідравлічного тиску підземних вод.

Пошукові геологорозвідувальні роботи також певною мірою впливають як на

екологічну обстановку району пошуку, так і на гідрологічний режим підземних

вод цього району.

При видобуванні нафти і газу повністю уникнути негативного впливу

на геологічне середовище практично неможливо. Проте здійснення

природоохоронних заходів може суттєво зменшити техногенне навантаження на

довкілля. Видобування корисних копалин, за винятком корисних копалин місцевого

значення, які видобуваються землевласниками і землекористувачами в межах

наданих їм земельних ділянок для господарських і побутових потреб, входить

до Переліку видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку,

який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013

р. № 808. Відповідно Закону України «Про екологічну експертизу» здійснення

державної екологічної експертизи є обов’язковим для видів діяльності та

об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку; реалізація проектів і

програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної

експертизи забороняється.

10.2.2. Металургійна промисловість

Масштаби і характер забруднення природного довкілля підприємствами

металургійного комплексу пов'язані з рівнем вживаних технологій, їх

екологічністю, якістю і кількістю використовуваної сировини, об'ємом і

складом викидів, скидань і твердих відходів, географічним положенням

підприємств, характером розсіювання забруднень і впливом на ландшафти,

екосистеми і їх компоненти.

89

Металургійний сектор промисловості в області представлений в

основному ливарним виробництвом на підприємствах машинобудівної галузі:

ПАТ «СНВО» (м. Суми), ПАТ «Центролит» (м. Суми), ПАТ «Сумський завод

«Насосенергомаш», ПАТ «Мотордеталь-Конотоп», ТОВ «АрмаПром» (м.

Кролевець), ПАТ «Білопільський машинобудівний завод» та ін. Відходами

вказаного виробництва є стрижні та форми ливарні, відпрацьовані формувальні

суміші, що містять сполуки металів та зв’язуючи компоненти.

На території ПАТ «СНВО» накопичено гальванічного шламу 1378,60 т.

Згідно договору заключного з ТОВ НВП «Новінтех» передано на утилізацію

гальванічного шламу у кількості 107,66 т.

За 2015 р. підприємствами металургійної промисловості із підземних

водних об’єктів забрано 0,007 млн. м3, у тому числі на виробничі потреби –

0,004 млн. м3. Скид зворотних вод у водні об’єкти підприємства металургійної

промисловості не здійснюють. Загалом галузь має значні резерви скорочення

водоспоживання.

10.2.3. Хімічна та нафтохімічна промисловість

Майже 95 % накопичених відходів належить ПАТ «Сумихімпром», з них:

залізного купоросу - 2064,106 тис. т, фосфогіпсу (відходи 4 класу небезпеки) –

15654,109 тис. т, шламу промислових стоків – 14459,918 тис. т.

Фосфогіпс та залізний купорос видаляються на спеціально облаштованих

полігонах, і лише незначна їх частина потрапляє на переробку. Залізний

купорос використовується для виробництва залізоокисних пігментів,

активізатору цементу, але повністю питання його утилізації не вирішене.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємств хімічної

промисловості у 2015 р. склали 2204,215 т, або 12,6 % від всіх викидів

забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. Найбільший забруднювач -

ПАТ «Сумихімпром» – 2050,7 т.

Загалом по хімічній промисловості у 2015 р. у поверхневі водні об’єкти

скинуто 2,393 млн. м3 зворотних вод, що менше попереднього року на 0,222

млн. м3. Найбільшим забруднювачем даної галузі в області залишається

ПАТ «Сумихімпром». У 2015 р. підприємством скинуто у водні об’єкти області

2,393 млн. м3, у тому числі: недостатньо очищених – 1,771 млн. м

3, що

становить 74,0 % від загального скиду по цьому підприємству.

10.2.4 Харчова промисловість

У Сумській області налічується понад 110 підприємств, які здійснюють виробничу діяльність в галузі харчової та переробної промисловості.

Поміж потужних виробників товарів продовольчої групи переробкою молока та виробництвом молочної продукції займаються 7 підприємств, виробництвом м'яса та м'ясних продуктів - 7, хліба та хлібобулочних виробів -

19, виробництвом борошна - 5, виробництвом круп - 4, консервуванням риби та овочевої продукції - 2, виробництвом шоколаду та цукристих кондитерських виробів - 3, продовольчих товарів - 1, мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв - 1, виробництвом дистильованих алкогольних напоїв -

90

1, пива - 1, етилового спирту та технічних рідин - 5, цукроварінням - 1,

,прийманням та зберіганням зерна - 30. У галузі виробництва харчових продуктів та напоїв зайнято 6,6 тис.

працюючих, що складає 11 % від загальної кількості працюючих у промисловості.

Підприємствами харчової промисловості Сумської області від загальнодержавного обсягу виробляється:

сирів жирних 16,3%;

масла вершкового 3,3%; м'яса великої рогатої худоби свіжого чи охолодженого 8,7%; хлібобулочних виробів 3,4%;

кондитерських виробів 4,0%. За 2015 рік підприємства області з виробництва харчових продуктів та

напоїв реалізували продукції на 6,16 млрд. гривень, що на 16,9% більше до відповідного періоду 2014 року. Індекс виробництва харчових продуктів, напоїв становить 76,9%, який до відповідного періоду 2014 року зменшився на 18,1 відсоткових пунктів.

За 2015 рік індекс виробництва становить: м'яса та м'ясних продуктів 82,2%; молочних продуктів 74,2%;

продуктів борошномельно-круп'яної промисловості 81,1%;

хліба, хлібобулочних і борошняних виробів 80,5%; напоїв 138,2%;

інших харчових продуктів 73,0%. Головним завданням підприємств харчової та переробної промисловості

області залишається впровадження систем аналізу якості та безпечності продукції, сертифікованих за міжнародними стандартами. На сучасному етапі функціонування сучасних переробних підприємств, безпека та якість продукції є найважливішим складовим підвищення їх конкурентоспроможності.

На сьогодні система аналізу небезпечних чинників і критичних точок контролю (НАССР) впроваджена на 36 підприємствах харчової промисловості. Інші підприємства працюють над її впровадженням.

Для покращення якості продукції, зменшення її собівартості та енергоємності виробництва в харчову промисловість протягом 2015 року залучено 18,7 млн. гривень, на будівництво (реконструкцію) елеваторних потужностей залучено 193,1 млн. гривень.

Протягом року підприємствами м'ясо-молочної промисловості забрано із

підземних джерел 0,514 млн. м3, в тому числі: на господарсько-побутові – 0,111

млн. м3. Для економії свіжої води працюють оборотні та повторно-послідовні

системи споживання води. Підприємства даної галузі є одними з основних

забруднювачів водних об’єктів на території Сумської області. Два підприємства

м'ясо-молочної промисловості – ПАТ «Буринський молокозавод» та

«Охтирський сиркомбінат» ПП «Рось» - здійснюють скид недостатньо

очищених стічних вод у поверхневі водні об’єкти, а саме: у 2015 р. скинуто

91

0,119 млн. м3. Більша частина підприємств м'ясо-молочної промисловості

здійснює скид стічних вод у міські каналізаційні мережі та у вигрібні ями. На

даний час на підприємствах даної галузі існуючі очисні споруди, у тому числі

попередньої очистки перед скидом стічних вод до мереж каналізації міст та

селищ, працюють неефективно з перевищення нормативних показників, або

споруди попередньої очистки відсутні взагалі.

10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва

Основним завданням розвитку промисловості області у 2015 році було

визначено забезпечення стабілізації розвитку галузі через диверсифікацію

ринків збуту. За підсумками 2015 року зменшили обсяги виробництва провідні

галузі промисловості: виробництво харчових продуктів, напоїв – на 23,1 %,

добувна промисловість і розроблення кар’єрів – на 14,1 %, машинобудування –

на 4,1 %.

Природоохоронні заходи, спрямовані на зменшення обсягів викидів

забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел,

щорічно впроваджуються підприємствами області за власні кошти у

відповідності до власних планів природоохоронної діяльності.

Діяльність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого

самоврядування за напрямом полягає у сприянні суб’єктам господарювання у

виконанні вимог природоохоронного законодавства, реалізації діяльності щодо

зниження навантаження на довкілля, а також виконання контролюючих

функцій. Проведені основні заходи, спрямовані на запобігання забрудненню

атмосферного повітря, див у розділі 2.7 Доповіді.

Підприємствами області протягом 2015 року проводились капітальні та

поточні ремонти, заміна обладнання та технічне обслуговування систем

водовідведення, каналізаційних мереж та споруд для очищення стічних вод.

Детально про проведені заходи щодо зменшення забруднення водних об’єктів

див. у розділі 4.6 Доповіді.

11. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ

11.1. Тенденції розвитку сільського господарства

Сумська область демонструє стабільну планову роботу аграрного

сектору, впевнено утримує лідируючі позиції в державі за

сільськогосподарськими показниками. Упроваджуються новітні технології та

модернізуються підприємства харчової переробки, будуються сучасні

тваринницькі комплекси та елеватори, відновлюється соціальна сфера села,

налагоджено конструктивний діалог з інвесторами.

У всіх категоріях господарств області за 2015 рік вироблено валової продукції сільського господарства на суму 9876,4 млн. гривень (у постійних цінах 2010 року), що становить 95,7 % до попереднього року, в тому числі продукції галузі рослинництва - 7 793,1 млн. гривень, або 94,7 %, продукції галузі тваринництва - 2 083,3 млн. гривень (99,3 %) За темпом виробництва валової продукції сільського господарства область посідає 11 місце, а за

92

обсягами виробництва валової продукції сільського господарства на 1 особу населення - 8 місце серед регіонів України.

Упродовж 2015 року значний ріст надходжень до бюджету здійснено платниками податків сільськогосподарського виробництва, якими сплачено до бюджетів усіх рівнів 598,5 млн. гривень, що на 246,6 млн. гривень, або на 70,1 % більше, ніж у 2014 році: до державного бюджету сплачено 121 2 млн. гривень, що на 99,7 млн. гривень, або у 5,6 разів більше до 2014 року; до місцевих бюджетів сплачено 477,3 млн. гривень, що на 146,9 млн. гривень, або на 44,5 % більше до 2014 року.

У галузі рослинництва в 2015 році валове виробництво зернових та

зернобобових культур становило більше, ніж 3,7 мільйона тонн, це п’яте місце

серед областей України.

По урожайності зернових та зернобобових культур, яка становить 56 центнерів з гектара, Сумщина посіла третє місце.

Зерна озимої пшениці в минулому році зібрано 1,1 млн. тонн, що на 224,3 тис. тонн перевищує показник 2014 року. Це найкращий показник виробництва озимої пшениці за роки незалежності України.

Сумщина в 2015 році серед регіонів України найбільше посіяла та зібрала гречки, валовий збір якої становить 23,8 тис. тонн при урожайності 13,4 центнерів з гектара.

За урожайністю кукурудзи на зерно (76,6 центнерів з гектара) область

посіла у 2015 році перше місце серед інших областей України (по Україні - 57,1 центнерів з гектара).

У галузі тваринництва склалася позитивна тенденція по нарощуванню обсягів виробництва м'яса, молока, яєць.

Так, за 2015 рік вироблено в усіх категоріях господарств м'яса – 66,5 тис. тонн, молока - 417,6 тис. тонн, яєць - 415,5 млн. штук.

За чисельністю поголів'я великої рогатої худоби та виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах серед регіонів України область посідає 7 місце, за чисельністю корів - 4 місце.

В області впродовж останніх років спостерігається стійка позитивна динаміка збільшення потоку інвестицій в аграрний сектор Сумщини.

На виконання заходів Програми розвитку агропромислового комплексу та сільських територій Сумської області на період до 2015 року Департаментом агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації спільно з районними державними адміністраціями, суб'єктами господарювання була сформована виробничо-інвестиційна карта розвитку агропромислового комплексу Сумської області на 2015 рік.

Згідно з оперативними даними станом на 01.01.2016 реалізовано 73 інвестиційних проекти, сума залучених інвестиційних коштів в агропромисловий комплекс становить 897 млн. гривень, у тому числі в галузь рослинництва - 22,3 млн. гривень, тваринництва - 102 млн. гривень, розвиток інфраструктури аграрного ринку - 193,1 млн. гривень, харчову та переробну

промисловість - 18,7 млн. гривень. На придбання сільськогосподарської

93

техніки та модернізацію машино-тракторного парку залучено 560,8 млн.

гривень інвестиційних коштів. З метою забезпечення населення регіону харчовими продуктами, цінової

стабілізації на споживчому ринку та запобігання виникненню дефіциту соціально значущих продовольчих товарів на ринках міст, селищ міського типу та селищ області постійно проводяться ярмарки та торгові дні з продажу сільськогосподарської продукції за участю сільськогосподарських, фермерських, приватних підприємств, домогосподарств, підприємств харчової і переробної промисловості Сумської області та підприємств обласної спілки споживчих товариств.

11.2 Вплив на довкілля

Дослідження, спрямовані на оцінку впливу сільського господарства на

біорізноманіття Сумської області, постійно ведуться Сумським національним

аграрним університетом.

На кафедрі екології та ботаніки Сумського національного аграрного

університету проводяться зокрема, дослідження впливу тваринництва на стан

лучної рослинності. Загальна площа лук у світі перевищує 200 млн. га.

В Україні цей показник дорівнює 6,6 млн. га (Петриченко, 2011), що складає

3,3 % від світової площі лук. Луки відіграють велику роль у збереженні видової

різноманітності й підтримці екологічного режиму навколишніх територій. Вони

зазнають істотних антропогенних впливів, основними формами яких є

випасання й сінокосіння. Загальна продуктивність заплавних лук р. Псел у

середині ХХ століття складала 22,1 ц/га (Литвиненко, 1959). У даний час вона

знижена через переексплуатацію і часто не перевищує 10-14 ц/га.

Кандидатом біологічних наук, доцентом кафедри К.С. Кирильчук

здійснюється вивчення структури та закономірностей функціонування

популяцій бобових трав'янистих рослин на заплавних луках річки Псел, з

метою встановлення порогів їх стійкості та діагностики можливого існування за

різних режимів користування. Рослини родини Fabaceae є найважливішим

компонентом лучних травостоїв, що збагачують ґрунт азотом і підвищують

кормові якості сіна (за вмістом білка). Популяційний підхід до оцінки стійкості

лук і запасів фітомаси оцінювався як перспективний низкою відомих фахівців

(Малиновський, 1986, Малиновський, Царик, 1993, Миркин, 1984, Жукова,

Ермакова, 1986, Жиляев, 2005, Злобин, 2009). Вирішення цієї наукової

проблеми необхідне для організації раціонального користування луками й

реалізації моделей стійкого розвитку України.

Проведений К.С. Кирильчук аналіз зазначеної проблеми, показав, що

популяційні дослідження бобових на Північному Сході України Лісостепової

зони України не проводилися. В роботі реалізований комплексний підхід, на

основі якого проведений аналіз стану популяцій бобових кормових трав

(зокрема, Trifolium pratense L., Trifolium repens L., Medicago falcata L. aggr.,

Medicago lupulina L., Lotus corniculatus L., Vicia cracca L.) на заплавних луках в

умовах пасовищного та сінокісного користування. Він дозволив встановити

закономірності росту, продукційного процесу й репродукції бобових трав, а

94

також онтогенетичну і віталітетну структури та їхню стійкість до

антропогенних навантажень. Деградаційні процеси, що відбуваються з лучною

рослинністю під впливом випасання та сінокосіння розглядають як, відповідно,

пасквальну та фенісиціальну дигресії. Результатом цього процесу є зникнення

із лучного угруповання корінних видів і заміна їх на мало цінні у кормовому

відношенні, у тому числі синантропні.

Залежно від рівня навантажень на пасквальному градієнті виділено п'ять

ступенів дигресії: ПД0 (ділянки без випасання), ПД1 – початкова стадія

випасання, ПД2 – стадія помірного випасання, ПД3 – стадія сильного

випасання (на ступенях ПД1 – ПД3 – відповідно збільшується кількість

поголів’я великої рогатої худоби від 2 – 3 до 10 – 12 голів на га) і ПД4 –

надмірне випасання (збій), а на фенісиціальному – чотири ступені: ФД0

(ділянки без сінокосінь), ФД1 – одне сінокосіння за сезон, ФД2 – два

сінокосіння за сезон і ФД3 – безсистемні багаторазові сінокосіння. Ділянки, що

відповідали ступеням градієнтів ПД0 і ФД0, розглядались як контрольні (KД).

Власні гербарні збори та матеріали І.М.Литвиненка (1957, 1958),

К.К.Карпенко, В.А.Ковтун та ін. (1997), І.В.Гончаренка (2001) та деяких ін.

засвідчили, що Сумський геоботанічний округ флористично досить багатий: на

площі 8,6 тис. км2 виявлено 1160 видів рослин. Серед них 59 видів родини

Fabaceae. Безпосередньо до списку рослин для заплави р. Псел у межах

Сумської адміністративної області нами включено 367 видів трав'янистих

судинних рослин, які охоплюють основне ядро флори. Найбільшу

представленість у флорі району дослідження мають родини Asteraceae (13,6 %),

Poaceae (13,1 %), Cyperaceae (7,9 %). Частка видів із родини Fabaceae складає

7,4 %.

Встановлено, що пасовищне й сінокісне користування заплавними луками

в Лісостеповій зоні України призводить до погіршення умов для продукційного

процесу групи досліджуваних бобових рослин: всі їхні розмірні параметри

знижуються, а особини стають дрібнішими. Випасання є жорсткішим

фактором, ніж сінокосіння, воно найсильніше пригнічує ріст й порушує

формоутворення бобових трав. За пасквальним і фенісиціальним градієнтами,

особливо на початкових їх ступенях, відбувається підвищення чисельності

особин бобових трав у розрахунку на одиницю поверхні, яке компенсує

здрібніння рослин і веде до того, що розмір надземної маси та вміст сирого

протеїну в розрахунку на одиницю площі на окремих ступенях градієнта

зростає. До кінцевих ступенів градієнтів запас надземної фітомаси й сирого

протеїну істотно зменшується.

Облік укісної продуктивності лучного травостою показав, що зростаючі

пасовищні та сінокісні навантаження викликають не тільки загальне зниження

продуктивності лучного фітоценозу, але й змінюють вертикальну структуру

травостою. Випасання, порівняно з сінокосами, є найбільш потужним

модифікатором, що викликає не тільки зниження продуктивності луки та

зменшення висоти травостою за вертикаллю, але й чітко виражений зсув

основної фітомаси в найнижчий шар (0-5 см). Це значно знижує господарську

продуктивність лук при ненормованих пасовищних навантаженнях, оскільки

95

зменшує доступність зеленої маси і для тварин, що пасуться, і для заготівлі

сіна.

На підставі отриманих зведених результатів досліджувані види

розміщуються за ступенем стійкості їхніх популяцій до пасовищних

навантажень (від менш до більш стійких) у наступній послідовності: V. cracca,

T. pratense, M. falcata, L corniculatus, M. lupulina і T. repens. V. cracca випадає із

травостою вже на ступенях градієнту ПД3 та ПД4, що свідчить про його низьку

стійкість до випасання.

Комплексна реакція на сінокосіння не зовсім однозначна. У цілому,

яскраво виражену тенденцію до пригнічення як результат інтенсивних

сінокісних навантажень мають види: V. cracca, L. corniculatus, T. pratense, M.

lupulina. M. falcata ж виявляє за узагальненою оцінкою стійкості щодо

сінокісних навантажень позитивну реакцію. T. repens – індиферентний до

такого роду навантажень.

Таким чином, діапазони відносної стійкості лучних бобових трав до

випасання й сінокосінь складають ПД1 – ПД2 і ФД1 – ФД3.

Отже, результати досліджень К.С. Кирильчук свідчать, що науково

обґрунтований підхід до організації користування лучними угіддями є

перспективним шляхом успішного користування луками із збереженням

лучного біорізноманіття, у тому числі з високою часткою бобового компоненту.

На початку ХХI століття концепцію інтенсифікації й хімізації в

сільському господарстві замінила концепція стійкого розвитку на основі

екологізації всіх видів виробництва і сільського господарства в першу чергу

(Писаренко, Матюх, 1989, Патика, 2002, Трегубчик, Прадун, 2004, Соломаха та

ін., 2005). Вона, зокрема, вимагає розробки нових технологій контролю

cегетальної рослинності, заснованих на глибоких знаннях біології та екології

бур'янів (Куховар, 2004, Ситник, Багнюк, 2006). Міжнародне товариство по

вивченню бур’янів (IWSS) також проводить дослідження в цьому напрямку.

Стійкість, мінливість, закономірності формування популяцій бур’янів при

різних технологіях вирощування культур на теперішній час залишаються мало

вивченими, хоча актуальність їх очевидна (Holzner, 1982, Лібман та ін., 2007).

Виходячи із прояву вищезазначених тенденцій у розвиткові сільського

господарства загалом та у науковій роботі, зокрема, на кафедрі екології та

ботаніки Сумського національного аграрного університету було активізовані

дослідження, спрямовані на вивчення структури і динаміки популяцій

сегетальних рослин на північному сході України. На теперішній час за

результатами цієї роботи к.б.н., доцентом О.М. Тихоновою виявлено

біорізноманітність сегетальної флори району дослідження. Вперше

охарактеризовані особливості росту і формоутворення деяких видів бур'янів

(Sonchus arvensis, Cirsium arvense, Chenopodium album, Fallopia convolvulus,

Setaria viridis, Stachys annua) на агроценотичному градієнті різних видів

зернових культур. Встановлено морфологічні ознаки, які дозволяють

діагностувати віталітетний стан популяцій цих видів. На основі методів

популяційної біології виявлено трансформації вікової і віталітетної структури

популяцій, надана характеристика репродуктивного процесу досліджуваних

96

видів в посівах різних культур. За допомогою канонічного аналізу показані

алометричні співвідношення між вегетативною і генеративною сферами особин

бур’янів у різних агрофітоценотичних умовах. На основі комплексного підходу

зроблено інтегральну оцінку впливу окремої культури на кожний з досліджених

видів бур’янів. Розроблено рекомендації щодо оптимізації контролю

сегетальної рослинності екологічно-безпечними методами.

11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані

землі та під багаторічні насадження

У житті рослин важливу роль відіграє живлення. Нові технології

вирощування рослин базуються на використанні нових видів добрив.

Оптимальне живлення рослинних організмів у сполученні з раціональним

підвищенням ефективності застосування добрив і зменшенням забруднення

навколишнього середовища продуктами хімізації дозволить підвищити врожай

і поліпшити якість сільськогосподарської продукції.

Використання мінеральних добрив — основний засіб підвищення

врожайності сільськогосподарських культур. За рахунок азоту, фосфору, калію

та інших дефіцитних у землеробстві елементів, які містяться у відповідних

типах мінеральних добрив, культурні рослини краще використовують енергію

Сонця і ґрунтово-кліматичні фактори, що дає змогу одержувати додаткові

врожаї. Нестачу цих елементів неможливо замінити ніякими іншими

агротехнічними заходами.

Згідно даних Головного управління статистики в Сумській області у

звітному 2015 р. під посіви основних сільськогосподарських культур було

внесено 996,9 тис. ц мінеральних добрив, що в середньому склало 109 кг на 1

га посівної площі. Частка удобреної площі мінеральними добривами становить

90,3 % від посівної. Найбільше в області внесено мінеральних добрив у

перерахунку на 100 % поживних речовин на 1 га посівної площі у таких

районах як Кролевецький - 146 кг/га та Глухівський – 144 кг/га, а найменше - у

Липоводолинському - лише 76 кг/га (табл. 11.1 Додатка).

Органічні добрива — це різні за складом і властивостями речовини

рослинного і тваринного походження, які вносять у ґрунти для підвищення

родючості його і вирощування більших і стійких урожаїв. Однією з важливих

особливостей більшості органічних добрив є те, що вони істотно поліпшують

властивості ґрунту: структуру, реакцію та ін. Основними органічними

добривами є: гній, гноївка, пташиний послід, торф, компости, зелене добриво.

У 2015 р. органічних добрив в господарствах Сумської області було

внесено в обсязі 420,78 тис. т, що в середньому припадає по 0,5 т на 1 га

посівної площі. Удобрена органічними добривами площа становить 13,957 тис.

га, що складає лише 1,5 % від удобреної площі області. Найбільше органічних

добрив на 1 га посівної площі внесено у Сумському районі – 1,5 т (див. табл.

11.1. Додатку).

Обсяги унесення сільськогосподарськими підприємствами (крім малих)

мінеральних та органічних добрив під посіви сільськогосподарських культур у

2015 році наведено у табл. 11.2 та 11.3 Додатка.

97

11.2.2 Використання пестицидів

Серйозну потенціальну небезпеку навколишньому середовищу, передусім

землям, культурним рослинам, а через них і людям, завдає інтенсивна хімізація

землеробства. Десятки тонн мінеральних добрив і хімічних меліорантів, сотні

тисяч тонн гербіцидів, інсектицидів, дефоліантів, регуляторів росту рослин та

інших хімічних засобів, які щороку вносять на поля, навіть за умови відносної

нешкідливості окремих препаратів, разом негативно впливають на навколишнє

середовище.

У Сумській області в 2015 році захист посівів сільськогосподарських

культур від шкідників, хвороб та бур'янів проведено на площі

2012 тис. гектарів, у тому числі від бур'янів оброблено 1 114 тис. гектарів, від

шкідників - 343,2 тис. гектарів, оздоровлено від хвороб 353,5 тис. гектарів.

Біологічний метод захисту рослин застосований на площі 130,6 тис.

гектарів.

Протруєно насіння всього 65,2 тис. тонн, з них насіння ярих культур -20,1

тис. тонн, озимих - 45,1 тис. тонн.

Для проведення таких захисних заходів сільськогосподарськими

товаровиробниками використано 2 119,1 тонн засобів захисту рослин, а саме:

інсектицидів - 78,2 тонн, фунгіцидів - 237,5 тонн, протруйників - 69,2 тонн,

гербіцидів - 1 550,2 тонн та інших - 184 тонни.

11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель

Згідно з державною статистичною звітністю форми 6а-зем «Звіт про

наявність зрошуваних земель та розподіл їх за власниками землі,

землекористувачами та угіддями» загальна площа зрошуваних земель у

Сумській області становить 1218 гектарів, які знаходяться на території

Великописарівського, Охтирського та Сумського районів.

У смт. Велика Писарівка обліковується 140 гектарів зрошуваних земель

в користуванні фермерського господарства «Світанок».

На території Пологівської сільської ради Охтирського району 304

гектари зрошуваних земель використовує ПрАТ «Сад» для ведення товарного

сільськогосподарського виробництва.

На території Сумського району у сільськогосподарських

товаровиробників перебуває 780 гектарів зрошуваних земель, із них 528

гектарів у ТОВ АФ «Косівщинська», 246 гектарів у ТОВ АК «Тепличний».

Також в області для запровадження системи зрошення по

сільськогосподарських підприємствах із застосуванням новітніх технологій

введено в дію зрошувальні системи на загальній площі 2027 гектарів. У 2015

році згідно з статистичною звітністю форма 29 с/г (меліорація) «Збір урожаю

сільськогосподарських культур на 1 грудня 2015 року» (річна) взято на облік

2027 гектарів земель, які находяться на зрошуванні, в тому числі 470 гектарів

по ТОВ «Агробізнес ТСК» Недригайлівського району та 1557 - гектарів ТОВ

АФ «Вікторія» Білопільського району.

98

Зазначеними підприємствами для ведення сільськогосподарського

товарного виробництва запроваджені інноваційні проекти по дощувальному

зрошенню при вирощуванні картоплі, овочів, сої та інших

сільськогосподарських культур.

В області налічується 106,6 тис. га осушених земель, або 5,6 % загальної

площі земель області. Із 96,8 тис. га меліорованих сільгоспугідь: ріллі –

31,2 тис. га, сінокосів – 49,4 тис. га, пасовищ – 16,0 тис. га. Протяжність

відкритих каналів складає 3350 км (1329 км - державні).

Обсяги експлуатаційних заходів на осушувальних системах області за

2015 рік:

- очищено від мулу 6,8 км відкритих каналів (25,5 тис. м3);

- видалено небажану рослинність на каналах, дамбах, греблях

загальною протяжністю 1973 км (1823,2 га);

- виконано поточний ремонт та догляд 545 гідротехнічних споруд

(бетонні роботи, переукладання плит, побілка плит, фарбування,

маркування).

Зрошувані землі в області почали з’являтися в останні роки. У 2015 році

полив проведено на площі 1,7 тис га. Це як машинний полив, так і крапельне

зрошення. Забір води відбувається як з поверхневих водних об’єктів, так і з

підземних джерел.

11.2.4 Тенденції в тваринництві

Станом на 01.01.2015 у всіх категоріях господарств утримується 160,7

тис. голів великої рогатої худоби, у тому числі 84,4 тис. голів корів. Поголів'я

свиней становить 137,9 тис. голів, овець та кіз - 47,8 тис. голів, птиці - 4333,7

тис. голів.

Протягом 2015 року у галузі тваринництва вироблено 66,4 тис. тонн

м’яса (-4,6 % до 2014 року та 97,6 % до плану), 417,3 тис. тонн молока

(-2,3 % до 2014 року, 98 % до плану), 415,3 млн. штук яєць (-5,9 %, 94,2 %

до плану). Реалізовано 29 проектів у галузі тваринництва на суму 102 млн. гривень,

у тому числі проведено реконструкцію тваринницьких приміщень та

будівництво ІІ черги доїльного залу у ТОВ «Вітчизна» (Конотопський район);

введено в дію молокопровід у ПСП «Онікс» (Шосткинський район);

побудовано приміщення для утримання корів з установкою молокопроводу та 3

приміщення для утримання молодняку великої рогатої худоби у ТОВ «УГАК»

(Шосткинський район); молочнотоварної ферми з установкою молокопроводу у

СТОВ ім. Шевченка (Лебединський район), тваринницьких приміщень у ПрАТ

«Райз Максимко» (Роменський район), ПАТ «Колос» (Білопільський район).

Триває реконструкція тваринницького приміщення з установкою

молокопроводу у Шевченківській філії ПрАТ «Райз-Максимко»

(Тростянецький район); будівництво молочнотоварного комплексу в ПСП АФ

«Піонер» (Охтирський район).

99

11.3 Органічне сільське господарство.

Збільшення виробництва сільськогосподарської продукції впродовж

останніх десятиріч досягнуто за рахунок інтенсифікації агротехнологій. Однак,

надмірне інтенсивне та не завжди науково-обґрунтоване використання землі

зумовило низку проблем, пов’язаних з деградацією ґрунтового покриву,

забруднення навколишнього середовища, зниження якості продукції, що в

кінцевому результаті призводить до погіршення здоров’я населення. Поряд з

цим відбувається дорожчання виробничих ресурсів та посиленням вимог до

якості сільськогосподарської продукції, що спонукає до розвитку

альтернативного органічного землеробства. Тому необхідно розробляти

оптимальні варіанти органічних технологій вирощування

сільськогосподарських культур, які б гарантували високу якість вирощуваної

продукції, зниження витрат енергетичних ресурсів та збереження родючості

ґрунту й навколишнього довкілля.

На кафедрі землеробства, ґрунтознавства та агрохімії Сумського

національного аграрного університету під керівництвом Міщенка Ю.Г. на базі

стаціонарного польового досліду проводяться дослідження оптимізації

факторів життя рослин шляхом застосування післяжнивної сидерації в умовах

лівобережного Лісостепу України. Згідно результатів даних досліджень

випливає, що розвиток органічного землеробства умовах північно-східного

Лісостепу вимагає нового підходу до складання структури посівних площ з

метою максимального насичення сівозмін місцевими органічними добривами.

Зокрема, сумісне застосування соломи з проміжними сидеральними посівами

забезпечує зростання агрохімічних, агрофізичних і біологічних параметрів

родючості ґрунту, сприяє зниженню забур’яненості посівів та поширенню

хвороб і шкідників культурних рослин та забезпечує отримання стабільно вище

середніх по регіону врожаїв високої якості.

Розвиток органічного виробництва - це крок до нарощування

виробництва високоякісних продуктів харчування як для власних потреб, так і

для перспективних зовнішніх ринків.

На сьогодні в області одне підприємство ТОВ «Сумифітофармація», яке

сертифіковано для виробництва органічної продукції, займається

виробництвом біо-продукції та лікарських трав.

Усього по області в 2015 році запроваджено технології по виробництву

органічної продукції на 4143,6 гектарах.

Найкращий приклад введення органічного землеробства можуть

продемонструвати такі сільськогосподарські товаровиробники області, як

фермерське господарство «Світанок» Великописарівського району, що має 15

річний досвід у застосуванні новітніх енергозберігаючих технологій обробітку

ґрунту «Ноутіл», та державне підприємство дослідне господарство

«Правдинське» Великописарівського району, яке вперше в 2015 році

запровадило систему органічного землеробства, зокрема було засіяно 70

гектарів під баштанними культурами (кавунами). На початку вересня 2015 року в Сумах, на базі Сумського національного

аграрного університету, було відкрито центр природного землеробства, який

100

дозволить вивести якість продуктів, що виробляються, на суттєво вищий

рівень. Центр природного землеробства Сумського НАУ став уже сьомим

подібним класом в навчальних закладах України, де студенти, викладачі та

науковці можуть працювати над питаннями вироблення екологічної продукції

без використання шкідливих речовин.

З метою популяризації екологічно чистої продукції у Сумському

національному аграрному університеті відбулася перша обласна спеціалізована

виставка-ярмарок «Життя в стилі Еко – Сумщина 2015». У ній взяли участь

понад 150 підприємств із Сумської, Харківської, Чернигівської та Полтавської

областей, що представили свою екологічно чисту продукцію: від екологічно

чистих овочів, фруктів, меду, молока і молочних виробів до одягу і взуття,

виготовлених з природної сировини, та екоматеріалів у будівництві. У рамках

виставки проведена низка семінарів, «круглих столів», мастер-класів від

провідних фахівців аграрного університету та інших науковців – все для того,

щоб учасники отримали достатньо інформації про переваги та перспективи

виробництва екологічно чистої продукції.

12. ЕНЕРГЕТИКА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ

12.1. Структура виробництва та використання енергії

За інформацією Головного управління статистики у Сумській області у

2015 р. за обсягами використання енергетичних матеріалів та продуктів

перероблення нафти серед регіонів, Сумська область разом з Миколаївською,

Рівненською та Чернігівською областями посіла 15-18 місце. Обсяги

споживання первинних і вторинних видів палива (в умовному вимірі) склали

1,5 % загальних обсягів використання.

У структурі споживання палива підприємствами і організаціями області

68,2 % припадало на газ природний, 8,8 % – на газойлі (паливо дизельне), 5,9 %

– на нафту сиру (включаючи газовий конденсат), 5,0 % – на бензин моторний,

4,0 % – на дрова для опалення, 3,5 % – на вугілля та вугільні брикети, 2,6 % – на

пропан і бутан скраплені, 2,0 % – на інші види палива. Розподіл використання

палива за основними видами економічної діяльності наведений на рис. 12.1.

101

2015 рік 2014 рік

1. Сільське, лісове та рибне господарство 4. Транспорт, складське господарство,

поштова та кур’єрська діяльність

2. Промисловість 5. Підприємства та організації інших видів

діяльності

3. Будівництво

Рис. 12.1 Розподіл використання палива за основними видами

економічної діяльності (у відсотках до загального використання палива).

Розподіл палива за основними напрямками його використання відбувся

наступним чином: найбільшу питому вагу становили витрати на кінцеве

споживання – 52,7%, на перетворення в інші види палива та енергію – 42,7 %,

на втрати при транспортуванні, розподілі та зберіганні – 3,2 %, для

неергетичних цілей (як сировина, матеріал) – 1,4 %.

В адміністративному розподілі 53,4 % енергетичних матеріалів та

продуктів перероблення нафти було використано споживачами обласного

центру. Серед міст та районів області найбільша частка споживання припадала

на підприємства та організації Охтирського (17,5 %) району, м. Охтирка

(5,1 %), м. Шостка (4,8 %), м. Конотоп (2,8 %), Роменського (1,6 %), Сумського

(1,5 %), Кролевецького та Тростянецького (по 1,3 % відповідно) районів.

Станом на 1 січня 2016 р. запаси палива в області становили 93,7 тис. т в

умовному вимірі. Порівняно з відповідною датою попереднього року запаси

енергетичних матеріалів зросли загалом на 12,9 %, в основному, за рахунок

збільшення залишків газойлів (палива дизельного) (на 50,8 %), інших видів

первинного палива (на 50,0 %), бензину моторного (на 49,1 %), нафти сирої,

включаючи газовий конденсат (на 13,0 %), вугілля та вугільних брикетів (на

12,4 %).

У 2015 р. підприємства, організації та установи області використали

та реалізували населенню (включаючи роздрібний продаж через мережу АЗС)

1581,3 тис. т палива в умовному вимірі, що на 12,8 % менше, ніж у 2014 р.

Використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти у

2014 р. наведено у табл. 12.1.

5

6,1%4

4,0%

3

0,5%

1

11,6%

2

77,8%

5

5,8%4

4,2%

3

0,7%

2

78,5%

1

10,8%

102

Таблиця 12.1

Використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення

нафти за 2015 рік Використано у % до 2014 року

Усього, т умов. палива 1581349,6 87,2

у тому числі

вугілля та вугільні брикети, т 74500,5 78,1

нафта сира, включаючи газовий конденсат, т 64884,2 72,0

газ природний, тис.м3 929900,6 86,4

дрова для опалення, щілн.м3 241235,5 109,8

інші види первинного палива, т умов. палив 14773,4 127,1

бензин моторний, т 53090,3 85,5

газойлі (паливо дизельне), т 95933,6 91,5

дистиляти нафтові середні, фракції середні інші, т 469,6 62,8

оливи та мастила нафтові, дистиляти нафтові важкі, т 2813,9 91,0

пропан і бутан скраплені, т 25668,2 113,4

бітум нафтовий (включаючи сланцевий), т 5429,7 137,7

інші види нафтопродуктів, т умов. палив 152,8 166,3

Порівняно з 2014 р. зросли обсяги споживання бітуму нафтового

(включаючи сланцевий) (на 37,7 %), інших видів первинного палива (на 27,1

%), пропану і бутану скраплених (на 13,4 %), дров для опалення (на 9,8 %).

Поряд з цим, скоротилось використання всіх інших видів палива.

12.2. Ефективність енергоспоживання та енергозбереження

З метою зменшення енергоємності виробництва одиниці продукції,

виконаних робіт, наданих послуг; скорочення рівня невиробничих втрат

паливно-енергетичних ресурсів та води; скорочення бюджетних видатків на

використання паливно-енергетичних ресурсів та води в бюджетних установах в

області діяла Регіональна програма підвищення енергоефективності в Сумській

області на 2010-2015 роки, затверджена Сумською обласною радою від

15.10.2010.

Протягом 2015 року в Сумській області на виконання заходів з

енергозбереження було використано 33,131 млн. гривень, у тому числі з

державного бюджету – 2,556 млн. гривень, з місцевих бюджетів – 25,562 млн.

гривень, з інших джерел – 5,013 млн. гривень.

В рамках виконання заходів з підвищення енергоефективності та

енергозбереження встановлено 8 енергоефективних газових котлів та 115

твердопаливних котлів (переважно у котельних та топкових закладів бюджетної

сфери). Також проведено утеплення будівель закладів бюджетної сфери

шляхом встановлення 2643 сучасних енергозберігаючих вікон та 183 дверей.

У 2015 році в Сумській області всіма категоріями споживачів спожито

792,8 млн. м3 природного газу, що на 17,6 % менше у порівняні з 2014 роком, у

тому числі населенням – на 20 %, теплопостачальними підприємствами – на

11 %, закладами бюджетної сфери – на 22 %, промисловістю – на 18,3 %.

З метою проведення інформаційної кампанії щодо роз’яснення населенню

програми державної фінансової підтримки приватним особам, ОСББ та

житлово-будівельним кооперативам для здійснення заходів з підвищення

енергоефективності та енергозбереження у житлових будинках протягом липня

Сумською обласною державною адміністрацією, міськими головами та

103

головами районних державних адміністрацій для висвітлення даної тематики

забезпечено проведення 18 виступів перед депутатами міських та районних рад,

сільськими головами, 22 виступи на місцевих та обласному радіо. Крім того

розміщено 28 публікацій у засобах масової інформації, 17 статей - на офіційних

сайтах органів влади, 2 тематичних передачі на обласному телебаченні.

Також 15.07.2015 Сумською обласною державною адміністрацією

спільно з Держенергоефективності України було організовано та проведено

семінар з енергоефективного партнерства «Енергозбереження та

енергоефективність у багатоквартирних житлових будинках», на якому

обговорювалися питання державної підтримки термомодернізації житлових

будівель, умови та перспективи впровадження енергоефективних заходів. Крім

того, присутніх було проінформовано про програму здешевлення кредитів на

утеплення будинків для населення, що вже впроваджені у містах Львів та

Луцьк.

У рамках загальнонаціональної програми популяризації державної

підтримки населення на утеплення, в області в серпні-вересні проводилися

семінари з енергоефективності в районних центрах.

На сьогодні в рамках надання державної фінансової підтримки приватним

особам, ОСББ та житлово-будівельним кооперативам для здійснення заходів з

підвищення енергоефективності, енергозбереження та заміни газових котлів на

котли, що використовують будь-які інші види палива та енергії в області

видано 7569 кредитів на суму 94,1 млн. гривень (І місце по кількості виданих

кредитів та ІІІ місце по обсягам кредитів), у тому числі на придбання

«негазових» котлів - 808 кредитів (11,1 млн. гривень) та енергоефективного

обладнання і матеріалів - 6745 кредитів для фізичних осіб (82,2 млн. гривень),

для ОСББ – 16 кредитів (770 тис. гривень). Це становить 1,1 % (найвищий по

Україні показник) від загальної кількості домогосподарств, що уклали кредитні

договори в рамках механізмів підтримки заходів з енергоефективності в

житловому секторі за рахунок коштів державного бюджету (у тому числі зі

співфінансуванням з місцевих бюджетів).

Успішно реалізується програма освітлення населених пунктів області.

У 2015 році змонтовано 4173 енергозберігаючих світильників та 22

альтернативних джерела освітлення на сонячних батареях (у Сумському

районі).

12.3. Вплив енергетичної галузі на довкілля

У 2015 р. обсяг викидів забруднюючих речовин (без діоксиду вуглецю) в

атмосферу від стаціонарних джерел підприємств енергетичної галузі склав

9656,5 т, що складає 55,18 % від загальних викидів стаціонарними джерелами

області. Дані наведено у табл. 12.2.

Найбільшими забруднювачами повітря у енергетичній галузі у 2015 р.

були такі підприємства: філія управління магістральних газопроводів

«Київтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» –

1,53 тис. т (8,74 % від загального обсягу), ТОВ «Сумитеплоенерго» –

104

2,92 тис. т (16,7 %), Качанівський ГПЗ ПАТ «Укрнафта» – 3,09 тис. т (17,7 %),

НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» – 2,11 тис. т (12,06 %).

Таблиця 12.2

Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел

забруднення підприємствами паливно-енергетичного комплексу у 2015 р. Всього, т у % до 2014

р.

Збільшення/

зменшення проти

2014 р.

Добувна промисловість 6261,53 143,35 1893,52

з них:

Добування сирої нафти та природного газу 5380,795 140,7 1556,644

Добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів 459,327 273,6 291,46

Надання допоміжних послуг у сфері добувної промисловості та

розроблення кар'єрів

421,408 112,1 45,419

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 3327,997 60,3 -2194,546

Виробничо-технологічні відходи Сумської ТЕЦ, що утворюються під час

функціонування енергетичних станцій та установок, які працюють за

принципом згорання, належать до IV класу небезпеки. Токсичний вплив на

довкілля водного екстракту золошлакових сумішей, які утворюються після

спалювання вугілля на Сумській ТЕЦ, за результатами токсикологічної оцінки

та рекомендації щодо поводження з відходами Сумської ТЕЦ від 05.08.2008

№ 3/8-А-5749, виданий інститутом екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя,

відсутній.

Враховуючи результати вищевказаних токсикологічних досліджень,

прийняте рішення щодо використання золошлаку для рекультивації

виробленого простору глиняного кар’єру у с. В. Піщане Сумського району.

Кар’єр знаходиться в 2,5 км від зони житлової забудови м. Суми, в 0,6 км на

північ від околиці с. Верхнє Піщане, в 5 км на схід від русла р. Псел, в межах

високого вододільного плато з абсолютними відмітками 197,6-204,69 м, за

межами водоохоронних зон.

Золошлаки складуються ділянками, щорічна площа яких складає 0,6-0,7

га. При середній глибині кар’єру 4,0 м щорічний об’єм заскладованих відходів

складатиме 26000 м3. Складування золошлаку проводиться пошарово

товщиною по 0,8-1,0 м. Після розрівнювання і ущільнення наноситься

наступний шар золошлакової суміші. Після ущільнення останнього шару

наноситься шар лесу та рослинний шар грунту товщиною 0,49 м, який

зберігався в буртах. Гірничо-технічна рекультивація дозволить відновити

природний ландшафт з загальним ухилом у східному напрямку.

Протягом 2015 р. на території золошлаконакопичувача ТЕЦ накопичено

54929,892 т відходів виробничо–технологічних, що утворилися під час

функціонування енергетичних станцій та установок інших, що працюють з

принципом згоряння.

105

12.4. Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток

альтернативної енергетики

З метою забезпечення населення, бюджетних установ, підприємств

комунальної теплоенергетики області альтернативними видами палива,

скорочення споживання природного газу споживачами області рішенням

Сумської обласної ради від 16.01.2009 прийнята Програма по організації

виробництва та використання поновлювальних видів палива в Сумській області

у 2009-2015 роках.

За інформацією управління житлово-комунального господарства

Сумської обласної державної адміністрації на виконання завдань Програми

вживалися заходи, спрямовані на скорочення споживання природного газу та

виробництво і використання поновлювальних видів палива.

Сумським обласним управлінням лісового та мисливського господарства

у 2015 році було реалізовано 189,9 тис. куб. метрів дров паливних, що на 59,3 %

більше у порівнянні з 2009 роком.

На базі лісогосподарських підприємств області введені в дію лінії з

виробництва пелет і брикетів з відходів деревини.

Зокрема, ДП «Шосткинський агролісгосп» з 2011 року по теперішній час

виготовлено 1858 т брикетів, ДП «Свеський лісгосп» - 320 т пелетів (лінія

потужністю 8 т/добу працює лише з червня 2015 року).

Також аналогічну продукцію випускають ДП «Роменська виправна

колонія № 56» та ДП «Шосткинська виправна колонія № 66» (лише 25 т

брикетів за І півріччя 2015 рік, оскільки вийшло з ладу основне обладнання),

ТОВ «Теплоенергопродукт» м. Лебедин -180 т пелетів за 2015 рік (лінія

потужністю 5 т/добу), ФОП Кірєєва О.В. м. Лебедин - 198 т брикетів за 2015 рік

(лінія потужністю 3 т/добу), ФОП Деркач С.О. м. Глухів - 198 т брикетів за

2015 рік (лінія потужністю 3 т/добу).

В області налагоджено виробництво сучасних твердопаливних котлів

потужністю від 10 до 300 кВт (м. Суми, м. Глухів, м. Лебедин).

Протягом дії програми було встановлено (в основному у закладах

бюджетної сфери) 358 твердопаливних котлів, 53 котли з вищим ККД, що дало

можливість значно скоротити витрати на опалення установ та організацій.

В результаті реалізації енергозберігаючих заходів в області споживання

природного газу всіма категоріями споживачів у порівнянні з 2009 роком

скоротилося на 240,4 млн. куб. метрів (23,2 %), у тому числі населенням – на

140,9 млн. куб. метрів (28,2 %), підприємствами комунальної теплоенергетики -

на 36,7 млн. куб. метрів (16,4 %), закладами бюджетної сфери - на 11,7 млн.

куб. метрів (42,1 %).

За 2015 рік ПАТ ''Сумиобленерго'' придбало в жителів Сумської області

понад 15 896 кВт*год електричної енергії, яка вироблена з сонячних батарей. І хоч

у порівняні з масштабами виробництва та споживання електроенергії це невелика

кількість, однак останнім часом спостерігається тенденція до поступового

поширення сонячних батарей на теренах Сумщини.

Також на території області працюють чотири малі гідроелектростанції, три з

яких продають електричну енергію за ''зеленим'' тарифом в ДП ''Енергоринок''.

106

13. ТРАНСПОРТ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ

13.1. Транспортна мережа регіону

Регіон має розвинену транспортну систему. Транспортний комплекс

Сумської області представлений такими складовими як залізничний,

автомобільний, авіаційний та міський електричний транспорт.

Сумська область розташована в північно-східній частині України. На

півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородськими

областями; протяжність державного кордону з Російською Федерацією складає

498 км. На півдні, південному сході та заході Сумщина межує з Харківською,

Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного

центру до міст Київ: залізницею – 350 км, автошляхом – 359 км; Харків – 189

км. Відстань до кордону з Російською Федерацією – 48 км.

Інфраструктура транспортного комплексу складається із споруд та

обладнання зовнішнього транспорту, мережі зовнішніх транспортних артерій, а

також внутрішньоміської транспортної системи населених пунктів.

Автомобільний транспорт

Пacaжиpcький aвтoмoбільний тpaнcпopт є однією з головних складових

інфраструктури області, що забезпечує сбалансований розвиток її економіки,

життєдіяльність суспільства, задовольняє потреби населення у пасажирських

перевезеннях. Aвтoмoбільний тpaнcпopт зaймaє знaчнe міcцe в пacaжиpcькиx

перевезеннях і становить майже 60 % загального обсягу перевезень. Існуючою

маршрутною мережею транспортним сполученням охоплено близько 97 %

сільських населених пунктів Сумської області.

Регулярні пасажирські перевезення здійснювались на 470 маршрутах, з

них 42 міжобласні, 123 міжміські внутрішньообласні, 305 приміських.

Регулярність руху на діючих маршрутах становить: на приміських – 95,6 %;

міжміських внутрішньообласних – 99 %.

У 2015 році проведено 8 конкурсів на право перевезення пасажирів на

приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування

(що не виходять за межі території області), за перевізниками закріплено

103 об’єкти конкурсу.

За результатами перевірок 38 приватних перевізників достроково за

порушення договірних умов розірвано договори з 5 перевізниками.

Станом на 01.01.2016 на міських та приміських маршрутах загального

користування використовується 43 транспортні засоби, пристосовані для

перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, у тому числі на

18 приміських маршрутах зазначені транспортні засоби застосовуються вперше.

Залізничний транспорт

Залізничний транспорт області представлений Сумською дирекцією

залізничних перевезень Південної залізниці та Конотопською дирекцією

залізничних перевезень Південно-Західної залізниці.

107

До основних залізничних магістралей, що проходять територією області,

відносяться: Київ – Москва, Київ – Харків, Дніпропетровськ – Санкт-

Петербург. Найбільші залізничні вузли: Конотоп, Ворожба.

У складі Сумської дирекції залізничних перевезень 23 станції,

2 залізничних вокзали, загальна протяжність залізниці – 364 км, експлуатаційна

довжина залізничних колій становить 733,7 км.

У складі Конотопської дирекції залізничних перевезень Південно-

Західної залізниці 26 станцій, 3 залізничних вокзали, 113 переїздів, загальна

протяжність залізниці – 471 км.

На кордоні розташовані три пункти пропуску залізничним транспортом –

Волфіно, Пушкарне та Зерново. Залізничні вузли: Суми, Конотоп, Ворожба та

Смородино. У 2015 р. за ініціативи Сумської обласної державної адміністрації

відновлено рух потягу № 427/428 «Суми – Зернове» тричі на тиждень.

Авіаційний транспорт

Аеропорт у місті Суми збудований у 1939 році, належить до аеропортів

класу «В». Злітна смуга аеропорту довжиною 2,5 км та шириною 42 м дозволяє

приймати повітряні судна типів Ту-134, Як-40, Як-42, Ан-24 та ряд інших. На

даний час ОКП «Аеропорт Суми» майже не працює, за винятком обслуговування

чартерних рейсів.

Дороги

Автомобільні дороги загального користування в межах Сумської області

є складовою частиною єдиної транспортної системи, що задовольняє потреби в

здійсненні автомобільних пасажирських та вантажних перевезень і значним

чином впливає на соціальний та економічний розвиток країни та з’єднує

міжнародні транспортні коридори з національною транспортною мережею. Але

зважаючи на постійне недофінансування дорожньої галузі Сумської області

майже 60 % доріг потребують проведення капітального ремонту та

реконструкції.

Територією області проходять:

міжнародна автомагістраль М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ км 145+435 – км

243+078;

дороги національного та регіонального значення:

Н-12 Суми-Полтава з обходом м. Суми км 11+500- км 106+400

Н-07 Київ-Суми-Юнаківка – км 208+341- км 379+282

Р-44 Суми-Путивль-Глухів – км 6+865- 137+858

Р-60 Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин – км 0+000- 154+901

Р-61 Батурин-Конотоп-Суми – 18+820- км 154+254

Р-46 Харків-Охтирка – км 89+060- км 111+080

Р-45 Суми-Краснопілля-Богодухів – км 16+937- км 107+105

Р-65 КПП «Миколаївка»-Семенівка-Н.Сіверський-Глухів-КПП «Катеринівка» –

км 80+698- км 154+477.

13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень

За інформацією Головного управління статистики у Сумській області за

2015 рік підприємствами транспорту перевезено 6322,7 тис. тонн вантажів,

108

вантажооборот склав 8790,8 млн. ткм, що проти 2014 р. становило 99,6 % та

74,1 % відповідно. Це зумовлено скороченням відстані доставок вантажів як

залізничним, так і автомобільним транспортом. Вантажні перевезення за 2015

рік наведено у табл. 13.1.

Таблиця 13.1

Вантажні перевезення за 2015 р. Вантажооборот Перевезено вантажів

млн. ткм у % до 2014 р. тис. т у % до 2014 р.

Транспорт 8790,8 74,1 6322,7 99,6

залізничний 8471,4 74,2 4808,3 106,5

автомобільний* 319,4 77,0 1514,4 83,0

* з урахуванням вантажних перевезень, виконаних особами-підприємцями

Залізничним транспортом відправлено 4808,3 тис. т вантажів,

вантажооборот склав 8471,4 млн. ткм, що проти 2014 р. становило 106,5 % та

74,2 % відповідно. Найбільше відправлено зерна і продуктів перемолу – 3253,5

тис. т, лісових вантажів – 686,7 тис. т та хімічних і мінеральних добрив – 368,9

тис. т. Проти 2014 р. зросли відправлення зерна і продуктів перемолу – на 16,6

% та нафти і нафтопродуктів – на 15,8 %.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень,

виконаних фізичними особами-підприємцями) за 2015 р. перевезено 1514,4 тис.

т вантажів, вантажооборот склав 319,4 млн. ткм, що становило відповідно 83,0

% та 77,0 % обсягів 2014 р.

Послугами пасажирського транспорту у 2015 р. скористалися

109457,5 тис. пасажирів, пасажирооборот виконаний в обсязі 2811,7 млн. пас. м,

що становило відповідно 106,0 % та 98,1 % до 2014 р.

Залізничним транспортом за 2015 р. відправлено 16275,3 тис. пасажирів,

що склало 98,6 % показника 2014 р. Послугами автомобільного транспорту (з

урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями) за 2015

р. скористалися 64404,6 тис. пасажирів, що становило 96,6 % обсягів

попереднього року. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-

підприємців становили 92,1 % від обсягу 2014 р.

У 2015 р. порівняно з 2014 р. зросли у 1,6 рази перевезення міським

тролейбусним електротранспортом, трамвайним – на 8,2 %.

13.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів

Провідна роль в освоєнні вантажних і пасажирських перевезень належить

автомобільному транспорту. У зв’язку з відміною у 2011 році державного

технічного огляду звіт за формою № 4-ТЗ "Про кількість та технічний стан

автомобілів, автобусів, мототранспорту і причепів (напівпричепів)" не

формується.

13.2 Вплив транспорту на довкілля

Автотранспортні засоби завдають непоправної шкоди, насамперед,

здоров'ю людини і навколишньому середовищу. Викиди автотранспорту

представлені відпрацьованими газами (після згоряння пального), картерними

109

газами (суміш пального з парами мастильних матеріалів) і паливним

випаровуванням, що поступають у повітряне середовище з паливних баків,

карбюратора і систем живлення двигунів.

Викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел значно

перевищують викиди від стаціонарних - майже 70 % від загальних викидів в

атмосферне повітря у Сумській області складали викиди автотранспорту.

Обсяги викидів забруднюючих речовин (крім вуглецю діоксиду) від всіх видів

транспортних засобів і виробничої техніки в атмосферне повітря по районах та

містах області у 2015 р. наведено у табл. 13.2 Додатка.

13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля

За інформацією Головного управління статистики у Сумській області

протягом 2015 р. обсяги викидів від пересувних джерел скоротилися і

складають 40,338 тис. т проти 43,405 тис. т у 2014 р. Обсяги викидів

забруднюючих речовин (крім діоксиду вуглецю) за видами палива наведено у

табл. 13.3. У дорожній галузі за 2015 рік проведено капітальний ремонт 44,2

тис. кв. метрів доріг комунальної власності.

Таблиця 13.3

Обсяги викидів забруднюючих речовин (крім діоксиду вуглецю)

від всіх видів транспортних засобів і виробничої техніки у 2015 р. Обсяги викидів, т збільшення(+)

зменшення (-)

Обсяги викидів

у 2015 р. до

2014 р., %

Розподіл обсягів

викидів у 2015 р.,

% у 2015 р. у 2014 р.

Всі види палива 40388,381 43405,197 - 3016,816 93,0 100,0

у тому числі

бензин 21033,648 24396,169 - 3362,521 86,2 52,1

газойлі (паливо дизельне 8947,937 9726,846 - 778,909 92,0 22,2

газ зріджений 8455,709 7165,162 1290,547 118,0 20,9

газ стиснений 1951,087 2117,020 - 165,933 92,2 4,8

14. ЗБАЛАНСОВАНЕ ВИРОБНИЦТВО ТА СПОЖИВАННЯ

14.1. Тенденції та характеристика споживання

Для регіонів найбільш узагальнюючим показником розвитку економіки є

валовий регіональний продукт (ВРП). Аналіз ВРП області за останні роки

свідчить про сталу тенденцію, область за цим показником посідала середні

позиції серед регіонів України. Остаточні дані по валовому регіональному

продукту за 2015 рік підводяться Головним управлінням статистики у Сумській

області у 2016 році, попередні дані по індексах фізичного обсягу валового

регіонального продукту та валової доданої вартості за видами економічної

діяльності у 2015 році наведено у табл. 14.1.

110

Таблиця 14.1

Індекси фізичного обсягу валового регіонального продукту та валової

доданої вартості за видами економічної діяльності у 2015 році

(попередні дані) (у цінах попереднього року, %)

Сумська

область

Валовий регіональний продукт 99,4

Податки за виключенням субсидій на продукти 100,7

Валова додана вартість 99,2

у тому числі

сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство 95,6

добувна промисловість і розроблення кар’єрів 81,1

переробна промисловість 99,2

постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 96,8

будівництво 87,1

оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів 92,8

транспорт, складське господарство, потова та кур’єрська діяльність 105,1

інші види економічної діяльності 92,1

14.2. Структурна перебудова та екологізація економіки

Промисловість є основою економіки регіону. На цей час це важлива

сфера зайнятості населення та бюджетоутворююча галузь області.

За промисловим потенціалом регіон відноситься до середньої групи

областей України. У розрізі видів економічної діяльності основу промисловості

області становить машинобудування (22,5 %), виробництво харчових продуктів

та напоїв (22,9 %), постачання електроенергії, газу, пари (15,6 %), хімічних

речовин та хімічної продукції (14,7 %).

Протягом 2015 року зменшили обсяги виробництва провідні галузі

промисловості: виробництво харчових продуктів, напоїв – на 23,1 %, добувна

промисловість і розроблення кар’єрів – на 14,1 %, машинобудування – на 4,1 %.

Основний негативний вплив на розвиток галузі здійснили зовнішньоторговельні

обмеження з боку Російської Федерації, що була найголовнішим торговельним

партнером провідних машинобудівних підприємств. Зменшився попит суміжних

галузей, у тому числі будівництва. Крім того, негативним чинником розвитку є

розрив виробничо-збутових зв’язків із підприємствами, розташованими на сході

України.

Зменшення обсягів виробництва призвело до зменшення загальних обсягів

викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел (17,5

тис. т у 2015 році проти 26,973 тис. т у 2014 році), зменшенню скидів зворотних вод

(48,8 млн. м3 у 2015 році проти 51,54 млн. м

3 у 2014 році).

14.3. Впровадження елементів "більш чистого виробництва"

Важливою умовою досягнення економічного зростання, побудови

соціально та екологічно орієнтованої економіки є збереження та раціональне

використання природних ресурсів, необхідних для забезпечення здорового та

повноцінного життя населення шляхом впровадження екологічно чистих

виробництв.

Сумський державний університет системно працює в напрямах сталого

розвитку, екології та охорони навколишнього природного середовища. СумДУ

111

вже втретє входить до top-250 кращих університетів світу за версією світового

екологічного рейтингу UI GreenMetric 2015.

Старшим викладачем кафедри економіки Сумського державного

університету Харченко М.О. та студенткою факультету економіки та

менеджменту Панченко А.О. у статті «Проблема та перспективи впровадження

екологічно чистого виробництва в Україні» розглянута сутність екологічно

чистого виробництва в контексті концепції сталого розвитку.

Концепція екологічно чистого виробництва (ЕЧВ) запобігає забрудненню

середовища. Її реалізація щодо виробничих процесів, продукції й послуг,

дозволяє використовувати енергоспоживання і водоспоживання з метою

скорочення викидів шкідливих речовин, мінімізувати ризик завдання шкоди

здоров’ю людей та довкіллю та забезпечувати збереження і відновлення

природно-ресурсного потенціалу. Впровадження положень екологічно чистого

виробництва сприятиме створенню передумов реалізації стратегії

постіндустріального розвитку економіки на інноваційних принципах

підвищення її конкурентоспроможності, зміцнення національної безпеки

України.

Найбільш характерними ознаками екологічно чистого виробництва є:

інноваційний підхід до розв'язання екологічних проблем протягом

життєвого циклу продукції, а також усіх параметрів, що входять до системи

виробництва;

покращення екологічних параметрів, які інтегруються в базових

показниках продукції, технології та послуг;

оптимізація виробництва з метою зменшення обсягів споживання

сировини, матеріалів та енергоносіїв, рециркуляції та повнішого використання

матеріалів;

зменшення обсягів утворення відходів, їх переробки та використання;

використання відходів одного виробництва як сировини для іншого.

Ефективне впровадження екологічно чистого виробництва у виробничу

діяльність вітчизняних підприємств потребує:

формування відповідної законодавчої та нормативно-правової бази;

інституційне забезпечення впровадження та реалізації ЕЧВ шляхом

створення Національного агентства України з питань розвитку ЕЧВ;

розробка методичного інструментарію щодо реалізації ЕЧВ на

підприємствах відповідно до галузевої структури;

формування економічного механізму стимулювання суб'єктів реалізації

ЕЧВ;

поширення інформації стосовно доцільності впровадження ЕЧВ;

організація підготовки та перепідготовки фахівців у сфері впровадження

ЕЧВ.

Отже, успішна реалізація впровадження екологічно чистого виробництва

на вітчизняних підприємствах сприятиме:

впровадженню системного удосконалення технологічної, економічної та

екологічної діяльності з метою скорочення обсягів утворення виробничих

відходів;

112

удосконаленню організаційних заходів та створенню систем екологічного

менеджменту;

створенню постійного економіко-екологічного моніторингу проектів

ЕЧВ;

мобілізації фінансових та матеріальних ресурсів для впровадження ЕЧВ;

створенню та розвитку сучасних систем управління навколишнім

середовищем з наступною сертифікацією за вітчизняними та міжнародними

стандартами.

Впровадження моделі екологічно чистого виробництва дозволяє

підвищити конкурентоспроможність підприємств шляхом отримання

економічного та екологічного ефекту, підвищити їх прибутковість,

інвестиційну привабливість, ринкову вартість, сприятиме створенню передумов

реалізації стратегії індустріального розвитку національної економіки на

інноваційних принципах, її модернізації та оновлення.

Активізація процесу “екологізації” виробництв в умовах

трансформаційної економіки вимагає розробки та впровадження економічного

механізму стимулювання підприємств щодо впровадження чистих технологій,

удосконалення систем екологічного менеджменту та контролю, розвитку

екологічної сертифікації технологій і продукції. Вирішення перелічених

завдань є необхідною передумовою забезпечення сталого розвитку держави на

інноваційній основі. Впровадження моделі чистого виробництва запускає

механізм постійного самовдосконалення підприємства, а отримані в результаті

економічні показники сприяють закріпленню думки про те, що охорона

навколишнього середовища насправді може бути прибутковою справою.

14.4. Ефективність використання природних ресурсів

Вирішення екологічних проблем і екологізація виробництва висуває

вимоги не тільки щодо охорони природних ресурсів, але і щодо їх ефективного

використання.

За інформацією Сумського обласного управління водних ресурсів у 2015

році скорочено обсяги забору води з природних джерел із 109,091 млн. м3

у

2014 р. до 91,299 млн. м3 у 2015 р. Також скорочено використання свіжої води із

99,5 млн. м3 у 2014 р. до 63,26 млн. м

3 у 2015 р.

За інформацією Головного управління статистики у Сумській області

у 2015 р. підприємствами, установами та організаціями Сумщини відбулося

зменшення фактичних витрат енергоресурсів порівняно з фактичними

витратами попереднього року на 35,9 тис. т умов. палив. Фактичне середнє

зниження питомих витрат складало 1,0 % (на 7,6 тис.т умов. палив),

теплоенергії –14,1 % (на 114,8 тис. Гкал) та електроенергії – 2,5 % (на 26,5

млн.кВт.год). Динаміка фактичного середнього зниження (зростання) витрат

енергоресурсів за роками наведена у табл. 14.2.

113

Таблиця 14.2

Фактичне середнє зниження (зростання) витрат енергоресурсів 1

2013 2014 2015

Котельно-пічне паливо, тис.туп 20,1 –9,3 –7,6

Теплоенергія, тис. Гкал –12,4 –173,2 –114,8

Електроенергія, млн.кВт.год 21,8 14,2 –26,5 1 Розраховано як різниця між фактичними витратами на вироблену продукцію за звітний період і витратами на вироблену продукцію за звітний період, розрахованими за фактичними питомими витратами попереднього року.

Підприємствами і організаціями області протягом 2015 р. на виробничо-

експлуатаційні та комунально-побутові потреби було використано 1322,7 тис. т

умов. палив, що на 8,9 % менше, ніж за 2014 р. Структура використання

паливно-енергетичних ресурсів на вказані цілі майже не змінилась (рис. 14.1).

Рис. 14.1 Структура використання паливно-енергетичних ресурсів, %

Аналіз структури використання ПЕР за видами ресурсів свідчить, що

основними споживачами палива є підприємства постачання електроенергії,

газу, пари та кондиційованого повітря (36,3 %), добувної промисловості і

розроблення кар’єрів (26,3 %) та переробної промисловості (25,3 %), а

найбільші частки витрат теплоенергії та електроенергії припадають на

переробну промисловість (48,7 % та 45,5 % відповідно). Структура

використання ПЕР за видами економічної діяльності наведена у табл. 14.3.

Таблиця 14.3

Використання паливно-енергетичних ресурсів

за видами економічної діяльності у 2015 р., % Паливо Теплоенергія Електроенергія

Усього 100,0 100,0 100,0

Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство 3,4 5,7 4,9

Промисловість 88,0 54,0 68,7

Добувна промисловість і розроблення кар’єрів 26,3 4,1 15,0

Переробна промисловість 25,3 48,7 45,5

Постачання електроенергії, газу,

пари та кондиційованого повітря 36,3 1,0 3,9

Водопостачання; каналізація, поводження з відходами 0,1 0,2 4,3

Будівництво 0,2 0,2 0,6

Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів 0,3 0,9 1,1

Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність 2,0 2,3 12,5

Інші види економічної діяльності 6,1 36,9 12,2

56,8

56,1

56,2

14,4

14,6

14,4

28,8

29,3

29,4

0 20 40 60 80 100

2013

2014

2015

Котельно-пічне паливо Теплоенергія Електроенергія

114

Головним показником ефективності використання паливно-енергетичних

ресурсів є фактичні енерговитрати на одиницю виробленої продукції.

Так, по котельно-пічному паливу зростання фактичних питомих витрат

сталось на 107 підприємствах області, що привело до зростання фактичних

витрат на 3,7 %, по теплоенергії – на 53 підприємствах (на 4,5 %), по

електроенергії –на 238 підприємствах (на 5,7 %).

Одним із напрямів ефективного використання енергоресурсів є залучення

до господарського обороту вторинних енергетичних ресурсів. У 2015 р. обсяг їх

витрат склав 27,9 тис. т умов. палив (2,3 % загальнообласного обсягу

споживання ПЕР). Проте, у порівнянні з 2014 р. обсяг використання вторинних

горючих енергетичних ресурсів зріс на 0,2 тис. т умов. палив, а вторинних

теплових енергоресурсів зменшився на 1,8 тис.Гкал. Рівень їх використання у

2015 р. склав 40,3 % та 100 % відповідно. Динаміка використання вторинних

енергетичних та теплових ресурсів за роками наведена у табл. 14.4.

Таблиця 14.4

Використання вторинних енергетичних та теплових ресурсів

2013 2014 2015

Фактично використано вторинних горючих

енергетичних ресурсів, тис.т умов. палива 5,8 5,8 6,0

Рівень використання, % 37,2 39,5 40,3

Фактично використано вторинних теплових

енергоресурсів, тис.Гкал 130,2 129,0 127,2

Рівень використання, % 100,0 100,0 100,0

14.5. Оцінка "життєвого циклу виробництва".

Оцінка життєвого циклу, як метод оцінювання екологічних аспектів

продукції й потенційних впливів на навколишнє середовище, передбачає такі

етапи:

визначення цілей і змісту оцінки життєвого циклу;

формування переліку вхідних і вихідних параметрів (інвентаризаційної

відомості вхідних і вихідних матеріальних та енергетичних потоків) на стадіях

життєвого циклу продукції, проведення необхідних розрахунків у рамках

інвентаризаційного аналізу;

оцінка потенційних впливів на навколишнє середовище, пов'язаних із

вхідними й вихідними потоками речовини та енергії;

інтерпретація результатів інвентаризаційного аналізу й аналізу впливів.

Ця оцінка також розглядає впливи на навколишнє середовище впродовж

усього життєвого циклу продукції — одержання сировини, матеріалів,

виробництво, експлуатація й утилізація в межах продукційної системи.

Розглядаються і негативні впливи на населення, а також на стан екологічних

систем.

Оцінка характеристик життєвого циклу використовується:

для оцінки можливостей поліпшення екологічних аспектів продукції на

різних стадіях життєвого циклу;

115

під час прийняття рішень у промислових, державних і недержавних

організаціях, під час стратегічного планування, встановлення пріоритетів,

проектування чи реконструкції продукції або процесів;

для вибору характеристик екологічності, утому числі методів

вимірювань;

під час проведення маркетингових досліджень;

під час екологічного маркування чи для складання заяви-декларації

екологічної чистоти продукції.

Зміст, межі та рівень деталізації оцінки життєвого циклу залежать від

об'єкта дослідження й передбачуваного використання результатів. Глибина та

широта оцінки життєвого циклу продукції можуть суттєво відрізнятися, що

більшою мірою залежить від цілей такої оцінки. У будь-якому випадку слід

дотримуватися принципів і структури робіт, встановлених міжнародним

стандартом ISO 14040.

В умовах поступової переорієнтації підприємств харчової та переробної промисловості області із традиційних ринків Російської Федерації на ринки країн Європейського Союзу та Азії головним завданням залишається впровадження систем аналізу якості та безпечності продукції, сертифікованих за міжнародними стандартами. На сучасному етапі функціонування сучасних переробних підприємств, безпека та якість продукції є найважливішим складовим підвищення їх конкурентоспроможності.

На сьогодні система аналізу небезпечних чинників і критичних точок контролю (НАССР) впроваджена на 36 підприємствах харчової промисловості. Інші підприємства працюють над її впровадженням.

Тростянецька фабрика є виробничим підрозділом компанії «Монделіс

Україна». На підприємстві за міжнародними стандартами якості виробляються

продукти під такими популярними брендами, як JACOBS, CARTE NOIRE,

«КОРОНА», MILKA, ALPEN GOLD, «ВЕДМЕДИК «БАРНІ», TUC.

Тростянецька фабрика працює за міжнародними стандартами ISO 9001:2008,

ISO 14001:2004, OHSAS 18001:2007, ISO 22000-2005, BSI PAS 220:2008.

Продукція, вироблена на Тростянецькій фабриці, реалізується на внутрішньому

ринку та експортується до країн Східної Європи та Центральної Азії.

15. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ

НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

15.1. Регіональна екологічна політика

З метою забезпечення сталого економічного розвитку Сумської області та

визначення його пріоритетних напрямків Сумською обласною радою рішенням

від 09.04.2015 затверджено Стратегію регіонального розвитку Сумської області

на період до 2020 року та План її реалізації на 2015-2017 роки. Стратегія

регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року визначила

основні напрямки розвитку області та поєднала економічні, соціальні та

екологічні складові.

116

Сумською обласною радою відповідно до статті 43 Закону України «Про

місцеве самоврядування» у 2015 році прийнято наступні рішення:

від 15.01.2015 «Про внесення змін до Регіональної програми «Ліси

України – Сумська область» на 2010-2015 роки»;

від 15.01.2015 «Про клопотання Товариства з обмеженою

відповідальністю «Наукововиробнича корпорація Український енергетичний

союз» щодо надання надр у користування»;

від 16.03.2015 «Про клопотання Публічного акціонерного товариства

«Сумське науково-виробниче об’єднання» щодо затвердження проектів

землеустрою щодо встановлення меж зон санітарної охорони родовища питних

підземних вод «Фрунзенське»;

від 09.04.2015 «Про звернення до Міністерства економічного розвитку і

торгівлі України та Міністерства екології і природних ресурсів України щодо

спрощення механізму видачі спеціальних дозволів на видобування корисних

копалин місцевого значення»;

від 09.04.2015 «Про зміни в мережі територій та об’єктів природно-

заповідного фонду Сумської області»;

від 22.05.2015 «Про кошторис витрат та план природоохоронних заходів

обласного фонду охорони навколишнього середовища на 2015 рік»;

від 22.05.2015 «Про створення тимчасової контрольної комісії Сумської

обласної ради з контролю за додержанням вимог екологічної безпеки у місті

Шостка та Шосткинському районі у зв’язку із забрудненням навколишнього

середовища невідомою хімічною речовиною»;

від 29.05.2015 «Про надання гірничого відводу Приватному акціонерному

товариству «Суми-надра» на розробку Західної ділянки Токарі-2 родовища

піску, розташованого на території Токарівської сільської ради Сумського

району»;

від 16.07.2015 «Про внесення змін до кошторису витрат та плану

природоохоронних заходів обласного фонду охорони навколишнього

середовища на 2015 рік»;

від 16.07.2015 «Про підтримку звернення Львівської обласної ради до

Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо спрощення

дозвільної системи у сфері спеціального водокористування»;

від 28.08.2015 «Про внесення змін до рішень обласної ради з питань

охорони навколишнього природного середовища»;

від 23.09.2015 «Про внесення змін до кошторису витрат та плану

природоохоронних заходів обласного фонду охорони навколишнього

середовища на 2015 рік»;

від 23.09.2015 «Про клопотання Приватного підприємства «Рось» щодо

надання надр у користування;

від 23.09.2015 «Про клопотання Публічного акціонерного товариства

«Фармак» щодо надання надр у користування;

від 22.12.2015 «Про клопотання Публічного акціонерного товариства

«Бель Шостка Україна» щодо надання надр у користування;

117

від 22.12.2015 «Про клопотання дочірнього підприємства «Завод

обважнених бурильних та ведучих труб» щодо надання надр у користування.

Постійною комісією обласної ради з питань земельних та водних

ресурсів, використання надр, екології, довкілля та лісового господарства

протягом 2015 року проведено 4 засідання, на яких розглянуто 15 питань. До

засідань постійної комісії запрошувались керівники установ, підприємств та

організацій області, органів місцевого самоврядування.

15.2. Удосконалення системи управління та нормативно-правового

регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки

Мета управління природокористуванням – забезпечення виконання вимог

природоохоронного законодавства, раціонального використання природних

ресурсів, їх поновлення і відтворення.

Основний обсяг робіт із забезпечення екологічної безпеки й охорони

навколишнього середовища лежить на регіональному рівні. Діяльність органів

виконавчої влади полягає у виконанні покладених на них завдань і функцій

управління природокористуванням і охорони навколишнього природного

середовища.

Найважливішим засобом державного регулювання відносин у сфері

охорони навколишнього природного середовища та розв’язання екологічних

проблем є програмно-цільове планування, розроблення та реалізація

екологічних цільових програм. Метою Програми економічного і соціального

розвитку Сумської області на 2015 р. є створення умов для динамічного,

збалансованого розвитку Сумщини шляхом забезпечення соціальної та

економічної єдності, підвищення рівня конкурентоспроможності, активізації

економічної діяльності, підвищення рівня життя населення. Екологічна

складова представлена розділом "Природокористування та безпека

життєдіяльності".

Відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на

місцеві державні адміністрації покладені повноваження в галузі використання

та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля. Протягом 2015 р. в

сфері охорони довкілля прийнято низку документів:

розпорядження голови обласної державної адміністрації від 19.03.2015 №

141-ОД «Про проведення щорічної всеукраїнської акції «За чисте довкілля» та

дня благоустрою територій населених пунктів області»;

розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.05.2015 №

243-ОД «Про вжиття заходів щодо унеможливлення створення небезпечної

ситуації для життя і здоров’я населення у зв’язку зі зберіганням на території

Сумської області непридатних та заборонених до використання пестицидів та

агрохімікатів»;

розпорядження голови обласної державної адміністрації від 16.06.2015 №

309-ОД «Про утворення координаційного комітету з питань екологічної

безпеки та природокористування»;

розпорядження голови обласної державної адміністрації від 16.06.2015 №

311-ОД «Про здійснення заходів реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані

118

з поводженням із непридатними та забороненими до використання

пестицидами і агрохімікатами та тарою від них»;

розпорядження голови обласної державної адміністрації від 28.07.2015 №

372-ОД «Про утворення комісії з проведення інвентаризації нафтогазових

свердловин на території Сумської області»;

розпорядження голови обласної державної адміністрації від 14.08.2015 №

393-ОД «Про організацію і проведення обласної спеціалізованої виставки -

ярмарку «Життя у стилі Еко Сумщина – 2015»;

розпорядження голови обласної державної адміністрації від 31.08.2015 №

413-ОД «Про утворення робочої групи з виявлення та попередження незаконної

вирубки лісу та вивозу лісоматеріалу за межі Сумської області, а також

незаконного виробництва (випалювання) деревного вугілля»;

розпорядження голови обласної державної адміністрації від 01.09.2015 №

414-ОД «Про утворення робочої групи з проведення інвентаризації родовищ

та місць видобутку корисних копалин місцевого значення на території Сумської

області»;

розпорядження голови обласної державної адміністрації від 01.09.2015 №

415-ОД «Про внесення змін до складу комісії з проведення інвентаризації

нафтогазових свердловин на території Сумської області»;

розпорядження голови обласної державної адміністрації від 18.09.2015 №

449-ОД «Про надання у користування на умовах оренди водних об’єктів,

розташованих за межами населених пунктів на території Сумської області»;

розпорядження голови обласної державної адміністрації від 19.11.2015 №

536-ОД «Про доопрацювання проекту Комплексної програми поводження з

відходами в Сумській області на 2014-2020 роки»;

розпорядження голови обласної державної адміністрації від 20.11.2015 №

548-ОД «Про заходи щодо охорони хвойних насаджень Сумської області від

незаконних порубів у передноворічний період».

15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного

законодавства

Протягом 2015 року Державною екологічною інспекцією у Сумській

області здійснювався державний контроль у сфері охорони довкілля,

раціонального використання природних ресурсів, екологічної та в межах своєї

компетенції радіаційної безпеки на території області.

В ході здійснення державного контролю за дотриманням

природоохоронного законодавства інспекторським складом Держекоінспекції у

2015 році здійснено 323 перевірки суб’єктів господарювання, місцевих органів

виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, фізичних осіб,

громадських організацій, ін., у тому числі – 259 планово та 64 позапланово.

Всього перевірено 137 об’єктів державного нагляду (контролю).

До правоохоронних органів передано 2 справи стосовно порушень

природоохоронного законодавства, що містять ознаки злочину.

119

За нанесені державі збитки через порушення вимог природоохоронного

законодавства до юридичних та фізичних осіб пред’явлено 99 претензій та

позовів на загальну суму 1074,181 тис. гривень, а саме:

за забруднення водних об’єктів та самовільне водокористування – 5 на

253,389 тис. гривень;

за порушення законодавства у сфері охорони атмосферного повітря – 6 на

194,873 тис. гривень;

за забруднення та засмічення земельних ресурсів – 3 на 6,754 тис. гривень;

за порушення законодавства в галузі охорони рослинного світу (у тому числі

ліси) – 56 на 581,215 тис. гривень;

за порушення законодавства в сфері охорони рибних ресурсів – 24 на 25,454

тис. гривень;

за порушення законодавства у сфері охорони тваринного світу – 1 на 10,000

тис. гривень

Загальна сума розрахованих у 2015 році збитків становить 1074,181 тис.

гривень За завдані державі збитки всього протягом 2015 року, з урахуванням

раніше пред’явлених, стягнуто 598,279 тис. гривень

За порушення вимог природоохоронного законодавства у 2015 році до

адміністративної відповідальності згідно Кодексу України «Про

адміністративні правопорушення» притягнуто 587 осіб. Накладено штрафів на

загальну суму 112,337 тис. гривень Фактично стягнуто в добровільному

порядку та через державну виконавчу службу штрафів на суму 87,492 тис.

гривень Відсоток стягнення становить 78 %.

За 2015 рік було відібрано і проаналізовано 64 проби води, в яких

виконано 647 визначень. Проконтрольовано 16 водних об'єктів, в яких

відібрано 54 проби води та виконано 487 визначень. Перевірено 4 підприємства,

на яких проконтрольовано 5 скидів зворотної води у водойму, всього ж

відібрано 10 проб зворотної води, в яких виконано 160 визначень.

На 2 підприємствах області проводився інструментально-лабораторний

контроль за викидами від стаціонарних джерел забруднення. Проконтрольовано

8 стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, відібрано 33

об'єднані проби, виконано 159 визначень.

За звітний період відібрано 10 проб ґрунтів, виконано 30 визначень.

15.4. Виконання державних та регіональних цільових екологічних

програм.

Протягом 2015 р. завдання та заходи державних цільових екологічних

програм виконувались у рамках виконання регіональних та місцевих

природоохоронних програм.

У Сумській області до регіональних природоохоронних програм

відносяться:

- Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища

Сумської області до 2015 року, затверджена рішенням сесії Сумської обласної

ради від 25.07.2008;

120

- Ліси України – Сумська область на 2010-2015 рр., затверджена рішенням

сесії Сумської обласної ради від 15.10.2010;

- обласна програма "Питна вода України" на 2006-2020 рр., затверджена

рішенням сесії Сумської обласної ради від 29.09.2006;

- Регіональна програма розвитку водного господарства та екологічного

оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, затверджена

рішенням сесії Сумської обласної ради від 16.08.2013.

Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища

до 2015 р.

Загальною метою Комплексної програми охорони навколишнього

природного середовища Сумської області до 2015 року визначено поліпшення

екологічного стану довкілля шляхом забезпечення охорони, раціонального

використання і відтворення природних ресурсів; досягнення гармонійної

взаємодії громадян і навколишнього середовища за умов активізації

економічних процесів, розвитку виробничого комплексу та інфраструктури

населених пунктів. Програмою обумовлено, що досягнення цієї мети потребує

спрямування дій органів державної влади, місцевого самоврядування і їх

виконавчих органів, організацій, установ та підприємств області усіх форм

власності на реалізацію пріоритетних напрямів діяльності у сфері ефективного

природокористування, дотримання вимог екологічної безпеки та охорони

навколишнього природного середовища.

За 7 років, що пройшли з часу прийняття програми, відбулося багато

подій, сформувалися нові пріоритети, які вплинули на визначення екологічних

завдань. Суттєві зміни відбулися у законодавстві, в умовах обмеженості

бюджетних ресурсів визнано доцільним приведення регіональних цільових

програм у відповідність до наявних фінансових ресурсів.

У зв’язку з внесенням змін до Бюджетного кодексу України єдиним

джерелом доходів спеціального фонду обласного бюджету, за рахунок якого

фінансуються заходи обласного фонду охорони навколишнього природного

середовища, у 2015 році були грошові стягнення за шкоду, заподіяну

порушенням законодавства про охорону навколишнього природного

середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, які склали близько 200

тис. гривень.

Відбір проектів природоохоронних заходів для наступного фінансування

за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного

середовища здійснюється комісією, склад якої затверджено розпорядженням

голови Сумської обласної державної адміністрації. Розпорядженням голови

Сумської обласної адміністрації від 28.04.2015 № 232-ОД «Про внесення

змін до розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від

26.04.2014 № 168-ОД» затверджено новий склад комісії з відбору проектів

природоохоронних заходів для наступного фінансування за рахунок коштів

обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Рішенням Сумської обласної ради від 22.05.2015 «Про кошторис витрат та

план природоохоронних заходів обласного фонду охорони навколишнього

121

природного середовища на 2015 рік» (зі змінами від 16.07.2015, 28.08.2015,

23.09.2015) затверджено план природоохоронних заходів та кошторис витрат

обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2015 рік.

Однією з передумов досягнення результативності регіональної

екологічної політики є додержання принципу комплексності і системного

підходу при її здійсненні. Екологічна складова є обов’язковою складовою

Стратегії регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року та

Плану її реалізації на 2015-2017 роки, затверджених рішенням Сумської

обласної ради від 09.04.2015.

Аналіз виконання у 2015 році природоохоронних заходів показав, що по

всіх районах та містах області проводилась природоохоронна робота.

Місцевими та районними державними адміністраціями природоохоронні

заходи виконувались за рахунок загальних та спеціальних фондів місцевих

бюджетів із залученням інших джерел фінансування (кошти інвесторів,

суб’єктів господарювання тощо). Інформація про виконання природоохоронних

заходів по районах та містах області у 2015 році наведена у табл. 15.1 Додатка.

По всіх районах та містах області протягом року проводились

природоохоронні заходи та акції «Чиста Україна – чиста Земля», «За чисте

довкілля», «Зробимо Україну чистою», «День довкілля», «Майбутнє ліса у

твоїх руках» тощо.

У Білопільському районі проведено роботи по озелененню населених

пунктів, а саме посаджено 6340 дерев, 2368 кущів на загальну суму 211,4 тис.

гривень. На території району ліквідовано 272 несанкціонованих сміттєзвалищ,

вивезено 373,8 куб. метрів сміття. Впорядковано 120 км набережних річок та

водоймищ на загальну суму 43,5 тис. гривень.

У Буринському районі у рамках заходів із благоустрою та впорядкуванню

територій населених пунктів впорядковано 2,5 га майданчиків, 4 га скверів, 7 га

парків, 20 га газонів, 18 га квітників і клумб, 0,7 тис. кв. метрів набережних

річок і водойм, 8200 тис. кв. метрів територій житлової забудови, ліквідовано

14 несанкціонованих звалищ сміття. У межах населених пунктів району

посаджено 2200 дерев, 700 кущів. Відділом освіти, молоді та спорту

Буринської районної державної адміністрації в рамках проведення акції

«Посади дерево і збережи його» за участю учнівської молоді організовано і

проведено конкурси малюнків і газет екологічної тематики; екскурсії в природу

та ознайомлення учнів із правилами поведінки у навколишньому середовищі до

Всесвітнього дня лісів. Закладами освіти Буринського району проводилася

робота щодо поширення екологічних знань серед учнів загальноосвітніх шкіл.

Постійно надається підтримка природоохоронному руху, шкільна молодь

залучається працівниками «Буринський агролісгосп» до насадження молодих

дерев лісових порід.

На території Великописарівського району систематично проводилось

упорядкування зелених насаджень, ліквідовано 79 несанкціонованих

сміттєзвалищ, зібрано 0,969 тис. м3 побутових відходів.

У Глухівському районі у межах заходів щодо виявлення та ліквідації

стихійних сміттєзвалищ виявлено та ліквідовано 12 стихійних сміттєзвалища,

122

прибрано та вивезено 5,3 тонни сміття. Сільським та селищним головам

доведена інформація про негативний вплив на навколишнє природне

середовище спалювання сухої рослинності та залишків від неї та

рекомендовано вжити заходи щодо попередження спалювання сухої

рослинності.

У Конотопському районі кошти фонду охорони навколишнього

середовища були витрачені на поліпшення технічного стану та благоустрою

водойм населених пунктів Конотопського району: проведено підсипку гребель

у с.Першотравневе Шпотівської сільської ради; та в с.Тернівка. Використано

5,0 тис. гривень на придбання саджанців рослин. Також на вивезення

несанкціонованих сміттєзвалищ з територій селищної та сільських рад

витрачено майже 30,0 тис. гривень.

На території Липоводолинського району створено лісових насаджень на

земельних ділянках, що обліковуються за лісогосподарськими підприємствами,

на площі 11,6 га.

У Роменському районі виконувались роботи по будівництву

водопровідних мереж в селах Миколаївка та Дзеркалька. Завершено роботи по

реконструкції артезіанської свердловини та заміні обладнання на

енергозберігаюче в с. Матлахове, реконструкцію водопроводу в селах Червоне

та Сулими. Проекти по будівництву водопроводу в с. Малі Бубни та

водопровідних мереж в с. Анастасівка знаходяться на стадії будівництва. На

всіх артезіанських свердловинах облаштовані зони санітарної охорони згідно з

вимогами чинного законодавства.

Проводиться робота по введенню ґрунтозахисних сівозмін і технології

вирощування культур на основі мінімізації обробітку ґрунту. Поверхневий, або

безвідвальний обробіток ґрунту повністю переважає оранку і проведений у

поточному році на 95 % площ або на 74 тис. га з використанням дискових

знарядь та плоскорізів.

Роменською районною державною адміністрацією протягом 2015 року

вживалися заходи щодо виконання плану природоохоронних заходів по

проведенню робіт( послуг) з екологічно безпечного збирання, перевезення,

зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення

відходів та небезпечних хімічних речовин, у тому числі непридатних або

заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин.

Комітетом з конкурсних торгів Роменської районної державної

адміністрації проведено відкриті торги по предмету закупівлі: код 38.12.1 –

збирання небезпечних відходів (проведення робіт із екологічно безпечного

збирання, перевезення, оброблення непридатних або заборонених до

використання хімічних засобів захисту рослин та тари від них і вивезення їх на

знешкодження за межі України) – 15,4 тони (очікувана вартість предмета

закупівлі 616911,58 гривень). керуючись ч.1 ст. 30 Закону України «Про

державні закупівлі». У зв’язку з тим, що на участь у торгах не надійшло

пропозицій, торги відмінено. Оголошення про результати проведення

процедури закупівлі ВДЗ № 354 (09.10.2015) від 09.10.2015 р. № 210986.

У зв’язку з тим, що використати відповідні кошти до кінця звітного року

123

не було можливим, згідно вимог Бюджетного кодексу України 07.12.2015 року

вони були повернуті відповідним бюджетам.

На землях лісового фонду підприємства ДП "Роменський агролісгосп"

посаджено 25,9 га лісових культур, з яких 7,2 га — лісорозведення. Крім того,

проведено доповнення лісових культур на площі 50,5 га. Закладені розсадники

по дубу черешчатому, сосні звичайній та тополі гібридній. Створений і

функціонує базисний розсадник площею 29,0 га, з річним обсягом вирощування

1,0 млн. штук сіянців основних деревних порід. Проведено лісовідновлення на

площі 63,9 га та догляд за лісовими культурами на площі 304 га.

На виконання Програми поводження з твердими побутовими відходами у

Тростянецькому районі закуплено та установлено спеціальні контейнери для

роздільного збирання побутових відходів в місті, придбано додатково

спеціальну техніку. Кошти районного фонду ОНПС в основному

направляються на утримання міського полігону ТПВ та підтримання належного

санітарного стану населених пунктів. Тільки за 2015 рік використано близько

150 тис. гривень для підтримання санітарного стану населених пунктів.

За власні кошти лісогосподарських підприємств Шосткинського району

проведено лісовідновлення на площі 184 га та доповнення лісових культур на

площі 290 га.

Протягом року силами сільських рад відремонтовано 32 колодязів

загального користування, затампоновано 4 шахтних колодязі. Проводиться

постійний моніторинг за станом якості води.

На території Воронізької селищної ради створена громадська організація

«Осота», яка займається утриманням прибережних зон річки Осоти в

належному санітарному стані та веде спостереження за зимівлею риби.

У ході проведення акції «За чисте довкілля» ліквідовано 26

несанкціонованих звалищ.

Робота по розкисленню ґрунтів шляхом внесення вапна проведена на

площі 220 га. Для компенсації органічних речовин в ґрунті було проведено

посів та заорювання в ґрунти сидеральних культур на площі 1023 га. Для

підвищення родючості ґрунтів та запобіганню ерозії земель засіяно 250 га

багаторічних трав.

30 квітня 2015 року відбулося забруднення території м. Шостка та

Шосткинського району внаслідок розливу суміші пестицидів та інших хімічних

речовин з вмістом гептилу.

Міжрегіональним центром швидкого реагування ДСНС України в м. Ромни

проведені роботи по очищенню та дегазації забрудненої частини автошляху, по

очищенню місця несанкціонованого викиду хімічної суміші від забрудненого

рослинного шару грунту. Зібрано на території м. Шостка та Шосткинського

району 150 тонн природного сорбенту (тирса, щепа) з залишком ДДТ, ДДЕ.

При цьому на території підприємства «Елга» виявлено розрахунково близько 30

тонн суміші гептилу з водою та технічним керосином.

В червні-липні проведені роботи фахівцями центру швидкого реагування

по збору, затаренню та інвентаризації суміші отрутохімікатів та забрудненню

грунту на території двох сільських рад Шосткинського району (Ковтунівської

124

та Ображіївської). Хімічно стійка, герметична тара закуплена за кошти

районного бюджету в м. Херсон, На роботи із затарення суміші хімічно-

небезпечних речовин (ХЗЗР) використано 213 тис. гривень із субвенції

обласного бюджету (обласний фонд охорони навколишнього природного

середовища).

Зібрано, проінвентарізовано 22,9 тонн суміші на території Ковтунівської

сільської ради, 26,8 тонн - Ображіївської сільської ради: На утилізацію і

транспортування твердої фракції суміші ХЗЗР в розмірі 49,7 тонн надійшли

кошти з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в

сумі 1,5 млн. гривень. Конкурсні торги не відбулися через невідповідність

запропонованої ціни.

У м. Суми природоохоронні заходи проводились відповідно до Програми

охорони навколишнього природного середовища м. Суми на 2011-2015 роки.

Забезпечено прибирання прибережної смуги в районі р. Псел (від вул. Прокоф’єва

до вул. Луначарського, від вул. Черепіна до з/д мосту, від вул. Черепіна до

пішохідного мосту по вул. Заливна, від вул. Черепіна до вул. Харківська (ліва

сторона); від пров. Драгомижського вул. Прокоф’єва (обидва боки частково), 11

разів площі 23,71 га). Видалено 75 аварійних дерев у прибережній смузі річки Псел.

Забезпечено вивезення сміття з контейнерів в районі прибережної смуги Псел

(пров. Пляжний) та оз. Чеха. Відновлено 3970 м. кв. газонів на території скверу по

вул. Зеленко та 460 м. кв. газонів на алеї «Героїв слави» по вул. Героїв Сталінграду.

Висаджено 50 дерев та 170 кущів на території скверу по вул. Зеленко, проведено

озеленення території парку ім. І.М. Кожедуба - висаджено 500, забезпечено

озеленення вулиці Харківська - висаджено 150 дерев. Створено квітково-

декоративних композицій на території скверу по вул. Зеленко та на території парку

ім. І.М. Кожедуба - висаджено 7490 од. квіткової розсади на території 397,3 м2.

Проведено спеціальні заходи, спрямовані на запобігання знищенню чи

пошкодженню природних комплексів об’єктів природно-заповідного фонду:

забезпечено збір сміття на площі 26,7648 га (136м3), спиляно 47 дерев, викорчувано

60 пнів, висаджено 240 дерев у парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва

місцевого значення «Басівський»; забезпечено догляд за пам’ятками природи

«Липові насадження», «Дуби» на вулицях Антонова, Г. Кондратьєва,

Петропавлівська; виготовлено та розміщено 22 інформаційно-охоронних знаки на

об’єктах ПЗФ. Забезпечено утримання ботанічного саду місцевого значення

«Юннатівський»: придбано саджанці та розсаду кущів та квітів, інвентар,

мінеральні добрива, межовий охоронний та інформаційний знаки, проведено

поточний ремонт 160 м2 доріжок.

Забезпечено утилізацію, видалення та зберігання 1650 м3 рослинних відходів

на майданчику по вул. Боженка, 75.

Розроблено науково-дослідну продукцію «Розроблення системи

енергоефективного функціонування КНС каналізаційного напірного колектору

міста Суми з визначенням технічних характеристик насосного та технологічного

обладнання, яке має бути придбане на заміну обладнання, що використало свої

технічні можливості», проектно-кошторисну документацію по об’єкту

125

«Реконструкція каналізаційно-насосної станції за адресою: м. Суми, вул.

Привокзальна,4/13».

Забезпечено проведення екологічних просвітницьких заходів у

позашкільному вихованні, наукової конференцій з питань охорони навколишнього

природного середовища, підготовлено та видано методичні посібники,

поліграфічну продукцію екологічної тематики. Видано інформаційно-освітній

екологічний бюлетень Сумської міської ради «Екологічний орієнтир» у кількості

3000 екземплярів. З метою поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної

безпеки у м. Глухів проведено будівництво (реконструкція) систем відведення та

очищення дощового поверхневого стоку по вул. Ціолковського, Партизан

Глухівщини, Суворова, Ханенка; проведено реконструкцію самопливного

колектору ДУ-500 по вулицях Суворова, Жужоми довжиною 1070 м/п; здійснено

очищення та упорядкування міських пляжів на озерах Скоропадському та

Павлівському. Ліквідовано по місту 38 стихійних звалищ твердих побутових

відходів. Забезпечено озеленення вулиць, висаджено 310 штук зелених насаджень.

Протягом 2014-2015 років за кошти обласного фонду охорони

навколишнього природного середовища проведена рекультивація та упорядкування

закритого та ліквідованого міського звалища твердих побутових відходів, на що

витрачено біля 2 млн. гривень.

Щорічно проводяться акції по благоустрою м. Конотоп, організації

озеленення та охорони зелених насаджень і водойм; ліквідацію стихійних

сміттєзвалищ; утримання місць відпочинку населення. На території м. Конотоп

повністю організовано збирання та вивезення твердих побутових відходів як в

багатоквартирному так і в приватному секторі міста. Всього по місту

встановлено 361 контейнер.

У м. Лебедин рішенням Лебединської міської ради від 22.12.2015

продовжено термін дії на 2016 рік Програми охорони навколишнього природного

середовища. Протягом 2015 року проведено ліквідацію несанкціонованих

сміттєзвалищ, чистку водостоків та ливневих приймальних колодязів, придбання 20

контейнерів для збору ТПВ.

Узагальнюючи вищевикладене можна констатувати, що протягом 2015

року по всіх містах та районах області проводилась певна природоохоронна

робота, направлена на вирішення першочергових екологічних проблем,

поліпшення умов життя населення, екологічно безпечне використання

ресурсів, екологічну освіту, виховання та інформування громадськості.

Термін дії Комплексної програми охорони навколишнього природного

середовища Сумської області до 2015 року, як і більшості програм охорони

навколишнього природного середовища по містах та районах області, у 2015 році

закінчився. При загальній спрямованості державної стратегії переходу на засади

сталого розвитку особливої актуальності набуває управління охороною довкілля,

раціональним використанням природних ресурсів та безпекою життєдіяльності

людини. Його значущість зростає в умовах децентралізації управління та

підвищення ролі соціально-економічного розвитку регіонів.

126

Регіональна програма «Ліси України-Сумська область» на 2010-2015 роки

Регіональна програма «Ліси-України – Сумська область» на 2010-2015 роки

затверджена рішенням Сумської обласної ради від 15.10.2010. Головна мета

програми –забезпечення реалізації державної політики в сфері лісового

господарства в умовах реформування галузі, охорони, захисту,раціонального

використання й відтворення ресурсів лісу, підвищення ефективності лісового

господарства, задоволення потреб суспільства в екологічних та сировинних

ресурсах лісу.

На виконання програми державними підприємствами обласного управління

постійно проводяться догляди за лісовими насадженнями, охорона лісів від пожеж,

боротьба зі шкідниками та хворобами лісу. Підприємства управління щорічно

направляють значні кошти в розвиток виробничої бази, зокрема, будуються дороги

лісогосподарського призначення, закуповується сучасна лісогосподарська техніка.

Підприємства управління щорічно перевиконують заплановані програмою

показники. На 2015 рік по СОУЛМГ програмою передбачено фінансування в обсязі

130078,0 тис. гривень, з них з державного бюджету 34198,0 тис. гривень з

обласного 214,0 тис. гривень та за рахунок інших джерел (власні кошти) 95666,0

тис. гривень. Виробничо-фінансовим планом державних підприємств управління на

2015 рік на лісогосподарські роботи заплановано спрямувати 334224,7 тис. гривень,

з них кошти державного бюджету 1848,6 тис. гривень та за рахунок інших джерел

(власні кошти) 332376,1 тис. гривень, що на 204146,7 тис. гривень перевищує

передбачені програмою показники. Станом на 01.01.2016 на ведення лісового

господарства направлено 399597,3 тис. гривень, що становить 308 % виконання

програми в цілому, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету 1851,5 тис.

гривень (6 %), за рахунок інших джерел (власні кошти) – 397512,8 тис. гривень

(291 %)

На капітальні видатки, що включають будівництво лісогосподарських доріг,

придбання лісогосподарської техніки, пожежних автомобілів та іншого

виробничого обладнання, за 2015 рік направлено кошти в сумі 28209,1 тис. гривень.

На виконання природоохоронних заходів Програми протягом 2015 року за

кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища створено

належні умови для розмноження у природних умовах, розведення та розселення

зубра європейського.

Обласна програми «Питна вода України» на 2006-2020 роки

Метою Програми є забезпечення населення якісною питною водою в

достатній кількості та, згідно зі встановленими нормативами, реалізація на

території області відповідно до Загальнодержавної цільової програми «Питна

вода України» на 2011-2020 роки державної політики у сфері питного

водопостачання та розвитку водопровідно-каналізаційного господарства.

На виконання заходів, передбачених обласною програмою «Питна вода

України на 2011-2020 роки» у 2015 році використано 10,2 млн. гривень (з

місцевих бюджетів), що становить 40,6 % від потреби. З державного бюджету

кошти не надходили.

127

За звітний період виконано будівництво 1 водозабірної споруди (м. Суми,

Пришибський водозабір) на суму 6649,8 тис. гривень та реконструкцію 1

водозабірної споруди (Роменський район – 1 од.) на суму 146,5 тис. гривень,

встановлено станцію знезалізнення води на Процівському водозаборі у м.

Ромни (331,8 тис. гривень), збудовано очисні споруди у с. Біловоди

Роменського району (3000,0 тис. гривень) та проведено реконструкцію на

очисних спорудах у м. Конотоп (75 тис. гривень).

В цілому у 2015 році на заходи, спрямовані на покращення технічного

стану та модернізацію водопровідно-каналізаційного господарства Сумської

області використано 41,1 млн. гривень з усіх джерел фінансування.

Виконано заміну, реконструкцію та будівництво 54,3 кілометрів

водопровідних (Роменський район – 8,3 кілометрів, Тростянецький район – 8

кілометрів, Липоводолинський район – 5,7 кілометрів) та 11,8 кілометрів

каналізаційних мереж (Липоводолинський район – 8 кілометрів), проведено

будівництво, реконструкцію та ремонт 5 артезіанських свердловин (Суми – 1

од., Глухівський, Роменський, Тростянецький райони – по 1 од.), у т.ч. введено

в експлуатацію станцію знезалізнення води у м. Ромни, ремонт 11 водонапірних

башт (Глухівський район – 6 од., Лебедин, Білопільський, Буринський,

Роменський, Шосткинський райони – по 1 од.), виконано будівництво,

реконструкцію та ремонт 3 каналізаційних очисних споруд (Конотоп,

Роменський, Тростянецький райони) та реконструкцію і ремонт 3

каналізаційних насосних станцій (м. Лебедин – 2 од., Липоводолинський район

– 1 од.), встановлено 43 одиниці насосного обладнання на свердловинах

(Глухівський район – 15 од., Сумський район – 8 од., Краснопільський район –

5 од. та ін.) та 6 одиниць на каналізаційних насосних станціях (м. Охтирка та м.

Шостка – по 2 од., м. Ромни та Тростянецький район – по 1 од.), встановлено 6

одиниць засобів обліку води (м. Охтирка – 4 од., м. Глухів – 2 од.) та 2 одиниці

– засобів обліку стоків (м. Охтирка – 2 од.).

На сьогодні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства

стовідсотково оснащені засобами технологічного обліку води (встановлено 134

одиниці), з 79 засобів технологічного обліку стоків встановлено 19 одиниці

(24,1 %).

Регіональна програма розвитку водного господарства та екологічного

оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року

Програма розроблена з метою підвищення ефективності використання

меліоративних систем області, відновлення ролі меліорованих земель у

продовольчому та ресурсному забезпеченні держави, реалізації державної і

регіональної політики в галузі водного господарства, поліпшення екологічного

стану сільських територій та умов проживання населення, задоволення потреби

населення і галузей економіки області у водних ресурсах, оптимізації

водопостачання, запобігання та ліквідації наслідків шкідливої дії вод, екологічного

оздоровлення басейну р. Дніпро і відтворення водних ресурсів.

Відповідно до ресурсного забезпечення фінансування заходів по

Програмі у 2015 році передбачалося на наступному рівні:

128

державний бюджет - 42,11 млн. гривень

обласний фонд ОНПС - 1,1 млн. гривень

місцеві бюджети - 5,4 млн. гривень

кошти небюджетних джерел - 7,53 млн. гривень

У 2015 році за напрямком «Забезпечення розвитку меліорації земель і

поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь, управління

водними ресурсами» кошти державного бюджету в розмірі 12,9 млн. гривень

спрямовані на забезпечення експлуатації загальнодержавних та

міжгосподарських державних меліоративних систем, на проведення

моніторингу якості поверхневих водних об’єктів. На забезпечення сталого

функціонування меліоративних систем органами місцевого самоврядування

спрямовано 162,2 тис. гривень.

Всі ці кошти дозволили на 95 тис. га меліорованих земель забезпечити

водно-повітряний баланс, що у свою чергу зберегло пасовища та врожаї

сільськогосподарських культур.

Заходи по напрямку «Захист сільських населених пунктів і

сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод» проводилися за рахунок

коштів обласного та місцевих фондів ОНПС, видатків загального фонду

місцевих бюджетів і коштів суб’єктів господарювання.

Проведений ремонт 22 ГТС посприяв можливому регулюванню рівнів

води у водотоках та замкнутих водоймах області, чим знизило загрозу

шкідливої дії вод на прилеглі території та деякі населені пункти. Також

проведені заходи по ремонту ГТС у Білопільському (с. Цимбалівка, с.

Верхосулка), Буринському (с. Біжівка, с. Коновалове), Ямпільського району (с.

Микитівна), Конотопському (с. Шпотівка, с. Новомутин, с. Тернівка),

Глухівському (с. Хотминівка, с. Шалигіне) районах посприяло акумулювати

воду для подальшого перерозподілу її у меженний період та підтримати

гідрологічний стан малих річок області. На виконання даних робіт було

спрямовано 580,0 тис. гривень обласного фонду ОНПС, 1235,23 тис. гривень

місцевих фондів ОНПС та місцевих бюджетів, 228,58 тис. гривень – кошти

водокористувачів.

Розчищення русел річок та ложив ставків загальною довжиною 2,4 км

дозволило знизити навантаження на прилеглі території та відновити

гідрологічний режим р. Гусинка на території Охтирського району, р. Реть, р.

Свидня, струмка Калище у Кролевецькому районі, р. Клевень на території

Путивльського району – обласної фонд ОНПС – 400,0 тис. гривень, місцеві

фонди – 54,2 тис. гривень, місцевий бюджет – 110,86 тис. гривень;

За напрямком «Екологічне оздоровлення басейну р. Дніпра та поліпшення

якості питної води» виконувалися наступні заходи:

будівництво очисних споруд у с. Червоне (Сумській район) – 1500, 0 тис.

гривень – обласної фонд ОНПС

реконструкція очисних споруд - КП «Буринь-теплосервіс», КП «Сток-

сервіс» м. Ромни, КП «Водоочистка» м. Охтирка, КП Водоканал м. Конотоп,

ПАТ «Сумихімпром» - кошти місцевих бюджетів – 355,291 тис. гривень, власні

кошти підприємств – 335,0 тис. гривень

129

будівництво та реконструкція систем водовідведення в населених

пунктах:

- реконструкція у м. Суми каналізаційного напірного колектора довжиною

1587,3 м – державний бюджет – 1966,0 тис. гривень;

за рахунок субвенції державного бюджету місцевим бюджетам

завершено реконструкцію системи водовідведення ДНЗ «Чебурашка»

Воронізької сільради Шосткинського району – 477,0 тис. гривень;

будівництво та реконструкція каналізаційних мереж водовідведення -

проведені роботи по реконструкції водовідвідних мереж, заміні та ремонту

запірної арматури, технологічного обладнання - КП «Тростянецькомунсервіс»,

«Охтиркасиркомбінат», КП смт. Недригайлів, «Водолій –БС» смт. Ямпіль,

«Теплоенерго» смт. Краснопілля, КП «Глухів водоканал», КП

«Лебединводоканал» - кошти місцевих бюджетів – 419,1 тис. гривень, власні

кошти підприємств – 479,83 тис. гривень

До розділами «Розроблення планів заходів з відновлення водних об’єктів»

увійшли заходи:

упорядкування прибережних захисних смуг (проведення робіт по

розчистки ПЗС, їх заліснення, залуження) – кошти місцевих фондів ОНПС -

292,977 тис. гривень (санітарні заходи та благоустрій ПЗС р. Псел, Сумка,

Стрілка, оз. Чеха), місцеві бюджети – 45,42 тис. гривень(благоустрій ПЗС р.

Охтирка, Боромля, Бобрик, ставків Білопільського, Тростянецького,

Путивльського районів) інші кошти – 78,8 тис. гривень (заліснення ПЗС р.

Клевень Кролевецького району, р. Івотка, р. Свеса, р. Шостка на територіях

Шосткинського та Ямпільського районів);

розробка проектів щодо створення прибережних захисних смуг за кошти

суб’єктів господарювання – 157,84 тис. гривень;

удосконалення системи екологічної освіти, виховання та інформування

громадськості, залучення громадськості до розв’язання екологічних проблем

44,74 тис. гривень – кошти місцевих фондів ОНПС та відповідних бюджетів.

Інформація про виконання програми за 2015 рік наведена у табл. 15.2

Додатка.

15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища.

Забруднення природного середовища та потреби охорони природи привели

до необхідності організації обліку розмірів антропогенних змін в природному

середовищі та їхніх проявів в окремих регіонах. Ця задача вирішується за

допомогою моніторингу. Моніторинг - це науково-інформаційна система

спостережень, оцінок та прогнозів стану навколишнього середовища та живих

організмів. Виділяють три види моніторингу: фоновий, біологічний

(біосферний) та господарський. Фоновий моніторинг передбачає систематичні

стаціонарні заміри, що проводяться за єдиною програмою, стану атмосфери,

грунту, природних вод та особливостей земної поверхні. Біологічний

моніторинг зорієнтований на систематичне оцінювання стану видів рослин та

тварин. Він включає реєстрацію зміни чисельності, структури їхніх популяцій,

характер міграцій та розмноження. Господарський моніторинг проводиться з

130

метою оцінки діяльності окремих сільськогосподарських або промислових

підприємств. Проведення глобального моніторингу розпочато на основі

рішення Міжнародної наради 1974 року, до якої приєднався колишній СРСР, а

зараз обов’язки з моніторингу виконує Україна.

Система моніторингу довкілля є основною складовою природоохоронної

політики, що забезпечує захист життєво важливих екологічних інтересів

людини і суспільства, збереження природних екосистем. Пріоритетними

завданнями цієї системи є відвернення кризових змін екологічного стану

довкілля, запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям та надання

інформації громадськості про стан навколишнього природного середовища.

У 2015 році з метою вдосконалення державної системи моніторингу

довкілля та підвищення ефективності функціонування регіональної системи

моніторингу довкілля на адресу Мінприроди України Сумської обласною

державною адміністрацією направлені погоджені проект Типового положення

про регіональні центри моніторингу довкілля та Концепція реформування

державної системи моніторингу.

Функції Регіонального центру моніторингу довкілля (РЦМД) Сумської

області у 2015 р. виконувала робоча група відділу державної екологічної

експертизи, моніторингу, економіки природокористування Департаменту

екології, паливно-енергетичного комплексу та природних ресурсів Сумської

обласної державної адміністрації, яка здійснювала координацію діяльності

суб'єктів регіональної системи моніторингу довкілля та інформувала суб'єктів

обласної системи моніторингу довкілля про результати регіонального

моніторингу за проведеним аналізом первинної оперативної інформації.

На виконання наказу Мінприроди України від 26.04.2007 № 218 «Про

затвердження Регламенту підготовки та розміщення інформації на веб-порталі

Мінприроди» регіональним центром збиралась, узагальнювалась та надавалась

екологічна інформація для розміщення на веб-порталах Мінприроди та

місцевих органів виконавчої влади Сумської області.

Сумський обласний центр з гідрометеорології здійснює на стаціонарній

мережі спостережень згідно затверджених Держгідрометом програм та об'ємів

фінансування в межах галузі атестації виконання інструментально-

лабораторних вимірювань забруднюючих речовин у атмосферному повітрі

міста Суми, проводе відбір проб на визначення вмісту важких металів та

бенз(а)пірену в повітрі, забруднюючих речовин в атмосферних опадах, а також

за радіаційною обстановкою, стихійними і небезпечними гідрологічними

явищами (повенями, паводками). Протягом року було проаналізовано 12864

проб на вміст пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду та оксиду азоту,

аміаку, формальдегіду.

Рівень забруднення атмосферного повітря м. Суми важкими металами

протягом року був нижче санітарних норм.

Контроль за вмістом забруднюючих речовин у атмосферному повітрі

проводиться на пунктах спостереження, які знаходяться тільки в м. Суми, що не

дає можливості простежити реальний стан забруднення атмосферного повітря

на території всієї області.

131

Сумським обласним центром з гідрометеорології проводились щоденні

стаціонарні спостереження на 6 метеостанціях області: Дружба, Конотоп,

Глухів, Ромни, Лебедин, АМСЦ Суми за потужністю експозиційної дози гамма-

випромінювання, а також за щільністю радіаційних випадінь на метеостанції

Глухів і авіаметеорологічна станція Суми, що характеризує рівень радіаційного

забруднення атмосферного повітря на місцевості Радіаційний фон у 2015 році

по області складав 10-14 мкР/год, і не перевищував допустимих значень.

Головне управління Держсанепідслужби у Сумській області здійснює

моніторинг у місцях проживання та відпочинку населення за вмістом

шкідливих речовин (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні

визначення) у поверхневій та питній воді, ґрунтах, атмосферному повітрі,

якості води водних об'єктів області, впливу полігонів, сміттєзвалищ на стан

підземних водоносних горизонтів, поверхневих вод, ґрунтів, а також фізичних

факторів (електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо).

За даними лабораторних визначень ДУ «Сумський обласний лабораторний

центр Держсанепідемслужби України» за 2015 рік було досліджено проб питної

води на:

- санітарно-хімічні показники - 15105 проб

- бактеріологічні показники – 19766 проб

- радіологічні показники – 177 проб.

Для контролю підземних вод відібрано 2865 проб води з них 746

свердловини та 2119 шахтні колодязі.

Протягом 2015 року представниками ДУ «Сумський обласний

лабораторний центр Держсанепідслужби України» проаналізовано 67

постійних створів на відкритих водоймах в місцях проживання і відпочинку

населення. Було відібрано та досліджено 450 проб води на хімічні показники,

1013 проб на мікробіологічні показники, 203 проб для проведення

паразитологічних досліджень. На наявність холерного вібріона досліджено –

337 проб води, відібраних з відкритих водойм. На наявність радіоактивних

речовин відібрано 37 проб. Із загальної кількості досліджених проб на

санітарно-хімічні показники досліджено на: наявність пестицидів – 66, солі

важких металів - 231, вміст фенолів - 165, СПАР – 223.

Контроль за атмосферним повітрям проводився в 78 точках

спостереження, стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря

контролювались в 151 точках

Контроль за якістю ґрунтів проводився 147 точках спостереження.

Сумська філія ДУ Інституту охорони ґрунтів України веде моніторинг

ґрунтів та поверхневих вод сільськогосподарського призначення,

сільськогосподарських рослин та продуктів з них (токсикологічні, радіологічні

визначення, залишкова кількість пестицидів, хімікатів і важких металів).

Протягом 2015 року було відібрано і проаналізовано 20 проб води з відкритих

поверхневих водойм на вміст нітратів, пестицидів і важких металів,

перевищень гранично допустимих концентрацій не виявлено.

У 2015 році агрохімічна паспортизація в області проводилась в 4-х

районах: Великописарівському на площі 12,7 тис. га, Конотопському – 42,2 тис.

132

га,Липоводолинському – 2,1 тис. га та Охтирському – 30 тис. га. Всього

обстежено 87,0 тис. га сільськогосподарських угідь. Було відібрано й

проаналізовано 1454 зразків ґрунту на вміст важких металів. Також було

відібрано та проаналізовано 727 зразків на вміст залишкових кількостей ДДТ і

ГХЦГ. Контроль за радіаційною ситуацією в області проводився на 29

контрольних ділянках, які закладені в усіх районах області.

Головне управління Держземагенства у Сумській області веде моніторинг

ґрунтів та ландшафтів (прояви ерозійних та інших екзогенних процесів),

просторове забруднення земель об’єктами промислового і

сільськогосподарського виробництва); зрошуваних і осушених (вторинне

підтоплення і засолення тощо), надає інформацію щодо облікової кількості

земель.

Сумське обласне управління водних ресурсів веде моніторинг річок,

водосховищ, каналів, зрошувальних систем, водойм у межах

водогосподарських систем комплексного призначення, поверхневих вод у

прикордонних зонах і місцях інтенсивного виробничо-господарського

використання (вміст забруднюючих речовин, у т.ч. радіонуклідів); зрошуваних

та осушуваних земель (глибина залягання, мінералізація ґрунтових вод, ступінь

засоленості та солонцюватості ґрунтів); підтоплення сільських населених

пунктів, прибережних зон водосховищ (переформування берегів і підтоплення

територій), веде моніторинг за скидами ЗР підприємствами - основними

водокористувачами регіону, за показниками контролю нормативів скиду по

забруднюючих речовинах, за показниками державного контролю ґрунтів у

зонах меліорації. Відбори проб води проводяться щомісячно на 25 створах

розташованих на 13 відкритих поверхневих водоймах, з них 9 створів на

транскордонних водних об’єктах.

Сумське обласне управління лісового господарства та ОКАП

"Сумиоблагроліс" ведуть моніторинг лісів та мисливських тварин.

Підприємства Сумської області, діяльність яких може привести до

погіршення стану довкілля, згідно постанови Кабінету Міністрів України від

30.03.1998 р. № 391 здійснювали екологічний контроль за виробничими

процесами та станом промислових зон.

15.6. Державна екологічна експертиза.

Важливу роль серед заходів гарантування екологічної безпеки належить

екологічній експертизі. Як вид діяльності екологічна експертиза спроможна

забезпечити додержання норм і вимог екологічної безпеки при прийнятті

важливих законопроектів, обґрунтуванні програм, рішень, проектів, інших

об’єктів соціально-економічного розвитку, розміщенні продуктивних сил,

запровадженні, застосуванні і функціонуванні підприємств, комплексів і

систем. Досягнення мети екологічної політики правової держави тісно

пов’язано з екологічною експертизою, яка в умовах поширення екологічної

кризи стає тим необхідним соціально-правовим превентивним інструментом,

що дозволяє на широкій демократичній основі з залученням

висококваліфікованих спеціалістів і широких кіл громадськості оцінити ступінь

133

екологічного обґрунтування різних об’єктів, визначити можливість їх

реалізації в конкретній екологічній системі і науково аргументувати висновки,

пропозиції і рекомендації щодо їх найбільшої доцільності і екологічно

сприятливій реалізації.

Ведучою формою в системі оцінки екологічного впливу різних об’єктів є

державна екологічна експертиза. Це зумовлено юридичною природою цієї

форми експертизи як обов’язкової стадії будь-якого процесу – законотворчого,

інвестиційного, управлінського, господарського та іншої діяльності, що може

негативно впливати на стан навколишнього середовища та здоров’я населення.

Державна екологічна експертиза здатна зменшити або зовсім виключити

можливість будь-якого впливу на навколишнє середовище об’єкта.

У 2015 році до Департаменту надано 11 комплектів документації для

проведення державної екологічної експертизи. Проведено державну екологічну

експертизу 5 об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку:

1. Матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС)

«Спорудження розвідувальної свердловини № 168 Анастасівського родовища».

Замовник – ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Охтирканафтогаз».

2. Матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС)

«Облаштування Різниківського родовища. Тимчасові споруди для дослідження

добувних можливостей свердловини № 2 Різниківського родовища».

Замовник – ТОВ «Східний геологічний союз».

3. Матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС)

Будівництво артезіанської свердловини для водопостачання ДП «Завод

обважнених бурильних та ведучих труб» по вул. Комарова, 2, м. Суми».

Замовник – ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб».

4. Матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС)

«Спорудження розвідувальної свердловини № 167 Анастасівського родовища».

Замовник – ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Охтирканафтогаз».

5. Матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС)

«Спорудження розвідувальної свердловини № 161 Анастасівського родовища».

Замовник –ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Охтирканафтогаз».

Всього було видано 7 висновків державної екологічної експертизи. П’ять

комплектів документації було повернуто замовникам на доопрацювання та

чотири комплекти - без проведення експертизи.

Частиною розділу оцінки впливу на навколишнє середовища є Заява про

наміри із зазначенням переліку очікуваних впливів планованої діяльності.

Протягом 2015 року Департаментом було узгоджено 17 Заяв про наміри.

15.7. Економічні засади природокористування

15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності

Екологічні платежі - одна із форм компенсації державі негативного

впливу організації на навколишнє середовище.

За даними Головного управління статистики у Сумській області у 2015 р.

пред’явлено екологічних платежів у всіх секторах економіки по області 23830,9

тис. гривень, сплачено 23103,1 тис. гривень або 96,9 %. Дані щодо

134

пред’явлених та фактично сплачених екологічних платежів по містах та

районах області наведено у табл. 15.3 Додатка.

15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі

У сумарних витратах на охорону навколишнього природного середовища

у країні капітальні інвестиції Сумської області складають 0,7 %, поточні

витрати – 1,5 %.

За інформацією Головного управління статистики у Сумській області

потягом 2015 р. на охорону навколишнього природного середовища витрачено

304025,6 тис. гривень. Поточні витрати на охорону природи склали 251519,4

тис. гривень, капітальні інвестиції – 52506,2 тис. гривень.

Структура капітальних інвестицій та поточних витрат за напрямами

природоохоронних заходів у 2015 р. наведена у табл. 15.4.

Таблиця 15.4.

Капітальні інвестиції та поточні витрати за напрямами

природоохоронних заходів у 2015 р. Фактично

витрачено,

всього

тис. грн.

у тому числі

капітальні інвестиції поточні витрати

всього з них на

капітальний

ремонт

розподіл за

напрямками,

%

всього розподіл за

напрямками,

%

Усього 304025,6 52506,2 3452,6 100 251519,4 100

у тому числі

охорона атмосферного повітря і проблеми

зміни клімату

45709,4 9639,6 355,6 18,4 36069,8 14,3

очищення зворотних вод 192581,5 36326,6 2172,7 69,2 156254,9 62,1

поводження з відходами 53680,8 5318,7 440,8 10,1 48362 19,2

захист і реабілітація грунту, підземних і

поверхневих вод

1736,9 1154,5 470,4 2,2 582,4 0,2

зниження шумового і вібраційного впливу

(за винятком заходів для охорони праці)

2,0 - - - 2,0 0,0

збереження біорізноманіття і середовища

існування

9016,0 66,8 13,1 0,1 8949,2 3,6

науково-дослідні роботи природоохоронного

спрямування

154,5 - - - 154,5 0,1

інші напрями природоохоронної діяльності 1144,5 - - - 1144,5 0,5

15.8. Технічне регулювання у у сфері охорони навколишнього

природного середовища, використання природних ресурсів та

забезпечення екологічної безпеки

Ужиття обґрунтованих природоохоронних заходів, забезпечення

екологічної безпеки та їх ефективної реалізації неможливе без упровадження

єдиного інструмента отримання об’єктивної інформації про стан довкілля, її

комплексної обробки й використання.

В Україні розроблена й розвивається нормативно-правова база для

реалізації охорони навколишнього природного середовища, яка включає закони

України та постанови Кабінету Міністрів України, екологічні стандарти та

нормативи.

135

Екологічні стандарти та нормативи встановлюють критерії якості

навколишнього природного середовища та є засобами еколого-правового

управління у сфері використання природних ресурсів та охорони довкілля.

Контроль за забрудненням окремих компонентів біосфери ґрунтується на

ряді основних загальноприйнятих нормативних показників: граничнодопустима

концентрація (ГДК), максимально-разова ГДК, середньодобова ГДК, ГДК у

повітрі робочої зони, ГДК у повітрі населеного пункту, ГДК домішок у воді

водного об’єкта, граничнодопустимий викид (ГДВ), ефект сумації

забруднюючих речовин.

Вимоги до методів і методик отримання нормативних показників якості

довкілля оформлено у вигляді національних стандартів.

Для зближення системи управління навколишнім середовищем з

міжнародною в Україні прийнято ряд законів та постанов Кабінету Міністрів з

питань метрології, стандартизації і сертифікації у галузі природокористування

й охорони довкілля. До серії міжнародних стандартів систем управління

навколишнім середовищем належать, насамперед, ISO 14000, відповідно до

яких в Україні розроблено та запроваджено серію українських стандартів, серед

них ДСТУ ISO 14044:2013 «Екологічне управління. Оцінювання життєвого

циклу. Вимоги та настанови», ДСТУ ISO 14040:2013 «Екологічне управління.

Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура», ДСТУ ISO 14063:2008

«Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови

та приклади», ДСТУ ISO/TR 14062:2006 «Екологічне керування. Врахування

екологічних аспектів під час проектування та розроблення продукції», ДСТУ

ISO 14006-2013 «Системи екологічного управління. Настанови щодо

запроваджування екологічного проектування», ДСТУ ISO 19011-2012

«Настанови щодо здійснення аудитів систем управління», ДСТУ ISO 140001-

2006 «Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо

застосування».

Система ГДК не гарантує повною мірою екологічну безпеку. Такий

загальнодержавний висновок базується на тому, що встановлені в лабораторних

умовах норми для окремих сполук не дозволяють регулювати реальне сумарне

антропогенне навантаження на ландшафти та їх компоненти. У зарубіжній

практиці, крім ГДК, для регулювання природокористування широко

використовують економічні кваліфікації. Технологічні обмеження, економічні

нормативи тощо. Базою для впровадження більш гнучкої системи управління

навколишнім середовищем слугує адаптація і гармонізація до стандартів ISO

9000 та ISO 14000.

На даний час існують проблеми у зв’язку з недосконалістю

природоохоронного законодавства:

відсутність змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд

України» та інших підзаконних актів щодо передачі повноважень до обласних

державних адміністрацій.

відсутність порядку видачі суб’єктам господарювання дозволу на

здійснення операції у сфері поводження з відходами.

спостереження за станом довкілля та факторами впливу на нього

136

проводяться одночасно у декількох відомчих мережах спостережень, які не

узгоджені між собою та проводяться за різними методиками, відсутній

стандартизований формат збереження первинних даних спостережень.

відсутність можливості у суб'єктів господарювання отримати величини

фонових концентрацій розрахунковим методом, адже згідно з Порядком

визначення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі, затвердженого наказом Міністерства екології та

природних ресурсів України від 30.07.2001 № 286, визначення величин фонових

концентрацій розрахунковим методом та їх установлення здійснюється

територіальними органами Мінекоресурсів України, що ліквідовані.

відсутня затверджена відповідно до законодавства процедура внесення

змін до існуючих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне

повітря стаціонарними джерелами, передбачена пунктом 2.2.1 Інструкції про

загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги

викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в

атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ,

організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Міністерства

охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 № 108.

регулювання деяких питань у галузі нормування викидів забруднюючих

речовин здійснюється листами Міністерства екології та природних ресурсів

України, які не є нормативно-правовими актами.

відсутня затверджена відповідно до законодавства процедура анулювання

дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними

джерелами у зв'язку з невиконанням суб'єктом господарювання умов дозволу на

викиди.

згідно з Порядком проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею

дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та

громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, місцеві державні

адміністрації розглядають зауваження громадських організацій та у разі

потреби організовують проведення їх публічного обговорення. Проте,

відповідно до діючого законодавства громадські слухання проводяться

органами місцевого самоврядування, якими місцеві державні адміністрації не

являються.

15.9. Дозвільна діяльність у сфері природокористування

Відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері

господарської діяльності" Департамент екології, природних ресурсів та

паливно-енергетичного комплексу Сумської обласної державної адміністрації

відповідно до наданих повноважень протягом 2015 р. здійснював наступні

адміністративні послуги:

видача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

стаціонарними джерелами;

видача дозволу на спеціальне водокористування;

137

видача висновку державної екологічної експертизи;

затвердження паспорту місця видалення відходів;

затвердження реєстрової карти об’єктів утворення, оброблення та

утилізації відходів.

В сфері охорони атмосферного повітря: видано 210 дозволів на викиди

забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами,

продовжено – 8, анульовано – 2.

В сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів: видано

324 дозволів на спеціальне водокористування та продовжено 6 продовжено.

Анульовано 6 дозволів на спеціальне водокористування. Розглянуто та

затверджено 35 проектів нормативів гранично допустимого скиду

забруднюючих речовин при скиді у водні об’єкти.

В сфері поводження з відходами: згідно з пунктом «с» статті 17 Закону

України «Про відходи» суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з

відходами зобов’язані мати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з

відходами. Відповідно до пункту «д» статті 18 Закону України «Про відходи»

затвердження порядку надання дозволів на здійснення операцій у сфері

поводження з відходами належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

Внаслідок відсутності затвердженого порядку видача дозволів на здійснення

операцій у сфері поводження з відходами у 2015 р. не відбувалася.

Розглянуто та затверджено 75 реєстрових карт об’єктів утворення,

оброблення та утилізації відходів та 17 паспортів місць видалення відходів.

Станом на 01.01.2016 до обласного реєстру ОУВ внесено 250 підприємств

області, до реєстру ООУВ – 10 підприємств. До реєстру місць видалення

відходів внесено 246 МВВ.

Розглянуто та опрацьовано 11 комплектів документів для проведення

державної екологічної експертизи, надано 7 висновків. Розглянуто та

погоджено 17 заяв про наміри розділів оцінки впливу на навколишнє природне

середовище.

Погоджено 20 планів проведення санітарно-оздоровчих заходів на об’єктах

природно-заповідного фонду; погоджено 20 лімітів на спеціальне використання

природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду

загальнодержавного значення; затверджено 20 лімітів на спеціальне

використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-

заповідного фонду місцевого значення.

15.10. Екологічний аудит

Аудит природоохоронної діяльності підприємств здійснюється з метою

забезпечення контролю за використанням природних ресурсів, забруднення

природних екосистем та перевірки дотримання нормативно-правових вимог

щодо охорони навколишнього природного середовища в процесі здійснення

господарської діяльності. Відповідно до наведеного визначення та мети, можна

визначити два основні завдання екологічного аудиту:

надання об’єктивної інформації про екологічні аспекти діяльності

підприємства та її відповідність нормам законів, вимогам замовників;

138

розробка рекомендацій щодо удосконалення системи екологічного

моніторингу на підприємствах. Конкретні завдання екологічного аудиту утім, у

кожному окремому випадку визначаються замовником, виходячи з його потреб,

характеру діяльності об'єкта.

Екологічний аудит в Україні може бути добровільним та обов'язковим.

Перший здійснюється стосовно будь-яких об'єктів екологічного аудиту на

замовлення заінтересованого суб'єкта за згодою керівника чи власника об'єкта;

другий - на замовлення зацікавлених органів виконавчої влади або органів

місцевого самоврядування щодо об'єктів або видів діяльності, які становлять

підвищену екологічну небезпеку.

Об'єктами екологічного аудиту є:

- підприємства, установи та організації, їх філії та представництва чи

об'єднання, окремі виробництва, інші господарські об'єкти;

- системи екологічного управління;

- інші об'єкти, передбачені законом.

Екологічний аудит може здійснюватися щодо підприємств, установ та

організацій, їх філій та представництв чи об'єднань, окремих виробництв,

інших господарських об'єктів у цілому або щодо окремих видів їх діяльності.

На сьогодні назріла гостра необхідність в удосконаленні Закону «Про

екологічний аудит», у внесені до нього ряду доповнень та змін. Необхідно і

доцільно забезпечити обов’язковість проведення екологічного аудиту на всіх

підприємствах, які становлять екологічну небезпеку, незалежно від їх форм

власності; законодавчо закріпити обов’язковість виконання рекомендацій

екологічного аудиту. Необхідно також розширити сферу екологічного аудиту й

на об’єкти, які вже знаходяться поза сферою виробничої діяльності, але

продовжують становити загрозу для навколишнього середовища – старі

нафтосховища, накопичувачі токсичних відходів (у тому числі пестицидів та

мінеральних добрив) тощо. Потрібно у найкоротші строки розробити та

прийняти єдину методичну базу для проведення аудиту, єдині вимоги до

аудиторів, єдині умови для досліджуваного об’єкта та проробити інші

комплексні питання з екологічного аудиту.

15.11. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони

довкілля

Науковими екологічними дослідженнями в області займаються вищі

наукові заклади, науково-дослідні інститути та національні природні парки.

У Сумському національному аграрному університеті (СНАУ) наукові

дослідження, безпосередньо пов’язані з питаннями охорони довкілля,

здійснюються на кафедрі екології та ботаніки. Робота проводиться під

керівництвом доктора біологічних наук, професора Скляр В.Г. в рамках

виконання загальної теми наукових досліджень «Моніторинг біорізноманіття,

стану та динаміки популяцій рослин в екосистемах Північного Сходу України

як складових стійкості рослинного покриву» (номер держреєстрації

0110U007592). Виконавцями даної теми є кандидати біологічних наук, доценти

І.М. Коваленко, М.Г. Баштовий, К.С. Кирильчук, Л.М. Бондарєва,

139

О.М. Тихонова, Г.О. Клименко та аспіранти. Дослідженнями охоплені основні

типи природної рослинності (лісова, лучна, водна) Сумської області та значна

кількість агроекосистем. У межах виконання цієї теми у 2015 році Скляр В.Г.

захищена дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук

за темою «Природне відновлення як механізм забезпечення функціонування

лісових фітоценозів Лівобережного Полісся України (популяційні та еколого-

ценотичні аспекти)». На кафедрі продовжується робота над підготовкою ще

однієї дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук та

трьох дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук.

Науковці кафедри велику увагу приділяють проведенню наукових

досліджень як на територіях, перспективних для заповідання, так і в межах вже

існуючих природно-заповідних територій, зокрема, національних природних

парків «Деснянсько-Старогутський» та «Гетьманський». Очікуваними

результатами щодо виконання вищезазначеної загальної теми наукових

досліджень є збір, узагальнення даних про стан, структуру та динаміку

популяцій рослин у різних фітоценозах Сумської області, і, на цій основі, -

розробка рекомендації із забезпечення стійкого існування рослинних

угруповань, сприяння раціональному природокористуванню, а також

вдосконалення та розширення мережі об’єктів і територій природно-

заповідного фонду.

У Сумському державному університеті (СумДУ) Науковці кафедри

«Прикладна екологія» Сумського державного університету творчо і плідно

працюють над розв’язанням комплексу проблем поліпшення стану

навколишнього середовища, охорони, раціонального використання і

відтворення природних ресурсів.

Науковцями кафедри системно виконувалися наукові дослідження в

галузі екології за темами: «Зниження техногенного навантаження на

навколишнє середовище підприємств машинобудівної та хімічної

промисловості» та «Розробка шляхів поліпшення екологічної ситуації міста та

промислових зон» та за іншими напрямами.

У 2015 р. науковцями СумДУ проводилася щорічна науково-технічна

конференція «Сучасні технології в промисловому виробництві». Викладачі

кафедри приймають участь у міжнародних науково-практичних конференціях.

У СумДУ працює аспірантура зі спеціальності 21.06.01 «Екологічна

безпека».

У 2015 р. реалізовувалися такі науково-дослідні роботи:

«Розроблення фундаментальних основ відтворювального механізму

"зеленої" економіки в умовах інформаційного суспільства», (науковий керівник

д.е.н., проф. Мельник Л.Г.). № д/р 0115U000684, період виконання 2015-2017

рр.

«Методологія формування механізму інноваційного розвитку

національної економіки на основі альтернативної енергетики» (Науковий

керівник: д.е.н., професор Прокопенко О.В.), період виконання 2015-2017 рр.

«Формування принципів, методів і механізму раціонального

перерозподілу природної ренти в системі «держава – регіон – суб’єкт

140

господарювання» (№ держ. реєстр. 0115U00676). Керівник – д.е.н., проф.

Теліженко О.М. Терміни виконання: 2015 – 2017 рр.

Захищено 6 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата

економычних наук в СумДУ у спеціалізованій вченій раді Д 55.051.01 за

спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони

навколишнього середовища.

У 2015 році реалізовувалися ініціативні теми:

«Організаційно-економічні засади врегулювання екологічних конфліктів»

(№ д/р 0111U006115) Керівник: к.е.н., доц. Сабадаш В.В. Термін:.2011-2016 рр,

без фінансування;

«Методологія забезпечення конкурентоспроможності соціально-

економічних систем в умовах глобальних трансформацій» (№

ДР 0115U004846) (Науковий керівник: д.е.н., професор Прокопенко О.В.),

2015-2018 рр., без фінансування;

«Природно-ресурсна рента у формуванні ланцюгів вартості» ( № ДР

0115U000845). Керівник – к.е.н., проф. Жулавський А.Ю. Терміни виконання:

2015 – 2018 рр., без фінансування;

«Організаційно-економічні механізми раціонального використання

енергетичного потенціалу водних об’єктів на регіональному рівні» (№ ДР

0115U001548). Керівник – к.е.н., доцент Дегтяренко О.Г. Терміни виконання:

2015 – 2018 рр., без фінансування

Щодо грантової діяльності, необхідно зазначити гранти, які

реалізовувалися у 2015 році:

«Використання досвіду ЄС для формування сестейнової (стійкої)

економіки в Україні» (Using best EU practices for sustainable economy forming in

Ukraine (UBEUP) 553185-EPP-1-2014-1-UA-EPPJMO-MODULE) з терміном

реалізації 2015-2017 рр. та обсягом фінансування 50 000 грн на рік;

Грантовий проект SCOPES IZ74Z0_160564/1 Швейцарського

національного наукового фонду (Swiss National Science Foundation) в рамках

програми наукової кооперації між країнами Східної Європи та Швейцарією.

Виконання гранту ведеться спільно з кафедрами економічної теорії та

управління СумДУ. Обсяг фінансування у 2015 році 298 000 гривень.

По госпрозрахункових темах на замовлення ТОВ "Юридична компанія

"Котеньов консалтинг" виконувалося розроблення механізмів формування

бізнес-портфелю екологічно безпечних інноваційних проектів».

Проведення наукових конференцій

ХХІ Міжнародна наукова конференція “Економіка для екології”;

ХХІІІ Міжнародна науково-практична конференція "Економічні

проблеми сталого розвитку"

VI Міжнародна науково-практична конференція "Міжнародна стратегія

економічного розвитку регіону" (міжнародні та регіональні аспекти економіки

природокористування та екологічної економіки);

V Міжнародна науково-практична конференція "Економіка та

менеджмент: перспективи розвитку" (економіка природокористування й

охорони навколишнього середовища);

141

IX Міжнародна науково-практична конференція «Маркетинг інновацій і

інновації у маркетингу» (маркетинг екологічних інновацій);

Постійно діюча Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція

"Сучасний менеджмент і економічний розвиток" (екологічні аспекти

управління регіональним розвитком).

При Сумському державному університеті функціонує Науковий центр

прикладних екологічних досліджень, який веде тісну співпрацю з органами

державної влади, місцевого самоврядування, промисловими підприємствами і

громадськими організаціями на території області та за її межами.

Основні напрямки науково-дослідницької роботи та науково-технічних

робіт центу пов’язані з вирішенням питань екологічного спрямування та питань

охорони навколишнього природного середовища, які мають прикладний

характер.

На замовлення підприємств, організації та установ виконано більше

50 робіт у сфері поводження з відходами та охорони водного середовища та

атмосферного повітря.

Фахівці центру регулярно залучаються органами державної влади та

місцевого самоврядування в якості експертів з вирішення завдань екологічного

спрямування.

У Національному природному парку "Деснянсько-Старогутський"

Формою узагальнення результатів наукових досліджень, головною науковою темою, яка ведеться постійно є ведення Літопису природи з 2001 року, опубліковано 15-й том.

В рамках програми Літопису природи у 2015 році проведено польові дослідження:

флори Деснянського біосферного резервату;

моніторинг популяції гудайєри повзучої – рослини, занесеної до Червоної книги України;

20-22 серпня здійснено експедиційний виїзд в окол. м. Семенівка з метою проведення досліджень рідкісних видів рослин і уточнення окремих питань їх популяційної екології на географічному градієнті. До спостережень залучено громадськість;

спостереження за міграціями птахів на території водно-болотного угіддя міжнародного значення «Заплава Десни»;

вивчення зимової орнітофауни;

зимові маршрутні обліки ссавців у Старогутському лісовому

масиві;

обліки тетерукових птахів у Старогутському лісовому масиві.

В рамках програми Літопису природи проведено обробку результатів досліджень за напрямками:

запасів фітомаси трав’янистих екосистем Деснянського біосферного резервату;

флори Деснянського біосферного резервату;

моніторинг популяції рідкісних видів рослин у НПП та регіону

вцілому;

142

реакції різних видів верб на водний стрес;

виявлення видового складу і оцінка чисельності мігруючих птахів, вивчення характеру міграцій і її динаміки в НПП «Деснянсько-Старогутський» і на суміжних територіях;

встановлення і уточнення фенологічних термінів і пікових дат прольоту для кожного виду птахів у весняний і літньо-осінній міграційні періоди, а також загальних термінів міграції (і її періодизацію) в даному районі досліджень;

уточнення характеру перебування кожного виду птахів на даній

території в сезонному аспекті;

календар природи НПП;

основні метеорологічні показники, які характеризують погодні умови за 2015 рік.

розроблений короткий визначник лісів національного природного парку «Деснянсько-Старогутський, виділених за еколого-флористичною класифікацією.

Відомості про виконання установою ПЗФ наукових робіт, що не пов’язані

з програмою Літопису природи для установ ПЗФ:

державне підприємство «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» проводила науково-дослідну роботу на тему «Вивчити ефективність рубок переформування та динаміку лісовідновних процесів хвойних лісостанів НПП «Деснянсько – Старогутський». Проведені обстеження запідсочених сосняків з визначенням змін таксаційних показників насадження, визначений стан підліску, підросту і природного поновлення під наметом насаджень. Проведений облік підросту, підліску та живого надґрунтового покриву до та після проведення рубок, сходів та самосіву на ділянках рубок переформування, живого надґрунтового покриву та визначений його вплив на формування природного відновлення. За результатами досліджень у зріджених сосняках

після проведення першого прийому рубок переформування підрахована врожайність насіння у 2015 році та успішність природного поновлення. Проведений аналіз розміщення самосіву підросту. За порівнянням параметрів таксаційних показників соснових деревостанів з аналогічними показниками 2009 року встановлено, що на протязі 7 років після проведення першого прийому рубок відбулась зміна таксаційних показників за рахунок переходу молодшого покоління лісу до групи старшого віку.

Спільно із Дослідною станцією луб’яних культур Інституту сільського господарства північного сходу НААН України організовано та проведено круглий стіл 19 червня 2015 року у бібліотеці цієї установи на тему: «Перспективи співпраці науково-дослідницьких установ, освітніх закладів та

бізнесу задля збереження природної та історико-культурної спадщини». Захід відбувся в рамках презентації Деснянського біосферного резервату у м. Глухів.

За звітний період вийшли з друку 6 наукових публікацій, серед яких: 1 книга (у співавторстві), 4 статті у наукових періодичних фахових виданнях, 1 тези доповідей.

143

Список флори вищих судинних рослин НПП «Деснянсько-Старогутский»

поповнено на 1 вид і тепер список налічує 854 види, які відносяться до 420 родів.

У 2015 року список грибів не змінювався і залишився на рівні попередніх даних (638 видів грибів і грибоподібних організмів, які належать до 278 родів, 114 родин і 31 порядку).

Фауна хребетних складає на кінець 2015 року 343 види.

Список безхребетних налічує 1535 види. У Гетьманському національному природному парку у 2015 році

проводилися науково-дослідні роботи по всіх головних розділах програми

Літопису природи. У другому кварталі була завершена підготовка «Літопису

природи Гетьманського НПП» за 2014 р., том 4.

Тривали гідрологічні дослідження, спрямовані на оцінку витрати води у

річках Гетьманського НПП, а також на визначення фізико-хімічних

характеристик річкової води (прозорості, кольоровості, показника мутності та

розміру твердого стоку) у зимову межень, весняне водопілля та літньо-осінню

межень 2015 року. Проведене обстеження прибережних захисних смуг та

водоохоронних зон річки Ворскли у встановлених створах.

Протягом року обстежувалися різні типи природних комплексів,

продовжувалася інвентаризація флори, рослинності, мікофлори, фауни

безхребетних (комах) і хребетних тварин. Здійснювалися фенологічні

спостереження за розвитком природних процесів у живій та неживій природі.

Виконано 55 повних геоботанічних описів, зібрано 60 аркушів гербарію,

уточнено список видів флори та фауни Гетьманського НПП. Продовжувалися

моніторингові дослідження розмноження дуплогніздих птахів на закладених в

2011-2014 рр. трьох лініях штучних гніздівель.

Відбувається розробка геоінформаційної системи (ГІС) Гетьманського

НПП. Бета-версію ГІС ГНПП передано для тестування до Великописарівського

ДПНДВ. З метою вивчення динаміки лісової рослинності продовжено

обстеження ділянок моніторингу лісових екосистем першого рівня. Пункти

постійних спостережень (всього їх 10) є частиною загальнодержавної мережі

ГІС.

За 2015 рік співробітниками Гетьманського НПП стали авторами

(співавторами) 36 публікації. З них 16 видано за кордоном, 18 – у виданнях

загальнодержавного рівня, а дві – місцевого. У фахових виданнях України

опубліковано 7 робіт.

Результати багаторічних даних із вивчення та інвентаризації природних

комплексів Гетьманського НПП відповідно до вимог державного кадастру було

узагальнено в картці первинного обліку територій та об’єктів природно-

заповідного фонду України.

Перспективою наукових досліджень є подальше продовження роботи над

підготовкою матеріалів щорічного «Літопису природи Гетьманського НПП».

При цьому до виконання програми наукових робіт планується ширше залучати

фахівців різного профілю з інших наукових установ та організацій.

144

Планується проводити комплексні польові дослідження, коли в

експедиції приймають участь географ, ботанік, зоолог. У такий спосіб

фахівцями дається цілісна характеристика досліджуваних екосистем.

Для проведення якісного аналізу флористичних і фауністичних

матеріалів, залежно від мети, планується продовжити ретельне вивчення

динаміки метеорологічних умов (температурного режиму, вітрів, зволоженості

стану повітря, стану ґрунту і т.д.), а також змін, що сприяли перетворенню

ландшафтів (урбанізація, вирубки, меліорація, влаштування водойм, кар’єрів

для видобування корисних копалин і т.д.). Лише володіючи подібною

інформацією виникне можливість пояснення сукцесій, що проходять у

рослинних і фауністичних комплексах території. Підхід до вирішення питання

планується здійснювати послідовно, комплексно зі збереженням регулярності

досліджень.

15.12. Участь громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що

стосуються довкілля

15.12.1. Діяльність громадських екологічних організацій

Сумська обласна організація Українського товариства охорони

природи у звітному році в своїй діяльності першочергову увагу приділяла

питанням організаційно-масової роботи по створенню нових первинних

організацій, питанням залучення населення області до лав Товариства,

здійснення громадського контролю за природокористуванням, а також

проведенню просвітницької та практичної природоохоронної роботи, що є

основою для раціонального використання природних ресурсів і забезпечення

екологічної безпеки життєдіяльності населення.

Статутна, господарська, фінансова діяльність Сумської обласної

організації Українського товариства охорони природи у звітному 2015 році

проводилася у відповідності зі Статутом УкрТОП та чинним законодавством

України. Згідно Статуту УкрТОП у звітному році проведено одне засідання

ради, на якому розглянуто 8 питань і 4 засідання президії, на яких розглянуто

31 питання. По всім питанням прийнято відповідні рішення.

В обласній організацї УкрТОП у звітний період працювало 148

первинних організацій. Колективними членами УкрТОП у звітному році стали

9 організацій. Індивідуальним членством було охоплено 46743 особи.

Працювало 3 народних університета «Природа», на 13 факультетах яких

підвищувало свій екологічний рівень 3125 громадян з числа різних вікових груп

області, проведено 172 заняття, на яких прочитано 211 лекцій. Це такі народні

університети:

Сумський обласний народний університет «Природа», що працює на базі

обласного Будинку природи;

Заочний народний університет «Природа» - на базі Ямпільської районної

станції юннатів;

Народний університет «Природа» - на базi державного навчального

закладу «Білопільське вище професійне училище».

145

Підведені підсумки обласного громадського руху «За охорону природи

України» серед первинних організацій Українського товариства охорони

природи. Переможцями руху у 2015 році були визнані первинні організації:

Шкуратівської ЗОШ 1-11 ступенів Білопільської райради (директор

Т.М. Осикова, голова первинної організації В.І. Гашенко);

Білопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №1 Білопільської

районної ради (директор Г.К. Оксененко, голова первинної організації Н.В.

Колесник);

КУ Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №23, м. Суми,

Сумської області (директор Н.О. Педяш, голова первинної організації С.С.

Куцелепа);

Державного професійно-технічного навчального закладу «Свеський

професійний аграрний ліцей» (директор Т.В. Родителева, голова первинної

органiзацiї Т.В. Родителева);

Сумського будівельного коледжу (директор В.П. Гриценко, голова

первинної організації О.В. Мартиненко);

Державного навчального закладу «Білопільське вище професійне

училище» (директор Ю.Г. Христій, голова первинної організації І.М.

Скрипченко);

Ямпiльської районної станції юних натуралістів (директор С.І.

Мерцалов, голова первинної органiзацiї Г.І. Шпак);

Сумського міського ЦЕНТУМ (директор Л.М. Харламова, голова

первинної організації О.М. Бур’ян);

Комунального позашкільного навчального закладу Бiлопiльської

районної ради «Центр дитячої та юнацької творчості» (директор I.В. Ручкiна,

голова первинної органiзацiї Л.П. Пiнчук);

ДП «Білопільський агролісгосп» (директор Ю.В. Кальченко, голова

первинної органiзацiї М.В. Усиков).

У звітний період проведено спільні заходи з відділом сім’ї, молоді та

спорту Сумської міської ради такі, як загальноміська екологічна акція

«Розкинулась природа квітами Сумщини» та загальноміський екологічний

конкурс «Обери чисте майбутнє Сумщини».

Із 6 по 11 липня звітного року проведено практичну акцію з пропаганди

охорони навколишнього природного середовища під гаслом «Як поживаєш,

парку Гетьманський?». Учасники акції: слухачі молодіжного факультету

«Волонтер охорони природи» Сумського народного університету «Природа» та

члени первинної організації УкрТОП Краснопільської гімназії. Акція проведена

за сприяння заст. директора парку з наукової роботи Книша Миколи Петровича

під керівництвом Білика Володимира Михайловича - декана факультету

«Волонтер охорони природи» за участю учителя біології ЗОШ №9 м. Суми

Пластюк Алли Іванівни і картографа-волонтера Лисобик Оксани Михайлівни.

Протягом року на базі обласного Будинку природи проводено 8

тематичних природоохоронних виставок під гаслами:

«Все може жінка!», присвячена Міжнародному Жіночому Дню 8 Березня

(07.03.2015);

146

«Все до весни-2015» (виставка-продаж насіннєвого та посадкового

матеріалу – (25.04.2015, 16.05.2015);

«Все до Спасу -2015» ( виставка фруктів, овочів, меду) (15.08.2015);

«До Дня міста -2015» (05.09.2015);

«Дари осені-2015» (виставка плодів, овочів, лікарських рослин,

насіннєвого та посадкового матеріалу, вирощених слухачами обласного

народного університету «Природа» 12.09.2015);

«Замість ялинки – букет!» (виставка новорічних композицій - 19.12.2015);

«Друге життя непотрібним речам» (виставка композицій, виготовлених із

побутового непотребу - 19.12.2015).

Всього за звітний період до громадської екологічної приймальні Сумської

обласної організації УкрТОП надійшло 49 скарг від 202 громадян. Всі

звернення від громадян зареєстровані в екоприймальні і розглянуті. По

переважній більшості звернень громадян прийняті відповідні заходи.

В Сумській обласній організації УкрТОП працює 13 громадських

інспекторів (4 з них працює в районах, 9 – в обласному центрі). Всього у 2015

році проведено 125 рейдових перевірок (з яких 66 – в межах операції

«Первоцвіти», 17 – в межах місячника «Сумська весна - 2015», 9 – в межах акції

«Чиста Україна – чиста Земля-2-15», 8 – в межах операції «Ялинка-2015» та 25

згідно планових перевірок). В результаті проведених перевірок виявлено 172

правопорушення природоохоронного законодавства, складено 97 актів, 35

протоколів, винесено 65 усних попереджень, надіслано 25 звернень. За участю

державних інспекторів накладено штрафів у сумі 1479,00 гривень, нараховано

заподіяних збитків природі у сумі близько 5000,00 гривень

В рамках операції «Первоцвіт-2015» напередодні святкування

міжнародного жіночого Дня 8 Березня волонтерами охорони природи разом з

активістами Товариства були підготовлені та роздруковані міні-листівки

«Пам’ятка-попередження» в кількості 56 примірників щодо недопущення

продажу і придбання первоцвітів. Ці пам’ятки були розповсюджені серед

сумчан спільно з працівниками державної екологічної інспекції, які у свою

чергу дарували перехожим штучні крокуси, виготовлені власноруч в кількості

600 шт. та буклети з інформацією про ранньоквітучі рідкісні рослини Сумщини.

Всього в межах операції громадськими і державними інспекторами було

проведено 66 рейдових перевірок на ринки, залізничні і автобусні вокзали

Сумської області (в тому числі 32 рейдових перевірок здійснено громадськими

інспекторами обласного центру, 8 – громадськими інспекторами Ямпільського і

Білопільського районів, та 26 –державними інспекторами). Всього виявлено 96

порушень природоохоронного законодавства за ст.88-1 та ст. 90 КУпАП.

Складено 36 актів та 25 протоколів. З правопорушниками проведено 53

просвітницьких бесіди. Накладено штрафів у сумі 1479,00 гривень

Дуже активно проявили себе слухачі молодіжного факультету «Волонтер

охорони природи». В своїй роботі вони використовували різні методи впливу

на порушників, а саме:

147

провели бесіди-попередження (роз’яснення) з реалізаторами первоцвітів

про адміністративну відповідальність згідно вимог ст. 88, 88-1, 90 Кодексу

України про адміністративні правопорушення;

роздали листівки перехожим;

провели розселення 15 кущів черемші у Токарівському лісі;

дослідили екологічний стан 7 відомих популяцій черемші;

провели ряд рейдових перевірок на ринки міста, автовокзали та

залізничний вокзал щодо недопущення торгівлі первоцвітами, занесеними до

Червоної книги України, зокрема, черемшею тощо.

Всього під час місячника «Сумська весна-2015» на території області було

ліквідовано 566 несанкціонованих сміттєзвалищ, прибрано та вивезено 1053,63

тонни сміття, розчищено та очищено від сміття 337,2 км захисних лісосмуг,

386,3 га лісових масивів, прибережних охоронних смуг протяжністю 187,9 км,

розчищено та упорядковано 81 водне джерело і 161 криниця питної води,

проведено благоустрій 1205 кладовищ, закладено нових парків і скверів на

площі 2,8 га та упорядковано парків і скверів на площі 594,85 га, упорядковано

286,81 га газонів, посаджено 28,0 тис. саджанців фруктових і декоративних

дерев і 15,5 тис. чагарників, озеленено та розчищено від сміття 725,74 км

узбіччя доріг. Всього в місячнику взяло участь 46446 чоловік із підприємств,

організацій, установ, учбових закладів усіх рівнів.

Підприємства, установи, навчальні заклади області, громадські

організації стали активними учасниками акції «Чиста Україна-чиста Земля -

2015». Зусилля акції були спрямовані на прибирання прибудинкових територій,

місць масового відпочинку людей, зупинок автотранспорту, вокзалів, вулиць,

околиць населених пунктів від побутового сміття та сухостою, ліквідації

стихійних сміттєзвалищ тощо. Членами первинних організацій УкрТОП,

активістами громадськості та звичайними пересічними громадянами було:

розчищено та очищено від сміття 676,37 км узбіччя доріг, 61,51 км

прибережних та 100,8 км захисних лісосмуг, 91,6 га лісових масивів;

упорядковано 333,06 га парків та скверів, 345,89 га газонів, 800

цвинтарів;

озеленено 39,4 км доріг;

посаджено 5,8 тис. саджанців дерев і 5,7 тис. корінців кущів;

обладнано 293 криниці і 34 джерела;

закладено нових парків і скверів на площі 2,25 га;

виявлено та ліквідовано 457 стихійних сміттєзвалища;

прибрано та вивезено 726,077 тонн сміття.

Всього в акції взяли активну участь 47146 осіб із числа населення різних

вікових категорій.

З метою запобігання незаконному знищенню хвойних дерев,

недопущення самовільних рубок в передноворічний період, безконтрольного

перевезення та реалізації новорічних ялинок, а також притягнення до

відповідальності винних осіб за самовільну заготівлю і реалізацію незаконно

зрубаних новорічних ялинок, обласна громадська екологічна приймальня

148

ініціювала скликання 17.12.2015 року спільного засідання з представниками

державної екологічної інспекції у Сумській області, Сумського МВС та

державного лісогосподарського об’єднання «Сумиліс» для вироблення та

реалізації спільних заходів в межах операції «Ялинка-2015». Всього

громадськими інспекторами було проведено 8 рейдових перевірок по

дотриманню правил торгівлі хвойними деревами, встановлено 10 порушень

природоохоронного законодавства. Складено 9 актів і 10 протоколів.

Крім того, слухачі факультету «Волонтер охорони природи» Сумського

обласного народного університету «Природа» під керівництвом декана

молодіжного факультету «Волонтер охорони природи» Білика Володимира

Михайловича в період з 20 по 23 грудня 2015 року вже у 23-й раз у парку ім.

Кожедуба та на вулицях обласного центру обробили спеціальною сумішшю із

крейди і солярки 90 шт. звичайних ялинок та сосен в міському парку ім.

Кожедуба, а також 19 шт. блакитних ялинок по вул. Харківська.

Одним із найважливіших завдань Сумської облорганізації Українського

товариства охорони природи є взаємодія з місцевими органами державної влади

з питань охорони навколишнього природного середовища. Така спільна

діяльність потрібна людям і природі, самому життю, нинішньому і майбутнім

поколінням.

З 2002 року діє громадська екологічна організація «Деснянські зорі», мета

якої полягає в підтримці діяльності НПП "Деснянсько-Старогутський", та

організації роботи, спрямованої на покращення природного середовища

регіонів Новгород-Сіверського Полісся.

У березні 2015 року Сумською обласною державною адміністрацією

проведений круглий стіл «Екологічні проблеми Сумської області та шляхи їх

розв’язання», у якому взяли участь представники Всеукраїнської екологічної

ліги, організацій та установ області, науковці та громадські екологічні

організації.

15.12.2. Діяльність громадських рад

У 2015 р. сформовано новий склад громадської ради при Сумській

обласній державній адміністрації, до складу якої увійшло 87 представників

інститутів громадського суспільства, у звітному році проведено 12 публічних

заходів.

Консультування з громадськістю проводилось у формі електронних

консультацій через офіційний веб-портал місцевих органів виконавчої влади

Сумської області та шляхом проведення публічних заходів (громадських

слухань, засідань у форматі «круглого столу», засідань консультативно-

дорадчих органів при Сумській обласній державній адміністрації).

Сумською обласною державною адміністрацією та її структурними

підрозділами у рамках консультацій з громадськістю протягом 2015 року

проведено понад 60 заходів, на яких опрацьовано до 90 питань, у формі

електронних консультацій з громадськістю розглянуто 11 питань.

Проведено загальнообласне соціологічне дослідження: «Вивчення

громадської думки населення Сумської області з питань окремих напрямків

149

державної і місцевої політики та оцінки діяльності органів державного

управління», результати якого оприлюднено на офіційному веб-порталі

місцевих органів виконавчої влади Сумської області.

15.13. Екологічна освіта та інформування

Протягом 2015 року роботу загальноосвітніх та позашкільних

навчальних закладів області спрямовано на виховання в підростаючого

покоління екологічної культури, формування глибокого розуміння кожною

дитиною ролі природи в житті людини, забезпечення інтересів, потреб і

вподобань вихованців.

У 2015 році в навчальних закладах області було організовано роботу

165 гуртків юних екологів, юних друзів природи, юних охоронців природи та

інших творчих учнівських об’єднань екологічного спрямування.

З метою формування екологічної культури особистості, набуття навичок

і досвіду розв`язання екологічних проблем та передбачення можливих наслідків

власної діяльності з перетворення природи, залучення учнівської молоді до

практичної природоохоронної роботи з 1 до 30 квітня 2015 року відбувся

місячник екології «Планета у нас одна». У заходах узяли участь вихованці,

батьки, педагоги еколого-натуралістичного відділу Сумського обласного

центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю.

У межах місячника екології було проведено конкурс екологічних

плакатів «Майбутнє планети в наших руках», конкурс екологічних знаків

«Екологічна варта», природоохоронну акцію «Збережемо первоцвіти»,

екскурсії екологічною стежкою відділу, свято «День Землі», екологічну

вікторину «Весна в житті рослин і тварин», заняття-реквієм «Мій біль -

Чорнобиль», екологічну гру «Що? Де? Коли?»; трудові акції «Посади своє

дерево», «Квіткова мозаїка», «Зробимо Україну чистою 2015».

Просвітницька діяльність юних екологів області здійснювалася через

роботу екологічних агітбригад, екотеатрів, відеолекторіїв, ековіталень.

У Шосткинській міській станції юних натуралістів працював

міжшкільний екологічний парламент. Згідно з рішеннями екопарламенту в

школах міста організовано низку змістовних заходів еколого-натуралістичного

спрямування: виховні години, виставки екоплакатів, екологічні брейн-ринги,

тематичні вечори, зустрічі в клубі КВК, практичні природоохоронні акції,

учнівські конференції «Збагачення видового складу декоративних дерев парків

і скверів міста інтродуцентами», «Екологічний стан природних водних об’єктів

м. Шостка та Шосткинського району».

Активісти міського екологічного штабу, що діяв на базі Конотопської

міської станції юних натуралістів, протягом 2015 року опікувалися питаннями

вивчення екологічних проблем міста, пошуку шляхів їх вирішення. Спільно з

представниками дитячого юннатівського самоврядування «Зелена федерація»,

державної екологічної служби вони координували діяльність екологічних

загонів «Зелені патрулі», узагальнювали зібрану інформацію для випуску

бюлетенів «Зелений патруль діє».

150

У Сумському міському центрі еколого-натуралістичної творчості

учнівської молоді працювали екологічні гуртки різних профілів: «Екологічна

агітбригада», «Театральна вітальня», «Друзі природи»; учнівське лісництво

«Паросток»; інформаційно-ігровий еколого-натуралістичний лекторій «Людина

і Природа».

У літній період організованими формами оздоровлення у позашкільних

навчальних закладах еколого-натуралістичного спрямування було охоплено

4423 вихованці, у тому числі 785 вихованців у профільних таборах.

У червні-липні 2015 року 191 вихованець творчих учнівських об’єднань

еколого-натуралістичного відділу Сумського обласного центру позашкільної

освіти та роботи з талановитою молоддю віком від 6 до 17 років корисно і

цікаво провів час у профільному оздоровчому таборі «Юннат». Особливістю

роботи табору було поєднання традиційних форм екологічної освіти й

виховання з формами вдосконалення практичних навичок англомовного

спілкування вихованців.

У межах роботи табору вихованці мали змогу навчатися за освітніми

програмами «Екологія і діти», «Здоров’я природи – здоров’я людини»,

виконувати дослідження за міжнародною освітньо-науковою програмою

GLOBE, пройти навчально-виробничу практику, узяти участь в ігрових,

конкурсно-розважальних заходах, екскурсіях. Щодня для вихованців

проводилися пізнавально-розважальні програми, естафети, конкурси, майстер-

класи та заняття в гуртках екологічного профілю. Цікавими для дітей були

екскурсії до музею, бібліотеки і віварію Сумського аграрного університету,

краєзнавчого музею, Сумської муніципальної галереї, ліцею з посиленою

військово-фізичною підготовкою; походи до урочища Мамаївщина, лісу, на

луки; свята «Моя країна Україна, а рідний край у нас Сумщина», «Ми діти твої,

Україно!», «Земля – наш спільний дім», «Юннатівське літо»; ігрові та

пізнавально-розважальні програми «Ми – друзі природи», «Ми сумчани»,

«Around the world», «Лісова прогулянка», «Майбутнє лісу в наших руках»,

«Музичне асорті», «Країна майстрів», «Країна Мультляндія», «Заповідні

перлини Сумщини», «Діалоги з природою»; конкурси «У пошуках скарбів»,

«Рекорди нашого табору», «Пан і Пані табору».

У червні 2015 року працював профільний табір «Юннат» на базі

Ямпільської районної станції юних натуралістів. Різними формами активного

відпочинку було охоплено 32 гуртківці. Основною метою діяльності табору

було залучення учнівської молоді до натуралістично-краєзнавчої роботи,

трудових акцій і операцій, моніторингу стану навколишнього середовища,

ознайомлення з місцевим біо- та ландшафтним різноманіттям, набуття певних

навичок польових досліджень.

У профільному таборі «Юннат» Конотопської міської станції юних

натуралістів, що працював у червні, було оздоровлено 35 юннатів. Вихованці

табору працювали над виконанням проекту «Подорож сторінками книги

здоров’я». Вони опрацьовували інформаційний матеріал, проводили

дослідження в природному середовищі, збирали лікарську сировину,

переглядали тематичні відеофільми, брали участь у змаганнях. Для учнів

151

пришкільних таборів міста в закладі було проведено низку пізнавальних

екскурсій з елементами гри: «Магія кімнатних рослин», «Українська світлиця»,

«Овочі вживати – здоров’я мати». Протягом канікул працювала літня школа

ландшафтного дизайну, вихованці станції долучалися до виконання

загальноміського проекту з озеленення м. Конотоп «Ландшафтний дизайн».

Табір з денним перебуванням «Юннат» на базі Великописарівської

районної станції юних натуралістів працював у червні 2015 року. У таборі було

створено належні умови для проведення виховної, фізкультурно-спортивної та

культурно-екскурсійної роботи. Вихованці відвідали Великописарівське

лісництво, фермерське господарство «Світанок», проводили екологічні акції.

Вихованці Кролевецької районної станції юних натуралістів у складі

експедиційного табору оздоровлення та відпочинку «Юний натураліст», що

працював на базі Новгород-Сіверської районної станції юних натуралістів

(Чернігівська область), узяли участь у дослідженнях рослинного та тваринного

світу в заплаві річки Десна, заходах з обміну досвідом природоохоронної

діяльності, ознайомилися з діяльністю Новгород-Сіверської лісової науково-

дослідної станції, історико-культурною спадщиною міста. Більш змістовним,

насиченим різноманітною діяльністю зробили життя в таборі фізкультурно-

спортивні заходи, пізнавально- розважальні програми екологічного

спрямування: «Пошук порушників законів природи», «Знайомі незнайомці»,

«Екологічний бумеранг», змагання кмітливих та винахідливих, години цікавої

екології «Знай, люби, бережи свій край», вікторини «Зелена криниця», «Ліс –

наше багатство», конкурс юних квітникарів – аранжувальників «Мистецтва

диво й природи мудрість», конкурс малюнків «Ми – за щасливе майбутнє».

З метою пропаганди екологічних знань юннатами Шосткинської міської

СЮН було підготовлено відповідні матеріали на радіо, телебачення, до міських

газет. Зокрема, у газеті «Полісся» щомісяця виходила тематична сторінка

екологічного спрямування «Лелека», у якій юні екологи розповідали про стан

довкілля регіону, повідомляли результати проведених природоохоронних

заходів, акцій. У 2015 році на базі закладу працював юннатівський відеозал, де

щомісяця демонструвалися пізнавальні відеофільми про природу України та

екологічний стан довкілля, цикл передач спільного телепроекту з міською

телекомпанією «Телеком – Сервіс» «Зелена лінія».

Вихованцями агітбригади «Еколог» Конотопської міської станції юних

натуралістів підготовлено та презентовано під час масових заходів виступи за

підсумками участі у природоохоронних акціях «Щоб в місті чистім жити −

давайте не смітити», «Збережи ялинку», «Зелений патруль – діє!». У співпраці з

дитячою телерадіокомпанією «Контакт» відзнято передачі «Замість ялинки –

букет», «Збережи ялинку», «Природа рідного краю», «Допоможи зимуючим

птахам», «Міський екологічний брейн-ринг», «Будиночок для птаха».

Серед вагомих практичних природо-охоронних і екологічних спільних

заходів, до яких було залучено більше 2000 учнів і вихованців загальноосвітніх

і позашкільних навчальних закладів, у 2015 році слід зазначити такі: акції

«Чиста Земля – чиста Україна», «Зелена вулиця», «Еко-Новий рік», «Пташина

152

їдальня», «Годівничка», «Збережемо первоцвіти», «День птахів», фотовиставка

«Природа рідного краю».

Протягом 2015 року в навчальних закладах області проходив обласний

етап Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел», метою якого є активізація

в суспільстві практичної природоохоронної діяльності, спрямованої на охорону

та поліпшення екологічного стану водних об’єктів Сумщини. В обласному

етапі конкурсу взяли участь учнівські та педагогічні колективи

9 загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів Глухівського,

Лебединського, Путивльського, Шосткинського, Ямпільського районів, міст

Суми, Шостка.

Юннати вивчали екологічний стан води та прибережних смуг річок

Осота, Псел, Сейм, закритих штучних водойм м. Шостка, озера Чеха у м. Суми;

досліджували показники якості питної води; розробляли та впроваджували

плани дій щодо їх оздоровлення, упорядковували й доглядали прибережні

захисні смуги річок, джерела.

Практичні природоохоронні заходи поєднувалися з еколого-

просвітницькими, а саме: виготовленням і розповсюдженням тематичних

листівок, годинами спілкування, святами, публікаціями у місцевих засобах

масової інформації.

У Сумському державному університеті проводиться підготовка

фахівців за напрямком «Екологія». Випускники кафедри працюють за

спеціальністю на промислових підприємствах області та за її межами, в

екологічній інспекції Сумської області, в Державному управлінні водного

господарства Сумської області, в Департаменті екології та природних ресурсів

Сумської обласної державної адміністрації в Міністерстві екології на

природних ресурсів України тощо.

Навчальний процес побудовано на базі оволодіння студентами широкого

кола фундаментальних та спеціальних дисциплін, які визначають фахове

спрямування.

Базовою кафедрою підготовки екологів є кафедра прикладної екології,

яка тісно співпрацює з обласною державною адміністрацією, екологічною

інспекцією, промисловими підприємствами області. За 2015 р. більше 10

студентів пройшли виробничу та переддипломну практику при екологічній

інспекції. Основне навчальне навантаження кафедри складають 62 профільних

дисципліни для підготовки фахівців за напрямком «Екологія» та дисципліни

екологічної підготовки на інших спеціальностях університету: «Екологія»,

«Інженерна екологія», «Основи загальної екології». До навчального процесу

входять 4 практики, дві з яких польові.

Студенти постійно приймають участь у міських толоках. Викладачі

кафедри проводять роботу по залученню талановитої молоді до вступу в

СумДУ через систему Малої академії наук та викладають дисципліни

«Біологія» та «Екологія» у гімназіях м. Суми.

У Сумському національному аграрному університеті питанню

екологічної освіти приділяють значну увагу. Його вирішення забезпечує

вивчення таких дисциплін як «Основи екології», «Екологія» (за фаховим

153

спрямуванням), включення до дипломних робіт розділів, спрямованих на

розгляд питання щодо забезпечення охорони природи під час ведення

сільського господарства, проведення екскурсій до територій природно-

заповідного фонду, участь студентів у різноманітних екологічних заходах,

зокрема «Днях довкілля». Під час занять, засідань наукових гуртків, проведення

наукових конференцій студенти отримують інформацію про зміни, доповнення

в екологічному законодавстві України, екологічні заходи які проводяться в

державі та регіонах, існуючі проблеми та досягнення в галузі охорони довкілля.

20-22 травня на базі природничо-географічного факультету Сумського

державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка та Гетьманського

національного природного парку відбулася Міжнародна науково-практична

конференція на тему «Актуальні проблеми дослідження довкілля». Дана подія

була присвячена 150-річчю з дня народження нашого земляка, видатного

географа, лісознавця, академіка Г.М. Висоцького. Виступи очних учасників

відбувалися за чотирма секціями: «Біорізноманіття рослин і грибів»,

«Біорізноманіття тварин та екологічна безпека», «Геоекологічні та суспільно-

географічні аспекти дослідження довкілля» та «Моніторингові дослідження

довкілля». Всього було представлено 30 усних і 2 стендових доповіді.

При центральному офісі національного природного парку «Деснянсько-

Старогутський» працює облаштований робочий кабінет як візит-центр для

відвідувачів, де є діарама «Природне положення НПП «Деснянсько-

Старогутський», оформлена фотовистава, працює бібліотека (фонд бібліотеки

складає 350 примірників). У 2015 році було відкрито візит-центр біосферного

резервату «Деснянський» при центрі дитячої та юнацької творчості в м.

Новгород-Сіверський. Відеотека налічує 10 відеосюжетів, за 2015 рік вона

поповнилась 3 відеосюжетами, які відображають проведені еколого-освітні

заходи установи.

Еколого-освітня робота проводиться у тісній співпраці НПП "Деснянсько-

Старогутський" з учбовими закладами і бібліотеками району: Середино-

Будським та Новгород-Сіверським районними відділами освіти, школами,

дитячими садками та виховними закладами районів, громадською екологічною

організацією “Деснянські зорі”, міськими та районними будинками дітей та

юнацтва (Сумська та Чернігівська область), колективом працівників дитячого

оздоровчого табору “Десна”, дитячою бібліотекою м. Середина-Буда,

центральною бібліотекою м. Середина-Буда, Старогутською бібліотекою,

дитячим садком №1 м. Середина-Буда.

Організація та участь у масових екологічних освітньо-виховних заходах:

Екологічний лекторій «Птахи водно-болотних угідь» 30.01.2015р. в

районній дитячій бібліотеці м. Середина-Буда» для вихованців гуртка «Юний

натураліст», кількість учасників 25 чоловік. За результатами заходу було

проведено серію практичних занять в природі з вихованцями гуртка.

Зимовий облік птахів 31.01.2015 р. в місті Середина-Буда, де взяли участь

учні двох міських шкіл 22 чол. Результати надані для обробки в ТОПУ.

154

Лекторій на тему: «Заплава Десни» до Дня ВБУ 10.02.2015р. проведено

для учнів загальноосвітньої школи №2 м. Середина-Буда. В заході взяло участь

28 школярів. Захід висвітлено в газеті «Мій рідний край».

Популярізація компанії весняних екологічних акцій відбулася 2.04.2015р.

в Середино-Будському Центрі дитячої та юнацької творчості, в якій взяло

участь 60 вихованців гуртків. Всі учасники змогли ознайомитись з програмою

екологічних акцій та можливостями участі в них.

Пропаганда екологічної акції «Первоцвіт» відбулася 16.04.2015р. в

загальноосвітній школі №2 м. Середина-Буда для учнів молодших класів. В

заході взяло участь 20 школярів. . Результат популяризація знань про вразливі

види рослин.

День зустрічі птахів відбувся в Середино-Будському Центрі дитячої та

юнацької творчості, в акції взяло участь 35 вихованців гуртків різного віку. Як

результат розвішано 5 шпаківень біля будівлі центру.

До Дня Довкілля було організовано зелену толоку по прибиранню

територій від сміття. Захід відбувся 16-17 квітня 2015 року на території НПП

«Деснянсько-Старогутський», в м. Середина-Буда. В заході прийняло участь 45

чоловік.

Пропаганда екологічної дати «Міжнародний день мігруючих птахів»

відбулася 12.05.2015р. в загальноосвітній школі №2 м. Середина-Буда для учнів

молодших класів. В заході взяло участь 18 школярів. Результат популяризація

знань про природоохоронну цінність території.

Організовано та проведено традиційний велопробіг Деснянським

біосферним резерватом 3-10 травня 2015 р. за маршрутом: Середина-Буда –

Стара Гута – Очкине – Бирине – Новгород-Сіверський – Грем’яч – Новгород-

Сіверський. В рамках велопробігу проведено еколого-освітні заходи,

спостереження за флорою та рослинністю, досліджено нові об’єкти, що

являють природну та історико-культурну цінність. У велопробігу взяло участь 5

учасників з Києва, Середина-Буди та Новгорода-Сіверського. У рамках якого

було проведено: презентації у школах сіл Очкине 6.05.2015 р. (25 чол.) та

Леньків 7.05.2015р.(15 чол.), навчальна гра м. Новгород-Сіверський

7.05.2015р. (10 студентів медичного училища), орнітологічна екскурсія

5.05.2015р. (3 чол.).

Організовано та проведено спеціальний велопробіг Деснянським

біосферним резерватом 29 червня – 4 липня. Метою заходу було ініціювати

створення візит-центру Деснянського біосферного резервату у м. Новгород-

Сіверський та апробувати два притулки для туристів у Новгород-Сіверському

районі. За підсумками велопробігу відбулися консультації щодо подальшої

співпраці НПП «Деснянсько-Старогутський» та Новгород-Сіверським

районним відділом освіти; проведено інформування працівників Новгород-

Сіверської РДА та Новгород-Сіверської районної ради про природні та

культурні цінності Деснянського БР, підготовлено сюжет та передача, які

транслювалися Новгород-Сіверською телерадіокомпанією; проведено

навчальні ігри із дітьми, які відпочивають у Новгород-Сіверському районому

дитячому оздоровчому таборі «Десна»; консультації з представниками бізнесу

155

щодо розвитку сільського зеленого туризму; дослідження лучної рослинності та

синантропної флори. Результат - презентація Деснянського біосферного

резервату.

Організовано та проведено традиційний велопробіг Деснянським

біосферним резерватом 14-19 вересня 2015 р. за маршрутом: Середина-Буда –

Стара Гута – Боровичі – Мамекине – Новгород-Сіверський – Свердловка. У

велопробігу взяло участь 9 учасників з Середина-Буди, Києва та Санкт-

Петербургу. Підписано угоду про співпрацю НПП «Деснянсько-

Старогутський» та Новгород-Сіверським районним будинком дитячої та

юннатської творчості. Проведено консультації з представниками бізнесу щодо

розвитку сільського зеленого туризму; дослідження лучної рослинності та

синантропної флори, а також громадськими активістами щодо їх залучення у

розвиток візит-центру Деснянського біосферного резервату.

У Новгород-Сіверському районному будинку дитячої та юнацької

творчості відкрито візит-центр біосферного резервату Деснянський. Було

організовано ремонт кімнати, передані банери «Водно-болотні угіддя», «НПП «

Деснянсько-Старогутський», колекції насіння та спилив дерев і чагарників,

література.

Організація та участь у виставках:

фотовиставка в будинку культури смт. Зноб-Новгородське присвячена

Всесвітньому дню водно-болотних угідь з 26.01.2015 – по 10.02.2015р.,

відвідувачі місцеві мешканці;

«Світ заповідної природи» фотовиставка демонструвалась в квітні 2015р

в дитячій районній бібліотеці м.Середина-Буда. Відвідувачі – школярі

молодших класів двох загальноосвітніх шкіл міста;

«Первоцвіти рідного краю» фотовиставка демонструвалась в квітні 2015р

в центральній районній бібліотеці м.Середина-Буда. Відвідувачі – школярі,

мешканці міста. Результати – розповсюдження знань про вразливі види рослин,

та можливості їх охорони;

виставка з презентацією Деснянського біосферного резервату у

приміщенні археологічного музею Національного заповідника «Глухів», яка

проводилася з 15 по 19 червня 2015 р. За цей час проведено 6 екскурсій

експозицією з виступами наукових співробітников і поясненнями для чого

існують установи ПЗФ та створюються біосферні резервати;

тематична виставка щодо основних досягнень НПП «Деснянсько-

Старогутський» була представлена 21.08.15р. у Середино-Будському

районному Будинку культури. Результат – жителі Середино-Будського району

разом з святкуванням 24-ї річниці Незалежності України мали можливість

ознайомиться з результатами роботи установи;

пересувна виставка про «Деснянський біосферний резерват» була

представлена ЗОШ с. Стара Гута з 7.10. по 14.10.2015. Відвідувачі учні та

вчителі школи;

виставка банерів про «Деснянський біосферний резерват» була

представлена у м. Новгород-Сіверський 17.10.2015. Відвідувачі вчителі та

156

представники відділу освіти Новгород-Сіверського та Середино-Будського

районів.

Організація та участь у семінарах, круглих столах:

районний семінар «Розвиток туризму в регіоні» відбувся в центральній

конторі НПП «Деснянсько-Старогутський» 14.08.2015р. В роботі семінару

прийняли участь представники Середино-Будського районного відділу

культури і туризму, сільських рад Середино-Будського району;

круглий стіл «Відкриття візит-центру на території біосферного резервату

Деснянський» 20.11.15 р відбувся у районному будинку дитячої та юнацької

творчості м.Новгород-Сіверський. Учасники: науковці, освітяни та

представники районних держадміністрацій Новгород-сіверського та Середино-

Будського районів, Мезінського НПП.

За 2015 рік НПП «Деснянсько-Старогутський» уклав 4 угоди з

наступними установами:

угода про співробітництво з відділом освіти Конотопської районної

державної адміністрації;

угода про творчу співпрацю і організацію шкільного лісництва з відділом

освіти Середино-Будської райдержадміністрації, державним підприємством

«Середино-Будське лісове господарство»;

угода про наукове-педагогічне та творче співробітництво з Новгород-

Сіверським районним будинком дитячої та юнацької творчості;

угода про науково-педагогічну співпрацю з Чернігівським національним

педагогічним університетом.

У вересні 2015 року створено і розпочало роботу шкільне лісництво, яке

працює при Середино-Будському центрі дитячої та юнацької творчості при

підтримці Середино-Будського лісгоспу та НПП «Деснянсько-Старогутський».

Середино-Будському центру дитячої та юнацької творчості надали стенд

для оформлення інформаційного куточку НПП« Деснянсько-Старогутський».

Під керівництвом співробітників НПП учні загальноосвітніх шкіл

м.Середина-Буда підготовили наступні наукові роботи та прийняли участь

різноманітних конкурсах:

«Організація моніторингу рослинності в лісопарку Мирщина» Логвінова

Ю. - I місце в обласному етапі МАН; II місце у Всеукраїнському конкурсі

наукових проектів учнів «Дрім-еко».

«Аналіз досвіду роботи на комп’ютері учнів Середино-Будської

загальноосвітньої школи №1» Алексейцев С. - III місце у обласному етапі

МАН.

Проведено 18 екскурсій для 342 відвідувачів.

Весняна дитяча орнітологічна школа відбулася 25-29 березня 2015 р. на

оздоровчій базі «Боровічанка» НПП «Деснянсько-Старогутський». Учасники

учні та вчителі міст Середина-Буда (Сумська обл.)та Пирятин (Полтавська

обл.). Кількість учасників 9 чоловік.

Екологічний табір для школярів «Деснянські зорі» відбувся 20-27 липня

2015 року на оздоровчій базі «Деснянка» НПП «Деснянсько-Старогутський».

157

Учасники учні та вчителі Сумської, Полтавської,Києвської, Чернігівської та

Ровенської областей. Кількість учасників 50 чоловік.

Осіння дитяча орнітологічна школа відбулася з 27 жовтня по 1 листопада

2015 р. на оздоровчій базі «Боровичанка» НПП «Деснянсько-Старогутський».

Учасники учні та вчителі міст Середина-Буда (Сумська обл.)та Пирятин

(Полтавська обл.). Кількість учасників 9 чоловік.

Співпраця з волонтерами:

Велопробіг з 29.06 по 4.07 (4)

Волонтери здійснили ремонт у приміщенні майбутнього візит-центру

біосферного резервату на території Новгород-Сіверського районного будинку

дитячої та юннатської творчості. Дата 30-31.06.2015. Кількість учасників 4

чоловіка.

Волонтери організували та прийняли участь у природоохоронній акції із

освітлення узлісь вздовж екологічної стежки. Дата 14.09.2015, кількість

учасників 9 чоловік.

Працює сайт установи http://www.nppds.inf.ua/ , заснований у 2009 році.

Створено на сторінці в Facebook сообщество Деснянський біосферний

резерват https://www.facebook.com/nppds.buda/timeline та загальнодоступна

група «Деснянські зорі-2002» з середньою кількістю відвідувачів 300 чоловік за

тиждень.

Підготовлено до друку та видано 25 статей.

Щокварталу працівниками НПП видається еколого-просвітня газета «Мій

рідний край».

За 2015 рік про діяльність НПП «Деснянсько-Старогутський» було знято

відеосюжети:

Репортаж про семінар із збереження міжнародних природоохоронних

територій в середній течії р. Десни (Новгород-Сіверська регіональна державна

телерадіокомпанія "Сіверська»).

Репортаж про Велопробіг(Новгород-Сіверська регіональна державна

телерадіокомпанія "Сіверська»).

Репортаж про відкриття Візит-центру. (Новгород-Сіверська регіональна

державна телерадіокомпанія "Сіверська»).

Гетьманський національний природний парк є центром організації

екологічної освіти, виховання екологічної культури населення та відвідувачів,

відпочинку, оздоровлення та інших видів рекреаційної діяльності в природних

умовах. Висока увага приділяється роз’яснювальній роботі, виховання

відповідального ставлення до природи серед молоді, місцевих громад та

депутатських корпусів районних, сільських рад.

Співробітниками Гетьманського НПП постійно проводяться масові

еколого-освітні заходи, тематичні лекції, пізнавальні години, відео-презентації,

екскурсії. Започатковані традиційні конкурси дитячих малюнків, світлин,

виробів, тощо. Проводяться акції з метою виховання у дітей різного віку

відчуття особистої відповідальності за негативні процеси, які відбуваються в

природі внаслідок недбалого господарювання: «Виготовлення штучних

гніздівель», «Годівничка для синички», «Збережемо первоцвіти», «Подаруємо

158

життя лісу», «Дослідження регіональних ремесел», «Доторкнутись до природи

можливо лише серцем» та інші в рамках яких, діти залучаються до висадки

дерев, науково-дослідної роботи, відновленню природних джерел, вивченню

місцевих традицій. Стали традиційними на території Парку святкування давніх

народних свят: Івана Купала, Водохреще та інші. Налагоджена тісна співпраця з

відділами освіти, закладами освіти, відповідними гуртками та регіональними

відділеннями МАН України. Проводяться спільні з регіональними

туроператорами екскурсійні та туристичні програми в тому числі - «Сплави на

байдарках» з відвідуванням еколого-пізнавальних стежок Парку. Парк став

улюбленим місцем для проведення зборів громадськими організаціями:

Всеукраїнською екологічною лігою, Українським товариством охорони

природи та Сумським обласним центром відпочинку, оздоровлення, туризму та

військово-патриотичного виховання – в межах організації дитячого наметового

містечка. Щорічно на території Парку влітку працює наметове містечко для

відпочинку місцевої учнівської молоді з різноманітними програмами

виховання, у тому числі і екоосвітньою, за співпраці Парку з Охтирським

районним відділом освіти.

Протягом звітного періоду 2015 року проведено 233 заходи.

Власноруч облаштовано приміщення під інформаційний центр (візит

центр). Створено два гуртки природничого напрямку «Юні лісівники» та

«Лікарські рослини». Організовано та проведено еколого-освітні заходи,

приурочених до Всесвітнього дня водно-болотних угідь, Всесвітнього дня

охорони природи, Міжнародного дня Землі, Міжнародного дня збереження

біорізноманіття, Дня довкілля, Дня працівника природно-заповідної справи та

інших екологічних дат і свят.

Організація та участь у виставках, фестивалях, святах (обрядах),

природоохоронних акціях (50 заходів/1703 учасників)

Опублікованих статей та інформаційних повідомлень у пресі - 33.

Протягом року проводились лекції та уроки для школярів та інших

цільових груп (організація та участь у семінарах, круглих столах, диспутах

тощо, присвячених питанням природоохоронної та екологічної освітньо-

виховної роботи (3 семінари та конференції), тематичні уроки любові до

рідного краю (99 тематичні уроки), заняття з гуртківцями (8), вікторин (7),

співпраця з громадськими організаціями.

Проведена спільна акція за участю представників ОО ВЕЛ, ВДС

«Екологічна варта» та волонтерів ОО УкрТОП у межах Тростянецького та

Охтирського ПНДВ до дня працівників природно-заповідної справи. Програма

акції передбачала ознайомлення учасників з режимом функціонування, цінними

об’єктами та особливостями екологічного стану ділянки Парку, анкетування

відпочиваючих та місцевих жителів, розповсюдження тематичних листівок у

зонах відпочинку, екологічний трудовий десант, екскурсійна діяльність.

Проведена роз’яснювальна бесіда з мисливським колективом В-Писарівського

УТМР на тему «Відповідальність за незаконне полювання на території ПЗФ.

Діяльність установи висвітлюється на власному офіційному Інтернет-сайті

(http://getmanski.info), а також розміщується на сайтах інших установ в т.ч. на

159

офіційному сайті Міністерства екології та природних ресурсів України.

Відомості про Гетьманський НПП ввійшли до ряду науково-пізнавальних

видань та довідкової літератури за видавництвом Міністерства екології та

природних ресурсів України а також громадських, в т.ч. іноземних організації.

Сумська обласна універсальна наукова бібліотека - центр культурного і

духовного спілкування для всіх користувачів, забезпечує їх інформаційні,

ділові та освітні потреби.

Одним із головних орієнтирів в роботі, безумовно, є екологія у всіх її

проявах: від конкретно-природознавчих до глобальних, етнокультурних та

соціогуманітарних.

18 березня 2015 року в Сумській обласній універсальній науковій

бібліотеці відбувся семінар «Еколого–просвітницька діяльність у бібліотечній

справі», організатором якого виступила Всеукраїнська екологічна ліга. У

семінарі взяли участь працівники бібліотек міста та області. Під час заходу

розглядалися такі питання: роль бібліотек у системі екологічної просвіти;

досвід природоохоронної діяльності Всеукраїнської екологічної ліги; основні

методики проведення природоохоронної просвітницької діяльності. Заступник

голови Виконкому Всеукраїнської екологічної ліги Шемет Олена наголосила на

важливості працівників бібліотек у системі просвіти населення щодо

дбайливого ставлення до навколишнього середовища та їхній ролі у

формуванні екологічного світогляду. Серед учасників заходу координатор

освітньо – виховного напряму Виконкому Всеукраїнської екологічної ліги

Наталія Данилюк провела тренінг «Разом на варті довкілля». В рамках заходу

відбулася презентація науково – довідкового видання «Екологічна

енциклопедія». Всеукраїнська екологічна ліга передала в дарунок бібліотекам

Сумської області третій том Екологічної енциклопедії та комплект літератури

екологічного спрямування.

Науково-практична конференція «Збереження грунтів України – завдання

державної ваги» (до Міжнародного року грунтів та на виконання обласної

Програми використання та охорони земель Сумської області на 2007–2015

роки). Учасники конференції обговорювали питання раціонального

використання та охорони земель; правильного відношення до грунту,

запобігання проявів деградації – ерозії, дефляції, підтоплення, засолення,

осолонцювання, забруднення; відтворення родючості та ін. В заході взяли

участь: керівники та фахівці АПК області; спеціалісти Департаменту

агропромислового розвитку; науковці інституту сільського господарства

Північного Сходу НААН України; працівники Державної інспекції сільського

господарства і управління з контролю за використанням та охороною земель;

науковці та студенти аграрного і будівельного коледжів. Працівниками відділу

документів з природничих і аграрних наук був підготовлений відкритий

перегляд літератури за темою конференції.

Екологічна година «Довкілля б’є на сполох» проведена для учнів 8-го

класу Червоненської ЗОШ до Дня довкілля. Захід проведений у пізнавально-

розважальній формі, в програмі якого: перегляд фільму про ставлення людини

160

до природу, брейн-ринг з цікавими питаннями з екологічних проблем нашої

країни.

Заходи до Дня Чорнобиля: відео-захід «Печаль Чорнобильського дзвону».

В рамках заходу перегляд фільму «Чорнобиль — це набат і біль», який

висвітлює початок робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Музичне оформлення: класична музика «Реквієм» В.А. Моцарта, «Маленький

реквієм» П. Чайковского; літературна – музична композиція «Мужність і біль

Чорнобиля».

15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

З метою розвитку транскордонного і міжрегіонального співробітництва у

2015 році проведено 24 заходи міжнародного характеру як в економічній так і

гуманітарній сферах. Сумську область за цей період відвідали делегації та

представники 17 країн світу (Австралії, Аргентини, Білорусі, Бельгії, Данії,

Казахстану, Китаю, Литви, Малайзії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії,

США, Узбекистану, Фінляндії, Швейцарії).

1 квітня 2015 року у місті Суми відбулось засідання Регіонального

наглядового комітету Швейцарсько-українського проекту «Підтримка

децентралізації в Україні» DESPRО. У рамках реалізації третьої фази проекту

на конкурсній основі відібрано 6 територіальних громад, які під час засідання

Регіонального наглядового комітету підписали договори про надання їм

цільової безповоротної допомоги для поліпшення водопостачання. У

Конотопському районі реалізують 3 проекти, ще 2 проекти – у Роменському та

один – у Краснопільському районі. Третя фаза проекту триватиме до 2017 року.

Минулого року реалізовано 6 проектів сільських громад у Роменському,

Конотопському та Тростянецькому районах на загальну суму понад 4,3

мільйона гривень. Завдяки DESPRO до водопостачання підключено 690

домогосподарств.

Фахівці Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський»

взяли участь у міжнародному проекті «Збереження транскордонних водно-

болотних угідь в Білорусі, Росії та Україні». Національний координатор

проекту, керівник природоохоронного відділу Українського товариства

охорони птахів к.б.н. О.А. Яремченко, природоохоронний коордтнатор к.б.н.,

с.н.с. НПП «Деснянсько-Старогутський» С.М. Панченко, експерт проекту

провідний інженер інституту зоології ім. Шмальгаузена Ю.В. Кузьменко.

Розроблений План управління водно-болотним угіддям міжнародного значення

«Заплава Десни» (Сумська область) з пропозицією розширення території (з

4270 га до 12800 га) та посилення охорони шляхом долучення земель, що

розташовані в заплаві р. Десна і входять до території Чернігівської області (на

8530 га) та створення ландшафтного заказника «Мурав’ївський». План дій

розроблено для НПП «Деснянсько-Старогутський» з урахуванням Проекту

організації території…(2012 р.) і представлений у вигляді таблиць для всіх

основних довготермінових цілей.

Співробітники Гетьманського національного природного парку взяли

участь у заходах, пов’язаних із реалізацією міжнародних проектів "Збереження

161

Карпатських пралісів", що фінансується Франкфуртським зоологічним

товариством (Німеччина) та виконується Українським товариством охорони

птахів, та спільного Проекту із ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований

на громаду».

ВИСНОВКИ Проведений аналіз екологічної ситуації, що склалась у регіоні, дозволяє

зробити наступні висновки.

Екологічна ситуація в області порівняно з попереднім періодом суттєво

не змінилася, за більшістю екологічних показників область відноситься до

екологічно привабливих регіонів України.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від

стаціонарних джерел свідчить, що протягом останніх років обсяги викидів

забруднюючих речовин в атмосферне повітря постійно зменшуються, що

обумовлено зменшенням обсягів виробництва промислових підприємств та

впровадженню ними природоохоронних заходів.

Для оптимізації стану атмосферного повітря необхідно впровадження

нових прогресивних екологічно безпечних технологій виробництва,

підвищення ефективності роботи установок очистки газу; планування та

впровадження заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин

в атмосферу.

Протягом останніх років спостерігається тенденція до зменшення

загальних обсягів водовідведення. У 2015 році в порівнянні з попереднім роком

об’єм скиду стічних вод зменшився на 2,91 млн. м3 (6 %).

Щодо скиду забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти

Сумської області, то спостерігається тенденція до збільшення обсягів скиду.

Скид забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у 2015 році склав

21,98 млн. м3 і збільшився в порівнянні з 2014 роком на 1,58 млн. м

3 (7,75 %).

До пріоритетних заходів у сфері охорони та раціонального використання

водних ресурсів відносяться: своєчасне проведення робіт з тампонажу

артезіанських свердловин, що вийшли з ладу; підтримання санітарного стану

річок; реконструкція каналізаційних очисних споруд; реконструкція системи

водовідведення; встановлення меж прибережних смуг та створення

водоохоронних зон.

Проблема накопичення твердих побутових відходів на території Сумської

області вже протягом багатьох років є одним із найболючіших питань стану

довкілля.

Повністю вирішити дане питання у короткостроковій перспективі досить

складно, адже впровадження сучасних ліній сортування сміття, побудова

новітніх полігонів потребує значних фінансових витрат, тоді як ресурси станом

на цей час обмежені як у держави, так і у місцевих територіальних громад.

162

Головною причиною незадовільного стану у сфері поводження з

твердими побутовими відходами як в Україні в цілому, так і в Сумській області

зокрема, є відсутність цілісної системи вирішення проблеми, де головним

критерієм успішності було б постійне зменшення кількості «кінцевих» відходів,

тобто тих, що розміщуються на звалищах і не використовуються як вторинні

ресурси.

Гострою екологічною проблемою Сумської області є значний обсяг

накопичених за попередні десятиріччя заборонених або непридатних для

подальшого використання хімічних засобів захисту рослин. Незадовільні умови

зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів несуть

загрозу для навколишнього природного середовища та здоров’я населення

внаслідок забруднення ґрунту, міграції токсичних компонентів шляхом

інфільтрації в підземні і поверхневі води, особливо у весняний період, коли

непридатні отрутохімікати можуть потрапити до водних об’єктів разом із

талими водами.

Необхідно створити умови, що сприятимуть забезпеченню повного

збирання, перевезення, утилізації, знешкодження та захоронення відходів та

обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище і

здоров’я людини.

В області закінчилася дія Комплексної програми охорони навколишнього

природного середовища Сумської області до 2015 року, затвердженої рішенням

Сумської обласної ради від 28.01.2008 «Про Комплексну програму охорони

навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 року». Для

реалізації екологічної політики, спрямованої на стабілізацію та поліпшення

стану навколишнього природного середовища в області для забезпечення

сталого розвитку території, підвищення стандартів якості природних об’єктів

до європейського рівня, екологічно збалансованого використання природних

ресурсів, впровадження управлінських механізмів, що дозволяють здійснювати

прийняття рішень з урахуванням громадської ініціативи і позиції необхідно

розробити та прийняти низку цільових екологічних програм із реалістичними,

ефективними та економічно прийнятними рішеннями.

163

ДОДАТОК

Таблиця 2.3

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому

числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид

вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн

Нас

елен

і п

ун

кти

2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015

раз

ом

у т.ч.

раз

ом

у т.ч.

раз

ом

у т.ч.

раз

ом

у т.ч.

раз

ом

у т.ч

пи

л

діо

кси

д с

ірки

діо

кси

д а

зоту

окси

д в

угл

ецю

пи

л

діо

кси

д с

ірки

діо

кси

д а

зоту

окси

д в

угл

ецю

пи

л

діо

кси

д с

ірки

діо

кси

д а

зоту

окси

д в

угл

ецю

пи

л

діо

кси

д с

ірки

діо

кси

д а

зоту

окси

д в

угл

ецю

діо

кси

д с

ірки

діо

кси

д а

зоту

окси

д в

угл

ецю

пи

л

Су

мсь

ка

об

л.

35,9

30

5,5

60

5,2

48

3,5

98

5,7

01

30,2

28

4,9

39

4,2

40

2,9

93

5,1

95

30,5

32

4,5

53

3,9

38

3,5

63

4,5

55

26,9

72

4,1

33

3,8

58

3,0

45

3,9

59

17,5

0

2,9

46

1,9

05

4,3

35

3,1

61

м.

Су

ми

12,8

88

3,9

57

4,8

85

0,8

89

0,5

90

10,9

35

1010

,935

3,2

53

3,9

17

0,8

25

0,5

00

9,8

56

2,9

60

3,6

11

1,0

36

0,4

69

8,8

55

2,5

20

3,5

27

1,0

49

0,4

41

6,4

87

2,6

15

0,6

56

0,3

68

1,6

31

м.

Ох

тир

ка

0,6

31

0,0

27

0,0

15

0,1

25

0,0

56

0,6

55

0,0

212

0,0

15

0,1

14

0,0

53

0,6

82

0,0

48

0,0

15

0,1

17

0,0

48

0,5

94

0,0

334

0,0

065

0,1

03

0,0

28

0,5

95

0,0

13

0,0

87

0,0

38

0,0

469

м.

Глух

ів

0,0

99

0,0

35

0,0

0

0,0

26

0,0

20

0,1

33

0,0

32

0,0

001

3

0,0

23

0,0

498

0,1

16

0,0

36

–

0,0

32

0,0

31

0,1

25

0,0

365

0,0

000

21

0,0

419

0,0

43

0,1

20

0,0

000

19

0,0

39

0,0

38

0,0

37

м.

Ко

но

топ

0,2

81

0,0

89

0,0

37

0,0

52

0,0

72

0,2

44

0,0

75

0,0

187

0,0

502

0,0

66

0,2

60

0,0

1

0,0

16

0,0

51

0,0

84

0,2

24

0,0

88

0,0

065

0,0

402

0,0

78

0,2

83

0,0

063

0,0

33

0,1

25

0,0

98

м.

Леб

еди

н

0,0

33

0,0

07

0,0

04

0,0

08

0,0

05

0,0

30

0,0

070

9

0,0

043

0,0

069

0,0

052

0,0

42

0,0

09

0,0

07

0,0

08

0,0

07

0,0

403

0,0

103

0,0

074

8

0,0

065

0,0

075

0,0

72

0,0

22

0,0

15

0,0

094

8

0,0

16

164

Таблиця 2.4

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в

атмосферне повітря по районах та містах області у 2015 р. Обсяги викидів, тонн Збільшення/зменшення

викидів у 2015 р.

проти 2014 р., тонн

Обсяги викидів у

2015 р. до 2014 р.,

%

Викинуто в середньому

одним підприємством,

тонн у 2015 р. у 2014 р.

Сумська обл. 17497,31 26972,986 -9475,678 64,87 52,544

м. Суми 6487,932 8855,384 -2367,452 73,27 111,861

м. Охтирка 595,49 594,103 1,387 100,23 42,535

м. Глухів 120,816 125,302 -4,486 96,42 8,63

м. Конотоп 282,822 224,495 58,327 125,98 9,427

м. Лебедин 72,305 40,353 31,952 179,18 5,165

м. Ромни 181,319 163,045 18,274 111,21 11,332

м. Шостка 279,74 549,423 -269,683 50,92 15,541

райони:

Охтирський 3029,398 3411,258 -381,86 88,81 378,675

Білопільський 101,837 53,772 48,065 189,39 6,365

Буринський 52,656 52,457 0,199 100,38 5,851

Великописарівський 54,197 0,458 53,739 11833,406 7,742

Глухівський 490,767 170,355 320,412 288,08 81,795

Конотопський 305,489 300,898 4,591 101,53 30,549

Краснопілький 75,832 68,625 7,207 110,50 10,833

Кролевецький 315,955 193,341 122,614 163,42 22,568

Лебединський 85,447 89,011 -3,564 95,99 14,241

Липоводолинський 456,253 426,891 29,362 106,88 45,625

Недригайлівський 93,395 58,479 34,916 159,71 23,349

Путивльський 7,217 - 7,217 7,217 1,031

Роменський 2422,702 3247,685 -824,983 74,6 151,419

Середино-Будський 58,752 10,354 48,398 567,4 29,376

Сумський 1712,762 8197,261 -6484,499 20,89 100,751

Тростянецький 136,228 106,34 29,888 128,1 8,514

Шосткинський 62,313 16,42 45,893 379,5 15,578

Ямпільський 15,684 17,276 -1,592 90,8 1,568

Таблиця 2.6

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2015 р. за видами

економічної діяльності №з/п Види економічної діяльності Кількість

підприємств,

які мали викиди,

одиниць

Обсяги викидів по

регіону

тис. т у % до 2014

р.

1 Усі види економічної діяльності 333 17,50 64,87

у тому числі:

1.1. Сільське господарство, мисливство, лісове господарство – 0,887 108

1.2. Добувна промисловість – 5,840 414,3

1.3. Виробництво харчових продуктів – 0,532 128,6

1.4. Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого – 3,328 60,3

м.

Ро

мн

и

0,3

94

0,1

19

0,0

02

0,0

47

0,0

29

0,2

66

0,0

94

0,0

018

0,0

458

0,0

319

0,2

39

0,0

72

0,0

02

0,0

55

0,0

30

0,1

63

0,0

068

0,0

015

0,0

517

0,0

31

0,1

81

0,0

055

0,0

35

0,0

40

0,0

18

м.

Шо

стка

0,4

44

0,0

62

0,0

001

0,2

16

0,1

07

0,5

04

0,0

645

0,0

026

0,2

247

0,1

472

0,5

56

0,0

53

0,0

02

0,3

35

0,1

21

0,5

49

0,0

475

0,0

041

0,3

27

0,1

16

0,2

79

0,0

051

0,1

237

0,0

617

0,0

217

165

повітря

1.5. Збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення

матеріалів

– 0,178

85,5

1.6. Наземний і трубопровідний транспорт – 1,624 179,2

1.7. Виробництво машин і устаткування, н.в.і.у. – 0,607 103,1

1.8. Будівництво будівель, споруд – 0,128 100

1.9. Складське господарство та допоміжна діяльність у сфері

транспорту

– 0,222

984,1

1.10. Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне

страхування

– 0,253

2798,4

2.0. Освіта – 0,014 199,2

2.1. Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції – 2,204 140,4

Таблиця 5.14.

Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками

(загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об'єкту

ПЗФ

Кількість Площа, тис. га Площа територій суворої

заповідності

1990 1995 2000 2015 1990 1995 2000 2015 1990 1995 2000 2015

Біосферні

заповідники - - - - - - - - - - - -

Природні

заповідники 1 1 1 1 0,202 0,202 0,202 0,8829 0,048 0,048 0,048 0,048

Національні

природні парки - - 1 2 - - 16,215 39,575 - - - -

Заказники 51 61 55 100 34,547 40,605 36,172 47,25 - - - -

Заповідні урочища 38 38 27 26 1,568 1,570 1,516 0,37 - - - -

Пам'ятки природи 53 56 58 101 0,083 0,084 0,060 0,233 - - - -

Ботанічні сади - 1 1 3 - 0,005 0,005 0,017 - - - -

Дендропарки 1 1 1 4 0,021 0,021 0,021 0,026 - - - -

Парки - пам'ятки

садово-паркового

мистецтва

21 21 19 22 0,680 0,605 0,590 0,653 - - - -

Регіональні

ландшафтні парки - 2 2 1 - 100,067 101,396 98,858 - - - -

Примітка: площа об’єктів природно-заповідного фонду із врахуванням 11.36 тис.га площі об’єктів ПЗФ, що входять до

складу інших об’єктів.

Таблиця 5.15.

Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2016 р.

Найменування об’єктів ПЗФ

Об’єкти природно-заповідного фонду

Загальнодержавного значення Місцевого значення Всього

Кількість,од. Площа, га Кількість,од. Площа, га Кількість,од. Площа, га

Природні заповідники 1 882,9 0 0 1 882,9

Біосферні заповідники 0 0 0 0 0 0

Національні природні парки 2 39575,2 0 0 2 39575,2

Дендрологічні парки 1 21 3 5,04 4 26,04

Регіональні ландшафтні парки 0 0 1 98857,9 1 98857,9

Заказники, усього 10 9658 90 26423,24 100 36081,24

у тому числі: 0 0

Ландшафтні 2 4888,9 21 12505,67 23 17394,6

Лісові 1 1167 3 1865 4 3032

Ботанічні 1 236 24 1879,98 25 2115,98

Загальнозоологічні 0 0 9 1056 9 1056

Орнітологічні 1 258 4 292,8 5 550,8

Ентомологічні 0 0 2 10 2 10

Іхтіологічні 0 0 0 0 0 0

Гідрологічні 5 3108,1 25 8798,84 30 11906,94

Загальногеологічні 0 0 2 14,95 2 14,95

166

Пам’ятки природи, 3 7,1 98 154,77 101 161,87

усього 0 0

у тому числі: 0 0

Комплексні 0 0 6 31,45 6 31,45

Ботанічні 1 0,1 52 56,18 53 56,28

Зоологічні 1 0 0 0 1 0

Гідрологічні 1 7 35 54,3 36 61,3

Геологічні 0 0 5 12,84 5 12,84

Заповідні урочища 0 0 26 268,4 26 268,4

Ботанічні сади 0 0 3 17,04 3 17,04

Парки-пам’ятки сад.-парк.мист. 2 311,66 20 326,4065 22 638,06

РАЗОМ 19 50455,9 241 126052,8 260 176508,66

Таблиця 5.16.

Добування основних видів мисливських тварин (голів)

Рік Види мисливських

тварин

Затверджений

ліміт добування,

гол.

Видано

ліцензій,

шт.

Добуто,

гол.

Не використано

ліцензій,

шт.

Причина невикористання

2010

Олень

благородний

45 41 20 21 несприятливі погодні

умови, не було відлову

Козуля 217 182 152 30 несприятливі погодні

умови

Кабан 296 263 189 74 несприятливі погодні

умови, не було відлову

2011

Олень

благородний

59 31 17 14 несприятливі погодні

умови, не було відлову

Козуля 246 242 199 43 несприятливі погодні

умови

Кабан 401 372 250 122 несприятливі погодні

умови, не було відлову

2012

Олень

благородний

71 28 22 6 несприятливі погодні

умови, не було відлову

Козуля 249 239 186 53 несприятливі погодні

умови

Кабан 407 325 268 57 несприятливі погодні

умови, не було відлову

2013

Олень

благородний

74 42 25 6 відсутні замовники

Козуля 272 236 208 9 відсутні замовники

Кабан 469 396 293 41 відсутні замовники

2014

Олень

благородний 71 35 34 1 відсутні замовники

Козуля 283 272 248 3 відсутні замовники

Кабан 472 387 332 31 відсутні замовники

2015

Олень

благородний 73 53 24 1

відсутні замовники та

обмеження щодо АЧС Козуля 339 339 316 12

Кабан 592 219 154 53

167

Таблиця 6.1

Результати агрохімічної паспортизації у 2015 році

Вид забруднювача Область Район

Кількість проб, шт.

Вміст

забруднювача,

мг/кг

(мін./сер/макс.)

ГДК

мг/кг

Ступінь

забруднення Проана-

лізовано

з них

містять

залишкові

кількості

пестицидів

з них із

вмістом

вище

ГДК

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Важкі метали: Сумська Велико-

писарівський

Cd 212 0,05/ 0,14 / 0,24 0,7 слабозабруд

Pb 212 0,20 / 0,67/ 1,37 6,0 -//-

Hg

Cu 212 0,07/ 0,16 / 0,29 3,0

Zn 212 0,24 / 0,56/ 1,16 23,0

Co 212 0,06 / 0,13/ 0,23 5,0

Ni

Mn 212 3,2 / 8,2 / 18,4 140

інші

всього 212

Залишкові

кількості

пестицидів:

ДДТ з

метаболітами

106 5 - 0,005/ 0,035/

0,08

0,1

ГХЦГ сума

ізомерів

106 н/в - - 0,1

2,4 –Д амідна соль

симазин

атразин

інші

всього 106 5 -

Важкі метали: Сумська Конотопський

Cd 704 0,05/ 0,16 / 0,29 0,7 слабозабруд

Pb 704 0,21/ 0,75 / 1,81 6,0 -//-

Hg

Cu 704 0,05/ 0,17/ 0,32 3,0

Zn 704 0,18 0,63 / 1,24 23,0

Co 704 0,05/ 0,15 / 0,26 5,0

Ni

Mn 704 2,6 / 9,4/ 21,2 140

інші

всього 704

Залишкові

кількості

пестицидів:

ДДТ з

метаболітами

352 23 - 0,005/ 0,04/0,09 0,1

168

ГХЦГ сума

ізомерів

352 н/в - - 0,1

2,4 –Д амідна соль

симазин

атразин

інші

всього 352 13 -

продовження

Вид

забруднювача Область Район

Кількість проб, шт.

Вміст

забруднювача,

мг/кг

(мін./сер/макс.)

ГДК

мг/кг

Ступінь

забруднення Проана-

лізовано

з них

містять

залишкові

кількості

пестицидів

з них із

вмістом

вище

ГДК

Важкі метали: Сумська Липоводолин-

ський

Cd 35 0,05/ 0,12 / 0,16 0,7 слабозабруд

Pb 35 0,23 /0,53 / 0,91 6,0 -//-

Hg

Cu 35 0,05/ 0,17 / 0,24 3,0

Zn 35 0,21 / 0,46 /0,87 23,0

Co 35 0,05 / 0,12 /0,23 5,0

Ni

Mn 35 3,9 / 8,2 / 14,5 140

інші

всього 35

Залишкові

кількості

пестицидів:

ДДТ з

метаболітами

18 2 - 0,005/ 0,032/

0,06

0,1

ГХЦГ сума

ізомерів

18 н/в - - 0,1

2,4 –Д амідна

соль

симазин

атразин

інші

всього 18 2 -

Важкі метали: Сумська Охтирський

Cd 503 0,05/ 0,13 / 0,23 0,7 слабозабруд

Pb 503 0,23/ 0,76 / 1,17 6,0 -//-

Hg

Cu 503 0,05/ 0,17/ 0,28 3,0

Zn 503 0,24 0,56 0,96 23,0

Co 503 0,07/ 0,16 / 0,27 5,0

Ni

Mn 503 3,1 / 8,7/ 23,2 140

інші

всього 503

Залишкові

кількості

пестицидів:

ДДТ з

метаболітами

251 9 - 0,005/

0,041/0,08

0,1

169

ГХЦГ сума

ізомерів

251 н/в - - 0,1

2,4 –Д амідна

соль

симазин

атразин

інші

всього 251 9 -

Таблиця 7.3

Використання підземних вод

по адміністративним районам Сумської області

№ п/п Найменування адміністративних

районів, міст

Використання

підземних вод станом на 01.01.2016

млн.м3/рік тис.м3/добу

1 Білопільський 0,590 1,616

2 Буринський 0,470 1,288

3 Великописарівський 0,062 0,17

4 Глухівський 0,560 1,534

5 Конотопський 0,223 0,611

6 Краснопільський 0,522 1,430

7 Кролевецький 0,637 1,745

8 Лебединський 0,574 1,573

9 Липоводолинський 0,280 0,767

10 Недригайлівський 0,149 0,408

11 Охтирський 0,441 1,208

12 Путивльський 0,658 1,803

13 Роменський 0,351 0,962

14 Середино-Будський 0,142 0,389

15 Сумський 0,877 2,403

16 Тростянецький 0,588 1,611

17 Шосткинський 0,123 0,377

18 Ямпільський 0,381 1,044

19 м. Суми 14,78 40,493

20 м. Охтирка 1,443 3,953

21 м. Глухів 1,082 2,964

22 м. Конотоп 3,013 8,255

23 м. Ромни 1,109 3,038

24 м. Шостка 3,756 10,290

Всього по області 32,79 89,932

170

171

Таблиця 7.4

Перелік позначок рівнів води на ріках Сумської області,

при яких може спостерігатися її негативний вплив на об'єкти господарювання,

узгоджений з матеріалами визначення зон затоплення в долинах рік Сейм і Сула

Річка - пункт

Рівень води

Назва об'єкта

Місце розташування об'єкта

(район області, нас. пункт,

тощо)

Негативний вплив, що зазнає

об'єкт при цьому рівні

Дата

негативного

впливу

см над

“0”

поста

м БС

1 2 3 4 5 6 7

Десна –

Новгород-

Сіверський

610 126,08 Житлові будинки

Шосткинський район:

с. Коротченкове - 1800 м. від

лівого берега р. Десна.

с.Чапліївка - 800 м. від лівого

берега р. Десна.

Затоплення житлових будинків

за рахунок підпору води в

р. Шостка

17-20.04.1994

757 127,55 Житлові будинки с. Пирогівка - 3180 м. від лівого

берега р. Десна. Затоплення житлових будинків 02.04.1983

842 128,40 Житлові будинки Ямпільський район:

с. Свеса - 3500 м. від лівого

берега р. Івотка.

Затоплення житлових будинків

за рахунок підпору води в

р. Свеса

24.04.1931

Сейм - Мутин

710 126,66 Низьководний міст

Путивльський район: с. Скуносове - 400 м. від лівого

берега р. Сейм.

с. Корольки - 1000 м. від лівого

берега р. Сейм.

Населені пункти відрізані від

райцентру

22.03. – 16.04.

1998

729 126,86 Низьководний міст Конотопський район: с. Озаричі - 1200 м. від правого

берега р. Сейм.

Населений пункт відрізаний від

райцентру

27.03. – 07.04.

1998

783 127,40 Житлові будинки

Буринський район:

18-20.04.

1994

С. Дич. Північна частина Затоплюється до 10 будинків

С. Нечаївка. Північно-західна

частина -//-

Конотопський р-н

С. Жолдаки Затоплюються 3-4 будинки

С. Лисогубівка. Північна частина Затоплюється кілька будинків

172

Річка - пункт

Рівень води

Назва об'єкта

Місце розташування об'єкта

(район області, нас. пункт,

тощо)

Негативний вплив, що зазнає

об'єкт при цьому рівні

Дата

негативного

впливу

см над

“0”

поста

м БС

1 2 3 4 5 6 7

С. Мельня

Затоплюється кілька будинків, а

при відмітці понад 855 см

вулиця у західній частині села

С. Нове. Південна окраїна

(околиця) Затоплюється кілька будинків

С. Озаричі. Північна і західна

частини Затоплюється кілька будинків

С. Прилужжя. Східна околиця Затоплюється кілька будинків

Кролевецький район

С. Любитове. Південна частина Затоплюються 2-3 будинки

С. Мутин. Південна околиця Затоплюється 10-12 будинків

Путивльський район

С. Білогалиця. Південно-східна

та центральна частина села Затоплюється до 10-12 будинків

С. Зінове Затоплюються понад 10

будинків

С. Іванівка. Південно-східна та

західна частини села

Затоплюються 2-3 садиби у

південно-східній частині, а при

відмітках понад 855 см кілька

будинків у західній частині села

С. Корольки Затоплюються 4-5 будинків

С. Манухівка. Центральна та

південна частина

Затоплюються близько 20

будинків

С. Пруди Затоплюється біля 3 десятків

будинків

М. Путивль. Західна окраїна Затоплюються 3-4 будинки

С. Скуносове. Північна і західна

околиці та східна частина села

Затоплюються біля 15 будинків.

Порушується автошляховий

зв”язок з райцентром

820 127,77 Житлові будинки Буринський район 11 – 18. 04.

1970 С. Шевченкове. Західна частина Затоплюється кілька будинків

Конотопський район

173

Річка - пункт

Рівень води

Назва об'єкта

Місце розташування об'єкта

(район області, нас. пункт,

тощо)

Негативний вплив, що зазнає

об'єкт при цьому рівні

Дата

негативного

впливу

см над

“0”

поста

м БС

1 2 3 4 5 6 7

С. Хижки Затоплюється до 25-30 будинків

Путивльський район

С. Октябрське. Північна та

південно-західна частина села.

Затоплюється біля 10 будинків

С. Юр”єве. Східна частина З атоплюється 2-4 будинки

855 128,12 Житлові будинки Буринський район 25.04.1942

С. Гвинтове. Східна частина села Затоплюються біля 15-20

будинків

С. Піски Затоплюється близько 30-35

будинків

Конотопський район

С. Духанівка. Південно-східна

частина села

Затоплюються 3-4 будинки

Селище Залізничне Затоплюється майже половина

будинків

С. Чорноплатове. Південна

околиця села

Затоплюються 10-12 будинків

Кролевецький район

С. Заболотове Затоплюються до 10 будинків і 3

ферми на північній околиці села

С. Камінь. Східна околиця села Затоплюються 2-3 будинки

Путивльський район

С. Бояро-Лежичі Затоплюється біля 15 будинків

С. Дорошівка. Південна околиця Затоплюється 1-2 будинки

С. Іванівка. Південно-східна та

західна окраїни села

Затоплюється до 8-10 будинків

С. Козлівка. Північна околиця Затоплюються 2-3 будинки

С. Красне Затоплюється біля 10 будинків

С. Кружок Затоплюється до 10 будинків

С. Октябрське. Північна та

західна окраїни

Затоплюється до 10 будинків

С. Партизанське. Затоплюється 2 будинки

174

Річка - пункт

Рівень води

Назва об'єкта

Місце розташування об'єкта

(район області, нас. пункт,

тощо)

Негативний вплив, що зазнає

об'єкт при цьому рівні

Дата

негативного

впливу

см над

“0”

поста

м БС

1 2 3 4 5 6 7

С. Рівне Затоплюється 1-2 будинки

С. Сафронівка. Східна околиця Затоплюється біля 10 будинків

С. Харівка Затоплюється 2-3 будинки

С. Чаплищі. Затоплюється 10-12 будинків

Клевень -

Шарпівка 314 131,12 Житлові будинки

Кролевецький район: с. Литвиновичі – 750 м. від

правого берега р. Сейм.

Глухівський район: с. Фотовиж – 250 м. від правого

берега р. Смолянка.

с. Годунівка – 200 м. від го

берега р. Єсмань.

с. Єсмань – 350 м. від правого

берега р. Яновка.

с. Береза – 300 м. від озера.

Затоплення житлових будинків

за рахунок підпору води в р.

Есмань

06.04.1970

Псел - Суми

347 124,95 Дороги, садово-огордні ділянки м. Суми (район Хомине) – 2000

м від лівого берега р. Псел.

Часткове затоплення доріг,

садово-огородних ділянок 16.04.1996

426 125,74 Низьководний міст

Сумський район:

с. Битиця – 2500 м. від правого

берега р. Псел.

с. Пушкарівка – 1000 м. від

правого берега р. Псел.

Порушується автошляховий

зв’язок сіл з райцентром 06.04.1994

514 126,62 Садово-дачні ділянки м. Суми (район Баранівки) – 400

м. від лівого берега р. Псел. Затоплення дачних ділянок 28.03.1988

615 127,63

Житлові будинки, станція

техобслуговування №2, станція

перекачування стоків, ХРБУ Зеленого

будівництва, центральна районна лікарня,

база ПМК цукрозаводу

м. Суми вулиці Кругова,

Набережна р. Стрілка, Герцена,

Н.Холодногорська,

Воробївська, Заливна, райони

міста Лука, Баранівка, Гусинці

150-650 м від р. Псел і р. Стрілка

Підтоплення житлових будинків

і території. Порушення

сполучення з Баранівкою

06 – 08.04.

1970

651 127,99 Те ж і житлові будинки та об'єкти

інфраструктури

м. Суми – 1000 м від р. Псел і р.

Стрілка.

Затоплення підвальних

приміщень, підтоплення

житлових будинків

07.04.1970

175

Річка - пункт

Рівень води

Назва об'єкта

Місце розташування об'єкта

(район області, нас. пункт,

тощо)

Негативний вплив, що зазнає

об'єкт при цьому рівні

Дата

негативного

впливу

см над

“0”

поста

м БС

1 2 3 4 5 6 7

651 127,99 Житлові будинки Лебединський район:

с. Ворожба – 350 м. від правого

берега р. Псел.

с. Кордилівщина – 1200 м. від

правого берега р. Псел.

с. Старонове – 300 м. від лівого

берега р. Псел.

с. Бишкінь – 350 м. від лівого

берега р. Псел.

с. Межирич - 350 м. від лівого

берега р. Псел.

с. Михайлівка - 200 м. від

правого берега р. Псел.

с. Курган - 400 м. від правого

берега р. Псел.

с. Червлене - 450 м. від правого

берега р. Псел.

с. Кам’яне - 600 м. від правого

берега р. Псел

с. Боброве - 350 м. від правого

берега р. Псел.

с. Пристайлове - 500 м. від

правого берега р. Псел.

с. Будилка – 5700 м. від лівого

берега р. Псел

Краснопільський район:

с. Миропілля - 800 м. від лівого

берега р. Псел.

с. Олександрія - 5200 м. від

лівого берега р. Псел.

с. Забодух - 250 м. від правого

берега р. Псел.

Затоплення житлових будинків 07.04.1970

176

Річка - пункт

Рівень води

Назва об'єкта

Місце розташування об'єкта

(район області, нас. пункт,

тощо)

Негативний вплив, що зазнає

об'єкт при цьому рівні

Дата

негативного

впливу

см над

“0”

поста

м БС

1 2 3 4 5 6 7

Липоводолинський район:

смт. Липова Долина – 300 м. від

р. Липівка.

с. Берестівка – 500 м. від р.

Хорол.

с. Панасівка – 750 м. від правого

берега р. Хорол.

с. Русанівка – 450 м. від правого

берега р. Ольшанка.

с. Капустинці – 200 м. від р.

Грунь.

с. Поділки - 350 м. від р. Грунь.

с. Підставки – 300 м. від правого

берега р. Грунь.

с. Синівка – 450 м. від правого

берега р. Грунь.

Сула - Ромни

385 115,04 Подвір'я м. Ромни, Засулля – 200 м. від р.

Сула.

Часткове затоплення подвір'їв

жителів 06-07.04.1996

396 115,15 Автоклуб, посолбаза, райспоживспілка,

облбіолабо раторія м. Ромни – 700 м. від р. Сула. Часткове затоплення території

27.03 – 01.04.

1988

437 115,56 Житлові будинки м. Ромни, Засулля – 200 м. від р.

Сула.

Часткове затоплення 4-х

житлових будинків приватного

сектору.

29-30.03. 1988

465 115,84 Житлові будинки Роменський район:

С. Бобрик. Північна частина

с. Пустовойтівка – 250 м. від

лівого берега р. Сула.

с. Загребеллє – 700 м. від

правого берега р. Сула.

с. Вовківці – 350 м. від правого

берега р. Сула.

177

Річка - пункт

Рівень води

Назва об'єкта

Місце розташування об'єкта

(район області, нас. пункт,

тощо)

Негативний вплив, що зазнає

об'єкт при цьому рівні

Дата

негативного

впливу

см над

“0”

поста

м БС

1 2 3 4 5 6 7

с. Плавинище – 150 м. від

правого берега р. Сула.

с. Біловоди – 300 м. від лівого

берега р. Сула.

с. Піски – 350 м. від правого

берега р. Сула. с. Глинськ – 600

м. від правого берега р. Сула.

с. Мельники – 100 м. від лівого

берега р. Сула.

с. Гудими – 1200 м. від лівого

берега р. Сула с. Чеберяки – 300

м. від правого берега р. Сула.

с. Нова Гребля – 150 м. від

правого берега р. Сула.

Недригайлівський район:

смт Недригайлів – 250 м. від р.

Сула.

с. Зеленківка – 150 м. від лівого

берега р. Сула.

с. Філонове – 100 м. від лівого

берега р. Сула.

с. Новоселівка – 400 м. від лівого

берега р. Сула.

с. Комишанка – 850 м. від лівого

берега р. Сула.

с. Підсулля – 900 м. від лівого

берега р. Сула.

с. Хоружівка – 5500 м. від лівого

берега р. Сула.

с. Терни – 150 м. від р. Терн.

с. Деркачівка – 200 м. від р.

Терн..

Затоплення житлових будинків 09.04. 1980

178

Річка - пункт

Рівень води

Назва об'єкта

Місце розташування об'єкта

(район області, нас. пункт,

тощо)

Негативний вплив, що зазнає

об'єкт при цьому рівні

Дата

негативного

впливу

см над

“0”

поста

м БС

1 2 3 4 5 6 7

Ворскла -

Чернетчина

310 106,71 Територія

м. Охтирка:

заводи “Сільгоспмаш”,

“Промзвязок”, “Продтовари” –

на відстані 1300 м. від лівого

берега р. Ворскла

Затоплення території 25.03. 1971

334 107,04 Житлові будинки Охтирський район:

С. Бакирівка – 1600 м. від лівого

берега р. Ворскла.

с. Клементове – 850 м. від

правого берега р. Ворскла.

с. Піски – 500 м. від правого

берега р. Ворскла.

с. Доброславівка – 300 м. від

правого берега р. Ворскла.

с. Буймерівка – 200 м. від лівого

берега р. Ворскла.

с. Михайленкове – 400 м. від

лівого берега р. Ворскла.

с. Журавне – 150 м. від правого

берега р. Ворскла.

с. Пилівка – 400 м. від лівого

берега р. Ворскла.

с. Попелівщина – 2100 м. від

правого берега р. Ворскла.

с. Лутище – 600 м. від лівого

берега р. Ворскла.

с. Скелька – 150 м. від правого

берега р. Ворскла.

с. Українка – 1900 м. від лівого

берега р. Ворскла.

с. Чернетчина – 1000 м. від

правого берега р. Ворскла.

Затоплення житлових будинків 07.04.1932

179

Річка - пункт

Рівень води

Назва об'єкта

Місце розташування об'єкта

(район області, нас. пункт,

тощо)

Негативний вплив, що зазнає

об'єкт при цьому рівні

Дата

негативного

впливу

см над

“0”

поста

м БС

1 2 3 4 5 6 7

смт. Тростянець:

вул. Набережна, Щорса, пров.

Партизанський – на відстані 100

– 400 м. від р. Боромля.

Тростянецький район:

с. Боромля – 600 м. від лівого

берега р. Боромля.

с. Білка – 750 м. від правого

берега р. Боромля.

с. Семереньки – 800 м. від

правого берега р. Дерновая.

с. Ницаха – 1200 м. від правого

берега р. Ворскла.

с. Камянецьке – 1400 м. від

правого берега р. Ворскла.

Примітка. 1. Для отримання повної інформації щодо негативного впливу води, приведеної в графах „Місце розташування об’єкта...” та „Негативний вплив...” разом з

інформацією для більш високого рівня води слід враховувати інформацію для більш низького її рівня.

2. Середні багаторічні позначки найвищих повеневих рівнів над “0” поста становлять:

Р. Десна – м. Новгород-Сіверський – 520 см

Р. Сейм – с. Мутин – 690 см

Р. Клевень – с. Шарпівка – 300 см

Р. Псел – м. Суми – 360 см

Р. Сула – м. Ромни – 375 см

Р. Ворскла – с. Чернетчина – 290 см

180

Таблиця 7.5

Перелік спецдозволів на користування надрами по Сумській області станом на 01.01.2016 №

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

Геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ копалин загальнодержавного значення

1 4292 28-12-2012

28-12-2017

5 Води питні і

технічні

Ділянка надр св.

№№1,2А,3,5,6,7

(Водозабір –

свердловина №1

свердловина №2А

свердловина №3

свердловина №5

свердловина №6

свердловина №7)

Сумська область/м. Суми

м. Ромни – південно – східна околиця

32191954 ПП «РОСЬ» (Адреса:

КИЇВСЬКА ОБЛ., СКВИРСЬКИЙ РАЙОН,

М. СКВИРА, ВУЛ. Р. ЛЮКСЕМБУРГ, 14)

2 4370 20-05-2013

20-05-2016

3 Води питні і

технічні

Ділянка надр де

розташований

водозабір ТОВ

«Мотордеталь-

Конотоп»

свердловина №1

Сумська область/м. Суми

м. Конотоп – південно-західна околиця

30573983 ТОВ «МОТОРДЕТАЛЬ-

КОНОТОП» (Адреса: СУМСЬКА ОБЛ.,

М. КОНОТОП, ВУЛ.ВИРІВСЬКА,64)

3 4440 18-09-2013

18-09-2016

3 Води питні і

технічні

Водозабір підрозділу

Конотопського

БМЕУ-5

(свердловина №1

свердловина №2

свердловина №4

свердловина №5

свердловина №6)

Сумська область/м. Суми

В районі залізничної станції Хутір-

Михайлівський, північно-східна частина

м. Дружба

4713033 ДЕРЖАВНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНО-

ГАЛУЗЕВЕ ОБ'ЄДНАННЯ «ПІВДЕННО-

ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ» (Адрес: М.КИЇВ,

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ.

ЛИСЕНКА, 6)

4 4441 18-09-2013

18-09-2016

3 Води питні і

технічні

Водозабір підрозділу

Конотопського

БМЕУ-5

(свердловина №2

свердловина №3(80))

Сумська область/м. Суми

м. Конотоп - південно-західна частина

4713033 ДЕРЖАВНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНО-

ГАЛУЗЕВЕ ОБ'ЄДНАННЯ «ПІВДЕННО-

ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ» (Адрес: М.КИЇВ,

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ.

ЛИСЕНКА, 6)

5 4486 13-01-2014

13-01-2019

5 Води питні і

технічні

Водозабір

підприємства КП

Кролевецьводоканал

свердловина №1(20)

свердловина

№2(4860/2)

свердловина

№3(4860/2)

свердловина №8

Сумська область/м. Суми

м. Кролевець

33538957 КОМУНАЛЬНЕ

ПІДПРИЄМСТВО

«КРОЛЕВЕЦЬВОДОКАНАЛ» (Адреса:

СУМСЬКА ОБЛАСТЬ, КРОЛЕВЕЦЬКИЙ

РАЙОН, МІСТО КРОЛЕВЕЦЬ, ВУЛИЦЯ

ШЕВЧЕНКА, БУДИНОК 16)

181

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

свердловина №5979

6 4491 28-01-2014

28-01-2019

5 Води питні і

технічні

Водозабір ПАТ

«Свеський насосний

завод»

(свердловина №1

свердловина №2

свердловина №3)

Сумська область/м. Суми

смт. Свеса – північно-західна околиця

5785454 ПАТ «СВЕСЬКИЙ НАСОСНИЙ

ЗАВОД» (Адреса: СУМСЬКА ОБЛАСТЬ,

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОН, СМТ. СВЕСА,

ВУЛ. ЗАВОДСЬКА, БУД. 1)

7 4613 28-01-2014

28-01-2019

5 Води питні і

технічні

Водозабір

Охтирського УБР

ПАТ «Укрнафта»

(свердловина №1)

Сумська область/м. Суми

м. Охтирка

135390 ПАТ «УКРНАФТА» (Адреса: М.

КИЇВ, ПРОВУЛОК НЕСТЕРІВСЬКИЙ,

БУД .3-5)

8 4646 28-01-2015

28-01-2018

3 Води питні і

технічні

Водозабір – ТОВ

«Компанія «Еко-

Енергія»

(свердловина. №1

(107/89),

свердловина. №2,

свердловина. №3

(4-95),

свердловина. №4

(3 -1993)

Сумська область/м. Суми

північно-східна околиця с. Будилка

36031709 ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-

ЕНЕРГІЯ» (Адреса:СУМСЬКА ОБЛ.,

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОН, С. БУДИЛКА,

ВУЛ. ЗАВОДСЬКА,1, КОПРУС Г)

9 4683 28-01-2015

28-01-2020

5 Води питні і

технічні

Водозабір –

Анастасівський

водозабір

Качанівського ГПЗ

(свердловина –

№ 36/94)

Сумська область/м. Суми

2 км на північний захід від с. Анастасівка

135390 ПАТ «УКРНАФТА» (Адреса: М.

КИЇВ, ПРОВУЛОК НЕСТЕРІВСЬКИЙ,

БУД .3-5)

10 2816 27-06-2006

27-06-2016

10 Газ природний

Нафта

Площа Розсошинська

Сумська область/м. Суми

(Великописарівський район, 10 км на

південь смт. Велика Писарівка)

1432552 ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКЦІОНЕРНОЇ

КОМПАНІЇ "НАДРА УКРАЇНИ"

"УКРАЇНСЬКИЙ ГЕОЛОГІЧНИЙ

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР"

(Адреса: М.ПОЛТАВА, КИЇВСЬКИЙ Р-Н,

ВУЛ.МАРШАЛА БІРЮЗОВА, 53)

11 3347 19-09-2008

19-09-2018

10 Газ природний

Нафта

Конденсат

Зона структур

Тунівська

(включаючи

Котлівську

структуру)

Сумська область/м. Суми

28 км на південний схід від м. Ромни,

12 км на південний захід від смт. Липова

Долина)

1431535 ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКЦІОНЕРНОЇ

КОМПАНІЇ "НАДРА УКРАЇНИ

"ЧЕРНІГІВНАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ"

(Адреса: М.ЧЕРНІГІВ, ДЕСНЯНСЬКИЙ

Р-Н, ВУЛ. ШЕВЧЕНКА, 15)

182

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

12 3734 21-01-2010

21-01-2015

5 Газ природний

Нафта

Конденсат

Зона структур

Братсько-

Яснопольщинська

(Губська структура)

Сумська область/м. Суми

10 км на схід від смт. Глинськ

34236405 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОРПОРАЦІЯ

УКРАЇНСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ

СОЮЗ"(Адреса: СУМСЬКА ОБЛ.,

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ Р-Н, С.ВОРОЖБА,

ВУЛ.ПЕРШОТРАВНЕВА, 22)

13 3735 21-01-2010

21-01-2015

5 Газ природний

Нафта

Конденсат

Зона структур

Братсько-

Яснопольщинська

Сумська область/м. Суми

(Липоводолинський район

5 км на південний захід від смт Липова

Долина)

33964958 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ

ПІДПРИЄМСТВО

"НАФТОГАЗЕКОЛОГІЯ"(Адреса:

М.ПОЛТАВА, ОКТЯБРСЬКИЙ Р-Н,

ВУЛ.ПАРИЗЬКОЇ КОМУНИ, 18, К.23)

Геологічне вивчення нафтогазоносних надр, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ вуглеводнів з подальшим видобуванням нафти і газу

(промислова розробка родовищ)

14 4206 09-08-2012

09-08-2032

20 Газ природний

Нафта

Родовище Сухівське

Сумська область/м. Суми

(Охтирський район 20 км на південний

захід від м. Охтирка)

37689420 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"ІНЖЕНЕРНО-БУРОВА ГРУПА

"ТРИТОН"

(Адреса: М.КИЇВ, ВУЛ. САНАТОРНА, 9)

15 4319 06-02-2013

06-02-2033

20 Газ природний

Нафта

Конденсат

Газ сланцевих товщ

Газ центрально-

басейнового типу

Площа Столярівська Сумська область/м. Суми

(Липоводолинський район/смт. Липова

Долина)

35386087 ТОВ «УКРГЕОІНВЕСТ» (Адрес:

М. КИЇВ, БУЛЬВАР Т.ШЕВЧЕНКА,35)

16 4610 06-02-2014

06-02-2034

20 Газ природний

Нафта

Конденсат

Площа Лосищинська Сумська область/м. Суми

(Роменський район, 42 км на південний

захід від м. Ромни)

35386087 ТОВ «СЛОБІДНАФТА»

(Адреса: М. КИЇВ, ПРОСПЕКТ

ВОЗ’ЄДНАННЯ, БУД. 7-А

Видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ)

17 2165 22-03-2000

22-03-2020

20 Води питні і

технічні

Родовище - Сумське

(мергельно-крейловий

горизрнт верхньої

крейди та сеноман-

нижньокрейловий

водоносний комплекс

Водозабір

Пришибський

(свердловина №2а(К2)

Сумська область/м. Суми

м. Суми та його околиці

3352455 КОМУНАЛЬНЕ

ПІДПРИЄМСТВО

"МІСЬКВОДОКАНАЛ" СУМСЬКОЇ

МІСЬКОЇ РАДИ (Адреса: М.СУМИ,

КОВПАКІВСЬКИЙ Р-Н,

ВУЛ.БІЛОПІЛЬСЬКИЙ ШЛЯХ, 9)

183

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

свердловина №4(К2)

свердловина №5а(К2)

свердловина №6а(К2)

свердловина

№8а(К1-2)

свердловина

№11а(К1-2)

свердловина №13(К2)

свердловина №14(К2)

свердловина №15(К2)

свердловина

№15а(К1-2)

свердловина

№16а(К1-2))

Водозабір

Лепехівський

(свердловина

№1б(К2)

свердловина №2а(К2)

свердловина №4(К2)

свердловина № 6(К2)

свердловина №6а(К2)

свердловина №7а(К2)

свердловина

№8а(К1-2)

свердловина

№9(К1-2)

свердловина

№11а(К1-2)

свердловина

№12а(К1-2)

свердловина

№13(К1-2)

свердловина

№5б(К2))

Водозабір Ново-

Оболонський

( свердловина

№1а(К2)

свердловина №1б

свердловина №2а

свердловина

184

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

№6а(К1-2)

свердловина

№8а(К1-2)

свердловина №9(К2)

свердловина

№10а (К2)

свердловина

№11(К2)

свердловина

№12(К1-2)

свердловина

№14 (К1-2))

Водозабір

Тополянський

свердловина №1а(К2)

свердловина №2а(К2)

свердловина №3а(К2)

свердловина №4а(К2)

свердловина №5(К2)

свердловина №6а(К2)

свердловина №7(К2)

свердловина

№16(К1-2)

Водозабір

Токарівський

свердловина

№1(К1-2)

свердловина

№2(К1-2)

свердловина

№3(К1-2)

свердловина

№3(К1-2)

свердловина

№4(К1-2)

свердловина

№5(К1-2)

свердловина

№6(К1-2)

свердловина

№7(К1-2)

свердловина

185

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

№8(К1-2)

Водозабір Лучанський

свердловина №4б(К2)

свердловина №2а(К2)

свердловина №3а(К2)

свердловина №6а(К2)

свердловина

№7б(К1-2)

свердловина

№11(К1-2)

свердловина

№12а(К1-2)

свердловина

№13(К1-2)

свердловина №4а(К2)

Водозабір Площадка

Клюєво

свердловина №1а(К2)

свердловина №2а(К2)

свердловина №3а(К2)

свердловина №4 (К2)

свердловина №7(К2)

свердловина №8а(К2)

свердловина №9а(К2)

свердловина

№10а(К1-2)

свердловина

№12а(К1-2)

свердловина

№14а(К1-2)

18 3748 09-12-2005

09-12-2018

13 Води питні і

технічні

Ділянка надр, де

розташований

водозабір

ДПКВ "Водоканал"

свердловина №1

свердловина №3

свердловина №4

свердловина №5

свердловина №6

свердловина №7а

свердловина №8

свердловина №10

Сумська область/м. Суми

(Шосткинський район/м Шостка)

3352935 КОМУНАЛЬНЕ

ПІДПРИЄМСТВО "ВИРОБНИЧЕ

УПРАВЛІННЯ

ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО

ГОСПОДАРСТВА" (Адреса: СУМСЬКА

ОБЛ., М.ШОСТКА, ВУЛ.ПРОРІЗНА, 17)

186

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

свердловина №11

свердловина №12

свердловина №13

свердловина №14а

свердловина №15

свердловина №16

свердловина №17

свердловина №18

свердловина №19

свердловина №20

свердловина №21

свердловина №22а

свердловина №23

свердловина №24

свердловина №25

свердловина №28

свердловина №29

свердловина №30

19 3942 03-07-2006

03-07-2026

20 Води питні і

технічні

Родовище Охтирське

Водозабір «Гусинка»,

ділянка Охтирська

свердловина №1

свердловина №5

свердловина №6

свердловина №7

свердловина №8

свердловина №13

свердловина №24

Сумська область/м. Суми

м. Охтирка – північна частина,

правобережжя р. Гусинка

31641315 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"ВОДОТОРГПРИЛАД" (Адреса:

СУМСЬКА ОБЛ., М.ОХТИРКА,

ПРОВ.СКОВОРОДИ, 1)

20 4217 22-02-2007

22-02-2021

14 Води питні і

технічні

Ділянка Роменського

родовища

Водозабір

Процівський

свердловина №3

свердловина №4

свердловина №5

свердловина №6

свердловина №8

Сумська область/м. Суми

м. Ромни – північно - західна околиця

31766074 ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО

"АКВА-СЕРВІС" ПРИВАТНОГО

ПІДПРИЄМСТВА "ЕЛІПС" (Адреса:

СУМСЬКА ОБЛ., М.РОМНИ,

ВУЛ.ГЕТЬМАНА МАЗЕПИ, 15)

21 4466 23-10-2007

23-10-2027

20 Води питні і

технічні

Ділянка родовища, де

розташовані

водозабори

Конотопського

КП ВУВКГ

Сумська область/м. Суми

м. Конотоп

3352716 КОМУНАЛЬНЕ

ПІДПРИЄМСТВО "ВИРОБНИЧЕ

УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО-

КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА"

(Адреса: СУМСЬКА ОБЛ., М.КОНОТОП,

187

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

Водозабір по

вул. М. Немолог

свердловина №1

свердловина №2

свердловина №3

свердловина №4

свердловина №5

свердловина №6

свердловина №7

свердловина №8

свердловина №10

свердловина №11

свердловина №12

свердловина №13

Водозабір по

вул. Генерала Тхора

свердловина №3

свердловина №6

свердловина №7

Водозабір по

вул. Професійній

свердловина №1

свердловина №2

Водозабір по

вул. Пархоменка

свердловина №1

ВУЛ.ГЕНЕРАЛА ТХОРА, 31)

22 4605 18-12-2007

16-12-2019

12 Води питні і

технічні

Ділянка

Шосткінського

родовища

Водозабір

Шостинського КЗ

«Імпульс»

свердловина №3а

свердловина №2

свердловина №3

свердловина №4а

свердловина №1а

свердловина №6а

свердловина №7

Сумська область/м. Суми

м. Шостка – північно-східна околиця)

14314452 КАЗЕННЕ ПІДПРИЄМСТВО

"ШОСТКИНСЬКИЙ КАЗЕННИЙ ЗАВОД

"ІМПУЛЬС" (Адреса: СУМСЬКА ОБЛ.,

М.ШОСТКА, ВУЛ. КУЙБИШЕВА, 41)

23 4680 28-12-2007

28-12-2028

20 Води питні і

технічн

Водозабір

КПШКЗ "Зірка""

свердловина №4Н

Сумська область/м. Суми

(Шосткинський район/м. Шостка)

14315351 КАЗЕННЕ ПІДПРИЄМСТВО

ШОСТКИНСЬКИЙ КАЗЕННИЙ ЗАВОД

"ЗІРКА" (Адреса: СУМСЬКА ОБЛ.,

188

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

свердловина №9

свердловина №10

свердловина №11

свердловина №12

свердловина №14

М.ШОСТКА, ВУЛ.ЛЕНІНА, 36)

24 4682 18-12-2007

18-12-2027

20 Води питні і

технічн

Родовище "Бездрик"

свердловина №1

свердловина №2

свердловина №6

свердловина №7

свердловина №9

свердловина №11

Сумська область /м. Суми

0,6 км від південно-східної околиці

м. Суми

5766356 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "СУМИХІМПРОМ"

(Адреса: М.СУМИ, ЗАРІЧНИЙ Р-Н,

ВУЛ.ХАРКІВСЬКА, П/В 12)

25 4928 24-02-2009

24-02-2029

20 Води питні і

технічн

Родовище

Путивльське

Ділянка Латишівська

свердловина №1

(3р-є)

свердловина №2

(1р-є)

свердловина

№3(2р-є)

Сумська область /м. Суми

м. Путивль – 4км на південний схід від

міста, на північній околиці с. Латишівка

34264563 КОМУНАЛЬНЕ

ПІДПРИЄМСТВО ПУТИВЛЬСЬКОЇ

МІСЬКОЇ РАДИ

"ПУТИВЛЬМІСЬКВОДОКАНАЛ"

(Адреса: СУМСЬКА ОБЛ.,

ПУТИВЛЬСЬКИЙ Р-Н,

М.ПУТИВЛЬ, ВУЛ.КАРЛА МАРКСА, 64)

26 5484 21-02-2012

21-02-2032

20 Води питні і

технічн і

Родовище

Лебединське

Водозабір №1

«Центральний» на

ділянці Лебединська

свердловина №1

свердловина №2

свердловина №3

свердловина №4

свердловина №5

Сумська область/м. Суми

м. Лебедин – південна окраїна

21103081 КОМУНАЛЬНЕ

ПІДПРИЄМСТВО "ВОДОКАНАЛ

ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ

ЛЕБЕДИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ"

(Адреса: СУМСЬКА ОБЛ., М.ЛЕБЕДИН,

ВУЛ.ВАТУТІНА, 69)

27 5543 03-05-2012

03-05-2032

20 Води питні і

технічн

Родовище

Фрунзенське,

ділянка№1

свердловина №2

свердловина №5

свердловина №6

свердловина №14

Ділянка №2

свердловина №11-1а

свердловина №21

Сумська область/м. Суми

північна частина м. Суми, територія

підприємства

5747991 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "СУМСЬКЕ

МАШИНОБУДІВНЕ НАУКОВО-

ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ

ІМ.М.В.ФРУНЗЕ" (Адреса: М.СУМИ,

КОВПАКІВСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ.ГОРЬКОГО,

58)

189

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

свердловина №2/2008

свердловина №9

свердловина №71

свердловина №7

свердловина №12-2а

свердловина №20

Свердловина №72

28 5681 06-12-2012

06-12-2032

20 Води питні і

технічн

Родовище Охтирське

2, ділянка Центральна

свердловина №9

свердловина №12

свердловина №18

Ділянка Ківшар

свердловина №23

свердловина №25

свердловина №27

свердловина №28

Сумська область/м. Суми

/м. Охтирка

31641315 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"ВОДОТОРГПРИЛАД" (Адреса:

СУМСЬКА ОБЛ., М.ОХТИРКА,

ПРОВ.СКОВОРОДИ, 1)

29 5684 11-12-2012

11-12-2032

20 Води питні і

технічн

Водозабір

підприємства ПАТ

«Шосткинський з-д

хімічних реактивів»

свердловина №4

свердловина №5

свердловина №6

Сумська область/м. Суми

м . Шостка – північно-західна околиця

5761264, ВАТ «ШОСТКИНСЬКИЙ

ЗАВОД ХІМІЧНИХ РЕАКТИВІВ»

(Адреса: СУМСЬКА ОБЛ, М. ШОСТКА,

ВУЛ. ЩЕРБАКОВА,1)

30 5695 28-12-2012

28-12-2032

20 Води питні і

технічн

Родовище

Тростянецьке

свердловина

№3828(1)

свердловина №47(2)

Сумська область/м. Суми

м. Тростянець – північно-західна західна

382220, ПАТ «КРАФТ ФУДЗ УКРАЇНА»

(Адрес: СУМСЬКА

ОБЛ.,ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ Р-Н, М.

ТРОСТЯНЕЦЬ, ВУЛ. НАБЕРЕЖНА,28-

А))

31 5706 16-01-2013

16-01-2033

20 Води питні і

технічн

Родовище Глухівське

свердловина №1

свердловина №2

свердловина №3

свердловина №4

свердловина №5

свердловина №6

Сумська область/м. Суми

м. Глухів – північно-східна околиця

4653578, ГЛУХІВСЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ

ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ

ВОДОГІННО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО

ГОСПОДАРСТВА (Адреса: СУМСЬКА

ОБЛ., М. ГЛУХІВ, ВУЛ. АРТЕМА,19)

32 5707 16-01-2013

16-01-2033

20 Води питні і

технічн

Охтирське 1

свердловина №1

свердловина №3

Сумська область/м. Суми

(Охтирський район/м. Охтирка)

383053 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "ОХТИРСЬКИЙ

ПИВОВАРНИЙ ЗАВОД" (Адреса:

СУМСЬКА ОБЛ., М.ОХТИРКА,

ВУЛ.ГЕНЕРАЛА БАТЮКА, 23)

190

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

33 5757 10-04-2013

10-04-2033

20 Води мініральні Родовище

Михайлівське

свердловина №1

Сумська область/м. Суми

Сумський район, 0,5 км на південний схід

від с. Гриценкове

14006035, ТОВ «АГРОПІДПРЄМСТВО

«ПРОГРЕС-ТЕХНОЛОГІЯ» (Адрес: М.

СУМИ, КОВПАКІВСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ.

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ ШЛЯХ,33)

34 5776 30-04-2013

30-04-2033

20 Води мініральні Родовище

Іволжанське, ділянка

Іволжанська

свердловина №1

свердловина №2

Сумська область/м. Суми

Сумський район, с. Іволжанське

32367564, ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-

ПРОДУКТ» (Адреса: СУМСЬКА ОБЛ.,

СУМСЬКИЙ Р-Н, С-ЩЕ ІВОЛЖАНСЬКЕ,

ВУЛ. ЗАВОДСЬКА,4)

35 5777 30-04-2013

30-04-2033

20 Води питні і

технічн

Родовище

Іволжанське 1

свердловина №3

Сумська область/м.Суми

Сумський район, с. Іволжанське

32367564, ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-

ПРОДУКТ» (Адреса: СУМСЬКА ОБЛ.,

СУМСЬКИЙ Р-Н, С-ЩЕ ІВОЛЖАНСЬКЕ,

ВУЛ. ЗАВОДСЬКА,4)

36 6076 30-04-2013

30-04-2033

20 30-04-2013

30-04-2033

Родовище

Лутищенське

свердловина - № 1/94,

свердловина - № 2/96

Сумська область/м. Суми

Охтирський район, північна околиця

с. Лутище

37609806 ПП «АВАЛС 2011» (Адреса:

СУМСЬКА ОБЛАСТЬ, ОХТИРСЬКИЙ

РАЙОН, С. ЛУТИЩЕ, ВУЛ. ШЕВЧЕНКА,

2, КОРПУС А)

37 914 09-06-1997

09-06-2017

20 Нафта

Газ природний,

розчинений у нафті

Конденсат

Газ природний

Родовище Південно-

Панасівське

Сумська область/м. Суми

(90 км на південний захід від м. Суми)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

38 944 27-06-1997

27-06-2017

20 Нафта

Газ природний,

розчинений у нафті

Конденсат

Газ природний

С Етан з газу

природного

розчиненого у нафті

С Етан з газу

природного

вільного

С Пропан з газу

природного

розчиненого у нафті

С Пропан з газу

природного

вільного

С Бутани з газу

природного

Родовище

Анастасівське

Сумська область/м. Суми

(Роменський район, 20 км на південь від

м Ромни)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ. НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

191

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

розчиненого у нафті

С Бутани з газу

природного

вільного

39 945 27-06-1997

27-06-2017

20 Нафта

Газ природний,

розчинений у нафті

Газ природний,

вільний,

Конденсат,

С Гелій з газу

природного

вільного,

С Етан з газу

природного

розчиненого у нафті

С Етан з газу

природного

вільного

С Пропан з газу

природного

розчиненого у нафті

С Пропан з газу

природного

вільного

С Бутани з газу

природного

розчиненого у нафті

С Бутани з газу

природного

вільного

Родовище

Артюхівське

Сумська область/м. Суми

(Роменський район, 10 км на південний

захід від м. Ромни)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ. НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

40 946 27-06-1997

27-06-2017

20 Нафта

Газ природний,

вільний

Газ природний,

розчинений у нафті

Конденсат

С Етан з газу

природного

розчиненого у нафті

С Пропан з газу

природного

Родовище

Коржівське (III

ярус складок

Бориславо-

Покутської зони)

Сумська область/м. Суми

(8 км на південний захід від м. Ромни)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

192

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

розчиненого у нафті

С Бутани з газу

природного

розчиненого у нафті

41 947 27-06-1997

27-06-2017

20 Нафта

Газ природний,

вільний,

Газ природний

газових шапок,

Газ природний,

розчинений у нафті

Конденсат,

С Гелій з газу

природного

вільного,

С Гелій з газу

природного газових

шапок,

С Етан з газу

природного

вільного,

С Пропан з газу

природного

вільного,

С Бутани з газу

природного

вільного

Родовище Рибальське

Полтавська область/м. Полтава

Сумська область/м. Суми

(18 км на південний захід від м. Охтирки)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

42 1074 23-09-1997

23-09-2017

20 Нафта,

Газ природний,

вільний

Конденсат,

С Етан з газу

природного

вільного,

С Пропан з газу

природного

вільного,

С Бутани з газу

природного

вільного

Родовище

Липоводолинське

Сумська область/м. Суми

(4 км на захід від

смт Липова Долина)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ. НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

43 1266 10-03-1998

10-03-2018

20 Нафта,

Газ природний

Родовище

Турутинське

Сумська область/м. Суми

(30 км на північний захід від м. Ромни)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

193

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

розчинений у нафті М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

44 1268 10-03-1998

10-03-2018

20 Газ природний

вільний,

Конденсат,

Нафта,

Газ природний,

розчинений у нафті,

С Етан з газу

природного

вільного,

С Етан з газу

природного

розчиненого у

нафті,

С Пропан з газу

природного

вільного,

С Пропан з газу

природного

розчиненого у

нафті,

С Бутани з газу

природного

вільного,

С Бутани з газу

природного

розчиненого у нафті

Родовище

Миколаївське

Сумська область/м. Суми

(Роменський район/ м. Ромни)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

45 1277 10-03-1998

10-03-2018

20 Газ природний

вільний,

Конденсат,

С Етан з газу

природного

вільного,

С Пропан з газу

природного

вільного,

С Бутани з газу

природного

вільного

Родовище

Андріяшівське

Сумська область/м. Суми

(Роменський район/ м. Ромни)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

46 1511 28-07-1998

28-07-2018

20 Нафта,

Газ природний,

Родовище

Бугруватівське

Сумська область/м. Суми

(18 км на північний схід від м. Охтирка)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

194

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

розчинений у нафті,

С Сірка у нафтових

родовищах,

С Етан з газу

природного

розчиненого у нафті

С Пропан з газу

природного

розчиненого у

нафті,

С Бутани з газу

природного

розчиненого у нафті

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

47 1562 31-08-1998

31-08-2018

20 Нафта,

Газ природний,

розчинений у нафті,

Газ природний

вільний,

Газ природний

газових шапок,

Конденсат,

С Етан з газу

природного

вільного,

С Пропан з газу

природного

вільного,

С Бутани з газу

природного

вільного

С Етан з газу

природного

розчиненого у

нафті,

С Етан з газу

природного

розчиненого у

нафті,

С Пропан з газу

природного

розчиненого у нафті

С Бутани з газу

Родовище

Качанівське

Сумська область/м. Суми

(Охтирський район, 20 км на захід від

м. Охтирка)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

195

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

природного

розчиненого у нафті

48 1773 16-03-1999

16-03-2019

20 Нафта,

Газ природний,

розчинений у нафті,

Газ природний

вільний,

Конденсат,

С Етан з газу

природного

розчиненого у

нафті,

С Пропан з газу

природного

розчиненого у нафті

С Бутани з газу

природного

розчиненого у

нафті,

С Гелій з газу

природного

розчиненого у

нафті,

С Етан з газу

природного

вільного,

С Пропан з газу

природного

вільного,

С Бутани з газу

природного

вільного

Родовище

Перекопівське

Сумська область/м.Суми

(Роменський район/ м.Ромни)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

49

1859 26-04-1999

26-04-2019

20 Газ природний

вільний,

Конденсат,

С Етан з газу

природного

вільного,

С Пропан з газу

природного

вільного,

С Бутани з газу

Родовище

Волошківське

Сумська область/м. Суми

(Роменський район/ м .Ромни)

Чернігівська область/м. Чернігів

(Талалаївський район/ смт Талалаївка)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

196

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

природного

вільного

50 2032 11-11-1999

11-11-2019

20 Нафта,

Газ природний,

Конденсат,

Газ природний

розчинений у нафті

Родовище

Василівське

Сумська область/м. Суми

(Роменський район/ м. Ромни)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

51 2060 21-12-1999

21-12-2019

20 Газ природний,

Конденсат,

С Етан з газу

природного

вільного,

С Пропан з газу

природного

вільного,

С Бутани з газу

природного

вільного

Родовище

Ярмолинцівське

Сумська область/м. Суми

(Роменський район/ м. Ромни)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

52 2061 21-12-1999

21-12-2019

20 Газ природний,

Конденсат,

Нафта,

Газ природний

розчинений у нафті

Родовище

Компанське

Сумська область/м. Суми

(Роменський район/ м. Ромни)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

53 2088 24-12-1999

24-12-2019

20 Нафта,

Газ природний

вільний,

Газ природний

розчинений у нафті,

Конденсат,

С Етан з газу

природного

вільного,

С Пропан з газу

природного

вільного,

С Бутани з газу

природного

вільного,

С Етан з газу

природного

розчиненого у

Родовище

Великобубнівське

Сумська область/м. Суми

(Роменський район/ м. Ромни)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

197

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

нафті,

С Пропан з газу

природного

розчиненого у нафті

С Бутани з газу

природного

розчиненого у нафті

54 2091 24-12-1999

24-12-2019

20 Нафта,

Газ природний

розчинений у нафті

Родовище Східно-

Рогинцівське

Сумська область/м. Суми

(Роменський район/ м. Ромни)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

55 2224 16-08-2000

16-08-2020

20 Нафта,

Газ природний

вільний,

Газ природний

розчинений у нафті,

Конденсат,

С Етан з газу

природного

вільного,

С Пропан з газу

природного

вільного,

С Бутани з газу

природного

вільного,

С Етан з газу

природного

розчиненого у

нафті,

С Пропан з газу

природного

розчиненого у нафті

С Бутани з газу

природного

розчиненого у нафті

Родовище

Хухринське

Сумська область/м. Суми

(Охтирський район/м .Охтирка)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

56 2309 13-11-2000

13-11-2020

20 Нафта,

Газ природний

розчинений у нафті

Родовище

Ромашівське

Сумська область/м. Суми

(Роменський район, 5 км на південь від з-д

ст. Талалаївка)

135390 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Адреса:

М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н,

ПРОВ.НЕСТОРІВСЬКИЙ, БУД.3-5)

57 2372 08-02-2001 17 Газ природний Родовище Сумська область/м. Суми 30019775 ДОЧІРНЯ КОМПАНІЯ

198

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

08-02-2018 вільний,

Нафта,

Конденсат,

С Етан з газу

природного

вільного,

С Пропан з газу

природного

вільного,

С Бутани з газу

природного

вільного

Новотроїцьке

(Лебединський район, 18 км на південний

захід від м. Лебедин)

"УКРГАЗВИДОБУВАННЯ"

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКЦІОНЕРНОЇ

КОМПАНІЇ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"

(Адреса: М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-

Н, ВУЛ.КУДРЯВСЬКА, 26/28)

58 5371 13-01-2011

13-01-2031

20 Газ природний

вільний,

Конденсат,

С Етан з газу

природного

вільного,

С Пропан з газу

природного

вільного,

С Бутани з газу

природного

вільного

Родовище

Володимирівське

Сумська область/м. Суми

(Роменський район, 30 км на північний

захід від м. Ромни)

33107041 ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "ТЕХНОРЕСУРС"

(Адреса: М.КИЇВ, ДНІПРОВСЬКИЙ Р-Н,

63ВУЛ. МАРИНИ РАСКОВОЇ, 52,. 36)

59 5483 17-02-2012

17-02-2032

20 Газ природний,

Нафта,

Газ природний

розчинений у нафті,

Конденсат,

С Етан з газу

природного

розчиненого у

нафті,

С Пропан з газу

природного

розчиненого у нафті

С Бутани з газу

природного

розчиненого у нафті

Родовище Південно-

Берестівське

Сумська область/м. Суми

(Липоводолинський район, 4 км на схід

від смт Липова Долина)

32426289 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"СХІДНИЙ ГЕОЛОГІЧНИЙ СОЮЗ"

(Адреса: М.КИЇВ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ,

БУД.7-А)

60 5896 15-01-2014

15-01-2034

20 Газ природний,

Нафта,

Газ природний

Родовище

Берестівське

Сумська область/м. Суми

(Роменський район, 30 км на південний

схід від з. ст. Ромни)

32426289 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"СХІДНИЙ ГЕОЛОГІЧНИЙ СОЮЗ"

199

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

розчинений у нафті,

Конденсат,

С Етан з газу

природного

вільного,

С Пропан з газу

природного

вільного,

С Бутани з газу

природного

вільного,

С Етан з газу

природного

розчиненого у

нафті,

С Пропан з газу

природного

розчиненого у нафті

С Бутани з газу

природного

розчиненого у нафті

(Адреса: М.КИЇВ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ,

БУД.7-А)

61 5897 15-01-2014

15-01-2034

20 Нафта,

Газ природний

розчинений у нафті,

С Етан з газу

природного

розчиненого у

нафті,

С Пропан з газу

природного

розчиненого у нафті

С Бутани з газу

природного

розчиненого у нафті

Родовище

Різниківське

Сумська область/м. Суми

(Роменський район, 20 км на південний

схід від м. Ромни)

32426289 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"СХІДНИЙ ГЕОЛОГІЧНИЙ СОЮЗ"

(Адреса: М.КИЇВ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ,

БУД.7-А)

62 5974 15-08-2014

15-08-2034

20 Нафта,

Газ природний

розчинений у нафті,

С Етан з газу

природного

розчиненого у

нафті,

С Пропан з газу

Родовище Ясенівське Сумська область/м. Суми

(Охтирський район, 14км на південний

захід від м. Охтирка)

32426289 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"СХІДНИЙ ГЕОЛОГІЧНИЙ СОЮЗ"

(Адреса: М.КИЇВ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ,

БУД.7-А)

200

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

природного

розчиненого у нафті

С Бутани з газу

природного

розчиненого у нафті

63 857 05-05-1997

05-05-2017

20 Крейда

Родовище

Запсільське

Сумська область/м. Суми

(Краснопільський район, 1 км на

північний схід від с. Запсілля)

14002971 ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО

У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"ГОРИЗОНТ"(Адреса: СУМСЬКА ОБЛ.,

КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОН,

С.ЗАПСІЛЛЯ, ВУЛ. КАР'ЄРНА)

64 1006 29-07-1997

29-07-2017

20 Пісковик

кварцитовидний

Родовище Баницьке

Ділянка –Північно-

Східна,

Ділянка - Південна

Сумська область/м. Суми

(Глухівський район/,18 км на південь від

м.Глухів)

14015554 ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО

ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО

ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЗЬКИЙ

ВИРОБНИЧИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ

КОМБІНАТ "ГЛУХІВСЬКИЙ КАР'ЄР

КВАРЦИТІВ" (Адреса: СУМСЬКА ОБЛ.,

ГЛУХІВСЬКИЙ Р-Н, С.БАНИЧІ,

ВУЛ. ЗАВОДСЬКА, 18-А)

65 2540 21-09-2001

21-09-2021

20 Суглинок

Родовище Піщанське

Сумська область/м. Суми

(Сумський район, 0,5 км на південь від

с. Верхнє Піщане)

14005202 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"БУДІВЕЛЬНА ВИРОБНИЧО-

КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ

"ФЕДОРЧЕНКО" (Адреса: М.СУМИ,

КОВПАКІВСЬКИЙ Р-Н,

ВУЛ.ТОПОЛЯНСЬКА, 26/1)

66 2765 27-08-2002

27-08-2032

30 Пісок

Пісок глиністий

Родовище Охтирське

Сумська область/м. Суми

(Охтирський район, 3 км на схід від

м. Охтирка)

23818944 ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "СУМИ-НАДРА" (Адреса:

М.СУМИ, КОВПАКІВСЬКІЙ Р-Н,

ПРОВ.КЛЕНОВИЙ, 15)

67 2957 18-04-2003

18-04-2014

31 Пісок Родовище Басiвське2

Ділянка -

Верхнесироватська

Сумська область/м. Суми

(Сумський район, північно-західна

околиця с. Верхня Сироватка)

14001457 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО

"НАДРА" (Адреса: М.СУМИ, ЗАРІЧНИЙ

Р-Н, ВУЛ. ПРИКОРДОННА, 14)

68 3298 15-12-2003

15-12-2015

12 Крейда Родовище Заруцьке

Ділянка - Північна

Сумська область /м. Суми

(Глухівський район, 0,5 км на північний

захід від зал. роз’їзду Заруцький)

23817399 ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "СУМИАГРОПРОМБУД"

(Адреса: М.СУМИ, КОВПАКІВСЬКИЙ

РАЙОН, ВУЛ.ПРОЛЕТАРСЬКА, 69)

69 3717 09-12-2005

09-12-2032

27 Суглинок

Пісок

Родовище Охтирське Сумська область/м. Суми

(Охтирський район, 3 км на схід від

1733733 ПІДПРИЄМСТВО

ОБЛСПОЖИВСПІЛКИ «ОХТИРСЬКИЙ

201

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

м. Охтирка)

ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД» (Адреса:

СУМСЬКА ОБЛ, М. ОХТИРКА,ВУЛ.

ЗАЛІЗНИЧНА, 31)

70 3763 27-12-2005

27-12-2031

26 Суглинок

Родовище

Писарівське

Сумська область/м. Суми

(Сумський район, південна околиця с.

Писарівка)

31208663 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ

ПІДПРИЄМСТВО "НОТЕХС" (Адреса:

М.СУМИ, КОВПАКІВСЬКИЙ Р-Н,

ВУЛ.РЕМІСНИЧА, 35-2)

71 3875 09-06-2006

09-06-2022

16 Суглинок

Родовище Залуцьке

Ділянка – Південна,

Ділянка - Північна

Сумська область/м. Суми

(Роменський район, 0,1 км від західної

околиці с. Залуцьке)

21129873 ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО З ІНОЗЕМНИМИ

ІНВЕСТИЦІЯМИ "СЛОБОЖАНСЬКА

БУДІВЕЛЬНА КЕРАМІКА" (Адреса:

М.КИЇВ, ДНІПРОВСЬКИЙ Р-Н,

ВУЛ.МИКІЛЬСЬКО-СЛОБІДСЬКА, 2-Б)

72 4146 14-12-2006

14-12-2026

20 Суглинок

Родовище Процівське

Сумська область/м. Суми

(Роменський район, 1,0 км на північ від

с. Процівка)

33197706 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"ВАРІАНТ С" (Адреса: СУМСЬКА ОБЛ.,

РОМЕНСЬКИЙ Р-Н, С.РІПКИ,

ВУЛ.ЯГІДНА, 11)

73 4191 23-01-2007

23-01-2021

14 Суглинок

Родовище

Ясенівське 2

Сумська область /м. Суми

(Охтирський район, південна околиця с.

Ясенове)

32364626 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"ЛІТОС" (Адреса: СУМСЬКА ОБЛ.,

ОХТИРСЬКИЙ Р-Н, С.ЯСЕНОВЕ,

ВУЛ.ЛЕБЕДИНСЬКА, 15)

74 4240 26-02-2007

26-02-2027

20 Суглинок

Родовище

Півненківське

Сумська область/м. Суми

(Тростянецький район, 2,0 км на північний

захід від м. Тростянець)

31601445 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА

"ТРОСТЯНЕЦЬКА ЦЕГЛА" (Адреса:

СУМСЬКА ОБЛ., ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ Р-Н,

М.ТРОСТЯНЕЦЬ, ВУЛ.НАБЕРЕЖНА, 49

75 4246 12-04-2007

12-04-2021

14 Суглинок

Алеврит

Глина

Родовище

Верхньосироватське

Сумська область/м. Суми

(Сумський район, 2 км на південь від

с. Верхня Сироватка)

34327895 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"КЕРАМЕЙЯ" (Адреса: М.СУМИ,

КОВПАКІВСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ.КУРСЬКА,

18)

76 4296 19-07-2007

19-07-2017

10 Пісок Родовище

Подолівське

Ділянка –

Подолівське,

Ділянка -

Сумська область/м. Суми

(Кролевецький район, 2,0 км на північ від

м. Кролевець)

5520201 ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "КРОЛЕВЕЦЬКИЙ

ЗАВОД СИЛІКАТНОЇ ЦЕГЛИ" (Адреса:

СУМСЬКАОБЛ., КРОЛЕВЕЦЬКИЙ Р-Н,

М.КРОЛЕВЕЦЬ, ВУЛ. ПРОМИСЛОВА, 6

202

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

Артюхівська

77 4300 19-07-2007

19-07-2027

20 Пісок Родовище Сумське

Ділянка - Коптіївщина

Сумська область/м. Суми

(Сумський район, 0,8 км на південь від

передмістя Баранівка)

14005202 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"БУДІВЕЛЬНА ВИРОБНИЧО-

КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ

"ФЕДОРЧЕНКО" (Адреса: М.СУМИ,

КОВПАКІВСЬКИЙ Р-Н,

ВУЛ.ТОПОЛЯНСЬКА, 26/1)

78 4312 25-07-2007

25-07-2017

10 Суглинок

Родовище

Тростянецьке

Сумська область/м. Суми

(Тростянецький район/, 1,0 км на

південний схід від м.Тростянець)

3586360 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ

АГРОПРОМБУД" (Адреса: СУМСЬКА

ОБЛ., ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ Р-Н,

М.ТРОСТЯНЕЦЬ, ВУЛ. ВЕСЕЛА, 15)

79 4347 27-08-2007

27-08-2027

20 Пісок Родовище

Журавненське

Сумська область /м. Суми

(Охтирський район, 0,1 км на захід від

с. Журавне)

34802433 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"КОМПАНІЯ

"ТЕПЛОКЕРАМТЕХНОЛОГІЯ" (Адреса:

М.ПОЛТАВА, КИЇВСЬКИЙ Р-Н,

ВУЛ.ЗАВОДСЬКА, БУД.3)

80 4501 21-11-2007

21-11-2019

12 Пісок Родовище

Червоненське

Сумська область/м. Суми

(Сумський район, 0,8 км на північний-

захід від с. Червоне)

855776 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА

"ЧЕРВОНОСІЛЬСЬКА" (Адреса:

СУМСЬКА ОБЛ., СУМСЬКИЙ Р-Н,

С.ЧЕРВОНЕ, ВУЛ.СУМСЬКА, 36-А)

81 4624 18-12-2007

18-12-2027

20 Пісок Родовище Могрицьке

Сумська область/м. Суми

(Сумський район, 0,2 км на південний

захід від околиці с. Могриця)

23818944 ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "СУМИ-НАДРА" (Адреса:

М.СУМИ, КОВПАКІВСЬКІЙ Р-Н,

ПРОВ.КЛЕНОВИЙ, 15)

82 5016 15-09-2009

15-09-2029

20 Пісок Родовище Басівське2

Ділянка Західна

Сумська область/м. Суми

(Сумський район, 10 км на південний схід

від м. Суми)

31065953 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"СІЛІКАТОБЕТОН" (Адреса: М.СУМИ,

ЗАРІЧНИЙ Р-Н, ВУЛ.ПРИКОРДОННА,

14

83 5052 26-11-2009

26-11-2029

20 Суглинок

Родовище

Староіванівське

Ділянка - Західна

Сумська область /м. Суми

(Охтирський район, 0,5 км на захід від

південно-західної околиці с. Стара

Іванівка)

1439010211 КРИВОНОС ВІКТОР

МИКОЛАЙОВИЧ (Адреса: СУМСЬКА

ОБЛ., М.ОХТИРКА, ПРОВ.ПАВЛОВА, 4,

КВ.13)

84 5192 01-10-2010

01-10-2030

20 Крейда Родовище

Середино-Будське

Сумська область/м. Суми

(Середино-Будський район, південна

34205089 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

203

№

п/п

№

спецдозволів

Дата видачі

Дата закінч.

Термін

дії (рок.)

Корисна копалина Назва об’єкту Місцезнаходження

об’єкту

Власник

спецдозволу

околиця с. Червоний прогрес)

"ЦЕМЕНТБУДІНВЕСТ" (Адреса:

СУМСЬКА ОБЛ., СЕРЕДИНО-

БУДСЬКИЙ Р-Н, М.СЕРЕДИНА-БУДА,

ВУЛ.КУЙБИШЕВА, 22)

85 5288 13-01-2011

13-01-2031

20 Суглинок

Родовище -

Рибальське

Сумська область /м. Суми

(Охтирський район, біля західної околиці

с. Рибальське)

32364626 ТОВАРИСТВО З

ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"ЛІТОС" (Адреса: СУМСЬКА ОБЛ.,

ОХТИРСЬКИЙ Р-Н, С.ЯСЕНОВЕ,

ВУЛ.ЛЕБЕДИНСЬКА, 15)

86 5381 13-01-2011

13-01-2031

20 Суглинок

Родовище

Староіванівське

Ділянка - Східна

Сумська область /м. Суми

(Охтирський район, 0,5 км на південний

захід від с. Стара Іванівка)

30409009 КОМЕРЦІЙНО-ВИРОБНИЧЕ

ПІДПРИЄМСТВО "АГРО-БРОК" З

КОЛЕКТИВНОЮ ФОРМОЮ

ВЛАСНОСТІ(Адреса: СУМСЬКА ОБЛ.,

М.ОХТИРКА,ВУЛ.ШЕВЧЕНКО, 77)

87 5453 30-12-2011

30-12-2031

20 Пісок Родовище

Токарівське

Ділянка – Північно-

східна

Сумська область/м. Суми

(Сумський район, 1,0 км на південний

захід від

с. Токарі)

1406035 ТОВ «АГРОПІДПРИЄМСТВО

«ПРОГРЕС-ТЕХНОЛОГІЯ» (Адреса: М.

СУМИ,ВУЛ. БІЛОПІЛЬСЬКИЙ

ШЛЯХ,33)

88 6048 29-04-2015

29-04-2019

4 Пісок Родовище Токарі - 2

Ділянка – Західна

Сумська область/м. Суми

(Сумський район, 1,3 км на захід від

с. Токарі)

37609806 ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ

ТОВАРИСТВО "СУМИ-НАДРА" (Адреса:

М.СУМИ, КОВПАКІВСЬКІЙ Р-Н,

ПРОВ.КЛЕНОВИЙ, 15)

Таблиця 8.2

Збирання та перевезення твердих побутових відходів (ТПВ) у 2015 р. №

з/п

Тверді побутові відходи та

їх компоненти, які

збираються роздільно

Обсяги збирання Обсяги

перевезень

у тому числі на:

Заготівельні

пункти вторинної

сировини

Полігони

(звалища)

м3 т м3 т м3 т м3 т

1 Змішані ТПВ 719327 170173,1 719327 170173,1 0 0 719327 170173,1

2 Великогабаритні ТПВ 3384 687,8 3384 687,8 0 0 3384 687,8

3 Макулатура (картон, папір) 2116 1356 2116 1356 2116 1356 0 0

4 Полімер (плівка, пакет, ПЕТ

пляшки і коробки,

пластмаса тощо)

24 9,5 24 9,5 24 9,5 0 0

5 Упаковка Тетра Пак та інша

(комбінована, багатошарова)

116 75 116 75 116 75 0 0

6 Скло (склотара, склобій) 12 28 12 28 12 28 0 0

7 Електричне та електронне

обладнання

0,9 0 0,9 0 0,9 0 0 0

8 Небезпечні компоненти 1823 273 1823 273 0 0 1823 273

9 Інші 1742 441,54 488 441,54 0 0 1742 441,54

10 Всього 728545 173043,9 727291 173043,9 726276 171575

Таблиця 8.6

Основні показники поводження з відходами 1-4 класів небезпеки №

з/п

Місто, район Фактично

утворилося

відходів, т

Утилізовано,

оброблено

(перероблено)

відходів, т

Спалено відходів,

т

Накопичено

відходів станом

на 01.01.2016, т

1 м. Суми 512468,6 71323,6 1250,3 33178718,9 2 м. Охтирка 10253,6 42,9 0,1 48513,3 3 м. Глухів 3927,7 0,0 - - 4 м. Конотоп 50258,8 39116,8 - 93181,9 5 м. Лебедин 4823,3 401,1 49,8 69085,4 6 м. Ромни 10744,3 1159,3 709,8 259452,2 7 м. Шостка 51984,1 42536,3 1925,4 80968,8 8 Білопільський район 8220,1 5144,9 - - 9 Буринський район 2905,2 0,0 - 28990,0 10 Великописарівський район 310,6 0,0 43,0 - 11 Глухівський район 1359,9 1,4 228,0 - 12 Конотопський район 8069,0 2686,4 3587,0 10,8 13 Краснопільський район 111858,2 7398,5 997,0 4491,3 14 Кролевецький район 1129,9 3,4 344,1 20,7 15 Лебединський район 8993,7 130,3 - 300,8 16 Липоводолинський район 387,4 0,8 - 1870,0 17 Недригайлівський район 97,5 1,5 - - 18 Охтирський район 2732,2 3,8 2514,6 - 19 Путивльський район 2282,9 0,3 - 7211,5 20 Роменський район 16393,5 10622,3 15,0 - 21 Середино-Будський район 638,6 0,3 260,0 8674,8 22 Сумський район 18886,6 7634,1 2616,1 - 23 Тростянецький район 8026,1 0,3 430,1 78415,0 24 Шосткинський район 1557,6 25,1 751,0 - 25 Ямпільський район 1674,1 1,0 849,6 14738,9 Всього 839983,5 188234,3 16570,8 33874644,4

205

Таблиця 9.2

Щільність забруднення радіонуклідами земель сільськогосподарського

призначення у 2015 р.

№

п/п

Район, де розташований

контрольний майданчик

Гама-фон мкр/год

Щільність забруднення

Кі/км2

Cs-137 Sr-90

1 Недригайлівський 13 0,16 0,013

2 Лебединський 17 0,15 0,012

3 Л-Долинський 16 0,13 0,015

4 Роменський 14 0,18 0,014

5 Білопільський 16 0,14 0,011

6 Буринський 15 0,17 0,014

7 Путивльський 15 0,14 0,016

8 Путивльський (луки) 13 0,32 0,018

9 Глухівський 16 0,20 0,016

10 Ямпільський 12 0,11 0,013

11 С-Будський 14 0,27 0,018

12 Шосткинський 17 0,34 0,019

13 Кролевецький 15 0,24 0,014

14 Конотопський 11 0,18 0,013

15 Тростянецький 15 0,14 0,015

16 Охтирський 17 0,15 0,010

17 В-Писарівський 14 0,16 0,013

18 Краснопільський 12 0,16 0,014

19 Сумський 16 0,16 0,013

20 Сумський (борові піски) 17 0,17 0,016

21 Лебединський 13 0,19 0,015

22 Лебединський 14 0,21 0,017

23 Лебединський 13 0,16 0,013

24 Ямпільський 17 2,4 0,043

25 Ямпільський 16 1,2 0,037

26 Ямпільський 16 1,4 0,041

27 Шосткинський (луки) 15 0,9 0,033

28 Шосткинський 17 1,5 0,040

29 Шосткинський (луки) 15 1,1 0,038

Таблиця 11.1

Обсяги унесення сільськогосподарськими підприємствами мінеральних та

органічних добрив під урожай сільськогосподарських культур у 2015 р.

Внесено мінеральних добрив

(у перерахунку на 100 % поживних речовин)

усього,

ц

у тому числі

на 1 га посівної

площі, кг азотних

фосфорних

(включаючи фосфоритне

борошно)

калійних

Сумська область 996858 706587 143900 146371 109

м.Суми 2203 1290 485 428 132

Білопільський 97862 71226 15653 10983 124

Буринський 61732 44704 8403 8625 101

Великописарівський 40659 26110 6812 7737 105

Глухівський 98119 65578 15633 16908 144

Конотопський 81135 57436 13436 10263 108

Краснопільський 37324 25645 5803 5876 79

Кролевецький 41215 27690 6334 7191 146

Лебединський 53953 40474 6798 6681 85

Липоводолинський 32641 20188 6009 6444 76

Недригайлівський 57648 36934 9737 10977 114

Охтирський 39807 22620 8184 9003 85

Путивльський 42020 26976 7535 7509 111

Роменський 111083 79427 13951 17705 127

Середино-Будський 24296 17277 3056 3963 120

Сумський 90303 70866 9666 9771 111

Тростянецький 37436 30295 3411 3730 108

206

Шосткинський 32943 27766 2797 2380 107

Ямпільський 14479 14085 197 197 99

(продовження)

Внесено

органічних

добрив, т

Удобрена площа

мінеральними

добривами

органічними

добривами

усього на 1 га посівної площі усього,

га

частка

удобреної

площі, %

усього, га

частка

удобреної

площі, %

Сумська область 420780 0,5 822212,1 90,3 13957,0 1,5

м.Суми 400 0,2 1652,6 99,3 20,0 1,2

Білопільський 23245 0,3 74517,1 94,0 270,0 0,3

Буринський 26548 0,4 58292,5 95,5 527,0 0,9

Великописарівський 367 0,0 33145,2 85,3 548,0 1,4

Глухівський – – 63029,7 92,3 – –

Конотопський 43251 0,6 69896,7 93,3 1754,0 2,3

Краснопільський 7309 0,2 45113,2 95,5 248,5 0,5

Кролевецький 8011 0,3 25534,0 90,3 141,5 0,5

Лебединський 42951 0,7 52502,9 83,0 681,4 1,1

Липоводолинський 2000 0,0 39861,0 92,6 99,0 0,2

Недригайлівський 27142 0,5 42971,5 85,3 4929,7 9,8

Охтирський 34479 0,7 40009,9 85,1 517,0 1,1

Путивльський 1000 0,0 35610,0 94,0 64,0 0,2

Роменський 48940 0,6 79646,5 91,2 905,0 1,0

Середино-Будський 1187 0,1 17312,5 85,7 30,0 0,1

Сумський 124301 1,5 71244,6 87,2 2713,1 3,3

Тростянецький 27369 0,8 33873,7 97,5 456,0 1,3

Шосткинський 2250 0,1 25663,9 83,0 50,0 0,2

Ямпільський 30 0,0 12334,6 84,0 2,8 0,0

Таблиця 11.2

Внесення мінеральних добрив сільськогосподарськими

підприємствами у 2015 р.

Внесено На 1 га посівної площі Частка удобреної

площі, %

тис. ц у %

до 2014 р. кг

збільшення,

зменшення () до

2014 р.

2015 р. 2014 р.

Під посіви сільськогосподарських культур

− усього 996,9 115,1 109 12 90,3 89,0

у тому числі під

зернові та зернобобові культури (без

кукурудзи) 316,5 140,6 104 15 89,5 84,1

з них під пшеницю 275,8 150,3 123 6 96,1 93,1

кукурудзу на зерно 417,2 106,8 144 18 96,9 96,6

технічні культури 245,9 106,0 88 6 88,8 89,5

з них під

цукрові буряки (фабричні) 3,8 157,7 292 96 100,0 100,0

соняшник 153,0 112,6 93 11 92,4 90,9

ріпак 20,3 54,2 204 35 102,6 97,8

сою 66,9 124,1 66 6 81,8 86,3

картоплю 1,1 69,0 231 21 77,7 94,0

овочі 0,8 98,6 849 117 62,5 57,4

207

Таблиця 11.3

Внесення органічних добрив сільськогосподарськими

підприємствами у 2015 р.

Внесено На 1 га посівної площі Частка удобреної

площі, %

тис. т у % до 2014 р. т

збільшення,

зменшення ()

до 2014 р.

2015 р. 2014 р.

Під посіви сільськогосподарських

культур − усього 420,8 109,2 0,5 0,1 1,5 2,1

у тому числі під

зернові та зернобобові культури

(без кукурудзи) 41,4 100,0 0,1 –0,1 0,7 0,6

з них під пшеницю 35,9 188,4 0,2 0,1 0,6 0,3

кукурудзу на зерно 173,9 130,5 0,6 0,2 2,0 2,9

технічні культури 69,3 93,2 0,2 –0,1 1,3 1,9

з них під

цукрові буряки (фабричні) – – – – –

соняшник 52,1 191,0 0,3 0,1 1,4 1,9

ріпак – – – – – 0,5

сою 17,2 38,2 0,2 –0,3 1,2 2,3

картоплю 2,0 130,8 4,3 1,8 64,4 64,6

овочі 0,2 97,2 2,6 0,4 10,5 6,3

Таблиця 13.2

Обсяги викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами в

атмосферне повітря по районах та містах області у 2015 р. Обсяги викидів, тонн Збільшення/зменшення

викидів у 2015 р.

проти 2014 р., тонн

Обсяги викидів у

2015 р. до 2014 р., % у 2015 р. у 2014 р.

Сумська обл. 40388,381 43405,197 -3016,816 93,0

м.Суми 9182,958 9614,964 -431,979 95,5

м.Охтирка 2309,904 2595,249 -285,345 89,0

м.Глухів 923,087 991,878 -68,791 93,1

м.Конотоп 2965,721 3245,487 -279,766 91,4

м.Лебедин 762,620 796,587 -33,967 95,7

м.Ромни 1182,451 1399,091 -216,640 84,5

м.Шостка 2011,089 2122,806 -111,717 94,7

Райони:

Білопільський 1683,756 1744,159 -60,403 96,5

Буринський 950,214 1246,193 -295,979 76,2

Великописарівський 848,960 931,703 -82,743 91,1

Глухівський 1091,198 1193,232 -102,034 91,4

Конотопський 1426,624 1471,134 -44,510 97,0

Краснопільський 1095,023 1181,127 -86,104 92,7

Кролевецький 1582,084 1659,044 -76,960 95,4

Лебединський 878,498 980,061 -101,563 89,6

Липоводолинський 966,547 989,856 -23,309 97,6

Недригайлівський 853,672 929,132 -75,460 91,9

Охтирський 1196,432 1235,566 -39,134 96,8

Путивльський 1036,199 1131,479 -95,280 91,6

Роменський 1568,098 1620,129 -52,031 96,8

Середино-Будський 519,986 550,285 -30,299 94,5

Сумський 2160,661 2348,471 -187,810 92,0

Тростянецький 1695,641 1860,121 -164,480 91,2

Шосткинський 810,271 831,251 -20,980 97,5

Ямпільський 686,659 736,193 -49,534 93,3

Таблиця 15.1.

Інформація про виконання природоохоронних заходів по містах та районах Сумської області у 2015 р. №

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

1 Охорона і раціональне водних

ресурсів

1.1 Буринський Проведення капітального

ремонту для покращення

технічного стану гідроспоруди

та дамби водосховища

«Гвинтове» с. Коновалово

809,4 627,856 627,856 - - -

Капітальний ремонт

водоскидної споруди і

дамби проведено в

межах фінансування

1.2 Великописарівський Реконструкція, поточний

ремонт водопровідних мереж 46,7 46,7 - - - 46,7

Проведено поточний

ремонт водопровідних

мереж

1.3 Великописарівський Розроблення проектів зон

санітарної охорони

господарсько-питних

водозаборів

- 12,0 - - - 12,0

Виконано. Розроблено

проекти 2 зон

санітарної охорони

1.4 Великописарівський Упорядкування зон санітарної

охорони джерел питного

водопостачання

- 10,0 - 3,0 - 7,0

Виконано.

1.5 Глухівський Поточний ремонт дамб в селі

Хотминівка 174,883 83,0 - 83,0 - -

Виконано в межах

фінансування 1.6 Глухівський Виготовлення проектної

документації на ремонт дамби в

селі Некрасове

- 65,0 - 15,0 50,0 -

Виконано.

1.7 Глухівський Поточний ремонт дамби в

селищі Шалигине 47,0 47,0 - - 47,0 -

Виконано.

1.8 Глухівський Введення в межі села ставок у

с. Годунівка - 22,0 - 22,0 - -

Виконано.

1.9 Конотопський Підсипка греблі в с.

Першотравневе Шпотівської с/р - 16,967 - - 16,967 -

Завершено

1.10 Конотопський Капітальний ремонт з

поліпшення технічного стану - 33,471 - - 33,471 -

Виконано

209

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

земляної дамби та водоскидної

споруди в с.Тернівка

1.11 Конотопський Виготовлення проекту на

капітальний ремонт з

поліпшення технічного стану

водойми в с.Салтикове

- 4,515 - - 4,515 -

Виконано

1.12 Конотопський Проведення капітального

ремонту для поліпшення

технічного стану та

благоустрою водойми у кв.58

діл.4 Новомутинського

лісництва біля с. Новомутин

134,0 134,0 107,538 - - -

Виконано в межах

фінансування

1.13 Краснопільський Виконання робіт, пов'язаних з

поліпшенням технічного стану

та благоустрою водойм

- 156,1 - - 156,1 -

Виконано проектно-

вишукувальні роботи по

очистці ставка

1.14 Кролевецький Ліквідація підтоплення

поверхневими водами по вул.

Виноградова

м. Кролевець

- 25,554 - - 25,554 -

Виконано

1.15 Кролевецький Відновлення та підтримка

гідрологічного режиму річки

Свидня по вул. Роменця м.

Кролевець

- 24,087 - - 24,087 -

Виконано

1.16 Кролевецький Відновлення та підтримання

гідрологічного режиму річки

Свидня по вул. Пролетарська м.

Кролевець

- 5,0 - - 5,0 -

Виконано

1.17 Кролевецький Підтримання гідрологічного

режиму струмка Калище - 34,0 - 34,0 - -

Виконано

1.18 Кролевецький Відновлення та підтримання

гідрологічного режиму ставу - 42,611 - - 42,611 -

Виконано

210

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

с.Добротове

1.19 Кролевецький Заходи з підтримання

гідрологічного режиму річок

Реть та Клевень, регулювання

подачі води та зволоження

земель

- 5,0 - - 5,0 -

Виконано

1.20 Кролевецький Будівництво водопідпірної

споруди біля с. Камінь для

відновлення і підтримання

сприятливого гідрологічного

режиму р. Клевень

- 1190,14 1190,14 - - -

Погашення

кредиторської

заборгованості

1.21 Лебединський Лабораторне дослідження

питної води - 33,53 - - 33,53 -

Виконано

1.22 Недригайлівський Очистка прибережної смуги р.

Сула у смт. Недригайлів - 2,085 - - 2,085 -

Виконано

1.23 Охтирський Проведення капітального

ремонту для боротьби зі

шкідливою дією вод р. Гусинка

біля с. Пологи

351,8 113,073 113,073 - - -

Роботи виконано в

межах фінансування

1.24 Охтирський Капітальний ремонт водойми

Малопавлівської сільської ради

(Охтирський р-н)

- 205,668 205,668 - - -

Виконано

1.25 Путивльський Очищення пойми р. Сейм в

районі вул. Волочаївська м.

Путивль

- 20,3 - - 20,3 -

Виконано

1.26 Путивльський Відновлення та підтримання

сприятливого гідрологічного

режиму та санітарного стану

струмку в с.Нова Слобода

- 7,4 - - 7,4 -

Виконано

1.27 Роменський Поточний ремонт укосу

земляної дамби ставка 43,00 16,893 - - 16,893 -

Роботи тривають

211

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

«Центральний» с. Бацмани

Малобубнівської сільської ради

1.28 Роменський Топографічні зйомки водойми в

с. Великі Бубни

Великобубнівської сільської

ради

5,00 5,00 - - 5,00 -

Виконано

1.29 Роменський Ремонт 2-х гідроспоруд на

території Рогинської сільської

ради

12,647 12,647 - - 12,647 -

Виконано

1.30 Роменський Виготовлення проектно-

кошторисної документації

«Будівництва очисних споруд»

на території Біловодської

сільської ради

- 139,999 - - 139,999 -

Виконано

1.31 Роменський Послуги з охорони підземних

вод та ліквідації джерел їх

забруднення на території

Бобрицької та Біловодської

сільських рад

- 138,069 - 34,070 103,999 -

Виконано

1.32 Роменський Встановлення залізобетонної

труби (річка Бобрик (притока

р. Сули) на території

Бобрицької сільської ради

12,107 12,107 - 12,107 -

Виконано

1.33 Роменський Очищення шахтного колодязя в

с. Марківське Біловодської

сільської ради

- 0,8 - - - 0,8

Виконано

1.34 Роменський Ремонт водонапірної башти в с.

Гришино Гришинської

сільської ради

60,00 60,00 - 60,00 - -

Виконано

1.35 Роменський Капітальний ремонт, часткова

реконструкція та будівництво 1408,5 1408,5 - 1408,5 - -

Виконано

212

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

водопровідних мереж на

території Анастасівської,

Довгополівської,

Малобубнівської, Сулимівської

та Хоминцівської сільських рад

1.36 Роменський Відтворення рибних та інших

водних біоресурсів (ставок в с.

Олексіївка Перехрестівської

сільської ради та ставки

Пустовійтівської сільської

ради)

- 1370,00 - - - 1370,00

Виконано

1.37 Серединобудський Хлорування колодязів.

Облаштування криниць. - 26,0 - - 26,0 -

Виконано

1.38 Серединобудський Капітальний ремонт

водовідвідних каналів для

боротьби зі шкідливою дією вод

річки Знобівка в селищі Зноб-

Новгородське

270,0 254,611 254,611 - - -

Виконано

1.39 Серединобудський Проведення капітального

ремонту для поліпшення

технічного стану та

благоустрою водойми с.

Пигарівка

- 49,374 49,374 - - -

Погашення

кредиторської

заборгованості

1.40 Сумський Реконструкція водогону,

с. Токарі, Токарівська с/р 709,7 709,7 - - 709,7 -

Виконано

1.41 Сумський Реконструкція гідровузла,

с. Біловоди, Біловодська с/р 15,0 15,0 - - 15,0 -

Виконано

1.42 Сумський Очищення колодязів,

с. Стецьківка, Стецьківська с/р - 11,5 - - 11,5 -

Виконано

1.43 Сумський Будівництво водопровідних

мереж, с. Софіївка, - 353,2 - - 353,2 -

Виконано

213

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Северинівська с/р

1.44 Сумський Придбання саджанців, с. Сад,

Садівська с/р - 2,4 - - 2,4 -

Виконано

1.45 Сумський Придбання насосу для

перекачувальної станції,

с. Бездрик, Бездрицька с/р

- 24,4 - - 24,4 -

Виконано

1.46 Сумський Реконструкція каналізаційної

станції з встановленням станції

очистки вод в с. Червоне

1500,0 1496,731 1496,731 - - -

Виконано

1.47 Шосткинський Виконання ремонту, очищення

та дезінфекції шахтових

колодязів громадського

користування

- 93,2 - 46,6 43,3 3,3

Виконано ремонт 32,

прочищено 74 ,

продезінфіковано 45

колодязів

1.48 Шосткинський Виготовлення проектно-

кошторисної документації на

капітальний ремонт

водопровідних мереж с. Вовна

- 20,0 - 20 - -

ПКД виготовлена

1.49 Шосткинський Виготовлення проектно-

кошторисної документації на

капітальний ремонт водогінної

мережі с. Гамаліївка

- 57,6 - 57,6 - -

ПКД виготовлена

1.50 Шосткинський Реконструкція системи

водовідведення ДНЗ

«Чебурашка» Воронізької

сільради

405,5 477,0 - - - 477,0

За рахунок субвенції

державного бюджету

місцевим бюджетам.

Реконструкцію

завершено

1.51 Шосткинський Капітальний ремонт

водонапірної башти с.

Богданівка

90,0 90,0 - 90,0 - -

Виконано

1.52 Шосткинський Виготовлення проектно-

кошторисної документації на - 15,0 - 15,0 - -

ПКД виготовлена

214

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

ремонт водогінної мережі по

вул. Заозерний с. Миронівка

1.53 Шосткинський Реконструкція очисних споруд

в смт. Вороніж на основі

біоінженерних очисних споруд

- 174,811 174,811 - - -

Погашення

кредиторської

заборгованості

1.54 м. Суми Реконструкція каналізаційного

напірного колектора від діючої

камери № 19 по вул.

Д.Коротченко до камери № 31

по вул. Криничній

25564,1 19660,0 - - - 19660,0

Виконано частково.

із Державного фонду

регіонального розвитку

профінансовано 19660,0

тис. грн.

Відреконструйовано

Д710 мм 1587,3 п.м.

1.55 м. Суми Реконструкція каналізаційної

насосної станції КРЗ у м. Суми,

вул. Привокзальна, 4/13

- 89,989 - - 89,989 -

Розроблено ПКД

документацію по

об’єкту 1.56 м. Суми Проведення санітарних заходів

та благоустрій у прибережних

смугах р.Псел, Сумка, Стрілка,

оз. Чеха, очищення русел річок - 459,784 - -

459,784

-

Погашено кредиторську

заборгованість за 2014

рік у сумі 166,834 тис.

грн. Вартість виконаних

робіт склала 292,95 тис.

грн.

1.57 м. Суми Поведення моніторингу стану

підземних вод на території

діяльності ТОВ

«Сумитеплоенерго

- 74,5 - - - 74,5

Виконано

1.58 м. Лебедин Виготовлення проектно-

кошторисної документації по

об’єкту «Поліпшення

технічного стану та

благоустрою озера Лебедине»

- 830,0 - - - 830,0

ПКД виготовлена за

кошти Державного

фонду ОНПС

1.59 м. Лебедин Чистка водостоків та ливневих - 5,8 - - 5,8 - Виконано. Розчищено

215

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

приймальних колодязів 2,34 км зливової

каналізації

1.60 м. Лебедин Виготовлення проектно-

кошторисної документації по

об’єкту «Самопливний

каналізаційний колектор, кнс ІІ

черга, напірний колектор по

вул. Сумській»

- 999,967 - 999,967 - -

ПКД виготовлена

1.61 м. Охтирка Розчищення русла р. Охтирка - 20,0 - - 20,0 - Виконано

1.62 м. Шостка Поточний ремонт зливової

каналізації - 40,2 - - 40,2 -

Виконано

2. Охорона і раціональне

використання земель

2.1. Буринський Заорювання соломи - 8,2 - - - 8,2 Проводиться постійно

2.2. Велико-

писарівський

Дотримання протиерозійних

заходів при обробітку грунту та

вирощуванні сільгоспкультур

- 15,4 - - - 15,4

Заходи проведено

2.3. Краснопільський Проведення агролісотехнічних

заходів на ярах, балках та інших

ерозійно небезпечних землях

району

- 403,8 - - - 403,8

Заходи проведено на

площі 108,1 га

(Держлісгосп – 97 га,

агролісгосп – 11,1 га)

2.4. Краснопільський Забезпечення підвищення

гумусу та поживних речовин у

ґрунті

- 9150,0 - - - 9150,0

Заорювання соломи на

площі 30500 га

3. Охорона і раціональне

використання природних

рослинних ресурсів

3.1 Буринський Заходи з озеленення міст та сіл

(вирощування посадкового

матеріалу, зелене черенкування

декоративних порід, заготівля

- 14,7 - - - 14,7

Проводиться постійно

216

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

насіння для посадкового

матеріалу, заготівля і

закладання на укорінення

живців та створення плантацій

гібрідної тополі )

3.2 Буринський Посадка лісових насаджень - 9,0 - - - 9,0 Проводиться постійно

3.3 Велико-

писарівський

Забезпечення виконання

Програми боротьби з

карантинним бур’яном

амброзією полинолистою

- 10,54 - - - 10,54

Заходи проведено

3.4 Велико-

писарівський

Упорядкування території та

зелених насаджень населених

пунктів

- 21,0 - 16,0 - 5,0

Упорядковано території

та зелених насаджень

населених пунктів

3.5. Конотопський Заходи з озеленення території

В’язівської сільської ради -

0,63 - - 0,63 - Виконано

3.6 Краснопільський Заходи з озеленення міст і сіл:

придбання саджанців -

63,9 - 63,9 - - Виконано

3.7 Липоводолинський Придбання саджанців

багаторічних дерев та кущів -

5,0 - - 5,0 - Виконано

3.8 Роменський Проведення робіт по

встановленню аншлагів на

протипожежну тематику, по

боротьбі зі шкідниками та

хворобами лісу в ДП

«Роменське лісове

господарство»

- 93,6 - - - 93,6

Виконано

3.9 Роменський Проведення робіт по створенню

нових насаджень, підвищенню

їх продуктивності, поліпшення

породного складу і якості лісів,

вирощуванню посадкового

- 456,1 - - - 456,1

Виконано на площі

474,3 га

217

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

матеріалу в ДП «Роменське

лісове господарство» та

«Роменський агролісгосп»

3.10 Роменський Проведення акції «Майбутнє

лісу у твоїх руках» та творчого

конкурсу «Людина і ліс» ДП

«Роменське лісове

господарство»

- 8,4 - - - 8,4

Виконано

3.11 Роменський Проведення рубок догляду та

санітарних рубок

лісогосподарськими

підприємствами

- 975,6 - - - 975,6

Виконано на площі 392

га

3.12 м. Суми Садіння нових дерев і кущів,

заміна засохлих та

пошкоджених дерев і кущів

уздовж основних магістралей та

доріг, у парках, скверах, у

межах прибережних смуг

- 572,468 - - 572,468 -

Погашено кредиторську

заборгованість за 2014

рік у сумі 318,591 тис.

грн. Загальна вартість

виконаних робіт склала

253,877 тис. грн.

3.13 м. Суми Створення квітково-

декоративних композицій по

місту

- 256,157 - - 256,157 -

Виконано

3.14 м. Суми Створення та відновлення газонів

по місту - 232,446 - - 232,446 -

Відновлено 4430 м2

газонів 3.15 м. Суми Збереження та утримання на

належному рівні зеленої зони м.

Суми та поліпшення його

екологічних умов

- 1894,181 - 1894,181 - -

Виконано

3.16 м. Конотоп Заходи з озеленення міста - 68,4 - - 68,4 - Виконано 3.17 м. Конотоп Утримання місць масового

відпочинку людей - 49,7 - 49,7 - -

Виконано

4. Охорона атмосферного

218

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

повітря

м. Суми Реконструкція ГОУ на відділенні

помелу титанової сировини ОЦДТ

- виробництво №1

- виробництво №2

- 200,0 - - - 200,0

Виконано частково

5. Збереження природно-

заповідного фонду

5.1 Конотопський Діяльність щодо збереження

видів тварин і рослин,

занесених до Червоної книги

України, поліпшення

середовища їх перебування чи

зростання, створення належних

умов для розмноження у

природних умовах, розведення

та розселення

- 99,0 99,0 - - -

Придбано корми для

зубрів

5.2 м. Суми Проведення спеціальних

заходів, спрямованих на

запобігання знищенню чи

пошкодженню природних

комплексів територій та

об’єктів природно –

заповідного фонду на території

м. Суми: санітарне утримання,

догляд за пам’ятками природи

«Липові насадження», «Дуби»

на вулицях Антонова, Кірова,

Петропавлівська

- 43,944 - - 43,944 -

Виконано.

Забезпечено догляд за

деревами у кількості

380 шт.

5.3 м. Суми Проведення спеціальних

заходів, спрямованих на

запобігання знищенню чи

- 287,0 - - 287,0 -

Виконано.

Забезпечено збір сміття

на площі 26,7648 га,

219

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

пошкодженню природних

комплексів територій та

об’єктів природно –

заповідного фонду на території

міста Суми: санітарне

утримання парку – пам’ятки

садово-паркового мистецтва

місцевого значення

«Басівський»

(136 м3).

5.4 м. Суми Проведення спеціальних

заходів, спрямованих на

запобігання знищенню чи

пошкодженню природних

комплексів територій та

об’єктів природно –

заповідного фонду на території

міста Суми: догляд за

насадженнями парку – пам’ятки

садово-паркового мистецтва

місцевого значення

«Басівський»

- 81,054 - - 81,054 -

Спиляно 47

сухостійних, аварійних

та фаутних дерева,

викорчувано 60 пнів,

посаджено 240 дерев

(сосна) з оголеною

кореневою системою

5.5 м. Суми Проведення спеціальних

заходів, спрямованих на

запобігання знищенню чи

пошкодженню природних

комплексів територій та

об’єктів природно –

заповідного фонду на території

міста Суми: виготовлення та

розміщення інформаційно –

охоронних знаків на об’єктах:

- 21,579 - - 21,579 -

Погашено кредиторську

заборгованість на 9,65

тис. грн.

Виготовлено та

розміщено 22

інформаційно-

охоронних знаки на

11,929 тис. грн. .

220

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

парк-пам’ятка садово-паркового

мистецтва місцевого

значення «Басівський»,

пам’ятки природи «Липові

насадження», «Дуби» на

вулицях Антонова,

Кондратьєва, Петропавлівська

5.6 м. Суми Утримання ботанічного саду

місцевого значення

«Юннатіський» - 101,65 - - 101,65 -

Погашено кредиторську

заборгованість на 11,65

тис. грн. Забезпечено

утримання об’єкту ПЗФ

на 90,0 тис. грн.

5.7 м. Суми Виготовлення охоронних

(межових) знаків для парку-

пам’ятки садово-паркового

мистецтва «Будинок-музей

А.П.Чехова»

- 15,072 15,072 - - -

Погашення

кредиторської

заборгованості

6. Раціональне використання і

зберігання відходів

виробництва і побутових

відходів

6.1. Буринський Роботи з ліквідації

несанкціонованих звалищ - 36,3 - 24,0 12,3 -

Проводиться постійно

6.2. Білопільський Утилізація твердих побутових

відходів - 29,1 - - 29,1 -

Виконано

6.3. Велико-

писарівський

Ліквідація несанкціонованих

сміттєзвалищ - 11,45 - 4,45 - 7,0

Ліквідовано

несанкціоновані

звалища

6.4. Велико-

писарівський

Облаштування в належний стан

існуючих сміттєзвалищ

(огорожа, під'їзні шляхи,

- 3,0 - - - 3,0

Виконано

221

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

захисні зони, відведення

стічних вод)

6.5. Конотопський Вивезення несанкціонованих

сміттєзвалищ з території

Дубов’язівської селищної ради

- 29,865 - - 29,865 -

Виконано

6.6. Конотопський Вивезення несанкціонованих

сміттєзвалищ з території

Жовтневської сільської ради

- 0,143 - - 0,143 -

Виконано

6.7 Краснопільський Вивезення сміття - 5,4 - - 5,4 - Виконано

6.8 Лебединський Проведення робіт із

забезпечення екологічно

безпечного збирання,

перевезення, зберігання,

оброблення та знешкодження

непридатних до використання

пестицидів і тари від них у

Будильській, Курганській,

Ворожбянській,

Великовисторопській,

Голубівській, Гарбузівській,

Кам’янській, Межиріцькій

сільських радах

- 478,0 - - 478,0 -

Погашення

кредиторської

заборгованості

6.9 Липоводолинський Реконструкція полігону ТПВ в

смт. Липова Долина 963,767 532,838 532,838 - - -

Роботи виконано в

межах фінансування

6.10 Охтирський Проведення робіт із

забезпечення екологічно

безпечного збирання,

перевезення, зберігання,

оброблення та знешкодження

непридатних до використання

пестицидів і тари від них

- 343,0 - - 343,0 -

Погашення

кредиторської

заборгованості

222

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

6.11 Путивльський Проведення дератизаційних

робіт на міському звалищі ТПВ - 6,4 - 6,4 - -

Виконано

6.12 Роменський Ліквідація стихійних

сміттєзвалищ на території

Великобубнівської сільської

ради та послуги з їх

упорядкування

- 26,653 - - 26,653 -

Виконано

6.13 Роменський Вивіз сміття, ліквідація

стихійних сміттєзвалищ на

території Бобрицької сільської

ради

- 26,009 - - 26,009 -

Виконано

6.14 Роменський Вивіз сміття, ліквідація

стихійних сміттєзвалищ на

території Перехрестівської

сільської ради

- 10,65 - - 10,65 -

Виконано

6.15 Роменський Ліквідація стихійних

сміттєзвалищ на території

Плавинищенської сільської

ради

- 14,022 - - 14,022 -

Виконано

6.16 Роменський Ліквідація стихійних

сміттєзвалищ на території

Басівської сільської ради

- 2,0 - - - 2,0

Виконано

6.17 Тростянецький Утримання міського полігону

ТПВ - 149,775 - 123,755 26,0 -

Виконано

6.18 Шосткинський Будівництво майданчиків для

збирання твердих побутових

відходів в с. Гамаліївка

- 62,1 - 62,1 - -

Придбано контейнери

для ТПВ

6.19 Шосткинський Проведення робіт із

забезпечення екологічно

безпечного збирання,

перевезення, зберігання,

2350,0 291,724 212,924 78,8 - -

Кошти перераховано

згідно акту виконаних

робіт

223

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

оброблення та знешкодження

непридатних до використання

пестицидів і тари від них

6.20 Ямпільський Ліквідація стихійних

сміттєзвалищ - 15,0 - - 15,0 -

Виконано

6.21 Ямпільський Вивезення твердих побутових

відходів - 2,0 - - 2,1 -

Виконано

6.22 м. Суми Оброблення, утілізація,

видалення та зберігання

рослинних відходів на

майданчику по вул. Боженка - 255,265 - - 255,265 -

Погашено кредиторську

заборгованість за 2014

р. - 9,167 тис. грн.

Утилізовано 1650 м3

рослинних відходів на

суму 246,1 тис. грн.

6.23 м. Суми Вивіз золи з золовідвалу

Сумської ТЕЦ - 4790,0 - - - 4790,0

Виконано

6.24 м. Глухів Організація території

колишнього звалища ТПВ у м.

Глухів - будівництво

- 179,470 179,470 - - -

Погашення

кредиторської

заборгованості 6.25 м. Глухів Організація території

колишнього звалища ТПВ у м.

Глухів – будівництво (ІІ черга)

998,0 964,993 964,993 - - -

Виконано

6.26 м. Глухів Утилізація відходів та

ліквідація стихійних

сміттєзвалищ

- 70,618 - 34,999 35,618 -

Виконано

6.27 м. Конотоп Ліквідація стихійних

сміттєзвалищ - 300,0 - 300,0 - -

Виконано

6.28 м. Лебедин Придбання контейнерів для

збору ТПВ - 36,8 - - 36,8 -

Закуплено 20

контейнерів

6.29 м. Лебедин Ліквідація стихійних

сміттєзвалищ 17,8 - 17,8 - -

Вивезено 62 м3 сміття

6.30 м. Охтирка Збирання та перевезення - 75,0 - 46,6 28,4 - Виконано

224

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

відходів

6.31 м. Шостка Поточний ремонт контейнерних

майданчиків - 60,4 - - 60,4 -

Виконано

6.32 м. Шостка Ліквідація стихійних звалищ - 268,6 - - 268,6 - Виконано 6.33 м. Шостка Придбання контейнерів - 133,9 - - 133,9 - Виконано 6.34 м. Шостка Придбання прибиральної

техніки, обладнання - 4,8 - - 4,8 -

Виконано

6.35 м. Шостка Проведення акцій з прибирання

та упорядкування території - 2,3 - - 2,3 -

Виконано

7. Наука, інформація і освіта,

підготовка кадрів, організація

праці

7.1 м. Суми Проведення науково-технічних

конференцій і семінарів з

питань екології та охорони

природи

- 59,75 - - 59,75 -

Погашено кредиторську

заборгованість за 2014

р. у сумі 27,975 тис.грн.

Проведена конференції.

7.2 м. Суми Підготовка і видання

методичних і навчальних

посібників екологічної

тематики

- 25,0 - - 25,0 -

Видано 500 посібників з

екологічної тематики

7.3 м. Суми Проведення для дітей та молоді

акцій та конкурсів екологічного

і природоохоронного напрямку

- 15,0 - - 15,0 -

Забезпечено проведення

двох екологічних акцій

7.4 м. Суми Проведення у позашкільному

вихованні освітніх акцій,

проектів, семінарів, лекцій та

екскурсій з питань екології та

охорони природи

- 28,669 - - 28,669 -

Для забезпечення

проведення заходу

придбано інформаційну

техніку та канцтовари

7.5 м. Суми Підготовка і видання

поліграфічної продукції щодо

пропаганди охорони

- 16,0 - - 16,0 -

Забезпечено видання

2000 буклетів, 10

інформаційних стендів

225

№

з/п

Назва

району

(міста)

проведення заходу

Назва заходу Загальна

кошторисна

вартість

(згідно з

проектом),

тис. грн.

Обсяги фактичних видатків (тис. грн.) Інформація щодо стану

виконання заходу Загальний

обсяг

у тому числі:

Обласний

фонд

ОНПС)

Загальний

фонд

місцевого

(районного)

бюджету

Місцевий

(районний)

фонд

ОНПС

Інші

кошти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

навколишнього природного

середовища

7.6 м. Суми Видання інформаційно-

освітнього екологічного

бюлетеня Сумської міської ради

«Екологічний орієнтир»

- 17,0 - - 17,0 -

Видано бюлетень

Сумської міської ради

«Екологічний орієнтир»

накладом 3 тис. од.

7.7 м. Суми Розробка програми охорони

навколишнього природного

середовища на 2016-2018 рр.

- 0,0 - - 0,0 -

Виконано

7.7 м. Суми Розробка науково-дослідної

продукції «Розроблення

системи енергоефективного

функціонування КНС

каналізаційного напірного

колектору міста Суми з

визначенням технічних

характеристик насосного та

технологічного обладнання, яке

має бути придбане на заміну

обладнання, що використало

свої технічні можливості»

- 85,0 - - 85,0 -

Розроблено науково-

дослідну продукцію

7.8 м. Суми Розроблення проекту

«Проведення капітального

ремонту для поліпшення

технічного стану та

благоустрою водойми площею

0,4028 га на території парку-

пам’ятки садово-паркового

мистецтва «Будинок-музей

А.П.Чехова»

- 17,0 17,0 - - - Виконано

226

Таблиця 15.2

Виконання Регіональної програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на

період до 2021 року по Сумській області за 2015 рік

Найменування завдання Найменування показника

Значення

показника

за 2015 р.

Найменування заходу

Головний

розпорядник

бюджетних

коштів

Джерела

фінансування

Фінансування,

млн. грн.

2015р.

(план)

2015 р.

(факт)

1. Забезпечення розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь, управління водними ресурсами

1. Утримання водогосподарсько-

меліоративного комплексу

Площа земель, на якій

забезпечено гарантоване

отримання врожаїв с/г

культур

95,1 тис. га 1.1 Забезпечення експлуатації

загальнодержавних та

міжгосподарських державних

меліоративних систем

Сумське обласне

управління водних

ресурсів

Державний бюджет

12,455 12,606

2 .Забезпечення сталого

функціонування та екологічної безпеки

меліоративних систем

Площа земель, на якій

проведена реконструкція

інженерної інфраструктури

осушувальних систем

9,6 тис. га 2.1 Реконструкція інженерної

інфраструктури осушувальних

систем

Сумське обласне

управління водних

ресурсів

Державний бюджет

0,35 0,293

Місцеві органи

виконавчої влади

Місцеві бюджети 0,17 0,162

Землекористувачі

Власні кошти

водокористувачів,

підприємств та

інвесторів

0,18 -

Площа земель, на якій

збудовані та

реконструйовані системи

крапельного зрошення

тис. гектарів 2.2. Будівництво та

реконструкція системи

крапельного зрошення

Землекористувачі

Власні кошти

водокористувачів,

підприємств та

інвесторів

0,1 -

3 .Удосконалення нормативно-правової

бази та організаційної структури

водогосподарського комплексу для

забезпечення управління водними ре-

сурсами і проведення моніторингу вод

Кількість проведених

вимірювань показників

якості води

3,699 тис.

одиниць

3.1 Проведення моніторингу

стану водних ресурсів із

застосуванням сучасних

технологій

Сумське обласне

управління водних

ресурсів

Державний бюджет

0,095 0,095

Разом за напрямком 1 13,35 13,156

у тому числі Державний бюджет 12,9 12,994

Місцеві бюджети 0,17 0,162

Власні кошти

водокористувачів,

підприємств та

інвесторів

0,28 -

227

Найменування завдання Найменування показника

Значення

показника

за 2015 р.

Найменування заходу

Головний

розпорядник

бюджетних

коштів

Джерела

фінансування

Фінансування,

млн. грн.

2015р.

(план)

2015 р.

(факт)

2. Захист сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод

1. Будівництво, реконструкція та

капітальний ремонт гідротехнічних

споруд, захисних протипаводкових

дамб, берегоукріплювальних споруд,

розчищення та регулювання русел

річок і водойм, відновлення і

підтримання сприятливого

гідрологічного режиму та санітарного

стану річок і водойм

Кількість збудованих,

реконструйованих та

відремонтованих

гідротехнічних споруд

22 одиниці 1.1 Будівництво, реконструкція

та капітальний ремонт

гідротехнічних споруд

Управління

житлово-

комунального

господарства

Обласний фонд

ОНПС 0,3 0,58

Місцеві органи

виконавчої влади

Місцеві бюджети - 1,24

Водокористувачі

Власні кошти

водокористувачів,

підприємств та

інвесторів

- 0,22

Протяжність збудованих та

реконструйованих

берегоукріплювальних

споруд

кілометрів 1.2 Боротьба зі шкідливою

дією вод за рахунок

будівництва та реконструкції

берегоукріплювальних споруд

Сумське обласне

управління водних

ресурсів

Державний бюджет

0,63 -

Управління

житлово-

комунального

господарства

Обласний фонд

ОНПС 0,2 -

Протяжність збудованих,

реконструйованих та

відремонтованих захисних

споруд

кілометрів 1.3 Будівництво, реконструкція

та капітальний ремонт

захисних протипаводкових

дамб

Сумське обласне

управління водних

ресурсів

Державний бюджет

0,62 -

Управління

житлово-

комунального

господарства

Обласний фонд

ОНПС 0,1 -

Протяжність розчищених та

врегульованих русел річок і

водойм

2,4 км 1.4 Розчищення та

регулювання русел річок і

водойм, відновлення і

підтримання сприятливого

гідрологічного режиму та

санітарного стану річок і

водойм

Сумське обласне

управління водних

ресурсів

Державний бюджет

2,67 -

Управління

житлово-

комунального

господарства

Обласний фонд

ОНПС 0,2 0,40

Місцеві органи

виконавчої влади

Місцеві бюджети - 0,15

Водокористувачі

Власні кошти

водокористувачів,

підприємств та

інвесторів

- 0,02

228

Найменування завдання Найменування показника

Значення

показника

за 2015 р.

Найменування заходу

Головний

розпорядник

бюджетних

коштів

Джерела

фінансування

Фінансування,

млн. грн.

2015р.

(план)

2015 р.

(факт)

2. Зменшення інтенсивності

поверхневого стоку

Площа урбанізованих

сільських територій, на якій

забудовані контурно-

меліоративні системи

тис.

гектарів

2.1 Будівництво контурно-

меліоративних систем на

водозборах, систем відведення

води з урбанізованих сільських

територій

Сумське обласне

управління водних

ресурсів

Державний бюджет

0,28 -

Місцеві органи

виконавчої влади

Місцеві бюджети 0,2 -

Площа, на якій заліснені

прибережні захисні смуги,

здійснені агротехнічні,

агролісомеліоративні,

протиерозійні заходи

60 га 2.2 Заліснення прибережних

захисних смуг, здійснення

агротехнічних, агролісоме-

ліоративних, протиерозійних

заходів

Сумське обласне

управління водних

ресурсів

Державний бюджет

0,06 -

Водокористувачі

Власні кошти

водокористувачів,

підприємств та

інвесторів

- 0,079

Відсоток створених

(установлених) прибережних

смуг вздовж річок і водойм

відсотків 2.3 Створення (установлення)

прибережних смуг вздовж

річок і водойм по виконанню

місцевих програм відродження

малих річок і водойм

Водокористувачі Власні кошти

водокористувачів,

підприємств та

інвесторів 0,03 -

Удосконалення організаційної

структури водогосподарського

комплексу для забезпечення захисту від

шкідливої дії вод

Кількість проведених

проектно-вишукувальних

робіт

одиниць 3.1 Проведення проектно-

вишукувальних робіт на

об’єктах захисту від шкідливої

дії вод та прибережних

захисних смугах вздовж річок і

водойм

Сумське обласне

управління водних

ресурсів

Державний бюджет

0,13 -

Разом за напрямком 2 5,42 2,69

у тому числі Державний бюджет 4,39 -

Обласний фонд

ОНПС

0,8 0,98

Місцеві бюджети

0,2 1,39

Власні кошти

водокористувачів,

підприємств та

інвесторів

0,03 0,32

229

Найменування завдання Найменування показника

Значення

показника

за 2015 р.

Найменування заходу

Головний

розпорядник

бюджетних

коштів

Джерела

фінансування

Фінансування,

млн. грн.

2015р.

(план)

2015 р.

(факт)

3. Екологічне оздоровлення басейну р. Дніпра та поліпшення якості питної води

1. Упорядкування споруд

водовідведення на об’єктах житлово-

комунального господарства,

господарських об’єктах, урбанізованих

територіях

Потужність очисних споруд

водовідведення

0,1

тис. куб.

метрів на

добу

1.1 Будівництво та

реконструкція необхідних

споруд для очищення стічних

вод, що утворюються в

промисловості, комунальному

господарстві, інших галузях

народного господарства

Управління

житлово-

комунального

господарства

Державний бюджет

12,7 -

Місцеві органи

виконавчої влади

Місцеві бюджети 1,3 0,34

Управління

житлово-

комунального

господарства

Обласний фонд

ОНПС 0,04 1,5

Водокористувачі Власні кошти

водокористувачів,

підприємств та

інвесторів

- 0,36

Протяжність збудованих та

реконструйованих

каналізаційних мереж

водовідведення

5,5 км 1.2 Будівництво та

реконструкція систем

роздільної каналізації,

каналізаційних мереж і споруд

Управління

житлово-

комунального

господарства

Державний бюджет

9,6 20,14

Місцеві органи

виконавчої влади

Місцеві бюджети 1,2 0,42

Управління

житлово-

комунального

господарства

Обласний фонд

ОНПС 0,2 -

Водокористувачі Власні кошти

водокористувачів,

підприємств та

інвесторів

0,4 0,48

2. Забезпечення екологічно безпечного

функціонування водосховищ

Кількість вселених дворічок

рослиноїдних та

аборигенних риб

1 млн.

штук

2.1 Відтворення рибних та

інших водних біоресурсів

Водокористувачі Власні кошти

водокористувачів,

підприємств та

інвесторів

0,1 0,1

3. Відродження та підтримання

сприятливого гідрологічного стану

річок та водойм

Відсоток створених

(установлених) прибережних

смуг вздовж річок і водойм

25

відсотків

3.1 Виконання місцевих

програм відродження річок і

водойм

Місцеві органи

виконавчої влади

Місцеві бюджети

0,14 0,34

230

Найменування завдання Найменування показника

Значення

показника

за 2015 р.

Найменування заходу

Головний

розпорядник

бюджетних

коштів

Джерела

фінансування

Фінансування,

млн. грн.

2015р.

(план)

2015 р.

(факт)

4. Удосконалення нормативно-правової

бази та організаційної структури

водогосподарського комплексу для

забезпечення екологічного

оздоровлення басейну р. Дніпро

Кількість проведених

науково-дослідних робіт та

кількість розроблених

проектів

1 одиниця 4.1 Наукові дослідження,

проектні та проектно-

конструкторські розроблення

Управління

житлово-

комунального

господарства

Обласний фонд

ОНПС 0,05 -

Державний фонд

ОНПС - 0,83

Кількість здійснених

просвітницьких та

інформаційних заходів

6 одиниць 4.2 Організація і здійснення

робіт з екологічної освіти,

проведення наукових

семінарів, організація

фестивалів та інших заходів

щодо пропаганди охорони

довкілля

Управління

житлово-

комунального

господарства

Обласний фонд

ОНПС 0,01 -

Місцеві органи

виконавчої влади

Місцеві бюджети - 0,04

Кількість розроблених

планів заходів з відновлення

водних об’єктів

34

одиниці

4.3 Розроблення планів заходів

з відновлення водних об’єктів

Сумське обласне

управління водних

ресурсів

Державний бюджет

2,0 -

Місцеві органи

виконавчої влади

Місцеві бюджети 2,39 -

Водокористувачі,

землекористувачі

Власні кошти

водокористувачів,

підприємств та

інвесторів

6,72 0,16

Разом за напрямком 3 36,85 24,71

у тому числі Державний бюджет 24,3 20,97

Обласний фонд

ОНПС 0,3 1,5

Місцеві бюджети 5,03 1,14

Власні кошти

водокористувачів,

підприємств та

інвесторів

7,22 1,1

Разом за Програмою 56,14 40,554

у тому числі Державний бюджет 42,11 33,964

Обласний фонд

ОНПС 1,1 2,48

Місцеві бюджети 5,4 2,69

Власні кошти

водокористувачів,

підприємств та

інвесторів

7,53 1,42

Таблиця 15.3

Екологічні платежі у 2015 р. по містах та районах області

Пред’явлено екологічних платежів

Фактично сплачено екологічних платежів

тис. грн.

у % до

тис. грн. у % до 2014 р. пред’явлених у % до 2014 р.

Сумська область 23830,9 96,3 23103,1 96,9 101,8

Суми 19619,0 96,6 18890,4 96,3 101,7

Охтирка 194,1 117,8 181,0 93,3 110,0

Глухів 117,0 53,7 123,9 105,9 64,4

Лебедин 341,0 120,7 293,4 86,0 106,4

Ромни 183,2 167,3 176,2 96,2 172,6

Шостка 133,4 119,6 103,3 77,4 104,1

Білопільський район 438,7 53,2 567,6 129,4 78,5

Буринський район 233,9 88,6 273,3 116,8 128,0

Великописарівський район 34,4 50,1 42,6 123,8 72,1

Глухівський район 111,6 110,2 111,6 100,0 110,2

Конотопський район 27,2 151,1 27,2 100,0 143,2

Краснопільський район 19,8 188,6 19,8 100,0 188,6

Кролевецький район 21,3 76,9 19,2 90,1 74,7

Лебединський район 46,0 69,7 46,2 100,4 66,5

Липоводолинський район 134,6 109,9 103,9 77,2 94,2

Недригайлівський район 1436,6 97,0 1430,3 99,6 96,3

Охтирський район 9,0 140,6 8,7 96,7 135,9

Путивльський район 15,6 104,7 14,5 92,9 90,6

Роменський район 7,2 720,0 7,0 97,2 1000,0

Серединобудський район 42,4 63,5 52,7 124,3 93,1

Сумський район 91,0 112,5 91,9 101,0 111,7

Тростянецький район 329,3 160,9 267,5 81,2 209,0

Шосткинський район 124,4 134,3 130,6 105,0 148,7

Ямпільський район 87,0 112,7 87,0 100,0 112,7

232

Перелік підприємств, установ та організацій, матеріали яких

використані при складанні Регіональної доповіді про стан навколишнього

природного середовища в Сумській області у 2015 р.:

Державна екологічна інспекція у Сумській області

Головне управління статистики у Сумській області

Сумське обласне управління водних ресурсів

Сумський обласний центр з гідрометеорології

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області

Головне управління Держсанепідслужби у Сумській області

Державна установа "Сумський обласний державний проектно-

технологічний центр охорони родючості і якості продукції

«Облдержродючість»

Державне підприємство "Сумський регіональний науково-виробничий

центр стандартизації, метрології та сертифікації"

Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства

Сумське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство

"Сумиоблагроліс"

Сумська гідрогеолого-меліоративная партія

Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та

регулювання рибальства в Сумській області

Національний природний парк "Деснянсько-Старогутський"

Гетьманський національний природний парк

Державна служба геології та надр України

Харківська комплексна геологічна експедиція казенного підприємства

"Південукргеологія" Державної служби геології та надр України

Східна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки

Держатомрегулювання України

Сумський державний університет

Сумський національний аграрний університет

Сумська обласна організація Українського товариства охорони природи

Сумська обласна універсальна наукова бібліотека

Сумська обласна рада

Структурні підрозділи Сумської обласної державної адміністрації:

Департамент екології та охорони природних ресурсів

Департамент економічного розвитку і торгівлі

Департамент агропромислового розвитку

Департамент освіти і науки

Управління житлово-комунального господарства

Управління культури і туризму

233

ЗМІСТ Стор.

Вступне слово 2

1. Загальні відомості 3

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості території 3

1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону 4

2. Атмосферне повітря 7

2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 7

2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 7

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах 8

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за сферами діяльності) 9

2.2.Транскордонне забруднення атмосферного повітря 10

2.3.Якість атмосферного повітря в населених пунктах 11

2.4.Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря 11

2.5.Використання озоноруйнівних речовин 12

2.6.Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття 12

2.7.Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря 12

3.Зміна клімату 14

3.1.Тенденції зміни клімату 14

3.2.Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 15

3.3.Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та адаптації до

зміни клімату

15

4.Водні ресурси 16

4.1.Водні ресурси та їх використання 16

4.1.1.Загальна характеристика 16

4.1.2.Водозабезпеченість територій та регіонів 16

4.1.3.Водокористування та водовідведення 17

4.2.Забруднення поверхневих вод 19

4.2.1.Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод 19

4.2.2.Основні забруднювачі водних об'єктів (за сферами діяльності) 20

4.2.3.Транскордонне забруднення поверхневих вод 21

4.3.Якість поверхневих вод 22

4.3.1.Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 22

4.3.2.Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 25

4.3.3.Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 28

4.3.4.Радіаційний стан поверхневих вод 29

4.4.Якість питної води та її вплив на здоров'я населення 30

4.6.Заходи щодо покращення стану водних об'єктів 30

5.З береження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного

фонду та формування національної екологічної мережі

35

5.1.Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної

мережі

35

5.1.1.Загальна характеристика 35

5.1.2.Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та

ландшафтне різноманіття

36

5.1.3.Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття 36

5.1.4.Формування національної екомережі 39

5.1.5.Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами 40

5.2.Охорона, використання та відтворення рослинного світу 41

5.2.1.Загальна характеристика рослинного світу 41

5.2.2.Охорона, використання та відтворення лісів 41

5.2.3.Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів 43

5.2.4.Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що

підпадають під дію міжнародних договорів

43

5.2.5.Адвентивні види рослин 44

5.2.6.Охорона, використання та відтворення зелених насаджень 44

5.2.7.Використання та відтворення природних рослинних ресурсів на території природно-

заповідного фонду

45

5.3.Охорона, використання та відтворення тваринного світу 45

5.3.1.Загальна характеристика тваринного світу 45

5.3.2.Стан і ведення мисливського та рибного господарств 46

5.3.3.Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що 47

234

підпадають під дію міжнародних договорів

5.3.4.Інвазивні види тварин 48

5.3.5.Заходи щодо збереження тваринного світу 50

5.4.Природні території та об’єкти, що підлягають особливій охороні 50

5.4.1.Стан і перспективи розвитку природно-заповідного фонду 50

5.4.2.Водно-болотні угіддя міжнародного значення 51

5.4.3.Біосферні резервати та Всесвітня природна спадщина 52

5.4.4.Формування української частини Смарагдової мережі Європи 54

5.5.Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 54

5.6.Туризм 55

6.Земельні ресурси та ґрунти 56

6.1.Структура та стан земель 56

6.1.1.Структура та динаміка основних видів земельних угідь 56

6.1.2. Стан ґрунтів 56

6.1.3.Деградація земель 58

6.2.Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси та ґрунти 59

6.3. Охорона земель 60

6.3.1.Практичні заходи 60

6.3.2.Нормативно-правове, фінансове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво 61

7.Надра 64

7.1.Мінерально-сировинна база 64

7.1.1.Стан та використання мінерально-сировинної бази 64

7.2.Система моніторингу геологічного середовища 68

7.2.1.Підземні води: ресурси, використання, якість 68

7.2.2.Екзогенні геологічні процеси 70

7.3.Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 71

7.4.Дозвільна діяльність у сфері використання надр 72

8.Відходи 72

8.1.Структура утворення та накопичення відходів 72

8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 74

8.3.Транскордонне перевезення небезпечних відходів 82

8.4.Державне регулювання в сфері поводження з відходами 82

9.Екологічна безпека 83

9.1.Екологічна безпека як складова національної безпеки 83

9.2.Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 84

9.3.Радіаційна безпека 86

10.Промисловість та її вплив на довкілля 87

10.1.Структура та обсяги промислового виробництва 87

10.2.Вплив на довкілля 88

10.2.1.Гірничодобувна промисловість 88

10.2.2.Металургійна промисловість 88

10.2.3.Хімічна та нафтохімічна промисловість 89

10.2.4.Харчова промисловість 89

10.3.Заходи з екологізації промислового виробництва 91

11.Сільське господарство та його вплив на довкілля 91

11.1.Тенденції розвитку сільського господарства 91

11.2.Вплив на довкілля 93

11.2.1.Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні

насадження

96

11.2.2.Використання пестицидів 97

11.2.3.Екологічні аспекти зрошення та осушення земель 97

11.2.4.Тенденції в тваринництві 98

11.3.Органічне сільське господарство 99

12.Енергетика та її вплив на довкілля 100

12.1.Структура виробництва та використання енергії 100

12.2.Ефективність енергоспоживання та енергозбереження 102

12.3.Вплив енергетичної галузі на довкілля 103

12.4.Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики 105

13.Транспорт та його вплив на довкілля 106

13.1.Транспортна мережа регіону 106

13.1.1.Структура та обсяги транспортних перевезень 107

13.1.2.Склад парку та середній вік транспортних засобів 108

13.2.Вплив транспорту на довкілля 108

235

13.3.Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля 109

14.Збалансоване виробництво та споживання 109

14.1.Тенденції та характеристика споживання 109

14.2.Структурна перебудова та екологізація економіки 110

14.3.Впровадження елементів «більш чистого виробництва» 110

14.4.Ефективність використання природних ресурсів 112

14.5.Оцінка «життєвого циклу виробництва» 114

15.Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 115

15.1. Регіональна екологічна політика 115

15.2.Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони

довкілля та екологічної безпеки

117

15.3.Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 118

15.4.Виконання регіональних екологічних програм 119

15.5.Моніторинг навколишнього природного середовища 129

15.6.Державна екологічна експертиза 132

15.7.Економічні засади природокористування 133

15.7.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності 133

15.7.2.Стан фінансування природоохоронної галузі 134

15.8.Технічне регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання

природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки

134

15.9.Дозвільна діяльність у сфері природокористування 136

15.10.Екологічний аудит 137

15.11.Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 138

15.12.Участь громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля 144

15.12.1.Діяльність громадських екологічних організацій 144

15.12.2.Діяльність громадських рад 148

15.13.Екологічна освіта та інформування 149

15.14.Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 160

Висновки 161

Додаток 163

Перелік підприємств, установ, та організацій, матеріали яких використані при складанні

Регіональної доповіді

231

Зміст 232