1

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Кіпрач Т.М. ЗДО №3 «Дружба»

2

№

слайда Слайд Словесний супровід

2

Тільки народилася дитина, а її ворота пізнання вже

широко відчинені настіж. Стрімким потоком кожна мить

життя вносить інформацію про навколишній світ. Дитина

сприймає світ через призму нашого світосприймання, наших

знань: уявлення про природу, про діяльність людей, моральні

канони, сенсорні еталони.

Одним із сенсорних еталонів є колір. Як природня

властивість, він супроводжує людину все її життя, і є

джерелом знань, джерелом вираження індивідуальності та

отримання позитивних емоцій, джерелом натхнення та

здоров’я.

3

Однак, колір – це лише назва забарвлення будь-чого. За

визначенням колір – це суб’єктивна характеристика

сприйняття світлової хвилі. Колір, що сприймається, залежить

від його спектру та від психофізіологічного стану людини.

Тому, ми не можемо дати визначення, що будь-який предмет

того чи іншого кольору – кожен сприймає по-своєму. На

сприйняття та називання кольорового тону впливає зовнішнє

середовище: освітлення, пора року, частина доби, предмети і

речі, що знаходяться поруч. З цієї причини предмет або річ

може набувати іншого відтінку. А відтак, дитину дошкільного

віку потрібно не тільки навчати кольору як назві, а й основним

3

характеристикам кольорів.

Отже, колір як знання.

Насамперед варто пригадати методику послідовності

ознайомлення з кольорами як сенсорними еталонами дітей

раннього і дошкільного віку.

Відомо, що у 2-3 роки дитина може розпізнавати 3-4

кольори за умов розвитку в нормі, у 3-4 роки – 5-6 кольорів.

Ранній вік – колір привертає увагу дитини, радує її,

формується сприйняття кольору як одного із сенсорних

еталонів.

І молодша група – червоний, зелений, жовтий, синій,

чорний.

ІІ молодша група – червоний, зелений, жовтий, синій,

білий, рожевий, блакитний, педагог називає та показує

коричневий, оранжевий, сірий. Фіолетовий (за Л.

Шульгою).

Середня група – навчають впізнавати, називати і

розпізнавати червоний, оранжевий, жовтий, зелений,

синій, чорний, сірий, білий, ознайомлюють з

фіолетовим. Салатний (за Л. Шульгою).

Старша група – навчають таємницям народження

відтінків та кольорів, знайомлять із спектральною

послідовністю кольорів, з кольоровим колом.

4

4

Свою роботу я розпочала з

ознайомлення з поняттям

«основні кольори» і, власне, з

кольорами – їхньою

характеристикою, етнічною та

психологічною символікою. З

цією метою провела заняття

«Консервуємо яблука», на якому

ознайомила дітей з основними

кольорами, навчала вирізняти їх

з поміж інших.

5

Наступний крок – ознайомлення дітей з вторинними

кольорами та їх утворенням. На занятті «Чарівні слова і

чарівні фарби» навчала вихованців змішувати фарби в

потрібній кількості для утворення потрібного кольору –

зеленого, оранжевого, фіолетового.

Для закріплення знань дітей про утворення вторинних

кольорів провела дослід з водою, харчовими барвниками

жовтого, червоного, синього кольорів і бинтом. Кольорова

вода насичувала бинт, поступово змішувалася і утворювався

новий кольоровий тон.

5

6

З давніх часів образотворче мистецтво було невід’ємним

напрямком в розвитку людини.

Дітей змалечку потрібно навчати розуміти твори

живопису, графіки, скульптури, навчати грамоті

образотворчого мистецтва. Вони бачать світ своєрідно. У

процесі створення образів їм допомагає не тільки фантазія, а й

набуті знання – образи відтворюються такими, якими бачить їх

око. Щоб передати свої почуття і думки, своє особисте

бачення світу дошкільники повинні орієнтуватися у гамі

теплих і холодних кольорів. Так, на занятті «Барви осені», під

час споглядання картин на осінню тематику, звернула увагу

дітей на те, що на одних картинах передано образ теплої,

сонячної, приємної осені, на інших – холодної, похмурої, не

затишної. Пояснила, що під час написання картин кожен

художник хотів передати нам різну

погоду осінньої пори. Для теплої,

сонячної митці використовували

фарби теплих тонів, для холодної,

похмурої – фарби холодних тонів. На

прикладі сюжетної картинки «Ліс

довкола аж горить» і вогню пояснила віднесеність жовтого,

червоного, оранжевого кольорів до теплих. Використання

дидактичної вправи «Рослини зацвіли» сприяло більш

глибшому розумінню поняття «теплі та холодні кольори».

6

7

Це не усі характеристики кольору, з якими потрібно

ознайомити дітей дошкільного віку.

Яскравість - зменшується при поступовому наближенні

кольору до чорного.

Насиченість - зменшується при поступовій наближеності

до сірого.

Ясність кольору - виражається ступенем близькості до

білого .

Кольоровий тон – зміна кольору в іншому напрямку

спектра.

8

З такими характеристиками як насиченість, яскравість,

ясність розпочала ознайомлення на прикладі основних

кольорів.

На занятті «Осінній букет у вазі» продовжувала навчати

дітей утворювати новий кольоровий тон: у гуаш жовтого

кольору додавали зелений, червоний.

З поняттям ясність кольору ознайомила шляхом

додавання у гуаш червоного кольору білу. Діти малювали

поросят з усім відомої казки «Троє поросят». Одночасно

закріпила розуміння основних кольорів – одяг поросят

червоного, жовтого і синього.

Менш яскравий колір отримували шляхом додавання

чорної гуаші у синю. Малювання нічного пейзажу найкраще

підходить для пояснення даної характеристики кольору.

7

9

На прикладі додавання сірої гуаші в зелену можна

пояснити дітям поняття насиченості кольору. Малювання

дракона на скелі з казки «Котигорошко» є і цікавим, і

пізнавальним.

Нанесення фарби одного кольору на фарбу іншого для

дошкільників є складним процесом. В свідомості дітей

закарбувалося, що фарба розтікається і малюнок стає

негарним. Пригадаємо, що митці писали картини не за один

раз, день. Так і дітям потрібно дати можливість, навчити їх

малювати поетапно. Найкраще для такої роботи підходить

створення образу тварин, де потрібно промальовувати дрібні

деталі, світлішим кольоровим тоном або опозиційним.

Малювання лисички-хитрунки з казки «Лисичка-сестричка та

Вовк-панібрат» дасть дітям можливість відчути міру

нанесення потрібної кількості фарби на фарбу різних кольорів.

Робота з фіолетовим кольором стане в нагоді

удосконалення знань та умінь в утворенні менш яскравішого і

більш яснішого кольорового тону. Тонування паперу у

ясніший фіолетовий (додавання у фіолетовий білий) і менш

яскравіший (додавання чорної гуаші у фіолетовий) кольори

для створення нічного зимового пейзажу підведе дітей до

більш глибокого розуміння характеристики одного кольору,

яка може змінюватися з додаванням інших кольорів.

Немає таких знань, які б не опанували діти. І головною

умовою для цього є грамотна і цікава подача.

8

Дітей дошкільного віку потрібно навчати грамоті

кольорознавства, закладати підвалини розуміння кольору, його

бачення серед інших кольорів, утворювати нові кольори та

відтінки, навчати відчувати характер кожного кольору в

окремості та у взаємозв’язку з іншими. Розвивати вміння

відчувати радість, задоволення від спілкування з кольорами.

10

Для дітей в кожному кольорі відбувається справжнє

життя настрою.

Що таке настрій?

Виражене об’єктивне ставлення до будь-чого або будь-

кого є почуттями: моральні – стійке ставлення до подій,

людей, самого себе; естетичні – чуття краси у всіх проявах

життя; пізнавальні – стійкий інтерес до нових знань; праксичні

– ставлення до діяльності. Це - внутрішнє ставлення дитини до

того, що відбувається в її житті, до того, що вона пізнає, як діє.

Почуття мають виражений предметний характер, тобто

пов'язані з конкретним об'єктом (предметом, людиною,

подіями життя) і реалізуються в різних емоціях.

Емоції є одним із головних механізмів внутрішньої

регуляції психічної діяльності й поведінки, спрямованих на

задоволення актуальних потреб.

Забарвлення емоціям надають жести, міміка.

Міміка – додатковий засіб вираження емоційного стану.

Отже, внаслідок певних хвилювань – позитивних або

негативних, виникає певний емоційний стан, який

9

підкреслюється (забарвлюється) мімікою. Цей стан може бути

тривалим або короткотривалим і формувати ставлення дітей до

будь-чого або будь-кого.

11

Функція емоцій полягає в тому, що вони беруть

безпосередню участь у навчанні та вихованні, здійснюють

функцію підкріплення. Емоції успіху-неуспіху мають здатність

прищепити любов або назавжди загасити її стосовно того виду

діяльності, якою займаються діти. Формується емоційний тон,

який акумулює в собі віддзеркалення найзагальніших ознак

корисних і/або шкідливих чинників зовнішнього середовища.

Вони стійко зберігаються впродовж тривалого часу.

Емоційний тон дозволяє дитині швидко реагувати на

основні сигнали раніше набутих – корисно-шкідливо.

Позитивні, стенічні емоції розвиваються у дітей в грі та

дослідницькій діяльності: виникають в момент бажаного

результату. Їм належить і завершальна роль – стимулюють у

дітей бажання довести справу до кінця. Астенічні формують

нелюбов, небажання, відразу, огиду до будь-чого або будь-

кого.

Основна причина – дорослі спрямовують свою увагу на

розвиток інтелектуальної сфери дітей, забуваючи про

формування мотивації, про емоційну сферу, яка може

гальмувати або прискорювати розвиток, що в результаті

визначає усе подальше життя дитини: її успішність у навчанні,

місце в соціумі, ставлення до самого себе та до інших людей.

10

12

Як больова функція шкіри попереджає нас про небезпеку

для здоров’я, так негативні емоції сигналізують про небезпеку

для психічного здоров’я.

В умовах сьогодення, в епоху кризи та соціальних змін,

при швидкому ритмі повсякденного життя люди поводяться та

почуваються по-різному. Найбільш беззахисними та

безпомічними перед бурхливим розвитком і ритмом життя є

діти. Щороку збільшується кількість дітей з емоційними

проблемами: агресивність, тривожність, невпевненість у собі,

дратівливість, байдужість, сором’язливість.

Організовуючи освітній процес, педагог має справу з

різним емоційним розвитком дітей, який отримали і

отримують у своїх сім’ях. Особливо складною стає робота з

появою в групі дітей із значно вираженими особливостями в

поведінці дітей: невгамовні, агресивні, гіперактивні,

сором’язливі, і т.п. За умов уважного спостереження за

дитиною, можна помітити, що значну роль у виникненні

труднощів відіграють негативні емоційні переживання, що

сприяють розвитку емоційного неблагополуччя.

Емоційне неблагополуччя проявляється у вигляді різних

емоційних переживань: образа, гнів, роздратування,

невпевненість, замкненість. Негативні переживання дітей

дошкільного віку не можна залишати поза увагою. Потрібно

м’яко, толерантно, ненав’язливо, тактовно, із заохоченням

навчати дітей бути позитивно налаштованим.

11

13

У контексті освітніх реформ прикладного значення

набуває кольоротерапія – діагностування та корекція

порушень в розвитку дітей дошкільного віку.

Кольоротерапія заснована на тому, що кожна з

біологічно активних зон організму реагує на один із кольорів.

Вплив кольору на дитину відбувається через органи зору на

нервову систему. ЇЇ мета: визначити психологічні особливості,

емоційний стан, зняття нервового напруження, покращення

настрою, збереження здоров’я. В кольорі, як в сукупності, так і

в окремості відображається настрій дітей.

«У гуманістичній психології образотворча терапія

розглядається як оптимальних шлях набуття позитивних

цінностей, знань і вмінь», - З.Ленів.

14

За допомогою певних вправ і тестів в ігровій формі

педагог побачить, зрозуміє, виявить актуальні проблеми дітей

дошкільного віку як групи в цілому, так і окремо кожної

дитини в колективі, вдома. Довести до відома батьків

вихованців, разом з ними (за їхнього бажання, адже бачення

виховного процесу у батьківської громади своє)

«перепрограмувати мозок» дитини на позитив: показати іншу

сторону життя – радісну, веселу, активну, пізнавальну,

доброзичливу, комунікабельну. Правда, відповідно

індивідуального розвитку дитини, відповідно типу

темпераменту з метою «не ламати», а допомогти і

налаштувати.

12

15

На занятті-грі для дітей старшого дошкільного віку

«Кольоровий настрій Колобка» Вашій увазі було представлено

використання кольору у вправах та іграх для визначення

актуальних проблем групи дітей в цілому, для зняття

нервового напруження, отримання позитивних емоцій та

вмінню самостійно їх підтримувати.

Така форма роботи як кольоровий день надасть

можливість педагогу удосконалити вміння відчувати колір за

його характеристиками, сформує позитивне ставлення до

неуподобаних кольорів та навчить бачити світ у єдності

кольорів.

За допомогою вправи «Дзиґа настрою» педагог

допоможе дитині зрозуміти, що таке загальний емоційний стан

і як він впливає на власне самопочуття та на оточуючих.

16

«Педагог доти живе, доки вчиться», - відомий педагог-

новатор В.О. Сухомлинський.

Галузь дошкільної освіти також розвивається стрімким

темпом як інші галузі: авторські програми, інноваційні

педагогічні технології, досвід вітчизняних та зарубіжних

педагогів. Головним обов’язком сучасного вихователя,

вчителя є ознайомлюватися з новітніми розробками,

запозичувати досвід і підлаштовувати його під дітей, а не

навпаки, використовуючи діяльнісний підхід в організації

освітнього процесу, як націлює Базовий компонент дошкільної

освіти.

13

Щиро дякую за активну участь! Удачі, терпіння і

розуміння!