Т.В. ШИПЕЛІК ОСНОВИ БІОЛОГІЇ ТА ГЕНЕТИКИ...

1

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

Кафедра пенітенціарної психології та педагогіки

Т.В. ШИПЕЛІК

ОСНОВИ БІОЛОГІЇ ТА ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

Навчально-методичний комплекс

2

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

Кафедра пенітенціарної психології та педагогіки

Т.В. ШИПЕЛІК

ОСНОВИ БІОЛОГІЇ ТА ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

Навчально-методичний комплекс

КИЇВ - 2015

3

УДК

ББС

С

Рекомендовано до друку методичною радою

Інституту кримінально-виконавчої служби (протокол №___ від _______

2015 р)

Шипелік Т. В. Основи біології та генетики людини: Навчально-

методичний комплекс. – К: Інститут кримінально-виконавчої служби,

2015. - 44 с.

Рецензенти

Фрейман Г.О., кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології

та педагогіки Навчально-наукового інституту права та психології

Національної академії внутрішніх справ.

Відомості про автора:

Шипелік Т.В., викладач кафедри пенітенціарної педагогіки та психології

Інституту кримінально-виконавчої служби, доктор філософії в гулузі

психології.

С Т.В.Шипелік, 2015

С Інститут кримінально-виконавчої служби, 2015

4

ЗМІСТ

1. Вступ........................................................................................................5

2. Тематичний план ..................................................................................6

3. Програма курсу......................................................................................7

4. Плани семінарських і практичних занять..........................................10

5. Ситуативні (практичні) завдання........................................................16

6. Тестові завдання......................................................................................23

7.Перелік питань для підсумкового контролю...........................................40

8. Список рекомендованої літератури......................................................42

5

ВСТУП

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою навчальної дисципліни «Основи біології та генетики людини»

є вивчення курсантами основних біологічних та генетичних понять,

формування світогляду щодо сутності життя, вміння вирішувати біологічні

проблеми, розв’язувати ситуаційні завдання.

Завдання:

1) сформувати розуміння ролі молекулярно-генетичних і клітинних

механізмів функціонування організму в нормі та патології;

2) дати уявлення про етичні та правові норми використання

досягнень молекулярно-генетичних досліджень в психології.

В результаті вивчення даної навчальної дисципліни курсанти повинні

знати:

молекулярно-генетичний, клітинний та популяційний рівні організації

живих організмів;

структурно-функціональну організацію спадкового матеріалу на

генному, хромосомному і геномном рівнях;

роль біологічних мембран у забезпеченні міжклітинних взаємодій;

механізми мембранного транспорту та сигналізації в нормі і

патологічних станах;

причини і механізми виникнення спадкової мінливості і їх роль у

формуванні спадкової патології людини і вроджених вад розвитку;

основні ознаки спадкової патології людини;

основні терміни та поняття молекулярної біології і генетики.

уміти:

працювати з навчальною і науково популярною літературою;

застосовувати знання генетичних закономірностей при розгляді

питань походження і еволюціонування виду Homo sapiens;

давати аргументоване пояснення поширенню тих чи інших ознак в

популяції людини;

складати генеалогічні древа і аналізувати по них характер

успадкування того чи іншої ознаки в ряду поколінь;

вирішувати генетичні завдання.

володіти знаннями спрямованими на підвищення психологічних

ресурсів й адаптаційних можливостей людини, використовуючи

знання біології.

6

Дисципліна “Основи біології та генетики людини” вивчається в

першому семестрі першого курсу є базовою і відноситься до професійно

орієнтованих дисциплін.

Основи біології та генетики людини тісно пов’язани з окремими

темами таких навчальних дисциплін, як анатомія та еволюція нервової

системи, фізіологія вищої нервової діяльності, зоопсихологія та порівняльна

психологія, загальна психологія, антропологія, психофізіологія.

Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так

і за результатами поза аудиторної роботи (виконання практичних завдань,

підготовка реферативних доповідей, самостійного вивчення першоджерел),

а також підсумкового контролю. Форма контролю – залік.

2. Тематичний план навчальної дисципліни

№

п/п Назва теми

Но

рм

ати

вн

ий

обся

г

го

ди

н

Всь

ого

з в

ик

ла

да

чем

З них:

Технічні

засоби/

дидактич

ні засоби

Взаємозв’яки

тем, що

вивчаються, з

іншими

темами та

дисциплінам

и (назва

дисципліни,

номер теми й

вид заняття)

Лек

цї

Сем

мін

ар

сь

кі

зан

яття

Пр

ак

ти

чн

их

зан

ять

Мо

ду

ль

на

кон

тр

ол

ьн

а р

обо

та

Са

мо

стій

на

та

ін

д

ро

б.

С

ам

остій

на

.р

об

ота

Інд

ив

ідуа

ль

на

роб

ота

Змістовний модуль №1. Біологія як наука. Загальна характеристика життя

1.1 Біологія як наука 4 2 2 __ _

2 2 __

Комп'ютер

, проектор, схеми,

таблиці

зоо-

психологія та

порівняльна психологія

1.2

Загальна

характеристика

життя

8 4 2 2

__

4 2 2

Разом 12 6 4 2 __ 6 4 2

Змістовний модуль №2. Клітинний та молекулярно-генетичний рівні організації життя

2.1

Клітина –

елементарна

біологічна система

8 6 2 2 2 2 __ 2

Комп'ютер, проектор,

схеми,

таблиці

цітологія,

зоо-

психологія

2.2

Структурно-

функціональна

організація

спадкового

матеріалу

10 6 2 2 2

4 2 2

2.3

Генний рівень

організації


матеріалу

10 6 2 2

2

4 2 2

2.4

Хромосомний та

геномний рівень

організації


матеріалу

10 6 2 2 2 4 2 2

Разом 38 24 8 8 8

14 8 8

7

Змістовний модуль №3. Організація біологічних систем на рівні організму.

3.1

Розмноження

організмів, як

механізм, що

забезпечує зміну

поколінь

8 4 2 _ 2 4 2 2

.

Комп'ютер, проектор,

схеми,

таблиці

Зоопсихологія

3.2

Роль генотипічних

та середовищних

факторів в

формуванні

фенотипу

10 6 2 2 2 + 4 2 2

3.3 Біологія розвитку 16 12 8 2 2 4 2 2

3.4 Гомеостаз 6 2 2 _ 4 2 2

Разом 90 54 26 4 6 36 18 18

Всього годин 90 54 26 14 14

36 18 18

Екзамен

3. Навчальна програма навчальної дисципліни

Змістовний модуль 1. Біологія як наука. Загальна характеристика

життя

Тема 1.1. Біологія як наука

Біологія - наука про живи системи, закономірності і механізми їх

виникнення, існування і розвитку. Предмет біології. Біологічні науки, їх

завдання, об'єкти вивчення. Методи біології, людина як об'єкт біології.

Біосоціальна природа людини.

Тема 1.2. Загальна характеристика життя

Розвиток уявлень про сутність життя. Визначення життя з позицій

системного підходу. Біологічні (живі) системи - особливий етап розвитку і

форма руху матерії. Загальна теорія систем, теорія біологічних систем.

Організація відкритих біологічних систем в просторі і в часі. Походження

життя: гіпотези панспермії і абіогенного походження життя. Головні етапи

виникнення і розвитку життя.

Змістовний модуль 2. Клітинний і молекулярно-генетичний

рівні організації життя

Тема 2.1. Клітина - елементарна біологічна система.

Клітинна теорія як доказ єдності всього живого, її основні положення,

сучасний стан. Типи клітинної організації. Структурно-функціональна

8

організація про- і еукаріотів. Життєвий цикл клітини, його варіанти.

Основний зміст і значення періодів життєвого циклу клітини.

Тема 2.2. Структурно-функціональна організація спадкового

матеріалу і його рівні: генний, хромосомний, геномний.

Спадковість і мінливість - властивості, що визначають безперервність

існування і розвитку живого. Історичні етапи формування уявлень про

організацію матеріалу спадковості. Хімічна організація генетичного

матеріалу. Структура ДНК. Властивості і функції спадкового матеріалу.

Самовідтворення генетичного матеріалу. Принципи і етапи реплікації ДНК.

Мутації, їх класифікації та механізми виникнення. Еволюційне значення

мутацій. Репарація як механізм підтримання генетичного гомеостазу. Види

репарації.

Тема 2.3. Генний рівень організації спадкового матеріалу.

Зміст Ген, його властивості. Ген як функціональна одиниця

спадковості. Особливості організації генів про-та еукаріот. Генетичний код

як спосіб запису спадкової інформації, його властивості. Етапи реалізації

генетичної інформації (транскрипція,трансляція). Структура і види РНК.

Роль РНК в процесі реалізації спадкової інформації. Взаємозв'язок між

геном і ознакою. Ген як одиниця мінливості. Генні мутації і їх класифікація.

Причини і механізми виникнення генних мутацій. Біологічне значення

генного рівня організації спадкового матеріалу.

Тема 2.4. Хромосомний та геномний рівень організації спадкового

матеріалу

Хромосома, її хімічний склад. Структурна організація хроматину.

Основні положення хромосомної теорії. Хромосомні мутації, їх

класифікація. Причини і механізми виникнення хромосомних мутацій.

Біологічне значення хромосомного рівня організації спадкового матеріалу.

Геном, каріотип як видові характеристики. Мітотичний цикл клітини.

Фази мітотичного циклу, їх характеристика і значення.

Мейоз як процес формування гаплоїдних гамет. Фази мейозу, їх

характеристика ізначення. Рекомбінація спадкового матеріалу, її

еволюційне значення.

Комбінативна мінливість і її механізми. Геномні мутації, причини і

механізми їх виникнення. Класифікація геномних мутацій. Значення

геномних мутацій. Порушення мейозу і мітозу як механізми виникнення

геномних генеративних і соматичних мутацій.

9

Змістовний модуль 3. Організація біологічних систем на рівні

організму (онтогенетична).

Тема 3.1. Розмноження організмів як механізм, що забезпечує

зміну поколінь.

Способи та форми розмноження організмів. Статеве розмноження,

його еволюційне значення. Гаметогенез як процес утворення статевих

клітин. Чергування гаплоїдної і диплоїдної фаз життєвого циклу.

Тема 3.2. Роль генотипічних і середовищних факторів у

формуванні фенотипу.

Історія розвитку генетики. Поняття "генотип" і "фенотип". Генотип -

збалансована система взаємодіючих генів. Алельні і неалельні гени.

Взаємодія генів в генотипі: алельних і неалельних. Типи моногенного

успадкування. Гомо-та гетерозиготні організми. Особливості аутосомного,

Х-зчепленого і голандрічного типів успадкування. Групи зчеплення.

Кросинговер як механізм, визначальний порушення зчеплення генів.

Плазміди. Фенотипічна мінливість і її види. Модифікації та їх

характеристики. Норма реакції ознаки. Пол організму. Первинні та вторинні

статеві ознаки. Роль генотипу і середовища в розвитку ознак статі. Значення

середовищних і генотипових факторів у формуванні зміненого фенотипу

людини. Особливості людини як об'єкта генетичних досліджень. Методи

вивчення генетики людини: генеалогічний, цитогенетичний, біохімічний,

блізнюковий, популяційно-статистичний, генетики соматичних клітин,

методи вивчення ДНК.

Тема 3.3. Біологія розвитку.

Онтогенез як процес реалізації спадкової інформації в певних

умовах середовища. Основні етапи онтогенезу. Періодизація онтогенезу.

Запліднення - початковий етап розвитку нового організму. Фази

запліднення. Характеристика і значення основних етапів ембріонального

розвитку. Дроблення як процес утворення багатоклітинного зародка.

Типи дроблення. Гаструляція як процес формування багатошарового

зародка. Особливості ембріонального розвитку ссавців і людини.

Постембріональний період онтогенезу, його періодизація у людини.

Основні процеси: зростання, статеве дозрівання, репродукція, старіння.

Старіння як закономірний етап онтогенезу. Прояви старіння на

молекулярно-генетичному, клітинному, тканинному, органному і

організменному рівнях. Вплив генетичних факторів, умов і способу

життя на процес старіння. Закономірності старіння. Гіпотези старіння.

Смерть як біологічне явище.

Цілісність онтогенезу. Мозаїчний і регуляційний розвиток (досліди

В. Ру, Г. Дріша, О. Гертвіга). Ембріональна регуляція. Детермінація

частин зародка, що розвивається. Зміна потенцій елементів зародка в

10

процесі розвитку, каналізація розвитку. Морфогенез як багаторівневий

динамічний процес. Концепції морфогенезу (концепція фізіологічних

градієнтів, позиційної інформації, морфогенетических полів).

Середовищні фактори, що регулюють розвиток на ранніх етапах

онтогенезу. Критичні періоди в онтогенезі людини. Аномалії і вади

розвитку. Класифікація вад розвитку. Значення порушень приватних і

інтегративних механізмів онтогенезу у формуванні вроджених вад

розвитку. Тератогенез, канцерогенез. Прогресивна еволюція онтогенезу.

Видозміни періодів онтогенезу, що мають екологічне та еволюційне

значення (диапауза, доембріонізація, ембріонізація, неотенія).

Тема 3.4. Гомеостаз.

Прояви гомеостазу на різних рівнях організації біологічних систем.

Механізми підтримання генетичної сталості на рівні організму.

Неспецифічні форми захисту. Імунітет. Регенерація як процес

підтримки морфофізіологічної цілісності біологічних систем.

4. Плани семінарських і практичних занять

Тема 1.2. Загальна характеристика життя

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

1. Розвиток уявлень про сутність життя.

2. Визначення життя з позицій системного підходу.

3. Теорія біологічних систем.

4. Предмет біології.

5. Основні поняття біології.

6. Основні напрямки досліджень в біології.

Література до теми: [ 2, 3, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 18, 20].

Реферативні повідомлення на теми:

1). Організація відкритих біологічних систем в просторі і в часі.

2). Людина як об'єкт біології.

3). Біосоціальна природа людини.

Завдання для самостійної роботи:

11

1). Коротка історія розвитку біології.

2). Методи біології.

3). Завдання біологічної науки.

4). Походження життя: гіпотези панспермії і абіогенного походження життя.

5). Головні етапи виникнення і розвитку життя.



1. Клітинна теорія. Її основні положення.

2. Типи клітинної організації.

3. Структурно-функціональна організація про- і еукаріотів.

4. Життєвий цикл клітини.

5. Основні клітинні структури.

6. Методи вивчення клітини. Електронна мікроскопія.



1). Будова і функція клітинної мембрани.

2). Хімічний склад клітини.

3). Функції клітини. Обмін речовин.


1). Цитологія - наука про клітину, її засновники.

2). Вклад українських вчених в цитологію.

3). Будова рослинної клітини. Пластиди.

4). Будова тваринної клітини.

5). Органоїди спеціального значення. Включення.

6). Ферменти. Властивості ферментів.

7) Транспорт через плазматичну мембрану.




12

1. Історичні етапи формування уявлень про організацію матеріалу

спадковості.

2. Спадковість і мінливість - властивості, що визначають

безперервність існування і розвитку живого.

3. Хімічна організація генетичного матеріалу.

4. Властивості і функції спадкового матеріалу.

5. Принципи і етапи реплікації ДНК.

6. Мутації, їх класифікації та механізми виникнення.

Література до теми: [ 2, 3, 4, 8, 9, 10, 13, 15, 18, 20, 25].


1). Структура ДНК.

2). Самовідтворення генетичного матеріалу.

3). Еволюційне значення мутацій.


1. Репарація як механізм підтримання генетичного гомеостазу.

2. Види репарації.

3. Гіпотези реплікації ДНК. Експерименти Мезелсона і Сталя.

Тема 2.3.

“ Генний рівень організації спадкового матеріалу ”


1. Поняття гену. Його властивості.

2. Ген як функціональна одиниця спадковості.

3. Особливості організації генів про- та еукаріот.

4. Генетичний код як спосіб запису спадкової інформації, його

властивості.

5. Етапи реалізації генетичної інформації (транскрипція,трансляція).

6. Структура і види РНК.

Література до теми: [ 2, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 13, 15, 18, 20, 25].


1). Роль РНК в процесі реалізації спадкової інформації.

13

2). Взаємозв'язок між геном і ознакою.

3). Ген як одиниця мінливості.

Практична частина заняття

Складіть список 16 можливих попарних сполучень з основ аденіну (А),

гуаніну (Г), тиміну (Т), цитозину (Ц).


1. Генні мутації і їх класифікація.

2). Причини генних мутацій.

3). Механізми виникнення генних мутацій.

4). Біологічне значення генного рівня організації спадкового матеріалу.

5). Характеристика та універсальність генетичного коду.

6). Регуляція генної активності.

Тема 2.4. “ Хромосомний та геномний рівень організації

спадкового матеріалу ”

Питання, які розглядаються семінарському занятті:

1. Хромосома, її хімічний склад.

2. Структурна організація хроматину.

3. Основні положення хромосомної теорії.

4. Хромосомні мутації, їх класифікація.

5. Причини і механізми виникнення хромосомних мутацій.

6. Геном, каріотип як видові характеристики.

7. Мітотичний цикл клітини.

Література до теми: [ 2, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 13, 15, 18, 20, 25].


1. Мейоз як процес формування гаплоїдних гамет. Фази мейозу, їх

характеристика ізначення.

2. Рекомбінація спадкового матеріалу, її еволюційне значення.

3. Комбінативна мінливість і її механізми.

Практична частина заняття

14

Скільки пар хромосом у Drosophila melanogaster? Намалюйте хромосоми

самця і самки.


1. Класифікація геномних мутацій.

2. Значення геномних мутацій.

3. Фази мітотичного циклу, їх характеристика і значення.

4. Порушення мейозу і мітозу як механізми виникнення геномних

генеративних і соматичних мутацій.

5. Генні комплекси.

Тема 3.2. “ Роль генотипічних і середовищних факторів у

формуванні фенотипу ”


1. Історія розвитку генетики.

2. Поняття "генотип" і "фенотип".

3. Взаємодія генів в генотипі: алельних і неалельних.

4. Типи моногенного успадкування. Гомо-та гетерозиготні організми.

5. Плазміди. Фенотипічна мінливість і її види.

6. Модифікації та їх характеристики. Норма реакції ознаки.


1). Генотип - збалансована система взаємодіючих генів. Алельні і неалельні

гени.

2). Особливості аутосомного, Х-зчепленого і голандрічного типів

успадкування.

3). Групи зчеплення. Кросинговер як механізм, визначальний порушення

зчеплення генів.

Література до теми: [1, 2, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 13, 15, 18, 20, 25].


1). Пол організму. Первинні та вторинні статеві ознаки.

2). Роль генотипу і середовища в розвитку ознак статі.

3). Значення середовищних і генотипових факторів у формуванні зміненого

фенотипу людини.

4). Особливості людини як об'єкта генетичних досліджень.

15

5). Методи вивчення генетики людини: генеалогічний, цитогенетичний.

6). Методи вивчення генетики людини: біохімічний, блізнюковий.

7). Методи вивчення генетики людини: популяційно-статистичний,

генетики соматичних клітин, методи вивчення ДНК.

Тема 3.3. “ Біологія розвитку ”


1. Онтогенез як процес реалізації спадкової інформації в певних

умовах середовища.

2. Характеристика і значення основних етапів ембріонального розвитку.

3. Дроблення як процес утворення багатоклітинного зародка. Типи

дроблення.

4. Гаструляція як процес формування багатошарового зародка.

5. Основні процеси: зростання, статеве дозрівання, репродукція,

старіння.


Реферативні повідомлення на теми: 1). Основні етапи онтогенезу. Періодизація онтогенезу.

2). Особливості ембріонального розвитку ссавців і людини.

3). Постембріональний період онтогенезу, його періодизація у людини.


1). Запліднення - початковий етап розвитку нового організму. Фази

запліднення.

2). Старіння як закономірний етап онтогенезу.

3). Смерть як біологічне явище.

4) Мозаїчний і регуляційний розвиток (досліди В. Ру, Г. Дріша, О.

Гертвіга).

5). Ембріональна регуляція. Детермінація частин зародка, що розвивається.

6). Морфогенез як багаторівневий динамічний процес.

7). Середовищні фактори, що регулюють розвиток на ранніх етапах

онтогенезу. Критичні періоди в онтогенезі людини.

8). Аномалії і вади розвитку.

9). Значення порушень приватних і інтегративних механізмів онтогенезу у

формуванні вроджених вад розвитку.

16

5. СИТУАТИВНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

з дисципліни “ Основи біології та генетики людини ”


Практичне завдання 1

Завдання курсантам:

1). Перенесіть малюнок у зошит і позначте всі основні структури клітини.

2). Яку функцію виконує кожна структура?

Практичне завдання 2. Розгляньте зображений малюнок.


1). Які оргенелли клітини зображені на малюнку?

17

2). Яку функцію вони виконують в клітці?

3). У яких клітинах: тваринних або рослинних вони містяться?

Практичне завдання 3.


1). Назвіть вчених, зображених на портретах.

2). Який внесок ці вчені внесли в розвиток цитології?



Практичне завдання 1. Ознайомтеся з малюнком.


1). Що зображено на малюнку?

2). Яким чином нуклеотіди з'єднуються в молекулі ДНК?


Чотири основання, використовувані по одному, дозволяють закодувати

чотири амінокислоти; використовувані попарно - 16 амінокислот;

18

використовувані за три - 64 амінокислоти. Виведіть математичне

вираження, що пояснює це.


Випишіть послідовність підстав в мРНК, утвореної на ланцюгу ДНК з

наступною послідовністю: АТГ ТТЦ ГАГ ТАЦ ЦГА ТГТ ААЦ.

Тема 2.3. Генний рівень організації спадкового матеріалу.



1). Де розташовані гени?

2). Поясніть фізичну природу гена.

3). Сформулюйте основні риси генетичного коду.

Практичне завдання 2. Поясніть значення наступних термінів: генотип,

гібрид, каріотип, локус, фенотип.

19

Тема 2.4. Хромосомний та геномний рівень організації спадкового

матеріалу



1). Перемалюйте малюнок у зошит.

2). Позначте фази мейозу. Яке біологічне значення має кожна фаза?


Хромосомний набір соматичних клітин річкового рака дорівнює 116.

Визначте хромосомний набір і число молекул ДНК в одній з клітин в

профазі мітозу, в метафазі мітозу і телофазе мітозу.

Поясніть, які процеси відбуваються в ці періоди і як вони впливають на

зміну числа ДНК і хромосом.

Хромосомний набір в профазі 2n 4с, число ДНК 116 * 2 = 232

Метафаза: 2n 4c (116 хромосом і 232 ДНК)

Телофаза: 2n2c, (116 хромосом і 116 ДНК)

Практичне завдання 3. Зіставлення мітозу і мейозу.

СТАДІЯ МІТОЗ МЕЙОЗ

ПРОФАЗА Гомологічні хромосоми

відособлені. Хіазми не

утворюються. Кроссинговер

не відбувається

Гомологічні хромосоми

кон'югують. Хіазми

утворюються Кроссинговер

можливий

МЕТАФАЗА Пари хроматид

розташовуються на екваторі

веретена

Пари хромосом

розташовуються на екваторі

веретена

АНАФАЗА Центоромери діляться.

Розходяться хроматиди.

Хроматиди , яки

розходяться ідентичні.

Центоромери не діляться.

Розходяться цілі хромосоми.

хромосоми, яки розходяться і їх

хроматиди можуть виявитися

не ідентичними, в результаті

кросинговеру.

20

ТЕЛОФАЗА Число хромосом в дочірніх

клітинах те ж, що і в

батьківських клітинах.

Дочірні клітини містять

обидві гомологічні

хромосоми (у диплоїдів).

Число хромосом в дочірніх

клітинах вдвічі менше, ніж у

батьківських. Дочірні

клітини містять тільки по

одній з кожної пари

гомологічних хромосом.

Де відбувається ділення

даного типу

У гаплоїдних, диплоїдних і

поліплоїдних клітинах. При

утворенні соматичних

клітин і деяких спор. При

утворенні гамет у рослин.

Тільки в диплоїдних і

поліплоїдних клітинах. При

утворенні гамет або спор.


1). Перемалюйте таблицю у зошит.

2). Проаналізуйте кожну фазу мітозу і мейозу.

Тема 3.1. Розмноження організмів як механізм, що забезпечує

зміну поколінь.



1). Які види розмноження живих організмів ви знаєте?

2) Перерахуйте переваги статевого розмноження над безстатевим.

Ситуаційна задача №2.

Ядро яйцеклітини і ядро сперматозоїда має рівну кількість хромосом,

але у яйцеклітини обсяг цитоплазми і кількість цитоплазматичних

органоїдів більше, ніж у сперматозоїда. Чи однаково вміст у цих клітинах

ДНК?


Після запліднення утворилася зигота 46ХХ, з якої повинен

сформуватися жіночий організм. Проте в ході першого мітотичного поділу

(дроблення) цієї зиготи на два бластомера сестринські хроматиди однієї з

Х-хромосом відокремившись один від одного не розійшлися за двома

21

полюсами, а обидві отшла до одного полюса. Розбіжність хроматид іншої

Х-хромосоми сталося нормально. Усі наступні митотические поділу клітин

в ході ембріогенезу протікали без порушень механізму мітозу, не вносячи

додаткових змін але й не виправляючи змінені набори хромосом.


1). Яким буде хромосомний набір клітин індивіда, що розвинувся з цієї

зиготи?

2). Якими можуть бути фенотипічні особливості цього організму.

Тема 3.2. Роль генотипічних і середовищних факторів у

формуванні фенотипу.


У індивіда в гені однієї з хромосом виявлена експансія CAG-повтору

починаючи з 234-го нуклеотиду (їх число досягло 104). У 10-му кодоні

(ACG) такого ж гена гомологичной хромосоми аденін замінений на гуанін.


1). Запишіть мутації згідно загальноприйнятої номенклатурі.

2). До якого типу їх можна віднести?

3). Якщо ген відповідає за аутосомно-рецесивне захворювання, проявиться

воно?


У наведеній нижче послідовності одного з генів відбулося випадання 9-

го нуклеотиду, а 13-й нуклеотид був замінений на тимін.

А-А-C-Т-G-G-C-А-Т-А-А-C-G-C


1). Запишіть мутації згідно загальноприйнятої номенклатурі.

2). До якого типу їх можна віднести?

3). Якщо зміни відбулися в гені аутсомно-рецесивного захворювання,

проявиться чи воно?


Родовід сім'ї та результати непрямої ДНК-діагностики Х-зчепленого

рецесивного захворювання наведено на мал.3.

У ході діагностики проведена рестрикция ампліфікованих фрагмента ДНК

рестриктазою BamHI.

22


1). Хто з членів сім'ї є носієм патологічного гена?

2). З яким варіантом маркера він зчеплений?

3). Кому з дочок знадобиться в майбутньому пренатальна ДНК-діагностика

для виявлення спадкової патології плоду?

Тема 3.3. Біологія розвитку.


23


1). Що називається життєвим циклом?

2). Назвіть відмінності прямого та непрямого розвитку.

3). Назвіть стадії ембріонального розвитку людини.



1). Які причини можуть викликати вроджені вади розвитку?

2). У якому терміні вагітності шкідливі фактори, що впливають найбільш

небезпечні?

6. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

з дисципліни «Основи біології та генетики людини»

1. Прямий розподіл клітини:

А) Амітоз.

Б) Мітоз.

В) Мейоз.

Г) Кроссінговер.

2. Проміжок між діленням клітин:

24

А) Профаза.

Б) Метафаза.

В) Інтерфаза.

Г) Анафаза.

3. Фаза мітозу під час якої центріолі розходяться до протилежних

полюсів:

А) Профаза.

Б) Анафаза.

В) Метафаза.

Г) Телофаза.

4. Біологічне значення мітозу:

А) Строго рівномірний розподіл хромосом між ядрами двох дочірніх

клітин.

Б) Зменшення числа хромосом удвічі.

В) Зменшення числа хромосом втричі.

Г) Нерівномірний розподіл хромосом між ядрами двох дочірніх

клітин.

5. Який набір хромосом в соматичних клітинах?

А) Гаплоїдний.

Б) Диплоїдний.

В) Тріодний.

Г) Діодний.

6. Яка клітина містить диплоїдний набір хромосом:

А) Гамета.

Б) Яйцеклітина.

В) Сперматозоїд.

Г) Зигота.

7. Розподіл статевих клітин в зоні дозрівання:

А) Мітоз.

25

Б) Мейоз.

В) Кон'югація.

Г) Запліднення.

8. Процес з'єднання гомологічних хромосом:

А) Запилення.

Б) Запліднення.

В) Кон'югація.

Г) Кроссінговер.

9. Фази мейозу (в ряду):

А) Амітоз, мітоз, інтерфаза.

Б) Профаза, метафаза, анафаза, телофаза.

В) Хромосома, центріоль, центромера.

Г) Амітоз, анафаза, мітоз, інтерфаза.

10. Біологічна сутність мейозу:

А) Зменшення числа хромосом удвічі.

Б) Утворення диплоїдних гамет.

В) Збільшення числа хромосом удвічі.

Г) Утворення тетраплоїдних гамет.

11. Індивідуальний розвиток організму:

А) Ембріон.

Б) Ендосперм.

В) Онтогенез.

Г) Бластогенез.

12. Наука про спадковість:

А) Цитологія.

Б) Генетика.

В) Селекція.

Г) Біологія.

13. Формула гетерозиготній особини:

26

А) аа.

Б) АА.

В) Аа.

Г) XX.

14. У якому ряду написані формули особин тільки гомозиготними

ознаками:

А ) Аа; ВВ; Вв.

Б) АА; Вв; ВВ.

В) АА; ВВ; вв.

Г) Аа; ВВ; вв.

15. Як позначаються особини гомозиготні з домінантними

ознаками:

А) ААВВ.

Б) ААВв.

В) АаВВ .

Г) аавв.

16. Прізвище чеського вченого генетика:

А) Ч. Дарвін.

Б) Г. Мендель.

В) М. Вавілов.

Г) У. Стаут.

17. Для кожного виду характерний певний набір хромосом, який

зберігається постійним завдяки процесам:

А) Обміну речовин.

Б) Мітозу, мейозу і запліднення.

В) Біосинтезу білка.

Г) Фотосинтезу.

18. Яка роль молекул АТФ в клітці?

А) Забезпечує транспорт речовин.

27

Б) Забезпечує процеси життєдіяльності енергією.

В) Передає спадкову інформацію.

Г) Прискорює біохімічні реакції в клітині.

19. Як називається метод дослідження, який застосував Г. Мендель

для схрещування батьківських форм, різняться за ознаками, і

спостерігав за появою досліджуваних ознак у ряді поколінь?

А) Гібридологічний.

Б) Біохімічний.

В) Цітогенетичний.

Г) Генеалогічний.

20. Один з напрямків біотехнології який полягає в перебудові

генотипу, що дозволяє отримувати нові організми з важливими для

людини властивостями. Як називається цей напрямок?

А) Мікробіологічний синтез.

Б) Клітинна інженерія.

В) Генетична інженерія.

Г) Гібридизація соматичних клітин.

21. Як називається метод фарбування і розглядання хромосом під

мікроскопом?

А) Близнюковий.

Б) Генеалогічний.

В) Біохімічний.

Г) Цітогенетичний.

22. Для вивчення властивостей клітин вчені поміщають їх на

спеціальні живильні середовища, де клітини починають ділитися і з

них утворюються тканини. Як називаються ці методи:

А) Методи гібридизації соматичних клітин.

Б) Методи штучного зміни генотипу.

В) Методи виведення мікроорганізмів, що синтезують необхідні

людині речовини.

Г) Методи культивування клітин і тканин.

28

23. Який ароморфоз ссавців появу ссавців:

А) Легеневого дихання.

Б) Чотирьохкамерного серця і теплокровності.

В) Жаберного дихання.

Г) Хребта.

24. Скільки груп зчеплення в каріотипі людини?

А) 46.

Б) 23.

В) 8.

Г) 15.

25. Ознаки, зчеплені зі статтю - це:

А) Ознаки, які успадковуються через статеві хромосоми.

Б) Ознаки, які успадковуються через статеві клітини.

В) Ознаки, які успадковуються через аутосоми.

Г) Ознаки, яки успадковуються через РНК.

26. Групою зчеплення називаються:

А) Гени, локалізовані в одній хромосомі.

Б) Гени, локалізовані в різних хромосомах.

В) Хромосоми в ядрі клітини.

Г) Хромосоми в клітини.

27. Відмінності оогенезу від сперматогенезу:

А) Стадія розмноження триває весь репродуктивний період.

Б) Стадія зростання виражена слабо.

В) Стадія формування відсутня.

Г) Стадія розмноження відсутня.

28. Скільки гамет утворює особина з генотипом АаВвСс:

А) 8.

Б) 2.

29

В) 6.

Г) 3.

29. В якій стадії профази 1 відбувається кросинговер:

А) Зігонеми.

Б) Пахінеми.

В) Діплонеми.

Г) Оонеми.

30. Ендомітоз призводить до виникнення:

А) Поліплоїдних клітин.

Б) Клітин з гаплоїдним набором хромосом.

В) Клітин з диплоїдним набором хромосом.

Г) Клітин з гаплоїдним та диплоїдним набором хромосом.

31. У якому взаємозв'язку знаходяться гени А і В, контролюючі групи

крові:

А) Комплементарності.

Б) Епістазу.

В) Кодомінування.

Г) Зчеплення.

32. Каріокінез - це:

А) Ділення цитоплазми.

Б) Розподіл ядра.

В) Ділення мембрани.

Г) Ділення органоїдів.

33. При схрещуванні особин з яким генотипом нащадки будуть

однаковими?

А) АА х аа.

Б) Аа х Аа.

В) АА х Аа.

Г) Ав х Аа.

34. Який фенотип і генотип мають нащадки першого покоління при

30

моногібрідному схрещуванні?

А) Однаковий у всіх.

Б) Розщеплення фенотипів 3:1.

В) Розщеплення фенотипів 1:1.

Г) Розщеплення фенотипів 4:1.

35. Який органоїд відіграє активну роль при розподілі клітки?

А) Клітинний центр.

Б) Лізосоми.

В) ЕПР.

Г) Клітинна мембрана.

36. Партеногенез-це:

А) Форма статевого розмноження із заплідненням.

Б) Форма безстатевого розмноження.

В) Форма статевого розмноження без запліднення.

Г) Форма безстатевого розмноження із заплідненням.

37. Які органели містять лізуючи ферменти:

А) Лізосоми.

Б) Хлоропласти.

В) Мітохондрії.

Г) РНК.

38. Віруси - це:

А) Еукаріотичні клітини.

Б) Прокариотичні клітини.

В) Спірохети.

Г) Неклітинні форми життя.

39. Партеногенез зустрічається у:

А) Круглих черв'яків.

Б) Кільчастих черв'яків.

В) Членистоногих.

Г) Бджіл.

31

40. Цитокінез – це:

А) Розподіл центріолей.

Б) Розподіл цитоплазми.

В) Розподіл органоїдів.

Г) Розподіл мембрани.

41. Механізм виникнення множинного алелізму:

А) Багаторазова мутація одного і того ж локусу в хромосомі.

Б) Багаторазовий розподіл одного і того ж локусу в хромосомі.

В) Мутація різних локусів в хромосомі.

Г) Розподіл та мутація різних локусів в хромосомі.

42. Що таке фенотип?

А) Сукупність генів.

Б) Сукупність зовнішніх ознак організму.

В) Сукупність хромосом.

Г) Сукупність ДНК.

43. Основні компоненти ядра:

А) Ядерця, ядерна оболонка, хромосоми.

Б) Ядерна оболонка, ядерця, каріолімфа, хромосоми.

В) Каріолімфа, хромосоми, ядерця.

Г) Ядерця, ДНК, каріолімфа.

44. Форми безстатевого розмноження у одноклітинних організмів:

А) Розподіл, почковання, копуляція, шізогонія.

Б) Розподіл, почковання, шізогонія, ендогонія, пороутворення.

В) Розподіл, почковання, множинний розподіл, ендогонія.

Г) Почковання, копуляція.

45. Цитоплазма представлена:

А) Гіалоплазмою, органоїдами, включеннями.

Б) Ядром, органоїдами, цитоплазматичною мембраною.

32

В) Гіалоплазмою, органоїдами.

Г) Ядром, цитоплазматичною мембраною.

46. Клітини всіх живих організмів подібні за будовою та хімічним

складом, що свідчить про:

А) Походження живого з неживої природи.

Б) Єдиному походженні всього живого.

В) Східних процесах обміну речовин.

Г) Східних процесах існування.

47. Певний ареал, займаний видом у природі, називається:

А) Географічним критерієм.

Б) Морфологичним критерием.

В) Генетичним критерієм.

Г) Екологічним критерієм.

48. Визначте рушійні сили еволюції:

А) Пристосованість організмів до середовища проживання,

різноманіття видів.

Б) Спадкова мінливість, боротьба за існування, штучний відбір.

В) Ускладнення організації живих істот в ході еволюції.

Г) Спадкова мінливість, боротьба за існування, природний відбір.

49. Всі компоненти природного середовища, що впливають на

стан організмів, популяцій, спільнот, називають:

А) Абіотичними факторами.

Б) Біотичними факторами.

В) Рушійними силами еволюції.

Г) Екологічними факторами.

50. Головним регулятором сезонних змін у житті рослин і тварин

є зміни:

А) Кількості їжі.

Б) Довжини дня.

33

В) Вологості повітря.

Г) Клімату.

51. Кожен вид в природі існує у формі:

А) Сімейств.

Б) Популяцій.

В) Не пов'язаних між собою особин.

Г) Різнорідних груп.

52. Послідовне скорочення маси органічної речовини від рослин до

кожного наступного ланці харчового ланцюга називається:

А) Ланцюгом харчування.

Б) Правилом екологічної піраміди.

В) Кругообігом речовин.

Г) Міграцією атомів.

53. Які організми відносять до споживачів органічної речовини:

А) Бактерії.

Б) Водорості.

В) Мохи.

Г) Тварини.

54. Головна роль рослин у кругообігу речовин складається в:

А) Розщепленні органічних речовин.

Б) Використанні необхідної для круговороту сонячної енергії в

процесі фотосинтезу.

В) Поглинанні води з грунту.

Г) Виділенні кисню.

55. Регулювання чисельності популяцій сприяє:

А) Охорона та впорядкування промислу ряду тварин.

Б) Спадкова мінливість.

В) Зміна тривалості дня.

34

Г) Біологічний регрес.

56. Яке з тверджень правильне:

А) Тільки живі системи побудовані зі складних молекул.

Б) Всі живі системи мають високий ступінь організації.

В) Живі системи відрізняються від неживих складом хімічних

елементів.

Г) В неживій природі не зустрічається висока складність організації

системи.

57. На якому мінімальному рівні організації життя проявляється

така властивість живих систем, як здатність до обміну речовин,

енергії, інформації:

А) На біосферному.

Б) На молекулярному.

В) На рівні організму.

Г) На клітинному.

58. Вкажіть вищий рівень організації життя:

А) Біосферний.

Б) Біогеоценотичний.

В) Популяційно-видовий.

Г) Рівень організму.

59. Яке з тверджень правильне:

А) Всі живі організми мають однаково складним рівнем організації.

Б) Всі живі організми мають високий рівень обміну речовин.

В) Всі живі організми однаково реагують на навколишнє середовище.

Г) Всі живі організми мають однаковим механізмом передачі

спадкової інформації.

60. Живі системи вважаються відкритими тому, що вони:

А) Побудовані з тих же хімічних елементів, що і неживі системи.

35

Б) Вони обмінюються речовиною, енергією та інформацією із

зовнішнім середовищем.

В) Мають здатність до адаптації.

Г) Здатні розмножуватися.

61. Міжвидові відносини починають проявлятися:

А) На біогеоценотичному рівні.

Б) На популяційно-видовому рівні.

В) На рівні організму.

Г) На біосферному рівні.

62. Що є спільним для всіх відомих рівнів організації життя:

А) Складність будови системи.

Б) Діючі на кожному рівні закономірності.

В) Елементи, яки складають систему.

Г) Якості, якими володіє дана система.

63. Який з рівнів життя вважається першим над рівнем

організму:

А) Біосферний.

Б) Біогеоценотичний.

В) Популяційно-видовий.

Г) Клітинному.

64. Які мутації відносяться до геномних:

А) Інверсії, транслокації, дуплікації, делеції.

Б) Поліплоідії, анеуплоїдії.

В) Триплоїдії, тетраплоїдії.

Г) Внутріхромосомни і міжхромосомні перебудови.

65. Генні хвороби обумовлені:

А) Втратою ділянки хромосоми.

Б) Дуплікацією частини хромосоми.

В) Втратою двох генів або більше.

Г) Мутацією одного гена.

66. Які мутації відносяться до хромосомних:

36

А) Делеція.

Б) Триплоідія.

В) Інверсія.

Г) Трансзіція.

67. Дрейфом генів називається:

А) Збільшення чисельності мутантів.

Б) Зміна положення гена в хромосомі.

В) Випадкова зміна частот алелей в популяції.

Г) Обмін генами між різними популяціями.

68. Сукупність генів, які є у особин даної популяції, групи популяцій

або виду називається:

А) Генофондом.

Б) Генетичною інформацією.

В) Генотипічним середовищем.

Г) Всі відповіді вірні.

69. Зміни ознак організму, викликані факторами зовнішнього

середовища і не пов'язані зі зміною генотипу, називаються:

А) Моногамія.

Б) Моніторинг.

В) Модифікації.

Г) Морфогенез.

70. За допомогою генеалогічного методу вивчають:

А) Порушення структури і числа хромосом.

Б) Різні зміни ознак у людини під впливом середовища.

В) Структури генів.

Г) Ознаки і хвороби, які передаються у спадок.

71. Що таке ген?

А) Найменша одиниця мутації (мутон), рекомбінації (рекон) і функцій

(цистрон), що займає строго певне місце на хромосомі, локус.

Б) Функціональна одиниця спадковості (цистрон).

В) Елементарна одиниця спадковості, що контролює розвиток

окремого спадкового ознаки.

Г) Ділянку молекули ДНК, що кодує поліпептидний ланцюг.

37

72. Незалежний розвиток подібних ознак у різних груп організмів

до схожих умов зовнішнього середовища називається:

А) Гомологія.

Б) Конверсія.

В) Конкуренція.

Г) Конвергенція.

73. Як називається тип хромосомної перебудови в результаті якої

випадає внутрішньохромосомна ділянка генетичного

матеріалу?

А) Ділення.

Б) Делеція.

В) Деламінація.

Г) Дестабілізація.

74. Тип взаємодії генів, при якому алелі одного гена пригнічують

прояв алелей інших генів називається:

А) Епігенез.

Б) Епібіоз.

В) Епіболія.

Г) Епістаз.

75. Ступінь вираженості ознаки залежно від фенотипического

прояви гена, називається:

А) Екстраполяція.

Б) Експресивність.

В) Епігенез.

Г) Епістаз.

76. Гени, що визначають альтернативний розвиток однієї і тієї ж

ознаки і локалізовані на ідентичних ділянках гомологічних

хромосом - це:

А) Полігени.

Б) Олігогени.

В) Генокопії.

Г) Алелі.

77. Кросинговер це:

38

А) Обмін ділянками між сестринськими хроматидами.

Б) Обмін ділянками між гомологічними хроматидами.

В) Обмін ділянками між негомологічними хроматидами.

Г) Обмін ділянками між центромерами.

78. Мутації змінюють:

А) Структуру хромосом.

Б) Послідовність нуклеотидів в молекулі ДНК.

В) Число хромосом в генотипі.

Г) Вірні всі відповіді.

79. Закон залежного розподілу Менделя виконуються тільки тоді,

коли:

А) Гени різних алелей знаходяться в одних і тих же хромосомах.

Б) Гени різних алелей знаходяться в різних хромосомах.

В) Алелі рецесивні.

Г) Алелі домінантні.

80. Жіноча стать у людини є:

А) Гетерогаметною за статевими хромосомами.

Б) Гомогаметною по Х-хромосомі.

В) Гомогаметною по У-хромосомі.

Г) Всі відповіді невірні.

81. Властивість організмів набувати нові ознаки в процесі

індивідуального розвитку називається:

А) Онтогенезом.

Б) Філогенезом.

В) Мінливістю.

Г) Еволюцією.

82. Аутосоми:

А) Зустрічаються тільки у самців.

Б) Зустрічаються тільки у самок.

В) Розрізняються у самців і у самок.

Г) Однакові у самців і самок.

83. Причиною мутацій може бути:

39

А) Хімічний вплив.

Б) Радіаційне випромінювання.

В) Зміна температури.

Г) Всі відповіді вірні.

84. Закон Моргана стосується:

А) Дігібрідного схрещування.

Б) Чистоти гамет.

В) Неповного домінування.

Г) Зчеплення генів.

85. Точна реплікація ДНК можлива завдяки:

А) Комплементарності азотистих основ нуклеотидів.

Б) Генетичному коду.

В) Кон'югації гомологічних хромосом при мейозі.

Г) Митозу.

86. У S-періоді інтерфази клітинного циклу відбувається:

А) Реплікація ДНК.

Б) Цитокинез.

В) Ріст клітини.

Г) Подвоєння клітинних структур.

87. Неспадкова зміна фенотипу, схожа з проявом певних мутацій,

це:

А) Фетопатія.

Б) Фенетіка.

В) Генокопія.

Г) Фенокопія.

88. Величина генома людини, виражена в парах нуклеотидів (п.н.)

дорівнює:

А) 1,3 млрд. п.н.

Б) 2,3 млрд. п.н.

В) 3,3 млрд. п.н.

Г) 4,3 млрд. п.н.

89. Одиниця зчитування генетичної інформації у прокаріот:

40

А) Координатор.

Б) Оперон.

В) Оператор.

Г) Промотор.

90. Як називаються ділянки хромосом, що зберігають

деспіралізований стан у спочиваючому ядрі?

А) Хроматин.

Б) Еухроматин.

В) Гетерохроматин.

Г) Хромопротеїд.

7. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Предмет та завдання біології.

2. Взаємозв’язки біології з іншими медичними та психологічними

дисциплінами.

3. Людина як об'єкт біології.

4. Розвиток уявлень про сутність життя.

5. Біологічні (живі) системи - особливий етап розвитку і форма руху

матерії.

6. Організація відкритих біологічних систем в просторі і в часі.

7. Клітинна теорія, її основні положення.

8. Життєвий цикл клітини, його варіанти.

9. Історичні етапи формування уявлень про організацію матеріалу

спадковості.

10. Хімічна організація генетичного матеріалу.

11. Структура ДНК.

12. Спадковість і мінливість.

13. Принципи і етапи реплікації ДНК.

14. Мутації, їх класифікації та механізми виникнення.

15. Еволюційне значення мутацій.

16. Репарація як механізм підтримання генетичного гомеостазу.

17. Ген як функціональна одиниця спадковості.

18. Особливості організації генів про-та еукаріот.

19. Генетичний код як спосіб запису спадкової інформації, його

властивості.

41

20. Етапи реалізації генетичної інформації (транскрипція,трансляція).

21. Структура і види РНК.

22. Роль РНК в процесі реалізації спадкової інформації.

23. Взаємозв'язок між геном і ознакою.

24. Ген як одиниця мінливості.

25. Біологічне значення генного рівня організації спадкового матеріалу.

26. Хромосома, її хімічний склад.

27. Основні положення хромосомної теорії.

28. Причини і механізми виникнення хромосомних мутацій.

29. Біологічне значення хромосомного рівня організації спадкового

матеріалу.

30. Причини і механізми виникнення генних мутацій.

31. Геном, каріотип як видові характеристики.

32. Мітотичний цикл клітини.

33. Мейоз як процес формування гаплоїдних гамет.

34. Комбінативна мінливість і її механізми.

35. Порушення мейозу і мітозу як механізми виникнення геномних

генеративних і соматичних мутацій.

36. Способи та форми розмноження організмів.

37. Статеве розмноження, його еволюційне значення.

38. Гаметогенез як процес утворення статевих клітин.

39. Чергування гаплоїдної і диплоїдної фаз життєвого циклу.

40. Історія розвитку генетики.

41. Поняття "генотип" і "фенотип".

42. Взаємодія генів в генотипі: алельних і неалельних.

43. Типи моногенного успадкування.

44. Гомо-та гетерозиготні організми.

45. Особливості аутосомного, Х-зчепленого і голандрічного типів

успадкування.

46. Кросинговер як визначальний механізм, порушення зчеплення генів.

47. Фенотипічна мінливість і її види.

48. Норма реакції ознаки.

49. Роль генотипу і середовища в розвитку ознак статі.

50. Методи вивчення генетики людини: генеалогічний, цитогенетичний,

біохімічний, блізнюковий, популяційно-статистичний, генетики

соматичних клітин, методи вивчення ДНК.

51. Основні етапи онтогенезу. Періодизація онтогенезу.

52. Характеристика і значення основних етапів ембріонального розвитку

53. Постембріональний період онтогенезу, його періодизація у людини.

42

54. Прояви старіння на молекулярно-генетичному, клітинному,

тканинному, органному і організменному рівнях

55. Закономірності старіння. Гіпотези старіння.

56. Смерть, як біологічне явище.

57. Ембріональна регуляція. Детермінація частин зародка, що

розвивається.

58. Морфогенез як багаторівневий динамічний процес.

59. Критичні періоди в онтогенезі людини.

60. Аномалії і вади розвитку. Класифікація вад розвитку.

61. Прогресивна еволюція онтогенезу.

62. Прояви гомеостазу на різних рівнях організації біологічних систем.

63. Механізми підтримання генетичної сталості на організмовому рівні.

64. Неспецифічні форми захисту. Імунітет.

65. Регенерація як процес підтримки морфофізіологічної цілісності

біологічних систем.

8. Рекомендована література

1. Алтухов Ю.П. Генетические процессы в популяциях. - М.: Наука,

1989. - 328 с.

2. Биология. (Ред. В.Н.Ярыгин). - М.: Медицина, 1984. - 560 с.

3. Билич Г.Л. Биология. Цитология, гистология, анатомия человека:

Учеб. пособие. – СПб.: Изд-во «Союз», 2001. – 448с.

4. . Бочков Н. П., Чеботарев А.Н. Наследственность человека и мутагены

внешней среды. - М.: Медицина, 1989. - 272 с.

5. Георгиев Г.П. Гены высших организмов и их экспрессия. - М.: Наука,

1989. - 253 с.

6. Гершензон С. М. Основы современной генетики. Киев: Наукова

думка, 1983г.- 558 с.

7. Горбунова В.Н., Баранов В.С. Введение в молекулярную диагностику

и генотерапию наследственных болезней. СПб. – 1997. – 287 с.

8. Лемеза Н.А., Камлюк Л.В., Лисов Н.Д. Биология в экзаменационных

вопросах и ответах. – М.: Рольф, 2001. – 512с.

43

9. Мусієнко М.М., Славний П.С. Біологія: Основні поняття. – К.: Либідь,

1994. – 96 с.

10. Никитин А.Ф., Жоголев Д.Т., Гибадулин Т.В., Мокроусов В.Н.,

Соловьев А.И. Биология. Современный курс / Под ред. А. Ф.

Никитина . – СПб.: СпецЛит, 2005. – 480с.

11. Основы общей биологии / Под ред. Э. Либберта. – М.: Мир, 1982. –

437с.

12. Пехов, Александр Петрович. Биология с основами экологии : учебник

для студентов высших учебных заведений, обучающихся по

естественнонаучным специальностям и направлениям / А. П. Пехов. -

СПб. : Лань, 2002. - 671 с.

13. Сергеев Б.Ф., Добровольский А.А., Никитина В.Н., Бродский А.К.,

Хазарова А.Д., Краснодембский Е.Г. Готовимся к экзамену по

биологии. – М.: Рольф, 2001. – 416с.

14. Слюсарєв А.О., Самсонов О.В., Мухін В.М., Федосова Є.Є., Щеулов

А.П., Сисмєєв В.П., Самойленко Т.І. Біологія: Навч. посіб. – К.: Вища

шк., 2001. – 622с.

15. Спирин А.С. Молекулярная биология. Структура рибосом и

биосинтез белка. - М.: Высшая школа, 1986. - 303 с.

16. Татаринов Л.П. Очерки по теории эволюции. – М.: Наука, 1987. –

264с.

17. Тестовые задания по биологии. Учебно-метод. пособие / В. Э.

Бутвиловский, Р. Г. Заяц, В. В. Давыдов, И. В. Рачковская, И. И.

Жигунова. – Мн.: БГМУ, 2006. –349 с.

18. Толстой В.А., Веремейчик А.П. Человек в системе природы. Методы

изучения клетки. - Мн.: БГМУ, 2005. – 24 с.

19. Трайтак Д.И., Карьенов В.А., Бровкина Е.Т., Балуев С.И.,

Клинковская Н.И. Биология: Справ. материалы: Учеб. пособие. – М.:

Просвещение, 1988. – 207с.

44

20. Уайт, Стаут, Грин. Основы биологии, в 3-х т. – М.: Мир, 1987.

21. Уотсон Дж. Молекулярная биология гена. – М.: Мир, 1978. – 720с.

22. Фогель Ф., Мотульски А. Генетика человека: в 3 т. – М.: Мир, 1990.

23. Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин.

– К.: Вища школа, 2003. – 463 с.

24. Эрмон Л., Парсон П. Генетика поведения и эволюция. – М.:

Мир,1984.

25. Ченцов Ю.С. Общая цитология. - М.: МГУ, 1984. - 352 с.

Т.В. ШИПЕЛІК ОСНОВИ БІОЛОГІЇ ТА ГЕНЕТИКИ...

Documents