Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт

зі спеціальності «Менеджмент»

спеціалізація «Менеджмент природоохоронної діяльності»

КОНКУРСНА НАУКОВА РОБОТА

на тему:

«Еколого-економічне обґрунтування підвищення

енергоефективності житлового сектору»

Шифр «Зелена енергія»

2

ЗМІСТ

Вступ……............................................................................................................. 3

РОЗДІЛ 1. ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЖИТЛОВОГО

СЕКТОРУ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ.................................... 5

1.1 Аналіз та структура енергетичного балансу України............................ 5

1.2 Проблеми енергозабезпечення житлового сектору України................. 7

1.3 Інноваційний розвиток енергоефективних технологій у сфері

житлово-комунального господарства........................................................... 9

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНІ СВІТОВІ ТРЕНДИ ПІДВИЩЕННЯ

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЖИТЛОВОГО СЕКТОРУ................................. 12

2.1 «Зелене» будівництво як основа енергоефективності

житлового сектору............................................................................................ 12

2.2 Найкращі світові практики економічного та інституційного

забезпечення підвищення енергоефективності житлового сектору.......... 14

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ВЕНЧУРНИХ ЗЕЛЕНИХ

ПРОЕКТІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ПІДВИЩЕННЯ

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЖИТЛОВОГО СЕКТОРУ................................. 18

3.1 Венчурні зелені проекти підвищення енергоефективності

житлового сектору............................................................................................ 18

3.2 Соціально-економічний та еколого-економічний ефекти

від переходу житлового сектору на енергоефективні технології ............... 23

3.3 Перспективи розвитку проектів підвищення енергоефективності

житлового сектору України у руслі Industry 4.0 та Society 5.0.................... 27

ВИСНОВКИ..................................................................................................... 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................. 31

3

ВСТУП

Актуальність дослідження. Житловий сектор є одним з найбільш

ресурсоємних. З метою забезпечення успішного розвитку населеного пункту і

країни в цілому необхідно вирішити проблему неефективного використання

енергоресурсів. Дана проблема зумовлена перш за все застарілими

технологіями використання та розподілу енергоресурсів. Питанням

енергетики та енергоефективних технологій було присвячено праці таких

науковців як: Павленко О. П., Колонтай С. М., Бабієва Г. М., Смірнова К. В.,

Дероган Д. В., Ковальов В. Г., Щокіна А., Рубель О. Є., Шифтер Я. І.,

Сохацька О. М., Стрельбіцька Н.Є., Волкова А.О., Павлик А. В.,

Трофименко О.О. та ін. Зважаючи на наукові праці вказаних вчених та на

актуальність проблеми, даний напрям в енергетиці досліджено не досконало,

що обумовлює актуальність науково-дослідної роботи.

Метою роботи є еколого-економічне обґрунтування підвищення

енергоефективності житлового сектору. Для досягнення поставленої мети

було поставлено такі завдання:

• дослідити аналіз та структуру енергетичного балансу України;

• проаналізувати основні тенденції розвитку енергозберігаючих

технологій;

• оцінити соціально-економічний та еколого-економічний ефекти від

переходу житлового сектору на енергоефективні технології;

• розглянути перспективи розвитку енергоефективних технологій в

Україні у руслі Industry 4.0 та Society 5.0.

Використана методика:

системно-структурний і порівняльний аналіз – при аналізі проблем

енергозабезпечення житлового сектору, дослідженні сучасних

природоохоронних технологій енергозабезпечення житлових приміщень,

порівнянні конкуруючих інновацій у сфері енергозабезпечення житлових

будинків; методи формально-логічного аналізу – при формуванні комплексу

4

мотиваційного інструментарію для активізації інновацій у житловому секторі,

визначенні напрямів розвитку відновлювальних джерел енергії в умовах

Industry 4.0; економіко-статистичні методи – при дослідження тенденцій

розвитку відновлювальних джерел енергії.

Загальна характеристика роботи: наукова робота складається із

анотації, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Обсяг

роботи (без літератури та додатків) – 30 сторінок. Загальний її обсяг становить

33 сторінки, у тому числі 11 рисунків, 4 таблиці та 27 використаних

літературних джерел.

Ключові слова: енергоефективність, технології, екобудинок,

відновлювальні джерела енергії, житловий сектор, зелене будівництво,

інноваційний розвиток.

5

РОЗДІЛ 1. ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЖИТЛОВОГО СЕКТОРУ

В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

1.1 Аналіз та структура енергетичного балансу України

Важливу роль у господарському комплексі України відіграє енергетика.

Близько половини таких первинних енергоресурсів, як вугілля, нафта, газ,

уран, які видобуває або імпортує Україна, а також енергія окремих річок,

вітру, сонця використовується для виробництва електро- і теплоенергії. На

рис. 1.1 представлено динаміку споживання та постачання енергії в Україні

протягом 2012–2017 року [4].

Рисунок 1.1 – Динаміка споживання та постачання енергії, тис. т нафтового

еквіваленту, Україна

За даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості України,

виробництво електроенергії в об'єднаній енергосистемі (ОЕС) України в січні-

листопаді 2018 року зросло на 1,8% (на 2,8 млрд кВт-год) у порівнянні з

аналогічним періодом 2017 року – до 143,4 млрд кВт-год [12].

0

20000

40000

60000

80000

100000

120000

140000

2012 2013 2014 2015 2016 2017

Кінцеве споживання Загальне постачання

6

Атомні електростанції (АЕС) за цей період скоротили виробництво

електроенергії на 2% – до 76,3 млрд кВт-год, зокрема, виробництво

електроенергії на Запорізькій АЕС склало 32,9 млрд кВт-год (+5,3% до січня-

листопада-2017), Південно-Українській – 16,0 млрд кВт-год (+2,3%), Рівненській

– 15,5 млрд кВт-год (-15,3%), Хмельницькій – 11,9 млн кВт-год (-6,1%).

Теплові електростанції (ТЕС), а також теплоелектроцентралі (ТЕЦ) і

когенераційні установки (КУ) збільшили вироблення на 3,3% – до

52,0 млрд кВт-год. У тому числі, генкомпанії ТЕС наростили виробництво на

4,2% – до 42,6 млрд кВт-год, а ТЕЦ і КУ – знизили на 0,4%, до 9,4млрд кВт-год.

Гідро- та гідроакумулюючі електростанції (ГЕС і ГАЕС) в січні-

листопаді 2018 року збільшили виробництво на 21,5% – до 11,3 млрд кВт-год,

блок-станції – на 0,2%, до 1 млрд 376,5 млн кВт-год.

Виробництво електроенергії нетрадиційними джерелами (ВЕС, СЕС,

біомаса) за 11 місяців зросло на 39,9% – до 2 млрд 437,6 млн кВт-год [6].

Рисунок 1.2 – Структура виробництва електроенергії за типом

електростанцій, 2018 р., %

З рис. 1.2 видно, що структура енергетичного балансу більш ніж на 50 %

залежна від АЕС, що у свою чергу створює певні обмеження у плані розвитку

інноваційних енергоефективних технологій на основі відновлювальних

джерел енергії.

53,2

36,2

7,9

1,7 1АЕС

ТЕЦ

ГЕС

СЕС/ВЕС/Біомаса

Блок-станції

7

1.2 Проблеми енергозабезпечення житлового сектору України

На даному етапі житловий сектор України знаходиться у кризовому

стані. Станом на кінець 2018 року загальний борг за житлово-комунальні

послуги становив близько 54 млд грн, 90% цього боргу складають кошти за

використаний газ та електроенергію. Пересічні українці не в змозі оплачувати

рахунки на основі постійно зростаючих тарифів на енергоресурси, адже 60%

українців живуть за межею бідності [1].

Зважаючи на дану статистику постає питання про те, яким чином

забезпечувати власні оселі доступним недорогим теплом та енергією або

принаймні хоча б сплачувати не таку велику ціну за енергоресурси. Виходом

з даної кризової ситуації може стати якнайшвидше впровадження

інноваційних енергоефективних технологій використання природних ресурсів

для енергозабезпечення житлового сектору. Наразі одним із найкращих

методів вирішення даної проблеми може стати використання альтернативних

джерел енергії. Якщо проаналізувати та розглянути звичайну

середньостатистичну українську оселю, то можна побачити, що при

експлуатації мають місце значні втрати тепла, більшість з яких припадає на

стіни, вікна, вентиляцію та дах (рис. 1.3) [3].

Рисунок 1.3 – Втрати тепла у традиційному домі, %

8

Розглянемо простий приклад: візьмемо традиційний приватний будинок

з автономним газовим опаленням площею 100 квадратних метрів. Матеріал

стін – цегла. Середньомісячний обсяг спожитого газу – 420 м3. Вартість 1 м3

газу в Україні станом на листопад 2018 року дорівнює 8,55 грн. Тобто, лише

за газ домогосподарство має сплатити 3 591 грн/місяць. Беручи до уваги

мінімальний відсоток втрат тепла через стіни (20%), вікна (15%) та дах (10%),

можна порахувати, що 45% тепла (1 616 грн), а відповідно спалюваного газу

йде на «опалення» навколишнього середовища.

Першим кроком, який можна зробити для підвищення

енергоефективності будинку – це теплоізоляція. Вона використовується для

зменшення тепловтрат при експлуатації. Її застосування дозволяє робити стіни

та інші огороджувальні конструкції більш тонкими і зменшити витрати

найдорожчих основних матеріалів. Теплоізоляційні матеріали стійкі до

вологості, вогню, хімічних препаратів, тепла, впливу гризунів і

мікроорганізмів. Витрати на утеплення швидко окупаються, тому це можна

вважати вигідною інвестицією.

Наступним кроком, який використовують задля підвищення

ефективності енергозабезпечення будинку, є заміна звичайних вікон на

енергозберігаючі. Енергозбереження полягає в тому, що покриття скла

перешкоджає проникненню в кімнату частини ультрафіолетових і виходу з

нього інфрачервоних променів від нагрівальних приладів і батарей. За рахунок

цього взимку тепло зберігається в приміщенні.

Проте, як правило на утеплення та встановлення ВДЕ у пересічних

громадян країни не вистачає коштів а програми по забезпеченню

енергоефективними технологіями окрім «Зеленого тарифу» та «Теплих

кредитів» в Україні розвинені дуже погано.

9

1.3 Інноваційний розвиток енергоефективних технологій у сфері

житлово-комунального господарства

Порівняно з ЄС, де вже давно застосовують технології будівництва

енергоефективних домівок, на українському ринку поки що існує невелика

кількість компаній, які використовують сучасні інноваційні енергоефективні

технології. Наприклад, український стартап Life House Building на основі

доступних технічних рішень розробили технологію виготовлення стінових

панелей з доступного органічного матеріалу – соломи. У Європі технологія

будівництва з соломи застосовується вже давно, а в Україні лише набирає

обертів. Принцип будування наступний: перш за все готується дерев'яний

каркас, далі гідравлічним пресом у нього пресується солома. Після цього вона

обстригається, і виходить рівна панель. Такі солом’яні панелі мають теплові

характеристики, які вдвічі перевищують державні вимоги до енерго-

забезпечення [2].

Однією з найстарших компаній на українському ринку еко-будівництва

є «Екопан». Підприємство користується поширеною у світі панельно-

каркасною технологією, яку ще називають SIP-технологією (Structural

Insulated Panel – структурна ізоляційна панель) [2]. Переваги SIP-панелей

перед іншими матеріалами представлено у табл. 1.2. Також вони мають ряд

інших переваг: достатність полегшеного фундаменту; економічність; невелика

товщина стін (+30% до житлової площі); монтаж без використання складної

техніки у будь-яку пору року; в 4 рази міцніші, ніж дерев'яно-каркасні будови;

не дають усадки; не гниють, не знищуються комахами та гризунами.

За підрахунками компанії будинок площею 200 м2 при температурі 12° С

потребує лише близько 10 м3 газу на добу. Для порівняння кам'яний будинок

площею 75 м2 – 33 м3 на добу.

Орієнтована вартість енергозберігаючого будинку з SIP-панелей –

240 дол/м2, а з оздобленням – 450-500 дол/м2.

10

Таблиця 1.2 – Порівняльні характеристики будівельних матеріалів

Матеріал Щільність

кг/м3

Коефіцієнт

теплопровідності,

Вт/(м*с)

Тепловтрати,

Вт/м2

Товщина

стіни при

Rопр = 3,15

м

Маса

1 м2

стіни,

кг

Цегла глиняна

повнотіла 1700 0,81 54 2,55 4337,55

Цегла глиняна

(порожнистість

20%) 1400 0,43 28,67 1,35 1896,30

Цегла силікатна 1800 0,87 58 2,74 4932,90

Пористий бетон

(автоклавний) 550 0,18 17,50 0,55 303,19

Керамзитобетон 850 0,38 26,67 1,18 1004,06

Дерево 500 0,15 33,33 0,47 236,25

Полістиролбетон 450 0,13 13,33 0,30 135

SIP-панель 600 0,041 0 0,17 20

Окрім SIP-панелей в Україні почали застосовувати новий вид

відновлювальної енергетики – сонячні теплові станції (рис. 1.4).

Рисунок 1.4 – Сонячна теплова станція

11

Сонячна система теплової станції італійського виробництва

представлена на ринку як унікальна та високоефективна технологія для:

✓ виробництва теплової енергії (Turbocaldo, 7,5 кВт);

✓ комбінованого виробництва електричної і теплової енергії

(Trinum, 3 кВт теплової енергії та 1 кВт електричної енергії).

Це можливо за рахунок використання параболічного металічного

дзеркального диску, який, слідуючи за сонцем, відбиває його промені та

концентрує їх для підігріву теплоносія.

А для збереження та накопичення тепла використовують тепловий

акумулятор для житлових приміщень (рис. 1.5), принцип роботи якого полягає

у тому, що електричний обігрівач накопичує теплову енергію в нічний період

доби (при низькому «нічному» тарифі на електроенергію), а потім віддає

тепло, за рахунок використання матеріалів високої теплоємності.

Рисунок 1.5 – Тепловий акумулятор для житлових приміщень

Звісно ці винаходи тільки починають підкорювати ринок

енерготехнологій України. Проте вже зараз дані системи допомагають

звичайним українцям значно зекономити кошти на опаленні свого будинку та

робить його більш екологічно чистішим.

12

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНІ СВІТОВІ ТРЕНДИ ПІДВИЩЕННЯ

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЖИТЛОВОГО СЕКТОРУ

2.1 «Зелене» будівництво як основа енергоефективності житлового

сектору

Умовно можна виділити ряд основних напрямків розвитку «зеленого»

будівництва [10]:

• екологічна модернізація, коли сестейнізація відбувається в

побудованих раніше будівлях (найчастіше це будівлі сторічної давності чи

навіть старіші);

• екохайтек – «зелене» будівництво з використанням найбільш

передових технологій та матеріалів, як правило, достатньо дорогих, що

відображається на ціні об’єктів, що будуються;

• «зелене» будівництво економкласу (еколаутек) – будівництво,

розраховане на менш забезпечене населення; як правило, оптимізуються

розміри об’єктів, що будуються, використовуються недорогі матеріали,

зазвичай місцевого походження.

Екологічна модернізація. Даний напрям пов'язаний з екологічним

удосконаленням будівель, побудованих у попередні роки. Автори доповіді

Римському клубу «Фактор п’ять» називають цей процес екологічною санацією

старих будівель [10].

Так, наприклад, енергоефективність штаб-квартири Бартон-Груп в Глен-

Фолз, США, яка була побудована у 1865 р., стала вище на 49%, ніж сучасні

рекомендовані норми штату Нью-Йорк. Потрібну енергію будівля отримує від

вітру. Використовується геотермальна система управління мікрокліматом

всередині приміщення. Дах будівлі став зеленим, в прямому значенні цього

слова: відбулося засадження біомасою. Також працює система повторного

використання «сірої» води та перший в США ліфт з низьким використанням

енергії.

13

Екохайтек. При будівництві та експлуатації використовуються новітні

матеріали та технології, незважаючи на їх ціну. Комфортне середовище

всередині приміщення створюється за рахунок максимально складних

комп’ютеризованих інженерних систем, які керують використанням енергії і

води. Такі будівлі є дуже затратними при будівництві та в ході експлуатації. Їх

можуть собі дозволити не всі, а лише замовники з достатком.

Найяскравішим прикладом екохайтек-будинку є екодім SunHouse 360

(рис 2.1). Ідея інноваційного дому належить іспанським архітекторам і полягає

в наступному: будівля діаметром 18,5 м здатна обертатися, забезпечуючи

максимальну ефективність використання сонячних променів [27]. Екодім

спроектований як будівля з близьким до нуля або нульовим

енергоспоживанням, споживання якого забезпечується відтворюваними

джерелами. Він оснащений двома високовиробничими сонячними панелями

та тепловим насосом, які взимку будуть забезпечувати опалення та гаряче

водопостачання, а влітку – кондиціонування приміщення.

Рисунок 2.1 – Модель будинку SunHouse 360.

«Зелене» будівництво економ класу, або простіше кажучи, еколоукост

має за ціль мінімізацію вартості як будівництва будівель, так і її експлуатації.

У значній мірі це досягається за рахунок використання природних матеріалів

14

(дерево, глина, солома). Так, у Німеччині та США значного розповсюдження

досягло будівництво каркасних домів, основним будівельним матеріалом яких

є соломенні блоки (90% – солома та 10% – розчин глини з антигорючими і

просанітарними додатками). До переваг даних матеріалів відносять те, що

вони добре «дихають» (здатні до природної вентиляції), значно краще

традиційних матеріалів (в тому числі цегли) утримують тепло, легко

утилізуються після закінчення строку експлуатації. При правильному захисті

та експлуатації такі будинки можуть слугувати до ста років.

Тип будівництва еколоукост є найбільш вигідним для українських

реалій. Так, наприклад, український стартап «PassiveDom» представив

новітню технологію виготовлення еколоукост-будинків. Каркас дому

виготовляють за допомогою 3D-принтеру із сучасних матеріалів: фібергласа,

карбону, поліуретану. Стіни будинку не іржавіють та не гниють. На даху

знаходяться сонячні панелі, також дім має накопичувачі та резервуари для

зберігання води, а також системи контролю мікроклімату.

2.2 Найкращі світові практики економічного та інституційного

забезпечення підвищення енергоефективності житлового сектору

Кожна розвинена країна світу намагається скороти власне

енергоспоживання з метою економії ресурсів та коштів, а також зниження

екологічного навантаження на довкілля. Радою Європейського Союзу було

прийнято проект по скороченню шкідливих викидів на 20% до 2020 року «20-

20-20». Даний проект підтримали усі члени ЄС, проте не лише країни ЄС є

лідерами зі збереження енергоресурсів. Багато азійських країн узяли курс на

зниження рівня споживання енергії. Так, нафтова криза 1973 р. надзвичайно

вдарила по економіці Японії, та гостро поставила питання економії

енергоресурсів у країні. Станом на 1980 р. були введені жорсткі нормативи

збереження енергії у житловому сектор. Перш за все, такі нормативи

передбачали зменшення споживання енергії на 40% для опалення та

15

кондиціювання приміщень за рахунок змінення конструкцій житлових

будинків, що дозволило зберігати тепло взимку та кондиціювати приміщення

влітку. А у 1997 р. було прийнято скорочення витрат енергії ще на 20%.

У 1973 р. паралельно почався стрімкий розвиток альтернативної енергетики.

Середня площа даху середньостатистичного японського дому становить

120 м2. Якщо хоча б половину даху покрити сонячними панелями, то можна

отримати 6 тис. кВт*г електроенергії на рік. У перерахунку на нафтопродукти

– це 558 л нафти [17].

За останні роки Японія різко збільшила обсяги споживання сонячної

електроенергії. Так, станом на 2005 р. частка споживання електроенергії

виробленої сонцем становила 1,23 млн МВт, а вже наприкінці 2015 р. показник

збільшився до 28,6 млн МВт. Тому сьогодні в Японії способам збереження

енергії приділяється надзвичайно багато уваги в освіті громадян. Рада

споживчих організацій «Осакі» відібрала 200 сімей, котрим було

запропоновано 6 різних способів збереження енергії. Серед них були відмова

від пультів дистанційного управління, вимикання кожного дня кондиціонерів

хоча б на 1 годину. Підрахунки показали, що споживання електроенергії

знизилося на 14,2%.

Японці надзвичайно бережливі, тому переймаються не лише економією

електроенергії, а й збереженням та накопичуванням тепла. Так, наприклад в

Японії взагалі немає централізованого опалення. Більшість житлових споруд

обігрівається тепловими кондиціонерами (зима/літо) [9]. Починаючи з 2015 р.

в Японії масово будують будинки з пінопласту. Це дозволяє економити на

утриманні будинку до 50% грошових коштів у порівнянні зі звичайним

будинком, строк експлуатації такого будинку становить до 300 років, а ціна

такого будинку не перевищує 2000 дол. Зважаючи на такі жорсткі міри, Японія

не є єдиною країною котра бережливо ставиться до енергоресурсів.

Ще до однією з найощадливіших країн є Німеччина. За даними

статистики ЄС, Німеччина імпортує 80% енергоресурсів таких як газ, нафта та

вугілля. Висока ціна імпорту енергоресурсів сприяє швидкому розвитку

16

альтернативних джерел енергії та пошуку рішень до зменшення

енергоспоживання. Так, за першу половину 2018 року об'єкти ВДЕ виробили

понад 104 млрд кВт·г енергії. До цього значення не увійшла енергія від

сонячних панелей, яку домогосподарства отримали безпосередньо.

Найбільше згенерували вітряні електростанції, які забезпечили близько

45 млрд кВт⋅г. Якщо поглянути на цифри більш детально, то можна побачити,

що в цілому для Німеччини подібного роду рекорди, пов'язані з генерацією

енергії з відновлюваних джерел, вже давно стали буденними. У кінці минулого

року вітряна енергетика цієї країни тимчасово змусила «піти в мінус» ціни на

електрику. Втім, поки що дані явища відбуваються вкрай рідко.

Зараз частка відновлюваної енергії в Німеччині становить близько 33%.

За підсумками минулого року було зафіксовано зростання на 4 % вище

показника попереднього року. Але вже до 2050 року Німеччина планує

довести частку енергії з відновних джерел до 100%.

За даними галузевої асоціації BDH (bdh-koeln.de), у Німеччині

експлуатується близько 8 млн опалювальних систем на основі газових

бойлерів, з яких лише 13% працює в комбінації з поновлюваними джерелами

енергії. Всього 10% котлів характеризується високою енергоефективністю. У

країні 5,7 млн бойлерів на рідкому паливі і всього 700 тис. пристроїв на

біопаливі і біогазі. А значить, не дивлячись на те, що економлять енергію в

Німеччині вже давно, потенціал для підвищення енергоефективності все ще

значний.

Все більше гарячої води в Німеччині виробляється за допомогою

сонячних колекторів. Інша цікава тенденція – збільшення частки теплових

насосів. У нас вони як і раніше залишаються екзотикою. Причини цього –

невідповідний клімат, великі початкові вкладення на тлі низької ціни енергії.

Однак Німеччина до теплових насосів вже «дозріла». Перспектива отримати

на кожен витрачений ват електрики три і більше вата тепла приваблює

багатьох власників нерухомості. Особливий вид теплових насосів

встановлюється на каналізаційні стоки. Тепло, витрачене на підігрів води

17

всередині будинку, раніше просто йшло в каналізаційний колектор. Тепер це

вважається марнотратством. Тепло від каналізаційних стоків можна зняти за

допомогою теплового насоса «вода – вода» і використовувати на підігрів води

для побутових потреб [13]. Схожа технологія відбору тепла є в Італії котра є

другою країною світу по енергозбереженню та заощадженню тепла після

Німеччини [16]. Стрімкий розвиток ВДЕ дав італійцям значну економію

коштів, проте висока ціна на енергоресурси змусила італійців почати будувати

пасивні будинки, що дозволило економити на утриманні будинку близько

3000 євро/рік.

У пасивному домі на опалення протягом всього року використовується

не більше 15 кВт/год електроенергії це на 70-90% менше, ніж у традиційних

будинках. Влітку температура в середині дому знаходиться на рівні 21°С .

Підрахуємо реальну економію коштів від експлуатації «нульового»

будинку табл. 2.1 [5].

Таблиця 2.1 – Економія коштів від експлуатації нульового будинку

Витрати Пасивний будинок

площею 240 м2

Звичайний будинок

площею 240 м2

Теплоізоляція при будівництві, євро 35800 24800

Опалювальна система при будівництві,

євро 20000 30000

Опалення, кондиціювання, гаряча вода при

експлуатації, євро/рік

320

3500

Всього витрат за перший рік 56120 58300

Отже як бачимо з таблиці, утеплювати свій дім та зводити його до

нульового споживання енергії дуже вигідно. Італія також намагається

стимулювати зменшення споживання енергії та пропонує різні дотації та

підтримку тим, хто утеплює власний будинок.

18

РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ВЕНЧУРНИХ ЗЕЛЕНИХ

ПРОЕКТІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ПІВИЩЕНЯ

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЖИТЛОВОГО СЕКТОРУ

3.1 Венчурні зелені проекти підвищення енергоефективності

житлового сектору

Венчурні зелені проекти останнім часом набирають шалену

популярність, у тому числі й в Україні. Станом на 2018 р. було подано на

розгляд 55 таких проектів (рис. 3.1).

Рисунок 3.1 – Структура поданих на розгляд венчурних проектів, Україна,

2018 р.

Дані проекти цікаві саме тим, що вони допомагають країні з великим

споживанням енергії перетворитися на економічно розвинену та

енергонезалежну країну. У порівнянні з іншими країнами в Україні

надзвичайно мало компаній, які займаються проектами, спрямованими на

екологізацію та енергоефективність житлового сектору. Тому перед нами

19

постала задача розробки власного проекту зі збереження та підвищення

енергоефективності житлового сектору. Адже саме житловий сектор в Україні

є найбільшим споживачем енергії, згідно зі звітними даними про споживання

електричної енергії в Україні за 4 місяці 2018 року, споживачі використали

43,2 млрд кВт/год електричної енергії, що на 1,5 млрд кВт/год або на 3,5%

більше, ніж за аналогічний період 2017 року [11].

Виходячи з даних умов, вектор розвитку проекту був направлений на

вирішення однієї з головних проблем України в галузі енергетики –

енергонезалежність житлового сектору від зовнішніх умов постачання енергії

та тепла в будинки. Увесь житловий сектор за задумом проекту не можна

звести до однотипного виду будинків, адже є таунхауси, приватні житлові та

багатоквартирні будинки і підхід до виконання плану також різний. В даній

науковій роботі багатоквартирні будинки не розглядаються у зв’язку з

високою складністю інженерно-технічних рішень, та правових засад держави.

Принцип енергонезалежності будинку ґрунтується на індивідуальному

підході до кожного типу будівлі. Якщо поділити увесь житловий сектор на три

групи, (приватні житлові будинки, таунхауси та невеликі поселення) то можна

запропонувати комплекс інженерних та економічних рішень для створення

енергонезалежних будівель, що полягають у наступному.

Створення енергонезалежних житлових секторів можливе шляхом

реконструкції та модернізації застарілого фасаду будівель з додаванням

енергозберігаючого матеріалу різного роду. Найчастіше такими матеріалами

виступають пінопласт, мінеральна вата, пінополістирол та навіть торф, який є

одним із кращих утеплювачів, біологічного походження, та має

антибактеріальні властивості. Що ж стосується способів опалення та живлення

будинків, то тут не можливо створити шаблон, за яким буде реалізуватися

комплексна система живлення для всіх типів споруд одночасно. Адже та

система живлення що підходить приватному будинку може цілком виявитися

неефективною в умовах багато квартирного дому. Саме через це є сенс

поділити проект розрахунку систем енергонезалежності на три типи:

20

1. Приватні житлові будинки;

2. Таунхауси;

3. Котеджне поселення.

Для розрахунку створення енергонезалежного приватного будинку

необхідно з’ясувати, які саме установки та агрегати будуть використовуватись

для забезпечення будівлі необхідною енергією. Перш за все необхідну

електроенергію за задумом проекту будуть надавати сонячні панелі необхідної

потужності. Дані панелі можна встановлювати майже на будь якій поверхні

під необхідним кутом. На випадок похмурої погоди або виходу з ладу

фотоелектричних установок, для вироблення додаткової кількості

електроенергії використовуються вертикальні вітрогенератори, що не

створюватимуть додаткового шуму та незручностей для оточуючих. Що ж

стосується опалення та гарячої води в будинку, то для вирішення даної задачі

передбачено встановлення сонячного колектору для підігріву води у

комбінації з ґрунтовим тепловим насосом. Це надасть змогу тримати в

будинку температуру комфортну для життєдіяльності людини а сонячний

колектор підтримуватиме відповідну температуру в системі подачі гарячої

води (рис. 3.2).

Рисунок 3.2 – Система забезпечення будинку теплом та електроенергією

21

Отже, як бачимо комбінування даних агрегатів та теплозберігаючих

матеріалів, перетворює звичайний будинок в енергозберігаюче житло, яке

повністю може задовольнити свої потреби в енергії шляхом її раціонального

використання, а в деяких випадках стає навіть маленькою електростанцію, що

приносить домогосподарствам непоганий дохід.

Створення енергонезалежного «Таунхауса» дещо складніша задача,

проте, не дивлячись на всі складнощі проектування, даний будинок також

можна перетворити в енергонезалежний. Для цього необхідно перетворити

майже увесь будинок на одну суцільну сонячну електростанцію (рис. 3.3).

Рисунок 3.3 – Сонячні панелі на даху енергонезалежного таунхаусу

Встановлення сонячного колектору на даху кожної квартири

забезпечить квартиру необхідною температурою в системі подачі гарячої води

та в системі опалення житлового приміщення. Проектування та встановлення

геотермального теплового насосу доцільно тільки в тому випадку, коли даний

22

агрегат встановлюється один на увесь таунхаус, звичайно ж відповідної

потужності.

Третій тип енергоефективності будинків, який є одним із найважчих у

розрахунках при розробці венчурного проекту, це розробка проекту

енергозабезпечення для котеджного містечка. Розглянемо 50 приватних

житлових будинків, з’єднаних в один ланцюг подачі електроенергії та

тепла (рис. 3.4).

Рисунок 3.4 – Енергонезалежне котеджне містечко

Тепло генерується шляхом спалювання біогазу в спеціально створених

біоагазових установках, що нагрівають воду та централізовано подають її до

кожного будинку. А для забезпечення такого містечка електроенергією на

дахах будинків встановлюються сонячні панелі. За межами самого містечка

будуються промислові вітрові електрогенератори, з’єднані одним центром

накопичення енергії. Таке кооперування містечка в одну систему у порівнянні

з індивідуальною автономною системою є більш вигідним саме з економічної

точки зору, адже якщо подивитися на ситуацію через призму економії коштів,

то можна чітко побачити, що дане кооперування приблизно на 50% здешевлює

підключення ВДЕ а строк окупності зменшується удвічі.

23

3.2 Соціо-еколого-економічний ефект від переходу житлового

сектору на енергоефективні технології

Створення систем енергонезалежних та нульових будинків за кордоном

коштують десятки тисяч доларів. Незважаючи на це люди все одно

встановлюють та підключають дані системи енергозабезпечення до своїх

будинків для збереження природи та економії своїх власних коштів, адже

економія на опаленні є відчутною. Тому встановлення такого обладнання для

закордонних країн вважається вигідним. Що ж стосується України то

необхідно провести деякі розрахунки, щоб з’ясувати наскільки вигідними є

подібні проекти для українців.

Отже, спочатку необхідно забезпечити будинку мінімальні тепловтрати

та зробити відповідні розрахунки.

Утеплення будинку:

1. Площа стін будинку – 120 м2

2. Ціна утеплення фасаду будинку пінопластом – 650 грн/м2

3. Вартість утеплення – 120*650 = 78 000 грн

Забезпечення будинку електроенергією та теплом на основі

альтернативних джерел енергії:

1. Площа будинку 100 м2

2. Ціна на тепловий насос MITSUBISHI = 4 500 $ або 128 250 грн

(курс 28,50)

3. Гарантія на тепловий насос = 3 роки

4. Строк експлуатаційної служби = 15-20 років

5. Споживча потужність = 2,03 кВт або 5,5 кВт*год

6. Вартість СЕС на 3 кВт = 2 578 євро або 83 424 грн (курс 32,36)

7. Вартість вертикальної ВЕС на 3 кВт – 33 000 грн

Загальна вартість проекту для приватного житлового будинку –

322 674 грн.

24

Оцінимо витрати середньостатистичного будинку при традиційному

енергозабезпеченні:

• 420 м3 (газу) * 8,55 (тариф на газ)= 3 591 грн – середня ціна опалення

будинку площею 100 м2 газовим котлом за місяць.

• Середньостатистичний будинок споживає близько 250 кВт

електроенергії на місяць тому 250*1,78 (тариф на електроенергію) =

445 грн за електроенергію на місяць.

• За опалення звичайна сім’я протягом 5 місяців сплачує близько

3 591*5=17 995 грн.

• За спожиту електроенергію протягом року домогосподарство сплачує

445*12=5 340 грн

• Разом за рік на утримання приватного будинку витрачається близько

17 995 + 5 340 = 23 335 грн

Розрахуємо строк окупності проекту альтернативного

енергозабезпечення будинку в порівнянні з газовим котлом та

електроенергією отриманої з мережі

• Загальна генерація СЕС та ВЕС складає 18,8 кВт*год. Віднімаємо

споживання теплового насосу і отримуємо 18,8 – 5,5= 13,3 кВт*год. Для

отримання чистої виробленої електроенергії необхідно відняти щоденне

споживання енергії 13,3 – 3,3 = 10 кВт*год/день – додатково

згенерованої електроенергії

• Визначимо річний прибуток від продажу електроенергії за зеленим

тарифом:

10 кВт*год * 5,80(Ціна зеленого тарифу за 1кВт*г ) = 58 грн/день*30 =

1 740 грн/міс*12 = 20 880 - річний прибуток від продажу

електроенергії за зеленим тарифом.

Маючи усі дані, визначимо строк окупності даного проекту:

322 674 грн/(23 335 + 20 880)грн= 7,3 роки – строк окупності проекту з

підключеним зеленим тарифом.

25

Примітка: при розрахунку соціально-економічного ефекту,

акумуляторні батареї не бралися до уваги, адже їх ціна значно підвищує

вартість проекту і зменшує строк його окупності. Для вирішення проблеми з

накопичуванням електроенергії була розроблена система зберігання

електроенергії в загальній електромережі. Тобто до будинку підключається

«зелений тариф» та лічильник. У день, коли генерація енергії найвища то вона

продається за зеленим тарифом в електромережу, а вночі, коли для живлення

будинку енергії не вистачає, її купують за тим самим тарифом, що і продавали.

Даний метод на сьогоднішній день є оптимальним рішенням проблеми, що

виникла з акумуляторними батареями.

Рисунок 3.5 – Життєвий цикл енергозберігаючої системи

З рис. 3.5 можна зробити висновки, що проект альтернативного

енергозабезпечення будинку є вигідним у сучасних умовах. При сучасному

«зеленому тарифі» власний будинок можна використовувати як спосіб

додаткового заробітку. Приймаючи до уваги вигоду від експлуатації

енергозберігаючої системи, варто сказати про позитивний вплив на екологію.

Даний будинок зменшує негативний вплив на навколишнє середовище

-400000

-300000

-200000

-100000

0

100000

200000

300000

400000

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15Ви

трат

и (

при

буто

к),

грн

Рік

Витрати на встановлення

системи – 322 674 грн

Точка окупності

проекту

Прибуток 340 551 грн

26

шляхом заміщення та витіснення електроенерії, яка виробляється ТЕС та ТЕЦ.

Сьогодні більшість електричної енергії виробляється ТЕС, на яких

споживається понад третини видобутого у світі палива. Тенденція до

першочергового використання ТЕС збережеться і на майбутнє десятиліття.

Різнорідність впливу ТЕС на довкілля залежить від виду палива, що

використовується. На сьогодні ТЕС України, як енергоносії використовують:

енергетичне кам’яне вугілля – 53%; природний газ – 41%, мазут – 6%. Під час

спалювання твердого палива в атмосферу надходять сірчаний ангідрид,

газоподібні продукти згорання, легкий попіл, оксид азоту, в деяких випадках

– оксиди кремнію і кальцію, а також миш'як і радіоактивні елементи (табл 3.1)

[14].

Таблиця 3.1 – Питомі показники забруднення атмосфери (г/кВт*г) від

згорання органічного палива за даними Міжнародного інституту

прикладного системного аналізу (м. Люксимбург)

«Нулювий будинок», що розглядається у даній науковій роботі взагалі

не створює таких викидів, проте генерує близько 18,8 кВт*г*365=6862 кВт*г

електроенергії в рік. Проведимо деякі розрахунки (табл. 3.2) та дізнаємось у

скільки разів вдастся скоротити викиди шкідливих речовин з теплової

електростанції за даний період. Як нам вже відомо щоб виробити 1кВт*г

електроенергії з вугілля, потрібно викинути в атмосферу 6 г SO2; 21 г NOx; та

1,4 г твердих часточок.

Викиди Вид палива

кам’яне

вугілля буре вугілля мазут

Природний

газ

SO2 6,0 7,7 7,4 0,002

Оксиди азоту (NOx) 21,0 3,4 2,4 1,9

Тверді частинки 1,4 2,7 0,7 -

Фтористі сполуки 0,05 1,11 0,004 -

27

Таблиця 3.2 – Обсяг викидів шкідливих речовин ТЕЦ за рік

Отже як бичимо з таблиці 3.2, енергонезалежний будинок, який генерує

електроенергію сонця та вітру, є ще й екологічно ефективним. Лише один

такий будинок здатний скоротити викиди в сотні кілограмів отруйних речовин

на рік. Якщо дані результати співставити з загальною кількістю

домогосподарств, які розташовані на території України, викиди шкідливих

речовин можна скоротити на десятки тисяч тон шкідливих речовин на рік.

Тому встановлення новітньої системи енергоживлення живлення будинку – це

не лише престижно та економічно вигіно, а й вклад у збереженння

навколишнього середовища та здоров’я населення.

3.3 Перспективи розвитку проектів підвищення енергоефективності

житлового сектору України в руслі Industry 4.0 та Society 5.0

Значною перспективою підвищення енергоефективності житлового

сектору є впровадження проектів на основі штучного інтелекту. «Розумна»

система здатна контролювати рівень освітлення, роботу системи опалення,

закриття і відкриття жалюзів і вікон. «Розумний» будинок має кілька режимів

роботи: автоматичний (забезпечує максимальну енергоефективність), ручний

і програмований. При останньому з вікна періодично будуть відкриватися

різні види. Ціна екобудинку – 3 000 євро і вище за квадратний метр. Це

означає, що будинок площею приблизно 480 кв. м. обійдеться в 1,5 млн і

більше євро.

Викиди

Вид палива

Генерація енергії нульовим

будинком за рік, кВт*год

Кількість шкідливих

викидів за рік, кг кам’яне

вугілля,

г/кВт*г

SO2 6,0 6 862 41,1

Оксиди азоту (NOx) 21,0 6 862 144,1

Тверді частинки 1,4 6 862 9,6

Фтористі сполуки 0,05 6 862 0,343

28

На південному сході Токіо передбачається створити футуристичне місто

на воді з хмарочосом («Небесна миля») висотою 1,7 км. Якщо проект буде

реалізований, хмарочос встановить новий світовий рекорд висоти. Він буде

вдвічі вищий за нинішнього рекордсмена – вежі «Бурдж Халіфа» в Дубаї, що

досягає 828 м. Форму водних будівель-селищ адаптують до можливості

глобального потепління. Їх гексагональний дизайн повинен посилити захист

затоки від землетрусів і тайфунів [8].

Фасад хмарочоса проектується так, щоб можна було фільтрувати,

збирати і зберігати воду, уникаючи необхідності її закачування на верхні

поверхи. Форма будівлі найбільш стійка до сильних вітрів. Електроенергія

буде вироблятися за допомогою розміщених тут вітроелектростанцій,

сонячних панелей і ферм з водоростями. Всередині хмарочоса планується

відкрити ресторани, магазини, готелі, спортзали, бібліотеки і медичні клініки.

Очікується, що одночасно супер-будинок зможе приймати 55 тисяч

відвідувачів.

Говорячи про інновації у будівництві, необхідно зазначити важливий

момент. Хоча технологічно інноваційне будівництво є, безумовно, більш

дорогим, воно несе в собі потенціал колосального здешевлення будівельних

робіт у майбутньому. І в цьому провідну роль відіграють два ключових

напрямки розвитку будівельних технологій: застосування 3D-друку і

використання роботів.

Зокрема, нова каліфорнійська компанія Cazza Construction представила

технологію для друку будинків з бетону за 24 години. До речі, в Дубаї вже є

будівлі, побудовані за 3D-технологіями, і 3D-пальми, що заряджають

телефони і роздають Wi-Fi. У місті до 2030 року планується побудувати цілий

квартал будинків, надрукованих на 3D-принтері [7].

На думку гонконгської будівельної компанії Jiayuan International Group,

вже сьогодні 3D-друк дозволяє скоротити час і витрати на будівництво

приблизно на 10%. Після того, як стандарти 3D-друку будуть остаточно

29

впроваджені в будівництво, а самі процеси стануть більш досконалими,

витрати і кількість відходів може бути скорочено на 50% (там само).

Австралійська компанія Fastbrick Robotics представила серію

будівельних роботів Hadrian. Один такий робот за продуктивністю перевершує

в 4 рази звичайного робітника з цегляної кладки. Якщо ж враховувати

необхідний час відпочинку останнього, то його перевага є набагато більшою.

За одну годину робот-муляр може викладати до 1000 цеглин, тобто робити за

одну годину роботу, яку два робітники могли б виконати за день. Робот у змозі

також виконувати складні і різноманітні завдання. Компанія працює над

пристроєм, який зможе будувати якісні та недорогі будинки за три дні.

Отже, як бачимо всі ці приклади є одним із найголовніших доказів того,

що четверта промислова революція доторкнеться навіть до

енергоефективності житлових секторів як в плані бережливого будівництва

так і в плані будування нових, абсолютно енергонезалежних та екологічних

будинків.

30

ВИСНОВКИ

У науковій роботі було досліджено напрями розвитку

енергозберігаючих технологій у сфері житлового будівництва у світі та в

Україні. Основний акцент зроблено на тенденції розвитку енергозберігаючих

технологій в країнах Азії та Європи, що дало підстави виділити чіткий вектор

розвитку національній енергетиці України.

Оцінено соціально-економічний та екологічні ефекти від переходу

житлового сектору на енергоефективні технології та з’ясовано, що проекти по

енергозбереженню приватних житлових будинків вигідні не тільки для

екології а й для власників самих будинків, адже строк окупності розглянутого

у роботі проекту складає близько семи років, а прибуток від експлуатації

енергоефективного обладнання може складати до 300 тис. грн за 14 років.

Були розглянуті перспективи розвитку енергоефективних технологій в

Україні у руслі Industry 4.0 та Society 5.0 та з’ясовано, що національна

енергетика починає свій розвиток за допомогою іноземних нововведень та

українських стартапів, які спрямовані на озеленення та екологізацію

навколишнього середовища.

Позитивною нотою для держави є те, що освоюючи нові програми та

технології, що надзвичайно стрімко розвиваються, можна покластися на

практичний досвід інших країн, модернізуючи та створюючи нові більш

сучасні та ефективніші проекти по збереженню та накопиченню енергії.

Відкриття нових технологій енергозбереження на території України повинно

реалізовуватися негайно а заощадження та економія енергії повинна

підтримуватися державними дотаціями та винагородами.

Енергоефективність має стати стати для України не просто пріоритетом,

а однією з головних цілей на шляху до розбудови та економічного піднесення

країни.

31

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Близько 60% українців живуть за межею бідності – ООН. [Електронний

ресурс] – Режим доступу: https://www.unian.ua/society/1850746-blizko-60-

ukrajintsiv-jivut-za-mejeyu-bidnosti-oon.html

2. Будинки майбутнього: хто і як створює енергоефективне житло в Україні

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://www.epravda.com.ua/publications/2017/02/24/621932/

3. Вайцзеккер Э. Фактор пять. / Э. Вайцзеккер // Формула устойчивого

роста. Доклад Римского клуба. – Москва : АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2013. –

368 с.

4. Державна служба статистики. Енергетичний баланс України (архів).

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2012/energ/en_bal/arh_2012.htm

5. Домовик П. Пассивный дом – активная экономия: презентация

энергоэффективного дома в Италии [Електронний ресурс] – Режим

доступу: https://superdom.ua/build/planning/661-passivnyy-dom-aktivnaya-

ekonomiya-prezentatsiya-energoeffektivnogo-doma-v-italii

6. Енергетика України // Довідник, 2017.

7. Журнал “ESCO” [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://www.journal.esco.agency/

8. Зінченко О. Зелене будівництво : перспективи в Україні / О. Зінченко

// ResearchClub. 2015.

9. Как экономят на отоплении в разных странах [Електронний ресурс] –

Режим доступу: http://zyma.in.ua/ru/articles/201

10. Мельник Л.Г. Рождение сестейновой экономики: опыт ЕС и практика

Украины в светепромышленных революцій: монографія. Сумы:

Университетская книга, 2018. – 432 с.

11. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Аналіз

споживання електричної енергії в Україні за 4 місяці 2018 року

32

[Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/publish/article?art_id=245294742

12. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Інформація про роботу електроенергетичного комплексу за 11 місяців

2018 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/publish/article?art_id=245331195

13. Бучин С. Энергоэффективная Германия вчера, сегодня, завтра

[Електронний ресурс] / С. Бучин. – Москва: «ЮНИДО в России». –

Режим доступу: http://odz.gov.ua/lean_pro/progress/energoefekt.pdf

14. Скрипка Є.О. «Соціально-економічні перспективи «озеленення» та

інтелектуалізації автотранспорту» / А.М Маценко, М.Ю Гайтина,

Є.О Скрипка // Збірник студентських наукових праць : Харків – 2018 р.

15. У Токіо з'явиться місто на воді і башта вища за «Бурдж-Халіфа».

[Електронний ресурс] – Режим доступу:

https://life.pravda.com.ua/society/2016/02/8/207830/

16. Федосенко Н. Німеччина, Італія і Японія – світові лідери

енергозбереження [Електронний ресурс] / Н. Федосенко – Режим

доступу: https://ecotown.com.ua/news/Nimechchyna-Italiya-i-YAponiya-

svitovi-lidery-enerhozberezhennya/

17. Энергосбережение за рубежом [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://gisee.ru/articles/foreign_experience/20020/

18. Sayigh A.M. Energy Conservation in Buildings. The Achievement of 50%

Energy Saving. 1991. 485 p

19. Cazza Construction Technologies Introduces 3D Printing Construction Robots

and Sees High Demand [Електронний ресурс] – Режим доступу

https://3dprint.com/189228/cazza-3d-print-construction-robots/

20. Cleveland C.J. Encyclopedia of Energy (Volume 1), 2004р. – 858 р.

21. Environmental Costs of production in Ukraine / editors: L. Melnyk, A.

Karintseva. Sumy : Publishing house “Foligrant”, 2004. – 35 р.

33

22. Jeff Dondero. The Energy Wise Home: Practical Ideas for Saving Energy,

Money and the Planet.

23. Mats R. Larson. The Business of Global Energy Transformation / Larson. R.

Mats // Saving Billions through Sustainable Models. 2012. – 237 р.

24. New energy outlook 2017. Annual long-term economic forecast // Bloomberg

New Energy Finance. 2016.

25. Mills S. Energy Savers – Tips on Saving Energy and Money at Home, 2009. –

36 с.

26. Social and economic potential of sustainable development : the textbook /

edited by L. Melnyk, L. Hens. Sumy: University book, 2008. – 350 p.

27. SunHouse 360 [Електронний ресурс] – Режим доступу:

https://sunhouse360.com/ru/