ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ......2017/12/15 · 7 1....

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

СИСТЕМИ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ

Грудень 2017

2

Офіс з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України вул. Велика Житомирська, 11, офіс 620 01025, м. Київ, Україна тел. +38 044 255 92 31 [email protected] www.feao.org.ua www.facebook.com/feao.vru/ Мета дослідження – виявлення основних тенденцій розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні. У роботі проведено кількісний аналіз типів недержавних пенсійних фондів в Україні, визначено функціональні повноваження кожного з їх структурних елементів, представлено механізм нарахування пенсійних виплат та проаналізовано динаміку пенсійних виплат та пенсійних внесків, розраховано середній розмір внесків на одного учасника, який є занадто низьким для забезпечення пенсійними виплатами всіх учасників НПФ. Виявлено, що існують значні перевищення кількості учасників над кількістю вкладників, також визначено, що не всі учасники НПФ мають укладені пенсійні контракти. Наголошено на існуванні диспропорцій у територіальному розподілі НПФ в Україні та визначено, що рівень співвідношення чистої вартості активів НПФ до ВВП в Україні є значно нижчим, ніж у розвинутих країнах. Зазначено, що низький рівень ефективності моніторингу та контролю з боку регулятора та КУА негативно впливають на розвиток ринку НПФ в Україні, про що свідчать незначні темпи сукупного середньорічного темпу росту чистої вартості активів НПФ за останні 7 років з урахуванням темпів інфляції останніх років. Офіс з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України створено в рамках проекту, що імплементується консорціумом партнерів, адмініструється Вестмінстерською фундацією за демократію (WFD) та фінансується програмою «Підтримка реформи управління державними фінансами» Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) за дорученням Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини (BMZ) та Міністерства Великобританії з питань міжнародного розвитку (DfID). Завдання Офісу полягає в посиленні ефективності та якості економічного й фінансового законодавства, яке розробляє й ухвалює Верховна Рада України, та підвищенні рівня використання наявної в Україні фінансової інформації для здійснення ефективного нагляду за діяльністю уряду. Передрук цього матеріалу авторизований. Дозвіл на використання або передрук тексту необхідно отримати напряму від власників прав. Підготували: к. е. н. Алла Іващенко, Максим Шульга. За заг. редакцією Віктора Мазярчука. Думки, висловлені в матеріалах авторів, необов’язково відображають точку зору ОФЕА, його працівників або представників наглядової ради. Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка мала б користь від цього матеріалу, а також жодним чином з ними не пов’язані. © Офіс з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України, 2017

3

ЗМІСТ

СКОРОЧЕННЯ ....................................................................................................................................... 4

ВСТУП ................................................................................................................................................... 5

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ ............................................... 7

2. СТРУКТУРА ТА ТИПИ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ ...................................................... 9

3. ПЕНСІЙНІ ВНЕСКИ ТА ПЕНСІЙНІ ВИПЛАТИ .............................................................................. 13

4. КІЛЬКІСТЬ ВКЛАДНИКІВ ТА УЧАСНИКІВ НПФ В УКРАЇНІ ......................................................... 16

5. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ НПФ В УКРАЇНІ ......................................................................... 20

6. ЧИСТА ВАРТІСТЬ АКТИВІВ.......................................................................................................... 21

7. СУКУПНИЙ СЕРЕДНЬОРІЧНИЙ ТЕМП РОСТУ ЧИСТОЇ ВАРТОСТІ АКТИВІВ .............................. 24

ВИСНОВКИ ......................................................................................................................................... 26

Додаток 1 ........................................................................................................................................... 29

4

СКОРОЧЕННЯ

НПФ – недержавний пенсійний фонд;

НПЗ – недержавне пенсійне забезпечення;

НКФП – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових

послуг;

НКЦПФР – Національна комісія комісія з цінних паперів та фондового ринку;

КУА – компанія з управління активами;

УАІБ – Українська асоціація інвестиційного бізнесу;

КНПФ – корпоративний недержавний пенсійний фонд;

ВНПФ – відкритий недержавний пенсійний фонд;

НТ – неприбуткове товариство;

ПНПФ – професійний недержавний пенсійний фонд;

МФУ – Міністерство фінансів України;

НБУ – Національний банк України;

CAGR – сукупний середньорічний темп росту в часі.

5

ВСТУП

Третій рівень пенсійної системи представлено системою недержавного пенсійного

забезпечення (далі – НПЗ), формування якої почалося з 2004 року після набрання чинності

Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»1. Основу такої системи становлять

недержавні пенсійні фонди.

Як відомо, недержавні пенсійні фонди (далі – НПФ) – активізатори інвестиційних процесів на

фінансовому ринку, тобто сприяють підвищенню рівня його розвитку, зокрема ринку цінних

паперів. Тому можна сказати, що розвинута система недержавного пенсійного забезпечення

свідчить про економічний розвиток країни загалом.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»1 однією з основних

особливостей функціонування НПФ є неприбутковість їх діяльності, основним джерелом

надходжень фінансових ресурсів – пенсійні внески та доходи від інвестування пенсійних

активів (забезпечення дохідності пенсійних активів вище за рівень інфляції та залучення

довгострокових інвестиційних ресурсів), а діяльність таких фондів здійснюється з

обов’язковим залученням обслуговуючих організацій — адміністратора, який веде облік і

розрахунки з учасниками НПФ, компанії з управління активами (далі – КУА), банку-зберігача

тощо.

У дослідженні охарактеризовано структуру пенсійного забезпечення в Україні, окрему увагу

приділено структурі НПФ та їх типам, проаналізовано динаміку НПФ в Україні за 2010–2016 рр.,

яка вказує на зменшення кількості фондів на 60% упродовж цього періоду.

Окрім того, під час аналізу було виявлено значні розбіжності між даними регулятора –

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

(далі – НКФП), та даними Української асоціації інвестиційного бізнесу (далі – УАІБ), яка об'єднує

всі КУА в Україні, відповідальні за облік та представлення інформації щодо складу та дохідності

активів фондів. Зазначені розбіжності показали, що близько 10% усіх фондів України за

підсумками 2016 року не подали звітність про результати своєї діяльності.

Під час дослідження системи НПЗ в Україні було проаналізовано динаміку пенсійних внесків

та пенсійних виплат, розраховано середній розмір внесків на одного учасника, який становить

близько 1,8 тис. грн та впродовж 2014–2016 рр. не змінюється, що свідчить про незначний

рівень нарощення пенсійних активів по НПФ в Україні, тобто відсутність розвитку системи НПЗ

загалом.

Водночас було виявлено значне перевищення кількості учасників над кількістю вкладників по

НПФ в Україні та зроблено висновок про номінальну кількість учасників, які в багатьох

випадках не є вкладниками, це додатково підтверджується тим, що лише кожен десятий

1 Закон України №1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 року. Отримано 5 грудня, 2017 з: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15.

6

учасник має укладений пенсійний контракт, тобто в середньому 9 з 10 учасників НПФ не мають

пенсійних контрактів.

У результаті аналізу територіального розподілу НПФ в Україні було визначено, що більшість з

них (у середньому 75%) знаходяться в місті Київ та не представлені взагалі по 16 областях

України, тобто рівень регіональної залученості населення до системи НПЗ дуже низький.

Також варто наголосити на існуванні значних диспропорцій щодо чистої вартості активів з

огляду на те, що близько 57% вартості активів припадає на корпоративні фонди, яких станом

на червень 2017 року функціонує всього 8 (12%), при цьому частка КНПФ НБУ становить 49%

чистої вартості активів усіх НПФ.

Зазначена тенденція свідчить про високий рівень залежності системи НПЗ в Україні від фонду

НБУ, зокрема рівня її забезпеченості пенсійними активами. У результаті дослідження було

розраховано рівень співвідношення чистої вартості активів НПФ до ВВП в Україні та визначено,

що зазначений рівень має критично низьке значення (у середньому менш ніж 0,01%), тобто

зазначений тренд свідчить про нерозвиненість системи НПЗ в Україні.

Для розвинутих країн, таких як Нідерланди, Швейцарія та США, зазначений показник

співвідношення за підсумками 2016 року знаходиться на рівні 168%, 123 % та 121%

відповідно2.

Також за результатами діяльності НПФ в Україні було розраховано сукупний середньорічний

темп росту чистої вартості активів, метою якого є оцінка сукупного процентного темпу росту в

часі. За 7 років зазначений темп росту чистої вартості активів (у національній валюті) становив

10,1%, зокрема 11,42% за корпоративними фондами, 8,62% за відкритими та 7,82% за

професійними, що свідчить про найвищий рівень забезпеченості та темпів росту саме за

корпоративними фондами.

Детальніше тенденції розвитку системи НПЗ представлені в розділах 1–7.

2 Willis Towers Watson (2017). Global Pension Asset Study (p. 19). Retrieved November, 30th, from: http://www.next-finance.net/IMG/pdf/global-pensions-asset-study-2017.pdf.

7

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

Згідно із ст. 2 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування»3 від 09.07.2003 р. система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох

рівнів (детальніше на рис. 1).

Рис. 1. Структура системи пенсійного забезпечення в Україні Джерело: сформовано

авторами на основі

ЗУ №1058-IV1.

Перший рівень – солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного

страхування (далі – солідарна система) – щомісячні обов’язкові відрахування із заробітної

плати надходять до Пенсійного фонду України (далі – ПФУ), перерозподіляються та

виплачуються сьогоднішнім пенсіонерам.

Другий рівень – накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного

страхування (далі – накопичувальна система) – щомісячні обов’язкові відрахування із

заробітної плати до Накопичувального фонду. Кошти потрапляють на персональні рахунки

громадян, де вони обліковуються, інвестуються та генерують інвестиційний дохід, збільшуючи

розмір майбутніх пенсійних виплат.

Цей рівень пенсійної системи ще не введено в дію. Передбачається, що його наповнення буде

забезпечуватися за рахунок перерозподілу частини коштів з першого рівня пенсійної системи.

Участь у другому рівні планується впровадити тільки для частини громадян, які мають ще

достатньо часу до пенсії для ефективного накопичення пенсійних коштів.

Третій рівень – система добровільного недержавного пенсійного забезпечення (далі – НПЗ).

Пенсійні внески до НПФ здійснюються вкладником на добровільних засадах, кошти

обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку, на них нараховується інвестиційний

дохід. По досягненні пенсійного віку учасник фонду отримує додаткову недержавну пенсію.

Згідно із ст. 1 Закону України №1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення»4 від

09.07.2003 р. НПФ – юридична особа, яка має статус неприбуткової організації

(непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність тільки з метою

накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим

3 Закон України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року. Отримано 20 листопада, 2017 з: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page5. 4 Закон України №1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 року. Отримано 20 листопада, 2017 з: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15.

Рівні системи пенсійного забезпечення в Україні

І рівень солідарна система

загальнообов'язкового державного пенсійного

страхування

ІІ рівень накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного

страхування

ІІІ рівень система

недержавного пенсійного

забезпечення

8

управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного

фонду у визначеному законами України порядку.

Брати участь у цьому рівні можуть як фізичні особи (за себе та членів родини), так і юридичні

особи, піклуючись про своїх робітників. Станом на 30.06.2017 р. згідно з даними Державного

реєстру фінансових установ в Україні функціонує 65 НПФ5.

5 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Підсумки розвитку

системи недержавного пенсійного забезпечення станом на 30.06.2017 (с. 1). Отримано 22 листопада, 2017 з:

https://nfp.gov.ua/files/17_Dep_Repetska/NPF_II_kv%202017.pdf.

http://www.otppension.com.ua/privateclients/advantages/index.php

http://www.otppension.com.ua/corp/advantages-pension/

http://www.otppension.com.ua/corp/advantages-pension/

9

2. СТРУКТУРА ТА ТИПИ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ

Основним органом, що здійснює нагляд за діяльністю НПФ в Україні, є Національна комісія,

що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, яка оприлюднює на

своєму веб-сайті всю наявну інформацію про діючі НПФ та основні показники їхньої

діяльності6.

Органи управління НПФ – Рада фонду, що здійснює контроль за його поточною діяльністю.

Голова та члени Ради НПФ проходять обов’язкове спеціальне навчання та отримують

сертифікати спеціалістів з питань недержавного пенсійного забезпечення і мають періодично

підтверджувати кваліфікацію.

Згідно із Законом7 діяльність НПФ забезпечується спеціальною трирівневою структурою8, яка

представлена на рис. 2 (договори з компаніями укладає Рада фонду).

Рис. 2. Структура

НПФ

Джерело: п. 8 ст. 6, п. 2 ст. 12 ЗУ №1057-IV9

У табл. 1 подано функції кожного зі структурних елементів НПФ.

Таблиця 1

Функціональні повноваження структурних елементів НПФ в Україні

Компанія Функції

Адміністратор фонду

• укладання та супровід пенсійних контрактів;

• відкриття та супровід пенсійних рахунків учасників фонду;

• облік пенсійних внесків;

• нарахування пенсійного доходу на рахунки учасників фонду;

• розрахунок і здійснення пенсійних виплат;

• формування та розповсюдження звітності фонду перед державними органами, учасниками фонду, контрагентами.

Компанія з управління активами

• інвестування активів фонду відповідно до законодавства та інвестиційної декларації10;

• облік та представлення інформації про склад та дохідність активів фонду.

6 Офіційний веб-сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Отримано 21 листопада, 2017 з: http://npf.nfp.gov.ua/. 7 Закон України №1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 року. Отримано 21 листопада, 2017 з: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15. 8 КУА «Магістр-інвест». Отримано 6 грудня, 2017 з: http://www.am-magister.com/npf/what_is_npf.html. 9 Закон України №1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 року. Отримано 22 листопада, 2017 з: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15. 10 Приклад інвестиційної декларації НПФ. Отримано 23 листопада, 2017 з: http://www.otppension.com.ua/pdf/declaration.pdf.

НПФ

Адміністратор фондуКомпанія з управління

активамиБанк-зберігач

10

Компанія Функції

Банк-зберігач • розрахунково-касове обслуговування всіх операцій по поточних рахунках НПФ;

• депозитарне обслуговування операцій фонду з цінними паперами;

• контроль за дотриманням КУА закону та інвестиційної декларації НПФ;

• підтвердження інформації КУА про склад та доходність активів фонду.

Послуги з адміністрування та управління активами можуть надаватися однією юридичною

особою. Діяльність кожного надавача послуг регулюється та контролюється. Кожна КУА

повинна мати спеціальну ліцензію.

В Україні НПФ поділяються на 3 групи залежно від учасників (рис. 3).

Рис. 3. Типи НПФ в Україні Джерело: ЗУ №1057-IV11.

Відкритий НПФ – учасником може бути будь-яка фізична особа незалежно від місця та виду

роботи. Засновниками такого фонду можуть бути одна чи декілька юридичних осіб з

урахуванням обмежень, встановлених для бюджетних організацій.

Корпоративний НПФ – учасниками можуть бути лише фізичні особи, які перебували в

трудових відносинах із засновниками фонду. Засновником може бути лише юридична особа

(або декілька), яка є роботодавцем. Роботодавець-платник не є засновником корпоративного

пенсійного фонду, але користується багатьма правами й обов’язками з обслуговування своїх

працівників у НПФ. Такий роботодавець має укласти договір про участь у корпоративному

пенсійному фонді з його Радою. Прикладами такого типу фондів є корпоративний НПФ НБУ,

Укрпошти, Укрексімбанку.

Професійний НПФ може бути заснований об’єднанням юридичних осіб-роботодавців,

об’єднанням фізичних осіб, включаючи професійні спілки (об’єднання професійних спілок) або

фізичними особами, які пов’язані за родом професійної діяльності (занять). Учасниками такого

фонду можуть бути тільки фізичні особи, пов’язані за родом професійної діяльності (занять),

визначеної у статуті НПФ. Типовим прикладом є НПФ профспілки залізничників і

транспортників «Магістраль».

На рис. 4 представлено динаміку типів НПФ в Україні за 2010–2016 рр.

11 Закон України №1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 року. Отримано 21 листопада, 2017 з: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15.

Типи НПФ

Відкриті Корпоративні Професійні

11

Рис. 4. Динаміка типів НПФ в Україні за 2010–2016 рр. та їх кількості за різними джерелами даних, од. Джерело: дані УАІБ12, НКПФ13.

Згідно з рис. 4 спостерігається динаміка зменшення кількості НПФ упродовж 2010–2016 рр.

більш ніж на 60%, окрім того, існують розбіжності за всіма роками між даними обліку НКПФ та

УАІБ, тобто номінально фондів за всі роки було більше, ніж тих, що знаходилися в управлінні

КУА (у 2011 році такий розрив становив близько 12%, а у 2016 році – 5%). Що стосується обліку

НПФ, які подали звітність, то по всіх роках спостерігається тенденція значного перевищення

номінальної кількості фондів над тими, що подали звітність (суперечності становлять близько

15% у 2011 році та 10% у 2016 році).

Також треба наголосити, що впродовж усього аналізованого періоду кількість НПФ, які подали

звітність щодо складу та дохідності активів фондів, менша, ніж кількість фондів, які

знаходилися в управлінні КУА, розбіжності в таких даних становлять близько 5–7%.

Тобто можна сказати, що близько 10–15% НПФ в Україні зареєстровані, але при цьому не

провадять діяльність з огляду на відсутність звітності та обліку в управляючих компаніях (КУА).

Окрім того, варто зауважити, що найбільш розповсюдженим типом НПФ в Україні є відкриті

НПФ, частка яких становить близько 70% від усіх НПФ в Україні впродовж усього періоду, але

їх кількість значно зменшувалася по роках, переважно закриття відкритих НПФ призвело до

зменшення чисельності фондів узагалі.

Динаміка корпоративних та професійних фондів не зазнала суттєвих змін як у структурі самих

фондів, так і за їх кількістю, що підтверджує сталість розвитку саме цього типу фондів у системі

парабанківських посередників на фінансовому ринку.

12 Статистика УАІБ. Отримано 24 листопада, 2017 з: http://www.uaib.com.ua/analituaib/analit_npf/. 13 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Підсумки розвитку

системи недержавного пенсійного забезпечення станом на 31.12.2016. Отримано 23 листопада, 2017 з: https://nfp.gov.ua/files/17_Dep_Repetska/NPF_IV_kv%202016.pdf; Підсумки розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення станом на 31.12.2013. Отримано 23 листопада, 2017 з: https://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/NPF/NPF_IV_kv%202013.pdf.

93 8583

76

71

62

87

8082

7573

70

59

10196 94

81

7672

65

55

65

75

85

95

0

10

20

30

40

50

60

70

2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

од

ин

иц

ь

од

ин

иц

ь

Відкриті (ліва шкала)

Корпоративні (ліва шкала)

Професійні (ліва шкала)

Кількість НПФ в управлінні КУА (права шкала)

Кількість НПФ, що подали звітність (права шкала)

Кількість НПФ за даними НКФП (права шкала)

12

Також необхідно наголосити на існуванні протиріччя щодо подання інформації на сайті

НКФП14, згідно з якою на 2016 рік корпоративними НПФ є лише НТ «НКПФ ВАТ «Укрексімбанк»

та КНПФ «Поштовик». Притому незрозуміло, чому інші фонди, у назві яких прямо зазначено,

що вони корпоративні, у таку категорію в реєстрі НКФП не потрапили. Окрім того, дані УАІБ

також свідчать про існування більшої кількості корпоративних НПФ – вісім фондів на кінець

2016 року.

Така ж ситуація і з професійними фондами, адже на сайті НКФП10 до цієї категорії віднесено

лише три з шести фондів, які наразі існують.

Слід ще наголосити на існуванні невідповідності в реєстрі НКФП та даних, що містяться на

сайтах самих НПФ. Так, за даними реєстру НКФП, НПФ «Ощадний», «Пенсійна опіка», «Перший

національний відкритий» та «Енергорезерв» діють станом на листопад 2017 року, а згідно з

даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та

громадських формувань Міністерства юстиції України15 вони ліквідовані, причому «Ощадний»

від 02.11.2017 р., «Пенсійна опіка» від 01.02.2017 р., «Перший національний відкритий» від

30.12.2016 р. та «Енергорезерв» від 11.08.2016 р. Тому постає питання про надійність даних

реєстру НКФП про діяльність НПФ в Україні.

Також за весь час існування системи НПФ в Україні було зареєстровано 110 фондів, з яких 45

були позбавлені ліцензії (41%), тому можна сказати, що система недержавного пенсійного

забезпечення недостатньо стабільна.

14 Офіційний веб-сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Отримано 6 грудня, 2017 з: http://npf.nfp.gov.ua/Default.aspx?p1=20000037245&p9=2&p10=1. 15 Міністерство юстиції України. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та

громадських формувань. Отримано 24 листопада, 2017 з: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

13

3. ПЕНСІЙНІ ВНЕСКИ ТА ПЕНСІЙНІ ВИПЛАТИ

Зважаючи на те, що основною метою функціонування НПФ є накопичення пенсійних внесків

на користь учасників пенсійного фонду та здійснення пенсійних виплат, доцільно розглянути

механізм нарахування пенсійних виплат, який представлено на рис. 5.

Рис. 5. Механізм нарахування пенсійних виплат

Джерело: ЗУ №1057-IV16.

Отже, одними з ключових показників діяльності НПФ є пенсійні внески та пенсійні виплати, які

поділяються на одноразові та виплати на визначений строк (не менш ніж 10 років). Поділ

визначається ст. 63 та 65 Закону11, згідно з якими одноразові виплати сплачуються у разі:

1) медично підтвердженого критичного стану здоров'я (онкозахворювання, інсульт тощо) або

настання інвалідності учасника фонду;

2) коли сума належних учаснику фонду пенсійних коштів на дату настання пенсійного віку

учасника фонду не досягає мінімального розміру суми пенсійних накопичень,

встановленого НКФП;

3) виїзду учасника фонду на постійне проживання за межі України.

Пенсійні виплати на визначений строк здійснюються в таких випадках:

1) за бажанням учасника фонду, який має право на отримання пенсійних виплат відповідно

до заяви;

2) на вимогу учасника фонду (з дня виникнення у нього права згідно з умовами пенсійного

контракту на страхування довічної пенсії, якщо придбання довічного ануїтету може

негативно вплинути на розмір пенсійних виплат).

Одним із індикаторів ефективності функціонування НПФ, окрім пенсійних виплат, є рівень

пенсійних внесків, які представлено на рис. 6.

16 Закон України №1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 року. Отримано 23 листопада, 2017 з: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15.

Надходження

пенсійних внесків

від вкладників

Облік внесків на

індивідуальному

пенсійному рахунку

учасника

Інвестування

внесених коштів у

фінансові

інструменти

Генерування

інвестиційного

прибутку

Отримання додаткової

недержавної пенсії після

досягнення пенсійного

віку

Інвестування

залишку пенсійних

коштів упродовж

періоду пенсійних

виплат

14

Рис. 6. Динаміка пенсійних виплат за типами та пенсійних внесків від фізичних та юридичних осіб за 2010–2016 рр., млн грн Джерело: розраховано авторами на основі звітів НКПФ17.

Згідно з рис. 6 можна сказати, що основну частину пенсійних виплат (близько 80–90%) за весь

проаналізований період становлять одноразові пенсійні виплати та спостерігається тенденція

до їх зростання (темп приросту в 2016 році по відношенню до 2010 р. складає 219 % або 343,3

млн грн). Пенсійні виплати на строк залишаються майже незмінними та становлять близько

10–15% питомої ваги всіх пенсійних виплат, але їх динаміка в структурі та в абсолютному виразі

збільшилася на 19 в. п. та на 128, 4 млн грн відповідно.

Що стосується пенсійних внесків, то основна частина приходиться на внески від юридичних

осіб (більше 90%) упродовж аналізованого періоду, які мають зростаючу динаміку з темпом

росту в 2016 році близько 203% порівняно з аналогічним показником 2010 року. Внески від

фізичних осіб незначні, тенденція до зміни їх суми відсутня впродовж 2010–2016 рр.

Також важливим для аналізу ефективності НПФ є розгляд структури пенсійних внесків у розрізі

типів вкладників та середній розмір внесків на одного учасника по роках (рис. 7).



8851051

1255

1521

17361807 1802

156 203 241 280385

476 499

0

100

200

300

400

500

600

700

0

200

400

600

800

1000

1200

1400

1600

1800

2000

2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

мл

н г

рн

мл

н г

рн

Всього внески від юридичних осіб (ліва шкала)

Внески від фізичних осіб (ліва шкала)

Пенсійні виплати на строк (права шкала)

Одноразові пенсійні виплати (права шкала)

15

Рис. 7. Структурна динаміка пенсійних внесків залежно від вкладників та середній розмір пенсійного внеску на рік Джерело: розраховано авторами на основі звітів НКПФ18.

З огляду на рис. 7 можна сказати, що впродовж 2010–2014 рр. спостерігалася тенденція до

активного зростання рівня пенсійних виплат узагалі по країні та середнього розміру пенсійного

внеску на одного учасника. Так, у 2014 році середній розмір пенсійного внеску на одного

учасника зріс на 0,86 тис. грн за 5 років, що майже вдвічі більше, ніж аналогічний показник

2010 року. Але взагалі можна сказати, що середній розмір пенсійних внесків на учасника

незначний та не спостерігається суттєвого зростання по роках упродовж усього періоду.

Проте 2015–2016 рр. характеризувалися спадом рівня пенсійних внесків, середній розмір яких

у 2016 році знизився на 10% порівняно з 2014 роком. Також знизилися темпи росту і пенсійних

внесків загалом по країні. Так, упродовж 2010–2013 рр. темпи приросту надходжень пенсійних

внесків становили близько 20% порівняно з аналогічним показником попереднього року, у

2014 році темп приросту склав 13%, а у 2015 та 2016 рр. 4% та 0,4% відповідно, що свідчить про

значне зниження рівня активності населення щодо інвестування коштів у НПФ.

Також слід зазначити, що впродовж 2010–2016 рр. пенсійні внески від юридичних осіб

становили в середньому 95% від загальної суми пенсійних внесків. Тобто можна з упевненістю

стверджувати про незначну частку населення, яке вкладає власні заощадження з метою

накопичення пенсій у НПФ.



40.7 50.6 58.6 66.5 71.4 80.3 92.2

13.3

17.9

26.9

31.7

37.034.2

33.5

0

5

10

15

20

25

30

35

40

0

200

400

600

800

1000

1200

1400

1600

1800

2000

2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

тис

грн

мл

н г

рн

пенсійні внески від юридичних осіб, млн грн

пенсійні внески від фізичних осіб, млн грн

Середній розмір внесків на одного вкладника, тис грн

16

4. КІЛЬКІСТЬ ВКЛАДНИКІВ ТА УЧАСНИКІВ НПФ В УКРАЇНІ

Згідно із ст. 1 Закону України №1057-IV19 учасник НПФ – фізична особа, на користь якої

сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду та яка має право на

отримання пенсійних виплат або отримує такі виплати з пенсійного фонду.

Також згідно з цією ж статтею вкладник НПФ – особа, яка сплачує пенсійні внески на користь

учасника шляхом перерахування грошових коштів до НПФ відповідно до умов пенсійного

контракту та закону.

Окрім того, пенсійні активи – активи пенсійного фонду, страхової організації, банківської

установи, сформовані відповідно до Закону №1057-IV, за рахунок яких здійснюються пенсійні

виплати.

На рис. 8 показано кількість вкладників-фізичних осіб НПФ та середній розмір пенсійних

активів на одного вкладника.

Рис. 8. Динаміка вкладників-фізичних осіб у 2010–2017 рр. та середньорічний розмір пенсійних активів на одного вкладника Джерело: розраховано авторами на основі реєстру НКПФ20.

З рис. 8 помітне нарощення середніх розмірів пенсійних активів упродовж 2010–2014 рр., що

свідчить про підвищення здатності НПФ забезпечити пенсійними виплатами своїх учасників. З

2015 року спостерігається спад рівня пенсійних активів на одного вкладника, що вказує на те,

що вказана тенденція корелюється з рис. 7 у частині зниження середнього розміру пенсійних

внесків на одного вкладника та підтверджує погіршення стану фінансового забезпечення

системи НПЗ в Україні.

19 Закон України №1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 року. Отримано 20 листопада, 2017 з: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15. 20 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Електронна система оприлюднення інформації про діяльність недержавних пенсійних фондів. Отримано 29 листопада, 2017 з: http://npf.nfp.gov.ua/.

16.5

20.3

24.6

31.337.3

29.8

32.7 34.5

0

5

10

15

20

25

30

35

40

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 (станом

на червень)

тис.

гр

н

тис.

осі

б

Відкриті (ліва шкала)

Корпоративні (ліва шкала)

Професійні (ліва шкала)

Середній розмір чистої вартості активів на одного вкладника (права шкала)

17

Що стосується кількості вкладників за типами фондів, то відкриті фонди є найбільшими за

кількістю вкладників, у середньому їх кількість становить близько 97% за весь досліджуваний

період, частки вкладників за професійними та корпоративними НПФ становлять 1,67% та 1,03%

відповідно.

Далі доцільно розглянути динаміку учасників НПФ за цей період (рис. 9).

Рис. 9. Кількість учасників за типами НПФ у 2010–2017 рр. Джерело: сформовано авторами на основі звітів НКПФ21.

З рис. 9 видно, що відбулося значне збільшення учасників НПФ саме за рахунок учасників

професійних НПФ, значний темп приросту був притаманний 2013 року (зростання майже в 4

рази) – у середньому на 253 тис. осіб, але в наступних роках суттєвого збільшення за

учасниками НПФ не відбулося.

У середньому структура учасників НПФ упродовж усього періоду становить 63,8%, 2,5% та

33,7% відповідно для відкритих, корпоративних та професійних НПФ. Тобто при порівнянні

структури рис. 8 та рис. 9 можна побачити диспропорційність у кількості вкладників та

учасників, бо відкриті НПФ лідирують за кількістю вкладників, а за кількістю учасників

професійні фонди станом на червень 2017 року займають 34% від загальної кількості

учасників, а кількість учасників менша за кількість учасників відкритих НПФ на 95 тис. осіб.

Тому доцільно розглянути порівняльний аналіз динаміки кількості вкладників та учасників за

типами НПФ в Україні в 2010–2017 рр. (таблиця 2).



431 468 465 466 455 458 454 457

112 101 102

356 360 360 361 362

0.0

100.0

200.0

300.0

400.0

500.0

600.0

700.0

800.0

900.0

2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 (станом на червень)

тис.

осі

б

відкриті корпоративні професійні

18

Таблиця 2

Порівняльний аналіз кількості вкладників та учасників НПФ в Україні в 2010–2017 рр., ос.

Роки Кількість Типи НПФ

Відкриті Корпоративні Професійні

2010 учасники 430569 16190 111928

вкладники 63761 59 1199

2011 учасники 467932 16654 100650

вкладники 69154 78 1343

2012 учасники 464827 17845 102074

вкладники 69890 94 1348

2013 учасники 466239 18716 355675

вкладники 75924 132 1345

2014 учасники 454858 19250 359608

вкладники 76090 513 1302

2015 учасники 457995 19002 359934

вкладники 79648 1902 1245

2016 учасники 454167 18561 361237

вкладники 82788 2079 1244

2017 (станом на червень)

учасники 457364 18673 361926

вкладники 86296 2142 1238 Джерело: згруповано авторами за даними НКФП22.

З табл. 2 помітне значне перевищення кількості учасників над вкладниками за всіма типами

НПФ, причому за відкритими НПФ воно в середньому становить близько 6 разів, за

корпоративними – 110 разів та професійними – близько 207 разів.

Що стосується корпоративних фондів, то це перевищення доцільне з огляду на наявність

декількох підприємств-вкладників, які вкладають кошти на накопичувальні рахунки своїх

працівників. Перевищення кількості учасників над вкладниками професійних НПФ також

пов’язано зі специфікою діяльності цього типу НПФ.

Але перевищення в середньому в 6 разів за відкритими фондами незрозуміле з огляду на

визначення їх суті, тому можна зробити висновок про фактичну відсутність по багатьох

пенсійних рахунках учасників НПФ реальних пенсійних вкладів. Тобто можна сказати, що по

більшості наявних пенсійних рахунків відкритих НПФ не здійснюються реальні надходження

пенсійних внесків.

Тому далі доцільно проаналізувати кількість учасників та вкладників українських НПФ загалом

та динаміку кількості контрактів у 2010–2016 рр. (рис. 10).

22 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Електронна система оприлюднення інформації про діяльність недержавних пенсійних фондів. Отримано 29 листопада, 2017 з: http://npf.nfp.gov.ua/.

19

З рис. 10 зрозуміло, що навіть не всі учасники НПФ мають пенсійні контракти, тобто реальною

проблемою системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні є номінальна кількість

учасників у реєстрах НПФ і в більшості випадків відсутність реальних надходжень пенсійних

внесків від цих учасників.

Загалом тенденція середньої кількості контрактів на одного учасника 0,07–0,08 свідчить, що

більшість учасників відкритих НПФ мають накопичувальні рахунки в цих фондах, але не

здійснюють пенсійні внески та контракти, по яким не є укладеними.

Рис. 10. Динаміка вкладників та учасників НПФ і середня кількість контрактів на учасника Джерело: розраховано авторами на основі звітів НКПФ23.


системи недержавного пенсійного забезпечення станом на 31.12.2016. Отримано 30 листопада, 2017 з: https://nfp.gov.ua/files/17_Dep_Repetska/NPF_IV_kv%202016.pdf; Підсумки розвитку системи пенсійного забезпечення станом на 31.12.2013. Отримано 30 листопада, 2017 з: https://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/NPF/NPF_IV_kv%202013.pdf.

62 49 50 49 55 57

0.13

0.10

0.070.07

0.07 0.08

0.00

0.02

0.04

0.06

0.08

0.10

0.12

0.14

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

2011 2012 2013 2014 2015 2016

од

ин

иц

ь

тис.

осі

б

Загальна кількість вкладників НПФ, ліва шкала

Загальна кількість учасників НПФ, ліва шкала

Cередня кількість контрактів на одного учасника, права шкала

20

5. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ НПФ В УКРАЇНІ

Виявлені дисбаланси щодо діяльності українських НПФ у частині кількості

вкладників/учасників, розбіжності в даних реєстрів обліку НКПФ та УАІБ також

підтверджуються територіальною диспропорцією у розподілі фондів, що представлено в табл.

3.

Таблиця 3

Територіальний розподіл НПФ в Україні19

Місто/область 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

м. Київ 77 73 69 61 57 53 46

Донецька обл. 5 5 5 6 6 6 6

Дніпропетровська обл. 6 6 8 5 4 4 4

Львівська обл. 2 2 2 2 2 2 2

Івано-Франківська обл. 4 4 3 2 2 2 2

Харківська обл. 4 3 4 2 2 2 2

Одеська обл. 1 1 1 1 1 1 1

Херсонська обл. 1 1 1 1 1 1 1

АРК 1 1 1 1 1 1 --

З табл. 3 помітні значні диспропорції в територіальному розподілі, зокрема 72–76% фондів у

2010–2016 рр. розташовувалися в місті Києві, що свідчить про низьку залученість регіонів

України до системи накопичувального недержавного пенсійного забезпечення.

Окрім того, фонди, які згідно з назвою мають регіональне спрямування, такі як Резерв

Рівненщини, Резерв Тернопілля та Резерв Слобожанщини, також зареєстровані в місті Київ.

Не зрозумілі причини відображення функціонування НПФ на території АР Крим на кінець 2015

року в реєстрі НКФП України з огляду на статус «тимчасово окупованої території».

Питома вага фондів з Донецької та Дніпропетровської областей за весь досліджуваний період

становила 7% та 6%, інші регіони представлені в межах 1–2% або менше. Розглянута тенденція

підтверджує тезу про недостатній рівень розвиненості системи недержавного пенсійного

забезпечення в Україні та значні дисбаланси її розвитку.

21

6. ЧИСТА ВАРТІСТЬ АКТИВІВ

Для аналізу ефективності діяльності пенсійних фондів в Україні також необхідно

проаналізувати динаміку чистої вартості активів, порядок обчислення якої визначено

відповідним рішенням ДКЦПФР24 (рис. 11).

Рис. 11. Динаміка чистої вартості активів НПФ в Україні в 2010–2016 рр.

Джерело: розраховано автором на основі звітів

НКПФ25.

З рис. 11 помітно, що найбільшу вартість активів мають корпоративні НПФ, зокрема на кінець

2016 року близько 1,2 млрд грн, але згідно з рис. 4 найбільш розповсюдженим типом НПФ є

відкриті фонди (близько 70% від усіх фондів), при цьому чиста вартість їх активів – 789 млн грн

на 2016 рік, що майже вдвічі менше за вартість активів корпоративних фондів, яких наразі діє

вісім.

Також особливої уваги заслуговує відношення чистої вартості активів до ВВП країни, що

знаходиться в межах не більш ніж 0,01% (розрахунок проводився згідно з даними МФУ26)

упродовж 2010–2016 рр. та має стійку тенденцію до зниження (зменшення майже вдвічі в 2016

році порівняно з 2010 роком).

Згідно з глобальною оцінкою пенсійних активів27 у розвинених країнах, таких як США, Велика

Британія та Швейцарія, зазначений показник на 2016 рік становив 121%, 108% та 123%

відповідно.

24 Рішення ДКЦПФР №339 «Про затвердження Положення про порядок визначення чистої вартості активів пенсійного фонду» від 11 серпня 2004 року. Отримано 30 листопада, 2017 з: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0096-05/print. 25 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Підсумки розвитку

системи недержавного пенсійного забезпечення станом на 31.12.2016. Отримано 1 грудня, 2017 з: https://nfp.gov.ua/files/17_Dep_Repetska/NPF_IV_kv%202016.pdf; Підсумки розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення станом на 31.12.2013. Отримано 1 грудня, 2017 з: https://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/NPF/NPF_IV_kv%202013.pdf. 26 Міністерство фінансів України. ВВП України. Отримано 1 грудня, 2017 з: http://index.minfin.com.ua/index/gdp/. 27 Willis Towers Watson (2017). Global Pension Asset Study (p. 19). Retrieved December 4th, 2017, from: http://www.next-finance.net/IMG/pdf/global-pensions-asset-study-2017.pdf.

569.9

794.2

1,085.2

1,452.2

1,736.8

1,151.21,216.9

0

200

400

600

800

1000

1200

1400

1600

1800

2000

2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

мл

н г

рн


22

Отже, ринок недержавного пенсійного забезпечення слабо розвинений в Україні з огляду на

низький рівень його співвідношення до ВПП.

Також при оцінці вартості активів НПФ в Україні слід розглянути найбільший за вартістю активів

корпоративний НПФ НБУ, який, за даними реєстру НКФП, має близько 50% частки від сукупної

вартості активів фондів в Україні (рис. 12–13).

Рис. 12. Структура чистої вартості активів НПФ за типами в 2016 році, млн грн Джерело: сформовано за даними НКФП28.

Рис. 13. Структурний розподіл за корпоративним фондом НБУ та іншими фондами, млн грн Джерело: сформовано за даними НКФП28.

З рис. 12–13 помітні значні диспропорції в структурі системи недержавного пенсійного

забезпечення в Україні, тобто 70% фондів в Україні, які є відкритими, забезпечують 37%

сукупних чистих активів, а корпоративні фонди, які становлять 12%, – 57% сукупних чистих

активів, 49% з яких складають чисті активи КНФП «НБУ».

28 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Електронна система оприлюднення інформації про діяльність недержавних пенсійних фондів. Отримано 1 грудня, 2017 з: http://npf.nfp.gov.ua/.

789.25, 37%

1216.88, 57%

119.59, 6%


1040.89, 49%

1084.83, 51%

КНПФ НБУ Всього без КНПФ НБУ

23

Також станом на 2016 рік 10 фондів (15%) не мають у своєму складі жодної фізичної особи-

вкладника і наповнюються тільки внесками юридичних осіб, при цьому варто зазначити, що

половина з них відкриті, а це суперечить визначенню відкритих фондів згідно із

законодавством.

24

7. СУКУПНИЙ СЕРЕДНЬОРІЧНИЙ ТЕМП РОСТУ ЧИСТОЇ ВАРТОСТІ АКТИВІВ

У міжнародній практиці для оцінки ефективності діяльності НПФ за вартістю активів29

застосовується величина сукупного середньорічного темпу росту (далі – CAGR30), яка дозволяє

оцінити сукупний процентний темп росту в часі (1, 5, 10 років). Формула для розрахунку

CAGR31:

𝐶𝐴𝐺𝑅 = (𝐸𝑛𝑑 𝑉𝑎𝑙𝑢𝑒

𝐵𝑒𝑔𝑖𝑛 𝑉𝑎𝑙𝑢𝑒)

(1

𝑁𝑢𝑚𝑏𝑒𝑟 𝑜𝑓 𝑦𝑒𝑎𝑟𝑠)

− 1,

де End value – кінцеве значення;

Begin value – початкове значення;

Number of years – кількість років.

Розрахунок показника CAGR за чистою вартістю активів упродовж 2010–2016 рр. для

українських НПФ у розрізі їх типів і загалом по Україні за 7, 5 та 1 рік відповідно представлено

на рис. 14. Більш детально розрахункові дані показника CAGR за 65 фондами, які функціонують

станом на 2017 рік в Україні, представлено в додатку 1.

Рис. 14. СAGR чистої вартості активів українських НПФ за типами за 7, 5 та 1 рік (у національній валюті) Джерело: розраховано авторами на основі даних НКФП32.

Рис. 14 свідчить про невисокий рівень сукупного середньорічного темпу росту чистої вартості

активів НПФ у 2016 році порівняно з 2010 роком за всіма типами фондів (близько 10,1%),

зважаючи на значні темпи інфляції в Україні впродовж досліджуваного періоду (згідно з

29 Willis Towers Watson (2017). Global Pension Asset Study (p. 15). Retrieved December 4th, 2017, from: http://www.next-finance.net/IMG/pdf/global-pensions-asset-study-2017.pdf. 30 CAGR – сompound annual growth rate (сукупний середньорічний темп росту). 31 Сompound annual growth rate (CAGR). Retrieved December 1st, 2017, from: https://www.investopedia.com/terms/c/cagr.asp. 32 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Електронна система оприлюднення інформації про діяльність недержавних пенсійних фондів. Отримано 4 грудня, 2017 з: http://npf.nfp.gov.ua/.

5.24%

6.43%

4.79%

1.87%

5.90%

11.82%

2.55%

10.56%10.10%

8.62%

11.42%

7.82%

0.00

0.02

0.04

0.06

0.08

0.10

0.12

Всього Відкриті Корпоративні Професійні

CAGR 1 рік (2015-2016)

CAGR 5 років (2012-2016)

CAGR 7 років (2010-2016)

25

даними МФУ рівень інфляції становив близько 124,9%, 143,3% та 112,4% у 2014, 2015 та

2016 рр.)33. Тобто можна сказати про номінальне, а не реальне зростання чистої вартості НПФ

в Україні, що підтверджується значенням показника СAGR за 1 рік, удвічі меншим (5,2%) за

аналогічний показник за 7 років.

За темпом росту за 7 років найбільше значення сукупного середньорічного темпу росту мають

корпоративні фонди (11,42%), але аналогічний показник за 1 рік (на основі порівняних цін)

становить лише 4,79%, тобто реальне зростання чистої вартості активів незначне. Найнижчий

сукупний темп росту чистої вартості активів за 7 років спостерігається у професійних НПФ,

аналогічний показник за 1 рік склав усього 1,87%.

Що стосується відкритих фондів, то найбільше значення сукупного темпу росту визначено за

показником CAGR за 5 років – 11,8%, хоча за 1 рік він становить 6,43%, що є найбільшим

значенням для цього показника серед трьох типів фондів.

Отже, можна сказати, що спостерігається тенденція щодо зростання чистої вартості активів в

середньому з темпом росту у 9,3 %, але враховуючи значний рівень інфляції зазначений темп

зростання є незначним для розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення.

Загалом можна підсумувати, що серед чинників, які стримують розвиток системи НПЗ,

передусім низький рівень пенсійних вкладів саме від населення та низький рівень

контрольованості й моніторингу з боку регулятора. Окрім того, виявлені проблеми з

відображенням даних про показники НПФ різними інституціями також не сприяють

підвищенню довіри населення до вкладення своїх заощаджень на накопичувальні пенсійні

рахунки.

33 Міністерство фінансів України. Індекс інфляції. Отримано 5 грудня, 2017 з: http://index.minfin.com.ua/economy/index/inflation/.

26

ВИСНОВКИ

У дослідженні проаналізовано структуру системи пенсійного забезпечення в Україні, яка

складається з трьох рівнів. Третій рівень представлено системою добровільного недержавного

пенсійного забезпечення, основу функціонування якої становлять недержавні пенсійні фонди.

Інші два – загальнообов’язкове пенсійне страхування: перший рівень – солідарна система,

другий – накопичувальна система, яка наразі не введена в дію.

Виявлено, що існує затверджена структура НПФ, яка включає адміністратора фонду

(відповідальність за пенсійні контракти, пенсійні рахунки та внески, пенсійні доходи та

пенсійні виплати учасникам, формування та розповсюдження звітності), КУА (відповідальність

за інвестування активів фонду відповідно до законодавчих вимог та облік і представлення

інформації про дохідність активів) та банк-зберігача (проводить розрахунково-касове

обслуговування, депозитарне обслуговування операцій з цінними паперами, контроль за

достовірністю інформації, яка надається КУА).

Система недержавного пенсійного забезпечення в Україні представлена трьома типами

фондів:

• відкриті НПФ, доступні для вкладень будь-яких фізичних осіб, їх частка становить близько

77% від усіх НПФ за підсумками 2016 року;

• професійні НПФ, учасниками яких можуть бути фізичні особи, пов’язані між собою за родом

професійної діяльності, їх частка – 10% на кінець 2016 року;

• корпоративні НПФ, учасниками яких можуть стати тільки ті фізичні особи, які перебували в

трудових відносинах із засновниками фонду (юридичними особами), їх частка – приблизно

13% у 2016 році.

Кількісний порівняльний аналіз системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні за

типами фондів виявив неоднакове відображення інформації в різноманітних реєстрах

інституцій, які регулюють діяльність НПФ, зокрема маються на увазі реєстри НКФП та КУА.

Окрім того, спостерігається тенденція до зменшення кількості НПФ в Україні за останні 7 років

на 35%. Водночас слід зауважити, що це відбулося передусім за рахунок зменшення кількості

найчисельнішої групи – відкритих НПФ.

Також було виявлено, що між фондами, які відповідно до даних реєстру НКФП функціонують,

та фондами, які подали звітність, існують суттєві розбіжності: близько 10% фондів узагалі не

подали звітність на кінець 2016 року, що свідчить про незадовільну роботу як адміністратора

фонду, так і КУА та банку-зберігача, з огляду на те, що всі операції, які стосуються

інвестиційного портфелю НПФ, повинні бути розповсюджені перед державними органами,

учасниками фонду, контрагентами та підтверджені і проконтрольовані з боку КУА та банку-

зберігача.

Окрім того, були виявлені невідповідності в даних про кількість корпоративних та професійних

НПФ в Україні, яких, за інформацією НКФП, значно менше, ніж фондів такого типу, які фактично

існують.

27

Отже, можна зробити висновок про низький рівень моніторингу та контрольованості з боку

цих інституцій діяльності НПФ, тобто контроль за інвестиційними інструментами НПФ, які не

подали звітність, відсутній, а учасники фонду не можуть отримати інформацію про свої

пенсійні вкладення, що суперечить зобов’язанню НПФ з обов’язкового розкриття даних,

пов’язаних з основними показниками їх діяльності.

Наступним етапом аналізу системи недержавного пенсійного забезпечення став детальний

розгляд динаміки пенсійних внесків та пенсійних виплат, у результаті чого було виявлено, що

пенсійні внески від юридичних осіб становлять у середньому близько 95% від загальної

вартості пенсійних внесків по всіх НПФ України. Отже, можна сказати, що рівень вкладів

заощаджень від населення з метою накопичення пенсійних виплат у перспективі знаходиться

на низькому рівні, та можна стверджувати, що відкриті НПФ функціонують неефективно з

огляду на те, що воно відбувається переважно за рахунок вкладів фізичних осіб самих за себе.

Що стосується пенсійних виплат, то спостерігаються значні диспропорції у виплатах

недержавних пенсій на строк та одноразових пенсійних виплат, з яких близько 80–90%

становлять саме одноразові пенсійні виплати (підставою отримання такого типу виплат є

критичний стан здоров’я, виїзд учасників НПФ на постійне проживання за межі України або

якщо сума пенсійних накопичень учасника не досягла мінімально допустимого значення).

Тобто можна сказати, що виплати строкових пенсій за умовами пенсійних контрактів на

страхування довічної пенсії непоширене явище в практиці функціонування НПФ в Україні,

частка таких виплат у середньому за 2010–2016 рр. складає близько 7%, на кінець 2016 року

зазначений показник досяг максимального значення за досліджуваний період – 20%.

Зазначена тенденція збільшення пенсійних виплат на строк позитивно впливає на розвиток

системи недержавного пенсійного забезпечення, але вона не супроводжується значними

темпами росту. Також у межах дослідження було розраховано середній розмір внесків на

одного учасника, який на 2016 рік досягнув 1,8 тис. грн. Це підтверджує думку, що в більшості

фондів (особливо відкритих) існує тенденція до номінальної кількості учасників, які в більшості

випадків не сплачують пенсійні внески, а контракти по них не укладені. Ця теза

підтверджується показником середньої кількості контрактів на одного учасника в межах до 0,1

од. за 2013–2016 рр.

Окрім того, існують значні розбіжності в даних про кількість вкладників та учасників НПФ за

всіма типами фондів, тобто спостерігається значне перевищення кількості учасників над

кількістю вкладників. Це підтверджує тезу, що більшість учасників НПФ в Україні є

номінальними та не здійснюють пенсійних виплат в рамках пенсійних контрактів (на кожні 10

учасників фактично укладено 1 пенсійний контракт).

Також варто наголосити на територіальному дисбалансі розподілу НПФ в Україні. Близько 75%

НПФ знаходяться в місті Києві, натомість у деяких регіонах, особливо в центральній частині

України, узагалі не зареєстровано жодного НПФ. Такий нерівномірний розподіл призводить

до того, що населення з близько 16 областей (60% від усіх в Україні) не мають можливості

здійснювати пенсійні накопичення в НПФ, оскільки такі установи там відсутні.

28

з огляду на їх відсутність в цих регіонах.

Разом з тим слід зауважити, що деякі фонди у своїх назвах мають указівку на територіальну

приналежність (НПФ «Резерв Рівненщини» або «Резерв Тернопілля»), але фактично

зареєстровані в місті Київ, що цілком нелогічно.

Для визначення тенденцій розвитку системи НПЗ важливе значення має чиста вартість активів

(активи за мінусом зобов’язань, які є основою для подальшого інвестування та забезпечення

пенсійних виплат учасникам), значну питому вагу яких займає один з найменших за кількістю

тип НПФ в Україні: частка корпоративних НПФ за вартістю активів становить 57%, при цьому

корпоративні НПФ – це лише 13% від усієї кількості НПФ України. Що стосується відкритих НПФ,

частка яких за кількістю становить близько 77% від усіх НПФ України, то вони мають 37%

загальної вартості активів, що свідчить про низький рівень забезпеченості найчисельнішого та

найбільшого за кількістю фондів типу НПФ.

Отже, можна зробити висновок про існування значного рівня диспропорцій щодо чистої

вартості активів, особливо якщо розглянути вартість активів КНПФ НБУ, яка становить 49%

вартості активів усіх НПФ. Тобто один з 65 фондів станом на червень 2017 року має майже

половину вартості всіх активів, що свідчить про значний рівень залежності системи НПЗ

України від розвитку КНПФ НБУ.

Також було розраховано середній рівень співвідношення вартості пенсійних активів до ВВП,

який становив не більше 0,01% в 2010–2016 рр., що свідчить про нерозвиненість системи НПЗ

в Україні (для порівняння: зазначене співвідношення у США на 2016 рік становило 121%). Окрім

того, варто зазначити, що цей показник має тенденцію до зниження, що є індикатором спаду

ефективності функціонування системи НПЗ в Україні.

Зазначену тенденцію підтверджує розрахунок сукупного середньорічного темпу росту чистої

вартості активів, яка за 7 та 5 років по всіх НПФ України становить 10,1% та 5,9% – це незначні

темпи росту, враховуючи те, що пенсійні активи повинні постійно нарощувати вартість у часі

за рахунок інвестиційних інструментів, та порівнюючи з темпами інфляції останніх років.

Отже, загальні тенденції розвитку системи НПЗ в Україні свідчать про існування інформаційної

асиметрії в частині відображення даних про основні показники діяльності НПФ, територіальні

диспропорції їх розподілу, незначну кількість вкладників порівняно з кількістю учасників,

низький рівень співвідношення кількості контрактів на одного учасника (у середньому тільки

кожен 10-й учасник має укладений контракт) та низький рівень середніх внесків на одного

вкладника.

Також варто наголосити, що по багатьох фондах звітність за результатами роботи відсутня,

спостерігається неефективність моніторингу з боку регулятора та управляючих компаній щодо

надання достовірної інформації про основні показники діяльності НПФ.

29

Додаток 1

СAGR українських НПФ за 7 та 5 років (розрахунок у національній валюті)

1.0%16.7%

12.8%32.2%

40.6%31.8%

4.4%13.0%

4.5%

75.7%20.3%

12.3%12.0%

4.8%49.4%

78.8%0.0%

15.2%17.6%

8.3%19.3%

94.7%11.7%

18.1%19.7%19.7%

10.6%8.4%

-2.5%6.1%

-9.2%

35.6%93.3%

40.2%1.7%

-38.2%

-21.7%11.8%

-2.6%2.1%

17.1%9.0%

2.0%27.7%

7.6%

-22.4%-15.1%

10.9%90.1%

48.2%0.0%

7.0%15.6%

61.0%-13.8%

6.3%0.0%

-0.5 -0.3 -0.1 0.1 0.3 0.5 0.7 0.9 1.1 1.3

КНПФ НБУ

ВНПФ "Емерит-Україна"

ВПФ "ОТП Пенсія"

Професійний пенсійний фонд НПЕУ

ВНПФ "Україна"

ПНПФ "Магістраль"

НПФ "Ощадний"

НТ ВНПФ "Європа"

НП "ВНПФ "АРТА"

ВНПФ "Український пенсійний капітал"

ВНПФ "Європейський вибір"

КПФ "СТИРОЛ"

НТ "ВНПФ "Резерв Рівненщини"

ВНПФ "УКРАЇНСЬКА ПЕНСІЙНА СПІЛКА"

ВНПФ "Прикарпаття"

НПФ "Взаємодопомога"

ВНПФ " Пенсійна опіка"

ВНПФ "Надійна перспектива"

ВНПФ "Гарант - Пенсія"

ВНПФ “НАЦІОНАЛЬНИЙ”

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД "СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА"

НПФ "ВІДКРИТИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД "ФРІФЛАЙТ"

НТ НППФ «Перший профспілковий»

НО ВНПФ "Довіра-Україна"

НТ "ВНПФ "Надія"

ВНПФ "Турбота"

ВНПФ "ДЖЕРЕЛО"

ВНПФ "Ініціатива"

НТ "НППФ "Хлібний"

ВНПФ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД"

CAGR 7 років (2010-2016)

CAGR 5 років (2012-2016)

ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ......2017/12/15 · 7 1....

Documents