КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО»

Експертиза проектів

шкільних підручників

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Кропивницький

2017

2

УДК [37.091.64:(07)0/9-021.4](083.13)(072)

ББК 74.202.15

Е-36

Рекомендовано до друку вченою радою комунального закладу

«Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

імені Василя Сухомлинського» (протокол від 07.02.2017 р. № 1)

Експертиза проектів шкільних підручників : [методичні рекомендації] /

уклад. О. Е. Жосан. – Кропивницький : КЗ «КОІППО імені Василя

Сухомлинського», 2017. – 24 с.

Методичні рекомендації розроблені відповідно до сучасних тенденцій у

розвитку шкільного підручникознавства, нормативних документів Міністерства

освіти і науки України та мають стати у нагоді вчителям і методистам, які

беруть участь в експертизі рукописів підручників, їх апробації та під час

підготовки до професійних конкурсів.

Рецензенти:

Пащенко Д.І. – доктор педагогічних наук, професор (м. Біла Церква Київської

області);

Федірко Ж.В. – кандидат педагогічних наук (м. Кропивницький).

© КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2017

3

ЗМІСТ

1. Загальні засади………………………………………………………. 4

2. Вимоги до шкільного підручника…………………………………. 5

3. Процедура і методи здійснення експертизи………………………. 9

4. Підготовка експертного висновку…………….…………………… 10

5. Оформлення експертного висновку……………………………….. 15

Рекомендована література……………………………………………. 22

Список використаних джерел………………………………………… 22

4

1. Загальні засади

Методичні рекомендації розроблені відповідно до Положення про

апробацію та моніторингові дослідження навчальної літератури для

загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства

освіти і науки України від 08.05.2008 р. № 401, Положення про конкурсний

відбір проектів підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів,

затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.11.2016 р.

№ 1359, Інструктивно-методичних матеріалів для експертизи проектів

підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів, розроблених

Міністерством освіти і науки України, Інститутом модернізації змісту освіти,

Інститутом педагогіки НАПН України, Інститутом проблем виховання НАПН

України, Інститутом психології імені Г.С. Костюка НАПН України.

Методичні рекомендації мають стати у нагоді вчителям і методистам, які

беруть участь в експертизі рукописів підручників, їх апробації та під час

підготовки до професійних конкурсів.

Терміни вживаються в таких значеннях:

Мета експертизи – виявлення відповідності параметрів проекту

підручника (рукопису або оригінал-макету) психолого-педагогічним критеріям,

що засвідчує можливість використання підручника у навчальному процесі і

доцільність надання йому грифу «Рекомендовано Міністерством освіти і науки

України».

Підручник – навчальне видання із систематизованим викладом

дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі та офіційно

затверджене як таке.

Експертизі підлягають такі параметри проекту підручника:

- відповідність проекту підручника навчальній програмі;

- відповідність проекту підручника меті й завданням освіти (сучасній

освітній парадигмі);

- відповідність змісту і структури проекту підручника сучасним вимогам

до шкільної навчальної літератури.

Експертна оцінка рукопису підручника – експертне судження про

рукопис підручника, висловлене в кількісній і якісній формах.

Вимоги до оцінювання: аргументованість, обґрунтованість, вичерпність.

Експертний висновок – складений фахівцем критичний відгук на проект

підручника, що містить зауваження, пропозиції та висновки.

Авторський оригінал підручника – друкований авторський текст

підручника з візуальними матеріалами, розміщеними на відповідних сторінках

тексту.

Оригінал-макет підручника – шпальти майбутнього підручника.

Проект підручника – авторський оригінал підручника або його оригінал-

макет.

Антидискримінаційна експертиза підручників має на меті віднайти у

текстових та позатекстових (ілюстрації, методичний апарат, апарат

орієнтування) матеріалах підручника вияви дискримінації за захищеними

ознаками (раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, стать,

5

вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, мова та ін.) у формі

стереотипів, ксенофобії, ейджизму, андро- та етноцентризму, сексизму тощо та

надати рекомендації щодо їх усунення [1; 4; 8; 13].

2. Вимоги до шкільного підручника

Вимоги до підручника – система показників, що мають забезпечити якість підручника та можливість його використання в навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу. Виокремлюють три групи вимог:

1) вимоги до змісту підручника; 2) вимоги до структури підручника; 3) вимоги до позатекстового компоненту (навчально-методичного

апарату) пiдручника. Вимоги до змісту підручника. Підручник повинен містити

систематизований виклад навчального матеріалу, що відповідає навчальній програмі з даного предмета, а також вимогам до обсягу і ступеня науковості розгляду матеріалу, співвідношення його розділів, параграфів з одиницями навчального часу, що відводиться на вивчення матеріалу. Підручник у доступній для учнів формі повинен розкривати суть основних наукових ідей, законів, понять та їх зв'язків із суспільно-економічним розвитком країни і духовним життям суспільства, практичним застосуванням у житті. При цьому має бути забезпечено коректність уведення наукових понять, їх відповідність загальноприйнятій термінології та символіці.

Матеріал підручників з предмета, що вивчається протягом кількох років, має бути викладений в логічній послідовності й являти цілісну систему з урахуванням внутрішньопредметних і міжпpедметних зв'язків. Підручник повинен бути цікавим для учнів; написаний мовою, що відповідає можливостям його засвоєння учнями певної вікової категорії, попередній загальноосвітній підготовці і життєвому досвіду, не допускаючи при цьому примітивного спрощення та наукової вульгаризації змісту.

Сучасний підручник має поступово, але послідовно і наполегливо готувати дітей до самонавчання. Цей аспект відображається в таких напрямках: мотиваційний (уживання у тексті підручника різних засобів заохочення і підтримки самостійної праці) та процесуальний (уміння автора спроектувати в текстовому та позатекстовому компонентах підручника розгорнений процес самонавчання). Підручник має бути не лише проекцією наукового знання, але й основних психологічних ліній інтелектуального розвитку учнів, тобто предметно-центричний підхід повинен бути доповнений психодидактичним підходом: тематичний принцип структурування змісту; різнорівневість і диференційованість текстів; включення ігрових ситуацій, психологічних коментарів; орієнтація на розуміння фактів, ідей і теорій; сюжетна основа та діалогічний характер текстів; індивідуалізація навчання засобами тексту; створення засобами тексту психологічно комфортного режиму розумової праці, який дозволяє кожному учню вибирати найкращу для нього форму навчальної інтелектуальної поведінки [8, с. 67-68].

Вимоги до структури підручника. Підручник має бути чітко і зрозуміло структурованим. Доцільно виокремити такі елементи структури:

1) змістова ланка – текст та ілюстративний матеріал: вступ, основна частина, висновки, узагальнювальні тексти, наочні схеми, ілюстрації, таблиці,

6

додатковий матеріал: текстовий (витяги з документів, уривки з творів публіцистичної, наукової, науково-популярної літератури тощо) та наочний (репродукції картин, фотографій тощо);

2) навчально-методичний апарат: ілюстрації (зображувальні; умовно-графічні); методичний апарат: завдання на систематизацію та самооцінювання навчальних досягнень учнів (завдання для самоконтролю, тести, завдання для самостійної роботи, текстові таблиці, узагальнюючі таблиці, вправи, задачі;), опорні схеми; плани-схеми; інструкції щодо здійснення основних видів діяльності, передбачених у підручнику тощо;

3) довідково-супровідний апарат (апарат орієнтування): таблиця змісту з нумерацією сторінок, у якій чітко відображається рівномірний розподіл матеріалу, простежується наочно-логічний його розвиток; додатки: словник, тлумачний словник термінів, довідкові дані, список рекомендованої літератури (основної та додаткової), іменний та предметний покажчики, список використаних джерел, вихідні дані.

Пропонуємо таку модель структури підручника (рис. 1).

Рис. 1. Модель структури сучасного шкільного підручника

7

Доцільно, щоб кожен розділ підручника відповідав одній навчальній темі. Якщо розділ містить кілька навчальних тем, то це має бути відображено в його назві. Крім того, у підручнику мають бути попередні структурні складники (що треба вивчити, зв'язок з попереднім матеріалом тощо) та завершальні структурні складники (підсумок, узагальнювальна таблиця або схема, інтегруюча ситуація тощо).

У межах одного розділу бажано чергувати види діяльності (практичні роботи, спостереження, вправи, запитання і т. ін.). Такі види діяльності мають сприяти набуттю навичок та вмінь (пізнавальних, практичних, життєвих) [8, с. 69-70].

Отже, сучасний підручник – складний комплекс, що складається з текстового і позатекстового структурних компонентів, які добираються і розташовуються в окремих темах відповідно до особливостей навчального матеріалу (див. табл. 1) [4, с. 10].

Таблиця 1

Компоненти шкільного підручника

Компонент Складники компонента

Текстовий Основний текст Додатковий текст Пояснювальний текст

За змістом:

вступний;

інформаційний;

заключний.

За характером:

опис;

оповідання;

пояснення;

проблемний виклад;

узагальнення.

1.Документи.

2.Науково-популярні

тексти.

3.Художні тексти.

Посторінковий словник.

Пояснення у дужках

всередині основного

тексту.

Підписи до ілюстрацій.

Дані про подані документи

та їх авторів.

Винесення.

Поза-текстовий Ілюстрації Методичний апарат Апарат орієнтування

Зображувальні:

малюнки;

репродукції;

фотоілюстрації;

документальні

зображення.

Умовно-графічні:

графіки;

карти;

картосхеми, плани;

схеми, креслення.

1.Запитання і завдання:

- відтворювальні;

- перетворювальні;

- творчо-образні;

- проблемні.

2. Текстові таблиці:

- порівняльні

- узагальнювальні;

- конкретизувальні;

- ілюструвальні.

3. Опорні схеми

(структурно-логічні).

4. Плани-схеми,

пам’ятки-алгоритми.

5. Завдання для

самоконтролю.

1.Загальний зміст.

2.Рубрикація і тематичні

символи.

3.Сигнали-символи

(піктограми).

4.Виділення в тексті

(курсивом, жирним

шрифтом тощо).

5. Словники і покажчики:

понять, дат, імен.

6.Глосарій.

7. Колонтитули,

шмуцтитули.

8. Бібліографія.

9. Довідники.

8

Вимоги до позатекстового компоненту (навчально-методичного

апарату) пiдручника. Підручник повинен виконувати функції yправлiння

пізнавальною дiяльністю школярiв, мicтити рекомендації до способу вивчення

матерiалу, сприяти розвитку творчої активностi школярiв та формуванню в них

yмiнь самостiйно застосовувати набутi знання на практицi. На це мають бути

спрямованi спецiальнi завдання для самостiйної роботи над текстом та

iлюстрацiями пiдpучника.

Підручник слід розглядати як засіб формування загальнонавчальних та

предметних компетентностей учнів, тому він має бути діяльнісно

орієнтованим, у ході його створення бажано передбачити застосування

iнформацiйно-комунiкацiйних засобiв у навчальному процесi.

Матеріал пiдручника має бути iлюстрований методично доцiльними

картинами, схемами, кресленнями та iншим графiчним матерiалом,

спрямованим на розкриття змicту основного матерiалу, його доповнення i

конкретизацiю. Ілюстрації стосовно до тексту можна поділити на три групи:

1) провідні, які самостійно розкривають зміст навчального матеріалу;

2) рівнозначні, які поряд з основним текстом служать меті глибокого та

усвідомленого засвоєння змісту навчального матеріалу;

3) обслуговуючі, завдання яких полягає в тому, щоб доповнювати,

конкретизовувати, емоційно підсилювати зміст тексту, допомагаючи

ефективному засвоєнню матеріалу.

Конструкція методичного апарату до ілюстрацій повинна існувати у

формі системи завдань, задач, питань і вправ та виконувати важливі методичні

функції:

а) планувати дії, які повинен виконати учень у роботі з ілюстраціями;

б) підпорядковувати прийоми роботи з ілюстраціями специфіці та змісту

основного тексту підручника;

в) поступово ускладнювати прийоми роботи;

г) передбачати здійснення учнями перцептивних дій у роботі з

ілюстраціями, які дадуть можливість створювати образи та оперувати ними;

д) супровідна інформація до зображень повинна бути достатньою для

організації повноцінної пізнавальної діяльності учнів з ілюстраціями. У

підручнику мають бути попередні структурні складники (що треба вивчити,

зв'язок з попереднім матеріалом і т. ін.) та завершальні структурні складники

(підсумок, узагальнювальна таблиця або схема, інтегруюча ситуація тощо).

У межах одного розділу бажано чергувати види діяльності (практичні

роботи, спостереження, вправи, запитання та ін.). Такі види діяльності мають

сприяти набуттю навичок та вмінь (пізнавальних, практичних, життєвих).

Художнє й технічне оформлення ілюстрацій підручника та інші

ергономічні показники повинні відповідати існуючим санітарно-гігієнічним

вимогам [8, с. 71-72].

9

3. Процедура і методи здійснення експертизи

Доречно дотримуватися таких етапів роботи:

1) укладання переліку показників оцінювання у формі таблиці;

2) планування часу;

3) оглядове прочитання рукопису;

4) вивчення програми з літератури;

5) опрацювання передмови й одного з розділів рукопису;

6) заповнення таблиці. Опрацювання змісту рукопису повністю,

доповнення таблиці;

7) прочитання рукопису за певними напрямами:

- достовірність фактів;

- співвідношення запитань різних видів;

- ілюстративний матеріал;

- тестові завдання;

- теоретичні поняття;

- словникова робота тощо;

8) ознайомлення з рецензіями попередніх років;

9) написання чернетки;

10) повторне перечитування рукопису, уточнення експертного висновку;

11) правка рукопису, підготовка остаточного варіанту [4, с. 42-48].

Експерт знайомиться з усіма компонентами проекту підручника, уважно

вивчає і аналізує кожен із них. При цьому доречно використовувати такі

методи аналізу підручника:

Описовий метод. Мета: здійснення аналізу підручника під певним кутом

зору. Наприклад, характеристика методичної системи, реалізація розвивальної

функції); матричний аналіз як особливий вид аналізу тексту дозволяє виявити

кількість і побудову його елементів та залежність між ними.

Органолептичний метод. Метою застосування даного методу є

встановлення:

- глибини і якості викладу матеріалу в різних темах підручника;

- необхідність залучення до змісту окремих тем додаткового матеріалу;

- раціональних способів роботи учнів з підручником у цілому і окремими

його розділами (анотування тексту, складання плану викладу матеріалу,

визначення понять, відповіді на контрольні питання, рішення задач тощо);

- можливості рекомендації підручника як основного для самостійної

роботи учнів.

Сутність даного методу полягає в тому, що експерт, виокремивши певні

показники якості, оцінює кожен з компонентів підручника сумою балів.

Таким чином можна досить об'єктивно оцінити запропонований для цієї мети

підручник або його рукопис (табл. 2).

10

Таблиця 2

Посторінковий аналіз тексту розділу / параграфа

Сторінка Зауваження Пропозиції

Метод SWOT-аналізу. Мета застосування:

- визначити сильні боки і можливості, обумовлені ними;

- відобразити слабкі боки і виявити можливі загрози.

Завдання SWOT-аналізу - надати структурований опис ситуації, щодо

якої потрібно прийняти якесь рішення. Висновки, зроблені на його основі,

носять описовий характер без рекомендацій і розстановки пріоритетів (табл. 3).

Таблиця 3

SWOT-аналіз підручника

Автор і назва

підручника Можливості Загрози

Сильні боки

Слабкі боки

Метод структурно-функціонального аналізу. Мета застосування:

розглядаючи підручник як цілісну систему, що складається з певних

структурних компонентів, кожен з яких покликаний реалізувати відповідні

функції, та як елемент системи засобів навчання, проаналізувати, у якій мірі у

підручнику реалізовані функції, характерні для всієї системи засобів навчання, і

ті, що притаманні лише даному виду навчальної літератури [10; 11; 12].

4. Підготовка експертного висновку

Експерт письмово оформлює результати проведеної ним експертизи у

вигляді експертного висновку на проект (оригінал-макет) підручника.

Основні вимоги до експертного висновку: науковість, об’єктивність,

недвозначність у висвітленні думок, доброзичливість, обґрунтованість

висновків.

Характерними є такі слова й вирази (мовні кліше): «автор показує

(висвітлює, наголошує, заглиблюється, аргументує, аналізує, систематизує,

вводить в обіг, розкриває, підкреслює, відтворює, охоплює, сперечається,

полемізує, відкидає, заперечує); робота характеризується…; актуальність її

визначається…; цінність роботи полягає в…; шкода, що у роботі немає

(бракує)…; замало (непереконливо) висвітлено…; не розкрито…; робота має

високий (низький) науковий або методичний рівень; заслуговує на

схвалення…; становить певний (вагомий) внесок у розвиток…».

11

Висловлювання зауважень і рекомендацій для експертного висновку

обов’язкове. Зазвичай перелікові помічених у проекті підручника недоліків

передують такі мовні кліше: «Відзначаючи в цілому відповідність проекту

підручника вимогам Державного стандарту базової і повної загальної середньої

освіти та змістовим лініям навчальної програми, схвально оцінюючи його

змістове наповнення і методичний апарат, а також інноваційну структуру,

вважаємо за потрібне висловити деякі зауваження і пропозиції. …Разом із тим

можна вказати й певні недоліки в роботі, подолання яких сприятиме

підвищенню якості роботи… Дозволимо собі висловити кілька рекомендацій,

які могли би поліпшити зміст роботи…».

Поширені недоліки експертних висновків:

- неуважність, недбалість, фрагментарність прочитання рукопису;

- переказування змісту підручника;

- формалізм;

- необґрунтованість висновків, відсутність доказів;

- велика кількість граматичних, пунктуаційних та орфографічних

помилок.

Експертний висновок розробляється за такими розділами:

1. Відповідність проекту підручника навчальній програмі

Ознайомитися з навчальними програмами з усіх навчальних предметів

можна на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України:

1) навчальні програми для 5-9 класів для загальноосвітніх навчальних

закладів: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/;

2) навчальні програми для 8-9 класів для загальноосвітніх навчальних

закладів (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів:

http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1384763942/.

Оцінюючи проект підручника щодо відповідності його навчальній

програмі, експерт має врахувати право на авторське представлення

послідовності викладу навчального матеріалу в проекті підручника, уведення

додаткових питань, що сприяють розкриттю сутності поняття, передбаченого

навчальною програмою тощо.

Слід ураховувати, що авторське бачення відповідності навчальній

програмі має бути обґрунтованим і не призводити до перевантаження

навчального змісту.

Критерії експертизи:

- повнота і вичерпна реалізація в підручнику предметного змісту,

визначеного навчальною програмою;

- відповідність обсягу підручника кількості навчальних годин,

відведених на вивчення предмета;

- логічна послідовність і систематизованість викладу основних

змістових питань, дотримання принципів доступності, наочності та ін.

Невідповідність змісту проекту підручника навчальній програмі може

бути підставою для відхилення підручника.

12

2. Відповідність проекту підручника меті й завданням освіти (сучасній

освітній парадигмі)

Проект підручника має бути спрямований на досягнення цілей і завдань

освіти, задовольняти потреби всіх своїх користувачів: для учнів бути цікавою й

ефективною навчальною книгою; для вчителів стати основою розгортання

навчального процесу, побудови власної методичної системи; для батьків бути

зрозумілим порадником у наданні допомоги своїм дітям у навчанні.

Критерії експертизи:

- реалізація ідей особистісно орієнтованого підходу в проекті підручника

(у змісті підручників особистісно орієнтований підхід має реалізуватися через

різнорівневе представлення елементів знань і способів виконання навчальних

дій; розгляд можливих способів виконання одного й того самого прийому

обчислення чи розв’язування задачі; забезпечення поля для вибору учнем

завдань відповідно до свого рівня навчальних можливостей тощо);

- компетентнісна орієнтованість змісту підручника (компетентнісний

підхід має бути реалізовано як у змісті завдань, так і в методичному апараті

підручника, передбачаючи формування не лише знань, а й способів діяльності,

здатності застосовувати вивчене у різноманітних навчальних і життєвих

ситуаціях,висловлювати власні судження, обґрунтовуючи їх, здійснювати

логічні міркування, оцінювальні дії, формулювати висновки тощо. Підручник

має сприяти формуванню в учнів крім предметної також ключових

компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та

іноземними мовами, математичної, соціальної, гендерної, громадянської,

загальнокультурної, підприємницької і здоров’язбережувальної);

- реалізація діяльнісного підходу в проекті підручника (діяльнісний

підхід у змісті підручника може бути реалізований через систему завдань,

проблемних ситуацій, що спонукають до активної діяльності кожного учня на

уроці й водночас до свідомої самостійної роботи, до застосування на практиці

здобутих знань, до колективної діяльності та самоосвіти).

3. Відповідність змісту і структури проекту підручника сучасним

вимогам до шкільної навчальної літератури

Нова філософія шкільної освіти передбачає використання підручників

нового покоління, які водночас із традиційними дидактичними функціями

(інформативною, трансформаційною, мотиваційною, систематизувальною,

інтегративною, самоконтролю, розвивальною, виховною тощо) виконували б

ще й нові (функцію розвитку самостійної пізнавальної діяльності учнів в

інформаційному просторі; функцію розвитку ключових і предметних

компетентностей).

Критерії експертизи

Відповідність тексту та ілюстрацій підручника основним психолого-

педагогічним вимогам:

- побудова й структура текстів (виділення головного, доцільність

поділу на параграфи, пункти їх послідовність і зв’язки між ними, чіткість

формулювання висновків, правил і визначень, цілісність викладу);

13

- стиль текстів (поєднання ознак наукового і науково-популярного

стилів; наявність предметно орієнтованого, інструментально орієнтованого,

ціннісно орієнтованого компонентів змісту; уникнення стереотипів і мови

ворожнечі; відповідність вимогам гендерного підходу; наявна діалогічність

текстів);

- співвідношення й взаємозв’язок основного, додаткового й

пояснювального текстів (раціональний розподіл тексту на основний і

додатковий;

- мова текстів (має бути лаконічною, точною і зрозумілою для учнів,

позбавленою будь-яких дискримінаційних смислів, відповідати нормам

української літературної мови й слугувати зразком для мови учня (у

підручниках для шкіл з навчанням мовами національних меншин – вимогам

мов національних меншин));

- доступність викладу (відповідність складності й обсягу матеріалу

можливостям засвоєння його учнями підліткового віку на належному рівні й

за встановлений час (не більше 5±2 нових одиниць матеріалу, не більше 4%

суб’єктивно незнайомих слів, у тому числі й наукових термінів);

відповідність ступеня абстрактності викладу матеріалу віковим

психологічним особливостям учнів; доцільність використання аналогії для

пояснення складних процесів, наявність прикладів для пояснення

абстрактних понять, достатність і вичерпність наведених пояснень, вказівок

тощо; доцільність обраних конструкцій речень для розуміння тексту

(оптимальною кількістю для розуміння і сприйняття учнями середніх класів є

10-15 слів у реченні);

- науковість змісту (відповідність змісту підручників новітнім

досягненням сучасної науки, встановленим у ній положенням; вірогідність

усіх наведених фактів та понять; повнота розкриття сутності різноманітних

об’єктів вивчення їх у взаємозв’язках і розвитку; трансформація й точність

вираження наукових понять і уявлень в означеннях і термінах, прийнятих у

науці; забезпечення у підручнику системності й цілісності знань,

відображення еволюції наукових ідей, ролі діячів науки, насамперед

вітчизняних учених, у розвитку відповідної галузі науки);

- наявність елементів змісту й вимог, що призводять до

перевантаження учнів (недоцільність уведення окремих тем, понять;

дублювання, передчасні завдання щодо розуміння й пояснення тощо);

- дидактична доцільність використання ілюстративного матеріалу

(оптимальне співвідношення образотворчих і умовно-графічних матеріалів,

малюнків або документальних фотографій, методична доцільність

розміщення їх у книжці; наявність завдань, спрямованих на роботу учнів з

ілюстративним матеріалом; роль ілюстративного матеріалу в реалізації

провідних функцій підручника (розвивальна спрямованість наочних

зображень, інформаційність, естетичне виконання, національний колорит);

дидактично обґрунтований зв'язок наочних зображень з текстом та іншими

структурними компонентами підручника;відповідність ілюстрацій віковим

особливостям школярів;якість виконання ілюстративного матеріалу, художнє

14

оформлення, формат, обсяг, поєднання кольорів, естетичне сприйняття

проекту підручника).

Повнота реалізації можливостей методичного апарату в забезпеченні

організації навчально-пізнавальної діяльності учнів:

- ефективність апарату засвоєння знань (наявність різних типів

навчальних завдань і вправ – пропедевтичні, ввідні, пробні, тренувальні, творчі;

питома вага серед них творчих, розвивальних; розташування їх у підручнику з

урахуванням основних етапів процесу навчання – сприймання навчального

матеріалу, усвідомлення й осмислення його (розуміння, закріплення,

застосування на практиці);

- доцільність використання пам’яток, алгоритмів, зразків виконання

завдань тощо;

- наявність засобів мотивації, стимулювання пізнавального інтересу,

розвитку інтелектуальної, зокрема творчої, діяльності учнів, оволодіння учнями

прийомами розумової діяльності (індукція, дедукція, аналіз, синтез, порівняння,

узагальнення тощо),

- наявність засобів організації різних видів діяльності і комунікації між

учасниками освітнього процесу, завдань для організації групової, навчально-

дослідної та проектної діяльності учнів;

- наявність засобів диференціації, індивідуалізації та персоналізації

навчальної діяльності учнів відповідно до їхніх пізнавальних можливостей.

Доцільність і ефективність апарату орієнтування в підручнику:

- наявність компонентів апарату орієнтування – таблиці змісту,

вступного звернення до читача; словника, покажчика, шмуцтитулів, довідників

тощо;

- раціональність рубрикацій,

- доцільність використання сигналів-символів; однотипність їх і

наступність у використанні елементів апарату орієнтування

- інструментальність вступного звернення до читача, його доцільність.

Забезпечення виховної, розвивальної та здоров’язбережувальної функцій:

- зміст підручника сприяє формуванню патріотизму, любові і поваги до

Батьківщини, свого народу, його мови, державних, національних, родинних

цінностей, толерантному ставленню кожної людини, незалежно від її статі,

етнічної, релігійної, культурної приналежності чи інших ознак, навчає

міжнаціонального і міжконфесійного діалогу; виховує особистість, готову до

ефективної міжкультурної взаємодії в нових історичних реаліях, чутливу до

людської інакшості та нетерпиму до проявів расизму, ксенофобії й

нетерпимості до людських відмінностей. Експерт має проаналізувати в

підручниках наявність елементів полікультурного виховання, як одного з

пріоритетних напрямів у підготовці особистості в умовах європейської

інтеграції.

- зміст підручника виховує характер, сприяє розвитку особистості,

створенню умов для самовизначення і соціалізації учня на основі

соціокультурних, духовно-моральних цінностей і прийнятих у суспільстві

15

правил і норм поведінки в інтересах людини, родини, суспільства і держави;

- навчає раціонального природокористування, дотримання безпечних

норм життєдіяльності.

Відповідність антидискримінаційному підходу в освіті:

текстові та позатекстові (ілюстрації, методичний апарат, апарат

орієнтування) матеріали підручника мають бути позбавлені стереотипів за

ознаками кольору шкіри, статі, віку, інвалідності, етнічності, громадянства,

політичних, релігійних та інших переконань, місця проживання, мови,

сімейного, майнового стану тощо (далі – захищені ознаки), андро- та

етноцентризму, дискримінаційних висловлювань за захищеними ознаками, що

виявляється у:

- паритетності представлення осіб обох статей – рівномірному

співвідношенні жіночих і чоловічих образів, вікових груп / людей із та без

різних форм інвалідності / людей різних релігійних переконань / кольору шкіри,

етнічності та громадянства, різних моделей побудови партнерських відносин

тощо;

- відсутності сегрегації й поляризації за захищеними ознаками:

навмисного протиставлення осіб, які відрізняються за захищеними

характеристиками шляхом приписування їм принципово різних форм

соціальної активності, зображення їх як протилежностей, що протиставляються

одна одній та начебто не мають між собою спільних рис і якостей, спільної

діяльності;

- відсутності тенденції ототожнювати різні форми активності або

пасивності зображуваних людських образів до захищених ознак, наприклад, до

статі (як правило, активність – до чоловічої, пасивність – до жіночої) або місця

проживання (активність – для місцевих жителів, пасивність – до внутрішньо

переміщених осіб) тощо;

- відсутності стереотипних гендерних сценаріїв, що прив’язують жіночі

образи передусім до приватної сфери (сім’ї, господарства, піклування про

дітей), а чоловічі – до інших, масштабніших форм соціальної активності,

зображення осіб обох статей (і дітей, і дорослих) у різноманітних (за змістом та

масштабом) ролях і видах діяльності;

- те саме щодо різних етносів, релігійних спільнот тощо; зображення

людини загалом і загальнолюдських цінностей винятково через образ чоловіка,

етнічного українця, православного, людини без будь-яких фізичних обмежень

[4, с. 7-12].

5. Оформлення експертного висновку

Реквізити експертного висновку такі:

Назва документа (Експертний висновок на…).

Зазначення в назві:

- заголовка проекту підручника та його обсягу (… оригінал-макет або

авторський оригінал підручника «Українська мова», підручник для 9 класу

загальноосвітніх навчальних закладів, обсяг — 250 с. комп’ютерного набору);

16

- ініціали та прізвища автора (авторів) проекту підручника (… автор —

В. Ф. Жовтобрюх).

Аналіз тексту проекту підручника, що містить:

- загальну характеристику відповідності параметрів проекту підручника

навчальній програмі, психологічним, педагогічним критеріям, що засвідчує

можливість його використання в навчально-виховному процесі;

- посторінкові критичні зауваження, пропозиції.

Висновки:

• про доцільність надання підручнику грифа «Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України»;

• про недоцільність надання підручнику грифа «Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України».

4. На останній сторінці експертного висновку експерт ставить свій

підпис та дату. Експерти передають експертні висновки на папері та в

електронному вигляді (pdf-формат) до Інституту модернізації змісту освіти

у строк, визначений наказом Міністерства освіти і науки України про

проведення Конкурсу [4, с. 7-14].

Для правильного визначення оцінки проекту підручника доцільно

підготувати експертний висновок у формі таблиці:

Експертний висновок

№

з/п Назва критерію

Оцінка (від 0 до 10)

1 Відповідність проекту підручника навчальній програмі:

повнота і вичерпна реалізація в підручнику предметного змісту,

визначеного навчальною програмою

відповідність обсягу підручника кількості навчальних годин,

відведених на вивчення предмета

логічна послідовність і систематизованість викладу основних

змістових питань, дотримання принципів доступності, наочності

та ін.

Усереднена оцінка

2 Відповідність проекту підручника меті й завданням освіти

(сучасній освітній парадигмі):

реалізація ідей особистісно орієнтованого підходу в проекті

підручника

компетентнісна орієнтованість змісту підручника

реалізація діяльнісного підходу в проекті підручника

Усереднена оцінка

17

3 Відповідність змісту і структури проекту підручника сучасним вимогам до шкільної навчальної літератури:

відповідність тексту та ілюстрацій підручника основним психолого-педагогічним вимогам

повнота реалізації можливостей методичного апарату в забезпеченні організації навчально-пізнавальної діяльності учнів

доцільність і ефективність апарату орієнтування в підручнику

забезпечення виховної, розвивальної та здоров’язбережувальної функцій

відповідність антидискримінаційному підходу в освіті

Усереднена оцінка

Загальна усереднена оцінка

Загальна оцінка якості проекту підручника

(поставити позначку «+» у відповідному полі)

Висновок Кільк.

балів

Резуль-

тат

Підручнику має бути надано гриф «Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України» 6-10 +

Проект підручника підлягає відхиленню 0-5

Зразок

ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК

на проект (оригінал-макет) підручника

«Мистецтво», підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних

закладів, обсяг – 250 с. комп’ютерного набору (автор – В. Ф. Жовтобрюх)

Зауваження та пропозиції

1. Відповідність матеріалу підручника навчальній програмі

Зміст навчального матеріалу, з якого складається підручник, в цілому

відповідає навчальній програмі з образотворчого мистецтва для 6 класу. Обсяг

матеріалу розділів підручника правильно співвідноситься з одиницями

навчального часу, який відводиться на вивчення матеріалу.

2. Відповідність матеріалу підручника меті й завданням освіти

(сучасній освітній парадигмі)

Реалізація ідей особистісно орієнтованого підходу в проекті підручника

Підручник відповідає принципам наступності, логічної послідовності.

Але іноді бажано теоретичний матеріал викласти більш стисло за браком часу

на уроці. Вивчаючи тему «Сюжетна композиція», необхідно опрацювати 9

18

сторінок підручника, а «Шрифт як засіб виразності у шрифтовій композиції» –

відповідно 11 сторінок. Невдалим є те, що виклад матеріалу не розподілений за

кількістю уроків.

Компетентнісна орієнтованість змісту підручника

Матеріал підручника забезпечує формування як предметних, так і

міжпредметних умінь і навичок.

Пріоритетом навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку

національної школи визнано виховання патріотизму як поєднання

загальнолюдського та національного. Тому важливо внести в даний підручник

матеріал, що базується на духовній культурі власного народу (теми

«Моделювання одягу», «Колір і форма у створенні сценічних та літературних

образів, шаржів, карикатури»).

Дуже добре, що у підручнику до класної теми подається рубрика

«Секрети майстерності», у якій послідовно викладається виконання практичної

роботи.

Підручник містить невеликий словник понять з образотворчого

мистецтва, але немає ніяких відомостей про видатних художників та твори

мистецтва. Крім того, до словничка необхідно внести всі ті поняття, що

вивчалися протягом уроку. Наприклад с. 104 (геометричний орнамент), с. 105

(рослинні, зооморфні, символічні орнаменти). Підручник написаний доступною

мовою, розкриває суть основних наукових понять та відслідковує їх зв’язки з

духовним та суспільно-економічним розвитком людства.

Реалізація діяльнісного підходу в проекті підручника

Керуючись положенням теорії формування розумових дій важливо, щоб

учень знав суть цього вміння та умів самостійно ним керуватися. Такі

процесуальні відомості можна представити у вигляді пам’яток, схем, таблиць.

У процесі навчання в учнів формуються уявлення про предмет та явища

навчальної діяльності. Необхідною умовою свідомого оволодіння учнями

вміннями та навичками вважається засвоєння знань про способи пізнавальної і

практичної діяльності, які подані у підручнику у вигляді правил, вказівок

(«Зверніть увагу», «Подивись та подумай», «Виконай»).

Учні досить успішно зможуть використати підручник для самостійного

набуття певних практичних навичок, керуючись «Абеткою майстерності» та

виставкою «Дитячих малюнків», коли зможе порівняти власні здобутки з

іншими. Бажано внести більше запитань для перевірки теоретичних знань

учнів, а також тестові завдання.

3. Відповідність змісту і структури проекту підручника сучасним

вимогам до шкільної навчальної літератури

Відповідність тексту та ілюстрацій підручника основним психолого-

педагогічним вимогам

Зміст та обсяг інформації, поданої у підручнику, розрахований на

достатньо високий рівень ерудиції учнів та ґрунтовну попередню підготовку

19

з навчального предмета. Теоретичний та практичний матеріал, поданий у

підручнику, базується на навчальному матеріалі, представленому у підручнику

цих же авторів для 5-х класів, і є його логічним продовженням.

Кількість ілюстрацій навчального характеру, які допомагають учням

оволодіти практичними навичками, бажано збільшити. У недостатній кількості

також матеріал, який представляє дитячу творчість. Особливо вдало викладено

тему «Пропорції постаті людини» (с. 123): за допомогою ілюстрацій різних

видів мистецтва (скульптура, живопис, графіка), схеми пропорцій людського

тіла та методичних рекомендацій учні здобувають навички малювання людини.

Велика увага приділяється розкриттю особливостей українського

образотворчого мистецтва (розділи «Новорічні та різдвяні свята», «Створення

орнаментальної композиції», «Сюжетна композиція»).

Повнота реалізації можливостей методичного апарату в забезпеченні

організації навчально-пізнавальної діяльності учнів

Підручник включає в себе систему завдань, що відповідає вимогам

програми та рівню можливостей учнів 6 класу, сприяє розвитку їх здібностей та

обдарувань, вихованню гуманної та високодуховної особистості. Підручник

може бути використаним для самостійного опрацювання навчального

матеріалу. Необхідна умова повноцінного формування контрольно-оцінних

умінь – ознайомлення учнів із конкретними способами самоконтролю. Це мали

б бути цікаві завдання, кросворди, тести, відповіді на контрольні запитання.

Структура підручника повністю відповідає методичним вимогам: чіткий

розподіл на тематичні розділи, логічна їх послідовність, наявність додатків, що

допомагають оперативно знайти потрібну інформацію.

Список додаткової літератури допоможе найдопитливішим учням у

поглибленому вивченні матеріалу. У межах кожного розділу наявне чергування

різних видів навчальної діяльності, що урізноманітнює її та сприяє успішному

засвоєнню матеріалу.

Путівник до підручника, представлений на початку, полегшує роботу

учнів з книгою, допомагає швидко орієнтуватись в ній.

Доцільність і ефективність апарату орієнтування в підручнику

Підручник містить важливий структурний компонент – апарат

орієнтування, який забезпечує орієнтацію школяра у змісті і структурі книги,

створює необхідні умови для успішної самостійної роботи з нею. Апарат

орієнтування представлений такими елементами: передмова, зміст, рубрики,

шрифтові виділення, сигнали-символи, різноманітні покажчики, список

літератури, колонтитули.

Підручник має зміст з нумерацією сторінок, у якій відображається

розподіл матеріалу, але він не поділений на зміст окремих уроків.

У межах одного розділу чергуються різні види діяльності (практичні

роботи, спостереження, творчі завдання). Структура підручника для 6 класу в

цілому повторює структуру підручника цих же авторів для 5 класу, що є

позитивним фактором. Доцільно доопрацювати і поповнити словник.

20

Забезпечення виховної, розвивальної та здоров’язбережувальної функцій

Бажано включити у підручник вивчення деяких тем, застосовуючи міжпредметні зв’язки, наприклад, використовуючи комп’ютерні програми (опрацювати тему «Шрифти як засіб виразності у шрифтовій композиції» у програмі Microsoft Word (Word Art).

Для реалізації принципу наступності слід ввести питання, завдання, які б забезпечували зв'язок з навчальним матеріалом, вивченим у 5 класі. У поясненнях деяких тем спиратися на знання та досвід дітей із вже засвоєних прийомів виконання деяких образотворчих технік.

Паралельно зі створенням підручника слід розробити методичні рекомендації для вчителя (дасть змогу побачити матеріал, викладений у підручнику, очима автора) та альбом-посібник для учнів.

Завдання сформульовані таким чином, що потребують від учнів поєднання теоретичних знань та практичних умінь. У завданнях для самостійної роботи наявний диференційований підхід.

Варто включити практичні завдання з різними формами організації навчально-пізнавальної діяльності (парні, групові, колективні). Відповідно до сучасних вимог доцільно включити різнорівневі творчі завдання.

Відповідність антидискримінаційному підходу в освіті

У змісті підручника недостатньо уваги приділяється гендерному підходу

в освіті. Доречно використати цей матеріал та виставити певні акценти при

викладі матеріалу з тем: «Дизайн», «Моделювання одягу», а також подати

більше відомостей про художників-жінок. В усіх параграфах відсутні відомості

про учнів з особливими освітніми потребами, про досягнення людей з

інвалідністю в галузі мистецтва.

№

з/п Назва критерію

Оцінка

(від 0

до 10)

1 Відповідність проекту підручника навчальній програмі:

повнота і вичерпна реалізація в підручнику предметного

змісту, визначеного навчальною програмою

8

відповідність обсягу підручника кількості навчальних годин,

відведених на вивчення предмета

10

логічна послідовність і систематизованість викладу основних

змістових питань, дотримання принципів доступності,

наочності та ін.

7

Усереднена оцінка 8,3

2 Відповідність проекту підручника меті й завданням освіти

(сучасній освітній парадигмі):

реалізація ідей особистісно орієнтованого підходу в проекті

підручника

6

компетентнісна орієнтованість змісту підручника 7

реалізація діяльнісного підходу в проекті підручника 7

Усереднена оцінка 6,6

21

3 Відповідність змісту і структури проекту підручника

сучасним вимогам до шкільної навчальної літератури:

відповідність тексту та ілюстрацій підручника основним

психолого-педагогічним вимогам

5

повнота реалізації можливостей методичного апарату в

забезпеченні організації навчально-пізнавальної діяльності

учнів

6

доцільність і ефективність апарату орієнтування в підручнику 8

забезпечення виховної, розвивальної та

здоров’язбережувальної функцій

7

відповідність антидискримінаційному законодавству 2

Усереднена оцінка 5,6

Загальна усереднена оцінка 6, 83

Загальна оцінка якості проекту підручника

(поставити позначку «+» у відповідному полі)

Висновок Кільк.

балів

Резуль-

тат

Підручнику має бути надано гриф «Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України» 6-10 +

Проект підручника підлягає відхиленню 0-5

Підпис експерта____________________

Прізвище, ім’я, по батькові____________________________________

Місце роботи (повна назва), посада____________________________

Дата_________

Прим. Експерти передають експертні висновки на папері та в електронному вигляді (pdf-

формат) до Інституту модернізації змісту освіти у строк, визначений наказом Міністерства

освіти і науки України про проведення Конкурсу.

22

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Експертиза шкільних підручників : інструктивно-методичні матеріали

для експертизи проектів підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних

закладів / за заг. ред. О. М. Топузова. – К. : Педагогічна думка, 2016. – 128 с.

2. Жосан О. Е. Експертиза шкільного підручника: теоретичний аспект /

О. Е. Жосан // Педагогічний альманах : зб. наук. праць – Херсон : ПУІПОПК,

2011. – Вип. 12. – С. 54–60.

3. Жосан О. Е. Шкільна навчальна література: теорія і практика :

[довідник] / О. Е. Жосан. – Кіровоград : КЗ «КОІППО імені Василя

Сухомлинського» ; Імекс-ЛТД, 2014. – 156 с.

4. Жосан О. Е. Шкільний підручник як засіб розвитку здібностей учня /

О. Е. Жосан // Зб. наук. праць Бердянського держ. пед. університета. – 2011. –

№ 2. – С. 88–93.

5. Кодлюк Я. П. Теорія і практика підручникотворення в початковій

освіті : підруч. для магістрантів та студентів пед. ф-тів / Я. П. Кодлюк. – К. :

Наш час, 2008. – 368 с.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Беспалько В. П. Теория учебника: дидактический аспект /

В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1988. – 160 с.

2. Бібік Н. М. Врахування пізнавальних інтересів учнів у

підручникотворенні / Н. М. Бібік // Підручник ХХІ століття. – 2003. – № 1–4. –

С. 48–52.

3. Ґудзик І. П. Побудова тексту підручника як фактор його читабельності

/ І. П. Ґудзик // Проблеми сучасного підручника : [зб. наук. праць / редкол.]. –

К. : Педагогічна думка, 2000. – Вип. 2. – С. 123–127.

4. Експертиза шкільних підручників : інструктивно-методичні матеріали

для експертизи проектів підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних

закладів / редкол.; за заг. ред. О. М. Топузова. – К. : Педагогічна думка, 2016. –

128 с.

5. Жосан О. Е. Експертиза шкільного підручника: теоретичний аспект /

О. Е. Жосан // Педагогічний альманах : зб. наук. праць – Херсон : ПУІПОПК,

2011. – Вип. 12. – С. 54–60.

6. Жосан О. Е. Система експертизи шкільної навчальної літератури як

компонент сучасного підручникознавства / О. Е. Жосан // Вісник

післядипломної освіти. – 2011. – Вип. 3 (16). – С. 73-78.

7. Жосан О. Е. Підручник як цілісна психолого-педагогічна система та

ядро навчально-методичного комплексу / О. Е. Жосан // Шкільний підручник

суспільно-гуманітарного змісту з погляду вчителя та громадськості : матер.

Всеукр. наук.-практ. конфер. м. Вінниця, 10.10.2013 р.; МОН України,

Вінницький ОІПОПП. – Науковий вісник. – Вип. 4. – Винниця : УОН, 2014. –

С. 44-51.

23

8. Жосан О. Е. Шкільна навчальна література: теорія і практика :

[довідник] / О. Е. Жосан. – Кіровоград : КЗ «КОІППО імені Василя

Сухомлинського» ; Імекс-ЛТД, 2014. – 156 с.

9. Зуев Д. Д. Школьный учебник / Зуев Д. Д. – М. : Педагогика, 1983. –

240 с.

10. Карабанов А. П. К вопросу о педагогической экспертизе учебной

книги / А. П. Карабанов, В. С. Черепанов // Проблемы школьного учебника. –

М. : Просвещение, 1987. – Вып. 17. – С. 190–199.

11. Кодлюк Я. П. Теорія і практика підручникотворення в початковій

освіті : підруч. для магістрантів та студентів пед. ф-тів / Я. П. Кодлюк. – К. :

Наш час, 2008. – 368 с.

12. Лукіна Т. О. Якість українських підручників для середніх

загальноосвітніх шкіл: проблеми оцінювання і результати моніторингу : [метод.

посіб.] / Тетяна Олександрівна Лукіна. – К. : Академія, 2004. – 200 с.

13. Положення про апробацію та моніторингові дослідження навчальної

літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджене наказом

Міністерства освіти і науки України від 08.05.2008 р. № 401.

14. Положення про конкурсний відбір проектів підручників для 9 класу

загальноосвітніх навчальних закладів, затверджене наказом Міністерства освіти

і науки України від 10.11.2016 р. № 1359.

15. Про затвердження Порядку надання навчальній літературі, засобам

навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і

науки України : наказ Міністерства освіти і науки України від 17.06.2008 р.

№ 537 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//mon.gov.ua/.

16. Савченко О.Я. Якість і варіативність шкільних підручників як умова

запровадження Державних стандартів початкової освіти / О. Я. Савченко //

Початкова школа. – 2001. – № 8. – С. 10–12.

17. Федірко Ж. В. Проблеми створення якісного підручника /

Ж. В. Федірко // Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти.

Методичний вісник № 46. – Кіровоград : КОІППО, 2010. – С. 212-216.

24

Експертиза проектів шкільних підручників

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Укладач – Жосан Олександр Едуардович,

кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри

педагогіки, психології і корекційної освіти

комунального закладу «Кіровоградський обласний

інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

Підписано до друку 10.03.2017 р.

Формат 60х84 1/16. Папір офсетний.

Гарнітура «Таймс». Друк – принтер. Тираж 10 прим.

Зам. № 261

КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», вул. Велика Перспективна, 39/63,

Кропивницький, 25006

Віддруковано в лабораторії інформаційно-методичного забезпечення освітнього процесу

КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», вул. Велика Перспективна, 39/63,

Кропивницький, 25006