ХОЧЕТЕ ГОВОРИТИ ПО-ЧЕСЬКОМУ

#

ELGA CECHOVÄ HELENA TRABELSIOVÄ

HARRY PUTZ

ХОЧЕТЕ

ГОВОРИТИ ПО-ЧЕСЬКОМУ?1-й ТОМ

CHCETE MLUVIT CESKY?

1. DIL

(Чеська мова для початкових курсів)

1. vydânf, Libérée 1999© Mgr. Elga Cechovâ, PhDr. H. Trabelsiovâ-Remediosovà, Ing. H. Putz, 1992 Illustrations © Wilfried von Rohden, Zdenëk Vâlek ©Translation: PhDr. Vëra Lendélovâ, CSc.Sazba; Pantype Libérée Tisk: Severografie Most

ISBN 80-902165-4-4

„Хочете говорити по-чеському?“ така назва 1-го тому сучасного підручника чеської мови для українців і тих, хто говорить по-українськи. Пропонований підручник задуманий авторами для початкових і середніх курсів.

Подібні підручники видано також у німецькому, англійському, французькому, іспанському, російському варіантах.

Продовженням цього підручника є його 2-й том „Прагнете говорити по-чеськи ще краще?“, який зараз видано лише для англійської та німецької мов. Обидва томи становлять повний курс сучасної чеської мови.

Мета цього підручника - сприяти швидкому опануванню чеської мови на засадах комунікативного методу так, щоб після засвоєння ви були спроможні орієнтуватися й домовитися в усіх повсякденних ситуаціях суспільного життя - у місті, в готелі, ресторані, магазині, на пошті, на вокзалі, в аеропорту, на митниці, на автостраді, в офісі тощо. Ви зумієте призначити зустріч, запросити когось у гості, по-чеськи попрощатися з ним, по-чеськи поговорити з друзями про свою сім’ю й про своє хобі... Ви навіть зможете вести нескладні торговельні переговори! Разом із вивченням нових слів і цілих фраз на певну тему, ви засвоїте в цілому основну граматичну систему чеської мови.

Навчальний посібник містить 15 тем.Кожний розділ задумано як окрему тематичну одиницю, що містить основні слова пропонованої теми, багато коротеньких діалогів, два тексти на засвоєння цієї лексики, відповідні граматичні вправи, які орієнтовані на аналіз, узагальнення нового матеріалу, практичне застосування вивченої лексики до теми. У кінці кожного розділу ви знайдете різноманітні за змістом і доступні практичні за формою конверзаційні вправи, і шляхом повторення за педагогом або за магнітофонним записом зумієте зафіксувати нормативну вимову, а також найважливіші фрази, розмовні штампи й граматичні форми.

В останній частині підручника подається цілий ряд написів, з якими зустрінетеся в процесі адаптації в чеському середовищі, достатньо деталізовані важливі конструкції, які потрібно знати при вітанні, звертанні, знайомстві, а ще - коли треба виразити подяку, вибачення тощо.

Тут також знайдете граматичні таблички зі зразками чеського відмінювання, дієвідмінювання і таблички прийменників. Для цілеспрямованої самостійної праці ви можете використати ключ, в якому знаходиться рішення всіх вправ і переклади всіх текстів і діалогів на українську мову.

Для зручності користування посібник закінчується чесько-українським словничком.

Автори розробили систему навчання так, що за цим пропонованим підручни­ком можуть опановувати чеську мову і самоуки.

Підручник щедро ілюстрований.У вступній темі ви тільки повторюєте за педагогом (або за магнітофонним

записом) окремі слова, словосполучення й речення, щоб навчитися володіти правильною вимовою. Повторюючи цей матеріал, ви заодно запам’ятаєте і граматичні форми, з якими зустрічатиметеся і далі.

Заодно з підручником спеціально для навчання видано кілька магнітофонних записів (містять тексти до кожної теми, діалоги, вправи - цілком 160 хвилин).

Дякуємо за співпрацю викладачці Карлового Університету, Вірі Лендєловій, к. ф. н., яка уклала український варіант цього підручника.

Щороку влітку проводимо чотирнадцятиденні інтенсивні курси чеської мови, які ведуть автори цього підручника, і які призначені для всіх, хто хоче „спробувати“ говорити по-чеськи прямо в чеському середовищі - фахові лектори приділяють курсантам багато часу не тільки під час занять, але й на протязі цілоденної культурної програми.

Бажаємо успіхів у вивченні мови і пізнання нового в житті.

Автори

«DOBRŸ DEN! ДОБРИЙ ДЕНЬ! (вживається також замість:

.доброго ранку!“,добрий вечір!")

(^^Dobrÿdenl Dobrÿ den!

Як випоживаєте?

Дякую, і мені поводиться добре. До побачення!

/^ 7 ~ N /^ ô k u ju , dobi' N (Jak se méte? Il д vy? J Дякую,

добре. A ви?

До побачення!

-Г ї»MOJE RODINA

KDO TO JE? KDO JE TO?

To jsem ja.To je manzeika. To je dcera.To jesyn.

JAK SE JMENUJETE?

Syn se jmenuje Tomâs. Dcera se jmenuje Jana. Jmenuju se Petr.Manzeika se jmenuje Alena.

МОЯ РОДИНА/СІМ’Я

ХТО ЦЕ?

Це я.Це моя дружина. Це моя донька. Це мій син.

ЯК ВАС ЗВАТИ?

Мого сина звати Томаш. Мою доньку звати Яна. Мене звати Петро.Мою дружину звати Алена.

ос о т о JE? 1 = СО JE ТО? ЩО ЦЕ7/ЩО ЦЕ ТАКЕ?

ЦЕ. . . .

hotelготель

skolaшкола

obchodмагазин, крамниця

restauraceресторан

KDO ТО JE?

panпан

tramvajтрамвай

N

autoмашина

mëstoмісто

metroметро

KDE JE PETR? ДЕ ПЕТРО?

-eve skole y школі

V autë y машині

V Prazey Празі

V obchodë y магазині

V restauraci y ресторані

tramvaji y трамваї

То je ski’in. i^e шафа.

ve skh'ni y шафі

■U

V metru y метро

V hotelu y готелі

'Ті'ji'd e l n a

Со to je? Kdo to je?

ЇДАЛЬНЯ

Що це?/иЦо це таке? Хто це?

cajчай

kévaкава

houskaбулка

rohiikрогалик

chleba (chléb) хліб

svetrсветр/кофта

zidleстілець

talifтарілка

stûlстіл

пана

оKde je ...?Де (є)... /Де знаходиться?

Je V.. . Він (вона, воно) є/знаходиться в/у.. ие па. . . Він (вона, воно) є/знаходиться на/в .

Kde je Alena?

Kde je kâva?

Kde je svetr?

Kde je houska?

stojiВін стоїть.

sediВін сидить.

Je V jideinè.в їдальні

Je па stole.на столі

Je па zidli.на стільцеві

Je па taliri.на тарілці

Він лежить.

Kde lez i. . .? s to ji. . .?

Де він (вона, воно) лежить . . .?. .. стоїть?

«

FU Houska lezi па stole.Булка лежить на столі.

Chleba lezi па stole.Хліб лежить на столі.

Svetr lezi па zidli.Светр лежить на стільці.

Petr stoji V ji'deinè.Петро стоїть у їдальні.

■'— й Г І і _ f )

Zidie stojî V jîdelnè.Стілець стоїть у їдальні.

Stüi stoji V jîdelnè.Стіл стоїть у їдальні.

1JEDEN ОДИН Ч DVA ДВА ЧJEDNA ОДНА Ж 0 DVÉ ДВІ ЖJEDNO ОДНО/ОДНЕ с ^ DVÉ ДВА С

M 1

Fl

jeden rohiik dva rohii'ky

jedna houska

F 1 jedna zidle dvè zidle

■e

jeden student

CO то JE?ЩО ЦЕ ТАКЕ?

мJEDEN

jeden stûl

N JEDNO

jedno auto

0 0 VIDIM?

1jedno auto

FJEDNAjedna houska manzeika

jedna zidle jedna restaurace

a>u

X

X

jednu housku manzelku

11

e> IX

X

jednu zidli Ajednu restauraci

! F sknn (ж. p.; приголосний) L -f

to je skrîn - vidfm skffn

«KAM JDE?

Jde do hotelu.Він іде до готелю.

M-u

КУДИ ВІН ІДЕ?

Jde do obchodu.Він іде до магазину.

Jde do skoly.Він іде до школи.

F -у

Jde do j'i'delny.Він іде до їдальні.

Jde do metra. Він іде у метро.

N-a Jde do mësta. Він іде до міста.

оM, F,N -e,-z, -s, -c, -f, -c, -j,-d ’,-f,-n : ■e

Jde do pokoje.Він іде до кімнати

Jde do restaurace.Він іде до ресторану.

Jde do tramvaje.Він увіходить у трамвай.

Со to je?Що це таке?

Со je V pokoji?Що знаходиться у кімнаті?

Со vidîm?Що я бачу?

«JAKŸ JE HOTEL? ЯКИЙ ЦЕ ГОТЕЛЬ? M jakÿ

Hotel je veikÿ.Цей готель великий. / Це великий готель.

Hotel je malÿ.Цей готель малий. / Це малий готель.

JAKA JE ZIDLE? ЯКИЙ ЦЕ СТІЛЕЦЬ? F jaké

Zidle je veikà.Цей стілець великий. /Це великий стілець. _

Zidle je malà.Цей стілець малий. / Це малий стілець.

JAKÉ JE AUTO? ЯКА ЦЯ МАШИНА? N jakéAuto je velké.Ця машина велика. / Це велика машина.

Auto je malé.Ця машина мала. / Це мала машина.

ЧЕСЬКІ ЗВУКИ (CESKE H LÂSKY)

ГОЛОСНІ (vokâly, samohiàsky): 'Ті'короткі (kràtké) a eдовгі (diouhé) à é

ДИФТОНГИ (dvojhiâsky):

i o u y 6 û (û) ÿ

' cârka ° krouzek V hâcek

ou au eu

ПРИГОЛОСНІ (konsonanty, souhiâsky):

b c c d d ' f g h c h j k i m n n p r r s s t f v z i(wxq)

тверді (tvrde) м'які (mekke) нейтральні (neutraini) дзвінкі (znele) глухі (neznele)

h c h k g r d t n с f s z с j d 't ’ n b f I m p s V z b d d ’ g h v z z p t f k ch f s s

ЧЕСЬКИЙ АЛФАВІТ (ceskâ abeceda): «а, à b с с d d’ e,é(è) f g h ch i,ii j k 1 mn n 0,6 p q r r s s t t’ u,ù,û V w X y,ÿz z

ВИМОВА (vyslovnost); Голосні: a

ei

- яку СЛОВІ адреса- як у слові теніс, з^л^ний- як у слові він, діти

о - як у слові орелU - як у слові т^т

Приголосні: с - твердіший, ніж укр. у (у сполученні з „і“ вимовляється також твердо) с - м'якший, ніж укр. ч, але твердіший, ніж російський g - як укр. г’ (у словах іншомовного походження, напр. г’удзик) h - як укр._г ch - як укр. X j - я к укр. й к - як укр. к (коли)f - спеціфічний звук чеської мови (приблизно як сполучення звуків£+ж) S - м’якший, ніж укр. ш W - те саме, що і „V“, тобто як укр. в X - як сполучення звуків к + с (напр.; text)Z - м’якший, ніж укр. ж

ГОЛОСНІ ,,e/è, „ І“ , ,,y‘d’ t’ n +e = dë të në

+ i = di ti ni+ i = d ît! ni

délâm, па stèné - вимовляти м’яко divadio, naproti, nic після м’якого приголосного divâm se, svi'ti, neni завжди пишеться „1“

de te ne dy ty ny dÿ tÿ nÿ

deset, ten, neni tady, tyto zeny miadÿ, tÿden, nÿt

- вимовляти твердо після твердого приголосного (за винятком іншомовних слів) завжди пишеться „у"

g - h - c h - k - r - f - c - c - z - 2 - s - s - j + 6

після них ніколи не вживається ,,è“ , а тільки еhezkÿ, chemie, keks, genitiv, bere, i'eka, cesta, cekâ, zelenÿ, zene, zase, nase, jestli

d - t - n - b - p - v - m -> після них може стояти ,,ë“

<ГІ>bé [bje] +ë pë [pje] vë [vje] mé [mne]

- B останньому складі слова - па obëdë, ve mëstë,na stënë, 0 stavbë, na mapë, na nâvstëvë, më, v domë

+e, é - y середині слова „е“ або ,,è“ - den x dëti, ten x tëlo,nemâ X nëco, bere x obëd, pere X pët, vede X vëta, mele X mësto

НАГОЛОС (PRl'ZVUK)Наголос y чеській мові є завжди на першому складі.Якщо слово виступає в сполученні з односкладовим прийменником„bez - do - ке - ku - па - о - od - ро - pod - pro - pred - pi'es - pfi - se - u - ve - ze -z a “, TO наголос переходить на цей прийменник; do skoly - [doskoly], па lavici - [nalavici], ve tfidë - [vetfidë]

АСИМІЛЯЦІЯ/УПОДІБНЕННЯ ЗВУКІВ (ASIMILACE, SPODOBA)

Дзвінкі приголосні, які подані нижче, уподібнюються в кінці слова їхнім глу­хим відповідникам.

kov [kof] zub [zup] had -> [hat]

grog [grok] sm'h -*■ [snich] obraz->• [obras] jed’ ->■ [jet] глиг [mus]

У сполученні двох звуків (дзвінкий та глухий) дзвінкий уподібнюється глухому;іигка [tuska], obchod [opchot], odpoledne [otpoledne], або навпаки - глухий приголосний уподібнюється дзвінкому;

kdo [gdo], kdyz [gdys], shora [zhora]

Це правило відноситься і до вимови сполучень із двох слів, які вимовляють­ся як одне ціле (якщо перше слово закінчується на дзвінкий а друге починається на глухий, то дзвінкий уподібнюється глухому й навпаки):

pod stolem [potstolem], bez penëz [bespenës], vis dobre [vizdobi'e],V pondëli [fpondëli], v ji'delné [vjldelnè]

Вправа:

a - àPraha, Kanada, lampa, тара, mâ, dâ, mâvâ, mâma, zâdâ, svatâ, malâ, zâbava, Sâzava, nadâvâ, laskavâ, kavârna, hâdavâ

e - eden, vede, deset, pere, netece, nechceme, nemele, nebere, dnes je ten den, mé, tvé, lépe, déle, nejlépe, nejdéle

mi, my, vyl, pil, III, ryby, chyby, vily, vidiicky, vymyslili, vi, ji, pry, li'nÿ, bily, min', slibily, iijici, milÿmi, vm'ci

o - ôpotom, pokoj, dopis, poledne, odpoledne, chodba, vagon, gramofon, program, Evropa, rok, hovor. horko, gôl

u - u, ubudu, ruku, kus, hùl, kûl, kûn, pùjdu, dupu, u sudu, buchtu, domù, pânûm, profesorù, profesoru, trojûhelnik, ùtok, Ihûtu, kusù

ebëhâ, bézi, tobë, obéma, obëdvâ, trpël, pësky, pët, spëchâ, mâ naspëch, spëte, na mapè, pëknë, véfi, ûvér, vëno, svëdek, svëtlÿ, svët, Vèra, zemë, mësto, mèstecko, nâmësti, umënf, üsmëv, zmëna, vzpomnël, vëdël, dëkuji, dëvce, vydëlek, dédecek, sedël, k vodë, tëlo, stësti, kotë, tësi' se, vi'tëzi', tësnë, ve mëstë, nëco, Nëmec, spatnë, snëzi, snëhobilÿ, më, mné, mësto, mèsic, mèli, mëna, zamëstnâni

di, di - ti, tl'; dy, dÿ - ty, tÿdim - dÿm, ti - ty, mladf - miadÿ, skodi' - skody, râdi - râdy, di'ky - dÿky, radi - rady, chodi - schody, vodi - vody, tikâ - tykâ, cistf - éistÿ, hosti - hosty, ci'ti - city, svi'ti - svity, vrâti - vraty

ni, ni - ny, nÿzvoni - zvony, sni - sny, hodni - hodnÿ, psani - psanÿ, dni - dny, pâni - pâny, dam' - danÿ, krâsni - krâsnÿ

e, é - édëj - dej, vëdë - vede, nëmâ - nemâ, danë - dané, téma - téma, stëna - sténâ, utèrka - ûterka, rovnë - rovné

ouhoupou, hloupou, poslouchâ, moucha, houkâ, strouhou, smiouvou, louka, knihou, hloubâ, moulcou, troubi, moudrÿ, houska!!! pouzi'vâ - poukazuje - poucuje - doucuje (o+u вимовляється вкупі як один звук)

rШ а, vepi^edu, dvere, nahore, more, skn'ii, dobi'e, talff, pnbor, pi'ichâzeji, pi'inâsf, pritel, stfeda, pfestâvka, fâdy, pfevzala, pfisel, pfiklady, pfi'stroj, pfestane, fikâ, otevfe, tfi, kfeslo, prostfedek

cernÿ, cervenÿ, rucnik, vecer, vidiiôka, cistÿ, caj, omâcka, vyucovâni, ceskÿ, étvrtek, uci'm se, vcera, proé, cestina, Cech, Ceska, ctu, cteme, konci, clovëk, zacinâ, prodavacka

zzidle, zlutÿ, lezf, noze, rÿze, protoze, Izfce, manzel, zena, prohliifme, ze, zivot, zije

vzadu, na obraze, zftra, zvonf, cizinec, zelenÿ, televize, za chvfli, zajimavÿ, rozumëjf, v Praze, cizf

nahofe, hnëdÿ, hodiny, ahoj, vhodnÿ, tehdy, duha, ohromi, pohybuje, hut, hloubâ, hodnÿ, hezkÿ, hodina, prohifzejf, koho, ho

h - c i lpohyby - pochyby, siuhu - sluchu, mfhat - mfchat, hlad - chlad, huf - chut, hÿbâ- chyba, hioupâ - chlouba, nahâzi - nachâzf, hodf - chodi

r - rdobré - dobfe, vecery - veceri, zahraje - zahfeje, rÿm - Rim, rasa - rasa, hory - hofi, var - var, bratry - bratri

Уподібнення звуківobchod, ted’, odpoledne, kamarâdka, hezkÿ, kde, kdo, obraz, na shledanou, nerad, pfestâvka, prochâzka, odpovidaji'ci, hiad, zpév, lâvka, muz, nùz, divka, polévka, tuzka, uprostfed,divka - divek, tuzka - tuzek, chyba - chyb, muz - muzi, nûz - noze, obraz - obrazu, râd - râdi, trida - tfid, hezkÿ - hezouckÿ, kniha - knih, prohiidka - prohifdek

Прийменник + іменникпа fakuité, па chodbë, па televizi, па stole, па skfini, па poètë, па oknë, па râdiu,па zidli, па nâmësti, па nâdrazi, па obraze, па lampë, па Ukrajinëve tfidë, ve skole, ve skfini, ve mèstè, ve stole, ve filmu, ve slovniku, v nemocnici,V divadie, v Nëmecku, v Rakousku, v rodinè, v râdiu, v domë, v restauraci, v hotelu, v nociV obchodë, V prâci, v Cechâch, v kinë, v pokoji, v knize, v Praze, v posteli, v oknë,V televizi, v koleji, V kavârnë, v programu, v cestinë, v pfizemi', v Americe, v ùstavë,V Anglii, v autë, v Evropë, v Odëse, v Kyjevë

аaleanobarevnÿ, -à, -é

bilÿ, -à, -é bÿt, jâ jsem cizinec M cizinka F coCechM Ceska F cernÿ, -à, -é cervenÿ, -à, -é den M d itè Ndobrÿ, -à, -é dolehezkÿ, -à, -é

hnëdÿ, -à, -é iâjako

jakÿ, -à, -ékdekdokn iha F koberec M kvëtina F lam pa F m aiÿ, -à, -é

m iadÿ, -à, -é m oderni

m odrÿ, -à, -é

mymuz M nahofe nen o v , -Æ, -0 obraz M okno N on, ona, ono osid ivÿ, -à, -é

pân M pani F p e roN poko| M

І, Й, та; а але, а, однак такколірний, -а, -є

L1кольоровий, -а, -е postel F ліжко с., постіль ж.білий, -а, -е pro fesor M професор; викладач,бути, я(є) учитель ч. (див. ст. 25)чужинець, іноземець ч. profesorka F професор (професорка);чужинка, іноземка ж. викладачка, учителька ж.що prosim будь ласка, пробачте,чех ч. дозвольтечешка ж. radio N радіо невід., с.чорний, -а, -е sesit M зошит, зшиток ч.червоний, -а, -8 s lovo N слово с.день ч. s lovn ik M словник ч.дитина ж. sk fin F шафа ж.добрий, -а, -е starÿ, -é, -é старий, -а, -8унизу, насподі student M студент ч. *гарний, -а, -0, studentka F студентка ж. *красивий, -а, -е s tû lM стіл ч.коричневий, -а, -е tady тутя taky = také також, теж, і, таяк, наче, мов, немов. tam тамніби tamten, tamta, он той, ось той; он та, ось таякий, -а, -е tam to ота; он те, ось те, отеде televize F = телевізор ч.;хто te levizor M телебачення ж.книжка, книга ж. tenhle, tahie, toh ie цей, сей; ця, ся; це, секилим ч. tuzka F олівець ч.квітка ж., квіт ч. ty тилампа ж. Ukra in e cM українець ч.малий, -а, -е, невеликий. Ukra Inka F українка ж.-а, -е, маленький, -а, -е uprostfed посередині, у серединімолодий, -а, -е vedie біля, поряд, поручсучасний, -а, -е, найнові­ veikÿ, -à, -é великий, -а, -е, крупний, -а, -е.ший, -а, -е; модний, -а, -е грубий, а-, -есиній, -я, -є; vepredu спереду, попередуголубий, -а, -е vis f виситьми vievo = nalevo ліворуч, уліво, налівочоловік ч. vpravo = napravo праворуч, направоугорі, наверху vy вині vzadu ззаду, іззаду, позадновий, -а, -е zelenÿ, -à, -é зелений, -а, -екартина ж., малюнок ч. zena F жінка ж.вікно с. z id le F, k fe s lo N стілець ч., крісло с.він, вона, воно z lu tÿ , -â, -é жовтий, -а, -6негарнии, -а, -е, некрасивий, -а, -е пан, чоловік ч. пані, жінка ж, ручка ж., перо с. кімната ж., номер ч. (* відноситься і до учнів середніх шкіл)

А: Dobrÿ den.В: Dobrÿ den.A: Jste, prosi'm, profesor?

B: Ano, jsem. A vy jste student?

A: Ano, jsem student.

A: Jste profesor?B: Ne, nejsem. Jsem také student.

A: Jste cizinec?B: Ne, nejsem. Jsem Cech.

L1А: Добрий день.В: Добридень.А: Пробачте, ви учитель/викладач/

професор?В: Так, я учитель/викладач/професор.

А ви студент?А: Так, я студент.

А: Ви вчитель/викладач/професор?В: Ні, я не вчитель/викладач/профе­

сор. Я також студент.

А: Ви іноземець?В: Ні, я чех.

«

У чеській мовній традиції звертання „pane profesore!“ (n. професоре!), „pani profe- sorl<o!“ (n. професорко!) вживається також y середніх школах.

BYT (БУТИ)

m(ty) (on) (ona) (ono).

jsem jsi Oses)

je

(my) (vy) (oni) (ony) (ona).

jsmejste

jsou

ятивін (є) вона (є) воно (є)

мививони (є)

nejsem nejsmenejsi (nejses) nejsteneni nejsou

у чеській мові, в порівнянні з українською, завжди вживається допоміжне дієслово jsem, jsi, je... у теперішньому часі.

У чеській МОВІ необов’язково вживати особові займенники з особовою формою дієслова, тому що особу дієслова передано закінченням дієслівної форми.

Я дома. Jà jsem doma.Jsem doma. (Значно частіше вживається.)

vy jsteви

ви

Evo a Tomàèi, vy jste doma?Єво! Томашу! Ви дома?Pane profesore, vy jste doma?Пане професоре, ви дома?

Kdo jste? Kdo jsi?

Jsem cizinec. Jsem student.

Хто ви? Хто ти?

Я іноземець. Я студент.

Je tady profesor? (Чи) Пан професор тут?(Profesor je tady?) Ano, profesor je tady (profesor tady je).

Так, (пан) професор тут.Ne, profesor tady neni (profesor nenf tady). Hi, (пана) професора тут нема.

CvCVICENI' (Вправа)

□ 1. Dopinte (Доповніть):J â ........ tady. V y ......... profesor? T y ......... doma? O ni.M y........ tam. Ona......... profesorka. O n ..........cizinec.

. tady.

□ 2. Dopinte podle vzoru (Доповніть за зразком):Vzor: Jâ jsem Cech, jâ nejsem cizinec.M y........ tady, m y......... tam. Ty . . . . . profesor, ty ..........student.Ona........Ceska, ona......... cizinka. Jâ ......... cizinec, jâ ..........Cech.V y ........student, v y ......... profesor. O n...........Petr, o n ..........Tomâs.

□ 3. Odpovèzte (Відповідайте):Kdo jste? Jste Cech? Je Ceska? Jste cizinec? Jsi student? Je Tomâs cizinec? Je Eva cizinka? Je tady profesorka? Vy nejste Cech? Jste doma? Je Qsou) Eva a Tomâè tady?

□ 4. Odpovèzte (Відповідайте);Jste cizinec? Ne, nejsem.Jste profesor?Jste Cech?Jste Ukrajinec?

Jsem Cech.studentcizinecCech

Gr L1Co je to? = Co to je? To je pokoj.

Co je to?Що це таке?

To je pokoj.Це кімната.

Kde je pokoj? Pokoj je tady.

Kde je pokoj? Pokoj je tady.Де знаходиться кімната? Кімната тут (знаходиться тут).

Со je tam? Tam je pokoj. = Co tam je? Tam je ........

Що (знаходиться) там? Там (знахо­диться) кімната.

Kde je stùl? Stùl je vepfedu.Де стоїть стіл?

skrinoknoobrazradiolampapostelzidle.televizekfeslo

vedie = поряд uprostfed = посередині,

у середині (кімнати) tady X tam = тут x там

vpravo = napravo

Je stLil vzadu? Ne,Je lampa nahoi'e? Ne,Je okno vepfedu? Ne,Je râdio dole? Ne,Je televize vievo? Ne,Je postel vzadu? Ne,Je sknn napravo? Ne,

KDO -> ХтоCO ->• ЩоKDE ->■ Де

ІМЕННИКИ (SUBSTANTIVA)Іменники з закінченням;

нульове М student (студент), stûl (стіл), obraz (картина). TEN(у слів із приго F caj (чай),лос. основи) skîi'n (шафа), postel (постіль), tramvaj (трамвай) ТА-а F lampa (лампа), houska (булка), ТА

profesorka (професорАка/)M kolega (колега), turista (турист) TEN

-e(-è) F lavice (лава, парта), zidIe (стілець), tabule (дошка) ТАN mofe (море), vejce (яйце), ditè (дитина) ТОM prùvodce (екскурсовод, гід) TEN

-о N okno (вікно), auto (машина), mësto (місто) ТО-і N nâdrazi (вокзал), némèstf (площа) ТО

M + F prûvodci' (кондуктор; провідник/-иця/), pani (пані) TEN + ТА

Існує ряд іменників, які відрізняються за родом у чеській та українській мовах. Це відноситься передусім до слів іншомовного походження, зокрема, до інтернаціона- лізм ів, напр.: чеське TRAMVAJ (ж. р.) х укр. ТРАМВАЙ (ч. p.), UNIVERZITA (ж. р.) УНІ­ВЕРСИТЕТ (ч. p.), PROGRAM (ч. р.) X ПРОГРАМА (ж. p.), TELEGRAM (ч. р.) х ТЕЛЕ­ГРАМА (ж. p.), REPORTÂZ (ж. р.) X РЕПОРТАЖ (ч. p.). EPIGRAM (ч. р.) х ЕПІГРАМА (ж. р.) та ін.І Не бійтеся заглядати у словник !

'Ті'А: Ten starÿ pan je profesor?

B: Ne, to nenî profesor.

A; Той старий пан - це профе­сор/викладач/учитель?

Б: Ні, це не професор/викла­дач/учитель.

L1

A; Ta hezkà pani je také studentka?

B; Ne, to neni studentka, to je profesorka.

Grten tento jeden starÿ pàn

tenhletamten

M

ta tato jedna starâ pani'

tahIetamta

to toto jedno staré oknotohIetamto

N

А: Та/ота симпатична пані - вона також студентка?

В: Ні, вона не студентка, вона профе- сор(-ка)/викладачка/учителька.

цей/сей/той/отой/якийсь одинстарий панцей/сейтой/отой/он той/ось той

ця/ся/та/ота/якась одна старапаніця/сяон та/ось та/та/ота

це/се/те/оте одно(-е) старе вікно це/сеон те/ось те/те/оте

Скажіть по-чеському, використовуючи займенники „Іеп, \а, 1о“ ;

GrПРИКМЕТНИКИ (ADJEKTIVA)

- Прикметники з основою на твердий приголосний (tvrdâ adjektiva)

чоловічого роду stary -ÿ старийжіночого роду staré -é старасереднього роду staré -é старе

( Прикметники завжди закінчуються на

■ довгий голосний!

- Прикметники з основою на м’який приголосний (mèkkâ adjektiva)

чоловічого роду жіночого роду середнього роду

modernimodernimoderni

-î-і-і

сучасний, модний сучасна, модна сучасне, модне

А. ЯКИЙ, ЯКА, ЯКЕ = JAKY, JAKA, JAKE

ч. р. - який Jakÿ je ten pokoj?Яка ця кімната?

ж. р. - яка Jakâ je ta lampa?Яка ця лампа?

с. р. - яке Jaké je to okno?Яке це вікно?

Ten pokoj je malÿ a moderni.І-(я кімната мала (і по-сучасному обставлена).Та lampa je zlutà а moderni.Ця лампа жовта (і вироблена за найновішими параметрами).То okno je velké а moderni.Це вікно велике.

в. ЯКИЙ, ЯКА, ЯКЕ = JAKŸ, JAKA, JAKÉ

ч. р. - який Jaky je to profesor?Який той професор/ викладач/учитель?

То je dobrÿ profesor.Той професор/викладач/учитель добрий.

ж, p. - яка Jakà to je profesorka?Яка ота професор(-ка)/ викладачка/учителька?

с.р. - яке Jaké je to ditë?Яка ця дитина?

То je vÿbornâ profesorka.Та/ота професор(-ка)/ви- кладачка/учителька чудова.То je hezké dite.Ця дитина гарна. / Це гарна дитина.

L1

CvП 5. Jakÿje ten pokoj?

obrazprofesorstùl?

Ten pokoj je hezkÿmalÿstarÿnovÿ

oskiivÿveikÿmiadÿmoderni

Jaké je to râdio?okno?

To râdio je starévelké

moderni . malé

Jakâ je ta lampa?knihazidletelevizestudentkaskfin?

Ta lampa je bilâcernâmodrâstarâhezkâmalâ

zlutâcervenâzelenânovâoskiivâveikâ

«POKOJTady je veikÿ pokoj. Vepfedu stoji' hnëdÿ stùl a hnëdâ zidle. Na zidii sedf mIadÿ muz. Nalevo je postel. Ta postel je bilâ. Nahoi'e visi obraz. Na obraze je zena. Na­pravo stoji maiÿ stùl. Na stole je barevnâ televize a kvëtina. Vzadu stoji veikâ skfin a bilâ lampa. Ve skfini lezi kniha a slovnik. Na skfini stoji cerné râdio. Vedie je mo­derni okno. Nahofe visi lampa, dole lezi koberec. Uprostfed stoji cervené kfeslo.

Cv□ 6. Odpovidejte:

Co je nahofe? Kdo stoji nalevo? Co lezi na stole? Kde je postel? Kdo je tady? Co je vzadu? Kde je skfin? Kde jste? Kde je student? Kdo sedi uprostfed? Kdo je ten pan? Kde stoji radio? Kde visi lampa? Co je ve skfini?

□ 7. Rîkejte podle vzoru (Скажіть за поданим зразком):Vzor: profesor - ten jeden profesorcizinec, lampa, skfin, oknoj studentka, postel, zidie, râdio, Cech, slovnik, kniha, televize, stùl, kfeslo, Ceska, pân, pani, obraz, muz, ditë, zena

□ 8. Rikejte podle vzoru:Vzor; Ta lampa je bilé (hezké). To je bilà (hezkâ) lampa.Ten cizinec je ....... To okno je .........Tam stoji.........profesor. To je .........kfes­lo. Vievo s to ji.........postel. Nahofe v is i.......... obraz. To je .......... skfin. Tenslovnik je ........Uprostfed stoji..........stùl. Jedno......... râdio je na skfini. To je........ zidie. Kde je ta ......... kniha? Kdo je ten ..........muz? To je ..........ditë.

□ 9. Odpovîdejte (Відповідайте):Jaké je kfeslo? Jakÿ je ten cizinec? Jakâ postel stoji nalevo? Jakÿ obraz tam visf? Jaké je to ditë? Jakÿ stùl stoji vepfedu? Jakÿ je to pokoj? Jakâ kniha lezi na stole? Jaké râdio stoji na skfini? Jakÿ obraz visi nahofe?

□ 10. Odpovîdejte podle vzoru (Відповідайте за поданим зразком):Vzor: Je lampa bilâ? (zlutÿ) - Ne, lampa nenî bîlà, je zlutâ.Je stùl hnëdÿ? (bilÿ) - Je profesor miadÿ? (starÿ) - Je ta zena hezkâ? (oskli- vÿ) - Je to okno veiké? (malÿ) - Je postel modrâ? (zelenÿ) - Je ta skfin starâ? (modernO - Je to ditë malé? (veikÿ).

□ 11. Ptejte se (Запитайте): kdo? co? kde? jakÿ, -â, -é?Vzor: Tam stoji profesor. - Kdo tam stojî?Vepi^edu je veikÿ stùl. Tady stoji hezkâ cizinka. Na stole lezi kniha. Na skfîni je cerné râdio. Ve skfini je novÿ slovnik. Na zidli sedi ditë. Tam je moderni zena. Starÿ profesor sedi vzadu.

□ 12. Rîkejte opozitum (У відповідях на подані речення використовуйтеантоніми):

Vzor: Je stùl vievo? - Ne stùl nenî vievo, je vpravo.Je lampa nahofe? Je okno vepfedu? Je televize napravo? Je profesor tady? Je râdio dole? Je postel vzadu? Je to muz? Je to pân? Je to cizinec? Je ten pokoj moderni? Je ta zena oskiivâ? Je to ditë veiké? Je ten profesor starÿ?

□ 13. Popiste obrâzek (Складіть невелике оповідання за малюнком):

великии

І коричневим

невеликий/ малий

кольоровиичорний

L1

«Jà nejsem Cech. Jsem Ukrajinec. Jsem miadÿ a veikÿ.Tady jsem student. On je taky student, ale je Cech.

Jà jsem cizinka. Jsem miadà a hezkà. Tamten starÿ pàn je profesor a tamta zena je studentka jako jà.

«A: Jak se màte?B: Dèkuju, dobfe. A vy? A; Jà taky dobfe, dèkuju.

А: Як ви поживаєте? / Як вам поводиться? Б: Дякую, добре. А ви? / А вам?А; Дякую, я теж добре / мені теж добре.

оА: Dobrÿ den!В: Dobrÿ den! Jak se màte?A: Dèkuju, dobfe. A jak se màte vy? B: Màm se také dobfe, dèkuju.

Na shiedanou.A: Na shiedanou.

A: Jak se jmenujete?B: Jmenuju se Tomàs.

A jak se jmenujete vy? A: Jà se jmenuju Jana.B: Tësi mé.A: Také mè tèsi.

А; Добрий день!Б: Добридень! Як вам поводиться? А; Дякую, добре. А вам?Б; Дякую, мені теж добре.

До побачення.А: До побачення.

А; Як вас звати?Б; Мене звати Томаш.

А вас як звати?А; Мене звати Яна.Б; Дуже приємно.А: і мені було дуже приєнмо позна­

йомитися з вами.

MLUVNI CVICENI (КОНВЕРЗАЦІІ?ІНІ ВПРАВИ):1. à)Opakujte:

(Повторюйте);

Ь) Odpovidejte: (Відповідайте):

Ta pant je profesorka. Ten pan je profesor. Ten cizinec je student.

Kdo je ta pani?Kdo je ten pan?Kdo je ten cizinec?

2. a) Poslouchejte: Kdo je ten hezkÿ pàn? Profesor?(Слухайте текст):

b) Odpovidejte: Kdo je ten starÿ pân? Profesor?Kdo je ta hezkâ pani? Profesorka? Kdo je ten hezkÿ cizinec? Student?

Ta pani je profesorka. Ten pân je profesor. Ten cizinec je student.

Ano, je profesor.

Ano, je profesor. Ano, je profesorka. Ano, je student.

3. a) Poslouchejte: b) Odpovidejte:

4. a) Poslouchejte:b) Reagujte:

(Відреагуйте);

Vy jste cizinec?Vy jste profesor?Ona je profesorka?On je cizinec?Vyjste Cech?

Je pokoj veIkÿ? Ne, malÿ.Je râdio nové? Ne, staré.Je postel veIkâ? Ne, malâ. Je obraz hezkÿ? Ne, oskiivÿ.

Ne, jà nejsem cizinec.Ne, jâ nejsem profesor. Ne, ona neni profesorka. Ne, on neni cizinec.Ne, jâ nejsem Cech.

Pokoj je malÿ.Râdio je staré. Postel je malâ. Obraz je o§klivÿ.

Je sknn hnëdâ? Ne, cernâ. Je lampa cervenâ? Ne, bilâ.

Skri'n je cernâ. Lampa je bilâ. Ll

5. a) Poslouchejte: b) Odpovidejte:

6. a) Poslouchejte: b) Odpovidejte:

Co je tam vzadu? Râdio?Co je tam vzadu? Televize?Co je tam vievo? Stûl?Co je tam vpravo? Zidle?Co je tam nahore? Kniha?Kdo je tam dole? Profesor?Kdo je tam vzadu? Profesorka? Kdo je tam vpravo? Pan Novâk?

Jak se jmenujete? Petr?Jak se jmenujete? Jana?Jak se jmenujete? Zuzana?Jak se jmenujete? Milos?Jak se jmenujete? T ornés?Jak se jmenujete? Honza?

Ano, vzadu je ràdio.Ano, vzadu je televize. Ano, vievo je stûl.Ano, vpravo je zidle.Ano, nahore je kniha.Ano, dole je profesor.Ano, vzadu je profesorka. Ano, vpravo je pan Novâk.

Ano, jmenuju se Petr.Ano, jmenuju se Jana. Ano, jmenuju se Zuzana. Ano, jmenuju se Milos. Ano, jmenuju se Tomâs. Ano, jmenuju se Honza.

Ceskà jména (Імена, які зустрічатимуться на сторінках цієї книжки):David - Давид Alena - АленаFrantiäek, Franta - Франтішек Anna, Aniöka, - АннаIvan - Іван AndulkaJakub, Kuba - Якуб, Eva - Єва

укр. відповідник Яків Helena - Гелена,Jan, Honza - Ян(Гонза) укр. відповідник ОленаJaroslav, Jarda = Ярослав, Ярда Irena ІринаJindfich, JIndra ” їндржих Jana - ЯнаJlfi, Jlrka - Іржи, Jitka - Ітка

укр. відповідник Юра Katei’ina, Katka, - КатеринаJosef, Pepa - Йосеф, KaSenka

укр. ВІДПОВІДНИК Йосип Magdalena - МагдаленаKarel - Карел Marie, Maruika - МаріяMarek ” Марко MafenkaMartin - Мартин Mark^ta - МаркетаMichal, Miäa - Михайло Marta - МартаMilan - Мілан Martina - МартинаMiloä - Мілош Monika - МонікаMikulâg - Мікулаш, Pavia - Павла

укр. відповідник Микола Vgra - ВіраOndfej, Ondra - Андрій Zuzana - ЗузанаPavel - ПавлоPetr - Петроâtèpân - СтепанTom⧠- Томаш,

укр. ВІДПОВІДНИК ФомаVit, Vitek - ВІТ

bohuzel на жаль potom = рак після, потім, далі 1 ^bytM квартира ж. prâce F робота ж. 1cas M часч. pracovat, pracuju робити,-блю, Ш ш тceskÿ, -â, -é чеський, -а, -е працювати, -ююcestina F чеська мова prodavac M продавець ч.clovëk M людина ж. prodavacka F продавщиця ж.dcera F дочка, донька ж. prodàvat, -àm +Ak продавати, -даюdëlat, dèlàm робити, -блю pfite l M друг, приятель ч.divadio N театр ч. râd, ràda, ràdo 3 радістю, із задоволеннямdivat se na ■ Ak дивитися rodina F родина, сім'я ж.divâm se дивлюся sâm, sama, -o сам, -а, -о;один,-а,-е/-оdivka F дівчина ж. studovat -)-Ak учитися,dneska = dnes сьогодні studuju учусяdobrÿ, -é, -é добрий, -а, -е svetr M светр ч., кофта ж.dobre добре syn M синч.doma удома/ дома skola F школа ж. *dopoledne до обіду/перша spatnë погано

половина дня spatnÿ, -à, -é поганий, -а, -е,fakulta F факультет ч. недобрий, -а, -еgramatika F граматика ж. sfastnÿ, -à, -é щасливий, -а, -еhodnÿ, -â, -é добрий, -а, -6, tatinek, otec M тато, батько ч.

слухняний, -а, -е. ted’ тепер,заразпослушний, -а, -е tfida F клас ч.

chytrÿ, -â, -é розумний, -а, -е ükol M завдання с., урок ч.jako як Ukrajina F Україна ж.jeho, jeji, je jich його, їі, їхній, -я, -є, -і ukrajlnstina F українська моваjen = jenom тільки, лише, лиш uz уже/ вжеjestë ще/іще v, ve

vecerу /в

kamarâd M друг, товариш ч. вечір ч., уверері /kamarâdka F приятелька, ввечері

подруга, товаришка ж. volno вільний час, дозвілля с.k inoN кінотеатр ч., кіно

невід., с.volnÿ, -à, -é вільний, -а, -е,

відкритий, -а, -еlekce F урок ч. vysvëtlovat +Ak з'ясувати, -уюmaminka, matka F мама, мати ж. vysvëtluju висвітлювати, -ююmanzel M чоловік ч. vzpominat na +Ak згадувати, -ую що, про щоmanzeika F жінка, дружина ж. vzpominâm namilÿ, -â, -é любий, -а, -е. zajimavÿ, -à, -é цікавий, -а, -е

милий, -а, -е zdravÿ, -à, -é здоровий, -а, -еmit, mâm мати, маю zitra завтраmore N море с.na на, у / в Je ml lito. ІУені шкода/жаль.nakupovat купувати, -пуюnakupuju

nebonemocnice F nemocnÿ, -à, -é obchod M odpocivat

odpocivàm odpoledne poslouchat, -ém +Ak

аболікарня ж. хворий, -а, -е магазин ч. відпочивати,-ваюпісля обіду, пополудні слухати, -аю

* Означення .skola“ (школа) у чеській розмовній традиції відноситься не тільки до загальноосвітньої школи, але теж до середніх і вищих шкіл.

Gr6. МІСЦЕВИЙ ВІДМІНОК (LOKÂL SINGULÀRU)

Kde? V, ve na ! (oпро (кого, що)

Kde je pan Kubàt? Kde je kniha?

priпри, під час;

L2po)біля, коло, по; після

M h c h k g r d t n b f 1 m p s v z(твердий або нейтральний приголос.)

F -a N -0

M + F c r z è c j d ' f n(м'який приголос.)

F + N-e

M obchod v obchodè pokoj v pokojistCil na stole

F tffda ve ti'idè nemocnice V nemocniciâkola ve skole -e ski=fn ve skrini -ifakulta na fakultë -è prâce V prâci

N kino v kinè more v mofIdivadio v divadiemësto ve mëstè

! d t n b p v f m + e dé tè nè mè bè pè vè fè [de] [te] [ne] [mne] [bje] [pje] [vje] [fje]

! Praha - v Praze ! Cechy (pi. F) - V Cechàch (pi. L)! Ukrajina - na Ukrajiné Luck - V Lucku Rusko - V RuskuSlovensko - na Slovensku ! ve tndè: коли важко вимовляється - після

двох або більше приголосних (tf-, mè- [mnë] ->• [v ^ )

A; Profesor uz je ve tridè? B: Ne. iestè nenf._________

A: Uz je Jana doma?B: Ne. iestè je ve skole. O

A: Kde je ta kniha? B: Tady na stole.

А: Tatmek uz je doma? В: Ne, jestè je v prâci.

A: Proc neni Petr doma? B: Je V kinè.

A: Kde je ten cernÿ svetr? B: Tady na zidii.

A: Kde mém svetr? B: Je ve ski’ini.

(Gr)А. іменники 3 основою на твердий або нейтральний приголосний:

і - s - Z + -е

м stûl па stole стіл - на століprûkaz V prûkaze (-u) паспорт - y паспортіcasopis V casopise журнал / часопис - у журналі / часописі

F skola ve skole школа - у школіvâza ve vâze ваза - у вазіmisa V mise миска, полумисок - у мисці, у полумиску

N divadio V divadie театр - у театрі

b - p - v - f - m - d - t - n + -ë

M obchod V obchodë (-U) магазин - y магазиніsesit V sesitë (-u) зошит - у зошиті

F ti’ida ve tridë клас - у класіfakulta na fakultë факультет - на факультетіjideina V jidelnë їдальня - у їдальні

N kino V kinë кінотеатр - у кінотеатріmèsto ve mëstë місто - у місті

iVI + N: k - h - c i i - g - ri запозичені слова

+ -и

M trh na trhu ринок / базар - на ринку / базаріprachi v prachu пил / порох - у пилу / поросіdialog V dialogu діалог - у діалозіpark v parku парк - у паркуrozhovor V rozhovoru розмова - у розмові

N Rakousko V Rakousku Австрія - в АвстріїNèmecko V Nëmecku Німеччина - у Німеччиніrâdio V râdiu радіо - по радіоmétro V metru метро - у метро

F: Палаталізація твердих приголосних -е L2-!<а > -ce taska V tasce сумка - y сумці-ha > -ze Praha V Praze Прага - y Празі

kniha V knlze книга / книжка - y книзі / КНИЖЦІ

-ga > -ze Olga (о) Olze Ольга - про Ольгу-ra > -fe opera V ореге опера - в опері-cha > -se socha па sose статуя - на статуї

Б. Іменники 3 основою на м’який приголосний:

Z - s - c - r - d ’ -- f - n - c - j + -i

М pokoj V pokoji кімната - у кімнатіkonec na konci кінець - на кінціvarie na vafici плита / плитка - на плиті / плитціtalii* na tah?i тарілка - на тарілціkos V kosl кошик - у кошикуnùz na nozi ніж - на ножеві

F kolej V kolejl гуртожиток - у гуртожиткуodpovëd’ V odpovëdi відповідь - у відповідіplâz na plâzl пляж - на пляжевіhuf V huti металургійний завод - на металур­

гійному заводіnemocnice V nemocnici лікарня - у лікарніprâce V prâci робота - у/на роботіzidle na zldll стілець - на СТІЛЬЦІ

N hfistë na hi'isti майданчик - на майданчикуmore V (na) mori море - у морі

! cviceni ve cviceni вправа - у вправі! pfizemi V pi’izemi перший поверх - на першому

поверсі

1 па fal(ulté M na univerzitë - па posté - па nàmésti! на факультеті - B університеті на пошті - на площі

- па nàdrazî - па {concerté - па Moravé- на вокзалі - на концерті - у Моравії

Cv□ 1. Kde je

Kde je

profesor?tatinekmaminkaPetr

râdio?knihamagnetofonsvetr

Je

Je

Uz je Petr doma? Ne, jestë je

ve skole. na fakuitëV prâciV nemocnici

na stole, na zidliV pokoji ve ski'ini na ski'ini

v kinë. ve skole v divadie ve mëstë

□ 2. Tvofte lokàl - na otâzku „kde“ (Подані іменники поставте в місцевомувідмінку):

Vzor: vâza - ve vâze, univerzita - na univerzitë v - ve - nazidie - okno - skrifi - pokoj - lampa - koberec - obraz - televize - kvëtina - slovnik - ki'eslo - trida - fakulta - gramatika - byt - cestina - Praha - park - postel - mësto

postel F (ліжко) - відмінюється як „ski'in“koberec M - na koberci (на килиму) - ,,-e-“ при відмінюванні випадає

□ 3. Tvorte lokàl - па otâzku „kde“ :popelnik (попільниця, -ничка) - ........... ; podlaha (підлога) - ............; uceb­nice (підручник) - ........... : magnetofon (магнітофон) - ........... ; tabule (дош­ка) - ........... ; lavice (парта) - ............; telefon (телефон) - ............; kavârna(кафе, кав^ярня)...........; restaurace (ресторан) - ........... ; chodba (коридор)- ........... : Cechy a Morava (Чехія й Моравія) - ............; Evropa (Європа) -........... ; banka (банк) - ...........; kamera (камера) - ............; lavicka (лавоч­ка) - ........... ; diâr (записна книжка) - ..........; veletrh (ярмарк) - .......... ;zamëstnâni (служба / робота / заняття) - .......... ; то і“е (море) - ............

Gr L2ДІЄВІДМІНЮВАННЯ ТИПУ -âm, -uji (-uju)

Ф mém voino màme voino

màs voino mà voino

màte voino maji voino

nemam cas nemas cas nema cas

nemame cas nemate cas nemaji cas

у мене (зараз) вільний час/ у нас .../ми...я вільнийу тебе вільний час/ти... у вас .../ви...у нього, неї вільний час/він... у них .../вони.

у мене нема вільного часу у нас немау тебе нема вільного часу у вас немау нього, неї нема вільного часу у них нема

2.IHàm se dobfe.Jâ se mâm dobfe.Jak se mâs?Tomâs se mâ dobfe.

Зворотний займенник „зе“ не відмінюється.У реченні він завжди на друго­му місці (у теперішньому часі).

А: Màte ted’ cas?В: Nemàm. Cas màm odpoledne.

A: Màte velky byt?B: Ne, màme malÿ byt.

А: Ви зараз маєте час?Б: Ні, не маю. В мене буде час після обіду.

® _____________

studujl (-ju) dobre studujes dobre studuje dobre

A: У вас велика квартира?Б: Ні, у нас невелика квартира.

studujeme dobre studujete dobre studujl (-ou) dobre

nestuduji (-ju) dobre nestudujeme dobre nestudujes dobre nestudujete dobre nestuduje dobfe nestuduji (-ou) dobfe

я вчуся добре ти вчишся добре ВІН учиться добре вона вчиться добре

я не вчуся добре ти не вчишся добре він, вона не вчиться добре

ми вчимося ви вчитеся вони вчаться

ми не вчимося ви не вчитеся вони не вчаться

Jmenuju se Tomâs.Jak se jmenujes?Jâ se jmenuju Petr.

JmenujemeJakJmenujou

se Novâkovi. se jmenujete? se Petr a Pavel.

-àm -àme-às -àte-à -ajî

-uji, -uju -ujeme-ujeè -ujete-uje -uji, -ujou

Закінчення ,,-uji, -ujP' сприй- няються більш-менш як книжні; закінчення „uju“ як більш розмовні.

оА: Jak se jmenuje ta divka? B: Jmenuje se Jana.

A: Kde prodàvaji ten siovnik? B: Tam v obchodë.

A: Як звати цю дівчину? Б: її звати Яна.

А: Де продають це(і словник? Б; Ось там у магазині.

Cv□ 4. Casujte ve vsech osobàch (У поданих словосполученнях наведіть від

дієслів форми всіх осіб однини та множини):a) nakupuji v obchodë - pracuji dobi'e - prodévàm v obchodë - nestu-

duji na fakuitë - nevysvëtiuji gramatiku - jsem ve skole - dëlém ükolb) obëdvàm v restauraci (Я обідаю в ресторані.) - kontroluju cviceni -

odpovîdàm na otâzku (Я перевіряю завдання. - Я відповідаю на питання.) - poslouchâm profesorku (Я слухаю мою професорку.) - snidàm V jideinë (Я снідаю в їдальні.) - vstâvâm brzy (Я підводжуся рано.)

Gr4. ЗНАХІДНИИ ВІДМІНОК ОДНИНИ (AKUZATIV SINGULARU)

Koho? Co? Кого? Що?

Категорія живих істот у іменників чоловічого роду (жів. і. ч. р.) = тазкиііпит ііуоіпе (Мг) Категорія неживих істот у іменників чоловічого роду (неж. і. ч. р.) = тазкиїіпит пегіуоіпе (Мп)

Неж. і. ч. р. С.р.

Nom. (1-й відмінок)

То je ten novÿ slovnfl<. To je to nové râdio.

Ak (4-й відмінок)

Mâm ten novÿ slovnik. Mâm to nové râdio. Nom. = Ak

Ж.р. То je ta novâ lampa. I Mâm tu novou lampu.

To je tato televize. Mâm tuto televizi.To je tahIe jedna ski’in. Mâm tuhle jednu skfin.To je tamta moderni lampa. Mâm tamtu moderni lampu.

Жив. і. ч. р. То je ten novÿ profesor a cizinec. Ve tfidë mâme toho nového profesora a cizince.

L2Toho- tohohie - tamtoho - tohoto - jednoho .profesora |-а|(того) цього того/ось того/отого цього/сього одного/якогось) /' 3 основою на

імен. N. твердий приголос.nového (нового) cizince 1-е)moderniho (сучасного) 3 основою на

м’який приголос.

nPMIVlITKA!!Перший займенник y табличці „ten (форми: toho, ...)“ може мати в чеській мовіі анафоричну функцію; в українській мові в такій функції, як правило, виступає займенник 3-ї особи.

CvІ"? 5. Vzor: Mâm (novâ) kniha - Mâm novou knihu.

Mâm malâ dcera.Petr mâ novâ televizeMajf veikâ rodinaMâme hezkâ kamarâdka

moderni tfidastarâ postelbflâ skfinceskâ profesorkamilâ maminka

Mâm malâ dcera a hodnÿ syn.Mâme novâ profesorka a novÿ profesorMâme ve tfidë chytrâ studentka a chytrÿ studentMâme ve tfidè mIadâ cizinka a miadÿ cizinecMâm starâ maminka a starÿ tatinekMâme hodnâ manzeika a hodnÿ manzel

Mâm novÿ svetr.starÿ slovnikzelenÿ kobereccervenÿ kfeslo

GrПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ (POSESIVNI, PRIVLASTNOVACI ZÂJMENA)(ОДНИНА)

M F N

mùj moje = mà m oje = mé

tvù j tvo je = tvé tvo je = tvé

jeho

je ji

nas nase

vàs vase

je jich

Ч. p. ж. р. 0. р.мій моя моєтвій твоя твоє

його її його

наш наша нашеваш ваша вашеіхній їхня їхнє

Знахідний ВІДМІНОК Кого? Що? (Akuzativ - Koho? Co?)

Ч. р. Неж. і. ч. р. = Називний відмінокЖив. і. ч. р. - mého, tvého, jeho, jeji'ho, naseho, vaèeho, jeiich

Ж. р. moji (mou), tvoji (tvou), jeho, jeji, nasi, vasi, j^ ic h0. р. Називний відмінок

Cl? = чий? (ч. р.)чия? (ж. р.)чиє? (с. р.)чиї? (множ.)

Ф' je ten sesit? Ci je to sesit?

Чий це зошит?

А: Сі je ta kniha па stole? В: Moje.

А: Cl dite tam stojf?B: To je jejich syn Tomàs.

A; Stoji tvoje auto na ulici? B: Ne, je V garàzi.

PAN KUBAT A JEHO RODINA

Pan Kubât je profesor na fakultë. Ted’je ve tndë a vysvetluje novou gramatiku.Râd pracuje. Je to sfastny clovëk. Mâ hezkÿ byt, hodnou manzeiku, hezkou dceru a chytrého syna.Jeho manzelka je ted’ doma. Таку pracuje, v nemocnici, ale ted’ je nemocnâ. Jeji prâce je zajimavâ.Jejich syn Tomâs je jestë ve skole. Je chytrÿ, dobfe studuje. Mâ râd cestinu a ukra- jinstinu.Jejich dcera se jmenuje Jana, je to hezkâ divka. Je prodavacka, prodâvâ v obchodë. Râda se divâ na televizi, râda mâ také kino a divadio. Dnes prodâvâ jen dopoled­ne, odpoledne mâ voino.

A: Je vase pràce dobrà?B: Ano, moje pràce je dobrà.

A: Je jejich syn uz velky? B: Ne, jestè je malÿ.

«Ti»

A: Divàte se na naseho starého profesora? B: Ne, dîvàm se na nasi profesorku.

A: Odpovidà Tomàè na tvoji otàzku? B: Ne, neodpovîdà.

A: Ci slovnik lezi tady na lavici? B: To je mùj slovnik.

A: Je jejich dcera prodavacka? B: Ne, je to profesorka.

Cv

A: Jak se mà vase manzeika? Je zdravà? В: Bohuzel ne. Je ted’ nemocnà.A: To je ml lito.

□ 6. Pfelozte a opakujte (Перекладіть I повторюйте);

4 A: Vysvëtluje uz profesor novou gramatiku? B: Ne, jestë vysvêtiuje tu starou.

A: Kde màs tu novou knihu? B: Tady na stole.

A: Jestë studujes starou lekcl? B: Ne, uz studuju novou.

A: Mà kamarâdka ràda kino? В: Kino ano, ale televizi ne.

A: Kde prodàvaji tuhle knihu? B: Tady v obchodë na fakultë.

A: Co to màs na stole? B: To je novâ televize. A: A kde màs starou? B: Ta starâ je ve skrini.

A: Mâs ted’ cas?В; Mâm, ale divàm se па televizi.

A: Kde pracujete?B: Pracuju na fakultë jako profesor.

A: Màte rodinu?B: Màm manzelku, syna a dceru.

□ 7. Dejte do spràvného tvaru (Поставте y відповідній формі):Mâm (barevnâ televize)............ Mâte (chytrÿ syn)............... Studuju (ceskâgramatika)............. Mâte râd (ta prâce)............? Mâm râd (modernf divadio)............. Profesor vysvëtluje (novâ gramatika)............... V pokoji mâme (bflâpostel, hnëdâ skfffi, cernÿ stûl, modrÿ obraz a staré râdio)............ Poslouchàm

(ten ceskÿ profesor a ta ceskâ profesorka).............

□ 8. Odpovidejte (Відповідайте): Vzor: Kde je profesor? tf'ida Profesor je ve ti'idé.

Kde je cizinec? PrahaKde je rodina? bytKde stoji postel? pokojKde prodâvâ prodavacka? obchod

Kde pracuje matka? nemocnice Kde je ten pan? mèsto Kde je profesorka? fakulta Kde studuje student? univerzlta

L2П 9. Odpovidejte podle vzoru (Відповідайте згідно з наведеним зразком):

Vzor: Vidim toho pâna. - Vidi'te také tu pani? (F)Vidim jednoho velkého cizince. Vidfte také................ ?

tohohie miadého profesora. toho nemocného syna. tohoto stastného manzela. tamtoho milého prodavace. jednoho starého pâna. moderniho muze.

OPan Samojlenko je Ukrajinec. Doma na Ukrajiné je profesor na fakultë, aie v Praze je student. Studuje na univerzitë cestinu. V Praze je sâm, vzpominâ na svou rodinu. Jeho manzelka, pani' Samojlenkovâ, nepracuje, aie v Praze neni. Je doma na Ukra- jiné. Dopoledne odpoci'vâ, odpoledne nakupuje, vecer se divâ na televizi nebo jde do divadia. Mâ hezkÿ den.Jeho dcera je uz veikâ. Jmenuje se Marie. Uz nestuduje, pracuje v nemocnici jako doktorka. Mâ velmi râda svou prâci. Dopoledne i odpoledne pracuje, voino mâ jen vecer.Jeho syn Oleg jestë studuje - na univerzitë v Kyjevë. Nestuduje râd, neni dobrÿ student, ale je chytrÿ. Mâ râd jen kino, video a sport.

vzpominâ na svou rodinu Він згадує свою / про свою сім’ю,mâ râda svou prâci Вона любить свою роботу/професію.Kyjev Київа = і і / й / т а / також

Podle textu vypravujte о své rodinè. (Розкажіть про свою сім’ю, вико­ристовуючи поданий текст.)

Cv□ 10.

Vzor: mém: Petr.......... knihu na stole. - Petr mà knihu na stole.divâm se: My s e ........па pana Kubâta. Vy se taky.......... ? ...........(ty)

na televizi? Petr se taky.........?dëlâm: C o .......... (vy)? C o ............(ty)? Studuju.mâm râd(a):.......... (vy) divadio?..........(ty) râd kino? O n ..............velmi

manzeiku. Ona...........manzela.mâm: Dneska n e ......... (jâ) cas, aie zitra ano.

Oni dneska n e ........cas, aie zitra ano.O ni............ volno odpoledne............... (vy) taky volno?

vzpominâm:......... (ty) na rodinu? O n......... na dceru.nakupuju:.......... (jâ) vecer ve mëstë. Manzeika n e .....................jâ.

Syn a dcera............. v obchodë.studuju: Odpoledne......... (my) cestinu. Vy také............cestinu?

Jana............ ukrajinstinu.pracuju: Manzeika.......... v nemocnici. Otec............. na fakuitë.

Syn a dcera jestë n e ...........Vecer uz n e .......... (jâ).vysvëtlu ju:............ (vy) jestë tu gramatiku? Profesor n e ..............gramatiku

dobfe.

□ 11. Pfelozte a odpovëzte (Перекладіть i відповідайте):(Про) кого згадує цей чоловік? Що продає продавець?Що вивчає студент?Де працює ваша жінка?

Де лежить олівець?Що пояснює вчитель у школі? Що ти зараз робиш?(Чим ти зараз займаєшся?)Що любить пан Самойленко? Куди ви ходите за покупками? На кого ви дивитеся(-сь)?

(про) свою симпатичну приятельку книжку, зошит, картину, перо чеську граматику в однім празькім магазині / у Празі в магазині у класі на парті новий учбовий матеріал Я вивчаю чеську мову.

свою професію до містана його сина та вашу доньку

MLUVNI CVICENI1. а) Poslouchejte: Kde je pan Novâk? Ve tfi'dë?

b) Odpovfdejte: Kde je pan Novâk? Ve tfidë?Kde je profesor? Na fakuitë?

Ano, je ve tridë.Ano, je ve tndë. Ano, je na fakuitë.

Kde je Petr? V kinë?Kde je Jana? V obchodë?Kde jsou Petr a Jana? Ve nnëstë?

Ano, je V kinè.Ano, je V obchodë. Ano, jsou ve mëstë. L2

2. a) Poslouchejte: Petr je ve skole nebo doma? Petr je doma.

b) Odpovidejte:Petr je ve skole nebo doma?Jana je doma nebo na fakultë?Pavel je v kinë nebo v divadie?Pan Novak je doma nebo v prâci?Profesor je ve skole nebo jestë v nemocnici?

3. a) Poslouchejte: Uz je Jana doma?

b) Odpovidejte: Uz je Jana doma?Uz je tam profesor?Uz jsou Jana a Petr ve mëstë?Uz je manzeika v prâci?

4. a) Poslouchejte: Màte ràd svou pràci?

b) Odpovidejte: Mâte râd svou prâci?Mâte râd kino a divadio?Mâte râd také televizi?Mâte râd cestinu?Mâte râd svou manzelku?

Petr je doma.Jana je na fakultë Pavel je V divadie.Pan Novâk je v prâci.Profesor je jestë V nemocnici.

Ne, jesté neni doma.

Ne, jestë neni doma.Ne, jestë tam neni.Ne, jestë nejsou ve mëstë.Ne, jestë neni V prâci.

Ano, màm ràd svou pràci.

Ano, mâm râd svou prâci.Ano, mâm râd kino a divadio. Ano, mâm râd také televizi. Ano, mâm râd ôestinu.Ano, mâm râd svou manzelku.

5. a) Poslouchejte: Co vysvëtluje profesor? Novou gramatiku?Ano, vysvêtiuje novou gramatiku.

b) Odpovidejte: Co studujes? Cestinu? Co mâs na stole? Tu novou knihu? Co tam prodâvajf? Televizi?

Ano, studuju cestinu.Ano, mâm tam tu novou knihu. Ano, prodâvajf tam televizi.

6. a) Poslouchejte: Je maminka nemocnà? Ne, neni nemocnà.

b) Odpovidejte: Je maminka nemocnà? Je Jana prodavacka?Je Petr dobrÿ student?Je Jana V Praze?Je Petr chytrÿ?Je dcera sfastnâ?

Ne, nenf nemocnà.Ne, nenf prodavacka. Ne, nenf dobrÿ student. Ne, nenf v Praze.Ne, nenf chytrÿ.Ne, nenf sfastnâ.

7. a) Poslouchejte: Pan Novàk mà chytrého syna. Jeho syn je chytrÿ.

b) Reagujte:Pan Novâk mâ chytrého syna.Pan Novâk mâ hezkou dceru.Pan Novâk mâ hodnou manzeiku. Pan Novâk mâ starého tatinka. Pan Novâk mâ starou maminku.

Jeho syn je chytrÿ.Jeho dcera je hezkâ. Jeho manzelka je hodnâ. Jeho tatinek je starÿ. Jeho maminka je starâ.

8. a) Poslouchejte: Kdo pracuje v nemocnici? Ty? Ano, jà pracuju v nemocnici.b) Odpovidejte:

Kdo pracuje V nemocnici? Ty?Kdo pracuje V nemocnici? Manzelka?Kdo pracuje V nemocnici?Manzelka a dcera?Kdo pracuje na fakultë? Vy?Kdo pracuje na fakultë? Oni?

Ano, jâ pracuju v nemocnici.Ano, manzelka pracuje v nemocnici. Ano, manzelka a dcera pracuji V nemocnici.Ano, jâ pracuju na fakultë.Ano, oni pracuji na fakultë.

KONVERZACEA: Jak se jmenujete, prosi'm?B: Bohdan Arcliypenko.A: Odkud jste?B: Jsem z Ukrajiny.A: Jste tady sluzebné?B: Ano, jsem tady na konferenci.

A: Jaké je vase zamèstnàni?B: Jsem obchodni manazer.A: To je zaji'mavé zamëstnâni, ze? B: Ano, màte pravdu.

Je to zaji'mavé zamèstnàm'.

A: Kde pracujete, pane Pavlovsky?

B: Pracuju ted’ u firmy „Novà vÿstavba“ v Ivano-Frankovsku. jako plànovac.

A: iVlàte ràd svou pràci?B: Ano, màm. Li'bi se mi.

А: Скажіть, будь ласка, як вас звати?Б: Богдан Архипенко.А: Ви звідки?Б; Я з України.А: Ви тут у службових справах?Б: Так, я сюди приїхав на конфе­

ренцію.А: Яка у вас професія?Б; Я торговельний менеджер.А: Це цікава професія, чи не так?Б: Так, ви праві / маєте рацію.

Це дійсно цікава прос}зесія.

А: Де ви працюєте, пане Павловський?

Б: Зараз я працюю в Івано-Фран- ківську, у фірмі „Нове будівництво“ плановиком.

А; Вам подобається ваша професія?Б: Так, подобається.

Oslovem' (звертання)Pane profesore! Tomâsi! Pani profesorko!Pane rediteli! Petfe! Pani feditelko!Pane Novaku! Jirko! Panf Kubâtovâ!Pane kolego! Kolego! Slecno! (Дівчино! Панно!)

вітанняім’я, прізвище? звідки? іти в гості? професія, робота? Вам подобається ваша професія? вітання

L2вітання

у службових справахпрофесорцікава

вітання

(зоикготе - у приватних справах)

Розгляньте малюнок і складіть за ним речення, використовуючи подані сло­ва та словосполучення.

СІМ’Я/РОДИНА (RODINA)

ОЕОЕСЕКдідусь

RODICEбатьки

ЗТЯУС ------дядя(вуйко, стрий)

BRATRбрат

ОТЕСбатько

SYNсин

ВАВІСКАбабуся

МАТКАмати

------ ТЕТАтітка

(вуйна, стрийна, дядина)

DCERAдонька

SESTRAсестра

SOUROZENC!

рідні брати та сестри

asi

brzo = brzy bydiet, bydlim

celÿ, -à ,-é cvicen i N,

slohové cvicen i castocesko-ukrajinsi<ÿ cesky (adv.) daieito diouho domù hodina F chvi'le F jaklit, jdu kam kâva F kavârna F

koncit, i<ondim

m luvit, m luvim moc - hodnè m yslet na +Ak, myslim

m ÿt se, m yju se

nëco

nëjaltÿ, -a, -é

nerad, -a, -o

noc Fnoviny F pl. obëdvat,

obèdvàm oblékat se,

oblékâm se odpovidat na +Ak,

odpovîdàm otàzka F pësky pit +Ak, p iju poledne

(prâce)

близько, приблизно, коло, майже, мабуть скорожити, живу, мешкати, -аю цілий, -а, -е, весь/увесь вправа ж., твір ч.

часточесько-українськийпо-чеськи/чеськомудалекодовгододомугодина ж.хвилина(-нка) ж.якйти/іти, йду/іду куди ти йдеш? кава ж.кафе невід., с., кав'ярня ж. кінчати, -аю закінчувати, -ую говорити, -рю багато, багацько думати, -аю про кого, що митися, миюся, умиватися, -аюся що-небудь, будь-що, щосьякий-небудь, будь-який, якийсь мені неохота, я не люблю ніч ж. газета ж. обідати, -аю

одягатися, -аюся

відповідати, -аю на що

питання, запитання пішки пити, п'ю полудень, обідній часч.

pospîchat, поспішати, -аю Іpospichâm 1 IK

pro -нАк для кого, по кого (йти)

program M програма ж.proc чому, чогоproh lize l si ■ Ak переглядати, -аю що.

prohlizim si оглядати, -аю щоoni si prohlize ji вони переглядають,

оглядаютьprochâzka прогулянка ж.protoze тому щоprestavka F перерва ж.psât +Ak, p isu писати, пишуptât se па -t-Ak питати, -аю про що

ptâm seradost F радість ж.râno ранок ч.; уранці,

ранком,зранкуsedèt, sedîm сидіти, сиджуsem сюдиsnidat, snidâm снідати, -аюspàt, spim спати, сплюspolu разом, вкупіstâle ° porâd постійно, весь часte lefonovat дзвонити, -ню по телефону.

te lefonuju телефонувати, -уюtëzkÿ, -â, -é трудний, -а, -е,

складний, -а, -еukra jinsky по-українськи/українськомуunavenÿ, -à, -é втомлений, -а, -еveceret, vecefim вечеряти, -яюvidèt, vid im бачити, бачуvstàvat уставати, устаю.

vstâvâm підводитися, -джусяzacinat, zacinâm починати, -аю,

розпочинати, -аюza chvili за/через хвилину(-нку),

за кілька хвилинzdravit, zdravim вітатися, -аюся з кимze щоze? ze ano? правда/чи не так?

bud ik М zvonit, -im c is tit si, -im zubykoupelna F

будильник Ч. дзвонити, -ню ЧИСТИТИ, чищу зубы ванна ж.

Gr L3ЧИСЛІВНИКИ 1 -20, зо, 40, 50, 60, 70, 80, 90,100 (CISLOVKY)

1 jedna 11 jedenàct 30 trlcet2 dvè 12 dvanàct 40 ctyficet3 tfl 13 trinàct 50 padesât4 ctyri 14 ctrnàct 60 sedesàt5 pët 15 patnàct 70 sedmdesàt6 sest 16 sestnàct 80 osmdesàt7 sedm 17 sedmnàct 90 devadesàt8 osm 18 osmnàct 100 sto9 devét 19 devatenàct

10 deset 20 dvacet 0 nula

Kolik j e . . . ? Скільки буде...?

1 + 1=2 1+2 = 3 2 + 2 = 42 + 3 = 53 + 3 = 6

jednajednadvëdvëtfi

a jedna a dvë a dvë a tfl a tfl

jsou dvë jsou tfi jsou ctyfi je pët je sest

Kolik je hodin? Je jedna hodina. je 1 hodina перша годинаКотра година? Jsou dvë hodiny.

tfi hodiny ctyfi hodiny pët hodin. sest hodin dvanâct hodin

jsou 2, 3, 4 hodiny je 5, 6, 7 hodin

друга, третя...

Je

V kolik hodin? Kdy? 0 котрій годині? Коли?

V kolik hodin zacfnâ skola? V jednu hodinu Kdy zacinâ skola? Ve dvè (tfi, ctyri) hodiny

V pët (sest, deset...) hodin(Коли розпочинаються уроки/заняття?)

kdy? v +Ak

Jak diouho?Як довго?

jednu hodinu dvë hodiny

jak diouho? Ak

ДІЄВІДМІНЮВАННЯ ТИПУ . . .

(ш)m lu v im c e s k y m lu v is c e s k y m lu v i c e s k y

m lu v im e c e s k y m lu v fte c e s k y m lu v i c e s k y

n e m lu v fmn e m lu v isn e m lu v i

n e m lu v im en e m lu v iten e m lu v i

ro z u m lm dobi^e ro z u m fm e d o b re ro z u m fs d o b re ro z u m ite d o b re ro z u m i d o b fe r o z u m | j i d o b fe

3. P. pl. - ONI -ejf X -i: -ëji

я говорю по-ч. ти говориш по-ч. він, вона, воно гово­рить по-чеськомуя не говорю ти не говориш він, вона, воно не говоритья розумію добре ти розумієш добре він, вона, воно розуміє добре

ми говоримо по-ч. ви говорите по-ч. вони говорять по-ч.

ми не говоримо ви не говорите вони не говорять

ми розуміємо добре ви розумієте добре вони розуміють добре

Prohiizeji si Prahu.

Rozumëji dobfe.

(oni) Bydli V Praze. (oni) Mysii na rodinu. (oni) Mluvi cesky. (oni) Vidf profesora. (oni) Lezî V posteli. (oni) Konci V 5 hodin.

bydli

Вони живуть у Празі.Вони думають про сім’ю.Вони говорять по-чеськи/чеському. Вони бачать професора.Вони лежать у ліжку/постелі.Вони це закінчать о п’ятій годині.

О А: Uz rozumis cesky?В: Ne, jestè nerozumim.

A: Kde bydifs v Praze? B: V Praze 6.

A: V kolik hodin zacinâ skola?B: Myslim, ze uz ràno v osm hodin.

A: Kdo uz je ve tridè? B: Sedi tam jen Tomàs.

A: Kde sedite ràd v kinè?B: Vepfedu, protoze spatnë vidi'm.

A: Petr uz spi?B: Ne, lezf jen V posteli, je unavenÿ.

A: Jak diouho studujes?B: Uz tfi hodiny, za chvili koncim.

A: Kdy ràno vstàvàs?B: Uz V sedm hodin, to je moc brzo.

Gr L3jedu tam jedeme tam я іду туди ми 'ідемо тудиjedes tam jedete tam ти їдеш туди ви 'ідете тудиjede tam jedou tam він, вона, воно їде туди вони і'дуть туди

nejedu tam nejedeme tam nejedeètam nejedetetam nejede tam nejedou tam

я не їду тудити не їдеш тудивін, вона, воно не їде туди

ми не 'ідемо туди ви не ідете туди вони не ідуть туди

ТАБЛИЧКА ДІЄВІДМІНЮВАННЯІНФІНІТИВ

1. -uju (-ujl) -ujeme -ujes -ujete -uje -ujou (uji)

-ovat: nakupovat, pracovat, studovat, vysvëtlovat, kontrolovat, opakovat, telefonovat...

II. -u -eme-es -ete ! нерегулярні форми дієслів-e -ou

III. -âm -âme -at: prodâvat, dëlat, oblékat se.-às -âte odpocivat, obëdvat, snidat, vstâvat-à -aji -àt: ptat se, znât (знати)

IV. -im -ime -et: lezet, bydiet, prohiizet si, myslet...-IS -ite -ët: rozumët, vidët...-і -i, -eji -it koncit, mluvit...

jit - jdu, jdes, jde, jdeme, jdete, jdou йти/ітиjet - jedu, jedes, jede, jedeme, jedete, jedou їхати(чим, на чому)cist - ctu, ctes, cte, cteme, ctete, ctou читатиpsât - pisu (-1), pises, pise, piseme, pisete, pfsou (-i) писати

! mÿt se - myju (-1) se, myjes se, myje se, myjeme se, myjete se, myjou (-і) se

pit - piju (-1), pijes, pije, pijeme, pijete, pijou (-0

митися/умиватися

пити

pisi, pisi piji, piji

КНИЖНІзакінчення

IV.! spât - spim, spis, spi, spime, spi'te, spistât - stojim, stojis, stoji, stojime, stojite, stoji

спатистояти

mÿt mÿt se mÿt si oblicej

(мати миє сина)

oblékat

(я миюся)

oblékat se

(я умиваю обличчя)

oblékat si sukni

matka oblékâ dceru (Ak) (мати одягає доньку)

О56

oblékâm se (я одягаюся)

oblékâm si sukni (Ak) (я одягаю спідницю)

A: Uz rozuims cesky?B: Ne, rozumim jen mâlo.

A: Pijes râno doma kàvu?B: Ne, kàvu piju odpoledne v prâci.

A: Uz spis?B: Ne, jestè ne, ale jsem moc unavenÿ. L3

A: Ctes uz diouho? B: Asi jednu hodinu.

A: Co ctes?B: Zajimavou knihu.

A: Kam jdete?B: Na prochâzku.

A: Tomâsi, mৠradost, ze uz koncl skola? B: Mâm, dneska je v Praze mùj bratr.A: Kam spolu jdete?B: Jdeme si prohiizet Prahu.

A: Co si oblékâs? B: Ten novÿ svetr.

A: Na co se ptâ otec?B: Ptâ se, jak se mâm a jakâ je skola.

A: Na koho se ptâ nâs profesor? B: Na toho studenta z Ukrajiny.

Cvn 1.

1 2 .

Divâte se na Myslite na Ptâte se na Odpovidâte na

V jednu hodinu Ve dvë hodiny Ve ctyi'i hodinyV pët hodinV sedm hodinV deset hodinV jedenâct hodin

jeho rodinu ëeâtinu eskolu ijeji prâcibarevnou televizi tuto otâzku

(jâ a manzeika) (syn a dcera)

ji't: (jâ ...........domù.(ty) ...........na prochâzku.(oni) ...........obëdvat domù

' ..........pësky na postu.

cist:

Ne, nedivâm se na .. Ne, nemyslim na . . . Ne, neptâm se na . . . Ne, neodpovidâm n a ,

zacinat pracovat obëdvat V restauraci vstàvat. Je to moc brzo. odpocivat doma a poslouchat magnetofon pospichat domù

prohiizet si Prahu uz lezet v posteli jestë sedët V prâci koncit a jit domù

(v y ) .......... noviny.(my).......... tu knihu.(oni).......... diouho.

pit: (jâ) .......... kâvu.(vy) .......... caj.(on) ..........coca-colu.

□ 4. Tvorte Infinitiv:Vzor: Jâ spîm, on jde taky.......... - On jde taky spät.Jâ nakupuju ve mèstè, on jde taky..........Jâ telefonuju, on jde taky..........Jâ pracuju, on jde taky..........Jâ se di'vém na televizi, on se zacinâ taky..........Jâ poslouchâm râdio, on zacinâ taky..........Jâ si oblékàm svetr, on si jde taky.......... svetr.Jâ uz rozumi'm cesky, on zacinâ taky.......... cesky.Jâ si myslim, ze to neni dobre, on si to zacinâ taky..........Jâ mluvim ukrajinsky, on zacinâ taky..........ukrajinsky.Jâ jsem uz unavenÿ, on zacinâ taky.......... unavenÿ.Jâ pisu ukol, on jde taky.......... ûkol.Jâ uz spîm, on jde taky..........Jâ ctu kniiiu, on zacinâ taky.......... kniinu.Jâ uz diouho odpocivàm, on jde taky............Petr si prohiizi tu zajimavou knihu, ona si zacinâ knihu taky ..My uz studujeme, vy jdete taky.......... ?Oni uz snîdajî a pijou caj. Vy jdete taky.......... a ........... caj?

GrОСОБОВІ ЗАИМЕННИКИ B ЗНАХІДНОМУ ВІДМІНКУ(OSOBNI ZÂJM EN A V AK UZATIVU)

ià më na mè (mne) мене на менеty tè na tebe тебе на тебеon. ho üej), na nèho (Mz),

jeho na nèj (Mz, Mn) його на ньогоono ho, je na nè, na nèj (N)ona ji na ni її на неїmy nàs na nàs нас на насvy vàs na vàs вас на васoni, ony je na nè їх на них

vidi jej X divà se na nèjvidi ji X divà se na nividi je X divà se na né

j> n

vidi tè divà se па tebeme divà se na mè

na mneбез прийменника

па

pro

(на, в/у): у відповіді на питання „куди?“ - Jdu па univerzitu.

(для) : То je pro tebe - ІДе для тебе/і-|е тобі.

L3vidi

з прийменником X

ПРИЙІИЕННИКИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ ІЗ ЗНАХІДНИМ ВІДМІНКОМ:

jit pro Jdu pro knihu. Я йду за книжкою (по книжку.)Jdu pro ného па nâdrazi. Я йду його зустрічати на вокзал.

А: Divâs se па tu siecnu? В: Ne, nedivàm se na ni.

A: Jdes pro tu knihu? B: Ano, jdu pro ni.

A: Ptàte se na toho nového studenta?B: Ano, ptâm se na ného. Màm pro ného knihu.

A: Proc si nàs tak prohiizeji? B: Protoze nàs jestè neznaji.

Cvn 5. a) Ptâm se na

Vidim

Divâm se na Prohiizfm si

profesora.magnetofon.syna.

teievizi. manzelku. tu zenu.

A: Jano, màs pro mé ten sesit? B: Bohuzel, màm ho doma.

Ptâm se na ného (nèj).Vidfm ho.

Dfvâme se na ni. Prohifzfm si ji.

b) JATYMYVY

V id i.......... Ptâ s e ............ Zdravi............Mysli na ,Prohiizi s i ...........Vzpominâ n a ............Mâ pro .. knihu.

□ 6. Odpovîdejte (Відповідайте);Divâte se na televizi? Ano.............Myslite na rodinu? Ano...............Zdravis profesora? A no,.............Vidite ty stoly? N e ,.................Prohiizite si Prahu? Ano.............Vysvëtluje profesor gramatiku? Ne.............Vzpominâte na syna? A no ,...........Prosim vâs, nemâte pro më dopis? (лист) Ano, Je pro vâs ceètina tëzkâ? Ano.........

MUJ DEN

Je sedm hodin rânoJak zacinâ mûj den? Zacinâ brzo - vstâvâm uz v sedm hodin, protoze nerad pospichâm. Myju se, oblékâm se a potom diouho snidâm. Skola neni daleko, jdu tam pëèky.

Je deset hodin dopoiedneSedim ve ti’idë. Studuju uz dvë hodiny, za chvili je pî'estâvka. Profesor se na nëco ptâ, jâ aie nemyslim na ôestinu a odpovidâm na jeho otâzku spatnë. Ted’zacinâme psât slohové cviceni.

Jsou ti i hodiny odpoledneSkola konci, jdu domù. Potom aie vidim Petra. Mâm veikou radost, ze ho vidim. Mâ pro më cesko-ukrajinskÿ slovnik. Petr je mûj kamarâd, aie nebydli v Praze. Diouho spolu mluvime, ptâm se, jak se mâ, co dëlâ, jak se mâ jeho rodina. Potom jdeme na prochâzku, prohiizime si starou Prahu, v kavârnë pijeme kâvu a coca-colu.

Je deset hodin vecerUz lezfm V posteli, aie jesté nespi'm. Ctu jednu zajimavou knihu. Na televizi se nediVâm, protoze tam neni dobrÿ program. Ctu uz jednu hodinu a zacinâm bÿt unavenÿ.Uz nectu a neposlouchâm râdio. Za chvili jdu spät.

L3KAM JDU? Куди я йду?

Я йду додому, я йду на прогулянку.

KDE JSEM?Jdu domù.Jdu па prochâzku.

Jdu па postu. Jdu tam.Jde sem.

0 0 DÉLAJI?

Я йду на пошту, я йду туди.Він іде сюди.

Jsem doma.Jsem па prochâzce.

Jsem па posté. Jsem tam.Je tady.

Де я ...?Я дома.Я (зараз) на про­гулянці.Я (зараз) на пошті. Я там.Він тут.

7 h râno Uz je V prâci a zacinâ pracovat.

Vstâvâ a oblékâ se. Jestë spi.

12h Obédvâ V restauraci. Pospichâ, nemâ cas.

Mâ pfestâvku ve skole. Odpocivâ a prohiizi si

nëco.

Sedi V pokoji a âe si. Asi je nemocnÿ, protoze neni

ve skole.

4 h odpol. Jde domû. Je unavenÿ.Vidi nëjakého pâna

a zdravi ho: Dobrÿ den.

Jana a jeji kamarâd sedi v kavârnë. Maji radost, mluvi spolu, pijou kâvu.

Je stâle doma. Uz nesedi, ted" lezi v posteli a divâ se na televizi. Nenf râd doma

sâm.8 h vecer Odpocivâ. Sedi v pokoji

a йе noviny.Jana telefonuje

aneodpovidâ najeho otàzku.

Petrvecei iaptâse na skolu.

11 h V noci Spi.-4L

Nëco pise. Na stole mé slovnik a knihu. Asi studuje.

Spi.

Cv□ 7. Odpovidejte (Відповідайте):

1. Co dëlâ otec celÿ den? Co Jana? Co Petr?2. Co dëlaji otec, Jana a Petr V 7 hodin râno?

ve 12 hodin? ve 4 hodiny odpoledne?V 8 h o d in v e c e r?V 11 hodin V noci?

3. Kdo mâ hezkÿ den? Kdo mâ spatnÿ den? Proc? Kdo diouho pracuje?4. OTEC: Je otec v 7 hodin râno jestë doma? Kde je? Pracuje hodnë celÿ

den? Kde obëdvâ? Kdy konci svou prâci? Kam jde potom? Mâ vecer voino?

JANA: V kolik hodin Jana vstâvâ? Kde je celé dopoledne? Mâ hezké odpoledne? Proc? Je vecer doma? Jde brzo spät? Co dëlâV noci?

PETR: Proc je Petr celÿ den doma? Jak diouho spi? Co dëlâ celÿ den? Je râd doma sâm?

Ö 8. Co dëlâ vecer ta rodina?

□ 9. Jakÿ je vàs den?Co dèlàte ràno, dopoledne, v poledne, odpoledne a vecer? L3

Ф %

Æ|i;i

m* ❖

☆ ІЧ -Г Ж

(1

Розкажіть про свій розпорядок дня (Popiste svùj denni program):

I l 10. Запитайте колегу, чи він робить те саме, що й ви:(Ptejte se svého kolegy, jestli to dëlâ také:)Vzor: Odpoledne nakupuju ve mëstë. - Také odpoledne nakupujes?Vecer diouho pracuju.Vzpominâm casto na svou rodinu.

Doma odpoledne odpocivâm.Mûj den zacinâ v 7 hodin.Obëdvâm vjidelnë ve skole.Я говорю по-чеськи / чеському в школі.Я люблю каву.Я читаю цікаву книжку.Уранці я постійно поспішаю.У школі в нас перерва о 10-й годині.У класі ми пишемо твір на тему...Уранці я підводжуся о сьомій годині.Я стою на площі та оглядаю її.Я йду пішки.0 10-й годині (вечора) я вже лежу в ліжку.

□ 11. Reknète V plurâlu (Скажіть, вживаючи множину);Vzor: Student pospichâ. - Studenti také pospichaji.Poslouchàm râdio. Tomâs a Marta...........Prohiizim si starou Prahu. Studenti..........On se diVâ na televizi. O n i..........Profesor vysvëtluje gramatiku. Profesofi..........Uz dobre rozumim cesky. Studenti..........Ten muz mâ hezkou knihu. Ti m uzi..........Divka se obiékâ hezky. D ivky...........Jdu pësky, nenf to daleko. Studenti..........Casto mysifm na svou rodinu. O n i..........Nenakupuje râd. Tomâs a Petr...........

□ 12. Dopinte zàjmena (Доповніть займенники);Vzor: Mâm sesit. Vidfm ho.1. Mâte nové radio. Proc......... neposlouchâs? 2. Jfm râd housku. Jfs . ..

. . ._také râd? 3. V obchodè majf knihu a slovnik. Prohifzfm s i .............4. Casto piju kévu. M âm ...........moc râd. 5. To jste vy! Jsem râd, ze . . . .. . vidfm. 6. Mâm râd svou rodinu. Casto n a ..........vzpomfnâm. 7. To je

tvùj pi'ftel. P roc ............nezdravf? 8. Tomés tady nenf. Jdu p ro ..............9. Studujeme cestinu. Je p ro ..........tëzkâ. 10. Profesor vysvëtluje ceskougramatiku. Vysvëtluje...........dobi'e. 11. Uz jsem tady. Mâs p ro ............tynoviny? 12. Ty jestë nejsi ve tfidë? Profesor uz n a .......... cekâ. 13. Mâmenovou televizi. Casto se aie n a ........... nediVâme. 14. Dnes neni ve tfidëstudent z Ukrajiny. Profesor se n a ...........ptâ. 15. To je mùj otec a moje

matka. Casto n a ........ myslim.

□ 13. Prelozte (Перекладіть);Зараз я пишу твір на тему „Людина та сучасність“ (Clovëk а soucasnost).1 ти його пишеш?

Ось там я бачу гарну дівчину. І ти її бачиш?Ось там іде мій професор. Я вітаюся з ним.Я думаю про нашого друга / приятеля. І ти про нього думаєш? Я маю і у мене Н0ВИІ1 магнітофон. Я часто його слухаю.У неї для мене лист. А для тебе у неї теж є?Ці студенти з України. У них для вас лист.Ми читаємо книжку та газету. І ви їх читаєте?Тут пан Кубат. У нього цікава книжка для вас.

L3

Tvoi'te dialogy (Складіть діалоги):а) Proc

Ь) Petr

màs radost vstâvâs brzo pospichâsse nedivâs na televizi jestë nespis jsi unavenÿ

Protoze skola zacinâ uz v 8 hodin. je V Praze kamarâdka. tam neni zajimavÿ program. za chvili zacinâ cestina. hodnë studuju. ctu moc zajimavou knihu.

cte novÿ film.mysIi па V kinëje zajimavou knihu

V divadieprogram v televizi

Jak se jmenuje ten kinota knihato divadio

programfilm

c) Je Jsou

7 hodin réno.10 hodin dopoledne 2 hodiny odpoledne 9 hodin vecer

11 hodin vecer5 hodin odpoledne

Co dëlâ Petr?

Sni'dé doma.Uz spi.Cte si v posteli.Sedi V kavârnë.Je ve èkole na ôestinë.Ve ti'i'dë odpovidâ na otâzku.

«MLUVNI CVICENI

1. a) Poslouchejte: b) Reagujte:

Jsou tri hodiny.Jsou tfi hodiny.Je pët hodin.Je sedm hodin. Jsou dvë hodiny. Jsou ctyfi hodiny. Je dvanâct hodin.

Co, uz jsou tfi?Co, uz jsou tfi?Co, uz je pët?Co, u i je sedm? Co, u i jsou dvë? Co, u i jsou ctyfi? Co, uz je dvanâct?

2. a) Poslouchejte:V kolik hodin zacmâ skola?

b) Odpovfdejte:V kolik hodin zacinâ kino?V kolik hodin zacinâ skola?V kolik hodin zacinâ cestina?V kolik hodin zacinâ divadio?V kolik hodin zacfnâ pfestâvka?

V 8, nebo V 9?

V 5, nebo V 6?V 8 ,nebo V 9?V 10 ,nebo V 11 ?V 7 ,nebo V 8?V 1, nebo ve 2?

Zacmà uz v 8.

Zacinâ uz V 5 Zacinâ uz V 8. Zacfnâ uz V 10. Zacfnâ uz V 7. Zacfnâ uz V 1.

3, a) Poslouchejte:

b) Odpovfdejte:

Jana uz sedi ve tridë?

Jana uz sedf ve tfidë? Jana uz lezf v posteli? Jana uz mluvf cesky? Jana uz rozumf dobfe? Jana uz bydif v Praze?

Ne, jestè nesedi.

Ne, jestë nesedf. Ne, jestë nelezf.Ne, jestë nemiuvf. Ne, jestë nerozumf. Ne, jestë nebydlî.

4. a) Poslouchejte:

b) Odpovidejte:

Co dëlàs ràno v 7? Vstâvâs? Ano, vstâvâm.

Co dëlés râno v 7? Co dëlâs râno v 7? Co dëlâs râno v 7? Co dëlâs râno v 7?

Snidàs? Ano, sm'dâm. Oblékâs se? Ano, oblékâm se. Myjes se? Ano, myju se. Pljes kâvu? Ano, piju kâvu.

L3Co dëlâs râno v 7? Studujes? Ano, studuju.

5. a) Poslouchejte:

b) Reagujte:

6. a) Poslouchejte:

b) Reagujte:

Co dèlâ otec?

Co dëiâ otec?Co dëlâ maminka? Jak se mâ Jana? Jak se mâ bratr? Jakâ je skola?Jakÿ je ten programV televizi?

Co dèlàs?

Co dëlâs?Jak se mâs?Proc jdes domù? Proc nepljes kâvu? Co ôtes?Co si prohlizis?Na co myslis?

Petr se ptâ, 00 dèlâ otec.

Petr se ptâ, co dëlâ otec.Petr se ptâ, co dëlâ maminka. Petr se ptâ, jak se mâ Jana.Petr se ptâ, jak se mâ bratr.Petr se ptâ, jakâ je skola.Petr se ptâ, jakÿ je ten programV televizi.

Petr se mè ptâ, co dèlâm.

Petr se më ptâ, co dëlâm.Petr se më ptâ, jak se mâm.Petr se më ptâ, proc jdu domû. Petr se më ptâ, proc nepiju kâvu. Petr se më ptâ, co ctu.Petr se më ptâ, co si prohiizim. Petr se më ptâ, na co myslim.

7. a) Poslouchejte: Kde bydiis? V Praze?

b) Odpovidejte: Kde bydiis? V Praze?Na koho myslis? Na rodinu? Na co se ptâs? Na tu knihu? Kam jdes? Na prochâzku? Koho vldi's? Profesora?Co pljes? Kâvu?

8. a) Poslouchejte: Vidis ten obraz?

b) Odpovidejte: Vidis ten obraz?Vidis tu pani?VIdite ten obchod?VIdite tam nemocnici?VIdite toho pâna?VIdite tam kino?

Ano, bydiim v Praze.

Ano, bydli'm V Praze.Ano, myslim na rodinu. Ano, ptâm se na tu knihu. Ano, jdu na prochâzku. Ano, vidim profesora. Ano, piju kâvu.

Ano, vidi'm ho.

Ano, vidim ho.Ano, vidim ji.Ano, vidim ho.Ano, vidim ji.Ano, vidim ho.Ano, vidim ho.

KONVERZACE

A: Je to Vase prvm' nâvstëvaV Praze, Vasyle?

B: Ne, mâm tady pritele,navstèvuji ho kazdÿ rok v létë.

A: Jâ jsem tady poprvé.B: Jak diouho tady zùstanete?A: Budu tady jeden mësic.

Navètëvuju kurs ceétiny na Karlovë univerzitë.

A:

Б;

A:B:A:

Василю, це ваше перше відвіду­вання Праги?Ні, в мене тут живе друг, я його щорік улітку відвідую, я тут уперше.Як довго ви тут залишитеся?Я тут буду один місяць, я ходжу на курси чеської мови в Карловому Університеті.

Н: Наїб!Т: Наїб! Tady je Tomâs.

Telefonuju z kancelâfe ze své firmy. Co dëlâs, Heleno?

H: Pisu dopis manzelovl.Je prâvë v Londÿné.A co dëlâs ty?

T; Prâvë mâm pfestâvku, piju caj a ctu noviny, aie za deset minut më cekâ zâkaznik. Mùzu k vâm dnes odpoledne priji't?

H; Aie ano. Prijd’ asi v pët hodin.Hodi se ti to?

T: Ovsem. Budu se tèsit na nâvétévu.

H: Jâ taky. Ahoj!

T; Ahojl

Г:T;

Г:

T:

Г:

T;

Г;

T;

Алло!Алло! Це Томаш.Я дзвоню із своєї фірми.Що ти робиш зараз, Гелено?Я зараз пишу листа своєму чолові­кові. Він у Лондоні.А ти що робиш?У мене зараз перерва, я п’ю чай, чи­таю газету, але через десять хвилин прийматиму клієнта. Чи я можу до вас зайти сьогодні після обіду? Звичайно. Приходь о п’ятій. Тебе це влаштовує?Так. Мені буде дуже приємно тебе відвідати.Я теж з радістю тебе побачу.Ну, бувай!До зустрічі!

anglickyautobusovÿ, -à, -é azcekat na +Ak, -ém cim? cislo N ctvrtek M diouhÿ, -â, -é do +Ghodil se, hodi se

chtit, chci informace F informacni

jestli jet, jedu jizdenka F kazdÿ, -à, -é koupit +Ak, -im koul^it, -im kterÿ, -à, -é listek M, listky pl. mistenka F

moct = moci, mùzu muset, musim nâdrazi N nâmësti N nâstupistë N nastupovat, -uju

nedële F nejdflv{e) nékdo Némecko N nëmecky nic odejll

odejdu odjet

odjedu odkud pâtek M penize M pl. platit +Ak, -im podivat se na +Ak -âm se

по-англійськи/по-англІйськомуавтобусний,-a, -eколи, поки не, поки, докичекати, -аю, кого, чогочим, на чомучисло с., номер ч.четвер ч.довгий, -а, -едо, у/в, навлаштовувати кого,влаштовує, ПІДХОДИТИ кому,підходитьХОТІТИ, хочуІнформація ж.Інформаційний, -а, -е,ДОВІДКОВИЙ, -а, -аякщо, коли, як; чи їхати, іду КВИТОК, талон ч. кожний, -а, -е, кожен, -а, -е купити, -плю курити, -рюкотрий, -а, -е, який, -а, -е, хто квиток, ч. квитки множ, плацкарта ж., квиток ч.(на сидяче місце) могти, можу мусити, мушу вокзал ч. площа ж.платформа ж., перон ч.сідати, -аю на що,входити, -джу куди, у щонеділя ж.спочаткухто-небудь, хтосьНімеччина, Г ерманія ж.по-німецьки/по-німецькомуНІЩО, нічогопіти, підуВІДІЙТИ, -йдупоїхати, -ідувід'їхати, -їду, ВІДІЙТИ, -йдузвідкип'ятниця ж.гроші рі. tant.платити, плачуподивитися, -влюся, оглянути, оглянуло

L4pokladna F каса ж.posta F пошта ж.pozdè пізноproto тому, тому щоprùvodci M+F провідник ч., -иця ж.,

кондуктор ч.pfijet приїхати, -іду, прибути, -буду;

pfijedu прийти, -йдуpfijit, pfijdu прийти, -йдуRusko Росія ж.rusky по-російськи/російськомуfikat, -àm говорити, -рю, казати, кажуsamozrejmë звичайноsmët, -Im СМІТИ, смію, наважуватися,

-уюся, я можу..., дозвольте...sobota F субота ж.stacit, досить, достатньо

to stacistreda F середа ж.tabule F дошка ж.tak так, отак, отжеtësit se na +Ak тішитися, -шуся на кого, що,

-im se 3 нетерпінням / чекати 3 радістю

tramvaj F трамвай ч.trochu трохи, трошки, небагатоucit se, -Im se учитися, учуся, вивчати, -аюumét, -im уміти, -Ію, знати, -аюûterÿ N вівторок ч.vafit +Ak, -im варити, -рю готувати, -уюvlakM потяг, поїзд ч.vrâtit se, вернутися,-уся.

-im se повернутися,-усяvybirat si +Ak вибирати, -беру

-am SIvÿborné чудово, ВІДМІННОvÿlet M екскурсія, прогулянка ж.vystupovat, -uju сходити, -джу, виходити, -джуz, ze +G zpâtecni

3, із, ЗІзворотний, -а, -е

zpozdënl N спізнення, запізнення с., затримка ж.

GrДНІ в ТИЖНІ (DNY)

Kterÿ den je dnes?

Dnesje

Kdy?v+Ak

pondèli Nùterÿ Nstfeda Fctvrtek Mpàtek Msobota Fnedèie F

V pondëliV ùterÿ ve stredu ve ctvrtekV pàtekV sobotuV nedèl]

Який сьогодні день?

Сьогодні

Коли?

понеділок ч. вівторок ч. середа четвер п’ятниця субота неділя

ж.ч.ж.ж.ж.

понеділоквівтороксередучетверп’ятницюсуботунеділю

в и д (VI О) недоконаний - nedokonavÿ, imperfektivnf доконаний - dokonavÿ, perfektivni

Недоконаний вид - виражає дію, Доконаний вид - виражає діюяка перебуває в процесі тривання, незавершеної повторюваності; ним передається багаторазовість дії.

повністю завершену чи завершену на певному етапі виконання, дію, яка повторюється до певної межі, або дію одноразову, раптову.

Я плачу за пиво. Plati'm pivo.

di'vat seдивитися kupovatкупувати

divàm seя дивлюся kupujuя купую

Я заплачу за пиво, ^ p la tim pivo.

podivat se -подивитисякоирИнакуйити чого

podivàm seя подивлюся koupim я накуплю

platitплатити vracet se -повертатися

platimя плачу vracim seя повертаюся

^ p la titзаплатити vrâjJt se -вернутисяповернутися

zaplati'mя заплачу vrâtim seя вернуся я повернуся

L4

JIT jdu pùjdu prijdu odejduЙТИ/ІТИ я йду/іду я піду я прийду піду/відійду

JET jedu pojedu pi^ijedu odjeduЇХАТИ я іду я поїду я приїду я поїду / від"іду

(чим, на чому)

ргі-od(e)-

А: Kdy pojedes do Prahy? В; Az V pâtek odpoledne.

A: Pojedes V sobotu do Prahy? B: Ne, nepojedu, nemâm cas.

A: Pojedes do Prahy vlakem? B: Ne, autobusem. ____

A: Pojedes sam?B: Ne, pojede také Tomâs.

A: Kdy se vrâtis z Prahy?B: Vrâtim se asi az v nedéli vecer.

A: Mâm tady novou knihu. Chces se podivat? B: Ted’ nemâm cas, podivâm se па ni za chvili.

A: Kdy pi^ijede Jana?B: Zitra ràno v 8 hodin.

A; Pùjdete dneska vecer do kina? B: Nepûjdu, nemàm cas.

A: Kdo jesté pùjde do kina?B: Myslim, ze jestè pùjde Petr.

A: Kupuje Tomâs ten kabât? B; Ne, koupi ho az zitra.

A: Platite tu kâvu?B: Ne, zaplati ji ten pàn.

A: Prijde jestè nèkdo? B: Asi Petr.

А: Kdy prijdes? V sobotu nebo v nedëü? В: V sobotu. V nedèli musi'm studovat.

A: V kolik hodin jede vlak?В: Podivàm se na informacm' tabuli.

A: Kdy odjedes z Prahy? B: V deset vecer.

GrKAM JDES? 1)|na + AI< (Куди ти йдеш?)

па vÿlet, па koncertпа prociiâzku, па fakultu, па univerzitu, па postu па nâdrazf, па nâmëstf

Також:

2) do + G

Jdu па kâvu (kafe). Jdu na pivo.Jdu na tenis, na fotbal. Jdu na ryby.

Jdu do obchodu.Jedu do Prahy.

Я йду випити кави.Я йду випити пива.Я йду грати в теніс, футбол. Я йду на риболовлю.

Я йду до магазину.Я іду до Праги.

2. РОДОВИЙ ВІДМІНОК ОДНИНИ (ОЕИІТІУ 8 ІК б и іА В и )

н е ж . і. ч. р. - закінчення основи на твердий або нейтральний приголос. h c h k g r d t n b f l m p s v z

F-aN-o

неж . 1. Ч. р. - закінчення основи на м’який приголос. і 5 с і" 0 1 d’ І гі

F + N-e

IVIn do obchodu, do vlaku, do hotelu do autobusu

-u do pokoje

F do Prahy, do Evropy, do skoly, do tffdy, do kavârny, do koupelny

-y(a>y)

do nemocnice, do restaurace, do ski'fnë, do postele, do Asie -e

N do mësta, do kina, do divadia, do okna, do Brna, do Nëmecka

-a(o>a) do mot'e

ODKUD JDES? Z + G

Z obchodu, Z pokoje, z vÿietu ze skoly, z restaurace, z fakulty, z posty z kina, z nâdrazf

Звідки ти йдеш? з, ІЗ

Род. відмінок однини живих істот чоловічого роду - див. ст. 162

L4

А: Kam pojedes па vÿlet? В: Do Prahy.A: A kdy?B: V sobotu râno.

A: Kam pojedes v sobotu? B: Pojedu asi do Nëmecka.

OA: Kdy se vrâtis ze àkoly? В; Az odpoledne.

A: Vidim, ze se Jana obiékâ. Kam jde? B: Myslim, ze jde do divadia.

A: Odkud jdes tak pozdë? В: Jeétè neni tak pozdë,

je teprve 10, jdu z kina.

A: Proc jdes na nâdrazi?В: Jdu koupit mistenku do Prahy.

A: Odkud jede autobus do Brna?B: Myslim, ze z nâstupistë cislo 11.

A: Kdy se vrâti Petr z Nëmecka? В: Dneska ne, asi ve sti^edu.

A: Piijdes taky do kavârny? В: Ne, pùjdu па prochâzku.

A: Kdy se vrâti Helena z pràce? B: Ve ctyri hodiny. Proc?A: Jdeme spolu na koncert.

Aie jestë je cas.

A: Kde je Tomàè?B: Jde do obchodu koupit slovnik.

A: Pûjdete taky na prochâzku?B: Ne, pùjdu do restaurace na kàvu.

A: Uz jdu do vlaku, jede za chvili. B: Tak ahoj!

A: Dobrÿ den! Prosim vàs, jdu dobfe na nâdrazi?

B: Ano, tamhle vepredu uz ho vidite.

A: Dobrÿ den! Prosim vàs, tenhie autobus jede na nâdrazi?

B: Ne, tohie je cislo 5 a na nâdrazi jede cislo 6.

A: Dëkuju.

Cv□ 1. Rikejte: kde jste, kam jdete, odkud se vracite

(Скажіть, де ви зараз знаходитеся, куди ви йдете, звідки ви повертаєтеся):

Jsem (v, ve, па) Jdu, jedu (do, na) Vracim se znemocnicekavârnakinokoncertnâdraziparkhoteluniverzitaobchodPrahapostaUkrajinaMorava

GrМОДАЛЬНІ ДІЄСЛОВА (MODÂLNl' SLOVESA)

MUSET МУСИТИ / МАТИ / БУТИ ПОВИННИМ / НЕОБХІДНО: ТРЕБА + ІНФ...

Musi'm odejit. Musime odeji't Musis odejit. Musite odejit. Musi odejit. Musi odejit.

-eji

Мені треба / я повинен піти. Тобі треба / ти повинен піти. Йому треба / він повинен піти, їй треба / вона повинна піти.

Нам треба / ми пов. Вам треба / ви пов. їм треба/вони повинні піти.

nemusim nemusimenemusiè nemusitenemusi nemusi

(-ejO

Я не мушу / мені не треба... І\Ли не мусимо Ти не мусиш / тобі не треба... Ви не мусите Він не мусить / йому не треба... Вони не мусять / Вона не мусить І їй не треба... їм не треба...

Musim U2 odejit, nemâm cas.Musim odejit, za chvili jede autobus, Musfm si koupit jizdenku.Musim hodnë studovat.Musite se podivat, v kolik hodin jede vlak. Musfm jit pësky, autobus uz nejede.Zitra musiè vstàvat v sest.Nemàm cas, musim napsat dopis.Musim jit spât, jsem unavenÿ.

Мені треба вже піти,...Мені треба піти,...Мені треба / я повинен купити квиток.Я мушу / мені доведеться дуже готуватися... Вам треба подивитися,...Я змушений (-на) йти пішки,...Завтра тобі доведеться підвестися о шостій. У мене нема часу, я мушу написати лист (-а). Мені треба йти спати, я втомлений.

Nemusim délat nie,Nemusim si koupit mfstenku. Nemusfm dneska studovat, zftra nenf skola.

Я не мушу / мені не треба нічого робити. Мені не треба купувати плацкарту.Мені сьогодні не треба готуватися до занять, тому що їх завтра нема.

L4СНТІТ

Chci jit па prochâzku. Chceme jet па vÿlet. Chces jit na prochâzku? Chcete jet na vÿlet? Chce jit na prochâzku. Chtèji jet na vÿlet.

Chci jft domù, jsem unavenÿ. Chces jet taky do Prahy? Chci. Chces kâvu? Dékuju, râd.

Chcete jft taky do kina?Chci, aie nemâm ôas.Chci se podfvat do mésta.

Nechci se vràtit.Nechci V autobuse stât, proto si musfm koupit mfstenku.

ХОТІТИ

Я хочу піти на прогулянку. М и... Ти хочеш піти на прогулянку? Ви... Він, вона, (воно) хоче піти на Вони. прогулянку.

nechci nechceme я не хочу ми не хочемоnechces nechcete ти не хочеш ви не хочетеnechce nechtèji він, вона, (воно) не хоче вони не хочуть

Я хочу піти додому, я втомлений.І ти хочеш поїхати до Праги? Хочу.Ти будеш каву? / Ти питимеш каву?Дякую, з задоволенням буду / вип’ю.Ти також хочеш піти в кіно?Хочу, але в мене нема часу.Я хочу поїхати / піти до міста.

Я не хочу вернутися.Я повинен купити собі квиток на сидяче місце в автобусі, бо мені неохота там стояти.

SMET СМІТИ / НАВАЖУВАТИСЯ / МОГТИ / ДОЗВОЛЬТЕ...

Smim jit. Smime jit. Я можу піти. Ми можемо піти.Smis jit. Smite jit. Ти можеш піти. Ви можете піти.Smi jit. Smèji jit. Він, вона, (воно) може піти. Вони можуть піти.

Nesmim kourit. Nesmis kourit. Nesmi koufit.

Nesmime koufit. Nesmite koufit. Nesmèji koufit.

„Smim jft do kina?“ ptâ se bratr. „Ano, smfs,“ odpovîdâ matka. „Ne, nesmfs,“ odpovfdâ otec.

Я не можу / мені не дозволено курити.Ти не можеш / тобі не дозволено курити. Він, вона не може І йому, їй не дозволено курити.

„я можу піти в кино?" - питає брат. „Так, можеш,“ - відповідає мати.„Ні, не можеш,“ - відповідає батько.

М и... Ви... Вони...

MOCT = MOCI могти

mùzu (mohu) jit mùzes jit mùze jit

mùzeme jit mùzete jit mùzou (mohou) jit

nemùzu (nemohu) nemûzeme nemùzes nemùzetenemûze nemûzou (nemohou)

Я можу йти.Ти можеш іти. Він, вона, (воно) може йти.

я не можу ти не можеш він, вона, (воно) не може

Ми можемо йти. Ви можете йти. Вони можуть іти.

ми не можемо ви не можете вони не можуть

Mûzes mi ukâzat tu knihu?Uz mùzeme jit domû.Jestë nemûzou odjet.Uz nemùzu psât, jsem moc unavenâ. Mûzes pfijît domû v sedm?Mùzete se podfvat, kdy jede vlak?

Ano, mùzu.Mûzes se podivat na jizdni' râd? Nemùzu, spatnè vidim.Mùzou se uz vrâtit?Nemùzu jet do Prahy, nemâm cas.

Nemùzete pi'iji't uz v osm? =Mùzete pFiji't uz V osm? Mûzu,

Ти мені можеш показати цю книжку?Ми вже можемо піти додому.Вони ще не можуть від’’іхати.Я вже не можу писати, я дуже втомлена. Чи ти можеш прийти додому о сьомій?Чи ви можете подивитися, коли йде

потяг? Так, можу.Чи ти можеш подивитися на розклад руху? Ні, не можу, я погано бачу.Вони вже можуть вернутися?Я не можу поїхати до Праги, в мене нема часу.Чи ви не могли б прийти вже о восьмій? Так, можу.

иМЕТ

Umim cesky. Umis nëmecky? Umi ukrajinsky.

Umime cesky. Umite nëmecky? Umëji ukrajinsky.

УМІТИ / ЗНАТИ

Я вмію по-чеському.Ти вмієш по-німецькому? Він, вона, (воно) вміє по-українському.

Ми вміємо,,. Ви вмієте,., Вони вміють,

neumim neumime я не вмію / знаю ми не вміємо / знаємоneumis neumite ти не вмієш / знаєш ви не вмієте / знаєтеneumi neumëji він, вона, (воно) вони не вміють / знають

Umfs hrât tenis?Umi'm varit dobrou kâvu. Umëji uz dobre mluvit cesky?

Ти вмієш іграти в теніс?Я вмію зробити добру каву.Вони вже вміють добре по-чеському?

Neumi'm varit.Tomas neumi dobfe ul<rajinsi<y.

Я не вмію готувати / варити. Томаш не вміє добре по-українському. L4

muset мусити musim nemusim ■im, -iS, -i, -ime, -ite. ■i (■eji)chtft хотіти chci nechci ■i, ■es, -e. -eme, -ete, ■ejismèt сміти smim nesmim -im. -is, -і, ■ime. -ite. ■ejimoct могти mùzu nemùzu -u, -es, -e. -eme. -ete. -ouumët уміти/знати umim neumim -im. ■iS, -i. -[me. ■ite. ■eji

Dneska musim jit nakupovat do supermarketu.Сьогодні мені треба йти за покупками в універмаг (до супермаркету).

МАМ NECO UDELAT МЕНІ ТРЕБА... Я МУШУ... Я ПОВИНЕН... Я ЗМУШЕ­НИЙ... МЕНІ НЕОБХІДНО... МЕНІ ДОВЕДЕТЬСЯ... + ІНФ.

màm jit màme ji't мені треба/необхідно/доведеться... намmàs jit màte jit тобі треба/необхідно/доведеться ... вамmà jit maji jit йому, їй треба/необхідно/доведеться ... їм ...

nemàm jit nemàme jit nemàs jit nemâte jit nemà jit nemaji jît

мені не треба У не доведеться... тобі не треба / не доведеться... йому, їй не треба / не доведеться...

Mas si koupit novÿ slovnik. Mâte odpovidat.Mâm V sobotu pfijit? Nemàme uz vystupovat?

Ти мусиш купити новий словник.Ви повинні/вам доведеться/вам треба відповідати. Чи я можу в суботу прийти?Нам уже виходити?

«А: Chcete se ucit cesky? В: Ano, chci.

A: Umite taky anglicky? B: Jenom trochu.

А: Prosim vas, mùzete mi koupit mistenku? B: Ano, mùzu. Kam chcete jet a kdy?A: Do Prahy v sobotu réno.

A: Tomésl, uz musis vstâvat. Je uz 7 hodin. Nesmime prijit pozdè do skoly. B: Так to musîm pospîchat. Nechci pfijît pozdè.

A: Chces nèco v obchodè?B: Ne, dèkuju, nechci nie. A: Smim tady koufit?

B: Ne, tady nesmite koufit.

A; Mém jet do divadia tramvaji, nebo autem?B: Mùzes jet tramvaji nebo jit pèsky, neni to daleko.

Cv

A: Pane kolego, méte prijit zitra dopoledne na fakultu. B; Kdo to riké?A: Vés profesor. Chce s vémi mluvit.B: To se ml hodi. Dopoledne mém voino.

□ 2. Reknète negacl a dopinte vêtu(Закінчіть речення, вживаючи заперечення);Vzor: Chci koupit knihu, a ie ___ Nechci koupit knihu, aie noviny.

Mùzu ji't do kina, protoze-----Nemùzu jft do kina, protoze nemém cas.Dneska se mûzu dfvat na televizi, protoze...........Na nâstupisti smfme koui'it, protoze..........Mâme jet vlakem, a ie ...........Umfm dobr=e anglicky, a ie ...........Musfm studovat cestinu, a ie ...........

□ 3. Odpovidejte podle vzoru (Відповідайте за зразком):Vzor: Studuju cestinu. (muset) - Musim studovat cestinu.Nakupujeme. (muset)Odpocfvâs odpoledne? (moci)Vysvêtiuje profesor novou gramatiku? (moci)Co dëlâte vecer? (chtft)Eva pracuje v obchodë. (chtft)Pan Kubât a panf Kubâtovâ jedou do Prahy. (chtft)Neprijdeme pozdë. (chtft)Pfsu dopis. (mâm)

Proc nezdravite toho pâna? (chtit) Uz vystupujeme? (mame)Helena a Jana odpovfdaji. (smet) L4

□ 4. Reknète kolegovi, ze nèco delate, a zeptate se, jestli to chce taky dèlat(Скажіть колегові, що ви робите й запитайте його, чи він також хоче це робити):Vzor: Pisu ûkol. Chces taky psàt ûkol?

Dneska jedu do Prahy.Koupim si hezkou knihu.Podivàm se na zajimavÿ film.Uz zaplatim.Râno jdeme na vÿlet.Ucim se ceskou gramatiku.

□ 5. Reknète Tomâsovi, ze to musî také udèlat(Скажіть Томашеві, що він має / повинен зробити те саме, що робите ви):

Koupim mistenku do Prahy. Tomâsi, musis taky...Zdravim naseho profesora.Piju caj.Stojim na nâmèsti.Cekâm па pani profesorku.Petr jestë pi§e ûkol.Vecer jdu brzo spät.

□ 6. Zeptejte se pana Kubâta, jestli muze nebo umi(Запитайте пана Кубата, чи він може це зробити, або, чи вміє / знає ...):поїхати до Праги вранці Pane Kubâte, prosi'm vàs, mùzete----- ?вміє добре по-українському um ite----- ?прийти завтра на роботу вже о сьомій купити для вас квиток (на сидяче місце) іграти в теніс повечеряти у ресторані

□ 7. Reknète Helenè, ze to nesmi dèlat (Забороніть Гелені це робити):

MÙZU tady odpocivat? Heleno, nesmis . . .Mûzu ve tndë mluvit?Mûzu V nemocnici koui’it?Mûzu jet V sobotu do Brna?Mûzu Jit ve stfedu na vÿlet?Mûzu se ted'divat na televizi?

□ 8. Tomàs se ptà, jestli mà, nemà ...(Томаш питає, чи має / не має..., може / не може..., йому треба / не треба...):Чи я маю йти накупувати? M àm ...........?Чи мені вже треба йти на заняття?Чи мені вже приготувати / зробити каву?Чи їм не доведеться вже (по)вернутися? / Чи вони не мають уже вернутися? Чи нам краще їхати потягом або автобусом?Чи мені вже підводитися / вставати?

GrСІМ POJEDETE? (Як / чим / на чому ви подорожуєте?)

Сі'т = Орудний відмінок ч.р. + с.р. -emж.р. -ou

-І

metrem, vlakem tuzkou (тверде 3.) tramvaji (м’яке закін­

чення основи)

Pisu tuzkou а perem. Ji'm pi’iborem.Myji se vodou.

Я пишу олівцем і ручкою / пером. Я їм виделкою та ножем.Я миюся водою.

S, SE = З 4- орудний відмінок

Do kina pûjdu s pfitelkyni. Kam jdes s tou taskou? Jedes sâm, nebo s pntelem?

У кіно (театр) я піду з подругою. Куди ти йдеш з тою сумкою?Ти йдеш один або з другом?

(ANI) - ANIt

H I-H I

Do Prahy fnilpojedu (ani) v sobotu ani v nedèli. До Праги я не поїду ні в суботу, ні в неділю.

□ 9. Odpovidejte:Vzor: Pojedete v sobotu, nebo v nedëli.

Pojedete metrem, nebo tramvaji?Koupi'te si knihu, nebo noviny?Prijdete s pFitelem, nebo s pî'iteikyni?Umîte ukrajinsky, rusky nebo anglicky?Je ten pân Ukrajinec, nebo Rus?

L4Nepojedu (ani) v sobotu ani v nedëli, aie v pâtek.

POJEDU DO PRAHY

«

Chci jet na vÿlet do Prahy. Praha neni daleko, pojedu proto v sobotu râno a z Prahy se vrâtim V nedëli vecer. Nechci se vrâtit moc pozdë, protoze v pondëli' brzo râno mâm skolu. Nejdi'i'v se ale musfm podi'vat, kdy a cim pojedu. Jdu proto na nâdrazi a tam se ptâm, jestli mûzu jet do Prahy vlakem. Do Prahy jede bohuzel jen jeden vlak vecer V sedm hodin a to se mi nehodi. Jdu proto na autobusové nâdrazi. Na infor- macnî tabuli ctu, ze autobus do Prahy jede z nâstupistë cfslo 12 a ze jede kazdou hodinu. To se mi hodi'. Vybirâm si autobus v 8 hodin râno, do Prahy prijedu v 10 ho­din. Uz se tësim, aie dnes je teprve streda. Musi'm si koupit mi'stenku, protoze chci v autobuse sedët. Nerad stojim. Jdu proto do pokladny a fi'kâm: „Prosi'm vâs, chci jednu mistenku do Prahy na sobotu na 8 hodin râno.“ Musim si taky koupit hned jizdenku a platfm 40 korun. To je hodnë. Так a ted’nemusîm nic dëlat a jen se mûzu tësit na Prahu. Zitra a v pâtek mâme skolu.

Hodî se mi to. = To se mi hodi. Uz nechci nic dëlat.

Tësim se na vÿlet (do Prahy). Cim pojedes do Prahy? Vlakem, autobusem? kazdou hodinu

Це мене влаштовує. (Це мені підходить.) Мені вже неохота нічого робити. =Я вже не хочу нічого робити, я дуже хочу поїхати на екскурсію до Праги. Як (чим) ти поїдеш до Праги?Поїздом, автобусом? з години на годину / кожну годину

nastupovat do + G

nastupuju do auta

vystupovat z, ze + G

vystupuju z auta

L4о

POJEDES TAKY DO PRAHY?

Jan = Honza (Vidfm Honzu. S Honzou. Honzo! - ст. 299)

H: Ahoj!A: Ahoj! Jak se mâs?H: Dobre. Màm radost, ze të vidim.A: Jâ taky. Kam jdes?H: Jdu koupit listky do kina. Chci jit s Janou.A: Так to mûzeme jft chvfli spolu. Jâ jdu na nâdrazf.H: Kam pojedes?A: Jâ a Helena, to je moje kamarâdka ze skoly, se chceme jet podfvat do Prahy. H: A kdy pojedete? Jâ tam chci jet taky.A: V sobotu râno v osm autobusem.H; Vÿbornë, to se mi hodf, v sobotu mâm cas. Mùzu jet taky?A: Samozrejmë, mûzes. Pojedes sâm, nebo pojede taky Jana?H: Pojedu sâm, Jana tady v sobotu nenf.A: Chces koupit mistenku?H: Dëkuju, jses hodnâ. Tady jsou penfze - 40 korun. To stacf. Kdy se uvidime? A: V sobotu râno na nâdrazi. Autobus jede z nâstupistë cislo 19.H: Так fajn. Uz se tësim. Ahoj!A: Ahoj!Co chce dèlat Honza? A co Alena? Kam chtëji spolu jet?

□ 10. Odkud jedete?OstravaPrahaKyjevLvovBrnoUkrajinaLondÿnNémeckoRusko

Kde jste? Kam jedete?

MLUVNI CVICENIa) Poslouchejte: Kam pojedes? Do Prahy? Ano,b) Odpovîdejte: Kam pojedes? Do Prahy? Ano,

Kam pojedes? Na vÿlet? Ano,Kam pojedes? Do Nëmecka? Ano,Kam pojedes? Do mësta? Ano,Kam pojedes? Na fakultu? Ano,Kam pojedes? Do skoly? Ano,

2. a) Poslouchejte: b) Odpovîdejte:

Pûjdes do mësta, nebo domù?Pûjdes do mësta, nebo domù?Pùjdes vecer do kina, nebo do divadia? Pùjdes na nâdrazi, nebo na postu? Pùjdes do obchodu, nebo do kavârny? Pùjdes na prochâzku, nebo do skoly?

Pùjdu do mësta.Pùjdu do mësta, Pùjdu do kina.Pùjdu na nâdraii. Pùjdu do obchodu. Pùjdu na prochâzku.

Pùjdes do kavârny, nebo na prochâzku? Pùjdu do kavârny.

3. a) Poslouchejte: Kam chces jit? Na nàdrazi?b) Odpovîdejte:

Kam chces jit? Na nâdrazi?Kam chces jit? Do skoly?Kam chcete jit? Na fakultu?Kam chcete jft obëdvat? Do restaurace? Kam chcete jit? Do kavârny na kâvu?

Ano, chci tam jit.

Ano, chci tam jit. Ano, chci tam jit. Ano, chci tam jit. Ano, chci tam jit. Ano, chci tam jit.

4. a) Poslouchejte: Mùzes pi'ijit dneska vecer? Nemùzu, dneska vecer nemàm cas.b) Odpovîdejte: Mùzes pfijit dneska vecer? Nemùzu, dneska vecer nemâm cas.

Mùzes pfijit zitra râno? Nemùzu, zitra râno nemâm cas.Mùzete pfijit ve stfedu odpoledne? Nemùzu, ve stfedu odpoledne

nemâm cas.

Mùzete prijit V pâtek dopoledne? Nemùzu, v pâtek dopolednenemâm éas.

Mùzes pi'ijit ve ctvrtek v jednu hodinu? Nemùzu, ve ctvrtek v jednuhodinu nemâm cas.

Mùzete pfijft V ùterÿ V deset hodin? Nemùzu, v ûterÿ v deset hodinnemâm cas.

L45. a) Poslouchejte: Vréti'm se zftra.

b) Reagujte: Vrâtim se zitra. Pojedu do Prahy.Jdu na fakultu.Jdu koupit jfzdenku.Studuju uz diouho.Vrâtim se V nedëli vecer.

Musim se také vrâ tit zitra.Musim se také vrâtit zftra.Musfm také jet do Prahy.Musim také jit na fakultu.Musfm také jft koupit jfzdenku. Musfm také studovat diouho.Musfm se také vrâtit v nedëli vecer.

6. a) Poslouchejte: Vlak jede v sest hodin râno.b) Reagujte: Vlak jede v sest hodin râno.

Skola konci uz ve ctvrtek.Skola zacinâ v pondèli odpoledne.Prijdu zftra odpoledne.Profesor mâ cas jen v pondëlf râno.Jede jen jeden autobus v sedm hodin. Chces taky koupit jfzdenku?

To se mi hodi. To se mi nehodi.To se mi hodi.To se mi hodf.To se mi nehodi.To se mi nehodf.To se mi hodf.To se mi nehodi.To se mi hodf.

7. a) Poslouchejte: Prosim vâs, ten vlak jede do Prahy? Petr se ptâ, jestli tenNa co se ptà Petr?

b) Reagujte: Prosfm vâs, ten vlak jede do Prahy? Na co se ptâ Petr?Prosfm vâs, mùzu prijft dneska odpoledne? Na co se ptâ Petr?Prosfm vâs, tenhie autobus jede na nâdrazi? Na co se ptâ Petr?Prosfm vâs, tady prodâvajf mistenku?Na co se ptâ Petr?Prosfm vâs, autobus do Prahy jede z nâstupistë 12? Na co se ptâ Petr?Prosfm vâs, musfm si koupit mfstenku na vlak v 8 hodin? Na co se ptâ Petr?

8. a) Poslouchejte: Pojedete v sobotu v 8 hodin ràno.Musite si koupit mistenku.

b) Reagujte: Pojedete v sobotu v 8 hodin râno. Musfte si koupit mfstenku.

vlak jede do Prahy.Petr se ptâ, jestli ten vlak jede do Prahy.Petr se ptâ, jestli mùze prijft dneska odpoledne.Petr se ptâ, jestli tenhie autobus jede na nâdrazf.Petr se ptâ, jestli tady prodâvajf mistenku.Petr se ptâ, jestli autobus do Prahy jede z nâstupistë 12. Petr se ptâ, jestli si musf koupit mfstenku na vlak v 8 hodin.

Prosim vas, chci jednu mistenku na sobotu na 8 hodin réno.Prosfm vâs, chci jednu mfstenku na sobotu na 8 hodin râno.

Pojedete V nedëli v 6 hodin vecer. Musite si koupit mistenku. Pojedete V pâtek ve 4 hodiny. Musite si koupit mistenku. Pojedete V pondëlf v 7 hodin râno. Musfte si koupit mistenku. Pojedete ve stredu ve 12 hodin. Musfte si koupit mistenku.

Prosfm vâs, chci 1 mfstenku na nedëli na 6 hodin vecer. Prosfm vâs, chci 1 mistenku na pâtek na 4 hodiny. Prosfm vâs, chci 1 mfstenku na pondëlf na 7 hodin râno. Prosfm vâs, chci 1 mistenku na stfedu na 12 hodin.

KONVERZACE

Na nàdrazi v Informaci'ch A: Kdy jede daisi vlak do PIznë?B; V 9.20 dopoledne.A: Jede nèjakÿ vlak také odpoledne? B: Samozfejmé. Jeden jede v 15.10

a daisi v 17.40.A; Dèkuju.

U okénkaA: Jednu jizdenku do Plznè.B: Jenom tam, nebo i zpàtecni?A: Zpàtecni, prosim.B: Prosim, tady je. Date mi 60 korun.

A; Prosim vas, z kterého nâstupistë jede vlak do Olomouce?

B: Z pâtého. Aie vlak mâ asi jednu hodinu zpozdèni.

A: To musim tedy hodinu cekat. Je tu nèjakà restaurace, kde mùzu jist?

B; Ano. Na konci druhého nâstupistë.A: Budu tam slyset nàdrazni rozhlas?

B: Ano. Myslim, ze ano.

OznàmeniVlak do Olomouce pfijizdi pràvè na pété nàstupistè. Omluvte jeho zpozdèni. Vlak odjede za 10 minut. Nastupujte, prosim!Pozor! Na nàstupistè cislo 6 pfijizdi vlak z Vidnè.

На вокзалі в довідковому бюроА: Коли йде наступний потяг на Пльзень?Б: У 9.20.А: А після обіду якогось потяга немає?Б: Звичайно. Один іде в 15.10 а наступний

в 17.40.А; Дякую.

Біля касиА: Прошу один квиток до Пльзені.Б: Хочете й зворотний?А: Так, будь ласка.Б: Прошу. Квиток коштує 60 крон.

А: Скажіть, будь ласка, з якої платформи відходить потяг на Оломоуц?

Б: З п’ятої. Але потяг затримується на одну годину.

А; Отже, я змушений годину чекати. Тут нема ніякого ресторану, де можна поїсти?

Б: Так. На другій платформі - на кінці.А: А оголошення про прибуття й відпра­

влення потягів а там буду чути?Б: Так. Думаю, що так.

ОголошенняСпізнений потяг на Оломоуц прибуває на п’яту платформу. Потяг відходить за десять хвилин.Просимо пасажирів займати місця!Увага! На шосту платформу прибуває потяг із Відня.

automat M bràt, beru impf. bratr cesta F dàt, dàm pf. dàt si (kâvu) dik! = dëkuju doleva dopravadostat se pf. (nëkam)

dostanu se

dostat, dostanu pf.

dozvëdët se pf. dozvi'm se

hiedat, -àm impf. hned jestli(ze) knihovna F kolej F kolem (+G)

kostel M

kràsnÿ, -à, -é

kudy libit selib i se (mi) +D lidé, lidi M pl. тара F metr 1\Л

50 metrù métro N most Mmuzeum N (G muzea)najit, najdu pf.na koncinaprotinârodniopravovat, -uju impf.

opravit, -im pf.

orloj Motevirat, -àm Impf. otevi^it, -u pf.

parkovistë N platit, -im Impf.

автомат ч. брати, беру брат ч.подорож, ж., поїздка ж. дати, дам випити кави, вип'ю спасибі, дякую ліворуч, уліво, наліво праворуч, направо потрапити, -плю, дістатися,-нуся куди, добратися,-беруся до чого одержати, -ржу, отримати, -аю дістати, -ану дізнатися -аюся, довідатися -аюся шукати, -аюзразу, зразу ж., відразу, зараз якщо, коли, як бібліотека ж. гуртожиток ч.навколо, довкола, кругом, навкруг; біля, коло костьол (катол.), церква ж. (правосл.) гарний, -а, -е, красивий, -а, -е, чудовий, -а, -екуди, як, яким шляхом/дорогоюподобатисямені подобаєтьсялюди множ.карта ж.метр ч.50 метрів метро невід., с. міст ч, музей ч.найти, -йду, знайти, -йду на кінцінапроти, навпроти, проти національний, -а, -е лагодити, -джу, ремонтувати, -ую; виправляти, -яю полагодити, -джу, відремонту­вати, -ую; виправити, -влю куранти рі. tant.відчиняти, -яю, відкривати, -аю відчинити, -ню, відкрити, -ию стоянка ж. платити, плачу

zaplatit, -im pf.

pockat na -ьАк, -àm pf.

cekat, -àm Impf, potfebovat, -uju impf, prohiizet si, -im Impf.

prohiédnout si, -nu pf.

probudit se, -im pf.

probouzet se,-im, -eji impf.

pi’estupovat, -uju impf. pfestoupit, -im pf.

pfijemnÿ, -à, -é radëji roh M

na rohukde? - za rohem

kam? - za roh rovnë stanice F stènaF =zed’ F studentskÿ, -à, -é svlékat se, -àm impf.

sviéknout se, -nu pf.

taska F tedytelefon M tramvajenka F ulice F (= tfida) tudy turista M u ■Guklîzet, -im, -eji impf.

uklidit, -im pf.

urcitë = jistë ùsehovna F vadit +D, vadi impf. to nevadi

vafit, -im impf.

L5заплатити, -плачу за що, платити, -плачу що почекати, -аю на кого, що, зачекати, -аю на кого, що чекати, -аю на кого, що потребувати, -ую оглядати, -аю, переглядати, -аю оглянути, -ну, переглянути, -ну прокинутися, -нуся, проснутися, -нуся, пробудитися, -джуся прокидатися, -аюся, просипатися, -аюся пересідати, -аю пересісти, -сяду приємний, -а, -е кращеріг ч.; куток (кімнати) ч. на розіде? - недалеко звідси, неподалекукуди - за ріг (повернути) прямозупинка, станція ж. стіна ж.студентськиіі, -а, -е роздягатися, -аюся, знімати, -аю що роздягнутися, -нуся, зняти, зніму що сумка ж.отже, таким чином телефон ч. проїзний квиток вулиця ж., проспект ч. туди турист ч.коло, біля, поряд, поруч прибирати, -аю, наводити порядок прибрати, -беру, навести порядок певно, точно, обов’язково камера схову заважати, мені заважає мені цб не заважає варити, -рю, готувати, -ую

uvafit, -im pf.

vèdèt, vim, oni vèdi impf. vedie +G vèset, -im impf.

povësit, -im pf. vëz Fvitat, -àm impf.

pfivitat, -àm pf.

Vltava F vsechno vybirat, -àm impf.

vybrat, vyberu pf.

vystupovat, -uju impf.

vystoupit, -im pf.

зварити, -рю, приготувати, -ую знати, знаю, знають поряд, поруч, біля, обіч вішати, -аю повісити, -вішу вежа ж. вітати, -аю, зустрічати, -аю привітати, -аю, зустріти, -іну Влтава (чеська ріка) усе / все вибирати, -аю, підбирати, -аю вибрати, -беру, узяти, візьму виходити, -джу, сходити, -джу вийти, -йду, зійти, -йду

vzpominat па +Ак -àm impf.vzpomenout, -nu pf.

zahÿbat, -àm impf. zahnout, -nu pf. zahnète!

zapominat, -nàm impf. zapomenout, -nu, pf.

zase = opèt zatimzavirat, -àm impf.

zavfit, zavfu pf. znàt, -àm impf.

poznat, -àm pf. zijstàvat, -àm impf.

zijstat, zùstanu pf.

згадувати, -ую (про) кого, що згадати, -аю повертати, -аю повернути, -ну поверніть! забувати, -аю забути,-буду знову, знов поки що до побачення закривати, -аю, зачиняти, -яюзакрити, -ию, зачинити, -ню знати, знаюпізнати, -аю, узнати, -аю залишатися, -аюся, лишатися, -аюся залишитися, -шуся, лишитися, -шуся

Prosim vas, jak (kudy) se dostanu na ...?

Musite jet metrem A a vystoupit na stanici Muzeum.Ahoj, vitàm tè v Praze.Co si dàs? Kàvu nebo caj?Posadle sel Posad’se!Li'bi se ti (vàm) tady?Ano, moc se mi tady libi.Prosim vàs, nevite, kde je Nàrodni tfida?

Je to daleko? - Asi 100 metrû.Pèsky je to daleko. - To mi nevadi.

Скажіть, будь ласка, як потрапити на, до...?Вам треба іхати на метро - лінія „А“ й вийти на станції „Музей“.Привіт, вітаю тебе в Празі.ІДо ти питимеш? Каву або чай? Сідайте! Сідай!Вам тут подобається?Так, мені тут дуже подобається. Скажіть, будь ласка, де тут Націо­нальний проспект?[Це далеко? Близько ста метрів. Пішки - це далеко. Нічого.

Prazské pamatky (pamètihodnosti)

Vâciavské nâmësti Nàrodni muzeum Prasnâ brâna Staré Mësto Staromëstsl<é nâmësti

orlojKarlùv most Nârodni divadio

Вацлавська площа Національний музей Порохова вежа Старе місто Староміська/ Старогородська площа куранти Карлов міст Національний театр

Празькі пам’ятки

Hradcany

Chrâm svatého Vita Zlatà ulicka Krâlovsky letohrâdel<

Malâ Strana Malostranské nâmësti Strahovskÿ Idâiter Prazskâ Loreta

Празький кремль/Г радчани Храм св. Віта Золота вуличка Королівський літній палацМала Сторона Малостранська площа Страговський монастир празька Лорета

Gr L5ЧИСЛІВНИКИ (CISLOVKY)

21222324252627282930

2122

dvacet jedna dvacet dva dvacet tri dvacet ctyri dvacet pët dvacet sest dvacet sedm dvacet osm dvacet devët ti'icet

jednadvacetdvaadvacet

J ) 32 33 34 35 36 37 38 39tficet jed i^ jedna tfice t c ^ c e t41 42 @ 44 45 46 47 48 49 @

ctyî'icet Іі*!, ti'iactyi’icet padesât51 52 53 54 @ 56 67 68 59 @

padesât pët, pëtapadesât sedesât61 @ 63 64 65 66 67 68 69 @sedesât dva, dvaasedesât sedmdesât71 72 73 74 @ 76 77 78 79 @

s e d m d ^ t pët, pëtasedmdesât o ^ d e s â t81 82 83 (m ) 85 86 87 88 89 @

osmdesât ctyri, ôtyriaosmdesât devadesât91 92 93 94 95 96 ^ 98 99 (lO ^

23 tfiadvacet devadesât sedm, sedmadevadesât

101 sto iedna 100 sto112 sto dvanâct 200 dvë stë 1 sto123 sto dvacet tri 300 tfi sta 2 stè134 sto tficet ctyfi 400 ctyfi sta 3 ,4 sta198 sto devadesât osm 500 pèt set 5-9 set199 sto devadesât devët 600 sest set200 dvè stè 700 sedm set

800 osm set900 devèt set

1 000 tisic1991 tisic devët set devadesât jedna (devatenâct set devadesât jedna) 1967 tisic devèt set sedesât sedm 1492 tisfc ctyfi sta devadesât dva 1848 tisfc osm set ctyricet osm

ПРИЙМЕННИКИ + РОДОВИЙ ВІДМІНОК (PREPOZICE + G)

vedie bii'zko kolem Genitivколо, біля, біля, поряд, близько, поблизу, навколо, + род. від. поряд, поруч... поруч, обіч... біля, коло довкола, кругом,

коло, біля, уздовж...

Kde? Skola je u posty. Де? Школа знаходиться біля/коло пошти.vedie posty коло/поряд з поштою,blîzko posty близько/

_______ поблизу пошти.Kudy? Pùjdete kolem skoly. Як?/Якою дорогою? Підете уздовж школи.

NA + Знахідний відмінок

а) КАМ? (па + Ак) KDE? Місцевий відмінок(па + L)

Kann vësis ten obraz?Kam jdeë?Kam jede autobus?

Jdu na autobus, na metro.

Dneska pùjdu na pivo. Cesta na kolej je diouhâ.

Na sténu. (F) X Na fakultu. (F) X Na nàdrazî. (N)

Obraz visi na stènè. Jsem na fakultè. Jsem na nàdrazî.

Я йду на автобус / автобусну зупинку. Я йду на метро / на станцію метро. Сьогодні я піду випити пива.До гуртожитку вам треба довго йти.

Jdu pro pivo. Jdu pro obéd.Я йду/ піду за пивом.Я йду / піду за обідом.

X Jdu па obéd. Jdu па pivo.Я йду пообідати.Я йду випити пива.

Ь) ДОДАТОК, ОБ’ЄКТCel<âs па Tomâse? Pocl<âm па nëho taky.Myslim па rodinu. Myslfs па ni tal<y?Tësim se na vÿlet. Tësis se na nëj tak>^Divâs se na televizi? Musis se na ni podivat.Profesor se ptâ na Petra. Chci se zeptat na cestu na kolej.

cel(at / pocitat na myslet na tësit se na

divat se / podivat se na ptât se / zeptat se na

c) NA = PRO

Ти чекаєш (на) Томаша? Я теж чекатиму на нього.Я думаю про сім’ю. Ти також про неї думаєш?Я дуже хочу поіхати на екскурсію. Я дуже тішуся на екскурсію. І ти хочеш ...Ти дивишся телевізор/телепередачі? Ти обов'язково подивися...Професор питає про Петра. Я хочу запи­тати, як треба йти до гуртожитку.

чекати / почекати (на) кого, що думати про кого, що з радістю / нетерпінням чекати (на) кого, що, тішитися на що дивитися / подивитися на кого, що питати / запитати у кого що, про кого, що

listek па tramvaj па autobus па metro

талон на трамвай на автобус на метро

Listek plati pro (= па) metro. Талон дійсний для проїзду в метро.

Cv□ 1. Odpovèzte!

Na CO myslis?Chces se podivat na tu knihu? Na l<oho cel<as?Tésite se na bratra?Jdete na falcuitu?Prosim vas, ten autobus jede na nadrazi?

Co je tam na zidli?Co to mâs na stole?Na co se ptâ Tomâs?Kam plati ten listek?Zeptâte se na Nârodni divadio? Kam dnes pùjdete?Kam jede tramvaj cislo 14?

Відповідайте!Про що ти думаєш?Ти хочеш проглянути цю книжку?(На) кого ти чекаєш?Ви з нетерпінням чекаєте (на) брата? Ти йдеш на факультет?Скажіть, будь ласка, цей автобус ходить на вокзал?

Що там на стільці?Що в тебе на столі?Про що питає Томаш?До якої зупинки дійсний цей талон?Ви запитаєте про Національний театр? Куди ви сьогодні підете?Куди йде чотирнадцятий трамвай?

О 2. а) Skola je vedie posty. Skola je u posty.

divadionàdrazîpostanemocnicefaicultaobchodhotelkino

Kde je kavârna Slavia?Kde je parkovistë?Kde je obchod Kniha?Kde je informacni centrum? Kde je restaurace Bilâ rùze? Kde je stanice metra?Kde je autobusové nâdrazi? Kde je posta?

b) Musis jit kolem posty.

Je vedie (u).

divadionàdrazîpostanemocnicefakultaobchodhotelkino

Kudy musim jit?

POSTA

Musite jit kolem Musis jit kolem ..

KOLEM POSTY

KUDY pûjdu?Stale rovnë

L5

весь час прямо

zahnëte doleva! поверніть ліворуч!

ф , zahnëte doprava! поверніть праворуч!

100 m

50 mS

rovnë asi 100 metrù прямо близько ста мет- а potom zahnëte рів і потім поверніть doprava! праворуч!

rovnë asi 50 metrù а potom zahnu doleva

прямо близько п’ятдесяти метрів і потім поверну ліворуч

□о тару zakreslete, kudy pùjdete: (Визначте на карті дорогу, по якій вамтреба йти)

KINO

50 mPOSTA

80 m

KAVÂRNA

NÂRODNÎ

t

a) Nejdh've pùjdete doleva, ulice se jmenuje Nârodni, pùjdete rovnë jen asi 50 m a potom musite zahnout doprava. Co uvidite hned vIevo?

b) Kudy pùjdete na postu?

c) Kudy pùjdete do kavârny?

GrKDE JSTE?

ззаду,іззаду,позад

спереду

ДЕ ВИ...?

vzadu

v e p fe d u

КАМ POJDETE?| КУДИ ВИ ПІДЕТЕ?

назад/ і / / І / d o z a d u

' ^/ 7

1

/ 7

І/

4 - 7

J * -/ 7 Ж / 7

d o p fe d u уперед,наперед

наверху,угорі

унизу,насподі

серед,посеред,посередині

лівий бік/ на лівому боці правий бік/ на правому боці

na h o fe

do le

u p ro s tfe d

vIevovp ra vo

•\

• \

• \Ш — ►

nahoru

do lû

d o p ro s tfe d

нагору,угору

униз,наниз

на середину

d o le v a ліворуч, наліво

d o p ra v a праворуч, направо

ліва сторона/на лівій стороні права сторона/на правій стороні

УЕОЕТпесо ЗНАТИ ЩО 002УЕОЕТ ЗЕ песо ДІЗНАТИСЯ/ДОВІДАТИСЯпро кого, що

O'â) vim (m y ) v im e dozvîm se d o z v fm e se(ty ) v is (v y ) V ite d o z v is se d o z v ite se(on) VI (oni) vëdî! d o z v f se dozvèdî se

Prikiady (Приклади);

Vite, kde je Nârodni divadio?

Nevis, kam pùjde Ivan?Nevim, kdo je ta pani.Nevis, jestli dneska pfijde Jana?

Oni vëdi, ie zitra neni skola.Vis, co chce Petr koupit?Nevim, kdy se vrâtim.Dozvim se to az zitra.Nesmëji se to dozvëdët.

L5Ви знаєте, де знаходиться Національний театр?Ти не знаєш, куди піде Іван?Я не знаю, хто ця жінка.Ти не знаєш, чи сьогодні прийде Яна?Вони знають, що завтра не буде занять. Ти знаєш, що хоче Петро купити?Я не знаю, коли вернуся.Я про це дізнаюся тільки завтра.Вони не повинні дізнатися про це.

Cv□ 3. Vis,

Vite,

Petr vi.

Oni vëdi,

□ 4. Znâte Znâs(Ви знаєте, ти знаєш)

ze kino je па nâmësti?ze Petr je V p râ c i?ze tu knihu uz V obchodë nemaji?

kde je divadio?kde je Vâclavské nâmësti?kde je nase fakulta?

Ano, vim. Ne, nevim.

Ano, vim to. Ne, nevim to.

kam pùjdu vecer? Ano, vl to.kdy zacinâ koncert? Ne, nevi to.kdo pi'ijde vecer?V kolik hodin zacinaji prodâvat listky na koncert?

kam pùjde vecer Jana? kdy pfijde Jana domû?V kolik hodin zacinâ film? co je tady ve sknni?

dobfe cestu na nâdrazi? kavârnu Slavia? naseho ceského profesora? tu krâsnou zenu? toho starého muze? mého kamaràda? mou sestru?

Ano, vëdi to. Ne, nevëdi to.

Ano, znâm ji (ho). Ne, neznâm ji (ho).

GrНЕОЗНАЧЕНІ Й ЗАПЕРЕЧНІ ЗАЙМЕННИКИ ТА ПРИСЛІВНИКИ

(NEURCITA А ZAPORNA ZAJMENA А ADVERBIA)kdo, koho Kdo jste? Koho vidite? Ви хто? Кого ви бачите?со Со je tam?kde Kde je sesit?kam Kam jdete?kdy Kdy prijdete?jak Jak se mâte?jakÿ Jakÿ je ten pokoj?kterÿ Kterÿ den je dnes?! odkud Odkud jste?

Що там (знаходиться)? Де зошит?Куди ви йдете?Коли ви прийдете?Як поживаєте?Яка це кімната?Який сьогодні день? Звідки ви?

nikdo, nikohonienikdenikamnikdynijak

! zadnv ! odnikud

ніхто, нікогоНІЩО, нічогоніденікудиніколиніяк, ніякимчином, ніскількиніякийнізвідки, нізвід­кіля, нізвідкіль

Nikdo tady neni. Neni tam nie. Petr nikde neni. Nikam nepûjdu. Nikdy nie nevi. Nijak to nejde.

Тут НІКОГО нема(-є).Там нічого нема(-є). Петра ніде нема(-є).Я нікуди не піду.ВІН ніколи нічого не знає. Це НІЯК не виходить.

Zadny sesit tady neni. Тут нема ніякого зошита. Odnikud nikdo nejde. Нізвідки ніхто не йде.

М + Займенники, Прислівники

NE + Дієслово

nikdo. хто-небудь, будь-хто, хтось Nèkdo jde.nèkoho кого-небудь, будь-кого, когосьпесо що-небудь, будь-що,щось, дещо... Nëco tady je.nèkde десь Nèkde to bude.nèkam куди-небудь, кудись, десь Nèkam pûjdeme.nèkdy коли-небудь, Інколи, іноді, Nèkdy pi ijde.

часом...Oëjak як-небудь, якось Nèjak to udélâme.nëjakÿ який-небудь, будь-який, якийсь Vezmu nëjakou knihu.nëkterÿ який-небудь, котрий-небудь, Nèkterÿ den prijdu.

деякий, декотрийodnèkud звідкись, звідкілясь.. Odnèkud se znâme.

Cv L5□ 5.

Vidi'te tam Cekâs tady na Jetam Divâs se па Tësis se na Sedi tady Pfijde jestë

NEKDO NÉKOHO :

□ 6.

Ano, Jana.Petrprofesor pan Kubât (na) Janu (na) Petra (na) profesora (na) pana Kubâta

Ne, nikdo.Ne, (na) nikoho.

Vzor: Co dëlâs? (nic)Vidis tam nëkde profesora? (nikde)Petr nëkam pûjde? (nikam)Pfijdete jestë nëkdy? (nikdy)Musis ted' nëco dëlat? (nic)Koupite si nëjakou knihu? (zâdnou)Je nëkdo ve tfidë? (nikdo)Myslis, ze Petr na nëkoho cekâ? (nikoho)

Nedëlàm nic.Nevidim ho nikde.Nikam nepùjde.Nepfijdu uz nikdy. Nemusim dëlat nic. Nekoupim si zâdnou knihu. Nikdo tam neni.Ne, necekâ na nikoho.

□ 7. Odpovfdejte na otàzky „ne“ (Відповідайте на запитання негативно):

Vidite nëkoho? N e ,....Jde ten muz nëkam? N e ,.... Pojedete nëkdy do Brna? N e ,....Prohiizi si ten turista nëco? Ne.....Lezi tam nëjakÿ sesit? N e ,....Neznâme my se odnëkud? Ne.....Pùjdete nëkdy na prochâzku? N e ,.... Vi tady nëkdo nëco? N e ,....Je tady nëkde mûj svetr? Ne.....Naucis se vecer nëjakounovou lekci? Ne.....

Nevidite tam nëjakëho pâna? Ne.....HIedâte nëco? Ne.....Zeptâte se nëkoho? Ne.....Nevidite tady nëkde nëkoho? Ne.....

Ви кого-небудь бачите? Н і, ...Той чоловік кудись іде? Н і, ...Ви коли-небудь поїдете до Брно? Н і,... Той турист щось оглядає? Н і, ...Там лежить якийсь зошит? Н і, ...Чи ми вже десь не зустрічалися? Н і, ...Ви коли-небудь підете на прогулянку? Ні, Тут хто-небудь що-небудь знає/уміє? Н і, ... Чи тут десь нема мого светра? Н і, ...Ти вчитимеш увечері якийсь новий урок?

Н і, ...Чи ви там не бачите якогось пана? Н і, ... Ви щось шукаєте? Н і, ...Ви запитаєте кого-небудь / когось? Н і, ... Ви тут десь нікого не бачите? Н і,...

Gr ТВОРЕННЯ ФОРМ МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ

ВІД ДІЄСЛІВ ДОКОНАНОГО ВИДУ (FUTURUM PERFEKTIVNl'CH SLOVES)

Divàm se na jizdni râd.Podivém se, kdy pojede vlak.Kazdou nedëli se vracîm v 8 hodin. Zitra se aie vrétim uz v pët.Ptâm se na vlak.Zeptâm se také na autobus.Ctu hezkou knihu.Pfecteà si ji taky?V obchodë si vybirâm diouho zbozi. Vyberes si taky nëco?Kupuju si mfstenku.Tomâs si ji l<oupi zi'tra.Za jizdenku platim 40 korun.Petr nechce zaplatit 40 korun.Ted'nedëlàm nie.Udèlàm to zitra.Rikàm to dobt'e cesky?Reknu to cesky.Dnes jime V restauraci.Snite vsechno?

Я дивлюся розклад руху поїздів / автобусів. Я подивлюся, коли відходить поїзд / потяг.Кожну неділю я повертаюся о восьмій.Але завтра я вже вернуся о п’ятій.Я питаю про поїзд / потяг.Я запитаю теж про автобус.Я читаю гарну книжку.И ти читатимеш її?У магазині я довго вибираю збіжжя.Ти також щось вибереш?Я купую квиток (з місцем) на автобус. Томаш купить його завтра.За квиток я плачу 40 крон.Петро не хоче заплатити 40 крон.Зараз я нічого не роблю.Я зроблю це завтра.Чи я це добре кажу по-чеському?Я скажу це по-чеському.Сьогодні ми їмо в ресторані.Ви все з’їсте?

IMPF. (недок.) PF. (док.)divat se - podivat se дивитися - подивитисяvracet (se) - vrétit (se) повертатися - повернутисяptàt se - zeptat se питати - запитатиcist - pi^ecist читати - прочитатиvybirat si - vybrat si вибирати - вибратиkupovat si - koupit si купувати - купитиpiatit - zaplatit платити - заплатитиdèlat - udèlat робити - зробитиrikat - i'iet казати - сказатиjist - snist їсти - з’їсти

ТВОРЕННЯ ФОРМ ВІД ДІЄСЛІВ ДОКОНАНОГО ви д у(TVORENi PERFEKTIVNiCH SLOVES Z IMPERFEKTIVNICH)

A. Префіксальний спосіб творення:

u-

NA- pisu napfsu psat napsatsnidam nasnfdam se snidat nasnidat seobedvam naobedvam se obedvat naobedvat sevecefim navecefi'm se vecei’et navecefet se

PRE- ctu pi'ectu

vitam pi'ivitam

cist pi'ecist

PRI- vitat privitat

писатиснідатиобідативечеряти

читати

вітати

VY-

konci'm skonci'mjim snim

piju vypijucistfm si vycistfm si

Z- opakuju zopakuju opakovat zopakovat

L5недок. док. недок. док. недок. док.

delam udelam delat udelat робити зробитиvidfm uvidtm videt uvldet бачити побачитиvai im uvarim vafit uvai it варити, зварити.

готувати приготуватиmyju se umyju se myt se umyt se митися помитися

РО- divam se podivam se divat se podivat se дивитися подивитисяdekuju podekuju dekovat podekovat дякувати подякуватиznam poznam znat poznat знати пізнатиcekam pockam cekat pockat чекати почекати

написатипоснідатипообідатиповечеряти

прочитати

привітати

koncit skoncit кінчати закінчитиjist snist їсти з'їсти

pit vypit пити випитиcistit si vycistit si чистити почистити,

ZA- platinn zaplatim platit zaplatitliraju zahraju hrat zahrattelefonuju zatelefonuju telefonovat zatelefonovat

ZE- ptam 36 zeptam se ptat se zeptat se

повторяти, повторювати

платитигратителефонувати,дзвонити

питати

повторити

заплатитизагратизателефонувати,подзвонити

запитати

Jlit ' smrn + Ak , >I (ИВДОК na|im se + G

Plluv^^vypiju + Ak , . (Ийдок p napiju se + G ■'

Б. Зм іни в о с н о в і та у с у ф ікс і:

Snim polévku. Najim se polévky.Vypiju kâvu. Napiju se kâvy.

Я з'їм юшку/суп. Я наїмся супу.Я вип’ю каву.Я нап’юся кави.

м д о к . док. НЄДОК. док. недок. док.

-ovat > -it

(nn)kupuju (na)koupim nakupovat (na)kouplt накупувати (за-/на-) купитиvyiivètlu|u vysvétlim vysvëtlovat vysvètlit висвітлювати. висвітлити,

пояснювати пояснитиnastupuju nastoupim nastupovat nastoupit входити, сідати увійти, сістиvystupuju vystoupim vystupovat vystoupit виходити, сходити вийти, ЗІЙТИрШ ириІи pfestoupim pfestupovat pfestoupit пересідати пересістиopravuju opravim opravovat opravit ремонтувати, відремонтувати,

prohiliim si prohiédnu si prohiizet si proiilédnout si оглядати оглянутиoblékâm se obléknu se oblékat se obléknout se одягатися одягтися/одягнутисяsvlékàm se svléknu se svlékat se sviéknout se роздягатися роздягтися /

роздягнутисяvzpominém vzpomenu si vzpominat vzpomenout si згадувати згадатиzapominâm zapomenu zapominat zapomenout забувати забутиodpotivâm odpocinu si odpocivat odpocinout s i відпочивати відпочитиzaiiybâm zaiinu zaiiybat zaiinout повертати повернути

vracim se vrâtim se uklizim uklidim probouzim se probudim se

dâvâm dâmprodàvâm prodâmdostâvàm dostanu

vstâvâm vstanu

zùsîàvàm zùstanu

zaciném zacnu

vybirâm vyberuberu vezmu

-nout

c > t, z > dvracet se uklîzetprobouzet se

vrâtit se uklidit probudit se

(П0-) вертатися (по-) вернутися прибирати прибратипросипатися проснутися

-âvat > -àt, -at

dàvatprodàvatdostàvat

vstàvat

zûstàvat

dàtprodatdostat

vstét

zùstat

даватипродаватиодержувати,отримуватиуставати,підводитисязалишатися

(по-/за-) чинати, розпочинати вибирати брати

датипродатиодержати,отриматиустати,підвестисязалишитися

почати,розпочативибратиузяти

odpovidâm odpovimzaviràm zavfu

otevirâm otevru

rikàm feknu

odpovidat odpovëdëtzavirat zavfit

otevirat otevfit

fikat fict (fici)

відповідатизакривати,зачинятивідкривати,відчинятиказати

ВІДПОВІСТИ

закрити,зачинитивідкрити,відчинитисказати

L5

у чеській мові немає правила, за яким можна було 6 регулярно творити дієслова доконаного виду. Рекомендуємо заглядати в словник.

І Теперішній час від дієслів док. виду (уегтои, геї^пои, осіроуесіі...) ■ завжди виражає майбутність.

najdu = у майбутньому - я знайду

Neznàm Prafiu jestè dobfe. Poznàm ji brzo.HIedâm orloj.Doufâm, ze ho brzy najdu. Dàvàm tasku na zidii.Knihu dàm na stùl.Ted’ pfestupuju na métro C. Potom pfestoupi'm na métro B.Tomâs vystupuje ted'.Jâ vystoupim za chvili.Vitàm të V Praze.Pfività të jeèté mùj bratr.Kupuju jen jeden listek.Potom koupim jestè ctyfi.Prohiizim si mapu.Prohiédnu si Nârodni divadio.Chci piatit.Zaplatim jâ.Tramvaj zahÿbé doprava.My také zahneme doprava.

Прагу я ще добре не знаю.Я її скоро відвідаю. / Скоро я з нею познайомлюся. Я шукаю куранти.Сподіваюсь, що я їх скоро знайду.Я кладу сумку на стілець.Книжку я покладу на стіл.Зараз я пересідаю на метро - на лінію „Ц“.Потім я пересяду на лінію „Б“.Томаш сходить зараз.Я зійду за кілька хвилин / за хвилинку.Вітаю тебе в Празі.Тебе привітає ще мій брат.Я купую тільки один квиток.Потім я куплю ще чотири.Я розглядаю карту.Я оглядатиму Національний театр.Я хочу заплатити.Заплачу я.Трамвай повертає праворуч.Ми також повернемо праворуч.

Тепер, час Майбут. час

л'т jdu pûjdu pi iidu odejdu PRIJI'T ODEJl'T

иЕТ jedu pojedu prijedu odjedu PRIJET ODJET

недоконаний вид доконаний вид • ч- Ф -У

o A: Kdy zitra prijdes?B: V àest hodin, aie v osm uz musîm zase odejit.

A: Kdy prijede autobus do Prahy? B: V 8.20 a odjede za 10 minut.

A: Chces si precist tuhle knihu? Je moc hezkà. B: Ano, ràd si ji pi’ectu.

A: Napises ml brzo?B: Ano, napisu ti hned zitra.

A: Uz pièes ten ùkol?B: Jesté ne, aie zacnu ho psàt za chvili

A: Dàte si kàvu?B: Ano, dàm si ji ràd.

A: Co si vyberete? Kàvu, nebo caj? B: Chci kàvu.

A: Chces jit taky do kina?B: Ràd pùjdu, musim se jen obléknout.

A: Pojedete taky zi'tra do Prahy? B: Jesté nevim, uvidi'm zitra ràno.

A: Mùzu prijit V sobotu dopoledne? Màs cas?B: No, vstanu asi v devét, potom pùjdu néco koupit, mùzes pfiji't tak v jedenàct.

A: V kolik hodin zitra skoncis v pràci? B: Ve dvé, mùzes pfiji't uz ve tfi.

A: Uz pûjdes?B: Ne, jesté tady zûstanu.

A: Jdu jen nëco koupit. Pockâs na mé?B: Nemùzu na tebe poèkat, za chvili zacne cestina.

L5o

Praha je krâsné staré mësto. Uz ji trochu znâm. Vim, kde je Vâclavské nâmësti a Nârodni muzeum, vi'm, kde najdu orloj, kostel, univerzitu. Tuhie sobotu tam poje­du. Mysifm, ze na nâdrazi na mé pocké Honza. Dâm si tasku do ùschovny a pùjdeme hned spolu do mësta. Jestlize tam Honzu neuvidim, nevadi, znâm cestu na kolej, kde Honza bydli. Nejdriv pojedu metrem C, potom na stanici Muzeum pî'e- stoupim na métro A. Z metra vystoupim na stanici Hradcanskâ a jestë musim jet tramvaji cislo 1.

HLAVNI FLORENC Nâ d r a z i '

METRO LINKA A

STAROMESTSKA

MALOSTRANSKÂ

Petr: Ahoj, Honzo!Honza: Ahoj, vitém të v Praze. Chces jet hned do mësta, nebo si nejdi'iv nëkde

dâme kâvu?P.: Nejdi'iv chci kâvu, musim se probudit.H.: Fajn, hned vedie nâdrazf je prfjemnâ kavârna. Jdeme tam. Urcitë nemâs

Ifstky na métro, vid'?P.: Ne, nemâm.H.: Koupfme je hned tady v automatu. Mysifm, ze deset staci.P.: Listky plati jen na métro, nebo také na autobus a tramvaj?H.: Plati na vsechno. Mùzeme jet, cfm chceme.P.: Ty nepotrebujes Ifstky?H.: Ne, mâm studentskou tramvajenku.

P#lr; Kde ted’jsme?Hoii/n: Jsme na Nârodni tfidë u Vltavy. Tady vIevo vidi's Nârodni divadio, tam

dole Karlùv most. Chces si ho prohiédnout?P Urtitè!H,: Pûjdeme kolem kavârny Slavia a potom stâle rovnë. Tam, kde vidis tu vëz,

zahneme doleva na Karlùv most. Naproti je nase Nârodni knihovna. Libi se tl Praha?

P,; Ano, moc se mili'bi.

KARLÙV MOST

VLTAVA

Antvèz

n

--------- 1KLEMENTINUM

_______________ 1

A

FFUKl

6 -A STAROMËSTSKÉ / NÂMÈSTÎ

Petr:

H.;

Honza: Jâ se ted’ musim vrâtit na kolej, v 5 hodin cekâm telefon z Nëmecka. Pojedes taky, nebo chces zûstat ve mèstè?Radëji zùstanu tady a pùjdu si sâm nëco prohiédnout. Kudy se dostanu na Staroméstské nâmësti?Ted’jsme vedie fakulty. Jâ pojedu metrem na kolej a ty pûjdes tudy rovnë. Tahie ulice se jmenuje Kaprova. Vzadu na konci vidis veikÿ bilÿ kostel a hned u nëho je nâmësti. Orloj aie jestë neuvldis, musis jit asi 50 metrû doprava a tam na rohu na vëzi je orloj.Dik! Kdy se zase uvidime?V sedm hodin tady u metra. Zatim ahoj!Ahoj!

P.H.P.

L5«

NA NAMESTIMùzu net, ze stoji'm uprostred Prahy. To uz vite, ze to je Vâclavské nâmësti. Stojim dole, nahofe vidim muzeum a dfvâm se kolem. Je odpoledne. Lidi jdou z prâce, nëkdo pospi'châ, nëkdo jde na prochâzku nebo na kâvu.Jâ uz kâvu nechci. Co tedy chci dëlat? Jsem turista a chci si prohiédnout celou Prahu. Ted’ si pùjdu prohiédnout orloj. Aie mapu mâm v hotelu a neznâm cestu. Myslfm, ze to nenf daleko. Kolem jde nëjakâ di'vka. Li'bf se mi a râd se ptâm: „Kudy se dostanu na nâmëstf, kde je orloj?“ ptâm se cesky, trochu cesky uz umim. „Vidfm, ze cesky rozumite jen trochu, vysvëtifm cestu radëji anglicky,“ i'fkâ divka. „Nebo - jâ tam jdu taky, aie nejdi'iv si musim dât kâvu. Jestlize nepospichâte, mùzeme si kâvu vypft spolu a potom spolu pùjdeme na Staromëstské nâmësti. Ano?“Co odpovim?

Cv□ 8. Odpovîdejte ANO, nebo NE podle textu:

(Відповідайте TAK, або НІ згідно з прочитаним текстом:)

Jste turista?Pospichâte?Sedite ted’ V kavârnë?Vidite Karlùv most?Vidite muzeum?Chcete si prohiédnout orloj?Potfebujete mapu?Mâte ji ted ?Ptâte se na cestu?Mluvite cesky?Odpovidâ divka také cesky?Libi se vâm divka?Jdete na nâmësti hned?Pùjdete tam spolu?

P R A H A

Staromëstské nâmësti

105

Ш |> Odpovidejte (Відповідайте):Kd(> jute? Proc potrebujete mapu? Kam chce ji't divka?Kde )(ile? Kdo jde kolem? Na co se ptâ divka?( iii vidlle? Kdo se vâm libi'? Co odpovite?üo ohcete dëlat? Na co se ptâte?

f l 10. Jahé otézka predchàzela? (Придумайте питальні речення на подані відповіді:)......................................... ? Jsem па némësti.......................................... ? Nepospichâm, mam cas.

..................................... ? Ne, muzeum je nahofe............................................ ? Mapu potfebuju, protoze neznâm cestu.

........................................... ? Ne, kâvu uz nechci.

........................................... ? Cesky mluvim jen trochu.

........................................... ?Ta divka se ml libi.

........................................... ? Ne, orloj neni daleko.

............................................? Nejdriv si musim dât kâvu.

........................................... ? Râd pûjdu taky.

f l 11. DoplAte text (Доповніть текст, вставляючи в речення пропущені слова):

Petr s e d i.................а c e k â ................... Uvidi kamarâdku, prâvë (щойно)........ do kavârny. Vstane a pozdravi j i : ...............Moniko! Jsem râd, ze të . . .

----- Posad’ se tady. Cekâm .............. .. aie jestë tady neni.“

L5,,Jâ tady hiedâm bratra, také...............znàs, aie vidim, ze..........No nevadf. Râda se posadfm.“.................si dâs?“ ptâ se Petr................... “ Monika.„Со stâle dëlâs?“................ den jsem................ Prâce se mi...................aie nemâm na nic cas.Volno...........jen V ................a............ .... A co ty?“„Stâle...............na fakuitë.“„Myslim, ze studujes...............?“„Ano.“„Co...............potom dëlat?“„Chci zùstat...............jako asistent.“

□ 12. Odpovîdejte na otàzky (Відповідайте):Pùjdes kolem posty? Co stoji vedle divadia? Je u skoly Tomâè? Kdo jde do obchodu? Je orloj biizko divadia? Kam dâvâs ten sesit? Kdo vësf obraz na stënu? Jede ten autobus do Prahy? Kde visf obraz? Kam pùjdes dnes na obëd? Nechces jft na pivo? Divâte se casto na televizi? Je to Ifstek na métro? Kdo stojf na rohu? Je za rohem uz Nârodnf divadio? Musfm jit stâle rovnë?

□ 13. Odpovîdejte podle vzoru (Відповідайте за зразком):

a) Vzor: Je Tomâs tady? - Ne, teprve (тільки, лише, лиш) sem prijde.Je taska tady? - Ne, teprve ji sem dâm.

Stojf uz Petr vepredu? Ne, teprve................Je Eva nahofe? Ne, teprve................Stojf uz zidie vzadu? Ne, teprve................Je kvëtina uprostfed? Ne, teprve................Je Tomâs uz dole? Ne, teprve................

b) Vzor: Dâs tu zidli sem? - Uz je tady.Dâs tu mapu dopfedu? Dâs tu knihu nahoru na skrfn? Pùjde Petr do obchodu? Dâs ten stùl doprostfed? Povësfs tu lampu nalevo? Pùjde Tomâs na postu? Dâvâs tu knihu na stùl? Dâs zidli dozadu? Pi=ijde Helena dolû? Jde Eva do skoly? Pûjde profesor na fakultu?

□ 14. Odpovîdejte podle vzoru:Vzor: Nikdo to nevf? - Aie ano, nëkdo to vi.Nic tady nelezf? Zâdnÿ student to nevf? Nikoho nevidite? Zâdnou knihu si nevezmete?

Nikdy neodpovidâte dobre? Urcitë nikarn nepùjdeme? Ten slovnik tady nikde nelezi? Nijak ml to nejde. Odnikud ho neznam.

115 . Odpovidejte podle vzoru:

a) Vzor: Pises ùkol? Ne, napisu ho az vecer (potom, z itra ...........)imperfektivni verbum ->■ perfektivni verbum недоконаний вид доконаний вид

Vans dnes vecefi? Ne.................lyiyjes ten talif? N e ,...............Cekâs u skoly na kamarâda? Ne.................Dëlâs to nové cviceni? Ne.................Uz snidâs? Ne.................Vecefi uz Tomâs? Ne.................Ctes ty noviny? Ne.................Vitâs pfiteikyni V Praze? N e ,...............Jis tu housku? Ne.................Cistis si zuby? Ne.................Plati uz pfitel? Ne.................Ptâs se na novou gramatiku? N e,.................Vysvëtluje profesor gramatiku? Ne.................Uz vystupujes? Ne.................Kupujes si ten kabât? Ne.................Prohiizis si tu novou knihu? Ne.................Zahÿbâ uz ted’ tramvaj doprava? Ne.................Uz se vracite? Ne.................Uklizi ta pani vâs pokoj? Ne.................Berete si tedy ten svetr? N e ,...............Otvirâte ted’ okno? Ne.................Uz se Tomâs probouzi? N e ,...............

b) Vzor: Napises ten ükol? Uz ho pisu.perfektivni verbum ->■ imperfektivnî verbum доконаний вид недоконаний вид

Zavfete, prosim, to okno? Odpovëdi na tu otâzku? Vyberete si nëjakou hezkou knihu? Vstanes az v 7 hodin? Prodâ prodavacka ten kabât? Odpocinete si odpoledne? Oblëkne se Tomâs? Pfestoupite na stanici Muzeum? Zatelefonujete do Nëmecka? Zopakujes si starou gramatiku? Naobëdvâs se potom? Podëkujes za kvëtlnu? Udëiâs to cviceni?

□ 16. Zeptejte se svého kolegy (Запитайте свого колегу):

чи він чи він чи він чи він чи він чи він чи він чи він чи він чи він чи він чи він чи він чи ВІН чи він чи він чи він чи він

дієслова док. видувип'є (цей) чай з’їсть (цей) хліб прочитає цю книжку запитає про нову граматику повечеряє в ресторані уже закінчить роботу повторятиме стару граматику почекає(на) свого друга / приятеля зробить / приготує каву не забуде принести цю книжку виправить цю вправу сяде на автобус біля гуртожитку сьогодні одягатиме нове пальто оглядатиме завтра куранти купить що-небудь / щось у магазині

вибере що-небудь / щось заплатить у рестораніпривітає (зустріне) свого друга (приятеля) в Празі

L5(vypit)(snist)(precist si) (zeptat se) (navecefet se) (skoncit) (zopakovat si) (pockat)(uvafit)(zapomenout) (opravit) (nastoupit) (obiéknout si) (prohiédnout si) (koupit si) (vybrat si) (zaplatit) (pfivi'tat)

□ 17. Pfelozte (Перекладіть):

Ніхто ніколи нічого не знає. - Бібліотека знаходиться біля моста. - Стара Прага мені не подобається. - Я маю йти пішки? - Де тут близько якась зупинка? Вам треба пройти приблизно сто метрів. - Турист оглядає стародавній костьол. - Ідіть увесь час прямо й потім поверніть ліворуч. - Мені треба їхати трамваєм чи на метро? Як ви хочете. - Ти з нетерпінням чекаєш (на) свого друга? / Ти дуже тішишся на свого друга? - Дякую, досить. - Як мені дістатися на вокзал? - Ви живете в готелі, або в гуртожитку? - Я не хочу ні кави, ні чаю. - Вітайте в Чехії.- Куди ти покладеш цю книжку? На стіл. - Де висить ця картина? На стіні. - Ви вже трохи розумієте по-англійськи? - Тут нема ніякого студента.

(Ідіть! = Jdète!)

Kterÿ autobus jede na: HIavnl nâdrazi? kolej?autobusové nâdrazi? hiavni postu? stanici Hradcanskâ? métro Muzeum?

205178, nebo 184 235 168 149 157

m e .fitète:35 27 45 53

68 79 171 199 400 364 481 1 58312 21 282 345 678 987 333 9 847

Jaké cislo mà vàs telefon? (Jaké je vase telefonni cislo?)23 573 26 704 21 920 52 18 276

KONVERZACEСкладіть діалоги, використовуючи подані слова й словосполучення.

Вітання назва вулиціде ми зараз знаходимося

як потрапити на автовокзал Флоренц

Талони?Пересідати?

ВІН дякує До побачення!

Вітання що він шукаєна Національнім проспекті

50 метрів прямо, потім на метро - лінія „Б“, дві станції, недалеко

в автоматіні, одного талона достатньо

Вітайте у Празі!Нема про що говорити.До побачення!

MLUVNI' CVICENI1. а) Poslouchejte: Kde musim vystoupit? Na stanici Muzeum?

Ano, tam musite vystoupitb) Odpovfdejte:

Kde musi'm vystoupit? Na stanici Muzeum?Kde musim pfestoupit? Na stanici Mùstek?Kde musim zahnout? Tam na konci ulice?Kde musi'm vystoupit? Na stanld Hiavni nâdrazi? Ano, tam musite vystoupit. Kudy musim jit na nâmësti? Tudy rovnë? Ano, tudy musite jit.Kudy musim jit na nâdrazi? Tudy doprava? Ano, tudy musite jit.

2. a) Poslouchejte:Na kolej se dostanu tramvaji cislo 7, Dostanete se tam tramvaji nebo 12? cislo 12.

Ano, tam musite vystoupit. Ano, tam musite pfestoupit. Ano, tam musite zahnout.

L5

b) Odpovidejte:Na kolej se dostanu tramvaji cislo 10, nebo 12?Na nâdrazi se dostanu autobusem cislo 100, nebo 150?Na hiavni postu se dostanu metrem A, nebo B? Na Vâciavské nâmësti se dostanu tramvaji, nebo autobusem?Na Karlùv most se dostanu tramvaji, nebo pësky?

Dostanete se tam tramvaji cislo 12.Dostanete se tam autobusem cislo 150.Dostanete se tam metrem B. Dostanete se tam autobusem.Dostanete se tam pësky.

3. a) Poslouchejte: Co si dés? Kévu, nebo caj? Dém si l<évu.

b) Odpovidejte:Co si dâs? Kâvu, nebo caj?Kam chces jit? Do mësta, nebo na kolej? Chcete si prohiédnout orloj, nebo Nârodni muzeum?Koupis si jeden listek, nebo deset?Zûstanes tady ty, nebo Honza?Ta tvoje kavârna je u fakulty, nebo u divadia? Co poti'ebujes? Mapu Prahy, nebo slovnik? Tenhie listek plati pro autobus, nebo pro vlak?

Dâm si kâvu.Chci jit do mësta.Chci si prohiédnout orloj.

Koupim si jeden listek. Zûstanu tady jâ.Je u fakulty.Poti'ebuju mapu Prahy. Plati pro autobus.

4. a) Poslouchejte: Libi se vém Praha?

b) Odpovidejte:Libi se vâm Praha?Libi se vâm ten film?Libi se vâm Nârodni divadio?Libi se vâm tahie taska?Libi se vâm Vâciavské nâmësti? Libi se vâm nase mësto?

Ano, libi se mi. Ne, nelibi se mi.

Ano, libi se mi. Ne, nelibi se mi. Ano, libi se mi. Ne, nelibi se mi. Ano, libi se mi. Ano, libi se mi.

5. a) Poslouchejte: Uz ctes tu !<nihu?

b) Odpovidejte:Uz ctes tu knihu?Uz pijes kâvu?Uz kupujes jizdenku?Uz koncis svou prâci?Uz si vybirâs nëjakou knihu?

6. a) Poslouchejte: Uz pîses ten dopis?

112

Ne, jestë ne, aie pi^ectu si ji.

Ne, jestë ne, aie prectu si ji. Ne, jestë ne, aie vypiju ji.Ne, jestë ne, aie koupim ji. Ne, jestë ne, aie skoncim ji. Ne, jestë ne, aie vyberu si ji.

Ne, jesté ne, aie napisu ho.

b) Odpovidejte:Uz pises ten dopis?Uz si prohlizis ten obraz? Uz si oblékâs svetr?Uz hiedâs ten slovnik?Uz dëlâs obëd?

Ne, jestë ne, aie napfsu ho.Ne, jestë ne, aie prohiëdnu si ho. Ne, jestë ne, aie obléknu si ho. Ne, jestë ne, aie najdu ho.Ne, jestë ne, aie udëlâm ho.

L5

7. a) Poslouchejte: Cekâ tady nëkdo?

b) Odpovidejte:Cekâ tady nëkdo?VI to nëkdo?Sedi tam nëkdo?Lezf na stole nëco?Tësfte se na nëco?Pùjdete nëkam?Je tady nëkde Petr?

Ne, necekà tady nikdo.

Ne, necekâ tady nikdo. Ne, nevi to nikdo.Ne, nesedf tam nikdo. Ne, nelezf tam nie.Ne, netësfm se na nie. Ne, nepûjdu nikam.Ne, nenf tady nikde.

8. a) Poslouchejte: Chci se zeptat, koiik je hodin. Prosim vas, kollk je hodin?

b) Reagujte: Chci se zeptat, kolik je hodin. Chci se zeptat, jak se dostanu na Karlûv most.Chci se zeptat, jestli je Nârodnf divadio jestë daleko.Chci se zeptat, kterâ tramvaj jede na nâdrazf.Chci se zeptat, cfm musfm jet na hiavnf postu.Chci se zeptat, kde si mùzu koupit jizdenku na métro.

Prosfm vâs, kolik je hodin? Prosfm vâs, jak se dostanu na Karlûv most?Prosfm vâs, je Nârodnf divadio jestë daleko?Prosfm vâs, kterâ tramvaj jede na nâdrazf?Prosfm vâs, cfm musfm jet na hiavnf postu?Prosfm vâs, kde si mùzu koupit jfzdenku na métro?

9. a) Poslouchejte: Znâte Rakousko? Jestë ne, aie brzo ho chci navstivit.

b) Odpovidejte: Znâte Rakousko? Znâte Spanëlsko? Znâte Japonsko?

Jestë ne, aie brzo ho chci navstivit. Jestë ne, aie brzo ho chci navstivit. Jestë ne, aie brzo ho chci navstivit.

10. a) Poslouchejte: Je to pravda, ze si koupite dùm? Ano, koupim.

b) Odpovidejte:Je to pravda, ze si koupfte dùm? Ano, koupfm.Je to pravda, ze tady zùstanete jestë diouho? Ano, zùstanu.

J« to pravda, ze zacnete studovat filozofii?Ja lo pravda, ze si référât pfipravi Petr?Je to pravda, ze l<onference koncf uz ve ctyfi? Je lo pravda, ze se nevrâtfte?

Ano, zacnu.Ano, pfipravi. Ano, skonci.Ano, nevrâtim se.

11. •) Poslouchejte: Otevru okno.b) Reagujte:

Otevru okno.Zaènu uz vafit.Skonôfm brzo.Pfestoupim na tramvaj. Vezmu si jeden listek. Obléknu si svetr.Odpovi'm cesky.Reknu to za chvili.

Musim taky otevi^it okno.

Musim taky otevfit okno.Musim taky zacit vafit.Musim taky skoncit brzo.Musim taky pfestoupit na tramvaj. Musfm si taky vzit jeden listek. Musim si taky obléknout svetr. Musfm taky odpovëdët cesky. Musfm to taky ffct za chvili.

jde sem jde tam

jede sem jede tam

- pi=ichézi, oni pi=ichâzeji (inf. pficliàzet) x fut. pfijde- odchàzi, oni odcliàzeji (inf. odchàzet) x fut. odejde

impf. (недок.) pf. (док.)- prijizdi, oni pfijizdèji (inf. pfijfzdèt) x fut. pfijede- odjizdi, oni odjizdèji (inf. odjizdét) x fut. odjede

Тепер, час (недок.)

JIT - jd u CHODIT - chodimJET -je d u JEZDIT- jezdim

1x повторюється

(стр. 209)

kiepat impf. (недок.) - (jâ) klepu, klepâm zakiepat pf. (док.) - Qâ) zakiepu, zaklepâm

L6bàtse

bojim se +G impf. cigareta F dél(e)! dàrek M dopis M d o rtl^ dovolenâ F drzet, -im impf. hodinky F pl. chlebicek M kdyzkoufit, -im impf. vykourit pf.

làhev F, pl. iàhve loucit se s +1, -im impf. rozioucit se, -im pf.

mësic Mmistnost F, pl. -osti nabizet, -im impf.

nabidnout, -nu pf. najednou

nâvstëva Fnavstëvovat, -uju Impf.

navstivit, -im pf. pojdl pojdte! poznàvat, -àm impf.

poznat, -àm pf. pracovna F pràvé (ted) pfedstavovat (se)-uju (se) impf. predstavit (se), -im pf.

боятися, боюся

сигарета ж. заходь! -те! подарунок ч. лист ч. торт ч. відпустка ж. держати, держу годинник ч. бутерброд ч. коли; якщокурити, -рю, палити, -лю викурити, -рю пляшка ж., пляшки множ, прощатися, -аюся попрощатися, -аюся МІСЯЦЬ ч.кімната ж., кімнати мн. запропонувати, -ую пропонувати, -ую раптово/раптом, враз, наразв двідування, відвідання с. відвідувати, -ую, навідувати, -ую відвідати, -аю пішли!; ну, ходім (-о)! пізнавати, -знаю, узнавати, -наю кого, що пізнати, -знаю, узнати, -аю кабінет ч.якраз, саме зараз, щойновідрекомендувати(ся),-ую(ся)представити(ся), -влю(ся)

pfipijet si na +AI< impf.

p fip ijim ti na F^lpit si, -iju si pf.

pfipravovat se (na +Ak) -uju se impf. pfipravit (se), -im pf.

ruka F rychie sestra F skienicka F

souhlasit s +1, -im impf.

Skoda F, adv. telegram M tësi më tykàni Ntykat +D (si) impf. ucitel Mvykat +D (si) impf.

vàm (D) vino N vsichni Mzvsechny Mn, F, Ak Mz vsechna N za hodinu zâkusek M zdravi N zdravÿ, -à, -é zvonit, -im Impf. zazvonit, -im pf.

пити, п’ю на...., підняти, - німу тост п’ю за здоров’я кого випити, -п'ю за здоров’я., готуватися, -уюся до чогоприготовитися, -влюся рука ж.швидко, негайно сестра ж.стаканчик, келишок ч., чарка ж.,погоджуватися, -уюся з ким, чимшкода, жалко, жальтелеграма ж.мені приємнозвертатися, -аюсяна .ти“ до когоучитель ч.звертатися, -аюсяна ,ви“ до коговам (займен., даваль. в.)вино с.усі/всіусі/всіусі/всічерез/за годину десерт ч., закуска ж., здоров’я с. здоровий, -а, -е дзвонити, -ню подзвонити, -ню

Chci (chtèl bych) se predstavit. Chci vàm predstavit svou sestru. Tèsi mè, ze vàs poznàvàm.Mûzu vàm nabidnout kafe?

Pripijeme si? Na zdravi!St’astnou cestu!Sednète si! Sednl si!

jedna ruka jedno oko (N) jedno ucho(N)

- dvë ruce (F)- dvé осі (F- dvë usi (F)

Дозвольте представитися.Дозвольте представити вам мою сестру. Мені приємно з вами познайомитися. Пригостити вас кавою?/Ви вип’ єте чашку кави?Дозвольте підняти тост. За здоров’я...! ІДасливої дороги!Будь ласка, сідайте! Сідай!

одна рука одне(-о) око одне(-о) вухо

ДВІ руки дві очі два вуха

GrМИСЛІІНИКИ 1 0 0 0 -

fjidin imin [yvp llilt» in lime»Olyfl IliloM

Щіііііо •■il iiiiü

(CÎSLOVKY 1 0 0 0 - oo)

1 ООО

-e tisice jako „pokoje“

•lo tiMlO!e

dev#l net llsic (900 ООО) dflvAt ie l devadesât devët tisic (999 ООО)

mlllon

millonyIfi millony filyfl millony

_pèt millonù

elo mlllonü

-y jako „stoly“

-u

2 000 1 tisic3 000 2, 3, 4 tisice4 000 5-9 tisic

5 0006 000

100 ООО

1

1 ООО ООО

2 ООО ООО 1 mlllon3 ООО ООО 2, 3, 4 millony4 ООО ООО 5-9 milionû

5 ООО ООО

100 ООО ООО

devèt set devadesât devët milionû osm set osmdesât osm tisic (999 888 ООО)

Jedna miliarda (1 ООО ООО ООО)

-y miliardy jako „zeny“

-0 miliard jako „5 hodin“ (F)

dvè miliardy 3, 4 miliardy

pèt miliard 6 - ~ miliard

Pfeètéte: 25 ООО, 69 204, 140 560, 250 600, 329 434, 400 805, 630 543, 780 ООО, 880 008, 977 773, 1 200 ООО, 15 ООО ООО, 75 ООО ООО

ZAJMENO „SVÙJ“ (Займенники СВІЙ, СВОЯ, СВОЄ, СВОЇ = мій, моя, моє..., твій, його, її, наш, ваш,

їхній...)L6

Займенник SVÙJ (СВІЙ, СВОЯ...) = присвійний займенник, який виражає відношення до суб’ єкта. Він відмінюється я к займенник „m ùj“ (МІЙ, МОЯ ...). Цей займенник не виступає в формі називного відмінка.

у мене мій син, але! мій/свій = власний стіл у тебе твій син; твій/свій стіл у нього його син; його/свій стіл у неї її син; Гі/свій стіл у нас наш син; наш/свій стіл у вас ваш син; ваш/свій стіл у них їхній син; їхній/свій стіл

Mâm (râd) (+АІ<):sg- pi.

svého syna Mz své, svoje synysvùj stûl Mn stoly

моя/своятвоя/своя

їхня/своя

їіУсвоя лампа svou lampu Fнаша/своя svoji

F své, svoje lampy

моє/своєтвоє/своєйого/своєїї/своєнаше/своєваше/своєїхнє/своє

мило své auto svoje

N svà, svoje auta

Pl^iklady:

Mâte râd svou (svoji) prâci?Moje (mà) prâce je zajfmavâ.

Pan Kubât hiedâ svého syna.Jeho syn tady neni.Navstëvujeme râdi svoje (své) prâtele. Nasi prâtelé jsou mili.

Ano, mâm réd svou (svoji) prâci. (jà -m ou -y svou)

(on - jeho -

(my - naseI-------- 1

svého)

► svoje)

Cvn 1. Vzor: Chci vâm pfedstavit svou sestru.

------------- ► mojejâ

To je . . . sestra. To je moje sestra.

Petr otevirâ svou knihu. V idim .............knihu.Honza mâ na stole svoje noviny. My vsichni c te m e .............noviny.Pavel hiedâ svùj svetr. Jâ vim, z e .............svetr je ve skrfni.Mâm râd svou prâci. übl se t i .............prâce?Cekâm na svého kamaràda. Vis, kdo j e .............kamarâd?

n 2. Vzor: (moje sestra): Chci vâm predstavit.............sestru4 'l-

moje = jâ — ► svou sestru.(mùj bratr): Prohlizi'm s i ............ bratra na fotografil.(mùj slovnik): Nemâm tvùj slovnik, m â m .............(vase noviny): M â te ............ noviny, nebo moje?(tvoje kamarâdka): Nevidis uz n è kd e .............kamarâdku? Musime jit.

(jeho rodina): Jan m â ............ rodinu.

GrМНОЖИНА, УТВОРЕНА ВІД ФОРМ НАЗИВНОГО Й ЗНАХІДНОГО ВІДМІНКІВ

(NOMINATIV A AKUZATIV PLURALU)

Nom = Kdo to je? Co to je?Ak = Koho vidim? Co vidim?

Хто це? Що це таке? Кого я бачу? Що я бачу?

ж.р. + неж. і. ч.р. с.р. наз. в. + знах. в.

тверді приголос. м’які приголос.

F ty mé (moje) hezké zeny priteikyné. ! mistnosti (-ost)Mn tvé (tvoje) modern!, Jeji stoly zidle, skfinë ! pani

nase,vase ( a > y ) pokoje

N ta tvà (tvoje) hezkà auta more ! nàdrazinase,vase moderni, Jeji (o>a)

! stùl - stoly, domy, noze (Mn) Ù > о

! to ditë (N) - pl.: ty d it! (F) hezké ditë - pl. hezké dëti

L6Mz — Nom

(жив. і ч. р. -наз. в.)

ti mi (moji) miadi pàni, pânové 1 -tel, -an +étvi (Woji) moderni, jeji muzi Ftusové ucitelénasi, vasi Svédové Americané

Norové MoravanéArabové I Spanèlé

-ОУе: переважно в односкладових, (менше) в двосклад. | СІОУек - j id ë , ІІСІІ означеннях народів і націй та народностей ■ ргііеі - ргаїеіе

! |Mz:|dobrÿ hezkÿ drahÿ tichÿ miadÿ pâtÿ krâsnÿ

ceskÿ - cestî némeckÿ - némecti'

- dobfi r > f doktor - doktofi (лікарі)- hezci k > c ûr'ednik - ùfednici (службовці)- drazi (дорогі) h > z çstruh -pstruzi (форель)- tisi (тихі) ch > s Cech - Cesi (Cechové) (чехи)- mIadi d > d’ (di) kamarâd - kamarâdi (друзі)- pâti t > t’ (ti) student - studenti (студенти)- krâsni n > ri (ni) pan - pâni (пани)

-skÿ > -sti -ckÿ > -cti

ukrajinskÿ - ukrajinstiUkrajinec - Ukrajinci I (українці)

IMz - Ak(ж и в . і. ч . р. - зн а х . в.) тверді приголос. м’які приголос.

ty mé (moje), své, tvé (tvoje), (svoje)

nase, vase

miadé moderni, jeji

pànyAmericany

muze i ucitele (-tel), pfàteie manzeie I lid i

_2JYdva + M (dva muzi, dva stoly) | dvë + F, N (dvë zeny, dvë auta) ■

pan Kubât pani Kubatovâ

manzeléKubàtovi

(подружжяКубатів)

Nom pl. (всі/усі)kazdÿ vsichni muzi (Mz)

vsechny stoly (Mn) vsechny zeny (F) vsechna mësta (N)

kazdàkazdé

Ak Mz: vëechny muze

(любити)Mb: ràdiràd

ràdaràdo

X (muzi maji râdi fotbal)F: ràdy (zeny I dëti maji râdy dort)

jeho - nemëni se (не відмінюється) je jich - nemëni se (не відмінюється) je ji - jako „moderni“

Nem »g pl.

Івп - tl iІвп - ty y

f Іа - ty YN Іо - ta a

sg. pl- sg. pl.

pân - péni muz - muzi istùlzena

- stoly +- zeny +

pokoj - zidle -

pokojezidle e

mèsto - mësta + more - more

M lU nIN

h»zkÿ - hezci hezkÿ - hezké h»ké - hezkéhezké - hezké

eéé

mùj - moji, mimùj - moje, mémoje (mé) - moje, mémoje(mé) - moje, mé

Pfiklady na plurél:Vêlohnl atudenti pfijdou zitra v 7 hodin. Vlrtlm riol)fe na vàechny studenty. 6«кя|( <и(1у па vâs nèjacî Rusové. NMAnkiitii na Rusy, aie na Ukm|lnce.

Tvo)l prAtelé pfijdou taky?PoAkàmn joStè na tvé prétele.Manttlé Novékovi pisou z Prahy. Tamhle vidlm manzele Fiserovy.Jiou viechny knihy zajimavé?Tamiy vysoké domy se mi neli'bf.Tyhl* ôtyH Kstky jsou pro vâs.Na kolnjl tTiajl dva pokoje spolu koup«lnu.

Chcemo dvé kévy, dva dzusy a nèjaké zAkusky.

Усі студенти прийдуть завтра о сьомій.Я добре бачу всіх студентів.(На) вас тут чекають якісь росіяни.Я чекаю не на росіян, але на

українців.Твої друзі теж прийдуть?Ми почекаємо ще (на) твоїх друзів.Нам пише із Праги подружжя Новаків. Ось там я бачу подружжя Фішерів.Усі ці книжки цікаві?Оті високі будинки мені не подобаються. Ці чотири квитки для вас.У гуртожитку кожні два номери мають спільну ванну.

Прошу дві кави з десертом і два соки.

То Jsou + Nomchytfl inienÿi'i dobi’f doktori drazi pstruzi veld Cesi stafi Slovâci nèmeôti studenti nèktefi ürednfci ôeôti profesor!

Vidi'm + Akchytré inzenÿry dobré doktory drahé pstruhy velké Cechy staré Slovâky nëmecké studenty nëkteré üfedniky ceské profesory

Cv L6Ten student Ten profesor Ten muz je Ten cizinec (jsou) Ten pân Ten doktor

Ukrajinec. - pl.: Ti studenti jsou Ukrajinci.Ukrajinec. Ta studentka Ukrajinka.Cech. Ta profesorka Ceska.Nëmec. Ta zena je Nëmka.American. Ta cizinka (jsou) Americanka.Rus. Ta pani Ruska.Slovâk. Ta doktorka Slovenka.

□ 4. Vzor: Tam jsou studenti. - Vidis dobre ty studenty?Tam jsou studenti. Vidis dobfe.........? Tam jsou muzi. Vidis

ufednici -y cizincidoktofi uciteiéCesi lidé (lidi)

. .? -e

-I

□ 5. Koupim: 2 Oizdenka), 2 (listek), 2 (dort), 2 (taska), 2 (chlebicek), 2 (kafe), 2 (caj) Na stole màm: pl. - tvûj svetr, vâs dopis, tvou kniliu, vasi ucebnici Na ullcl vidim: pl. - starÿ dûm, modernf obchod, veikÿ autobus, nëjakého

muze, miadého cizince pl. - nëjakou 2enu, starou vëz, cervenou tramvaj pl. - bi'lé auto, hezké kino, malé ditë

Grм а й б у т н ій ЧАС, УТВОРЕНИЙ ВІД ОДНОВИДОВИХ ДІЄСЛІЕ(IMPERFEKTIVNI FUTURUIVI)

а) BŸT: m budu (my) budeme nebudu nebudeme(ty) budes (vy) budete nebudes nebudete(on) bude (oni) budou nebude nebudou

БУТИ: я буду ти будешвін, вона, воно буде

ми будемо ви будете вони будуть

Pfiklady:Zitra bude stfeda. Budu doma az vecer.

(Приклади:)Завтра буде середа.Я буду дома тільки (аж) увечері.

Budou dvè hodiny.Budete V nedèli vecer doma?Jak diouho budes jestè nemocnÿ? Zitra nebude vyucovâni?

budunebudu

Скоро дві години.Чи ви будете в неділю ввечері дома? Як довго ти ще будеш хворіти? Завтра занять нема?

Infinitiv IMPF.

Brzo budu mît dovolenou.V nedèli budu studovat. U2 nebude kourit. Budeme si tykat? Nebudou souhiasit.

Скоро в мене буде відпустка.У неділю я готуватимуся до занять. Він уже ие буде курити.Ми будемо з вами на „ти“?Вони не погоджуватимуться (з тим ,...)

Майбутній час, утворений від модальних дієслів:

chcinemùzeme - umèjl musis nesmite

budu chtîtnebudeme moct (moci) budou umèt budes muset nebudete smèt

Zitra budete muset züstat celÿ den doma.

b) Udélâm to hned.• jen 1 akce

Skoncîm uz za chvili. akce konci je ohranicenâ casovè

PERFEKTIVNI FUTURUM

Budu to dèlat celÿ den.akce trvâ

Kazdé râno si budu kupovatnoviny.akce se opakuje2x, 3x, 4x...

;IMPERFEKTIVNI FUTURUM

я буду хотітими не будемо могти/не зможемо вони знатимуть/вмітимуть, вони будуть., тобі буде треба, ти будеш повинен ви не будете сміти

Завтра ви будете повинні / вам треба буде залишитися цілий день дома.

Я це зроблю зараз.• тільки одна дія

Я закінчу це вже за хвильку./Я кінчатиму вже за хвильку,

дія закінчується вона має щодо часу певну межу тривання

Я це буду робити цілий день. / Я церобитиму... дія триваєКожного ранку я буду купувати газету./ Я купуватиму...дія повторюється2х, Зх, 4 х ...

budu + imperfektivni verbum v infin itivu

Priklady;Napisu ti hned zitra.Dopis budu psât urcitë hodinu.Tu knihu si prectu râd.Dneska vecer si budu cist, nebudu se divat na televizi.

Prohiédnu si muzeum.Celé odpoledne si budu prohiizet Prahu.

L6я зразу ж завтра тобі напишу.Лист я писатиму точно годину.Цю книжку я прочитаю з великим задоволенням. Сьогодні ввечері я читатиму й не буду дивитися телевізор (телепередачі).

Я огляну музей.Увесь час після обіду я оглядатиму празькі пам’ятки.

А: Kdy budes zitra doma?В: Dopoledne budu v pràci, aie v jednu hodinu uz budu doma.

«A: Со budes dèlat vecer?В: Zùstanu doma a budu se divat na televizi.

A: Mas uz listky do divadia? В: Ne, budu je mit az zitra.

A: Rane profesore, kdy budete mit cas na konzultacl?B: Dneska ne, aie zitra budu mit cas ve ctyfi hodiny. Najdete

mè v pracovnè.

Cv□ 6. Dopinte perfektivni, nebo imperfektivni verbum

(Доповніть подані дієслова доконаного або недоконаного виду):otvirat - otevrit: Nëkdo zvonf, jd u .........

Jsou na stole skienicky? U z ........ tu iâhev.pfipravovat se - pfipravit nèco:

Pùjdu spät, jen jestë musfm........ knihy do skoly.Konference bude za mësic. Uz se na n i ........ ?

pfedstavovat se - pfedstavit nèkoho:„Ja jsem Pavel Novy,“ ........ novÿ kolega.„Chci vâ m ........ svého bratra.“

ІіУ вк • • - rozloucit se:,,Za chvili se uz musfm......... v osm hodin musfm bÿt na nâdrazf.“„Na shiedanou a sfastnou cestu!“ .........panf Novâ.

flHpII*! ■! - p fip it si: ...........?“ ptâ se Pavel. „Mâm uz chuf na vfno.“„Na tvoje zdravf!“ ........ Pavel. „Na tvé taky,“ .......... Jana.

VHal - pfivitat: „Dobrÿ den. Pojdte dâl!“ ........ nâvstëvu panf Novâ.Zitra pfijde novÿ kolega. Kdo h o ........ ?

f l 7. Oo budeè zitra dëlat? Zitra budu pracovat.studovat materiâly dfvat se na televizi poslouchat magnetofon prochàzet se cfst sipflpravovat se na konferenci

N«l)udu cfst tvûj materiâl, psât dopis divat se na ten film poslouchat tu novou desku poslouchat V râdiu ministra vafit dneska vecer potfebovat tu knihu

nemâm cas.

П 8. Avknète ve futuru (Скажіть y майбутньому часі):Vzor: Veèer (se dfvâm) na televizi. - Vecer se budu divat na televizi.Kaidé râno (kupuju) noviny.Celÿ veèer (si ctu).Co (dôlâ§) v sobotu vecer?Kollk je hodin? Uz (jsou) 4 hodiny.(Jsem) râd, kdyz pfijdete.Nevim, jestli (rozumfm) cesky.Dneska nemâm cas, (ucfm se) az zftra.Zftra (mâm) voino.U i (nekouffm), nenf to zdravé.Ted'to nepotfebuju, (potfebuju to) zftra.Zftra jeétë (musfm koupit) chlebfcky.Nevfm, jestli V pondëlf (musfm jft) na fakultu.

Gr L6Jestlize Kdyz

budu mit cas, prijdu. Якщо ^ ^ ^ прийду.

budes jestë zitra nemocnÿ, prijdu të navstIvit.Якщо ти будеш Іще завтра хворіти, я до тебе зайду.

! Nevi'm. jestli prijdu. Я не знаю, чи прийду._____________

2. kdyz, azСкладнопідрядні речення з підрядним часу

KdyzKdyzKdyz

коли, як, якже, поки, доки, відколи, ТІЛЬКИ що, як ТІЛЬКИ, ледве, лиш, лише, скоро, щойно...

sem nemocnÿ, nemûzu studovat. Коли я хворію, я не можу готуватися ...3iju kafe, musim koufit. sem byl nemocnÿ, lezel jsem.

Az budu mit cas, budu studovat.

Az vypiju kâvu, napisu dopis.

Pfijd', az pfijedes!

Коли я п’ю каву, я обов’ язково курю. Коли я хворів, я лежав у ліжку.Як т іл ь к и / к о л и матиму час, я буду готуватися ...Як тІльки/коли/після того як вип’ю каву, я напишу лист(-а).Я к/як ТІЛЬКИ приїдеш, зайди/прийди до мене!

Минулий час. коли KDYZТеперішній час. KDYZіиіайбутній час. - • коли, як, як тільки,

після того як...AZ

І

Тramvaj jede az па nâmësti. Pfijdu dnes az V 8 hodin.

Трамвай Іде аж до площі/до самої площі. Сьогодні я прийду тільки (аж) о восьмій.

AZ ” >• teprve

коли поки не— —

поки доки тільки, лише, лиш...

Cv□ 9. Ргеіойе (Перекладіть):

Коли я повернуся додому, я ще читатиму. - Коли він прийде, ми вип’ємо

кави. - Аж до якої зупинки йде той трамвай? - Чому Томаш прийде сьо­годні аж о десятій годині ввечері? - Коли (якщо) буде хтось дзвонити, відчинимо двері. - Коли в мене відпустка, я їжджу в Німеччину. - Цей потяг ходить аж до Брно? - Сьогодні наш професор/учитель/викладач прийде аж (трошки) пізніше. - Я буду чекати, поки/доки ти не прийдеш.

П 10. Zeptejte se svého kolegy, co dëlé nebo bude dèlat:(Запитайте колегу, що він зараз робить або що він робитиме):

Коли ти будеш у Празі в тебе гості в тебе буде відпустка ти йдеш у гості до тебе приходять у гості

сидиш у кафе ти захворієш ти дістаєш подарунок твій приятель запізняється автобус не ходить аж до вокзала

ОJe sobota, dvë hodiny odpoledne. Kubâtovi jsou doma a ctou. Najednou nëkdo zvoni a pani Kubâtovâ jde otevfit. Kdyz se vraci, drzi v ruce telegram.„PavIe, telegram od Heleny! Pi'ijede dneska vlakem na Hiavni nâdrazi ve dvë hodi­ny. Aie to je prâvë ted’! To uz nemûzeme jit naproti.“„Pfijede Helena? To je fajn. Musi prijit sama, myslim, ze tady bude asi za hodinu.“ „ü i za hodinu? Musim jit rychie nëco koupit, nie tady nemâm. Co mâm koupit?“ „Kafe mâme doma, mûzes koupit ti'i nebo ctyri zâkusky nebo chlebicky.“

Ve tri hodiny nëkdo zvoni a za chvfli uz Kubatovi vi'taji Helenu.„Ahoj, Heleno! To jsme râdi, ze të zase vidi'me.“„Ahoj! Jâ jsem taky râda. A tady vâm chci pi'edstavit svou sestru Janu.“ „Tësi nâs, ze vâs poznâvâme. Jâ jsem Monika Kubâtovâ a to je mùj manzel Pavel. Pojdte dâl!“

L6

„Sednëte si! Mùzu vâm nabidnout kâvu nebo caj?“ ptâ se Monika Kubâtovâ.,,Jâ si dâm kâvu a ty, Jano?“ h'kâ Helena. „Jâ taky, dëkuju.“„Kourite?“ nabizi Pavel Kubât cigarety. „Dëkuju, nekoui'im jâ ani Helena. Aie myslim, ze si mûzeme tykat, souhiasite?“ odpovi'dâ Jana.

„Râd. Pripijeme si na to,“ fikâ Pavel a uz otvi'râ lâhev vina. Pani Kubâtovâ pripra- vuje skienicky a za chvili si uz vsichni pi'ipijeji: „Na zdravi! A na tykâni!“

V sest hodin se Helena podivâ na hodinky. „Za hodinu jede vlak, musime se rozloucit.“ „Skoda, ze uz musite jit. Dëkujeme za ml- lou nâvstëvu,“ louci se Kubàtovi.„Kdy zase pfijedete do Prahy?“,,Za dva mësice budu mit dovolenou, a kdyz budu mit cas, urcitë pi'ijedu. Jestë napisu,“ rikâ Helena.„Sfastnou cestu!“

Pojd’te dâl! Odiozte si!Sednëte si! = Posadie se, prosim!Udèiejte si poliodli!Mohu vâm nabidnout sâ!el< !<âvy nebo caje? Dë!<uji, neobtëzujte se.To je pro më maiic!<ost.Prosim ke stolu.Posiuzte si!Vezmëte si!Mùzu vâm pridat?Dëkuju, jen trochu Qen kousek).Ne, dëkuju, to opravdu staci.Uz nemùzu.Pfijdle k nâm nëkdy!Dèkuju za pozvâni, az budu moct, prijdu. Mohi bych vâs dnes pozvat na veceri?

Bohuzei, dnes nemùzu. Zitra veiml râd(a).

Nevyrusuju?Naopak, diouho jsme se nevidëli.Nebudu vâs diouho zdrzovat.Jsem râd, ze vâs zase vidim.Râd bych se s vâmi rozioucil.Bohuzel uz musim jü.Dëkuju za hezkÿ vecer.Jâ dëkuju za nâvstëvu.Pfljdle zase brzy, jste vzdy vitân.Dilqf za milou nâvstëvu.

«

Проходьте! Роздягайтеся!Сідайте, будь ласка!Влаштуйтеся якнайзручніше!Вас пригостити чашкою кави або чаю?Дякую, не турбуйтеся!Це-дрібниці./Нема про що говорити.Сідайте до столу, будь ласка!Пригощайтеся!Пригощайтеся!Вам іще налити,...?Дякую, лише трошки.Ні, дякую, досить.Я вже більше не буду...Зайдіть до нас коли-небудь!Дякую за запрошення, якщо зможу / буду могти, прийду. Чи ми не могли б сьогодні разом повечеряти?Вас можна сьогодні запросити на вечерю?Шкода, але сьогодні я не зможу. Завтра із задовленням прийду.Пробачте, я вас не турбую?/я вам не буду заважати? Ні, навпаки, ми давно з вами не зустрічалися.Я не буду вас довго затримувати.Я радий вас знову бачити.Я хотів би з вами попрощатися.Шкода, але мені вже треба йти.Дякую за приємний вечір.А я дякую за те, що ви прийшли.Зайдіть знову, ми вас чекатиме.Спасибі за милий візит.

KUBÂTOVI МАЛ NAVSTEVU

Kubâtovi........ doma а cekaji..........„Nemâs clgaretu?“ ptâ se pan Kubât.„То vis, z e ........ A ie ..........koufis, to nenizdravé,“ odpovidâ pani Kubâtovâ.„Kdyz cekâm, musim.......... “ i'ikâ panKubât.

L6Nâvstëva.........Je to pan Capekz ..........kolega z prâce.„Ahoj!.........dâl!“ vitâ ho pan Kubât.Pani Kubâtovâ........ jestë neznâ, proto segredstavuje: „Dobrÿ...........Jâ jsem PetrCapek.“........... më, jsem râda, z e ........... “ rikâ paniKubâtovâ. „A dëkuju za kvëtiny.“

Pani Kubâtovâ........ kâvu a_dort.„Dëkuju......... “ dëkuje pan Capek.Pan Kubât nablzf cigaretu: „.........?“,JMe, nekourim, neni t o .............,“ rikâ panCapek.

„Uz bude........ hodin, musim..........V sedmhodin jede vlak. Musim najit taxi, uz nemâm cas,“ flkâ pan Capek.„Tam do le ........ jedno taxi, podivej!“ ..........pan Kubât.,,To je dobfe. Nemusim se bât, ze pfijdu . . . . “

„Dëkujeme z a .......... “ louci se pani Kubâ­tovâ.„Kdy zase........ ?“ ptâ se pan Kubât.,,Za tfi mësi'ce budu m it.........a myslim, ze........ Aie ted’ uz . . . pospîchat. Na shie-danou!“ ........ pan Capek............ cestu!“ ..........Kubâtovi.

Cv□ 11. Odpovidejte podle textu (Відповідайте згідно з прочитаним текстом):

Kdy jsou Kubàtovi doma? Od koho mâ panf Kubâtovâ teiegram? Kdy prijede Helena? Jdou Kubàtovi naproti na nâdrazf? Proc nejdou? Co musi panf Kubâtovâ koupit? Kdy zvonf Helena? Co rikâ? Co se ptâ Monika Kubâtovâ? Co nabfzf pan Kubât? Na co si pfipfjejf? Kdy se musf Helena a jejf sestra rozloucit? Kdy zase pfijedou do Prahy?

□ 12. Pfelozte (Перекладіть):Novâk: Добрий день! Дозвольте представити вам мого брата Томаша. Kubâtovâ: Добридень, пане Новаку. Мені дуже приємно познайомитися з ва­

шим братом. Мій чоловік іще на роботі, він прийде трошки пізніше. Novâk: Нічого. Якщо ви не проти, ми його почекаємо, пані Кубатова. Kubâtovâ: Звичайно, почекайте. Вас можна пригостити кавою чи келиш­

ком вина?Novâk: Дякуємо, ми питимо каву.Kubâtovâ: Пригощайтеся бутербродами й кавою.

А: Ви будете курити/ви хочете закурити?Б: Дякую, я не палю.

А: Мені треба вже попрощатися. Мій поїзд відходить за годину. Дякую за приємний вечір.

Б: А я дякую за милий візит. Зайдіть знову, я буду дуже рада. До побачення!

А: Прошу до столу. Пригощайтеся! Беріть торт, бутерброди, вино й пиво.Б: Дякую, я візьму лише кусок торта.А: Це мало. Може, вам іще кусок покласти?Б: Ні, дякую, досить.

А: Чи ми не могли б сьогодні разом повечеряти?Б: ..............................................

А: Я вас не турбую? Уже восьма година.Б: ...............................................

А: Зайдіть знову, ми будемо дуже раді.Б: ...............................................

A: Ten pokoj je aie hezkÿ!B: Mysh's?A: Nelibi se ti?B: IVIoc ne. Aie lib i se mi, ze je veikÿ.

L6A: Ten pokoj je aie

A: Neltoi se ti?

hezkÿ!krâsnÿ!nâdhernÿ! (HyflOBuPi) fantastickÿ!

B: Myslis?

B: Moc ne.Moc se mi neli'bi.

Aie h'bi se mi, ze je veikÿ.jak je veikÿ.jak je svëtlÿ. (C B ir/ink i)

Co se vàm libf V pokoji?

Libi se mi krâsné obrâzky ta dvé kresla novâ sedacka knihovnicky maiÿ koberec kvëtiny u okna malâ skfinka v rohu jidelni stûlpes, kterÿ lezi u sedacky

□ 13. Je veikÿ tento byt?Jak se jmenuji pokoje v bytë? Kde spite?Kdejite?Kam posadite nâvstëvu?Kde se myjete?Kam dâte postele?Kam dâte jideini stûl?Kde si svlékâte kabât?Kde mùzete bÿt, kdyz je hezky? loünice II ob^cf pokoj I ^

Jkuchyn (F) кухняchodba передпокій, прихожаkoupelna ваннаWC (vé cé) убиральня/туалетloznice спальняobÿvaci pokoj вітальняdëtskÿ pokoj дитяча кімнатаbaikon балкон

G - do obÿvaciho pokoje do dëtského pokoje

L - V obÿvacim pokojiV dëtském pokoji na chodbë, na baikonë

KONVERZACE

obchodni zàstupcesekretàrkareditel

торговий представник ч. (ТП) секретарка ж. (С) директор ч. (Д)

L60Z: Prosim vàs, je pntomen pan

reditel?S: Ano, koho màm ohiâsit?OZ: Zde je moje navstivenka.

Zeptejte se, prosim, jestli më mùze pfijmout. Omiouvàm se, ze jsem svou nâvstëvu nemohi ohlàsit pfedem.

S: Pockejte, prosim, zeptâm se. Ano, pan feditel vàs za chvili pfijme. Posadie se.

R: Promiiite, ze jste musel cekat. Co si pfejete?

OZ: Jsem zàstupce firm y ...........kterà mà zàjem o spolupràcl s vasim podnikem. Zde je dopis od naseho feditele.

R: To nàs tèsi. Mûzeme si o tom promluvit.

ТП:

C:ТП:

C:

Д:

ТП:

Д:

Скажіть, будь ласка, директор приймає?Так. А кого представити? Прошу, моя візитна картка. Запитайте, будь ласка, чи він може мене прийняти. Пробачте, що я вас не попередив про свій візит.Зачекайте, будь ласка, я запитаю. Так, директор вас прийме через кілька хвилин. Сідайте.Пробачте, що я вас примусив чекати. Ви в якій справі?Я представник фірми..., яка зацікавлена в співробітництві з вашим підприємством. Ось вам лист від нашого директора. Ми дуже раді. Ми можемо про це поговорити.

MLUVNI CVICENI'

1. а) Poslouchejte: Nevis, kde bude vecer pan Kubàt? V hotelu?Myslim, ze bude v hotelu.

b) Odpovidejte:Nevis, kde bude vecer pan Kubât? V hotelu? Nevis, kdo bude dneska dëlat veceri? Otec? Nevite, kdy bude mit vâs nëmeckÿ kolega cas? Ve tri hodiny?Nevite, kdy budu muset vrâtit tu knihu?Za mësic?Nevis, jestli budou Kubâtovi chti't zitra pfijft?

Mysli'm, ze bude v hotelu. Mysifm, ze ji bude dëlat otec. Mysifm, ze bude mft cas ve tfi hodiny.Mysifm, ze ji budete muset vrâtit za mësfc.Mysifm, ze budou chti't pffji't.

2. a) Poslouchejte: Co budes dèlat, az skoncis?Az skoncim, uvafim si kafe a budu si cist.

b) Odpovfdejte:Co budes dëlat, az skoncfs?

Co budes dëlat, az pfijdes domù?

Co budes dëlat, az odejde nâvstëva?

A i skoncim, uvarim si kafe a budu si cist.Az pfijdu domù, uvah'm si kafe a budu si cist.Az odejde nâvstëva, uvafim si kafe a budu si cist.

3 a) Poslouchejte: Mâte jestè nèjaké cigarety? Ne, nemàm uz zâdnou cigaretu.b) Odpovfdejte:

Mâte jestë nëjaké cigarety?Mâte jestë nëjaké otâzky?Mâte jeëtë nëjaké jizdenky?

4. a) Poslouchejte: Vidis tam ty dëti?b) Odpovfdejte:

Vidis tam ty dëti?Vidis tam ty muze?Vidis tam ty zeny?Vidis tam ty miadé cizince?

Ne, nemâm uz zâdnou cigaretu. Ne, nemâm uz zâdnou otâzku. Ne, nemâm uz zâdnou jizdenku.

Ne, nevidim tam nikoho.

Ne, nevidim tam nikoho. Ne, nevidim tam nikoho. Ne, nevidim tam nikoho. Ne, nevidim tam nikoho.

5. a) Poslouchejte: Pi^edstavuju ti svou sestru Hanu.Tèsi mé, ze vàs poznàvàm. Budeme si tykat?

b) Reagujte:Pfedstavuju ti svou sestru Hanu.

Pfedstavuju ti svého kamarâda Pavla.

Pfedstavuju ti svého pfitele Honzu.

Pfedstavuju ti svou kamarâdku Janu.

Tësi më, ze vâs poznâvâm. Budeme si tykat?Tësi më, ze vâs poznâvâm. Budeme si tykat?Tësi mé, ze vâs poznâvâm. Budeme si tykat?Tësi më, ze vâs poznâvâm. Budeme si tykat?

6. a) Poslouchejte: Pràvë pi^ichàzeji Petr Novàk a jeho manzeika.Novâkovi jsou tady? To je fajn.

b) Reagujte:Prâvë pfichâzeji Petr Novâk a jeho manzeika. Novâkovi jsou tady?

To je fajn.Prâvë pfichâzi Karel Svoboda a jeho manzeika. Svobodovi jsou tady?

To je fajn.Prâvë prichâzi Pavel Fiser a jeho manzeika. Fiserovi jsou tady?

To je fajn.

7. a) Poslouchejte: Jsou uz tady vsichni studenti?Ne, jeètè cel(àme na dva studenty.

b) Odpovidejte:Jsou uz tady vsichni studenti?Jsou uz tady vsichni kolegové?Jsou uz tady vsichni cizinci?Jsou uz tady vsichni Americané?Jsou uz tady vsichni uciteié?

L6Ne, jestë cekâme na dva studenty. Ne, jestë cekâme na dva kolegy.Ne, jestë cekâme na dva cizince.Ne, jestë cekâme na dva Americany. Ne, jestë cekâme na dva ucitele.

8. a) Poslouchejte: Ahoj, Heleno!

b) Reagujte:Ahoj, Heleno!Ahoj, PavlelAhoj, Heleno a PavlelDobrÿ den, pane Kubâte a pani Kubâtovâ!

To jsem râda, ze të vidim.

To jsem râda, ze të vidim. To jsem râd, ze të vidim.To jsme râdi, ze të vidime. To jsme râdi, ze vâs vidime.

9. a) Poslouchejte: Na co si pripijeme? Na zdravi'? Ano, pripijeme si na zdravi.

b) Odpovidejte:Na co si pripijeme? Na zdravi?Na co si pfipijeme? Na tykâni?Na co si pi'Ipijeme? Na stësti?Na co si pfipijeme? Na vsechno dobré?

Ano, pnpijeme si na zdravi.Ano, pt'ipljeme si na tykâni.Ano, pt’ipljeme si na stësti.Ano, pi'ipijeme si na vsechno dobré.

10. a) Poslouchejte: Kdy se vràti manzel?b) Odpovidejte:

Kdy se vrâti manzel?Kdy pojedete na dovolenou?Kdy zacne konference?Kdy budete mit cesko-nëmeckÿ slovnik?

Vrâtî se az za tri mèsîce.

Vrâti se az za tî“i mësice.Pojedu az za tri mësice.Zacne az za tî i mësice.Budeme ho mit az za tfi mësice.

11. a) Poslouchejte: Petr neni jestë doma? Kdy prijde? Prijde asi za hodinu.b) Odpovidejte:

Petr neni jestë doma? Kdy pfijde?HIedâm pana doktora Kubâta.Nevite, kdy bude v pracovnë?Ty to jestë nemâs? Kdy to, prosim të, udëlâs? Ty jestë pracujes? Kdy skoncis?

Pfijde asi za hodinu.

Bude tam asi za hodinu. Udëlâm to asi za hodinu. Skoncim asi za hodinu.

atmosféra F blahoprât +D k +D blahopfeju Impf. poblahopràt pf.-p fe ju

centrum (G -a) N dékovat +D za +Ak -uju impf. podëkovat pf.

dohodnout se pf. dohodnu se

dfiv(e)dùlezitÿ, -à, -é

dvakràt espreso N hiavnèhodnè = mnoho = moc chata Fchutnat +D impf.

jednâni N k, ke +D kràsnè litoje ml lito

lyze F pl. lyzovat impf. lyzuju

mléko Nnadiktovat +D +Ak -uju pf., diktovat impf.

nakonec nervôzni obchodni

objednàvat, -àm Impf. objednat pf.

odpovédèt +D na +Ak pf. odpovim, oni odpovédi odpovidat, -àm impf.

omiouvat (se) +D -àm impf.

omiuvit se, -im se pf. onemocnèt, -im pf. partner M partnerka F plànpvat, -uju Impf. naplànovat pf.

атмосфера ж. поздоровляти, -яю/вітати, -аю кого з чим поздоровити, -влю/ привітати, -аю кого з чим центр, осередок ч. дякувати, -ую кому, чому за що подякувати, -ую домовитися, -влюся/ умовитися, -влюся про що ранішеважливий, -а, -е, серйозний, -а, -е два рази, двічі кава експрес головним чином/головне багато дача ж. смакувати, подобатися кому и^о переговори ч. множ.ДОгарно, прекрасно, чудово шкода, жаль ж. мені шкода/жаль лижи ж. множ, бігати, -аю, ходити,-джу на лижах молоко с. продиктувати, -ую кому що, диктувати нарешті, врешті нервозний, -а, е торговельний, -а, -е, торговий, -а, -е замовляти, -яю що замовити ВІДПОВІСТИ, -вімкому на щовони ВІДПОВІДЯТЬвідповідати, -аю перепрошувати, -ую, просити, прошу пробачення за що перепросити, -прошу захворіти, -ію партнер ч. партнерка ж. планувати, -ую запланувати, -ую

L7pomàhat +D, -àm impf. pomoct, pomùzu pf.

pràzdniny F pl. prominout -^D +Ak pf. promlnu,

promm(te)! prosinec ly proti - D prvnipùl hodiny rodice M pl. rozumët +D, -im impf. porozumët pf.

rùze F sekretâfka F sejit se pf.

sejdeme se schàzet se impf.

Silvestr M sluzebni stràvit, -im pf.

tràvit impf. svàtek M takzetelefonickÿ teplo adv., N trvat, -à impf.

potrvat pf.

tÿden M Vànoce F pl. vëfit +D, -im impf. uvëfit, -im pf.

vùbec zatimzdrzet se, -im se pf.

zima adv., F zimnizlobitse(na +Ak)impf.

(до)помагати, -аю, (до)помогти, -можу канікули pi. tant, простити, прощу кому що, кого за шо, вибачити, -бачу, пробачити,-бачу пробач(те)/вибач(те)! грудень ч.проти, напроти + Род. в. перший, -а, -еПІВГОДИНИбатьки множ, розуміти, -ію кого що зрозуміти кого що троянда ж. секретарка ж. зустрітися, зійтися, ми зустрінемося, зійдемося зустрічатися, сходитися переддень Нового року службовий, -а, -е провести, -веду, перебути,-буду проводити, -джу свято с. томупо телефону тепло с.; теплота ж. тривати, -ае, продовжуватися, -ується потривати, продовжитися тиждень ч. різдво с.вірити, -рю кому, чому повірити в кого, що, кому, чомувзагалі, загалом поки що, покипробути, -буду, залишитися, -шуся; затриматися, -аюся, задержатися, -жуся зима ж. зимовий, -а, -е сердитися, -джуся, гніватися, -аюся на кого

Blahopreju manzeice k svâtku. Podèkovala jsem mu za rùze. Dohodli jsme se, ze se sejdeme v 6. Ta kâva mi chutnala.Nerada lyzuju.Rychie jsem se naobédval.Objednal jsem dvè kâvy.Hned ti odpovim.Omiouvàm se, ze jsem pfisel pozdè. Chci se ti omiuvit.Dcera onemocnèla.Plànujeme hezké prâzdniny. Nechces pomoct? Ràd ti pomùzu. Pomàhàm manzeice hodnë. Prominte! Nevidël jsem vàs.Vûbec ti nerozumim.Prâzdniny stràvime na chatè. Prâzdniny trvaji dva tÿdny.Vëi'im, ze pfijde. Asi se nèkde zdrzel.

L7я поздоровляю/вітаю жінку зі святом. |Я подякувала йому за троянди.Ми домовилися зустрітися о шостій.Кава мені подобалася/ смакувала.Я не люблю ходити/бігати на лижах.Я швидко пообідав.Я замовив дві кави.Я зараз тобі відповім.Пробачте, я запізнився.Я хочу попросити у тебе пробачення/вибачення. Наша донька захворіла.Ми плануємо якнайкраще провести канікули. Тобі не треба помогти? Я з радістю тобі поможу. Я багато помагаю своїй жінці.Пробачте, я вас не бачив.Я взагалі тебе не розумію.Канікули ми проведемо на дачі.Канікули тривають два тижні.Я не сподіваюся, що він прийде.Він, здається, десь задержався.

Gr3. ДАВАЛЬНИМ ВІДМІНОК ОСОБОВИХ ЗАИМЕННИКІВ

(DATIV OSOBNICH ZAJMEN)

JÂ TY ON (ONO) ONA MY VY ONI, ONY, ONAт і

(ке) mnëti

(к) tobèmu

jemuji

k j}i(к) nàm (к) vàm jim

к nim

мені до мене

тобі до тебе

йому до нього

їй до неї

нам до нас

вам до вас

їм до них!!

!! Чеському давальному відмінку з прийменником відповідає в укр. мові родовий відмінок з прийменником ,до“.

L ib i sem i to. I mi X mne| iVleni це Mne se to libi. подобається.

mnë 'tobëjemu

- На початку речення, І там де є наголос. "

Dalsi prikiady:Vadi ti to?Tobë to vadi? Mnë ne.Hodi se mu to?Jemu se to liodi, aie ji ne.

ti X tobë

mu X jemu

Тобі це заважає?Тобі це заважає? Мені ні.Йому це підходить?Йому це підходить, але їй ні.

к. ке ДОPrijdes ке mnë vecer? Prijdu k tobë vecer.Pi'ijdete k nâm vecer? Pt'ijdeme k vâm vecer. Pûjdu k nëmu na nâvstëvu. Pûjdu k m'na nâvstëvu. Pûjdu k nim na nâvstëvu.

Ти прийдеш до мене ввечері? Я прийду до тебе ввечері.Ви до нас прийдете ввечері? Ми до вас прийдемо ввечері. Я піду до нього в гості, я піду до неї в гості, я піду до них у гості.

І jemu X knëmu ji x kn i jim X knim

ДІЄСЛОВА, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З ДАВАЛЬНИМ ВІДМІНКОМ(SLOVESA S DATIVE М)

недок. док. недок. док.blahopi’àt poblahopfàt поздоровляти/ поздоровити/

вітати привітатиdèkovat podëkovat дякувати подякуватиlibit se ......... подобатисяodpovidat odpovëdèt відповідати відповістиpomàhat pomoct (-ci) (до)помагати (до)помоггиpatrit ......... U d) належати ..........rozumët porozumêt V__' розуміти зрозумітиtelefonovat zatelefonovat телефонувати/ зателефонувати/

дзвонити подзвонитиvëfit uvërit вірити повірити/увіруватиradit poradit радити порадити

КоІік je tj let? Je mi 25 let. Jak vàm je?

Pnklady:

I Jâ ti nerozumimTobë nerozumim, aie jemu ano.

Скільки тобі років? Мені 25 років.Як ви себе почуваєте?

Я тебе не розумію.Тебе я не розумію, але його так.

Dëkuju vàm.Zitra mu zatelefonuju. Proc mi nevënte?Ta kniha patn jemu.

Musime jim poblahopi’àt.

Oni ti nechtëjf odpovëdèt? Napfsu vâm dopis.

Дякую вам.Завтра я йому подзвоню/зателефоную.Чому ви мені не вірите/довіряєте?[Де його книжка./Ця книжка належить йому.Ми повинні/нам треба їх поздоровити/ привітати.Вони тобі не хочуть/не бажають відповісти? Я напишу вам лист(-а).

L7

SI Koupim si Ifstek.JÂ ^Obléknu si svetr. Vezmu si dort.

Koupfm ti Ifstek. JÂ ^ TY

Piju kâvu a k nf si dâm dort. Obléknu si novÿ svetr a k nèmu si vezmu ty hnëdé kalhoty.Rodice se uz vrâtili, pùjdu k nim dnes vecer.

Зараз я п’ю каву й візьму кусок торта. Я одягну новий светр, а до нього підходять ці коричневі штани.Батьки вже повернулися (додому), я зайду до них сьогодні ввечері.

Cv□ 1. Dopinte ve spràvném tvaru

(Доповніть до речень відповідну форму займенника);

TY Reknu...........to zftra. Napfsu............az za tÿden.VY Dëkuju...........moc. Hned............ to vysvëtifm.ON Dâm ...........ten slovnfk, nepoti'ebuju ho. J e ............zima?

ONA Pi'ijdu k ...........V 8 hodin. Lfbf s e ............ ten obraz?Mnë se to nehodf, a ie ...........ano.Jakÿ dârek...........vyberes k svâtku?

□ 2 . Odpovèzte:Kolik vâm je let?Je vâm zima, nebo teplo?Lfbf se vâm V Praze?Je vâm Ifto, ze nemâte dovolenou?Mâm cas ve ctyî'i. Hodf se vâm to?Kdo vâm to vysvëtif?Kdy vâm bude Petr telefonovat?Objednâte mi kâvu s mlékem?Otevfete mi dvere? Mâm dvë tézké tasky.

Kdy ke mnë zase prijdete?Proc mu to nefeknete cesky?Sednu si vedie vâs. Nevadi vâm to?

□ 3. Zeptejte se svého kolegy: (Запитайте свого колегу:)чи він розуміє, коли ви говорите по-чеськи/чеському

може відповідати по-чеськи може подякувати їм

чи професор/викладач/учитель висвітлить/пояснить вам граматику чи ця сумка йогочи він не хоче випити чашку кави скільки йому років коли він подзвонить вам

GrДАВАЛЬНИМ ВІДМІНОК ОДНИНИ ІМЕННИКІВ

(КЕ) к о м и ?

(К) СЕМи?

ДО кого?

до чого?

(DATIV SINGULARU SUBSTANTIV) зі сполучником „к, ке"в укр. мові йому відповідає родовий відмінок зі сполучником „до“.

M - тверді приголос., F -а, N -о M + F - м’які приголос., F + N -e

Mz pânovi -ovi muzi, pfiteli (-tel)panu Petru Novâkovi

Karel - Karlovi(-U) Tomâsovi -ovi

Mn stolu -u pokojiN mëstu mofi

1 nâdrazi-I

F zenëskole

-e/ë zidii, sWini, ! mistnosti Ipani

! F -ka > ce doktorka doktorce-ha > ze Praha Praze-ga Olga OIze-ra > fe sestra sestfe-cha > se sprcha sprse

F sg.: D = Lіменники жіночого роду - Даваль. в. = Місцевий в.

ПРИЙМЕННИКИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З ДАВАЛЬНИМ ВІДМІНКОМ L7к, ке + D

Tramvaj jede к nâdrazi. К svâtku koupim rùze.

proti, naproti -b DPosta je naproti nâdrazi. Pùjdu naproti Petrovl.

proti + DCo mâs proti Petrovi?

dîky + DUmim to diky tobë.

Kvûli tobë to udëlâm.

(PREPOZICE S DATIVEM)до, наТрамвай іде до вокзалу.На (твоє,...) свято я куплю троянди.

проти, напротиПошта знаходиться напроти вокзалу.Я піду зустрічати Петра./...назустріч Петру.

протиЩо ти маєш проти Петра?завдяки кому, чому, дякуючи кому, чомуЯ це вмію завдяки тобі.заради, ради, задля кого, чого; через кого, щоЗадля тебе я це зроблю.

ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ І ЗАЙМЕННИКІВ(DEKLINACE ADJEKTIV А ZAJMEN)

М і + Мп, Nten, to tomu — —jeden jedno jednomu -------nâs, nase nasemu, vasemumùj, moje (mé) mémutvùj, tvoje (tvé) tvémusvuj, svoje (své) svemu ■—novÿ, nove novemujeji jejimu —— ^moderni modernimu

F = Lokâl (Місцевий в.)ta téjedna jednénovâ novémoje (mâ) métvoje (tvâ) tvé

svénase, vase nasi, vasijeji jejimoderni moderni

-omu

-emu

Subst.:stolumëstu pânovi

pokoji pi’iteli moi i Tomâsovi

-emu-u -O VI - I - I , -O V I

M n+N Mz Mn + N Mz

-imu закінчення основи на твердий приголос.

Subst.:zenë

закінчення основи на м’який приголос.

zidli

-е -е, -е -і

твердіприголос.

м’якіприголос.

Cv□ 4. Dopinte:

Musim zatelefonovat (svCij pri'tel).........- Vëris (ten starÿ pân)..........? - (Nâskamarâd).........je dneska 30 let. - Také chci poblahoprât (tvâ milâ matka)..

. . . - Bydli'm naproti (ten moderni hotel).........- Kvùli (nase pntelkynë)..........to musis udëlat. - Nemâm nie proti (ta vase sekretâi’k a ).........- Di'ky (pfijem-nâ atmosféra).........se (jâ )..........tam li'bî. - (Mâ manzeika a jâ ) ..........chutnâ

ten obëd.

□ 6. Odpovèzte:

□ 5. a) Komu telefonujes? Telefonuju PetrkolegabratrPavelHonza

otecpritelTomâsstrÿc

b) Komu pises? Pisu rodinaJanakamarâdkasestramaminkateta

c) HIedâte postu? Je naproti obchodparkkostelhotelkinométro

orlojparkovistënâdrazi

d) HIedâs métro? Je naproti postaskolafakulta

restauracevëz

Komu se to hodi?Komu chutnâ to jidlo? Komu odpovi'dâte?Komu pùjdete blahopfât?

Komu musite zatelefonovat? Komu nevënte?Naproti komu sedite?Ke komu pùjdete dnes vecer? Komu pomâhâ vas pfitel? Komu patri ten svetr?Jak vâm je?

GrМИНУЛИЙ ЧАС

ВУТБУТИ

(PRÉTERITUM)

L7

Oâ) М byl jsem (my) M byli jsmeF byla jsem F byly jsme

(ty) M byl js i (vy) M sg. byl jste Mpl. byli jsteF byla js i Fsg. byla jste Fpl. byly jste

(on) byl (oni) byll(ona) byla (ony) byly(ono, to) bylo (ona) byla

Увага! У формах дієслів мин. часу (множина) три різні закінчення: -і, -у, -а.

Pfiklady:Вуї jsem vcera vecer doma. Jana byla nemocnâ.Jana a Petr byli v kinë.Na stole byly knihy.Byl jste tam, pane profesore? Byla js i tam, Jano?Byly dvë hodiny.

Я був учора ввечері дома.Яна хворіла.Яна Петро були в кінотеатрі. На столі були/лежали книжки. Ви там були, пане професоре? Яно, ти там була?Була друга година.

Na ullci byla jen dvë auta. На вулиці були тільки дві маши

dëla-X + -1 délai sg. Mz, Mn він робив-la dëlala F вона робила-lo dëlalo N воно робило-II dëlali pl. Mz (чоловіки) робили-ly dëlaly Mn + F (жінки) робили-la dëlala N (дівчата) робили

délai, dèlala, délalo jsem délai, dèlala, délalo isj délai, dèlala, délalo -

(М, Р, М) я робив, я робила(М, Р, М) ти робив, ти робила(М, Р, М) він робив, вона робила (воно робило)

dèlali, délaly, dèlala jsme délai!, délaly, dèlala dèlali, délaly, dèlala -

мививони

Mz Mn + F N

Co jste délai, pane Kubàte? Co jste dèlala, pani Nové?

робили(одна форма для всіх родів)

Що ви робили, пане Кубате? Що ви робили, пані Нова?

nedèlal jsem nedèlali jsme Я, ти, він ми, ви, вониnedélal jsi nedélali jste не робив не робилиnedèlal nedèlali вона не робила

KOUPIT SI:

DIVAT SE:

koupila jsem si koupil IsisI Osi + si ‘ koupil si

divaldiva!__dival se

sem seses! (jsi + se = ses)

koupili jsme si koupili jste si koupil si

divali jsme se divali jste se divali se

ФОРМИ МИНУЛОГО ЧАСУ, УТВОРЕНІ ВІД ІНФІНІТИВА

-at - 7 -al -àt

cekat - cekai чекати - він чекавpsât - psal писати - він писав

-it -/>' -il -it

koupit - koupil купити - він купивpit - pii пити - він пив

-et > -el myslet - myslel думати - він думав-ovat >-oval studovat - studoval учитися - він учився

! -àt > -àl stât - stâl bât se - bâI se smât se - smâl se hrât - hrâl prât - pi'âl si

стояти - ВІН стояв боятися - він боявся сміятися - він сміявся грати - він грав бажати - він бажав (собі)

Форми неправильних/нерегулярних дієслів:

- it> -el j i t - s e l, sla, sli mi't - mël chti't - chtël otevi'it - otevfel um h't-um rel

-s t^ - t l\ - d l

cist - cetl jis t - jedi s n is t- snèdl

-c tv -k i^ -h l

net - fekl moct - mohl

! -alvzit - vzai zacit - zacal pfijmout - pfijal

-nout >-i obléknout - oblékl

zapomenout - zapomnël vzpomenout si - vzpomnël si

L7ВІН ІШОВ, вона шла, вони шли він мав, у нього був (була, було) він хотіввін відчинив, відкрив він умер/помер

він читав він їв він з ’їв

він сказав він міг

він узяввін почав/розпочав він прийняв

він одягнувся

він забуввін згадав, пригадав

І\ЛІСЦЕ виразів „jsem“ , „si (se)“ , „to “ й займенників У РЕЧЕННІ:

2 .Koupil jsem Vcera jsem То jsem

2.

to vcera. to koupil. koupil vcera.

Koupil jsem manzelce rùze.Koupil jsem synovi auto.Koupil jsem Janë a Petrovi lampu.

KoupilVcera

KoupilKoupilKoupil

1 . 2.3. jsem si to jsem si to

vcera.koupil.

2 .

jsem ji je.jsem mu ho.jsem jim ji.

1 . 2 . 3.

Priklady:Koupil sis uz mistenku? Vypil jsem dva dzusy. Na ulici stàlo cerné auto.

I! Займенник у давальному відмінку стоїть у реченні перед займенником у знахідному відмінку.

Ти купив уже/ти вже купив квиток (з місцем)? я випив два стакани/дві склянки (дві пляшки) соку. На вулиці стояла чорна машина.

Myslel jsem, ze prijdes.K svatku jsem si pràla rùze.

Telefonoval jste mi vcera?Rodice uz odesli do divadia.Nemèl jsem cas a neudèlal jsem to.

Co jsi to і=екі?Snèdla jsi, Jano, celÿ obëd?

Nëkdo zavfel dvere.Chtël jsem të vcera navstivit.Uz jste cetl tuhle knihu?Uz zacal film?

Proc sis oblékl mCij svetr?Uz sis vzpomnel na to datum?Ne, zapomnël jsem to.Bohuzel jsem nemohi prijit.

Я думав, що ти прийдеш.На своє свято я дуже хотіла (бажала) дістати троянди.Ти мені телефонував учора?Батьки вже пішли до театру.У мене не було часу, тому я не зробив цього.Що ти сказав?Яно, ти зТла ввесь обід?(...ти все зіла на обід)?Хтось зачинив/закрив двері.Я хотів учора до тебе прийти в гості. Ви вже читали цю книжку?Уже розпочався фільм? (Фільм уже розпочався?)Чому ти одяг мій светр?Ти вже пригадав цю дату?Ні, я забув про це.Шкода, я не міг прийти.

CVB’eKT„to“ :

Je mi to lito. Hodi se mi to. Libi se mi to. Nevadi mi to. Tësi më to.

Bylo mi to lito. Hodilo se mi to. Libilo se mi to. Nevadllo mi to. Tësilo më to.

Мені жаль./Мені було жаль/прикро, що... Мені це підходить./Мені це підходило.Мені це подобається./Мені це подобалося. Мені це не заважае./Мені це не заважало. Мені (це) приємно./Мені (це) було приємно.

РЕЧЕННЯ БЕЗ СУБ’ЄКТА (VÉTY BEZ SUBJEKTU): -о

Je mi zima.

Je mi teplo. Je mi spatnë. Je mi dobre.Je pët hodin. Je mi 20 let.

Bylo mi zima.

Bylo mi teplo. Bylo mi spatnë. Bylo mi dobfe.Bylo pët hodin. Bylo mu 20 let.

Мені холодно (зимно).Мені було холодно (зимно).Мені тепло./Мені було тепло.Мені погано./Мені було погано.Я почуваю себе до6ре./Я почував себе добре.Зараз п’ята година./Була п’ята година.Мені двадцять років./Иому було (стукнуло) двадцять років.

X Вуіу dvë hodiny. Kdo? M - byl Co? N -b y lo

Cv L7□ 7. Tvorte vëty (Складіть речення):

а) Üâ)(ty)vy, pane kolego Petrmy vsichni prâtelé

bylbylabyli

jsemjsijstejsme

vcera diouho v prâcinemocnÿnervôznina sluzebni cesté dva tÿdny v Uzhorodë jeden mësic na Ukrajinë ti“! dny V Charkovë

b) Jana PetrJana a Petr rodice

(ne)sel, sla, sli (ne)pî’isel, prisla, pi isli (ne)odesel, odesla, odesii

z prâce domû do prâce koupit kafe nikamna nâvstëvu navstivit pi’itele

□ 8. Reknète text v préteritu (Дієслова в дужках поставте в минулому часі):V 7 hodin jsem (vstât), potom jsem diouho (snidat). (Cist) jsem noviny, (po- slouchat) jsem râdio. Potom jsem Oit) do mësta. (Chtit) jsem koupit malÿ dârek pro jednoho pntele. (Vybrat) jsem si obchod SkIo - porcelân. (Prohiizet) jsem si diouho skienicky. (Nevëdët) jsem, jestli se budou priteli libit. Mnë se (Ifbit). Nakonec jsem je (koupit). Kdyz jsem (odejit) z obchodu, (bÿt) uz 10 hodin. (Mit) jsem chuf na kâvu, proto jsem (jit) do kavârny Slavie. (Prohiédnout) jsem si celou kavârnu, jestli tam neni nëjakÿ kamarâd, aie (nebÿt). (Muset) jsem pit kâvu sâm. Jestë jsem ji (nevypit), kdyz (prijit) Jana. (Mit) jsem radost, diouho jsem Janu (nevidët). (Mluvit) jsme spolu, (ptât) jsme se na kamarâdy. Ve 12 ho­din jsme (zaplatit) a (odejit). Venku jsme si (rict): Ahoj!

□ 9. Najdète sprâvnou odpovëd’ (Найдіть правильну відповідь):1. Jak vâm je?2. Uz vâm je dobre?3. Kolik vâm je let?4. Kolik let je synovi?5. Jak je venku?6. Bylo tam krâsnë?7. Jak vâm bylo vcera vecer?8. Bylo râno hodnë zima?

1. Venku je teplo.2. Je mi 33 let.3. Je mi spatnë.4. Je mu 14 let.5. Ne, jestë mi neni dobre.6. Ne, bylo jen trochu zima.7. Ano, bylo tam velmi krâsnë.8. Vcera vecer mi uz bylo dobfe.

GrУМОВНИЙ СПОСІБ (KONDICIONÂL)

pracoval (М) bych pracoval! (Mz) bychompracovala (F) + bys pracovaly (Mn + F) + bystepracovalo (N) by pracovala (N) by

sg-я працював би ти працювала 6 він працював би, вона працювала б, (воно працювало 6)

VY: ! роскаі(а) byste:

росі<аІі byste:

рі.ми працювали б ви працювали б вони працювали б

РоскаІ byste, pane doktore? Pockala byste, pani doktorko? Pockali byste, kolegové?

KOUPIT SI: koupil bvch sikoupil I by sis I (bys + si koupil by si

koupili bychom si by sis) koupili byste si

koupili by si

dfvali bychom se divali byste se divali by se

DÎVAT SE: dival bych sedfval|by ses I (bys + se = by ses) dival byse

МІСЦЕ „bych“ y реченні;Râd bych ti to i'eki. Râd bych ti to rekl. Я хотів би тобі це сказати.

2. 1. 2.3.Rekl bych ti to râd. Râd bych si to koupil. Я хотів би це собі купити.

Pnklady:Râd bych vâm nëco rekl.Sel bych do mësta.To bys nemël délat.Dal bys mi ty noviny?Rekl bych, ze to neni dobi'e.Mél byste dneska cas?Mohl bych se vas na nëco zeptat?Chtëli bychom dvë kâvy.Petr by sel taky, aie nemâ cas.

Я хотів би щось вам сказати.Я хотів би піти до міста.Тобі не треба цього робити.Чи ти не міг би мені дати цю газету?По правді, це не добре.Ви не матимете сьогодні часу?Чи можна вас про щось запитати?Прошу дві кави.Петро теж пішов би, але в нього нема часу.

Cv L7□ 10. Reknëte V kondicionàlu (Скажіть, використовуючи умовний спосіб):

Со byste dèlal(a)? Що робили б ви?a) koupim si to - cekâm - pockâm na tebe - podivâm se na to - napisu vâm

- zatelefonuju vâm - studuju - vypiju to - budu râd - udëlâm to hned - dâm ti to - bydli'm v Praze - musim odejit

b) i'eknu to - nefeknu vâm to - chci to - mûzu - mûzu to udëlat - pûjdu tam- nepûjdu tam râd - odejdu ven - prijedu vlakem - odjedu zitra - mâm radost - pfectu to rychie - vzpomenu si - zapomenu to râd - vezmu si to- otevru okno - snfm vsechno - zacnu studovat

□ 11. Reknëte V kondicionàlu:Vzor: Reknëte m i . . . - Rekl byste m i . . . ?

Reknète mi, kolik je hodin?Mûzu se vâs na nëco zeptat?Chci ti nëco rict.Chceme dva dzusy.Râd pûjdu, aie nemâm cas.Râd vâm to vysvëtlim, aie nemâm cas.Râd ti to dàm, aie jestë to poti'ebuju.Otevi’ete ty dvefe.

□ 12. Zeptejte se kolegy (v kondicionàlu):(Запитайте y колеги, вживаючи форми умовного способу):він/вона

у нього/неї він/вона

вивін/вона

чи не хотів би/не хотіла б вам що-небудь сказати чи не прийшов би/не прийшла б сьогодні ввечері до вас не пішов би/не пішла б у кіно нема якоїсь цікавої книжки для вас чи не міг би/не могла б відчинити вікно чи не міг би/могла б подзвонити вам чи не могли б зачинити/закрити двері, тому що холодно чи не приготував би/приготувала 6 добру каву для вас чи не зробив би/не зробила б це задля вас чи не міг би/не могла б вам дати цю книжку чи не пригадав би/пригадала б адресу вашого друга чи не передав би/передала б вашій секретарці цей лист чи не хотів би/хотіла б дивитися телевізор (телепере­дачі)

A: Co byste si pràl?B; Chtèl bych ctyi’i housky.

A: Proc jste vcera nebyl ve skole?B: Prominte, prosim, bylo mi spatné.

A: Jin, proc jsi vcera k nàm nepflsel?B: Musel jsem zûstat doma, mèli jsme nàvstévu.

A: Evo, podala bys mi tu knihu? B: Ale samozrejmë. Tady ji màs.

A: Tomâsi, ty proti Helenè nèco màs? B: Ne, nikdy jsem proti ni nie nemël.

A: Proc jste jim vcera nepomohii? B; Nemèli jsme cas. Studovali jsme.

A: Uz ti bylo 20 let?B: Ne, az za tri mësice.

A: Pane rediteli, omiuvil byste mè, ze pnchàzim pozdè?Vlak mèl veiké zpozdèni.

B: Nie se nestaio, pojdle dàl.

A: Vcera vàm bylo spatné, ze? B: Ano, bylo mi hodnè épatnè.

A: Vèfil jste tomu, co fikal? B: Ne, nemluvil pravdu.

A: Hano, jak jsi stràvila dovolenou?B: Prima. Byla jsem u mofe. Bylo tam teplo.

A; Davide, kde ses tak diouho zdrzel? B; Diouho mi nejela zàdnà tramvaj.

A: Rozumèl jsi mu? B; Ne, vùbec ne.

A. Uz jste si objednali jidio? B: Ne, cekàme na tebe.A: A na co byste mèli chuf? B: To nàm musis poradit ty.

A: Byli jste V sobotu na chatè? B: Ne, mèli jsme doma pràci.

A: Heleno, umèla bys na tuto otàzku uz odpovëdët nèmecky? B: Ne, jestè bych to neumëla. Je to moc tëzké.

A: Dostala jsi od manzela rùze? B: Ano, jsou od nèho.

A: Kde jsi byl ve stfedu? B: Na sluzebni cestè.

L7

„Ahoj! Proc jdes tak pozdë? Uz tady cekâm pùl hodiny,“ zlobi se trochu Petr, kdyz jsem k nëmu prise!. Vcera jsme se telefonicl^ dohodli, ze se sejdeme v pët hodin u orloje a stravime spolu celÿ vecer. Diouho jsme se nevidëli, protoze Petr mësic nebyl V Praze. „Promin, Petrel Zdrzel jsem se v prâci. IVIël jsem dùlezité jednâni, nemohi jsem skoncit driv. Uz jsem byl ale nervôzni, ze na më nepockâs.“„HIavnë, ze jsi pî'isel. Kam pùjdeme? Naplânoval jsi nëco?“ zeptal se më Petr.„Nenaplânoval jsem nie. Co bys chtël dëlat?“„Je mi zima. Pûjdeme nejdriv na kafe a potom uvidime,“ odpovëdël mi Petr.

„Zatim dvakrât espreso s mlékem,“ objednal jsem v kavârnë. „Kde jsi byl celÿ ten mësic?“ zeptal jsem se.„Prvni dva tÿdny v prosinci jsem byl na sluzebni cestë v Berlinë. Potom jsem si

vzal dovolenou a odjel jsem na nasi chatu. PockaI jsem tam na manzelku a dëti, az budou mit zimni prâzdniny. Vânoce a Silvestra jsme strâvili také tam. Bylo tam krâsnë! A co ty? Kde jsi byl na Vânoce?“,,Jâ jsem musel zûstat v Praze, protoze onemocnëla manzeika. Bylo mi to lito,

protoze jsem se tësi! na lyze.“,,No vidis, jâ mohi Iyzovat celé dny, aie neumim to. Jen jsem ôeti, chodil na pro-

châzky a odpocival. Poti'eboval jsem to, cekâ më ted’ hodnë prâce.“

CO JSEM DELAL VCERA?

Vcera byl diouhy den. Zacal râno v sedm, protoze jsem_ V osm hodin uz musel bÿtV kancelâri. Cekal jsem jednoho obchod- m'ho partnera. Jednâni trvalo celé dopo- ledne, az v jednu hodinu jsem se sei naobëdvat.

Odpoledne jsem zateiefonoval domû manzelce, protoze ji râno nebylo dobfe a zûstala doma. Stâie ji bylo spatnë, takze jsem musel ve tfi hodiny jit synovi naproti a vzit ho autem domû. Potom jsem se vrâtil znovu do kanceiâfe a nadiktoval jsem sekretâfce jeden dopis.

Skonöili jsme v pët hodin a uz jsem byl na cestë domù, kdyz jsem si vzpomnël, ze nemâm pro manzeiku dârek. Jak jsem mohi zapome- nout! Vrâtil jsem se do centra a prohlizel si obchody. Nakonec jsem ji koupil rûze a parfém a taky chlebicky a vino.

L7Domù jsem prijel pozdë. Dèti prâvè vecei'ely. Manzeika se trochu zlobila, aie potom jsem ji poblahoprâl k svâtku, dal kvètiny a dârek a celÿ vecer jsme strâvili v prijemné atmosféi'e.

□ 13. Dokoncete vêtu (Закінчіть речення):

Petr se zlobil, p ro to ie .........Pfisel jsem pozdë, protoze........Sesii jsme s e .........Diouho jsme se nevidëli, p ro to ie ........Byl jsem nervôzni, z e .........Zeptal jsem se: ...........?“Petr mi odpovëdël:........... “Bylo mi zima, proto...........V kavârnë jsem objednal........V prosinci jsem b y l........Na Vânoce jsem musel zûstat v Praze, protoze . . .Tësil jsem s e .........Na chatë jsem celé d n y .........

O 14. Reknète ve futuru (Скажіть y майбутньому часі):Pozor! pfeôist - pf........ pfectu

cist - impf...........budu cist

(sejit se): Tak fajn........... zitra v 5 hodin.(strâvit): Zitra celÿ vecer......... spolu.(bÿt): Z itra ......... v prâci............doma.(zûstat): ..........tady v Praze diouho?(moct): Nevim, jestli z itra ..........prijit.(objednat si): „C o ......... ?“ ptâ se mé Petr.

(odpoci'vat, cist si, ciiodit); Na chatë........ (jen)..................... a ......... na prochâzky.(vzit si): .........dovolenou v prosinci.(lyzovat): Celé Vânoce...........umim to dobre.(pockat): .........na manzeiku a na dëti na nâdrazi.(potfebovat): Nevim, jestii jestè z itra .........ten slovnik.

□ 15.Co byste réd(a) dëlal(a)? Râd(a) bych (cist si). = Râd bych si cetl.

Ràd(a) bych cist si a odpoéivat hodnë koupit si песо jit na prochâzku jet na sluzebni cestu vzit si dovolenou odejft domû odjet na chatu lyzovat

□ 16. Vytvofte ze slov vëty (Складіть із поданих слів речення за зразком):(Dopinte prepozice а reknëte v préteritu se subjektem ,,jâ“.)Vzor: Bÿt - skola. = Byl jsem ve skole.

Syn - bÿt - skola. = Syn byl ve skole.

Râno - odejit - prâce - 7 hodin.8 hodin - prijit - mûj obchodni partner.Nase jednâni - trvat - 2 hodiny.Naobèdvat se - sâm - restaurace.Zatelefonovat - domù - manzelka.Manzelka - bÿt - spatnë - proto - zùstat - doma.Syn - skoncit - skola - 3 hodiny.Muset jit - on - naproti.Zapomenout - ze - manzelka - mit - svâtek.Koupit - ona - kvëtiny.Mit - chuf - vino a chlebiôky.Vecefet - spolu.Doma - bÿt - krâsnë.

□ 17. Odpovidejte podle vzoru:Vzor: Budes psât dopis? - Uz jsem ho napsal. (impf. pf.)

Budete cist tu knihu?Budete si plânovat dovolenou?

Budete blahoprât kamarâdovi?Budete telefonovat Helenë?Budete obëdvat?Budes si brât jestë salât?Budete pj’estupovat?Budete si kupovat nové râdio?Pfijde k vâm zi'tra Tomâs?Bude profesor vysvëtlovat Evë a Petrovl novou gramatiku? Budete si prohiizet Prazskÿ hrad?Budes to fikat kamarâdce?Budete tomu pânovi nabizet tykâni?Budete navstëvovat svëiio pfitele?Budete si pripijet na zdravi?Uz bude zvonit?Budes otci dëkovat za dârek?Budes pomâhat mamince?

L7

MLUVNI CVICENI

1. a) Poslouchejte: Uz prisly dëti domû?b) Odpovîdejte:

Uz pfisly dëti domù?Uz jsi napsal ten dopis?Uz jsi koupil ty llstky?Uz mâte cas?Uz vite, kdy se vrâtite?

ONe, aie zatelefonuju tl, a i pfljdou.

Ne, aie zatelefonuju ti, az pfljdou.Ne, aie zatelefonuju ti, az ho napisu.Ne, aie zatelefonuju ti, az je koupim.Ne, aie zatelefonuju vâm, az ho budu mit. Ne, aie zatelefonuju vâm, az to budu vëdët.

2. a) Poslouchejte: Uz jsem vàm napsal, ze pojedu do Berima?Ano, fekl jste ml to.

b) Odpovîdejte:Uz jsem vâm napsal, ze pojedu do Berlina? Ano, fekl jste mi to.Uz vâm Petr napsal, ze zitra bude v Praze? Ano, fekl mi to.Uz jsem vâm napsal, ze màm pro vâs listky do divadia? Ano, fekl jste mi to.

3. a) Poslouchejte: Rîkà, ze se dneska zdrzi v précl.To nâm pfece fekl vcera. (все-таки, все ж таки, все ж)

Ь) Reagujte:Rikâ, ze se dneska zdrzi v prâci.Rikâ, ze si vezme dovolenou.Rikaji, ze na chatu pojedou uz dneska.Rikaji, ze budou muset zùstat v Praze.

To nâm uz pfece fekl vcera. To nâm uz pfece fekl vcera. To nâm uz pfece fekii vcera. To nâm uz pfece fekIi vcera.

4. а) Poslouchejte: Jak se jmenuje tenhie kostet?Zapomnèl jsem, jak se jmenuje.

b) Odpovidejte:Jak se jmenuje tenhie kostel? Zapomnèl jsem, jak se jmenuje.Kdy prijde Petr? Zapomnël jsem, kdy pfijde.Kolik mu je let? Zapomnël jsem, kolik mu je let.Kdy mâ Jana svätek? Zapomnël jsem, kdy mâ svâtek.Kolik ji je let? Zapomnël jsem, kolik ji je let.

5. a) Poslouchejte: Nové obchodni centrum je zajimavé, ze?Uz jste tam byli? Ne, jestë jsme nemèli na to cas.

b) Odpovidejte:Nové obchodni centrum je zajimavé, ze? Ne, jestë jsme nemëli na to cas. Uz jste tam byli?Novâ galerie je zajimavâ, ze? Ne, jestë jsme nemëli na to cas.Uz jste si ji prohiédii?Jeho novÿ byt je krésnÿ, ze? Ne, jestë jsme nemëli na to cas.Uz jste ho navstivili?To nové vino je velmi dobré, ze? Ne, jestë jsme nemëli na to cas.Uz jste ho také vypili?Ten dort je velmi dobrÿ, ze? Ne, jestë jsme nemëli na to cas.Uz jste ho také snëdli?

6. a) Poslouchejte: Kolik bylo hodin, kdyz ses vràtil domù?Kdyz jsem se vràtil domù, bylo uz pèt.

b) Odpovidejte:Kolik bylo hodin, kdyz ses vràtil domû? Kdyz jsem se vrâti! domù,

bylo uz pët.Kolik bylo hodin, kdyz jste v prâci skoncil? Kdyz jsem v prâci skoncil,

bylo uz pët.Kolik bylo hodin, kdyz pfisel vâs obchodni partner? Kdyz pfisel, bylo uz pët. Kolik bylo hodin, kdyz jste vecefel? Kdyz jsem vecefel,

bylo uz pët.Kolik bylo hodin, kdyz jsi mi telefonoval? Kdyz jsem ti telefonoval,

bylo uz pët.

7. a) Poslouchejte: Ahoj! Co dëlâs? Obèdvàs? Prâvë jsem se naobëdval a ted’pùjdu ven. (піти погуляти)

b) Odpovidejte:Ahojl Co dëlâs? Obëdvâs? Prâvè jsem se naobëdval a ted’

pûjdu ven.Ahoj! Co dëlâs? Snidâs? Prâvë jsem se nasnidal a ted’

pûjdu ven.

Dobrÿ denl Co dëlâte? Vecente?

Dobrÿ den! Co dëlâte? Uz konc/te?

Prâvë jsem se navecefel a ted’ pùjdu ven.Prâvë jsem skoncil a ted’ pùjdu ven.

L78. a) Poslouchejte: Je to daleko k nàdrazi? Ne, je to jen nèkolik metrù. Mùzete

jitpèsky.b) Odpovidejte:

Je to daleko k nâdrazf?

Je to daleko k metru?

Je to daleko k stanici tramvaje?

Ne, je to jen nëkolik metrù. Mùzete jft pësky.Ne, je to jen nëkolik metrù. Mùzete jlt pësky.Ne, je to jen nëkolik metrù. Mùzete jit pësky.

9. a) Poslouchejte: Kdy uz dàs Petrovi ten dàrek?Dàm mu ho jestè dneska.

b) Odpovidejte:Kdy uz dâs Petrovi ten dârek? Dâm mu ho jestë dneska.Kdy uz dâs manzelovi to vfno? Dâm mu ho jestë dneska.Kdy uz dâs sëfovi ten dopis? Dâm mu ho jestë dneska.Kdy uz dâs otcl to kafe? Dâm mu ho jestë dneska.

10. a) Poslouchejte: Reknes Janë, ze prijdu?b) Odpovidejte:

Reknes Janë, ze prijdu?Dâs manzeice tuhIe knihu?Vrâtis profesorce slovnik?Napisete pani Alenë, ze mùze prijet za tÿden?

Ano, feknu ji to.

Ano, feknu jf to. Ano, dâm ji to. Ano, vrâtim jf to. Ano, napfsu jf to.

balicek M banka F barva F cena F citron M cukrMdocela (hezkÿ) drahÿ, -à, -é drobné pl. dzem M halér M houska F hruska F chléb, chleba M jabiko N kablna F koruna F lacinÿ, -é, -é letnilevnÿ, -é, -é

màlo màslo N mêkkÿ, -é, -é mensI mineràlka F mockrât moment M

obchodni dûm M odévy M pl. ovoce N ovsem penize M pl. penêzenka F

pivo N pomeranc M potraviny F pl. prézdnÿ, -â, -é

pi^ét +D (si) Impf. pfeju (si), pfàl jsem

pfijd{te)! privézt pf. pfivezu, -vez! jsem

пакунок, пакет ч., пачка ж. банк ч,колір ч„ барва ж. ціна ж.; цінність ж. лимон ч., цитрина ж. цукор ч.цілком, повністю, зовсім дорогий, -а, -е дрібні гроші рі. tant, джемч. гелер ч. булка ж. груша ж. хлібч. яблуко с. кабіна, кабінка ж. крона ж. дешевий, -а, -е літній, -я,-є дешевий, -а, -е, недорогий, -а, -е мало, небагато масло с. м’який, -а, -е менший, -а, -е мінеральна вода ж. багато раз (-із) момент ч„ мить хвилька, хвилинка ж. універмаг ч. одяг sing, tant, фрукти множ, звичайно, певна річ гроші рі. tant, гаманець ч., портмоне невід, с. пиво с.апельсин, помаранч ч. продукти харчування порожній, -я, -є, пустий, -а, -е бажати, -аю, зичити, зичу кому що, я бажав зайди/зайдіть! привезти,-везу я привіз

L8pùl(ka) пів невід., половина ж.rohiik M рогалик, рогаль ч.rozménit, -im pf. розміняти, -яю, поміняти, -яю+Ak na ■ Ak що на що

sako N піджак ч.salàm M ковбаса ж.samoobsluha F самообслуговування с.siuset +D impf. бути до лиця, пасуватиsiusi mi мені до лиця/мені пасує

smènàrna F обмінний пункт/пункт обміну валюти

snidanè F сніданок ч.spocitat, -àm pf. підрахувати, -ую,

порахувати, -уюpocitat impf. рахувати, -ую,

підраховувати, -уюstacit impf., to staci досить, достатньоstât impf., stoji to коштувати, коштуєsûl F (G soli) сіль ж.svëtlÿ, -à, -é світлий, -а, -е, ясний, -а, -еsÿr M сир ч.sedivÿ, -à, -é сірий, -а, -е, сивий, -а, -еtmavÿ, -â, -é темний, -а, -еtvrdÿ, -à, -é твердий, -а, -еvëc F (G vëci) річ ж.; справа ж.vejce = vajicko N яйце с.velikost F розмір, номер ч.vëtsi більший, -а, -е; більшеvoda F вода ж.vymënit, -im pf. поміняти, -яю

+Ak za ■ Ak що на щоmënit, -im impf. міняти, -яю

zàkaznik M покупець, клієнт ч.zàkaznice F покупниця, клієнтка ж.zkusit, -im pf. примірити, -рю; спробувати, -ую,

попробувати, -уюzkouset, -im impf. приміряти, -яю, випробувати, -ую,

випробовувати, -вуюzpàtky назад;туди й назадzrcadio N дзеркало с.

Gr L8PENIZE (ГРОШІ):

KOLIK ТО STOJI? (СКІЛЬКИ КОШТУЄ...?)

0,10 Kc deset iiaiéi'ù (jako 10 metrù)0,20 Kc dvacet iiaiéî'ù0,50 Kc padesât Inaiéfû

1 K6 jedna koruna: Ak - stojf to jednu korunu(jako jedna hodina

2Kc dvë koruny dvë iiodiny3K c tri koruny4Kc ctyi=i koruny5 Kc pët korun pët iiodin)

10 Kc deset korunlOOKc sto korun101 Kc sto jedna korun206 Kc dvë stë sest korun

1550 Kc tisfc pët set padesât korun325,60 Kc tPi sta dvacet pët korun sedesât liaiéfùPnklady:КоІік (Со) to stojf? Скільки це коштує?Stoji to 67,50 Kc. Це коштує 67 крон 50 гелерів.(sedesât sedm korun padesât iialéfû)PENIZE (mince, bankovky): ГРОШІ (монети, купюри, банкноти/паперові гроші): desetnik (0,10) drobné - rozménit pëtikorunu па korunydvacetnfk (0,20) padesâtnik (0,50) koruna (1) dvoukoruna (2) pétikoruna (5) desetikoruna (10) dvacetikoruna (20) padesâtikoruna (50) stokoruna, stovka (100) dvousetkoruna, dvoustovka (200) pétisetkoruna, pétistovka (500) tisfcikoruna, tisicovka (1 ООО) dvoutisicikoruna (2 ООО) pëtitisicikoruna (5 ООО)

rozmënit na drobné (дрібні гроші)

BANKA (банк ч.р.), SMENARNA (пункт обміну валюти/обмінниі^ пункт)- vymenit doiary za koruny v bance, ve smenarne

(поміняти долари на крони в банці, в обмінному пункті)

Cv□ 1.

Kolik to stoji?

Kolik stoji kava?cigaretypomerancepivozâkusekdzusskienickysvetr

11.50 Kc - 146,30 Kc - 98,70 Kc - 44,20 Kc 1 410 K c - 567 K c - 1 3 9 000 Kc29.50 Kc 38,40 Kc23.00 Kc

9,60 K6 5,20 Kc

15.00 Kc 230,00 Kc

1 540,00 Kc

V BUFETU

A: Dobrÿ den!A: Jeden dzus a dva chlebicky. A: Jestë cigarety Sparta.A: Ano, vseclino. Kolik platim? A; Tadyje padesatikoruna.A; Dëkuju, na shiedanou.

B; Dobrÿ deni Co si pi'ejete?B: Tady jsou. Prejete si jestë nëco?В: Je to vsechno?В: 34 korun.В; Tady mâte 16 korun zpätky.В: Na shiedanou.

А: Dobrÿ den!

1 dzus a 2 chlebicky 1 pivo a 1 chlebicek1 coca-colu a tenhie zâkusek2 kâvy s mlékem

B: Dobrÿ den! Co si pi'ejete?

Tady jsou. Pî'ejete si jestë nëco?

Jestë cigarety.Dël<uju, uz nie.Jestë 1 cernou kâvu.Jestë 2 housky.

Ano, vsechno. Kolik platim?

Tadyje padesâtikoruna.

Dëkuju, na shiedanou.

Je to vsechno? L83 4 K C - 1 3 K C - 2 1 K C -17K 6

Tady mâte 16 - 37 - 29 - 33 Kc zpâtky.

Na shiedanou.

K O LIK PLATI'M? (prodavacka, zâkaznik)

Z: Kolik platim?P: 356 korun. Nemâte, prosim, drobnë?Z: Bohuzel ne, mâm jen pëtistovku.P: Nevadi, nëjak to udëlâm. Tady mâte 144 korun zpâtky.Z: A prosim vâs, nemùzete mi rozmënit pëtikorunu? Potrebuju dvoukorunu

na telefon.P: Aie ano, tady mâte dvë dvoukoruny.Z: Mockrât dëkuju. Na shiedanou.P: Na shiedanou.

«

GrРО ДО ВИИ В ІД М ІН О К о д н и н и

(do) KOHO? СЕНО?

(GENITIV SINGULÀRU SUBSTANTIV)

Pr.: Jdu do obchodu. (M) do pokoje Jdu do skoly. (1 do prâce Jdu do kina. (N) do more

M - тверді приголос., F -a, N -o M + F - м’які приголос., F + N -e

Mz studenta, pana

h -

muze, pfftele (-tel)

-e

1-і

N mësta moi^e, vejce

Mn stolu, cukru I sÿra, chleba, vecera

-u ! -a

pokoje, caje

F zeny, kâvy -yzidle, ski'i'né!

soi! (sùl), vëci (vëc)

! Mn (G -a): svëta (світу), nâroda (народу), jazyka (мови), lésa (лісу),kostela (костьолу), skiepa (підвалу), obëda (обіду), ctvrtka (четверга)

také: do Berlina, do Londÿna, do Kyjeva, do Lvova, do Tâbora

ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ І ЗАЙМЕННИКІВ:

(GENITIV ADJEKTIV А ZÄJMEN)

Mz + Mn + Nten, to toho >jeden, jedno jednoho "nâs, nase nasehovâs, vase vasehonovÿ, nové nového \mûj, moje (mé) mého ■—tvûj, tvoje (tvë) tvéhosvûj, svoje (své) svéhomodernf modernfho-^

jejfho ^jeji

Fta téjedna jednénovâ novémâ, moje métvâ, tvoje tvé

nasesvénasf

vase vasfjeji jejimodernf modernf

-oho

-eho

-ého

-l'ho

pana stolu rnësta vecera-a -u (-8)Mz + N Mn

твердіприголос.

zeny zidle

muzepokoje, more

-eMz + Mn + N

м’якіприголос.

-y -e (é), -I (= Nom + Ak pl.)твердни мякии

KOLIK + G (СЕНО?)

1 kilo (jeden kllogram) - 2 kila (N)(один кілограм/одне(-о) кіло)1 deko (jeden dekagram) - 10 deka (N)1 Mtr - 2 litry - 5 litrù (M)1 metr - 2 metry - 10 metrû (M)mnoho, hodnè, moc (багато), dost (досить)mâlo (мало, небагато), trochu (трошки)kousek, kus (кусок, шматок, скиба...)pùl, pùlka (пів, половина)ctvrt, ctvrtka (чверть, четверть, четвертина)câs t(частина)balicek (пакет, пачка...)sàcek (пакет, пакетик,...)кгаЬІсе, кгаЬіска (коробка, коробочка)

Kolik mléka?

! = 100 грамів1 litr mléka

L8+ G

+ G mâlo mléka

+ G 1 krabice mléka літр молока

Priklady:kilo cukru 10 deka kâvy metr papfru litr mléka mnoho vody trochu caje

Cv□ 2.

кіло/кілограм цукру сто грамів кави метр паперу літр молока багато води мало, небагато, трошки чаю

dost бази kousek sÿra pùlka chleba ctvrtka mâsla

câst housky ctvrt kila salâmu

часу досить кусок сиру пів буханки хліба двісті п’ятдесят грамів масла кусок булки/булочки двісті п'ятдесят грамів ковбаси

Dejte mi, prosim......(Дайте мені, будь даска,...)

10 deka — kâva1 kilo — cukr1 balicek — cajpùlku - chleba a ntrochu - sÿrmâlo - vodadost — vino2 litry - mléko20 deka - saiâmpùl litru - pivoctvrt litru — minerâlkapùl kila — kâva2 kila — sùl

Kolik chces

Kolik chces

salamu?syracukrumléka

kâvy?vodyminerâlky

Chci ho

Chci ji

20 deka. pùl kila dvë kila pûl iitru

10 deka. dvë skienicky jednu lâhev jen trochu

0 4.Chtël (a) bych

Gr

1 balicek - cinskÿ caj2 lâhve - bi'lé vino1 lâhev - svëtlé pivo pûlku - cernÿ chléb10 dkg - ementâlskÿ sÿr skienici - studenâ voda2 skienice - vinnÿ stfik (вино з мінеральною водою) skienicku - studenÿ dzussâlek - videnskâ kâva (чашка ж., віденська кава) pûl kila - sunkovÿ salâm (sunka F - шинка) lâhev - francouzskÿ sekt

ПРИЙМЕННИКИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З РОДОВИМ ВІДМІНКОМ

kde?кат?

U - vedIe - bli'zko do

Jdou bez Tomâse a Heleny.

kromë + GJdou vsichni kromë Tomâse. Kromë Heleny jde jestë Tomâs.

(PREPOZICE S GENITIVEM)

u (vedle, blizko) divadia (ct. 89) do obchodu (CT. 72) z obchodu, od kamarâda (від друга)

kolem divadia, okolo domu (навколобудинку)

безВони йдуть без Томаша й Гелени.

крім, окрім, помимоІдуть усі, крім Томаша.Окрім Гелени йде ще й Томаш.

podle + G

Oblékéme se podle pocasi. Udëlâm to podle jeho pféni.pomoci + G

To cvlcenf napsal s pomocf profesora.

залежно ВІД чого, згідно з чим, у згоді з ким, чим...Ми одягаємося залежно від погоди. Я зроблю це за його бажанням.за допомогою/з допомогоюЦю вправу він зробив за допомогою професора.

L8

ДІЄСЛОВА, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З РОДОВИМ ВІДМІНКОМ(SLOVESA S GENITIVEM)

impf. pf-bât se ------dosahovat dosàhnout

(dosâhnu, dosâhl) ptàt se zeptat se vsi'mat si vsimnout si

(vsimnu si, vsiml si) ûcastnit se zûcastnit se

боятися,-----діставати до чого, досягати (до) чого - дістати, досягти/досягнути питати - запитатипомічати, замічати, звертати увагу на кого, що - помітити, замітити, звернути увагу брати участь у чому, бути присутнім на чому- взяти участь у чому

Bojim se toho clovèka.Dosahuje dobrého vÿsledku ve sportu. Zeptâm se nasi profesorky.

Zùcastnis se té konference?Vsimâm si té pamâtky.

I pokoj mého kamaràda (G) sesit nasi priteikyné (G) ^fotografie velkého mèsta (G) -►

Я боюся цієї людини.Він досягає добрих результатів у спорті. Я запитаю у нашої викладачки/вчительки, (нашу викладачку/вчительку)Ти братимеш участь у тій конференції?Я звертаю увагу на цю пам’ятку.(Я оглядаю цю пам’ятку), кімната мого друга/приятеля зошит нашої подруги/приятельки фотографія великого міста

CvП 5.

СІ je to kniha? taska?

To je kniha taska

mého kamaràda. tvého bratra naseho profesora toho starého pâna tamtoho cizince vaseho pfftele

Ci to je slovnfk? svetr?

To je slovnfk svetr

mé kamarâdky. tvé sestry nasf profesorky té staré zeny tamté cizinky nasf doktorky

Od koho mâsmâte

ten obrâzek? tu knihu?

□ 7.Kde je posta? Je vedle

Kam jdes? Jdu do

Mâm ho od manzel.manzeikasyndceramiadsf sestra starsi bratr mûj pfi'tel moje kamarâdka

ten veikÿ dûm. ten moderni obchod hiavni nâdrazi ta restauraceNârodni divadio. nové kino obchodni dùm tvûj pokoj

□ 8. Doplnte prepozice: do, z, od, bez, vedle, koiem1. Mâm tu fotografii.......... Heleny. 2. Ted’ jd u ............ banky, za chvili jsemzpâtky. 3. Pavel sedf vzadu.........té miadé zeny. 4. Zitra pojedeme na vÿlet........Petra, protoze je nemocnÿ. 5. Tramvaj jede......... naseho domu. 6. V kolikhodin ses vrâtil........kina? 7...........koho jsi dostala ty kvëtiny?.........manzela?

8. Pijes ka fe .........cukru? 9. Ty nepijes kâvu s mlékem? Так ti ji d â m ...........mléka. 10. Kam mâm dât tu ta s k u ? ..........skh'në? 11. Nemûzes najit lâhev

vina? Stoji tamhie........ lampy.

O V OBCHODÈ POTRAVINY (prodavacka, zàkaznice)

Z:P:Z:

Dobrÿ den!Dobrÿ den! Co si pi^ejete?Moment, napsala jsem si to na listek. Tady ho mâm. Так tedy: dva balicky kâvy, 10 deka tohoto salâmu, 20 deka tvrdého sÿra a ctyri housky.

L8P: Chleba nechcete? Je mëkkÿ, prâvë ho privezii.Z: Mùzete mi ho dât pùlku. Berete prâzdné lâhve?P: Ano, mûzete mi je dât sem. To je vsechno?Z; Jestë bych chtëla nëjaké ovoce.P; Mâme jablka, hrusky, pomerance, citrony. Co si vyberete?Z: Jablka.P: Stacf kilo?Z: Ano. To je vsechno. Koiik platim?P: Moment, hned to spocftâm. Je to 94 korun 50 halérù.Z: Nemùzu naji't penëzenku. Kam jsem si ji mohia dât? Aha, je tady v tasce. Tady

je stovka.P: A tady mâte 5,50 zpâtky. Na shiedanou. Prijdte zase.Z: Na shiedanou.

Cvn 9.

pomeranc (M) jablko (N) hruska (F)

Mâm râ d ...................Nechtël bys ................... ? Jdu koupit nëjaké ovoce.Chces................... ? Dâm ti 1 (jedno, jednu, jeden).

rohh'k (M) houska (F)

Râno snidâm................... s mâslem a sÿrem.Jdes do mësta? Koupis mi 2 (dva, dvë)...................?Chtël bych 10 deka salâmu a 1 (jeden, jednu).............Mâs radëji.................... nebo.................... ?

chléb sÿr (M)

mâslo (N)

dzem (M), marmelâda (F)K snidani mâm râda...................a ....................Pojd’ si vybrat snidani! Je tady ...................a .................... a housky.Chces na chleba..................... n e b o .................... ?Mâme jestë dom a...................? Ne? Так ho koupim.

vejcevajicko (N)

jitrnice (F) домашня ковбаса з січеної свинини та печінки

salâm (М)

Zelenina а lustënlny - Овочі й плоди стручкових рослин

brambory F pl. celer M cibule F cesnek M соска F fazole F hràsek M kapusta F kedluben M kfenM

картопляселерацибулячасниксочевицяквасолягорошоксавойська капустакольрабіхрін

Ovoce - фрукти

angrest М агрусborûvka F чорницяbroskev F персик hroznové vino N виноградjahoda F суниця, полуницяmalina F малинаmeninka F абрикос

kvètàk M mrkev F okurka F paprika F pazitka F petrzel F pôrek Mrajcata N pl. (sg. rajce) i’edkvicka F salât M

ofech M ostruzina F lybiz M svestka Ftresnë F pl. (sg. tfesen) visnë F pl. (sg. vlsen)

цвітна капуста зрепаї М морква іе іі Nогірокпаприка, перецьцибуля-шніт, зелена цибуляпетрушкацибупя-порейпомідори, томатиредька, редискасалат, салата, качанний/качановий салат, салат-латук

горіхожинасмородинасливачерешнявишня

шпинаткапуста

Mlécné vÿrobky - Молочні продукти

smetana F сметана jogurt М йогуртsiehacka F вершки màslo N маслоtvaroh M сир sÿr tavenÿ M

tvrdÿсир (плавлений) сир (твердий)

mouka F мукаstrouhanka F терті (товчені), потовчені hoi^cice F гірчиця

сухарі, сухарна мука pepf M (чорний) перецьtéstoviny F pl. макарони, макаронні вироби kmin M кмин, тминovesné viocky F pl, вівсяні пластівці, геркулес kari N каріrÿzeF рис

L8

оV OBCHODË ODEVY (prodavacka, zâkaznik)

Z: Dobrÿ den!P: Dobrÿ den! Co si prosim pfejete?Z: Ctitèl bycli letni sako, cislo 50. Mùzete mi nëjaké ukâzat?P: Prosim, tady si mùzete vybrat. Které se vâm libi?Z: Docela se mi libi tohIe sedivé sako. Je to moje velikost?P; Moment, podivâm se. Ano, je to cislo 50.Z; Mûzu si ho zkusit?P: Ovsem. Tam vzadu je kabina a tady velké zrcadio.Z: Zkusim si ho tady. Slusi mi?P: Myslim, ze poti'ebujete vëtsi.Z: Ano, tohie vëtsi je mi dobi“e. Koük stoji?P: 1 540 korun.Z: Vezmu si ho.P: Platit budete tamhle u pokladny. Na shiedanou a pi'ijd’te zase.Z: Na shiedanou.

Jak se ptàme na cenu? Kolik (Co) to stoji?Kolik (Co) stoji metr?

kilo?

Co rekne prodavacka? Co si pi'ejete?Co vâm mûzu nabidnout?

Скільки коштує...?Скільки коштує метр?

кіло/кілограм?

Ви щось хотіли? Що ви бажаєте? Чим можу бути корисною/-им?

Со гекпеше prodavacce?Mùzete mi ukâzat ten hnëdÿ svetr? Mûzu se podivat na ten svetr?

Покажіть мені, будь ласка, той коричневий светр. Можна подивитися той светр?

Chtël bych si prohiédnout tamten svetr. Mûzu si ten svetr zkusit?Kde si ho mûzu zkusit?Tady u puitu, nebo v kabinë?

Vybereme si?Je mi to veiké. Nemâte mensi cislo?

Je mi to malé. Nemâte vëtsi velikost?

Ta barva se mi nehodi. Neni moderni.

Nemâte jinou barvu?

Nemâte ten svetr v jiné barvë?SIusi' mi to?Ta barva mi neslusi.Je mi dobre. Vezmu si ho.

Padne mi dobi'e, aie je moc drahâ.

Я хотіла 6 подивитися отоіл светр. Можна поміряти цей светр?Де можна його поміряти?Тут коло/біля прилавка або в кабінці?

Виберемо що-не6удь?/щось?Це мені велике. У вас нема меншого розміру?Це мені мале. У вас нема більшого розміру?Колір мені не підходить. Він уже не модний.у вас є...іншого кольору?/У вас немає іншого кольору?У вас є такий светр іншого кольору? Він, вона... мені підходить?Цей колір мені не підходить.Він (светр), вона (спідниця)... мені пасує. Я візьму...(Светр, спідниця...) на мене шитий/ шита, але дорогий/-а.

Cv□ 10. Vyberte si (Вибирайте): kalhoty (F pi.)

Jsou mi malé.Jsou mi dobi'e.Jejich barva se mi nelfbi.

Je mi moc veikâ. Mensi' nemâte? Chtëla bych jinou barvu.Neslusi mi, nevezmu si ji.

suknë (F)

boty (F pl.)

kosile (F)Neni moderni', dëkuju, nevezmu si ji. Vezmu si ji, hodi se mi k obleku.Je mi dobfe, aie je moc drahâ.

L8

(M) oblek: sako (N)kalhoty (F pl.)

Je moc drahÿ. Nemâte lacinëjsi?Neni mi dobre. Mûzu si zkusit ten modrÿ? Sako mi je doWe, aie kalhoty mi jsou veiké.

Reknète prodavacce: - chcete ten modrÿ svetr- chcete si ten svetr zkusit v kabinë- to neni vase velikost- nic se vâm nelibi- nevite, jestli si vezmete ten modrÿ, nebo hnëdÿ svetr- ten svetr vâm nesluêi, chcete jinou barvu- to tricko je vâm malé, chcete vëtsi

tricko (N)

OBCHODNI DÙM

suterén: potraviny-samoobsiuha

pi’izemi: drogerie

papi'rnlctvi

hrackygalanteriebizuterie

УНІВЕРМАГ

підвальний поверх/ підвальне приміщення;

перший поверх:

продукти (харчування) самообслуговування

хімічні, косметичні та інші дрібні товари канцелярські товари/ канцтовари іграшки галантереябіжутерія (ювелірні товари)

1.patro: dâmské prédio (prvnQ dâmské konfekce

démskâ obuv lâtkypletené zbozi

2. patro: pénské a dètské pràdio (druhé) pénské a dëtské odèvy

pénskà a dètské obuv kozené zbozi

3. patro: elektrické spotrebice (tretO sklo (kfisfâl), porcelén

sportovni potreby

4. patro: lozni prédio (ctvrté) koberce

nébytek

5. patro: (pâté)

restauracekavârna

другий жіноча білизна поверх: (готовий) одяг для жінок/жіночий одяг

взуття (для ж ін о к) тканинитрикотаж/трикотажні вироб и

третій чоловіча й дитяча білизна поверх: чоловічий і дитячий одяг

взуття (для чоловіків і дітей) шкіряні вироби

четвертий електричні прилади/електроприлади поверх; скло-кришталь, фарфор

спортивні потреби

п’ятий білизна поверх: килими

меблі

шостий ресторан поверх: кафе

ІЗверніть увагу на вживання слів „числівник + поверх!“ в чеській та україн­ській мовах:

рп'геті = перший поверх 1. ра!ґо = другий поверх

□ 11.

NECONIC HEZKEHO (G)

nèco hezkého

nèco laclného

nie drahého

nie zdravého

чогось гарного/нічого гарногочогось дешевшого/нічого дешевшогочогось дорожчого/нічогодорожчогочогось здоровішого/нічого здоровішого(здоровшого)

Ve mëstè si chceme prohiédnout nëco Tady neni nie Mâm chuf na nëco

zajimavÿnovÿhezkÿdobrÿ

Gr L8СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ (KOMPARACE, STUPNOVANI)

Adverbia:Adjektiva:malÿ - mensi - nejmensi veikÿ - vëtsi - nejvëtsi

nez kdo, co z(e) + Gмалии - меншин - наименшии великий - більший - найбільший

Pfiklady:Petr je vetsi nez ia.Petr je nejvetsi 2 rodiny.Петро вищий від мене.Петро найвищий у нашій сім’ї.

т о і\лА8

mélo ménë - nejménëhodnè - vice nejvice

nez kdo, CO z(e) + Gмало - менше - найменше

менш найменш багато - більше, більш - найбільше

найбільш

Petr ji vice nez ia.Petr ji neivice z rodinv.Петро їсть більше, ніж я.Петро їсть найбільше в нашій сім’ї.

Tomâs je vëtsi nez Petr. Petr je mensi nez Tomâs.

dobrÿ lepsi - nejlepsispatnÿ - horsr - nejhorsi'

добрий - кращий/ліпший - найкращийнайліпший

поганий - гірший - найгірший

П РИЧЕТНИК+

ІМЕННИК

Tomâs je lepsi student nez jâ. Томаш кращий студент від мене.

Jakÿ student?

dobi^e lépe nejlépespatnë - hùf(e) - nejhùf(e)

добре - краще/ліпше - найкраще/ найліпше

погано - гірше - найгірше

ПРИСЛІВНИК +

ДІЄСЛОВО

іUcf se lépe nez jâ.Томаш учиться краще, ніж я.

Jak se uci?

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ/СТУПЕНЮВАННЯ

-ejsi-ëjsi

(KOMPARACE ADJEKTIV)

levnÿ - levnëjsi - nejlevnëjsi' дешевий - дешевший -lacinÿ - lacinëjsi - nejlacinëjsi' найдешевшийnovÿ - novèjsi - nejnovëjsi новий - новіший - найновішийkrâsnÿ - krâsnëjsf - nejkrâsnëjsi гарний - гарніший - найгарнішийzdravÿ - zdravëjsi - nejzdravëjèi здоровий - здоровіший - найзд.zajimavÿ - zajimavëjsi - nejzajimavëjsi цікавий - цікавіший - найцікавішийmoderni - modernëjsi - nejmodernëjsi сучасний, модний, новий...

-si miadÿ - miadsi - nejmiadsi starÿ - starsi - nejstarèf drahÿ - drazsi - nejdrazsi (h > z)

hezkÿ - hezci - nejhezci (k > c)kÿ > ci mèkkÿ - mékci - nejmëkci

Pnklady:Tenhie modrÿ svetr je hezci nez

ten hnèdÿ, aie také drazsi.To je moc drahé. Nemâte nèoo

lacinëjsiho?Mâm starsiho bratra a miadsi sestru.

молодии...старий...дорогий...

гарний, красивий.. м’який...

Цей синій светр гарніший від (того) коричневого, але він і дорожчий.

Це дуже дороге. Чогось дешевшого у вас нема?

У мене є старший брат і молодша сестра. (Я маю старшого брата й молодшу сестру).

(KOMPARACE ADVERBII)

-eji rychie - rychleji - nejrychieji pomalu - pomaleji - nejpomalejl teplo - tepleji - nejtepleji zima - chladnèji - nejchladnèji

швидко - швидше - наиш. повільно - повільніше - наі^пов. тепло - тепліше - найт. холодно - холодніше - найх.

L8Pfiklady:Rozumi cesky vice nez jâ.Nejménë rozumim jâ.Umi to udëlat lépe nez Petr.Mâte tady tepleji nez u nâs doma. Zûstanu radëji doma, neni mi dobfe.

Він розуміє по-чеськи більше/краще, ніж я. Найменше від усіх розумію я.Він може це зробити ліпше/краще, ніж я. Тут у вас тепліше, ніж у нас.Я краще буду (залишуся) дома, мені погано.

Velké auto jede rychleji nez malé auto. Malë auto jede pomaleji nez velké auto.

Вищий (компаратив) та найвищий (суперлатив) ступені порівняння прикметниківsladkÿ sladsi nejsladsi солодкий - солодший - найсолодшийprudl^ prudsi nejprudsi стрімкий, стрімливий, швидкий, бистрийüzkÿ UZSI nejuzsi вузькийblizky blizsi nejblizsi близькийkràtl^ kratsi nejkratsi короткий,куцийm'zky nizsi nejnizsi низькийtèzkÿ tëzsi nejtëzsi тяжкий, важкийhlubokÿ hlubsi nejhlubsi глибокийsirokÿ sirsi nejsirsi широкийvysokÿ vyssi nejvyssi високий, великий, значнийhiadkÿ hiadsi nejhladsi гладкий, рівний

hezkÿ hezci nejhezcf гарний, красивий, приємний...lehkÿ lehci nejlehci легкий, слабий, слабкий...vlhkÿ vlhci nejvlhci мокрий, вогкий, вологий, сирий ...

suchÿ sussi nejsussi сухий, засушливий...tichÿ tissi nejtissi тихий, неголосний, спокійний...jednoduchÿ jednodussi nejjednodussi одинарний, простий, нескладний

diouhÿ deisi nejdelsi довгийtuhÿ tuzsi nejtuzsi твердий, цупкий, жорсткийcistÿ cistsi nejcistsi чистийhustÿ - hustsi nejhustsi густий, рясний

- hustèjsi nejhustëjsi

tlustÿslozitÿjistybilÿsnadnÿ -

tmavÿsvëtlÿmoudrÿchytrÿ

tlustsi nejtlustsi товстий, грубийslozitëjsi nejslozitéjsl складнийjistèjsi nejjlstèjsi безсумнівний, безперечний, надійнийbëlejsi nejbëlejsi білийsnazsi nejsnazsi легкий, неважкий, нетруднийsnadnèjsi nejsnadnëjsitmavsi nejtmavsl темнийsvëtlejsi nejsvètlejsi світлий, яснийmoudfejsi nejmoudrejsi мудрий, розумнийchytfejsf nejchytfejsf розумний, км ітливий...

Вищ ий та найвищ ий ступен і пр и км е тн и к ів :

krâtce kratcejl nejkratceji коротко, більш коротко/коротше, найбільш коротко/найкоротше

mëkce mëkceji nejmëkceji м’яко, м’я кш е ...prudce prudcejl nejprudceji швидко, різко, швидше, різкіше ...draho, draze drâze nejdréze дорого, дорожче...diouho, diouze déle nejdéle довго, довш е...ticho, tise tiseji nejtlseji тихо, тихш е...jednoduse jednoduseji nejjednoduseji просто, простіше...siroko, siroce sirejl, sife nejsifejl широко, ширше...vysoko, vysoce vyse nejvÿse високо, вищ е...snadno, snaze snadnëjl nejsnadnëji легко, легш е...blîzko blize nejblize близько, ближ че...üzko, üzce üzeji nejüzeji вузько, вуж че ...zridka, ridce fidcejl nejfldceji зрідка, рідко, р ідш е...hluboko, hluboce hloubèji nejhloubëji глибоко, глибше...nfzko, nfzce nfze nejnize низько, ниж че...brzo, brzy drive nejdrive скоро, скоріш е...teplo, teple tepleji nejtepleji тепло, тепліш е...chladno, chladné chladnëjl nejchladnëji холодно, холодніше...clsto, cistë cistèji nejcistëji чисто, більш чисто ...veselo, vesele veselejl nejveselejl весело, веселіше...daleko, dalece dale nejdâle далеко, далі, трохи дальше, подальшеrâd radëji nejradëji краще, найкраще

Je mu veselo.Zpivé si vesele.Je mu teplo.Oblékà se teple.Je jasno.Je to jasnë cervenà barva. Je tu chladno.Dfvâ se chladnè.Mluvf diouho.Mluvi diouze.

Він (собі) весело співає.Йому весело.Йому тепло.Він одягається тепло.Стоїть ясна погода.Це яскравочервоний колір.Тут холодно.Він дивиться непривітно.Він довго говорить.Він говорить довго (протяжливо).

Cv L8□ 12.

a) HIedâm nëjakÿ -ou -é

lacinëjsi kabât.restauracikalhotyboty

Tohle je aie jsou

b) Vio se mi libi'

drahÿ-â-e

kabât.restauracekalhotyboty

tyhie cerné kalhoty neztyhIe hnëdé botytohle sedivé sakotahie zlutâ kosile

tamty modré. tamty bilé tamto zelené tamta cervenâ

Vezmu si je.hoji

c)Tahie zena je krâsnâhezkâmiadâmodernistarâzajimavâ

Pr.i kràsnëjsi

□ 13.

nez tamta.

Reknëte opak (Скажіть, використовуючи антонім):Nejlépe mi jsou tyhie kalhoty.Nejvîc mi siusi tohle sako.Skoncilo to, jak mohIo nejhûr.Nejménë se mi libi tenhie obraz.Nejvic cesky umf mûj kolega Michal.Kolik mâs sÿra? Mâm ho nejménë pùl kila.

□ 14. Dopinte spràvnë adjektiva a adverbia:dobrÿ - dobre; Karel je ........student ve tfidè. Studuje......... ze vsech.pomalÿ - pomalu; Moje auto je ........ nez tvoje. Jezdi..........nez tvoje.

spatnÿ - spatnè: Zdenëk pise . . . . diktâty ze tndy. Vzdycky pise........ze vsech.

zajimavÿ - zajimavé: Nevis nëco........ ? To Tomâs vypravuje..........nez ty.krésnÿ - krésnë: Jitka si koupila........ saty, které mëli v obchodë.

Obiékâ se vzdycky........ ze vsech.zdravÿ - zdravè: Cernÿ chléb je ........ nez bi'lÿ. Vsichni bychom mëli

z it ........lacinÿ - lacinè; Prosim vâs, nemâte nëco........ ? Vsude je ted’ moc

draho, musfme nakupovat........

□ 15. Ri'kejte podle vzoru;Vzor: Pises moc pomalu. Musis psât rychleji.Studujes spatnè. Musis studovat.........Mâs mélo penëz. Musis si jich prinést........Jdete moc rychie. Musite j i t ........Je zima. Neoblékâs se moc teple. Musfs se oblékat,V diktâtë mâs hodnè chyb. Musfs jich dë la t........Ty jsi to koupil moc draho. Jâ to chci koupit........Uz vcera jsi to udëlal spatnè, aie dneska jes të ........

□ 16. Dopinujte:

mélo - Jâ m âm ........ penëz nez ty, a ie ..........jich mâ Petr.hezkÿ - Koupil jsem s i ........ kabât nez Richard, a ie ..........si koupil Tomâs.rychie - Mirek chodi........ nez jâ, a ie ..........z nâs vsech chodi Zdenëk.zajimavÿ - Kniha je ........ nez noviny, a ie ..........pro më je televize.starÿ - Jâ m âm ........ otce nez ty, a ie ..........mâ Pavel.teplo - V loznici j e ........ nez V kuchyni, a ie .......... je v pokoji.dobre - Mùj ph'tel odpovidâ........ nez jâ, a ie ..........odpovidâ Jirka.brzy - Tomâs pi'isel dnes........ nez Pavel, a ie ..........prisla Eva.

□ 17. Odpovidejte podle vzoru:

Vzor: To je zajimavâ kniha, ze? - To je moje nejzajimavèjsi kniha.To je tvâ dobrâ kamarâdka, ze?To je hezkâ studentka, ze?

То je drahé râdio, ze ano?To je rychlÿ sportovec, ze?To je levnÿ koberec, ze?To je krâsnà zena, ze ano?To jsou tvoje staré boty, ze? To je moderni restaurace, ze?

□ 18. Dopinte opozitum (Доповніть антонім):

Nechci ty drazsi boty, aie t y ........Ta mistnost neni nejteplejsi, a ie ........Tomâs nepi^isel nejdrive, a ie ........Ty jsi to neudëlal lépe, a ie ........Nelibf se ml horsi kvalita, a ie ........Nesmis jet rychleji, a ie ........Tenhle dùm neni nejmodernèjsi, a ie ........Dneska jsem neudèlal vie prâce, a ie .........Ten film neni oskilvëjsi, a ie ........Tam nevidime nejstarsiho studenta, aie . . . . Tu knihu nedâme nejhorsimu studentovl, aie

L810 JE MOJE NEJDRRÿ^'" R R ' O l O 1

□ 19. Odpovidejte podle vzoru:Vzor: Nechtël byste nëco zajîmavéjsîho? - Ne, dëkuju, nechci (nepotfe-

buju) nie zajîmavéjsîho.

Nechtël byste nëco (sladkÿ)........ ?(krâtkÿ)........ ?(tëzkÿ)........ ?(iehkÿ)........ ?(diouhÿ)........ ?(snadnÿ)........ ?(chytrÿ)........ ?

NEDRVfljr ,■ N &o V

TROC

To ml stacî.

Vsechno nejlepsi k narozeninàm!

Усього найкращого на твій (ваш) день народження.

□ 20. Reknète podle vzoru:Zàkaznik: Tento oblek mi je malÿ.

Nemâte nëjakÿ vëtsi?Prodavac: Bohuzel, vëtsi uz nemàme,

to je nâs nejvëtsi.

Ці яблуки вже погані. У вас немає кращих?На жаль, кращих у нас нема, це у нас найкращі.

Ця спідниця мені велика. У вас немає меншого розміру?Ці штани дуже дорогі. У вас нема дешевших?Ця книжка не цікава. У вас нема якоїсь більш цікавої?Ці туфлі (черевики) вже не модні. У вас нема якихось більш модних?

□ 21. Reknète cesky а reagujte:Vzor: Це дуже дороге.

У вас нема нічого дешевшого?

Це дуже дороге (-о). Це негарне(-о).Це не цікаве(-о).Це дуже дешеве(-о).

□ 22. Doplnte:

То neni dobi’e. M usis to udëlat, Pises spatnë. Musis psâ t........

To je moc drahé.Nemâte nëco lacinëjsiho?

To je mâlo salâtu. Mûzes mi ho d â t........Mâm moc prâce. Potfeboval bych ji mi t . . . .Jdes moc rychie. J d i........Venku je uz moc zima. Musis se obiéknout, Jdeme pomalu. Musi'me j i t ........

L8MLUVNI CVICENI

1. a) Poslouchejte: Chcete pùlku chleba, nebo celÿ? Chci pùlku chleba.b) Odpovidejte:

«Chcete pùlku chleba, nebo celÿ? Chcete 10, nebo 20 deka sÿra? Chcete jeden, nebo dva litry vfna? Chcete jednu, nebo dvë lâhve mlëka? Chcete jeden, nebo dva balicky kâvy? Chces hodnë, nebo mâlo mâsla? Chces jen pùlku housky, nebo celou?

Chci pùlku chleba.Chci 10 deka sÿra.Chci jeden litr vi'na.Chci jednu lâhev mlëka. Chci jeden balicek kâvy. Chci hodnë mâsla.Chci jen pùlku housky.

2. a) Poslouchejte: Chcete 10 deka mëkkého, nebo tvrdého sÿra?Chci 10 deka tvrdého sÿra.

b) Odpovidejte:Chcete 10 deka mëkkëho, nebo tvrdého sÿra? Chci 10 deka tvrdého sÿra. Chcete lâhev cervenëho, nebo bi'lého vina? Chci lâhev bîlého vina. Chcete lâhev svëtlëho, nebo cernëho piva? Chci lâhev cerného piva. Chcete dvë lâhve cen/ené, nebo zluté limonâdy? Chci dvë lâhve zluté limonâdy. Chcete balfcek indického, nebo ci'nského caje? Chci balicek cînského caje.

3. a) Poslouchejte: Kde sedi tvoje kamarédka? Tam vedIe toho starého péna?Ne, vedie toho starého péna sedi moje sestra.

b) Odpovidejte:Kde sedf tvoje kamarâdka? Vedie toho starého pâna?Kde sedi tvoje kamarâdka? Vedie tamté staré panf?Kde sedi tvoje kamarâdka? Tam vzadu vedie tvého nëmeckého pntele?Kde sedi tvoje kamarâdka? Tam vievo vedie toho Nëmce?

Ne, vedie toho starého pâna sedi moje sestra.Ne, vedie tamté staré pani sedf moje sestra.Ne, vedie mého nëmeckého pfftele sedf moje sestra.

Ne, vedie toho Nëmce sedf moje sestra.

4. a) Poslouchejte: To sako stoji 1 740 korun.To je moc drahé. Neméte nëjaké levnëjsî?

b) Reagujte:То sako stoji 1 740 korun. Ty kalhoty stoji 920 korun. Ten svetr stoji 870 korun. Ten oblek stoji 4 500 korun.

To je moc drahé. Nemâte néjaké levnëjsi? To je moc drahé. Nemâte nëjaké levnëjsi? To je moc drahé. Nemâte nëjakÿ levnëjsi? To je moc drahé. Nemâte nëjakÿ levnëjsi?

5. a) Poslouchejte: Slusî mi to sako? Ano, moc ti slusi.b) Odpovidejte:

Slusi mi to sako? Ano, moc ti slusi.Slusi ml ten oblek? Ano, moc ti slusi.Slusi mi ty kalhoty? Ano, moc ti slusi.

6. a) Poslouchejte: Proc sis tu sukni nekoupila? Protoze mi neslusela.b) Odpovidejte:

Proc sis tu sukni nekoupila? Proc sis to sako nekoupila? Proc sis ten svetr nekoupil? Proc sis ty kalhoty nekoupil?

Protoze mi neslusela. Protoze mi nesluselo. Protoze mi neslusel. Protoze mi neslusely.

7. a) Poslouchejte: Nemùzete mi rozmënit pëtikorunu na koruny?Bohuzel, nemàm zàdné drobné.

b) Odpovidejte:Nemùzete mi rozmënit pëtikorunu Bohuzel, nemâm zâdné drobné.na koruny?Na pëtistovku nemâm zpâtky. Bohuzel, nemâm zâdné drobné.Nemâte drobné?Nemâte mensi penize? Na stovku Bohuzel, nemâm zâdné drobné.nemâm zpâtky.

8, a) Poslouchejte: K cemu potrebujes tu dvoukorunu? Na telefon?Ano, dvoukorunu potrebuju na telefon.

b) Odpovidejte.K cemu poti'ebujes tu dvoukorunu? Na telefon?K cemu potrebujes tu stovku?Na telefon?K cemu potrebujes lu dvacetikorunu? Na telefon do Brna?

Ano, dvoukorunu potfebuju na telefon.Ano, stovku potfebuju na telefon.Ano, dvacetikorunu potfebuju na telefon.

9. a) Poslouchejte: Na co ses ptal prodavacky? Ptal jsem se, jestli mi rozmënipëtikorunu.

b) Odpovîdejte:Na co ses ptal prodavacky? Ptal jsem se, jestli mi rozméni pétikorunu.Na co ses ptal na postë? Ptal jsem se, jestli mi rozmëni pëtikorunu.Na co ses ptal té pani? Ptal jsem se, jestli mi rozmëni pëtikorunu.

10. a) Poslouchejte: Proc hiedàs banku? Uz nemàm koruny, musim sivymënit marky.

b) Odpovîdejte:

L8

Proc hledas banku? Proc hledas smenarnu? Proc jdes do banky?

Uz nemâm koruny, musim si vymënit marky. Uz nemâm koruny, musim si vymënit marky. Uz nemâm koruny, musim si vymënit marky.

KONVERZACE

Pralia, 23.5. 2000Vèc; Nabidka skienëného zboziVézenÿ pane,

jsme firma, které se zabÿvé vÿvozem skienènÿch vÿrobkû. Vasi adresu jsme dostali od naseho obchodniho pritele s doporucenim, abychom Vém nabidii nase zbozi.V soucasné dobé Vém mûzeme nabidnout tyto vÿrobky: kalisky

misyvézysvicnydzbénky.

V pfiloze zasiléme: prospekty jednotlivÿch druhû vÿrobkû, cenik uvedenÿch vÿrobkû

Dodaci podmfnky: 4-8 tÿdnû - die mnozstvi a sortimentu

Platebni podminky: platba pi^edem Piatnost nabidky: 3 mèsiceS pi^ételskÿm pozdravem

Ing. Jindfich Holub

Прага, 23. 05. 2000Пропозиція виробів із склаШановний пане...,представляю вам нашу фірму, яка займається імпортом скляних виробів. Ми одержали вашу адресу від нашого торговельного партнера з рекомен - дацією, щоб вам запропонувати наш товар.У сучасності Вам можемо запропонувати такі вироби: келишки

мискивазисвічникиглечики.

У додатку надсилаємо: проспекти окремих виробів і прейскурант поданих виробів.

Термін/строки поставок: 4-8 тижнів залежно від кількості та асортименту

Умови оплати: платити наперед Дійсність пропозиції: З місяці

З привітомїндржих Голуб

Reklamace zbozi'

Zâkaznik; Zavolejte mi prosim pana vedouci'ho.

Vedouci: Co si pfejete?

Z: Râno jsem tady koupil ovocnÿ jogurt a zjistil jsem, ze mà proslou dobu spotfeby.

V: Ano, opravdu. „Spotfebujte do8.2.“ - je tady uvedeno. Omlou- véme se. Hned vâm pochopitelnë vràtime penize.

Zàkaznice: Vcera jsem si tu koupila tento svetr za 940 korun.Bohuzel jsem si nevsimia, ze tady vzadu mâ skvrnu. Chtèla bych ho vymënit.

Prodavacka: Ukazte, prosim. Skvrna asi pùjde odstranit, aie svetr vàm samozfejmë vymënime. Méte paragon?

Z; Mêla bych ho nèkde mit. Tady je.

P: Pockejte si chvili. - Bohuzel, svetr uz nemâme ve vasi veli- kosti. Vyberete si jinÿ model, nebo chcete vrâtit penize?

Z: Ne, dèkuju, jinÿ nechci. Chtèla bych vrâtit penize.

Рекламація товару

Покупець; Покличте, будь ласка, шефа.

Завторг: Що ви хотіли?

П: Уранці я у вас купив фруктовий йогурт і звернув увагу на те, що він прострочений.

3: Так, дійсно. „Строк придатності для вживання до 8.02.“ - указано тут. Перепрошуємо. Ми зразу повернемо вам гроші.

Покупниця: Учора я у вас купила цей светр за 940 крон. На жаль, я не звернула увагу на те, що ззаду є пляма. Я хотіла 6 його поміняти.

Продавщиця: Покажіть, будь ласка. Пляму, здається, можна булоб вивести, але, звичайно, светр ми вам поміняємо. У вас є касовий чек?

Пок.; Він мусить десь у мене бути. Ось тут.

Прод.: Зачекайте хвилинку. - Пробачте, але вашого розміру вже немає. Ви виберете іншу модель, або вам повернути гроші?

Пок: Ні, дякую, іншу модель я не хочу.Я візьму гроші.

cisnik М офіціант Ч.1 Пctyfikrât чотири рази; вчетверо

dohromady разом, докупи І Н І % /doporucit +D +Ак, -im pf. порекомендувати, -ую promin! пробач!, вибач!

кому що prominte! пробачте!, вибачте!doporucovat, -uju Impf. рекомендувати, -ую перепрошуємо!

dvakràt два рази, двічі pribor M прибор ч.hIadM голод ч. pfipravenÿ, -é, -é приготовлений, -а, -е,host M, pl. hosté = hosti гість ч., гостя ж., гості множ. готов, -а, -еhotovÿ, -à, -é готовий, -а, -6 rezervovanÿ, -à, -é замовлений, -а, -е (стіл),hrnicek M чашка ж., горщик ч„ заброньований, -а, -е (місце)

горня с. rezervovat impf. замовляти, -яю, замовити,chutnat, -à +D impf. подобатися, смакувати, -uju -влю, (за)бронювати, -юю

подобається, смакує кому rok M -1 0 let рік-10 роківchuf F смак ч. rozbit se, -ije pf. розбити, розіб’єтьсяdobrou chuti смачного! skio N скло с.

jednou раз, один раз spadnout, -nu pf. упасти, упадуjideini h'stek M меню невід., с. spadl він упавjidIo N страва, їжа ж. spokojen, -a, -0 = задоволений, -а, -еkos M кошик ч. spokojenÿ, -à, -é s +1 ким, чимIzice F ложка ж. talir M тарілка ж.Izicka F ложечка ж. tradicni традиційний, -а, -еnechat impf, (si drobné) ...не треба..., запиши(-іть)! ubrus M скатерка, скатерть ж.

nech(te) si chutnat! смачного! ûcetM рахунок ч.nést, nesu nesl, impf. нести, несу, він ніс vidiicka F виделка ж.nüz M, pl. noze ніж ч., ножі множ. volnÿ, -à, -é вільний, -а, -е,objednàvka F замовлення с. незайнятий, -а, -еobsazenÿ, -à, -é зайнятиіі, -а, -е vrchni M старший/головний офіціант.obyvatel M, pl. -telé житель, мешканець ч. метрдотель ч.osoba F особа, людина ж. vÿbornÿ, -é, -é чудовий, -а, -еpiti N напиток ч. zizen F спрага, жага ж.

Ano, tady je volno.Bohuzel, tady je obsazeno.Budete si pfàt vecefi?Co si budete pfàt k piti?U stolu jsou jestè dvè volnà mi'sta. Chutnalo vàm?Mùzete nàm rezervovat stûl na dnesnivecer?Nevadi ti, ze jsem rozbil skienicku? Spadia mi.Jsem velmi spokojenÿ.

Так, тут вільно.На жаль, тут зайнято.Ви будете вечеряти?Що ви питимете?За цим столом є ще два вільні місця. Чи вам подобалося/смакувало...?Чи ви не могли б замовити для нас стіл на сьогодняшиій вечір? Нічого, що я розбив келишок/чарку? Він (вона) у мене упав(-ла).Я (дуже) задоволений.

biftek M brambory F pl. bramborovÿ, -é, -é dortM drùbei F hovëzihranolky M pl. husa F jâtra N pl. kachna F karbanàtek M kase F knedlik M kolâc M

kolàcek M kost Fkrkovicka (veprovâ) kufe N, pl. kurata kureci kÿta Fmoucnik = dezert = zékusek M

obloha F okurka F okurkovÿ, -à, -é

omàcka F omeleta F opékanÿ, -à, -é palacinka F pecenë F

біфштекс Ч. (натуральний) картопля ж. картопляний, -а, -е торт ч.свійська птиця яловичина ж. картопля фрі гуска ж. печінка ж. качка ж.січеник ч. (січена котлета) каша ж., картопляне пюре кнедлік ч.пиріг ч., ватрушка ж., різане печиво пиріжок ч. кістка, кість ж, свинячий ошийок курча, куря с. курячий,-а, -е окіст, огузок ч., шинка ж. десерт ч.

гарнір ч. огірок ч. огірковий, -а, -е, огірочний, -а, -е соусч., підлива ж. омлет ч.підсмажений, -а, -е буженина ж. печеня ж.

pecenÿ, -а, -é polévka F, vÿvar M pfedkrm M rajské omàcka F rostènà F ryba F rÿzeF rizek M salât Msmazenÿ, -à, -é smetana F siehacka F svickové F sunka F teleci nudie F pl. tvaroh M tvarohovÿ, -à, -é uzenÿ, -à, -é vepfovÿ, -é, -é vÿvar M zeli N zmrziina F zebirko N

hofkÿ, -à, -é kyselÿ, -à, -é sladkÿ, -é, -é slanÿ, -à, -é studenÿ, -é, -é teplÿ, -à, -é horlq , -à, -é

печений, -a, -e, смажений, -a, -eсуп, бульйон ч,, юшка ж.холодна закускатоматний соусантрекот ч.риба ж.рисч.шніцель ч.салат ч.смажений, -а, -есметана ж.вершки множ.вирізка (на сметані)шинка ж.телятина ж.локшина sg. tant.сир ч.сирний, -а, -е, із сиром копчений, -а, -е свинячиії, -а, -е, свинина ж. бульйон ч. капуста ж. морозиво с.порібрина, поребрина ж.

гіркий, -а, -екислий, -а, -е; квашений, -а, -е солодкий, -а, -8 солоний, -а, -е холодний, -а, -е теплий, -а, -е гарячий, -а, -е

Jideini listek

Studené predkrmy

Polévky

Hotové jidIa

Jidla na objednàvku

Drùbez a ryby

Moucniky

Zmrziina

L9Kui'eci koktejl Prazskâ sunka

Hovëzi vÿvar s jâtrovÿmi knedifcky Hovëzi vÿvar s vejcem Bramborovâ polévka

Vepfovâ pecenë, knedii'k, zeli Hovëzi pecenë, zelenina, opékané brambory TelecI pecenë, bramborovÿ knedifk, rajcatovÿ salât Gulâs, knedifkHovëzf maso varenë, rajskâ omâcka, knedifk Uzené maso, bramborovâ kase, okurka Karbanâtek, brambory, zelnÿ salât

Rostënka, tiranolky, tatarskâ omâcka, obloha Vepfovÿ steak, brambory, obloha Telecf ffzek, bramborovÿ salât s majonëzou Smazenâ jâtra, opékané brambory, okurkovÿ salât

Pecenë kufe, brambory, paprikovÿ salât Kufe s ananasem, rÿze Pecenâ husa, bramborovÿ knedifk, zelf Rybf filé, bramborovÿ salât

Palacinky se zmrziinou Ovocnÿ a tvarohovÿ kolâc Zâkusky podle vlastnfho vÿbëru

Vanilkovâ Jahodovâ Pohâr „Corso“

PREJEME DOBROU CHUT!

GrРОДОВИЙ ВІДМІНОК м н о ж и н и (GENITIV PLURALU)

КОНО? СЕНО?

родова уніс ікація = одна форма для всіх родів тверді приголос. м’які приголос.

techузесії

nasichvasich

novÿchmÿchtvÿchsvÿch

modernichjejich

M pânù muzù stolù pokojû

-il

FN

їепте з і

zidii, vèci mori

0 -i

Cechy F pl. - do Cech, z Cech ! F, N: studentka + |-e-

divadlo + Г Иs tu d e n te k студе нтка (-ток) (коли кілька приголосних,

І N -Istë > -ist’:

divadel театр (-ів)

nâstupistë - néstupistî

! F: -ice >-ic -iie > -ii

-ynè > -уй

!M : pfâteléobyvatelé -penizetisicerokydnylidé, lididëti

ulice - ulic chvile - chvil ! i > i

pfiteikynë - pfiteikyn

pi^àtelobyvatel (10 milionù obyvatel)penèz (pl.)tisic (sto tisic korun)let (30 let = ЗО rokù)dni, dnûlidi (hodnè lidQdëti (F)

я к і важко вимовляти)

платформа (-орм), перон (-ів)

вулиця - вулиць хвилинка, хвилька, момент - -нок, -льок, -ів подруга, приятелька - подруг, приятельок д р уз і-друз ів жителі - жителів гроші - грошей тисячі - тисяч роки - років / ' д н і-д н ів люди - людей д іти - д ітей

Prikiady:Bylo pët hodin.Je to deset korun a dvacet halérû. Do divadia je to asi sto metrù.Mam uz mélo penèz.Kolik let mu je?Budu V Praze jestë asi pët dni.

Була п’ята година.... десять крон двадцять гелерів ...До театру треба пройти приблизно сто метрів. У мене вже залишилося мало грошей. Скільки йому років?Я буду (залишуся) в Празі ще приблизно п’ять днів.

L9Mâm hodné dobrÿch pfâtel. У мене багато добрих друзів,и pokladen bylo hodnë lidi. Біля кас було/стояло багато людей.Mâm doma nëkolik zajimavÿch obrazû. У мене дома є кілька цікавих картин. Mâm jestë pèt tëch dobrÿch cigaret. У мене є ще п’ять отих добрих сигарет. Do divadel а кіп ted’chodi ménë lidi. До театрів і в кіно зараз ходить менше

людей.

hodnë, moc, mnoho dost, màlo kolik, nèkolik 5 6 7 . . 15..1005 - o e

Cv

Q) (sg. + pi.)

(+ g) 5 hodin X 2 hodiny10 metrû X 2 metry20 zen X 3 zeny6 zidli 1

X 4 zidle i

YJe 5 hodin. X

TJsou 2 hodiny.

Pracuje tu 5 zen. X PracujI tady 2 zeny.Bylo 5 hodin. X Byly 2 hodiny.Pracovalo tady 5 zen. X Praœvaly tady 2 zeny.

Дієслово: одн. с. p. Д ієслово: множ.

□ 1. Vzor: Jsou tam 2 cizinci. - Ale ne, je tam 5 cizincû.Jsou Byli (-У)

(-a)

tam 2 cizinci.2 doktofi 2 Rusové2 talii'e 2 hrnicky 2 dârky2 cizinky 2 housky 2 skienicky2 divadia 2 kina 2 auta

Aie ne, jebylo

tam 5

0 2.Znés uz hodnë Cechû?

ceskÿch mëst? svÿch kolegCi? ceskÿch jidel? prazskÿch kostelû? moderm'ch galerii?

□ 3. Reknëte ve spràvném tvaru;

a) Nëkdo tady zapomnël listky do kina.Ci jsou?

Budou asi tvi kolegovénasi pi'âtelé moji kamarâdi ti cizinci ti Ukrajinci

b) Zeptàte se nëkoho, kde je Nârodni divadio?

Zeptâm se

Hodnë ne, aie dva Cechy ano. dvë mësta dva kolegy dvë ji'dla dva kostely dvë galerie

tvé sestry. nase pi'fteikynë moje kamarédky ty cizinky ty Ukrajinky

ti lidé. tamti pâni tamty staré zeny tamty dëtity mIadé prodavacky

0 4.Kolik minut se vat'i vajicka?Kolik hodin jste jel do Kyjeva?

do PIznë?Kolik dni jsi byl na sluzebni cestë? Kolik tÿdnû jste strâvil v Praze? Kolik mèsicù jste uz nebyl doma? Kolik let ti je?

□ 5. Reknëte ve spràvném tvaru (sg. -(Скажіть y відповідній формі;)

5 m in u t-4 minuty 36 hodin - 2 hodiny

6 dm' - 3 dny7 tÿdnû - 2 tÿdny10 mësîcù - 3 mësice 28 let - 4 roky

pl.):

Ve mëstë bylo mnoho veiké a staré auto modernf divadio a kino starâ i novâ budova hezkâ ulice malÿ obchod

clovëk malé dftë hezkâ divka miadÿ chlapec starÿ muz a starâ zena

Koupil jsem si nèkolik -la

bilâ kosile cervenâ rùzezimni sako ceskâ kniha a ceskÿ casopismoderni oblek modrÿ hrnicek a taiffhnëdé boty skienickaminisuknë cervené tricko

L9GrРОДОВИИ ВІДМІНОК ЗАИМЕННИКІВ (GENITIV OSOBNICH ZAJMEN)

Pr.: Kolik chces salâmu? Kolik chces kâvy?

Chci ho 10 deka. Chci j i mâlo.

JÂ TY ON, ONO ONA MY VY ONI, ONY, ONA

mè të ho ji nâs vas jichtebe jeho

(u) mè (u) tebe u nëho u ni (u) nés (u) vas u nich

мене тебе його lï нас вас їхy мене y тебе y нього y неї y нас y вас y них

Він питає у тебе, як дістатися/потрапити.. Він тебе питає, а не мене.

Ptâ se të па cestu.Tebe se ptâ, aie më ne.Ptâ se ho na cestu. Він y нього питає, як дістатися/потрапити.,Jeho se neptâ, ale ji ano. Він питає не y нього, але у неї.

Вживається jeho - beznèhoTebe > на початку речення ji - bez niJeho 3 метою підкреслити

логічникі наголос.jich - bez nich

Cvа) Zeptâte se doktora?

doktorky? svÿch kolegu? prodavacky? vrchniho? tëch lidi?

Ano, zeptâm se ho.jijich

b) Zeptâs se

□ 7.a) Kde je Jana?

b) Petr je jestë

Jany? Petra? rodicù? té panî? kolegû? toho pâna?

U Petra? Uvâs?U rodicû?U Evy?U Tomâse?U doktora?U profesorky?

Uz jsern se hojijich

Ano, je u

zeptal.

Ne, uz se zV kinë? ve skole?V divadie?V prâci?V KyjevëV Pafizi? (Pariz F = Париж)V restauraci?

nëho.ninichnâs

nëhoni

vrâtii.

ONONAONI

□ 8. Dopinte zâjmena (Доповніть відповідну форму особового займенника):

Nepûjdu tam b e z .......... Pûjdu k ............ vecer.V e d ie ...........je jestë voino. K svâ tku ............koupim jen vino.Nevidël j s i ...........nëkde? H Iedâm ............uz pùl hodiny.M usi'm .......... podëkovat za dârek.Zlobim se n a ...........protoze neprisel. (-sla, -sli)...........nevidim, aie tebe ano.

mâm hlad nemâs hlad?

L9V KUCHYNI

Petr: Ahoj, Jano!Jana: Ahoj! To je dobfe, ze jsi prisel. Prâvè varim a za chvi'li bude vecefe.Petr: MÛZU ti nëjak pomoct?Jana: Ne, uz budu hotova. Ale mCizes pfipravit stûl - tali'fe, pfibory a hrnlcky

jsou tady ve skfi'ni. Jist budeme v obyvacfm pokoji.Petr: Mâm pfipravit I talife na polévku?Jana: Ale ne, budeme mit jen omelety s dzemem.Petr: Au! Promin, spadi mi hrnicek a rozbil se.Jana: To nevadi. Jen musfs dobfe uklidit skio. Kos je tamhie v rohu.Petr: Vsechno je uz pfipraveno.Jana: Так, nesu omelety a kâvu. Mùzes si vzft, kolik chces. Je hodnë omelet.

Dobrou chuf!Petr: Dobrou chuf! Hm, to je dobré.

Cv□ 9.

Mâm pripravit stûl?Mâm ti pomoct v kuchyni? Mâm otevfit tu lâhev?Mâm umÿt talife?Mâm zatelefonovat Petrovl?

Ne, nemusis, udëlâm to sâm.sama.

□ 10.Uz je vecefe? Ano, uzje hotovâ.

sm'danë? hotovÿ.obëd? pfipravenâ.

pfipravenÿ.

Uz jsi pfipravi! stûl? Ano, vsechno je pfipraveno.Uz jsi uvafila obëd? Ano, vsechno je hotovo.Uz jsi uklidil pokoj?Uz jsi objednal telefonickÿ

taxi a vzai penize?

Ano, mâm jich dost.

Musfs jich pfipravit sest.

□ 11.a) Mâs dost knedifkû?

Mâs dost hrnickCi?Mas dost skienicek?Mas dost Izicek?

b) Kolik mâm pfipravit taiffû?pfi'borù? nozù?Izicek? vidiicek?

□ 12. Doplnte spràvnè (Виберіть правильне слово/словосполучення та складіть речення):

réd - jsem réd - mém rédzejsem dobfe nakoupil. dobrou cernou kâvu. ze uz mluvfte a rozumfte cesky. si prohifzfm ve mëstë obchody. své kolegy v prâci. si objednâvajf ceskâ jfdla.

Kdo prisel k Janë na nâvstëvu? Mêla Jana radost? Co prâvë dëla- la? Byla uz vecere hotovâ? Pomohl Petr Janë? Jak? Co prlpravll na stûl? Jedii V kuchyni? Mëli polévku? Co mëli k vecefi? Pili pivo? Rozbil Petr nëco? Zlobila se Jana? Kdo uklidil sklo z hrnicku? Co fekneme, kdyz zacinâme jist? Co fekneme, kdyz nâm ji'dio chutnâ? Chutnaly Petrovi omele- ty? Snëdl jich hodnë?

«V: Dobrÿ den!H; Dobrÿ den. Pane vrchni, mâte volnÿ stûl pro ctyfi osoby?V: Mâte ho rezervovanÿ?H: Ne.V: Tam u okna je jestë jeden volnÿ stûl. Prosim.H: Dëkujeme.V: Budete si pfât vecefet? Ano? Tady je prosim jideini listek.H: Co nâm doporuci'te?V: Doporucuju vâm tradicni ceské jidIo - vepfovou, knedlik a zeli. Je to vÿbornë. H: Dobfe, vezmeme si dvakràt vepfovou, jednou rostënku a rÿzi a jednou fizek

a bramborovÿ salât.V: Polévku jste si vybrall také?H: Ne, bude to bez polévky.V: A co budete pit?H: Zatim jen ctyfikrât dzus,

pozdëji si objednâme vino.V: Prosim, hned to bude.

Host: Pane vrchni, platime!Vrchni: Ano. Chutnalo vâm?Host: Ano, jsme spokojeni.Vrchni; To jsem râd. Platite dohromady?Host: Ano.Vrchni: Tady je prosim ùcet.Host: Drobné si nechte. (To je dobré.) Na shiedanou.Vrchni: Na shiedanou, pi ijd’te zase.

Cv□ 14.

Chutnâ tivâm

zelibramborovÿ salât rÿzekureci rizek ceské jidlo bramborovâ polévka

Ano, chutnal-a-0

mi.

□ 15. Odpovèzte;1. Je ten stùl rezervovanÿ?2. Je tady, prosim vâs, voIno?3. Mâte volnÿ stùl pro dvë osoby?4. Mùzeme si sednout k tomu

pânovi?

1. Mâm jestë jeden volnÿ stùl.2. Bohuzel ne, za chvili prijde kolega.3. Ano, je rezervovân na celÿ vecer.4. Moment, zeptâm se ho, jestli bude

souhlasit.

□ 16.Reknëte panu vrchnimu, ze

- chcete (byste chtël) jideini listek- chcete kâvu- uz chcete platit- spatnë spocital ùcet- vâm zapomnël pocitat dzus- chcete k polévce housku- nerozumi'te cesky, jestli vâm mùze fict jidia ukrajinsky- chcete rezervovat stùl pro 4 osoby na^obotu 8 hodin vecer

Vezmete si polëvku ? A no ,..Dâte si kâvu A no ,..Pfejete si rÿzi Ano, ..Objednâte si vodku Ano, , .

kure ? Ano, .fizek Ano, ..salât A no ,. .vino A no ,..

si ji. si ji.

. si ji., si ji.

, si ilO. , si lio. , si ho. , si ho.

□ 18. Odpovèzte na otàzky podle obràzkù:Co râd pijete?Co nerad pijete?Ço jste pii vcera?Ceho se napijete, kdyz mâte zizen? Co nabfdnete nâvstëvë?

! pit nèco napi't se nèceho

□ 19. Odpovèzte podle obràzkù:Co râd jfte?Co vâm nechutné?Ço jste jedI vcera?Ceho se najite, kdyz mâte hlad? Co nabidnete nâvstëvë?

jist nëco najist se nëceho

□ 20. Odpovèzte - 1x (jednou), 2x (dvakrât), 3x (tfikrât), 4x (ctyfikràt)Kolikràt si prejete kâvu?Kolikràt si date rostënku?Kolikràt si vezmete polévku?Kolikràt jste uz byli u nâs v restauraci?Uz jste byl nëkdy v Praze?

□ 21. Dopinte verba v textu (Доповніть відповідну форму дієслова):vzit, spadnout, moct, umèt, pfiji't, pripravit, nést, rozbit se, chutnat, mit, dàt si, pomoct1. To jsem râd, z e ....................... 2. Mas hodnë prâce, chci t i .......................3. Kde jsou ta life? ...........................stùl. 4. Mûzes si .............................koiikchces. 5.......................... ti zâkusky. 6. Skienicka m i ........................ Nezlobfsse? 7. O k n o ............................Nevi's, k d e ..............................objednat novéskio? 8. Nejvic m i ........................fizek a bramborovÿ salât. 9.........................uklldit V kuchyni? 10. K v e c e fi........................ jen vajicka. 11. Tuhle polévku.......................... uvafit.

□ 22. Pfectéte a pfelozte ji'delni listek (na strané 187):(Прочитайте Й перекладіть меню, ст. 187);Со si objednâte к obëdu? Со si dâte к piti?

к veceri? Со vâm mùzu nabidnout jako dezert? Vybrali jste si nëjakÿ salât?

L9□ 23. Dokoncete dialog:

Mâte jestë volnÿ stûl pro 3 osoby? ....................................................Chtëli bychom vecefet. Co nâm .....................................................doporucite? .....................................................Je to tradicni ceské jidio? .....................................................Vezmeme si ho vsichni tfi. Poiévku si nedâte?....................................................... Co budete pi't?....................................................... Kâvu si dâte hned, nebo pozdëji?....................................................... Je to vsechno?....................................................... Hned to bude.

□ 24. Odpovidejte podle textu:Kolik hostû pfislo do restaurace? Mëli rezervovanÿ stûl? Mël vrchni jestë nëjakÿ stûl volnÿ? Pfisii hosté vecefet? Co jim doporucil vrchni? Co si nakonec objednali k jfdlu? Vybrali si také polévku? Objednali si hned vino? Vzali si k jidlu pivo? Chutnalo jim? Co odpovëdëli vrchnimu, kdyz se jich na to zeptal? Myslite si, ze jejich ùcet byl veIkÿ?

□ 25. Перекладіть:Пан Крал зараз знаходиться в отелі. Він іде до ресторану. Він хоче сісти за стіл, який стоїть у кутку. Стіл, на жаль, уже замовлено. Але біля входу є ще один вільний стіл. Пан Крал замовляє страву; бульйон, шніцель з картоплею та (одне) пиво. Трохи пізніше приходить якась жінка (дама). Пан Крал радий. У присутності (товаристві) жінки завжди їжа смакує більше. Жінка замовляє те саме, що й пан Крал, але без пива. Потім вони говорять про Прагу. О десятій вечора пан Крал дякує жінці за приємний вечір.товариство с. spolecnost F, ve spolecnosti (L)те саме, що й to stejné jakoпро (про Прагу) о + L (о Praze) (krâl M - король)

□ 26. Pfectéte si vtlp (Анекдот);poradit nékomu nëco (pf.) - порадити (кому що) stëzovat si na nèco - скаржитися (на що)

„Poradte mi, prosim, со si màm dneska vybrat k obëdu,“ ffkà host cisnikovi. „Со vàm màm poradit. No, nejménë si dnes hosté stèzuji na biftek.“_______

MLUVNI CVICENI«1. a) Poslouchejte: U koho mûze bÿt ta тара? U otce? Ne, u otce urcitë neni.

b) Odpovîdejte:U koho mùze bÿt ta тара? U otce?U koho mûze bÿt ta тара? U rodicû?U koho mûze bÿt ta тара? U matky?U koho mûze bÿt ta тара? Vedle u kolegû?

Ne, u otce urcitë neni.Ne, u rodicû urcitë neni.Ne, u matky urcitë neni.Ne, vedle u kolegû urcitë neni.

2. a) Poslouchejte: Vysvëtlim tl to.b) Reagujte:

Vysvëtlim ti to.Pi'ipravim ti to.Pomùzu ti.Napisu ti.

To je od tebe hezké, ze ml to vysvëtlis.

To je od tebe hezké, ze mi to vysvëtlis.To je od tebe hezkë, ze mi to pripravis.To je od tebe hezké, ze mi pomûzes.To je od tebe hezké, ze mi napises.

3. a) Poslouchejte: Ceho se chces napit? Whisky?Ne, dàm si jen colu, whisky nechci.

b) Odpovîdejte:Çeho se chces napit? Whisky? Ceho se chces napit? Vina? Ceho se chces napit? Vodky?

Ne, dâm si jen colu, whisky nechci. Ne, dâm si jen colu, vino nechci. Ne, dâm si jen colu, vodku nechci.

4. a) Poslouchejte: Dàte si také nëco k jfdlu?Ne, dëkuju, uz jsem jedi doma, nemàm hiad.

b) Odpovîdejte.Dâte si také nëco k jidiu? Ne, dëkuju, uz jsem jedI doma, nemâm hIad.Mùzu vâm nabidnout nëco ke kafi? Ne, dëkuju, uz jsem jedi doma, nemâm hiad. Budete si pfât vecefet? Ne, dëkuju, uz jsem jedi doma, nemâm hiad.

5. a) Poslouchejte: Neses mi ten chleba?b) Odpovîdejte:

Neses mi ten chleba?Neses mi ta vajicka?Neses mi to kafe?Neses mi tu limonâdu?

6. a) Poslouchejte: Jak vàm chutnalo?b) Odpovîdejte:

Jak vâm chutnalo?Chutnaly vâm chlebicky?Chutnala vâm polévka?Chutnal vâm ovocnÿ salât?

Promin, zapomnël jsem ho koupit.

Promin, zapomnël jsem ho koupit. Promifi, zapomnël jsem je koupit. Promin, zapomnël jsem ho koupit. Promin, zapomnël jsem ji koupit.

Bylo to vÿborné, dal bych si jeètë.

Bylo to vÿborné, dal bych si jestë.Bylo to vÿborné, dal bych si jestë.Bylo to vÿborné, dal bych si jestë.Bylo to vÿborné, dal bych si jestë.

bourka F гроза, буря ж.1 H іbudik M будильник ч.L I 1ctvrt чверть ж. Шшт Ш \

foukâm, -é impf. дути, віяти, дмухати; дує.дме S+I 3, зі, із

garàz F гараж ч. schovat (se), -am pf. сховатися, -аюся куди; у щоhorko спека, жара ж., жар ч. sice - aie хоч і... але, хоча й... алеhospoda F ресторан ч., корчма ж. skoro скороchodit, -im impf. ходити, ходжу siunce N сонце с.jaroN весна ж. snèzit, snèzi impf. сніжить, іде/падає снігjezdit, -im impf. їздити, їжджу snih M (G snëhu) сніг ч. (снігу)konec M кінець ч. (v) soukromi N у приватному життіies M, do iesa ліс ч., у ліс, до лісу sportovec M спортсмен ч.léto N літо с. sportovkynë F спортсменка ж.ietos цього року, у цім/цьому році stin M тінь ж.mezi +1, Ak між, поміж;серед stupen M ступінь ч.minulÿ, -é, -é минулий, -а, -е svitit, -im impf. світити, свічуmrak M туча, хмара ж. teprve тільки, лише, лишmÿdio N мило с. vesnice F село с.nad +1, Ak над, наді, надо; вище vesnickÿ, -à, -é сільський, -а, -еnàlada F настрій ч. vètsinou здебільшого, переважноnaposledy (в) останній раз, востаннє vikend M вихідні дніnarodit se, -il se pf. народитися, -джуся vitr M (G vètru) вітер ч. (вітру)narozeniny F pl. день народження vioni у минулому році/торікnebe N небо с. vsak = aie але, однак, протеnula F нульч. vzdycky = vzdy завжди, постійно,obdobi N період, час, сезон ч. весь часrocni obdobi пора року za +1, Ak за

opalovat se, -uju impf. загоряти,-яю, zaparkovat, -uju pf. запаркувати, -ую машину.засмалюватися, -лююся parkovat impf. припаркуватися, стояти на

otevi'eno відчинино, відкрито стоянці, ставитиparkIUI парк ч. машину на стоянкуpiavat, plavu impf. плавати, -аю zatimco поки, тим часом як.piàz F пляж ч. коли; тоді якpo +L після, по zima F зима ж.;pocasi N погода ж. холодно, зимно присл.pod +1, Ak підpodzim M осінь ж. leden M січень ч.prset, prsi impf. Д0и4ИТЬ,ІДЄД0Щ ünor І\Л лютий ч.pi^ed +1, Ak перед, переді brezen M березень ч.presnè ТОЧНО duben M квітень ч.pi'iroda F природа ж. kvèten M травень ч.pristi наступний, -а, -е. cerven M червень ч.

майбутній, -я, -є cervenec M липень ч.pùinoc F північ ж. srpen M серпень ч.

0 pùinoci 0 дванадцятій годині, zàri N вересень ч.опівночі i ijen M жовтень ч.

Rakousko N. Австрія ж. llstopad M листопад ч.fekaF ріка ж. prosinec M грудень ч.

GrОРУДНИЙ ВІДМІНОК ОДНИНИ (INSTRUMENTAL SINGULÂRU)

S KŸM? СІМ?З КИМ? З ЧИМ? (ЯК?)

Pojedu viakem.Chci kafe s mlékem.

Я поїду поїздом/потягом. Я хочу каву з молоком.

IV!N

tim nasim modernim vasim jejim

novymtvymmÿmsvÿm

-im-ÿm

pânem muzem stolem pokojem mëstem mofem

! nâdrazim

-em

F tou nasi moderni vasi jeji

novoumoutvousvou

-ou-і

zenou zidiivèci

mistnosti-ou-i

! kolega (М) - s kolegou! dnes musi'm lit za pntelem = dnes musîm jit k ph'tellСьогодні я повинен /я маю/ мені треба заі^ти до свого друга/приятеля.

ПРИИМЕННИКИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З ОРУДНИМ ВІДМІНКОМ(PREPOZICE S INSTRUMENTALEM)

8 , SE Jdu s manzeikou z kina.Ми йдемо (повертаємося) з дружиною з кінотеатру.

КАМ? + Ак

PRED| Stojime pfed klnem. (I) XМи стоїмо перед кінотеатром.

Jde pfed kino. (Ak)Він іде стати перед кінотеатр.

NAD Obraz visi nad posteli.Картина висить над ліжком (постіллю).

L10

X Vësim obraz nad postel.Я вішаю картину над ліжком (постіллю).

POD Boty jsou pod posteli.Черевики лежать під ліжком (постіллю).

X

ZA Obraz stoji za skfi'nî. Картина стоїть за шафою.

Dâm boty pod postel.Я покладу черевики під ліжко (постіль).

X Dâvâm obraz za skfin.Я кладу (даю) картину за шафу.

MEZI Tomâs sedi mezi Petrem a Janou. X Tomâs si jde sednout mezi PetraТомаш сидить між Петром а Janu.і Яною. Томаш хоче сісти між Петром

і Яною.

JAK. СІМ. Cim pojedes? - Vlakem. Ти чим/як поїдеш? Потягом/поїздом? Як? Çfm pises?-Tuzkou. Ти чим пишеш? Я пишу олівцем.Чим? Cim jis? - Lzici. Ти чим їш? Я їм ложкою.

Dâvâm kufr па skh'n. (Kam? +Лк)

Kufr je na skn'ni. (Kde? +L)

Obiek je ve ski’ini.

Pfikiady:Procliäzim se mèstem. (KUDY?=I) Na Stole stoji lahev s mlékem.Na nâvstëvu prisel (prisll)Tomâs se svou sestrou.

Я гуляю/проходжуюся по місті/городі. (ДЕ?). На столі стоїть пляшка молока.Томаш зі своєю сестрою прийшли в гості.

Uz jsi mluvil s Petrem? Nëco ti chtél.

Pfed nasim domem stoji nëjal<é auto.

Urcitë pojedu pfed prvnim prosincem.

Venku je 10 stupnû pod nulou.Pan Kubât mâ kancelâi* ve tî'etim pati'e pfesnë nad mou kancelàfi.

Posta je hned za rohem.Park zacinâ hned za Nàrodnim divadiem.

Nevidfs Helenu? Sedi tamhie mezi Tomâsem a Evou.

L10Ти вже говорив із Петром?Він щось хотів тобі сказати.Перед нашим будинком стоїть якась машина.Я обов’язково поїду (туди) до першого грудня.На вулиці десять градусів нижче нуля. Офіс пана Кубата знаходиться на четвертому поверсі, точно над моїм офісом.

Пошта знаходиться за рогом.Парк знаходиться поряд із

Національним театром.Ти не бачиш Гелену? Вона сидить ось

там між Томашем і Євою.

Cv□ 1.

Ji'm nûz. Jedu auto. Myju seIzice autobusvidiicka tramvaj

vlak

teplâ voda. mÿdio

b) Piju kafe s

Do kina jdu s

c) Sejdeme se pfed

mléko.oukr

Jim chleba s

manzelka. dcera a syn mûj kolega Alena a Tomâs

kino.kavârnamétrorestaurace

mâslo.dzemsÿrsalâm

Kdy se vrâtii? Pfed

Kdy odesel? Pfed

d) Nemûzes najit boty? Lezi tamhie pod stûl.zidlesknnkfeslo

hodina.mësictÿden

obëd.snidanëkonferencepoledne

G 2. Odpovidejte na otàzky:S kÿm pùjdete vecer do kina?Kdo stoji pfed divadlem?Cfm pisete na tabuli?S cfm nenf ten student spokojenÿ?Co visf nad kfeslem?Co je za nasf skolou?Za kÿm dnes musfte jft?

□ 3. Prelozte otàzku a odpovèzte:(Перекладіть питальне речення й дайте на нього відповідь:)Де висить картина?З ким ти сьогодні вечерятимеш?Коли прийде наш професор /викладач/ учитель? Де лежить книжка?Як (чим) ти поїдеш до Брно?Де стоїть шафа?Де тебе Томаш почекає?Ти хочеш каву з молоком або без молока?Що знаходиться за тим жовтим будинком?Де моя червона сумка?

над ліжком/постіллюзі своїм добрим приятелемперед обідом/до обідуна століавтобусомміж столом і вікномперед Центральним вокзаломз молокомпаркось там під стільцем

GrКАМ?

sednout si pf. sedat si impf. сісти сідати

Jana si sedne (sedà) na zidli.Яна сяде (сідає) на стілець.

KDE?

sedèt impf, сидіти

Petr sedi na zidli.Петро сидить на стільці(-еві).

lehnout si pf. lehat si impf.лягти ,лігати '' П/

Tomâs si lehâ (lehne) па postel.Томаш лігає (ляже) у ліжко.

polozit (se) pf. poklàdat (se) impf класти покласти

Polozim (poklàdàm) knihu na stûl. Я покладу (кладу, даю) книжку на стіл.

postavit (se) pf. stavët (se) impf. стати, поставити ставати, ставити

Postavim (stavîm) kufr pod lavici.Я поставлю валізу під парту/лаву.

lezet impf. L10

Tomâs lezi па (v) posteli.Томаш лежить y ліжку.

lezet impf, лежати

Kniha lezi na stole.Книжка лежить на столі.

stàt impf, стояти

Kufr stoji pod lavici.Валіза стоїть (лежить) під партою/лавою.

povèsit pf. vèset impf. повісити вішати

Povèsim (vèsim) obraz na stënu.Я повішу (вішаю) картину на стіну.

viset impf, висіти

Obraz visi па stènè.Картина висить на стіні.

Cv□ 4. Odpovëzte na otàzky:

Postavfm kvëtiny na stùl. Kde budou kvëtiny?Matka posadf ditë na zidIi. Kde bude dftè sedèt?Vësfm kabât do skfinë. Kde visf kabât?Tu tasku polozfm na stolek. Kde bude taska lezet?Tomâs stavf své auto pfed garâz. Kde stojf jeho auto?Panf Novâ pokiâdâ skienicky do skffnky. Kde jsou skienicky? Helena si sedne sem na lavicku. Kde bude sedèt?Povësfme lampu nad stùl. Kde bude lampa viset?Petr si lehâ do postele. Kde lezf?Postavfm se tady za Hanu. Kde budu stât?Ty se posadfs na zidii a Jana do kfesla. Kde budete sedèt? Postavil bys tu zidii do rohu vedie okna? Kde bude zidle stât?Polozil bys ten sesit tam na lavici k té knize? Kde bude sesit lezet?

(na stole)(na zidii)(ve skffni)(na stolku)(pfed garâzO (ve skffnce)(na lavicce)(nad stolem)(v posteli)(za Hanou)(na zidii, V kfesie) (v rohu)

(u té knihy)

□ 5. Dokoncete vêtu:Proc lezf ta kniha tady? Musfs ji polozit...............................Proc stojf ta zidle tady? Postav j i ..................................Proc uz tady nelezf pffbory? Musfs je polozit.......................Proc sedfs tady v kfesie? Mohl by sis sednout...................Proc ten svetr lezf tady na zidii? Mûzes ho povèsit.............Proc stojf nase auto pfed domem? Uz bys ho mèl postavit. Proc visf ten obrâzek tady nad skffnf? Mohl bys ho povèsit,

П 6. Dokoncete vêtu:Mûzes si sednout...................................... ?Chci povësit tu fotografii......................................Jsem unavenÿ, chtël bych si na chvili lehnout...........Musite se postavit sem z a ................. .....................Martin sedi m ezi......................................Mohi bych se posadit sem ......................................?

Studentka sed i......................................Pes lezf......................................Jestë polozfm tu knihu......................................Tomâs mûze svûj kufr postavit..................................Studenti sto jf......................................

L10

GrДІЄСЛОВА РУХУ(SLOVESA POHYBU)

chodit 'V. ходитиjit ^ йти

jezdit \ їздитиjet їхати

НЕДОК. В. інфінітив тепер, ч. МИН. Ч. умов, спосіб майбут. Ч.

дія повторю­ється

CHODIT chodi chodil chodil by bude chodit

JEZDIT jezdi jezdil jezdil by bude jezdit

1 XjiT jde sel sel by pûjde

JET jede jel jel by pojede

Pnklady:Kazdÿ den chodfm do prâce v 7 hodin, aie zftra pùjdu az v 8 hodin.

Kazdÿ mësfc jezdim do Prahy, aie tento mësfc nepojedu.

Di fve ôasto chodil do kina.Vcera jsem sel na koncert.

Щодня/кожного дня я ходжу на роботу о сьомій годині, але завтра піду аж о восьмій.Щомісяця/кожного місяця я їжджу до Праги, але цього місяця я не поїду. Раніше він часто ходив у кіно (театр). Учора я був на концерті.

Cv□ 7. Dopinte „ji't - chodit, jet - jezdit“ :

Vcera js e m ......... pësky, a le ........... jsem tramvaji. - (V y ).......... pfi'sti rok nahodiny cestiny? - Tomâs.........casto ke své pi'itelkyni. - Heleno.............takyzitra do divadia? Nechci jit sama. - Martine, r â d ...........do Uzhorodu, alenemâm cas. - Zitra musim...........na postu. - Evo............zitra pësky, nebo . .. . . metrem?

□ 8. Prelozte: (Перекладіть):Кожного літа (завжди в літку) я їздитиму на море. Завтра мені треба піти до лікаря. Підеш і ти завтра ввечері до ресторану? Ти часто ходиш у гості? Учора я не пішов у кіно (театр), тому що мені було погано. Завтра я вже обов’язково (точно) піду. Ти не хочеш іти краще пішки?

Grnést \ нести n o s i t / носити

vést \ вести vod it^ водити

vézt везти vozit ^ возити

letët\л етіти létat л ітати

bézet \ бігти b é h a t/ бігати

НЕДОКОНАНИЙ ВИД Інфінітив Тепер, ч. Мин. Ч. Умов. en. Майбут. ч.

âоднократність

Дїї NÉST nese nesl nesl by poneseдія

повторюється NOSIT nosi nosil nosil by bude nosit

і однократністьдії VÉST vede vedi vedI by povedeдія

повторюється VODIT vodi vodil vodil by bude vodit

jAоднократність

Дїї VÉZT veze vezl vezl by povezeдія

повторюється VOZIT vozi vozil vozil by bude vozitоднократність

Дїї LETÈT leti letël letël by poletiдія

повторюється LÉTAT létà létal létal by bude létatоднократність

ДЇЇ BEZET bèzi bëzel bëzel by pobëziдія

повторюється BÉHAT bèhâ bèhal béhal by bude bëhat

L10Ph'klady:Kazdÿ den nostm do prâce hodnë materiâlû, zitra si neponesu nie.Kazdÿ den vodî dftë do skolky matka, zitra je povede otec.Zbozi nâm vozi ti'ikrât za tÿden. Kam povezete toto zbozi?Reditel létà pravidelnë kazdÿ rok do Londÿna, letos vsak poleti do Pai'ize. Tomâs bëhà kazdÿ den dva kilometry, dnes aie pobëzi jen jeden kilometr, protoze je unavenÿ.

O 9. Dopinte spràvnè sloveso a sprâvnou formu;nést - nosit: Co to porâd........v té tasce, Jardo? Vcera jsem z nàdrazî.

moc tëzkÿ kufr. Je zima, musi'me u z ........ zimni kabâty.vést - vodit: Kazdÿ vecer mu§im........ svého psa na prochâzku. Kudy .

cesta k hotelu? Reditel........ dobl'e svou skolu.

GrПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ (RADOVE CISLOVKY)

1. prvnî 11. jedenâcty 21. dvacâtÿ prvnî2. druhÿ 12. dvanâcty 29. dvacâtÿ devâtÿ3. tre ti 13. tfinâcty 30. ti*icâtÿ4. ctvrtÿ 14. ctrnâcty 40. ctyi'icàtÿ5. pâtÿ 15. patnâcty 50. padesàtÿ6. sestÿ 16. sestnâctÿ 60. sedesâtÿ7. sedmÿ 17. sedmnâctÿ 70. sedmdesâtÿ8. osmÿ 18. osmnâctÿ 80. osmdesâty9. devéty 19. devatenâcty 90. devadesâtÿ10. desàtÿ 20. dvacàtÿ 100. sty

147. stÿ ctyFIcétÿ sedmÿPfectète: 14., 23., 45., 51. tÿden

5., 17., 25., 30., 60., 77., 88., 100. vÿroci (N) (роковини)

KOLIK JE HODIN? Котра година?

ctvrt na dvëчверть на другу 1:15

(ctvrt па + Ak)

ctvrt na pët чверть на п’яту 4:15

pùl druhé 1:30 (pùl jedné pùl tretf pùl ctvrté...)ПІВ на другу

tri ctvrtë na dvëза чверть (буде) друга 1:45

1:0512:55 za pët minut jednaза п’ять хвилин першаza pët minut ctvrt na dvë jedna hodina a deset minut десять хвилин на другуza 5 minut pùl druhé ctvrt na dvë a 10 minut двадцять п’ять хвилин на другуza 5 minut tri ctvrtë na dvë 1:50 pùl druhé a 10 minut за двадцять хвилин (буде) друга

1:10

1:25

1:40

1:20

1:35

(pùl + G) pùl pâté 4:30пів на п’яту

ti'i ctvrtë па pëtза чверть (буде) п’ята4:45

jedna а pët minut п’ять хвилин на другуctvrt па dvë а 5 minut za 10 minut pùl druhé двадцать хвилин на другуpùl druhé а 5 minutза двадцять п’ять хвилин (буде)другаti'i ctvrtë па dvë а 5 minut za 10 minut dvëза десять хвилин (буде) друга

budik« А: Podivej se, kolik je hodin. Mâme jestë cas? B: Je teprve püi sesté, mâme jestë pùl hodiny.

A: Na kdy ti mâm dàt budik?B: Musim vstàvat brzo, dej mi ho

na ctvrt na sedm.

A: Prosim vas, do kdy mâ smënârna otevi^eno? B: Az do pùl devàté vecer.

A: Myslim, ze mi jdou spatnë hodinky. Mém teprve tri hodiny. Kolik màs ty?

B: Uz ti i hodiny a deset minut. Mnë jdou hodinky presnè.

А: Ne, Petr doma neni, aie cekâm ho kazdou chvili. Mùzete pockat? B: Zkusim pockat ctvrt hodiny, aie vie casu nemàm. L10A: Kdy presnè zacinâ konference?B: V deset, aie musime tam bÿt uz nejpozdëji ve tri ctvrtè na deset.

Cv□ 10. Reknète cas rûznè (Скажіть кількома способами):

6:50 - a) sest hodin a padesât minutb) za 10 minut sedmc) tî'i ctvrtë na sedm a 5 minut

Kdy se sejdeme u metra? (19:50 hod.)Kdy zacinâ ten film v televizi? (21:10 hod.)Kdy mâte V poledne voino na obëd? (11:55 hod.)Kdy jede vlak do Kyjeva? (14:20 hod.)Kdy bude vlak v Kyjevë? ( 8.30 hod.)Kdy na më pockâs pi'ed kinem? (18:20 hod.)

Gr0 + L

V +Ak

KDY?

0 vfkendu 0 dovolenë 0 pi=estâvce

КОЛИ?

у суботу й неділю, на (під час) вихідниху відпустціпід час перерви

V jednu hodinuV sobotu X minulou sobotu

tuto nedëli p fis ti ùterÿ

OD - DO + G

ZA + Ak

od stredy do pâtku od nedële do pondëlf od jednë hodiny do dvou

za jednu hodinu, za pët hodin za pët dm', za tri dny za dva tÿdny, za sest tÿdnù

0 першії^ минулої суботи у цю неділю наступного вівторка

від середи до п’ятниці від неділі до понеділка від першої (години)

за/через годину, п’ять годин п’ять днів, три дні

два тижні, за шість тижнів

Р0 + L

PRED + I

MEZI +

po jedné hodinë po druhé hodinë po jednom tÿdnupred hodinou pi^ed rokem pfed mësicemmezi druhou a treti hodinou

minulÿ rok = (v)loni tento rok = letos pnstî rok__________

після першої (години) після другої після одного тижня

година тому/перед годиною рік тому/перед роком місяць тому/перед місяцем від другої до третьої (години) між другою і третьою (годинами)

минулого року/у минулому році/торік цього року/у цьому році наступного року/у наступному році

pfedevcfrem - vcera - dneska - zitra - pozith'позавчора учора - сьогодні - завтра післязавтра

ràno dopoledne - V poledne odpoledneуранці/ранком - зранку/рано

до обіду - опівдні/в полудень - після обіду

vecer V nocl - о pùinociувечері/ввечері - у ночі

JAK DLOUHO?

о півночі/о дванадцятій годині ночі

як довго?Ак jednu hodinu

celou sobotu dva tÿdny

Byl jsem tam jednu hodinu. Я там був одну годину. Strâvil jsem u nich celou sobotu. Я y них пробув цілу суботу. Jsem V Praze uz dva tÿdny. Я вже в Празі два тижні.

JAK CASTO? ЯК ЧАСТО?kazdÿ denjednou za tÿden (їх, 2х ... za +Ак) dvakràt za mèsic pètkràt za rok

щодня/кожного дня (один) раз у/на тиждень два рази у місяць п’ять раз у рік

А: Za jak diouho budes mit dovolenou? B: Uz za tri tÿdny, moc se tèsim.

A: Kam pojedes letos v létè?B: Musim domû do Holandska navstivit rodice. Vidèl jsem je

naposledy pfed rokem.

A: Prosim vas, Icdy ten dopis bude v Nëmecku? B: Za tri dny. L10

A: Uz jsi miuvii s séfem?B: Ne. On mi nëco chtël?A: Asi ano, hledal tè tady pi^ed pùl hodinou.

A: Zapomnël jsem v hotelu pas. Budete mit jestë za pùl hodiny otevi^eno? B: Ano. Nase smënârna zavirà az za dvë hodiny, to je v pùl devàtë.

Telefonickÿrozhovor:

A: Jsi to ty, Pavie? Cekam na tebe uz cely tÿden. Proc jsi nepfijel? B: Ale jà jsem ti uz pred tÿdnem napsal, ze tento tÿden nebudu

mit cas a ze prijedu az pristi sti^edu.

A: Znàs dobfe Bratislavu? Potrebuju doporucit nëjakÿ hotel.B: Byl jsem tam jen jednou minuly rok a nevzpominàm si na zâdnÿ hotel.

A: Kdy ma galerie otevi'eno?B: Od ùterÿ do nedële celÿ den.

A: Uz se ti vràtila manzeika?B: Ne, jestë ne, cekâm na ni uz od sti^edy.

A: Pfijdu tedy ve ctvrtek. Bude se ti to hodit v pët? B: V pët teprve pfijdu z prâce. Pfijd' tak po pùl sesté.

Cv□ 1 1 . (- 1 hodina) = pfed hodinou

(+ 1 hodina) = za hodinu

Kdy jste pfijel? (-1 tÿden)Kdy musite odejit? (+ 2 hodiny)Kdy prisel ten telegram? (-1 hodina)Za jak diouho jede vlak? (+ 15 minut) = (1/4 hodiny)Kdy jste zacal studovat cestinu? (-1 rok)Kdy vâm konci prâce v Brnë? (+ 1,5 mësfce)Kdy zavfraji v bance? (+1/2 hodiny)Kdy se vracfte do Rovna? (+ 14dni) = (2 tÿdny)Kdy tady bude pan Kubât? (+ chvile)

Gr MESICE (МІСЯЦІ)

KDY? V + L (y) OD/DO + G (від/до)1. leden V lednu od lednaII. ünor V ûnoru od ûnoraIII. bfezen V breznu od bfeznaIV. duben V dubnu od dubnaV. kvèten V kvëtnu od kvëtnaVI. cerven V cervnu od cervnaVII. cervenec V cervenci od cervenceVIII. srpen v srpnu od srpnaIX. zàh' V zâfi od zâriX. fijen V rfjnu od ЩпаXI. listopad V listopadu od listopaduXII. prosinec V prosinci od prosince

DATUM: KOLIKATEHO JE DNES? + (G) (Яка сьогодні дата?/Котресьогодні число?)dvacâtého cervence dvacâtého druhého srpna dvacâtého osmého zâi'f ti'icâtého rijna sedmnâctého listopadu ctvrtého prosince

Narodil(a) jsem se 27.11.1956. = dvacâtého sedmého listopadu Я народився/народилася двадцять tisic devét set padesât sest сьомого листопада тисяча дев'ятсот п’ятдесят шостого року.

1. 1. prvniho ledna 20. 7.3. 2. treti'ho ûnora 22. 8.5. 3. pâtého brezna 28. 9.9. 4. devâtëho dubna 30. 10.

13. 5. trinâctého kvëtna 17. 11.19. 6. devatenâctého cervna 4. 12.

! 1. 1. - prvniho prvni,

Cv1.2. - prvniho druhÿ, 1 .1 0 .- prvniho desétÿ...

означення місяця - y називному відмінку

□ 12.a) Kdy jste se narodil(a)?

Kdy rnâte narozeniny?b) Kolikâtého je dnes?

Kdy se narodiia vase manzeika (vas manzel)? Kdy mâ narozeniny vase manzeika?8. 3., 10. 10., 17. 11., 21.2., 23. 5., 12. 1., 31.7., 28. 6., 1.9., 16. 12. \

L10

ROCNI OBDOBI (ЧОТИРИ ПОРИ РОКУ) «jaro - па jare навесні/весною od - do jara (від-до)léto - v lété улітку/влітку létapodzim - na podzim восени podzimuz im a -vz im è взимку zimy

Je krâsné pocasi, sviti slunce. Neni moc teplo, je 19 stupnû.

Na jaro se moc tësim. V breznu za- cinâ bÿt tepleji a uz mûzeme zacit znovu chodit na prochâzky. V dubnu0 vikendu jezdime ven za mësto. Jedeme slce autem, aie venku za- parkujeme a jdeme do pfirody. Ne­rad chodi'm vie nez pët kllometrû, protoze dëti jsou jestë malé. Nâs vÿlet vzdycky skonci v nëjaké ves- nické hospodë.

kam? - ven Xна вулицю

- dovnitfусередину (чого)

kde? - venkuна вулиці/надворі

- uvnitrвсередині (чого)

Je horko, 31 stupnû ve stînu.

U nâs nevime, jestli v létë bude prset, nebo bude hezky, proto radëji jezdi'me k mofi. Dovolenou si beru v cervenci nebo V srpnu, kdyz dëti majl pràzdniny. Vie se mi aie libi zâff, kdy je u mofe ménë lidi. Nemâm moc râd horko a ne­rad se opaluju, proto na plâzi lezi'm ve sti'nu a hodnë plavu. Vëtsinou bydiimeV hotelu, aie nëkdy také v soukromi.

Prsi, foukâ vitr, na nebi jsou cerné mraky.

Podzim nemâm râd. Pfichàzi uz na konci zâfi a celÿ fijen prsi a jsou boufky. Venku na ulici lidi pospi'chaji, je jim zima. Vsechno je sedivé - nebe, mësto I nâla- da. Na podzim nemâm z niceho radost. Vzpominâm na léto, tësim se na Vânoce a na zimu, chodim do kin a divadel a hiavnë hodnë pracuju.

Je zima, 5 stuphCi pod nulou.Je hodnë snëhu, v nocl snëzilo.

Na Vânoce vëtsinou jestë neni snih, snëzit zacinâ az v lednu. Nâlada lidi je v zimë lepsi, jezdi na hory, kupuji dârky na Vânoce. Nase rodina jezdi na hory

\a z V ünoru - celÿ tÿden se synem lyzuju, zatimco manzelka s dcerou se lyzovat teprve uci. Za dva roky se vsak nenauci- la skoro nie. Z kazdého nemûze bÿt sportovec.

ои д к ТІ (УАМ) иЕ?

ие т і іеріо (Ьогко, уєсіго). ие т і л іта .110

иДКЕ ЛЕ РОСАЗІ? иАКиЕУЕМКи?

Яка сьогодні погода?Як (сьогодні) на вулиці/надворі?/Що надворі?

ие Иелкё (кгазпё)росазі. Сьогодні чудова погода.

Ле Ьелку.Je іеріо. С. тепло.ие Ьогко. С. жарко.ие ує с іго . С. дуже жарко./Яка спека!ие ]а8по. С. ясно.ие тосіге пеЬе. Небо с. синє/голубе.

зіипсе. Сонце світить.ие зіипеспу сіеп. С. гарний сонячний день.ие зраіпе (озкііуе)

росазі. С. погана погода.ие озкііуо.Je 2іт а . С.холодно.Je с е т е пеЬе. Небо потемніло.Je 2аіайепо. Небо затягнуте хмарами./

Усе небо вкрите хмарами.ие Ьоигка. Надворі гроза.ВІузка 5е. Блискає.ие тІЬа. Надворі туман.РГ5І. Іде дощ.Ройка уііг. Дме вітер.

Bylo hezké pocasi.Bylo hezky, teplo, horko, vedro,... Bylo modré nebe, cerné nebe. Svitilo slunce. Prselo.Byla mlha. Byla bourka.Byl slunecnÿ den. FoukaI vi'tr.Byly blesky. Byly mraky.

Bude hezky. Bude svitit slunce.

Була гарна/чудова погода.Було тепло, жарко, була спека...Небо було синє/голубе, чорне.Сьогодні світило сонце. Ішов дощ. Сьогодні був туман. Сьогодні була гроза. Сьогодні був сонячний день. Дмув вітер. Сьогодні блискало. Небо було затягнуте хмарами. (Усе небо було вкрите хмарами). Буде гарна погода. Буде світити сонце.

KOLIK JE STUPNÙ? Яка сьогодні температура?

1 stupen2, З, 4 stupnë5, 10, 20 stupiïû nad пиіои

вище нуля

зо °Сnad nulou

- 40 *С — п - 40 *с- ЗО — - ЗО- 20 _ - 20 pod пиіои- 10 — - 10 нижче нуля

- 0 - 0— 10 - - ---- 10— 20 — 20 10 °С— ЗО - І — ЗО pod пиіои□

prset: prsi - prselo - bude prset dést’ Mіде дощ — ішов дощ — буде дощ destnik М

snèzit: sn§zi - snezilo - bude snezit іде сніг - ішов сніг - буде сніг

snih Мhodnë snëhu (G)

mrznout: mrzne - mrzio - bude mrznout mraz Mмерзнути надворі мороз - був мороз - буде мороз

дощпарасолька

снігбагато снігу

мороз

Snëzi. = Padâ sm'h. Mrzne. = Je mrâz. Hodnë prsi. = Je veIkÿ désf.

Іде сніг.Надворі мороз.Який дощІ/Надворі злива.

Padal snih Byl mrâz.Byl veikÿ dést.

Bude padatViih. Bude mrâz.Bude veikÿ dést.

Ішов сніг. Буде сніг. Був мороз. Буде мороз. Була злива. Буде злива.

Cv

Mâm râd (a), kdyz

L10Г113. Opakujte:

Na vÿlet pùjdeme, jen kdyz

Zùstanu doma, protoze

Nemâm râd(a), kdyz

■ bude râno hezky.■ nebude prset- zacne svitit slunce- bude tepleji nez dneska

■ venku je moc horko.- venku hodnë prsi■ venku je moc zima■ nikam nechci jit v tom horku

■je mi zima na ruce.-je bourka a vidim blesky- od râna do vecera prsi -je mi moc horko

- sviti slunce.- na jai'e zacinâ bÿt teplo -je krâsnë modré nebe- snëzi a pi'iroda je bilâ

n 14. Ve kterém rocm'm obdobi (na ja i'e,. . . )nebo ve kterém mési'ci (v lednu,. . . ) reknete:Je moc horko, jdu do stinu.Zase pi'ichâzeji mraky, bude prset.Foukâ vitr, musim si vzit kabât.Je modré nebe, dneska bude urcitë hezky.Kazdÿ den je pocasi horsi a horsi.Letos byly Vânoce zase bez snëhu.Je vie nez 30 stupnû ve stinu.Jdou sem cerné mraky, za chvili bude bourka.Je jasno, dneska v noci bude zima.V tom horku by byl pi'ijemnÿ vitr.

П 15. Kterâ odpovèd’ se nehodi? (Визначте, яка з поданих відповідей непідходить:)

Napsal ti Petr? - Uz mi diouho nenapsal.- Napsal mi pî'ed tÿdnem.- Napisu mu hned zitra.- Je to uz mésic, co nemâm od nëho dopis.

V kolik hodin maji priji't?

■ Kdy to musis udélat?

Kdy se asi vrâtis?

- Mëli by pfijit za chvili.- Jestë je cas, az za pûl hodiny.- Ve tri, aie vzdycky chodi pozdë.- Prijdou pi fsti tÿden.- Museji tu bÿt kazdou chvili.

- Jestë dneska.- Odpoledne to musi bÿt hotovo.- Za deset minut uz bude sedm.- Mâm cas do sti'edy.

- Vrâtim se asi v pët.- Nevrâtim se pfed veceri.- Vrâtim se nejpozdèjl va dvanâct.- Pi'ijdu pristi ûterÿ.

Jak diouho budes dneska studovat?- Budu studovat celÿ vecer.- Uz jsem si preceti dvakrât novÿ text.- Myslim, ze hodinu a pùl.- Mâm hodnë moc prâce, proto dneska studovat

nebudu.

□ 16. Odpovîdejte podle obràzku (Відповідайте згідно з малюнком):

О hod. 12 hod. 24 hod.

- Kdy zitra pojedes do Prahy?- Kdy skoncil film?- Na kdy mâm pfipravit obëd?- Kdy se asi vrâti?- Kdy pùjdeme na prochâzku?- Jak diouho bude trvat konference?- Jak diouho tady Tomâs zùstane?

a) Doplnte do vët sloveso jit, nebo chodit:Muj s y n ........ jesté do sl<oiy. Hodnë casto......... do Icina. Dneska vecer ale.......do divadia.............tam on a manzeika, protoze jâ nemâm dneska vecercas a nem ùzu........ Ted’, kdyz uz je venku hezky............. cela nase rodina

kazdy den na prochâzku. O vikendu z a s e ........na diouhé vÿlety do pi=irody.

b) Doplnte do vët sloveso jet, nebo jezdit;Z itra .........cela nase rodina navstivit mé rodice. Bydli na vesnici, bude toproto hezkÿ vÿlet do pfirody. Na jare râ d i..........ven za mésto. V létë odovolené kazdÿ ro k .........k mofl, aie letos tam n e .......... protoze dovole­nou budu mit az v i’ijnu. Manzeika a dë ti........na konci cervence na chatu.

I l 1 8 . Reknëte V préteritu, co bylo, co jste délai:Nékde musite zménit sloveso Imperfektivni na perfektivni:

vracet se brâtparkovat prichâzet zacinat

vrâtit se vzitzaparkovat pfijit zacit

(Bojim se, ze bude prset.! Bàl jsem se, ze bude prset.)

BYLO HEZKY «Dneska je hezky. Sviti slunce, je asi 20 stupnû. Neni moc horko, proto pùjdu ven do parku. V parku je aie hodnë lidi, to se mi nelibi, proto se vracim domù, beru si auto a jedu ven. Mâm dobrou nâladu. Divâm se z auta, vidim i'eku, lesy a nakonec par- kuju u reky. Lezim, trochu se opaluju. Plavat jestë nechci, protoze voda neni teplâ. Asi za hodinu prichâzeji mraky, bez slunce je najednou zima. Rychie jedu domû, bojim se, ze bude prset a bude boui'ka. Prset vsak zacinâ, kdyz uz jsem doma.

□ 19. Odpovidejte:Jaké pocasi je vëtsinou na jare? Mâte râd jaro? Proc? Kterÿ mësic uz zacinâ bÿt tepleji? Chodi'te do pnrody? Chodite hodnë kllometrû? Chodfte sâm, nebo s rodinou? HIedâte na vÿletë nëjakou hospodu nebo restauraci?Vi'me urcitë, jaké bude u nâs v létë pocasi? Prsi casto v létë? Jezdite v létë radëji do lésa, nebo k mofi? Mâte râd horko a râd se opalujete? Jel byste k mofi radëji v cervenci, nebo v zâfi? Proc? Kde u mofe bydli'te? Jste dobrÿ sportovec? Limite hodnë dobfe plavat? Kdy budete mit letos dovolenou a kdy budou mit dëti pràzdniny? Kam pojede letos vase rodina?Proc nemâte râd podzim? Jaké je na podzim vëtsinou pocasi? Co udëlâte, kdyz jste venku, zacne prset a vy nemâte destm'k? Jakou mâte nâladu, kdyz prsi?Mâte râd zimu a sni'h? Jezdfte lyzovat? Limite to dobfe? A co vase rodina? Také lyzuje? Byly minulé Vânoce bez snëhu?

□ 20.Kolikâtého je dnes? V ûterÿ? Kterÿ den je 1.4.? 9. 9 .? ___

Pondëli Üterÿ Pâtek Stfeda Ctvrtek Sobota Nedële1. 9. 23. . 17. 31. 14 4.

Duben Zârf Listopad Cerven Srpen Bfezen Cen/enec

V dopise pi'seme: Praha 16.12. 2000V Praze 16. prosince 2000

KALENDÂR

Reknëte, CO budete dëlat

CERVENEC

V pondëli 2. cervence?V ùterÿ 3. cervence? ve stfedu 4. cervence?

L10

2 Po 12.00 - obëd s Karlem ve Slavll

3 Üt19.00 - Stavovské divadio

I koupit 4 listky

4 Stdopoledne - zatelefonovat doktorovi,

kdy na kontrolu

5 et10.00-kontrolaudoktora

16.00-cestina

6 Pâ! Matka - narozeniny

koupit dârek

7 So 11.00 - u metra Andél plavat s Petrem

8 Nevrâtit Karlovi kazetu - vecer

! püpravit si materiâly do pràce

Ptejte se!Pf.: S kÿm pùjdete v pondëli na obëd?

Kdy pûjdete do divadia?Kam musite zatelefonovat ve sti=edu? atd.

MLUVNi CVICENI O

1. a) Poslouchejte: Do prâce jdeme uz druhého ledna? Ne, az tfetîho ledna.b) Odpovidejte:

Do prâce jdeme uz druhého ledna? Ne, az tfetiho ledna.Séf mâ narozeniny desâtého kvëtna? Ne, az jedenâctého kvëtna.

Voino na Vânoce mâme uz dvacâtého druhého Ne, az dvacâtého tfetiho prosince? prosince.Pan Cernÿ prijede z Berlina ctvrtého zâi'i? Ne, az pâtého zân.

2. a) Poslouchejte: Patnâctého fijna je nedële? Ne, patnàctého fijna je pondëli.

b) Odpovidejte:Patnâctého ri'jna je nedèie? Ne, 15.10. je pondëii.Osmnâctého ûnora je nedèie? Ne, 18. 2. je pondèii.Dvacâtého pâtého cervna je nedële? Ne, 25. 6. je pondëli.Ti'icâtého dubna je nedèie? Ne, 30. 4. je pondëii.

3. a) Poslouchejte: Kdy se vrâti'te? Vrâtim se za tri ctvrtë hodiny.

b) Odpovidejte:Kdy se vrâtite? _ Vrâtim se za tn ctvrtë hodiny.Kdy pi'ijde profesor Cernÿ? Pi ijde za ti=i ctvrtë hodiny.Za jak diouho jede autobus? Jede za ti'i ctvrtë hodiny.Za jak diouho musis odejit? IViusim odejit za tri ctvrtë hodiny.

4. a) Poslouchejte: Uz je ctvrt na sest? Nejdou mi hodinky.Za pèt minut bude ctvrt na sest.

b) Odpovidejte:Uz je ctvrt na sest? Nejdou mi hodinky. Za pët minut bude ctvrt na sest. Uz je pûl sesté? Nejdou mi hodinky. Za pët minut bude pùl sesté.Uz je ti'i ctvrtë na sest? Nejdou mi Za pèt minut bude tri ctvrtë nahodinky. sest.Uz je sest? Nejdou mi hodinky. Za pët minut bude sest.

5. a) Poslouchejte: Jestë neni pozdè. Jsou ctyfi hodiny.Je pozdè, uz jsou 4 hodiny a deset minut.

b) Reagujte:Jestè neni pozdë. Jsou ctyri hodiny. Je pozdë, uz jsou 4 hodiny a deset

minut.Jestè neni pozdë. Je ctvrt na pët. Je pozdè, uz je ctvrt na 5 a deset

minut.Jestë neni pozdè. Je pùl pâté. Je pozdë, uz je pùl pâté a deset

minut.Jestè neni pozdë. Je tri ctvrtë na pët. Je pozdë, uz je tri ctvrtë na 5 a deset

minut.

L106. a) Poslouchejte: Za kÿm jdes tak pozdè?_ptâ se mè matka.Za panem Cernÿm, odpovi'dàm.

b) Odpovidejte:Za kÿm jdes tak pozdë? ptâ se më Za panem Cernÿm, odpovidâm.matka.Za kÿm jdete? ptaji se më v recepci Za panem Cernÿm, odpovidâm. hotelu.Za kÿm jdete? ptaji se më v kancelâri Za panem Cernÿm, odpovidâm. firmy.

7. a) Poslouchejte: Kdy jste tady byl naposledy? Minulé ûterÿ?Ano, byl jsem tady, myslim, minulé ùterÿ.

b) Odpovidejte:Kdy jste tady byl naposledy? Ano, byl jsem tady, mysifm, minulé üterÿ. Minulé ûterÿ?Kdy jste byli u nâs naposledy? Ano, byli jsme u vâs, mysifm, minulÿ mësfc. Minulÿ mësfc?Kdy jste si to koupil? Ano, koupil jsem si to, mysifm, minulou stredu.Minulou stredu?

8. a) Poslouchejte: Kde jste byl vioni o dovolené? Myslim, ze jste rikal - v Itélii?Ano, byl jsem tam vIoni a letos do Italie pojedu zase.

b) Odpovidejte:Kde jste byl vioni 0 dovolené? Ano, byl jsem tam vioni a letosMysifm, ze jste ffkai - v Itâlii? do Italie pojedu zase.Kde jste byl vioni v létë? Ano, byl jsem tam vioni a letosMysifm, ze jste rfkai - v Rakousku? do Rakouska pojedu zase.Kde jste byl vioni v zimé o dovolené? Ano, byl jsem tam vioni a letos Mysifm, ze jste ffkai - v Africe? do Afriky pojedu zase.

9. a) Poslouchejte: Kolikràt za tÿden chodis sportovat?Chodi'm sportovat dvakrât za tÿden.

b) Odpovidejte:Kolikràt za tÿden chodfs sportovat? Chodfm sportovat dvakrât za tÿden. Jak casto chodfs ke své matce Chodfm tam dvakrât za tÿden.na nâvstëvu?Kolikràt za tÿden chodfs na cestinu? Chodfm tam dvakrât za tÿden.

10. a) Poslouchejte: Pùjdeme plavat?b) Odpovîdejte:

Pùjdeme plavat?Pùjdeme se opalovat? Pojedeme lyzovat?

Nechci, plavu nerad.

Nechci, plavu nerad. Nechci, opaluju se nerad. Nechci, lyzuju nerad.

11. a) Poslouchejte: Mnë nevadi, ze prsî. Pùjdeme jestë tam do toho obchodu?Aie ne, moc prsî, jà jdu domù.

b) Odpovîdejte:Mnë nevadf, ze prsf. Pùjdeme jestë tam do toho obchodu?Mnë nevadi', ze je horko. Zùstaneme jestë na prochâzce?Mnë nevadi', ze je zima. Pùjdeme se podfvat jestë do toho kostela?

Aie ne, moc prsi, jâ jdu domù.

Aie ne, je moc horko, jâ jdu domû.

Aie ne, je moc zima, jâ jdu domû.

JAK VÀM JE? CO UDÉLÀTE?

adresa F adresât M balik M blanket M cizina F dopinit, -im pf.

dopinovat, -uju impf.

doporucené

hodit, -im pf. hàzet, -im impf.

hovor ІИ chyba Fchybèt, -im impf. kancelàr F

laskavÿ, -à, -é

bud’(te) tak laskav, laskaval letecky nalepit, -im pf. lepit impf.

norméinë obàlka F obycejnë odesilatel M omyl M podepsat (se), podepisu pf. podeplsovat, -uju impf.

pohied M = pohlednice F poslat, poslu pf.

posilat, -àm impf.

postovnipostovni schrànka F poukàzka F pozdravit, -im pf. zdravit impf.

адреса ж. адресат ч. пакунок, пакет ч. бланк ч. закордон ч, доповнити, -вню, заповнити, -вню доповнювати, -нюю, заповнювати, -нюю (послати), листа рекомендованим/ рекомендованою поштою кинути, кинуі^о, куди кидати, -аю розмова, бесіда ж. помилка ж, бути відсутнім канцелярія, ж,, бюро с,, невід,, офіс ч, ласкавий, -а, -е, люб'язний, -а, -е будь ласка!

авіапоштоюнаклеїти, -ею, наліпити, -плю клеїти, ліпити (послати) листа нормально конверт ч. звичайно, просто відправник ч., відправниця ж, помилка ж. підписати, -пишу

підписувати, -ую листівка ж. листівка ж.послати, пошлю, надіслати, надішлю, відправити, -влю посилати, -аю, слати, шлю, надсилати, -аю поштовий, -а, -е поштова скринька грошовий переказ привітати, -аю кого з чим вітати

L11pozdravovat, -uju+Ak od +G impf.

seznam M telefonni seznam

siyset, -im impf. usiyset pf.

spolehnout se na +Ak spoiehnu se pf. spoiéhat se, -àm impf.

stèsti N telefonàt M telefonni ùfednik 1 ül^ednice F ùspèch M vàzenÿ, -à, -é vézit, -im impf. zvàzit pf.

vyplnit, -im pf. vypinovat, -uju Impf.

vyfidit +D +Ak pf.-im (vzkaz) vyrizovat, -uju impf.

zabÿvat se +1 Impf. -àmsezaleplt, -im pf.

zalepovat, -uju impf.

zavolat +D, -àm pf.

na +Ak

volât impf.

zmënit, -im pf. mënit impf.

znàmka F znovu

переказувати, -ую/ передавати, -даю вітання кому від кого список ч.телефонний довідникчути, чуюпочутипокластися, кладуся, понадіятися, -іюся на кого надіятися, -іюся щастя с.розмова по телефону телефонний, -а, -е службовець ч. службовка ж. розм. успіх ч.шановний, -а, -е важити, важу зважити заповнити, -вню заповняти, -яю передати, -дам, переказати, -кажу передавати, -даю, переказувати, -ую займатися, -маюся чим

заклеїти, -клею, заліпити, -плю заклеювати, -юю, заліплювати, -плюю подзвонити, -ню, зателефонувати, -ую кому, закричати, -чу, загукати, -аю на когодзвонити, телефонувати, кричатизмінити, -ню, відмінити, -ню міняти, відмінювати марка ж. знов,знову

Zavoläm (па) kamarâda. Zavolâm kamarâdovi.

Я покличу друга (загукаю на друга.) Я подзвоню/зателефоную другові.

GrIMPERATIV (НАКАЗОВИЙ СПОСІБ)

Наказовийспосіб

1 .

2.

3.

форми наказового способу творяться від основи теперішнього часу (від 3-ї особи множини недоконаного + доконаного виду -> закінчення нульове) форми наказового способу вживаються у 2-й особі однини й множини та в 1-й особі множини (ти(іу) - ви(уу) - ми(ту)).

опі

Основу закінчено на один приголосний(іу) кирц! закінчення нульове(уу) кири]1е! додається -те (ту) кири]те! додається -ме

вони купують

купуй!купуйте!купуймо!

опі vezmbci вони візьмуть

Основу закінчено на два приголосні(ty) vezmi! додається -і візьми!(vy) vezmëte! додається -е1е/-е1е візьміть!(my) vezmëme! додається -ете/-ете візьмімоЛім/І

опі d è j)^ вони роблять

замість -ajf:(-eji/-ëji:)

(ty) dëlej! додається -еі роби!(vy) dëlejte! додається -еііе робіть!(my) dëlejme! додається -е іте робімоМм/!

d - t - n ->■ d’ - f - nОснову закінчено наvstanou - vstan, vstante, vstanme! vrâti - vraf, vrat’te, vrafme! jedou - jed’, jedte, jed’me!

pisou - pis, piste, pisme! koupf - kup, kupte, kupme! vrati se - vrâf se, vrafte se, vrafme se! (à > a)

( î> i) (ou > u)

устативернути/повернутиїхати

писатикупитивернутися/повернутися

НЕРЕГУЛЯРНІ ФОРМИ НАКАЗОВОГО СПОСОБУ(NEPRAVIDELNŸ IMPERATIV) L11

Інфінітив Нак. спосібbud’l budte! bud’me! (bÿt) будь!, будьте!, будьмо!stùjl stùjte! stùjme! (stât) стій!, стійте!, стіймо!jez! jezte! jezme! Üist) їж!, їжте!, їжмо!odpovéz! odpovëzte! odpovèzme! (odpovëdët) не утворюється (інф. відповісти)mëj! mëjte! mèjme! (mit) май!, майте!, маймо!

jî1: - іти pi'ijit - прийти

jdi! jdète!(іди!)

pojd’! pojdle!(ходім(-о)/пішли!)

Prikiady:Marto, vraf se brzo!Promifi, nevidël jsem të.Reknl jim to také!Prosim vâs, otevrete to okno! Jezme vice ovoce!Bud’vecer doma!Stùjte, jede auto!Kup mi jestë 10 dkg sÿra!Jdi dnes do kina sâm, mâm moc prâce.Jano, pojdte kousek se mnou, ukâzu vâm nejblizsi stanici metra. Pane Kubâte, prijdte, prosim, uz V 8 hodin ke mnë.Peti'e a Tomâsi, jedte se podivat také do Karlovÿch Varù.

pfljd l prijdte!pojd’ sem! pojdte sem!(прийди !/зайди!, прийдіть !/зайдіть! іди/ходи сюди! ідіть/ходіть сюди!)

Марто, вернися скоро!Пробач, я не бачив тебе.Ти їм теж про це розкажи!Будь ласка, відчиніть вікно! їжмо більше овочів!Будь увечері дома!Стій, їде машина!Купи мені ще сто грамів сиру!Іди/сходи сьогодні до кінотеатру/в кіно один, у мене багато роботи/багато справ. Яно, ходім(-о) вкупі, я покажу вам найближчу станцію метро.Пане Кубате, прийдіть, будь ласка, до мене вже о восьмій.Петре й Томашу, відвідайте також Карлові Вари.

ТВОРЕННЯ ОПИСОВИХ ФОРМ 3-ї ОСОБИ однини й м нож ини НАКАЗОВОГО СПОСОБУ

Af Helena pise ten ùkol. Хай Гелена робить домашні завдання.Af zije mir! Хай живе мир!Af Tomäs koupî chleba! Хай Томаш купить хліб!

ЗАПЕРЕЧНІ ФОРМИ НАКАЗОВОГО СПОСОБУ= не + форми наказового способу, які творяться, переважено, від дієслів недоконаного виду (порівняй, напр., МЕ2АРОМЕМ! - рі.)

іImpf. Pis ten ûkol! Nepis to i Me роби цього(це)!Pf. Napis jestë to cviceni! / Me пиши цього(це)!Impf. Kupujte si ovoce! - 7 - N ekupujte si to! Не купуйте цього(це)!Pf. Kupte si také jablka! /Pf. Vrafte se vcas! - N evracejte se pozdë! Не вертайтеся пізно!

Dej mu tu knihu! - N edàvej mu tu knihu! Не давай йому цю книжку!Vezmëte si kabât! - N eberte si kabât! Не беріть/не одягайте пальто!

! Jdi! Po jd! Prijd! C hod! - N ECH O D! He йди/ходи!J e d lJ e zd i! -N E J E Z D I! He їздь!

Cvo 1. Dopinte negativnî imperativ:

Vzor: Napis si ten ükol, aie nepis ho az vecer.Dnes si vezmi kabât, zitra si h o .....................bude teplo. - Jdi vecer k Tomâ-sovi, a ie ................ k nëmu moc pozdë. - Zatelefonuj Helenë, a ie ..................ji moc diouho, je to drahé. - Pfecti to cviceni, a ie ........................ho moc rych­ie. - Jed’ na nâdrazf metrem........................tramvajf, jezdi moc pomalu. - DejPetrovi jen ty noviny, ten casopis m u ....................- Uklid’ si vsechno uz dnes,zitra u z .......................- Tu housku snèz râno, potom uz n ie ...................... -Pockej jestë 5 minut, déle u z .......................- Ten casopis si prohiédni,. . . ................si aie moc diouho, musim ho vrâtit.

□ 2. Dopinte podle vzoru:Vzor: Proc si nenapises ten ùkol? Napis ho.Proc neumyjes ty skienicky? U m y j...........Proc nesnite ten zâkusek? S nëzte ...........Evo, proc se uz neoblékâs? Oblékej s e ...........Proc nezavfete ty dvei'e? Zavre te ...........Proc si nenalepi'te tu znâmku? Nalepte ...........

L11Proc Tomâsovi nepobialiopi'ejete? Poblaiioprejte .. .Proc Janë a Petrovi neposiete teiegram? Poslete..........Proc ten dopis nehodfte do schranl<y? Hod’te ..........Proc jste se sem nepodepsal? Podepiste s e ............Proc jsi nedoplnil jeho jméno? Dopin............Proc jsi Aienë nezavoiai? Zavolej............Proc jste mi neprivezli ty i<ufry? Privezte m i............

Proc si Helena neprohiédia ty fotografie? Af si j e ............Proc Tomâs vcera nepfijel? A f ............Proc studenti neprisli do tri'dy? A f ............Proc Jana nepi'ecetla ten text? Af si h o ............Proc uz ti lidé nevystoupili? A f ............

□ 3. Zmënte podle vzoru (Зміняйте речення за поданим зразком):Vzor: Musis psât ten ûkol. Pis ten ûkol (ho).

Musis napsat Cikol. Napis ükoi (ho).Musf to napsat. A f to napise!

Musi to zmënit. - Musis ten bali'k poslat ty. - Prodavacka musi zvâzit to zbozi.- Musi'te dopinit to cviceni. - Musite odpovëdët podle vzoru. - Musite dokoncit tu vêtu. - Jana to musf net. - Musfte bÿt v 8 hodin ve tridë. - Nemusis tady stât tak diouho. - Nesmfte zapomenout na dùlezité vëci. - Musfme si vzft kabâty.- Musis Martinovi podëkovat. - Musfte to fict svému kolegovi.

□ 4. Reknète Helené a Tomâsovi: Heleno, Tom âsi,----- (udëlej to, nedëlej to!)a f jestë neprestupuje, objednâ kâvu, sni polévku, vypije vino, si vezme kolâc, jde

s vâmi do kina, k vâm vecer prijde, jede domù az vecer, zaiepi ten dopis, vâm v poledne zavolâ, pomùze mamince uklidit pokoj, si vsfmâ hezkÿch vëci, se zùcastni toho jednâni, je spokojenÿ(-â) s tim, co mâ, vypinf tu poukâzku.

Grк л и ч н и й В ІД М ІН О К (VOKATIV, OSLOVENI)

- утворюється від іменників чоловічого й жіночого родів однини.

P rik iad y : Mùj milÿ pi'ftelil Milâ HelenQl Vâzenÿ pane i'editelii Vâzené dâmy, vâzeni pânovél Milé kolegynë, milf kolegové!

y множині функцію кличного відмінка виконує називний відмінок.

Mz твердии приголос. м’який приголос. після h, к, ch закінч, -а

закінч, -а закінч, -е = закінч, -ova =

studente! !! -tr Petre!Tomasi! -dr -> Alexandre!Mirku! hcchu! -ec chlapce!kolego!

chlapec M■о■е-ova

slecno!Marie!Pani Dvorâkovâ!

(хлопець, хлопчик, хлоп ’я)

Cv□ 5. Ptejte se:

pani profesorky, jestli vâm to mûze jestë jednou vysvëtlitPetra, jestli vâm mûze pùjcit tu knihukamarâda, jestli by nemohi zavfi't oknosiecny, jestli by vâm mohia ukâzat cestu na Vâclavské nâmësti'pana feditele, jestli byste ho mohi navsti'vit v kancelâfipana Kubâta, jestli s vâmi pûjde na fotbal

□ 6. Reknëte Vëre: Vëro, nemiuv tak nahlas! (голосно)Hanë, af nemluvi tak nahlas tomu chlapci, af si tady nehraje Marii, af otevfe dvefe Martinovi, af k vâm vecer pfijde Martinë, af jde nakoupit pn'teli, af vâm to jestë jednou zopakuje Markovi, af podepise ten pohied Alenë

,, nemiuv tak nahlas!, nehraj si tady!, otevfi dvefe!, pfijd’ k nâm vecer!, jdi nakoupit!, zopakuj to jestë 1x! , podepis ten pohied!

Monice, af si zkusi ty zelené saty (плаття) ..................... , zkus si ty saty!

GrОРУДНИИ ВІДМІНОК ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ (INSTRUMENTAL

OSOBNl'CH ZÂJMEN)

JÄ TY ON, ONO ONA MY VY ОМІ, ONY, ONA(se) mnou (s) tebou jim

snim І*, s ПІ(s) nâmi (s) vâmi jimi

s nimi(зі) мною (з) тобою (з) ним (з) нею (з) нами (з) вами (з) ними

Pùjdes se mnou do kina?Ne, dneska s tebou nepûjdu. Tady je skola a za ni je park. Pfed nàmi stoji Petr.Kdo je za vâmi?Pûjdete taky s nimi?

Ти підеш/сходиш зі мною в кіно?Ні, сьогодні я з тобою не піду.Тут знаходиться школа, а за нею парк. Перед нами стоїть Петро.Хто стоїть за вами?Ви також підете з ними?

CvП 7.

Rozioucfs se s(e) Marta Petr a Jan tvûj koiega pritelmoje sestra

? Uz jsem se s niniminim

rozioucil.

П 8.De] ten obraz pod postel. Dej ten balik pod televizi. Dej tu tasku pod kreslo. Sedni si pred Petra. Sedni si za Karla a Irenu.

Ale ne. nad nimpod nipfed nimiza

uz neni misto.

A: Petfe, jsi spokojeny se svÿm novÿm bytem?В: Ne, vùbec s nim nejsem spokojenÿ, je moc malÿ.

A: Aleno, nevidis tady nèkde Honzu? HIedàm ho. B: Stoji tamhle pfed némi. Vidis h o? ______ ____

А: Jirko, pfijdes odpoledne za nàmi do parku?B: Ne, Marusko, dnes nepfijdu, màm moc pràce.

A: Milane, co to je pod tvou posteli? B: Pal jsem si pod ni svùj novÿ kufr.

A: Jardo, prosim të, hodi! bys ml ten dopis do schrànky?B: Aie ano, po obèdè pùjdu do mèsta. Jestè si ho zalep a nalep znàmku.

A: Pane kolego, bud’te tak laskav, reknëte panu inzenÿru Kubàtovi, af pi^ijde ke mnë do kancelàre.

B: Pane i^editeli, pan Inzenÿr Kubàt je dnes a zitra na sluzebni cestë. A: Reknète tedy, prosi'm, jeho sekretâi^ce, ze mé priji't ke mnë v pâtek

ràno v 8 hodin.B: Ano, spolehnète se, vyridim to.

A: Pane, tady se musite jestè podepsat. B: Aha, zapomnèl jsem. Prominte.

A: Mlleno, zavolej Tomâsovi, af k nàm pi’Ijde zitra s manzeikou. B: Nebylo by to lepéi az pri'sti tÿden? Tenhie màme moc pràce. A: Так dobre, jak chces.

A: Davide, uz jsl mu poslal ten balik? B: Ne, aie hned zitra mu ho poslu.

A: Pane Novàku, mùzete zaparkovat primo pred nasim domem. B: Aie pred nim uz neni zàdné misto!

POSTA - POSTOVNl' ZÂSILKY (ПОШТОВІ ПОСИЛКИ)

poslat dopis - normâlnë, obycejnë- doporucenë- expres- letecky- poste restante

послати - нормально відправити - рекомендованою поштою надіслати - експресом листа - авіапоштою

- до запитання

L11postovne (N) портоvyplnit - podaci listek na doporuceny dopis заповнити

- poukazku na penize бланк на- pruvodku na balfk- blanket na telegram

- лист до запитання■ грошовий переказ• посилку■ телеграму

Podarl rar.Mko pro poStovnJ hUlepUy (

j P cs tcv iil pruvcctca j

0<i€sllat(!l: Ing . P e tr K u b a t

I *) 600 00 B rn o D Io u h a 11>tliie orAnîDvani

vyplnl CilesîLnttf 1 • Ccn» X,-;s

*<0

- ? Я m ° •1 Jb a Ш (O .3 г

Adress, O r. K a re l D v o ra k

I P lze n ska 74

150 00 P rah a 5

■1 . . .

KmMnon ...... .. ks .......... (DO ballka vloMi optt pHlenct i edcttisUlo

DOPIS, POHLED (ЛИСТ, ЛИСТІВКА)

Dopis zaci'néme: (pn'teli)

(ûfednl osobë)

Dopis koncime:

Milÿ Petite! Ahoj Petfe!

Milà Ireno! Ahoj Ireno!

Vàzenÿ pane doktore! Vàzenà panî doktorko!

- ► Ahoj! Michal Louci se Michal.Ahoj a mèj se hezky! Tvùj Michal S pozdravem Michal Sima.

z vÿletu:

na Vénoce:

Srdecnÿ pozdrav z Prahy Vâm posi'lâ Tomâs.

Krâsnÿ pozdrav z dovolené Vâm posNâ Tomâs.

Prejeme Vâm i Vasi rodinè veselé Vânoce a sfastnÿ novÿ rok.Tomâs s rodinou

k svâtku:

Pfeju celé Vasi rodinè sfastné Vânoce a hodnë stèsti a zdravi v novém roce. Tomâs s manzeikou

Pi^eju Vâm do nového roku hodnè üspèchû v prâcii osobnim zivotë. Tomâs

Pfeju Ti vsechno nejlepsf k svâtku. Tomâs

K Tvÿm narozeninâm Ti pi'eju hodnè stèsti, lâsky a ùspèchù. Tomâs

Щирі вітання з Праги Томаш.

Щирі вітання з відпустки Томаш.

Вам і вашій сім’ї веселого Різдва і щасливий Новий рік бажає Томаш з родиною.

Бажаємо вам і вашій сім’ї веселого Різдва й багато щастя і здоров’я в Новому році.Томаш із дружиною.

У Новому році багато успіхів у роботі й приватному житті бажає Томаш.

Усього найкращого на твій день народження тобі бажає Томаш.

Усього найкращого - багато щастя, любові й успіхів тобі щиро бажає Томаш.

! к narozeninâm = на день народження Dpi.

(narozeniny F pl. = день народження)

!! У чеській мовній традиції в кореспонденції пишемо особові та присвійні займенники великою літерою.

Cv□ 9. Dopinte:

a) A ho j........ іPosiiam t i ........ pozdrav z .......... Je tady m oc..........Jsem tady uz tÿden,

domû pi ijedu z a ........ ! Janab) Posilâm........ srdecnÿ..........z dovolené.......... teplo, chodime...........

poznali jsme hodnë novÿch prâtel. Pozdravuj také........ Janac) Prejeme celé rodinè.........Vânoce a ..........novÿ rok. Na Vânoce jedeme

........ , zûstaneme tam i na Novÿ rok. Pozdravujte od n â s ..........a brzonapiste.Louci se Petr a Jana

L11

□ 10. Reknète kolegovi, co musi udèlat!Musi sem na obâiku napsat adresu.Musi vypinit podaci listek.Musi piatit tamhie u pokladny.Musi poslat dopis expres.Musi hodit dopis do schrànky.Musi zvâzit ten balik, jestli vâzi vie nez jedno kilo.

Naplste V yp liite . P lafte.. Poslete. Hod’te .. Zvazte.

□ 11. a) Spojte sloveso se substantivem: b) Vyberte, co se hodi:(До кожного1 дієслова додайте відповідний (До словосполучення, яке в лівому стовпці,іменник:) додайте відповідне словосполучення, яке

в правому стовпці:)

naleplt sehrânka jit па postu za 10 Kczalepit adresa psât dopis pro penizenapsat znâmka nalepit znâmku poslat balikzvâzit obàlka napsat adresu normâlnëhodit balik dât fotografil na balikvypinit poukàzka zaplatit 9 Ke na obàlkuposlat penize poslat dopis na dopisni papir

koupit znàmky doporuèenëposlat balik za dopis do cizinyjit do banky do dopisu

A: Kolik stoji dopis do ciziny? B: Letecky do Evropy 9 korun,

ostatni 11 korun.A: Dejte mi tedy znàmky

za 18 korun.

«А: Prosim vàs, jak se posi'là dopis doporucené?B; Tady si vypinte podacf li'stek.A: Odesilatel jsem jà?B: Ano. A tady vzadu na obàlku napiste vasi adresu.

L11A: Prosim vàs, staci na tenhie dopis

znàmka za 9 korun? IVIüzete mi ho zvàzit? B: Vàzi vie, musite jesté zaplatit 8 korun.

A: Mûzu tu knihu poslat jako dopis?

B: Ne, vàzi vi'c nez jedno kilo. Musite ji poslat jako balik. Chcete to expres?

A: Ne, staci normàiné. Za jak diouho to tam bude?

B: Za tri dny. Tady si vypinte prûvodku na balik.

A: Chci ten dopis poslat expres.B: Tady vàm chybi postovni smèrovaci cislo.A: Aie jà ho neznàm.B; Seznam postovm'ch smèrovaci'ch cisel visi tamhie u dveri. A: Dëkuju.

postovni smërovaci ci'slo Praha 1 - 110 00

Jak pfseme adresu? Vàzenÿ pan Petr Dvorak Husineckâ 22

130 00 Praha 3 - Zizkov

Vâzenâ pani Eva Veselâ nâm. Dr. Benese 12

460 01 Liberec

TELEGRAMTelegram musi bÿt krâtkÿ a pi'esnÿ. Piste ho citeinè (= mûze se dobi'e cist). Nahoru napiste svou adresu (= adresu odesi'latele), doprostred adresu toho, komu pisete (= adresu pri'jemce). Text nepiste diouhÿ, na konci se nezapomefite podepsat.podepisovat se - podepsat se - podpis tiskaci (hùikové) pfsmo (-друковані prijemce = ten, kdo pfijfmâ = adresât букви/літери)odesilatel = ten, kdo odesilâ, posi'lâ

Sitl VTplM ed«»ilot«ll

flAdreta odcsilotele

{nedoprovuje I«)

Smêrovoci 2o2nort

A d r t in i UUVtC«

'fm ä

Ses.“:

Mfts - b«xpl. « >tuL Me)»

Adr«»« pftjamcs iMbe eino&Bni - wtleo - £i«le domv - miM m€m IH4-1I «dtAtâ! Ulcfon. i«Ke £fsla pfW orfrm l)

Teit a podpis

□ 1 2 .Vyplnte blanket na telegram - napiste adresy a text. Pro text si vybertetyto situace:

a) DohodI jste se s kolegou, ze na vas pooka v Praze u autobusu v pondëli v 9 hodin râno. Vam se ale zmënil program, nemùzete bÿt v Praze râno, ale pi'ijedete v pondëlf az v 6 hodin vecer.

b) Vas koiega je na nâvstëvë v Brnë u svého pi'ftele. Znâte jeho adresu a vfte, ze tam chce bÿt jeden tÿden. Ted' ale séf vâs i vaseho kolegu posfiâ na sluzebnf cestu. Napiste mu, proc a kdy se musf vrâtit.

c) Vâs pi'ftel pi'ijel z Kyjeva do Prahy a privezi nëjaké dùlezité dokumenty pro vaseho kolegu, kterÿ pracuje v Brnë. Musite proto kolegovi poslat telegram, ze si musf pro dokumenty pi'ijet. Napiste také, kdy a kde vâs v Praze najde.

TELEFON (ТЕЛЕФОН) telefonàt = telefonickÿ hovor telefonni cislo telefonni seznam telefonni karta mezimëstskÿ hovor

mezistâtni hovor

mi'stni hovor za/telefonovat nékomu = za/volat nékomu

L11розмова по телеф ону номер телеф ону телеф онний дов ідник телеф онна картам іжм іська розм ова по телеф ону (напр., у Празі замовити розмову по телеф ону з Брно) міжнародна розмова по телефону (напр., телефонувати з Праги за кордон)розмовляти по телеф ону в певному місті, селі... (по)дзвонити, (за)телеф онувати кому

<Гі>

Vcera jsem prijel do Prahy az vecer, takze jsem uz nemél cas zavolat svému pi'itell Karlovi do Brna. Vfm, ze Karel na mùj telefonàt cekâ, a proto hned dneska râno jsem mu z kancelâi'e zavolal. Na druhém konci jsem neslysel Karla ani jeho sekretâi“ku, ale:- Tady Svobodovâ. Kdo volâ?- Prominte, to neni kancelâf pana Dvofâka?- Ne, to je soukromÿ byt.- Prominte, to je omyl. Chtèl jsem cislo 58 35 96.- Tady je 58 30 96. Nie se nestaio.Nevi'm, jestli jsem chybu udëlal jâ, nebo telefon, a zavolal jsem znovu. Bohuzel bylo obsazeno. Volai jsem kazdou ctvrt hodinu, nakonec jsem se dovolal v 10 hodin.- Kancelâf inzenÿra Dvofâka.- Dobrÿ den. Tady je Petr Kubât, chtèl bych mluvit s inzenÿrem Dvofâkem.- Pockejte si chvili. Pane inzenÿre, volâ Petr Kubât. Vezmete si hovor?- Ahoj, Petfe! Celé râno cekâm, ze zavolâs. Так со?- Ahoj! Mël jsi stâle obsazenÿ telefon. Так te d y .............

Halé! Kdo volâ? To bude omyl. Nie se nestaio.

Cv□ 13. Na kterou otazku vàm odpovèdèli?

....................................? Ne, tady zâdnÿ Petr nebydli, to bude omyl.....................................? Doktor Dvofâk pred chvili odesel.....................................? Zavolejte za pûl hodiny, ted’ tu inzenÿr Kubât neni.

....................................? Ano, Karel je doma. Hned ho zavolâm.....................................? Zavolejte V 11 hodin, ted’ pan doktor nemCize

pfijit к telefonu.....................................? Ne, neni doma a vrâti se az vecer.....................................? Ano, feknu mu, ze volal Karel a ze pfijde zitra.....................................? Ano, mùzete к panu doktorovi pfijit dneska

odpoledne ve tfi.□ 14. Doplnte rozhovor:

To jsi ty, Petfe? Tady je Honza. Ahoj!

Volâm z mësta a potfebuju se s tebou sejit. Mâs cas?

Jsem na Staromëstském nâmësti. Kdy sem asi mùzes pfijit?

Так fajn. Pockâm na tebe v kavârnë U Tÿna. Vis, kde to je?

Ahoj!

□ 15. Jak reknete nebo se zeptàte na posté:- де можна подивитися у телефонний довідник (де можна взяти т. довідник)- чи не важить ваша посилка більше, ніж 15 кілограмів- чи вам треба/ви повинні заповнити бланк- скільки коштує марка за кордон- ви хочете відправити листа рекомендованою поштою- вам треба подзвонити за кордон

- pozdravujte z Prahy a napiste, kdy se vrâtite domù,- napiste, ze je teplo, ze se uz na rodinu tésite a ze ji pozdravuje vas pritel,- pisete pozdrav ze sluzebni cesty, vrâti'te se uz v pâtek dopoledne

a v sobotu chcete jet s celou rodinou ke Karlovi na chatu,- pisete manzeice, ze ji moc pozdravujete a ze vàm mâ na pondëli râno

koupit mi'stenku do Brna.

□ 17. Tvorte kràtké rozhovory:A: Nevadi ti, kdyz si od tebe zatelefonuju?

si prohiédnu tyhie fotografie? si vezmu tvûj dopisni papi'r? u tebe pockâm?

B: Vûbec ne, bud’ tu jako doma. Zatelefonuj si, kam chces. Prohiédni si, co chces. Vezmi si, co chces.Pockej si, jak diouho chces.

□ 18. Dopinte spràvné formy:Prijdete dnes s (manzeika)? - Ne, dnes s (ona) nepfijdu, prijdu sâm. Jste spokojenÿ s (vase nové auto)? - Ano, jsem s (ono) velmi spokojen. Zabÿvâte se (nëjakÿ sport)? - Ne, vûbec se (on) nezabÿvâm.Nechtël byste si se (jâ) zahrât tenis? - Nezahraju si s (vy), neumi'm to. Musi'me proji't (ten park)? - Ano, projdeme (on).

□ 19. Zeptejte se na vÿrazy, které jsou podtrzeny:(Утворіть запитання за зразком:)Vzor: Jdu s Karlem do kina. S kÿm ze jdes?Tomâs se zabÿvâ sportem.............................. ze se zabÿvâ?Do prâce jezdim tramvaji. ......................... ze jezdis do prâce?Nejsem spokojenÿ s tou knihou. ......................... ze nejsi spokojenÿ?Mluvil s nëjakou siecnou. ...................ze to mluvil?Dnes za m'm nechod’........................ ze nemâm chodit?Jdi za nimi! ....................... ze mâm jit?Stanice tramvaje je tamhle pfed tou vvsokou budovou. ..................... ze je?Ten ükol musi's napsat tuzkou. ......................... ze ho mâm napsat?

□ 20. Rîkejte opozitum:Vzor: Jdu do obchodu. On jde z obchodu.Pospi'chà k lékari. Jâ uz jd u ................................Auto stoji urcitë pred domem. Ne, s to ji...............................Dnes prijdu se svou novou prîtelkyni. Ty urcitë pfijdes...............................Tomâs pfijde za hodinu. Petr uz p fise l...............................Pred obèdem musim uklidit..................................uz chci odpocivat.Pred mësicem byl u mne Tomâs..................................pfijede Jarda.Jdu k nasemu profesorovi na konzultaci. Petr se vrac i...............................Kufr lezi na skrîni a taska lez i................................Lidé byll V hezkém divadie. Lidé odchâzejf...............................Posta je proti tamtomu starému domu. Ne, je ved ie ...............................Lezi moje taska jestë na stole? Ne, nëkdo ji d a l........................... (kam? Ak)

Nevsimâm si zàdné hezké siecny. Mûj pntel si vsi'mâ...............................Uz se nezûcastnim zâdnÿch konferenci. Tomâs râd navstëvuje...................

□ 21. Dopinte prepozice, kde je to nutné (Там, де треба, доповніть прийменники):Pojedete........ viakem, nebo...........autobusem?..........obëdem si umyjemeruce. Dnes musim za jit........... svÿm pfitelem Tomâsem. Zitra pfijede Alena

........... Helenou. Vrâtim s e ..............druhou a tfeti hodinou. Stûl s to ji............oknem a postelf. David pfijede a z .............mësic. Râd si vsfmâm ..............hezkÿch vëci'............chvili mûzes pfijit...............chvili tady byl Honza...............stole stoji ta lif..........polévkou a misa (миска)......... ovocem. Projdeme jestë

...........timhie parkem a budeme na nâdrazi.

OMLUVNÎ CVICENI

1. a) Poslouchejte: Kdy màm pfijit? Zîtra vecer? Ano, pfijd’ zi'tra vecer.b) Odpovidejte:

Kdy mâm pfijit? Zitra vecer? Ano, pfijd’ zitra vecer.Kdy mâm pfijit? V nedëli odpoledne? Ano, pfijd’v nedëli odpoledne.Kdy mâm pfijit? V sobotu dopoledne? Ano, pfijd’ v sobotu dopoledne.

2. a) Poslouchejte: Nevim, jestli màm ji't s tebou do kina. Pojd’ se mnou, budu ràd.b) Reagujte:

Nevim, jestli mâm jit s tebou do kina. Pojd’ se mnou, budu râd.Nevim, jestli mâm jlt s vâmi na obëd. Pojdte se mnou, budu râd.Nevim, jestli mâm jit s vâmi na tu konferenci. Pojd’te se mnou, budu râd.

3. а) Poslouchejte: Chces uz vrâtit tu knihu? Ano, vrat’ mi ji uz.

Odpovîdejte:Chces uz vrâtit tu knihu? Chces uz vrâtit ten destm'l<? Chces uz vrâtit tech sto korun? Chces uz vrâtit ty hodinky?

Ano, vraf mi ji uz. Ano, vraf mi ho uz. Ano, vraf mi je uz. Ano, vraf mi je uz.

L11

4. a) Poslouchejte: Chces to poslat jestë dneska, nebo az zitra?Posli mi to, prosim të, jestë dneska.

b) Odpovîdejte:Chces to poslat jestë dneska, nebo az zitra?Chces to poslat expres, nebo normâlnë?Chcete to poslat postou, nebo po kolegovi pristf tÿden?

Posli mi to, prosim të, jestë dneska.

Posli mi to, prosfm të, expres.

Poslete mi to, prosfm vas, postou.

5. a) Poslouchejte: Co mâm fict Karlovi? Ze pfijedes v pondèli?Ano, rekni mu, ze prijedu v pondëli.

b) Odpovîdejte:Co mâm riet Karlovi? Ze pi^ijedesV pondëlf?Co mâm rfct doktorovi? Ze k nëmu dneska nepi'ijdes?Co mâm net manzelce? Ze se dneska vrâtis pozdë[i?Co mâm i'fct Irenë? Ze ji vsechno vysvëtlis pozdëji?

Ano, fekni mu, ze pf'ijedu v pondëlf.

Ano, rekni mu, ze k nëmu dneska neprijdu.Ano, i^ekni jf, ze se dneska vrâtfm pozdëji.Ano, rekni jf, ze jf vsechno vysvëtifm pozdëji.

6. a) Poslouchejte: Manzeika bohuzel musela züstat doma.Pozdravujte ji od nas.

b) Reagujte:Manzeika bohuzel musela zùstat doma. Profesor Dvofâk bohuzel nemohi pfijit. Pojedu pfistf tÿden do Berlina ke Karlovi. Moje dëti lezf doma nemocné.

Pozdravujte ji od nâs. Pozdravujte ho od nâs. Pozdravujte ho od nâs. Pozdravujte je od nâs.

7. a) Poslouchejte: Pan doktor mé cas zitra v deset.Je spatnè slyset, mûzete mi to zopakovat?

b) Reagujte:Pan doktor mâ cas zitra v deset. Je spatnë slyset, mùzete mi to zopakovat? Vlak do PIznë odjizdi v 18:50. Je spatnë slyset, mûzete mi to zopakovat? Autobus z Ostravy tady bude Je spatnë slyset, mûzete mi to zopakovat? v pul devâté.

8. a) Poslouchejte: V kinë dàvajf fiim 9 a 1/2 tÿdne. Pûjdes se mnou?Spatnè siysi'm, zopakuj mi to.

b) Reagujte:V kinë dâvajf film 9 a 1/2 tÿdne.Pûjdes se mnou?Vecer si jdeme sednout do vinârny.Pûjdes s nâmi?Mâme listky do Nârodniho divadia.Pûjdes s nâmi?

Spatnë slysim, zopakuj mi to.

Spatnë slysim, zopakuj mi to.

Spatnë slysim, zopakuj mi to.

9. a) Poslouchejte: Uz jsi zavoial domù?b) Odpovidejte:

Uz jsi zavoial domû?Uz jste zavoial inzenÿru Dvofâkovl? Uz jste zavoial na fakultu?

Ne, je tam stàie obsazeno.

Ne, je tam stâie obsazeno. Ne, je tam stâle obsazeno. Ne, je tam stâle obsazeno.

10. a) Poslouchejte: Novàkovi maji stàie obsazeno. Ty jsi s nimi jestë nemluvil?b) Reagujte:

Novâkovl maji stâle obsazeno. Ty jsi s nimi jestë nemluvil?Tomâs mâ stâle obsazeno. Ty jsi s nim jestë nemluvil?Profesorka Dvorâkovâ mâ stâle obsazeno. Ty jsi s ni jestë nemluvil?

cestovat, -uju impf. подорожувати, -ую 1 Н оprocestovat +Ak pf. зі'здити, об'їздити, об'їхати 1 1 уdaisi наступниіі, -а, -е, дальший, -а, -е

Ь 1 ІЬdiskutovat o +L impf. вести, веду дискусію 3 ким-uju про що, дискутувати, -тую

3 ким про шо pfespat, pfespim pf. переспати, -сплю,dojit pro +AI< pf. сходити, сходжу про що куди, переночувати, -уюdojdu за ким, чим, піти куди, за ким. pfi-^L при, підчас; біля

чим, по кого pfinést, pfinesu pf. принести, -несуdonést, donesu pf. принести,-несу prinàset, -im impf. приносити, -ношуDunaj M /^най ч. pfiteikynë F приятелька ж.dvoulùzkovy двомісний, -а, -е recepce F бюро обслуговуванняhavàrie F аварія ж. recepcni iVl-i F адміністратор у готеліhovofit 0 +L impf. говорити про кого rozejit se (s +1) pf. розійтися,jednoduchÿ, -à, -é простий,-а, -е, rozejdeme se -йдемосяjednolûzkovÿ одномісний, -а, -е rozchézet se, -ime impf. розходитися, -димосяjihM південь rychlik iVI швидкий потягjizni південний, -а, -е sever M п ів н іч ж .

klic M ключч. severni п ів н іч н и й , -а , -е

kuiturni культурний, -а, -е slyset 0 +L impf. чути що, про кого, щоkufrM валіза ж. usiyset, -im pf. почути, -чуюletadlo N літак ч. spocivat V +L impf. полягати, бути в чомуletët, -im impf. летіти, лечу spràvnÿ, -â, -é правильний, -а, -е.poletim fut. полетіти, -лечу вірний, -а, -е

lod'F корабель ч. stàt se (nèco) pf. статися, трапитисяMad’arsko N Венгрія ж. stane se станеться, трапиться,mluvit 0 +L impf. говорити про кого, що stalo se сталося, трапилося0 +L про кого, що stfedni середній, 'Я, -є,oba M, obë F+N оба (ч.-і-с.), обі (ж.) центральний, -а, -еobejit +Ak, obejdu pf. обійти, -йду ticho N■ Adv. тиша ж . ; т и х о присл.obchézet, -im impf. обходити, -джу tu тут

odietët, -im pf. вилетіти, -лечу vchod iVI в х ід ч .

okoli N околиця ж. одн. vÿchod M в и х ід ч.; схід ч.pamétka F пам'ятка ж. vÿchodni східний, -а, -еpas M паспорт ч. vyjet si, vyjedu pf. виїхати, -ІДУplan M план ч. vyjizdët, -im impf. виїжджати, -аю,po +L по, після відправлятися, -вляюсяpokracovat v +L impf. продовжувати що vypravovat o ■L = розповідати про щоposchodi N поверх ч. vypràvèt, -im impf. розповісти, -вімpotkat +Ak (se), -ém pf. зустріти, зустріну vÿtah M ліфт ч.potkàvat impf. зустрічати zàlezet na +L impf. залежати від кого, чого

povidat 0 +L impf. говорити, розмовляти zàlezi mi na tom для мене це важливопро кого, що zàpad M захід ч.

projit +1, projdu pf. пройти,-йду zàpadni західний, -а, -еprochàzet, -im impf. проходити, -джу zavazadio N багаж ч.

pirejit +Ak, pi^ejdu pf. перейти,-йду zklamat se v +L pf. зневіритися, -рюся.pf^echàzet, -im, impf. переходити, -джу zklamu se розчаруватися, -уюся

GrP№

nPEOIKCM, nPHCTABKlT] (PREFIXY)

prüde, priiede (domü)■ - ^ — prichäzi, pfiiizdi

pf-impf.

OD(e)- •

VY-

S(e).

nPM-, HA-

!BM- ► odeide. odiede (ven)

odchäzi. odii'zdi'pf-impf.

C-,3-

B-/y-

PRO- - 6 ^ 0 1npo-

vvide. wiede nafioru pf.^ z garäze

vychäzi. w iizd i impf.

Seide, siede (dolü) scliäzi, sji'zdi'

Pf-impf.

veide. viede (do garäze) pf. vchäzi', vji'zdi' impf.

proide. proieder — mestem pf.\ +1 (kudy?)

skrz mesto procliäzi, proji'zdf impf.

ПЕРЕ-

ОВ(е)-

ОБ-

S(e)-! REFLEXIVNI

IROZ(e)-

'REFLEXIVNI

4

РОЗ-

L12pfeide. pfeiede (ulici) pf.pfechâzi. pfeiizdi impf.

obeide. obiede (nàmësti) pf. obchàzi. obji'zdi' impf.

seidou se, siedou se pf.sctiâzeif se. sifzdèif se impf.

rozeidou se. roziedou se pf. rozchàzeii se. rozifzdèif se impf.

DO- doide, dojededocliàzf, dojizdf

ПІД-, ПІДІ-, ДО-

pf.impf.

(Дивися ст. 265)

251

Priklady.Rodice k nâm prijedou v sobotu.Prijd’ uz V pët!Manzel odjede na sluzebni cestu.Kdy musis odejit?Vyjedu nahoru vÿtahem.

Uz jsme vyjeli z Prahy.Vysel z obchodu na ulici.Musis vyjit do ti^etiho poschodi.Delegâti se sjeli ze vsech zemi svëta. Sejdeme se zitra u Nârodniho divadia.

Do obchodu vesia nëjakâ pani.Auto vjelo do garâze.Pfesll jsme ulici na druhou stranu. Auto pfejelo most.Auto objelo nâmësti.Obesii jsme vsechny obchody.Vÿtah sjede za chvili do pi izemf.

Sejdu dolù pësky.Kdy dojde dopis na Ukrajinu?Mâme mâlo benzinu, s tim

nedojedeme domû.S Paviem jsme se rozesli az v metru.

Delegâti se rozjeii domû.

Батьки приїдуть до нас у суботу. Приходь уже о п’ятій!Мій чоловік поїде у відрядження.Коли ти повинен піти/відійти?я ліфтом піднімуся./Я по'іду наверх на ліфті.Ми вже виїхали з Праги.Він вийшов із магазину на вулицю.Тобі треба піднятися на четвертий поверх.Делегати з ’їхалися з усіх держав світу. Завтра ми зустрінемося біля Національного театру.У магазин увійшла якась жінка. Машина в’їхала/заїхала в гараж.Ми перейшли (через) вулицю.Машина переїхала (через) міст.Машина об’їхала площу.Ми обійшли/пройшли всі магазини.Ліфт спуститься через кілька хвилин на перший поверх.Я зійду вниз пішки.Коли буде лист на Україні?У нас мало бензину, ми не доїдемо додому.З Павлом ми розійшлися тільки у метро.Делегати поїхали/відправилися додому.

Cv□ 1. Vyberte sprâvnÿ vÿznam

(До кожного словосполучення доберіть відповідне дієслово):donesuprinesuvynesuodnesuroznesusnesu

nëco ven z pokojenëco dolù na ulici z tfetiho poschoditi nëco k jidiudopisy na rûznâ mistati tu knihu az domùten kufr nahoru do ti'etiho poschodi

Vyjedeme brzo râno 10. 6. > Brnemrâno 5. 6. Bratislavou16. 6. Vidni24. 6. Mnichovem

a do Rakouskado Mad’arskado Itâlie

1 (Мюнхен) do Francie

jen projedeme

dojedeme uz 11.6. 6 . 6.

17. 6 . 25. 6.

D 3. Vyberte spràvné verbum:(Vysli - presli) jsme ven na ulici. Po l<onferencl se vsichni delegati (odesii - rozesli). Autobus Brnem jen (projel - vyjel). Do Bratislavy jsme (dojeli - prijeli) az v devët. Na postu pûjdu, az (preplsu - dopisu) dopis. Auto (vyjelo - pi^ejelo) nâmësti a zaparkovalo pfed hotelem. Nad nasim mëstem (vyletëlo - pfeletëlo) letadlo. Letadio (odietëlo - vyletëlo) pi'esnë podle plânu. Musel jsem cekat, protoze letadlo (vietëlo - pi'iletëio) o pûl hodiny pozdëji. Vlak (vjel - prejel) do stanice.

П 4. Dopinte prefixy a)

vy- O -

b)

c)

ôod(e)-

pfi-

- jeli jsme ven z mësta.- sli jsme z hotelu a zacalo prset.- nesii vàm uz kufry z hotelu ven?- je li jsme az nahoru do 12. poschodi.

- jdeme v osm, vlak jede v pûl devâté.-jede te s manzelem, nebo v Praze jestë zùstanete?- letime do Kyjeva jestë dneska.- nesu ten dopis na postu az zitra.

- nesl jsem ti kafe.- ► | 0 - letëi jsem uz vcera vecer.

- pisu taky nëco do dopisu tvé matce, dej mi ho.

d)do-

- neseme vâm zavazadia az do pokoje. -jeli jsme do Prahy pfesnë podle plânu. -jdes, prosim té, do obchodu pro cigarety?- sel jsem na postu pro balik.

GrМІСЦЕВИЙ ВІДМІНОК о д н и н и ( ІО К А І 8ІМСиі_АПи)

ОКОМ?ОСЕМ?

ПРО кого? (В українській мові йому відповідає знахідний ПРО ЩО? відмінок!!)

M,N F

0 tom, jednom 0 vasem, nasem

0 novém, mém, tvém, svém 0 modernim, jejim

-om-em-ém-im

0 té, jedné 0 nasi, vasi,

0 nové, mé, tvé, své 0 moderni. jeji

■é-i-é■i

м’які приголос.omuzi, Tomâsovi 0 mori, ! 0 nàdrazi

0 zidli, skrfni, mistnosti 10 pani

(-ovi) -1

тверді приголос.

0 pénovi 0 panu Karlu Novâkovi

-cv!(-U) ozené -e/-é

0 stolu/stole 0 mëstu/mésté

-u/-eD = L!

-U X -е KDE? -»Г-е1 (tradicnQ: ve mèstèО CEM? -> l-u, -e:| 0 mëstu, o mëstë

-k >- ku V parku-h >- hu najihu•ch >- chu V tichu■r >- ru na severu

-ka > -ce-ha > -ze-ra > -fe-cha > -se

0 matce 0 Praze о sestfe о sose(socha = статуя, скульптура)

і! r o k - V roce

Ceskà republika - V Ceské republice

! clzi slova: v ràdiuV programu

mësice: v lednu, v ùnoruabstraktm' slova: pùvod (походження) - o pûvodu

pùvab (чарівність) - o pùvabu

d t n m b p V f + ^ = dé të né mé bè vè fé (na obëdë, na mostë, v domë)

О С О Б О В І З А Й М Е Н Н И К И В М ІС Ц Е В О М У В ІД М ІН К У L12(O SO BNI Z À JM E N A V LO K ÀLU )

JÄ TY 0N, 0N0 ONA MY VY ON І, ONY, ONA

0 mnë otobë onëm 0 пі 0 nàs 0 vas 0 nich

про мене про тебе про нього про неї про нас про вас про них

Forma lokâlu m â vzdycky prepozici. (М ісцевий в ідм інок завж д и вживається3 прийменником.)

Д ІЄС Л О ВА , Я К І В Ж И В АЮ ТЬС Я 3 М ІСЦЕВИМ В ІДМ ІН КО М

(SLOVESA S LOKALEM)

diskutovat о mluvit о povidat о hovofit о vypravovat о informovat (se) о slyset о ptàt se po spocivat V zklamat se v zàlezet na

politické situaci tom modemi'm hotelu zajimavém filmu jiznim Slovensku hezké dovolené cenë pokoje té nové knize panu profesorovi nové metodé pi'iteikyni odjezdu

вести дискусію про що

говорити про що

розказувати, говорити про що інформуватися про що чути про щопитати/запитуватися про кого (що) полягати, бути в чому розчаруватися в кому залежати від чого

П РИ Й М ЕНН ИКИ, Я К І ВЖ И В АЮ ТЬС Я З м ісцЕ В И їУ і в ід м ін к о м ]

(PREPOZICE S LOKÀLEM)

NA Vidi's dole па u lic i toho pana?

Auto uz je v garàzi.

Ти бачиш внизу на вулиці того пана?

Машина вже (сто'гть) у гараж(ев)і.

0+L Mluvili jsme о tom film u . Ми говорили про (той) фільм.Vypràvim mu о nové knize. Я розказую йому про нову книжку.Slysi'me casto о vasem h iavn im Ми часто чуємо про вашу столицю, mèsté.

PO+L|-Po roce prijel zase do Prahy.

\ Po pràc i jsme sli do kavârny. Pi isel jsem az po Pavlovi.

Po u lic i jede autobus.Celÿ den jsem chodil po Praze.

Через рік він приїхав знову до Праги. Після роботи ми пішли в кафе.Я прийшов після Павла.

По дорозі йде автобус.Цілий день я ходив по Празі.

PRI+L| P fi obèdè jsme spolu diskutovali. Під час обіду ми вели дискусію.Pfi pràci chci mit ticho. Коли я щось роблю, я хочу, щоб була тиша.

kde?

kde?

ocem?

kdy?

kde?

kdy?

Cv□ 5.

Cteme 0 Mluvfme 0 Slyseli jsme 0

vase mësto vas novÿ program novÿ ceskÿ film obchodni dûm Kotva jizni Slovensko phsti tÿden minulÿ rok

vase barevnâ televize prazskâ univerzita jedna nova restaurace tato noc jizni Morava minulâ streda veikâ zima

□ 6.Vite nëco 0 Nârodni divadio?

vas bratr nâs profesor ceskâ literatura ceskâ hiistorie Eva a jeji pritel

Ne, nevim 0 nemninich

nie.

□ 7. Reknète ve spràvném tvaru (Скажіть y відповідній формі);V (cervenec) mâm dovolenou. V (zima) pojedu Iyzovat. V (leden) pnjede moje rodina. Studuje na (filozofickâ fakulta). Nebydii v (Praha), aie v (Brno). Pokoj je ve (ctvrté poschodi). Auto mâ v (nase garâz). V (ta restaurace) nevaî'i dobi^e. Mluvime o (Alena a Petr). Tomâs je v (mûj pokoj). Tvûj dopis jsem si pfeceti az ve (vlak). Na (program) je Devâtâ symfonie. Budeme cestovat po (celâ Evropa). Pfi (prâce) potfebuju ticho. Hned po (skola) pûjdu koupit listky.

□ 8. Zeptejte se svého kolegy, kolegynè:чи він уже говорив (вона вже говорила) зі своїм другом про роботу чи він інформувався (вона інформувалася), коли відходить потяг чи він уже чув (вона вже чула) про той новий французький фільм чи він не хотів би (вона не хотіла 6) з вами зустрітися й вкупі повечеряти чи він був (вона була) коли-небудь у Східній Словаччині чи його 00 квартира знаходиться на четвертому або на п’ятому поверсі чи він уже знайшов (вона вже знайшла) ключчи він не хотів би (вона не хотіла 6) провести відпустку в Північній Європічи він (вона) не почекає (на) вас біля театручи він (вона) не піде з вами після концерту ще в ресторан

L12V HOTELU

Host:Recepcnf:

Host:Recepcni:Host:Recepcni:

Host:

«Dobrÿ den. Mâm tu rezervované dva pokoje na jméno Cemÿ.Ano, mâm tu na vase jméno dva pokoje. Jsou ve treti'm poschodi - cislo 311 a 313. Tady mâte klice.Tady je mùj pas. Jakâ je cena pokoje za noc?950 korun za jeden pokoj. Zavazadia chcete pfinést do pokoje?Ano, jsou jestë V autè.Dejte mi prosim klice od auta. Zaparkujeme ho v nasf garâzi a doneseme vâm zavazadia.Tady jsou. Je to ten zelenÿ mercedes pi=ed vchodem. A my si vyjedeme vÿtahem do tretiho poschodi.

Cv

VCHOD U VVCHOD

ЦГ) 9. Reknëte o sobë (Скажіть про себе):

Bydiite râd V hotelu?Kde bydifte tady v Ceské republice?Mâte veIkÿ byt? Kolik mâ mistnosti?Co napisete domù o Praze?Kdyz nemùzete najit svùj hotel, koho se zeptâte na cestu?

Pojedete nëkam tento vikend?Jezdite vzdycky na dovolenou autem?Kam jezdite o dovolené nejradëji?Chodite sâm do prirody?

mâm rezervaci. . . jméno Dvorâk cena . . . jeden dvoulûzkovÿ pokoj doneseme kuf r . . . pokoje klice . .. auta cena pokoje . . . jednu noc auto stoj i . . . vchodem vyjedeme nahoru . . . vÿtahem vyjedeme . . . ctvrtého poschodi zavazadia jsou . . . vÿchodu

V RECEPCI

Dobrÿ den. Chtël bych dvoulûzkovÿ pokoj.- Najak diouho?Na dva nebo tfi dny.- Mâm volnÿ jeden dvoulûzkovÿ pokoj ve ctvrtém poschodi.Je do ulice, nebo do parku?- Do ulice, do parku nemâme zâdnÿ volnÿ.Dobfe, vezmu si ho. Tady je mûj pas.- Prosim, tady jsou klice. Zavazadia vâm doneseme do pokoje.

□ 11. Tvorte rozhovor (Складіть діалоги):

A: Dobrÿ den. Chtël bych jednolûzkovÿ pokoj. dvoulûzkovÿ pokoj. dva dvoulûzkové pokoje.

B; Najak diouho? Na kolik dni?

A: Jen do zitra.Na ctyfi dny.Na jeden tÿden.

B: Bohuzel, mâm volnÿ pokoj jen na 3 dny. Mâm volnÿ pokoj (voiné pokoje) ve 4. poschodi.

A: Je do ulice, nebo do parku? Chtél bych pokoj do parku.

B: Mûzete dostat pokoj, jakÿ chcete. Bohuzel, pokoje do parku jsou vsechny obsazené.

A; Kolik stoji pokoj na 1 den? Jakâ je cena pokoje za 1 den?

B: Jednolûzkovÿ stoji 950 Kc na den. Dvoulûzkovÿ stoji 1 500 Kc za noc.

A: Dobfe, vezmu si ho. B: Mûzu prosit vâs pas? Dëkuju.Tady jsou klice. Zavazadia vâm doneseme do pokoje^______

L12о

DOVOLENAPani Dvorâkovâ potkâ v kavârnë pani Cernou. Zacinâ léto a tak spolu mluvi o do­

volené.„Kam letos pojedete na dovolenou?“ zeptâ se jako prvni pani Dvorâkovâ.„Letos to vûbec neni jednoduché. Uz pnstf tÿden zacne manzelovi dovolenà

a vcera se nâm rozbilo auto. Manzel mël malou havârii, aie nie se mu nestaio. Mu- sime zmënit plâny na dovolenou.“„Kam jste ehtëli jet?“„Chtëli jsme eestovat po stredni Evropë, aie nakonec pojedeme jen do Rakouska

a Madârska. V sobotu odjedeme rychlikem do Bratislavy, tam prespime v hotelu a hned daisi den pojedeme lodi po Dunaji do Vidnë. Tam eheeme strâvit nëkolik dni, vyjedeme si i ven za mësto podivat se na okoli, obejdeme kuiturni pamâtky. Z Vidnë odjedeme autobusem do Mad’arska. Manzelovi potom uz konci dovolenà,10. cervence uz musi bÿt v kancelâri. Jâ a dëti se s manzelem rozejdeme - on od- leti zpâtky do Prahy a jâ a dëti pojedeme na jizni Slovensko k jedné më kamarâd­ce. Na jiznim Slovensku zûstaneme asi tÿden.“Na konci cervence se obë pani zase potkaji. O cem si asi budou vyprâvët?„Dobrÿ den, pani Cernâ. Так jakâ byla dovolenà? A jaké jste mëli pocasi?“A ted’ pokracujte vy, co vyprâvëla pani Cernâ o své dovolené.

odjedeme z Prahy pfespime 1 noc vyjedeme si ven za mësto

obejdeme pamâtky rozejdeme se odieti do Prahy

Cv□ 12. Reknète podle textu, kterà informace je spràvnà a kterà ne:

1. Pani Dvorâkovâ uvidëla na ulici pani Cernou.2. Pani Cernâ nemâ chuf mluvit s pani Dvorâkovou.3. Obë se spolu potkaji v kavârnë.4. Zacnou mluvit o dovolené.5. Pani Çernâ se ptâ a pani Dvorâkovâ odpovidâ.6. Pani Cernâ uz mâ pristi tÿden dovolenou.7. Pojede s manzelem na dovolenou autem.8. Bohuzel autem nepojedou, protoze se vcera rozbiio.9. Manzel mël havârii a ted’ lezi v nemocnici.

10. Havârie skoncila dobre, nikomu se nic nestalo.11. Pani Cernâ s manzelem chtëli cestovat po celé Evropë.12. Chtëli si prohiédnout stfedni Evropu.13. Navstivi Rakousko a Mad’arsko.14. Domù se vrâti spolu.15. Pan Cernÿ se vrâti uz 9. cervence, manzeika a dëti jestë ne.16. Zûstanou na Slovensku 14 dni.

□ 13. Odpovîdejte:Kam chtèla jet pani Cernâ s rodinou o dovolené?Proc nemohii jet autem? Co se stalo manzelovi?Cim nakonec jeli na dovolenou?Jak byli diouho v Bratislavë?Co dëlali ve Vidni?Kam odjeli z Vidnë?Proc se pani Cerriâ rozesla v Mad’arsku s manzelem?Jak se vrâtil pan Çernÿ do Prahy?Kam odjela pani Cernâ a dëti?

L12D 14. Vyberte, jaké mèli manzelé Cernÿch pocasi:Mëli spatné pocasi, kazdÿ den prselo.Nemëli spatné pocasi, aie nebylo moc teplo.Mèli dobré pocasi, aie nëkolikrât prselo.Mëli hezké pocasi, ani jeden den neprselo.Mèli krâsné pocasi, stâle svi'tilo slunce a bylo teplo.

I l 15. Vypravujte sàm o dovolené:havârie auta - zmëna plânù - cesta do Rakouska a Mad’arska - rychlikem do Bratislavy - noc v hotelu - lodf do Vidnë - nâvstëva okoli mësta a kultur­nich pamâtek - autobusem do Mad’arska - konec dovolené manzela - letadiem do Prahy - pani Cernâ a dëti tÿden na jiznfm Slovensku u kamarâd- ky

116.Byl jsem s rodinou na Slovensku. Reknëte mi nëco oV srpnu jsem strâvil nëkolik dni v Bratisiavè. Reknëte mi nëco o ,V cervnu jsem navstfvila Brno. Reknëte mi nëco o , Prohiédia jsem si staré mèsto. Reknëte mi nëco o Bydiela jsem v hotelu Hvèzda. Reknëte mi nëco o Uz jsme se vrâtili, dovolenà skoncila. Reknëte mi nëco o Jeli jsme na vÿlet i do okoli mèsta. Reknëte mi nëco o

117.Reknes otci 0 nasi dovolené? Uz jsemReknes matce o nasem plânu?Reknes otci 0 nasem novém autu?Reknes matce o té havârii?Reknes otci a matce o Janë a Karlovi?

s ni'm 0 nis ni 0 nëms nimi 0 nich

mluvil.

n 18.Libi' se vâm to? VùbecHodi se vâm to?Je to jednoduché?Je to tëzké?Chce se ti jlt do kina?

se mi to nelfbf. se mi to nehodi. to neni jednoduché. to neni tëzké. se mi nechce jit do kina.

n 19.Komu konci dovolenà a komu zacinâ?Alena koncf dovolenà a Pavel zacinâ.Ty jâOn onaKolega séf

severm'(m)jizm'(m)vÿchodm'(m)zâpadni(m)

EvropaAmerikaSlovenskoUkrajina

□ 21. Dejte do spràvného tvaru:A: Ahoj, (Petr)! Jakou jsi mël (sobota a nedële)?B: Mël jsem se dobfe. V (sobota) jsem nie (zajimavÿ) nedëlal. Dopoledne

jsem dosel do (obohodni dûm) pro (kéva a cigarety). Tam jsem potka! (jedna starâ pfitelkynë), kterou jsem vidël naposledy pfed (rok). Byla s (manzel) v (cizina). Vrâtila se uz (1. kvëten), aie nezavolala (jâ). Bohuzel mêla mâlo (cas), takze jsem se s (ona) dohodl, ze zitra spolu nëkam pûjdeme, aie ze (ona) mâm vecer jestë zavolat. Cislo (telefon) se nezmënllo. Odpoledne jsem zacal cist (ta novâ kniha), kterou mâm od (ty). Moc se (jâ) libi. A vecer, jak vis, jsem sel do (kino).

A: No jo, to vi'm, aie zapomnël jsem jméno (film).B: Valmont od (Milos Forman).A: Jestë jsem (on) nevidël, musis mi o (on) vyprâvët. Mâm na (on) jit?B: Urcitë. (Jâ) se moc libil.«

□ 22. Dopinte prepozice: (Доповніть прийменники:)A: A . . . nedëli? Kam jste nakonec sli?B: Sesel jsem se . . . pfiteikyni. . . metra Andél. Nejdfiv jsme sli spolu . . .

kâvu. Alena hodnë vyprâvëla . . . Mexiku, kde byla . . . manzelem dva roky. Hodnë cestovali. . . celé Americe. Dosta! jsem . . . ni hodnè pozdravû . . . cest. Dala mi malÿ dârek, mël jsem . . . nëho radost. A co jsi délai ty?

A: Jâ jsem se byl podivat. . . muzeu Mozarta Bertramka.B; Vim, ze ho . . . rekonstrukci otevfeli. . . tÿdnem, aie nebyl jsem tam jesté.

Je . . . Praze 5, vid?A: Ano. Nejlépe se tam jede . . . tramvaji cislo 9 . . . Vâclavského nâmësti

nebo cislem 6 . . . Nârodniho divadia.

□ 23. Odpovëzte:Odkud vysla ta siecna? Kam jste pfesii?Kde stoji kfeslo?Kdy se delegâti rozjeli?

tamten obchod druhâ strana ta zlutâ podlaha stfeda - 1 hodina

Kdy budete mit dovolenou? Kam odjel feditel?О kom jste mluvili?О cem byste chtëli diskutovat? О kom Petr stale hovoi'i?Kde jste byl 0 dovolené?Kde mâm své zavazadio?Co objelo to auto?Po kom se ptal ten pan?Kdy dosel ten dopis?

cervenec a srpen sluzebni cesta - Kyjev nase novâ pi^itelkynè televizni program jâ a onajizni Rakousko a severnf Itâüe vâs dvoulûzkovÿ pokoj celé mësto nâs doktor streda 14. 5.

L12

n 24. Reknëte opozitum:Napravo je vchod, nalevo j e ......................Vlak prijede do PIznë v 8 hodina .................... V 8.10 hodin. Studenti se sesii râno a v poledne......................To cervené auto vjelo do garâze a za chvili zase.....................Mûj kamarâdprijel ve stfedu a ......................v sobotu. Pi ed obëdem jsme si dali aperitiva ....................... cernou kâvu. Taska nestâla na stolku, a ie ..........................Je Dana ve ti'idë? Ne, prâvë vys la ........................Vÿtah vyjel nahoru a zachvili zase ..................... dolû. Je ten pokoj s koupeinou? Ne, j e ....................Kdy odieti letadio do Istanbulu? K dy ..................... letadio....................... ?

MLUVNI CVICENI ^

1. a) Poslouchejte: Stalo se nëco manzelovi pfi havàrii? Ne, nic se mu nestalo.b) Odpovîdejte:

Stalo se nëco manzelovi pfi havârii?Stalo se nëco manzelce pfi havârii?Stalo se nëco Janë a Tomâsovi pfi havârii?

Ne, nic se mu nestalo. Ne, nic se ji nestalo. Ne, nic se jim nestalo.

2. a) Poslouchejte: O cem ti tak diouho vypràvël? O svém plénu na léto?Ano, vypràvël mi o nëm diouho.

b) Odpovîdejte:O cem ti tak diouho vyprâvël? O svém plânu na léto?O cem ti tak diouho vyprâvël? 0 své dovolené?O cem ti tak diouho vyprâvël? O havârii svého auta?

Ano, vyprâvël mi o nëm diouho.

Ano, vyprâvël mi o ni diouho.

Ano, vyprâvël mi o ni diouho.

3. a) Poslouchejte: Vite, ze do Brna pojedeme uz pnsti tÿden? Ano, vim o tom.b) Odpovidejte:

Vite, ze do Brna pojedeme uz pnsti tÿden? Ano, vi'm o tom.Vite, ze do Berlina nepojedeme vlakem, aie poleti'me? Ano, vim o tom Vite, ze nâs ryciilfk odjizdf uz v osm? Ano, vfm o tom.

4. a) Poslouchejte: Byli jsme tri tÿdny v Itàlii. Pocasi bylo nàdherné.To jste mèli aie stèsti! Tady tri tÿdny prèelo!

b) Reagujte:Byli jsme tri tÿdny v Itâlii.Pocasf bylo nàdherné.Byli jsme mësfc v Americe.Pocasf bylo nàdherné.Byll jsme ctrnâct dni v jiznf Francii. Pocasf bylo nàdherné.

To jste mëli aie stëstfi Tady tri tÿdny prselo. To jste mëli aie stëstfi Tady mësic prselo.To jste mëli aie stëstfi Tady ctrnâct dnf prselo.

5. a) Poslouchejte: Zpâtky z Berlina jste ietèi?Ne, neletèl jsem, pfijel jsem vlakem.

b) Odpovidejte:Zpâtky z Berlina jste letël? Ne, neletèl jsem, pfijel jsem vlakem.Zpâtky z Vidnë jste letël? Ne, neletèl jsem, prijel jsem vlakem.Zpâtky z Francie jste letël? Ne, neletèl jsem, prijel jsem vlakem.

6. a) Poslouchejte: Kolega Fiser uz pfiletèl?Pfiletèl V pondèli a dneska ràno uz odietèl.

b) Odpovidejte:Kolega Fiser uz pfiletèl? Kolega Fiser uz pfijel? Kolega Fiser uz prisel? Kolega Fiser to uz pfinesl?

Pfiletèl V pondëlf a dneska râno uz odietël. Pfijel V pondëlf a dneska râno uz odjel. Prisel V pondëlf a dneska râno uz odesel. Pfinesl to V pondëlf a dneska râno to uz odnesl.

7. a) Poslouchejte: Zùstanete nèkolik dni v Bratisiavè?Ne, jen tam pfespime a hned daisi den pojedeme do Vidnè.

b) Odpovidejte:Ne, jen tam pfespfme a hned dalsf den pojedeme do Vidnë.

Zùstanete nëkolik dnf v Bratisiavè?

Zùstanete nëkolik dnf v Brnë?

Zùstanete nëkolik dnf v Mad’arsku?

Ne, jen tam pfespfme a hned dalsf den pojedeme do Vfdnë.Ne, jen tam pfespfme a hned dalsf den pojedeme do Vfdnë.

L128. а) Poslouchejte: Uz jste se setkai s kolegou Dvofékem?Ne, potkal jsem ho jen na ulici a to nemël cas.

b) Odpovidejte:Uz jste se setkai s kolegou Dvoîâkem? Ne, potkal jsem ho jen na ulici a to

nemél cas.Uz jste se setkal po dovolené Ne, potkal jsem ji jen na ulici a tos pani Dvoi'âkovou? nemëla cas.Uz jste se setkal s panem Dvorâkem Ne, potkal jsem je jen na ulici a to a jeho manzeikou? nemëli cas.

(Gr)ДІЄСЛОВА РУХУ НЕДОКОНАНОГО ВИДУ З ПРИСТАВКОЮ (imperfektivnî slovesa pohybu s prefixem)

Zopakujte si tabulky ze s. 209 a 210 (Повторіть таблички на стор. 209-210)

bez pref.:(безприставки)

chodit - s pref. PRI-: prichàzet 0D-: odchàzetjezdit - (3 приставкою) pfijizdët odjizdëtnosit - pfinâset odnâsetvodit - pfivâdët odvédëtvozit pfivàzet odvâzetbëhat - pfibihat odbi'hatlétat - pfiiétat odiétat

PRE-: pfechâzet VY-: vychâzetpfejizdét vyjizdëtprenâset vynâsetpfevâdët vyvâdëtpfevâzet vyvâzetpfebihat vybihatpfelétat vylétat

L13bazén M bëhat, -àm impf. boiest F (G -i) bolet, boli impf. citit se, -im impf. celo Ndonutit +Ak k +D pf. nutit, -im impf.

duchM hIava F horecka F chfipka F chudàk! jo = ano kapesnik M kasiat, kasiu impf. zakasiat pf.

kontrola F

krev F (G krve) krkM lékiVI lékàrna F lékar IVI lînÿ, -à, -é navrhovat +D +Ak ■uju impf. navrhnout, -nu pf.

noha Foko N, pl. F ОСІ

paclent M paclentka F papirovÿ, -à, -é piavky F pl. poiikiinika F poradit +D +Ak pf. radit, -im impf.

pràsek M (tableta F) pràsek na prani

басейн Ч. бігати, -аю біль ж.боліти, болить відчувати, -аю себе чоло с.примусити гаго до чого примушувати, -ую дух ч„ душа ж. голова ж. температура ж. грип ч.бідняк ч., бідолаха ж. розмов. так, ага, угу, еге носова хустка (хусточка) кашляти, -яю закашляти, кашлянути контроль ч., перевірка ж.; огляд ч. кров ж.шия ж., горло с. медикаменти, ліки множ, аптека ж, лікар ч. лінивий, -а, -е пропонувати, -ую

запропонувати, -ую нога ж.око с., очі множ, пацієнт ч, пацієнтка ж. паперовий, -а, -е купальник ч., плавки рі. tant, поліклініка ж. порадити, рекомендувати радити, -джу порошок ч., таблетка ж. пральний порошок

problém IVI prohiidka F

pi^edepsat ■ D ■^Ak pf. predepi'supredepisovat, -uju impf.

previéknout se, -nu pf. previékat se, -àm impf.

pfizemi N recept M rucnik M rÿma Fn'dlt (auto), -im impf. sestra, zdravotni sestra F

smùla Fsportovat, -uju impf. sportovni Skoda F tèlo N teplota F usnout, usnu pf. vypadat, -àm impf.

vyspat se, -im pf. vzduch M zàda N pl. zahrada F zmëfit, -im pf. mèfit impf,

zub M zubar IVI

проблема ж. огляд ч.; перевірка ж., контроль ч. виписати, -пишу ліки

виписувати, -ую переодягнутися, -нуся переодягатися, -аюся перший поверх рецепт ч. рушник ч. нежить ч.водити, -джу машину сестра, медсестра ж.

невдача ж., невезіння с. займатися, -аюся спортом спортивний, -а, -е жаль, шкода ж. тіло с.температура ж. заснути, засну мати вигляд який, виглядати, -аю як виспатися, -сплюся повітря с.спина ж., плечі с. множ, сад, садок ч.; город ч. зміряти, -яю, поміряти, -яю міряти зубч.дантист ч., зубний лікар

Nechce se mi nikam jit. = Nechci nikam jit.Я не хочу нікуди йти./ІМені неохота нікуди йти. Chce se mi spât. = Chci spàt.Я хочу спати.

Gr L13МІСЦЕВИЙ ВІДМІНОК МНОЖИНИ (LOKAL PLURALU)

о КОМ? о СЕМ? ПРО кого? ПРО що?(див. CT. 254) тверді приголос. м’які приголос.

otèchvsech

nasichvasich

novÿch mÿch, tvÿch

modernichjejich M pânech

stolechmuzichpokojich

-ëch ■ich -ÿch ■l'ch Nmëstech(jablkéch)

-ech mofichnàdrazich

-ich

F1 mistnostech zidlich

C echy (F pl.) - V C e c h é c hzenâch -ach

Karlovy Vary (M pl.) - v Karlovÿch Varech Mariénské Lâznë (F pl.) - v Marlànskÿch Lâznich

1 ) M tvrdâ, kterâ konci na -k > -cich-g ,-h 1 + ich > -zich-ch J > -sich

vlak - ve vlacich kolega - o kolezîch Cech - 0 Cesich

! také: hotel - v hotelich, v hotelech les - V lesich

зміна твердих консонантів -к, -g, -h, -ch перед -ich -* -c, -z, -s, яка від­бувається в МІСЦ. в. множ, ч. р. (живі, нежив. і.) та в Наз. в. ч. р. (жив. і.)

(к > с, Slovak - Slovaoi h > z, P raha- Praze ch > s, Cech - CesI)

2) N tvrdà, kterâ konci na -ko, -go, -ho, -cho + -àchstredisko - ve stfediskach, ve stredisci'ch (центр, осередок) jablko - 0 jablkach (o jablcich)

CvП 1 . Reknète v pluràlu; o svém plânu - о svÿch plànech

Vyprâvël mi 0 svém plânu.0 svém_ bratrovl 0 tom Cechovi 0 novém filmu 0 tom ceském mëstë 0 prazském nâmësti

Vyprâvël mi o

Mluvil jsem s nimi

V râdiu jsem slysel o

□ 3.Tablety musite brât Pfijede znovu Vrât] seDo Cech se vrâtii Znovu telefonoval

Mluvil jsem s nimi o0 své sestfe.0 své cestë 0 nové knize 0 své pfiteikyni0 své havârii

nové tramvaje. Slysel jste o nich taky?prazskâ divadiasoukromë obchodynase fekyvase problémyCeské BudëjoviceSpojené stâty americké (USA)tvi rodiceprazskë kuiturni pamâtkyCesi, Ukrajinci, Anglicané, Mad’afi a Rusové

po sesti po sedmi po osmi po deseti

minuty (F) hodiny (F) dny (M) mësice (M) léta (N pl.) (Je mi 30 let.)

Gr1x dennë 2x tÿdnë 3x mësicnë 4x rocnë

jednou za den dvakràt za tÿden tfikrât za mèsîc ctyfikrât za rok

(один) раз на/у день два рази на/у тиждень три рази у місяць чотири рази у рік

Pnklady:Berte tfikrât dennë dvë tablety. Chodim dvakràt tÿdnë na cestinu.

Jezdim jednou mësicnë do Lvova. Pfijizdi dvakràt rocnë do Prahy.

Приймайте тричі на день по дві таблетки. Я ходжу два рази на тиждень на курси чеської мови.Раз у місяць я їжджу до Львова.Два рази у рік він приїжджає до Праги.

СПОЛУЧНИК„АВУ“ (SPOJKA „ABY“)

ABY - щоб L13а + kondiclonàl

іjâ abych mohl (a)ty - abys mohl(a)on aby mohlona - aby mohIaono - aby mohio

my - abychom mohli(y)vy - abyste mohi(i),(y)oni - aby mohiiony - aby mohiyona - aby mohia

щоб

! завжди: аЬу + форма минулого часу

Priklady:Ucim se cesky, abych mohl mluvit se svÿm kolegou.

Proc se ucim cesky?

Tomâs si pfeje, abys k nëmu brzy pfisel. Co si pfeje Tomâs?

я міг (могла) ти міг (могла) він міг вона могла воно могло

ми могли ви могли

вони могли

у в українській мові також:щоб + інфінітив (при однакових підметах)

Я вивчаю чеську мову для того, щоб (я могла) говорити по-чеському з моїм колегою.Чому я вивчаю чеську мову?Тоташ дуже хоче, щоб ти до нього прийшов якомога скоріше.Що хоче (бажає) Томаш?

Зі зворотними дієсловами:

Су

vrâtit se koupit si

ty - aby aby

ses8І8

vràtll щоб ти (по)вернувся koupil щоб ти купив собі

а) Rekni ти , Reknëte mu,

aby pfijit zi'tra vecer. pfinést zitra slovnik napsat bratrovi nekupovat alkohol koupit nëco kjidludobfe se vyspat, protoze zitra bude mit

tëzkÿ den

b) Chtël(a) bych, abysabyste

1. 2 .udëlat to jestë dneska (abys to udëlalvysvëtlit mi tento problémzmënit datum mé kontroiyuvafit ml cajvrétit se brzopfecist si tenhle dopis

•).

c) Uci'm se cesky, abych moct cist ceské noviny.rozumët své kolegynicestovat V Cechâch bez problémCiumët napsat cesky jednoduchÿ dopis

TELO (ТІЛО);

hIava(голова)

krk(горло, шия)

rameno(плече)ruka(рука)

Co të boli?- Що в тебе болить?ВоІІ më hIava а v krku. - У мене болить

голова й горло.

zada (N рі.) (спина)

prsa (N рі.) (груди)

bricho (черево, живіт)

noha (нога)

коїепо (коліно)

PLURALnoha - nohy(F) ruka - ruce (F) oko (N) - осі (F) ucho (N) - usi (F)

то2ек(мозок)

ріісе (Р рі.)(легені)

Іесіуіпу (Р рі.) (нирки)

L13srdce (серце)

krev (кров)

zaludek (шлунок)

HLAVA (ГОЛОВА)

Vlas, Vlasy

tvér, tvàre (F) nos

ùsta (N pl.) ret, rty zub, zuby

brada

krk

\ -

■--------------------------------- ---- —

оЬІісеі (М) (обличчя, лице)

(волос, волосся)

(чоло)

(брова, брови)

(око, очі)

(вухо, вуха) (щока, щоки)(ніс)(рот, уста, вуста) (губа, губи)(зуб, зуби) (борода)

(горло, шия)N

Cv□ 5.

Petra kazdÿ den nëco boli'.V pondëli ho boli v krku. nemûze protoV üterÿ nohaVe stfedu pravâ rukaVe ctvrtek hIavaV pâtek obë nohyV sobotu zubV nedëli осі

□ 6. Rozhovor:Chces kafe? Proc?A caj si dàs?

jist zmrziinu. sportovat. nie psât. ucit se. hrât fotbal. jit do kina. cist.

Ne, nesmim.Musim jit dneska brzo spàt a po kafi neusnu.Ano, dâm.

Zmënte rozhovor: pivo - budu ridit - dzuszmrziina - boli mé v krku - cokolâda vino - je mi spatnë - caj dort - vâzi'm vfc kilogramû - ovoce

(ztloustnout = потовстіти) minerâlka - je mi spatnë, kdyz ji piju po ji'dle - pivo

□ 7. Vyberte, co se hodi (Виберіть те, що підходить);

Abych byl zdravÿ - jim hodnë ovoce a zeleniny- piju hodnë kâvy a vina- nejim hodnë sladkého a slaného jidia

(cukr - sladkÿ)Aby më nebolela hIava - jdu se divat na televizi (sûl - slanÿ)

- vezmu si prâsek - j d u si na chvili lehnout- jdu ven na prochâzku- otevi'u si na noc okno- pi'ectu si V noci nëco hezkého- hodnë se najim a napiju

Abych nedostal chripku - vypiju horkÿ caj s citronem- vezmu si aspirin- pûjdu si zahrât tenis

Abych dobi'e spal

L13JAK Tl JE?

- Ahoj!- Ty aie nevypadâs dobre!

Co ti je?- Uz jsi byl u zubare?- Neboj se, urcitë të to bude bolet

ménë nez ted’. Vecer se na tebe prijdu podivat.

- Ahoj! <Ti>- Aie, boli më zuby.- Ted’ tam prâvë jdu a bojim se.- Radëji nechod’. Mâm urcitë taky horecku,

a az se vrâtim od zubare, pùjdu si hned lehnout. Asi dostanu chripku.

Jak ti je?Jak je ti?

vâm

Je mi spatnë.Neni mi jestë dobre. Neni mi nëjak dobre,

budu asi nemocnÿ. Jsem nemocnÿ.

Jak se cîtite? Citim se spatnë.citis?

Co ti je?Co je ti?

Vypadâs spatnë. Nevypadâs dobi'e.

vâm

U LEKARE

Je mi uz dobi'e. Jsem uz zdravÿ.

Citim se dobfe.

Nie mi neni.Boli më hiava.

zub. zâda. v krku.

Mâm horecku (teplotu). Mâm chfipku.Mâm rÿmu.Kasiu. Mâm kasel.

«Raclent: Dobrÿ den, pane doktore. Jdu na kontrolu. Tÿden jsem lezel doma s anginou. Lékaf: Dobrÿ den. Jak se citite?Raclent: Je mi lépe nez pfed tÿdnem, aie citim se velmi unavenÿ.

Lékar: Jestë berete penicih'n?Pacient: Dneska mi konci.Lékar: Prohiédnu vâm krk. Boli vâs to?Pacient: Trocliu.Lékaf: Sestra vâm zmëfi teplotu a vezme krev. Uvidîme.

Lékar: Jestë to neni dobré. Pfedepisu vâm dalsî lék. Budete lio brât po osmi ho- dinâch. Na kontrolu prijdte zase za tÿden, objednejte se u sestry. Tady je recept, lékârna je v pfizemi polikiiniky.

Pacient: Dëkuju, na shiedanou.

Co chcete koupit V lékàrnè? Що ви хочете купити в аптеці?

Volnÿ prodej lékù

pràsky proti boleni hiavy na spani

(tablety)таблетки

/00000/ ЮОООО/teplomèrтермометр

Продаж без рецептів

порошки/таблетки від головного болю

mastмазь

акаркукаплі

papîrové kapesnikyпаперові носові хусточки

/N FA1>0LAN Н О Ш 'КАРКУ

nàplastлейкопластир

О VE ZDRAVEM TÉLE ZDRAVY DUCH

On: Dobré râno. Kolik je hodin?Ona: Uz na tebe cekâm. Je jedenäct. Jâ jsem vstävala v devët - venku je tak

krâsnë, byla jsem na zahradë. Vyspal ses dobfe?On: Vübec ne. Ci'tim se unaveny a boii më hiava.Ona; Spal jsi moc diouho, to neni zdravé. Rychie se nasm'dej, af müzeme jit.On: Kam? Mnë se nikam nechce.Ona: Ale prosim të, nebud’ li'ny. Necitis se dobfe a mâs spatnou nâladu prâvë

proto. ze nie nedëlâs - nesportujes, nikam nechodis. Navrhuju jit hrät tenis, nebo jit plavat do bazénu. Co si vyberes?

On: Radeji püjdu do bazenu nez na tenis.Ona: Tak jo. Ale nemysii si, ze budes ve vode odpocivat. Donutim

te, abys plaval. Ted’ pospichej. Jdi se obleknout a nezapomen si dät do tasky plavky a rucnik s mydiem. Ja se jdu zatim pi'evleknout.

L13

Cvn 8.

Püjdeme do kina? Ne, mne se chce

Ne, nechce se mi

spät.jit na prochäzku. züstat doma.

nikam jit. jit do kina. delat nie.

i l 9.A: Meli bychom sportovat. Chces jit hrät tenis. nebo

behat,

B: Radeji püjdu hrät volejbal nez tenis.plavat behat.

volejbal?plavat?

Hraju volejbal V teplâcich (v teplâkâch)V sortkâchve sportovm'ch botâchV plavkâchV brÿlfch

teplâky (M pl.) спортивні штани

Jdu si obiéknout..........(Jdu si v z it...............)

Jdu se pi'eviéknout do .sportovni boty спортивне взуття (кеди)

brÿle (F pl.) окуляри

□ 11.Jak se cîti nebo co chce ON a ONA?Neni mu (ji) dobfe.Vstâvâ brzo, protoze venku je krâsné. Nikam se mu (jQ nechce jit.Je linÿ(-â).Ma dobrou nâladu.Chce jit plavat do bazénu.Musi se nejdriv rychie nasnidat a potom obiéknout.

Citi se vÿbornë.Vstane pozdë a citi se unavenÿ. Chce hned jit sportovat.Râd(a) sportuje.Ma spatnou nâladu.Nechce, aie nakonec musi souhlasit. Jde se previéknout a dât si do tasky

plavky a rucnik.

□ 12.JAK PORADI'TE? Spojte A, B, C s 1, 2, 3 (Об’єднайте A, Б, B з 1, 2, 3):

Uz diouho më boli v krku.Bral jsem penicilin, aie nepomohi mi. Co mâm dëlat?

Hodnë kasIu, nejvic râno. Posledm' mësi'c jsem mël hodnë prâce, citim se unavenÿ.Jsem kufâk.

Je mi casto spatnë od zaludku.Jsem vëtsinou nervôzni a v nocl nemùzu spät. Doktor mi doporucil, abych vie odpocival a ménë pracoval. Je to sprâvné?

Kaslete, protoze urcitë hodnë koufite. Date si cigaretu, hned jak vstanete. i\/lusite pi'estat koufit, odpocinout si a chodit do pfirody na zdravy vzduch.

Doktor mâ pravdu. Vase problémy jsou nervové. Nesmite myslet na problémy, musite chodit hodnë na prochâzky, odpocivat, nekurte, nepijte kafe ani alkohol a jezte ovoce, Nejlepsi by pro vas bylo odjet na dovolenou.

L13Myslfm si, zejste nelezel, kdyz jste bral penicilin.Urcitë jste nebyl stâie v teple. Nechod’te ven, nepijte nic studeného a pijte caj.

П 13. Co nkaji?

uhodit (se) - ударити(ся) boule F - гуля rameno N - плече

па rameni, -ë (-u)

с о ВІКАМЕ?ЯАООЗТ

и і іе гйггму.

ЯК ТРЕБА СКАЗАТИ?

РАДІСТЬ, ЗАДОВОЛЕННЯ

Він уже здоровий. (Він уже цілком вилікувався).

То ]8ет гасі.М ат гасіозі.То іе сІоЬге.Тоіе Та]п.То т й ШІі.

исіеіаіо т і Іо уеікои гасіозі.

Я радий.Я дуже радий.Добре. Гаразд.(Це) чудово/гарно/добре. Це мені дуже приємно.Я дуже радий.Це мене дуже обрадувало.

ЗМиТЕК

Ое уе їт і петоспу.

СМУТОК, ПЕЧАЛЬ, СУМ, ЖУРБА

Він дуже хворий.

То ]е т і іііо. ие т і І10 іі'іо. То т е т г 2І.

СЬисІак!То ]е зкосіа. То ]е зтСіІа.

Мені жаль.Мені його жаль.Мені жаль/прикро/ неприємно, що... Бідолаха!(Яка) шкода.От невдача!/Не повезло.

L13chata F

Jsem na chate. Jedu na chatu.

Vase chata je v lese u jezera (біля озера). Mäte jeden tyden voino а chcete ho na chate aktivne strävit.Co budete delat?

Zlomil jsem si ruku (nohu). Nenf to nic väzneho.Jeho zraneni neni väzne.

Jeho zraneni bylo smrtelne.

Zemi'el.Byl na operaci slepeho sti'eva.

Mä velke bolesti.Horecka mu stoupla.

klesla.Тесе m і krev z nosu.Riznul jsem se do prstu.Spadl а odfel si nohu.Vymkl jsem si kotnik.Mäm prüjem.Zavolejte na pohotovost.Uz pi'ijela sanitka.Toci se mi hIava.Chce se mi zvracet.Spadio mi песо do oka.Popälil jsem si ruku.

Я зламав (собі) руку (ногу).Це нічого серйозного.У нього несерйозне поранення./Його поранення несерйозне.Його поранення було смертельне./У нього було смертельне поранення.Він умер/помер/сконав.Йому зробили операцію сліпої кишки/ апендициту.Він відчуває сильні болі.У нього підвищилася/піднялася температура.

спала температура.У мене йде кров із носа.Я порізав палець.Я впав і поранив/подер собі ногу.Я вивихнув собі кісточку/щиколотку, у мене пронос.Покличте першу допомогу.Перша допомога вже приїхала.У мене крутиться голова.Мене нудить.У мене щось упало в око.Я опік руку.

Nemâm chuf k jidiu.Musim jit na rentgen.Kterÿ zub vâs bolf?Posad’te se do kresla.Vypadia mi plomba.Dâm vâm injekci.Dvè iiodiny nejezte.

prvni pomoc interni oddélenf cliirurgické oddëleni krcni, nosni, usnl oddëleni zubni oddëleni gynekologické oddëleni rentgenKde je tady lékârna?Prosil bycli nëjaké tablety na bolesti hiavy.Bohuzel, tento lék je jen na recept.

Я не можу нічого їсти.Я повинен іти на рентген.Котрий зуб у вас болить?Сідаі^те у крісло.У мене випала пломба.Я зроблю вам укол.Ви повинні дві години нічого не їсти.

перша допомога/швидка допомога терапевтична клініка/терапевт хірурготоларинголог дантист/зубний лікар гінеколог рентгенологДе тут знаходиться аптека?Дайте, будь ласка, якісь таблетки від головного болю.На жаль, цей лік ви можете дістати лише за рецептом.

L14autoservis M автосервіс Ч. (ремонт) poprosit +Дк 0 +Лк pf. попросити в кого що,a proto а/і тому кого про що, 3 йф.benzin M бензин ч. prosit, -im Impf. просити, прошуbenzinovà pumpa F автозаправка ж. porucha F розлад ч„ аварія ж.,bezolovnatÿ benzin екологічний бензин перебої множ.dâlnice F автострада, pofâdek M порядок ч.

автомагістраль ж. V pofédku у порядкуdolit, doleju pf. долити, -ллю prûkaz IVI документ ч., посвідка ж. про

iit, leju impf. лити, ллю особу, посвідчення с. особиdoprava F транспорт ч. pfedem заздалегідь, уперед.dopravni policie F автоінспекція (ДАІ) завчасно, завчасуje dovoleno дозволено pfedni skio N вітрове склоdovolenÿ, -é, -é дозволений, вільний. pi'edpokiâdat, -âm Impf. сподіватися, -аюся чого.

допустимий, -а, -е гадати, -аюJednat s +1 0 +L вести, веду переговори recepce F бюро обслуговування-âm impf. про кого, що, домовлятися, rychlost F (G -i) швидкість ж.

-яюся про що, 3 ким про що fidle М водій ч.)inÿ, -à, -é інший, другий, -а, -е fldicskÿ prûkaz посвідчення водія/праваkilometr M кілометр ч. silnice F дорога ж., шосе невід.с.koncert M концерт ч. stavit se (kde), -im pf. зайти, -йду, забігти, -гну кудиkrajt^ край, кінець ч.. stejnÿ,-é,-é однаковий, подібний, -а, -е.na kraji +G на краю той самий, та, те с.

materiâl M матеріал ч. stihnout, -nu pf. встигнути,-нуmâvat +D, na +Ak impf. махати кому stopai^ M людина, яка їде автостопомzamévat, -âm pf. помахати, -аю stopovat, -uju impf. їхати автостопом.

motorest M моторест (на автостраді - голосувати, -ую.ресторан для водіїв) зупиняти, -яю

moznâ може бути, можливо. попутню машинумабуть, може, певно tolik стільки, так

je to mozné може бути, можливо totlz тобто, власнеnâdrz F бензобак ч. zacâtek M початок ч.nâpad ідея, думка, гадка ж. zakézat -ьО -ьДк pf. заборонити, -нюnatankovat, -uju pf. запити, -ллю бензин zakâzunejvyssi найвищий, -а, -е zakazovat, -uju impf. забороняти, -яюOlejM мастило с. je zakâzâno заборонено, не дозволяєтьсяopravdu дійсно, по-справжньому zastavit, -im pf. зупинити, -ню, спинити, -нюopravit, -im pf. відремонтувати, -ую zastavit se pf. зупинитисяopravovat, -uju impf. ремонтувати, -ую спинитися

pinÿ,-â,-é повний, -а, -е zdât se (-bD) Impf. здаватисяpokuta F штраф ч. zdâ se ml мені здаєтьсяpolicie F відповідає укр. міліція; zkontroiovat, -uju pf. перевірити, -рю

теж поліція ж. kontrolovat impf. перевірятиpoiicista M міліціонер ч., поліцейський

GrДАВАЛЬНИЙ ВІДМІНОК МНОЖИНИ (DATIV PLURÂLU)

коми? CEMU КОМУ? ЧОМУ?

тверді приголос. м’які приголос.

tëmvsem

nasimvasim

novÿm mÿm, tvÿm

modernimjejim

M pénûmstolùm

muzùmpokojùm -ùm

-ëm -im -ÿm -im F zeném -âm zidiim I vëcem -im

N mèstûm -ùm mon'mnédrazim

(!-em)

1) F, kterâ konci па sufix -ost:

+ F, kterâ V G sg. konci na -i:

-em

-em

Іменники ж. р., які закінчуються в родовому відмінку однини на -і, мають у давальному множини закінчення -ет.

mistnost - mistnostem ryciilost - rychlostem radost - radostem vëc (G; vèci) - vëcem noc(G: noci)-nocem boiest (G; bolesti) - bolestem

2) I lidi - lidem dëti - dëtem

Priklady:

Pomùzu vâm.PoradII rodicùm, aby to kouplli. ZakâzaI jsem dètem, aby tam chodily. Navrhl jsem svÿm kolegùm, abychom sli hned.

Tramvaj jede az k tëm vysokÿm budovàm.

Ten casopisjsem pûjcil manzelûm Dvofékovÿm.

Svÿm sourozencùm vënm.Co pofâd mâs proti mÿm nâzorùm?

Я поможу вам.ВІН порадив батькам, щоб вони це купили. Я заборонив дітям ходити туди.Я запропонував своїм колегам іти відразу.

Трамвай Іде аж до тих високих будівель (будинків).

Цей часопис я позичив сім'ї Дворжаковій/подружжю Дворжаків.

Своїм братам і сестрам я довіряю.Що ти весь час маєш проти мене?

Cv□ 1. Dejte do sprâvného tvaru:

Co je tam vzadu proti

L14ty moderni domy obchody ta bilâ auta ty stoly a zidle nase kancelare

Co mâs proti ti iidi Slovâci ti cizinci ty dëti kolegové nâvstëvy

□ 2. Tvorte vëty:a) Byl k

Prijde k NaprotiMâ stâle nëco proti Pi'isia k

b) Jak Pomohl Zaplatil Poslal Rezervoval Poradil Bylo

namnimnëmunfvâm

mujijimnâm

milÿ.az vecer. stâl profesor. •

na nâvstëvu.

to chutnalo? hodnë.dovolenou na Krymu. pohied z Prahy. ctyfi mista V hotelu. sprâvnou metodu. dobfe.

□ 3. Dejte do sprâvného tvaru;KOMU

Napsal jsem Objednal jsem Rekl jsem Dal jsem

rodice kamarâdi pan Kubât prodavacka

COdopis.kâva.pravda.stokoruna.

Pfinesl jsem Pûjcil jsem Zaplatil jsem Uvafil jsem Poslal jsem Ukazal jsem Vybral jsem

manzelka Karel a Jana cisnik pfételé dëti cizincinâvstéva z Kyjeva

ta nova kniha. auto.cerna kâva. dobrâ vecet'e. nëkolik knih.Praha.dobry hotel V centru.

A: Doktor mi zakazal, poradil

abych koui’il.abych pil alkoholabych sportovaiabych kazdÿ den chodil plavatabych zmënil svûj program dne

B; Mému manzelovi Mému otci Mé manzeice Mé matce

to zakazal taky. to poradil taky

GrВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ (DEKLINACE Cl'SLOVEK)

1 jeden, jedna, jedno - deklinace jako „ten, ta, to“ (один, одна, одне(о))

2 dva (M), dvè (F, N) - x два (чол. p. + cep. p.), дві (ж. p.) oba (M), obë (F, N) - x оба (чол. p. + cep. p.), o6i (ж, p.)

3 tri 4 ctyri 5-99

N dva, dvè oba, obë

ti"i ctyri pèt, devët

G dvou, obou tri ctyi pëti, devi'ti

D dvëma, obëma tfem ctyfem pëti, deviti

Ak dva, dvé, oba, obë tri ctyfi pët, devët

L 0 dvou, obou 0 tfech 0 ctyfech 0 pëti, deviti

1 dvëma, obëma tfemi ctyfmi pëti, deviti

100 sto - deklinace jako „mèsto“10ОО tisic - deklinace jako „pokoj“10ОО ООО milion - deklinace jako „stûl“

! 5000 - pët tisic L14KOLIK? nékollk tolik mnoho

N,Ak kolik nëkolik tolik mnoho

G, D, L, 1 kolika nèkolika tollka mnoha

VSICHNI, vsechny, vsechna VSECHNO - deklinace jako „co“

N vsichni (Mz) vsechny (Mn, F) vsechna (N)

G vsech

D vsem

Ak vsechny (M, F) vsechna (N)

L 0 vsech

1 vsemi

Otevreno mâme od deviti do ctyf liodin odpoledne.

Studenti bydieli po dvou.U dvou aut zjistili chybu v motoru.

Budeme veceret s obèma hosty.K tëmto trem probiémûm se jesté vràtim.

Vÿstavu navstivily dva miliony lidi.

Na nâmësti' byly tisice lidi.

Byl jsem tady pred nëkolika lety.Pred mnoha lety zil jeden krâl.Na jednâni prisli vsichni a prinesli vsechny potfebné materiâly.

N vsechno

G vseho

D vsemu

Ak vsechno

L 0 vsem

1 vsim

co

ceho

cemu

co

0 cem

cim

У нас (є) відкрито від дев’ятої до четвертої години(після обіду).Студенти жили в гуртожитку по двоє, у двох машин було встановлено, що двигун дає перебої.Ми вечерятимемо з обома гостями (гістьми). До цих трьох проблем я ще

(по) вернуся.На виставку прийшли два мільйони чоловік (людей).На площі було кілька тисяч чоловік (людей.)Я був там кілька років тому.Колись давним-давно жив один король... На переговори прийшли всі й принесли

всі потрібні матеріали.

Cism'k podal vàem skienicku aperitivu. Офіціант приніс кожному чаркуаперитиву.

Chci se podivat do vsech kostelù. Я хочу відвідати всі костьоли.

! Vsemu rozumim. (+ Dativ)О vsem vim, vsechno znâm.

Я все розумію. Я про все знаю.

Cv□ 5.

Schûze bude zitra od 1 do 32 43 5

Koncert trvâ od 8 do 107 96 8

с) Pfisel V 9, ale po 10152025

minutâch musel odejit.

d) Mluvili jsme spolu о (vsechno). Neboj se, vzal jsem (vsechno). Rozumim skoro (vsechno).Se (vsechno) jsem spokojenÿ.

(Vsichni) u i pi isli.Vidël jsem (vsichni kolegové). Mluvil jsem se (vsichni).Vim 0 (vsechny problémy).

□ 6. О kolik je vëtsi? - 0 deset centimetrù0 dva centimetry0 jeden centimetr

0 hodnë

0 kolik? (0 + Ak)Ha скільки сантиметрів він вищиі ...?

а) О коїік let jsi starsi? - о 2 roky4 roky5 let 7 let

b) V obchodë mi vrâtili o mene.vice. L14

□ 7. Pfectéte cîslovky:Poslal jsem telegram 2 pfâteiûm. - Vrâtf se asi v 8 hodin. - Vrâtii se po2 mèsidch. - Jednéni trvalo od 12 do 14 hodin. - Zeptali jsme se 4 cizincù. -V novinâch jsem ceti zprâvu o 1 sportovci. - Pred 15 lety jestë zi! v Praze. - Pfijel pred 4 mësi'ci. - Po 3 letech ho uz nepoznal. - Ve méstë ziji vie nez 2 mi- liony obyvatel. - Slovnfk mâ asi 45 ООО slov. - V pokladnë jsou jen do 3 hodin.- Jednali 0 5 problémech. - Co vis o tëch 2 miadÿch cizinkâch? - Prezident odjel na 2 nâvstëvy. - Podëkoval jsem vsem 3 kamarâdûm.

GrСПОЛУЧНИКИ, ЯКІ ВКАЗУЮ ТЬ НА ЧАСОВІ ВІДНОШЕННЯ

(САЗОУЕ ЗРОиКУ)

М уі Лі Drive nez Nez

Jakmile Hned jak

Kdykoliv Vzdycky kdyz

Zatimco Dokud

Коли, доки, поки

Раніше/перше,НІЖ

Як тільки/ лиш тільки...

Коли завгодно, будь-коли,

завжди, коли...

поки/тим часом, як/коли

Поки/до того часу

Prikiady:

A i se vrâtis, hned mi zavolej.

Skoncfme jednâni, dh'v nez zacne recepce.

(Driv) nez pî’ijdes, bude obëd hotovÿ.

Pfijedu domù, jakmile skonci'me.Budu mit radost, kdykoliv pt'ijdes.Zatimco ty budes v kancelâri,

pùjdu nakoupit.Dokud nedostanu pozvâni,

nikam nepûjdu.

Коли ти вернешся, негайно подзвони мені./Як тільки вернешся, подзвони... Ми закінчемо переговори раніше, ніж

розпочнеться банкет.Обід буде приготовлено скоріше, ніж ти повернешся.я приїду додому, як тільки закінчемо. я буду завжди радий твоєму візиту. Поки ти будеш в офісі, я піду за покупками.

Поки я не одержу запрошення (без запрошення), я нікуди не піду.

о NA DALNICI

Pan Fiser a pan Kubât jedou po dâlnici.

К; Nejste unaveny, pane Fisere? Uz ridi'te vie nez dvë hodiny. Mohli bychom zastavit a odpocinout si.

F: To je dobrÿ nâpad. Zastavime tamhle u motorestu. Je tam і benzi'novâ pumpa, musim vzit benzin, nâdrz uz je skoro prâzdnâ. Jen jestli tam maji bezolovnatÿ benzi'n.

❖ ❖ ❖

Â, vÿbornë. Maji ho. Mûzete jit zatfm do motorestu, nez natankuju.A musim také zkontroiovat olej a dolit vodu, takze to bude chvili trvat.

K: Chcete objednat predem nëco к piti nebo к jidiu?F: Ne, objednâm si sâm, dëkuju.

❖ ❖ ❖

K; Vsechno v poi'âdku?F: Ano, dolii jsem jen trochu vody, olej je v porâdku. Так со jste si dal?K: Zatim jen dzus, mël jsem veikou zizen. S jidiem cekâm na vâs.F: Jâ si dâm tonik, nechci nie sladkého. Jidlo vyberte vy, dâm si to stejnë.

Po jidie si dâm kâvu.K: Budou dvë hodiny, ve tl*i uz urcitë budeme v Praze. Krâsnë to stihneme,

jednâni zacinâ v pûl ctvrté. Pojedeme hned do kancelâfe, nebo se stavfme u vâs V hotelu?

F; Nejdi'iv pojedeme do hotelu, musim si vzit jestë nëjaké materiâly, které budeme pi i jednâni potfebovat. A jestli vâm to nebude vadit, pfevlëknu se. Po jednâni se uz totlz nestihnu pi'evléknout na recepci.

K: V kolik zacinâ?F: V sedm. Pi'edpokiâdâm, ze jednâni neskonci dfiv nez v pùl sedmé.

Vÿbornë, uz nâm nesou jidlo. Dobrou chuf.K; Dobrou chu(.

Cv L14П 8. Vyberte odpovëd’ (Знайдіть правильну відповідь):

1. О се т budete jednat?2. Na cem jste se dohodii?3. Co jesté poti'ebujete?

4. Kterou cestu jsi mu poradil?5. Kde jste zastavili?6. Kde jste se stavili?

1. na tom, ze materiâly pfipravi do pondëli2. 0 terminu, kdy se otevfe novÿ hôtel3. cestu po dâlnici do Brna a potom po siinici

do Jiiilavy4. na parkovisti u dâlnice5. umÿt pfednf skio u auta6. V liotelu u pana Fisera

I l 9. Spojte véty spojkami (Складіть речення з відповідними сполучниками);а) Рі*.: Udélâm to, driv nez se vrâti domû.

Objednâm kâvu, dfiv(e) nezJednâni skonci, nezPi*evléknu se,Musim se napit,Musim zkontroiovat olej,Musim vzit benzin,Stavime se v hotelu,

b) Pf.; Jakmiie se vrâtis, budeme vecefet.Hned jak se vrâtis, budeme vecefet.

Zacneme jednâni,Pojedeme,Skoncime jednâni,

Napisu tu zprâvu,Zatelefonuju vâm,Neboj se, stihneme to. Pùjdeme,

jakmiie hned jak

pi'ijdes.zacne recepce. prijde nâvstëva. budu brât benzin. pojedeme. mi dojde.pojedeme do kanceiâfe.

pfijde pan Fiser. zkontroiuju olej v motoru. se dohodneme na nèjakém terminu. pfijdu domû.dostanu zprâvu, kdy pfijede. se pfeviéknu.

c) Pf.; Vzdycky kdyz mâm dovolenou, prsi. Kdykoiiv mâm dovolenou, prsi.

Vzdycky kdyz Kdykoiiv

pfijedu do Prahy, bydii'm v hotelu Evropa,më prisai navstiVit, pfinesl mi rùze.jsme s nimi jednali, nikdy jsme se nedohodli na pfesnémterminu.

d) Dopinte kdyz, nebo az:

KdyzAz

skonci jednâni, vezmu vâs na vecefi.prisel kolega Kubât, mohii jsme konecnë zacit jednâni.uvidfme motorest, zastavi'me a udëlâme si pi'estâvku.jsem zastavll u benzinové pumpy, nemël jsem uz skoro zédnÿ benzi'n.budes vëdët, jestli pojedes do Brna, zavolej mi.mé zastavila policie, bâi jsem se, ze jsem jel moc ryciile.

□ 10. Reknëte, a f se neboji, ze to urcitë stihnete

To nemùzeme stihnout, uz je pùl osmé. Urâtë to nestihneme, zacne to za pët minut. Uz musis jit, nestihnes pfijft vcas do prâce. Bojim se, ze nestihnu vlak do Prahy. Stihneme jestë odpoledne nakoupit?

Neboj se, urcitë to stihneme.stihnes.

CO JE VÂM, PANE RIDICI?

Dopravni policie zastavila u auta, které stojf na kraji silnice.- Pane ridici, mâte poruchu?- Ne, auto je v pofàdku.- Так nemâte benzin?- Ne, mâm pinou nàdrz.- Так co se vâm stelo? Proc jste tady

zastavil?- Prominte, udëlalo se mi najednou épatnë. Aie uz je to iepèi, hned pojedu dâl.- Za dva kilometry je motorest, odpocifite si tam. Chcete, abychom jeli s vâmi?- Ne, dëkuju, uz je mi opravdu dobre.

□ 11. Co udèlàte?Na dâinici vâm dosel benzfn.

Uz i'idfte velmi diouho a jste unavenÿ.

- Zastavite jiné auto a benzfn si od nëho koupfte.

- Pùjdete pëèky k benzinové pumpë.- Zastavite na parkoviéti, abyste si odpoôinul.- Nezastavite, chcete si odpo6inout az doma.

L14V autë se vam udëlalo spatnë. - Vite, ze na dâlnici nesmitezastavit, a proto jedete az na parkovistë.

- Hned zastavite, necel<âte na parkovistë.

Na dâlnici mâte poruchu. - Opravite si auto sâm.- Poprosite jinéiio fidice, aby zatelefonovai

do autoservisu.U silnice stopuje miadâ zena. - Neberete stopafe, proto nezastavite

a jedete dâl.- Zena se vâm libi, a proto ji zastavite.

stopaf, stoparka (M, F) stopovat auto jet, jezdit stopem

Bydiim dost daleko od centra, a proto jsem se rozhodl, ze svého pritele Martina, kterÿ je u më na nâvitëvë, vezmu veôer na koncert autem. Koncert byl od osmi. Vyjeli jsme pozdë, pofâd se nâm zdâlo, ze mâme dost casu, takze jsme museii pospichat. Vëdël jsem, ze jedu rychleji, nei je dovoleno, aie necekai jsem, ze budu mit smûlu a potkâm dopravni policii. Aie to uz jsem vidël na kraji silnice policistu, kterÿ mâval, abych zastavil.„Dobrÿ den, vâs ridicskÿ prûkaz prosim.“ Podal jsem mu ho.„Pane fidici, jakou rychlosti jste jel?“„No, moznâ jsem jel trochu rychleji, aie ne o moc.“„ Ve mëstë je nejvyési dovolenâ rychlost padesât kilometrù za hodinu, vy jste aie jel osmdesâtkou.“

„То neni mozné. О tolik vie jsem nemohi jet.“„Aie je to mozné. Zaplatite pokutu. A nebude malâ.“Pokutu jsem zaplatil, nedalo se nic dëlat. Zacâtek koncertu jsme samozrejmë ne- stihii. Prijeli jsme pët minut po zacâtku.

Co se dà dèlat? Нічого не зробиш./Нема(-є) ради./Тут нічим не зарадиш.Nedalo se nic dëlat. Тут нічого можна було зробити.Яут не було ради.Udèlalo se mi spatnë. Мені стало погано.

policista (M) Со rikâ?

Cv

\

□ 12.a) Nejvyssi dovolenâ rychlost ve mëstë je 50 km/h (padesàt kilometrù

za hodinu)na dâlnici je 130 km/h na siinici je 90 km/h

Jâ jezdim vëtsinou rychlostf o 10 kilometrù mensi.

b) Jak rychie jezdite? Jakou rychlostf jezdi'te?

Jezdim stovkou. (100 km/h = stovka)Jezdi'm devadesâtkou. (90 km/h = devadesâtka) Jezdim padesâtkou. (50 km/h = padesâtka)

Podal jsem policistovi. . .Rozhodl jsem se, ze na koncert pojedu . . . Vezmu na sluzebni cestu . . .Zdâlo se mi, ze mâme jestë . . .Kdyz jsem odchâzel, manzeika mi mâvala .. Predpoklâdâm, ze budu hotovÿ . . .Nestihl jsem se vrâ tit. . .

dost casu svou manzelku ridicskÿ prûkaz z okna autem zftra vecerpred zacâtkem jednâni

n 14.pred +1 po +L

Stavfm se u tebe pi’ed obëd , protoze po obëdu vâs konference konference

jednâni jednânfvecei'e vecefe

nebudu mit cas.

n i5 .Co asi volâ ten pân?

BENZINOVA PUMPA

Kolik chcete benzinu?20 litrû bezolovnatého.PInou nâdrz.

Muzete mi zkontrolovat olej? Mate malo oleje.Potfebujete ho vymenit. Mùzete si ho koupit u nâs.

Mùzete mi nah't trochu vody do chiadice?

Potrebuju nahustit pneumatiky. Mùzete mi umyt predni sklo?

АВТОЗАПРАВНА СТАНЦІЯ = АВТОЗАПРАВКА

Скільки вам потрібно бензину?Двадцять літрів екологічного.Повний (бензо)бак.

Ви можете перевірити мастило?У вас мало мастила.Вам потрібно його замінити.Ви можете купити його у нас.

Чи ви не могли б мені налити трохи води до радіатора?

Мені треба підкачати шини.Чи ви не могли б мені помити вітрове вікно?

AUTOOPRAVNA = AUTOSERVIS АВТОСЕРВІСKde je nejblizsi autoopravna?

Pracuje і о vikendu?Pichl jsem. Mùzete mi vyménit

pneumatiku?Mâm poruchu motoru.Motor vynechâvâ.Mùzete më odtâhnout do

autoopravny?Brzdy nefunguji dobfe.

Nemùzu nastartovat.Ukradii mi stérace.BohuÉel nemâme nâhradni dfly

na vasi znacku.Oprava bude trvat dva dny. Nemùzete mi to opravit do zitra?

Bohuzel, rychleji to nejde.

PARKOVANI

Де тут знаходиться автосервіс?/Якдалеко до найближчого автосервісу?Він відкритий і у суботу та неділю?Я проколов шину. Не могли б ви мені

замінити її?У мене зіпсований двигун.Двигун дає перебої.Ви не могли б мене відбуксирувати до

автосервісу?У мене зіпсована гальма/погано працює

гальма.Я не можу запустити машину.У мене украли склоочисники (дворники).На жаль, у нас нема запчастин для вашої

моделі.Ремонт буде тривати два дні.Чи ви не могли б відремонтувати машину

до завтра?Шкодую, але швидше не можна цього

зробити.

ПАРКУВАННЯKde je hiidané parkovistë? HIedâm misto na parkovânf.

Де знаходиться платна стоянка?Я шукаю місце, де можна запаркувати машину.

Nevi'te, kde bych mohl zaparkovat? Ви не знаєте, де можна запаркуватимашину?

Zâkaz stâni (parkovâni).

Tady mùzete parkovat jen jednu hodinu.

Mùzete si sem zacouvat.

Тут заборонено стоянку (паркування).Тут можна паркувати лиш/ тільки одну годину.Ви можете сюди зайти заднім ходом.

L14POLICIE Dopravni policiePane i'idici, ridicsky prùkaz prosim.

Jakou jste jel rychlosti?Je! jste rychleji, nez je povoleno.

Zaplatite pokutu.Nedal jste pfednost v jizdë.Jedete po hiavni siinici.

vedlejsiNevidël jste dopravni znacku?

V obci je nejvyssi povolenâ rychlost 50 km/h (kilometrù za hodinu).

Objizdka

Poilcejni' stanice Ztratii jsem pas.Chci ohlàsit ztrâtu pasu.Ukradii mi pas a penëzenku.Chci ohiâsit krâdez pasu.Zlodëje jsem nevidël.Vykradii mi auto.Je to znacka Mercedes, mâ bilou

barvu, stâtni poznâvacl znacku .... Pfepadii më v noci ve 3 hodiny râno

V u lic i...Byl jsem svèdkem havârie.

ПОЛІЦІЯ = МІЛІЦІЯ ДАІПане водію, прошу ваші права/ ваше посвідчення водія.З якою швидкістю ви їхали?Ви перевищили швидкість/іхали

швидше, ніж дозволено.Ви повинні заплатити штраф.Ви не пропустили транспорт справа.Ви їдете по головній дорозі..

не по головній дорозі.Ви не бачили/не помітили дорожнього знаку?

Через село можна їхати зі швидкістю 50 кілометрів за годину ./Найвища допустима швидкість через село - 50 км. Обгін/об’їзд.

Міліція.Я загубив паспорт.Я хочу заявити про втрату паспорта.У мене украли паспорт і гаманець.Я хочу заявити про кражу паспорта. Злодія я не бачив, у мене обікрали машину.Це машина марки Мерседес, білого

кольору, номер...На мене напали/налетіли о третій годині

в ночі на вулиці ...Я був свідком аварії.

L15ceini celnice F celnik M cio N détail M firma F hala F

ikdyz jazykM kdyby letistè N nàvrh M nepnjemnost F (G -I)

obchodnik M odvézt, odvezu pf. odvàzet, -îm impf.

oprava F

osobnë osobni pasovÿ, -é, -é procleni N prohiidka F projednat +Ak pf.-émjednat o +L impf.

prostudovat H-Ak pf. studovat, -uju impf.

pi ijizdèt, -im impf.

pi ijet, -jedu pf.

primo pripad M v tom pfipadè

pristërekiamovat, -uju impf. servis M

situace F

митний, -а, -е митниця, таможня ж. митник ч. мито с.деталь, подробиця ж. фірма ж.зал, хол, вестибюль ч.,зала ж.хоча VI, хоч імова ж.якщо б, коли баеропорт ч.пропозиція ж., проект ч. неприятність ж.

торговець ч. відвезти, -везу відвозити, -вожу ремонт ч., полагодже­ння с„ правка ж. особисто особистий,-а, -е паспортний, -а, -е обкладення с. митом контроль ч, обговорити, -рю, розглянути, -ну обговорювати, розглядати що вивчити вивчати, -аю, учитися,-чуся приїжджати, -аю, прибувати, -ає (про потяг) приїхати, -іду, прибути,-буде прямо випадок ч.у такому випадку/разі наступного разу рекламувати, -ую сервіс ч„ технічне обслуговування с., ремонт, майстерня ж. ситуація ж., положення с.

smiouva F stejnèstèzovat si na +Ak impf. -uju

technik iVI, technicka F tovérna F vizum N (G viza) vÿrobek M zajistit, -im pf. zajist’ovat, -uju impf.

zérucni doba F

zàstupce M zâstupkynè F zemé F

договір, контракт ч. однаково, у тІй/рівній мірі скаржитися, -жуся, оскаржувати, -ую кого, що технік ч, і ж. завод ч., фабрика ж. віза ж.виріб, продукт ч. забезпечити, -чу, гарантувати, -ую гарантійний строк/ строк гарантії заступник, представник ч. заступниця, представниця ж. держава ж.

Jak diouhou zàrucm' dobu mé tento vÿrobek?Який строк гарантії має цей виріб?Nase firma vâm zajisti vsechny dokumenty.Наша фірма забезпечить для вас усі документи. (Наша фірма підготовить...)Vÿrobky odvezeme primo па Vasi adresu.Вироби буде відправлено прямо на вашу адресу.Situaci projednà osobnè nés zàstupce.Ситуацію розгляне сам наш представник.Jednali jsme о nàvrhu smiouvy.Ми обговорювали проект контракту.Musite zaplatit cio za auto.Ви повинні заплатити мито за машину.Do Prahy jsem priletèl ràno v dévêt.До Праги я прилетів уранці о дев’ятій.Smiouvu podepi'seme jen v tom pfipadè, ze zmènime tento bod.Контракт ми підпишемо лиш у випадку, що цей пункт буде замінено.

Gr L15ОРУДНИЙ ВІДМІНОК м н о ж и н и (INSTRUMENTAL PLURALU)

S KYM? СІМ? З КИМ? З ЧИМ?тверді приголос. м’які приголос.

temivsemi

-emi

nasimivasimi

-imi

novymi mymi, tvymi

-ymi

modernimijejimi

-imi

M panystolymesty

muzipokojimofi

I nadrazimizenami -аті zidlemi

mistnostmi-emi(-mi)

1)

2)

Р, кіега V С зд. копсі па -і: - т і |Іменники ж. р., які закінчуються в родовому відмінку однини на -і, мають у орудному множини закінчення -т і.

lid i- iid m l deti - detmi

т із іпоз і - т із іпоз іт і уєс - уестіпергі]етпо5І - пергі]етпозІті

Таке закінчення мають і слова „люди“, „діти“.

byt spokojeny s + I byt znämy + і seznämit se s + I pf. seznamovat se s + I impf,

setkat se s + I pf. setkävat se s + I impf.

(roz)loucit se s + I impf (pf.) zabyvat se + I impf.

Prikiady:Dum se sedmi mistnostmi.Byl jsem tam se svymi dvema detmi. Mluvil jsem s nekolika lidmi.Nejsem spokojeny s prazskymi obchody.Sedi tamhie mezI dvema präteli. Zabyväm se mnoha sporty.Praha je znämä svymi architektonickymi pamätkami. Odesla uz pfed tfemi hodinami.

бути задоволений ким, чим бути відомим у чому, славитися чим познайомитися з ким, чим знайомитися з ким, чим зустрітися з ким, чим зустрічатися з ким, чим (по)прощатися з ким, чим займатися чим

Будинок із сьома кімнатами.Я був там зі своїми двома дітьми.Я говорив з кількома людьми.Я не задоволений празькими магазинами. (Празькі магазини мені не подобаються.)Він сидить ось там між двома товаришами. Я займаюся різними видами спорту.Прага славиться своїми архитектурними пам’ятками.Вона вийшла/видійшла вже три години тому.

Cv□ 1.

a) Ne, Jana profesor inzenyr Kubât pan doktor

b) O Pavlovi nic nevim. O Petru Kubâtovi O doktoru Dvorâkovi O Helenë

tady neni. Odesel pred Odesla

Naposledy mi napsal pfed napsala

5 minutami.101520

5 dny.10 dny2 tÿdny3 tÿdny3 mësi'ci4 mësi'ci

□ 2.a) Tady je nëjakâ taska s knihy

bramboryminerâlkyhousky

jabikavajickachlebickycasopisy

b) Mluvil jsem s vasimi rodice hostés tëmi dëti lidis nëkolika pfâtelé cizincise dvëma kolegové doktofi

c) Pan Olijnyk je obchodni' zâstupce z Ukrajinya zabÿvâ se

pomerancevejce

smiouva mezi nasimi firmami situace v nasi firmë nëkolik problémù dûlezité ekonomické otâzky

(ekonomickÿ - економічний) automatické stroje

(automatickÿ stroj M - автоматичний верстат) pocitace (pocitac M - комп’ютер) nase vÿrobky export do Ceské republiky import vÿrobkû ceské tovârny

na Ukrajinu

GrВІДМІНЮВАННЯ СЛОВА „koiega“ : M к о п а па -а

sg.

D, L - jako „pân“G, Ak, I - jako „zena“

N kolega pl. N kolegové

G kolegy G koleguD kolegovi D kolegûmAk kolegu Ak kolegyL 0 kolegovi L 0 kolezich1 kolegou 1 kolegy

Іако „рап“

L15Pane kolego!

Pfiklady:Vidim tamhle kolegu.Vecer se sejdu s Honzou. (Honza = Jan) Kolego, pojd’te semi Ahoj, Jlrko! (Jlrka = JIri)Tamtoho turistu jsem uz jednou potkal. SchCizi zacne predseda.

Po pfedsedovi organlzace, kterÿ vystoupi s referâtem, bude mluvit pan Kubât.

Ось там я бачу свого колегу. Увечері я маю зустрітися з Яном. Пане колего, ходіть сюди! Здрастуй, їрко!Того туриста я вже десь зустрічав. На зборах першим виступатиме голова...Після того, як голова організації закінчить свою доповідь, виступатиме пан Кубат.

DEKLINACE „centrum “ , „muzeum“

sg-

(ciz slova V cestine - запозичені слова в чеській мові)

jako „mësto“ -um jen V N, Ak

N centrum muzeum Pl- N centra = muzea

G centra muzea G center X muzeiD centru muzeu D centrCim X muzeimAk centrum muzeum Al< centra ss muzeaL 0 centru 0 muzeu L 0 centrech X 0 muzeich1 centrem muzeem 1 Gentry X muzei

jako „mësto“ x N,Ak jako „mësto“ G,D,L,I jako „more“

Tramvaj jede do centra.V Nârodnim muzeu je novâ vÿstava.

Praha se stala kulturnim centrem Evropy.

Vyprâvël mi o muzeich v Praze. Vÿrobky prodâvâme do vsech

prùmyslovÿch center.Do Ceské republiky uz jezdi'me bez viza.

Vizum (ne)poti'ebujete.Pojd’ odpoledne do Muzea hudby.

Трамвай іде у центр.У Національному музеї відкрита нова виставка.Прага стала культурним центром Європи.

Він розказував мені про празькі музеї. Наши вироби продаємо/постачаємо у всі промислові центри.

До Чеської Республіки ми вже їздимо без візи.

Віза вам (не) потрібна.Ходімо після обіду в Музей музики!

GrСКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМ УМОВИ

(PODMINKOVE VETY)

Kdybych mël cas, sel bych s tebou. kdyby - коли, коли б, якщо.Якщо матиму час, я піду з тобою. як, якби...Коли б я був вільний, я би з тобою пішов.

Kdy + kondiclonàl І форми умовного способу в обох реченнях!Kdy + bych mël, sel bych

jâ - kdybych mël penize коли 6 у мене були гроші,ty - kdybys mël penize коли б у тебеon - kdyby mël penfze коли б у ньогоona - kdyby mêla penize коли б у неїono - kdyby mëlo penize

my - kdybychom mëli penize коли б у насvy - kdybyste mël(i) penize коли б у васoni - kdyby mëli penize коли б у нихony - kdyby mëly penizeona - kdyby mêla penize

форми зі зворотними дієсловами:коли б/якщо б ти вернувся

коли б ти узяв

ty kdyby seskdyby sis

vrâtilvzai

Kdyby bylo hezky, jeli bychomna chatu.

Kdyby prisel Tomas drive, vypili bychom si spolu kâvu.

Kdybyste zajistili servis, vase vyrobky by se lépe prodàvaly.

Якщо буде гарна погода, поїдемо на дачу.Коли б Томаш прийшов раніше, ми випили б вкупі каву.Якщо забезпечити технічне обслуговування, ваші вироби краще продаватимуться.

CvП 3.

а) Со byste délai, kdybyste mél cas?

b)

Co bys délai, kdybys mël cas?

Kdybych mél cas. jit do divadia. pi'eci'st si noviny naveôeret se V restauraci zahrât si s tebou tenis zûstat doma a odpocivat poslouchat koncert z râdia

1. Kdyby uz V kinë nemëli li'stky,2. Kdyby më nebolela hiava,3. Kdybys prijel na nâvstëvu,4. Kdyby prselo,5. Kdyby Jana dostala penfze dnes,6. Kdyby se nâs zeptali,7. Kdyby inzenÿr Dvorak umël

anglicky.

dât si kâvu V kavârnë. podivat se na ten film, mit veikou radost. zmënit nâs piân. ten kabât si koupit. odpovédët jim. moct pracovat v nasi firmeV Londÿnë.

c) Co byste dëlal, kdybyste mël celÿ den voIno?Co by se stalo, kdybych vâm nevrâtil penize?Co byste dëlal, kdyby se vâm v nocl daleko od mësta rozbilo auto? Co byste dëlal, kdyby se ztratila manzelka?Co byste délai, kdybyste dostal horecku pfed dùlezitÿm jednânim?

«K:D:

K;D:K:D:K:D:

D:K:

K;D:K:D:

JEDNÂNI (pan Kubât a pan Demcuk)

Vitâm vâs u nâs v Praze. Jsem Petr Kubât, obchodnik nasi firmy.Tësi më. Jâ jsem Roman Demcuk. Jsem râd, ze vâs poznâvâm osobnë, zatim jsme spolu mluvili jen telefonicky.Jakou jste mël cestu?Cesta byla prijemnâ, i kdyz trvala diouho.Posad’te se prosim. Mûzu vâm nabidnout kâvu?Dëkuju, râd si vezmu.A ted’ k vëci. Nâvrh smiouvy znâte. Souhiasite s m'm?Chtël bych s vâmi projednat nëkterë detaily. Jak diouhou zârucni dobu maji vase vÿrobky?Dva roky. Rekiamovat je mùzete primo u nâs, nebo u naseho zàstupceV Kyjevë.Nasi zâkazm'ci si stëzujf na spatnÿ servis. Opravy trvaji diouho.Situace ted’ bude lepsi. Otevirâme v Kyjevë novÿ servis a nasi technici zajisti rychlou opravu primo na mistë.V tom pripadë se smiouvou souhiasime. Aie jestë jednou si ji prostuduju. Podepisu ji zitra.V porâdku. Kterâ hodina se vâm zitra hodi?Pi'ijdu stejnë jako dneska, v deset. Kdybych nemohi pi'ijit, zavolâm vâm. Chcete, abychom pro vâs poslali do hotelu auto?Ne, dëkuju.

L15o

NA LETISTI

Do Prahy jsme pfiletëli v pùl tfeti. Cesta z Frank- furtu nebyla diouhâ, trvala jen hodinu. Kdyz jsme vystoupili z letadia, autobus nâs odvezl do haly. U pasové kontroly bylo hodnë lidi, protoze pi'ile- tëlo jestë jiné letadio a letistë v Praze je velmi malé.

Pasovà kontrola: Vas pas, prosim. Pfijizdite jako turista?- Ne, jsem z firmy Skoda a budu v Ceské republice pracovat.V porâdku. Vfzum nepotfebujete. Mùzete jit na ceIni prohiidku. At se vâm u nâs libi.

Ceini kontrola:Celnik: Dobrÿ den. Mâte nëco k procleni? Alkohol? Cigarety?- Ne, mâm jen osobni vëci.Celnik: Pfijizdite na diouho?- AnOj budu tady pracovat. Aie své vëci si pfivezu, az pnstë pojedu

do Cech autem. Mâm otevfit kufr?Celnik: Ne, nemusite. V pofâdku. Mùzete jit.

Konecnë jsem byl po pùl hodinë venku. V haie më nikdo neôekal. VzaI jsem si taxi a odjel do na§i prazské kanceiâfe.

Cv□ 4.

le të t- 1xlétat - mnohokrât

Co to je?1. Letistè 1.2. Letenka 2.3. Letuska 3.4. Letovÿ fâd 4.5. Letadlo 5.

pfiletet (pf.) - pfiletavat (impf.) odietet (pf.) - odietavat (impf.)

0 5.a) Myslim, ze uz prpd i

b) Myslim, ze uz pfichàzi

□ 6.

nâs vlak. nâs autobus, nase tramvaj.

kolega Dvofak. pan doktor. Petr.

Ale ne, prijede az

Ale ne, fikal, ze prijde az

Mam problém. Potrebuju pfivézt domù jednu skfin. odvézt domù knihy. odnést dopis na postu. pfinéstnécokjidiu. vynést nahoru tenhle stCil.

Jâ ti to

za ctvrt hodiny. za 10 minut. za 5 minut.

za hodinu. za pill hodiny.V nod.

privezu.odvezu.odnesu.pfinesu.vynesu.

□ 7. Reknete se spravnou prepozici a ve spravnem tvaru(із наведених слів складіть речення, використовуючи іменники/займенники у відповідному відмінку):

Biahopfeju (+D к +D) Bojim se (+G)Vezmu si (+Ak od +G) Cestuju (po +L)Cekal jsem (na +Ak) Dékuju (+D za +Ak) Dojdi (pro +Ak) Doporucuju (+D +Ak)

manzelka - narozeninyletadloty - bonbonCechy a IVloravaprofesor - ctvrt hodinyvy - dâreknoviny!ty - tato kniha

L15

Dozvèdèl jsem se (+Ak od +G) Jednàme (s +1 o +L)Rozioucil jsem se (s +1)Chtël bych se informovat (o +L) Porâd musim myslet (na +Ak) Omiouvâm se (+D za +Ak) Mùzete mi rozmënit (+Ak za +Ak) Zaplatil jsem (+Ak za +Ak) Pomâhém (+D v +L)Vyprâvël jsem (+D o +L)Uz se pflpravujeme (na +Ak) Souhiasim (s +1)Pozdravujte (+Ak od +G)

Petr - zajimavâ informaceoni - obchod mezi nasimi firmamiPetr uz vcerasituace vasi firmynase cesta do Luckavy - ta nepi'ijemnoststovka - drobnë800 Kc - tahIe kosileJ a n a -je ji prâcerodice - nase dovolenâdovolenâvâs plânmanzel - jâ

n 8. Odpovidejte:Bojite se Ietët?Létâte casto?Je pro vâs drahé létat?Co si myslite 0 prazském letisti?Které zemë jste navstivil? Kde se vâm libilo nejvic? Kdybyste mël dovolenou celÿ rok, kde byste ji chtël strâvit?

n 9. Odpovidejte:Jak se jmenujete?Kdy a kde jste se narodil?Kolik je vâm let?Kde bydiite? Jakâ je vase pfesnâ adresa? A telefonni cislo?

(jméno, pi^ijmeni - iM’yi, npisBuine)

Jste svobodnÿ, nebo zenatÿ?Kolik mâte dëti? Kolik je jim let?Kde pracujete?Kde jste studoval?Které jazyky znâte?Z které zemë jste ßi'ijel?Procjste prijel do Cech, na Moravu?Kterâ ceskâ, mqravskâ mësta jste uz navstivil? Co si myslite 0 Cesich? A o cestiné?

(svobodnÿ - неодружений zenatÿ - одружений, жонатий vdanà - заміжня, одружена)

LETISTE

Odkud jezdf autobusy na letistë?Kde jsou Ceské aerolinie? (CSA)

V kolik hodin leti letadio do ...?Uz pnstâlo letadio z Kyjeva?Letadio pfistane za 5 minut.Letadio z Kyjeva mâ zpozdëni 40 minut. Praha nepfijimâ pro mihu. Letadio leti do Ostravy,

Jak diouho trvâ let?Kde je mezipi'istânf?Chci letët nejblizsim letadiem do ...

Prosfme cestujici linky OK 366, aby se dostavili k vÿchodu cislo 3.

K odbaveni musfte pi'ijit hodinu pt'ed odietem.

Tady mâte palubni listek.Mâte 10 kilogramù nadvâhu.

Za jeden kilogram zaplatite ... Kc.

Pnrucni tasku si mùzete vzit do letadia. Letime ve vÿsce 1 ООО metrù.Prâvë ietime nad Parizi.Pfipoutejte se, prosim. Pfistâvâme. Rezervujte mi jednu letenku do ... Bohuzel, linka je uz obsazenâ.Dâm vâs na cekacku.Pfijdte se zeptat zftra râno.Moznâ se nëco uvolni.

АЕРОПОРТ

Звідки ходять автобуси в аеропорт?Де знаходиться будівля чеської авіакомпанії?Коли відправляється рейс на...?Рейс із Києва вже зробив посадку?Літак зробить посадку через п’ять хвилин. Літак із Києва запізнюється на 40 хвилин. У Празі не можна зробити посадку через

туман, тому літак летить до Острави. Як довго триває політ?Де буде проміжна посадка?Я хочу летіти найближчим рейсом до...

Просимо пасажирів рейсу ОК 366 зібратися біля виходу N=3.

В аеропорту ви повинні бути за годину до вильоту.Ось ваш бортовий квиток.Вага вашого багажу на 10 кілограмів вища, ніж дозволено.За один кілограм ви повинні заплатити ... крон.Торбинку ви можете взяти із собою. Зараз ми летимо на висоті 1 000 метрів. Зараз ми летимо над Парижем. Пристебніть ремні, ми приземляємося.Я б хотів забронювати квиток до ...На жаль, усі квитки продані.Я запишу вас у список чекаючих.

Прийдіть запитати завтра вранці.ІУІоже, якесь місце буде вільне.

CELNICE

Celni a pasova kontrola

CelnikVas pas, prosim.Mate vstupni vizum?Mate песо k procieni?

Ne, mâm jen vëci pro osobni potrebu. Za to musite zaplatit do.Z toho se neplati do.Je zakâzâno dovâzet do Ceské

republiky...Neni dovoleno vyvézt vie nez ...

МИТНИЦЯ L15Митний і паспортний контрольМитник (таможник)Ваш паспорт, прошу.У вас є в’їзна віза?Чи у вас є речі, які обкладаються митом?Ні, у мене тільки особисті речі.За це ви повинні заплатити мито. Цей товар не обкладається митом. Це заборонено ввозити до Чеської Республіки.Не дозволяється вивозити більше, ніж ...

CORIKAME? ЯК ТРЕБА СКАЗАТИ?ZDRAVIMEDobré râno!Dobrÿ den!Dobrÿ vecer!Ahoj!Na shiedanou!Na shiedanou zitra.Na shiedanou v nedëli.Dobrou noc!AhojlZa chvili ahoj.Nazdar!

JAK SE MÂTE?Jak se mâte?

Dëkuju, dobfe.Dëkuju, jde to.

Jak se mâ vâs manzel?

Jak se dari vasemu otci?

Mâ se dobfe. X Mâ se spatnë.

Citi se dobfe. X Vùbec se necW dobfe.

Je spokojenÿ.Je sfastnÿ. X Je nesfastnÿ.Je pfepracovanÿ.

Jak se mâ vas otec?Je vâznë nemocnÿ.To je mi lito.

Pozdravujte ho ode mne.Dëkuju, vyfidi'm to.

OSLOVUJEMEPane Kubâte! Pani Kubâtovâ!Slecno!Dâmy a pânovë!Vâzeni pfâtelé!Milf kolegové a kolegynë!V dopise: Milÿ Pavie!

Milâ Jano!Vâzenÿ pane ...!Vâzenâ pani...!

ВІТАННЯДоброго ранку!Добрий день!Добрий вечір!Привіт!До побачення!До (побачення) завтра!До побачення у неділю.На добраніч!Моє вітання!До зустрічі!Здоров!

ЯК ВИ ПОЖИВАЄТЕ?Як ви поживаєте? (Як ся маєте? -розм.)

Дякую, добре.Спасибі, добре.

Як поживає ваш чоловік?(Як справи у вашого чоловіка?)Як поживає ваш батько?(Як справи у вашого батька?)

У нього все гаразд. X Справи у нього погані/кепські.Він відчуває себе добре. X Він відчуває себе дуже погано.Він задоволений.Він щасливий. X Він нещасний.Він перевтомився.

Як поживає ваш батько?Він серьозно хворий.Мені жаль./Мені прикро.

Передайте/переказуйте йому мої вітання. Дякую, передам.

ЗВЕРТАННЯПане Кубате! Пані Кубатова!Дівчино! (Панно!)Дами/пані і панове!Шановні друзі!Шановні колеги! у листі: Дорогий Павле!

Дорога Яно!Шановний пане...!Шановна пані...!

PREJEME ПОЗДОРОВЛЕННЯ, ПОБАЖАННЯSfastnou cestu! Щасливої дороги!Hezkÿ vikend! Бажаю вам добре відпочити.Hezkou dovolenou! Бажаю вам гарну відпустку.Méjte se hezky! Щасливо!Dobre se bavte! Бажаю вам гарно/добре провести час.Hodnë stësti! Бажаю вам/тобі багато щастя.Na zdravi! За (ваше) здоров’я!Blahopreju! Gratuluju! Поздоровляю/вітаю вас...Vsechno nejlepsi! Усього наі^кращого!Vsechno nejlepsi k svâtku. Усього найкращого на ваше/твоє свято!

k narozeninâm. на ваш/твій день народження!Veselé Vânoce a sfastnÿ novÿ rok. Веселого Різдва і щастя в Новому році!Vsechno nejlepsi V novém roce. Бажаю всього найкращого у Новому році!

souhlasi'me ЗГОДАAno. Так.Jistë. Urcitë. Напевно. Звичайно.Samozrejmë. Зрозуміло.Mâte pravdu. Ви праві/маєте рацію.To je pravda. Це так.Je to tak.Souhiasim. Згоден.Таку si to myslim. 1 я так думаю.To si myslim! Аякже! Атож (пак)!Dobrâ. Добре!Sprâvnë. Правильно/добре.Ano, to se mi hodi. Так, це мене влаштовує/це мені підходить.To je dobrÿ nâpad. Це - прекрасна думка.

NESOUHLASIME ВИСЛОВЛЕННЯ НЕЗГОДИNe. Ні.Bohuzel, ne. На жаль, ні.V zâdném pnpadë. У жодному разі./НІ в якому разі (випадку).To neni mozné. Це неможливо.Mÿlite se. Це не так.To neni pravda. Ви помиляєтеся.Nemâte pravdu.To je vÿmysl. Ні, це вигадка.Ne, je to jinak.Nesouhiasim Ні, я не згоден.

NEVITE

Nevim.Moznâ.Snad.Kdovi'.Je to mozné.Asi mâte pravdu.Asi ano, aie nevim to urcitë. Pravdëpodobné ano.Pùjdes tam? Jestë nevi'm.

Asi ano. Moznâ.To se uvidi. Plati.

To je jedno.

КОЛИ ВИ НЕ ЗНАЄТЕ ... НЕВПЕВНЕНІСТЬЯ не знаю ...І\/Іожливо. І\У1ожливо/може бути/може ...

Хтозна.Це можливо.Може бути, що ви праві.Може так, але напевно я цього не знаю. Можливо, що так.Ти підеш туди? Ще не знаю.

Здається, що так.Можливо.Побачимо.Домовились? Гаразд! Згоден!

Мені це байдуже.

DEKUJEMEDëkuju.Mockrât dëkuju. - Nenf zac.

Râdo se stalo. To nic.

Jsem vasim dluznikem.Za vsecfino vâm dëkujeme.

Aie to je samozi'ejmé.To nestâlo za i'ec.

To je od vâs milé.

ПОДЯКАДякую.Велике спасибі. - Нема за що.Мені було дуже приємно.Нема про що говорити/Це - дрібниці.Я перед вами в боргу.Велике спасибі (дуже дякую) за все. Мені було приємно це для вас зробити. Це - дрібниці.Це дуже люб’язно з вашого боку.

OMLOUVAME SEProminte. - То nevadi.

Nic se nestalo.То je v pofâdku.

Pardon.Promifite, nechtël jsem.Omiouvâm se, ze jsem pfisel pozdë, aie neni to moje vina.Chci se vâm omiuvit, byla to moje chyba.Neziobte se.Omiuvte më na okamzik.Prominte, je mi lito, ze se to stalo.

ВИБАЧЕННЯПробачте/Вибачте. - Нічого.

Нічого не сталося/не трапилося.Усе в порядку.

Перепрошую.Пробачте, я не хотів.Пробачте, що я запізнився, але це сталося не з моєї вини.Прийміть, будь ласка, мої вибачення, це була моя вина.Не сердьтеся.Перепрошую, мені треба вийти на хвильку. Прошу пробачення, мені прикро, що так сталося.

Pfijd’te k nàm nëkdy.

Prijdu râd.S radosti.A proc ne?Ràd(a). Velmi râd.To je dobrÿ nâpad.Dëkuju za pozvâni.

Chtël bych vâs pozvat dneska na veceri.Bohuzel, dneska nemùzu.Skoda, nehodi se mi to.Opravdu nemùzu, mâm moc prâce.

A zftra byste mël cas?Ano, zitra se mi to hodi.Zitra pi'ijdu velmi râd.

Pl'ijdu vâm naproti.Smi'm prosit? (o tanec)Omluvte më, netancim.Je mi lito, jsem moc unavenâ.

Зайдіть до нас коли-небудь. Загляньте до нас коли-небудь у гості.

З радістю/з задоволенням прийду.З радістю/з задоволенням.Але чому/чого ні?З задоволенням. З великим задоволенням. Це чудово! Це - гарна думка.Дякую за запрошення.

Я хотів би запросити вас сьогодні на вечерю.На жаль, сьогодні я не можу.Шкода, мене це не влаштовує.Ні, я дійсно не можу, у мене багато роботи.

А завтра матимете час?Так, завтра це мене влаштовує.Завтра я прийду з великим задоволенням.

Я піду вас зустрічати.Вас можна запросити? (на танець, до танцю)

Пробачте, я не танцюю.Вибачте, але я дуже втомлена.

PREDSTAVUJEME SEJsem ...Jmenuju se ...Dovolte, abych se pfedstavil.To je mùj pl'itel...Chci vâm pi^edstavit svého pritele.

Tësi më.Tësf më, ze vâs poznâvâm.Jsem râd, ze vâs poznâvâm.

ze jsem vas poznal.Znâte se?Pi'edstavim vâs. To je ...Mohi byste më seznâmit s ...?Râd bych se s nf(m) seznâmil. Prominte, nejste pan ...?Râd bych se s vâmi (s tebou) rozioucil.Je mi h'to, musim se rozioucit. Bohuzel uz musim jit.

зн ай о м с тв о

я ...

Мене звати...Дозвольте представитися.Це мій друг/приятель...Я б хотів вас познайомити з моїм другом. Дозвольте представити вам мого друга.

Дуже приємно.Радий з вами познайомитися.

Мені було приємно з вами познайомитися. Ви знайомі?Я представлю вас. Це - ...Чи не могли б ви познайомити мене з ...?Я б хотів з ним/нею познайомитися.Прошу пробачення, ви ...?Я б хотів з вами/тобою попрощатися.

На жаль, я повинен попрощатися.На жаль, мені вже треба іти/піти.

Râd bych zùstal, aie nemùzu. Dëkuju za krâsnÿ vecer.Dëkuju za nâvstëvu.Kdy se zase uvidime?Prijdte zase brzo.Skoda, ze nemùzete zùstat déle.

Pozdravujte doma.

li'b ilo se vâm t o ?

Ubil se vâm film?Co fikâte filmu? übil se mi.Je to dobrÿ film.Je zajimavÿ.Je to vynikajfci film.Moc se mi nelfbil.Je to prùmërnÿ film.Je to slabé.Nudi mè to.Nestâl za nie.Zklamalo më to.Je to fantastické.Jsem nadsen.

Я б із задоволенням залишився, але не можу. Дякую за приємний вечір.Дякую за те, що ви прийшли.Коли знову ми зустрінемося?Приходьте знову!Шкода, що ви не можете залишитися ще трохи.Передайте наші вітання дома./Переказуйте ...

ВАМ ЦЕ ПОДОБАЛОСЯ?ЗАДОВОЛЕННЯ, НЕЗАДОВОЛЕННЯВам подобався фільм?А що ви скажете про фільм?

Він мені подобався.Це добрий фільм.Це цікавий фільм.Це чудовий фільм.Мені не дуже подобався.Це середній фільм.Це поганий/кепський фільм.Мене це нудить.Фільм не варто було дивитися.Я розчарований.Це чудово!Я в захопленні.

NEROZUMIMProminte, со jste п'каі?Prosim?Mùzete mi to zopakovat?Neslysel jsem.Mùzete mi to rfct jestë jednou?

Nerozumfm slovu.... “.Nevi'm, co znamenâ.....“.Muzete, prosim vas, mluvit pomaieji? Mohl byste mluvit hiasitëji?Muzete mi to i'l'ct anglicky?

Cesky nemluvi'm.

PROSIME, ZÂDÀMEProsim vâs, i’eknëte nâm ...

podejte m i...Mohl byste mi i“ie t,...?

Я НЕ РОЗУМІЮПробачте, що ви казали?Пробачте, але я не зрозумів.Чи не могли б ви це повторити?На жаль, я не розчув.

Чи не могли б ви це повторити?Я не розумію значення слова ...Я не знаю, що це означає.Чи не могли б ви говорити повільніше? Чи не могли б ви говорити голосніше? Скажіть по-англійськи, будь ласка.

По-чеському я не говорю.

ПРОХАННЯСкажіть, будь ласка, ...

Подайте, будь ласка,...Чи не могли б ви мені сказати, ...?

Mùzete mi podat...?Mohi bych se vas na nëco zeptat? Müzu vâs poprosit 0 ty noviny? Nebude vâm vadit, kdyz budu h:ourit?

Nemël byste drobné za stovl<u?Byl byste tak hodnÿ a sedI si sem dopi^edu?Bud'te tak hodnÿ a ...Dovolite, abych otevi'el okno? Dovolte, abych vâm pomohi.Mùzu vâm nëjak pomoct?

Dëkuju, jste moc hodnÿ.Ne, dëkuju.

CO BUDEME DÉLAT?Mâm takovÿ nâpad.Pùjdeme na koncert.Nechtëli byste se trochu projft? Nechcete jit ke mnë?Jâ bych sel do bazénu. Kdo pùjde se mnou?

Прошу, подайте мені...Можна вас про дещо запитати?Можна у вас попросити газету?Вам не заважатиме, якщо буду курити/палити?Чи не могли 6 ви мені розміняти сто крон?Будьте ласкаві, сядьте сюдиуперед.Будьте ласкаві/будь ласка, ...Ви дозволите відкрити вікно?Дозвольте вам помогти.Вам можна якось допомогти?

Дякую, ви дуже люб’язні.Ні, дякую.

щ о РОБИТИМЕМО?У мена така думка...Ходімо на концерт.Ви не хотіли б піти на прогулянку?Чи не хотіли б ви зайти до мене?Я б хотів піти у басейн. Хто піде зі мною?

OMYLТо je omyl.Mÿlite se.Spletl jsem se. SpletI jsem si cislo. To neni pravda.

КОЛИ ми помиляємосяЦе помилка.Ви помиляєтеся.Я помилився.Я помилився номером.Це неправда.

MÀM STRACHBojim se, ze se mu nëco stalo. Bojim se 0 nëho (o ni). Nemëjte strach.Nebojte se.Nic si z toho nedëlejte.

ХВИЛЮВАННЯЯ боюся, що з ним щось сталося. Я хвилююся за нього/неї.

Не хвилюйтеся.Не турбуйтеся.Не переймайтеся.

PREKVAPENINet'ikejte!То je aie pi’ekvapeni! No tohle!То neni mozné!

ЗДИВУВАННЯСерьозно?Оце так сюрприз! Ну й ну!Не може бути!

\/у зі сіеіаіе Іедгасі!То петй іе Ьуі ргаусіа! То ]е сІоЬгу парасі! Со2е? иак Ю?

Жартуєте!ІДе неймовірно! Яка чудова думка! Що? Як?

гКІАМАМІТо іе зкосіа.Со 8е сіа с1е!аІ.Ргос? Со зе зіаіо? АІе Іо пеісіе. Ргесе ...

РОЗЧАРУВАННЯЯка шкода.Тут нічим не зарадиш. Чому? Що сталося?Ні, не можу...

РНОТЕЗТиОЕМЕТо пепі тогпе!То тизі пеіаку оту!.То петйгеїе! ,Jakym ргаует?То пепі зргауесіїіуе.Висіи зі зіегоуаі па атЬазасіе!

Со зі Іо сіоуоіиіеіе?

иЗЕМ NESPOKOJENYий ІоЬо т а т сіозі. и і Іо уіс пеуусігії'т.ЗіусІ'Іе зе!То )е озШсіа!

зкапсіа!!То іе сіггозі!Рі'езіап(-іе).□еі(-іе) т і рокоі-

РОСНУВУо Ют росЬуЬиіи.Меуегіт.То зоїуа.РгаусІеросіоЬпе пе.Ті^еЬа.Раїгпе.8різ(е) пе.Ме]зріз(е) апо.Ргу апо.

ПРОТЕСТНе може бути![Це мусить бути якась помилка.Ви не можете (смієте) цього зробити. За яким правом?Це несправедливо.Я протестуватиму (висловлю свою скаргу) у посольстві.Що ви собі дозволяєте?

НЕВДОВОЛЕННЯЗ мене досить.Я не можу цього більше терпіти.Як вам не соромно!Яка ганьба!Це - скандал.Це - нахабство.Перестань(те)!Дай(те) мені спокій!

НЕВПЕВНЕНІСТЬЯ в цьому сумніваюся.Я не вірю.Навряд(чи).Здається, що ні.І\/1оже.Мабуть. Певно.Краще ні.Цілком імовірно.Мабуть. Здається, що так.

VEREJNÉ NÂPISY (НАПИСИ)

&TRN1CE HLRVNl' NriDRRZl

+ PRVN1T0M0G

VSTüP NR №LEJE PlTNfi' VODIlDBteR&TVEHT

Stanice HIavnî nàdrazi Pn'chod k vlakùm Néstupistë 1, 2, 3 Prvnî pomoc Nàdrazni policie

Üschovna zavazadel Cekàrna pro kui^àlw (pro matliy s dètmi)PokladnaMimo provozPitnâ vodaObcerstvenîVstup na koleje zakàzànPrechod (pfechàzet) près kolejeje zakâzâno.Zastàvka na znameni

METRO:Ukoncete vÿstup a néstup,

dvere se zaviraji Piristi stanice...Konecné stanice

Центральний вокзалВихід до потягів/поїздівПерша, друга, третя... платформаШвидка допомогаВідділення поліції на вокзалі (до їїкомпетенції входить охоронагромадського порядку на вокзалах)Камера сховуЗала чекання для курців(Зала чекання для матерів з дітьми)КасаНедіючий/Не працюєПитна вода/вода (придатна) для питтяЗакусочнаХодити по коліях заборонено Перехід через колії заборонено

Зупинка тільки за вимогою пасажира

МЕТРООбережно, двері закриваються.

Наступна станція ...Кінцева станція ...

(ÎRECHOD 1Ю WODCE

GESTQ üZflvfeN O y

Pozor!Nouzovÿ vÿchod Vstup zakàzàn Stûj!PèsizônaObjizd’kaPrûchodPrejdète na druhou stranu! Cesta uzavfena Prechod pro chodce

Обережно!Аварійний вихід Вхід заборонено Стій!Дорога тільки для пішоходів Об’їзд/обгін Пасаж/Прохід Перейдіть на другий бік! Дорога закрита Перехід для пішоходів

?Я0 КОІЛ-РІнГ ZR1CBIRN0

NR TRftVNlK. І VÎ.TUP ZRKîilfiH

Koupalistè Pro neplavce Pouze pro plavce Koupànizakàzàno Na tràvnik vstup zakàzàn

БасейнБасейн для не плавців Тільки для плавців Купатися заборонено Ходити по газоні заборонено

Ztràty а nàlezy Pùjcovna aut VràtniceOkruzni jîzda mèstem

Бюро знахідокСтанція прокату автомобілів/прокат , Швейцарська/Прохідна Кільцевий маршрут по городі

l^OURENI Z fidzR N O

VSTUÎ VOLN'l'l lOUSfiZEHO&RSTVE ZBOZI^

Potraviny

Koureni zakàzànoNedotÿkejte se!PokladnaOtevrenoZavrenoVÿprodejSIeva, prodej se sievou Inventura

Cerstvé zbozi Pozor, schod! Obsazeno Vstup volnÿ

Продукти (Харчові продукти) Продовольчий магазин,...Не курити/Не палити!Не торкатися!КасаВідчинено/відкрито Зачинено/закрито Розпродаж Продаж зі знижкою Інвентарізація/Переоблік (Зачинено на переоблік) Свіже збіжжя/Свіжий товар Обережно, східець!Зайнято Вхід вільний

d.

Xce0)Q.Ф

S3oc

Шz

ÆoE

ÆoE

’oE

o;coE

Є

o

«>a>E E

1E

i■i

>o>

1 1

I f

o

l | > Ф

° 1

1 1

i |

'E '> o

° 1• i l c o o Є

o

■ i l

° 1

s1et0ш2 sX1 ш sо;XX<шяISg:m

Dcc'<ЭozcoШo<

LUQ

Q.)SSy01J I

=5ZZSШu.

o>-oÎM

CD:s .■o>rsl S»M

■oІМ

T3ІМ

03c0>>N i ">N>a>ca>»N

3g>ы .s

icФ>ы

•CO £'S -SE g

.« 'Ë ^ Ф1 1

i l Ë i i l

E E

■■g 1 ra T33 'co ^

1 1

q;Û.>ssT'mo§

2Z)Z_ lZD00<s

>rsl3E

a>

E 1 !>M3E

Jm ’5 i i

Ea>

>ы3E

c'«3Q.(Q

- SQ . 1

CL

cocz-coo.Ic-03Q.

Єo>c•03CL

£1 -se E

5 - І■s E^ -g Є i

_ 3i ^

.g E'S <11 1

5 1■Щ Es ^ є i

.1 1 1 « t ' i — 'S

e i

sKo Z o Q < _J —

sCD

o '_ж: ;s !sE<D

'o§ . S .

оQ. â od . OQ.

3 З ■5Î. E°p o О ôB 3 CDM to 00 00 o

c/>OV)

î

o 3E

'CD> t

E•Ф>o fcr oc: О

Сc c:

ooc

г O Q < _ i -

,N is ^

§ ? * e So

шQ

3сс

ш

.2оЄ

оЕ

Є;соЄ

.£ 1і

'оE

1 іЕ

•3>ФЕ

>ФЕ î І

■ІЇ " і

JZÆ .а

t | с о

f ig -sс о

Е

- « Е > -S g 1

^ - І

I Iо E

оi f

«- о»IM

: s>fsl

Jт э>ы

Ф

іЄф

.•о>N

> «с с є

'СОg .

■ 1 10>»M

Ф>м er0> >ы Ф Ф>rsl >м >ы

1 | є і

t ' il l

ЄÜ - о Е 1

■ l 1

є і

S Z о

■ ä . "Ê 1 «

1 1^ -Sє і

з :ш >’м

E

Ф5g.

•3 :S. °

є §.• i :=■g 0Є g.

<i>■g s є g.

^ .-g1 1Q.

■ i i E g. U- >ш"O >a>■0

ЄФ><D*o

•Ä>0)■0

fB>a>■0

1>05■0

23Z

1 e '-i . 1 . 1 I l'Ш 3Q. 00

■i SQ. to

0

=]Эis::■§ -ce sQ. V) t i

S0. co

-1'<ССDа

<S>NS'-5et»E

c2хфgc

# 11 1

1 11 1 Є 1

•Ф ET3 03 1 1

t l 'S ®

î lÎ Î E 1

S 1jô Ш

Є(U"O j5£0a>.*20 î

ш0

о<Z

0 Q < — 1 — г CD Q -

і

s=?

єв

gс:8

Sє=3с:s

кIsш

CD

s.£ •I

Ш>ccЭ .s

Q

Є•3.s

S',2

I1

CD

O) â

M l 2

^ § I TШQ> -

• >>

<C3

S’

О Û

.9- о: ш z со CD

s s I I ? fI I 1

«J i ^ I Sce S

q: etI

>ф

(/> ^ 0 ) I Ä

■ï s .Ш> >Ф o vt±Ы -a ^ -a

S,

è F

i l i l ? 2 ü # I I I I

coT3^ <Dro (Ocô "O ÎZ 0)

s Bto СЛ

15

Q.

msXШEî0 sTd ;х1 < ШQIS5Ш

Ш>

3ç2>oШo<

ШQ

■g.

CD

■S.

c■D

IE

IC■o

1o

5co

3oc■oФ

Э0

з"c*D

1£

H

I

EocT3•Зі.7є2з"E0 с ■о

13£о

оCÖ

Z < Ош Z ZÛ Q Qш Ш Ш-э “ Э

©

>чс:

S о\— CD>«

I t •ÿ §

CD

^ t >«

LL 3 3 3o

3o

2 g o3Eo

o 1o

,E

-2L oo

3Eo

'c's

B>MSoo

Eoo

d)(0 ■Z. o Q -

LU

z mUlS-> o

O"Z.XoШ

»CO>

ox:Ш.«E<D><o>

oc-§,æ>

E.so

E:«

8oa>>ü

E>s

8E

>so

îü

Ш

< o o oj=. E o Eo E

z 5; LJ5 5 o

ШQ

■z. СЭ û < —

-OOo f9ufLQLUO

Xom

oШ

■<

СЭ

=3E><DC

-g>CDC

E><D3 CE d" O.a j:i

3E o"

-Й

-Й

E

>5=1ч щ яО 5

>0) •= Е 1-Ф .3- с m

ф

SXІ0)S>s(О(ОXSX>s03оSасо;XXшш2Xг5CÛ

соЕ'(5*N£ÜС><00)(АоQ.0)и(Ос

а>Û

ІЗ

□

Ф Ф Ф _Ф

-9І.

*{3 ’й

1 1

Сі>о

О)W

оф

ф ><л <0 с

со>IE’SS3

сз "ф Ф><Л >(/) >(/)'ОЗ (Q св=== ч чО О О^ ^ ^CQ CQ СОГ 1 т

__ГШІ Ш

>co >co •co'< < <> > >

< < m œ ш

30 Е

1

Е•Фг01Е

I -ш -03 ЕЕ о.

zIXIS2‘Ш’S

oSI)E

3E•ФE 'ф-

E

E

o 1

u.Ш3s •Ф

E•ФE

o*E3oE

o3oE

s ”5•Z)2o'ФE

3E' i

i l o ^ 1 - і

E-ФEo

-i.E

Z C5 Q _l —

0Е

1

Р

ЧО '0JЕ Е& S0 о

1 11 I

LU ш— > -ЭO Oг1'Ш

UL zo; Ci>o OCD m1— > -

.« .Й

•S3 €

E E‘0) .ф^ гI I0 3 -5 є Ф 0)E с o ' о£ E E E

— ШB B

Ф -C>w оCQ >C0С CO

ILU

>C0<>

>cô<>

<m

E E-|. I; I;Ъ о|¥ IчіГ *л

E E EО О О 1 1 1 t I 1

Ш —>

i ' <

s LL z

om

.ш■§

з- #CL. З

■g5-Cdяg

sаS

Ä 'S« s-O. !=,[Й >«

Ä iS-

^ t^ s,Ш- Ä^ ;=•

t■ - II f

S . . tâ “ ■

I f_ )«.-S ‘R

л.05

Є ІS üî-

єШ• S2, .S2. Є іæ

-i aï &

I i^ f- ‘V) iS*сл§ ‘â t 1

S Ж>3E

H;S

Æ■i1

:Sє'

к

.3

<p . Ф'S V

_ CL>і- є

<CQОс;üи>

<сош>о- Iи>

g- âЛ

-t•ё-

>шQ

t Î f l З й ^ g

S „

i t<

Q.E &

12»CCCL

eeOLToajï/ jHdui/ÂJadeH

Інфінітив Вид 1 -а особа одн Я

3-я особа множ. Вони

Наказ, сп. Мин. ч. Переклад інф.

bât se brat bÿt cesat cist hrât hfât chtit jet jist jitl<lâstl<rÿtIhâtmitmÿtmocinajitnajist senaléztnéstoboutotevfitpécipitplakatposlatprâtprêt sipfijmoutpsâtrûstficismàt sesmètsnistspätstâtstât sestonattéciulcâzatumi itvëdëtvést

impfimpfimpfimpfimpfimpfimpfimpfimpfimpfimpfimpfimpfimpfimpfimpfimpf,pf.pf.pf.impf.pf.pf.impf.impf.impf.pf.impf.impf.pf.impf.impf.pf.impf.impf.pf.impf.impf.pf.impf.impf.pf.pf.impf.impf.

bojim seberujsemcesu, cesàmctuiirajihi^ejichcijedujimjdukladukryjiIzumammyjimohu, miizu najdu najim se naleznu nesu obuji otevfu pecu piji pläcu poslu paru pi^eji si pfijmu pisu rostu reknu smëji se smim snim spim stojim stanu se stünu tecu ukäzu umi^u vim vedu

bojisebereujsoucesou, -ajictoutirajfhrejichtejijedoujedijdoukladoukryjiIzoumajimyjimohou, muzounajdounajedi senaleznounesouobujiotevfoupecoupijiplâcouposlouperoupreji sipfijmoupisourostoufeknousmëji sesmëjisnëdispistojistanou sestûnoutecouukâzouumi^ouvëdivedou

boj se!ber!budlces, cesej! cti!hrej! hrajlhfej!chtëj!jed!jez!jdi!kladlkryj!Izi!mëj!myj!

najdi!najez se!nalezni!n é s !obuj!otevfi!pec!pijlplac!posii!per!pfej si!pfijmi!pis!

rekni! smëj se!

snëzlspi!stûj!staiï se!stonej!tec!ukaz!umi i!vëz!ved!

bâi se bral byl cesal cetI hràl hi àl chtël jel jedI sel, sla kladl kryl lhal mël myl mohi nasel najedi se nalezl nesl obul otevrel pekl piiplakaiposlalpralpfâl sipfijalpsalrostireklsmâl sesmëlsnëdispalstâlstal sestonalteklukàzaiumfeivëdëlvedi

боятися брати бутичесати, зачісуватися читати грати гріти хотіти їхати їсти ітикластикрити, покривати, накриватибрехатиматимитимогтинайти, знайтинаїстисязнайтинестисбутивідкрити, відчинитипектипитиплакатипослати, надіслати, відправити, подати прати бажатиприняти,узятиписатиростисказатисміятисясмітиз'істиспатистоятистатинездужати, хворіти тектиуказати, показати умерти, померти,сконати знати вести

Інфінітив Вид 1-а особа одн. Я

3-я особа мн. Вони

Наказ, сп. Мин. ч. Переклад інф.

véztvzitzacitzapnoutzavi itzvâtzit

impf.pf.pf-pf.pf-impf.impf.

vezuvezmuzacnuzapnuzavruzvuziji

vezouvezmouzacnouzapnouzavfouzvouziji

vezivezmi!zacnilzapnilzavfilzvi!ziji

vezIvzaizacalzapnulzavreizvaizil

везтиузятирозпочати, почати увімкнути, включити закрити, зачинити, замкнутизапрошувати,просити, звати, кликати жити

Інфінітив Вид 3-a особа однини Минулий час Майбутній час

JiT impf. jde sei, sla, sli pûjdePRIJIT pf. - pfisel, -sia, -sli prijde

CHODIT impf. chodi chodil bude choditPRiCHAZET impf. prichézî prichäzel bude pfichâzet

JET impf. jede jel pojede

PRIJET Pf- - prijel pfijede

JF7niT impf. jezdi jezdil bude jezditPRIJiZDET impf. pi^ijizdl pfijizdël bude pfijizdët

NÉST impf. nese nesl ponesePRINÉST Pf- - prinesi pi inese

NOSIT impf. nosf nosil bude nositPRINÄSET impf. pfinasi pfinasei bude pfinàset

VÉST impf. vede vedi povedePRIVÉST pf- - pfivedl pi’ivede

VODIT impf. vodi vodii bude voditPRIVÂDÉT impf. pfivadi pfivâdël bude pfivâdët

VÉZT impf. veze vezi povezePRIVÉST pf. - privezi pi iveze

VOZIT impf. vozi pl^ivàzl bude vozitPRIVÄ2hl impf. priväzi pfivâzel bude pi^lvâzet

bezel (impf.) - bezi - bezel - pobezi

pfibehnout (pf.) - pfibehi - pfibehne

(бігти - бігати) bëhat (impf.) - bëhâ - bëhal - bude bëhat

(прибігти - прибігати) pfibihat (impf.) - pribitiâ - pribihal - bude pi ibihat

МІЖпоміж

Instr kde? (де?) значення: місце дії

Ак кат? (куди?) просторовість

Instr kdy? (коли?) часове

NA

на

над

• Lok kde?

Ak kam?

kdy?

Instr kde?

Ak kam?

Lok kdy?

ocem?

Instr kde?

Ak kam?

Instr kde?

Ak kam?

Instr kdy?

значення: просторовість, місце дії

часове

значення: просторовість місце дії

значення: часове

додатковепорівняльне

значення: просто­ровість, місце дії (напрям руху)

значення:просто­ровість, місце дії

часове

Obraz visi mezi okny.Картина висить між вікнами. Povèsim obraz mezi okna.Я повішу картину між вікнами/вікна. Pfijde mezi druhou а tfeti.Він прийде між другою і третьою (годинами)./ Він прийде від другої до третьої (години).

Obraz visi па stënè.Картина висить на стіні.Obraz povësim па stënu.Я повішу картину на стіну.Jel па tÿden па hory.Він поїхав на тиждень у гори.

Obraz visi nad stolem.Картина висить над столом.Povësil obraz nad stùl.Я повішу картину над столом.

о prâzdninâch - на канікулах, під час канікуло dovolené - у відпустці, під час відпусткио Vànocich - на Різдво о filmu - про фільм Je о tri гоку miadsi.Він (вона) на три роки старший (старша) від (за) мене.Prisel о dvë hodiny di ive.Він прийшов на дві години скоріше.

Kniha Ьуіа pod stolem.Книжка була (лежала) під столом. Dej tasku pod stùl.Поклади сумку під стіл.

Auto je pi^ed domem.Машина стоїть перед будинком. Auto jede pred dùm.Машина їде поперед будинку.Prisel pred obédem, pi^ed druhou.Він прийшов перед обідом, близько другої години.

ZA

за, в, на, у

за, через

Instr kde?

Ak kam?

kdy?

значення:просто­ровість, місце дії часове

часове

значення:просто­ровість,місце дії

часове

za kolik? вираженняціни

Вуї ve mëstë.Він був у місті,V zimè, V létë, v lednu,. . . взимку, влітку, у січніV sobotu, V nedèli, v jednu y суботу, y неділю, о першій (годині)

Za domem stoji auto.За будинком стоїть автомобіль. Postav auto za dùm.Постав машину за будинком.1х za tÿden, 1х za mèsic, za rok раз на тиждень, раз на/у місяць, на рік Prijdu za hodinu, za pèt minut pèt Я прийду через годину; за п’ять хвилин.Udélâm to za tÿden.Я це зроблю за тиждень.Televize za 10 000 korun. Телевізор вартістю 10 000 крон.

ПРИИМЕННИКИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З ОДНИМ ВІДМІНКОМGENITIV bez od do Z и vedle ЬІігко коІет,окоІоРодовий без від до, в, на 3, із коло. біля, коло. близько, навколо, довкола.

біля, край поряд, поруч біля, коло кругом

podle ротосі ЬеЬега кготе усеїпе глі’зіоуздовж. з/за протягом. крім, опріч. включно, включаючи, замістьудовж, подовж допомогою під час помимо, окрім разом 3 чим

DATIV к,ке ргоН, naproti diky куііІІ УІІСІДавальний до, (в, на) проти, навпроти. завдяки заради, ради. щодо, відносно

супроти, всупереч задля, через

AKUZAT1VЗнахідний

LOKÀLМісцевий

INSTRUM.Орудний

pro poslat pro,для, (послати по) на

ргіпри, під час, біля, край, коло

jit proза (по)

presчерез, під час, протягом, всупереч

mimoмимо, повз, коло, біля

skrzчерез,крізь

ob denчерез день

Sз, зі РО j - Lok kde?

по, після, на

kdy?

значення:просто­ровість (напрям руху) часове

Chodil ро mèsté, ро ulici.Він ходив по місті, вулиці, ро obëdëпісля того, як він пообідав

K L IC - КЛЮЧ LILEKCE 1

1.jsem - jste - jsi - jsou - jsme - je - je

2.jsme - nejsme, jsi - nejsi, je - neni, jsem - nejsem, jste - nejste, je - neni

3.Jsem Cech (Ukrajinec). Ano, jsem (Ne, nejsem) Cech. Ano, je (Ne, neni) Ceska. Ano, jsem (Ne, nejsem) cizinec. Ano, jsem (Ne, nejsem) student. Ne, Tomâs neni cizineo, j_e Cech. Ano, Eva je (nenQ cizinka. Ano, profesorka je (neni) tady. Ne, (jâ) nejsem Cech. Ano, jsme (Ne, nejsme) doma. - Ano, jsem (Ne, nejsem) doma. Ano, Eva a Tomâs jsou (ne, nejsou) tady.

КІМНАТА.Тут знаходиться велика кімната. Спереду стоїть стіл і стілець - оба коричне­вого кольору. На стільці сидить молодий чоловік. Ліворуч стоїть ліжко (постіль). Воно (вона) білого кольору. На стіні наверху висить картина. На ній малюнок жінки. Праворуч стоїть столик. На ньому (столику) стоїть кольоро­вий телевізор і одна квітка. Ззаду стоїть велика шафа та біла лампа. У шафі лежить книжка й словник. На шафі стоїть радіо (приймач). Воно (він) чорного кольору. Поруч із шафою знаходиться вікно. Наверху висить лампа, унизу лежить килим. Посередині кімнати стоїть крісло червоного кольору.

К S. 29, ЗОta sknn - ta zidle - ten dûm - ten obraz - to mësto, ta Praha - ta postel - ten stùl, ta kniha - ten chléb - ten rohiik - to ki'eslo, ta lampa - ten pân (muz) - ta pani (zena)

6.Nahoi'e je lampa. Nalevo stoji (pân, zena, ditë...). Na stole lezi tuzka (pero, slovnik...). Postel je nalevo (napravo...). Tady je profesor (student, siecna...). Vzadu je skrifi (stûl...). Ski ifi je tam (vzadu...). Jsem tady (v pokoji, ve mëstë, tam vzadu...). Student je tam Jvepi^edu...). Uprostî^ed sedi Tomâs (Eva, zena...). Ten pân je profesor (cizinec, Cech...). Radio stoji na skfini (tam, vzadu...). Lampa visi nahofe (nalevo...). Ve skfini je kniha (slovnik...).

7.ten jeden cizinec, Cech, slovnik, stûl, pân, obraz, muzta jedna lampa, sknn, studentka, postel, zidle, kniha, televize, Ceska, pani, zenato jedno okno, râdio, kfeslo, ditë

Ten cizinec je . . .ÿ. To okno je . . .é. Tam s to ji. . .ÿ profesor. To je . . .é kreslo. VIevo s to ji.. .â postel. Nahoi'e v is i.. .ÿ obraz. To je .. .â sknn. Ten slovm'k je .. .ÿ. Uprosti'ed sto ji.. .ÿ stùl. Jedno .. .é radio je na skrinl. To je .. .â zidle. Kde je ta .. .â kniha? Kde je ten . . .ÿ muz? To je . . .é dite.

9.Kfeslo je . . .é. Cizinec je . . .ÿ. Nalevo s to ji. . .à poste!. Tam v is i.. .ÿ obraz. To ditë je . . .é. Vepfedu s to ji.. .ÿ stùl. To je . . .ÿ pokoj. Na stole lez i. . .à kniha. Na skrini s to ji. . .ë radio. Nahofe visf . . .ÿ obraz.

10.Ne, stùl nenf hnëdÿ, je bflÿ. Ne, profesor nenf miadÿ, je starÿ. Ne, ta zena nenf hezkâ, je oskiivâ. Ne, to okno nenf veikë, je malë. Ne, postel nenf modrâ, je zelenâ. Ne, ta skffn nenf starâ, je modernf. Ne, to ditë nenf malë, je velké.

11.

Kde je veikÿ stùl? Jakâ cizinka stojf tady? Co lezf na stole? Kde je cernë râdio?Co je ve skffni? Kdo sedf na zidli? Jakâ zena je tam? Jakÿ profesor sedf vzadu?

12.

Ne, lampa nenf nahol'e, je dole. Ne, okno nenf vepredu, je vzadu. Ne, televize nenf napravo, je vIevo. Ne, profesor nenf tady, je tam. Ne, râdio nenf dole, je nahofe. Ne, postel nenf vzadu, je vepfedu. Ne, nenf to muz, je to zena. Ne, nenf to pân, je to panf. Ne, nenf to cizinec, je to cizinka. Ne, pokoj nenf modernf, je starÿ. Ne, ta zena nenf oskiivâ, je hezkâ. Ne, to dftë nenf velké, je malë. Ne, ten profesor nenf starÿ, je mIadÿ.

LEKCE 2

K s. 37, 38A: Учитель/професор/викладач уже

y класі/в аудиторії?Б: HI, ще ні.

А; Де книжка? Б; Тут на столі.

А: Батько вже дома?Б: НІ, він іще на роботі.А: Де той чорний светр?Б: Тут на стільці.

А: Яна вже дома?Б: Ні, вона ще в школі.

А; Чому Петра немає дома?Б: Він у кінотеатрі.А: Де мій светр?Б: Він у шафі.

L2na zidli - na oknë - ve (na) sknni - v pokoji - na lampe - na koberci - na obraze- V (na) televizi - na kvëtinë - ve slovniku - na (v) kfesle - ve tfidë - na fakuitë -V gramatice - v byte - v cestinë - v Praze - v parku - v (na) posteli - ve mëstë

3.V popelm'ku - na podlaze - v ucebnici - na (v) magnetofonu - na tabuli - na (v) lavlci - V telefonu - V kavârnë - v restauraci - na (v) chodbë - v Cechach a na Moravë - v Evropë - v bance - na (v) kamere - na lavicce - v diafl - na veletrhu -V zamëstnâni - v (na) moi'i

4.nakupuju V obchodë -uju (-uji), -ujes, -uje, -ujeme, -ujete, -ujou (-uji)pracuju dobi'enestuduju na fakuitënevysvëtluju gramatikukontroluju cvicem'

prodavam v obchodë -âm, -as, -â, -âme, -âte, -ajidëlâm ùkolobëdvâm v restauraciodpovidém na otâzkuposlouchâm profesorkusnidâm vjidelnëvstâvâm brzy

jsem ve skole - jsem, jsi Oses), je, jsme, jste, jsou

5.

Mâm, Petr mâ, maji, mâme: malou dceru, novou televizi, veikou rodinu, hezkoukamarâdku, modernf ti idu, starou postel, bflou ski'in, ceskou profesorku, milou maminku.

Mâm, mâme,. . malou dceru a hodného syna, novou profesorku a novëho profesora, chytrou studentku a chytrého studenta, miadou cizinku a mladëho cizince, starou maminku a starého tatinka, hodnou manzeiku a hodného manzela

Mâm novÿ svetr, starÿ slovnik, zelenÿ koberec, cervené ki^eslo.

К з . 44А; Чия ця книжка, іцо (яка) лежить на столі?Б: Моя.

А: Твоя машина стоїть на вулиці?Б; Ні, вона в гаражу.

А; Чия дитина там стоїть?Б: Це їхній син Томаш.

Пан Кубат і його сім’я.Пан Кубат- професор. Він працює на факультеті. Зараз він знаходиться в аудиторії, де висвітлює нову граматику. Він працює з захопленням. Він щаслива людина. У нього гарна квартира, добра жінка, гарна (красива) іцонька й розумний син.Його жінка зараз дома. Вона також працює (у лікарні), але зараз вона хвора. У неї цікава робота.їхній син Томаш іще в школі. Він здібний і добре вчиться. Він любить чеську та українську мови.їхню дочку звати Яна. Вона гарна дівчина. Вона працює продавщицею в магазині. Вона любить дивитися телепередачі, ходить у кіно й до театру. Сьогодні вона продає тільки до обіду, після обіду вона вже не працює.

К 3. 45, 46

А: У вас цікава робота? А: У них великий син?Б: Так, у мене цікава робота. Б; Ні, він іще малий.А: Ви дивитеся на нашого старого лрофесора/викладача/вчителя гімназії? Б: Ні, я дивлюся на нашу викладачку/вчительку гімназії.А: Відповідає Томаш на твоє запитання?Б: Ні, не відповідає.

А: Чий словник лежить тут на лаві? А: їхня донька працює продавщицею? Б; Це мій словник. Б: Ні, вона вчителька/викладачка.

А; Як поживає ваша дружина? Вона здорова?Б; На жаль, ні. Зараз вона хвора/хворіє.А; Мені (дуже) жаль.

6.

А: Висвітлює вже професор новий учбовий матеріал із граматики?Б: Ні, він іще пояснює старий.

А: Де твоя нова книжка? А: Ти весь час вивчаєш останню лекцію?Б: Вона тут на столі. Б; Ні, я вже вивчаю нову.

А: Твоя подруга любить ходити в кіно? А: Де продають цю книжку? І ЛБ: Так, у кіно вона любить ходити, але Б: Тут у факультетському

телевізор вона не любить дивитися. магазині.

А: Що у тебе (ти маєш) на столі? А: Ти зараз маєш час?Б: Це новий телевізор. Б: Так, але я дивлюся телевізор. А: А де твій старий?Б: Старий у шафі. А: Де ви працюєте?

Б: Я професор і працюю на А: У вас є сім’я? факультеті.Б: Так, у мене жінка, син і донька.

7.Mâm barevnou televizi. Mâte chytrého syna. Studuju ceskou gramatiku. Mâte râd tu prâci? Mém râd moderni divadio. Profesor vysvêtiuje novou gramatiku. V pokoji mâme bflou postel, hnëdou skri'n, cernÿ stùl, modrÿ obraz a staré râdio. Poslouchàm toho ceského profesora a tu ceskou profesorku.

8.Cizinec je V Praze. Rodina je v bytë. Postel stoji v pokoji. Prodavacka prodâvâV obchodë. Matka pracuje v nemocnici. Ten pân je ve mëstë. Profesorka je na fakultë. Student studuje na univerzitë.

9.Vidite také jednu veikou cizinku, tuhie miadou profesorku, tu nemocnou dceru, tuto stastnou manzelku, tamtu milou prodavacku, jednu starou pani, moderni zenu?

Пан Самойленко та його сім’я.Пан Самойленко - українець. Він професор, і дома, на Україні, він працює на факультеті, але в Празі він як студент. Він вивчає в Університеті чеську мову. В Празі він один. Він згадує свою сім’ю. Його дружина, пані Самойленко, не працює, але зараз її в Празі немає. Вона дома, на Україні. До обіду вона відпочиває, після обіду ходить по магазинах, увечері дивиться телевізор або ходить до театру. Вона гарно проводить цілий день. Його донька вже доросла. Її звати Марія. Вона вже не вчиться, вона лікар і працює в лікарні. Вона дуже любить свою роботу. Вона працює цілий день (до обіду й після обіду), а звільнюється від роботи тільки ввечері.Його син Олег іще вчиться в Київському Університеті. Він не любить учитися. Він не сильний студент (Як студент він не сильний), але він розумний, його цікавить тільки кіно, відео й спорт.

My se di'vâme па . . . Vy se také diVâte? Divâs se na TV? Petr se taky divâ. Co dëlâte? Co dëlâs?Mâte râd(a) divadio? Mâs râd(a) kino? On mâ velmi râd manzeiku. Ona mâ râda manzela.Dneska nemâm cas, . . . Oni dneska nemaji cas, . . . Oni maji voIno,. . . Mâte taky voIno?Vzpominâs na rodinu? On vzpominâ na dceru.Nakupuju vecer . . . Manzeika nenakupuje, nakupuju jâ. Syn a dcera nakupujou (-uj i). . .Odpoledne studujeme . . . Vy také studujete . . . ? Jana studuje . . .Manzeika pracuje . . . Otec pracuje . . . Syn a dcera jestë nepracujou (-uji). Vecer uz nepracuju (-uji).Vysvëtlujete jestë tu gramatiku? Profesor nevysvëtluje . . .

11.Na koho mysif ten muz? (Ten muz mysli) na svou hezkou pntelkyni.Co prodâvâ prodavac? (Prodavac prodâvâ) knihu, sesit, obraz a pero.Co studuje student? (Student studuje) ceskou gramatiku.Kde pracuje vase zena? (Moje zena pracuje) v obchodë v Praze.Kde mâ svou tuzku? (Svou tuzku mâ) ve tridë na lavici.Co vysvëtluje profesor ve skole? (Profesor vysvëtluje ve skole) novou lekci.Co dëlâte ted? (Ted) studuju cestinu.Co mâ râd pan Samojlenko? (Pan Samojlenko mâ râd) svou prâci.Kde nakupujete? (Nakupuju) ve mëstë.Na koho se divâte? (Divâm se) па jeho syna a vasi dceru.

LEKCE 3

Ks. 54A; Ти вже вмієш по-чеськи/чеському? А: Де ти мешкасш у Празі?Б: Ні, я ще не вмію. Б: У Празі 6.

А: Коли розпочинаються заняття/уроки?Б: Я гадаю, що вже о восьмій (годині).

А: Хто вже (знаходиться, сидить) А: Де ви любите сидіти в кіно (театрі)?в аудиторії/класі? Б: Спереду, тому що я погано бачу.

Б: Там лише Томаш (сидить).

А; Петро вже спить?Б: Ні, він тільки лежить у ліжку, він втомлений.

А; Як довго ти готуєшся до занять? Б: Уже три години, але через

кілька хвилин кінчатиму.

А: Коли ти вранці підводишся? І О Б: Уже о сьомій, це дуже рано. к О

К 3. 56, 57А; Ти вже розумієш по-чеськи/

по-чеському?Б: Ні, я розумію слабо.

А: Ти вже спиш?Б: Ні, ще ні, але я дуже втомлений.

А: Ти кожного ранку п’єш дома каву? Б: НІ, я п’ю каву після обіду на роботі.

А: Ти вже довго читаєш? Б: Близько години.

А; Що ти читаєш? Б: Цікаву книжку.

А: Куди ви йдете? Б: На прогулянку.

А: Томашу, ти радий, що уроки (заняття) вже закінчуються?Б: Так, сьогодні в Празі буде мій брат.А: Куди ви підете? А: Що ти одягаєш?Б: І\Ли з ним підемо оглядати Прагу. Б: (Цей) новий светр.

А: Про що питає батько?Б: Він питає, як мої справи в школі.

А: Про кого питає наш професор? Б: Про того студента з України.

2..............jâ а manzelka zacinâme pracovat, obëdvâme v restauraci, v3tâvâme,

odpocivâme doma a poslouchâme magnetofon, po3pichâme domù

............ зі jâ a manzelka prohiizime Prahu

............ jâ a manzelka uz lezi'me v posteli, jestè sedime v prâci, koncimeajdeme domù.

............ syn a dcera zacfnaji pracovat, obëdvaji v restauraci, vstâvaji,odpocivajf doma a poslouchaji magnetofon, pospi'chaji domù,

............ si syn a dcera prohiizeji Prahu

............. syn a dcera lezi v posteli, jestë sedi' v prâci, konci a jdou domù.

3.jit: Jdu domù. Jdes na prochâzku. Jdou obëdvat. Jdou pësky.pit; Piju kâvu. Pijete caj. Pije coca-colu.cist: Ctete noviny. Cteme tu knihu. Ctou diouho.

4.on jde taky nakupovat, telefonovat, pracovat, on se zacinâ taky divat, zacinâ poslouchat, on si jde taky oblëkat svetr, on zacinâ taky rozumët, on si to taky zacinâ myslet, on zacinâ taky mluvit, bÿt, on jde taky psât, spät, on zacinâ taky c ist . . .

on jde taky odpocivat, ona si zacinâ knihu taky prohifzet, vy jdete taky studovat, vy jdete taky snidat a pit caj?

К з . 59А: Ти дивишся на цю дівчину? А: Ти йдеш по книжку?Б; Ні, я не дивлюся на неї. Б: Так, я йду по неї.

А: Ви питаєте про того нового студента?Б: Так, я про нього питаю. У мене

для нього книжка. (Я маю книжку...)

А: Чому вони на нас так дивляться? А: Яно, ти маєш (у тебе є) дляБ: Тому що вони нас поки що не знають. мене зошит?

Б: На жаль, він у мене дома.

6.Апо, divâm se па пі. Myslim па пі. Zdravim ho. Nevidfm je. Prohiizfm si ji. Nevysvëtluje ji. Vzpominâm na nëho. IVIâm pro vâs dopis. Je pro më tëzkâ.

МІИ ДЕНЬ

Зараз 7-а година ранкуЯк (роз)починається мій день? Він (роз)починається рано - я підводжуся вжео 7-й годині, тому що я не люблю спішити, я миюся, одягаюся й потім довго снідаю. Школа знаходиться поблизу, я ходжу туди пішки.Зараз 10-а година до обідуя сиджу в класі. Уроки продовжуються вже дві години. Через кілька хвилин буде перерва. Учитель мене про щось запитує, але я не думаю про чеську мову й відповідаю на його питання погано. Зараз ми починаємо писати твір... Зараз 3-я година після обідуУроки кінчаються, я йду додому. Але потім я зустрічаю Петра. Я дуже радий його бачити. У нього для мене чесько-український словник. Петро мій приятель, але він не живе в Празі. Ми довго говоримо, я питаю, як його справи, та як поживає його родина. Потім ми йдемо на прогулянку по Старій Празі, в кафе (кав’ярні) випиваємо каву й кока-колу.Зараз 10-а година вечораЯ вже лежу в ліжку, але поки що не сплю. Я читаю цікаву книжку. Телевізор я не дивлюся, тому що сьогодні нема цікавих телепередач. Я читаю вже годину й починаю відчувати себе втомлено. Отже, я вже не читаю й не слухаю радіо. Через кілька хвилин я вже сплю.

щ о в о н и РОБЛЯТЬ? L3Батько Яна Петро

7-а година ранку Він уже на роботі

й починає працювати.Вона підводиться й

одягається.Він поки що спить.

12-а година (обідній час)

Він обідає в ресторані. Він спішить, у нього нема

часу.

У неї перерва (в школі, в інституті,

університеті..,). Вона відпочиває й щось

переглядає.

Він сидить у кімнаті й читає. Здається, він хворий, тому що його

немає на уроках/ заняттях.

4-а година після обіду

Він іде додому. Він утомлений. Він бачить

якогось чоловіка й вітається 3 ним; „Добрий

день!“

Яна та її друг сидять у кафе. Вони задоволені,

говорять про щось і п’ють каву.

Він весь час дома. Зараз він не сидить, але лежить у ліжку й

дивиться телевізор. Він не любить бути дома

один.

8-а година ввечері

Він відпочиває. Він сидить у вітальні й читає

газету.

Яна телефонує й не відповідає на його

запитання.

Петро вечеряє й питає, що було на уроках

(заняттях).

11-а година ввечері Він спить.

Вона щось пише. На столі у неї лежить

словник і книжка. Вона, здається,готується до

занять.

Він спить.

10.Pracujes vecer taky (také) diouho? Угрогліпаз taky casto na svou rodinu? Odpocivâs taky odpoledne doma? Zacfnâ tvûj den taky v 7 h? Obëdvâs takyV jfdeiné ve skole?

Ve skole mluvi'm cesky.Râd piju kàvu.Ctu zajimavou knihu,Râno stale pospichâm.V 10 hodin mâme ve skole pfestâvku.Ve timide piseme slohové cviceni na téma... Râno vstâvâm v 7 hodin.Stojim na nâmësti a prohlizim si ho.Jdu pésky.V 10 hodin uz lezim v posteli.

Mluvis taky ve skole cesky?Pijes taky réd(a) kâvu?Ôtes taky zajimavou knihu?Pospichâs râno taky stâle?Mâte V 10 hodin ve skole taky pfestâvku? Pisete ve tfldè taky slohové cviceni na téma..,? Vstâvâs râno taky v 7 hodin?Stojis taky na nâmësti a prohifzis si ho?Jdes taky pésky?Lezis uz V10 hodin taky v posteli?

Tomas a Marta take pospfchaji. Studenti si take prohhzeji starou Prahu. Oni se take divaji na televizi. Profesori vysvetluji gramatiku. Studenti uz take dobre rozumejf. Ті muzi maji hezkou knihu. DiVky se take oblekaji dobi'e. Studenti jdou take pesky. Oni mysli take casto na svou rodinu. Tomas a Petr nenakupuji radi.

12.

1. nove radio - ho (je), 2. housku - ji, 3. kniliu a slovm'k - je, 4. kavu - ji, 5. vy - vas,6. na svou rodinu - na ni, 7. tvCij - te, 8. Tomas - pro neho, pro nej, 9. studujeme - pro nas, 10. ceskou gramatiku - ji, 11. jsem - pro me, 12. ty - na tebe, 13. novou televizi - na ni, 14. student - na neho, na nej, 15. mCij otec a moje matka - na ne.

13.Ted’ pisu slohovou praci na tema „Clovek a soucasnost". Pfses ji taky?Tam vidi'm hezkou divku. Vidi's ji taky?Tam jde muj profesor. Zdravim ho.IVlysifm na naseho pnteie_. Myslis na neho taky?М йт novy magnetofon. Casto ho posioucham.Ona ma pro me dopis. Ma pro tebe taky jeden?To jsou studenti z икгаДпу. Maji pro vas dopis.Cteme knihu a noviny. Ctete je taky?Tady je pan Kubat. Ma pro nas zajimavou knihu.

LEKCE 4

K s. 71, 72

A: Коли ти поїдеш до Праги? А: Ти поїдеш у суботу до Праги?Б: Я поїду аж у п’ятницю пополудню. Б: Ні, я не поїду, в мене немає часу.

А: Ти поїдеш до Праги потягом? А: Ти поїдеш один?Б: Ні, автобусом. Б: Ні, поїде й Томаш (поїду з Томашем).

А: Коли ти повернешся з Праги?Б: Я, мабуть, вернуся, аж у неділю ввечері.

А; У мене тут нова книжка. Ти хочеш подивитися?Б: Зараз у мене немає часу, я подивлюся пізніше.

А: Коли прийде Яна?Б: Завтра о восьмій ранку.

А; Ви підете сьогодні ввечері в кіно? А: Хто ще піде в кіно?Б: Я не піду, у мене немає часу. Б: Я гадаю, що Петро теж піде.

А: Купує Томаш це пальто? А: Ви платите за каву? І ЛБ: Ні, він його купить аж завтра. Б: Ні, заплатить за неї той пан. І а Ч

А: Іще хтось прийде?Б: Мабуть, Петро.

А: Ти коли прийдеш? У суботу або в неділю?Б: У суботу. В неділю мені треба готуватися до занять/учити уроки.

А: Коли відходить потяг/поїзд? А: Ти коли їдеш до Праги?Б: Я подивлюся розклад прибуття Б: О десятій ввечері,

і відправлення поїздів.

К8.73А: Ти куди поїдеш на екскурсію? А: Ти куди поїдеш у суботу?Б; У Прагу. Б: Я, мабуть, поїду в Німеччину.А; Коли?Б; У суботу вранці.

А: Коли ти вернешся із занять/зі школи?Б: Аж пополудню.

А: Я бачу, що Яна одягається. А: Ти звідки повертаєшся так пізно?Куди вона йде? Б: Іще не так пізно, зараз тільки

Б: Я гадаю, що вона йде в кіно. 10-а година, я йду з кінотеатру.А: Ти чому йдеш на вокзал? А: Звідки відходить автобус на Брно?Б: Я йду купити квиток. Б: Я гадаю, що від стоянки номер 11.

А: Коли повернеться Петро з Германії? А: Ти підеш також у кафе?Б: С ь о г о д н і н і, може в середу. Б: Ні, я піду на прогулянку.

А: Коли повернеться Гелена з роботи? А: Де Томаш?Б: О четвертій. Чому? Б: Він іде до магазину купитиА: Ми з нею Ідемо на концерт. словник.

А: Ви також підете на прогулянку?Б: Ні, я П ІД У в ресторан випити кави.

А: Я йду вже сісти у вагон, А: Добрий день! Скажіть, будь ласка, цейпотяг за хвилину відходить. автобус ходить на вокзал?

Б: Ну, бувай! Б: Ні, це п’ятий автобус, а на вокзал ідешостий.

А: Дякую!

А: Добрий день! Скажіть, будь ласка, я добре йду на вокзал?Б: Так, ось тут спереду ви його вже бачите.

Jsem V nemocnici, v kavârnë, v kinë, na koncertè, na nadrazi, v parku, v hotelu, na univerzitë, V obchodë, v Praze, па postë, па Ukrajiné, па Moravë.Jdu Gedu) do nemocnice, do kavârny, do kina, na koncert, na nâdrazi, do parku, do hotelu, na univerzitu, do obchodu, do Prahy, na postu, na Ukrajinu, na Moravu. Vracim se z nemocnice, z kavârny, z kina, z koncertu, z nâdrazi, z parku, z hotelu, z univerzity, z obchodu, z Prahy, z posty, z Ukrajiny, z Moravy.

K s. 77, 78A; Ви хочете вивчати чеську мову? А: Ви вмієте і по-англійському?Б: Так, хочу. Б: Тільки слабо/трохи..

А: Чи не могли б ви купити мені квиток?Б: Звичайно, можу. Вам куди треба їхати і коли?А: До Праги у суботу вранці.

А: Томашу, тобі вже треба підводитися. Вже сьома година. Ми не можемо запізнитися на заняття/уроки.

Б: Ну, мені треба поспішати. Я не хочу запізнитися.

А; Тобі треба що-небудь/щось купити в магазині?Б: Спасибі, ні, я нічого не хочу.

А; Мені можна тут палити?Б: Ні, тут не палять.

А; Чи мені їхати до театру трамваєм або машиною (на машині)?Б: Ти можеш поїхати трамваєм або йти пішки, це недалеко.

А; Колего, ви повинні прийти завтра до обіду на факультет.Б: Хто сказав?А: Ваш професор. Він хоче з вами поговорити.Б: Завтра мене влаштовує. До обіду я вільний.

2.nechci - nennijzu - nesmime - nemâme - neumim - nemusi'm

3.Musi'me nakupovat. Mûzes odpoledne odpocivat? Mûze profesor vysvëtlovat novou gramatiku? Co chcete dëlat vecer? Eva chce pracovat. Pan Kubât a panf Kubâtové chtëjî jet do Prahy. МесЬсегле prijit pozdë. Mâm psât dopis. Proc nechcete pozdravit toho pana? Uz mâme vystupovat? Helena a Jana smëji odpovi- dat.

4 14Chces taky jet dneska do Prahy? Chces si taky koupit hezkou knihu?Chces se taky podivat na zajimavy film? Uz chces taky zaplatit? Chces jit taky rano na vylet? Chces se taky ucit ceskou gramatiku?

5.Tomasi, musis taky koupit mistenku do Prahy, musis taky zdravit naseho profeso- ra, musis taky pit caj, musis taky stat na nâmësti, musis taky cekat na pani profe- sorku, musis taky psat ûkol, musis taky jit vecer brzo spat.

6.Pane Kubâte, prosim vas, mùzete jet zitra do Prahy, umite dobfe mluvit ukrajinsky, mùzete pfijit zi'tra do prace uz v 7 hodin, muzete mi koupit mistenku, umite hrât tenis, muzete veceret v restauraci?7.Heleno, nesmis tady odpoci'vat, ve tfidë mluvit, v nemocnici kourit, v sobotu jet do Brna, jit ve stfedu na vylet, se ted’ divat na televizi.

8.Mâm jit nakupovat? Mâm uz ji't do skoly? Nemâm uz varit kavu? Nemaji se uz vratit? М ате jet vlakem, nebo autobusem? Mâm uz vstavat?9.Nepojedu (ani) metrem ani tramvaji. Nekoupim si (an!) knihu ani noviny. Nepi*ijdu (ani) s pi'itelem ani s pi'itelkyni. Neumfm (ani) ukrajinsky ani rusky ani anglicky. Ten pan neni (an!) Ukrajinec ani Rus.

Я поїду до Праги.Я хочу поїхати на екскурсію до Праги. Прага знаходиться недалеко звідси, тому я поїду у суботу вранці, а з Праги я повернуся у неділю ввечері. Я не хочу повертатися дуже пізно, тому що у понеділок з самого ранку в мене заняття. Але спочатку я повинен подивитися, коли і чим я поїду. Тому я і^ду на вокзал і там питаю, чи можна мені поїхати до Праги потягом. На жаль, до Праги іде тільки один поїзд о сьомій годині ввечері, а це мене не влаштовує. Тому я йду на автовокзал. На розкладі прибуття і відбуття автобусів я читаю, що автобус на Прагу відходить від дванадцятої стоянки та що він ходить через кожну годину. Це мене влаштовує. Я вибираю автобус, який відходить о восьмій годині вранці, тобто до Праги я приїду о десятій. Я вже тішуся на цю подорож, але сьогодні тільки середа. Мені треба купити квиток уперед, тому що я хочу в автобусі сидіти. Я не люблю стояти. Тому я йду до каси та кажу:“ Прошу квиток до Праги на суботу на восьму годину.“ Я плачу сорок крон. Це багато. Так, зараз мені не треба нічого робити, а тільки з ра­дістю чекати, поки не поїду до Праги. Завтра, й також у п’ятницю у нас немає занять.

Ти також поїдеш до Праги?Н: Привіт!А; Здрастуй! Як справи?Н: Добре. Я радий тебе бачити.А: Я теж. Ти куди йдеш?Н: Я йду купити квитки в кіно. Я хочу з Яною сходити в кіно (театр).А: Тоді ми можемо трохи пройти разом. Я йду на вокзал.Н: Ти куди хочеш поїхати?А: І\/Іи з Геленою - це моя приятелька по школі - хочемо поїхати до Праги.Н; А коли ви поїдете? Я також хочу туди поїхати.А: У суботу, о восьмій годині вранці, автобусом.Н: Чудово! ІДе мене влаштовує, я у суботу матиму час. Чи я можу з вами

поїхати?А; Звичайно, можеш. Ти поїдеш один або разом з Яною?Н: Я поїду один. Яни тут у суботу немає.А: Тобі купити квиток з (указаним) місцем?Н: Дякую, будь ласка. Ось тобі гроші - 40 крон. ІЦе достатньо. Коли ми

зустрінемося?А: У суботу вранці на вокзалі. Автобус відходить від 19-ї стоянки.Н: Добре. Я вже не можу дочекатися. До побачення!А: До зустрічі!

10.Jedu Z Ostravy, z Prahy, z Kyjeva, ze Lvova, z Brna, z Ukrajiny, z Londÿna, z Nëmecka, z Ruska.Jsem V Ostravë, v Praze, v Kyjevë, ve Lvovë, v Brnë, na Ukrajinë, v Londÿnë,V Nëmecku, v Rusku.Jedu do Ostravy, do Prahy, do Kyjeva, do Lvova, do Brna, na Ukrajinu, do Londÿna, do Nëmecka, do Ruska.

LEKCE 5

1.Mysifm na (skolu) = Ak. Ano, chci se na ni podivat (Ne, nechci se na ni podi'vat). Cekâm na (Tomâse) = Ak. Tësfm se na nëho. Ano, jdu (Ne, nejdu) na fakultu. Ano, ten autobus jede (Ne, nejede) na nâdrazi. Na zidii je (svetr) = Nom. Na stole mâm (sesit) = Ak. Tomâs se ptâ na (novou gramatiku) = Ak. Ten listek plat; do Prahy,... = G, na métro ... = Ak. Zeptâm se na në, ... = Ak. Dnes püjdu do obchodu ... = G, na postu,... = Ak. Tramvaj cislo 14 jede (na nâdrazi) = Ak.

2 a, bJe vedie (u), musite jft kolem divadia, nâdrazi, posty, nemocnice, fakulty, bchodu, hotelu, kina.

5 L5Vidi'te tarn, cekâs tady na, divâs se na, tèsis se na + nèkoho? = Ak Je tam, sedi tady, prijde jestë + nëkdo? = Nom.

7.Ne, nevidim nikoho, nejde nikam, nepojedu tam nikdy, nie si neprohiizi, zâdnÿ sesit tady nelezi, odnikud se neznâme, nikdy nepûjdu, nikdo tady nie nevi, nikde tady neni, zâdnou lekci se nenaucfm, zâdného pana nevidim, nie nehiedâm, nikoho se nezeptém, nikde tady nikoho nevidim.

Ks. 102A; Коли ти завтра прийдеш?Б: О шостій, але о восьмій я вже повинен відійти.

А: Коли прибуває/приходить автобус із Праги?Б: У 8:20 а відходить за десять хвилин.

А: Ти хочеш прочитати цю книжку? Дуже цікава.Б: Так, я її з задоволенням прочитаю.

А: Ти мені скоро напишеш?Б: Так, я відразу ж завтра тобі напишу.

А: Ти вже зробив домашні завдання?Б; Поки що ні, але я розпочну їх робити за хвилину.

А: Ви питимете каву?Б: Так, із задоволенням.

А: Ви питимете каву або чай? / Ви будете каву або чай?Б: Я хочу каву.

А: Ти також хочеш піти в кіно?Б: Я з задоволенням піду, мені треба лиш одягнутися.

А: Ви також поїдете завтра до Праги?Б: Я поки що не знаю, побачу завтра рано.

А: І\Лені можна прийти у суботу до обіду? Ти матимеш час?Б: Ну, я підведуся десь о дев’ятій, потім піду до магазину дещо (щось)

купити, ти можеш прийти близько одинадцятої.

А: Коли завтра в тебе кінчається робота?Б: О другій. Ти можеш прийти вже о третій.

А: Ти вже відходиш?Б: Ні, я ще тут посиджу (залишуся).

А: Я тільки піду щось купити. Ти (на) мене почекаєш? Б: Я не можу (на) тебе чекати, в мене за хвилину

(роз)починається урок чеської мови.

У Празі.Прага чудове стародавнє місто. Я вже трохи познаі^омилася з нею. Я знаю, де знаходиться Вацлавська площа й Національний музей. Я також знаю, як добиратися до курантів, костьолу та Університету. У цю суботу я туди поїду. Я гадаю, що на вокзалі мене чекатиме Гонза (=Ян). Я віддам сумку до камери схову, і ми з ним відразу підемо до міста. Якщо я там Гонзу не побачу, нічого не станеться, бо я знаю, як добиратися до гуртожитку, в якому Гонза живе. Спочатку я поїду на метро - лінія ,Д“, потім на станції „Музей“ я пересяду на лінію „А“, із метро я вийду на станції „Градчанська“, а звідти мені ще треба їхати першим трамваєм.

П: Привіт, Гонзо!Г: Здрастуй! Вітаю тебе в Празі. Ти хочеш зразу поїхати до центру або

спочатку ми де-небудь вип’ємо каву?П: Спочатку я хочу випити каву, мені треба прокинутися.Г: Добре! Тут поруч із вокзалом є приємне кафе. Ходім(о) туди! У тебе

напевно немає талонів на метро, чи так?П: Ні, немає.Г: Ми купимо їх зараз тут у автоматі. Гадаю, що десяти достатньо.П: Ці талони тільки на метро або ж і на автобус та трамвай?Г: Вони дійсні в усіх засобах міського транспорту. Ми можемо їхати, чим

хочемо (чим завгодно).П: Тобі талони не потрібні?Г: Ні, в мене є проїзний квиток.П: А зараз де ми знаходимося?Г; Ми на Національному проспекті біля Влтави. Тут ліворуч ти бачиш

Національний театр, там унизу Карлов міст. Ти хочеш його оглянути?П: Безсумнівної/Звичайно!Г; Ми підемо поряд із кафе „Славія“, а потім увесь час прямо. Там, де ти

бачиш ось ту вежу, ми повернемо ліворуч на Карлов міст. Напроти наша Національна бібліотека. Тобі подобається Прага?

П: Так, вона мені подобається.Г: А зараз я повинен вернутися до гуртожитку, о п’ятій (годині) мені будуть

дзвонити з Германії. Ти по’ідеш зі мною або хочеш залишитися тут?П: Я краще залишуся тут і піду сам іще оглянути місто. Як мені добиратися

до Старогородської площі?

Г: Зараз ми знаходимося біля факультету. Я поїду на метро до І Кгуртожитку, а ти підеш прямо в цьому напрямку. Ця вулиця la Wназивається Капрова. В кінці цієї вулиці ти бачиш великий білий костьол, і поруч з ним розташована площа. Але куранти ти звідти не побачиш, ти повинен пройти десь п'ятдесят метрів праворуч, і там на розі на вежі є куранти.

П: Спасибі! Коли ми знову зустрінемося?Г: О сьомій (годині) тут біля станції метро. Ну, бувай!П: До зустрічі!На площі.Я можу сказати, що зараз стою в центрі Праги. Так, і ви вже знаєте, що це Вацлавська площа. Я знаходжуся внизу площі, наверху я бачу Музейі дивлюся навколо. Зараз пополудню. Люди повертаються з роботи, дехто спішить, дехто йде на прогулянку або в кафе випити чашку кави. Я вже каву не хочу. Отже, що мені тоді робити? Я тут туристом і хочу подивитися цілу Прагу. Зараз я піду оглянути куранти. Але карту я залишив у готелі, а дорогу я не знаю. Я гадаю, що вони знаходяться недалеко звідси. Мимо проходить якась дівчина. Вона мені подобається, і я з задоволенням питаю:“ Як мені дістатися на площу з курантами?“ - питаю я в неї по-чеськи (по-чеському я вже трохи вмію.)„Я бачу, що чеську мову ви не дуже розумієте, я краще скажу по-англійсько­му, як вам треба туди йти," каже дівчина.„Або - я також туди йду, але спочатку хочу випити кави. Якщо ви не спішите, ми можемо випити каву вкупі, а потім ми підемо на Старогородську площу. Вас це влаштовує?“Як мені відповісти?9.Jsem turista. Jsem па Vâclavsl<ém nâmëstf. Vidim muzeum. Chci jit na Staromést- ské nâmésti. Protoze nezném cestu. Kolem jde hezka diVka. Ta divka se mi li'bi. (Libi se ml ta divka.) Ptam se na cestu. Divka chce jit na kavu. Ptâ se, jestli pùjdu taky. Nevim, co odpovim.10.Kde jste üsi)? Pospichâs(-te)? Je muzeum dole? Proc potrebujes(-te) mapu? Chces(-te) jestë kâvu? Jak mluvis(-te) cesky? Libi se ti (vâm) ta divka? Je orloj daleko? Co udëlâs(-te) nejdfive? (Co si das(-te) nejdi=iv?) Pûjdes(-te) taky?11.V kavârnë - па (Helenu) - jde (pi'ichazi - s. 114) - ahoj - vidim - na (Helenu) - ho - tady neni - co - (kâvu) - odpovidâ - celÿ - v prâci - libi - mâm - v sobotu a v nedëli- studuju (jsem) - (fyziku) - chces - na fakultë13. a)Ne, teprve dopredu, nahoru, dolù pfijde - dozadu, doprostfed ji dâm.

b)Uz je vepfedu, nahofe na skfini, v obchodë, uprostfed, nalevo, na posté, па stole, vzadu, dole, ve skole, na fakulte.

14.Ale ano, песо tady lezi, nëjakÿ student to vi, nëkoho vidim, nëjakou si vezmu, nëkdy odpovidâm dobfe, nëkam pùjdeme, nëkde tady lezi, nëjak ti (vâm) to pùjde, odnëkud ho znâs (znâte).

15. a)Ne, uvanm ji - umyju ho - pockâm na nëho - udëlâm ho, je - nasm'dâm se - naveceri se - prectu je - pfivitâm ji - sni'm ji - vycistim si je - zaplatî - zeptâm se na ni - vysvëtli ji - vystoupim - koupim si ho - prohiédnu si ji - zahne - vrétim se - uklidi ho - vezmu si ho - otevi'u ho, je - probudi se az za chvili (potom, vecer...)

b)Uz ho (je) zavirâm - uz na ni odpovi'daji - uz si ji vybirâm - uz vstâvâm - uz ho prodâvâ - uz odpocivârne - uz se oblékâ - uz pi’estupuju - uz telefonuju - uz si ji opakuju - uz obëdvâm - uz za ni dëkuju - uz ho (je) dëlâm.

16.Vypijes ten caj? Sms ten chléb? Pi'ectes si tu knihu? Zeptés se na novou grama­tiku? Navecefis se v restauraci? Skoncis uz prâci? Zopakujes si starou gramati­ku? Pockâs na pritele? Uvai'is kâvu? Nezapomenes tu knihu? Opravis to cviceni? Nastoupfs u koleje? Obléknes si dnes novÿ kabât? Prohiédnes si zi'tra orloj? Koupis si nëco V obchodë? Vyberes si nëco? Zaplatis v restauraci? Таку pfivftâs (svého) pn'tele V Praze?

17.Nikdy nikdo nie nevi. - Knihovna je u mostu. - Starâ Praha se mi libi. - Musim jit pësky? - Kde je tady blîzko nëjaké parkovistë? Musite jit asi 100 metrû. - Turista si prohlizi starÿ kostel. - Jdëte stale rovnë a potom doleva (nalevo). - Mâm jet tram­vaji, nebo metrem? Jak chcete. - Tësis se na pn'tele? - Dëkuju, to staci. - Jak se dostanu na nâdrazj? - Bydiite v hotelu, nebo na koleji? - Nechci ani kâvu ani caj.- Vitâm vâs (të) v Cechâch. - Kam dâs tu knihu? Na stùl. - Kde visi ten obraz? Na stënë. - Rozumite uz trochu anglicky? - Tady neni zâdnÿ student.

LEKCE 6

1.Vidim jeho knihu. Cteme jeho noviny. Jeho svetr je ve sknni. übî se ti ma (moje) prâce? Kdo je mùj kamarâd?

2. I gsveho bratra - svuj slovm'k - sve (svoje) noviny - svou (svoji) kamaradku- svou (svoji) rodinu

3.Ті profesori jsou Cesi. Ті muzi jsou Nemci. Ті cizinci jsou Americane (Americani).Ті pani (panove) jsou Rusove. Ті doktofi jsou Sloyaci.Ty studentky jsou Ukrajinky. Ty profesorky jsou Cesky. Ty zenyjsou Nemky.Ty cizinky jsou Americanky. Ty panf jsou Rusky. Ty doktorky jsou Slovenky.

4.Vidis dobi=e ty studenty, ui'edniky, doktory, Cechy, muze, cizince, ucitele, lidi?

5.Koupim dve jizdenky, dva listky, dva dorty, dvd tasky, dva chlebicky, dve kafe, dva caje.Na stole mam tve svetry, vase dopisy, tve knihy, vase ucebnice.Na ulici vidi'm stare domy, moderni obchody, velke autobusy, nejake muze, mlade cizince,nejake zeny, stare veze, cervene tramvaje, bila auta, hezka kina, male deti.

Ks. 123

А: Ти коли будеш завтра дома?Б: До обіду я буду на роботі, але о першій я вже буду дома.

А: Що ти робитимеш увечері?Б: Я буду дома й буду дивитися телевізор.

А: У тебе вже е (Ти вже маєш) квитки до театру?Б: Ні, вони в мене будуть (я матиму їх) тільки завтра.

А: Пане професоре, коли ви матимете час для консультації? Б: Сьогодні ні, але завтра я матиму час о четвертій (годині).

Ви знайдете мене у кабінеті.

6.оієуп! - оіУі'гат - pripravit - 8е . . . pfipravujes - pfedstavuje зе - predstavit - зе . . . rozloucit - Іоисі 80 - pripijeme зі - ргір[]і зі (рі'ірііе зі) - у^а - ргіу^а

budu kupovat - si budu cist - budes dëlat - budou 4 - budu râd - budu rozumët - budu se ucit - budu mit - nebudu koufit - budu to poti^ebovat - budu muset koupit- budu muset jit9.Az pnjdu domû, budu si jestë cist. - Az prijde, vypijeme si kâvu (budeme pit kâvu).- A i kam jede ta tramvaj? - Proc pfijde dneska Tomâs az v 10 hodin vecer? - Kdyz (Az) bude nëkdo zvonit, otevfeme. - Kdyz mâm dovolenou, jedu do Nëmecka. - Jede tenhie vlak az do Brna? - Dnes pi’ijde nâs profesor az pozdëji. - Budu cekat, az pl'ijdes.10.Co budes (budete) dëlat, az budes v Praze? Co dëlâs, kdyz mâs nâvstëvu? Co budes dëlat, az budes mit dovolenou? Co dèlâs, kdyz jdes na nâvstëvu? Co dëlâs, kdyz të nëkdo navstivi? Co dëlâs, kdyz sedis v kavârnë? Co budes dëlat, az budes nemocnÿ? Co dëlâs, kdyz dostanes dârek? Co dëlâs, kdyz tvCij pritel prijde pozdë? Co budes dëlat, kdyz autobus nepojede az na nâdrazi?

До нас прийшли гості.Сьогодні субота, друга година пополудні. Пан Кубат і його дружина дома, вони читають. Раптово/раптом хтось дзвонить, і пані Кубатова йде відчинити двері. Повертаючись, вона тримає в руках телеграму.„Павле, ось нам телеграма від Гелени. Вона приїжджає сьогодні о другій годині поїздом на Центральний вокзал. Але це як раз зараз! Ми вже не встигнемо її зустріти.“„Невже Гелена приїжджає? Це чудово! Вона сама буде змушена до нас добира­тися, - гадаю, що за годину вона буде тут.“„Уже за годину? Я повинна негайно піти щось купити, в нас тут нічого нема. Що я маю купити?“„Кава в нас дома є, купи три-чотири закуски або бутерброди.“О третій хтось дзвонить, і через кілька хвилин подружжя Кубатів вже вітає Г елену.„Привіт, Гелено! Раді тебе бачити.“„Привіт! ! я рада вас бачити. А ось тут дозвольте представити вам мою сестру Я ну.““Нам приємно з вами познайомитися. Я - Моніка Кубатова, а це мій чоловік Павло. Заходьте!“„Сідайте! Ви питимете каву або чай?“ питає Моніка Кубатова. „Я хотіла б каву, а ти, Яно?“ питає Гелена. „І я буду каву."Ви палите?“ пропонує Павло Кубат сигарети.„Дякую, ні я, ні Гелена - ми не куримо. Але я гадаю, що ми можемо з вами бути на „ти". Ви не проти?“ питає Яна.„З радістю. Вип’ємо за це,“ каже Павло та відразу відкриває пляшку вина. Пані

348

Кубатова несе чарки, й за хвилину вони всі пропонують тост: І С„За здоров’я!“ О шостій годині Гелена подивиться на годинник L Qі каже: „За годину йде наш потяг, нам треба попрощатися.“ „Шкода, що вам уже треба йти. Дякуємо за милий візит,“ прощається подружжя Кубатів. „Коли ви знову приїдете до Праги?“ „Через два місяці в мене буде відпустка, і якщо матиму час, я обов’язково приїду. Але я ще напишу,“ каже Гелена. „Щасливої дороги!“

Kubàtovi maji nàvstévuKubâtovi (jsou) doma a cekaji (nâvëtëvu) „Nemâs cigaretu?“ ptâ se pan Kubât.„То VIS, ze (mém). Aie (moc) koui'is, to neni zdravé,“ odpovfdâ pani Kubatovâ. „Kdyz cekâm, musim (kourit),“ rikâ pan Kubât.Nâvstëva (pricliâzi). Je to pan Capek z (Brna), kolega z prâce. „Ahoj! (Pojd) dâl!“ vita ho pan Kubât. Pani Kubatovâ (ho) jestë neznâ, proto se pfedstavuje: „Dobrÿ (den). Jâ jsem Petr Capek.“ „(Tësi) më, jsem râda, ze (vâs poznâvâm),“ nkâ pani Kubâtovâ. „A dëkuju za kvëtiny.“Pani Kubâtovâ (nabizi) kâvu a dort. „Dëkuju (vezmu si),“ dëkuje pan Capek. Pan Kubât nabizi cigaretu: „(Koufis)?“ „Ne, nekoufim, neni to (zdravé),“ rikâ pan Capek. „Uz bude (sest) hodin, musim (se rozioucit). V 7 hodin jede vlak. Musim najit taxi, uz nemâm cas,“ rikâ pan Capek. „Tam dole (stoji) jedno taxi, podivej!“ (odpovidâ) pan Kubât. „То je dobfe. Nemusim se bât, ze pfijdu (pozdë).“„Dëkujeme za (milou nâvstëvu),“ louci se pani Kubâtovâ. „Kdy zase (pi'ijdes)?“ ptâ se pan Kubât. ,,Za tri mësice budu mit (dovolenou) a myslim, ze _(pfijedu). Aie ted’ uz (musim) pospfchat. Na shledanou!“ (louci se) pan Capek. „(Stastnou) cestu!“ (louci se) Kubâtovi.

12.N: Dobrÿ den. Mûzu vâm pi'edstavit svëho bratra Tomâse?K: Dobrÿ den, pane Novâku. Tësi më, ze vidim vaseho bratra. Müj manzel prijde

a i pozdëji, je jestë v prâci.N: То nevadi. Jestli smime, tak na nëho pockâme, pani Kubâtovâ.K: Aie samozrejmë, mùzete pockat. i\/lùzu vâm nabidnout kâvu nebo skienicku

vina?N: Dëkujeme, vezmeme si kafe.K: Tady je kafe a chlebicky. Dobrou chut!A: Müzu vâm nabidnout cigaretu?B; Dëkuju, nekourim.A: Uz se musim rozioucit. Mû] vlak jede za hodinu. Dëkuju za hezkÿ vecer.B: A jâ dëkuju za müou nâvstëvu. Zase vâs râda brzy uvidim. Na shledanou.A: Prosim ke stolu. Posluzte si, tady jsou zâkusky, chlebicky, vino a pivo.B: Dëkuju, vezmu si jen kousek dortu.A: To je mâlo. Mûzu vâm dât jestë jeden kousek?B: Ne, dëkuju. To opravdu staci. Uz nemûzu.

А: Mohl(a) bych vâs dneska pozvat na veceri?B: Bohuzel, dneska nemùzu, mâm jestè prâci. 1 Pùjdu velmi râd(a).A; Nerusim? Uz je 8 hodin.B: Aie ne, jsem râd(a), ze vâs vidfm.A: Brzo zase prijdte, jste u nâs vzdycky vitân(a).B: Prijdu râd(a).

13.Ne, ten byt neni veikÿ. Jmenuji se kuchyn, dëtskÿ pokoj, obÿvaci pokoj a loznice. Spime V loznicl. Jime v kuchyni. Nâvstëvu posadime do obÿvaciho pokoje. Myjeme se V koupelnë. Postele dâme do loznice. Jfdelni stùl dâme do kuchynë. Kabât si svlékâme na chodbë. Kdyz je hezky, mùzeme bÿt na baikonë.

LEKCE 7 2.Je m i. .. let. Je ml zlma (teplo). Ano, libi (ne, nelibi") se mi v Praze. Ano, je ml lito, ze nemâm dovolenou. Ano, hodf se mi to. (Ve ctyrl se ml to hodi.) Vysvëtli mi (nam) to profesor. Zatelefonuje ml (zitra). Ano, objednâm ti (vâm) kâvu s mlékem. Samo- zrejmë vâm dvefe otevru. Prijdu к vâm (Pfljdeme к tobë) (v sobotu). Protoze to cesky jestè neumim. Nevadi mi to, jsem râd(a).

3.Rozumite mi, kdyz mluvim cesky? Mùzete (Umite) mi odpovëdèt cesky? Podèkujete jim? Vysvëtli mi profesor gramatiku? Patn ta taska vâm (tobë)? Dâte si ted’ kâvu? Kollk vâm (tl) je let? Kdy ml zavolâte?

4.svému pn'tell - tomu starëmu pânovi - nasemu kamarâdovl - tvë milé matce - tomu modernimu hotelu - nasi pntelkynl - té vasi sekretârce - di'ky pfijemné atmo- sfére se ml tam libi - mé manzeice a mnë

5.Telefonuju Petrovl, kolegovl, bratrovi, Pavlovl, Honzovl, otcl, pri'tell, Tomâsovi, strÿ- ci (strycovi).Pisu rodinë, Janë, kamarâdce, sesti’e, mamince, tetë.Je naproti obchodu, parku, kostelu, hotelu, kinu, metru, orlojl, parkovisti, nâdrazi. Je naproti posté, skole, fakultë, restauraci, vëzi.

7.Jâ jsem byl(a) = byl(a) jsem, tyjsl byl(a) = byl(a) jsl, vy, pane kolego, jste byl, Petr byl, my vsichnl jsme byll, pfâtelé byll.Jana (ne)sla, Petr (ne)sel, Jana a Petr (ne)sli, rodice (ne)odesll.

L7vstal - sm'dal - ceti - poslouchal - sel - chtël - vybral - prohlizel - nevëdël- libily - koupil - odesel - bylo - mël - sel - prohiédi - nebyl - musel - nevypil - pfisla - mël - nevidël - mluvili - ptali - zaplatili - odesii - rekil

9.1 =3. - 2=5. - 3.=2. - 4.=4. - 5.=1. - 6.=7. - 7.=8. - S.=6.

10.a) koupil(a) bych si to - cekal(a) bych - pockal(a) bych na tebe - podival(a) bych

se na to - napsal(a) bych vâm - zatelefonoval(a) bych vâm - studoval(a) bych- vypil(a) bych to - byl(a) bych râd(a) - udëlal(a) bych to hned - dal(a) bych ti to - bydlel(a) bych v Praze - musel(a) bych odejft

b) fekl(a) bych to - nei'ekKa) bych vâm to - chtël(a) bych to - mohl(a) bych - mohi(a) bych to udëlat - sel (sla) bych tam - nesel (nesla) bych tam râd(a) - odesel (odesla) bych ven - pfijel(a) bych vlakem - odjel(a) bych zitra - mël(a) bych radost - pfeceti(a) bych to rychie - vzpomnël(a) bych si - zapomnël(a) bych to râd(a) - vzal(a) bych si to - otevrel(a) bych okno - snëdl(a) bych vsech- no - zacal(a) bych studovat

11.Rekl byste mi, . .. MohI bych se . . . Chtél bych t i . . . Chtéli bychom . . . Râd bych sel . . . Râd bych vâm to vysvëtlil. . . Râd bych ti to dal . . . Otevi'el byste . . .

12.(Ne)chtël(a) bys (byste) mi nëco i'ict? Pfisel (pi'isla) bys (byste) dneska vecer ke mnë? Sel (sla) bys (byste) do kina? Nemël(a) bys (byste) pro më nëjakou hezkou knihu? Mohl(a) bys (byste) otevi=it okno? Mohl(a) bys (byste) mi zftra zavolat? Mohl(a) bych zavi’it dvefe, protoze je zima? Übil by se ti (vâm) dârek, kterÿ jsem dostal? Uvai'iKa) bys (byste) mi dobrou cernou kâvu? Udëlal(a) bys (byste) to kvùli mnë? Byl(a) bys (byste) tak hodnÿ(â) a dal(a) mi tu knihu? Vzpomnël(a) by sis (byste si) na mou adresu? Dal(a) bys (byste) më sekretâfce ten dopis? Nechtël(a) by ses (byste se) divat na televizi?

Ks. 150A: Що ви хотіли? A: Ви чому (Вас чому) вчора не були (не було) Б: Дайте мені, будь ласка, на заняттях?

чотири булки. Б: Вибачте, але мені було погано.

А: їржи, ти чому вчора до нас не прийшов?Б: Я повинен був залишитися дома, до нас прийшли гості.

А; Єво, ти не могла б мені подати А: Томашу, що ти маєш проти оту книжку? Гелени?

Б: Звичайно, ось вона. Б: Я ніколи нічого проти неї не мав.

А: Ви чому їм вчора не допомогли? А: Тобі вже було двадцятьБ: У нас не було часу. Ми готувалися... років?

Б: Ні, мені буде тільки за три місяці.

А: Пане директоре, прошу пробачення, що я запізнився.Наш поїзд прибув із великим запізненням.

Б: Це нічого, проходьте.

А: Вам учора було погано, чи не так? А; Ви йому повірили?Б: Так, учора мені було дуже погано. Б: Ні, він не говорив правду.

А: Ганно, як ти провела відпустку?Б: Чудово! Я їздила на море. Там було тепло.

А: Давиде, де ти так довго задержався? А: Ти його розумів?Б: Довго не було ніякого трамвая. Б: Ні, взагалі ні.

А: Ви вже замовили страву?Б: Ні, ми чекаємо тебе. А: Ви їздили в суботу на дачу?А: А що би ви хотіли? Б: Ні, нам треба було щось дома Б: Це повинен ти нам порадити. зробити.

А: Гелено, ти можеш відповісти на моє питання по- німецькому?

Б: Ні, поки ні. Це дуже складно.

А: Ти від чоловіка дістала троянди? А: Де ти був у середу?Б; Так, від нього. Б: У відрядженні.

Де ти був так довго?„Привіт! Ти чому йдеш так пізно? Я тут уже півгодини чекаю,“ сказав трохи сердито Петро, коли він мене побачив. Ми з ним учора говорили по телефону й домовилися зустрітися о п’ятій годині й провести вкупі весь вечір. Ми з ним довго не бачились, тому що Петра місяць не було в Празі. „Пробач, Петре! Я затримався на роботі. У мене були серйозні переговори, я не міг відійти раніше. Я вже боявся, що ти не чекатимеш мене.“„Головне те, що ти прийшов. Ми куди підемо? Ти щось придумав?“ запитав у мене Петро.„Ні, я нічого не придумав. Ти що хочеш робити?“„Мені холодно. Насамперед підемо випити кави а потім побачимо,“ відповів Петро. „Будь ласка, нам дві чашки кави з молоком,“ замовив я в кафе/ка­в’ярні. ,Де ти був цілий місяць?“ запитав я.„Перші два тижні в грудні я був у відрядженні в Лондоні. Потім у мене була відпустка і я поїхав на дачу. Я чекав там, поки у моєї дружини та дітей не

розпочнуться зимові канікули. Різдво та передодень Нового року ми І у також там провели. Як там було чудово! А ти? Де ти був на Різдво?" Іш І „імені довелося залишитися в Празі, тому що моя дружина захворіла.IVleHi було прикро - я так бажав поїхати в гори й ходити на лижах."„Ну бачиш, я міг ходити на лижах цілі дні, але я не вмію. Я лише читав, ходив на прогулянки й відпочивав. Але мені вже треба було відпочити, бо зараз мене чекає багато праці."

Що я робив учора?Учора в мене був довгий день.Він розпочався о сьомій годині, о восьмій годині мені вже треба було бути в офісі.Переговори тривали від ранку до обіду, я тільки о першій пішов пообідати. Після обіду я подзвонив додому дружині, тому що їй вранці було погано й вона залишилася дома. Вона весь час почувала себе погано, тому мені довелося о третій годині піти зустрічати сина й відвезти його машиною додому. Потім я знову повернувся на роботу й продиктував секретарці один лист. Робота в мене закінчилася о п'ятій годині, і, повертаючись додому, я по дорозі згадав про те, що в мене для жінки немає подарунка. Я вернувся до центру й пішов по магазинах. Нарешті я купив їй троянди й духи та ще купив бутерброди й вино.Додому я приїхав пізно. Діти щойно вечеряли. Жінка була трошки сердита на мене, але потім я її привітав з іменинами, дав їй квіти та подарунок і ми всі провели чудовий вечір.

14.sejdeme se - strâvime - budu, nebudu - zùstanes - budu moct - si objednâs - budu jen odpocivat, budu si cist a chodit - vezmu si - budu lyzovat - pockâm - budu potfebovat

15.Râd(a) bych si cetl(a) a hodnë odpocival(a) - si nëco koupil(a) - sel (sla) na prochâzku - jel(a) na sluzebni cestu - si vzal(a) dovolenou - odesel (odesla) domû - odjel(a) na chatu - lyzoval(a).

16.Râno jsem odesel do prâce v 7 hodin. V 8 hodin pi'isel mùj obchodni partner. Nase jednâni trvalo dvë hodiny. Naobèdval jsem se sâm v restauraci. Zateiefonoval jsem domù manzelce. Manzeice bylo spatnë, proto zCistala doma. Synovi skoncila skola ve 3 hodiny. (Syn skoncil skolu ve 3 hodiny.) Musel jsem mu jit naproti. Zapomnël jsem, ze manzeika mâ svâtek. Koupil jsem ji kvëtiny. Mël jsem chuf na vino a chle­bicky. Vecefeli jsme spolu. Doma bylo krâsnë.

Uz jsem ji pi'ecetl. Uz jsem si ji naplânoval. Uz jsem mu poblaiiopi'âl. Uz jsem ji zatelefonovai. Uz jsem se naobëdval. Uz jsem si ho vzal. Uz jsem pi'estoupil. Uz jsem si iio l<oupil. Uz k nâm pt'isel vcera. Uz jim ji vysvëtlil. Uz jsem si tio prohiédi. Uz jsem ji to i ekl. Uz jsem mu ho (je) nabfdl. Uz jsem ho navstivil. Uz jsme si pripili. Uz zazvonilo. Uzjsem mu podëkoval. Uz jsem ji pomohi.

LEKCE 8

С кільки мені заплатити? / С кільки я вам винен?3; Скільки мені заплатити? / Скільки я вам винен?П: 365 крон. Чи немає у вас дрібних грошей?3: На жаль, ні. В мене є тільки п’ятсот крон.П; Нічого, я щось придумаю. Візьміть здачу 144 крони.3: Пробачте, а п’ять крон по дві крони ви не могли 6 мені розміняти?

Мені на телефон треба.П: Звичайно, ось вам чотири крони.3; Дуже дякую. До побачення.П: До побачення!

2 .

Dejte mi prosim . . . kâvy, cukru, caje, chleba a mâsla, sÿra, vody, vina, mléka, salâmu, piva, minerâlky, kévy, soli.

4.Chtël(a) bych . . . cinského caje, bilého vina, svëtlého piva, cerného chleba,

ementâlského sÿra, studenë vody, vinného sti'iku, studeného dzusu, videnské kâvy, sunkového salâmu, francouzského sektu.

6.Mâm ho (ji) od manzela, manzelky - od syna, dcery - od miadsi sestry, starsiho bratra - od svëho pi itele, své kamarâdky.

7.Je vedIe toho velkého domu, toho moderniho obchodu, hiavniho nâdrazi, té restau- race. Jdu do Nârodniho divadia, nového kina, obchodnfho domu, tvého pokoje.

8.od Heleny - do banky - vedie (u, blizko) té miadé zeny - bez Petra - kolem naseho domu - z kina - od koho - od manzela - bez cukru - bez mléka - do ski'inë - vedie (u) iampy

у продуктовому магазині (Продавщиця, покупець) І ППокуп.: Добрий день! 1>0Прод.; Добридень! Що ви хотіли?Покуп.; Хвилинку, я записала на листок/аркушик. Ось він. Отже, два пакети

кави, 100 грамів цієї ковбаси, 200 грамів голандського сиру й чоти­ри булочки.

Прод.: Хліба не хочете? М'ж\л\л, щойно привезли.Покуп.: Дайте, будь ласка, половину. Ви приймаєте порожні пляшки? Прод.: Так, можете сюди поставити. Це все?Покуп.: Я б хотіла купити ще якісь фрукти.Прод.: Ось яблуки, груші, апельсини, лимони. Що ви виберете?Покуп.: Яблуки.Прод.: Кіло досить?Покуп.: Так. Це все. Скільки я вам винна?Прод.: Хвилинку, зараз порахую. 94 крони 50 гелерів.Покуп.: Я не можу найти гаманець. Куди я лише могла його покласти? Ага,

ось він у мене в сумці. Ось вам сотня.Прод.: Візьміть здачу - 5 крон 50 гелерів. До побачення.Покуп.: До побачення!

У магазині одягу (Продавщиця, покупець)Покуп.: Добридень!Прод.ПокупПрод.ПокупПрод.ПокупПрод.ПокупПрод.ПокупПрод.ПокупПрод.

Добрий день! Що ви бажаєте?Я б хотів купити літній піджак. Покажіть мені якісь, будь ласка. Прошу, вибирайте. Вам якийсь подобається? імені цілком подобається оцей сірий піджак. Це мій розмір? Хвилинку, я подивлюся. Так, це 50-й розмір.Можна його поміряти?Звичайно. Ось там є кабінка та дзеркало.Я його тут поміряю. Він мені підходить?Мені здається, що вам треба більший розмір.Так, цей більший мені пасує. Скільки він коштує?1 540 крон.Я візьму його.Платіть ось там у касу. До побачення й приходьте ще.

Покуп.: До побачення.

10. ВИБИРАЙТЕштани, туфлі/ - Вони мені малі. Вони мені пасують. Колір мені не черевики подобається.спідниця - Вона мені дуже велика. Меншого розміру у вас немає?

Я хотіла б/Мені хотілось би спідницю іншого кольору. Вона мені не пасує/не підходить, я її не візьму,

сорочка - Дякую, я не візьму її, вона вже не модна. Я візьму її, вонадо костюма підходить. Вона мені пасує, але дуже дорога.

костюм:піджак, штани - Він дуже дорогий. У вас дешевшого немає? Він мені не під­

ходить. Чи можна мені поміряти той синій? Піджак мені пасує, але штани великі.

Chtël bych ten modrÿ svetr. Mûzu si ten svetr zkusit v kabinë? То neni moje velikost. Nie se mi nelibi. Nevfm, jestli si mâm vzit ten modrÿ, nebo hnédÿ svetr. Tenhie svetr mi neslusi, chtëla bych jinou barvu. Tohie tricko mi je malé, chtël bych vëtsi (nemâte nëjaké vëtsi)?

11.nëco, nie zajimavého, novëho, hezkého, dobrého

12. c)krâsnëjsi, hezci, miadsi, modernëjsi, starsi, zajimavëjsi

13.Nejhùf(e) - nejménë - nejlépe - nejvic(e) - nejménë - nejvic(e)

14.nejlepsi Student - studuje nejlépe, pomalejsf nez tvoje - jezdi pomaleji, nejhorsi diktâty - pise nejhûi‘(e), nëco zajimavëjsiho - vypravuje zajimavëji, nejkrâsnëjsi saty - oblékâ se nejkrâsnëji, zdravëjsi nez bilÿ - zit zdravëji, nëco lacinëjsiho - nakupovat lacinéji

15.lépe - vic(e) - pomaleji - teplejl - ménë - laclnëji - hûf(e)

16.ménë - nejménë, hezci - nejhezci, rychleji - nejrychleji, zajimavëjsi - nejzajimavëjsi, starsiho - nejstarsiho, teplejl - nejteplejl, lépe - nejlépe, dfiv(e) -nejdriv(e)

17.То je moje (mâ) nejlepsi kamarâdka, nase nejhezci studentka, moje (mé) nejdrazsi râdlo, nâs nejrychlejsi sportovec, nâs nejlevnëjsi koberec, nase nejkrâsnëjsi zena, moje (mé) nejstarsi boty, nase nejmodernëjsi restaurace.

18.laclnëjsi - nejchladnëjsi - nejpozdëjl - hùf(e) - lepsi - pomaleji - nejstarsi - ménë- hezci - nejmiadsiho - nejlepsimu

19.nëco sladsiho - kratsiho - tèzsiho - lehciho - delsiho - snadnëjsiho - chytfejsiho

356

L9Tato jablka jsou uz spatnä. Nemate nëjakâ lepsi? . . . jsou nase nejlepsi.Tato suknë je mi velka. Nemate nëjakou mensi? . . . je nase nejmensi.Tyto kalhoty jsou moc drahé. Nemate nëjaké lacinëjsi (levnéjsi). . . jsou nase nej- iacinëjsi.Tato kniha neni zajimavä. Nemate nëjakou zajimavëjsi? . . . nase nejzaji'mavëjsi. Tyto boty nejsou modernf. Nemate nëjaké modernëjsi? . . . nase nejmodernëjsi.

21.To je moc drahë. Nemate nëco lacinëjsiho (levnëjsi'ho)? To neni hezké. Nemate nëco hezciho? To neni nové. Nemate nëco novëjsi'ho? To neni zajimavé. Nemate nëco zajimavëjsiho? To je pro më moc laciné (levné). Nemate nëco drazsilio?

22.iépe - lépe - vic(e) - ménë - pomaleji - tepieji - rychleji

LEKCE 91.Jsou (byli) tam dva cizinci, doktori, Rusové, jsou (byly) tam talire, hrnicky, därky. Ale ne, je (bylo) tam pët cizincù, doktorù, Rusù, talirû, hrnickû, dârkû.Jsou (byly) tam dvë cizinky, housky, skienicky, jsou (byla) tam dvë divadia, kina, auta.Aie ne, je (bylo) tam pët cizinek, housek, skienicek, divadel, kin, aut.

3.a) Budou asi tvÿch kolegù, nasich pràtel, mÿch kamarédû, tëch cizIncû, tëch Ukra-

jincû, tvÿch sester, nasich pfiteikyh, mÿch kamarâdek, tëch cizinek, tëch Ukra- jinek.

b) Zeptâm se tëch lidi, tamtëch pânù, tamtëch starÿch zen, tamtëch dëti, tëch miadÿch prodavacek.

4.Vajicka se vaFi. . . Do Kyjeva jsem jel . . . Na sluzebni cestë jsem byl . . . V Praze jsem strâvil. . . Doma jsem uz nebyl. . . Je m i . . . let.

5.Ve mëstë bylo mnoho veikÿch a starÿch aut, modernich divadel a kin, starÿch i no- vÿch budov, hezkÿch ulic, malÿch obchodù, lidi, malÿch dëti, hezkÿch divek, miadÿch chlapcù, starÿch muzù a starÿch zen.Koupil(a) jsem si nëkolik bilÿch kosil, zimm'ch sak, modernich oblekû, hnëdÿch bot, minisukni, cervenÿch rûzi, ceskÿch knih a ceskÿch casopisCi, modrÿch hrnickû atalii'ù, skienicek, cervenÿch tricek.

На кухні.П: Привіт, Яно!Я: Здрастуй! Як добре, що ти прийшов. Я щойно готую вечерю, за хвилинку

вона буде готова.П: Тобі допомогти?Я: Ні, не треба, я вже закінчила. Але ти можеш накрити на стіл - тарілки,

виделки, ножі та чашки ось тут у шавці. Вечерятимемо у вітальні.П; Мені приготувати і глибокі тарілки?Я; Ні, не треба, у нас буде тільки омлет із фруктами.П: Ой! Вибач, у мене упала чашка та розбилася.Я: Нічого. Тобі тільки доведеться добре прибрати скло. Кошик ось там у розі. П: Уже все готово.Я: Так, несу омлет і каву. Бери, скільки хочеш. Я багато наготувала.

Смачного!П; І тобі також! (Взаїмно!) Ну і смачно!

12.Jsem râd(a) - IVIâm rad(a) - Jsem râd(a), jsme râdi - Râd(a) - IVIâm râd(a) - Râdi.

y ресторані.O: Добрий день!.Г: Добридень! У вас є вільний стіл на чотири особи?О: Ви замовляли?Г: Ні.О: Ось там біля вікна є ще вільні місця. Прошу.Г; Дякую.О: Ви вечерятимете? Ось вам меню.Г: Що ви нам можете порекомендувати?О; Можу порекомендувати традиційну чеську страву - свинину, кнедліки

й тушену капусту. ІДе дуже смачно.Г: Добре, принесіть, будь ласка, дві порції свинини, одну порцію антрекота

з рисом і шніцель із картоплею.О: А яку юшку ви вибрали? ґ : А юшку ми не будемо замовляти.О; Що ви питимете?Г: Зараз, будь ласка, принесіть чотири соки, потім ми замовимо вино.О: Прошу, зараз принесу.

Г: Пане офіціанте, я хочу заплатити.О: Хвилинку ... Вам подобалося/смакувало?Г; Так, ми задоволені.О: IVleni дуже приємно. Вам за все разом порахувати?

Г; Будь ласка .... І QО: Ось ваш рахунок. L î /Г: Здачі не треба. До побачення.О; До побачення. Приходьте ще.

15.1.=3., 2.=2.,3.=1., 4.=4.

16.Pane vrchni, mùzete mi pi'inést jideini listek? (Chtël bych jideini listek.) - Jednu kàvu, prosim. - Pane vrchni, platim. - Pane vrchni, spatnë jste spocftai ûcet. - Za- pomnél jste mi pocitat dzus. - IWohI bych dostat k polévce housku? - Nerozumim cesky, mohl byste mi ji'dia net ukrajinsky? - Pane vrchni, mohi byste mi rezervovat stûl na . ..?

17.Ano, vezmu si ji. Dam si ji. Pi'eju si ji. Objednâm si ji (ho).

21.1, pi'ijdes - 2. pomoct - 3. pripravim - 4. vzit - 5. nesu - 6. spadia - 7. se rozbiio, mâm - 8. chutnâ - 9. mûzu - 10. si dâme -11 . umim

25.Pan Krâl je v hotelu. Jde do restaurace. Chce sedët u stolu v rohu. Stûl je bohuzel rezervovanÿ. Aie u vchodu je jestë jeden stûl volnÿ. Pan Krâl si objednâvâ jidio: masovÿ vÿvar, fizek a brambory a jedno pivo. Pozdëji prichâzi nëjakâ dama. Pan Krâl je râd. Ve spolecnosti dâmy vzdycky chutnâ lépe. Dâma si objednâvâ to stejné jako pan Krâl, aie bez piva. Potom mluvi o Praze. V 10 hodin ji pan Krâl dëkuje za milÿ vecer.

26.„Що би ви мені порекомендували взяти сьогодні на обід?" питає гість у офіціанта.„Що вам порекомендувати? Ну, сьогодні гості найменш скаржаться на біфштекс.“

LEKCE 101.Jim nozem, Izici, vidlickou. Jedu autem, autobusem, tramvaji, vlakem. Myju se teplou vodou, mÿdlem. Piju kafe s mlékem, cukrem. Jfm chleba s mâslem, s dze- mem, se sÿrem, se salâmem. Do kinajdu s manzelkou, s dcerou a synem, se svÿm

kolegou, s Alenou a Tomâsem. Sejdeme se pfed kinem, kavarnou, metrem, res- tauraci. Vratil se pfed hodinou, mèsicem, tÿdnem. Odesel pfed obëdem, snidani, konferenci, polednem. Lezi tamhle pod stolem, zidli, skn'ni, kfeslem.

2.Do kina pûjdu vecer s (pntelem). Pfed divadlem stoji (mùj koiega). Na tabuli різегле (kndou). Student neni spokojeny s (ûkolem). Nad kfeslem visi (hodiny). Za nasi skolou je (park). Musi'm jit za (profesorem).

3.Kde visf obraz? Nad postelf. - S kÿm dnes vecer jite (veceffte)? Se svÿm dobrÿm pfitelern. - Kdy pfijde nâs profesor? Pfed polednem. - Kde je (lezi) kniha? Na lavi- ci. - Ci'm pojedes do Brna? Autobusem. - Kde je (stoji) skfin? Mezi stolem a oknem. - Kde bude na tebe Tomâs cekat? Pfed Hlavnim nâdrazim. - Chces kâvu s mlékem, nebo bez mléka? S mlékem. - Co je za tim ziutym domem? Park.- Kdepak je moje cervenâ taska? Tam pod tou zidli.

4.Kvétiny budou na stole. Ditë bude sedèt na zidli. Kabat visi ve skn'ni. Taska bude lezet na stolku. Jeho auto stoji' pfed garâzi. Skienicky jsou ve skfmce. Helena bude sedët na lavicce. Lampa bude viset nad stolem^ Petr lezi v posteli. Budes stât za Hanou. Jâ budu sedët na zidli a Jana v kfesle. Zidle bude stât v rohu vedie okna. Sesit bude lezet na lavici u të knihy.7.nesel (nesla), jel(a) - budete chodit - chodi - pùjdes - bych jel(a) - ji't - pujdes, pojedes

8.Kazdë lëto budu jezdit k mofi. Zitra musim ji't k lékafi. Piijdes zitra vecer taky do restaurace? Chodis casto na nâvstëvy? Vcera jsem nesel (nesla) do skoly, protoze mi nebylo dobfe. Zitra uz urcitë pùjdu. Nesel (nesla) bys radëji pësky?

9.nosi's - nesl(a) - nosit; vodit - vede - vede

Ks.212, 213A: Подивись, котра година. Ми ще маємо час?Б; Зараз тільки пів на шосту, у нас ще півгодини залишилося.А: На котру годину тобі поставити будильник?Б: Мені треба рано підвестися, постав на чверть на сьому.А: Скажіть, будь ласка, до котрої години відкритий обмінний пункт?Б: До пів на дев’яту вечора.

А: Мені здається, що мій годинник погано йде. В мене тільки третя І 4 А година. Котра година в тебе? Ін І V

Б: Уже десять хвилин на четверту. І\Лій годинник іде правильно/точно.А: Ні, Петра поки дома немає, але я його також чекаю й гадаю, що він за

хвильку прийде.Ви можете його почекати?

Б; Я спробую почекати п’ятнадцять хвилин, але більше часу в мене немає.А: Коли точно (роз)починається конференція?Б: О десятій (годині), але ми повинні там бути не пізніше, н іж за п’ятнадцять

хвилин десята (... повинні бути п’ятнадцять хвилин перед початком).

Кз. 214, 215А: Через скільки дней матимеш відпустку?Б: Уже через три тижні, я вже дуже тішуся.А: Куди ти хочеш поїхати влітку цього року?Б: Я повинен поїхати до Голанди відвідати своїх батьків. Востаннє я з ними

зустрічався минулого року.А: Скажіть, будь ласка, через скільки дней буде лист у Германії?Б: Через три дні.А: Ти вже говорив із начальником/шефом/головою...?Б: Ні. А йому щось було треба від мене?А: Здається, що так, він тебе тут шукав годину тому.А: Я забув у готелі паспорт. У вас буде ще через півгодини відкрито?Б: Так. Наш обмінний пункт закривається тільки через дві години, тобто

о пів на дев’яту.

Розмова по телефону:А; Павле, це ти? Я чекаю тебе вже цілий тиждень. Ти чому не приїхав?Б: Але я тобі вже неділю тому написав, що цього тижня я не матиму часу

й що я приїду тільки наступної середи.А: Ти добре знаєш Братіславу? Ти можеш мені порекомендувати якийсь

готель?Б: Я їздив туди лиш один раз минулого року й не пригадую ніякого готелю.

А: В які дні галерея відчинена?Б: Від вівторка до неділі, зранку до вечора.А: Твоя дружина вже вернулася?Б: Ні, поки ні. Я чекаю її вже від середи.А: Я тоді прийду в четвер. Тебе влаштовує о п’ятій годині?В: О п’ятій годині я тільки прийду з роботи. Прийди/приходь краще десь

о пів на шосту.

ОзтеЬо Ігеїі' (Ьгегпа), сіезаІеЬо сіезаіу (п'іпа), зесІтпйсІеЬо іедепасіу (Іізіорасіи), сіуасаІеЬо ргупіЬо сігиЬу (йпога), сІуасаІеЬо ІгеІі'Ьо раїу (куеіпа), сІуапасІеЬо ргупі (Іесіпа), ІгісаІеЬо рп/піИо зесіту (сегуепсе), сІуасаІеЬо озтеїпо зезіу (сегупа), рп/ш'Іпо сіеуаіу (гагі), зезШасіеЬо гіуапасіу (ргозіпсе).пасіріз ке 3. 217

Весна.Зараз гарна погода, світить сонце. Не дуже тепло, на вулиці 19 градусів. Я вже з радістю чекаю, коли буде весна. У березні починає бути тепліше, так що ми можемо знову почати ходити на прогулянки. У квітні ми кожну суботу виїжджаємо за місто. Хоча й ми їдемо машиною, за містом ми її запаркуємоі йдемо пішки на природу. Я не люблю ходити пішки більше, ніж п’ять кілометрів, тому що в нас є маленькі діти. Нашу прогулянку ми завжди закінчуємо в будь - якій сільській півниці.

Літо.Зараз спека, 31 градус у тіні. У нас ми ніколи не знаємо, чи влітку будуть дощі або чи буде гарна погода, й тому ми краще їздимо на море. Відпустка в мене буває в липні та серпні, тобто, коли в дітей канікули. Але все ж таки, мені більше подобається вересень, коли на море буває менше людей. Я не дуже люблю спеку й не люблю засмалюватися, тому на пляжі я лежу в тіні й багато плаваю. Ми, як правило, мешкаємо в готелі, але інколи знімаємо квартиру.

Осінь.Зараз іде дощ, дме вітер, на небі чорні хмари. Осінь я не люблю. Вона розпочинається вже в кінці вересня, і весь жовтень ідуть дощі й бувають грози. На вулиці люди поспішають додому, їм холодно. Усе сіре - небо, місто й настрій. Восени мене ніщо не радує. Я згадую, як було влітку, й не можу дочекатися, коли вже буде Різдво й зима, я ходжу в кіно й до театру, а головне, багато працюю.

Зима.Зараз зима, 5 градусів нижче нуля. В ночі випав сніг, тому зараз усюди багато снігу. На Різдво, як правило, снігу не буває, він випадає тільки в січні. Взимку настрій у людей буває краще, вони їздять у гори, купують подарунки на Різдво. Наша сім’я їздить в гори тільки в лютому - цілий тиждень я із сином бігаю на лижах, а жінка з донькою на лижах ходити тільки вчаться. Але за два роки вона нічого не навчилася. Не з кожної людини може вийти спортсмен.

13.На прогулянку ми підемо тільки тоді, якщо-вранці буде гарна погода - не буде дощу - буде світити сонце - буде тепліше, ніж сьогодні:

я залишуся дома, тому що - на вулиці спека - на вулиці дощ ллється І «І Л як із відра/на вулиці злива - на вулиці дуже холодно - мені неохота/я 1ш І V не хочу нікуди йти в такій спеці;Я не люблю, коли - в мене мерзнуть руки - гроза й блискавки - від ранку до вечора іде дощ/не перестає дощ - спека;Я люблю, коли - світить сонце - розпочинається красива весна - гарне голубе небо - іде сніг і все покрито снігом.

14.Зараз надворі спека, я йду в тінь. Знову появляються хмари/Знову захмарено, буде дощ. Дме вітер, мені треба одягнути пальто. Небо голубе - сьогодні точно буде гарна погода. З кожним днем погода псується. У цьому році Різдво знову було без снігу. Зараз у тіні більше, ніж ЗО градусів. Хмариться, через хвилину буде гроза. Зараз ясно, сьогодні вночі похолоднішає. Чудово було б, якщо б у та­кій спеці завіяв вітрик.

15.Тобі написав Петро? Коли вони повинні прийти? Коли ти повинен це зробити? Коли приблизно ти повернешся? Як довго ти готуватимешся сьогодні до занять?

16.Коли ти завтра поїдеш до Праги? Коли закінчився фільм? На котру годину мені приготувати обід? Коли він/вона приблизно повернеться? Коли ми підемо на прогулянку? Як довго триватиме конференція? Як довго тут буде Томаш? (Як довго тут Томаш залишиться?)

17.a) chodj - chodi - jde (pûjde) - jde (pùjde) - jit - chodi - chodimeb) pojede - jezdime - jezdime - nepojedeme - pojedou

18.Dneska bylo hezky. Svitilo slunce, bylo asi 20 stupnû. Nebylo moc horko, proto jsem sel (sla) ven do parku. V parku bylo aie hodnë lidi, to se mi nelibilo, proto jsem se vrâtil(a) domù, vzal(a) (jsem) auto a jel(a) ven. Mël(a) jsem dobrou nâladu. Dival(a) jsem se z auta, vidël(a) jsem feku, lesy a nakonec jsem zaparkoval(a) u feky. Lezei(a) jsem, trochu jsem se opaloval(a). Plavat jsem jestë nechtël(a), protoze voda nebyla teplâ. Asi za hodinu pi'isly mraky, bez slunce bylo najednou zima. Rychie jsem jel(a) domù, bâ((a) jsem se, ze bude prset a bude bourka. Prset vsak zacalo, kdyz uz jsem byl(a) doma.

20.Kterÿ den je prvniho ctvrtÿ (dubna)? Prvniho dubna je pondëli.. .

LEKCE 11

1.neber - nechod’ - netelefonuj - necti - nejezdi - nedâvej - neukh'zej - nejez - necekej - neprohiizej

3.Af to zmëni. - Posii ho ty. - Af zvâzi to zbozi. - Dopinte to cviceni. - Odpovëzte podle vzoru. - Dokoncete tu vêtu. - Af to rekne Jana. - Budte v 8 hodin ve tfi'dë. - Nestùj tady tak diouho. - Nezapomente na dùlezité vëci. - Vezmëme si kabâty. - Podëkuj mu. - Reknëte mu to.4.Heleno, Tomâsi, nepfestupuj jestë, objednej kâvu, snëz polévku, vypij vi'no, vezmi si kolâc, pojd’ s nâmi (se mnou) do kina, prijd’ vecer k nâm (ke mnë), jed’ domù az vecer, zalep ten dopis, zavolej mi v poledne, pomoz mamince uklldit pokoj, vsfmej si hezkÿch vëci, zùcastni se toho jednâni, bud’spokojenÿ(-â) s tim, co mâs, vypin tu poukâzku.5.Panî profesorko, mCizete mi to jestë jednou vysvëtlit? Petre, müzes mi pûjcit tu kni­hu? (Kamarâde), nemohi bys zavh't okno? SIecno, mohia byste mi ukâzat cestu na Vâclavské nâmësti? Pane i'editeli, mohi bych vâs navstivit v kancelâri? Pane Kubâ­te, pùjdete se mnou na fotbal?6.Hano - chlapce - Marie - Martine - Martine - pfiteli - Marku - Moniko 7.s Martou - s Petrem a Janem - se svÿm kolegou - s pntelem - s mou sestrou

K s. 235, 236A: Петре, ти задоволений твоєю новою квартирою?/Тобі подобається твоя

нова квартира?Б; Ні, я зовсім не задоволений/квартира мені зовсім не подобається, вона

дуже мала.А: Алено, ти тут десь не бачиш Гонзу? Я шукаю його.Б: Він стоїть ось тут перед нами. Ти його бачиш?А: їрко, ти прийдеш сьогодні після обіду за нами в парк?Б; Ні, Марушко, сьогодні я не прийду, в мене багато справ.А: іиіілане, що тут таке лежить під твоїм ліжком?Б: Я туди поклав свою нову валізу.А: Ярдо, чи ти не міг би кинути ось цей лист до поштової скриньки?Б: Звичайно, після обіду я піду до міста. Ти тільки заліпи його й наліпи марку.

А; Пане колего, скажіть, будь ласка, пану Кубатові, щоб він І “І *1прийшов до мене в кабінет. Іш І І

Б: Пане директоре, пан Кубат буде сьогодні й завтра у відрядженні.А: Тоді, будь ласка, скажіть його секретарці, щоб він прийшов до мене

в п’ятницю вранці о восьмій годин і.Б: Так, добре, я обов’язково передам.

А: Пане..., вам треба ще тут підписатися.Б; Ага, я забув. Пробачте!

А: Мілено, подзвони Томашеві, щоб він завтра прийшов до нас із дружиною. Б: А не краще було б на наступному тижні? Цього тижня в нас немає часу. А; Ну, добре, як хочеш.

А: Давиде, ти вже йому надіслав посилку?Б: Ні, я завтра її пошлю.

А; Пане Новаку, чи ви не могли б запаркувати машину прямо перед нашим будинком/домом?

Б: Але там уже нема ніякого місця!

11.nalepit znamku - zalepit obaiku - napsat adresu - zvazit balik - hodit do schranky - vyplnit poukazku - poslat penize jit na postu poslat balik - psat dopis na dopisnf papir - nalepit znamku na obaiku - napsat adresu na balik - dat fotografll do dopisu - zaplatit 9 Kc za dopis do ciziny - poslat dopis doporucene - koupit zn^mky za 10 Kc - poslat balfk normalne - jit do banky pro penize

K s. 240, 241A; Скільки коштує лист за кордон?Б: Авіапоштою в Європу дев’ять крон, інші -1 1 .А: Тоді, будь ласка, дайте мені марки на вісімнадцять крон.А; Скажіть, будь ласка, як послати лист рекомендованою поштою?Б: Заповніть ось цей бланк.А: Відправником буду я?Б: Так. А ззаду на конверті напишіть свою адресу.А: Скажіть, будь ласка, на цей лист достатньо марки за дев’ять крон?

Чи ви не могли б його зважити?Б: Він важить більше, вам доведеться доплатити ще вісім крон.А: Чи я можу послати цю книжку бандероллю?Б; Ні, її вага перевищує кілограм. Вам доведеться відіслати її посилкою. Ви

хочете послати її експресом?А; Ні, звичайною поштою. Коли її отримають?

Б: Через три дні. Ось заповніть бланк на посилку.А: Я хотів би послати цей лист експресом.Б: Ви не написали індексу.А: Але я його не знаю.Б: Список індексів висить ось там біля дверей.А: Дякую.

Телеграма повинна бути короткою й точною. Текст телеграми повинен бути розбірливо написаним. Зверху напишіть свою адресу (= адреса відправника), посередині бланка адресу того, кому ви пишете (= адреса одержувача). Текст повинен бути коротким, у кінці не забудьте підписатися.

12.

Напишіть адреси й текст телеграми на бланку. Для тексту використуйте такі ситуації:а) Ви домовилися з колегою, що він зустріне вас у Празі на автобусній зупинці

в понеділок о дев’ятій годині вранці. Але у вас змінилася програма, ви не можете приїхати до Праги вранці, але приїдете тільки о шостій годині ввечері.

б) Ваш колега поїхав у гості до Брно до свого друга. Ви знаєте його адресу й також знаєте, що він там буде один тиждень. Але зараз директор вашої фірми посилає вас і вашого колегу у відрядження. Напишіть йому, чому й коли він повинен повернутися.

в) Ваш приятель приїхав із Києва до Праги й привіз якісь важливі документи для вашого колеги, який працює в Брно. Тому вам доведеться надіслати ва­шому колегові телеграму, в якій напишете, що він повинен приїхати за доку­ментами. Напишіть також, коли й де вас може ваш колега в Празі знайти.

Телефон.Учора я приїхав до Праги тільки ввечері, й тому в мене не було часу, щоб подзвонити своєму другові Карлу до Брно. Я знаю, що Карел чекає, коли я буду телефонувати, й тому я йому зразу ж сьогодні вранці подзвонив із офіса. Але мені по телефону відповів ні Карел, і ні його секретарка, але:- ІДе пані Свободова. З ким я говорю?- Пробачте, це не офіс пана Дворжака?- Ні, це приватна квартира.- Перепрошую, я не туди подзвонив. Я дзонив по телфону 58-35-96.- Ви помилилися номером. Номер нашого телефону 58-30-96. Нічого не сталося.

Я не знаю, хто помилився - телефон або я, але я подзвонив знову. На жаль, було зайнято. Я дзвонив що чверть години й нарешті додзвонився о десятій годині.

- Офіс пана Дворжака.- Добрий день! ІЦе Петро Кубат. Чи можу я говорити з паном Дворжаком?- Зачекайте хвилинку, будь ласка. Пане Дворжаку, вам дзвонять. Ви говори -

тимете?- Привіт, Петре! Я від ранку чекаю, коли ти подзвониш. Що нового?- Здрастуй! У тебе весь час було зайнято. Отже,...

L11Dobrÿ den. Je Petr doma? (Mùzete mi zavolat k telefonu Petra?) ^ i iJe tam, prosim, doktor Dvor'ak?Mohl(a) bych mluvit s inzenÿrem Kubâtem?Je, prosim, Karel doma?Chtël(a) bych mluvit s doktorem (Cernÿm).Je (Martin) doma?Prosim vas, mûzete mu vyridit, ze volai Karel a ze prljdu zitra?Mohl(a) bych dnes odpoledne ve ti=i pi ijit k panu doktorovi?

14.- Ahoj, Honzo. Co poti'ebujes? Odkud volas?- Mâm. Kde jsi ted?- Asi za pùl hodiny.- To vis, ze vim. Tak za chvili ahojl

15.Kde si mCizu pùjcit telefonni seznam? Nevâzi mùj balik vie nez 15 kilogramû (kilo)? Musim vypinit postovni poukâzku? Kolik je postovné do ciziny? Chtél(a) bych ten dopis poslat doporucenè. Musim si zavolat mezistâtnë.

16.Напишіть листівку;- напишіть вітання з Праги й також напишіть, коли повернетеся додому- напишіть, що погода гарна, що ви тішитеся, коли вже зустрінетеся з родиною

й що ви їй переказуєте щирі вітання від вашого друга- посилаєте вітання з відрядження й пишете, що повернетеся вже в п’ятницю

до обіду й що в суботу хочете зі своєю сім’єю поїхати до Карла на дачу- пишете жінці, що її поздоровляєте й просите її, щоб вона вам купила квиток на

поїзд до Брно на понеділок рано.

18.S manzeikou - s ni; se svÿm novÿm autem - s nim; nèjakÿm sportem - jim; se mnou - s vâmi; tim parkem - jim

19.Cim - Cim - S cim - S kÿm - Za kÿm - Za kÿm - Pfed cim - Cim

20.od lékafe - za domem - bez své nové pfitelkynë - pfed hodinou - po obëdë - za mësic - od naseho profesora z konzultace - pod skfini - z hezkého divadia - vedie toho starého domu - pod stùl - kazdë hezké siecny - vsechny konference

vlakem, nebo autobusem - pred obëdem - za svÿm pritelem - s Helenou - mezi druhou a tfeti hodinou - mezi oknem a posteli - za mèsic - hezkÿch vèci - Za chvili- Pfed chvi'li - Na stole - tali? s polévkou a misa s ovocem - timhie parkem

LEKCE 12

1.donesu, prlnesu ti nëco k jidiu - donesu, prinesu ti tu knihu az domû - vynesu, odnesu nëco ven z pokoje - vynesu, odnesu ten kufr nahoru - roznesu dopisy na rûznâ mfsta- snesu, vynesu nëco dolû na ulici

2.Vyjedeme brzo râno desâtého cervna, Brnem jen projedeme a do Rakouska dojedeme uz jedenâctého cervna. - Ми виїдемо вранці 10-го червня, через Брно ми тільки проїдемо і вже 11-го червня ми будемо у ...

3.vysli - rozesli - projel - dojeli, prijeli - dopisu - prejeio - preletëlo - odietélo - pfiletëlo - vjel

4.Ми виїхали за місто. Ми вийшли з готелю, і пішов дощ. Вам уже винесли валізу на вулицю? Ми піднялися аж на 13-й поверх. Ми підемо о восьмій годині, потяг відходить о пів на дев’яту. Ви поїдете з чоловіком або ще залишитеся в Празі? Ми відлітаємо до Києва вже сьогодні. Я віднесу цей лист на пошту тільки завтра. Я тобі приніс каву. Я прилетів уже вчора ввечері. Я також припишу щось до листа твоїй мамі, дай сюди.Ми принесемо ваш багаж аж до вашого номера. Ми приїхали до Праги так, як було заплановано. Ти підеш/сходиш у магазин за сигаретами? Я сходив на пошту за посилкою.

5.. . . О vasem mëstë - vasem novém programu - novém ceském filmu - obchodnim domë Kotva - jiznfm Slovensku - prfstim tÿdnu - minulém roku . . . o vasi barevné televizi - prazské univerzitë - jedné nové restauraci - této noci - jizni'Moravë - minulë stredë - veiké zimë

6.Vite nëco 0 Nârodnim divadlu(-e) (o nëm) - o svëm bratrovi (o nëm) - o nasem pro- fesorovi (o nëm) - o ceskë literatui'e (o ni) - o ceské historii (o nQ - o Evë a jejim pi=fteli(-ovi) (o nich).

L12V cervenci - V zimë - v lednu - na filozofické fakultë - v Praze - v Brnë ■■ ■ “- ve ctvrtém poschodi - v nasi garâzi - v té restauraci - o Alenë a Petrovl- V mérn pokoji - ve vlaku - na programu - po celé Evropë - pfi prâci - po skole

8.Mluvil(a) jsi (jste) uz se svÿm pfitelem o té nové prâci? Informoval(a) ses (jste se) uz 0 odjezdu rychliku? Uz jsi Qste) slysel(a) o tom novém francouzském filmu? Chtël(a) by ses (byste se) setkat se mnou u vecefe? Uz jsi (jste) byl(a) na vÿchod- m'm Slovensku? Je tvûj (vâs) byt ve tfetim, nebo ctvrtém poschodi? Uz jsi (jste) nasel (-sla) ty klice? Chtël(a) bys (byste) strâvit svou dovolenou v severni Evropë? Pockal(a) bys (byste) na më u vchodu do divadia? Pûjdes (-ete) se mnou po kon- certë jestë do vinârny?

y готеліГ: Добрий день! Я у вас забронював два номери, моє прізвище Черни.А: Так, на ваше ім’я тут заброньовано два номери. Вони знаходяться на

четвертому поверсі - 311-й і 313-й. Ось вам ключі.Г: Ось мій паспорт. Скільки коштує номер на одну ніч/добу?А; 590 крон за номер. Вам принести багаж у номер?Г: Так, будь ласка, але він іще в машині.А: Дайте, будь ласка, ключі від машини. Ми її поставимо в наш гараж

і принесемо ваш багаж.Г: Ось вони. Це зелений „Мерседес“ перед входом/біля входу. А ми підніме­

мося на четвертий поверх.

9.(Скажіть про себе): Вам подобається жити в готелі? Де ви мешкаєте/живете тут у Чехії? У вас є велика квартира? Із кількох кімнат вона зістає? Що ви напишете додому про Прагу? Якщо ви не можете знайти свій готель, (у) кого ви запитаєте, як дістатися/добиратися до нього? Ви поїдете кудись у цю суботу й неділю? Ви завжди їздите у відпустку машиною? Куди ви краще всього любите їздити у відпустку? Ви ходите на природу один?

10.па jméno Dvorak - za jeden dvoulûzkovÿ pokoj - do pokoje - od auta - na (za) jednu noc - pfed vchodem - vÿtahem - do 4. poschodi - u (vedie) vÿchodu

Розмова 3 адміністратором- Добрий день! Я хотів би поселитися у двомісний номер.- На скільки діб?

- На дві-три доби.- У нас є вільний один двомісний номер на п’ятому поверсі.- Вікнами на вулицю або в парк?- На вулицю; всі, які виходять вікнами в парк, зайняті.- Добре, я беру його. Ось мій паспорт.- Візьміть, будь ласка, ваші ключі. Багаж ми вам принесемо в номер.

11.А: Добрий день! Скажіть, будь ласка, у вас є одномісний номер?

двомісний номер? два двомісні номери?Б: На СКІЛЬКИ діб?А: Лише на завтра. На чотири доби. На тиждень.Б; У нас, на жаль, є тільки вільний номер на три доби/ ночі.

У нас є вільний номер (вільні номери) на п’ятому поверсі.А: Номер виходить вікнами на вулицю або в парк?

Я хотів би номер вікнами в парк.Б; Ви можете взяти номер, який бажаєте.

На жаль, усі номери, які виходять вікнами в парк, зайняті.А: Скільки коштує номер на одну добу?Б: Одномісний номер коштує 950 крон на одну ніч.

Двомісний коштує 1500 крон на ніч.А: Добре, я беру його.Б: Ваш паспорт, будь ласка. Дякую. Ось ваші ключі.

Багаж ми вам принесемо в номер.

Відпустка.Пані Дворжакова зустріне в кафе пані Черну. (Роз)починається літо, тому й вони говорять про відпустку.„Куди ви поїдете у відпустку влітку?" питає пані Дворжакова.„У цьому році все не так просто. Вже на наступному тижні буде у чоловіка від­пустка, а вчора в нас зіпсувалася машина. У чоловіка була невелика аварія, але він сам у порядку (але з ним нічого не сталося). Нам доведеться змінити плани на відпустку.“„Ви куди збиралися поїхати?“„Ми хотіли подорожувати по Середній Європі, але, виходить, ми поїдемо тільки в Австрію й Венгрію. В суботу ми поїдемо потягом до Братіслави, там перено­чуємо в готелі й зразу ж наступного дня ми попливемо по Дунаю до Відня. Там ми хотіли б бути кілька днів, ми поїдемо також за місто дивитися його околицю й оглянути всі пам’ятки архитектури. Із Відня ми поїдемо автобусом у Венгрію. У чоловіка вже потім кінчатиметься відпустка - 10-го липня він повинен знову

стати на роботу. Потім мені й дітям доведеться з чоловіком попро- І Ч Q щатися - він полетить назад у Прагу, а я з дітьми поїду в Південну L І ь Словаччину до однієї моєї приятельки. У Південній Словаччині ми будемо приблизно тиждень.“На кінці липня обі жінки знову зустрічаються. Про що вони, певно, говоритимуть? „Добрий день, пані Черна. Отже, яка була у вас відпустка? І яка погода?“ А зараз продовжуйте ви. Що розказувала пані Черна про свою відпустку?

12.Правильні відповіді: 3.- 4 .- 6. - 8. - 10. - 12. - 13. - 15.Неправильні: 1 . -2 . - 5 . - 7 . - 9 . - 1 1 . - 1 4 . -16 .

14.У них була погана погода, щодня ішов дощ.У них була непогана погода, але було не дуже тепло.У них була гарна погода, але кілька раз ішов дощ.У них була гарна погода, ні разу не було дощу.У них була чудова погода, весь час світило сонце й було тепло.

16.Reknëte mi nëco о Slovensku, Bratislavë, Brnu (Brnë), starém mëstë, hotelu Hvëzda, dovolené, okoli mësta.

19.Alenë, tobë, jemu, kolegovi konci dovolenâ a Pavlovi, mnë, ji, sëfovi zacfnâ.

20.Chceme cestovat po severni Evropë, jizni Americe, vÿchodnim Slovensku, zâpadni Ukrajinë

21.Petre - sobotu a nedëli - v sobotu - nie zajfmavého - do obchodniho domu - pro kâvu a cigarety - jednu starou pi ftelkyni - pred rokem - s manzelem v cizinë - prvniho kvëtna - mi - mâlo casu - s n i - ji - telefonu - tu novou knihu - od tebe - mi - do kina - filmu - od Milose Formana - ho - o nëm - na nëj - mnë.

22 .

v nedëli - s priteikyni - u metra - na kâvu - o Mexiku - s manzelem - po celé Americe - od ni - z cest - z nëho - v muzeu - po rekonstrukci - pi'ed tÿdnem - V Praze - tramvaji - z Vâclavského nâmësti - od Nârodniho divadia

23.Ta siecna vysla z tamtoho obchodu. Presii jsme na druhou stranu. Kreslo stojf na té zluté podlaze. Delegâji se rozjeli ve stredu v jednu hodinu. Dovolenou budu mitV cervenci a v srpnu. Reditel odjel na sluzebnf cestu do Kyjeva. Mluvili jsme o nasi' nové pfiteikyni. Chtëll bychom diskutovat o televiznim programu. Petr stâle hovofi 0 mné a o ni. O dovolené jsem byl v jizm'm Rakousku a severni Itélii. Své zavazad- lo mate ve svém dvoulùzkovém pokoji. Auto objelo celé mésto. Ten pan se ptal po nasem doktorovi. Ten dopIs dosel ve stredu ctrnâctého kvétna.

24.vÿchod - odjede - se rozesll - vyjelo - odjel - po obëdë - pod stolkem - ze tndy - sjel - bez koupelny - prlleti z Istanbulu

LEKCE 13

1.Vyprévël ml o svÿch plânech - o svych bratrech - o tëch Cesich - o novÿoh fllmeoh- 0 tëch ceskÿch mëstech - o prazskÿch nâmëstfch.Mluvil jsem s niml o svych sestrâch - o svÿch cestâch - o novÿch knlhâch - o svÿch priteikynich - 0 svÿch havârnch.

2.V râdiu jsem slysel o novÿch tramvajfch - o prazskÿch dlvadlech - o soukromÿch obchodech - 0 nasich rekâch - o vasich problémech - o Ceskÿch Budëjovicich -0 Spojenÿch stâtech americkÿch - o tvÿch rodicich - o prazskÿch kulturnich pamât- kâch - 0 Cesich, Ukrajincich, Angllcanech Mad’arech a Rusech.

3.po sesti minutâch - po sedmi hodinâch - po osml dnech - po desetl mësici'ch - po sesti letech

4.Reknl mu, aby prisel zitra vecer - aby prlnesl. . . - aby napsal. . . - aby nekupo-va l . . . - aby koup il___ - aby se dobfe vyspal. . .Chtél(a) bych, abys (abyste) to udélal(a) . . . - abys(te) ml vysvëtlll(a) tento problém - abys(te) zmënll(a) . . . - abys(te) ml uvafll(a) caj - aby ses (abyste se) vrâtll(a) brzo - aby sis (abyste si) pfecetl(a) . . .Ucim se cesky, abych mohl(a) cist . . . - abych rozumël(a) . . . - abych cesto- val(a) . . . abych umël(a) napsat . . .

7.ji'm hodnë ovoce a zeleniny - jdu ven na prochâzku - otevfu si na noc okno - pî=ectu si nëco hezkého - vypiju horkÿ caj s citronem

L13

K s. 273

Як ти себе почуваєш?- Привіт!- Ти але маєш нездоровиі^ вигляд!

Що з тобою?- Ти вже ходив до лікаря?- Ти можеш не боятися, напевно в тебе

буде менше боліти. Ввечері я зайду до тебе.

Як ти себе почуваєш?Мені погано./Мені недобре. Поки що я не почуваю себе добре.Усе нездужається.Я хворий.

Як ви себе почуваєте?Мені погано.

Що з тобою?

Привіт!Ну так, у мене зуби болять.

Як раз туди йду й боюся.Ти краще не заходь. У мене, здається, температура, тому, коли я повернуся від лікаря, я відразу ляжу в ліжко. Я, мабуть, матиму грип.

X Я почуваю себе цілком добре. Я вже здоровий.

X Я почуваю себе добре.

У тебе/ти маєш поганий вигляд, х Я почуваю себе нічого/ цілком добре.У мене болить голова.

зуб.спина.горло.

У мене температура.У мене грип.Я кашляю. У мене нежить.

У лікаря (пацієнт, лікар).П; Добрий день, пане лікарю! Я йду на контроль, я тиждень лежав дома

з ангіною.Л: Здрастуйте! Як ви себе почуваєте?П: Мені вже краще, ніж було минулого тижня, але я дуже втомлений.

Л: Ви ще приймаєте пеніцилін?П: Сьогодні я закінчу його приі^мати.Л; Я подивлюся на ваше горло. Тут у вас болить?П: Трошки.Л: Сестра у вас поміряє температуру й візьме кров. Побачимо...!

Л; Ще не все в порядку. Я вам випишу нові ліки. Приймайте через кожну восьму годину/тричі на день. На контроль прийдете знову за тиждень. Запишіться у сестри. Ось вам рецепт, аптека знаходиться на першому поверсі поліклініки.

П: Дякую, до побачення.

У здоровому тілі-здоровий дух.Він: Доброго ранку! Котра година?Вона: Я (на) тебе вже чекаю. Зараз одинадцята. Я підвелася о дев’ятій -

дивлюся, надворі так гарно, я пішла у садок. Ти добре виспався?Він: Зовсім ні. Я відчуваю себе втомленим, і в мене болить голова.Вона: Ти дуже довго спав, це некорисно для здоров’я. Ти швиденько поснідай,

щоб ми могли вже йти.Він: Куди? Я нікуди не хочу йти.Вона: Але все ж таки, не лінуйся! Ти себе погано почуваєш, і в тебе болить

голова тому, що ти нічого не робиш - не займаєшся спортом, нікуди не ходиш. Я пропоную тобі піти пограти в теніс або сходити до басейну. І1|о ти вибереш?

Він: Я краще піду до басейну, ніж грати в теніс.Вона: О.К./Добре. Але не думай, що ти відпочиватимеш у воді. Я примушу тебе

плавати. А зараз поспіши! Йди одягайся й не забудь покласти в сумку плавки, рушник і мило. Я йду також переодягтися.

9.А: Нам треба було б зайнятися спортом. Ти хочеш піти грати в теніс або

в волейбол? бігати або плавати?Б: Я краще піду грати в волейбол, ніж у теніс.

плавати бігати.

10.Jdu si obléknout teplâky, sortky, sportovni boty, piavky. Jdu si vzft brÿle.Jdu se previéknout do teplâkû, sortek, sportovm'ch bot, plavek.

12. (s. 276)

A; y мене вже давно болить горло. Я приймав пеніцилін, але він мені не поміг. Що ж мені робити?

Б; Я сильно кашляю, найбільше вранці. І І ЛМинулого місяця в мене було багато справ, Іш І Чя себе почуваю дуже втомлено. Я палю/курю./Я курець.

Б: Мене часто нудить . Я буваю часто нервозним і в ночі я не можу спати.Лікар мені порекомендував більше відпочивати й менше працювати. Це правильно?

1 ; Ви кашляєте, тому іі|о напевно багато курите/палите. Зразу ж, як підводитеся, ви починаєте курити/палити. Ви повинні/мусите перестати курити, відпочивати й гуляти на свіжому повітрі.

2. Я гадаю, що ви не лежали в ліжку, коли приймали пеніцилін. Ви напевно не сиділи весь час у теплі. Не ходіть на вулицю, не пийте нічого холодного,а тільки чай.

3. Лікар має рацію. У вас проблеми на нервовій підставі. Вам не треба/ви не повинні думати про проблеми, вам треба часто ходити на прогулянки, відпочивати, не палити, не пити ні кави, ні алкоголю, але їсти багато фруктів. Краще всього було б для вас поїхати у відпустку.

LEKCE 14

1.Со je tam vzadu proti tëm modernfm domùm - obchodùm - tèm bilÿm autûm - tëm stolûm a zidiîm - nasim kancelàrim? Co mâs proti tëm iidem - Slovâkùm - tëm cizincùm - tëm dëtem - koiegùm - nâvstëvâm?

3.Napsal jsem rodicùm dopis. Objednal jsem kamarâdùm kâvu. Rekl jsem panu Kubâtovi pravdu. Dal jsem prodavacce stokorunu. Prinesl jsem manzeice tu novou knihu. PCijcil jsem Karlovi a Janë auto. Zaplatil jsem cism'kovl cernou kâvu. Uvaril jsem pratelùm dobrou veceri. Poslal jsem dëtem nèkolik knih. UkâzaI jsem cizin­cùm Prahu. Vybral jsem nâvstëvë z Kyjeva dobrÿ hotel v centru.

5.a) Schûze bude zitra od jednë do tri - od dvou do ctyi= - od tri do pëti.b) Koncert trvâ od osmi do deseti - od sedmi do deviti - od sesti do osmi.c) Pfisel v devét, aie po deseti - patnâcti - dvaceti - dvaceti pëti minutâch musel

odejit.d) o vsem - vsechno - vsemu - se vsim - vsichni - vsechny kolegy - se vsemi -

0 vsech problémech

7.

dvëma pfételûm - v osm hodin - po dvou mësfcich - od dvanâcti do ctrnâcti - сіуі“cizincù - 0 jednom sportovci - pfed patnâcti lety - p?ed ctyfmi mësici - po trechletech - dva millony - ctyricet pët tisic slov - do tî'f hodin - o pëti problémech -o tëch dvou miadÿch cizinkâch - na dvë nâvstèvy - vsem tfem kamarâdûm

Ha автостраді.Пан Фішер і пан Кубат їдуть по автостраді.К: Ви не втомилися, пане Фішере? Ви вже за рулем більше, як дві години. Ми

могли б зупинитися й відпочити.Ф: Це чудова думка/ідея. Ми зупинимося ось там біля моторесту. Там знаходиться

автозаправка, мені треба залити бензин, бензобак, мабуть, уже порожній. Тільки не знаю, чи вони матимуть екологічний бензин (АІ-96-Й).

Ф: Чудової Вони мають такий бензин. Поки я заллю бензин, ви можете піти до моторесту. А мені ше потрібно перевірити мастило (долити мастила) і долити води, так що вам доведеться мене трошки почекати.

К: Тоді я вже піду в ресторан. А мені для вас замовляти страву?Ф; Ні, дякую, я сам замовлю.К: Усе в порядку?Ф: Так, я залив тільки трошки води, мастила не треба було доливати. Отже, що

ви взяли?К; Поки лише сок, мені дуже хотілося пити. їсти я нічого не замовляв, я чекав

(на) вас.Ф: Я питиму тонік, я не хочу нічого солодкого. Страву виберіть ви, я буду їсти те

саме, що й ви. Потім я питиму каву.К; Зараз друга година, о третій ми, певно, будемо в Празі. Ми все встигнемо,

нарада починається о пів на четверту. Ми зразу ж поїдемо в контору або зупинятимемося у вас у готелі?

Ф; Спочатку ми поїдемо до готелю, мені треба взяти ще якісь матеріали, які нам будуть потрібні для наради. Якщо ви не проти, я ще переодягнуся, тому що після наради я вже не встигну переодягтися на прийом.

К: А він коли починається?F; О сьомій годині. Я не сподіваюся, що нарада закінчиться скоріше, ніж о пів на

сьому. Чудово! Вже несуть страву. Смачного!К: І вам також!

8.

1. = 2 ., 2 . = 1., 3. = 5., 4. = 3., 5. = 4., 6. = 6.1) Про що говоритимете на нараді? 2) Про строк відкриття нового готелю.2) Про що ви домовилися? 1) Про те, що матеріали він підготує до

понеділка.3) Що вам іще потрібно зробити? 5) Помити вітрове скло.

4) Ти йому порадив, як треба добиратися...? І 4 /13) По автостраді в Брно й потім по дорозі на (главу. !■ І Ч

5) Де ви по дорозі зупинилися? 4) На стоянці біля автостради.6) Де ви зупинилися? 6) У готелі у пана Фішера.

9.d) az - kdyz - az - kdyz - az - kdyz

Що сталося, пане водію? ДАІ

Машина ДАІ зупинилася біля машини, яка стояла на краю дороги.- Пане водію, у вас щось не в порядку?- Та ні, машина в порядку.- Тоді у вас немає бензину?- Ні, а мене повний бак.- Так що сталося? Чому ви тут зупинилися?- Пробачте, але мені несподівано стало погано. Але зараз уже краще, я поїду

далі.- Через два кілометри буде моторест, ви там можете відпочити. Чи ви не хотіли

б, щоб ми з вами поїхали?- Ні, дякую, мені вже справді добре.

Штраф.Я мешкаю досить далеко від центру, й тому я вирішив, що свого друга Марти­на, який зараз у мене в гостях, відвезу ввечері на концерт машиною. Концерт починався о восьмій. Ми виїхали пізно, нам здавалося, що в нас є досить часу, й тому нам довелося поспішати. Я знав, що "іду дуже швидко, - швидше, ніж дозволено, - але не думав, що в мене буде така невдача і я зустріну ДАІ. Я побачив на краю дороги міліціонера, який махав мені, щоб я зупинився. „Здрастуйте, прошу ваші права.“ Я подав йому мої права.„Пане водію, ви з якою швидкістю їхали?“„Ну, може, я їхав трошки швидше, але не дуже перевищив швидкість.“„У місті не дозволено їхати зі швидкістю понад п’ятдесят кілометрів за годину, але ви їхали зі швидкістю вісімдесят кілометрів.“„Не може бути! На стільки я перевищити щвидкість не міг.“„Але це так. Ви повинні заплатити штаф. І не малий.“Штраф я заплатив, тут нічого було робити. На початок концерту ми, звичайно, не встигли (запізнилися). Ми приїхали на п’ять хвилин пізніше.

13.i'idicskÿ prùkaz - autem - svou manzeiku - dost casu - z okna - zitra vecer - pfed zacatkem jednâni

Stavîm se u tebe (u vâs) pfed obëdem, konferenci, jednânîm, vecefi, protoze poobëdë, konferenci, jednâni, vecefi nebudu mit cas.

LEKCE 15

1 .a) Ne, Jana tady neni, odesla pfed pëti, deseti, patnâcti, dvaceti minutami.b) O Pavlovi nie nevfm. Naposledy mi napsal pfed pëti, deseti dny, pfed dvëma,

tfemi tÿdny, tfemi, ctyfmi mësici.

2.a) Tady je nëjakâ taska s knihami, bramborami, minerâlkami, houskami, jablky,

vajicky, chlebiëky, casopisy, pomeranci, vejci.b) Mluvil jsem s vasimi rodici, hosty, s tëmi dêtmi, lidmi, s nëkolika pfâteli, cizinci,

se dvëma kolegy, doktory.c) . . . zabÿvâ se smiouvou mezi nasimi firmami, situacf v nasi firmë, nëkolika

problëmy, dûlezitÿmi ekonomiçkÿmi otâzkami, automatickÿmi stroji, pocitaci, nasimi vÿrobky, exportem do Ceské republiky, importem vÿrobkû . . .

3.a) Kdybych mël cas, sel bych do divadia - pfeceti bych si noviny - navecefel bych

se v restauraci - zahrâi bych si s tebou tenis - zûstal bych doma a odpocival bych - poslouchal bych koncert z râdia.

b) 1. dal bych si kâvu v kavârnë, 2. podi'val bych se na ten film, 3. mël bych veikou radost, 4. zmënil bych nâs plân, 5. ten kabât by si koupila (koupila by si ten kabât), 6. odpovëdëli bychom jim, 7. mohi by pracovat v nasi firmë

Нарада (пан Кубат і пан Демчук).К: Вітайте! Я Петро Кубат, торговий представник нашої фірми.Д: Дуже приємно. Я Роман Демчук. Радий з вами познайомитися, поки що ми

з вами говорили тільки по телефону.К; Як ви доїхали?Д; Дякую, добре, хоча їхав (їхали) довго.К: Сідайте, будь ласка. Ви будете каву?Д: Дякую, з задоволенням.К: Щодо пропозиції контракту - ви її знаєте. Ви згодні з усім?Д; Я хотів би з вами обговорити деякі подробиці. Який гарантійний строк мають

усі ваші вироби?К: Два роки. З рекламацією ви можете звертатися безпосередньо до нас або до

нашого представника в Києві.Д: Наші покупці скаржаться на поганий сервіс (погане технічне обслуговування).

Ремонт триває довго.

K; Зараз буде все краще. Ми відкриваємо у Києві новий сервіс, І 1 Сі наші техніки забезпечать швидкий ремонт прямо на місці. !■ І w

Д: У такому разі ми контрактом задоволені. Але я ще раз його розгляну (простудіюю). Підпишу його завтра.

К; Добре. Котра година вас влаштовує?Д; Я прийду в той самий час, що й сьогодні. У випадку, що не зможу прийти,

я подзвоню вам.К; Ви не бажаєте, щоб ми послали за вами до готелю машину?Д; Ні, дякую, не треба.

В аеропорту. До Праги ми прилетіли о пів на третю. Політ із Франфуркта тривав недовго, близько одної години. Коли ми вийшли з літака, автобус підвіз нас до будинку аеропорту. Біля віконця „паспортний контроль" було багато людей, тому що прилетів ще один літак, а празький аеропорт дуже малий.

Паспортний контроль: Прошу ваш паспорт. Ви приїхали у приватних справах?- Ні, я представник фірми „Шкода“ й буду в Чеській Республіці працювати. Добре. Віза вам не потрібна. Можете пройти до митного контролю. Бажаю, щоб вам у нас подобалося.

Митний контроль:Митник; Добрий день. Чи є у вас речі, які обкладаються митом? Спиртні напої? Сигарети?- Ні, я везу тільки особисті речі.Митник; Ви надовго приїхали?- Так, я тут працюватиму. Але свої речі я привезу наступного разу, коли я поїду в Чехію машиною. Мені відкрити валізу?Митник; Ні, не треба. Все у порядку. Можете йти.- Нарешті через півгодини я був на вулиці. Мене ніхто не зустрічав. Я сів у таксі й поїхав у наш празький офіс.

4.1.=3.,2.=1„ 3.=2., 4.=5., 5.=4.

7.Biahopfeju manzeice k narozeninâm. Boji'm se letadla. Vezmu si od tebe bonbon. Cestuju po Cechâch a Moravë. Cekal jsem na profesora ctvrt hodiny. Dëkuju vâm za dârek. Dojdi pro noviny! Doporucuju ti tuto knihu. Dozvédèl jsem se od Petra zajimavou informaci. Jednâme s nimi o obchodu mezi nasimi firmami. Rozioucii jsem se s Petrem uz vcera. Chtèl bych se informovat o situaci vasf firmy. Pofâd musim myslet na nasi cestu do Lucka. Omiouvâm se vâm za tu nepi'fjemnost. Mùzete mi rozmënit stovku za drobné? Zaplatil jsem 800 korun za tuhie kosili. Pomâhâm Janë v jeji prâci. Vyprâvël jsem rodicùm o nasi dovolené. Uz se pfipra- vujeme na dovolenou. Souhiasim s vasim plânem. Pozdravujte ode më manzela.

A bez + G без

І/Й, та, аbezolovnatÿ екологічний бензин

a biftekM біфштекс ч.a proto і тому/а тому bilÿ, -à, -é біл 1 ий, -а, -еaby щоб; аби лише, аби лиш, аби blahoprat + D k + D вітати, -аю, поздоровля­

тільки -pfeju impf. ти,-яю кого з чимadresa F адреса ж. poblahopràt pf. привітати кого 3 чимadresét M адресат, одержувач ч. blanket M бланк ч.ahoj! привіті bohuzel на жальale але, а, проте, однак, зате bofeni N біль ч.American H/l, -ka F американ 1 ець ч., -каж. bolestF{G-i) біль ч.anglicky по-англійському/по-англійськи bolet impf. болітиAnglie F Англія ж. boty F pl., sg. bota черевики ч., мн., черевикani - ani ні -ні одн., туфлі ж., мн.ano так boufka F буря, гроза ж.asi тому, через це, через те bramborovÿ, -à, -é картоплям ІИЙ,-а, -е

приблизно, близько+Р.в., коло, brambory F pl. картопля ж. sg. tanf.майже; певно, певне, напевно. brét + Ak, beru impf. брати, берумабуть vzit, vezmu pf. у/взяти, візьму

atmosféra F атмосфера ж. bratr M брат ч.autobus автобус ч. brÿle F pl. окуляри р1. tant.autobusovÿ, -à, -é автобуси ІИЙ, -а, -е brzo = brzy скоро, рано, швидко.automat M автомат ч. незабаромautoservis M автосервіс ч. brezen M березень ч.az аж, самий; коли, поки не, поки. budik M будильник ч.

доки budova F будинок ч., будівля, будова ж.

B bydiet Impf. жити, мешкати,

balicek Mпроживати

пакет, пакетик, пакунок, ч.. bytM квартира ж.пачка, посилка ж.. b^, jsem бути, -(є)(цінна) бандероль ж.

balik M пакет, пакунок, згорток ч., пачка, посилка ж.

C

banka F банк ч. ceini МИТНІ ИЙ, -а, -еbarevnÿ, -a,-é колірні ий, -а, -е,

кольоров ий, -а, -еcelnice F митниця ж.celnik M митник ч.

barvaF колір ч., барва ж, celÿ, -à, -é ціліий, -а,-е; весь.bât se + G impt. боятися, побоюватися вся/уся, все/усеbojim se боюся cenaF ціна, вартість ж.

bazén M басейн ч. centrum N (Q -a) центр ч.bèhat impf. бігати cesta F дорога, стежка ж.,benzin H/l бензин ч. шлях ч.benzinové pumpa F автозаправка ж. cestovat impf. подорожувати

cigareta F сигарета ж.citit se impf. почувати себеcitron M лимон ч., цитрина ж.cizina F закордон ч,, іноземні

cizinec Mдержави мн. чужинець, іноземець,

cizinka Fчужоземець ч. чужинка, іноземка.

cloNчужоземка ж, мито с.

co щоcukrfH цукор ч.cviceni N вправа ж., домашнє

cviceni (sloliové) завдання с.; твір ч.

C

cajM чай ч.casM часч.casopis M журнал, часопис ч.cast F (G -i) частина ж.casto частоCechM чехч.Cechy F pi. Чехія ж.cekat na + Ak impf. чекати (на) кого, щоpockat pf. почекати (на) кого, що.

cerny, -a, -eзачекати (на) кого, що чорн 1 ий, -а, -е

cerven M червень ч.cervenec M липень ч.cerveny, -a, -e червоні ий, -а,-еCeska republika F Чеська Республікаcesko-ukrajinsky чесько-укрйнськийcesky по-чеському/по-чеськиcesky, -a, -e чеські ий, -а, -еCeska F чешка ж.eestina F чеська моваci? чий, чия, чиє, чиїdim? чим?, як?cislo N номер ч., число с., розмір ч.cist + Ak, etu impf. читати, -аюprec/st pf. прочитати, -аю,

cistit (si) + Ak impf.перечитати, -аю чистити, мити

vycistlt (si) pf. почистити, вичиститиcisnik M офіціант ч.clovek M людина ж., чоловік ч.ctvrt M, adv. четверть, четвертина ж.ctvrtek iW четвер ч.

ctyfikràt

dàl(e)! daleko dâlnice F daisi

dârek Mdét, dej! + Ak pf.

dàvat impf, dé ts i + Akpf.

dàvat si impf, dcera F dèkuju dèkovat + D za + Ak impf, podëkovat pf.

dëlat + Ak impf, udëlat pf.

dèlnik M denM dennë deska F destnikM detail M dëtsky pokoj dik = dëkuju diktovat + D + Ak impf,

nadiktovat pf. diskutovat o + L impf.

ditë N, pl. dèti F divadio Ndivat se na + Ak impf,

podivat se pf. divka F diouho diouhÿ, -à, -ë dneska = dnes do + G doba F dobry, -à, -é doWedocela (hezkÿ)

dotiodnout se na + L pf.

чотири рази, вчетверо

заходь(те)!далекоавтострада ж,наступи І ий, -а , -е,друг 1 ий, -а, -е, дальш І ий, -а, -еподарунок ч.дати, дай!даватиузяти, замовити (страву) брати, замовляти донька, дочка ж. дякую кому за що дякувати

подякуватиробитизробитипрацівник, робітник ч. день ч.щодень, щодня, кожного дня пластинка ж. парасолька ж. подробиця, деталь ж. дитяча кімната ж. спасибі диктувати продиктувативести дискусію з ким про що, дискутувати з ким про що дитина ж., діти мн. театр ч,дивитися що; на кого, що подивитися дівчина, дівка ж. довгодовг І ий, -а ,-е сьогодні у/в, до, наперіод, вікч., епоха ж. добрі ий, -а, -е, гарн І ий, -а, -е добрецілком, повністю, зовсім, цілковито договоритися,

dohromady dojit pro + Ak, -jdu pf.

doledolevadolit + Ak, doleju pf.

dolévat impf.

dolûdomadomùdonést + Ak, donesu pf. donàset impf,

donutit + Ak k + D pf.

nutit impf.

dopis M dopisni dopinit + Ak pf. doplftovat impf,

dopoledne adv., N doporucenë

doporucovat + D + Ak impf.

doporucit pf. doprava doprava F dopravni policie F doprostfed

dopredu

dortdostdostat + Ak, dostanu pf.

dostàvat impf.

dostat se nèkam pf.

домовитися про що разом, докупи, укупі, усього сходити куди, за ким, чим, піти куди, за ким, чим побігти куди, за ким унизу, насподі, нанизу ліворуч, наліво долити, доллю, залити, -ллю доливати, заливати, підливатиуниз, наниз, донизу, додолудомадодомупринестипринесуприноситипримусити кого дочого, змусити кого до чого,приневолити когопримушувати до чого,змушувати до чоголист ч.ПОШТОВІ ий, -а, -е заповнити, поповнити доповнювати, доповняти до обідурекомендованою поштою (послати листа} рекомендувати кому що, кого порекомендувати праворуч, направо транспорт ч.ДАІв середину, на середину, посередині уперед, наперед, вперед торт ч,досить, достатньо одержати, отримати, дістатиодержу, отримаю, дістану одержувати, отримувати, діставатидістатися, добратися, потрапити до чого

dostanu se

dovolenà F dovoleny, -à, -é

je dovoleno dozadudozvëdët se + Ak pf.

dozvim se, on! se dozvèdi

dozvidat se impf.

drahÿ, -à, -é

drobné (penize) pl. drzet + Ak impf. dl iv(e) duben M duchM dùlezitÿ, -à, -é

dùm M, pl. domy

Dunaj M dvakràtdvoulùzkovy pokoj M dzemM

E,Fespreso N takultaF flImM firma F fotbal Mfotografie = fotka F toukat impf, franco uzsky

дістануся, доберуся, потраплю відпустка ж, дозволені ий, -а,-е, вільніий, -а, -е дозволено назаддізнатися, довідатися, узнати що про кого, що дізнаюся, довідаюся, узнаю вони дізнаються, довідаються, узнають дізнаватися, довідуватися, узнаватидорог І ий, -а, -е, люб І ий, -а, -е;дорогоцінн І ий, -а, -едрібні грошідержати, триматираніше, ранішквітень ч.дух ч., душа ж.важлив [ий, -а, -е,серйозн І ий, -а, -ебудинок, дім ч.,будинки, доми мн.Дунай ч. двічі, два рази двомісний номер джем ч.

еспресо невід,, С. (=1 факультет ч. фільм ч. фірма ж. футбол ч.фотографія ж., знімок ч дмутипо-французькому/по-французьки

garéz F gramatika F

H

halaF

гараж Ч. граматика ж.

зал, вестибюль ч., зала ж.

halér M гелер Ч. chlebicek М бутерброд Ч.havàrie F аварія ж. chodba F коридор ч.hezky,-à, -é гарн 1 ий, -а, -е, красив | ий, -а, -е chodit impf. ходитиhIadM голод ч. chripka F грип ч.hiava F голова ж. chtit, chci, oni chtèji хотіти, хочу, вони хочутьhiavné головним чином, головне,

головно, переважноchudàkl M неборак, неборака ч. і ж.,

бідолаха ч. і ж.hiedat + Ak impf. шукати chutnat + D impf. смакувати, подобатисяhned зразу, зразу ж., відразу. chut' F смак ч.

відразу ж. враз, моментально dobrou chuti смачного!hnèdÿ, -é, -é коричневий, -а, -е. chvile F мить, хвилина ж., момент ч.

брунатний, -а, -е chyba F помилка ж.hodina F година ж. chybèt impf. бути ві сутнімhodinky F pl. годинник ч. chytrÿ, -é, -é розуми ий, -а, -е,hodit + Ak pf. кинути що, чим, що, кмітлив Іий, -а, -е.

кого куди, чим у кого тямовитіии,-а, -еhàzet impf. кидати, метати що X hloupÿ, -à, -é X дурн 1 ий, -а, -6, глуп І ий, -а, -е

hodil se + D impf. влаштовувати, підходитиhodnë багато 1hodnÿ, -à, -é добр 1 ий, -а, -е, гарн ий, -а, -е,

і = a takyслухнян 1 ий, -а, -е і/и, та, також, навіть

Holandsko N Голандія ж. Ikdyz хоча 6, хоч би, навіть якщо

horecka F температура ж. informace F інформація ж., довідки мн.

horko спека, жара ж., жар ч. гарячі ий, -а, -е,

Informacni інформізшин 1 ии, -а, -е,

horkÿ, -é, -é довідков і ии, -а, -ежарк 1 ий, -а, -е, пекуч | ий, -а, -е informovat + Ak (se) інформувати кого про

horsi гірш 1 ий, -а, -е 0 +Limpf. кого, що, повідомлятиhospoda F ресторан ч., (корчма ж.) кого про кого, що,host M, pl. hosté, host! гість ч., гостя ж., гості мн. довідатися/довіду­hotovÿ, -à, -é готов |ий, -а,-е ватися про кого, щоhouska F булка, булочка ж. Jhovor M розмова ж.hovoi^it 0 + L impf. говорити, розмовляти jâ я

про кого, що jabiko N яблуко 0.hrét + Ak impt. грати в що, на чому jak як

na + Ak jakmiie як тільки, скоро, лишzahràt si pf. заграти, зіграти, пограти на тільки, тільки що

чому, жим у що jako як, наче, неначе, мов,hrnicek M горщок, горщик ч.. немов, ніби, нібито

чашка ж. (на чай, каву) iakÿ, -à, -é якіий, 'а, -еhruska F груша ж. Japonsko N Японія ж.hi'ivna F гривня ж. jaroN, na jafe весна ж., навесніhùi (e) гірше jazykM мова ж.

CHjednàni N переговори мн.jednat s +10 + L impf. вести переговори про

chata F chlapec M

дача ж.хлопець, хлопчик ч. jednoduchy, -a, -é

що, 3 ким про що прості ий, -а, -е, нескладні ий, -а, -є

chléb, chleba l\ хліб ч.

jednolûzkovÿ pokoj M jednoujeho, jeji, jejich jen = jenom jestli jestll(ze) jestèjet, jedu, fut. pojedu impf, jezdit impf, jideini listek M jidio N jlh M,na|ihu iinÿ,-â,-éjist, jim, oni jedi impf, snist, snim, snédi pf.

jistè

)it, jdu, fut. pùjdu impf, jizdenka F jizni jméno Njmenovat se impf, jmenuji se jo = ano

K

k, ke + D kabât M kabina F kalhoty F pl. kamkamarâd M kamarâdka F

kancelâf F

kapesnik M карку F pl. kasiat, kasiu impf, zakasiat pf.

kàvaF = kafeNkavârna Fkazdÿ, -à, -ékdekdokdy

одномісний номер раз, один разйого, її, його, їхн 1 ій, -я, -є, -і тільки, лише, лиш чиякщо, коли, як ще/іще їхати, 'іду поїду їздитименю невід., с, страва, їжа ж. південь, ч. на півдні інш ий,-а,-е,друг|ий,-а,-е їсти, їм, вони їдять з’ їсти,з''ім, вониз"ідять звичайно,певно, напевно, безсумнівно іти/йти, іду/йду, піду квиток, талон ч. південніий, -а, -е ім'я с.називатися мене звати так, ага

до. в пальто с, кабіна, кабінка ж. штани рі. tant, кудидруг, приятель, товариш ч, подруга, приятелька, товаришка ж, контора, канцелярія ж„ офіс ч„ бюро невід,, с. носова хустка, хусточка ж, краплі ж, ми., каплі ж. мн, кашляти, -яю закашляти, покашляти, кашлянути кава ж,кафе невід., с., кав’ярня ж. кожн І ий, -а, -е, кожендехтоколи

kdybykdykoliv

kdyzkilometr M kinoN klic M knedlik M kniha F knihovna F

koberec M kolega M kolegynè F kolej F kolem {+ G)

kollkkoncert M koncit (+ Ak) impf, skoncltpf. konec M konference F kontrola Fkontrolovat + Ak impf, zkontrolovat pf.

koruna F kostel M kos M kosHe F koupelna F koupit + Ak pf. kupovat impf,

kourit impf, vykoui^it + Ak pf.

krajM

na kraji + G krâsnè krâsnÿ, -à, -é

krev F (G krve) krkM kromë + G kreslo N kterÿ,-â,-é kudy kufrM kuchyn F kuiturni

якщо б, коли б, якби копи завгодно, будь-коли, кожного разу, коли коли, в той час кілометр ч.кінотеатр ч„ кіно невід,, с,ключ ч,кнедлік ч,книжка, книга ж,бібліотека ж, книжкова шафа,шафа для книжоккилим ч,колега ч, і ж,

гуртожиток ч. навколо, довкола, кругом, навкруг скільки концерт ч. кінчати, закінчувати закінчити, кінчити, скінчити кінець ч.конференція, нарада ж. контроль ч., перевірка ж. контролювати, перевіряти проконтролювати, перевірити крона ж. костьол ч.кошик, кіш ч,, корзина ж.сорочка ж.ванна ж.купитикупуватикурити/палитивикурити, покурити, скуритикрай, кінець ч., околиця ж.,узбіччя с.на краю, на кінці, на околиці гарно,чудово, красиво гарн І ий, -а, -е, красив І ий, -а, -е, чудов І ий, -а, -е, прекрасн | ий, -а, -е кров ж.шия ж., горло с. крім, опріч, помимо, окрім крісло с.котр І ий, -а, -е, як І ий, -а, -е, хто куди,як валіза ж, кухня ж,культури і ий, -а, -е

kupéN купе невід., с. Ііпу, -а, -é пінив 1 ий, -а, -е, ледач і ий, -а, -еkufe N, pl. kufata курча, куря с„ listek M, pl. listky квиток ч., квитки мн.

курчата, курята мн. llstopad M листопад ч.kus, kousek M кусок, шматок ч., частина ж.,

кавалок ч., грудка ж.lito, je mi lito жаль ч., мені

жаль/прикро; шкодаkvèten M травень ч. iod’ F корабль ч.kvètina F квітка ж., квіт ч. loucif se s +1 impf. прощатися 3 ким, чимKyjev Київ ч. rozioucit se pf. порощатися 3 ким, чимkyjevskÿ КИЇВСЬКІ ий, -а, -е loznice F спальня ж.

lyze F pl. лижи ж. мн.L iyzovat impf. ходити/бігати на лижах

lacinÿ, -à, -é дешев і ий, -а, -е, недорог і ий, -а, -є

Izice F Izicka F

ложка ж. ложечка ж.

léhev F, pl. léhve пляшка ж., пляшки мн. Mlampa F лампа ж.léska F любов ж., кохання с. Mad’arskoN Венгрія ж.laskavy, -â, -é ласкав І ий, -а, -е, люб'язн ий, -а, -е. mâlo мало, небагато.laskav, -a, -o привітлив 1 ий, -а, -е трохи, трошкиbudUtakIaskavI будь ласка! malÿ, -à, -ë мал І ий, -а, -е, невелик І ий, -а, -е.

làtka F (skolni) матеріал (учбовий) ч. незначн і ий,-а, -еiavicka F (v parku) лава, лавочка ж. maminka, màma F мамочка, матуся,jeden M січень ч. неня,ненька ж.lehkÿ, -à, -é легк 1 ий, -а, -е, слаб 1 ий, -а, -е, manzel M чоловік ч.

слабк 1 ий, -а, -е manzeika F жінка, дружина ж.lehnout si, lehnu si pf. лягти, ляжу тара F карта ж.lehat si Impf. лягати mâslo N масло с.

lékM ліки ч„ медикаменти рі. tant. Masovÿ м'ясн 1 ий, -а, -е, масов І ий, -а, -еlékàrna F аптека ж. mastF(G-i) мазь, масть ж.lékaf M лікар ч. materiâl M матеріал ч.iekce F лекція ж., урок ч. matka F мати ж.lépe краще màvat + D impf. махати комуlepsi крац 1 ий, -а, -е, ліпш І ий, -а, -е na + Akles M, do iesa ліс ч., у ліс/до лісу zamàvat pf. помахатиletadIoN літак ч. mëkkÿ, -é, -é м’як 1 ий, -а, -е, свіж | ий, -а, -еlétat impf. літати mënë меншеletecky авіапоштою mënit + Ak na + Ak impf. міняти що на щоietët, fut. poietim impf. летіти, полечу vymënit pf. поміняти що на що,letistë N аеропорт ч. обміняти що на щоletni літніій, -я, -е mensi менш 1 ий, -а, -е, невелик | ий, -а, -еlëto N, V iëtè літо с., улітку/влітку mëfit + Ak impf. міряти5 let п’ять років zmërit pf. поміряти

letos цього року, у цьому році mësic M місяць ч.levnÿ, -à, -ë дешев І ий, -а, -е, недорог | ий, -а, -е mësicnë ЩОМІСЯЦЯ, щомісячно.le» t Impf. лежати кожного місяцяIi'blt se + D Impf. подобатися mësto N МІСТО С.libi se mi мені подобається metrM метр ч.

lldë, lldIMpl. люди мн. métro N метро невід., С.limonéda F лимонад, сок ч. mezi +1, Ak між, поміж, серед

milion M mily, -à, -é

mineràlka F minulÿ, -à, -é

mistenka F

misto Nmistnost F (G -i) mit + Ak, màm impf. miadik M miadÿ, -à, -é mléko Nmluvit s + 10 + L impf. mnoho = moc mockrâtmoct (moci), mûzu modemi

modrÿ, -é, -é

moment M

more N mostM motorest M

moznà

moznÿ, je to mozné mrakMmùj, moje (mà, mé) musetmuzeum N (G -a)muzMmymÿdio Nmyslet na + Ak impf.

(si) + Ak

mÿt se impf.si + Ak

umÿt se pf.

N

na + Ak, L

мільйон Ч.мил І ий, -а, -е, люб І ий, -а, -е, дорог І ий, -а, -е, прионніий, -е,-е мінеральна вода минул І ий, -а, -е, колиши І ій, -я, -е плацкарта ж., квиток ч.(на сидяче місце в автобусі) місце с.кімната ж., приміщення с. мати, я маю, у/в мене... юнак, молодий чоловік ч. молодіий,-а,-е молоко с.говорити з ким про кого, що багато багато разів могти, можумодн І ий, -а, -е, сучасн | ий, -а, -е, найновіш І ий, -а, -е, нов і ий, -а, -е син І ій. -я, -е, блакитн І ий, -а, -е, голуб І ий, -а,-е момент ч., мить, хвилина, хвилинка, хвилиночка ж. море с. міст ч.моторест ч. (ресторан для водіїв на певних місцях автостради) може, мабуть, певно, можливо, може бути можлив І ий, -а, -е, можливо хмара, туча ж. мій, моя, моє мусити, бути повинен музей ч. чоловік ч. мимило с.думати, згадувати про кого, що думати, гадати, що... митися, умиватися мити щомитися, умиватися

на, у/в

nabidnout + D + Ak pf. nabizet impf,

nad + 1, Ak nädherny, -ä, -e

nadiktovat + D + Ak pf. diktovat impf.

nädraziN nädrazni nädrzF nahlas

X potichu nahoru nahore najednou

najist se + G, -jim pf. najit, najdu + Ak pf. na koncl + G nakonec nakreslit + Akpf. kresllt impf,

nakupovat impf.

nakoupit pf. nälada F nalepit + Ak pf. leplt impf,

nalevo nämesti N naobedvat se pf. näpad Mnapit se + G, -plju pf. näpiast M naposledy napravo

naproti

napsat + Ak, napisu pf. psät Impf,

narodit se pf. närodni

narozeniny F pl. nasnidat se pf. nästupiste N nastupovat Impf.

запропонуватипропонувати кому щонад, наді, надо, понадрозкішн ий,-а,-е,чудов І ий, -а, -е, гарн | ий, -а, -епродиктуватидиктувативокзал ч.вокзальн І ий, -а, -е бак, бензобак ч. голосноX тихо,тихесеньконагору, угору, наверхугорі, наверхураптово, враз,раптом, несподіваннонаїстися, наїмсянайти, знайти, найду, знайдуна кінці, на краюнарешті, вреші, зрештоюнамалюватималюватикупувати, йти/ходити за покупками закупити що, скупити що настрій ч. наліпити, наклеїти ліпити, клеїтиліворуч, наліво, зліва, вліво площа ж.пообідати, наобідатися думка, гадка, ідея ж. напитися, -п’юся пластир ч.(в) останній раз, востаннє направо, праворуч, вправо,справа напроти, навпроти, супроти, проти написати, напишу писати народитися національніий, -а, -е, народи І ий, -а, -е день народження поснідатиплатформа ж., перон ч. сідати на що, у що, входити куди, у що

nastoupit pf. сісти на що, y що, увійти в що nie ніщо; ніяк, ніскільки.nâs, nase наш, наша, наше, наші ніяким чиномnatankovat pf. запити бензин nikam нікудиnavecefet se pf. повечеряти,(навечерятися) nikde нідеnévrh M пропозиція ж., проект ч. nikdo ніхтоnavrhovat пропонувати що. nikdy ніколи+ D + Ak impf. вносити пропозицію про що noc F (G -i), V noei НІЧ ж,, у ночіnavrhnout, -vrhnu pf. запропонувати, -ую. noliaF нога ж.

внести, внесу пропозицію normélnë нормальноnàvstèva F візит ч., відвідини, рі. tant. noviny F pl. газета ж. sg. tant.

відвідання с. novÿ, -à, -é новіий,-а, -е, СВІЖІ ий, -а.navstëvovat + Ak impf. відвідувати, навідувати, nulaF нуль ч.

ходити в гості nutit + Ak k + D impf. примушувати, змушуватиnavstivit pf. відвідати, навідати.

donutit pf.кого до чого

прийти/сходити в гості примусити, змусити.ne ні приневолити кого до чогоnebe N небо с. nùz M, pl. noze НІЖ ч., ножі мн.nebo або, чи, чи тоnèco щось, що-небудь. 0

будь-що, дещо o + L про кого, що; 0, у/в.nedèie F неділя ж. на, під часnechat si + Ak impf. не треба (здачі), залиши (іть)! oba M, obë F+N оба (ч., с.), Обі (ж.)

залишити собі obàika F конверт ч.nèjakÿ, -à, -é якийсь, будь-який,

який-небудьobdobi N період, час ч.,

епоха ж., сезон ч.nejdnv(e) спочатку, спершу

найвищі ий, -а, -е, -іrocni obdobi пора року

nejvyssi obèd M обід ч.nèkam кудись, куди-небудь, десь obèdvat impf. обідатиnèkde десь naobèdvat se pf. пообідатиnèkdo хтось, хто-небудь obejit + Ak, obejdu pf. обійти що, обійдуnèkdy коли-небудь, інколи. obchàzet Impf. ходити по чому, обходити

іноді, деколи obchod M магазин ч., крамниця ж.;nëkterÿ, -à, -é який-небудь, котрий-небудь. торгівля ж.

деяк ий, -а, -е, декотр І ий -а, -е obchodni dùm M універмаг ч.Nèmec M німець ч. obchodnik M торговець чим ч.nèmeckÿ, -é, -é німецьк ий, -а, -е objednàvat + Ak impf. замовлятиnèmecky по-німецькому/по-німецьки objednat pf. замовитиNèmka F німка, німкеня ж. objednàvka F замовлення с.Nèmecko Німеччина, Германія ж. obiek M костюм ч.; одяг ч.nemocnice F лікарня ж. obièkat se impf. одягатися.nemocnÿ, -é, -é хворі ий, -а,-е si + Ak одягати щоnepi'ijemnost F (G -i) неприємність ж. obiéknout se pf. одягнутися, одягти.nepi^ijemnÿ, -à, -é неприємн 1 ий, -а, -е одягнути щоnerad, -a, -o неохоче, знехотя, без охоти obiicej M обличчя, лице с.nervôzni нервозні ий, -а, -е, obraz M малюнок ч., картина ж.

нервов 1 ий, -а, -е obràzek M картинка ж.nést, nesu + Ak Impf. нести, несу obsazenÿ, -à, -é зайнят1ий, -а, -еnez, dh've nez ніж, як; перше ніж. je obsazeno зайнято

перед тим, ніж/як obycejnè як правило, звичайно

obÿvaci pokoj U вітальня ж. opravdu дійсно, справдіobyvatel M, житель, мешканець, жилець ч. opravit + Ak pf. полагодити, відремонтуватиpl. obyvatelé жителі, мешканці, opravovat impf. лагодити, ремонтувати

жильці мн. orloj M куранти рі. tant.od + G від, з-за, Із-за osoba F особа, людина ж.odejit, odejdu pf. піти, ВІДІЙТИ, виїхати, по'іхати osobnë особисто, персонально

піду, відійду, виїду, поїду osobni особист 1 ий, -а, -е,odchàzet Impf. виходити, ПІТИ, відправлятися , персональн 1 ий, -а, -е

odesilatel M відправник ч. oskilvÿ, -é, -ë поган 1 ий, -а, -е, бридк | ий, -а, -е.odèvy M pl. (sg. odév) одяг ч. sg. tant. негарн 1 ий, -а, -еodjet, odjedu pf. по'іхати, від'їхати, -їду otàzka F питання, запитання с.

відправитися, -влюся otec M батько ч.odjizdel impf. їхати, від'їжджати. otevirat (otvirat) відкривати, відчиняти

відправлятися ■^Aklmpf.odkud ЗВІДКИ, звідкіля otevfit, otevfu pf. відкрию, відчинюodietèt pf. відлетіти, вилетіти otevfeno відкрито, відчиненоodiétat Impf. відлітати, вилітати ovoee N фрукти ч. мн.

odnèkud звідкись ovocnÿ, -à, -é фруктові ий, -а, -еodpocivat impf. відпочити, -чину ovsem звичайно, певна річodpocinoutsi pf. відпочивати

odpoledne adv. N після обіду, пополудні Podpovëd'F(G-l) відповідь ж. paclent M пацієнт ч.odpovidat + D відповідати кому на що pacientka F пацієнтка ж.na + Ak Impf. pamàtka F пам’ятник ч., пам'ятка ж.odpovëdèt, odpovim, відповісти, ВІДПОВІМ pànM пан, чоловік ч.oni odpovèdi pf. ВОНІ ВІДПОВІДЯТЬ paniF пані, жінка ж.

odvézt + Ak, відвезти, -везу papir M папір ч.odvezu pf. papirovÿ, -é, -é паперов 1 ий, -а, -еodvézet Impf. ВІДВОЗИТИ parkM парк ч.

oknoN вікно с. parkovat impf. стояти на стоянці, ставитиoko N, pl. осі F око с., очі ми. машину на стоянкуokoliN околиця ж. zaparkovat pf. поставити машину наolejM олія ж. стоянку, запаркувати машинуomiouvat se + D виправдуватися, просити parkovistë N стоянка ж.za + Ak Impf. пробачення/вибачення partner M партнер ч.

за що, кого partnerka F партнерка ж.omiuvit se pf. виправдатися, попросити pas M паспорт ч.

пробачення/вибачення pasovÿ, -à, -é паспорти 1 ий, -а, -еomiuvit + Ak pf. виправдати чию відсутність pàtek M п’ятниця ж.omiouvat Impf. виправдувати чию відсутність pati lt + D Impf. належати

omyl M помилка ж. penèzenka F гаманець ч., портмоне с., невід.on, ona, ono він, вона, воно penize M pl. (G penèz) гроші рі. tant.onemocnët pf. захворіти pero N ручка ж.opalovat se Impf. загоряти, засмалюватися. pesM пес ч., собака ж.

засмагатися pësky пішкиopàlltsepf. загоріти, засмагнути, pit, plju + Ak Impf. пити, п’ю

засмалитися vypit pf. випитиopët знов,знову, наново, заново pItiN напій ч., пиття с.oprava F ремонт ч., перевірка ж., лаго­ pivo N пиво с.

дження, залагодження с. plan M план ч.

plänovat + Ak impf. планувати polévka F супч., юшка ж.naplänovat pf. запланувати policie F поліція=міліція ж.

platit + Ak, платити кого, що за policista M міліціонер ч.za + Ak impf. що, оплачувати кого, що poiikiinika F поліклініка ж.

zaplatit pf. заплатити за що, оплатити polozit + Ak pf. покластищо, сплатити що poklàdat impf. класти

plavat, plavu impf. плавати, плаваю Polsko Польща ж.zaplavat si pf. поплавати pomàhat + D impf. помагати

piavky F pl. купальник ч., плавки рі. tant. pomoct, pomùzu pf. помогти, поможуpläzF пляж ч. pomeranc M апельсин ч.piny,-ä,-e повн ий, -а, -е pomoci + G за допомогоюpo + L по, після pondèli N понеділок ч.pobialiopi^ät + D привітати кого з чим. poprosit попросити

k + D, -pi'eju pf. привітаю + Ak 0 + Ak pf. кого про щоblahopi'ät impf. вітати кого 3 чим prosit impf. просити

pocasi N погода ж. poradit + D + Ak pf. порадити кому що,pocitac M комп'ютер ч. рекомендувати кому щоpockat na + Ak pf. почекати (на) кого, що. radit impf. радити

зачекати кого, що porucha F розлад ч., неполадки рі. tant.,cekat impf. чекати перебої рі. tant.

pod + i, Ak під poràd весь час, постійно,podat + D + Ak pf. подати, протягти, про­ безпрестанно

тягнути кому що poi’àdek M, V poi^àdku порядок ч., у порядку,podävat impf. подавати, простягати гаразд

podepsat +Ak (se), підписати що, підписа­ posadit se pf. сіститися під чим, поставити posad’(te) se! сідай(те)!підпис під чим poschodi N поверх ч.

podepisu (se) pf. підпишу(ся) poslat, poslu + Ak pf. послати, -шлю, надіслати.podeplsovat (se) impf. підписувати, підпису­ -шлю, відправити, -влю

ватися, ставити підпис posilat impf. посилати, надсилати.podivat se na M k pf. подивитися на що, відправляти

розглянути що poslouchat + Ak impf. слухатиdivatseimpf. дивитися pospîchat impf. поспішати, спішити,

podle + G згідно 3 чим, у згоді 3 чим. квапитисявідповідно до чого, postavit + Ak pf. поставити що кудиповздовж, уздовж stavèt impf. ставити

podpis M підпис ч. postel F постіль ж., ліжко с.podzim M, na podzim осінь ж., восени posta F, na posté пошта ж., на поштіpohied M, видч., листівка ж. postovni schrànka F поштова скринькаpohlednice F листівка ж. potkat + Ak (se) pf. зустріти кого, щоpojd'(te)! ну, ходімо/ходім! зустрітися 3 ким, чимpokladna F каса ж. potkàvat (se) impf. зустрічати кого, що.pokoj M кімната ж., номер ч. зустрічатисяpokracovat v + L impf. продовжувати що potom = pak після, пізніше, потім,pokuta F штраф ч., далі, згодомPotäkM, Polka F поляк ч., полька ж. potraviny F pl. продукти (харчування).poledne N, V poledne полудень ч., обідня пора, харчові продукти

обідній час, опівдні, poti^ebovat + Ak impf. мені треба/потрібно,в полудень потребувати

poukàzka F povèsit + Ak pf. vësel impf,

povidat o + L impf.

povédèt, povim pf.

oni povèdi pozdè pozdrav M pozdravH + Ak pf.

zdravit impf, pozdravovat + Ak

od+Gimpf. poznàvat + Ak impf, poznat pf.

prâce F pracovat impf, pracovna F pràsek M pravda F to neni pravda

prâvè(ted) pràzdniny F pl.

0 pràzdninàcii

pràzdnÿ, -â, -é prazskÿ, -à, -é pro + Ak problém M probudit + Ak (se) pf. probouzet (se) impf.

procestovat + Ak pf. k procieni N

proêprodavac M prodavacka F prodévat + Ak Impf, prodat pf.

profesor(ka) M (F)

program M prohifdka F prohiizet si + Ak impf, prohiédnout si pf.

prochàzka F projednat + Ak pf.

переказ Ч., поштовий бланкповіситивішатиговорити про кого, що, розповідати про кого, що сказати, скажу що, про кого що розповісти, -вім вони скажуть, розповідять пізнопривітання, вітання с. переказати вітання кому ejq кого

переказувати вітання

знайомитися з ким, пізнавати познайомитися, пізнати робота, праця ж. робити, працювати кабінет ч. порошок ч. правда ж. це неправдаякраз, щойно, саме зараз канікули рі. tant, під час канікул, на канікули, на канікулах порожн ій,-я,-е, пуст|ий,-а,-е празьк ий, -а, -е дляпроблема ж.прокинутися, проснутися прокидатися, просипатися, просинатисяз’їздити, об’'іздити, об’'Іхати (речі), що обкладаються митом чомупродавець ч. продавщиця ж. продавати що продатипрофесор ч. і ж., професорка ж. розм. програма ж.огляд ч., медичний огляд оглядати що оглянути прогулянка ж. обговорити.

jednat o + L impf.

projit kudy (I), projdu pf. prochézet impf,

projit se, projdu se pf.

prochäzet se impf.

prominout + D + Ak pf.

promin(te)i prosim prosinec M prostudovat + Ak pf. studovat impf.

proti + D

proto proto^e prset impf, prükaz M

prüvodci M, F prvnipl àt + D (si) + Ak impf, preju popi^ät pf.

pi’eceprecist + Ak, pfectu pf. cist impf,

pfed + 1, Ak pl'edempi'edepsat + D + Ak, pi'edepisu pf. pfedeplsovat impf,

pfedni sklo N pfedpoklädat + Ak impf.

pi^edstavovat+Ak(se)+ D impf.

pi^edstavit se pf. prejit + Ak, prejdu pf.

pi'echäzet impf.

розглянути, обсудити говорити про що, розглядати, обсуждати що пройти де, що, через що пройдупроходити де, чим, через що пройтися, прогулятися пройдуся, прогуляюся проходжуватися, проходитися, прогулюватися простити кого за що, кому що, вибачити, пробачити пробач(те)!, вибач (те)! прошу, будь ласка грудень ч.вивчити, простудіювати вивчати,готуватися до занять проти, навпроти, напроти, всупереч тому, через це/те тому що, через те що, бо іде дощ, дощить безос. документ, паспорт ч. посвідка ж., посвідчення с. провідник ч., провідниця ж. перш І ий,-а, -е зичити, зичу кому чого, бажати, бажаю кому чого побажативсе-таки, все ж таки, все ж прочитати, перечитати прочитаю, перечитаю читатиперед/переді/передо, до, за заздалегідь, наперед виписати п'ш кому випишу виписувати вітрове скло с. гадати, сподіватися, що,.., передбачати представляти кого кому, знайомити кого з ким представлятися представитися перейти що, через що, куди, пройти що, через що, куди, перейду, пройду переходити, проходити чим, через що, по чому

pfelozit + Ak pf. prekiâdat impf.

pfesnëprespat, pfespîm pf.

prestàvka F pfestupovat impf. prestoupit pf.

previéknout se pf.

pfeviékat se impf. pfi + L pribor M pfiid'(te)!

prijetnnÿ, -à, -é prijet, pfijedu pf. pfijizdët impf.

pi ijit, prijdu pf. pfiehézet impf.

pfijmout + Ak pf. phjmu, pfijal jsem prijimat impf.

pfikiad M pfiletët pf. prilétat impf.

primopl inést + Ak, pt inesu pf. pfinéset impf.

pripad M vtompfipadé

pi ipit si na + Ak, -piju pf. pfipijet si impf.

pi^ipravenÿ, -é, -ë pfipravovat se na + Ak impf. pi'Ipravovat + Ak pfipravit se pf.

priroda Fpi istëpfisti

pritel IVI pfitelkynë F

pfivëzt + Ak, pfivezu pf. pi ivézet impf.

перекластиперекладатиточнопереспати, переночуватипересплю, переночуюперерва ж.; антракт ч.пересідатипересістипереодягтися,переодягнутисяпереодягатисяпри, біля; під часприбор ч.заходь(те)!,прийди/ітриіідіть!приємн І ий, -а, -еприїхати, приїдуприїжджатиприйти, прийдуприходитиприйняти,прийму, я прийнявприніматизразок, взірець, приклад ч. прилетіти, прибути прилітати, прибувати прямо, рівно принести, принесу приносити випадок ч. у цьому разі/випадку випити за кого, вип’ю пити за кого підготовленіий, -а, -е готуватися, підготовлятися, приготовлятися до чого готувати, готовити що підготуватися, підгото­витися, приготуватися природа ж. наступного разу наступи 1 ий, -а, -е, -і, майбутній, -я, -е, -і приятель, друг, товариш ч. приятелька, подруга, товаришка ж. привезти, привезу привозити

pfivilat +Ак pf. vitat impf,

pi’izemi Npsât + Ak, pisu impf. napsat pf.

ptàtse + Gna + Akimpf.

zeptat se pf.

pùjcit + D + Ak pf. pùjcovat impf.

pùl(ka)

pùinoc F (G -i)0 pùinoci

ràd, -a, -0

radëji radio N

radlt + D■^Akimpf.

poradit pf. radost F (G-i) Rakousko N réno N, adv,

recepce F

recepéni M + F recept MrekIamovat-bAkimpf. restaurace F rezervovanÿ, -à, -é

rezervovat + Ak impf.Riga Frocnërodice M pl. rodina F rohMna rohu, za rohem rohiik M

зустріти, привітати зустрічати, вітати перший поверх ч. писати, пишу написати питати у кого що, про кого, що, запитувати у кого що, про кого, що спитати кого, у кого, про кого, що, запитати кого, у кого, про кого, що позичити кому що, дати позичати, давати половина, половинка ж., пів невід, північ ж. о дванадцятій ГОДИНІ ночі, опівночі

радии, з охотою, із задоволенням, з радістю кращерадіо невід., с., радіоприймач ч. радити, рекомендувати кому щопорадити, порекомендувати радість ж.Австрія ж.ранок ч., уранці, ранком, зранку, раноурочистий прийом ч.; бюро с. обслуговування, адміністрація ж. адміністратор ч. рецепт ч.об'являти рекламацію на що ресторан ч.заброньован 1 ий, -а, -е, замовлен І ий, -а, -е забронювати, замовити Ріга ж.щорік, щороку, кожного року батьки ч. мн. родина, сім’я ж. ріг ч.на розі, недалеко рогалик ч.

rokM, lOlet rovnerozbil (se), rozbiju pf.

rozbijet (se) impf.

rozejit se (s + 1) pf. rozejdeme se rozchäzet se impf,

rozhias nädrazni M rozhovor M rozioucitses + lpf. loucit se Impf,

rozmenit + Ak na + Ak pf. menit impf,

rozumet + D impf. rubIM rucnik M ruka F, pl. ruce Rusko N RusM RuskaF rusky rustlna F rüzny, -ä, -e

rüzeFrybaFrychlerychlik MrychlostF(G-i)ryma FryzeF

reditel(ka) M (F) fekaFfict (fici), feknu pf. rekl jsem fikat impf.

ridicMridicsky prükaz M

fidit + Ak (auto) impf. rijenMfikat + D + Ak impf, i ict (n'ci) pf.

рік Ч., десять років пряморозбити(ся), поламати,зламати, розіб’юрозбиватися, ламатисяпсуватисярозііітисярозійдемосярозходитисярепродуктор ч. (на вокзалі) розмова ж.попрощатися з ким, чимпрощатисярозміняти що на щомінятирозумітирубль ч.рушник чрука ж., руки мн.Росія ж. росіянин ч. росіянка ж.по-російському/по-російськиросійська моварізніий, -а,-е,різноманітний, -а,-єтроянда ж.риба ж.швидко, скорошвидкий поїзд/потяг ч.швидкість ж.нежить ч.рисч.

директор ч. і ж. ріка ж.сказати, скажу я сказав говорити водій, шофер ч. посвідчення с. водія/права мн. водити машину жовтень ч. казати кому що сказати

fizek M шніцель Ч.

S

S+I з/із/зіsako N піджак ч.salàm M ковбаса ж.sâm, sama, -o сам, -а, -е (-0), один,

одна, одне (-0)samoobsluha F магазин самообслуговуванняsamozrejmë звичайно, зрозуміло.

певна річsedët impf. сидітиsednout si pf. сістиsedat si impf. сідати

sejit (dolù), sejdu pf. зійти, зійду, вниз; спуститисяsciiézet impf. сходити,-джу вниз, спускатися

sejit se s +1, sejdu se pf. зустрітися 3 ким, зустрінусяschâzetseimpf. зустрічатися

sekretâfka F секретарка ж.sem сюдиservis M сервіс ч.sestraF сестра ж.sesit M зошит, зшиток ч.sever M північ ч.severni ПІВНІЧНІ ий, -а, -еseznam M список ч.telefonni seznam телефонний довідник ч.

schézet + D impf. бракувати, не вистачатикому чого

schézet se s +1 impf. зустрічатися з кимsejit se, sejdu pf. зустрітися, зустрінуся

schovat + Ak (se) pf. покласти що в що, що куди.сховати що в що, куди

schovàvat (se) impf. ховатися, заховуватися.приховуватися

schrànka postovni F поштова скринька ж.sehùze F нарада ж.siee-ale хоч і ... але/хоча й ... алеsilnice F дорога ж., шосе невід., с.,

шлях ч.Silvestr M передодень ч. Нового рокуsituace F ситуація, обстановка ж.,

положення с.skienicka F стаканчик, келишок ч.,

рюмка (-очка) ж.skIoN склос.skoncit pf. скінчити, закінчитиkoncit impf. кінчати, закінчувати

skoro близькоskfin, skrinka F шафа, шафочка.

sladky, -ä, -eскринька ж. СОЛОДКІ ий, -а,-е

slany, -ä, -e солені ий, -а, -еsiecna F дівчина ж.SloväkM словак ч.Slovenka F словачка ж.Slovensko N Словаччина ж.slovnik M словник ч.slovo N слово с.slunce N сонце с.sluset + D, slusi mi impf. пасувати, бути до лиця

sluzebniмені пасує службові ий, -а, -е

slyset + Ak 0 + L impf. чути що, про кого, щоuslyset pf. почути

smät se + D, na + Ak СМІЯТИСЯ,smeju se impf. СМІЮСЯ

smenärna F пункт ч, обміну валютиsmet, smim impf. сміти, могтиsmiouva F контракт ч.smüla F невезіння с.sroutek M сум, смуток ч,, журба.

snezit impf.печаль ж. Іде сніг

snidane F сніданок ч.snidat Impf. снідатиnasnidat se pf. поснідати

snih M (G snehu) сніг ч.snIst + Ak, snim pf. з'їсти, з'імjist, jim impf. їсти, 'ім

sobota F субота ж.socha F статуя, скульптура ж.souhlasit s +1 impf. бути згоден 3 кимsoukromi N приватне життяspadnout, spadnu pf. упасти, упаду

spadl jsem я упавpadat impf. падати

spät, spim Impf. спати, сплюspocitat + Akpf. порахувати, полічитиpocitat Impf. рахувати, лічити

spocivatv + Limpf. полягати в чомуspokojeny, -ä, -e s +1 задоволен 1 ий, -а, -е ким, чим= spokojen, -a, -0spolehnoüJ se na + Ak pf. покластися, понадіягтя

spoléhat se impf. покладатися, надіятися,сподіватися, розраховувати

spolu разом, вкупіsport M спорт ч.sportovat impf. займатися спортомsportovec M спортсмен ч.sportovkyné F спортсменка ж.sportovni спортивн і ий, -а, -еspràvnë правильні ий, -а, -е.spràvnÿ, -é, -é вірніий, -а,-еsprcha F душч.srpenM серпень ч.stacit impf. вистачитиstaci! досить! ДОВОЛІ! буде!

stale весь час, ПОСТІЙНО, безперервно, непреривно

stanice F станція ж.; зупинка ж.starÿ, -é, -é старі ИЙ, -а,-еstàt, stojim impf. стояти,стою, я стоявto stoji 10 korun це коштує 10 крон

stât se (nèco), stane pf. статися, трапитисяco se stalo? що сталося?/що трапилося?

stavitsepf. зайти, забігтиstejnè однаково, рівноstejnÿ,-é,-é однаковий,-а,-е,

подібн 1 ий, -а, -е, той самий, та сама, те саме

sténa F стіна ж.stèzovat si + Dna + Ak impf.

скаржитися кому на що

stihnout + Ak pf. встигнутиstin M тінь ж.stoN стоsfopaf M, stopafka F який іде автостопомstopovat impf. зупиняти попугню машину,

голосуватиstovka = stokoruna F сто крон, сотня ж.strévit + Ak pf. провести, перебутиtrévit impf. проводити

stroj M машина ж.strÿcM дядя, вуйко ч.sti^eda F середа ж.stfedni середні їй, -я, -єstudent M студент ч.studentka F студентка ж.studentskÿ, -à, -é студентські ий, -а, -еstudenÿ, -à, -é холодніий,-а,-е,

студеніий, -а, -еstudovat + Ak impf. вивчати що, (учитися де)stùl, stolek M стіл, столик ч.stupen M ступінь ч.

suknë F sùl F (G soli) svétek M svëtlÿ, -à, -é svetr M svitit impf.svlékat se (si + Ak) impf. svléknout se pf.

svobodnÿ, -à, -ë

syn M sÿrM

saty M pl. sedivÿ, -à, -é séf M Skoda! skola F spatnë spatnÿ, -à, -é

stastnÿ, -é, -é X nesfestnÿ, -é, -é

stësti N

T

tabule Ftadytak

taky = také takze talif M tamtarnten, tamta, tamto

taska F tatfnek, tâta M tedy

ted’teehnlk M telefon M telefonàt M telefonicky telefonnitelefonovat + D impf. zatelefonovat pf.

спідниця ж. сіль ж. свято с.світліий, -а, -е, ЯСНІИЙ, -а, -е светр ч., кофта ж. світити роздягатисяроздягнутися, роздягтися нежонат І ий, неодружен І ий, -а, -е син ч. сир ч.

одяг ч., плаття с.сіріий, -а, -є, сивіий, -а, -ешеф, начальник ч., голова ч.шкода! жаль!школа ж.поганопоган Іий,-а,-е, кепськіий, -а,-е щаслив І ий, -а, -е X нещасн І ий, -а , -е, невдал ІИЙ, -а, -е щастя с.

дошка ж. туттак, таким чином, такимспособомтакож, тожтомутарілка ж. тамон той, ОТОЙ, ось той; он та, ота, ось та; он те, оте, ось те сумка ж., портфель ч. батько, тато, татусь ч, отже, таким чином, тож виходить зараз, тепер технік ч. телефон ч. розмова по телефону по телфону телефонн [ий, -а, -є телефонувати, дзвонити кому зателефонувати, подзвонити

telegram !\/1 televize F tëloN ten, ta, to

tenhie, tahie, tohie teplàky M pl. teplo N, adv. teplomër M teplota F teplÿ, -à, -é teprvetësit se na + Ak impf.

tësi më tetaF tëzkÿ,-à, -é text IVIticho N, adv. tlsfc M tmavÿ, -é, -é tolik totlztovérna F tradicni tramvaj F tramvajenka F trenÿrl^ F pl. trochu trvat impf.

tnda F tu = tady tudy turista M tuzka F tvrdÿ, -à, -ë

tvùj,tvoje(tvé,tvé)tytÿden 1 tÿdnë tykàni Ntykat + D (si) impf.

U

u + G ubrus M

телеграма ж. телевізор ч. тіло с.той, та, те; цей, ця, це; сей, ся, сеось цей, ось ця, ось цеспортивні штани мн.тепло с.термометр ч.температура ж.тепліий, -а,-етільки, лише, лиштішитися на що, з радістю/нетерпінням чекати...мені приємнотітка, дядина ж.тяжк і ий, -а, -е, склади | ий, -а, -етекст ч.тихо, тиша, тишина ж. тисяча ж. темн(ий, -а,-е стільки тобто, власне фабрика ж., завод ч. традиційніий, -а,-є трамвай ч. проїзний квиток ч. труси рі. tant, трошки, трохи продовжуватися, тривати,стояти класч. туттак, цією дорогоютурист ч.олівець ч.тверд ий,-а,-е,жорстк І ий, -а, -е, міци | ий, -а, -етвій, твоя, твоєтитиждень ч. щотижнязвертатися на ди“ до кого, бути на ,ти“ з ким

біля, коло, поряд, поруч скатертина, скатерка, скатерть ж.

ûcet Mucit se + Ak impf. naucit se pf.

ucitel M,-kaF udëlat + Ak pf. dèlat impf.

ucho N, pl. usi F ukazovat + Ak impf. ukàzat, ukâzu pf.

uklîzet + Ak impf. uklidit pf.

ùkolM Ukrajinec M UkrajinkaF ukrajinsky, -à, -é ukrajinsky uiice Fumèt (nèco udèlat) umÿt + Ak(se)pf. mÿt, myju impf.

unavenÿ, -à, -é ûnorM uprostfed urcitè

ûfednice F üi’ednik M ùsehovna F usiyset + Ak 0 + L pf. siyset impf.

usnout pf. usinât impf.

ùspèch M ùterÿ N uvafit + Ak pf. varit impf.

uz

V, ve + L, Ak vadit + D impf. to nevadi

Vénoce F pl. valait + Ak impf.

uvafit pf. vas, vase vézenÿ, -â, -é vézit + Ak impf. zvazlt pf.

рахунок Ч. учитися, навчатися навчитися, вивчити вчитель ч., -ка ж. зробити робитивухо с., вуха/уші мн. указувати, показувати укажу, покажуприбирати, наводити порядок прибрати, навести порядок завдання с. українець ч. українка ж., український,-а,-е по-украінському/по-українськи вулиця ж.знати що, уміти + нф. помити (ся), вимити (ся) мити (ся), мию (ся) втомленіий,-а,-е лют І ий, -огосеред,посеред, посерединіпевно,напевно,точно,безумовнослужбовка розм.службовець ч.камера сховупочути що про кого, щочутизаснутизасинатиуспіх ч., вдача ж.вівторок ч.приготувати, зваритиготувати, варитивже/уже

у/в, назаважати, (мені) це незаважаєРіздво с.варити, готуватизварити, приготувативаш, ваша, ваше, вашішановніий, -а, -еважитизважити

vdanévëc F (G vèci) vecer M, adv. vecefe F vecefet impf. navecefet se pf.

vëdët, vim, oni vëdi impf. vedie + G vejce = vajicko N veiikostF(G-i) veikÿ, -à, -é

veimivenvenkuvepfedu = vpfedu vëfit + D impf. uvëfit pf.

veseiÿ, -é, -é vesnice F vesnickÿ, -â, -é vëtsi vëtsinou vëzF vcliod M vic(e)Viden F vidilêka F vid?vidët + Ak impf. uvidët pf.

vikend M vino N viset impf. vitat + Ak impf.

pfivitat pf. vitr 1(4 (G vëtru) vizum N (G viza) vjet, vjedu pf. vjizdët impf.

viakMvlas M, pl. vlasy vievo = nalevo vioni = loni VItava F vodaFvolât + D impf.

na + Ak

заміжня, одружена річ, справа ж. вечір ч. вечеря ж. вечеряти повечерятизнати, знаю, вони знають біля, поруч, коло яйце, яєчко с. розмір ч. велик І ий, -а, -е, значн І ий, -а, -е, груб І ий, -а, -е дужеза місто, на двір, на вулицюна дворі, на вулиціспереду, попередувірити комуповіритивесел І ий,-а, -есело с.сільськіий, -а, -е більш І ий, -а, -е здебільшого, переважно вежа ж. вхідч. більш (е)Відень ч. виделка ж.(а) правда (ж.)?, хиба на так?бачитипобачитивихідні дні, уїкенд ч.вино с.висітизустрічати, вітати зустріти, привітати вітер ч. віза ж. в'їхати, в'іду в’їжджати поїзд/потяг ч. волос ч., волосся с. ліворуч, наліво, уліво минулого року/торік Влтава ж. вода ж.дзвонити кому, кликати кого

zavolat pf. volejbal M voinovolnÿ, -é ,-é

vpravo = napravo vrâtit +Akpf. vracet impf,

vràtit se pf. vracet se impf,

vrchni M

vstévat impf, vstât, vstanu pf.

vsak,avsak vsechnovsichni, vsechny, vsechna M, F, N

vsimnout si + G pf.

vsimat si impf, vùbec vyvybirat si + Ak impf, vybrat si, vyberu pf.

vÿbornè vÿbornÿ, -à, -é

vÿchod M vÿchodni vyjet, vyjedu pf. vyjizdët impf.

vyi«at + D (si) impf, vylet Mvyinènit + Ak za + Ak pf. mènit impf,

vypadat impf, vypft +Ak, vyplju pf. pit impf,

vypinit + Ak pf. vypinovat impf,

vypravovat o + L impf.= vypràvèt impf,

vÿrobek M vÿroêi Nvyi'idit + D + Ak pf. vyiïzovat impf,

vyspat se pf. vystupovat impf.

подзвонити, покликати волейбол ч.ВІЛЬНвільн

ии час ий,-а,-е,

відкрит 1 ий, -а, -е праворуч, направо вернути, повернути вертати, повертати, віддавати вернутися, повернутися вертатися, повертатися старший/головний офіціант, метрдотель ч. уставати, підводитися устати, підвестися алеусе/всеусі/всі

помітити кого, що, звернути увагу на кого, що помічати, звертати увагу взагалі вивибирати вибрати, виберу чудово, відмінно чудов І ий, -а, -е, відміни І ий, -а, -е вихід ч.; схід ч. східн І ий, -а, -е виїхати, виіду виїжджати бути на „ви“ з ким екскурсія; прогулянка ж. поміняти що на що міняти виглядати випити, вип’ю питизаповнитизаповняти, заповнювати розказувати про що розказати виріб, продукт ч. річниця ж., роковини ми. переказати кому що переказувати виспатисяпідніматися, сходити,

vystoupit pf. vysvëtlovat +D +Ак impf.

vysvëtlit pf.

vÿtahM vzadu vzduch Mvzlt + Ak, vezmu (si) pf. bràt, beru impf.

vzorMvzpommat na + Ak impf.

vzpomenout si pf. vzdycl(y = vzdy

Z, ze + G za + 1, Ak za hodinu

zabyvat se + 1 impf, zacäteic M zaclnat impf,

zacit, zacnu pf.

zäda N pl.zahnout, zahnete! pf. zahybat impf,

zahrada F zächod M zajimavy, -ä, -e zajistit + Ak pf. zajisfovat impf,

je zakäzäno zakäzat + D + Ak pf.

zakäzuzakazovat Impf,

zäkaznice F zäkaznikM zäkusek M zaiepit + Akpf, lepit impf.

zälezet + D na + L impf, zäpad M zäpadni zaparkovat pf, parkovat impf.

виходитипіднятися, зійти, вийти висвітлювати, пояснювати, з’ясовувати висвітлити, пояснити, з’ясовати ліфт ч.позаду, ззаду, іззаду, позад повітря с. взяти, візьму брати, берузразок, взірець, приклад ч. згадувати кого, що, про кого, що згадатизавжди, постійно, весь час

13, з, ЗІза; через, за за/через годину займатися чим початок ч.починати, розпочинати, зачинатипочати, почну, розпочати, почну, зачати, зачну спина ж., плечі с. рі. tant, повернути, поверніть! повертатисад, садок ч.; город ч.убиральня ж., туалет ч.цікав І ий, -а,-езабезпечити, забронюватизабезпечувати, бронюватизабороненозаборонити,заборонюзаборонюватипокупниця ж.покупникч.десерт ч., закуска ж.заліпитиліпитизалежати від кого, чого захід ч,західн І ий, -а, -е запаркувати машину паркуватиде

zaplatit+Ak,za+Akpf. platit impf.

zapomenout + Al< pf.na + Ak

zapominat impf. zàrucni doba F zàri N zasezastavit+Akpf, zastavit se pf. zàstupce M zatimzatîm ahoj!

zab'mco zavazadio N zavolat + D pf.

na + Ak volât impf.

zavfit, zavfu + Ak pf.

zavirat impf. zazvonit pf. zvonit impf.

zdàt se + D impf. zdravi Nzdravit + Ak impf.

pozdravit pf. zdravotni sestra F zdravÿ, -à, -é zdiietsepf.

zed'F zelenina F zelenÿ, -é, -é zemèFzeptatse + Gna + Akpf,

ptàt se impf. zima F, adv. zimnf zitrazidamatsev + Lpf. zklamu se

zkontroiovat + Ak pf.

i(ontrolovat impf. zkusit + Ak pf.

заплатити за кого, що платитизабути про кого, що

забуватигарантійний строк ч. вересень ч. зновузупинити, спинити, перервати зупинитися, спинитися заступник ч.поки що, поки, тим часом поки що до побачення поки, тим часом як, коли багаж ч.подзвонити, зателефо­нувати кому, покликати кого дзвонити, телефонувати, кликати закрити, -крию, зачинити, -чиню закривати, зачиняти задзвонити, подзвонити дзвонити здаватися здоров’я с. вітатися з ким привітатися медсестра ж. здоров 1 ий, -а, -е пробути, залишитися, затриматися стіна ж. овочі, рі. tant, зелен ий, -а, -е держава ж.; земля ж. запитати кого про кого, що, у кого про кого, що питати зима ж. зимн І ий, -а, -е завтрарозчаруватися, -чаруюся

перевірити, проконтролювати перевіряти, контролювати спробувати, попробувати, перевірити

zkouset impf, zlobit se na + Ak impf.

rozzlobit se pf. zmëna Fzmènit + Ak (se) pf.

ménit impf.

zmërit+ Akpf. mëfit impf.

zmrziina F znàmka F znàt + Ak impf. poznat pf.

znovu zpâtecni zpétky zpozdèni N

zrcadio N zubM zubai Mzùcastnlt se + G pf. ûcastnit se impf.

zûstat, zùstanu pf. zûstàvat Impf.

zvonit impf. zazvonit pf.

zâdnÿ, -à, -ë

ze ze? zenaF zenatÿ zidle F zizen F ziutÿ, -à, -ë

пробувати, перевірятисердитися, гніватися на когорозсердитися, розгніватисязміна, переміна ж., перехід ч.змінити, відмінити,перемінити, змінятиміняти, мінити,змінюватизміряти, помірятимірятиморозиво с.марка ж.знатипізнатизновузворотніий,-а,-е назадспізнення, запізнення с., затримка ж. дзеркало с. зубч.зубний лікар, дантист ч. взяти участь у чому брати участь у чому, бути присутнім на чому залишитися, залишуся лишатися, залишатися дзвонити подзвонити

жодніий,-а, -е, (жоден), ніякіий, -а, -е щочи не так?, чи не правда?жінка ж.жонатийстілець ч.спрага, жага ж.жовтіий -а,-е

ЗМІСТ (OBSAH) сторінка

В ступ ....................................................................................................................... 7Система голосних і приголосних у чеській м о в і........................................... 19

ТЕМА1 .......................................................................................................................... 24Bÿt (бути) - 25, Kdo, со, kde (хто, що, де) - 26, 27, Іменники - 28, Прикметники - ЗО Pokoj - 31

ТЕМА 2 .......................................................................................................................... 36І\/Іісцевий відмінок - 37, Дієвідмінювання типу ,,-âm, -uju“ - 41, Знахіднийвідмінок - 42, Присвійні займенники - 44Pan Kubét а jeho rodina - 45, Pan Samojlenko a jeho rodina - 47

TEMA3 .......................................................................................................................... 52Числівники 1-100 - 53, Дієвідмінювання типу ,,-im, -u“, - 54, Форми інфінітива - 55, Особові займенники у знахідному відмінку - 58 Mùj den - 60, Со dëlajf? - 61

ТЕМА 4 .......................................................................................................................... 69Назви днів, копи? (Kdy) - 70, Вид - 70, Родовий відмінок - 72, Модальні дієслова - 74, Орудний відмінок - 80, н і-н і - 81 Pojedu do Prahy - 81, Pojedeâ taky do Prahy? - 83

ТЕМА 5 .......................................................................................................................... 87Числівники 21-1000 - 89, Прийменники, які вживаються з род. відмінком - 89, Прийменник „па“ із знахід. від. - 90, Kde х ка т (де х куди) - 94, vëdët (знати) - 94, Неозначені й заперечні займенники і прислівники - 96, Майбутній час дієслів доконаного виду - 98, Jit, jet (іти, їхати) - 101V Praze - 103, Na nàmèsti - 105

ТЕМ А6 ........................................................................................................................115Числівник 1000 - ~ - 116, Займенник „svûj“ (свій, своя, своє, свої) - 117, Множина Іменників у знах. і наз. відмінках - 118, Майбутній час дієслів недоконаного виду - 121, Kdyz (коли, як тільки) - 125 Nàvstèva -126, Kubàtovi maji névstèvu - 128

ТЕМА 7 ........................................................................................................................136Давальний відмінок - Особові займенники - 137, Іменники І прикметники в давальному відмінку -140, Прийменники, які вживаються з даваль. відмінком - 141, Минулий час - 143, Безсуб’єктні речення - 146, Теперішній час - 148 Kde jsl byl tak diouho? - 151, Co jsem délai vcera? -152

ТЕМА 8 ........................................................................................................................158Гроші - 159, Род. відмінок/відмінювання Іменників і прикметників - 162, Прийменники, ЯКІ вживаються з род. відмінком - 164, Ступені порівняння - 173V obchodè Potraviny - 166, V obchodè Odëvy - 169

ТЕМА 9 ........................................................................................................................185Форми род. відмінка у множині -188, Форми займенників у род. відмінку - 191V kuchynl -193, V restauraci -195

ТЕМА 10 ...................................................................................................................... 201Орудний відмінок однини - 202, Прийменники, які вживаються з орудним відмінком- 202, Кат? х Kde? - 206, Дієслова руху - 209, 210, Кількісні числівники -211, Котра година? (Коїік je hodin?) - 211, Коли? Як довго? Як часто? - 213 Rocni obdobi - 217, Bylo hezky - 223

ТЕМА 11 .......................................................... ........................................................ 229Форми наказового способу - 230, Кличний відмінок - 233,Форми займенників у орудному відмінку - 234Posta - 236, Dopis, pohied - 237, Telegram - 241, Telefon - 243

ТЕМА 12 ...................................................................................................................... 249Префікси - 250, ІУІІсцевий відмінок однини - 254, Форми займенників у місцевому відмінку - 255, Прийменники, які вживаються з місцевим відмінком - 255V hotelu - 257, Dovolenà - 259

ТЕМА 13 ...................................................................................................................... 266Місцевий відмінок множини - 267, Сполучник „аЬу“ - 269 Tëlo - 270, и lékare - 273, Ve zdravém tële zdravÿ duch - 274

ТЕМА 14 ...................................................... ................................................................281Давальний відмінок множини - 282, Відмінювання числівників - 284, Сполучники з часовим значенням - 287 Na déinici - 288, Pokuta - 291

ТЕМА 15 ...................................................................................................................... 296Орудний відмінок множини - 297, Відмінювання іменників „коїеда“, „centrum“, „muzeum“ - 299, Речення умовної модальності - 300 Jednàni - 302, Na letisti - 303

Як ми вітаємося? .................................................................................................... 308Н а п и си .........................................................................................................................315Таблички граматичних я в и щ ................................................................................ 319Ключ ............................................................................................................................ 329Чесько-український с л о в н и ч о к .......................................................................... 380Зміст ............................................................................................................................ 398С корочення................................................................................................................ 400

Скорочення, ЯКІ вживаються в тексті

ЗиЬзіаШіуаАсііекііуаММі

МпРN№т., N беп, 6 Оаі, О

АкІо к . І І п з і г , 1 2д.Р1.Зіпд. Іапі.РІ. іапі.3.03. рі.РІ.Ітр(.

Inf.РГЄ7.Ргеї.Риі.Копсііс.АсІУ. пеоз. V.К.СуСг5., зігапка ЗатоЬІазку ЗоиЬІазку росііуеі(-іе)

іменники (імен.) прикметники (прикм.) іменники ЧОЛОВІЧОГО роду (ч. р.) іменники, ІДО означають назви істот (і. ж. і., жив. і.)іменники, що означають назви неістот (і. неж. і., нежив. і.)іменники жіночого роду (ж.)іменники середнього роду (с.)називний відмінок (наз. від.)родовий відмінок (род. від.)давальний відмінок(даваль. від.)знахідний відмінок (знах. від.)місцевий відмінок (МІСЦ. ВІД.)орудний відмінок (оруд, від.)однина (одн.)множина (мн., множ.)іменники, які вживаються тільки в однинііменники, які вживаються тільки у множині3-я особа мн.дієслова доконаного виду (док. в.) дієслова недоконаного виду (недок. в.)інфінітив (неозначена форма, інф.)теперішній час (тепер, ч.)минулий час (мин. ч.)майбутній час (майбут. час)умовний спосіб (умов, сп.)прислівник (присл.)безособове речення (безос.)розмовна мова (розм., розмов.)вправаграматикасторінка (ст.)голосні звуки (голос, зв.)приголосні звуки (приголос. зв.)дивися (дивіться), сторінка... (див. ст.)

................................... ..

Elga Cechovâ, Helena Trabelsiové, Harry Putz

ХОЧЕТЕ ГОВОРИТИ ПО-ЧЕСЬКОМУ? 1(СНСЕТЕ MLUVIT CESKY? 1)

Nakladatel: Ing. Harry Putz P. O. Box 89 460 31 Liberec Ceskä republika E-Mail: harrputz @ mbox.vol.cz

llustrovali: Wilfried von Rohden, Zdenëk Vâlek Obâiku navrhl; Z. Vâlek s pouzitim kresby P. Pi^ihonského 1. vydâni, Liberec 1999

ISBN 80-902165-4-Л

9 788090 216549