ПОЧАТОК РОБОТИ В R: ЗМІННІ, ВЕКТОРИ ТА МАТРИЦІ

Бахрушин Володимир Євгенович,

професор, д.ф.-м.н.Vladimir.Bakhrushin@gmail.com

Загальні відомості

R є об'єктно орієнтованою мовою та середовищем програмування. Її відмінністю є велика кількість бібліотек, призначених для статистичного аналізу даних.

R є вільно розповсюджуваним програмним забезпеченням з відкритим вихідним кодом. Її особливістю також є те, що R може використовуватися у всіх операційних системах, зокрема у Windows, Linux, Mac OS тощо.

В 1997 р. було створено проект CRAN (Comprehensive R Archive Network (http://cran.r-project.org). Він є репозиторієм, що містить систему R, бібліотеки, матеріали та інші пов'язані з R ресурси.

Початкове повідомлення

Робоча директорія

За замовчанням програми та дані зберігають та шукають у робочій директорії. Визначити робочу директорію можна за допомогою команди:

> getwd().

Змінити робочу директорію можна за допомогою команди:> setwd(“…”)

У лапках необхідно вказати шлях до потрібної директорії.

В RGui це можна зробити також, обираючи в Меню: “Файл – Змінити папку”.

Скрипти

Для створення програм використовують скрипти, які можна створювати за допомогою будь-якого текстового редактора, а також у спеціальному вікні, що з’являється, якщо обрати в головному меню: “Файл – Новий скрипт”.

Для відкриття вже готових скриптів необхідно обрати у головному меню: “Файл – Відкрити скрипт”.

Вектори

Базовою структурою в мові R є вектор. Його елементами є одне або декілька однотипних значень досліджуваних даних. Скалярну величину можна подати як вектор, що містить одне числове значення. З векторів ми можемо утворити складніші структури – матриці, масиви тощо.

Елементи вектора можуть належати до таких типів даних:numeric, integer, character, complex, logical, raw та ін.

NaN є результатом обчислень, що призводять до невизначеностей виду 0/0, ∞/∞, ∞ − ∞ тощо.

NA використовують як синонім невизначеного на поточний час значення (аналог NULL для систем керування базами даних).

Створення векторів за допомогою функції с()

Створення векторів за допомогою функції seq()

Деякі функції для роботи з векторами

Функції

min(x)

max(x)

prod(x)sum(x)

sort(x)

var(x)

mean(x)length(x)

Матриці

Будь який вектор ми можемо перетворити у матрицю, вказавши спосіб розташування його елементів у цій матриці.

Функція m=matrix(data = y, nrow = n, ncol = m)розташовує елементи вектора y в матриці m розмірності

n m так, що спочатку зверху до низу заповнюється перший стовпчик, потім другий і т. д.

Якщо довжина вектора менше, ніж nm, то його елементи використовують знов, починаючи з першого.

Якщо довжина вектора більше, ніж nm, то частина його елементів залишиться невикористаною.

Можна об’єднати два вектори до матриці, використовуючи функцію c().

Створення матриць

Створення матриць

Звертання до елементів векторів та матриць

Підсумовування матриць

Підсумовування елементів векторів та матриць

Перетворення елементів векторів та матриць

Перетворення елементів матриць

Масиви

Вектори та матриці є окремими випадками масивів, що мають, відповідно, один чи два виміри.

У загальному випадку масив створюють функцією array(<вектор-даних>, <вектор-вимірів>).

<Вектор-даних> є вектором чисел, з яких складатиметься масив.

<Вектор-вимірів> це вектор чисел, кількість яких задає кількість вимірів масиву, а їхні значення – розмірність масиву у відповідному вимірі.

Масиви

Масиви

Література

1. Зарядов И.С. Введение в статистический пакет R / И.С. Зарядов. – М.: Изд. РУДН, 2010 – 207 с.

2. Статистический анализ данных в системе R. Учебноепособие / А.Г. Буховец, П.В. Москалев, В.П. Богатова, Т.Я. Бирючинская; Под ред. проф. Буховца А.Г. –– Воронеж: ВГАУ, 2010. –– 124 с.

3. Язык программирования R: Викиучебник.