Особливості

розвитку

культури ХVІІІ –

поч. ХХІ ст.

I. Культура епохи

Просвітництва

II. Європейська

культура ХІХ ст.

III. Культурні напрями

та стилі ХХ ст.

IV. Специфіка

сучасної культури

Культура епохи Просвітництва XVIII ст. увійшло в історію світової культури як «століття

розуму», «століття філософів», «століття Просвітництва»

Просвітники критикували феодально-релігійний спосіб життя та утверджували духовно-ідеологічні, політичні засади буржуазного суспільства

Ідеологічна доктрина Просвітництва виникла в Англії у ХVІІ ст. (Дж. Локк); отримала свій широкий розвиток у ХVІІІ ст. у Франції (Вольтер, Ж. д`Аламбер, Д. Дідро, Ш. Монтеск`є, К. Гельвецій, П. Гольбах, Ж. Руссо)

Гасло «Свобода, рівність, братерство" проголошувало свободу мислення, релігії; рівність, заперечення ієрархії соціального класу, право кожного розвивати свої навики, бути активним у суспільному житті.

Домінували принципи поміркованості, скромності, прагматизм, святість сім'ї як одиниці суспільства, недоторканність власності, відновлення праці як основи багатства

У трактаті

"Суспільний договір"

наголошував на

рівній і добровільній

угоді між людьми та

державою

У праці «Кандид»

писав : "Якби Бога не

було, його слід було б

вигадати ».

Очолив видання

першої

"Енциклопедії" .

Вважав, що розум,

освіта і наука є

основою людської

діяльності.

Ф. Вольтер (1694-1778)

Ж.Руссо (1712-1778)

Д.Дідро (1713-1784)

ВИДАТНІ

ПРОСВІТИТЕЛІ

Ознаки

бароко

Прагнення вразити

пишним,

барвистим стилем

Тяжіння до контрастів,

метафоричність,

алегоризм

Поєднання релігійних

і світських мотивів,

образів.

Мінливість,

поліфонічність,

ускладненість форм

Людина не протиставляється

Богові, а є

найдосконалішим

його творінням.

Трагічні напруженість

та світосприйняття

(песимізм,

розчарування)

Бароко (дивний, химерний) – напрям ХVІІ - ХVІІІ ст., що охопив

усі види художньої творчості. Найбільшого розквіту набув в Іспанії,

поширився в Європі та Америці

Архітектура бароко

Видатний зодчий італійського бароко

Лоренцо Берніні оформив площу перед собором св. Петра в Римі, спорудив

численні архітектурні ансамблі

Карло Модерна оформив

фасад собору св. Петра

Луї Лево – французький архітектор, будівничий Версальського палацу

«Автопортрет з Ізабелою Франт”

“Осінній пейзаж‖

Пітер Пауль Рубенс (Фландрія)

«Марія Клариса, з дитиною»

―Мойсей та мідний змій‖

Антоніс Ван Дейк (Англія)

Живопис бароко

«Хлопчик з дзигою»

Шарден, 1735

Класицизм (від лат. зразковий) - напрям європейської культури ХVІІ –

ХVІІІ ст. , що звертався до образів та форм античного мистецтва як

ідеального еталону. Засновник класичного напряму мистецтва

Франції – Н. Пуссен .

В архітектурі і мистецтві Франції – стиль ампір(спорудження обелісків,

колон, тріумфальних арок).

Класицизм

«Аркадські пастухи»

Пуссен, 1638

Базиліка в Оттобойрені (Німеччина)

Рококо Рококо (фр.- мушля) - стиль у мистецтві, що виник у Франції в XVIII ст.

як породження винятково світської культури, двору, французької

аристократії.

Притаманні манірність, легкість, пристрасть до складних вишуканих

форм

Культура XIXст.

Провідними художніми течіями були :

Неокласицизм (з грецької новий, зразковий) — течія в літе-ратурі та мистецтві, що знайшла свій вияв у використанні античних тем і сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми

Романтизм (дивне, фантастичне) – ідейний і художній напрям, що відмовлявся від нормативного мислення, наголошував на індивідуальності митця, цікавості до всього неповторного. Охопив усі сфери культури. Історичні романи В. Скотта, Д. Купера «Останній із могікан», В. Гюго «Собор паризької Богоматері», «Людина, що сміється», казки братів Грімм, Е. Гофмана та ін. У живописі – творчість Е.Делакруа, Ф.Руни , Ф.Гойя. Композитори Ф.Шопен, Л.Бетховен, Дж. Верді, А.Міцкевич

Реалізм (дійсний) – це мистецтво «втрачених ілюзій», що сповідував необхідність правдивого відображення дійсності. Творчість О. де Бальзака, Стендаля, Ч. Діккенса, Л. Толстого, Ф.Достоєвського

Центрами розвитку реалізму в ХІХ століття стали

Ф р а н ц і я , А н г л і я і Р о с і я

Достоевский

Фѐдор Михайлович

Чарльз

Диккенс

Стендаль

(Мари-Анри Бейль)

Реалізм

Реалізм в літературі

Представники живопису

Ежен Делакруа (Франція)

«Алжирські жінки у своїх покоях»

1834 р.

Романтизм

Франциско Гойя (Іспанія)

«Маха одягнена»

1805 р.

Культура ХІХ ст.

ХІХ ст. ознаменувалось появою фотомистецтва.

У 1895 р. брати Люм’єри винайшли кінематограф, котрий, на відміну від кінетоскопа Т. Едісона, дозволяв одночасний перегляд стрічок великою аудиторією. Брати Люм’єри — родоначальники не лише кінематографа, а й загалом мистецтва зйомки.

28 грудня 1895 р. в Парижі вони організували перший публічний показ Cinématographe

Культура ХХ ст.

Фаталізм, песимізм та соціальна апатія стали провісниками декадансу (занепаду)культури в кін. ХІХ – на поч. ХХ ст.

Релятивізм ( «відносний») як методологічний принцип охопив у XX ст. практично всі сфери інтелектуального освоєння світу в зв’язку з необхідністю філософського осмислення революції у фізиці (відкриття теорії відносності Ейнштейна, квантової теорії світла Бора).

Модернізм - загальна назва напрямів мистецтва і літератури кінця XIX - поч. XX ст. , що виник у Франції та відображав розрив із традиціями реалізму , естетикою минулого. Мистецтво модернізму носило переважно ірраціональний характер.

Постмодернізм – світоглядно-мистецький напрям, що поширився в другій половині ХХ ст. для означення стильових тенденцій в мистецтві, спрямованих проти безликої стандартизації.

Символізм (знак, символ)

Провідними письменниками

були П. Верлен, А.Рембо, С. Малларме; М.МетерлінкС.

Георге, М.Р.Рільке

У живописі творчість М.

Врубеля, Г. Клімта, Ф. фон

Штука та ін.

М. Врубель «Царівна-Лебідь»

Імпресіонізм (враження)

Представники :

живопис - К. Моне, О.Ренуар,

Е.Дега, К. Піссаро, К. Малевич;

скульптура – О.Роден;

музика – К. Дебюсі, М. Равель

Клод Моне "Враження. Схід сонця"

Напрями культури ХХ ст.

Культура ХХ ст.

Кубізм (культ геометричних

форми)

Художники П. Пікассо, П.

Сезанн; письменники Г,

Аполлінер, Г. Стайн та ін.

Сюрреалізм (надреалізм,

прояв підсвідомих актів)

Художники А. Бретон, Ж.

Міро, С. Далі, М. Ернст ;

літератори і поети – Л. Арагон,

П. Елюар, П. Супо

Футуризм (мистецтво майбутнього)започатковано Ф. Марінетті в

1909 р. в Італії, згодом трансформований в авангардизм, кубізм та ін.

Сальвадор Далі «Похмура гра», (1929) Пабло Пікассо «Жінка в жовтому

капелюсі Жаклін» (1961)

Субкультура (префікс суб- означає під) - часткова культурна підсистема усередині системи «офіційної», базової культури суспільства, що визначає стиль життя, ціннісну ієрархію і менталітет її носіїв. Це панки, скінхеди, хіпі, байкери, емо, готи і т.п.

Контркультура - це сукупність

соціально-культурних установок і

орієнтацій, протиставлені офіційній

культурі суспільства, для якої

характерні анархія, аполітичність,

нетрадиційні форми мистецтва,

нетрадиційні форми релігії

Сучасна культура

Проблема розмежування мистецтва і антимистецтва є однією з пріоритетних на межі ХХ – ХХІ ст. Особливість сучасної культурної ситуації полягає в тому, що майже будь-який об'єкт може бути визнаний твором мистецтва.

Авангардизм (від фр. avant — попереду та garde — охорона) — термін для означення радикальніших течій, ніж модернізм, яким притаманне прагнення до оновлення змістовних та формальних принципів творчості, відмова від канонів мистецтва попередніх епох.

Авангардні культурні явища проявились у живописі, скульптурі, архітектурі, літературі, музицікіно. Сучасними формами мистецтва є поп-арт, «живопис дії», кінетичне мистецтво, гіперреалізм; хепенінги, перформанси, «мистецтво акції» та ін.

Сучасна культура

Перфоманс - це виступ, що передбачає активну участь аудиторії ; коротке представлення, виконане одним або

кількома учасниками перед публікою художньої галереї чи

музею(так звані флешмоби).

Сучасна культура

Мистецтво зроблено спонтанно

(живопис дії)

Сучасна культура

Поп-арт - напрям, що виник як реакція на

абстрактний експресіонізм та використовує

образи продуктів вжитку

Сучасна культура

КІНЕТИЗМ - мистецтво, в основі якого лежить ідея руху

форми. Динамікою об’єкта вважається будь-яка його

зміна, трансформація, тобто форма ―життя‖ витвору

під час того, як за ним спостерігає глядач.

Сучасна культура

Гіперреалізм - жанр живопису, що базується на

фотографічно точному відтворенні реальності

Сучасна культура

Полікультурність

Сучасне суспільство є полікультурним

(мультикультурним)

Полікультурність – здатність до взаєморозуміння

та взаємодії , толерантне ставлення до інших

культур, сприйняття їх поглядів та переконань.

Полікультурність є важливою у здійсненні

міжкультурної комунікації

Параметрами полікультурності є : уміння

використовувати мову як інструмент спілкування

на міжкультурному рівні; діалог культур в усній та

письмовій формах; шанобливе ставлення до

власної культури та культур інших народів ;

визнання права інших культур на існування та

розвиток