Інтуїтивне сприйняття світу через певні образи, символи, оновлення поетичної мови принесли

у світові літературу французькі символісти к. ХІХ ст.: Шарль Бодлер, Поль Верлен, Артюр Рембо,

Стефан Малларме

французький поет, філософ,теоретик символізму

Творчий доробок поета - елітарна поезія з досить витонченою ускладненою символікою, поетична проза, есе. 

Стеф н Малларм а́� е́�Stéphan Mallarmé

(1842 – 1898)

“Письменницька сповідь”

На думку Малларме, найвище покликання людини – пошук Таємниці, чогось вічного, постійного, яке відкривається пророкам як осяяння.

Літературний шлях Стефана Малларме

1866 р. - в альманаху “Сучасний парнас” вміщено 11 поезій1871 р. - опубліковано фрагменти поеми “Іродіада”

1875р. - прозовий переклад”Крука” Е.По1876 р. – вийшла друком поема “Полудень Фавна”

Втрата інтересу до оприлюднення власних творів1887 р. – збірка “Поезії Стефана Малларме”

1890 рр. – письменник наважився випустити кілька збірок власних поезій “Сторінки”, “Вірші та проза”1897 р. – публікація експериментальної поеми “Кинутий жереб ніколи не скасує випадку”

“Літературні вівторки” Малларме

О.Ренуар

Е.Мане

З 1877 організовує літературний салон: легендарні «mardis» («Вівторки»), де збираються молоді письменники, художники, музиканти.

О.Уайльд

О.Ренуар Портрет Малларме 1892 р.

Èdouard Manet, Retrato de Stéphane Mallarmé (1876)

Інтелектуальність поезії С.Малларме

У теоретичних статтях щодо призначення поезії Малларме доходить висновку, що поезія, мистецтво є священною справою, тому можуть бути зрозумілими тільки обраним; він обирає мистецьким гаслом "герметизм", зашифрованість, таємницю.

Поет, на думку Малларме, має змогу проникнути в таємницю буття, відчути навіювання чистих, неясних звуків, він може відтворити ідеальні образи, але не в прямому розумінні, а через метафору, символ, натяк. Адже, на думку Малларме, в поезії важливо "навіяти" образ, а "назвати предмет- це значить знищити на три чверті поетичного чару". Вірші "Лебідь", поема "Кинутий жереб..." є своєрідними зразками "герметичного письма" Стефана Малларме. 

Принципи символізму Малларме багато в чому перегукувалися

з принципами імпресіонізму в малярстві

Матісс. Іл. до «Віршів» С. Малларме. Офорт. Лозанна. 1932.

La poésie de Stéphane Mallarmé (écoutant des fleurs). 1892. crayon sur papier. S.b.g.: FK (Fernand Khnopff) (Belge). Rêve Antique - par Stéphane Mallarmé:

Стефан Малларме (1842–1898)

Поет завжди підкреслював, що розуміння поезії - це важка праця, яка потребує від читача духовної концентрації та спеціальної підготовки. Його вірші містять чимало алюзій, біблійних образів, міфологічних персонажів. У них також зашифроване і власне життя поета. 

Поезія - вираження сенсу буття“Кинутий жереб ніколи не скасує випадку”

Малларме експериментує з формою вірша; символічна картина бурі; стихії протиставляється Метр, майстер; він гине, тримаючи над головою кулак, заповідаючи знання; великим шрифтом подані слова-ключі; “Кожна думка – це кинутий Жереб”; навіть, коли гине людина, залишається Дух, Свідомість, але вони неспроможні “скасувати випадок”.

Висновки

Малларме вірив, що тільки обрані люди здатні розуміти прекрасне…

Взірцем для наслідування для нього були старовинні езотеричні тексти містиків або єгипетські ієрогліфи. Прагнув створити герметичну поезію, тільки для втаємничених.Він писав для вузького кола друзів, які радісно вітали появу кожного нового твору поета.Починаючи з 1866 р., Малларме висловлює переконання, що тільки поет може проникнути в таємниці всесвіту і перекласти їх людською, таємничою мовою. Вплив його на французьку поезію був надзвичайним. Він організував клуб для обраних, на якому обговорювалися найскладніші проблеми поетичної творчості. Символісти оголосили Малларме своїм лідером.