Заявка на участь у Всеукраїнському конкурсі екологічних проектів

«Вирішення регіональних екологічних проблем»

1. Григораш Андрій Валентинович

2. 16 грудня 1989 р.

3. вул. 2 набережна 11/2, м. Чернігів, 14000

4. студент 5 курсу спеціальності Екологія та охорона навколишнього середовища,

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка,

вул.,Гетьмана Полуботка, 53, м. Чернігів, 14013

5. Наук.керівник: зав. кафедри екології та охорони природи Ю.О.Карпенко

6. ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН РІЧКИ СНОВ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОКРАЩЕННЯ

Анотація проекту

1 Назва проекту Екологічний стан річки Снов та шляхи його покращення

2 Опис провідної ідеї

Вивчення сучасного стану річок є необхідним умовою для розробки наукових основ їх раціонального використання.

3 Новизна та актуальність

Проведено оцінку сучасного стану, наведено основні забруднювачі та запропоновано шляхи оздоровлення стану екосистем р.Снов.

4 Мета З’ясування сучасного екологічного стану річки Снов для розробки рекомендацій щодо покращення стану її екосистем.

5 Новаторські ідеї

Поєднання підходів до використання території, комплексність розуміння цінності території досліджень, біоіндикаційні ідеї в оцінці р.Снов, практична спрямованість рекомендацій щодо покращення стану екосистем р.Снов

6 Практичне значення

Наведені основні джерела забруднення річки на сучасному етапі та стан водоохоронної зони в межах від села Загребельна Слобода і до міста Щорс, та в межах від села Снов’янка і до гирла, місця впадання в річку Десна. Розроблено рекомендації по покращенню екологічного стану річки та раціонального природокористування в її заплаві.

7 Форми та методи проекту

експедиційні дослідження 2009-2011 р.р.,

обробка джерел бібліографії, робота з картографічними матеріалами

8 Перспектива подальшого впровадження

Узагальнена інформація про основні джерела забруднення, в процесі виконання роботи було запропоновано ряд заходів та рекомендацій по покращенню екологічного стану досліджуваної водойми. Можливість використання даних матеріалів для організації системи моніторингу р.Снов

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН РІЧКИ СНОВ ТА ШЛЯХИ ЙОГО

ПОКРАЩЕННЯ

Григораш А.В., студент V курсу спеціальності Екологія та охорона

навколишнього середовища, Чернігівський національний педагогічний

університет імені Т.Г.Шевченка. м. Чернігів

Актуальними питаннями сьогодення стають проблеми оздоровлення

оточуючого середовища і відновлення природних об’єктів, в тому числі річок.

Але це не можливо без комплексного вивчення стану їх екосистем, процесів,

що відбуваються в них, основних джерел забруднення та причин зменшення

водності. Комплексні дослідження екологічних характеристик, вищої водної

рослинності річки та її заплави, дозволять встановити закономірності будови,

функціонування та динаміки річкових екосистем з метою оздоровлення і

раціонального використання природних багатств.

Експлуатація природних ресурсів у басейнах річок (меліорація русел,

розорювання заплавних земель, вирубка лісу на площах водозбору), скидання

стічних вод підприємств, дощових стоків з урбанізованих територій призвели

до різкого погіршення стану їх екосистем, виснаження та забруднення водних

ресурсів. В результаті такої діяльності порушується рівновага, яка склалася в

екосистемах річок і відбувається поступова їх деградація. При сучасних формах

господарської діяльності в басейнах річок і відсутності науково-обгрунтованої

концепції по оздоровленню їх екосистем, в майбутньому можна очікувати ще

більш різкого погіршення екологічного стану не тільки самих річок, але і площі

їх водозбору.

Водні макрофіти і їх угруповання є досить чуттєвими індикаторами стану

природного середовища: водного, наземного і повітряного. Вироблені у них в

процесі еволюції ознаки, досить чітко індукують рівні води, а також їх хімічний

і органічний склад. Важко переоцінити їх роль в біогеохімічному кругообігу

речовин і енергії перезволожених екосистем, а також в процесах самоочищення

водойм. Однією з умов ефективності таких заходів є розробка єдиної концепції

стратегії охорони перезволожених територій і здійснення природоохоронних

заходів у басейнах річок.

Проблема пізнання закономірностей формування та динаміки природних

екосистем є однією з основних при вивченні природних об’єктів і покращення

їх стану. Вивчення сучасного стану річок є необхідним для розробки наукових

основ їх раціонального використання.

Метою дослідження було з’ясування сучасного екологічного стану річки

Снов та вивчення її екологічних характеристик за допомогою вищої водної

рослинності для розробки рекомендацій щодо покращення стану її екосистем.

До конкретних завдань дослідження входило:

1. Визначити основні джерела забруднення річки на сучасному етапі та

стан водоохоронної зони в межах від села Загребельна Слобода і до міста

Щорс, та в межах від села Снов’янка і до гирла, місця впадання в річку Десна.

2. Дати характеристику еколого-санітарному стану екосистем р. Снов.

3. Розробити рекомендації по покращенню екологічного стану річки та

раціонального природокористування в її заплаві.

За обраними методиками були проведені дослідження та визначено стан

екосистем р. Снов. Узагальнена інформація про основні джерела забруднення ,

в процесі виконання роботи було запропоновано ряд заходів та рекомендацій

по покращенню екологічного стану досліджуваної водойми.

Об’єкт досліджень – екосистеми р. Снов.

Предмет досліджень – сучасний екологічний стан та характеристики

екосистеми р. Снов.

Апробація роботи. Матеріали роботи доповідалися на двох Всеукраїнських

наукових студентських конференціях, що проходили у квітні 2010 та 2011 рр.

на базі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя та

надруковані у збірках матеріалів конференції.

Басейн річки Снов знаходиться на північному заході Чернігівського

полісся, на території Городянського, Щорського та Чернігівського районів

Чернігівської області. До його меж входять: правобережна частина заплави р.

Десна, тераси р. Снов. Річка Снов – правобережна притока Десни довжиною

283 км, впадає в Десну на 223 км від гирла. Снов бере початок біля села

Сновське у Новозибківському районі Брянської області і впадає в Десну

поблизу с. Брусилів Чернігівського району Чернігівської області.

Загальна площа басейну 8700 кв. кілометрів. Глибина в окремих місцях

досягає 6 метрів, ширина річки 4-14 метрів в середній і 20-40 метрів у нижній

течії. Найбільша ширина річки біля м. Щорс – 200м, де вона утворює

озероподібне розширення. Найбільша глибина 9,9 м. Надзвичайно звивисте

русло, покручене, розгалужене, характерною особливістю річки є переважання

плесових ділянок. Течія повільна, в окремих місцях швидка. Швидкість течії на

плесах 0,1-0,2 м/сек, на перекатах – 0,3-0,4м/сек. Дно Снову переважно рівне

піщане, на плесах замулене.

Долина широка. В окремих місцях заболочена. Для нижньої течії річки

властиві два весняних підйоми води – в результаті танення снігів у басейні ріки,

другий – в результаті підпору деснянськими водами. У Снов впадає безліч

малих річок. Ірпа – одна з найбільших, вона є правою притокою р. Снов.

Загальна довжина річки складає 44 км, загальна водозбірна площа – 339 кв.

кілометрів. Р. Ірпа впадає в р. Снов на 180 км від гирла.Швидкість течії в стоку

складає 0,1м/сек, у гирлі 0,3м/с. Також притоками р. Снов є: р. Смяч, р. Бреч,

р. Тетива, р. Трубіж, р. Стратива та ін.

Об’єкт досліджень – екосистеми р. Снов, що є правобережною притокою

р. Десни і розташована в Чернігівській області. Довжина р. Снов 283 км, площа

її басейну 8700 км2. Річка бере початок біля с. Сновське у Новозибківському

районі Брянської області. На берегах річки розміщені м. Щорс, с. Седнів та с.

Брусилів Чернігівського району, частина віддалених житлових і промислових

районів м. Чернігова.

Нами у 2009-2011 рр. проводився аналіз екологічного стану р. Снов. за

біоіндикацінйими методиками, а саме за деякими ознаками і показниками

окремих груп гідробіонтів та за методикою , що базується на видовій та

кількісній представленості типових мешканців прируслових заплав був

визначений сучасний екологічний стан річки, з використанням біотестування,

фітоіндикації та ряду інших методів.

Ми використовували методи і підходи до аналізу літературних джерел з

гідроекологічних, гідрологічних і гідробіологічних характеристик екосистем

річок. Проводили експедиційні дослідження по р. Снов з метою визначити стан

водоохоронної зони та прибережно-захисної смуги річки та виявити локальні

джерела забруднення водотоку. Проводили методи обробки отриманих даних.

Ще однією з методик дослідження екологічного стану водойми було

вивчення вищої водної рослинності методами фітоіндикації та біотестування на

прикладі популяції ряски малої оцінювався стан водойми та визначався клас

якості води.

Запропоновані методи досліджень екосистем р. Снов, одержані

результати з їх аналізом дозволяють дати більш повну фонову (для

контрольних точок стартову) еколого-санітарну характеристику водних

екосистем даної річки та розробити рекомендації по їх покращенню,

зпрогнозувати наступні зміни її екологічного стану в просторі і часі. Отже,

вибрані методики і методи, дозволили провести комплексне вивчення

екосистеми річки та одержати різнопланову інформацію про неї.

Основними водокористувачами – забруднювачами р. Снов на території

України є: ЗАТ ‹‹Комунальник›› (м. Щорс), КП ‹‹Сновське›› (с. Снов’янка) та

"Петрівськийкрохмально-паточний комбінат".Об’єми скидання стічних вод

наведені в таблиці 1.

В цілому водокористування за останні роки не набуло якісних змін в бік

покращення, відбуваються постійні перевищення ГДС.

Причиною перевищення нормативів гранично допустимих скидів (ГДС)

є: фізична та моральна застарілість очисних споруд; перевантаженість або

недовантаженість очисних споруд; порушення технологічного регламенту

експлуатації очисних споруд; відсутність в потрібному об’ємі капітальних та

поточних ремонтів, зношеність обладнання.

По відношенню до минулих років ЗАТ ‹‹Комунальник›› (м. Щорс) у 2010

році скинув меншезабруднюючих речовин в р. Снов, також зменшився об’єм

скидання стічних вод. За останні роки збільшився обсяг забруднюючих

речовин, які скидає КП ‹‹Сновське›› (с. Снов’янка), хоча сам об’єм скидання

стічних вод зменшився, це говорить про погіршення стану очисних споруд.

Табл. 1

Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами-забруднювачами

поверхневих водних об’єктів

Назва

водокористувача-

забруднювача

2008 рік 2009 рік 2010 рік

об’єм

скидан-

ня

стічних

вод,

млн. м3

обсяг

забруд-

нюючих

речовин,

т

об’єм

скидан-

ня

стічних

вод,

млн. м3

обсяг

забруд-

нюючих

речовин,

т

об’єм

скидан-

ня

стічних

вод,

млн. м3

обсяг

забруд-

нюючих

речовин,

т

1 2 3 4 5 6 7

ЗАТ ‹‹Комунальник›› (м.

Щорс) 0,0574 45,02 0,0564 40,10 0,0501 36,62

КП ‹‹Сновське›› (с.

Снов’янка) 0,025 15,28 0,0184 15,67 - -

"Петрівськийкрохмально-

паточний комбінат" 0,0138 17,02 - - - -

У підприємств з недостатньо ефективною роботою очисних споруд

кількість забруднюючих речовин значно перевищує норму гранично

допустимих скидів.

Гідрохімічний стан правої притоки р. Снов – р. Ірпи на протязі останніх

років є досить стабільним. За останні 5 років річка стала значно чистішою і не

справляє помітного впливу на якість води в р. Снов.

Таким чином, в результаті недотримання підприємствами нормативів при

скиді забруднюючих речовин (ЗАТ ‹‹Комунальник›› (м. Щорс), КП

‹‹Сновське›› (с. Снов’янка)) в р. Снов продовжують потрапляти

висококонцентровані стічні води, що негативно впливають на якісний стан

річки, внаслідок цього зростає вміст зважених речовин, органічних речовин, які

в декілька раз перевищують ГДК.

Сучасний екологічний стан річки Снов формують чинники, як

природного так і антропогенного походження. В наслідок людської діяльності

посилюються ерозійні процеси прибережної смуги та підвищується ступінь

забруднення самої водойми отрутохімікатами. Під дією природних процесів

відбувається замулення водойми та заростання її водної поверхні, змінюється

гідрохімічний режим річки та видовий склад представників флори і фауни,

сповільнюються темпи самоочищення.

В ході експедиційних досліджень екосистем р. Снов нами була вивчена

територія прибережної смуги та водної гладі р. Снов протяжністю близько 20

км. В процесі опису рослинного покриву контрольних точок нами проводилося

вивчення видового складу, гербаризація та фотографування територій і видів.

Видова різноманітність макрофітів досить висока – 54 види вищих

судинних рослин. Вони відносяться до 26-ти родин, 3-х класів (Хвощевидні,

Дводольні, Однодольні) і 2-х відділів (Хвощеподібні, Покритонасінні). З них 8

видів належать до справжньої водної рослинності, а решта 46 видів – до

прибережно-водної.

Важливе значення у формуванні якості води у малих річках мають вищі

водні рослини (ВВР) або макрофіти. Спостереження за їх станом та розвитком у

різних умовах дозволяє в деякій мірі визначити якість води у річці та стан її

екосистеми. Вищі водні рослини у дослідженнях річок мають свої особливості і

переваги. Їх вивчення не потребує складного лабораторного обладнання

(восновному необхідне лише знання видів ВВР та володіння особливостями

методики). Вивчення заростей вищої водної рослинності особливо важливе,

коли потрібно зробити попередню рекогносцировку екологічного стану річки.

Дослідження ВВР проводять влітку або на початку осені (червень-вересень),

коли флора та фауна найбільш розвинуті, а процеси самоочищення протікають

досить інтенсивно. Характеристику ВВР також можна використовувати для

контролю (моніторингу) забруднень річки. Вищі водні рослини утворюють

зелений пояс вздовж берегової лінії річок. Вони є першою ланкою водної

екосистеми, що стоїть на шляху надходження до річок біогенних елементів та

забруднювачів води. Пояс ВВР є природнім біофільтром, який в значній мірі

перехоплює забруднюючі речовини, що надходять в русло річки з оточуючих

ландшафтів. Сприятливим для річки і формування якості води є заростання її

водної акваторії макрофітами на 15-20% при біомасі до 1,5 кг/м2. В той же час

надмірний розвиток ВВР небажаний для річки і може бути причиною

вторинного забруднення, зменшення швидкості течії, замулення русел річок

тощо. Розпад відмерлої рослинної біомаси потребує значної кількості

розчиненого у воді кисню і може провокувати замори.

Якість води, а отже, і в значній мірі процеси самоочищення і стан

екосистеми річки на різних її ділянках, можна оцінити по характеру розселення

різних видів рослин. Масовий розвиток різних видів рясок, а також поява

болотних видів рослин свідчить про надмірний вміст у воді біогенних

елементів, а локальний інтенсивний розвиток цих видів вказує на місце, у яке

можливо надходять дорічки з площі водозбору багаті біогенами забруднення.

Видовий склад, біомаса і продукція ВВР змінюються в залежності від

характеру річки і виду та кількості забруднень. У макрофітів під

впливомзабруднень також проявляються окремі морфологічні аномалії, які

досить легко можна спостерігати неозброєним оком. Крім цього, під впливом

забруднень відбувається зміна домінантних видів в угрупуваннях ВВР.

Використовуючи макрофіти для оцінки якості води необхідно пам'ятати, що

вони можуть бути досить стійкими до короткочасних і разових забруднень.

Рід ряска має 9 видів. Це водні, багаторічні трав'янисті рослини. Ряска

відноситься до плаваючих - пелагічних організмів, тобто, до тих, що живуть у

товщі води або на її поверхні. Ряску можна зустріти скрізь: в калюжах, дрібних

ставках, канавах та в інших водоймах, що добре прогріваються, із прісною,

стоячою чи слабо протічною, багатою органічними речовинами і біогенами

водою. Ряскові часто утворюють великі скупчення - сплавили, що суцільною

масою покривають поверхню стоячих неглибоких водойм. Ряска, знаходячись

на повітрі, не гине протягом 12 і більше годин. Тіло ряски визначається як

"листопагін", що не розділений на листя і стебло. Щитки у ряскових одиночні

або з'єднані в невеликі групи, ланцюжки короткими чи видовженими ніжками,

утвореними звуженою частиною тіла. Листки рясок можуть бути округлої,

еліптичної, видовженої форми. Вони поглинають із води і запасають азот,

фосфор, калій, засвоюють вуглекислий газ і збагачують воду киснем. Завдяки

цим властивостям ряски добре очищають воду. На присутність забруднюючих

речовин ряска реагує зміною кольору листя і тому може використовуватися як

індикаторний організм.

Табл. 2.Оцінка якості води в Т. 1

№

проб

и

Кількість

особин

(N)

Кількість

щитків

(М)

Відношення

кількості щитків

до

кількості особин

(М/N)

Кількість

пошкоджених

щитків

(L)

Відсоток

від

загальної

кількості

щитків

Клас

якості

води

1 380 537 1,41 56 10,45 3

2 245 347 1,33 21 6,05 2

3 670 910 1,35 104 11,45 3

Табл. 3.Оцінка якості води в Т. 2

№

проби

Кількість

особин

(N)

Кількість

щитків

(М)

Відношення

кількості щитків

до

кількості особин

(М/N)

Кількість

пошкоджених

щитків

(L)

Відсоток

від

загальної

кількості

щитків

Клас

якості

води

1 1380 2391 1,73 814 34,04 4

2 976 1847 1,89 678 36,70 4

3 735 1415 1,92 591 41,76 3

В якості модельного об’єкту нами взято ряску малу. Це світло-зелена

маленька рослина, листки овальної форми, від нижньої поверхні кожного

листка відходить у воду корінець із потовщенням на кінці. Ширина листків

ряски малої 2-3 мм, але вона має відносно довгі корені – іноді до 10 см.

Зустрічається в стоячих і слабо-протічних водах. Для оцінки стану водного

середовища за вищою водною рослинністю,як рослину індикатор нами було

вибрано ряску малу. Цей вид ряски найкраще підходить для експрес-оцінки

якості води у водоймі.

Для цієї методики оцінки якості води відбирали зразки ряски в наших

трьохконтрольних точках ( Т. 1. Т. 2, Т. З ). На площі 0.5 м2 були зібрані всі

зразкирослин, ретельно досліджені та підраховані. І Потім ми порахували

рослини (N),щитки ( М ) та їх відношення ( М/N ). Далі ми розглянули кількість

пошкоджених щитків ( L ) і вирахували відсоток від їх загальної кількості (L/M

* 100%). За отриманими результатами для кожної контрольної точки

булапобудована таблиця в яку ми занесли наші дані. Потім за таблицею

"експрес-оцінки якості води по рясці" визначили ступінь забрудненості

водойми.

Табл. 4.Оцінка якості води в Т. 3

№

проби

Кількість

особин

(N)

Кількість

щитків

(М)

Відношення

кількості щитків

до

кількості особин

(М/N)

Кількість

пошкоджених

щитків

(L)

Відсоток

від

загальної

кількості

щитків

Клас

якості

води

1 114 195 1,71 36 18,46 3

2 95 154 1,62 31 20,12 3

3 159 207 1,30 45 21,73 4

Отже, так як проби були відібрані у різних контрольних точках, то і

результати у нас відрізнялись. Порівнявши дані таблиць можна впевнено

казати, що найчистіша вода в Т. 1 і відноситься до класу 2 - 3 ( чиста або

помірно забруднена ). Найбруднішою вода виявилася в Т. 2, клас – 4

(забруднена ). В третій же точці вода помірно забруднена, так як належить до

третього класу якості води. (табл.. 2, 3, 4)

А в основному стан екосистем р. Снов знаходиться в задовільному стані.

Таким чином по всій території річки не зустрічаються ділянки надмірно

забруднені та деградовані.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПОКРАЩЕННЮ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ

РІЧКИ СНОВ

Враховуючи отримані результати екологічного стану р. Снов та основні

джерела її забруднення пропонуємо такі напрямки діяльності по оздоровленню

річки і покрашенню стану її екосистем:

1. Заходи по запобіганню забруднення води р. Снов підприємцями

водокористувачами:

- запобігання перевищення нормативів гранично допустимих скидів

- будівництво сучасних очисних споруд

- проведення в потрібному об’ємі капітальних та поточних ремонтів

існуючого обладнання.

2. Заходи по регулюванню площинного змиву з басейну річки.

Запобігання водній та вітровій ерозії ґрунтів.

З метою зменшення виносу поверхневими стоками добрив та пестицидів

повинен здійснюватись комплекс агротехнічних заходів (по використанню

добрив та пестицидів та веденню сільськогосподарських робіт), гідротехнічних

заходів(підтримання належного водно-повітряного режиму, який запобігає

вимиванню поживних речовин з ґрунтів), лісотехнічних заходів, яким потрібно

приділити особливу увагу.

3. Заходи на самому водному об 'єкті та на його водозахисній смузі.

В питанні покращення еколого-санітарної ситуації, безпосередньо водогону,

можна запропонувати інтенсифікацію процесів самоочищення

екосистем річки. В плані можливості практичної реалізації особливої уваги

заслуговує використання вищої водної рослинності. Застосування її з метою

фітосанації водойм базується на ряді властивостей вищої водної рослинності:

- вища водна рослинність, особливо великі водно-повітряні макрофіти

здатні рости та розвиватися при недостатку і навіть відсутності кисню в

ґрунтовому середовищі, а також стійкі до забруднень.

-вони здатні вилучати з води та ґрунту не тільки біогенні елементи, але

й макро- і мікроелементи, а також токсичні речовини та мають позитивний

вплив на кисневий режим.

- при протіканні води через зарості напівводних та занурених рослин

відбувається фітофільтранія - зростає прозорість води, а мінералізація різко

зменшується, спостерігається часткова стерилізація води, в результаті часто

відбувається зниження чисельності патогенних бактерій і колі-титр завдяки

цьому зростає.

- можливість біологічного закріплення берегів на основі еродованих

водою ділянках.

Але при використанні вищої водної рослинності можливий і негативний

вплив - при її відмиранні та розкладанні, вона стає джерелом вторинного

забруднення.

Крім цього необхідно обов'язкове виділення на місцевості та

впорядкування прибережних смуг їх засадження та постійний контроль за їх

станом; контроль господарської діяльності в басейні річки місцевими органами

виконавчої влади, згідно з чинним законодавством; організація участі

громадськості в контролі за санітарним станом та порушеннями; контроль

сільськогосподарської діяльності.

Таким чином, сучасний екологічний стан річки Снов формують чинники,

як природного так і антропогенного походження. Внаслідок людської

діяльності посилюються ерозійні процеси прибережної смуги та підвищується

ступінь забруднення самої водойми отрутохімікатами. Під дією природних

процесів відбувається замулення водойми та заростання її водної поверхні,

змінюється гідрохімічний режим річки та видовий склад представників флори і

фауни, сповільнюються темпи самоочищення.

Основними водокористувачами-забруднювачами річки на сучасному

етапі є : ЗАТ ‹‹Комунальник›› (м. Щорс), КП ‹‹Сновське›› (с. Снов’янка) та

"Петрівський крохмально-паточний комбінат", які скидають не доочищені

стічні води в р. Снов та постійно перевищують нормативи гранично

допустимих скидів (ГДС). Також негативний вплив справляє площинний змив з

с/г угідь на площі водозбору, порушення вимог щодо водоохоронної зони та

прибережно-захисної смуги.

Проведене вивчення екологічного стану р.Снов в трьох контрольних

точках методами фітоіндікації та біотестування визначали ступінь

антропогенного навантаження на екосистеми р. Снов як помірний. Флористичні

дослідження прибережної смуги та водного русла р. Снов виявили 54 види

макрофітів, які відносяться до 26 родин, 3-х класів та 2-х відділів.

На основі аналізу індикаційних властивостей макрофітів було

встановлено, що р. Снов зазнає незначної евтрофікації, внаслідок

антропогенного впливу, який відбувається через інтенсивний змив органічних і

мінеральних добрив з сільськогосподарських угідь, про що свідчить наявність

певних кількісних співвідношень в прибережній смузі видів родів Glyceria та

Ceratophyllum, які є індикаторами незначних підвищених концентрацій

азотовмісних та хлоровмісних сполук. Аналіз гідробіологічних і альгологічних

показників дозволяє констатувати певну стійкість екосистем р. Снов та

здатність їх до самоочищення і підтримання рівноважних процесів.

Запропоновані нами заходи по оздоровленню річки Снов та покращенню

стану її екосистем полягають у проведенні комплексу робіт по запобіганню

забруднення води поверхневими стоками з території водозбору річки,

дотримання режиму водоохоронної зони та прибережно-захисної смуги,

обмеження забруднення річки підприємствами-водокористувачами.

Автор висловлює подяку науковому керівнику, зав. кафедри екології та

охорони природи Чернігівського національного педагогічного університету

імені Т.Г.Шевченка Ю.О.Карпенку за допомогу у виконанні роботи.