І 5 3 М 2 * 4 1 3 - 9 1 З О

Н А У К О В а - М Е Т О Д ї / ї Ч Н И Й Ж У Р Н А Л

Факультет корекційної педагогіки та психології

9/2016 УДК 376-056,264.011.3-051(051) ББК 74.371,42я52 Л69 I55N 2413-9130

• 'і,-, - н ». {;•» і '•;'>• і,.*;1 і і- : Засновники : Нац іональний педагог ічний ун іверситет імені М.П. Драгоманова, Кам 'янець -Под ільський нац іональний ун іверситет імені Івана Ог ієнка Св ідоцтво про державну реєстрац ію друкованого засобу масової і нформац і ї серія КІЗ № 16430494902Р в ід 13.03.2010 р. Наказ президі ї ВАК України в ід 29 грудня 2014 р. за № 1 5 2 8 про в к л ю ч е н н я д о Переліку наукових фахових видань України <гаяуІ5І науки : педагог ічні , психолог і чн і )

Головний редактор: ШЕРЕМЕТ Марія Купр іян івна -доктор педагогічних наук,'професор Редакційна рада: СИНЬОВ Віктор Миколайович -доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України БУКУН Микола Ілліч -доктор психологічних наук, професор ГАВРИЛОВ Олекс ій В і к торович -кандидат психологічних наук, доцент КОНОПЛЯСТА Світлана ЮрГївна -доктор педагогічних наук, професор МИРОНОВА Світлана П е т р і в н а -доктор педагогічних наук, професор МОВКЕБАЕВА Зульф ія Ахматвал і ї внз -доктор'педагогічних наук, професор. МОЗҐОВА Галина Петрівна -доктор психологічних ийук, професор НАЗАРОВА Наталія Михайл івна -доктор, педагогічних наук. 'професор ОСТРОВСЬКА Катерина Олекс і ївна -доктор психологічних ,наук, професор Г1АХОМОВА Наталія Г е о р г і ї в н а -доктор педагогічних наук, професор ПРИХОДЬКО Оксана Георг і ївна -доктор педагогічних наук, професор . РАКУ Аурел ія Ігнатівна -доктор педагогічних наук, професор РУДЕНКО Ліл ія Миколаївна -доктор психологічних наук, професор САВІНОВА Наталія В о л о д и м и р і в н а -доктор педагогічних наук, професор СИНЬОВА Євгенія Павл івна -доктор психологічних наук, професор ТАРАСУН Валентина В о л о д и м и р і в н а -доктор педагогічних наук, професор ФЕДОРЕНКО Світлана В о л о д и м и р і в н а -доктор педагогічних наук ФОМІЧОВА Л ю д м и л а Іванівна -доктор психологічних наук, професор ШУЛЬЖЕНКО Діна Іванівна -доктор психологічних наук, професор В і д п о в і д а л ь н и й редактор: МАРТИНЕНКО Ірина В о л о д и м и р і в н а -кандидат психологічних наук, доцент В і д п о в і д а л ь н и й секретар: БАЗИМА Наталія Валентин івна -кандидат педагогічних наук

Видається за рахунок фізичних осіб. Адреса редакції: 01054. м. Київ, аул. Тургенівська. 6. 8/14 (12 поверх). Тол. +3800669097907 Є-та і І : па Іа ! і і а_Ьз гута@тз і І . г и

Друкується мовою авторського оригіналу (українською, російською). Рекомендовано до друку зас іданням кафедри логопедії факультету корекційної педагог іки та психологі ї НПУ імені М.П. Драгоманова Протокол № 16 БІД 11.05.2016 р . Редколег ія не завжди поділяє яогляди авторів статей. Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за підбір та достовірн ість наведених факт ів, дат, цитат, економіконлатистичних даних, власних імен та інших відомостей.

З 9 4 . 1 С Л Ґ ДИФЕРЕНЦІЙНО-ДІАГНОСТИЧНІ ОЗНАКИ З РОЗМЕЖУВАННЯ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ ТА ДІТЕЙ З ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ПРОБЛЕМА ВИКОРИСТАННЯ ХУДОЖНЬОЇ 10 ЛІТЕРАТУРИ В СПЕЦІАЛЬНИХ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПСИХОТЕРАПІЇ 16 РАННЬОГО ДИТЯЧОГО АУТИЗМУ МОДЕЛЬ ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОЙ 20 ДИАГНОСТИКИ НАРУШЕНИЙ ОРФОГРАФИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНЦИИ У ШКОЛЬНИКОВ С РАЗЛИЧНЬІМИ ВАРИАНТАМИ ДИЗОНТОГЕНЕЗА ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ 29 МОТОРНОЇ АЛАЛІЇ : ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ЛОГОРИТМІКА ЯК ЗАСІБ КОРЕКЦІЙНОГО 34 ВПЛИВУ НА ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДІАГНОСТИКИ ААРЕР 45 ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБ ОСІБ З РСА ПІДЛІТКОВОГО ТА ЮНАЦЬКОГО ВІКУ КОМУНІКАТИВНИЙ ТРЕНІНГ ЯК ФОРМА 52 ПСИХОКОРЕКЦІЙНОГО ВПЛИВУ В СИСТЕМІ РОЗВИТКУ СПІЛКУВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ СИСТЕМНИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА 57 ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ ОВОЛОДІННЯ ЗНАННЯМИ ПРО СИНТАКСИС УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ З ТПМ ГРАМАТИКО-СТИЛИСТИЧНІУМІННЯ 66 УЧНІВ З ТПМ ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА ВИЩОЇ ШКОЛИ 72 ЯК СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ ПСИХОЛОГІВ В ГАЛУЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ 77 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ВИВЧЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ВАДАМИ ПИСЬМА ТА З НОРМАЛЬНИМ МОВЛЕННЄВИМ РОЗВИТКОМ

СупрунМ. О., НАРИС ЖИТТЯ І НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 85 Ханзерук Л. О. ОЛЕНИ ЙОСИПІВНИ ТЕПЛИЦЬКОЇ (1916-1998).

До 100-річчя від Дня народження. Відомості про авторів - 88

© Н а ц і о н а л ь н и й п е д а г о г і ч н и й у н і в е р с и т е т і м е н і М . П . Д р а г о м а н о е а , 2 0 1 5 © К а м ' я н е ц ь - П о д і л ь с ь к м й н а ц і о н а л ь н и й у н і в е р с и т е т і м е н і І в а н а О г і с н к а , 2 0 1 6

Бабенко В. В., Качмарик X. В.

Богачук Ю. В.

Дем'яненко Б .Т., Суміна К. О. Елецкая О. В., Щукин А. В., Щукина Д. А.

Зелінська-Любченко К. О. Корсун В. А., Денисяка О. М., Базима Н. В.

Липка Н. В.

Мартиненко І. В.

Пімєнова К. О.

Сильченко В. Божко Д. І. Супрун Д. М.

Тенцер Л. В.

В.,

Журнал «Логопедія» %> 9 І 2016

Ключові слова: логопедія, порушення писемного мовлення, дизорфографія, диференціальна діагностика, орфог-рафічна навичка письма.

Елецкая О. В., Щукин А, В., Щукина Д. А. Модель дифференциальной диагностаки нарушений орфографи-ческой компетенции у школьников с разпичньїми вариантами дизонтогенеза

Статья посвящена актуальной для логопедии проблеме нарушения формирования у школьников орфографическо-го навьїка письма. В ней анализируются результатьі проведенного в среде учащихся пятьіх классов зкспериментального исследования, позволяющего вьіделить критерии дифференциальной диагностики для отграничения дизорфографии как специфического расстройства функционирования письма от состояния, представляючого собой следствие недостатков обучения. Такими критериями являются состояние актуального уровня сформированности навьїка письма у школьников, состояние алгоритмического мьішления, мотивация к изучению правил орфографии, способность сформулировать орфог рафическое правило и действовать по его алгоритму, Анализ результатов исследования -лозволяет наметить пути диффе-ренцированной коррекционно-логопедической работьі, направленной на преодоление нарушений орфографической компе тенции у школьников.

Ключевьіе слова: логопедия, нарушения письменной речи, дизорфография, дифференциальная диагностика, ор-фографический навьік письма.

Уеіеізкауа О, V., ЗЬсНикіп А, V., ЗМсЬикіпа 0. А. МосіеІ о і сіігїегепііаі сііадпозїісз о? сіізогсіегз о? сіігогїодгаКуа сотреіепее аі зсІіооІсНІІсігеп сШегепІ уагіепіз о( сіізопіодепезіз

Агіісіе із сієуоієсі (о а ргоЬІет о( уіоіаііоп о і ґогтаііоп, асіиаі (ог Іодоресіісз, аі зсЬооІ зіисіепіз ої зреіііпд зкіІІ ої ІЬе ІеЙег. Іп іі гезиКз о( {Не рііоі зіисіу сопсіисіесі атопд риріїз оі ІЬе МЬ сіаззез аІІо\л/іпд іо аііосаіе сгііегіа оі сіігїегепііаі сііадпозїісз (ог а сіііогіодгаііуа оідгапісЬепіуе аз зресіііс сіізогсіег оГ йтсі іопіпд оГ ІЬе Іеііег (гот ІЬе зіаіе гергезепііпд а сопзедиепсе оі зЬогісотіпдз о і ігаіпіпд аге апаїугесі. ЗисЬ сгііегіа іпсіисіе ІЬе сопсііііоп оі ІЬе асіиаі ієуєі о( їогтаі іоп о! зкіІІ ої іл/гіііпд атопд зсЬооІсЬІІсігеп, іНє зіаіе о! аІдогііЬтіс ІЬІпкіпд, тоі іуаі іоп іо Іеагп ІЬе зреіііпд гиіез, ІЬе аЬІІІіу (о іогтиіаіе огіЬодгарЬіс гиіе апсі асі ассогсііпд іо Ьіз аІдогііЬт. ТЬе гезиііз апаіузіз аІІо\л/з ипсіегзіапсііпд Нот сіігїегепііаіесі соггесііопаї-іодоресііс дагк сіігесіесі оп оуегсотіпд оі уіоіаііопз ої (Не зреіііпд сотреіепсе ої зіисіепіз.

Кеушогдз: Іодоресіісз, уіоіаііопз о( ш і ї е п Іапдиаде, сіігогїодгаїіуа, сііїіегепііаі сііадпозїісз, зреіііпд зкіІІ ої ІЬе Іеііег.

Стаття надійшла до редакції 10.02.2016 р Статтю прийнято до друку 20.02.2016 р.

Рецензент: д.п.н., проф. Миссуловин Л.Я

УДК 376:81+373.2

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ МОТОРНОЇ АЛАЛІЇ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

На сучасному етапі розвитку корекційної педагогіки одним із пріоритетних напрямів робо-ти залишається корекція моторної алалії. Мо-торна алалія характеризується відсутністю або системним недорозвиненням мовлення, зумов-леним ураженням кіркових мовленнєвих зон у період внутрішньоутробного та пренатального розвитку мозку, за умов збереженого фізичного слуху та здатності до артикуляції. Для моторної алалії характерне первинне недорозвинення експресивного мовлення за більш збереженої імпресивної складової.

Необхідність наукового дослідження пи-тань етіології, патогенезу та корекції моторної алалії у дітей зумовлена: недос-татнім рівнем теоретико-методологічної розроб-леності даної наукової проблеми й ускладнен-ням її диференціальної діагностики.

Зел інська-Любчекко К. О. кагііпка-ти2а@икг.пе1

Значний внесок у вивчення алалії внесли М. Богданов-Березовський, Р. Бслова-Давид, Г. Гуцман, Р. Коен, А. Кусмауль, А.ЛІбман, Н. Трауготт, Е. Фретельс, М. Хватцев, а в більш пізній час Я. Волкова, В. Воробйова, М. Єрмако-ва, О. Захарова, П. Гуровець, В. Ковшиков, А. Колєснікова, Ю, Коломієць, С.Кондукова, Р. Левіна, В. Левченкова О. Мастюкова, Є. Мус-таєва В. Орфінська, Г. Парфьонова, Н. Січкар-чук, Є. Соботович, Ю. Сорочан, М. Шеремет та інші.

Дослідники дійшли висновку, що склад-ний симптомокомплекс мовленнєвих і немов-ленневих розладів дітей із алалією негативно впливає не тільки на мовленнєву комунікацію, але певною мірою і на розвиток пізнаврльної діяльності. Ці розлади призводять до вторинного недорозвинення інтелекту та порушень психіч-

2016 | 9 Журнал «Логопедія»

них процесів. У дітей із алалією відзначаються порушення наступних психічних процесів: уваги, сприймання, пам'яті, емоційно-вольової сфери, поведінки.

Дослідники наголошують на помітному відставанні у формуванні та розвитку звукови-мови таких дітей, що свідчить про необхідність корекційно-логопедичного впливу в цьому на-прямі [1; 3; 4; 6; 7].

Мета статті - висвітлити історичний ас-пект вивчення проблеми моторної алалії.

Моторною алалією в логопедії називають первинне недорозвинення експресивного мов-лення центрального органічного генезу, спричи-нене порушенням одного з двох специфічних психологічних механізмів мовлення, пов'язаного з діяльністю центральних кіркових відділів мов-ленннєво-рухового аналізатора [6, с. 181]. Нау-кові розвідки у цьому напрямі (О. Лурія, Н, Трау-готт, Є. Соботович та ін.) свідчать про те, що моторна алалія виникає внаслідок ураження премоторних та постцентральних відділів кори головного мозку, що в нормі забезпечують пра-вильні, точні, координовані та автоматизовані рухи органів артикуляційного апарату. Централь-ним симптомом порушення мовленнєвої (арти-куляційної моторики) при алалії є апраксія.

Проте моторна алалія не зводиться ли-ше до порушення моторної сторони мовлення. У дітей із цією патологією науковці виокремлюють порушення діяльності засвоєння та використан-ня мовлення, через які, власне, моторну алалію й відносять до групи мовленнєвих порушень.

У дітей із моторною алалією проявля-ються труднощі в оволодінні та використанні дитиною синтагматично та парадигматично ор-ганізованих мовленнєвих одиниць, пов'язаних зі звуко-складовою структурою слова, синтакси-сом, словотвором, морфологічною словозміною, процесами трансформації внутрішньої структури вислову у поверхневу, розумінням складних логіко-раматичних конструкцій тощо (Є. Собото-вич) [5].

Питання алалії вчені зачіпали у своїх до-слідженнях ще на початку XIX століття. Перша згадка про алалію відноситься до часу, коли В. Франк, описуючи дислалію, виділив її ступені: алалію та магілалію. За і. Франком, алалія -німота, повна відсутність мовлення внаслідок повної неможливості артикулювання, магілалія -порушення вимови звуків внаслідок труднощів артикуляції [1, с. 7],

І алалію і магілалію!. Франк розглядав як різні ступені дислалії. Слово «магілалія» було переведено як недорікуватість. Під дислалією малося на увазі порушення вимови, обумовлене артикуляційними труднощами [1]

У 1830 році Р. Шультесс виділив алалію (німоту) в окреме мовленнєве порушення. Він розглядав її у зв'язку з артикуляційними розла-дами. Алалія протиставлялася дислалії як пов-на неможливість артикулювання (пізніше анарт-рія) [6].

Таким чином, терміном «алалія» спочат-ку позначалися всі форми втрати мовлення: анартрія, афонія. Пізніше це поняття звузилося.

Проблема алалії ґрунтовно описана ні-мецьким лікарем, засновником логопатології А. Кусмаулем (1877). Він коротко описав кілька випадків своєрідної відсутності мовлення у дітей, що мали всі передумови для її засвоєння, і наз-вав цей розлад «вродженою афазією» [6].

У 1885-1886 рр. І. Бодуен де Куртене опублікував лінгвістичний опис випадку вродже-ної афазії. Однак пріоритет у дослідженні алалії повинен бути відданий Р. Коєну, який в 1888 році вперше представив розгорнуту картину «ідіопа-тичної алалії» («слухонімоти»), висловивши су-дження про її етіологію, характер ураження мов-леннєвого апарату, механізми, динаміку, симп-томатику, диференціальну діагностику та методи виховання мовлення у цих дітей [3, с. 28].

Згідно методологічного підходу дослід-ження експресивної алалії можна виділити два напрямки та відповідно два етапи дослідження проблеми. Перший - з 1888 р (з часу першого розгорнутого опису алалії Р. Коеном) до 60-х рр. XX ст. Другий етап - з 60-х рр. до теперішнього часу.

На першому етапі характерним для дос-лідницького підходу було те, що зовнішні риси об'єкта приймалися за його сутність. Внутрішні ж властивості об'єкта, їх відносини фактично не розглядалися. Причини розладу мовленнєвого механізму пов'язували з порушеннями моторики або різних немовленнєвих психічних процесів [6, с. 182-183].

Слід підкреслити, що на цьому етапі ви-вчали тільки причини, які призводять до пору-шення механізму та кінцевий результат дії цих причин - мовленнєве висловлювання. Вивчення ж самого механізму алалії, тобто розладів струк-тури та функціонування мовлення, не проводи-лося.

Журнал «Логопедія» %> 9 І 2016

На другому етапі вивчення алалії увага багатьох дослідників зосередилася на виявленні причинно-наслідкових зв'язків між немовлєннє-вими та мовленнєвими розладами, порушення внутрішньої структури та функціонування мов-леннєвого процесу. При цьому домінуючими стали лінгвістичний і психолінгвістичний аспекти вивчення [6, с. 183].

Така зміна напрямку наукових пошуків у певній мірі пояснюється на даному етапі розвит-ку науки труднощами підходу до вирішення пи-тання про зв'язок мозкових порушень і психіки з певними формами патології мовленнєвої діяль-ності.

Р. Коен був засновником так званих «мо-торних» концепцій алалії. Алалією він вважав «найчастіше вроджену аномалію» у дітей, які «абсолютно нездатні вимовляти звуки і склади», але у яких центри головного мозку, координація рухів та інші органи, необхідні для розвитку мов-лення, перебувають в нормальному стані. Під час аналізу алалії Р.Коен виходив з популярних в той час уявлень А.Куссмауля про роботу мов-леннєвого механізму та вважав, що алалія -функціональне порушення відповідальних за стан мовлення центрів і шляхів головного мозку, головним чином - порушення центру координації артикуляційних рухів. На його думку алалію ви-кликають спадкові, травматичні та психологічні впливи. Для формування мовлення він пропону-вав комплекс медичних і педагогічних заходів, спрямований на «розгальмовування нервових шляхів», на створення умов для «управління діяльністю головного мозку» та «підвищення розумових функцій», щоб таким чином «розбу-дити» здатність говорити. У цей комплекс вклю-чені індивідуалізоване медикаментозне та фізіо-терапевтичне лікування, гідротерапія, «розумова гімнастика» (розширення у дітей понять і уяв-лень), повторення слів і речень й артикуляційні вправи [7, с. 44].

Думка про моторну недостатність як сут-ність алалії стала розвиватися в різних варіаціях багатьма дослідниками. Відповідно до такого розуміння алалії пропонувалися і методи розвит-ку мовлення, основне завдання яких автори ба-чили в розвитку в дітей артикуляційного боку мовленнєвого акту. Наприклад, Г. Гутцман (1894), спираючись на дослідження Р. Коєна, рекомендував наслідувати немовленнєві звуки, підкріплювати слуховий образ слова зоровим (написанням слова) і навчати дітей звуковимові.

Ці методики майже повністю копіювали методи навчання глухих усного мовлення [1; 5; 7].

Великий вплив на уявлення про алалію зробило вчення про моторну афазію у дорослих. Автори ототожнювали механізм розладу афазії й алалії, вважаючи, що і в тому і в іншому випад-ках розлад викликається апраксією. Деякі сучас-ні дослідники також вважають артикуляційну апраксію основним фактором в патогенезі алалії [3].

Не всіх дослідників задовольняли подібні концепції алалії, тому що тільки моторними при-чинами не можна пояснити типові для цієї фор-ми патології аграматизми, порушення пошуку слів й інші мовленнєві порушення. Тому на поча-тку XX ст. виникли конкуруючі концепції - «пси-хологічні».

їх прихильники відзначали наявність у багатьох дітей із алалією різноманітні порушен-ня психічної діяльності та вважали дані пору-шення патогенними чинниками алалії. До цих факторів відносили порушення мислення та ін-телекту (А. Лібман, 1900; М. Богданов-Бере-зовський, 1909), емоційно-вольової сфери (Г. Трошин, 1915) та інші порушення.

Згідно з такими уявленнями про алалію методи розвитку мовлення у дітей в основному спрямовувалися на формування різних сторін психічної діяльності; при цьому не відкидалися концепції вправ для розвитку артикуляційної здатності.

Накопичений клінічний матеріал за від-носно великий проміжок часу вивчення алалії різноманітний і часто суперечливий. Це спонука-ло дослідників у ті ж роки та пізніше шукати різні причини алалії в різних груп дітей. Ці причини в одних дітей виявлялися в порушеннях мовлен-нєвої або немовленнєвої моторики, мислення, емоційно-вольової сфери, зорового сприймання, пам'яті, уваги тощо. (Е. Фрешельс, 1931; Р. Ле-віна, 1951; М. Хватцев, 1959; В. Орфінська, 1963; Р. Лухзінгер і Г. Арнольд, 1970; Р. Бєлова-Давид, 1972 та ін.).

Більшість авторів, незважаючи на дифе-ренційований розгляд патогенезу алалії й її сим-птоматики, для виховання мовлення використо-вують загальні, універсальні для всіх дітей ме-тоди. У програму роботи, яка традиційно запози-чує основні методичні установки Р. Коєна, вклю-чаються: медичний вплив, що передбачає подо-лання неврологічних і психопатологічних розла-дів, та педагогічний вплив, до якого входять роз-

2016 | 9 Журнал «Логопедія»

виток потреби у мовленні, розвиток немовленнє-вих форм психічної діяльності та психомоторики, виховання спочатку імпресивногс, а потім екс-пресивного мовлення. Формування експресивно-го мовлення зазвичай рекомендують починати зі звуконаслідування, повторення за логопедом окремих слів (переважно слів, що позначають предмети), потім одно-, дво- і більш слівних ре-чень; в логопедичну роботу включаються також збагачення словника, розвиток здатності слово-творення і словозміни, формування складової структури слів, засвоєння основних синтаксич-них конструкцій та розвиток зв'язного мовлення [2; 5; 7].

Потрібно зазначити, що в більшості ме-тодик, які базуються на розумінні алалії як роз-ладу, обумовленого патологією моторики або немовленнєвих форм психічної діяльності, не простежується чітко обґрунтованої системи фор-мування мовленнєвого механізму в дітей із ала-лією. Залишається недостатньо зясованим, які фактори є вирішальними у формуванні цього механізму, яка повинна бути послідовність «вве-дення» в мовленнєву діяльність дітей певних одиниць мови і правил їх функціонування тощо. Наприклад, недостатньо обґрунтованими є ре-комендації щодо початку роботи з розвитку екс-пресивного мовлення зі звуконаслідування та повторення за логопедом «предметних» слів. Здається, що доцільніше йти іншим шляхом: оскільки у дітей страждає вербальне мовлення, тому й розвивати з самого початку потрібно саме його; «предметні» ж слова не «запускають» мов-леннєвий механізм, його «пускають у хід» преди-кативні слова, зв'язки слів [5].

Низка авторів [1; 4; 7] говорить про необ-хідність диференційованого підходу до форму-вання мовлення в дітей із алалією, але фактично тільки В, Орфінская (1963) пропонує диференці-йовані методи, що відповідають особливостям виділених нею форм алалії.

Даючи оцінку представлених концепцій, можна сказати, що для них, на нашу думку, ха-рактерні наступні загальні недоліки. По-перше, зовнішні прояви порушень артикуляції та немов-леннєві розлади у дітей приймаються за сутність алалії, тому внутрішня природа алалії, її специ-фіка залишаються нерозкритими. По-друге, ігно-рується своєрідність будови та функціонування немовленнєвих і мовленнєвих процесів, а також їх взаємодія у психічній діяльності, внаслідок чого між немовленнєвими та мовленнєвими роз-

ладами ме.'і причинно-наслідкові зв'ядаг. уваги береться той факт, ЩО = - Ш -лімодальнз фуьгц;>:-2.":-г система, складноор-ганізованний проиєс _ : є ю о ч а є комплекс взає-модіючих семактичг. 'х сіГг72<су-них, морфоло-гічних, лексичних, фОНбУсТК-НИХ і фонетичних операцій, а тому не зводиться до моторних або до окремих елементарних і чавіть складноорга-нізованих сенсорних компонентів, що входять в мовленнєвий процес, але не розкривають його змісту.

Незадоволеність «моторними» і «ПСИХО-ЛОГІЧНИМИ» концепціями та методами логопе-дичної роботи зумовили пошуки інших пояснень алалії та методів її подолання. Результатом цих пошуків стали «мовленнєві» концепції. їх прихи-льники намагалися знайти адекватні методи нормалізації діяльності пригніченого механізму. Головне завдання логопедичного впливу - вихо-вання в дітей уявлень (зрозуміло, неусвідомле-них) про закономірності функціонування мов-леннєвої системи, про взаємодію складових її компонентів (Н. Жукова, О. Мастюкова, Т. Філі-чева, 1973; Д. Макдональд зі співавт., 1974; Б. Гріншпун, 1975; В. Воробйова, 1979; Л. Дави-дович, 1980; Є. Соботович, 1982; В. Ковшиков, 1984 та ін.). Спираючись на семантичний компо-нент і приховані від безпосереднього спостере-ження правила функціонування одиниць мови, у дітей формуються неусвідомлені уявлення про синтагматичні та парадигматичі операції, уяв-лення про мову як цілісну систему. У роботі пе-реважно використовується комунікативна функ-ція мовлення, і сама робота проводиться в обов'язковому тісному взаємозв'язку з різними формами діяльності дітей [2, с. 15].

«Мовленнєві» концепції не єдині за свої-ми науково-методологічними установками. З точ-ки зору вітчизняної психології та теорії мовлен-нєвої діяльності низка положень прихильників інших наукових напрямів представляються супе-речливими як в оцінці механізму алалії, так і методів її подолання. Наприклад, критичні за-уваження слід висловити щодо механічного пе-ренесення абстрактної моделі системи мовлен-ня на реальний мовленнєвий процес, що при-зводить до неправильних результатів дослід-ження алалії та неадекватного вибору напрямків виховання мовлення у дітей.

Закінчуючи короткий огляд історії ви-вчення моторної алалії, можна констатувати, що

Журнал «Логопедія» %> 9 І 2016

у зв'язку зі складністю цієї форми патології мов-леннєвої діяльності її дослідження представляє великі труднощі.

Проблема вивчення моторної алалії в ді-тей вимагає подальших різносторонніх дослі-джень міждисциплінарного характеру за участю

представників різних наук: біології, психології, медицини, лінгвістики, педагогіки та інших. Про-водячи такого роду дослідження особливо важ-ливо спиратися як на початкові, так і на сучасні дані досліджень мовленнєвої діяльності в нормі та патології.

Література 1. Ковшиков В. А. Зкспрессивная алалия. / В. А. Ковшиков - М. : «Институт общегуманитарньїх ясследований», В. Секачев, 2001. - 96 с. 2. Ковшиков В.А. К вопросу о мьішлении детей с зкспрессивной алалией І В.А.Ковшиков, Ю.А. Злькин II Дефе ктология. - 1980. - №2. - С. 14-22. 3. Орфинская В. К. Сравнительньїй анализ нарушений речи при афазии и алалии І B. К. Орфинская І Дис.. . . д-ра пед. наук. - Л., 1960. - 561 с. 4. Соботович Е. Ф. Особенности психического и речевого раз-вития дєтей с моторной алалией / Е.Ф.Соботович, М.В. Рождественская II Питання дефектології. - К., 1975. - Вип 10. -C. 70-86. 5. Соботович Е.Ф. Формирование правильной речи у детей с моторной алалией І Е.Ф.Соботович. - К. : КГПИ, 1983. 6. Тищенко В.В. Моторна алалія у контексті психолого-педагогічних досліджень / В.В. Тищенко II зб. наук, праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка І за редакцією О.В, Гаврилова, В.І. Співака. - вип. XV. Серія: соціально-педагогічна. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2009. - С. 181-186. 7. Трауготт Н. Н. Результатьі изу-чения различньїх форм патологии речи І Н.Н.Траугот, С.И. Кайданова, И.К. Самойлова II Совещание по вопросам физиоло-гии и патологии речевой деятельности. - Л„ 1955. - С. 44-45.

Веїегепсез

1. Коузі ї ікоу V. А. ^кзргеззіупф аіаіуа. / V. А. КочзИікоу - М. : «ІпзІІМ оЬзіїНедитапіІагпуЬ іззіегіоуапір, V. ЗекасЬеу, 2001. - 96 з. 2. КоузЬікоу \ЛА. К уоргози о тузіїїепіі сіеіе] з іекзргеззіупоі аіаїїе] І УАКоузЬікоу, Лі.А. ЛеГкіп II Оеїекіоіодуа. -1980. - №2. - 8. 14-22. 3. Огі іпзкаіа V. К. ЗгаУПІІеГпу] апаїіг пагизЬєпу гесіїі ргі а^агіі і аіаііі ІV. К. Огїіпзкф / Оіз.... сі-га ресі. паик. - Ц 1960. - 561 з. 4. ЗОЬОІОУІСЬ Е. Р. ОзоЬеппозІІ рзіїїісіїезкодо і гесНеуодо гагчЩа сіеіеі з тоїогпоі аіаііе] / Е.Р.ЗОЬОІОУІСІІ, М.У. КогНсІезіУепзкаіа II Рііаппіа сМекіоІодії. - К., 1975. - \/ір 10. - 3. 70-86. 5. ЗОЬОЬУІСН Е.Р. Рогтігоуапіе ргауіГпоі гесіїі и сіеіеі з тоіогпоі аіаііеі / Е.Р.ЗоЬоІомсН. - К. : КОРІ, 1983. 6. ТізИЬепко V.'V. Моїогпа аіаіуа и копіекзіі рзіїтоІодо-ресІадодісЬпіІі сіозІісІгЬеп' / У.У. ТізЬНепко II гЬ. паик. ргас' Кат'іапес'-РосІІГз'кодо пасіопаГподо ипіуегзіїеіи ітепі Іуапа Одіепка / га гесіаксієіи О.У. Оаугіїоуа, V I Зріуака. - уір. XV. Зегуа: зосіаГпо-ресіадодісЬпа. - Каїтфпес'-РосііГз'ку: Акзіота, 2009. - 3. 181-186. 7. ТгаидоК N. N. КегиГІаІу ігисЬвпца гагІісИпуЬ Гогт раіоіодіі гесИІ / И^ТгаидоІ, З.І. Каісіапоуа, І.К. Затоіїоуа II ЗоуезІїИапіе ро уоргозат (ігіоіодіі і раіоіодіі ГЄСІІЄУОІ сіеіаіеГпозІІ, - Ц 1955. - 3. 44-45.

Зелінська-Любченко К.О. Теоретичні засади вивчення проблеми моторної алалії: історичний аспект У статті висвітлені питання вивчення моторної алалії в історичному аспекті. Обфунтована потреба різносторонньо-

го міждисциплінарного наукового дослідження питань етіології, патогенезу та корекції моторної алалії, зумовлена недостат-нім рівнем теоретико-методологічної розробленості даної наукової проблеми й ускладненням диференціальної діагностики моторної алалії. Подано характеристику моторної алалії як первинного недорозвинення експресивного мовлення централь-ного органічного генезу, спричинене порушенням одного з двох специфічних психологічних механізмів мовлення, пов'язаного з діяльністю центральних кіркових відділів мовленннєво-рухового аналізатора. Висвітлено погляди науковців різного часу на проблему походження та корекції моторної алалії. Описано дослідження симптомокомплексу мовленнєвих і немовленнєвих розладів дітей із алалією. Подано відомості про «моторні», «психологічні» та «мовленнєві» концепції алалії. Висвітлено суперечності в оцінці механізму алалії та методів її подолання. Охарактеризовано загальні недоліки мовлення дітей із мо-торною алалією: зовнішні прояви порушень артикуляції та немовленнєві розлади, своєрідність будови та функціонування немовленнєвих і мовленнєвих процесів, а також їх відносин у психічній діяльності. Констатовано, що у зв'язку зі складністю цієї мовленнєвої вади її дослідження представляє великі труднощі та потребують подальших наукових розвідок.

Ключові слова: моторна алалія, історичний аспект, етіологія, корекція, симптомокомплекс.

Зелинская-Любченко Е.А. Теоретические основьі изучения проблемьі моторной алалии: исторический аспект В статье освещеньї вопросьі изучения моторной алалии в историческом аспекте, Обоснована необходимость раз-

ностороннего междисциплинарного научного исследования проблем зтиологии, патогенеза и коррекции моторной алалии, обусловлена недостаточньїм уровнем теоретико-методологической разработки данной научной проблемьі и осложнения дифференциальной диагностики моторной алалии. Дана характеристика моторной алалии как первинного недоразвития зкспрессивной речи центрального органического происхождения, вьізванное нарушением одного из двух специфических психологических механизмов речи, связанного с деятельностью центральньїх корковьіх отделов рече-двигательного анали-затора. Освещеньї взглядьі ученьїх разного времени на проблему происхождения и коррекции моторной алалии, Описаньї исследования симптомокомплекса речевьіх и неречевьіх расстройств детей с алалией. Представленьї сведения о «мотор-них», «психологических» и «речевьіх» концепциях алалии. Освещеньї противоречия в оценке механизмов алалии и методов ее преодоления. Охарактеризованьї общие недостатки речи детей с моторной алалией: внешние проявления нарушений артикуляции и неречевьіе расстройства, своеобразие строения и функционирования неречевьіх и речевьіх процессов, а также их отношений в психической деятельности. Констатировано, что в связи со сложностью зтого речевого нарушения ее исспедование предпологает большие затруднения и требуют дальнейших научньїх исследований.

Ключевьіе слова: моторная алалия, исторический аспект, зтиология, коррекция, симптомокомплекс.

2016 | 9 Журнал «Логопедія»

2еІ іпзка- Іа іЬсІ іепсо К.О. ТНеогеі ісаі Ьа5І5 о і І І іе зіисіу о і {Не т о і о г аіаііа р г о Ь І е т з Н&огкї і ї с є с і з ТНе іззиез оі Иіе зіийу т о і о г аіаііа іп Иіе ЬІ$іогісаІ аврєсі аге ІіідІїїідМесі іп (Не а г : с к "Те • ч с є ^ і с . о? сііуегзііуіпд

іпіегсіїзсіріїпагу гезеагсії ргоЬІетз еііоіоду, раіНодепевіз апсі соггесііоп о( т о і о г аіаііа. (Не сі іпеогеїісаі апсі теіітосіоіодісаі сіеуєіортеп! оі (Не зсіепііііс ргоЬІетз апсі сотрі іса і іопз о і (Не сМегепііаІ сі іас^озз с ; ~ : й г з з-.з аге дгоипйесі. ТНе сНагасіегізіісз о і ІНе т о і о г аіаііа аз (Не рг ітагу попсіеуеіортеп! оі сепіег огдапіс огідіп єхр-еїз>.'е і ; ~ є с п . саизесі Ьу а уіоіаііоп о і опе о( [Не Ьлга зресіііс рзусНоІодісаІ т е с Н а п і з т з о? зреесН аззосіаіесі мііН (Не асііуиіез от й е се.піга! сієраПтепІз зреесН согіісаі т о і о г аге апаїугегесі. ТНе зсіепіізіз' уіємз оі уагіоиз регіосіз іп (Не огідіп о і (Не ргоЬІет згкі соггесі то іо г аіаііа аге ипсіег гєуієш. ТНе зіисіу оі з у т р і о т з оі сНІІсігеп зреесН апсі поп-зреесН сіізогсіегз м(Н аіаііа із оезсгіЬєс іп (Не агіісіе. ТНе сіаіа оп "тоіог" , "рзусНоІодісаГ апсі "зреесН" сопсері аіаііа аге діуеп (Неге. ТНе сопііісіз іп (Не а з з е з з т е п і с і аіаііз т е с Н а п і з т з апсі тєіНосіз іо оуегсоте іі аге НідНІїдНіесі. ТНе депегаї сіеіісіепсіез о і сНІИгеп уйН т о і о г зреесН аіаііа: з у т р і о т з агіїсиїаііоп сіізогсіегз апсі поп-зреесН сіізогсіегз, іНе огідіпаїііу о і (Не зігисіиге апсі іипсііопіпд о і (Не поп-уоісе апсі уоісє ргосеззез аз меІІ аз ІНеіг геІаііопзНір іо теп іа і асііуііу аге сНагасіегігесі. 11 із зіаіесі ІНаі сіие (о іНе сотріех і іу о і (Не зреесН уіоіаііоп ііз зіисіу а з з и т е з ІНє дгеаі сііііісиїііез апсі гедиігез іигІНег гезеагсН.

Кеумогс/з: т о і о г аіаііа, НізіогісаІ азресіз, еііоіоду, соггесііоп, з у т р і о т .

Стаття надійшла до редакції 29.02.2016 р. Статтю прийнято до друку 10.03.2016 р

Рецензент: д.п.н. проф. Федоренко С. В.

УДК 376-056.265-053.2

Л О Г О Р И Т М І К А ЯК ЗАСІБ КОРЕКЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ

Вивчаючи та аналізуючи сучасні літера-турні джерела, можна відзначити, що науковий пошук у вітчизняній корекційній педагогіці та спеціальній психології в останні десятиліття ха-рактеризується підвищеною ативністю дослід-ження проблем розвитку, навчання та соціаліза-ції дітей з мовленнєими порушеннями, що під-тверджується багаточисельними публікаціями. Щорічно простежується тенденція збільшення кількості дітей із різними порушеннями психофі-зичного розвитку і, зокрема, порушенням мов-лення.

Для оцінки рівня розвитку мовленнєвої функції у дітей та побудови подальшого плану корекційної виховної роботи важливо знати особливості формування мовлення у процесі нормального онтогенезу. Крім того, необхідно враховувати саме мовленнєве порушення і сту-пінь його тяжкості. Вікові та особистісні особли-вості мають визначальну роль у підборі завдань та вправ.

Проблему мовленнєвого розвитку та зна-чення спілкування у розвиткові мовлення дослід-жували Б.Г. Ананьєв, П.К. Анохін, Т.В. Ахутіна, А.М Богуш, Т.Г. Візель, О.М. Гвоздєв, М.І. Жин-кін, О.В. Запорожець, і.О. Зимня, С.Ю. Конопляс-та, О.М. Корнєв, О.О. Леонтьєв, М.І. Лісіна,

Корсун В. А. Іе8ІткісІуа@дтаіІ.согп. Денисяка О. М. фод!ас і@дта і І .сот ,

Базима Н, В. паіа2310@икг,пеі

В.І. Лубовський, О.Р. Лурія, І.В. Мартиненко, І.С. Марченко, Н.Г. Пахомова, А.Г. Рузська, Н.В. Савінова, В.М. Синьов, В.В. Тарасун, В,В. Тищенко, Л.С. Цвєткова, М.К. Шеремет та ін. Аналіз літератури з теми демонструє, що роз-виток мовленнєвої функції здійснюється інтегра-тивною діяльністю мозку і проходить у тісному взаємозв'язку з формуванням усіх психічних процесів, а це означає, що будь-які порушення, відставання чи спотворення у розвитку психічних процесів, відповідно, стануть причиною тих чи інших порушень мовлення. Мовлення починає формуватись лише тоді, коли головний мозок, слух, зір, артикуляційний апарат дитини досяга-ють певного рівня розвитку, а це у значній мірі, залежить від оточуючого середовища. Для своє-часного становлення в онтогенезі мовленнєвої функції важливе значення має нормальне функ-ціонування усіх відділів центральної нервової системи, особливо кори головного мозку.

Оволодіння мовленням - складний, ба-гатосторонній психічний процес. Мовлення у дитини, розвиток якої проходить у сприятливих умовах, формується поступово, разом з її рос-том та розвитком. Створюючи додаткові умови для розвитку мовлення, ми маємо змогу при-швидшити його розвиток. Одним із засобів по-